Кількість абзаців - 594 Таблиця поправок


Про освіту (ч.1) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ПРОЕКТ
 		    ПРОЕКТ
 
1. Закон України
 		    Закон України
 
2. Про освіту
 		    Про освіту
 
3. Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою.
 		 -1- Співаковський О.В.
 По всьому тексту закону слово «професійна» замінити словами «професійно-технічна».
 		Враховано частково (по тексту законопроекту слово «професійна» змінити на «професійна (професійно-технічна)»); 1 по суті  Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.
 
4.

 		 -2- Марченко О.О.
 По всьому тексту закону слова «професійна освіта» замінити словами «професійно-технічна освіта та вища професійна освіта».
 		Враховано по суті (шляхом запровадження двох окремих ланок освіти - «професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти)     
5. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних компетентностей для її успішної самореалізації, виховання відповідальних громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, підготовка кваліфікованих фахівців, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.
 		 -3- Кремінь Т.Д.
 Абзац другий викласти в такій редакції: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.».
 		Враховано   Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.
 
6. Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
 		 -4- Співаковський О.В.
 Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає відповідальність і повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
 		Враховано по суті (компетенція включає відповідальність та повноваження)  Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
 
    -5- Кремінь Т.Д.
 Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає відповідальність і повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Обґрунтування:
Повноваження є наслідком того, що орган має відповідати за певну сферу діяльності. Не може бути повноважень без відповідальності.
 		Враховано по суті (компетенція включає відповідальність та повноваження)   
7. Розділ І
 		    Розділ І
 
8. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
9. Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
 		    Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
 
10. 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 		    1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
11. 1) автономія - право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності і відповідальності в прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законами України;
 		 -6- Співаковський О.В.
 Підпункт перший частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
«1) автономія - право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності і відповідальності в прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, кадрових, економічних та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законами України;»
 		Відхилено (складовою автономії є саме фінансова автономія закладів освіти, а не економічна)  1) автономія – право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності і відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законами України;
 
12. 2) академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів з урахуванням обмежень, установлених законами України;
 		 -7- Крулько І.І.
 У пункті другому частини першої статті 1 після слів «наукових досліджень» додати слово «, оприлюднення».
 		Враховано   2) академічна свобода – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законами України;
 
    -8- Кремінь Т.Д.
 Стаття 1.1.
2) академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень, оприлюднення і використання їх результатів з урахуванням обмежень, установлених законами України;
Обґрунтування:
Право на вільне оприлюднення результатів досліджень є суттєвим елементом академічної свободи
 		Враховано    
    -9- Співаковський О.В.
 2) академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень, оприлюднення і використання їх результатів з урахуванням обмежень, установлених законами України;
 		Враховано    
13. 3) безоплатна освіта - освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством;
 		 -10- Співаковський О.В.
 У статті 1 після пункту 3 додати новий четвертий пункт такого змісту:
«4) викладацька діяльність – педагогічна (науково-педагогічна) діяльність, спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних ітворчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти, що провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником або іншою особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору;».
 		Враховано по суті  3) безоплатна освіта – освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством;
4) викладацька діяльність – діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних ітворчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо) та провадиться:
а) педагогічним (науково-педагогічним) працівником;
б) самозайнятою особою (крім осіб, для яких така форма викладацької діяльності заборонена законом);
в) іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору;
 
14. 4) дуальна форма освіти - форма здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації на основі відповідних договорів;
 		 -11- Співаковський О.В.
 Пункт четвертий статтій 1 перенести у статтю 10.
 		Враховано   5) електронний підручник (посібник) – електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію;
 
    -12- Кремінь Т.Д.
 Статтю 1 доповнити новим пунктом такого змісту:
«5) електронний підручник (посібник) – електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію;»
 		Враховано    
15. 5) заклад освіти (навчальний заклад) - юридична особа публічного або приватного права, що провадить освітню діяльність відповідно до своїх установчих документів;
 		 -13- Чорновол Т.М.
 Пункт 5) статті 1 після слів «приватного права» доповнити фразою «,основним видом діяльності якої відповідно до установчих документів є освітня діяльність».
 		Враховано по суті  6) заклад освіти – юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність;
 
16. 6) засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством;
 		 -14- Співаковський О.В.
 Пункт 6 статті 1 викласти в такій редакції:
6) засновник закладу освіти – орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника;
 		Враховано   7) засновник закладу освіти – орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника;
 
17. 7) здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, які здобувають освіту у закладах освіти за будь-яким видом та формою здобуття освіти;
 		 -15- Кремінь Т.Д.
 здобувачі освіти – особи, які здобувають освіту, в т.ч. вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, які здобувають освіту у закладах освіти за будь-яким видом та формою здобуття освіти.
Обґрунтування:
У формулюванні законопроекту до здобувачів не потрапляють дорослі особи, що здобувають освіту поза закладами.
 		Враховано по суті Слоа «клінічні ординатори виключено відповідно до рішення Комітету від 21.06.2017 р.  8) здобувачі освіти – вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти;
 
    -16- Співаковський О.В.
 Виключити пункт 7.
 		Відхилено    
18. 8) індивідуальна програма розвитку - документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, що розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини (або її законних представників) з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;
 		 -17- Порошенко О.П.
 пункт 8 Статті 1 Проекту Закону після слів «навчання особи з особливими освітніми потребами» доповнити словами «закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних та реабілітаційних послуг для розвитку дитини»;
 		Враховано   9) індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план;
10) індивідуальна програма розвитку – документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;
11) індивідуальний навчальний план – документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та створюється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів;
 
    -18- Чорновол Т.М.
 Пункт 8) статті 1 після слова у дужках «або» доповнити словом «інших».
 		Враховано по суті (з врахуванням пропозиції Н.д.О. Співаковського – доповнити цю статтю новою частиною другою)   
    -19- Кремінь Т.Д.
 Індивідуальна програма розвитку – документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання учня (вихованця), розробляється за бажанням і за участі батьків дитини (або інших її законних представників) спільно з педагогічними працівниками, іншими залученими за потреби фахівцями з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання.
Обґрунтування:
Відповідає положенням Концепції «Нова школа», в яких зафіксовано можливості для кожного учня індивідуальної освітньої траєкторії. (стор.16, 19, 20 презентаційного видання).
 		Враховано по суті (визначення вище відповідно до нумерації)   
    -20- Співаковський О.В.
 Доповнити частину першу статті 1 новим пунктом такого змісту:
«10) індивідуальний навчальний план – документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та створюється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів;»
 		Враховано    
    -21- Кремінь Т.Д.
 Освіта – процеси, якими суспільство цілеспрямовано передає між людьми з метою їх навчання/навченості інформацію, знання, розуміння, погляди, цінності, уміння, зразки поведінки, компетентності і включають комунікацію для досягнення результатів навчання, виховання та розвиток особи;
 		Відхилено    
19. 9) інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципі недискримінації, врахуванні багатоманітностей людини, ефективному залученні та включенні до освітнього процесу всіх його учасників;
 		 -22- Чорновол Т.М.
 У статті 1 пункт 9) викласти в іншій редакції:
«9) освіта – процеси, якими суспільство цілеспрямовано передає між людьми з метою їх навчання/навченості накопичені інформацію, знання, розуміння, погляди, цінності, уміння, зразки поведінки, компетентності і включають комунікацію для досягнення результатів навчання;»
У наступних пунктах статті 1 змінити нумерацію на 10) і надалі відповідно.
 		Відхилено   12) інклюзивне навчання – система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципі недискримінації, врахуванні багатоманітностей людини, ефективному залученні та включенні до освітнього процесу всіх його учасників;
 
20. 10) інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання та виховання учасників освітнього процесу;
 		 -23- Порошенко О.П.
 пункт 10 Статті 1 Проекту Закону викласти у такій редакції «інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання та виховання всіх учасників освітнього процесу з урахуванням їх потреб та можливостей»;
 		Враховано частково   13) інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їх потреб та можливостей;
 
    -24- Кремінь Т.Д.
 10) інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації, що забезпечує інклюзивне навчання та виховання учасників освітнього процесу
Обґрунтування:
У формулюванні законопроекту немає нічого, що робить середовище інклюзивним. Таке визначення придатне для будь-якого освітнього середовища.
 		Відхилено    
    -25- Співаковський О.В.
 10) інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації, що забезпечує інклюзивне навчання та виховання учасників освітнього процесу
 		Відхилено    
21. 11) кваліфікація - стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), яка у встановленому порядку оцінена та визнана уповноваженою установою (закладом, органом), що засвідчується відповідним документом;
 		 -26- Кремінь Т.Д.
 Виключити.
Обґрунтування:
У частинах 5, 6 статті 34 наведено інші визначення, що не відповідають цьому
 		Враховано по суті (приведено у відповідність у статті 34)  14) кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання);
 
    -27- Мельник С.І.
 підпункт 11 пункту 1 статті 1 розділу І доповнити реченням такого змісту: «У цьому Законі та спеціальних законах під даним терміном розуміється повна кваліфікація, якщо інше спеціально не зазначено в законі.»;
 		Враховано по суті (приведено у відповідність у статті 34)   
    -28- Співаковський О.В.
 Виключити
 		Враховано по суті (приведено у відповідність у статті 34)   
22. 12) компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;
 		 -29- Кремінь Т.Д.
 12) компетентності – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність
Обґрунтування:
Згідно із оригіналом проекту Тюнінг:
„Соmреtеnсеs rерrеsеnt аdynаmіс соmbіnаtіоn …»
 		Враховано частково   15) компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;
 
    -30- Співаковський О.В.
 12) компетентності - динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність
 		Відхилено    
23. 13) освітній процес - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері освіти, що провадиться через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на формування гармонійно розвиненої особистості шляхом передачі, засвоєння, примноження і використання компетентностей здобувачів освіти;
 		 -31- Кремінь Т.Д.
 Пункту 13 частини першої викласти в такій редакції:
«16) освітній процес – це система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування і застосування її компетентностей;»
 		Враховано   16) освітній процес – система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування і застосування її компетентностей;
 
    -32- Веселова Н.В.
 Додати до частини 1 статті 1 підпункт 13 наступного змісту (відповідно підпункти 13-26 вважати підпунктами 14-27):
«Мова міжнародного спілкування (міжнародна мова) - природна мова-посередник, що використовується як засіб спілкування між представниками різних етномовних спільнот. Мовами міжнародного спілкування в Україні вважаються: англійська, арабська, іспанська, китайська, французька, а також німецька та португальська.»
 		Відхилено бґрунтування: Це питання виходить за межі предмету реулювання цього Закону   
24. 14) освітня діяльність - діяльність юридичної або фізичної особи, метою якої є розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських і професійних компетентностей;
 		 -33- Кремінь Т.Д.
 14) освітня діяльність — діяльність юридичної або фізичної особи, метою якої є розвиток особистості здобувачів освіти, їх загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей
Обґрунтування:
Треба уточнити, що мова йде про здобувачів освіти.
Деякі рівні та види освіти не передбачають набуття професійних компетентностей, інші (наприклад, професійні курси) навпаки спрямовані тільки на це..
 		Враховано по суті (в частині застосування терміну «суб’єкт освітньої діяльності» замість «юридична або фізична особа»)  17) освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;
 
    -34- Співаковський О.В.
 14) освітня діяльність — діяльність юридичної або фізичної особи, метою якої є розвиток особистості здобувачів освіти, їх загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей
 		Враховано по суті (в частині застосування терміну «суб’єкт освітньої діяльності» замість «юридична або фізична особа»)   
25. 15) освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою чи договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання;
 		    18) освітня послуга – комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання;
 
26. 16) освітня програма - єдиний комплекс або послідовність освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання;
 		 -35- Кремінь Т.Д.
 16) освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання
Обґрунтування:
Послідовність є різновидом комплексу.
Немає потреби перераховувати всі види освітніх компонентів у Законі. Такий перелік робить зазначені складові обов’язковими, що суперечить статті 33 і може бути доцільним не для всіх рівнів освіти.
 		Враховано по суті  19) освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання;
 
    -36- Співаковський О.В.
 16) освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання
 		Враховано по суті   
27. 17) особа з особливими освітніми потребами - це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою розвитку, навчання, поліпшення стану здоров’я та якості життя, підвищення рівня участі у житті суспільства;
 		 -37- Порошенко О.П.
 пункт 17 Статті 1 Проекту Закону після слів «підвищення рівня участі у житті суспільства» доповнити такими словами «в тому числі особа з фізичними, психічними, інтелектуальними і сенсорними порушеннями розвитку»;
 		Відхилено , оскільки особи з ООП – ширша категорія  20) особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;
21) педагогічна діяльність – інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у сфері формальної та/або неформальної освіти, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей;
 
    -38- Співаковський О.В.
 17) особа з особливими освітніми потребами - це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту
 		Враховано    
    -39- Співаковський О.В.
 Статтю першу доповнити новим пунктом такого змісту:
«педагогічна діяльність – інтелектуальна, творча діяльність у сфері формальної та/або неформальної освіти, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей, що провадиться як в інституційних формах, так і шляхом індивідуальної трудової діяльності;».
 		Враховано по суті   
28. 18) результати навчання - знання, способи мислення, погляди, цінності, навички, уміння, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, кількісно оцінити і виміряти та які здатна продемонструвати особа після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;
 		 -40- Кремінь Т.Д.
 18) результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;»
 		Враховано   22) результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;
 
    -41- Співаковський О.В.
 18) результати навчання – знання, способи мислення, погляди, цінності, навички, уміння, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, кількісно оцінити і виміряти та які здатна продемонструвати особа після завершення освітньої програми або її окремих складових
 		Враховано по суті (у пункті 19 дається орієнтовний перелік освітніх компонентів)   
29. 19) рівень освіти - категорія, що використовується для впорядкування освітніх програм за рівнем складності їх змісту;
 		 -42- Співаковський О.В.
 Пункт 19 статті першої викласти в такій редакції:
«рівень освіти – завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, визначених, як правило, стандартом освіти, та які відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій;»
 		Враховано   23) рівень освіти – завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
30. 20) розумне пристосування - запровадження, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами нарівні з іншими особами їх конституційного права на освіту;
 		    24) розумне пристосування – запровадження, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами нарівні з іншими особами їх конституційного права на освіту;
 
31. 21) система освіти - сукупність суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, освітніх програм, рівнів та ступенів (кваліфікацій) освіти, стандартів освіти, ліцензійних умов, органів, що здійснюють управління у сфері освіти;
 		 -43- Співаковський О.В.
 Пункт 21 статті першої викласти в такій редакції:
«система освіти – сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними;».
 		Враховано   25) система освіти – сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними;
 
32. 22) спеціальні закони - Закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про професійну освіту», «Про вищу професійну освіту», «Про вищу освіту», «Про освіту дорослих»;
 		 -44- Кремінь Т.Д.
 22) спеціальні закони - Закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про професійну освіту», «Про вищу освіту», «Про освіту дорослих»
Обґрунтування:
Термін «вища професійна освіта» у законопроекті використовується некоректно і не відповідає його застосуванню в інших європейських країнах, де вища професійна освіта може включати програми бакалаврського і магістерського рівнів вищої освіти, а іноді і докторські програми.
 		Враховано частково   26) спеціальні закони – закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту»;
 
    -45- Марченко О.О.
 22) спеціальні закони - Закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу професійну освіту», «Про вищу освіту», «Про освіту дорослих»
 		Відхилено    
    -46- Мураєв Є.В.
 У пункті 22 частини першої статті 1 слова «Про вищу професійну освіту» виключити.
 		Враховано    
    -47- Співаковський О.В.
 22) спеціальні закони - Закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про професійну освіту», «Про вищу освіту», «Про освіту дорослих»
 		Враховано частково    
33. 23) суб’єкт освітньої діяльності - заклад освіти, підприємство, установа, організація, фізична особа, що забезпечує реалізацію права людини на освіту в процесі провадження освітньої діяльності шляхом розвитку її загальнокультурних, громадянських і/або професійних компетентностей;
 		 -48- Кремінь Т.Д.
 23) суб’єкт освітньої діяльності - заклад освіти, підприємство, установа, організація, фізична особа, для якої освітня діяльність є основним або додатковим видом діяльності.
Обґрунтування:
На основі ІSСЕD-2011
 		Враховано по суті  27) суб’єкт освітньої діяльності – фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність;
 
    -49- Співаковський О.В.
 23) суб’єкт освітньої діяльності - заклад освіти, підприємство, установа, організація, фізична особа, для якої освітня діяльність є основним або додатковим видом діяльності.
 		Враховано по суті   
34. 24) універсальний дизайн у сфері освіти - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, покликаний зробити їх максимально придатними для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну;
 		    28) універсальний дизайн у сфері освіти – дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що має зробити їх максимально придатними для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну;
 
35. 25) цикл освітнього процесу - відносно завершена частка освітньої програми певного рівня освіти, яка враховує вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку здобувачів освіти в організації їхньої навчальної діяльності (освітнього процесу) і конструюванні змісту освіти.
 		 -50- Кремінь Т.Д.
 25) цикл освітнього процесу – складова певного рівня освіти, яка враховує вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку здобувачів освіти в організації їхньої навчальної діяльності (освітнього процесу) і конструюванні змісту освіти;
Обґрунтування:
Відповідно до статей 11, 12 цикли є складовими відповідних рівнів освіти, а не освітніх програм.
 		Відхилено , з врахуванням правки Співаковського О.В.     
    -51- Співаковський О.В.
 Пункт 25 частини 1 статті 1 виключити
 		Враховано    
36. 26) якість освіти - це відповідність результатів навчання стандартам освіти, та/або договорам на надання освітніх послуг.
 		 -52- Співаковський О.В.
 Пункт 26 статті першої викласти в такій редакції:
«29) якість освіти – відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором на надання освітніх послуг;»
 		Враховано   29) якість освіти – відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором на надання освітніх послуг;
30) якість освітньої діяльності – рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором на надання освітніх послуг.
2. Положення цього та спеціальних законів щодо батьків стосуються також інших законних представників здобувачів освіти. Батьки, інші законні представники реалізують відповідні положення цього та спеціальних законів стосовно осіб, які не досягли повноліття, а також відповідно до законодавства стосовно осіб, дієздатність яких обмежена.
 
    -53- Співаковський О.В.
 Частину першу статті першої доповнити новим пунктом:
«30) якість освітньої діяльності – відповідність рівня організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що ґрунтується на визначених цим Законом принципах освітньої діяльності та забезпечує здобуття особами якісної освіти, вимогам, встановленим законодавством, ліцензійними умовами та/або договором на надання освітніх послуг.».
 		Враховано редакційно    
    -54- Співаковський О.В.
 Статтю першу доповнити новою частиною такого змісту:
«2. Положення цього та спеціальних законів щодо батьків стосуються також інших законних представників здобувачів освіти. Батьки, інші законні представники реалізують відповідні положення цього та спеціальних законів стосовно осіб, які не досягли повноліття, а також відповідно до законодавства стосовно осіб, дієздатність яких обмежена.».
 		Враховано    
37. Стаття 2. Законодавство України про освіту
 		    Стаття 2. Законодавство України про освіту
 
38. 1. Законодавство України про освіту базується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів у сфері освіти і науки, інших актів законодавства України та міжнародних договорів України.
 		 -55- Співаковський О.В.
 Статтю другу частину першу доповнити словами «укладених в установленому законом порядку».
 		Враховано   1. Законодавство України про освіту базується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
 
39. 2. Заклад освіти має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань в межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
 		 -56- Кремінь Т.Д.
 2. Суб’єкт освітньої діяльності має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань в межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
Обґрунтування:
Відповідно до ст. 1.1.1 автономія надається всім суб’єктам освітньої діяльності, а не лише закладам освіти
 		Враховано Перенесено з частини 2 статті 64  2. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права на освіту, а також визначених законами автономії суб’єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу.
Листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми.
 
    -57- Співаковський О.В.
 2. Суб’єкт освітньої діяльності має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань в межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
 		Враховано по суті   
40. 3. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права людини на освіту, а також визначених законами автономії закладів освіти та академічних свобод учасників освітнього процесу.
 		 -58- Констанкевич І.М.
 Виключити частину третю статті 2.
 		Відхилено   3. Суб’єкт освітньої діяльності має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань в межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та/або установчими документами, зокрема з питань, що не врегульовані законодавством.
 
    -59- Кремінь Т.Д.
 3. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права людини на освіту, а також визначених законами автономії суб’єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу.
Обґрунтування:
Відповідно до ст. 1.1.1 автономія надається всім суб’єктам освітньої діяльності, а не лише закладам освіти.
 		Враховано    
    -60- Співаковський О.В.
 Стаття 2.3. Підзаконні нормативно-правові акти, а також установчі документи закладів освіти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права людини на освіту, а також визначених законами автономії суб’єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу.
 		Враховано частково    
41. Стаття 3. Право на освіту
 		    Стаття 3. Право на освіту
 
42. 1. Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти та знань, право на безоплатну освіту у випадках, визначених Конституцією та законами України.
 		    1. Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
 
43. 2. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
 		 -61- Кремінь Т.Д.
 2. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти, що зокрема передбачає відсутність правової та фактичної дискримінації, економічну доступність та безпечну фізичну досяжність. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
Обґрунтування:
На основі Загального коментарю 13 до Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.
 		Відхилено   2. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
 
    -62- Співаковський О.В.
 2. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти, що зокрема передбачає відсутність правової та фактичної дискримінації, економічну доступність та безпечну фізичну досяжність. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
 		Відхилено    
44. 3. Право особи на освіту реалізується шляхом здобуття формальної, інформальної та неформальної освіти.
 		 -63- Кремінь Т.Д.
 3. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом здобуття формальної, неформальної та/або інформальної освіти.
Обґрунтування:
Ця норма має надавати можливості, а не створювати обов’язок здобувати всі види освіти
 		Враховано по суті  3. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, в різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
 
    -64- Литвин В.М.
 3. Право особи на освіту реалізується шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, базової професійної освіти, вищої професійної освіта, вищої освіти, освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.
 		Враховано частково    
    -65- Співаковський О.В.
 3. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом здобуття формальної, інформальної та/або неформальної освіти.
 		Враховано по суті   
45. 4. Кожен має право на доступ до мережі Інтернет та освітніх ресурсів, у тому числі до електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів, у порядку, визначеному законодавством.
 		 -66- Кремінь Т.Д.
 Частина 4. Кожен має право на доступ до мережі Інтернет, публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі до електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів, у порядку, визначеному законодавством.
Обґрунтування:
Є освітні ресурси з обмеженим доступом.
Важливо також передбачити доступ до потрібних наукових та інформаційних ресурсів.
 		Враховано   4. Кожен має право на доступ до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі до ресурсів Інтернету, електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів, у порядку, визначеному законодавством.
 
    -67- Співаковський О.В.
 4. Кожен має право на доступ до мережі Інтернет, публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі до електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів, у порядку, визначеному законодавством.
 		Враховано    
46. 5. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також сприяє забезпеченню рівного доступу до освіти осіб із соціально вразливих верств населення.
 		 -68- Скрипник О.О.
 Абзац другий статті 3 вилучити:
«Стаття 3.
4. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також сприяє забезпеченню рівного доступу до освіти осіб із соціально вразливих верств населення».
Обґрунтування:
Вважаємо таку правку необхідною, оскільки дана норма дублюється в статті 76.
 		Враховано по суті (абзац другий частини п’ятої статті 3 перенесено до статті 76)  5. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також забезпечує рівний доступ до освіти осіб із соціально вразливих верств населення.
 
47. У системі освіти діє соціально-педагогічний патронаж, що забезпечує консультативну та іншу допомогу батькам (законним представникам) з метою забезпечення права особи на освіту. Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами, які за своїм статусом належать до педагогічних працівників.
 		 -69- Скрипник О.О.
 Після частини 5 доповнити статтю 3 частиною 6. У зв’язку з цим частину 6 вважати частиною 7:
«6. Особа має право безоплатно здобути освіту на кожному рівні освіти один раз, крім випадків, визначених законами України. Особа, яка не завершила навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним рівнем професійної або вищої освіти, має право повторно здобувати освіту відповідного рівня за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовку фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Обґрунтування:
Повернення статті чинного закону.
 		Відхилено бгрунтування: Обмеження конституційного права на освіту .     
48. 6. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню їхніх потреб у сфері освіти.
 		 -70- Скрипник О.О.
 Після частини 6 доповнити статтю 3 частиною 8. У зв’язку з цим частину 7 вважати частиною 9:
«Стаття 3.
7. Держава створює умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей, пов'язаних з реалізацією особою своїх прав і обов’язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей громадянського суспільства, верховенства права, основних свобод та прав людини».
 		Враховано по суті у частині 5 статті 5  6. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню їхніх потреб у сфері освіти.
 
    -71- Кремінь Т.Д.
 7. Держава створює умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей, пов'язаних з реалізацією особою своїх прав і обов’язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей громадянського суспільства, верховенства права, основних свобод та прав людини.
 		Враховано по суті у частині 5 статті 5   
    -72- Співаковський О.В.
 Стаття 3.7. Держава створює умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей, пов'язаних з реалізацією особою своїх прав і обов’язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей громадянського суспільства, верховенства права, основних свобод та прав людини.
 		Враховано по суті у частині 5 статті 5   
49. 7. Іноземці та особи без громадянства здобувають освіту в Україні відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.
 		 -73- Писаренко В.В.
 Частину сьому статті 3 викласти у новій редакції:
«7. Іноземці та особи без громадянства здобувають освіту в Україні відповідно до законодавства, міжнародних договорів України та угод між вищими навчальними закладами про міжнародну академічну мобільність».
 		Відхилено бгрунтування Обмеження права на освіту. Угоди між вищими навчальними закладами про міжнародну академічну мобільність є предметом регулювання Закону України «Про вищу освіту»  7. Іноземці та особи без громадянства здобувають освіту в Україні відповідно до законодавства та/або міжнародних договорів України.
 
50. 8. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту згідно із Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», має рівне з громадянами України право на освіту.
 		    8. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту згідно із Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», має рівне з громадянами України право на освіту.
 
51. 9. Право на освіту не може бути обмежене будь-якими законами України. Закон може містити особливі умови доступу до певного рівня освіти, зумовлені специфікою освітньої програми.
 		    9. Право на освіту не може бути обмежене будь-якими законами України. Закон може містити особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії).
 
52. Стаття 4. Забезпечення права на безоплатну освіту
 		    Стаття 4. Забезпечення права на безоплатну освіту
1. Держава забезпечує:
безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до стандартів освіти;
розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої і післядипломної освіти відповідно до законодавства.
 
53. 1. Право на безоплатну освіту забезпечується:
 		    2. Право на безоплатну освіту забезпечується:
 
54. для дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок формування та фінансового забезпечення мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для задоволення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проживають на території України;
 		 -74- Констанкевич І.М.
 Частини першу-другу статті 4 викласти у такій редакції:
«1. Право на безоплатну освіту забезпечується:
для дошкільної, повної загальної середньої та базової професійної освіти - за рахунок формування та фінансового забезпечення за рахунок коштів освітньої субвенції мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для задоволення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають на території України;
 		Враховано по суті у статті 78  для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти – за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України;
 
    -75- Співаковський О.В.
 Абзац другий частини першої статті четвертої викласти в таківй редакції:
«для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти – за рахунок забезпечення розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту усіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України;».
 		Враховано    
    -76- Мельник С.І.
 в абзаці першому пункту 1 статті 4 розділу І слова «іноземних громадяни» замінити словами «іноземних громадян»;
 		Враховано    
    -77- Кремінь Т.Д.
 для дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок формування та фінансового забезпечення мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для задоволення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проживають на території України, а також шляхом надання субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти місцевим бюджетам;
 		Враховано по суті у статті 78   
    -78- Співаковський О.В.
 для дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок формування та фінансового забезпечення мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для задоволення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проживають на території України, а також шляхом надання субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти місцевим бюджетам;
 		Враховано по суті у статті 78   
    -79- Тимошенко Ю.В.
 До статті 4
Частину першу викласти в такій редакції:
«1. Право на безоплатну освіту забезпечується:
для дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок фінансування з державного бюджету у порядку, встановленому законодавством, на формування та фінансове забезпечення мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для задоволення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проживають на території України;
для позашкільної, професійної та вищої освіти - за рахунок фінансування закладів освіти з державного та/або місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством.»
 		Враховано частково    
55. для позашкільної, професійної та вищої освіти - за рахунок фінансування закладів освіти з державного та/або місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством.
 		 -80- Констанкевич І.М.
 для позашкільної, вищої професійної та вищої освіти - за рахунок фінансування закладів освіти з державного та/або місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством.
 		Враховано по суті  для здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та післядипломної освіти – у закладах освіти чи інших суб’єктів освітньої діяльності за рахунок фінансування з державного та/або місцевого бюджетів у порядку, встановленому законодавством;
для здобувачів вищої освіти – у закладах освіти за рахунок фінансування з державного та/або місцевого бюджетів у порядку, встановленому законодавством.
 
    -81- Кремінь Т.Д.
 для позашкільної, професійної та вищої освіти - за рахунок фінансування закладів освіти з державного та/або місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством, в тому числі шляхом надання субвенції на підтримку здобуття професійної освіти.
 		Враховано по суті у статті 78   
    -82- Співаковський О.В.
 для позашкільної, професійної та вищої освіти - за рахунок фінансування закладів освіти з державного та/або місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством, в тому числі шляхом надання субвенції на підтримку здобуття професійної освіти.
 		Враховано по суті у статті 78   
    -83- Тимошенко Ю.В.
 До статті 4
Частину першу викласти в такій редакції:
«1. Право на безоплатну освіту забезпечується:
для дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок фінансування з державного бюджету у порядку, встановленому законодавством, на формування та фінансове забезпечення мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для задоволення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проживають на території України;
для позашкільної, професійної та вищої освіти - за рахунок фінансування закладів освіти з державного та/або місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством.»
 		Враховано по суті   
56. 2. Держава гарантує усім громадянам та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандарту.
 		 -84- Констанкевич І.М.
 2. Держава гарантує усім громадянам та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття дошкільної, повної загальної середньої та базової професійної освіти відповідно до стандарту.
 		Враховано по суті у частині 1 цієї статті  3. Держава гарантує усім громадянам та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандарту.
 
57. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		 -85- Констанкевич І.М.
 Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників».
 		Враховано по суті  Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними) всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
    -86- Литвин В.М.
 «2. Держава гарантує усім громадянам та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття дошкільної, повної загальної середньої, базової професійної, вищої професійної освіти, позашкільної освіти відповідно до стандарту.
Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників».
 		Враховано по суті у частині 1 цієї статті   
    -87- Констанкевич І.М.
 Статтю 4 доповнити частиною третьою у такій редакції:
«3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійної освіти в державних і комунальних навчальних закладах, держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти».
 		Враховано по суті у статті 78   
    -88- Юринець О.В.
Мацола Р.М.
Кіт А.Б.
Подоляк І.І.
Горват Р.І.
Кадикало М.О.
 Статтю 4 проекту закону доповнити п. 3 наступної редакції:
«3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти».
 		Враховано по суті у статті 78   
    -89- Крулько І.І.
 Статтю 4 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти.».
 		Враховано по суті у статті 78   
    -90- Попов І.В.
 Статтю 4 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти».
 		Враховано по суті у статті 78   
    -91- Ківалов С.В.
 Статтю 4 законопроекту доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої та професійно-технічної освіти».
 		Враховано по суті у статті 78   
    -92- Лабазюк С.П.
 Статтю 4 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої та професійно-технічної освіти».
 		Враховано по суті у статті 78   
    -93- Кужель О.В.
 Статтю 4 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої та професійно-технічної освіти».
 		Враховано по суті у статті 78   
    -94- Мацола Р.М.
 Статтю 4 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти».
 		Враховано по суті у статті 78   
    -95- Павленко Ю.О.
 Статтю 4 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти».
 		Враховано по суті у статті 78   
    -96- Королевська Н.Ю.
 Статтю 4 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти".
 		Враховано по суті у статті 78   
    -97- Білозір О.В.
 Статтю 4 доповнити новою частиною третьою такого змісту:
«Держава забезпечує створення та функціонування спеціального інформаційного ресурсу в мережі Інтернет на якому у вільному доступі в повному обсязі розміщуються безкоштовні електронні версії підручників та посібників, які використовуються в навчальному процесі загальноосвітніми навчальними закладами»;
 		Враховано по суті у частині 5 статті 75   
    -98- Крулько І.І.
 Статтю 4 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. З метою забезпечення доступності та безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, держава забезпечує місцеві бюджети освітньою субвенцією у повному обсязі для здобуття дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти.».
 		Враховано по суті у статті 78   
    -99- Кремінь Т.Д.
 З абзацу другого частини другої статті слово «посібники» виключити.
 		Враховано    
58. Стаття 5. Державна політика у сфері освіти
 		    Стаття 5. Державна політика у сфері освіти
 
59. 1. Освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і національно-культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в сталий розвиток суспільства.
 		 -100- Кремінь Т.Д.
 1. Освіта є пріоритетним напрямом державної політики, спрямованим на формування людського потенціалу і забезпечення сталого розвитку суспільства.
Обґрунтування:
Варто зробити цю норму менш декларативною і більш спрямованою на потреби оновлення законодавства.
 		Враховано по суті  1. Освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.
 
    -101- Співаковський О.В.
 1. Освіта є пріоритетним напрямом державної політики, спрямованим на формування людського потенціалу і забезпечення сталого розвитку суспільства.
 		Враховано по суті   
    -102- Чорновол Т.М.
 Пункт 1 статті 5 після слів «національно-культурний розвиток суспільства» доповнити фразу «і держави.»
 		Враховано    
60. 2. Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки та органи місцевого самоврядування.
 		 -103- Кремінь Т.Д.
 2. Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Обґрунтування:
Інакше буде суперечність з розділом VІІІ
 		Враховано   2. Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
 
    -104- Співаковський О.В.
 2. Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
 		Враховано    
61. 3. Державна політика у сфері освіти формується і реалізується на основі наукових досліджень та порівнянь, міжнародних зобов’язань та міжнародного досвіду з урахуванням прогнозів, статистичних даних та індикаторів розвитку з метою задоволення потреб людини, економіки та суспільства.
 		 -105- Кремінь Т.Д.
 3. Державна політика у сфері освіти формується і реалізується на основі наукових досліджень, міжнародних зобов’язань та міжнародного досвіду з урахуванням прогнозів, статистичних даних та індикаторів розвитку з метою задоволення потреб людини, економіки та суспільства.
Обґрунтування:
Незрозуміло, про які порівняння йде мова у цьому контексті. Якщо про міжнародні порівняльні дослідження якості освіти, то вони тут не потрібні, бо будуть враховані в інших складових.
 		Враховано по суті  3. Державна політика у сфері освіти формується і реалізується на основі наукових досліджень, міжнародних зобов’язань, вітчизняного та міжнародного досвіду з урахуванням прогнозів, статистичних даних та індикаторів розвитку з метою задоволення потреб людини та суспільства.
4. Документами державного прогнозування і стратегічного планування розвитку освіти є прогноз розвитку освіти України, стратегія розвитку освіти України, відповідні державні, регіональні та місцеві цільові програми та плани діяльності у сфері освіти органів влади. Органи влади забезпечують відкритий доступ до цих документів шляхом їх оприлюднення на своїх офіційних веб-сайтах.
5. Держава створює умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей, пов’язаних з реалізацією особою своїх прав і обов’язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей громадянського (вільного демократичного) суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина.
 
    -106- Співаковський О.В.
 3. Державна політика у сфері освіти формується і реалізується на основі наукових досліджень, міжнародних зобов’язань та міжнародного досвіду з урахуванням прогнозів, статистичних даних та індикаторів розвитку з метою задоволення потреб людини, економіки та суспільства.
 		Враховано по суті   
    -107- Чорновол Т.М.
 Пункт 3 статті 5 після слів «та порівнянь,» доповнити фразою «вітчизняного досвіду,»
 		Враховано    
    -108- Чорновол Т.М.
 У пункті 3 статті 5 після слів «потреб людини» виключити слово «економіки»
 		Враховано    
    -109- Кремінь Т.Д.
 4. Документами державного прогнозування і стратегічного планування розвитку освіти є прогноз розвитку освіти України, стратегія розвитку освіти України, державні цільові програми у сфері освіти, регіональні та місцеві цільові програми у сфері освіти, плани діяльності центрального органу виконавчої влади у сфері освіти. Органи влади забезпечують відкритий доступ до цих документів шляхом їх оприлюднення на своїх офіційних веб-сайтах.
Обґрунтування:
Ці документи є важливими інструментами управління освітою і мають бути зазначені у Законі про освіту.
Також важливою є вимога відкритого доступу до цих документів.
 		Враховано по суті   
    -110- Білозір О.В.
 Статтю 5 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
«Одним із головних завдань державної політики у сфері освіти є підтримка сучасних технологій навчання, повна інформатизація навчальних закладів та навчального процесу, запровадження інноваційних технологій навчання, в тому числі онлайн-навчання»;
 		Відхилено бгрунтування: Недоцільно виокремлювати окреме завдання державної політики за відсутності повного переліку таких завдань   
    -111- Співаковський О.В.
 4. Документами державного прогнозування і стратегічного планування розвитку освіти є прогноз розвитку освіти України, стратегія розвитку освіти України, державні цільові програми у сфері освіти, регіональні та місцеві цільові програми у сфері освіти, плани діяльності центрального органу виконавчої влади у сфері освіти. Органи влади забезпечують відкритий доступ до цих документів шляхом їх оприлюднення на своїх офіційних веб-сайтах.
 		Враховано по суті   
62. Стаття 6. Принципи державної політики у сфері освіти та засади освітньої діяльності
 		 -112- Співаковський О.В.
 Назву статті 6 викласти в такій редакції:
«Стаття 6. Засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності»
 		Враховано   Стаття 6. Засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності
 
63. 1. Принципами державної політики у сфері освіти та засадами освітньої діяльності є:
 		 -113- Співаковський О.В.
 Абзац перший статті 6 викласти в такій редакції:
1. Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є:
 		Враховано   1. Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є:
 
64. людиноцентризм;
 		    людиноцентризм;
верховенство права;
 
65. забезпечення якості освіти;
 		    забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
 
66. забезпечення рівного доступу до освіти;
 		    забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
 
67. розвиток інклюзивного освітнього середовища;
 		 -114- Співаковський О.В.
 Абзац 5 статті 6 викласти в такій редакції: «розвиток інклюзивного освітнього середовища, у тому числі у закладах освіти, найбільш доступних і наближених до місця проживання осіб за особливими освітніми потребами;».
з урахування норма Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо інклюзивного навчання)
 		Враховано   розвиток інклюзивного освітнього середовища, у тому числі у закладах освіти, найбільш доступних і наближених до місця проживання осіб з особливими освітніми потребами;
 
68. забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
 		    забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
 
69. реалізація права на освіту без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
 		 -115- Співаковський О.В.
 Сьомий абзац об’єднати з абзацом 5 частини 1.
 		Враховано по суті     
70. науковий характер освіти;
 		    науковий характер освіти;
 
71. різноманітність освіти;
 		    різноманітність освіти;
 
72. цілісність і наступність системи освіти;
 		    цілісність і наступність системи освіти;
 
73. прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;
 		    прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;
 
74. відповідальність органів управління освітою та закладів освіти перед суспільством;
 		 -116- Чорновол Т.М.
 У статті 6 принцип «відповідальність органів управління освітою та закладів освіти перед суспільством;» викласти в наступній редакції:
«відповідальність та підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;»
 		Враховано   відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
 
75. інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;
 		 -117- Чорновол Т.М.
 У статті 6 принцип «інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;» викласти в наступній редакції:
«інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності, органів управління освітою;»
 		Відхилено   інституційне відокремлення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;
 
76. інтеграція з ринком праці;
 		    інтеграція з ринком праці;
 
77. інтеграція з культурним розвитком;
 		 -118- Співаковський О.В.
 Абзац 15 частини першої статті 6 викласти в такій редакції:
«органічний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;»
 		Враховано   органічний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;
 
78. свобода у виборі форм здобуття і видів освіти;
 		 -119- Чорновол Т.М.
 У статті 6 принцип «свобода у виборі форм здобуття і видів освіти;» викласти в наступній редакції:
«свобода у виборі форм здобуття, видів освіти, освітньої програми, темпу здобуття освіти;»
 		Враховано по суті  свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
 
79. академічна доброчесність;
 		    академічна доброчесність;
 
80. академічна свобода;
 		    академічна свобода;
 
81. фінансова, академічна та адміністративна автономія закладів освіти у межах, визначених законами України;
 		    фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти у межах, визначених законами України;
 
82. гуманізм;
 		    гуманізм;
 
83. демократизм;
 		    демократизм;
 
84. єдність навчання, виховання та розвитку;
 		 -120- Співаковський О.В.
 Після абзацу 22 частини першої статті 6 доповнити новими абзацами:
.»виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, непримиренності до їх порушення;
формування поваги до прав і свобод людини, непримиренності до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також дискримінації за будь-якими ознаками;
формування громадянської культури та культури демократії;
формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;».
 		Враховано (із врахуванням правки Н.д.О. Співаковського та Н.д.К. Матейченка).  єдність навчання, виховання та розвитку;
виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, непримиренності до їх порушення;
формування поваги до прав і свобод людини, непримиренності до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також дискримінації за будь-якими ознаками;
формування громадянської культури та культури демократії;
формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
 
85. невтручання політичних партій в освітній процес;
 		 -121- Співаковський О.В.
 Абзац 23 частини першої статті 6 вилучити.
 		Відхилено . Обгрунтування: Необхідно зберегти з урахуванням діючої практики  невтручання політичних партій в освітній процес;
 
86. невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених цим законом);
 		 -122- Співаковський О.В.
 Абзац 24 частини першої статті 6 викласти в такій редакції:
«свобода від політичної, ідеологічної та релігійної індоктринації;».
 		Враховано по суті  невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених цим Законом);
різнобічність та збалансованість інформації щодо політичних, світоглядних та релігійних питань;
 
87. державно-громадське управління;
 		    державно-громадське управління;
 
88. державно-громадське партнерство;
 		    державно-громадське партнерство;
 
89. державно-приватне партнерство;
 		    державно-приватне партнерство;
 
90. сприяння навчанню впродовж життя;
 		    сприяння навчанню впродовж життя;
 
91. інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір.
 		 -123- Матейченко К.В.
 Доповнити пункт 1 статті 6 «Принципи державної політики у сфері освіти та засади освітньої діяльності» текстом наступного змісту:
«нетерпимість до проявів корупції та формування відповідної психології особистості на всіх рівнях освіти».
Обґрунтування:
Доповнення до ст. 6 пов’язане з тим, корупція має найбільш руйнівні наслідки не тільки для країни, але й підриває сам авторитет освіченості. Тому дуже важливо починати протикорупційне вихованні зі шкіл, дитсадків та доводити дітям, що «подяка в конверті» - це корупція.
 		Враховано по суті  інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір;
нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;
доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою.
2. Освіта в Україні має будуватися за принципом рівних можливостей для всіх.
 
    -124- Чорновол Т.М.
 У статті 6 додати наступні принципи:
«верховенство права;
доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
об’єктивне оцінювання;»
 		Враховано частково бгрунтування: Об’єктивне оцінювання 1 по суті в пункті шостому частини четвертої статті 42   
    -125- Співаковський О.В.
 Статтю 6 доповнити частиною другою такого змісту:
«2. Освіта в Україні має будуватися за принципом рівних можливостей для всіх.»
 		Немає висновку    
92. Стаття 7. Мова освіти
 		 -126- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Статтю 7 проекту Закону викласти в такій редакції:
«Стаття 7. Мова освіти
1.Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.
Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства.
2. Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови.
Особам, які належать до національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.
3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови у державних і комунальних закладах освіти.
4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми, можуть викладати паралельно з державною мовою одну чи кілька дисциплін англійською та/або мовами країн Євросоюзу, але не більше, ніж два уроки на день.
5. Заклади професійної та вищої освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями державною мовою з метою повноцінної інтеграції в українське суспільство та можливістю провадити професійну діяльність у вибраній галузі на теренах усієї країни з використанням державної мови.
6. Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова.
7. У початковій школі викладання половини дисциплін здійснюється мовою національної меншини, інша половина дисциплін викладається державною мовою. У середніх класах викладання дисциплін державною мовою збільшується, при цьому до двох уроків на день на вибір може викладатися мовою національної меншини. У старших класах викладання дисциплін здійснюється виключно державною мовою з метою підготовки здобувачів освіти до отримання професійної та вищої освіти державною мовою.
Викладання у професійних та вищих навчальних закладах проводиться державною мовою.
8. На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза навчальним закладом, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники послуговуються державною мовою.
9. Школи мистецтв, спортивні школи, та інші позашкільні навчально-освітні заклади послуговуються під час навчального процесу державною мовою.».
Обґрунтування
Поправка має на меті створити додаткові юридичні гарантії захисту та популяризації української мови у сфері освіти, а також не допустити нав’язування викладання у школах та вищих навчальних закладах дисциплін російською мовою замість української. Ця поправка враховує положення статті 8 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин від 5 листопада 1992 року.
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)  Стаття 7. Мова освіти
 
    -127- Соловей Ю.І.
Тимошенко Ю.В.
 Статтю 7 викласти у наступній редакції:
«Стаття 7. Мова освіти
Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови як окремого предмета у державних і комунальних закладах освіти та створюються умови для відкриття недільних шкіл з рідною мовою навчання.
Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп) з навчанням державною чи вивчення інших мов, що створюються відповідно до законодавства.
Заклади освіти, де навчання проводиться мовою нацменшин, можуть існувати при сприянні та фінансуванні держави, що представляє нацменшина. Виключенням мають бути школи з кримсько-татарською мовою навчання в Автономній Республіці Крим, які фінансуються державою.
Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови.
Особам, які належать до національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови у державних і комунальних закладах освіти.
Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома і більше мовами, викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами.
За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови національної меншини.
Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова.
 		Враховано частково (з урахуванням ч. 4 статті 53 Конституції України, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин; частина третя не відповідє з ч. 4 статті 53 Конституції України)   
93. 1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
 		 -128- Парубій А.В.
Юринець О.В.
Кириленко І.Г.
Співаковський О.В.
Геращенко І.В.
Сироїд О.І.
Подоляк І.І.
Березюк О.Р.
Скрипник О.О.
Єленський В.Є.
Кіраль С.І.
Пастух Т.Т.
Войцеховська С.М.
Фріз І.В.
 ; Н.д.Бригинець О.М. (Реєстр.картка №297) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
В статті 7 проекту закону:
Частину першу викласти в такій редакції:
Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Держава забезпечує кожному громадянинові України право отримати освіту державною мовою у державних і комунальних закладах на всіх рівнях: дошкільної, загальної середньої, професійної, позашкільної та вищої освіти.
Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, мають право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою у державних і комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти у місцях компактного проживання таких осіб.
Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, мають право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти або через національно-культурні товариства.
Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
 		Враховано по суті  1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Держава забезпечує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах.
 
    -129- Констанкевич І.М.
 Частину першу статті 7 викласти у такій редакції:
«1.Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.
Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови».
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -130- Мусій О.С.
 Частину 1 статті 7 викласти в такій редакції:
«Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти. Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови. Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства».
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -131- Білозір О.В.
 у статті 7 Закону частину першу викласти у такій редакції:
«1.Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у закладах освіти.
Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови»;
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -132- Гопко Г.М.
 В частині першій статті 7 після першого абзацу додати новий абзац:
«Держава забезпечує кожному громадянинові України право отримати освіту державною мовою у державних і комунальних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної, позашкільної освіти і вищих навчальних закладах».
 		Враховано по суті   
94. Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.
 		 -133- Крулько І.І.
 У статті 7: друге речення частини першої викласти у наступній редакції:
«Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.»;
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)  Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти. Це право реалізується через окремі заклади освіти, класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини та корінного народу України поряд з українською мовою, що створюються відповідно до законодавства, і не поширюється на заклади освіти, класи (групи) з навчанням українською мовою. Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, також гарантується право на вивчення рідної мови в державних і комунальних закладах освіти або через національні культурні товариства.
 
    -134- Веселова Н.В.
 У другому абзаці частини 1 статті 7:
Виключити слова «на навчання рідною мовою чи».
Обґрунтування:
Навчання в державних та комунальних шкільних закладах повинно відбуватись державною мовою, національним меншинам гарантується право вивчення рідної мови.
 		Відхилено (суперечить ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейській Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -135- Марченко О.О.
 Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -136- Соболєв С.В.
 Абзац 2 частини 1 статті 7 викласти у такій редакції:
«Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти у порядку встановленому цією статтею Закону.».
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -137- Соболєв Є.В.
 Абзац другий частини першої статті 7 викласти у наступній редакції:
«Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти».
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -138- Кривенко В.М.
 У статті 7 абзац другий частини першої викласти у такій редакції:
«Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.»
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -139- Гопко Г.М.
 В частині першій статті 7 другий абзац розділити на два абзаци, виклавши в такій редакції:
«Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, мають право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою у державних і комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти у місцях компактного проживання таких осіб. Це право реалізується через окремі заклади освіти, класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини (корінного народу) поруч з українською мовою, що створюються відповідно до законодавства, і не поширюється на заклади освіти, класи (групи) з навчанням українською мовою.
Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, мають право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти або через національно-культурні товариства».
 		Враховано редакційно    
    -140- Кремінь Т.Д.
 Держава забезпечує кожному громадянинові України право отримати освіти державною мовою у державних і комунальних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної, позашкільної освіти і вищих навчальних закладах.
Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, мають право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою у державних і комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти у місцях компактного проживання таких осіб.
Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, мають право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти або через національно-культурні товариства.
 		Враховано по суті   
    -141- Романюк В.М.
 Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -142- Добродомов Д.Є.
 У абзаці другому частини 1 статті 7 виключити слова «на навчання рідною мовою чи».
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -143- Головко М.Й.
 Абзац другий частини першої статті 7 викласти в наступній редакції:
Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.
Обґрунтування:
Запропонована в редакції абзацу другого частини першої статті 7 норма передбачає, що осбаи, належні до національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою. Це суперечить діючій нормі статті 5 Конституції України про українську мову як державну мову. Однак для забезпечення права нацменшин на освіту рідною мовою пропонується замінити слово «навчання» словом «вивчення». Адже навчання рідною мовою передбачає, що представники нацменшин будуть вчитися тільки рідною мовою і зовсім не вивчати української мови, що не сприятиме їхній інтеграції в українське суспільство. А вивчення передбачає також навчання рідною мовою, а також українською мовою. Адже вивчення української мови має бути обовязковим для всіх громадян України, незалежн від їх національної приналежності.
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
95. Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
 		    Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
 
96. Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп) з навчанням державною, іншими мовами чи вивченням цих мов, що створюються відповідно до законодавства.
 		 -144- Гопко Г.М.
 В частині першій статті 7 четвертий абзац вилучити.
 		Враховано (з урахуванням цілісної правки Н.д.Гопко Г.М. до абзацу другого цієї частини)     
    -145- Веселова Н.В.
 Четвертий абзац частини 1 статті 7 викласти у наступній редакції:
«Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп) з вивченням мови національних меншин, що створюються відповідно до законодавства.»
 		Враховано частково    
    -146- Соболєв Є.В.
 Абзац четвертий частини першої статті 7 викласти у наступній редакції:
«Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства».
 		Враховано по суті (в абзаці другому цієї частини)   
    -147- Романюк В.М.
 Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства.
 		Враховано по суті (в абзаці другому цієї частини)   
    -148- Кулініч О.І.
 Абзац 4 частини першої статті 7 проекту Закону викласти в такій редакції:
«Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства».
 		Враховано по суті (в абзаці другому цієї частини)   
97. 2. Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови.
 		 -149- Кремінь Т.Д.
 2. Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови, зокрема, у закладах професійної освіти і вищих навчальних закладах в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
 		Враховано   2. Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови, зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.
 
    -150- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 2 статті 7 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«1.Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.
Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства.»
Обґрунтування:
Відповідно до ч.2 ст.10 Конституції України держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
При цьому відповідно до ч.3 ст.10 Конституції України в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Проте, необмежене право на навчання мовою національної меншини створює перешкоди у всебічному функціонуванні української мови, оскільки таке навчання створює закриті соціальні групи на території держави України, що несе в собі загрози її територіальної цілісності через вимоги автономії, відділення від України за мовною ознакою.
Тому з метою інтеграції усіх національних меншин до українського суспільства з метою спільного мирного проживання на території України необхідні спільні засоби спілкування, якою має бути державна мова.
У той же час право на вивчення рідною мови представником національної меншини гарантує збереження такою соціальною групою своїх культурних та етнічних відмінностей, оскільки забезпечуватиметься вільний розвиток мови національної меншини та зберігатиметься можливість її використання у повсякденному житті.
 		Враховано частково (з урахуванням ч.4 ст. 53 Конституції України, Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин)   
    -151- Білозір О.В.
 частину другу статті 7 Закону вилучити, відповідно змінивши нумерацію інших частин статті 7;
 		Відхилено (суперечить ст. 10 Конституції України)   
    -152- Гопко Г.М.
 В частині другій статті 7 перший абзац викласти в такій редакції:
«2. Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови, зокрема, у закладах професійної освіти і вищих навчальних закладах в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови».
 		Враховано    
98. Особам, які належать до національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.
 		 -153- Парубій А.В.
Юринець О.В.
Кириленко І.Г.
Співаковський О.В.
Геращенко І.В.
Сироїд О.І.
Подоляк І.І.
Березюк О.Р.
Скрипник О.О.
Єленський В.Є.
Кіраль С.І.
Пастух Т.Т.
Войцеховська С.М.
Фріз І.В.
 ; Н.д.Бригинець О.М. (Реєстр.картка №297) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
У частині другій після слів «вивчення державної мови» додати слова «зокрема, у закладах професійної освіти та вищих навчальних закладах в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови».
 		Враховано   Особам, які належать до національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.
 
    -154- Мусій О.С.
 До частини 2 статті 7 додати третій абзац такого змісту: «Держава може забезпечувати вивчення мови представниками національних менших, нації та народності яких не мають державних утворень за державний кошт. За бажанням учнів та батьків з числа національних меншин держава забезпечує вивчення мови націй та народів, які мають у світі державні утворення. Оплата такого навчання здійснюється за рахунок позабюджетних коштів та коштів відповідних держав за укладеними міжнародними договорами. Перелік вищезазначених мов та шкіл затверджується Кабінетом міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти».
 		Відхилено (суперечить ч. 4 ст. 53 Конститутції України)   
99. 3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови у державних і комунальних закладах освіти.
 		 -155- Мусій О.С.
 До частини 3 статті 7 додати таке речення: «В загальноосвітніх школах є обов’язковим вивчення декількох іноземних мов, їх перелік встановлюється Кабінетом міністрів України за погодженням з профільним Комітетом Верховної Ради України».
 		Враховано по суті  3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.
 
100. 4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома і більше мовами (державною мовою, а також мовами національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами.
 		 -156- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 4 статті 7 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати паралельно з державною мовою одну чи кілька дисциплін англійською мовою.
Положення абзацу першого цієї частини не поширюється на дисципліни із вивчення іноземних мов.»
Обґрунтування:
Пропозиції запропонованих змін потребують поправок, оскільки положення законопроекту розроблено спеціально під білінгвальну методику викладання.
Вважаємо запровадження такої методики для України неприйнятними з огляду на несприятливі умови розвитку української мови.
Більше того, здійснення освітнього процесу іншими мовами ніж державна становить небезпеку для територіальної цілісності України, оскільки втрата територій частини Донбасу та Криму стала можливою лише у частинах, де російська мова повністю витіснила українську мову з повсякденного життя, у тому числі, і в освітньому процесі.
Зважаючи на вищевказане, а також на необхідність вивчення англійської мови, як одного із засобів інтеграції у світову економіку, вважаємо за доцільне забезпечувати викладання освітньої програми українською та англійською мовами.
 		Враховано по суті  4. У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
 
    -157- Веселова Н.В.
 Частину 4 статті 7 викласти у наступній редакції:
«Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами міжнародного спілкування.
У державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національних меншин викладається:
в початковій школі половина дисциплін мовою національної меншини, а половина дисциплін державною мовою;
в середній школі кількість дисциплін державною мовою збільшується кожен наступний
в старших класах викладання проводиться виключно державною мовою.
Позашкільні навчально-освітні заклади повинні використовувати під час навчального процесу державну мову.»
 		Враховано по суті (з урахуванням положень частини четвертої та сьомої цієї статті)   
    -158- Соболєв Є.В.
 Частину четверту статті 7 викласти у наступній редакції:
«Заклади освіти відповідно до освітньої програми, можуть викладати паралельно з державною мовою одну чи кілька дисциплін англійською та/або мовами Євросоюзу, але не більше, ніж два уроки на день».
 		Враховано по суті (з урахуванням положень частини четвертої та сьомої цієї статті)   
    -159- Марченко О.О.
 4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома і більше мовами (обов’язково державною мовою, а також мовами національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами, але не більше двох уроків на день.
 		Враховано по суті (з урахуванням положень частини четвертої та сьомої цієї статті)   
    -160- Парубій А.В.
Юринець О.В.
Кириленко І.Г.
Співаковський О.В.
Геращенко І.В.
Сироїд О.І.
Подоляк І.І.
Березюк О.Р.
Скрипник О.О.
Єленський В.Є.
Кіраль С.І.
Пастух Т.Т.
Войцеховська С.М.
Фріз І.В.
 ; Н.д.Бригинець О.М. (Реєстр.картка №297) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
Частину четверту викласти в такій редакції:
«4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома та більше мовами – державною мовою, а також однією або кількома офіційними мовами європейського Союзу».
 		Враховано    
    -161- Мусій О.С.
 Частину 4 статті 7 викласти в наступній редакції: «Заклади освіти відповідно до освітньої програми, здійснюють освітній процес державною мовою, а також можуть викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або мовами країн Євросоюзу, але не більше, ніж два уроки на день».
 		Враховано частково    
    -162- Мусій О.С.
 До частини 4 статті 7 додати наступний абзац: «У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національної меншини у початковій школі державною мовою викладається 50% дисциплін (50% мовою національної меншини), у основній школі державною мовою – 75% дисциплін (25% мовою національної меншини), у старшій школі всі дисципліни викладаються державною мовою. Усі додаткові уроки мовою меншини, курси, майстер-класи відвідуються учнями в позаурочний час і фінансуються за рахунок позабюджетних коштів».
 		Враховано по суті (з урахуванням положень частин 4 та 7 цієї статті)   
    -163- Соболєв С.В.
 Частину 4 статті 7 викласти у наступній редакції:
«4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми проводять освітній процес державною мовою, при цьому одна чи кілька дисциплін можуть проводитись мовою національних меншин та/або іншими мовами.
У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах, де вивчається мова національної меншини, у початковій та основній школі навчання проводиться державною мовою, при цьому дві навчальні години щодня можуть викладатись мовою національної меншини та/або іншими мовами.
Усі додаткові заняття (спецкурси, курси за вибором, факультативи, гуртки тощо) можуть проводитись мовою національної меншини у позаурочний час за рахунок коштів фізичних чи юридичних осіб.
Викладання у професійних та вищих навчальних закладах здійснюється виключно державною мовою.»
 		Враховано по суті (з урахуванням положень частин 4 та 7 цієї статті)   
    -164- Кремінь Т.Д.
 4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома і більше мовами (державною мовою, а також мовами національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами. При цьому мають бути забезпечені вимоги стандартів освіти щодо мовних компетентностей здобувачів освіти.
Обґрунтування:
Стандарти мають задавати конкретні вимоги щодо рівня володіння державною та іноземною мовою, які мають бути виконані незалежно від мови викладання.
 		Враховано по суті (з урахуванням положень законопроекту в частині дотримання вимог стандарту освіти)   
    -165- Кривенко В.М.
 У статті 7 частину четверту викласти у такій редакції:
«Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати паралельно з державною мовою одну чи кілька дисциплін англійською та/або мовами Європейського Союзу, але не більше, ніж два уроки на день.»
 		Враховано частково    
    -166- Крулько І.І.
 У статті 7:
частину четверту викласти у наступній редакції:
«Заклади освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладати паралельно з державною мовою одну чи кілька дисциплін англійською та/або мовами Євросоюзу, але не більше, ніж два уроки на день.»;
 		Враховано частково    
    -167- Гопко Г.М.
 Частину четверту статті 7 викласти в такій редакції:
«4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома і більше мовами - державною мовою, а також однією чи кількома офіційними мовами Європейського Союзу».
 		Враховано    
    -168- Констанкевич І.М.
 Частини четверту-п’яту статті 7 виключити.
Відповідно частину шосту вважати частиною четвертою.
 		Відхилено (суперечить ст. 10 Конституції України щодо сприяння вивченню мов міжнародного спілкування)   
    -169- Романюк В.М.
 4. Виключити (цей пункт розроблено спеціально під білінгвальну методику викладання. Методика має право на існування, однак різних методик є багато. Їх в законах ніхто не прописує. Цим пунктом пропонують узаконити одну, вивести її в спеціальний ранг. Методика експериментальна.)
АБО
подати в наступній редакції
Заклади освіти відповідно до освітньої програми, можуть викладати паралельно з державною мовою одну чи кілька дисциплін англійською та/або мовами Євросоюзу, але не більше, ніж два уроки на день.
 		Враховано частково    
    -170- Добродомов Д.Є.
 Частину 4 статті 7 викласти у такій редакції:
«4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми, можуть викладати паралельно з державною мовою одну чи кілька дисциплін англійською та/або мовами Євросоюзу, але не більше, ніж два уроки на день.».
Обґрунтування:
Положення, що пропонується у редакції першого читання, розроблено спеціально під білінгвальну методику викладання. Методика має право на існування, однак різних методик є багато і недоцільно на рівні закону прописувати використання лише однієї з них.
 		Враховано частково    
    -171- Головко М.Й.
 Частину четверту статті 7 викласти в наступній редакції:
«Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати паралельно з державною мовою одну чи кілька дисциплін англійською та/або мовами Євросоюзу, але не більше, ніж два уроки на день».
Обґрунтування:
В запропонованій редакції частини четвертої статті 7 пропонується викладати одну або декілька дисциплін мовою національних меншин або англійською мовою або іншими мовами. В той же час практично виключається з дискурсу українська мова мова. Тому пропонується паралельно з державною мовою викладати також англійською мовою або мовами країн Євросоюзу. Це сприятиме швидшій інтеграції учнів навчальних закладів до європейської культури та світосприйняття.
 		Враховано частково    
101. 5. За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
 		 -172- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 5 статті 7 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«5. Заклади вищої та професійної освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями державною мовою, з метою повноцінної інтеграції в українське суспільство та можливістю провадити професійну діяльність у вибраній галузі на території України з використанням державної мови.»
Обґрунтування:
Пропозиція частини 5 статті 7 розділу 1 Законопроекту потребує поправок з метою розширення сфери застосування державної мови в сфері освіти та інших сферах суспільного життя.
Стаття 10 Конституції України встановила, що державною в Україні є українська мова. Це означає, що держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Акти найвищих органів державної влади та управління України приймаються українською мовою. В Україні мовою роботи, діловодства та документації, а також взаємовідносин державних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, а також мовою сесій, конференцій, з'їздів, засідань, зборів, інших зібрань державних органів, підприємств і організацій є українська мова.
Таким чином, заклад вищої та професійної освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями державною мовою.
 		Враховано по сутв (у частині другій цієї статі)  5. За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови національної меншини як дисципліни в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
 
    -173- Веселова Н.В.
 Частину 5 статті 7 викласти у наступній редакції:
«За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними англійської та/або інших мов міжнародного спілкування в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
Заклади вищої та професійної освіти створюють усі умови національним меншинам для оволодіння державною мовою та професійними знаннями на державній мові.»
 		Враховано по суті (у частинах 4 і 5 цієї статті)   
    -174- Соболєв Є.В.
 Частину п’яту статті 7 викласти у наступній редакції:
«Заклади вищої та професійної освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями державною мовою, з метою повноцінної інтеграції в українське суспільство та можливістю провадити професійну діяльність у вибраній галузі на теренах усієї країни з використанням державної мови».
 		Враховано по суті (у частині другій цієї статті)   
    -175- Гопко Г.М.
 В частині п’ятій статті 7 після слів «національної меншини» додати слова «як дисципліни».
 		Враховано    
    -176- Мусій О.С.
 Частину 5 статті 7 викласти в наступній редакції: «Заклади вищої та професійної освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями державною мовою, з метою повноцінної інтеграції в українське суспільство та можливістю провадити професійну діяльність у вибраній галузі на теренах усієї країни з використанням державної мови».
 		Враховано по суті (у частині другій цієї статті)   
    -177- Парубій А.В.
Юринець О.В.
Кириленко І.Г.
Співаковський О.В.
Геращенко І.В.
Сироїд О.І.
Подоляк І.І.
Березюк О.Р.
Скрипник О.О.
Єленський В.Є.
Кіраль С.І.
Пастух Т.Т.
Войцеховська С.М.
Фріз І.В.
 ; Н.д.Бригинець О.М. (Реєстр.картка №297) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
В частині п’ятій після слів «мови національної меншини» та перед словами «в обсязі» додати слова «як дисципліни».
 		Враховано    
    -178- Романюк В.М.
 5. Заклади вищої та професійної освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями державною мовою, з метою повноцінної інтеграції в українське суспільство та можливістю провадити професійну діяльність у вибраній галузі на теренах усієї країни з використанням державної мови.
 		Враховано по суті (у частиній другій цієї статті)   
    -179- Добродомов Д.Є.
 Частину 5 статті 7 перед наявним абзацом доповнити реченнями:
«Викладання у професійних та вищих навчальних закладах здійснюється державною мовою.
Заклади вищої та професійної освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями державною мовою, з метою повноцінної інтеграції в українське суспільство та можливістю провадити професійну діяльність у вибраній галузі на теренах усієї країни з використанням державної мови.».
 		Враховано по суті (з урахуванням першої та другої частин цієї статті)   
102. 6. Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова
 		 -180- Мусій О.С.
 Статтю 7 доповнити частиною 6 такого змісту: «На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних, виховних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза навчальним закладом, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники послуговуються державною мовою».
 		Враховано по суті (із врахуванням частини сьомої)  6. Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова.
7. Особливості використання мов в окремих видах та рівнях освіти визначаються спеціальними законами.
Стаття 8. Види освіти
1. Особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава визнає ці види освіти, створює умови для розвитку суб’єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти всіх видів.
2. Формальна освіта – освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій), передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.
3. Неформальна освіта – освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присудженням професійних та/або часткових освітніх кваліфікацій.
4. Інформальна освіта (самоосвіта) – освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.
5. Результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 9. Форми здобуття освіти
1. Особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.
Основними формами здобуття освіти є:
інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві);
дуальна.
2. Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі.
3. Заочна форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою в проміжку між ними.
4. Дистанційна форма здобуття освіти – індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
5. Мережева форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах.
6. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) – спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присвоєння освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.
7. Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їх батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання, а також присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.
8. Педагогічний патронаж – спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.
9. Здобуття освіти на робочому місці – спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (як правило, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу.
10. Дуальна форма освіти – спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (інших суб’єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі відповідних договорів.
11. Особливості застосування форм здобуття освіти для різних рівнів освіти можуть визначатися спеціальними законами.
12. Положення про форми здобуття освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -181- Крулько І.І.
 У статті 7 додати частину сьому наступного змісту:
«7. Держава створює умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей, пов'язаних з реалізацією особою своїх прав і обов’язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей громадянського суспільства, верховенства права, основних свобод та прав людини.»;
 		Враховано по суті (у статтях законопроекту щодо формування компетентностей, прав і обов’язків здобувачів)   
    -182- Романюк В.М.
 ст. 7 доповнити наступним пунктом
7. У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національної меншини запровадити в навчальн
У початковій школі викладання половини дисциплін мовою меншини та половину - державною мовою. У середніх класах викладання дисциплін державною мовою поступово збільшується з тим, щоб у старших класах перейти на викладання повністю державною мовою. Старші класи – викладання проводиться виключно державною мовою з метою підготовки здобувачів освіти до отримання професійної та вищої освіти державною мовою.
Викладання у професійних та Вищих навчальних закладах проводиться державною мовою.
АБО
Доповнити наступним пунктом
7. У разі неприйнятності європейської моделі освіти, можна запозичити канадську модель. Мовна освітня модель для національних меншин, яка застосувується в освіті Канади.
Удержавнихі комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національної меншини запровадити навчання в початковій та середній школі державною мовою + 2 уроки в день на вибір мовою меншини. У старших класах виключно державною мовою. Усі додаткові уроки мовою меншини, курси, майстер-класи відвідуються учнями в позаурочний час і утримуються коштом батьків.
Викладанняупрофесійних та вищих навчальних закладах дійснюється державною мовою.
 		Враховано по суті (із врахуванням частини сьомої)   
    -183- -- Н.д.Романюк Ю.В. (Реєстр.картка №223) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
#15837
#15813
#15806
#18118
Статтю 7 доповнити частиною 7 наступного змісту:
«7. У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національної меншини запроваджується:
- навчання в початковій та середній школі державною мовою та за бажанням батьків додатково не більше двох уроків вдень на вибір мовою національних меншин.
- навчання у старших класах виключно державною мовою.
Усі додаткові уроки мовою національних меншин, курси, майстер-класи відвідуються учнями в позаурочний час і утримуються коштами батьків.
Викладання у професійних та вищих навчальних закладах здійснюється державною мовою або однієї чи кількох дисциплін англійською мовою.
Положення цієї частини не поширюються на дисципліни із вивчення іноземних мов.».
Обґрунтування:
Відповідно до ч.2 ст.10 Конституції України держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
При цьому відповідно до ч.3 ст.10 Конституції України в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Забезпечення права на навчання мовою національної меншини створює перешкоди у всебічному функціонуванні української мови, оскільки таке навчання створює закриті соціальні групи на території держави України, що несе в собі загрози її територіальної цілісності через вимоги автономії, відділення від України за мовною ознакою.
З метою інтеграції усіх національних меншин до українського суспільства з метою спільного мирного проживання на території України необхідні спільні засоби спілкування, якою має бути державна мова.
Тому цією поправкою пропонується створити поступову систему такої інтеграції, коли навчання здійснюється у початковій та середній школі державною мовою та за бажанням учня додатково не більше двох уроків вдень на вибір мовою національних меншин з подальшим запровадженням
 		Враховано по суті (із врахуванням частини сьомої)   
    -184- Кривенко В.М.
 Статтю 7 доповнити частиною сьомою у такій редакції:
«Мовою освітнього процесу у школах мистецтв, спортивних школах та інші позашкільних навчально-освітніх закладах є державна мова.»
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -185- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Статтю 7 доповнити частиною 7 наступного змісту:
«7. У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національної меншини запроваджується:
- навчання в початковій та середній школі державною мовою та за бажанням батьків додатково не більше двох уроків вдень на вибір мовою національних меншин.
- навчання у старших класах виключно державною мовою.
Усі додаткові уроки мовою національних меншин, курси, майстер-класи відвідуються учнями в позаурочний час і утримуються коштами батьків.
Викладання у професійних та вищих навчальних закладах здійснюється державною мовою або однієї чи кількох дисциплін англійською мовою.
Положення цієї частини не поширюються на дисципліни із вивчення іноземних мов.».
 		Враховано по суті (із врахуванням частини сьомої)   
    -186- Соболєв Є.В.
 Доповнити статтю 7 наступним пунктом:
«7. У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національної меншини запровадити:
У початковій школі викладання половини дисциплін мовою меншини та половину - державною мовою. У середніх класах викладання дисциплін державною мовою поступово збільшується з тим, щоб у старших класах перейти на викладання повністю державною мовою. Старші класи - викладання проводиться виключно державною мовою з метою підготовки здобувачів освіти до отримання професійної та вищої освіти державною мовою. Викладання у професійних та Вищих навчальних закладах проводиться державною мовою».
 		Враховано по суті (із врахуванням частини сьомої)   
    -187- Добродомов Д.Є.
 Статтю 7 доповнити частиною 7 такого змісту:
«У державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національних меншин викладається:
в початковій школі половина дисциплін мовою національної меншини, а половина дисциплін – державною мовою;
в середній школі кількість дисциплін державною мовою збільшується кожен наступний рік;
в старших класах викладання проводиться виключно державною мовою.
Позашкільні навчально-освітні заклади повинні використовувати під час навчального процесу державну мову.».
Обґрунтування:
Такі уточнення необхідні, щоб збалансувати і прописати процедуру викладання мов національних меншин у загальноосвітніх навчальних закладах.
 		Враховано по суті (із врахуванням частини сьомої)   
    -188- Марченко О.О.
 Статтю 7 доповнити частиною 7 такого змісту:
7. Школи мистецтв, спортивні школи та інші позашкільні навчально-освітні заклади здійснюють навчальний процес державною мовою.
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -189- Кривенко В.М.
 Статтю 7 доповнити частиною восьмою у такій редакції:
«На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза школою, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники спілкуються виключно державною мовою.»
 		Враховано по суті (із врахуванням частини сьомої)   
    -190- Крулько І.І.
 У статті 7 додати частину восьму наступного змісту:
«На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза школою, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники послуговуються державною мовою.»;
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -191- Марченко О.О.
 Статтю 7 доповнити частиною 7 такого змісту:
8. На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза школою, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники послуговуються державною мовою.
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -192- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Статтю 7 доповнити частиною 8 наступного змісту:
«8. На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза навчальним закладом, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники послуговуються державною мовою або іноземною мовою під час викладання дисциплін із вивчення іноземних мов.».
Обґрунтування:
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Зважаючи на обов’язковість забезпечення функціонування української в усіх сферах суспільного життя, вважаємо за необхідне забезпечити функціонування української мови на території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів.
Окрім виконання конституційної норми, такі положення забезпечуватимуть повагу до української мови, що виключатиме зневажливе ставлення до державної мови як до меншовартісної мови.
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -193- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Статтю 7 доповнити частиною 8 наступного змісту:
«8. На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза навчальним закладом, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники послуговуються державною мовою або іноземною мовою під час викладання дисциплін із вивчення іноземних мов.»
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -194- Соболєв Є.В.
 Доповнити статтю 7 наступним пунктом:
«8. На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза навчальним закладом, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники послуговуються державною мовою».
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -195- Романюк В.М.
 Доповнити статтю наступним пунктом 8.
На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза навчальним закладом, педагогічні, науково-педагогічні та науковіпрацівники послуговуються державною мовою.
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -196- Добродомов Д.Є.
 Статтю 7 доповнити частиною 8 такого змісту:
«8. На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза навчальним закладом, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники користуються державною мовою.».
Обґрунтування:
Часто мають місце ситуації, коли вчителі під час відповідних заходів спілкуються з учнями не державною мовою, що створює у дітей дисонанс і не спонукає їх до опанування і використання державної мови.
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -197- Крулько І.І.
 У статті 7 додати частину дев’яту наступного змісту:
« У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національної меншини запровадити навчання в початковій та середній школі державною мовою та додатково два уроки на день на вибір мовою меншини. Усі додаткові уроки мовою меншини, курси, майстер-класи відвідуються учнями в позаурочний час і утримуються коштом батьків. Викладання у професійних та вищих навчальних закладах здійснюється виключно державною мовою.».
 		Враховано по суті (із врахуванням частини сьомої)   
    -198- Соболєв Є.В.
 Доповнити статтю 7 наступним пунктом:
«9. Школи мистецтв, спортивні школи, та інші позашкільні навчально-освітні заклади послуговуються під час навчального процесу державною мовою».
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -199- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Статтю 7 доповнити частиною 9 наступного змісту:
«9. Школи мистецтв, спортивні школи та інші позашкільні навчально-освітні заклади послуговуються під час навчального процесу державною мовою.»
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -200- Кривенко В.М.
 Статтю 7 доповнити частиною дев’ятою у такій редакції
(варіант 1):
«У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивчення мови національної меншини запровадити в навчальних закладах у початковій школі викладання половини дисциплін мовою меншини та половину – державною мовою. У середніх класах викладання дисциплін державною мовою поступово збільшити з тим, щоб у старших класах перейти повністю на викладання державною мовою. Старші класи – викладання проводиться виключно державною мовою з метою підготовки здобувачів освіти до отримання професійної та вищої та вищої освіти державною мовою.
Викладання у професійних та вищих навчальних закладах проводиться виключно державною мовою.»
Або статтю 7 доповнити частиною дев’ятою у такій редакції (варіант 2):
«У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивчення мови національної меншини запроваджується навчання в початковій та середній школі державною мовою та два уроки в день на вибір мовою меншини. Усі додаткові уроки мовою меншини, курси, майстер-класи відвідуються учнями в позаурочний час і фінансується за рахунок коштів батьків.
Викладання у професійних та вищих навчальних закладах проводиться виключно державною мовою.»
 		Враховано по суті (із врахуванням частини сьомої)   
    -201- Романюк В.М.
 Доповнити статтю наступним пунктом.
9. Школи мистецтв, спортивні школи, та інші позашкільні навчально-освітні заклади послуговуються під час навчального процессу державною мовою.
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
    -202- Добродомов Д.Є.
 Статтю 7 доповнити частиною 9 такого змісту:
«9. Школи мистецтв, спортивні школи, та інші позашкільні навчально-освітні заклади використовують під час навчального процесу державну мову.».
Обґрунтування:
Необхідно забезпечити всеохопне використання державної мови у навчальних закладах.
 		Враховано по суті (із врахуванням частин першої та сьомої)   
103. Розділ ІІ
 		    Розділ ІІ
 
104. СТРУКТУРА ОСВІТИ
 		    СТРУКТУРА ОСВІТИ
 
105. Стаття 8. Складники та рівні освіти
 		 -203- Мураєв Є.В.
 Статтю 8 викласти у такій редакції:
«Стаття 8. Складники та рівні освіти
Складниками системи освіти є:
дошкільна освіта;
повна загальна середня освіта;
позашкільна освіта;
професійна освіта;
вища освіта;
освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Формальна освіта здобувається на таких рівнях освіти:
дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;
початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;
базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;
профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;
перший (початковий) рівень професійної освіти, який відповідає другому-третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;
другий (базовий) рівень професійної освіти, який відповідає третьому-четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій;
третій (вищий) рівень професійної освіти, який відповідає першому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, який відповідає другому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;
другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій;
третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій;
науковий рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.
У системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно з післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій.
Часткові кваліфікації, які здобуваються в системі позашкільної освіти, можуть відповідати нульовому-трегьому рівням Національної рамки кваліфікацій.».
 		Враховано частково   Стаття 10. Складники та рівні освіти
 
    -204- Марченко О.О.
 Формальна освіта здобувається на таких рівнях освіти:
дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;
початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;
базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;
профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;
початкова професійно-технічна освіти, яка відповідає другому-третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;
базова професійно-технічна освіта, яка відповідає третьому-четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій;
вища професійна освіта, яка, який відповідає першому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, який відповідає другому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;
другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій;
третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій;
науковий рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.
 		Враховано частково    
106. 1. Складниками системи освіти є:
 		 -205- Кремінь Т.Д.
 1. Складниками системи освіти, що регулюються спеціальними законами, є:
дошкільну освіту;
повну загальну середню освіту;
позашкільну освіту;
спеціалізовану освіту;
професійну освіту;
вищу освіту;
освіту дорослих, у тому числі післядипломну освіту.
 		Враховано   1. Невід’ємними складниками системи освіти є:
 
    -206- Співаковський О.В.
 1. Невід’ємними складниками системи освіти, що регулюються спеціальними законами, є:
дошкільна освіта;
повна загальна середня освіта;
позашкільна освіта;
базова професійна освіта;
вища освіта;
освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
 		Враховано по суті   
107. дошкільна освіта;
 		    дошкільна освіта;
 
108. повна загальна середня освіта;
 		    повна загальна середня освіта;
 
109. позашкільна освіта;
 		    позашкільна освіта;
спеціалізована освіта;
 
110. базова професійна освіта;
 		 -207- Марченко О.О.
 «базова професійна освіта;» замінити на «вища професійна освіта».
 		Відхилено   професійна (професійно-технічна) освіта;
 
111. вища професійна освіта;
 		    фахова передвища освіта;
 
112. вища освіта;
 		    вища освіта;
 
113. освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
 		 -208- Литвин В.М.
 Доповнити частину першу статті 8 законопроекту абзацом дев’ятим «самоосвіта».
 		Відхилено (самоосвіта виокремлюється за іншою ознакою, ніж зазначений перелік).  освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
 
114. 2. Формальна освіта здобувається на таких рівнях освіти:
 		 -209- Кремінь Т.Д.
 2. Рівнями освіти є:
дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;
початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;
базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;
професійна освіта першого рівня (початкова), яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;
профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;
професійна освіта другого рівня (базова), яка відповідає четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій;
професійна освіта третього рівня (вища), яка відповідає п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій;
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, який відповідає другому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;
другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій;
третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій;
науковий рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.
 		Враховано частково   2. Рівнями освіти є:
 
    -210- Литвин В.М.
 По всьому тексту законопроекту вилучити слова «формальна», «інформальна» «неформальна» освіта.
Частину другу статті 8 законопроекту вилучити.
 		Відхилено (охоплення Законом про освіту формальної, неформальної та інформальної освіти, як гарантованого права особи на здобуття освіти в усіх видах і формах освіти є однією з наскрізних концептуальних засад цього Закону. Неформальне навчання, зокрема, вже є частиною українського законодавства (Закон України «Про професійний розвиток працівників»), а запровадження механізмів визнання неформальної чи інформальної освіти в рамках формальної є одним з механізмів забезпечення права особи на освіту)   
    -211- Співаковський О.В.
 2. Формальна освіта здобувається на таких рівнях освіти:
дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;
початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;
базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;
профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;
перший рівень професійної освіти, який відповідає другому-четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій;
другий рівень професійної освіти, який відповідає першому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, який відповідає другому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;
другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій;
третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій;
науковий рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.
 		Враховано частково (в частині зміни назв рівнів професійної освіти)   
115. дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 		    дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
116. початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 		    початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
117. базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 		    базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
118. профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 		 -212- Литвин В.М.
 Після п’ятого абзацу додати:
«позашкільна освіта, яка відповідає нульовому-третьому рівню Національної рамки кваліфікацій»
 		Відхилено (з урахуванням окремого рішення Комітету від 21.06.2017)  профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;
перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
119. базова професійна освіта, яка відповідає другому-четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 		    другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;
третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, який відповідає четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
120. вища професійна освіта, яка відповідає першому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;
 		    фахова передвища освіта, яка відповідає п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
121. початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, який відповідає другому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;
 		    початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
122. перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 		    перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
123. другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 		    другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
124. третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 		    третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій;
 
125. науковий рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.
 		    науковий рівень вищої освіти, який відповідає десятому рівню Національної рамки кваліфікацій.
 
126. 3. У системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно з післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій.
 		    3. У системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно з післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій.
 
127. Часткові кваліфікації, які здобуваються в системі позашкільної освіти, можуть відповідати нульовому - третьому рівням Національної рамки кваліфікацій.
 		    Часткові кваліфікації, які здобуваються в системі позашкільної освіти, можуть відповідати нульовому - третьому рівням Національної рамки кваліфікацій.
 
128. Стаття 9. Види здобуття освіти
 		 -213- Кремінь Т.Д.
 статтю 9 перенести у розділ І
 		Враховано      
129. 1. Особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава визнає всі ці види освіти, підтримує суб’єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти усіх видів.
 		 -214- Чорновол Т.М.
 Пункт 1 статті 9 після слів «види освіти,» слово «підтримує» замінити фразою «створює умови для існування та розвитку»
 		Враховано частково .     
130. 2. Формальна освіта - освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій), передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.
 		 -215- Чорновол Т.М.
 Пункт 2 статті 9 після слів «визнаються державою;» доповнити фразою «передбачає отримання встановленого законодавством документа про освіту.»
 		Відхилено (це питання регулюється пунктом одинадцятим статті 1, а також статтею 40 цього Закону).     
131. 3. Неформальна освіта - освіта, яка здобувається за освітніми програмами та не передбачає присвоєння (присудження) визнаних державою кваліфікацій за рівнями освіти та отримання встановленого законодавством документа про освіту.
 		 -216- Кремінь Т.Д.
 3. Неформальна освіта – освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присвоєння (присудження) визнаних державою кваліфікацій за рівнями освіти та отримання встановленого законодавством документа про освіту.
Неформальна освіта не підлягає ліцензуванню.
Обґрунтування
Оскільки немає державного визнання кваліфікацій і документів державного зразка, немає підстав для ліцензування з боку держави.
 		Враховано частково в частині слів «як правило»     
    -217- Співаковський О.В.
 3. Неформальна освіта – освіта, яка здобувається за освітніми програмами та не передбачає присвоєння (присудження) визнаних державою кваліфікацій за рівнями освіти та отримання встановленого законодавством документа про освіту.
Неформальна освіта не підлягає державним ліцензуванню та акредитації
 		Відхилено . Обгрунтування: Із врахуванням поправки Н.д.Креміня Т.Д. та Н.д.О. В. Співаковського до статті 43   
132. 4. Інформальна освіта (самоосвіта) -освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.
 		       
133. 5. Кваліфікації та результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти можуть бути підтверджені та визнані у системі формальної освіти або в інших випадках, передбачених законодавством України.
 		 -218- Кремінь Т.Д.
 5. Кваліфікації та результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти можуть бути підтверджені та визнані у системі формальної освіти або у інших випадках передбачених законодавством України.
Заклади освіти, інші юридичні та фізичні особи мають право самостійно приймати рішення щодо визнання кваліфікацій неформальної освіти та часткових кваліфікацій у випадках та в порядку, визначеному законодавством.
Обґрунтування:
Мається на увазі, наприклад, можливість зарахування вищими навчальними закладами у вибірковій складовій кредитів, отриманих студентами через МООК, курси та інші види неформальної освіти. А також право роботодавців самостійно визнавати певні результати неформальної освіти своїх співробітників
 		Враховано по суті     
    -219- Співаковський О.В.
 5. Кваліфікації та результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти можуть бути підтверджені та визнані у системі формальної освіти або у інших випадках передбачених законодавством України.
Заклади освіти, інші юридичні та фізичні особи мають право самостійно приймати рішення щодо визнання кваліфікацій неформальної освіти та часткових кваліфікацій у випадках та в порядку, визначеному законодавством.
 		Враховано по суті   
    -220- Скрипник О.О.
 Доповнити частину 5 статті 9 реченням: «Заклади освіти, інші юридичні та фізичні особи мають право самостійно приймати рішення щодо визнання кваліфікацій неформальної освіти та часткових кваліфікацій у випадках та в порядку, визначених законодавством.»
Обґрунтування:
Дана поправка дає, зокрема, можливість зарахування вищими навчальними закладами у вибірковій складовій кредитів, отриманих студентами через масові освітні онлайн курси та інші види неформальної освіти. А також надає роботодавцям право самостійно визнавати певні результати неформальної освіти своїх співробітників.
 		Враховано по суті   
    -221- Крулько І.І.
 Частину п’яту статті 9 доповнити абзацом наступного змісту:
«Заклади освіти, інші юридичні та фізичні особи мають право самостійно приймати рішення щодо визнання кваліфікацій неформальної освіти та часткових кваліфікацій у випадках та в порядку, визначеному законодавством .».
 		Враховано по суті   
134. Стаття 10. Форми здобуття освіти
 		 -222- Співаковський О.В.
 Статтю 10 перенести в розділ І.
 		Враховано      
135. 1. Особа має право здобувати освіту у різних формах: інституційній, індивідуальній, дуальній, на робочому місці (на виробництві).
 		 -223- Кремінь Т.Д.
 1. Особа має право здобувати формальну освіту у різних формах: інституційній, індивідуальній, дуальній, на робочому місці (на виробництві), або шляхом поєднання різних форм.
Обґрунтування
Закон не може регламентувати форми неформальної та, тим більше, інформальної освіти
Можуть використовуватися різні форми для різних складових або на різних етапах освітньої програми
 		Враховано частково .     
    -224- Співаковський О.В.
 1. Особа має право здобувати формальну освіту у різних формах: інституційній, індивідуальній, дуальній, на робочому місці (на виробництві), або шляхом поєднання різних форм.
 		Враховано частково .   
136. Інституційними формами здобуття освіти є: очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева, змішана.
 		       
137. Індивідуальними формами здобуття освіти є екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронат.
 		       
138. Дуальна форма передбачає поєднання здобуття освіти в закладі освіти і на виробництві.
 		       
139. 2. Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти - спосіб організації навчання здобувачів освіти, який вимагає їх безпосередньої участі в освітньому процесі, організованому закладом освіти.
 		       
140. 3. Заочна форма здобуття освіти - спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою в проміжку між ними.
 		       
141. 4. Дистанційна форма здобуття освіти передбачає повне або переважне оволодіння освітньою програмою в інтерактивному режимі з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій та електронних освітніх ресурсів, віддалених від здобувача освіти.
 		 -225- Співаковський О.В.
 У статті 10:
частину 4 викласти в такій редакції:
«4. Дистанційна форма здобуття освіти – індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.»
 		Враховано      
142. 5. Мережева форма здобуття освіти - спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається в різних закладах освіти, що взаємодіють між собою на договірних засадах.
 		 -226- Скрипник О.О.
 5. Мережева форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається в різних закладах освіти, інших суб’єктах освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах.
Обґрунтування:
Вважаємо, що ця поправка враховує, наприклад, ситуацію, типову для професійно-технічної освіти: задіяне навчання на виробництві та у майстрів (ФОП).
 		Враховано по суті.     
143. 6. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) -спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присвоєння освітньої кваліфікації здійснюється у відповідному закладі освіти за визначеними процедурами.
 		 -227- Скрипник О.О.
 Доповнити частину 6 статті 10 словами «або в інший спосіб, визначений законодавством».
Обґрунтування:
Дана поправка враховує те, що ст. 34 законопроекту передбачає створення кваліфікаційних центрів для проведення незалежного оцінювання.
 		Враховано по суті.     
144. 7. Сімейна (домашня) форма здобуття освіти - спосіб організації освітнього процесу дітей (неповнолітніх осіб) самостійно їх батьками або законними представниками для здобуття формальної та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми (неповнолітніми особами) на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки або законні представники. Щорічне оцінювання результатів навчання, а також присвоєння освітньої кваліфікації здійснюється у відповідному закладі освіти за визначеними процедурами або в інший спосіб, визначений законодавством.
 		 -228- Чорновол Т.М.
 Пункт 7 статті 10 після слів «батьками або» доповнити словами «іншими» та «інші»
 		Враховано .     
145. 8. Педагогічний патронат - спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених спеціальним законом, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.
 		       
146. 9. Форма здобуття освіти на робочому місці - спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (як правило, професійної освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу.
 		       
147. 10. Особливості застосування форм здобуття освіти для різних рівнів освіти визначаються спеціальними законами.
 		       
148. 11. Положення про форми здобуття освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		       
149. Стаття 11. Дошкільна освіта
 		    Стаття 11. Дошкільна освіта
 
150. 1. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини шляхом її виховання, навчання, розвитку її розумових і творчих здібностей, сприяння інтеграції в суспільство та набуття необхідних життєвих і соціальних навичок. Дошкільна освіта здобувається у закладі освіти, в сім’ї та/або за участю педагогічних працівників чи фізичних осіб, які провадять освітню діяльність, та в інший спосіб.
 		 -229- Чорновол Т.М.
 Пункт 1 статті 11 після слів «розвитку» доповнити словом «фізичних,»
 		Враховано   1. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом її виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.
 
    -230- Співаковський О.В.
 Частину першу статті 11 викласти в такій редакції:
«1. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом її виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.».
 		Немає висновку    
    -231- Литвин В.М.
 Частину першу статті 11 законопроекту доповнити другим абзацом такого змісту:
«Дошкільна освіта є обов’язковою для дітей 5-тирічного віку і здобувається в закладах освіти, а також в інших видах і формах, визначених законодавством».
 		Враховано по суті у частині 2   
151. 2. Дошкільна освіта має два цикли:
 		 -232- Співаковський О.В.
 частину 2 редакції першого читання вилучити
 		Враховано   2. Діти старшого дошкільного віку обов’язково мають бути охоплені дошкільною освітою відповідно до стандарту дошкільної освіти.
 
152. цикл раннього розвитку дитини (від народження до 3 років);
 		       
153. цикл передшкільної освіти (від 3 років до початку навчання в школі).
 		       
154. 3. Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти покладається на їхніх батьків або законних представників.
 		 -233- Чорновол Т.М.
 Пункті 3 статті 11 після слів «батьків або» доповнити словом «інших»
 		Враховано   3. Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти покладається на їхніх батьків.
 
155. 4. Батьки, законні представники самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту.
 		    4. Батьки самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту.
 
156. 5. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти, а також шляхом замовлення підготовки педагогічних працівників та запровадження освітніх програм для батьків, законних представників.
 		 -234- Кремінь Т.Д.
 5. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти, а також шляхом замовлення підготовки педагогічних працівників та запровадження освітніх програм неформальної освіти для батьків, законних представників.
Обґрунтування:
Треба запобігати нав’язуванню таких програм.
 		Враховано   5. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом:
формування і розвитку мережі закладів освіти;
замовлення підготовки педагогічних працівників;
реалізації освітніх програм неформальної освіти для батьків;
проведення інших заходів.
 
    -235- Співаковський О.В.
 5. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти, а також шляхом замовлення підготовки педагогічних працівників та запровадження освітніх програм неформальної освіти для батьків, законних представників.
 		Враховано    
157. 6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти всіма дітьми віком від трьох років, які проживають на відповідній території.
 		 -236- Співаковський О.В.
 Частини 6-7 вилучити, оскільки вони змістовно входять до частини п’ятої.
 		Враховано      
158. 7. Органи місцевого самоврядування створюють умови для піклування та раннього розвитку дітей до досягнення ними віку трьох років.
 		       
159. 8. Порядок, умови, форми та особливості здобуття дошкільної освіти визначаються спеціальним законом.
 		    6. Порядок, умови, форми та особливості здобуття дошкільної освіти визначаються спеціальним законом.
 
160. Стаття 12. Повна загальна середня освіта
 		    Стаття 12. Повна загальна середня освіта
 
161. 1. Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.
 		 -237- Войцеховська С.М.
 Частину першу статті 12 викласти в такій редакції:
«1. Реалізація цієї мети забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатність до соціальної комунікації й активності, усвідомлення рівних прав і можливостей та гендерних проблем, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурна й екологічна грамотність та готовність до здорового способу життя та інші компетентності, передбачені стандартом освіти».
 		Враховано по суті в абзаці другому  1. Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
 
    -238- Скрипник О.О.
 У першому реченні частині 1 статті 12 вилучити слова «яка усвідомлює себе громадянином України».
Обґрунтування:
Вважаємо таку правку необхідною у зв’язку із тим, що в школах можуть навчатись не лише громадяни України.
 		Враховано    
162. Реалізація цієї мети забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатність до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурна й екологічна грамотність та готовність до здорового способу життя та інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
 		 -239- Кремінь Т.Д.
 Реалізація цієї мети забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність вільно спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність з основ природничих наук, техніки і технологій, здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатність до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурна й екологічна грамотність та готовність до здорового способу життя та інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
 		Враховано по суті  Реалізація цієї мети забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності:
вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та, як мінімум, однією з іноземних мов;
математична компетентність;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інформаційно-комунікаційна та цифрова компетентності;
здатність до навчання впродовж життя;
загальнокультурна компетентність;
громадянські та соціальні компетентності, включаючи володіння культурою демократії, правову компетентність, усвідомлення рівних прав і можливостей, толерантність, здатність до соціальної комунікації, здорового способу життя;
обізнаність та здатність до самовираження у сфері культури;
екологічна компетентність;
підприємливість та інноваційність;
економічна компетентність;
інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Наскрізними компетентностями є: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми.
 
    -240- Ляшко О.В.
 Реалізація цієї мети забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність спілкуватися пержячною мовою та оянією з іноземних мов. грамотність і обізнаність з математичних, природничих та інших наук, техніки і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатність до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурна й екологічна грамотність та готовність до здорового способу життя та інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
 		Враховано по суті   
    -241- Співаковський О.В.
 Реалізація цієї мети забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність вільно спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність з основ природничих наук, техніки і технологій, здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатність до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурна й екологічна грамотність та готовність до здорового способу життя та інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
 		Враховано по суті   
    -242- Чорновол Т.М.
 Абзац 2 статті 12 викласти в наступній редакції:
«Ключові компетентності, що повинні бути сформовані в особи в результаті здобуття повної загальної середньої освіти:
загальнокультурна грамотність;
здатність спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов;
математична грамотність;
екологічна грамотність;
технологічна грамотність, уміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності;
економічна грамотність, володіння навичками підприємницької діяльності;
готовність та уміння вести здоровий образ життя;
готовність та уміння вчитися впродовж життя;
громадянські компетентності: правова грамотність, здатність до соціальної комунікації, громадянської активності, захисту власних цінностей, переконань, справи, близьких, країни, довкілля;
здатність до творчої, інноваційної діяльності;
інші компетентності, передбачені стандартом освіти.»
 		Враховано по суті   
163. 2. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в закладах освіти, а також в інших видах і формах, визначених законодавством.
 		 -243- Кремінь Т.Д.
 2. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах відповідно до законодавства Обґрунтування:
У статті 10 немає виду чи форми «у закладі освіти».
Це формальна освіта. Вона не може здобуватися в інших видах.
Заклад освіти не є формою здобуття освіти.
Законодавство не може обмежувати право учнів та батьків на вибір форм навчання (ст. 53.1, 55.1), але може визначати порядок реалізації цього вибору
 		Враховано по суті  2. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти.
 
    -244- Ляшко О.В.
 Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою, безкоштовною і здобувається в закладах освіти, а також в інших видах і формах, визначених законодавством.
 		Враховано у ч. 1 ст. 4 законопроекту   
    -245- Співаковський О.В.
 2. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах відповідно до законодавства
 		Враховано по суті   
164. 3. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:
 		 -246- Тимошенко Ю.В.
 До статті 12
Частину третю викласти в такій редакції:
«3. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:
початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі (закладі освіти І ступеня);
базова середня освіта тривалістю п’ять років, яка здобувається в гімназії (закладі освіти ІІ ступеня);
профільна середня освіта тривалістю три роки, яка відбувається в закладах освіти академічного спрямування (ліцеях, колегіумах, спеціалізованих школах - закладах освіти ІІІ ступеня) або закладах професійної освіти
Початкова школа, гімназія і заклади освіти ІІІ ступеня (ліцеї, колегіуми, спеціалізовані школи) можуть функціонувати як окремі юридичні особи, а також у складі навчально-виховного комплексу (як одна юридична особа), або у складі навчально-виховного об'єднання, що включає також дошкільні та/або позашкільні заклади освіти, кожен з яких зберігає статус юридичної особи.
Заклади освіти ІІІ ступеня (ліцеї, колегіуми, спеціалізовані школи) функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи та можуть діяти у складі закладів вищої освіти.».
Абзац четвертий частини сьомої викласти в такій редакції:
«Здобуття профільної середньої освіти за академічними напрямами здійснюється у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування (академічних ліцеях, колегіумах, спеціалізованих школах), у тому числі мистецького, військового, спортивного чи наукового спрямування, навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів.».
 		Враховано по суті (у Прикінцевих положеннях законопроекту шляхом внесення змін до Закону України «Про загальну середню освіту»)  3. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:
 
    -247- Литвин В.М.
 Частину третю статті 12 законопроекту викласти в такій редакції:
«3. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:
початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі (закладі освіти Іступеня);
базова середня освіта тривалістю п'ять років, яка здобувається в навчальному закладі освіти ІІ ступеня;
профільна середня освіта тривалістю три роки, яка здобувається в ліцеї, гімназії (закладі освіти ІІІ ступеня) або в закладах професійної освіти».
 		Враховано по суті (у тому числі в прикінцевих і перехідних положеннях до Закону шляхом внесення змін до Закону України «Про загальну середню освіту»)   
    -248- Одарченко Ю.В.
 Частину третю статті 12 викласти у наступній редакції:
"3. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:
початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі (закладі освіти І ступеня);
базова середня освіта тривалістю п’ять років, яка здобувається в середній школі (закладі освіти ІІ ступеня);
профільна середня освіта тривалістю три роки, яка здобувається в вищій школі (закладі освіти ІІІ ступеня) або закладах професійної освіти.
Початкова школа, середня школа та вища школа ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи, а також у складі навчально- виховного комплексу (як одна юридична особа), загальноосвітньої школи відповідних ступенів, або у складі навчально-виховного об єднання, що включає також дошкільні та/або позашкільні заклади освіти, кожен з яких зберігає статус юридичної особи.
Вища школа може діяти у якості ліцею, який функціонує у складі закладів вищої освіти."
 		Враховано по суті (у Прикінцевих положеннях законопроекту шляхом внесення змін до Закону України «Про загальну середню освіту»)   
165. початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі (закладі освіти І ступеня);
 		 -249- Ляшко О.В.
 початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в школі, гімназії чи ліцеї (закладі освіти І ступеня);
 		Враховано по суті (зокрема у ч. 4 ст. 22, абзаци 5-6 частини 1 ст. 9 Закону україни «Про загальну середню освіту»)  початкова освіта тривалістю чотири роки;
 
166. базова середня освіта тривалістю п’ять років, яка здобувається в гімназії (закладі освіти ІІ ступеня);
 		 -250- Ляшко О.В.
 базова середня освіта тривалістю п’ять років, яка здобувається в школі, гімназії чи ліцеї (закладі освіти ІІ ступеня);
 		Враховано по суті (зокрема у ч. 4 ст. 22, абзаци 5-6 частини 1 ст. 9 Закону україни «Про загальну середню освіту»)  базова середня освіта тривалістю п’ять років;
 
167. профільна середня освіта тривалістю три роки, яка здобувається в ліцеї (закладі освіти ІІІ ступеня) або закладах професійної освіти.
 		 -251- Ляшко О.В.
 профільна середня освіта тривалістю два роки, яка здобувається школі, гімназії чи в ліцеї (закладі освіти ІІІ ступеня) або закладах професійної освіти.
 		Відхилено . Суперечить концепції законопроекту  профільна середня освіта тривалістю три роки.
 
    -252- Марченко О.О.
 профільна середня освіта тривалістю три роки, яку здобувають у старшій школі або у закладах професійно-технічної чи вищої професійної освіти.
 		Враховано по суті   
    -253- Співаковський О.В.
 В абзаці четвертому частини третьої статті 12 слова «три роки» замінити словами «два або три роки»:
«профільна середня освіта тривалістю два або три роки, яка здобувається в ліцеї (закладі освіти ІІІ ступеня) або закладах професійної освіти».
 		Відхилено . Суперечить концепції законопроекту   
    -254- Попов І.В.
 Викласти третій абзац, пункту 3, статті 12 проекту, у наступній редакції:
«профільна середня освіта тривалістю два роки, яка здобувається в ліцеї (закладі освіти ІІІ ступеня) або закладах професійної освіти».
 		Відхилено . Суперечить концепції законопроекту   
168. Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи, а також у складі навчально-виховного комплексу (як одна юридична особа), або у складі навчально-виховного об'єднання, що включає також дошкільні та/або позашкільні заклади освіти, кожен з яких зберігає статус юридичної особи.
 		 -255- Співаковський О.В.
 Абзац п’ятий частини третьої статті 12 доповнити новим реченням: «Держава та органи місцевого самоврядування створюють умови для територіального відокремлення закладів, що надають початкову освіту, від гімназій та ліцеїв».
 		Враховано по суті (в частині відокремлення ліцеїв як окремих юридичних осіб).  Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти).
 
    -256- Кремінь Т.Д.
 Абзац п’ятий частини третьої статті 12 викласти в такій редакції:
Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або в структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти).»
 		Враховано    
    -257- Литвин В.М.
 Початкові школи, загальноосвітні навчальні заклади І-ІІ, І-ІІІ ступенів, гімназії і ліцеї, колегіуми можуть функціонувати як окремі юридичні особи, а також у складі навчально-виховного комплексу (як одна юридична особа), або у складі навчально-виховного об'єднання, що включає також дошкільні та/або позашкільні заклади освіти, кожен з яких зберігає статус юридичної особи.
 		Враховано по суті (у тому числі, у ч. 3 і ч. 4 статті 21 проекту Закону та у статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» - зміни через прикінцеві та перехідні положення до проекту Закону)   
    -258- Ляшко О.В.
 Школа, гімназія і ліцей функціонують як окремі юридичні особи, а також можуть функціонувати у складі навчально-виховного комплексу (як одна юридична особа), або у складі навчально-виховного об'єднання, що включає також дошкільні та/або позашкільні заклади освіти, кожен з яких зберігає статус юридичної особи.
 		Враховано по суті (у тому числі, у ч. 3 і ч. 4 статті 21 проекту Закону та у статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» - зміни через прикінцеві та перехідні положення до проекту Закону)   
    -259- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Абзаци п’ятий та шостий частини третьої статті 12 проекту Закону викласти в такій редакції:
«Початкова школа, гімназія і ліцей функціонують як окремі юридичні особи, а також можуть функціонувати у складі навчально-виховного комплексу (як одна юридична особа), або у складі навчально-виховного об'єднання, що включає також дошкільні та/або позашкільні заклади освіти, кожен з яких зберігає статус юридичної особи.
Ліцеї функціонують як самостійні юридичні особи, та можуть діяти у складі закладів вищої освіти.».
Обґрунтування
Вбачається доцільним у законопроекті чітко та однозначно визначити статус школи як самостійної юридичної особи, оскільки застосовуване у прийнятій в І читанні редакції проекту Закону формулювання «як правило, функціонують як окремі юридичні особи» призведе до того, що школи так і залишаться залежними у фінансовому та організаційному плані від районних управлінь освіти. Натомість надання школам самостійного статусу юридичних осіб дійсно сприятиме задекларованій у законопроекті фінансовій автономії.
 		Враховано по суті (у тому числі, у ч. 3 і ч. 4 статті 21 проекту Закону та у статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» - зміни через прикінцеві та перехідні положення до проекту Закону)   
169. Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи, та можуть діяти у складі закладів вищої освіти.
 		 -260- Ляшко О.В.
 Гімназії, ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи, та можуть діяти у складі закладів вищої
 		Враховано по суті (у тому числі, у ч. 3 і ч. 4 статті 21 проекту Закону та у статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» - зміни через прикінцеві та перехідні положення до проекту Закону)     
170. 4. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.
 		 -261- Співаковський О.В.
 Частину четверту статті 12 викласти в такій редакції:
«4. Початкова освіта здобувається з шести років.».
 		Відхилено   4. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.
 
    -262- Литвин В.М.
 Частину четверту статті 12 законопроекту викласти у такій редакції:
«4. Початкова освіта здобувається з шести років.
Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за винятком тих, які мають протипоказання, засвідчені висновками спеціальних комісій».
 		Відхилено    
171. 5. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвивальним складником. Особливості здобуття такими особами повної загальної середньої освіти визначається спеціальним законом.
 		    5. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Особливості здобуття такими особами повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.
 
172. 6. На рівнях початкової та базової загальної середньої освіти освітній процес організовується за циклами, поділ на які здійснюється з урахуванням вікових особливостей фізичного, психічного і розумового розвитку дітей:
 		 -263- Співаковський О.В.
 «6. На рівнях початкової та базової загальної середньої освіти освітній процес організовується з урахуванням вікових особливостей фізичного, психічного і розумового розвитку дітей. Експериментальні форми організації освітнього процесу та оцінювання знань учнів впроваджуються тільки за згодою батьків (законних представників) та/або на основі фахової психолого-педагогічної експертизи».
 		Відхилено   6. На рівнях початкової та базової середньої освіти освітній процес може організовуватися за циклами, визначеними спеціальним законом, поділ на які здійснюється з урахуванням вікових особливостей фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей.
 
173. перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 класи);
 		 -264- Співаковський О.В.
 Цикли початкової та базової загальної середньої освіти вилучити.
 		Враховано      
174. другий цикл початкової освіти - основний (3-4 класи);
 		       
175. перший цикл базової загальної середньої освіти - адаптаційний (5-6 класи);
 		       
176. другий цикл базової загальної середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 класи).
 		       
177. 7. Здобуття профільної освіти передбачає два спрямування:
 		    7. Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування:
 
178. академічне - профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів та орієнтацію на продовження навчання на наступному рівні освіти;
 		 -265- Співаковський О.В.
 академічне – профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів та орієнтацією на продовження навчання;
 		Враховано по суті  академічне – профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;
 
179. професійне - орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів. Здобуття профільної середньої освіти професійних напрямів не обмежує право здобувача освіти на продовження навчання на наступному рівні освіти.
 		 -266- Кремінь Т.Д.
 професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів. Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким з напрямів не обмежує право особи на здобуття професійної та вищої освіти.
 		Враховано по суті  професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.
Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на здобуття освіти на інших рівнях освіти.
 
    -267- Марченко О.О.
 Здобуття освіти за кожною із зазначених освітніх програм не обмежує особу у продовженні освіти на наступному освітньому рівні незалежно від спрямування освітньої програми.
 		Враховано по суті   
    -268- Співаковський О.В.
 професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів. Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким з напрямів не обмежує право особи на здобуття професійної та вищої освіти.
 		Враховано по суті   
    -269- Співаковський О.В.
 Після абзацу третього частини сьомої статті 12 доповнити четвертим абзацом такого змісту:
«Тривалість профільної середньої освіти визначається вибором учня, його батьків (законних представників) та готовністю навчального закладу».
 		Відхилено (суперечить частині 3 цієї статті)   
180. Здобуття профільної середньої освіти за академічними напрямами здійснюється у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування (академічних ліцеях), у тому числі мистецького, військового, спортивного чи наукового спрямування, навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів.
 		 -270- Кремінь Т.Д.
 Абзаци 4 і 5 частини 7 статі 12 об’єднати і викласти в такій редакції:
«Заклади освіти можуть мати освітні програми профільної середньої освіти за одним чи обома спрямуваннями.»
 		Враховано   Заклади освіти можуть мати освітні програми профільної середньої освіти за одним чи обома спрямуваннями.
 
    -271- Литвин В.М.
 Здобуття профільної середньої освіти за академічними напрямами здійснюється у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування (ліцеях, гімназіях, колегіумах, опорних школах), у тому числі мистецького, військового, спортивного чи наукового спрямування, навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів.
 		Враховано по суті з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д. (будь-який заклад (незалежно від типу) може мати освітні програми одного, другого чи обох спрямувань)   
181. Здобуття профільної середньої освіти за професійними напрямами здійснюється у закладах професійної освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти одночасно з професійною підготовкою (за спеціальностями).
 		 -272- Співаковський О.В.
 Здобуття профільної середньої освіти за академічними напрямами здійснюється у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування (академічних ліцеях), у тому числі мистецького, військового, поліцейського, спортивного чи наукового спрямування, навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів.
 		Відхилено      
    -273- Марченко О.О.
 Здобуття профільної середньої освіти шляхом навчання:
за загальноосвітніми напрямами - у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти, у тому числі мистецького, військового та спортивного спрямування, навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів;
За професійними напрямами - у закладах професійно-технічної освіти або вищої професійної освіти, які забезпечують здобуття середньої освіти одночасно з професійною підготовкою (за спеціальністю або професією)
 		Враховано по суті   
182. Заклади професійної освіти можуть також здійснювати підготовку фахівців за окремими професіями (спеціальностями) без здобуття повної загальної середньої освіти.
 		 -274- Кремінь Т.Д.
 Вилучити абзац шостий частини сьомої статті 12.
Обґрунтування:
Подібна норма є у 15.2. Доцільно залишити її саме там, оскільки йдеться про заклади професійної освіти
 		Враховано      
    -275- Співаковський О.В.
 До надання профільної освіти можуть залучатися заклади вищої, професійної, позашкільної освіти, інші заклади освіти, наукові установи, підприємства, інші установи та організації.
 		Відхилено (це питання вже врегульовано в законопроекті)   
183. 8. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
 		 -276- Ляшко О.В.
 Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством.
 		Відхилено (вилучення ЗНО як форми ДПА не підтримується)  8. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
 
184. Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або результатів навчання.
 		 -277- Співаковський О.В.
 Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або результатів навчання. Державна підсумкова атестація здобувачів базової середньої освіти з предметів фізико-математичного та природничого циклів є обов’язковою.
 		Відхилено (ця пропозиція має бути врегульована в спеціальному Законі)  Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.
 
    -278- Кремінь Т.Д.
 У частині восьмій, абзаці другому статті 13 слова «результатів навчання» замінити словами «якості освіти»
 		Враховано    
    -279- Ляшко О.В.
 Виключити.
 		Відхилено (знижує гарантії дітей на здобуття освіти)   
185. Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів державної підсумкової атестації визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -280- Кремінь Т.Д.
 Порядок, форми проведення і зміст державної підсумкової атестації визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Обґрунтування:
Варто передбачити можливість комплексного оцінювання, наприклад, з використанням тестів загальної навчальної компетентності чи комплексних тестів.
 		Відхилено (має бути перелік, а не зміст)  Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів державної підсумкової атестації визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -281- Співаковський О.В.
 Порядок, форми проведення і зміст державної підсумкової атестації визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		Відхилено (має бути перелік, а не зміст)   
186. 9. Порядок, умови, форми та особливості здобуття повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.
 		    9. Порядок, умови, форми та особливості здобуття повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.
 
187. Стаття 13. Територіальна доступність повної загальної середньої освіти
 		    Стаття 13. Територіальна доступність повної загальної середньої освіти
 
188. 1. Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їх філій.
 		 -282- Ляшко О.В.
 1. Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їх філій в кожному населеному пункті.
 		Відхилено (не в кожному населеному пункті є потреба і реальні можливості (матеріальна база, кадри тощо) для забезпечення здобуття якісної освіти). З 1991 кількість дітей шкільного віку скоротилася на 46,2 %.  1. Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їх філій.
 
    -283- Одарченко Ю.В.
 Абзац перший частини першої статті 13 викласти у наступній редакції:
"1. Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють заклади освіти та їх філії. Утримання закладів середньої освіти здійснюється за рахунок цільової освітньої субвенції з Державного бюджету України."
 		Відхилено (це не предмет регулювання цієї статті).   
189. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи, або в інших формах, передбачених цим та спеціальним законами. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти (або його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа.
 		 -284- Кремінь Т.Д.
 Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти (або його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа. Як правило, це найбільш доступний та наближений до місця проживання особи заклад освіти відповідного рівня.
Кожна особа також має право, відповідно до законодавства, здобувати початкову та базову середню освіту в інших закладах освіти, а також поза закладами освіти.
Обґрунтування:
Два наведені формулювання частково дублюють і суперечать одне одному.
Заклад не є формою здобуття освіти.
Має бути забезпечено передбачене іншими статтями законопроекту право здобувати освіту в інших закладах та поза закладами.
 		Враховано частково   Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.
Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (або його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує права особи обирати інший заклад освіти.
 
    -285- Одарченко Ю.В.
 Абзац другий частини першої статті 13 викласти у наступній редакції:
"Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи, або в інших формах, передбачених цим та спеціальним законами. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти (або його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа або в іншому закладі освіти відповідно до свого вибору."
 		Враховано по суті   
    -286- Співаковський О.В.
 Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти (або його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа. Як правило, це найбільш доступний та наближений до місця проживання особи заклад освіти відповідного рівня.
Кожна особа також має право, відповідно до законодавства, здобувати початкову та базову середню освіту в інших закладах освіти, а також поза закладами освіти.
 		Враховано частково    
190. 2. З метою створення умов для здобуття повної загальної середньої освіти, позашкільної освіти, впровадження профільного навчання, забезпечення всебічного розвитку особи, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази закладів освіти, їх модернізації створюється освітній округ.
 		 -287- Ляшко О.В.
 2. 3 метою створення умов для здобуття повної загальної середньої освіти, позашкільної освіти, впровадження профільного навчання, забезпечення всебічного розвитку особи, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази закладів освіти проводиться їх модернізація.
 		Відхилено (суперечить проведенню реформи децентралізації, ініційованої Верховною Радою України та чинній освітній практиці)  2. З метою створення умов для здобуття повної загальної середньої освіти, впровадження профільного навчання, забезпечення всебічного розвитку особи, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази закладів освіти, їх модернізації створюється освітній округ.
 
    -288- Співаковський О.В.
 слова «позашкільної освіти» перенести в абзац 2 цієї частини
 		Враховано    
191. Освітній округ - сукупність закладів освіти (їх філій), закладів культури, фізичної культури і спорту, які забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території.
 		 -289- Ляшко О.В.
 Виключити
 		Відхилено (суперечить проведенню реформи децентралізації, ініційованої Верховною Радою України та чинній освітній практиці)  Освітній округ – сукупність закладів освіти (їх філій), у тому числі закладів позашкільної освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, які забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території.
 
192. Опорна школа - заклад освіти, що має зручне розташування для довезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу.
 		 -290- Ляшко О.В.
 Виключити
 		Відхилено (суперечить проведенню реформи децентралізації, ініційованої Верховною Радою України та чинній освітній практиці)  Опорний заклад освіти – заклад загальної середньої освіти, що має зручне розташування для підвозу дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу та здатний забезпечувати на належному рівні здобуття профільної освіти.
 
    -291- Литвин В.М.
 Абзац тертій частини другої статті 13 законопроекту викласти у такій редакції:
«Опорна школа – заклад освіти, що має зручне розташування для підвозу дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну та навчально-методичну базу, спроможний надавати послуги зі здобуття профільної освіти академічного спрямування».
 		Враховано по суті   
    -292- Тимошенко Ю.В.
 До статті 13
Абзац третій частини другої викласти в такій редакції:
«Опорна школа – заклад освіти, що має зручне розташування для довезення (до 15 км) дітей різних вікових груп з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу.».
 		Відхилено (це питання врегульовано Державними санітарними правилами і нормами влаштування, у тримання загальноосвітніх навчальних закладах)   
193. Положення про освітній округ і опорну школу затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -293- Ляшко О.В.
 Виключити
 		Відхилено (питання функціонування освітніх округів і опорних шкіл потребує детального врегулювання на підзаконному рівні)  Положення про освітній округ і опорний заклад освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
    -294- Тимошенко Ю.В.
 До статті 13
Частину третю доповнити абзацом такого змісту:
«Зміна юридичного статусу окремого закладу освіти на філію відбувається лише за умови погодження такої зміни органом місцевого самоврядування, на території якого знаходиться такий заклад освіти.».
 		Відхилено (запропоноване положення обмежуватиме повноваження засновника)   
194. 3. З метою наближення місця навчання дітей до їх місця проживання у відповідному населеному пункті може бути утворена філія закладу освіти. Філія закладу освіти - територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти на основі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    3. З метою наближення місця навчання дітей до їх місця проживання у відповідному населеному пункті може бути утворена філія закладу освіти. Філія закладу освіти – територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти на основі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
195. Початкова школа як філія може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) як одного, так і різного віку, які можуть бути об’єднані як в один клас (групу), так і в різні класи (групи). Освітній процес у такій школі може організовуватися як одним вчителем, так і декількома вчителями, або в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандартів освіти.
 		 -295- Співаковський О.В.
 виключити слова «як філія», слово «стандартів» замінити словами «стандарту початкової»
 		Враховано   Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) як одного, так і різного віку, які можуть бути об’єднані як в один клас (групу), так і в різні класи (групи). Освітній процес у такій школі може організовуватися як одним учителем, так і декількома вчителями, або в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти.
 
196. 4. Особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.
 		 -296- Констанкевич І.М.
 У частині четвертій статті 13 слова «за кошти місцевих бюджетів» замінити на слова «за рахунок коштів освітньої субвенції».
 		Відхилено (пропозиція не відповідає Бюджетному кодексу)  4. Особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів.
 
    -297- Співаковський О.В.
 У частині четвертій статті 13 слова «у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення» виключити., оскільки норма включає усі категорії здобувачів повної загальної середньої освіти, а слова «маломобільні групи населення» формують правову невизначеність.
 		Враховано    
    -298- Ляшко О.В.
 Особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.
 		Відхилено (пропозиція не відповідає Бюджетному кодексу)   
197. 5. Органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти у закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку.
 		 -299- Констанкевич І.М.
 Частину п’яту статті 13 викласти у такій редакції:
«5. Органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць за умови схвалення на громадських слуханнях мають право прийняти спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти у закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку».
 		Враховано частково в частині необхідності врахування потреб і пропозицій територіальних громад (процедура проведення громадських слухань значно ускладнить ухвалення рішення та може загальмувати реаліацію права здобувачів освіти на підвезення)  5. Органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти з урахуванням потреб і пропозицій територіальних громад спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти в закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку.
 
    -300- Одарченко Ю.В.
 Статтю 13 доповнити частиною шостою наступного змісту:
"6. Скорочення існуючої мережі закладів середньої освіти не допускається незалежно від кількості дітей, що навчаються у відповідному навчальному закладі."
 		Відхилено (стаття вирішує питання збереження шкіл шляхом відкриття філій і забезпечення доступності загальної середньої освіти в умовах обмеженого фінансування)   
    -301- Литвин В.М.
 Частину п’яту статті 13 законопроекту викласти у такій редакції:
5. Органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти у закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку на основі рішення територіальної громади.
 		Враховано частково в частині необхідності врахування потреб і пропозицій територіальних громад (процедура прийняття територіальною громадою рішень є складною і не врегульованою, що значно ускладнить ухвалення органом місцевого самоврядування рішення та може загальмувати реаліацію права здобувачів освіти на підвезення)   
    -302- Литвин В.М.
 «6. На території кожної територіальної громади повинні бути створені заклади, що надають профільну освіту академічного та/або професійного спрямування. Кількість таких навчальних закладів визначається відповідно до чисельності учнівських контингентів».
 		Відхилено (в кожній територіальній громаді, у тому числі села і селища, створювати заклади профільної освіти в обов’язковому порядку недоцільно і неефективно)   
198. Стаття 14. Позашкільна освіта
 		    Стаття 14. Позашкільна освіта
 
199. 1. Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.
 		 -303- Кремінь Т.Д.
 У частині 1 статті 14 слова «навичок і вмінь» замінити словами «знань, вмінь і навичок»
 		Враховано   1. Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.
 
200. 2. Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти. Компетентності, набуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти.
 		    2. Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Компетентності, здобуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти.
 
201. 3. Здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім’єю, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами.
 		    3. Здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім’єю, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами.
 
202. 4. Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників.
 		 -304- Литвин В.М.
 Частину четверту статті 14 законопроекту викласти у такій редакції:
«4. Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються та фінансуються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних інших працівників».
 		Враховано по суті у частині 5 цієї статті  4. Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, іншими юридичними і фізичними особами, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників.
 
203. 5. Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів, батьків, законних представників, з інших джерел, не заборонених законодавством.
 		    5. Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти засновника, державного та/або місцевих бюджетів, батьків, з інших джерел, не заборонених законодавством.
 
204. 6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для доступності позашкільної освіти шляхом формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення.
 		    6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для доступності позашкільної освіти шляхом формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення.
 
205. 7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття позашкільної освіти визначаються спеціальним законом.
 		    7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття позашкільної освіти визначаються спеціальним законом.
 
206. Стаття 15. Професійна освіта
 		    Стаття 15. Професійна (професійно-технічна) освіта
 
207. 1. Метою професійної освіти є формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для її професійної діяльності за певною професією, спеціальністю у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і перспектив кар’єрного зростання впродовж життя.
 		 -305- Марченко О.О.
 Метою професійно-технічної освіти є формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для її професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і перспектив кар’єрного зростання впродовж життя.
 		Враховано по суті  1. Метою професійної (професійно-технічної) освіти є формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для її професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і перспектив кар’єрного зростання впродовж життя.
 
208. 2. Професійна освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
 		 -306- Марченко О.О.
 2. Професійно-технічна освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійно-технічної освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
 		Враховано Врахування правки Н.д.Креміня Т.Д. до статті 12  2. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної (професійно-технічної) освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти можуть також здійснювати підготовку фахівців за окремими професіями без забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти.
 
209. Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну освіту.
 		 -307- Кремінь Т.Д.
 Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну освіту у порядку, визначеному спеціальним законом.
Обґрунтування:
Вони не можуть здобувати професійну освіту за загальними нормами. Тому для них треба, як мінімум, дати посилання на норми спеціального закону.
 		Відхилено (це загальне право особи, яке не обов’язково має містити порядок його реалізації в спеціальному законі)  Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну (професійно-технічну) освіту.
 
    -308- Марченко О.О.
 Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійно-технічну освіту.
3. Рівнями професійно-технічної освіти є:
початкова професійно-технічна освіта;
базова професійно-технічна освіта;
У системі базової професійно-техічної освіти здлбувають профільну середню освіту, початкову професійно-технічну освіту та базову професійно-технічну освіту.
Система базової професійно-технічної освіти передбачає здобуття кваліфікаій. Що відповідають другому, третьому та четвертому рівням Націфональної рамки квалфікацій.
 		Враховано частково    
    -309- Мураєв Є.В.
 Абзац другий частини другої статті 15 викласти у такій редакції:
«Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту, мають право здобувати професійну освіту.».
 		Відхилено    
    -310- Мураєв Є.В.
 Доповнити частину другу статті 15 абзацом такого змісту:
«Особи, які не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право на здобуття робітничої кваліфікації за програмами професійного навчання у закладах професійної освіти.».
 		Відхилено    
    -311- Співаковський О.В.
 Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну освіту у порядку, визначеному спеціальним законом.
 		Відхилено (це загальне право особи, яке не обов’язково має містити порядок його реалізації в спеціальному законі)   
210. 3. Рівнями професійної освіти є:
 		 -312- Кремінь Т.Д.
 3. Рівнями професійної освіти є:
перший рівень професійної освіти;
другий рівень професійної освіти
третій рівень професійної освіти (вища професійна освіта).
 		Враховано по суті  3. Рівнями професійної (професійно-технічної) освіти є:
перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
 
    -313- Мураєв Є.В.
 Частину третю статті 15 викласти у такій редакції:
3. Рівнями професійної освіти є:
перший (початковий) рівень професійної освіти;
другий (базовий) рівень професійної освіти
третій (вищий) рівень професійної освіти.
 		Враховано і відобразити у статті 8 – рівні освіти   
    -314- Співаковський О.В.
 3. Рівнями професійної освіти є:
перший рівень професійної освіти;
другий рівень професійної освіти.
 		Враховано по суті   
211. базова професійна освіта;
 		    другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
 
212. вища професійна освіта.
 		    третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти.
 
213. 4. Система базової професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому та четвертому рівням Національної рамки кваліфікацій.
 		 -315- Кремінь Т.Д.
 4. Перший рівень професійної освіти передбачає здобуття на основі базової середньої освіти кваліфікацій, що відповідають другому рівню Національної рамки кваліфікацій.
 		Враховано по суті (прирівняння рівнів професійної освіти до відповідних рівнів НРК врегульовано у статті 10 проекту Закону)  4. На першому (початковому) рівні професійної (професійно-технічної) освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають другому рівню Національної рамки кваліфікацій.
На другому (базовому) рівні професійної (професійно-технічної) освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають третьому рівню Національної рамки кваліфікацій.
 
    -316- Мураєв Є.В.
 Частину четверту статті 15 викласти у такій редакції:
«4. Система першого (початкового) рівня професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому-третьому рівням Національної рамки кваліфікацій.
Система другого (базового) рівня професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому, четвертому рівням Національної рамки кваліфікацій, а також першому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій за умови акредитації відповідної освітньої програми.
Система третього (вищого) рівня професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому, четвертому рівням та першому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій.».
 		Враховано частково    
    -317- Співаковський О.В.
 4. Перший рівень професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому та четвертому рівням Національної рамки кваліфікацій.
 		Враховано по суті (при рівняння рівнів професійної освіти до відповідних рівнів НРК врегульовано у статті 10 проекту Закону)   
214. Система вищої професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому, четвертому та п’ятому рівням Національної рамки кваліфікацій.
 		 -318- Кремінь Т.Д.
 Другий рівень професійної освіти передбачає здобуття повної загальної середньої освіти і кваліфікацій, що відповідають третьому та четвертому рівням Національної рамки кваліфікацій.
Третій рівень професійної освіти (вища професійна освіта) передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.
 		Враховано по суті (прирівняння рівнів професійної освіти до відповідних рівнів НРК врегульовано у статті 10 проекту Закону)  На третьому (вищому) рівні професійної (професійно-технічної) освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти мають право здійснювати за відповідними стандартами підготовку фахівців, компетентності яких відповідають п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій. Ліцензування такої освітньої діяльності та акредитація відповідних освітніх програм відбуваються в загальному порядку.
 
    -319- Співаковський О.В.
 Другий рівень професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому, четвертому та п’ятому рівням Національної рамки кваліфікацій.
 		Враховано по суті (при рівняння рівнів професійної освіти до відповідних рівнів НРК врегульовано у статті 10 проекту Закону, а також в частині 4 цієї статті)   
215. 5. Особа, яка здобула ступінь професійної освіти, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки, у випадках та в порядку, визначених законодавством.
 		 -320- Марченко О.О.
 5. Особа, яка здобула професійно-технічну освіту, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки, у випадках та в порядку, визначених законодавством.
 		Враховано   5. Особа, яка здобула професійну (професійно-технічну) освіту відповідного рівня, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки, у випадках та порядку, визначених законодавством.
 
216. 6. Заклади професійної освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, установами, організаціями, окремими фізичними та/або юридичними особами.
 		 -321- Марченко О.О.
 6. Заклади професійно-технічної освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, організаціями, окремими фізичними та/або юридичними особами.
6. Заклади професійно-технічної можуть утворювати об’єднання закладів професійно-технічної освіти за територіальною чи галузевою ознакою.
 		Враховано   6. Заклади професійної (професійно-технічної) освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, установами, організаціями, окремими фізичними та/або юридичними особами.
 
217. 7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття професійної освіти визначаються спеціальним законом.
 		 -322- Марченко О.О.
 7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття професійно-технічної освіти визначаються спеціальними законамим.
 		Враховано   7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття професійної (професійно-технічної) освіти визначаються спеціальним законом.
Стаття 16. Фахова передвища освіта
1. Фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов’язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень та методів відповідної науки, що завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації.
2. Фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
3. Система фахової передвищої освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.
4. Заклади фахової передвищої освіти також мають право здійснювати за відповідними стандартами підготовку фахівців, компетентності яких відповідають третьому та четвертому рівням Національної рамки кваліфікацій. Ліцензування такої освітньої діяльності та акредитація відповідних освітніх програм відбуваються в загальному порядку.
5. Заклади фахової передвищої освіти можуть утворювати навчально-методичні, навчальні, науково-виробничі та інші об’єднання за галузевими або професійними ознаками.
6. Особа, яка здобула ступінь фахової передвищої освіти, може продовжити навчання на наступних рівнях вищої освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки.
7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття фахової передвищої освіти визначаються спеціальним законом.
 
    -323- Марченко О.О.
 Доповнити новою статтею 14 «Вища професійна освіта» в такій редакції:
«Стаття 14. Вища професійна освіта
Вища професійна освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов'язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійснення обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень та методів відповідної науки, що завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації.
Вища професійна освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття вищої професійної освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної середньої освіти та отримання відповідного документа про повну загальну середню освіту, який видається одночасно з дипломом молодшого спеціаліста.
У системі вищої професійної освіти здобувають: профільну середню освіту, початкову професійно-технічну освіту; базову
професійно-технічну освіту; вищу професійну освіту;
Система вищої професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому, четвертому та п 'ятому рівням Національної рамки кваліфікацій.
Заклади вищої професійної освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб за кошти державного бюджету Додатковими джерелами фінансування можуть служити кошти місцевих бюджетів, окремих фізичних та/або юридичних осіб.
Заклади вищої професійної освіти можуть утворювати навчально-методичні, навчальні, науково-виробничі та інші об'єднання за галузевими або професійними ознаками.
Особа, яка здобула ступінь вищої професійної освіти, може продовжити навчання на наступних рівнях вищої освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки.
Порядок, умови, форми та особливості здобуття вищої професійної освіти визначається спеціальним законом.»
 		Враховано частково    
218. Стаття 16. Вища освіта
 		    Стаття 17. Вища освіта
 
219. 1. Метою вищої освіти є здобуття високого рівня загальних, професійних і наукових та/або творчих мистецьких компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань.
 		    1. Метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань.
 
220. 2. Порядок, умови, форми та особливості здобуття вищої освіти визначаються спеціальним законом.
 		 -324- Констанкевич І.М.
 Частину другу статті 16 викласти у такій редакції:
«2. Вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти».
 		Враховано   2. Вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.
Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
 
    -325- Кремінь Т.Д.
 2. Рівні та ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
 		Враховано частково    
    -326- Співаковський О.В.
 2. Рівні та ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
 		Враховано частково    
221. 3. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність закладів вищої освіти (для закладів вищої освіти культурологічного та мистецького спрямування - мистецька діяльність) є обов’язковою та невід’ємною складовою частиною їх освітньої діяльності.
 		 -327- Кремінь Т.Д.
 3. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність (для закладів вищої освіти мистецького спрямування – мистецька діяльність) є важливою складовою частиною їх освітньої діяльності. Держава підтримує і заохочує ці види діяльності відповідно до спеціальних законів.
Обґрунтування:
Потрібна не діяльність, а результати. В умовах відсутності у держави ресурсів, потрібних для повноцінної наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності варто не вимагати від закладів вищої освіти цієї діяльності, а заохочувати її. Зокрема, використовуючи інструменти державного замовлення науковців, бюджетного фінансування досліджень тощо.
 		Відхилено (прийняте у першому читанні положення відповідає завданням вищої освіти і Закону про вищу освіту).  3. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність закладів вищої освіти (для закладів вищої освіти культурологічного та мистецького спрямування – мистецька діяльність) є обов’язковою та невід’ємною складовою частиною їх освітньої діяльності.
 
    -328- Співаковський О.В.
 3. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність (для закладів вищої освіти мистецького спрямування – мистецька діяльність) є важливою складовою частиною їх освітньої діяльності. Держава підтримує і заохочує ці види діяльності відповідно до спеціальних законів.
 		Відхилено (прийняте у першому читанні положення відповідає завданням вищої освіти і Закону про вищу освіту).   
222. 4. Складовими освітніх програм вищої освіти медичного та мистецького спрямування є:
 		 -329- Мельник С.І.
 пункт 4 статті 16 розділу ІІ викласти в такій редакції:
«4. Складовими освітньої програми вищої освіти медичного спрямування є:
інтернатура;
лікарська резидентура;
клінічна ординатура.»;
 		Враховано      
    -330- Співаковський О.В.
 Частину четверту перенести до статті 17 та викласти в такій редакції із врахуванням рішення парламентських слухань 22 березня:
«Післядипломна освіта в галузі охорони здоров’я також включає:
інтернатуру;
лікарську резидентуру;
клінічну ординатуру.
Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах, закладах охорони здоров’я, визнаних центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я як бази інтернатури, і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.
Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю».
 		Враховано    
223. інтернатура;
 		       
224. лікарська резидентура;
 		       
225. клінічна ординатура;
 		       
226. асистентура-стажування.
 		       
227. 5. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.
 		       
228. 6. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
 		       
229. 7. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю.
 		       
230. 8. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки мистецьких виконавських кадрів.
 		 -331- Мельник С.І.
 пункт 8 статті 16 розділу ІІ викласти в такій редакції:
«8. Складовою освітньої програми вищої освіти мистецького спрямування є асистентура-стажування.
Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки мистецьких виконавських кадрів.»;
 		Враховано   4. Складовою освітньої програми вищої освіти мистецького спрямування є асистентура-стажування, яке проводиться в університетах та академіях на основі ступеня магістра і є основною формою підготовки мистецьких виконавських кадрів вищої кваліфікації.
 
231. Стаття 17. Освіта дорослих
 		    Стаття 18. Освіта дорослих
 
232. 1. Освіта дорослих є складовою навчання впродовж життя, спрямована на реалізацію права кожного громадянина України на безперервне навчання; органічно поєднується з усіма іншими ланками неперервної освіти з урахуванням пріоритетів суспільного розвитку, особистісних потреб та потреб економіки.
 		 -332- Мельник С.І.
 в пункті 1 статті 17 розділу ІІ слова «, спрямована на реалізацію права кожного громадянина України на безперервне навчання» замінити словами «через отримання неперервної освіти»;
 		Відхилено (оскільки «отримати» безперервну освіту неможливо)  1. Освіта дорослих є складовою освіти впродовж життя, спрямована на реалізацію права кожної повнолітньої особи на безперервне навчання з урахуванням її особистісних потреб, пріоритетів суспільного розвитку та потреб економіки.
 
    -333- Співаковський О.В.
 В частині першій статті 17 слова «кожного громадянина України» змінити на слова «кожної повнолітньої особи».
 		Враховано    
233. 2. Держава визнає право кожної особи на освіту в будь-якому віці та створює умови для формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих.
 		 -334- Білозір О.В.
 Статтю 17 Закону, після частини другої, доповнити новою частиною такого змісту:
«3. Держава створює умови для професійної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації осіб, які були задіяні в проведенні Антитерористичної операції на Сході України, інших антитерористичних та спеціальних операціях, участь у яких передбачає високі психологічні навантаження та необхідність проходження психологічної реабілітації».
Відповідно змінити нумерацію частин «3-8» на частини «4-9».
 		Відхилено (це питання вже врегульовано в законодавстві в узагальненому вигляді; це предмет регулювання спеціальних законів)  2. Органи державної влади та місцевого самоврядування створюють умови для формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих.
 
234. 3. Однією з форм освіти дорослих є післядипломна освіта, що передбачає набуття нових та вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої освіти (спеціальності) або професійної освіти (професії) та практичного досвіду.
 		 -335- Кремінь Т.Д.
 3. Однією з форм освіти дорослих є післядипломна освіта, що передбачає набуття нових та вдосконалення існуючих компетентностей на основі здобутої вищої або професійної освіти та практичного досвіду.
Особа має право на вільний вибір закладу освіти, установи, організації, форми здобуття та освітньої програми післядипломної освіти.
 		Враховано частково   3. Складниками освіти дорослих є:
післядипломна освіта;
професійне навчання працівників;
курси перепідготовки та/або підвищення кваліфікації;
безперервний професійний розвиток;
будь-які інші складники, що передбачені законодавством, запропоновані суб’єктом освітньої діяльності або самостійно визначені особою.
4. Особа має право на вільний вибір закладу освіти, установи, організації, іншого суб’єкта освітньої діяльності, видів, форм, темпу здобуття освіти та освітньої програми в межах здобуття освіти дорослих.
5. Післядипломна освіта передбачає набуття нових та вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої, професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти та практичного досвіду.
 
    -336- Співаковський О.В.
 3. Однією з форм освіти дорослих є післядипломна освіта, що передбачає набуття нових та вдосконалення існуючих компетентностей на основі здобутої вищої або професійної освіти та практичного досвіду.
Особа має право на вільний вибір закладу освіти, установи, організації, форми здобуття та освітньої програми післядипломної освіти.
 		Враховано частково    
235. Післядипломна освіта включає:
 		    6. Післядипломна освіта включає:
 
236. спеціалізацію - профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;
 		    спеціалізацію – профільну спеціалізовану підготовку з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;
 
237. перепідготовку - професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку;
 		 -337- Кремінь Т.Д.
 абзац 4 частини 3 статті 17 викласти в такій редакції:
«перепідготовку – освіта дорослих, спрямована на професійне навчання з метою оволодіяння іншою (іншими) професією (професіями);»;
 		Враховано   перепідготовку – освіту дорослих, спрямовану на професійне навчання з метою оволодіння іншою (іншими) професією (професіями);
 
    -338- Литвин В.М.
 У статті 17 абзац четвертий частини третьої викласти в такій редакції:
«перепідготовка ? отримання освітнього ступеня магістра за іншою спеціальністю на основі здобутої вищої освіти (не нижче освітнього ступеня магістра /спеціаліста) та практичного досвіду;».
 		Відхилено (в цій редакції перепідготовка означає здобуття другої вищої освіти).   
238. підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;
 		 -339- Кремінь Т.Д.
 підвищення кваліфікації – набуття особою нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань;
 		Враховано по суті  підвищення кваліфікації – набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань;
 
    -340- Співаковський О.В.
 підвищення кваліфікації – набуття особою нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань;
 		Враховано по суті   
239. стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.
 		 -341- Кремінь Т.Д.
 стажування – набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.
 		Враховано   стажування – набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.
 
    -342- Співаковський О.В.
 стажування – набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.
 		Враховано    
240. Формами післядипломної освіти, зокрема, є:
 		 -343- Кремінь Т.Д.
 Абзаци 7-9 частини третьої статті 17 вилучити.
 		Враховано частково      
241. професійне навчання працівників робітничим професіям;
 		       
242. курси перепідготовки та/або підвищення кваліфікації.
 		    7. Післядипломна освіта в галузі охорони здоров’я також включає:
інтернатуру;
лікарську резидентуру.
Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах, закладах охорони здоров’я, визнаних центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я як бази інтернатури, і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.
Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах, закладах охорони здоров’я, визнаних центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я як бази резидентури, і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
 
243. 4. Професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у закладах професійної освіти, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах.
 		 -344- Співаковський О.В.
 Виключити.
 		Враховано   8. Засади професійного навчання працівників визначаються законом.
 
    -345- Кремінь Т.Д.
 Частину четверту статті 17 викласти в такій редакції:
«Засади професійного навчання працівників визначаються законом.».
 		Немає висновку    
244. Курси підвищення кваліфікації проводяться для набуття здобувачем освіти нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань.
 		 -346- Мельник С.І.
 після пункту 4 статті 17 розділу ІІ перед словами «Курси підвищення кваліфікації...» вставити цифру «5.»;
 		Враховано по суті  9. Курси підвищення кваліфікації проводяться для набуття здобувачем освіти нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань.
10. Безперервний професійний розвиток –безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття вищої та післядипломної освіти, що дозволяє фахівцю підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності та триває впродовж усього періоду професійної діяльності фахівців.
 
245. 6. Провадження освітньої діяльності з перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, обов’язковість якого передбачено законами, підлягає ліцензуванню, а відповідні освітні програми можуть акредитуватися.
 		 -347- Кремінь Т.Д.
 6. Провадження освітньої діяльності з перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, обов’язковість якого передбачено законами, підлягає ліцензуванню, а відповідні освітні програми можуть акредитуватися за наявності стандартів освіти.
 		Відхилено (зайве уточнення: акредитація здійснюється виключно за наявності стандарту)  11. Заклади освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників, обов’язковість якої передбачено законами, мають отримати ліцензію на відповідну діяльність, а відповідні освітні програми можуть акредитуватися.
 
    -348- Співаковський О.В.
 6. Провадження освітньої діяльності з перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, обов’язковість якого передбачено законами, підлягає ліцензуванню, а відповідні освітні програми можуть акредитуватися за наявності стандартів освіти.
 		Відхилено (зайве уточнення: акредитація здійснюється виключно за наявності стандарту)   
246. Працівниками ліцензованих закладів післядипломної освіти є педагогічні, науково-педагогічні та/або наукові та інші працівники.
 		 -349- Співаковський О.В.
 Абзац другий частини шостої статті 17 викласти в такій редакції:
«Працівниками закладів післядипломної освіти, що мають ліцензію на освітню діяльність, є педагогічні, науково-педагогічні та/або наукові та інші працівники.»
 		Враховано   Працівниками закладів післядипломної освіти, які мають ліцензію на освітню діяльність, є педагогічні, науково-педагогічні та/або наукові та інші працівники.
 
247. 7. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується засновником (засновниками) закладу освіти або уповноваженим ним (ними) органом.
 		 -350- Співаковський О.В.
 виключити частину 7, включивши її зміст у статтю 40 – документи про освіту
 		Враховано      
248. 8. Післядипломна освіта здобувається в закладах післядипломної, вищої та професійної освіти, інших закладах освіти, наукових установах у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, або шляхом інформальної освіти.
 		 -351- Мураєв Є.В.
 Частину восьму статті 17 викласти у такій редакції:
«Післядипломна освіта здобувається в закладах післядипломної, вищої та професійної освіти, інших закладах освіти, наукових, науково- методичних, навчально-методичних установах у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, або шляхом інформальної освіти.».
 		Враховано по суті в абзаці 2 частини 4 цієї статті     
    -352- Співаковський О.В.
 Виключити частину 8 статті 17.
 		Враховано    
249. Стаття 18. Освіта осіб з особливими освітніми потребами
 		    Стаття 19. Освіта осіб з особливими освітніми потребами
 
250. 1. Держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на усіх її рівнях з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
 		    1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на усіх її рівнях з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
 
251. 2. Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими потребами на усіх рівнях освіти.
 		    2. Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими освітніми потребами на усіх рівнях освіти.
 
252. 3. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
 		 -353- Кремінь Т.Д.
 Особам з особливими освітніми потребами освіта надається згідно із державними стандартами освіти, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
Обґрунтування:
Нарівні з іншими надавати неможливо. До того ж самий термін „особливі потреби» передбачає, що потрібно не „на рівні», а з урахуванням цих потреб.
Крім того, наступний пункт говорить саме про виконання вимог стандартів.
 		Відхилено (норма узгоджується з Конвенцією ООН про права людей з інвалідністю. Частина дітей не можуть здобувати освіту відповідно до державних стандартів, але повинні здобувати за індивідуальними програмами, які не передбачають державної стандартизації)  3. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.
 
    -354- Співаковський О.В.
 3. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається згідно із державними стандартами освіти, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
 		Відхилено (норма узгоджується з Конвенцією ООН про права людей з інвалідністю. Частина дітей не можуть здобувати освіту відповідно до державних стандартів, але повинні здобувати за індивідуальними програмами, які не передбачають державної стандартизації)   
    -355- Співаковський О.В.
 Частину третю статті 18 доповнити словами «визначених в індивідуальній програмі розвитку.»
 		Немає висновку    
253. 4. Виконання вимог стандартів у сфері дошкільної освіти та освітньої програми середньої освіти стосовно осіб з особливим освітніми потребами забезпечується з урахуванням їхніх потреб, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних, інтелектуальних, фізичних, сенсорних можливостей та в тій формі, яка для кожної особи є найбільш адекватною та оптимальною.
 		 -356- Співаковський О.В.
 Частину четверту статті 18 вилучити.
 		Враховано      
254. 5. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості.
 		    4. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості.
 
255. 6. Держава створює умови для здобуття вищої освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну.
 		 -357- Кремінь Т.Д.
 Частину шосту статті 18 вилучити.
Обґрунтування:
Ця частина повторює норми ст.. 16.1 та 16.3.та універсального дизайну.
 		Відхилено (це базовий принцип, який вже вписаний в Законі «Про вищу освіту»)  5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну.
 
    -358- Співаковський О.В.
 Виключити.
 		Немає висновку    
    -359- Констанкевич І.М.
 Частини шосту-сьому статті 18 викласти у такій редакції:
«6. Держава створює умови для здобуття всіх рівнів освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування
 		Враховано частково (в частині всіх рівнів освіти)   
    -360- Порошенко О.П.
 пункт 6 Статті 18 Проекту Закону після слів «для здобуття вищої освіти особами з особливими освітніми потребами» доповнити словами «в тому числі доступність зовнішнього незалежного оцінювання»;
 		Враховано редакційно    
256. 7. Навчання та утримання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції, державного та місцевих бюджетів.
 		 -361- Кремінь Т.Д.
 7. Навчання та утримання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції, державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
 		Враховано Пропозиція Фонду Порошенка (узгоджена з організаціями, які займаються цими питаннями)  6. Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами, зокрема тими, що спричинені порушенням розвитку та інвалідністю, у закладах дошкільної, позашкільної та середньої освіти здійснюються за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.
 
    -362- Співаковський О.В.
 7. Навчання та утримання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції, державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
 		Враховано    
    -363- Констанкевич І.М.
 7. Навчання та утримання осіб із особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання відповідної субвенції місцевим бюджетам. Органи місцевого самоврядування можуть сприяти розвитку спеціальних закладів освіти шляхом надання додаткового фінансування за рахунок місцевих бюджетів».
 		Відхилено (пропозиція суперечить ідеології інклюзивної освіти та загальнодержавним тенденціям)   
    -364- Порошенко О.П.
 пункт 7 Статті 18 Проекту Закону викласти у наступній редакції:
«Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, здійснюється за рахунок коштів субвенції, державного та місцевих бюджетів в рамках визначених потреб дитини, що закріплені в індивідуальній програмі розвитку».
 		Враховано по суті   
257. 8. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та їх відрахування здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -365- Порошенко О.П.
 Статтю 18 Проекту Закону доповнити статтею 7-1, яку викласти у наступній редакції «Навчання, виховання та утримання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти, здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції, державного та місцевих бюджетів»;
 		Враховано   7. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та їх відрахування здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
8. Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.
 
    -366- Співаковський О.В.
 Статтю 18 Проекту Закону доповнити новою частиною такого змісту:
«Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.»
 		Враховано    
258. Стаття 19. Інклюзивне навчання
 		    Стаття 20. Інклюзивне навчання
 
259. 1. Заклади освіти у разі потреби утворюють структурні підрозділи, спеціальні та інклюзивні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.
 		 -367- Порошенко О.П.
 пункт 1 Статті 19 Проекту Закону після слів «заклади освіти у разі потреби» доповнити словами «та в обов’язковому порядку при зверненні особи з особливими освітніми потребами або її батьків (офіційних представників)»;
 		Враховано по суті  1. Заклади освіти в разі потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. При зверненні особи з особливими освітніми потребами або її батьків такі групи і класи створюються в обов’язковому порядку.
 
260. 2. Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами та класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до їх індивідуальних потреб і можливостей.
 		 -368- Співаковський О.В.
 Частину другу статті 18 викласти в такій редакції:
«2. Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами та класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей.»
 		Немає висновку   2. Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами та класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей.
 
261. 3. Особи з фізичними, психічними, інтелектуальними і сенсорними порушеннями розвитку у закладах освіти забезпечуються допоміжними засобами для навчання.
 		    3. Особи з фізичними, психічними, інтелектуальними і сенсорними порушеннями розвитку забезпечуються у закладах освіти допоміжними засобами для навчання.
 
262. 4. Особам з особливими освітніми потребами надається психолого-педагогічна та корекційно-розвиткова допомога у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -369- Порошенко О.П.
 пункт 4 Статті 19 Проекту Закону викласти у наступній редакції «особам з особливими освітніми потребами надаються психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові та реабілітаційні послуги в рамках індивідуальної програми розвитку».
 		Враховано редакційно (з урахуванням правки Співаковського О.В.)  4. Особам з особливими освітніми потребами надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Психолого-педагогічні послуги – комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.
Корекційно-розвиткові послуги (допомога) –комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.
 
    -370- Співаковський О.В.
 Частину четверту статті 19 викласти в такій редакції:
«4. Особи з особливими освітніми потребами забезпечуються психолого-педагогічним і корекційно-розвитковий супроводом у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.»
 		Враховано    
    -371- Співаковський О.В.
 Частину четверту статті 19 викласти в такій редакції:
«4. Особам з особливими освітніми потребами надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Психолого-педагогічні послуги – це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.
Корекційно-розвиткові послуги (допомога) – це комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.»
 		Немає висновку    
263. 5. Органи місцевого самоврядування створюють ресурсні центри інклюзивної освіти з метою забезпечення реалізації права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.
 		 -372- Співаковський О.В.
 5. Органи місцевого самоврядування можуть створювати ресурсні центри інклюзивної освіти з метою забезпечення реалізації права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.
 		Відхилено (ці центри вже створюються)  5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами. Психолого-педагогічний супровід – комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини, передбачена індивідуальною програмою розвитку.
 
    -373- Співаковський О.В.
 Частину п’яту статті 19 викласти в такій редакції:
«5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами. Психолого-педагогічний супровід – це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини, передбачена індивідуальною програмою розвитку.»
 		Немає висновку    
264. 6. Будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами. Якщо відповідні об’єкти неможливо повністю пристосувати до потреб осіб з особливими освітніми потребами, здійснюється їх розумне пристосування.
 		 -374- Співаковський О.В.
 Друге речення частини 6 статті 19 виключити.
 		Немає висновку   6. Будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.
 
265. 7. Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів освіти здійснюється з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.
 		    7. Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів освіти здійснюються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.
 
266. Стаття 20. Спеціалізована освіта
 		    Стаття 21. Спеціалізована освіта
 
267. 1. Спеціалізована освіта - освіта мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування, що може здобуватися в рамках формальної, неформальної та інформальної освіти, спрямована на здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей.
 		 -375- Співаковський О.В.
 1. Спеціалізована освіта - освіта мистецького, спортивного, військового, поліцейського чи наукового спрямування, що може здобуватися в рамках формальної, неформальної та інформальної освіти, спрямована на здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей.
 		Відхилено («поліцейська освіта» не відповідає змісту спеціалізованої освіти, тобто освіти, яка «потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей»)  1. Спеціалізована освіта – освіта мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування, яка може здобуватися в рамках формальної, неформальної, інформальної освіти та спрямована на здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей.
 
268. Держава створює умови для здобуття освіти мистецького, спортивного, військового та наукового спрямування у спеціалізованих закладах освіти всіх рівнів.
 		 -376- Співаковський О.В.
 Держава створює умови для здобуття освіти мистецького, спортивного, військового, поліцейського та наукового спрямування у спеціалізованих закладах освіти (закладах освіти зі специфічними умовами навчання) всіх рівнів.
 		Відхилено («поліцейська освіта» не відповідає змісту спеціалізованої освіти, тобто освіти, яка «потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей»)  Держава створює умови для здобуття освіти мистецького, спортивного, військового та наукового спрямування, у тому числі у закладах спеціалізованої освіти всіх рівнів.
 
269. 2. Мистецька освіта передбачає формування у здобувача освіти спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, набуття ним комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості і отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва.
 		    2. Мистецька освіта передбачає здобуття спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, набуття особою комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості і отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва.
 
270. Мистецька освіта включає:
 		    Мистецька освіта включає:
 
271. а) початкову мистецьку освіту, що здобувається одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою і полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва;
 		    а) початкову мистецьку освіту, що здобувається одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою і полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва;
 
272. б) профільну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти;
 		    б) профільну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти;
 
273. в) професійну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької та базової середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем освіти професійних компетентностей за певною мистецькою спеціальністю;
 		    в) професійну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької та базової середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем освіти професійних компетентностей за певною мистецькою спеціальністю;
 
274. г) вищу мистецьку освіту, що здобувається на основі профільної або професійної мистецької освіти та повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем вищої освіти професійних компетентностей відповідного ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра чи доктора мистецтва) за певною мистецькою спеціальністю.
 		 -377- Співаковський О.В.
 Абзац перший пункту г) частини другої статті 20 доповнити словами «доктора філософії», «та доктора наук», слово «професійних» виключити
 		Враховано   г) вищу мистецьку освіту, що здобувається на основі профільної або професійної мистецької освіти та повної загальної середньої освіти і полягає в набутті здобувачем вищої освіти компетентностей відповідного ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва та доктора наук) за певною мистецькою спеціальністю.
 
275. Особи, які здобувають мистецьку освіту у спеціалізованих закладах мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно з положеннями про спеціалізовані заклади мистецької освіти.
 		 -378- Співаковський О.В.
 В абзаці другому пункту г) частини другої статті 20 слова «положеннями про спеціалізовані заклади мистецької освіти» замінити словом «законодавством»
 		Враховано   Особи, які здобувають мистецьку освіту у закладах спеціалізованої мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно із законодавством.
 
276. Положення про спеціалізовані заклади мистецької освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 		 -379- Співаковський О.В.
 Абзац третій пункту г) частини другої статті 20 доповнити словами «у порядку, визначеному спеціальними законами».
 		Враховано   Положення про заклади спеціалізованої мистецької освіти затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами.
 
277. 3. Спортивна освіта передбачає засвоєння навчальної програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у галузі фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту, що здобувається одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у спеціалізованому закладі освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання.
 		 -380- Констанкевич І.М.
 Абзац перший частини третьої статті 20 викласти у такій редакції:
«3. Спортивна освіта передбачає засвоєння навчальної програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у галузі фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту, що здобувається одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у вищому закладі освіти, у тому числі, у спеціалізованому закладі освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання».
 		Відхилено (поправка обмежує заклади спеціалізованої освіти виключно закладами вищої освіти)  3. Спортивна освіта передбачає засвоєння освітньої програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у галузі фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту, що здобувається одночасно з середньою, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою чи вищою освітою.
 
    -381- Співаковський О.В.
 В абзаці першому частини третьої статті 20 виключити слова «у спеціалізованому закладі освіти спортивного профілю із специфічними.
 		Враховано    
278. Навчальні програми з відповідного виду спорту розробляються всеукраїнськими федераціями з видів спорту та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.
 		    Освітні програми з відповідного виду спорту розробляються всеукраїнськими федераціями з видів спорту та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.
 
279. Особи, які здобувають спортивну освіту у спеціалізованих закладах освіти спортивного профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, табельною парадною та спортивною формами, спортивним інвентарем та стипендіями згідно з положенням про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання.
 		 -382- Співаковський О.В.
 В абзаці третьому частини третьої статті 20 слова «положенням про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання» замінити словом «законодавством»
 		Враховано   Особи, які здобувають спортивну освіту у закладах спеціалізованої освіти спортивного профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках, харчуванням, табельною парадною та спортивною формами, спортивним інвентарем та стипендіями згідно із законодавством.
 
280. Положення про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.
 		    Положення про заклади спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.
 
281. 4. Військова освіта передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією, що здобувається у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у спеціалізованому закладі освіти військового профілю.
 		 -383- Співаковський О.В.
 У частині четвертій статті 20 виключити посилання на заклади спеціалізованої освіти.
 		Враховано   4. Військова освіта передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією, що здобувається одночасно з середньою, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою чи вищою освітою.
 
282. Освітні програми з військової підготовки розробляються спеціалізованими закладами освіти військового (військово-спортивного) профілю та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -384- Співаковський О.В.
 Абазац другий частини четвертої статті 20 викласти в такій редакції: «Освітні програми з військової підготовки розробляються спеціалізованими закладами освіти військового (військово-спортивного) профілю та затверджуються органами державної влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти.».
 		Враховано   Освітні програми з військової підготовки розробляються спеціалізованими закладами освіти військового (військово-спортивного) профілю та затверджуються органами державної влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти.
 
283. До структури військової підготовки належать:
 		    До структури військової підготовки належать:
 
284. а) допризовна підготовка, що передбачає здобуття особами первинних компетентностей із загальновійськових і спеціальних дисциплін;
 		    а) допризовна підготовка, що передбачає здобуття особами первинних загальновійськових і спеціальних компетентностей;
 
285. б) підготовка осіб за військово-технічними та військово-медичними спеціальностями;
 		    б) підготовка осіб за військово-технічними та військово-медичними спеціальностями;
 
286. в) підготовка осіб рядового, сержантського (старшинського) складу строкової військової служби та військової служби за контрактом, яка здійснюється на основі базової, профільної середньої або професійної освіти;
 		    в) військово-професійна підготовка осіб рядового, сержантського (старшинського) складу строкової військової служби та військової служби за контрактом, яка здійснюється на основі базової, профільної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти;
 
287. г) підготовка осіб сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом з одночасним здобуттям особою вищої освіти, яка здійснюється на основі повної загальної середньої освіти або військово-професійної освіти;
 		    г) підготовка осіб сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом з одночасним здобуттям вищої освіти, яка здійснюється за умови наявності повної загальної середньої освіти;
 
288. д) підготовка осіб офіцерського складу, яка здійснюється на основі повної загальної середньої, професійної чи вищої освіти для здобуття відповідних ступенів вищої освіти та рівнів військової освіти (тактичний, оперативно-тактичний або оперативно-стратегічний).
 		    ґ) підготовка осіб офіцерського складу, яка здійснюється на основі повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти для здобуття відповідних ступенів вищої освіти та рівнів військової освіти (тактичний, оперативно-тактичний або оперативно-стратегічний).
 
289. Особи, які здобувають військову освіту у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, спеціальним одягом та стипендіями згідно з законодавством.
 		    Особи, які здобувають військову освіту у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках, харчуванням, спеціальним одягом та стипендіями згідно із законодавством.
 
290. Положення про спеціалізований заклад освіти військового (військово-спортивного) профілю затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -385- Співаковський О.В.
 Абзац третій пункту д) статті 20 частини четвертої замінити трьома абзацами такого змісту:
«Положення про спеціалізовані заклади освіти військового (військово-спортивного) профілю затверджуються органами державної влади, до сфери управління яких належать такі заклади освіти.
Положення про військові структурні підрозділи закладів освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки та центральним органом виконавчої влади у сфері оборони.
Засади військової освіти регулюються цим Законом, Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» та спеціальними законами.».
 		Враховано   Положення про заклади спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю затверджуються органами державної влади, до сфери управління яких належать такі заклади освіти.
Положення про військові структурні підрозділи закладів освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки та центральним органом виконавчої влади у сфері оборони.
Засади військової освіти регулюються цим Законом, Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» та спеціальними законами.
 
    -386- Співаковський О.В.
 Після частини четвертої доповнити частиною п’ятою:
«5. Поліцейська освіта передбачає засвоєння відповідної освітньої програми з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння поліцейською спеціалізацією, що здобувається в закладах освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Освітні програми розробляються закладами освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та затверджуються в установленому порядку.
Складовими поліцейської освіти є:
а) професійна освіта поліцейських певного рівня, у тому числі первинна професійна підготовка вперше прийнятих на службу в поліцію, що здобувається в закладах освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, з метою набуття особами спеціальних знань та навичок, необхідних для виконання повноважень поліції;
б) вища освіта поліцейських певного рівня, що здобувається у вищих закладах освіти (вищих навчальних закладах) зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських;
в) післядипломна освіта поліцейських.
Особи, які здобувають поліцейську освіту в закладах освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, забезпечуються місцями в гуртожитках, харчуванням та грошовим забезпеченням згідно із законодавством».
 		Відхилено («поліцейська освіта» не відповідає змісту спеціалізованої освіти, тобто освіти, яка «потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей»)   
291. 5. Освіта наукового спрямування - вид спеціалізованої освіти, який базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення профільних предметів, набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності.
 		 -387- Співаковський О.В.
 Держава створює умови для залучення дітей та молоді до освіти наукового спрямування через спеціалізовані заклади освіти.
 		Враховано по суті (абзац 7 частини 5)  5. Освіта наукового спрямування – вид спеціалізованої освіти, який базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення профільних предметів та набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності.
 
292. Освіта наукового спрямування здобувається на двох рівнях:
 		    Освіта наукового спрямування здобувається на двох рівнях:
 
293. а) базова освіта наукового спрямування здобувається в спеціалізованих закладах одночасно з базовою середньою освітою та полягає в набутті здобувачем початкових компетентностей для дослідноекспериментальної, конструкторської, винахідницької та раціоналізаторської діяльності;
 		    а) базова освіта наукового спрямування здобувається в спеціалізованих закладах одночасно з базовою середньою освітою та полягає в набутті здобувачем початкових компетентностей для дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької та раціоналізаторської діяльності;
 
294. б) профільна освіта наукового спрямування здобувається в спеціалізованих закладах одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступних рівнях освіти.
 		    б) профільна освіта наукового спрямування здобувається в спеціалізованих закладах одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступних рівнях освіти.
 
295. Особи, які здобувають освіту наукового спрямування у спеціалізованих закладах наукового профілю одночасно з базовою середньою освітою та повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно з положеннями про спеціалізовані заклади наукової освіти.
 		    Особи, які здобувають освіту наукового спрямування у спеціалізованих закладах наукового профілю одночасно з базовою середньою освітою та повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках, харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно з положеннями про спеціалізовані заклади наукової освіти.
 
296. Положення про спеціалізовані заклади наукової освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 		 -388- Співаковський О.В.
 В абзаці третьому пункту б) частини п’ятої статті 20 доповнити словами «за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки»
 		Враховано   Положення про спеціалізовані заклади наукової освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Держава створює умови для залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності, у тому числі через систему закладів спеціалізованої наукової освіти, зокрема Малу академію наук України, статус та засади діяльності якої визначаються Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
 
    -389- Співаковський О.В.
 Мала академія наук України організує та забезпечує участь дітей та молоді у дослідницько-експерементальній, науковій, конструкторській, винахідницькій та пошуковій діяльності, сприяє формуванню інтелектуального капіталу нації, вихованню майбутньої наукової зміни.
Координацію діяльності системи спеціалізованих позашкільних навчальних закладів Малої академії наук України здійснює Національний центр «Мала академія наук України», який є державною організацією, кошти на забезпечення освітньої, наукової, науково-технічної діяльності якої щорічно визначаються у Державному бюджеті України. Фінансування Національного центру «Мала академія наук України» може здійснюватись за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.
Мала академія наук України може разом з університетами, академіями, інститутами утворювати спільні освітні та наукові підрозділи.
 		Враховано частково    
297. 6. Стандарт спеціалізованої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфері управління якого належать відповідні спеціалізовані заклади освіти.
 		 -390- Кремінь Т.Д.
 6. Стандарт спеціалізованої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади в сфері освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади, до сфері управління якого належать відповідні спеціалізовані заклади освіти.
Обґрунтування:
Має бути забезпечена єдність освітньої політики. Крім того, пропоноване формулювання усуває неузгодженість з частиною 7.
 		Відхилено (та вилучити слова «крім стандартів вищої освіти»  6. Стандарти спеціалізованої освіти, крім стандартів вищої освіти, затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.
 
    -391- Співаковський О.В.
 6. Стандарт спеціалізованої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади в сфері освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади, до сфері управління якого належать відповідні спеціалізовані заклади освіти.
 		Відхилено    
298. 7. Спеціалізовані заклади освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітніми програмами, у тому числі наскрізними, або типовими освітніми програмами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває відповідний заклад освіти.
 		 -392- Співаковський О.В.
 «7. Спеціалізовані заклади освіти (заклади освіти зі специфічними умовами навчання) здійснюють освітню діяльність за власними освітніми програмами, у тому числі наскрізними, або типовими освітніми програмами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває відповідний заклад освіти».
 		Відхилено   7. Заклади спеціалізованої освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітніми програмами, у тому числі наскрізними, або типовими освітніми програмами, що затверджуються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти.
 
299. Акредитація освітніх програм спеціалізованої освіти здійснюється з обов’язковим залученням представників відповідної галузі.
 		 -393- Співаковський О.В.
 Абзац другий частини сьомої статті 20 викласти в такій редакції:
«Акредитація освітніх програм спеціалізованої освіти, інституційний аудит та/або інституційна акредитація закладів спеціалізованої освіти здійснюються з обов’язковим залученням представників відповідної сфери.».
 		Немає висновку   Акредитація освітніх програм спеціалізованої освіти, інституційний аудит та/або інституційна акредитація закладів спеціалізованої освіти здійснюються з обов’язковим залученням представників відповідної сфери.
 
300. Здобувачі спеціалізованої освіти, які здобувають освіту за наскрізними освітніми програмами, вступають на наступний рівень освіти в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких відносяться відповідні заклади освіти.
 		    Здобувачі спеціалізованої освіти, які здобувають освіту за наскрізними освітніми програмами, вступають на наступний рівень освіти в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти.
 
301. 8. Атестація та сертифікація педагогічних працівників, які забезпечують здобуття спеціалізованої освіти, здійснюється у порядку, визначеному центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти.
 		 -394- Кремінь Т.Д.
 8. Атестація та сертифікація педагогічних працівників, які забезпечують здобуття спеціалізованої освіти, здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади в сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти.
Обґрунтування:
Має бути забезпечена єдність освітньої політики. Крім того, ці працівники здійснюють одночасно загальноосвітню діяльність.
 		Відхилено (редакція першого читання дозволяє 1 специфіку спеціалізованої освіти) Частина 8 перенесена до статті 50 і статті 51 (за належністю)  8. Фінансування здобуття спеціалізованої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання освітніх субвенцій місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
 
    -395- Співаковський О.В.
 8. Атестація та сертифікація педагогічних працівників, які забезпечують здобуття спеціалізованої освіти, здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади в сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти.
 		Відхилено (редакція першого читання дозволяє 1 специфіку спеціалізованої освіти)   
    -396- Кремінь Т.Д.
 Статтю 20 доповнити новою частиною такого змісту :
«8. Фінансування здобуття спеціалізованої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання освітніх субвенцій місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.»
 		Враховано    
302. Стаття 21. Педагогічна освіта
 		 -397- Кремінь Т.Д.
 Вилучити. Перенести до спеціального закону.
 		Враховано по суті (перенесено до статті 59)     
303. 1. Педагогічна освіта - процес підготовки педагогічних працівників у системі вищої освіти, що завершується оволодінням необхідними компетенціями для присвоєння освітньої кваліфікації, яка дає право займати відповідні посади в закладах освіти різних типів, а також підприємствах, установах та організаціях, діяльність яких тією чи іншою мірою пов’язана з навчанням, вихованням і розвитком людини.
 		 -398- Співаковський О.В.
 1. Педагогічна освіта – процес підготовки педагогічних працівників у системі вищої освіти, що завершується оволодінням необхідними компетентностями для присвоєння освітньої кваліфікації. Освітня кваліфікація може бути частковою вимогою для отримання відповідної професійної кваліфікації педагогічного працівника, що дає право займати відповідні посади в закладах освіти різних типів або надавати освітні послуги. Процедури і правила надання професійної кваліфікації педагогічного працівника встановлюються законодавством.
 		Враховано по суті (у статті 59)     
304. 2. Основою педагогічної освіти є теоретичне осмислення педагогіки і вікової психології, безпосередня участь у педагогічній практиці та набуття компетентностей необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, моніторингу та аналізу педагогічної практики, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії усіх учасників освітнього процесу.
 		 -399- Войцеховська С.М.
 У частині другій статті 21 слово «вікової» вилучити.
 		Відхилено (у зв’язку з новою редакцією статті 57, запропонованої Н.д.Кремінем Т.Д.).     
    -400- Співаковський О.В.
 У частині другій статті 21 після лова «особистостей,» доповнити словами «у тому числі особи з особливими освітніми потребами,».
 		Враховано (у частині 3 статті 58).   
305. 3. Педагогічна практика в освітній програмі підготовки педагогічного працівника має становити від 10 до 25 відсотків.
 		 -401- Співаковський О.В.
 3. Обов’язковою складовою освітніх програм підготовки бакалаврів та магістрів педагогічних спеціальностей є педагогічна практика, мінімальний обсяг якої визначається стандартами відповідних спеціальностей вищої освіти.
 		Відхилено (у зв’язку з новою редакцією статті 57, запропонованої Н.д.Кремінем Т.Д.).     
    -402- Скрипник О.О.
 Частину 3 статті 21 доповнити словами: «загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даної програми».
Обґрунтування:
Дана поправка усуває допущену у поточній версії норми неточність: в ній не було вказано від чого потрібно рахувати відсотки.
 		Відхилено (у зв’язку з новою редакцією статті 57, запропонованої Н.д.Кремінем Т.Д.).   
306. 4. Педагогічна освіта є обов’язковою для усіх фахівців, які займаються педагогічною діяльністю або працюють в інших сферах і їх діяльність безпосередньо пов’язана з навчанням, вихованням і розвитком людини.
 		 -403- Співаковський О.В.
 4. Вимоги щодо обов’язковості педагогічної освіти для окремих категорій педагогічних працівників встановлюються спеціальними законами.
 		Відхилено (у зв’язку з новою редакцією статті 57, запропонованої Н.д.Кремінем Т.Д.).     
    -404- Скрипник О.О.
 4. Педагогічна освіта є обов’язковою для усіх фахівців, які займаються педагогічною діяльністю у сфері формальної освіти.
Обґрунтування:
Вважаємо, що фахівці, що здійснюють педагогічну діяльність у сфері неформальної освіти не повинні обов’язково мати педагогічну освіту.
 		Відхилено (у зв’язку з новою редакцією статті 57, запропонованої Н.д.Кремінем Т.Д.).   
307. 5. Освітні програми підготовки педагогічних працівників різних галузей знань включають психолого-педагогічну складову, яка має наскрізний характер. У зміст освіти фахівців різних галузей знань, професійна діяльність яких пов’язана з наданням послуг громадянам, обов’язково включаються дисципліни психолого-педагогічного циклу.
 		 -405- Співаковський О.В.
 5. Стандарти освіти з педагогічних спеціальностей мають передбачати формування психолого-педагогічних компетентностей випускників.
 		Відхилено (у зв’язку з новою редакцією статті 57, запропонованої Н.д.Кремінем Т.Д.).     
308. Розділ ІІІ
 		    Розділ ІІІ
 
309. ЗАКЛАДИ ОСВІТИ
 		    ЗАКЛАДИ ОСВІТИ
 
310. Стаття 22. Організаційно-правовий статус закладів освіти
 		    Стаття 22. Організаційно-правовий статус закладів освіти
 
311. 1. У разі провадження освітньої діяльності, яка згідно з законом підлягає ліцензуванню, юридична особа набуває статусу закладу освіти з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.
 		 -406- Кремінь Т.Д.
 Вилучити.
Обґрунтування:
Така норма веде до суперечності. Якщо юридична особа набула статусу закладу освіти за частиною 2 цієї статті, то запроваджуючи діяльність, що потребує ліцензування вона цей статус втрачає до отримання ліцензії?
 		Враховано      
    -407- Співаковський О.В.
 Вилучити
 		Враховано    
312. 2. У разі провадження освітньої діяльності, яка згідно з законом не підлягає ліцензуванню, юридична особа має статус закладу освіти за умови, що основною її діяльністю є освітня діяльність.
 		 -408- Кремінь Т.Д.
 2. У разі провадження освітньої діяльності юридична особа має статус закладу освіти за умови, що основною її діяльністю є освітня діяльність.
Обґрунтування:
Необхідність ліцензування визначається іншими нормами
 		Враховано по суті  1. Юридична особа має статус закладу освіти за умови, що основним видом її діяльності є освітня діяльність.
 
    -409- Співаковський О.В.
 2. У разі провадження освітньої діяльності юридична особа має статус закладу освіти за умови, що основною її діяльністю є освітня діяльність.
 		Враховано по суті   
    -410- Кремінь Т.Д.
 Частину другу статті 22 доповнити новим абазацом такого змісту: «Права та обов’язки закладу освіти, передбачені цим та іншими законами, мають також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.».
 		Враховано    
313. Фізична особа - підприємець, основною діяльністю якого є освітня діяльність, може набувати прав і обов’язків (статусу) закладу освіти, передбачених цим та іншими законами.
 		 -411- Кремінь Т.Д.
 Фізична особа – підприємець, основною діяльністю якого є освітня діяльність, може набувати прав і обов’язків закладу освіти, передбачених цим та іншими законами.
Обґрунтування:
Відповідно до ст. 1.1.5 статус закладу освіти можуть отримувати лише юридичні особи
 		Враховано по суті  Права та обов’язки закладу освіти, передбачені цим та іншими законами, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність. Фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, освітня діяльність якого перестає бути основним видом його діяльності, втрачає права і обов’язки, у тому числі права на пільги, передбачені законодавством для закладу освіти.
 
    -412- Співаковський О.В.
 Фізична особа – підприємець, основною діяльністю якого є освітня діяльність, може набувати прав і обов’язків закладу освіти, передбачених цим та іншими законами.
 		Враховано по суті   
314. Освітня діяльність вважається основною діяльністю, якщо дохід від її провадження перевищує половину загального доходу юридичної особи (фізичної особи - підприємця). Заклад освіти, освітня діяльність якого перестає бути його основною діяльністю, позбавляється статусу закладу освіти у порядку, визначеному законодавством.
 		 -413- Співаковський О.В.
 Третій абзац частини другої статті 22 викласти в такій редакції:
«Освітня діяльність вважається основним видом діяльності, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи - підприємця).».
 		Враховано   Освітня діяльність вважається основним видом діяльності, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи - підприємця).
 
315. 3. Заклад освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів:
 		 -414- Мельник С.І.
 пункт 3 статті 22 розділу ІІІ викласти в такій редакції:
«3. Заклади освіти як суб’єкти господарювання можуть бути:
за організаційно-правовими формами: державної, комунальної, приватної форми власності;
щодо отримання прибутку: прибутковими, неприбутковими установами.
Організаційно-правова форма та тип закладу освіти визначається засновником і зазначається у відповідних установчих документах.»;
 		Враховано частково   2. Заклад освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів:
 
316. бюджетна установа;
 		    бюджетна установа;
 
317. неприбутковий заклад освіти;
 		    неприбутковий заклад освіти;
 
318. прибутковий заклад освіти.
 		 -415- Кремінь Т.Д.
 Після частини третьої статті 22 доповнити новими частинами такого змісту:
«4. Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, створювати для цього структурні підрозділи.
5. Заклад освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи.».
 		Враховано (редакція з урахуванням змін до спеціальних законів)  прибутковий заклад освіти.
3. Заклад освіти, залежно від засновника, може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
4. Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, створювати для цього структурні підрозділи.
5. Заклад освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи.
 
319. Статус, організаційно-правова форма та тип закладу освіти визначається засновником і зазначається в установчих документах закладу освіти.
 		    6. Статус, організаційно-правова форма та тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти.
 
320. 4. Заклади освіти усіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні своєї діяльності.
 		 -416- Кремінь Т.Д.
 4. Заклади освіти усіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні освітньої діяльності.
Відповідно до спеціальних законів, заклади освіти можуть брати на себе додаткові зобов’язання і отримувати додаткові права порівняно із загальними нормами для відповідних рівнів освіти.
Обґрунтування:
Відповідно до частини 2, заклад освіти може здійснювати не тільки освітню діяльність. Рівні права і обов’язки закладів освіти цей Закон може встановлювати тільки для освітньої діяльності.
Варто стимулювати підвищення якості освіти через стимулювання закладів брати на себе більші зобов’язання, ніж держава здатна забезпечити у стандартах та загальних нормативах. (зокрема, це стосується відмінності вимог до ліцензування і акредитації освітніх програм, статусу національних і дослідницьких ВНЗ, …)
 		Враховано по суті  7. Заклади освіти всіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства.
 
    -417- Співаковський О.В.
 4. Заклади освіти усіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні освітньої діяльності.
Відповідно до спеціальних законів, заклади освіти можуть брати на себе додаткові зобов’язання і отримувати додаткові права порівняно із загальними нормами для відповідних рівнів освіти.
 		Враховано по суті.   
    -418- Скрипник О.О.
 4. Заклади освіти усіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні аналогічної діяльності.
Обґрунтування:
Оскільки заклади освіти, що здійснюють підготовку на різних освітніх рівнях, мають різні обов’язки і права, то формулювання норми є некоректним. Наприклад, всі вищі навчальні заклади повинні провадити наукову діяльність, тоді як дитячі садочки такого обов’язку не мають.
 		Відхилено . Обгрунтування: (з врахуванням правок Н.д.Т. Кременя, О.Співаковського і відповідно нової редакції цієї частини)   
321. 5. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками.
 		 -419- Литвин В.М.
 Частину п’яту статті 22 законопроекту викласти у такій редакції:
«5. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства».
 		Враховано   8. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.
 
322. Стаття 23. Автономія закладу освіти
 		 -420- Мельник С.І.
 статтю 23 розділу ІІІ викласти в такій редакції:
«Стаття 23. Автономія закладу освіти
Основним елементом статусу навчального закладу є автономія.
Держава гарантує академічну, організаційну, кадрову та фінансову автономію закладів освіти.»;
 		Відхилено (автономія не є елементом правового статусу закладу освіти)  Стаття 23. Автономія закладу освіти
 
323. 1. Держава гарантує академічну, організаційну, кадрову та фінансову автономію закладів освіти.
 		    1. Держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.
 
324. 2. Обсяг автономії закладів освіти визначається спеціальними законами.
 		    2. Обсяг автономії закладів освіти визначається цим, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
 
325. Стаття 24. Управління закладом освіти
 		    Стаття 24. Управління закладом освіти
 
326. 1. Система управління закладами освіти визначається законами та установчими документами.
 		 -421- Кремінь Т.Д.
 1. Система управління закладами освіти визначається законами та установчими документами.
Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування прав, повноважень і відповідальності засновника (засновників), органів управління вищого навчального закладу та його структурних підрозділів.
Обґрунтування:
За аналогією із ст. 32.1.2 Закону про вищу освіту. Таке розмежування є необхідною вимогою для забезпечення ефективності управління.
 		Враховано частково   1. Система управління закладами освіти визначається законами та установчими документами.
Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства.
 
    -422- Співаковський О.В.
 1. Система управління закладами освіти визначається законами та установчими документами.
Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування прав, повноважень і відповідальності засновника (засновників), органів управління вищого навчального закладу та його структурних підрозділів.
 		Враховано частково    
327. 2. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами України та установчими документами закладу, здійснюють:
 		    2. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами закладу, здійснюють:
 
328. засновник (засновники);
 		    засновник (засновники);
 
329. керівник закладу;
 		    керівник закладу;
 
330. колегіальний орган управління закладу освіти;
 		    колегіальний орган управління закладу освіти;
 
331. колегіальний орган громадського самоврядування;
 		    колегіальний орган громадського самоврядування;
 
332. інші органи, передбачені установчими документами закладу освіти.
 		 -423- Співаковський О.В.
 Абзац шостий частини другої статті 24 викласти в такій редакції:
«інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.»
 		Враховано   інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.
 
333. Стаття 25. Права і обов’язки засновника закладу освіти
 		    Стаття 25. Права і обов’язки засновника закладу освіти
 
334. 1. Права та обов’язки засновника (засновників) щодо управління закладом освіти визначаються цим та іншими законами України, установчими документами закладу.
 		    1. Права і обов’язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим та іншими законами, установчими документами закладу.
 
335. 2. Засновник (засновники) закладу освіти або уповноважена ним (ними) особа:
 		    2. Засновник закладу освіти або уповноважена ним особа:
 
336. засновує, реорганізує та ліквідовує заклад освіти у порядку, визначеному законодавством та установчими документами закладу освіти;
 		 -424- Співаковський О.В.
 Вилучити «засновує, реорганізує та ліквідовує заклад освіти у порядку, визначеному законодавством та установчими документами закладу освіти;»
 		Враховано      
337. затверджує установчі документи закладу освіти, вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію;
 		 -425- Кремінь Т.Д.
 затверджує установчі документи закладу освіти та зміни до них за погодженням із колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти;
Обґрунтування:
Відповідно до ст. 58.2 варіанту від 23.08. За пропозицією законопроекту, засновник може самостійно вносити зміни без погодження із закладом освіти, що є неприпустимим.
 		Відхилено   затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них;
 
    -426- Співаковський О.В.
 затверджує установчі документи закладу освіти та зміни до них за поданням колегіального органу громадського самоврядування закладу освіти;
 		Відхилено .   
338. укладає контракт з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу;
 		 -427- Співаковський О.В.
 В абзацах 5-6 слово «контракт» замінити словами «трудовий договір».
 		Враховано   укладає трудовий договір з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу;
 
339. розриває контракт із керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу;
 		    розриває трудовий договір з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу;
 
340. затверджує кошторис та фінансовий звіт закладу освіти у порядку, визначеному законодавством;
 		 -428- Кремінь Т.Д.
 затверджує кошторис та фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством;
 		Враховано частково   затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством;
 
    -429- Співаковський О.В.
 затверджує кошторис та фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством;
 		Враховано частково    
341. здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;
 		 -430- Кремінь Т.Д.
 через представників у наглядовій (піклувальній) раді здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;
Обґрунтування:
Відповідно до ст. 15, 36.2 Закону про вищу освіту – це повноваження вищого навчального закладу. Тому таку норму варто передбачати у спеціальних Законах для окремих рівнів освіти
 		Відхилено . Обгрунтування: Контроль може здійснюватися не лише через наглядову (піклувальну) раду.  здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;
 
    -431- Співаковський О.В.
 через представників у наглядовій (піклувальній) раді здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;
 		Відхилено . Обгрунтування: Контроль може здійснюватися не лише через наглядову (піклувальну) раду.   
342. здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;
 		 -432- Кремінь Т.Д.
 через представників у наглядовій (піклувальній) раді здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;
Обґрунтування:
Ці норми є спільними для всіх засновників. Для засновників, що є органами влади, можуть бути окремі механізми контролю як органів влади, а не як засновників.
 		Відхилено . Обгрунтування: Контроль може здійснюватися не лише через наглядову (піклувальну) раду  здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;
 
    -433- Співаковський О.В.
 через представників у наглядовій (піклувальній) раді здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;
 		Відхилено . Обгрунтування: Контроль може здійснюватися не лише через наглядову (піклувальну) раду   
343. здійснює контроль за створенням у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
 		 -434- Кремінь Т.Д.
 забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
 		Враховано .  забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками;
 
    -435- Співаковський О.В.
 забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
 		Враховано .   
    -436- Войцеховська С.М.
 У частині другій статті 25 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
«здійснює контроль за недопущенням дискримінації за ознаками статі, віку, раси, релігійних та інших переконань, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками;».
Абзац десятий вважати абзацом одинадцятим.
 		Враховано по суті (з урахуванням статті 21 Конституції та п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»)   
344. реалізує інші права, передбачені законодавством і установчими документами закладу освіти.
 		    реалізує інші права, передбачені законодавством і установчими документами закладу освіти.
 
345. 3. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа не має права втручатися в освітню та поточну господарську діяльність закладу освіти, що здійснюється закладом освіти в межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.
 		 -437- Кремінь Т.Д.
 3. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа не має права втручатися в поточну господарську закладу освіти, що здійснюється закладом освіти в межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.
Обґрунтування:
Крім освітньої та господарської є ще багато інших видів діяльності – наукова, просвітницька, культурна, спортивна, …
 		Враховано по суті  3. Засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.
 
    -438- Співаковський О.В.
 3. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа не має права втручатися в поточну господарську закладу освіти, що здійснюється закладом освіти в межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.
 		Враховано по суті   
346. 4. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа може (можуть) делегувати окремі свої повноваження органу управління закладом освіти.
 		 -439- Співаковський О.В.
 Частину четверту доповнити словами «та/або наглядовій (піклувальній) раді закладу освіти.»
 		Враховано   4. Засновник або уповноважена ним особа може делегувати окремі свої повноваження органу управління закладом освіти та/або наглядовій (піклувальній) раді закладу освіти.
 
347. 5. Засновник має право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях освіти на підставі відповідних ліцензій.
 		 -440- Кремінь Т.Д.
 5. Засновник (засновники) має (мають) право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях освіти на підставі відповідних ліцензій.
 		Відхилено   5. Засновник має право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на кількох рівнях освіти.
 
    -441- Співаковський О.В.
 5. Засновник (засновники) має (мають) право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях освіти на підставі відповідних ліцензій.
 		Відхилено    
348. Засновник має право створювати освітні об’єднання та/або освітні комплекси, що мають у своєму складі заклади освіти різних типів і рівнів освіти.
 		 -442- Кремінь Т.Д.
 Засновник (засновники) має (мають) право створювати освітні об’єднання та/або освітні комплекси, що мають у своєму складі заклади освіти різних типів і рівнів освіти.
Або виключити цю норму. Об’єднання закладів освіти відбувається на добровільних засадах за рішенням закладів освіти на підставі Цивільного кодексу.
 		Враховано      
    -443- Співаковський О.В.
 Засновник (засновники) має (мають) право створювати освітні об’єднання та/або освітні комплекси, що мають у своєму складі заклади освіти різних типів і рівнів освіти.
 		Відхилено (із врахуванням правки Н.д.Т. Креміня)   
    -444- Скрипник О.О.
 Доповнити другий абзац частини 5 статті 25 словами «інших суб’єктів освітньої діяльності».
 		Відхилено (із врахуванням правки Н.д.Т. Креміня)   
349. Положення про освітні об’єднання та освітні комплекси затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -445- Кремінь Т.Д.
 Абзац третій частини 5 статті 25 виключити. Об’єднання закладів освіти відбувається на добровільних засадах за рішенням закладів освіти на підставі Цивільного кодексу.
 		Враховано      
350. 6. Засновник закладу освіту зобов’язаний:
 		 -446- Кремінь Т.Д.
 Засновник (засновники) закладу освіту зобов’язаний (зобов’язані):
 		Відхилено   6. Засновник закладу освіти зобов’язаний:
 
    -447- Мельник С.І.
 в пункті 6 статті 25 розділу ІІІ слово «освіту» замінити словом «освіти»;
 		Враховано    
    -448- Співаковський О.В.
 Засновник (засновники) закладу освіту зобов’язаний (зобов’язані):
 		Відхилено    
351. забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;
 		 -449- Кремінь Т.Д.
 забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним (ними) закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;
 		Відхилено   забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;
 
    -450- Співаковський О.В.
 забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним (ними) закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;
 		Відхилено    
352. у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість завершити здобуття освіти відповідного рівня освіти;
 		 -451- Співаковський О.В.
 Виключити
 		Відхилено (потрібно зберегти необхідний рівень захисту здобувачів освіти)  у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти;
 
353. забезпечити доступ осіб з особливими освітніми потребами до закладу освіти шляхом створення безперешкодного середовища відповідно до законодавства.
 		 -452- Співаковський О.В.
 забезпечити доступ осіб з особливими освітніми потребами до закладу освіти відповідно до законодавства.
 		Враховано по суті  забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.
 
    -453- Співаковський О.В.
 оприлюднювати офіційну звітність про отримані та використані кошти, товари, роботи, послуги, добровільні благодійні внески, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством, на потреби кожного заснованого ним закладу освіти
 		Враховано по суті (у ч. 3 ст. 30)   
    -454- Кремінь Т.Д.
 оприлюднювати офіційну звітність про отримані та використані кошти, товари, роботи, послуги, добровільні благодійні внески, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством, на потреби кожного заснованого ним закладу освіти.
 		Враховано по суті (у ч. 3 ст. 30)   
354. Стаття 26. Керівник закладу освіти
 		    Стаття 26. Керівник закладу освіти
 
355. 1. Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.
 		 -455- Кремінь Т.Д.
 Вилучити.
Обґрунтування:
Таке формулювання є некоректним. По-перше, є інші органи управління, які теж здійснюють безпосереднє керівництво. По-друге, у великих закладах освіти, частину управлінських функцій керівник здійснює не безпосередньо, а через робочі органи, або через делегування повноважень. По-третє, якщо передбачаються інші органи управління, що мають певні повноваження, то вони теж повинні нести частку відповідальності.
 		Відхилено . Обгрунтування: Необхідно зберегти баланс повноважень і відповідальності.  1. Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.
 
    -456- Співаковський О.В.
 Абзац перший частини частини першої статті 25 вилучити.
 		Відхилено .   
356. Права, обов’язки та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законами і установчими документами закладу освіти.
 		 -457- Кремінь Т.Д.
 Повноваження, обов’язки та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законами і установчими документами закладу освіти.
 		Враховано   Повноваження (права і обов’язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законами та установчими документами закладу освіти.
 
    -458- Співаковський О.В.
 Повноваження, обов’язки та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законами і установчими документами закладу освіти.
 		Враховано    
357. Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом і установчими документами закладу освіти.
 		    Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом і установчими документами закладу освіти.
 
358. 2. Керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному спеціальними законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Щодо керівників закладів освіти застосовується контрактна форма трудового договору.
 		 -459- Тимошенко Ю.В.
 Частину другу статті 26 викласти в такій редакції:
«2. Керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному спеціальними законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту.
Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.».
 		Враховано .  2. Керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту.
 
359. Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
 		    Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
 
360. 3. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:
 		    3. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:
 
361. 1) організовує діяльність закладу освіти;
 		    1) організовує діяльність закладу освіти;
 
362. 2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;
 		    2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;
 
363. 3) призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки;
 		    3) призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки;
 
364. 4) забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;
 		    4) забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;
 
365. 5) здійснює контроль за якістю роботи працівників;
 		 -460- Кремінь Т.Д.
 Вилучити.
 		Враховано      
    -461- Співаковський О.В.
 Вилучити.
 		Враховано    
366. 6) забезпечує функціонування системи внутрішнього забезпечення якості;
 		    5) забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
 
367. 7) забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти;
 		    6) забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти;
 
368. 8) сприяє та створює умови для діяльності у закладах освіти органів самоврядування;
 		    7) сприяє та створює умови для діяльності у закладах освіти органів самоврядування закладу освіти;
 
369. 9) сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів освіти, створює в закладі освіти належні умови для розвитку фізичної культури.
 		 -462- Кремінь Т.Д.
 9) сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів освіти;
Обґрунтування:
Це не може стосуватися всіх типів закладів, наприклад, закладів післядипломної освіти.
 		Враховано по суті  8) сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти;
 
    -463- Співаковський О.В.
 9) сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів освіти;
 		Враховано по суті   
370. Керівник закладу освіти здійснює інші повноваження, передбачені законами та установчими документами закладу освіти.
 		 -464- Співаковський О.В.
 Абзац другий підпункту 9 статті 26 викласти в такій редакції:
«здійснює інші повноваження, передбачені законами та установчими документами закладу освіти.».
 		Враховано   9) здійснює інші повноваження, передбачені законами та установчими документами закладу освіти.
 
371. Стаття 27. Колегіальний орган управлінням закладом освіти
 		    Стаття 27. Колегіальні органи управління закладів освіти
 
372. 1. Колегіальним органом управління закладом освіти є вчена або педагогічна рада.
 		    1. Основним колегіальним органом управління закладу освіти є вчена або педагогічна рада, яка створюється у випадках і порядку, передбачених спеціальними законами.
 
373. 2. Основні повноваження, відповідальність, порядок формування і роботи колегіальних органів управління визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.
 		    2. Основні повноваження, відповідальність, порядок формування і роботи колегіальних органів управління закладу освіти визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.
 
374. Стаття 28. Громадське самоврядування в закладі освіти
 		    Стаття 28. Громадське самоврядування в закладі освіти
 
375. 1. Громадське самоврядування - право учасників освітнього процесу брати участь в управлінні закладом освіти в межах, визначених законами та установчими документами.
 		 -465- Співаковський О.В.
 Частину першу статті 28 викласти в такій редакції:
«1. Громадське самоврядування в закладі освіти – право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу у закладі освіти, захисту їх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законами та установчими документами закладу освіти.
Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених у частині восьмій статті 70 цього Закону.»
 		Враховано   1. Громадське самоврядування в закладі освіти – право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законами та установчими документами закладу освіти.
Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених у частині восьмій статті 70 цього Закону.
 
376. У закладі освіти може діяти:
 		    У закладі освіти можуть діяти:
 
377. самоврядування працівників закладу освіти;
 		    органи самоврядування працівників закладу освіти;
 
378. самоврядування здобувачів освіти;
 		    органи самоврядування здобувачів освіти;
 
379. батьківське самоврядування (крім закладів вищої освіти та закладів вищої професійної освіти).
 		 -466- Одарченко Ю.В.
 У частині першій статті 28 слова " (крім закладів вищої освіти та закладів вищої професійної освіти)" замінити словами " (крім закладів вищої освіти, закладів вищої професійної освіти та закладів освіти дорослих).
 		Відхилено . Обгрунтування: Надлишкова деталізація.  органи батьківського самоврядування;
інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.
 
    -467- Марченко О.О.
 батьківське самоврядування (крім закладів вищої освіти та закладів вищої професійної освіти).
 		Враховано по суті (1 у редакції першого читання)   
    -468- Співаковський О.В.
 Частину першу статті 28 доповнити новим абзацом:
інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.
 		Враховано    
380. 2. Колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.
 		 -469- Чорновол Т.М.
 Пункт 2 статті 28 перед словом «колегіальним» додати словом «Вищим»
 		Враховано   2. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.
 
381. 3. У закладі освіти утворюються органи учнівського (студентського) самоврядування. Основні повноваження, порядок формування і роботи органів учнівського (студентського) самоврядування визначаються установчими документами закладу освіти відповідно до законодавства.
 		 -470- Скрипник О.О.
 Частину 3 статті 28 викласти у новій редакції.
3. Самоврядування здобувачів освіти здійснюється у формі учнівського, студентського (курсантського) самоврядування, інших формах, що відповідають контингентові здобувачів освіти у закладі освіти.
Повноваження, порядок обрання і функціонування органів учнівського самоврядування визначається установчими документами закладу освіти.
Повноваження, порядок обрання і функціонування органів студентського (курсантського) самоврядування визначаються Законом України «Про вищу освіту» та положенням про студентське (курсантське) самоврядування, прийнятим у визначеному законом порядку.
 		Відхилено (це норми спеціальних законів)     
    -471- Кремінь Т.Д.
 Частину 3 статті 28 вилучити
 		Враховано    
    -472- Співаковський О.В.
 3. У закладах професійної та вищої освіти утворюються органи учнівського (студентського) самоврядування. Основні повноваження, порядок формування і роботи органів учнівського (студентського) самоврядування визначаються установчими документами закладу освіти відповідно до законодавства.
 		Немає висновку    
382. 4. Колегіальним органом батьківського самоврядування закладу освіти є батьківська рада.
 		 -473- Кремінь Т.Д.
 Частину 4 статті 28 вилучити
 		Враховано      
383. 5. Повноваження, порядок формування і роботи органів громадського самоврядування визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.
 		 -474- Кремінь Т.Д.
 5. Повноваження, відповідальність, порядок формування і роботи органів громадського самоврядування визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.
Обґрунтування:
Повноваження випливають з того, що ці органи за щось відповідають. Інакше немає підстав надавати їм повноваження.
 		Враховано   3. Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
 
    -475- Співаковський О.В.
 5. Повноваження, відповідальність, порядок формування і роботи органів громадського самоврядування визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.
 		Враховано    
    -476- Крулько І.І.
 Частину п’яту статті 28 доповнити реченням наступного змісту:
«Повноваження та гарантії діяльності органів громадського самоврядування, визначені цим Законом та спеціальними законами, не можуть бути обмежені чи звужені установчими документами, іншими локальними нормативно-правовими актами закладів освіти».
 		Відхилено (зайва деталізація; такі норми виписуються у спеціальних законах. Крім того, повноваження та гарантії не визначаються цим Законом).   
    -477- Скрипник О.О.
 Доповнити частину 5 статті 28 другим реченням.
«Повноваження та гарантії діяльності органів громадського самоврядування, визначені цим Законом та спеціальними законами, не можуть бути обмежені чи звужені установчими документами, іншими локальними нормативно-правовими актами закладів освіти».
 		Відхилено (зайва деталізація; такі норми виписуються у спеціальних законах. Крім того, повноваження та гарантії не визначаються цим Законом).   
    -478- Одарченко Ю.В.
 Статтю 28 доповнити частиною шостою наступного змісту:
"6. Загальні збори (Конференція) трудового колективу освітнього закладу державної або комунальної власності мають право висловити недовіру керівнику освітнього закладу. У випадку, якщо така недовіра висловлена більшістю від присутніх на Загальних зборах (Конференції) власник протягом ЗО днів з дня отримання звернення зобов'язаний звільнити такого керівника освітнього закладу або надати обґрунтовану відмову. Якщо недовіра висловлена не менше, як двома третина присутніх на Загальних зборах (Конференції) повноваження керівника освітнього закладу припиняються з моменту прийняття рішення, а Засновник зобов'язаний видати розпорядчий документ про звільнення такого керівника протягом трьох днів. Звільнення здійснюється на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю, якщо тільки законом не передбачено іншої підстави для звільнення."
 		Відхилено (така деталізація може бути виписана на рівні окремих спеціальних законів)   
384. Стаття 29. Громадський нагляд за діяльністю закладу освіти
 		 -479- Кремінь Т.Д.
 Назву статті 29 викласти в редакції:
«Стаття 28. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти»
 		Враховано   Стаття 29. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти
 
    -480- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Статтю 29 проекту Закону викласти в такій редакції:
«Стаття 29. Громадський нагляд за діяльністю закладу освіти
1. Органом громадського нагляду за діяльністю закладу освіти є наглядова (піклувальна) рада.
2. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти виконує такі завдання:
сприяє формуванню стратегії та програми розвитку закладу освіти, сприяє їх виконанню та здійснює громадський нагляд за діяльністю керівника закладу освіти щодо виконання основних завдань, визначених у стратегії та програмі розвитку відповідного закладу освіти;
розглядає питання бюджетного фінансування закладу освіти та сприяє залученню фінансових і матеріальних ресурсів для забезпечення діяльності закладу освіти, а також заслуховує звіти керівника закладу освіти про використання бюджетних та залучених коштів;
сприяє ефективній взаємодії закладу освіти з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами, іншими закладами освіти, у тому числі за кордоном;
здійснює інші завдання, що стосуються здійснення нагляду за управлінням майном закладу освіти та додержання мети його створення, визначені спеціальними законами та (або) установчими документами закладу освіти.
3. Наглядова (піклувальна) рада формується у складі 7-15 осіб з представників засновника закладу освіти, представників підприємницьких, фінансових і наукових кіл, об’єднань роботодавців, громадських об’єднань, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, окремих громадян, у тому числі іноземних. До складу наглядової (піклувальної) ради закладу освіти входять представники батьків здобувачів освіти, які навчаються у відповідному закладі освіти (крім закладів вищої освіти та закладів вищої професійної освіти).
До складу наглядової (піклувальної) ради не можуть входити здобувачі освіти та керівник закладу освіти, педагогічні, науково-педагогічні та інші працівники закладу освіти.
Відбір конкретних представників здійснюється шляхом рейтингового відбору кандидатів відповідно до критеріїв, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Додаткові критерії відбору представників до складу наглядової (піклувальної) ради можуть визначатися засновником в установчих документах закладу освіти.
4. Для виконання покладених завдань наглядова (піклувальна) рада має право:
надавати висновки, пропозиції та рекомендації при підготовці бюджетного запиту на наступний рік, та пропозиції і рекомендації при підготовці кошторису та/або бюджету закладу освіти;
надавати рекомендації та пропозиції щодо витрачання залучених фінансових і матеріальних ресурсів для забезпечення діяльності закладу освіти;
розробляти та вносити керівнику закладу освіти пропозиції щодо вдосконалення стратегії та програми розвитку закладу освіти;
аналізувати діяльність закладу освіти та керівника закладу освіти й інших посадових осіб закладу освіти, вносити рекомендації та пропозиції за результатами такого аналізу щодо вдосконалення їх діяльності у відповідних напрямках, які є обов’язковими для розгляду особами, яким зазначені рекомендації та пропозиції внесені;
контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти, вносити рекомендації та пропозиції за результатами контролю виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти, які є обов’язковими для розгляду керівником закладу освіти;
вносити засновнику закладу освіти подання про відкликання керівника закладу освіти з підстав, передбачених законодавством;
здійснювати інші права, визначені спеціальними законами та (або) установчими документами закладу освіти.
5. Члени наглядової (піклувальної) ради мають право брати участь у роботі колегіальних органів закладу освіти з правом дорадчого голосу.
6. Порядок формування наглядової (піклувальної) ради, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.».
Обґрунтування
У статті 29 проекту необхідно більш детально визначити завдання та права наглядової (піклувальної) ради як органу громадського нагляду закладу освіти та більш чітко визначити особливості їх функціонування.
У Великобританію реформа 1986 року офіційно утвердила участь громади в управлінні школою через введення у школі керівного органу – gоvеrnіng bоdy – опікунська чи піклувальна рада. Рада, до якої входять батьки, директор школи, представники вчительського колективу, бізнесових структур, місцевої громади та місцевого органу освіти (LЕА), стає своєрідним контролюючим органом, що може здійснювати зовнішню інспекцію школи, її фінансовий аудит, приймати на роботу працівників та ініціювати зміну статусу школи (запровадити статус грантової (до 1997 р.) або спеціалізованої школи).»Естафету» реформування схеми управління школою, із залученням батьків, учнів та бізнес-структур до керівництва навчальним закладом, перейняли й інші країни Європи. Зокрема, 1988 року – Бельгія, 1989 року Франція (закон «Про орієнтацію освіти»), 1991 року Швеція («Акт про розвиток і менеджмент в галузі шкільної освіти»), у 1993–1994 роках – Австрія.
 		Враховано частково    
    -481- Тимошенко Ю.В.
 До статті 29
Слова «наглядова (піклувальна) рада» замінити словами «піклувальна рада» у відповідних відмінках.
 		Відхилено (наглядова і піклувальна рада діють на різних рівнях освіти)   
385. 1. Органами громадського нагляду є наглядові та/або піклувальні ради. Порядок формування наглядової (піклувальної) ради, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
 		 -482- Кремінь Т.Д.
 1. Органами громадського нагляду є наглядові та/або піклувальні ради. Порядок формування наглядової (піклувальної) ради, її відповідальність, перелік і строк повноважень, а також порядок діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
Обґрунтування:
Повноваження випливають з того, що ці органи за щось відповідають. Інакше немає підстав надавати їм повноваження.
 		Враховано (та визначити, що ці органи створюються за рішенням засновника відповідно до спеціальних законів.)  1. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти створюється за рішенням засновника відповідно до спеціальних законів. Порядок формування наглядової (піклувальної) ради, її відповідальність, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
 
    -483- Співаковський О.В.
 1. Органами громадського нагляду є наглядові та/або піклувальні ради. Порядок формування наглядової (піклувальної) ради, її відповідальність, перелік і строк повноважень, а також порядок діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
 		Враховано    
    -484- Мельник С.І.
 в пункті 1 статті 29 розділу ІІІ слова «спеціальними законами та» виключити;
 		Відхилено (спеціальні закони мають деталізувати положення щодо діяльності рад на різних рівнях освіти)   
386. 2. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти сприяє вирішенню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу освіти з органами державної влади та місцевого самоврядування, науковою громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами.
 		    2. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти сприяє вирішенню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу освіти з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами.
 
387. 3. Члени наглядової (піклувальної) ради мають право брати участь у роботі колегіальних органів закладу освіти з правом дорадчого голосу, вносити засновнику закладу освіти подання про відкликання керівника закладу освіти з підстав, передбачених законодавством.
 		 -485- Співаковський О.В.
 Частину третю викласти в такій редакції:
«3. Члени наглядової (піклувальної) ради мають право брати участь у роботі колегіальних органів закладу освіти з правом дорадчого голосу.».
 		Враховано   3. Члени наглядової (піклувальної) ради мають право брати участь у роботі колегіальних органів закладу освіти з правом дорадчого голосу.
 
388. 4. До складу наглядової (піклувальної) ради не можуть входити здобувачі освіти та працівники закладу освіти.
 		 -486- Литвин В.М.
 Частину четверту статті 29 законопроекту доповнити абзацом та викласти у такій редакції:
«4. До складу громадського нагляду входять особи, компетентні в педагогічно-методичній діяльності.
До складу наглядової (піклувальної) ради не можуть входити здобувачі освіти та працівники закладу освіти. Склад наглядової ради затверджується органами місцевого самоврядування».
 		Відхилено (формулювання «до складу громадського нагляду входять» та «компетентні в педагогічно-методичній діяльності» носить ознаки правової невизначеності. Такі положення можуть дуже звузити коло осіб, які можуть претендувати на право бути членами наглядових (піклувальних) рад, у тому числі наглядових рад закладів вищої освіти)  4. До складу наглядової (піклувальної) ради не можуть входити здобувачі освіти та працівники цього закладу освіти.
 
389. 5. Наглядова (піклувальна) рада має право:
 		    5. Наглядова (піклувальна) рада має право:
 
390. брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти;
 		 -487- Співаковський О.В.
 Абзац другий частини п’ятої статті 29 викласти в такій редакції:
«брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти та контролювати її виконання;»
 		Враховано   брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти та контролювати її виконання;
сприяти залученню додаткових джерел фінансування;
 
391. аналізувати діяльність закладу освіти та його посадових осіб;
 		 -488- Співаковський О.В.
 В абзаці третьому частини п’ятої статті 29 доповнити словами «та оцінювати»
 		Враховано   аналізувати та оцінювати діяльність закладу освіти та його керівника;
 
392. контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти;
 		 -489- Співаковський О.В.
 Слова «вносити засновнику закладу освіти подання про відкликання керівника закладу освіти з підстав, передбачених законодавством.» з частини третьої цієї статті перенести в частину п’яту.
 		Враховано   контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу освіти;
вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу освіти з підстав, визначених законом;
 
393. сприяти залученню додаткових джерел фінансування.
 		 -490- Співаковський О.В.
    		Немає висновку   здійснювати інші права, визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.
 
394. Стаття 30. Відкритість і прозорість у діяльності закладу освіти
 		 -491- Співаковський О.В.
 Назву статті 29 викласти в такій редакції: «Стаття 29. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти»
 		Враховано   Стаття 30. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти
 
395. 1. Заклади освіти зобов’язані формувати відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та забезпечувати доступ до таких ресурсів, у тому числі особам з порушеннями зору.
 		 -492- Співаковський О.В.
 Частину першу статті 30 викласти в такій редакції:
« Заклади освіти формують відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднюють таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушеннями зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти».
 		Враховано   1. Заклади освіти формують відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднюють таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушеннями зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти.
 
396. 2. Заклади освіти зобов’язані забезпечувати на своїх офіційних веб-сайтах (у разі їх відсутності - на офіційних веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:
 		 -493- Співаковський О.В.
 У частині другій статті 3- після слів «заклади освіти» доповнити словами «що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності,»
 		Враховано   2. Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності – на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:
 
397. установчі документи закладу освіти;
 		 -494- Співаковський О.В.
 В абазаці другому частини другої слово «установці» замінити словам «статут»
 		Враховано   статут закладу освіти;
 
398. свідоцтво про державну реєстрацію;
 		 -495- Співаковський О.В.
 виключити
 		Враховано      
399. ліцензія на здійснення освітньої діяльності;
 		    ліцензії на провадження освітньої діяльності;
 
400. свідоцтво про акредитацію освітніх програм;
 		 -496- Співаковський О.В.
 сертифікати про акредитацію освітніх програм
 		Враховано   сертифікати про акредитацію освітніх програм, сертифікат про інституційну акредитацію закладу вищої освіти;
 
401. структура закладу освіти;
 		    структура та органи управління закладу освіти;
кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
 
402. освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік навчальних дисциплін, курсів, предметів, практик, що передбачені відповідною освітньою програмою;
 		    освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
 
403. територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та середньої освіти);
 		    територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та загальної середньої освіти);
 
404. визначені обсяги підготовки за рахунок різних джерел фінансування;
 		 -497- Співаковський О.В.
 Вилучити
 		Враховано      
405. фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
 		 -498- Співаковський О.В.
 ліцензійний обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
 		Враховано   ліцензійний обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
 
406. мова (мови) освітнього процесу;
 		    мова (мови) освітнього процесу;
 
407. інформація про керівника закладу освіти, його заступників і керівників структурних підрозділів, педагогічних і науково-педагогічних працівників, рівень їх освіти та кваліфікації, займану посаду, досвід педагогічної діяльності;
 		 -499- Співаковський О.В.
 Викласти в редакції « та зробити абазацом кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;» та зробити абзацом шостим цієї частини.
 		Враховано      
408. наявність вакантних посад та інформація про порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення;
 		 -500- Співаковський О.В.
 Доповнити словами « (у разі його проведення)».
 		Враховано   наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);
 
409. матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
 		 -501- Співаковський О.В.
 Доповнити словами « (згідно з ліцензійними умовами);»
 		Враховано   матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);
 
410. напрями наукової діяльності (для закладів вищої освіти);
 		    напрями наукової та/або мистецької діяльності (для закладів вищої освіти);
 
411. наявність гуртожитків, інтернатів та вільних місць у них;
 		 -502- Співаковський О.В.
 наявність гуртожитків та вільних місць у них, розмір оплати за проживання;
 		Враховано   наявність гуртожитків та вільних місць у них, розмір оплати за проживання;
 
412. результати моніторингу якості освіти;
 		    результати моніторингу якості освіти;
 
413. річний звіт про діяльність закладу освіти, у тому числі фінансовий звіт;
 		    річний звіт про діяльність закладу освіти;
 
414. про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством;
 		 -503- Співаковський О.В.
 Вилучити та по суті Враховано у частині третій цієї статті.
 		Враховано   правила прийому до закладу освіти;
 
    -504- Співаковський О.В.
 правила прийому до закладу освіти;
 		Враховано    
415. умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
 		 -505- Співаковський О.В.
 Доповнити новим абзацом «розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти;»
 		Враховано   умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти;
 
416. перелік платних освітніх послуг, їх вартість і порядок надання та оплати.
 		 -506- Співаковський О.В.
 перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх ціну і порядок надання та оплати;
 		Враховано   перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх ціну і порядок надання та оплати;
іншу інформацію, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.
 
    -507- Співаковський О.В.
 Частину другу статті 30 доповнити новим абзацом: «іншу інформацію, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.»
 		Враховано    
417. 3. Заклади освіти на своїх офіційних веб-сайтах або офіційних веб-сайтах їх засновників оприлюднюють кошторис і звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів.
 		 -508- Співаковський О.В.
 Частину третю статті 30 викласти в новій редакції:
«3. Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, а також перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також інформацію про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.»
 		Враховано   3. Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.
 
418. Оприлюднення інформації про використання публічних коштів здійснюється у порядку, передбаченому спеціальним законом.
 		       
419. 4. Інформація та документи, визначені у частині другій цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначене законами України.
 		 -509- Кремінь Т.Д.
 4. Інформація та документи, передбачені частинами другою та третьою цієї статті, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначене законами України.
Обґрунтування:
Третя частина також містить вимоги до розміщення інформації.
Ці частини не повинні передбачати розміщення інформації та документів з обмеженим доступом.
 		Враховано   4. Інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законами України.
 
    -510- Співаковський О.В.
 4. Інформація та документи, передбачені частинами другою та третьою цієї статті, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначене законами України.
 		Враховано    
    -511- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Частину четверту статті 30 проекту Закону викласти в такій редакції:
«4. Інформація та документи, визначені у частині другій цієї статті, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначене законами України.».
Обґрунтування
У редакції законопроекту до І читання частину четверту статті 30 проекту передбачає можливість віднесення до категорії інформації з обмеженим доступом тієї інформації, що визначена у частині другій цієї статті. Разом з тим, відповідно до ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації може бути обмежений відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Очевидно, що жоден із перелічених у ч. 2 ст. 30 проекту видів інформації не відповідає сукупності зазначених вище вимог. Тому вбачається доцільним виключити з тексту частини 4 статті 30 проекту Закону слова «, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом,».
 		Відхилено (відповідно до ст. 20 Закону України «Про інформацію» інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Згідно з ч. 1 ст. 21 цього Закону інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація, а згідно з частиною 2 цієї статті конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом).   
420. 5. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами.
 		    5. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами.
 
421. Стаття 31. Політична і релігійна діяльність у закладах освіти
 		 -512- Співаковський О.В.
 Назву статті 31 викласти в такій редакції:
«Стаття 30. Особливості відносин між закладами освіти та політичними партіями (об’єднаннями) і релігійними організаціями»
 		Враховано   Стаття 31. Особливості відносин між закладами освіти та політичними партіями (об’єднаннями) і релігійними організаціями
 
422. 1. Державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер.
 		 -513- Мусій О.С.
 Частину 1 статті 31 доповнити таким реченням: «У закладах освіти заборонено використання будь-якої релігійної символіки, присутність чи діяльність будь-якої церковної конфесії».
 		Відхилено (правка не враховує право релігійних організацій на заснування закладів освіти, термін «релігійна символіка» не є визначеним; суперечить конституційному праву на свободу віросповідання)  1. Державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер.
 
423. 2. Приватні заклади освіти, заклади релігійної освіти, а також заклади освіти, засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності.
 		 -514- Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 31 викласти у наступній редакції:
"2. Заклади релігійної освіти мають право релігійну спрямованість власної освітньої діяльності."
 		Відхилено (законопроект вирішує питання, якого стосується поправка)  2. Приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності.
 
    -515- Співаковський О.В.
 У частині другій статті 31 вилучити «заклади релігійної освіти»
 		Враховано    
424. 3. Політичні партії не мають права втручатися в освітню діяльність закладів освіти.
 		 -516- Співаковський О.В.
 3. Освітня діяльність закладів освіти є вільною від політичної, ідеологічної чи релігійної індоктринації. Педагогічні та науково-педагогічні працівники у процесі навчання мають надавати здобувачам освіти різнобічну, неупереджену та збалансовану інформацію щодо політичних, світоглядних та релігійних питань, або забезпечувати доступ до такої інформації.
 		Враховано частково у статті 6  3. Політичні партії (об’єднання) не мають права втручатися в освітню діяльність закладів освіти.
У закладах освіти забороняється створення осередків політичних партій та функціонування будь-яких політичних об’єднань.
 
    -517- Мельник С.І.
 пункт 3 статті 31 розділу ІІІ доповнити реченням такого змісту: «В закладах освіти забороняється створення осередків політичних партій та функціонування будь-яких політичних об’єднань.»;
 		Враховано частково (у двох абзацах)   
425. 4. Керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, іншим фізичним і юридичним особам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в релігійних заходах (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) і політичних акціях.
 		 -518- Крулько І.І.
 У статті 31частину четверту викласти у наступній редакції:
«Керівництву закладів освіти, органам державної влади та місцевого самоврядування забороняється із використанням наданих їм повноважень залучати працівників закладів освіти та здобувачів освіти до участі у релігійних заходах (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті), заходах політичного характеру.
Заходом політичного характеру є захід, організований політичною партією, або захід, основною метою якого є підтримка політичної партії та/або окремих положень програми політичної партії, або інший захід, організатори якого відкрито ідентифікують себе як прихильники чи опоненти певної політичної партії.»;
 		Враховано частково   4. Керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в заходах, організованих релігійними організаціями (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) чи політичними партіями (об’єднаннями), крім заходів, передбачених освітньою програмою.
 
    -519- Співаковський О.В.
 4. Керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, іншим фізичним і юридичним особам забороняється примусово залучати здобувачів освіти до участі в релігійних заходах (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) і політичних акціях.
 		Відхилено (терміни «залучати» включає примусовість; термін «примусовість» не практиці важко довести; використання слова «примусово» означає можливість «добровільного залучення»)   
    -520- Кремінь Т.Д.
 4. Керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, іншим фізичним і юридичним особам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в релігійних заходах під час освітнього процесу (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) і політичних акціях, а також примушувати їх до участі в таких акціях та заходах у позанавчальний час.
Обґрунтування:
Інакше буде порушення прав громадян. Записана в законопроекті норма – це заборона будь-кому і будь-коли.
 		Відхилено (це зайва деталізація).   
    -521- Скрипник О.О.
 Викласти частину 4 статті 31 у новій редакції:
4. Керівництву закладів освіти, органам державної влади та місцевого самоврядування забороняється із використанням наданих їм повноважень залучати працівників закладів освіти та здобувачів освіти до участі у релігійних заходах (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті), заходах політичного характеру. Педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в релігійних заходах (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) і заходах політичного характеру.
Заходом політичного характеру є захід, організований політичною партією, або захід, основною метою якого є підтримка політичної партії та/або окремих положень програми політичної партії, або інший захід, організатори якого відкрито ідентифікують себе як прихильники чи опоненти певної політичної партії.
 		Враховано по суті (відповідна норма передбачена частинами 4 та 5 цієї статті). Визначення «заходу політичного характеру» не є предметом регулювання цього Закону та надмірною деталізацією.   
426. 5. Керівництву закладів освіти, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, іншим фізичним і юридичних особам забороняється залучати працівників закладів освіти до участі в релігійних заходах (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) і політичних акціях.
 		 -522- Крулько І.І.
 У статті 31 частину п’яту викласти у наступній редакції:
«Педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівникам забороняється здійснювати агітацію за чи проти політичної партії під час освітнього процесу.
Заборона, передбачена абзацом першим цієї частини, не перешкоджає педагогічному, науково-педагогічному, науковому працівникові під час освітнього процесу висловлювати свою позицію із суспільно значущих питань, за умови, що вона чітко виокремлена як така, а у разі, якщо політичні переконання впливають на пояснення окремих процесів і явищ - за умови висвітлення альтернативних варіантів їх пояснення.»
 		Враховано по суті в ч. 2 ст. 52  5. Керівництву закладів освіти, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати працівників закладів освіти до участі в заходах, організованих релігійними організаціями (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) чи політичними партіями (об’єднаннями).
 
    -523- Соловей Ю.І.
Тимошенко Ю.В.
 У частині 5 статті 31 після слів «іншим фізичним і юридичних особам забороняється» добавити слово «примусово».
 		Відхилено бгрунтування: термін «залучати» включає примусовість; термін «примусовість» не практиці важко довести; використання слова «примусово» означає можливість «добровільного залучення»   
    -524- Співаковський О.В.
 5. Керівництву закладів освіти, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, іншим фізичним і юридичних особам забороняється примусово залучати працівників закладів освіти до участі в релігійних заходах (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) і політичних акціях.
 		Відхилено Обгрунтування: термін «залучати» включає примусовість; термін «примусовість» не практиці важко довести; використання слова «примусово» означає можливість «добровільного залучення»   
    -525- Кремінь Т.Д.
 5. Керівництву закладів освіти, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, іншим фізичним і юридичних особам забороняється залучати працівників закладів освіти до участі в релігійних заходах під час освітнього процесу (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) і політичних акціях, а також примушувати їх до участі в таких акціях та заходах у позанавчальний час.
 		Відхилено (це зайва деталізація).   
    -526- Скрипник О.О.
 Стаття 31.
5. Педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівникам забороняється здійснювати агітацію за чи проти політичної партії під час освітнього процесу.
Заборона, передбачена абзацом першим цієї частини, не перешкоджає педагогічному, науково-педагогічному, науковому працівникові під час освітнього процесу висловлювати свою позицію із суспільно значущих питань, за умови, що вона чітко виокремлена як така, а у разі, якщо політичні переконання впливають на пояснення окремих процесів і явищ - за умови висвітлення альтернативних варіантів їх пояснення.
 		Відхилено (надмірна деталізація)   
427. 6. Здобувачі освіти не можуть бути обмежені у праві на здобуття освіти за їх належність чи неналежність до релігійних організацій (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті), політичних партій і громадських об’єднань.
 		 -527- Скрипник О.О.
 У частині 6 статті 31 слова « (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті)» вилучити.
Обґрунтування:
Вважаємо, що дана поправка усуне суперечність із пунктом 2 статті 3 даного законопроекту та Законом України «Про засади протидії дискримінації».
 		Враховано   6. Здобувачі освіти не можуть бути обмежені у праві на здобуття освіти в державних і комунальних закладах освіти за їх належність чи неналежність до релігійних організацій чи політичних партій (об’єднань).
 
    -528- Співаковський О.В.
 Частину шосту статті 31 викласти в такій редакції:
«6. Здобувачі освіти не можуть бути обмежені у праві на здобуття освіти в державних і комунальних закладах освіти за їх належність чи неналежність до релігійних організацій чи політичних партій (об’єднань).»
 		Враховано    
428. 7. Додаткові вимоги, необхідні для провадження педагогічної діяльності у закладах освіти, визначених у частині другій цієї статті, визначаються їх установчими документами.
 		 -529- Одарченко Ю.В.
 Статтю 31 доповнити частиною восьмою наступного змісту:
"8. Заклади освіти, що мають релігійну спрямованість у своїй освітній діяльності не враховуються у складі освітньої мережі для цілей розрахунку доступності закладів освіти."
 		Відхилено (правка не є предметом регулювання закону)  7. Додаткові вимоги, необхідні для провадження педагогічної (науково-педагогічної) діяльності у закладах освіти, визначених у частині другій цієї статті, визначаються їх установчими документами.
 
429. Розділ ІV
 		    Розділ ІV
 
430. СТАНДАРТИ ОСВІТИ, ОСВІТНІ ПРОГРАМИ, КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ДОКУМЕНТИ ПРО ОСВІТУ
 		    СТАНДАРТИ ОСВІТИ, ОСВІТНІ ПРОГРАМИ, КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ДОКУМЕНТИ ПРО ОСВІТУ
 
431. Стаття 32. Стандарти освіти
 		    Стаття 32. Стандарти освіти
 
432. 1. Стандарт освіти визначає:
 		    1. Стандарт освіти визначає:
 
433. вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача освіти відповідного рівня;
 		    вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти відповідного рівня;
 
434. загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти;
 		    загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти;
 
435. інші складники, передбачені спеціальними законами.
 		 -530- Мельник С.І.
 в абзаці третьому пункту 1 статті 32 розділу ІV слова «спеціальними законами» замінити словами «нормативно-правовими актами»;
 		Відхилено (сам стандарт є нормативно-правовим актом; складники стандарту освіти мають визначатися саме спеціальними законами)  інші складники, передбачені спеціальними законами.
 
436. 2. Стандарти освіти розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій.
 		 -531- Ляшко О.В.
 Стандарти освіти розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України.
 		Враховано по суті (це питання врегульовано у ч. 2 ст. 35)  2. Стандарти освіти розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій.
 
    -532- Мельник С.І.
 в пункті 2 статті 32 розділу ІV слово «розробляються» замінити словом «визначаються»;
 		Відхилено (стандарти саме «розробляються», а не «визначаються»)   
437. 3. Стандарти освіти розробляються та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами.
 		 -533- Мельник С.І.
 пункт 3 статті 32 розділу ІV викласти в такій редакції:
«3. Стандарти освіти розробляються та затверджуються згідно порядку, визначеного нормативно-правовими актами. В даному порядку передбачається обов’язкове оприлюднення та громадське обговорення проектів стандартів освіти на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань освіти і науки України.»;
 		Враховано частково   3. Стандарти освіти розробляються та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.
 
438. 4. Проекти стандартів освіти підлягають оприлюдненню та громадському обговоренню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань освіти і науки України.
 		 -534- Мельник С.І.
 Пункт 4 статті 32 розділу ІV виключити.
 		Відхилено   4. Центральні органи виконавчої влади, які згідно із цим та спеціальними законами уповноважені на затвердження стандартів освіти, оприлюднюють на своїх веб-сайтах:
проекти відповідних стандартів з метою їх громадського обговорення;
стандарти освіти протягом 10 днів з моменту їх затвердження.
 
    -535- Кремінь Т.Д.
 Частину четверту статті 32 викласти в такій редакції:
«4. Центральні органи виконавчої влади, які згідно з цим та спеціальними законами уповноважені на затвердження стандартів освіти, оприлюднюють на своїх веб-сайтах:
проекти відповідних стандартів з метою їх громадського обговорення;
стандарти освіти протягом 10 днів з моменту їх затвердження.».
 		Враховано    
    -536- Констанкевич І.М.
 Доповнити статтю 32 частиною п’ятою у такій редакції:
«5. Освітні стандарти забезпечують наступність і послідовність освітніх програм між рівнями Національної рамки кваліфікації».
 		Враховано по суті (це питання врегульовано у ч. 2 цієї статті: якщо стандарти освіти відповідають НРК, то вони відповідно забезпечують наступність і послідовність освітніх програм, які ґрунтуються на стандартах)   
439. Стаття 33. Освітня програма
 		    Стаття 33. Освітня програма
 
440. 1. Основою для розробки освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня.
 		 -537- Кремінь Т.Д.
 1. Основою для розробки освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня, спеціальності, професії тощо.
Обґрунтування:
У вищій освіті стандарти розробляються за спеціальностями. У професійній можлива їх розробка за професіями.
 		Відхилено (це загально норма, яка стосується всіх рівнів освіти, а не лише професійної та вищої освіти)  1. Основою для розробки освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (за наявності такого стандарту).
 
    -538- Співаковський О.В.
 1. Основою для розробки освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня, спеціальності, професії тощо.
 		Відхилено (це загально норма, яка стосується всіх рівнів освіти, а не лише професійної та вищої освіти)   
    -539- Мельник С.І.
 в пункті 1 статті 33 розділу ІV слова «для розробки» виключити;
 		Відхилено (слова «для розробки» підкреслюють автономію закладу освіти у питанні розробки освітніх програм)   
441. 2. Освітня програма містить:
 		    2. Освітня програма містить:
 
442. вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
 		    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
 
443. перелік освітніх компонентів та їх логічна послідовність;
 		 -540- Кремінь Т.Д.
 перелік обов’язкових освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
Обґрунтування:
Відповідно до Закону про вищу освіту, освітня програма повинна передбачати також вибіркову складову
 		Відхилено (освітня програма повинна містити всі освітні компоненти, а не лише обов’язкові)  перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
 
    -541- Співаковський О.В.
 перелік обов’язкових освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
 		Відхилено (освітня програма повинна містити всі освітні компоненти, а не лише обов’язкові)   
444. загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.
 		    загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.
 
445. 3. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами.
 		 -542- Мельник С.І.
 в пункті 3 статті 33 розділу ІV слова «та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами» виключити;
 		Відхилено (кожна освітня програма має бути затверджена, але на кожному рівні освіти ця процедура різна)  3. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього та спеціальних законів.
Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
 
    -543- Кремінь Т.Д.
 Частину третю статті 33 доповнити словами «відповідно до цього та спеціальних законів.»
 		Враховано    
    -544- Скрипник О.О.
 Доповнити частину 3 статті 33 другим абзацом. Освітні програми профільної загальної середньої освіти, професійної та вищої освіти повинні передбачати складову вільного вибору учнів (студентів), мінімальний обсяг якої визначається спеціальними законами.
 		Враховано по суті   
    -545- Співаковський О.В.
 Освітні програми профільної загальної середньої освіти, професійної та вищої освіти повинні передбачати складову вільного вибору учнів (студентів), мінімальний обсяг якої визначається спеціальними законами.
 		Враховано по суті   
446. Заклади дошкільної, середньої та позашкільної освіти можуть використовувати Типові освітні програми або розробляти та затверджувати власні освітні програми, які акредитуються у випадках та порядку, встановлених спеціальними законами.
 		 -546- Співаковський О.В.
 Заклади дошкільної, середньої та позашкільної освіти можуть використовувати Типові освітні програми або розробляти та затверджувати власні освітні програми. Типові освітні програми повинні передбачати варіативну складову, зміст якої самостійно визначають заклади освіти. Мінімальний обсяг варіативної складової визначається спеціальними законами.
 		Враховано по суті у ч. 3 цієї статті  Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього та спеціальних законів.
 
    -547- Кремінь Т.Д.
 Абзац другий частини 3 статті 33 викласти в такій редакції:
«Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього та спеціальних законів.»
 		Враховано    
447. Заклади спеціалізованої освіти, освітні об’єднання та освітні комплекси можуть розробляти і затверджувати власні наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та акредитуються у встановленому порядку.
 		 -548- Співаковський О.В.
 Заклади спеціалізованої освіти (заклади освіти зі специфічними умовами навчання), освітні об’єднання та освітні комплекси можуть розробляти і затверджувати власні наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та акредитуються у встановленому порядку.
 		Відхилено (оскільки відхилені всі пропозиції, що стосуються запровадження поліцейської освіти)  Заклади спеціалізованої освіти, освітні об’єднання та заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на різних рівнях освіти, можуть використовувати наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та розробляються, затверджуються (акредитуються) відповідно до цього та спеціальних законів.
 
    -549- Кремінь Т.Д.
 Абзац 3 частини 3 статті 33 викласти в такій редакції:
«Заклади спеціалізованої освіти, освітні об’єднання та заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на різних рівнях освіти, можуть використовувати наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та розробляються, затверджуються (акредитуються) відповідно до цього та спеціальних законів.»
 		Враховано    
    -550- Крулько І.І.
 Частину третю статті 33 доповнити абзацом наступного змісту:
«Освітні програми профільної загальної середньої освіти, професійної та вищої освіти повинні передбачати складову вільного вибору учнів (студентів), мінімальний обсяг якої визначається спеціальними законами.».
 		Враховано по суті у попередньому пункті   
448. 4. Освітні програми початкової освіти не можуть передбачати поглибленого вивчення навчальних предметів, за винятком спеціалізованої освіти.
 		 -551- Чорновол Т.М.
 Пункт 4 статті 33 виключити.
 		Враховано      
449. Освітні програми базової загальної середньої освіти можуть передбачати поглиблене вивчення окремих навчальних предметів.
 		       
450. Освітні програми профільної середньої освіти можуть бути академічного або професійного спрямування. Здобуття освіти за однією із зазначених освітніх програм (незалежно від її спрямування) не обмежує особу у продовженні освіти на наступному рівні освіти.
 		 -552- Кремінь Т.Д.
 Освітні програми профільної середньої освіти можуть бути академічного або професійного спрямування. Здобуття освіти за однією із зазначених освітніх програм (незалежно від її спрямування) не обмежує особу у продовженні освіти на наступних рівнях освіти.
 		Враховано по суті у статті 12     
    -553- Співаковський О.В.
 Освітні програми профільної середньої освіти можуть бути академічного або професійного спрямування. Здобуття освіти за однією із зазначених освітніх програм (незалежно від її спрямування) не обмежує особу у продовженні освіти на наступних рівнях освіти.
 		Враховано по суті у статті 12   
451. Освітні програми дошкільної і загальної середньої освіти можуть мати корекційно-відновлювальний складник для дітей-інвалідів, дітей, які потребують особливих умов догляду, дітей з особливими освітніми потребами.
 		    4. Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для дітей з особливими освітніми потребами.
 
452. 5. Порядок розроблення та затвердження типових освітніх програм регулюється спеціальними законами.
 		 -554- Мельник С.І.
 в пункті 5 статті 33 розділу ІV слова «спеціальними законами» замінити словами «нормативно-правовими актами»;
 		Відхилено      
    -555- Кремінь Т.Д.
 Частину п’яту перенести в абз. 3 ч. 3 цієї статті в редакції: «Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього та спеціальних законів.»
 		Враховано    
    -556- Одарченко Ю.В.
 Статтю 33 доповнити частиною шостою наступного змісту:
"6. Нові освітні програми можуть вводитися в дію виключно для дітей, що починають навчання з наступного навчального року, що слідує після затвердження нової освітньої програми."
 		Відхилено (це питання не є предметом регулювання цього закону і визначається порядком запровадження нових освітніх програм)   
453. Стаття 34. Кваліфікації
 		    Стаття 34. Кваліфікації
 
454. 1. Кваліфікації за обсягом класифікуються на повні та часткові, за змістом - на освітні та професійні.
 		    1. Кваліфікації за обсягом класифікуються на повні та часткові, за змістом – на освітні та професійні.
 
455. 2. Кваліфікація вважається повною у разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом, необхідних для досягнення певного освітнього або професійного рівня.
 		 -557- Співаковський О.В.
 Кваліфікація вважається повною у разі здобуття особою повного переліку компетентностей, що визначені відповідним стандартом, необхідних для досягнення певного освітнього або професійного рівня.
 		Відхилено (прив’язка до відповідного рівня НРК для визначення повної кваліфікації є важливою, оскільки дозволяє уникнути двозначного трактування)  2. Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом.
 
    -558- Кремінь Т.Д.
 У частині другій та третій цієї статті виключити слова «необхідних для досягнення певного освітнього або професійного рівня».
 		Враховано    
456. 3. Кваліфікація вважається частковою у разі здобуття особою частини компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом, необхідних для досягнення певного освітнього або професійного рівня.
 		 -559- Співаковський О.В.
 3. Кваліфікація вважається частковою у разі здобуття особою частини компетентностей, що визначені відповідним стандартом, необхідних для досягнення певного освітнього або професійного рівня.
 		Відхилено (прив’язка до відповідного рівня НРК для визначення повної кваліфікації є важливою, оскільки дозволяє уникнути двозначного трактування)  3. Кваліфікація вважається частковою в разі здобуття особою частини компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом.
 
457. 4. У цьому Законі та спеціальних законах під терміном «кваліфікація» розуміється повна кваліфікація, якщо інше спеціально не зазначено в законі.
 		 -560- Мельник С.І.
 пункт 4 статті 34 розділу ІV виключити; пункти 5-10 статті 34 розділу ІV вважати відповідно пунктами 4-9;
 		Відхилено (норма дозволяє уникнути двозначного трактування відповідних положень Закону)  4. У цьому Законі, якщо не зазначено інше, під терміном «кваліфікація» розуміється повна кваліфікація.
 
458. 5. Освітня кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений суб’єкт встановив, що особа досягла компетентностей відповідно до стандартів освіти, що засвідчується відповідним документом про освіту.
 		 -561- Кремінь Т.Д.
 Частину п’яту викласти в такій редакції:
5. Освітня кваліфікація – визнана закладом освіти чи іншим уповноваженим суб’єктом освітньої діяльності та засвідчена відповідним документом про освіту сукупність встановлених стандартом освіти та здобутих особою результатів навчання (компетентностей).
 		Враховано   5. Освітня кваліфікація – визнана закладом освіти чи іншим уповноваженим суб’єктом освітньої діяльності та засвідчена відповідним документом про освіту сукупність встановлених стандартом освіти та здобутих особою результатів навчання (компетентностей).
 
459. 6. Професійна кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений суб’єкт встановив наявність у працівника необхідних компетентностей, що відповідно до вимог відповідних стандартів, дозволяють виконувати певний вид роботи або займатись професійною діяльністю. Професійна кваліфікація засвідчується відповідним документом про професійну кваліфікацію.
 		 -562- Кремінь Т.Д.
 викласти частину 6 у новій редакції:
6. Професійна кваліфікація – визнана кваліфікаційним центром, суб’єктом освітньої діяльності, іншим уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), що дозволяють виконувати певний вид роботи або здійснювати професійну діяльність.
 		Враховано   6. Професійна кваліфікація – визнана кваліфікаційним центром, суб’єктом освітньої діяльності, іншим уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), що дозволяють виконувати певний вид роботи або здійснювати професійну діяльність.
 
460. 7. Знання, уміння, навички та інші компетентності, необхідні для здобуття освітніх та/або професійних кваліфікацій, можуть отримуватися у системі формальної чи неформальної освіти або шляхом інформального навчання.
 		 -563- Кремінь Т.Д.
 викласти частину 7 у новій редакції:
«7. Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися у системі формальної, неформальної чи інформальної освіти.»
 		Враховано   7. Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися у системі формальної, неформальної чи інформальної освіти.
 
461. 8. Присвоєння, підтвердження освітніх та/або професійних кваліфікацій може здійснюватися на добровільній основі, як правило, шляхом зовнішнього незалежного оцінювання суб’єктами, що здійснюють діяльність із оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій (в тому числі, навчальними закладами).
 		 -564- Співаковський О.В.
 8. Присвоєння, підтвердження освітніх та/або професійних кваліфікацій може передбачатися освітніми програмами або здійснюватися на добровільній основі, у тому числі, шляхом зовнішнього незалежного оцінювання суб’єктами, що здійснюють діяльність із оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій (в тому числі, навчальними закладами).
 		Відхилено (особа добровільно вступає до ВНЗ для засвоєння освітньої програми)  8 Освітні кваліфікації присуджуються, визнаються і підтверджуються закладами освіти чи іншими суб’єктами освітньої діяльності.
Професійні кваліфікації присуджуються, визнаються і підтверджуються суб’єктами, уповноваженими на це законодавством, зокрема суб’єктами освітньої діяльності.
 
    -565- Кремінь Т.Д.
 викласти частину 8 у новій редакції:
8 Освітні кваліфікації присуджуються, визнаються і підтверджуються закладами освіти чи іншими суб’єктами освітньої діяльності.
Професійні кваліфікації присуджуються, визнаються і підтверджуються суб’єктами, уповноваженими на це законодавством, зокрема суб’єктами освітньої діяльності.
 		Враховано    
462. 9. Кваліфікаційні центри - це уповноважені організації для оцінювання освітньої та/або професійної кваліфікації осіб, офіційного визнання (присвоєння, підтвердження) набутої особами кваліфікації (у тому числі, отриманої шляхом неформальної, інформальної освіти) та надання відповідних документів про освітню та/або професійну кваліфікацію.
 		 -566- Кремінь Т.Д.
 викласти частину 9 у новій редакції:
9. Кваліфікаційні центри – це суб’єкти, уповноважені на оцінювання і визнання результатів навчання осіб (зокрема, здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти), присудження та/або підтвердження відповідних професійних кваліфікацій.
 		Враховано   9. Кваліфікаційні центри – суб’єкти, уповноважені на оцінювання і визнання результатів навчання осіб (зокрема, здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти), присудження та/або підтвердження відповідних професійних кваліфікацій.
 
463. 10. Процедури присвоєння, підтвердження кваліфікацій, а також порядок створення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність із оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальним законом.
 		 -567- Кремінь Т.Д.
 10. Процедури присвоєння, підтвердження кваліфікацій, а також порядок створення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність із оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами.
Обґрунтування:
Ці процедури і порядки мають бути створені принаймні для декількох рівнів освіти
 		Враховано   10. Процедури присудження, підтвердження кваліфікацій, а також порядок створення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність із оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.
 
    -568- Співаковський О.В.
 10. Процедури присвоєння, підтвердження кваліфікацій, а також порядок створення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність із оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами.
 		Враховано    
464. Стаття 35. Рамки кваліфікацій
 		 -569- Ляшко О.В.
 Статтю 35 виключити.
 		Відхилено (це концептуальна норма, виключення якої порушить структуру Закону і Регламент ВРУ)  Стаття 35. Рамки кваліфікацій
 
465. 1. В Україні функціонують такі рамки кваліфікацій:
 		    1. В Україні функціонують такі рамки кваліфікацій:
 
466. Національна рамка кваліфікацій;
 		    Національна рамка кваліфікацій;
 
467. галузеві рамки кваліфікацій.
 		    галузеві рамки кваліфікацій.
 
468. 2. Національна рамка кваліфікацій - системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -570- Кремінь Т.Д.
 2. Національна рамка кваліфікацій – системний і структурований за компетентностями опис її рівнів. Національна рамка кваліфікацій затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано   2. Національна рамка кваліфікацій – системний і структурований за компетентностями опис її рівнів. Національна рамка кваліфікацій затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
469. 3. Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, установами та організаціями, що реалізують державну політику у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, закладами освіти, роботодавцями, іншими юридичними та фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій.
 		 -571- Кремінь Т.Д.
 3. Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, установами та організаціями, закладами освіти, роботодавцями, іншими юридичними та фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій.
 		Враховано   3. Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, установами та організаціями, закладами освіти, роботодавцями, іншими юридичними та фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій.
 
470. 4. Національна рамка кваліфікацій впроваджується з метою введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців, забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин, сприяння національному та міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні, налагодження ефективної взаємодії сфери освіти і ринку праці.
 		 -572- Кремінь Т.Д.
 4. Національна рамка кваліфікацій ґрунтується на європейських і національних стандартах і принципах забезпечення якості освіти, враховує вимоги ринку праці до компетентностей працівників та впроваджується з метою гармонізації норм законодавства у сфері освіти і соціально-трудових відносин, сприяння національному та міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні, налагодження ефективної взаємодії сфери освіти і ринку праці.
 		Враховано   4. Національна рамка кваліфікацій ґрунтується на європейських і національних стандартах і принципах забезпечення якості освіти, враховує вимоги ринку праці до компетентностей працівників та впроваджується з метою гармонізації норм законодавства у сфері освіти і соціально-трудових відносин, сприяння національному та міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні, налагодження ефективної взаємодії сфери освіти і ринку праці.
 
471. 5. У галузевих рамках кваліфікацій конкретизується опис кваліфікаційних рівнів у термінах компетентностей, що характерні для кваліфікацій певної галузі знань та виду економічної діяльності.
 		 -573- Кремінь Т.Д.
 5. У галузевих рамках кваліфікацій конкретизується опис кваліфікаційних рівнів у термінах компетентностей, що характерні для кваліфікацій певної галузі знань та/або виду економічної діяльності.
Обґрунтування:
Не існує прямої відповідності між галузями знань та видами економічної діяльності. Можуть бути окремі рамки для освітніх і професійних кваліфікацій.
 		Враховано   5. У галузевих рамках кваліфікацій конкретизується опис їх рівнів у термінах компетентностей, що характерні для кваліфікацій певної галузі знань та/або виду економічної діяльності.
 
    -574- Співаковський О.В.
 5. У галузевих рамках кваліфікацій конкретизується опис кваліфікаційних рівнів у термінах компетентностей, що характерні для кваліфікацій певної галузі знань та/або виду економічної діяльності.
 		Враховано    
472. 6. Кваліфікаційні рівні галузевих рамок кваліфікацій мають відповідати кваліфікаційним рівням Національної рамки кваліфікацій.
 		 -575- Кремінь Т.Д.
 Частину шосту статті 35 викласти в такій редакції:
«6. Рівні галузевих рамок кваліфікацій мають співвідноситися з відповідними рівнями Національної рамки кваліфікацій.»
 		Враховано   6. Рівні галузевих рамок кваліфікацій мають співвідноситися з відповідними рівнями Національної рамки кваліфікацій.
 
473. 7. Галузеві рамки кваліфікацій затверджуються у порядку, визначеному законодавством.
 		 -576- Кремінь Т.Д.
 7. Галузеві рамки кваліфікацій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано (із врахуванням позиції спільного представницького органу роботодавців)  7. Галузеві рамки кваліфікацій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
474. Стаття 36. Рівні Національної рамки кваліфікацій
 		 -577- Ляшко О.В.
 Статтю 36 виключити.
 		Відхилено (це концептуальна норма, виключення якої порушить структуру Закону і Регламент ВРУ)  Стаття 36. Рівні Національної рамки кваліфікацій
 
475. 1. Національна рамка кваліфікацій визначає десять кваліфікаційних рівнів, що можуть містити підрівні.
 		 -578- Кремінь Т.Д.
 У частині першій статті 36 виключити слово «кваліфікаційних».
 		Враховано   1. Національна рамка кваліфікацій визначає одинадцять рівнів, що можуть містити підрівні.
 
476. Кожен рівень Національної рамки кваліфікацій визначається певною сукупністю компетентностей особи, які є типовими для кваліфікацій відповідного рівня, що також включає її готовність до навчання впродовж життя.
 		    Кожен рівень Національної рамки кваліфікацій визначається певною сукупністю компетентностей особи, які є типовими для кваліфікацій відповідного рівня, що також включає її готовність до навчання впродовж життя.
 
477. 2. Нульовий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем іншої особи.
 		    2. Нульовий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем іншої особи.
 
478. 3. Перший рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи виконувати прості завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання, виконувати завдання під безпосереднім керівництвом іншої особи.
 		    3. Перший рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи виконувати прості завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання, виконувати завдання під безпосереднім керівництвом іншої особи.
 
479. 4. Другий рівень Національної рамки кваліфікації визначає здатність особи виконувати типові нескладні завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання, виконувати завдання під керівництвом з елементами самостійності.
 		    4. Другий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи виконувати типові нескладні завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання, виконувати завдання під керівництвом з елементами самостійності.
 
480. 5. Третій рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи виконувати виробничі або навчальні завдання середньої складності за визначеними алгоритмами та встановленими нормами часу і якості.
 		    5. Третій рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи виконувати виробничі або навчальні завдання середньої складності за визначеними алгоритмами та встановленими нормами часу і якості.
 
481. 6. Четвертий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях.
 		 -579- Співаковський О.В.
 6. Четвертий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи самостійно виконувати спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях.
 		Відхилено (виключення слова «складні» не відповідає Європейській рамці кваліфікацій)  6. Четвертий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях.
 
482. 7. Перший підрівень п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання в окремій галузі професійної діяльності або у процесі навчання, нести відповідальність за результати свої діяльності та контролювати інших осіб у певних ситуаціях.
 		 -580- Кремінь Т.Д.
 Частину сьому викласти в такій редакції:
«7. П’ятий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання в окремій галузі професійної діяльності або у процесі навчання, нести відповідальність за результати свої діяльності та контролювати інших осіб у певних ситуаціях.
8. Шостий рівень Другий підрівень п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів відповідних наук і характеризується певною невизначеністю умов»
Відповідно змінити нумерацію наступних рівнів.
 		Враховано частково   7. П’ятий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання в окремій галузі професійної діяльності або у процесі навчання, нести відповідальність за результати своєї діяльності та контролювати інших осіб у певних ситуаціях.
 
483. Другий підрівень п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів відповідних наук і характеризується певною невизначеністю умов.
 		 -581- Співаковський О.В.
 Другий підрівень п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати типові абстрактні задачі в певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів відповідних наук і характеризується певною невизначеністю умов.
 		Відхилено (така деталізація унеможливлює оцінювання кваліфікації)  8. Шостий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів відповідних наук і характеризується певною невизначеністю умов, нести відповідальність за результати своєї діяльності та контролювати інших осіб у певних ситуаціях.
 
484. 8. Шостий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
 		 -582- Кремінь Т.Д.
 8. Шостий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Обґрунтування:
Аналогічно нормі 36.7. Спеціальності зазвичай передбачають діяльність на стику наук
 		Враховано   9. Сьомий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
 
    -583- Співаковський О.В.
 8. Шостий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
 		Враховано    
485. 9. Сьомий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
 		 -584- Кремінь Т.Д.
 9. Сьомий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи розвивати нові знання та практики, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
Обґрунтування:
З урахуванням вимог ЕQF до 7-го рівня.
 		Відхилено (завищені компетентності для магістрів)  10. Восьмий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
 
    -585- Співаковський О.В.
 9. Сьомий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи розвивати нові знання та практики, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
 		Відхилено (завищені компетентності для магістрів)   
486. 10. Восьмий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики.
 		    11. Дев’ятий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики.
 
487. 11. Дев’ятий рівень Національної рамки кваліфікації передбачає здатність особи визначати та розв’язувати соціально значущі системні проблеми у певній галузі діяльності, які є ключовими для забезпечення стійкого розвитку та вимагають створення нових системоутворювальних знань і прогресивних технологій.
 		    12. Десятий рівень Національної рамки кваліфікацій передбачає здатність особи визначати та розв’язувати соціально значущі системні проблеми у певній галузі діяльності, які є ключовими для забезпечення стійкого розвитку та вимагають створення нових системоутворювальних знань і прогресивних технологій.
 
488. Стаття 37. Національна система кваліфікацій
 		    Стаття 37. Національна система кваліфікацій
 
489. 1. Національна система кваліфікацій - це сукупність інституцій і правових норм, які регулюють процеси формування освітніх та/або професійних вимог до осіб відповідно до потреб особи, суспільства та ринку праці, оцінювання кваліфікаційного рівня.
 		    1. Національна система кваліфікацій – сукупність інституцій і правових норм, які регулюють процеси формування освітніх та/або професійних вимог до осіб відповідно до потреб суспільства та ринку праці, оцінювання кваліфікаційного рівня.
 
490. 2. Структура і функціонування національної системи кваліфікацій визначається законом.
 		    2. Структура і функціонування Національної системи кваліфікацій визначаються законом.
 
491. Стаття 38. Національне агентство кваліфікацій
 		    Стаття 38. Національне агентство кваліфікацій
 
492. 1. Національне агентство кваліфікацій є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим на реалізацію державної політики у сфері кваліфікацій, що створюється Кабінетом Міністрів України.
 		 -586- Кремінь Т.Д.
 Доповнити частину першу статті 38 другим абзацом такого змісту:
«Національне агентство кваліфікацій формується на паритетних засадах з представників центральних органів виконавчої влади у сфері освіти і науки, соціальної політики, економічного розвитку, спільного представницького органу всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок.».
 		Враховано   1. Національне агентство кваліфікацій є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим на реалізацію державної політики у сфері кваліфікацій.
Національне агентство кваліфікацій формується на паритетних засадах з представників центральних органів виконавчої влади у сфері освіти і науки, соціальної політики, економічного розвитку, спільного представницького органу всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок.
 
493. 2. Національне агентство кваліфікацій:
 		 -587- Кремінь Т.Д.
 Частину другу статті 38 доповнити новими абазацами такого змісту:
«2. Національне агентство кваліфікацій:
бере участь у розробленні нормативно-правових актів у сфері кваліфікацій;
забезпечує взаємодію, координацію та підвищення ефективності діяльності заінтересованих сторін у сфері кваліфікацій;
супроводжує впровадження Національної рамки кваліфікацій з виконанням вимог цього закону;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері кваліфікацій, у тому числі з метою гармонізації Національної рамки кваліфікацій з аналогічними міжнародними документами;
координує оцінювання ефективності політики у сфері кваліфікацій;
забезпечує прогнозування потреб ринку праці в кваліфікаціях;
здійснює супровід інформаційного забезпечення Національної системи кваліфікацій і Національної рамки кваліфікацій;
створює і веде Реєстр кваліфікацій;
готує проект порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;»
 		Враховано   2. Національне агентство кваліфікацій:
бере участь у розробленні нормативно-правових актів у сфері кваліфікацій;
забезпечує взаємодію, координацію та підвищення ефективності діяльності заінтересованих сторін у сфері кваліфікацій;
супроводжує впровадження Національної рамки кваліфікацій з виконанням вимог цього Закону;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері кваліфікацій, у тому числі з метою гармонізації Національної рамки кваліфікацій з аналогічними міжнародними документами;
координує оцінювання ефективності політики у сфері кваліфікацій;
забезпечує прогнозування потреб ринку праці в кваліфікаціях;
здійснює супровід інформаційного забезпечення Національної системи кваліфікацій і Національної рамки кваліфікацій;
створює і веде Реєстр кваліфікацій;
готує проект порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;
 
494. реєструє професійні стандарти за заявницьким принципом та забезпечує відкритий доступ до стандартів;
 		 -588- Кремінь Т.Д.
 «за заявницьким принципом» вилучити.
 		Враховано   реєструє професійні стандарти та забезпечує відкритий доступ до стандартів;
 
495. координує розроблення професійних стандартів;
 		    координує розроблення професійних стандартів;
 
496. бере участь у розробленні стандартів освіти;
 		 -589- Співаковський О.В.
 Вилучити
 		Відхилено   бере участь у розробленні стандартів освіти;
 
    -590- Кремінь Т.Д.
 бере участь в експертній оцінці стандартів освіти;
 		Враховано    
497. організовує розроблення проектів змін до Національної рамки кваліфікацій з дотриманням вимог цього Закону;
 		 -591- Співаковський О.В.
 організовує розроблення проектів нормативних документів стосовно кваліфікацій;
 		Відхилено      
    -592- Кремінь Т.Д.
 Вилучити.
 		Враховано    
498. здійснює акредитацію кваліфікаційних центрів;
 		    здійснює акредитацію кваліфікаційних центрів;
 
499. здійснює міжнародне співробітництво у сфері професійних кваліфікацій, у тому числі з метою гармонізації Національної рамки кваліфікацій з аналогічними міжнародними документами;
 		    здійснює міжнародне співробітництво у сфері кваліфікацій, у тому числі з метою гармонізації Національної рамки кваліфікацій з аналогічними міжнародними документами;
 
500. розробляє критерії та процедури визнання професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах;
 		 -593- Кремінь Т.Д.
 формує вимоги до процедур присвоєння кваліфікацій, визнання результатів неформального та інформального навчання;
 		Враховано   розробляє критерії та процедури визнання професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах;
формує вимоги до процедур присвоєння кваліфікацій, визнання результатів неформального та інформального навчання;
 
501. взаємодіє з органами та установами забезпечення якості освіти;
 		    взаємодіє з органами та установами забезпечення якості освіти;
 
502. здійснює інші повноваження, передбачені законом.
 		    здійснює інші повноваження, передбачені законом.
 
503. 3. Правовий статус, порядок формування складу (за участі об’єднань роботодавців) та діяльності Національного агентства кваліфікацій визначається законом.
 		 -594- Крулько І.І.
 У частині третій статті 38 після слів «об’єднань роботодавців» додати слова «та представницького органу здобувачів освіти, що є членом Європейського союзу студентів (ЕSU)».
 		Відхилено (зайва деталізація щодо складу) Редакція із врахуванням пропзицій роботодавців.  3. Правовий статус, порядок діяльності, формування складу, в тому числі шляхом залучення інших зацікавлених сторін, Національного агентства кваліфікацій визначаються його статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
    -595- Кремінь Т.Д.
 3. Правовий статус, порядок формування та діяльності Національного агентства кваліфікацій визначається Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано    
    -596- Співаковський О.В.
 3. Правовий статус, порядок формування та діяльності Національного агентства кваліфікацій визначається Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано    
504. Стаття 39. Професійні стандарти
 		    Стаття 39. Професійні стандарти
 
505. 1. Професійний стандарт - затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентностей, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями Національної рамки кваліфікацій.
 		 -597- Кремінь Т.Д.
 1. Професійний стандарт – затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями Національної рамки кваліфікацій.
Обґрунтування:
Норма має бути узгоджена з визначенням кваліфікацій у статті 34
 		Враховано   1. Професійний стандарт – затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.
 
    -598- Співаковський О.В.
 1. Професійний стандарт – затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями Національної рамки кваліфікацій.
 		Враховано    
506. 2. Професійні стандарти можуть розроблятися роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями, органами державної влади, науковими установами, галузевими радами, громадськими об’єднаннями, іншими зацікавленими суб’єктами.
 		    2. Професійні стандарти можуть розроблятися роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями, органами державної влади, науковими установами, галузевими радами, громадськими об’єднаннями, іншими зацікавленими суб’єктами.
 
507. 3. Порядок розробки, уведення в дію і перегляду професійних стандартів визначається законом. Реєстрація професійних стандартів за заявницьким принципом здійснюється Національним агентством кваліфікацій.
 		 -599- Кремінь Т.Д.
 3. Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства кваліфікацій.
 		Враховано   3. Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства кваліфікацій.
 
    -600- Співаковський О.В.
 3. Порядок розробки, уведення в дію і перегляду професійних стандартів визначається законодавством. Реєстрація професійних стандартів за заявницьким принципом здійснюється Національним агентством кваліфікацій.
 		Враховано по суті   
508. Стаття 40. Документи про освіту
 		    Стаття 40. Документи про освіту
 
509. 1. Після успішного завершення навчання за типовою або акредитованою освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти та учнів початкової школи) отримують відповідний документ про освіту державного зразка державною мовою. Форма і зміст документів про освіту, порядок їх замовлення, виготовлення та видачі затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -601- Чорновол Т.М.
 Пункт 1 статті 40 після слів «закладів освіти» виключити фразу «та учнів початкової школи»
 		Враховано   1. Після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
 
    -602- Кремінь Т.Д.
 1. Після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
 		Враховано    
    -603- Співаковський О.В.
 Після успішного завершення навчання за акредитованою освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти та учнів початкової школи) отримують відповідний документ про освіту державного зразка. Форма і зміст документів про освіту, порядок їх замовлення, виготовлення та видачі затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		Враховано    
510. Для осіб з порушеннями зору документ про освіту виготовляється з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля).
 		 -604- Кремінь Т.Д.
 За запитом здобувача освіти (особи з порушенням зору) документ про освіту виготовляється з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля).
 		Враховано   За запитом здобувача освіти (особи з порушенням зору) документ про освіту виготовляється з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля).
 
511. 2. За неакредитованою освітньою програмою заклади освіти виготовляють і видають власні документи про освіту у порядку та згідно із зразком, що визначені колегіальним органом управління цього закладу.
 		 -605- Кремінь Т.Д.
 2. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб’єктами освітньої діяльності.
Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту визначаються законодавством.
Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, передбачених спеціальними законами, вимоги до їх форми та/або змісту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням вимог цих законів.
 		Враховано   2. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб’єктами освітньої діяльності.
Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту визначаються законодавством.
Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, передбачених спеціальними законами, вимоги до їх форми та/або змісту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням вимог цих законів.
 
512. 3. Інформація про видані документи про освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -606- Кремінь Т.Д.
 Частину третю статті 40 після слова «документи про» доповнти словами «середню, професійну та вищу».
 		Враховано   3. Інформація про видані документи про середню, професійну та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -607- Крулько І.І.
 Статтю 40 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
«4. Документи про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту державного зразка, для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Документи про вищу освіту, для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту включається у вартість навчання.».
 		Відхилено    
    -608- Ківалов С.В.
 Статтю 40 законопроекту доповнити частиною четвертою наступного змісту:
«4. Документи про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту державного зразка, для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Документи про вищу освіту, для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту включається у вартість навчання».
 		Відхилено    
    -609- Констанкевич І.М.
 Статтю 40 доповнити частиною четвертою у такій редакції:
«4. Документи про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту державного зразка, для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Документи про вищу освіту для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, виготовляються за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб».
 		Відхилено    
    -610- Павленко Ю.О.
 Статтю 40 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
«4. Документи про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту державного зразка, для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Документи про вищу освіту, для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту включається у вартість навчання».
 		Відхилено    
    -611- Кужель О.В.
 Статтю 40 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
«4. Документи про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту державного зразка, для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Документи про вищу освіту, для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту включається у вартість навчання».
 		Відхилено    
    -612- Мацола Р.М.
 Статтю 40 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
«4. Документи про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту державного зразка, для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Документи про вищу освіту, для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту включається у вартість навчання».
 		Відхилено    
    -613- Курило В.С.
 Доповнити статтю 40 частиною 4 та викласти її в наступній редакції:
4. Документи про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту державного зразка для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Документи про вищу освіту для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, включаються у вартість навчання.
 		Відхилено    
    -614- Лабазюк С.П.
 Статтю 40 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
«4. Документи про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту державного зразка, для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Документи про вищу освіту, для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту включається у вартість навчання».
 		Відхилено    
    -615- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Статтю 40 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Документи державного зразка про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Вартість документів про вищу освіту для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, включається у вартість навчання».
 		Відхилено    
    -616- Попов І.В.
 Статтю 40 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
«4. Документи про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту державного зразка, для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Документи про вищу освіту, для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту включається у вартість навчання».
 		Відхилено    
    -617- Ільюк А.О.
 Доповнити статтю 40 частиною 4 наступного змісту:
4. Документи про загальну середню освіту, професійну та вищу освіту державного зразка, для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
 		Відхилено    
513. Розділ V
 		    Розділ V
 
514. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
 		    ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
 
515. Стаття 41. Система забезпечення якості освіти
 		    Стаття 41. Система забезпечення якості освіти
 
516. 1. Метою розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти в Україні є:
 		    1. Метою розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти в Україні є:
 
517. гарантування якості освіти;
 		    гарантування якості освіти;
 
518. формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою;
 		    формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою;
 
519. постійне та послідовне підвищення якості освіти;
 		    постійне та послідовне підвищення якості освіти;
 
520. допомога закладам освіти та особам, які провадять освітню діяльність, у підвищенні якості освіти.
 		    допомога закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.
 
521. 2. Складовими частинами системи забезпечення якості освіти є:
 		    2. Складовими частинами системи забезпечення якості освіти є:
 
522. система забезпечення якості у закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);
 		    система забезпечення якості у закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);
 
523. система зовнішнього забезпечення якості освіти;
 		    система зовнішнього забезпечення якості освіти;
 
524. система забезпечення якості у діяльності органів управління і установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.
 		    система забезпечення якості у діяльності органів управління і установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.
 
525. 3. Система забезпечення якості у закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) може включати:
 		    3. Система забезпечення якості у закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) може включати:
 
526. стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
 		    стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
 
527. систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
 		    систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
 
528. оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
 		    оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
 
529. оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання освітньої діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
 		    оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
 
530. оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
 		 -618- Крулько І.І.
 Частину третю статті 41 після пункту «оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;» доповнити пунктом: «оприлюднені критерії та процедури оцінювання здобувачами освіти змісту освітніх програм і якості викладання;».
 		Відхилено (можливість оцінювання здобувачами освіти якості викладання передбачено в попередньому абзаці – в абзаці 5 цієї частини, а також може бути конкретизовано в спеціальних законах)  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
 
    -619- Кремінь Т.Д.
 систему та механізми забезпечення відповідності освітніх програм вимогам стандартів освіти, здобувачів освіти та роботодавців;
 		Відхилено (ця система та механізми стосуються в більшій мірі систем вищої і професійної освіти, а не всіх рівнів освіти)   
    -620- Співаковський О.В.
 систему та механізми забезпечення відповідності освітніх програм вимогам стандартів освіти, здобувачів освіти та роботодавців;
 		Відхилено (ця система та механізми стосуються в більшій мірі систем вищої і професійної освіти, а не всіх рівнів освіти)   
531. забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
 		    забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
 
532. забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
 		    забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
 
533. створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
 		    створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
 
534. інші процедури та заходи, що визначаються спеціальним законом або документами закладу освіти.
 		    інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
 
535. 4. Система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати:
 		    4. Система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати:
 
536. 1) інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема:
 		 -621- Кремінь Т.Д.
 стандартизацію;
 		Враховано   1) інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема:
стандартизацію;
 
    -622- Співаковський О.В.
 стандартизацію;
 		Враховано    
537. ліцензування освітньої діяльності;
 		    ліцензування освітньої діяльності;
 
538. акредитацію освітніх програм;
 		    акредитацію освітніх програм;
 
539. інституційну акредитацію закладів вищої освіти;
 		    інституційну акредитацію;
 
540. громадську акредитацію закладів освіти;
 		    громадську акредитацію закладів освіти;
 
541. зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання;
 		    зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання;
 
542. інституційний аудит;
 		    інституційний аудит;
 
543. моніторинг якості освіти;
 		    моніторинг якості освіти;
 
544. атестацію педагогічних працівників;
 		    атестацію педагогічних працівників;
 
545. сертифікацію педагогічних працівників;
 		 -623- Кремінь Т.Д.
 участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти;
 		Відхилено (така участь охоплюється процедурами моніторингу якості освіти)  сертифікацію педагогічних працівників;
 
    -624- Співаковський О.В.
 участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти;
 		Відхилено (така участь охоплюється процедурами моніторингу якості освіти)   
546. громадський нагляд;
 		    громадський нагляд;
 
547. інші інструменти, процедури і заходи, що визначаються спеціальними законами.
 		    інші інструменти, процедури і заходи, що визначаються спеціальними законами.
 
548. 2) визначені спеціальними законами органи і установи, що відповідають за забезпечення якості, та спеціально уповноважені державою установи, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання;
 		    2) визначені цим і спеціальними законами органи і установи, що відповідають за забезпечення якості, та спеціально уповноважені державою установи, що проводять зовнішнє незалежне оцінювання;
 
549. 3) незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти.
 		    3) незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти.
 
550. 5. Система забезпечення якості у діяльності органів управління і установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти, включає:
 		    5. Система забезпечення якості у діяльності органів управління і установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти, включає:
 
551. формування політики та процедур постійного підвищення якості власної діяльності;
 		 -625- Кремінь Т.Д.
 політику та процедури забезпечення якості власної діяльності;
Обґрунтування:
Треба забезпечувати, а не підвищувати, мати політику і процедури, а не процес їх формування.
 		Враховано   політику та процедури забезпечення якості власної діяльності;
 
    -626- Співаковський О.В.
 політику та процедури забезпечення якості власної діяльності;
 		Враховано    
552. забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації процесів і процедур;
 		 -627- Кремінь Т.Д.
 необхідні ресурси для організації процесів і процедур;
 		Враховано   необхідні ресурси для організації процесів і процедур;
 
553. зовнішній незалежний аудит діяльності (процесів і процедур) відповідних органів і установ.
 		    зовнішній незалежний аудит діяльності (процесів і процедур) відповідних органів і установ.
 
554. 6. Особливості функціонування системи забезпечення якості на кожному рівні освіти визначається спеціальними законами.
 		    6. Особливості функціонування системи забезпечення якості на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами.
 
555. Стаття 42. Академічна доброчесність
 		    Стаття 42. Академічна доброчесність
 
556. 1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
 		    1. Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
 
557. 2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:
 		 -628- Співаковський О.В.
 Частини 2-3 статті 42 вилучити.
 		Відхилено   2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:
 
558. посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
 		    посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
 
559. дотримання норм законодавства про авторське право;
 		    дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
 
560. надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
 		 -629- Кремінь Т.Д.
 надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
 		Враховано   надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
 
561. контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
 		 -630- Кремінь Т.Д.
 об’єктивне оцінювання результатів навчання.
 		Враховано   контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
об’єктивне оцінювання результатів навчання.
 
562. 3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
 		    3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
 
563. самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);
 		    самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);
 
564. посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
 		    посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
 
565. дотримання норм законодавства про авторське право;
 		    дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
 
566. надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.
 		 -631- Кремінь Т.Д.
 Доповнити словами «використані методики досліджень і джерела інформації.»
 		Враховано   надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
 
567. 4. Порушенням академічної доброчесності вважається:
 		    4. Порушенням академічної доброчесності вважається:
 
568. 1) академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
 		 -632- Ківалов С.В.
 Пункт 1 частини четвертої статті 42 законопроекту викласти у наступній редакції:
«академічний плагіат – оприлюднення особою (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів під іменем особи, яка не приймала участі у їх створенні.»
 		Відхилено (визначення включає зміст пропозиції)  1) академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
2) самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
 
    -633- Кремінь Т.Д.
 2) самоплагіат – відтворення у наукових виданнях без посилання на джерело власних раніше опублікованих у відповідних виданнях наукових результатів;
 		Враховано по суті   
569. 2) фабрикація - фальсифікація результатів досліджень, посилань у власних публікаціях, будь-яких інших даних, у тому числі статистичних, що стосуються освітнього процесу та наукових досліджень;
 		 -634- Кремінь Т.Д.
 3) фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі чи наукових дослідженнях;
 		Враховано перенести далі  3) фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі чи наукових дослідженнях;
4) фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
 
    -635- Кремінь Т.Д.
 3) фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
 		Враховано    
570. 3) обман - надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу;
 		 -636- Кремінь Т.Д.
 3) обман - надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
 		Враховано (перенесено після списування)     
571. 4) списування - використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;
 		 -637- Кремінь Т.Д.
 4) списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
 		Враховано   5) списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
6) обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
 
572. 5) хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.
 		 -638- Кремінь Т.Д.
 5) хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
 		Враховано   7) хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
8) необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
 
    -639- Кремінь Т.Д.
 6) некоректне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінок здобувачів освіти педагогічними та науково-педагогічними працівниками.
 		Враховано по суті   
    -640- Співаковський О.В.
 6) некоректне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінок здобувачів освіти педагогічними та науково-педагогічними працівниками.
 		Враховано по суті   
573. 5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
 		    5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
 
574. відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
 		    відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
 
575. позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання;
 		 -641- Кремінь Т.Д.
 відмова в присудженні або позбавлення присудженого педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
 		Враховано   позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
відмова в присудженні або позбавлення присудженого педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
 
576. позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
 		    позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
 
577. 6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
 		    6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
 
578. повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
 		    повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
 
579. повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
 		    повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
 
580. відрахування із закладу освіти (крім осіб, що здобувають загальну середню освіту).
 		 -642- Кремінь Т.Д.
 Доповнити новими абазцами:
«позбавлення академічної стипендії;
позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати за навчання.».
 		Враховано   відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);
позбавлення академічної стипендії;
позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати за навчання.
 
581. 7. Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами.
 		 -643- Кремінь Т.Д.
 Основні види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами.
Заклади освіти можуть встановлювати додаткові види відповідальності за порушення академічної доброчесності відповідно до законодавства.
 		Враховано по суті  7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їх відповідальності.
 
    -644- Співаковський О.В.
 Основні види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами.
Заклади освіти можуть встановлювати додаткові види відповідальності за порушення академічної доброчесності відповідно до законодавства.
 		Враховано по суті   
582. 8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначаються правилами внутрішнього розпорядку закладів освіти.
 		 -645- Крулько І.І.
 Частину восьму статті 42 викласти у наступній редакції:
«Порядок виявлення і встановлення фактів порушення академічної доброчесності та притягнення особи до академічної відповідальності визначається установчими документами закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.
Рішення про притягнення до академічної відповідальності у закладі освіти приймається спеціально уповноваженим колегіальним органом, порядок утворення та функціонування якого визначається установчими документами закладу освіти.
Під час розгляду питань про притягнення до академічної відповідальності здобувачів освіти (крім здобувачів загальної середньої освіти) не менше половини складу органу, передбаченого абзацом другим цієї частини, мають становити здобувачі освіти.
Особа, яка притягається до академічної відповідальності, має такі права:
1) знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про притягнення її до академічної відповідальності;
2) знайомитися із матеріалами перевірки щодо встановлення фактів порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
3) особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
4) оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності.».
 		Враховано по суті  8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.
Кожна особа, щодо якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
1) ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення фактів порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
2) особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
3) знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
4) оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
 
    -646- Співаковський О.В.
 8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначаються закладом освіти.
 		Враховано по суті   
    -647- Кремінь Т.Д.
 8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначаються закладом освіти.
 		Враховано по суті   
    -648- Скрипник О.О.
 Викласти частину 8 статті 42 у новій редакції.
Стаття 42.
8. Порядок виявлення і встановлення фактів порушення академічної доброчесності та притягнення особи до академічної відповідальності визначається установчими документами закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.
Рішення про притягнення до академічної відповідальності у закладі освіти приймається спеціально уповноваженим колегіальним органом, порядок утворення та функціонування якого визначається установчими документами закладу освіти.
Під час розгляду питань про притягнення до академічної відповідальності здобувачів освіти (крім здобувачів загальної середньої освіти) не менше половини складу органу, передбаченого абзацом другим цієї частини, мають становити здобувачі освіти.
Особа, яка притягається до академічної відповідальності, має такі права:
1) знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про притягнення її до академічної відповідальності;
2) знайомитися із матеріалами перевірки щодо встановлення фактів порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
3) особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
4) оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності.
 		Враховано по суті   
583. 9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.
 		    9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.
 
584. 10. За дії (бездіяльність), що цим законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів юридичної відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідними законами.
 		 -649- Співаковський О.В.
 10. За дії (бездіяльність), що цим законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідними законами.
 		Враховано   10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідними законами.
 
    -650- Одарченко Ю.В.
 Статтю 42 доповнити частиною одинадцятою наступного змісту:
"11. Заклади освіти (крім початкових) зобов'язані утворювати орган, що розглядає апеляції на рішення про притягнення осіб до академічної відповідальності за порушення правил доброчесності."
 		Враховано по суті у п. 4 ч. 8 цієї статті   
585. Стаття 43. Ліцензування освітньої діяльності
 		    Стаття 43. Ліцензування освітньої діяльності
 
586. 1. Ліцензування освітньої діяльності - процедура визнання спроможності юридичної або фізичної особи надавати освітні послуги на певному рівні освіти відповідно до ліцензійних умов.
 		    1. Ліцензування освітньої діяльності – процедура визнання спроможності юридичної або фізичної особи надавати освітні послуги на певному рівні освіти відповідно до ліцензійних умов.
 
587. 2. Освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства.
 		 -651- Кремінь Т.Д.
 2. Освітня діяльність у формальній освіті провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства.
Закони можуть встановлювати вимоги щодо ліцензування окремих видів освітньої діяльності в неформальній освіті.
Обґрунтування:
Стаття 22 передбачає, що не всі види освітньої діяльності потребують ліцензування та ліцензійних умов.
Зокрема, це може бути зумовлено вимогами безпеки учасників освітнього процесу
 		Враховано по суті  2. Освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства:
для закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти – центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
для закладів дошкільної та загальної середньої освіти – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
 
    -652- Співаковський О.В.
 Частину другу статті 43 викласти в такій редакції:
«2. Освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства:
для закладів вищої, післядипломної, фахової, професійної (професійно-технічної) освіти – центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
для закладів дошкільної та загальної середньої освіти – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.»
 		Враховано    
    -653- Співаковський О.В.
 2. Освітня діяльність у формальній освіті провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства.
Закони можуть встановлювати вимоги щодо ліцензування окремих видів освітньої діяльності в неформальній освіті.
 		Враховано по суті   
588. 3. Ліцензійні умови затверджуються окремо для кожного рівня освіти. Ліцензійні умови формуються з урахуванням спеціальних вимог до доступності для осіб з особливими освітніми потребами. Вимоги до ліцензійних умов визначаються спеціальними законами.
 		 -654- Співаковський О.В.
 У частині третій слово «затверджуються» замінити словм «визначаються».
 		Враховано   3. Ліцензійні умови визначаються окремо для кожного рівня освіти. Ліцензійні умови формуються з урахуванням спеціальних вимог до доступності для осіб з особливими освітніми потребами. Вимоги до ліцензійних умов визначаються спеціальними законами.
 
589. 4. Ліцензування, контроль за дотриманням ліцензійних умов, видача та анулювання ліцензій на освітню діяльність здійснюються у порядку, визначеному законодавством.
 		    4. Ліцензування, контроль за дотриманням ліцензійних умов, видача та анулювання ліцензій на освітню діяльність здійснюються у порядку, визначеному законодавством.
 
590. Стаття 44. Акредитація освітньої програми
 		    Стаття 44. Акредитація освітньої програми
 
591. 1. Акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми на предмет її відповідності стандарту освіти, а також спроможності закладу освіти виконати вимоги цього стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання.
 		    1. Акредитація освітньої програми – оцінювання освітньої програми на предмет її відповідності стандарту освіти, а також спроможності закладу освіти забезпечити досягнення здобувачами освіти передбачених в освітній програмі результатів навчання.
 
592. 2. Акредитація освітньої програми відповідного рівня освіти здійснюється органом із забезпечення якості освіти, визначеним цим та спеціальним законом.
 		    2. Акредитація освітньої програми є добровільною і проводиться за ініціативою закладу освіти.
Освітня програма акредитується у разі, якщо це передбачено спеціальним законом.
Засади акредитації освітніх програм визначаються спеціальними законами.
 
593. 3. Процедура акредитації освітніх програм визначається спеціальними законами.

-655- Кремінь Т.Д.
 3. Освітня програма відповідного рівня освіти акредитується органом із забезпечення якості освіти, визначеним спеціальним законом, та/або акредитованими громадськими фаховими об’єднаннями чи іншими акредитованими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти.
 		Враховано   3. Освітня програма відповідного рівня освіти акредитується органом із забезпечення якості освіти, визначеним спеціальним законом, та/або акредитованими громадськими фаховими об’єднаннями чи іншими акредитованими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти.

    -656- Співаковський О.В.
 3. Порядок та процедура акредитації освітніх програм визначаються спеціальними законами.
 		Враховано по суті (в абзаці 3 частини 2).