Кількість абзаців - 11 Таблиця поправок


Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про внесення змін до Митного кодексу України
 		    Про внесення змін до Митного кодексу України
 
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 		    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
3. І. Внести до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 44-48, ст. 552) такі зміни:
 		    І. Внести до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552) такі зміни:
 
4. 1. Частину четверту статті 31 викласти в такій редакції:
 		    1. Частину четверту статті 31 викласти в такій редакції:
 
5. «4. Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані органами доходів і зборів, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової та митної політики, є державною власністю і закріплюються за центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.».
 		 -1- Кришин О.Ю.
 Пункт перший розділу першого законопроекту (оновлена частина четверта статті 31) викласти у такій реакції:
«1. Частину четверту статті 31 викласти у такій редакції:
«4. Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені, або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю».
 		Враховано   «4. Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю».
2. Частину першу статті 140 викласти в такій редакції:
«1. Безмитна торгівля – це митний режим, відповідно до якого товари:
не призначені для вільного обігу на митній території України – знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси;
призначені для вільного обігу на митній території України – знаходяться та реалізуються для ввезення на митну територію України під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення.
Реалізація зазначених товарів здійснюється з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю, зазначених у частині першій статті 319 цього Кодексу».
3. У статті 420:
1) частини першу і другу викласти в такій редакції:
«1. Магазин безмитної торгівлі – це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному, водному або залізничному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
2. Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів:
громадянам, які виїжджають за межі митної території України;
громадянам, які в’їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення;
пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними, водними та залізничними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.
Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, суб’єктам господарювання забороняється»;
2) друге речення частини четвертої викласти в такій редакції: «Правила продажу та обліку товарів магазинами безмитної торгівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України».
4. Частину другу статті 421 викласти в такій редакції:
«2. У пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, магазини безмитної торгівлі розташовуються:
у разі в’їзду на митну територію України – до здійснення митного, але після здійснення паспортного контролю;
у разі виїзду за межі митної території України – після здійснення митного та паспортного контролю.
Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні:
виключати можливість продажу товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, особам, які безпосередньо не переміщуються через державний кордон України;
не допускати ввезення громадянами на митну територію України товарів з порушенням умов та обмежень, установлених частиною першою статті 374, статтею 376 та частиною другою статті 378 цього Кодексу».
5. Частину другу статті 557 виключити.
6. У підпункті 4 пункту 4 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" слова та цифри «до 1 січня 2018 року» замінити словами та цифрами «до 1 січня 2023 року».
 
    -2- Сольвар Р.М.
 Пункт перший розділу першого законопроекту (оновлена частина четверта статті 31) викласти у такій реакції:
«4. Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані органами доходів і зборів, є державною власністю і закріплюються за центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику».
 		Враховано    
    -3- Журжій А.В.
 Пункт 1 розділу 1 законопроекту викласти у такій редакції:
«1. У статті 31:
друге речення частини другої викласти в такій редакції:
«Під час їх впровадження органи доходів і зборів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику проводять консультації з усіма безпосередньо заінтересованими сторонами»;
у частині третій слова «органами доходів і зборів» замінити словами «органами доходів і зборів, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику»;
частину четверту викласти в такій редакції:
«4. Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані органами доходів і зборів, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, є державною власністю.
Майнові права на такі системи і засоби їх забезпечення належать державі.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику забезпечує створення та функціонування інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, є їх держателем та може визначити технічним адміністратором таких систем державне підприємство, яке віднесене до сфери його управління.
Технічний адміністратор здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення таких систем, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до систем та проводить навчання для роботи з ними»;
в частині п’ятій слова «податкову і митну» замінити словом «фінансову».
 		Відхилено    
    -4- Кришин О.Ю.
 Розділ І законопроекту доповнити новими пунктами такого змісту:
1) Частину першу статті 140 викласти в такій редакції:
«1. Безмитна торгівля – це митний режим, відповідно до якого товари:
не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси;
призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для ввезення на митну територію України під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення.
Реалізація зазначених товарів здійснюється з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю, зазначених у частині першій статті 319 цього Кодексу».
2) У статті 420:
1) частини першу і другу викласти в такій редакції:
«1. Магазин безмитної торгівлі – це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному, водному або залізничному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
2. Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів:
громадянам, які виїжджають за межі митної території України;
громадянам, які в’їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення;
пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними, водними та залізничними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.
Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, суб’єктам господарювання забороняється».
2) друге речення частини четвертої викласти у такій редакції: «Правила продажу та обліку товарів магазинами безмитної торгівлі громадянам затверджуються Кабінетом Міністрів України».
3) Частину другу статті 421 викласти в такій редакції:
«2. У пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, магазини безмитної торгівлі розташовуються у разі в’їзду на митну територію України – до здійснення митного, але після здійснення паспортного контролю, а у разі виїзду за межі митної території України – після здійснення митного та паспортного контролів.
Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні:
виключати можливість продажу товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, особам, які безпосереднього не переміщуються через державний кордон України;
не допускати ввезення громадянами на митну територію України товарів з порушенням умов та обмежень, установлених частиною першою статті 374, статтею 376 та частиною другою статті 378 цього Кодексу».
4) частину другу статті 557 виключити.
 		Враховано    
    -5- Курячий М.П.
 Розділ І законопроекту доповнити новим пунктом такого змісту:
«2. У пункті 4 підпункт 4 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" дату «1 січня 2018 року» замінити на дату «1 січня 2023 року».
 		Враховано    
6. 2. В абзаці другому пункту 4-1 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» слова і цифри «товарних підкатегоріях 5402 11 00 00 та 5407 10 00 00» замінити словами і цифрами «товарній підкатегорії 5402 11 00 00», а після цифр «3921 90 60 00» доповнити цифрами «, 5407 10 00 00».
 		 -6- Кришин О.Ю.
 Пункт 2 розділу І законопроекту виключити.
 		Враховано   7. Розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити пунктом 4-3 такого змісту:
«4-3. Тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування ввізним митом тільки верстати для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТЗЕД, які ввозяться у митному режимі імпорту для використання у деревообробному виробництві.
У разі порушення вимог цього пункту щодо цільового використання товарів, звільнених від оподаткування митними платежами, до відповідних суб’єктів господарювання незалежно від притягнення їх посадових осіб до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом, застосовуються норми пункту 30.8 статті 30, статті 123 Податкового кодексу України.».
 
    -7- Ляшко О.В.
Галасюк В.В.
 Частину першу законопроекту доповнити новим пунктом 3 такого змісту:
«3. Розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити пунктом 4-3 такого змісту:
«4-3. Тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування ввізним митом тільки верстати для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТЗЕД, які ввозяться у митному режимі імпорту для використання у деревообробному виробництві.
У разі порушення вимог цього пункту щодо цільового використання товарів, звільнених від оподаткування митними платежами, до відповідних суб’єктів господарювання незалежно від притягнення їх посадових осіб до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом, застосовуються норми пункту 30.8 статті 30, статті 123 Податкового кодексу України.».».
 		Враховано    
7. ІІ. Прикінцеві положення
 		    ІІ. Прикінцеві положення
 
8. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 2 розділу І цього Закону, який набирає чинності з 1 березня 2017 року.
 		 -8- Сольвар Р.М.
 Пункт перший розділу другого законопроекту викласти у такій редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності з наступного дня за днем його опублікування.»
 		Враховано   1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
    -9- Антонищак А.Ф.
 Пункт 1 розділу ІІ викласти у такій редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 розділу І цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2018 року, та пункту 2 розділу І цього Закону, який набирає чинності з 1 березня 2017 року».
 		Відхилено    
9. 2. Кабінету Міністрів України:
 		 -10- Кришин О.Ю.
 Пункті 2 розділу ІІ законопроекту викласти у такій редакції:
1) до 1 липня 2017 року забезпечити проведення незалежного аудиту баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються контролюючими органами.
Визначити порядок контролю, в тому числі моніторингу, центральним органом, що формує та реалізує фінансову політику, адміністрування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються для адміністрування митних платежів;
2) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 		Враховано   2. Кабінету Міністрів України:
 
10. до 1 березня 2017 року забезпечити передачу інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення від центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

-11- Антонищак А.Ф.
 Пункт 2 розділу ІІ викласти у такій редакції:
«2. Кабінету Міністрів України:
до 31 грудня 2017 року забезпечити передачу інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення від центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.».
 		Відхилено   1) до 1 липня 2017 року забезпечити проведення незалежного аудиту баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються контролюючими органами.
Визначити порядок контролю, в тому числі моніторингу, центральним органом, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, адміністрування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються для адміністрування митних платежів;
2) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.