Кількість абзаців - 23 Таблиця поправок


Про внесення змін до статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо удосконалення гарантій права засуджених на відбування покарання за місцем проживання до засудження або місця постійного проживання родичів (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. вноситься народними депутатами України
 		       
2. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
3. Про внесення зміни до статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо удосконалення гарантій права засуджених
 		    Про внесення зміни до статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо вдосконалення гарантій права засуджених на відбування покарання за місцем проживання до засудження або за місцем постійного проживання близьких родичів
 
4. на відбування покарання за місцем проживання
 		       
5. до засудження або місця постійного проживання родичів)
 		       
6. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 		    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
7. І. Статтю 93 Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України від 23.01.2004, 2004 р., № 3, стаття 21) викласти у такій редакції:
 		    І. Статтю 93 Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України 2004 р., № 3 - 4, ст. 21) викласти в такій редакції:
 
8. «Стаття 93. Місце відбування засудженими покарання
 		 -1- Мірошниченко Ю.Р.
 Статтю 93 викласти у такій редакції:
«Стаття 93. Відбування засудженими всього строку покарання в одній установі виконання покарань
1. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній установі виконання покарань у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до засудження або місця постійного проживання його родичів.
2. Направлення чи переведення засудженого для відбування покарання до установи виконання покарань, яка розташована за межами адміністративно-територіальної одинці відповідно до місця проживання засудженого до засудження або місця постійного проживання його родичів здійснюється у виняткових випадках, якими є:
відсутність у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до місця проживання засудженого до засудження або місця постійного проживання його родичів установи виконання покарань відповідного рівня безпеки та виду установи виконання покарань;
необхідність лікування засудженого;
уникнення перенаповненості установи виконання покарань;
окремого розміщення осіб, яких засуджено за одним вироком суду;
забезпечення особистої безпеки засудженого у відповідності до статті 10 цього Кодексу.
3. Особи засуджені за злочини проти основ національної безпеки, злочини проти громадської безпеки, передбачені статтями 255, 257, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 260 Кримінального кодексу України; за скоєння вбивства на замовлення; за злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, передбачені частиною 2 статті 364, частинами 2, 3 статті 368 Кримінального кодексу України, особи, які прираховують себе до лідерів та «авторитетів» злочинного середовища, «злодії у законі», можуть направлятися чи переводитися для відбування покарань до установи виконання покарань, яка розташована за межами адміністративно-територіальної одинці відповідно до місця проживання засудженого до засудження або місця постійного проживання його родичів.
4. Порядок направлення та переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.».
 		Відхилено   «Стаття 93. Місце відбування засудженими покарання
 
    -2- Мірошниченко Ю.Р.
 Статтю 93 викласти у такій новій редакції:
«1. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, яка є найближчою установою відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за письмовою заявою засудженого, місця проживання його родичів. У разі документально підтвердженої зміни місця проживання родичів засудженого, за його заявою, він переводиться до найближчої до нового місця їхнього проживання установи відповідного рівня безпеки.
2. Тримання засуджених у інших, ніж визначено у частині першій цієї статті, установах дозволяється у виняткових випадках з метою:
лікування;
уникнення перенаповненості установи виконання покарань, але не довше шести місяців;
забезпечення особистої безпеки засудженого у відповідності до статті 10 цього Кодексу;
забезпечення міркувань безпеки із наступним оформленням переведення в порядку статті 100 або 101 цього Кодексу протягом п’ятнадцяти днів з дня початку утримання у іншій, ніж визначено у частині першій цієї статті, установі;
зміна виду колонії, ліквідація чи перепрофілювання колонії.
У таких випадках засуджені повинні утримуватись у наступній найближчій установі відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за бажанням засудженого, місця постійного проживання його родичів.
Тримання засуджених у інших, ніж визначено у частині першій цієї статті, установах для уникнення перенаповненості установи виконання покарань першочергово застосовується до засуджених, які перебувають в колонії найменший період.
При усуненні обставин, які стали підставою для такого направлення засудженого, за письмовою заявою засудженого він повертається до установи виконання покарання, в якій він відбував покарання до переведення.
3. За обґрунтованою заявою засудженого допускається переведення до іншої установи, ніж визначена у частині першій та другій цієї статті, за умови наявності в них місць та якщо це необхідно для підтримки соціально-корисних зв’язків засуджених.
4. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається у відповідності до цього Кодексу. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України».
 		Враховано частково .   
    -3- Немировський А.В.
 Статтю 93 КВК України викласти в такій редакції:
«Стаття 93. Місце відбування засудженими покарання
Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, яка є найближчою установою відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за бажанням засудженого, місця постійного проживання його родичів.
Розподіл, направлення та переведення засудженого до іншої, ніж визначено у частині першій цієї статті, установи дозволяється у таких виняткових випадках:
лікування;
зміна виду колонії;
ліквідація чи перепрофілювання колонії;
уникнення перенаповнення установи виконання покарань;
окреме розміщення засуджених-співучасників, яких засуджено за одним вироком суду;
забезпечення особистої безпеки засудженого відповідно до статті 10 цього Кодексу;
при виникненні випадків, передбачених частиною першою статті 105 цього Кодексу.
У таких випадках засуджений повинен бути розподілений, направлений або переведений до наступної найближчої установи відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за бажанням засудженого, місця постійного проживання його родичів.
При усуненні виняткових випадків, які стали підставою для такого розподілу, направлення або переведення засудженого, та за його заявою він направляється до найближчої установи відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за бажанням засудженого, місця постійного проживання його родичів.
3. Порядок розподілу,направлення та перенаправлення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
 		Враховано частково    
    -4- Левченко Ю.В.
 Пункт 1 розділу 1 законопроекту викласти у наступній редакції:
«Стаття 93. Місце відбування засудженими покарання
Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання за його письмовою заявою в одній виправній чи виховній колонії, яка є найближчою установою відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або місця постійного проживання його родичів.
Тримання засуджених у інших, ніж визначено у частині першій цієї статті, установах дозволяється у виняткових випадках з метою:
лікування;
уникнення перенаповненості установи виконання покарань, але не довше шести місяців;
окремого розміщення осіб, яких засуджено за одним вироком суду;
забезпечення особистої безпеки засудженого у відповідності до статті 10 цього Кодексу;
забезпечення оперативних міркувань із наступним оформленням переведення в порядку статті 100 або 101 цього Кодексу протягом п’ятнадцяти днів з дня початку утримання у іншій, ніж визначено у частині першій цієї статті, установі.
У таких випадках засуджені за їх письмовою заявою повинні утримуватись у наступній найближчій установі відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або місця постійного проживання родичів.
3. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається у відповідності до цього Кодексу. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України».
 		Враховано частково    
9. 1. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, яка є найближчою установою відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за бажанням засудженого, місця постійного проживання його родичів.
 		 -5- Ленський О.О.
 У абзаці третьому статті 1 розділу І проекту після слів: «чи виховній колонії, яка є» доповнити словами: «наскільки це максимально можливо».
 		Відхилено   1. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, яка є найближчою установою відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за письмовою заявою засудженого, до місця постійного проживання його близьких родичів. У разі документально підтвердженої зміни місця проживання близьких родичів засудженого він переводиться, за його письмовою заявою, до найближчої до нового місця їх проживання установи відповідного рівня безпеки.
 
10. 2. Тримання засуджених у інших, ніж визначено у частині першій цієї статті, установах дозволяється у виняткових випадках з метою:
 		    2. Тримання засуджених в інших, ніж визначено у частині першій цієї статті, установах дозволяється у разі зміни виду колонії, ліквідації чи перепрофілювання колонії, та у виняткових випадках з метою:
 
11. лікування;
 		    лікування;
 
12. уникнення перенаповненості установи виконання покарань, але не довше шести місяців;
 		    уникнення перенаповненості установи виконання покарань, але не довше шести місяців;
 
13. окремого розміщення осіб, яких засуджено за одним вироком суду;
 		       
14. забезпечення особистої безпеки засудженого у відповідності до статті 10 цього Кодексу;
 		    забезпечення безпеки засуджених чи інших осіб за обґрунтованим рішенням адміністрації установи виконання покарань.
 
15. забезпечення оперативних міркувань із наступним оформленням переведення в порядку статті 100 або 101 цього Кодексу протягом п’ятнадцяти днів з дня початку утримання у іншій, ніж визначено у частині першій цієї статті, установі.
 		       
16. У таких випадках засуджені повинні утримуватись у наступній найближчій установі відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за бажанням засудженого, місця постійного проживання його родичів.
 		    У таких випадках засуджені повинні утримуватися в наступній найближчій установі відповідного рівня безпеки до місця проживання до засудження або, за письмовою заявою засудженого, до місця постійного проживання його близьких родичів.
Тримання засуджених в інших, ніж визначено у частині першій цієї статті, установах для уникнення перенаповненості установи виконання покарань першочергово застосовується до засуджених, які перебувають у колонії найменший період.
При усуненні обставин, які стали підставою для такого направлення засудженого, він повертається, за його письмовою заявою, до установи виконання покарань, в якій він відбував покарання до переведення.
3. За обґрунтованою заявою засудженого допускається його переведення до іншої установи, ніж визначена у частинах першій та другій цієї статті, за умови наявності місць у такій установі та якщо це необхідно для підтримки соціально корисних зв’язків засудженим.
 
17. 3. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається у відповідності до цього Кодексу. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України».
 		    4. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається відповідно до цього Кодексу. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України».
 
18. ІІ. Прикінцеві положення:
 		    ІІ. Прикінцеві положення
 
19. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 		    1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
20. 2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після набрання цим Законом чинності:
 		    2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:
 
21. 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
22. 2) забезпечити приведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

   забезпечити приведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.