Кількість абзаців - 510 Таблиця поправок


Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Закон України
 		    Закон України
 
1. Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
 		 -1- Сотник О.С.
 Назву Закону України слід було б уточнити.
 		Відхилено   Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
 
2. ГлаваІ. Загальні положення
 		    ГлаваІ. Загальні положення
 
3. Стаття 1. Сфера застосування Закону
 		    Стаття 1. Сфера застосування Закону
 
4. 1.Цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, їх правовий статус, права та обов’язки їх учасників.
 		 -2- Семенуха Р.С.
 У статті 1 законопроекту слова «їх правовий статус» виключити.
 		Враховано   1. Цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників.
 
    -3- Рябчин О.М.
 В частині 1 статті після слів «діяльності та припинення,» виключити слова «їх правовий статус».
 		Враховано    
5. 2.Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у сферах страхової та інвестиційної діяльності, в галузі виробництва сільськогосподарської продукції, а також в інших сферах діяльності, порядок їх створення, діяльності та припинення регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.
 		    2. Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у сферах страхової та інвестиційної діяльності, виробництва сільськогосподарської продукції та в інших сферах діяльності, порядок їх створення, діяльності та припинення регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.
 
6. 3.Управління товариствами з обмеженою відповідальністю та товариствами з додатковою відповідальністю, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або органів місцевого самоврядування, регулюється цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.
 		 -4- Сотник О.С.
 У частині третій статті 1 (Сфера застосування Закону) слова "корпоративні права" замінити на "частка".
 		Відхилено   3. Управління товариствами з обмеженою відповідальністю та товариствами з додатковою відповідальністю, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або органів місцевого самоврядування, регулюється цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.
 
    -5- Пташник В.Ю.
 У частині 3 статті 1 слова «корпоративні права» замінити словом «частка».
 		Відхилено    
7. Стаття 2. Відповідальність учасників товариства, які не повністю внесли вклади
 		 -6- Семенуха Р.С.
 Назву та текст статті 2 законопроекту викласти в такій редакції:
«Стаття 2. Відповідальність учасників товариства за його зобов'язаннями
1. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.
2. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади у строк, визначений відповідно до статті 13 цього Закону, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.».
 		Враховано частково редакційно  Стаття 2. Відповідальність учасників товариства, які не повністю внесли вклади
 
8. 1.Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
 		    1.Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
 
9. Стаття 3. Відповідальність товариства
 		    Стаття 3. Відповідальність товариства
 
10. 1.Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном.
 		 -7- Семенуха Р.С.
 3. Частину першу статті 3 законопроекту доповнити абзацом другим такого змісту:
«У випадках, визначених законом, члени виконавчого органу товариства солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями цього товариства».
 		Відхилено   1. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном.
 
11. 2.Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників.
 		    2. Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників.
 
12. Стаття 4. Учасники товариства
 		    Стаття 4. Учасники товариства
 
13. 1.Кількість учасників товариства не обмежена.
 		 -8- Сотник О.С.
 У статті 4 (Учасники товариства) законопроекту змінити формулювання "Кількість учасників товариства не обмежена" на "Максимальна кількість учасників товариства може досягати 100 осіб".
 		Відхилено   1. Кількість учасників товариства не обмежується.
 
    -9- Пташник В.Ю.
 2.Статтю 4 проекту доповнити частиною 2 такого змісту:
«2. Товариство не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа.
Особа може бути учасником лише одного товариства, яке має одного учасника.»;
 		Відхилено    
    -10- Семенуха Р.С.
 Статтю 4 законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Максимальна кількість учасників товариства може досягати 100 осіб.
2. Товариство не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.».
 		Відхилено    
14. Стаття 5. Права учасників товариства
 		    Стаття 5. Права учасників товариства
 
15. 1.Учасники товариства мають наступні права:
 		    1. Учасники товариства мають право:
 
16. 1)брати участь в управлінні товариством в порядку, передбаченому цим Законом та статутом;
 		    1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;
 
17. 2)отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;
 		    2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;
 
18. 3)брати участь в розподілі прибутку товариства;
 		    3) брати участь у розподілі прибутку товариства;
 
19. 4)отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.
 		 -11- Левченко Ю.В.
 Частину 1 статті 5 розділу 1 Законопроекту після пункту 3 доповнити новим пунктом наступного змісту: « 4) отримувати дивіденди;».
 		Відхилено   4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.
 
    -12- Сольвар Р.М.
 Частину першу статті п’ятої законопроекту доповнити після пункту четвертого новим пунктом п’ятим такого змісту:
« 5) отримувати дивіденди.»
 		Відхилено    
20. 2.Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.
 		    2. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.
 
21. Стаття 6. Обов'язки учасників товариства
 		    Стаття 6. Обов'язки учасників товариства
 
22. 1.Учасники товариства зобов’язані:
 		    1. Учасники товариства зобов’язані:
 
23. 1)дотримуватися статуту;
 		    1) дотримуватися статуту товариства;
 
24. 2)виконувати рішення загальних зборів учасників, інших органів товариства;
 		 -13- Пташник В.Ю.
 У пункті 2 частини 1 статті 6 проекту слова «, інших органів товариства» - виключити.
 		Враховано   2) виконувати рішення загальних зборів учасників товариства (далі – загальні збори учасників);
 
25. 3)виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю;
 		 -14- Іванчук А.В.
 Пункти 3-5 частини ст.6 виключити
 		Враховано      
26. 4)вносити вклад у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом товариства;
 		       
27. 5)не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
 		       
28. 2.Учасники можуть мати обов’язки, встановлені законом та статутом товариства.
 		 -15- Рябчин О.М.
 Статтю 6 доповнити частиною 2 в такій редакції:
«2.Учасники надають повну та достовірну інформацію при створенні товариства. У випадку надання неповних та/або недостовірних даних, або недостовірної оцінки вкладу, та/або внесення в якості вкладу доходів одержаних злочинним шляхом взначенні Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», учасники несуть відповідальність перед товариством за шкоду, нанесену такими діями.». Частину 2 вважати частиною 3 відповідно.
 		Відхилено      
29. Стаття 7. Корпоративний договір
 		 -16- Сольвар Р.М.
 Статтю 7 законопроекту виключити.
 		Відхилено   Стаття 7. Корпоративний договір
 
    -17- Пташник В.Ю.
 Назву статті 7 проекту викласти в такій редакції: «Договір про реалізацію прав учасників товариства»;
 		Відхилено    
30. 1.Корпоративний договір – це безвідплатний договір між усіма або декількома учасниками товариства про особливості реалізації прав та обов’язків учасників товариства.
 		 -18- Іванчук А.В.
 Частини 1-7 ст.7 замінити чотирма частинами такого змісту:
«1. Договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої повноваження певним чином (корпоративний договір), є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним.
2. Дата укладення та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі.
3. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник вправі або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), та визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає.
4. Корпоративний договір, яким встановлюється обов'язок голосувати згідно зі вказівками органів управління товариства, учасниками якого укладений цей договір, є нікчемним.».
 		Враховано редакційно   1. Договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі - корпоративний договір), є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним.
 
    -19- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 7 проекту викласти в такій редакції:
«1. Договором про реалізацію прав учасників товариства визнається договір про особливості реалізації прав учасників товариства. За договором про реалізацію прав учасників його сторони зобов’язуються реалізовувати у спосіб, передбачений таким договором, права, які надаються учасникам товариства, та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Договором про реалізацію прав учасників може бути передбачено обов’язок його сторін голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах учасників, погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи.»;
 		Враховано частково    
    -20- Левченко Ю.В.
 Частину 1 статті 7 розділу 1 Законопроекту доповнити словами «у порядку та в межах визначених, статутом товариства».
 		Відхилено    
31. 2.За корпоративним договором його сторони зобов’язуються реалізовувати певним чином права та обов’язки учасників товариства, та (або) утримуватися від їх реалізації. Корпоративний договір може передбачати обов’язок його сторін голосувати у певний спосіб на загальних зборах учасників, узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариства, особливості реалізації учасником товариства переважного права на придбання частки або частини частки іншого учасника товариства, а також обов’язок утримуватись від реалізації переважного права, погоджувати відчуження часток, утримуватися від відчуження часток до настання певних обставин, а також здійснювати інші дії, пов’язані з управлінням товариством, з його діяльністю, припиненням та ліквідацією.
 		 -21- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 7 проекту викласти в такій редакції:
«2. Договір про реалізацію прав учасників товариства укладається в письмовій формі. Дата набрання чинності договором про реалізацію прав учасників товариства визначається в самому договорі. Договір про реалізацію прав учасників товариства має бути укладений на визначений строк або без визначення строку.»;
 		Враховано частково редакційно     
32. 3.Корпоративний договір є обов’язковим тільки для його сторін.
 		 -22- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 7 проекту викласти в такій редакції:
«3. Предметом договору про реалізацію прав учасників товариства не можуть бути зобов’язання сторони договору про реалізацію прав учасників товариства голосувати згідно з вказівками органів управління товариства, щодо часток якого укладений цей договір.»;
 		Враховано частково      
33. 4.Корпоративний договір укладається в письмовій формі. Дата набрання чинності та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі.
 		 -23- Пташник В.Ю.
 Частину 4 статті 7 проекту викласти в такій редакції:
«4. Умови договору про реалізацію прав учасників, які суперечать вимогам абзацу третього цієї статті, є нікчемними.»;)
 		Враховано   2. Дата укладення та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі.
3. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає.
 
34. 5.Предметом корпоративного договору не можуть бути зобов’язання сторони такого договору голосувати згідно зі вказівками органів управління товариства, щодо якого укладений цей договір.
 		 -24- Пташник В.Ю.
 Частину 5 статті 7 проекту викласти в такій редакції:
«5. Договір про реалізацію прав учасників товариства є обов’язковим тільки для його сторін.»;
 		Враховано редакційно   4. Корпоративний договір, яким встановлюється обов'язок учасників забезпечити голосування згідно з вказівками органів управління товариства, є нікчемним.
 
35. 6.Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом, статутом або таким договором.
 		 -25- Пташник В.Ю.
 Частину 6 статті 7 проекту викласти в такій редакції:
«6. Будь-який договір, укладений стороною договору про реалізацію прав учасників товариства в порушення цього договору, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони договору про реалізацію прав учасників товариства лише у випадках, якщо буде доведено, що інша сторона за договором знала або повинна була знати про обмеження, передбачені договором про реалізацію прав учасників товариства.»;
 		Враховано редакційно   5. Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом або договором.
 
36. 7.У разі порушення договору винна сторона має відшкодувати завдані збитки. Зобов’язання за таким договором можуть забезпечуватися неустойкою.
 		 -26- Пташник В.Ю.
 Частину 7 статті 7 проекту викласти в такій редакції:
«7. Якщо інше не встановлено законом або договором про реалізацію прав учасників товариства, інформація про зміст договору про реалізацію прав учасників товариства не підлягає розкриттю і є конфіденційною.»;
 		Відхилено      
    -27- Іванчук А.В.
 Частину 7 ст.7 виключити
 		Враховано    
37. 8.Якщо хоча б одна із сторін корпоративного договору є фізичною особою - іноземцем або іноземною юридичною особою, сторони корпоративного договору можуть самостійно здійснювати вибір права, що регулює корпоративний договір.
 		 -28- Іванчук А.В.
 Частину 8 ст.7 викласти у такій редакції:
«5. Договір, укладений стороною корпоративного договору в порушення такого корпоративного договору, є нікчемним, якщо інша сторона за договором знала або повинна була знати про таке порушення.».
 		Враховано   6. Договір, укладений стороною корпоративного договору на порушення такого корпоративного договору, є нікчемним, якщо інша сторона за договором знала або мала знати про таке порушення.
Стаття 8. Безвідклична довіреність з корпоративних прав
1. У разі якщо довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників товариства, предметом яких є право на частку у статутному капіталі або повноваження учасників, довіритель може зазначити в довіреності, що до закінчення строку її дії вона не може бути скасована без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, передбачених довіреністю (безвідклична довіреність).
2. Безвідклична довіреність припиняється у разі припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.
3. У разі порушення прав та інтересів довірителя представник на вимогу довірителя має припинити користуватися безвідкличною довіреністю та відмовитися від неї. У разі виникнення спору безвідклична довіреність може бути скасована судом.
4. Безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню.
5. Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено такою довіреністю.
 
    -29- Пташник В.Ю.
 Частину 8 статті 7 проекту викласти в такій редакції:
«8. Порушення договору про реалізацію прав учасників товариства не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів товариства.»;
 		Відхилено    
    -30- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 7 проекту частиною 9 такого змісту:
«9. Договором про реалізацію прав учасників товариства можуть передбачатися способи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з договору про реалізацію прав учасників, і заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань.»;
 		Відхилено    
    -31- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 7 проекту частиною 10 такого змісту:
«10. Кредитори товариства та інші треті особи можуть укласти договір з учасниками товариства, за яким останні з метою забезпечення охоронюваного законом інтересу таких третіх осіб зобов’язуються реалізовувати свої корпоративні права у спосіб, передбачений таким договором, або утримуватися (відмовитися) від їх реалізації, у тому числі голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах учасників товариства, узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, придбавати або відчужувати частки в його статутному капіталі за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин, або утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про договір про реалізацію прав учасників товариства, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.»;
 		Враховано редакційно    
    -32- Іванчук А.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
«Стаття 3. Безвідклична довіреність з корпоративних прав
1. У разі, якщо довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників, предметом яких є права на частку у статутному капіталі або повноваження учасників, довіритель може зазначити у довіреності, що до закінчення її строку вона не може бути скасована без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність).
2. Безвідклична довіреність припиняється у разі припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.
3. У разі порушення прав та інтересів довірителя, представник на вимогу довірителя має припинити користуватися безвідкличною довіреністю та відмовитися від неї. У разі виникнення спору безвідклична довіреність може бути скасована судом.
4. Безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню.
5. Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона була уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено у довіреності.».
 		Враховано    
38. Глава ІІ. Заснування товариства
 		 -33- Пташник В.Ю.
 У назві глави ІІ слово «Заснування» замінити на слово «Створення»;
 		Враховано   Глава ІІ. Створення товариства
 
39. Стаття 8. Найменування товариства з обмеженою відповідальністю
 		    Стаття 9. Найменування товариства з обмеженою відповідальністю
 
40. 1.Найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити назву товариства, а також організаційно-правову форму (товариство з обмеженою відповідальністю).
 		 -34- Сабашук П.П.
 Частину 1 статті 8 доповнити абзацом такого змісту:
«Найменування товариства з додатковою відповідальністю має містити назву товариства, а також організаційно-правову форму (товариство з додатковою відповідальністю).».
 		Відхилено   1. Найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити назву та організаційно-правову форму товариства (товариство з обмеженою відповідальністю).
 
41. 2.Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне і скорочене найменування іноземними мовами.
 		    2. Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне і скорочене найменування іноземними мовами.
 
42. Стаття 9. Заснування товариства
 		 -35- Пташник В.Ю.
 У назві статті 9 проекту слова «Заснування» замінити на слово «Створення»;
 		Враховано   Стаття 10. Створення товариства
 
43. 1.Заснування товариства відбувається за рішенням його засновників.
 		 -36- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 9 проекту викласти у такій редакції:
«1. Створення товариства відбувається за рішенням його засновників»;
 		Враховано   1. Створення товариства відбувається за рішенням його засновників.
 
44. 2.Якщо товариство засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства можуть укладати договір про заснування товариства у письмовій формі. Договір про заснування товариства встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства не є установчим документом товариства.
 		 -37- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 9 проекту викласти у такій редакції:
«2. Рішення засновників оформлюється протоколом.»;
 		Відхилено   2. Якщо товариство створюється кількома особами, такі особи у разі необхідності визначення взаємовідносин між ними щодо створення товариства можуть укласти договір про створення товариства в письмовій формі. Договір про створення товариства може встановлювати порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про створення товариства діє до дня державної реєстрації товариства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
 
    -38- Семенуха Р.С.
 Третє речення частини другої статті 9 законопроекту доповнити словами такого змісту:
«і діє до дня державної реєстрації товариства, якщо інше прямо не встановлено цим договором або не випливає із суті зобов'язання, яке виникло на підставі цього договору.».
 		Враховано редакційно    
    -39- Рябчин О.М.
 В другому реченні частини 2 статті 9 після слів «строки та порядок внесення вкладів,» доповнити словами і знаками «у випадку внесення негрошового вкладу – предмет цього вкладу, порядок його оцінки та вартість, інші умови.»
 		Відхилено    
    -40- Левченко Ю.В.
 Частину 2 статті 9 розділу 2 Законопроекту доповнити реченням наступного змісту:
«Договір про заснування товариства діє до моменту проведення державної реєстрації створення товариства.»
 		Враховано редакційно    
    -41- Рябчин О.М.
 4.Доповнити статтю 9 частиною 3 в такій редакції:
«3.Договір про заснування укладається, підписується усіма учасниками та посвідчується нотаріально.».
 		Відхилено    
45. Стаття 10. Статут товариства
 		    Стаття 11. Статут товариства
 
46. 1.Установчим документом товариства є статут. Товариство може діяти на підставі модельного статуту.
 		 -42- Іванчук А.В.
 У частині 1 ст.10 друге речення виключити;
доповнити статтю після ч.2 частинами такого змісту:
«3. Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, то перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується у порядку, визначеному частиною другою цієї статті.
4. Перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, підписується у порядку, визначеному частиною п’ятою цієї статті.»,
відповідно змінити нумерацію подальших частин.
 		Враховано   1. Установчим документом товариства є статут.
 
47. 2.Перша редакція статуту товариства підписується всіма засновниками товариства. Справжність підписів засновників на статуті може бути нотаріально засвідчена.
 		 -43- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 10 проекту слова «. Справжність підписів засновників на статуті може бути нотаріально засвідчена.» замінити словами «та посвідчується нотаріально.»;
 		Враховано редакційно   2. Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.
3. Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.
4. Перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, підписується в порядку, визначеному частиною п’ятою цієї статті.
 
    -44- Семенуха Р.С.
 Частину другу статті 10 законопроекту викласти в такій редакції:
«2. Перша редакція статуту товариства підписується всіма засновниками товариства. Справжність підписів засновників на статуті засвідчується нотаріально.
Перша редакція статуту товариства, створеного в результаті перетворення акціонерного товариства, підписується всіма учасниками товариства або особою, уповноваженою на це загальними зборами учасників.».
 		Враховано редакційно    
    -45- Левченко Ю.В.
 У другому речені частини2 статті 10 розділу 2 Законопроекту слова «може бути» замінити на «має бути».
 		Враховано редакційно    
    -46- Рябчин О.М.
 В частині 2 статті 10 після слова «може бути нотаріально засвідчена» замінити на «посвідчується нотаріально».
 		Враховано редакційно    
    -47- Сабашук П.П.
 Частину 2 статті 10 викласти у такій редакції:
«Перша редакція статуту товариства підписується всіма засновниками (учасниками) товариства або особою (особами), уповноваженою (уповноваженими) на це рішенням загальних зборів засновників (учасників), і така можливість передбачена положеннями статуту товариства. Справжність підписів засновників (учасників) на статуті може бути нотаріально засвідчена.».
 		Враховано редакційно    
48. 3.Зміни до статуту товариства або статут товариства у новій редакції підписуються учасниками товариства, які голосували «за» таке рішення, або особою, уповноваженою на це загальними зборами учасників, якщо це передбачено статутом товариства. Підписи учасників або уповноваженої загальними зборами учасників особи засвідчуються нотаріально.
 		 -48- Сольвар Р.М.
 Частину третю статті 10 викласти у такій редакції:
«3. Зміни до статуту товариства або статут товариства у новій редакції підписуються учасниками товариства, які голосували «за» таке рішення, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв рішення про такі зміни, якщо це передбачено статутом товариства. Підписи учасників або уповноваженої загальними зборами учасників особи засвідчуються нотаріально.»
 		Враховано редакційно   5. Зміни до статуту товариства підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв рішення про внесення таких змін, якщо це передбачено статутом товариства. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчуються нотаріально.
 
    -49- Іванчук А.В.
 У частині 3 ст.10 слова «або статут товариства у новій редакції» виключити; слово «Підписи» замінити словами «Справжність підписів».
 		Враховано    
49. 4.У статуті товариства зазначаються відомості про:
 		    6. У статуті товариства зазначаються відомості про:
 
50. 1)повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
 		    1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
 
51. 2)органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
 		    2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
 
52. 3)порядок вступу до товариства та виходу з нього.
 		 -50- Рябчин О.М.
 В частині 4 статта 10, після другого речення доповнити новим реченням: «У випадку, якщо статут містить положення, що суперечать закону, застосовуються положення закону.».
 		Відхилено   3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.
 
53. 5.Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.
 		 -51- Рябчин О.М.
 Доповнити статтю 10 законопроекту частиною 5 в такій редакції:
«5. Для товариств, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров'я людей, обов’язковими є відомості про порядок прийняття та впровадження політик екологічної та соціальної відповідальності такого товариства.».
 		Відхилено   7. Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.
 
54. Глава ІІІ. Статутний капітал та вклади учасників
 		 -52- Іванчук А.В.
 Назву глави ІІІ викласти у такій редакції: «Статутний капітал, вклади учасників та участь у товаристві».
 		Враховано   Глава ІІІ. Статутний капітал та вклади учасників
 
55. Стаття 11. Статутний капітал товариства
 		    Стаття 12. Статутний капітал товариства
 
56. 1.Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
 		    1. Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
 
57. 2.Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатись у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
 		    2. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
 
58. 3.Статутом товариства можуть бути передбачені обмеження на зміну співвідношення часток учасників. Відповідні обмеження можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього за умови прийняття такого рішення всіма учасниками товариства одностайно.
 		    3. Статутом товариства можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників. Відповідні обмеження можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
59. Стаття 12. Вклад учасника товариства
 		    Стаття 13. Вклад учасника товариства
 
60. 1. Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом або статутом товариства.
 		 -53- Семенуха Р.С.
 Статтю 12 законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Вкладом учасника можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом або статутом товариства.
2. Вклад у негрошовій формі до статутного капіталу товариства повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства. При заснуванні товариства така оцінка визначається договором про заснування товариства.
На вимогу будь-якого засновника (при заснуванні товариства), учасника (учасників) товариства, що володіє (володіють у сукупності) більш як 10 відсотками голосів (при збільшенні статутного капіталу товариства), вартість вкладу у негрошовій формі повинна бути підтверджена звітом про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Витрати, пов'язані з проведенням такої оцінки, покладаються на засновника, учасника (учасників), на вимогу якого (яких) проводиться оцінка.».
 		Враховано частково   1. Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або відчужуване майно, якщо інше не встановлено законом.
 
61. 2.Вклад у негрошовій формі до статутного капіталу товариства повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства. При заснуванні товариства така оцінка визначається договором про заснування товариства.
 		 -54- Пташник В.Ю.
 В останньому реченні частини 2 статті 12 проекту слова «договором про заснування товариства» замінити словами «рішенням засновників про створення товариства.»;
 		Враховано редакційно   2. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається договором про створення товариства.
 
    -55- Рябчин О.М.
 Частину 2 статті 12 викласти в такій редакції:
«2.Вклад у негрошовій формі до статутного капіталу товариства повинен мати грошову оцінку. Порядок оцінки та вартість вкладу затверджуються одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства. При заснуванні товариства така оцінка визначається договором про заснування товариства.».
Доповнити статтю 12 частиною 3 в такій редакції:
«3.Вкладом у негрошовій формі не можуть бути послуги чи роботи, що надаються або виконуються на користь товариства, а також діяльність учасників із заснування товариства.».
Доповнити статтю 12 частиною 4 в такій редакції:
«4.Учасник зобов’язаний повідомляти про права третіх осіб на вклад у негрошовій формі при внесенні такого вкладу. У випадку невиконання цього зобов’язання, учасник зобов’язаний внести вклад в грошовій формі, у частині, на яку права третіх осіб зменшують вартість такого вкладу.».
Доповнити статтю 12 частиною 5 в такій редакції:
«5.На вклад не може бути видано цінний папір.».
 		Відхилено    
62. Стаття 13. Внесення вкладу під час заснування товариства
 		    Стаття 14. Внесення вкладу у зв’язку створення товариства
 
63. 1.Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства.
 		 -56- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 13 проекту доповнити словами «, якщо інше не передбачено першою редакцією статуту.»;
 		Відхилено   1. Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства..
 
    -57- Сабашук П.П.
 У частині 1 статті 13 слова «шести місяців» замінити словами «одного року».
 		Відхилено    
64. 2.Статут товариства або рішення про заснування товариства може передбачати менший строк для внесення вкладів.
 		 -58- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 13 проекту такого змісту:
«2.Статут товариства або рішення про заснування товариства може передбачати менший строк для внесення вкладів.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступної частини;
 		Враховано      
    -59- Іванчук А.В.
 У назві ст.13 слова «під час заснування» замінити словами «внаслідок створення»,
У частині 2 ст.13 слово «рішення» замінити словом «договір».
 		Враховано частково редакційно   
65. 3.Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.
 		    2. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки у статутному капіталі товариства.
 
66. Стаття 14. Прострочення внесення вкладу
 		    Стаття 15. Прострочення внесення вкладу
 
67. 1.Якщо учасник прострочив внесення вкладу, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення оплати. Попередження має містити інформацію про суму заборгованості, нараховану неустойку (якщо передбачено статутом товариства) та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не довше ніж тридцять днів.
 		 -60- Семенуха Р.С.
 Статтю 14 законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Якщо учасник прострочив внесення вкладу, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення оплати. Попередження має містити інформацію про суму заборгованості, нараховану неустойку (якщо передбачено статутом товариства) та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється статутом товариства, але не довше ніж тридцять днів.
2. Якщо учасник не вніс вклад для оплати заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які повинні прийняти одне з наступних рішень:
1) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частки учасника, який має заборгованість перед товариством, виключення такого учасника, розмір часток інших учасників товариства; або
2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника (з виключенням учасника або без такого) розмір часток учасників товариства; або
3) про перерозподіл неоплаченої частки (з виключенням учасника, який має заборгованість перед товариством), чи про перерозподіл неоплаченої частини частки між іншими учасниками (з виключенням учасника, який має заборгованість перед товариством, або без такого) без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; або
4) про набуття товариством неоплаченої частки (з виключенням учасника, який має заборгованість перед товариством) чи її частини (з виключенням учасника, який має заборгованість перед товариством, або без такого) без зміни розміру статутного капіталу товариства (за умови, що на момент такого набуття товариство сформує резервний капітал у розмірі номінальної вартості частки учасника (її частини) з подальшим відчуженням набутої частки (її частини) відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону);
5) про ліквідацію товариства.
3. У випадку припинення права користування майном до закінчення строку, на який відповідне майно буле передане в користування товариству як вклад, учасник товариства, який передав це майно, повинен надати товариству грошові кошти, інші засоби, не заборонені статутом, для оплати неоплаченої частини частки у розмірі та порядку, що передбачений статутом або визначається за згодою усіх учасників товариства, у тому числі учасника, який має заборгованість перед товариством.
Якщо учасниками не досягнуто згоди щодо порядку та (або) розміру вкладу, що підлягає внесенню для оплати неоплаченої частини частки, або учасник не вніс вклад для оплати заборгованості протягом строку, який встановлений статутом або визначений за згодою учасників, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які повинні прийняти одне з рішень, передбачених частиною другою цієї статті.
4. Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття одного з рішень відповідно до частини другої цієї статті.
Кількість голосів учасника, який прострочив внесення вкладу у випадках, передбачених частиною першою або третьою цієї статті, при визначенні результатів голосування для прийняття загальними зборами учасників рішень з інших питань діяльності товариства визначається пропорційно реально (фактично) внесеному (сплаченому) таким учасником вкладу.
5. У разі прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника у випадках, передбачених частиною другою, третьою цієї статті, товариство виплачує учаснику, якого виключено, вартість його частки або передає майно лише пропорційно розміру оплаченої частини частки такого учасника.
Вартість частки такого учасника визначається станом на день прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення, виходячи з ринкової вартості усього майна товариства як сукупності.
6. До відносин щодо наслідків виключення учасника, який має заборгованість перед товариством, у частині, не врегульованій цієї статтею, застосовуються правила статті 23 цього Закону.».
 		Враховано редакційно   1. Якщо учасник прострочив внесення вкладу, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення оплати. Попередження має містити інформацію про суму заборгованості, нараховану неустойку (якщо це передбачено статутом товариства) та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.
 
68. 2.Якщо учасник не вніс вклад для оплати заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які повинні прийняти одне з наступних рішень:
 		 -61- Іванчук А.В.
 У абзаці 1 частини 2 ст.14 слово «повинні» замінити словом «можуть».
У пункті 1 частини 2 ст.31 слова «, розмір часток інших учасників товариства» виключити.
У пункті 2 частини 2 ст.31 слова «, розмір часток учасників товариства» виключити.
 		Враховано   2. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:
 
    -62- Сотник О.С.
 У частині другій статті 14 (Прострочення внесення вкладу) законопроекту слова "повинні прийняти" замінити на "можуть прийняти".
 		Враховано    
    -63- Пташник В.Ю.
 В абзаці 1 частини 2 статті 14 проекту слово «повинні» замінити на слово «можуть»;
 		Враховано    
69. 1)про зменшення статутного капіталу товариства на розмір всієї частки учасника, який має заборгованість перед товариством, розмір часток інших учасників товариства; або
 		 -64- Пташник В.Ю.
 Пункт 1 частини 2 статті 14 проекту викласти в наступній редакції:
«1) про виключення учасника у зв’язку з невнесенням жодної частини частки та про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частки такого учасника;»;
 		Враховано редакційно   1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;
 
70. 2)про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника, розмір часток учасників товариства; або
 		 -65- Пташник В.Ю.
 У пункті 2 частини 2 статті 14 проекту слова «частини частки» замінити словами «частки (частини частки)» та слово «, розмір» замінити словами «та перерозподіл»;
 		Відхилено   2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
 
71. 3)про перерозподіл неоплаченої частки чи її частини між іншими учасниками без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; або
 		 -66- Пташник В.Ю.
 У пункті 3 частини 2 статті 14 проекту слова «чи її частини» замінити словами « (частини частки)»;
 		Враховано   3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
 
72. 4)про ліквідацію товариства.
 		 -67- Пташник В.Ю.
 Пункт 4 частини 2 статті 14 проекту такого змісту:
«4)про ліквідацію товариства.» - виключити.
 		Відхилено   4) про ліквідацію товариства.
 
73. 3.Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини 2 цієї статті.
 		    3. Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.
 
74. Стаття 15. Збільшення статутного капіталу товариства
 		    Стаття 16. Збільшення статутного капіталу товариства
 
75. 1.Збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення усіма його учасниками своїх вкладів у повному обсязі.
 		    1. Збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.
 
76. 2.При збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, рівну або меншу вартості додаткового вкладу такого учасника.
 		    2. При збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника.
 
77. Стаття 16. Збільшення статутного капіталу без додаткових вкладів
 		    Стаття 17. Збільшення статутного капіталу без додаткових вкладів
 
78. 1.Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.
 		    1. Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.
 
79. 2.При збільшенні статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників та співвідношення розмірів часток учасників у статутному капіталі не змінюється.
 		    2. У разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються.
 
80. Стаття 17. Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів
 		    Стаття 18. Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів
 
81. 1.Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та (або) третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.
 		    1. Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.
 
82. 2.Кожен учасник має переважне право зробити додатковий вклад в межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно його частці у статутному капіталі. Треті особи та учасники можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, тільки якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.
 		    2. Кожен учасник має переважне право зробити додатковий вклад в межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.
 
83. 3.У рішенні загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів визначається загальна сума збільшення, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.
 		    3. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі товариства та запланований розмір статутного капіталу.
 
84. 4.Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому випадку у рішенні загальних зборів учасників визначаються учасники та (або) треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.
 		    4. Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.
 
85. 5.Учасники можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.
 		    5. Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.
 
86. 6.Треті особи та учасники можуть вносити додаткові вклади протягом одного місяця після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, що мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлений менший строк.
 		    6. Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом одного місяця після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.
 
87. 7.Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для здійснення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише учасниками, що мають переважне право.
 		    7. Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.
 
88. 8.З учасником та (або) третьою особою може бути укладений договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та (або) третя особа зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство – збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти у товариство із відповідною часткою у статутному капіталі.
 		    8. З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство – збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.
 
89. 9.Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників повинні прийняти рішення про:
 		    9. Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про:
 
90. 1)затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками та (або) третіми особами товариства до статутного капіталу товариства;
 		    1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;
 
91. 2)затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; та
 		    2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;
 
92. 3)затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.
 		    3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.
 
93. 10.Якщо додаткові вклади не внесені учасником та (або) третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо товариство не затвердило розмір частки такого учасника та (або) третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.
 		 -68- Пташник В.Ю.
 У частині 10 статті 17 проекту слова «товариство не затвердило» замінити словами «рішенням загальних зборів не затверджено»;
 		Враховано   10. Якщо додаткові вклади не внесені учасником товариства та/або третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо рішенням загальних зборів учасників не затверджено розмір частки такого учасника та/або третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.
 
94. Стаття 18. Зменшення статутного капіталу товариства
 		    Стаття 19. Зменшення статутного капіталу товариства
 
95. 1.Товариство має право зменшити свій статутний капітал.
 		    1. Товариство має право зменшити свій статутний капітал.
 
96. 2.У випадку зменшення номінальної вартості часток усіх учасників товариства співвідношення номінальної вартості їх часток повинно зберігатися незмінним.
 		    2. У разі зменшення номінальної вартості часток усіх учасників товариства співвідношення номінальної вартості їхніх часток повинно зберігатися незмінним.
 
97. 3.Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом десяти днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
 		    3. Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
 
98. 4.Кредитори протягом тридцяти днів після отримання зазначеного повідомлення можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом тридцяти днів одного з таких заходів на вибір товариства: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору забезпечення, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором. У випадку невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк, кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання зобов'язань товариством у судовому порядку.
 		 -69- Левченко Ю.В.
 Частина 4 статті 18 розділу 3 Законопроекту після слів «укладення договору забезпечення» доповнити «чи інших засобів захисту виконання зобов'язання»
 		Враховано редакційно   4. Кредитори протягом 30 днів після отримання повідомлення, зазначеного в частині третій цієї статті можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів одного з таких заходів за вибором товариства:
1) забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору забезпечення;
2) дострокове припинення або виконання зобов'язань перед кредитором;
3) укладення іншого договору з кредитором.
У разі невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк кредитори мають право вимагати в судовому порядку дострокового припинення або виконання зобов'язань товариством.
 
    -70- Сольвар Р.М.
 «Кредитори протягом тридцяти днів після отримання зазначеного повідомлення можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом тридцяти днів одного з таких заходів на вибір товариства: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору забезпечення, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором або укласти з товариством договір про інші засоби захисту.»
 		Враховано редакційно    
99. 5.Якщо кредитор не звернувся до товариства з письмовою вимогою у строк, передбачений частиною 4 цієї статті, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань перед ним.
 		    5. Якщо кредитор не звернувся до товариства з письмовою вимогою у строк, передбачений частиною четвертою цієї статті, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань перед ним.
 
100. Стаття 19. Переважне право учасника товариства
 		    Стаття 20. Переважне право учасника товариства
 
101. 1.Учасник товариства має переважне право на придбання частки або частини частки іншого учасника товариства, що продається третій особі.
 		    1. Учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
 
102. 2.Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбають частку або частину частки пропорційно до розміру належних їм часток.
 		    2. Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства.
 
103. 3.Учасник товариства, який має намір продати свою частку або її частину третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про умови такого продажу. Якщо кожен з учасників товариства протягом тридцяти днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку або її частину, не повідомив письмово учасника, який продає частку або її частину, про намір скористатися своїм переважним правом, така частка або її частина може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
 		 -71- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 19 проекту після слів «поінформувати про умови такого продажу» доповнити словами « (у тому числі - про ціну та розмір частки, що відчужується)»;
 		Враховано редакційно   3. Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що продається, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на тридцять перший день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
 
    -72- Левченко Ю.В.
 Частину 3 статті 19 розділу 3 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«3.Учасник товариства, який має намір продати свою частку або її частину третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про умови такого продажу. Якщо кожен з учасників товариства протягом тридцяти днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку або її частину, не повідомив письмово учасника, який продає частку або її частину, про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник надав свою згоду на тридцять перший день з дати отримання повідомлення і з така частка або її частина може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
 		Враховано    
104. 4.Якщо учасник товариства, що має намір продати свою частку або її частину третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, то у разі ухилення однієї із сторін від укладення договору купівлі-продажу спір вирішується судом. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
 		 -73- Сотник О.С.
 Частину четверту статті 19 (Переважне право учасника товариства) викласти у такій редакції:
"Якщо учасник товариства, що має намір продати свою частку або її частину третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, то такі учасники зобов’язані протягом одного місяця, якщо сторони не домовилися про інший строк, укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки або її частини.
У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.
У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах…".
 		Враховано частково   4. Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки). У разі ухилення однієї із сторін від укладення договору купівлі-продажу спір вирішується судом. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.
 
    -74- Пташник В.Ю.
 У частині 4 статті 19 проекту слова «у разі ухилення однієї із сторін від укладення договору купівлі-продажу спір вирішується судом. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.» замінити словами «такі учасники зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки або її частини.»;
 		Враховано частково    
    -75- Пташник В.Ю.
 Доповнити частину 4 статті 19 проекту абзацами другим та третім такого змісту:
«У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.
У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.»;
 		Відхилено    
105. 5.Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків набувача частки або її частини, якщо переважне право такого учасника товариства на придбання частки або її частини є порушеним.
 		 -76- Сабашук П.П.
 У частині 5 статті 19 після слів «в судовому порядку» вставити слово «оплатного».
 		Враховано редакційно   5. Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.
 
106. 6.Статутом може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки або її частини між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники не мають переважного права учасників товариства. Статутом також може бути передбачений обов’язок учасника, який має намір продати частку або її частину третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з учасниками.
 		 -77- Сотник О.С.
 Частину шосту статті 19 (Переважне право учасника товариства), вважати частиною восьмою статті 19, такого змісту: "Статутом може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки або її частини між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники не мають переважного права учасників товариства…"
 		Відхилено   6. Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов’язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства.7. Учасник товариства, який звернувся до суду з позовною вимогою, передбаченою частиною п’ятою цієї статті, зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду.
Невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду.
У разі задоволення позову суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, особі, яка позбавляється права власності на частку (частину частки).
 
    -78- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 19 проекту частиною 6 такого змісту:
«6. Строк позовної давності на звернення до суду з позовами, передбаченими у частинах четвертій та п’ятій цієї статті, становить один рік з моменту, коли учасник товариства дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення.» та змінити відповідно нумерацію наступних частин статті;
Змінити номер частини 6 статті 19 проекту на «8» та виключити у цій частині останнє речення такого змісту:
«Статутом також може бути передбачений обов’язок учасника, який має намір продати частку або її частину третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з учасниками.»;
 		Враховано частково    
    -79- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 19 проекту частиною 7 такого змісту:
«7. Учасник, який звернувся до суду з позовними вимогами, передбаченими у частині п’ятій цієї статті, зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (її частини), визначеному в ухвалі суду.
Невиконання вимог про внесення грошових коштів на депозит суду є підставою для залишення позову без розгляду.
У разі задоволення позову суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозит суду, особі, що позбавляється права власності на частку.»;
 		Враховано    
107. 7.Якщо продаж частки у статутному капіталі товариства або її частини здійснюється на аукціоні (публічних торгах) у випадках, передбачених законом, переважне право не застосовується.
 		 -80- Іванчук А.В.
 У частині 7 ст.19 слова «у випадках, передбачених законом» замінити словами «відповідно до закону».
 		Враховано   8. Якщо продаж частки (частини частки) у статутному капіталі товариства здійснюється на аукціоні (публічних торгах) відповідно до закону, переважне право учасника товариства не застосовується.9. Переважне право учасника товариства не застосовується у разі, якщо це передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник.
 
    -81- Сотник О.С.
 Частину сьому статті 19 (Переважне право учасника товариства), вважати частиною дев'ятою статті 19 з таким же змістом.
 		Відхилено    
    -82- Сотник О.С.
 Доповнити статтю 19 частиною шостою, наступного змісту: "Строк позовної давності на звернення до суду з позовами, передбаченими у частинах четвертій та п’ятій цієї статті, становить один рік з моменту, коли учасник товариства дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення…".
 		Враховано частково    
    -83- Сотник О.С.
 Доповнити статтю 19 частиною сьомою, наступного змісту: "Учасник, який звертається до суду з позовними вимогами, передбаченими у частинах четвертій та п’ятій цієї статті, зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду ціну частки (її частини). Невиконання вимог про внесення грошових коштів на депозит суду є підставою для відмови у задоволенні позову. У разі задоволення позову суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозит суду, особі, що позбавляється права власності на частку".
 		Відхилено    
    -84- Іванчук А.В.
 Доповнити ст.19 новою частиною такого змісту:
«8. Переважне право учасника товариства не застосовується, якщо це передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник.».
 		Враховано    
108. Стаття 20. Відчуження частки іншим учасникам або третім особам
 		    Стаття 21. Відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам
 
109. 1.Учасник товариства має право відчужити свою частку в статутному капіталі або її частину оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам, якщо інше не передбачено статутом.
 		 -85- Сотник О.С.
 У частині першій статті 20 (Відчуження частки іншим учасникам або третім особам) змінити формулювання "якщо інше не передбачено статутом…" на "Статутом може бути передбачена заборона на відчуження частки третім особам…".
 		Враховано редакційно   1. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
 
    -86- Пташник В.Ю.
 У частині 1 статті 20 проекту слова «якщо інше не передбачено статутом» замінити словами «якщо заборону на відчуження частки не передбачено статутом»;
 		Враховано редакційно    
110. 2.Якщо діє переважне право учасника товариства, учасник може відчужити свою частку в статутному капіталі або її частину третій особі на виконання договору, відмінного від договору купівлі-продажу, лише за згодою інших учасників товариства, якщо інше не передбачено статутом. Частка учасника в статутному капіталі товариства може бути передана іншій особі незалежно від підстав такого передання, якщо всі учасники товариства надали згоду на це, протягом одного місяця з дня надання такої згоди, якщо учасниками не погоджений інший строк.
 		 -87- Іванчук А.В.
 Ч.2 ст.20 викласти у такій редакції:
«2. Статутом може бути встановлено, що відчуження частки допускається лише за згодою інших учасників. Рішення про встановлення такого правила та його скасування приймається одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства».
 		Враховано   2. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Встановлення такого правила та його скасування здійснюється одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
    -88- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 20 проекту такого змісту:
«2.Якщо діє переважне право учасника товариства, учасник може відчужити свою частку в статутному капіталі або її частину третій особі на виконання договору, відмінного від договору купівлі-продажу, лише за згодою інших учасників товариства, якщо інше не передбачено статутом. Частка учасника в статутному капіталі товариства може бути передана іншій особі незалежно від підстав такого передання, якщо всі учасники товариства надали згоду на це, протягом одного місяця з дня надання такої згоди, якщо учасниками не погоджений інший строк.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Враховано    
    -89- Пташник В.Ю.
 Статтю 20 проекту доповнити новою частиною 2 такого змісту:
«2. Право власності на частку в статутному капіталі товариства у набувача за договором виникає з моменту, зазначеного у договорі.»;
 		Відхилено    
111. 3.Якщо хоча б одна зі сторін договору про відчуження частки або частини частки є іноземною юридичною чи фізичною особою, сторони договору можуть самостійно здійснювати вибір права, що регулює такий договір.
 		 -90- Сотник О.С.
 Частину третю статті 20 законопроекту - виключити.
 		Враховано      
    -91- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 20 проекту такого змісту:
«3. Якщо хоча б одна зі сторін договору про відчуження частки або частини частки є іноземною юридичною чи фізичною особою, сторони договору можуть самостійно здійснювати вибір права, що регулює такий договір.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Враховано    
112. 4.Учасник товариства має право відчужити свою частку в статутному капіталі або її частину лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
 		 -92- Сотник О.С.
 Доповнити статтю 20 частиною п’ятою, наступного змісту: "Договір про відчуження частки в статутному капіталі товариства підлягає нотаріальному посвідченню".
 		Відхилено   3. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
 
    -93- Сотник О.С.
 Доповнити статтю 20 частиною шостою наступного змісту: "Право власності на частку в статутному капіталі товариства у набувача за договором виникає з моменту нотаріального посвідчення договору".
 		Відхилено    
    -94- Мушак О.П.
 В статті 20 законопроекту:
доповнити частиною 5 наступного змісту:
«5. Відчуженні частки в статутному капіталі та реалізація переважного права учасників на придбання такої частки, може бути здійснено шляхом укладення договорів/надання відмов від використання переважного права у вигляді електронних документів з використанням електронних цифрових підписів, виданих акредитованим центром сертифікації ключів, з яким укладено договір товариством.
Обслуговування дій товариства, учасників товариства та третіх осіб при відчуженні учасником частки в статутному капіталі та реалізації переважного права учасників на придбання такої частки може бути здійснено Центральним депозитарієм цінних паперів на підставі укладеного з товариством договору.»
 		Відхилено    
    -95- Іванчук А.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
«Стаття 16. Обов’язковий викуп часток набувачем контролюу товаристві
1. Набуттям контролю у товаристві є придбання особою частки у статутному капіталі товариства, в наслідок чого особа (з урахуванням кількості часток, які належать їй та її афілійованим особам) прямо або опосередковано володіє часткою у розмірі 50 і більше відсотків статутного капіталу товариства.
2. Якщо статутом товариства для виходу учасника вимагається згода інших учасників товариства, набувач контролю у товаристві протягом 20 робочих днів з дня набуття контролю зобов'язаний надіслати всім учасникам товариства, вартість часток кожного з яких становить менше 10 відсотків статного капіталу, безвідкличну письмову пропозицію (оферту) про придбання належних їм часток у статутному капіталі товариства.
3. Пропозиція про придбання належних іншим учасникам часток у статутному капіталі товариства має містити дані про:
1) запропоновану ціну придбання часток та порядок її визначення;
2) строк, протягом якого інші учасники можуть повідомити про прийняття пропозиції, який не може бути меншим, ніж 30 днів з дати надходження пропозиції;
3) порядок оплати часток, що купляються.
4. Ціна придбання належних іншим учасникам часток у статутному капіталі товариства не може бути меншою за ринкову ціну, визначену відповідно до частини 8 статті 21 цього Закону, станом на день, що передував набуттю контролю.
5. Протягом 30 днів з дня закінчення строку прийняття пропозиції набувач контролю повинен сплатити учасникам, які прийняли пропозицію, вартість їхніх часток, а інші учасники повинні вчинити всі необхідні дії для передання права власності на їх частки до покупцю.
6. Обов’язок набувача контролю запропонувати іншим учасникам придбати належні їм частки у статутному капіталі товариства не поширюється на випадки набуття контролю в порядку спадкування чи правонаступництва, якщо такий контроль набув спадкодавець чи правопопередник.».
 		Відхилено    
113. Стаття 21. Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства
 		 -96- Пташник В.Ю.
 Змінити назва статті 21 проекту на «Застава частки учасника товариства»;
 		Відхилено   Стаття 22. Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства
 
114. 1.Звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання судового рішення про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі судового рішення про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов’язання іншої особи.
 		 -97- Іванчук А.В.
 У ст.21:
слова «державний виконавець» всюди замінити словом «виконавець» у всіх відмінках;
у ч.1 слова «судового рішення» всюди замінити словами «виконавчого документу»;
ч.2 викласти у такій редакції:
«2. Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом тридцяти днів з дня одержання повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки відповідно до частини 4 цієї статті.»;
ч.4 доповнити словами «станом на день, що передував накладенню арешту на частку».
 		Враховано   1. Звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов’язання іншої особи.
 
    -98- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 21 проекту викласти у наступній редакції:
«1.Учасник товариства має право передати свою частку або її частину у заставу на користь іншого учасника товариства або третій особі без згоди інших учасників товариства, якщо інший порядок не передбачений статутом.»;
 		Відхилено    
115. 2.Державний виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника). Товариство повинне протягом тридцяти днів з дня одержання повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки відповідно до частини 5 статті 23 цього Закону.
 		 -99- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 21 проекту викласти у наступній редакції:
«2.Якщо учасник – заставодавець не виконав забезпечене зобов’язання, товариство має переважне право виконати зобов’язання учасника - заставодавця замість нього в частині, що забезпечена заставою частки товариства.»;
 		Відхилено   2. Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
116. 3.З дня одержання повідомлення відповідно до частини 2 цієї статті товариство зобов‘язане надавати державному виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника.
 		 -100- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 21 проекту викласти у наступній редакції:
«3.У разі наміру звернути стягнення на заставлену частку або її частину заставодержатель зобов'язаний письмово повідомити про це товариство та кожного учасника товариства.»;
 		Відхилено   3. З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов‘язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника.
 
117. 4.Протягом п’ятнадцяти днів з дня закінчення строку, визначеного у частині 2 цієї статті, державний виконавець здійснює розрахунок вартості частки відповідно до частини 5 статті 23 цього Закону.
 		 -101- Пташник В.Ю.
 Частину 4 статті 21 проекту викласти у наступній редакції:
«4.Рішення про виконання товариством зобов’язання учасника – заставодавця приймається загальними зборами учасників протягом тридцяти днів з дати отримання повідомлення від заставодержателя про намір звернути стягнення на заставлену частку. Таке рішення приймається одностайно загальними зборами учасників, у яких беруть участь усі учасники товариства. Голоси учасника – заставодавця, що припадають на частку або її частину, яка є обтяженою заставою, не враховуються при прийнятті рішення про виконання його зобов’язань, забезпечених заставою частки або частини частки, якщо інше не передбачено статутом товариства.»;
 		Відхилено   4. Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 26 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку.
 
118. 5.Державний виконавець пропонує іншим учасникам товариства придбати частку відповідно статті 19 цього Закону.
 		 -102- Пташник В.Ю.
 Частину 5 статті 21 проекту викласти у наступній редакції:
«5.Якщо товариство виконало зобов’язання учасника – заставодавця перед заставодержателем, учасник – заставодавець вважається таким, що відчужив свою заставлену частку або її частину на користь товариства за вартістю, що визначається станом на день прийняття рішення про виконання товариством зобов’язання учасника – заставодавця відповідно до частини п’ять статті 24 цього Закону. Якщо розмір заборгованості є меншим ніж вартість відчуженої частки, товариство зобов’язано виплатити колишньому учаснику – заставодавцю залишок протягом одного року з дня прийняття рішення про виконання товариством зобов’язання учасника – заставодавця.»;
 		Відхилено   5. Виконавець пропонує іншим учасникам товариства придбати частку відповідно статті 20 цього Закону.
 
119. 6.У разі, якщо договір купівлі – продажу укладено, покупець повинен сплатити ціну протягом десяти днів з дня укладення договору. Державний виконавець повинен передати частку покупцю протягом десяти днів з дня сплати ціни.
 		 -103- Пташник В.Ю.
 Частину 6 статті 21 проекту викласти у наступній редакції:
«6.Звільнена таким чином від застави та відчужена на користь товариства частка або її частина розподіляється між учасниками товариства, які проголосували за виконання товариством зобов’язання учасника – заставодавця. Частка або її частина розподіляється між такими учасниками пропорційно до розміру їх часток без зміни розміру статутного капіталу товариства та за умови здійснення кожним з них додаткового вкладу в розмірі не менше номінальної вартості отримуваної ним частки. Статутом товариства може бути передбачений інші умови розподілу частки учасника – заставодавця. Безоплатний розподіл частки учасника – заставодавця без зменшення статутного капіталу товариства не допускається.»;
 		Відхилено   6. Покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу. Виконавець передає частку покупцю протягом 10 днів з дня надходження оплати.
 
120. 7.Якщо ціна не буде сплачена відповідно до частини 6 цієї статті, договір купівлі-продажу вважається розірваним.
 		 -104- Пташник В.Ю.
 Частину 7 статті 21 проекту викласти у наступній редакції:
«7.Якщо товариство протягом одного місяця з дати отримання повідомлення від заставодержателя про намір звернути стягнення на заставлену частку або її частину, не прийняли рішення про виконання товариством зобов’язання учасника – заставодавця в частині, забезпеченій заставою частки або частини частки, заставодержатель має право реалізувати свої права заставодержателя на умовах договору, що встановлює обтяження на частку або її частину. Згода інших учасників товариства на звернення заставодержателем стягнення на заставлену частку або її частину не потребується. Якщо в результаті звернення стягнення на частку або її частину заставодержатель або третя особа, яка придбала її у законний спосіб, стає учасником такого товариства, рішення загальних зборів учасників про затвердження нового складу учасників не потребується.»;
 		Відхилено   7. Якщо оплата, передбачена частиною шостою цієї статті, не буде здійснена у встановлений строк, договір купівлі-продажу вважається розірваним.
 
121. 8.Якщо товариство не виконає обов’язків відповідно до частини 2 чи 3 цієї статті, або учасники товариства не скористаються правом придбати частку, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним відповідно до частини 7 цієї статті, частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.
 		 -105- Пташник В.Ю.
 Частину 8 статті 21 проекту викласти у наступній редакції:
«8.8. Звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на підставі судового рішення про звернення стягнення на частку, яка передана у заставу. Якщо інше не передбачено статутом товариства, звернення стягнення на частку також може відбуватись в позасудовому порядку шляхом реалізації частки на підставі виконавчого напису нотаріуса. Розрахунок вартості частки здійснюється на дату набуття чинності відповідним судовим рішення або вчинення виконавчого напису нотаріуса.»;
 		Відхилено   8. Якщо товариство не виконає обов’язків відповідно до частини другої чи третьої цієї статті, або учасники товариства не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним відповідно до частини сьомої цієї статті, частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.
 
122. Стаття 22. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника
 		 -106- Семенуха Р.С.
 Назву статті 22 законопроекту викласти в такій редакції:
«Стаття 22. Вступ до товариства спадкоємця або правонаступника учасника цього товариства»
 		Враховано   Стаття 23. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника товариства
 
123. 1.Спадкоємець (правонаступник) учасника може вступити до товариства за одностайною згодою інших учасників товариства.
 		 -107- Іванчук А.В.
 Ст.22 замінити двома статтями такого змісту:
«Стаття 22. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника
1. У разі смерті або припинення учасника частка переходить до його спадкоємця або правонаступника.
Стаття 22-1. Вступ до товариства спадкоємця або правонаступника учасника відповідно до статуту
1. Статутом товариства може бути передбачено, що у разі смерті або припинення учасника частка не переходить до його спадкоємця або правонаступника, а такий спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства за згодою інших учасників товариства.
2. Положення статуту, які стосуються питань, вказаних у частині 1 цієї статті, зміна або скасування таких положень приймаються одностайним рішенням вищого органу товариства.
3. Спадкоємець (правонаступник) учасника може прийняти рішення про вихід померлого або припиненого учасника товариства.
4.Товариство може прийняти рішення про виключення померлого або припиненого учасника. Таке рішення приймається без врахування голосів померлого (припиненого) учасника.
5.Розрахунки зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, який не став учасником товариства відповідно до частини 3 або 4 цієї статті, здійснюються відповідно до статті 27 цього Закону.
6. Ця стаття не застосовується щодо спадкоємців, які належать до першої черги спадкоємців за законом, а також якщо померлий (припинений) учасник є єдиним учасником товариства.».
 		Враховано   1. У разі смерті або припинення учасника товариства частка переходить до його спадкоємця або правонаступника.
 
    -108- Пташник В.Ю.
 У частині 1 статті 22 проекту слово «одностайною» виключити;
 		Відхилено    
    -109- Рябчин О.М.
 Викласти частину 1 статті 22 в такій редакції:
«1.У випадку смерті учасника його частка переходить спадкоємцям, якщо статутом не передбачено інше.».
 		Враховано редакційно    
124. 2.Якщо частка учасника в статутному капіталі товариства перевищує 50 відсотків, його спадкоємець (правонаступник) може вступити до товариства без згоди інших учасників, якщо інше не передбачене статутом. Статутом товариства можуть бути передбачені інші випадки, коли спадкоємець (правонаступник) може вступити до товариства без згоди інших учасників.
 		 -110- Пташник В.Ю.
 У першому реченні частини 2 статті 22 слова «, якщо інше не передбачене статутом» - виключити;
 		Відхилено   Стаття 24. Вступ до товариства спадкоємця або правонаступника учасника відповідно до статуту товариства
1. Статутом товариства може бути передбачено, що у разі смерті або припинення учасника товариства частка не переходить до його спадкоємця або правонаступника, а такий спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства за згодою інших учасників товариства.
2. Положення статуту товариства, що стосуються питань, зазначених у частині першій цієї статті, зміна або скасування таких положень приймаються одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
3. Спадкоємець (правонаступник) учасника може прийняти рішення про вихід з товариства померлого або припиненого учасника.
4. Товариство може прийняти рішення про виключення померлого або припиненого учасника. Таке рішення приймається загальними зборами учасників без врахування голосів померлого або припиненого учасника товариства.
 
    -111- Рябчин О.М.
 Викласти частину 2 статті 22 в такій редакції:
«2.Заборона або обмеження на перехід частки до спадкоємця є нікчемними, якщо статут не містить порядку та строки виплати спадкоємцю компенсації за таку частку.».
 		Відхилено    
    -112- Воропаєв Ю.М.
 Частину 1 та 3 Статті 22 викласти у наступній редакції:
«Стаття 22. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника.
1.Спадкоємець (правонаступник) учасника може вступити до товариства за рішенням загальних зборів учасників, за яке проголосували усі інші учасники товариства. Статутом товариства можуть бути передбачені інші правила, ніж передбачено першим реченням цієї частини. Загальні збори учасників товариства мають прийняти рішення з цього питання протягом 3 місяців з моменту звернення до товариства спадкоємця (правонаступника) учасника. У випадку, якщо загальними зборами товариства протягом вказаного терміну не прийнято жодного рішення з приводу вступу спадкоємця (правонаступника) учасника до товариства, згода на вступ до товариства вважається отриманою. У випадку, якщо спадкоємцю (правонаступнику) учасника загальними зборами товариства відмовлено у вступі до товариства, відповідна частка переходить до товариства.
Правила, визначені цією частиною статті, не застосовуються для правонаступництва у випадку перетворення юридичної особи.
Вступ до товариства спадкоємців (правонаступників) учасника з першої черги спадкування, здійснюється автоматично без згоди інших учасників товариства.
3. Розрахунки зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, якому відмовлено у вступі до товариства, здійснюються у порядку, передбаченому статутом товариства. При цьому вартість частки, що підлягає виплаті спадкоємцю (правонаступнику), визначається, виходячи із розміру чистих активів товариства пропорційно до розміру частки учасника, за даними останньої фінансової звітності станом на дату звернення спадкоємця (правонаступника) учасника із заявою про вступ до товариства. Товариство зобов'язане виплатити спадкоємцю (правонаступнику) вартість частки учасника протягом шести місяців з дня звернення спадкоємця (правонаступника) із заявою про вступ до товариства».
 		Враховано частково    
125. 3.Розрахунки зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, який не став учасником товариства, здійснюються відповідно до статті 23 цього Закону.
 		 -113- Семенуха Р.С.
 Частину третю статті 22 законопроекту замінити трьома частинами такого змісту:
«3. Спадкоємець (правонаступник) учасника може відмовитися від вступу до товариства, направивши товариству відповідну нотаріально посвідчену заяву.
4. Вартість частки учасника, спадкоємець (правонаступник) якого не став учасником товариства, визначається станом на день відкриття спадщини (на день державної реєстрації товариства – правонаступника або на день державної реєстрації змін до статуту (статуту в новій редакції) товариства - правонаступника, до якого здійснено приєднання).
5. До відносин щодо розрахунків зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, який не став учасником товариства, у частині, не врегульованій цієї статтею, застосовуються правила статті 23 цього Закону. Порівняно зі строком, встановленим у частині четвертій статті 23 цього Закону, статутом товариства може бути передбачений більший строк для розрахунків зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, частка якого у статутному капіталі товариства становить більше 50 відсотків.».
 		Враховано частково   5. Розрахунки зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, який не став учасником товариства відповідно до частини третьої або четвертої цієї статті, здійснюються відповідно до статті 25 цього Закону.
6. Ця стаття не застосовується стосовно спадкоємців, які належать до першої черги спадкоємців за законом, а також якщо померлий або припинений учасник є єдиним учасником товариства.
 
    -114- Іванчук А.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
«Стаття 22-2. Наслідки тривалої бездіяльності спадкоємця або правонаступника учасника
1. Зі спливом 1 року з дня смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи рішення про ліквідацію товариства та інші рішення, необхідні для ліквідації товариства, приймаються загальними зборами без врахування голосів такого учасника, більшістю голосів інших учасників товариства.
2. Зі спливом 1 року з дня смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства не перевищує 50 відсотків, товариство може своїм рішенням виключити такого учасника з товариства у позасудовому порядку.».
 		Відхилено    
126. Стаття 23. Вихід учасника з товариства
 		    Стаття 25. Вихід учасника з товариства
 
127. 1.Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50 відсотків, може у будь-який час вийти з товариства без згоди інших учасників, якщо інше не передбачено статутом. В іншому випадку учасник може вийти з товариства за згодою інших учасників протягом одного місяця з дня отримання такої згоди, якщо менший строк не визначений такою згодою. Рішення учасників про таку згоду приймається одностайно загальними зборами учасників, в яких беруть участь всі учасники товариства. Голоси учасника, що виходить, не враховуються при прийнятті рішення учасників про таку згоду.
 		 -115- Іванчук А.В.
 Ч.1 ст.23 замінити частинами такого змісту:
1.Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50 відсотків, може у будь-який час вийти з товариства без згоди інших учасників.
2. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є рівною або більшою 50 відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.
5. Рішення про згоду на вихід учасника може бути прийнято протягом місяця з дня подання учасником заяви.
6. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня отримання такої згоди від останнього учасника, якщо менший строк не визначений такою згодою.»;
у ч.3 перше речення виключити:
ч.4 доповнити новим другим рішенням такого змісту: «Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».»;
ч.5 викласти у такій редакції:
«Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості всього майна товариства, як сукупності пропорційно до розміру частки учасника.».
 		Враховано   1. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
2. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.
3. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви.
4. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.
 
    -116- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 23 викласти у наступній редакції:
«Стаття 23. Вихід учасника з товариства
1. Якщо це передбачено статутом товариства, учасник товариства може вийти з товариства без згоди інших учасників шляхом подання відповідної заяви у порядку, що передбачений статутом товариства, за який проголосували усі учасники товариства. Справжність підпису на заяві про вихід із товариства підлягає нотаріальному засвідченню. Внаслідок виходу учасника з товариства його частка переходить до товариства. Вихід учасників з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, не допускається.
2. Статутом товариства, за який проголосували усі учасники товариства, може бути передбачена заборона на вихід з товариства. Виключення у подальшому зі статуту таких положень можливе лише за рішенням загальних зборів учасників товариства, за яке проголосували усі учасники товариства.»
 		Враховано частково    
    -117- Сотник О.С.
 Частину першу статті 23 (Вихід учасника з товариства) викласти у такій редакції: "Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50 відсотків, може у будь-який час вийти з товариства без згоди інших учасників, якщо інше не передбачено статутом, подавши до товариства заяву про вихід.
Учасник, частка якого у статутному капіталі товариства становить п’ятдесят і більше відсотків, може вийти з товариства за згодою усіх інших учасників протягом одного місяця з дня отримання такої згоди, якщо менший строк не визначений такою згодою. Рішення учасників про таку згоду має бути прийнято протягом місяця з дня подання учасником заяви та приймається кваліфікованою більшістю голосів усіх учасників товариства.
Голоси учасника, що виходить, не враховуються при прийнятті рішення учасників про таку згоду.
Підпис учасника – фізичної особи на заяві про вихід із товариства засвідчується нотаріально…".
 		Враховано частково    
    -118- Левченко Ю.В.
 Перше речення частини 1 статті 23 розділу 3 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«1.Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50 відсотків, може у будь-який час вийти з товариства без згоди інших учасників, про що інформує учасників товариства за п’ять днів до дати свого виходу з товариства, якщо інше не передбачено статутом.»
 		Відхилено    
    -119- Пташник В.Ю.
 У частині 1 статті 23 проекту слова «. В іншому випадку учасник може вийти з товариства за згодою інших учасників протягом одного місяця з дня отримання такої згоди, якщо менший строк не визначений такою згодою. Рішення учасників про таку згоду приймається одностайно загальними зборами учасників, в яких беруть участь всі учасники товариства. Голоси учасника, що виходить, не враховуються при прийнятті рішення учасників про таку згоду.» замінити словами «, подавши до товариства заяву про вихід. Датою виходу такого учасника із товариства є дата подачі до товариства заяви про вихід.»;
 		Відхилено    
    -120- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 23 проекту новою частиною 2 такого змісту:
«2.Учасник, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 і більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників протягом одного місяця з дня отримання такої згоди, якщо менший строк не визначений такою згодою. Рішення учасників про таку згоду приймається одностайно загальними зборами учасників, в яких беруть участь всі учасники товариства. Голоси учасника, що виходить, не враховуються при прийнятті рішення учасників про таку згоду. Датою виходу такого учасника із товариства є дата прийняття загальними зборами рішення про згоду на вихід.» та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Відхилено    
128. 2.Вихід учасників з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, не допускається.
 		    5. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
 
129. 3.Учасник товариства вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації зменшення розміру статутного капіталу на розмір частки такого учасника. Не пізніше тридцяти днів з дня, коли товариство дізналось чи мало дізнатись про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки.
 		 -121- Сотник О.С.
 У частині третій статті 23 законопроекту змінити формулювання "…з дня державної реєстрації зменшення розміру статутного капіталу на розмір частки такого учасника." на "…з дня подання заяви до Товариства, а у випадках, коли законом або статутом необхідною є згода інших учасників, – з дня отримання такої згоди.".
 		Відхилено   6. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки.
 
    -122- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 23 проекту такого змісту:
«3.Учасник товариства вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації зменшення розміру статутного капіталу на розмір частки такого учасника. Не пізніше тридцяти днів з дня, коли товариство дізналось чи мало дізнатись про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Відхилено    
    -123- Семенуха Р.С.
 Частини третю, четверту та шосту статті 23 законопроекту викласти в такій редакції:
«3. Учасник товариства вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації зменшення розміру статутного капіталу на розмір частки такого учасника. Не пізніше наступного робочого дня з дня державної реєстрації зменшення розміру статутного капіталу на розмір частки учасника, що вийшов, такий учасник письмово (поштовим відправленням з повідомленням про вручення) або в інший спосіб, визначений статутом товариства, повідомляє виконавчий орган товариства про свій вихід. Не пізніше тридцяти днів з дня, коли товариство дізналося про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки.
4. Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли товариство дізналося про вихід учасника, виплатити йому вартість частки учасника. Статутом може встановлюватися інший строк для такої виплати.
При цьому днем, коли товариство дізналося про вихід учасника в цілях застосування частин третьої та четвертої цієї статті, є або день отримання товариством виписки з Єдиного державного реєстру відповідно до частини 2-2 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», або день отримання від колишнього учасника повідомлення про його вихід з товариства, залежно від того, яка дата настала раніше.».
«6. За згодою учасника товариства, що вийшов, товариство може передати йому майно, що дорівнює вартості частки, визначеної відповідно до цієї статті.
Якщо вклад учасника був здійснений шляхом передання товариству права користування майном, відповідне майно повертається учасникові, що вийшов, без виплати винагороди, якщо інше не передбачено статутом або домовленістю між учасниками товариства (виконавчим органом товариства, якщо це передбачено статутом) та учасником, що вийшов.».
 		Відхилено    
130. 4.Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли товариство дізналось чи мало дізнатись про вихід учасника, виплатити йому вартість частки учасника. Статутом може встановлюватися інший строк для такої виплати.
 		 -124- Денисенко А.П.
 Частину 8 статті 26 викласти у такій редакції: «8. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості всього майна товариства, як сукупності, визначеного відповідно до статей 190, 191 Цивільного кодексу України, пропорційно до розміру частки учасника».
 		Враховано   7. Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви, у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Статутом товариства може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
 
131. 5.Вартість частки учасника визначається станом на день виходу виходячи з ринкової вартості всього майна товариства, як сукупності.
 		 -125- Сотник О.С.
 Частину п’яту статті 23 законопроекту викласти у такій редакції: "Вартість частки учасника визначається станом на день виходу відповідно до ринкової вартості всього майна товариства, як сукупності. Оцінка майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні…".
 		Відхилено   8. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості всього майна товариства як сукупності, визначеного відповідно до статей 190, 191 Цивільного кодексу України, пропорційно до розміру частки такого учасника.
 
    -126- Пташник В.Ю.
 Частину 5 статті 23 проекту доповнити другим реченням такого змісту:
«Оцінка майна для визначення вартості частки учасника під час виходу з товариства може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.»;
 		Відхилено    
132. 6.За згодою учасника товариства, що вийшов, товариство може передати йому майно, що дорівнює вартості частки, визначеної відповідно до цієї статті.
 		 -127- Іванчук А.В.
 Частину 6 статті 23 викласти в такій редакції: «6.За згодою учасника товариства, що вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінене зобов’язанням з передачі іншого майна.».
 		Враховано   9. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна.
 
133. 7.Товариство виплачує учаснику, що вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно розміру оплаченої частини частки такого учасника.
 		    10. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
 
134. 8.Товариство зобов‘язане надавати учаснику, який вийшов, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки учасника.
 		    11. Товариство зобов‘язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
 
135. 9.Статутом товариства може бути передбачений інший строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить, якщо такий статут або внесення відповідних змін до нього прийнятий одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства.
 		    12. Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, якщо такий статут або зміни до нього прийняті одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
136. 10.Правила цієї статті застосовуються також до відносин щодо виходу з товариства спадкоємця чи правонаступника учасника.
 		 -128- Іванчук А.В.
 Частину 10 ст.23 викласти у такій редакції:
«10. Правила цієї статті застосовуються також до розрахунків із спадкоємцем чи правонаступником учасника, якого не прийнято до товариства.».
 		Враховано редакційно      
137. Стаття 24. Виключення учасника з товариства
 		 -129- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 24 «Виключення учасника з товариства» виключити з тексту законопроекту.
 		Враховано частково   Стаття 26. Примусовий викуп частки учасника товариства
 
138. 1.Учасник або учасники товариства, номінальна вартість часток яких у сукупності складає не менше 10 відсотків статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про виключення учасника з товариства в судовому порядку, якщо дії чи бездіяльність учасника унеможливлюють діяльність товариства або суттєво їй заважають.
 		 -130- Сольвар Р.М.
 Частину першу статті 24 законопроекту викласти у такій редакції:
«Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Таке право може бути реалізовано лише у випадку його закріплення у статуті товариства.»
 		Відхилено   1. Учасник або учасники товариства, сукупна номінальна вартість часток яких становить не менше 50 відсотків статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про здійснення примусового викупу частки іншого учасника, якщо його дії завдають шкоди товариству.
 
    -131- Семенуха Р.С.
 Частини першу – третю статті 24 законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Учасник або учасники товариства, номінальна вартість часток яких у сукупності складає не менше 10 відсотків статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про виключення учасника з товариства в судовому порядку у разі протиправного, винного невиконання або неналежного виконання таким учасником свого обов’язку (своїх обов’язків), передбачених законом, статутом, рішеннями загальних зборів учасників, інших органів товариства, або якщо винні, протиправні дії чи бездіяльність учасника унеможливлюють діяльність товариства або суттєво їй заважають.
2. У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, у випадках, передбачених статтею 14 цього Закону, учасники товариства можуть прийняти рішення про виключення такого учасника з товариства у позасудовому порядку. Таке рішення приймається одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства, без врахування голосів учасника, який виключається.
3. Статутом товариства можуть бути передбачені інші підстави для виключення учасника товариства за рішенням загальних зборів товариства, якщо такий статут або внесення відповідних змін до нього прийнятий одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства. Статутом може бути передбачено заборону на виключення учасника з товариства.».
 		Відхилено    
139. 2.У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, учасники товариства можуть прийняти рішення про виключення такого учасника з товариства у позасудовому порядку. Таке рішення приймається одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства, без врахування голосів учасника, який виключається.
 		 -132- Сотник О.С.
 Частину другу статті 24 (Виключення учасника з товариства) викласти у такій редакції: "У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та, якщо протягом строку встановленого законодавством спадкоємці (правонаступники) такого учасника не заявили про своє бажання вступити до товариства чи отримати розрахунок відповідно до статті 23 цього Закону, учасники товариства можуть прийняти рішення про виключення такого учасника з товариства у позасудовому порядку. Таке рішення приймається загальними зборами, в яких взяли участь не менше 3/4 учасників товариства, без врахування голосів учасника, який виключається.".
 		Враховано частково      
140. 3.Статут товариства може передбачати інші підстави для виключення учасника товариства за рішенням загальних зборів товариства. Статутом може бути передбачено заборону на виключення учасника з товариства.
 		 -133- Іванчук А.В.
 Ч.2, 3, 4 ст.24 викласти у такій редакції:
«2.Статутом може бути передбачено інші підстави для виключення учасника товариства, яке здійснюється за рішенням загальних зборів товариства. Статутом може бути передбачено заборону на виключення учасника з товариства. Положення статуту, передбачені цією частиною, їх зміна або скасування приймаються одностайним рішенням вищого органу товариства.
3. Не пізніше тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням про виключення учасника або з дня прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника товариство зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню набрання законної сили судовим рішенням про виключення учасника або дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника.
4.До відносин щодо наслідків набрання законної сили судовим рішенням про здійснення примусового викупу частки учасника та прийняття рішення загальними зборами учасників про виключення учасника відповідно застосовуються правила частин 5, 8 – 11 статті 26 цього Закону.».
 		Враховано      
141. 4.До відносин щодо наслідків виключення учасника застосовуються правила частин 2 – 9 (включно) статті 23 цього Закону.
 		 -134- Пташник В.Ю.
 Статтю 24 такого змісту:
«Стаття 24. Виключення учасника з товариства
1.Учасник або учасники товариства, номінальна вартість часток яких у сукупності складає не менше 10 відсотків статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про виключення учасника з товариства в судовому порядку, якщо дії чи бездіяльність учасника унеможливлюють діяльність товариства або суттєво їй заважають.
2.У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, учасники товариства можуть прийняти рішення про виключення такого учасника з товариства у позасудовому порядку. Таке рішення приймається одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства, без врахування голосів учасника, який виключається.
3.Статут товариства може передбачати інші підстави для виключення учасника товариства за рішенням загальних зборів товариства. Статутом може бути передбачено заборону на виключення учасника з товариства.
4.До відносин щодо наслідків виключення учасника застосовуються правила частин 2 – 9 (включно) статті 23 цього Закону.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних статей;
 		Враховано частково   2. Не пізніше 30 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням про здійснення примусового викупу частки учасника товариства або з дня прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника товариство зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню набрання законної сили судовим рішенням про здійснення примусового викупу частки учасника товариства або дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.
3. До відносин щодо наслідків набрання законної сили судовим рішенням про здійснення примусового викупу частки учасника товариства та прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства відповідно застосовуються правила частин п’ятої, восьмої – одинадцятої статті 26 цього Закону.
 
142. Стаття 25. Обов’язковий викуп частки учасника товариством
 		       
143. 1.Кожний учасник товариства має право вимагати обов'язкового викупу товариством належної йому частки, якщо він взяв участь у загальних зборах учасників та голосував проти рішення, що було прийнято загальними зборами учасників щодо:
 		 -135- Іванчук А.В.
 Перший абзац частини 1 ст.25 викласти у такій редакції:
«1. Товариство зобов’язане викупити частку, що належить учаснику товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50 відсотків, на його письмову вимогу, якщо він не вправі вийти з товариства без згоди інших учасників, не брав участі у загальних зборах учасників або голосував проти рішення, що було прийнято ними щодо:»;
ч.2 викласти у такій редакції:
«2. Ціна викупу частки визначається відповідно до частини 10 статті 27 цього Закону станом на день, що передував дню прийняття рішення загальних зборів учасників, зазначеного у частині 1 цієї статті.».
 		Враховано      
    -136- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 25 викласти у наступній редакції:
«Стаття 25. Обов’язковий викуп частки учасника товариством
1. Якщо це передбачено статутом товариства, учасник товариства має право вимагати обов'язкового викупу товариством належної йому частки, якщо на загальних зборах учасників він голосував проти рішення, що було прийнято загальними зборами учасників щодо вчинення товариством значного правочину чи правочину із заінтересованістю.
2. Товариство зобов’язане викупити частку, що належить учаснику, на вимогу цього учасника, також у випадках, якщо:
1) статутом товариства передбачено заборону на відчуження частки третім особам, а інші учасники відмовились від її придбання;
2) учасником не отримано згоди на відчуження частки від інших учасників, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно із статутом товариства.
Статутом товариства можуть бути передбачені інші випадки, коли учасники товариства мають право вимагати обов’язкового викупу товариством належних їм часток. Викуп товариством частки на вимогу учасника, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, не допускається.
3. Вартість частки визначається, виходячи із розміру чистих активів товариства пропорційно до розміру частки учасника, за даними останньої фінансової звітності станом на дату, що передує даті звернення учасника до товариства із вимогою про викуп частки. У випадку, якщо належна учаснику частка не була ним повністю оплачена, розрахунки із учасником здійснюються у пропорції до оплаченої частини частки. Інші питання порядку та строку розрахунків з учасником визначаються згідно зі статутом товариства, за який проголосували усі учасники.»
 		Враховано редакційно    
144. 1)вчинення товариством значного правочину; або
 		 -137- Пташник В.Ю.
 Пункт 1 частини 1 статті 25 проекту викласти у такій редакції:
«1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ;»;
 		Враховано      
145. 2)вчинення товариством правочину із заінтересованістю.
 		 -138- Пташник В.Ю.
 Пункт 2 частини 1 статті 25 проекту викласти у такій редакції:
«2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, у тому числі про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;»;
 		Враховано редакційно      
    -139- Пташник В.Ю.
 Доповнити частину 1 статті 25 проекту пунктами 3 та 4 такого змісту:
«3) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість;
4) зміну розміру статутного капіталу.»;
 		Враховано    
    -140- Сабашук П.П.
 Частину 1 статті 25 доповнити абзацом такого змісту:
«Така вимога може бути висунута учасником протягом 1 (одного) місяця з дня проведення загальних зборів учасників, за наслідком яких в учасника виникло таке право.».
 		Відхилено    
146. 2.Товариство у разі настання будь-якого випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, та отримання письмової вимоги від учасника про викуп належної йому частки, зобов'язане викупити частку у учасника.
 		 -141- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 25 проекту викласти в такій редакції:
«2. Товариство у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, зобов'язане викупити належну учаснику частку.» та виключити частину 3 статті 25 проекту;
 		Враховано частково      
147. 3.До відносин щодо наслідків викупу частки учасника застосовуються правила частин 2 – 9 (включно) статті 23 цього Закону.
 		       
148. Стаття 26. Набуття товариством частки у власному капіталі
 		    Стаття 27. Набуття товариством частки у власному статутному капіталі
 
149. 1.Товариство має право придбати частки в своєму статутному капіталі без зменшення свого статутного капіталу на розмір такої частки лише за умови, що на момент такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки, який не можна використовувати для здійснення виплат на користь учасників такого товариства.
 		 -142- Пташник В.Ю.
 . Доповнити проект новою статтею 26 такого змісту:
«Стаття 26. Порядок реалізації учасниками права вимоги обов'язкового викупу товариством належної їм частки
1. Ціна викупу частки не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до частини 5 статті 23 цього Закону.
Договір між товариством та учасником про обов'язковий викуп товариством належної йому частки укладається в письмовій формі.
2. Товариство протягом не більш як п’яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу частки, у порядку, встановленому статутом цього товариства, повідомляє учасників, які мають право вимагати обов’язкового викупу частки, про право вимоги обов’язкового викупу частки із зазначенням:
1) ціни викупу частки;
2) строку здійснення товариством укладення договору та оплати вартості частки (у разі отримання вимоги учасника про обов’язковий викуп частки).
3. Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу частки, учасник, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі учасника про обов'язковий викуп частки мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), розмір частки, обов'язкового викупу якої він вимагає. До письмової вимоги учасником мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на частку товариства станом на дату подання вимоги.
4. Протягом 30 днів після отримання вимоги учасника про обов'язковий викуп частки товариство здійснює оплату вартості частки за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу частки, що належать учаснику, а відповідний учасник повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на частку, обов'язкового викупу якої він вимагає.
Оплата частки здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.» та змінити відповідно нумерацію наступних статей проекту.
 		Враховано редакційно   1. Товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки лише за умови, що на день такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки, який не може використовуватися для здійснення виплат на користь учасників такого товариства.
 
    -143- Сабашук П.П.
 Частину 1 статті 26 викласти у такій редакції:
«Товариство має право придбати частки в своєму статутному капіталі без зменшення свого статутного капіталу на розмір такої частки.».
 		Відхилено    
150. 2.Відплатний договір про набуття товариством частки у власному капіталі може бути укладений лише за одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства.
 		    2. Відплатний договір про набуття товариством частки у власному статутному капіталі укладається лише за одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
151. 3.Частки, що належать товариству, не враховуються при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників товариства, при розподілі прибутку товариства, а також при розподілі майна товариства в разі його ліквідації.
 		    3. Частки, що належать товариству, не враховуються при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників, при розподілі прибутку товариства, а також при розподілі майна товариства у разі його ліквідації.
 
152. 4.У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством, товариство зобов'язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки.
 		 -144- Іванчук А.В.
 Доповнити ч.4 ст.26 після слова «товариством» словами «без зменшення статутного капіталу».
 		Враховано   4. У разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу товариства воно зобов'язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки).
 
153. Стаття 27. Виплата дивідендів учасникам товариства
 		    Стаття 28. Виплата дивідендів учасникам товариства
 
154. 1.Дивіденди – це частина чистого прибутку товариства, що виплачується учаснику товариства пропорційно належній йому частці в статутному капіталі товариства.
 		 -145- Іванчук А.В.
 Викласти в такій редакції:
«1. Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку особам, які були учасниками товариства на момент прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їх часток.»
 		Враховано   1. Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.
 
155. 2.Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами, якщо інше не встановлено статутом товариства або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства.
 		 -146- Іванчук А.В.
 У ч.2 ст.27 слова ««виключно» та «статутом товариства або» виключити.
 		Враховано   2. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
156. 3.Дивіденди можуть виплачуватися за будь який період, що є кратним кварталу, на підставі відповідної звітності товариства.
 		 -147- Іванчук А.В.
 У ч.3 ст.27 слова «, на підставі відповідної звітності товариства» виключити.
 		Враховано   3. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу.
 
    -148- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 27 проекту після слів «на підставі відповідної звітності товариства» доповнити словами «, якщо інше не передбачено статутом»;
 		Відхилено    
    -149- Рябчин О.М.
 Частину 3 статті 27 доповнити другим реченням в такій редакції:
«Не допускається виплата дивідендів, у випадку, якщо згідно зі звітністю за відповідний період вартість чистих активів товариства є або може стати меншою вартості статутного капіталу.».
 		Враховано редакційно    
157. 4.Виплата дивідендів здійснюється особам, які були учасниками товариства на момент прийняття рішення про виплату дивідендів, у строк, що не перевищує шести місяці з дати прийняття такого рішення, якщо інший строк не передбачений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.
 		 -150- Іванчук А.В.
 Частину 4 статті 27 законопроекту викласти в такій редакції:
«4.Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шести місяці з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не передбачений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.».
 		Враховано   4. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.
 
    -151- Семенуха Р.С.
 Частину четверту статті 27 законопроекту викласти в такій редакції:
«4. Товариство зобов'язане у строк, визначений статутом товариства, або, якщо статутом такий строк не встановлено - щороку не пізніше 30 квітня наступного за звітним року, скликати загальні збори учасників для прийняття рішення про виплату дивідендів. Зазначене правило не діє у разі настання обставин, передбачених статтею 28 цього Закону.
У разі, якщо у строк, визначений відповідно до абзацу першого цієї частини статті, виконавчим органом товариства не було скликано загальні збори з питання прийняття рішення про виплату дивідендів, учасник товариства може звернутися до суду для зобов’язання товариства скликати та провести збори учасників з цього питання. Зазначене правило не діє у разі настання обставин, передбачених статтею 28 цього Закону.
Виплата дивідендів здійснюється особам, які були учасниками товариства на момент прийняття рішення про виплату дивідендів, у строк, що не перевищує шести місяці з дати прийняття такого рішення, якщо інший строк не передбачений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.
У разі невиплати дивідендів у строк, визначений відповідно до цієї частини статті, в учасника товариства виникає право на звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості здійснюється в безспірному порядку згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.».
 		Відхилено    
158. 5.Посадові особи товариства, які винні у введенні в оману учасників товариства щодо фінансового стану товариства, включаючи подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо повернення виплат товариству.
 		    5. Посадові особи товариства, винні у введенні в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо повернення виплат товариству.
 
159. Стаття 28. Обмеження виплати дивідендів
 		    Стаття 29. Обмеження виплати дивідендів
 
160. 1.Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди всім учасникам, якщо:
 		 -152- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 28 викласти в наступній редакції:
«Стаття 28. Обмеження виплати дивідендів
1. Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди всім учасникам, якщо:
1) товариство не виконало зобов‘язання щодо розрахунків з учасникам товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві чи з правонаступникам учасників товариства відповідно до цього Закону;
2. Статутом товариства можуть бути додатково передбачені інші випадки, за наявності яких загальні збори товариства не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за наявності яких дивіденди не можуть виплачуватися.»
 		Враховано редакційно   1. Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:
 
161. 1)товариство не виконало зобов‘язання щодо виплат учасникам товариства, які вийшли з товариства, які виключені з товариства, які звернулися з вимогою про викуп своєї частки або правонаступникам учасника товариства відповідно до цього Закону;
 		    1) товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві з обов’язковим викупом часток або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;
 
162. 2)якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства є меншою за статутний капітал товариства;
 		 -153- Сабашук П.П.
 У пункті 2 частини 1 статті 28 замінити слова «вартість чистих активів» словами «вартість власного капіталу».
 		Відхилено      
    -154- Іванчук А.В.
 Пункт 2 частини 1 статті 28 виключити.
 		Враховано    
163. 3)майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів або стане недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів або здійснення виплати.
 		 -155- Сабашук П.П.
 Пункт 3 частини 1 статті 28 вилучити.
 		Відхилено   2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.
 
164. 2.Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад до статутного капіталу товариства.
 		    2. Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.
3. Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.
 
165. Глава ІV. Управління товариством
 		    Глава ІV. Управління товариством
 
166. Стаття 29. Органи товариства
 		    Стаття 30. Органи товариства
 
167. 1.Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення), виконавчий орган та ревізійна комісія (ревізор) товариства.
 		 -156- Пташник В.Ю.
 У частині 1 статті 29 проекту:
перед словами «виконавчий орган» кому замінити словом «та»;
слова «та ревізійна комісія (ревізор) товариства» виключити;
доповнити частину новим реченням такого змісту: «У товаристві може бути створена ревізійна комісія товариства або обрано ревізора.»
 		Враховано   1.Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. У товаристві може бути утворено ревізійну комісію або обрано ревізора.
 
    -157- Пташник В.Ю.
 Статтю 29 проекту доповнити частиною 2 такого змісту:
«2.Органи товариства діють у рамках повноважень, визначених цим Законом чи статутом товариства. У випадку перевищення повноважень органом товариства або посадовою особою товариства, правочин, вчинений з перевищенням повноважень, повинен бути схвалений органом, який уповноважений на вчинення таких правочинів.»;
 		Відхилено    
    -158- Сабашук П.П.
 Частину 1 статті 29 після слів «та ревізійна комісія (ревізор) товариства» додати слова « (у разі утворення)».
 		Враховано редакційно    
168. Стаття 30. Загальні збори учасників
 		    Стаття 31. Загальні збори учасників
 
169. 1.Загальні збори учасників є вищим органом товариства.
 		    1. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.
 
170. 2.Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
 		    2. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
 
171. 3.Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
 		    3. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
 
172. Стаття 31. Компетенція загальних зборів учасників
 		    Стаття 32. Компетенція загальних зборів учасників
 
173. 1.Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
 		    1. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
 
174. 2.До компетенції загальних зборів учасників належить:
 		    2. До компетенції загальних зборів учасників належить:
 
175. 1)визначення основних напрямів діяльності товариства;
 		    1) визначення основних напрямів діяльності товариства;
 
176. 2)внесення змін до статуту товариства;
 		 -159- Семенуха Р.С.
 Пункт 2 частини другої статті 31 законопроекту викласти в такій редакції:
«2) затвердження статуту товариства, внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про діяльність товариства на підставі модельного статуту, у тому числі про перехід товариства на діяльність на підставі модельного статуту;».
 		Враховано редакційно   2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
 
    -160- Іванчук А.В.
 Пункт 2 частини 2 ст.31 доповнити словами: «схвалення рішення про здійснення діяльності товариства на підставі модельного статуту;».
 		Враховано редакційно    
177. 3)зміна розміру статутного капіталу товариства;
 		    3) зміна розміру статутного капіталу товариства;
 
178. 4)затвердження грошової оцінки майна або нематеріальних активів, якщо учасник товариства вносить негрошовий вклад до статутного капіталу товариства;
 		 -161- Іванчук А.В.
 В п.4 ч.2 ст.31 слова «майна або нематеріальних активів, якщо учасник товариства вносить негрошовий вклад» замінити словами «негрошового вкладу учасника».
 		Враховано   4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
 
179. 5)перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, встановлених цим Законом;
 		    5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;
 
180. 6)утворення наглядової ради товариства, обрання та припинення повноважень її членів або окремо одного чи декількох з них, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;
 		 -162- Іванчук А.В.
 В п.6 ч.2 ст.31 слова «утворення наглядової ради товариства, обрання та припинення повноважень її членів» замінити словами «обрання та припинення повноважень членів наглядової ради».
 		Враховано редакційно   6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;
 
181. 7)утворення виконавчого органу, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу;
 		 -163- Іванчук А.В.
 В п.6 ч.2 ст.31 слова «утворення виконавчого органу,» виключити.
 		Враховано   7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;
 
182. 8)визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;
 		    8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;
 
183. 9)утворення ревізійної комісії товариства, обрання членів ревізійної комісії або ревізора, прийняття рішення про припинення повноважень членів ревізійної комісії або ревізора, встановлення розміру винагороди членам ревізійної комісії або ревізору;
 		 -164- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 9 викласти у такій редакції:
«9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;»;
 		Відхилено      
    -165- Іванчук А.В.
 Пункти 9-11,14, 17, 21 частини 2 ст.31 виключити.
 		Враховано    
184. 10)затвердження річних звітів виконавчого органу товариства, наглядової ради товариства (якщо створена);
 		       
185. 11)затвердження висновків ревізійної комісії або ревізора товариства;
 		 -166- Пташник В.Ю.
 . У частині 2 статті 31 проекту пункт 11 такого змісту:
«11) затвердження висновків ревізійної комісії або ревізора товариства;»; - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних пунктів;
 		Враховано      
186. 12)придбання товариством частки учасника;
 		    9) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;
 
187. 13)виключення учасника із товариства;
 		 -167- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 13 такого змісту:
«13) виключення учасника із товариства;»; - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних пунктів;
 		Відхилено   10) виключення учасника з товариства;
 
188. 14)виконання товариством грошового зобов’язання учасника – заставодавця;
 		 -168- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 14 викласти у такій редакції:
«12) виконання товариством зобов’язання учасника, забезпеченого часткою в товаристві;»;
 		Відхилено      
189. 15)затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;
 		    11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;
 
190. 16)розподіл чистого прибутку товариства, виплата дивідендів з урахуванням вимог, передбачених цим Законом;
 		 -169- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 16 викласти у такій редакції:
«14) прийняття рішень про виплату дивідендів;»;
 		Враховано редакційно   12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;
 
191. 17)розміщення товариством емісійних цінних паперів;
 		       
192. 18)виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідація та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення, порядку розподілу майна між учасниками товариства у разі його ліквідації, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
 		    13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
 
193. 19)встановлення додаткових прав та обов’язків учасників товариства;
 		 -170- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 19 такого змісту:
«19) встановлення додаткових прав та обов’язків учасників товариства;»; - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних пунктів;
 		Враховано      
194. 20)встановлення іншого порядку голосування та кількості голосів учасників товариства, необхідної для прийняття рішень загальними зборами учасників;
 		 -171- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 20 такого змісту:
«20) встановлення іншого порядку голосування та кількості голосів учасників товариства, необхідної для прийняття рішень загальними зборами учасників;»; - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних пунктів;
 		Враховано   14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.
 
195. 21)схвалення рішення про вчинення товариством значного правочину та правочину щодо якого є заінтересованість.
 		 -172- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 31 проекту доповнити новим пунктом такого змісту:
«18) прийняття інших рішень, які стосуються діяльності товариства.»;
 		Враховано редакційно      
196. 3.Питання, зазначені в пунктах 1-6, 8, 10-16, 18-20 частини другої цієї статті віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства або наглядовій раді товариства (у разі її створення).
 		 -173- Іванчук А.В.
 Частину 3 ст.31 викласти у такій редакції: «Питання, зазначені у частині другій цієї статті, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.».
 		Враховано редакційно   3. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.
 
197. 4.Статутом товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників може бути також віднесено вирішення інших питань.
 		    4. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
 
198. Стаття 32. Скликання загальних зборів учасників
 		    Стаття 33. Скликання загальних зборів учасників
 
199. 1.Загальні збори учасників скликаються:
 		 -174- Іванчук А.В.
 Абзаци 1-4 частини 1 ст.32 викласти у такій редакції:
«1. Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом, а також:
з власної ініціативи виконавчого органу товариства;
на вимогу наглядової ради товариства;
на вимогу ревізійної комісії або ревізора;».
 		Враховано   1. Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:
 
200. 1)виконавчим органом товариства з власної ініціативи;
 		    1) з ініціативи виконавчого органу товариства;
 
201. 2)на вимогу наглядової ради товариства (у разі її створення);
 		    2) на вимогу наглядової ради товариства;
 
202. 3)на вимогу ревізійної комісії або ревізора (у разі її утворення або обрання відповідно);
 		    3) на вимогу ревізійної комісії або ревізора;
 
203. 4)на вимогу учасника або учасників товариства, які на момент подання вимоги сукупно є власниками часток, що становлять 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства.
 		    4) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
 
204. 2.Виконавчий орган товариства повинен скликати річні загальні збори учасників не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
 		 -175- Воропаєв Ю.М.
 Частину 2 Статті 32 викласти у наступній редакції:
« Стаття 32. Скликання загальних зборів учасників
2. Виконавчий орган товариства повинен скликати річні загальні збори учасників не пізніше строку, встановленого статутом товариства. Річні збори мають бути проведені протягом 6 місяців з моменту завершення попереднього фінансового року. Загальні збори мають право прийняти рішення про перенесення строку проведення річних зборів, який не може бути більшим ніж 5 місяців з моменту прийняття рішення зборів про таке перенесення.
 		Враховано частково   2. Виконавчий орган товариства скликає річні загальні збори учасників протягом шести місяців наступного за звітним року.
 
205. 3.Якщо вартість чистих активів знизилася більш, як на 50 відсотків порівняно з вартістю чистих активів товариства станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства зобов‘язаний скликати загальні збори учасників, які мають відбутися протягом шістдесяти днів з дати скликання. До порядку денного таких загальних зборів учасників повинно бути включено питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства та (або) про ліквідацію товариства.
 		 -176- Іванчук А.В.
 У ч.3 ст. слова «шістдесяти днів з дати скликання» замінити словами «шістдесяти днів з дня такого зниження», слова «та (або» замінити словом «або»;
у ч.4 ст.32 слова «з дати, коли відбулося зниження вартості чистих активів більш як на 50 відсотків» замінити словами «з дня, коли відбулося зниження чистих активів, вказане у частині 3 цієї статті».
 		Враховано   3. Якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства.
 
206. 4.У разі порушення обов‘язку, передбаченого частиною 3 цієї статті, та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дати, коли відбулося зниження вартості чистих активів більш як на 50 відсотків, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями товариства. Члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів товариства, або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв‘язку з таким зниженням вартості чистих активів товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов‘язку.
 		    4. У разі порушення обов‘язку, передбаченого частиною третьою цієї статті, та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, передбаченого частиною третьою цієї статті, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями товариства. Члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів товариства або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв‘язку із зниженням вартості чистих активів товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов‘язку.
 
207. 5.Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства, така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належить таким учасникам.
 		    5. Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
 
208. 6.Виконавчий орган повинен повідомити про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали їх скликання, письмово із зазначенням причин відмови протягом п’яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.
 		    6. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п’яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.
 
209. 7.Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, що вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.
 		    7. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.
 
210. 8.Виконавчий орган зобов’язаний провести загальні збори учасників у строк не пізніше двадцяти днів з дати отримання вимоги про їх проведення.
 		 -177- Сабашук П.П.
 Частину 8 статті 32 викласти у такій редакції:
«8. Виконавчий орган зобов’язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше двадцяти днів з дати отримання вимоги про їх проведення.».
 		Враховано   8. Виконавчий орган товариства зобов’язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.
 
211. 9.Якщо протягом десяти днів учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, що ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов’язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 33 цього Закону, покладаються на учасників товариства, що ініціюють загальні збори учасників.
 		 -178- Воропаєв Ю.М.
 Частину частину 9 Статті 32 викласти у наступній редакції:
Якщо протягом десяти днів з моменту отримання виконавчим органом товариства вимоги про скликання загальних зборів учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, учасники можуть скликати загальні збори учасників самостійно.»
 		Враховано редакційно   9. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов’язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 34 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
 
212. 10.Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства.
 		 -179- Іванчук А.В.
 Частину 10 ст.32 доповнити словами: «та всі вони дали згоду на розгляд таких питань».
 		Враховано   10. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
 
213. Стаття 33. Порядок скликання загальних зборів учасників
 		    Стаття 34. Порядок скликання загальних зборів учасників товариства
 
214. 1.Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства.
 		 -180- Іванчук А.В.
 Частину 1 ст.33 доповнити реченням: «Статутом може бути визначений інший орган, уповноважений на це.»
 		Враховано   1. Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
 
215. 2.Виконавчий орган товариства зобов'язаний скликати загальні збори учасників шляхом направлення повідомлення про це кожному учаснику.
 		    2. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
 
216. 3.Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за тридцять днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
 		    3. Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
 
217. 4.Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення, якщо інший спосіб повідомлення не встановлений статутом товариства.
 		 -181- Сабашук П.П.
 Частину 4 статті 33 викласти у такій редакції:
«4. Повідомлення учасника здійснюється у спосіб, встановлений статутом товариства.»
 		Враховано редакційно   4. Повідомлення, передбаченою частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
 
    -182- Воропаєв Ю.М.
 Частину 4 Статті 33 викласти у наступній редакції:
« Стаття 33. Порядок скликання загальних зборів участників.
4. Повідомлення про скликання загальних зборів може надсилатися учасникам будь яким зі способів, що встановлені статутом товариства.»
 		Враховано редакційно    
218. 5.У повідомленні про загальні збори учасників повинні бути вказані дата, час і місце проведення загальних зборів учасників, а також порядок денний загальних зборів учасників. Якщо в порядок денний включене питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додаються проекти запропонованих змін.
 		 -183- Сабашук П.П.
 У частині 5 статті 33 виключити речення «Якщо в порядок денний включене питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додаються проекти запропонованих змін.».
 		Відхилено   5. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
 
219. 6.Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення питань, запропонованих до порядку денного загальних зборів учасників.
 		    6. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
 
220. 7.Пропозиції учасників (учасника) товариства, які разом є власниками 10 або більше відсотків статутного капіталу товариства, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому випадку таке питання до порядку денного загальних зборів учасників вважається включеним автоматично.
 		    7. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників .
 
221. 8.Внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань, заборонено.
 		 -184- Пташник В.Ю.
 Частину 8 статті 33 проекту викласти у такій редакції:
«8. Внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників до початку проведення загальних зборів товариства здійснюється в порядку, визначеному статутом товариства.
Внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників під час проведення загальних зборів товариства допускається за згодою усіх учасників товариства.»;
 		Враховано редакційно (у новій ч.10)  8. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.
 
222. 9.Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства про зміни до порядку денного не менше ніж за десять днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, у спосіб, зазначений в частині четвертій цієї статті.
 		 -185- Пташник В.Ю.
 Частину 9 статті 33 проекту такого змісту:
«9.Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства про зміни до порядку денного не менше ніж за десять днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, у спосіб, зазначений в частині четвертій цієї статті.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Враховано редакційно (у новій ч.10)  9. Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті.
10. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої та дев’ятої цієї статті не застосовуються.
 
    -186- Іванчук А.В.
 У ч.9 ст.33 слова «у спосіб, зазначений в частині четвертій» замінити словами «відповідно до частини четвертої».
 		Враховано    
    -187- Іванчук А.В.
 Ст.33 доповнити частиною такого змісту:
«10. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою усіх учасників товариства. В цьому випадку частини 8 та 9 цієї статті не застосовуються.».
 		Враховано    
223. 10.Виконавчий орган товариства повинен надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідною для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства повинен забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
 		 -188- Рябчин О.М.
 Доповнити статтю 33 частиною 11 в такій редакції:
«11.У разі істотного порушення вимог закону або статуту при скликанні загальних зборів учасників, збори учасників не мають повноважень приймати рішення, за винятком випадку, коли в зборах беруть участь або представлені всі учасники. Рішення, прийняті на таких зборах, є нікчемними, якщо вони не будуть схвалені учасниками, щодо яких було порушено порядок скликання загальних зборів.».
 		Відхилено   11. Виконавчий орган товариства зобов’язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідною для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
 
224. Стаття 34. Проведення загальних зборів учасників
 		    Стаття 35. Проведення загальних зборів учасників
 
225. 1.Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства.
 		 -189- Воропаєв Ю.М.
 Частину 1, частину 3 та частину 4 Статті 34 викласти у наступній редакції:
«Стаття 34. Проведення загальних зборів учасників
1. Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому статутом товариства, з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.
 		Відхилено   1. Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства.
 
226. 2.Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.
 		    2. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.
 
227. 3.Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно.
 		 -190- Пташник В.Ю.
 У частині 3 статті 34 проекту слова «що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно» замінити словами «або шляхом проведення заочного голосування, якщо це передбачено статутом»;
 		Відхилено   3. Загальні збори учасників проводяться шляхом спільної присутності учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного. Статутом товариства може передбачатися проведення загальних зборів учасників шляхом телеконференції, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій, за умови, що кожен з учасників може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, винесених на розгляд загальних зборів.
 
    -191- Воропаєв Ю.М.
 Частину 3 та частину 4 Статті 34 викласти у наступній редакції:
«3.Загальні збори учасників проводяться шляхом спільної присутності учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного. Якщо це передбачено статутом товариства, загальні збори учасників також можуть проводитись шляхом телеконференції, відео-конференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій, за умови, що кожен з учасників може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, винесених на розгляд загальних зборів.
4. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини 3 цієї статті, ведеться протокол. Протокол фіксує перебіг загальних зборів учасників та прийняті на загальних зборах учасників рішення. Якщо інше не передбачено статутом товариства, протокол підписується головою загальних зборів учасників або іншою уповноваженою зборами особою після закриття загальних зборів учасників протягом 10 днів з дати їх закриття, якщо інший строк не передбачено статутом товариства. Підписи на протоколі, в якому містяться рішення про внесення змін до статуту товариства, якщо такі зміни потребують державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підлягають нотаріальному засвідченню, крім випадків, передбачених законом.»
 		Враховано редакційно    
228. 4.На загальних зборах учасників ведеться протокол. Протокол фіксує перебіг загальних зборів учасників та прийняті на загальних зборах учасників рішення. Протокол підписується головою загальних зборів учасників або іншою уповноваженою зборами особою після закриття загальних зборів учасників.
 		 -192- Іванчук А.В.
 Частину 4 ст.34 викласти у такій редакції:
«4. На загальних зборах учасників ведеться протокол. Протокол фіксує перебіг загальних зборів учасників та прийняті на загальних зборах учасників рішення. Протокол підписується головою загальних зборів учасників або іншою уповноваженою зборами особою. Кожен учасник, який взяв участь у зборах, вправі підписати протокол.».
 		Враховано редакційно   4. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксується перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол. Протокол підписується протягом 10 днів з дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не передбачений статутом товариства.
 
    -193- Пташник В.Ю.
 Статтю 34 проекту доповнити новою частиною 4 такого змісту:
«4. При участі у загальних зборах товариства учасника шляхом заочного голосування учасник товариства надає своє волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі. Справжність підпису учасника на такому документі засвідчується нотаріусом.
Голос учасника зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю стосовно відповідного питання порядку денного.» та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Враховано редакційно    
229. 5.Рішення з питань, які не включені до порядку денного загальних зборів учасників, може прийматися лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно дали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю давати таку згоду повинні бути спеціально обумовлені довіреністю.
 		 -194- Пташник В.Ю.
 Частину 5 статті 34 такого змісту:
«5. Рішення з питань, які не включені до порядку денного загальних зборів учасників, може прийматися лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно дали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю давати таку згоду повинні бути спеціально обумовлені довіреністю.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Відхилено   5. Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю.
 
230. 6.Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку і проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, що ініціює загальні збори учасників, якщо інше рішення не прийняте загальними зборами учасників.
 		 -195- Пташник В.Ю.
 Частину 6 статті 34 такого змісту:
«6.Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку і проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, що ініціює загальні збори учасників, якщо інше рішення не прийняте загальними зборами учасників.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Відхилено   6. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників.
 
231. 7.Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
 		 -196- Рябчин О.М.
 Доповнити статтю 34 частиною 8 в такій редакції:
«8.У випадку, якщо на загальних зборах були присутні або представлені учасники, що володіють менш як трьома чвертями статутного капіталу, виконавчий орган товариства скликає протягом тижня. але не менш як через два дні після попередніх загальних зборів, нові збори з тим самим порядком денним. Такі повторні загальні збори мають право приймати рішення незалежно від кількості учасників, що приймають участь у загальних зборах. Рішення приймаються відповідно до статті 35 цього Закону, кількість голосів обраховується відкількості присутніх учасників.».
 		Відхилено   7. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Стаття 36. Прийняття рішень загальними зборами учасників з процедурних питань
1. Рішення про обрання голови, секретаря загальних зборів учасників, лічильної комісії, про організацію голосування та з інших питань процедурного характеру приймаються більшістю голосів учасників товариства, присутніх на загальних зборах учасників.
 
    -197- Іванчук А.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
«Стаття 34-1. Прийняття рішень загальними зборами учасників з процедурних питань
1.Рішення про обрання голови, секретаря загальних зборів учасників, лічильної комісії, організації голосування та інших питань процедурного характеру приймаються більшістю голосів учасників, присутніх на загальних зборах учасників.»
 		Враховано    
232. Стаття 35. Прийняття рішень загальними зборами учасників
 		    Стаття 37. Прийняття рішень загальними зборами учасників з питань порядку денного
 
233. 1.Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.
 		    1.Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.
 
234. 2.Рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3, 18, 21 частини другої статті 31 цього Закону, приймається трьома чвертями голосів всіх учасників товариства.
 		 -198- Сотник О.С.
 У частині другій статті 35 (Прийняття рішень загальними зборами учасників) змінити формулювання "приймається трьома чвертями голосів" на "приймається більш як половиною голосів".
 		Відхилено   2. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 10, 13 частини другої статті 32 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
 
    -199- Воропаєв Ю.М.
 Частину 2 Статті 35 викласти у наступній редакції:
«Стаття 35. Прийняття рішень загальними зборами учасників
2. Рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3, 18, 21 частини другої статті 31 цього Закону, приймається трьома чвертями голосів всіх учасників товариства, що мають право голосу з відповідного питання.
 		Враховано    
    -200- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 35 проекту цифри «18, 21» замінити цифрами «4, 5, 11, 16, 17»;
 		Відхилено    
235. 3.Рішення загальних зборів учасників з питань, зазначених у пунктах 4, 5, 12, 13, 14, 19, 20 частини другої статті 31 цього Закону, а також в інших статтях цього Закону, де це прямо зазначено, приймається усіма учасниками товариства одностайно.
 		 -201- Сотник О.С.
 У частині третій статті 35 законопроекту змінити формулювання "приймається усіма учасниками товариства одностайно" на "приймається трьома чвертями голосів всіх учасників товариства".
 		Відхилено   3. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9 частини другої статті 32 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
 
    -202- Пташник В.Ю.
 77. Частину 3 статті 35 такого змісту:
«3. Рішення загальних зборів учасників з питань, зазначених у пунктах 4, 5, 12, 13, 14, 19, 20 частини другої статті 31 цього Закону, а також в інших статтях цього Закону, де це прямо зазначено, приймається усіма учасниками товариства одностайно.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Враховано частково    
    -203- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 35 проекту доповнити новою частиною 4 такого змісту:
«4. Рішення загальних зборів учасників приймається усіма учасниками товариства одностайно, якщо це прямо передбачено статтями цього Закону.» та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
Доповнити статтю 35 проекту доповнити новою частиною 5 такого змісту:
«5. Загальними зборами товариства може бути прийняте рішення про встановлення іншого порядку та кількості голосів учасників товариства, необхідної для прийняття рішень загальними зборами учасників. Таке рішення приймається усіма учасниками товариства одностайно та починає діяти з моменту внесення відповідних змін до статуту товариства. Рішення про встановлення іншого порядку та кількості голосів учасників товариства, необхідної для прийняття рішень загальними зборами учасників, не може стосуватись прийняття рішень, які відповідно до цього Закону повинні прийматись усіма учасниками товариства одностайно.» та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
Частину 6 статті 35 такого змісту:
«6. Статутом товариства може встановлюватися більша кількість голосів учасників товариства, необхідна для прийняття рішень з будь-яких питань порядку денного загальних зборів учасників.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Враховано редакційно    
236. 4.Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів всіх учасників товариства.
 		 -204- Сотник О.С.
 Частину четверту статті 35 законопроекту викласти у такій редакції: "Рішення загальних зборів учасників приймається усіма учасниками товариства одностайно, якщо це прямо передбачено статтями цього Закону.".
 		Враховано редакційно   4. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
 
    -205- Сотник О.С.
 Частину четверту статті 35 вважати частиною п’ятою, такого змісту: "Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів всіх учасників товариства.
 		Відхилено    
    -206- Воропаєв Ю.М.
 Частину 4 Статті 35 викласти у наступній редакції:
4. Якщо інше не зазначено у цьому Законі та статуті товариства, рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів всіх учасників товариства..»
 		Враховано редакційно    
    -207- Іванчук А.В.
 У ч. 4 та 5 ст.35 слово «простою» виключити.
 		Враховано    
237. 5.Рішення про обрання голови, секретаря загальних зборів учасників, лічильної комісії, організації голосування та інших питань процедурного характеру приймаються простою більшістю голосів учасників, присутніх на загальних зборах учасників.
 		 -208- Сотник О.С.
 Частину п’яту статті 35 вважати частиною шостою з таким же змістом.
 		Враховано      
    -209- Іванчук А.В.
 Ч.5 ст.35 виключити з ст.35 та перенести в окрему статтю.
 		Враховано    
238. 6.Статутом товариства може встановлюватися більша кількість голосів учасників товариства, необхідна для прийняття рішень з будь-яких питань порядку денного загальних зборів учасників.
 		 -210- Сотник О.С.
 Частину шосту статті 35 законопроекту - виключити.
 		Відхилено   5. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Положення статуту товариства, передбачені цією частиною, їх зміна або скасування приймаються одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
    -211- Іванчук А.В.
 Ч.6 ст.35 викласти у такій редакції:
«6.Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів (але не менша, ніж більшість голосів) учасників товариства, необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Положення статуту, передбачені цією частиною, їх зміна або скасування приймаються одностайним рішенням вищого органу товариства.».
 		Враховано    
239. 7.Голоси, що припадають на частку учасника - фізичної особи, який помер, оголошений судом безвісно відсутнім або померлим, та учасника - юридичної особи, який припинений, якщо спадкоємець чи правонаступник не вступив до товариства, не враховуються для визначення результатів голосування з питання затвердження ліквідаційного балансу. Це правило застосовується також в разі прийняття рішення про ліквідацію товариства та призначення ліквідаційної комісії, за умови, що з дня смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи, чи припинення учасника - юридичної особи пройшло не менше двох років.
 		 -212- Сотник О.С.
 Зміст частини сьомої статті 35 законопроекту уточнити та викласти у наступній редакції: "Голоси, що припадають на частку учасника - фізичної особи, який помер, оголошений судом безвісно відсутнім або померлим, не враховуються для визначення результатів голосування протягом перших 7 місяців з дня смерті або прийняття відповідного судового рішення.
У разі, якщо після спливу зазначеного у цій частині строку спадкоємець не подасть заяву про вступ до Товариства, то Товариство зобов’язано прийняти одне з рішень, передбачених частиною 11 статті 23 цього Закону.
Протягом строку, встановленого у абзаці першому цієї частини, товариство не може приймати рішення про відчуження активів товариства, а також про вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю. Статутом можуть бути передбачені інші обмеження на прийняття рішень товариства на цей період.".
 		Відхилено      
    -213- Пташник В.Ю.
 Частину 7 статті 35 викласти у такій редакції:
«7. Голоси, що припадають на частку учасника - фізичної особи, який помер, оголошений судом безвісно відсутнім або померлим, не враховуються для визначення результатів голосування протягом перших 7 місяців з дня смерті або прийняття відповідного судового рішення.
Протягом строку, встановленого у абзаці першому цієї частини, товариство не може приймати рішення про відчуження активів товариства, а також про вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю. Статутом можуть бути передбачені інші обмеження на прийняття рішень товариства на цей період.»;
 		Відхилено    
    -214- Іванчук А.В.
 Ч.7 ст.35 виключити (у зв’язку з перенесенням до ч.1 ст.20).
 		Враховано    
240. Стаття 36. Заочне голосування
 		    Стаття 38. Заочне голосування
 
241. 1.Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі. Справжність підпису учасника на такому документі засвідчується нотаріусом.
 		 -215- Пташник В.Ю.
 Статтю 36 проекту такого змісту:
«Стаття 36. Заочне голосування
1.Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі. Справжність підпису учасника на такому документі засвідчується нотаріусом.
2.Голос учасника зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю стосовно відповідного питання порядку денного.» - виключити та змінити відповідно нумерацію наступних статей;
 		Відхилено   1. Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі (заочне голосування). Справжність підпису учасника товариства на такому документі засвідчується нотаріально.
2. Голос учасника товариства зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю щодо безумовного голосування за чи проти відповідного рішення з питання порядку денного. Такий документ долучається до відповідного протоколу загальних зборів учасників та зберігається разом із ним.
 
    -216- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 36 викласти у наступній редакції:
«Стаття 36. Заочне голосування
1. Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі. Якщо це передбачено статутом товариства, справжність підпису учасника на такому документі засвідчується нотаріусом.
2. Голос учасника зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю стосовно відповідного питання порядку денного. Волевиявлення учасника не може даватися під умовою чи на певний час. Такий документ долучається до відповідного протоколу загальних зборів та зберігається разом із ним.»
 		Враховано редакційно    
242. 2.Голос учасника зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю стосовно відповідного питання порядку денного.
 		       
243. Стаття 37. Рішення загальних зборів учасників, прийняте шляхом опитування
 		 -217- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 37 викласти у наступній редакції:
«Стаття 37. Рішення загальних зборів учасників, прийняте у письмовій формі (письмове рішення)
1. Якщо інше не встановлено статутом товариства, рішення загальних зборів учасників з будь-якого питання може бути прийнято без спільної присутності та обговорення між учасників товариства (письмове рішення).
2. Ініціатором прийняття письмового рішення може бути будь-який учасник товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
3. Учасник товариства чи інша особа, що відповідно до статуту товариства ініціювала прийняття письмового рішення, повинна надіслати всім учасникам товариства відповідний запит з проектом рішення з запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники товариства мають надсилати свою відповідь та прийняті рішення, та строк протягом якого вони мають це зробити. Надсилання учасникам запитів про прийняття письмового рішення може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом товариства.
4. У випадку згоди з запропонованим рішенням, учасник товариства повинен підписати надісланий йому проект рішення та надіслати його ініціатору протягом п’ятнадцяти днів з дати отримання запиту, якщо інше не встановлено статутом. Згода учасника з прийнятим рішенням не може надаватися ним під умовою чи бути діючою протягом певного часу.
5. Статутом може бути передбачено вимоги до засвідчення волевиявлення учасників під час прийняття письмових рішень, у тому числі необхідність нотаріального засвідчення справжності підпису учасника.
6. Ініціатор прийняття письмового рішення зобов’язаний поінформувати всіх учасників товариства в письмовій формі про результати голосування протягом десяти днів з дати завершення строку на прийняття ним відповідей від учасників товариства. Ініціатор письмового рішення зобов’язаний передати виконавчому органу товариства підписані письмові рішення, отримані від учасників товариства. Отримані від учасників письмові рішення скріплюються, зберігаються разом та набувають статусу протоколу. Письмове рішення також може бути оформлено у вигляді єдиного письмового документу, підписаного усіма учасниками. Якщо інше не встановлено статутом товариства, датою прийняття письмового рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення.
7. Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку, або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника товариства стосовно порушеного ініціатором питання, не враховуються при підрахунку результатів голосування з такого питання.
8. Якщо інше не встановлено статутом товариства, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники товариства.
9. Інші питання процедури прийняття письмового рішення можуть визначатися статутом.
10. До порядку прийняття письмового рішення не застосовуються положення статей 33 – 37 цього Закону.»
 		Враховано редакційно   Стаття 39. Рішення загальних зборів учасників, прийняте шляхом опитування
 
244. 1.Рішення загальних зборів учасників може бути прийнято шляхом опитування без спільної присутності учасників товариства з будь-якого питання, якщо інше не встановлено статутом товариства.
 		 -218- Іванчук А.В.
 У частині 1 ст.37 слова «без спільної присутності учасників товариства з будь-якого питання, якщо інше не встановлено статутом товариства» виключити.
 		Враховано   1. Якщо інше не встановлено статутом товариства, рішення загальних зборів учасників може бути прийнято шляхом опитування.2. Шляхом опитування не можуть прийматися рішення про:
1) обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та ревізійної комісії (ревізора) товариства (у разі їх утворення);
2) злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення товариства, затвердження статутів правонаступників;
3) ліквідацію товариства;
4) визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства у випадках, передбачених цим Законом;
5) виключення учасника з товариства.3. Статутом товариства можуть бути визначені додаткові питання, рішення з яких не приймаються шляхом опитування.
 
    -219- Мушак О.П.
 В статті 37 законопроекту:
Частину 1 викласти в наступній редакції:
«1. Рішення загальних зборів учасників може бути прийнято шляхом опитування без спільної присутності учасників товариства з будь-якого питання, в тому числі, шляхом обміну електронними документами, якщо інше не встановлено статутом товариства.»
 		Враховано частково    
    -220- Іванчук А.В.
 Доповнити ст.37 новою частиною 2 такого змісту:
«2. Шляхом опитування не можуть бути прийняті рішення про:
обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та ревізійної комісії (ревізора) товариства (у разі їх утворення);
злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення товариства, затвердження статутів правонаступників;
ліквідацію товариства;
надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю;
визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
виключення учасника.».
 		Враховано    
    -221- Іванчук А.В.
 Доповнити ст.37 новою частиною 3 такого змісту:
«3. Статутом можуть бути визначені додаткові питання, рішення з яких не можуть прийматись шляхом опитування. Статутом може бути встановлено, що рішення не можуть прийматись шляхом опитування.»
 		Враховано редакційно    
245. 2.Ініціатором проведення опитування може бути будь-який учасник товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
 		 -222- Сабашук П.П.
 Частину 2 статті 37 викласти у такій редакції:
«2. Ініціатором проведення опитування може бути учасник або учасники товариства, які на момент подання вимоги сукупно є власниками часток, що становлять 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства.».
 		Відхилено   4. Ініціатором проведення опитування може бути будь-який учасник товариства або виконавчий орган, якщо інше не встановлено статутом товариства.
 
    -223- Мушак О.П.
 Частину 3 доповнити реченням наступного змісту:
«Таке повідомлення може бути у вигляді електронного документу.»
 		Враховано редакційно    
246. 3.Учасник товариства, що ініціював опитування, повинен надіслати всім іншим учасникам товариства запит для опитування та проекти запропонованих рішень. У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники товариства мають надсилати свою відповідь та прийняті рішення.
 		    5. Ініціатор опитування надсилає всім учасникам товариства відповідний запит з проектом рішення із запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники товариства мають надіслати свою відповідь та прийняті рішення, і строк, протягом якого вони мають це зробити. Надсилання учасникам запитів може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом товариства.
 
247. 4.Кожен учасник товариства повинен надіслати учаснику, що ініціював опитування, свою відповідь та прийняте рішення у письмовій формі протягом п’ятнадцяти днів з дати отримання запиту, якщо інше не встановлено статутом.
 		 -224- Іванчук А.В.
 Частину 4 ст.37 викласти у такій редакції:
«6. Кожен учасник товариства повинен повідомити учаснику, що ініціював опитування, своє рішення протягом п’ятнадцяти днів з дати отримання запиту, якщо інше не встановлено статутом. Статутом може бути встановлений порядок такого повідомлення (листом, електронним листом, іншим технічним засобом зв’язку тощо).»
 		Враховано редакційно   6. У разі згоди із запропонованим рішенням учасник товариства підписує проект рішення та надсилає його ініціатору протягом 15 днів з дня отримання запиту, якщо інше не встановлено статутом товариства. Згода учасника товариства з прийнятим рішенням має бути безумовною. Надсилання учасником згоди з прийнятим рішенням може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом товариства.
 
    -225- Мушак О.П.
 Частину 4 доповнити реченням наступного змісту:
«Таке повідомлення може бути у вигляді електронного документу.»
 		Враховано редакційно    
248. 5.Справжність підпису учасника товариства на рішенні засвідчується нотаріусом.
 		 -226- Мушак О.П.
 Частину 5 викласти в наступній редакції:
«5. Справжність підпису учасника товариства на рішенні засвідчується нотаріусом, а у разі оформлення рішення у вигляді електронного документу - акредитованим центром сертифікації ключів, що видав відповідному учаснику товариства сертифікат електронного ключа, з яким укладено договір товариством.»
 		Враховано редакційно   7. Статутом товариства можуть бути передбачені вимоги до засвідчення волевиявлення учасників під час опитування, у тому числі необхідність нотаріального засвідчення справжності підпису учасника товариства.
 
249. 6.Учасник товариства, що ініціював опитування, зобов’язаний поінформувати всіх учасників товариства в письмовій формі про результати опитування протягом десяти днів з дати отримання ним відповіді від останнього учасника товариства. Учасник товариства, що ініціював опитування, зобов’язаний викласти прийняте рішення в письмовій формі та додати до нього копії рішень усіх учасників товариства та передати його товариству.
 		 -227- Мушак О.П.
 Частину 5 викласти в наступній редакції:
«6. Учасник товариства, що ініціював опитування, зобов’язаний поінформувати всіх учасників товариства в письмовій формі (в тому числі, у вигляді електронного документу) про результати опитування протягом десяти днів з дати отримання ним відповіді від останнього учасника товариства. Учасник товаристві, що ініціював опитування, зобов’язаний викласти прийняте рішення в письмовій формі та додати до нього копії рішень усіх учасників товариства (візуальні форми електронних документів) та передати його товариству.»
 		Враховано редакційно   8. Ініціатор опитування інформує всіх учасників товариства в письмовій формі або із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом товариства, про результати голосування протягом 10 днів з дати завершення строку на прийняття ним відповідей від учасників товариства. Ініціатор опитування передає виконавчому органу товариства підписані письмові рішення, отримані від учасників товариства, що скріплюються, зберігаються разом та набувають статусу протоколу. Рішення, прийняте шляхом опитування, також може бути оформлено у вигляді єдиного письмового документа, підписаного всіма учасниками товариства.
 
250. 7.Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку, або такі, текст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника товариства стосовно окремого питання порядку денного, не враховуються при підрахунку результатів голосування з такого питання.
 		    9. Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку, або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника товариства щодо порушеного ініціатором питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання.
 
251. 8.Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники товариства.
 		    10. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники товариства.
 
252. 9.Інші питання процедури проведення опитування можуть визначатися статутом.
 		    11. Інші питання процедури проведення опитування можуть визначатися статутом товариства.
 
253. 10.До проведення опитування та прийняття загальними зборами учасників рішення за результатами такого голосування не застосовуються положення статей 33 – 37 цього Закону.
 		 -228- Мушак О.П.
 Доповнити частиною 11 наступного змісту:
«11. Обслуговування дій товариства, учасників товариства та третіх осіб при прийнятті загальними зборами учасників рішення шляхом обміну електронними документами може бути здійснено Центральним депозитарієм цінних паперів на підставі укладеного з товариством договору.»
 		Відхилено   12. До проведення опитування та прийняття загальними зборами учасників рішення за результатами такого голосування не застосовуються положення статей 35 – 39 цього Закону.
 
254. Стаття 38. Особливості проведення загальних зборів учасників товариством, що має одного учасника
 		    Стаття 40. Особливості проведення загальних зборів учасників товариством, що має одного учасника
 
255. 1.У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
 		    1. У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
 
256. 2.До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 33 – 38 цього Закону.
 		 -229- Рябчин О.М.
 Доповнити статтю 38 частиною 2 в такій редакції:
«2.Правочини між єдиним учасником та товариством, учасником якого він є, укладаються в письмовій формі.». Частину 2 вважати частиною 3 відповідно.
В частині 3 статті 38 цифри і знаки «33 – 38» замінити на «33 – 37».
 		Відхилено   2. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 34 – 39 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.
 
    -230- Воропаєв Ю.М.
 Частину 2 Статті 38 викласти у наступній редакції:
«2. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 33 – 38 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються із врахуванням положень частини першої цієї статті»
 		Враховано    
    -231- Семенуха Р.С.
 У частині другій статті 38 законопроекту цифру «38» замінити на цифру «37».
 		Враховано редакційно    
257. Стаття 39. Наглядова рада товариства
 		    Стаття 41. Наглядова рада товариства
 
258. 1.В товаристві може створюватися наглядова рада.
 		 -232- Семенуха Р.С.
 Статтю 39 законопроекту викласти в такій редакції:
«1. В товаристві може створюватися наглядова рада.
2. Наглядова рада є колегіальним органом товариства, що здійснює захист прав учасників, і в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства.
Наглядова рада підпорядкована та підзвітна загальним зборам.
3. Статутом товариства може бути передбачено, що принаймні 25 відсотків кількісного складу наглядової ради мають складати незалежні члени наглядової ради.
4. Незалежним вважається такий член наглядової ради, який:
1) не є і не був протягом попередніх п'яти років посадовою особою товариства (крім як членом наглядової ради) чи юридичної особи, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якої належать товариству;
2) не одержує і не одержував протягом попередніх п'яти років істотну додаткову винагороду від товариства чи юридичної особи, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якої належать товариству, яка не може становити вирішальної частини його річного доходу відповідно до критеріїв, встановлених статутом товариства (крім плати, отриманої як незалежний директор, або доходів, що випливають з права власності на належну йому частку у статутному капіталі товариства);
3) не має і не мав протягом минулого року істотних ділових відносин з товариством (якщо сукупний обсяг зобов’язань в рамках таких відносин перевищує 5 відсотків балансової вартості активів товариства), якщо інші (або додаткові) критерії істотних ділових відносин не встановлені статутом товариства;
3-1) не має істотної матеріальної участі (10 і більше відсотків) у товаристві або юридичній особі, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якої належать товариству;
4) не є і не був протягом попередніх трьох років працівником теперішнього або колишнього незалежного аудитора товариства;
5) не є і не був головою або членом виконавчого органу іншого товариства, яке є афілійованим до цього товариства;
6) не є членом сім’ї або близькою особою виконавчого чи управляючого директора або осіб у ситуаціях, зазначених у цьому пункті.
Статутом товариства можуть встановлюватися додаткові критерії для віднесення осіб до незалежних членів наглядової ради.
5. Порядок утворення та діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів, можливість і порядок обрання її членів, в тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди її членів, а також порядок обрання та припинення їх повноважень визначаються статутом товариства.
6. Для належної реалізації повноважень наглядової ради наглядова рада має право:
1) отримувати в повному обсязі від посадових осіб та працівників товариства інформацію про діяльність товариства, її органів управління, у тому числі конфіденційну інформацію та інформацію, що становить комерційну таємницю, а також знайомитися з необхідною документацією підрозділів товариства з питань, які виносяться на розгляд наглядової ради;
2) розробляти і вносити пропозиції щодо змін до статуту товариства;
3) доручати ревізійній комісії проведення перевірок, розглядати висновки ревізійної комісії;
4) приймати рішення з питань, що належать до компетенції наглядової ради, обов’язкові для виконання всіма посадовими особами та працівниками товариства;
5) для розгляду питань, що належать до компетенції наглядової ради, утворювати постійні чи тимчасові комітети, комісії, робочі групи, які очолюються членами наглядової ради;
6) брати участь в засіданнях виконавчого органу з правом дорадчого голосу.
Статутом товариства може бути передбачено право наглядової ради затверджувати рішення, що прийняті одноосібним або колегіальним виконавчим органом, затверджувати внесення змін до цих рішень, скасовувати ці рішення частково або повністю.
Наглядова рада може залучати незалежних експертів для аналізу питань, що стосуються діяльності товариства, з забезпеченням дотримання правового режиму інформації з обмеженим доступом.
7. Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, окрім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників.
8. З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним.».
 		Враховано частково   1. Статутом товариства може бути передбачено утворення наглядової ради.
 
    -233- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 39 викласти у наступній редакції:
«Стаття 39. Наглядова рада товариства
1. Порядок утворення та діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів, можливість і порядок обрання її членів, в тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди її членів, а також порядок обрання та припинення їх повноважень визначаються статутом товариства.
2. Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, окрім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників.
3. За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або члени наглядової ради можуть бути тимчасово відсторонені від виконання своїх повноважень. У випадку припинення повноважень члена наглядової ради за рішенням загальних зборів учасників - відповідний договір з цією особою вважатиметься автоматично припиненим..»
 		Враховано частково    
259. 2.Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства.
 		 -234- Іванчук А.В.
 Ч.2 ст.39 доповнити реченням такого змісту: «Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу.».
 		Враховано   2. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
 
260. 3.Статутом товариства може бути передбачено, що принаймні певну частину наглядової ради мають складати незалежні члени наглядової ради.
 		    3. Статутом товариства може бути передбачено входження до складу наглядової ради незалежних членів наглядової ради (незалежних директорів).
 
261. 4.Незалежним вважається такий член наглядової ради, який:
 		    4. Незалежним вважається член наглядової ради, який:
 
262. 1)не є і не був протягом попередніх п'яти років посадовою особою товариства;
 		 -235- Іванчук А.В.
 Пункт 1 частини 4 ст.39 доповнити словами: « (за винятком посади незалежного директора)».
 		Враховано   1) не є і не був протягом попередніх п'яти років посадовою особою товариства (крім посади незалежного директора);
 
263. 2)не одержує і не одержував в минулому істотну додаткову винагороду від товариства, крім плати, отриманої як незалежний директор;
 		 -236- Левченко Ю.В.
 З пункту 2 частини 4 статті 39 розділу 4 Законопроекту виключити слово «істотну».
 		Враховано   2) не одержує і не одержував у минулому додаткову винагороду від товариства (крім плати, отриманої як незалежний директор);
 
264. 3)не має і не мав протягом минулого року істотних ділових відносин з товариством;
 		 -237- Левченко Ю.В.
 З пункту 3 частини 4 статті 39 розділу 4 Законопроекту виключити слово «істотних».
 		Враховано   3) не має і не мав протягом минулого року ділових відносин із товариством;
4) не має істотної матеріальної участі (10 або більше відсотків) у товаристві або юридичній особі, 50 або більше відсотків акцій (часток, паїв) якої належать товариству;
 
265. 4)не є і не був протягом попередніх трьох років працівником існуючого або колишнього незалежного аудитора товариства;
 		    5) не є і не був протягом попередніх трьох років працівником існуючого або колишнього незалежного аудитора товариства;
 
266. 5)не є і не був головою або членом виконавчого органу іншого товариства, яке є афілійованим до цього товариства;
 		    6) не є і не був головою або членом виконавчого органу іншого товариства, яке є афілійованим до цього товариства;
 
267. 6)не є близьким членом родини виконавчого чи управляючого директора або осіб у ситуаціях, зазначених у цьому пункті.
 		 -238- Левченко Ю.В.
 Пункт 6 частини 4 статті 39 розділу 4 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«6)не є близьким родичем або членом сім’ї виконавчого чи управляючого директора або осіб у ситуаціях, зазначених у цьому пункті.
До числа близьких родичів і членів сім’ї належать : чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, т.ч. особи, які спільно пролживають але не перебувать у шлюбі.»
 		Враховано по суті  7) не є близькою особою посадової особи товариства.
До числа близьких осіб належать особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із посадовою особою (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, онук, онука, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням посадової особи товариства.
 
268. 5.Порядок утворення та діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів, можливість і порядок обрання її членів, в тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди її членів, а також порядок обрання та припинення їх повноважень визначаються статутом товариства.
 		    5. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства.
 
269. 6.Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, окрім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників.
 		    6. Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників.
 
270. 7.З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним.
 		 -239- Іванчук А.В.
 Частину 7 ст.39 доповнити реченням:
«Договір, що укладається з членом наглядової ради від імені товариства, підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.».
 		Враховано   7. З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним. Договір, що укладається з членом наглядової ради від імені товариства, підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
8. За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або члени наглядової ради можуть бути тимчасово відсторонені від виконання своїх повноважень. У разі припинення повноважень члена наглядової ради за рішенням загальних зборів учасників відповідний договір із цією особою вважається автоматично припиненим.
 
    -240- Пташник В.Ю.
 Статтю 39 доповнити частиною 8 такого змісту:
«8. Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому статутом порядку має право обрати корпоративного секретаря.
Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію товариства з учасниками та/або інвесторами.»;
 		Відхилено    
271. Стаття 40. Виконавчий орган товариства
 		    Стаття 42. Виконавчий орган товариства
 
272. 1.Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
 		    1. Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
 
273. 2.До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради (у разі утворення).
 		    2. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
 
274. 3.Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді (якщо створена) та організовує виконання їх рішень.
 		    3. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.
 
275. 4.Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.
 		    4. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.
 
276. 5.Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви.
 		    5. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови - «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви.
 
277. 6.Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку.
 		    6. Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку.
 
278. 7.Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов‘язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватись обмеження щодо суми, типу, предмету правочинів, для прийняття рішення по яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним трудового договору (контракту).
 		    7. Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов‘язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним трудового договору (контракту).
 
279. 8.Рішення колегіального виконавчого органу приймаються більшістю голосів всіх його членів. Статут товариства може містити перелік питань, прийняття рішення по яких вимагатиме більшої кількості голосів.
 		    8. Рішення колегіального виконавчого органу приймаються більшістю голосів всіх його членів. Статут товариства може містити перелік питань, прийняття рішення щодо яких вимагатиме більшої кількості голосів.
 
280. 9.Фізична особа, що є членом колегіального виконавчого органу товариства або діє у якості одноосібного виконавчого органу, не може бути членом ревізійної комісії (ревізором) та членом наглядової ради цього товариства.
 		    9. Фізична особа, яка є членом колегіального виконавчого органу товариства або діє як одноосібний виконавчий орган, не може бути членом ревізійної комісії (ревізором) та членом наглядової ради цього товариства.
 
281. 10.Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут може передбачати можливість кожного з членів колегіального виконавчого органу товариства діяти від імені товариства без довіреності або можливість всіх чи окремих членів виконавчого органу товариства вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасово виконуючого обов’язки, такий член виконавчого органу несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою.
 		    10. Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного з членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасового виконувача обов’язків, такий член виконавчого органу несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою.
 
282. 11.Член колегіального виконавчого органу товариства не може передати свій голос іншим членам цього виконавчого органу товариства.
 		    11. Член колегіального виконавчого органу товариства не може передати свій голос іншим членам цього виконавчого органу товариства.
 
283. 12.Договір, що укладається з членом виконавчого органу товариства від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
 		    12. Договір, що укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
 
284. 5.Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасово виконуючих їх обов’язки. Статутом може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасово виконуючих обов’язки для усіх членів колегіального виконавчого органу
 		 -241- Воропаєв Ю.М.
 Частину 13 Статті 40 викласти у наступній редакції:
«13.Повноваження одноосібного виконавчого органу чи члена колегіального виконавчого органу можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасово виконуючих їх обов’язки. У випадку припинення повноважень одноосібного виконавчого органу / члена колегіального органу договір з цією особою вважається автоматично припиненим. Статутом може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасово виконуючих обов’язки для усіх членів колегіального виконавчого органу.»
 		Враховано   13. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов’язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
 
285. Стаття 41. Обов’язки та відповідальність членів наглядової ради та членів виконавчого органу товариства
 		    Стаття 43. Обов’язки та відповідальність членів наглядової ради товариства та членів виконавчого органу товариства
 
286. 1.Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту, та договорів, укладених з ними товариством.
 		 -242- Іванчук А.В.
 Ч.1 ст.41 викласти у такій редакції:
«1.Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу повинні діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства.».
 		Враховано   1. Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства повинні діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства.
 
287. 2.Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству їх винними діями або бездіяльністю.
 		    2. Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями або бездіяльністю.
 
288. 3.Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства, які голосували проти рішення, яке спричинило заподіяння товариству збитків, або які не брали участі в голосуванні, не несуть відповідальності перед товариством, передбачену цією статтею.
 		 -243- Іванчук А.В.
 Ч. 3 ст.41 викласти у такій редакції:
«3.Член наглядової ради товариства, член виконавчого органу товариства звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоди завдано не з його вини.».
 		Враховано   3. Член наглядової ради товариства, член виконавчого органу товариства звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподяно не з його вини.
 
289. 4.Відповідальність членів виконавчого органу товариства чи наглядової ради товариства перед товариством відповідно є солідарною з урахуванням вимог частини третьої цієї статті.
 		 -244- Рябчин О.М.
 Доповнити статтю 41 частиною 5 в такій редакції:
«5.Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства, через невиконання або неналежне виконання обов’язків яких нанесено збитки кредитору товариства, несуть солідарну відповідальність перед кредитором.».
Доповнити статтю 41 частиною 6 в такій редакції:
«6.Члени виконавчого органу товариства не можуть без згоди учасників товариства, а за наявності наглядової ради – без згоди наглядової ради:
1)здійснювати господарську діяльність в якості фізичної особи-підприємця в сфері діяльності товариства;
2)бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, яке здійснює діяльність в тій же сфері;
3)бути членом виконавчого або наглядового органу іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність в цій же сфері, за виключенням випадку, коли такі суб'єкти входить до однієї групи суб'єктів господарювання.».
 		Враховано частково   4. Відповідальність членів виконавчого органу товариства чи членів наглядової ради товариства перед товариством відповідно є солідарною.5. Член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства - без згоди загальних зборів учасників:
1)здійснювати господарську діяльність як фізична особа-підприємець у сфері діяльності товариства;
2)бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
3)бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.
6. Порушення обов‘язків, передбачених частиною п’ятою цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.
 
290. Стаття 42. Ревізійна комісія (ревізор)
 		    Стаття 44. Ревізійна комісія (ревізор)
 
291. 1.Для проведення перевірки фінансово – господарської діяльності товариства загальні збори учасників мають право створювати ревізійну комісію або обирати ревізора.
 		 -245- Пташник В.Ю.
 Статтю 42 проекту такого змісту:
«Стаття 42. Ревізійна комісія (ревізор)
1.Для проведення перевірки фінансово – господарської діяльності товариства загальні збори учасників мають право створювати ревізійну комісію або обирати ревізора.
2.Ревізійна комісія (ревізор) має право доступу до всієї документації, що стосується діяльності товариства. На вимогу ревізійної комісії (ревізора) члени наглядової ради товариства та виконавчого органу товариства, а також працівники товариства зобов'язані давати необхідні пояснення в усній або письмовій формі.
3.Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором) член наглядової ради та член виконавчого органу.
4.Статутом можуть бути передбачені додаткові вимоги до членів ревізійної комісії (ревізора) товариства.
5.Компетенція, порядок обрання та відкликання ревізійної комісії (ревізора), інші питання діяльності ревізійної комісії (ревізора) визначається статутом.» - виключити та змінити відповідну нумерацію наступних статей;
 		Відхилено   1. Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності товариства загальні збори учасників мають право утворювати ревізійну комісію або обирати ревізора.
 
292. 2.Ревізійна комісія (ревізор) має право доступу до всієї документації, що стосується діяльності товариства. На вимогу ревізійної комісії (ревізора) члени наглядової ради товариства та виконавчого органу товариства, а також працівники товариства зобов'язані давати необхідні пояснення в усній або письмовій формі.
 		    2. Ревізійна комісія (ревізор) має право доступу до всієї документації, що стосується діяльності товариства. На вимогу ревізійної комісії (ревізора) члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства, а також працівники товариства зобов'язані надавати необхідні пояснення в усній або письмовій формі.
 
293. 3.Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором) член наглядової ради та член виконавчого органу.
 		    3. Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором) член наглядової ради товариства та член виконавчого органу товариства.
 
294. 4.Статутом можуть бути передбачені додаткові вимоги до членів ревізійної комісії (ревізора) товариства.
 		    4. Статутом товариства можуть передбачатися додаткові вимоги до членів ревізійної комісії (ревізора).
 
295. 5.Компетенція, порядок обрання та відкликання ревізійної комісії (ревізора), інші питання діяльності ревізійної комісії (ревізора) визначається статутом.
 		    5. Компетенція, порядок обрання та відкликання ревізійної комісії (ревізора), інші питання щодо діяльності ревізійної комісії (ревізора) визначаються статутом товариства.
 
296. Стаття 43. Посадові особи товариства
 		    Стаття 45. Посадові особи товариства
 
297. 1.Посадовими особами товариства є члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії (ревізор), інші посадові особи, передбачені статутом товариства.
 		 -246- Пташник В.Ю.
 У частині 1 статті 43 проекту слова «, ревізійної комісії (ревізор)» замінити словами «корпоративний секретар»;
 		Відхилено   1. Посадовими особами товариства є члени наглядової ради товариства, виконавчого органу товариства, ревізійної комісії (ревізор), а також інші особи, передбачені статутом товариства.
 
    -247- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 43 викласти у наступній редакції:
«Стаття 43. Посадові особи товариства
1. Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради (у випадку її наявності), а також інші посадові особи, передбачені статутом товариства.
2. Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов‘язків та надання їй інших благ може здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених в договорі між нею і товариством.»
 		Враховано частково    
298. 2.Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов‘язків та надання їй інших благ може здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених в договорі між нею і товариством.
 		    2. Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов‘язків та надання їй інших благ можуть здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених у договорі між такою особою і товариством.
 
299. 3.Конфліктом інтересів є конфлікт між обов‘язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб.
 		    3. Конфліктом інтересів є конфлікт між обов‘язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб.
 
300. 4.При обранні на посаду посадова особа товариства зобов‘язана подати товариству перелік своїх афілійованих осіб. У випадку змін у складі афілійованих осіб посадової особи, посадова особа у п‘ятиденний строк з дня, коли їй стало відомо про такі зміни, зобов‘язана повідомити про це товариство.
 		    4. При обранні на посаду посадова особа товариства зобов‘язана подати товариству перелік своїх афілійованих осіб. У разі зміни складу афілійованих осіб посадова особа у п‘ятиденний строк з дня, коли їй стало відомо про таку зміну, зобов‘язана повідомити про це товариство.
 
301. 5.Отримання посадовою особою або її афілійованими особами від третіх осіб виплат, винагород чи інших благ за дії (бездіяльність), пов‘язані із здійсненням посадовою особою її повноважень є конфліктом інтересів.
 		    5. Отримання посадовою особою або її афілійованими особами від третіх осіб виплат, винагород чи інших благ за дії (бездіяльність), пов‘язані з виконанням посадовою особою її повноважень, є конфліктом інтересів.
 
302. 6.Посадова особа, якій стало відомо про виникнення конфлікту інтересів, зобов‘язана протягом двох днів письмово повідомити про це виконавчий орган та наглядову раду товариства (у разі утворення). Виконавчий орган зобов’язаний повідомити про виникнення конфлікту інтересів усіх учасників товариства протягом двох днів з моменту отримання інформації про наявний конфлікт інтересів.
 		    6. Посадова особа, якій стало відомо про виникнення конфлікту інтересів, зобов‘язана протягом двох днів письмово повідомити про це виконавчий орган товариства та наглядову раду товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити про виникнення конфлікту інтересів усіх учасників товариства протягом двох днів з дня отримання інформації про наявний конфлікт інтересів.
 
303. 7.Посадовим особам забороняється розголошувати інформацію, що стала їм відомою у зв‘язку із виконанням ними посадових обов‘язків та складає комерційну таємницю товариства чи є конфіденційною, крім випадків, коли розкриття такої інформації вимагається законом. Ця заборона діє також протягом одного року з дати припинення (розірвання) договору між посадовою особою і товариством, якщо інший строк не встановлений таким договором.
 		    7. Посадовим особам забороняється розголошувати інформацію, що стала їм відома у зв‘язку з виконанням ними посадових обов‘язків та становить комерційну таємницю товариства чи є конфіденційною, крім випадків, коли розкриття такої інформації вимагається законом. Ця заборона діє також протягом одного року з дати припинення (розірвання) договору між посадовою особою і товариством, якщо інший строк не встановлений таким договором.
 
304. 8.Порушення посадовою особою обов‘язків, передбачених частинами другою, четвертою, шостою та сьомою цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту).
 		 -248- Іванчук А.В.
 Частину 8 статті 46 доповнити словами «з такою особою без виплати компенсації».
(Приводиться у відповідність до частини 6 статті 44 проекту Закону)
 		Враховано   8. Порушення посадовою особою обов‘язків, передбачених частинами другою, четвертою, шостою та сьомою цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.
 
305. 9.Афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».
 		    9. Афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».
 
306. Стаття 44. Зберігання документів товариства
 		    Стаття 46. Зберігання документів товариства
 
307. 1.Товариство зобов'язане зберігати наступні документи:
 		    1. Товариство зобов'язано зберігати такі документи:
 
308. 1)протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
 		    1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
 
309. 2)статут товариства та зміни до статуту;
 		    2) статут товариства та зміни до статуту;
 
310. 3)протоколи загальних зборів учасників;
 		    3) протоколи загальних зборів учасників;
 
311. 4)документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
 		    4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
 
312. 5)положення про філії (представництва) товариства, у разі їх створення (відкриття);
 		    5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);
 
313. 6)протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;
 		    6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;
 
314. 7)висновки ревізійної комісії (ревізора);
 		    7) висновки ревізійної комісії (ревізора);
 
315. 8)річну фінансову звітність;
 		    8) річну фінансову звітність;
 
316. 9)документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
 		    9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
 
317. 10)документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів;
 		    10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів;
 
318. 11)інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
 		    11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
 
319. 12)документи, що підтверджують права товариства на майно;
 		    12) документи, що підтверджують права товариства на майно;
 
320. 13)документи бухгалтерського обліку.
 		 -249- Семенуха Р.С.
 Частину першу статті 44 законопроекту доповнити пунктом 14 такого змісту:
«14) перелік афілійованих осіб товариства.».
 		Враховано   13) документи бухгалтерського обліку;14) перелік афілійованих осіб товариства.
 
321. 2.Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (якщо призначено) – щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
 		    2. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) – щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
 
322. 3.Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом всього строку діяльності товариства, за винятком документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
 		    3. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом всього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
 
323. 4.Товариство забезпечує кожному учаснику доступ до документів, визначених пунктами 1 - 11 частини першої цієї статті.
 		 -250- Рябчин О.М.
 В частині 4 статті 44 цифри і знаки «1 - 11» замінити на «1 - 13».
 		Враховано редакційно   4. Товариство забезпечує кожному учаснику доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.
 
    -251- Левченко Ю.В.
 В частині 4 статті 44 розділу 4 Законопроекту цифри «1 - 11» замінити на «1 - 13».
 		Враховано редакційно    
    -252- Семенуха Р.С.
 Частини четверту та п’яту статті 44 законопроекту викласти в такій редакції:
«4. Товариство забезпечує кожному учаснику доступ до документів, визначених пунктами 1 – 11, 14 частини першої цієї статті.
Товариство забезпечує учаснику, частка якого у статутному капіталі становить понад 25 відсотків, доступ до документів, визначених пунктами 12, 13 частини першої цієї статті, а також до документів, які містять відомості, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію. Статутом товариства можуть встановлюватися вимоги щодо більшого розміру частки, якою повинен володіти учасник, інші додаткові критерії (зокрема, але не виключно, мінімальний строк, протягом якого учасник повинен володіти часткою у товаристві) для отримання доступу до документів, зазначених у цьому абзаці. Статутом товариства може встановлюватися, що учасники не мають права доступу до документів, зазначених у цьому абзаці, незалежно від розміру належних їм часток.
5. Протягом десяти днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розміру витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.
Протягом десяти днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику доступ до відомостей, які містяться у документах, визначених в абзаці другому частини четвертої цієї статті, якщо інший порядок (строк) не передбачені статутом товариства.».
 		Відхилено    
324. 5.Протягом десяти днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розміру витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.
 		    5. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.
 
325. Глава V. Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість
 		    Глава V. Значні правочини
 
326. Стаття 45. Значний правочин
 		    Стаття 47. Значний правочин
 
327. 1.Правочин товариства, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, вважається значним правочином. Статутом може бути встановлений нижчий розмір відсотків, а також можуть встановлюватись додаткові критерії віднесення правочину до значних правочинів.
 		 -253- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 45 викласти у наступній редакції:
«Стаття 45. Значний правочин
1. Статутом може бути встановлено особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів в залежності від їх вартості чи інших критеріїв (далі - значні правочини).
2. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників.
3. У випадку, якщо значний правочин є одночасно правочином із заінтересованістю відповідно до ст. 46 цього Закону, до порядку отримання погодження на його вчинення застосовуються правила щодо правочинів із заінтересованістю, крім випадку, коли у вчиненні такого правочину заінтересовані усі учасники товариства..»
 		Враховано по суті  1. Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).
 
328. 2.Значний правочин може бути вчинений, якщо попередньо відповідним органом товариства надана згода на вчинення цього правочину.
 		    2. Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.
 
329. 3.Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину приймають загальні збори учасників. Якщо у товаристві створена наглядова рада, прийняття таких рішень може бути статутом віднесено до її компетенції.
 		    3. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.
 
330. 4.Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.
 		 -254- Сабашук П.П.
 У частині 4 статті 45 замінити слова «попереднього кварталу» словами «останнього звітного року».
 		Відхилено      
331. 5.Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен з таких правочинів вважається значним.
 		 -255- Сабашук П.П.
 Частину 5 статті 45 виключити.
 		Відхилено   4. Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним.
 
332. 6.Посадові особи товариства та інші сторони значного правочину, винні у порушенні порядку його вчинення, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству.
 		 -256- Сотник О.С.
 Частину шосту статті 45 (Значний правочин), викласти у наступній редакції: "Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення значного правочину, відповідають за збитки, завдані товариству, згідно з чинним законодавством…".
 		Враховано редакційно   5. Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів, солідарно відповідають за збитки, заподіяні товариству.
 
    -257- Сотник О.С.
 Доповнити статтю 45 частиною сьомою наступного змісту: "Значний правочин, вчинений з порушення передбачених цією статтею вимог до нього, може бути визнаний недійсним за позовом товариства або його учасника.
Строк позовної давності за вимогою про визнання значного правочину недійсним у разі його пропуску відновленню не підлягає.
Суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання недійсним значного правочину, вчиненим з порушенням вимог, передбачених цією статтею, за наявності однієї з таких обставин:
1) не доведено, що укладання цього правочину спричинило чи може спричинити збитки товариству або учаснику товариства, який звернувся з відповідним позовом, або виникнення інших негативних наслідків для них;
2) під час розгляду справи в суді подано докази наступного схвалення цього правочину за правилами, передбаченими цією статтею;
3) під час розгляду справи в суді доведено, що інша сторона за цим правочином не знала і не повинна була знати про його укладення з порушенням передбачених цією статтею вимог.".
 		Відхилено    
    -258- Пташник В.Ю.
 У частині 6 статті 45 проекту слова «та інші сторони значного правочину» та «солідарно» - виключити;
 		Відхилено    
    -259- Пташник В.Ю.
 Статтю 45 проекту доповнити частиною 7 такого змісту:
«7. Значний правочин, вчинений з порушення передбачених цією статтею вимог до нього, може бути визнаний недійсним за позовом товариства або його учасника.
Строк позовної давності за вимогою про визнання значного правочину недійсним у разі його пропуску відновленню не підлягає.
Суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання недійсним значного правочину, вчиненим з порушенням вимог, передбачених цією статтею, за наявності однієї з таких обставин:
1) не доведено, що укладання цього правочину спричинило чи може спричинити збитки товариству або учаснику товариства, який звернувся з відповідним позовом, або виникнення інших негативних наслідків для них;
2) під час розгляду справи в суді подано докази наступного схвалення цього правочину за правилами, передбаченими цією статтею;
3) під час розгляду справи в суді доведено, що інша сторона за цим правочином не знала і не повинна була знати про його укладення з порушенням передбачених цією статтею вимог.»;
 		Відхилено    
333. Стаття 46. Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість
 		 -260- Іванчук А.В.
 Статтю 46 виключити
 		Враховано      
334. 1.Правочин товариства, предмет якого є кваліфікованим відповідно до частині третьої цієї статті та який вчиняється товариством з особою, заінтересованою в ньому, вважається правочином, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі – правочин із заінтересованістю).
 		 -261- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 46 викласти у наступній редакції:
«Стаття 46. Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість
1. Правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі – правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-ким з наступних осіб:
1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою;
2) учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійовані особи;
3) юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є членом органу товариства;
4) іншою особою, визначеною статутом товариства.
2. Порядок надання погодження та вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість, визначається статутом товариства, за який проголосували усі учасники товариства.»
 		Відхилено      
    -262- Сотник О.С.
 Частину першу статті 46 (Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість), викласти у наступній редакції: "Правочин, предмет якого підпадає під ознаки, визначені частиною третьою цієї статті, і який вчиняється товариством із особою, заінтересованою у ньому, від імені або за рахунок, або в інтересах такої особи, є правочином, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі – правочин із заінтересованістю)… ".
 		Відхилено    
    -263- Пташник В.Ю.
 У частині 1 статті 46 проекту слова «є кваліфікованим відповідно до частині третьої цієї статті та» замінити словами «підпадає під ознаки, визначені частиною третьою цієї статті, і» та слово «вважається» замінити словами «від імені або за рахунок, або в інтересах такої особи, є»;
 		Відхилено    
335. 2.Особою, заінтересованою у вчиненні правочину, є:
 		       
336. 1)посадова особа товариства або її афілійовані особи;
 		       
337. 2)учасник, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійовані особи;
 		       
338. 3)юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є членом органу товариства;
 		 -264- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 46 доповнити новим пунктом 3) такого змісту:
«3) особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником товариства, або його афілійовані особи;» та змінити відповідно нумерацію наступних пунктів;
У пункті 3 частини 2 статті 46 проекту номер пункту змінити на «4» та викласти пункт у такій редакції:
«4)юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1-3 цієї частини, є кінцевим бенефіціарним власником або членом органу управління;»;
 		Відхилено      
339. 4)інші особи, визначені статутом товариства.
 		 -265- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 46 проекту доповнити абзацами такого змісту:
«Особи (разом або окремо), зазначені в пунктах 1-5 цієї частини, мають відповідати принаймні одній із таких ознак:
бути сторонами такого правочину або членами виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;
отримувати винагороду за вчинення такого правочину від товариства або від особи, яка є стороною правочину;
внаслідок такого правочину набувати майно, будь-які майнові права, вигоди або блага;
брати участь у правочині як представники або посередники (крім представництва товариствам посадовими особами).»;
 		Відхилено      
340. 3.Предмет правочину є кваліфікованим, якщо:
 		 -266- Сотник О.С.
 Частину третю статті 46 викласти у наступній редакції: "Дія цієї статті поширюється на правочини, предметом яких є:
1) відчуження або придбання за одним правочином або декількома пов’язаними правочинами товарів або іншого майна, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
2) передача або отримання в оренду, інше платне користування товарів або майна, вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється правочин;
3) передача товариством у безоплатне користування товарів або іншого майна, вартість якого перевищує 20 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
4) виконання або замовлення робіт або надання послуг, ринкова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
5) надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній, безповоротній або частково поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
6) надання товариством застави, поручительства або іншого забезпечення виконання зобов’язань, розмір яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин.
Статутом товариства може бути встановлено нижче граничне значення вартості майна, робіт або послуг чи суми коштів, що є предметом правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість.".
 		Відхилено      
    -267- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 46 проекту викласти у такій редакції:
«Стаття 45. Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість
3. Дія цієї статті поширюється на правочини, предметом яких є:
1) відчуження або придбання за одним правочином або декількома пов’язаними правочинами товарів або іншого майна, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
2) передача або отримання в оренду, інше платне користування товарів або майна, вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється правочин;
3) передача товариством у безоплатне користування товарів або іншого майна, вартість якого перевищує 20 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
4) виконання або замовлення робіт або надання послуг, ринкова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
5) надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній, безповоротній або частково поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
6) надання товариством застави, поручительства або іншого забезпечення виконання зобов’язань, розмір яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин.
Статутом товариства може бути встановлено нижче граничне значення вартості майна, робіт або послуг чи суми коштів, що є предметом правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість.»;
 		Відхилено    
341. 1)вартість майна, робіт або послуг за таким правочином або кількома пов’язаними правочинами разом:
 		       
342. -перевищує 10 відсотків вартості чистих активів чи виручки товариства станом на кінець попереднього кварталу та є більшою, ніж п’ятдесят мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня поточного року; або
 		       
343. -перевищує 200 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року
 		       
344. 2)предметом правочину є надання позики посадовій особі товариства або її афілійованій особі чи якщо в результаті такого правочину товариство надає фінансування посадовій особі товариства або її афілійованій особі на поворотній або безповоротній основі;
 		       
345. 3)предметом правочину є надання застави або поручительства на користь посадової особи товариства або її афілійованої особи.
 		       
346. 4.Статутом можуть встановлюватись додаткові критерії віднесення правочину до правочинів із заінтересованістю.
 		       
347. 5.Правочин із заінтересованістю може бути вчинений, якщо попередньо відповідним органом товариства надано згоду на вчинення цього правочину.
 		       
348. 6.Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймають загальні збори учасників. Якщо у товаристві створена наглядова рада, прийняття таких рішень може бути статутом віднесено до її компетенції.
 		       
349. 7.Посадова особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана повідомити товариство про таку заінтересованість та умови правочину протягом двох робочих днів з дня, коли їй стало відомо про пропозицію або намір з боку товариства укласти правочин, щодо якого вона є заінтересованою. Виконавчий орган товариства протягом двох робочих днів з дня отримання такої інформації зобов'язаний направити таку інформацію наглядовій раді товариства (у разі утворення) та кожному учаснику товариства.
 		       
350. 8.Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради товариства, належні йому та його афілійованим особам голоси не враховуються при голосуванні питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю. Якщо член наглядової ради товариства під час засідання з‘ясовує, що він є заінтересованою особою, він має негайно заявити про це та надати пояснення.
 		       
351. 9.Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю розглядається загальними зборами учасників, якщо:
 		       
352. 1)в товаристві не створена наглядова рада;
 		       
353. 2)всі члени наглядової ради товариства є заінтересованими у вчиненні правочину;
 		       
354. 3)наглядова рада товариства не прийняла жодного рішення протягом 10 днів з дня отримання необхідної інформації.
 		       
355. 10.Якщо заінтересованою особою є учасник товариства, належні йому та його афілійованим особам голоси не враховуються при голосуванні питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю. Заінтересована особа не може голосувати при прийнятті загальними зборами учасників такого рішення як представник учасника товариства, який не є заінтересованою особою. Якщо учасник товариства під час засідання з‘ясовує, що він є заінтересованою особою, він має негайно заявити про це та надати пояснення.
 		       
356. 11.Посадові особи товариства та інші сторони правочину з заінтересованістю, винні у порушенні порядку його вчинення, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству.
 		 -268- Сотник О.С.
 Частину одинадцяту статті 46 викласти у наступній редакції: "Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення правочину з заінтересованістю, відповідають за збитки, завдані товариству, згідно з чинним законодавством. ".
 		Відхилено      
    -269- Пташник В.Ю.
 Частину 11 статті 46 проекту викласти у такій редакції:
«11. Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення правочину з заінтересованістю, відповідають за збитки, завдані товариству, згідно з чинним законодавством.»;
 		Відхилено    
357. 12.Положення цієї статті не застосовуються, якщо:
 		       
358. 1)товариство має одного учасника, який одночасно виконує функції одноособового виконавчого органу або голови колегіального виконавчого органу;
 		       
359. 2)правочин пов‘язаний із безоплатним набуттям товариством майна;
 		 -270- Сотник О.С.
 Доповнити формулюванням пункт другий частину дванадцяту статті 46 законопроекту "майна або набуттям за 1 гривню.".
 		Відхилено      
    -271- Сабашук П.П.
 Частину 12 статті 46 доповнити пунктами:
«3) кількість учасників товариства, становить менше 10 осіб;
4) вартість майна або послуг є меншою ніж 200 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року.».
 		Відхилено    
360. 13.Афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».
 		 -272- Сотник О.С.
 Частину тринадцяту статті 46 законопроекту вважати частиною чотирнадцятою, наступного змісту: "Правочин із заінтересованістю, вчинений з порушення передбачених цією статтею вимог до нього може бути визнаний недійсним за позовом товариства або його учасника.
Строк позовної давності за вимогою про визнання правочину із заінтересованістю недійсним у разі його пропуску відновленню не підлягає.
Суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання недійсним правочину із заінтересованістю, вчиненим з порушенням вимог, передбачених цією статтею, за наявності однієї з таких обставин:
1) не доведено, що укладання цього правочину спричинило чи може спричинити збитки товариству або учаснику товариства, який звернувся з відповідним позовом, або виникнення інших негативних наслідків для них;
2) під час розгляду справи в суді подано докази наступного схвалення цього правочину за правилами, передбаченими цією статтею;
3) під час розгляду справи в суді доведено, що інша сторона за цим правочином не знала і не повинна була знати про його укладення з порушенням передбачених цією статтею вимог. ".
 		Відхилено      
    -273- Пташник В.Ю.
 Частину 13 статті 46 проекту викласти у такій редакції:
«13. Правочин із заінтересованістю, вчинений з порушення передбачених цією статтею вимог до нього може бути визнаний недійсним за позовом товариства або його учасника.
Строк позовної давності за вимогою про визнання правочину із заінтересованістю недійсним у разі його пропуску відновленню не підлягає.
Суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання недійсним правочину із заінтересованістю, вчиненим з порушенням вимог, передбачених цією статтею, за наявності однієї з таких обставин:
1) не доведено, що укладання цього правочину спричинило чи може спричинити збитки товариству або учаснику товариства, який звернувся з відповідним позовом, або виникнення інших негативних наслідків для них;
2) під час розгляду справи в суді подано докази наступного схвалення цього правочину за правилами, передбаченими цією статтею;
3) під час розгляду справи в суді доведено, що інша сторона за цим правочином не знала і не повинна була знати про його укладення з порушенням передбачених цією статтею вимог.»;
 		Відхилено    
361. Стаття 47. Схвалення значного правочину та правочину із заінтересованістю
 		    Стаття 48. Схвалення значного правочину
 
362. 1.Якщо правочин, вчинений без дотримання порядку вчинення значного правочину чи правочину з заінтересованістю, буде схвалений товариством в порядку, встановленому для надання згоди на вчинення такого правочину, він створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства з моменту його вчинення.
 		 -274- Іванчук А.В.
 Ч.1 замінити двома частинами такого змісту:
«1. Значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
2. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства з моменту вчинення цього правочину.».
 		Враховано   1. Значний правочин, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
2. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства з дня вчинення цього правочину.
 
    -275- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 47 викласти у наступній редакції:
«Стаття 47. Схвалення значного правочину та правочину із заінтересованістю
1. Вчинення правочину без дотримання порядку отримання погодження на його вчинення, передбаченого законом та/або статутом товариства, не впливає на його дійсність для третіх осіб. Товариство у відносинах із іншою стороною правочину не може посилатися на недійсність правочину внаслідок недотримання внутрішнього порядку отримання погодження на вчинення товариством правочину, окрім випадків, якщо інша сторона правочину знала чи за усіма обставинами не могла не знати про недотримання внутрішнього порядку отримання погодження.
2. Правочин, вчинений без дотримання порядку вчинення значного правочину чи правочину з заінтересованістю, може бути схвалений у подальшому товариством в порядку, встановленому для надання згоди на вчинення такого правочину.
3. Визнання недійсним рішення загальних зборів чи іншого органу товариства про надання згоди на вчинення значного правочину чи правочину із заінтересованістю, у випадку оскарження такого рішення окремо від відповідного правочину не тягне за собою визнання недійсним відповідного правочину.»
 		Враховано частково    
363. Глава VІ. Виділ та припинення товариства
 		    Глава VІ. Виділ та припинення товариства
 
364. Стаття 48. Виділ товариства
 		    Стаття 49. Виділ товариства
 
365. 1.Виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.
 		    1. Виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.
 
366. 2.Виділ вважається завершеним з моменту державної реєстрації товариства (товариств), створеного (створених) внаслідок виділу.
 		 -276- Іванчук А.В.
 Ч.2 ст.48, ч.2 ст.50, ч.3 ст.51, ч.3 ст.52, ч.2 ст.53 виключити як такі, що суперечать ст.4 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
ч.3 ст.54 викласти у такій редакції:
«3. Якщо серед правопопередників товариства є акціонерне товариство, акціонерами якого є особи, права на акції яких обліковуються в депозитарній системі України на рахунках
в цінних паперах, відкритих депозитарною установою на підставі договору з таким акціонерним товариством, реорганізація не допускається, а рішення
про реорганізацію є недійсним.».
 		Враховано      
367. Стаття 49. Припинення товариства
 		    Стаття 50. Припинення товариства
 
368. 1.Товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим господарським товариствам – правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.
 		    1. Товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов’язків іншим господарським товариствам – правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.
 
369. 2.Добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників в порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення товариства встановлюються законом.
 		    2. Добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених законодавством. Інші підстави та порядок припинення товариства встановлюються законом.
 
370. 3.Порядок припинення товариства в процесі його банкрутства встановлюється законом.
 		    3. Якщо серед правопопередників товариства є акціонерне товариство, акціонерами якого є особи, права на акції яких обліковуються в депозитарній системі України на рахунках
у цінних паперах, відкритих депозитарною установою на підставі договору з таким акціонерним товариством, реорганізація такого товариства не допускається, а рішення
про реорганізацію є недійсним.
 
371. Стаття 50. Злиття товариств
 		    Стаття 51. Злиття товариств
 
372. 1.Злиттям є створення нового господарського товариства – правонаступника з переданням йому всього майна, всіх прав та обов'язків декількох товариств, що припиняються внаслідок цього.
 		    1. Злиттям є створення нового господарського товариства – правонаступника з переданням йому всього майна, всіх прав та обов'язків декількох товариств, що припиняються внаслідок цього.
 
373. 2.Злиття товариств вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариств, що приймали участь у злитті, та державної реєстрації нового товариства – правонаступника.
 		       
374. Стаття 51. Приєднання товариства
 		    Стаття 52. Приєднання товариства
 
375. 1.Приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, прав та обов'язків іншому господарському товариству - правонаступнику.
 		    1. Приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов'язків іншому господарському товариству - правонаступнику.
 
376. 2.Якщо товариству, до якого здійснюється приєднання, належить частка у статутному капіталі товариства, що приєднується, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання. Якщо товариству, що приєднується, належить частка у статутному капіталі товариства, до якого здійснюється приєднання, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання.
 		    2. Якщо товариству, до якого здійснюється приєднання, належить частка у статутному капіталі товариства, що приєднується, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання. Якщо товариству, що приєднується, належить частка у статутному капіталі товариства, до якого здійснюється приєднання, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання.
 
377. 3.Приєднання товариства до іншого товариства вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариства, що приєдналося, та державної реєстрації змін до статуту (статуту в новій редакції) товариства, до якого здійснено приєднання.
 		       
378. Стаття 52. Поділ товариства
 		    Стаття 53. Поділ товариства
 
379. 1.Поділом є припинення товариства з переданням всього його майна, прав та обов’язків двом чи декільком новим товариствам – правонаступникам згідно з розподільним балансом.
 		    1. Поділом є припинення товариства з переданням всього його майна, всіх прав та обов’язків двом чи декільком новим товариствам – правонаступникам згідно з розподільним балансом.
 
380. 2.Якщо частка у статутному капіталі товариства, що припиняється шляхом поділу, належить самому товариству, така частка підлягає розподілу між його учасниками пропорційно належним їм часткам у статутному капіталі товариства, що припиняється.
 		    2. Якщо частка у статутному капіталі товариства, що припиняється шляхом поділу, належить самому товариству, така частка підлягає розподілу між його учасниками пропорційно до належних їм часток у статутному капіталі товариства, що припиняється.
 
381. 3.Поділ вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариства, що припиняється в результаті поділу, та державної реєстрації нових товариств, створених в результаті поділу.
 		       
382. Стаття 53. Перетворення товариства
 		    Стаття 54. Перетворення товариства
 
383. 1.Перетворенням є зміна організаційно-правової форми товариства з його подальшим припиненням та переданням всього майна, прав і обов’язків новому господарському товариству – правонаступнику.
 		    1. Перетворенням є зміна організаційно-правової форми товариства з його подальшим припиненням та переданням усього майна, всіх прав і обов’язків новому господарському товариству – правонаступнику.
 
384. 2.Перетворення товариства вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариства та державної реєстрації нового господарського товариства - правонаступника.
 		       
385. Стаття 54. Договір про припинення
 		    Стаття 55. Договір про припинення товариства
 
386. 1.Товариства, що беруть участь в припиненні, можуть укласти договір про припинення, який визначатиме умови передачі майна, прав та обов’язків юридичним особам – правонаступникам, розмір часток кожного учасника в статутному капіталі кожної юридичної особи – правонаступника або коефіцієнти конвертації часток на акції (якщо правонаступниками є акціонерні товариства), склад органів юридичних осіб-правонаступників та інші умови припинення.
 		    1. Товариства, які беруть участь у припиненні, можуть укласти договір про припинення, який визначатиме умови передачі майна, прав та обов’язків юридичним особам – правонаступникам, розмір часток кожного учасника у статутному капіталі кожної юридичної особи – правонаступника або коефіцієнти конвертації часток в акції (якщо правонаступниками є акціонерні товариства), склад органів юридичних осіб – правонаступників та інші умови припинення.
 
387. Стаття 55. Порядок конвертації часток при припиненні та виділі товариства
 		    Стаття 56. Порядок конвертації часток у разі припинення та виділу товариства
 
388. 1.Правонаступникам юридичних осіб, які припинилися, не можуть належати частки у власному статутному капіталі.
 		    1. Правонаступникам юридичних осіб, які припинилися, не можуть належати частки у власному статутному капіталі.
 
389. 2.Конвертація часток учасників у статутному капіталі товариства, яке припиняється внаслідок поділу, у частки в статутному капіталі товариств – правонаступників здійснюється із збереженням співвідношення між частками учасників в капіталі товариства та кожного товариства-правонаступника.
 		    2. Конвертація часток учасників у статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок поділу, в частки у статутному капіталі товариств- правонаступників здійснюється із збереженням співвідношення між частками учасників у капіталі товариства та кожного товариства-правонаступника.
 
390. 3.Частки учасників в статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок злиття або приєднання, конвертуються в частки учасників в статутному капіталі товариства-правонаступника із збереженням співвідношення між частками учасників, яке існувало у товаристві, що припинилося, в межах сукупної частки таких учасників в статутному капіталі товариства – правонаступника.
 		    3. Частки учасників у статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок злиття або приєднання, конвертуються в частки учасників у статутному капіталі товариства-правонаступника із збереженням співвідношення між частками учасників, яке існувало в товаристві, що припинилося, у межах сукупної частки таких учасників у статутному капіталі товариства-правонаступника.
 
391. 4.При виділі частки в статутному капіталі товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в частки цього товариства та товариства, що виділилося, та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток, що існувало до виділу.
 		    4. У разі виділу товариства частки у статутному капіталі товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в частки цього товариства і товариства, що виділилося, та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток учасників товариства, що існувало до виділу.
 
392. 5.При перетворенні частки в статутному капіталі товариства, що перетворюється, конвертуються в частки товариства – правонаступника та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток, що існувало до перетворення.
 		    5. У разі перетворення товариства частки у статутному капіталі товариства, що перетворюється, конвертуються в частки товариства – правонаступника та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток учасників товариства, що існувало до перетворення.
 
393. 6.Якщо правонаступником товариства є юридична особа, щодо якої законом не передбачено статутного (складеного) капіталу або поділу такого капіталу на частки між учасниками, положення частин другої – п’ятої цієї статті не застосовуються.
 		    6. Якщо правонаступником товариства є юридична особа, щодо якої законом не передбачено статутного (складеного) капіталу або поділу такого капіталу на частки між учасниками, положення частин другої – п’ятої цієї статті не застосовуються.
 
394. Стаття 56. Захист прав кредиторів при виділі та припиненні товариства
 		    Стаття 57. Захист прав кредиторів під час виділу та припинення товариства
 
395. 1.Протягом тридцяти днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання – з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь в припиненні відповідно, зобов'язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів і опублікувати в органі друку, в якому публікуються дані про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про прийняте рішення.
 		 -277- Іванчук А.В.
 У статті 56:
у частині 1 слова «і опублікувати в органі друку, в якому публікуються дані про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про прийняте рішення» виключити;
у частині 2 слова «або з дати опублікування повідомлення,» виключити.
 		Враховано   1. Протягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення або про виділ, а в разі припинення товариства шляхом злиття або приєднання – з дати прийняття рішення про це останнім із товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь у припиненні, зобов'язані письмово повідомити про це всіх відомих їм кредиторів.
 
396. 2.Кредитор такого товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом тридцяти днів з дати направлення йому повідомлення, або з дати опублікування повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій:
 		    2. Кредитор товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом 30 днів з дня направлення йому повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення за вибором товариства однієї з таких дій:
 
397. 1)надання забезпечення виконання зобов’язання;
 		    1) надання забезпечення виконання зобов’язання;
 
398. 2)дострокового припинення або виконання зобов’язання (зобов’язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором.
 		    2) дострокового припинення або виконання зобов’язання (зобов’язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором.
 
399. 3.Якщо кредитор не звернувся до товариства у встановлений строк з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язання (зобов’язань) перед ним.
 		    3. Якщо кредитор не звернувся до товариства у встановлений строк з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язання (зобов’язань) перед ним.
 
400. 4.Виділ або припинення не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
 		    4. Виділ або припинення товариства не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
 
401. 5.Товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, з якого був здійснений виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо товариств, створених внаслідок виділу, декілька, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов’язки товариства, з якого був здійснений виділ, за окремим зобов’язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого був здійснений виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов’язанням.
 		    5. Товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, з якого здійснено виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо внаслідок виділу створено декілька товариств, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого здійснено виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов’язки товариства, з якого здійснено виділ, за окремим зобов’язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого здійснено виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов’язанням.
 
402. 6.Якщо товариств – правонаступників, створених внаслідок поділу, декілька, то товариство – правонаступник, створене внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, що припинилося, які перейшли до іншого товариства - правонаступника згідно з розподільним балансом. Якщо після поділу неможливо точно визначити товариство – правонаступника щодо конкретних обов’язків товариства, що припинилося, товариства – правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами товариства, що припинилося.
 		    6. Якщо товариств-правонаступників, створених внаслідок поділу, декілька, то товариство-правонаступник, створене внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, що припинилося, які перейшли до іншого товариства-правонаступника згідно з розподільним балансом. Якщо після поділу неможливо точно визначити товариство-правонаступника щодо конкретних обов’язків товариства, що припинилося, товариства-правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами товариства, що припинилося.
 
403. Глава VІ. Товариство з додатковою відповідальністю
 		    Глава VІІ. Товариство з додатковою відповідальністю
 
404. Стаття 57. Товариство з додатковою відповідальністю
 		    Стаття 58. Товариство з додатковою відповідальністю
 
405. 1.Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства з додатковою відповідальністю і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним з них вкладу до статутного капіталу.
 		    1. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства з додатковою відповідальністю і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним з них вкладу.
 
406. 2.У разі визнання банкрутом одного з учасників товариства з додатковою відповідальністю його відповідальність за зобов’язаннями товариства з додатковою відповідальністю розподіляється між іншими учасниками цього товариства пропорційно розміру належних їм часток у статутному капіталі.
 		    2. У разі визнання банкрутом одного з учасників товариства з додатковою відповідальністю його відповідальність за зобов’язаннями товариства з додатковою відповідальністю розподіляється між іншими учасниками цього товариства пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі.
 
407. 3.У разі визнання банкрутом всіх учасників товариства з додатковою відповідальністю таке товариство підлягає ліквідації в судовому порядку на вимогу органу, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, або органів місцевого самоврядування.
 		 -278- Іванчук А.В.
 Частину 3 ст.57 виключити.
 		Враховано      
408. 4.До товариств з додатковою відповідальністю застосовуються норми цього Закону щодо товариств з обмеженою відповідальністю, які не суперечать нормам цієї статті.
 		    3. До товариств з додатковою відповідальністю застосовуються норми цього Закону щодо товариств з обмеженою відповідальністю, що не суперечать нормам цієї статті.
 
409. Глава VІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 		    Глава VІІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
410. 1.Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування.
 		 -279- Воропаєв Ю.М.
 Частину 1 Глави викласти у наступній редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування..»
 		Враховано редакційно   1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування.
2. Протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству, яке діяло до набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
 
    -280- Сотник О.С.
 У пункті першому, глави VІІ Прикінцеві та перехідні положення, слова "через місяць" замінити на "через 1 рік".
 		Враховано редакційно у п.2   
    -281- Пташник В.Ю.
 У частині 1 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення слово «місяць» замінити словами «1 рік»;
 		Враховано редакційно    
    -282- Семенуха Р.С.
 Главу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
«1-1. Обмеження щодо максимальної кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю, встановлене у частині першій статті 4 цього Закону, не поширюється на товариства з обмеженою відповідальністю, створені в результаті перетворення акціонерних товариств, протягом першого року з дня державної реєстрації припинення відповідних акціонерних товариства та державної реєстрації нових товариств з обмеженою відповідальністю - правонаступників».
 		Відхилено    
    -283- Сабашук П.П.
 У частині 1 глави VІІ замінити слово «місяць» словами «6 (шість) місяців».
 		Враховано редакційно    
    -284- Іванчук А.В.
 Главу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доповнити пунктом такого змісту:
«2. Протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, які не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству, яке діяло до набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.».
 		Враховано    
411. 2.Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682, із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
 		 -285- Сотник О.С.
 Пункт другий, глави VІІ Прикінцеві та перехідні положення, викласти у такій редакції: "Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства":
1) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, створених після дати набуття чинності цим Законом - з дати набрання чинності цим Законом;
2) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, створених до дати набуття чинності цим Законом, - через чотири роки з дати набуття чинності цим Законом або раніше - з дати ухвалення загальними зборами товариства рішення про поширення цього Закону на таке товариство. Зазначене рішення ухвалюється не менш ніж трьома четвертими голосів від загальної кількості голосів учасників товариства.
Товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю, які зареєстровані до дати набуття чинності цим Законом, зобов’язані привести свої статути у відповідність з цим Законом впродовж чотирьох років з дати набуття ним чинності або одночасно з ухваленням відповідним товариством рішення відповідно до пункту 2 цієї Глави. До цього часу положення статутів цих товариств залишаються обов’язковими для їх учасників.
У разі порушення товариствами обов’язку, передбаченого пунктом 2 цієї Глави, суди під час розгляду відповідних спорів застосовують положення цього Закону безпосередньо. ".
 		Відхилено   3. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
 
    -286- Пташник В.Ю.
 Частину 2 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення викласти у такій редакції:
«2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства":
1) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, створених після дати набуття чинності цим Законом - з дати набрання чинності цим Законом;
2) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, створених до дати набуття чинності цим Законом, - через чотири роки з дати набуття чинності цим Законом або раніше - з дати ухвалення загальними зборами товариства рішення про поширення цього Закону на таке товариство. Зазначене рішення ухвалюється не менш ніж трьома четвертими голосів від загальної кількості голосів учасників товариства.
Товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю, які зареєстровані до дати набуття чинності цим Законом, зобов’язані привести свої статути у відповідність з цим Законом впродовж чотирьох років з дати набуття ним чинності або одночасно з ухваленням відповідним товариством рішення відповідно до пункту 2 цієї Глави. До цього часу положення статутів цих товариств залишаються обов’язковими для їх учасників.
У разі порушення товариствами обов’язку, передбаченого пунктом 2 цієї Глави, суди під час розгляду відповідних спорів застосовують положення цього Закону безпосередньо.»;
 		Відхилено    
412. 3.Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
413. 1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18 – 22, ст. 144, із наступними змінами):
 		    1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18 – 22, ст. 144):
 
414. статтю 79 викласти у такій редакції:
 		 -287- Бабак А.В.
 Статтю 79 Господарського Кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Відхилено   статтю 79 викласти в такій редакції:
 
415. «Стаття 79. Створення та діяльність господарських товариств
 		    «Стаття 79. Створення та діяльність господарських товариств
 
416. 1. Порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законами.
 		    1. Порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законом.
 
417. 2. Господарське товариство, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить господарському товариству, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про здійснення державних закупівель", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов'язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.
 		 -288- Іванчук А.В.
 Частину 2 та 3 ст.79 ГК замінити частиною 2 у такій редакції:
«2. Господарське товариство, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить господарському товариству, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо».
 		Враховано   2. Господарське товариство, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить господарському товариству, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо».
 
418. 3. Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій, (часток, паїв) належить державі, зобов'язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу.»;
 		       
419. статті 80 – 92, 207 виключити;
 		 -289- Бабак А.В.
 Статтю 86 Господарського Кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано частково   статті 80 – 85 виключити;
статтю 86 викласти в такій редакції:
«Стаття 86. Обмеження на формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства
1. Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом»;
статті 87, 88, 91, 92, 207 виключити;
 
    -290- Бабак А.В.
 Статтю 89 Господарського Кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано    
    -291- Сотник О.С.
 У параграфі першому пункті третьому Глави VІІ Прикінцеві та перехідні положення, фразу "статті 80 – 92, 207 виключити" - виключити.
 		Враховано частково    
    -292- Іванчук А.В.
 У підпункті 1 пункту 3 Глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» абзац "статті 80 – 92, 207 виключити" замінити абзацами такого змісту:
«статті 80 – 85 виключити;
статтю 86 викласти у такій редакції:
«Стаття 86. Обмеження на формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства
1. Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.».
статті 87, 88, 91, 92, 207 виключити;»
Статтю 98? Цивільного кодексу України викласти в такій редакції:
«Стаття 98? Недійсність рішення загальних зборів учасників товариства»
1. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке суперечить закону, є недійсним.
2. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке суперечить установчим документам, є недійсним.
3. Рішення загальних зборів учасників товариства може бути оспорене учасником, якщо рішення було прийняте з порушенням порядку скликання зборів чи ухвалення рішення, у строк, передбачений пунктом 8 частини другої статті 258 цього Кодексу.
4. За обставин, вказаних у частинах другій та третій цієї статті, у відносинах з третіми особами товариство не може посилатися на недійсність рішення, крім випадків, коли третя особа знала чи могла знати про ці обставини.»;
 		Враховано частково    
420. статтю 208 викласти в такій редакції:
 		 -293- Бабак А.В.
 Статтю 208 Господарського Кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
421. «Стаття 208. Господарський договір, укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства
 		       
422. Якщо господарський договір є нікчемним як такий, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання договору обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за договором, а у разі виконання договору однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.»;
 		 -294- Сотник О.С.
 У параграфі першому пункті третьому Глави VІІ Прикінцеві та перехідні положення, Фразу "статтю 208 викласти в такій редакції: "Стаття 208. Господарський договір, укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Якщо господарський договір є нікчемним як такий, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання договору обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за договором, а у разі виконання договору однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави." ". - виключити.
 		Враховано частково      
    -295- Пташник В.Ю.
 Абзац 7 пункту 1) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення викласти у такій редакції: «статті 80 – 92, 207 та 208 виключити;» та виключити абзаци 8 та 9 такого змісту:
«статтю 208 викласти в такій редакції:
«Стаття 208. Господарський договір, укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства
Якщо господарський договір є нікчемним як такий, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання договору обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за договором, а у разі виконання договору однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.»;»
 		Враховано частково    
423. 2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40 – 44, ст. 356, із наступними змінами):
 		    2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40 – 44, ст. 356):
 
424. статтю 88 доповнити частиною четвертою такого змісту:
 		 -296- Бабак А.В.
 Статтю 88 Цивільного Кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
425. «4. Положення установчих документів, які не відповідають закону, є нікчемними.»;
 		 -297- Сотник О.С.
 У параграфі другому пункті третьому глави VІІ Прикінцеві та перехідні положення, фразу: "статтю 88 доповнити частиною четвертою такого змісту: "4. Положення установчих документів, які не відповідають закону, є нікчемними" - виключити.
 		Враховано      
    -298- Пташник В.Ю.
 У пункті 2) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення абзаци 2 та 3 такого змісту:
«статтю 88 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Положення установчих документів, які не відповідають закону, є нікчемними.»;» - виключити;
 		Враховано    
426. у статті 98:
 		 -299- Бабак А.В.
 Статтю 98 Цивільного Кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Відхилено   у статті 98:
 
427. у частині першій слова «передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу» замінити словами «належать до компетенції інших органів товариства»;
 		 -300- Воропаєв Ю.М.
 Внести зміни до Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40 – 44, ст. 356, із наступними змінами) у наступній редакції:
- у статті 98 кодексу:
у частині першій слова «передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу» замінити словами «належать до компетенції інших органів товариства»;
частину третю викласти у такій редакції:
«3. Якщо інше не встановлено законом, учасник товариства не має права голосу при прийнятті загальними зборами товариства рішень з питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством. Вказане вище обмеження права голосу учасника не застосовується в товаристві з одним учасником.»;
частину п’яту виключити
 		Враховано редакційно   у частині першій слова «передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу» замінити словами «належать до компетенції інших органів товариства»;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Учасник товариства не має права голосу при прийнятті загальними зборами товариства рішень з питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством, якщо інше не встановлено законом. Це правило не застосовується у товаристві з одним учасником»;
 
428. частину п’яту виключити;
 		    частину п’яту виключити;
 
429. доповнити статтею 98? такого змісту:
 		 -301- Бабак А.В.
 Статтю 98? до Цивільного Кодексу України виключити.
 		Враховано      
    -302- Воропаєв Ю.М.
 виключити з кодексу Статтю 98? «Недійсність рішення загальних зборів учасників товариства».
 		Враховано    
430. «Стаття 98? Недійсність рішення загальних зборів учасників товариства»
 		 -303- Пташник В.Ю.
 У пункті 2) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення абзаци 7-12 такого змісту:
«доповнити статтею 98? такого змісту:
«Стаття 98? Недійсність рішення загальних зборів учасників товариства»
1. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке не відповідає закону, є нікчемним.
2. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке не відповідає установчим документам, є нікчемним.
3. Рішення загальних зборів учасників товариства може бути оспорене учасником, якщо рішення було прийняте з порушенням порядку скликання зборів чи ухвалення рішення.
4. Якщо рішення загальних зборів учасників товариства є недійсним відповідно до частини другої цієї статті або внаслідок оспорювання на підставі частини третьої цієї статті, то у відносинах з третіми особами товариство не може посилатися на це, крім випадків, коли третя особа знала чи могла знати про нікчемність такого рішення чи його оспорюваність.»;» - виключити;
 		Враховано      
    -304- Рябчин О.М.
 В абзаці 4 підпункту 2 пукту 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення частину 4 статті 98? виключити.
 		Враховано    
    -305- Сотник О.С.
 У параграфі другому пункті третьому глави VІІ Прикінцеві та перехідні положення, фразу: "Стаття 98? Недійсність рішення загальних зборів учасників товариства:
1. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке не відповідає закону, є нікчемним.
2. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке не відповідає установчим документам, є нікчемним.
3. Рішення загальних зборів учасників товариства може бути оспорене учасником, якщо рішення було прийняте з порушенням порядку скликання зборів чи ухвалення рішення.
4. Якщо рішення загальних зборів учасників товариства є недійсним відповідно до частини другої цієї статті або внаслідок оспорювання на підставі частини третьої цієї статті, то у відносинах з третіми особами товариство не може посилатися на це, крім випадків, коли третя особа знала чи могла знати про нікчемність такого рішення чи його оспорюваність" - виключити.
 		Враховано    
431. 1. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке не відповідає закону, є нікчемним.
 		       
432. 2. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке не відповідає установчим документам, є нікчемним.
 		       
433. 3. Рішення загальних зборів учасників товариства може бути оспорене учасником, якщо рішення було прийняте з порушенням порядку скликання зборів чи ухвалення рішення.
 		       
434. 4. Якщо рішення загальних зборів учасників товариства є недійсним відповідно до частини другої цієї статті або внаслідок оспорювання на підставі частини третьої цієї статті, то у відносинах з третіми особами товариство не може посилатися на це, крім випадків, коли третя особа знала чи могла знати про нікчемність такого рішення чи його оспорюваність.»;
 		       
435. частину першу статті 99 виключити;
 		 -306- Бабак А.В.
 Статтю 99 Цивільного Кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
436. статтю 100 викласти у такій редакції:
 		    статтю 100 викласти в такій редакції:
 
437. «Стаття 100. Вихід та виключення з товариства
 		    «Стаття 100. Вихід та виключення з товариства
 
438. 1. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо інше не випливає із закону.
 		    1. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо інше не випливає із закону.
 
439. 2. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.»;
 		    2. Учасника товариства у випадках та порядку, встановлених законом, може бути виключено з товариства»;
 
440. у статті 104:
 		    у статті 104:
 
441. частини третю та четверту викласти у такій редакції:
 		    частини третю і четверту викласти в такій редакції:
 
442. «3. Юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, яка наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, яке наділене таким правом, приймається загальними зборами за участю всіх учасників товариства одностайно.
 		    «3. Юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників у яких прийняли участь всі учасники товариства.
 
443. 4. Юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, зокрема у разі ліквідації, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, яка наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, яке наділене таким правом, приймається загальними зборами за участю всіх учасників товариства одностайно.»;
 		    4. Юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, зокрема у разі ліквідації, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників у яких прийняли участь всі учасники товариства»;
 
444. доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 		    доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
445. «5. Установа не може бути перетворена.»;
 		    «5. Установа не може бути перетворена»;
 
446. у частині першій статті 106 слова «його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами» замінити словами «її учасників або відповідного органу юридичної особи»;
 		 -307- Бабак А.В.
 Статтю 106 Цивільного Кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
447. у пункті 1 частини першої статті 110 слова «органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами» замінити словами «відповідного органу юридичної особи»;
 		 -308- Бабак А.В.
 Статтю 110 Цивільного Кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
448. у статті 115:
 		 -309- Бабак А.В.
 Частини 1 та 2 статті 115 Цивільного Кодексу України залишити в чинній редакції. Частини 3 та 4 статті 115 Цивільного Кодексу України виключити.
 		Враховано      
449. у пункті 1 частини першої слова «до статутного (складеного) капіталу» виключити;
 		       
450. в абзаці першому частини другої слова «до статутного (складеного) капіталу» замінити словом «учасника»;
 		       
451. доповнити статтю частинами третьою та четвертою такого змісту:
 		       
452. «3. Зобов'язання щодо внесення учасником вкладу припиняється за домовленістю сторін, якщо від імені товариства згоду на таке припинення надав вищий орган товариства одностайним рішенням всіх учасників.
 		       
453. 4. Правочин про припинення зобов'язання щодо внесення учасником вкладу прощенням боргу є нікчемним.»;
 		       
454. назву підрозділу 4 § 1 глави 8 «4. Товариство з обмеженою відповідальністю» та статті 140 – 151 виключити;
 		    назву підрозділу 4 § 1 глави 8 «4. Товариство з обмеженою відповідальністю» та статті 140 – 151 виключити;
 
455. частину першу статті 203 викласти в такій редакції:
 		 -310- Бабак А.В.
 Статтю 203 Цивільного Кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
456. «1. Зміст правочину не може суперечити законодавству та моральним засадам суспільства.»;
 		 -311- Сольвар Р.М.
 У пункті 2 частини третьої главі 7 «Прикінцеві та перехідні положення» абзац такого змісту:
«частину першу статті 203 викласти в такій редакції: «1. Зміст правочину не може суперечити законодавству та моральним засадам суспільства.»;» виключити.
 		Враховано      
457. статтю 228 викласти у такій редакції:
 		 -312- Нд.Довбенко М.В. (Реєстр.картка №84)
Абзаци 34-37 підпункту 2 пункту 3 Розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту, якими пропонуються зміни до статті 228 Цивільного кодексу України, виключити.
 		Відхилено      
458. «Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок
 		 -313- Бабак А.В.
 Статтю 228 Цивільного Кодексу України залишити в чинній редакції
#8741
залишити в кодексі Статтю 228. «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок» у діючій редакції.
 		Враховано      
459. 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він не відповідає законодавству або суперечить моральним засадам суспільства.
 		 -314- Іванчук А.В.
 У новій редакції ч.1 ст.228 слова «не відповідає законодавству або суперечить» замінити словами «суперечить законодавству або».
 		Відхилено      
    -315- Сольвар Р.М.
 У пункті 2 частини третьої главі 7 «Прикінцеві та - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!перехідні положення» абзац такого змісту:
«статтю 228 викласти у такій редакції: «Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок
1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він не відповідає законодавству або суперечить моральним засадам суспільства.
2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним»;» виключити.
 		Враховано    
460. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним»;
 		    2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним»;
 
461. частину другу статті 258 доповнити пунктом 8 такого змісту:
 		    частину другу статті 258 доповнити пунктом 8 такого змісту:
 
462. «8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.»;
 		    «8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства»;
 
463. 3) У Законі України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 39 (28.09.93), ст. 383, із наступними змінами):
 		 -316- Воропаєв Ю.М.
 Внести зміни до Закон України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 39 (28.09.93) у наступній редакції:
виключити Статтю 58-1. «Посвідчення рішень органів юридичних осіб».
 		Враховано   3) у частині першій статті 78 Закону України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993р., N 39, ст. 383; 2010 р., № 38, ст. 509):
 
464. доповнити статтею 58-1 такого змісту:
 		 -317- Сотник О.С.
 У параграфі третьому пункту третього глави VІІ Прикінцеві та перехідні положення, фразу: "доповнити статтею 58-1 такого змісту: «Стаття 58-1. Посвідчення рішень органів юридичних осіб.
Нотаріуси посвідчують рішення органів юридичних осіб, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. За бажанням члена органу юридичної особи нотаріус може посвідчити інше рішення такого органу.
Рішення органу юридичної особи підписується членами (учасниками) такого органу, які були присутніми під час прийняття рішення та голосували за його прийняття.
Нотаріус може бути присутнім під час прийняття рішення органу юридичної особи, якщо це є необхідним для посвідчення такого рішення, здійснювати з’ясування волевиявлення органу юридичної особи та відповідно до нього складати текст рішення органу юридичної особи." - виключити.
 		Враховано      
465. «Стаття 58-1. Посвідчення рішень органів юридичних осіб
 		       
466. Нотаріуси посвідчують рішення органів юридичних осіб, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. За бажанням члена органу юридичної особи нотаріус може посвідчити інше рішення такого органу.
 		       
467. Рішення органу юридичної особи підписується членами (учасниками) такого органу, які були присутніми під час прийняття рішення та голосували за його прийняття.
 		       
468. Нотаріус може бути присутнім під час прийняття рішення органу юридичної особи, якщо це є необхідним для посвідчення такого рішення, здійснювати з’ясування волевиявлення органу юридичної особи та відповідно до нього складати текст рішення органу юридичної особи.»;
 		       
469. у статті 78 слова «, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини» виключити;
 		 -318- Іванчук А.В.
 У тексті змін до ст.78 Закону України «Про нотаріат» слово «виключити» замінити словами «крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню».
(З метою засвідчення справжності підпису на документах нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню).
 		Враховано   слова «зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини» замінити словами «крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню»;
 
470. 4) у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 31-32 ст. 263, із наступними змінами):
 		    4) у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31-32 ст. 263 із наступними змінами):
 
471. у статті 1:
 		    у статті 1:
 
472. у пункті 1 частини першої слова «та оновлюється» виключити, після слів «містить відомості» доповнити словами «про реєстраційну дію»;
 		 -319- Іванчук А.В.
 У Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зміни до п.1 ст.1 викласти у такій редакції:
«у пункті 1 частини першої слова «у випадку, передбаченому» замінити словами «у випадках, передбачених», слова «та оновлюється» виключити, доповнити частину словами «, а також про проведену реєстраційну дію»;».
 		Враховано   у пункті 1 частини першої слова «у випадку, передбаченому» замінити словами «у випадках, передбачених», слова «та оновлюється» виключити та доповнити словами «а також про проведену реєстраційну дію»;
 
473. пункт 8 доповнити новим абзацом дванадцятим такого змісту:
 		    пункт 8 доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:
 
474. «інші особи відповідно до цього закону;»;
 		 -320- Мушак О.П.
 У підпункті 4 пункту 3:
Після абзацу 5 доповнити новим абзацом наступного змісту:
«у абзаці 4 пункту 14 після слова «нотаріуси» доповнити словами «Центральний депозитарій цінних паперів - у разі державної реєстрації товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також у разі державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі відносно таких товариств, якщо це передбачено рішенням загальних зборів чи статутом товариства,»;»;
Після абзацу 5 доповнити новим абзацом наступного змісту:
«у статті 4:
частину другу доповнити новим абзацом третім такого змісту:
«За заявою юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, проводиться виключно у визначеного такою юридичною особою державного реєстратора.»
 		Відхилено   «інші особи відповідно до цього Закону»;
 
475. у статті 17:
 		    у статті 17:
 
476. пункт 1 частини першої доповнити реченням такого змісту: «У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатись, що вона діє на підставі модельного статуту»;
 		    пункт 1 частини першої доповнити третім реченням такого змісту: «У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту»;
 
477. абзац перший частини четвертої після слів «юридичної особи,» доповнити словами та цифрами «крім змін до відомостей, передбачених у частині 4-1 цієї статті,»;
 		    абзац перший частини четвертої після слів «юридичної особи» доповнити словами «крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою цієї статті»;
 
478. доповнити після частини четвертої новою частиною такого змісту:
 		    після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
 
479. «4-1. Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розмірів часток у статутному капіталі та складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (далі у цій частині - товариство), подаються такі документи:
 		 -321- Бабак А.В.
 Статтю 4-1 до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» виключити.
 		Відхилено   «5. Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються такі документи:
 
    -322- Сольвар Р.М.
 У пункті 4 частини третьої главі 7 «Прикінцеві та перехідні положення» абзац такого змісту:
«доповнити після частини четвертої новою частиною такого змісту:
«4-1. Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розмірів часток у статутному капіталі та складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (далі у цій частині - товариство), подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;
2) документ про сплату адміністративного збору;
3) один з таких документів:
3.1) рішення загальних зборів товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
3.2) рішення загальних зборів товариства про виключення учасника з товариства;
3.3) заява про вступ до товариства;
3.4) заява про вихід із товариства;
3.5) акт приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства (її частини);
3.6) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
3.7) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки у статутному капіталі товариства (її частини);
3.8) судове рішення, що набрало законної сили, про виключення учасника з товариства.
Документи, що вказані в підпунктах 3.1, 3.2, 3.3 цієї частини, підлягають нотаріальному посвідченню, крім рішень загальних зборів товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, які не передбачають зміну співвідношення розмірів часток учасників у статутному капіталі.
Справжність підписів на документі, вказаному у підпункті 3.5 цієї частини, має бути засвідчена нотаріально.
Документи подаються такими особами:
товариством – якщо подаються документи, вказані у підпунктах 3.1, 3.2 цієї частини;
спадкоємцем чи правонаступником учасника – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.3 цієї частини;
учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.4 цієї частини;
особою, яка набула частку у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.5 цієї частини;
позивачем – якщо подаються документи, вказані у підпунктах 3.6, 3.7, 3.8 цієї частини.»;»
виключити.
 		Відхилено    
    -323- Семенуха Р.С.
 У частину 4-1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (підпункт 4 пункту 3 глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту) внести такі зміни:
- пункти 3.3. та 3.4. викласти в такій редакції:
«3.3) заява про вступ до товариства (у разі вступу до товариства спадкоємця або правонаступника, якщо відповідно до закону або статуту спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства без згоди інших учасників), або заява про вступ до товариства та рішення загальних зборів товариства про надання згоди на вступ спадкоємця чи правонаступника учасника (у разі, коли надання згоди учасниками на вступ спадкоємця чи правонаступника є обов’язковим відповідно до закону або статуту товариства);
3.4) заява про вихід із товариства (у разі виходу з товариства учасника, якщо відповідно до закону або статуту такий учасник може вийти з товариства без згоди інших учасників), або заява про вихід із товариства та рішення загальних зборів товариства про надання згоди на вихід учасника, якщо така згода є обов’язковою відповідно до закону або статуту товариства;».
- абзаци другий, п’ятий – сьомий викласти в такій редакції:
«Документи, що вказані в підпунктах 3.1, 3.2, 3.3, 3.4. цієї частини, підлягають нотаріальному посвідченню, крім рішень загальних зборів товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, які не передбачають зміну співвідношення розмірів часток учасників у статутному капіталі.»;
«товариством – якщо подаються документи, вказані у підпунктах 3.1, 3.2, 3.3. (у разі вступу до товариства спадкоємця чи правонаступника учасника, коли надання згоди учасниками на цей вступ є обов’язковим відповідно до закону або статуту товариства), 3.4. (у разі виходу з товариства учасника, коли надання згоди учасниками на цей вихід є обов’язковим відповідно до закону або статуту товариства) цієї частини;
спадкоємцем чи правонаступником учасника – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.3 цієї частини (у разі вступу до товариства учасника, коли відповідно до закону або статуту спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства без згоди інших учасників);
учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.4 цієї частини (у разі виходу з товариства учасника, якщо відповідно до закону або статуту такий учасник може вийти з товариства без згоди інших учасників);».
 		Враховано частково    
    -324- Сабашук П.П.
 У частині 4-1 статті 17 Закону (абзац 7 пункту 4 частини 3 глави VІІ проекту Закону № 4666) замінити слова «Документи подаються такими особами:
товариством – якщо подаються документи, вказані у підпунктах 3.1, 3.2 цієї частини;»
словами «Документи можуть подаватись товариством або такими особами:»
 		Відхилено    
480. 1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;
 		    1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;
 
481. 2) документ про сплату адміністративного збору;
 		    2) документ про сплату адміністративного збору;
 
482. 3) один з таких документів:
 		    3) один із таких документів:
 
483. 3.1) рішення загальних зборів товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
 		    а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
 
484. 3.2) рішення загальних зборів товариства про виключення учасника з товариства;
 		    б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства;
 
485. 3.3) заява про вступ до товариства;
 		    в) заява про вступ до товариства;
 
486. 3.4) заява про вихід із товариства;
 		    г) заява про вихід з товариства;
 
487. 3.5) акт приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства (її частини);
 		 -325- Пташник В.Ю.
 У пункті 4) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення слова «3.5) акт приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства (її частини);» замінити словами «3.5) документ, що підтверджує перехід права власності на частку у статутному капіталі товариства;»;
 		Відхилено   ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства;
 
488. 3.6) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
 		    д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;
 
489. 3.7) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки у статутному капіталі товариства (її частини);
 		    е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства;
 
490. 3.8) судове рішення, що набрало законної сили, про виключення учасника з товариства.
 		    є) судове рішення, що набрало законної сили, про здійснення примусового викупу частки учасника.
 
491. Документи, що вказані в підпунктах 3.1, 3.2, 3.3 цієї частини, підлягають нотаріальному посвідченню, крім рішень загальних зборів товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, які не передбачають зміну співвідношення розмірів часток учасників у статутному капіталі.
 		 -326- Іванчук А.В.
 У новій ч.4-1 ст.17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»:
абзац тринадцятий викласти у такій редакції:
«Справжність підписів учасників, які голосували за рішення, вказані у підпунктах 3.1, 3.2 цієї частини, має бути засвідчена нотаріально. Якщо у випадках, передбачених законом (смерть учасника, його реорганізація тощо), таке рішення приймається без врахування голосів учасника у зв’язку з настанням певної обставини, подається також доказ настання такої обставини (оригінал документу або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ).»;
після абзацу тринадцятого доповнити абзацами такого змісту:
«Справжність підписів на документі, вказаному у підпункті 3.3 цієї частини, має бути засвідчена нотаріально. Разом з таким документом подається також доказ набуття права на спадщину або доказ правонаступництва (оригінал документу або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ). Якщо відповідно до статуту вимагається згода інших учасників на вступ до товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчена нотаріально.
Справжність підписів на документі, вказаному у підпункті 3.4 цієї частини, має бути засвідчена нотаріально. Якщо відповідно до закону або статуту вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчена нотаріально.»;
Абзац чотирнадцятий доповнити реченням такого змісту: «Одночасно може бути надана довідка про формування резервного капіталу товариства.».
 		Враховано   Справжність підписів учасників, які голосували за рішення, зазначені у підпунктах «а» і «б» цієї частини, засвідчується нотаріально. Якщо у випадках, передбачених законом (смерть учасника, реорганізація тощо), таке рішення приймається без урахування голосів учасника у зв’язку з настанням певної обставини, подається також доказ настання такої обставини (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ).
Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті «в» цієї частини, засвідчується нотаріально. Разом з таким документом подається доказ набуття права на спадщину або доказ правонаступництва (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ). Якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вступ до товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.
Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті «г» цієї частини, засвідчується нотаріально. Якщо відповідно до закону або статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.
 
492. Справжність підписів на документі, вказаному у підпункті 3.5 цієї частини, має бути засвідчена нотаріально.
 		    Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті «ґ» цієї частини, засвідчується нотаріально. Одночасно може бути надана довідка про формування резервного капіталу товариства.
 
493. Документи подаються такими особами:
 		    Документи подаються такими особами:
 
494. товариством – якщо подаються документи, вказані у підпунктах 3.1, 3.2 цієї частини;
 		    товариством – якщо подаються документи, зазначені в підпунктах «а» і «б» цієї частини;
 
495. спадкоємцем чи правонаступником учасника – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.3 цієї частини;
 		    спадкоємцем чи правонаступником учасника товариства – якщо подається документ, зазначений у підпункті «в» цієї частини;
 
496. учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.4 цієї частини;
 		    учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником – якщо подається документ, зазначений у підпункті «г» цієї частини;
 
497. особою, яка набула частку у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.5 цієї частини;
 		 -327- Пташник В.Ю.
 Пункт 4) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення після слів «особою, яка набула частку у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.5 цієї частини;» доповнити словами «, за умови нотаріального посвідчення такого документа. Державна реєстрація таких змін може бути здійснена тільки тим же нотаріусом, яким вчинено посвідчення зазначеного документа».
 		Відхилено   особою, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її, – якщо подається документ, зазначений у підпункті «ґ» цієї частини;
 
498. позивачем – якщо подаються документи, вказані у підпунктах 3.6, 3.7, 3.8 цієї частини.»;
 		    позивачем – якщо подаються документи, зазначені в підпунктах «д», «е», «є» цієї частини.
У зв’язку з цим частини п’яту – двадцяту вважати відповідно частинами шостою – двадцять першою;
 
499. у статті 25:
 		 -328- Сольвар Р.М.
 У пункті 4 частини третьої главі 7 «Прикінцеві та перехідні положення» абзац такого змісту:
«у статті 25:
доповнити після частини другої новими частинами такого змісту:
«2-1. При проведенні державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із виключенням або виходом учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов’язаних з переданням (набуттям) частки у статутному капіталі (її частини) самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, суб'єкт державної реєстрації одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки у статутному капіталі (її частини), крім випадків, коли відповідно до закону допускається володіння таким товариством часткою у власному статутному капіталі (її частиною).
2-2. В день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їх часток, суб'єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії.»;»
виключити.
 		Відхилено      
500. доповнити після частини другої новими частинами такого змісту:
 		    статтю 25 після частини другої доповнити двома новими частинами такого змісту:
 
501. «2-1. При проведенні державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із виключенням або виходом учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов’язаних з переданням (набуттям) частки у статутному капіталі (її частини) самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, суб'єкт державної реєстрації одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки у статутному капіталі (її частини), крім випадків, коли відповідно до закону допускається володіння таким товариством часткою у власному статутному капіталі (її частиною).
 		 -329- Іванчук А.В.
 У новій ч.2-1 ст.25 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»:
слова «суб'єкт державної реєстрації» замінити словами «державний реєстратор»;
слова «крім випадків, коли відповідно до закону допускається володіння таким товариством часткою у власному статутному капіталі (її частиною)» виключити;
доповнити частину реченням такого змісту: «Ця частина не застосовується, якщо товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, яке набуває частку (її частину) у власному статутному капіталі, разом з заявою про державну реєстрацію надасть довідку про формування резервного капіталу у розмірі, який відповідно до закону допускає володіння часткою (її частину) у власному статутному капіталі.».
 		Враховано   «3. У разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із здійсненням примусового викупу частки учасника товариства на підставі судового рішення, виключенням або виходом учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов’язаних з переданням (набуттям) частки (частини частки) у статутному капіталі самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі. Ця частина не застосовується, якщо товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, яке набуває частку (частину частки) у своєму статутному капіталі, разом із заявою про державну реєстрацію надасть довідку про формування резервного капіталу у розмірі, який відповідно до закону допускає володіння часткою (частиною частки) у своєму статутному капіталі.
 
502. 2-2. В день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їх часток, суб'єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії.»;
 		 -330- Сабашук П.П.
 Частину 2-2 статті 25 Закону (абзац 9 пункту 4 частини 3 глави VІІ проекту Закону № 4666) викласти у такій редакції:
«2-2. В день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їх часток, суб'єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру товариству, а також іншим особам, які мають на це право, за додатковим запитом.»
 		Відхилено   4. У день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їхніх часток, суб'єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії. Якщо суб'єкту державної реєстрації відома електронна пошта осіб, яким надсилається ця виписка, він у той самий день надсилає копію виписки зазначеним особам електронною поштою».
У зв’язку з цим частини третю – шосту вважати відповідно частинами п’ятою - восьмою;
 
    -331- Іванчук А.В.
 Нову ч.2-2 ст.25 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» доповнити реченням такого змісту: «Якщо суб'єкту державної реєстрації відома електронна пошта осіб, яким надсилається ця виписка, він в той же день надсилає копію виписки зазначеним особам електронною поштою.».
 		Враховано    
503. абзац восьмий частини першої статті 36 доповнити реченням такого змісту: «Якщо відповідно до частини 2-2 статті 25 цього Закону особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,02 мінімальної заробітної плати та кількості таких осіб»;
 		 -332- Сабашук П.П.
 Абзац восьмий частини першої статті 36 Закону (абзац 10 пункту 4 частини 3 глави VІІ проекту Закону № 4666) викласти у такій редакції:
«0,2 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв'язку з юридичною особою. Якщо відповідно до частини 2-2 статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 мінімальноїзаробітної плати та кількості таких осіб;»
 		Враховано редакційно   абзац восьмий частини першої статті 36 доповнити другим реченням такого змісту: «Якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб»;
 
    -333- Іванчук А.В.
 У Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у змінах до абзацу восьмого частини першої статті 36 слова «0,02 мінімальної заробітної плати» замінити словами «0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Частину п’яту статті 6 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» доповнити новим абзацом такого змісту:
«Положення про міністра України, який не очолює міністерство, затверджує Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.»
Частину другу статті 47 доповнити новим абзацом третім такого змісту:
«Секретаріат Кабінету Міністрів України на основі пропозицій міністерств організовує підготовку пропозицій Прем’єр-міністру України щодо пріоритетів державної політики, проектів планів дій Кабінету Міністрів України з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, координує їх подальшу реалізацію, здійснює аналіз функцій та повноважень органів виконавчої влади, оцінку ефективності їх діяльності, моніторинг виконання ними актів законодавства та доручень Прем’єр-міністра України, готує проект типової структури міністерства, організовує здійснення оцінювання результатів діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», забезпечує підготовку окремих проектів актів законодавства, які вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністром України або міністром України, який не очолює міністерство.»
У статті 6 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» слова «протягом року» замінити словами «протягом трьох років».
 		Враховано частково    
504. 5) Підпункт «е» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 13 (30.03.93), ст. 113, із наступними змінами) після слів «інших установчих документів юридичної особи,» доповнити словами «рішень органів юридичної особи, договорів купівлі-продажу та інших договорів, що встановлюють зобов’язання відчужити частку (її частину) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, договорів застави частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, актів приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства (її частини), інших правочинів про передання або перехід частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, інших волевиявлень, пов’язаних із зміною участі у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, набуттям або припиненням такої участі (у тому числі заяв, дозволів, відмов тощо, як із зміною, так і без зміни розміру статутного (складеного) капіталу),»;
 		 -334- Іванчук А.В.
 У змінах до підпункту «е» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" слова «рішень органів юридичної особи,» виключити.
 		Враховано   6) підпункт «е» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1997 року №7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 із наступними змінами) після слів «інших установчих документів юридичної особи» доповнити словами «договорів купівлі-продажу та інших договорів, що встановлюють зобов’язання відчуження частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, договорів застави частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, інших правочинів про передання або перехід частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, інших волевиявлень, пов’язаних із зміною участі у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, набуттям або припиненням такої участі (у тому числі заяв, дозволів, відмов тощо із зміною, або без зміни розміру статутного (складеного) капіталу)»;
 
505. 6) Закон України «Про виконавче провадження» доповнити статтею такого змісту:
 		    5) Закон України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., №30, ст. 542, №51, ст. 839; 2017 р., № 7-8, ст. 50) доповнити статтею 53-1 такого змісту:
 
506. «Стаття 53-1. Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою та товариства з додатковою відповідальністю
 		    «Стаття 53?. Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю
 
507. 1. Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою та товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».».
 		    1. Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
 
508. 4.Товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю звільняються від сплати реєстраційного збору під час реєстрації змін до статуту товариства або статуту в новій редакції у зв'язку з приведенням його у відповідність із цим Законом.
 		 -335- Іванчук А.В.
 У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень слова «або статуту в новій редакції» виключити, слово «реєстраційного» замінити словом «адміністративного» та доповнити пункт словами «протягом року з дня набрання ним чинності».
 		Враховано   5. Товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю звільняються від сплати адміністративного збору за реєстрацію змін до статуту товариства у зв'язку з приведенням його у відповідність із цим Законом протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.
 
    -336- Семенуха Р.С.
 Підпункт 4 пункту 3 глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доповнити абзацами такого змісту:
в абзаці другому пункту 9 частини першої статті 15 слова «на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), а також» виключити.
 		Відхилено    
    -337- Семенуха Р.С.
 Пункт 3 глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту) доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__. Частину першу статті 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 19, ст. 80; 2009 р., № 52, ст. 763) після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
«грошових вимог за договорами позики або кредитними договорами в іноземній валюті, що визнається конвертованою Національним банком України, у сумі фактично наданих позикодавцем або кредитодавцем коштів в такій іноземній валюті та нарахованих процентів, розмір яких не повинен перевищувати розмір виплат, що розрахований з дотриманням максимальної процентної ставки, яка встановлюється Національним банком України, та відповідно до умов реєстрації договорів (змін до договорів), якщо ці вимоги зараховано в рахунок внесення позикодавцем (кредитодавцем) вкладу для збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до Цивільного кодексу України;».
 		Відхилено    
    -338- Пташник В.Ю.
 Доповнити пункт 2) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення новими абзацами такого змісту:
«у статті 212 частини 1 та 2 викласти у такій редакції:
«1. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Відкладальна обставина може не залежати від волі осіб, які вчиняють правочин (об’єктивна відкладальна обставина) або залежати від волі осіб, які вчиняють правочин, чи волі третіх осіб (суб’єктивна відкладальна обставина).
2. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Скасувальна обставина може не залежати від волі осіб, які вчиняють правочин (об’єктивна скасувальна обставина) або залежати від волі осіб, які вчиняють правочин, чи волі третіх осіб (суб’єктивна скасувальна обставина).»;»
Доповнити пункт 2) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення новими абзацами такого змісту:
«доповнити статтею 246-1 такого змісту:
«Стаття 246-1. Безвідклична довіреність з корпоративних прав
1. З метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань акціонерів (учасників), що виникають з прав на акції (частки) та прав за акціями (частками), такий акціонер (учасник), якого представляють, може зазначити в довіреності, виданій представнику, про те, що ця довіреність не може бути скасована до закінчення строку довіреності або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність), чи після припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.
2. Безвідклична довіреність повинна бути нотаріально засвідчена та містити пряму вказівку на обмеження можливості її скасування відповідно до частини першої цієї статті.
3. Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона була уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено в довіреності.»;
Доповнити пункт 2) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення новими абзацами такого змісту:
«у частині 1 статті 509 слова «певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.» замінити словами «вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язання.»;
Доповнити пункт 2) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення новими абзацами такого змісту:
«статтю 526 доповнити частиною 2 такого змісту:
«2. Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій або настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.»;»;
Доповнити пункт 2) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення новими абзацами такого змісту:
«статтю 611 доповнити частиною 2 такого змісту:
«2. У разі порушення боржником негативного зобов’язання кредитор, незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків та моральної шкоди, має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов’язався утриматись, якщо це не суперечить змісту зобов’язання. Така вимога може бути пред’явлена кредитором і у разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов’язання.»;»;
Доповнити пункт 2) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення новими абзацами такого змісту:
«доповнити главою 77-1 такого змісту:
«Глава 771
Опціонний договір
Стаття 11431. Опціонний договір
1. За опціонним договором одна сторона на умовах, передбачених цим договором, має право вимагати в установлений договором строк від іншої сторони вчинення передбачених опціонним договором дій (в тому числі сплатити усі грошові кошти або прийняти майно) і при цьому, якщо перша сторона не заявить вимогу у зазначений строк, дія опціонного договору припиняється.
2. Опціонним договором може бути передбачено, що вимога за опціонним договором вважається такою, що пред’явлена, у разі настання визначених таким договором обставин.
3. За право заявити вимогу за опціонним договором сторона сплачує передбачену таким договором винагороду, якщо інше не передбачено договором.
4. У разі припинення дії опціонного договору винагорода, передбачена частиною третьою цієї статті, не підлягає поверненню, якщо інше не передбачено опціонним договором.
5. Особливості окремих видів опціонних договорів можуть бути встановлені законом.»;»;
 		Враховано частково    
509. Голова Верховної Ради України

   Голова Верховної Ради України