Кількість абзаців - 608 Таблиця поправок


Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (до розділу ІІ проекту Закону (ч.2)) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Розділ 2
 		 -1- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «доход» у всіх відмінках замінити словом «дохід» у відповідних відмінках;
 		Відхилено      
1. ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 		 -2- Журжій А.В.
 По всьому тексту слова "Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України" у всіх відмінках замінити словами "Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";
 		Відхилено   ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 
    -3- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «явка» у всіх відмінках замінити словом «прибуття» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -4- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «неявка» у всіх відмінках замінити словом «неприбуття» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -5- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слова «пред’явлення позову» у всіх відмінках замінити словами «подання позову» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -6- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слова «пред’являти позов» у всіх відмінках замінити словами «подавати позов» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -7- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слова «приймати участь» у всіх відмінках замінити словами «брати участь» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -8- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «вправі» у всіх відмінках замінити словами «має право» або «мають право» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -9- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «правомочний» у всіх відмінках замінити словом «повноважений» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -10- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «подача» у всіх відмінках замінити словом «подання» у всіх відмінках;
 		Відхилено    
    -11- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «відстрочка» у всіх відмінках замінити словом «відтермінування» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -12- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «розстрочка» у всіх відмінках замінити словом «розтермінування» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -13- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «відзив» у всіх відмінках замінити словом «відповідь» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -14- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «зал» у всіх відмінках замінити словом «зала» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -15- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слова «за виключенням» у всіх відмінках замінити слово «крім» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -16- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слово «оскаржуваний» у всіх відмінках замінити словом «оскаржений» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -17- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слова «ніякий доказ» у всіх відмінках замінити словами «жоден доказ» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
    -18- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 У всьому тексті законопроекту:
слова «фактичні обставини» у всіх відмінках замінити словом «обставини» у відповідних відмінках;
 		Відхилено    
2. Розділ І
 		    Розділ І
 
3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
4. Глава 1. Основні положення
 		    Глава 1. Основні положення
 
5. Стаття 1. Призначення Цивільного процесуального кодексу України
 		    Стаття 1. Призначення Цивільного процесуального кодексу України
 
6. 1. Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок цивільного судочинства.
 		 -19- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 У статті 1 слова «встановлює порядок судочинства» замінити на слова «встановлює порядок здійснення судочинства»
 		Відхилено   1. Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок цивільного судочинства.
 
    -20- Журжій А.В.
 У статті 1 слова "встановлює порядок цивільного судочинства" замінити словами "встановлює порядок здійснення цивільного судочинства";
 		Відхилено    
7. Стаття 2. Завдання та основні засади цивільного судочинства
 		    Стаття 2. Завдання та основні засади цивільного судочинства
 
8. 1. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
 		    1. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
 
9. 2. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
 		 -21- Писаренко В.В.
 Частину другу статті 2 виключити.
У зв’язку з цим, частину третю вважати частиною другою.
 		Відхилено   2. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
 
10. 3. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:
 		    3. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:
 
11. 1) верховенство права;
 		    1) верховенство права;
 
12. 2) законність;
 		 -22- Довбенко М.В.
 Пункт 2 частини 3 статті 2 виключити. Пункти 3-13 частини 3 статті 2 вважати пунктами 2-12 відповідно.
 		Враховано      
    -23- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині третій статті 2:
пункт другий виключити;
 		Враховано    
    -24- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 2:
пункт другий частини третьої виключити;
у зв’язку з цим пункти третій – тринадцятий вважати відповідно пунктами другим – дванадцятим;
 		Враховано    
13. 3) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;
 		    2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;
 
14. 4) гласність і відкритість судового процесу;
 		 -25- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині третій статті 2:
пункт третій доповнити словами "та його повне фіксування технічними засобами";
 		Враховано   3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
 
15. 5) змагальність сторін;
 		    4) змагальність сторін;
 
16. 6) диспозитивність;
 		    5) диспозитивність;
 
17. 7) пропорційність;
 		    6) пропорційність;
 
18. 8) обов'язковість судового рішення;
 		    7) обов'язковість судового рішення;
 
19. 9) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
 		 -26- Ківалов С.В.
 в частині третій статті 2:
пункт 9 викласти у такій редакції:
«9) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення»;
 		Відхилено   8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
 
20. 10) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;
 		 -27- Яценко А.В.
 У пункті 10 частини третьої статті 2 слова «у випадках, встановлених законом» виключити;
 		Відхилено   9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;
 
    -28- Ківалов С.В.
 в частині третій статті 2:
пункти 10 та 13 - виключити;
у зв’язку з чим, пункти 9-13 вважати відповідно пунктами 9-11;
 		Відхилено    
21. 11) розумність строків розгляду справи судом;
 		    10) розумність строків розгляду справи судом;
 
22. 12) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
 		    11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
 
23. 13) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
 		    12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
 
24. Стаття 3. Законодавство про цивільне судочинство
 		    Стаття 3. Законодавство про цивільне судочинство
 
25. 1. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 		    1. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
26. 2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
 		    2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
 
27. 3. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
 		 -29- Довбенко М.В.
 У частині 3 статті 3:
слова «до законів» замінити на слова «до норм процесуального права»;
 		Відхилено   3. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
 
    -30- Довбенко М.В.
 У частині 3 статті 3:
після слів «вирішення справи» додати слова «, якщо законом прямо не встановлено інше».
 		Відхилено    
28. 4. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
 		    4. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
 
29. Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом
 		    Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом
 
30. 1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
 		    1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
 
31. 2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.
 		    2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.
 
32. 3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
 		    3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
 
33. 4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
 		    4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
 
34. 5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
 		    5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
 
35. Стаття 5. Способи захисту, які застосовуються судом
 		    Стаття 5. Способи захисту, які застосовуються судом
 
36. 1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
 		 -31- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У частині 1 статті 5 після слів «права та інтереси юридичних осіб» доповнити словами: « у тому числі фізичних осіб-підприємців».
 		Відхилено   1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
 
37. 2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
 		 -32- Помазанов А.В.
 У статті 5:
частину другу вилучити;
 		Відхилено   2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
 
    -33- Мартовицький А.В.
 Частину 2 статті 5 пункту 2 законопроекту виключити.
 		Відхилено    
    -34- Писаренко В.В.
 Частину другу статті 5 виключити.
 		Відхилено    
    -35- Яніцький В.П.
 Частину другу статті 5 виключити.
 		Відхилено    
    -36- Левченко Ю.В.
 Зміни до частини 2 статті 5 ЦПК України в пункті 2 розділу 1 Законопроекту виключити.
 		Відхилено    
    -37- Шпенов Д.Ю.
 частину 2 статті 5 виключити.
 		Відхилено    
    -38- Власенко С.В.
 Ч. 2 ст. 5 – виключити.
 		Відхилено    
38. Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом
 		    Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом
 
39. 1. Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
 		    1. Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
 
40. Стаття 7. Гласність судового процесу
 		    Стаття 7. Гласність судового процесу
 
41. 1. Розгляд справ у судах відбувається усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 		 -39- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 7:
у частині першій слово "відбувається" замінити словом "проводиться";
 		Враховано   1. Розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
42. 2. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань за наявності вільних місць до початку судового засідання або під час перерви.
 		 -40- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 7:
у частині 2 слово «допускаються» замінити словами: «безперешкодно допускаються судовим розпорядником», та доповнити частину 2 реченням: «У разі якщо бажаючих бути присутніми у судовому засіданні значно більше ніж можливості зали, де проводиться судове засідання судовий розпорядник доповідає про це головуючому у засіданні. Суд з метою забезпечення принципу гласності судового процесу приймає ухвалу про здійснення трансляції судового засідання в мережі Інтернет.»;
 		Відхилено   2. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань за наявності вільних місць до початку судового засідання або під час перерви.
 
    -41- Власенко С.В.
 У ч . 2ст. 7 слова «за наявності вільних місць» - виключити.
 		Відхилено    
43. 3. Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов'язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду.
 		 -42- Власенко С.В.
 У ч. 3 ст. 7 після слова «суду» доповнити «про що зазначається в протоколі засідання».
 		Відхилено   3. Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов'язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду.
 
44. 4. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
 		 -43- Писаренко В.В.
 Частину четверту статті 7 викласти у такій редакції:
«4. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, після повідомлення суду про таку фотозйомку, відео- та аудіозапис, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом».
 		Відхилено   4. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
 
45. 5. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.
 		 -44- Помазанов А.В.
 У статті 7:
частину п`яту після слів «транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку» доповнити словами «з урахуванням обмежень, встановлених для проведення судового засідання у закритому режимі»;
 		Відхилено   5. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.
 
    -45- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 7:
частину 5 викласти у такій редакції:
«Пряма трансляція у тому числі в мережі Інтернет судового засідання здійснюється з дозволу суду, який викладається у формі ухвали з переліком засобів масової інформації, які надали свої заяви про здійснення такої трансляції. У разі надання судом дозволу на пряму трансляцію судового засідання встановлювати обмеження у такому транслюванні будь-якому засобу масової інформації суду забороняється. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.»;
 		Відхилено    
    -46- Шпенов Д.Ю.
 в частині 5 статті 7 виключити слова «Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.»
 		Відхилено    
    -47- Власенко С.В.
 У ч. 5 ст. 7 перше речення – виключити.
 		Відхилено    
46. 6. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судового засідання, з якого мають проводитися фотозйомка, відеозапис.
 		 -48- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 7:
у частині 6 перед словом «трансляція» доповнити словом: «пряма» та після слова «відеозапис» доповнити словами: «пряма трансляція»;
 		Відхилено   6. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судового засідання, з якого мають проводитися фотозйомка, відеозапис.
 
    -49- Шпенов Д.Ю.
 в частині 6 статті 7 після слів «фотозйомка, відеозапис» додати слова «та трансляція.».
 		Відхилено    
    -50- Власенко С.В.
 У ч. 6 ст. 7 виключити: «Суд може визначити місце в залі судового засідання, з якого мають проводитися фотозйомка, відеозапис.».
 		Відхилено    
47. 7. У разі якщо суд дійде висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що постановляє вмотивовану ухвалу.
 		 -51- Помазанов А.В.
 У статті 7:
частину сьому після слів «заважають ходу судового процесу» доповнити словами «або можуть порушити права учасників процесу»;
 		Відхилено   7. У разі якщо суд дійде висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що постановляє вмотивовану ухвалу.
 
    -52- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 У частині сьомій статті 7 слова «фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також» виключити, таким чином позбавивши суд можливості без пояснення причин забороняти відеозапис засідання.
 		Відхилено    
    -53- Писаренко В.В.
 Частину сьому статті 7 виключити.
 		Відхилено    
    -54- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 7:
у частині 7 перед словами «може заборонити» доповнити словами: «у виняткових випадках та за згодою усіх учасників справи»;
 		Відхилено    
    -55- Власенко С.В.
 Ч. 7 ст. 7 – виключити.
 		Відхилено    
48. 8. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їх честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.
 		 -56- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 7:
частину 8 викласти у такій редакції:
«Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у виняткових випадках та лише за клопотанням одного з учасників справи, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення інформації, яка віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна та службова інформація), а також у разі необхідності захисту особистого та сімейного життя людини.»;
 		Відхилено   8. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їх честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.
 
49. 9. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.
 		    9. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.
 
50. 10. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
 		    10. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
 
51. 11. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні.
 		    11. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні.
 
52. 12. Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускається.
 		 -57- Шпенов Д.Ю.
 частину 12 статті 7 виключити.
 		Відхилено   12. Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускається.
 
53. 13. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
 		    13. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
 
54. 14. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
 		 -58- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 7:
у частині 14 речення «У такому випадку судове засідання не проводиться.» замінити на речення: «У такому випадку судове засідання проводиться одноосібно суддею або колегією суддів без участі учасників справи.»
 		Відхилено   14. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
 
    -59- Власенко С.В.
 Ч. 14 ст. 7 викласти в редакції: «14. Розгляд справи може здійснюватися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за клопотанням учасників справи та в разі відсутності заперечень іншої сторони. У такому випадку судове засідання не проводиться.»
 		Відхилено    
55. 15. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
 		 -60- Яценко А.В.
 В частині п’ятнадцятій статті 7 слова «крім випадків, передбачених цим Кодексом» виключити;
 		Відхилено   15. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
 
    -61- Власенко С.В.
 Ч. 15 ст. 7 викласти в редакції: «15. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу, веде письмову стенограму за клопотанням будь-кого з учасників процесу. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.»
 		Відхилено    
56. 16. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		 -62- Власенко С.В.
 Ч. 16 ст. 7 викласти в редакції: «16. Офіційним записом судового засідання є технічний запис та письмова стенограма засідання, яка є обов’язковою за клопотанням будь-кого з учасників провадження, здійснені судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.».
 		Відхилено   16. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
57. 17. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.
 		    17. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
58. 18. Якщо судовий розгляд відбувався в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частина рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
 		 -63- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 7:
у частині вісімнадцятій слова "відбувався", "відбувались" замінити відповідно словами "проводився", "проводилися";
 		Враховано   18. Якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій проводилися в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частина рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
 
59. 19. Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
 		    19. Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
 
60. Стаття 8. Відкритість інформації щодо справи
 		    Стаття 8. Відкритість інформації щодо справи
 
61. 1. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень судів у порядку, встановленому законом.
 		 -64- Голуб В.В.
 Частину 1 статті 8 проекту Цивільного процесуального кодексу України (відкритість інформації щодо справи) викласти в наступній редакції:
«1. Ніхто не може бути позбавлений права або обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про час, місце та результати розгляду справи, учасником якої він є. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень судів у порядку, встановленому законом».
 		Відхилено   1. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
 
    -65- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 8:
у частині першій:
у першому реченні слова "інформацію про час і місце" замінити словами "інформацію про дату, час і місце;
 		Враховано    
    -66- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 8:
у частині першій:
у другому реченні слово "судів" виключити;
 		Враховано    
    -67- Шпенов Д.Ю.
 в частині 1 статті 8 після слів «має право на доступ до судових рішень судів у порядку, встановленому законом,» додати слова «а також на інформацію про час і місце розгляду будь-якої справи».
 		Відхилено    
62. 2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		 -68- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 У частині другій статті 8 слова "які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення" виключити.
 		Відхилено   2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
    -69- Власенко С.В.
 Ч. 2 ст. 8 викласти в редакції: «2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень, стенограм судових засідань в порядку, передбаченому цим Кодексом та не пізніше 5 днів з моменту отримання судом відповідного клопотання.»
 		Відхилено    
63. 3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, сторін спору та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		 -70- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 8:
у частині третій слова "сторін спору" замінити словами "учасників справи";
 		Враховано   3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
    -71- Власенко С.В.
 Ч. 3 ст. 8 викласти в редакції: «3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, сторін спору та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого, стенограма судового засідання є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.».
 		Відхилено    
64. 4. У разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, окрім відомостей про сторони, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.
 		 -72- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 8:
у частині четвертій слова "окрім відомостей про сторони" замінити словами "окрім відомостей про учасників справи";
 		Враховано   4. У разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, окрім відомостей про учасників справи, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.
 
    -73- Власенко С.В.
 Друге речення ч. 4 ст. 8 викласти в редакції: «Такі відомості замінюються позначеннями «прочерк».
 		Відхилено    
65. 5. При розкритті інформації щодо справи, передбаченої частинами третьою та четвертою цієї статті, не можуть бути оприлюднені такі відомості:
 		    5. При розкритті інформації щодо справи, передбаченої частинами третьою та четвертою цієї статті, не можуть бути оприлюднені такі відомості:
 
66. 1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
 		    1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
 
67. 2) реєстраційні номери транспортних засобів;
 		    2) реєстраційні номери транспортних засобів;
 
68. 3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
 		    3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
 
69. 4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні.
 		    4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні.
 
70. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.
 		    Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.
 
71. Стаття 9. Мова цивільного судочинства
 		    Стаття 9. Мова цивільного судочинства
 
72. 1. Цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
 		    1. Цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
 
73. 2. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
 		    2. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
 
74. 3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
 		    3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
 
75. 4. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
 		    4. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
76. Стаття 10. Верховенство права та законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи
 		    Стаття 10. Верховенство права та законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи
 
77. 1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
 		    1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
 
78. 2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 		    2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
79. 3. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
 		 -74- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 10:
у частині третій "інші нормативно-правові акти" замінити словами "інші правові акти";
 		Враховано   3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
 
80. 4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
 		 -75- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 10:
у частині четвертій слова "Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та" виключити;
 		Враховано   4. Суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
 
    -76- Левченко Ю.В.
 Зміни до частини 4 статті 10 ЦПК України пункту 2 розділу 1 Законопроекту виключити.
 		Відхилено    
81. 5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 		 -77- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 10:
у частині п'ятій слова "міжнародним договором України" замінити словами "міжнародним договором";
 		Враховано   5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
82. 6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
 		 -78- Шаповалов Ю.А.
 Частину 6 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції законопроекту) викласти у такій редакції:
«У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта».
 		Відхилено   6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
 
    -79- Пташник В.Ю.
 Частину 6 статті 10 пункту 2 розділу І проекту викласти у такій редакції:
«6. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
У такому випадку суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до вирішення справи про конституційність нормативно-правового акта, щодо якого у суду виникли сумніви.»;
 		Відхилено    
    -80- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 10:
у другому реченні частини шостої слова "іншого нормативно-правового акта" замінити словами "іншого правового акта";
 		Враховано    
    -81- Левченко Ю.В.
 Зміни до частини 6 статті 10 ЦПК України пункту 2 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«6. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.»
 		Відхилено    
    -82- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У частині 6 статті 10 слова «після ухвалення рішення у справі» замінити словами: «зупиняє провадження у справі і» та доповнити частину 6 реченням: «Після прийняття рішення Конституційним Судом України суд поновлює провадження у справі та приймає рішення з урахуванням позиції Конституційного Суду України.»
 		Відхилено    
    -83- Шпенов Д.Ю.
 частину 6 статті 10 викласти в такій редакції «У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження у справі є підставою для зупинення провадження в цивільній справі до вирішення питання Конституційним Судом України.»
 		Відхилено    
    -84- Яценко А.В.
 частину шосту статті 10 викласти у такій редакції:
«6. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.»;
 		Відхилено    
    -85- Ківалов С.В.
 частину шосту статті 10 викласти у такій редакції:
«6. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. На час розгляду даного питання Конституційним Судом України провадження у цивільній справі підлягає зупиненню»;
 		Відхилено    
    -86- Власенко С.В.
 Ч. 6 ст. 10 викласти в редакції: «6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд звертається до органу, уповноваженого звертатися до Конституційного Суду України з конституційним подання щодо конституційності закону чи іншого акту, та приймає рішення по справі на основі відповідного рішення Конституційного Суду України.».
 		Відхилено    
83. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого нормативно-правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
 		    У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
 
84. 7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
 		 -87- Яніцький В.П.
 Частину сьому статті 10 доповнити новим реченням наступного змісту: «У разі наявності конкуренції загальної та спеціальної норми, суд застосовує спеціальну норму права.».
 		Відхилено   7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
 
85. 8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
 		    8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
 
86. 9. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
 		    9. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
 
87. 10. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
 		 -88- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 10 доповнити частиною одинадцятою наступного змісту:
«11. Суди зобов’язані застосовувати правові позиції, висловлені у постановах Великої палати Верховного Суду, а також в судових рішення Верховного Суду, якщо такі рішення не суперечать правовій позиції Великої палати Верховного Суду.»
 		Відхилено   10. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
 
88. Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві
 		    Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві
 
89. 1. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
 		    1. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
 
90. Стаття 12. Змагальність сторін
 		    Стаття 12. Змагальність сторін
 
91. 1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
 		    1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
 
92. 2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
 		 -89- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині другій статті 12 слова "передбачених цим Кодексом" замінити словами "передбачених законом";
 		Враховано   2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
 
93. 3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 		 -90- Журжій А.В.
 у частині третій статті 12 слова "крім випадків, встановлених цим Кодексом" замінити словами "крім випадків, встановлених законом".
 		Відхилено   3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 
    -91- Ківалов С.В.
 в частині третій статті 12 слова «цим Кодексом» замінити словом «законом»;
 		Відхилено    
94. 4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
 		    4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
 
95. 5. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
 		    5. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
 
96. 1) керує ходом судового процесу;
 		    1) керує ходом судового процесу;
 
97. 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
 		    2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
 
98. 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
 		    3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
 
99. 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
 		    4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
 
100. 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їх правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
 		    5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їх правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
 
101. Стаття 13. Диспозитивність цивільного судочинства
 		    Стаття 13. Диспозитивність цивільного судочинства
 
102. 1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
 		 -92- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині першій статті 13 слова "поданих сторонами та іншими учасниками справи" замінити словами "поданих учасниками справи";
 		Враховано   1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
 
103. 2. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
 		 -93- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 13 доповнити реченням наступного змісту: "Суд може збирати докази за власною ініціативою також у випадках, якщо в наслідок недостатності поданих сторонами доказів неможливо постановити обґрунтоване рішення".
 		Відхилено   2. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
 
    -94- Яніцький В.П.
 Частину другу статті 13 виключити.
 		Відхилено    
    -95- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 12:
речення перше частини другої викласти в такій редакції: «Суд не може збирати докази у цивільних справах за власною ініціативою, крім випадків, встановлених цим Кодексом»;
 		Відхилено    
104. 3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
 		    3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
 
105. 4. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 		 -96- Алексєєв І.С.
 у частині четвертій статті 13 слова «відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб» замінити словами «орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги».
 		Відхилено   4. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 
106. Стаття 14. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
 		    Стаття 14. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
 
107. 1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
 		 -97- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 У ст. 14 ч. 1 викласти в редакції: «1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, за допомогою якої здійснюється реєстрація кореспонденції суду, обмін матеріалами між судами, державними виконавцями, за бажанням учасників судового процесу подання позовної заяви, інших процесуальних документів до суду, фіксування судового засідання, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи.»
 		Відхилено   1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
 
108. 2. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
 		 -98- Помазанов А.В.
 У статті 14:
Частину другу доповнити другим реченням наступного змісту: «Обов`язковою при цьому є реєстрація таких документів у відповідних журналах, згідно з правилами документообігу»;
 		Відхилено   2. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
 
    -99- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 У ст. 14 ч. 2 викласти в редакції: «2. Позовні заяви, процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, скарги, заяви, пропозиції, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.».
 		Відхилено    
109. 3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом.
 		 -100- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 14:
частину третю доповнити словами " (автоматизований розподіл справ)";
 		Враховано   3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ);.
 
110. 4. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 		 -101- Помазанов А.В.
 У статті 14:
частину четверту доповнити абзацом другим наступного змісту: «Обмін документами між судом та учасниками судового процесу одночасно здійснюється в документарному вигляді, шляхом передачі оригіналів документів на паперових носіях не пізніше, ніж протягом трьох діб з дня направлення документу в електронній формі.»;
 		Відхилено   4. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
    -102- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 14:
частину четверту після слів "а також" доповнити словами "фіксування судового процесу і";
 		Враховано    
111. 5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі з застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		 -103- Помазанов А.В.
 У статті 14:
частину п’яту викласти у такій редакції: «Суд може направляти судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи винятково за клопотанням учасника судового процесу та в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.»;
 		Відхилено   5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі з застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
    -104- Пономарьов О.С.
 У статті 14:
у частині п’ять після слів «електронні адреси» доповнити словами «у тому числі отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,»;
 		Відхилено    
    -105- Тригубенко С.М.
 Частину п’яту статті 14 проекту Цивільного процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
«5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки – повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, у тому числі отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.»
 		Відхилено    
    -106- Яценко А.В.
 у статті 14:
частину п’яту статті 14 доповнити словами такого змісту «за письмовою заявою учасника справи»
 		Відхилено    
    -107- Алексєєв І.С.
 у статті 14:
частину п’яту після слів «електронні адреси» доповнити словами «у тому числі отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,»;
 		Відхилено    
112. 6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
 		 -108- Пономарьов О.С.
 У статті 14:
у частині шість першого речення після слів «арбітражні керуючі» доповнити словами «та судові експерти, які не працюють у державних спеціалізованих судово-експертних установах,»;
 		Відхилено   6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
 
    -109- Пономарьов О.С.
 У статті 14:
у частині шість другого речення після слів «Інші особи» доповнити словами «крім юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про офіційні електронні адреси яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,».
 		Відхилено    
    -110- Тригубенко С.М.
 Частину шосту статті 14 проекту Цивільного процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
«6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі та судові експерти, які не працюють у державних спеціалізованих судово-експертних установах, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи, крім юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про офіційні електронні адреси яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.»
 		Відхилено    
    -111- Яценко А.В.
 у статті 14:
у реченні першому частини шостої статті 14 слова «Адвокати, нотаріуси» виключити;
 		Відхилено    
    -112- Алексєєв І.С.
 у статті 14:
частину шосту викласти в такій редакції: «Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі та судові експерти, які не працюють у державних спеціалізованих судово-експертних установах, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи, крім юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про офіційні електронні адреси яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку»;
 		Відхилено    
113. 7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
 		 -113- Помазанов А.В.
 У статті 14:
у частині сьомій слова «що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.» замінити словами «а також, протягом трьох діб з дня направлення документу в електронній формі направляє їх в документарному вигляді, шляхом передачі оригіналів документів на паперових носіях.»
 		Відхилено   7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
 
    -114- Сажко С.М.
 Частину 7 статті 14 пункту 2 законопроекту після слів «електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі» доповнити словами «та надали суду відповідну заяву».
 		Відхилено    
    -115- Яценко А.В.
 у статті 14:
у частині сьомій статті 14 слова «особи беруть участь, виключно в електронній формі» замінити словами «особи беруть участь, за їх письмовою заявою, в електронній формі»;
 		Відхилено    
    -116- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 Ч. 7 ст. 14 викласти в редакції: «7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, якщо особи не наполягають в отриманні документів в паперовій та (або) електронній і паперовій формі.».
 		Відхилено    
    -117- Алексєєв І.С.
 у статті 14:
у частині сьомій слова «зареєстрували офіційні електронній адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунакаційній системі» замінити словами «мають офіційні електронні адреси»;
 		Відхилено    
114. 8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
 		 -118- Алексєєв І.С.
 у статті 14:
у частині восьмій слова «зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунаційній системі, можуть подати» замінити словами «мають офіційні електронні адреси, подають».
 		Відхилено   8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
 
115. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 		 -119- Помазанов А.В.
 У статті 14:
в абзаці другому частини восьмої слово «виключно», розташоване перед словами «за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» замінити словом «як»;
 		Відхилено   Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
    -120- Помазанов А.В.
 У статті 14:
абзац другий частини восьмої після слів «якщо інше не передбачено цим Кодексом» доповнити словами «так і особисто звернувшись до суду»;
 		Відхилено    
116. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		    Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
117. 9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		 -121- Голуб В.В.
 Перший абзац частини 9 статті 14 проекту Цивільного процесуального кодексу України викласти в наступній редакції:
«9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі подаються учасниками справи в електронному виді та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. За заявою осіб, які за своїм майновим станом чи з інших обґрунтованих обставин об’єктивно не мають можливості подати документи та докази в електронній формі, та при здійсненні оплати судового збору, а у разі наявності підстав для звільнення чи відстрочки – без такої оплати, суд може здійснювати переведення поданих документів та доказів в електронну форму самостійно»;
 		Відхилено   9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
    -122- Помазанов А.В.
 У статті 14:
частину дев’яту викласти у такій редакції: «Суд може проводити розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. У такому разі процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Збереження відповідних матеріалів справи у паперовій формі забезпечується апаратом суду, відповідно до правил документообігу. По завершенню судового провадження матеріали, у встановленому порядку, передаються для зберігання в архів суду.
У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі»;
 		Відхилено    
    -123- Шаповалов Ю.А.
 Частину 9 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції законопроекту) виключити.
 		Відхилено    
    -124- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 14:
у частину дев'ятій:
у другому реченні слова "наступного дня" замінити словами "трьох днів";
 		Враховано    
    -125- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 14:
у частину дев'ятій:
у третьому реченні слова "більше чотирнадцяти днів" замінити та слова "більше п'яти днів";
 		Враховано    
    -126- Шпенов Д.Ю.
 після першого абзацу частини 9 статті 14 доповнити новим реченням такого змісту: «До кожної справи ведеться перелік матеріалів справи, вказуються які матеріали наявні в електронному форматі, а які у паперовій формі та де зберігаються оригінали паперової форми.»
 		Відхилено    
    -127- Яценко А.В.
 у статті 14:
у частині дев’ятій статті 14 слова «суд проводить» замінити словами «суд може проводити»;
 		Відхилено    
118. У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого всі матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		    У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п'яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого всі матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
119. 10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
 		 -128- Помазанов А.В.
 У статті 14:
у частині десятій слова «в додатку до справи», розташовані перед словами «в суді першої інстанції», замінити словами «у справі»;
 		Відхилено   10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
 
    -129- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 Ч. 10 ст. 14 викласти в редакції: «10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції протягом тридцяти років та у разі необхідності можуть бути безперешкодно оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги не пізніш. Суд першої інстанції не пізніше 5 днів з моменту отримання відповідного клопотання надає копії відповідних матеріалів справи.».
 		Відхилено    
120. 11. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
 		    11. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
 
121. 12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
 		 -130- Шпенов Д.Ю.
 частину 12 статті 14 виключити.
 		Відхилено   12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
 
122. 13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
 		 -131- Помазанов А.В.
 У статті 14:
у частині тринадцятій слова «та після консультацій з Радою суддів України.», розташовані після слів «за поданням Державної судової адміністрації України», вилучити;
 		Відхилено   13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
 
    -132- Левченко Ю.В.
 Зміни до статті 14 ЦПК України в пункті 2 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«Стаття 14. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
2. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом.
4. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки – повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі за їх письмовою заявою з застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
5. Учасники судового процесу, які виявили бажання отримувати судові рішення та інші процесуальні документи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
6. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає визначені в їх заяві документи по справі, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
7. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
8. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
9. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
10. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.»
 		Відхилено    
    -133- Шпенов Д.Ю.
 частину 13 статті 14 виключити.
 		Відхилено    
    -134- Шпенов Д.Ю.
 статтю 14 доповнити новим пунктом та викласти його в такій редакції:
« У разі не функціонування або не належного функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, процесуальні документи можуть бути подані безпосередньо до канцелярії суду або надіслана поштою. В такому разі процесуальні документи вважаються поданими належним чином.»
 		Відхилено    
    -135- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 Ч. 13 ст. 14 викласти в редакції: «13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України після консультацій з Вищою радою правосуддя, Державною судовою адміністрацією України, Радою суддів України.».
 		Відхилено    
123. Стаття 15. Система автоматизованого арешту коштів
 		 -136- Долженков О.В.
 Статтю 15 – виключити.
 		Враховано      
    -137- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 статтю 15 виключити, у зв`язку із цим внести зміни до частин четвертої - шостої статті 158, частин тринадцятої - п'ятнадцятої статті 159, частин третьої - п'ятої статті 452 цього Кодексу
 		Враховано    
    -138- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 15 виключити.
 		Враховано    
    -139- Писаренко В.В.
 Статтю 15 виключити.
 		Враховано    
    -140- Сажко С.М.
 Статтю 15 пункту 2 законопроекту виключити
 		Враховано    
    -141- Левченко Ю.В.
 Зміни до статті 15 ЦПК України в пункті 2 розділу 1 Законопроекту виключити.
 		Враховано    
    -142- Шпенов Д.Ю.
 статтю 15 виключити.
 		Враховано    
    -143- Яценко А.В.
 статтю 15 виключити;
 		Враховано    
    -144- Шкрум А.І.
 Статтю 15 виключити, у зв’язку з чим змінити нумерацію статей відповідно;
 		Враховано    
124. 1. У судах функціонує система автоматизованого арешту коштів, що забезпечує оперативне накладення арешту на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках, у випадках, передбачених цим Кодексом.
 		 -145- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 15:
у частині першій слова "оперативне накладення арешту на грошові кошти, які містяться" замінити словами "накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться";
 		Відхилено      
125. 2. Система автоматизованого арешту коштів є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
 		       
126. 3. Користувачами системи автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках у суді є судді.
 		 -146- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 15:
у частині третій слова "на банківських рахунках" виключити;
 		Відхилено      
127. 4. Інформація щодо арешту коштів вноситься суддею (суддею-доповідачем - у разі колегіального розгляду справи) до системи автоматизованого арешту коштів на підставі відповідної ухвали суду, скріплюється його електронним цифровим підписом та підлягає кодуванню.
 		 -147- Дерев'янко Ю.Б.
 Виключити частину 4 статті 15 проекту Цивільного процесуального кодексу України;
 		Враховано      
128. 5. Порядок функціонування системи автоматизованого арешту коштів визначається Положенням про систему автоматизованого арешту коштів, що затверджується Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Міністерством юстиції України та Національним банком України.
 		       
129. 6. Несанкціоноване втручання в роботу системи автоматизованого арешту коштів тягне відповідальність, установлену законом.
 		 -148- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 Ст. 15 викласти в редакції: «Стаття 15. Система автоматизованого арешту коштів
1.Оперативне накладення арешту на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках, у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюють відповідно до закону державні виконавці.
Державні виконавці вносять до системи автоматизованого арешту коштів інформацію щодо арешту коштів на підставі відповідної ухвали суду про арешт коштів.
2. Розпорядником системи автоматизованого арешту коштів є Міністерство юстиції України, яке забезпечує належну роботу системи автоматизованого арешту коштів.
3. Користувачем системи автоматизованого арешту коштів є органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
4. Інформація щодо арешту коштів вноситься суддею (суддею-доповідачем – у разі колегіального розгляду справи) до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на підставі відповідної ухвали суду не пізніше дня, наступного за днем її ухвалення, вноситься до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з одночасним повідомленням про наявність такої ухвали на електронну адресу державного виконавця та осіб щодо яких прийнято таке рішення в паперовому та електронному вигляді.
5. Порядок функціонування системи автоматизованого арешту коштів визначається Положенням про систему автоматизованого арешту коштів, що затверджується Міністерством юстиції України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України та Національним банком України.».
 		Відхилено      
130. Стаття 16. Правнича допомога
 		    Стаття 16. Правнича допомога
 
131. 1. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
 		 -149- Долженков О.В.
 У статті 16:
частину першу доповнити реченням «Учасники справи є вільними у виборі захисника своїх прав.»;
 		Відхилено   1. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
 
132. 2. У випадках, встановлених законом, правнича допомога надається виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
 		 -150- Долженков О.В.
 У статті 16:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. У випадках, встановлених законом, професійна правнича допомога надається виключно адвокатом.»;
 		Відхилено   2. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
 
    -151- Писаренко В.В.
 Частину другу статті 16 викласти в такій редакції:
«2. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом, крім випадків, встановлених законом».
 		Враховано частково    
    -152- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину другу статті 16 викласти в такій редакції:
"2. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом";
 		Враховано    
    -153- Власенко С.В.
 Ч. 2 ст. 16 викласти в редакції : «2. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Учасники справи самостійно можуть обирати особу, яка надаватиме їм юридичні консультації та роз’яснення.».
 		Відхилено    
133. 3. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
 		    3. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
 
134. Стаття 17. Основні положення досудового врегулювання спору
 		    Стаття 17. Основні положення досудового врегулювання спору
 
135. 1. Сторони вживають заходи для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
 		    1. Сторони вживають заходи для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
 
136. 2. Особи, що порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
 		 -154- Власенко С.В.
 У ч. 2 ст. 17 після слова «зобов’язані» доповнити «невідкладно».
 		Відхилено   2. Особи, що порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
 
137. Стаття 18. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
 		    Стаття 18. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
 
138. 1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
 		 -155- Яценко А.В.
 у частині першій статті 18 слова та знак «у визначених законом випадках –» виключити;
 		Відхилено   1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
 
139. 2. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
 		    2. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
 
140. Стаття 19. Обов'язковість судових рішень
 		    Стаття 19. Обов'язковість судових рішень
 
141. 1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, -і за її межами.
 		    1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, -і за її межами.
 
142. 2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
 		    2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
 
143. 3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
 		    3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
 
144. Глава 2. Цивільна юрисдикція
 		    Глава 2. Цивільна юрисдикція
 
145. § 1. Предметна та суб'єктна юрисдикція
 		    § 1. Предметна та суб'єктна юрисдикція
 
146. Стаття 20. Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів
 		    Стаття 20. Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів
 
147. 1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
 		 -156- Геращенко А.Ю.
 Частину 1 статті 20 викласти у наступній редакції: «1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин приватно-правового характеру, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.»
 		Відхилено   1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
 
148. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
 		 -157- Лозовой А.С.
 Абзац другий частини першої статті 20 проекту ЦПК викласти в такій редакції:
«Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від приватного спору щодо такого майна або майнових прав і не містять ознак публічно-правового спору щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень при виконанні ними управлінських чи делегованих функцій.»
 		Відхилено   Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
 
    -158- Левченко Ю.В.
 Зміни до частини 1 статті 20 ЦПК України в пункті 1 розділу 1 Законопроекту доповнити наступним абзацом:
«З моменту виникнення колективного трудового спору до його вирішення уповноважена найманими працівниками профспілка (профспілкова організація, об’єднання профспілок) має право передати цей колективний трудовий спір на вирішення суду. Такі спори розглядаються місцевими загальними судами за правилами цивільного судочинства на основі законодавства, колективних договорів (угод), принципів соціальної справедливості та забезпечення балансу інтересів працівників, роботодавців та суспільства.»
 		Відхилено    
149. 2. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
 		 -159- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 20:
виключити частини 2, 3 та 4 та включити їх до статті 20-1 «Форми цивільного судочинства» у відповідному порядку;
 		Відхилено   2. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
 
150. 1) наказного провадження;
 		    1) наказного провадження;
 
151. 2) позовного провадження (загального або спрощеного);
 		    2) позовного провадження (загального або спрощеного);
 
152. 3) окремого провадження.
 		    3) окремого провадження.
 
153. 3. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику не відомо.
 		 -160- Голуб В.В.
 Частину 3 статті 20 проекту Цивільного процесуального кодексу України викласти в наступній редакції:
«3. Наказне провадження розгляду справ здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом»
 		Відхилено   3. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику не відомо.
 
154. 4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
 		 -161- Долженков О.В.
 У статті 20:
у абзаці першому частини четвертої після словосполучення «малозначних справ» розділовий знак «,» замінити «сполучником «та»;
 		Відхилено   4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
 
    -162- Долженков О.В.
 У статті 20:
у абзаці першому частини четвертої фразу «та інших справ» – виключити;
 		Відхилено    
    -163- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 20:
частину четверту після слів "малозначних справ" доповнити словами "справ, що виникають з трудових відносин";
 		Враховано    
155. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
 		 -164- Долженков О.В.
 У статті 20:
абзац другий частини четвертої після слів «які через» доповнити словом «їх»;
 		Відхилено   Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
 
    -165- Долженков О.В.
 У статті 20:
у абзаці другому частини четвертої фразу «або інші обставини» – виключити.
 		Відхилено    
156. 5. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
 		 -166- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 20:
частину 5 виключити.
 		Відхилено   5. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
    -167- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 20:
після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:
"6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб".
У зв'язку з цим частини шосту і сьому вважати відповідно частинами сьомою та восьмою;
 		Враховано    
157. 6. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
 		    7. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
 
158. 7. Суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, іноземного суду.
 		 -168- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 20:
доповнити статтю частиною дев'ятою такого змісту:
"9. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення";
 		Враховано   8. Суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, іноземного суду.
9. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
 
    -169- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Включити статтю 20-1 та викласти у такій редакції:
« 1. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
2. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику не відомо.
3. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи або за згодою сторін у справі.
4. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб установлених станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідний позов (заява);;
2) справи, які визнані судом малозначними для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, або про визнання справи такою подано клопотання учасника справи та не заперечується іншим учасником справи до призначення підготовчого провадження, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, а також справи ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб установлених станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідний позов (заява).»
 		Відхилено    
    -170- Ківалов С.В.
 частину сьому статті 20 викласти у такій редакції:
«7. Суди розглядають справи про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, іноземного суду»;
 		Відхилено    
159. Стаття 21. Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог
 		    Стаття 21. Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог
 
160. 1. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
 		 -171- Геращенко А.Ю.
 Частину 1 статті 21 викласти у наступній редакції: «1. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.»
 		Відхилено   1. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
 
161. Стаття 22. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду
 		 -172- Власенко С.В.
 Ст. 22 викласти в редакції: «Спір, за рішенням сторін спору, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду в порядку та за наявності підстав, визначених Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Законом України «Про третейські суди».
 		Відхилено   Стаття 22. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду
 
162. 1. Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
 		    1. Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
 
163. 2. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності, якщо суд дійде висновку про те, що під час її укладення сторони мали очевидні наміри передати вирішення спору на вирішення конкретного третейського суду (за відповідними правилами третейської процедури).
 		 -173- Грановський О.М.
 частину другу статті 22 ЦПК України викласти у такій редакції:
«2. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності».
 		Відхилено   2. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
 
    -174- Долженков О.В.
 У частині другій статті 22 фразу «, якщо суд дійде висновку про те, що під час її укладення сторони мали очевидні наміри передати вирішення спору на вирішення конкретного третейського суду (за відповідними правилами третейської процедури).» – виключити.
 		Відхилено    
    -175- Лапін І.О.
 Частину другу статті 22 викласти в такій редакції:
«2. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.»
 		Враховано    
    -176- Міщенко С.Г.
 частину другу статті 22 проекту ЦПК викласти в такій редакції:
«Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності».
 		Відхилено    
    -177- Сольвар Р.М.
 У частині другій статті 22 Цивільного Процесуального Кодексу України (в редакції законопроекту) слово «очевидні» виключити.
 		Відхилено    
    -178- Сольвар Р.М.
 У частині другій статті 22 Цивільного Процесуального Кодексу України (в редакції законопроекту) слово «конкретного» виключити.
 		Відхилено    
    -179- Шаповалов Ю.А.
 У частині другій статті 22 Цивільного Процесуального Кодексу України (в редакції законопроекту) слова такого змісту:
«якщо суд прийде до висновку про те, що під час її укладення сторони мали очевидні наміри передати вирішення спору на вирішення конкретного третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу»
виключити.
 		Відхилено    
    -180- Писаренко В.В.
 Частину другу статті 22 викласти у новій редакції:
«2. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності».
 		Відхилено    
    -181- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину другу статті 22 виключити;
 		Відхилено    
    -182- Чубаров Р.А.
 Частину другу статті 22 проекту ЦПК викласти у такій редакції:
«2. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.».
 		Відхилено    
    -183- Шпенов Д.Ю.
 частину другу статті 22 викласти у такій редакції:
«Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.».
 		Відхилено    
    -184- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 22:
у частині другій слова «, якщо суд дійде висновку про те, що під час її укладення сторони мали очевидні наміри передати вирішення спору на вирішення конкретного третейського суду (за відповідними правилами третейської процедури).» виключити;
 		Відхилено    
164. 3. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    3. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
165. Стаття 23. Право сторін на передачу спору на розгляд іноземного суду
 		    Стаття 23. Право сторін на передачу спору на розгляд іноземного суду
 
166. 1. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції загального суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.
 		    1. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції загального суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.
 
167. § 2. Інстанційна юрисдикція
 		    § 2. Інстанційна юрисдикція
 
168. Стаття 24. Суд першої інстанції
 		    Стаття 24. Суд першої інстанції
 
169. 1. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
 		 -185- Ківалов С.В.
 у статті 24:
в частині першій слова «частинами другою та третьою» замінити словами «частиною третьою»;
 		Відхилено   1. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
 
    -186- Писаренко В.В.
 Статтю 24 доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає як суд першої інстанції справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, зокрема:
1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;
2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси;
3) справи про визнання торговельної марки добре відомою;
4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;
5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;
6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов'язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань».
У зв’язку з цим, частину другу та третю вважати частинами третьою, четвертою відповідно.
 		Відхилено    
170. 2. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцем знаходження арбітражу).
 		 -187- Ківалов С.В.
 у статті 24:
частину другу викласти у такій редакції
«2. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються судами за місцем розгляду справи третейським судом (за місцем знаходження арбітражу);
 		Відхилено   2. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцем знаходження арбітражу).
 
    -188- Власенко С.В.
 У ч. 2 ст. 24 після слова «судів» додати: «міжнародного комерційного арбітражу».
 		Відхилено    
171. 3. Справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:
 		 -189- Сольвар Р.М.
 Частину 3 статті 24 Цивільного Процесуального Кодексу України (в редакції законопроекту) доповнити абзацом першим такого змісту:
«Справи щодо оскарження рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються апеляційними загальними судами як судами першої інстанції за місцем знаходження арбітражу. Справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:
1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України – апеляційними загальними судами як судами першої інстанції за місцем знаходження арбітражу;
2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого розповсюджується на місто Київ, як судом першої інстанції.»
 		Відхилено   3. Справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:
 
172. 1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України - апеляційними загальними судами за місцем знаходження арбітражу;
 		 -190- Власенко С.В.
 П. 1 ч. 3 ст. 24 викласти в редакції: «1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України – апеляційними загальними судами як судами першої інстанції за місцем знаходження арбітражу;».
 		Відхилено   1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України - апеляційними загальними судами за місцем знаходження арбітражу;
 
173. 2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого розповсюджується на місто Київ.
 		    2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого розповсюджується на місто Київ.
 
174. Стаття 25. Суд апеляційної інстанції
 		    Стаття 25. Суд апеляційної інстанції
 
175. 1. Апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
 		    1. Апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
 
176. 2. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
 		    2. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
 
177. Стаття 26. Суд касаційної інстанції
 		    Стаття 26. Суд касаційної інстанції
 
178. 1. Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
 		    1. Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
 
179. § 3. Територіальна юрисдикція (підсудність)
 		    § 3. Територіальна юрисдикція (підсудність)
 
180. Стаття 27. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя
 		    Стаття 27. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя
 
181. 1. Підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
 		    1. Підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
 
182. 2. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.
 		    2. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.
 
183. Стаття 28. Підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача
 		    Стаття 28. Підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача
 
184. 1. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
 		    1. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
 
185. 2. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
 		    2. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
 
186. Стаття 29. Підсудність справ за вибором позивача
 		    Стаття 29. Підсудність справ за вибором позивача
 
187. 1. Позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
 		 -191- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину першу статті 29 після слів «про стягнення аліментів» доповнити словами «оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення»;
 		Враховано   1. Позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
 
    -192- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину першу статті 29 після слів "стягнення аліментів" доповнити словами "оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення";
 		Враховано    
188. 2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
 		    2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
 
189. 3. Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем завдання шкоди.
 		 -193- Яніцький В.П.
 У частині третій статті 29 слова «скоєння злочину» замінити словами «вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність».
 		Відхилено   3. Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем завдання шкоди.
 
190. 4. Позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
 		    4. Позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
 
191. 5. Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
 		    5. Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
 
192. 6. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.
 		    6. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.
 
193. 7. Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
 		    7. Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
 
194. 8. Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
 		    8. Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
 
195. 9. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
 		    9. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
 
196. 10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
 		    10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
 
197. 11. Позови про відшкодування шкоди, завданої зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.
 		    11. Позови про відшкодування шкоди, завданої зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.
 
198. 12. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
 		    12. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
 
199. 13. Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування, можуть також пред'являтися за місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів.
 		    13. Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування, можуть також пред'являтися за місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів.
 
200. 14. Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред'являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).
 		    14. Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред'являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).
 
201. 15. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
 		    15. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
 
202. 16. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 31 цього Кодексу.
 		 -194- Левченко Ю.В.
 Зміни до статті 29 в пункті 1 розділу 1 Законопроекту доповнити новим пунктом 17 наступного змісту:
«17. Позови, що виникають з трудових правовідносин, де позивачем виступає профспілкова організація, можуть розглядатися за місцезнаходженням профспілкової організації.»
 		Відхилено   16. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 31 цього Кодексу.
 
203. Стаття 30. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами
 		    Стаття 30. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами
 
204. 1. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 34 цього Кодексу, одноособово.
 		    1. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 34 цього Кодексу, одноособово.
 
205. Стаття 31. Виключна підсудність
 		    Стаття 31. Виключна підсудність
 
206. 1. Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцем знаходження об'єкта, вартість якого є найвищою.
 		 -195- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 31:
у частині першій слова «вартість якого є найвищою» замінити словами «площа якого є найбільшою»;
 		Відхилено   1. Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцем знаходження об'єкта, вартість якого є найвищою.
 
207. 2. Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
 		    2. Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
 
208. 3. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.
 		 -196- Яценко А.В.
 У частині третій статті 31 слова «за місцезнаходження спадкового майна» замінити словами «за місцезнаходження майна, що успадковується»;
 		Відхилено   3. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.
 
209. 4. Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.
 		 -197- Шпенов Д.Ю.
 в частині 4 статті 31 після слів «за місцезнаходженням перевізника» додати слова «або його відокремленого підрозділу».
 		Відхилено   4. Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.
 
210. 5. Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно або до якого прямує, або порту реєстрації судна.
 		    5. Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно або до якого прямує, або порту реєстрації судна.
 
211. 6. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.
 		    6. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.
 
212. 7. У випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.
 		 -198- Ківалов С.В.
 частину сьому статті 31 доповнити новим реченням другим такого змісту:
«Якщо хоча б один з правочинів стосується нерухомого майна, підсудність справи визначається за правилами частини першої цієї статті»;
 		Відхилено   7. У випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.
 
213. 8. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.
 		 -199- Геращенко А.Ю.
 Частину 8 статті 31 виключити
 		Відхилено   8. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.
 
214. Стаття 32. Передача справи з одного суду до іншого
 		    Стаття 32. Передача справи з одного суду до іншого
 
215. 1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
 		    1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
 
216. 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
 		    1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
 
217. 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
 		    2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
 
218. 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
 		    3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
 
219. 2. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
 		    2. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
 
220. 3. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
 		    3. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
 
221. 4. Передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
 		    4. Передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
 
222. 5. У разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
 		    5. У разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
 
223. 6. Справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п'яти днів із дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
 		 -200- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 32 доповнити частиною сьомою наступного змісту:
«7. У разі відсутності голови суду повноваження, визначені частинами чотири та шість цієї статті, здійснює суддя, який відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» виконує його обов’язки. Відвід голови суду або особи, яка виконує його обв’язки від розгляду справи, не перешкоджає видачі цим суддею розпорядження про передачу справи до іншого суду у випадках, визначених цією статтею.»
 		Відхилено   6. Справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п'яти днів із дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
 
224. Стаття 33. Недопустимість спорів про підсудність
 		    Стаття 33. Недопустимість спорів про підсудність
 
225. 1. Спори між судами про підсудність не допускаються.
 		    1. Спори між судами про підсудність не допускаються.
 
226. 2. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
 		    2. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
 
227. Глава 3. Склад суду. Відводи
 		    Глава 3. Склад суду. Відводи
 
228. Стаття 34. Визначення складу суду
 		    Стаття 34. Визначення складу суду
 
229. 1. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
 		 -201- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 34:
у частині першій слова «судді-доповідача» замінити словами «колегії суддів»;
 		Відхилено   1. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
 
230. 2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
 		 -202- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 частину другу, третю, четверту, п’яту, восьму і дев’яту виключити;
частини шосту і сьому вважати частинами другою і третьою;
частини десяту – тринадцяту вважати частинами четвертою – сьомою;
 		Відхилено   2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
 
    -203- Власенко С.В.
 Ч. 2 ст. 34 викласти в редакції: «2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді та суддя доповідач окремо для кожної справи.»
 		Відхилено    
231. 3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
 		 -204- Власенко С.В.
 Ч. 3 ст. 34 викласти в редакції: «3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається один раз в два роки Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою. Постійна колегія продовжує розглядати справу в тому складі, яким було розпочато розгляд. Якщо зі складу колегії суддів суддя, який повідомляє голову суду про неможливість участі в складі колегії, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа резервних суддів.».
 		Відхилено   3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
 
232. 4. До складу об'єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного цивільного суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного цивільного суду та голова Касаційного цивільного суду.
 		    4. До складу об'єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного цивільного суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного цивільного суду та голова Касаційного цивільного суду.
 
233. 5. Якщо справа має розглядатись колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
 		 -205- Власенко С.В.
 Ч. 5 ст. 34 викласти в редакції: «5. Якщо справа має розглядатись колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.».
 		Відхилено   5. Якщо справа має розглядатись колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
 
234. 6. Якщо справа в Верховному Суді має розглядатись колегіально у складі відповідної палати, -головуючим на засіданнях палати є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при первісному розподілі справ.
 		    6. Якщо справа в Верховному Суді має розглядатись колегіально у складі відповідної палати, -головуючим на засіданнях палати є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при первісному розподілі справ.
 
235. 7. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
 		 -206- Ківалов С.В.
 частину сьому статті 34 доповнити новим реченням такого змісту: :
«7. Дане правило не поширюється на випадки знаходження судді у щорічній відпустці. У випадку неможливості судді виконувати професійні обв’язки через тимчасову непрацездатність у зв’язку з хворобою справа передається для повторного автоматизованого розподілу справ у випадку, якщо така тимчасова непрацездатність судді триває понад 30 днів»;
 		Відхилено   7. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
 
    -207- Власенко С.В.
 У ч. 7 ст. 34 післяслова «справ» доповнити: «та судді».
 		Відхилено    
236. 8. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.
 		    8. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.
 
237. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа резервних суддів.
 		 -208- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 34:
у другому реченні частини восьмої слова "відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" замінити словами "здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою";
 		Враховано   Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.
 
238. 9. Якщо змінити суддю, що вибув, з числа суддів резервних суддів неможливо, його заміна відбувається Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
 		 -209- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 34:
у першому реченні частини дев'ятої слово "відбувається" замінити словом "здійснюється";
 		Враховано   9. Якщо змінити суддю, що вибув, з числа суддів резервних суддів неможливо, його заміна здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
 
239. Суддя, визначений на заміну вибулого судді, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, які розглядає така колегія суддів, та які у зв'язку з відсутністю вибулого судді неможливо розглянути в строки, встановлені цим Кодексом.
 		    Суддя, визначений на заміну вибулого судді, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, які розглядає така колегія суддів, та які у зв'язку з відсутністю вибулого судді неможливо розглянути в строки, встановлені цим Кодексом.
 
240. 10. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів.
 		 -210- Голуб В.В.
 Частину 10 статті 34 проекту Цивільного процесуального кодексу України – виключити. Частини 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 вважати частинами 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 відповідно.
 		Відхилено   10. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів.
 
    -211- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Частину 10 статті 34 виключити.
 		Відхилено    
    -212- Власенко С.В.
 Ч. 10 ст. 34 викласти в редакції: «10. У разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційна системи, визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи не відбувається в будь-який інший спосіб.».
 		Відхилено    
241. 11. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
 		    11. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
 
242. 12. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 		    12. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
243. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
 		    У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення
 
244. 13. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
 		 -213- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину тринадцяту викласти в такій редакції:
"13. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалась суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою палатою.";
 		Враховано   13. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалась суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою палатою.
 
    -214- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 34:
у першому реченні частини тринадцятої після слів «за нововиявленими» додати слова «та виключними»;
 		Відхилено    
    -215- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 34:
у другому реченні частини тринадцятої після слів «за нововиявленими» додати слова «або виключними»;
 		Відхилено    
245. 14. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
 		 -216- Ківалов С.В.
 статтю 34 доповнити новою частиною чотирнадцятою такого змісту:
«14. У разі постановлення ухвали про проведення процедури врегулювання спору за участю судді визначення судді для проведення такої процедури здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з урахуванням наявності спеціальної підготовки у судді з питань врегулювання спору за участю судді, за принципом випадковості та з урахуванням кількості спорів, у врегулюванні яких суддя бере участь на момент здійснення визначення Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
Персональний склад суддів, що здійснюють врегулювання спорів за участю судді, визначається зборами суддів відповідного суду»;
У зв’язку з чим, частини чотирнадцять – дев’ятнадцять вважати відповідно частинами п’ятнадцять – вісімнадцять;
 		Відхилено   14. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
 
    -217- Шкрум А.І.
 Статтю 34 доповнити новою частиною 14 такого змісту: «14. У разі постановлення ухвали про проведення процедури врегулювання спору за участю судді визначення судді для проведення такої процедури здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з урахуванням наявності спеціальної підготовки у судді з питань врегулювання спору за участю судді, за принципом випадковості та з урахуванням кількості спорів, у врегулюванні яких суддя бере участь на момент здійснення визначення Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
Персональний склад суддів, що здійснюють врегулювання спорів за участю судді, визначається зборами суддів відповідного суду.», у зв’язку з чим змінити нумерацію частин статті відповідно;
 		Відхилено    
246. 15. Протокол має містити такі відомості:
 		    15. Протокол має містити такі відомості:
 
247. 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;
 		    1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;
 
248. 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи;
 		    2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи;
 
249. 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участь) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;
 		    3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участь) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;
 
250. 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматичного розподілу);
 		    4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматичного розподілу);
 
251. 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
 		 -218- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину п'ятнадцяту статті 34 доповнити пунктом 6 наступного змісту:
«6) відомості про фактори, які вплинули на автоматизований розподіл справи, у тому числі відомості про навантаження на суддів в момент розподілу, коефіцієнти, що застосовувалися у зв’язку із перебуванням суддів на адміністративних посадах, а також результати роботи генератора випадкових чисел.»
 		Відхилено   5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
 
252. 16. Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
 		 -219- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину шістнадцяту статті 34 доповнити реченням наступного змісту:
«Протоколи автоматизованого розподілу справ оприлюднюються на веб-сайті Судової влади України не пізніше наступного дня за днем його здійснення та є вільним для ознайомлення.»
 		Відхилено   16. Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
 
    -220- Власенко С.В.
 В ч. 16 ст. 34 слово «чи» замінити на «та (чи)».
 		Відхилено    
253. 17. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		 -221- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 34 доповнити частиною вісімнадцятою наступного змісту:
«18. Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему може бути передбачено право зборів суддів встановлювати окремі особливості розподілу справ у конкретному суді. Межі таких особливостей визначаються положенням.»
 		Відхилено   17. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
254. Стаття 35. Склад суду
 		    Стаття 35. Склад суду
 
255. 1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 		    1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
256. 2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
 		 -222- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 35:
частину 2 викласти у такій редакції:
«У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією суддів у складі трьох суддів.»;
 		Відхилено   2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
 
257. 3. Перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
 		    3. Перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
 
258. 4. Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
 		    4. Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
 
259. 5. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об'єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).
 		 -223- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 35
у частині п’ятій слова «об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об'єднаною палатою)» виключити;
 		Відхилено   5. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об'єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).
 
260. 6. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.
 		    6. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.
 
261. 7. Засідання об'єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
 		 -224- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 35
у частині сьомій слова «об’єднаної палати» виключити;
 		Відхилено   7. Засідання об'єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
 
262. 8. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому ж кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).
 		 -225- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 35
у частині восьмій після слів «за нововиявленими» додати слова «та виключними»;
 		Відхилено   8. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому ж кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).
 
263. 9. Незалежно від того, у якому складі розглядалась справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 424 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 424 - Великою Палатою Верховного Суду.
 		 -226- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 частину дев’яту виключити;
частину десяту та одинадцяту вважати частинами дев’ятою та десятою;
 		Відхилено   9. Незалежно від того, у якому складі розглядалась справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 424 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 424 - Великою Палатою Верховного Суду.
 
264. 10. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до початку розгляду справи суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
 		 -227- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 35:
у частині 10 після слів «до початку розгляду справи» доповнити слова: «по суті», слова «за власною ініціативою або» замінити словом «лише».
 		Відхилено   10. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до початку розгляду справи суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
 
265. 11. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 34 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.
 		 -228- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 35
у частині одинадцятій слова «частиною першою» замінити словами «частиною першою»;
 		Відхилено   11. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 34 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.
 
266. Стаття 36. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи
 		    Стаття 36. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи
 
267. 1. Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.
 		    1. Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.
 
268. 2. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.
 		    2. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.
 
269. 3. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
 		    3. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
 
270. Стаття 37. Підстави для відводу судді
 		 -229- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 37:
у назві статті слова "відводу судді" замінити словами "відводу (самовідводу) судді";
 		Враховано   Стаття 37. Підстави для відводу (самовідводу) судді
 
271. 1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
 		    1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
 
272. 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу (незалежно від їх участі у судовому процесі), або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
 		 -230- Писаренко В.В.
 В пункті 1 частини першої статті 37 після слів: «або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи» доповнити словами «в цій справі».
 		Відхилено   1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
 
    -231- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 37:
у частині першій:
у пункті 1 слова " (незалежно від їх участі у судовому процесі)" замінити словами "у цій справі";
 		Враховано    
    -232- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Частина 1 статті 37:
у пункті 1 перед словами «сторони або інших учасників судового процесу» доповнити словами: « або іншою близькою особою без ступеня споріднення»;
 		Відхилено    
273. 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
 		 -233- Писаренко В.В.
 В пункті 2 частини першої статті 37 після слів «правничу допомогу в цій» слова «чи іншій» виключити.
 		Відхилено   2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
 
274. 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
 		 -234- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Частина 1 статті 37:
пункт 3 доповнити словами: «або наявний будь-який інший конфлікт інтересів»;
 		Відхилено   3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
 
275. 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
 		 -235- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Частина 1 статті 37:
пункт 4 доповнити словами: «передбачений статтею 34 цього Кодексу».
 		Відхилено   4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
 
276. 5) є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або безсторонності судді.
 		 -236- Шаповалов Ю.А.
 Пункт 5 частини першої статті 37 Цивільного Процесуального Кодексу України (в редакції законопроекту) виключити.
 		Відхилено   5) є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
 
    -237- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 37:
у частині першій:
у пункті 5 слово "безсторонності" замінити словом "об'єктивності";
 		Враховано    
    -238- Власенко С.В.
 Підпункт 5 ч. 1 ст. 37 викласти в редакції: «5) є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або безсторонності судді; існує потенційний чи реальний конфлікт інтересів, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;».
 		Відхилено    
277. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 38 цього Кодексу.
 		    2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 38 цього Кодексу.
 
278. 3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
 		    3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
 
279. 4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
 		    4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
 
280. Стаття 38. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
 		    Стаття 38. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
 
281. 1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
 		    1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
 
282. 2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участі судді, не може брати участь в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
 		    2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участі судді, не може брати участь в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
 
283. 3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
 		    3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
 
284. 4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участь в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
 		    4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участь в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
 
285. 5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участь у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
 		    5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участь у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
 
286. 6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
 		 -239- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину шосту статті 38 доповнити реченням наступного змісту:
«Дана вимога не поширюється на випадки, коли розгляд справи в суді касаційної інстанції здійснювався Великою палатою Верховного Суду.»
 		Відхилено   6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
 
287. Стаття 39. Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
 		 -240- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у назві та частині першій статті 39 слово "відводу" замінити словами "відводу (самовідводу)";
 		Враховано   Стаття 39. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
 
288. 1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участь у розгляді справи та підлягають відводу з підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу.
 		    1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участь у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу.
 
289. 2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у розгляді справи, якщо:
 		    2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у розгляді справи, якщо:
 
290. 1) він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи;
 		    1) він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи;
 
291. 2) з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.
 		    2) з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.
 
292. 3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.
 		    3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.
 
293. Стаття 40. Заяви про самовідводи та відводи
 		    Стаття 40. Заяви про самовідводи та відводи
 
294. 1. З підстав, зазначених у статтях 37, 38 і 39 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
 		 -241- Власенко С.В.
 Ч. 1 ст. 40 викласти в редакції: «1. З підстав, зазначених у статтях 36, 38 і 39 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані письмово заявити самовідвід негайно з моменту виявлення таких обставин.»
 		Відхилено   1. З підстав, зазначених у статтях 37, 38 і 39 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
 
295. 2. З підстав, зазначених у статтях 37, 38 і 39 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
 		 -242- Власенко С.В.
 Ч. 2 ст. 40 викласти в редакції: «2. З підстав, зазначених у статтях 37, 38 і 39 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути письмово заявлено відвід учасниками справи.»
 		Відхилено   2. З підстав, зазначених у статтях 37, 38 і 39 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
 
296. 3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
 		 -243- Геращенко А.Ю.
 Частину 3 статті 39 викласти наступним чином: «3. Відвід, самовідвід повинен бути вмотивованим.»
 		Відхилено   3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
 
    -244- Помазанов А.В.
 У статті 40:
частину третю викласти у наступній редакції: «Відвід повинен бути вмотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявлення відводу після цього можливе лише у разі, якщо про підставу відводу стало відомо після початку розгляду справи по суті.»;
 		Відхилено    
    -245- Сажко С.М.
 Частину 3 статті 40 пункту 2 законопроекту викласти в новій редакції:
«3. Відвід повинен бути вмотивованим.»
 		Відхилено    
    -246- Яніцький В.П.
 У першому реченні частини третьої статті 40 після слів «в порядку спрощеного позовного провадження» доповнити словами «у письмовій формі».
 		Відхилено    
    -247- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 40:
частину 3 викласти у такій редакції:
«Відвід повинен бути вмотивованим і може бути заявленим до відкриття провадження у справі або на підготовчому засіданні або на початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений до відкриття провадження у справі або не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку наказаного або спрощеного позовного провадження.»;
 		Відхилено    
    -248- Власенко С.В.
 Ч. 3 ст. 40 викласти в редакції: «3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим на будь-якому етапі розгляду справи негайно з моменту виявлення обставин, визначених ст. 37, 38, 39 цього Кодексу.»
 		Відхилено    
297. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
 		    Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
 
298. 4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 37 цього Кодексу, статті 38 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
 		    4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 37 цього Кодексу, статті 38 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
 
299. 5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
 		 -249- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 40:
у частині 5 перед словом «суд» доповнити словами: «і заявник не надає нових доказів»;
 		Відхилено   5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
 
    -250- Ківалов С.В.
 частину п’яту статті 40 викласти у такій редакції:
«5. Якщо відвід заявляється з порушенням вимог частини третьої цієї статі, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.»
 		Відхилено    
    -251- Власенко С.В.
 Ч. 5 ст. 40 – виключити.
 		Відхилено    
300. 6. Зловживання правом на відвід (безпідставний відвід, заявлення повторного відводу з тих самих підстав) тягне відповідальність, встановлену законом.
 		 -252- Мартовицький А.В.
 Частину 6 статті 40 пункту 2 законопроекту виключити.
 		Враховано      
    -253- Писаренко В.В.
 Частину шосту статті 40 виключити.
 		Враховано    
    -254- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 40:
частину шосту виключити;
 		Враховано    
    -255- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 40:
у частині 6 після слів «тих самих підстав» доповнити словами: «без надання нових доказів».
 		Відхилено    
    -256- Власенко С.В.
 Ч. 6 ст. 40 викласти в редакції: «6. Зловживання правом на відвід (заявлення безпідставного відводу з тих самих підстав більше як двічі) тягне відповідальність, встановлену законом.».
 		Відхилено    
301. Стаття 41. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу
 		    Стаття 41. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу
 
302. 1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
 		 -257- Власенко С.В.
 Ч. 1 ст. 41 викласти в редакції : «1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено на будь-якій стадії судового розгляду.».
 		Відхилено   1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
 
303. 2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
 		    2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
 
304. 3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 34 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
 		 -258- Геращенко А.Ю.
 У частині третій статті 41 слова «зупинення провадження» замінити на «оголошення перерви»
 		Відхилено   3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 34 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
 
    -259- Яніцький В.П.
 У першому реченні частини третьої статті 41 після слів «про зупинення провадження у справі» доповнити словами «та направлення заяви про відвід до Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи для визначення судді, який її розглядатиме.».
 		Відхилено    
    -260- Ківалов С.В.
 у статті 41:
частини 3-5 виключити;
У зв’язку з виключенням частин 3-5, частини 2-11 вважати частинами 2-8;
 		Відхилено    
305. 4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
 		 -261- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину четверту статті 41 після слів "передається до суду" доповнити словами "відповідної інстанції";
 		Враховано   4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.
 
    -262- Левченко Ю.В.
 Зміни до частини 4 статті 41 ЦПК України в пункті 2 розділу 1 Законопроекту доповнити словами «з дотриманням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності судочинства».
 		Відхилено    
    -263- Власенко С.В.
 Ч. 4 ст. 41 викласти в редакції: «4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду першої інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.».
 		Відхилено    
306. 5. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
 		    5. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
 
307. 6. Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участь суддя, якому такий відвід заявлено.
 		    6. Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участь суддя, якому такий відвід заявлено.
 
308. 7. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
 		 -264- Ківалов С.В.
 у статті 41:
частину сьому викласти у такій редакції:
«7. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід, а у випадку подання заяви про відвід в підготовчому засіданні чи в судовому засіданні – невідкладно»;
 		Відхилено   7. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
 
309. 8. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
 		 -265- Ківалов С.В.
 у статті 41:
перше речення частини восьмої викласти у такій редакції:
«8. У випадку подання заяви про відвід поза судовим засіданням, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи»;
 		Відхилено   8. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
 
    -266- Власенко С.В.
 У ч. 8 ст. 41 слова «без повідомлення» замінити на «з повідомленням».
 		Відхилено    
310. 9. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
 		    9. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
 
311. 10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
 		    10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
 
312. 11. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
 		 -267- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 41 доповнити частиною дванадцятою наступного змісту:
«12. Заява про відвід, подана із порушенням строків, визначених абзацом першим частини третьої статті 40 цього Кодексу розглядається складом суду, який здійснює розгляд справи.»
 		Відхилено   11. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
 
    -268- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Статтю 41 викласти у такій редакції:
« 1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
2. Питання про відвід судді вирішує суддя при одноособовому розгляді справи або колегія суддів, які розглядають справу. У разі коли питання про відвід розглядається колегією суддів, суддя, якому заявлено відвід не приймає участі у розгляді цього питання. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
3. Якщо суддя при одноособовому розгляді справи приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він ухвалою суду зупиняє провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід здійснюється іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 34 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
4. Якщо колегія суддів, яка розглядає справу приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, суд своєю ухвалою відмовляє в задоволені заяви про відвід без зупинення провадження у справі та передачі заяви про відвід на розгляд до іншого суду. Ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід повинна бути вмотивована.
5. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
6. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
7. Питання про відвід судді будь-якої з палат Верховного Суду розглядає безпосередньо палата в якій засідає суддя, якому заявлено відвід. У розгляді палатою питання про відвід не бере участь суддя, якому такий відвід заявлено.
8. Питання про відвід має бути вирішено у день надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід іншим суддею або суддею іншого суду, або палатою Верховного Суду - не пізніше п’яти днів із дня надходження заяви про відвід.
9. У разі коли суддя вбачає підстави для самовідводу, відвід розглядає інший суддя, суддя іншого суду, палата Верховного Суду, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
11. Питання про самовідвід та відвід судді, секретаря судового засідання, спеціаліста, перекладача вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду.»
 		Відхилено    
313. Стаття 42. Наслідки відводу суду (судді)
 		    Стаття 42. Наслідки відводу суду (судді)
 
314. 1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 34 цього Кодексу.
 		 -269- Помазанов А.В.
 У статті 42:
частину першу після слів «треті особи» доповнити словами «які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, їхні представники та законні представники»;
 		Відхилено   1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 34 цього Кодексу.
 
315. 2. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 34 цього Кодексу.
 		    2. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 34 цього Кодексу.
 
316. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 38 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.
 		    3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 38 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
317. Глава 4. Учасники судового процесу
 		    Глава 4. Учасники судового процесу
 
318. § 1. Учасники справи
 		    § 1. Учасники справи
 
319. Стаття 43. Склад учасників справи
 		    Стаття 43. Склад учасників справи
 
320. 1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
 		 -270- Долженков О.В.
 Частину першу статті 43 доповнити словосполученням «та їх представники».
 		Відхилено   1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
 
    -271- Писаренко В.В.
 Частину першу статті 43 викласти у такій редакції:
«1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи, їх представники та законні представники».
 		Відхилено    
    -272- Шпенов Д.Ю.
 частину 1 статті 43 після слів «та треті особи» доповнити словами «а також представники, органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб».
 		Відхилено    
    -273- Власенко С.В.
 Ч. 1 ст. 43 викласти в редакції: «1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи, представники, законні представники.»
 		Відхилено    
321. 2. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
 		 -274- Шпенов Д.Ю.
 частину 2 статті 43 виключити.
 		Відхилено   2. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
 
    -275- Власенко С.В.
 Ч. 2 ст. 43 викласти в редакції: «2. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник, представники, законні представники.»
 		Відхилено    
322. 3. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
 		 -276- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину третю статті 43 викласти у наступній редакції:
«3. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники та заінтересовані особи.»
 		Відхилено   3. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
 
    -277- Власенко С.В.
 Ч. 3 ст. 43 викласти в редакції: «3.Представники, законні представники (органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб) здійснюють процесуальні права та обов’язки відповідно до цього Кодексу.».
 		Відхилено    
323. 4. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.
 		 -278- Шаповалов Ю.А.
 Нову частину четверту статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції законопроекту) викласти у такій редакції :
«4. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб (представники, законні представники).»
 		Відхилено   4. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.
 
    -279- Шпенов Д.Ю.
 частину 4 статті 43 виключити.
 		Відхилено    
    -280- Ківалов С.В.
 у статті 43:
доповнити новою частиною такого змісту:
«6. Учасниками справи також є особи, які не брали участі при розгляді справи судом першої інстанції, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у зв’язку з чим вони подали апеляційну та/або касаційну скаргу»;
 		Відхилено    
    -281- Власенко С.В.
 Ч. 5 ст. 43 додати речення: «У справах про оскарження рішень міжнародного комерційного арбітражу та про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу особами, які беруть участь у справі, є сторони арбітражного провадження.».
 		Відхилено    
324. 5. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського (чи арбітражного) розгляду, а також особи, які не брали участь у третейському (чи арбітражному) розгляді, якщо третейський суд чи міжнародний комерційний арбітраж вирішив питання про їх права і обов'язки.
 		 -282- Грановський О.М.
 частину п’яту статті 43 проекту ЦПК викласти у такій редакції:
«5. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, особи, які не брали участь у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, а також сторони арбітражного розгляду»;
 		Враховано   5. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, особи, які не брали участь у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, а також сторони арбітражного розгляду
 
    -283- Міщенко С.Г.
 частину п’яту статті 43 проекту ЦПК викласти у такій редакції:
«5. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, особи, які не брали участь у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, а також сторони арбітражного розгляду»;
 		Враховано    
    -284- Сольвар Р.М.
 Статтю 43 Цивільного Процесуального Кодексу України (в редакції законопроекту) доповнити новою частиною 6 такого змісту:
«6. У справах про оскарження рішень міжнародного комерційного арбітражу та про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу особами, які беруть участь у справі, є сторони арбітражного провадження.»
 		Відхилено    
    -285- Писаренко В.В.
 Частину п’яту статті 43 викласти у новій редакції:
«5. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, особи, які не брали участь у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, а також сторони арбітражного розгляду».
 		Враховано    
    -286- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 43:
частину п'яту викласти в такій редакції:
"5. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, а також особи, які не брали участь у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки";
 		Відхилено    
    -287- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 43:
доповнити новою частиною такого змісту:
"6. У справах про оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) арбітражного розгляду";
 		Відхилено    
    -288- Шпенов Д.Ю.
 частину п’яту статті 43 викласти у такій редакції:
«5. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, особи, які не брали участь у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, а також сторони арбітражного розгляду»;
 		Відхилено    
    -289- Ківалов С.В.
 у статті 43:
частину п’яту викласти у такій редакції:
«5. У справах про оскарження рішення третейського суду, рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є заявник та інші заінтересовані особи. Ними є учасники (сторони) третейського (чи арбітражного) розгляду, а також особи, які не брали участь у третейському (чи арбітражному) розгляді, якщо третейський суд чи міжнародний комерційний арбітраж вирішив питання про їх права і обов'язки»;
 		Відхилено    
325. Стаття 44. Права та обов'язки учасників справи
 		    Стаття 44. Права та обов'язки учасників справи
 
326. 1. Учасники справи мають право:
 		    1. Учасники справи мають право:
 
327. 1) знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
 		    1) знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
 
328. 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
 		    2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
 
329. 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
 		    3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
 
330. 4) знайомитися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
 		    4) знайомитися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
 
331. 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
 		    5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
 
332. 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
 		 -290- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 44:
у пункті 6 частини 1 слово «законом» замінити словами: «цим Кодексом»;
 		Відхилено   6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
 
333. 2. Учасники справи зобов'язані:
 		    2. Учасники справи зобов'язані:
 
334. 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
 		    1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
 
335. 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
 		    2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
 
336. 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
 		    3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
 
337. 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
 		 -291- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 44:
у пункті 4 частини 2 слова «не приховувати докази» виключити.
 		Відхилено   4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
 
338. 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
 		    5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
 
339. 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
 		    6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
 
340. 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
 		 -292- Власенко С.В.
 Ч. 2 ст. 44 доповнити новим підпунктом: «8) підтверджувати отримання відповідних документів в електронній формі шляхом надсилання у відповідь листа-підтвердження.».
 		Відхилено   7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
 
341. 3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
 		    3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
 
342. 4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
 		 -293- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину четверту статті 44 викласти у наступній редакції:
«4. За навмисне введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.»
 		Відхилено   4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
 
    -294- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину четверту статті 44 доповнити реченням наступного змісту:
«Адвокат не зобов’язаний повідомляти суду інформацію, яка може негативно вплинути на його клієнта або призведе до порушення адвокатської таємниці.»
 		Відхилено    
    -295- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 44:
частину 4 виключити.
 		Відхилено    
343. 5. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватись до суду, а процесуальні дії вчинятись учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 		 -296- Яценко А.В.
 у статті 44:
частину п’яту після слів «можуть подаватися до суду» доповнити словами «особами, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судові інформаційно-телекомунікаційній системі», після слів «учасниками справи» доповнити словами «які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судові інформаційно-телекомунікаційній системі»;
 		Відхилено   5. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватись до суду, а процесуальні дії вчинятись учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
344. 6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватись учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		 -297- Власенко С.В.
 Ч. 6 ст. 44 викласти в редакції: «6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватись учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або (та) в письмовому вигляді з наданням інформації, визначеною Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою для відповідних процесуальних документів.».
 		Відхилено   6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватись учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
345. 7. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитись з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		 -298- Власенко С.В.
 У ч. 7 ст.44 виключити: «та повідомлення про можливість ознайомитись з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		Відхилено   7. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитись з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
346. 8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
 		 -299- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 44:
у абзаці першому частини восьмої слово «скріплюються» замінити словом «посвідчуються»;
 		Відхилено   8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
 
347. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
 		 -300- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 44:
у абзаці другому частини восьмої слово «скріплюються» замінити словом «посвідчуються»;
 		Відхилено   Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
 
    -301- Власенко С.В.
 Ч. 8ст. 44 доповнити новим абзацом: «В разі відсутності листа-відповіді про отримання матеріалів в електронній формі протягом трьох календарних днів, учасник справи надсилає копії матеріалів в письмовому вигляді.».
 		Відхилено    
348. 9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, що подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
 		 -302- Яценко А.В.
 у статті 44:
у частині дев’ятій після слова «мають» доповнити словом «право», після слів «письмові докази» слово «виключно» виключити;
 		Відхилено   9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, що подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
 
    -303- Власенко С.В.
 Ч. 9 ст. 44 викласти в редакції: «9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, що подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази в електронній формі та (або) письмовій формі.».
 		Відхилено    
349. Стаття 45. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
 		 -304- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Статтю 45 виключити.
 		Відхилено   Стаття 45. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
 
350. 1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
 		 -305- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 44:
у частині першій слова «Учасники судового процесу» замінити словами «Учасники справи»;
 		Відхилено   1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
 
351. 2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
 		 -306- Мартовицький А.В.
 Частину 2 статті 45 пункту 2 законопроекту викласти в новій редакції:
«2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання декількох позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
2) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі».
 		Відхилено   2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
 
    -307- Шпенов Д.Ю.
 частину 2 статті 45 виключити.
 		Відхилено    
352. 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
 		 -308- Долженков О.В.
 У статті 45:
у пункті 1 частини другої фразу «або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення» – виключити;
 		Відхилено   1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
 
    -309- Сажко С.М.
 В пункті 1 частини 2 статті 45 пункту 2 законопроекту слова «або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення» виключити.
 		Відхилено    
    -310- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 У п. 1 ч. 2 ст. 45 виключити слова: «заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення».
 		Відхилено    
353. 2) подання декількох позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
 		 -311- Долженков О.В.
 У статті 45:
у пункті 2 частини другої фразу «, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями» – виключити;
 		Відхилено   2) подання декількох позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
 
    -312- Сажко С.М.
 В пункті 2 частини 2 статті 45 пункту 2 законопроекту слова «або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями» виключити
 		Відхилено    
    -313- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 У п. 2 ч. 2 ст.45 виключити слова: «або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями».
 		Відхилено    
354. 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
 		 -314- Геращенко А.Ю.
 Пункт 3 ч. 2 ст. 45 виключити.
 		Відхилено   3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
 
    -315- Долженков О.В.
 У статті 45:
пункт 3 частини другої – виключити;
 		Відхилено    
    -316- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Пункт 3 частини другої статті 45 виключити.
 		Відхилено    
    -317- Яценко А.В.
 у частині другій статті 45:
пункт 3) викласти в такій редакції:
«3) подання необґрунтованого позову»;
 		Відхилено    
    -318- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 П. 3 ч. 2 ст. 45 викласти в редакції: «3) подання позову за відсутності предмета спору».
 		Відхилено    
355. 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи в якості відповідача (співвідповідача) з тією ж метою;
 		 -319- Долженков О.В.
 У статті 45:
у пункті 4 частини другої слова «або штучне» – виключити.
 		Відхилено   4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи в якості відповідача (співвідповідача) з тією ж метою;
 
    -320- Яценко А.В.
 у частині другій статті 45:
у пункті 4 слова «або штучне» виключити, слова «завідомо безпідставне» замінити словом «необґрунтоване»;
 		Відхилено    
    -321- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 П.4 ч.2 ст. 45 - виключити.
 		Відхилено    
356. 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
 		    5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
 
357. 3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
 		 -322- Геращенко А.Ю.
 ч.3 ст. 45 виключити.
 		Відхилено   3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
 
    -323- Шпенов Д.Ю.
 частину 3 статті 45 виключити.
 		Відхилено    
358. 4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
 		 -324- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Доповнити статтю 45 частиною п’ятою наступного змісту:
«5. У випадку виявлення зловживання процесуальними правами, передбаченими пунктом 4 частини другої цієї статті суд, за клопотанням будь-якої сторони або за власної ініціативи, передає справу в провадження того судді, якого було визначено для розгляду першої із поданих однакових або аналогічних позовних заяв.»
 		Відхилено   4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
 
    -325- Шпенов Д.Ю.
 частину 4 статті 45 виключити.
 		Відхилено    
    -326- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 Ч. 4 ст. 45 – виключити.
 		Відхилено    
359. Стаття 46. Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи
 		    Стаття 46. Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи
 
360. 1. Під час розгляду справи, крім прав та обов'язків, визначених статтею 44 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:
 		    1. Під час розгляду справи, крім прав та обов'язків, визначених статтею 44 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:
 
361. 1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;
 		    1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;
 
362. 2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;
 		    2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;
 
363. 3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 		    3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
364. 2. Суд роз'яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника.
 		 -327- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину другу статті 46 доповнити словами "у разі якщо за віком вона може усвідомити їх значення";
 		Враховано   2. Суд роз'яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі якщо за віком вона може усвідомити їх значення.
 
365. 3. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 		    3. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
366. Стаття 47. Цивільна процесуальна правоздатність
 		    Стаття 47. Цивільна процесуальна правоздатність
 
367. 1. Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
 		 -328- Ківалов С.В.
 в частині першій статті 47 після слів «юридичні особи» доповнити словами «, а також держава»;
 		Відхилено   1. Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
 
368. Стаття 48. Цивільна процесуальна дієздатність
 		    Стаття 48. Цивільна процесуальна дієздатність
 
369. 1. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
 		    1. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
 
370. 2. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
 		    2. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
 
371. 3. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому цим Кодексом, надано повну цивільну дієздатність.
 		    3. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому цим Кодексом, надано повну цивільну дієздатність.
 
372. Стаття 49. Сторони
 		    Стаття 49. Сторони
 
373. 1. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
 		    1. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
 
374. 2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
 		 -329- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У частині 2 статті 49 перед словами «а також держава» доповнити словами: «у тому числі фізичні особи-підприємці».
 		Відхилено   2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
 
375. Стаття 50. Процесуальні права та обов'язки сторін
 		    Стаття 50. Процесуальні права та обов'язки сторін
 
376. 1. Сторони користуються рівними процесуальними правами.
 		    1. Сторони користуються рівними процесуальними правами.
 
377. 2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу:
 		    2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу:
 
378. 1) позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) -на будь-якій стадії судового процесу;
 		    1) позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) -на будь-якій стадії судового процесу;
 
379. 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
 		 -330- Власенко С.В.
 Підпункт 2 ч. 2 ст. 50 викласти в редакції: «2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог – на будь-якій стадії судового процесу;».
 		Відхилено   2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
 
380. 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
 		    3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
 
381. 3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за 5 днів до початку першого судового засідання у справі.
 		 -331- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У частині 3 статті 50 слова «У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за 5 днів до початку першого судового засідання у справі» замінити словами: «а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі – до початку першого судового засідання.»
 		Відхилено   3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за 5 днів до початку першого судового засідання у справі.
 
382. 4. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмету, підстав позову, подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
 		 -332- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 У частині четвертій статті 50 слова: «подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності» виключити.
 		Враховано   4. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмету, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
 
    -333- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у першому реченні частини четвертої статті 50 слова "подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності" виключити;
 		Враховано    
383. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, -початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
 		 -334- Писаренко В.В.
 Частину четверту статті 50 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«Подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності при новому розгляді справи допускається лише у випадках, якщо це необхідно для захисту прав позивача, у разі коли судові рішення були скасовані з направленням справи на новий розгляд з підстав розгляду справи за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про час та місце судового засідання».
 		Відхилено   Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, -початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
 
384. 5. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
 		 -335- Журжій А.В.
 у частині 5 статті 50 слова "іншим учасникам справи" замінити словами "іншим учасникам справи, крім випадків, передбачених частиною сьомою статті 44 цього Кодексу";
 		Відхилено   5. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
 
    -336- Власенко С.В.
 Ч. 5 ст. 50 викласти в редакції: «5. У разі виникнення підстав для подання заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подається заява, її копія та копії документів, що підтверджують виникнення підстав, для надання їх іншим учасникам справи. У разі неподання документів, що підтверджують виникнення підстав для подання заяви, суд повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі та надає строк до 3 днів для усунення недоліків.».
 		Відхилено    
385. 6. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 		    6. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 
386. 7. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
 		    7. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
 
387. 8. Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права і обов'язки сторін, за винятками, встановленими у Розділі ІV цього Кодексу.
 		    8. Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права і обов'язки сторін, за винятками, встановленими у Розділі ІV цього Кодексу.
 
388. Стаття 51. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів
 		    Стаття 51. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів
 
389. 1. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
 		    1. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
 
390. 2. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
 		    2. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
 
391. 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;
 		    1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;
 
392. 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
 		    2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
 
393. 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
 		    3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
 
394. Стаття 52. Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача
 		    Стаття 52. Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача
 
395. 1. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
 		    1. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
 
396. 2. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
 		    2. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
 
397. 3. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
 		 -337- Журжій А.В.
 у частині третій статті 52 слова "про підставу залучення" замінити словами "про існування обставин, що стали підставою залучення";
 		Відхилено   3. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
 
398. 4. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
 		    4. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
 
399. 5. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
 		    5. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
 
400. Стаття 53. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
 		    Стаття 53. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
 
401. 1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
 		 -338- Довбенко М.В.
 У частині 1 статті 53 слова «до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження» замінити на слова «до ухвалення судом рішення».
 		Відхилено   1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
 
    -339- Сажко С.М.
 В частині 1 статті 53 пункту 2 законопроекту слова «підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження» замінити словами «розгляду справи по суті»
 		Відхилено    
    -340- Шпенов Д.Ю.
 в частині 1 статті 53 слова «закінчення підготовчого провадження» замінити на «закінчення розгляду справи по суті».
 		Відхилено    
    -341- Ківалов С.В.
 в частині першій статті 53 слова «або декількох» замінити словами «чи обох»;
 		Відхилено    
    -342- Власенко С.В.
 Ч. 1 ст. 50 викласти в редакції: «1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу, подавши позов до однієї або декількох сторін на будь-якій стадії судового розгляду.».
 		Відхилено    
402. 2. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
 		    2. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
 
403. 3. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
 		    3. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
 
404. 4. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
 		 -343- Шпенов Д.Ю.
 в частині 4 статті 53 слова «учасника справи» замінити на «такої третьої особи»
 		Відхилено   4. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку
 
405. Стаття 54. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
 		    Стаття 54. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
 
406. 1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
 		 -344- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину першу статті 54 викласти у наступній редакції:
«1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення розгляду справи по суті у разі, коли рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.»
 		Відхилено   1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
 
    -345- Довбенко М.В.
 У частині 1 статті 54 слова «до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження» замінити на слова «до ухвалення судом рішення».
 		Відхилено    
    -346- Яніцький В.П.
 Частину першу статті 54 доповнити новим абзацом наступного змісту:
1) «Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору мають право подати позов і після строків, визначених даною статтею, обґрунтувавши поважність причин їх пропуску.».
 		Відхилено    
    -347- Шпенов Д.Ю.
 в частині 1 статті 54 слова «закінчення підготовчого провадження» замінити на «закінчення розгляду справи по суті».
 		Відхилено    
    -348- Ківалов С.В.
 у статті 54:
частина першу викласти у такій редакції:
«1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу або бути залучені до участі у справі судом на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на право такої третьої особи пред’явити позовні вимоги до сторони або, навпаки, на право сторони пред’явити позовні вимоги до третьої особи»;
 		Відхилено    
    -349- Власенко С.В.
 Ч.1 ст. 54 викласти в редакції: «1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на на будь-якій стадії судового розгляду, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.».
 		Відхилено    
407. 2. Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.
 		 -350- Ківалов С.В.
 у статті 54:
частину другу - видалити;
у зв’язку з чим, частини першу-сьому вважати відповідно частинами першою – шостою;
 		Відхилено   2. Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.
 
408. 3. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
 		    3. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
 
409. 4. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
 		    4. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
 
410. 5. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
 		    5. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
 
411. 6. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 44 цього Кодексу.
 		    6. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 44 цього Кодексу.
 
412. 7. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
 		    7. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
 
413. Стаття 55. Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
 		    Стаття 55. Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
 
414. 1. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право по відношенню до третьої особи, або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої у якості третьої особи подана заява.
 		 -351- Журжій А.В.
 у другому реченні частини першої статті 55 слова "про залучення якої у якості третьої особи подана заява" замінити словами "про залучення якої як третьої особи була подана заява, крім випадків, передбачених частиною сьомою статті 44 цього Кодексу";
 		Відхилено   1. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право по відношенню до третьої особи, або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої у якості третьої особи подана заява.
 
    -352- Ківалов С.В.
 в реченні першому частини першої статті 55 слова «право по відношенню» замінити словами «право вимоги»;
 		Відхилено    
415. 2. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
 		    2. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
 
416. Стаття 56. Процесуальне правонаступництво
 		    Стаття 56. Процесуальне правонаступництво
 
417. 1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
 		    1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
 
418. 2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
 		    2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
 
419. Стаття 57. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
 		    Стаття 57. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
 
420. 1. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
 		    1. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
 
421. 2. З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 186 цього Кодексу.
 		    2. З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 186 цього Кодексу.
 
422. 3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 		 -353- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 45:
частину третю та четверту виключити;
частину п’яту та шосту вважати частинами третьою та четвертою;
 		Відхилено   3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
423. 4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 186 цього Кодексу.
 		    4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 186 цього Кодексу.
 
424. 5. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
 		    5. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
 
425. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
 		 -354- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 45:
у частині п’ятій виключити абзац другий;
 		Відхилено   У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
 
426. 6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
 		 -355- Ківалов С.В.
 частину шосту статті 57 доповнити новим абзацом такого змісту:
#102628
 		Відхилено   6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
 
427. Стаття 58. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб
 		    Стаття 58. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб
 
428. 1. Органи та інші особи, які відповідно до статті 57 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.
 		    1. Органи та інші особи, які відповідно до статті 57 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.
 
429. 2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 57 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.
 		    2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 57 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.
 
430. 3. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду.
 		    3. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду.
 
431. 4. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
 		 -356- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 58:
частину четверту виключити;
частину п’яту та шосту вважати частинами четвертою та п’ятою;
 		Відхилено   4. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
 
432. 5. Прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їх участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право знайомитися з матеріалами справи в суді та отримувати з них копії.
 		 -357- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 58:
у частині п’ятій: слова «Прокурор або» виключити; слово «їх» замінити на слово «його»; слово «мають» замінити на слово «має»;
 		Відхилено   5. Прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їх участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право знайомитися з матеріалами справи в суді та отримувати з них копії.
 
433. 6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 44 цього Кодексу, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.
 		    6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 44 цього Кодексу, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.
 
434. § 2. Представники
 		 -358- Долженков О.В.
 Назву «§ 2. Представники» – виключити.
 		Відхилено   § 2. Представники
 
    -359- Довбенко М.В.
 Змінити назву параграфу 2 із «Представники» на «Ведення справи у суді».
 		Відхилено    
435. Стаття 59. Участь у справі представника
 		 -360- Довбенко М.В.
 Змінити назву статті 59 із «Участь у справі представника» на «Особиста участь та представники».
 		Відхилено   Стаття 59. Участь у справі представника
 
436. 1. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
 		 -361- Довбенко М.В.
 У частині 1 статті 59 слово « (самопредставництво)» виключити.
 		Відхилено   1. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
 
437. 2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
 		    2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
 
438. 3. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
 		 -362- Довбенко М.В.
 У частині 3 статті 59 після слів «бере участь у справі» додати нове слово «особисто».
 		Відхилено   3. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
 
    -363- Довбенко М.В.
 У частині 3 статті 59 слово «самопредставництво» замінити на слова «особиста участь».
 		Відхилено    
    -364- Довбенко М.В.
 Частину 3 статті 59 доповнити новим реченням наступного змісту: «Повноваження керівника або члена виконавчого органу юридичної особи мають бути підтверджені даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.».
 		Відхилено    
439. 4. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
 		 -365- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині четвертій статті 59 слова "місцевого самоврядування" замінити словами "орган місцевого самоврядування";
 		Враховано   4. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
 
440. Стаття 60. Законні представники
 		    Стаття 60. Законні представники
 
441. 1. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
 		 -366- Довбенко М.В.
 У частині 1 статті 60 слова «віком до чотирнадцяти років» виключити.
 		Відхилено   1. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
 
442. 2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
 		 -367- Довбенко М.В.
 У частині 2 статті 60 слова «віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років» виключити.
 		Відхилено   2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
 
    -368- Довбенко М.В.
 У статті 60 після частини 2 доповнити новою частиною 3 наступного змісту: «Права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсутньою, захищає у суді опікун, призначений для опіки над її майном.». Частину 3 статті 60 вважати частиною 4 відповідно.
 		Відхилено    
443. 3. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.
 		    3. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.
 
444. Стаття 61. Особи, які можуть бути представниками
 		    Стаття 61. Особи, які можуть бути представниками
 
445. 1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
 		 -369- Долженков О.В.
 У статті 61:
у частині першій сполучник «або» замінити розділовим знаком «,»;
 		Відхилено   1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
 
    -370- Долженков О.В.
 У статті 61:
частину першу доповнити словами «або представник за дорученням, який має вищу юридичну освіту»;
 		Відхилено    
446. 2. При розгляді спорів, що виникаю з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 62 цього Кодексу.
 		 -371- Долженков О.В.
 У статті 61:
частину другу після слів «а також» доповнити словом «малозначних»;
 		Відхилено   2. При розгляді спорів, що виникаю з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 62 цього Кодексу.
 
    -372- Долженков О.В.
 У статті 61:
у частині другій фразу «у малозначних спорах (малозначні справи)» – виключити;
 		Відхилено    
    -373- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Викласти пункт 2 статті 61 цього Кодексу у такій редакції:
«При розгляді спорів, що виникають з трудових відносин, справ про видачу обмежувального припису, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 62 цього Кодексу»;
 		Відхилено    
    -374- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 У частині другій статті 61 слово «виникаю» замінити на слово «виникають».
 		Відхилено    
    -375- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 61 викласти у наступній редакції:
«2. При розгляді спорів, що виникають з трудових відносин, спорів щодо захисту прав споживачів, надання житлово-комунальних послуг, послуг із постачання електричної енергії та газу побутовим споживачам, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 62 цього Кодексу.
 		Відхилено    
447. 3. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
 		 -376- Сажко С.М.
 Частину 3 статті 61 пункту 2 законопроекту викласти в новій редакції:
«3. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.»
 		Відхилено      
    -377- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину третю статті 61 виключити;
 		Враховано    
    -378- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У статті 61 частину 3 виключити.
 		Враховано    
448. 1) справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 		 -379- Мартовицький А.В.
 В пункті 1 частини 3 статті 61 пункту 2 законопроекту слово «сто» замінити словом «п’ятсот».
 		Відхилено      
449. 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 		 -380- Долженков О.В.
 У статті 61:
пункт 2 частини третьої доповнити фразою «, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
 		Відхилено      
    -381- Мартовицький А.В.
 В пункті 2 частини 3 статті 61 пункту 2 законопроекту слово «п’ятсот» замінити словом «тисячу».
 		Відхилено    
450. 4. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.
 		    3. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.
 
451. 5. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
 		    4. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
 
452. 6. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
 		 -382- Довбенко М.В.
 Статтю 61 викласти у новій редакції:
«Стаття 61. Особи, які можуть бути представниками
1. Представником у суді може бути адвокат, або уповноважений керівником юридичної особи (членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення) її працівник на підставі довіреності в порядку передоручення, або законний представник, а при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність (за винятком осіб, визначених у статті 62 цього Кодексу).
2. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.
4. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.».
 		Відхилено      
    -383- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину шосту статті 61 виключити;
 		Враховано    
    -384- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У статті 61 частину 6 виключити.
 		Враховано    
453. Стаття 62. Особи, які не можуть бути представниками
 		    Стаття 62. Особи, які не можуть бути представниками
 
454. 1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.
 		 -385- Писаренко В.В.
 Частину першу статті 62 викласти у новій редакції:
«1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють в цій справі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, експерт з питань права, спеціаліст, свідок».
 		Відхилено   1. Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок, або є помічником судді, що розглядає справу.
 
    -386- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину першу статті 62 викласти в такій редакції:
"1. Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок, або є помічником судді, що розглядає справу";
 		Враховано    
455. 2. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
 		    2. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
 
456. 3. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.
 		    3. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.
 
457. Стаття 63. Документи, що підтверджують повноваження представників
 		    Стаття 63. Документи, що підтверджують повноваження представників
 
458. 1. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
 		    1. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
 
459. 1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
 		    1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
 
460. 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
 		    2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
 
461. 2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
 		    2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
 
462. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.
 		 -387- Довбенко М.В.
 Абзац 2 частини 2 статті 63 виключити.
 		Відхилено   У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.
 
463. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
 		    Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
 
464. 3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
 		    3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
 
465. 4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
 		 -388- Яніцький В.П.
 У частині четвертій статті 63 слова «довіреністю або ордером» замінити словами «договором про надання правничої допомоги та ордером».
 		Відхилено   4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
 
    -389- Журжій А.В.
 у статті 63:
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються:
1) договором про надання правничої допомоги; або
2) довіреністю; або
3) ордером; або
4) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги";
 		Відхилено    
    -390- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У частині 4 статті 63 перед словами «або ордером» доповнити словом: «договором».
 		Відхилено    
466. 5. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
 		    5. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
 
467. 6. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
 		 -391- Журжій А.В.
 у статті 63:
у частині шостій слова "копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку" замінити словами "копії з них, засвідчені у визначеному законодавством порядку";
 		Відхилено   6. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
 
468. 7. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		 -392- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 статтю 63 доповнити новими частинами такого змісту:
"9. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання, він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
10. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України";
 		Враховано   7. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
8. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання, він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
9. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
    -393- Журжій А.В.
 у частині сьомій слова "він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі" замінити словами "він може додати до неї один із документів, який зазначений в частині четвертій цієї статті, в електронній формі";
 		Відхилено    
469. Стаття 64. Призначення або заміна законного представника судом
 		    Стаття 64. Призначення або заміна законного представника судом
 
470. 1. У разі відсутності у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, законного представника суд за поданням органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна або піклувальника і залучає їх до участі у справі як законних представників.
 		    1. У разі відсутності у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, законного представника суд за поданням органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна або піклувальника і залучає їх до участі у справі як законних представників.
 
471. 2. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня чи неповнолітня особа, позбавлена батьківського піклування, не має законного представника, суд ухвалою встановлює над нею відповідно опіку чи піклування за поданням органу опіки та піклування, призначає опікуна або піклувальника та залучає їх до участі у справі як законних представників.
 		    2. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня чи неповнолітня особа, позбавлена батьківського піклування, не має законного представника, суд ухвалою встановлює над нею відповідно опіку чи піклування за поданням органу опіки та піклування, призначає опікуна або піклувальника та залучає їх до участі у справі як законних представників.
 
472. 3. У разі якщо законний представник не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд за поданням органу опіки та піклування замінює законного представника.
 		    3. У разі якщо законний представник не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд за поданням органу опіки та піклування замінює законного представника.
 
473. 4. Суд може призначити або замінити законного представника за клопотанням малолітньої або неповнолітньої особи, якщо це відповідає її інтересам.
 		    4. Суд може призначити або замінити законного представника за клопотанням малолітньої або неповнолітньої особи, якщо це відповідає її інтересам.
 
474. 5. Звільнення опікуна чи піклувальника в разі, якщо їх призначив суд, і призначення ними інших осіб здійснюються в порядку, встановленому частиною другою статті 301 цього Кодексу.
 		    5. Звільнення опікуна чи піклувальника в разі, якщо їх призначив суд, і призначення ними інших осіб здійснюються в порядку, встановленому частиною другою статті 301 цього Кодексу.
 
475. Стаття 65. Повноваження представника в суді
 		    Стаття 65. Повноваження представника в суді
 
476. 1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
 		 -394- Ківалов С.В.
 в частині першій статті 65 після слів «він представляє» доповнити словом «всі»;
 		Відхилено   1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
 
477. 2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
 		 -395- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Частину 2 статті 65 доповнити словами: «або в укладеному договорі».
 		Відхилено   2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
 
478. 3. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України.
 		    3. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України.
 
479. 4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
 		    4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
 
480. 5. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.
 		    5. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.
 
481. § 3. Інші учасники судового процесу
 		 -396- Долженков О.В.
 У назві «§ 3. Інші учасники судового процессу» цифру «3» замінити цифрою «2».
 		Відхилено   § 3. Інші учасники судового процесу
 
482. Стаття 66. Інші учасники судового процесу
 		 -397- Пономарьов О.С.
 У статті 66:
назву статті 66 викласти в новій редакції:
«Стаття 66. Особи, які є іншими учасниками судового процесу»;
 		Відхилено   Стаття 66. Інші учасники судового процесу
 
483. 1. Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.
 		 -398- Алексєєв І.С.
 у частині першій статті 66 слова «експерт з питань права» замінити словами «консультант з питань права»
 		Відхилено   1. Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.
 
    -399- Пономарьов О.С.
 У статті 66:
у частині першій слова «експерт з питань права» замінити словами «консультант з питань права».
 		Відхилено    
    -400- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У частині 1 статті 66 виключити слова: «експерт з питань права».
 		Відхилено    
    -401- Тригубенко С.М.
 Назву та статтю 66 проекту Цивільного процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
«Стаття 66. Особи, які є іншими учасниками судового процесу
1. Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, консультант з питань права, перекладач, спеціаліст.»
 		Відхилено    
    -402- Ківалов С.В.
 у частині першій статті 66 слова «помічник судді» - видалити;
 		Відхилено    
484. Стаття 67. Помічник судді
 		 -403- Ківалов С.В.
 статтю 67 – видалити;
 		Відхилено   Стаття 67. Помічник судді
 
485. 1. Помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу.
 		    1. Помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу.
 
486. 2. Помічник судді:
 		    2. Помічник судді:
 
487. 1) бере участь в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів;
 		    1) бере участь в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів;
 
488. 2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;
 		    2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;
 
489. 3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
 		    3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
 
490. 3. Помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження. Під час здійснення таких повноважень помічнику судді може бути заявлено відвід з підстав, передбачених цим Кодексом, для відводу секретаря судового засідання.
 		    3. Помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження. Під час здійснення таких повноважень помічнику судді може бути заявлено відвід з підстав, передбачених цим Кодексом, для відводу секретаря судового засідання.
 
491. Стаття 68. Секретар судового засідання
 		    Стаття 68. Секретар судового засідання
 
492. 1. Секретар судового засідання:
 		    1. Секретар судового засідання:
 
493. 1) здійснює судові виклики і повідомлення;
 		 -404- Журжій А.В.
 пункт 1 частини першої статті 68 викласти в такій редакції:
"1) здійснює судові виклики і повідомлення, в тому числі повідомляє сторонам, їх представникам інформацію стосовно неможливості проведення судового засідання (підготовчого судового засідання);
 		Відхилено   1) здійснює судові виклики і повідомлення;
 
494. 2) перевіряє, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому;
 		    2) перевіряє, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому;
 
495. 3) забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами і проведення судового засідання в режимі відеоконференції;
 		 -405- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 пункт 3 частини першої статті 68 викласти в такій редакції:
"3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведенням судового засідання в режимі відеоконференції";
 		Враховано   3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведенням судового засідання в режимі відеоконференції;
 
    -406- Власенко С.В.
 Підпункт 2 ч. 1 ст. 65 викласти в редакції: «2) забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами, веденням письмової стенограми засідання і проведення судового засідання в режимі відеоконференції;».
 		Відхилено    
496. 4) забезпечує ведення протоколу судового засідання;
 		    4) забезпечує ведення протоколу судового засідання;
 
497. 5) забезпечує оформлення матеріалів справи;
 		    5) забезпечує оформлення матеріалів справи;
 
498. 6) виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.
 		    6) виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.
 
499. 2. Секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в протоколі судового засідання.
 		    2. Секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в протоколі судового засідання.
 
500. 3. Секретар судового засідання виконує обов'язки судового розпорядника у випадку його відсутності.
 		    3. Секретар судового засідання виконує обов'язки судового розпорядника у випадку його відсутності.
 
501. Стаття 69. Судовий розпорядник
 		    Стаття 69. Судовий розпорядник
 
502. 1. Судовий розпорядник:
 		    1. Судовий розпорядник:
 
503. 1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників судового процесу;
 		    1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників судового процесу;
 
504. 2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання;
 		 -407- Власенко С.В.
 Підпункт 2 ч. 1 ст. 65 - виключити.
 		Відхилено   2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання;
 
505. 3) оголошує про вхід і вихід суду із зали судового засідання та пропонує всім присутнім встати;
 		    3) оголошує про вхід і вихід суду із зали судового засідання та пропонує всім присутнім встати;
 
506. 4) слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
 		    4) слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
 
507. 5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;
 		    5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;
 
508. 6) під час судового засідання приймає від присутніх у залі учасників судового процесу документи та інші матеріали і передає до суду;
 		    6) під час судового засідання приймає від присутніх у залі учасників судового процесу документи та інші матеріали і передає до суду;
 
509. 7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;
 		    7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;
 
510. 8) виконує інші доручення головуючого, пов'язані зі створенням умов, необхідних для розгляду справи.
 		    8) виконує інші доручення головуючого, пов'язані зі створенням умов, необхідних для розгляду справи.
 
511. 2. Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, є обов'язковими для учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.
 		    2. Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, є обов'язковими для учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.
 
512. 3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.
 		    3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.
 
513. Стаття 70. Свідок
 		    Стаття 70. Свідок
 
514. 1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
 		    1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
 
515. 2. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
 		 -408- Журжій А.В.
 в третьому реченні частини другої статті 70 слова "похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин" замінити словами "похилий вік, інвалідність, віддаленість місця проживання або з інших поважних причин";
 		Відхилено   2. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
 
516. 3. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
 		 -409- Власенко С.В.
 Ч. 3 ст. 70 – виключити.
 		Відхилено   3. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
 
517. 4. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 		 -410- Геращенко А.Ю.
 Додати ч. 5 ст. 70 у редакції останнього стовпчику:
«5. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом.»
 		Відхилено   4. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
518. Стаття 71. Особи, які не можуть бути допитані як свідки
 		    Стаття 71. Особи, які не можуть бути допитані як свідки
 
519. 1. Не можуть бути допитані як свідки:
 		    1. Не можуть бути допитані як свідки:
 
520. 1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
 		    1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
 
521. 2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення досудового врегулювання спору, -про такі відомості;
 		 -411- Алексєєв І.С.
 у пункті 2 частини першої статті 71 слово «досудового» замінити словом «позасудового».
 		Враховано   2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення позасудового врегулювання спору, -про такі відомості;
 
    -412- Ківалов С.В.
 пункт 2 частини першої статті 71 викласти у такій редакції:
«2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги та особи, що надавали послуги (допомогу) з медіації під час проведення позасудового врегулювання спору, – про такі відомості»;
 		Відхилено    
    -413- Шкрум А.І.
 В пункті 2 частини 1 статті 72 слова «або послуг посередництва (медіації) під час проведення досудового» замінити словами «та особи, що надавали послуги (допомогу) з медіації під час проведення»;
 		Відхилено    
522. 3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
 		    3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
 
523. 4) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;
 		 -414- Яценко А.В.
 у пункті 4) частини першої статті 71 слова «або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю» виключити;
 		Відхилено   4) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;
 
524. 5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
 		    5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
 
525. 2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
 		    2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
 
526. Стаття 72. Відмова свідка від давання показань
 		    Стаття 72. Відмова свідка від давання показань
 
527. 1. Фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів.
 		    1. Фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів.
 
528. 2. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови.
 		    2. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови.
 
529. Стаття 73. Експерт
 		    Стаття 73. Експерт
 
530. 1. Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.
 		 -415- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Експертом є фізична особа, яка володіє спеціальними знаннями та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» і якій доручено провести дослідження для з’ясування фактичних даних та обставин, що мають значення для справи»;
 		Відхилено   1. Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.
 
    -416- Помазанов А.В.
 У статті 73:
частину першу викласти у наступній редакції: «Експертом може бути особа, атестована у встановленому законом порядку, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи та має відповідну кваліфікацію.»;
 		Відхилено    
    -417- Пономарьов О.С.
 У статті 73:
частину першу викласти в новій редакції:
«1. Експертом є фізична особа, яка володіє спеціальними знаннями та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» і якій доручено провести дослідження для з’ясування фактичних даних та обставин, що мають значення для справи»;
 		Відхилено    
531. 2. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.
 		 -418- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
у частині другій слова «призначатися судом або залучатися учасником справи» замінити словами «залучатися судом або учасником справи»;
 		Відхилено   2. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.
 
    -419- Пономарьов О.С.
 У статті 73:
у частині другій слова «призначатися судом або залучатися учасником справи» замінити словами «залучатися судом або учасником справи».
 		Відхилено    
532. 3. Експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
 		 -420- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
частину третю після слова «зобов’язаний» доповнити словами «провести повне дослідження і»;
 		Відхилено   3. Експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
 
    -421- Пономарьов О.С.
 У статті 73:
у частині третій після слів «Експерт зобов'язаний» доповнити словами «провести повне дослідження і»
 		Відхилено    
    -422- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 73:
у частині 3 після слова «об’єктивний» доповнити словами: «усний або»;
 		Відхилено    
533. 4. Експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 		 -423- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
у частині четвертій:
у першому реченні слово «справи» замінити словом «процесу»;
 		Відхилено   4. Експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
    -424- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
у частині четвертій:
у другому реченні слова «за відсутності заперечень учасників справи» виключити;
 		Відхилено    
    -425- Пономарьов О.С.
 У статті 73:
у частині четвертій у першому реченні слово «справи» замінити словом «процесу»;
 		Відхилено    
    -426- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 73:
у частині 4 слова «його викликом та роз'яснити свій висновок» замінити словами: «його викликом надати усний висновок або роз'яснити свій письмовий висновок».
 		Відхилено    
534. 5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
 		    5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
 
535. 6. Експерт має право:
 		 -427- Пономарьов О.С.
 У статті 73:
частину шість викласти в такій редакції:
«6. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, за зверненням якого проводилась експертиза, про її результати.»
 		Відхилено   6. Експерт має право:
 
536. 1) знайомитися з матеріалами справи;
 		 -428- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
у частині шостій:
пункт 1 викласти в такій редакції: «1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;»;
 		Відхилено   1) знайомитися з матеріалами справи;
 
537. 2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом;
 		 -429- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
у частині шостій:
пункт 2 після слова «зразків» доповнити словами «та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи»;
 		Відхилено   2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом;
 
538. 3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
 		 -430- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
у частині шостій:
у пункті 3 слово «експертизи» замінити словом «експерта»;
 		Відхилено   3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
 
539. 4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;
 		    4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;
 
540. 5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків;
 		 -431- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
у частині шостій:
у пункті 5 слова «справи та свідків» замінити словом «процесу»;
 		Відхилено   5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків;
 
    -432- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
у частині шостій:
доповнити новим пунктом 6 такого змісту: «на оплату виконуваної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;»;
У зв’язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7.
 		Відхилено    
541. 6) користуватися іншими правами, що надані Законом України "Про судову експертизу".
 		 -433- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
у частині шостій:
У пункті 6 слово «надані» замінити словом «встановлені»;
 		Відхилено   6) користуватися іншими правами, що надані Законом України "Про судову експертизу".
 
542. 7. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
 		 -434- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
частину сьому викласти в такій редакції:
«7. Експерт може відмовитися від проведення судової експертизи, якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань, або якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо не здійснено оплату за проведення експертизи. Повідомлення про неможливість надання висновку має бути вмотивованим»;
 		Відхилено   7. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
 
    -435- Пономарьов О.С.
 У статті 73:
частину сім викласти в такій редакції:
«7. Призначений судом експерт не має права вступати у непередбачені порядком проведення судової експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи.»
 		Відхилено    
543. 8. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
 		 -436- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
«8. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків – відповідальність, встановлену законом»;
 		Відхилено   8. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
 
    -437- Пономарьов О.С.
 У статті 73:
частину вісім викласти в такій редакції:
«8. Експерт має право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків та вчиняти інші дії, пов’язані із проведенням експертизи, якщо експертиза призначена судом;
3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження;
5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників процесу;
6) на оплату виконуваної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;
7) користуватися іншими правами, що встановлені Законом України «Про судову експертизу».»
 		Відхилено    
544. 9. За завідомо неправдивий висновок експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом.
 		 -438- Алексєєв І.С.
 У статті 73:
частину дев’яту виключити.
 		Враховано      
    -439- Пономарьов О.С.
 У статті 73:
частину дев’ять викласти в такій редакції:
«9. Експерт може відмовитися від надання висновку, якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань, або якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо не здійснено оплату за проведення експертизи. Повідомлення про неможливість надання висновку має бути вмотивованим.»
 		Відхилено    
    -440- Пономарьов О.С.
 У статті 73:
частину десять викласти в такій редакції:
«10. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків – відповідальність, встановлену законом».»
 		Відхилено    
    -441- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину дев'яту статті 73 виключити:
 		Враховано    
    -442- Тригубенко С.М.
 Статтю 73 проекту Цивільного процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
«Стаття 73. Експерт
1. Експертом є фізична особа, яка володіє спеціальними знаннями та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» і якій доручено провести дослідження для з’ясування фактичних даних та обставин, що мають значення для справи.
2. Експерт може залучатися судом або учасником справи.
3. Експерт зобов’язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
4. Експерт зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом та роз’яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників процесу. Експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
6. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, за зверненням якого проводилась експертиза, про її результати.
7. Призначений судом експерт не має права вступати у непередбачені порядком проведення судової експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи.
8. Експерт має право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків та вчиняти інші дії, пов’язані із проведенням експертизи, якщо експертиза призначена судом;
3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження;
5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників процесу;
6) на оплату виконуваної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;
7) користуватися іншими правами, що встановлені Законом України «Про судову експертизу».
9. Експерт може відмовитися від надання висновку, якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань, або якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо не здійснено оплату за проведення експертизи. Повідомлення про неможливість надання висновку має бути вмотивованим.
10. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків – відповідальність, встановлену законом.»
 		Відхилено    
545. Стаття 74. Експерт з питань права
 		 -443- Алексєєв І.С.
 у назві та тексті статті 74 слова «експерт з питань права» замінити словами «консультант з питань права» у відповідних відмінках.
 		Відхилено   Стаття 74. Експерт з питань права
 
    -444- Геращенко А.Ю.
 Статтю 74 виключити, нумерацію інших статей привести до відповідності.
 		Відхилено    
    -445- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 74 виключити
 		Відхилено    
    -446- Довбенко М.В.
 Статтю 74 виключити.
 		Відхилено    
    -447- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Статтю 74 виключити.
 		Відхилено    
    -448- Власенко С.В.
 Ст 74 – виключити.
 		Відхилено    
546. 1. Як експерт з питань права може залучатись особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
 		 -449- Пономарьов О.С.
 Назву і текст статті 74 викласти в новій редакції:
«Стаття 74. Консультант з питань права.
1. Як консультант з питань права може залучатися фізична особа, що має спеціалізовані юридичні знання для надання консультацій щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою їх застосування, доктриною у відповідній іноземній державі під час вчинення процесуальних дій.
Рішення про допуск до участі в справі консультанта з питань права та долучення його консультаційного висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
2. Консультаційний висновок з питань права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
3. Консультаційний висновок з питань права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду.
4. Суд може послатися в рішенні на консультаційний висновок з питань права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань».
 		Відхилено   1. Як експерт з питань права може залучатись особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
2. Експерт з питань права зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати роз'яснення. За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
3. Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями, а також право оплату послуг та компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
    -450- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 статтю 74 доповнити новими частинами такого змісту:
"2. Експерт з питань права зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати роз'яснення. За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
3. Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями, а також право оплату послуг та компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду";
 		Враховано    
    -451- Тригубенко С.М.
 Назву та статтю 74 проекту Цивільного процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
«Стаття 74. Консультант з питань права.
1. Як консультант з питань права може залучатися фізична особа, що має спеціалізовані юридичні знання для надання консультацій щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою їх застосування, доктриною у відповідній іноземній державі під час вчинення процесуальних дій.
Рішення про допуск до участі в справі консультанта з питань права та долучення його консультаційного висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
2. Консультаційний висновок з питань права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
3. Консультаційний висновок з питань права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду.
4. Суд може послатися в рішенні на консультаційний висновок з питань права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.»
 		Відхилено    
547. Стаття 75. Спеціаліст
 		    Стаття 75. Спеціаліст
 
548. 1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).
 		    1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).
 
549. 2. Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.
 		    2. Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.
 
550. 3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз'яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 		    3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз'яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
551. 4. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 		    4. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
552. Стаття 76. Перекладач
 		    Стаття 76. Перекладач
 
553. 1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
 		    1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
 
554. 2. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи, або призначається з ініціативи суду.
 		 -452- Алексєєв І.С.
 частину другу статті 76 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Участь перекладача, що володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку встановленому законодавством.»
 		Враховано   2. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи, або призначається з ініціативи суду.
Участь перекладача, що володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку встановленому законодавством.
 
555. 3. Перекладач зобов'язаний з'являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 		    3. Перекладач зобов'язаний з'являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
556. 4. Перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
 		    4. Перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
 
557. 5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом.
 		 -453- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину п'яту статті 76 виключити;
 		Враховано      
558. Глава 5. Докази та доказування
 		    Глава 5. Докази та доказування
 
559. § 1. Основні положення про докази
 		    § 1. Основні положення про докази
 
560. Стаття 77. Докази
 		    Стаття 77. Докази
 
561. 1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
 		 -454- Помазанов А.В.
 У статті 74:
частину першу викласти у наступній редакції: «Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.»;
 		Відхилено   1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
 
562. 2. Ці дані встановлюються такими засобами:
 		    2. Ці дані встановлюються такими засобами:
 
563. 1) письмовими, речовими і електронними доказами;
 		    1) письмовими, речовими і електронними доказами;
 
564. 2) висновками експертів;
 		 -455- Писаренко В.В.
 Пункт другий частини другої статті 77 викласти у новій редакції:
«2) висновками експертів, а при застосуванні у справі права іноземної держави – висновками експертів з питань права».
 		Відхилено   2) висновками експертів;
 
    -456- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Пункт 2 частини 2 статті 77 доповнити словами: «консультаціями спеціалістів».
 		Відхилено    
565. 3) показаннями свідків.
 		 -457- Долженков О.В.
 Частину другу статті 77 доповнити пунктом 4 такого змісту:
«4) пояснення сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.».
 		Відхилено   3) показаннями свідків.
 
    -458- Помазанов А.В.
 У статті 74:
пункт третій частини другої перед словами «показаннями свідків.» доповнити словами «поясненнями сторін, їхніх представників та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі»;
 		Відхилено    
    -459- Ківалов С.В.
 частину другу статті 77 доповнити новим пунктом такого змісту:
«4) поясненнями сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків;»
 		Відхилено    
566. Стаття 78. Належність доказів
 		    Стаття 78. Належність доказів
 
567. 1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
 		    1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
 
568. 2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
 		    2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
 
569. 3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
 		    3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
 
570. 4. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
 		    4. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
 
571. Стаття 79. Допустимість доказів
 		    Стаття 79. Допустимість доказів
 
572. 1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
 		    1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
 
573. 2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
 		    2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
 
574. Стаття 80. Достовірність доказів
 		 -460- Довбенко М.В.
 Статтю 80 виключити.
 		Відхилено   Стаття 80. Достовірність доказів
 
575. 1. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
 		    1. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
 
576. Стаття 81. Достатність доказів
 		    Стаття 81. Достатність доказів
 
577. 1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
 		    1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
 
578. 2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
 		    2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
 
579. Стаття 82. Обов'язок доказування і подання доказів
 		    Стаття 82. Обов'язок доказування і подання доказів
 
580. 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 		    1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 
581. 2. У справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.
 		 -461- Яніцький В.П.
 Частину другу статті 82 виключити.
 		Відхилено   2. У справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.
 
582. 3. У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.
 		    3. У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.
 
583. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
 		 -462- Довбенко М.В.
 Частину 4 статті 82 виключити.
 		Відхилено   4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
 
584. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
 		    5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
 
585. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
 		    6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
 
586. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
 		 -463- Яніцький В.П.
 Частину сьому статті 82 виключити.
 		Відхилено   7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
 
    -464- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у статті 82:
у частині сьомій слова «у випадку» замінити словами «у випадках, визначених статтею 85 цього Кодексу, а також»;
 		Відхилено    
587. Стаття 83. Підстави звільнення від доказування
 		    Стаття 83. Підстави звільнення від доказування
 
588. 1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
 		    1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
 
589. 2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
 		 -465- Довбенко М.В.
 У частині 2 статті 83 слова «помилки, що має істотне значення,» виключити.
 		Відхилено   2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
 
590. 3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
 		    3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
 
591. 4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
 		    4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
 
592. 5. Обставини, встановлені щодо певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
 		    5. Обставини, встановлені щодо певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
 
593. 6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
 		 -466- Журжій А.В.
 частину шосту статті 83 викласти в такій редакції:
"6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, за умови, що суд досліджував обставини вчинення кримінального або адміністративного правопорушення".
 		Відхилено   6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
 
594. 7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
 		    7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
 
595. 8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.
 		 -467- Грановський О.М.
 частину восьму статті 83 проекту ЦПК викласти у такій редакції:
«8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, яке визнане та/або приведене до виконання в Україні, не підлягають доказуванню при розгляді у господарському суді справи, в якій беруть участь ті самі особи».
 		Відхилено   8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.
 
    -468- Міщенко С.Г.
 пропоную викласти частину восьму статті 83 проекту ЦПК у такій редакції:
«8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, яке визнане та/або приведене до виконання в Україні, не підлягають доказуванню при розгляді у господарському суді справи, в якій беруть участь ті самі особи».
 		Відхилено    
    -469- Сольвар Р.М.
 Частину 8 статті 83 Цивільного Процесуального Кодексу України (в редакції законопроекту) викласти в редакції такого змісту:
«обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, яке визнане та/або приведене до виконання в Україні, не підлягають доказуванню при розгляді у суді справи, в якій беруть участь ті самі особи.»
 		Відхилено    
    -470- Писаренко В.В.
 Частину восьму статті 83 викласти у новій редакції:
«8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, яке визнане та/або приведене до виконання в Україні, не підлягають доказуванню при розгляді у господарському суді справи, в якій беруть участь ті самі особи».
 		Відхилено    
    -471- Шпенов Д.Ю.
 частину восьму статті 83 викласти у такій редакції:
«8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, яке визнане та/або приведене до виконання в Україні, не підлягають доказуванню при розгляді у господарському суді справи, в якій беруть участь ті самі особи».
 		Відхилено    
596. Стаття 84. Подання доказів
 		    Стаття 84. Подання доказів
 
597. 1. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
 		    1. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
 
598. 2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
 		 -472- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 84 викласти у наступній редакції:
«2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви або зазначити про наявність таких доказів та про строк їх подання до суду.»
 		Відхилено   2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
 
    -473- Довбенко М.В.
 У частині 2 статті 84 після слів «в інтересах інших осіб,» доповнити словами «а також треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору,».
 		Відхилено    
    -474- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 84 викласти у наступній редакції:
«2. Докази подаються сторонами не пізніше, як до закінчення попереднього судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного провадження – до початку розгляду справи.»
 		Відхилено    
599. 3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
 		 -475- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину третю статті 84 викласти у наступній редакції:
«3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи або зазначити про наявність таких доказів та про строк їх подання до суду.»
 		Відхилено   3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
 
    -476- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину третю статті 84 викласти у наступній редакції:
«3. У випадку, якщо в ході судового розгляду виникає необхідність доказування нових обставин або сторона має намір спростувати докази, подані іншою стороною, суд приймає такі нові докази.
 		Відхилено    
    -477- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 84:
додати частину 4 у такій редакції:
«Подання доказів у справі включає дії сторони з ознайомлення з доказами, що подаються інших учасників справи. Кожна сторона повинна представити учасникам справи для ознайомлення докази, на які вона посилається. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними, або містяться у відкритих державних реєстрах. У разі надмірного обсягу доказів або вони поданні в електронній формі, або є публічними суд за клопотанням інших учасників справи може надати час для ознайомлення з такими доказами.»;
частину четверту законопроекту вважати частиною п’ятою з подальшою нумерацією у відповідному порядку;
 		Відхилено    
600. 4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
 		 -478- Довбенко М.В.
 У частині 4 статті 84 слова «у встановлений законом строк» замінити на «у строк, встановлений частинами 2 та 3 цієї статті,».
 		Відхилено   4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
 
601. 5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
 		 -479- Довбенко М.В.
 У частині 5 статті 84 слова «у встановлений законом строк» замінити на «у строк, встановлений частинами 2 та 3 цієї статті,».
 		Відхилено   5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
 
602. 6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
 		    6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
 
603. 7. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд, залежно від таких обставин, встановлює строк подання додаткових доказів.
 		    7. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд, залежно від таких обставин, встановлює строк подання додаткових доказів.
 
604. 8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
 		 -480- Довбенко М.В.
 У частині 8 статті 84 слова «у встановлений законом або судом строк» замінити на слова «у строк, зазначений в частині 2 та 3 цієї статті або строк, встановлений судом».
 		Відхилено   8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
 
605. 9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
 		 -481- Довбенко М.В.
 У частині 9 статті 84:
слова «. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи» виключити;
 		Відхилено   9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
 
    -482- Довбенко М.В.
 У частині 9 статті 84:
слово «випадку» змінити на слово «випадків»;
 		Відхилено    
    -483- Довбенко М.В.
 У частині 9 статті 84:
слова «або обсяг доказів є надмірним,» виключити.
 		Відхилено    
    -484- Журжій А.В.
 у першому реченні частини дев'ятої статті 84 слова "надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи " замінити словами " надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, крім випадків передбачених частиною сьомою статті 44 цього Кодексу";
 		Відхилено    
    -485- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Стаття 84:
частину 9 виключити.
 		Відхилено    
606. 10. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
 		    10. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
 
607. 11. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

-486- Довбенко М.В.
 Частину 11 статті 84 виключити.
 		Відхилено   11. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.