Кількість абзаців - 640 Таблиця поправок


Про повну загальну середню освіту (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Закон України
 		    Закон України
 
1. Про повну загальну середню освіту
 		    Про повну загальну середню освіту
 
2.

 		       
3. Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти.
 		 -1- Недава О.А.
 У преамбулі замість «економічні засади функціонування» – записати: «соціально-економічні засади функціонування».
 		Враховано   Цей Закон визначає правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування і розвитку загальної середньої освіти як сфери суспільних відносин, пов’язаних зі здобуттям особою початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.
 
4.

 		 -2- Кремінь Т.Д.
 У преамбулі після слів «розвитку загальної середньої освіти» доповнити реченням такого змісту: «, як сфери суспільних відносин, пов’язаних зі здобуттям особою початкової, базової середньої та профільної середньої освіти».
Обгурунтування
В проекті Закону використовуються терміни «повна загальна середня освіта» і «загальна середня освіта». Зазначена поправка дозволяє закріпити на законодавчому рівні норми про те, що повна загальна середня освіти – це сукупність результатів навчання і компетентностей, здобутих на всіх рівнях середньої освіти, а термін загальна середня освіта – це сфера суспільних відносин, яка пов’язана зі здобуттям освіти.
 		Враховано      
5. Розділ І
 		    Розділ І
 
6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
7. Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
 		    Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
 
8. 1. Для цілей цього Закону наведені терміни вживаються в такому значенні:
 		    1. Для цілей цього Закону наведені терміни вживаються в такому значенні:
 
9. 1) безпечне освітнє середовище - сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних та/або будівельних норм і правил, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (цькування, поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин;
 		 -3- Литвин В.М.
 Пункт 1 частини 1 статті 1 викласти в такій редакції: «1) безпечне освітнє середовище — сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог державних санітарних норм і правил, регламентів та/або державних будівельних норм, шляхом булінгу (цькування), заборонених Законами України видів пропаганди, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин».
Обґрунтування
Запропоноване необхідно привести у відповідність із Законом України, зокрема: 1) «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», згідно з яким регуляторними нормативно-правовими актами є зокрема державні санітарні норми та правила, санітарні регламенти (Див., наприклад, Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом МОЗ від 24.03.2016 № 234 та ДСанПіН 5.5.2.008-01. Державні санітарних норм і правил).
2) «Про будівельні норми» (від 05.11.2009 № 1704-VІ), відповідно до якого чинними є ДБН В.2.2-3:2018. Будинки і споруди. Заклади освіти. Термін «агітація» є філософською категорією, яка у юридичному сенсі може мати як негативне, так й позитивне навантаження.
 		Враховано редакційно відповідно до правил нормопроєктувальної техніки  1) безпечне освітнє середовище - сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог державних санітарних норм і правил (регламентів) та/або державних будівельних норм і правил, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації, булінгу (цькування, поширення неправдивих відомостей тощо), заборонених Законами України пропаганди та/або агітації, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин;
 
    -4- Литвин В.М.
 У частині 1 статті 1 додати окремий пункт наступного змісту: «надавачі послуг здобуття повної загальної середньої освіти – заклади загальної середньої освіти та юридичні особи, для яких надання освітніх послуг початкового, базового та профільних рівнів повної загальної середньої освіти не є головним видом діяльності усіх форм власності та фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської освітньої діяльності на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти».
Обґрунтування
Введення Законом України «Про освіту» індивідуальних (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві) та дуальних (профільна середня освіта професійного спрямування) розширюють коло надавачів послуг здобуття повної загальної середньої освіти.
 		Відхилено Обґрунтування Цей термін використовується як «суб’єкт освітньої діяльності» у базовому Законі України «Про освіту   
    -5- Недава О.А.
 У пункті 1) частини першої статті 1, після слів: «зокрема внаслідок недотримання вимог» – записати: «екологічної безпеки» – і далі за текстом.
 		Відхилено Обґрунтування Звужує поняття терміну «безпеки»   
10. 2) державний стандарт повної загальної середньої освіти (далі - державний стандарт) - документ, що визначає загальний обсяг навчального навантаження здобувачів початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов’язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти;
3) доступність повної загальної середньої освіти - сукупність умов, що сприяють задоволенню освітніх потреб осіб та забезпечують можливість здобуття кожною особою повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів, у тому числі наявність достатньої кількості закладів освіти, що забезпечують безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти, відсутність дискримінації за будь-якою ознакою чи обставиною;
4) заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти;
 		    2) державний стандарт повної загальної середньої освіти (далі - державний стандарт) - документ, що визначає загальний обсяг навчального навантаження здобувачів початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов’язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти;
3) доступність повної загальної середньої освіти - сукупність умов, що сприяють задоволенню освітніх потреб осіб та забезпечують можливість здобуття кожною особою повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів, у тому числі наявність достатньої кількості закладів освіти, що забезпечують безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти, відсутність дискримінації за будь-якою ознакою чи обставиною;
4) заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти;
 
11. 5) заклад освіти, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти (далі - заклад освіти), - заклад загальної середньої освіти або заклад професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, що провадить освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти;
 		 -6- Ільюк А.О.
 Статтю 1 доповнити наступними термінами:
«- заклад освіти експериментальний, що здійснює інноваційну діяльність, апробацію та експериментальну перевірку новітніх освітніх програм, технологій, форм, методів, прийомів і видів діяльності на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти;
- заклад освіти авторський - це заклад загальної середньої освіти з високим рівнем розвитку інноваційного потенціалу. Орієнтований на дитину, який створено і функціонує за експериментально перевіреною оригінальною авторською концепцією педагогічної системи, моделі, працює за власною освітньою програмою, що забезпечує стабільні позитивні результати діяльності;
- заклад освіти корпоративний - є закладом загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ-ІІІ, І-ІІІ рівнів, або його окремих структурних підрозділів який заснований та функціонує на засадах державно-приватного, громадсько-державного партнерства.».
Обґрунтування
Визначити три нові визначення закладів загальної середньої освіти які діють в Україні в якості експериментальних, авторських, а також можливість створення корпоративних.
 		Відхилено Обґрунтування. Запропоновані терміни розкрито в цьому законопроекті і не потребують окремого визначення у статті 1.  5) заклад освіти, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти (далі - заклад освіти), - заклад загальної середньої освіти або заклад професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, що провадить освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти;
 
12. 6) засновник закладу загальної середньої освіти (далі - засновник) - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника;
7) модельна навчальна програма - документ, що містить опис очікуваних результатів навчання з навчального предмета (інтегрованого курсу), перелік та послідовність вивчення тем навчального матеріалу, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, розподіл тем за роками навчання та кількістю годин, відведених на вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу), рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством;
8) навчальна програма - документ, в якому визначаються очікувані результати навчання учнів з навчального предмета (інтегрованого курсу) в обсязі, не меншому ніж у відповідній модельній навчальній програмі, перелік та послідовність вивчення тем навчального матеріалу, орієнтовна кількість годин на кожну тему, розподіл тем за роками навчання та кількістю годин, відведених на вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу), що затверджується педагогічною радою закладу освіти;
9) освітня програма закладу освіти - документ, який містить комплекс освітніх компонентів, спланованих та організованих закладом освіти для досягнення учнями визначених цією програмою очікуваних результатів навчання, та розробляється і затверджується відповідно до цього Закону;
 		    6) засновник закладу загальної середньої освіти (далі - засновник) - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника;
7) модельна навчальна програма - документ, що містить опис очікуваних результатів навчання з навчального предмета (інтегрованого курсу), перелік та послідовність вивчення тем навчального матеріалу, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, розподіл тем за роками навчання та кількістю годин, відведених на вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу), рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством;
8) навчальна програма - документ, в якому визначаються очікувані результати навчання учнів з навчального предмета (інтегрованого курсу) в обсязі, не меншому ніж у відповідній модельній навчальній програмі, перелік та послідовність вивчення тем навчального матеріалу, орієнтовна кількість годин на кожну тему, розподіл тем за роками навчання та кількістю годин, відведених на вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу), що затверджується педагогічною радою закладу освіти;
9) освітня програма закладу освіти - документ, який містить комплекс освітніх компонентів, спланованих та організованих закладом освіти для досягнення учнями визначених цією програмою очікуваних результатів навчання, та розробляється і затверджується відповідно до цього Закону;
 
13. 10) пансіон - структурний підрозділ закладу освіти, що забезпечує проживання та утримання учнів відповідно до законодавства;
 		 -7- Співаковський О.В.
 Проектом вводиться термін пансіон (структурний підрозділ закладу освіти, що забезпечує проживання та утримання учнів відповідно до законодавства). Створення та утримання пансіонів статтею 8 проекту є заходом територіальної доступності закладу освіти. Зазначене суперечить Стратегії реформування дитячих інтернатних закладів та створює можливість створення умов для цілодобового перебування в будь-якому закладі середньої освіти. Пропонуємо конкретизувати визначення термін «пансіон» шляхом обмеження типу закладів, у яких він може створюватись, віку дитини (з 14 років) та максимальну кількість дітей у пансіоні (до 15).
 		Враховано по суті в частині шостій статті 20 цього законопроекту, де вирішення питання утримання і проживання учнів у пансіонах віднесено до повноважень Уряду  10) пансіон - структурний підрозділ закладу освіти, що забезпечує проживання та утримання учнів відповідно до законодавства;
 
14. 11) педагогічна інтернатура - система заходів, спрямованих на підтримку педагогічного працівника закладу освіти, призначеного на посаду вперше, у провадженні ним педагогічної діяльності та набутті (вдосконаленні) його фахової майстерності;
 		 -8- Тригубенко С.М.
 Частину 1 статті 1 доповнити пунктом у наступній редакції: «педагогічне навантаження педагогічного працівника – час, призначений для безпосереднього провадження освітнього процесу;»
 		Відхилено Обґрунтування 1 у статті 24 цього законопроекту,  11) педагогічна інтернатура - система заходів, спрямованих на підтримку педагогічного працівника закладу освіти, призначеного на посаду вперше, у провадженні ним педагогічної діяльності та набутті (вдосконаленні) його фахової майстерності;
 
    -9- Унгурян П.Я.
 Частину 1 статті 1 доповнити пунктом у наступній редакції: «педагогічне навантаження педагогічного працівника – час, призначений для безпосереднього провадження освітнього процесу;».
Відповідно пункти 12-21 вважати пунктами 13-22.
 		Відхилено Обґрунтування 1 у статті 24 цього законопроекту   
15. 12) повна загальна середня освіта - систематизована та передбачена відповідними державними стандартами сукупність результатів навчання і компетентностей, здобутих особою на рівнях початкової, базової середньої та профільної середньої освіти;
13) стандарт спеціалізованої освіти - документ, який містить вимоги до компетентностей та результатів навчання учнів, що мають досягти учні закладів спеціалізованої освіти за мистецьким, спортивним, військовим чи науковим спрямуванням з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів;
14) територіальна доступність - сукупність умов, що сприяють забезпеченню права дитини на здобуття якісної повної загальної середньої освіти за кошти державного та місцевого бюджетів у найбільш доступному і наближеному до її місця проживання закладі освіти;
15) територія обслуговування - адміністративно-територіальна одиниця (або її частина чи окремі будинки), визначена і закріплена відповідним органом місцевого самоврядування (або уповноваженим ним органом) за закладом освіти для забезпечення права кожної дитини, яка проживає на цій території, на здобуття початкової та/або базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця проживання дитини закладі освіти;
16) типова освітня програма - документ, який містить комплекс обов’язкових та варіативних освітніх компонентів, що забезпечують досягнення учнями очікуваних результатів навчання, визначених державним стандартом (стандартом спеціалізованої освіти) для відповідного рівня повної загальної середньої освіти, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (для закладів спеціалізованої освіти - центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти);
 		    12) повна загальна середня освіта - систематизована та передбачена відповідними державними стандартами сукупність результатів навчання і компетентностей, здобутих особою на рівнях початкової, базової середньої та профільної середньої освіти;
13) стандарт спеціалізованої освіти - документ, який містить вимоги до компетентностей та результатів навчання учнів, що мають досягти учні закладів спеціалізованої освіти за мистецьким, спортивним, військовим чи науковим спрямуванням з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів;
14) територіальна доступність - сукупність умов, що сприяють забезпеченню права дитини на здобуття якісної повної загальної середньої освіти за кошти державного та місцевого бюджетів у найбільш доступному і наближеному до її місця проживання закладі освіти;
15) територія обслуговування - адміністративно-територіальна одиниця (або її частина чи окремі будинки), визначена і закріплена відповідним органом місцевого самоврядування (або уповноваженим ним органом) за закладом освіти для забезпечення права кожної дитини, яка проживає на цій території, на здобуття початкової та/або базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця проживання дитини закладі освіти;
16) типова освітня програма - документ, який містить комплекс обов’язкових та варіативних освітніх компонентів, що забезпечують досягнення учнями очікуваних результатів навчання, визначених державним стандартом (стандартом спеціалізованої освіти) для відповідного рівня повної загальної середньої освіти, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (для закладів спеціалізованої освіти - центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти);
 
16. 17) типовий навчальний план - документ, що визначає загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його рекомендований розподіл за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення, послідовність їх вивчення, а також кількість годин на вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) за вибором, та який затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (для закладів спеціалізованої освіти - центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти);
 		 -10- Тригубенко С.М.
 У пункті 17 частини 1 статті 1 у дужках зі словами « (в годинах)» перед словом «годинах» вставити слово «академічних»
 		Враховано редакційно з урахуванням термінології статті 24 законопроекту в частині використання слова «навчальних»  17) типовий навчальний план - документ, що визначає загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в навчальних годинах), його рекомендований розподіл за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення, послідовність їх вивчення, а також кількість годин на вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) за вибором, та який затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (для закладів спеціалізованої освіти - центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти);
 
17. 18) учні - особи, у тому числі з особливими освітніми потребами, зараховані до закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту;
19) цикл освітнього процесу - складова рівня початкової чи базової середньої освіти, що враховує спільні вікові особливості розвитку учнів в організації їх навчальної діяльності (освітнього процесу) та під час формування змісту освіти;
20) якість повної загальної середньої освіти - відповідність результатів навчання, здобутих учнем на відповідних рівнях повної загальної середньої освіти, державним стандартам;
21) якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами загальної середньої освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством.
2. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про освіту» та інших законах.
 		    18) учні - особи, у тому числі з особливими освітніми потребами, зараховані до закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту;
19) цикл освітнього процесу - складова рівня початкової чи базової середньої освіти, що враховує спільні вікові особливості розвитку учнів в організації їх навчальної діяльності (освітнього процесу) та під час формування змісту освіти;
20) якість повної загальної середньої освіти - відповідність результатів навчання, здобутих учнем на відповідних рівнях повної загальної середньої освіти, державним стандартам;
21) якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами загальної середньої освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством.
2. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про освіту» та інших законах.
 
18. 3. Положення цього Закону щодо батьків стосуються також інших законних представників учнів. Батьки, інші законні представники реалізують відповідні положення цього Закону стосовно осіб, які не досягли повноліття, а також відповідно до законодавства стосовно осіб, дієздатність яких обмежена.
 		 -11- Литвин В.М.
 Частину 3 статті 1 вилучити.
Обґрунтування
У законопроекті є спеціальна стаття під назвою «Стаття 25. Права і обов’язки та відповідальність батьків учнів».
 		Відхилено бгурунтування Відповідно до нормопроектувальної техніки третя статті 1 є доцідьною  3. Положення цього Закону щодо батьків стосуються також інших законних представників учнів. Батьки, інші законні представники реалізують відповідні положення цього Закону стосовно осіб, які не досягли повноліття, а також відповідно до законодавства стосовно осіб, дієздатність яких обмежена.
 
    -12- Тригубенко С.М.
 Статтю 1 доповнити частиною 4 у наступній редакції: «4. Положення цього Закону щодо навчальних предметів стосуються також інтегрованих курсів.»
 		Враховано по суті Обґрунтування У тексті законопроекту шляхом доповнення його положень, в яких випростовується термін «навчальний предмет» у дужках додано термін «інтегрований курс» у відповідних відмінках.   
    -13- Унгурян П.Я.
 Статтю 1 доповнити частиною 4 такого змісту: «4. Положення цього Закону щодо навчальних предметів стосуються також інтегрованих курсів.»
 		Враховано по суті Обгурунтування У тексті законопроекту шляхом доповнення його положень, в яких випростовується термін «навчальний предмет» у дужках додано термін «інтегрований курс» у відповідних відмінках.   
19. Стаття 2. Законодавство України про загальну середню освіту та його основні завдання
 		    Стаття 2. Законодавство України про загальну середню освіту та його основні завдання
 
20. 1. Законодавство України про загальну середню освіту складається з Конституції України, Закону України «Про освіту», цього Закону, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
 		 -14- Брензович В.І.
 Частину першу статті 1 викласти в такій редакції: «1. Законодавство України про загальну середню освіту складається з Конституції України, Закону України «Про освіту», цього Закону, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України».
Обґрунтування
Запропоноване приведене у відповідність до тексту частини 1 статті 9 Конституції України.
 		Відхилено Обґрунтування У зв’язку із звуженням норми законопроекту щодо застосування терміну «міжнародний договір», визначеного у Законі України «Про міжнародні договори»  1. Законодавство України про загальну середню освіту складається з Конституції України, Закону України «Про освіту», цього Закону, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
 
21. 2. Основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є:
регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі реалізації права особи на повну загальну середню освіту;
забезпечення права особи на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти;
забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти;
забезпечення обов’язковості здобуття громадянами України повної загальної середньої освіти;
забезпечення якості повної загальної середньої освіти та якості освітньої діяльності;
визначення структури та змісту повної загальної середньої освіти;
визначення органів управління у сфері загальної середньої освіти та їх повноважень;
визначення прав та обов’язків учасників освітнього процесу;
встановлення відповідальності за порушення законодавства України про загальну середню освіту.
Стаття 3. Система загальної середньої освіти
 		    2. Основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є:
регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі реалізації права особи на повну загальну середню освіту;
забезпечення права особи на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти;
забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти;
забезпечення обов’язковості здобуття громадянами України повної загальної середньої освіти;
забезпечення якості повної загальної середньої освіти та якості освітньої діяльності;
визначення структури та змісту повної загальної середньої освіти;
визначення органів управління у сфері загальної середньої освіти та їх повноважень;
визначення прав та обов’язків учасників освітнього процесу;
встановлення відповідальності за порушення законодавства України про загальну середню освіту.
Стаття 3. Система загальної середньої освіти
 
22. 1. Система загальної середньої освіти складається з рівнів загальної середньої освіти, кваліфікацій, освітніх програм, державних стандартів, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, установ, що забезпечують здійснення зовнішнього незалежного оцінювання, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.
 		 -15- Тригубенко С.М.
 У частині 1 статті 3 після слова «кваліфікацій,» додати слова «професійних стандартів,», перед словом «програм» додати слова «та навчальних»
 		Враховано   1. Система загальної середньої освіти складається з рівнів загальної середньої освіти, кваліфікацій, професійних стандартів, освітніх та навчальних програм, державних стандартів, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, установ, що забезпечують здійснення зовнішнього незалежного оцінювання, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.
 
    -16- Унгурян П.Я.
 Частину 1 статті 3 після слова «кваліфікацій,» доповнити словами «професійних стандартів,», перед словом «програм» додати слова «та навчальних»
 		Враховано    
23. 2. Система загальної середньої освіти функціонує з метою забезпечення:
 		    2. Система загальної середньої освіти функціонує з метою забезпечення:
 
24. всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, власної країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
 		 -17- Унгурян П.Я.
 Абзац другий частини другої після слова «обдарувань,» доповнити словами «формування моральних цінностей і»
 		Враховано   всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, формування моральних цінностей і соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, власної країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
 
    -18- Недава О.А.
 У абзаці другому частини другої статті 3, після слів: «яка здатна до життя в суспільстві» – записати: «на засадах сталого розвитку, зокрема» – і далі за текстом.
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма звужує змістовну частину законопроекту   
25. формування в учнів компетентностей, визначених Законом України «Про освіту» та державними стандартами.
 		    формування в учнів компетентностей, визначених Законом України «Про освіту» та державними стандартами.
 
26. 3. Державна політика та освітня діяльність у сфері повної загальної середньої освіти ґрунтуються на засадах та принципах, визначених Законом України «Про освіту».
 		    3. Державна політика та освітня діяльність у сфері повної загальної середньої освіти ґрунтуються на засадах та принципах, визначених Законом України «Про освіту».
 
27. Стаття 4. Рівні, строки та форми здобуття повної загальної середньої освіти
 		    Стаття 4. Рівні, строки та форми здобуття повної загальної середньої освіти
 
28. 1. Повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:
 		    1. Повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:
 
29. початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання особою вимог до результатів навчання, що визначені державним стандартом початкової освіти;
 		 -19- Литвин В.М.
 У частині 1 статті 4 замість слова «особою» вставити словосполучення «здобувачем освіти».
Обґрунтування
Зазначена зміна замість «особа» на «здобувач освіти» дозволяє уточнити, що ці норми розповсюджуються не на всіх осіб – учасників освітнього процесу (стаття 52 Закону України «Про освіту»), а виключно на тих, хто здобуває освіту.
 		Враховано по суті Обгурунтування З метою узгодження термінології законопроекту, зокрема зі статтею 1, у нормах і положенням законопроекту використовується термін «учень»  початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, що визначені державним стандартом початкової освіти;
 
30. базова середня освіта - другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання особою вимог до результатів навчання, що визначені державним стандартом базової середньої освіти;
профільна середня освіта - третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання особою вимог до результатів навчання, що визначені державним стандартом профільної середньої освіти.
2. У закладах освіти:
початкова освіта здобувається протягом чотирьох років;
базова середня освіта здобувається протягом п’яти років;
профільна середня освіта здобувається протягом трьох років.
Законодавством можуть бути визначені інші строки здобуття повної загальної середньої освіти (на кожному її рівні залежно від форми здобуття та індивідуальної освітньої траєкторії).
Строк здобуття загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		    базова середня освіта - другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, що визначені державним стандартом базової середньої освіти;
профільна середня освіта - третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, що визначені державним стандартом профільної середньої освіти.
2. У закладах освіти:
початкова освіта здобувається протягом чотирьох років;
базова середня освіта здобувається протягом п’яти років;
профільна середня освіта здобувається протягом трьох років.
Законодавством можуть бути визначені інші строки здобуття повної загальної середньої освіти (на кожному її рівні залежно від форми здобуття та індивідуальної освітньої траєкторії).
Строк здобуття загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
31. 3. Повна загальна середня освіта може здобуватися в очній (денній), дистанційній, мережевій, екстернатній, сімейній (домашній) формах чи формі педагогічного патронажу, а також в очній (вечірній), заочній формах (на рівнях базової та профільної середньої освіти). Профільна середня освіта професійного спрямування може здобуватися за дуальною формою здобуття освіти.
 		 -20- Литвин В.М.
 Частину 3 статті 4 викласти в наступній редакції: «3. Повна загальна середня освіта може здобуватися в основних формах: інституційній (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева). В очній (вечірній), заочній формах освіта здобувається на рівнях базової та профільної середньої освіти; індивідуальній (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальній (профільна середня освіта професійного спрямування). Положення про форми здобуття повної загальної середньої освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
Обґрунтування
Привести до норм та визначень статті 9 Закону України «Про освіту».
 		Відхилено Обґрунтування Закон має визначати рівність всіх форм здобуття повної загальної середньої освіти.  3. Повна загальна середня освіта може здобуватися в очній (денній), дистанційній, мережевій, екстернатній, сімейній (домашній) формах чи формі педагогічного патронажу, а також в очній (вечірній), заочній формах (на рівнях базової та профільної середньої освіти). Профільна середня освіта професійного спрямування може здобуватися за дуальною формою здобуття освіти.
 
32. Положення про форми здобуття повної загальної середньої освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    Положення про форми здобуття повної загальної середньої освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
33. Стаття 5. Мова освіти в закладах загальної середньої освіти
 		    Стаття 5. Мова освіти в закладах загальної середньої освіти
 
34. 1. Мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова.
 		 -21- Левченко Ю.В.
 Частина 1 статті 5 Законопроекту доповнити наступними словами:
«загальної середньої освіти, які передбачають вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти».
обґрунтування
Пропоную повернути в текст Законопроекту слова, які були в ньому під час громадського обговорення у Міністерстві освіти і науки України: «загальної середньої освіти, які передбачають вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти»
Зазначені положення підкреслюють головну мету надання освіти учням державною мовою України.
 		Відхилено Обґрунтування Це не є предметом регулювання відповідної частини статті 5. Питання державних стандартів врегульовано частиною першої статтею 44 цього законопроекту  1. Мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова.
 
35. Кожен, хто здобуває в закладі освіти повну загальну середню освіту, вивчає у цьому закладі державну мову відповідно до державних стандартів.
 		 -22- Мусій О.С.
 Пункт 1 статті 5 проекту Закону після слів «…державних стандартів.» продовжити словами: «…загальної середньої освіти, які передбачають вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти.»
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання відповідної частини статті 5. Питання державних стандартів врегульовано частиною першою статті 44 цього законопроекту  Кожен, хто здобуває в закладі освіти повну загальну середню освіту, вивчає у цьому закладі державну мову відповідно до державних стандартів.
 
    -23- Марченко О.О.
 Пункт 1 статті 5 проекту Закону після слів «…державних стандартів.» продовжити словами: «…загальної середньої освіти, які передбачають вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти.»
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання відповідної частини статті 5. Питання державних стандартів врегульовано частиною першою статті 44 цього законопроекту   
    -24- Бублик Ю.В.
 Частину першу статті 5 викласти в такій редакції: «1. Мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова. Кожен, хто здобуває освіту в закладі загальної середньої освіти в Україні, вивчає у цьому закладі державну мову відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти, які передбачають вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти.».
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання відповідної частини статті 5. Питання державних стандартів врегульовано частиною першою статті 44 цього законопроекту   
36. 2. Кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом організації викладання всіх навчальних предметів (інтегрованих курсів) державною мовою, крім випадків, визначених цим Законом.
 		 -25- Мусій О.С.
 Пункт 2 статті 5 викласти в наступній редакції: «2. Кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом створення для учнів українськомовного середовища на території закладу освіти, викладання всіх навчальних предметів та інтегрованих курсів (крім випадків, визначених цим Законом), проведення шкільних свят, вистав, виїзних екскурсій, поїздок, гуртків, які працюють в приміщеннях закладу освіти або на його території, державною мовою.
Всі працівники закладу освіти спілкуються з учнями і між собою на території закладу освіти та під час проведення для учнів позашкільних заходів українською мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах середньої освіти, де є класи з навчанням українською мовою, або одночасно функціонують класи з навчанням українською мовою і класи з навчанням мовами інших корінних народів або національних меншин поряд з українською мовою.»
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані положення та норми створюють зайву деталізацію, в то же час не дають вичерпного переліку форм освітнього процесу. Необхідність та обов’язок педагогічних працівників спілкуватися державною мовою врегульовано статтею 22 цього законопроекту  2. Кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом організації викладання всіх навчальних предметів (інтегрованих курсів) державною мовою, крім випадків, визначених цим Законом.
 
    -26- Марченко О.О.
 Пункт 2 статті 5 викласти в наступній редакції: «2. Кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом створення для учнів українськомовного середовища на території закладу освіти, викладання всіх навчальних предметів та інтегрованих курсів (крім випадків, визначених цим Законом), проведення шкільних свят, вистав, виїзних екскурсій, поїздок, гуртків, які працюють в приміщеннях закладу освіти або на його території, державною мовою.
Всі працівники закладу освіти спілкуються з учнями і між собою на території закладу освіти та під час проведення для учнів позашкільних заходів українською мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах середньої освіти, де є класи з навчанням українською мовою, або одночасно функціонують класи з навчанням українською мовою і класи з навчанням мовами інших корінних народів або національних меншин поряд з українською мовою».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані положення та норми створюють зайву деталізацію, в то же час не дають вичерпного переліку форм освітнього процесу. Необхідність та обов’язок педагогічних працівників спілкуватися державною мовою врегульовано статтею 22 цього законопроекту   
    -27- Мусій О.С.
 Після пункту 2 статті 5 додати новий пункт з подальшим зміщенням нумерації та викласти в наступній редакції: «3. В державних, комунальних і корпоративних закладах середньої освіти, де є класи з навчанням українською мовою, або одночасно функціонують класи з навчанням українською мовою і класи з навчанням мовами інших корінних народів або національних меншин поряд з українською мовою, гарантується і забезпечується створення для учнів українськомовного середовища.
Всі працівники закладу освіти спілкуються з учнями і між собою на території закладу освіти та під час проведення для учнів позашкільних заходів українською мовою.
Мовою навчально-виховних заходів, шкільних свят, батьківських зборів, театральних і циркових вистав, екскурсій в музеях, зоопарках, планетаріях тощо, прогулянок і поїздок, які організуються або обираються для класів з українською мовою навчання, або для декількох класів з різними мовами навчання, мовою гуртків, які працюють в приміщеннях закладу освіти або на його території, є українська мова.
Мова уроків і всіх навчальних матеріалів, зокрема підручників і таблиць/ відео- та аудіоматеріалів, які використовуються в класах з українською мовою навчання, окрім навчальних матеріалів для уроків іноземних мов, - українська.
Застосування іноземних мов, або мов національних меншин України в класах з українською мовою навчання дозволяється виключно на уроках вивчення відповідної іноземної мови, або відповідної мови національної меншини. Навчання іноземним мовам за посередництвом інших іноземних мов, або мов національних меншин України, в класах з українською мовою навчання категорично заборонено.»
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані положення та норми створюють зайву деталізацію, в то же час не дають вичерпного переліку форм освітнього процесу. Необхідність та обов’язок педагогічних працівників спілкуватися державною мовою врегульовано статтею 22 цього законопроекту   
    -28- Марченко О.О.
 Після пункту 2 статті 5 додати новий пункт з подальшим зміщенням нумерації та викласти в наступній редакції: «3. В державних, комунальних і корпоративних закладах середньої освіти, де є класи з навчанням українською мовою, або одночасно функціонують класи з навчанням українською мовою і класи з навчанням мовами інших корінних народів або національних меншин поряд з українською мовою, гарантується і забезпечується створення для учнів українськомовного середовища.
Всі працівники закладу освіти спілкуються з учнями і між собою на території закладу освіти та під час проведення для учнів позашкільних заходів українською мовою.
Мовою навчально-виховних заходів, шкільних свят, батьківських зборів, театральних і циркових вистав, екскурсій в музеях, зоопарках, планетаріях тощо, прогулянок і поїздок, які організуються або обираються для класів з українською мовою навчання, або для декількох класів з різними мовами навчання, мовою гуртків, які працюють в приміщеннях закладу освіти або на його території, є українська мова.
Мова уроків і всіх навчальних матеріалів, зокрема підручників і таблиць/ відео- та аудіоматеріалів, які використовуються в класах з українською мовою навчання, окрім навчальних матеріалів для уроків іноземних мов, - українська.
Застосування іноземних мов, або мов національних меншин України в класах з українською мовою навчання дозволяється виключно на уроках вивчення відповідної іноземної мови, або відповідної мови національної меншини. Навчання іноземним мовам за посередництвом інших іноземних мов, або мов національних меншин України, в класах з українською мовою навчання категорично заборонено.».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані положення та норми створюють зайву деталізацію, в то же час не дають вичерпного переліку форм освітнього процесу. Необхідність та обов’язок педагогічних працівників спілкуватися державною мовою врегульовано статтею 22 цього законопроекту   
    -29- Бублик Ю.В.
 Частину другу статті 5 викласти в такій редакції: «2. Кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом створення для учнів українськомовного середовища на території закладу освіти, викладання всіх навчальних предметів та інтегрованих курсів (крім випадків. визначених цим Законом), проведення шкільних свят, вистав, виїзних екскурсій, поїздок, гуртків, які працюють в приміщеннях закладу освіти або на його території, державною мовою
Всі працівники закладу освіти спілкуються з учнями і між собою на території-- закладу освіти та під час проведення для учнів позашкільних заходів українською мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах середньої освіти, де є класи з навчанням українською мовою, або одночасно функціонують класи з навчанням українською мовою і класи з навчанням мовами інших корінних народів або національних меншин поряд з українською мовою.».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані положення та норми створюють зайву деталізацію, в то же час не дають вичерпного переліку форм освітнього процесу. Необхідність та обов’язок педагогічних працівників спілкуватися державною мовою врегульовано статтею 22 цього законопроекту   
    -30- Бублик Ю.В.
 Статтю 5 доповнити новою частиною 3 такого змісту: «3. В державних, комунальних і корпоративних закладах середньої освіти, де є класи з навчанням українською мовою, або одночасно функціонують класи з навчанням українською мовою і класи з навчанням мовами інших корінних народів або національних меншин поряд з українською мовою, гарантуються і забезпечується створення для учнів українськомовного середовища. Всі працівники закладу освіти спілкуються з учнями і між собою на території закладу освіти та під час проведення для учнів позашкільних заходів українською мовою.
Мовою навчально-виховних заходів, шкільних свят, батьківських зборів, театральних і циркових вистав, екскурсій в музеях, зоопарках, планетаріях тощо, прогулянок і поїздок, які організуються або обираються дія класів з українською мовою навчання, або для декількох класів з різними мовами навчання, мовою гуртків, які працюють в приміщеннях закладу освіти або на його території, є українська мова.
Мова уроків і всіх навчальних матеріалів, зокрема підручників і таблиць відео- та аудіоматеріалів, які використовуються в класах з українською мовою навчання, окрім навчальних матеріалів для уроків іноземних мов, - українська.
Застосування іноземних мов, або мов національних меншин України в класах з українською мовою навчання дозволяється виключна на уроках вивчення відповідної іноземної мови, або відповідної мови національної меншини. Навчання іноземним мовам за посередництвом інших іноземних мов, або мов національних меншин України, в класах з українською мовою навчання категорично заборонено.».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані положення та норми створюють зайву деталізацію, в то же час не дають вичерпного переліку форм освітнього процесу. Необхідність та обов’язок педагогічних працівників спілкуватися державною мовою врегульовано статтею 22 цього законопроекту   
    -31- Левченко Ю.В.
 Частину 2 статті 5 законопроекту викласти у наступній редакції:
«2. Кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом створення для учнів українськомовного середовища на території закладу освіти, викладання всіх навчальних предметів та інтегрованих курсів (крім випадків, визначених цим Законом), проведення шкільних свят, вистав, виїзних екскурсій, поїздок, гуртків, які працюють в приміщеннях закладу освіти або на його території, державною мовою.
Всі працівники закладу освіти спілкуються з учнями і між собою на території закладу освіти та під час проведення для учнів позашкільних заходів українською мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах середньої освіти, де є класи з навчанням українською мовою, або одночасно функціонують класи з навчанням українською мовою і класи з навчанням мовами інших корінних народів або національних меншин поряд з українською мовою.
Обґрунтування
Неприпустимо обмежувати застосування державної мови України в закладах освіти лише часом викладання навчальних предметів.
Здобуття повної загальної середньої освіти відбувається не лише під час викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), а і під час всього перебування учнів на території навчального закладу (під час шкільних свят, екскурсій, вистав та у гуртках, які працюють на території навчальних закладів).
З огляду на вищезазначене, пропоную викласти у новій редакції ч.2 ст. 5 , визначивши, шо кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом створення для учнів українськомовного середовища на території закладу освіти, викладання всіх навчальних предметів та інтегрованих курсів (крім випадків, визначених цим Законом), проведення шкільних свят, вистав, виїзних екскурсій, поїздок, гуртків, які працюють в приміщеннях закладу освіти або на його території, державною мовою. Всі працівники закладу освіти спілкуються з учнями і між собою на території закладу освіти та під час проведення для учнів позашкільних заходів українською мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах середньої освіти, де є класи з навчанням українською мовою, або одночасно функціонують класи з навчанням українською мовою і класи з навчанням мовами інших корінних народів або національних меншин поряд з українською мовою.
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані положення та норми створюють зайву деталізацію, в то же час не дають вичерпного переліку форм освітнього процесу. Необхідність та обов’язок педагогічних працівників спілкуватися державною мовою врегульовано статтею 22 цього законопроекту   
    -32- Левченко Ю.В.
 Статтю 5 законопроекту після частини 2 доповнити новою частиною наступного змісту: «3. В державних, комунальних і корпоративних закладах середньої освіти, де є класи з навчанням українською мовою, або одночасно функціонують класи з навчанням українською мовою і класи з навчанням мовами інших корінних народів або національних меншин поряд з українською мовою, гарантується і забезпечується створення для учнів українськомовного середовища.
Всі працівники закладу освіти спілкуються з учнями і між собою на території закладу освіти та під час проведення для учнів позашкільних заходів українською мовою.
Мовою навчально-виховних заходів, шкільних свят, батьківських зборів, театральних і циркових вистав, екскурсій в музеях, зоопарках, планетаріях тощо, прогулянок і поїздок, які організуються або обираються для класів з українською мовою навчання, або для декількох класів з різними мовами навчання, мовою гуртків, які працюють в приміщеннях закладу освіти або на його території, є українська мова.
Мова уроків і всіх навчальних матеріалів, зокрема підручників і таблиць/ відео- та аудіоматеріалів, які використовуються в класах з українською мовою навчання, окрім навчальних матеріалів для уроків іноземних мов, - українська.
Застосування іноземних мов, або мов національних меншин України в класах з українською мовою навчання дозволяється виключно на уроках вивчення відповідної іноземної мови, або відповідної мови національної меншини. Навчання іноземним мовам за посередництвом інших іноземних мов, або мов національних меншин України, в класах з українською мовою навчання категорично заборонено», а частину 3 відповідно вважати частиною 4.
Обґрунтування
Кожного року МОН України надсилає директорам шкіл лист, в якому нагадує, як потрібно реалізовувати на практиці положення Конституції України і Закону України «Про освіту», що мовою освітнього процесу є українська мова. Незважаючи на цей лист, батьки і учні постійно стикаються в школах України з масовими порушеннями. Користуючись тим, що відповідальність за порушення рекомендацій МОН невелика, вчителі регулярно порушують рекомендації МОН, використовуючи в класах з українською мовою навчання на уроках хімії, біології, фізики, літератури відео- та аудіоматеріали російською мовою, викладаючи іноземні мови в класах з українською мовою навчання не через українську, а через російську мову, використовуючи російські підручники, таблиці, плакати тощо.
Також школи України не забезпечують для учнів створення українськомовного середовища під час шкільних свят, вистав, екскурсій тощо.
Внаслідок цього українськомовні діти в багатьох містах і селах навіть в школах позбавлені свого права на українськомовне середовище і освіту українською мовою та не бачать підтримки від держави Україна. Така ситуація негативно позначається на їхньому світосприйнятті і сприяє постійному виникненню конфліктних ситуацій між батьками учнів, вчителями і директорами.
Для того, щоб вирішити цю проблему, положення з листа МОН потрібно розширити і закріпити в Законі України «Про повну загальну середню освіту», що сприятиме підвищенню рівня відповідальності педагогів за порушення в реалізації першого пункту цього Закону і знизить рівень напруги між батьками, учнями, педагогами і директорами шкіл.
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані положення та норми створюють зайву деталізацію, в то же час не дають вичерпного переліку форм освітнього процесу. Необхідність та обов’язок педагогічних працівників спілкуватися державною мовою врегульовано статтею 22 цього законопроекту Норми щодо використання державної мови в освітньому процесі викладені в частинах першої та другої цієї статті   
37. 3. Особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується і забезпечується право вивчати мову відповідного корінного народу або національної меншини в державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
 		 -33- Мусій О.С.
 Пункт 3 статті 5 (змінює нумерацію на 4) викласти в наступній редакції: «4. Особам, які не є етнічними українцями, а належать до інших корінних народів або національних меншин України, гарантується право вивчати мову відповідного корінного народу або відповідної національної меншини на уроках варіативної складової (факультативно) в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти в місцях компактного проживання відповідної національної меншини чи відповідного корінного народу, або через національні культурні товариства.
Кримські татари, караїми і кримчаки, на час окупації Кримського півострова Російською Федерацією, мають право на вивчення кримсько-татарської мови на уроках варіативної складової (факультативно) у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти по всій території України.
Створення класів (груп) та підгруп для вивчення мов корінних народів, які не є етнічними українцями, або мов національних меншин України на уроках варіативної складової (факультативно) здійснюється на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої для створення групи або підгрупи кількості заяв від інших батьків.»
 		Відхилено Обґрунтування Абзац 1 не відповідає статті 53 Конституції України. Абзац 2 не є предметом регулювання цієї статті, визначаючи перелік корінних народів. Абзац 3 звужує академічну автономію закладу освіту та посилається на документ, якого не існує в правовому полі. За нормами міжнародного права належність до національних меншин є питанням самоідентифікації.  3. Особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується і забезпечується право вивчати мову відповідного корінного народу або національної меншини в державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
.
 
    -34- Марченко О.О.
 Пункт 3 статті 5 (змінює нумерацію на 4) викласти в наступній редакції: «4. Особам, які не є етнічними українцями, а належать до інших корінних народів або національних меншин України, гарантується право вивчати мову відповідного корінного народу або відповідної національної меншини на уроках варіативної складової (факультативно) в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти в місцях компактного проживання відповідної національної меншини чи відповідного корінного народу, або через національні культурні товариства.
Кримські татари, караїми і кримчаки, на час окупації Кримського півострова Російською Федерацією, мають право на вивчення кримсько-татарської мови на уроках варіативної складової (факультативно) у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти по всій території України.
Створення класів (груп) та підгруп для вивчення мов корінних народів, які не є етнічними українцями, або мов національних меншин України на уроках варіативної складової (факультативно) здійснюється на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої для створення групи або підгрупи кількості заяв від інших батьків».
 		Відхилено Обґрунтування Абзац 1 не відповідає статті 53 Конституції України. Абзац 2 не є предметом регулювання цієї статті, визначаючи перелік корінних народів. Абзац 3 звужує академічну автономію закладу освіту та посилається на документ, якого не існує в правовому полі. За нормами міжнародного права належність до національних меншин є питанням самоідентифікації   
    -35- Бублик Ю.В.
 Частину третю викласти в такій редакції: «4. Особам, які не с етнічними українцями, а належать до інших корінних народів або національних меншин України, гарантується право вивчати мову відповідного корінного народу або відповідної' національної меншини на уроках варіативної складової (факультативно) в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти в місцях компактного проживання відповідної національної меншини чи відповідного корінного народу, або через національні культурні товариства.
Кримські татари, караїми і кримчаки, на час окупації' Кримського півострова Російською Федерацією, мають право на вивчення кримсько-татарської мовн на уроках варіативної складової (факультативно) у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти по всій території' України.
Створення класів (груп) та підгруп для вивчення мов корінних народів, які не є етнічними українцями, або мов національних меншин > країни на уроках варіативної складової (факультативно) здійснюється на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої для створення групи або підгрупи кількості заяв від інших батьків.».
 		Відхилено Обґрунтування Абзац 1 не відповідає статті 53 Конституції України. Абзац 2 не є предметом регулювання цієї статті, визначаючи перелік корінних народів. Абзац 3 звужує академічну автономію закладу освіту та посилається на документ, якого не існує в правовому полі. За нормами міжнародного права належність до національних меншин є питанням самоідентифікації   
    -36- Левченко Ю.В.
 Частину 3 статті 5 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«3. Особам, які не є етнічними українцями, а належать до інших корінних народів або національних меншин України, гарантується право вивчати мову відповідного корінного народу або відповідної національної меншини на уроках варіативної складової (факультативно) в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти в місцях компактного проживання відповідної національної меншини чи відповідного корінного народу, або через національні культурні товариства.
Кримські татари, караїми і кримчаки, на час окупації Кримського півострова Російською Федерацією, мають право на вивчення кримсько-татарської мови на уроках варіативної складової (факультативно) у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти по всій території України.
Створення класів (груп) та підгруп для вивчення мов корінних народів, які не є етнічними українцями, або мов національних меншин України на уроках варіативної складової (факультативно) здійснюється на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої для створення групи або підгрупи кількості заяв від інших батьків».
Обґрунтування
Пропозиція законопроекту має гарантувати представникам національних меншин право вивчати мову національної меншини і при цьому гарантувати етнічним українцям право не вивчати мови національних меншин, законодавчо захистити громадян України від свавілля директорів шкіл, які часто нав'язують предмет «Мова національної меншини» учням всіх національностей.
Тому пропоную додати в пункт 3 наступне:
1. Ввести слова «які не є етнічними українцями», щоб було зрозуміло, що подальший текст цього пункту не стосується уроків «Українська мова», а стосується уроків «Кримськотатарська мова». Ці слова також полегшать батькам-українцям процедуру відмови від уроків «Мова національної меншини».
2. Вилучити слово «забезпечується», тому що воно суперечить Конституції України.
Стаття 53 Конституції України гарантує національним меншинам право вивчати мову відповідної національної меншини, але не забезпечує його.
Стаття 53 Конституції України: «Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.»
3. У фразі «відповідного корінного народу або відповідної національної меншини» слово «відповідної» пропоную писати двічі для уникнення непорозумінь, коли представник однієї національної меншини або корінного народу вимагатиме організувати уроки для вивчення мови іншої національної меншини.
4. В тексті слів «на уроках варіативної складової» або «факультативно», щоб запобігти виникненню конфліктних ситуацій, коли учнів примушують вивчати мову національної меншини на обов'язкових уроках інваріативної складової проти їхнього бажання або бажання їхніх батьків. Введення цих слів в закон захистить права батьків, які не бажають, щоб їхні діти вивчати російську мову або іншу мову національної меншини
 		Відхилено Обґрунтування Абзац 1 не відповідає статті 53 Конституції України. Абзац 2 не є предметом регулювання цієї статті, визначаючи перелік корінних народів. Абзац 3 звужує академічну автономію закладу освіту та посилається на документ, якого не існує в правовому полі. За нормами міжнародного права належність до національних меншин є питанням самоідентифікації   
    -37- Брензович В.І.
 Відповідно Конституції України частину 3 статті 5 викласти в такій редакції: «3.Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою у державних і комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти, а також забезпечується право вивчати мову відповідного корінного народу або національних меншин в державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
 		Відхилено Обґрунтування Редакція частини третьої законопроекту ніяким чином не суперечить статті 53 Конституції України, що гарантує право на вивчення рідної мови. Більш того, деталізує її та надає механізм її реалізації   
38. 4. Особи, які належать до корінних народів України, мають право здобувати повну загальну середню освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу поряд з державною мовою.
 		 -38- Шуфрич Н.І.
 Частину четверту статті 5 викласти в наступній редакції:
«4. Особи, які належать до корінних народів, національних меншин України, мають право здобувати повну загальну середню освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу, національних меншин поряд з державною мовою».
 		Відхилено Обґрунтування Питання державних гарантій на здобуття повної загальної середньої освіти врегульовані у наступних частинах п’ятої, шостої, сьомої цієї статті.  4. Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право здобувати повну загальну середню освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу поряд з державною мовою.
 
    -39- Брензович В.І.
 Частину четверту статті 5 - вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування Є порушенням статті 53 Конституції України щодо права гарантування вивчення мови корінних народів   
    -40- Мусій О.С.
 Після пункту 4 статті 5 додати новий пункт та викласти його в такій редакції:
«5. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти.
Навчальні плани з однією іноземною мовою, призначаються для вивчення англійської мови, або однієї з офіційних мов Європейського Союзу. Російська мова в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти може вивчатися факультативно на уроках варіативної складової «Мова національної меншини» та не вивчається на уроках «Іноземна мова» або «Друга іноземна мова».
Створення класів (груп) та підгруп для вивчення другої іноземної мови, здійснюється на підставі письмових заяв батьків учнів, в яких зазначається, які іноземні мови запропонував на вибір заклад освіти (не менше двох), і яку з них обрали батьки учня.
Батьки учня мають право відмовитися від уроків другої іноземної мови зі збереженням за учнем місця в цьому класі.
Для створення підгруп з вивчення іноземної мови допускається об’єднувати в підгрупу дітей з паралельних класів так, щоб загальна кількість дітей в підгрупі була від 1 до 15 осіб.
Викладання іноземних мов здійснюється відповідною іноземною мовою та українською мовою, як мовою пояснень і перекладів.
Підручники, відео- та аудіоматеріали, які використовуються на уроках з вивчення іноземних мов, мають бути створені відповідною іноземною мовою або відповідною іноземною мовою з поясненнями українською мовою.»
 		Відхилено Обґрунтування Частина дев’ята цієї статті врегульовує питання щодо вивчення англійської мови та мов Європейського Союзу. Питання організації освітнього процесу та формування класів/груп врегулювано статтями 11, 12 цього законопроекту   
    -41- Марченко О.О.
 Після пункту 4 статті 5 додати новий пункт та викласти його в такій редакції:
«5. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти.
Навчальні плани з однією іноземною мовою, призначаються для вивчення англійської мови, або однієї з офіційних мов Європейського Союзу. Російська мова в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти може вивчатися факультативно на уроках варіативної складової «Мова національної меншини» та не вивчається на уроках «Іноземна мова» або «Друга іноземна мова».
Створення класів (груп) та підгруп для вивчення другої іноземної мови, здійснюється на підставі письмових заяв батьків учнів, в яких зазначається, які іноземні мови запропонував на вибір заклад освіти (не менше двох), і яку з них обрали батьки учня.
Батьки учня мають право відмовитися від уроків другої іноземної мови зі збереженням за учнем місця в цьому класі.
Для створення підгруп з вивчення іноземної мови допускається об’єднувати в підгрупу дітей з паралельних класів так, щоб загальна кількість дітей в підгрупі була від 1 до 15 осіб.
Викладання іноземних мов здійснюється відповідною іноземною мовою та українською мовою, як мовою пояснень і перекладів.
Підручники, відео- та аудіоматеріали, які використовуються на уроках з вивчення іноземних мов, мають бути створені відповідною іноземною мовою або відповідною іноземною мовою з поясненнями українською мовою».
 		Відхилено Обґрунтування Частина 9 цієї статті врегульовує питання щодо вивчення англійської мови та мов Європейського Союзу. Питання організації освітнього процесу та формування класів/груп врегулювано статтями 11, 12 цього законопроекту.   
    -42- Мусій О.С.
 Пункт 4 статті 5 (змінює нумерацію на № 6) викласти в такій редакції:
«6. Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право здобувати загальну середню освіту в комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу поряд з державною мовою.»
 		Враховано редакційно    
    -43- Марченко О.О.
 Пункт 4 статті 5 (змінює нумерацію на № 6) викласти в такій редакції:
«6. Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право здобувати загальну середню освіту в комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу поряд з державною мовою».
 		Враховано редакційно    
    -44- Бублик Ю.В.
 Частину 4 статті 5 викласти в такій редакції:
«6. Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право здобувати загальну середню освіту в комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу поряд з державною мовою.».
 		Враховано редакційно    
39. 5. Особи, які належать до національних меншин України, мають право здобувати початкову освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.
 		 -45- Долженков О.В.
 У частині п’ятій статті 5 словосполучення «початкову освіту» замітити фразою «повну загальну середню освіту».
 		Відхилено Обґрунтування Поправка не відповідає статті 7 абзацу 3 частині першої базового Закону України «Про освіту»  5. Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на здобуття початкової освіти в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою (в обсязі не менше 20 відсотків річного обсягу навчального часу).
 
    -46- Брензович В.І.
 Частину п’яту статті 5 – вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування У разі вилученням цієї частини створюється правова невизначеність у врегулюванні права національних меншин на здобуття повної загальної середньої освіти на різних її рівнях   
    -47- Шуфрич Н.І.
 Пункт 5 виключити.
 		Відхилено Обґрунтування У разі із вилученням цієї частини створюється правова невизначеність у врегулюванні права національних меншин на здобуття повної загальної середньої освіти на різних її рівнях   
    -48- Мусій О.С.
 В пункті 5 Статті 5 (змінює нумерацію на №7), а слова «…мають право здобувати початкову освіту...» змінити на слова «...гарантується право на здобуття початкової освіти...».
 		Враховано редакційно   
    -49- Мусій О.С.
 Після пункту 5 статті 5 додається новий пункт в такій редакції:
«8. Особи, які належать до корінних народів України, які не є етнічними українцями та особи, які належать до національних меншин України, здобувають у комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів початкову освіту державною мовою в обсязі не менше 30 відсотків річного обсягу навчального часу з поступовим збільшенням такого обсягу не менше ніж до 40 відсотків для представників корінних народів України і не менше ніж до 55 відсотків для представників національних меншин України.».
 		Відхилено обґрунтування Запропоноване суперечить статті 7 (частина 1 абзац 3) Закону України «Про освіту», яка забезпечує право отримати початкову освіту рідною мовою   
    -50- Бублик Ю.В.
 Статтю 5 доповнити новою частиною 5 такого змісту:
«5. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти.
Навчальні плани з однією іноземною мовою, призначаються для вивчення англійської мова, або однієї з офіційних мов Європейського Союзу. Російська мова в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти може вивчатися факультативно на уроках варіативної складової «Мова національної меншини» та не вивчається на уроках «Іноземна мова» або «Друга іноземна мова». Створення класів (груп) та підгруп для вивчення другої іноземної мови, здійснюється на підставі письмових заяв батьків учнів, в яких зазначається, які іноземні мови запропонував на вибір заклад освіти (не менше двох), і яку з них обрали батьки учня.
Батьки учня мають право відмовитися від уроків другої іноземної мови зі збереженням за учнем місця в цьому класі.
Для створення підгруп з вивчення іноземної мови допускається об’єднувати в підгрупу дітей з паралельних класів так, щоб загальна кількість дітей в підгрупі була від 1 до І 5 осіб.
Викладання іноземних мов здійснюється відповідною іноземною мовою та українською мовою, як мовою пояснень і перекладів.
Підручники, відео- та аудіоматеріали, які використовуються на уроках з вивчення іноземних мов, мають були створені відповідною іноземною мовою або відповідною іноземною МОВОЮ 3 поясненнями українською мовою.».
 		Відхилено Обґрунтування Частина дев’ята цієї статті врегульовує питання щодо вивчення англійської мови та мов Європейського Союзу. Питання організації освітнього процесу та формування класів/груп врегулювано статтями 11, 12 цього законопроекту   
    -51- Бублик Ю.В.
 Частину 5 статті 5 викласти в такій редакції:
«7. Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на здобуття початкової освіти в комунальному' чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.».
 		Враховано Врахувано редакційно   
    -52- Бублик Ю.В.
 Статтю 5 доповнити новою частиною 8 такого змісту:
«8. Особи, які належать до корінних народів України, які не є етнічними українцями та особи, які належать до національних меншин України, здобувають у комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів початкову освіту державною мовою в обсязі не менше 30 відсотків річного обсягу навчального часу з поступовим збільшенням такого обсягу не менше ніж до 40 відсотків для представників корінних народів України і не менше ніж до 55 відсотків для представників національних меншин України.».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоноване суперечить статті 7 (частина 1 абзац 3) Закону України «Про освіту», яка забезпечує право отримати початкову освіту рідною мовою   
    -53- Марченко О.О.
 Після пункту 5 статті 5 додається новий пункт в такій редакції:
«8. Особи, які належать до корінних народів України, які не є етнічними українцями та особи, які належать до національних меншин України, здобувають у комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів початкову освіту державною мовою в обсязі не менше 30 відсотків річного обсягу навчального часу з поступовим збільшенням такого обсягу не менше ніж до 40 відсотків для представників корінних народів України і не менше ніж до 55 відсотків для представників національних меншин України».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоноване суперечить статті 7 (частина 1 абзац 3) Закону України «Про освіту», яка забезпечує право отримати початкову освіту рідною мовою   
40. 6. Особи, які належать до національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, здобувають:
 		 -54- Долженков О.В.
 Частину шосту статті 5 – виключити.
 		Відхилено Обґрунтування У разі вилучення частини шостої цієї статті створюється правова невизначеність у врегулюванні права національних меншин на здобуття повної загальної середньої освіти на різних її рівнях  6. Особи, які належать до національних меншин та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, здобувають:
 
    -55- Брензович В.І.
 Частину шосту статті 5 – вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування У разі вилучення частини шостої цієї статті створюється правова невизначеність у врегулюванні права національних меншин на здобуття повної загальної середньої освіти на різних її рівнях   
41. базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20 відсотків річного обсягу навчального часу у 5 класі із щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40 відсотків у 9 класі);
 		 -56- Шуфрич Н.І.
 Пункт 6 виключити.
 		Відхилено Обґрунтування У разі вилучення частини шостої цієї статті створюється правова невизначеність у врегулюванні права національних меншин на здобуття повної загальної середньої освіти на різних її рівнях  базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20 відсотків річного обсягу навчального часу у 5 класі із щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 60 відсотків у 9 класі);
 
42. профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 60 відсотків річного обсягу навчального часу.
 		    профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 70 відсотків річного обсягу навчального часу.
 
43. Особи, які належать до інших національних меншин, здобувають в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80 відсотків річного обсягу навчального часу.
 		 -57- Левченко Ю.В.
 В частині 6 статті 5 законопроекту абзаци 1-3 виключити.
Обґрунтування
Пропозиція надання особливого правового статусу та виділення категорії осіб, які належать до національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу є недоцільною. Так, положення законопроекту не враховують норм Конституції України, в яких особливого статусу для офіційних мов Європейського Союзу не передбачено. Враховуючи вищезазначене пропоную, в частині 6 статті 5 Законопроекту абзаци 1-3 виключити
 		Відхилено Обґрунтування У разі вилучення частини шостої цієї статті створюється правова невизначеність у врегулюванні права національних меншин на здобуття повної загальної середньої освіти на різних її рівнях     
44. Перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою і мовою національної меншини, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами державних стандартів та з урахуванням особливостей мовного середовища.
 		 -58- -- Бублик Ю.В. (Реєстр.картка №145)
Частину 6 статті 5 викласти в такій редакції:
«9. Особи, які належать до національних меншин та реалізують право на навчання мовами відповідних національних меншин, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову і профільну середню освіту державною мовою.
Особи, які належать до корінних народів України, які не є етнічними українцями, і реалізують право на навчання мовою свого корінного народу, .здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 40 відсотків річного обсягу навчального час у 5 класі з щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 70 відсотків у 9 класі); профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 90 відсотків річного обсягу навчального часу.
Особи, які належать до корінних народів України і є етнічними українцями, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 90 відсотків річного обсягу навчального часу.
Перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою і мовою корінних народів, які не є етнічними українцями, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами відповідних державних стандартів середньої освіти.».
 		Відхилено Обґрунтування Запровадження терміну «етнічні українці» не є предметом врегулювання цього законопроекту. Даний законопроект не може регулювати питання приналежності особи до етносу, що унеможливлює реалізацію цієї поправки. Запропоновані у законопроекті першого читання моделі дозволяють належним чином забезпечити право національних меншин на здобуття повної загальної середньої освіти державною та рідною мовами, що визначає механізм імплементації статтею 7 базового Закону України «Про освіту», зокрема в частині навчання рідною мовою поряд з державною. Запропоновані моделі та відсотки вивчення навчальних предметів було визначено за результатами консультації з представниками національних меншин. Вони відповідають зобов’язанням України щодо імплементації висновків Венеціанської комісії. Визначені обсяги навчання державною мовою відкривають шлях до інтеграції представників національних меншин до українського суспільства.  Перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), що вивчаються державною мовою і мовою національної меншини, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами державних стандартів та з урахуванням особливостей мовного середовища.
.
 
    -59- Мусій О.С.
 Пункт 6 статті 5 (змінює нумерацію на № 9) викладається в наступній редакції:
«9. Особи, які належать до національних меншин та реалізують право на навчання мовами відповідних національних меншин, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову і профільну середню освіту державною мовою.
Особи, які належать до корінних народів України, які не є етнічними українцями, і реалізують право на навчання мовою свого корінного народу, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 40 відсотків річного обсягу навчального часу у 5 класі з щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 70 відсотків у 9 класі); профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 90 відсотків річного обсягу навчального часу.
Особи, які належать до корінних народів України і є етнічними українцями, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 90 відсотків річного обсягу навчального часу.
Перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою і мовою корінних народів, які не є етнічними українцями, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами відповідних державних стандартів середньої освіти.»
 		Відхилено Обґрунтування Запровадження терміну «етнічні українці» не є предметом врегулювання цього законопроекту. Даний законопроект не може регулювати питання приналежності особи до етносу, що унеможливлює реалізацію цієї поправки. Запропоновані у законопроекті першого читання моделі дозволяють належним чином забезпечити право національних меншин на здобуття повної загальної середньої освіти державною та рідною мовами, що визначає механізм імплементації статтею 7 базового Закону України «Про освіту», зокрема в частині навчання рідною мовою поряд з державною. Запропоновані моделі та відсотки вивчення навчальних предметів було визначено за результатами консультації з представниками національних меншин. Вони відповідають зобов’язанням України щодо імплементації висновків Венеціанської комісії. Визначені обсяги навчання державною мовою відкривають шлях до інтеграції представників національних меншин до українського суспільства.   
    -60- Марченко О.О.
 Пункт 6 статті 5 (змінює нумерацію на № 9) викладається в наступній редакції:
«9. Особи, які належать до національних меншин та реалізують право на навчання мовами відповідних національних меншин, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову і профільну середню освіту державною мовою.
Особи, які належать до корінних народів України, які не є етнічними українцями, і реалізують право на навчання мовою свого корінного народу, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 40 відсотків річного обсягу навчального часу у 5 класі з щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 70 відсотків у 9 класі); профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 90 відсотків річного обсягу навчального часу.
Особи, які належать до корінних народів України і є етнічними українцями, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 90 відсотків річного обсягу навчального часу.
Перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою і мовою корінних народів, які не є етнічними українцями, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами відповідних державних стандартів середньої освіти».
 		Відхилено Обґрунтування Запровадження терміну «етнічні українці» не є предметом врегулювання цього законопроекту. Даний законопроект не може регулювати питання приналежності особи до етносу, що унеможливлює реалізацію цієї поправки. Запропоновані у законопроекті першого читання моделі дозволяють належним чином забезпечити право національних меншин на здобуття повної загальної середньої освіти державною та рідною мовами, що визначає механізм імплементації статтею 7 базового Закону України «Про освіту», зокрема в частині навчання рідною мовою поряд з державною. Запропоновані моделі та відсотки вивчення навчальних предметів було визначено за результатами консультації з представниками національних меншин. Вони відповідають зобов’язанням України щодо імплементації висновків Венеціанської комісії. Визначені обсяги навчання державною мовою відкривають шлях до інтеграції представників національних меншин до українського суспільства.   
    -61- Левченко Ю.В.
 Частину 6 статті 5 Законопроекту викласти у новій редакції: «9. Особи, які належать до національних меншин та реалізують право на навчання мовами відповідних національних меншин, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову і профільну середню освіту державною мовою.
Особи, які належать до корінних народів України, які не є етнічними українцями, і реалізують право на навчання мовою свого корінного народу, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 40 відсотків річного обсягу навчального часу у 5 класі з щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 70 відсотків у 9 класі); профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 90 відсотків річного обсягу навчального часу.
Особи, які належать до корінних народів України і є етнічними українцями, здобувають в комунальних та корпоративних закладах освіти відповідно до вимог державних стандартів базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 90 відсотків річного обсягу навчального часу.
Перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою і мовою корінних народів, які не є етнічними українцями, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами відповідних державних стандартів середньої освіти.»
Обґрунтування
Відповідно до Закону України «Про освіту» представники всіх національних меншин України початкову освіту здобувають мовою національної меншини поруч з українською, а базову і профільну середню освіту здобувають виключно українською мовою (стаття 7, пункт 1, частина 3).
Міждержавні договори, які зобов'язують Україну фінансувати класи з недержавними мовами навчання, які Міністр освіти і науки України уклала з Угорщиною, Румунією, Болгарією і Польщею суперечать Конституції України і Рішенню Конституційного Суду від 14.12.1999, тому що обіцяють забезпечити навчання мовами національних меншин. Згідно з Конституцією України це право гарантується, але не забезпечується.
Отже, за Конституцією України Україна зобов'язується не переслідувати людей, які навчають своїх дітей мовам національних меншин в національно-культурних товариствах і приватних школах, але не бере на себе зобов'язання фінансувати такі школи, класи чи національно-культурні центри.
Окрім цього у стаття 9 Конституції України йдеться про те, що «укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України».
Тому неможливо надавати Міждержавним договорам, які Міністр освіти і науки України підписала з Угорщиною, Румунією, Болгарією і Польщею більшої юридичної сили, ніж має Конституція України і Закон України «Про освіту». А отже Закон України «Про загальну середню освіту» має бути прийнято у відповідності з Конституцією України і Законом України «Про освіту»
 		Відхилено Обґрунтування Запровадження терміну «етнічні українці» не є предметом врегулювання цього законопроекту. Даний законопроект не може регулювати питання приналежності особи до етносу, що унеможливлює реалізацію цієї правки. Запропоновані у законопроекті першого читання моделі дозволяють належним чином забезпечити право національних меншин на здобуття повної загальної середньої освіти державною та рідною мовами, що визначає механізм імплементації статтею 7 базового Закону України «Про освіту», зокрема в частині навчання рідною мовою поряд з державною. Запропоновані моделі та відсотки вивчення навчальних предметів було визначено за результатами консультації з представниками національних меншин. Вони відповідають зобов’язанням України щодо імплементації висновків Венеціанської комісії. Визначені обсяги навчання державною мовою відкривають шлях до інтеграції представників національних меншин до українського суспільства.   
45. 7. Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою реалізується в окремих класах з навчанням відповідною мовою, що відкриваються відповідно до вимог цього Закону.
 		 -62- Мусій О.С.
 Пункт 7 статті 5 (змінює нумерацію на №10) викладається в наступній редакції:
«10. Право на навчання українською мовою реалізується шляхом відкриття класів з навчанням українською мовою в усіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти.
При створенні перших класів у всіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти обов’язково відкриваються класи з українською мовою навчання. Кількість класів з українською мовою навчання в паралелі не може бути меншою за кількість класів з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України.
В класах з навчанням українською мовою можуть навчатися представники всіх корінних народів та національних меншин України, іноземці та особи без громадянства.
Директор закладу освіти допомагає батькам учнів створювати класи з українською мовою навчання, коли йдеться про зміну мови навчання у вже існуючих класах початкової, середньої чи старшої школи.
Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України реалізується шляхом відкриття окремих класів з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на класи з навчанням українською мовою.
Клас з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України, відкривається на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої кількості заяв про мову навчання від учнів (або їхніх батьків)».
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання цієї статті. Питання формування класів врегульовано статтею 12 цього законопроекту.  7. Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою реалізується в окремих класах з навчанням відповідною мовою, що відкриваються відповідно до вимог цього Закону.
 
    -63- Марченко О.О.
 Пункт 7 статті 5 (змінює нумерацію на №10) викладається в наступній редакції:
«10. Право на навчання українською мовою реалізується шляхом відкриття класів з навчанням українською мовою в усіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти.
При створенні перших класів у всіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти обов’язково відкриваються класи з українською мовою навчання. Кількість класів з українською мовою навчання в паралелі не може бути меншою за кількість класів з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України.
В класах з навчанням українською мовою можуть навчатися представники всіх корінних народів та національних меншин України, іноземці та особи без громадянства.
Директор закладу освіти допомагає батькам учнів створювати класи з українською мовою навчання, коли йдеться про зміну мови навчання у вже існуючих класах початкової, середньої чи старшої школи.
Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України реалізується шляхом відкриття окремих класів з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на класи з навчанням українською мовою.
Клас з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України, відкривається на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої кількості заяв про мову навчання від учнів (або їхніх батьків)».
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання цієї статті. Питання формування класів врегульовано статтею 12 цього законопроекту.   
    -64- Бублик Ю.В.
 Частину 7 статті 5 викласти в такій редакції:
«10 Право на навчання українською мовою реалізується шляхом відкриття класів з навчанням українською мовою в усіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти.
При створенні перших класів у всіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти обов’язково відкриваються класи з українською мовою навчання. Ковкість класів з українською мовою навчання в паралелі не може бути меншою за кількість класів з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України.
В класах з навчанням українською мовою можуть навчатися представники всіх корінних народів та національних меншин України. іноземці та особи без громадянства.
Директор закладу освіти допомагає батькам учнів створювати класи з українською мовою навчання, коли йдеться про змін} мови навчання у вже існуючих класах" початкової, середньої чи старшої школи.
Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України реалізується шляхом відкриття окремих класів з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на класи з навчанням українською мовою .
Клас з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України, відкривається на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої кількості заяв про мову навчання від учнів (або їхніх батьків).».
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання цієї статті. Питання формування класів врегульовано статтею 12 цього законопроекту.   
    -65- Левченко Ю.В.
 Частину 7 статті 5 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«7. Право на навчання українською мовою реалізується шляхом відкриття класів з навчанням українською мовою в усіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти.
При створенні перших класів у всіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти обов’язково відкриваються класи з українською мовою навчання. Кількість класів з українською мовою навчання в паралелі не може бути меншою за кількість класів з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України.
В класах з навчанням українською мовою можуть навчатися представники всіх корінних народів та національних меншин України, іноземці та особи без громадянства.
Директор закладу освіти допомагає батькам учнів створювати класи з українською мовою навчання, коли йдеться про зміну мови навчання у вже існуючих класах початкової, середньої чи старшої школи.
Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України реалізується шляхом відкриття окремих класів з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на класи з навчанням українською мовою.
Клас з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України, відкривається на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої кількості заяв про мову навчання від учнів (або їхніх батьків).
Обґрунтування
Пропозиція зазначеного пункту має регламентувати не тільки порядок відкриття класів з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою, а і порядок відкриття класів з навчанням державною мовою України.
Також доцільно додати частину, яка регламентує порядок відкриття класів з українською мовою навчання. Інакше у русифікованих містах України батьки учнів часто опиняються в ситуації, коли дитина територіально закріплена за школою, в якій не набирають перших класів з українською мовою навчання. Відтак діти позбавляються права на здобуття освіти державною мовою України
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання цієї статті. Питання формування класів врегульовано статтею 12 цього законопроекту.   
    -66- Брензович В.І.
 Частину сьому статті 5 викласти у редакції відповідно до якої забезпечуються реалізація гарантованих конституцією освітні права національних меншин і виключається дискримінація за національною ознакою та належності до національної або мовної меншини.
 		Враховано редакційно в інших статтях законопроекту, зокрема у частині другій статті 7   
46. 8. Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання українською жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
 		    8. Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання українською жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
 
47. 9. Освітні програми закладів загальної середньої освіти можуть передбачати викладання одного чи декількох навчальних предметів поряд із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу.
 		 -67- Долженков О.В.
 У частині дев’ятій статті 5 фразу «англійською чи іншою мовою Європейського Союзу» замінити фразою «мовою відповідного корінного народу чи мовою відповідної національної меншини».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоноване не відповідає статті 7 Закону України «Про освіту»  9. Освітні програми закладів загальної середньої освіти можуть передбачати викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) поряд із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу.
 
    -68- Мусій О.С.
 Пункт 9 статті 5 пропонується вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування Суперечить частині четвертій ст.7 Закону України «Про освіту»   
    -69- Бублик Ю.В.
 Пункт 9 статті 5 пропонується вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування Суперечить частині 4 статті 7 Закону України «Про освіту»   
    -70- Марченко О.О.
 Пункт 9 статті 5 пропонується вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування Суперечить частині четвертій статті 7 Закону України «Про освіту»   
48. 10. Приватні заклади освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб, мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім тих закладів, що отримують публічні кошти) та зобов’язані забезпечити оволодіння їх учнями державною мовою відповідно до державних стандартів.
 		 -71- Мусій О.С.
 Пункт 10 статті 5 після слів «…до державних стандартів.» доповнити словами: «,які передбачають вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти.».
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання даної статті, питання державних стандартів врегульовано статтею 44 частина перша абзац 3 цього законопроекту  10. Приватні заклади освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб, мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім тих закладів, що отримують публічні кошти) та зобов’язані забезпечити оволодіння їх учнями державною мовою відповідно до державних стандартів.
.
 
    -72- Марченко О.О.
 Пункт 10 статті 5 після слів «…до державних стандартів.» доповнити словами: «,які передбачають вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти.».
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання даної статті, питання державних стандартів врегульовано статтею 44 частина перша абзац 3 цього законопроекту   
    -73- Бублик Ю.В.
 Частину 10 статті 5 викласти в такій редакції:
«10. Приватні заклади освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти за кошти фізичних та або юридичних осіб, мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім тих закладів, що отримують публічні кошти) та зобов'язані забезпечити оволодіння їх учнями державною мовою відповідно до державних стандартів, які передбачають вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти.».
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання даної статті, питання державних стандартів врегульовано статтею 44 частина перша абзац 3 цього законопроекту   
    -74- Левченко Ю.В.
 Частину 10 статті 5 Законопроекту доповнити наступними словами: «які передбачають вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти.».
Обґрунтування
Пропозицію доцільно доповнити словами «,які передбачають вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти», які гарантуватимуть, що учні, які навчатимуться в приватних закладах освіти не державною мовою України, також вільно володітимуть державною мовою України по закінченню приватного закладу освіти на території України і зможуть вільно продовжити здобуття освіти у вищих навчальних закладах України та інтегруватися в суспільство України.
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма не є предметом регулювання даної статті, питання державних стандартів врегульовано статтею 44 частина перша абзац 3 цього законопроекту   
    -75- Брензович В.І.
 З частини 10 статті 5 вилучити слова у дужках « (крім тих закладів, що отримують публічні кошти)».
Обґрунтування
В загальних середніх освітніх закладах приватної форми власності навчаються такі самі громадяни, як в комунальних і державних закладах, які є такими самими платниками податків (їх батьки), як учні інших закладів інших форм власності. В цих закладах навчання ведеться відповідно до державних стандартів і забезпечується оволодінням державною мовою відповідно до державних стандартів. Заперечення фінансової участі суспільними коштами є дискримінацією цих громадян, особливо з огляду на те, що таке навчання фінансуватиметься закордоном для негромадян України.
 		Відхилено Обґрунтування Редакція цієї частини, прийнятої в першому читанні, встановлює особливості мовного режиму в приватному закладі освіти і відповідно визначає особливості пов’язані з отриманням чи неотриманням державних коштів   
49. 11. Держава сприяє створенню та функціонуванню за кордоном закладів загальної середньої освіти, в яких навчання здійснюється українською мовою або вивчається українська мова.
Розділ ІІ
ДОСТУПНІСТЬ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 6. Право на здобуття повної загальної середньої освіти
1. В Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти.
2. Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти.
 		    11. Держава сприяє створенню та функціонуванню за кордоном закладів загальної середньої освіти, в яких навчання здійснюється українською мовою або вивчається українська мова.
Розділ ІІ
ДОСТУПНІСТЬ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 6. Право на здобуття повної загальної середньої освіти
1. В Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти.
2. Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти.
 
50. 3. Кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатність здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя.
 		 -76- Литвин В.М.
 Частину 1 статті 18 викласти в такій редакції: «3. Кожному гарантується безоплатність здобуття у державних та комунальних закладах освіти в Україні повної загальної середньої освіти на кожному її рівні».
 		Відхилено (положення, прийняте в першому читанні, більш конкретна)  3. Кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатність здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя.
 
51. 4. Здобуття профільної середньої освіти гарантується за академічним або професійним спрямуванням. Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на його зміну, а також на здобуття освіти на інших рівнях освіти.
5. Іноземці та особи без громадянства здобувають повну загальну середню освіту в Україні відповідно до законодавства та/або міжнародних договорів України.
Стаття 7. Заборона дискримінації у сфері загальної середньої освіти
1. Не може бути обмежень у доступі до здобуття повної загальної середньої освіти.
2. Право на здобуття повної загальної середньої освіти гарантується незалежно від віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров’я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
3. Встановлення актами законодавства спеціальних правил та/або вжиття заходів, які забезпечують можливості у здобутті повної загальної середньої освіти, у тому числі забезпечення розумного пристосування, не вважається дискримінацією.
 		    4. Здобуття профільної середньої освіти гарантується за академічним або професійним спрямуванням. Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на його зміну, а також на здобуття освіти на інших рівнях освіти.
5. Іноземці та особи без громадянства здобувають повну загальну середню освіту в Україні відповідно до законодавства та/або міжнародних договорів України.
Стаття 7. Заборона дискримінації у сфері загальної середньої освіти
1. Не може бути обмежень у доступі до здобуття повної загальної середньої освіти.
2. Право на здобуття повної загальної середньої освіти гарантується незалежно від віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров’я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
3. Встановлення актами законодавства спеціальних правил та/або вжиття заходів, які забезпечують можливості у здобутті повної загальної середньої освіти, у тому числі забезпечення розумного пристосування, не вважається дискримінацією.
 
52. 4. Жодна особа не повинна зазнавати жодних форм дискримінації, зокрема мати будь-які обмеження в освітньому процесі або у праві брати участь у заходах, що проводяться в закладі освіти, у тому числі на підставі надання чи ненадання благодійної допомоги закладу освіти.
 		 -77- Тригубенко С.М.
 У частині 4 статті 7 слова «Жодна особа не повинна» замінити словами «Жоден учасник освітнього процесу не повинен»
 		Враховано   4. Жоден учасник освітнього процесу не повинен зазнавати жодних форм дискримінації, зокрема мати будь-які обмеження в освітньому процесі або у праві брати участь у заходах, що проводяться в закладі освіти, у тому числі на підставі надання чи ненадання благодійної допомоги закладу освіти.
 
    -78- Унгурян П.Я.
 У частині 4 статті 7 слова «Жодна особа не повинна» замінити словами «Жоден учасник освітнього процесу не повинен»
 		Враховано    
53. Стаття 8. Забезпечення територіальної доступності
1. Територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують в межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом:
формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їх структурних підрозділів (філій);
створення освітніх округів;
 		 -79- Литвин В.М.
 Абзац третій частини першої статті 8 доповнити словами «до складу яких можуть входити заклади освіти та їх філії, у тому числі заклади дошкільної, позашкільної освіти, заклади культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території;»
 		Враховано   Стаття 8. Забезпечення територіальної доступності
1. Територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують в межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом:
формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їх структурних підрозділів (філій);
створення освітніх округів, до складу яких можуть входити заклади освіти та їх філії, у тому числі заклади дошкільної, позашкільної освіти, заклади культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території;
 
54. функціонування міжшкільних ресурсних центрів;
закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їх структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти;
підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку;
створення та утримання пансіонів;
сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.
 		    функціонування міжшкільних ресурсних центрів;
закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їх структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти;
підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку;
створення та утримання пансіонів;
сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.
 
55. 2. Кожна дитина має право здобувати початкову та базову середню освіту в найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти (його структурному підрозділі).
 		 -80- Литвин В.М.
 Узгодити зміст частини другої статті 8 із Законом України "Про місцеве самоврядування".
 		Відхилено Обгурунтування Поправка є не містить конкретних норм та положень положення законопроекту в частині невідповідності цієї частини Закону України «Про місцеве самоврядування»  2. Кожна дитина має право здобувати початкову та базову середню освіту в найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти (його структурному підрозділі).
 
    -81- Недава О.А.
 Після другого абзацу пункту 2 статті 8 доповнити новим абзацом другим такого змісту: «Кожна дитина має право обирати навчальний заклад безвідносно до території обслуговування».
 		Враховано по суті Обґрунтування Ця норма вже врегульована у статті 8 законопроекту та право батьків обирати будь-який заклад освіти Законом України «Про освіту» (стаття 13).   
    -82- Литвин В.М.
 В абзаці першому частини другої статті 8 вказати відстань «до найбільш доступного та найближчого до місця проживання закладу освіти»
 		Відхилено Зазначення в Законі конкретної відстані до закладу освіти є недоцільним. Крім того, відповідна конкретна відстань зазначена в державних санітарних правилах і нормах.   
56. Право дитини здобувати початкову та базову середню освіту у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, що не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти відповідно до законодавства.
 		    Право дитини здобувати початкову та базову середню освіту у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, що не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти відповідно до законодавства.
 
57. Для належного та ефективного визначення і закріплення за закладом освіти території обслуговування місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку, враховують спроможність кожного закладу освіти і демографічну ситуацію на відповідній території та у разі необхідності мають забезпечити створення додаткових класів. При цьому кількість класів початкової школи має забезпечувати здобуття початкової освіти всіма дітьми, які проживають на території обслуговування відповідного закладу освіти, з обов’язковим дотриманням вимог щодо наповнюваності класів.
 		 -83- Білозір О.В.
 В абзаці третьому частини другої статті 8 вилучити слова «з обов’язковим дотриманням вимог щодо наповнюваності класів».
 		Враховано   Для належного та ефективного визначення і закріплення за закладом освіти території обслуговування місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку, враховують спроможність кожного закладу освіти і демографічну ситуацію на відповідній території та у разі необхідності мають забезпечити створення додаткових класів. При цьому кількість класів початкової школи має забезпечувати здобуття початкової освіти всіма дітьми, які проживають на території обслуговування відповідного закладу освіти.
 
    -84- Романова А.А.
 В абзаці третьому частини другою статті 8 вилічити слова «з обов’язковим дотриманням вимог щодо наповнюваності класів».
 		Враховано    
    -85- Констанкевич І.М.
 У абзаці третьому частини 2 статті 8 слова «з обов’язковим дотриманням вимог щодо наповнюваності класів» вилучити.
Обгурунтування
Норми закону не можуть бути вибірково обов’язковими чи не обов’язковими, таку вимогу доцільно вилучити.
 		Враховано    
    -86- Марченко О.О.
 В абзаці третьому частини другої статті 8 вилучити слова «з обов’язковим дотриманням вимог щодо наповнюваності класів».
 		Враховано    
58. 3. Територія обслуговування не закріплюється за:
закладами загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти;
закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти;
державними, приватними і корпоративними закладами освіти;
закладами спеціалізованої освіти;
спеціальними закладами загальної середньої освіти.
Територія обслуговування може не закріплюватися за закладами загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України.
4. Здобуття повної загальної середньої освіти особою, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я, забезпечують заклади загальної середньої освіти, їх філії, за якими засновниками було закріплено заклади охорони здоров’я, або інші заклади освіти, їх філії, зокрема на території закладу охорони здоров’я (за вибором батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, та погодженням з адміністрацією закладу освіти) шляхом створення додаткових класів, визначення форми здобуття освіти, затвердження індивідуального навчального плану чи визначення іншого найбільш сприятливого для дитини способу здобуття освіти з використанням приміщень, обладнання, іншої матеріально-технічної бази відповідного закладу охорони здоров’я. Порядок організації здобуття загальної середньої освіти у закладах охорони здоров’я затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
 		    3. Територія обслуговування не закріплюється за:
закладами загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти;
закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти;
державними, приватними і корпоративними закладами освіти;
закладами спеціалізованої освіти;
спеціальними закладами загальної середньої освіти.
Територія обслуговування може не закріплюватися за закладами загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України.
4. Здобуття повної загальної середньої освіти особою, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я, забезпечують заклади загальної середньої освіти, їх філії, за якими засновниками було закріплено заклади охорони здоров’я, або інші заклади освіти, їх філії, зокрема на території закладу охорони здоров’я (за вибором батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, та погодженням з адміністрацією закладу освіти) шляхом створення додаткових класів, визначення форми здобуття освіти, затвердження індивідуального навчального плану чи визначення іншого найбільш сприятливого для дитини способу здобуття освіти з використанням приміщень, обладнання, іншої матеріально-технічної бази відповідного закладу охорони здоров’я. Порядок організації здобуття загальної середньої освіти у закладах охорони здоров’я затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
 
59. 5. Підвезення до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку (місця проживання) учнів і педагогічних працівників, які проживають в сільській місцевості, забезпечують органи місцевого самоврядування за рахунок місцевих бюджетів спеціально обладнаним транспортом (шкільним автобусом), доступним для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення, іншим транспортом та/або регулярним перевезенням (з попередньо визначеними зупинками відповідного транспорту) відповідно до вимог санітарного законодавства.
 		 -87- Литвин В.М.
 Частину п?яту статті 8 викласти в такій редакції: "Підвезення до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку (місця проживання) учнів і педагогічних працівників забезпечують органи місцевого самоврядування за рахунок місцевих бюджетів шкільними автобусами, у тому числі спеціально обладнаними для перевезення осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення, іншим транспортом та/або регулярним перевезенням (з попередньо визначеними зупинками відповідного транспорту) відповідно до вимог санітарного законодавства".
 		Враховано   5. Підвезення до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку (місця проживання) учнів і педагогічних працівників забезпечують органи місцевого самоврядування за рахунок місцевих бюджетів шкільними автобусами, у тому числі спеціально обладнаними для перевезення осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення, іншим транспортом та/або регулярним перевезенням (з попередньо визначеними зупинками відповідного транспорту) відповідно до вимог санітарного законодавства.
 
    -88- Литвин В.М.
 Доповнити статтю 8 частиною шостою такого змісту: «6. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм».
 		Відхилено Обґрунтування Зазначена норма не є предметом врегулювання цієї статті. Ця норма закріплена в Законі України «Про освіту» (частина 3 статті 57).   
60. Стаття 9. Забезпечення рівного доступу до здобуття повної загальної середньої освіти
1. Рівний доступ до здобуття повної загальної середньої освіти забезпечується шляхом:
визначення правил зарахування до закладів освіти;
зарахування до початкової школи без проведення конкурсу, крім випадків визначених законодавством;
 		 -89- Литвин В.М.
 Абзац третій частини першої статті 9 викласти в такій редакції: «зарахування до початкової школи та базової малокомплектної школи в сільській місцевості без проведення конкурсу, крім випадків визначених законодавством».
 		Відхилено Обґрунтування У зв’язку із неможливістю реалізувати таку норму через відсутність базових малокомплектних шкіл в сільській місцевості. Конкурс в заклади загальної середньої освіти для зарахування проводиться лише в тому випадку, коли кількість бажаючих бути зарахованими більше кількості місць у відповідній школи. В сільській місцевості така проблема відсутня.  Стаття 9. Забезпечення рівного доступу до здобуття повної загальної середньої освіти
1. Рівний доступ до здобуття повної загальної середньої освіти забезпечується шляхом:
визначення правил зарахування до закладів освіти;
зарахування до початкової школи без проведення конкурсу, крім випадків визначених законодавством;
 
61. територіальної доступності повної загальної середньої освіти;
фінансування закладів освіти за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів в обсязі, достатньому для виконання державних стандартів та ліцензійних умов;
дотримання вимог законодавства щодо доступності закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами;
викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) способами, що є найбільш прийнятними для осіб відповідного віку, у тому числі шляхом адаптації/модифікації змісту навчальних предметів для осіб з особливими освітніми потребами;
використання розвиваючих засобів і методів навчання, що враховують особливі освітні потреби учнів та сприяють успішному засвоєнню змісту навчання і розвитку дитини;
навчання дітей, які є сліпими, глухими чи сліпоглухими за допомогою найбільш прийнятних для таких дітей мов, методів і способів спілкування і в освітньому середовищі (просторі), яке максимально сприяє засвоєнню знань і соціальному розвитку, зокрема шляхом використання в освітньому процесі української жестової мови та/або абетки Брайля;
 		    територіальної доступності повної загальної середньої освіти;
фінансування закладів освіти за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів в обсязі, достатньому для виконання державних стандартів та ліцензійних умов;
дотримання вимог законодавства щодо доступності закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами;
викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) способами, що є найбільш прийнятними для осіб відповідного віку, у тому числі шляхом адаптації/модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з особливими освітніми потребами;
використання розвиваючих засобів і методів навчання, що враховують особливі освітні потреби учнів та сприяють успішному засвоєнню змісту навчання і розвитку дитини;
навчання дітей, які є сліпими, глухими чи сліпоглухими за допомогою найбільш прийнятних для таких дітей мов, методів і способів спілкування і в освітньому середовищі (просторі), яке максимально сприяє засвоєнню знань і соціальному розвитку, зокрема шляхом використання в освітньому процесі української жестової мови та/або абетки Брайля;
 
62. дотримання принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування відповідно до найкращих інтересів дитини.
 		 -90- Литвин В.М.
 В абзаці 10 частини першої статті 9 після слів «інтересів дитини», доповнити слова « (обов’язковим є наявність пандусів незалежно від кількості учнів, що пересуваються на колясках)».
 		Відхилено Обґрунтування Норма, прийнята в першому читанні є більш широкою за змістом, яка охоплює запропоновану конкретизацію.  дотримання принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування відповідно до найкращих інтересів дитини.
 
63. 2. Зарахування дітей до закладу освіти на конкурсних засадах (проведення будь-яких заходів, спрямованих на перевірку їх знань, умінь, навичок чи інших компетентностей дитини) для здобуття початкової освіти забороняється, крім закладів спеціалізованої освіти і приватних закладів освіти.
 		 -91- Івченко В.Є.
 Частину другу статті 9 після слова «початкової» доповнити словами «та базової середньої».
 		Відхилено Обґрунтування Не можна вводити категоричну заборону для зарахування до базової школи у зв’язку з тим, що для запровадження поглибленого вивчення окремих предметів та за наявності великою кількістю бажаючих бути зарахованими до гімназій, потрібні законодавчі механізми зарахування, зокрема конкурсний відбір  2. Зарахування дітей до закладу освіти на конкурсних засадах (проведення будь-яких заходів, спрямованих на перевірку їх знань, умінь, навичок чи інших компетентностей дитини) для здобуття початкової освіти забороняється, крім закладів спеціалізованої освіти і приватних закладів освіти.
 
64. До комунального закладу освіти для здобуття початкової та базової середньої освіти у порядку, визначеному законодавством, обов’язково зараховуються всі діти, які:
проживають на території обслуговування закладу освіти;
є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі освіти;
є дітьми працівників цього закладу освіти.
Діти з особливими освітніми потребами, які проживають на території обслуговування комунального закладу освіти, мають право на першочергове зарахування до нього у порядку, визначеному законодавством, для здобуття початкової та базової середньої освіти.
 		    До комунального закладу освіти для здобуття початкової та базової середньої освіти у порядку, визначеному законодавством, обов’язково зараховуються всі діти, які:
проживають на території обслуговування закладу освіти;
є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі освіти;
є дітьми працівників цього закладу освіти.
Діти з особливими освітніми потребами, які проживають на території обслуговування комунального закладу освіти, мають право на першочергове зарахування до нього у порядку, визначеному законодавством, для здобуття початкової та базової середньої освіти.
 
65. Зарахування дітей для здобуття базової середньої освіти до класів з поглибленим вивченням окремих предметів державних, комунальних закладів освіти для здобуття базової середньої освіти може здійснюватися на конкурсних засадах, якщо це не буде порушувати право учнів, які здобули початкову освіту у цьому закладі освіти, на продовження навчання в ньому, та за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.
 		 -92- Тригубенко С.М.
 В останньому абзаці частини 2 статті 9 після слова «окремих» додати слово «навчальних».
 		Враховано   Зарахування дітей для здобуття базової середньої освіти до класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів державних, комунальних закладів освіти для здобуття базової середньої освіти може здійснюватися на конкурсних засадах, якщо це не буде порушувати право учнів, які здобули початкову освіту у цьому закладі освіти, на продовження навчання в ньому, та за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.
 
    -93- Івченко В.Є.
 Останній абзац частини другої статті 9 вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування   
    -94- Унгурян П.Я.
 Абзац 7 частини другої статті 9 після слова «окремих» доповнити словом «навчальних»
 		Враховано    
66. 3. Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних закладів освіти для здобуття профільної середньої освіти (академічного або професійного спрямування) відбувається на конкурсних засадах. Конкурс може не проводитися, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.
4. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти визначається засновником (засновниками).
Порядки зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів спеціалізованої освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідній сфері.
 		    3. Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних закладів освіти для здобуття профільної середньої освіти (академічного або професійного спрямування) відбувається на конкурсних засадах. Конкурс може не проводитися, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.
4. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти визначається засновником (засновниками).
Порядки зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів спеціалізованої освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідній сфері.
 
67. 5. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -95- Литвин В.М.
 Доповнити статтю 9 частиною шостою такого змісту: «До 1-х класів для здобуття початкової освіти зараховуються діти, яким на момент зарахування виповнилося 5 років 8 місяців».
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма є вкрай однозначною й необґрунтованою. Практика прийому до початкової школи підтверджує обґрунтованість віку 6-7 років  5. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
68. Розділ ІІІ
 		    Розділ ІІІ
 
69. ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС
 		    ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС
 
70. Стаття 10. Організація освітнього процесу
 		    Стаття 10. Організація освітнього процесу
 
71. 1. Освітній процес у закладах освіти організовується відповідно до Закону України «Про освіту», цього Закону, інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та спрямовується на виявлення та розвиток обдарувань особистості, досягнення результатів навчання, прогресу у розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами.
 		 -96- Литвин В.М.
 Частину першу статті 10 викласти в такій редакції: «1. Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується відповідно до Закону України «Про освіту», цього Закону, інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та спрямовується на розвиток і виявлення індивідуальних здібностей учнів шляхом формування і розвитку їхніх компетентностей та досягнення результатів навчання, визначених державними стандартами загальної середньої освіти».
 		Враховано частково   1. Освітній процес у закладах освіти організовується відповідно до Закону України «Про освіту», цього Закону, інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та спрямовується на виявлення та розвиток обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання, прогресу у розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами.
 
72. 2. На кожному рівні повної загальної середньої освіти освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їх особливих освітніх потреб.
 		    2. На кожному рівні повної загальної середньої освіти освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їх особливих освітніх потреб.
 
73. На рівнях початкової та базової середньої освіти освітній процес організовується за такими циклами:
 		    На рівнях початкової та базової середньої освіти освітній процес організовується за такими циклами:
 
74. перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 класи);
 		 -97- Литвин В.М.
 Абзаци 3-4 частини другої статті 10 викласти в такій редакції: «перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1 клас);
другий цикл початкової освіти – основний (2-4 класи)».
 		Відхилено Обґрунтування Згідно з науковими дослідженнями НАПН України кожен з циклів початкової освіти охоплює два навчальних роки  перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 класи);
 
75. другий цикл початкової освіти - основний (3-4 класи);
перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 класи);
другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 класи).
3. Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.
 		    другий цикл початкової освіти - основний (3-4 класи);
перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 класи);
другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 класи).
3. Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.
 
76. 4. Тривалість навчального року визначається закладом освіти відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого річним навчальним планом.
 		 -98- Литвин В.М.
 Частину четверту статті 10 вилучити, оскільки це положення в повному обсязі міститься в частині п'ятій цієї статті.
 		Враховано по суті  4. Структура та тривалість навчального року, навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.
Тривалість навчального року визначається відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого річним навчальним планом.
 
77. 5. Структура та тривалість навчального року, навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.
 		 -99- Івченко В.Є.
 Доповнити частину п’яту після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Освітній процес у закладі загальної середньої освіти може відбуватися у формі навчальних занять (практичних, лабораторних тощо), лекцій, семінарів, тренінгів та інших формах.»;
Обґрунтування
Оскільки в ч.5 статті 10 передбачено право педагогічної ради визначати форми організації освітнього процесу, якими згідно з пунктом 4 статті 1 Закону України «Про освіту» для усіх здобувачів освіти є лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо, то для такої категорії здобувачів освіти, як учнів, необхідно передбачити конкретні форми організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти, серед яких мають бути навчальні (практичні, лабораторні) заняття. Ця норма також необхідна для встановлення додаткової оплати праці за перевірку навчальних робіт учнів.
 		Враховано по суті Обгурунтування Зазначені форми навчання вже визначені нормами та положеннями базового закону «Про освіту».     
    -100- Білозір О.В.
 У частині п’ятій статті 10 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
«Освітній процес у закладі загальної середньої освіти може відбуватися у формі навчальних занять (практичних, лабораторних тощо), лекцій, семінарів, тренінгів та інших форм.»).
У зв’язку з цим абзаци другим – третій вважати відповідно абзацами третім – четвертим.
 		Враховано по суті Обґрунтування Зазначені форми навчання вже визначені нормами та положеннями базового закону «Про освіту».   
    -101- Романова А.А.
 У частині п’ятій статті 10 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
«Освітній процес у закладі загальної середньої освіти може відбуватися у формі навчальних занять (практичних, лабораторних тощо), лекцій, семінарів, тренінгів та інших форм.»).
У зв’язку з цим абзаци другим – третій вважати відповідно абзацами третім – четвертим.
 		Враховано по суті Обґрунтування Зазначені форми навчання вже визначені нормами та положеннями базового закону «Про освіту».   
    -102- Констанкевич І.М.
 Частину 5 статті 10 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту: «Освітній процес у закладі загальної середньої освіти може відбуватися у формі навчальних занять (практичних, лабораторних тощо), лекцій, семінарів, тренінгів та інших форм.».
У зв’язку з цим абзаци другий - третій вважати відповідно абзацами третім – четвертим.
Обґрунтування
Оскільки в частині 5 статті 10 передбачено право педагогічної ради визначати форми організації освітнього процесу, якими згідно з пунктом 4 статті 1 Закону України «Про освіту» для усіх здобувачів освіти є лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо, то для такої категорії здобувачів освіти, як учні, необхідно передбачити конкретні форми організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти, серед яких мають бути навчальні (практичні, лабораторні) заняття, уроки. Ця норма також необхідна для встановлення додаткової оплати праці за перевірку навчальних робіт учнів.
 		Враховано по суті Обгурунтування Зазначені форми навчання вже визначені нормами та положеннями базового закону «Про освіту».   
    -103- Марченко О.О.
 Доповнити частину 5 статті 10 абзацом другим такого змісту: «Освітній процес у закладі загальної середньої освіти може відбуватися у формі навчальних занять (практичних, лабораторних тощо), лекцій, семінарів, тренінгів та інших форм».
 		Враховано по суті Обґрунтування Зазначені форми навчання вже визначені нормами та положеннями базового закону «Про освіту».   
78. Безперервна навчальна діяльність учнів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 35 хвилин (для 1 класів), 40 хвилин (для 2-4 класів), 45 хвилин (5-12 класів), крім випадків, визначених законодавством.
 		 -104- Констанкевич І.М.
 У абзаці другому частини 5 статті 10 після слів «загальної середньої освіти» додати слово « (урок)».
 		Відхилено Обґрунтування оскільки термін «урок» звужує можливі форми проведення навчальних занять  5. Безперервна навчальна діяльність учнів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 35 хвилин (для 1 класів), 40 хвилин (для 2-4 класів), 45 хвилин (5-12 класів), крім випадків, визначених законодавством.
 
79. Тривалість канікул у закладах освіти протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.
 		 -105- Івченко В.Є.
 В останньому абзаці частини п’ятої статті 10 цифри «30» замінити цифрами «60».
 		Відхилено Обґрунтування Збільшення тривалості канікул впливатиме на збільшення щоденного навантаження учнів і не дозволить виконувати навчальні програми відповідно до державних стандартів  Тривалість канікул у закладах освіти протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.
 
80. 6. Під час освітнього процесу, що забезпечує досягнення результатів навчання, передбачених відповідним державним стандартом, у державних і комунальних закладах освіти не можуть проводитися платні заходи чи надаватися платні послуги, за винятком додаткового до передбаченого законодавством поділу класів на групи для вивчення окремих предметів.
 		 -106- Ільюк А.О.
 Частину шосту статті 10 викласти в наступній редакції:
«6. Під час освітнього процесу, що забезпечує досягнення результатів навчання, передбачених відповідним державним стандартом, у державних і комунальних закладах освіти не можуть проводитися платні заходи, за винятком додаткового до передбаченого законодавством поділу класів на групи для вивчення окремих предметів».
 		Відхилено Обґрунтування Фінансово-господарська діяльність закладів загальної середньої освіти, в т.ч. щодо платних послуг визначено в статті 59 цього проекту Закону.     
    -107- Івченко В.Є.
 У частині шостій статті 10 слова «, за винятком додаткового до передбаченого законодавством поділу класів на групи для вивчення окремих предметів» вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування Встановлення таких обмежень є недоцільним, адже в проекті присутні реальні і конкретні норми щодо додаткових освітніх послуг за рахунок додаткових джерел фінансування   
    -108- Литвин В.М.
 Вилучити пункт 6 статті 10. Оскільки він дублює пункт п’ятий статті 59.
 		Враховано по суті Частина 6 ст.10 переноситься до частини 5 ст. 59   
    -109- Литвин В.М.
 Статтю 10 доповнити частиною сьомою такого змісту: «Під час освітнього процесу в позаурочний час заклад освіти може організувати надання платних послуг, в тому числі для охоплення дітей гуртковою роботою».
 		Враховано по суті у частині 5 ст. 59 законопроекту   
81. Стаття 11. Освітня програма
 		    Стаття 11. Освітня програма
 
82. 1. Заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти одну освітню програму закладу освіти, розроблену на основі відповідної типової освітньої програми або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідно до вимог цього Закону.
 		 -110- Литвин В.М.
 Об'єднати частини першу і шосту статті 11, оскільки таке формування частини першої не дає можливості реалізації частини шостої, виклавши частину першу в такій редакції: «1.Заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти одну освітню програму закладу освіти або наскрізну, розроблену для декількох рівнів освіти.
Освітня програма розробляється на основі відповідної типової освітньої програми або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідно до вимог цього Закону".
 		Враховано редакційно   1. Заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти або наскрізну освітню програму, розроблену для декількох рівнів освіти.
Освітня програма розробляється на основі відповідної типової освітньої програми або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідно до вимог цього Закону
 
83. Рішення про використання закладом освіти освітньої програми, розробленої на основі типової освітньої програми, або іншої освітньої програми приймається педагогічною радою закладу освіти.
Освітня програма закладу освіти схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
2. Структура типової освітньої програми складається з обов’язкових та варіативних освітніх компонентів.
До обов’язкових освітніх компонентів належать:
 		 -111- Тригубенко С.М.
 У частині 2 статті 11 слова «освітніх компонентів» замінити словом «складників»
 		Враховано   Рішення про використання закладом освіти освітньої програми, розробленої на основі типової освітньої програми, або іншої освітньої програми приймається педагогічною радою закладу освіти.
Освітня програма закладу освіти схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
2. Структура типової освітньої програми складається з обов’язкових та варіативних освітніх складників.
До обов’язкових складників належать:
 
84. вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою;
загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями.
До варіативних освітніх компонентів належать:
невичерпний перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм;
рекомендовані форми організації освітнього процесу;
опис інструментарію формувального та підсумкового оцінювання.
3. Освітні програми, розроблені на основі типових освітніх програм:
мають відповідати структурі типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;
мають визначати (в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання, опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями;
мають передбачати використання виключно типових навчальних планів;
 		    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою;
загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями.
До варіативних освітніх складників належать:
невичерпний перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм;
рекомендовані форми організації освітнього процесу;
опис інструментарію формувального та підсумкового оцінювання.
3. Освітні програми, розроблені на основі типових освітніх програм:
мають відповідати структурі типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;
мають визначати (в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання, опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями;
мають передбачати використання виключно типових навчальних планів;
 
85. можуть містити перерозподіл годин (не більше 15 відсотків рекомендованого типовим навчальним планом) між навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, що є обов’язковими для вивчення здобувачами освіти, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;
 		 -112- Литвин В.М.
 У частині третій статті 11 виключити слова «певної освітньої галузі», оскільки це значно звужує академічну автономію закладу загальної середньої освіти.
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована поправка створює ризики невиконання державних стандартів учнями закладів середньої освіти  можуть містити перерозподіл годин (не більше 15 відсотків рекомендованого типовим навчальним планом) між навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, що є обов’язковими для вивчення здобувачами освіти, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;
 
86. мають передбачати використання модельних навчальних програм або навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти, що містять описи результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;
 		    мають передбачати використання модельних навчальних програм або навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти, що містять описи результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;
 
87. можуть повністю або частково змінювати інші варіативні освітні компоненти типової освітньої програми.
 		 -113- Тригубенко С.М.
 В останньому абзаці частини 3 статті 11 слова «освітні компоненти» замінити словом «складники»
 		Враховано   можуть повністю або частково змінювати інші варіативні складники типової освітньої програми
 
88. 4. Освітні програми (крім типових та розроблених на основі типових) затверджуються центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
До освітніх програм, що підлягають затвердженню центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти, належать освітні програми, що не відповідають вимогам частини третьої цієї статті.
5. Не можуть бути затверджені та використовуватися освітні програми, що не передбачають досягнення учнями результатів навчання, визначених державними стандартами.
6. Освітня програма може бути розроблена для декількох рівнів освіти (наскрізна освітня програма).
 		    4. Освітні програми (крім типових та розроблених на основі типових) затверджуються центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
До освітніх програм, що підлягають затвердженню центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти, належать освітні програми, що не відповідають вимогам частини третьої цієї статті.
5. Не можуть бути затверджені та використовуватися освітні програми, що не передбачають досягнення учнями результатів навчання, визначених державними стандартами.
 
89. 7. На основі освітньої програми закладу освіти педагогічна рада відповідного закладу освіти складає, а його керівник затверджує річний навчальний план (один або декілька), в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів) та кількість навчальних годин на тиждень.
 		 -114- Литвин В.М.
 Частину сьому статті 11 викласти в такій редакції:
«7. На основі освітньої програми закладу освіти складається річний навчальний план (один або декілька) відповідного закладу освіти, в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів) та кількість навчальних годин на тиждень. Річний навчальний план схвалюється педагогічною радою та затверджується керівником».
 		Враховано редакційно   6 На основі освітньої програми закладу освіти складається річний навчальний план (один або декілька) відповідного закладу освіти, в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів) та кількість навчальних годин на тиждень. Річний навчальний план схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
 
90. 8. Освітня програма державного та комунального закладу освіти не може реалізовуватися чи забезпечуватися (повністю або частково) за кошти батьків та/або учнів. Освітні програми приватних та корпоративних закладів освіти можуть містити (за рахунок власних надходжень) збільшену кількість навчальних предметів (інтегрованих курсів) порівняно з відповідними типовими освітніми програмами, за умови дотримання вимог санітарного законодавства.
 		 -115- Білозір О.В.
 У частині восьмій статті 11 перше речення вилучити.
 		Враховано редакційно (шляхом викладення першого речення в іншій редакції)  8. Державні та комунальні заклади освіти реалізують освітні програми за кошти державного, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, але не можуть реалізовувати чи забезпечувати (повністю або частково) свої освітні програми за кошти батьків та/або учнів.
Освітні програми приватних та корпоративних закладів освіти можуть містити (за рахунок власних надходжень) збільшену кількість навчальних предметів (інтегрованих курсів) та/або навчальних годин порівняно з відповідними типовими освітніми програмами, за умови дотримання вимог санітарного законодавства.
 
    -116- Кремінь Т.Д.
 У другому абзаці після слів «предметів (інтегрованих курсів)» додати слова «та/або навчальних годин». Це дасть можливість забезпечити роботу шкіл «повного дня»
 		Враховано    
    -117- Романова А.А.
 У частині восьмій статті 11 перше речення вилучити.
 		Враховано редакційно (шляхом викладення першого речення в іншій редакції)   
    -118- Маркевич Я.В.
 Пункт 8 статті 11 викласти в такій редакції:
«Освітні програми приватних та корпоративних закладів освіти можуть містити (за рахунок власних надходжень) збільшену кількість навчальних предметів (інтегрованих курсів) порівняно з відповідними типовими освітніми програмами, за умови дотримання вимог санітарного законодавства».
Обґрунтування
У зв’язку з невідповідністю до ст..22 ч. 3 Конституції України та ст. 55 Закону України «Про освіту» ( перекреслюються демократичні засади розвитку української освіти, порушується право батьків на вибір освітньої програми та навчального забезпечення їх дітей).
 		Відхилено Обґрунтування Повна загальна середня освіта для учнів є безоплатною відповідно освітня не може бути платною Ця правка суперечить статті 53 Конституції України   
    -119- Ільюк А.О.
 Частину восьму статті 11 викласти в наступній редакції:
«8. Держава забезпечує реалізацію освітніх програм в державних та комунальних закладах освіти. Освітні програми приватних та корпоративних закладів освіти можуть містити (за рахунок власних надходжень) збільшену кількість навчальних предметів (інтегрованих курсів) порівняно з відповідними типовими освітніми програмами, за умови дотримання вимог санітарного законодавства».
Обґрунтування
У зв’язку з невідповідністю до ст. 22 ч. 3 Конституції України та ст. 55 Закону України «Про освіту» (
перекреслюються демократичні засади розвитку української освіти, порушується право батьків на вибір освітньої програми та навчального забезпечення їх дітей).
 		Враховано редакційно    
    -120- Кривенко В.В.
 До п. 8 статті 11 законопроекту «Освітня програма» внести зміни такого змісту: «Освітня програма державного та комунального закладу освіти реалізується за рахунок бюджету відповідного рівня, що забезпечує її доступність та безоплатність. Окремі компоненти освітньої програми може фінансуватись з інших джерел, не заборонених законодавством».
Обґрунтування
У формулюванні, яке було прийнято в першому читанні даного проекту закону існує неузгодженість з формулюванням статті 53 Конституції України, а також порушує права батьків на підвищення якості освіти, її варіативність і можливості для більш ефективного розвитку дітей.
 		Враховано редакційно    
91. Стаття 12. Формування класів (груп) у закладах загальної середньої освіти
 		    Стаття 12. Формування класів (груп) у закладах загальної середньої освіти
 
92. 1. З метою належної організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти формуються класи, у тому числі спеціальні, інклюзивні, з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти. Класи з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, спеціальні та інклюзивні класи створюються керівником закладу освіти за погодженням із засновником цього закладу освіти або уповноваженим ним органом. У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивні та/або спеціальні класи утворюються в обов’язковому порядку.
 		 -121- Тригубенко С.М.
 У частині 1 статті 12 після слів «формуються класи» додати слова «- сталі групи осіб одного року навчання, які спільно здобувають загальну середню освіту впродовж всього терміну здобуття»
 		Відхилено Обґрунтування Запровадження подібного терміну «сталі групи осіб…» створює правову невизначеність та не має практичного застосування  1. З метою належної організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти формуються класи, у тому числі спеціальні, інклюзивні, з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти. Класи з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, спеціальні та інклюзивні класи створюються керівником закладу освіти за погодженням із засновником цього закладу освіти або уповноваженим ним органом. У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивні та/або спеціальні класи утворюються в обов’язковому порядку.
 
    -122- Унгурян П.Я.
 У частині 1 статті 12 після слів «формуються класи» додати слова «- сталі групи осіб одного року навчання, які спільно здобувають загальну середню освіту впродовж всього терміну здобуття», а після слів «особливими освітніми потребами» доповнити словами «до державного чи комунального закладу освіти»
 		Відхилено Обґрунтування Суперечить ст.24 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Згідно якої держава має створити рівні можливості для осіб з інвалідністю та без дискримінації щодо до здобуття загальної середньої освіти незалежно від форми власності закладу. Інвалідність не є підставою щодо виключення із закладів освіти. Суперечить ст.28 Конвенції ООН про права дитини щодо доступності закладів освіти для всіх дітей. Суперечить абз.5 п.1.ст.9 цього ж проекту Закону стосовно дотримання вимог законодавства щодо доступності закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами   
    -123- Тригубенко С.М.
 У частині 1 статті 12 після слів «особливими освітніми потребами» додати слова «до державного чи комунального закладу освіти»
 		Відхилено Обґрунтування Суперечить ст.24 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Згідно якої держава має створити рівні можливості для осіб з інвалідністю та без дискримінації щодо до здобуття загальної середньої освіти незалежно від форми власності закладу. Інвалідність не є підставою щодо виключення із закладів освіти. Суперечить ст.28 Конвенції ООН про права дитини щодо доступності закладів освіти для всіх дітей. Суперечить абз.5 п.1.ст.9 цього ж проекту Закону стосовно дотримання вимог законодавства щодо доступності закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами   
    -124- Литвин В.М.
 Частину першу статті 12 викласти в такій редакції: "Класи з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів та спеціальні класи створюються керівником закладу освіти за погодженням із засновником цього закладу освіти або уповноваженим ним органом. У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами в обов’язковому порядку утворюються інклюзивні класи.".
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована редакція частини 1 цієї статті звужує можливості створення різних класів, у тому числі спеціальних, у закладі освіти у порівнянні з редакцією першого читання   
93. Порядок створення та умови функціонування класів з поглибленим вивченням окремих предметів та спеціальних, інклюзивних класів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -125- Тригубенко С.М.
 У другому абзаці частини 1 статті 12 слово «Порядок» замінити на слово «порядки», після слова «окремих» додати слово «навчальних»
 		Враховано   Порядки створення та умови функціонування класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів та спеціальних, інклюзивних класів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -126- Унгурян П.Я.
 У другому абзаці частини 1 статті 12 слово «Порядок» замінити на слово «порядки», після слова «окремих» додати слово «навчальних»
 		Враховано    
94. Класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою відкриваються за наявності достатньої кількості заяв батьків чи осіб, які досягли повноліття, що належать до відповідного корінного народу чи національної меншини України, згідно з частиною другою цієї статті.
 		 -127- Мусій О.С.
 Пункт 1 статті 12 «Формування класів (груп) у закладах загальної середньої освіти»: останній абзац: «Класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою відкриваються за наявності достатньої кількості заяв батьків чи осіб, які досягли повноліття, що належать до відповідного корінного народу чи національної меншини України, згідно з частиною другою цієї статті.» замінити наступним:
«Право на навчання українською мовою реалізується шляхом відкриття класів з навчанням українською мовою в усіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти.
При створенні перших класів у всіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти обов’язково відкриваються класи з українською мовою навчання. Кількість класів з українською мовою навчання в паралелі не може бути меншою за кількість класів з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України.
В класах з навчанням українською мовою можуть навчатися представники всіх корінних народів та національних меншин України, іноземці та особи без громадянства.
Директор закладу освіти допомагає батькам учнів створювати класи з українською мовою навчання, коли йдеться про зміну мови навчання у вже існуючих класах початкової, середньої чи старшої школи.
Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України реалізується шляхом відкриття окремих класів з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на класи з навчанням українською мовою.
Клас з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України, відкривається на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої кількості заяв про мову навчання від учнів (або їхніх батьків)».
 		Відхилено Обґрунтування Це не є предметом регулювання цієї статті. Питання формування класів врегульовано статтею 12 цього законопроекту  Класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою відкриваються за наявності достатньої кількості заяв батьків чи осіб, які досягли повноліття, що належать до відповідного корінного народу чи національної меншини України, згідно з частиною другою цієї статті.
 
    -128- Марченко О.О.
 Пункт 1 статті 12 «Формування класів (груп) у закладах загальної середньої освіти»: останній абзац: «Класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою відкриваються за наявності достатньої кількості заяв батьків чи осіб, які досягли повноліття, що належать до відповідного корінного народу чи національної меншини України, згідно з частиною другою цієї статті.» замінити наступним:
«Право на навчання українською мовою реалізується шляхом відкриття класів з навчанням українською мовою в усіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти.
При створенні перших класів у всіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти обов’язково відкриваються класи з українською мовою навчання. Кількість класів з українською мовою навчання в паралелі не може бути меншою за кількість класів з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України.
В класах з навчанням українською мовою можуть навчатися представники всіх корінних народів та національних меншин України, іноземці та особи без громадянства.
Директор закладу освіти допомагає батькам учнів створювати класи з українською мовою навчання, коли йдеться про зміну мови навчання у вже існуючих класах початкової, середньої чи старшої школи.
Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України реалізується шляхом відкриття окремих класів з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на класи з навчанням українською мовою.
Клас з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України, відкривається на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої кількості заяв про мову навчання від учнів (або їхніх батьків)».
 		Відхилено Обґрунтування Запрононовані норми не є предметом регулювання цієї статті. Питання формування класів врегульовано статті 12 цього законопроекту   
    -129- Бублик Ю.В.
 Абзац третій частини першої статті 12 замінити абзацами третім-сьомим такого змісту:
«Право на навчання українською мовою реалізується шляхом відкриття класів з навчанням українською мовою в усіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти.
При створенні перших класів у всіх державних, комунальних та корпоративних закладах освіти обов’язково відкриваються класи з українською мовою навчання. Кількість класів з українською мовою навчання в паралелі не може бути меншою за ковкість класів з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України.
В класах з навчанням українською мовою можуть навчатися представники всіх корінних народів та національних меншин України, іноземці та особи без громадянства.
Директор закладу освіти допомагає батькам учнів створювати класи з українською мовою навчання, коди йдеться про зміну мови навчання у вже існуючих класах початкової, середньої чи старшої школи. Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України реалізується шляхом відкриття окремих класів з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на класи з навчанням українською мовою.
Клас з навчанням, поряд з державною, мовою корінного народу чи національної меншини України, відкривається на підставі письмових заяв батьків учня, що дитина є представником відповідного корінного народу чи національної меншини і документу, який засвідчує національність учня або одного з його батьків, та за наявності достатньої кітькості заяв про мову навчання від учнів (або їхніх батьків).».
 		Відхилено Обґрунтування Запрпоновані норми не є предметом регулювання цієї статті. Питання формування класів врегульовано статті 12 цього законопроекту   
95. 2. Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може бути менше п’яти осіб (в сільській місцевості) та не може перевищувати тридцяти осіб, крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства.
 		 -130- Білозір О.В.
 В частині другій статті 12 вилучити слова «крім випадків, коли перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства».
 		Враховано   2. Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може бути менше п’яти осіб (в сільській місцевості) та не може перевищувати тридцяти осіб.
 
    -131- Романова А.А.
 В частині другій статті 12 вилучити слова «крім випадків, коли перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства».
 		Враховано    
    -132- Кириленко І.Г.
 Абзац 1 частини 2 статті 12 викласти у наступній редакції:
«Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може бути менше п’яти осіб (в сільській місцевості) та не може перевищувати тридцяти осіб».
Обґрунтування
Дозвіл наповнювати класи більше 30 учнями, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства, призведе до збільшення інтенсивності праці педагогічних працівників (голосове навантаження, перевірка зошитів, виховна робота тощо) та знизить рівень засвоєння учнями навчального матеріалу.
 		Враховано    
    -133- Констанкевич І.М.
 У абзаці першому частини 2 статті 12 вилучити слова «крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства».
Обґрунтування
З метою недопущення погіршення умов праці вчителів, зниження якості освітнього процесу та створення рівних умов роботи вчителів і навчання учнів, з частини 2 статті 12 необхідно вилучити словосполучення «крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства». Таке нововведення може призвести до погіршення умов навчання учнів, яких через недостатнє фінансування, зокрема пов’язане з неефективним формульним розподілом освітньої субвенції та недотриманням вимог статті 78 Закону «Про освіту» щодо семивідсоткового від ВВП забезпечення фінансування освіти, можуть об’єднувати в один клас з наповнюваністю, яка значно перевищує 30 осіб, як це на даний час має місце, особливо у школах великих міст, де йде інтенсивне будівництво житла без забезпечення жителів відповідними закладами освіти.
 		Враховано    
    -134- Марченко О.О.
 З частини 2 статті 12 вилучити слова «крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства»
 		Враховано    
    -135- Мусій О.С.
 Пункт 2 статті 12 слова: «…та не може перевищувати тридцяти осіб, крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства.» замінити словами: «…та не може перевищувати двадцяти п'яти осіб.»
Обґрунтування
Пропонується обмежити кількість учнів в класах 25 особами та вилучити слова «крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства», тому що якість навчання та психологічна атмосфера в класах значно погіршується, коли кількість учнів в класах перевищує 25 осіб. Це створює зайве навантаження на учнів та вчителів та сприяє професійному вигоранню останніх.
 		Враховано редакційно    
    -136- Марченко О.О.
 Пункт 2 статті 12 слова: «…та не може перевищувати тридцяти осіб, крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства.» замінити словами: «…та не може перевищувати двадцяти п'яти осіб.»
 		Враховано редакційно    
    -137- Бублик Ю.В.
 Абзац перший частини другої статті 12 викласти в такій редакції:
«2. Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може бути менше п’яти осіб (в сільській місцевості) та не може перевищувати двадцяти п’яти осіб.».
 		Враховано редакційно    
    -138- Недава О.А.
 У частині першій пункту 2 статті 12 виключити слова «крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства».
 		Враховано    
    -139- Івченко В.Є.
 У частині другій, в абзаці першому статті 12 словосполучення «крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства» вилучити.
Обґрунтування
Таке нововведення може призвести до погіршення умов навчання учнів, яких через недостатнє фінансування, зокрема пов’язане з неефективним формульним розподілом освітньої субвенції та недотриманням вимог статті 78 Закону України «Про освіту» щодо семивідсоткового від ВВП забезпечення фінансування освіти, можуть об’єднувати в один клас з наповнюваністю, яка значно перевищує 30 осіб, як це на даний час має місце, особливо у школах великих міст, де йде інтенсивне будівництво житла без забезпечення жителів відповідними закладами освіти.
 		Враховано    
96. У разі коли кількість учнів не дозволяє створити клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності. Зменшення кількості учнів у класі протягом навчального року не є підставою для припинення функціонування цього класу до закінчення навчального року.
 		 -140- Білозір О.В.
 Абзац третій частини другої статті 12 вилучити.
 		Відхилено бгурунтування У частині другій статті 12 абзай третій відсутній.  У разі коли кількість учнів не дозволяє створити клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності. Зменшення кількості учнів у класі протягом навчального року не є підставою для припинення функціонування цього класу до закінчення навчального року.
У разі відсутності доступності до іншого закладу освіти, як виняток, за рішенням засновника, наповнюваність класу у сільській місцевості може бути менше п’яти осіб за рахунок коштів місцевого бюджету.
 
    -141- Литвин В.М.
 Частину другу статті 12 доповнити абзацом такого змісту:
«У разі відсутності доступності до іншого закладу освіти, як виняток, за рішенням засновника, наповнюваність класу у сільській місцевості може бути менше п’яти осіб за рахунок коштів місцевого бюджету».
 		Враховано    
97. 3. Кількість учнів у приміщеннях (класних кімнатах, навчальних кабінетах) має відповідати вимогам санітарного законодавства та не має порушувати права учнів (педагогічних працівників) на належні, безпечні та здорові умови їх навчання (роботи).
 		 -142- Тригубенко С.М.
 У частині 3 статті 12 у дужках після слів «навчальних кабінетах» додати слова «,інших приміщеннях»
 		Враховано редакційно з додаванням слів «навчальних приміщеннях закладів освіти»  3. Кількість учнів у навчальних приміщеннях закладів освіти має відповідати вимогам санітарного законодавства та не має порушувати права учнів (педагогічних працівників) на належні, безпечні та здорові умови їх навчання (роботи).
 
    -143- Унгурян П.Я.
 У частині 3 статті 12 у дужках після слів «навчальних кабінетах» додати слова «,інших приміщеннях»
 		Враховано редакційно з додаванням слів «навчальних приміщеннях закладів освіти   
98. 4. Наповнюваність класів у спеціальних закладах загальної середньої освіти визначається положеннями про такі заклади освіти. Наповнюваність спеціальних класів у закладах загальної середньої освіти має відповідати нормам наповнюваності класів у спеціальних закладах загальної середньої освіти.
 		    4. Наповнюваність класів у спеціальних закладах загальної середньої освіти визначається положеннями про такі заклади освіти. Наповнюваність спеціальних класів у закладах загальної середньої освіти має відповідати нормам наповнюваності класів у спеціальних закладах загальної середньої освіти.
 
99. 5. Початкова школа в сільській місцевості може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть навчатися в одному з’єднаному класі (класі-комплекті) або в різних класах. Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до державного стандарту початкової освіти.
 		 -144- Білозір О.В.
 Частину п’яту статті 12 доповнити новим абзацом такого змісту: «Гранична наповнюваність таких класів-комплектів становить не менше 5 та не більше 12 осіб».
 		Враховано редакційно   5. Початкова школа в сільській місцевості може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть навчатися в одному з’єднаному класі (класі-комплекті) або в різних класах. Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до державного стандарту початкової освіти. Гранична наповнюваність таких класів-комплектів становить не менше 5 та не більше 10 осіб.
 
    -145- Романова А.А.
 Частину п’яту статті 12 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Гранична наповнюваність таких класів-комплектів становить не менше 5 та не більше 12 осіб».
 		Враховано редакційно    
    -146- Констанкевич І.М.
 Частину 5 статті 12 доповнити новим абзацом такого змісту: «Гранична наповнюваність таких класів-комплектів становить не менше 5 та не більше 12 осіб».
 		Враховано редакційно    
100. Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
6. З метою забезпечення належної якості вивчення окремих навчальних предметів клас державного, комунального закладу освіти ділиться не більше ніж на три групи з кількістю учнів не менше восьми осіб. Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів державних, комунальних закладів освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Порядок поділу класу на групи та інші умови організації освітнього процесу в державних, комунальних закладах спеціалізованої освіти визначаються положеннями про них, затвердженими в установленому порядку.
 		    Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
6. З метою забезпечення належної якості вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) клас державного, комунального закладу освіти ділиться не більше ніж на три групи з кількістю учнів не менше восьми осіб. Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) державних, комунальних закладів освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Порядок поділу класу на групи та інші умови організації освітнього процесу в державних, комунальних закладах спеціалізованої освіти визначаються положеннями про них, затвердженими в установленому порядку.
 
101. 7. Для вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) за вибором можуть формуватися та функціонувати міжкласні групи, що включатимуть учнів різних класів одного або різних років навчання.
 		 -147- Марченко О.О.
 З частини 7 статті 12 необхідно вилучити слова «або різних років навчання».
 		Відхилено Обґрунтування Обмежує автономію школи у виборі та створенні міжкласних груп, що визначається в нормах і положеннях базового Закону України «Про освіту»  7. Для вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) за вибором можуть формуватися та функціонувати міжкласні групи, що включатимуть учнів різних класів одного або різних років навчання.
 
    -148- Івченко В.Є.
 У частині сьомій статті 12 слова «або різних років» замінити словом «року».
 		Відхилено Обґрунтування Обмежує автономію школи у виборі та створенні міжкласних груп   
102. 8. Учні розподіляються між класами (групами) керівником закладу освіти.
 		 -149- Марченко О.О.
 Частину 8 статті 12 продовжити наступним реченням: «до 1 вересня навчального року»
 		Відхилено Обґрунтування Зазначена норма передбачена другим абзацом частини 2 статті 12 цього та частиною 3 статті 10 цього законопроекту  8. Учні розподіляються між класами (групами) наказом керівника закладу освіти до початку навчального року.
 
    -150- Констанкевич І.М.
 У частині 8 статті 12 після слів «закладу освіти» додати слова «до 1 вересня навчального року.».
Обґрунтування
З метою забезпечення своєчасного розподілу навчального навантаження між учителями та недопущення його зменшення впродовж навчального року, особливо у випадках, коли формуються міжкласні групи для вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) за вибором учнів, у частині 8 статті 12 необхідно передбачити норму про здійснення розподілу учнів між класами «до 1 вересня навчального року»
 		Відхилено Обґрунтування Зазначена норма передбачена другим абзацом частини 2 статті 12 цього та частиною 3 статті 10 цього законопроекту   
    -151- Литвин В.М.
 Частину восьму статті 12 викласти в такій редакції: «Учні розподіляються між класами (групами) наказом керівника закладу освіти».
 		Враховано    
    -152- Івченко В.Є.
 Частину восьму статті 12у доповнити словами «до початку навчального року»;
Обґрунтування
Це необхідно для забезпечення своєчасного розподілу навчального навантаження між учителями та недопущення його зменшення впродовж навчального року, особливо у випадках, коли формуються міжкласні групи для вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) за вибором учнів.
 		Враховано    
103. 9. За письмовими зверненнями батьків учнів керівник закладу загальної середньої освіти приймає рішення про створення групи (груп) подовженого дня, у тому числі інклюзивної та/або спеціальної, фінансування якої (яких) здійснюється за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством.
 		 -153- Мельник С.І.
 Абзац перший частини дев’ятої статті 12 після слів «фінансування якої (яких) здійснюється за кошти засновника» доповнити словами та знаком «, а також за рішенням засновника може здійснюватись за батьківські, благодійні, спонсорські»;
 		Відхилено Обґрунтування Питання врегульовано в частині 7 статті 24 даного законопроекту. Запропонована звужує джерела фінансування, які можуть використовуватися для фінансування груп подовженого дня  9. За письмовими зверненнями батьків учнів керівник закладу загальної середньої освіти приймає рішення про створення групи (груп) подовженого дня, у тому числі інклюзивної та/або спеціальної, фінансування якої (яких) здійснюється за кошти засновника, освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та за інші кошти, не заборонені законодавством.
 
    -154- Литвин В.М.
 Частину дев?яту статті 12 викласти в такій редакції: «За письмовими зверненнями батьків учнів керівник закладу загальної середньої освіти приймає рішення про створення групи (груп) продовженого дня, у тому числі інклюзивної та/або спеціальної, фінансування якої (яких) здійснюється за кошти засновника, освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та за інші кошти, не заборонені законодавством.
Порядок створення груп продовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано    
104. Порядок створення та організації діяльності груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -155- Литвин В.М.
 Абзац другий частини дев?ятої статті 12 Законопроекту викласти в такій редакції: «Оплата праці педагогічних працівників груп подовженого дня здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції.»
Обґрунтування
Абзацом першим частини дев?ятої статті 12 Законопроекту передбачено, що групи подовженого дня для дітей закладів загальної середньої освіти фінансуються за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством. Відповідно до статті 103-2 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників, зокрема у закладах загальної середньої освіти. Відповідно до абзацу третього розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада вихователя групи подовженого дня належить до посад педагогічних працівників. Зараз на заробітну плату педагогічних працівників груп подовженого дня (хоч і не в повному обсязі) передбачаються кошти в обсягах освітньої субвенції, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам. У той же час зауважуємо, що перекладання фінансування груп подовженого дня на засновника спричинить залежність їх утворення від спроможностей місцевих бюджетів, а також може призвести до значного скорочення мережі цих груп. Вважаємо, що безпека перебування дітей молодшого шкільного віку під наглядом педагогів є важливою гарантією держави, а тому має фінансуватись також і за кошти державного бюджету.
 		Враховано в абзаці першому цієї статті та у частині 7 статті 24 цього законопроекту  Порядок створення та організації діяльності груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
105. Стаття 13. Переведення учнів до наступного класу в закладі освіти
 		    Стаття 13. Переведення учнів до наступного класу в закладі освіти
 
106. 1. Учні переводяться на наступний рік навчання до наступного класу після завершення навчального року, крім випадків, визначених законодавством.
 		 -156- Тригубенко С.М.
 У першому абзаці частини 1 статті 13 фразу «на наступний рік навчання до наступного класу» викласти у наступній редакції: «до наступного класу наступного року навчання»
 		Враховано   1. Учні переводяться до наступного класу наступному року навчання після завершення навчального року, крім випадків, визначених законодавством.
 
107. Рішення про переведення учнів, які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою здобуття освіти, приймається з урахуванням результатів навчання та співбесіди з практичним психологом відповідного закладу освіти.
 		 -157- Тригубенко С.М.
 У другому абзаці частини 1 статті 13 фразу «співбесіди з практичним психологом відповідного закладу освіти» викласти у наступній редакції: «висновку практичного психолога»
 		Відхилено Обгурунтування Функціональні обов’язки практичного психолога не передбачають видачі письмового висновку  Рішення про переведення учнів, які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою здобуття освіти, приймається з урахуванням оцінених в установленому порядку результатів навчання та співбесіди з практичним психологом відповідного закладу освіти.
 
    -158- Унгурян П.Я.
 В абзаці 2 частини 1 статті 13 слова «співбесіди з практичним психологом відповідного закладу освіти» замінити словами «висновку практичного психолога».
 		Відхилено Обгурунтування Функціональні обов’язки практичного психолога не передбачають видачі письмового висновку.   
    -159- Литвин В.М.
 Абзац 2 частини першої статті 13 викласти в такій редакції:
«Рішення про переведення учнів, які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою здобуття освіти, приймається з урахуванням результатів навчання, встановлених у визначеному закладом освіти порядку, та співбесіди з практичним психологом відповідного закладу освіти».
 		Враховано редакційно    
108. 2. Учні, які здобули початкову освіту та/або базову середню освіту та продовжують навчання у цьому ж закладі освіти, переводяться до наступного класу у порядку, визначеному законодавством.
 		    2. Учні, які здобули початкову освіту та/або базову середню освіту та продовжують навчання у цьому ж закладі освіти, переводяться до наступного класу у порядку, визначеному законодавством.
 
109. 3. Порядок переведення учнів до наступного класу затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    3. Порядок переведення учнів до наступного класу затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
110. Стаття 14. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учнів
 		    Стаття 14. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учнів
 
111. 1. Індивідуальна освітня траєкторія учнів формується шляхом вибору суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними:
 		 -160- Тригубенко С.М.
 Частину 1 статті 14 викласти у наступній редакції: «1. Для формування та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувач освіти та/або його батьки можуть залучати різні заклади освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності різних рівнів та видів освіти, фізичних та юридичних осіб сфери науки, культури та мистецтва, фізкультури та спорту тощо»
 		Відхилено , оскільки в першому читанні термін «суб’єкти освітньої діяльності» є широким і враховує всіх зазначених суб’єктів  1. Індивідуальна освітня траєкторія учнів формується шляхом вибору суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними:
 
112. форм здобуття загальної середньої освіти;
навчальних планів та програм;
навчальних предметів (інтегрованих курсів) і рівнів їх складності;
засобів навчання;
темпів засвоєння освітньої програми чи окремих навчальних предметів.
 		 -161- Унгурян П.Я.
 Частину першу статті 14 доповнити новими абзацами такого змісту:
«Для формування та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувач освіти та/або його батьки можуть залучати різні заклади освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності різних рівнів та видів освіти, фізичних та юридичних осіб сфери науки, культури та мистецтва, фізкультури та спорту тощо.
Бажаючим надається право і створюються умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.».
 		Відхилено , оскільки в першому читанні термін «суб’єкти освітньої діяльності» є широким і враховує всіх зазначених суб’єктів  форм здобуття загальної середньої освіти;
навчальних планів та програм;
навчальних предметів (інтегрованих курсів) і рівнів їх складності;
засобів навчання;
темпів засвоєння освітньої програми чи окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів).
 
113. 2. Індивідуальна освітня траєкторія учня в закладі освіти реалізується з урахуванням наявності необхідних для цього ресурсів та на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії із учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою та затверджується керівником.
 		 -162- Тригубенко С.М.
 У першому абзаці частини 2 статті 14 перед словами «схвалюється педрадою» додати слова: «погоджується батьками (для малолітньої або неповнолітньої особи),»
 		Відхилено Обґрунтування У тексті редакції законопроекту прийнятому в першому читанні є норма щодо взаємодії батьків, вчителів та учнів у визначенні освітньої траєкторії (стаття 14 законопроекту)  2. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних в закладі (закладах) освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії із учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
 
    -163- Унгурян П.Я.
 У першому абзаці частини 2 статті 14 перед словами «схвалюється педрадою» додати слова: «погоджується батьками (для малолітньої або неповнолітньої особи),»
 		Відхилено Обґрунтування У тексті редакції законопроекту прийнятому в першому читанні є норма щодо взаємодії батьків, вчителів та учнів у визначенні освітньої траєкторії (стаття 14 законопроекту)   
    -164- Тригубенко С.М.
 Наприкінці першого абзацу частини 2 статті 14 додати речення у наступній редакції: «До розроблення індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану можуть залучатися інші фахівці в галузі педагогіки, психології, охорони здоров’я.»
 		Відхилено Обґрунтування Дані пропозиції не є предметом регулювання законопроекту, а можуть бути врегульовані більш детально відповідними підзаконним актами   
    -165- Унгурян П.Я.
 Частину другу статті 14 доповнити новим абзацом 2 такого змісту:
«До розроблення індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану можуть залучатися інші фахівці в галузі педагогіки, психології, охорони здоров’я.»
У зв’язку з цим абзаци 2-4 вважати відповідно абзацами 3-5.
 		Відхилено Обґрунтування Дані пропозиції не є предметом регулювання законопроекту, а можуть бути врегульовані більш детально відповідними підзаконним актам.   
114. Індивідуальний навчальний план учня має забезпечувати виконання ним освітньої програми закладу освіти та передбачати його участь в контрольних заходах, а також може враховувати (у разі необхідності) особливі освітні потреби учня, визначені індивідуальною програмою розвитку.
 		    Індивідуальний навчальний план учня має забезпечувати виконання ним освітньої програми закладу освіти та передбачати його участь в контрольних заходах, а також може враховувати (у разі необхідності) особливі освітні потреби учня, визначені індивідуальною програмою розвитку.
 
115. Індивідуальний навчальний план може визначати відмінні від освітньої програми закладу освіти послідовність, форму і темп засвоєння учнем освітніх компонентів.
 		 -166- Тригубенко С.М.
 Між третім і четвертим абзацами частини 2 статті 14 додати абзац у наступній редакції: «За наявності необхідних ресурсів заклад освіти може організовувати здобуття освіти учнем за іншою освітньою програмою, затвердженою в установленому порядку.»
 		Відхилено Обґрунтування: практична реалізація запропонованої норми є неможливою  Індивідуальний навчальний план може визначати відмінні від освітньої програми закладу освіти послідовність, форму і темп засвоєння учнем освітніх компонентів.
 
    -167- Унгурян П.Я.
 Частину другу статті 14 доповнити новим абзацом 4 такого змісту:
«За наявності необхідних ресурсів заклад освіти може організовувати здобуття освіти учнем за іншою освітньою програмою, затвердженою в установленому порядку.»
У зв’язку з цим абзац 4 вважати відповідно абзацом 5.
 		Відхилено Обґрунтування: практична реалізація запропонованої норми є неможливою   
116. Під час здобуття освіти за сімейною (домашньою), екстернатною формами та педагогічним патронажем індивідуальний навчальний план складається в обов’язковому порядку.
 		    Під час здобуття освіти за сімейною (домашньою), екстернатною формами та педагогічним патронажем індивідуальний навчальний план складається в обов’язковому порядку.
 
117. 3. Питання спроможності закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на підставі поданої батьками дитини чи особою, яка досягла повноліття, письмової заяви (крім осіб з особливими освітніми потребами). Заява, зокрема, має містити обґрунтовані причини та сформульовані пропозиції щодо особливостей засвоєння освітньої програми закладу освіти (її окремих освітніх компонентів). Відмову у задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти та розробленні індивідуального навчального плану може бути оскаржено до керівника та/або засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
 		 -168- Тригубенко С.М.
 У частині 3 статті 14 після дужки зі словами « (її окремих освітніх компонентів)» додати слова «або формування індивідуального навчального плану за іншою освітньою програмою, затвердженою в уставленому порядку»
 		Відхилено Обґрунтування: Запропоновані норми положення потребують більш детального опису в нормативно-правових документах  3. Питання спроможності закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на підставі поданої батьками дитини чи особою, яка досягла повноліття, письмової заяви (крім осіб з особливими освітніми потребами). Заява, зокрема, має містити обґрунтовані причини та сформульовані пропозиції щодо особливостей засвоєння освітньої програми закладу освіти (її окремих освітніх компонентів). Відмову у задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти та розробленні індивідуального навчального плану може бути оскаржено до керівника та/або засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
 
    -169- Унгурян П.Я.
 У частині 3 статті 14 після дужки зі словами « (її окремих освітніх компонентів)» додати слова «або формування індивідуального навчального плану за іншою освітньою програмою, затвердженою в уставленому порядку».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані норми положення потребують більш детального опису в нормативно-правових документах   
    -170- Мельник С.І.
 Частину третю статті 14 після слів «крім осіб з особливими освітніми потребами» доповнити словами «з інтелектуальними порушеннями».
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована поправка є дискримінаційною, запропонований термін входить до категорій осіб з особливими освітніми потребами. Суперечить ст.286 Цивільного кодексу України (про таємницю діагнозу)   
118. 4. Учень має право на визнання закладом освіти результатів його навчання, передбачених освітньою програмою закладу освіти, що були здобуті ним шляхом неформальної та/або інформальної освіти.
 		 -171- Тригубенко С.М.
 У першому абзаці частини 4 статті 14 після слів «освітньою програмою закладу освіти» додати слова «або іншою освітньою програмою, за якою сформований індивідуальний навчальний план,»
 		Відхилено Обґрунтування: практична реалізація запропонованої норми є неможливою  4. Учень має право на визнання закладом освіти результатів його навчання, передбачених освітньою програмою закладу освіти, що були здобуті ним шляхом неформальної та/або інформальної освіти.
 
    -172- Унгурян П.Я.
 У першому абзаці частини 4 статті 14 після слів «освітньою програмою закладу освіти» додати слова «або іншою освітньою програмою, за якою сформований індивідуальний навчальний план,»
 		Відхилено Обґрунтування: практична реалізація запропонованої норми є неможливою   
119. Визнання таких результатів навчання учня здійснюється шляхом їх річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації, що відбувається на загальних засадах і в загальному порядку, визначених для очної або екстернатної форми здобуття загальної середньої освіти.
 		 -173- Тригубенко С.М.
 Абзац другий частини 4 статті 14 викласти у наступній редакції: «Визнання таких результатів навчання учня здійснюється шляхом їх річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації, що відбувається на загальних засадах і в загальному порядку відповідно до законодавства.»
 		Враховано редакційно   Визнання таких результатів навчання учня здійснюється шляхом їх річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації, що відбувається на загальних засадах, визначених законодавством для очної або екстернатної форми здобуття загальної середньої освіти.
 
    -174- Унгурян П.Я.
 В абзаці 2 частини четвертої статті 14 слова «, визначених для очної або екстернатної форми здобуття загальної середньої освіти» замінити словами «відповідно до законодавства».
 		Враховано редакційно    
120. За результатами річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада приймає рішення про визнання результатів навчання учня та про затвердження індивідуального навчального плану на наступний навчальний рік або про продовження здобуття ним загальної середньої освіти (у тому числі з окремих навчальних предметів) у загальному порядку за денною або іншою формою її здобуття.
 		 -175- Тригубенко С.М.
 У третьому абзаці частини 4 статті 14 слова «продовження здобуття ним» замінити на слова «рекомендацію учневі та/або його батькам продовжити здобуття»
 		Враховано редакційно   За результатами річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада приймає рішення про визнання результатів навчання учня та про затвердження індивідуального навчального плану на наступний навчальний рік або рекомендує продовжити здобуття ним загальної середньої освіти (у тому числі з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у загальному порядку за денною або іншою формою її здобуття.
5. За розробку, супровід виконання індивідуального навчального плану педагогічному працівникові встановлюється доплата у розмірі та в порядку, визначених законодавством.
 
    -176- Унгурян П.Я.
 В абзаці третьому частини 4 статті 14 слова «продовження здобуття ним» замінити на слова «рекомендацію учневі та/або його батькам продовжити здобуття»
 		Враховано    
    -177- Кириленко І.Г.
 Статтю 14 доповнити частиною 5 такого змісту:
«За розробку індивідуального плану педагогічному працівникові встановлюється доплата впродовж відповідного навчального року у розмірі:
5% посадового окладу (за розробку до 10 індивідуальних навчальних планів);
10 % посадового окладу – за розробку до 20 індивідуальних навчальних планів;
20% посадового окладу - за розробку більше 20 індивідуальних навчальних планів.
Обґрунтування
В разі покладення на працівників обов’язків з розробки індивідуального навчального плану на всіх учнів, за таку роботу необхідно передбачити додаткову оплату.
 		Враховано редакційно    
121. Стаття 15. Виховний процес
 		    Стаття 15. Виховний процес
 
122. 1. Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти, що має спрямовуватися на формування:
 		 -178- Литвин В.М.
 Абзац перший частини першої статті 15 викласти в такій редакції: «1. Основою виховного процесу в закладі середньої освіти є виховання учнів на цивілізаційних, європейських і національних цінностях. Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти, що має спрямовуватися на формування:».
 		Враховано редакційно   1. Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти, що має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України «Про освіту», та спрямовуватися на формування:
 
123. відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань Українського народу;
усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення, проявів корупції та хабарництва, усвідомленого обов’язку у разі потреби захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
 		    відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань Українського народу;
усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення, проявів корупції та хабарництва, усвідомленого обов’язку у разі потреби захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
 
124. громадянської культури та культури демократії;
 		 -179- Недава О.А.
 Після абзацу шостого частини першої статті 15 додати новий абзац такого змісту: «світогляду сталого розвитку;» – і далі за текстом.
 		Відхилено Обґрунтування Запропонований термін «світогляд сталого розвитку» не є загальноприйнятним та науково-визначеним  громадянської культури та культури демократії;
 
125. культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
почуттів доброти, милосердя, толерантності, терпимості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії.
 		    культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
почуттів доброти, милосердя, толерантності, терпимості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії.
 
126. 2. В рамках освітнього процесу в закладі освіти єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечують особи, які провадять педагогічну діяльність.
 		 -180- Литвин В.М.
 Частину другу статті 15 викласти в редакції: «2.Педагогічні працівники закладів освіти забезпечують єдність навчання, виховання і розвитку учнів у рамках освітнього процесу».
 		Враховано редакційно у тому числі у частині 3 статті 22 цього законопроекту  2. Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями усіх учасників освітнього процесу.
 
127. Стаття 16. Заохочення та відзначення учнів
 		    Стаття 16. Заохочення та відзначення учнів
 
128. 1. За особливі успіхи у навчанні, дослідницькій, пошуковій та іншій науковій діяльності, культурних заходах, спортивних змаганнях тощо до учнів можуть застосовуватися різні види моральних та/або матеріальних заохочень і відзначень.
 		    1. За особливі успіхи у навчанні, дослідницькій, пошуковій та іншій науковій діяльності, культурних заходах, спортивних змаганнях тощо до учнів можуть застосовуватися різні види моральних та/або матеріальних заохочень і відзначень.
 
129. 2. Види та форми заохочень і відзначень учнів у закладі освіти визначаються установчими документами закладу освіти та/або положенням про заохочення і відзначення учнів, що затверджується педагогічною радою закладу освіти. До таких заохочень і відзначень, зокрема, можуть бути віднесені нагородження похвальними листами, грамотами, золотою чи срібною медалями.
 		 -181- Тригубенко С.М.
 У частині 2 статті 16 речення «До таких заохочень і відзначень, зокрема, можуть бути віднесені нагородження похвальними листами, грамотами, золотою чи срібною медалями.» замінити на абзац у наступній редакції: «Порядок нагородження похвальними листами, грамотами, золотою чи срібною медалями затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.»
 		Враховано редакційно   2. Види та форми заохочень і відзначень учнів у закладі освіти визначаються установчими документами закладу освіти та/або положенням про заохочення і відзначення учнів, що затверджується педагогічною радою закладу освіти. До таких заохочень і відзначень, зокрема, можуть бути віднесені нагородження похвальними листами, грамотами, іменними стипендіями тощо.
Порядок нагородження золотою чи срібною медалями затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -182- Унгурян П.Я.
 Частину другу статті 16 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Порядок нагородження похвальними листами, грамотами, золотою чи срібною медалями затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.».
 		Враховано редакційно    
    -183- Івченко В.Є.
 У статті 16 останнє речення частини другої після слів «срібною медалями» доповнити словами «а також призначення іменних стипендій за успіхи в навчанні».
 		Враховано редакційно    
130. 3. Рішення про заохочення (відзначення) учня приймає педагогічна рада закладу освіти.
 		 -184- Унгурян П.Я.
 Абзац перший частини третьої статті 16 доповнити словами «якщо інше не визначено положеннями про заохочення та відзначення учнів».
 		Відхилено обґрунтування Запропонована норма може обмежувати право педагогічної ради, як одного із органів управління закладів загальної середньої освіти  3. Рішення про заохочення (відзначення) учня приймає педагогічна рада закладу освіти.
 
131. Заходи заохочення (відзначення) мають ґрунтуватися на принципах об’єктивності, справедливості, враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів.
4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, юридичні, фізичні особи можуть заохочувати та відзначати академічні та інші досягнення учнів.
Стаття 17. Оцінювання результатів навчання учнів та їх атестація
1. Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання, здобутих незалежно від виду та форми здобуття освіти.
2. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:
1) формувальне оцінювання;
2) поточне оцінювання;
3) підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне);
4) державна підсумкова атестація;
5) зовнішнє незалежне оцінювання.
 		    Заходи заохочення (відзначення) мають ґрунтуватися на принципах об’єктивності, справедливості, враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів.
4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, юридичні, фізичні особи можуть заохочувати та відзначати академічні та інші досягнення учнів.
Стаття 17. Оцінювання результатів навчання учнів та їх атестація
1. Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання, здобутих незалежно від виду та форми здобуття освіти.
2. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:
1) формувальне оцінювання;
2) поточне оцінювання;
3) підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне);
4) державна підсумкова атестація;
5) зовнішнє незалежне оцінювання.
 
132. 3. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір їх форм, змісту та способу здійснюють педагогічні працівники закладів освіти.
 		 -185- Тригубенко С.М.
 У першому абзаці частини 3 статті 17 наприкінці додати слова «та інші особи, які провадять педагогічну діяльність в закладі освіти»
 		Враховано Розширює можливості кадрової автономії закладу  3. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір їх форм, змісту та способу здійснюють педагогічні працівники закладів освіти та інші особи, які провадять педагогічну діяльність в закладі освіти.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом інтерактивної вербальної взаємодії учасників освітнього процесу з метою формування та відстеження індивідуального поступу результатів навчання учнів через одержання та надання зворотної інформації з боку педагогічних працівників та самооцінювання (взаємооцінювання) учнів. У перших та других класах закладів освіти здійснюється тільки формувальне оцінювання.
 
    -186- Унгурян П.Я.
 Абзац 1 частини 3 статті 17 доповнити словами «та інші особи, які провадять педагогічну діяльність в закладі освіти».
 		Враховано    
    -187- Литвин В.М.
 Частину третю статті 17 викласти в такій редакції: «Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір їх форм, змісту та способу забезпечують педагогічні працівники закладів освіти».
 		Враховано редакційно    
    -188- Кремінь Т.Д.
 Частину третю статті 17 доповнити абзацом такого змісту:
«Формувальне оцінювання здійснюється шляхом інтерактивної вербальної взаємодії учасників освітнього процесу з метою формування та відстеження індивідуального поступу результатів навчання учнів через одержання та надання зворотної інформації з боку педагогічних працівників та самооцінювання (взаємооцінювання) учнів. У перших та других класах закладів освіти здійснюється тільки формувальне оцінювання.»
 		Враховано    
133. Підсумкове оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за сімейною (домашньою) формою здійснюється не рідше ніж двічі на рік.
 		 -189- Тригубенко С.М.
 У другому абзаці частини 3 статті 17 слово «двічі» замінити на слово «раз»
 		Відхилено Обґрунтування Може сприяти втраті контролю за якістю сімейної освіти. Не відповідає визначеному терміну підсумкового оцінювання  Підсумкове оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за сімейною (домашньою) формою здійснюється не рідше ніж двічі на рік.
 
    -190- Унгурян П.Я.
 У другому абзаці частини 3 статті 17 слово «двічі» замінити словом «раз»
 		Відхилено Обґрунтування Може сприяти втраті контролю за якістю сімейної освіти. Не відповідає визначеному терміну підсумкового оцінювання   
134. 4. За вибором закладу освіти формувальне, поточне та семестрове оцінювання може здійснюватися за 12-бальною або за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів.
 		 -191- Литвин В.М.
 Частину четверту статті 17 викласти в такій редакції: «4. За вибором закладу освіти формувальне, поточне та семестрове оцінювання може здійснюватися за 12-бальною шкалою».
 		Враховано Обґрунтування Звужує академічну автономію закладу освіти.  4. За вибором закладу освіти формувальне, поточне та семестрове оцінювання може здійснюватися за 12-бальною або за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів.
 
135. Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і відображається у свідоцтві досягнень, що видається щороку учневі у разі переведення на наступний рік навчання.
 		    Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і відображається у свідоцтві досягнень, що видається щороку учневі у разі переведення на наступний рік навчання.
 
136. У випадку запровадження власної шкали оцінювання результатів навчання учнів нею має бути визначено правила переведення до оцінювання за 12-бальною шкалою.
 		 -192- Тригубенко С.М.
 В останньому абзаці частини 4 статті 17 слово «має» замінити на слово «мають», слово «визначено» замінити на слово «визначені»
 		Враховано   У випадку запровадження власної шкали оцінювання результатів навчання учнів нею мають бути визначені правила переведення до оцінювання за 12-бальною шкалою.
 
    -193- Унгурян П.Я.
 В останньому абзаці частини 4 статті 17 слова «має бути визначено» замінити словами «мають бути визначені»
 		Враховано    
137. 5. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації.
Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожен рівень повної загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством.
У разі відсутності результатів з річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації після завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти учень має право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію. У разі повторного непроходження річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада цього закладу спільно з батьками учнів до початку нового навчального року вирішує питання щодо визначення форм та умов подальшого здобуття такими учнями загальної середньої освіти.
 		 -194- Тригубенко С.М.
 У другому реченні третього абзацу частини 5 статті 17 видалити слово «цього», перед словом «спільно» додати слова «де проходив оцінювання учень,», замінити слово «учнів» на слово «учень»
 		Враховано редакційно   5. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації.
Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожен рівень повної загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством.
У разі відсутності результатів з річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації після завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти учень має право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію. У разі повторного непроходження річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада відповідного закладу спільно з батьками учня до початку нового навчального року вирішує питання щодо визначення форм та умов подальшого здобуття таким учнем повної загальної середньої освіти.
 
    -195- Унгурян П.Я.
 В абзаці 3 частини п’ятої статті 17 слова «цього закладу» замінити словами «закладу, де проходив оцінювання учень,», а слова «такими учнями» замінити словами «таким учнем»
 		Враховано редакційно   
138. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
139. Учні закладів спеціалізованої освіти по завершенню певного рівня повної загальної середньої освіти, крім державної підсумкової атестації, мають пройти атестацію з навчальних предметів, визначених відповідним стандартом спеціалізованої освіти. Зміст, форми і порядок атестації в закладах спеціалізованої освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.
 		    Учні закладів спеціалізованої освіти по завершенню певного рівня повної загальної середньої освіти, крім державної підсумкової атестації, мають пройти атестацію з навчальних предметів, визначених відповідним стандартом спеціалізованої освіти. Зміст, форми і порядок атестації в закладах спеціалізованої освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.
 
140. 6. У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання може проводитися достроково.
 		 -196- Тригубенко С.М.
 Частину 6 статті 17 викласти у наступній редакції:
«6. У разі тривалого перебування учня за межами закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання може проводитися достроково або у формі, передбаченої для екстернату чи іншої індивідуальної форми здобуття освіти.»
 		Враховано редакційно   6. У разі виїзду учня за кордон, надання йому соціальної відпустки, призову на військову службу тощо оцінювання може проводитися достроково.
 
    -197- Унгурян П.Я.
 Абзац 1 частини шостої статті 17 викласти в такій редакції:
«6. У разі тривалого перебування учня за межами закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання може проводитися достроково або у формі, передбаченої для екстернату чи іншої індивідуальної форми здобуття освіти.».
 		Враховано редакційно    
141. Оцінювання результатів навчання учня незалежно від форми здобуття ним освіти має здійснюватися особами, які провадять педагогічну діяльність.
7. Оцінювання учня з особливими освітніми потребами в закладах освіти здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням його індивідуального навчального плану (у разі наявності).
8. Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, у тому числі з особливими освітніми потребами, затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Стаття 18. Документи про освіту
1. Після завершення навчання за освітньою програмою відповідного рівня повної загальної середньої освіти незалежно від форми її здобуття та на підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації учні отримують такі документи про освіту:
свідоцтво про початкову освіту;
свідоцтво про базову середню освіту;
свідоцтво про повну загальну середню освіту.
2. У документах про освіту результати підсумкового оцінювання визначаються за 12-бальною шкалою.
 		    Оцінювання результатів навчання учня незалежно від форми здобуття ним освіти має здійснюватися особами, які провадять педагогічну діяльність.
7. Оцінювання учня з особливими освітніми потребами в закладах освіти здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням його індивідуального навчального плану (у разі наявності).
8. Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, у тому числі з особливими освітніми потребами, затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Стаття 18. Документи про освіту
1. Після завершення навчання за освітньою програмою відповідного рівня повної загальної середньої освіти незалежно від форми її здобуття та на підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації учні отримують такі документи про освіту:
свідоцтво про початкову освіту;
свідоцтво про базову середню освіту;
свідоцтво про повну загальну середню освіту.
2. У документах про освіту результати підсумкового оцінювання визначаються за 12-бальною шкалою.
 
142. Учні, які завершили здобуття початкової освіти, базової чи профільної середньої освіти з результатами річного оцінювання не нижчими, ніж 10 балів з кожного предмета, що вивчався на відповідному рівні повної загальної середньої освіти, отримують відповідне свідоцтво з відзнакою.
 		 -198- Тригубенко С.М.
 У другому абзаці частини 2 статті 18 після слова «кожного» додати слово «навчального».
 		Враховано   Учні, які завершили здобуття початкової освіти, базової чи профільної середньої освіти з результатами оцінювання не нижчими, ніж 10 балів (під час державної підсумкової атестації - з відповідних навчальних предметів, а річного оцінювання - з кожного навчального предмета (інтегрованого курсу), що вивчався на відповідному рівні повної загальної середньої освіти), отримують відповідне свідоцтво з відзнакою.
 
    -199- Унгурян П.Я.
 В абзаці другому частини 2 статті 18 після слова «кожного» додати слово «навчального».
 		Враховано    
    -200- Мельник С.І.
 Абзац другий частини другої статті 18 після слів «з результатами річного оцінювання» доповнити словами «та державної підсумкової атестації»
 		Враховано редакційно    
143. 3. Документи про загальну середню освіту видаються закладами освіти, які мають ліцензію на освітню діяльність на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.
 		 -201- Тригубенко С.М.
 У частині 3 статті 18 слова «освітню діяльність» замінити словами «провадження освітньої діяльності»
 		Враховано   3. Документи про загальну середню освіту видаються закладами освіти, які мають ліцензію на провадження освітньої діяльності на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.
 
    -202- Унгурян П.Я.
 У частині 3 статті 18 слова «освітню діяльність» замінити словами «провадження освітньої діяльності»
 		Враховано    
    -203- Тригубенко С.М.
 Частину 3 статті 18 доповнити новим абзацом у наступній редакції:
«Документи про загальну середню освіту дітям, які здобули освіту за сімейною (домашньою) формою, видаються у порядку, визначеному законодавством.»
 		Відхилено Обґрунтування Всі форми здобуття освіти – рівноправні в процедурі отримання документів про здобуття загальної середньої освіти.   
    -204- Унгурян П.Я.
 Частину 3 статті 18 доповнити новим абзацом у такій редакції:
«Документи про загальну середню освіту дітям, які здобули освіту за сімейною (домашньою) формою, видаються у порядку, визначеному законодавством.»
 		Відхилено Обґрунтування Всі форми здобуття освіти – рівноправні в процедурі отримання документів про здобуття загальної середньої освіти.   
144. 4. Свідоцтва про початкову, базову середню та повну загальну середню освіту або їх бланки виготовляються за рахунок коштів державного бюджету з присвоєнням їм відповідного реєстраційного номера в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
5. Свідоцтва про початкову, базову середню та повну загальну середню освіту для учнів з порушеннями зору виготовляються з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля).
Розділ ІV
УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Стаття 19. Учасники освітнього процесу
1. Учасниками освітнього процесу в закладах освіти є:
 		 -205- Констанкевич І.М.
 Частину 1 статті 19 викласти у такій редакції:
учні;
педагогічні працівники (директори, їх заступники, вчителі, вихователі, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків тощо)
та інші працівники закладу освіти;
батьки учнів.
Обґрунтування
Щодо узагальнюючого поняття таких учасників освітнього процесу, як «педагогічні працівники», то в статті 19 потребує їх деталізація, хоч би стосовно основних посад, які здійснюють навчання учнів, серед всього загалу педагогічних працівників, яких згідно з Урядовим переліком посад налічується понад шість десятків, виписавши «педагогічні працівники (директори, їх заступники, вчителі, вихователі, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків тощо». Про необхідність такого уточнення засвідчують норми статей 12, 24, 37, 44, 49, в яких йдеться про вчителів.
 		Відхилено Обґрунтування Перелік педагогічних працівників не є вичерпним і необхідно затвердити повний перелік педагогічних працівників нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки  4. Свідоцтва про початкову, базову середню та повну загальну середню освіту або їх бланки виготовляються за рахунок коштів державного бюджету з присвоєнням їм відповідного реєстраційного номера в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
5. Свідоцтва про початкову, базову середню та повну загальну середню освіту для учнів з порушеннями зору виготовляються з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля).
Розділ ІV
УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Стаття 19. Учасники освітнього процесу
1. Учасниками освітнього процесу в закладах освіти є:
 
    -206- Литвин В.М.
 Частину першу статті 19 викласти в такій редакції; «1. Учасниками освітнього процесу здобуття повної загальної середньої освіти є: здобувачі загальної середньої освіти (учні, вихованці, ліцеїсти, екстерни); педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки або особи, які їх замінюють здобувачів загальної середньої освіти; надавачі послуг здобуття повної загальної середньої освіти – юридичні особи, для яких надання освітніх послуг початкового, базового та профільних рівнів повної загальної середньої освіти не є головним видом діяльності усіх форм власності та фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської освітньої діяльності на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти, залучені до освітнього процесу у порядку, встановленому відповідно до законодавства. Положення про особливості здійснення економічної діяльності надання послуг здобуття початкового, базового та профільних рівнів повної загальної середньої освіти юридичними особами усіх форм власності, для яких цей вид діяльності не є головним та фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської освітньої діяльності на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері економіки.
2. Учасниками освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є: здобувачі загальної середньої освіти (учні, вихованці, ліцеїсти); педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники та інші працівники закладу загальної середньої освіти; батьки або особи, які їх замінюють учнів. 3.Залучення будь-яких інших осіб до участі в освітньому процесі (проведення навчальних занять, лекцій, тренінгів, семінарів, майстер-класів, конкурсів тощо) здійснюється у встановленому порядку за рішенням керівника закладу середньої освіти. Відповідальність за зміст таких заходів несе керівник закладу загальної середньої освіти.
Обґрунтування. 1) Запропонована редакція звужує зміст статті, яка має назву «Стаття 19. Учасники освітнього процесу» та лише частково враховує норми статті 52 Закону України «Про освіту».
2) Включення до переліку здобувачів освіти окрім учнів (як це пропоноване в законопроекті), то категорія «вихованці» передбачена нормою пункту 18 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту»; «ліцеїсти» за законодавством здобувають освіти у військових ліцеях (див. Положення про військовий ліцей, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1087); «екстерни» (див.: Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджене Наказом МОН від 13.03.2017 № 369).
3) Включення до переліку науково-педагогічних та наукових працівників органічно випливає з визначення п. 5 ч. 1 ст. 1 «заклад освіти, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти, — заклад загальної середньої освіти або заклад професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, що провадить освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти» та п. 18 ч.1 ст. 1 законопроекту згідно з яким: «учні — особи, у тому числі з особливими освітніми потребами, зараховані до закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту».
 		Відхилено Обґрунтування Така деталізація більш притаманна нормативно-правовим актам, які затверджує Кабінетом Міністрів України чи центральним органом виконавчої влади в сфері освіти (Помилково змішані категорії учасників та суб’єктів освітньої діяльності).   
145. учні;
 		    учні;
 
146. педагогічні працівники та інші працівники закладу освіти;
 		    педагогічні працівники та інші працівники закладу освіти;
 
147. батьки учнів.
 		 -207- Кириленко І.Г.
 Доповнити частину 1 статтю 19 частиною абзацом 5 такого змісту:
«Основними посадами педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти є:
директори,
заступники директорів з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, навчально-методичної, роботи,
вчителі,
асистенти вчителів
вихователі,
практичні психологи,
соціальні педагоги,
керівники гуртків».
Обґрунтування
У Законі «Про повну загальну середню освіту» необхідно деталізувати основні посади педагогічних працівників. Аналогічні норма міститься у Законі України «Про вищу освіту», ст. 55 якого визначає перелік основних посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти.
 		Відхилено Обґрунтування Перелік педагогічних працівників не є вичерпним і необхідно затвердити повний перелік педагогічних працівників нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Така деталізація більш притаманна нормативно-правовим актам, які затверджуються органами виконавчої влади  батьки учнів.
 
    -208- Марченко О.О.
 Доповнити частину 1 статтю 19 абзацом 5 такого змісту:
«Основними посадами педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти є:
директори,
заступники директорів з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, навчально-методичної, роботи,
вчителі,
асистенти вчителів
вихователі,
практичні психологи,
соціальні педагоги,
керівники гуртків».
 		Відхилено Обґрунтування Перелік педагогічних працівників не є вичерпним і необхідно затвердити повний перелік педагогічних працівників нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Така деталізація притаманна нормативно-правовим актам, які затверджуються органами виконавчої влади   
148. 2. Залучення будь-яких інших осіб до участі в освітньому процесі (проведення навчальних занять, лекцій, тренінгів, семінарів, майстер-класів, конкурсів тощо) здійснюється за рішенням керівника закладу освіти. Відповідальність за зміст таких заходів несе керівник закладу освіти.
 		    2. Залучення будь-яких інших осіб до участі в освітньому процесі (проведення навчальних занять, лекцій, тренінгів, семінарів, майстер-класів, конкурсів тощо) здійснюється за рішенням керівника закладу освіти. Відповідальність за зміст таких заходів несе керівник закладу освіти.
 
149. Стаття 20. Учні
 		    Стаття 20. Учні
 
150. 1. Права та обов’язки учнів визначаються Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими законодавчими актами. Учні можуть мати також інші права та нести обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.
 		    1. Права та обов’язки учнів визначаються Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими законодавчими актами. Учні можуть мати також інші права та нести обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.
 
151. 2. Засновникам та працівникам закладів освіти, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати учнів до участі в заходах, організованих воєнізованими формуваннями, політичними партіями, релігійними організаціями (об’єднаннями), крім випадків, визначених статтею 31 Закону України «Про освіту».
 		 -209- Унгурян П.Я.
 Частину другу статті 20 після слова «організованих» доповнити словами «громадськими об’єднаннями,»
 		Враховано редакційно   2. Засновникам та працівникам закладів освіти, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати учнів до участі в заходах, організованих політичними партіями, релігійними організаціями (об’єднаннями), крім випадків, визначених статтею 31 Закону України «Про освіту». Залучати учнів, які не досягли повноліття, до участі в заходах, організованих громадськими об’єднаннями, дозволяється виключно за згодою їхніх батьків.
 
    -210- Унгурян П.Я.
 Частину другу статті 20 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«Будь-яке примушування учнів до вступу до будь-яких громадських об’єднань, воєнізованих формувань, політичних партій (об’єднань), релігійних організацій забороняється.».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані норми та положення відображено у Конституції України та статті 31 ЗУ «Про освіту».   
    -211- Литвин В.М.
 У частині другій статті 20 слова «воєнізованими формуваннями» вилучити, оскільки це унеможливлює співпрацю закладу освіти з військовими частинами, поліцією, протипожежними частинами МВС України, силами Цивільної оборони України тощо.
 		Враховано    
152. 3. Учням може надаватися матеріальна допомога за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів юридичних та/або фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
 		 -212- Тригубенко С.М.
 У частині 3 статті 20 слова «Учням може надаватися матеріальна допомога» замінити словами «Учням можуть надаватися академічні стипендії, соціальні стипендії,»
 		Враховано редакційно   3. Учням можуть надаватися матеріальна допомога, академічні стипендії, соціальні стипендії за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів юридичних та/або фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
 
    -213- Унгурян П.Я.
 Абзац перший частини третьої статті 20 після слова «надаватися» доповнити словами «академічні стипендії, соціальні стипендії,»
 		Враховано    
153. Органи місцевого самоврядування визначають порядок підвезення учнів до місця навчання і додому та забезпечують його за кошти місцевих бюджетів.
4. Особи з особливими освітніми потребами забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. Особи з особливими освітніми потребами здобувають повну загальну середню освіту в порядку, встановленому законодавством України.
6. Учні проживають та утримуються у пансіонах закладів освіти (забезпечуються одягом (формою), харчуванням та іншими послугами) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
7. Харчування учнів у закладах освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та інших актів законодавства.
Відповідальність за організацію харчування учнів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, додержання в них вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів покладається на засновників та керівників відповідних закладів освіти. Норми та порядок організації харчування учнів у закладах освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 		    Органи місцевого самоврядування визначають порядок підвезення учнів до місця навчання і додому та забезпечують його за кошти місцевих бюджетів.
4. Особи з особливими освітніми потребами забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. Особи з особливими освітніми потребами здобувають повну загальну середню освіту в порядку, встановленому законодавством України.
6. Учні проживають та утримуються у пансіонах закладів освіти (забезпечуються одягом (формою), харчуванням та іншими послугами) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
7. Харчування учнів у закладах освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та інших актів законодавства.
Відповідальність за організацію харчування учнів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, додержання в них вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів покладається на засновників та керівників відповідних закладів освіти. Норми та порядок організації харчування учнів у закладах освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
154. Стаття 21. Охорона та зміцнення здоров’я учнів
 		 -214- Тригубенко С.М.
 У назві статті 21 видалити слова «та зміцнення»
 		Враховано   Стаття 21. Охорона здоров’я учнів
 
    -215- Унгурян П.Я.
 У назві статті 21 слова «та зміцнення» вилучити.
 		Враховано    
155. 1. Заклад освіти забезпечує належні та безпечні умови навчання, виховання, розвитку, збереження та зміцнення здоров’я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів.
 		 -216- Тригубенко С.М.
 Частину 1 статті 21 викласти у наступній редакції: «1. Заклад освіти забезпечує належні, безпечні та здорові умови навчання, виховання та розвитку, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів.»
 		Враховано редакційно   1. Заклад освіти забезпечує належні, безпечні та здорові умови навчання, виховання та розвитку, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів.
 
    -217- Унгурян П.Я.
 Частину 1 статті 21 викласти у наступній редакції:
«1. Заклад освіти забезпечує належні та безпечні та здорові умови навчання, виховання, розвитку, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів.»
 		Враховано редакційно    
156. 2. Учні закладів освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату таких закладів або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		 -218- Недава О.А.
 Частину другу пункту 2 статті 21 після слова «моніторинг» викласти у редакції «рекомендації щодо корекції стану здоров’я» і далі за текстом.
 		Враховано редакційно   2. Учні закладів освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату таких закладів або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
157. Заклади охорони здоров’я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров’я щороку забезпечують безоплатний медичний огляд учнів, моніторинг і корекцію стану здоров’я, проведення лікувально-профілактичних заходів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
 		 -219- Співаковський О.В.
 У статті 21 абзац частину «Заклади охорони здоров’я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров’я щороку забезпечують безоплатний медичний огляд учнів, моніторинг і корекцію стану здоров’я, проведення лікувально-профілактичних заходів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності» виключити, як таку, що суперечить медичній реформі та знов розвертає до радянської примусової медицини.
 		Відхилено правка звужує державні гарантії дітям на належні та безпечні умови навчання, виховання, розвитку, збереження та зміцнення здоров’я визначені цією ж статтею.  Заклади охорони здоров’я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров’я щороку забезпечують безоплатний медичний огляд учнів, моніторинг і надання рекомендацій щодо корекції стану здоров’я, проведення лікувально-профілактичних заходів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
У закладі загальної середньої освіти за рішенням засновника може вводитися посада лікаря.
 
    -220- Співаковський О.В.
 Статтю 21 доповнити частиною щодо обов’язковості щеплень наступного змісту;
«Забороняється зарахування дітей до закладу загальної середньої освіти та його відвідування дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні», за виключенням випадків порушення установлених строків вакцинації у зв'язку з медичними протипоказаннями при благополучній епідемічній ситуації за рішенням лікарсько-консультативної комісії.
 		Враховано по суті у абзаці першому ст. 15 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», так як не є предметом правового регулювання цього законопроекту.   
    -221- Ільюк А.О.
 До частини другої стаття 21 додати абзац третій такого змісту:
«У закладі загальної середньої освіти (більше 500 учнів) в обов’язковому порядку вводиться посада лікаря».
 		Враховано редакційно    
158. 3. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів здійснюється відповідно до законодавства.
 		    3. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів здійснюється відповідно до законодавства.
 
159. Стаття 22. Педагогічні працівники
 		    Стаття 22. Педагогічні працівники
 
160. 1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту за відповідний освітній рівень та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
 		 -222- Тригубенко С.М.
 У першому абзаці частини 1 статті 22 слова «освітній рівень» замінити словами «рівень освіти», перед словом «стан» додати слова «фізичний та психічний».
 		Враховано   1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту та відповідний рівень освіти та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
 
    -223- Констанкевич І.М.
 Абзац 1 частини 1 статті 22 викласти у такій редакції:
«На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту та відповідний освітній рівень та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), та стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.».
Обґрунтування
В частині 1 статті 22 виписати «1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту та відповідний освітній рівень…» далі за текстом. При цьому не можна погодитися з редакцією частини 1 статті 22 проекту, в якій зазначено, що «на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають … моральні якості та стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки». Чинним законодавством не врегульовано питання щодо законодавчого підтвердження «моральних якостей» особи, яка претендує на посаду педагогічного працівника та «стану здоров’я» такої особи.
 		Враховано редакційно    
    -224- Недава О.А.
 У частині першій пункту 1 статті 22 слова «моральні якості» виключити.
 		Відхилено Обґрунтування Термін «мають моральні якості» відповідає частині 2 статті 54 базового Закону України «Про освіту».   
    -225- Унгурян П.Я.
 В абзаці першому частини першої статті 22 слова «освітній рівень» замінити словами «рівень освіти»
 		Враховано    
    -226- Марченко О.О.
 Абзац 1 частини 1 статті 22 викласти у такій редакції:
«1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту та відповідний освітній рівень та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства)».
 		Відхилено Обґрунтування Така пропозиція обмежує врахування специфіки різних типів закладів освіти та рівнів освіти. Ці норми та положення викладені у статті 58базового Закону України «Про освіту» та у даному законопроекті.   
    -227- Мусій О.С.
 Пункт 1 Статті 22 викласти в наступній редакції:
«1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту та/або професійну освіту у галузі, що відповідає предмету викладання, вільно володіють державною мовою (для педагогів в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
Перелік посад педагогічних працівників і вимоги до освітнього рівня щодо заміщення цих посад у закладах освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано редакційно (в частині професійної освіти)   
    -228- Бублик Ю.В.
 Абзац перший частини 1 статті 1 викласти в такій редакції:
«1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту та або професійну освіту у галузі, що відповідає предмету викладання вільно володіють державною мовою (для педагогів в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров'я яких дозволяють виконувати професійні обов'язки.».
 		Враховано редакційно (в частині професійної освіти)   
    -229- Недава О.А.
 Частину першу статті 22 доповнити новим пунктом 2 такого змісту: «2. Не може обіймати посаду педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти особа, яка:
є недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;
має судимість за вчинення злочину; позбавлена права обіймати відповідну посаду;
не пройшла конкурсного відбору відповідно до цього Закону»;
 		Відхилено Обґрунтування Дане питання врегульовано трудовим законодавством та іншими спеціальними законодавчими актами   
    -230- Івченко В.Є.
 У частині першій, в абзаці першому статті 22 слова «, моральні якості та стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки» - вилучити;
 		Відхилено Обґрунтування Визначення «мати моральні якості» відповідає частині 2 статті 54 базового Закону України «Про освіту».   
161. Перелік посад педагогічних працівників і вимоги до освітнього рівня щодо заміщення цих посад у закладах освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		 -231- Тригубенко С.М.
 У другому абзаці частини 1 статті 22 слова «освітнього рівня» замінити на слова «рівня освіти».
 		Враховано   Перелік посад педагогічних працівників і вимоги до освітнього рівня щодо заміщення цих посад у закладах освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
    -232- Унгурян П.Я.
 В абзаці другому частини 1 статті 22 слова «освітнього рівня» замінити словами «рівня освіти»
 		Враховано    
    -233- Марченко О.О.
 Пункт 1 Статті 22 викласти в наступній редакції: «1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту та/або професійну освіту у галузі, що відповідає предмету викладання, вільно володіють державною мовою (для педагогів в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
Перелік посад педагогічних працівників і вимоги до освітнього рівня щодо заміщення цих посад у закладах освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано редакційно (в частині професійної освіти)   
162. 2. Педагогічні працівники мають права, визначені Законом України «Про освіту», цим та іншими законами України, а також установчими документами закладу освіти і трудовим договором.
 		 -234- Кириленко І.Г.
 Абзац перший частини 2 статті 22 викласти таким чином:
«Педагогічні працівники мають права, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також установчими документами закладу освіти, трудовим договором, колективними договорами та угодами, правилами внутрішнього трудового розпорядку тощо».
Обґрунтування
Закон України «Про повну загальну середню освіту» не повинен встановлювати вичерпний перелік нормативних актів, якими можуть передбачатися права педагогічних працівників.
 		Враховано   2 Педагогічні працівники мають права, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також установчими документами закладу освіти, трудовим договором, колективним договором та угодами, правилами внутрішнього трудового розпорядку тощо.
 
163. Педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.
 		 -235- Литвин В.М.
 У частині другій статті 22 абзац третій виключити.
Обгурунтування
Обґрунтування
Згідно зі ст. 23 Кодексу законів про працю строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Робота педагогічних працівників має довготривалий та постійний характер, а тому абзац третій частини 2 статті 22 потрібно вилучити
 		Враховано      
164. За бажанням особи, яка приймається на посаду педагогічного працівника державного, комунального закладу освіти, з нею може бути укладено строковий трудовий договір відповідно до вимог законодавства про працю.
 		 -236- Кириленко І.Г.
 Абзац третій частини 2 статті 22 вилучити.
Обґрунтування
Згідно зі ст. 23 Кодексу законів про працю строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Робота педагогічних працівників має довготривалий та постійний характер, а тому абзац третій частини 2 статті 22 потрібно вилучити.
 		Враховано      
    -237- Констанкевич І.М.
 Абзац 3 частини 2 статті 22 вилучити.
Обґрунтування
Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника. Робота на посаді педагогічного працівника закладу освіти не є такою, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Освітня діяльність у закладі освіти є безперервною, постійною і не обмежується певним періодом часу для закладу, в цілому та педагогічного колективу у тому числі. Тому є безпідставним запровадження строкового трудового договору в цілому для всіх педагогічних працівників. Така форма договору можлива лише в окремих випадках, з урахуванням інтересів працівника відповідно до загальних положень трудового законодавства.
 		Враховано    
    -238- Марченко О.О.
 Абзац третій частини 2 статті 22 вилучити.
 		Враховано    
    -239- Івченко В.Є.
 Абзац третій частини другої статт22 вилучити;
Обґрунтування
Чинним законодавством не врегульовано питання щодо законодавчого підтвердження «моральних якостей» особи, яка претендує на посаду педагогічного працівника та «стану здоров’я» такої особи.
Відповідно до статі 23 Кодексу законів про працю України, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника. Робота на посаді педагогічного працівника закладу освіти не є такою, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Освітня діяльність у закладі освіти є безперервною, постійною і не обмежується певним періодом часу для закладу, в цілому та педагогічного колективу у тому числі. Тому є безпідставним запровадження строкового трудового договору в цілому для всіх педагогічних працівників. Така форма договору можлива лише в окремих випадках, з урахуванням інтересів працівника відповідно до загальних положень трудового законодавства.
 		Враховано    
165. За ініціативою однієї із сторін трудовий договір може бути укладений в письмовій формі.
 		 -240- Констанкевич І.М.
 Абзац 4 частини другої статті 22 - вилучити.
Обґрунтування
Питання врегульовано статтею 24 Кодексу законів про працю України - трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Згідно з цією статтею працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано      
166. Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
 		 -241- Кириленко І.Г.
 Абзац п’ятий частини 2 статті 22 вилучити.
Обґрунтування
Переведення працівників-пенсіонерів на контрактну форму містить у собі ознаки дискримінації працівників за віком. Конституція України не пов’язує права на працю з віковими обмеженнями. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» передбачено, що ситуація, за якої особа або група осіб за о знаками віку зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами є дискримінацією.
Вікове обмеження щодо перебування вчителів-пенсіонерів на роботі за безстроковими договорами ставить громадян, які однаковою мірою відповідають вимогам професійної правосуб’єктності, у нерівні правові умови за ознакою віку і таким чином фактично обмежує встановлені Основним Законом України гарантії рівних можливостей реалізації конституційного права на працю.
Відповідно до Кодексу законів про працю України укладення контракту з працівником, якого було прийнято на роботу за безстроковим трудовим договором, може відбуватися лише за його згодою. Переведення працівника на контракт в односторонньому порядку не допускається. Такі дії не відповідають низці національних та міжнародних нормативно-правових актів, зокрема Кодексу законів про працю України, рішенню Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98; Рекомендації Міжнародної організації праці 1980 року № 162 щодо літніх працівників; Рекомендації МОП № 166 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця.
Запровадження обмеження за віковою ознакою може призвести до масових судових позовів щодо визнання незаконним переведення працівників на роботу за строковим трудовим договором.
 		Враховано шляхом прийняття окремого рішення Комітетом     
    -242- Констанкевич І.М.
 Абзац 5 частини 2 статті 22 вилучити.
Обґрунтування
Норма суперечать вимогам трудового законодавства: статті 23 КЗпП України - строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами; освітній процес в закладах загальної середньої освіти є безперервним протягом тривалого часу, діяльність педагогічного працівника є також такою, що не обмежується певним періодом часу, тому відсутні підстави для обов’язкового укладання строкового трудового договору з педагогічним працівником; Конвенції МОП № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» (ратифікована Верховною Радою України 04.02.1994) - трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою (стаття 4) Рекомендаціям експертів МОП за результатами аналізу проекту Трудового кодексу (реєстр. № 1658). Крім того, така норма порушує принцип рівності трудових прав громадян та є дискримінаційною. Відповідно до Конституції України (стаття 24), Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», Конвенції МОП про дискримінацію в галузі праці та занять № 111 всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, у тому числі в галузі праці.
 		Враховано    
    -243- Мельник С.І.
 Абзац перший частини другої статті 22 доповнити словами та знаком «, колективними договорами та угодами»
Категорично не підтримуємо, як дискримінаційну та таку, що суперечить Конституції України, норму, що педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
 		Враховано редакційно    
167. Засновники приватних та корпоративних закладів освіти самостійно визначають порядок укладення трудових договорів, у тому числі строкових, з особами, які приймаються на посади працівників відповідних закладів освіти відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.
 		 -244- Констанкевич І.М.
 Після абзацу шостого частини 2 статті 22 додати новий абзац такого змісту: «Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.»
Запровадження цієї норми спрямовано на відновлення гарантій в частині житлово-побутового забезпечення педагогічних працівників, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерів з їх числа, порушених змінами за частини четвертої статті 57 попередньої редакції закону «Про освіту».
 		Відхилено Обґрунтування Норма діє і відображена в частині 3 статті 57 чинного Закону України «Про освіту»  Засновники приватних та корпоративних закладів освіти самостійно визначають порядок укладення трудових договорів, у тому числі строкових, з особами, які приймаються на посади працівників відповідних закладів освіти відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.
 
    -245- Левченко Ю.В.
 Частину 2 статті 22 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«2. Педагогічні працівники мають права, визначені Законом України «Про освіту», цим та іншими законами України, а також установчими документами закладу освіти і трудовим договором, колективним договором та угодами.
Педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.
Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
Засновники приватних та корпоративних закладів освіти самостійно визначають порядок укладення трудових договорів, у тому числі строкових, з особами, які приймаються на посади працівників відповідних закладів освіти відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.»
Викликає застереження запропонована у проекті пропозиція щодо регулювання трудових відносин педагогічних працівників (ст. 22 проекту).
Так, у абз. 1 ч. 2 цієї статті вказано, що педагогічні працівники мають права, визначені Законом України «Про освіту», цим та іншими законами України, а також установчими документами закладу освіти і трудовим договором. При цьому не вказано такі важливі у трудовій сфері нормативні акти, як колективні договори та угоди.
Не можна погодитись із пропозицією законопроекту встановити можливість укладення строкового трудового договору за бажанням особи, яка приймається на посаду педагогічного працівника державного, комунального закладу освіти, а також надавати право «засновникам приватних та корпоративних закладів освіти» самостійно визначати порядок укладення трудових договорів, у тому числі строкових (абз. 6 ч. 2 ст. 22 проекту).
Такі норми суперечать вимогам трудового законодавства, згідно з яким строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 Кодексу законів про працю України).
Можливість роботодавця укладати строкові трудові договори у будь-якій сфері суперечить Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» 1982 року, ратифікованої Верховною Радою України 04.02.1994 р.
Застосування короткострокових договорів вважається привабливим для роботодавців, але в той же час порушує принцип стабільної зайнятості і може негативно позначитися на споживчому ринку та економіці в цілому.
Запропонована у проекті можливість укладення трудового договору у письмовій формі лише за ініціативою однієї зі сторін (абз. 4 ч. 2 ст. 22 проекту) не відповідає вимогам статті 24 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Крім того, згідно з цією статтею працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи вищезазначене, пропоную викласти ч.2 ст.22 проекту в новій редакції, враховуючи вищевикладені зауваження.
 		Враховано редакційно    
168. 3. Педагогічні працівники зобов’язані:
 		    3. Педагогічні працівники зобов’язані:
 
169. дотримуватись принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їх батьками;
 		 -246- Тригубенко С.М.
 Перший пункт частини 3 статті 22 викласти у наступній редакції: «дотримуватись принципів людиноцентризму, особистісно-орієнтованого підходу до розвитку дітей та педагогіки партнерства у відносинах з їх батьками».
 		Враховано редакційно   дотримуватись принципів людиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їх батьками;
 
    -247- Унгурян П.Я.
 Абзац 2 частини третьої 22 викласти у такій редакції:
«дотримуватись принципів людиноцентризму, особистісно-орієнтованого підходу до розвитку дітей та педагогіки партнерства у відносинах з їх батьками;».
 		Враховано редакційно    
170. виконувати обов’язки, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їх посадовими обов’язками;
забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту»;
використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону;
володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;
постійно підвищувати педагогічну майстерність.
 		 -248- Унгурян П.Я.
 Статтю 22 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. У закладах освіти можуть функціонувати методичні об’єднання, що об’єднують педагогічних працівників з певних навчальних предметів.».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновадження такої норми не відповідає змісту статті 22 та потребуватиме введення додаткових положень, які потребують підзаконного врегулювання  виконувати обов’язки, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їх посадовими обов’язками;
забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту»;
використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону;
володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;
постійно підвищувати педагогічну майстерність.
 
    -249- Недава О.А.
 Пункт 4 доповнити новим абзацом такого змісту: «дотримуватися норм і правил охорони праці, формувати в учнів знання зі сталого розвитку, а також знання і вміння з безпеки життєдіяльності».
 		Відхилено Обґрунтування Запропоновані норми передбачаються державними стандартами   
171. Стаття 23. Педагогічна інтернатура
 		    Стаття 23. Педагогічна інтернатура
 
172. 1. Особи, які не мають досвіду педагогічної діяльності, приймаються на посаду педагогічного працівника та протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру.
 		 -250- Констанкевич І.М.
 Частину 1 статті 23 після слів «педагогічну інтернатуру» доповнити словами «положення про яку затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.».
Обґрунтування
Норми щодо запровадження педагогічної інтернатури для осіб, які приймаються на посаду педагогічного працівника, не маючи досвіду педагогічної діяльності, яких буде зобов’язано впродовж першого року роботи пройти педагогічну інтернатуру, що передбачено статтею 23, є суперечливими. В разі прийняття такої форми діяльності чи вдосконалення кваліфікації педагогічних працівників, як педагогічна інтернатура пропонуємо передбачити норма, що її положення затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, як це зокрема передбачено Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ - ІV рівнів акредитації, медичних факультетів.
 		Враховано   1. Особи, які не мають досвіду педагогічної діяльності, приймаються на посаду педагогічного працівника та протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру, положення про яку затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -251- Марченко О.О.
 Частину 1 статті 23 після слів «педагогічну інтернатуру» доповнити словами «положення про яку затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано    
    -252- Недава О.А.
 У статті 23 пункт 1 після слова «інтернатуру» доповнити словами «положення про яку затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано    
    -253- Івченко В.Є.
 Частину 1 статті 23 доповнити через кому словами: «положення про яку затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.»;
 		Враховано    
173. 2. Педагогічна інтернатура організовується відповідно до наказу керівника закладу освіти, що видається в день призначення особи на посаду педагогічного працівника.
Педагогічна інтернатура має передбачати заходи, що забезпечать здобуття та/або вдосконалення професійних компетентностей і педагогічної майстерності протягом першого року професійної діяльності педагогічного працівника, зокрема:
супровід та підтримку у педагогічній діяльності з боку досвідченого педагогічного працівника (педагога-наставника);
різні форми професійного розвитку (відвідування навчальних занять, опрацювання відповідної літератури тощо).
3. Виконання обов’язків педагога-наставника покладається на педагогічного працівника з досвідом педагогічної діяльності, як правило, не менше п’яти років за відповідною спеціальністю (такою самою або спорідненою предметною спеціальністю або спеціалізацією).
 		    2. Педагогічна інтернатура організовується відповідно до наказу керівника закладу освіти, що видається в день призначення особи на посаду педагогічного працівника.
Педагогічна інтернатура має передбачати заходи, що забезпечать здобуття та/або вдосконалення професійних компетентностей і педагогічної майстерності протягом першого року професійної діяльності педагогічного працівника, зокрема:
супровід та підтримку у педагогічній діяльності з боку досвідченого педагогічного працівника (педагога-наставника);
різні форми професійного розвитку (відвідування навчальних занять, опрацювання відповідної літератури тощо).
3. Виконання обов’язків педагога-наставника покладається на педагогічного працівника з досвідом педагогічної діяльності, як правило, не менше п’яти років за відповідною спеціальністю (такою самою або спорідненою предметною спеціальністю або спеціалізацією).
 
174. 4. Відповідно до рішення керівника закладу освіти педагогічному працівникові за виконання обов’язків педагога-наставника призначається доплата у граничному розмірі 20 відсотків його посадового окладу в межах фонду оплати праці закладу освіти.
 		 -254- Кириленко І.Г.
 Частину 4 статті 23 викласти у такій редакції: «Відповідно до рішення керівника закладу освіти педагогічному працівникові за виконання обов’язків педагога-наставника призначається доплата у розмірі 20 відсотків його посадового окладу в межах фонду оплати праці закладу освіти».
 		Враховано редакційно   4. Педагогічному працівникові за виконання обов’язків педагога-наставника призначається доплата у розмірі 20 відсотків його посадового окладу в межах фонду оплати праці закладу освіти.
 
    -255- Констанкевич І.М.
 У частині 4 статті 23 слово «граничному» вилучити.
 		Враховано (вилучення слова «гарничному» потребує і вилучення слів «відповідно до рішення керівника)   
    -256- Марченко О.О.
 Частину 4 статті 23 викласти у такій редакції:
«Відповідно до рішення керівника закладу освіти педагогічному працівникові за виконання обов’язків педагога-наставника призначається доплата у розмірі 20 відсотків його посадового окладу в межах фонду оплати праці закладу освіти».
 		Враховано    
    -257- Івченко В.Є.
 У частині четвертій: слова «Відповідно до рішення керівника закладу освіти» вилучити;
слова «граничному» замінити словом «фіксованому».
Обґрунтування
Реалізація норм законодавства щодо встановлення надбавок та доплат у «граничному» розмірі, засвідчує про застосування на місцях при їх встановленні значно нижчого розміру в межах граничного. Це підтверджується застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2018 № 23 щодо підвищення розміру надбавки за престижність з граничних 20% до 30%. За інформацією, отриманою від обласних організацій профспілки працівників освіти і науки України, надбавка в розмірі 30% виплачується всім педпрацівникам лише у 48 місцевих бюджетах з 1446. У значній частині регіонів надбавку педагогам встановлено у мінімальному розмірі 5%.
 		Враховано редакційно    
    -258- Литвин В.М.
 Статтю 23 доповнити частиною п?ятою такого змісту: «5. Педагогічна рада закладу освіти заслуховує звіти педагога-наставника та педагогічного працівника, за результатами яких надає рекомендації щодо вдосконалення професійних компетентностей і педагогічної майстерності».
 		Відхилено Обґрунтування Законопроектом передбачається затвердження центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки затвердження Положення «Про педагогічну інтернатуру», в якому детально буде виписана процедура її проходження   
175. Стаття 24. Робочий час та оплата праці педагогічних працівників
 		 -259- Констанкевич І.М.
 Назву статті 24 викласти у такій редакції: «Стаття 24. Робочий час, педагогічне навантаження та оплата праці педагогічних працівників.».
 		Враховано   Стаття 24. Робочий час, педагогічне навантаження та оплата праці педагогічних працівників
 
    -260- Марченко О.О.
 Назву статті 24 викласти у такій редакції: «Стаття 24. Робочий час, педагогічне навантаження та оплата праці педагогічних працівників.».
 		Враховано    
    -261- Констанкевич І.М.
 Статтю 24 викласти у такій редакції: «1. Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним залежно від посади навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями, розробленими на основі Кваліфікаційних характеристик професій та посад педагогічних працівників, та затверджуються керівниками закладів за погодженням з виборним профспілковим органом. Кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки України.
2. Засновники або уповноважені ними органи, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти, перегляд умов праці здійснюється його керівником за погодженням з виборним профспілковим органом. Педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною другою цієї статті, встановлюється тільки за його письмовою згодою.
Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.
3. Педагогічне навантаження вчителя включає:
18 навчальних годин протягом навчального тижня, за які встановлюється тарифна ставка заробітної плати.
За виконання окремих видів освітньої діяльності встановлюються доплати в такому співвідношенні до тарифної ставки:
а) класне керівництво у 1-11 (12) класах – 20-25 відсотків;
б) перевірку навчальних робіт учнів (включаючи практичні та лабораторні роботи з предметів відповідно до навчальних планів), - 15-20 відсотків з урахуванням обсягу навчального навантаження;
в) завідування:
навчальними майстернями, кабінетами інформатики, – 15-20 відсотків;
навчальними (методичними, навчально-методичними) кабінетами (лабораторіями), ресурсними кімнатами, навчально-дослідними ділянками (теплицями, парниковими господарствами), лабораторіями, музеями, кімнатами зберігання зброї, стрілецьким тиром, спортивними залами (майданчиками), актовими залами, вечірніми, заочними відділеннями – 10-15 відсотків;
відділеннями, навчально-консультаційними пунктами, музичними та художніми школами, хоровими, хореографічними, цирковими, музично-хореографічними училищами, навчально-консультаційними пунктами, господарством у вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах – 10 відсотків;
г) керівництво початковими, вечірніми закладами загальної середньої освіти, філіями закладів загальної середньої освіти, інтернатами (пансіонами) – 25 відсотків;
г’) керівництво предметними, методичними комісіями, об’єднаннями, обслуговування обчислювальної техніки - 10 - 15 відсотків;
д) проведення позакласної роботи з фізичного виховання учнів – 10 - 40 відсотків;
е) за бібліотечну роботу, роботу з бібліотечним фондом підручників, завідування бібліотекою та за виконання інших видів педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) та іншої роботи – 5-15 відсотків.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за рахунок власних надходжень.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних та інших працівників закладів освіти за роботу з дітьми з особливими освітніми потребами, з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями в інклюзивних, спеціальних класах (групах) підвищуються на 20 - 25 відсотків, а в закладах освіти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – на 30 відсотків.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних працівників, які мають педагогічні, почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені, використовують у роботі іноземну мову, працюють в певних типах закладів загальної середньої освіт, зокрема з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів (стаття 34 законопроекту передбачає можливість створення таких закладів загальної середньої освіти), підвищуються на 10 – 33 відсотки.
Розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності, а також підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. Робочий час вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя, асистента вчителя спеціального закладу загальної середньої освіти, інклюзивних та спеціальних класів закладів загальної середньої освіти - 25 годин на тиждень.
5. Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 61 Закону України «Про освіту».
6. Умови та порядок обчислення заробітної плати педагогічних працівників державних, комунальних закладів загальної середньої освіти визначаються на основі їх тарифікації у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з відповідними міністерствами.
При обчисленні заробітної плати тривалість навчальної години становить у перших класах – 35 хвилин, других – четвертих класах – 40 хвилин, п’ятих – дванадцятих класах – 45 хвилин.
Ставки заробітної плати педагогічних працівників встановлюються виходячи з затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі перерви, передбачені між уроками, заняттями, є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість навчальних занять і перерв встановлюється відповідно до положення про навчальний заклад з урахуванням норм законодавства.
7. Оплата праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, в тому числі інклюзивно-ресурсних центрів, навчально-реабілітаційних центрів, міжшкільних ресурсних центрів, вихователів (груп подовженого дня) здійснюється:
для комунальних закладів освіти — за рахунок коштів освітньої субвенції;
для інших закладів освіти — за рахунок коштів засновника (засновників).».
 		Враховано редакційно    
    -262- Марченко О.О.
 Статтю 24 викласти у такій редакції: «1. Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним залежно від посади навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями, розробленими на основі Кваліфікаційних характеристик професій та посад педагогічних працівників, та затверджуються керівниками закладів за погодженням з виборним профспілковим органом. Кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки України.
2. Засновники або уповноважені ними органи, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти, перегляд умов праці здійснюється його керівником за погодженням з виборним профспілковим органом. Педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною другою цієї статті, встановлюється тільки за його письмовою згодою.
Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.
3. Педагогічне навантаження вчителя включає:
18 навчальних годин протягом навчального тижня, за які встановлюється тарифна ставка заробітної плати.
За виконання окремих видів освітньої діяльності встановлюються доплати в такому співвідношенні до тарифної ставки:
а) класне керівництво у 1-11 (12) класах – 20-25 відсотків;
б) перевірку навчальних робіт учнів (включаючи практичні та лабораторні роботи з предметів відповідно до навчальних планів), - 15-20 відсотків з урахуванням обсягу навчального навантаження;
в) завідування:
навчальними майстернями, кабінетами інформатики, – 15-20 відсотків;
навчальними (методичними, навчально-методичними) кабінетами (лабораторіями), ресурсними кімнатами, навчально-дослідними ділянками (теплицями, парниковими господарствами), лабораторіями, музеями, кімнатами зберігання зброї, стрілецьким тиром, спортивними залами (майданчиками), актовими залами, вечірніми, заочними відділеннями – 10-15 відсотків;
відділеннями, навчально-консультаційними пунктами, музичними та художніми школами, хоровими, хореографічними, цирковими, музично-хореографічними училищами, навчально-консультаційними пунктами, господарством у вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах – 10 відсотків;
г) керівництво початковими, вечірніми закладами загальної середньої освіти, філіями закладів загальної середньої освіти, інтернатами (пансіонами) – 25 відсотків;
г’) керівництво предметними, методичними комісіями, об’єднаннями, обслуговування обчислювальної техніки - 10 - 15 відсотків;
д) проведення позакласної роботи з фізичного виховання учнів – 10 - 40 відсотків;
е) за бібліотечну роботу, роботу з бібліотечним фондом підручників, завідування бібліотекою та за виконання інших видів педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) та іншої роботи – 5-15 відсотків.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за рахунок власних надходжень.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних та інших працівників закладів освіти за роботу з дітьми з особливими освітніми потребами, з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями в інклюзивних, спеціальних класах (групах) підвищуються на 20 - 25 відсотків, а в закладах освіти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – на 30 відсотків.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних працівників, які мають педагогічні, почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені, використовують у роботі іноземну мову, працюють в певних типах закладів загальної середньої освіт, зокрема з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів (стаття 34 законопроекту передбачає можливість створення таких закладів загальної середньої освіти), підвищуються на 10 – 33 відсотки.
Розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності, а також підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. Робочий час вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя, асистента вчителя спеціального закладу загальної середньої освіти, інклюзивних та спеціальних класів закладів загальної середньої освіти - 25 годин на тиждень.
5. Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 61 Закону України «Про освіту».
6. Умови та порядок обчислення заробітної плати педагогічних працівників державних, комунальних закладів загальної середньої освіти визначаються на основі їх тарифікації у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з відповідними міністерствами.
При обчисленні заробітної плати тривалість навчальної години становить у перших класах – 35 хвилин, других – четвертих класах – 40 хвилин, п’ятих – дванадцятих класах – 45 хвилин.
Ставки заробітної плати педагогічних працівників встановлюються виходячи з затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі перерви, передбачені між уроками, заняттями, є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість навчальних занять і перерв встановлюється відповідно до положення про навчальний заклад з урахуванням норм законодавства.
7. Оплата праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, в тому числі інклюзивно-ресурсних центрів, навчально-реабілітаційних центрів, міжшкільних ресурсних центрів, вихователів (груп подовженого дня) здійснюється:
для комунальних закладів освіти — за рахунок коштів освітньої субвенції;
для інших закладів освіти — за рахунок коштів засновника (засновників).».
 		Враховано редакційно    
    -263- Білозір О.В.
 Статтю 24 викласти в такій редакції:
«Стаття 24. Робочий час, педагогічне навантаження та оплата праці педагогічних працівників.
1. Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним залежно від посади навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями, розробленими на основі Кваліфікаційних характеристик професій та посад педагогічних працівників, та затверджуються керівниками закладів за погодженням з виборним профспілковим органом. Кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки України.
2. Засновники або уповноважені ними органи, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти, перегляд умов праці здійснюється його керівником за погодженням з виборним профспілковим органом. Педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною другою цієї статті, встановлюється тільки за його письмовою згодою.
Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.
Педагогічне навантаження вчителя включає: 18 навчальних годин протягом навчального тижня, за які встановлюється тарифна ставка заробітної плати. За виконання окремих видів освітньої діяльності встановлюються доплати в такому співвідношенні до тарифної ставки:
а) класне керівництво у 1-11 (12) класах – 20-25 відсотків;
б) перевірку навчальних робіт учнів (включаючи практичні та лабораторні роботи з предметів відповідно до навчальних планів), - 15-20 відсотків з урахуванням обсягу навчального навантаження;
в) завідування: навчальним майстернями, кабінетами інформатики, – 15-20 відсотків; навчальними (методичними, навчально-методичними) кабінетами (лабораторіями), ресурсними кімнатами, навчально-дослідними ділянками (теплицями, парниковими господарствами), лабораторіями, музеями, кімнатами зберігання зброї, стрілецьким тиром, спортивними залами (майданчиками), актовими залами, вечірніми, заочними відділеннями – 10-15 відсотків;
відділеннями, навчально-консультаційними пунктами, музичними та художніми школами, хоровими, хореографічними, цирковими, музично-хореографічними училищами, навчально-консультаційними пунктами, господарством у вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах – 10 відсотків;
г) керівництво початковими, вечірніми закладами загальної середньої освіти, філіями закладів загальної середньої освіти, інтернатами (пансіонами) – 25 відсотків;
г’) керівництво предметними, методичними комісіями, об’єднаннями, обслуговування обчислювальної техніки - 10 - 15 відсотків;
д) проведення позакласної роботи з фізичного виховання учнів – 10 - 40 відсотків;
е) за бібліотечну роботу, роботу з бібліотечним фондом підручників, завідування бібліотекою та за виконання інших видів педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) та іншої роботи – 5-15 відсотків.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за рахунок власних надходжень.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних та інших працівників закладів освіти за роботу з дітьми з особливими освітніми потребами, з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями в інклюзивних, спеціальних класах (групах) підвищуються на 20- 25 відсотків, а в закладах освіти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – на 30 відсотків.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних працівників, які мають педагогічні, почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені, використовують у роботі іноземну мову, працюють в певних типах закладів загальної середньої освіт, зокрема з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів (стаття 34 законопроекту передбачає можливість створення таких закладів загальної середньої освіти), підвищуються на 10 – 33 відсотки.
Розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності, а також підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за власні кошти.
4. Робочий час вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя, асистента вчителя спеціального закладу загальної середньої освіти, інклюзивних та спеціальних класів закладів загальної середньої освіти - 25 годин на тиждень.
5. Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 61 Закону України «Про освіту».
6. Умови та порядок обчислення заробітної плати педагогічних працівників державних, комунальних закладів загальної середньої освіти визначаються на основі їх тарифікації у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з відповідними міністерствами.
При обчисленні заробітної плати тривалість навчальної години становить у перших класах – 35 хвилин, других – четвертих класах – 40 хвилин, п’ятих – дванадцятих класах – 45 хвилин.
Ставки заробітної плати педагогічних працівників встановлюються виходячи з затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі перерви, передбачені між уроками, заняттями, є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість навчальних занять і перерв встановлюється відповідно до положення про навчальний заклад з урахуванням норм законодавства.
7. Оплата праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, в тому числі інклюзивно-ресурсних центрів, навчально-реабілітаційних центрів, міжшкільних ресурсних центрів, вихователів (груп подовженого дня) здійснюється:
для комунальних закладів освіти — за рахунок коштів освітньої субвенції;
для інших закладів освіти — за рахунок коштів засновника (засновників).».
 		Враховано редакційно    
    -264- Романова А.А.
 «Стаття 24. Робочий час, педагогічне навантаження та оплата праці педагогічних працівників.
1. Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним залежно від посади навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями, розробленими на основі Кваліфікаційних характеристик професій та посад педагогічних працівників, та затверджуються керівниками закладів за погодженням з виборним профспілковим органом. Кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки України.
2. Засновники або уповноважені ними органи, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти, перегляд умов праці здійснюється його керівником за погодженням з виборним профспілковим органом. Педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною другою цієї статті, встановлюється тільки за його письмовою згодою.
Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.
Педагогічне навантаження вчителя включає: 18 навчальних годин протягом навчального тижня, за які встановлюється тарифна ставка заробітної плати. За виконання окремих видів освітньої діяльності встановлюються доплати в такому співвідношенні до тарифної ставки:
а) класне керівництво у 1-11 (12) класах – 20-25 відсотків;
б) перевірку навчальних робіт учнів (включаючи практичні та лабораторні роботи з предметів відповідно до навчальних планів), - 15-20 відсотків з урахуванням обсягу навчального навантаження;
в) завідування: навчальним майстернями, кабінетами інформатики, – 15-20 відсотків; навчальними (методичними, навчально-методичними) кабінетами (лабораторіями), ресурсними кімнатами, навчально-дослідними ділянками (теплицями, парниковими господарствами), лабораторіями, музеями, кімнатами зберігання зброї, стрілецьким тиром, спортивними залами (майданчиками), актовими залами, вечірніми, заочними відділеннями – 10-15 відсотків;
відділеннями, навчально-консультаційними пунктами, музичними та художніми школами, хоровими, хореографічними, цирковими, музично-хореографічними училищами, навчально-консультаційними пунктами, господарством у вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах – 10 відсотків;
г) керівництво початковими, вечірніми закладами загальної середньої освіти, філіями закладів загальної середньої освіти, інтернатами (пансіонами) – 25 відсотків;
г’) керівництво предметними, методичними комісіями, об’єднаннями, обслуговування обчислювальної техніки - 10 - 15 відсотків;
д) проведення позакласної роботи з фізичного виховання учнів – 10 - 40 відсотків;
е) за бібліотечну роботу, роботу з бібліотечним фондом підручників, завідування бібліотекою та за виконання інших видів педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) та іншої роботи – 5-15 відсотків.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за рахунок власних надходжень.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних та інших працівників закладів освіти за роботу з дітьми з особливими освітніми потребами, з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями в інклюзивних, спеціальних класах (групах) підвищуються на 20- 25 відсотків, а в закладах освіти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – на 30 відсотків.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних працівників, які мають педагогічні, почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені, використовують у роботі іноземну мову, працюють в певних типах закладів загальної середньої освіт, зокрема з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів (стаття 34 законопроекту передбачає можливість створення таких закладів загальної середньої освіти), підвищуються на 10 – 33 відсотки.
Розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності, а також підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за власні кошти.
4. Робочий час вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя, асистента вчителя спеціального закладу загальної середньої освіти, інклюзивних та спеціальних класів закладів загальної середньої освіти - 25 годин на тиждень.
5. Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 61 Закону України «Про освіту».
6. Умови та порядок обчислення заробітної плати педагогічних працівників державних, комунальних закладів загальної середньої освіти визначаються на основі їх тарифікації у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з відповідними міністерствами.
При обчисленні заробітної плати тривалість навчальної години становить у перших класах – 35 хвилин, других – четвертих класах – 40 хвилин, п’ятих – дванадцятих класах – 45 хвилин.
Ставки заробітної плати педагогічних працівників встановлюються виходячи з затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі перерви, передбачені між уроками, заняттями, є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість навчальних занять і перерв встановлюється відповідно до положення про навчальний заклад з урахуванням норм законодавства.
7. Оплата праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, в тому числі інклюзивно-ресурсних центрів, навчально-реабілітаційних центрів, міжшкільних ресурсних центрів, вихователів (груп подовженого дня) здійснюється:
для комунальних закладів освіти — за рахунок коштів освітньої субвенції;
для інших закладів освіти — за рахунок коштів засновника (засновників).».
 		Враховано редакційно    
176. 1. Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
2. Засновник або уповноважений ним орган, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої укладеним письмовим трудовим договором та/або посадовими обов’язками.
3. Педагогічна діяльність вчителя включає:
1) діяльність в межах його педагогічного навантаження;
2) окремі види педагогічної діяльності, за які встановлюються доплати в такому співвідношенні до тарифної ставки:
а) класне керівництво у 1-11 (12) класах - 20-25 відсотків;
б) перевірка навчальних робіт учнів - 10-20 відсотків (пропорційно педагогічному навантаженню вчителя);
в) завідування:
майстернями, кабінетами інформатики - 15-20 відсотків;
навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами, навчально-дослідними ділянками - 10-15 відсотків;
 		    1. Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним залежно від посади навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями, розробленими на основі професійних стандартів (кваліфікаційних характеристик професій та посад педагогічних працівників) та затверджуються керівниками закладів за погодженням з виборним профспілковим органом (за наявності).
2. Засновники або уповноважені ними органи, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
3. Педагогічне навантаження вчителя на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин протягом навчального тижня.
За виконання окремих видів діяльності встановлюються доплати в такому співвідношенні до тарифної ставки:
а) класне керівництво у 1-11 (12) класах – 20-25 відсотків;
б) перевірку навчальних (практичних, лабораторних тощо) робіт учнів - 15-20 відсотків (пропорційно педагогічному навантаженню вчителя);
в) завідування:
навчальними майстернями, кабінетами інформатики, – 15-20 відсотків;
навчальними (методичними, навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами (майданчиками), навчально-дослідними ділянками (теплицями, парниковими господарствами тощо), музеями, кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, актовими залами – 10-15 відсотків;
 
177. г) за роботу в інклюзивних класах (групах) - у граничному розмірі 20 відсотків;
 		 -265- Кириленко І.Г.
 Підпункт г) пункту 2 частини 3 статті 24 викласти у такій редакції:
«г) за роботу в інклюзивних класах (групах) - у розмірі 20 відсотків;»
Обґрунтування
Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. Проведення корекційно-розвиткової роботи призводить до інтенсифікації праці педагогічних працівників та підвищення емоційно-інтелектуального навантаження. Це обумовлює потребу у встановленні фікованого розміру доплати за роботу в інклюзивних класах (групах). Окрім того, досвід виплати працівникам закладів освіти надбавок і доплат, встановлених нормативно-правовими актами у граничному розмірі (надбавка за престижність педагогічної роботи, надбавка за складність і напруженість у роботі, доплата за роботу у нічний час тощо), засвідчує, що, як правило, такі виплати проводяться у розмірі, меншому, ніж граничний
 		Враховано редакційно   відділеннями, у тому числі профільними, вечірніми та заочними, навчально-консультаційними пунктами – 10-15 відсотків;
структурними підрозділами закладів освіти (у тому числі початковою школою, дошкільним, позашкільним підрозділами, пансіоном тощо) – 25 відсотків;
г) керівництво методичними (предметними) комісіями (об’єднаннями) - 10-15 відсотків;
ґ) обслуговування комп’ютерної техніки - 10-15 відсотків;
 
    -266- Кириленко І.Г.
 Пункт 2 частини 3 статті 24 доповнити підпунктом ґ) наступного змісту:
«ґ) за керівництво предметними, методичними комісіями, об’єднаннями – 10-15 % посадового окладу»
Обґрунтування
Пунктом 40 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОНУ № 102 від 15.04.93, передбачено лише доплату учителям загальноосвітніх навчальних закладів за керівництво предметними, цикловими та методичними комісіями в розмірі 10-15 відсотків ставки заробітної плати. Натомість, питання додаткової оплати за керівництво методичними об’єднаннями потребує урегулювання.
 		Враховано редакційно    
    -267- Литвин В.М.
 Пункт 2 частини третьої статті 24 викласти в такій редакції: «Окремі види педагогічної діяльності (загальний обсяг яких не може перевищувати 18 годин на тиждень), за які встановлюються доплати в такому співвідношенні до тарифної ставки:
класне керівництво у 1-11 (12) класах – 20-25 відсотків;
перевірка навчальних робіт учнів – 15-20 відсотків;
завідування:
майстернями, спортивними залами (майданчиками), актовими залами, кабінетами інформатики – 15-20 відсотків;
навчальними (методичними) кабінетами та кабінетами початкових класів, ресурсними кімнатами – 1015 відсотків;
навчально-дослідними ділянками, лабораторіями, музеями – 1015 відсотків;
керівництво предметними, цикловими та методичними комісіями, об’єднаннями – 10 – 15 відсотків;
за роботу в інклюзивних класах (групах) - у граничному розмірі 20 відсотків;
Вимоги до видів педагогічної діяльності, за які передбачено доплати, їх розмір та порядок встановлення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за власні та позабюджетні кошти».
 		Враховано редакційно    
178. 3) інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, трудовим договором та/або посадовими обов’язками.
 		 -268- Ільюк А.О.
 Пункт 3 частини третьої статті 24 викласти в наступній редакції:
«3. Педагогічна діяльність вчителя включає:
….
3) інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, експериментальної, організаційної) діяльності, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, трудовим договором та/або посадовими обов’язками.
За інші види педагогічної діяльності законодавством та/або засновником можуть встановлюватися доплати.
Вимоги до видів педагогічної діяльності, за які передбачено доплати, розмір таких доплат, порядок та умови встановлення в державних та комунальних закладах освіти визначаються Кабінетом Міністрів України.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за рахунок власних надходжень.
 		Враховано редакційно   д) проведення позакласної роботи з фізичного виховання учнів – 10-40 відсотків;
 
179. За інші види педагогічної діяльності законодавством та/або засновником можуть встановлюватися доплати.
Вимоги до видів педагогічної діяльності, за які передбачено доплати, розмір таких доплат, порядок та умови встановлення в державних та комунальних закладах освіти визначаються Кабінетом Міністрів України.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за рахунок власних надходжень.
4. Робочий час (скорочена тривалість робочого часу) вихователя закладу загальної середньої освіти, вихователя спеціального закладу загальної середньої освіти та асистента вчителя у закладі загальної середньої освіти становить 36 годин на тиждень. Педагогічне навантаження вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя спеціального закладу загальної середньої освіти та асистента вчителя у закладі загальної середньої освіти - 25 годин на тиждень.
Розміри тарифних ставок педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 		    е) завідування бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним фондом підручників – 5-15 відсотків.
Засновник закладу освіти та/або заклад освіти має право встановлювати додаткові види та розміри доплат за рахунок власних надходжень.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних та інших працівників закладів освіти за роботу з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах (групах) підвищуються на 25 відсотків, а в спеціальних класах (групах), інклюзивно-ресурсних центрах, закладах освіти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – на 30 відсотків.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних працівників, які мають педагогічні, почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені, використовують у роботі іноземну мову, підвищуються на 10-30 відсотків.
Вимоги до видів діяльності, за які цим Законом передбачено доплати, підвищення окладів, розмір таких доплат, підвищень, порядок та умови встановлення в державних та комунальних закладах освіти визначаються Кабінетом Міністрів України.
Засновники приватних, корпоративних закладів освіти мають право встановлювати інші, ніж передбачено цим Законом, розмір і умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних і науково-педагогічних працівників. Отримані приватним, корпоративним закладом освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів освіти.
4. Педагогічне навантаження вихователя закладу загальної середньої освіти, асистента вихователя інклюзивних груп подовженого дня становить 30 годин, вихователя спеціальної школи та асистента вчителя інклюзивних класів закладів загальної середньої освіти - 25 годин на тиждень, що становить тарифну ставку.
Розміри тарифних ставок педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
180. 5. Розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником.
 		 -269- Кириленко І.Г.
 Абзац перший частини 5 статті 24 викласти у такій редакції:
«Розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації закладу освіти».
Обґрунтування
З метою захисту прав педагогічних працівників під час розподілу педагогічного навантаження необхідно обумовити обов’язок керівника закладу освіти погоджувати такий розподіл з виборним органом первинної профспілкової організації закладу освіти.
 		Враховано редакційно   5. Розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти, перегляд умов праці здійснюється його керівником за погодженням з виборним профспілковим органом (за наявності).
 
    -270- Мельник С.І.
 Абзац перший частини п’ятої статті 24 доповнити словами «за погодженням із профспілковою організацією»;
 		Враховано    
181. Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу освіти обсягом менше тарифної ставки, передбаченої цією статтею, встановлюється тільки за його згодою.
Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів, що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства про працю.
6. Оплата праці педагогічних працівників здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про оплату праці» та інших законів.
Норма педагогічного навантаження вчителя на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень.
Порядок обчислення заробітної плати педагогічних працівників державних, комунальних закладів загальної середньої освіти визначається центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
7. Оплата праці вихователів груп подовженого дня здійснюється:
для комунальних закладів освіти - за рахунок коштів освітньої субвенції;
 		    Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу освіти обсягом менше тарифної ставки, передбаченої цією статтею, встановлюється тільки за його письмовою згодою.
Перерозподіл педагогічного навантаження впродовж навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремими навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства про працю.
5. Оплата праці педагогічних працівників здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про оплату праці», цього закону та інших законів.
Порядок обчислення заробітної плати педагогічних працівників державних, комунальних закладів загальної середньої освіти визначається на основі їх тарифікації центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
При обчисленні заробітної плати тривалість навчальної години становить у перших класах – 35 хвилин, других – четвертих класах – 40 хвилин, п’ятих – дванадцятих класах – 45 хвилин.
6. Оплата праці педагогічних працівників, у тому числі вихователів груп подовженого дня, закладів загальної середньої освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, навчально-реабілітаційних центрів, міжшкільних ресурсних центрів здійснюється:
для комунальних закладів освіти — за рахунок коштів освітньої субвенції;
 
182. для інших закладів освіти - за рахунок коштів засновника (засновників).
 		 -271- Унгурян П.Я.
 В абзаці 3 частини сьомої статті 24 слова «коштів засновника (засновників)» замінити словами «джерел, не заборонених законодавством».
 		Враховано редакційно   для інших закладів освіти — за рахунок коштів засновника (засновників) та інших джерел, не заборонених законодавством.
 
    -272- Ільюк А.О.
 Статтю 24 доповнити частиною восьмою наступного змісту:
«8. Оплата праці педагогічних працівників груп подовженого дня здійснюється за рахунок освітньої субвенції».
 		Враховано редакційно    
    -273- Тригубенко С.М.
 У частині 7 статті 24 слова «для інших закладів освіти – за рахунок коштів засновника (засновників)» замінити словами «для інших закладів освіти – за рахунок джерел, незаборонених законодавством».
 		Враховано редакційно    
    -274- Івченко В.Є.
 Статтю 24 викласти в такій редакції; «1. Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним залежно від посади навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями розробленими на основі Кваліфікаційних характеристик професій та посад педагогічних працівників, та затверджуються керівниками закладів за погодженням з виборним профспілковим органом. Кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки України.
Засновники або уповноважені ними органи, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором та посадовими обов’язками.
Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти, перегляд умов праці здійснюється його керівником за погодженням х виборним профспілковим органом. Педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною другою цієї статті, встановлюється лише за його письмовою згодою.
Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.
Педагогічне навантаження вчителя включає:
18 навчальних годин протягом навчального тижня, за які встановлюється тарифна ставка заробітної плати.
За виконання окремих видів освітньої діяльності встановлюються доплати в такому співвідношенні до тарифної ставки:
а) класне керівництво у 1-11 (12)класах – 20-25 відсотків;
б) перевірку навчальних робіт учнів (включаючи практичні та лабораторні роботи з предметів відповідно до навчальних планів), - 15-20 відсотків з урахуванням обсягу навчального навантаження;
в) завідування:
навчальними майстернями, кабінетами інформатики, - 15-20 відсотків;
навчальними (методичними, навчально-методичними) кабінетами (лабораторіями), ресурсними кімнатами, навчально-дослідними ділянками (теплицями, парниковими господарствами), лабораторіями, музеями, кімнатами зберігання зброї, стрілецьким тиром, спортивними залами (майданчиками), актовими залами, вечірніми, заочними відділеннями – 10-15 відсотків;
відділеннями. навчально-консультаційними пунктами, музичними та художніми школами, хоровими, хореографічними, цирковими, музично-хореографічними училищами, навчально-консультаційними пунктами, господарством у вечірніх (змінних) загальноосвітніх закладах – 10 відсотків;
г) керівництво початковими, вечірніми закладами загальної середньої освіти, філіями закладів загальної середньої освіти, інтернатами (пансіонами) – 25 відсотків;
ґ)керівництво предметними, методичними комісіями, об’єднаннями, обслуговування обчислювальної техніки – 10-15 відсотків;
д) проведення позакласної роботи з фізичного виховання учнів – 10-40 відсотків;
є) за бібліотечну роботу, роботу з бібліотечним фондом підручників, завідування бібліотекою та за виконання інших видів педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) та іншої роботи – 5-15 відсотків.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за рахунок власних надходжень.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних та інших працівників закладів освіти за роботу з дітьми з особливими освітніми потребами, з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями в інклюзивних, спеціальних класах (групах) підвищуються на 20-25 відсотків, а в закладах освіти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - на 30 відсотків.
Посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних працівників, які мають педагогічні, почесні, вчені, спортивні, звання, наукові ступені, використовують у роботі іноземну мову, працюють в певних типах закладів загальної середньої освіти, зокрема з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, підвищуються на 10-33 відсотки.
Розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності, а також підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Засновник має право встановлювати інші види доплат за власні кошти.
Робочий час вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя, асистента вчителя спеціального закладу загальної середньої освіти, інклюзивних та спеціальних класів закладів загальної середньої освіти – 25 годин на тиждень.
Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників встановлюються кабінетом Міністрів України відповідно до статті 61 Закону України «Про освіту».
Умови та порядок обчислення заробітної плати педагогічних працівників державних, комунальних закладів загальної середньої освіти визначаються на основі їх тарифікації у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з відповідними міністерствами.
При обчисленні заробітної плати тривалість навчальної години становить у перших класах – 35 хвилин, других – четвертих класах – 40 хвилин, п’ятих дванадцятих класах – 45 хвилин.
Ставки заробітної плати педагогічних працівників встановлюються, виходячи з затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі перерви передбачені між уроками, заняттями, є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість навчальних занять і перерв встановлюється відповідно до положення про навчальний заклад з урахуванням норм законодавства.
Оплата праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, в тому числі інклюзивно-ресурсних центрів, навчально-реабілітаційних центрів, міжшкільних ресурсних центрів, вихователів (груп подовженого дня)здійснюється:
для комунальних закладів освіти – за рахунок коштів освітньої субвенції;
для інших закладів освіти – за рахунок коштів засновника (засновників).».
 		Враховано редакційно    
183. Стаття 25. Права, обов’язки та відповідальність батьків учнів
 		    Стаття 25. Права, обов’язки та відповідальність батьків учнів
 
184. 1. Батьки учнів мають права та обов’язки у сфері загальної середньої освіти, передбачені цим Законом та Законом України «Про освіту».
 		 -275- Литвин В.М.
 Статтю 25 викласти в такій редакції: «Стаття 25. Права, обов’язки та відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють здобувачів загальної середньої освіти
1. Батьки або особи, які їх замінюють здобувачів загальної середньої освіти мають права та обов’язки у сфері загальної середньої освіти, передбачені цим Законом та Законом України «Про освіту», Сімейним кодексом.
2. Батьки або особи, які їх замінюють здобувачів загальної середньої освіти за власною ініціативою та на добровільних засадах можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Обґрунтування:
Українське законодавство встановлює права та обов’язки як батьків так й осіб, які їх замінюють;
 		Враховано редакційно ( в частині 3 статті 1 цього законопроекту  1. Батьки учнів мають права та обов’язки у сфері загальної середньої освіти, передбачені цим Законом, Законом України «Про освіту» та іншими законами України.
 
185. 2. На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти.
 		 -276- Литвин В.М.
 Частину другу статті 25 викласти у такій редакції: «2. На батьків учнів, або осіб, які їх замінюють, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти».
 		Враховано редакційно (в частині 3 статті 1 цього законопроекту.  2. На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти.
 
    -277- Недава О.А.
 \
У статті 25 пункт 2 викласти у редакції: «2. Батьки учнів, а також керівники закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, зобов’язані забезпечити здобуття ними повної загальної середньої освіти та несуть відповідальність за здобуття такої освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти».
 		Відхилено Обґрунтування: У редакції першого читання словосполучення «покладається відповідальність,» що в розумінні є й зобов’язанням забезпечити здобуття освіти   
186. 3. Батьки за власною ініціативою та на добровільних засадах можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
 		 -278- Івченко В.Є.
 Частину третю статті 25 доповнити реченням такого змісту:
«Батьки учнів мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу освіти.».
 		Відхилено Обґрунтування В частині 1 статті 30 визначено цього законопроекту визначено, що такі питання вирішуються статутом та іншими документами навчального закладу  3. Батьки за власною ініціативою та на добровільних засадах можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
 
187. Стаття 26. Інклюзивне навчання
1. Заклади загальної середньої освіти на підставі письмових звернень батьків дітей з особливими освітніми потребами утворюють інклюзивні та/або спеціальні класи у порядку, визначеному законодавством.
Для учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти, на підставі письмового звернення їх батьків утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи подовженого дня.
 		    Стаття 26. Інклюзивне навчання
1. Заклади загальної середньої освіти на підставі письмових звернень батьків дітей з особливими освітніми потребами утворюють інклюзивні та/або спеціальні класи у порядку, визначеному законодавством.
Для учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти, на підставі письмового звернення їх батьків утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи подовженого дня.
 
188. 2. Організація інклюзивного навчання у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -279- Тригубенко С.М.
 Частину 2 статті 26 доповнити новим абзацом у наступній редакції: «Організація інклюзивного навчання у приватних закладах загальної середньої освіти здійснюється у порядку, затвердженому їх засновниками.».
 		Відхилено Обґрунтування: Суперечить статті 19 ЗУ «Про освіту» Органи державної влади мають створити умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребам для здобуття освіти. Порядок організації надання психолого-педагогічних послуг для інклюзивного навчання визначається МОН (пункт 4 статті 20 базового Закону України «Про освіту»)  2. Організація інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -280- Унгурян П.Я.
 Частину 2 статті 26 доповнити новим абзацом у наступній редакції: «Організація інклюзивного навчання у приватних закладах загальної середньої освіти здійснюється у порядку, затвердженому їх засновниками.».
 		Відхилено Обґрунтування Суперечить статті 19 Закону України «Про освіту». Органи державної влади мають створити умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребам для здобуття освіти. Порядок організації надання психолого-педагогічних послуг для інклюзивного навчання визначається центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (пункт 4 статті 20 Закону України «Про освіту»)   
    -281- Констанкевич І.М.
 Частину 2 статті 26 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які не відвідують заклади освіти та не отримують відповідної допомоги, забезпечується інклюзивно-ресурсними центрами.».
Обґрунтування
Частину 2 статті 26 необхідно доповнити таким типом закладу освіти, що забезпечує надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які не відвідують заклади освіти та не отримують відповідної допомоги, як інклюзивно-ресурсні центри, створення яких зобов’язано обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації і органи місцевого самоврядування прикінцевими положеннями Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145
 		Відхилено бгурунтування: Норма є зайвою. У пункті 5 статті 20 Закону України «Про освіту» така норма існує. На цей час вже затверджене і діє Положення «Про інклюзивно-ресурсний центр», (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року №545)   
    -282- Івченко В.Є.
 Частину другу статті 26 доповнити речення такого змісту:
«Для забезпечення надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які не відвідують заклади освіти та не отримують відповідної допомоги, створюються інклюзивно-ресурсні центри у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.»
 		Відхилено бгурунтування: Норма є зайвою. У пункті 5 статті 20 Закону України «Про освіту» така норма існує. На цей час вже затверджене і діє Положення «Про інклюзивно-ресурсний центр», (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року №545)   
    -283- Марченко О.О.
 Частину 2 статті 26 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які не відвідують заклади освіти та не отримують відповідної допомоги, забезпечується інклюзивно-ресурсними центрами.».
 		Відхилено Обгурунтування: Норма є зайвою. У пункті 5 статті 20 Закону України «Про освіту» така норма існує. На цей час вже затверджене і діє Положення «Про інклюзивно-ресурсний центр», (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року №545)   
    -284- -- Н.д.Співаковський О.В. (Реєстр.картка №26) слова «державних і - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!комунальних» виключити.
 		Враховано    
189. 3. Потреба учня з особливими освітніми потребами в індивідуальній програмі розвитку, індивідуальному навчальному плані визначається згідно з висновком інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
 		 -285- Литвин В.М.
 Частину третю статті 26 вилучити, оскільки вона суперечить частині четвертій.
 		Відхилено бгурунтування Частина 3-4 не суперечить один одному, тому що частина 4 встановлює, що індивідуальна програма та навчальний план встановлюється за потреби, а частина 3 вказує хто визначає цю потребу  3. Потреба учня з особливими освітніми потребами в індивідуальній програмі розвитку, індивідуальному навчальному плані визначається згідно з висновком інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
 
190. 4. Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, та у порядку, визначеному законодавством, складається індивідуальна програма розвитку дитини та індивідуальний навчальний план (за потреби).
 		    4. Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, та у порядку, визначеному законодавством, складається індивідуальна програма розвитку дитини та індивідуальний навчальний план (за потреби).
 
191. 5. Індивідуальна програма розвитку визначає перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дитині, що надаються індивідуально та/або в груповій формі.
 		    5. Індивідуальна програма розвитку визначає перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дитині, що надаються індивідуально та/або в груповій формі.
 
192. 6. Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для учня з особливими освітніми потребами забезпечує асистент вчителя.
 		 -286- Мельник С.І.
 частину шосту статті 26 доповнити словами «потреба якого визначається згідно з висновком інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини»;
 		Враховано в частині 3 статті 26 цього законопроекту  6. Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для учня з особливими освітніми потребами забезпечує асистент вчителя.
 
193. 7. В освітньому процесі соціальні потреби учнів з особливими освітніми потребами забезпечуються асистентом дитини - соціальним працівником, одним із батьків або особою, уповноваженою ними.
 		 -287- Констанкевич І.М.
 Частину 7 статті 26 викласти у такій редакції:
«7. В освітньому процесі соціальні потреби учнів з особливими освітніми потребами забезпечуються асистентом учня — соціальним працівником, одним із батьків або особою, уповноваженою ними. Асистент учня може допускатися до участі в освітньому процесі для виконання його функцій виключно за умови проходження спеціальної підготовки, що підтверджена відповідним документом. Умови допущення асистента учня до освітнього процесу для виконання його функцій та вимоги до нього визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Допущення асистента учня до участі в освітньому процесі вирішує керівник закладу освіти на підставі укладення відповідного договору між закладом освіти та асистентом учня за згодою батьків.»
Обґрунтування
Частину 2 статті 26 необхідно доповнити таким типом закладу освіти, що забезпечує надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які не відвідують заклади освіти та не отримують відповідної допомоги, як інклюзивно-ресурсні центри, створення яких зобов’язано обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації і органи місцевого самоврядування прикінцевими положеннями Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145.
У частині 7 статті 26 щодо посади асистента дитини доцільно виписати «асистента учня», оскільки учасниками освітнього процесу визнано саме учнів, а не дітей.
 		Враховано частині 3 цієї статті  7. В освітньому процесі соціальні потреби учнів з особливими освітніми потребами забезпечуються асистентом учня — соціальним працівником, одним із батьків або особою, уповноваженою ними.
 
    -288- Мельник С.І.
 Абзац перший частини сьомої статті 26 після слів «одним із батьків» доповнити словами та знаками « (законних представників)»;
 		Враховано в частині 3 статті 1 цього законопроекту   
    -289- Івченко В.Є.
 У тексті частини сьомої статті 27 слово «дитини» замінити словом «учня».
Обґрунтування
Законопроектом учасниками освітнього процесу визнано саме учнів, а не дітей.
 		Враховано    
194. Асистент дитини може допускатися до участі в освітньому процесі для виконання його функцій виключно за умови проходження спеціальної підготовки, що підтверджена відповідним документом. Умови допущення асистента дитини до освітнього процесу для виконання його функцій та вимоги до нього визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -290- Марченко О.О.
 Частину 7 статті 26 викласти у такій редакції:
«7. В освітньому процесі соціальні потреби учнів з особливими освітніми потребами забезпечуються асистентом учня — соціальним працівником, одним із батьків або особою, уповноваженою ними. Асистент учня може допускатися до участі в освітньому процесі для виконання його функцій виключно за умови проходження спеціальної підготовки, що підтверджена відповідним документом. Умови допущення асистента учня до освітнього процесу для виконання його функцій та вимоги до нього визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Допущення асистента учня до участі в освітньому процесі вирішує керівник закладу освіти на підставі укладення відповідного договору між закладом освіти та асистентом учня за згодою батьків.»
 		Враховано   Асистент учня може допускатися до участі в освітньому процесі для виконання його функцій виключно за умови проходження спеціальної підготовки, що підтверджена відповідним документом. Умови допущення асистента учня до освітнього процесу для виконання його функцій та вимоги до нього визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
195. Допущення асистента дитини до участі в освітньому процесі вирішує керівник закладу освіти на підставі укладення відповідного договору між закладом освіти та асистентом дитини за згодою батьків.
 		    Допущення асистента учня до участі в освітньому процесі вирішує керівник закладу освіти на підставі укладення відповідного договору між закладом освіти та асистентом учня за згодою батьків.
 
196. 8. Для організації процесу навчання учнів з особливими освітніми потребами у закладі, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти, облаштовуються ресурсні кімнати та медіатеки.
 		 -291- Мельник С.І.
 Частину восьму статті 26 доповнити словами та знаками «за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством».
 		Враховано   8. Для організації процесу навчання учнів з особливими освітніми потребами у закладі, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти, облаштовуються ресурсні кімнати та медіатеки за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
 
197. 9. Оскарження рішень, пов’язаних з реалізацією індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти, індивідуального навчального плану та індивідуальної програми розвитку, здійснюється шляхом подання відповідної скарги до керівника, засновника закладу освіти чи уповноваженого ним органу відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та/або в інший спосіб, визначений законодавством.
 		 -292- -- Н.д.Співаковський О.В. (Реєстр.картка №26) доповнити частиною 10 такого змісту: - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
«10. Фінансування інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, які зумовлені станом їх здоров’я, здійснюється відповідно критеріїв, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків. Критерії фінансування для інших категорій дітей з особливими освітніми потребами визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки України.».
 		Враховано у статті 58  9. Оскарження рішень, пов’язаних з реалізацією індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти, індивідуального навчального плану та індивідуальної програми розвитку, здійснюється шляхом подання відповідної скарги до керівника, засновника закладу освіти чи уповноваженого ним органу відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та/або в інший спосіб, визначений законодавством.
 
198. Стаття 27. Громадське самоврядування в закладі освіти
1. Громадське самоврядування в закладі освіти - право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування, колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених Законом України «Про освіту», цим Законом та установчими документами закладу освіти.
2. Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 Закону України «Про освіту».
3. У закладі освіти можуть діяти:
органи самоврядування працівників закладу освіти;
органи учнівського самоврядування;
органи батьківського самоврядування.
Інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу можуть утворюватися і діяти відповідно до установчого документа закладу освіти.
4. Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються цим Законом та установчими документами закладу освіти.
У діяльність будь-якого органу громадського самоврядування закладу не мають права втручатися представники іншого органу громадського самоврядування закладу.
5. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти, які скликаються не рідше одного разу на рік та формуються з уповноважених представників усіх учасників освітнього процесу (їх органів самоврядування - за наявності).
Інформація про час і місце проведення загальних зборів (конференції) колективу закладу освіти розміщується в закладі освіти та оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу освіти не пізніше ніж за місяць до їх проведення.
Загальні збори (конференція) колективу закладу освіти заслуховують щороку звіт керівника закладу освіти, оцінюють його діяльність і за результатами оцінки можуть ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.
Стаття 28. Учнівське самоврядування
1. У закладах освіти та їх структурних підрозділах може діяти учнівське самоврядування з метою формування та розвитку громадянських і соціальних компетентностей учнів, пов’язаних з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту, здорового способу життя тощо.
Учнівське самоврядування здійснюється учнями безпосередньо і через органи учнівського самоврядування.
Учні мають рівні права на участь в учнівському самоврядуванні, зокрема брати участь у роботі дорадчих (консультативних з певних питань), робочих (робочих групах тощо) та інших органів учнівського самоврядування, а також вільно обирати та бути обраними до виборних органів учнівського самоврядування.
2. Учнівське самоврядування може здійснюватися на рівні класу, пансіону (у разі його наявності) та іншого структурного підрозділу закладу освіти.
Органи учнівського самоврядування утворюються за ініціативою учнів та можуть бути одноособовими, колегіальними, а також можуть мати різноманітні форми і назви.
3. Керівник закладу освіти сприяє та створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування.
4. Інші учасники освітнього процесу не повинні перешкоджати і втручатися в діяльність органів учнівського самоврядування.
5. З питань захисту честі, гідності та/або прав учнів закладу освіти керівник учнівського самоврядування має право на невідкладний прийом керівником закладу освіти. Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника учнівського самоврядування про усунення порушень щодо честі, гідності чи прав учня закладу освіти та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та/або законодавства.
Органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи будь-які інші документи, що стосуються їх діяльності.
6. Органи учнівського самоврядування мають право:
брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи та/або ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти;
брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому закладі;
вносити пропозиції до плану роботи закладу освіти, змісту освітніх і навчальних програм.
7. Діяльність органів учнівського самоврядування не повинна призводити до порушення законодавства, установчих документів закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку, прав та законних інтересів інших учасників освітнього процесу.
8. Засади учнівського самоврядування визначаються цим Законом та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (у разі його наявності), що приймається вищим колегіальним органом учнівського самоврядування цього закладу освіти.
У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються законодавством, правилами внутрішнього розпорядку та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (у разі його наявності), що затверджується загальними зборами уповноважених представників класів закладу освіти.
9. Рішення органу учнівського самоврядування виконується учнями на добровільних засадах.
Стаття 29. Органи самоврядування працівників закладу освіти
1. Вищим органом громадського самоврядування працівників закладу є загальні збори трудового колективу закладу освіти.
 		    Стаття 27. Громадське самоврядування в закладі освіти
1. Громадське самоврядування в закладі освіти - право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування, колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених Законом України «Про освіту», цим Законом та установчими документами закладу освіти.
2. Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 Закону України «Про освіту».
3. У закладі освіти можуть діяти:
органи самоврядування працівників закладу освіти;
органи учнівського самоврядування;
органи батьківського самоврядування.
Інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу можуть утворюватися і діяти відповідно до установчого документа закладу освіти.
4. Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються цим Законом та установчими документами закладу освіти.
У діяльність будь-якого органу громадського самоврядування закладу не мають права втручатися представники іншого органу громадського самоврядування закладу.
5. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти, які скликаються не рідше одного разу на рік та формуються з уповноважених представників усіх учасників освітнього процесу (їх органів самоврядування - за наявності).
Інформація про час і місце проведення загальних зборів (конференції) колективу закладу освіти розміщується в закладі освіти та оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу освіти не пізніше ніж за місяць до їх проведення.
Загальні збори (конференція) колективу закладу освіти заслуховують щороку звіт керівника закладу освіти, оцінюють його діяльність і за результатами оцінки можуть ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.
Стаття 28. Учнівське самоврядування
1. У закладах освіти та їх структурних підрозділах може діяти учнівське самоврядування з метою формування та розвитку громадянських і соціальних компетентностей учнів, пов’язаних з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту, здорового способу життя тощо.
Учнівське самоврядування здійснюється учнями безпосередньо і через органи учнівського самоврядування.
Учні мають рівні права на участь в учнівському самоврядуванні, зокрема брати участь у роботі дорадчих (консультативних з певних питань), робочих (робочих групах тощо) та інших органів учнівського самоврядування, а також вільно обирати та бути обраними до виборних органів учнівського самоврядування.
2. Учнівське самоврядування може здійснюватися на рівні класу, пансіону (у разі його наявності) та іншого структурного підрозділу закладу освіти.
Органи учнівського самоврядування утворюються за ініціативою учнів та можуть бути одноособовими, колегіальними, а також можуть мати різноманітні форми і назви.
3. Керівник закладу освіти сприяє та створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування.
4. Інші учасники освітнього процесу не повинні перешкоджати і втручатися в діяльність органів учнівського самоврядування.
5. З питань захисту честі, гідності та/або прав учнів закладу освіти керівник учнівського самоврядування має право на невідкладний прийом керівником закладу освіти. Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника учнівського самоврядування про усунення порушень щодо честі, гідності чи прав учня закладу освіти та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та/або законодавства.
Органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи будь-які інші документи, що стосуються їх діяльності.
6. Органи учнівського самоврядування мають право:
брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи та/або ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти;
брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому закладі;
вносити пропозиції до плану роботи закладу освіти, змісту освітніх і навчальних програм.
7. Діяльність органів учнівського самоврядування не повинна призводити до порушення законодавства, установчих документів закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку, прав та законних інтересів інших учасників освітнього процесу.
8. Засади учнівського самоврядування визначаються цим Законом та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (у разі його наявності), що приймається вищим колегіальним органом учнівського самоврядування цього закладу освіти.
У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються законодавством, правилами внутрішнього розпорядку та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (у разі його наявності), що затверджується загальними зборами уповноважених представників класів закладу освіти.
9. Рішення органу учнівського самоврядування виконується учнями на добровільних засадах.
Стаття 29. Органи самоврядування працівників закладу освіти
1. Вищим органом громадського самоврядування працівників закладу є загальні збори трудового колективу закладу освіти.
 
199. Порядок та періодичність скликання (не менш як один раз на рік), порядок прийняття рішень, чисельність, склад загальних зборів трудового колективу, інші питання діяльності, що не врегульовані законодавством, визначаються статутом і колективним договором (у разі наявності) закладу освіти.
 		 -293- Тригубенко С.М.
 У другому абзаці частини 1 статті 29 видали дужку зі словами « (не менш як один раз на рік)»
 		Враховано   Порядок та періодичність скликання, порядок прийняття рішень, чисельність, склад загальних зборів трудового колективу, інші питання діяльності, що не врегульовані законодавством, визначаються статутом і колективним договором (у разі наявності) закладу освіти.
 
200. 2. Загальні збори трудового колективу:
 		    2. Загальні збори трудового колективу:
 
201. розглядають та схвалюють проект колективного договору;
 		    розглядають та схвалюють проект колективного договору;
 
202. затверджують правила внутрішнього трудового розпорядку;
 		 -294- Тригубенко С.М.
 У частині 2 статті 29 слово «затверджують» замінити словом «схвалюють».
 		Відхилено бгурунтування Термін «затвердження» використовується в Кодексі законів про працю.  затверджують правила внутрішнього трудового розпорядку;
 
    -295- Унгурян П.Я.
 В абзаці 3 частини другої статті 29 слово «затверджують» замінити словом «схвалюють».
 		Відхилено Обґрунтування Термін «затвердження» використовується в Кодексі законів про працю.   
203. визначають порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії з трудових спорів;
обирають комісію з трудових спорів.
Загальні збори трудового колективу можуть утворювати комісію з питань охорони праці та здійснювати інші повноваження, визначені законодавством.
3. Рішення загальних зборів трудового колективу підписуються головуючим на засіданні та секретарем.
Рішення загальних зборів трудового колективу, прийняті у межах їх повноважень, є обов’язковими до виконання всіма працівниками закладу освіти.
Стаття 30. Органи батьківського самоврядування закладу освіти
1. Батьківське самоврядування - право батьків учнів як безпосередньо, так і через органи батьківського самоврядування, колективно вирішувати окремі питання організації освітнього процесу в закладі освіти, захисту прав та інтересів учнів, організації їх дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) в межах повноважень, визначених цим Законом та статутом закладу освіти.
2. Батьки мають право створювати різні органи батьківського самоврядування (в межах класу, закладу освіти, за інтересами тощо).
3. Батьки можуть розглядати будь-які питання і приймати рішення, крім тих, що відносяться до компетенції інших органів управління чи органів громадського самоврядування закладу освіти.
4. Рішення органу батьківського самоврядування виконується батьками виключно на добровільних засадах.
Рішення органу батьківського самоврядування з питань організації освітнього процесу та/або діяльності закладу освіти можуть бути реалізовані виключно рішенням керівника закладу освіти та за умови, що таке рішення не суперечить законодавству.
Рішення, заходи та форми батьківського самоврядування не повинні призводити до надання іншим учасникам освітнього процесу привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками, порушувати їх права та/або законні інтереси, а також не можуть бути підставою для прийняття управлінських рішень, що не відповідають законодавству.
5. Органи батьківського самоврядування мають право, але не зобов’язані, оформляти свої рішення відповідними протоколами.
6. Працівники закладів освіти не мають права втручатися в діяльність батьківського самоврядування, а також збирати чи зберігати протоколи засідань органів батьківського самоврядування.
 		    визначають порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії з трудових спорів;
обирають комісію з трудових спорів.
Загальні збори трудового колективу можуть утворювати комісію з питань охорони праці та здійснювати інші повноваження, визначені законодавством.
3. Рішення загальних зборів трудового колективу підписуються головуючим на засіданні та секретарем.
Рішення загальних зборів трудового колективу, прийняті у межах їх повноважень, є обов’язковими до виконання всіма працівниками закладу освіти.
Стаття 30. Органи батьківського самоврядування закладу освіти
1. Батьківське самоврядування - право батьків учнів як безпосередньо, так і через органи батьківського самоврядування, колективно вирішувати окремі питання організації освітнього процесу в закладі освіти, захисту прав та інтересів учнів, організації їх дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) в межах повноважень, визначених цим Законом та статутом закладу освіти.
2. Батьки мають право створювати різні органи батьківського самоврядування (в межах класу, закладу освіти, за інтересами тощо).
3. Батьки можуть розглядати будь-які питання і приймати рішення, крім тих, що відносяться до компетенції інших органів управління чи органів громадського самоврядування закладу освіти.
4. Рішення органу батьківського самоврядування виконується батьками виключно на добровільних засадах.
Рішення органу батьківського самоврядування з питань організації освітнього процесу та/або діяльності закладу освіти можуть бути реалізовані виключно рішенням керівника закладу освіти та за умови, що таке рішення не суперечить законодавству.
Рішення, заходи та форми батьківського самоврядування не повинні призводити до надання іншим учасникам освітнього процесу привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками, порушувати їх права та/або законні інтереси, а також не можуть бути підставою для прийняття управлінських рішень, що не відповідають законодавству.
5. Органи батьківського самоврядування мають право, але не зобов’язані, оформляти свої рішення відповідними протоколами.
6. Працівники закладів освіти не мають права втручатися в діяльність батьківського самоврядування, а також збирати чи зберігати протоколи засідань органів батьківського самоврядування.
 
204. Розділ V
ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ
ОСВІТИ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ
Стаття 31. Заклад загальної середньої освіти
1. Юридична особа має статус закладу загальної середньої освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність, що здійснюється на одному чи декількох рівнях повної загальної середньої освіти.
Заклад загальної середньої освіти має право набувати майнові та немайнові права, нести обов’язки, виступати стороною у судовому процесі, мати у власності кошти та інше майно відповідно до законодавства.
Заклад загальної середньої освіти має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у фінансових установах та може мати бланки, печатки та штампи із своїм найменуванням та символікою.
Заклад освіти провадить освітню діяльність на певному рівні повної загальної середньої освіти за умови наявності відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку.
Заклади освіти мають право проводити інноваційну діяльність та можуть укладати з цією метою відповідні договори про співпрацю з іншими закладами освіти (науковими установами), підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами.
 		 -296- Ільюк А.О.
 Абзац п’ятий частини першої статті 31 викласти в наступній редакції:
«Заклади загальної середньої освіти мають право проводити інноваційну діяльність та можуть укладати з цією метою відповідні договори про співпрацю з іншими закладами освіти (науковими установами), підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами тощо, та мати статус експериментального».
Обґрунтування
В зв’язку з діяльністю в Україні та визначення експериментальних закладів загальної освіти варто додати, що заклад, якій відповідає відповідним критеріям може мати статус експериментального.
 		Відхилено , оскільки здійснення інноваційцної діяльності не потребує надання окремого статусу окремим закладам освіти.  Розділ V
ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ
ОСВІТИ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ
Стаття 31. Заклад загальної середньої освіти
1. Юридична особа має статус закладу загальної середньої освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність, що здійснюється на одному чи декількох рівнях повної загальної середньої освіти.
Заклад загальної середньої освіти має право набувати майнові та немайнові права, нести обов’язки, виступати стороною у судовому процесі, мати у власності кошти та інше майно відповідно до законодавства.
Заклад загальної середньої освіти має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у фінансових установах та може мати бланки, печатки та штампи із своїм найменуванням та символікою.
Заклад освіти провадить освітню діяльність на певному рівні повної загальної середньої освіти за умови наявності відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку.
Заклади освіти мають право проводити інноваційну діяльність та можуть укладати з цією метою відповідні договори про співпрацю з іншими закладами освіти (науковими установами), підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами тощо.
 
205. 2. Заклад загальної середньої освіти за формою власності може бути:
 		 -297- Тригубенко С.М.
 Частину 2 статті 31 викласти у наступній редакції:
«2. Заклад загальної середньої освіти за формою власності може бути:
державним – заснований органом державної влади чи юридичною особою державної форми власності;
комунальним – заснований органом місцевого самоврядування чи юридичною особою комунальної форми власності;
приватним – заснований фізичною та/або юридичною особою (особами) приватного права;
корпоративним – заснований шляхом укладання засновницького договору кількома засновниками різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства.».
 		Враховано редакційно   2. Заклад загальної середньої освіти за формою власності може бути:
 
    -298- Унгурян П.Я.
 Частину другу статті 31 викласти у такій редакції:
«2.Заклад загальної середньої освіти за формою власності може бути:
державним – заснований органом державної влади чи юридичною особою державної форми власності;
комунальним – заснований органом місцевого самоврядування чи юридичною особою комунальної форми власності;
приватним – заснований фізичною та/або юридичною особою (особами) приватного права;
корпоративним – заснований шляхом укладання засновницького договору кількома засновниками різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства.».
 		Враховано редакційно    
206. державним - заснованим розпорядчим актом органу державної влади;
 		    державним - заснованим розпорядчим актом органу державної влади;
 
207. комунальним - заснованим розпорядчим актом сільської, селищної, міської, районної, обласної ради;
 		    комунальним - заснованим розпорядчим актом сільської, селищної, міської, районної, обласної ради;
 
208. приватним - заснованим рішенням фізичної та/або юридичної особи приватного права;
 		    приватним - заснованим рішенням фізичної (фізичних) та/або юридичної (юридичних) особи (осіб) приватного права;
 
209. корпоративним - заснованим шляхом укладення засновницького договору кількома засновниками різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства.
 		 -299- Ільюк А.О.
 Абзац п’ятий частини другої викласти в наступній редакції:
«корпоративним — заснованим шляхом укладення засновницького договору кількома засновниками різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства або громадсько-державного партнерства.».
 		Відхилено Обґрунтування Суперечить статті 81 Закону України «Про освіту» та охоплюється поняттям «державно-приватного партнерства». Необхідно додати чітке визначення корпоративного закладу загальної середньої освіти.  корпоративним - заснованим шляхом укладення засновницького договору кількома засновниками різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства.
 
210. 3. Заклади загальної середньої освіти незалежно від форми власності мають рівні права і обов’язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства.
Права і обов’язки закладів загальної середньої освіти реалізуються через їх органи управління відповідно до законодавства та установчих документів.
4. Заклади загальної середньої освіти можуть мати у своєму складі внутрішні структурні підрозділи, зокрема:
дошкільний підрозділ;
початкову школу (у складі гімназії або ліцею);
гімназію (у складі ліцею);
позашкільний підрозділ;
пансіон;
інші внутрішні структурні підрозділи.
Заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі територіально відокремлений структурний підрозділ (філію).
5. Структурний підрозділ діє відповідно до установчих документів закладу загальної середньої освіти та на підставі положення про нього, затвердженого керівником закладу загальної середньої освіти.
6. Заклад загальної середньої освіти може входити до складу освітнього округу, а також мати статус опорного. Положення про освітній округ і опорний заклад освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		    3. Заклади загальної середньої освіти незалежно від форми власності мають рівні права і обов’язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства.
Права і обов’язки закладів загальної середньої освіти реалізуються через їх органи управління відповідно до законодавства та установчих документів.
4. Заклади загальної середньої освіти можуть мати у своєму складі внутрішні структурні підрозділи, зокрема:
дошкільний підрозділ;
початкову школу (у складі гімназії або ліцею);
гімназію (у складі ліцею);
позашкільний підрозділ;
пансіон;
інші внутрішні структурні підрозділи.
Заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі територіально відокремлений структурний підрозділ (філію).
5. Структурний підрозділ діє відповідно до установчих документів закладу загальної середньої освіти та на підставі положення про нього, затвердженого керівником закладу загальної середньої освіти.
6. Заклад загальної середньої освіти може входити до складу освітнього округу, а також мати статус опорного. Положення про освітній округ і опорний заклад освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
211. 7. Відносини між закладами загальної середньої освіти та політичними партіями (об’єднаннями) і релігійними організаціями регулюються статтею 31 Закону України «Про освіту».
 		 -300- Литвин В.М.
 Статтю 31 доповнити абзацом про засади створення та функціонування авторської школи.
 		Відхилено , оскільки правка не конкретизована  7. Відносини між закладами загальної середньої освіти та політичними партіями (об’єднаннями) і релігійними організаціями регулюються статтею 31 Закону України «Про освіту».
 
    -301- Ільюк А.О.
 Доповнити статтю 31 частиною восьмою наступного змісту:
«8. Заклад загальної середньої освіти, що здійснює свою інноваційну, авторську та експериментальну діяльність може мати відповідний статус, що не змінює підпорядкування, типу і форми власності та дає підстави для академічної автономії й звільнення від території обслуговування».
 		Відхилено , оскільки здійснення інноваційцної діяльності не потребує надання окремого статусу окремим закладам освіти.   
212. Стаття 32. Утворення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу загальної середньої освіти
1. Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).
Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства та з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства.
З метою задоволення духовних потреб громадян приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, мають право визначати релігійну спрямованість своєї освітньої діяльності.
Під час утворення закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний враховувати вимоги ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
 		    Стаття 32. Утворення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу загальної середньої освіти
1. Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).
Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства та з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства.
З метою задоволення духовних потреб громадян приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, мають право визначати релігійну спрямованість своєї освітньої діяльності.
Під час утворення закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний враховувати вимоги ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
 
213. 2. У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
 		 -302- Констанкевич І.М.
 Частину 2 статті 32 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише за згодою територіальних громад.».
Обґрунтування:
З метою відновлення прав громад, порушених змінами до Закону України «Про загальну середню освіту» законом від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ.
 		Враховано   2. У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після проведення загальних зборів територіальної громади та прийняття відповідного рішення.
 
214. 3. Заклади загальної середньої освіти можуть бути передані засновниками у комунальну чи державну власність відповідно до законодавства.
4. Порядок утворення, реорганізації, ліквідації чи перепрофілювання (зміни типу) корпоративного закладу загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 33. Установчі документи закладу загальної середньої освіти
1. Установчими документами закладу загальної середньої освіти є рішення засновника (засновників) про його утворення та статут, а також у випадках, визначених цим Законом, засновницький договір, укладений між засновниками закладу.
2. Статут закладу загальної середньої освіти затверджується засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом та має містити інформацію про:
 		 -303- Констанкевич І.М.
 Частину 2 статті 33 доповнити абзацом першим такого змісту: «Типовий статут закладу загальної середньої освіти розробляється та затверджується органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.».
У зв’язку з цим абзац перший вважати абзацом другим.
Обґрунтування:
На даний час діє Примірний статут загальноосвітнього навчального закладу затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 29 квітня 2002 року № 284, що розроблений на чинну редакцію закону «Про загальну середню освіту» та нечинну постанову Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 964.
 		Відхилено , оскільки це суперечитиме автономії закладів загальної середньої освіти і нівелюватиме особливості окремих закладів  3. Заклади загальної середньої освіти можуть бути передані засновниками у комунальну чи державну власність відповідно до законодавства.
4. Порядок утворення, реорганізації, ліквідації чи перепрофілювання (зміни типу) корпоративного закладу загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 33. Установчі документи закладу загальної середньої освіти
1. Установчими документами закладу загальної середньої освіти є рішення засновника (засновників) про його утворення та статут, а також у випадках, визначених цим Законом, засновницький договір, укладений між засновниками закладу.
2. Статут закладу загальної середньої освіти затверджується засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом та має містити інформацію про:
 
    -304- Марченко О.О.
 Частину 2 статті 33 доповнити абзацом першим такого змісту: «Типовий статут закладу загальної середньої освіти розробляється та затверджується органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.».
У зв’язку з цим абзац перший вважати абзацом другим.
 		Відхилено , оскільки це суперечитиме автономії закладів загальної середньої освіти і нівелюватиме особливості окремих закладів   
215. повне та скорочене найменування;
статус, форму власності, організаційно-правову форму та тип закладу;
місцезнаходження;
структурні підрозділи закладу;
систему управління закладом, права та обов’язки його органів управління, порядок прийняття ними рішень;
мету, завдання, принципи діяльності;
мови, що використовуються в освітньому процесі;
джерела надходження і порядок використання коштів і майна;
інші положення, що визначають функції закладу загальної середньої освіти відповідно до законодавства.
Статут може містити інші положення з питань, передбачених цим Законом та/або з тих, що не врегульовані законодавством, у тому числі що стосуються особливостей утворення і діяльності закладу загальної середньої освіти.
 		    повне та скорочене найменування;
статус, форму власності, організаційно-правову форму та тип закладу;
місцезнаходження;
структурні підрозділи закладу;
систему управління закладом, права та обов’язки його органів управління, порядок прийняття ними рішень;
мету, завдання, принципи діяльності;
мови, що використовуються в освітньому процесі;
джерела надходження і порядок використання коштів і майна;
інші положення, що визначають функції закладу загальної середньої освіти відповідно до законодавства.
Статут може містити інші положення з питань, передбачених цим Законом та/або з тих, що не врегульовані законодавством, у тому числі що стосуються особливостей утворення і діяльності закладу загальної середньої освіти.
 
216. Положення статуту не повинні суперечити законодавству.
 		 -305- Івченко В.Є.
 Частину другу статті 33 доповнити абзацом такого змісту:
«Заклад загальної середньої освіти може здійснювати діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України.».
 		Відхилено , оскільки це суперечитиме автономії закладів загальної середньої освіти і нівелюватиме особливості окремих закладів  Положення статуту не повинні суперечити законодавству.
 
217. 3. Засновники корпоративного закладу загальної середньої освіти укладають засновницький договір про утворення закладу та його структурних підрозділів.
 		 -306- Тригубенко С.М.
 У частині 3 статті 33 наприкінці додати слова «, особливості їх діяльності, подальшу взаємодію засновників».
 		Враховано редакційно в частині 4 цієї статті.  3. Засновники корпоративного закладу загальної середньої освіти укладають засновницький договір про утворення закладу та його структурних підрозділів.
 
    -307- Унгурян П.Я.
 Частину третю статті 33 доповнити словами «, особливості їх діяльності, подальшу взаємодію засновників».
 		Враховано редакційно в частині 4 цієї статті.   
218. 4. Засновницький договір має містити інформацію про:
засновників;
повне найменування закладу загальної середньої освіти та порядок затвердження його статуту;
права, обов’язки, порядок взаємодії засновників;
особливості організації освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти та його структурних підрозділах;
порядок підвезення учнів і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та у зворотному напрямку (у разі потреби);
організацію харчування учнів;
належне забезпечення освітнього простору у закладі загальної середньої освіти та його структурних підрозділах;
особливості управління закладом загальної середньої освіти та його рухомим і нерухомим майном.
Засновницький договір може врегульовувати інші питання співпраці засновників, діяльності закладу загальної середньої освіти та його структурних підрозділів.
Стаття 34. Найменування закладу загальної середньої освіти
1. Повне найменування закладу загальної середньої освіти включає інформацію про його тип, територіальну приналежність (найменування адміністративно-територіальної одиниці за його місцезнаходженням) та організаційно-правову форму (для приватних і корпоративних закладів).
 		 -308- Ільюк А.О.
 Статтю 33 доповнити частиною п’ятою в наступній редакції:
«5. Положення про авторський заклад освіти затверджує Кабінет Міністрів України».
Обґрунтування
Для можливості підготовки та уніфікації норм Положення про авторський заклад освіти в законі чітко визначити, що таке положення затверджує Кабінет Міністрів України.
 		Відхилено , оскільки законопроектом не передбачено ні загальні засади створення такого закладу, ані особливості його діяльності  4. Засновницький договір має містити інформацію про:
засновників;
повне найменування закладу загальної середньої освіти та порядок затвердження його статуту;
права, обов’язки, порядок взаємодії засновників;
особливості організації освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти та його структурних підрозділах;
порядок підвезення учнів і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та у зворотному напрямку (у разі потреби);
організацію харчування учнів;
належне забезпечення освітнього простору у закладі загальної середньої освіти та його структурних підрозділах;
особливості управління закладом загальної середньої освіти та його рухомим і нерухомим майном.
Засновницький договір може врегульовувати інші питання взаємодії засновників, діяльності закладу загальної середньої освіти та його структурних підрозділів.
Стаття 34. Найменування закладу загальної середньої освіти
1. Повне найменування закладу загальної середньої освіти включає інформацію про його тип, територіальну приналежність (найменування адміністративно-територіальної одиниці за його місцезнаходженням) та організаційно-правову форму (для приватних і корпоративних закладів).
 
219. 2. Повне найменування закладу загальної середньої освіти може додатково містити інформацію про власну назву, номер закладу чи найменування засновника (засновників), а також присвоєне відповідно до вимог законодавства ім’я (псевдонім) суспільно-політичного і громадського діяча, захисника Вітчизни, діяча науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.
 		 -309- Мельник С.І.
 Абзац другий частини другої статті 34 виключити (інформація про поглиблене вивчення окремих навчальних предметів має визначатися не в найменуванні закладу загальної середньої освіти, а в самому статуті закладу);
 		Відхилено , оскільки норма дозволяє, а не зобов’язує  2. Повне найменування закладу загальної середньої освіти може додатково містити інформацію про власну назву, номер закладу чи найменування засновника (засновників), а також присвоєне відповідно до вимог законодавства ім’я (псевдонім) суспільно-політичного і громадського діяча, захисника Вітчизни, діяча науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.
 
220. Повне найменування закладу загальної середньої освіти може містити інформацію про поглиблене вивчення окремих навчальних предметів.
 		    Повне найменування закладу загальної середньої освіти може містити інформацію про поглиблене вивчення окремих навчальних предметів.
 
221. Стаття 35. Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти
 		    Стаття 35. Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти
 
222. 1. Здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують:
 		 -310- Ільюк А.О.
 Частину першу статті 35 викласти в наступній редакції:
«1. Здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують:
початкова школа — заклад освіти Іступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття початкової освіти;
гімназія — заклад середньої освіти ІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття базової середньої освіти;
ліцей (ліцей – інтернат) – заклад середньої освіти ІІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.
заклад освіти експериментальний – заклад середньої освіти, що здійснює інноваційну діяльність, апробацію та експериментальну перевірку новітніх освітніх програм, технологій, форм, методів, прийомів і видів діяльності на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти;
заклад освіти авторський - заклад загальної середньої освіти з високим рівнем розвитку інноваційного потенціалу. Орієнтований на дитину, який створено і функціонує за експериментально перевіреною оригінальною авторською концепцією педагогічної системи, моделі, працює за власною освітньою програмою, що забезпечує стабільні позитивні результати діяльності;
заклад освіти корпоративний - заклад загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ-ІІІ, І-ІІІ рівнів, або його окремих структурних підрозділів який заснований та функціонує на засадах державно-приватного, громадсько-державного партнерства.
Початкова школа, гімназія і ліцей (ліцей -інтернат) можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема закладу загальної середньої освітиІ—ІІ, ІІ—ІІІ чи
І—ІІІ ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.
Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність.
 		Відхилено , оскільки типи закладів освіти збалансовані і охоплюють всі варіанти закладів освіти  1. Здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують:
 
    -311- Литвин В.М.
 Частину першу статті 35 викласти в такій редакції: «1. Здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують: навчально-виховний комплекс-заклад освіти І ступеня - заклад дошкільної освіти;
початкова школа — заклад освіти Іступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття початкової освіти;
гімназія — заклад середньої освіти ІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття базової середньої освіти;
ліцей — заклад середньої освіти ІІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.
Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема закладу загальної середньої освітиІ—ІІ, ІІ—ІІІ чиІ—ІІІ ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.
Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність».
 		Немає висновку    
223. початкова школа - заклад освіти Іступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття початкової освіти;
 		    початкова школа - заклад освіти Іступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття початкової освіти;
 
224. гімназія - заклад середньої освіти ІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття базової середньої освіти;
 		    гімназія - заклад середньої освіти ІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття базової середньої освіти;
 
225. ліцей - заклад середньої освіти ІІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.
 		    ліцей - заклад середньої освіти ІІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.
 
226. Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема закладу загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.
 		    Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема закладу загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.
 
227. Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність.
 		 -312- Констанкевич І.М.
 «Типове положення про заклад загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено бгурунтування Типове положення порушує принцип автономії закладів і не сприятиме їхньому розвитку з урахуванням особливостей і регіональних культурних традицій  Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність.
 
    -313- Івченко В.Є.
 Частину першу статт35 доповнити абзацом такого змісту: «Типове положення про заклад загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.». Скасування Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778, ускладнює унормування організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти на місцях, особливо в умовах створення об’єднаних територіальних громад.
 		Відхилено бгрунтування Типове положення порушує принцип автономії шкіл і не сприятиме їхньому розвитку з урахуванням особливостей і регіональних культурних традицій   
228. 2. Здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також спеціальні заклади загальної середньої освіти:
спеціальна школа - заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку, фізичними та/або сенсорними порушеннями;
санаторна школа - заклад загальної середньої освіти для осіб, які потребують профілактичного лікування (за відповідним профілем);
навчально-реабілітаційний центр - заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку.
Зазначені заклади освіти можуть функціонувати на одному і на декількох рівнях загальної середньої освіти.
Положення про спеціальні заклади загальної середньої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Здобуття загальної середньої освіти також можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
 		    2. Здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також спеціальні заклади загальної середньої освіти:
спеціальна школа - заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку, фізичними та/або сенсорними порушеннями;
санаторна школа - заклад загальної середньої освіти для осіб, які потребують профілактичного лікування (за відповідним профілем);
навчально-реабілітаційний центр - заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку.
Зазначені заклади освіти можуть функціонувати на одному і на декількох рівнях загальної середньої освіти.
Положення про спеціальні заклади загальної середньої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Здобуття загальної середньої освіти також можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
 
229. 4. До виконання закладом загальної середньої освіти освітньої програми може залучатися міжшкільний ресурсний центр, положення про який затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -314- Констанкевич І.М.
 Частину 4 статті 35 викласти у такій редакції:
«4. До виконання закладом загальної середньої освіти освітньої програми може залучатися міжшкільний ресурсний центр, інклюзивно-ресурсний центр, положення про які затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.».
 		Відхилено (положення про ІРС затверджено постановою КМУ, а не наказом МОН, а також вони не забезпечують виконання освітньої програми закладу загальної середньої освіти)  4. До виконання закладом загальної середньої освіти освітньої програми може залучатися міжшкільний ресурсний центр, положення про який затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -315- Марченко О.О.
 Частину 4 статті 35 викласти у такій редакції: «4. До виконання закладом загальної середньої освіти освітньої програми може залучатися міжшкільний ресурсний центр, інклюзивно-ресурсний центр, положення про які затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.».
 		Відхилено (положення про ІРС затверджено постановою КМУ, а не наказом МОН)   
    -316- Івченко В.Є.
 Частину четверту статті 35 викласти в такій редакції: «4. До виконання закладом загальної середньої освіти освітньої програми можуть залучатися міжшкільний ресурсний центр та/або інклюзивно-ресурсний центр, положення про які затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Відхилено (положення про ІРС затверджено постановою КМУ, а не наказом МОН)   
230. 5. У системі спеціалізованої освіти здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують заклади спеціалізованої освіти:
спеціалізована мистецька школа (школа з пансіоном) - заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів мистецького профілю;
спортивна школа (ліцей з пансіоном) -заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів спортивного профілю;
військовий (військово-морський) ліцей, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою - заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або ІІІ ступенів військового профілю для осіб з 13 років;
науковий ліцей (науковий ліцей з пансіоном) - заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або ІІІ ступеня наукового профілю;
професійний коледж (коледж) спортивного профілю - заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю;
коледж мистецького спрямування - заклад спеціалізованої освіти, який забезпечує здобуття фахової передвищої мистецької освіти;
інші заклади спеціалізованої освіти, визначені законодавством.
 		    5. У системі спеціалізованої освіти здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують заклади спеціалізованої освіти:
спеціалізована мистецька школа (школа з пансіоном) - заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів мистецького профілю;
спортивна школа (ліцей з пансіоном) -заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів спортивного профілю;
військовий (військово-морський) ліцей, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою - заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або ІІІ ступенів військового профілю для осіб з 13 років;
науковий ліцей (науковий ліцей з пансіоном) - заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або ІІІ ступеня наукового профілю;
професійний коледж (коледж) спортивного профілю - заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю;
коледж мистецького спрямування - заклад спеціалізованої освіти, який забезпечує здобуття фахової передвищої мистецької освіти;
інші заклади спеціалізованої освіти, визначені законодавством.
 
231. Положення про заклади спеціалізованої освіти (крім військового (військово-спортивного) профілю) затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.
 		 -317- Марченко О.О.
 У абзаці 2 частини 5 статті 35 після слів «Положення про заклади» додати слова «загальної середньої та».
 		Відхилено бгурунтування Поправка не стосується цієї частини  Положення про заклади спеціалізованої освіти (крім військового (військово-спортивного) профілю) затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.
 
232. Положення про заклади спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю затверджуються органами державної влади, до сфери управління яких належать такі заклади освіти.
 		 -318- Констанкевич І.М.
 У абзаці 2 частини 5 статті 35 після слів «Положення про заклади» додати слова «загальної середньої та».
 		Відхилено Обґрунтування Поправка не стосується цієї частини  Положення про заклади спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю затверджуються органами державної влади, до сфери управління яких належать такі заклади освіти.
 
233. Визначення типу та перепрофілювання (зміна типу) закладу спеціалізованої освіти здійснюється згідно з положеннями про спеціалізовані заклади відповідного спрямування.
Заклади спеціалізованої освіти зобов’язані забезпечувати досягнення учнями результатів навчання, визначених відповідними стандартами повної загальної середньої та спеціалізованої освіти.
Стаття 36. Система управління закладом загальної середньої освіти
1. Управління закладом загальної середньої освіти здійснюють:
засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган;
керівник закладу освіти;
педагогічна рада;
вищий колегіальний орган громадського самоврядування закладу освіти.
 		 -319- Кириленко І.Г.
 Частину 1 статті 36 доповнити абзацом 6 наступного змісту:
«виборний орган первинної профспілкової організації».
Статтю 36 необхідно узгодити зі ст. 25 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», згідно з якою профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.
 		Відхилено Обґрунтування Профспілка не є органом управління закладом освіти, а є добровільним професійним об’єднанням працівників, що покликане захищати їхні трудові права та законні інтереси  Визначення типу та перепрофілювання (зміна типу) закладу спеціалізованої освіти здійснюється згідно з положеннями про спеціалізовані заклади відповідного спрямування.
Заклади спеціалізованої освіти зобов’язані забезпечувати досягнення учнями результатів навчання, визначених відповідними стандартами повної загальної середньої та спеціалізованої освіти.
Стаття 36. Система управління закладом загальної середньої освіти
1. Управління закладом загальної середньої освіти здійснюють:
засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган;
керівник закладу освіти;
педагогічна рада;
вищий колегіальний орган громадського самоврядування закладу освіти.
 
    -320- Констанкевич І.М.
 Частину 1 статті 36 доповнити пунктом п’ятим такого змісту: «професійні спілки.».
Відповідно до статті 25 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії», яка регулює права профспілок в управлінні підприємствами, передбачено, що профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні установами, організаціями.
 		Відхилено Обґрунтування Профспілка не є органом управління закладом освіти, а є добровільним професійним об’єднанням працівників, що покликане захищати їхні трудові права та законні інтереси   
    -321- Марченко О.О.
 Частину 1 статті 36 доповнити пунктом п’ятим такого змісту: «професійні спілки».
 		Відхилено бгурунтування Профспілка не є органом управління закладом освіти, а є добровільним професійним об’єднанням працівників, що покликане захищати їхні трудові права та законні інтереси   
    -322- Івченко В.Є.
 Частину першу доповнити новим абзацом такого змісту: «професійні спілки»;
Відповідно до статті 25 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії», передбачено, що профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні установами, організаціями.
 		Відхилено Обґрунтування Профспілка не є органом управління закладом освіти, а є добровільним професійним об’єднанням працівників, що покликане захищати їхні трудові права та законні інтереси   
234. 2. Органи громадського самоврядування та піклувальна рада мають право брати участь в управлінні закладом загальної середньої освіти у порядку та межах, визначених Законом України «Про освіту», цим Законом та його установчими документами.
 		    2. Органи громадського самоврядування та піклувальна рада мають право брати участь в управлінні закладом загальної середньої освіти у порядку та межах, визначених Законом України «Про освіту», цим Законом та його установчими документами.
 
235. Стаття 37. Засновник (засновники) закладу загальної середньої освіти
 		    Стаття 37. Засновник (засновники) закладу загальної середньої освіти
 
236. 1. Права та обов’язки засновника (засновників) закладу загальної середньої освіти визначаються цим Законом, Законом України «Про освіту» та іншими законами.
 		 -323- Тригубенко С.М.
 У частині 1 статті 37 слова «законами України» замінити словами «актами законодавства та установчими документами закладу освіти».
 		Враховано редакційно (з урахуванням частини 1 статті 25 Закону України «Про освіту»)  1. Права та обов’язки засновника (засновників) щодо управління закладом загальної середньої освіти визначаються цим Законом, Законом України «Про освіту», іншими законами та установчими документами закладу освіти.
 
    -324- Унгурян П.Я.
 У частині першій статті 37 слова «законами України» замінити словами «актами законодавства та установчими документами закладу освіти».
 		Враховано редакційно (з урахуванням частини 1 статті 25 Закону України «Про освіту»)   
237. 2. Засновник закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа):
 		    2. Засновник закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа):
 
238. затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом;
 		    затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом;
 
239. затверджує положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та склад конкурсної комісії;
 		    затверджує положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та склад конкурсної комісії;
 
240. приймає рішення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти;
 		    приймає рішення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти;
 
241. затверджує за поданням закладу загальної середньої освіти стратегію і перспективний план його розвитку;
 		 -325- Мельник С.І.
 абзац п’ятий частини другої статті 37 викласти у такій редакції: «затверджує за поданням закладу загальної середньої освіти стратегію (перспективний план) розвитку закладу»;
 		Враховано   затверджує за поданням закладу загальної середньої освіти стратегію (перспективний план) розвитку закладу;
 
242. фінансує виконання перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти (крім приватних та корпоративних закладів загальної середньої освіти);
 		    фінансує виконання перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти (крім приватних та корпоративних закладів загальної середньої освіти);
 
243. створює та ліквідує структурні підрозділи у заснованих ним закладах загальної середньої освіти;
 		    створює та ліквідує структурні підрозділи у заснованих ним закладах загальної середньої освіти;
 
244. здійснює контроль за використанням закладом загальної середньої освіти публічних коштів;
 		    здійснює контроль за використанням закладом загальної середньої освіти публічних коштів;
 
245. здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров’я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості та іншими ознаками;
 		    здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров’я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості та іншими ознаками;
 
246. затверджує кошторис закладу загальної середньої освіти, у тому числі обсяг коштів, що передбачається на підвищення кваліфікації вчителів, та контролює його виконання;
 		 -326- Кириленко І.Г.
 Абзац десятий частини 2 ст. 37 викласти у такій редакції:
«затверджує кошторис закладу загальної середньої освіти, у тому числі обсяг коштів, що передбачається на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, та контролює його виконання;»
Обґрунтування
Підвищення кваліфікації гарантується Законом «Про освіту» педагогічним працівникам, а не лише учителям.
 		Враховано   затверджує кошторис закладу загальної середньої освіти, у тому числі обсяг коштів, що передбачається на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, та контролює його виконання;
 
247. реалізує інші права, передбачені цим та іншими законами.
 		 -327- Тригубенко С.М.
 У частині 2 статті 37 фразу «реалізує інші права, передбачені цим та іншими законами України» викласти в іншій редакції: «реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти».
 		Враховано редакційно   реалізує інші права, передбачені цим, іншими законами та установчими документами закладу освіти.
 
    -328- Унгурян П.Я.
 Абзац 11 частини другої статті 37 слова «цим та іншими законами України» замінити словами «законодавством та установчими документами закладу освіти».
 		Враховано редакційно    
248. 3. Засновник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний забезпечити:
 		    3. Засновник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний забезпечити:
 
249. утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу загальної середньої освіти на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог законодавства щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо;
 		 -329- Констанкевич І.М.
 Пункт перший частини 3 статті 37 викласти у такій редакції:
«утримання та розвиток заснованого ним закладу освіти, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів повної загальної середньої освіти, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, нормування та оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки та інших вимог законодавства;».
Обґрунтування
Пропозиції ґрунтуються на нормах трудового законодавства та інших вимог законодавства.
 		Враховано редакційно   утримання та розвиток матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, нормування та оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки та інших вимог законодавства;
 
    -330- Марченко О.О.
 Пункт перший частини 3 статті 37 викласти у такій редакції:
«утримання та розвиток заснованого ним закладу освіти, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів повної загальної середньої освіти, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, нормування та оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки та інших вимог законодавства;».
 		Враховано редакційно    
    -331- Івченко В.Є.
 Абзац другий частини третьої викласти у редакції: «утримання та розвиток заснованого ним закладу освіти, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів повної загальної середньої освіти, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, нормування та оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки та інших вимог законодавства;»
 		Враховано редакційно    
250. дотримання принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування під час проектування, будівництва та реконструкції будівель, споруд, приміщень закладів загальної середньої освіти;
 		    дотримання принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування під час проектування, будівництва та реконструкції будівель, споруд, приміщень закладів загальної середньої освіти;
 
251. можливість учнів продовжити навчання на відповідному рівні освіти у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти;
 		    можливість учнів продовжити навчання на відповідному рівні освіти у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти;
 
252. оприлюднення всієї публічної інформації відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів».
 		    оприлюднення всієї публічної інформації відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів».
 
253. 4. Засновники державних та комунальних закладів загальної середньої освіти не можуть делегувати керівникам, педагогічним чи піклувальним радам, органам громадського самоврядування закладів загальної середньої освіти власні повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про освіту».
 		 -332- Литвин В.М.
 Частину четверту статті 37 після слова «засновником» доповнити словами «або уповноваженим ним органом».
 		Враховано редакційно   Засновники державних та комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи не можуть делегувати керівникам, педагогічним чи піклувальним радам, органам громадського самоврядування закладів загальної середньої освіти власні повноваження засновника, визначені цим Законом та Законом України «Про освіту».
 
254. Стаття 38. Керівник закладу загальної середньої освіти
 		    Стаття 38. Керівник закладу загальної середньої освіти
 
255. 1. Керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту ступеня не нижче магістра (спеціаліста), стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років, організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.
 		 -333- Констанкевич І.М.
 У абзаці першому частини 1 статті 38 після слів «має вищу» додати слово «педагогічну».
 		Відхилено Обґрунтування: Збережено редакцію чинного Закону України «Про загальну середню освіту» (частина 2 статті 24)  1. Керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту ступеня не нижче магістра (спеціаліста), стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років, організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.
 
    -334- Марченко О.О.
 У абзаці першому частини 1 статті 38 після слів «має вищу» додати слово «педагогічну».
 		Відхилено , оскільки чинне законодавство вже дозволяє призначати на посади керівників шкіл осіб, які не мають вищої педагогічної освіти, а відповідна норма вимагає наявність стажу педагогічної (науково-педагогічної) роботи   
    -335- Литвин В.М.
 У абзаці 1 частини першої статті 38 після слів «має вищу» додати слово «педагогічну», слово «трьох» замінити словом «п'яти».
 		Відхилено , оскільки чинне законодавство вже дозволяє призначати на посади керівників шкіл осіб, які не мають вищої педагогічної освіти, а відповідна норма вимагає наявність стажу педагогічної (науково-педагогічної) роботи   
    -336- Недава О.А.
 У статті 38 пункт 1 викласти у редакції: «1. Керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу педагогічну освіту ступеня не нижче магістра (спеціаліста), стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років або вищу освіту на рівні магістра за спеціальністю «Управління навчальними закладами» без вимог до стажу, організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків».
 		Відхилено , оскільки чинне законодавство вже дозволяє призначати на посади керівників шкіл осіб, які не мають вищої педагогічної освіти, а відповідна норма вимагає наявність стажу педагогічної (науково-педагогічної) роботи   
    -337- Івченко В.Є.
 У частині першій абзац і першому статті 38 слова «вищу освіту» замінити словами «вищу педагогічну освіту».
 		Відхилено , оскільки чинне законодавство вже дозволяє призначати на посади керівників шкіл осіб, які не мають вищої педагогічної освіти, а відповідна норма вимагає наявність стажу педагогічної (науково-педагогічної) роботи   
256. Повноваження та відповідальність керівника закладу загальної середньої освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.
 		 -338- Тригубенко С.М.
 У другому абзаці частини 1 статті 38 замінити слово «законом» на слово «законодавством».
 		Відхилено Обгурунтування Відповідно до чинного законодавства повноваження і відповідальність керівника мають визначатися законом і дублюватися (та/або уточнюватися) установчими документах, що не можуть суперечити законодавству  Повноваження та відповідальність керівника закладу загальної середньої освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.
 
    -339- Унгурян П.Я.
 У другому абзаці частини 1 статті 38 замінити слово «законом» на слово «законодавством».
 		Відхилено бгурунтування Відповідно до чинного законодавства повноваження і відповідальність керівника мають визначатися законом і дублюватися (та/або уточнюватись) установчими документах, що не можуть суперечити законодавству   
257. 2. Не може обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти особа, яка:
 		    2. Не може обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти особа, яка:
 
258. 1) є недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;
 		    1) є недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;
 
259. 2) має судимість за вчинення злочину;
 		    2) має судимість за вчинення злочину;
 
260. 3) позбавлена права обіймати відповідну посаду;
 		    3) позбавлена права обіймати відповідну посаду;
 
261. 4) за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення;
 		    4) за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення;
 
262. 5) за рішенням суду визнана винною у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією;
 		    5) за рішенням суду визнана винною у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією;
 
263. 6) підпадає під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади»;
 		    6) підпадає під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади»;
 
264. 7) не пройшла конкурсного відбору відповідно до цього Закону.
 		    7) не пройшла конкурсного відбору відповідно до цього Закону.
 
265. 3. Керівник закладу загальної середньої освіти має право:
 		    3. Керівник закладу загальної середньої освіти має право:
 
266. діяти від мені закладу без довіреності та представляти заклад у відносинах з іншими особами;
 		    діяти від мені закладу без довіреності та представляти заклад у відносинах з іншими особами;
 
267. підписувати документи з питань освітньої, фінансово-господарської та іншої діяльності закладу;
 		    підписувати документи з питань освітньої, фінансово-господарської та іншої діяльності закладу;
 
268. приймати рішення щодо діяльності закладу в межах повноважень, визначених законодавством та строковим трудовим договором, у тому числі розпоряджатися в установленому порядку майном закладу та його коштами;
 		    приймати рішення щодо діяльності закладу в межах повноважень, визначених законодавством та строковим трудовим договором, у тому числі розпоряджатися в установленому порядку майном закладу та його коштами;
 
269. призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників закладу освіти, визначати їх посадові обов’язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов’язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства;
 		    призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників закладу освіти, визначати їх посадові обов’язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов’язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства;
 
270. визначати режим роботи закладу;
 		    визначати режим роботи закладу;
 
271. ініціювати перед засновником або уповноваженим ним органом питання щодо створення або ліквідації структурних підрозділів;
 		    ініціювати перед засновником або уповноваженим ним органом питання щодо створення або ліквідації структурних підрозділів;
 
272. видавати відповідно до своєї компетенції накази і контролювати їх виконання;
 		    видавати відповідно до своєї компетенції накази і контролювати їх виконання;
 
273. укладати угоди (договори, контракти) з фізичними та/або юридичними особами відповідно до своєї компетенції;
 		    укладати угоди (договори, контракти) з фізичними та/або юридичними особами відповідно до своєї компетенції;
 
274. ініціювати проведення зовнішнього моніторингу якості освіти та/або освітньої діяльності закладу, позапланового інституційного аудиту та/або громадської акредитації закладу;
 		    ініціювати проведення зовнішнього моніторингу якості освіти та/або освітньої діяльності закладу, позапланового інституційного аудиту та/або громадської акредитації закладу;
 
275. приймати рішення з інших питань діяльності закладу освіти.
 		    приймати рішення з інших питань діяльності закладу освіти.
 
276. 4. Керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний:
 		    4. Керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний:
 
277. виконувати цей Закон, Закон України «Про освіту» та інші акти законодавства, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками, зокрема в частині організації освітнього процесу державною мовою;
 		    виконувати цей Закон, Закон України «Про освіту» та інші акти законодавства, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками, зокрема в частині організації освітнього процесу державною мовою;
 
278. планувати та організовувати діяльність закладу загальної середньої освіти;
 		    планувати та організовувати діяльність закладу загальної середньої освіти;
 
279. розробляти проект кошторису та подавати його засновнику або уповноваженому ним органу на затвердження;
 		    розробляти проект кошторису та подавати його засновнику або уповноваженому ним органу на затвердження;
 
280. надавати щороку засновнику пропозиції щодо обсягу коштів, необхідних на підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
 		    надавати щороку засновнику пропозиції щодо обсягу коштів, необхідних на підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
 
281. організовувати фінансово-господарську діяльність закладу загальної середньої освіти в межах затвердженого кошторису;
 		    організовувати фінансово-господарську діяльність закладу загальної середньої освіти в межах затвердженого кошторису;
 
282. забезпечувати розроблення та виконання стратегії і перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти;
 		 -340- Тригубенко С.М.
 У частині 4 статті 38: після пункту «забезпечувати розроблення та виконання стратегії і перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти;» додати новий пункт у наступній редакції: «затвердити правила внутрішнього розпорядку закладу;»
пункт «здійснювати зарахування, переведення, відрахування учнів, а також їх заохочення та притягнення до відповідальності відповідно до вимог законодавства;» перенести після пункту «затверджувати посадові обов’язки працівників;».
 		Враховано редакційно   забезпечувати розроблення та виконання стратегії (перспективного плану) розвитку закладу загальної середньої освіти;
затверджувати правила внутрішнього розпорядку закладу;
 
    -341- Унгурян П.Я.
 Частину четверту статті 38 доповнити новим абзацом 8 такого змісту:
«затверджувати правила внутрішнього розпорядку закладу;».
У зв’язку з цим абзаци 8-29 вважати відповідно абзацами 9-30.
 		Враховано    
283. затверджувати посадові обов’язки працівників закладу загальної середньої освіти;
 		    затверджувати посадові обов’язки працівників закладу загальної середньої освіти;
 
284. організовувати освітній процес та видачу документів про освіту;
 		    організовувати освітній процес та видачу документів про освіту;
 
285. затверджувати освітню (освітні) програму (програми) закладу загальної середньої освіти відповідно до цього Закону;
 		    затверджувати освітню (освітні) програму (програми) закладу загальної середньої освіти відповідно до цього Закону;
 
286. створювати умови для реалізації прав та обов’язків усіх учасників освітнього процесу, в тому числі реалізації академічних свобод педагогічних працівників, індивідуальної освітньої траєкторії та/або індивідуальної програми розвитку учнів, формування у разі потреби індивідуального навчального плану;
 		    створювати умови для реалізації прав та обов’язків усіх учасників освітнього процесу, в тому числі реалізації академічних свобод педагогічних працівників, індивідуальної освітньої траєкторії та/або індивідуальної програми розвитку учнів, формування у разі потреби індивідуального навчального плану;
 
287. затверджувати положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти, забезпечити її створення та функціонування;
 		    затверджувати положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти, забезпечити її створення та функціонування;
 
288. забезпечувати розроблення, затвердження, виконання та моніторинг виконання індивідуальної програми розвитку учня;
 		    забезпечувати розроблення, затвердження, виконання та моніторинг виконання індивідуальної програми розвитку учня;
 
289. контролювати виконання освітньої програми педагогічними працівниками та учнями;
 		 -342- Тригубенко С.М.
 Пункти «контролювати виконання освітньої програми педагогічними працівниками та учнями;» та «забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти, індивідуальною програмою розвитку дитини, індивідуальним навчальним планом;» об’єднати в один пункт у наступній редакції: «контролювати виконання освітньої програми педагогічними працівниками та учнями, досягнення учнями результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти, індивідуальною програмою розвитку дитини, індивідуальним навчальним планом;».
 		Враховано редакційно   контролювати виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем) освітньої програми, індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану;
 
290. забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти, індивідуальною програмою розвитку дитини, індивідуальним навчальним планом;
 		    забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти, індивідуальною програмою розвитку дитини, індивідуальним навчальним планом;
 
291. створювати необхідні умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами;
 		    створювати необхідні умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами;
 
292. сприяти проходженню сертифікації педагогічними працівниками;
 		 -343- Констанкевич І.М.
 Пункт 16 абзацу першого частини 4 статті 38 викласти у такій редакції: «сприяти проходженню атестації та сертифікації педагогічними працівниками;».
 		Враховано   сприяти проходженню атестації та сертифікації педагогічними працівниками;
 
    -344- Марченко О.О.
 Пункт 16 абзацу першого частини 4 статті 38 викласти у такій редакції: «сприяти проходженню атестації та сертифікації педагогічними працівниками;».
 		Враховано    
    -345- Івченко В.Є.
 У частині четвертій абзаці сімнадцятому слово «сертифікації» замінити словами «атестації та сертифікації».
 		Враховано    
293. створювати умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю закладу загальної середньої освіти;
 		    створювати умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю закладу загальної середньої освіти;
 
294. сприяти та створювати умови для діяльності органів самоврядування закладу загальної середньої освіти;
 		    сприяти та створювати умови для діяльності органів самоврядування закладу загальної середньої освіти;
 
295. формувати засади здорового способу життя учнів та працівників закладу загальної середньої освіти;
 		    формувати засади здорового способу життя учнів та працівників закладу загальної середньої освіти;
 
296. створювати у закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, в тому числі забезпечувати умови для захисту учнів та педагогічних працівників від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства на території закладу загальної середньої освіти;
 		 -346- Тригубенко С.М.
 Пункти «створювати у закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, в тому числі забезпечувати умови для захисту учнів та педагогічних працівників від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства на території закладу загальної середньої освіти;» та «забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, санітарно-протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм і правил, вимог техніки безпеки;» об’єднати в один пункт у наступній редакції: «створювати у закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, в тому числі забезпечувати умови для захисту учнів та педагогічних працівників від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства на території закладу загальної середньої освіти, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, санітарно-протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм і правил, вимог техніки безпеки;».
 		Враховано редакційно (в інших статтях законопроекту)  створювати у закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, в тому числі забезпечувати умови для захисту учнів та педагогічних працівників від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства на території закладу загальної середньої освіти;
 
297. організовувати харчування та сприяти медичному обслуговуванню учнів;
 		 -347- Тригубенко С.М.
 Пункт «організовувати харчування та сприяти медичному обслуговуванню учнів;» доповнити словами «відповідно до законодавства, контролювати проходження у встановлені терміни учнями та працівниками закладу обов’язкових медичних оглядів та щеплення»
 		Враховано редакційно (в інших статтях законопроекту)  організовувати харчування та сприяти медичному обслуговуванню учнів;
 
298. забезпечувати відкритість і прозорість діяльності закладу загальної середньої освіти, зокрема шляхом оприлюднення публічної інформації відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів» та інших законів України;
 		 -348- Тригубенко С.М.
 Пункт «забезпечувати відкритість і прозорість діяльності закладу загальної середньої освіти, зокрема шляхом оприлюднення публічної інформації відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів» та інших законів України;» перенести після пункту організовувати документообіг, бухгалтерський облік та звітність відповідно до законодавства;
 		Враховано редакційно (в інших статтях законопроекту)  забезпечувати відкритість і прозорість діяльності закладу загальної середньої освіти, зокрема шляхом оприлюднення публічної інформації відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів» та інших законів України;
 
299. забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, санітарно-протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм і правил, вимог техніки безпеки;
 		    забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, санітарно-протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм і правил, вимог техніки безпеки;
 
300. здійснювати зарахування, переведення, відрахування учнів, а також їх заохочення та притягнення до відповідальності відповідно до вимог законодавства;
 		    здійснювати зарахування, переведення, відрахування учнів, а також їх заохочення та притягнення до відповідальності відповідно до вимог законодавства;
 
301. організовувати документообіг, бухгалтерський облік та звітність відповідно до законодавства.
 		    організовувати документообіг, бухгалтерський облік та звітність відповідно до законодавства.
 
302. звітувати щороку про свою роботу на загальних зборах (конференції) колективу;
 		 -349- Литвин В.М.
 Частину четверту статті 38 доповнити словами такого змісту: «забезпечувати можливість систематичного підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом їх залучення до різних форм методичної роботи».
 		Відхилено Обґрунтування Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про освіту» визначено сприяння закладів освіти підвищенню кваліфікації педагогічних працівників  звітувати щороку про свою роботу на загальних зборах (конференції) колективу;
 
303. виконувати інші обов’язки, покладені на нього законодавством, засновником, установчими документами закладу загальної середньої освіти, колективним договором (у разі наявності) та строковим трудовим договором.
 		 -350- Констанкевич І.М.
 Пункт 27 абзацу першого частини 4 статті 38 викласти у такій редакції: «виконувати інші обов’язки, покладені на нього законодавством, засновником, установчими документами закладу загальної середньої освіти, колективним договором та трудовим договором.»
 		Враховано   виконувати інші обов’язки, покладені на нього законодавством, засновником, установчими документами закладу загальної середньої освіти, колективним договором та трудовим договором.
 
    -351- Івченко В.Є.
 У передостанньому абзаці частини четвертої слова « (у разі наявності)», «строковим» вилучити.
 		Враховано    
304. Керівник закладу загальної середньої освіти, крім приватного закладу загальної середньої освіти, зобов’язаний протягом першого року після призначення на посаду пройти курс підвищення кваліфікації з управлінської діяльності обсягом не менше 90 навчальних годин.
 		 -352- Литвин В.М.
 Абзац 29 частини четвертої статті 38 викласти в такій редакції: «Керівник закладу загальної середньої освіти, крім приватного закладу загальної середньої освіти, зобов’язаний протягом першого року після призначення на посаду пройти курс підвищення кваліфікації /з освітнього менеджменту в закладах післядипломної педагогічної освіти / з управлінської діяльності обсягом не менше 90 навчальних годин».
 		Відхилено Обґрунтування Запропонована норма звужує перелік закладів освіти, де може пройти підвищення кваліфікації керівнику закладу загальної середньої освіти  Керівник закладу загальної середньої освіти, крім приватного закладу загальної середньої освіти, зобов’язаний протягом першого року після призначення на посаду пройти курс підвищення кваліфікації з управлінської діяльності обсягом не менше 90 навчальних годин.
 
    -353- Недава О.А.
 Пункт 4 доповнити двом абзацами такого змісту:
«забезпечує захист честі і достоїнства усіх учасників освітнього процесу (учнів, педагогічних працівників, інших працівників закладу освіти);
забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування)».
 		Враховано (в інших статтях законопроекту, зокрема в статті 1 та 38 цього проекту   
305. 5. Керівник закладу загальної середньої освіти має права та обов’язки педагогічного працівника, визначені Законом України «Про освіту», та несе відповідальність за виконання обов’язків, визначених законодавством, установчими документами закладу і строковим трудовим договором.
 		    5. Керівник закладу загальної середньої освіти має права та обов’язки педагогічного працівника, визначені Законом України «Про освіту», та несе відповідальність за виконання обов’язків, визначених законодавством, установчими документами закладу і строковим трудовим договором.
 
306. Стаття 39. Обрання, призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу загальної середньої освіти
 		    Стаття 39. Обрання, призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу загальної середньої освіти
 
307. 1. Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до вимог цього Закону та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою).
 		 -354- Співаковський О.В.
 Доповнити частину першу статті 39 новим абзацом такого змісту:
«Діючий директор, котрий підтримується 3/4 и більше трудового колективу та батьківських комітетів на загальних зборах переобирається без конкурсу.»
 		Відхилено як таку, що суперечить іншим положенням цієї ж статті.  1. Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до вимог цього Закону та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою).
 
308. Керівник приватного, корпоративного закладу загальної середньої освіти обирається та призначається на посаду засновником (засновниками) відповідно до установчих документів закладу.
 		 -355- Ільюк А.О.
 Частину першу статтю 39 доповнити абзацом третім такого змісту:
«Керівником (директором) закладу загальної середньої освіти, який є автором педагогічної системи, моделі (має свідоцтво про інтелектуальну власність) та має позитивну динаміку результатів, підтверджену відповідним експертним висновком має право працювати на без конкурсній основі».
Обґрунтування
Для певної категорії керівників, які мають свідоцтво про інтелектуальну власність та є авторами педагогічної системи, моделі, надати можливість бути призначеним на посаду без конкурсної процедури.
 		Відхилено Обґрунтування Запропоноване створює нерівність у призначені керівника. Доцільно врегулювати нормативно-правовим актом (положенням про авторську школу)  Керівник приватного, корпоративного закладу загальної середньої освіти обирається та призначається на посаду засновником (засновниками) відповідно до установчих документів закладу.
 
309. 2. Рішення про проведення конкурсу приймається засновником державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою):
 		    2. Рішення про проведення конкурсу приймається засновником державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою):
 
310. одночасно з прийняттям рішення про утворення нового закладу загальної середньої освіти;
 		    одночасно з прийняттям рішення про утворення нового закладу загальної середньої освіти;
 
311. не менше ніж за два місяці до завершення строкового трудового договору, укладеного з керівником закладу загальної середньої освіти;
 		    не менше ніж за два місяці до завершення строкового трудового договору, укладеного з керівником закладу загальної середньої освіти;
 
312. не пізніше десяти робочих днів з дня дострокового припинення договору, укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти, чи визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся.
 		    не пізніше десяти робочих днів з дня дострокового припинення договору, укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти, чи визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся.
 
313. 3. Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті засновника та на офіційному веб-сайті закладу освіти (у разі його наявності) наступного робочого дня з дня прийняття рішення про проведення конкурсу та повинне містити:
 		    3. Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті засновника та на офіційному веб-сайті закладу освіти (у разі його наявності) наступного робочого дня з дня прийняття рішення про проведення конкурсу та повинне містити:
 
314. найменування і місцезнаходження закладу;
 		    найменування і місцезнаходження закладу;
 
315. найменування посади та умови оплати праці;
 		    найменування посади та умови оплати праці;
 
316. кваліфікаційні вимоги до керівника закладу відповідно до цього Закону;
 		    кваліфікаційні вимоги до керівника закладу відповідно до цього Закону;
 
317. вичерпний перелік, кінцевий строк і місце подання документів для участі у конкурсі;
 		    вичерпний перелік, кінцевий строк і місце подання документів для участі у конкурсі;
 
318. дату та місце початку конкурсного відбору, етапи його проведення та тривалість;
 		    дату та місце початку конкурсного відбору, етапи його проведення та тривалість;
 
319. прізвище та ім’я, номер телефону та адресу електронної пошти особи, уповноваженої надавати інформацію про конкурс та приймати документи для участі у конкурсі.
 		    прізвище та ім’я, номер телефону та адресу електронної пошти особи, уповноваженої надавати інформацію про конкурс та приймати документи для участі у конкурсі.
 
320. 4. Для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію, чисельність якої повинна становити від 6 до 15 осіб, до складу якої на паритетних засадах входять представники:
 		 -356- Констанкевич І.М.
 У абзаці першому частини 4 статті 39 слова та цифри «від 6 до 15 осіб» замінити словами та цифрами «від 8 до 16 осіб».
 		Враховано редакційно   4. Для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію, чисельність якої повинна становити від 6 до 18 осіб, до складу якої на паритетних засадах входять представники:
 
    -357- Івченко В.Є.
 Абзаци перший-сьомий частини четвертої статті 39 замінити абзацами такого змісту: «4. Для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію чисельністю від 6 до 15 осіб, до складу якої на паритетних засадах включаються представники засновника (засновників), трудового колективу, первинної профспілкової організації, органу батьківського самоврядування відповідного закладу.
До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадського об’єднання керівників закладів освіти, громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.»;
 		Враховано редакційно    
321. засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного представницького органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи);
 		 -358- Литвин В.М.
 Абзац другий частини четвертої статті 39 викласти в такій редакції: «засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного представницького органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи) та трудового колективу».
 		Немає висновку   засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного представницького органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи);
 
322. відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (державні службовці);
 		 -359- Білозір О.В.
 Абзац третій частини четвертої статті 39 вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування Участь представника держави в конкурсній комісії з обрання керівника закладу загальної середньої освіти потрібен для забезпечення реалізації державної політики у сфері загальної середньої освіти  відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (державні службовці);
 
    -360- Романова А.А.
 Абзац третій частини четвертої статті 39 вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування Участь представника держави в конкурсній комісії з обрання керівника закладу загальної середньої освіти потрібен для забезпечення реалізації державної політики у сфері загальної середньої освіти   
    -361- Литвин В.М.
 Абзац третій частини четвертої статті 39 законопроекту виключити.
Обґрунтування
Абзацом третім частини четвертої статті 39 Законопроекту пропонується до складу конкурсної комісії, що затверджується засновником закладу освіти, включити представників відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу Державної служби якості освіти України. Однак представники місцевої державної адміністрації чи територіального органу Державної служби якості освіти України не знаходяться в підпорядкування засновника закладу освіти, а отже, засновник закладу освіти не може самостійно визначати представників відповідних органів. Окрім того, вважаємо, що обов?язковість включення представників відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу Державної служби якості освіти України є додатковою формою контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. Таким чином це є прямим втручанням у повноваження органів місцевого самоврядування і суперечить статті 29, частині другій статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
 		Відхилено Обґрунтування Участь представника держави в конкурсній комісії з обрання керівника закладу загальної середньої освіти потрібен для забезпечення реалізації державної політики у сфері загальної середньої освіти   
    -362- Недава О.А.
 Пункт 4 статті 38 доповнити абзацами четвертим та п’ятим такого змісту:
«педагогічних працівників закладу;
органу батьківського самоврядування відповідного закладу»;
 		Враховано редакційно    
323. інститутів громадянського суспільства (зокрема громадських об’єднань керівників закладів освіти, професійних об’єднань педагогічних працівників, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо).
 		 -363- Кириленко І.Г.
 Частину 4 статті 39 доповнити абзацами 5-6 такого змісту:
трудового колективу, обрані зборами (конференцією) трудового колективу.
виборного органу первинної профспілкової організації, яка діє у цьому закладі освіти.
Обґрунтування
Ч. 4 ст. 39 проекту містить обмеження щодо участі представників трудового колективу у обранні керівника навчального закладу. За чинним Законом України «Про загальну середню освіту» представники трудового колективу обов’язково входять до конкурсних комісій.
За законопроектом їм надається лише право дорадчого голосу.
 		Враховано редакційно   інститутів громадянського суспільства (зокрема громадських об’єднань керівників закладів освіти, професійних об’єднань педагогічних працівників, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо);
колективу відповідного закладу освіти, обрані загальними зборами (конференцією) колективу цього закладу освіти;
виборного органу районної або міської профспілкової організації;
органів батьківського самоврядування відповідного закладу освіти.
 
    -364- Констанкевич І.М.
 Частину 4 статті 39 доповнити абзацом третім такого змісту:
«До складу конкурсної комісії включаються представники засновника (засновників), трудового колективу, первинної профспілкової організації, органу батьківського самоврядування відповідного закладу.»
Відповідно абзац третій вважати абзацом четвертим.
Обґрунтування
З метою запобігання перетворення конкурсу на формальність з причини складу конкурсної комісії лише з представників засновника, рішення яких при голосуванні є прогнозованим. Включення представників трудового колективу та профспілкового комітету до складу конкурсної комісії відповідатиме загальним засадам управління закладом освіти, визначених статтями 24, 26 Закону України «Про освіту», Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Законом України «Про соціальний діалог в Україні».
 		Враховано    
    -365- Марченко О.О.
 Частину 4 статті 39 доповнити абзацом третім такого змісту: «До складу конкурсної комісії включаються представники засновника (засновників), трудового колективу, первинної профспілкової організації, органу батьківського самоврядування відповідного закладу.»
Відповідно абзац третій вважати абзацом четвертим.
 		Враховано редакційно    
324. Вимоги до членів конкурсної комісії та порядок її формування визначаються положенням про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.
 		    Вимоги до членів конкурсної комісії та порядок її формування визначаються положенням про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.
 
325. До складу конкурсної комісії не може бути включена особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, особа, яка має судимість або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, є близькою особою учасника конкурсу або особою, яка може мати конфлікт інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
 		    До складу конкурсної комісії не може бути включена особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, особа, яка має судимість або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, є близькою особою учасника конкурсу або особою, яка може мати конфлікт інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
 
326. До участі в роботі конкурсної комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники органів громадського самоврядування закладу освіти, на посаду керівника якого оголошено конкурс.
 		 -366- Констанкевич І.М.
 Абзац четвертий частини 4 статті 39 викласти у такій редакції:
«До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадського об’єднання керівників закладів освіти, громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.»
 		Враховано редакційно   До участі в роботі конкурсної комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники органів учнівського самоврядування закладу освіти, на посаду керівника якого оголошено конкурс.
 
    -367- Марченко О.О.
 Абзац четвертий частини 4 статті 39 викласти у такій редакції: «До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадського об’єднання керівників закладів освіти, громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.».
 		Враховано редакційно    
327. Члени конкурсної комісії зобов’язані:
 		    Члени конкурсної комісії зобов’язані:
 
328. брати участь у роботі конкурсної комісії та голосувати з питань порядку денного;
 		    брати участь у роботі конкурсної комісії та голосувати з питань порядку денного;
 
329. заявляти самовідвід за умови наявності чи настання підстав, передбачених цією статтею, що унеможливлюють його участь у складі конкурсної комісії.
 		    заявляти самовідвід за умови наявності чи настання підстав, передбачених цією статтею, що унеможливлюють його участь у складі конкурсної комісії.
 
330. Конкурсна комісія є повноважною за умови присутності на її засіданні не менше двох третин її затвердженого складу. Конкурсна комісія приймає рішення більшістю голосів від її затвердженого складу. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсної комісії.
 		    Конкурсна комісія є повноважною за умови присутності на її засіданні не менше двох третин її затвердженого складу. Конкурсна комісія приймає рішення більшістю голосів від її затвердженого складу. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсної комісії.
 
331. Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується усіма присутніми членами конкурсної комісії та оприлюднюється на офіційному веб-сайті засновника протягом наступного робочого дня з дня проведення засідання конкурсної комісії.
 		    Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується усіма присутніми членами конкурсної комісії та оприлюднюється на офіційному веб-сайті засновника протягом наступного робочого дня з дня проведення засідання конкурсної комісії.
 
332. Конкурсна комісія та її члени діють на засадах неупередженості, об’єктивності, незалежності, недискримінації, відкритості, прозорості, доброчесності. Не допускається будь-яке втручання в діяльність конкурсної комісії, тиск на членів комісії та учасників конкурсу.
 		    Конкурсна комісія та її члени діють на засадах неупередженості, об’єктивності, незалежності, недискримінації, відкритості, прозорості, доброчесності. Не допускається будь-яке втручання в діяльність конкурсної комісії, тиск на членів комісії та учасників конкурсу.
 
333. 5. Для участі у конкурсі повинні бути подані такі документи:
 		    5. Для участі у конкурсі повинні бути подані такі документи:
 
334. заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;
 		    заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;
 
335. автобіографія та/або резюме (за вибором учасника конкурсу);
 		    автобіографія та/або резюме (за вибором учасника конкурсу);
 
336. копія паспорта громадянина України;
 		    копія паспорта громадянина України;
 
337. копія документа про вищу освіту (з додатком, що є його невід’ємною частиною) не нижче освітнього ступеня магістра (спеціаліста);
 		    копія документа про вищу освіту (з додатком, що є його невід’ємною частиною) не нижче освітнього ступеня магістра (спеціаліста);
 
338. посвідчення щодо вільного володіння державною мовою;
 		 -368- Недава О.А.
 Абзац 5 частини п’ятої статті 39 доповнити словами "або копію диплома за спеціальністю «українська мова».
 		Враховано редакційно   документ, що підтверджує вільне володіння державною мовою;
 
339. копія трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної (науково-педагогічної) роботи не менше трьох років на момент їх подання;
 		    копія трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної (науково-педагогічної) роботи не менше трьох років на момент їх подання;
 
340. довідка про відсутність судимості;
 		    довідка про відсутність судимості;
 
341. довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;
 		    довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;
 
342. мотиваційний лист, складений у довільній формі.
 		    мотиваційний лист, складений у довільній формі.
 
343. Особа може надати інші документи, які можуть підтверджувати її професійні та/або моральні якості.
 		    Особа може надати інші документи, які можуть підтверджувати її професійні та/або моральні якості.
 
344. Визначені у цьому пункті документи подаються особисто (або уповноваженою згідно з довіреністю особою) до конкурсної комісії у визначений в оголошенні строк, що може становити від 20 до 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу.
 		    Визначені у цьому пункті документи подаються особисто (або уповноваженою згідно з довіреністю особою) до конкурсної комісії у визначений в оголошенні строк, що може становити від 20 до 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу.
 
345. Уповноважена особа приймає документи за описом, копію якого надає особі, яка їх подає.
 		    Уповноважена особа приймає документи за описом, копію якого надає особі, яка їх подає.
 
346. 6. Протягом п’яти робочих днів з дня завершення строку подання документів для участі в конкурсі конкурсна комісія:
 		    6. Протягом п’яти робочих днів з дня завершення строку подання документів для участі в конкурсі конкурсна комісія:
 
347. перевіряє подані документи щодо відповідності установленим вимогам;
 		    перевіряє подані документи щодо відповідності установленим вимогам;
 
348. приймає рішення про допущення та/або недопущення до участі у конкурсі;
 		    приймає рішення про допущення та/або недопущення до участі у конкурсі;
 
349. оприлюднює на офіційному веб-сайті засновника перелік осіб, допущених до участі у конкурсному відборі (далі - кандидати).
 		    оприлюднює на офіційному веб-сайті засновника перелік осіб, допущених до участі у конкурсному відборі (далі - кандидати).
 
350. До участі у конкурсі не можуть бути допущені особи, які:
 		    До участі у конкурсі не можуть бути допущені особи, які:
 
351. не можуть обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до цього Закону;
 		    не можуть обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до цього Закону;
 
352. подали не всі документи, визначені цим Законом, для участі в конкурсі;
 		    подали не всі документи, визначені цим Законом, для участі в конкурсі;
 
353. подали документи після завершення строку їх подання.
 		    подали документи після завершення строку їх подання.
 
354. 7. Засновник зобов’язаний організувати та забезпечити ознайомлення кандидатів із закладом загальної середньої освіти, його трудовим колективом та представниками органів громадського самоврядування такого закладу не пізніше п’яти робочих днів до початку проведення конкурсного відбору.
 		    7. Засновник зобов’язаний організувати та забезпечити ознайомлення кандидатів із закладом загальної середньої освіти, його трудовим колективом та представниками органів громадського самоврядування такого закладу не пізніше п’яти робочих днів до початку проведення конкурсного відбору.
 
355. 8. Конкурсний відбір переможця конкурсу здійснюється за результатами:
 		    8. Конкурсний відбір переможця конкурсу здійснюється за результатами:
 
356. перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти, зокрема цього Закону, Закону України «Про освіту» та інших нормативно-правових актів у сфері загальної середньої освіти;
 		    перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти, зокрема цього Закону, Закону України «Про освіту» та інших нормативно-правових актів у сфері загальної середньої освіти;
 
357. перевірки професійних компетентностей шляхом письмового виконання ситуаційного завдання;
 		    перевірки професійних компетентностей шляхом письмового виконання ситуаційного завдання;
 
358. публічної та відкритої презентації державною мовою перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, а також надання відповідей на запитання членів конкурсної комісії в межах змісту конкурсного випробування.
 		 -369- Литвин В.М.
 В абзаці четвертому частини 8 статті 39 слова «перспективний план» замінити словами «стратегія розвитку»;
 		Враховано редакційно  публічної та відкритої презентації державною мовою стратегії (перспективного плану) розвитку закладу загальної середньої освіти, а також надання відповідей на запитання членів конкурсної комісії в межах змісту конкурсного випробування
 
359. Перелік питань для перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    Перелік питань для перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
360. Форма перевірки знання законодавства (письмове чи комп’ютерне тестування), зразок ситуаційного завдання та критерії їх оцінювання визначаються у положенні про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.
 		    Форма перевірки знання законодавства (письмове чи комп’ютерне тестування), зразок ситуаційного завдання та критерії їх оцінювання визначаються у положенні про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.
 
361. Засновник зобов’язаний забезпечити відеофіксацію та (у разі можливості) відеотрансляцію конкурсного відбору з подальшим оприлюдненням на своєму офіційному веб-сайті відеозапису протягом одного робочого дня з дня його проведення.
 		    Засновник зобов’язаний забезпечити відеофіксацію та (у разі можливості) відеотрансляцію конкурсного відбору з подальшим оприлюдненням на своєму офіційному веб-сайті відеозапису протягом одного робочого дня з дня його проведення.
 
362. 9. Конкурсна комісія протягом двох робочих днів з дня завершення конкурсного відбору визначає переможця конкурсу та оприлюднює результати конкурсу на офіційному веб-сайті засновника.
 		    9. Конкурсна комісія протягом двох робочих днів з дня завершення конкурсного відбору визначає переможця конкурсу та оприлюднює результати конкурсу на офіційному веб-сайті засновника.
 
363. За результатами конкурсних випробувань конкурсна комісія визначає переможця конкурсу або визнає конкурс таким, що не відбувся.
 		    За результатами конкурсних випробувань конкурсна комісія визначає переможця конкурсу або визнає конкурс таким, що не відбувся.
 
364. Не може бути визнано переможцем конкурсу особу, яка не може обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до цього Закону.
 		    Не може бути визнано переможцем конкурсу особу, яка не може обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до цього Закону.
 
365. Загальна тривалість конкурсу не може перевищувати двох місяців з дня його оголошення.
 		    Загальна тривалість конкурсу не може перевищувати двох місяців з дня його оголошення.
 
366. 10. Конкурсна комісія визнає конкурс таким, що не відбувся, якщо:
 		    10. Конкурсна комісія визнає конкурс таким, що не відбувся, якщо:
 
367. відсутні заяви про участь у конкурсі;
 		    відсутні заяви про участь у конкурсі;
 
368. до участі у конкурсі не допущено жодного кандидата;
 		    до участі у конкурсі не допущено жодного кандидата;
 
369. жоден з кандидатів не визначений переможцем конкурсу.
 		 -370- Недава О.А.
 Пункт 10 доповнити абзацом п’ятим такого змісту: «жоден з кандидатів не набрав більше половини від максимальної кількості балів кожного з конкурсних завдань.».
 		Відхилено Обґрунтування Абзац 4 пункту 10 статті 39 цього законопроекту охоплює запропоновану норму  жоден з кандидатів не визначений переможцем конкурсу.
 
370. У разі визнання конкурсу таким, що не відбувся, проводиться повторний конкурс.
 		    У разі визнання конкурсу таким, що не відбувся, проводиться повторний конкурс.
 
371. 11. Протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення рішення про переможця конкурсу посадова особа засновника (голова відповідної ради чи керівник державного органу) або керівник уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним строковий трудовий договір.
 		    11. Протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення рішення про переможця конкурсу посадова особа засновника (голова відповідної ради чи керівник державного органу) або керівник уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним строковий трудовий договір.
 
372. Не може бути укладено трудовий договір з особою, яка не може обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до цього Закону.
 		    Не може бути укладено трудовий договір з особою, яка не може обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до цього Закону.
 
373. 12. Трудовий договір укладається на шість років на підставі рішення конкурсної комісії. Після закінчення строку, на який укладено строковий трудовий договір, трудові відносини припиняються та не можуть бути продовжені на невизначений строк.
 		    12. Трудовий договір укладається на шість років на підставі рішення конкурсної комісії. Після закінчення строку, на який укладено строковий трудовий договір, трудові відносини припиняються та не можуть бути продовжені на невизначений строк.
 
374. З особою, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір строком на два роки. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови його належного виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на чотири роки без проведення конкурсу.
 		    З особою, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір строком на два роки. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови його належного виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на чотири роки без проведення конкурсу.
 
375. Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (крім тих, що розташовані у селах з одним закладом загальної середньої освіти). До першого шестирічного строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше.
 		 -371- Литвин В.М.
 Абзац третій частини 12 статті 39 виключити.
 		Відхилено шляхом прийняття окремого рішення Комітету  Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (крім тих, що розташовані у селах з одним закладом загальної середньої освіти). До першого шестирічного строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше.
 
376. 13. Керівник закладу загальної середньої освіти звільняється з посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору або достроково відповідно до вимог законодавства та умов укладеного трудового договору.
 		 -372- Тригубенко С.М.
 У першому абзаці частини 13 статті 39 після слова «керівник» додати слова «державного та комунального».
 		Відхилено Обґрунтування Трудове законодавство є єдиним для всіх форм власності  13. Керівник закладу загальної середньої освіти звільняється з посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору або достроково відповідно до вимог законодавства та умов укладеного трудового договору.
 
    -373- Унгурян П.Я.
 У першому абзаці частини 13 статті 39 після слова «керівник» додати слова «державного та комунального».
 		Відхилено ( з урахуванням норми, яка визначена в абзаці другому цієї частини)   
    -374- Івченко В.Є.
 Абзац перший частини тринадцятої доповнити реченням: «У такому разі керівнику закладу надається право повернутися на педагогічну посаду, яку він обіймав до призначення на посаду директора».
 		Відхилено бгурунтування Запропоноване суперечить загальним засадам трудового законодавства України   
377. Припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії або його дострокове розірвання здійснюється відповідною посадовою особою засновника (головою відповідної ради чи керівником державного органу) або керівником уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) з підстав та у порядку, визначених законодавством про працю.
 		 -375- Тригубенко С.М.
 Між першим і другим абзацом частини 13 статті 39 додати новий абзац у наступній редакції:
«Керівник приватного, корпоративного закладу загальної середньої освіти звільняється з посади засновником (засновниками) відповідно до положень законодавства про працю, установчих документів закладу та укладеного трудового договору.».
 		Враховано   Припинення трудового договору з керівником державного чи комунального закладу освіти у зв’язку із закінченням строку його дії або його дострокове розірвання здійснюється відповідною посадовою особою засновника (головою відповідної ради чи керівником державного органу) або керівником уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) з підстав та у порядку, визначених законодавством про працю.
Керівник приватного, корпоративного закладу освіти звільняється з посади засновником (засновниками) відповідно до положень законодавства про працю, установчих документів закладу та укладеного трудового договору.
 
    -376- Унгурян П.Я.
 Частину тринадцяту доповнити абзацом другим такого змісту:
«Керівник приватного, корпоративного закладу загальної середньої освіти звільняється з посади засновником (засновниками) відповідно до положень законодавства про працю, установчих документів закладу та укладеного трудового договору.».
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім.
 		Враховано    
    -377- Констанкевич І.М.
 Частину 13 статті 39 доповнити абзацом третім такого змісту:
«Забезпечити право керівника закладу загальної середньої освіти після його звільнення з посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору на працевлаштування на попередню педагогічну посаду.»
Відповідно абзац третій вважати абзацом четвертим.
 		Відхилено бгурунтування Запропоноване суперечить загальним засадам трудового законодавства України   
    -378- Марченко О.О.
 Частину 13 статті 39 доповнити абзацом третім такого змісту: «Забезпечити право керівника закладу загальної середньої освіти після його звільнення з посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору на працевлаштування на попередню педагогічну посаду.»
Відповідно абзац третій вважати абзацом четвертим.
 		Відхилено Обгурунтування Запропоноване суперечить загальним засадам трудового законодавства України   
378. Підставами для дострокового звільнення керівника закладу загальної середньої освіти, які повинні бути передбачені у трудовому договорі, є:
 		 -379- Кириленко І.Г.
 Абзац третій – восьмий частини 13 статті 39 вилучити.
Обґрунтування
Кодекс законів про працю України містить такі підстави як, «систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу) та «одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності» (п. 1 ч. 1 ст. 41 Кодексу). Тому передбачення додаткових підстав для звільнення керівника закладу є недоцільним та може призвести до зловживань з боку роботодавців.
Окрім того, у ст. 38 слід вказувати не будь-які порушення, а конкретизувати, що ці порушення мають бути вчинені безпосередньо з вини керівника
 		Відхилено   Підставами для дострокового звільнення керівника закладу загальної середньої освіти, які повинні бути передбачені у трудовому договорі, є:
 
    -380- Констанкевич І.М.
 Абзац третій частини 13 статті 39 виключити.
 		Відхилено    
379. порушення вимог цього Закону щодо мови освітнього процесу;
 		 -381- Марченко О.О.
 Абзац 4 частини 13 статті 39 вилучити.
Обґрунтування
Норма про встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з керівником закладу загальної середньої освіти є дискримінаційною та необґрунтованою. Запропоновані нормою проекту випадки, як підстави для звільнення керівника закладу освіти, повністю підпадають під загальне визначення у КЗпП України формулювання «систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу) та «одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності» (п. 1 ч. 1 ст. 41 Кодексу).
 		Відхилено   порушення вимог цього Закону щодо мови освітнього процесу;
 
380. порушення вимог статей 30 і 31 Закону України «Про освіту»;
 		    порушення вимог статей 30 і 31 Закону України «Про освіту»;
 
381. порушення прав учнів чи працівників, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
 		    порушення прав учнів чи працівників, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
 
382. систематичне неналежне виконання інших обов’язків керівника, визначених цим Законом;
 		    систематичне неналежне виконання інших обов’язків керівника, визначених цим Законом;
 
383. не усунення у визначений строк порушень вимог законодавства, виявлених під час інституційного аудиту чи позапланового заходу державного нагляду (контролю).
 		 -382- Івченко В.Є.
 Абзаци третій-восьмий частини тринадцятої статті 39 виключити.
Обґрунтування
Підстави припинення трудового договору визначаються трудовим законодавством. Норма про встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з керівником закладу загальної середньої освіти є дискримінаційною та необґрунтованою.
 		Відхилено   не усунення у визначений строк порушень вимог законодавства, виявлених під час інституційного аудиту чи позапланового заходу державного нагляду (контролю).
 
384. Стаття 40. Педагогічна рада
 		    Стаття 40. Педагогічна рада
 
385. 1. Педагогічна рада є основним постійно діючим колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти (структурного підрозділу закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (у разі його створення).
 		    1. Педагогічна рада є основним постійно діючим колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти (структурного підрозділу закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (у разі його створення).
 
386. Повноваження педагогічної ради визначаються цим Законом, статутом закладу загальної середньої освіти чи положеннями про початкову школу, гімназію, ліцей як структурні підрозділи закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.
 		    Повноваження педагогічної ради визначаються цим Законом, статутом закладу загальної середньої освіти чи положеннями про початкову школу, гімназію, ліцей як структурні підрозділи закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.
 
387. 2. Педагогічна рада утворюється за наявності не менше трьох педагогічних працівників. Усі педагогічні працівники зобов’язані брати участь у засіданнях педагогічної ради. Головою педагогічної ради є керівник закладу загальної середньої освіти (структурного підрозділу, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти).
 		    2. Педагогічна рада утворюється за наявності не менше трьох педагогічних працівників. Усі педагогічні працівники зобов’язані брати участь у засіданнях педагогічної ради. Головою педагогічної ради є керівник закладу загальної середньої освіти (структурного підрозділу, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти).
 
388. 3. Педагогічна рада:
 		    3. Педагогічна рада:
 
389. схвалює перспективний план розвитку та річний план роботи;
 		 -383- Мельник С.І.
 Абзац другий частини третьої статті 40 викласти у такій редакції: «схвалює стратегію (перспективний план) розвитку закладу та річний план роботи»;
 		Враховано   схвалює стратегію (перспективний план) розвитку закладу та річний план роботи
 
390. схвалює освітню (освітні) програму (програми), зміни до неї (них) та оцінює результати її (їх) виконання;
 		    схвалює освітню (освітні) програму (програми), зміни до неї (них) та оцінює результати її (їх) виконання;
 
391. схвалює правила внутрішнього розпорядку, положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, що повинна включати систему та механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності;
 		    схвалює правила внутрішнього розпорядку, положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, що повинна включати систему та механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності;
 
392. розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;
 		    розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;
 
393. приймає рішення щодо переведення учнів до наступного класу, їх відрахування, притягнення до відповідальності за невиконання обов’язків, а також щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів та інших учасників освітнього процесу;
 		 -384- Тригубенко С.М.
 У частині 3 статті 40 після слів «наступного класу» додати слова «наступного року навчання».
 		Враховано редакційно у частині 3 ст. 40 з технічною правкою щодо розбивки на два абзаци  приймає рішення щодо переведення учнів до наступного класу наступного року навчання, їх відрахування, притягнення до відповідальності за невиконання обов’язків;
приймає рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів та інших учасників освітнього процесу;
 
    -385- Унгурян П.Я.
 Абзац 6 частини третьої статті 40 після слів «наступного класу» доповнити словами «наступного року навчання».
 		Враховано редакційно у частині 3 ст. 40   
    -386- Кириленко І.Г.
 У абзаці шостому частини 3 статті 40 вилучити слова «інших учасників освітнього процесу».
Обґрунтування
Згідно зі ст.147--1 Кодексу законів про працю України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. А тому надання педагогічній раді повноважень щодо прийняття рішень про притягнення до відповідальності за невиконання обов’язків, а також щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учасників освітнього процесу, якими, у тому числі є і працівники закладів освіти, суперечить вимогам Кодексу законів про працю України щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень
 		Враховано редакційно у частині 3 ст. 40   
394. розглядає питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
 		    розглядає питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
 
395. приймає рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічного працівника, отриманих ним поза закладами освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою;
 		    приймає рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічного працівника, отриманих ним поза закладами освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою;
 
396. розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
 		    розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
 
397. може ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту, громадської акредитації, зовнішнього моніторингу якості освіти та/або освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти;
 		    може ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту, громадської акредитації, зовнішнього моніторингу якості освіти та/або освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти;
 
398. розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу освіти до її повноважень.
 		    розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу освіти до її повноважень.
 
399. 4. Засідання педагогічної ради є правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю голосів від її складу. У разі рівного розподілу голосів голос голови педагогічної ради є визначальним. Рішення педагогічної ради оформлюються протоколом її засідання, підписуються головою та секретарем педагогічної ради.
 		    4. Засідання педагогічної ради є правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю голосів від її складу. У разі рівного розподілу голосів голос голови педагогічної ради є визначальним. Рішення педагогічної ради оформлюються протоколом її засідання, підписуються головою та секретарем педагогічної ради.
 
400. 5. Рішення педагогічної ради, прийняті в межах її повноважень, вводяться в дію наказами керівника закладу освіти та є обов’язковими до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти.
 		    5. Рішення педагогічної ради, прийняті в межах її повноважень, вводяться в дію наказами керівника закладу освіти та є обов’язковими до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти.
 
401. Стаття 41. Піклувальна рада закладу (закладів) загальної середньої освіти
 		    Стаття 41. Піклувальна рада закладу (закладів) загальної середньої освіти
 
402. 1. Піклувальну раду може бути утворено за рішенням засновника або уповноваженого ним органу для одного чи кількох закладів загальної середньої освіти на визначений засновником строк.
 		    1. Піклувальну раду може бути утворено за рішенням засновника або уповноваженого ним органу для одного чи кількох закладів загальної середньої освіти на визначений засновником строк.
 
403. 2. Піклувальна рада сприяє виконанню перспективних завдань розвитку закладу (закладів), залученню фінансових ресурсів для забезпечення його (їх) діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу (закладів) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськістю, громадськими об’єднаннями, юридичними та фізичними особами.
 		    2. Піклувальна рада сприяє виконанню перспективних завдань розвитку закладу (закладів), залученню фінансових ресурсів для забезпечення його (їх) діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу (закладів) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськістю, громадськими об’єднаннями, юридичними та фізичними особами.
 
404. 3. Піклувальна рада:
 		    3. Піклувальна рада:
 
405. аналізує та оцінює діяльність закладу загальної середньої освіти та його керівника;
 		    аналізує та оцінює діяльність закладу загальної середньої освіти та його керівника;
 
406. розробляє пропозиції до стратегії та перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти та аналізує стан їх виконання;
 		    розробляє пропозиції до стратегії та перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти та аналізує стан їх виконання;
 
407. сприяє залученню додаткових джерел фінансування, що не заборонені законом;
 		    сприяє залученню додаткових джерел фінансування, що не заборонені законом;
 
408. проводить моніторинг виконання кошторису закладу освіти і вносить відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу загальної середньої освіти;
 		    проводить моніторинг виконання кошторису закладу освіти і вносить відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу загальної середньої освіти;
 
409. має право звернутися до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти щодо проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти;
 		    має право звернутися до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти щодо проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти;
 
410. може вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення керівника закладу освіти або притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав, визначених законом;
 		    може вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення керівника закладу освіти або притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав, визначених законом;
 
411. здійснює інші повноваження, визначені установчими документами закладу освіти.
 		    здійснює інші повноваження, визначені установчими документами закладу освіти.
 
412. 4. Склад піклувальної ради формується засновником або уповноваженим ним органом з урахуванням пропозицій органів управління закладу освіти (закладів освіти), органів громадського самоврядування закладу освіти, депутатів відповідної місцевої ради.
 		    4. Склад піклувальної ради формується засновником або уповноваженим ним органом з урахуванням пропозицій органів управління закладу освіти (закладів освіти), органів громадського самоврядування закладу освіти, депутатів відповідної місцевої ради.
 
413. До складу піклувальної ради не можуть входити учні та працівники закладу (закладів) освіти, для якого (яких) вона утворюється.
 		    До складу піклувальної ради не можуть входити учні та працівники закладу (закладів) освіти, для якого (яких) вона утворюється.
 
414. 5. Піклувальна рада є колегіальним органом. Засідання піклувальної ради є правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її затвердженого складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю голосів від її затвердженого складу. У разі рівного розподілу голосів голос голови піклувальної ради є визначальним. Рішення піклувальної ради оформлюються протоколом її засідання, підписуються головуючим на засіданні та секретарем.
 		    5. Піклувальна рада є колегіальним органом. Засідання піклувальної ради є правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її затвердженого складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю голосів від її затвердженого складу. У разі рівного розподілу голосів голос голови піклувальної ради є визначальним. Рішення піклувальної ради оформлюються протоколом її засідання, підписуються головуючим на засіданні та секретарем.
 
415. 6. Члени піклувальної ради мають право брати участь у роботі колегіальних органів управління закладом загальної середньої освіти з правом дорадчого голосу.
 		    6. Члени піклувальної ради мають право брати участь у роботі колегіальних органів управління закладом загальної середньої освіти з правом дорадчого голосу.
 
416. 7. Піклувальна рада діє на підставі положення, затвердженого засновником закладу (закладів) загальної середньої освіти.
 		    7. Піклувальна рада діє на підставі положення, затвердженого засновником закладу (закладів) загальної середньої освіти.
 
417. Розділ VІ
 		    Розділ VІ
 
418. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПОВНОЇ
 		    ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПОВНОЇ
 
419. ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
 		    ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
 
420. Стаття 42. Система забезпечення якості повної загальної середньої освіти
 		    Стаття 42. Система забезпечення якості повної загальної середньої освіти
 
421. 1. Система забезпечення якості у сфері повної загальної середньої освіти формується відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та включає такі складові:
 		    1. Система забезпечення якості у сфері повної загальної середньої освіти формується відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та включає такі складові:
 
422. систему забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);
 		    систему забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);
 
423. систему зовнішнього забезпечення якості освіти;
 		    систему зовнішнього забезпечення якості освіти;
 
424. систему забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.
 		    систему забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.
 
425. 2. Внутрішня система забезпечення якості освіти формується закладом освіти з урахуванням методичних рекомендацій, що розробляються центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -387- Тригубенко С.М.
 У першому абзаці частини 2 статті 42 видалити слова «та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано   2. Внутрішня система забезпечення якості освіти формується закладом освіти з урахуванням методичних рекомендацій, що розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
 
    -388- Унгурян П.Я.
 В абзаці першому частини другої статті 42 слова «та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки» вилучити.
 		Враховано    
426. Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти оприлюднюються на офіційних веб-сайтах центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки та центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти протягом 10 робочих днів з дня їх затвердження.
 		 -389- Тригубенко С.М.
 У другому абзаці частини 2 статті 42 видалити слова «протягом 10 робочих днів з дня їх затвердження»
 		Враховано   Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
 
    -390- Унгурян П.Я.
 В абзаці другому частини 2 статті 42 слова «протягом 10 робочих днів з дня їх затвердження» вилучити.
 		Враховано    
427. 3. Система зовнішнього забезпечення якості загальної середньої освіти та система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти у сфері загальної середньої освіти, визначаються Законом України «Про освіту» та цим Законом.
 		    3. Система зовнішнього забезпечення якості загальної середньої освіти та система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти у сфері загальної середньої освіти, визначаються Законом України «Про освіту» та цим Законом.
 
428. До органів управління та установ, що здійснюють у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, зовнішнє забезпечення якості освіти у сфері загальної середньої освіти належать центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи, спеціально уповноважені державою установи, що проводять зовнішнє незалежне оцінювання, їх регіональні відділення, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, акредитовані фахові об’єднання чи інші акредитовані юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти.
 		    До органів управління та установ, що здійснюють у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, зовнішнє забезпечення якості освіти у сфері загальної середньої освіти належать центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи, спеціально уповноважені державою установи, що проводять зовнішнє незалежне оцінювання, їх регіональні відділення, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, акредитовані фахові об’єднання чи інші акредитовані юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти.
 
429. Стаття 43. Забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти
 		    Стаття 43. Забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти
 
430. 1. Кожен учасник освітнього процесу в закладі освіти зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності.
 		 -391- Кремінь Т.Д.
 У частині першій статті 43 слова «закладі освіти» вилучити.
 		Враховано   1. Кожен учасник освітнього процесу зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності.
 
431. 2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладах освіти формуються відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 		    2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладах освіти формуються відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 
432. 3. Керівник та педагогічні працівники закладу освіти забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності в закладі освіти відповідно до своєї компетенції.
 		 -392- Кремінь Т.Д.
 Частину третю статті 43 викласти в такій редакції:
«3. Керівник та інші педагогічні працівники закладу освіти забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності в закладі освіти в межах своєї компетенції. Керівник, батьки чи інші особи не повинні втручатися у процес оцінювання педагогічним працівником результатів навчання учня.»
 		Враховано   3. Керівник та інші педагогічні працівники закладу освіти забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності в закладі освіти в межах своєї компетенції. Керівник, батьки чи інші особи не повинні втручатися у процес оцінювання педагогічним працівником результатів навчання учня.
 
433. 4. Порушеннями академічної доброчесності у системі загальної середньої освіти є академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, що визначені Законом України «Про освіту», а також такі форми обману, як:
 		    4. Порушеннями академічної доброчесності у системі загальної середньої освіти є академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, що визначені Законом України «Про освіту», а також такі форми обману, як:
 
434. надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного), державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
 		    надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного), державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
 
435. використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
 		    використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
 
436. проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
 		    проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
 
437. необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.
 		    необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.
 
438. 5. Педагогічні працівники, щодо яких встановлено факт порушення академічної доброчесності:
 		    5. Педагогічні працівники, щодо яких встановлено факт порушення академічної доброчесності:
 
439. 1) не можуть бути залучені до проведення процедур атестації педагогічних працівників, акредитації освітніх програм, інституційного аудиту закладів освіти та інших процедур зовнішнього забезпечення якості освіти; учнівських олімпіад та інших змагань;
 		    1) не можуть бути залучені до проведення процедур атестації педагогічних працівників, акредитації освітніх програм, інституційного аудиту закладів освіти та інших процедур зовнішнього забезпечення якості освіти; учнівських олімпіад та інших змагань;
 
440. 2) не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;
 		    2) не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;
 
441. 3) не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року.
 		    3) не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року.
 
442. 6. Факт порушення академічної доброчесності враховується під час:
 		    6. Факт порушення академічної доброчесності враховується під час:
 
443. 1) вирішення питання про притягнення педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності;
 		    1) вирішення питання про притягнення педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності;
 
444. 2) конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти.
 		    2) конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти.
 
445. 7. За порушення академічної доброчесності до учня може бути застосовано такі види академічної відповідальності:
 		    7. За порушення академічної доброчесності до учня може бути застосовано такі види академічної відповідальності:
 
446. 1) зауваження;
 		    1) зауваження;
 
447. 2) повторне проходження підсумкового оцінювання;
 		    2) повторне проходження підсумкового оцінювання;
 
448. 3) повторне проходження державної підсумкової атестації;
 		    3) повторне проходження державної підсумкової атестації;
 
449. 4) повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
 		    4) повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
 
450. 5) позбавлення отриманих з порушеннями академічної доброчесності академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах.
 		    5) позбавлення отриманих з порушеннями академічної доброчесності академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах.
 
451. 8. Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника.
 		    8. Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника.
 
452. 9. Рішення про академічну відповідальність здобувачів освіти приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.
 		    9. Рішення про академічну відповідальність здобувачів освіти приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.
 
453. Рішення про позбавлення учня академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах, отриманих з порушеннями академічної доброчесності, приймає орган (посадова особа), який їх надав (присвоїв) у порядку, визначеному законодавством.
 		    Рішення про позбавлення учня академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах, отриманих з порушеннями академічної доброчесності, приймає орган (посадова особа), який їх надав (присвоїв) у порядку, визначеному законодавством.
 
454. 10. Види академічної відповідальності, що можуть бути застосовані до учнів та педагогічних працівників, повинні бути співмірними із вчиненими порушеннями. За одне порушення може бути застосовано лише один з видів академічної відповідальності.
 		    10. Види академічної відповідальності, що можуть бути застосовані до учнів та педагогічних працівників, повинні бути співмірними із вчиненими порушеннями. За одне порушення може бути застосовано лише один з видів академічної відповідальності.
 
455. Рішення про притягнення до академічної відповідальності може бути оскаржене у порядку, визначеному положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти.
 		    Рішення про притягнення до академічної відповідальності може бути оскаржене у порядку, визначеному положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти.
 
456. Стаття 44. Державні стандарти
 		    Стаття 44. Державні стандарти
 
457. 1. Державні стандарти розробляються і затверджуються за відповідними рівнями освіти: для початкової, базової середньої і профільної середньої освіти.
 		    1. Державні стандарти розробляються і затверджуються за відповідними рівнями освіти: для початкової, базової середньої і профільної середньої освіти.
 
458. Державні стандарти містять опис вимог до результатів навчання учнів за освітніми галузями та загальний обсяг навчального навантаження учнів на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.
 		    Державні стандарти містять опис вимог до результатів навчання учнів за освітніми галузями та загальний обсяг навчального навантаження учнів на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.
 
459. Державні стандарти повинні передбачати вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти. У державних стандартах можуть бути окремо визначені обов’язкові результати навчання з української мови як державної для осіб, які належать до національних меншин чи корінних народів України, рідна мова яких не належить до однієї з українською мовної групи.
 		    Державні стандарти повинні передбачати вільне володіння державною мовою всіма учнями закладів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти. У державних стандартах можуть бути окремо визначені обов’язкові результати навчання з української мови як державної для осіб, які належать до національних меншин чи корінних народів України, рідна мова яких не належить до однієї з українською мовної групи.
 
460. 2. Загальний обсяг навчального навантаження учнів на відповідному рівні визначається за роками навчання у формі базового навчального плану, який містить:
 		    2. Загальний обсяг навчального навантаження учнів на відповідному рівні визначається за роками навчання у формі базового навчального плану, який містить:
 
461. навчальне навантаження учнів за освітніми галузями;
 		    навчальне навантаження учнів за освітніми галузями;
 
462. обсяг та розподіл навчальних годин між освітніми галузями;
 		    обсяг та розподіл навчальних годин між освітніми галузями;
 
463. обсяг навчальних годин для вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) за вибором.
 		    обсяг навчальних годин для вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) за вибором.
 
464. 3. Виконання державних стандартів початкової, базової і профільної загальної середньої освіти є обов’язковим для закладів освіти, що забезпечують здобуття освіти на відповідному рівні.
 		 -393- Тригубенко С.М.
 Частину 3 статті 44 викласти у наступній редакції:
«3. Виконання державних стандартів початкової, базової і профільної загальної середньої освіти є обов’язковим для учнів закладів освіти, що забезпечують здобуття освіти на відповідному рівні освіти, та здобувачів освіти за сімейною (домашньою) формою здобуття.»
 		Відхилено Обґрунтування: Учні не можуть забезпечити виконання стандартів освіти. Виконання стандартів обов’язкове для закладів освіти.  3. Виконання державних стандартів початкової, базової і профільної загальної середньої освіти є обов’язковим для закладів освіти, що забезпечують здобуття освіти на відповідному рівні.
 
    -394- Унгурян П.Я.
 Частину 3 статті 44 викласти у такій редакції:
«3. Виконання державних стандартів початкової, базової і профільної загальної середньої освіти є обов’язковим для учнів закладів освіти, що забезпечують здобуття освіти на відповідному рівні освіти, та здобувачів освіти за сімейною (домашньою) формою здобуття.».
 		Відхилено Обґрунтування: Учні не можуть забезпечити виконання стандартів освіти. Виконання стандартів обов’язкове для закладів освіти.   
465. 4. Державні стандарти розробляються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки та затверджуються Кабінетом Міністрів України і переглядаються не рідше одного разу на 12 років.
 		    4. Державні стандарти розробляються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки та затверджуються Кабінетом Міністрів України і переглядаються не рідше одного разу на 12 років.
 
466. 5. Навчально-методичне забезпечення реалізації державних стандартів здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    5. Навчально-методичне забезпечення реалізації державних стандартів здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
467. Навчально-методичне забезпечення реалізації стандартів спеціалізованої освіти здійснюється центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.
 		    Навчально-методичне забезпечення реалізації стандартів спеціалізованої освіти здійснюється центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.
 
468. 6. До розроблення державних стандартів долучаються Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади загальної середньої освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи, громадські об’єднання, у тому числі фахові організації (професійні асоціації), об’єднання роботодавців, незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти, інші інститути громадянського суспільства, експерти.
 		    6. До розроблення державних стандартів долучаються Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади загальної середньої освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи, громадські об’єднання, у тому числі фахові організації (професійні асоціації), об’єднання роботодавців, незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти, інші інститути громадянського суспільства, експерти.
 
469. 7. Заклад освіти зобов’язаний створити умови для виконання учнями вимог відповідних державних стандартів.
 		 -395- Тригубенко С.М.
 Частину 7 статті 44 викласти у наступній редакції:
«7.Заклад освіти та батьки, діти яких здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою, зобов’язані створити умови для виконання учнями вимог відповідних державних стандартів.».
 		Відхилено Обґрунтування: Дана пропозиція не є предметом регулювання цієї статті. Обов’язки батьків встановлено свЗаконі України «Про освіту».  7. Заклад освіти зобов’язаний створити умови для виконання учнями вимог відповідних державних стандартів.
 
    -396- Унгурян П.Я.
 Частину 7 статті 44 викласти у наступній редакції:
«7.Заклад освіти та батьки, діти яких здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою, зобов’язані створити умови для виконання учнями вимог відповідних державних стандартів.».
 		Відхилено Обґрунтування: Дана пропозиція не є предметом регулювання цієї статті. Обов’язки батьків встановлено свЗаконі України «Про освіту».   
470. 8. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити в межах повноважень створення умов для здобуття учнями повної загальної середньої освіти на рівні державних стандартів.
 		 -397- Констанкевич І.М.
 Частину 8 статті 44 викласти у такій редакції:
«8. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, уповноважені ними особи, керівники закладів загальної середньої освіти зобов’язані забезпечити створення умов для здобуття учнями повної загальної середньої освіти на рівні державних стандартів повної загальної середньої освіти з дотриманням штатних, фінансових, трудових нормативів.»
 		Відхилено Обґрунтування Редакція першого читання більш чітка. Відповідний обов’язок забезпечувати створення умов передбачено у ЗУ «Про освіту» та в даному законопроекті, як обов’язок засновника відповідного закладу освіти.  8. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити в межах повноважень створення умов для здобуття учнями повної загальної середньої освіти на рівні державних стандартів.
 
    -398- Марченко О.О.
 Частину 8 статті 44 викласти у такій редакції: «8. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, уповноважені ними особи, керівники закладів загальної середньої освіти зобов’язані забезпечити створення умов для здобуття учнями повної загальної середньої освіти на рівні державних стандартів повної загальної середньої освіти з дотриманням штатних, фінансових, трудових нормативів.».
 		Відхилено Обґрунтування Редакція першого читання більш чітка. Відповідний обов’язок забезпечувати створення умов передбачено у ЗУ «Про освіту» та в даному законопроекті, як обов’язок засновника відповідного закладу освіти.   
    -399- Івченко В.Є.
 Частину восьму статті 44 викласти в такій редакції: «8. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, уповноважені ними особи, керівники закладів загальної середньої освіти зобов’язані забезпечити створення умов для здобуття учнями повної загальної середньої освіти на рівні державних стандартів повної загальної середньої освіти з дотриманням штатних, фінансових, трудових нормативів».
 		Відхилено Обґрунтування Редакція першого читання більш чітка. Відповідний обов’язок забезпечувати створення умов передбачено у ЗУ «Про освіту» та в даному законопроекті, як обов’язок засновника відповідного закладу освіти.   
471. 9. Для забезпечення досягнення особами з особливими освітніми потребами результатів навчання, передбачених відповідним державним стандартом, до штату закладу освіти вводяться посади асистента вчителя та інші посади, необхідні для роботи з такими особами.
 		    9. Для забезпечення досягнення особами з особливими освітніми потребами результатів навчання, передбачених відповідним державним стандартом, до штату закладу освіти вводяться посади асистента вчителя та інші посади, необхідні для роботи з такими особами.
 
472. Стаття 45. Ліцензування освітньої діяльності
 		    Стаття 45. Ліцензування освітньої діяльності
 
473. 1. Заклади освіти можуть провадити освітню діяльність на певному рівні повної загальної середньої освіти виключно на підставі відповідної ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та ліцензійними умовами.
 		    1. Заклади освіти можуть провадити освітню діяльність на певному рівні повної загальної середньої освіти виключно на підставі відповідної ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та ліцензійними умовами.
 
474. 2. Органами ліцензування у сфері загальної середньої освіти є органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України.
 		    2. Органами ліцензування у сфері загальної середньої освіти є органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України.
 
475. 3. Рішення про видачу закладу освіти ліцензії приймаються органами ліцензування за місцем провадження освітньої діяльності окремо за кожним рівнем повної загальної середньої освіти із зазначенням місця (місць) провадження освітньої діяльності.
 		    3. Рішення про видачу закладу освіти ліцензії приймаються органами ліцензування за місцем провадження освітньої діяльності окремо за кожним рівнем повної загальної середньої освіти із зазначенням місця (місць) провадження освітньої діяльності.
 
476. Ліцензія підтверджує спроможність закладу освіти провадити освітню діяльність на певному рівні повної загальної середньої освіти та в певному місці (місцях) провадження такої діяльності відповідно до ліцензійних умов.
 		    Ліцензія підтверджує спроможність закладу освіти провадити освітню діяльність на певному рівні повної загальної середньої освіти та в певному місці (місцях) провадження такої діяльності відповідно до ліцензійних умов.
 
477. 4. Ліцензійні умови повинні містити вичерпний перелік вимог до кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення, обов’язкових до виконання для започаткування та під час провадження освітньої діяльності на кожному рівні повної загальної середньої освіти, вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії. Ліцензійні умови можуть містити особливі вимоги до провадження освітньої діяльності закладами спеціалізованої освіти.
 		    4. Ліцензійні умови повинні містити вичерпний перелік вимог до кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення, обов’язкових до виконання для започаткування та під час провадження освітньої діяльності на кожному рівні повної загальної середньої освіти, вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії. Ліцензійні умови можуть містити особливі вимоги до провадження освітньої діяльності закладами спеціалізованої освіти.
 
478. До ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги щодо:
 		    До ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги щодо:
 
479. визначення ліцензованого обсягу;
 		    визначення ліцензованого обсягу;
 
480. спеціалізованої освіти, що здобувається в рамках повної загальної середньої освіти;
 		    спеціалізованої освіти, що здобувається в рамках повної загальної середньої освіти;
 
481. якості освіти та освітньої діяльності.
 		    якості освіти та освітньої діяльності.
 
482. 5. Ліцензію може бути анульовано з підстав і в порядку, визначеному Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
 		    5. Ліцензію може бути анульовано з підстав і в порядку, визначеному Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
 
483. 6. Ліцензії підлягають переоформленню у разі зміни найменувань закладів освіти та/або їх реорганізації шляхом злиття чи приєднання.
 		    6. Ліцензії підлягають переоформленню у разі зміни найменувань закладів освіти та/або їх реорганізації шляхом злиття чи приєднання.
 
484. Переоформлення ліцензії здійснюється без проведення процедури ліцензування шляхом внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі реорганізації закладів освіти шляхом злиття чи приєднання переоформлення ліцензії здійснюється на основі їх ліцензій.
 		    Переоформлення ліцензії здійснюється без проведення процедури ліцензування шляхом внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі реорганізації закладів освіти шляхом злиття чи приєднання переоформлення ліцензії здійснюється на основі їх ліцензій.
 
485. Стаття 46. Інституційний аудит
 		    Стаття 46. Інституційний аудит
 
486. 1. Інституційний аудит - це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти, які повинні забезпечувати його ефективну роботу та сталий розвиток.
 		    1. Інституційний аудит - це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти, які повинні забезпечувати його ефективну роботу та сталий розвиток.
 
487. Інституційний аудит проводиться з метою оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та визначення рекомендацій засновнику та закладу освіти щодо:
 		    Інституційний аудит проводиться з метою оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та визначення рекомендацій засновнику та закладу освіти щодо:
 
488. підвищення якості освітньої діяльності та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
 		    підвищення якості освітньої діяльності та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
 
489. приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність з вимогами законодавства, зокрема ліцензійних умов.
 		    приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність з вимогами законодавства, зокрема ліцензійних умов.
 
490. 2. Інституційний аудит є плановим заходом, що проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами не частіше одного разу на 10 років.
 		    2. Інституційний аудит є плановим заходом, що проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами не частіше одного разу на 10 років.
 
491. 3. Інституційний аудит проводиться працівниками центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів відповідно до вимог цього Закону та у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. До інституційного аудиту можуть бути залучені інші фахівці (експерти) у сфері загальної середньої освіти.
 		 -400- Литвин В.М.
 Доповнити абзац 1 частини третьої статті 46 реченням такого змісту: «До інституційного аудиту можуть бути залучені інші фахівці (експерти) у сфері загальної середньої освіти, у т. ч. педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники інститутів післядипломної педагогічної освіти».
 		Відхилено Обґрунтування: Уточнення категорії осіб, які можуть бути залучені до інституційного аудиту звужує можливості ДСЯО при формуванні експертних груп.  3. Інституційний аудит проводиться працівниками центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів відповідно до вимог цього Закону та у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. До інституційного аудиту можуть бути залучені інші фахівці (експерти) у сфері загальної середньої освіти.
 
492. Плани проведення інституційних аудитів формуються на підставі показників освітньої діяльності закладів, результатів навчання учнів та з урахуванням наявності (відсутності) ознак низької якості освітньої діяльності.
 		 -401- Тригубенко С.М.
 Другий абзац частини 3 статті 46 викласти у наступній редакції: «Плани проведення інституційних аудитів формуються на підставі показників освітньої діяльності закладів освіти та результатів навчання учнів.».
 		Враховано   Плани проведення інституційних аудитів формуються на підставі показників освітньої діяльності закладів освіти та результатів навчання учнів.
 
    -402- Унгурян П.Я.
 Абзац другий частини третьої статті 46 після слова «закладів» доповнити словом «освіти»
 		Враховано    
493. Критерії для визначення якості освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за поданням центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
 		 -403- Тригубенко С.М.
 У третьому абзаці частини 3 статті 46 після слова «затверджуються» додати слова «як невід’ємний додаток до порядку проведення інституційного аудиту».
 		Враховано редакційно .  Критерії для визначення якості освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти визначаються порядком проведення інституційного аудиту, який затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за поданням центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
 
    -404- Унгурян П.Я.
 В абзаці третьому частини 3 статті 46 після слова «затверджуються» додати слова «як невід’ємний додаток до порядку проведення інституційного аудиту».
 		Враховано редакційно    
494. Інституційний аудит проводиться у позаплановому порядку в закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності. Інституційний аудит може бути проведений у позаплановому порядку також за ініціативою засновника, керівника, педагогічної ради, загальних зборів трудового колективу або піклувальної ради закладу освіти.
 		 -405- Тригубенко С.М.
 У четвертому абзаці частини 3 статті 46 після слова «має» додати слова «низьку якість освіти учнів та/або».
 		Відхилено Обґрунтування: Правка не відповідає, суперечить вимогам частини 5 статті 45 Закону України «Про освіту».  Інституційний аудит проводиться у позаплановому порядку в закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності. Інституційний аудит може бути проведений у позаплановому порядку також за ініціативою засновника, керівника, педагогічної ради, загальних зборів трудового колективу або піклувальної ради закладу освіти.
 
    -406- Унгурян П.Я.
 Абзац 4 частини третьої статті 46 після слова «має» доповнити словами «низьку якість освіти учнів та/або».
 		Відхилено Обґрунтування: Правка не відповідає, суперечить вимогам частини 5 статті 45 Закону України «Про освіту».   
    -407- Тригубенко С.М.
 Частину 3 статті 46 доповнити новим абзацом у наступній редакції:
«Термін проведення інституційного аудиту становить не більше 30 календарних днів у залежності від кількості учнів закладу освіти.».
 		Відхилено Обґрунтування: Не є недоцільним законодавче обмеження процедурних питань проведення інституційного аудиту, що врегульоване відповідним підзаконним актом.   
    -408- Унгурян П.Я.
 Частину 3 статті 46 доповнити новим абзацом у наступній редакції:
«Термін проведення інституційного аудиту становить не більше 30 календарних днів у залежності від кількості учнів закладу освіти.».
 		Відхилено Обґрунтування: Не є недоцільним законодавче обмеження процедурних питань проведення інституційного аудиту, що врегульоване відповідним підзаконним актом   
495. 4. За результатами проведення інституційного аудиту засновнику та закладу освіти надаються:
 		    4. За результатами проведення інституційного аудиту засновнику та закладу освіти надаються:
 
496. висновок про якість освітньої та управлінської діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти;
 		    висновок про якість освітньої та управлінської діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти;
 
497. рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти, а також приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність із вимогами законодавства, зокрема ліцензійними умовами.
 		    рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти, а також приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність із вимогами законодавства, зокрема ліцензійними умовами.
 
498. У випадках, визначених законодавством, за результатами проведення інституційного аудиту може бути наданий висновок щодо можливості визначення закладу освіти як закладу спеціалізованої освіти наукового профілю.
 		    У випадках, визначених законодавством, за результатами проведення інституційного аудиту може бути наданий висновок щодо можливості визначення закладу освіти як закладу спеціалізованої освіти наукового профілю.
 
499. 5. Керівник закладу освіти має право подати до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти обґрунтовані заперечення щодо висновку та рекомендацій протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання. Заперечення повинні бути розглянуті протягом 20 робочих днів з дня їх надходження.
 		    5. Керівник закладу освіти має право подати до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти обґрунтовані заперечення щодо висновку та рекомендацій протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання. Заперечення повинні бути розглянуті протягом 20 робочих днів з дня їх надходження.
 
500. 6. Висновок про якість освітньої та управлінської діяльності закладу та рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти, уточнені за результатами розгляду заперечень, оприлюднюються на веб-сайтах закладу освіти (за наявності), засновника (крім засновника приватного закладу освіти) та органу, що проводив інституційний аудит, протягом трьох робочих днів з дня завершення розгляду заперечень.
 		    6. Висновок про якість освітньої та управлінської діяльності закладу та рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти, уточнені за результатами розгляду заперечень, оприлюднюються на веб-сайтах закладу освіти (за наявності), засновника (крім засновника приватного закладу освіти) та органу, що проводив інституційний аудит, протягом трьох робочих днів з дня завершення розгляду заперечень.
 
501. 7. У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти законодавству, зокрема ліцензійним умовам, орган, який провів інституційний аудит, визначає строк усунення порушень у роботі закладу освіти, який не може перевищувати одного року. До усунення порушень у роботі закладу освіти до керівника закладу освіти не застосовуються засоби заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо).
 		    7. У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти законодавству, зокрема ліцензійним умовам, орган, який провів інституційний аудит, визначає строк усунення порушень у роботі закладу освіти, який не може перевищувати одного року. До усунення порушень у роботі закладу освіти до керівника закладу освіти не застосовуються засоби заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо).
 
502. Після закінчення визначеного строку проводиться перевірка результатів усунення відповідних порушень. У разі негативних результатів такої перевірки засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації закладу освіти.
 		    Після закінчення визначеного строку проводиться перевірка результатів усунення відповідних порушень. У разі негативних результатів такої перевірки засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації закладу освіти.
 
503. Стаття 47. Зовнішнє незалежне оцінювання
 		    Стаття 47. Зовнішнє незалежне оцінювання
 
504. 1. Зовнішнє незалежне оцінювання є однією з форм державної підсумкової атестації результатів навчання, здобутих учнями на певному рівні загальної середньої освіти, що здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням цього Закону.
 		    1. Зовнішнє незалежне оцінювання є однією з форм державної підсумкової атестації результатів навчання, здобутих учнями на певному рівні загальної середньої освіти, що здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням цього Закону.
 
505. Учні, які завершують здобуття базової середньої чи профільної середньої освіти проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання, крім випадків, визначених законодавством.
 		    Учні, які завершують здобуття базової середньої чи профільної середньої освіти проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання, крім випадків, визначених законодавством.
 
506. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання учнів початкової школи може бути проведене лише з метою моніторингу якості освіти.
 		    Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання учнів початкової школи може бути проведене лише з метою моніторингу якості освіти.
 
507. Результати зовнішнього незалежного оцінювання осіб, які здобули базову середню освіти, можуть використовуватися для зарахування до ліцеїв та інших закладів освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти.
 		    Результати зовнішнього незалежного оцінювання осіб, які здобули базову середню освіти, можуть використовуватися для зарахування до ліцеїв та інших закладів освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти.
Програми зовнішнього незалежного оцінювання за результатами здобуття профільної середньої освіти не можуть виходити за межі модельних навчальних програм загальної середньої освіти, затверджених відповідно до законодавства.
 
508. 2. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -409- Литвин В.М.
 Частину другу статті 47 викласти в такій редакції: «2.Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. У підготовці та проведенні зовнішнього незалежного оцінювання беруть участь регіональні структурні підрозділи спеціально уповноваженої державою установи (регіональні центри оцінювання якості освіти), структурні підрозділи з питань організації зовнішнього незалежного оцінювання обласних закладів післядипломної педагогічної освіти, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також інші установи, організації відповідно до законодавства».
 		Враховано   2. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
509. У підготовці та проведенні зовнішнього незалежного оцінювання беруть участь регіональні структурні підрозділи спеціально уповноваженої державою установи (регіональні центри оцінювання якості освіти), органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також інші установи, організації відповідно до законодавства.
 		    У підготовці та проведенні зовнішнього незалежного оцінювання беруть участь регіональні структурні підрозділи спеціально уповноваженої державою установи (регіональні центри оцінювання якості освіти), органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також інші установи, організації відповідно до законодавства.
 
510. 3. Доступність до будівель, споруд та приміщень закладів освіти, в яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання, для учасників зовнішнього незалежного оцінювання, які є особами з особливими освітніми потребами, забезпечується засновниками цих закладів освіти.
 		    3. Доступність до будівель, споруд та приміщень закладів освіти, в яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання, для учасників зовнішнього незалежного оцінювання, які є особами з особливими освітніми потребами, забезпечується засновниками цих закладів освіти.
 
511. Для осіб з особливими освітніми потребами забезпечуються спеціальні умови для проходження зовнішнього незалежного оцінювання з урахуванням розумного пристосування та/або універсального дизайну, в тому числі можливості для використання спеціального особистого обладнання та адаптація змісту тестування відповідно до їх освітніх потреб.
 		    Для осіб з особливими освітніми потребами забезпечуються спеціальні умови для проходження зовнішнього незалежного оцінювання з урахуванням розумного пристосування та/або універсального дизайну, в тому числі можливості для використання спеціального особистого обладнання та адаптація змісту тестування відповідно до їх освітніх потреб.
 
512. 4. Відкритість зовнішнього незалежного оцінювання забезпечується шляхом:
 		    4. Відкритість зовнішнього незалежного оцінювання забезпечується шляхом:
 
513. здійснення державного контролю та громадського спостереження за його проведенням;
 		    здійснення державного контролю та громадського спостереження за його проведенням;
 
514. повного і своєчасного інформування осіб, які мають його проходити, про програми, форми завдань робіт, строки, час, місце та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
 		    повного і своєчасного інформування осіб, які мають його проходити, про програми, форми завдань робіт, строки, час, місце та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
 
515. 5. Завдання роботи зовнішнього незалежного оцінювання укладаються державною мовою. За бажанням особи, яка здобуває чи здобувала повну загальну середню освіту іншою мовою, завдання надаються у перекладі відповідною мовою (крім завдань із навчальних предметів мовного компонента).
 		 -410- Мусій О.С.
 Пункт 5 статті 47, абзац: «За бажанням особи, яка здобуває чи здобувала повну загальну середню освіту іншою мовою, завдання надаються у перекладі відповідною мовою (крім завдань із навчальних предметів мовного компонента)» - вилучити.
Обґрунтування
Вища освіта в Україні надається українською мовою. Якщо особа не може здати ЗНО українською мовою, значить вона не готова до здобуття вищої освіти в Україні, тому абзац другий з цього пункту має бути вилучено.
 		Відхилено . Звужує права національних меншин на можливості скласти ЗНО  5. Завдання роботи зовнішнього незалежного оцінювання укладаються державною мовою. За бажанням особи, яка здобуває чи здобувала повну загальну середню освіту іншою мовою, завдання надаються у перекладі відповідною мовою (крім завдань із навчальних предметів мовного компонента).
 
    -411- Бублик Ю.В.
 Друге речення частини 5 статті 47 вилучити.
 		Відхилено Звужує права національних меншин на можливості скласти ЗНО   
    -412- Марченко О.О.
 Пункт 5 статті 47, абзац: «За бажанням особи, яка здобуває чи здобувала повну загальну середню освіту іншою мовою, завдання надаються у перекладі відповідною мовою (крім завдань із навчальних предметів мовного компонента)» - вилучити.
 		Відхилено Звужує права національних меншин на можливості скласти ЗНО   
516. 6. Для забезпечення організованого проведення зовнішнього незалежного оцінювання центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки:
 		    6. Для забезпечення організованого проведення зовнішнього незалежного оцінювання центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки:
 
517. 1) затверджує:
 		    1) затверджує:
 
518. перелік програм зовнішнього незалежного оцінювання;
 		    перелік програм зовнішнього незалежного оцінювання;
 
519. перелік навчальних предметів, з яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на певному освітньому рівні;
 		    перелік навчальних предметів, з яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на певному освітньому рівні;
 
520. положення про колегіальні робочі органи з підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
 		    положення про колегіальні робочі органи з підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
 
521. порядок використання технічних пристроїв, необхідних для здійснення контролю за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання, разом з центральним органом виконавчої влади у сфері внутрішніх справ;
 		    порядок використання технічних пристроїв, необхідних для здійснення контролю за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання, разом з центральним органом виконавчої влади у сфері внутрішніх справ;
 
522. перелік захворювань та/або патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, перелік особливих (спеціальних) умов, що створюються для осіб з особливими освітніми потребами в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання, форму медичних висновків органів або закладів охорони здоров’я про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, порядок їх видачі та обліку разом з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
 		    перелік захворювань та/або патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, перелік особливих (спеціальних) умов, що створюються для осіб з особливими освітніми потребами в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання, форму медичних висновків органів або закладів охорони здоров’я про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, порядок їх видачі та обліку разом з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
 
523. форми документів, що засвідчують факт проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
 		    форми документів, що засвідчують факт проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
 
524. 2) встановлює:
 		    2) встановлює:
 
525. максимальну кількість навчальних предметів, з яких особа може в певному році пройти зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти (на основі профільної середньої освіти) за кошти державного бюджету;
 		    максимальну кількість навчальних предметів, з яких особа може в певному році пройти зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти (на основі профільної середньої освіти) за кошти державного бюджету;
 
526. строки організації та проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
 		    строки організації та проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
 
527. рівні складності завдань робіт зовнішнього незалежного оцінювання.
 		    рівні складності завдань робіт зовнішнього незалежного оцінювання.
 
528. 7. Фінансування заходів з підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
 		    7. Фінансування заходів з підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
 
529. Проходження зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти (на основі профільної середньої освіти), із встановленої центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки кількості навчальних предметів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Особа має право пройти зовнішнє незалежне оцінювання понад встановлену центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки кількість навчальних предметів за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    Проходження зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти (на основі профільної середньої освіти), із встановленої центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки кількості навчальних предметів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Особа має право пройти зовнішнє незалежне оцінювання понад встановлену центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки кількість навчальних предметів за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
530. Стаття 48. Атестація педагогічних працівників
 		    Стаття 48. Атестація педагогічних працівників
 
531. 1. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням цього Закону та в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    1. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням цього Закону та в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
532. Атестація педагогічних працівників закладів спеціалізованої освіти, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти, здійснюється відповідно до положень, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.
 		    Атестація педагогічних працівників закладів спеціалізованої освіти, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти, здійснюється відповідно до положень, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.
 
533. 2. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія, тарифний розряд та може бути присвоєно педагогічне звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
 		 -413- Тригубенко С.М.
 У частині 2 статті 48 після слова «присвоюється» додати слова «або підтверджується», слово «присвоєно» замінити на слово «присвоєне».
 		Враховано .  За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється або підтверджується кваліфікаційна категорія, тарифний розряд та може бути присвоєне педагогічне звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
 
    -414- Унгурян П.Я.
 У частині 2 статті 48 після слова «присвоюється» додати слова «або підтверджується», слово «присвоєно» замінити на слово «присвоєне».
 		Враховано    
    -415- Констанкевич І.М.
 Частину 2 статті 48 викласти у такій редакції:
«2. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія та може бути присвоєно педагогічне звання, незалежно від його освітньо-кваліфікаційного рівня.»
Обґрунтування
Відповідно до статті 61 Закону України «Про освіту» та його Прикінцевих та перехідних положень Кабінет Міністрів України зобов’язано затвердити схеми посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників. Законом не передбачено норм щодо присвоєння педагогічним працівникам тарифних розрядів.
 		Відхилено    
    -416- Марченко О.О.
 Частину 2 статті 48 викласти у такій редакції: «2. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія та може бути присвоєно педагогічне звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядок їх присвоєння визначається Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено    
    -417- Литвин В.М.
 У частині 2 статті 48 слова «присвоюється кваліфікаційна категорія, тарифний розряд та може бути присвоєно педагогічне звання» замінити словами «присвоюється або підтверджується кваліфікаційна категорія, тарифний розряд та педагогічне звання».
 		Враховано    
    -418- Івченко В.Є.
 У частині другій статті 48 вилучити словосполучення «тарифний розряд».
Останнє речення викласти у редакції: «Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядок їх присвоєння визначається Кабінетом Міністрів України».
Обґрунтування
Відповідно до статті 61 Закону України «Про освіту» та його Прикінцевих та перехідних положень, Кабінет Міністрів України зобов’язаний затвердити схеми посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників. Законом не передбачено норм щодо присвоєння педагогічним працівникам тарифних розрядів.
Відсутність зазначеного порядку, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109 та скасований постановою від 13.06.2018 № 476, унеможливлює вирішення низки питань щодо особливостей присвоєння кваліфікаційних категорій та педагогічних звань педагогічним працівникам, зокрема молодим спеціалістам, а також тим, які отримали ступінь магістра, чи з науковими та вченими званнями тощо.
 		Відхилено    
534. Стаття 49. Сертифікація вчителів
 		 -419- Кириленко І.Г.
 У ст. 49 у назві та в тексті слова «вчителів» замінити на «педагогічних працівників».
Ст. 49 потребує приведення у відповідність із Законом України «Про освіту», яким гарантовано проходження сертифікації для педагогічних працівників, а не лише вчителів.
 		Враховано   Стаття 49. Сертифікація педагогічних працівників
 
535. 1. Сертифікація здійснюється з метою виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.
 		    1. Сертифікація здійснюється з метою виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.
 
536. 2. Засади сертифікації вчителів визначаються Законом України «Про освіту».
 		    2. Засади сертифікації педагогічних працівників визначаються Законом України «Про освіту».
 
537. 3. Сертифікація передбачає:
 		    3. Сертифікація передбачає:
 
538. 1) експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи;
 		    1) експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи;
 
539. 2) самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності;
 		    2) самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності;
 
540. 3) оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування.
 		    3) оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування.
 
541. 4. Право на проходження сертифікації мають вчителі, які працюють не менше двох років у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти та мають педагогічне навантаження.
 		 -420- Литвин В.М.
 Частину четверту статті 49 Законопроекту викласти у такій редакції: «Право на проходження сертифікації мають вчителі, які працюють не менше двох років у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, та мають відповідне педагогічне навантаження».
 		Відхилено   4. Право на проходження сертифікації мають педагогічні працівники, які працюють не менше двох років у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти та мають педагогічне навантаження.
 
542. 5. Вчитель має право на проходження сертифікації безоплатно один раз на три роки. Вчитель, який не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.
 		    5. Педагогічний працівник має право на проходження сертифікації безоплатно один раз на три роки. Педагогічний працівник, який не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.
 
543. 6. Вчителі, які отримали сертифікат:
 		    6. Педагогічні працівники, які отримали сертифікат:
 
544. отримують щомісячну доплату в розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката (крім вчителів, щодо яких встановлено факт порушення академічної доброчесності);
 		    отримують щомісячну доплату в розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката (крім вчителів, щодо яких встановлено факт порушення академічної доброчесності);
 
545. впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології;
 		    впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології;
 
546. можуть бути залучені до процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.
 		    можуть бути залучені до процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.
 
547. 7. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації вчителем, а також є підставою для присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.
 		    7. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.
 
548. Стаття 50. Громадська акредитація закладу загальної середньої освіти
 		    Стаття 50. Громадська акредитація закладу загальної середньої освіти
 
549. 1. Громадська акредитація закладу загальної середньої освіти проводиться за ініціативою його керівника відповідно до вимог Закону України «Про освіту» за рахунок коштів засновника, інших джерел, не заборонених законодавством, та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 		 -421- Унгурян П.Я.
 Частину першу статті 50 після слів «за ініціативою його» доповнити словами «засновника, піклувальної ради або»
 		Відхилено   1. Громадська акредитація закладу загальної середньої освіти проводиться за ініціативою його керівника відповідно до вимог Закону України «Про освіту» за рахунок коштів засновника, інших джерел, не заборонених законодавством, та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 
550. 2. Громадська акредитація здійснюється юридичними особами, акредитованими у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, з урахуванням вимог до проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.
 		    2. Громадська акредитація здійснюється юридичними особами, акредитованими у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, з урахуванням вимог до проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.
 
551. 3. Успішні результати громадської акредитації закладу загальної середньої освіти засвідчуються сертифікатом, що є чинним протягом п’яти років.
 		    3. Успішні результати громадської акредитації закладу загальної середньої освіти засвідчуються сертифікатом, що є чинним протягом п’яти років.
 
552. 4. Заклади загальної середньої освіти, що мають чинний сертифікат про громадську акредитацію закладу освіти, вважаються такими, що успішно пройшли інституційний аудит у плановому порядку.
 		 -422- Тригубенко С.М.
 У частині 4 статті 50 видалити слово « успішно».
 		Враховано   4. Заклади загальної середньої освіти, що мають чинний сертифікат про громадську акредитацію закладу освіти, вважаються такими, що пройшли інституційний аудит у плановому порядку.
 
553. 5. Інформація про проведення та результати громадської акредитації закладу загальної середньої освіти оприлюднюється на веб-сайті закладу освіти та/або його засновника протягом десяти днів з дня видачі сертифікату і надсилається до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
 		    5. Інформація про проведення та результати громадської акредитації закладу загальної середньої освіти оприлюднюється на веб-сайті закладу освіти та/або його засновника протягом десяти днів з дня видачі сертифікату і надсилається до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
 
554. Стаття 51. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
 		    Стаття 51. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
 
555. 1. Кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати кваліфікацію відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 		 -423- Недава О.А.
 Пункт 1 статті 51 доповнити двома частинами такого змісту: «Підвищення кваліфікації педагогічного працівника може здійснюватися за денною, індивідуальною та дистанційною формами навчання.
Педагогічний працівник має право самостійно визначати форму навчання»
 		Відхилено . Вже врегульовано статті 59 базового закону про Освіту  1. Кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати кваліфікацію відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 
556. 2. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин, з яких не менше 10 відсотків загальної кількості годин повинно бути обов’язково спрямоване на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами.
 		    2. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин, з яких не менше 10 відсотків загальної кількості годин повинно бути обов’язково спрямоване на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами.
 
557. Обсяг щорічного підвищення кваліфікації педагогічного працівника не може бути меншим, ніж 30 академічних годин.
 		 -424- Литвин В.М.
 У частині другій статті 51 абзац 2 вилучити.
 		Враховано   Педагогічним працівникам відшкодовуються відповідно до законодавства витрати, пов’язані з відрядженням на курси підвищення кваліфікації.
 
    -425- Литвин В.М.
 Доповнити частину другу статті 51 абзацом такого змісту: «Педагогічним працівникам відшкодовуються витрати, пов?язані з відрядженням на курси підвищення кваліфікації, за рахунок державної освітньої субвенції та з місцевих бюджетів».
 		Враховано редакційно   
558. 3. На основі пропозицій педагогічних працівників педагогічна рада закладу освіти формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік, що визначає вид, форму, суб’єктів підвищення кваліфікації, кількість годин і строки проходження підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу.
 		 -426- Констанкевич І.М.
 Частину 3 статті 51 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Витрати, пов’язані з відрядженням педагогічних працівників для підвищення кваліфікації, відшкодовуються їм за рахунок цільових коштів, передбачених на цю мету у державному бюджеті.».
 		Враховано редакційно у частині другій цієї статті  3. На основі пропозицій педагогічних працівників педагогічна рада закладу освіти формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік, що визначає вид, форму, суб’єктів підвищення кваліфікації, кількість годин і строки проходження підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу.
 
    -427- Марченко О.О.
 Частину 3 статті 51 доповнити абзацом другим такого змісту: «Витрати, пов’язані з відрядженням педагогічних працівників для підвищення кваліфікації, відшкодовуються їм за рахунок цільових коштів, передбачених на цю мету у державному бюджеті.».
 		Враховано редакційно у частині другій цієї статті   
    -428- Недава О.А.
 Пункт 3 доповнити статті 51 частиною такого змісту «Витрати, пов’язані з відрядженням педагогічних працівників відшкодовуються їм за рахунок цільових коштів, передбачених на цю мету у державному бюджеті як освітня субвенція місцевим бюджетам».
 		Враховано редакційно у частині другій цієї статті   
    -429- Івченко В.Є.
 Частину третю статті 51 доповнити реченням такого змісту: «Витрати, пов?язані з відрядженням педагогічних працівників для підвищення кваліфікації, відшкодовуються їм за рахунок коштів, передбачених для цих цілей у державному бюджеті.»
 		Враховано редакційно у частині другій цієї статті   
559. Стаття 52. Ресурсне (інформаційне, науково-методичне, матеріально-технічне) забезпечення
1. Інформаційне забезпечення учасників освітнього процесу здійснюється шляхом надання доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі до Інтернету, надання електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів у порядку, визначеному законодавством.
Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки забезпечує створення та функціонування спеціального інформаційного ресурсу в Інтернеті, на якому у вільному доступі в повному обсязі розміщуються безоплатні електронні версії підручників або електронні підручники для здобуття повної загальної середньої освіти.
2. Відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про діяльність закладу загальної середньої освіти формуються та оприлюднюються ним відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту».
3. Наукове і методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
4. З метою забезпечення належного рівня організації освітнього процесу заклади загальної середньої освіти можуть використовувати матеріально-технічну базу міжшкільних ресурсних центрів.
Розділ VІІ
УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОВНОЇ
ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 53. Органи управління у сфері повної загальної середньої освіти
1. До органів управління у сфері повної загальної середньої освіти належать:
Кабінет Міністрів України;
центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки;
центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти;
державні органи, яким підпорядковані заклади спеціалізованої загальної середньої освіти;
Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
місцеві державні адміністрації;
органи місцевого самоврядування.
 		    Стаття 52. Ресурсне (інформаційне, науково-методичне, матеріально-технічне) забезпечення
1. Інформаційне забезпечення учасників освітнього процесу здійснюється шляхом надання доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі до Інтернету, надання електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів у порядку, визначеному законодавством.
Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки забезпечує створення та функціонування спеціального інформаційного ресурсу в Інтернеті, на якому у вільному доступі в повному обсязі розміщуються безоплатні електронні версії підручників або електронні підручники для здобуття повної загальної середньої освіти.
2. Відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про діяльність закладу загальної середньої освіти формуються та оприлюднюються ним відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту».
3. Наукове і методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
4. З метою забезпечення належного рівня організації освітнього процесу заклади загальної середньої освіти можуть використовувати матеріально-технічну базу міжшкільних ресурсних центрів.
Розділ VІІ
УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОВНОЇ
ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 53. Органи управління у сфері повної загальної середньої освіти
1. До органів управління у сфері повної загальної середньої освіти належать:
Кабінет Міністрів України;
центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки;
центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти;
державні органи, яким підпорядковані заклади спеціалізованої загальної середньої освіти;
Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
місцеві державні адміністрації;
органи місцевого самоврядування.
 
560. 2. Основними завданнями органів управління у сфері загальної середньої освіти є:
 		 -430- Литвин В.М.
 Частину 2 статті 53 викласти в такій редакції: «2. Основними завданнями органів управління у сфері повної загальної середньої освіти є:»;
 		Відхилено з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д. до преамбули до Закону  2. Основними завданнями органів управління у сфері загальної середньої освіти є:
 
561. забезпечення безоплатного здобуття особами, які проживають на відповідній території, повної загальної середньої освіти;
 		    забезпечення безоплатного здобуття особами, які проживають на відповідній території, повної загальної середньої освіти;
 
562. прогнозування потреб населення у загальній середній освіті, планування та забезпечення відповідно до компетенції розвитку системи повної загальної середньої освіти та мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти;
 		    прогнозування потреб населення у загальній середній освіті, планування та забезпечення відповідно до компетенції розвитку системи повної загальної середньої освіти та мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти;
 
563. забезпечення рівного доступу до якісної повної загальної середньої освіти, прав учасників освітнього процесу, підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
 		 -431- Тригубенко С.М.
 У частині 2 статті 53 після слів «доступу до» видалити слово «якісної», наприкінці додати пункт у наступній редакції: «забезпечення якості освіти».
 		Враховано   забезпечення рівного доступу до повної загальної середньої освіти, прав учасників освітнього процесу, підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
забезпечення якості повної загальної середньої освіти.
 
    -432- Унгурян П.Я.
 В абзаці 4 частини другої статті 53 слово «якісної» вилучити.
 		Враховано    
    -433- Унгурян П.Я.
 Частину другу статті 53 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
«забезпечення якості освіти.».
 		Враховано    
564. Стаття 54. Повноваження Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки та інших центральних органів виконавчої влади у сфері загальної середньої освіти
 		 -434- Литвин В.М.
 У назві статті 54 додати слово ; «повної» загальної середньої освіти.
 		Відхилено з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д. до преамбули до Закону  Стаття 54. Повноваження Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки та інших центральних органів виконавчої влади у сфері загальної середньої освіти
 
565. 1. У сфері повної загальної середньої освіти Кабінет Міністрів України здійснює повноваження, передбачені цим Законом та Законом України «Про освіту», а також іншими законодавчими актами.
 		    1. У сфері повної загальної середньої освіти Кабінет Міністрів України здійснює повноваження, передбачені цим Законом та Законом України «Про освіту», а також іншими законодавчими актами.
 
566. 2. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки:
 		    2. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки:
 
567. організовує та координує аналітично-прогностичну діяльність у сфері повної загальної середньої освіти, визначає та формує стратегічні напрями її розвитку з урахуванням науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід у відповідній сфері;
 		    організовує та координує аналітично-прогностичну діяльність у сфері повної загальної середньої освіти, визначає та формує стратегічні напрями її розвитку з урахуванням науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід у відповідній сфері;
 
568. здійснює в межах своїх повноважень нормативно-правове регулювання відносин у системі повної загальної середньої освіти;
 		    здійснює в межах своїх повноважень нормативно-правове регулювання відносин у системі повної загальної середньої освіти;
 
569. розробляє і подає на затвердження Кабінету Міністрів України формули розподілу освітніх субвенцій, порядки та умови розподілу інших трансфертів з державного бюджету на загальну середню освіту місцевим бюджетам;
 		 -435- Литвин В.М.
 В абзаці четвертому частини другої статті 54 після слів «формулу» додати «та/або методику».
 		Відхилено Обґрунтування Розподіл освітніх субвенцій здійснюється на основі формул. Формульний підхід є більш конкретизованим процесом виділення коштів з освітньої субвенції  розробляє і подає на затвердження Кабінету Міністрів України формули розподілу освітніх субвенцій, порядки та умови розподілу інших трансфертів з державного бюджету на загальну середню освіту місцевим бюджетам;
 
570. здійснює повноваження головного розпорядника бюджетних коштів для закладів освіти, що перебувають у сфері його управління;
 		    здійснює повноваження головного розпорядника бюджетних коштів для закладів освіти, що перебувають у сфері його управління;
 
571. затверджує типові освітні програми, типові навчальні плани, державні стандарти початкової, базової та профільної середньої освіти;
 		    затверджує типові освітні програми, типові навчальні плани, державні стандарти початкової, базової та профільної середньої освіти;
 
572. затверджує типові та примірні переліки обов’язкового навчального та іншого обладнання закладів освіти, навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, що необхідні, зокрема, для осіб з особливими освітніми потребами;
 		    затверджує типові та примірні переліки обов’язкового навчального та іншого обладнання закладів освіти, навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, що необхідні, зокрема, для осіб з особливими освітніми потребами;
 
573. затверджує порядок надання навчальній літературі, підручникам, посібникам, засобам навчання, навчальним програмам і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв і відповідно до зазначеного порядку надає рекомендації для використання їх в освітньому процесі;
 		    затверджує порядок надання навчальній літературі, підручникам, посібникам, засобам навчання, навчальним програмам і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв і відповідно до зазначеного порядку надає рекомендації для використання їх в освітньому процесі;
 
574. організовує забезпечення учнів та педагогічних працівників підручниками, посібниками для здобуття повної загальної середньої освіти за кошти державного бюджету;
 		 -436- Тригубенко С.М.
 У частині 2 статті 54 слова «організовує забезпечення учнів» замінити на слова «організовує забезпечення здобувачів освіти», слова «фахових об’єднань чи інших юридичних осіб» замінити на слова «фахових об’єднань та інших юридичних осіб».
 		Враховано редакційно Приводимо у відповідність до частини 3 ст. 4 Закону України «Про освіту»  організовує забезпечення здобувачів освіти та педагогічних працівників підручниками, посібниками для здобуття повної загальної середньої освіти за кошти державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
 
    -437- Унгурян П.Я.
 В абзаці 9 частини другої статті 54 слово «учнів» замінити словами «здобувачів освіти»
 		Враховано редакційно    
575. забезпечує створення та функціонування (адміністрування) державних інформаційних систем у сфері освіти;
забезпечує створення та функціонування спеціального інформаційного ресурсу в Інтернеті, на якому у вільному доступі в повному обсязі розміщуються безоплатні електронні версії підручників або електронні підручники для здобуття повної загальної середньої освіти, що видані (надруковані, придбані) за кошти державного та/або місцевих бюджетів;
організовує науково-методичне та інформаційне забезпечення системи повної загальної середньої освіти;
координує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти;
затверджує порядок заохочення та відзначення учнів, педагогічних та інших працівників системи освіти відомчими заохочувальними відзнаками;
координує діяльність структурних підрозділів з питань освіти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
 		    забезпечує створення та функціонування (адміністрування) державних інформаційних систем у сфері освіти;
забезпечує створення та функціонування спеціального інформаційного ресурсу в Інтернеті, на якому у вільному доступі в повному обсязі розміщуються безоплатні електронні версії підручників або електронні підручники для здобуття повної загальної середньої освіти, що видані (надруковані, придбані) за кошти державного та/або місцевих бюджетів;
організовує науково-методичне та інформаційне забезпечення системи повної загальної середньої освіти;
координує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти;
затверджує порядок заохочення та відзначення учнів, педагогічних та інших працівників системи освіти відомчими заохочувальними відзнаками;
координує діяльність структурних підрозділів з питань освіти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
 
576. затверджує порядок акредитації та ведення реєстру громадських фахових об’єднань чи інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти;
 		 -438- Унгурян П.Я.
 В абзаці 16 частини другої статті 54 слово «чи» замінити словом «та»
 		Враховано   затверджує порядок акредитації та ведення реєстру громадських фахових об’єднань та інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти
 
577. затверджує порядок проведення експертизи освітніх програм, поданих до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти для їх затвердження;
здійснює міжнародне співробітництво у встановленому законодавством порядку, забезпечує участь України у міжнародних дослідженнях якості освіти;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, Законом України «Про освіту» та іншими законодавчими актами.
3. Інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти:
беруть участь у реалізації державної політики в сфері повної загальної середньої освіти;
проводять аналіз, моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління, та розподіляють між ними державне фінансування;
за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, здійснюють повноваження засновника щодо державних закладів загальної середньої освіти, що перебувають у сфері їх управління;
здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, Законом України «Про освіту» та іншими законодавчими актами.
Стаття 55. Повноваження центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів
1. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи:
проводять інституційний аудит закладів освіти;
надають рекомендації закладам освіти щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
за результатами експертизи затверджують освітні програми загальної середньої освіти (крім типових і тих, що розроблені на основі типових);
у порядку, визначеному законодавством, проводять моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти та якості здобутої в них загальної середньої освіти;
 		 -439- Унгурян П.Я.
 В абзаці 5 частини першої статті 55 слова «якості здобутої в них загальної середньої освіти» замінити словами «якості освіти здобувачів загальної середньої освіти»
 		Враховано редакційно   затверджує порядок проведення експертизи освітніх програм, поданих до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти для їх затвердження;
здійснює міжнародне співробітництво у встановленому законодавством порядку, забезпечує участь України у міжнародних дослідженнях якості освіти;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, Законом України «Про освіту» та іншими законодавчими актами.
3. Інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти:
беруть участь у реалізації державної політики в сфері повної загальної середньої освіти;
проводять аналіз, моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління, та розподіляють між ними державне фінансування;
за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, здійснюють повноваження засновника щодо державних закладів загальної середньої освіти, що перебувають у сфері їх управління;
здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, Законом України «Про освіту» та іншими законодавчими актами.
Стаття 55. Повноваження центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів
1. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи:
проводять інституційний аудит закладів освіти;
надають рекомендації закладам освіти щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
за результатами експертизи затверджують освітні програми загальної середньої освіти (крім типових і тих, що розроблені на основі типових);
у порядку, визначеному законодавством, проводять моніторинги якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти;
 
    -440- Тригубенко С.М.
 У частині 1 статті 55 пункт «у порядку, визначеному законодавством, проводять моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, та якості здобутої в них загальної середньої освіти;» викласти в іншій редакції: «у порядку, визначеному законодавством, проводять моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, та якості освіти здобувачів загальної середньої освіти;»
 		Враховано редакційно    
578. беруть участь у сертифікації педагогічних працівників;
 		    беруть участь у сертифікації педагогічних працівників;
 
579. у межах повноважень, передбачених Законом України «Про освіту» та цим Законом, здійснюють державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства закладами освіти;
 		    у межах повноважень, передбачених Законом України «Про освіту» та цим Законом, здійснюють державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства закладами освіти;
 
580. у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, аналізують діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (у разі наявності) в частині, що стосується дотримання законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній території та надають їм відповідні висновки і рекомендації, що оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування протягом п’яти робочих днів з дня їх надання;
 		 -441- Кремінь Т.Д.
 В абзаці 8 частини першої статті 55 слово «аналізують» замінити словом «вивчають»
 		Враховано   у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, вивчають діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (у разі наявності) в частині, що стосується дотримання законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній території та надають їм відповідні висновки і рекомендації, що оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування протягом п’яти робочих днів з дня їх надання;
 
581. звертаються до суду з позовами про зобов’язання місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері загальної середньої освіти;
 		 -442- Кремінь Т.Д.
 1. Абзац дев’ятий частини першої статті 55 викласти в такій редакції:
«звертаються до суду з позовами до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо усунення порушень та виконання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти;».
2. Частину першу статті 55 доповнити новим абзацом десятим такого змісту:
«складають у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення;».
 		Враховано   звертаються до суду з позовами до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо усунення порушень та виконання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти;
складають у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення;
 
582. здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
 		    здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
 
583. Стаття 56. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій у сфері загальної середньої освіти
 		    Стаття 56. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій у сфері загальної середньої освіти
 
584. 1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні, сільські ради здійснюють повноваження у сфері загальної середньої освіти, що визначені Законом України «Про освіту», а також інші повноваження відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів.
 		 -443- Унгурян П.Я.
 Частину першу статті 56 після слів «що визначені» доповнити словами «цим Законом та»
 		Враховано редакційно   1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження у сфері загальної середньої освіти, що визначені Законом України «Про освіту» та цим Законом, а також інші повноваження відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів.
 
    -444- Литвин В.М.
 Викласти частину першу статті 56 Законопроекту у такій редакції: «1.Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження у сфері загальної середньої освіти, що визначені Законом України «Про освіту», а також інші повноваження відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів».
 		Враховано    
585. 2. Місцеві державні адміністрації:
 		 -445- Тригубенко С.М.
 У частині 2 статті 56 додати перший абзац у наступній редакції: «Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження у сфері загальної середньої освіти, що визначені Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, Законом України «Про місцеві державні адміністрації», цим Законом та іншими законами.»
 		Враховано редакційно в частині першій ст. 56 цього законопроекту  2. Місцеві державні адміністрації:
 
    -446- Унгурян П.Я.
 Частину другу статті 56 доповнити абзацом другим такого змісту:
«здійснюють повноваження у сфері загальної середньої освіти, що визначені Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, Законом України «Про місцеві державні адміністрації», цим Законом та іншими законами;».
У зв’язку з цим абзаци 2-7 вважати відповідно абзацами 3-8.
 		Враховано редакційно в частині першій ст. 56 цього законопроекту   
586. проводять моніторинг роботи та рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів у частині реалізації ними державної політики та дотримання законодавства у сфері освіти, а також виконання ними прав і обов’язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України «Про освіту»;
 		 -447- Литвин В.М.
 Абзац другий частини другої статті 56 законопроекту виключити.
Обґрунтування
Статтею 55 Законопроекту визначено одним із повноважень центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів аналізують діяльність органів місцевого самоврядування. У той же час абзацом другим частини другої статті 56 законопроекту у повноваженнях місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів з питань освіти, окрім іншого, пропонується визначити здійснення моніторингу роботи та рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, що, по суті, є дублюванням функцій центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів.
 		Відхилено   проводять моніторинг роботи та рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів у частині реалізації ними державної політики та дотримання законодавства у сфері освіти, а також виконання ними прав і обов’язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України «Про освіту»;
 
587. надають органам місцевого самоврядування, їх виконавчим органам, посадовим особам рекомендації щодо усунення порушень законодавства з питань освіти та виконання ними прав і обов’язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України «Про освіту»;
звертаються до суду з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері загальної середньої освіти;
можуть ініціювати проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю);
можуть здійснювати окремі повноваження органів місцевого самоврядування, а також окремі функції засновників закладів освіти на відповідній території у разі уповноваження їх на це місцевою радою шляхом прийняття відповідного рішення;
здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції України, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів.
 		    надають органам місцевого самоврядування, їх виконавчим органам, посадовим особам рекомендації щодо усунення порушень законодавства з питань освіти та виконання ними прав і обов’язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України «Про освіту»;
звертаються до суду з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері загальної середньої освіти;
можуть ініціювати проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю);
можуть здійснювати окремі повноваження органів місцевого самоврядування, а також окремі функції засновників закладів освіти на відповідній території у разі уповноваження їх на це місцевою радою шляхом прийняття відповідного рішення;
здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції України, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів.
 
588. Стаття 57. Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти
 		 -448- Тригубенко С.М.
 У назві статті 57 після слова «сфері» додати слово «повної».
 		Відхилено з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д. до преамбули до Закону  Стаття 57. Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти
 
589. 1. Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами, що діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про освіту» та цим Законом.
 		    1. Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами, що діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про освіту» та цим Законом.
 
590. 2. Формами заходів державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти є:
 		 -449- Тригубенко С.М.
 Частини 2 і 3 статті 57 об’єднати водну частину 2 у наступній редакції:
«2. Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти відбувається під час планового (позапланового) інституційного аудиту та у формі позапланової перевірки відповідно до Закону України «Про освіту» та цього Закону.».
 		Відхилено   2. Формами заходів державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти є:
 
591. плановий (позаплановий) інституційний аудит;
 		    плановий (позаплановий) інституційний аудит;
 
592. позапланова перевірка.
 		    позапланова перевірка.
 
593. 3. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи проводять інституційний аудит, позапланові перевірки відповідно до цього Закону у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -450- Кремінь Т.Д.
 У частині третій статті 57 слова «у порядку, затвердженому» замінити словами «відповідно до порядків, затверджених»
 		Враховано   3. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи проводять інституційний аудит, позапланові перевірки відповідно до цього. Закону відповідно до порядків, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки
 
594. Розділ VІІІ
 		    Розділ VІІІ
 
595. ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ПОВНОЇ
 		    ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ПОВНОЇ
 
596. ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
 		    ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
 
597. Стаття 58. Фінансування системи повної загальної середньої освіти
 		    Стаття 58. Фінансування системи повної загальної середньої освіти
 
598. 1. Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
 		 -451- Кириленко І.Г.
 Частину 1 статті 58 викласти у такій редакції:
«Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти за рахунок коштів державного бюджету здійснюється шляхом надання освітньої субвенції та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.
Освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників з нарахуваннями.
Кошти інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на загальну середню освіту можуть спрямовуватися на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення учнів та педагогічних працівників підручниками (посібниками), навчальним обладнанням, засобами навчання та на інші цілі, визначені законодавством.
Обґрунтування
З метою чіткого регулювання питання фінансування у системі загальної середньої освіти та забезпечення оплати праці працівників освіти необхідно вказати, що освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників з нарахуваннями.
 		Враховано   1. Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти за рахунок коштів державного бюджету здійснюється шляхом надання освітньої субвенції та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.
 
599. Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти за рахунок коштів державного бюджету здійснюється шляхом надання освітньої субвенції та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.
 		    Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти за рахунок коштів державного бюджету здійснюється шляхом надання освітньої субвенції та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.
 
600. Освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників.
 		 -452- Констанкевич І.М.
 Абзац третій частини 1 статті 58 викласти у такій редакції:
«Освітня субвенція спрямовуються на оплату праці педагогічних працівників з нарахуваннями.».
 		Враховано   Освітня субвенція спрямовуються на оплату праці педагогічних працівників з нарахуванням.
 
    -453- Марченко О.О.
 Абзац третій частини 1 статті 58 викласти у такій редакції: «Освітня субвенція спрямовуються на оплату праці педагогічних працівників з нарахуваннями.».
 		Враховано    
    -454- Івченко В.Є.
 Абзац третій частини першої статті 58 після слів «педагогічних працівників» доповнити словами «, а також на виплату учням державних та комунальних закладів загальної середньої освіти іменних стипендій за успіхи в навчанні»
 		Відхилено Обґрунтування Освітня субвенція це цільовий трансфер з державного бюджету на виплату заробітних плат педагогічних працівників.   
601. Кошти інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на загальну середню освіту можуть спрямовуватися на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення учнів та педагогічних працівників підручниками (посібниками), навчальним обладнанням, засобами навчання та на інші цілі, визначені законодавством.
 		 -455- Литвин В.М.
 В абзаці 4 частини першої статті 58 слова «можуть спрямовуватися» замінити словом «спрямовуються».
 		Враховано   Кошти інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на загальну середню освіту спрямовуються на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення учнів та педагогічних працівників підручниками (посібниками), навчальним обладнанням, засобами навчання та на інші цілі, визначені законодавством
 
602. 2. Фінансування з державного бюджету здобуття повної загальної середньої освіти, у тому числі у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, здійснюється на підставі фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на одного учня (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одного учня визначається за формулою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
3. Фінансування забезпечення (виготовлення, поширення, зберігання та доставки до засновників закладів освіти чи відповідного органу управління у сфері освіти) підручниками (посібниками), у тому числі електронними, з навчальних предметів відповідно до освітніх галузей, визначених державними стандартами, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Стаття 59. Фінансово-господарська діяльність закладів загальної середньої освіти
1. Заклади загальної середньої освіти провадять фінансово-господарську діяльність відповідно до Бюджетного кодексу України, цього Закону, Закону України «Про освіту» та інших нормативно-правових актів.
 		    2. Фінансування з державного бюджету здобуття повної загальної середньої освіти, у тому числі у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, здійснюється на підставі фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на одного учня (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одного учня визначається за формулою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
3. Фінансування з державного бюджету здобуття повної загальної середньої освіти (інклюзивного навчання) дітьми з особливими освітніми потребами, які зумовлені станом їх здоров’я, здійснюється відповідно критеріїв, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків. Фінансування з державного бюджету здобуття повної загальної середньої освіти (інклюзивного навчання) іншими категоріями дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно критеріїв, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки України.
4. Фінансування забезпечення (виготовлення, поширення, зберігання та доставки до засновників закладів освіти чи відповідного органу управління у сфері освіти) підручниками (посібниками), у тому числі електронними, з навчальних предметів (інтегрованих курсів) відповідно до освітніх галузей, визначених державними стандартами, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Стаття 59. Фінансово-господарська діяльність закладів загальної середньої освіти
1. Заклади загальної середньої освіти провадять фінансово-господарську діяльність відповідно до Бюджетного кодексу України, цього Закону, Закону України «Про освіту» та інших нормативно-правових актів.
 
603. Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів полягає у самостійному у межах, установлених затвердженими кошторисами, здійсненні витрат, зокрема на:
 		 -456- Констанкевич І.М.
 Абзац другий частини 1 статті 59 викласти у такій редакції:
«Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на:».
 		Враховано   Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на:
 
    -457- Марченко О.О.
 Абзац другий частини 1 статті 59 викласти у такій редакції: «Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на:».
 		Враховано    
    -458- Івченко В.Є.
 Абзац другий частини першої статті 59 викласти у редакції: «Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема, на:»;
 		Враховано    
604. формування структури закладу загальної середньої освіти та його штатного розпису;
 		 -459- Тригубенко С.М.
 У частині 1 статті 59 видалити слова «структури закладу загальної середньої освіти та його».
 		Відхилено Обґрунтування Обмеження фінансової автономії закладу освіту в межах кошторису, затвердженого засновником  формування структури закладу загальної середньої освіти та його штатного розпису;
 
605. встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
 		 -460- Констанкевич І.М.
 Пункт другий абзацу другого статті 59 викласти у такій редакції:
«оплату праці працівників, встановлення доплат, надбавок, винагороди, виплати матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення, преміювання, інших видів стимулювання та відзначення працівників;».
 		Враховано редакційно   оплату праці працівників, встановлення доплат, надбавок, винагороди, виплати матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення, премій та/або їх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
 
    -461- Марченко О.О.
 Пункт другий абзацу другого статті 59 викласти у такій редакції: «оплату праці працівників, встановлення доплат, надбавок, винагороди, виплати матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення, преміювання, інших видів стимулювання та відзначення працівників;».
 		Враховано редакційно    
    -462- Литвин В.М.
 Абзац четвертий частини першої статті 59 законопроекту викласти у такій редакції: «встановлення розмірів доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій, інших видів стимулювання та відзначення працівників;».
Обґрунтування
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 59 Законопроекту фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів полягає у самостійному, у межах, установлених затвердженими кошторисами, здійсненні витрат, зокрема, на: «встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій, інших видів стимулювання та відзначення працівників;». При цього зауважуємо, що наявність тих чи інших доплат, надбавок визначається законодавством України. Заклад освіти може лише у межах доведеного фонду оплати праці регулювати їх розмір.
 		Враховано    
606. оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
 		    оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
 
607. оплату підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
 		 -463- Констанкевич І.М.
 Пункт четвертий абзацу другого частини 1 статті 59 викласти у такій редакції:
«оплату підвищення кваліфікації педагогічних та інших працівників з числа медичного персоналу, бібліотекарів, інженерів тощо;».
 		Враховано редакційно Обґрунтування Керівник закладу освіту самостійно буде вирішувати питання підвищення кваліфікації інших працівників  оплату підвищення кваліфікації педагогічних та інших працівників;
 
    -464- Марченко О.О.
 Пункт четвертий абзацу другого частини 1 статті 59 викласти у такій редакції: «оплату підвищення кваліфікації педагогічних та інших працівників з числа медичного персоналу, бібліотекарів, інженерів тощо;»
 		Враховано    
    -465- Івченко В.Є.
 Абзац шостий частини першої статті 59 викласти в такій редакції: оплату підвищення кваліфікації педагогічних та інших працівників: «медичного персоналу, бібліотекарів, інженерів тощо».
 		Враховано    
608. укладення відповідно до законодавства цивільно-правових угод (господарських договорів) для забезпечення діяльності закладу освіти.
2. Фінансування закладів загальної середньої освіти здійснюється з державного та місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.
Іншими джерелами фінансування закладів загальної середньої освіти можуть бути:
доходи від надання платних освітніх та інших послуг;
благодійна допомога;
гранти;
інші джерела фінансування, що не заборонені законодавством.
Отримані із зазначених джерел кошти можуть використовуватися закладами загальної середньої освіти відповідно до власного кошторису.
 		 -466- Констанкевич І.М.
 Абзац третій частини 2 статті 59 викласти у такій редакції:
«Отримані із зазначених джерел кошти використовуються закладами загальної середньої освіти відповідно до затвердженого кошторису.».
 		Враховано редакційно   укладення відповідно до законодавства цивільно-правових угод (господарських договорів) для забезпечення діяльності закладу освіти.
2. Фінансування закладів загальної середньої освіти здійснюється з державного та місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.
Іншими джерелами фінансування закладів загальної середньої освіти можуть бути:
доходи від надання платних освітніх та інших послуг;
благодійна допомога;
гранти;
інші джерела фінансування, що не заборонені законодавством.
Отримані із зазначених джерел кошти використовуються закладами загальної середньої освіти відповідно до затвердженого кошторису.
 
    -467- Марченко О.О.
 Абзац третій частини 2 статті 59 викласти у такій редакції:
«Отримані із зазначених джерел кошти використовуються закладами загальної середньої освіти відповідно до затвердженого кошторису.».
 		Враховано редакційно    
    -468- Івченко В.Є.
 У частині другій статті 59 передостанній абзац викласти в такій редакції: «Отримані із зазначних джерел кошти використовуються закладами загальної середньої освіти відповідно до затвердженого кошторису».
 		Враховано редакційно    
609. Одержання закладом загальної середньої освіти власних надходжень не є підставою для зменшення обсягу його бюджетного фінансування.
 		    Одержання закладом загальної середньої освіти власних надходжень не є підставою для зменшення обсягу його бюджетного фінансування.
 
610. 3. Отримані закладом загальної середньої освіти кошти повинні бути використані для організації та забезпечення діяльності закладу, не можуть бути вилучені в дохід державного або місцевих бюджетів, крім випадків, передбачених законом.
 		 -469- Тригубенко С.М.
 У частині 3 статті 59 після слів «забезпечення діяльності» додати слово «цього».
 		Враховано   3. Отримані закладом загальної середньої освіти кошти повинні бути використані для організації та забезпечення діяльності цього закладу, не можуть бути вилучені в дохід державного або місцевих бюджетів, крім випадків, передбачених законом.
 
    -470- Унгурян П.Я.
 У частині 3 статті 59 після слів «забезпечення діяльності» додати слово «цього».
 		Враховано    
611. 4. Фінансово-господарська діяльність закладу загальної середньої освіти здійснюється на основі кошторису, що затверджується засновником з урахуванням пропозицій закладу загальної середньої освіти.
 		    4. Фінансово-господарська діяльність закладу загальної середньої освіти здійснюється на основі кошторису, що затверджується засновником з урахуванням пропозицій закладу загальної середньої освіти.
 
612. 5. Державні, комунальні заклади загальної середньої освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти визначає перелік платних освітніх та інших послуг, що надаються закладом, із зазначенням часу, місця, способу та порядку надання кожної з послуг, їх вартості та особи, відповідальної за їх надання.
 		 -471- Івченко В.Є.
 У першому реченні частини п’ятої статті 59 слова «можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України» замінити словами «можуть надавати у вільний від освітнього процесу час платні освітні та інші послуги, перелік та граничну вартість яких затверджує Кабінет Міністрів України.».
 		Відхилено Зайва регламентація  5. Державні, комунальні заклади загальної середньої освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти визначає перелік платних освітніх та інших послуг, що надаються закладом, із зазначенням часу, місця, способу та порядку надання кожної з послуг, їх вартості та особи, відповідальної за їх надання.
 
613. Державні, комунальні заклади загальної середньої освіти не можуть надавати (повністю чи частково) платні освітні послуги для досягнення їх учнями результатів навчання (компетентностей), визначених державними стандартами.
 		    Державні, комунальні заклади загальної середньої освіти не можуть надавати (повністю чи частково) платні освітні послуги для досягнення їх учнями результатів навчання (компетентностей), визначених державними стандартами.
Під час освітнього процесу, що забезпечує досягнення результатів навчання, передбачених відповідним державним стандартом, у державних і комунальних закладах освіти не можуть проводитися платні заходи чи надаватися платні послуги, за винятком додаткового до передбаченого законодавством поділу класів на групи для вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів).
 
614. Учні та їх батьки можуть отримувати в закладі загальної середньої освіти платні освітні та інші послуги виключно на добровільних засадах.
 		 -472- Унгурян П.Я.
 Статтю 59 доповнити частиною шостою такого змісту:
«6. Приватні і корпоративні заклади загальної середньої освіти сплачують плату за комунальні послуги за тарифами, передбаченими для державних і комунальних закладів загальної середньої освіти.».
 		Відхилено Не є предметом цього Закону  Учні та їх батьки можуть отримувати в закладі загальної середньої освіти платні освітні та інші послуги виключно на добровільних засадах.
 
615. Стаття 60. Штатні розписи закладів загальної середньої освіти
 		    Стаття 60. Штатні розписи закладів загальної середньої освіти
 
616. 1. Штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів розробляються на підставі типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, та затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом.
 		 -473- Кириленко І.Г.
 Статтю 60 викласти у наступній редакції:
«Стаття 60. Штатні розписи закладів загальної середньої освіти
1. Штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів розробляються на підставі типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, та затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
2. Штатні розписи державних і комунальних закладів спеціалізованої освіти розробляються на підставі типових штатних нормативів закладів спеціалізованої освіти, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах, та затверджуються керівниками відповідних закладів за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
3. Штатні розписи приватних і корпоративних закладів загальної середньої освіти затверджуються керівниками відповідних закладів за погодженням з їх засновниками».
Ст. 60 законопроекту суперечить ст. 59 законопроекту. З однієї сторони фінансова автономія забезпечується можливістю закладу освіти самостійно формувати штатні розписи, з іншої сторони керівник закладу повинен погоджувати штатні розписи з засновником чи уповноваженим ним органом.
 		Враховано редакційно   1. Штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів розробляються на основі типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, та затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом та із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (у раз наявності).
 
    -474- Тригубенко С.М.
 У частинах 1 і 2 статті 60 слово «підставі» замінити на слово «основі».
 		Враховано    
617. 2. Штатні розписи державних і комунальних закладів спеціалізованої освіти розробляються на підставі типових штатних нормативів закладів спеціалізованої освіти, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах, та затверджуються керівниками відповідних закладів за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом.
3. Штатні розписи приватних і корпоративних закладів загальної середньої освіти затверджуються керівниками відповідних закладів за погодженням з їх засновниками.
 		 -475- Тригубенко С.М.
 Частину 3 статті 60 наприкінці доповнити словами «або уповноваженим ними органами».
 		Враховано   2. Штатні розписи державних і комунальних закладів спеціалізованої освіти розробляються на основі типових штатних нормативів закладів спеціалізованої освіти, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах, та затверджуються керівниками відповідних закладів за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом та із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (у раз наявності).
3. Штатні розписи приватних і корпоративних закладів загальної середньої освіти затверджуються керівниками відповідних закладів за погодженням з їх засновниками або уповноваженими ними органами.
 
    -476- Унгурян П.Я.
 Частину 3 статті 60 доповнити словами «або уповноваженим ними органами».
 		Враховано    
618. Стаття 61. Майно закладів загальної середньої освіти
1. Правові засади володіння, користування і розпорядження майном закладів загальної середньої освіти визначаються Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими актами законодавства.
2. Майно, у тому числі земельні ділянки, ліквідованих закладів загальної середньої освіти або тих, діяльність яких зупинена, у сільській місцевості відповідно до рішення засновника може бути використане для забезпечення здобуття освіти, надання послуг у сфері соціального захисту, культури та охорони здоров’я, у тому числі на засадах державно-приватного партнерства. Відповідне майно не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу і щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної (комунальної) власності на таке майно.
Державні, комунальні заклади загальної середньої освіти та/або державна, комунальна частка корпоративного закладу загальної середньої освіти не можуть бути приватизовані або в будь-який іншій спосіб передані у приватну власність.
 		 -477- Унгурян П.Я.
 Статтю 61 доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Заклади загальної середньої освіти усіх форм власності мають рівні умови користування нерухомим майном державної або комунальної власності, що надається їм в оренду.»
 		Відхилено   Стаття 61. Майно закладів загальної середньої освіти
1. Правові засади володіння, користування і розпорядження майном закладів загальної середньої освіти визначаються Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими актами законодавства.
2. Майно, у тому числі земельні ділянки, ліквідованих закладів загальної середньої освіти або тих, діяльність яких зупинена, у сільській місцевості відповідно до рішення засновника може бути використане для забезпечення здобуття освіти, надання послуг у сфері соціального захисту, культури та охорони здоров’я, у тому числі на засадах державно-приватного партнерства. Відповідне майно не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу і щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної (комунальної) власності на таке майно.
Державні, комунальні заклади загальної середньої освіти та/або державна, комунальна частка корпоративного закладу загальної середньої освіти не можуть бути приватизовані або в будь-який іншій спосіб передані у приватну власність.
 
619. Стаття 62. Державно-приватне партнерство у сфері загальної середньої освіти
1. Правовими засадами державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про державно-приватне партнерство», цей Закон, Закон України «Про освіту», інші закони України, а також міжнародні договори України, укладені в установленому законом порядку.
Розділ ІХ
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 63. Міжнародне співробітництво у системі загальної середньої освіти
1. Заклади освіти, наукові установи системи загальної середньої освіти, їх засновники, органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють міжнародне співробітництво у сфері загальної середньої освіти відповідно до цього Закону, Закону України «Про освіту», мають право укладати угоди про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки з органами управління освітою та закладами освіти інших держав, міжнародними організаціями, фондами у встановленому законодавством порядку.
2. Держава сприяє міжнародному співробітництву у системі загальної середньої освіти.
Стаття 64. Участь у міжнародних дослідженнях якості освіти
1. Рішення про участь України у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки приймає Кабінет Міністрів України.
2. З метою незалежного оцінювання якості освіти держава забезпечує участь учнів закладів загальної середньої освіти у ТІМSS, РІSА, РІRLS та в інших міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти.
3. Результати міжнародних порівняльних досліджень у сфері загальної середньої освіти оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки та враховуються під час формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.
Стаття 65. Міжнародна академічна мобільність
1. Міжнародна академічна мобільність учнів та педагогічних працівників реалізується шляхом їх участі у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну учнів та/або педагогічних працівників.
 		    Стаття 62. Державно-приватне партнерство у сфері загальної середньої освіти
1. Правовими засадами державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про державно-приватне партнерство», цей Закон, Закон України «Про освіту», інші закони України, а також міжнародні договори України, укладені в установленому законом порядку.
Розділ ІХ
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 63. Міжнародне співробітництво у системі загальної середньої освіти
1. Заклади освіти, наукові установи системи загальної середньої освіти, їх засновники, органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють міжнародне співробітництво у сфері загальної середньої освіти відповідно до цього Закону, Закону України «Про освіту», мають право укладати угоди про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки з органами управління освітою та закладами освіти інших держав, міжнародними організаціями, фондами у встановленому законодавством порядку.
2. Держава сприяє міжнародному співробітництву у системі загальної середньої освіти.
Стаття 64. Участь у міжнародних дослідженнях якості освіти
1. Рішення про участь України у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки приймає Кабінет Міністрів України.
2. З метою незалежного оцінювання якості освіти держава забезпечує участь учнів закладів загальної середньої освіти у ТІМSS, РІSА, РІRLS та в інших міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти.
3. Результати міжнародних порівняльних досліджень у сфері загальної середньої освіти оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки та враховуються під час формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.
Стаття 65. Міжнародна академічна мобільність
1. Міжнародна академічна мобільність учнів та педагогічних працівників реалізується шляхом їх участі у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну учнів та/або педагогічних працівників.
 
620. 2. За учнями зберігається їх статус та місце навчання у відповідному закладі освіти України за умови продовження здобуття ним повної загальної середньої освіти в Україні за однією з визначених цим Законом форм здобуття освіти (крім очної), у тому числі з оформленням індивідуального навчального плану. Такі особи зобов’язані пройти відповідно до законодавства державну підсумкову атестацію (оцінювання результатів навчання) для переведення до наступного класу та/або отримання відповідного документа про освіту.
 		 -478- Тригубенко С.М.
 У першому реченні частини 2 статті 65 слово «ним» замінити на слово «ними».
 		Враховано   2. За учнями зберігається їх статус та місце навчання у відповідному закладі освіти України за умови продовження здобуття ними повної загальної середньої освіти в Україні за однією з визначених цим Законом форм здобуття освіти (крім очної), у тому числі з оформленням індивідуального навчального плану. Такі особи зобов’язані пройти відповідно до законодавства державну підсумкову атестацію (оцінювання результатів навчання) для переведення до наступного класу наступного року навчання та/або отримання відповідного документа про освіту.
 
    -479- Тригубенко С.М.
 У другому реченні частини 2 статті 65 після слів «наступного класу» додати слова «наступного року навчання».
 		Враховано    
    -480- Унгурян П.Я.
 У першому реченні частини 2 статті 65 слово «ним» замінити словом «ними», а друге речення після слів «наступного класу» доповнити словами «наступного року навчання».
 		Враховано    
621. Участь у програмах міжнародного обміну незалежно від їх тривалості не є підставою для припинення виплати особам стипендій Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших стипендій, позбавлення відзнак (заохочень) (крім випадків припинення громадянства України).
 		    Участь у програмах міжнародного обміну незалежно від їх тривалості не є підставою для припинення виплати особам стипендій Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших стипендій, позбавлення відзнак (заохочень) (крім випадків припинення громадянства України).
 
622. 3. За педагогічними працівниками закладів освіти, які беруть участь у програмах міжнародного обміну, зберігається місце роботи у відповідному закладі освіти України без збереження заробітної плати. На час тимчасової відсутності педагогічного працівника на відповідну посаду може бути призначена інша особа за строковим трудовим договором відповідно до законодавства.
 		 -481- Тригубенко С.М.
 У частині 3 статті 65 після слів «за педагогічними працівниками додати слова «державних і комунальних».
 		Відхилено   3. За педагогічними працівниками закладів освіти, які беруть участь у програмах міжнародного обміну, зберігається місце роботи у відповідному закладі освіти України без збереження заробітної плати. На час тимчасової відсутності педагогічного працівника на відповідну посаду може бути призначена інша особа за строковим трудовим договором відповідно до законодавства.
 
    -482- Унгурян П.Я.
 Частину третю статті 65 після слів «за педагогічними працівниками» доповнити словами «державних і комунальних».
 		Відхилено    
623. Розділ Х
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзацу другого частини шостої статті 49, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230 із наступними змінами);
абзац п’ятий пункту 1 та підпункт 17 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380).
3. Установити, що:
1) набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
 		 -483- Марченко О.О.
 Підпункти 1, 2 пункту 3 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» вилучити.
 		Відхилено та прийнято окреме рішення Комітету щодо запровадження з 2022 року  Розділ Х
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзацу другого частини шостої статті 49, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230 із наступними змінами);
абзац п’ятий пункту 1 та підпункт 17 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380).
3. Установити, що:
1) з 1 січня 2022 року з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти припиняються безстрокові трудові договори згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
 
    -484- Івченко В.Є.
 Підпункти 1, 2 пункту 3 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» вилучити.
 		Відхилено та прийнято окреме рішення Комітету щодо запровадження з 2022 року   
624. Протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками цих закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років без проведення конкурсу або у разі їх незгоди на продовження трудових відносин на основі відповідного трудового договору звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника цього ж закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону;
 		    Засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років без проведення конкурсу або у разі їх незгоди на продовження трудових відносин на основі відповідного строкового трудового договору звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника цього ж закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону;
 
625. 2) набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
 		 -485- Кириленко І.Г.
 Підпункт 2 пункту 3 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» вилучити.
Така норма не відповідає рішенню Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98; Рекомендації Міжнародної організації праці 1980 року № 162 щодо літніх працівників; Рекомендації МОП № 166 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця.
Запровадження обмеження за віковою ознакою може призвести до масових судових позовів щодо визнання незаконним переведення працівників на роботу за строковим трудовим договором.
 		Враховано шляхом прийняття окремого рішення Комітетом     
    -486- Литвин В.М.
 Підпункт 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» вилучити.
 		Враховано шляхом прийняття окремого рішення Комітетом   
626. Протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками цих закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними (за їх згодою) трудових договорів строком від одного до трьох років або звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України;
3) особи, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (Автономна Республіка Крим та м. Севастополь), тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, райони здійснення заходів із забезпечення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, територія населених пунктів на лінії зіткнення, мають право пройти державну підсумкову атестацію та отримати документ про повну загальну середню освіту у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
4) після набрання чинності цим Законом абзац третій частини дванадцятої статті 39 цього Закону застосовується до посад, що стали вакантними в установленому законодавством про працю порядку;
5) до затвердження центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки порядку проведення експертизи освітніх програм, поданих до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти для їх затвердження, відповідна експертиза організовується центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти в установленому ним порядку;
6) державна підсумкова атестація учнів, які завершують здобуття базової середньої освіти, може здійснюватися у формі зовнішнього незалежного оцінювання з 2027 року. До 2027 року запровадження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання можливе за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
7) до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із цим Законом терміни «інтернат» і «пансіон» є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і заклади освіти керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються пансіонів, а також положеннями законодавства, що стосуються інтернатів у частині, що не суперечить цьому Закону;
8) вимога абзацу третього частини першої статті 31 цього Закону в частині обов’язку закладів загальної середньої освіти мати самостійний баланс повинна бути виконана усіма закладами освіти протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом.
4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
доповнити Кодекс статтею 188-52 такого змісту:
«Стаття 188-52. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів
Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері освіти, а також ненадання інформації або надання завідомо недостовірних документів, матеріалів, іншої недостовірної інформації на їх запит -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
 		    2) особи, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (Автономна Республіка Крим та м. Севастополь), тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, райони здійснення заходів із забезпечення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, територія населених пунктів на лінії зіткнення, мають право пройти державну підсумкову атестацію та отримати документ про повну загальну середню освіту у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
3) після набрання чинності цим Законом абзац третій частини дванадцятої статті 39 цього Закону застосовується до посад, що стали вакантними в установленому законодавством про працю порядку;
4) до затвердження центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки порядку проведення експертизи освітніх програм, поданих до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти для їх затвердження, відповідна експертиза організовується центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти в установленому ним порядку;
5) державна підсумкова атестація учнів, які завершують здобуття базової середньої освіти, може здійснюватися у формі зовнішнього незалежного оцінювання з 2027 року. До 2027 року запровадження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання можливе за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
6) до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із цим Законом терміни «інтернат» і «пансіон» є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і заклади освіти керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються пансіонів, а також положеннями законодавства, що стосуються інтернатів у частині, що не суперечить цьому Закону;
7) вимога абзацу третього частини першої статті 31 цього Закону в частині обов’язку закладів загальної середньої освіти мати самостійний баланс повинна бути виконана усіма закладами освіти протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом.
4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
доповнити Кодекс статтею 188-54 такого змісту:
«Стаття 188-54. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів
Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері освіти, а також ненадання інформації або надання завідомо недостовірних документів, матеріалів, іншої недостовірної інформації на їх запит -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
 
627. тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 		 -487- Кремінь Т.Д.
 Зменшити санкцію за повторність вчинення адміністративного правопорушення, з урахуванням позиції ГНЕУ та співмірності порушення та відповідальності, виклавши абзац сьомий підпункту 1 пункту 4 «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту у такій редакції:
«тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
З урахуванням необхідності встановити підвідомчість адміністративних правопорушень місцевому суду, доповнити підпункт 1 пункту 4 «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту новим абзацом такого змісту:
«статтю 221 глави 17 Кодексу після цифр «188-50» доповнити цифрами « 188-54,»
 		Враховано   тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
статтю 221 глави 17 Кодексу після цифр «188-50» доповнити цифрами «188-54»;
 
628. пункт 1 частини першої статті 255 Кодексу після абзацу «Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (стаття 188-51)» доповнити абзацом такого змісту:
«центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів (стаття 188-52); «;
2) у підпункті 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2000 р., № 46, ст. 393; 2009 р., № 19, ст. 260) слова «, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів» виключити;
3) підпункт 3 статті 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190) викласти в такій редакції:
«3) може здійснювати функції засновника щодо наукових установ, закладів освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансове забезпечення; «;
 		 -488- Литвин В.М.
 у Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393 із наступними змінами) абзац другий частини шостої статті 26 після слова «здійснюються» доповнити словами «Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;
статтю 16 після частини 8 доповнити новою частиною такого змісту:
«9. Навчальна програма розробляється і затверджується для гуртків, секцій, інших творчих об’єднань тощо, а також для спеціалізованих закладів позашкільної освіти - з навчальних дисциплін (предметів), видів спорту тощо.»
 		Враховано   пункт 1 частини першої статті 255 Кодексу після абзацу «Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (стаття 188-51)» доповнити абзацом такого змісту:
«центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів (стаття 188-54); «;
2) у підпункті 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2000 р., № 46, ст. 393; 2009 р., № 19, ст. 260) слова «, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів» виключити;
3) підпункт 3 статті 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190) викласти в такій редакції:
«3) може здійснювати функції засновника щодо наукових установ, закладів освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансове забезпечення; «;
4) у Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393 із наступними змінами):
абзац другий частини шостої статті 26 після слова «здійснюються» доповнити словами «Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;
статтю 16 після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:
«9. Навчальна програма розробляється і затверджується для гуртків, секцій, інших творчих об’єднань тощо, а також для спеціалізованих закладів позашкільної освіти - з навчальних дисциплін (предметів), видів спорту тощо.»;
 
629. 4) підпункт 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135) викласти в такій редакції:
«2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; «;
5) частину другу статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389; 2017 р., № 4, ст. 36) після слів «державного нагляду (контролю)» доповнити словами «у сфері освіти і науки та»;
 		 -489- Тригубенко С.М.
 Пункт 5) частини 4 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень викласти у наступній редакції: «5) у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) додати частину сьому у наступній редакції:
«Державна служба якості освіти, її територіальні органи зобов’язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про фахову передвищу освіту», виключно вимог статті 1, статті 3, частин першої - дванадцятої, частини чотирнадцятої статті 4, частини першої, частин третьої і четвертої статті 5, статей 6-12, статей 19-21 цього Закону.».
 		Враховано редакційно , винести розгляд Комітету  5) підпункт 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135) викласти в такій редакції:
«2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; «;
6) статтю 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) доповнити частиною восьмою у такій редакції:
«Державна служба якості освіти, її територіальні органи зобов’язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про фахову передвищу освіту», виключно вимог статті 3, частин першої - дванадцятої, частини чотирнадцятої статті 4, частини четвертої статті 5, абзаців десятого, одинадцятого частини першої, частини третьої статті 6, абзацу одинадцятого частини шостої статті 7, статей 8, 9, 10, 11, частин першої та четвертої статті 12, статей 19-20 цього Закону.»;
7) у Законі України «Про вищу освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37-38, ст. 2004 із наступними змінами):
а) статтю 8 викласти в такій редакції:
«Стаття 8. Єдина державна електронна база з питань освіти
1. Засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.».
б) статтю 45 викласти у такій редакції:
«Стаття 45. Зовнішнє незалежне оцінювання
1. Зовнішнє незалежне оцінювання - це оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному освітньому рівні, яке здійснюється спеціально уповноваженою державою установою (організацією).
Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі профільної середньої освіти та фахової передвищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста), на першому (бакалаврському) рівні (освітньо-кваліфікаційному рівні спеціаліста), поряд з іншими результатами, визначеними умовами прийому до закладів вищої освіти, використовується для прийому до закладів вищої освіти на конкурсній основі. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері, може приймати рішення про використання зовнішнього незалежного оцінювання з метою проведення атестації здобувачів вищої освіти для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту або його окремих компонентів.
Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на певному рівні вищої освіти, або організаційно-технологічні процеси його здійснення можуть використовуватись для прийому для здобуття вищої освіти, а також для атестації здобувачів вищої освіти.
Загальний порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також порядок залучення педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників та інших фахівців, установлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок, графіки проведення основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання, порядок використання приміщень закладів освіти встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, з урахуванням можливостей осіб з особливими освітніми потребами та мають бути оприлюднені не менш як за шість місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
Деталізація процедур зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється спеціально уповноваженими державою установами (організаціями) у регламентах.
Держава створює для вступників з особливими освітніми потребами умови для проходження ними зовнішнього незалежного оцінювання шляхом розумного пристосування згідно з порядком та переліком, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері.
Будівлі, споруди та приміщення, в яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання, повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами та стандартами.
2. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має відповідати стандартам освіти відповідного рівня та/або професійним стандартам і бути доступним для ознайомлення не пізніше ніж за 18 місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
3. Завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання (банк завдань) розробляються педагогічними, науковими, науково-педагогічними працівниками та іншими фахівцями у відповідній сфері.
Порядок формування та використання банку завдань зовнішнього незалежного оцінювання визначається спеціально уповноваженою державою установою (організацією), що проводить зовнішнє незалежне оцінювання.
4. Відкритість зовнішнього незалежного оцінювання забезпечується шляхом повного і своєчасного інформування осіб, які бажають здобути вищу освіту, про програми, строки та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також здійснення державного контролю та громадського спостереження за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання.
Положення про громадське спостереження за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері.
5. За результатами проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі профільної середньої освіти, з навчального предмета (предметів) особі видається сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою (організацією), положення про яку затверджується відповідно до законодавства.
Педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам, які переходять на роботу в спеціально уповноважену державою установу (організацію), яка проводить зовнішнє незалежне оцінювання, час роботи в цій установі (організації) зараховується до відповідного педагогічного, науково-педагогічного або наукового стажу.
Для проведення зовнішнього незалежного оцінювання використовуються приміщення спеціально уповноваженої державою установи (організації), що проводить зовнішнє незалежне оцінювання. На безоплатній основі, у разі потреби, використовуються приміщення державних і комунальних закладів освіти, а за наявності відповідної згоди власника або керівника - приміщення приватних і корпоративних закладів освіти.
7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання осіб, які завершують здобуття профільної середньої освіти, здійснюється на безоплатній основі.
8. Зміст завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання належить до інформації з обмеженим доступом із моменту створення набору завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання та до моменту його санкціонованого використання особами, що проходять зовнішнє незалежне оцінювання. У разі потреби спеціально уповноважена державою установа (організація) може відносити зміст завдань сертифікаційної роботи до інформації з обмеженим доступом на більш тривалий період часу.
9. Не є інформацією з обмеженим доступом:
1) статистична інформація про результати зовнішнього незалежного оцінювання;
2) відомості, що містяться у сертифікаційних роботах осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання, крім тих, що ідентифікують особу, яка виконала конкретну сертифікаційну роботу, з моменту завершення оцінювання робіт.
10. Особа, яка пройшла зовнішнє незалежне оцінювання, має право ознайомитися із своєю сертифікаційною роботою після оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання та отримати засвідчену копію цієї роботи. Порядок видачі засвідчених копій виконаних сертифікаційних робіт встановлює установа (організація), спеціально уповноважена державою на проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
11. Завдання сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання укладаються державною мовою, крім зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов. За бажанням особи завдання надаються у перекладі мовою національної меншини чи корінного народу, якщо цією мовою здійснюється навчання у закладі освіти (крім завдань з української мови і літератури та іноземних мов).
12. Вступні випробування, якщо такі передбачені цим Законом, проводяться державною мовою або, за бажанням вступника, іншою мовою, якою здійснюється навчання в цьому закладі вищої освіти.».
 
    -490- Унгурян П.Я.
 Підпункт 5 пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» викласти в такій редакції:
«5) статтю 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389; 2017 р., № 4, ст. 36) після слів «державного нагляду (контролю)» доповнити частиною сьомою такого змісту:
«Державна служба якості освіти, її територіальні органи зобов’язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про фахову передвищу освіту», виключно вимог статті 1, статті 3, частин першої - дванадцятої, частини чотирнадцятої статті 4, частини першої, частин третьої і четвертої статті 5, статей 6-12, статей 19-21 цього Закону.».
 		Враховано редакційно    
    -491- Кремінь Т.Д.
 6) у Законі України «Про вищу освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37-38, ст. 2004 із наступними змінами):
а) абзац другий частини п’ятої статті 7 вилучити;
б) статтю 7 доповнити частиною 10-1) такого змісту:
«10-1. Засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.»
в) статтю 8 виключити.
г) статтю 45 викласти у такій редакції:
«Стаття 45. Зовнішнє незалежне оцінювання
1. Зовнішнє незалежне оцінювання - це оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному освітньому рівні, яке здійснюється спеціально уповноваженою державою установою (організацією).
Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі профільної середньої освіти та фахової передвищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста), на першому (бакалаврському) рівні (освітньо-кваліфікаційному рівні спеціаліста), поряд з іншими результатами, визначеними умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти, використовується для прийому до закладів вищої освіти на конкурсній основі. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері, може приймати рішення про використання зовнішнього незалежного оцінювання з метою проведення атестації здобувачів вищої освіти для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту або його окремих компонентів.
Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на певному рівні вищої освіти, або організаційно-технологічні процеси його здійснення можуть використовуватись для прийому на навчання для здобуття вищої освіти, а також для атестації здобувачів вищої освіти.
Загальний порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також порядок залучення педагогічних, науково-педагогічних працівників та інших фахівців, установлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок, графіки проведення основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання, порядок використання приміщень закладів освіти встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, з урахуванням можливостей осіб з особливими освітніми потребами та мають бути оприлюднені не менш як за шість місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
Деталізація процедур зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється спеціально уповноваженими державою установами (організаціями) у регламентах.
Держава створює для вступників з особливими освітніми потребами умови для проходження ними зовнішнього незалежного оцінювання шляхом розумного пристосування згідно з порядком та переліком, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері.
2. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має відповідати стандартам освіти відповідного рівня та/або професійним стандартам і бути доступним для ознайомлення не пізніше ніж за 18 місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
3. Завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання (банк завдань) розробляються фахівцями у відповідній сфері.
Формування та використання банку завдань зовнішнього незалежного оцінювання визначається спеціально уповноваженою державою установою (організацією), що проводить зовнішнє незалежне оцінювання.
4. Положення про громадське спостереження за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері.
5. За результатами проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі профільної середньої освіти, з навчального предмета (предметів) особі видається сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою (організацією), положення про яку затверджується відповідно до законодавства.
Педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам, які переходять на роботу в спеціально уповноважену державою установу (організацію), яка проводить зовнішнє незалежне оцінювання, час роботи в цій установі (організації) зараховується до відповідного педагогічного, науково-педагогічного або наукового стажу.
Для проведення зовнішнього незалежного оцінювання використовуються приміщення спеціально уповноваженої державою установи (організації), що проводить зовнішнє незалежне оцінювання. На безоплатній основі, у разі потреби, використовуються приміщення закладів освіти державної, комунальної форм власності, а за наявності відповідної згоди власника або керівника - приміщення закладів освіти приватної та корпоративної форм власності.
7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання осіб, які завершують здобуття профільної середньої освіти, здійснюється на безоплатній основі.
8. Зміст завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання належить до інформації з обмеженим доступом із моменту створення набору завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання та до моменту його санкціонованого використання особами, що проходять зовнішнє незалежне оцінювання. У разі потреби спеціально уповноважена державою установа (організація) може відносити зміст завдань сертифікаційної роботи до інформації з обмеженим доступом на більш тривалий період часу.
9. Не є інформацією з обмеженим доступом:
1) статистична інформація про результати зовнішнього незалежного оцінювання;
2) відомості, що містяться у сертифікаційних роботах осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання, крім тих, що ідентифікують особу, яка виконала конкретну сертифікаційну роботу, з моменту завершення оцінювання робіт.
10. Особа, яка пройшла зовнішнє незалежне оцінювання, має право ознайомитися із своєю сертифікаційною роботою після оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання та отримати засвідчену копію цієї роботи. Порядок видачі засвідчених копій виконаних сертифікаційних робіт встановлює установа (організація), спеціально уповноважена державою на проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
11. Завдання сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання укладаються державною мовою (крім завдань з навчальних предметів мовного компонента загальної середньої освіти). За бажанням особи завдання надаються у перекладі регіональною мовою, мовою меншин (або у вищій освіти іноземною мовою), якщо цією мовою здійснюється навчання у закладі освіти (крім завдань з навчальних предметів мовного компонента загальної середньої освіти).
12. Вступні випробування, якщо такі передбачені цим Законом, проводяться державною мовою або, за бажанням вступника, іншою мовою, якою здійснюється навчання в цьому закладі вищої освіти.».
 		Враховано редакційно    
630. 6) у Законі України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380; 2019 р., № 5, ст. 33):
 		 -492- Тригубенко С.М.
 У пункті 5) частини 4 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень додати наступні пункти:
«у пункті 25 частини 1 статті 1 після слова «кваліфікацій,» додати слова «професійних стандартів,», перед словом «програм» додати слова «та навчальних»;
«у пункті 30 частини 1 статті 1 видалити слово «якісної»;
«у частині 1 статті 20 після слова «звернення» додати слова «до державного та комунального закладу освіти»;
«частину 4 статті 22 викласти у наступній редакції: «Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти. У закладі освіти можуть утворюватися для цього структурні підрозділи.»;
«у частині 2 статті 25 замінити слово «та» на слова «та/або»;
«у частині 2 статті 45 слова «законодавства та ліцензійними умовами» замінити на слова «законодавства, зокрема, ліцензійними умовам»;
«у частині 5 статті 45 видалити слово «успішно»;
«у частині 6 статті 45 після слова «має» додати слова «низьку якість освіти та/або»;
«у статті 45 додати частину 6(зірочка) у наступній редакції:
«6(зірочка) Термін проведення інституційного аудиту становить не більше 30 календарних днів у залежності від кількості здобувачів освіти закладу освіти»;
«у частині 5 статті 49 видалити слово «успішні»;
«у частині 3 статті 50 після слова «присвоюються» додати слова «або підтверджуються», перед словами «педагогічні звання» додати слово «присвоюються»;
«частину 2 статті 55 доповнити пунктом у наступній редакції: «формувати для дитини індивідуальну освітню траєкторію»;
«у назві статті 56 перед словом «державні» додати слово «додаткові»;
«у частині 3 статті 59 слово «щорічний» замінити на слово «річний»;
«частину 1 статті 64 доповнити пунктом у наступній редакції:
«затверджує порядок акредитації та ведення реєстру громадських фахових об’єднань та інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти (крім закладів вищої освіти), порядок ведення їх реєстру;».
 		Враховано частково   8) у Законі України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380; 2019 р., № 5, ст. 33):
 
    -493- Унгурян П.Я.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити абзацом 2 такого змісту:
«у підпункті 25 частини першої статті 1 після слова «кваліфікацій,» додати слова «професійних стандартів,», перед словом «програм» додати слова «та навчальних»;»
 		Відхилено    
631. у підпункті 26 частини першої статті 1 слова «Про загальну середню освіту» замінити словами «Про повну загальну середню освіту»;
абзац перший частини третьої статті 4 після слів «на законних підставах» доповнити словами «а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні»;
в абзаці двадцять п’ятому частини першої статті 6 слово «психічного» замінити словом «психологічного»;
 		 -494- Унгурян П.Я.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити абзацом 5 такого змісту:
«у частині першій статті 20 після слова «звернення» додати слова «до державного та комунального закладу освіти»;»
 		Відхилено   у підпункті 26 частини першої статті 1 слова «Про загальну середню освіту» замінити словами «Про повну загальну середню освіту»;
абзац перший частини третьої статті 4 після слів «на законних підставах» доповнити словами «а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні»;
в абзаці двадцять п’ятому частини першої статті 6 слово «психічного» замінити словом «психологічного»;
 
632. абзац другий частини четвертої статті 20 викласти в такій редакції:
«Психолого-педагогічні послуги - це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, іншими фахівцями.»;
в абзаці сьомому частини другої статті 21 слова «гуртожитках (інтернатах)» замінити словом «пансіонах»;
частину третю статті 22 викласти в такій редакції:
«3. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
Засновником (співзасновником) приватного чи корпоративного закладу освіти не може бути:
фізична особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом (далі - держава-агресор);
юридична особа з іноземними інвестиціями держави-агресора, або зареєстрована на території держави-агресора, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави-агресора.»;
 		 -495- Унгурян П.Я.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити новими абзацами такого змісту:
«частину четверту статті 22 викласти у такій редакції:
«Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти. У закладі освіти можуть утворюватися для цього структурні підрозділи.»
у частині другій статті 25 замінити слово «та» на слова «та/або»«
 		Враховано редакційно   абзац другий частини четвертої статті 20 викласти в такій редакції:
«Психолого-педагогічні послуги - це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, іншими фахівцями.»;
в абзаці сьомому частини другої статті 21 слова «гуртожитках (інтернатах)» замінити словом «пансіонах»;
частину третю статті 22 викласти в такій редакції:
«3. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
Засновником (співзасновником) приватного чи корпоративного закладу освіти не може бути:
фізична особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом (далі - держава-агресор);
юридична особа з іноземними інвестиціями держави-агресора, або зареєстрована на території держави-агресора, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави-агресора.»; частину четверту статті 22 викласти у такій редакції:
«Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти. У закладі освіти утворюються для цього структурні підрозділи.»;
 
633. абзац другий частини другої статті 25 викласти в такій редакції:
«приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законами України.»;
у статті 43:
в абзаці третьому частини другої слова «для закладів дошкільної та загальної середньої освіти» замінити словами «для закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, «;
доповнити статтю частиною п’ятою такого змісту:
«5. Ліцензія на провадження освітньої діяльності не може бути видана, а видана ліцензія підлягає анулюванню у разі, якщо засновником (співзасновником) приватного чи корпоративного закладу освіти є:
1) фізична особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
2) юридична особа з іноземними інвестиціями держави-агресора, або зареєстрована на території держави-агресора, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави-агресора. «;
 		 -496- Унгурян П.Я.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити новими абзацами такого змісту:
«у частині другій статті 45 слова «законодавства та ліцензійними умовами» замінити словами «законодавства, зокрема, ліцензійними умовам»;
у частині шостій статті 45 після слова «має» додати слова «низьку якість освіти та/або»;
доповнити статтю 45 частиною 6-1 такого змісту:
«6-1) Термін проведення інституційного аудиту становить не більше 30 календарних днів у залежності від кількості здобувачів освіти закладу освіти».
«у частині третій статті 50 після слова «присвоюються» додати слова «або підтверджуються», перед словами «педагогічні звання» додати слово «присвоюються»«;
 		Враховано редакційно   абзац другий частини другої статті 25 викласти в такій редакції:
«приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законами України.»;
у статті 43:
в абзаці третьому частини другої слова «для закладів дошкільної та загальної середньої освіти» замінити словами «для закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, «;
доповнити статтю частиною п’ятою такого змісту:
«5. Ліцензія на провадження освітньої діяльності не може бути видана, а видана ліцензія підлягає анулюванню у разі, якщо засновником (співзасновником) приватного чи корпоративного закладу освіти є:
1) фізична особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
2) юридична особа з іноземними інвестиціями держави-агресора, або зареєстрована на території держави-агресора, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави-агресора.»;
у статті 45:
у частині другій слова «законодавства та ліцензійними умовами» замінити словами «законодавства, зокрема, ліцензійними умовам»;
у частині п’ятій слово «успішно» виключити;
у частині третій статті 50 після слова «присвоюються» додати слова «або підтверджуються», перед словами «педагогічні звання» додати слово «присвоюються»;
 
634. в абзаці дванадцятому частини другої статті 54 слово «психічного» замінити словом «психологічного»;
 		 -497- Унгурян П.Я.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити новими абзацами такого змісту:
«частину другу статті 55 доповнити новим пунктом такого змісту:
«формувати для дитини індивідуальну освітню траєкторію.»;
у назві статті 56 перед словом «державні» додати слово «додаткові»;
у частині третій статті 59 слово «щорічний» замінити на слово «річний»;»
 		Враховано редакційно   в абзаці дванадцятому частини другої статті 54 слово «психічного» замінити словом «психологічного»;у частині третій статті 59 слово «щорічний» замінити на слово «річний»;»
 
635. у частині першій статті 64:
абзац двадцять третій викласти в такій редакції:
«затверджує порядки проведення інституційного аудиту та позапланових перевірок закладів освіти; «;
доповнити частину після абзацу двадцять п’ятого новим абзацом такого змісту:
«затверджує вимоги до рівня володіння українською мовою як іноземною та порядок проведення сертифікаційного іспиту з української мови; «.
У зв’язку з цим абзаци двадцять шостий - двадцять восьмий вважати відповідно абзацами двадцять сьомим - двадцять дев’ятим;
у частині четвертій статті 69 слова «передбаченому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» замінити словами «визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки»;
 		 -498- Унгурян П.Я.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити новим абзацом такого змісту:
«затверджує порядок акредитації та ведення реєстру громадських фахових об’єднань та інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти (крім закладів вищої освіти), порядок ведення їх реєстру;».»
 		Враховано   у частині першій статті 64:
абзац двадцять третій викласти в такій редакції:
«затверджує порядки проведення інституційного аудиту та позапланових перевірок закладів освіти; «;
доповнити частину після абзацу двадцять п’ятого новими абзацами такого змісту:
«затверджує вимоги до рівня володіння українською мовою як іноземною та порядок проведення сертифікаційного іспиту з української мови;
затверджує порядок акредитації та ведення реєстру громадських фахових об’єднань та інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти (крім закладів вищої освіти), порядок ведення їх реєстру;»;
У зв’язку з цим абзаци двадцять шостий - двадцять восьмий вважати відповідно абзацами двадцять восьмим - тридцятим;
частину другу статті 67, перед словами «здійснюють інші повноваження, визначені законом» доповнити реченням такого змісту: «складають у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення;»;
у статті 69:
у частині четвертій слова «передбаченому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» замінити словами «визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки»;
доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«5. Підставами для проведення позапланових перевірок є:
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
необхідність перевірки виконання розпоряджень щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти або його територіальним органом попереднього заходу державного нагляду (контролю).»;
 
    -499- Кремінь Т.Д.
 підпункт шостий пункту 4 Розділу Х»ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» після слів «двадцять сьомим — двадцять дев’ятим» доповнити абзацом двадцять восьмим такого змісту:
«частину другу статті 67, перед словами «здійснюють інші повноваження, визначені законом» доповнити реченням такого змісту: «складають у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення;»;
Статтю 69 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«5. Підставами для проведення позапланових перевірок є:
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
необхідність перевірки виконання розпоряджень щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти або його територіальним органом попереднього заходу державного нагляду (контролю).»
 		Враховано    
636. у статті 72:
у частині першій:
абзац другий виключити;
абзац п’ятий після слів «системи освіти» доповнити словами «та ринку праці»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Методологію і звітну документацію, які пов’язані з розробленням, збиранням, обробленням і використанням статистичної інформації у сфері освіти розробляє та затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.»;
статтю 79 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
«2. Суб’єкти освітньої діяльності не можуть фінансуватися за рахунок коштів:
1) фізичної особи, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
2) юридичної особи з іноземними інвестиціями держави-агресора, або зареєстрована на території держави-агресора, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави-агресора.».
У зв’язку з цим частини другу - дев’яту вважати відповідно частинами третьою - десятою;
статтю 82 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. Держава сприяє вивченню української мови та популяризації української мови та культури за кордоном, у тому числі шляхом відрядження педагогічних (науково-педагогічних) працівників для викладання в іноземних закладах освіти української мови, літератури, культури, історії, географії тощо.
Порядок відрядження педагогічних (науково-педагогічних) працівників для викладання в іноземних закладах освіти, а також умови оплати їх праці затверджує Кабінет Міністрів України.»;
 		 -500- Констанкевич І.М.
 Підпункт 6 пункту 4 Розділу Х»ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» доповнити абзацом такого змісту:
«абзац третій пункту 1 викласти в редакції: абзаців першого і третього частини другої статті 61 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2018 року;»
 		Відхилено з урахуванням правки 481  у статті 72:
у частині першій:
абзац другий виключити;
абзац п’ятий після слів «системи освіти» доповнити словами «та ринку праці»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Методологію і звітну документацію, які пов’язані з розробленням, збиранням, обробленням і використанням статистичної інформації у сфері освіти розробляє та затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.»;
статтю 79 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
«2. Суб’єкти освітньої діяльності не можуть фінансуватися за рахунок коштів:
1) фізичної особи, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
2) юридичної особи з іноземними інвестиціями держави-агресора, або зареєстрована на території держави-агресора, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави-агресора.».
У зв’язку з цим частини другу - дев’яту вважати відповідно частинами третьою - десятою;
статтю 82 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. Держава сприяє вивченню української мови та популяризації української мови та культури за кордоном, у тому числі шляхом відрядження педагогічних (науково-педагогічних) працівників для викладання в іноземних закладах освіти української мови, літератури, культури, історії, географії тощо.
Порядок відрядження педагогічних (науково-педагогічних) працівників для викладання в іноземних закладах освіти, а також умови оплати їх праці затверджує Кабінет Міністрів України.»;
 
637. у підпункті 18 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цифри «2020» замінити цифрами «2023».
 		 -501- Констанкевич І.М.
 Підпункт 6 пункту 4 Розділу Х»ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» доповнити абзацом такого змісту:
«підпункт 1 пункту 6 викласти у редакції:
1) забезпечити до 2020 року реалізацію положення частини другої статті 61 цього Закону і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників;».
Обгурунтування
В підпункті 1 пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року доручено Кабінету Міністрів України забезпечити до 2023 року поетапну реалізацію положення частини другої статті 61 цього Закону, передбачивши при цьому щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету України порівняно з попереднім роком, і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати), який також необхідно викласти в редакції щодо забезпечення реалізації положення частини другої статті 61 цього Закону до 2020 року і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників
 		Враховано редакційно з урахуванням окремого рішення Комітету  у розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення»:
у підпункті 18 пункту 3 цифри «2020» замінити цифрами «2023»;
підпункт 1 пункту 6 викласти у такій редакції:
«1) забезпечити поетапну реалізацію положення частини другої статті 61 цього Закону шляхом щорічного збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії у такому порядку та розмірах:
з 1 січня 2020 року – 2,5 прожиткових мінімуми для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
з 1 січня 2021 року – 3,0 прожиткових мінімуми для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
з 1 січня 2022 року – 3,5 прожиткових мінімуми для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
з 1 січня 2023 року – три мінімальні заробітні плати;»;
 
    -502- Кириленко І.Г.
 пункту 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» викласти у такій редакції:
«1) забезпечити у 2020 році реалізацію положення частини другої статті 61 цього Закону».
Обґрунтування: Одним з основних завдань реформи освіти має бути належна оплата праці освітян, з цією метою необхідно якнайшвидше розпочати реалізацію статті 61 Закону України «Про освіту»
 		Враховано редакційно з урахуванням окремого рішення Комітету   
638. 5. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.
 		 -503- Литвин В.М.
 З метою попередження ризиків, пов?язаних із значним відтермінуванням прийняття нормативів фінансового забезпечення закладів освіти, пропонуємо розділ «Прикінцевих та перехідних положень» Законопроекту доповнити частиною шостою у такій редакції: «6. Центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки подати протягом трьох місяців до Кабінету Міністрів України проект акта про затвердження формули та/або методики розрахунку нормативів фінансового забезпечення закладів освіти, достатнього для виконання вимог державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти та ліцензійних умов провадження освітньої діяльності».
 		Враховано в статті 58 та пункту 5 «Прикінцевих та перехідних положень» цього законопроекту та в інших законодавчих актах України, зокрема Законі України «Про освіту» (стаття 78) та Бюджетному кодекс України (глава 15)  5. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.
 
639. Голова Верховної Ради України

   Голова Верховної Ради України