Кількість абзаців - 709 Таблиця поправок


Про безпечність та гігієну кормів (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		       
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про безпечність та гігієну кормів
 		    Про безпечність та гігієну кормів
 
3. Цей Закон визначає правові та організаційні засади виробництва, обігу, маркування та представлення кормів, регулює відносини між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів
 		 -1- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Преамбулу законопроекту викласти у такій редакції:
«Цей Закон визначає правові та організаційні засади гарантування безпечності кормів в процесі їх виробництва, обігу та використання, зокрема встановлює вимоги щодо гігієни, маркування, пакування та представлення кормів, регулює відповідні суспільні відносини між операторами ринку та органами державної влади.».
 		Враховано   Цей Закон визначає правові та організаційні засади гарантування безпечності кормів у процесі їх виробництва, обігу та використання, зокрема встановлює вимоги щодо гігієни, маркування, пакування та представлення кормів, регулює відповідні суспільні відносини між операторами ринку та органами державної влади.
 
4. РозділІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    РозділІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
5. Стаття 1. Терміни та їх визначення
 		 -2- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 1 викласти в такій редакції:
«Стаття 1. Терміни та їх визначення
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1)аналіз ризику – процес, що складається із трьох взаємопов’язаних компонентів: оцінка ризику, управління ризиком та повідомлення про ризик;
2)безпечні корми – корми, що не справляють шкідливого впливу на здоров'я тварин та не роблять харчові продукти тваринного походження небезпечними для споживання людиною внаслідок годування ними тварин, з яких походять такі харчові продукти;
3)благополуччя тварин – умови, в яких перебуває тварина, включаючи систематичний догляд, належне годування, належні приміщення для утримання тварин, попередження хвороб, гуманне поводження з тваринами, в тому числі, під час забою;
4)вилучення кормів – заходи, спрямовані на запобігання та/або зупинення обігу або демонстрації небезпечних кормів;
5)виробництво – будь-яка діяльність, пов’язана зі створенням кормів, що включає всі стадії технологічного процесу, у тому числі первинне виробництво, підготовку, змішування, обробку, переробку, наповнення, пакування, відновлення та інші зміни стану відповідного об’єкта;
6)вихідний корм – це кормова суміш, кормова добавка або кормовий матеріал, що є результатом виробництва корму;
7)відкликання кормів – заходи, спрямовані на повернення оператору ринку небезпечних кормів, які продано або передано кінцевому користувачу, або які є доступними кінцевому користувачу;
8)вхідний корм – сировина, яка використовується у виробництві корму, така як кормові матеріали, кормові добавки, премікси, допоміжні засоби для переробки;
9)гігієна кормів (гігієнічні вимоги) – заходи та умови, необхідні для здійснення контролю небезпечних факторів і забезпечення придатності кормів з урахуванням їх використання згідно із призначенням;
10)господарство – будівлі, споруди, ферми, будь-яке інше місце на території України, де перебувають, розводяться та утримуються тварини, проводиться їх продаж, забій, утилізація і штучне осіменіння, організовуються виставки тварин, та власником якого може бути будь-яка фізична або юридична особа;
11)добовий раціон – середня загальна кількість кормів, які щодобово необхідні тваринам даного виду, вікової категорії та продуктивності для задоволення всіх їх потреб, обчислена із розрахунку вологи корму 12%;
12)додаткові корми – кормові суміші, які мають високий вміст певних речовин, але зважаючи на їх склад, є достатніми для добового раціону тварин лише за умови їх використання разом з іншими кормами;
13)домашні тварини – будь-які непродуктивні тварини, які відносяться до тих видів тварин, що вигодовуються, вирощуються та утримуються людиною, але зазвичай не використовуються для споживання людиною;
14)допоміжні засоби для переробки – будь-яка речовина, що сама по собі не є кормом, а навмисно додана під час переробки кормів або кормових матеріалів з метою досягнення технологічних цілей під час обробки або переробки, що може спричинити ненавмисну, але невідворотну появу залишків речовин або їх похідних у готовому продукті за умови, що такі залишки не справляють шкідливого впливу на здоров’я тварин, людей чи стан навколишнього середовища, та не мають жодного технологічного впливу на готовий продукт;
15)експлуатаційний дозвіл – документ дозвільного характеру, який видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності на предмет її відповідності вимогам законодавства про корми та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або обігу кормів на цій потужності;
16)етикетка – бірка, ярлик, позначка, будь-яка інша графічна або текстова інформація, написана, надрукована, нанесена, у тому числі за допомогою трафарету, тиснення, штампування, гравіювання, на одиницю упаковки (контейнера) з кормами або прикріплена до неї;
17)забруднені матеріали – корм, який містить небажані речовини в кількостях, що перевищують рівні, встановлені законодавством;
18)забруднення – наявність або поява небезпечного фактору в кормах;
19)забруднююча речовина – будь-яка біологічна речовина, в тому числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна речовина, стороння домішка чи інша речовина, що ненавмисно потрапила до кормів і становить загрозу безпечності кормів;
20)замінник молока – кормова суміш, що вживається в сухому вигляді або після розчинення у певній кількості рідини для годування молодих тварин в якості доповнення або заміни після-молозивного молока, або для годування молодих тварин, таких як телята, ягнята або козенята, призначених для забою;
21)зоотехнічна добавка – будь-яка добавка, яка сприятливо впливає на показники продуктивності та фізіологічного стану тварин, або використовуються для сприятливого впливу на навколишнє природне середовище;
22)кінцевий користувач – юридична або фізична особа, яка придбаває корм не для його подальшої реалізації;
23)кокцидіостатики та гістомоностатики – речовини, що призначені для знищення або пригнічення росту протозойних організмів;
24)компетентний орган – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
25)корм – будь-яка речовина або продукт, включаючи кормові добавки, перероблені, частково перероблені чи неперероблені, призначені для годування тварин;
26)корм, призначений для особливих поживних цілей – корм, який може задовольняти особливі поживні потреби організму тварини завдяки його особливому складу або способу виробництва, що відрізняє його від звичайних кормів. Лікувальний корм не є кормом, призначеним для особливих поживних цілей;
27)кормова суміш – суміш, що складається щонайменше з двох кормових матеріалів, яка містять або не містить кормові добавки, призначена для згодовування тваринам у якості повнораціонного або додаткового корму;
28)кормовий інгредієнт – кормовий матеріал, кормова добавка, дозволена до використання, допоміжні засоби для переробки, дозволені до використання, або будь-яка речовина, яка використовується для приготування кормів, та не заборонена для використання у кормах. Залишки ветеринарних препаратів та/або пестицидів не вважаються кормовими інгредієнтами;
29)кормові добавки – речовини, мікроорганізми або суміші, інші ніж кормовий матеріал або премікси, які спеціально додаються до корму або води з метою виконання однієї чи декількох з наступних функцій: задоволення поживних потреб тварин, забезпечення сприятливого впливу на характеристики кормів, продуктів тваринного походження, екологічні наслідки тваринницької діяльності, продуктивність та благополуччя тварин, зокрема шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність кормів, чи колір декоративних рибок та птахів або здійснення кокцидіостатичної чи гістомоностатичної дії;
30)кормові матеріали – продукти рослинного або тваринного походження у їх природному стані, свіжі або консервовані, та продукти їх промислової переробки, а також органічні та неорганічні речовини, що містять або не містять кормові добавки, які призначені для годування тварин безпосередньо або після переробки, для використання у приготуванні кормових сумішей чи в якості носіїв для преміксів;
31)лікувальний корм – суміш ветеринарного лікарського засобу та корму, яка готова до реалізації та призначена для годівлі тварин без подальшої переробки, завдяки її лікувальним або профілактичним властивостям, або іншим властивостям як ветеринарного лікарського засобу;
32)маркування – присвоєння корму будь-яких слів, знаків для товарів і послуг, комерційного (фірмового) найменування, графічних зображень або символів шляхом розміщення цієї інформації на будь-якому носії, який супроводжує корм чи пов'язаний з ним, зокрема упаковці, етикетці, інструкції, документі, кільці, хомуті або в мережі Інтернет, у тому числі в рекламних цілях;
33)методичні настанови – затверджені в порядку, встановленому цим Законом, рекомендаційні роз’яснення щодо застосування законодавства про корми, які розроблені об’єднаннями операторів ринку і стосуються забезпечення гігієни кормів, розроблення, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), простежуваності та маркування кормів, реалізації інших вимог законодавства про корми;
34)мінеральний корм – додатковий корм, який містить щонайменше 40 % сирої золи;
35)мінімальний строк зберігання – строк, протягом якого за умови дотримання належних умов зберігання, оператор ринку, який здійснює маркування корму, гарантує, що корм збереже заявлені властивості. Якщо інгредієнти корму мають різні мінімальні строки зберігання, то мінімальний строк зберігання корму не може перевищувати найменший мінімальний строк зберігання з усіх інгредієнтів такого корму;
36)Національна установа України з ветеринарних препаратів та кормових добавок – Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок або інша державна наукова установа, уповноважена компетентним органом здійснювати наукову оцінку (експертизу) кормових добавок;
37)небезпечний фактор – будь-який фізичний, хімічний, біологічний чинник у кормі або стан корму, що може спричинити шкідливий вплив на здоров’я тварини або людини (у разі споживання нею харчових продуктів тваринного походження);
38)небезпечні корми – корми, що мають або можуть мати негативний вплив на здоров’я тварин та/абороблять харчові продукти тваринного походження небезпечними для споживання людиною внаслідок годування ними тварин, з яких походять такі харчові продукти;
39)неправильно маркований корм – корм, маркування якого не відповідає відповідним вимогам законодавства про корми;
40)носій – речовина, яка використовується лише для розчинення, розведення, розпилення або іншої зміни фізичного стану кормової добавки з метою полегшення її застосування або використання без зміни її специфічних властивостей та функцій, та яка не виконує іншого технологічного призначення;
41)обіг – реалізація та/або зберігання кормів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації. Дії, спрямовані на виконання рішення про переробку (зміну призначеного використання), вилучення, відкликання, утилізацію кормів не вважаються обігом;
42)одиницяу паковки – будь-яка упаковка, включаючи обгортку, незалежно від матеріалу і форми, яка частково або повністю покриває корми для їх постачання як окремої одиниці. Контейнер може містити кілька упаковок;
43)оператор ринку кормів (далі – оператор ринку) – юридична або фізична особа, яка здійснює виробництво та/або обіг кормів;
44)особлива поживна ціль – задоволення особливих поживних потреб організму тварин, в яких процеси засвоєння, всмоктування або обміну речовин є або могли бути тимчасово чи незворотньо ослабленими та які можуть отримати користь від споживання кормів, що відповідають їх стану.
45)оцінка ризику – науково-обґрунтований процес, який складається з ідентифікації небезпечного фактору, характеристики небезпечного фактору, оцінки його впливу та характеристики ризику;
46)пакування – вміщення кормів в одиницю упаковки (контейнер);
47)партія – будь-яка визначена оператором ринку кількість корму з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за визначений цим оператором період часу за однакових умов виробництва на одній і тій самій потужності;
48)первинна продукція –продукція первинного виробництва кормів;
49)первинне виробництво кормів – виробництво сільськогосподарської продукції, включаючи вирощування, збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, або рибальство, що призводить виключно до появи продуктів, які не піддаються іншим операціям після їх заготівлі, збирання або ловлі, крім простої фізичної обробки, такої як очищення, пакування, зберігання, природне висушування або силосування (сінажування);
50)повідомлення про ризик – обмін інформацією і висновками протягом усього процесу проведення аналізу ризику щодо небезпечних факторів і ризиків, факторів, пов’язаних з ризиком і усвідомленням ризику між фахівцями з оцінки ризику, особами, які здійснюють управління ризиком, споживачами, операторами ринку та іншими заінтересованими сторонами;
51)повнораціонний корм – кормова суміш, яка внаслідок її складу, є достатньою для добового раціону тварини;
52)поживна добавка – будь-яка речовина, додана до корму із поживними цілями;
53)потужність – будь-які споруди, будівлі, приміщення, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу кормів;
54)представлення кормів – форма, зовнішній вигляд, упаковка, спосіб та/або умови розміщення і демонстрації кормів, що пропонуються до реалізації;
55)премікс – суміш кормових добавок або суміш однієї кормової добавки (кількох кормових добавок) з кормовими матеріалами чи водою, які використовуються як носії, не призначена для безпосереднього годування тварин;
56)програма-передумова – основні умови та види діяльності щодо забезпечення безпечності кормів, які є необхідними для підтримання гігієнічних умов на всіх стадіях виробництва кормів;
57)простежуваність – можливість ідентифікувати оператора ринку, час, місце, предмет та інші умови реалізації, достатні для встановлення походження кормів, матеріалів, що контактують з кормами або речовин, що призначені для включення (або очікується, що вони будуть включені) в корми, на всіх стадіях виробництва та обігу;
58)реалізація – продаж, обмін, дарування, відчуження іншим шляхом;
59)референс-лабораторія – акредитована лабораторія, уповноважена компетентним органом здійснювати всі необхідні дослідження для визначення можливості використання методів аналізу кормових добавок в кормах;
60)ризик – можливість виникнення шкідливого впливу на здоров’я людини та/або тварини, а також ступінь цього впливу, що походить від небезпечного (небезпечних) фактору (факторів) у кормах;
61)роздрібна торгівля – діяльність із реалізації кормів кінцевому користувачу та будь-які пов'язані з цим дії, зокрема, поводження, переробка, зберігання та презентація кормів в місцях їх реалізації або доставки кінцевому користувачу;
62)сенсорна добавка – будь-яка речовина, що додається в корм для покращення або зміни його органолептичних властивостей (кольору, запаху, смаку), або візуальних характеристик харчових продуктів тваринного походження;
63)с истема аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Наzаrd Аnаlysіs аnd Сrіtісаl Соntrоl Роіnts – НАССР) – система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпечності кормів;
64)тварини, не призначені для споживання людиною (непродуктивні тварини) – тварини, які вирощуються, годуються та утримуються, але не використовуються для споживання людиною (тварини для виготовлення хутра, домашні тварини, тварини, яких утримують в лабораторіях, зоопарках та цирках);
65)тварини, призначені для виробництва харчових продуктів (продуктивні тварини) – тварини, які вирощуються, годуються та утримуються для виробництва харчових продуктів для споживання людиною, включаючи тварин, які не використовуються для споживання людиною, але належать до видів, які можуть споживатись людиною;
66)технологічна добавка – будь-яка речовина, додана до корму з технологічними цілями;
67)хутрові тварини – будь-які непродуктивні тварини, які вигодовуються, вирощуються та утримується для виробництва хутру та не використовуються для споживання людиною.
2. Інші терміни, наведені у цьому Законі, вживаються у значеннях, визначених законами України «Про ветеринарну медицину» і «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Термін «резидент» вживається у значенні, визначеному Податковим кодексом України».
 		Враховано   Стаття 1. Терміни та їх визначення
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) аналіз ризику – процес, що складається із трьох взаємопов’язаних компонентів: оцінка ризику, управління ризиком та повідомлення про ризик;
2) безпечні корми – корми, що не справляють шкідливого впливу на здоров'я тварин та не роблять харчові продукти, одержані від тварин, яким згодовується корм та які використовуються для виробництва харчових продуктів тваринного походження, небезпечними для споживання людиною;
3) благополуччя тварин – умови, в яких перебуває тварина, включаючи систематичний догляд, належне годування, належні приміщення для утримання тварин, попередження хвороб, гуманне поводження з тваринами, у тому числі під час забою;
4) вилучення кормів – заходи, спрямовані на запобігання та/або зупинення обігу або демонстрації небезпечних кормів;
5) виробництво – будь-яка діяльність, пов’язана зі створенням кормів, що включає всі стадії технологічного процесу, у тому числі первинне виробництво, підготовку, змішування, обробку, переробку, наповнення, пакування, відновлення та інші зміни стану відповідного об’єкта;
6) вихідний корм – повноцінний корм, кормова суміш, кормова добавка або кормовий матеріал, що є результатом виробництва корму;
7) відкликання кормів – заходи, спрямовані на повернення оператору ринку небезпечних кормів, які продано або передано кінцевому користувачу, або які є доступними кінцевому користувачу;
8) вхідний корм – сировина, яка використовується у виробництві корму, така як кормові матеріали, кормові добавки, премікси, допоміжні засоби для переробки;
9) гігієна кормів (гігієнічні вимоги) – заходи та умови, необхідні для здійснення контролю небезпечних факторів і забезпечення придатності кормів з урахуванням їх використання згідно із призначенням;
10) господарство – будівлі, споруди, ферми, будь-яке інше місце на території України, де розводять та утримують тварин, проводиться їх продаж, забій, утилізація і штучне осіменіння, організовуються виставки тварин, власником якого може бути будь-яка фізична або юридична особа;
11) добовий раціон – середня загальна кількість кормів, які щодобово необхідні тваринам відповідного виду, вікової категорії та продуктивності для задоволення всіх їхніх потреб, обчислена із розрахунку вологи корму 12 відсотків;
12) додаткові корми – кормові суміші, що мають високий вміст певних речовин, але, зважаючи на їх склад, є достатніми для добового раціону тварин лише за умови їх використання разом з іншими кормами;
13) домашні тварини – будь-які непродуктивні тварини, які належать до тих видів тварин, що вигодовуються, вирощуються та утримуються людиною, але зазвичай не використовуються для споживання людиною;
14) допоміжні засоби для переробки – будь-яка речовина, що сама по собі не є кормом, а умисно додана під час переробки кормів або кормових матеріалів з метою досягнення технологічних цілей під час обробки або переробки, що може спричинити ненавмисну, але невідворотну появу залишків речовин або їх похідних у готовому продукті, за умови що такі залишки не справляють шкідливого впливу на здоров’я тварин, людей чи стан навколишнього природного середовища та не мають жодного технологічного впливу на готовий продукт;
15) експлуатаційний дозвіл – документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності на предмет її відповідності вимогам законодавства про корми та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або обігу кормів на цій потужності;
16) етикетка – бирка, ярлик, позначка, будь-яка інша графічна або текстова інформація, написана, надрукована, нанесена, у тому числі за допомогою трафарету, тиснення, штампування, гравіювання, на одиницю упаковки (контейнера) з кормами або прикріплена до неї;
17) забруднені матеріали – корм, який містить небажані речовини в кількостях, що перевищують рівні, встановлені законодавством;
18) забруднення – наявність або поява небезпечного фактора в кормах;
19) забруднююча речовина – будь-яка біологічна речовина, у тому числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна речовина, стороння домішка чи інша речовина, що ненавмисно потрапила до кормів і становить загрозу безпечності кормів;
20) замінник молока – кормова суміш, що вживається в сухому вигляді або після розчинення у певній кількості рідини для годування молодих тварин як доповнення або заміна після молозивного молока або для годування молодих тварин, таких як телята, ягнята або козенята, призначених для забою;
21) зоотехнічна добавка – будь-яка добавка, яка сприятливо впливає на показники продуктивності та фізіологічного стану тварин або використовується для сприятливого впливу на навколишнє природне середовище;
22) кінцевий користувач – юридична або фізична особа, яка придбаває корм не для його подальшої реалізації;
23) кокцидіостатики та гістомоностатики – речовини, призначені для знищення або пригнічення росту протозойних організмів;
24) компетентний орган – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
25) корм – будь-яка речовина або продукт, включаючи кормові добавки, перероблені, частково перероблені чи неперероблені, призначені для годування тварин;
26) корм, призначений для особливих поживних цілей (крім лікувальних кормів), - корм, який може задовольняти особливі поживні потреби організму тварини завдяки його особливому складу або способу виробництва, що відрізняє його від звичайних кормів;
27) кормова суміш – суміш, що складається щонайменше з двох кормових матеріалів, що містять або не містять кормові добавки, призначена для згодовування тваринам як повнораціонний або додатковий корм;
28) кормовий інгредієнт – кормовий матеріал, кормова добавка, дозволена до використання, допоміжні засоби для переробки, дозволені до використання, або будь-яка речовина, яка використовується для приготування кормів та не заборонена для використання у кормах. Залишки ветеринарних препаратів та/або пестицидів не вважаються кормовими інгредієнтами;
29) кормові добавки – речовини, мікроорганізми або суміші, інші ніж кормовий матеріал або премікси, які спеціально додаються до корму або води з метою виконання однієї чи декількох з таких функцій: задоволення поживних потреб тварин, забезпечення сприятливого впливу на характеристики кормів, продуктів тваринного походження, екологічні наслідки тваринницької діяльності, продуктивність та благополуччя тварин, зокрема шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність кормів чи колір декоративних рибок та птахів, здійснення кокцидіостатичної чи гістомоностатичної дії;
30) кормові матеріали – продукти рослинного або тваринного походження у їхньому природному стані, свіжі або консервовані, та продукти їх промислової переробки, а також органічні та неорганічні речовини, що містять або не містять кормові добавки, які призначені для годування тварин безпосередньо або після переробки, для використання у приготуванні кормових сумішей чи як носії для преміксів;
31) лікувальний корм – суміш ветеринарного лікарського засобу та корму, готова до реалізації та призначена для годівлі тварин без подальшої переробки завдяки її лікувальним або профілактичним властивостям або іншим властивостям як ветеринарного лікарського засобу;
32) маркування – присвоєння корму будь-яких слів, знаків для товарів і послуг, комерційного (фірмового) найменування, графічних зображень або символів шляхом розміщення цієї інформації на будь-якому носії, який супроводжує корм чи пов'язаний з ним, зокрема упаковці, етикетці, інструкції, документі, кільці, хомуті або в мережі Інтернет, у тому числі в рекламних цілях;
33) методичні настанови – затверджені в порядку, встановленому цим Законом, рекомендаційні роз’яснення щодо застосування законодавства про корми, які розроблені об’єднаннями операторів ринку і стосуються забезпечення гігієни кормів, розроблення, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), простежуваності та маркування кормів, реалізації інших вимог законодавства про корми;
34) мінеральний корм – додатковий корм, що містить щонайменше 40 відсотків сирої золи;
35) мінімальний строк зберігання – строк, протягом якого за умови дотримання належних умов зберігання, оператор ринку, який здійснює маркування корму, гарантує, що корм збереже заявлені властивості. Якщо інгредієнти корму мають різні мінімальні строки зберігання, мінімальний строк зберігання корму не може перевищувати найменший мінімальний строк зберігання з усіх інгредієнтів такого корму;
36) Національна установа України з ветеринарних препаратів та кормових добавок – Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок або інша державна наукова установа, уповноважена компетентним органом здійснювати наукову оцінку (експертизу) кормових добавок;
37) небезпечний фактор – будь-який фізичний, хімічний, біологічний чинник у кормі або стан корму, що може спричинити шкідливий вплив на здоров’я тварини або людини (у разі споживання нею харчових продуктів тваринного походження);
38) небезпечні корми – корми, що мають або можуть мати негативний вплив на здоров’я тварин та/або роблять харчові продукти, одержані від тварин, яким згодовується корм та які використовуються для виробництва харчових продуктів тваринного походження, небезпечними для споживання людиною;
39) неправильно маркований корм – корм, маркування якого не відповідає встановленим вимогам законодавства про корми;
40) носій – речовина, яка використовується лише для розчинення, розведення, розпилення або іншої зміни фізичного стану кормової добавки з метою полегшення її застосування або використання без зміни її специфічних властивостей та функцій та яка не виконує іншого технологічного призначення;
41) обіг – реалізація та/або зберігання кормів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації. Дії, спрямовані на виконання рішення про переробку (зміну призначеного використання), вилучення, відкликання, утилізацію кормів, не вважаються обігом;
42) одиниця упаковки – будь-яка упаковка, включаючи обгортку, незалежно від матеріалу і форми, яка частково або повністю покриває корми для їх постачання як окремої одиниці. Контейнер може містити кілька упаковок;
43) оператор ринку кормів (далі – оператор ринку) – юридична або фізична особа, яка здійснює виробництво та/або обіг кормів;
44) особлива поживна ціль – задоволення особливих поживних потреб організму тварин, у яких процеси засвоєння, всмоктування або обміну речовин є або могли бути тимчасово чи незворотньо ослабленими та які можуть отримати користь від споживання кормів, що відповідають їхньому стану;
45) оцінка ризику – науково-обґрунтований процес, що складається з ідентифікації небезпечного фактора, характеристики небезпечного фактора, оцінки його впливу та характеристики ризику;
46) пакування – поміщення кормів в одиницю упаковки (контейнер);
47) партія – будь-яка визначена оператором ринку кількість корму з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за визначений цим оператором період часу за однакових умов виробництва на одній і тій самій потужності;
48) первинна продукція – продукція первинного виробництва кормів;
49) первинне виробництво кормів – виробництво сільськогосподарської продукції, включаючи вирощування, збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, або рибальство, що призводить виключно до появи продуктів, які не піддаються іншим операціям після їх заготівлі, збирання або ловлі, крім простої фізичної обробки, такої як очищення, пакування, зберігання, природне висушування або силосування (сінажування);
50) повідомлення про ризик – обмін інформацією і висновками протягом усього процесу проведення аналізу ризику щодо небезпечних факторів і ризиків, факторів, пов’язаних із ризиком і усвідомленням ризику між фахівцями з оцінки ризику, особами, які здійснюють управління ризиком, споживачами, операторами ринку та іншими заінтересованими сторонами;
51) повнораціонний корм – кормова суміш, яка завдяки своєму складу повністю забезпечує потреби організму тварини в поживних і біологічно активних речовинах та є достатньою для її добового раціону;
52) поживна добавка – будь-яка речовина, додана до корму із поживними цілями;
53) потужність – будь-які споруди, будівлі, приміщення, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу кормів;
54) представлення кормів – форма, зовнішній вигляд, упаковка, спосіб та/або умови розміщення і демонстрації кормів, що пропонуються до реалізації;
55) премікс – суміш кормових добавок або суміш однієї кормової добавки (кількох кормових добавок) з кормовими матеріалами чи водою, які використовуються як носії, не призначена для безпосереднього годування тварин;
56) програма-передумова – основні умови та види діяльності щодо забезпечення безпечності кормів, які є необхідними для підтримання гігієнічних умов на всіх стадіях виробництва кормів;
57) простежуваність – можливість ідентифікувати оператора ринку, час, місце, предмет та інші умови реалізації, достатні для встановлення походження кормів, матеріалів, що контактують з кормами, або речовин, що призначені для включення (або очікується, що вони будуть включені) у корми, на всіх стадіях виробництва та обігу;
58) реалізація – продаж, обмін, дарування, відчуження іншим шляхом, незалежно від того чи здійснюється таке відчуження на платній основі чи безоплатно;
59) референс-лабораторія – акредитована лабораторія, уповноважена компетентним органом здійснювати всі необхідні дослідження для визначення можливості використання методів аналізу кормових добавок у кормах;
60) ризик – можливість виникнення шкідливого впливу на здоров’я людини та/або тварини, а також ступінь цього впливу, що походить від небезпечного (небезпечних) фактора (факторів) у кормах;
61) роздрібна торгівля – діяльність із реалізації кормів кінцевому користувачу та будь-які пов'язані з цим дії, зокрема, поводження, переробка, зберігання та презентація кормів у місцях їх реалізації або доставки кінцевому користувачу;
62) сенсорна добавка – будь-яка речовина, що додається у корм для покращення або зміни його органолептичних властивостей (кольору, запаху, смаку) або візуальних характеристик харчових продуктів тваринного походження;
63) система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Наzаrd Аnаlysіs аnd Сrіtісаl Соntrоl Роіnts – НАССР) – система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності кормів;
64) тварини, не призначені для споживання людиною (непродуктивні тварини), – тварини, які вирощуються, вигодовуються та утримуються, але не використовуються для споживання людиною (тварини для виготовлення хутра, домашні тварини, тварини, яких утримують у лабораторіях, зоопарках та цирках);
65) тварини, призначені для виробництва харчових продуктів (продуктивні тварини), – тварини, які вирощуються, відгодовуються та утримуються для виробництва харчових продуктів для споживання людиною, включаючи тварин, які не використовуються для споживання людиною, але належать до видів, які можуть споживатися людиною;
66) технологічна добавка – будь-яка речовина, додана до корму, з технологічними цілями;
67) хутрові тварини – будь-які непродуктивні тварини, які вигодовуються, вирощуються та утримуються для виробництва хутра та не використовуються для споживання людиною.
2. Інші терміни, наведені у цьому Законі, вживаються у значеннях, визначених законами України «Про ветеринарну медицину» і «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Термін «резидент» вживається у значенні, визначеному Податковим кодексом України.
 
6. 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 		       
7. акредитована лабораторія - лабораторія будь-якої форми власності, що акредитована Національним органом України з акредитації та/або іноземним органом з акредитації, який є повним членом ІLАС - Міжнародної організації із співробітництва в галузі акредитації лабораторій, відповідно до стандартів ІSО/ІЕС 17025, ДСТУ ІSО 17025 або інших стандартів, якими їх замінено;
 		       
8. аналіз ризику - процес, що складається із трьох взаємопов’язаних компонентів: оцінка ризику, управління ризиком та повідомлення про ризик;
 		       
9. арбітражне дослідження - лабораторні дослідження (випробування), що проводяться на вимогу особи, яка оскаржує результати попереднього лабораторного дослідження (випробування);
 		       
10. аудит - систематичне та незалежне вивчення певної дії з метою визначення того, чи відповідає така діяльність та пов’язані з нею результати запланованим заходам і чи запроваджені такі заходи результативно та у спосіб, який дозволяє досягти поставленої мети;
 		       
11. безпечні корми - корми, що не мають негативного впливу на здоров'я людей або тварин, або корми, що не роблять харчові продукти, одержані від тварин, які використовуються для виробництва харчових продуктів, небезпечними для споживання людиною;
 		 -3- Кулініч О.І.
 Абзац 6 частини першої статті 1 законопроекту викласти в такій редакції:
«безпечні корми – корми, що не мають негативного впливу на здоров'я людей або тварин, або корми, що не роблять харчові продукти, одержані від тварин, яким згодовувався корм та які використовуються для виробництва харчових продуктів, небезпечними для споживання людиною»;
 		Враховано      
12. благополуччя тварин - умови, в яких перебуває тварина, включаючи наявність систематичного догляду, належного годування, належних приміщень для утримання тварин, попередження хвороб, гуманне поводження із тваринами, в тому числі, під час забою;
 		       
13. вантаж - будь-яка кількість корму, що перевозиться від відправника на адресу одного або декількох отримувачів по одній або декільком товарно-транспортним накладним;
 		       
14. вид корму - це кормова суміш, кормова добавка, кормовий матеріал, повнораціонний корм, мінеральний корм, корм, призначений для особливих поживних цілей, замінник молока, лікувальний корм та інші корми;
 		       
15. вхідний корм - сировина, яка постачається на початку виробничого процесу, така як кормові матеріали, кормові добавки, премікси, допоміжні засоби для переробки;
 		       
16. вихідний корм - це кормова суміш, кормова добавка або кормовий матеріал, що є результатом виробничого процесу;
 		 -4- Кулініч О.І.
 У абзаці 11 частини першої статті 1 після слів «кормова добавка» доповнити словами «повноцінний корм»;
 		Враховано      
17. вилучення кормів - заходи, спрямовані на запобігання обігу, демонстрації чи пропозиції небезпечних кормів;
 		       
18. виробництво - діяльність, пов’язана з виробництвом кормів, у тому числі всі стадії технологічного процесу, а саме первинне виробництво, виготовлення, підготовка, змішування та пов’язані з цим процедури, обробка, наповнення, пакування, переробка, відновлення та інші зміни стану об’єкта;
 		       
19. відкликання кормів - заходи, спрямовані на повернення оператору ринку небезпечних кормів, які продано або передано кінцевому користувачу, або який є доступним кінцевому користувачеві;
 		 -5- Кулініч О.І.
 Абзац 14 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
«відкликання кормів – заходи, спрямовані на повернення оператору ринку кормів, які не відповідають вимогам технічних умов або непридатні до споживання твариною, що було продано або передано кінцевому користувачу, або які є доступними кінцевому користувачеві;»;
 		Враховано частково , крім технічних умов, адже робиться прив’язка до небезпечних кормів, визначення яких наводиться     
20. гігієна кормів - заходи та умови, необхідні для здійснення контролю небезпечних факторів і забезпечення придатності кормів з урахуванням їх використання згідно із призначенням;
 		       
21. господарство - будівлі, споруди, ферми, будь-яке інше місце на території України, де перебувають, розводяться та утримуються тварини, проводиться їх продаж, забій, утилізація і штучне осіменіння, організовуються виставки тварин, та власником якого може бути будь-яка фізична або юридична особа;
 		 -6- Кулініч О.І.
 У абзаці 16 частини першої статті 1 слово «та» виключити;
 		Відхилено дане визначення уніфіковано з відповідним визначенням у ст.1 Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин»     
22. добовий раціон - середня загальна кількість кормів, які щодобово необхідні тваринам даного виду, вікової категорії, щоб задовольнити всі їхні потреби, обчислена із розрахунку вологи корму 12%;
 		 -7- Логвинський Г.В.
 У абзаці сімнадцятому ч. 1 статті 1 законопроекту слово «даного» замінити на слово «відповідного»
 		Враховано      
23. державний інспектор - посадова особа компетентного органу;
 		       
24. державний контроль - діяльність, що провадиться з метою проведення перевірки відповідності законодавству про корми;
 		       
25. додаткові корми - кормові суміші, які мають високий вміст певних речовин, але які, беручи до уваги їх склад, є достатніми для добового раціону тварин лише за умови, якщо вони вживаються разом з іншими кормами;
 		       
26. домашні тварини - будь-яка непродуктивна тварина, яка відноситься до тих видів тварин, які вигодовуються, вирощуються та утримуються людиною, але зазвичай не використовуються для споживання людиною;
 		       
27. допоміжні речовини для переробки - будь-яка речовина, що сама по собі не є кормом, а навмисно додана під час переробки кормів або кормових матеріалів з метою досягнення технологічних цілей під час обробки або переробки, що може спричинити ненавмисну, але невідворотну появу залишків речовин або їх похідних у готовому продукті. Однак такі залишки не мають жодного шкідливого впливу на здоров’я тварин, людей чи на стан навколишнього середовища, та не впливатимуть негативно в технологічному плані на повнораціонний корм;
 		       
28. експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, який видається оператору ринку кормів на підставі проведення перевірки відповідності його потужностей вимогам законодавства про корми та дає змогу оператору ринку кормів провадити господарську діяльність з виробництва та/або обігу кормів;
 		       
29. забруднення - наявність або поява небезпечного фактору в кормах;
 		       
30. забруднені матеріали - корм, який містить небажані речовини у рівнях, які перевищують ті, які передбачені законодавством;
 		       
31. забруднююча речовина - будь-яка біологічна речовина, в тому числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна речовина, стороння домішка чи інша речовина, що ненавмисно потрапила до кормів і становить загрозу безпечності кормів;
 		       
32. замінник молока - кормова суміш, яка вживається у сухому вигляді або після розчинення у певній кількості рідини для годування молодих тварин, в якості доповнення до, або заміни після-молозивного молока, або для годування молодих тварин, таких як телята, козенята або ягнята, призначених для забою;
 		       
33. зоотехнічна добавка - будь-яка добавка, яка сприятливо впливає на показники продуктивності та фізіологічного стану тварин, або використовуються для сприятливого впливу на навколишнє природне середовище, зокрема, підсилювачі засвоюваності; стабілізатори кишкової флори; речовини, що позитивно впливають на навколишнє середовище та ін.;
 		       
34. етикетка - бирка, напис, ярлик, що містить малюнки чи написи, написані, надруковані, нанесені за допомогою трафарету, витиснені або вдавлені та прикріплені до одиниці упаковки (контейнера) з кормами;
 		       
35. кінцевий користувач - юридична особа, фізична особа-підприємець або фізична особа, які не використовують корм для здійснення комерційної діяльності, а лише для годування тварин;
 		       
36. кокцидіостатики та гістомоностатики - речовини, що призначені для знищення або пригнічення росту протозойних організмів;
 		       
37. кормова суміш - суміш, що складається щонайменше з двох кормових матеріалів, які містять або не містять кормові добавки, призначені для згодовування тваринам у якості повнораціонних або додаткових кормів;
 		       
38. компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
 		       
39. корми - будь-яка речовина або продукт, включаючи добавки, перероблені, частково перероблені чи неперероблені, призначені для годування тварин;
 		 -8- Кулініч О.І.
 Абзац 34 частини першої статті викласти у такі редакції: «корми - будь-яка речовина, або продукт, включаючи добавки, перероблені чи неперероблені, призначені для годування тварин»;
 		Враховано редакційно Визначення кормів згідно Регламенту 178 включає в себе поряд з переробленими і непереробленими ще й частково перероблені     
40. корми, призначені для особливих поживних цілей - корми, які можуть задовольняти особливі поживні цілі завдяки їх особливому складу або способу виробництва, що відрізняє їх від звичайних кормів. До цих кормів не належать лікувальні корми;
 		 -9- Кулініч О.І.
 Абзац 35 частини першої статті 1 викласти у такій редакції: «корми, призначені для особливих поживних цілей (крім лікувальних) – корми, які можуть задовольняти особливі поживні цілі та потреби організму тварин завдяки їх особливому складу або способу виробництва, що відрізняє їх від звичайних кормів»;
 		Враховано редакційно      
41. кормові добавки - речовини, мікроорганізми або суміші, інші ніж кормовий матеріал або премікси, які додані до корму або води із метою задоволення потреб тварин у годуванні, досягнення сприятливого впливу на характеристики кормів, продуктів тваринного походження, екологічні наслідки тваринницької діяльності, продуктивність та благополуччя тварин, зокрема шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність кормів, чи колір декоративних рибок та птахів;
 		       
42. кормові матеріали - продукти рослинного або тваринного походження, головним призначенням яких є задоволення поживних потреб тварин у їх природному стані, свіжі або консервовані, та продукти їх промислової переробки, а також органічні та неорганічні речовини, що містять або не містять кормові добавки, які призначені для годівлі тварин безпосередньо або після переробки, або у приготуванні кормової суміші, або як носії для преміксів;
 		       
43. кормовий інгредієнт - кормовий матеріал, кормова добавка, дозволена до використання, допоміжні засоби для переробки, дозволені до використання, або будь-яка речовина, яка використовується для приготування кормів, та не заборонена для використання у кормах;
 		       
44. лікувальний корм - суміш ветеринарного (их) лікарського (их) засобу (ів) та корму (ів), яка готова до реалізації та призначена для годівлі тварин без подальшої переробки, завдяки її лікувальним або профілактичним властивостям, або іншим властивостям як лікарського засобу;
 		       
45. маркування - описи, знаки для товарів і послуг, назва торгової марки, зображення чи символи, що стосуються кормів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до таких кормів, включаючи надання такої інформації в рекламних цілях;
 		       
46. мінеральний корм - додатковий корм, який містить щонайменше 40 % сирої золи;
 		       
47. небезпечний фактор - будь-який фізичний, хімічний, біологічний чинник у кормі або стан корму, що може спричинити шкідливий вплив на здоров’я тварини або людини;
 		       
48. небезпечні корми - корми, що мають та /або можуть мати негативний вплив на здоров’я людей або тварин, або корми, що роблять харчові продукти, одержані від тварин, які використовуються для виробництва харчових продуктів, небезпечними для споживання людиною;
 		       
49. неправильно марковані корми - корми, маркування яких вводить в оману оператора ринку кормів/кінцевого користувача, в тому числі, якщо корм продається під назвою іншого продукту, або схожий на загальновизнану назву, або маркування корму не відповідає вимогам законодавства про корми;
 		       
50. носій - речовина, яка, як правило, використовується для розчинення, розведення, розпилення або іншої зміни фізичного стану кормової добавки з метою полегшення її застосування або використання без зміни її специфічних властивостей та функцій;
 		       
51. обіг - реалізація та/або зберігання кормів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації, та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь-яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі. Дії, спрямовані на виконання рішення про переробку (зміну призначення використання), вилучення та/або відкликання, та/або утилізацію кормів, не вважаються обігом;
 		       
52. одиниця упаковки (контейнер) -будь-яка упаковка, включаючи обгортку, незалежно від матеріалу і форми, яка частково або повністю покриває корми для їх постачання як окремої одиниці (контейнер може містити кілька упаковок);
 		       
53. оператор ринку кормів (далі - оператор ринку) -суб’єкт господарювання в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг кормів, який відповідає за виконання вимог законодавства про кормів межах діяльності, яку він здійснює. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом кормів, оцінка ризику - науково-обґрунтований процес, який складається з ідентифікації небезпечного фактору, характеристики небезпечного фактору, оцінки його впливу, характеристики ризику;
 		       
54. пакування - вміщення кормів в одиницю упаковки (контейнер);
 		       
55. партія - будь-яка визначена оператором ринку кількість корму з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за визначений цим оператором період часу за однакових умов виробництва на одній і тій самій потужності;
 		       
56. первинне виробництво кормів - виробництво продукції, включаючи вирощування, збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, або рибальство, що призводить виключно до появи продуктів, які не піддаються іншим операціям після їх заготівлі, збирання або ловлі, крім простої фізичної обробки, такої як чищення, пакування, зберігання, природне висушування або силосування (сінажування);
 		       
57. повідомлення про ризик - обмін інформацією і висновками протягом усього процесу проведення аналізу ризику щодо небезпечних факторів і ризиків, факторів, пов’язаних з ризиком і усвідомленням ризику;
 		       
58. повнораціонний корм - кормова суміш, яка внаслідок її складу, є достатньою для добового раціону тварини;
 		 -10- Кулініч О.І.
 Абзац 53 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
«повнораціонний корм – корм або кормова суміш, що повністю забезпечує потребу тварин, птиці і риби в поживних та біологічно активних речовинах та за своїм складом, є достатнім для добового раціону тварини»;
 		Враховано редакційно      
59. поживна цінність - усі основні природні компоненти кормів, включаючи вуглеводи, протеїни, жири, вітаміни, мінерали та солі;
 		       
60. поживна добавка - будь-яка речовина, додана до корму із поживними цілями, зокрема, вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією; суміші мікроелементів; амінокислоти, солі амінокислот та їх аналоги; сечовина та її похідні;
 		       
61. потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу кормів;
 		       
62. представлення кормів - форма, вид або упаковка та пакувальні його матеріали, які використовуються для кормів відповідно до способу організації представлення та умов, в яких вони демонструються;
 		       
63. премікси - суміші кормових добавок або суміші однієї кормової добавки або кількох кормових добавок з кормовими матеріалами чи водою, які використовуються як носії, не призначені для безпосереднього годування тварин;
 		       
64. програма-передумова - основні умови та види діяльності по забезпеченню безпечності кормів, які є необхідними для підтримання гігієнічних умов на всіх стадіях виробництва кормів;
 		       
65. простежуваність - можливість документально ідентифікувати оператора ринку, час, місце, предмет та інші умови поставки (продажу або передачі), достатні для встановлення походження кормів, або речовин, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в корми, на всіх стадіях виробництва, переробки та обігу;
 		       
66. реалізація - передача, обмін, поставка за договором та відчуження іншим шляхом корму від однієї особи до іншої безвідносно від того, чи відбулася реалізація платно та/або в іншій формі;
 		 -11- Логвинський Г.В.
 У абзаці шістдесят першому ч.1 статті 1 законопроекту слово «безвідносно» замінити та «незалежно», а слово «платно» замінити на слова «на платній основі».
 		Враховано      
67. референс-лабораторія - акредитована лабораторія, уповноважена компетентним органом згідно з вимогами цього Закону для проведення робіт, визначених цим Законом;
 		       
68. ризик - можливість виникнення шкідливого впливу на здоров’я людини і тварини та ступінь цього впливу, що походить з небезпечного фактору у кормах;
 		       
69. роздрібна торгівля - поводження та/або переробка кормів та їх зберігання в місці продажу або доставки кінцевому користувачу (зокрема, дистрибуційні центри, магазини, дистрибуційні центри супермаркетів або оптових складів);
 		 -12- Логвинський Г.В.
 У абзаці шістдесят четвертому ч.1 статті 1 законопроекту слово «поводження» замінити словами «діяльність з продажу».
 		Враховано редакційно      
70. сенсорна (смакова) добавка - будь-яка речовина, що додається в корм для покращення або зміни його органолептичних властивостей, або візуальних характеристик харчових продуктів тваринного походження, зокрема, барвники; ароматичні суміші, наявність яких у кормі підвищує їх запах та смакові якості;
 		       
71. система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) -система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпечності кормів.
 		       
72. стадії виробництва та/або обігу кормів - будь-які стадії виробництва, у тому числі первинне виробництво, зберігання, транспортування, реалізація або постачання кормів для тварин;
 		       
73. тварини для виготовлення хутра - будь-яка непродуктивна тварина, яка вигодовується, вирощується та утримується для виробництва хутру та не використовується для споживання людиною;
 		 -13- Логвинський Г.В.
 У абзаці шістдесят восьмому ч. 1 статті 1 законопроекту слово «хутру» замінити на слово «хутра».
 		Враховано      
74. тварини, призначені для виробництва харчових продуктів (продуктивні тварини) -тварини, які вирощуються, годуються та утримуються для виробництва харчових продуктів для споживання людиною, включаючи тварин, які не використовуються для споживання людиною, але належать до видів, які можуть споживатись людиною;
 		       
75. тварини, не призначені для споживання людиною (непродуктивні тварини) -тварини, які вирощуються, годуються та утримуються, але не використовуються для споживання людиною (тварини для виготовлення хутра, домашні тварини, тварини, яких утримують в лабораторіях, зоопарках та цирках);
 		       
76. термін зберігання - строк, протягом якого за умови дотримання належних умов зберігання, оператор ринку, який здійснює маркування корму, гарантує, що корм збереже заявлені властивості;
 		       
77. технологічна добавка - будь-яка речовина, додана до корму із технологічними цілями, зокрема консерванти, антиоксиданти, емульгатори, стабілізатори, желюючі агенти або драглеутворювачі, загущувачі, зв’язуючі агенти, речовини контролю радіонуклідного забруднення, антиспікаючі агенти, регулятори кислотності, силосні добавки, денатуранти, речовини для зменшення забруднення кормів мікотоксинами;
 		       
78. уповноважена лабораторія - акредитована лабораторія, якій компетентний орган надав право досліджувати (випробовувати) корми для цілей державного контролю;
 		       
79. управління ризиком - процес вибору альтернативних рішень на підставі результатів оцінки ризику та у разі необхідності вибору і впровадження відповідних засобів управління (контролю), включаючи коригувальні заходи;
 		       
80. Стаття 2. Законодавство про корми
 		 -14- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 2 викласти в такій редакції:
«Стаття 2. Законодавство про корми
1. Законодавство про корми складається з Конституції України, цього Закону, законів України «Про ветеринарну медицину», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та інших актів законодавства, що видаються відповідно до цього Закону.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про корми, застосовуються правила міжнародного договору.»
 		Враховано   Стаття 2. Законодавство про корми
1. Законодавство про корми складається з Конституції України, цього Закону, законів України «Про ветеринарну медицину», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та інших актів законодавства, що видаються відповідно до цього Закону.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про корми, застосовуються правила міжнародного договору.
 
81. 1. Законодавство про корми складається з Конституції України, цього Закону, закону України «Про ветеринарну медицину», інших актів законодавства, що видаються відповідно до цього Закону.
 		       
82. 2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про корми, застосовуються правила міжнародного договору.
 		       
83. Стаття 3. Сфера дії Закону
 		 -15- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 3 викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини між операторами ринку та органами державної влади щодо гарантування безпечності кормів на етапах їх виробництва, обігу та використання, зокрема шляхом забезпечення належної гігієни, маркування, пакування, представлення кормів, а також належної практики годування продуктивних тварин.
2. Дія статей 11, 12, 14, 15, а також розділів VІ, VІІ цього Закону не поширюється на:
1) власне виробництво кормів для продуктивних тварин, що утримуються з метою виробництва харчових продуктів для власного споживання, а також на власне виробництво кормів для непродуктивних тварин;
2) годування продуктивних тварин, що утримуються з метою виробництва харчових продуктів для власного споживання;
3) годування непродуктивних тварин;
4) прямі поставки виробниками невеликих обсягів кормів первинного виробництва місцевим сільськогосподарським виробникам або населенню для їх безпосереднього використання при відгодівлі тварин;
5) роздрібну торгівлю кормами для домашніх тварин.
3. Дія статей 16 – 21 цього Закону не поширюється на виробництво, обіг та використання:
1) допоміжних засобів для переробки;
2) ветеринарних лікарських засобів, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків, що використовуються в якості кормових добавок.
4. Дія розділу V цього Закону не поширюється на:
1) використання води як корму або кормового інгредієнту, крім випадків коли корм змішується з водою безпосередньо перед його використанням для годування тварин».
 		Враховано редакційно   Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини між операторами ринку та органами державної влади щодо гарантування безпечності кормів на етапах їх виробництва, обігу та використання, зокрема шляхом забезпечення належної гігієни, маркування, пакування, представлення кормів, а також належної практики годування продуктивних тварин.
2. Дія статей 11, 12, 14, 15, а також розділів VІ, VІІ цього Закону не поширюється на:
1) власне виробництво кормів для продуктивних тварин, що утримуються з метою виробництва харчових продуктів для власного споживання, а також на власне виробництво кормів для непродуктивних тварин;
2) годування продуктивних тварин, що утримуються з метою виробництва харчових продуктів для власного споживання;
3) годування непродуктивних тварин;
4) прямі поставки виробниками кормів первинного виробництва місцевим сільськогосподарським виробникам або населенню для їх безпосереднього використання при відгодівлі тварин у межах граничних обсягів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини;
5) роздрібну торгівлю кормами для домашніх тварин.
3. Дія статей 16 – 21 цього Закону не поширюється на виробництво, обіг та використання:
1) допоміжних засобів для переробки;
2) ветеринарних лікарських засобів, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків, що використовуються в якості кормових добавок.
4. Дія розділу V цього Закону не поширюється на використання води як корму або кормового інгредієнта, крім випадків, коли корм змішується з водою безпосередньо перед його використанням для годування тварин.
 
84. 1. Дія цього Закону поширюється на:
 		       
85. корми для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів;
 		       
86. корми для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів;
 		       
87. операторів ринку та потужності;
 		       
88. систему державного контролю;
 		       
89. 2. Дія цього Закону не поширюється на:
 		       
90. корми приватного виробництва для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів для власного споживання;
 		       
91. кормів приватного виробництва для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів;
 		       
92. ветеринарні лікарські засоби;
 		       
93. лікувальні корми.
 		       
94. Розділ ІІ ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ, ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
 		 -16- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Назву розділу ІІ викласти у наступній редакції
Розділ ІІ. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА, ОБІГУ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОРМІВ
 		Враховано   Розділ ІІ. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА, ОБІГУ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОРМІВ
 
95. Стаття 4. Органи, що здійснюють державне управління у сфері виробництва та обігу кормів
 		 -17- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 4 викласти в такій редакції:
«Стаття 4. Органи виконавчої влади, що здійснюють державне управління у сфері виробництва, обігу та використання кормів
1. Державне управління у сфері виробництва, обігу та використання кормів здійснюють:
#-10027
2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини;
3) компетентний орган».
 		Враховано   Стаття 4. Органи виконавчої влади, що здійснюють державне управління у сфері виробництва, обігу та використання кормів
1. Державне управління у сфері виробництва, обігу та використання кормів здійснюють:
1) Кабінет Міністрів України;
2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини;
3) компетентний орган.
 
96. 1. Державне управління у сфері виробництва та обігу кормів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.
 		       
97. 2. Інші органи державної влади не мають права встановлювати чи будь-яким іншим чином здійснювати регулювання та/або державний контроль, якщо це не передбачено цим Законом.
 		       
98. Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері виробництва та обігу кормів
 		 -18- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 5 викласти в такій редакції:
«Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері виробництва, обігу та використання кормів
1.До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері виробництва,
обігу та використання кормів належить:
1)забезпечення здійснення державної політики у сфері виробництва,
обігу та використання кормів;
2)спрямування та координація роботи органів виконавчої влади у сфері
виробництва, обігу та використання кормів, здійснення контролю за їх діяльністю у цій сфері;
3)затвердження:
положення про державну реєстрацію кормових добавок;
порядку видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання експлуатаційного дозволу компетентним органом;
порядку здійснення державної реєстрації потужностей;
порядку формування та ведення Державного каталогу кормових матеріалів;
порядку формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей;
4)здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом».
 		Враховано   Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері виробництва, обігу та використання кормів
1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері виробництва, обігу та використання кормів належить:
1) забезпечення здійснення державної політики у сфері виробництва, обігу та використання кормів;
2) спрямування та координація роботи органів виконавчої влади у сфері виробництва, обігу та використання кормів, здійснення контролю за їхньою діяльністю у цій сфері;
3) затвердження:
положення про державну реєстрацію кормових добавок;
порядку видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання експлуатаційного дозволу компетентним органом;
порядку здійснення державної реєстрації потужностей;
порядку формування та ведення Державного каталогу кормових матеріалів;
порядку формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей;
4) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.
 
99. 1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері виробництва та обігу кормів належить:
 		       
100. забезпечення здійснення державної політики у сфері виробництва та обігу кормів;
 		       
101. здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.
 		       
102. Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини
 		 -19- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 6 викласти в такій редакції:
«Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини
1.До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, належать:
1) затвердження:
правил застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
порядку формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів;
методичних настанов;
рівнів включень кормових добавок до корму або на поверхні корму;
переліку матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими;
переліку речових, наявність яких в кормах є обмеженою або забороненою, та порядку здійснення операторами ринку періодичних досліджень (випробувань) на предмет вмісту таких речовин в кормах;
методики розрахунку вартості послуг з наукової оцінки (експертизи) кормових добавок та послуг референс-лабораторії;
2) формування та ведення:
Державного каталогу кормових матеріалів;
Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей;
3) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом».
 		Враховано   Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, належать:
1) затвердження:
правил застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
порядку формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів;
методичних настанов;
рівнів включень кормових добавок до корму або на поверхні корму;
переліку матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими;
переліку речовин, наявність яких у кормах є обмеженою або забороненою, та порядку здійснення операторами ринку періодичних досліджень (випробувань) на предмет вмісту таких речовин у кормах;
методики розрахунку вартості послуг з наукової оцінки (експертизи) кормових добавок та послуг референс-лабораторії;
2) формування та ведення:
Державного каталогу кормових матеріалів;
Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей;
3) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.
 
103. 1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, належать:
 		       
104. затвердження:
 		       
105. довгострокового плану державного контролю;
 		       
106. порядку здійснення державного контролю;
 		       
107. методичних настанов, в тому числі щодо розроблення, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), включаючи випадки, коли застосування цих принципів може бути спрощеним;
 		       
108. форми документів, що застосовуються державними інспекторами під час здійснення державного контролю;
 		       
109. рівнів включень кормових добавок до корму для тварин або на поверхні корму;
 		       
110. порядку та критеріїв уповноваження акредитованих лабораторій, у тому числі референс-лабораторій;
 		       
111. порядку ведення реєстру референс-лабораторій;
 		       
112. здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.
 		       
113. Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини (компетентний орган)
 		 -20- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 7 викласти в такій редакції:
«Стаття 7. Повноваження компетентного органу
1. До повноважень компетентного органу належать:
1) видача експлуатаційних дозволів на потужності;
2) здійснення державної реєстрації потужностей;
3) ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів;
4) здійснення державної реєстрації кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок;
5) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом».
 		Враховано   Стаття 7. Повноваження компетентного органу
1. До повноважень компетентного органу належить:
1) видача експлуатаційних дозволів на потужності;
2) здійснення державної реєстрації потужностей;
3) ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів;
4) здійснення державної реєстрації кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок;
5) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.
 
114. 1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини (компетентний орган), належать:
 		       
115. організація та здійснення державного контролю, в тому числі на державному кордоні;
 		       
116. видача документів дозвільного характеру, передбачених цим Законом;
 		       
117. делегування повноважень щодо здійснення державного контролю в установлених законом випадках;
 		       
118. здійснення державної реєстрації та ведення реєстру потужностей;
 		       
119. здійснення державної реєстрації та ведення Державного реєстру кормових добавок;
 		       
120. ведення реєстру кормових матеріалів;
 		       
121. видача експлуатаційного дозволу та ведення реєстру потужностей, на які видано такий дозвіл;
 		       
122. розробка вимог щодо розроблення, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), включаючи випадки, коли застосування цих принципів може бути спрощеним;
 		       
123. ведення реєстру потужностей, що використовуються для виробництва та/або обігу кормів, кормових добавок, преміксів з метою їх імпорту в Україну;
 		       
124. розробка та виконання довгострокового плану державного контролю та звітування про стан його виконання;
 		       
125. затвердження програми щорічного державного контролю та програм державного моніторингу;
 		       
126. здійснення державного контролю за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
 		       
127. уповноваження лабораторій та референс-лабораторій на проведення досліджень (випробувань) кормів для цілей державного контролю;
 		       
128. встановлення періодичності здійснення державного контролю кожної потужності на підставі результатів проведення аналізу ризиків;
 		       
129. забезпечення відкритості, доступності та безоплатності реєстрів, передбачених цих Законом для громадськості в електронному вигляді на його офіційному веб-сайті;
 		       
130. застосування у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень законодавства про корми та притягнення до відповідальності осіб, які є винними в таких порушеннях, у порядку, встановленому законом;
 		       
131. Здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.
 		       
132. Стаття 8. Обов’язки державного інспектора
 		 -21- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статті 8-10 розділу ІІ виключити. У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано      
133. 1. Під час проведення державного контролю державні інспектори зобов’язані:
 		       
134. 1) дотримуватися вимог законодавства про корми;
 		       
135. 2) надавати документи, що посвідчують його особу як державного інспектора;
 		       
136. 3) надавати документи, які є підставою для здійснення державного контролю, включаючи перелік об’єктів державного контролю;
 		       
137. 4) оформлювати та надавати оператору ринку документи, що є результатом здійснення державного контролю;
 		       
138. 5) забезпечувати конфіденційність будь-якої інформації, яка становить комерційну таємницю, за винятком випадків, передбачених законодавством України;
 		       
139. Стаття 9. Права державного інспектора
 		       
140. 1. Державні інспектори під час проведення державного контролю мають право:
 		       
141. 1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час роботи таких потужностей;
 		       
142. 2) здійснювати інспектування будь-яких будівель, транспортних засобів, тимчасових та інших потужностей, випробувальних лабораторій, що розміщуються на потужностях і мають відношення до виробництва та/або обігу кормів;
 		       
143. 3) відбирати і інспектувати зразки кормів з метою перевірки відповідності законодавству про корми;
 		       
144. 4) проводити державний аудит постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
 		       
145. 5) перевіряти документи щодо виконання операторами ринку кормів вимог законодавства про корми та отримувати їх копії;
 		       
146. 6) проводити оцінку результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків кормів;
 		       
147. 7) збирати докази, необхідні для обґрунтування порушення вимог гігієни, у тому числі відбирати зразки матеріалів і речовин, які підтверджують або документально фіксують порушення;
 		       
148. 8) видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства про корми;
 		       
149. 9) видавати розпорядження, накази про тимчасову заборону обігу кормів, про тимчасове припинення виробництва або його окремих процесів, якщо існує безпосередня загроза здоров’ю тварин;
 		       
150. 10) заповнювати відповідну частину міжнародного сертифіката для вивезення (пересилання) вантажів із кормами з території України.
 		       
151. 2. Під час здійснення прикордонного державного контролю державні інспектори мають право:
 		       
152. 1) перевіряти вантажі кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї;
 		       
153. 2) заповнювати відповідну частину міжнародного сертифікату при ввезенні (пересиланні) на митну територію України вантажів кормів.
 		       
154. 3. Головні державні інспектори мають право:
 		       
155. 1) видавати постанови про виправлення маркування кормів;
 		       
156. 2) видавати постанови про відкликання та/або вилучення з обігу кормів, що не відповідають вимогам законодавства про корми, створюючи безпосередню загрозу здоров’ю тварини;
 		       
157. 3) у визначених законом випадках видавати розпорядження, накази, приписи про тимчасову заборону обігу кормів, тимчасове припинення виробництва або його окремих процесів, що створюють безпосередню загрозу здоров’ю тварин;
 		       
158. 4) видавати, тимчасово припиняти, анулювати та поновлювати дію державної реєстрації/експлуатаційних дозволів у передбачених цим Законом випадках;
 		       
159. Стаття 10. Уповноважені лабораторії, референс-лабораторії, що проводять дослідження (випробування) для цілей державного контролю
 		       
160. 1. Дослідження (випробування) кормів для цілей державного контролю проводиться уповноваженими лабораторіями.
 		       
161. 2. Функції референс-лабораторій здійснюють:
 		       
162. уповноважені компетентним органом акредитовані лабораторії;
 		       
163. референс-лабораторії, які визнані такими Європейським Союзом.
 		       
164. 3. Референс-лабораторія повинна відповідати таким критеріям:
 		       
165. 1) бути акредитованою на проведення досліджень (випробувань) з використанням референс-методик;
 		       
166. 2) мати персонал з досвідом роботи у розробленні методик досліджень (випробувань) відповідних кормів та з досвідом проведення навчання персоналу інших лабораторій;
 		       
167. 3) мати бази даних національних, міжнародних та європейських стандартів щодо безпечності кормів та їх досліджень (випробувань) в межах повноважень.
 		       
168. 4. Основними функціями референс-лабораторій є:
 		       
169. 1) розроблення методик досліджень (випробувань);
 		       
170. 2) організація проведення навчальних курсів для персоналу лабораторій;
 		       
171. 3) управління програмами професійного тестування лабораторій;
 		       
172. 4) участь у розробленні нормативно-правових актів та нормативних документів з питань безпечності кормів;
 		       
173. 5) проведення досліджень (випробувань) для цілей державного контролю;
 		       
174. 6) проведення арбітражних досліджень.
 		       
175. 5. Реєстр уповноважених лабораторій та референс-лабораторій веде компетентний орган та оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.
 		       
176. 6. Для цілей державного контролю використовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що встановлені національними стандартами України. У разі обґрунтування неможливості застосування таких стандартів або їх відсутності застосовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що встановлені відповідними міжнародними організаціями або законодавством Європейського Союзу.
 		       
177. У разі відсутності зазначених методик використовуються інші методики, що розроблені і валідовані відповідно до вимог національних стандартів України або документів відповідних міжнародних організацій чи Європейського Союзу.
 		       
178. 7. Переліки референс-методик відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що повинні застосовуватися в арбітражних дослідженнях, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини. У разі відсутності зазначених переліків або відсутності в цих переліках певної референс-методики застосовуються референс-методики, що затверджені відповідними міжнародними організаціями або, якщо їх не існує, референс-методики, що застосовуються в Європейському Союзі.
 		       
179. 8. Арбітражне дослідження (випробування) проводиться референс- лабораторією, яка застосовує методики, зазначені в частині сьомій цієї статті, та яка не пов’язана та/або незалежна від оператора ринку, що замовляє таке дослідження (випробування).
 		       
180. 9. Результати арбітражних досліджень у цьому разі не можуть визнаватися судом, органами виконавчої влади, будь-якою особою недійсними та/або не братися до уваги на тій підставі, що вони:
 		       
181. замовлені оператором ринку;
 		       
182. проведені лабораторією, яка була обрана оператором ринку відповідно до критеріїв, установлених частиною восьмою цієї статті;
 		       
183. проведені лабораторією, яка відповідає критеріям, установленим частиною восьмою цієї статті, але є відмінною від лабораторії, що обрана компетентним органом.
 		       
184. Розділ ІІІ. ЗАСАДИ ТА ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ
 		 -22- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Розділ ІІІ виключити. У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних розділів та статтей.
 		Враховано      
185. Стаття 11. Засади здійснення державного контролю
 		       
186. 1. Здійснення державного контролю кормів з метою перевірки виконання вимог законодавства про корми організовується виключно компетентним органом.
 		       
187. 2. Компетентний орган може делегувати повноваження на здійснення державного контролю у встановлених законом випадках.
 		       
188. 3. Державний контроль здійснюється без попередження оператора ринку під час роботи потужності. Винятком можуть бути випадки, в тому числі такі як аудит, коли завчасне повідомлення є важливим фактором забезпечення результативності контролю.
 		       
189. 4. Державний контроль здійснюється із застосуванням актів державного контролю.
 		       
190. Акт державного контролю має містити перелік питань для перевірки виконання вимог законодавства про корми.
 		       
191. Кожне питання, що стосується перевірки, повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).
 		       
192. Перелік питань для перевірки, що включені до актів державного контролю, є вичерпним.
 		       
193. 5. Забороняється перевіряти питання, які:
 		       
194. відсутні у акті державного контролю;
 		       
195. не містять посилань на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).
 		       
196. Здійснення державного контролю без застосування акта державного контролю заборонено.
 		       
197. 6. Форми актів державного контролю затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.
 		       
198. 7. Періодичність проведення державного контролю ґрунтується на ризик-орієнтованому підході та має, зокрема, включати:
 		       
199. визначені ризики, пов’язані з кормами або потужностями, а також з технологією виробництва та/або переробки;
 		       
200. результати попереднього державного контролю;
 		       
201. результативність процедур, які застосовуються оператором ринку для забезпечення дотримання вимог законодавства про корми.
 		       
202. Порядок визначення періодичності проведення державного контролю встановлюється законом.
 		       
203. 8. Якщо під час проведення державного контролю є підстави вважати, що корм може бути та/або є небезпечним, державний інспектор відбирає 2 ідентичні зразки такого корму та видає розпорядження про тимчасову заборону обігу корму строком не більш як на 10 робочих днів, про що негайно інформує головного державного інспектора чи його заступників, а також оператора ринку, під управлінням якого знаходиться такий об’єкт. Один зразок повинен бути негайно відправлений в уповноважену лабораторію для проведення досліджень (випробувань),
 		       
204. 9. Зразки кормів, відібрані у зв’язку з підозрою або встановленням факту їх небезпечності, негайно направляються до уповноваженої лабораторії для проведення досліджень (випробувань). Уповноважена лабораторія після проведення досліджень (випробувань) негайно надає звіт про результати дослідження (випробування) компетентному органу для прийняття рішення щодо подальшого поводження із зазначеним кормом.
 		       
205. 10. У разі, якщо в результаті дослідження (випробування), проведеного уповноваженою лабораторією, підозра щодо небезпечності корму не підтвердилась, державний інспектор негайно видає розпорядження про скасування раніше виданого розпорядження про тимчасову заборону обігу корму, про що негайно інформує головного державного інспектора чи його заступників, а також оператора ринку, під управлінням якого знаходиться такий об’єкт.
 		       
206. 11. У разі, якщо в результаті дослідження (випробування), проведеного уповноваженою лабораторією, підозра щодо небезпечності корму підтвердилась, головний державний інспектор чи його заступники приймають рішення щодо заходів, яких необхідно вжити відповідно до частин дванадцятої - чотирнадцятої цієї статті.
 		       
207. 12. Якщо за результатами лабораторних досліджень (випробувань) корму виявлено порушення положень законодавства про корми, головний державний інспектор чи його заступники повинні вжити таких заходів:
 		       
208. 1) у разі невідповідності маркування вимогам законодавства про корми - видати постанову про виправлення маркування. Спосіб виправлення маркування визначається оператором ринку;
 		       
209. 2) у разі якщо корм є небезпечним для споживання твариною - видати постанову про його вилучення та/або відкликання у погоджений з оператором ринку строк та заборону використання за призначенням;
 		       
210. 3) у разі, якщо корм робить харчові продукти, одержані від продуктивних тварин, небезпечними для споживання людиною - видати постанову про вилучення з обігу.
 		       
211. 13. Якщо результати лабораторного дослідження (випробування) підтверджують, що корм є таким, що створює безпосередню загрозу здоров’ю тварини, головний державний інспектор чи його заступники видають постанову про вилучення та/або відкликання і зобов’язує його власника знищити цей корм під наглядом державного інспектора.
 		       
212. 14. Рішення разом з результатами лабораторного дослідження (випробування) щодо подальшого поводження з кормом, зразки якого були відібрані у зв’язку з підозрою або встановленням факту їх небезпечності, повинно бути доведено до відома оператора ринку протягом одного робочого дня після отримання державним інспектором або компетентним органом результатів лабораторного дослідження (випробування), зазначеного у частині одинадцятої цієї статті.
 		       
213. 15. Якщо під час здійснення державного контролю буде виявлено порушення вимог законодавства про корми, які не створюють безпосередню загрозу здоров’ю тварин, державний інспектор обмежується винесенням попередження оператору ринку про необхідність усунення виявлених порушень у погоджений з оператором ринку термін, про що робить відповідний запис у акті державного контролю без оформлення протоколу про порушення. У разі неусунення оператором ринку виявлених порушень державний інспектор складає протокол про правопорушення відповідно до статті 38 цього Закону.
 		       
214. Стаття 12. Довгостроковий план державного контролю
 		       
215. 1. Компетентний орган розробляє та організовує виконання довгострокового плану державного контролю. Виконання довгострокового плану державного контролю здійснюється шляхом складання, затвердження та реалізації річних програм державного контролю, оцінки їх виконання та шляхом планування заходів з метою вирішення виявлених проблем.
 		       
216. 2. Довгостроковий план державного контролю має містити загальну інформацію про структуру та організацію системи державного контролю, зокрема:
 		       
217. 1) стратегічні цілі такого плану та опис того, яким чином зазначені цілі враховані під час встановлення пріоритетів державного контролю та розподілу ресурсів для його виконання;
 		       
218. 2) поділ діяльності операторів ринку на категорії відповідно до ризиків;
 		       
219. 3) загальну організацію та управління державним контролем на центральному та інших рівнях, включаючи здійснення державного контролю окремих потужностей;
 		       
220. 4) системи контролю, які застосовуються у різних галузях, та систему координації діяльності структурних підрозділів компетентного органу, відповідальних за здійснення державного контролю;
 		       
221. 5) делегування повноважень державного контролю кормів у встановлених законом випадках;
 		       
222. 6) навчання державних інспекторів, які здійснюють державний контроль;
 		       
223. 7) процедури, необхідні для здійснення державного контролю;
 		       
224. 8) організацію та здійснення заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з хворобами тварин, забрудненням кормів, та інших ризиків для здоров’я людини;
 		       
225. 9) організацію співпраці та взаємну допомогу між компетентним органом та особами, уповноваженими здійснювати державний контроль;
 		       
226. 10) механізми координації діяльності між особами, уповноваженими здійснювати державний контроль.
 		       
227. 3. До довгострокового плану державного контролю вносяться зміни у разі:
 		       
228. 1) зміни законодавства про корми;
 		       
229. 2) виникнення нових хвороб або інших ризиків для здоров’я людей або тварин;
 		       
230. 3) змін у структурі, управлінні або функціях компетентного органу;
 		       
231. 4) якщо за результатами виконання річної програми державного контролю виявлено необхідність внесення змін до довгострокового плану державного контролю;
 		       
232. 5) отримання нових наукових або інших даних, що свідчать про необхідність внесення змін до довгострокового плану державного контролю;
 		       
233. 6) аудиту системи державного контролю, проведеного представниками інших держав.
 		       
234. Перегляд та внесення змін до довгострокового плану державного контролю відбуваються не пізніше трьох місяців із моменту виникнення обставин, зазначених у частині третій цієї статті.
 		       
235. 4. Компетентний орган розробляє до першого грудня поточного року та затверджує річну програму державного контролю на наступний рік.
 		       
236. 5. Компетентний орган звітує щороку Кабінету Міністрів України про стан виконання довгострокового плану державного контролю за попередній рік та оприлюднює звіт на офіційному веб-сайті не пізніше 1 березня наступного за звітним року.
 		       
237. Розділ ІV ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ КОРМІВ
 		 -23- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Назву розділу ІV викласти у наступній редакції:
Розділ ІІІ. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ. МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ
 		Враховано   Розділ ІІІ. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ. МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ
 
238. Стаття 13. Права операторів ринку кормів
 		 -24- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 13 викласти в такій редакції:
«Стаття 8. Права операторів ринку
1. Оператори ринку мають право:
1) приймати участь в розробці методичних настанов;
2) застосовувати методичні настанови, затверджені в порядку, визначеному цим Законом;
2) вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок постачання їм неправильно маркованих або небезпечних кормів за умови їх зберігання та використання відповідно до вимог законодавства та інструкцій, наданих виробником та/або постачальником цих кормів;
3) бути звільненими від відшкодування збитків, пов’язаних із небезпечністю кормів, завданих внаслідок порушення іншими особами, в тому числі кінцевими користувачами, вимог законодавства про корми та інструкцій, наданих виробником та/або постачальником;
4) вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, що належить оператору ринку, крім випадків, передбачених законом;
5) здійснювати інші права, передбачені законодавством».
 		Враховано   Стаття 8. Права операторів ринку
1. Оператори ринку мають право:
1) брати участь у розробленні методичних настанов;
2) застосовувати методичні настанови, затверджені в порядку, визначеному цим Законом;
2) вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок постачання їм неправильно маркованих або небезпечних кормів, за умови їх зберігання та використання відповідно до вимог законодавства та інструкцій, наданих виробником та/або постачальником цих кормів;
3) не відшкодовувати збитки, пов’язані з небезпечністю кормів, завдані внаслідок порушення іншими особами, у тому числі кінцевими користувачами, вимог законодавства про корми та інструкцій, наданих виробником та/або постачальником цих кормів;
4) вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, що належить оператору ринку, крім випадків, передбачених законом;
5) здійснювати інші права, передбачені законодавством.
 
239. 1. Оператори ринку кормів мають право:
 		       
240. 1) одержувати в установленому порядку від компетентного органу: належним чином оформлені документи, які є результатом здійснення державного контролю потужностей та кормів, які перебувають в управлінні оператора ринку, включаючи акти перевірок, приписи, розпорядження, протоколи, документи, на підставі яких оператор ринку кормів або його посадові особи притягаються до відповідальності;
 		       
241. публічну інформацію, пов’язану із здійсненням державного контролю потужностей та кормів, що перебувають в управлінні оператора ринку кормів;
 		       
242. 2) вимагати, в тому числі від державних інспекторів, зберігання та нерозголошення конфіденційної інформації, за винятком випадків, передбачених законом;
 		       
243. 3) оскаржувати результати лабораторних досліджень (випробувань), у тому числі арбітражних;
 		       
244. 4) замовляти та використовувати як докази результати арбітражних досліджень (випробувань);
 		       
245. 5) розробляти настанови з належної практики виробництва кормів;
 		       
246. 6) оскаржувати рішення державних інспекторів;
 		       
247. 7) звертатися за захистом своїх прав до суду;
 		       
248. 8) вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок постачання їм неправильно маркованих або небезпечних кормів за умови їх використання та зберігання відповідно до інструкцій, наданих постачальником цих кормів, або нормативно-правових актів;
 		       
249. 9) бути звільненими за рішенням суду від відшкодування збитків, пов’язаних із небезпечністю кормів, завданих внаслідок порушення іншими особами, в тому числі кінцевими користувачами, вимог законодавства про корми;
 		       
250. 10) на відшкодування збитків, завданих неправомірними діями державних інспекторів;
 		       
251. 11) застосовувати затверджені методичні настанови;
 		       
252. 12) мати безкоштовний доступ до законодавства про корми, зокрема на офіційних сайтах державних органів, що їх прийняли/затвердили.
 		       
253. Стаття 14. Обов’язки операторів ринку кормів
 		 -25- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 14 викласти в такій редакції:
«Стаття 9. Обов’язки операторів ринку
1. Оператори ринку в межах своєї діяльності зобов’язані:
1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієни кормів на усіх стадіях виробництва та/або обігу кормів;
2) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо маркування, представлення та пакування кормів на усіх стадіях виробництва та/або обігу кормів;
3) розробляти, запроваджувати та використовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування цих процедур осіб, відповідальних за їх виконання під час виробництва та обігу кормів;
4) забезпечувати відповідність кормів вимогам безпечності, встановленим законодавством про корми;
5) отримувати експлуатаційний дозвіл на потужність або повідомляти про намір використання потужності з метою її державної реєстрації у випадках та порядку, передбачених цим Законом;
6) забезпечувати достовірність інформації, що надається про корми, а також відповідність такої інформації вимогам законодавства про корми;
7) забезпечувати простежуваність та надавати на запит компетентного органу інформацію, передбачену частиною четвертою статті 12 цього Закону;
8) застосовувати вимоги статей 43 – 47 цього Закону під час годівлі тварин, призначених для виробництва харчових продуктів;
9) запобігати обігу небезпечних та неправильно маркованих кормів;
10) вилучати та/або відкликати корми у випадках, встановлених законом;
11) компенсувати відповідно до закона шкоду, заподіяну операторам ринку та/або кінцевим користувачам внаслідок використання корму згідно із призначенням;
12) використовувати лише корми, отримані із зареєстрованих потужностей та/або потужностей, на які отримано експлуатаційний дозвіл, крім випадків, передбачених в частині другій статті 3 цього Закону, та/або потужностей, що відповідають вимогам щодо ввезення (пересилання) на митну територію України кормів;
13) використовувати лише кормові добавки, зареєстровані відповідно до законодавства про корми;
14) запроваджувати та забезпечувати функціонування системи реєстрації та обробки скарг, а також інформування про результати їх розгляду заінтересованих осіб.
2. Оператори ринку, які здійснюють маркування кормів, зобов’язані надавати на запит компетентного органу інформацію про склад та/або заявлені властивості корму для перевірки достовірності інформації, що міститься у маркуванні, в тому числі точного відсоткового співвідношення по вазі кормових матеріалів, які було використано у кормових сумішах та вмісту кормових добавок.
3. Оператори ринку, які здійснюють реалізацію кормів, зобов’язані здійснювати їх періодичні дослідження (випробування) в акредитованих лабораторіях на предмет вмісту речовин, наявність яких в кормах є обмеженою або забороненою, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
4. Якщо оператор ринку вважає або має підстави вважати, що корми, які він ввіз (переслав) на митну територію України, виробив, переробив, або обіг яких здійснює, не відповідають вимогам законодавства про корми, він негайно розпочинає процедуру вилучення цих кормів з обігу та не пізніше двох робочих днів після виявлення невідповідності письмово інформує компетентний орган про таку невідповідність та вжиті ним заходи для запобігання виникненню ризиків для тварин. Якщо такі корми могли потрапити до інших операторів ринку та/або кінцевого користувача, оператор ринку інформує інших операторів ринку та/або кінцевих користувачів про причини їх вилучення, а у разі необхідності відкликає корми, якщо застосування інших заходів є недостатнім для досягнення прийнятного рівня захисту здоров’я тварин.
5. Оператор ринку, який здійснює роздрібну торгівлю або розповсюдження кормів і не здійснює при цьому пакування або маркування, або іншим чином не впливає на безпечність та цілісність кормів, ініціює процедури вилучення з обігу кормів, що не відповідають вимогам безпечності. Такий оператор ринку повинен забезпечувати дотримання умов зберігання кормів, зазначених у маркуванні, передавати інформацію, необхідну для забезпечення простежуваності кормів, а також співпрацювати з операторами ринку та компетентним органом з метою сприяння забезпеченню безпечності кормів.
6. Оператор ринку здійснює знищення, утилізацію кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей за свій рахунок в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
7. Оператор ринку взаємодіє з компетентним органом для здійснення заходів щодо запобігання виникненню або зменшенню ризиків, що становлять корми, обіг яких він здійснює».
 		Враховано редакційно   Стаття 9. Обов’язки операторів ринку
1. Оператори ринку під час провадження своєї діяльності зобов’язані:
1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієни кормів на усіх стадіях виробництва та/або обігу кормів;
2) забезпечувати дотримання вимог законодавства про корми щодо маркування, представлення та пакування кормів на усіх стадіях виробництва та/або обігу кормів;
3) розробляти, запроваджувати та використовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування цих процедур осіб, відповідальних за їх виконання під час виробництва та обігу кормів;
4) забезпечувати відповідність кормів вимогам безпечності, встановленим законодавством про корми;
5) отримувати експлуатаційний дозвіл на потужність або повідомляти про намір використання потужності з метою її державної реєстрації у випадках та порядку, передбачених цим Законом;
6) забезпечувати достовірність інформації про корми, що надається, а також відповідність такої інформації вимогам законодавства про корми;
7) забезпечувати простежуваність та надавати на запит компетентного органу інформацію, передбачену частиною четвертою статті 12 цього Закону;
8) застосовувати вимоги статей 43 – 47 цього Закону під час годівлі тварин, призначених для виробництва харчових продуктів;
9) запобігати обігу небезпечних та неправильно маркованих кормів;
10) дотримуватися умов зберігання кормів, зазначених у маркуванні;
11) вилучати та/або відкликати корми у випадках, встановлених законом;
12) відшкодовувати відповідно до закону шкоду, заподіяну операторам ринку та/або кінцевим користувачам внаслідок використання корму згідно із призначенням;
13) використовувати лише корми, отримані із зареєстрованих потужностей та/або потужностей, на які отримано експлуатаційний дозвіл, крім випадків, передбачених у частині другій статті 3 цього Закону, та/або потужностей, що відповідають вимогам щодо ввезення (пересилання) кормів на митну територію України;
14) використовувати лише кормові добавки, зареєстровані відповідно до законодавства про корми;
15) запроваджувати та забезпечувати функціонування системи реєстрації та обробки скарг, а також інформування про результати їх розгляду заінтересованих осіб.
2. Оператори ринку, які здійснюють маркування кормів, зобов’язані надавати на запит компетентного органу інформацію про склад та/або заявлені властивості корму для перевірки достовірності інформації, що міститься у маркуванні, у тому числі про точне відсоткове співвідношення ваги кормових матеріалів, що використовувалися у кормових сумішах, та про вміст кормових добавок.
3. Оператори ринку, які здійснюють реалізацію кормів, зобов’язані здійснювати їх періодичні дослідження (випробування) в акредитованих лабораторіях на предмет вмісту речовин, наявність яких у кормах є обмеженою або забороненою, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
4. Якщо оператор ринку вважає або має підстави вважати, що корми, які він ввіз (переслав) на митну територію України, виробив, переробив або обіг яких здійснює, не відповідають вимогам законодавства про корми, він негайно розпочинає процедуру вилучення цих кормів з обігу та не пізніше двох робочих днів після виявлення невідповідності письмово інформує компетентний орган про таку невідповідність та вжиті ним заходи для запобігання виникненню ризиків для тварин. Якщо такі корми могли потрапити до інших операторів ринку та/або кінцевого користувача, оператор ринку інформує інших операторів ринку та/або кінцевих користувачів про причини їх вилучення, а у разі необхідності відкликає корми, якщо застосування інших заходів є недостатнім для досягнення прийнятного рівня захисту здоров’я тварин.
5. Оператор ринку, який здійснює роздрібну торгівлю або розповсюдження кормів і не здійснює при цьому пакування або маркування, або іншим чином не впливає на безпечність та цілісність кормів, ініціює процедури вилучення з обігу кормів, що не відповідають вимогам безпечності. Такий оператор ринку повинен забезпечувати дотримання умов зберігання кормів, зазначених у маркуванні, передавати інформацію, необхідну для забезпечення простежуваності кормів, а також співпрацювати з операторами ринку та компетентним органом з метою сприяння забезпеченню безпечності кормів.
6. Оператор ринку здійснює знищення, утилізацію кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей за власний рахунок у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
7. Оператор ринку взаємодіє з компетентним органом для здійснення заходів щодо запобігання виникненню або зменшенню ризиків, що становлять корми, обіг яких він здійснює.
 
254. 1. Оператори ринку відповідають за дотримання законодавства про корми в межах діяльності, яку вони здійснюють.
 		       
255. 2. Оператори ринку зобов’язані:
 		       
256. 1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієни кормів на усіх стадіях виробництва та/або обігу кормів, за виключенням операторів ринку, які здійснюють роздрібну торгівлю кормів для домашніх тварин;
 		 -26- Кулініч О.І.
 Пункт 1 частини другої статті 14 викласти в такій редакції:
«1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієни кормів на усіх стадіях виробництва та/або обігу кормів, за виключенням операторів ринку, які здійснюють роздрібну торгівлю кормів для домашніх тварин (крім забезпечення дотримання умов зберігання, зазначених у маркуванні)»;
 		Враховано редакційно в частині другій ст. 3 абзаці 10 частини першої статті 9     
257. 2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу кормів, за виключенням операторів ринку, які здійснюють роздрібну торгівлю кормів для домашніх тварин;
 		       
258. 3) забезпечувати відповідність кормів мікробіологічним критеріям, встановленим законодавством про корми;
 		       
259. 4) надсилати компетентному органу повідомлення у випадках, передбачених частинами третьою - п’ятою цієї статті, і отримувати експлуатаційний дозвіл у випадках, передбачених цим Законом;
 		       
260. 5) забезпечувати достовірність інформації, що надається про корм, а також відповідність такої інформації вимогам законодавства про корми;
 		       
261. 6) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо маркування та представлення кормів на усіх стадіях виробництва та/або обігу кормів;
 		       
262. 7) забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену частинами другою та третьою статті 16 цього Закону;
 		       
263. 8) застосовувати вимоги статей 32-36 цього Закону під час годівлі тварин, призначених для виробництва харчових продуктів;
 		       
264. 9) запобігати обігу небезпечних та неправильно маркованих кормів;
 		       
265. 10) вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках корми, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці корми становлять високий ризик для здоров’я;
 		       
266. 11) забезпечувати безперешкодний доступ державних інспекторів, які здійснюють державний контроль, до потужностей під час роботи цих потужностей та дозволяти відбір зразків кормів на зазначених потужностях, а також надавати на вимогу державного інспектора документи, необхідні для здійснення державного контролю;
 		       
267. 12) компенсувати відповідно до закону шкоду, заподіяну операторам ринку/ кінцевим користувачам внаслідок використання корму згідно із призначенням, якщо судом буде доведено причинно-наслідковий зв’язок між цією шкодою і діяльністю та/або бездіяльністю оператора ринку, крім випадків, установлених законом;
 		       
268. 13) використовувати лише корми, отримані із зареєстрованих потужностей, або потужностей, на які отримано експлуатаційний дозвіл;
 		       
269. 14) використовувати лише кормові добавки, зареєстровані відповідно до чинного законодавства;
 		       
270. 15) виконувати вимоги закону України «Про ветеринарну медицину» у випадку використання лікувальних кормів;
 		       
271. 16) забезпечувати доступність інформації стосовно складу або заявлених властивостей корму компетентному органу, що дозволить перевірити достовірність інформації, яка розміщується на етикетці, в тому числі точне відсоткове співвідношення по вазі кормових матеріалів, які було використано у кормових сумішах.
 		       
272. Зазначене положення застосовується лише до операторів ринку, які, в межах своєї діяльності, здійснюють маркування кормів.
 		       
273. 3. Якщо оператор ринку вважає або має підстави вважати, що корми, які він ввіз (переслав) на митну територію України, виробив, переробив, або обіг яких здійснює, не відповідають вимогам безпечності, він негайно розпочинає процедуру вилучення цих кормів з обігу та у строк не більше двох робочих днів письмово інформує про виявлену невідповідність компетентний орган. Якщо такі корми могли потенційно потрапити до інших операторів ринку та/або кінцевого користувача, оператор ринку інформує інших операторів ринку/кінцевих користувачів про причини їх вилучення та у разі потреби відкликає корми, якщо застосування інших заходів є недостатнім для досягнення прийнятного рівня захисту здоров’я тварин.
 		       
274. 4. Оператор ринку, що здійснює роздрібну торгівлю або розповсюдження кормів і не здійснює при цьому пакування або маркування, або іншим чином не впливає на безпечність та цілісність кормів, у межах своєї діяльності, ініціює процедури вилучення з обігу кормів, що не відповідають вимогам безпечності. Такий оператор ринку повинен сприяти забезпеченню безпечності кормів, передавати інформацію, необхідну для забезпечення простежуваності кормів, а також співпрацювати з операторами ринку та/або компетентним органом.
 		       
275. 5. Якщо оператор ринку має підстави вважати, що корми, які він ввів в обіг, не відповідають вимогам безпечності кормів, він у строк не більше одного робочого дня з дати виявлення таких підстав письмово інформує про це компетентний орган, а також про вжиті заходи для запобігання виникненню ризиків для тварин.
 		       
276. 6. Оператор ринку здійснює знищення, утилізацію кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей за свій рахунок у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.
 		       
277. 7. Оператор ринку взаємодіє з компетентним органом для здійснення заходів щодо запобігання виникненню або зменшенню ризиків, що становлять корми, які він ввів в обіг або реалізовує.
 		       
278. 8. У разі надходження інформації про невідповідність потужностей установленим законодавством вимогам, виявлену під час здійснення державного контролю, оператор ринку зобов’язаний вжити необхідних заходів для усунення такої невідповідності.
 		       
279. 9. Оператор ринку, який не зобов’язаний отримувати експлуатаційний дозвіл згідно з вимогами статті 19 цього Закону, подає повідомлення встановленої форми компетентному органу за місцезнаходженням потужностей не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку роботи потужностей.
 		       
280. У повідомленні зазначаються найменування оператора ринку, місцезнаходження потужностей та види кормів, що плануються до виробництва, керівництво оператора ринку та їх контактні дані.
 		       
281. 10. Оператор ринку, який має намір припинити виробництво на тій чи іншій потужності, зобов’язаний подати повідомлення встановленої форми компетентному органу, до якого він подавав повідомлення, передбачене частиною дев’ятою цієї статті, -не пізніше ніж за 10 календарних днів до припинення роботи потужностей, а у разі зміни виду кормів - не пізніше ніж за 30 календарних днів.
 		       
282. 11. Форма повідомлень, передбачених цією статтею, встановлюється компетентним органом та не може містити вимогу про надання іншої інформації, крім тієї, що зазначена у частині дев’ятій цієї статті.
 		       
283. 12. Оператор ринку, що здійснює роздрібну торгівлю або розповсюдження кормів для домашніх тварин, повинен забезпечувати дотримання умов зберігання, зазначених у маркуванні.
 		 -27- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Розділ ІV доповнити новою статтею 10 наступного змісту:
«Стаття 10. Загальні вимоги до операторів ринку щодо виробництва та обігу кормів
1. Операторам ринку забороняється здійснювати виробництво кормів:
1) на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;
2) на потужностях, що не були зареєстровані або на які не було отримано експлуатаційного дозволу відповідно до вимог цього Закону;
3) на потужностях, щодо яких прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів або скасовано державну реєстрацію чи анульовано експлуатаційний дозвіл;
4) із використанням кормових добавок, які не зареєстровані в Україні.
2. Оператори ринку мають право здійснювати обіг кормів в Україні за умови, що ці корми є безпечними та відповідають вимогам законодавства про корми.
3. Операторам ринку забороняється здійснювати обіг кормів:
1) вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;
2) вироблених на потужностях, що не були зареєстровані та на які не було отримано експлуатаційного дозволу відповідно до вимог цього Закону;
3) вироблених на потужностях, щодо яких прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів або скасовано державну реєстрацію чи анульовано експлуатаційний дозвіл;
4) вироблених із використанням кормових добавок, які не зареєстровані в Україні;
5) які марковані із порушенням вимог законодавства;
6) мінімальний строк зберігання яких закінчився;
4. Корми, відкликані та/або вилучені оператором ринку з обігу, у разі неможливості повернення їх в обіг, можуть використовуватися для цілей, не пов’язаних з годуванням тварин, або підлягають знищенню оператором ринку за власний рахунок під наглядом державного інспектора (державного ветеринарного інспектора).
5. Якщо будь-які небезпечні корми певного виду (найменування)є частиною партії або вантажу, всі інші корми цього ж виду (найменування)у відповідній партії або вантажі також вважаються небезпечними та підлягають відкликанню та/або вилученню оператором ринку з обігу, а їх подальший обіг забороняється. Якщо за зверненням оператора ринку до компетентного органа проведені ним заходи контролю підтвердять безпечність решти кормів у відповідній партії або вантажі, подальший обіг таких кормів дозволяється.
6. Якщо інше не встановлено законом, єдиним документом, який повинен супроводжувати корми під час їх перевезення (пересилання), не пов'язаного із здійсненням експортних або імпортних операцій, є товарно-транспортна накладна (інший аналогічний документ для повітряного, водного чи залізничного транспорту).
7. Якщо оператор ринку не застосовує інших методів забезпечення простежуваності кормів, товарно-транспортна накладна на відповідні корми повинна зберігатися оператором ринку протягом строку, необхідного для забезпечення їх простежуваності».
У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано   Стаття 10. Загальні вимоги до операторів ринку щодо виробництва та обігу кормів
1. Операторам ринку забороняється здійснювати виробництво кормів:
1) на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;
2) на потужностях, що не були зареєстровані або на які не отримано експлуатаційного дозволу відповідно до вимог цього Закону;
3) на потужностях, щодо яких прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів або скасовано державну реєстрацію чи анульовано експлуатаційний дозвіл;
4) із використанням кормових добавок, не зареєстрованих в Україні.
2. Оператори ринку мають право здійснювати обіг кормів в Україні, за умови що ці корми є безпечними та відповідають вимогам законодавства про корми.
3. Операторам ринку забороняється здійснювати обіг кормів:
1) вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;
2) вироблених на потужностях, що не були зареєстровані або на які не отримано експлуатаційного дозволу відповідно до вимог цього Закону;
3) вироблених на потужностях, щодо яких прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів або скасовано державну реєстрацію чи анульовано експлуатаційний дозвіл;
4) вироблених із використанням кормових добавок, не зареєстрованих в Україні;
5) маркованих із порушенням вимог законодавства;
6) мінімальний строк зберігання яких закінчився.
4. Корми, відкликані та/або вилучені оператором ринку з обігу, у разі неможливості повернення їх в обіг можуть використовуватися для цілей, не пов’язаних з годуванням тварин, або підлягають знищенню оператором ринку за власний рахунок під наглядом державного інспектора (державного ветеринарного інспектора).
5. Якщо будь-які небезпечні корми певного виду (найменування) є частиною партії або вантажу, всі інші корми цього самого виду (найменування) у відповідній партії або вантажі також вважаються небезпечними та підлягають відкликанню та/або вилученню оператором ринку з обігу, а їх подальший обіг забороняється. Якщо за зверненням оператора ринку до компетентного органу проведені ним заходи контролю підтвердять безпечність решти кормів у відповідній партії або вантажі, подальший обіг таких кормів дозволяється.
6. Якщо інше не встановлено законом, єдиним документом, який повинен супроводжувати корми під час їх перевезення (пересилання), не пов'язаного із здійсненням експортних або імпортних операцій, є товарно-транспортна накладна (інший аналогічний документ для повітряного, водного чи залізничного транспорту).
7. Якщо оператор ринку не застосовує інших методів забезпечення простежуваності кормів, товарно-транспортна накладна на відповідні корми повинна зберігатися оператором ринку протягом строку, необхідного для забезпечення їх простежуваності.
 
284. Стаття 15. Вимоги щодо застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)
 		 -28- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 15 викласти в такій редакції:
«Стаття 11. Вимоги до операторів ринку щодо застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)
1.Оператори ринку повинні розробляти, запроваджувати та використовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).
2. Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів, а також провадять пов’язану з первинним виробництвом діяльність, таку як транспортування, зберігання та поводження із первинною продукцією в місці первинного виробництва, транспортування первинної продукції з місця первинного виробництва до потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання кормових добавок та преміксів, за винятком силосних кормових добавок.
3. До принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), зазначених у частині першій цієї статті, належать:
1) ідентифікація будь-яких небезпечних факторів, які необхідно попередити, усунути або зменшити до прийнятного рівня;
2) визначення критичних контрольних точок на етапах, на яких контроль є визначальним для запобігання виникненню небезпечних факторів, їх усунення або зменшення до прийнятного рівня;
3) встановлення критичних меж у критичних контрольних точках, які дають змогу відрізнити прийнятність корму від неприйнятності, з точки зору його безпечності;
4) запровадження ефективних процедур проведення моніторингу в критичних контрольних точках;
5) запровадження планів коригувальних дій, які повинні здійснюватися, якщо результати проведення моніторингу свідчать про те, що певна критична контрольна точка вийшла з-під контролю;
6) розроблення процедур, які мають застосовуватися на періодичній основі з метою перевірки повноти і результативності заходів, зазначених у пунктах першому – п’ятому цієї частини статті;
7) розроблення документів та ведення записів відповідно до виду діяльності та обсягів виробництва для підтвердження результативного застосування заходів, які зазначені у пунктах першому – шостому цієї частини статті.
4. Допускається застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), за умови що такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров’я тварин, що і в разі запровадження принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) в повному обсязі, як це встановлено частиною третьою цієї статті.
5. Правила застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини. Цими правилами, зокрема визначається сутність та умови застосування зазначеного підходу, а також види потужностей, на яких він може застосовуватися.
6. У разі будь-яких змін в кількісному та/або якісному складі інгредієнтів корму, а також змін на будь-якій стадії виробництва та обігу, які можуть вплинути на безпечність корму, оператор ринку повинен переглядати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), та вносити в них необхідні зміни.
7. Для виконання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), оператори ринку:
1) надають компетентному органу під час здійснення заходів державного контролю докази відповідності їх діяльності вимогам частини третьої цієї статті з урахуванням характеру їх діяльності та обсягу виробництва;
2) забезпечують достовірність та актуальність інформації, що міститься в документах, в яких наводиться опис постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
3) забезпечують зберігання документів і записів щодо виконання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), протягом трьох місяців після закінчення мінімального строку зберігання корму.
8. Сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), є добровільною».
 		Враховано   Стаття 11. Вимоги до операторів ринку щодо застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)
1. Оператори ринку повинні розробляти, запроваджувати та використовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).
2. Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів, а також провадять пов’язану з первинним виробництвом діяльність, таку як транспортування, зберігання та поводження із первинною продукцією в місці первинного виробництва, транспортування первинної продукції з місця первинного виробництва до потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання кормових добавок та преміксів, крім силосних кормових добавок.
3. До принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), зазначених у частині першій цієї статті, належать:
1) ідентифікація будь-яких небезпечних факторів, які необхідно попередити, усунути або зменшити до прийнятного рівня;
2) визначення критичних контрольних точок на етапах, на яких контроль є визначальним для запобігання виникненню небезпечних факторів, їх усунення або зменшення до прийнятного рівня;
3) встановлення критичних меж у критичних контрольних точках, які дають змогу відрізнити прийнятність корму від неприйнятності за ознаками його безпечності;
4) запровадження ефективних процедур проведення моніторингу в критичних контрольних точках;
5) запровадження планів коригувальних дій, які повинні здійснюватися, якщо результати проведення моніторингу свідчать про те, що певна критична контрольна точка вийшла з-під контролю;
6) розроблення процедур, які мають застосовуватися на періодичній основі з метою перевірки повноти і результативності заходів, визначених пунктами 1 – 5 цієї частини;
7) розроблення документів та ведення записів відповідно до виду діяльності та обсягів виробництва для підтвердження результативного застосування заходів, передбачених пунктами 1 – 6 цієї частини.
4. Допускається застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), за умови що такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров’я тварин, що і в разі запровадження принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) у повному обсязі, як це встановлено частиною третьою цієї статті.
5. Правила застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини. Цими правилами, зокрема визначається сутність та умови застосування зазначеного підходу, а також види потужностей, на яких він може застосовуватися.
6. У разі змін у кількісному та/або якісному складі інгредієнтів корму, а також змін на будь-якій стадії виробництва та обігу, які можуть вплинути на безпечність корму, оператор ринку повинен переглядати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), та вносити до них необхідні зміни.
7. Для виконання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), оператори ринку:
1) надають компетентному органу під час здійснення заходів державного контролю докази відповідності їхньої діяльності вимогам частини третьої цієї статті з урахуванням характеру їхньої діяльності та обсягу виробництва;
2) забезпечують достовірність та актуальність інформації, що міститься в документах, в яких наводиться опис постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
3) забезпечують зберігання документів і записів щодо виконання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), протягом трьох місяців після закінчення мінімального строку зберігання корму.
8. Сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), є добровільною.
 
285. 1. Оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).
 		       
286. 2. Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів, а також провадять пов’язану з первинним виробництвом діяльність, зокрема транспортування, зберігання та поводження із первинною продукцією в місцезнаходженні первинного виробництва, транспортування первинної продукції з місцезнаходження первинного виробництва до місцезнаходження потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання добавок, або без попереднього змішування добавок, за винятком силосних добавок.
 		       
287. 3. До принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), зазначених у частині першій цієї статті, належать:
 		       
288. 1) ідентифікація будь-яких небезпечних факторів, які необхідно попередити, усунути або зменшити до прийнятного рівня;
 		       
289. 2) визначення критичних контрольних точок на етапах, на яких контроль є визначальним для запобігання виникненню небезпечних факторів, їх усунення або зменшення до прийнятного рівня;
 		       
290. 3) установлення критичних меж у критичних контрольних точках, які дають змогу відрізнити прийнятність корму від неприйнятності, з точки зору його безпечності;
 		       
291. 4) запровадження ефективних процедур проведення моніторингу в критичних контрольних точках;
 		       
292. 5) запровадження коригувальних дій, які повинні здійснюватися, якщо результати проведення моніторингу свідчать про те, що певна критична контрольна точка вийшла з-під контролю;
 		       
293. 6) розроблення процедур, які мають застосовуватися на постійній основі, з метою перевірки результативності заходів, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини. 7) розроблення документів та ведення записів відповідно до виду діяльності та обсягів виробництва для підтвердження результативного застосування заходів, які зазначені у пунктах 1-6 цієї частини.
 		       
294. 4. Вимоги щодо розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), допускають застосування спрощеного підходу, за умови якщо такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров’я тварин, що і в разі запровадження принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, як це описано у частині третій цієї статті.
 		       
295. Оператори ринку кормів у разі будь-яких змін в кількісному та якісному складі інгредієнтів корму, а також на будь-якій стадії виробництва та обігу, які можуть вплинути на безпечність корму, в умовах поводження з кормом, повинні переглядати та оновлювати процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), з метою внесення необхідних змін.
 		 -29- Кулініч О.І.
 У абзаці 2 частини четвертої статті 15 слова «у разі будь-яких змін» замінити словами «в разі істотних змін»;
 		Враховано редакційно у ст.11     
296. 5. Для виконання процедур, які засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), оператори ринку:
 		       
297. 1) надають компетентному органу під час здійснення державного контролю докази відповідності їх діяльності вимогам частини третьої цієї статті з урахуванням сфери діяльності та обсягу виробництва, а також спрощених вимог для невеликих потужностей;
 		       
298. 2) гарантують, що документи, у яких наводиться опис процедури, розробленої відповідно до цієї статті, містять достовірну інформацію;
 		       
299. 3) забезпечують зберігання документів і записів щодо виконання принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках протягом трьох місяців після закінчення терміну зберігання корму, якщо інше не передбачено методичними настановами, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.
 		       
300. 6. Сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), є добровільною.
 		       
301. Стаття 16. Вимоги до операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності
 		 -30- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 16 викласти в такій редакції:
«Стаття 12. Вимоги до операторів ринку щодо забезпечення простежуваності
1. Оператори ринку в межах своєї діяльності зобов’язані забезпечувати простежуваність кормів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
2. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм корми, матеріали, що контактують з кормами, а також допоміжні засоби для переробки принципом «крок назад».
3. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони постачають корми, матеріали, що контактують з кормами, а також допоміжні засоби для переробки за принципом «крок вперед».
4. З метою виконання вимог частин другої та третьої цієї статті оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують можливість надання інформації щодо простежуваності корму на запит компетентного органу. Така інформація повинна зберігатися оператором ринку протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання корму.
5. Для забезпечення простежуваності корми, що перебувають в обігу, повинні бути марковані відповідно до вимог цього Закону та інших актів законодавства».
 		Враховано   Стаття 12. Вимоги до операторів ринку щодо забезпечення простежуваності
1. Оператори ринку під час провадження своєї діяльності зобов’язані забезпечувати простежуваність кормів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
2. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм корми, матеріали, що контактують з кормами, а також допоміжні засоби для переробки за принципом «крок назад».
3. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони постачають корми, матеріали, що контактують з кормами, а також допоміжні засоби для переробки за принципом «крок вперед».
4. З метою виконання вимог частин другої та третьої цієї статті оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують можливість надання інформації щодо простежуваності корму на запит компетентного органу. Така інформація повинна зберігатися оператором ринку протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання корму.
5. Для забезпечення простежуваності корми, що перебувають в обігу, повинні бути марковані відповідно до вимог законодавства про корми.
 
302. 1. Простежуваність повинна бути забезпечена на всіх стадіях виробництва та обігу кормів.
 		       
303. 2. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм корми та/або інші речовини, призначені до включення у корми. З цією метою оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність такої інформації компетентному органу за його запитом.
 		       
304. 3. Оператори ринку зобов'язані застосовувати процедури для встановлення операторів ринку, яким вони постачають корми та/або інші речовини, призначені до включення у корми. З цією метою оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність такої інформації компетентному органу за його запитом.
 		       
305. 4. Для забезпечення простежуваності корми, що реалізуються або будуть реалізовані, повинні бути марковані відповідно до вимог законодавства про корми.
 		 -31- Кулініч О.І.
 У частині четвертій статті 16 слова «до вимог законодавства про корми» замінити словами «до вимог цього Закону»;
 		Відхилено окремі вимоги до маркування кормів мають бути встановлені Мінагрополітики, тому йдеться не про вимоги Закону, а про вимоги законодавства.     
306. 5. Методичні настанови щодо забезпечення простежуваності кормів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.
 		 -32- Кулініч О.І.
 Частину п’яту статті 16 після слова «кормів» доповнити словами «мають рекомендаційний характер та»;
 		Враховано редакційно у ст.13     
307. 6. Застосування методичних настанов не є обов’язковим.
 		 -33- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Розділ ІV доповнити новою статтею 13 наступного змісту:
«Стаття 13. Методичні настанови
1. Методичні настанови щодо належної практики для первинного виробництва кормів повинні містити інформацію про небезпечні фактори, які можуть виникнути під час первинного виробництва, а також дії щодо контролю таких небезпечних факторів, включаючи:
моніторинг забруднення мікотоксинами, важкими металами, радіоактивними матеріалами;
належне використання води, органічних відходів та добрив;
належне використання засобів захисту рослин і біоцидів та забезпечення їх простежуваності;
належне використання ветеринарних препаратів і кормових добавок та забезпечення їх простежуваності;
підготовку, зберігання та забезпечення простежуваності кормових матеріалів;
знищення мертвих тварин, поводження з відходами та їх захоронення;
захисні заходи щодо запобігання проникненню заразних хвороб, що передаються тваринам через корми, а також зобов’язання щодо повідомлення компетентному органу про такі випадки;
проведення процедур та вжиття практичних заходів для забезпечення умов гігієни під час виробництва, підготовки, пакування, зберігання та транспортування кормів, включаючи ефективне очищення та боротьбу із шкідниками;
вимоги до ведення записів, що забезпечують простежуваність.
2. Методичні настанови щодо маркування кормів включають в себе такі види настанов як:
1) методичні настанови щодо маркування кормів для домашніх тварин;
2) методичні настанови щодо маркування кормових сумішей для продуктивних тварин, які можуть містити розділ з інформацією щодо маркування кормових сумішей для хутрових тварин.
Методичні настанови щодо маркування кормів можуть містити положення щодо:
1) принципів маркування;
2) добровільного додаткового маркування;
3) використання тверджень щодо властивостей кормових матеріалів та кормових сумішей.
Оператор ринку має право зазначати в маркуванні корму інформацію про використання методичних настанов лише за умови дотримання ним відповідних вимог, визначених такими методичними настановами.
3. Методичні настанови розробляються об'єднаннями операторів ринку і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, відповідно до вимог цього Закону.
4. Повідомлення про початок розробки методичних настанов разом із запропонованим об’єднанням операторів ринку текстом проекту методичних настанов розміщуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, протягом десяти робочих днів з дня їх подання об'єднанням операторів ринку.
5. У тексті повідомлення має бути наведена така інформація:
1) найменування та контактні дані (телефон, поштова та електронна адреси) об'єднання операторів ринку – розробника методичних настанов;
2) мета розробки;
3) положення нормативно-правового акту, щодо якого надається роз'яснення;
4) строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції щодо оприлюдненого проекту методичних настанов. Цей строк який не може бути меншим одного місяця з моменту оприлюднення проекту методичних настанов.
6. Розробник методичних настанов зобов'язаний підготувати доопрацьований проект методичних настанов з урахуванням поданих зауважень та пропозицій, а також перелік цих зауважень та пропозицій разом зі своїми висновками щодо них, після чого надати їх центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, який зобов’язаний оприлюднити їх на своєму офіційному веб-сайті не пізніше десяти робочих днів після отримання.
7. Протягом тридцяти робочих днів після отримання доопрацьованого проекту методичних настанов, переліку наданих зауважень та пропозицій разом із висновками щодо них від розробника методичних настанов центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини проводить їх аналіз з метою:
1) встановлення відповідності проекту методичних настанов положенням чинного законодавства про корми;
2) оцінки можливості застосування положень проекту методичних настанов на практиці.
8. У разі відповідності проекту методичних настанов вимогам частини сьомої цієї статті, такі методичні настанови підлягають затвердженню центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
У разі невідповідності вимогам частини сьомої цієї статті проект методичних настанов разом з поясненням причин його відхилення повертається розробнику протягом десяти робочих днів після завершення їх аналізу.
9. Після доопрацювання відхиленого проекту методичних настанов та усунення причин, що стали підставами для його відхилення розробник методичних настанов може повторно подати його на затвердження до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини. Повторно поданий доопрацьований проект методичних настанов розглядається в порядку, визначеному частинами сьомою та восьмою цієї статті.
10. Застосування методичних настанов операторами ринку є добровільним».
У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано   Стаття 13. Методичні настанови
1. Методичні настанови щодо належної практики для первинного виробництва кормів повинні містити інформацію про небезпечні фактори, які можуть виникнути під час первинного виробництва, а також дії щодо контролю таких небезпечних факторів, включаючи:
1) моніторинг забруднення мікотоксинами, важкими металами, радіоактивними матеріалами;
2) належне використання води, органічних відходів та добрив;
3) належне використання засобів захисту рослин і біоцидів та забезпечення їх простежуваності;
4) належне використання ветеринарних препаратів і кормових добавок та забезпечення їх простежуваності;
5) підготовку, зберігання та забезпечення простежуваності кормових матеріалів;
6) знищення мертвих тварин, поводження з відходами та їх захоронення;
7) захисні заходи щодо запобігання проникненню заразних хвороб, що передаються тваринам через корми, а також зобов’язання щодо повідомлення компетентному органу про такі випадки;
8) проведення процедур та вжиття практичних заходів для забезпечення умов гігієни під час виробництва, підготовки, пакування, зберігання та транспортування кормів, включаючи ефективне очищення та боротьбу із шкідниками;
9) вимоги до ведення записів, що забезпечують простежуваність.
2. Методичні настанови щодо маркування кормів включають такі види настанов:
1) методичні настанови щодо маркування кормів для домашніх тварин;
2) методичні настанови щодо маркування кормових сумішей для продуктивних тварин, які можуть містити розділ з інформацією щодо маркування кормових сумішей для хутрових тварин.
Методичні настанови щодо маркування кормів можуть містити положення щодо:
1) принципів маркування;
2) добровільного додаткового маркування;
3) використання тверджень щодо властивостей кормових матеріалів та кормових сумішей.
Оператор ринку має право зазначати в маркуванні корму інформацію про використання методичних настанов лише за умови дотримання ним відповідних вимог, визначених такими методичними настановами.
3. Методичні настанови розробляються об'єднаннями операторів ринку і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, відповідно до вимог цього Закону.
4. Повідомлення про початок розроблення методичних настанов разом із запропонованим об’єднанням операторів ринку текстом проекту методичних настанов розміщуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, протягом десяти робочих днів з дня їх подання об'єднанням операторів ринку.
5. У тексті повідомлення має бути наведена така інформація:
1) найменування та контактні дані (телефон, поштова та електронна адреси) об'єднання операторів ринку – розробника методичних настанов;
2) мета розроблення;
3) положення нормативно-правового акта, щодо якого надається роз'яснення;
4) строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції щодо оприлюдненого проекту методичних настанов. Цей строк не може становити менше одного місяця з дня оприлюднення проекту методичних настанов.
6. Розробник методичних настанов зобов'язаний підготувати доопрацьований проект методичних настанов з
урахуванням поданих зауважень та пропозицій, а також перелік цих зауважень та пропозицій разом зі своїми висновками щодо них, після чого надати їх центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, який зобов’язаний оприлюднити їх на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 10 робочих днів після отримання.
7. Протягом 30 робочих днів після отримання доопрацьованого проекту методичних настанов, переліку наданих зауважень та пропозицій разом із висновками щодо них від розробника методичних настанов центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, проводить їх аналіз з метою:
1) встановлення відповідності проекту методичних настанов положенням законодавства про корми;
2) оцінки можливості застосування положень проекту методичних настанов на практиці.
8. У разі відповідності проекту методичних настанов вимогам частини сьомої цієї статті, такі методичні настанови підлягають затвердженню центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
У разі невідповідності вимогам частини сьомої цієї статті проект методичних настанов разом з поясненням причин його відхилення повертається розробнику протягом 10 робочих днів після завершення їх аналізу.
9. Після доопрацювання відхиленого проекту методичних настанов та усунення причин, що стали підставами для його відхилення, розробник методичних настанов може повторно подати його на затвердження до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини. Повторно поданий доопрацьований проект методичних настанов розглядається в порядку, визначеному частинами сьомою та восьмою цієї статті.
10. Застосування методичних настанов операторами ринку є добровільним.
 
308. Розділ V ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ
 		    Розділ ІV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ
 
309. Стаття 17. Державна реєстрація потужностей
 		 -34- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 17 Розділу V замінити статтею 14 наступного змісту:
«Стаття 14. Експлуатаційний дозвіл
1. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом на потужність, що призначена для:
1) виробництва та/або обігу:
поживних добавок;
зоотехнічних добавок;
технологічних добавок, таких як антиоксиданти (лише з максимальним встановленим вмістом);
сенсорних добавок, таких як барвники (лише каротиноїди та ксантофіли);
протеїнів, отриманих з мікроорганізмів, що належать до бактерій, дріжджів, водоростей та нижчих грибів, крім дріжджів, вирощених на субстратах тваринного чи рослинного походження;
побічних продуктів від виробництва амінокислот шляхом ферментації;
2) виробництва та/або обігу преміксів, виготовлених з використанням:
зоотехнічних добавок, таких як: підсилювачі росту та інші зоотехнічні добавки, крім підсилювачів засвоюваності, стабілізаторів кишкової флори, речовин, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;
кокцидіостатиків та гістомоностатиків;
поживних добавок, таких як: вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією (лише вітаміни А та Д), суміші мікроелементів (лише мідь та селен);
3) виробництва з метою введення в обіг, або виробництва лише для власного господарства, кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів, що містять:
зоотехнічні добавки, такі як: підсилювачі росту та інші зоотехнічні добавки, крім підсилювачів засвоюваності, стабілізаторів кишкової флори, речовин, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;
кокцидіостатики та гістомоностатики.
2. Оператор ринку зобов’язаний отримати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність, зазначену у частині першій цієї статті, до початку її експлуатації.
3. Для отримання експлуатаційного дозволу до територіального органу компетентного органу за місцем знаходження потужності подається заява про видачу експлуатаційного дозволу, яка повинна містити: найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДР, місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік кормових добавок, преміксів та кормових сумішей, які планується виробляти та/або обіг яких здійснювати на відповідній потужності, вид оператора ринку за класифікацією суб'єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб'єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва). Заява про видачу експлуатаційного дозволу має бути засвідчена підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи.
4. Не пізніше 15 календарних днів з дня отримання територіальним органом компетентного органу заяви про видачу експлуатаційного дозволу державний ветеринарний інспектор проводить інспектування потужності, вказаної в заяві, за результатами якого визначається відповідність потужності вимогам законодавства про корми.
Для отримання експлуатаційного дозволу не потребують інспектування потужності операторів ринку, які діють виключно як продавці, та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях. Такі оператори ринку подають до компетентного органу декларацію про відповідність кормів, які вони планують реалізовувати, вимогам законодавства про корми. Форма відповідної декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
5. Видача експлуатаційного дозволу або прийняття рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу здійснюється територіальним органом компетентного органу протягом тридцяти календарних днів з дня отримання ним заяви про видачу експлуатаційного дозволу.
6. Експлуатаційний дозвіл видається на необмежений строк, якщо в результаті інспектування встановлено, що потужність відповідає вимогам законодавства про корми.
7. Якщо в результаті інспектування встановлено, що потужність відповідає вимогам законодавством про корми лише щодо інфраструктури та обладнання, то на таку потужність компетентний орган видає тимчасовий експлуатаційний дозвіл строком на три місяці.
Якщо результати повторного інспектування потужності, проведеного протягом трьох місяців з дня видачі тимчасового дозволу, підтвердять відповідність потужності всім вимогам законодавства про корми, компетентний орган повинен видати на таку потужність експлуатаційний дозвіл на необмежений строк. Якщо результати такого інспектування свідчать про те, що оператор ринку усунув окремі невідповідності вимогам законодавства про корми, але потужність все ще не відповідає усім вимогам зазначеного законодавства, компетентний орган може продовжити строк дії тимчасового експлуатаційного дозволу до шести місяців.
8. Оператор ринку, який здійснив реконструкцію споруд та/або встановив нові виробничі лінії на потужності, на яку вже видано експлуатаційний дозвіл, та/або має намір здійснювати на такій потужності види діяльності, не передбачені експлуатаційним дозволом (якщо такі види діяльності потребують експлуатаційного дозволу), повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до відновлення експлуатації потужності звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про проведення позапланового інспектування потужності.
Протягом 15 календарних днів після отримання територіальним органом компетентного органу відповідної заяви оператора ринку державний ветеринарний інспектор проводить інспектування зазначених у такій заяві потужностей.
Оператор ринку має право використовувати відповідні потужності та/або здійснювати нові види діяльності на таких потужностях, після отримання акту за результатами інспектування, яким підтверджується відповідність цих потужностей та/або видів діяльності вимогам законодавства про корми.
9. За видачу експлуатаційного дозволу справляється адміністративний збір у розмірі 0,17 мінімальної заробітної плати за місяць, що зараховується до державного бюджету.
10. Видача експлуатаційного дозволу здійснюється після пред’явлення оператором ринку документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за його видачу.
11. Одночасно з видачею експлуатаційного дозволу на потужність компетентний орган вносить відомості про таку потужність та відповідного оператора ринку до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.
Кожній потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, присвоюється реєстраційний номер.
Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Держаного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Порядок формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
12. Підставами для відмови у видачі експлуатаційного дозволу є:
1) відсутність у заяві про видачу експлуатаційного дозволу інформації, що вимагається відповідно до частини третьої цієї статті;
2) виявлення у заяві про видачу експлуатаційного дозволу недостовірних відомостей;
3) невідповідність потужності вимогам законодавства про корми, крім випадку, передбаченого частиною сьомою цієї статті.
Відмова у видачі експлуатаційного дозволу з інших підстав забороняється.
13. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу повинно бути обгрунтованим з посиланням на вимоги законодавства про корми, яких не було дотримано оператором ринку.
14. Копія рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу повинна бути надана (надіслана поштовим відправленням) оператору ринку в строк, встановлений для видачі експлуатаційного дозволу, але не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення.
15. Після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу, оператор ринку має право повторно звернутися із заявою про видачу експлуатаційного дозволу.
16. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини або до адміністративного суду.
17. Переоформлення експлуатаційного дозволу здійснюється територіальним органом компетентного органу безоплатно у разі реорганізації оператора ринку – юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу або виділу. У цьому випадку експлуатаційний дозвіл, отриманий оператором ринку, підлягає переоформленню на його правонаступника.
18. Дублікат експлуатаційного дозволу видається територіальним органом компетентного органу безоплатно у разі:
1) втрати експлуатаційного дозволу;
2) пошкодження бланка експлуатаційного дозволу.
Протягом п’яти робочих днів після виникнення підстав для видачі дубліката експлуатаційного дозволу оператор ринку зобов’язаний звернутися з відповідною заявою до територіального органу компетентного органу. Дублікат експлуатаційного дозволу видається протягом двох робочих днів з моменту отримання відповідної заяви від оператора ринку. У разі видачі дубліката експлуатаційного дозволу територіальний орган компетентного органу приймає рішення про визнання недійсним експлуатаційного дозволу, який був втрачений або пошкоджений.
19. Оператор ринку, який має намір припинити використання потужності, на яку отримано експлуатаційний дозвіл, зобов’язаний звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про анулювання відповідного експлуатаційного дозволу не пізніше, ніж за п’ять робочих днів до припинення використання такої потужності за призначенням, передбаченим експлуатаційним дозволом.
20. Територіальний орган компетентного органу анулює експлуатаційний дозвіл за наявності однієї з таких підстав:
1) звернення оператора ринку із заявою про анулювання експлуатаційного дозволу;
2) ліквідація оператора ринку — юридичної особи;
3) припинення підприємницької діяльності оператора ринку — фізичної особи — підприємця;
21. Територіальний орган компетентного органу звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання експлуатаційного дозволу за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) встановлення факту наявності в заяві або інших документах, поданих для отримання експлуатаційного дозволу, недостовірної інформації;
2) закінчення одного року після виявлення невідповідності потужності вимогам законодавства про корми, якщо протягом цього строку оператор ринку не усунув зазначену невідповідність;
3) прийняття протягом року трьох або більше рішень (постанов) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів на відповідній потужності, якщо вони не були визнані незаконними у встановленому законом порядку.
22. Відомості про анулювання експлуатаційного дозволу вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.
23. Порядок видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання експлуатаційного дозволу компетентним органом, а також форма експлуатаційного дозволу затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано   Стаття 14. Експлуатаційний дозвіл
1. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом на потужність, що призначена для:
1) виробництва та/або обігу:
поживних добавок;
зоотехнічних добавок;
технологічних добавок, таких як антиоксиданти (лише з максимальним встановленим вмістом);
сенсорних добавок, таких як барвники (лише каротиноїди та ксантофіли);
протеїнів, отриманих з мікроорганізмів, що належать до бактерій, дріжджів, водоростей та нижчих грибів, крім дріжджів, вирощених на субстратах тваринного чи рослинного походження;
побічних продуктів від виробництва амінокислот шляхом ферментації;
2) виробництва та/або обігу преміксів, виготовлених з використанням:
зоотехнічних добавок, таких як підсилювачі росту та інші зоотехнічні добавки, крім підсилювачів засвоюваності, стабілізаторів кишкової флори, речовин, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;
кокцидіостатиків та гістомоностатиків;
поживних добавок, таких як вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією (лише вітаміни А та Д), суміші мікроелементів (лише мідь та селен);
3) виробництва з метою введення в обіг або виробництва лише для власного господарства кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів, що містять:
зоотехнічні добавки, такі як підсилювачі росту та інші зоотехнічні добавки, крім підсилювачів засвоюваності, стабілізаторів кишкової флори, речовин, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;
кокцидіостатики та гістомоностатики.
2. Оператор ринку зобов’язаний отримати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність, зазначену у частині першій цієї статті, до початку її експлуатації.
3. Для отримання експлуатаційного дозволу до територіального органу компетентного органу за місцем знаходження потужності подається заява про видачу експлуатаційного дозволу, яка повинна містити найменування, ідентифікаційний код згідно з єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назву (опис) потужності, її адресу, заплановані види діяльності та перелік кормових добавок, преміксів та кормових сумішей, які планується виробляти та/або обіг яких здійснювати на відповідній потужності, вид оператора ринку за класифікацією суб'єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб'єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва). Заява про видачу експлуатаційного дозволу має бути засвідчена підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи.
4. Не пізніше 15 календарних днів з дня отримання територіальним органом компетентного органу заяви про
видачу експлуатаційного дозволу державний ветеринарний інспектор проводить інспектування потужності, зазначеної в заяві, за результатами якого визначається відповідність потужності вимогам законодавства про корми.
Для отримання експлуатаційного дозволу не потребують інспектування потужності операторів ринку, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях. Такі оператори ринку подають до компетентного органу декларацію про відповідність кормів, які вони планують реалізовувати, вимогам законодавства про корми. Форма відповідної декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
5. Видача експлуатаційного дозволу або прийняття рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу здійснюється територіальним органом компетентного органу протягом 30 календарних днів з дня отримання ним заяви про видачу експлуатаційного дозволу.
6. Експлуатаційний дозвіл видається на необмежений строк, якщо за результатами інспектування встановлено, що потужність відповідає вимогам законодавства про корми.
7. Якщо за результатами інспектування встановлено, що потужність відповідає вимогам законодавства про корми лише щодо інфраструктури та обладнання, на таку потужність компетентний орган видає тимчасовий експлуатаційний дозвіл строком на три місяці.
Якщо результати повторного інспектування потужності, проведеного протягом трьох місяців з дня видачі тимчасового дозволу, підтвердять відповідність потужності всім вимогам законодавства про корми, компетентний орган повинен видати на таку потужність експлуатаційний дозвіл на необмежений строк. Якщо результати такого інспектування свідчать про те, що оператор ринку усунув окремі невідповідності вимогам законодавства про корми, але потужність все ще не відповідає усім вимогам зазначеного законодавства, компетентний орган може продовжити строк дії тимчасового експлуатаційного дозволу до шести місяців.
8. Оператор ринку, який здійснив реконструкцію споруд та/або встановив нові виробничі лінії на потужності, на яку вже видано експлуатаційний дозвіл, та/або має намір здійснювати на такій потужності види діяльності, не передбачені експлуатаційним дозволом (якщо такі види діяльності потребують експлуатаційного дозволу), повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до відновлення експлуатації потужності звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про проведення позапланового інспектування потужності.
Протягом 15 календарних днів після отримання територіальним органом компетентного органу відповідної заяви оператора ринку державний ветеринарний інспектор проводить інспектування зазначених у такій заяві потужностей.
Оператор ринку має право використовувати відповідні потужності та/або здійснювати нові види діяльності на таких потужностях після отримання акта за результатами інспектування, що підтверджує відповідність цих потужностей та/або видів діяльності вимогам законодавства про корми.
9. За видачу експлуатаційного дозволу справляється адміністративний збір у розмірі 0,17 мінімальної заробітної плати за місяць, що зараховується до державного бюджету.
10. Видача експлуатаційного дозволу здійснюється після пред’явлення оператором ринку документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за його видачу.
11. Одночасно з видачею експлуатаційного дозволу на потужність компетентний орган вносить відомості про таку потужність та відповідного оператора ринку до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.
Кожній потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, присвоюється реєстраційний номер.
Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Держаного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Порядок формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
12. Підставами для відмови у видачі експлуатаційного дозволу є:
1) відсутність у заяві про видачу експлуатаційного дозволу інформації, що вимагається відповідно до частини третьої цієї статті;
2) виявлення у заяві про видачу експлуатаційного дозволу недостовірних відомостей;
3) невідповідність потужності вимогам законодавства про корми, крім випадку, передбаченого частиною сьомою цієї статті.
Відмова у видачі експлуатаційного дозволу з інших підстав забороняється.
13. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу повинно бути обґрунтованим з посиланням на вимоги законодавства про корми, яких не було дотримано оператором ринку.
14. Копія рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу повинна бути надана (надіслана поштовим
відправленням) оператору ринку в строк, встановлений для видачі експлуатаційного дозволу, але не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення.
15. Після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу, оператор ринку має право повторно звернутися із заявою про видачу експлуатаційного дозволу.
16. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, або до адміністративного суду.
17. Переоформлення експлуатаційного дозволу здійснюється територіальним органом компетентного органу безоплатно у разі реорганізації оператора ринку – юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу або виділу. У такому разі експлуатаційний дозвіл, отриманий оператором ринку, підлягає переоформленню на його правонаступника.
18. Дублікат експлуатаційного дозволу видається територіальним органом компетентного органу безоплатно у разі:
1) втрати експлуатаційного дозволу;
2) пошкодження бланка експлуатаційного дозволу.
Протягом п’яти робочих днів після виникнення підстав для видачі дубліката експлуатаційного дозволу оператор ринку зобов’язаний звернутися з відповідною заявою до територіального органу компетентного органу. Дублікат експлуатаційного дозволу видається протягом двох робочих днів з моменту отримання відповідної заяви від оператора ринку. У разі видачі дубліката експлуатаційного дозволу територіальний орган компетентного органу приймає рішення про визнання недійсним експлуатаційного дозволу, який було втрачено або пошкоджено.
19. Оператор ринку, який має намір припинити використання потужності, на яку отримано експлуатаційний дозвіл, зобов’язаний звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про анулювання відповідного експлуатаційного дозволу не пізніше, ніж за п’ять робочих днів до припинення використання такої потужності за призначенням, передбаченим експлуатаційним дозволом.
20. Територіальний орган компетентного органу анулює експлуатаційний дозвіл за наявності однієї з таких підстав:
1) звернення оператора ринку із заявою про анулювання експлуатаційного дозволу;
2) ліквідація оператора ринку — юридичної особи;
3) припинення підприємницької діяльності оператора ринку — фізичної особи - підприємця.
21. Територіальний орган компетентного органу звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання експлуатаційного дозволу за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) встановлення факту наявності в заяві або інших документах, поданих для отримання експлуатаційного дозволу, недостовірної інформації;
2) закінчення одного року після виявлення невідповідності потужності вимогам законодавства про корми, якщо протягом цього строку оператор ринку не усунув зазначену невідповідність;
3) прийняття протягом року трьох або більше рішень (постанов) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів на відповідній потужності, якщо вони не були визнані незаконними у встановленому законом порядку.
22. Відомості про анулювання експлуатаційного дозволу вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.
23. Порядок видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання експлуатаційного дозволу компетентним органом, а також форма експлуатаційного дозволу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
310. 1. Державній реєстрації підлягають потужності, які оператори ринку кормів використовують на будь-якій стадії виробництва та/або обігу кормів.
 		       
311. 2. Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер.
 		       
312. 3. Для внесення потужностей, які підлягають державній реєстрації, до реєстру потужностей операторів ринку кормів (державний реєстр потужностей) оператори ринку кормів подають заяву встановленої форми компетентному органу, за місцезнаходженням потужностей не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку роботи потужностей. У заяві зазначаються: найменування оператора ринку, місцезнаходження потужностей, телефон та електронна адреса та вид діяльності, що планується здійснювати на цих потужностях, керівництво оператора ринку та його контактні дані. Заява засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи та може подаватися в електронному або паперовому вигляді та реєструється в день її надходження.
 		       
313. Державна реєстрація потужностей здійснюється протягом 15 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію.
 		       
314. 4. Якщо державна реєстрація потужностей не закінчена протягом строку, визначеного у частині третій цієї статті, замовнику надається письмове обґрунтування причин продовження строку проведення реєстрації, який не може бути продовжений більше, ніж на 15 робочих днів.
 		       
315. 5. Компетентний орган затверджує форму заяви, процедуру проведення державної реєстрації потужностей, ведення реєстрів та надання інформації з реєстрів заінтересованим суб’єктам.
 		       
316. 6. Компетентний орган оприлюднює на власному офіційному веб-сайті державний реєстр потужностей, зазначених у частині першій цієї статті, а також забезпечує відкритість, доступність та безоплатність реєстру для громадськості в електронному вигляді на його офіційному сайті в мережі Інтернет.
 		       
317. 7. Оператор ринку, який має намір припинити виробництво на тій чи іншій потужності, або змінити вид діяльності, зобов’язаний подати повідомлення встановленої форми до компетентного органу за місцезнаходженням потужностей у разі припинення виробництва - не пізніше ніж за 10 календарних днів, а у разі зміни виду діяльності, встановлення нової виробничої лінії, або перепланування та/або реконструкції потужностей - не пізніше ніж за 30 календарних днів.
 		       
318. 8. Форма повідомлень, передбачених цієї статтею, затверджується компетентним органом та не може містити вимогу про надання іншої інформації, крім тієї, що зазначена у частинах третій та сьомій цієї статті.
 		       
319. 9. Підставою для відмови у державній реєстрації потужностей є недостовірність даних, зазначених у заяві, або невірно заповнена заява.
 		 -35- Кулініч О.І.
 Частину дев’яту статті 17 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Оператор ринку, який отримав відмову у державній реєстрації потужностей, може подати повторно заяву компетентному органу на проведення державної реєстрації потужності після усунення причин, що стали підставою для такої відмови»
 		Враховано у ст.15     
320. Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин такої відмови надсилається заявнику не пізніше 15 робочих днів із дня прийняття заяви.
 		       
321. Стаття 18. Тимчасове припинення, поновлення та скасування дії державної реєстрації потужності
 		 -36- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 18 Розділу V виключити. У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано      
    -37- Люшняк М.В.
 Розділ V доповнити статтями наступного змісту:
«Стаття 18. Державна реєстрація кормових добавок
1.Державну реєстрацію кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок здійснює компетентний орган.
2.Для здійснення державної реєстрації кормової добавки оператор ринку або уповноважена ним особа (далі – заявник) подає до компетентного органу відповідну заяву та інші документи, визначені у частині третій цій статті, а також одночасно надсилає копії заяви та інших документів до Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок Для цілей державної реєстрації кормової добавки заявник або уповноважена ним особа повинні бути резидентами України.
3.До заяви про державну реєстрацію кормової добавки додаються:
1)реєстраційне досьє (в друкованій та електронній формах);
2) резюме (короткий виклад) реєстраційного досьє (в друкованій та електронній формах);
3)копії документів, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію кормової добавки, оплату послуг з наукової оцінки (експертизи) кормової добавки та оплату послуг референс-лабораторії. 4.Реєстр.картка №
)
17. Якщо протягом семи місяців після отримання Національною установою України з ветеринарних препаратів та кормових добавок заяви про державну реєстрацію кормової добавки та інших документів, визначених у частині третій цій статті, компетентний орган не надіслав (надав) заявнику копію рішення про державну реєстрацію кормової добавки або відмову в її реєстрації, така кормова добавка вважається зареєстрованою та внесеною до Державного реєстру кормових добавок наступного дня після спливу зазначеного строку.
18. Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Держаного реєстру кормових добавок шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
19. Державна реєстрація кормової добавки, в тому числі її реєстрація у спрощеному порядку та перереєстрація, є платною. Адміністративний збір за здійснення державної реєстрації кормової добавки становить 0,07 від розміру мінімальної заробітної плати. Адміністративний збір, сплачений за здійснення державної реєстрації кормової добавки, зараховується до державного бюджету.
20. Послуги з наукової оцінки (експертизи) кормової добавки та послуги референс-лабораторії є платними. Розмір плати за надання цих послуг визначається на основі методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
21. Положення про державну реєстрацію кормових добавок розробляється на основі вимог цього Закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Положення про державну реєстрацію кормових добавок, зокрема визначає порядок державної реєстрації кормових добавок у спрощеному порядку, перереєстрації кормових добавок, форму та порядок ведення Державного реєстру кормових добавок, граничні обсяги ввезення (пересилання) кормових добавок, що не внесені до Державного реєстру кормових добавок.
 		Враховано частково у ст. 18   
322. 1. Дію державної реєстрації потужності може бути тимчасово припинено на один, декілька або усі види діяльності, якщо під час здійснення державного контролю було встановлено, що потужність не відповідає вимогам, які встановлені законодавством про корми до таких потужностей. Таке тимчасове припинення дії державної реєстрації потужності продовжується до того моменту, поки оператор ринку не виконає усі вимоги законодавства, які висуваються до таких видів діяльності.
 		       
323. Якщо зазначені вище вимоги не виконуються протягом одного року, застосовуються положення частини восьмої цієї статті.
 		       
324. 2. Дія державної реєстрації потужності припиняється шляхом видачі постанови про тимчасове припинення дії державної реєстрації потужності головним державним інспектором компетентного органу.
 		       
325. 3. У разі тимчасового припинення дії державної реєстрації потужності інформація про це заноситься до відповідного реєстру та оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу.
 		       
326. 4. Оператор ринку, дію державної реєстрації потужності якого тимчасово припинено, не має права здійснювати виробництво та/або обіг кормів на такій потужності.
 		       
327. 5. Оператор ринку, дію державної реєстрації потужності якого тимчасово припинено, може подати заяву компетентному органу на поновлення дії державної реєстрації потужності після усунення причин, що стали підставою для такого припинення.
 		       
328. 6. Поновлення дії державної реєстрації потужності здійснюється у триденний термін після усунення невідповідностей вимогам, які встановлені законодавством про корми до такої потужності шляхом скасування постанови про тимчасове припинення дії державної реєстрації потужності головним державним інспектором компетентного органу. Інформація про поновлення дії державної реєстрації потужності заноситься до реєстру та оприлюднюється на офіційному веб-сайті компетентного органу.
 		       
329. 7. Рішення про тимчасове припинення державної реєстрації потужності може бути оскаржене до компетентного органу або суду.
 		       
330. 8. Дія державної реєстрації потужності скасовується, а потужність вилучається з реєстру потужностей у наступних випадках:
 		       
331. а) оператор ринку припиняє діяльність;
 		       
332. б) якщо протягом року після виявлення невідповідностей потужностей вимогам законодавства про корми та тимчасового припинення дії державної реєстрації оператор ринку не усуває зазначені невідповідності;
 		       
333. в) якщо протягом року видано три або більше постанови про тимчасове припинення дії державної реєстрації даної потужності.
 		       
334. Стаття 19. Експлуатаційний дозвіл
 		 -38- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 19 Розділу V замінити статтею 15 наступного змісту:
«Стаття 15. Державна реєстрація потужностей
1. Оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані повідомити компетентний орган про потужності, які вони мають намір використовувати на будь-якій стадії виробництва та/або обігу кормів з метою їх державної реєстрації.
2. Державна реєстрація потужностей здійснюється територіальним органом компетентного органу шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів на безоплатній основі.
Кожній потужності у Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів присвоюється реєстраційний номер.
Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до відомостей про зареєстровані потужності, що містяться у Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів, шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
3. Не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв’язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення кормів, яке не пов’язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один реєстраційний номер.
4. Для внесення потужності, що підлягає державній реєстрації, до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів оператор ринку повідомляє про намір її використання шляхом подання заяви про державну реєстрацію потужності до територіального органу компетентного органу за місцезнаходженням цієї потужності не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку її роботи. У заяві про державну реєстрацію потужності зазначаються: найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДР, місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік кормів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб'єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб'єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва). Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи, може подаватися в електронному або паперовому вигляді та підлягає реєстрації компетентним органом в день її надходження.
Оператор ринку зобов’язаний повідомляти територіальний орган компетентного органу про будь-які зміни в своїй діяльності, що зумовлюють необхідність внесення змін до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів, не пізніше 10 робочих днів після настання таких змін.
5. Державна реєстрація потужності здійснюється протягом 10 календарних днів після отримання відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
6. Підставами для відмови у державній реєстрації потужності є невідповідність заяви встановленій формі та/або надання неповної інформації у поданій заяві.
Відмова у державній реєстрації потужностей з інших підстав забороняється.
Копія рішення про відмову у державній реєстрації потужності з обґрунтуванням причин такої відмови повинна бути надана (надіслана) оператору ринку в строк, встановлений для державної реєстрації потужностей, але не пізніше трьох робочих днів із дня прийняття такого рішення.
7. Якщо протягом п’ятнадцяти робочих днів з моменту отримання територіальним органом компетентного органу заяви про державну реєстрацію потужності така реєстрація не здійснена, а копія рішення про відмову у державній реєстрації потужності не надана (надіслана) оператору ринку, він набуває право здійснювати виробництво та/або обіг кормів на відповідній потужності за принципом мовчазної згоди.
8. Оператор ринку, який має намір припинити використання зареєстрованої потужності, зобов’язаний звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про скасування державної реєстрації потужності не пізніше, ніж за 10 робочих днів до припинення використання такої потужності для виробництва та/або обігу кормів.
9. Територіальний орган компетентного органу скасовує державну реєстрацію потужності за наявності однієї з таких підстав:
1) звернення оператора ринку до компетентного органу із заявою про скасування державної реєстрації потужності;
2) ліквідація оператора ринку — юридичної особи;
3) припинення підприємницької діяльності оператора ринку — фізичної особи — підприємця;
10. Територіальний орган компетентного органу звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді скасування державної реєстрації потужності за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) встановлення факту наявності в заяві про державну реєстрацію потужності недостовірної інформації;
2) закінчення одного року після виявлення компетентним органом невідповідності потужності вимогам законодавства про корми, якщо протягом цього строку оператор ринку не усунув зазначену невідповідність;
3) прийняття протягом року трьох або більше рішень (постанов) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів на відповідній потужності, якщо вони не були визнані незаконними у встановленому законом порядку.
11. Відомості про скасування державної реєстрації потужності вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.
12. Порядок здійснення державної реєстрації потужностей затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано   Стаття 15. Державна реєстрація потужностей
1. Оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані повідомити компетентний орган про потужності, які вони мають намір використовувати на будь-якій стадії виробництва та/або обігу кормів, з метою їх державної реєстрації.
2. Державна реєстрація потужностей здійснюється територіальним органом компетентного органу шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів на безоплатній основі.
Кожній потужності у Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів присвоюється реєстраційний номер.
Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до відомостей про зареєстровані потужності, що містяться у Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів, шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
3. Не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв’язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення кормів, яке не пов’язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один реєстраційний номер.
4. Для внесення потужності, що підлягає державній реєстрації, до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів оператор ринку повідомляє про намір її використання шляхом подання заяви про державну реєстрацію потужності до територіального органу компетентного органу за місцезнаходженням цієї потужності не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку її роботи. У заяві про державну реєстрацію потужності зазначаються: найменування, ідентифікаційний код згідно з єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік кормів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб'єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб'єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва). Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи, може подаватися в електронному або паперовому вигляді та підлягає реєстрації компетентним органом в день її надходження.
Оператор ринку зобов’язаний повідомляти територіальний орган компетентного органу про будь-які зміни у своїй діяльності, що зумовлюють необхідність внесення змін до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів, не пізніше 10 робочих днів після настання таких змін.
5. Державна реєстрація потужності здійснюється протягом 10 календарних днів після отримання відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
6. Підставами для відмови у державній реєстрації потужності є невідповідність заяви встановленій формі та/або надання неповної інформації у поданій заяві.
Відмова у державній реєстрації потужностей з інших підстав забороняється.
Копія рішення про відмову у державній реєстрації потужності з обґрунтуванням причин такої відмови повинна бути надана (надіслана) оператору ринку в строк, встановлений для державної реєстрації потужностей, але не пізніше трьох робочих днів із дня прийняття такого рішення.
Після усунення причин, що стали підставою для відмови у державній реєстрації потужності, оператор ринку може повторно звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про державну реєстрацію потужності.
7. Якщо протягом 15 робочих днів з моменту отримання територіальним органом компетентного органу заяви про державну реєстрацію потужності така реєстрація не здійснена, а копія рішення про відмову у державній реєстрації потужності не надана (надіслана) оператору ринку, він набуває право здійснювати виробництво та/або обіг кормів на відповідній потужності за принципом мовчазної згоди.
8. Оператор ринку, який має намір припинити використання зареєстрованої потужності, зобов’язаний звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про скасування державної реєстрації потужності не пізніше ніж за 10 робочих днів до припинення використання такої потужності для виробництва та/або обігу кормів.
9. Територіальний орган компетентного органу скасовує державну реєстрацію потужності за наявності однієї з таких підстав:
1) звернення оператора ринку до компетентного органу із заявою про скасування державної реєстрації потужності;
2) ліквідація оператора ринку — юридичної особи;
3) припинення підприємницької діяльності оператора ринку — фізичної особи — підприємця;
10. Територіальний орган компетентного органу звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді скасування державної реєстрації потужності за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) встановлення факту наявності в заяві про державну реєстрацію потужності недостовірних відомостей;
2) закінчення одного року після виявлення компетентним органом невідповідності потужності вимогам законодавства про корми, якщо протягом цього строку оператор ринку не усунув зазначену невідповідність;
3) прийняття протягом року трьох або більше рішень (постанов) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів на відповідній потужності, якщо вони не були визнані незаконними у встановленому законом порядку.
11. Відомості про скасування державної реєстрації потужності вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.
12. Порядок здійснення державної реєстрації потужностей затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
    -39- Люшняк М.В.
 Стаття 19. Державна реєстрація кормових добавок у спрощеному порядку
1. Державна реєстрація кормових добавок у спрощеному порядку здійснюється відповідно до вимог статті 18 цього Закону з урахуванням особливостей передбачених у цій статті.
2. Державна реєстрація кормових добавок у спрощеному порядку застосовується до кормових добавок, які дозволені до використання іноземними державами або міжнародними організаціями (інтеграційними об’єднаннями держав) відповідно до вимог, що визнані Україною еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми.
3. Рішення про визнання вимог іноземних держав або міжнародних організацій (інтеграційних об’єднань держав) еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми, приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, в порядку, визначеному відповідними міжнародними договорами України.
4. Для здійснення державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку заявник подає до компетентного органу та одночасно надсилає відповідні копії до Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок відповідну заяву, до якої додаються, за виключенням випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті, такі документи::
1) копія чинного рішення уповноваженого органу іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), яким дозволяється використання відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом з завіреним перекладом на українську мову);
2) копія експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом з завіреним перекладом на українську мову);
3) копія звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів досліджень (випробувань) відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом з завіреним перекладом на українську мову);
4) копію документу, що підтверджуює сплату збору за державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку.
5. За відсутності публічно доступного експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) кормової добавки, використання якої дозволено іноземною державою або міжнародною організацією (інтеграційним об’єднанням держав) та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів досліджень (випробувань) цієї кормової добавки, подання такого висновку та/або звіту для державної реєстрації відповідної кормової добавки у спрощеному порядку не вимагається, за умови наявності чинної угоди про співробітництво між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, та уповноваженим органом або науковою установою, що здійснює наукову оцінку (експертизу) кормових добавок, іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), якими дозволено використання такої кормової добавки. Така угода про співробітництво повинна передбачати можливість обміну інформацією, необхідною для здійснення державної реєстрації кормових добавок у спрощеному порядку, включно у випадках, коли копія чинного рішення уповноваженого органу іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), яким дозволяється використання відповідної кормової добавки, та/або копія експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) відповідної кормової добавки, та/або копія звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів досліджень (випробувань) відповідної кормової добавки, що подані заявником, не містять всіх відомостей, що передбачені відповідно частинами тринадцятою, дев’ятою та шостою статті 18 цього Закону.
Всі випадки відсутності в публічному доступі документів, зазначених в цій частині, або їх невідповідності частинами тринадцятої, дев’ятої та шостої статті 18 цього Закону не є підставою для припинення державної реєстрації у спрощеному порядку або відмови в державній реєстрації у спрощеному порядку.
6. У разі отримання заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку, в якій вказано про відсутність публічно доступного експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) такої кормової добавки та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів досліджень (випробувань) цієї кормової добавки, компетентний орган або Національна установа України з ветеринарних препаратів та кормових добавок на підставі угоди про співробітництво невідкладно звертається до уповноваженого органу або наукової установи, що здійснює наукову оцінку (експертизу) кормових добавок, іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), якими дозволено використання такої кормової добавки в кормах, із запитом на отримання інформації, необхідної для її державної реєстрації у спрощеному порядку.
Не пізніше десяти робочих днів після прийняття рішення про визнання вимог іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав) еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, зобов’язаний звернутися до уповноваженого органу або наукової установи, що здійснює наукову оцінку (експертизу) кормових добавок, відповідної іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав) з пропозицією укласти угоду про співробітництво, передбачену в цій частині статті.
7. Протягом двох місяців після отримання заяви щодо державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку компетентний орган приймає рішення про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку або відмову в її реєстрації.
8. Підставами для відмови в державній реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку є:
1) неподання заявником будь-якого з документів, передбачених в частині четвертій цієї статті, крім випадків, передбачених в частині п’ятій цієї статті;
2) недостовірність відомостей, наведених у документа, що подані для державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку.
9. Якщо в результаті розгляду заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку, в якій вказано про відсутність публічно доступного експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) відповідної кормової добавки та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів досліджень (випробувань) цієї кормової добавки, компетентний орган встановить наявність у публічному доступі такого висновку та/або звіту, рішення про відмову в державній реєстрації цієї кормової добавки приймається на підставі пункту першого частини восьмої цієї статті із зазначенням посилання на експертний висновок іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) відповідної кормової добавки та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів досліджень (випробувань) цієї кормової добавки в публічному доступі.
10. Якщо протягом сімдесяти календарних днів після отримання компетентним органом заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку та інших документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, компетентний орган не надіслав (надав) заявнику копію рішення про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку або відмову в її реєстрації, така кормова добавка вважається зареєстрованою та внесеною до Державного реєстру кормових добавок наступного дня після спливу зазначеного строку.
11. Протягом трьох років з дня державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку, компетентний орган може одноразово звернутися до заявника, який подав заяву про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку, з вимогою надати три референсні зразки цієї кормової добавки, а заявник зобов’язаний надати їх безкоштовно референс лабораторії протягом двох місяців після отримання такої вимоги. Заявник звільняється від зазначеного обов’язку якщо виробництво відповідної кормової добавки припинено на день отримання від компетентного органу вимоги щодо надання трьох референсних зразків цієї кормової добавки.».
 		Враховано частково у ст.19   
335. 1. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом на потужність, що використовується для:
 		       
336. 1) виробництва та/або реалізації таких кормових добавок:
 		       
337. поживних добавок, до яких належать:
 		       
338. вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією;
 		       
339. сполуки елементів, які простежуються;
 		       
340. амінокислоти, солі амінокислот та їх аналоги;
 		       
341. сечовина та її похідні;
 		       
342. зоотехнічних добавок, до яких належать:
 		       
343. підсилювачі засвоюваності (речовини, які під час згодовування тваринам підвищують засвоюваність кормів у результаті впливу на цільові кормові матеріали);
 		       
344. стабілізатори кишкової флори (мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які під час згодовування тваринам сприятливо впливають на кишкову флору);
 		       
345. речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;
 		       
346. інші зоотехнічні добавки;
 		       
347. технологічних добавок, до яких належать (лише з максимальним встановленим вмістом): антиоксиданти (речовини, які продовжують строк зберігання кормів та кормових матеріалів, захищаючи їх від пошкоджень, спричинених окисненням);
 		       
348. органолептичних добавок, до яких належать: барвники (каротиноїди та ксантофіли: речовини, які підсилюють чи відновлюють колір кормів; речовини, які під час згодовування тваринам підсилюють забарвлення харчових продуктів тваринного походження; речовини, які сприятливо впливають на забарвлення декоративних риб та птахів);
 		       
349. 2) виробництва та/або реалізації преміксів, виготовлених з використанням таких кормових добавок:
 		       
350. зоотехнічних добавок, до яких належать: таких як:
 		       
351. кокцидіостатики та гістомоностатики;
 		       
352. підсилювачі росту;
 		       
353. антибіотики;
 		       
354. поживних добавок, до яких належать:
 		       
355. вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією (вітаміни А та Д), сполуки мікроелементів;
 		       
356. сполуки елементів, які простежуються (міді та селену);
 		       
357. 3) виробництва з метою реалізації, або виробництва лише для власного господарства, кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів, що містять:
 		       
358. зоотехнічні добавки, до яких належать:
 		       
359. кокцидіостатики та гістомоностатики;
 		       
360. підсилювачі росту;
 		       
361. антибіотики.
 		       
362. 2. На потужності, що зазначені у частині першій цієї статті, оператори ринку зобов’язані отримати експлуатаційний дозвіл:
 		       
363. на кожну окрему потужність;
 		       
364. до початку експлуатації потужності.
 		       
365. 3. Для отримання експлуатаційного дозволу особи, зазначені у частині першій цієї статті, подають заяву, встановленої компетентним органом форми, та перелік кормових добавок, преміксів та кормів, які планується виробляти, переробляти, обробляти або зберігати. Перелік документів, які необхідно подавати для отримання експлуатаційного дозволу, є вичерпним.
 		       
366. 4. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом, якщо після інспектування потужностей, зазначених у частині першій цієї статті, було встановлено, що вони відповідають вимогам законодавства про корми.
 		       
367. Не потребують інспектування потужностей оператори ринку, які діють виключно як продавці, та здійснюють лише продаж кормів, без їх зберігання на потужностях. Такі оператори ринку подають компетентному органу заяву, встановленої компетентним органом форми, для підтвердження того, що корми, які вони реалізують відповідають вимогам законодавства про корми.
 		       
368. 5. Якщо під час інспектування потужностей, зазначених у частині першій цієї статті, виявляється, що потужність відповідає вимогам лише щодо інфраструктури та обладнання, встановленим законодавством про корми, то на таку потужність компетентний орган видає тимчасовий експлуатаційний дозвіл. Якщо результат нового інспектування потужності, проведеного протягом трьох місяців з видачі тимчасового дозволу доведе, що потужність відповідає усім вимогам, встановленим цим Законом, компетентний орган видає на таку потужність експлуатаційний дозвіл. У випадку, якщо було зроблено відповідні зміни, але потужність все ще не відповідає усім вимогам законодавства, компетентний орган може подовжити дію тимчасового дозволу. За жодних умов дія тимчасового дозволу не може перевищувати термін шість місяців.
 		       
369. 6. У разі коли оператор ринку, який вже має експлуатаційний дозвіл, побудував нові або здійснює реконструкцію потужностей і планує використовувати їх для виробництва та обігу кормів, встановлює нову виробничу лінію, змінює вид діяльності, він повинен звернутися із заявою до головного державного інспектора про зазначені наміри не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку зазначених дій.
 		       
370. Інспектування нових або реконструйованих потужностей, нових виробничих ліній та необхідні дослідження проводяться протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви.
 		       
371. Оператор ринку використовує нові або реконструйовані потужності, нові виробничі лінії та здійснює нові види діяльності після отримання акта за результатами проведення інспектування, якщо такий акт підтверджує відповідність вимогам законодавства про корми. Якщо в акті зазначено про невідповідність вимогам, використання нових або реконструйованих потужностей, нових виробничих ліній та видів діяльності можливе тільки після проведення повторного інспектування з оформленням відповідного акта.
 		       
372. 7. За видачу та поновлення дії експлуатаційного дозволу в разі тимчасового припинення його дії справляється плата, яка перераховується до державного бюджету.
 		       
373. 8. Видача або поновлення дії експлуатаційного дозволу здійснюється після пред’явлення оператором ринку документа про внесення плати за його видачу або поновлення.
 		       
374. 9. Переоформлення, видача дубліката експлуатаційного дозволу здійснюються безоплатно з підстав, у порядку та строки, що встановлені законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.
 		       
375. 10. Документи, зазначені у цій статті, що подаються для отримання експлуатаційного дозволу, мають бути засвідчені підписом оператора ринку, який провадить діяльність, зазначену у частині першій цієї статті, або уповноваженої ним особи.
 		       
376. 11. Рішення про видачу або відмову у видачі експлуатаційного дозволу приймається компетентним органом, на підставі результатів інспектування заявлених потужностей щодо їх відповідності законодавству про корми.
 		       
377. 12. Інспектування заявлених потужностей проводиться не пізніше 15 календарних днів з дня отримання компетентним органом документів.
 		       
378. 13. Строк видачі експлуатаційного дозволу становить 30 календарних днів з дня отримання компетентним органом відповідних документів.
 		       
379. 14. Експлуатаційний дозвіл є безстроковим.
 		       
380. 15. Оператори ринку та потужності, на які видано експлуатаційний дозвіл, вносяться до реєстру, зазначеного у частині другій статті 17 цього Закону, із наданням реєстраційного номеру, який ведеться компетентним органом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.
 		       
381. 16. Компетентний орган забезпечує відкритість, доступність та безоплатність цього реєстру для громадськості в електронному вигляді на його офіційному сайті в Інтернеті.
 		       
382. 17. Підставами для відмови у видачі експлуатаційного дозволу є:
 		       
383. 1) відсутність будь-якого з документів, передбачених цією статтею;
 		       
384. 2) недостовірність відомостей, зазначених у поданих для отримання експлуатаційного дозволу документах;
 		       
385. 3) заявлені потужності не відповідають вимогам законодавства про корми.
 		       
386. 18. Відмова у видачі експлуатаційного дозволу з підстав, не передбачених частиною сімнадцятою цієї статті, забороняється.
 		       
387. 19. У разі прийняття рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу оператору ринку, який провадить діяльність, зазначену у частині першій цієї статті, має бути надано (особисто та/або поштовим відправленням) рішення про таку відмову з посиланням на конкретні положення законодавства про корми.
 		       
388. 20. Надання рішення про відмову здійснюється в строк, встановлений для видачі експлуатаційного дозволу, але не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.
 		       
389. 21. У разі усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу, повторний розгляд документів здійснюється компетентним органом у строк та в порядку, передбаченими для отримання експлуатаційного дозволу.
 		       
390. 22. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу або суду.
 		       
391. 23. Оператор ринку, який має намір припинити виробництво на тій чи іншій потужності, зобов’язаний подати повідомлення про це встановленої форми до компетентного органу за місцезнаходженням потужностей - не пізніше ніж за 10 календарних днів.
 		       
392. 24. Форма експлуатаційного дозволу затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		       
393. Стаття 20. Тимчасове припинення, поновлення та анулювання дії експлуатаційного дозволу
 		 -40- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статті 20-23 Розділу V виключити. У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано      
394. 1. Дію експлуатаційного дозволу потужностей може бути тимчасово припинено на один, декілька або усі види діяльності, якщо під час здійснення державного контролю було встановлено, що потужність не відповідає вимогам, які встановлені законодавством про корми до таких потужностей. Таке тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу продовжується до того моменту, поки оператор ринку не виконає усі вимоги законодавства, які висуваються до таких видів діяльності.
 		 -41- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Розділ V доповнити новими статтями 16-21 наступного змісту:
«Стаття 16. Категорії та функціональні групи кормових добавок
1. В залежності від функціонального призначення та властивостей кормові добавки поділяються на такі категорії:
технологічні кормові добавки;
сенсорні кормові добавки;
поживні кормові добавки;
зоотехнічні кормові добавки;
кокцидіостатики та гістомоностатики.
2. В межах відповідної категорії кормова добавка може бути віднесена до однієї або декількох функціональних груп.
3. Технологічні кормові добавки включають в себе такі функціональні групи:
консерванти – речовини або мікроорганізми, які захищають корм від пошкодження мікроорганізмами або їх метаболітами;
антиоксиданти – речовини, які продовжують строк зберігання кормів та кормових матеріалів, захищаючи їх від пошкодження внаслідок окислення;
емульгатори – речовини, які дозволяють формувати та підтримувати однорідну суміш двох або більше незмішуваних фаз в кормах;
стабілізатори – речовини, які дозволяють підтримувати визначений фізико-хімічний стан кормів;
желюючі агенти та драглеутворювачі – речовини, які надають корму певну структуру шляхом формування гелю або драглів;
згущувачі – речовини, які підвищують в’язкість кормів;
зв’язуючі агенти – речовини, які посилюють здатність часток корму триматися разом;
речовини контролю радіонуклідного забруднення – речовини, які перешкоджають поглинанню радіонуклідів або сприяють їх виведенню;
антиспікаючі агенти – речовини, які знижують здатність окремих часток корму триматися разом (прилипати);
регулятори кислотності – речовини, які регулюють рівень рН кормів:
силосні добавки – речовини, включаючи ензими та мікроорганізми, призначені для включення до складу кормів з метою покращення виробництва силосу;
денатуранти – речовини, що використовуються у виробництві перероблених кормів та дозволяють встановити походження харчових або кормових матеріалів;
речовини для зменшення забруднення кормів мікотоксинами – речовини, здатні стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів, сприяти їх виведенню чи змінювати спосіб їх дії;
підсилювачі гігієни – речовини або мікроорганізми, які сприятливо впливають на гігієнічні характеристики кормів шляхом зниження їх мікробіологічного забруднення.
4. Сенсорні кормові добавки включають в себе такі функціональні групи:
барвники – речовини, що надають або відновлюють забарвлення корму, речовини, що надають забарвлення продукту тваринного походження, речовини, що сприятливо впливають на колір декоративних рибок та птахів;
ароматичні суміші – речовини, наявність яких у кормі підвищує їх запах та смакові якості.
5. Поживні кормові добавки включають в себе такі функціональні групи:
вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією;
суміші мікроелементів;
амінокислоти, солі амінокислот та їх аналоги;
сечовина та її похідні.
6. Зоотехнічні кормові добавки включають в себе такі функціональні групи:
підсилювачі засвоюваності – речовини, які покращують перетравлення їжі тваринами завдяки їх впливу на окремі кормові матеріали;
стабілізатори кишкової флори – мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які сприятливо впливають на кишкову флору;
речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;
інші зоотехнічні кормові добавки.
7. У разі необхідності, зумовленої науково-технічним розвитком, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, за власною ініціативою або за зверненням наукових установ чи операторів ринку може визначити додаткові категорії та функціональні групи кормових добавок.
 		Враховано   Стаття 16. Категорії та функціональні групи кормових добавок
1. Залежно від функціонального призначення та властивостей кормові добавки поділяються на такі категорії:
1) технологічні кормові добавки;
2) сенсорні кормові добавки;
3) поживні кормові добавки;
4) зоотехнічні кормові добавки;
5) кокцидіостатики та гістомоностатики.
2. У межах відповідної категорії кормова добавка може бути віднесена до однієї або декількох функціональних груп.
3. Технологічні кормові добавки включають такі функціональні групи:
1) консерванти – речовини або мікроорганізми, які захищають корм від пошкодження мікроорганізмами або їх метаболітами;
2) антиоксиданти – речовини, які продовжують строк зберігання кормів та кормових матеріалів, захищаючи їх від пошкодження внаслідок окислення;
3) емульгатори – речовини, які дозволяють формувати та підтримувати однорідну суміш двох або більше незмішуваних фаз у кормах;
4) стабілізатори – речовини, які дозволяють підтримувати визначений фізико-хімічний стан кормів;
5) желюючі агенти та драглеутворювачі – речовини, які надають корму певну структуру шляхом формування гелю або драглів;
6) згущувачі – речовини, які підвищують в’язкість кормів;
7) зв’язуючі агенти – речовини, які посилюють здатність часток корму триматися разом;
8) речовини контролю радіонуклідного забруднення – речовини, які перешкоджають поглинанню радіонуклідів або сприяють їх виведенню;
9) антиспікаючі агенти – речовини, які знижують здатність окремих часток корму триматися разом (прилипати);
10) регулятори кислотності – речовини, які регулюють рівень рН кормів:
11) силосні добавки – речовини, включаючи ензими та мікроорганізми, призначені для включення до складу кормів з метою покращення виробництва силосу;
12) денатуранти – речовини, що використовуються у виробництві перероблених кормів та дозволяють встановити походження харчових або кормових матеріалів;
13) речовини для зменшення забруднення кормів мікотоксинами – речовини, здатні стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів, сприяти їх виведенню чи змінювати спосіб їх дії;
14) підсилювачі гігієни – речовини або мікроорганізми, які сприятливо впливають на гігієнічні характеристики кормів шляхом зниження їх мікробіологічного забруднення.
4. Сенсорні кормові добавки включають такі функціональні групи:
1) барвники – речовини, що надають або відновлюють забарвлення корму, речовини, що надають забарвлення продукту тваринного походження, речовини, що сприятливо впливають на колір декоративних рибок та птахів;
2) ароматичні суміші – речовини, наявність яких у кормі підвищує їх запах та смакові якості.
5. Поживні кормові добавки включають такі функціональні групи:
1) вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією;
2) суміші мікроелементів;
3) амінокислоти, солі амінокислот та їх аналоги;
4) сечовина та її похідні.
6. Зоотехнічні кормові добавки включають такі функціональні групи:
1) підсилювачі засвоюваності – речовини, які покращують перетравлення їжі тваринами завдяки їх впливу на окремі кормові матеріали;
2) стабілізатори кишкової флори – мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які сприятливо впливають на кишкову флору;
3) речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;
4) інші зоотехнічні кормові добавки.
7. У разі необхідності, зумовленої науково-технічним розвитком, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, за власною ініціативою або за зверненням наукових установ чи операторів ринку може визначити додаткові категорії та функціональні групи кормових добавок.
 
395. Якщо зазначені вище вимоги не виконуються протягом одного року, застосовуються положення частини восьмої цієї статті.
 		       
396. 2. Дія експлуатаційного дозволу потужностей припиняється шляхом видачі постанови про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу потужностей головним державним інспектором компетентного органу.
 		       
397. 3. Оператор ринку, дію експлуатаційного дозволу якого тимчасово припинено, не має права здійснювати виробництво, реалізацію та/або обіг кормів на таких потужностях.
 		       
398. 4. У разі тимчасового припинення дії експлуатаційного дозволу інформація про це вноситься до відповідного реєстру та оприлюднюється на офіційному веб-сайті компетентного органу.
 		       
399. 5. Оператор ринку, дію експлуатаційного дозволу на потужності якого тимчасово припинено, може подати заяву компетентному органу про поновлення дії експлуатаційного дозволу після усунення причин, що стали підставою для такого припинення.
 		       
400. 6. Поновлення дії експлуатаційного дозволу здійснюється після усунення невідповідностей законодавству про корми, які стосуються зазначених потужностей шляхом скасування постанови про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу головним державним інспектором компетентного органу. Для цього компетентний орган протягом 10 днів після отримання заяви про поновлення експлуатаційного дозволу, має здійснити повторне інспектування зазначених потужностей. У випадку позитивного результату інспектування, та пред’явлення оператором ринку документа про внесення плати за його поновлення, таке поновлення здійснюється у десятиденний термін. Інформація про поновлення дії експлуатаційного дозволу заноситься до реєстру та оприлюднюється на офіційному веб-сайті компетентного органу.
 		       
401. 7. Рішення про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу або суду.
 		       
402. 8. Дія експлуатаційного дозволу анулюється, а потужності вилучаються з реєстру потужностей у наступних випадках:
 		       
403. 1) оператор ринку припиняє діяльність;
 		       
404. 2) якщо протягом року після виявлення невідповідностей потужностей вимогам законодавства про корми та тимчасового припинення дії експлуатаційного дозволу оператор ринку не усуває зазначені невідповідності;
 		       
405. 3) якщо протягом року видано три або більше постанови про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу на дану потужності.
 		       
406. 9. Анулювання експлуатаційного дозволу проводиться з підстав, у порядку та строки, що встановлені законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.
 		       
407. Стаття 21. Вимоги до виробництва та обігу кормів
 		 -42- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Стаття 17. Вимоги до кормових добавок
1. З урахуванням вимог частини другої цієї статті будь-яка фізична чи юридична особа може використовувати кормову добавку для виробництва корму та/або здійснювати її обіг, а також обіг корму, виробленого з її використанням, відповідно до вимог законодавства про корми, за умови що така кормова добавка зареєстрована в Україні, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
2. Введення в обіг зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які складаються, містять або виготовлені з генетично модифікованих організмів, дозволяється виключно тим операторам ринку (їх правонаступникам, уповноваженим ними особам), за зверненнями яких відповідні кормові добавки були зареєстровані в Україні.
3. Дозволяється ввозити на територію України кормові добавки, які не зареєстровані в Україні з метою:
державної реєстрації в Україні;
презентації (демонстрації) на ярмарках, виставках, конференціях, інших публічних заходах;
наукових досліджень;
для внутрішніх потреб оператора ринку, зокрема розробки нових кормів, без права введення в обіг кормової добавки окремо або в складі корму, а також без права введення в обіг тварин, що годувалися з використанням цієї кормової добавки.
Граничні обсяги ввезення на територію України кормових добавок для зазначених цілей визначаються в Положенні про державну реєстрацію кормових добавок, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
4. Кормова добавка не повинна:
чинити несприятливий вплив на здоров’я людей та/або тварин та/або навколишнє природне середовище;
бути представленою в такий спосіб, що може вводити в оману оператора ринку та/або кінцевого користувача;
завдавати шкоду людині шляхом погіршення характерних особливостей харчових продуктів тваринного походження або справляти на споживача помилкове враження щодо характерних особливостей харчових продуктів тваринного походження.
5. Кормова добавка повинна відповідати, щонайменше, одній з наступних вимог:
позитивно впливати на характеристики корму;
позитивно впливати на характеристики продуктів тваринного походження;
позитивно впливати на забарвлення декоративних риб та птахів;
задовольняти поживні потреби тварин;
позитивно впливати на екологічні наслідки виробництва тваринницької продукції;
позитивно впливати на виробництво тваринницької продукції, продуктивність та благополуччя тварин шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність кормів;
мати кокцидіостатичну або гістомоностатичну дію.
6. Антибіотики, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків, не можуть бути кормовими добавками чи їх компонентами.
 		Враховано   Стаття 17. Вимоги до кормових добавок
1. З урахуванням вимог частини другої цієї статті будь-яка фізична чи юридична особа може використовувати кормову добавку для виробництва корму та/або здійснювати її обіг, а також обіг корму, виробленого з її використанням, відповідно до вимог законодавства про корми, за умови що така кормова добавка зареєстрована в Україні, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
2. Введення в обіг зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які складаються, містять або виготовлені з генетично модифікованих організмів, дозволяється виключно тим операторам ринку (їх правонаступникам, уповноваженим ними особам), за зверненнями яких відповідні кормові добавки були зареєстровані в Україні.
3. Дозволяється ввозити на територію України кормові добавки, не зареєстровані в Україні, з метою:
1) державної реєстрації в Україні;
2) презентації (демонстрації) на ярмарках, виставках, конференціях, інших публічних заходах;
3) наукових досліджень;
4) для внутрішніх потреб оператора ринку, зокрема розробки нових кормів, без права введення в обіг кормової добавки окремо або в складі корму, а також без права введення в обіг тварин, що годувалися з використанням цієї кормової добавки.
Граничні обсяги ввезення на територію України кормових добавок для зазначених цілей визначаються в Положенні про державну реєстрацію кормових добавок, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
4. Кормова добавка не повинна:
1) несприятливо впливати на здоров’я людей та/або тварин, та/або на навколишнє природне середовище;
2) бути представленою в такий спосіб, що може вводити в оману оператора ринку та/або кінцевого користувача;
3) завдавати шкоду людині шляхом погіршення характерних особливостей харчових продуктів тваринного походження або справляти на споживача помилкове враження щодо характерних особливостей харчових продуктів тваринного походження.
5. Кормова добавка повинна відповідати щонайменше одній із таких вимог:
1) позитивно впливати на характеристики корму;
2) позитивно впливати на характеристики продуктів тваринного походження;
3) позитивно впливати на забарвлення декоративних риб та птахів;
4) задовольняти поживні потреби тварин;
5) позитивно впливати на екологічні наслідки виробництва тваринницької продукції;
6) позитивно впливати на виробництво тваринницької продукції, продуктивність та благополуччя тварин шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність кормів;
7) мати кокцидіостатичну або гістомоностатичну дію.
6. Антибіотики, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків, не можуть бути кормовими добавками чи їх компонентами.
 
408. 1. Корми, які знаходяться в бігу в Україні, повинні бути безпечними та відповідати вимогам, встановленим законодавством про корми.
 		       
409. 2. Забороняється виробництво кормів:
 		       
410. 1) на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;
 		       
411. 2) на потужностях, щодо яких не отримано державної реєстрації та/або експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія державної реєстрації чи експлуатаційного дозволу тимчасово припинена;
 		       
412. 3) із використанням кормових добавок, які не зареєстровані в Україні згідно із законодавством про корми.
 		       
413. 3. Забороняється обіг кормів:
 		       
414. 1) вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;
 		       
415. 2) вироблених на потужностях, щодо яких не отримано державної реєстрації та/або експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія державної реєстрації чи експлуатаційного дозволу тимчасово припинена;
 		       
416. 3) вироблених із використанням кормових добавок, які не зареєстровані в Україні згідно із законодавством про корми;
 		       
417. 4) які марковані із порушенням вимог законодавства про корми;
 		       
418. 5) ввезені (переслані) на територію України контрабандно;
 		       
419. 6) термін зберігання, яких закінчено.
 		       
420. 4. Вилучені корми, які неможливо повернути в обіг, використовуються для інших, ніж споживання тваринами, призначеними для виготовлення харчових продуктів, цілей або підлягають знищенню у порядку, встановленому законом, за рахунок оператора ринку.
 		       
421. 5. У разі коли будь-які небезпечні корми є частиною партії або вантажу з кормами одного найменування, вважається, що всі корми цього найменування в конкретній партії або вантажі також є небезпечними, їх подальший обіг забороняється, якщо тільки після проведення подальшого контролю не буде доведено, що решта партії або вантажу є безпечною.
 		       
422. 6. Документом, який має супроводжувати корми в обігу є товарно-транспортна накладна. Встановлення вимог щодо наявності додаткових документів, що мають супроводжувати корми в обігу, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
 		       
423. 7. Товарно-транспортна накладна, зокрема, містить інформацію, яка забезпечує простежуваність кормів, що транспортуються та має зберігатися протягом строку, необхідного для забезпечення простежуваності.
 		       
424. Стаття 22. Вимоги до потужностей, що виробляють корми для їх ввезення (пересилання) на митну територію України
 		 -43- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Стаття 18. Державна реєстрація кормових добавок
1. Державну реєстрацію кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок здійснює компетентний орган.
2. Для здійснення державної реєстрації кормової добавки оператор ринку (далі – заявник) або уповноважена ним особа подає до Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок відповідну заяву та інші документи, визначені у частині третій цій статті. Для цілей державної реєстрації кормової добавки заявник або уповноважена ним особа повинні бути резидентами України.
3. До заяви про державну реєстрацію кормової добавки додаються:
1)реєстраційне досьє (в друкованій та електронній формах);
2)резюме (короткий виклад) реєстраційного досьє (в друкованій та електронній формах);
3)копії документів, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію кормової добавки, оплату послуг з наукової оцінки (експертизи) кормової добавки та оплату послуг референс-лабораторії. 4. Реєстр.картка №
)
17. Якщо протягом семи місяців після отримання Національною установою України з ветеринарних препаратів та кормових добавок заяви про державну реєстрацію кормової добавки та інших документів, визначених у частині третій цій статті, компетентний орган не надіслав (надав) заявнику копію рішення про державну реєстрацію кормової добавки або відмову в її реєстрації, така кормова добавка вважається зареєстрованою та внесеною до Державного реєстру кормових добавок наступного дня після спливу зазначеного строку.
18. Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Держаного реєстру кормових добавок шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
19. Державна реєстрація кормової добавки, в тому числі її реєстрація у спрощеному порядку та перереєстрація, є платною. Адміністративний збір за здійснення державної реєстрації кормової добавки становить 0,07 від розміру мінімальної заробітної плати. Адміністративний збір, сплачений за здійснення державної реєстрації кормової добавки, зараховується до державного бюджету.
20. Послуги з наукової оцінки (експертизи) кормової добавки та послуги референс-лабораторії є платними. Розмір плати за надання цих послуг визначається на основі методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеренарної медецини.
21. Положення про державну реєстрацію кормових добавок розробляється на основі вимог цього Закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Положення про державну реєстрацію кормових добавок, зокрема визначає спрощений порядок державної реєстрації, перереєстрації кормових добавок, форму та порядок ведення Державного реєстру кормових добавок, граничні обсяги ввезення (пересилання) кормових добавок, що не внесені до Державного реєстру кормових добавок.
 		Враховано   Стаття 18. Державна реєстрація кормових добавок
1. Державну реєстрацію кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок здійснює компетентний орган.
2. Для здійснення державної реєстрації кормової добавки оператор ринку (далі – заявник) або уповноважена ним особа подає до Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок відповідну заяву та інші документи, визначені частиною третьою цієї статті. Для цілей державної реєстрації кормової добавки заявник або уповноважена ним особа повинні бути резидентами України.
3. До заяви про державну реєстрацію кормової добавки додаються:
1) реєстраційне досьє (у друкованій та електронній формах);
2) резюме (короткий виклад) реєстраційного досьє (у друкованій та електронній формах);
3) копії документів, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію кормової добавки, оплату послуг з наукової оцінки (експертизи) кормової добавки та оплату послуг референс-лабораторії. 4. Реєстр.картка №
)
17. Якщо протягом семи місяців після отримання Національною установою України з ветеринарних препаратів та кормових добавок заяви про державну реєстрацію кормової добавки та інших документів, визначених частиною третьою цій статті, компетентний орган не надіслав (надав) заявнику копію рішення про державну реєстрацію кормової добавки або про відмову в її реєстрації, така кормова добавка вважається зареєстрованою та внесеною до Державного реєстру кормових добавок наступного дня після спливу зазначеного строку.
18. Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Держаного реєстру кормових добавок шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті.
19. Державна реєстрація кормової добавки, в тому числі її реєстрація у спрощеному порядку та перереєстрація, є платною. Адміністративний збір за здійснення державної реєстрації кормової добавки становить 7 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленому на 1 січня відповідного року. Адміністративний збір, сплачений за здійснення державної реєстрації кормової добавки, зараховується до державного бюджету.
20. Послуги з наукової оцінки (експертизи) кормової добавки та послуги референс-лабораторії є платними. Розмір плати за надання цих послуг визначається на основі методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
21. Положення про державну реєстрацію кормових добавок розробляється на основі вимог цього Закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Положення про державну реєстрацію кормових добавок, зокрема, визначає порядок підготовки та форму експертного висновку з рекомендацією щодо державної реєстрації кормової добавки або відмови в такій реєстрації, спрощений порядок державної реєстрації, перереєстрації кормових добавок, форму та порядок ведення Державного реєстру кормових добавок, граничні обсяги ввезення (пересилання) кормових добавок, що не внесені до Державного реєстру кормових добавок.
 
425. 1. Вимоги до потужностей, що виробляють корми для їх ввезення (пересилання) на митну територію України, не повинні перевищувати аналогічні вимоги, які встановлені для потужностей в Україні.
 		       
426. 2. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, не дозволяється.
 		       
427. 3. Компетентний орган веде реєстр країн, з яких може здійснюватися ввезення на територію України кормів, та реєстр потужностей в таких країнах, з яких може здійснюватися ввезення на митну територію України кормів. Реєстри оприлюднюються на офіційному веб-сайті компетентного органу та оновлюються щомісяця не пізніше 15 числа поточного місяця.
 		 -44- Кулініч О.І.
 Частину третю статті 22 викласти у такій редакції:
«3. Корми тваринного походження можуть ввозитись на митну територію України, якщо вони походять з країни (її окремої території), яка внесена до реєстру країн та потужностей, з яких може здійснюватися ввезення (пересилання) на митну територію України продуктів. Такий Реєстр ведеться компетентним органом у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин «.
Країни та потужності в таких країнах, які на момент введення в дію цього Закону мають історію ввезення на територію України кормів, заносяться у зазначені реєстри автоматично без додаткових дій з боку компетентного органу».
 		Враховано частково у ст.48     
428. Внесення до реєстру країн, з яких може здійснюватися ввезення на територію України кормів, здійснюється за результатами перевірки системи державного контролю країни-імпортера за поданням її компетентного органу.
 		       
429. Формування реєстру потужностей, з яких може здійснюватися ввезення на територію України кормів, здійснюється за поданням компетентного органу країни знаходження таких потужностей або за відповідною заявою оператору ринку кормів.
 		       
430. Компетентний орган повинен мати безперешкодний доступ до потужностей, що виробляють корми для їх ввезення на митну територію України, з метою інспектування таких потужностей для проведення перевірки виконання вимог законодавства про корми.
 		       
431. 4. Компетентний орган приймає рішення щодо необхідності проведення інспектування потужності протягом 10 днів з моменту отримання заяви від оператору ринку кормів, про що повідомляє оператора ринку кормів та відповідний компетентний орган країни-експортера. Період прийняття рішення щодо включення/невключення потужності в реєстр не повинен перевищувати 60 календарних днів з моменту отримання відповідної заяви від оператору ринку кормів.
 		       
432. Країни та потужності в таких країнах, які на момент введення в дію цього Закону мають історію ввезення на територію України кормів, заносяться у зазначені реєстри автоматично без додаткових дій з боку компетентного органу.
 		       
433. 5. Порядок проведення перевірки виконання встановлених законодавством вимог, реєстрації та вилучення з реєстру країн, з яких може здійснюватися ввезення на територію України кормів, та реєстру потужностей для імпорту в Україну встановлюється компетентним органом.
 		       
434. Стаття 23. Корми, заборонені до ввезення (пересилання) на митну територію України
 		 -45- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Стаття 19. Спрощений порядок державної реєстрації кормових добавок
1.Державна реєстрація кормових добавок у спрощеному порядку здійснюється відповідно до вимог статті 18 цього Закону з урахуванням особливостей передбачених у цій статті.
2.Спрощений порядок державної реєстрації застосовується до кормових добавок, які дозволені до використання іноземними державами або міжнародними організаціями (інтеграційними об’єднаннями держав) відповідно до вимог, що визнані Україною еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми.
3.Рішення про визнання вимог іноземних держав або міжнародних організацій (інтеграційних об’єднань держав) еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми, приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, в порядку, визначеному відповідними міжнародними договорами України.
4.Для здійснення державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку заявник подає до Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок відповідну заяву, до якої додаються:
1)копія чинного рішення уповноваженого органу іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), яким дозволяється використання відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом з завіреним перекладом на українську мову);
2)копія експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом з завіреним перекладом на українську мову);
3)копія звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом з завіреним перекладом на українську мову);
4)копії документів, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію кормової добавки, оплату послуг з наукової оцінки (експертизи) кормової добавки та оплату послуг референс-лабораторії.
5. За відсутності публічно доступного експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) кормової добавки, використання якої дозволено іноземною державою або міжнародною організацією (інтеграційним об’єднанням держав) та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу цієї кормової добавки, подання такого висновку та/або звіту для державної реєстрації відповідної кормової добавки у спрощеному порядку не вимагається, за умови наявності чинної угоди про співробітництво між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, та уповноваженим органом або науковою установою, що здійснює наукову оцінку (експертизу) кормових добавок, іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), якими дозволено використання такої кормової добавки. Така угода про співробітництво має передбачати можливість обміну інформацією, необхідною для здійснення державної реєстрації кормових добавок.
У разі отримання заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку, в якій вказано про відсутність публічно доступного експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) такої кормової добавки та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу цієї кормової добавки, компетентний орган або Національна установа України з ветеринарних препаратів та кормових добавок на підставі угоди про співробітництво невідкладно звертається до уповноваженого органу або наукової установи, що здійснює наукову оцінку (експертизу) кормових добавок, іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), якими дозволено використання такої кормової добавки в кормах, із запитом на отримання інформації, необхідної для її державної реєстрації.
Не пізніше одного місяця після прийняття рішення про визнання вимог іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав) еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, зобов’язаний звернутися до уповноваженого органу або наукової установи, що здійснює наукову оцінку (експертизу) кормових добавок, відповідної іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав) з пропозицією укласти угоду про співробітництво, передбачену в цій частині статті.
6. Копія чинного рішення уповноваженого органу іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), яким дозволяється використання кормової добавки, що подається заявником для державної реєстрації відповідної кормової добавки у спрощеному порядку, повинна містити відомості, передбачені пунктами другим-шостим частини дев’ятої статті 18, а у разі необхідності – також відомості, передбачені частиною тринадцятою статті 18 цього Закону. Ця вимога не поширюється на випадки, передбачені частиною п’ятою цієї статті.
7. Копія експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) кормової добавки, що подається заявником для державної реєстрації відповідної кормової добавки у спрощеному порядку, повинна містити відомості, передбачені частиною дев’ятою статті 18 цього Закону.
8. Копія звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу кормової добавки, що подається заявником для державної реєстрації відповідної кормової добавки у спрощеному порядку, повинна містити відомості, передбачені частиною шостою статті 18 цього Закону.
9. Протягом тридцяти календарних днів після отримання документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, Національна установа України з ветеринарних препаратів та кормових добавок на підставі аналізу інформації, що міститься в цих документах, а також висновку референс-лабораторії, наданого відповідно до частини десятої цієї статті, здійснює власну наукову оцінку (експертизу) кормової добавки в скороченому порядку і подає компетентному органу експрес-висновок з рекомендацією щодо державної реєстрації кормової добавки або відмови в ній.
10. Для державної реєстрації кормової добавки в спрощеному порядку референс-лабораторія здійснює відтворення методів аналізу кормової добавки, вказаного у звіті іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу відповідної кормової добавки та надає Національній установі України з ветеринарних препаратів та кормових добавок власний звіт, який містить:
1)висновок щодо можливості використання для цілей державного контролю в Україні методів аналізу, вказаних у звіті іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу відповідної кормової добавки;
2)результати тестування методів аналізу (у разі необхідності тестування).
11. Протягом десяти робочих днів після отримання від Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок експрес-висновку з рекомендацією щодо державної реєстрації відповідної кормової добавки або відмови в ній, компетентний орган приймає рішення про державну реєстрацію кормової добавки або відмову в її реєстрації.
12. Підставами для відмови в державній реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку є:
1) неподання заявником будь-якого з документів, передбачених в частині четвертій цієї статті, крім випадків, передбачених в частині п’ятій цієї статті;
2) недостовірність відомостей, наведених у документа, що подані для державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку.
13. Якщо в результаті розгляду заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку, в якій вказано про відсутність публічно доступного експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) відповідної кормової добавки та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу цієї кормової добавки, компетентний орган встановить наявність такого висновку та/або звіту, рішення про відмову в державній реєстрації цієї кормової добавки приймається на підставі пункту першого частини дванадцятої цієї статті із зазначенням посилання на експертний висновок іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) відповідної кормової добавки та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу цієї кормової добавки.
14. Якщо протягом двох місяців після отримання Національною установою України з ветеринарних препаратів та кормових добавок заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку та інших документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, компетентний орган не надіслав (надав) заявнику копію рішення про державну реєстрацію кормової добавки або відмову в її реєстрації, така кормова добавка вважається зареєстрованою та внесеною до Державного реєстру кормових добавок наступного дня після спливу зазначеного строку. Це правило не застосовується у разі, якщо відсутність рішення компетентного органу про державну реєстрацію кормової добавки зумовлена затримкою з отриманням інформації, необхідної для її державної реєстрації, за запитом, направленим на підставі угоди про співробітництво, укладеної відповідно до частини п’ятої цієї статті. Про затримку з отриманням такої інформації заявник повідомляється письмово не пізніше двох місяців після отримання Національною установою України з ветеринарних препаратів та кормових добавок заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку.
Стаття 20. Перереєстрація кормових добавок
1. Перереєстрація кормових добавок здійснюється у порядку, встановленому для їх державної реєстрації з урахуванням особливостей, визначених в цій статті.
2. Заява про перереєстрацію кормової добавки та інші документи, передбачені в цій статті, подаються заявником або уповноваженою ним особою не пізніше, ніж за один рік до закінчення строку чинності державної реєстрації кормової добавки.
3. У разі здійснення перереєстрації зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які містять, складаються чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, заявником може виступати тільки той оператор ринку (його правонаступник), за зверненням якого відповідна кормова добавка була зареєстрована та внесена до Державного реєстру кормових добавок.
4. У разі перереєстрації кормових добавок, які не належать до зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які містять, складаються чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, заявником може бути будь-який оператор ринку.
5. З метою перереєстрації кормової добавки заявник або уповноважена ним особа звертається до компетентного органу з відповідною заявою, до якої додаються:
1) копія рішення про державну реєстрацію кормової добавки – у разі перереєстрації зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які містять, складаються чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів;
2) звіт про результати пост реєстраційного моніторингу кормової добавки, якщо вимоги щодо такого моніторингу передбачені рішенням про її державну реєстрацію;
3) будь-яка нова інформація, що стала відомою за час використання кормової добавки і стосується оцінки її безпечності та/або ризиків для життя та здоров’я людей, тварин або навколишнього природного середовища;
4) пропозиції щодо зміни або доповнення умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог,що передбачені рішенням про державну реєстрацію кормової добавки;
5) копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за перереєстрацію кормової добавки.
Для перереєстрації кормової добавки подання реєстраційного досьє, резюме реєстраційного досьє та зразків кормової добавки для лабораторних досліджень (випробувань) не вимагаються.
6. Якщо з незалежних від заявника причин рішення про перереєстрацію кормової добавки не прийнято до закінчення строку чинності її державної реєстрації, чинність останньої продовжується до моменту прийняття відповідного рішення компетентним органом.
Стаття 21. Внесення змін, зупинення дії та скасування рішення про державну реєстрацію кормової добавки
1. У разі отримання інформації, що свідчить про небезпечність зареєстрованої кормової добавки для життя та/або здоров’я людини та/або тварини, компетентний орган може прийняти рішення про внесення змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, або скасувати рішення про державну реєстрацію кормової добавки.
2. Рішення про внесення змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, або про скасування рішення про державну реєстрацію кормової добавки може бути прийнято компетентним органом у разі зміни або скасування рішення уповноваженого органу іноземної держави або об’єднання держав (міжнародної організації), яким було дозволено використання відповідної кормової добавки.
3. Компетентний орган приймає рішення про внесення змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки або про скасування рішення про державну реєстрацію кормової добавки лише після отримання від Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок експертного висновку з рекомендацією про прийняття відповідного рішення.
4. За відсутності інших способів запобігти шкідливому впливу кормової добавки на життя та/або здоров’я людини та/або тварини компетентний орган може прийняти рішення про зупинення дії рішення про державну реєстрацію кормової добавки до отримання експертного висновку Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок, передбаченого частиною третьою цієї статті.
5. У разі прийняття компетентним органом рішення про зупинення дії або скасування рішення про державну реєстрацію кормової добавки обіг відповідної кормової добавки забороняється.
6. Відомості про рішення, прийняті компетентним органом відповідно до вимог цієї статті, вносяться до Державного реєстру кормових добавок не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття.».
У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано   Стаття 19. Спрощений порядок державної реєстрації кормових добавок
1. Державна реєстрація кормових добавок у спрощеному порядку здійснюється відповідно до вимог статті 18 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтєю.
2. Спрощений порядок державної реєстрації застосовується до кормових добавок, які дозволені до використання іноземними державами або міжнародними організаціями (інтеграційними об’єднаннями держав) відповідно до вимог, що визнані Україною еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми.
3. Рішення про визнання вимог іноземних держав або міжнародних організацій (інтеграційних об’єднань держав) еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми, приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, в порядку, визначеному відповідними міжнародними договорами України.
4. Для здійснення державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку заявник подає до Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок відповідну заяву, до якої додаються:
1) копія чинного рішення уповноваженого органу іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), яким надано дозвіл на використання відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом із завіреним перекладом на українську мову);
2) копія експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом з завіреним перекладом на українську мову);
3) копія звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу відповідної кормової добавки (мовою оригіналу разом із завіреним перекладом на українську мову);
4) копії документів, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію кормової добавки, оплату послуг з наукової оцінки (експертизи) кормової добавки та оплату послуг референс-лабораторії.
5. За відсутності публічно доступного експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) кормової добавки, дозвіл на використання якої надано іноземною державою або міжнародною організацією (інтеграційним об’єднанням держав), та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу цієї кормової добавки подання такого висновку та/або звіту для державної реєстрації відповідної кормової добавки у спрощеному порядку не вимагається, за умови наявності чинної угоди про співробітництво між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, та уповноваженим органом або науковою установою, що здійснює наукову оцінку (експертизу) кормових добавок, іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), які надали дозвіл на використання такої кормової добавки. Така угода про співробітництво має передбачати можливість обміну інформацією, необхідною для здійснення державної реєстрації кормових добавок.
У разі отримання заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку, в якій вказано про відсутність публічно доступного експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) такої кормової добавки, та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу цієї кормової добавки компетентний орган або Національна установа України з ветеринарних препаратів та кормових добавок на підставі угоди про співробітництво невідкладно звертається до уповноваженого органу або наукової установи, що здійснює наукову оцінку (експертизу) кормових добавок, іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), які надали дозвіл на використання такої кормової добавки в кормах, із запитом на отримання інформації, необхідної для її державної реєстрації.
Не пізніше одного місяця після прийняття рішення про визнання вимог іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав) еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, зобов’язаний звернутися до уповноваженого органу або наукової установи, що здійснює наукову оцінку (експертизу) кормових добавок, відповідної іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав) з пропозицією укласти угоду про співробітництво, передбачену цією частиною.
6. Копія чинного рішення уповноваженого органу іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), яким надано дозвіл на використання кормової добавки, що подається заявником для державної реєстрації відповідної кормової добавки у спрощеному порядку, повинна містити відомості, передбачені пунктами 2 – 6 частини дев’ятої статті 18, та у разі необхідності – також відомості, передбачені частиною тринадцятою статті 18 цього Закону. Ця вимога не поширюється на випадки, передбачені частиною п’ятою цієї статті.
7. Копія експертного висновку іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) кормової добавки, що подається заявником для державної реєстрації відповідної кормової добавки у спрощеному порядку, повинна містити відомості, передбачені частиною дев’ятою статті 18 цього Закону.
8. Копія звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу кормової добавки, що подається заявником для державної реєстрації відповідної кормової добавки у спрощеному порядку, повинна містити відомості, передбачені частиною шостою статті 18 цього Закону.
9. Протягом 30 календарних днів після отримання документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, Національна установа України з ветеринарних препаратів та кормових добавок на підставі аналізу інформації, що міститься в цих документах, та висновку референс-лабораторії, наданого відповідно до частини десятої цієї
статті, здійснює власну наукову оцінку (експертизу) кормової добавки в скороченому порядку і подає до компетентного органу експрес-висновок з рекомендацією про державну реєстрацію кормової добавки або про відмову в такій реєстрації.
10. Для державної реєстрації кормової добавки в спрощеному порядку референс-лабораторія здійснює відтворення методів аналізу кормової добавки, зазначеного у звіті іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу відповідної кормової добавки, та подає до Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок власний звіт, який містить:
1) висновок щодо можливості використання для цілей державного контролю в Україні методів аналізу, зазначених у звіті іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу відповідної кормової добавки;
2) результати тестування методів аналізу (у разі проведення тестування).
11. Протягом 10 робочих днів після отримання від Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок експрес-висновку з рекомендацією щодо державної реєстрації відповідної кормової добавки або відмови в такій реєстрації компетентний орган приймає рішення про державну реєстрацію кормової добавки або про відмову в її реєстрації.
12. Підставою для відмови в державній реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку є:
1) неподання заявником будь-якого з документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті;
2) недостовірність відомостей, наведених у документах, поданих для державної реєстрації кормової добавки у спрощеному порядку.
13. Якщо в результаті розгляду заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку, в якій вказано про відсутність публічно доступного експертного висновку іноземної організації, що здійснювала наукову оцінку (експертизу) відповідної кормової добавки, та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу цієї кормової добавки, компетентний орган встановить наявність такого висновку та/або звіту, рішення про відмову в державній реєстрації цієї кормової добавки приймається на підставі пункту 1 частини дванадцятої цієї статті із зазначенням посилання на експертний висновок іноземної організації, яка здійснювала наукову оцінку (експертизу) відповідної кормової добавки, та/або звіту іноземної референс-лабораторії про оцінку методів аналізу цієї кормової добавки.
14. Якщо протягом двох місяців після отримання Національною установою України з ветеринарних препаратів та кормових добавок заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку та інших документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, компетентний орган не надіслав (надав) заявнику копію рішення про державну реєстрацію кормової добавки або про відмову в її реєстрації, така кормова добавка вважається зареєстрованою та внесеною до Державного реєстру кормових добавок наступного дня після спливу зазначеного строку. Це правило не застосовується у разі, якщо відсутність рішення компетентного органу про державну реєстрацію кормової добавки зумовлена затримкою з отриманням інформації, необхідної для її державної реєстрації, за запитом, направленим на підставі угоди про співробітництво, укладеної відповідно до частини п’ятої цієї статті. Про затримку з отриманням такої інформації заявник повідомляється письмово не пізніше двох місяців після отримання Національною установою України з ветеринарних препаратів та кормових добавок заяви про державну реєстрацію кормової добавки у спрощеному порядку.
Стаття 20. Перереєстрація кормових добавок
1. Перереєстрація кормових добавок здійснюється у порядку, встановленому для їх державної реєстрації з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
2. Заява про перереєстрацію кормової добавки та інші документи, передбачені цією статтею, подаються заявником або уповноваженою ним особою не пізніше ніж за один рік до закінчення строку чинності державної реєстрації кормової добавки.
3. У разі здійснення перереєстрації зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які містять, складаються чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, заявником може виступати тільки той оператор ринку (його правонаступник), за зверненням якого відповідна кормова добавка була зареєстрована та внесена до Державного реєстру кормових добавок.
4. У разі перереєстрації кормових добавок, що не належать до зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які містять, складаються чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, заявником може бути будь-який оператор ринку.
5. З метою перереєстрації кормової добавки заявник або уповноважена ним особа звертається до компетентного органу з відповідною заявою, до якої додаються:
1) копія рішення про державну реєстрацію кормової добавки – у разі перереєстрації зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які містять, складаються чи вироблені з використанням генетично модифікованих організмів;
2) звіт про результати постреєстраційного моніторингу кормової добавки, якщо вимоги щодо такого моніторингу передбачені рішенням про державну реєстрацію кормової добавки;
3) будь-яка нова інформація, що стала відомою за час використання кормової добавки і стосується оцінки її безпечності та/або ризиків для життя та здоров’я людей, тварин або навколишнього природного середовища;
4) пропозиції щодо зміни або доповнення умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки;
5) копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за перереєстрацію кормової добавки.
Для перереєстрації кормової добавки подання реєстраційного досьє, резюме реєстраційного досьє та зразків кормової добавки для лабораторних досліджень (випробувань) не вимагається.
6. Якщо з незалежних від заявника причин рішення про перереєстрацію кормової добавки не прийнято до закінчення строку чинності її державної реєстрації, чинність державної реєстрації продовжується до дня прийняття відповідного рішення компетентним органом.
Стаття 21. Внесення змін, зупинення дії та скасування рішення про державну реєстрацію кормової добавки
1. У разі отримання інформації, що свідчить про небезпечність зареєстрованої кормової добавки для життя та/або здоров’я людини та/або тварини, компетентний орган може прийняти рішення про внесення змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, або скасувати рішення про державну реєстрацію кормової добавки.
2. Рішення про внесення змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, або про скасування рішення про державну реєстрацію кормової добавки може бути прийнято компетентним органом у разі зміни або скасування рішення уповноваженого органу іноземної держави або об’єднання держав (міжнародної організації), яким надано дозвіл на використання відповідної кормової добавки.
3. Компетентний орган приймає рішення про внесення змін до умов та/або обмежень обігу кормової добавки та інших вимог, передбачених рішенням про державну реєстрацію кормової добавки, або про скасування рішення про державну реєстрацію кормової добавки лише після отримання від Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок експертного висновку з рекомендацією щодо прийняття відповідного рішення.
4. За відсутності інших способів запобігти шкідливому впливу кормової добавки на життя та/або здоров’я людини та/або тварини компетентний орган може прийняти рішення про зупинення дії рішення про державну реєстрацію кормової добавки до отримання експертного висновку Національної установи України з ветеринарних препаратів та кормових добавок, передбаченого частиною третьою цієї статті.
5. У разі прийняття компетентним органом рішення про зупинення дії або скасування рішення про державну реєстрацію кормової добавки обіг відповідної кормової добавки забороняється.
6. Відомості про рішення, прийняті компетентним органом відповідно до вимог цієї статті, вносяться до Державного реєстру кормових добавок не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття.
 
435. 1. Забороняється ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, які є небезпечними або марковані із порушенням вимог законодавства про корми.
 		       
436. 2. Якщо виявляється, що корми для тварин, виготовлені в інших країнах, можуть становити ризик для здоров’я людини, здоров’я тварин чи навколишнього природного середовища компетентний орган може вжити таких заходів:
 		       
437. 1) припинення ввезення (пересилання) на митну територію України кормів для тварин з країни-виробника і, якщо можливо, з транзитної країни;
 		       
438. 2) встановлення особливих вимог до відповідних кормів для тварин з усієї або частини території країни-виробника;
 		       
439. 3) будь-який інший тимчасовий захід.
 		       
440. 3. У строк не більш як п’ять робочих днів вжиті компетентним органом заходи повинні бути підтверджені, змінені, скасовані чи розширені відповідно до встановлених законодавством процедур, а рішення про це опубліковано на офіційному веб-сайті компетентного органу.
 		 -46- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Проект Закону доповнити новим розділом V. У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних розділів.
Назву розділу V викласти у наступній редакції:
«Розділ V. ВИМОГИ ДО МАРКУВАННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТА ПАКУВАННЯ (ФАСУВАННЯ) КОРМІВ»
Розділ V доповнити новими статтями 22-35 наступного змісту:
«Стаття 22. Принципи маркування, реклами та представлення кормів
1. Маркування, реклама та представлення кормів не повинні вводити в оману, зокрема:
щодо передбачуваного використання чи характеристик кормів, а саме: характеру, способу виготовлення або виробництва, властивостей, складу, кількості, мінімального строку зберігання, видів або категорій тварин, для яких вони призначені;
шляхом приписування кормам характеристик, яких вони не мають, або шляхом створення враження, що їм притаманні особливі характеристики, коли насправді такі самі характеристики притаманні всім аналогічним кормам;
щодо відповідності маркування Державному каталогу кормових матеріалів або методичним настановам.
2. Корми можуть перебувати в обігу та маркуватися як корми, призначені для особливих поживних цілей, лише за умови включення тверджень про можливе використання таких кормів до Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей та відповідності їх властивостей основним поживним характеристикам, встановленим щодо таких тверджень у цьому Державному реєстрі.
3. Загальні вимоги до маркування, зазначені в цій статті та статті 23 цього Закону, є обов’язковими для всіх кормів. Спеціальні вимоги до маркування є обов’язковими для маркування окремих видів кормів, визначених цим Законом.
Стаття 23. Загальні вимоги до маркування кормів
1. Маркування кормів здійснюється повністю на видному місці упаковки, контейнера або на прикріпленій до них етикетці, або у супровідних документах. Маркування повинне бути чітким, стійким, нерозтертим.
Мова, якою виконується маркування кормів, повинна відповідати вимогам статті 26 Закону України «Про засади державної мовної політики».
2. Маркування на упаковці повинно легко розпізнаватися, не повинно приховуватися та/або спотворюватися іншою інформацією.
Маркування повинно бути представлено в кольорі, шрифті та розмірі, який не ускладнює сприйняття інформації про корм і не виділяє якусь частину інформації, якщо тільки таке виділення не призначено для привернення уваги до попереджувальних написів.
3. Маркування кормового матеріалу або кормової суміші повинно містити таку інформацію:
1) вид корму: кормовий матеріал, повнораціонний корм чи додатковий корм залежно від конкретних випадків:
для повнораціонного корму може у відповідних випадках використовуватися позначення «повноцінний замінник молока»;
для додаткового корму можуть у відповідних випадках використовуватися такі позначення: «мінеральний корм» або «неповноцінний замінник молока»;
для домашніх тварин, крім котів та собак, терміни «повнораціонний корм» та «додатковий корм» можуть замінюватися терміном «кормова суміш»;
2) найменування та адресу оператора ринку, відповідального за маркування;
3) номер експлуатаційного дозволу потужності оператора ринку, відповідального за маркування корму, якщо отримання такого дозволу є обов’язковим відповідно до законодавства про корми або законодавства про побічні продукти тваринного походження. Якщо на потужність отримано експлуатаційний дозвіл відповідно до законодавства про корми та експлуатаційний дозвіл відповідно до законодавства про побічні продукти тваринного походження, зазначенню у маркуванні підлягає номер експлуатаційного дозволу, що вимагається відповідно до законодавства про корми;
4) номер партії;
5) номінальну кількість корму (в одиницях маси ? для твердих кормів і в одиницях маси або об’єму ? для рідких кормів);
6) список кормових добавок, якому передує заголовок «добавки»;
7) вміст вологи.
4. Зазначені у маркуванні інструкції щодо належного використання додаткових кормів та кормових матеріалів, які містять кормові добавки в обсягах, що перевищують максимальні рівні, встановлені для повнораціонних кормів, повинні визначати максимальну кількість таких додаткових кормів та кормових матеріалів:
1) у грамах або кілограмах чи одиницях об’єму на одну тварину на день; або
2) у відсотках від добового раціону; або
3) на кілограм повнораціонного корму чи у відсотках від повнораціонного корму.
5. Оператором ринку, відповідальним за маркування корму, є оператор ринку, якому належить зареєстрований відповідно законодавства знак для товарів і послуг, що міститься в маркуванні корму, а для імпортованих кормів — імпортер.
Якщо знак для товарів і послуг в маркуванні відсутній, оператором ринку, відповідальним за маркування корму, є оператор ринку, який вводить корм в обіг.
6. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктами третім, четвертим, п’ятим та сьомим частини третьої цієї статті, не є обов’язковим, якщо кінцевий користувач та/або оператор ринку, який виступає покупцем, при укладенні договору щодо придбання корму письмово підтвердить, що він не вимагає зазначеної інформації.
7. При маркуванні фасованих (запакованих) кормів відомості, передбачені пунктами третім, четвертим та п’ятим частини третьої цієї статті, можуть наноситися безпосередньо на упаковку, а не на етикетку. В такому разі на етикетці має бути чітко зазначено, в якому місці вказані ці відомості.
8. Кормові матеріали та кормові суміші, які знаходяться в обігу насипом або в незакритих упаковках чи контейнерах відповідно до статті 34 цього Закону, повинні супроводжуватися документами, що містять інформацію, яка відповідно до вимог цього Закону повинна бути представлена в маркуванні.
9. Відомості, передбачені пунктами другим, третім, шостим та сьомим частини третьої цієї статті, щодо фасованих (запакованих) кормів для домашніх тварин, що реалізовуються кількома контейнерами, можуть наноситися на зовнішню упаковку, а не на кожний контейнер окремо, за умови, що сукупна загальна вага всієї упаковки не перевищує 10 кг.
10. Порядок маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
11. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, затверджує дозволені відхилення між наведеними у маркуванні значеннями складу кормового матеріалу та/або кормової суміші та значеннями, встановленими під час здійснення державного контролю.
12. На виконання пунктів шостого та сьомого частини третьої цієї статті центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, встановлює вимоги щодо маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних та непродуктивних тварин, а також вимоги щодо зазначення у маркуванні вмісту вологи у кормах.
Стаття 24. Спеціальні вимоги до маркування кормових матеріалів
1. Маркування кормових матеріалів повинно містити:
1) назву кормового матеріалу з урахуванням вимог частини третьої статті 25 цього Закону;
2) інформацію про особливості складу кормового матеріалу (обов’язкову декларацію), зазначену згідно з вимогами для відповідної категорії кормових матеріалів, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
2. Замість інформації, передбаченої пунктом другим частини першої цієї статті, можуть наводитися відомості, що містяться в Державному каталозі кормових матеріалів, за умови відповідності кормового матеріалу положенням Державного каталогу кормових матеріалів щодо відповідної категорії кормових матеріалів.
3. У разі включення кормових добавок до складу кормових матеріалів маркування таких кормових матеріалів повинно містити:
1) інформацію про види або категорії тварин, для яких призначено даний кормовий матеріал, якщо відповідні кормові добавки не були дозволені для всіх видів тварин або дозволені із максимальними обмеженнями для деяких видів тварин;
2) інструкції щодо належного використання кормових матеріалів з урахуванням вимог частини четвертої статті 23 цього Закону, якщо встановлено максимальний вміст у кормових матеріалах відповідних кормових добавок;
3) мінімальний строк зберігання кормових добавок, крім технологічних кормових добавок.
4. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктом другим частини першої цієї статті, не є обов’язковим, якщо кінцевий користувач та/або оператор ринку, який виступає покупцем, при укладенні договору щодо придбання корму письмово підтвердить, що він не вимагає зазначеної інформації.
5. При маркуванні фасованих (запакованих) кормових матеріалів відомості, передбачені пунктом третім частини другої цієї статті, можуть наноситися безпосередньо на упаковку, а не на етикетку. В такому разі на етикетці має бути чітко зазначено, в якому місці вказані ці відомості.
6. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктами третім, четвертим, п’ятим та сьомим частини третьої статті 23 цього Закону, а також пунктом другим частини першої цієї статті, не є обов’язковим для кормових матеріалів, які не містять кормових добавок, крім консервантів та силосних добавок, що виробляються та постачаються оператором ринку відповідно до частини першої статті 36 цього Закону іншому оператору ринку, що здійснює первинне виробництво кормів для потреб власного господарства.
7. Для кормових матеріалів, вага одиниці упаковки яких не перевищує 20 кг, які призначені кінцевому користувачу та знаходяться в обігу розсипом, відомості, передбачені частиною третьою статті 23 цього Закону, а також частинами першою і третьою цієї статті, можуть повідомлятися кінцевому користувачу шляхом надання відповідних інструкцій в місцях продажу. В такому разі відомості, передбачені пунктом першим частини третьої статті 23 цього Закону, а також частиною першою цієї статті, можуть надаватися кінцевому користувачу разом із документом про проведений розрахунок.
Стаття 25. Державний каталог кормових матеріалів
1.З метою уніфікації назв кормових матеріалів та забезпечення доступу до інформації про їх властивості, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, формує та веде Державний каталог кормових матеріалів в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2.Державний каталог кормових матеріалів включає у себе перелік категорій кормових матеріалів, назви яких можуть зазначатись замість окремих кормових матеріалів у маркуванні кормів для непродуктивних тварин, за виключенням хутрових тварин.
3.Державний каталог кормових матеріалів повинен містити наступні відомості про кормові матеріали:
1) категорія кормового матеріалу;
2) назва кормового матеріалу;
3) ідентифікаційний номер кормового матеріалу;
4) опис кормового матеріалу, в тому числі інформацію про виробничий процес (у разі необхідності);
5) інформацію про склад кормового матеріалу;
6) глосарій, що містить визначення термінів, зокрема тих, що носять технічний характер, та використовуються при описі виробничих процесів.
3. Використання операторами ринку відомостей Державного каталогу кормових матеріалів є добровільним. Використання у маркуванні назв кормових матеріалів, що містяться в Державному каталозі кормових матеріалів, дозволяється лише за умови дотримання операторами ринку, відповідальними за маркування, усіх положень каталогу, що стосуються відповідних кормових матеріалів.
4. Внесення змін до Державного каталогу кормових матеріалів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, за власною ініціативою або за ініціативою операторів ринку чи їх об’єднань з урахуванням науково-технічних та виробничих досягнень у виробництві кормів.
5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного каталогу кормових матеріалів шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Стаття 26. Спеціальні вимоги до маркування кормових сумішей
1. Маркування кормових сумішей повинно містити:
1) інформацію про види або категорії тварин, для яких призначено кормову суміш;
2) інструкції щодо належного використання кормової суміші, які вказують на мету, для якої вона призначена, з урахуванням вимог частини четвертої статті 23 цього Закону;
3) найменування та адресу оператора ринку, відповідального за виробництво кормової суміші, номер експлуатаційного дозволу або реєстраційний номер потужності, на якій вироблена кормова суміш – у разі, якщо оператор ринку, відповідальний за виробництво кормової суміші, не є оператором ринку, відповідальним за її маркування;
4) мінімальний строк зберігання кормової суміші, що зазначається відповідно до наступних вимог:
- у маркуванні кормових сумішей, що швидко псуються, вказується день, місяць та рік після напису «вжити до «;
- у маркуванні інших кормових сумішей вказується місяць та рік після напису «вжити до кінця»;
Якщо в маркуванні вказана дата виробництва, мінімальний строк зберігання також може бути наведений шляхом зазначення періоду часу в днях або місяцях від дати виробництва;
5) перелік кормових матеріалів, що входять до складу кормової суміші, якому передує заголовок «склад», із зазначенням назви кожного кормового матеріалу відповідно до вимог пункту першого частини першої статті 24 цього Закону. Перелік кормових матеріалів, які входять до складу кормової суміші, зазначається в порядку зменшення їх ваги з урахуванням вмісту вологи в кормовій суміші. Цей перелік може містити інформацію про вагу кормових матеріалів у відсотках;
6) інформацію про особливості складу кормової суміші (обов’язкову декларацію), зазначену згідно з вимогами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
2. До переліку кормових матеріалів, зазначеного у пункті п’ятому частини першої цієї статті, застосовуються наступні вимоги:
1) назва кормового матеріалу та його вага у відсотках повинні бути зазначені, якщо на наявність такого кормового матеріалу звертається увага у маркуванні словами, малюнками або графічними зображеннями;
2) якщо вага кормових матеріалів, що містяться у кормовій суміші для продуктивних тварин, не зазначена у відсотках в маркуванні, оператор ринку, відповідальний за маркування, зобов’язаний надати на запит покупця інформацію щодо кількісного вмісту кормових матеріалів з допустимим відхиленням не більше 15 відсотків від їх вмісту у складі кормової суміші; та
3) якщо кормова суміш призначена для непродуктивних тварин, за виключенням хутрових тварин, зазначення конкретної назви кормового матеріалу може бути замінено на назву категорії, до якої належить кормовий матеріал.
3. При маркуванні фасованих (запакованих) кормових сумішей відомості, передбачені пунктами третім – п’ятим частини першої цієї статті, можуть наноситися безпосередньо на упаковку, а не на етикетку. В такому разі на етикетці має бути чітко зазначено, в якому місці вказані ці відомості.
4. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених в пункті шостому частини першої цієї статті, не є обов’язковим для сумішей суцільних рослинних зерен, насіння та плодів.
5. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктами першим та другим частини першої цієї статті, не є обов’язковим, якщо кормова суміш складається не більше, ніж з трьох кормових матеріалів, які чітко зазначені в маркуванні.
6. Для кормових сумішей, вага одиниці упаковки яких не перевищує 20 кг, які призначені кінцевому користувачу та знаходяться в обігу розсипом, відомості, передбачені частиною третьою статті 23 цього Закону, а також частиною першою цієї статті, можуть повідомлятися кінцевому користувачу шляхом надання відповідних інструкцій в місцях продажу. В такому разі відомості, передбачені пунктом першим частини третьої статті 23 цього Закону, а також пунктами першим та другим частини першої цієї статті, можуть надаватися кінцевому користувачу разом із документом про проведений розрахунок.
7. Відомості, передбачені пунктами другим, третім, п’ятим та шостим частини першої цієї статті, щодо фасованих (запакованих) кормових сумішей для домашніх тварин, що реалізовуються кількома контейнерами, можуть наноситися на зовнішню упаковку, а не на кожний контейнер окремо, за умови, що сукупна загальна вага всієї упаковки не перевищує 10 кг.
Стаття 27. Спеціальні вимоги до маркування кормів, призначених для особливих поживних цілей
1. Маркування кормів, призначених для особливих поживних цілей, повинно містити:
1) слово «дієтичний» після зазначення виду корму відповідно до вимог пункту першого частини третьої статті 23 цього Закону;
2) відомості щодо можливого використання таких кормів відповідно до положень Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей;
3) застереження про необхідність консультації з ветеринаром або експертом з питань харчування перед використанням корму або перед подовженням строку його використання.
2. Слово «дієтичний» може зазначатися у маркуванні лише кормів, призначених для особливих поживних цілей.
Стаття 28. Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей
1.Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, формує та веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2.Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, включає в себе наступні відомості (твердження) щодо можливого використання таких кормів:
1) призначення корму (поживні цілі);
2) основні поживні характеристики корму;
3) види або категорії тварин, для яких призначений корм;
4) особливості складу корму (декларація);
5) рекомендована тривалість (строк) використання корму;
6) інші положення, що зазначаються у маркуванні.
3. Внесення змін до Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, за власною ініціативою або за ініціативою операторів ринку, інших фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України.
4. Для внесення змін до Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, за ініціативою оператора ринку або іншої фізичної чи юридичної особи така особа звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, з відповідною заявою, до якої додається реєстраційне досьє. Реєстр.картка №
)
5. Твердження щодо оптимізації годівлі або підтримки чи захисту фізіологічних умов дозволяються, якщо вони не містять положень, зазначених у пункті першому частини шостої цієї статті.
6. Маркування та презентація кормових матеріалів та кормових сумішей не може містити відомостей про те, що корм:
1) попереджує, виліковує або має цілющу дію відносно певної хвороби, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків. Ця вимога не застосовується до тверджень щодо дисбалансів поживних речовин, за умови, що з ними не пов’язано жодного патологічного симптому;
2) має особливі поживні властивості, якщо він не відповідає положенням частини другої статті 22 цього Закону».
У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано   Розділ V. ВИМОГИ ДО МАРКУВАННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТА ПАКУВАННЯ (ФАСУВАННЯ) КОРМІВ
Стаття 22. Принципи маркування, реклами та представлення кормів
1. Маркування, реклама та представлення кормів не повинні вводити в оману, зокрема:
1) щодо передбачуваного використання чи характеристик кормів, а саме характеру, способу виготовлення або виробництва, властивостей, складу, кількості, мінімального строку зберігання, видів або категорій тварин, для яких призначені корми;
2) шляхом приписування кормам характеристик, яких вони не мають, або шляхом створення враження, що їм притаманні особливі характеристики, коли насправді такі самі характеристики притаманні всім аналогічним кормам;
3) щодо відповідності маркування Державному каталогу кормових матеріалів або методичним настановам.
2. Корми можуть перебувати в обігу та маркуватися як корми, призначені для особливих поживних цілей, лише за умови включення тверджень про можливе використання таких кормів до Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей та відповідності властивостей таких кормів основним поживним характеристикам, встановленим щодо таких тверджень у цьому Державному реєстрі.
3. Загальні вимоги до маркування, передбачені цією статтею та статтею 23 цього Закону, є обов’язковими для всіх кормів. Спеціальні вимоги до маркування є обов’язковими для маркування окремих видів кормів, визначених цим Законом.
Стаття 23. Загальні вимоги до маркування кормів
1. Маркування кормів здійснюється повністю на видному місці упаковки, контейнера або на прикріпленій до них етикетці, або у супровідних документах. Маркування повинно бути чітким, стійким, нерозтертим.
Мова, якою виконується маркування кормів, повинна відповідати вимогам статті 26 Закону України «Про засади державної мовної політики».
2. Маркування на упаковці повинно легко розпізнаватися, не повинно приховуватися та/або спотворюватися іншою інформацією.
Маркування повинно бути представлено в кольорі, шрифті та розмірі, які не ускладнюють сприйняття інформації про корм і не виділяють певну частину інформації, якщо тільки таке виділення не призначено для привернення уваги до попереджувальних написів.
3. Маркування кормового матеріалу або кормової суміші повинно містити таку інформацію:
1) вид корму (кормовий матеріал, повнораціонний корм чи додатковий корм):
для повнораціонного корму у відповідних випадках може використовуватися позначення «повноцінний замінник молока»;
для додаткового корму у відповідних випадках можуть використовуватися такі позначення: «мінеральний корм» або «неповноцінний замінник молока»;
для домашніх тварин, крім котів та собак, позначення «повнораціонний корм» та «додатковий корм» можуть замінюватися позначенням «кормова суміш»;
2) найменування та адресу оператора ринку, відповідального за маркування;
3) номер експлуатаційного дозволу потужності оператора ринку, відповідального за маркування корму, якщо отримання такого дозволу є обов’язковим відповідно до законодавства про корми або законодавства про побічні продукти тваринного походження. Якщо на потужність отримано експлуатаційний дозвіл відповідно до законодавства про корми та експлуатаційний дозвіл відповідно до законодавства про побічні продукти тваринного походження, зазначенню у маркуванні підлягає номер експлуатаційного дозволу, що вимагається відповідно до законодавства про корми;
4) номер партії;
5) номінальну кількість корму (в одиницях маси ? для твердих кормів і в одиницях маси або об’єму ? для рідких кормів);
6) список кормових добавок, якому передує заголовок «добавки»;
7) вміст вологи.
4. Зазначені у маркуванні інструкції щодо належного використання додаткових кормів та кормових матеріалів, які містять кормові добавки в обсягах, що перевищують максимальні рівні, встановлені для повнораціонних кормів, повинні визначати максимальну кількість таких додаткових кормів та кормових матеріалів:
1) у грамах або кілограмах чи одиницях об’єму на одну тварину на день; або
2) у відсотках добового раціону;
3) на кілограм повнораціонного корму чи у відсотках повнораціонного корму.
5. Оператором ринку, відповідальним за маркування корму, є оператор ринку, якому належить зареєстрований відповідно до законодавства знак для товарів і послуг, що міститься в маркуванні корму, а для імпортованих кормів — імпортер.
Якщо знак для товарів і послуг у маркуванні відсутній, оператором ринку, відповідальним за маркування корму, є оператор ринку, який вводить корм в обіг.
6. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктами 3 - 5 та 7 частини третьої цієї статті, не є обов’язковим, якщо кінцевий користувач та/або оператор ринку, який виступає покупцем, при укладенні договору щодо придбання корму письмово підтвердить, що він не вимагає зазначеної інформації.
7. При маркуванні фасованих (запакованих) кормів відомості, передбачені пунктами 3 - 5 частини третьої цієї статті, можуть наноситися безпосередньо на упаковку, а не на етикетку. У такому разі на етикетці має бути чітко зазначено, в якому місці вказані ці відомості.
8. Кормові матеріали та кормові суміші, які перебувають
в обігу насипом або в незакритих упаковках чи контейнерах відповідно до статті 34 цього Закону, повинні супроводжуватися документами, що містять інформацію, яка відповідно до вимог цього Закону повинна бути представлена в маркуванні.
9. Відомості, передбачені пунктами 2, 3, 6 і 7 частини третьої цієї статті, щодо фасованих (запакованих) кормів для домашніх тварин, що реалізовуються кількома контейнерами, можуть наноситися на зовнішню упаковку, а не на кожний контейнер окремо, за умови що сукупна загальна вага всієї упаковки не перевищує 10 кілограмів.
10. Порядок маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
11. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, затверджує дозволені відхилення між наведеними у маркуванні значеннями складу кормового матеріалу та/або кормової суміші та значеннями, встановленими під час здійснення державного контролю.
12. На виконання пунктів 6 та 7 частини третьої цієї статті центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, встановлює вимоги щодо маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних та непродуктивних тварин, а також вимоги щодо зазначення у маркуванні вмісту вологи у кормах.
Стаття 24. Спеціальні вимоги до маркування кормових матеріалів
1. Маркування кормових матеріалів повинно містити:
1) назву кормового матеріалу з урахуванням вимог частини третьої статті 25 цього Закону;
2) інформацію про особливості складу кормового матеріалу (обов’язкову декларацію), зазначену згідно з вимогами для відповідної категорії кормових матеріалів, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
2. Замість інформації, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, можуть наводитися відомості, що містяться в Державному каталозі кормових матеріалів, за умови відповідності кормового матеріалу положенням Державного каталогу кормових матеріалів щодо відповідної категорії кормових матеріалів.
3. У разі включення кормових добавок до складу
кормових матеріалів маркування таких кормових матеріалів повинно містити:
1) інформацію про види або категорії тварин, для яких призначено даний кормовий матеріал, якщо відповідні кормові добавки не були дозволені для всіх видів тварин або дозволені із максимальними обмеженнями для деяких видів тварин;
2) інструкції щодо належного використання кормових матеріалів з урахуванням вимог частини четвертої статті 23 цього Закону, якщо встановлено максимальний вміст у кормових матеріалах відповідних кормових добавок;
3) мінімальний строк зберігання кормових добавок, крім технологічних кормових добавок.
4. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті, не є обов’язковим, якщо кінцевий користувач та/або оператор ринку, який виступає покупцем, при укладенні договору про придбання корму письмово підтвердить, що він не вимагає зазначеної інформації.
5. При маркуванні фасованих (запакованих) кормових матеріалів відомості, передбачені пунктом 3 частини третьої цієї статті, можуть наноситися безпосередньо на упаковку, а не на етикетку. У такому разі на етикетці має бути чітко зазначено, в якому місці вказані ці відомості.
6. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктами 3 - 5 і 7 частини третьої статті 23 цього Закону, а також пунктом 2 частини першої цієї статті, не є обов’язковим для кормових матеріалів, які не містять кормових добавок, крім консервантів та силосних добавок, що виробляються та постачаються оператором ринку відповідно до частини першої статті 36 цього Закону іншому оператору ринку, що здійснює первинне виробництво кормів для потреб власного господарства.
7. Для кормових матеріалів, вага одиниці упаковки яких не перевищує 20 кілограмів, які призначені кінцевому користувачу та перебувають в обігу розсипом, відомості, передбачені частиною третьою статті 23 цього Закону, а також частинами першою і третьою цієї статті, можуть повідомлятися кінцевому користувачу шляхом надання відповідних інструкцій у місцях продажу. У такому разі відомості, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 23 цього Закону, а також частиною першою цієї статті, можуть надаватися кінцевому користувачу разом із документом про проведений розрахунок.
Стаття 25. Державний каталог кормових матеріалів
1. З метою уніфікації назв кормових матеріалів та забезпечення доступу до інформації про їхні властивості центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері
ветеринарної медицини, формує та веде Державний каталог кормових матеріалів в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Державний каталог кормових матеріалів включає перелік категорій кормових матеріалів, назви яких можуть зазначатися замість назв окремих кормових матеріалів у маркуванні кормів для непродуктивних тварин, крім хутрових тварин.
3. До Державного каталогу кормових матеріалів повині вноситися такі відомості про кормові матеріали:
1) категорія кормового матеріалу;
2) назва кормового матеріалу;
3) ідентифікаційний номер кормового матеріалу;
4) опис кормового матеріалу, в тому числі інформацію про виробничий процес (у разі необхідності);
5) склад кормового матеріалу;
6) глосарій, що містить визначення термінів, зокрема тих, що носять технічний характер, та використовуються при описі виробничих процесів.
3. Використання операторами ринку відомостей Державного каталогу кормових матеріалів є добровільним. Використання у маркуванні назв кормових матеріалів, що містяться в Державному каталозі кормових матеріалів, дозволяється лише за умови дотримання операторами ринку, відповідальними за маркування, усіх положень каталогу щодо відповідних кормових матеріалів.
4. Внесення змін до Державного каталогу кормових матеріалів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, за власною ініціативою або за ініціативою операторів ринку чи їх об’єднань з урахуванням науково-технічних та виробничих досягнень у виробництві кормів.
5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного каталогу кормових матеріалів шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті.
Стаття 26. Спеціальні вимоги до маркування кормових сумішей
1. Маркування кормових сумішей повинно містити:
1) інформацію про види або категорії тварин, для яких призначено кормову суміш;
2) інструкції щодо належного використання кормової суміші, які вказують на мету, для якої вона призначена, з урахуванням вимог частини четвертої статті 23 цього Закону;
3) найменування та адресу оператора ринку,
відповідального за виробництво кормової суміші, номер експлуатаційного дозволу або реєстраційний номер потужності, на якій вироблена кормова суміш, – у разі якщо оператор ринку, відповідальний за виробництво кормової суміші, не є оператором ринку, відповідальним за її маркування;
4) мінімальний строк зберігання кормової суміші, що зазначається відповідно до таких вимог:
у маркуванні кормових сумішей, що швидко псуються, зазначаються день, місяць та рік після напису «вжити до»;
у маркуванні інших кормових сумішей зазначаються місяць та рік після напису «вжити до кінця».
Якщо в маркуванні зазначена дата виробництва, мінімальний строк зберігання також може бути наведений шляхом зазначення періоду часу в днях або місяцях від дати виробництва;
5) перелік кормових матеріалів, що входять до складу кормової суміші, якому передує заголовок «склад», із зазначенням назви кожного кормового матеріалу відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 24 цього Закону. Перелік кормових матеріалів, що входять до складу кормової суміші, зазначається в порядку зменшення їхньої ваги з урахуванням вмісту вологи в кормовій суміші. Цей перелік може містити інформацію про вагу кормових матеріалів у відсотках;
6) інформацію про особливості складу кормової суміші (обов’язкову декларацію), зазначену згідно з вимогами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.
2. До переліку кормових матеріалів, передбаченого пунктом 5 частини першої цієї статті, застосовуються такі вимоги:
1) назва кормового матеріалу та його вага у відсотках повинні бути зазначені, якщо на наявність такого кормового матеріалу звертається увага у маркуванні словами, малюнками або графічними зображеннями;
2) якщо вага кормових матеріалів, що містяться у кормовій суміші для продуктивних тварин, не зазначена у відсотках у маркуванні, оператор ринку, відповідальний за маркування, зобов’язаний надати на запит покупця інформацію щодо кількісного вмісту кормових матеріалів (з допустимим відхиленням не більше 15 відсотків) у складі кормової суміші;
3) якщо кормова суміш призначена для непродуктивних тварин, крім хутрових тварин, зазначення назви кормового матеріалу може бути замінено на назву категорії, до якої належить кормовий матеріал.
3. При маркуванні фасованих (запакованих) кормових сумішей відомості, передбачені пунктами 3 – 5 частини першої цієї статті, можуть наноситися безпосередньо на упаковку, а не на етикетку. У такому разі на етикетці має бути чітко зазначено, в якому місці вказані ці відомості.
4. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктом 6 частини першої цієї статті, не є обов’язковим для сумішей суцільних рослинних зерен, насіння та плодів.
5. Зазначення у маркуванні відомостей, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, не є обов’язковим, якщо кормова суміш складається не більше ніж з трьох кормових матеріалів, які чітко зазначені в маркуванні.
6. Для кормових сумішей, вага одиниці упаковки яких не перевищує 20 кілограмів, які призначені кінцевому користувачу та перебувають в обігу розсипом, відомості, передбачені частиною третьою статті 23 цього Закону, а також частиною першою цієї статті, можуть повідомлятися кінцевому користувачу шляхом надання відповідних інструкцій у місцях продажу. У такому разі відомості, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 23 цього Закону, а також пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, можуть надаватися кінцевому користувачу разом із документом про проведений розрахунок.
7. Відомості, передбачені пунктами 2, 3, 5 і 6 частини першої цієї статті, щодо фасованих (запакованих) кормових сумішей для домашніх тварин, що реалізовуються кількома контейнерами, можуть наноситися на зовнішню упаковку, а не на кожний контейнер окремо, за умови що сукупна загальна вага всієї упаковки не перевищує 10 кілограмів.
Стаття 27. Спеціальні вимоги до маркування кормів, призначених для особливих поживних цілей
1. Маркування кормів, призначених для особливих поживних цілей, повинно містити:
1) слово «дієтичний» після зазначення виду корму відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 23 цього Закону;
2) відомості щодо можливого використання таких кормів відповідно до положень Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей;
3) застереження про необхідність консультації з ветеринаром або експертом з питань харчування перед використанням корму або перед подовженням строку його використання.
2. Слово «дієтичний» може зазначатися у маркуванні лише кормів, призначених для особливих поживних цілей.
Стаття 28. Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей
1. Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, формує та веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. До Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, вносяться такі відомості (твердження) щодо можливого використання кормів:
1) призначення корму (поживні цілі);
2) основні поживні характеристики корму;
3) види або категорії тварин, для яких призначений корм;
4) особливості складу корму (декларація);
5) рекомендована тривалість (строк) використання корму;
6) інші положення, що зазначаються у маркуванні.
3. Внесення змін до Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, за власною ініціативою або за ініціативою операторів ринку, інших фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України.
4. Для внесення змін до Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, за ініціативою оператора ринку або іншої фізичної чи юридичної особи така особа звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, з відповідною заявою, до якої додається реєстраційне досьє. Реєстр.картка №
)
5. Твердження щодо оптимізації годівлі або підтримки чи захисту фізіологічних умов дозволяються, якщо вони не містять положень, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті.
6. Маркування та презентація кормових матеріалів та кормових сумішей не може містити відомостей про те, що корм:
1) запобігає, виліковує або має цілющу дію щодо певної хвороби, крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків. Ця вимога не застосовується до тверджень щодо дисбалансів поживних речовин, за умови що з ними не пов’язано жодного патологічного симптому;
2) має особливі поживні властивості, якщо він не відповідає положенням частини другої статті 22 цього Закону.
 
441. Розділ VІ. ВИМОГИ ДО ГІГІЄНИ КОРМІВ
 		 -47- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Назву розділу VІ викласти у наступній редакції
«Розділ VІ. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ»
 		Враховано   Розділ VІ. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ
 
442. Стаття 24. Загальні вимоги до операторів ринку, які здійснюють первинне виробництво та ведення записів щодо забезпечення безпечності кормів
 		 -48- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 24 викласти в такій редакції:
«Стаття 36. Вимоги до операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів
1. Оператори ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів, а також провадять пов’язану з первинним виробництвом діяльність, таку як транспортування, зберігання та поводження із первинною продукцією в місці первинного виробництва, транспортування первинної продукції з місця первинного виробництва до потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання кормових добавок та преміксів, за винятком силосних кормових добавок, під час своєї діяльності забезпечують попередження, зменшення або усунення небезпечних факторів, які можуть становити загрозу безпечності кормів.
2. Оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, забезпечують захист від забруднення та псування первинної продукції, яка була вироблена, підготовлена, очищена, запакована та зберігається на їх потужностях, а також транспортується ними.
3. З метою виконання вимог частин першої та другої цієї статті оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані здійснювати заходи контролю небезпечних факторів, в тому числі:
1) заходи щодо контролю небезпечного забруднення, яке походить з повітря, ґрунту, води, добрив, засобів захисту рослин, біоцидів, ветеринарних препаратів, або виникає внаслідок поводження та знищення відходів;
2) заходи щодо забезпечення здоров’я рослин і тварин, а також захисту довкілля, які можуть вплинути на безпечність кормів, включаючи програми з моніторингу та контролю зоонозів та зоонозних агентів.
4. З метою забезпечення безпечності первинної продукції оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані здійснювати відповідні заходи, зокрема:
1) утримувати в чистому стані та у разі необхідності проводити дезінфекцію приміщень, обладнання, контейнерів, тари та транспортних засобів, що використовуються для виробництва, приготування, сортування, пакування, зберігання та транспортування кормів;
2) забезпечувати гігієнічні умови виробництва, транспортування та зберігання кормів та їх чистоту;
3) використовувати (у разі необхідності) чисту воду для запобігання небезпечному забрудненню;
4) не допускати поширення небезпечного забруднення кормів тваринами та шкідниками;
5) здійснювати зберігання та поводження з відходами та небезпечними речовинами у безпечний спосіб окремо від кормів з метою запобігання їх забрудненню;
6) не допускати небезпечного забруднення кормів від пакувальних матеріалів;
7) враховувати результати будь-яких досліджень (випробувань) зразків первинної продукції або інших зразків, пов’язаних із безпечністю кормів.
5. Оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані вести записи щодо вжитих ними заходів контролю небезпечних факторів у спосіб та протягом періоду, що відповідають розміру їх потужностей та характеру діяльності, яка на них здійснюється. Такі записи мають, зокрема включати в себе відомості про:
1) використання засобів захисту рослин та біоцидів;
2) використання генетично модифікованого насіння;
3) випадки появи шкідників або хвороб, які можуть вплинути на безпечність первинної продукції;
4) результати досліджень (випробувань) зразків, відібраних з первинної продукції, або інших зразків, відібраних для діагностики з метою забезпечення безпечності кормів;
5) походження та кількість кожної партії вхідних кормів, а також місце призначення та кількість кожної партії вихідних кормів.
Зазначені записи повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.
6. На операторів ринку, які здійснюють виключно ті види діяльності, що передбачені в частині першій цієї статті, вимоги статей 37-42 цього Закону не поширюються.»
 		Враховано   Стаття 36. Вимоги до операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів
1. Оператори ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів, а також провадять пов’язану з первинним виробництвом діяльність, таку як транспортування, зберігання та поводження із первинною продукцією в місці первинного виробництва, транспортування первинної продукції з місця первинного виробництва до потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання кормових добавок та преміксів, за винятком силосних кормових добавок, під час своєї діяльності забезпечують запобігання, зменшення або усунення небезпечних факторів, які можуть становити загрозу безпечності кормів.
2. Оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, забезпечують захист від забруднення та псування первинної продукції, яка була вироблена, підготовлена, очищена, запакована та зберігається на їхніх потужностях, а також транспортується ними.
3. З метою виконання вимог частин першої та другої цієї статті оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані здійснювати заходи контролю небезпечних факторів, у тому числі:
1) заходи щодо контролю небезпечного забруднення, яке походить з повітря, ґрунту, води, добрив, засобів захисту рослин, біоцидів, ветеринарних препаратів або виникає внаслідок поводження та знищення відходів;
2) заходи щодо забезпечення здоров’я рослин і тварин, а також захисту навколишнього природного середовища, які можуть вплинути на безпечність кормів, включаючи програми з моніторингу та контролю зоонозів та зоонозних агентів.
4. З метою забезпечення безпечності первинної продукції оператори ринку, зазначені у частині першій цієї статті, зобов’язані здійснювати відповідні заходи, зокрема:
1) утримувати в чистому стані та у разі необхідності проводити дезінфекцію приміщень, обладнання, контейнерів, тари та транспортних засобів, що використовуються для виробництва, приготування, сортування, пакування, зберігання та транспортування кормів;
2) забезпечувати гігієнічні умови виробництва, транспортування та зберігання кормів та їх чистоту;
3) використовувати (у разі необхідності) чисту воду для запобігання небезпечному забрудненню;
4) не допускати поширення небезпечного забруднення кормів тваринами та шкідниками;
5) здійснювати зберігання та поводження з відходами та небезпечними речовинами у безпечний спосіб окремо від кормів з метою запобігання їх забрудненню;
6) не допускати небезпечного забруднення кормів від пакувальних матеріалів;
7) враховувати у своїй діяльності результати будь-яких досліджень (випробувань) зразків первинної продукції або інших зразків, пов’язаних із безпечністю кормів.
5. Оператори ринку, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані вести записи щодо вжитих ними заходів контролю небезпечних факторів у спосіб та протягом періоду, що відповідають розміру їхніх потужностей та характеру діяльності, яка на них здійснюється. Такі записи мають, зокрема, включати відомості про:
1) використання засобів захисту рослин та біоцидів;
2) використання генетично модифікованого насіння;
3) випадки появи шкідників або хвороб, які можуть вплинути на безпечність первинної продукції;
4) результати досліджень (випробувань) зразків, відібраних з первинної продукції, або інших зразків, відібраних для діагностики з метою забезпечення безпечності кормів;
5) походження та кількість кожної партії вхідних кормів, а також місце призначення та кількість кожної партії вихідних кормів.
Зазначені записи повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.
6. На операторів ринку, які здійснюють виключно ті види діяльності, що передбачені частиною першою цієї статті, вимоги статей 37-42 цього Закону не поширюються.
 
443. 1. Оператори ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів, а також провадять пов’язану з первинним виробництвом діяльність, зокрема транспортування, зберігання та поводження із продукцією первинного виробництва в місці первинного виробництва, транспортування продукції первинного виробництва з місця первинного виробництва до потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання добавок або без попереднього змішування добавок, за винятком добавок для силосування, забезпечують, що їхня діяльність, спрямована на попередження, зменшення або знищення небезпечних факторів, які можуть становити загрозу безпечності кормів.
 		       
444. 2. Оператори ринку забезпечують, щоб первинна продукція, яка була вироблена, підготовлена, очищена та запакована на їх потужностях, а також первинна продукція, що зберігається або транспортується, була захищена від забруднення та псування.
 		       
445. 3. Оператори ринку забезпечують виконання вимог, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, шляхом дотримання законодавства про корми щодо контролю небезпечних факторів, включаючи:
 		       
446. 1) заходи щодо контролю небезпечного забруднення, яке походить з повітря, ґрунту, води, добрив, продуктів захисту рослин, біоцидів, ветеринарних препаратів, а також поводженням та знищенням відходів;
 		       
447. 2) заходи щодо здоров’я рослин, тварин та довкілля, які можуть вплинути на безпечність кормів, включаючи програми з моніторингу та контролю зоонозів та зоонозних агентів.
 		       
448. 4. З метою забезпечення безпечності первинної продукції оператори ринку впроваджують відповідні заходи, зокрема:
 		       
449. 1) утримання в чистому стані, та дезінфекція приміщень, обладнання, контейнерів, тари та транспортних засобів, які були використані для виробництва, приготування, сортування, пакування, зберігання та транспортування кормів після очищення;
 		       
450. 2) забезпечення гігієни виробництва, транспортування та зберігання кормів та їх чистоту;
 		       
451. 3) використання чистої води для запобігання небезпечному забрудненню;
 		       
452. 4) попередження поширення небезпечного забруднення серед тварин;
 		       
453. 5) збереження та вивезення відходів та небезпечних речовин у безпечний спосіб з метою запобігання забрудненню;
 		       
454. 6) забезпечення того, щоб пакувальні матеріали не були джерелом небезпечного забруднення кормів;
 		       
455. 7) врахування результатів будь-яких відповідних досліджень (випробувань) зразків продукції первинного виробництва або інших зразків, пов’язаних із безпечністю кормів.
 		       
456. 5. Оператори ринку за відповідні періоди ведуть записи щодо заходів контролю небезпечних факторів, враховуючи природу та розмір потужності, зокрема, про:
 		       
457. 1) використання продуктів захисту рослин та біоцидів;
 		       
458. 2) використання генетично модифікованого насіння;
 		       
459. 3) наявності шкідливих організмів чи хвороб, що можуть вплинути на безпечність продукції первинного виробництва;
 		       
460. 4) результатів досліджень (випробувань) зразків, отриманих від продукції первинного виробництва, або інших зразків, відібраних із діагностичною метою, які є важливими для безпечності кормів;
 		       
461. 5) джерела та кількість кожного виду вхідних кормів, а також призначення та кількість кожного виду вихідних кормів.
 		       
462. Оператори ринку повинні надавати усю інформацію із цих записів компетентному органу під час здійснення державного контролю.
 		       
463. 6. На операторів ринку кормів, які здійснюють діяльність, передбачену частиною першою цієї статті, не поширюються вимоги, зазначені у статтях 26-31 цього Закону та покладені на операторів ринку, які займаються діяльністю, іншою, ніж первинне виробництво кормів.
 		       
464. Стаття 25. Розробка, затвердження та застосування методичних настанов
 		 -49- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 25 Розділу VІ виключити. У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано      
465. 1. Оператори ринку можуть застосовувати при виробництві кормів методичні настанови.
 		       
466. Методичні настанови щодо належної практики для первинного виробництва мають містити інформацію щодо небезпечних факторів, які можуть виникнути під час первинного виробництва кормів, а також дії щодо контролю таких небезпечних факторів, включаючи заходи, передбачені законодавством про корми, такі як:
 		       
467. 1) контроль забруднення мікотоксинами, важкими металами, радіоактивними матеріалами;
 		       
468. 2) використання води, органічних відходів та добрив;
 		       
469. 3) використання засобів захисту рослин і біоцидів, та їх простежуваності;
 		       
470. 4) використання ветеринарних препаратів і кормових добавок, та їх простежуваності;
 		       
471. 5) підготовку, зберігання та простежуваність кормових матеріалів;
 		       
472. 6) знищення мертвих тварин, поводження з відходами та їх захоронення;
 		       
473. 7) вжиття захисних заходів для запобігання проникненню заразних хвороб, що передаються тваринам через корми, а також зобов’язання щодо повідомлення компетентного органу про такі випадки;
 		       
474. 8) проведення процедур та вжиття практичних заходів для забезпечення умов гігієни під час виробництва, підготовки, пакування, зберігання та транспортування кормів, включаючи ефективне очищення та боротьбу із шкідниками;
 		       
475. 9) вимог до ведення записів.
 		       
476. 2. Методичні настанови розробляються об'єднаннями операторів ринку і затверджуються відповідно до вимог цього Закону.
 		       
477. 3. Повідомлення про початок розробки методичних настанов та розміщення тексту проекту здійснюються на офіційному веб-сайті органу державної влади, яким їх буде затверджено. Оприлюднення проекту методичних настанов в мережі Інтернет здійснюється протягом 10 робочих днів з дати подання проекту об'єднанням операторів ринку, яке його розробило.
 		       
478. 4. У тексті повідомлення має бути наведена така інформація:
 		       
479. 1) найменування та контактні дані (телефон, поштова та електронна адреси) об'єднання операторів ринку - розробника методичних настанов;
 		       
480. 2) мета розробки;
 		       
481. 3) положення нормативно-правового акта, щодо якого надається роз'яснення.
 		       
482. 5. Розробник методичних настанов зобов'язаний опрацювати проект з урахуванням зауважень та пропозицій зацікавлених осіб, наданих у письмовій формі, та оприлюднити їх перелік із скороченим викладенням змісту та своїх висновків на офіційному веб-сайті органу державної влади, яким буде затверджено методичні настанови.
 		       
483. 6. Розробник методичних настанов надає доопрацьований проект і перелік зауважень та пропозицій органу державної влади, яким буде затверджено методичні настанови, який повинен провести його аналіз впродовж 30 робочих днів з метою:
 		       
484. 1) встановлення відповідності методичних настанов положенням діючого законодавства про безпечність та гігієну кормів, а у разі їх відсутності - положенням документів відповідних міжнародних організацій;
 		       
485. 2) оцінки можливості застосування положень методичних настанов на практиці.
 		       
486. 7. У разі невідповідності проекту вимогам частин п'ятої та сьомої цієї статті проект методичних настанов протягом 10 робочих днів повертається розробнику із детальним поясненням щодо неможливості його затвердження.
 		       
487. 8. Розробник методичних настанов після доопрацювання проекту методичних настанов з урахуванням зауважень може повторно подати його на затвердження до відповідного органу державної влади відповідно до частин п'ятої - восьмої цієї статті.
 		       
488. 9. Застосування методичних настанов не є обов’язковим.
 		       
489. Стаття 26. Вимоги до потужностей та обладнання
 		 -50- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 26 викласти в наступній редакції:
«Стаття 37. Гігієнічні вимоги до потужностей
1. Потужності, що використовуються для переробки, зберігання і транспортування кормів, повинні утримуватися в чистому стані.
2. Планування, конструкція, розміщення та розмір потужностей повинні дозволяти:
1) проводити чищення та/або дезінфекцію;
2) мінімізувати ризик виникнення помилок та уникати забруднення, перехресного забруднення та будь-якого несприятливого впливу на безпечність та якість кормів. Обладнання, яке контактує з кормами, повинно бути висушене після будь-якого мокрого процесу чищення.
3. Обладнання, що використовуються для змішування та/або виробництва кормів, підлягає регулярним перевіркам відповідно до письмових процедур, заздалегідь встановлених виробником цього обладнання, а саме:
1) усі ваги та вимірювальні пристрої, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об'ємів, які вимірюються, з обов’язковим регулярним тестуванням їх точності;
2) усі мішалки, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об'ємів змішуваних сумішей та розчинів, а також мають бути здатні забезпечувати однорідність таких сумішей та розчинів.
4. Приміщення, що використовуються для переробки та зберігання кормів, повинні мати належне природне та/або штучне освітлення, якість якого відповідає потребам відповідних технологічних операцій.
5. Дренажні споруди мають бути придатними для використання за призначенням та бути сконструйованими і побудованими у спосіб, що дозволяє запобігти ризику забруднення кормів.
6. Вода, що використовується у виробництві кормів, повинна бути придатною для споживання тваринами. Труби для подачі води повинні мати інертну природу.
7. Стічні води, відходи та дощова вода підлягають утилізації у спосіб, що виключає можливість шкідливого пливу на обладнання, безпечність та якість кормів. Зіпсовані продукти та пил підлягають контролю для запобігання поширенню шкідників.
8. Вікна та інші отвори повинні бути захищеними від проникнення шкідників. Двері повинні бути щільно змонтовані та у зачиненому стані бути захищеними від проникнення шкідників.
9. Стеля та верхні кріплення мають бути сконструйовані, змонтовані та оброблені у спосіб, що дозволяє запобігти накопиченню бруду, зменшити конденсат, ріст небажаної плісняви і відпадання частинок конструкції, які можуть вплинути на безпечність та якість кормів.
10. На потужностях, що використовуються для переробки, зберігання і транспортування кормів, мають бути запроваджені ефективні програми боротьби з шкідниками.».
 		Враховано   Стаття 37. Гігієнічні вимоги до потужностей
1. Потужності, що використовуються для переробки, зберігання і транспортування кормів, повинні утримуватися в чистому стані.
2. Планування, конструкція, розміщення та розмір потужностей повинні давати змогу:
1) проводити чищення та/або дезінфекцію;
2) мінімізувати ризик виникнення помилок та уникати забруднення, перехресного забруднення та будь-якого несприятливого впливу на безпечність та якість кормів. Обладнання, яке контактує з кормами, повинно бути висушене після будь-якого мокрого процесу чищення.
3. Обладнання, що використовується для змішування та/або виробництва кормів, підлягає регулярним перевіркам відповідно до письмових процедур, заздалегідь встановлених виробником цього обладнання, а саме:
1) усі ваги та вимірювальні пристрої, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об'ємів, що вимірюються, з обов’язковим регулярним тестуванням їх точності;
2) усі мішалки, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об'ємів змішуваних сумішей та розчинів, а також мають бути здатні забезпечувати однорідність таких сумішей та розчинів.
4. Приміщення, що використовуються для переробки та зберігання кормів, повинні мати належне природне та/або штучне освітлення, якість якого відповідає потребам відповідних технологічних операцій.
5. Дренажні споруди мають бути придатними для використання за призначенням та бути сконструйованими і побудованими у спосіб, що дозволяє запобігти ризику забруднення кормів.
6. Вода, що використовується у виробництві кормів, повинна бути придатною для споживання тваринами. Труби для подачі води повинні мати інертну природу.
7. Стічні води, відходи та дощова вода підлягають утилізації у спосіб, що виключає можливість шкідливого пливу на обладнання, безпечність та якість кормів. Зіпсовані продукти та пил підлягають контролю для запобігання поширенню шкідників.
8. Вікна та інші отвори повинні бути захищеними від проникнення шкідників. Двері повинні бути щільно змонтовані та у зачиненому стані бути захищеними від проникнення шкідників.
9. Стеля та верхні кріплення мають бути сконструйовані, змонтовані та оброблені у спосіб, що дозволяє запобігти накопиченню бруду, зменшити конденсат, ріст небажаної плісняви і відпадання частинок конструкції, які можуть вплинути на безпечність та якість кормів.
10. На потужностях, що використовуються для переробки, зберігання і транспортування кормів, мають бути запроваджені ефективні програми боротьби з шкідниками.
 
490. 1. Приміщення для переробки та зберігання кормів, обладнання, контейнери, тара, транспортні засоби утримуються в чистому стані.
 		       
491. 2. Розташування, конструкція, монтаж та розмір потужностей (об’єктів) і обладнання повинні відповідати таким вимогам:
 		       
492. 1) дозволяти проводити чищення та/або дезінфекцію;
 		       
493. 2) дозволяти мінімізувати ризик виникнення помилок та уникати забруднення, перехресного забруднення та будь-якого несприятливого впливу на безпечність продуктів. Машинне обладнання, яке контактує з кормами, повинно бути висушене після будь-якого мокрого процесу чищення.
 		       
494. 3. Обладнання, що використовуються для змішування та/або виробництва, повинні підлягати регулярним перевіркам відповідно до письмових процедур, які виробник цього обладнання попередньо встановив, а саме:
 		       
495. 1) усі ваги та вимірювальні пристрої, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об'ємів, які вимірюються, з необхідним регулярним тестуванням для підтримання їхньої точності;
 		       
496. 2) усі мішалки, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об'ємів, які змішуються, вони мають бути здатні виробляти однорідні суміші та розчини.
 		       
497. 4. Приміщення повинні мати належне природне та/або штучне освітлення.
 		       
498. 5. Дренажні приміщення мають відповідати призначеним цілям їх використання та бути сконструйованими у такий спосіб, щоб уникнути ризику забруднення кормів.
 		       
499. 6. Вода, яку використовують у виробництві кормів, повинна мати відповідну якість для тварин; труби для подачі води повинні мати інертну природу.
 		       
500. 7. Стічні, відпрацьовані води та дощову воду необхідно утилізувати у такий спосіб, щоб це не впливало на обладнання, безпечність та якість кормів. Зіпсовані продукти та пил необхідно контролювати для запобігання поширенню шкідників.
 		       
501. 8. Вікна та інші отвори повинні мати захист проти проникнення шкідників. Двері повинні бути щільно змонтовані та у зачиненому стані мати захист проти проникнення шкідників.
 		       
502. 9. Стеля та верхні кріплення мають бути сконструйовані, змонтовані та оброблені таким чином, щоб попереджувати накопичення бруду, зменшувати конденсат, ріст небажаної плісняви і відпадання частинок конструкції, що може вплинути на безпечність та якість кормів.
 		       
503. 10. На потужностях мають бути запроваджені програми ефективної боротьби зі шкідниками.
 		       
504. Стаття 27. Вимоги до виробництва
 		 -51- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 27 викласти в наступній редакції:
«Стаття 38. Гігієнічні вимоги до виробництва
1. Під час виробництва кормів оператори ринку зобов’язані:
1) забезпечити виконання етапів виробництва відповідно до заздалегідь встановлених письмових процедур та інструкцій, призначених для визначення, перевірки та контролю критичних точок у процесі виробництва;
2) здійснювати технічні або організаційні заходи для недопущення або зменшення перехресного забруднення;
3) проводити моніторинг кормів на наявність заборонених небажаних речовин та інших забруднюючих речовин, які можуть вплинути на здоров’я людей або тварин, а також вживати відповідні заходи контролю для зменшення ризику від таких речовин;
4) забезпечити відокремлення та ідентифікацію відходів та матеріалів, непридатних для використання в якості кормів;
5) знищувати матеріали, що містять небезпечні рівні ветеринарних препаратів, забруднюючих речовин або інших небезпечних факторів та не використовувати такі матеріали в якості кормів;
6) вживати заходи для ефективного забезпечення простежуваності кормів.».
 		Враховано   Стаття 38. Гігієнічні вимоги до виробництва кормів
1. Під час виробництва кормів оператори ринку зобов’язані:
1) забезпечити виконання етапів виробництва відповідно до заздалегідь встановлених письмових процедур та інструкцій, призначених для визначення, перевірки та контролю критичних точок у процесі виробництва;
2) здійснювати технічні або організаційні заходи для недопущення або зменшення перехресного забруднення;
3) проводити моніторинг кормів на наявність заборонених небажаних речовин та інших забруднюючих речовин, які можуть негативно вплинути на здоров’я людей або тварин, а також вживати відповідних заходів контролю для зменшення ризику від таких речовин;
4) забезпечити відокремлення та ідентифікацію відходів та матеріалів, непридатних для використання як корми;
5) знищувати матеріали, що містять небезпечні рівні ветеринарних препаратів, забруднюючих речовин або інших небезпечних факторів, та не використовувати такі матеріали як корми;
6) вживати заходів для ефективного забезпечення простежуваності кормів.
 
505. 1. Оператори ринку під час виробництва кормів повинні дотримуватися таких вимог:
 		       
506. 1) етапи виробництва виконуються згідно з попередньо встановленими письмовими процедурами та інструкціями, призначеними для визначення, перевірки та контролю критичних точок у процесі виробництва;
 		       
507. 2) застосовуються технічні або організаційні заходи для уникнення або зменшення перехресного забруднення;
 		       
508. 3) проводиться моніторинг наявності заборонених небажаних речовин у кормах та/або інших забруднюючих речовин, які можуть вплинути на здоров’я людей або тварин, одночасно з розробленням стратегії контролю для зменшення ризику;
 		       
509. 4) відокремлення та ідентифікація відходів та матеріалів, які не придатні для кормів;
 		       
510. 5) знищення та заборона використання в якості кормів матеріалів, що містять небезпечні рівні ветеринарних препаратів, забруднюючих речовин або інших небезпечних факторів;
 		       
511. 6) запровадження заходів для ефективного забезпечення простежуваності продуктів.
 		       
512. Стаття 28. Вимоги до зберігання та перевезення
 		 -52- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 28 викласти в наступній редакції:
«Стаття 39. Гігієнічні вимоги до зберігання та перевезення
1. Під час зберігання та перевезення кормів оператори ринку зобов’язані:
1) зберігати перероблені корми окремо від неперероблених кормових матеріалів та добавок для запобігання перехресному забрудненню перероблених кормів;
2) використовувати належні пакувальні матеріали, які відповідають вимогам законодавства;
3) зберігати корми в призначених для цього місцях з належними умовами зберігання, доступ до яких мають лише особи, уповноважені операторами ринку;
4) зберігати та перевозити корми в належних контейнерах або інших ємностях у спосіб, що дозволяє легко їх ідентифікувати, а також запобігти їх перехресному забрудненню та/або псуванню;
5) утримувати у чистому стані контейнери, інші ємності та обладнання, яке використовується для транспортування, зберігання, конвеєрного транспортування, оброблення та зважування кормів, а також здійснювати їх належне чищення після використання з мінімізацією залишків миючих та дезінфікуючих засобів;
6) мінімізувати псування кормів та не допускати появи шкідників;
7) дотримуватись умов зберігання кормів, зокрема, у разі необхідності підтримувати максимально низьку температуру зберігання для запобігання появі конденсату та псуванню кормів.».
 		Враховано редакційно   Стаття 39. Гігієнічні вимоги до зберігання та перевезення кормів
1. Під час зберігання та перевезення кормів оператори ринку зобов’язані:
1) зберігати перероблені корми окремо від неперероблених кормових матеріалів та добавок для запобігання перехресному забрудненню перероблених кормів;
2) використовувати належні пакувальні матеріали, які відповідають вимогам законодавства;
3) зберігати корми в призначених для цього місцях з належними умовами зберігання, доступ до яких мають лише особи, уповноважені операторами ринку;
4) зберігати та перевозити корми в належних контейнерах або інших ємностях у спосіб, що дозволяє легко їх ідентифікувати, а також запобігати їх перехресному забрудненню та/або псуванню;
5) утримувати у чистому стані контейнери, інші ємності та обладнання, яке використовується для транспортування, зберігання, конвеєрного транспортування, оброблення та зважування кормів, а також здійснювати їх належне чищення після використання з мінімізацією залишків миючих та дезінфікуючих засобів;
6) мінімізувати псування кормів та не допускати появи шкідників;
7) дотримуватися умов зберігання кормів, зокрема, у разі необхідності підтримувати максимально низьку температуру зберігання для запобігання появі конденсату та псуванню кормів.
 
513. 1. Оператор ринку під час зберігання або перевезення кормів зобов’язаний:
 		       
514. 1) зберігати перероблені корми окремо від неперероблених кормових матеріалів та добавок для запобігання перехресному забрудненню перероблених кормів. При цьому використовуються належні пакувальні матеріали;
 		       
515. 2) зберігати корми у призначених для цього місцях;
 		       
516. 3) зберігати та перевозити корми таким чином, щоб їх можна було легко ідентифікувати, а також запобігти перехресному забрудненню та/або псуванню;
 		       
517. 4) утримувати у чистому стані контейнери та обладнання, яке використовується для транспортування, зберігання, конвеєрного транспортування, оброблення та зважування кормів, а також запровадити їх належне очищення після використання з мінімізацією слідів чистячих та дезінфікуючих засобів;
 		       
518. 5) мінімізувати псування та зараження шкідниками;
 		       
519. 6) дотримуватись умов зберігання.
 		       
520. Стаття 29. Вимоги до персоналу потужностей
 		 -53- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 29 викласти в наступній редакції:
«Стаття 40. Вимоги до персоналу потужностей
1. З метою організації виробництва кормів оператори ринку зобов’язані:
1) призначати відповідальними за управління виробництвом працівників, які мають необхідну для цього кваліфікацію;
2) мати достатню кількість працівників, які володіють практичними навичками та кваліфікацією, необхідними для виробництва кормів;
3) забезпечити наявність посадових інструкцій із зазначенням кваліфікаційних вимог до працівників, їх прав, обов’язків та відповідальності щодо виробництва кормів. Такі інструкції повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю;
4) забезпечити письмове інформування працівників про їх права, обов’язки та відповідальність щодо виробництва кормів, в тому числі у разі внесення змін до відповідних інструкцій.».
 		Враховано   Стаття 40. Вимоги до персоналу потужностей
1. З метою організації виробництва кормів оператори ринку зобов’язані:
1) призначати відповідальними за управління виробництвом працівників, які мають необхідну для цього кваліфікацію;
2) мати достатню кількість працівників, які володіють практичними навичками та кваліфікацією, необхідними для виробництва кормів;
3) забезпечити наявність посадових інструкцій із зазначенням кваліфікаційних вимог до працівників, їхніх прав, обов’язків та відповідальності щодо виробництва кормів. Такі інструкції повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю;
4) забезпечити письмове інформування працівників про їхні права, обов’язки та відповідальність щодо виробництва кормів, у тому числі у разі внесення змін до відповідних інструкцій.
 
521. 1. Оператори ринку на власних потужностях повинні виконувати наступні вимоги:
 		       
522. 1) персонал повинен володіти кваліфікацією, необхідною для виробництва кормів;
 		       
523. 2) персонал повинен мати посадові інструкції із зазначенням їх прав, обов’язків та відповідальності щодо виробництва кормів. Такі інструкції мають надаватися компетентному органу під час проведення державного контролю;
 		       
524. 3) персонал повинен бути проінформованим письмово про їх обов’язки та повноваження, в тому числі у випадку змін у інструкціях.
 		       
525. Стаття 30. Вимоги до ведення документації щодо простежуваності
 		 -54- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 30 викласти в наступній редакції:
«Стаття 42. Вимоги до ведення записів
1. Під час виробництва та обігу кормів оператори ринку зобов’язані в межах своєї діяльності вести записи (у вигляді друкованих або електронних документів та/або баз даних), що містять відомості про закупівлю, виробництво та продаж кормів. Такі відомості повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.
2. Оператори ринку, крім тих, які діють виключно як продавці без зберігання кормів на належних їм потужностях, в межах своєї діяльності повинні вести записи, що містять:
1) відомості щодо процесу виробництва та заходів контролю;
2) відомості щодо простежуваності.
3. Записи, що містять відомості щодо процесу виробництва та заходів контролю призначаються для встановлення та контролю критичних точок у виробничому процесі, а також для складання та реалізації плану контролю якості кормів. Записи про результати відповідних заходів контролю повинні зберігатися операторами ринку для забезпечення простежуваності виробництва кожної реалізованої партії кормів, та притягнення винних осіб до відповідальності у разі виникнення скарг.
5. Записи, що містять відомості щодо простежуваності, включають в себе:
1) для кормових добавок – відомості про категорії, функціональні групи та кількість вироблених добавок, відповідні дати виробництва та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва); назву та адресу потужності, до якої були доставлені добавки, категорії, функціональні групи та кількість доставлених добавок та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва);
2) для продуктів, що використовуються як прямі та непрямі джерела протеїнів –відомості про категорії (види) та кількість вироблених продуктів, відповідні дати виробництва та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва); назву та адресу потужності або кінцевого користувача, куди були доставлені такі продукти, категорії (види) та кількість доставлених продуктів та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва);
3) для преміксів – назву та адресу виробників або постачальників добавок, відомості про категорії, функціональні групи та кількість використаних добавок та, у разі необхідності номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва); дату виробництва преміксів та номер партії (у разі необхідності); назву та адресу потужності, до якої премікси було доставлено, дату доставки, склад та кількість поставлених преміксів, номер партії (у разі необхідності);
4) для кормових сумішей/кормових матеріалів – назву та адресу виробників або постачальників кормових добавок/преміксів, відомості про склад та кількість використаних преміксів разом з номером партії (у разі необхідності); назву та адресу постачальників кормових матеріалів та додаткових кормів та дату їх доставки; тип, кількість та склад кормових сумішей; види та кількість виготовлених кормових матеріалів або кормових сумішей разом з датою виробництва, назву і адресу покупця (наприклад, іншого оператора ринку, сільськогосподарського виробника тощо).».
 		Враховано у ст. 42  Стаття 41. Вимоги до контролю якості
1. З метою забезпечення контролю якості кормів оператори ринку зобов’язані:
1) мати доступ до акредитованих лабораторій для проведення відповідних досліджень (випробувань);
2) виконувати план контролю якості кормів;
3) у разі необхідності призначати відповідальними за контроль якості працівників, які мають необхідну для цього кваліфікацію.
2. План контролю якості кормів складається оператором ринку в письмовій формі та повинен передбачати, зокрема, процедури відбору зразків, методи досліджень (випробувань) та періодичність їх проведення, процедури перевірки відповідності кормів специфікаціям, а на випадок їх невідповідності – порядок подальшого використання таких кормів (кормових інгредієнтів). План контролю якості кормів оператора ринку, відповідального за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, повинен також передбачати проведення перевірок критичних точок під час виробництва.
3. Для забезпечення простежуваності протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання кормів оператори ринку, відповідальні за потужності, на яких здійснюється виробництво кормів, зобов’язані зберігати документи, які стосуються сировини, що використовувалася у виробництві кормів, та надавати такі документи на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.
4. Зразки кормових інгредієнтів та кожної партії вироблених і введених в обіг кормів або кожної конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва) повинні відбиратися та зберігатися у достатній кількості оператором ринку, відповідальним за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, із дотриманням заздалегідь встановленої ним процедури для забезпечення простежуваності. У разі виробництва кормів виключно для власних потреб оператора ринку такий відбір зразків має здійснюватися на регулярній основі для забезпечення простежуваності.
5. Зразки, зазначені у частині четвертій цієї статті, опечатуються та підлягають маркуванню для їх ідентифікації. Зберігання зразків здійснюється оператором ринку, відповідальним за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, у спосіб, що запобігає зміні складу відповідних зразків та їх підробці. Зразки підлягають зберіганню протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання відповідних кормів (кормових інгредієнтів) та надаються на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю. У разі виробництва кормів для непродуктивних тварин оператор ринку, відповідальний за потужність, на якій здійснюється таке виробництво, повинен відбирати та зберігати зразки тільки кінцевого продукту.
 
526. 1. Документація щодо простежуваності здійснюються оператором ринку у письмовому або електронному вигляді, і має бути доступною на запит компетентного органу.
 		       
527. 2. Усі оператори ринку кормів, включаючи тих, що діють виключно як продавці без зберігання продукту на своїх потужностях, повинні для забезпечення ефективної простежуваності вести відповідну документацію, яка включає відомості про деталі закупівлі, виробництво та продаж кормів.
 		       
528. 3. Оператори ринку кормів, за винятком тих, що діють виключно як продавці без зберігання продукту на своїх потужностях, повинні вести наступну документацію:
 		       
529. відомості щодо процесу виробництва та засобів контролю;
 		       
530. відомості щодо простежуваності.
 		       
531. 4. Документація щодо процесу виробництва та засобів контролю призначена для встановлення та контролю критичних точок у виробничому процесі. Результати відповідних заходів контролю зберігаються операторами ринку кормів для забезпечення простежуваності виробництва кожної реалізованої партії продуктів, та встановлення відповідальності у разі виникнення скарг.
 		       
532. 5. Документація щодо простежуваності включає:
 		       
533. 1) для кормових добавок: відомості про природу та кількість вироблених добавок, відповідні дати виробництва та, за необхідності, номер партії або конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва); назву та адресу потужності, до якої були доставлені добавки, природу та кількість поставлених добавок та, за необхідності, номер партії або конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва);
 		       
534. 2) для преміксів: назву та адресу виробників або постачальників добавок, відомості про природу та кількість використаних добавок та номер партії або конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва); дату виробництва преміксів та номер партії за необхідності; назву та адресу установи, до якої премікси було доставлено, дату поставки, природу та кількість поставлених преміксів, номер партії за необхідності;
 		 -55- Кулініч О.І.
 Абзац 2 частини п’ятої статті 30 виключити.
 		Відхилено не відповідає вимогам Регламенту ЄС 183/2005 Аnnех ІІ     
535. 3) для кормових сумішей/кормових матеріалів: назву та адресу виробників або постачальників кормових добавок/преміксів, відомості про природу та кількість використаних преміксів разом з номером партії; назву та адресу постачальників кормових матеріалів та додаткових кормів та дату поставки; тип, кількість та склад кормових сумішей; природу та кількість виготовлених кормових матеріалів або кормових сумішей разом з датою виробництва, назву і адресу покупця (наприклад, іншого оператора ринку кормів).
 		       
536. Стаття 31. Вимоги до контролю якості
 		 -56- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 31 викласти в наступній редакції:
«Стаття 41. Вимоги до контролю якості
1. З метою забезпечення контролю якості кормів оператори ринку зобов’язані:
1) мати доступ до акредитованих лабораторій для проведення відповідних досліджень (випробувань);
2) виконувати план контролю якості кормів;
3) у разі необхідності призначати відповідальними за контроль якості працівників, які мають необхідну для цього кваліфікацію.
2. План контролю якості кормів складається оператором ринку в письмовій формі та повинен передбачати, зокрема: процедури відбору зразків, методи досліджень (випробувань)та періодичність їх проведення, процедури перевірки відповідності кормів специфікаціям, а на випадок їх невідповідності –порядок подальшого використання таких кормів (кормових інгредієнтів). План контролю якості кормів оператора ринку, відповідального за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, повинен також передбачати проведення перевірок критичних точок під час виробництва.
3. Для забезпечення простежуваності протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання кормів оператори ринку, відповідальні за потужності, на яких здійснюється виробництво кормів, зобов’язані зберігати документи, які стосуються сировини, що використовувалася у виробництві кормів, та надавати такі документи на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.
4. Зразки кормових інгредієнтів та кожної партії вироблених і введених в обіг кормів, або кожної конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва) повинні відбиратися та зберігатися у достатній кількості оператором ринку, відповідальним за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів ,з дотриманням заздалегідь встановленої ним процедури для забезпечення простежуваності. У разі виробництва кормів виключно для власних потреб оператора ринку такий відбір зразків має здійснюватися на регулярній основі для забезпечення простежуваності.
5. Зразки, зазначені у частині четвертій цієї статті, опечатуються та підлягають маркуванню для їх ідентифікації. Зберігання зразків здійснюється оператором ринку, відповідальним за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, у спосіб, що запобігає зміні складу відповідних зразків та їх підробці. Зразки підлягають зберіганню протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання відповідних кормів (кормових інгредієнтів), та надаються на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю. У разі виробництва кормів для непродуктивних тварин оператор ринку, відповідальний за потужність, на якій здійснюється таке виробництво, повинен відбирати та зберігати зразки тільки кінцевого продукту.».
 		Враховано   Стаття 42. Вимоги до ведення записів
1. Під час виробництва та обігу кормів оператори ринку зобов’язані в межах своєї діяльності вести записи (у вигляді друкованих або електронних документів та/або баз даних), що містять відомості про закупівлю, виробництво та продаж кормів. Такі відомості повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.
2. Оператори ринку, крім тих, які діють виключно як продавці без зберігання кормів на належних їм потужностях, у межах своєї діяльності повинні вести записи, що містять відомості щодо:
1) процесу виробництва та заходів контролю;
2) простежуваності.
3. Записи, що містять відомості щодо процесу виробництва та заходів контролю, призначаються для встановлення та контролю критичних точок у виробничому процесі, а також для складання та реалізації плану контролю якості кормів. Записи про результати відповідних заходів контролю повинні зберігатися операторами ринку для забезпечення простежуваності виробництва кожної реалізованої партії кормів та притягнення винних осіб до відповідальності у разі виникнення скарг.
5. Записи, що містять відомості щодо простежуваності, включають:
1) для кормових добавок – відомості про категорії, функціональні групи та кількість вироблених добавок, відповідні дати виробництва та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), назву та адресу потужності, до якої були доставлені добавки, категорії, функціональні групи і кількість доставлених добавок та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва);
2) для продуктів, що використовуються як прямі та непрямі джерела протеїнів – відомості про категорії (види) та кількість вироблених продуктів, відповідні дати виробництва та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), назву та адресу потужності або кінцевого користувача, куди були доставлені такі продукти, категорії (види) та кількість доставлених продуктів та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва);
3) для преміксів – назву та адресу виробників або постачальників добавок, відомості про категорії, функціональні групи та кількість використаних добавок та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), дату виробництва преміксів та номер партії (у разі необхідності), назву та адресу потужності, до якої було доставлено премікси, дату доставки, склад та кількість поставлених преміксів, номер партії (у разі необхідності);
4) для кормових сумішей/кормових матеріалів – назву та адресу виробників або постачальників кормових добавок/преміксів, відомості про склад та кількість використаних преміксів разом з номером партії (у разі необхідності), назву та адресу постачальників кормових матеріалів та додаткових кормів та дату їх доставки, тип, кількість та склад кормових сумішей, види та кількість виготовлених кормових матеріалів або кормових сумішей разом з датою виробництва, назву і адресу покупця (наприклад, іншого оператора ринку, сільськогосподарського виробника тощо).
 
537. 1. Оператор ринку кормів для забезпечення контролю якості кормів дотримується таких вимог:
 		       
538. 1) здійснює перевірку кормів у лабораторії, яка діє відповідно до чинного законодавства;
 		       
539. 2) складає та запроваджує у письмовій формі план контролю якості, до якого включено проведення перевірки критичних точок під час виробництва, процедури відбору зразків та частота такого відбору, методи досліджень та частота їх проведення, відповідність специфікаціям та у разі невідповідності - місце, куди відправляються продукти (від матеріалів переробки до кінцевих продуктів).
 		       
540. 2. З метою забезпечення простежуваності оператор ринку кормів веде документацію стосовно сировини, що використовується у кінцевому продукту. Зазначена документація повинна бути доступною для компетентного органу протягом знаходження корму в обігу.
 		       
541. 3. Зразки інгредієнтів та кожної партії вироблених кормів та реалізованих кормів, або кожної конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва) повинні відбиратися у достатній кількості з використанням процедури, яка попередньо встановлена та дотримується оператором ринку, для забезпечення простежуваності. Такий відбір має здійснюватися з частотою необхідною для визначення простежуваності у разі виробництва, яке оператор ринку веде тільки для своїх потреб.
 		       
542. 4. Зразки, зазначені у частині третій цієї статті, опечатуються та на них наноситься маркування для їх ідентифікації. Зберігання зразків здійснюється таким чином, щоб запобігти заміні складу зразка та його підробці. Зразки зберігаються для надання компетентним органам протягом періоду, який відповідає терміну зберігання цих кормів. У разі використання кормів для тварин, які не призначені для виробництва харчових продуктів, виробник кормів повинен тримати тільки зразки кінцевого продукту.
 		       
543. Розділ VІІ. НАЛЕЖНА ПРАКТИКА ГОДУВАННЯ ТВАРИН
 		 -57- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Назву розділу VІІ викласти у наступній редакції
«Розділ VІІ. ГІГІЄНА ГОДУВАННЯ ТВАРИН».
 		Враховано   Розділ VІІ. ГІГІЄНА ГОДУВАННЯ ТВАРИН
 
544. Стаття 32. Вимоги гігієни до випасу тварин на пасовищах
 		 -58- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 32 викласти в наступній редакції:
«Стаття 43. Гігієнічні вимоги до випасу тварин
1. Випас на пасовищах та землях сільськогосподарських угідь повинен здійснюватися у спосіб, що мінімізує забруднення харчових продуктів тваринного походження фізичними, біологічними або хімічними небезпечними факторами.
2. Режим використання пасовищ та інших сільськогосподарських угідь для випасу тварин повинен передбачати періоди відпочинку землі з метою мінімізації біологічного перехресного забруднення гноєм (за наявності ризику виникнення такого забруднення), а також забезпечувати дотримання необхідних періодів очікування після застосування засобів агрохімії. Протягом зазначених періодів відпочинку землі та періодів очікування випас тварин не здійснюється.».
 		Враховано   Стаття 43. Гігієнічні вимоги до випасу тварин
1. Випас тварин на пасовищах та землях сільськогосподарських угідь повинен здійснюватися у спосіб, що мінімізує забруднення харчових продуктів тваринного походження фізичними, біологічними або хімічними небезпечними факторами.
2. Режим використання пасовищ та інших сільськогосподарських угідь для випасу тварин повинен передбачати періоди відпочинку землі з метою мінімізації біологічного перехресного забруднення гноєм (за наявності ризику виникнення такого забруднення), а також забезпечувати дотримання необхідних періодів очікування після застосування засобів агрохімії. Протягом зазначених періодів відпочинку землі та періодів очікування випас тварин не здійснюється.
 
545. 1. Випас на пасовищах та землях сільськогосподарських угідь повинен контролюватися для того, щоб мінімізувати забруднення харчових продуктів тваринного походження фізичними, біологічними або хімічними небезпечними факторами.
 		       
546. 2. Період і режим використання пасовищ та інших сільськогосподарських угідь під пасовищами, повинні передбачати періоди відпочинку землі з метою мінімізації біологічного перехресного забруднення гноєм, а також забезпечувати дотримання необхідних термінів після внесення мінеральних добрив.
 		       
547. 3. Положення Розділу VІІ не застосовуються до годівлі непродуктивних тварин.
 		       
548. Стаття 33. Вимоги гігієни до стаєнь та обладнання для годування тварин
 		 -59- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 33 викласти в наступній редакції:
«Стаття 44. Гігієнічні вимоги до потужностей, де утримуються тварини, та обладнання для годування тварин
1. Потужності, де утримуються тварини, повинні бути сконструйовані у спосіб, що дозволяє забезпечити їх належне чищення та прибирання. Такі потужності та обладнання для годування підлягають ретельному та регулярному чищенню з метою запобігання появі будь-якого небезпечного фактору. Хімічні речовини для чищення та санітарної обробки повинні використовуватися відповідно до інструкцій їх виробників, а також зберігатися окремо від кормів та зони годування тварин.
2.На потужностях, де утримуються тварини, повинні бути запроваджені системи боротьби зі шкідниками, які дозволяють запобігти потраплянню шкідників на такі потужності, з метою мінімізації можливого забруднення кормів, підстилок та місць утримання тварин.
3. Будівлі, в яких утримуються тварини, та обладнання для годування повинні утримуватися в чистому стані. На потужностях, де утримуються тварини, повинні бути запроваджені процедури видалення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів. Корми та підстилка, що використовуються на таких потужностях, підлягають регулярній заміні для недопущення їх забруднення та появи на них плісняви.».
 		Враховано   Стаття 44. Гігієнічні вимоги до потужностей, на яких утримуються тварини, та обладнання для годування тварин
1. Потужності, на яких утримуються тварини, повинні бути сконструйовані у спосіб, що дозволяє забезпечити їх належне чищення та прибирання. Такі потужності та обладнання для годування тварин підлягають ретельному та регулярному чищенню з метою запобігання появі будь-якого небезпечного фактора. Хімічні речовини для чищення та санітарної обробки повинні використовуватися відповідно до інструкцій їх виробників, а також зберігатися окремо від кормів та зони годування тварин.
2. На потужностях, на яких утримуються тварини, повинні бути запроваджені системи боротьби із шкідниками, які дозволяють запобігти потраплянню шкідників на такі потужності, з метою мінімізації можливого забруднення кормів, підстилок та місць утримання тварин.
3. Будівлі, в яких утримуються тварини, та обладнання для годування тварин повинні утримуватися в чистому стані. На потужностях, на яких утримуються тварини, повинні бути запроваджені процедури видалення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів. Корми та підстилка, що використовуються на таких потужностях, підлягають регулярній заміні для недопущення їх забруднення та появи на них плісняви.
 
549. 1. Потужність, де перебувають тварини, повинна бути сконструйована у такий спосіб, щоб забезпечити належне чищення. Потужність та обладнання для годування повинні ретельно та регулярно чиститися з метою запобігання появі будь-якого небезпечного фактору. Хімічні речовини для чищення та санітарної обробки необхідно використовувати відповідно до інструкцій, а також зберігати окремо від кормів та зони годування.
 		       
550. 2. Система боротьби із шкідниками повинна бути запроваджена для того, щоб контролювати доступ шкідників на потужність, де перебувають тварини, з метою мінімізації можливого забруднення кормів, підстилок для тварин або місць утримання тварин.
 		       
551. 3. Будівлі та обладнання для годування повинні утримуватися в чистоті. Для видалення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів необхідно запровадити процедури видалення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів. Корми та підстилки, що використовуються на потужності, повинні замінюватися щоб не допустити забруднення кормів. та появи на них грибків.
 		       
552. Стаття 34. Вимоги гігієни до зберігання кормів
 		 -60- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 34 викласти в наступній редакції:
«Стаття 45. Гігієнічні вимоги до зберігання кормів
1. Корми повинні зберігатися окремо від хімічних речовин та інших продуктів, що заборонені для годування тварин.
2. Зони зберігання та контейнери для зберігання кормів повинні утримуватися в чистому та сухому стані.
3. У разі необхідності для забезпечення належної гігієни зберігання кормів повинні вживатися заходи боротьби із шкідниками.
4. Зони зберігання та контейнери для зберігання кормів повинні регулярно очищуватися для запобігання небажаному перехресному забрудненню.
5. Насіння повинно зберігатися у такий спосіб, щоб тварини не могли до нього дістатися.
6. Лікувальні корми та корми, що не належать до лікувальних, які призначаються для різних категорій або видів тварин, повинні зберігатися окремо у спосіб, що дозволяє зменшити ризик їх забруднення та згодовування не призначеним для цього тваринам.».
 		Враховано   Стаття 45. Гігієнічні вимоги до зберігання кормів
1. Корми повинні зберігатися окремо від хімічних речовин та інших продуктів, що заборонені для годування тварин.
2. Зони зберігання та контейнери для зберігання кормів повинні утримуватися в чистому та сухому стані.
3. У разі необхідності для забезпечення належної гігієни зберігання кормів повинні вживатися заходи боротьби із шкідниками.
4. Зони зберігання та контейнери для зберігання кормів повинні регулярно очищуватися для запобігання небажаному перехресному забрудненню.
5. Насіння повинно зберігатися у спосіб, що виключає потрапляння тварин до місця його збереження.
6. Лікувальні корми та корми, що не належать до лікувальних, які призначаються для різних категорій або видів тварин, повинні зберігатися окремо у спосіб, що дозволяє зменшити ризик їх забруднення та згодовування тваринам не за призначенням.
 
553. 1. Корми зберігаються окремо від хімічних речовин та інших продуктів, що заборонені для годування тварин.
 		       
554. 2. Зони зберігання та контейнери повинні чиститися і висушуватися, а за необхідності повинні вживатися відповідні заходи боротьби із шкідниками.
 		       
555. 3. Зони зберігання та контейнери повинні чиститися для того, щоб запобігти небажаному перехресному забрудненню.
 		       
556. 4. Зерно повинне зберігатися у такий спосіб, щоб тварини не могли до нього дістатися.
 		       
557. 5. Забороняється годувати жуйних тварин кормами, що містять
 		       
558. тваринний білок жуйних тварин.
 		       
559. 6. Лікувальні та нелікувальні корми, які призначаються для різних категорій або видів тварин, повинні зберігатися у такий спосіб, щоб зменшити ризик їх згодовування не призначеним для цього тваринам.
 		       
560. Стаття 35. Вимоги гігієни до роздавання кормів
 		 -61- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 35 викласти в наступній редакції:
«Стаття 46. Гігієнічні вимоги до роздавання кормів та заборона годування певними видами кормів
1. Системи роздавання кормів у господарствах повинні не допускати потрапляння кормів до тварин, яким вони не призначені. Під час роздавання кормів та годування ними тварин поводження з кормами має здійснюватися у спосіб, що запобігає їх забрудненню від забруднених зон зберігання та забрудненого обладнання.
2. Поводження з лікувальними кормами має здійснюватися окремо від поводження з кормами, що не належать до лікувальних, з метою уникнення їх забруднення.
3. Засоби транспортування кормів та обладнання для годування, що використовуються у господарствах, підлягають регулярному чищенню, особливо якщо вони використовуються для доставки та роздавання лікувальних кормів.
4. Забороняється годувати жуйних тварин кормами, що містять тваринний білок жуйних тварин.».
 		Враховано   Стаття 46. Гігієнічні вимоги до роздавання кормів та заборона годування певними видами кормів
1. Системи роздавання кормів у господарствах повинні не допускати потрапляння кормів до тварин, яким вони не призначені. Під час роздавання кормів та годування ними тварин поводження з кормами має здійснюватися у спосіб, що запобігає їх забрудненню від забруднених зон зберігання та забрудненого обладнання.
2. Поводження з лікувальними кормами має здійснюватися окремо від поводження з кормами, що не належать до лікувальних, з метою уникнення їх забруднення.
3. Засоби транспортування кормів та обладнання для годування тварин, що використовуються у господарствах, підлягають регулярному чищенню, особливо якщо вони використовуються для доставки та роздавання лікувальних кормів.
4. Забороняється годувати жуйних тварин кормами, що містять тваринний білок жуйних тварин.
 
561. 1. Процедури роздавання кормів на господарствах повинні забезпечити потрапляння відповідних кормів до належного місця призначення. Під час роздавання та годування корми повинні зберігатися у такий спосіб, щоб запобігти забрудненню від забруднених зон зберігання та забрудненого обладнання. Нелікувальні корми повинні зберігатися окремо від лікувальних кормів для запобігання забрудненню.
 		       
562. 2. Транспортні засоби та обладнання для годування на господарствах повинні чиститися, особливо якщо їх використовують для поставки та розповсюдження лікувальних кормів.
 		       
563. Стаття 36. Вимоги гігієни до води
 		 -62- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 36 викласти в наступній редакції:
«Стаття 47. Гігієнічні вимоги до води
1. Вода, призначена для споживання тваринами або для аквакультури, повинна відповідати вимогам, встановленим законодавством. У разі виникнення підозри щодо забруднення тварин або продуктів тваринного походження від води, оператор потужності, на якій утримуються тварини або здійснюється виробництво продуктів тваринного походження, повинен вжити заходів для оцінки та зменшення впливу небезпечного фактору.
2. Водопійне обладнання та обладнання для годування повинне бути сконструйоване, змонтоване та розміщене у спосіб, що мінімізує забруднення кормів та води. Водопійні системи підлягають регулярному чищенню, а у разі необхідності – ремонту.».
 		Враховано   Стаття 47. Гігієнічні вимоги до води
1. Вода, призначена для споживання тваринами або для аквакультури, повинна відповідати вимогам, встановленим законодавством. У разі виникнення підозри щодо забруднення тварин або продуктів тваринного походження від води, оператор потужності, на якій утримуються тварини або здійснюється виробництво продуктів тваринного походження, повинен вжити заходів для оцінки та зменшення впливу небезпечного фактора.
2. Водопійне обладнання та обладнання для годування тварин має бути сконструйоване, змонтоване та розміщене у спосіб, що мінімізує забруднення кормів та води. Водопійні системи підлягають регулярному чищенню, а у разі необхідності – ремонту.
 
564. 1. Вода, яку будуть пити тварини, повинна бути відповідної якості. Якщо існують підозри щодо забруднення тварин або продуктів тваринного походження від води, необхідно вжити заходів для оцінки та зменшення впливу небезпечного фактору.
 		       
565. 2. Водопійне обладнання та обладнання для годування повинне бути сконструйоване, змонтоване та розміщене у такий спосіб, щоб мінімізувати забруднення кормів та води. Водопійні системи необхідно чистити та ремонтувати.
 		 -63- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Проект Закону доповнити новим розділом VІІІ. У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних розділів.
Назву розділу VІІІ викласти у наступній редакції
«Розділ VІІІ. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ».
Розділ VІІІ доповнити новими статтями 48-50 наступного змісту:
«Стаття 48. Вимоги до ввезення (пересилання) кормів на митну територію України
1. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.
2. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.
3. Вимоги, що висуваються Україною, до потужностей, на яких здійснюється виробництво кормів для їх ввезення (пересилання) на митну територію України, не можуть перевищувати аналогічні вимоги, встановлені для потужностей в Україні.
4. Корми тваринного походження можуть ввозитися (пересилатися) на митну територію України, якщо вони походять з країни (її окремої території) та вироблені на потужності, які внесені до реєстру країн та потужностей, з яких може здійснюватися ввезення (пересилання) на митну територію України продуктів, відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
Стаття 49. Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України
1. Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
Стаття 50. Вимоги до кормів, що експортуються з України
1. Корми, вироблені в Україні для експорту до інших країн, повинні відповідати вимогам законодавства України про корми, крім випадків, коли інші вимоги, встановлені законодавством або відповідними уповноваженими органами країни-імпортера.».
У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано редакційно   Розділ VІІІ. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
Стаття 48. Вимоги до ввезення (пересилання) кормів на митну територію України
1. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.
2. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.
3. Вимоги, що висуваються Україною, до потужностей, на яких здійснюється виробництво кормів для їх ввезення (пересилання) на митну територію України, не можуть перевищувати аналогічні вимоги, встановлені для потужностей в Україні.
4. Корми тваринного походження можуть ввозитися (пересилатися) на митну територію України, якщо вони походять з країни (її окремої території) та вироблені на потужності, які внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України. Ведення такого реєстру здійснюється компетентним органом в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
Стаття 49. Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України
1. Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
Стаття 50. Вимоги до кормів, що експортуються з України
1. Корми, вироблені в Україні для експорту до інших країн, повинні відповідати вимогам законодавства України про корми, крім випадків, коли законодавством або відповідними уповноваженими органами країни-імпортера встановлено інші вимоги.
 
566. Розділ VІІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КОРМИ
 		 -64- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Назву розділу VІІІ викласти у наступній редакції
«Розділ ІХ. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КОРМИ».
Розділ VІІІ доповнити новою статтею 51 наступного змісту:
«Стаття 51. Державний контроль за дотриманням законодавства про корми
1. Державний контроль за дотриманням операторами ринку вимог законодавства про корми здійснюється відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано   Розділ ІХ. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КОРМИ
Стаття 51. Державний контроль за дотриманням операторами ринку законодавства про корми
1. Державний контроль за дотриманням операторами ринку вимог законодавства про корми здійснюється відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
 
567. Стаття 37. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про корми
 		 -65- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статтю 37 викласти в наступній редакції:
«Стаття 52. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про корми
1. Оператори ринку несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про корми на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
 		Враховано   Стаття 52. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про корми
1. Оператори ринку несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про корми на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
 
568. 1. Оператори ринку кормів в разі порушення вимог законодавства про корми несуть відповідальність, в межах діяльності яку вони здійснюють, за:
 		       
569. 1) використання потужностей з виробництва кормів без державної реєстрації, якщо обов’язковість такої реєстрації встановлена цим Законом, -
 		       
570. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців - у розмірі від восьми до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
 		       
571. 2) використання незареєстрованих кормових добавок, якщо обов’язковість такої реєстрації встановлена цим Законом, -
 		       
572. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат;
 		       
573. 3) виробництво, зберігання кормів без отримання експлуатаційного дозволу, якщо обов’язковість його отримання встановлена цим Законом, -
 		       
574. тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до тридцяти восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат;
 		       
575. 4) обіг кормів, що є небезпечними для тварин, -
 		       
576. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п’ятнадцяти до тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від восьми до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
 		       
577. 5) не впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), -
 		       
578. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до сімдесяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності, а у разі, коли на потужності необхідно отримувати експлуатаційний дозвіл, -тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу;
 		       
579. 6) обіг кормів, мінімальний термін зберігання яких минув, -
 		       
580. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;
 		       
581. 7) порушення вимог законодавства про корми щодо гігієни кормів, у тому числі допущення до процесу виробництва та/або обігу кормів осіб, які мають протипоказання до роботи з кормами і присутність яких на робочому місці може спричинити виробництво та/або обіг небезпечних кормів, -
 		       
582. тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двох до п’яти мінімальних заробітних плат;
 		       
583. 8) не відкликання або не вилучення з обігу кормів, які є небезпечними, -
 		       
584. тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до тридцяти восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких продуктів, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів;
 		       
585. 9) порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, -
 		       
586. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двох до трьох мінімальних заробітних плат;
 		       
587. 10) невідповідність кормів мікробіологічним критеріям, встановленим законодавством про корми, -
 		       
588. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двох до п’яти мінімальних заробітних плат;
 		       
589. 11) реалізація неправильно маркованих кормів, -
 		       
590. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів, на фізичних осіб-підприємців - у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;
 		       
591. 12) невиконання законних вимог (рішень) посадових осіб компетентного органу, щодо усунення порушень законодавства про корми, у тому числі не приведення маркування у відповідність з законодавством у строк, погоджений із компетентним органом, -
 		       
592. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
 		       
593. 13) приховування (ненадання), відмова у наданні, надання неправдивої інформації за запитами посадових осіб компетентного органу, -
 		       
594. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;
 		       
595. 14) невиконання законних вимог (рішень) посадових осіб компетентного органу щодо знищення небезпечних кормів та кормових добавок, -
 		       
596. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат;
 		       
597. 15) відмова з підстав, не передбачених законом, у допуску посадових компетентного органу до здійснення державного контролю, -
 		       
598. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від дванадцяти до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат.
 		       
599. 2. Під час визначення розміру штрафу враховується категорія ризику щодо безпечності корму.
 		       
600. Стаття 38. Провадження у справах про порушення законодавства про корми
 		 -66- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Статті 38-39 Розділу VІІІ виключити. У зв'язку з цим змінити нумерацію наступних статтей.
 		Враховано      
601. 1. Провадження у справах про порушення законодавства про корми стосовно юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється відповідно до вимог цього Закону.
 		       
602. 2. Справи про правопорушення, передбачені частиною першою статті 37 цього Закону розглядаються компетентним органом та його територіальними органами.
 		       
603. 3. Від імені компетентного органу, його територіальних органів розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право: головні державні інспектори та їх заступники.
 		       
604. 4. Штраф може бути накладено на юридичну особу, фізичну особу - підприємця протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня його вчинення.
 		       
605. 5. Підставою для розгляду справи про правопорушення, передбачені частиною першою статті 37 цього Закону, є протокол. Протокол за результатами здійснення заходу державного контролю мають право складати державні інспектори компетентного органу, його територіальних органів. Протокол складається у двох примірниках. Один примірник протоколу вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі, другий - зберігається компетентним органом.
 		       
606. Форма протоколу затверджується компетентним органом. У протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про оператора ринку (юридичної особи, фізичної особи - підприємця), дата, місце та суть правопорушення, характер та розмір заподіяної шкоди, якщо така мала місце, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
 		       
607. Протокол про правопорушення підписується особою, яка його склала, та фізичною особою - підприємцем, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про корми, або уповноваженою нею особою, а у разі провадження у справі щодо оператора ринку - юридичної особи - уповноваженою ним особою.
 		       
608. У разі відмови від підписання протоколу фізичною особою - підприємцем, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про корми, або уповноваженою нею особою, а у разі провадження у справі щодо оператора ринку - юридичної особи - уповноваженою ним особою в протоколі робиться відповідний запис. Зазначені особи мають право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також зазначають мотиви своєї відмови від його підписання.
 		       
609. 6. Справа про правопорушення розглядається в п’ятнадцятиденний строк з дня одержання компетентним органом протоколу про правопорушення, передбачені статтею 37 цього Закону.
 		       
610. 7. Штраф сплачується не пізніше п’ятнадцяти днів з дня вручення або отримання суб’єктом правопорушення копії постанови про накладення штрафу.
 		       
611. 8. Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу у повному обсязі, надсилається до компетентного органу.
 		       
612. 9. У разі якщо штраф не сплачено у строки, встановлені частиною сьомою цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення адміністративного суду за позовною заявою компетентного органу.
 		       
613. 10. Сума штрафів зараховується до Державного бюджету України.
 		       
614. 11. У випадках, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, компетентний орган має право прийняти рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів, що несуть загрозу для здоров’я та/або життя тварин, строком не більш як на 10 календарних днів з поданням відповідної заяви до суду не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення.
 		       
615. 12. У разі, якщо усунення виявлених порушень неможливе у строк, зазначений у частині тринадцятій цієї статті, компетентний орган узгоджує з оператором ринку період, необхідний для усунення виявлених порушень, і звертається з позовною заявою до адміністративного суду про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів, що несуть загрозу для здоров’я та/або життя тварин.
 		       
616. 13. Оператор ринку має право відновити виробництво та/або обіг кормів, якщо:
 		       
617. 1) усунуто всі порушення, які за результатами перевірки компетентним органом стали причиною тимчасового припинення виробництва та/або обігу кормів;
 		       
618. 2) скасовано рішення компетентного органу чи суду про тимчасове припинення виробництва та/або кормів.
 		       
619. Стаття 39. Відшкодування шкоди (збитків)
 		       
620. 1. Відшкодування операторами ринку заподіяної шкоди (завданих збитків) здійснюється в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції", іншими законодавчими актами.
 		       
621. 2. Шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи компетентного органу, відшкодовується за рахунок коштів відповідних бюджетів, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини такої посадової або службової особи.
 		       
622. 3. Посадова або службова особа компетентного органу несе відповідальність у порядку регресу в розмірі виплаченого з відповідного бюджету відшкодування у зв’язку з незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю такої посадової або службової особи.
 		       
623. Розділ ІХ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		 -67- Бакуменко О.Б.
Кучер М.І.
 Зміст розділу ІХ викласти у такій редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності через два роки з дня його опублікування, крім:
розділу V, який набирає чинності через три роки з дня опублікування цього Закону, крім випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу;
підпункту п’ятого пункту 7, пунктів 8, 9 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), передбачені статтею 11 цього Закону, мають бути повністю розроблені, запроваджені та введені в дію протягом двох років із дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
3. Корми, які відповідають вимогам, що діяли до набрання чинності цим Законом, але які не відповідають вимогам цього Закону (крім вимог розділу V) після набрання чинності цим Законом, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку зберігання, але не довше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Корми, які були марковані до набрання чинності розділом V цього Закону, можуть знаходитися в обігу до закінчення мінімального строку зберігання.
Оператори ринку можуть за власним бажанням здійснювати маркування кормів відповідно до розділу V цього Закону з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. У разі здійснення оператором ринку маркування кормів відповідно до вимог розділу V цього Закону до моменту набрання чинності цим Законом державний контроль маркування таких кормів здійснюється шляхом перевірки відповідності вимогам розділу V цього Закону.
4. У разі відсутності експлуатаційного дозволу на потужність, яка є діючою на момент набрання чинності цим Законом, оператор ринку, відповідальний за таку потужність, повинен отримати на неї експлуатаційний дозвіл в порядку, встановленому цим Законом, протягом одного року з моменту набуття чинності цим Законом.
Експлуатаційний дозвіл, що діє на момент набрання чинності цим Законом, продовжує свою дію після набрання чинності цим Законом та не потребує заміни.
Потужності, які на момент набрання чинності цим Законом вже мають експлуатаційний дозвіл, але відповідно до положень цього Закону підлягають лише державній Реєстр.картка №7), ст. 84) після слів «крім харчових продуктів» доповнити словами «та кормів».
8. Рішення про визнання еквівалентності, передбачене частиною третьою статті 19 цього Закону, може бути прийняте з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Угода про співробітництво, передбачена частиною п’ятою статті 19 цього Закону, може бути укладена з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
9. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня, наступного за днем опублікування цього Закону:
привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити набрання чинності всіма зазначеними у цьому пункті нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинності цим Законом;
забезпечити перегляд існуючих та затвердження нових вимог до безпечності та гігієни кормів з метою гармонізації законодавства України про корми з відповідними вимогами законодавства Європейського Союзу.».
 		Враховано редакційно   Розділ Х. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через два роки з дня його опублікування, крім:
розділу V, що набирає чинності через три роки з дня опублікування цього Закону, крім випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу;
підпункту 6 пункту 7, пунктів 8 і 9 цього розділу, що набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Постійно діючі процедури, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), передбачені статтею 11 цього Закону, мають бути повністю розроблені, запроваджені та введені в дію протягом двох років з дня опублікування цього Закону.
3. Корми, які відповідають вимогам, що діяли до набрання чинності цим Законом, але не відповідають вимогам цього Закону (крім вимог розділу V), після набрання чинності цим Законом можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку зберігання, але не довше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Корми, які були марковані до набрання чинності розділом V цього Закону, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку зберігання.
Оператори ринку можуть за власним бажанням здійснювати маркування кормів відповідно до розділу V цього Закону з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. У разі здійснення оператором ринку маркування кормів відповідно до вимог розділу V цього Закону до дня набрання чинності цим Законом державний контроль маркування таких кормів здійснюється шляхом проведення перевірки відповідності вимогам розділу V цього Закону.
4. У разі відсутності експлуатаційного дозволу на потужність, яка є діючою на день набрання чинності цим Законом, оператор ринку, відповідальний за таку потужність, повинен отримати на неї експлуатаційний дозвіл у порядку, встановленому цим Законом, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.
Експлуатаційний дозвіл, що діє на день набрання чинності цим Законом, продовжує свою дію після набрання чинності цим Законом та не потребує заміни.
Потужності, які на день набрання чинності цим Законом вже мають експлуатаційний дозвіл, але відповідно до положень цього Закону підлягають лише державній Реєстр.картка №7), ст. 84; 2014 р., № 41-42, ст. 2024) після слів «крім харчових продуктів» доповнити словами «та кормів».
8. Рішення про визнання еквівалентності, передбачене частиною третьою статті 19 цього Закону, може бути прийняте з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Угода про співробітництво, передбачена частиною п’ятою статті 19 цього Закону, може бути укладена з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
9. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити набрання чинності всіма зазначеними у цьому пункті нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинності цим Законом;
забезпечити перегляд існуючих та затвердження нових вимог до безпечності та гігієни кормів з метою гармонізації законодавства України про корми з відповідними вимогами законодавства Європейського Союзу.
 
624. 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 6 Розділу ІХ цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
 		       
625. 2. Постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), встановлені статтею 15 цього Закону, мають бути повністю розроблені, запроваджені та введені в дію протягом двох років із дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
 		       
626. 3. Корми, які відповідають вимогам, що діяли до набрання чинності цим Законом, але які не відповідають вимогам цього Закону після набрання ним чинності, можуть вироблятися та/або реалізовуватись протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом. Зазначені корми можуть перебувати в обігу на ринку України до закінчення строку їх придатності.
 		       
627. 4. Якщо на момент набрання чинності цим Законом потужності вже діють та на них відсутній експлуатаційний дозвіл, оператори ринку повинні отримати експлуатаційний дозвіл на такі потужності в порядку, встановленому цим Законом. Експлуатаційний дозвіл, що діє на момент набрання чинності цим Законом, продовжує свою дію після набрання чинності цим Законом та не потребує заміни. Потужності, які на момент набрання чинності цим Законом вже мають експлуатаційний дозвіл, але які згідно положень цього Закону підлягають лише реєстрації, автоматично вносяться компетентним органом до реєстру потужностей, які підлягають реєстрації.
 		       
628. 5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		       
629. 1) у Законі України «Про ветеринарну медицину» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5-6, ст. 53 із наступними змінами):
 		       
630. а) у статті 1:
 		       
631. у визначенні терміну "ветеринарна довідка" слова «кормів тваринного та рослинного походження» виключити;
 		       
632. у визначенні терміну «ветеринарні документи» слова «та кормів» виключити;
 		       
633. у визначенні терміну «ветеринарне свідоцтво» слова «кормів тваринного та рослинного походження» виключити;
 		       
634. у визначенні терміну «ветеринарно-санітарна експертиза» слова «а на агропродовольчих ринках - і рослинного» та «кормових добавок, преміксів та кормів» виключити;
 		       
635. у визначенні терміну «висновок державної ветеринарно-санітарної експертизи (експертний висновок)» слова «кормових добавок, преміксів та кормів» виключити;
 		       
636. визначення термінів «готові корми», «корми», «корми рослинного походження», «корми тваринного походження», «кормові добавки», «премікси» виключити;
 		       
637. визначення терміну «експлуатаційний дозвіл» викласти у такій редакції:
 		       
638. «експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, який видається оператору потужностей з переробки неїстівних продуктів тваринного походження на підставі перевірки відповідності його потужностей вимогам ветеринарно-санітарних заходів та дозволяє оператору потужностей здійснювати господарську діяльність з переробки неїстівних продуктів тваринного походження «;
 		       
639. у назві та визначенні терміну «належна практика виробництва (для ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів)» слова «кормових добавок, преміксів та готових кормів» виключити;
 		       
640. у визначенні термінів «потужності (об'єкти)», «серія», «система аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках (Наzаrd Аnаlysіs аnd Сrіtісаl Соntrоl Роіnts - НАССР)» слова «кормових добавок, преміксів, кормів» виключити;
 		       
641. у визначенні терміну «продукти тваринного походження» слова «корми тваринного походження» виключити;
 		       
642. у визначенні терміну «продукти тваринного походження для сільськогосподарського або промислового використання» слова «і кормів тваринного походження» виключити;
 		       
643. у визначенні терміну «субстанція» слова «і кормових добавок» виключити;
 		       
644. у визначенні терміну «товари» слова «кормові добавки, премікси та корми» виключити;
 		       
645. б) статтю 2 доповнити частиною третьою такого змісту:
 		       
646. «Дія цього Закону не поширюється на виробництво, обіг та державний контроль кормів, крім статей 71, 76-79»;
 		       
647. в) у статті 3:
 		       
648. в абзаці тринадцятому слова «а на агропродовольчих ринках - і рослинного» та «кормових добавок, преміксів, кормів» виключити;
 		       
649. г) у статті 7:
 		       
650. у частині сьомій:
 		       
651. у пункті 2 слова «кормовими добавками, преміксами, кормами рослинного та тваринного походження, готовими кормами» виключити;
 		       
652. у пункті 12 слова «кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів» виключити;
 		       
653. у пункті 13 слова «кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів» виключити;
 		       
654. у пункті 16 слова «кормових добавок, преміксів, кормів» виключити;
 		       
655. у пункті 21 слова «кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів» виключити;
 		       
656. у частині восьмій:
 		       
657. у пункті 1 слова «кормових добавок, преміксів та готових кормів» виключити;
 		       
658. у пункті 2 слова «кормові добавки, премікси, готові корми» та «кормових добавок, преміксів і готових кормів» виключити;
 		       
659. у пункті 4 слова «кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів» виключити;
 		       
660. у пункті 5 слова «та кормах» виключити;
 		       
661. у пункті 6 слова «кормових добавок, преміксів, готових кормів» виключити;
 		       
662. у пункті 16 слова «кормових добавок» виключити;
 		       
663. ґ) у пункті 6 частини першої статті 11 слова «кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів» виключити;
 		       
664. д) у пункті 1 частини першої статті 13 слова «кормових добавок, преміксів, кормів» виключити;
 		       
665. е) у частині сьомій статті 17 слова «та кормових добавок» замінити словами «а кормових добавок - у встановлених законом випадках»;
 		       
666. є) у частині першій статті 32 слова «і кормах» виключити;
 		       
667. ж) у частині першій статті 36 слова «кормових добавок, преміксів, кормів» виключити;
 		       
668. з) у статті 50:
 		       
669. пункт 4 частини першої викласти у такій редакції:
 		       
670. «4) потужностях (об'єктах) з виробництва, змішування та приготування лікувальних кормів»;
 		       
671. у частині третій слова «кормових добавок, преміксів та кормів» виключити;
 		       
672. частину шосту виключити;
 		       
673. и) у статті 56:
 		       
674. у частині другій слова «корми тваринного походження насипом» виключити;
 		       
675. у частині третій слова «та кормів тваринного походження» виключити»;
 		       
676. і) у статті 59:
 		       
677. у частинах першій - третій слова «кормових добавок, преміксів, кормів» виключити;
 		       
678. ї) у статті 61:
 		       
679. у частині другій слова «а також їх реєстрації» виключити;
 		       
680. у пункті 1 частини третьої слова «кормових добавок, преміксів та готових кормів» виключити;
 		       
681. пункти 2 та 3 частини третьої виключити;
 		       
682. й) у статті 62:
 		       
683. у частині шостій слова «продукції тваринного походження та кормів в Україні» виключити;
 		       
684. у частині тринадцятій слова «кормових добавок, преміксів та кормів» виключити;
 		       
685. к) назву розділу ХІ викласти у такій редакції:
 		       
686. «Розділ ХІ. ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ХАРЧОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ГОДІВЛІ ТВАРИН»;
 		       
687. л) у частині четвертій статті 82 слова « кормових добавок, преміксів та готових кормів» та «та частині дванадцятій статті 76» виключити;
 		       
688. м) у частині другій статті 99 слова «кормових добавок, преміксів та готових кормів» виключити;
 		       
689. 2) у Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532; 2012 р., № 17, ст. 155, № 23, ст. 238; 2013 р., № 2, ст. 4, ст. 10, № 8, ст. 75, № 14, ст. 92, № 15, ст. 104, ст. 105, ст. 116):
 		       
690. у пункті 81 слова «кормових добавок, преміксів і кормів» замінити словами «лікувальних кормів»;
 		       
691. доповнити пунктом 81-1 в такій редакції:
 		       
692. 81-1.
 		       
693. Експлуатаційні дозволи для потужностей (об'єктів): потужність, що використовується для:
 		       
694. виробництва та/або реалізації кормових добавок;
 		       
695. виробництва та/або реалізації преміксів, виготовлених з використанням кормових добавок;
 		       
696. виробництва з метою реалізації, або виробництва лише для власного господарства, кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів, що містять кормові добавки.
 		       
697. Закон України "Про безпечність та гігієну кормів"
 		       
698. 3) статтю 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389; із змінами, внесеними законами України від 2 жовтня 2012 року № 5404-VІ, від 20 червня 2013 року № 353-VІІ, від 9 квітня 2014 року №1194-VІІ, від 22 липня 2014 року № 1600-VІ) доповнити новим пунктом 1-2 такого змісту:
 		       
699. «1-2. Положення цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених законами України «Про безпечність та гігієну кормів» та «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
 		       
700. 4) статтю 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 48, ст.483){ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1669-VІІ ( 1669-18)від 02.09.2014, ВВР, 2014, N 44, ст.2040 } доповнити новим пунктом 2-2 такого змісту:
 		       
701. «2-2. Положення цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених законами України «Про безпечність та гігієну кормів» та «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
 		       
702. 6. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня, наступного за днем опублікування цього Закону:
 		       
703. привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти, а також нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України;
 		       
704. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
 		       
705. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
 		       
706. забезпечити набрання чинності всіма зазначеними у цьому підпункті нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинності цим Законом;
 		       
707. протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перегляд існуючих та затвердження нових параметрів безпечності кормів.
 		       
708. Голова Верховної Ради України