Кількість абзаців - 344 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 
   Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
   ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
 
   Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання
 
3. щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання
 
      
4. Верховна Рада України постановляє:
 
   Верховна Рада України постановляє:
 
5. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
   І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
6. 1. У Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р.,
 
   1. У Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9):
 
7. № 1, ст. 9 із наступними змінами):
 
      
8. 1) частину третю статті 10 доповнити пунктом 9-1 такого змісту:
 
   1) частину третю статті 10 доповнити пунктом 9-1 такого змісту:
 
9. «9-1) подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; «;
 
   «9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю»;
 
10. 2) у статті 24:
 
   2) у статті 24:
 
11. пункт 12 частини першої викласти в такій редакції:
 
   пункт 12 частини першої викласти в такій редакції:
 
12. «12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; «;
 
   «12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці»;
 
13. абзац третій частини другої виключити.
 
-1- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
Пункт 1. розділу 1 виключити
 
Відхилено   абзац третій частини другої виключити.
 
    -2- Острікова Т.Г.
Пункт 1 частину 1 щодо Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо ч.3 ст.10 в доповненому пункті 9-1 після слів інформацію доповнити словами «про речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації» та надалі по тексту проекту Закону слово «інформацію» замінити словами:
«… інформацію про речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації…»
 
Відхилено    
    -3- Сидорович Р.М.
У Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:
Виключити пункт 12 частини першої статті 24
Доповнити частину першу статті 23 пунктом третім наступного змісту:
«3) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.»
 
Відхилено    
    -4- Острікова Т.Г.
Підпункт 2 частини 1 щодо статті 24 - виключити
 
Відхилено    
    -5- Пташник В.Ю.
Підпункт 2 пункту 1, яким вносять зміни до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" – виключити
 
Відхилено    
    -6- Тимошенко Ю.В.
Соболєв С.В.
Шкрум А.І.
Кужель О.В.
Рябчин О.М.
В абзаці третьому пункту 2 частини 1 розділу І проекту Закону (зміни до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») слово «зокрема» вилучити.
 
Відхилено    
    -7- Сидорович Р.М.
У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»:
Виключити пункт 3-1 частини першої статті 28.
Внести зміни до статті 27 шляхом доповнення частини першої пунктом восьмим такого змісту:
«8) подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, якщо така заява подана щодо засновника (учасника), що на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки.»
 
Відхилено    
14. 2. У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17, із наступними змінами):
 
   2. У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17, № 47, ст. 800; 2018 р., № 13, ст. 69):
 
15. 1) частину другу статті 6 доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
 
   1) частину другу статті 6 доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
 
16. «6-1) подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;»;
 
   «6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю»;
 
17. 2) частину першу статті 28 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
   2) частину першу статті 28 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
18. «3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), що на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;».
 
-8- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
Пункт 2 розділу 1 виключити
 
Відхилено   «3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки».
 
    -9- Острікова Т.Г.
Пункт 2 частини 2 щодо Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо доповнення частини першої статті 28 пунктом 31 викласти в такій редакції змісту: «31) Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, надано заяву та документи щодо внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи та/або зміною розміру частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, щодо засновника (учасника) юридичної особи – фізичної особи, щодо якого на момент подання документів в Єдиному реєстрі боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадків збільшення розміру частки такого засновника;
 
Відхилено    
19. 3. У Законі України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383 із наступними змінами):
 
   3. У Законі України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383 із наступними змінами):
 
20. 1) статтю 8 після частини тринадцятої доповнити новою частиною такого змісту:
 
   1) статтю 8 після частини тринадцятої доповнити новою частиною такого змісту:
 
21. «Подання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформації органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, не є порушенням нотаріальної таємниці.».
 
   «Надання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформації органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю не є порушенням нотаріальної таємниці».
 
22. У зв’язку з цим частину чотирнадцяту вважати відповідно частиною п’ятнадцятою;
 
   У зв’язку з цим частину чотирнадцяту вважати частиною п’ятнадцятою;
 
23. 2) частину першу статті 49 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
   2) частину першу статті 49 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
24. «8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;».
 
-10- Сидорович Р.М.
У Законі України «Про нотаріат»:
Пункт 8-1 частини першої статті 49 викласти у такій редакції:
«8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, за винятком випадків надання письмової згоди стягувачем (кредитором такого боржника) на відчуження відповідного майна боржником;»
 
Відхилено   «8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці».
 
    -11- Острікова Т.Г.
Пункт 2 частини 3 щодо Закону України «Про нотаріат» щодо частини першої статті 49 доповненої пунктом 81 викласти в такій редакції:
«8-1) з проханням про вчинення нотаріальної дії з посвідчення правочину щодо відчуження майна звернулась фізична особа, не залежно від того, чи є така особа відчужувачем майна за правочином або набуває права на таке майно за наслідками його вчинення, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці».
 
Відхилено    
    -12- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
Пункт 3 розділу 1 виключити
 
Відхилено    
    -13- Пташник В.Ю.
Підпункт 2 пункту 3, яким вносяться зміни до статті 49 Закону України "Про нотаріат" – виключити.
 
Відхилено    
    -14- Сидорович Р.М.
У Законі України «Про дорожній рух»:
Частину п’яту статті 34 викласти у такій редакції:
«У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного календарного дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб, за винятком випадків надання письмової згоди стягувачем (кредитором такого боржника) на відчуження відповідного транспортного засобу боржником.»
 
Відхилено    
25. 4. Статтю 34 Закону України «Про дорожній рух» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338) доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
 
   4. Статтю 34 Закону України «Про дорожній рух» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338) після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
 
26. «У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного календарного дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.».
 
   «У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб».
 
27. У зв’язку з цим частини шосту - дванадцяту вважати відповідно частинами сьомою - тринадцятою.
 
-15- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
Пункт 4 розділу 1 виключити
 
Відхилено   У зв’язку з цим частини п'яту - тринадцяту вважати відповідно частинами шостою - чотирнадцятою.
 
28. 5. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
   5. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
29. 1) у частині другій статті 31-1 слова «двохсот сорока» замінити словами «трьохсот шістдесяти»;
 
-16- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Підпункт 1 пункту 5 проекту викласти в такій редакції:
«У статті 31-1:
частину першу після слів «вид яких» доповнити словами «та перелік об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи,»
у частині другій слова «двохсот сорока» замінити словами «трьохсот шістдесяти»;»;
 
Враховано   1) у статті 31-1:
частину першу після слів «вид яких» доповнити словами «та перелік об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи»;
у частині другій слова «двохсот сорока» замінити словами «трьохсот шістдесяти»;
 
30. 2) статтю 183-1 викласти в такій редакції:
 
   2) статтю 183-1 викласти в такій редакції:
 
31. «Стаття 183-1. Несплата аліментів
 
   «Стаття 183-1. Несплата аліментів
 
32. Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
 
   Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
 
33. тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
 
   тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
 
34. Несплата аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
 
   Несплата аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
 
35. тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
 
   тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
 
36. Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, -
 
   Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, -
 
37. тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока годин до трьохсот шістдесяти годин.
 
   тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
 
38. Примітка. Під повторним вчиненням правопорушення у цій статті слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею.»;
 
-17- Острікова Т.Г.
Пункт 2 частини 5 щодо ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 198-4 р.) викласти в такій редакції:
«Стаття 183-1. Несплата аліментів
Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість
місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот шістдесяти годин.
Несплата аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двісті сорока до трьохсот годин.
Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, -
тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока годин до трьохсот шістдесяти годин.
Примітка. Під повторним вчиненням правопорушення у цій статті слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею.»;
 
Відхилено   Примітка. Під повторним вчиненням правопорушення у цій статті слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею»;
 
39. 3) доповнити статтею 183-2такого змісту:
 
      
40. «Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт
 
   3) доповнити статтею 183-2такого змісту:
«Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт
 
41. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, -
 
   Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт -
 
42. тягне за собою адміністративний арешт строком до десяти діб.
 
   тягне за собою адміністративний арешт строком до десяти діб.
 
43. Примітка. Під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у цій статті слід розуміти, неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) більше ніж два дні з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу пробації без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова виконувати роботу, вид якої, визначений підприємством, установою, організацією більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
 
-18- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
В абзаці п’ятому підпункту 3 пункту 5 слова «органу пробації» замінити словами «органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань»
 
Враховано   Примітка. Під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у цій статті слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
 
44. Поважними причинами є хвороба особи та інші обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт, які документально підтверджені.»;
 
-19- Острікова Т.Г.
Пункт 3 частини 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо доповнення статтею 183-2 - доповнити її частиною другою в такій редакції:
«Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт
Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, -
карається адміністративним арештом до 15 діб.
Примітка. Під злісним ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт для цілей цієї статті слід розуміти продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт особою, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі статті 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неприбуття до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом більше ніж двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу пробації без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова виконувати роботу, вид якої, визначений підприємством, установою, організацією більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
Поважними причинами є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт, які документально підтверджені.».
 
Відхилено   Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт»;
4) текст статті 184 викласти в такій редакції:
«Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
5) доповнити статтею 188-50 такого змісту:
«Стаття 188-50. Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування
Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, недопущення тим із батьків або тим з інших членів родини, з яким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким із батьків (дитиною), посадових (службових) осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини, створення перешкод посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування при здійсненні інших покладених на них законом повноважень -
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
 
    -20- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Пункт 5 розділу І проекту Закону доповнити підпунктом 4 такого змісту:
"4) статтю 184 викласти в такій редакції:
«Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей –
тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»
У зв’язку з цим змінити нумерацію підпунктів пункту;
 
Враховано    
    -21- Писаренко В.В.
Пункт 5 розділу І законопроекту після підпункту 3 доповнити двома новими підпунктами 4 та 5 такого змісту:
«4) статтю 184 викласти у новій редакції:
«Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання та лікування дітей
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, лікування та виховання неповнолітніх дітей -
тягне за собою виконання батьками або особами, які їх замінюють, суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до сто вісімдесяти годин.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягне за собою виконання батьками або особами, які їх замінюють, суспільно корисних робіт на строк від ста вісімдесяти до двісті сорока годин.
Дії або бездіяльність того із батьків, з ким проживає дитина, або особи, що його замінює, у зв’язку з чим той з батьків, хто проживає окремо, інший член родини не має можливості спілкуватися з дитиною та (або) брати участь у її вихованні всупереч рішенню органу опіки та піклування або рішенню суду, що набрало законної сили, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -
тягне за собою виконання батьками або особами, які їх замінюють, суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до сто вісімдесяти годин.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою виконання батьками або особами, які їх замінюють, суспільно корисних робіт на строк від ста вісімдесяти до двісті сорока годин»;
 
Враховано частково    
    -22- Купрієнко О.В.
Статтю 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) викласти в такій редакції: «Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, передбачених законодавством батьківських обов’язків
Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, передбачених законодавством батьківських обов’язків, щодо малолітніх та неповнолітніх дітей -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Умисні дії або бездіяльність того із батьків, з ким проживає дитина, або особи, що його замінює, у зв’язку з чим той з батьків, хто проживає окремо, інший член родини не має можливості спілкуватися з дитиною та (або) брати участь у її вихованні всупереч рішенню органу та піклування або рішенню суду, що набрало законної сили, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасовим обмеженням того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України - до виконання рішення у повному обсязі.
Діяння, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Враховано частково    
    -23- Шенцев Д.О.
Пункт 5 розділу І законопроекту після підпункту 3 доповнити новим підпунктом такого змісту: «__) статтю 184 викласти в такій редакції:
«Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, передбачених законодавством батьківських обов’язків
Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, передбачених законодавством батьківських обов’язків, щодо дітей -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії або бездіяльність того із батьків, з ким проживає дитина, або особи, що його замінює, у зв’язку з чим той з батьків, хто проживає окремо, інший член родини не має можливості спілкуватися з дитиною та (або) брати участь у її вихованні всупереч рішенню органу опіки та піклування або рішенню суду, що набрало законної сили, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під невиконанням батьківських обов’язків, передбачених законодавством, у цій статті слід розуміти невиконання, зокрема, обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання, медичного догляду, лікування, отримання реабілітаційних послуг тощо.»;
 
Враховано частково    
    -24- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
«__) статтю 184 викласти в такій редакції:
«Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, передбачених законодавством батьківських обов’язків
Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, передбачених законодавством батьківських обов’язків, щодо дітей -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії або бездіяльність того із батьків, з ким проживає дитина, або особи, що його замінює, у зв’язку з чим той з батьків, хто проживає окремо, інший член родини не має можливості спілкуватися з дитиною та (або) брати участь у її вихованні всупереч рішенню органу опіки та піклування або рішенню суду, що набрало законної сили, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під невиконанням батьківських обов’язків, передбачених законодавством, у цій статті слід розуміти невиконання, зокрема, обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання, медичного догляду, лікування, отримання реабілітаційних послуг тощо.»;
 
Враховано частково    
    -25- Шверк Г.А.
Пункт 5 розділу І законопроекту після підпункту 3 доповнити двома новими підпунктами наступного змісту:
«__) статтю 184 викласти в такій редакції:
«Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, передбачених законодавством батьківських обов’язків
Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, передбачених законодавством батьківських обов’язків, щодо дітей -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Умисні дії або бездіяльність того із батьків, з ким проживає дитина, або особи, що його замінює, у зв’язку з чим той з батьків, хто проживає окремо, інший член родини не має можливості спілкуватися з дитиною та (або) брати участь у її вихованні всупереч рішенню органу та піклування або рішенню суду, що набрало законної сили, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під невиконанням батьківських обов’язків, передбачених законодавством, у цій статті слід розуміти невиконання, зокрема, обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання, медичного догляду, лікування, отримання реабілітаційних та соціальних послуг тощо.»;
 
Враховано частково    
    -26- Писаренко В.В.
«5) доповнити Кодекс статтею 188--50 такого змісту:
«Стаття 188--50. Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування
Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, недопущення тим з батьків або тим з інших членів родини, з ким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким з батьків (дитиною), посадових (службових) осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини, проведення перевірки цільового витрачання аліментів або створення перешкод посадовим (службовим) особам цього органу при здійсненні інших покладених на них законом повноважень, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під органами опіки та піклування слід розуміти районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (стаття 56 Цивільного кодексу України).»;
У зв’язку з цим підпункти 4 -7 вважати підпунктами 6-9 відповідно.
 
Враховано частково    
    -27- Шенцев Д.О.
Пункт 5 розділу І законопроекту після підпункту 3 доповнити новим підпунктом такого змісту:
__) доповнити Кодекс статтею 188--50 такого змісту:
«Стаття 188--50. Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування
Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, недопущення тим з батьків або тим з інших членів родини, з ким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким з батьків (дитиною), посадових (службових) осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини, проведення перевірки цільового витрачання аліментів або створення перешкод посадовим (службовим) особам цього органу при здійсненні інших покладених на них законом повноважень, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під органами опіки та піклування слід розуміти районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (стаття 56 Цивільного кодексу України).»;
 
Враховано частково    
    -28- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Пункт 5 розділу І проекту Закону після підпункту 3 доповнити новим підпунктом 5 такого змісту:
«5) доповнити статтею 188-50 такого змісту:
«Стаття 188-50. Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування
Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, недопущення тим з батьків або тим з інших членів родини, з ким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким з батьків (дитиною), посадових (службових) осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини або створення перешкод посадовим (службовим) особам цього органу при здійсненні інших покладених на них законом повноважень, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
У зв’язку з цим змінити нумерацію підпунктів пункту.
 
Враховано    
    -29- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Пункт 5 розділу І законопроекту після підпункту 3 доповнити новим підпунктом такого змісту:
__) доповнити Кодекс статтею 188--50 такого змісту:
«Стаття 188--50. Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування
Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, недопущення тим з батьків або тим з інших членів родини, з ким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким з батьків (дитиною), посадових (службових) осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини, проведення перевірки цільового витрачання аліментів або створення перешкод посадовим (службовим) особам цього органу при здійсненні інших покладених на них законом повноважень, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під органами опіки та піклування слід розуміти районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (стаття 56 Цивільного кодексу України).»;
 
Враховано частково    
    -30- Шверк Г.А.
__) доповнити Кодекс статтею 188--50 такого змісту:
«Стаття 188--50. Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування
Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, недопущення тим з батьків або тим з інших членів родини, з ким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким з батьків (дитиною), посадових (службових) осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини, проведення перевірки цільового витрачання аліментів або створення перешкод посадовим (службовим) особам цього органу при здійсненні інших покладених на них законом повноважень, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під органами опіки та піклування слід розуміти районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (стаття 56 Цивільного кодексу України).».
 
Враховано частково    
45. 4) статтю 221 після слів та цифр «статтею 124», доповнити словами і цифрами «частиною третьою статті 126, «;
 
-31- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Шенцев Д.О.
Підпункт 4 пункту 5 розділу І проекту Закону викласти в такій редакції:
«4) у статті 221 після слів та цифр «статтею 124» доповнити словами і цифрами «частиною третьою статті 126,», а після цифр «188-49» доповнити цифрами «188-50»;
 
Враховано   6) статтю 221 після слова і цифр «статтею 124» доповнити словами і цифрами «частиною третьою статті 126», а після цифр «188-49» – цифрами «188-50»;
 
    -32- Шверк Г.А.
Підпункт 4 пункту 5 розділу І законопроекту викласти в такій редакції: «4) статтю 221:
після слів та цифр «статтею 124» доповнити словами і цифрами «частиною третьою статті 126,»;
після цифр «188-49» доповнити цифрами «188--50»;
 
Враховано частково    
    -33- Писаренко В.В.
Підпункт 4 пункту 5 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«6) у статті 221:
після слів та цифр «статтею 124» доповнити словами і цифрами «частиною третьою статті 126,»;
після цифр «188-49» доповнити цифрами «188--50»;
 
Враховано частково    
    -34- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
«4) у статті 221:
після слів та цифр «статтею 124» доповнити словами і цифрами «частиною третьою статті 126,»;
після цифр «188-49» доповнити цифрами «188--50»;
 
Враховано частково    
    -35- Шенцев Д.О.
Пункт 5 розділу І законопроекту після підпункту 5 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) частину другу статті 254 доповнити словами «, або у випадках, передбачених частиною третьою статті 256 цього Кодексу, другий примірник складеного протоколу про адміністративне правопорушення та копії інших матеріалів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту складення направляються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом із зворотним повідомленням про вручення та з описом вкладення разом із супровідним листом в конверті з позначкою «особисто
 
Відхилено    
    -36- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Пункт 5 розділу І законопроекту після підпункту 5 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) частину другу статті 254 доповнити словами «, або у випадках, передбачених частиною третьою статті 256 цього Кодексу, другий примірник складеного протоколу про адміністративне правопорушення та копії інших матеріалів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту складення направляються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом із зворотним повідомленням про вручення та з описом вкладення разом із супровідним листом в конверті з позначкою «особисто»;
 
Відхилено    
46. 5) у частині першій статті 222 цифри «126» замінити цифрами та словами «125, частини перша, друга і четверта статті 126»;
 
-37- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Підпункт 5 пункту 5 розділу І проекту Закону викласти в такій редакції:
у частині першій статті 222 цифри «126» замінити цифрами та словами «125, частини перша, друга і четверта статті 126», а цифри «184» виключити;
 
Враховано   7) у частині першій статті 222 цифри «124-1-126» замінити цифрами та словами «124-1-125, частини перша, друга і четверта статті 126», а цифри «184» виключити»;
 
    -38- Шенцев Д.О.
Пункт 5 розділу І законопроекту після підпункту 6 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) перше речення частини третьої статті 256 викласти в такій редакції:
«У разі відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, за умови, що уповноважена посадова особа, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, вжила належних заходів для забезпечення її присутності, або якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, відмовляється від підписання та/або отримання другого примірника протоколу, або не з'являється для ознайомлення з протоколом, в ньому робиться запис про це.»;
 
Відхилено    
47. 6) у статті 255:
 
   8) у пункті 1 частини першої статті 255:
 
48. абзац другий пункту 1 частини першої після слів та цифр «стаття 124», доповнити словами і цифрами «частина третя статті 126, «;
 
-39- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Підпункт 6 пункту 5 розділу І проекту Закону викласти в такій редакції:
«у пункті 1 частини першої статті 255:
абзац другий після слів та цифр «стаття 124», доповнити словами і цифрами «частина третя статті 126,», а цифри «181-3 - 185-2» замінити словами та цифрами «182-183-1, частини перша-третя, сьома статті 184, статті 184-1- 185-2»;
 
Враховано   абзац другий після слова і цифр «стаття 124» доповнити словами і цифрами «частина третя статті 126», а цифри «181-3 - 185-2» замінити цифрами і словами «182 - 183-1, частини перша-третя, сьома статті 184, статті 184-1- 185-2»;
 
49. доповнити пункт 1 частини першої абзацом такого змісту:
 
   доповнити абзацами такого змісту:
 
50. «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань (стаття 183-2); «;
 
-40- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Підпункт 6 пункту 5 розділу І проекту Закону доповнити абзацами такого змісту:
«органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань (стаття 183-2);
органів опіки та піклування (частини п’ята, шоста статті 184, стаття 188-50).»
 
Враховано   «органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань (стаття 183-2);
органів опіки та піклування (частини п’ята і шоста статті 184, стаття 188-50)»;
9) статтю 285 доповнити частиною десятою такого змісту:
«Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене частиною сьомою статті 184 цього Кодексу, в одноденний строк з дня набрання нею законної сили направляється органам прикордонної служби для застосування до особи, стосовно якої винесено постанову, тимчасового обмеження права на виїзд за межі України з дитиною»;
 
    -41- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Шенцев Д.О.
Підпункт 6 пункту 5 розділу І законопроекту доповнити абзацом такого змісту:
«органів опіки та піклування (стаття 188--50);».
 
Враховано частково    
    -42- Писаренко В.В.
Підпункт 6 пункту 5 розділу І законопроекту доповнити новими абзацами п’ятим та шостим такого змісту:
«пункт 1 частини першої доповнити новим абзацом четвертим такого змісту:
«органів опіки та піклування (статті 184, 188--50)»;
 
Враховано частково    
    -43- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Шверк Г.А.
Пункт 5 розділу І законопроекту після підпункту 6 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) перше речення частини третьої статті 256 викласти в такій редакції:
«У разі відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, за умови, що уповноважена посадова особа, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, вжила належних заходів для забезпечення її присутності, або якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, відмовляється від підписання та/або отримання другого примірника протоколу, або не з'являється для ознайомлення з протоколом, в ньому робиться запис про це.»;
 
Відхилено    
    -44- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Пункт 5 розділу І доповнити підпунктом такого змісту:
статтю 285 доповнити новою частиною такого змісту:
«Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене частиною сьомою статті 184 цього Кодексу, в одноденний строк з дня набрання нею законної сили направляється органам прикордонної служби для застосування до особи, стосовно якої винесено постанову, тимчасового обмеження права на виїзд за межі України з дитиною»;
 
Враховано    
51. 7) статтю 325-4викласти в такій редакції:
 
   10) статтю 325-4 викласти в такій редакції:
 
52. «Стаття 325-4. Наслідки ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт
 
   «Стаття 325-4. Наслідки ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт
 
53. У разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
 
   У разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
 
54. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, в порядку, встановленому законом.».
 
-45- Кожем'якін А.А.
Пункти 5, 6, 7 Розділу І законопроекту (зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінально- виконавчого кодексів України) виключити.
 
Відхилено   У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом».
 
55. 6. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) доповнити статтею 389-2 такого змісту:
 
   6. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст.131) доповнити статтею 389-2 такого змісту:
 
56. «Стаття 389-2. Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт
 
   «Стаття 389-2. Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт
 
57. Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, -
 
   Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт -
 
58. карається позбавленням волі на строк до двох років.
 
   карається позбавленням волі на строк до двох років.
 
59. Примітка. Під злісним ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт для цілей цієї статті слід розуміти продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт особою, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі статті 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неприбуття до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) більше ніж два дні з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу пробації без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова виконувати роботу, вид якої, визначений підприємством, установою, організацією більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
 
-46- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
У пункті 6 розділу І проекту Закону слова «органу пробації» замінити словами «уповноваженого органу з питань пробації».
 
Враховано   Примітка. Під злісним ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт для цілей цієї статті слід розуміти продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неприбуття до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
 
60. Поважними причинами є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт, які документально підтверджені.».
 
-47- Острікова Т.Г.
Частину 6 щодо доповнення Кримінального кодексу України статтею 389-2- виключити.
 
Відхилено   Поважними причинами є хвороба та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт».
 
    -48- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
Пункт 6 розділу 1 виключити
 
Відхилено    
61. 7. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 3-4, ст. 21):
 
   7. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21):
 
62. 1) у статті 8:
 
      
63. абзац дев’ятий частини першої викласти в такій редакції:
 
   1) абзац дев’ятий частини першої статті 8 викласти в такій редакції:
 
64. «на оплачувану працю згідно з законодавством про працю. Законодавство про працю поширюється на засуджених в частині, що стосується умов праці; «;
 
   «на оплачувану працю згідно із законодавством про працю. Законодавство про працю поширюється на засуджених у частині, що стосується умов праці»;
 
65. 2) частину четверту статті 60 викласти в такій редакції:
 
   2) частину четверту статті 60 викласти в такій редакції:
 
66. «4. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку, а засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, - не менш як п’ятдесят відсотків загальної суми заробітку.»;
 
   «4. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку, а засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, - не менш як п’ятдесят відсотків загальної суми заробітку»;
 
67. 3) у статті 118:
 
   3) у статті 118:
 
68. частину першу викласти в такій редакції:
 
   частину першу викласти в такій редакції:
 
69. «1. Засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою-підприємцем або юридичною особою, для яких засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг.
 
   «1. Засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою – підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг.
 
70. Такі договори повинні бути погоджені адміністрацією колонії та містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов'язана створювати умови, що дають змогу засудженим працювати за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.»;
 
   Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов'язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами»;
 
71. частину другу доповнити абзацом першим такого змісту:
 
   частину другу доповнити новим абзацом першим такого змісту:
 
72. «2. Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.».
 
   «2. Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості».
 
73. У зв’язку з цим абзац перший вважати відповідно абзацом другим.
 
-49- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
Абзаци 5, 6 підпункту 3 п. 7 виключити
#5380
#8693
У Сімейному кодексі України статті 182; 191 та 204 викласти у такій редакції:
Стаття 182. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів
1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
2-1)платник податків позбавляється батьківських прав чи дитина вилучається без позбавлення його батьківських прав
31) наявність на праві власності, володіння та/або користування платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
3. Суд не обмежений розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у платника аліментів витрат, які перевищують його заробіток (дохід) і щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
 
Відхилено   У зв’язку з цим абзац перший вважати абзацом другим;
 
74. 4) частину другу статті 120 викласти в такій редакції:
 
   4) частину другу статті 120 викласти в такій редакції:
 
75. «2. У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п'ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.
 
   «2. У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п'ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.
 
76. Засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як двадцять п'ять відсотків загальної суми заробітку.»
 
-50- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
Абзац 3 підпункту 4 п. 7 розділу 1 виключити
 
Відхилено   Засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як двадцять п'ять відсотків загальної суми заробітку».
 
77. 8. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України,
2002 р., № 21-22, ст.135 із наступними змінами):
 
-51- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Силантьєв Д.О.
Спориш І.Д.
Вилучити підпункт 1 пункту 8 розділу І законопроекту (щодо змін до статті 157 Сімейного кодексу України).
 
Відхилено   8. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст.135):
 
    -52- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Підпункт 1 пункту 8 законопроекту викласти в такій редакції:
«1) у частині п’ятій статті 157:
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
Той із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку, за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.».
У зв’язку з цим абзац другий вважати відповідно абзацом третім.
абзац третій після слів «органом державної виконавчої служби» доповнити словами «, приватним виконавцем»;
 
Враховано частково    
    -53- Шенцев Д.О.
Підпункт 1 пункту 8 законопроекту викласти в такій редакції:
«1) у частині п’ятій статті 157:
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
Той із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку, за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.».
У зв’язку з цим абзац другий вважати відповідно абзацом третім.
абзац третій після слів «органом державної виконавчої служби» доповнити словами «, приватним виконавцем»;
 
Враховано частково    
    -54- Шверк Г.А.
Підпункт 1 пункту 8 законопроекту викласти в такій редакції:
«1) у частині п’яті статті 157:
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
Той із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку, за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.».
У зв’язку з цим абзац другий вважати відповідно абзацом третім.
абзац третій після слів «органом державної виконавчої служби» доповнити словами «приватним виконавцем».
 
Враховано частково    
    -55- Купрієнко О.В.
1. Підпункт 1 пункту 8 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«1) частину п’яту статті 157 Сімейного кодексу України викласти в такій редакції:
«5. Той із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку:
1) за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, що підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
2) за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, що підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем про наявність заборгованості зі сплати аліментів та документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.».
 
Враховано частково    
78. 1) частину п’яту статті 157 викласти в такій редакції:
 
-56- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
у абзаці другому підпункті 1 пункту 8 розділу І проекту Закону
1) частину п’яту статті 157 викласти в такій редакції: «5.Той із батьків, з ким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, в тому числі у складі організованої групи дітей.
Той із батьків, з ким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що перевищує один місяць, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, в тому числі у складі організованої групи дітей у разі:
1) за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
2) за наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, за відсутності заборгованості зі сплати аліментів, звертається поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення, до того з батьків, з ким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, в тому числі у складі організованої групи дітей
У разі ненадання тим з батьків, з ким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини без згоди другого з батьків.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.».
 
Враховано   1) частину п’яту статті 157 викласти в такій редакції:
 
79. «5.Той із батьків, з ким за рішенням суду визначено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, відпочинку дитини за кордоном.
 
   «5. Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей.
 
80. Той із батьків, з ким за рішенням суду визначено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що перевищує один місяць, з метою лікування, навчання, відпочинку дитини за кордоном у разі:
 
   Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що перевищує один місяць, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:
 
81. 1) за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, яка підтверджується довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
 
   1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
 
82. 2) за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, яка підтверджується довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів та документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
У випадках, передбачених абзацом першим частини п’ятої цієї статті, документом, який підтверджує місце проживання дитини одним із батьків, є рішення суду.
 
   2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, за відсутності заборгованості зі сплати аліментів звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.
У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
 
83. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.»;
 
   Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом»;
 
84. 2) статтю 175 доповнити новою частиною другою такого змісту:
 
   2) статтю 175 доповнити частиною другою такого змісту:
 
85. «2. Діти мають права на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.
 
   «2. Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.
 
86. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
 
   У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
 
87. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим (частина друга статті 183 Цивільного кодексу України), діти, які мають право на виділ частки із майна в натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.»
 
   Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим (частина друга статті 183 Цивільного кодексу України), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки»;
 
88. 3) у статті 182:
 
   3) у статті 182:
 
89. пункт 3-1 частини першої після слова «наявність» доповнити словами «на праві власності, володіння та/або користування платника аліментів»;
 
-57- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Абзац другий підпункту 3 пункту 8 викласти в такий редакції:
«пункт 3-1 частини першої викласти в такій редакції:
«3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі: рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав».
 
Враховано   пункт 3-1 частини першої викласти в такій редакції:
«3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав»;
 
90. у частині другій:
 
   у частині другій:
 
91. абзац другий після слова «Мінімальний» доповнити словом «гарантований»;
 
   абзац другий після слова «Мінімальний» доповнити словом «гарантований»;
 
92. доповнити новим абзацом такого змісту:
 
   доповнити абзацом третім такого змісту:
 
93. «Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів»;
 
   «Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів»;
 
94. доповнити новою частиною третьою такого змісту:
 
   доповнити частиною третьою такого змісту:
 
95. «3. Суд не обмежений розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у платника аліментів витрат, які перевищують його заробіток (дохід) і щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів для їх оплати»;
 
-58- Павленко Ю.О.
Королевська Н.Ю.
У Сімейному кодексі України статті 182; 191 та 204 викласти у такій редакції:
Стаття 182. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів
1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
2-1)платник податків позбавляється батьківських прав чи дитина вилучається без позбавлення його батьківських прав
31) наявність на праві власності, володіння та/або користування платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
3. Суд не обмежений розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у платника аліментів витрат, які перевищують його заробіток (дохід) і щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
 
Враховано частково   «3. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником алементів не доведено джерело походження коштів для їх оплати»;
 
    -59- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Підпункт 3 пункту 8 законопроекту викласти в такій редакції:
«3) статтю 182 викласти в такій редакції:
«Стаття 182. Порядок визначення судом розміру аліментів
1. До визначення розміру аліментів суд встановлює розмір коштів, необхідний щомісячно на утримання дитини, виходячи в кожному конкретному випадку зі стану здоров'я дитини, витрат, необхідних для забезпечення нормального розвитку, навчання та виховання дитини, витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини тощо), та з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Розмір коштів, необхідний щомісячно на утримання дитини, доказується батьками або особами, які їх замінюють, з якими проживає дитина.
Визначений у такий спосіб щомісячний розмір коштів на утримання дитини має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів, які сплачуватимуться тим з батьків, хто проживає окремо, суд, виходячи з розміру коштів, визначеного відповідно до абзацу першого цієї частини статті, враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
2) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3) наявність об’єктів нерухомості, що належать платнику аліментів на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у нього в оренді чи на іншому праві користування, наявність цінного рухомого майна (транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, в якому суд приймає рішення про визначення розміру аліментів, на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право, наявні у платника аліментів грошові активи;
4) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
5) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
3. Суд не обмежений розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у платника аліментів витрат, які перевищують його заробіток (дохід) і щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів для їх оплати.»;»;
 
Враховано частково    
    -60- Шверк Г.А.
Підпункт 3 пункту 8 законопроекту викласти в такій редакції: «3) статтю 182 викласти в такій редакції:
«1. До визначення розміру аліментів суд встановлює розмір коштів, необхідний щомісячно на утримання дитини, виходячи в кожному конкретному випадку зі стану здоров'я дитини, витрат, необхідних для забезпечення нормального розвитку, навчання та виховання дитини, витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини тощо), та з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Розмір коштів, необхідний щомісячно на утримання дитини, доказується батьками або особами, які їх замінюють, з якими проживає дитина.
Визначений у такий спосіб щомісячний розмір коштів на утримання дитини має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів, які сплачуватимуться тим з батьків, хто проживає окремо, суд, виходячи з розміру коштів, визначеного відповідно до абзацу першого цієї частини статті, враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
2) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3) наявність об’єктів нерухомості, що належать платнику аліментів на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у нього в оренді чи на іншому праві користування, наявність цінного рухомого майна (транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, в якому суд приймає рішення про визначення розміру аліментів, на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право, наявні у платника аліментів грошові активи;
4) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
5) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
3. Суд не обмежений розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у платника аліментів витрат, які перевищують його заробіток (дохід) і щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів для їх оплати.».
 
Враховано частково    
    -61- Шенцев Д.О.
Підпункт 3 пункту 8 законопроекту викласти в такій редакції:
«3) статтю 182 викласти в такій редакції:
«Стаття 182. Порядок визначення судом розміру аліментів
1. До визначення розміру аліментів суд встановлює розмір коштів, необхідний щомісячно на утримання дитини, виходячи в кожному конкретному випадку зі стану здоров'я дитини, витрат, необхідних для забезпечення нормального розвитку, навчання та виховання дитини, витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини тощо), та з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Розмір коштів, необхідний щомісячно на утримання дитини, доказується батьками або особами, які їх замінюють, з якими проживає дитина.
Визначений у такий спосіб щомісячний розмір коштів на утримання дитини має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів, які сплачуватимуться тим з батьків, хто проживає окремо, суд, виходячи з розміру коштів, визначеного відповідно до абзацу першого цієї частини статті, враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
2) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3) наявність об’єктів нерухомості, що належать платнику аліментів на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у нього в оренді чи на іншому праві користування, наявність цінного рухомого майна (транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, в якому суд приймає рішення про визначення розміру аліментів, на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право, наявні у платника аліментів грошові активи;
4) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
2. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
3. Суд не обмежений розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у платника аліментів витрат, які перевищують його заробіток (дохід) і щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів для їх оплати.»;»;
 
Враховано частково    
96. 4) частину другу статті 184 викласти в такій редакції:
 
   4) частину другу статті 184 викласти в такій редакції:
 
97. «2. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.»;
 
-62- Шенцев Д.О.
Пункт 8 законопроекту після підпункту 4 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) статтю 186 викласти в такій редакції:
«Стаття 186. Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів
1. Орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів:
1) за власною ініціативою не рідше ніж один раз у три місяці;
2) за вмотивованою заявою платника аліментів (у цьому випадку перевірка проводиться не пізніше ніж через десять днів з дня надходження відповідної заяви платника аліментів).
Орган опіки та піклування повинен обов’язково забезпечити обстеження умов проживання та виховання дитини, у зв’язку з чим посадові (службові) особи органу опіки та піклування під час здійснення перевірки мають право безперешкодно входити до житла, де проживає дитина. У разі вмотивованого звернення платника аліментів він може бути присутнім під час проведення перевірки.
Орган опіки та піклування при проведенні перевірки отримує усні або письмові пояснення того з батьків, з ким проживає дитина, його сусідів, вчителів дитини, інших осіб, які володіють інформацією про умови проживання та (або) виховання дитини (за їх згодою).
Під час проведення перевірки той з батьків, з ким проживає дитина, зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування документи, які підтверджують вартість придбаних за звітний період для дитини товарів, суму витрат на дитину, які пов’язані з розвитком її здібностей (зокрема, але не виключно витрат у зв’язку з навчанням дитини у позашкільних навчальних закладах, участю у творчих та інших конкурсах і заходах, заняттями з репетитором тощо) та (або) витрат, викликаних особливими обставинами дитини, зокрема її хворобою. Зазначене правило застосовується, якщо вартість придбаних товарів, сума витрат на дитину перевищує 0,3 розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на дату проведення перевірки.
Той з батьків, з ким проживає дитина, інші особи, які спільно проживають з таким з батьків (дитиною), зобов’язані не створювати перешкоди посадовим (службовим) особам органу опіку та піклування при проведенні ними перевірки.
Особи, винні у створенні перешкод посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування при здійсненні перевірки або не виконують законні вимоги посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, несуть відповідальність, передбачену законом.
Орган опіки та піклування подає платнику аліментів, за заявою якого проводилася перевірка, письмовий висновок щодо цільового витрачання аліментів на підставі відомостей, одержаних у результаті проведення перевірки.
2. Суд на відповідну вимогу платника аліментів у разі встановлення нецільового витрачання аліментів приймає рішення про зменшення розміру аліментів, про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, про зміну способу та (або) порядку сплати аліментів, про перерахування особою, на користь якої присуджено аліменти на дитину, суми аліментів, витрачених нею не за цільовим призначенням, на особистий рахунок дитини у Державному ощадному банку України.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо цільового витрачання аліментів на підставі відомостей, одержаних у результаті проведення перевірки відповідно до частини першої цієї статті.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим.»;
 
Враховано частково   «2. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період»;
5) частину першу статті 186 викласти в такій редакції:
«1. Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці»;
 
    -63- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
після підпункту 4 доповнити новим підпунктом такого змісту:
5) частину першу статті 186 викласти в такій редакції:
«1. Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, інспекційні відвідування одержувача аліментів, здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не частіше одного разу на три місяці .»
У зв’язку з цим змінити нумерацію підпунктів пункту
 
Враховано    
    -64- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Пункт 8 законопроекту після підпункту 4 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) статтю 186 викласти в такій редакції:
«Стаття 186. Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів
1. Орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів:
1) за власною ініціативою не рідше ніж один раз у три місяці;
2) за вмотивованою заявою платника аліментів (у цьому випадку перевірка проводиться не пізніше ніж через десять днів з дня надходження відповідної заяви платника аліментів).
Орган опіки та піклування повинен обов’язково забезпечити обстеження умов проживання та виховання дитини, у зв’язку з чим посадові (службові) особи органу опіки та піклування під час здійснення перевірки мають право безперешкодно входити до житла, де проживає дитина. У разі вмотивованого звернення платника аліментів він може бути присутнім під час проведення перевірки.
Орган опіки та піклування при проведенні перевірки отримує усні або письмові пояснення того з батьків, з ким проживає дитина, його сусідів, вчителів дитини, інших осіб, які володіють інформацією про умови проживання та (або) виховання дитини (за їх згодою).
Під час проведення перевірки той з батьків, з ким проживає дитина, зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування документи, які підтверджують вартість придбаних за звітний період для дитини товарів, суму витрат на дитину, які пов’язані з розвитком її здібностей (зокрема, але не виключно витрат у зв’язку з навчанням дитини у позашкільних навчальних закладах, участю у творчих та інших конкурсах і заходах, заняттями з репетитором тощо) та (або) витрат, викликаних особливими обставинами дитини, зокрема її хворобою. Зазначене правило застосовується, якщо вартість придбаних товарів, сума витрат на дитину перевищує 0,3 розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на дату проведення перевірки.
Той з батьків, з ким проживає дитина, інші особи, які спільно проживають з таким з батьків (дитиною), зобов’язані не створювати перешкоди посадовим (службовим) особам органу опіку та піклування при проведенні ними перевірки.
Особи, винні у створенні перешкод посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування при здійсненні перевірки або не виконують законні вимоги посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, несуть відповідальність, передбачену законом.
Орган опіки та піклування подає платнику аліментів, за заявою якого проводилася перевірка, письмовий висновок щодо цільового витрачання аліментів на підставі відомостей, одержаних у результаті проведення перевірки.
2. Суд на відповідну вимогу платника аліментів у разі встановлення нецільового витрачання аліментів приймає рішення про зменшення розміру аліментів, про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, про зміну способу та (або) порядку сплати аліментів, про перерахування особою, на користь якої присуджено аліменти на дитину, суми аліментів, витрачених нею не за цільовим призначенням, на особистий рахунок дитини у Державному ощадному банку України.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо цільового витрачання аліментів на підставі відомостей, одержаних у результаті проведення перевірки відповідно до частини першої цієї статті.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим.»;
 
Враховано частково    
    -65- Писаренко В.В.
Пункт 8 розділу І законопроекту доповнити новим підпунктом 5 такого змісту:
«5) Статтю 186 викласти у новій редакції:
«Стаття 186. Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів
1. Орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів:
1) за власною ініціативою не рідше ніж один раз у три місяці;
2) за вмотивованою заявою платника аліментів (у цьому випадку перевірка проводиться не пізніше ніж через десять днів з дня надходження відповідної заяви платника аліментів).
Орган опіки та піклування повинен обов’язково забезпечити обстеження умов проживання та виховання дитини, у зв’язку з чим посадові (службові) особи органу опіки та піклування під час здійснення перевірки мають право безперешкодно входити до житла, де проживає дитина. У разі вмотивованого звернення платника аліментів він може бути присутнім під час проведення перевірки.
Орган опіки та піклування при проведенні перевірки отримує усні або письмові пояснення того з батьків, з ким проживає дитина, його сусідів, вчителів дитини, інших осіб, які володіють інформацією про умови проживання та (або) виховання дитини (за їх згодою).
Під час проведення перевірки той з батьків, з ким проживає дитина, зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування документи, які підтверджують вартість придбаних за звітний період для дитини товарів, суму витрат на дитину, які пов’язані з розвитком її здібностей та (або) витрат, викликаних особливими обставинами дитини, зокрема її хворобою. Зазначене правило застосовується, якщо вартість придбаних товарів, сума витрат на дитину перевищує 0,3 розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на дату проведення перевірки.
Той з батьків, з ким проживає дитина, інші особи, які спільно проживають з таким з батьків (дитиною), зобов’язані не створювати перешкоди посадовим (службовим) особам органу опіку та піклування при проведенні ними перевірки.
Особи, винні у створенні перешкод посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування при здійсненні перевірки або не виконують законні вимоги посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, несуть відповідальність, передбачену законом.
Орган опіки та піклування подає платнику аліментів, за заявою якого проводилася перевірка, письмовий висновок щодо цільового витрачання аліментів на підставі відомостей, одержаних у результаті проведення перевірки.
2. Суд на відповідну вимогу платника аліментів у разі встановлення нецільового витрачання аліментів приймає рішення про зменшення розміру аліментів, про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, про зміну способу та (або) порядку сплати аліментів, про перерахування особою, на користь якої присуджено аліменти на дитину, суми аліментів, витрачених нею не за цільовим призначенням, на особистий рахунок дитини у Державному ощадному банку України.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо цільового витрачання аліментів на підставі відомостей, одержаних у результаті проведення перевірки відповідно до частини першої цієї статті.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим».
У зв’язку з цим, підпункти 5-8 вважати підпунктами 6-9 відповідно.
 
Враховано частково    
    -66- Шверк Г.А.
Пункт 8 законопроекту після підпункту 4 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) статтю 186 викласти в такій редакції:
«Стаття 186. Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів
1. Орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів:
1)за власною ініціативою не рідше ніж один раз у три місяці;
2)за вмотивованою заявою платника аліментів (у цьому випадку перевірка проводиться не пізніше ніж через десять з дня надходження відповідної заяви платника аліментів).
Орган опіки та піклування повинен обов’язково забезпечити обстеження умов проживання та виховання дитини, у зв’язку з чим посадові (службові) особи органу опіки та піклування під час здійснення перевірки мають право безперешкодно входити до житла, де проживає дитина. У разі вмотивованого звернення платника аліментів він може бути присутнім під час проведення перевірки.
Орган опіки та піклування при проведенні перевірки отримує усні або письмові пояснення того з батьків, з ким проживає дитина, його сусідів, вчителів дитини, інших осіб, які володіють інформацією про умови проживання та (або) виховання дитини (за їх згодою).
Під час проведення перевірки той з батьків, з ким проживає дитина, зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування документи, які підтверджують вартість придбаних за звітний період для дитини товарів, суму витрат на дитину, які пов’язані з розвитком її здібностей (зокрема, але не виключно витрат у зв’язку з навчанням дитини у позашкільних навчальних закладах, участю у творчих та інших конкурсах і заходах, заняттями з репетитором тощо) та (або) витрат, викликаних особливими обставинами дитини, зокрема її хворобою. Зазначене правило застосовується, якщо вартість придбаних товарів, сума витрат на дитину перевищує 0,3 розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на дату проведення перевірки.
Той з батьків, з ким проживає дитина, інші особи, які спільно проживають з таким з батьків (дитиною), зобов’язані не створювати перешкоди посадовим (службовим) особам органу опіку та піклування при проведенні ними перевірки.
Особи, винні у створенні перешкод посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування при здійсненні перевірки або не виконують законні вимоги посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, несуть відповідальність, передбачену законом.
Орган опіки та піклування подає платнику аліментів, за заявою якого проводилася перевірка, письмовий висновок щодо цільового витрачання аліментів на підставі відомостей, одержаних у результаті проведення перевірки.
2. Суд на відповідну вимогу платника аліментів у разі встановлення нецільового витрачання аліментів приймає рішення про зменшення розміру аліментів, про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, про зміну способу та (або) порядку сплати аліментів, про перерахування особою, на користь якої присуджено аліменти на дитину, суми аліментів, витрачених нею не за цільовим призначенням, на особистий рахунок дитини у Державному ощадному банку України.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо цільового витрачання аліментів на підставі відомостей, одержаних у результаті проведення перевірки відповідно до частини першої цієї статті.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим.».
 
Враховано частково    
98. 5) у частині другій статті 191 слова «три роки» замінити словами «десять років»;
 
-67- Павленко Ю.О.
Королевська Н.Ю.
Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину
1. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову або позову про позбавлення чи обмеження батьківських прав, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
2. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
 
Враховано частково   6) у частині другій статті 191, частині першій статті 194 слова «три роки» замінити словами «десять років»;
 
    -68- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Підпункт 6 пункту 8 законопроекту викласти в такій редакції:
«6) частину першу статті 194 доповнити словами «, якщо платником аліментів не буде надано документального підтвердження факту самостійної сплати аліментів на утримання дитини за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до примусового виконання, у розмірі, не меншому розміру аліментів, визначеному за рішенням суду або за домовленістю між батьками, або документального підтвердження факту стягнення аліментів у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 187 цього Кодексу»;»;
 
Відхилено    
    -69- Шенцев Д.О.
Підпункт 6 пункту 8 законопроекту викласти в такій редакції:
«6) частину першу статті 194 доповнити словами «, якщо платником аліментів не буде надано документального підтвердження факту самостійної сплати аліментів на утримання дитини за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до примусового виконання, у розмірі, не меншому розміру аліментів, визначеному за рішенням суду або за домовленістю між батьками, або документального підтвердження факту стягнення аліментів у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 187 цього Кодексу»;»;
 
Відхилено    
    -70- Шверк Г.А.
Підпункт 6 пункту 8 законопроекту викласти в такій редакції:
«6) частину першу статті 194 доповнити словами «, якщо платником аліментів не буде надано документального підтвердження факту самостійної сплати аліментів на утримання дитини за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до примусового виконання, у розмірі, не меншому розміру аліментів, визначеному за рішенням суду або за домовленістю між батьками, або документального підтвердження факту стягнення аліментів у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 187 цього Кодексу»;
 
Відхилено    
99. 6) у частині першій статті 194 слова «три роки» замінити словами «десять років»;
 
      
100. 7) частину першу статті 196 доповнити абзацом другим такого змісту:
 
   7) частину першу статті 196 доповнити абзацом другим такого змісту:
 
101. «У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосовних заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».»;
 
   «У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»;
 
102. 8) у статті 204:
 
   8) у статті 204:
 
103. частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
   частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
104. «Дочка, син звільняються судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, зокрема, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, та така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.».
 
   «Дочка, син звільняються судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків».
 
105. У зв’язку з цим абзац другий вважати відповідно абзацом третім;
 
   У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
 
106. доповнити статтю новою частиною такого змісту:
 
   доповнити частиною другою такого змісту:
 
107. «2. Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби у порядку, встановленому законом.».
 
-71- Павленко Ю.О.
Королевська Н.Ю.
Стаття 204. Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька
1. Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, були позбавлені батьківських прав.
Дочка, син звільняються судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, зокрема, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, та така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.
2. Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.
 
Враховано частково   «2. Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом».
 
108. 9. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436 із наступними змінами):
 
-72- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Силантьєв Д.О.
Спориш І.Д.
У підпункті 1 пункту 9 розділу І законопроекту (щодо змін до статті 28 Цивільного процесуального кодексу України) слова «зміни їх розміру аліментів» замінити словами «збільшення їх розміру».
 
Враховано   9. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
1) частину четверту статті 19 викласти в такій редакції:
«4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ;
2) справ, що виникають з трудових відносин;
3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи»;
 
    -73- Шенцев Д.О.
Підпункт 1 пункту 9 законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Позови про стягнення аліментів, зміну їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну порядку та способу їх стягнення, застосування наслідків нецільового витрачання аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.»;
 
Відхилено    
    -74- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Пункт 9 проекту викласти в такій редакції:
«9. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436 із наступними змінами):
1) частину четверту статті 19 викласти у такій редакції:
«4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ;
2) справ, що виникають з трудових відносин;
3) справ про надання судом дозволів на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому із батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, та якому відмовлено другим з батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.»; 2) частину першу статті 28 після слів «Позови про стягнення аліментів» доповнити словами «збільшення їх розміру», а після слів «витрат на дитину» – словами «стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів»;
3) перше речення частини першої статті 157 після слів «забезпечення позову» доповнити словами «є виконавчим документом та»;
4) частину першу статті 172 після слів «законної сили» доповнити словами та цифрами «, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.»;
5) частину першу статті 274 доповнити пунктом 3 такого змісту:
«3) про надання судом дозволів на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому із батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим з батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.».
 
Враховано    
109. 1) частину першу статті 28 після слів «Позови про стягнення аліментів, «доповнити словами «зміни їх розміру»;
 
-75- Писаренко В.В.
Підпункт 1 пункту 9 розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«1) частину першу статті 28 викласти у новій редакції:
«1. Позови про стягнення аліментів, зміни їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, застосування наслідків нецільового витрачання аліментів про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача».
 
Відхилено   2) частину першу статті 28 після слів «Позови про стягнення аліментів» доповнити словами «збільшення їх розміру», а після слів «витрат на дитину» – словами «стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів»;
 
    -76- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Підпункт 1 пункту 9 законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Позови про стягнення аліментів, зміну їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну порядку та способу їх стягнення, застосування наслідків нецільового витрачання аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.»;
 
Відхилено    
    -77- Шверк Г.А.
Підпункт 1 пункту 9 законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Позови про стягнення аліментів, зміну їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну порядку та способу їх стягнення, застосування наслідків нецільового витрачання аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.»;
 
Відхилено    
110. 2) перше речення частини першої статті 157 після слів «забезпечення позову» доповнити словами «є виконавчим документом та»;
 
-78- Шенцев Д.О.
Пункт 9 законопроекту після підпункту 2 викласти в такій редакції:
«__) частину третю статті 163 доповнити пунктом 3--1 такого змісту:
«3--1) рішення органу опіки та піклування або суду, яким в установленому порядку вирішено спір щодо місця проживання дитини та визначено місце проживання дитини разом із стягувачем (у випадках якщо заявлено вимогу про видачу судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу);»;
 
Відхилено   3) частину першу статті 157 після слів «забезпечення позову» доповнити словами «є виконавчим документом та»;
 
    -79- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Пункт 9 законопроекту після підпункту 2 викласти в такій редакції: «__) частину третю статті 163 доповнити пунктом 3--1 такого змісту:
«3--1) рішення органу опіки та піклування або суду, яким в установленому порядку вирішено спір щодо місця проживання дитини та визначено місце проживання дитини разом із стягувачем (у випадках якщо заявлено вимогу про видачу судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу);»;
 
Відхилено    
    -80- Шверк Г.А.
Пункт 9 законопроекту після підпункту 2 викласти в такій редакції:
«__) частину третю статті 163 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
«3-1) рішення органу опіки та піклування або суду, яким в установленому порядку вирішено спір щодо місця проживання дитини та визначено місце проживання дитини разом із стягувачем (у випадках якщо заявлено вимогу про видачу судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу);»
 
Відхилено    
111. 3) частину першу статті 172 після слів «законної сили» доповнити словами та цифрами «, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.».
 
-81- Кривенко В.В.
Пункт 9 (зміни до Цивільного процесуального кодексу України) доповнити новими підпунктами такого змісту:
«4) частину першу статті 353 після пункту 31 доповнити новим пунктом такого змісту:
«31--1) скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України»;
5) у статті 441:
частину першу після слів «як захід забезпечення виконання судового рішення» доповнити словами «або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом»;
у частині третій слова «є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення» замінити на слова «є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, або рішенням інших органів (посадових осіб) у випадку, коли така особа ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на неї відповідним рішенням - до виконання зобов’язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні»;
частину четверту викласти в такій редакції:
«4. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця»
доповнити новими частинами п'ять - вісім такого змісту:
«5. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
6. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язковою участю державного (приватного) виконавця.
7. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
8. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України».
 
Враховано   4) частину першу статті 172 доповнити словами та цифрами «крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі»;
5) частину першу статті 274 доповнити пунктом 3 такого змісту:
«3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд»;
6) частину першу статті 353 доповнити пунктом 31-1 такого змісту:
«31-1) скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України»;
7) у статті 441:
частину першу доповнити словами «або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом»;
у частині третій слова «є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення» замінити словами «є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов’язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні»;
частину четверту викласти в такій редакції:
«4. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця»;
доповнити частинами п'ятою – восьмою такого змісту:
«5. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
6. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
7. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
8. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України».
 
112. 10. Перше речення частини першої статті 144 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2017, № 48, ст.436) після слів «забезпечення позову» доповнити словами «є виконавчим документом та».
 
   10. Частину першу статті 144 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) після слів «забезпечення позову» доповнити словами «є виконавчим документом та».
 
113. 11. Статтю 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами) доповнити новою частиною другою такого змісту:
 
-82- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Пункт 11 проекту викласти в такій редакції:
«Главу 12 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами) доповнити статтею 62-1 такого змісту: «Стаття 62-1. Надання інформації про рахунки боржників
У разі відкриття або закриття рахунку фізичної особи банк зобов’язаний перевірити наявність інформації про внесення такої особи до Єдиного реєстру боржників.
У разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою банк зобов’язаний у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням з Міністерством юстиції України».
 
Враховано   11. Закон України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами) доповнити статтею 62-1 такого змісту:
 
114. «З метою забезпечення накладення арешту на кошти фізичних осіб Національним банком України у визначеному ним порядку ведеться Єдиний реєстр рахунків фізичних і юридичних осіб.».
 
      
115. У зв’язку з цим частини другу - п’яту вважати відповідно частинами третьою - шостою;
 
-83- Сидорович Р.М.
У Законі України «Про банки і банківську діяльність»:
Частину другу статті 59 виключити
 
Враховано частково   «Стаття 62-1. Надання інформації про рахунки боржників
У разі відкриття або закриття рахунку фізичної особи банк зобов’язаний перевірити наявність інформації про внесення такої особи до Єдиного реєстру боржників.
У разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою банк зобов’язаний у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням з Міністерством юстиції України».
 
    -84- Купрієнко О.В.
Лаврик М.І.
Тимошенко Ю.В.
Соболєв С.В.
Шкрум А.І.
Кужель О.В.
Рябчин О.М.
Пташник В.Ю.
Острікова Т.Г.
Пункт 11 та 12 розділу 1 виключити
 
Враховано частково    
116. 12. У Законі України «Про Національний банк України» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):
 
-85- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Пункт 12 проекту виключити.
 
Враховано      
    -86- Павленко Ю.О.
Королевська Н.Ю.
Підпункт 1) пункту 12 викласти у такій редакції:
«Єдиний реєстр рахунків фізичних осіб, які є платниками аліментів, – єдина державна інформаційна система, що ведеться Національним банком України з метою збирання, обліку та надання інформації про рахунки фізичних осіб у порядку, визначеному Національним банком України;»
 
Відхилено    
    -87- Павленко Ю.О.
Королевська Н.Ю.
Підпункт 2) пункту 12 викласти у такій редакції:
32) забезпечує ведення Єдиного реєстру рахунків фізичних осіб, які є платниками аліментів.
 
Відхилено    
117. 1) статтю 1 доповнити визначенням термінів такого змісту (в алфавітному порядку):
 
      
118. «Єдиний реєстр рахунків фізичних і юридичних осіб - єдина державна інформаційна система, що ведеться Національним банком України з метою збирання, обліку та надання інформації про рахунки фізичних і юридичних осіб у порядку, визначеному Національним банком України;
 
      
119. 2) частину першу статті 7 доповнити новим пунктом 32 такого змісту:
 
      
120. «забезпечує ведення Єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб.».
 
-88- Сидорович Р.М.
У Законі України «Про Національний банк України»:
У статті 1 слова:
«Єдиний реєстр рахунків фізичних і юридичних осіб – єдина державна інформаційна система, що ведеться Національним банком України з метою збирання, обліку та надання інформації про рахунки фізичних і юридичних осіб у порядку, визначеному Національним банком України;» - виключити.
У статті 7 виключити пункт 32.
 
Враховано частково      
121. 13. У Законі України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577; 2013 р., № 21, ст. 208, № 27, ст. 282; 2015 р., № 2-3, ст. 12):
 
   12. У Законі України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577 із наступними змінами):
 
122. 1) частину першу статті 9 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:
 
   1) частину першу статті 9 доповнити пунктом 5 такого змісту:
 
123. «5) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги»;
 
   «5) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги»;
 
124. 2) у статті 14:
 
      
125. доповнити частиною третьою такого змісту:
 
   2) статтю 14 доповнити частиною третьою такого змісту:
 
126. «3. Суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.»;
 
-89- Тимошенко Ю.В.
Соболєв С.В.
Шкрум А.І.
Кужель О.В.
Рябчин О.М.
Пункт 2 частини 13 розділу І проекту Закону (зміни до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу») виключити, змінити нумерацію пунктів частини 13 розділу І відповідно
 
Відхилено   «3. Суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно»;
 
127. 3) у статті 21:
 
   3) у статті 21:
 
128. назву статті доповнити словами «та працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги»;
 
   назву доповнити словами «та працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги»;
 
129. частину третю викласти в такій редакції:
 
   частину третю викласти в такій редакції:
 
130. «3. Повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства.»;
 
   «3. Повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства»;
 
131. доповнити частинами четвертою та п’ятою такого змісту:
 
   доповнити частинами четвертою і п’ятою такого змісту:
 
132. «Для здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складання документів процесуального характеру Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може уповноважити свого працівника.
 
   «4. Для здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в суді у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складання документів процесуального характеру Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може уповноважити свого працівника.
 
133. 5. Повноваження працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги як представника суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу підтверджується наказом Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства.»;
 
   5. Повноваження працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги як представника суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу підтверджуються наказом Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства»;
 
134. 4) статті 23 і 24 викласти в такій редакції:
 
-90- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Підпункт 4 пункту 13 проекту викласти у такій редакції:
4) статті 23 і 24 викласти в такій редакції:
«Стаття 23. Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги
1. Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі якщо:
1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до категорій осіб, передбачених статтею 14 цього Закону, припинили своє існування;
3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону;
4) особа використала всі національні засоби правового захисту в справі;
5) особа, якій надається безоплатна вторинна правова допомога, оголошена в розшук у кримінальному провадженні;
6) особа, якій надається безоплатна вторинна правова допомога, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою.
2. За наявності підстав, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, наказ Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги видається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру.
3. Особі, якій раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога відповідно до цього Закону та яка втратила підстави для отримання такої допомоги, правова допомога може надаватися на загальних підставах.
4. У разі припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті особа, якій надавалася така допомога, зобов’язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги
5. Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється у разі повного виконання суб’єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги своїх зобов’язань.
Стаття 24. Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу
1. Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках і в порядку, визначених законом.
2. Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі:
1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
2) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом;
4) неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
10) наявності інших підстав, передбачених законом.
3. Під час заміни одного адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим адвокатом або працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.
4. Якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пункту 4 частини другої цієї статті, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правової допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.»;
5) у пункті 3 частини першої статті 25 слова «доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» замінити словами «доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги»;
6) у частині першій статті 26:
абзац перший викласти в такій редакції:
«1. Адвокат або працівник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, зобов’язані: «;
пункт 3 доповнити після слів «відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги» словами «або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги».
 
Враховано   4) статті 23 і 24 викласти в такій редакції:
 
135. «Стаття 23. Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги
 
   «Стаття 23. Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги
 
136. 1. Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі якщо:
 
   1. Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо:
 
137. 1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
 
   1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
 
138. 2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до категорій осіб, передбачених статтею 14 цього Закону, припинили своє існування;
 
   2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених статтею 14 цього Закону, припинили своє існування;
 
139. 3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону;
 
   3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону;
 
140. 4) особа використала всі національні засоби правового захисту в справі;
 
   4) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі;
 
141. 5) особа, якій надається безоплатна вторинна правова допомога, оголошена в розшук у кримінальному провадженні;
 
   5) особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні;
 
142. 6) особа, якій надається безоплатна вторинна правова допомога, визнана безвісно відсутньою або померлою;
 
   6) особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою.
 
143. 7) особа, якій надається безоплатна вторинна правова допомога, оголошена померлою, крім випадків, якщо кримінальне провадження є необхідним для реабілітації померлої особи.
 
      
144. 2. За наявності підстав, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, наказ Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги видається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру.
 
   2. За наявності підстав, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, наказ Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги видається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру.
 
145. 3. Особі, якій раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога відповідно до цього Закону та яка втратила підстави для отримання такої допомоги, правова допомога може надаватися на загальних підставах.
 
   3. Особі, яка отримувала безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до цього Закону, але втратила підстави для її отримання, правова допомога може надаватися на загальних підставах.
 
146. 4. У разі припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті особа, якій надавалася така допомога, зобов’язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги.
 
   4. У разі припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті особа, яка отримувала таку допомогу, зобов’язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги.
 
147. 5. Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється у разі повного виконання суб’єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги своїх зобов’язань.
 
   5. Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється у разі повного виконання суб’єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги своїх зобов’язань.
 
148. Стаття 24. Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу
 
   Стаття 24. Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу
 
149. 1. Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках і в порядку, визначених законом.
 
   1. Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.
 
150. 2. Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі:
 
   2. Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі:
 
151. 1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
   1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
152. 2) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
 
   2) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
 
153. 3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру безоплатної правової допомоги з підстав, передбачених законом;
 
   3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом;
 
154. 4) неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
 
   4) неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
 
155. 5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
   5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
156. 6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
   6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
157. 7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
   7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
158. 8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
 
   8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
 
159. 9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
 
   9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
 
160. 10) наявності інших підстав, передбачених законом.
 
   10) наявності інших підстав, передбачених законом.
 
161. 3. Під час заміни одного адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим адвокатом або працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 
   3. Під час заміни одного адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим адвокатом або працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 
162. 4. Якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пункту 4 частини другої цієї статті, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правової допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.»;
 
   4. Якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пункту 4 частини другої цієї статті, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правової допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу»;
 
163. 5) у пункті 3 частини першої статті 25 слова «доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» замінити словами «доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги»;
 
   5) у пункті 3 частини першої статті 25 слово «доручення» замінити словами «доручення/наказу»;
 
164. 6) у частині першій статті 26:
 
   6) у частині першій статті 26:
 
165. абзац перший викласти в такій редакції:
 
   абзац перший викласти в такій редакції:
 
166. «1. Адвокат або працівник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, зобов’язані: «;
 
   «1. Адвокат або працівник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, зобов’язані»;
 
167. пункт 3 доповнити після слів «відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги» словами «або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги».
 
   пункт 3 доповнити словами «або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги».
 
168. 14. Частину другу статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290 із наступними змінами) доповнити пунктом 3 такого змісту:
 
   13. Частину другу статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290) доповнити пунктом 3 такого змісту:
 
169. «3) з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
   «3) з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
 
170. 15. Пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87 із наступними змінами): після слів «у справах про стягнення аліментів, « доповнити словами «зміни їх розміру,
 
-91- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
У пункті 15 проекту слова «зміни їх розміру» замінити словами «збільшення їх розміру».
 
Враховано   14. У Законі України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87 із наступними змінами):
1) пункт 1 частини другої статті 4 доповнити підпунктом 4-3 такого змісту:
«4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб»;
2) пункт 3 частини першої статті 5 після слів «у справах про стягнення аліментів» доповнити словами «збільшення їх розміру».
 
    -92- Кривенко В.В.
Пункт 15 викласти в такій редакції:
«У Законі України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 14, ст.87):
1. пункт перший частини другої статті 4 після підпункту 4--2 доповнити новим підпунктом такого змісту:
4--3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
2) пункт 3 частини першої статті 5 після слів «у справах про стягнення аліментів,» доповнити словами «зміни їх розміру,».
 
Враховано частково    
171. 16. У Законі України «Про вибори народних депутатів України» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 10 - 11, ст. 73; 2014 р., № 22, ст. 794, № 49, ст. 2056):
 
   15. У Законі України «Про вибори народних депутатів України» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 10 - 11, ст. 73; 2014 р., № 49, ст. 2056, 2016 р., № 2, ст. 17):
 
172. 1) частину першу статті 54 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
 
   1) частину першу статті 54 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
 
173. «7-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
   «7-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
174. 2) у статті 55:
 
   2) у статті 55:
 
175. частину першу доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
 
   частину першу доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
 
176. «5-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
   «5-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
177. частину другу доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
   частину другу доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
178. «3-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання; «;
 
   «3-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
179. 3) частину другу статті 63 після слова «судимості» доповнити словами «наявність (відсутність) заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,».
 
-93- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
Пункт 16 виключити
 
Відхилено   3) частину другу статті 63 після слова «судимості» доповнити словами «наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
 
180. 17. У частині другій статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385; 2014 р., № 13, ст. 223):
 
   16. У частині другій статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385; 2014 р., № 13, ст. 223):
 
181. абзац перший після слів «Перший заступник міністра, « доповнити словами «заступники міністра»;
 
   абзац перший після слів «Перший заступник міністра» доповнити словами «заступники міністра»;
 
182. після абзацу першого доповнити новим абзацом другим такого змісту:
 
   після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
183. «Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
   «Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
У зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим.
 
184. 18. У Законі України «Про Кабінет Міністрів України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222; 2016 р., № 4, ст. 43):
 
   17. У Законі України «Про Кабінет Міністрів України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222; 2016 р., № 4, ст. 43):
 
185. 1) частину першу статті 7 після слів «накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення» доповнити словами
 
   1) частину першу статті 7 доповнити словами «або особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
186. «, або особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
      
187. 2) частину п’яту статті 8 доповнити пунктом 7 такого змісту:
 
   2) частину п’яту статті 8 після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
188. «7) заява про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «7) заява про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
У зв'язку з цим абзац восьмий вважати відповідно абзацом дев'ятим.
 
189. 3) частину п’яту статті 9 доповнити пунктом 7 такого змісту:
 
   3) частину п’яту статті 9 після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
190. «7) заявою про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «7) заявою про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
У зв'язку з цим абзац восьмий вважати відповідно абзацом дев'ятим.
 
191. 4) у частині першій статті 18:
 
   4) пункти 2 і 3 частини першої статті 18 доповнити словами «у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
 
192. пункт 2 після слів « (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України)» доповнити словами «, у тому числі у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
      
193. пункт 3 після слів «Міністр оборони України» доповнити словами «, у тому числі у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;».
 
      
194. 19. У Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051, із наступними змінами):
 
   18. У Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051; 2015 р., № 17, ст. 118; 2017 р., № 2, ст. 25):
 
195. 1) у статті 6:
 
   1) у статті 6:
 
196. в абзаці другому частини першої цифру «11» замінити цифрою «12»;
 
   в абзаці другому частини першої цифри «11» замінити цифрами «12»;
 
197. абзац шостий частини другої після слова та цифр «пунктами 1 - 7» доповнити знаком та цифрою «, 9»;
 
   абзац шостий частини другої після слова та цифр «пунктами 1 - 7» доповнити цифрою «9»;
 
198. частину четверту доповнити пунктом 12 такого змісту:
 
   частину четверту після абзацу тринадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
199. «12) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «12) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
У зв'язку з цим абзац чотирнадцятий вважати відповідно абзацом п'ятнадцятим.
 
200. 2) частину восьму статті 7 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
   2) частину восьму статті 7 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
201. «3-1) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
   «3-1) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
202. 3) статтю 10 доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
   3) статтю 10 доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
203. «8. Наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, є підставою для звільнення працівника Національного бюро.»;
 
   «8. Наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, є підставою для звільнення працівника Національного бюро»;
 
204. 4) частину першу статті 13 доповнити пунктом 9 такого змісту:
 
   4) частину першу статті 13 доповнити пунктом 9 такого змісту:
 
205. «9) не подала заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, або в неї виявлено таку заборгованість.».
 
   «9) не подала заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, або в неї виявлено таку заборгованість».
 
206. 20. У Законі України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 2015, № 2-3 (16.01.2015), ст. 12 із наступними змінами):
 
   19. У Законі України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12 із наступними змінами):
 
207. 1) частину першу статті 30 доповнити пунктом 11 такого змісту:
 
   1) частину першу статті 30 після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
208. «11) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання; «;
 
   «11) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
У зв'язку з цим абзаци дванадцятий і тринадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим і чотирнадцятим.
 
209. 2) статтю 39 доповнити новою частиною шостою такого змісту:
 
   2) статтю 39 після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:
 
210. «6. Не може бути призначено прокурора на адміністративну посаду якщо він має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
   «6. Не може бути призначено прокурора на адміністративну посаду, якщо він має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
 
211. У зв’язку з цим частину шосту - восьму вважати відповідно частиною сьомою - дев’ятою;
 
   У зв’язку з цим частини шосту - восьму вважати відповідно частинами сьомою - дев’ятою;
 
212. 3) у частині третій статті 40:
 
   3) у частині третій статті 40:
 
213. у пункті 4 слова «та» виключити;
 
   у пункті 4 слово «та» виключити;
 
214. доповнити пунктом 5 такого змісту:
 
   доповнити пунктом 5 такого змісту:
 
215. «5) та не має заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «5) та не має заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
216. 4) частину першу статті 41 доповнити пунктом 4 такого змісту:
 
   4) частину першу статті 41 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
217. «4) наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «4) наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
У зв’язку з цим абзаци п'ятий - сьомий вважати відповідно абзацами шостим - восьмим;
 
218. 5) частину першу статті 42 доповнити пунктом 3 такого змісту:
 
   5) частину першу статті 42 доповнити пунктом 3 такого змісту:
 
219. «3) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
   «3) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
 
220. 21. У Законі України «Про місцеві вибори» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 37 - 38, ст. 366):
 
   20. У Законі України «Про місцеві вибори» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 37 - 38, ст. 366; 2016 р., № 2, ст. 17):
 
221. 1) частину першу статті 38 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
   1) частину першу статті 38 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
222. «8-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
   «8-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
223. 2) частину першу статті 39 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
 
   2) частину першу статті 39 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
 
224. «7-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
   «7-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
225. 3) частину першу статті 40 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
 
   3) частину першу статті 40 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
 
226. «7-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
   «7-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
227. 4) у частині тринадцятій статті 41:
 
   4) абзаци перший і другий частини тринадцятої статті 41, частину восьму статті 42, абзаци перший і другий статті 43 після слова «проживання» доповнити словами «наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
 
228. абзац перший після слова «проживання» доповнити словами «, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,»;
 
      
229. абзац другий після слова «проживання» доповнити словами «наявності (відсутності) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,»;
 
      
230. 5) частину восьму статті 42 після слова «проживання» доповнити словами «, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,»;
 
      
231. 6) у частині сьомій статті 43:
 
      
232. абзац перший після слова «проживання» доповнити словами «, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,»;
 
      
233. абзац другий після слова «проживання» доповнити словами «, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,».
 
-94- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
Пункт 21 розділу 1 виключити.
 
Відхилено      
234. 22. У Законі України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 2; № 18, ст.. 715):
 
   21. У Законі України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 2; № 11, ст. 129):
 
235. 1) у статті 3:
 
   1) у статті 3:
 
236. частину третю доповнити пунктом 8 такого змісту:
 
   частину третю доповнити пунктом 8 такого змісту:
 
237. «8) має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «8) має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
238. частину четверту доповнити пунктом 10 такого змісту:
 
   частину четверту доповнити пунктом 10 такого змісту:
 
239. «10) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «10) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
240. 2) частину третю статті 6 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
   2) частину третю статті 6 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
241. «3-1) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;».
 
   «3-1) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
 
242. 23. У Законі України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 60 із наступними змінами):
 
   22. У Законі України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43):
 
243. 1) статтю 19 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
   1) статтю 19 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
244. «3. На посаду державної служби категорії «А» або «Б» не може вступити особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
   «3. На посаду державної служби категорії «А» або «Б» не може вступити особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
 
245. У зв’язку з цим частину третю вважати відповідно частиною четвертою;
 
   У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
 
246. 2) у статті 25:
 
   2) у статті 25:
 
247. частину першу доповнити абзацом десятим такого змісту:
 
   частину першу доповнити абзацом десятим такого змісту:
 
248. «Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А» або «Б», також подає до конкурсної комісії заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А» або «Б», також подає до конкурсної комісії заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
249. частину четверту доповнити абзацом другим такого змісту:
 
   частину четверту доповнити абзацом другим такого змісту:
 
250. «Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, та які бажають взяти участь у цьому конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А» або «Б», подають заяву про участь у конкурсі та заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А» або «Б», подають заяву про участь у конкурсі та заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
251. 3) у статті 84:
 
   3) у статті 84:
 
252. частину першу доповнити пунктом 6 такого змісту:
 
   частину першу доповнити пунктом 6 такого змісту:
 
253. «6) наявність у державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б», заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «6) наявність у державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б», заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
254. частину другу після слів та цифр «у пунктах 1 - 4» доповнити цифрою
 
   частину другу після слів та цифр «у пунктах 1 - 4» доповнити цифрою «6».
 
255. «, 6».
 
      
256. 24. У Законі України «Про запобігання корупції» (Відомості Верховної Ради України 2014 р., № 49, ст. 2056, із наступними змінами):
 
   23. У статті 5 Закону України «Про запобігання корупції» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056):
 
257. 1) у статті 5:
 
      
258. частину восьму доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
   частину восьму доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
259. «3-1) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання; «;
 
   «3-1) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
260. частину дев’яту доповнити пунктом 8 такого змісту:
 
   частину дев’яту доповнити пунктом 8 такого змісту:
 
261. «8) має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «8) має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
262. частину десяту доповнити пунктом 11 такого змісту:
 
   частину десяту доповнити пунктом 11 такого змісту:
 
263. «11) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
   «11) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
 
264. 25. У Законі України «Про Державне бюро розслідувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6, ст. 55):
 
   24. У Законі України «Про Державне бюро розслідувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6, ст. 55):
 
265. 1) у статті 10:
 
   1) у статті 10:
 
266. частину другу доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:
 
   частину другу доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:
 
267. «Не може бути призначена на посади Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань і заступника Директора Державного бюро розслідувань особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «Не може бути призначена на посаду Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань і заступника Директора Державного бюро розслідувань особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
268. частину четверту доповнити пунктом 11 такого змісту:
 
   частину четверту доповнити пунктом 11 такого змісту:
 
269. «11) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
   «11) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
270. 2) частину одинадцяту статті 11 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
   2) частину одинадцяту статті 11 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
271. «31) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання; «.
 
   «3-1) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання».
 
272. 26. У Законі України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами):
 
   25. У Законі України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542; 2017 р., № 7 - 8, ст. 50; 2018 р., № 6 – 7, ст. 40:
 
273. 1) статтю 8 доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
 
   1) статтю 8 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
274. «5. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів в порядку, визначеному Міністерством юстиції за погодженням з Національним банком України.»;
 
   «5. Автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України»;
 
275. 2) частину третю статті 9 викласти в такій редакції:
 
   2) частину третю статті 9 викласти в такій редакції:
 
276. «3. Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, до яких звернулися за вчиненням певної дії щодо майна, що належить особі, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
 
-95- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Пункт 3 підпункту 2) пункту 26 викласти у такій редакції:
«3. Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
 
Враховано   «3. Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Банки у разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.
 
    -96- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Підпункт 2) пункту 26 доповнити абзацом такого змісту:
Банки у разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.
 
Враховано    
    -97- Острікова Т.Г.
Пункт 1 частини 26 щодо Закону України «Про виконавче провадження» щодо доповнення статті 8 частиною п’ятою – виключити
 
Відхилено    
    -98- Писаренко В.В.
Пункт 26 розділу І законопроекту доповнити новим підпунктом 3 такого змісту:
3) частину першу статті 3 доповнити новим пунктом 10 такого змісту:
«10) рішення органів опіки та піклування, що видаються у передбачених законом випадках»;
Пункт 26 розділу І законопроекту доповнити новим підпунктом 7 такого змісту:
«7) пункт 9 частини першої статті 39 викласти у новій редакції:
«9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (крім рішень про встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною, які підлягають закінченню після досягнення дитиною 14-річного віку»);
 
Відхилено    
    -99- Писаренко В.В.
Пункт 26 розділу І законопроекту доповнити новим підпунктом 5 такого змісту:
«5) частину першу статті 13 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«Під час здійснення виконавчого провадження щодо виконання рішення органів опіки та піклування про негайне відібрання дитини від батьків або одного з них при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення невідкладно протягом 24 годин з моменту надходження відповідного виконавчого документу»;
 
Відхилено    
    -100- Сидорович Р.М.
У Законі України «Про виконавче провадження»:
Абзац другий частини третьої статті 9 викласти у такій редакції:
«Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на відповідне майно такий арешт уже накладено з тих же підстав, а також крім випадку коли вже накладений арешт на інше майно боржника, якого достатньо для задоволення вимог стягувача.»
 
Відхилено    
    -101- Острікова Т.Г.
Пункт 2 частини 26 щодо частини 3 статті 9 викласти в такій редакції:
«3. Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, до яких звернулися за вчиненням певної дії що потребує нотаріального посвідчення щодо відчуження майна, яке належить особі, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня надати інформацію про цю дію до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для внесення до Єдиного реєстру боржників відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на відповідне майно такий арешт уже накладено з тих же підстав."
 
Відхилено    
    -102- Острікова Т.Г.
Пункт 3 частини 26 щодо частини 4 статті 11 викласти в такій редакції
«4. Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев’ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня надсилання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документ.»
 
Відхилено    
277. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на відповідне майно такий арешт уже накладено з тих же підстав.»
 
-103- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Абзац другий частини третьої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами) викласти у такій редакції:
«Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав»;
 
Враховано   Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав»;
 
278. 3) частину четверту статті 11 викласти у такій редакції:
 
   3) частину четверту статті 11 викласти в такій редакції:
 
279. «4. Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев’ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
-104- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Пункт 26 законопроекту після підпункту 3 доповнити новими підпунктами такого змісту:
«___) частину третю статті 12 доповнити словами «, а у справах про встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною - протягом усього періоду, визначеного рішенням суду, або до досягнення дитиною 14-річного віку.»;
___) у частині третій статті 18:
пункт 12 викласти в такій редакції:
«12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання або встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною. Суд відмовляє у задоволенні подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною, якщо будуть встановлені обґрунтовані та достатні підстави вважати, що задоволення такого подання суперечитиме найкращим інтересам дитини;»;
 
Відхилено   «4. Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев’ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання»;
 
    -105- Шенцев Д.О.
Пункт 26 законопроекту після підпункту 3 доповнити новими підпунктами такого змісту:
«___) частину третю статті 12 доповнити словами «, а у справах про встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною - протягом усього періоду, визначеного рішенням суду, або до досягнення дитиною 14-річного віку.»;
___) у частині третій статті 18:
пункт 12 викласти в такій редакції:
«12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання або встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною. Суд відмовляє у задоволенні подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною, якщо будуть встановлені обґрунтовані та достатні підстави вважати, що задоволення такого подання суперечитиме найкращим інтересам дитини;»;
 
Відхилено    
    -106- Шверк Г.А.
Пункт 26 законопроекту після підпункту 3 доповнити новими підпунктами такого змісту:
«___) частину третю статті 12 доповнити словами «, а у справах про встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною - протягом усього періоду, визначеного рішенням суду, або до досягнення дитиною 14-річного віку.»;
 
Відхилено    
    -107- Шверк Г.А.
___) у частині третій статті 18:
пункт 12 викласти в такій редакції:
«12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання або встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною. Суд відмовляє у задоволенні подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною, якщо будуть встановлені обґрунтовані та достатні підстави вважати, що задоволення такого подання суперечитиме найкращим інтересам дитини;»;
 
Відхилено    
280. 4) абзац шостий частини другої статті 26 викласти в такій редакції:
 
   4) у статті 26:
абзац шостий частини другої викласти в такій редакції:
 
281. «стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення суми індексації аліментів;»;
 
-108- Шверк Г.А.
Підпункт 4 пункту 26 законопроекту викласти в такій редакції:
«4) у статті 26:
абзац шостий частини другої викласти в такій редакції:
«стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;»;
 
Враховано   «стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною»;
частину шосту викласти в такій редакції:
«6. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням»;
 
    -109- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Підпункт 4 пункту 26 законопроекту викласти в такій редакції:
«4) у статті 26:
абзац шостий частини другої викласти в такій редакції:
«стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;»;
 
Враховано    
    -110- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Підпункт 4 пункту 26 законопроекту доповнити новим абзацом у такій редакції:
«6. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням»;
 
Враховано    
    -111- Шенцев Д.О.
Підпункт 4 пункту 26 законопроекту викласти в такій редакції:
«4) у статті 26:
абзац шостий частини другої викласти в такій редакції:
«стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;»;
доповнити статтю новими частинами сьомою та восьмою такого змісту:
«7. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного запиту виконавця.
8. Виконавець протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішень про стягнення аліментів здійснює заходи для отримання інформації про заробіток (доходи) боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється виконавцем виходячи з інформації про середню заробітну плату працівника для даної місцевості виключно у разі отримання інформації про відсутність у боржника офіційного заробітку (доходів), або якщо боржник є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу.
Розрахунок заборгованості за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до виконання, обчислюється виконавцем після закінчення строку, визначеного частиною п’ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо постанова про відкриття виконавчого провадження не була оскаржена боржником та (або) ним не надано документального підтвердження факту самостійної сплати аліментів на утримання дитини за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до примусового виконання, у розмірі, не меншому розміру аліментів, визначеному за рішенням суду або за домовленістю між батьками, або документального підтвердження факту стягнення аліментів у порядку, передбаченому статтею 7 цього Закону. У цілях застосування цієї статті строк, визначений частиною п’ятою статті 74 цього Закону, обчислюється з зазначеної у бланку повідомлення про вручення дати вручення рекомендованого листа боржникові, який повертається виконавцеві оператором поштового зв'язку. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження у разі відмови від одержання рекомендованого листа або у разі неявки за одержанням рекомендованого листа після доставки боржнику першого повідомлення про надходження такого поштового відправлення. У разі якщо після оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження її не скасовано, розрахунок заборгованості обчислюється виконавцем після розгляду справи відповідним судом.».
У зв’язку з цим частини сьому – восьму вважати відповідно частинами дев’ятою - десятою.»;
 
Враховано частково    
    -112- Шверк Г.А.
доповнити статтю 26 новими частинами сьомою та восьмою такого змісту:
«7. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного запиту виконавця.
8. Виконавець протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішень про стягнення аліментів здійснює заходи для отримання інформації про заробіток (доходи) боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється виконавцем виходячи з інформації про середню заробітну плату працівника для даної місцевості виключно у разі отримання інформації про відсутність у боржника офіційного заробітку (доходів), або якщо боржник є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу.
Розрахунок заборгованості за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до виконання, обчислюється виконавцем, якщо протягом десяти робочих днів після надіслання платнику аліментів постанови про відкриття виконавчого провадження ним не надано виконавцю документального підтвердження факту самостійної сплати аліментів на утримання дитини за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до примусового виконання, у розмірі, не меншому розміру аліментів, визначеному за рішенням суду або за домовленістю між батьками, або документального підтвердження факту стягнення аліментів у порядку, передбаченому статтею 7 цього Закону.»
У зв’язку з цим частини сьому – восьму вважати відповідно частинами дев’ятою - десятою.
 
Враховано частково    
    -113- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
доповнити статтю новими частинами сьомою та восьмою такого змісту:
«7. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного запиту виконавця.
8. Виконавець протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішень про стягнення аліментів здійснює заходи для отримання інформації про заробіток (доходи) боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється виконавцем виходячи з інформації про середню заробітну плату працівника для даної місцевості виключно у разі отримання інформації про відсутність у боржника офіційного заробітку (доходів), або якщо боржник є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу.
Розрахунок заборгованості за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до виконання, обчислюється виконавцем після закінчення строку, визначеного частиною п’ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо постанова про відкриття виконавчого провадження не була оскаржена боржником та (або) ним не надано документального підтвердження факту самостійної сплати аліментів на утримання дитини за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до примусового виконання, у розмірі, не меншому розміру аліментів, визначеному за рішенням суду або за домовленістю між батьками, або документального підтвердження факту стягнення аліментів у порядку, передбаченому статтею 7 цього Закону. У цілях застосування цієї статті строк, визначений частиною п’ятою статті 74 цього Закону, обчислюється з зазначеної у бланку повідомлення про вручення дати вручення рекомендованого листа боржникові, який повертається виконавцеві оператором поштового зв'язку. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження у разі відмови від одержання рекомендованого листа або у разі неявки за одержанням рекомендованого листа після доставки боржнику першого повідомлення про надходження такого поштового відправлення. У разі якщо після оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження її не скасовано, розрахунок заборгованості обчислюється виконавцем після розгляду справи відповідним судом.».
У зв’язку з цим частини сьому – восьму вважати відповідно частинами дев’ятою - десятою.»;
 
Враховано частково    
282. 5) у статті 27:
 
   5) у статті 27:
 
283. у частині другій слова «фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом» замінити словами «підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів»;
 
   у частині другій слова «фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом» замінити словами «підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів»;
 
284. частини четверту викласти в такій редакції:
 
   частину четверту викласти в такій редакції:
 
285. «4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
 
   «4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
 
286. За виконавчими документами про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. В подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця, у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або припинення чи закінчення виконавчого провадження, на підставі розрахунку про його нарахування.
 
-114- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
у абзаці п’ятому підпункту 5 пункту 26 проекту слово «припинення» замінити словами «у разі повернення виконавчого документа стягувачу»;
 
Враховано   За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
 
287. Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.»;
 
   Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби»;
 
288. пункт 1 частини п’ятої після слів «періодичних платежів» доповнити словами « (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців)»;
 
   пункт 1 частини п’ятої після слів «періодичних платежів» доповнити словами « (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців)»;
 
289. частину сьому після слів «не підлягає виконанню, «доповнити словами «виконавчий збір не стягується, а»;
 
-115- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Шенцев Д.О.
Шверк Г.А.
у пункті 19 словами «ухилення боржника від виконання зобов’язань» замінити словами «невиконання боржником зобов’язань»;
 
Відхилено   частину сьому після слів «не підлягає виконанню» доповнити словами «виконавчий збір не стягується, а»;
 
    -116- Сидорович Р.М.
Внесення змін до частини другої та четвертої статті 27 – виключити.
 
Відхилено    
290. 6) у частині першій статті 28:
 
   6) в абзаці першому частини першої статті 28:
 
291. слова «простою кореспонденцією» замінити словами «простим поштовим відправленням»;
 
   слова «простою кореспонденцією» замінити словами «простим поштовим відправленням»;
 
292. після слів «без прийняття до виконання», доповнити словами «постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, «;
 
   після слів «без прийняття до виконання» доповнити словами «постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону»;
 
293. слова «рекомендованим листом з повідомленням про вручення» замінити словами «рекомендованим поштовим відправленням.»;
 
-117- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Підпункт 6 пункту 26 законопроекту викласти в такій редакції:
«6) частину першу статті 28 викласти в такій редакції:
«1. Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, наданою на запит виконавця відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідно до частини сьомої статті 26 цього Закону. В усіх інших випадках, у тому числі якщо отримана виконавцем інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника, боржник вважається повідомленим, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі, крім випадку, коли адреса місця проживання (перебування) фізичної особи - боржника згідно з інформацією, отриманою виконавцем на його запит від органу реєстрації місця проживання (перебування) особи, є відмінною від адреси, зазначеної у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, крім постанови про відкриття виконавчого провадження, яка надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем інформації, передбаченої частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Якщо після отримання виконавцем інформації, передбаченої частиною сьомою статті 26 цього Закону, він встановлює, що місце проживання, перебування боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, виконавче провадження передається до відповідного органу державної виконавчої служби.»;
 
Відхилено   слова «рекомендованим листом з повідомленням про вручення» замінити словами «рекомендованим поштовим відправленням»;
 
    -118- Шверк Г.А.
Підпункт 6 пункту 26 законопроекту викласти в такій редакції:
«6) частину першу статті 28 викласти в такій редакції:
«1. Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, наданою на запит виконавця відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідно до частини сьомої статті 26 цього Закону. В усіх інших випадках, у тому числі якщо отримана виконавцем інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника, боржник вважається повідомленим, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі, крім випадку, коли адреса місця проживання (перебування) фізичної особи - боржника згідно з інформацією, отриманою виконавцем на його запит від органу реєстрації місця проживання (перебування) особи, є відмінною від адреси, зазначеної у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, крім постанови про відкриття виконавчого провадження, яка надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем інформації, передбаченої частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Якщо після отримання виконавцем інформації, передбаченої частиною сьомою статті 26 цього Закону, він встановлює, що місце проживання, перебування боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, виконавче провадження передається до відповідного органу державної виконавчої служби.»;
 
Відхилено    
    -119- Шенцев Д.О.
Підпункт 6 пункту 26 законопроекту викласти в такій редакції:
«6) частину першу статті 28 викласти в такій редакції:
«1. Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, наданою на запит виконавця відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідно до частини сьомої статті 26 цього Закону. В усіх інших випадках, у тому числі якщо отримана виконавцем інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника, боржник вважається повідомленим, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі, крім випадку, коли адреса місця проживання (перебування) фізичної особи - боржника згідно з інформацією, отриманою виконавцем на його запит від органу реєстрації місця проживання (перебування) особи, є відмінною від адреси, зазначеної у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, крім постанови про відкриття виконавчого провадження, яка надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем інформації, передбаченої частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Якщо після отримання виконавцем інформації, передбаченої частиною сьомою статті 26 цього Закону, він встановлює, що місце проживання, перебування боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, виконавче провадження передається до відповідного органу державної виконавчої служби.»;
 
Відхилено    
    -120- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Пункт 26 після підпункту 6 доповнити трьома новими підпунктами такого змісту:
«__) у статті 36:
у назві статті слова «про відібрання дитини» виключити;
у частинах першій та четвертій слова «виконавчими документами про відібрання дитини» замінити словами «передбаченими цим Законом виконавчими документами»;
__) пункти 9 та 11 частини першої статті 39 доповнити словами « (крім рішень про встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною, які підлягають закінченню після досягнення дитиною 14-річного віку).»;
 
Відхилено    
    -121- Шверк Г.А.
Пункт 26 після підпункту 6 доповнити двома новими підпунктами такого змісту:
«__) у статті 36:
у назві статті слова «про відібрання дитини» виключити;
у частинах першій та четвертій слова «виконавчими документами про відібрання дитини» замінити словами «передбаченими цим Законом виконавчими документами»;
__) пункти 9 та 11 частини першої статті 39 доповнити словами « (крім рішень про встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною, які підлягають закінченню після досягнення дитиною 14-річного віку).»;
 
Відхилено    
    -122- Шенцев Д.О.
Пункт 26 після підпункту 6 доповнити двома новими підпунктами такого змісту:
«__) у статті 36:
у назві статті слова «про відібрання дитини» виключити;
у частинах першій та четвертій слова «виконавчими документами про відібрання дитини» замінити словами «передбаченими цим Законом виконавчими документами»;
__) пункти 9 та 11 частини першої статті 39 доповнити словами « (крім рішень про встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною, які підлягають закінченню після досягнення дитиною 14-річного віку).»;
 
Відхилено    
294. 7) пункти 3, 4 частини першої статті 45 викласти в такій редакції:
 
   7) пункти 3 і 4 частини першої статті 45 викласти в такій редакції:
 
295. «3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);
 
   «3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);
 
296. 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.»;
 
-123- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Доповнити пункт 26 після підпункту 7 новим підпунктом такого змісту:
«2. Стягувачу – фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця».
 
Враховано   4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів»;
8) частину другу статті 47 викласти в такій редакції:
«2. Стягувачу – фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця»;
9) доповнити статтею 64-1 такого змісту:
«Стаття 64-1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною
1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
2. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
3. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
4. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
5. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
6. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
7. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону»;
10) у частині десятій статті 66 слово «поновленню» замінити словом «відновленню»;
 
    -124- Семенуха Р.С.
«__) частину четверту статті 59 доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
«6-1) отримання виконавцем документального підтвердження добровільної сплати особою аліментів на утримання дитини за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до примусового виконання, у розмірі, не меншому розміру аліментів, визначеному за рішенням суду або за домовленістю між батьками, або документального підтвердження стягнення у повному обсязі аліментів у порядку, передбаченому статтею 7 цього Закону;»;
 
Відхилено    
    -125- Шенцев Д.О.
Пункт 26 після підпункту 6 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) частину четверту статті 59 доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
«6-1) отримання виконавцем документального підтвердження добровільної сплати особою аліментів на утримання дитини за минулий час, що передував пред'явленню стягувачем виконавчого листа до примусового виконання, у розмірі, не меншому розміру аліментів, визначеному за рішенням суду або за домовленістю між батьками, або документального підтвердження стягнення у повному обсязі аліментів у порядку, передбаченому статтею 7 цього Закону;»;
 
Відхилено    
    -126- Шенцев Д.О.
Пункт 26 після підпункту 7 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) доповнити Закон статтею 64-1 такого змісту:
«Стаття 64-1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною
1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною того з батьків, хто проживає окремо, або інших членів родини та рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною того з батьків, хто проживає окремо, або іншого члена родини передбачає забезпечення державним виконавцем безперешкодного контакту з дитиною того з батьків, хто проживає окремо або іншого члена родини, виходячи із способу участі у вихованні дитини, місця та часу спілкування, визначених рішенням суду.
2. У разі невиконання без поважних причин тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, встановленому частиною першою статті 75 цього Закону, в якій також зазначається попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, встановленому частиною другою статті 75 цього Закону, надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, продовжує виконання рішення суду та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. Штраф накладається за кожен випадок невиконання тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду.
3. У разі повторного невиконання без поважних причин тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України - до виконання рішення у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві керування транспортними засобами - до виконання рішення у повному обсязі.».
 
Враховано частково    
    -127- Купрієнко О.В.
Закон України «Про виконавче провадження» доповнити статтею 64--1 такого змісту:
«Стаття 64--1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.
1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною того з батьків, хто проживає окремо, або інших членів родини та рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною того з батьків, хто проживає окремо, або іншого члена родини передбачає забезпечення державним виконавцем безперешкодного контакту з дитиною того з батьків, хто проживає окремо або іншого члена родини, виходячи із способу участі у вихованні дитини, місця та часу спілкування, визначених рішенням суду.
2. У разі невиконання тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, встановленому частиною першою статті 75 цього Закону, в якій також зазначається попередження про кримінальну відповідальність та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
3. У разі повторного невиконання з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець зобов'язаний винести вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України - до виконання рішення у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві керування транспортними засобами - до виконання рішення у повному обсязі.».
 
Враховано частково    
    -128- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
Пункт 26 після підпункту 7 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) доповнити Закон статтею 64--1 такого змісту:
«Стаття 64--1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною
1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною того з батьків, хто проживає окремо, або інших членів родини та рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною того з батьків, хто проживає окремо, або іншого члена родини передбачає забезпечення державним виконавцем безперешкодного контакту з дитиною того з батьків, хто проживає окремо або іншого члена родини, виходячи із способу участі у вихованні дитини, місця та часу спілкування, визначених рішенням суду.
2. У разі невиконання без поважних причин тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, встановленому частиною першою статті 75 цього Закону, в якій також зазначається попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, встановленому частиною другою статті 75 цього Закону, надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, продовжує виконання рішення суду та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. Штраф накладається за кожен випадок невиконання тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду.
3. У разі повторного невиконання без поважних причин тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України - до виконання рішення у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві керування транспортними засобами - до виконання рішення у повному обсязі.».
 
Враховано частково    
    -129- Шверк Г.А.
Пункт 26 після підпункту 7 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) доповнити Закон статтею 64--1 такого змісту:
«Стаття 64--1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною
1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною того з батьків, хто проживає окремо, або інших членів родини та рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною того з батьків, хто проживає окремо, або іншого члена родини передбачає забезпечення державним виконавцем безперешкодного контакту з дитиною того з батьків, хто проживає окремо або іншого члена родини, виходячи із способу участі у вихованні дитини, місця та часу спілкування, визначених рішенням суду.
2. У разі невиконання без поважних причин тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, встановленому частиною першою статті 75 цього Закону, в якій також зазначається попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, встановленому частиною другою статті 75 цього Закону, надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
3. У разі повторного невиконання без поважних причин тим з батьків, з ким проживає дитина, рішення суду державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України - до виконання рішення у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві керування транспортними засобами - до виконання рішення у повному обсязі.».
 
Враховано частково    
297. 8) у частині першій статті 69:
 
   11) у частині першій статті 69:
 
298. у першому реченні слово «стягувачу» замінити словами «на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця»;
 
-130- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
абзац третій підпункту 8 пункту 26 викласти в такій редакції:
 
Враховано   у першому реченні слово «стягувачу» замінити словами «на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця»;
 
299. друге речення виключити;
 
-131- «у другому реченні слово «щокварталу» замінити словом «щомісяця»;»
 
Немає висновку   у другому реченні слово «щокварталу» замінити словом «щомісяця»;
 
300. 9) у статті 71:
 
-132- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Н.д. Б.М. (Реєстр.картка №12) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнити абзацом такого змісту:
«Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України»;
 
Враховано   12) у статті 71:
частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:
«Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України»;
 
301. у частині четвертій:
 
   у частині четвертій:
 
302. у пункті 5 слово «закінчення» замінити словом «припинення»;
 
   у пункті 5 слово «закінчення» замінити словом «припинення»;
 
303. доповнити новим пунктом такого змісту:
 
   доповнити пунктом шостим такого змісту:
 
304. «6) закінчення виконавчого провадження.»
 
-133- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Передбачити у частині дев’ятій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» заміну слів «шість місяців» словами «чотири місяці»;
 
Враховано   «6) закінчення виконавчого провадження»;
у частині дев’ятій:
в абзаці першому слова «шість місяців» замінити словами «чотири місяці»;
 
305. частину дев’яту після пункту 4 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
   після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
306. «Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 цієї частини, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.».
 
   «Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, постанови, зазначені у пунктах 1 – 4 цієї частини, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці».
 
307. У зв’язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати відповідно абзацами сьомим - дев’ятим;
 
   У зв’язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати відповідно абзацами сьомим - дев’ятим;
 
308. частини дванадцяту та тринадцяту викласти у такій редакції:
 
   частини дванадцяту і тринадцяту викласти в такій редакції:
 
309. «12. У разі наявності у діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
 
   «12. У разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
 
310. 13. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у разі:
 
-134- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
частину тринадцяту статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» викласти в такій редакції: «13. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу сторони виконавчого провадження протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.
Форма довідок передбачених цією частиною встановлюється Міністерством юстиції України.»
 
Враховано   13. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.
 
311. 1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;
 
      
312. 2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хвора на онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги;
 
      
313. 3) несплати аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки;
 
      
314. 4) інших випадках передбачених законом.
 
      
315. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів, дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.
 
   Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.
 
316. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.»;
 
   Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України»;
 
317. доповнити частиною чотирнадцятою такого змісту:
 
   доповнити частиною чотирнадцятою такого змісту:
 
318. «14. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за рік, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі двадцяти відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
   «14. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
319. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі тридцяти відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
   За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
320. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
   За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
321. В подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
 
   У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
 
322. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.».
 
   Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу».
 
323. 27. У Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 29, ст. 535):
 
   26. У Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 29, ст. 535):
 
324. 1) у частині першій статті 10 слова «не нижче другого рівня» замінити словами « (для керівників органів державної виконавчої служби та їх заступників - не нижче другого рівня)»;
 
   1) у частині першій статті 10 слова «не нижче другого рівня» замінити словами « (для керівників органів державної виконавчої служби та їх заступників - не нижче другого рівня)»;
 
325. 2) статтю 14 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
   2) статтю 14 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
326. «5. Зразки, знаки розрізнення та правила носіння форменого одягу працівників органів державної виконавчої служби затверджуються Міністерством юстиції України.»;
 
   «5. Зразки, знаки розрізнення та правила носіння форменого одягу працівників органів державної виконавчої служби затверджуються Міністерством юстиції України»;
 
327. 3) у статті 31:
 
   3) у статті 31:
 
328. частину третю та четверту доповнити словами « (крім виконавчих документів про стягнення аліментів)»;
 
   абзац перший частини третьої та частину четверту доповнити словами « (крім виконавчих документів про стягнення аліментів)»;
 
329. частину сьому викласти в такій редакції:
 
   частину сьому викласти в такій редакції:
 
330. «7. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
 
   «7. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
 
331. За виконавчими документами про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, приватний виконавець нараховує основну винагороду із заборгованості зі сплати аліментів. В подальшому приватний виконавець зобов'язаний нараховувати основну винагороду щомісяця, у розмірі, визначеному частиною третьою цієї статті, від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення основної винагороди за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься приватним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або припиненні чи закінченні виконавчого провадження на підставі розрахунку про її нарахування.»
 
-135- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
У абзаці п’ятому підпункту 3 пункту 27 слова «припиненні чи закінченні» замінити словами «у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення».
 
Враховано   За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, приватний виконавець нараховує основну винагороду із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому приватний виконавець зобов'язаний нараховувати основну винагороду щомісяця у розмірі, визначеному частиною третьою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення основної винагороди за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься приватним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про її нарахування».
27. У статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 18, ст. 101 із наступними змінами):
частину третю після слів «частиною першою» доповнити словами «та шостою»;
доповнити частиною шостою такого змісту:
«У разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків».
 
    -136- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Пункт перший законопроекту доповнити новим пунктом такого змісту:
27. У статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 18, ст. 101 з наступними змінами):
частину третю після слів «частиною першою» доповнити словами «та шостою»;
доповнити частиною шостою такого змісту:
«У разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків».
 
Враховано    
332. ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
   ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
333. 1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців другого - п’ятого підпункту 9 пункту 26 розділу І цього Закону, які набирають чинності через 30 днів із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у газеті «Голос України».
 
-137- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
У абзаці першому пункту 1 розділу ІІ слова «другого – п’ятого» замінити словами «четвертого – сьомого» цифри «9» та «26» замінити цифрами «10» та 27;
 
Враховано   1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім абзаців четвертого – сьомого підпункту 12 пункту 25 розділу І цього Закону, які набирають чинності через 30 днів із дня опублікування у газеті «Голос України» повідомлення Державної судової адміністрації України про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів.
 
334. Зміни, передбачені пунктом 11 та підпунктом 1 пункту 26 розділу І цього Закону, застосовуються за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів.
 
-138- Тимошенко Ю.В.
Соболєв С.В.
Шкрум А.І.
Кужель О.В.
Рябчин О.М.
Абзац другий частини 3 розділу ІІ проекту Закону виключити.
 
Відхилено      
335. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
   2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
336. 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
   привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
337. 2) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
 
   забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
 
338. 3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 
   забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 
339. 3. Національному банку України:
 
   3. Національному банку України:
 
340. у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття та приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
 
   у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття та приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
 
341. у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити створення та функціонування Єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб.
 
-139- Іванчук А.В.
Довгий О.С.
Матківський Б.М.
Абзац другий пункту Розділу ІІ викласти у такій редакції:
у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перевірку інформації щодо наявності відкритих до набрання чинності цим Законом рахунків у банках на ім’я фізичних осіб, внесених до Єдиного реєстру боржників, та повідомлення про це зазначеного у Єдиному реєстрі боржників органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у день виявлення такої інформації.
 
Враховано   у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перевірку інформації щодо наявності відкритих до набрання чинності цим Законом рахунків у банках на ім’я фізичних осіб, внесених до Єдиного реєстру боржників, та повідомлення про це зазначеного у Єдиному реєстрі боржників органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у день виявлення такої інформації.
 
342. Голова Верховної
 
   Голова Верховної Ради України
 
343. Ради України А.В. ПАРУБІЙ

   А.В. ПАРУБІЙ