Кількість абзаців - 161 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства
 		    Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 		    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		 -1- Монастирський Д.А.
 Змінити нумерацію пунктів розділу І проекту з урахуванням правил нормопроектувальної техніки щодо розміщення кодексів та законів у хронологічному порядку у такій послідовності:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України; 2. Закон України «Про судову експертизу»; 3. Закон України «Про статус народного депутата України»; 4. Закон України «Про радіочастотний ресурс України»; 5. Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»; 6. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій».
 		Враховано   І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
    -2- Гриб В.О.
 Частину першу статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 1993р., № 3, ст. 17) викласти в такій редакції:
«Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.»
 		Відхилено    
5. 1. Частину другу статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 3, ст. 17) виключити.
 		 -3- Данілов В.Б.
 У пункті 1 розділу І замість виключення пункту 2 статті 27 Закону України «Про статус народного депутата» в цілому залишити чинний текст, але після слів «одержати інформацію не можливо» поставити кому та доповнити словами «окрім відповідальності за вчинення: тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства; злочину, який спричинив загибель людини; злочину, який полягає в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі».
Обґрунтування:
Відповідно до висновку Конституційного Суду України № І-в/2018 від 06 червня 2018 року ухвалюючи рішення щодо скасування депутатської недоторканності, необхідно враховувати, що недоторканість народних депутатів України не є особистим привілеєм, індивідуальним правом народного депутата України, а має публічно-правовий характер; вона спрямована на убезпечення народного депутата України від незаконного втручання в його діяльність, на забезпечення безперешкодного та ефективного здійснення ним своїх функцій та належного функціонування парламенту, а також стан політичної та правової системи України—її здатність у разі повної відсутності інституту депутатської недоторканності забезпечити безперешкодне та ефективне здійснення народними депутатами України своїх повноважень.
Суспільний запит на боротьбу із корупцією та «безкарністю» народних депутатів є основним виправданням для обмеження депутатської недоторканності. Однак у політичній системі з вразливою демократією повне скасування недоторканності може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту.
Пропозиція створює «запобіжник» від переслідування народних депутатів України за політичними мотивами та вводить вичерпний перелік злочинів, за вчинення яких народні депутати України можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради України.
 		Відхилено   3. Частину другу статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212) викласти в такій редакції:
«2. Обшук чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, якщо Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки, погоджено вчинення такої дії і якщо іншими способами одержати інформацію неможливо».
 
    -4- Яцик Ю.Г.
 Пункт 1 розділу І проекту викласти в такій редакції:
«1. Частину другу статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 3, ст. 17) викласти в такій редакції:
2. Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються виключно в порядку, встановленому чинним кримінально-процесуальним законодавством України для проведення відповідних слідчих дій, за умови, якщо Генеральним прокурором погоджено проведення відповідних слідчих, в тому числі негласних дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо, окрім випадків коли народного депутата України було затримано під час або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного з застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людей».
 		Враховано частково    
    -5- Павлюк М.В.
 Частину 2 статті 27 «Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо», Закону України «Про статус народного депутата України», викласти в наступній редакції:
«2. Обшук, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, здійснюється лише за клопотанням слідчого погодженим з Генеральним прокурором, виконуючим обов’язки Генерального прокурора, першим заступником Генерального прокурора чи його заступниками або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціальної антикорупційної прокуратури, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
 		Враховано частково    
    -6- Павлюк М.В.
 Додати: пункт 1 частини 2 статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України», та викласти у наступній редакції:
«Затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата здійснюється лише на підставі постанови Генерального прокурора, виконуючого обов’язки Генерального прокурора, першого заступника Генерального прокурора чи його заступника або заступника Генерального прокурора - керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури»
Обґрунтування:
Уникнення незаконного впливу зацікавлених осіб, на народного депутата України, при виконанні ним своїх депутатських зобов’язань.
 		Враховано частково    
    -7- Княжицький М.Л.
 Пункт 1 розділу І проекту Закону, що стосується змін до статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» викласти в такій редакції:
«1. Частину другу статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» викласти в новій редакції:
"2. Передбачена цією статтею депутатська недоторканість полягає у неприпустимості будь-якого кримінального переслідування народного депутата за його політичну діяльність як представника Українського народу, покликаного виступати від імені виборців, виражати та захищати інтереси всього народу. Народний депутат не може притягуватись до кримінальної відповідальності за будь-які дії, в тому числі висловлювання, вчинені ним під час виконання ним своїх повноважень народного депутата України, якщо такі дії обґрунтовано пов’язані з політичною діяльністю народного депутата (розробка і подання законопроектів, направлення звернень та запитів, зустріч з виборцями тощо).
За виключенням випадків, коли народний депутат затриманий на місці злочину або протягом наступного дня після його вчинення, затримання народного депутата, огляд особистих речей, багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством, на підставі мотивованого рішення Вищого антикорупційного суду, який має перевірити відсутність у вчиненні відповідних дій або вжиття заходів ознак політичного переслідування.
Політичним переслідуванням визнаються будь-які дії будь-яких органів державної влади, органів місцевого самоврядування, які яким би то не було чином порушують або обмежують права особи, і які спричинені політичною приналежністю або політичною діяльністю такої особи." «
 		Відхилено    
    -8- Гриб В.О.
 Частину другу статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 1993р., № 3, ст. 17) виключити.
 		Відхилено    
    -9- -- Н.д.Климпуш- Цинцадзе І.О. (Реєстр.картка №420) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
Пункт 1 розділу І проекту Закону, щодо змін до статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» викласти в такій редакції:
«1. Частину другу статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» викласти в новій редакції:
"2. Депутатська недоторканість полягає у неприпустимості кримінального переслідування народного депутата за його політичну діяльність під час здійснення його депутатських повноважень. Народний депутат не може притягуватись до кримінальної відповідальності за дії, які були вчинені ним під час здійснення депутатських повноважень, відповідно, якщо такі дії обґрунтовано пов’язані з політичною діяльністю народного депутата: зустріч з виборцями, робота на окрузі, опрацювання та направлення депутатських звернень та запитів, виступи на публічних заходах, розробка і подання законопроектів, тощо.
У випадку, якщо народний депутат був затриманий на місці злочину то в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством, на підставі мотивованого рішення Вищого антикорупційного суду, який має перевірити відсутність у вчиненні відповідних дій або вжиття заходів ознак політичного переслідування, може відбуватися: затримання народного депутата, огляд особистих речей, багажу, транспорту, приватного чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата.
Будь-які дії будь-яких органів державної влади, органів місцевого самоврядування, які будь яким чином порушують або обмежують права особи, і які спричинені політичною приналежністю або політичною діяльністю такої особи слід вважати політичним переслідуванням." «
 		Відхилено    
    -10- Мамка Г.М.
 пункт 1 розділу І (частину 2 ст. 27 Закону України «Про статус народного депутата України) викласти у такій редакції:
«2. Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки погоджено вчинення такої дії і якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.»
 		Враховано частково    
    -11- Скороход А.К.
 Частину 2 статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» залишити в чинній редакції.
 		Відхилено    
6. 2. Частину першу статті 7 Закону України «Про судову експертизу» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232) викласти в такій редакції:
 		 -12- Мамка Г.М.
 пункт 2 розділу І (зміни до частини першої статті 7 Закону України «Про судову експертизу») виключити.
 		Відхилено   2. Частину першу статті 7 Закону України «Про судову експертизу» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2005 р., № 1, ст. 14; 2017 р., № 48, ст. 436) викласти в такій редакції:
 
7. «Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом».
 		 -13- Макаров О.А.
 В абзаці другому пункту 2 розділу І слово «та» замінити словами « а в інших випадках – також».
 		Відхилено   «Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом».
 
    -14- Власенко С.В.
 Пункт 2 Розділу І викласти в редакції: «Частину першу статті 7 Закону України «Про судову експертизу» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232) викласти в такій редакції:
«Судово-експертну діяльність здійснюють експерти державних спеціалізованих установ, а також судові експерти та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань, які не є працівниками зазначених установ, та які мають підтверджену в установленому порядку кваліфікацію у визначеній сфері та стаж практичної роботи не менше п’яти років у відповідній гаіузі, у порядку та на умовах, визначених цим Законом.».
 		Відхилено    
8. 3. Частину другу статті 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 298) після слів «Національної поліції» доповнити словами «Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань».
 		    4. Частину другу статті 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 48, ст. 526 із наступними змінами) після слів «Національної поліції» доповнити словами «Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань».
 
9. 4. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9-13, ст. 88):
 		    1. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
 
10. 1) у статті 3:
 		    1) у частині першій статті 3:
 
11. у частині першій:
 		       
12. у пункті 8 слова «органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю» замінити словами «органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю»;
 		    у пункті 8 слова «органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю» замінити словами «органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю»;
 
13. у пункті 15 цифри «17» замінити цифрами «15»;
 		 -15- Мамка Г.М.
 Пункт 4 розділу І доповнити новим підпунктом 1-1 (зміни до п.7. ч.2. ст. 36 КПК) у такій редакції:
Пункт сьомий частини другої статті 36 КПК викласти у такій редакції:
«7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих, процесуальних керівників прийнятих з процесуальних питань протягом 10 днів з дня прийняття відповідного рішення;»
 		Відхилено   у пункті 15 цифри «17» замінити цифрами «15»;
 
14. 2) третє речення частини шостої статті 36 викласти в такій редакції:
 		 -16- Мамка Г.М.
 підпункт 2 пункт 4 розділу І: (третє речення частини шостої статті 36 КПК) викласти в такій редакції:
«Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури протягом 10 днів з дня прийняття відповідного рішення.»
 		Відхилено   2) третє речення частини шостої статті 36 викласти в такій редакції: «Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури»;
 
15. «Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено лише Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.»;
 		 -17- Монастирський Д.А.
 У третьому реченні частини шостої статті 36 слово «лише» виключити.
 		Враховано      
    -18- Макаров О.А.
 Абзац 2 підпункту 2 пункту 4 після слів «керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» доповнити словом «відповідно».
 		Відхилено    
    -19- Яценко А.В.
 У розділі І Законопроекту:
у пункті 4 (зміни до Кримінального процесуального кодексу України):
підпункт 2 доповнити новими абзацами першим, другим такого змісту:
«2) у статті 36:
Варіант 1. речення перше частини п’ятої після слів «кримінального правопорушення» доповнити словами та знаками « (крім випадків, коли матеріали кримінального провадження були виділені в окреме кримінальне провадження відповідно до частини десятої статті 216 цього Кодексу)»;
Варіант 2. частину п’яту виключити;
в зв’язку з цим, абзаци перший, другий вважати відповідно абзацами третім, четвертим;
Обгрунтування:
Необхідність прийняття даної пропозиції викликана тим, шо на практиці прокурори, прикриваючись статтею 36 КПК України, на власний розсуд та з власних, в тому числі особистих мотивів, забирають кримінальні справи та передають їх заангажованому слідчому чи взагалі іншому органу досудового розслідування, посилаючись на нібито неефективне досудове розслідування. В багатьох випадках така передача матеріалів кримінального провадження є необґрунтованою і мотивована суб’єктивним підходом прокурора, що створює корупційні ризики.
В зв’язку з цим, пропонується змінити ч.5 ст.36 КПК України.
 		Відхилено    
16. 3) статтю 38 викласти в такій редакції:
 		    3) у статті 38:
 
17. «Стаття 38. Орган досудового розслідування
 		 -20- Монастирський Д.А.
 Підпункт 3 пункту 4 викласти в такій редакції:
« у статті 38:
у частині першій:
підпункт г пункту 1 викласти в такій редакції:
«г) органів Державного бюро розслідувань»;
підпункт ґ пункту 1 виключити;
пункт 2 викласти в такій редакції:
«2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України»;
у частині третій слова «органів Державної кримінально-виконавчої служби України» вилучити.
 		Враховано   а) у частині першій:
у пункті 1:
підпункт «г» викласти в такій редакції:
«г) органів Державного бюро розслідувань»;
підпункт «ґ» виключити;
пункт 2 викласти в такій редакції:
«2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України»;
б) у частині третій слова «органів Державної кримінально-виконавчої служби України» виключити;
 
18. 1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є:
 		       
19. 1) слідчі підрозділи:
 		 -21- Цимбалюк М.М.
 Пункт 1 статті 38 Кримінально процесуального кодексу викласти в такій редакції:
«1) слідчі підрозділи, підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
а) органів Національної поліції;
б) органів безпеки;
в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
г) Національного антикорупційного бюро України.
 		Відхилено      
20. а) органів Національної поліції;
 		       
21. б) органів безпеки;
 		       
22. в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
 		       
23. г) органів Державного бюро розслідувань;
 		       
24. 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
 		 -22- Яцик Ю.Г.
 Підпункт 3 пункту 4 проекту доповнити новим підпунктом 3 такого змісту:
«3) частину першу статті 38 доповнити новим пунктом 3 та викласти його в такій редакції:
«3) підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
а) органів Національної поліції;
б) органів безпеки;
в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
г) органів Державного бюро розслідувань;
ґ) Національного антикорупційного бюро України».
 		Відхилено      
25. 2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
 		       
26. 3. При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
 		 -23- Михайлюк Г.О.
 Абзац 11 підпункту 3 пункту 4 Проекту викласти у наступній редакції:
«3. При досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства».
Обґрунтування:
Слідчі органи і, особливо, Національна поліція України повинні мати можливість самостійно вирішувати, кого саме призначати відповідальним за розслідування різних злочинів. Хоча проект закону допускає таку гнучкість про розслідуванні проступків (частина 3 статті 38), її вплив на ефективність кримінальних проваджень залишатиметься обмеженим, якщо НПУ не матиме права надання слідчих повноважень певним підрозділам відповідно до внутрішньої оцінки та розподілу ресурсів.
 		Відхилено      
    -24- Яцик Ю.Г.
 2) Частину третю статті 38 після слова «законодавства» доповнити словами «органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України».
 		Відхилено    
27. 4. Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.»;
 		 -25- Яценко А.В.
 пункт 4 доповнити новим підпунктом 4) такого змісту:
«4) у статті 87:
частину третю доповнити новими пунктами 5), 6) такого змісту:
«5) в рамках кримінального провадження, досудове розслідування якого здійснюється (здійснювалося) з порушенням правил підслідності, встановлених статтею 216 цього Кодексу;
6) Варіант 1. з інформаційних (автоматизованих) систем, телекомунікаційних систем, інформаційно-телекомунікаційних систем, їх частин, засобів мобільного зв’язку, мобільних терміналів систем зв’язку, електронних носіїв інформації, комп’ютерної техніки, що були вилучені у їх власника, володільця або утримувача за відсутності обмеження доступу до таких систем, засобів, техніки або якщо таке вилучення не пов’язане з подоланням системи логічного захисту»;
Варіант 2. з інформаційних (автоматизованих) систем, телекомунікаційних систем, інформаційно-телекомунікаційних систем, їх частин, засобів мобільного зв’язку, мобільних терміналів систем зв’язку, електронних носіїв інформації, комп’ютерної техніки, що були вилучені у їх власника, володільця або утримувача;
частину четверту доповнити реченням такого змісту: «Варіант 1. Інформація (копії), визнані судом недопустимими доказами, повинні бути невідкладно, але не пізніше 72 годин після їх визнання недопустимими, знищені на підставі рішення прокурора та під його контролем.
Варіант 2. Докази, визнані судом недопустимими, повинні бути невідкладно, але не пізніше 72 годин після їх визнання недопустимими, знищені на підставі рішення прокурора та під його контролем або у цей же строк повинні бути повернуті їх власнику, володільцю або утримувачу.»;
в зв’язку з цим, підпункти 4) – 29) пункту 4 вважати відповідно підпунктами 5) – 30);
Обгрунтування:
Пункт 5 ч.3 ст.87 КПК України запроваджується в контексті змін до правил підслідності, встановлених статтею 216 КПК України, якими усувається можливість слідчих, прокурорів «паровозити» до кримінальних проваджень злочини, які взагалі не пов’язані з особою, що вчинила порушення чи злочини, які стосуються зовсім інших осіб. Оскільки, на практиці саме в цьому сегменті існує багато зловживань з боку слідчих і прокурорів, коли до ЄРДР вносяться відомості щодо одного злочину, а потім, в тому числі з метою тиску на бізнес, добавляються нові і нові статті КК України.
Доповнення ч.3 ст.87 КПК України пунктом 8 зумовлене свавіллям, яке відбувається з боку слідчих, прокурорів під час обшуків. Незважаючи на встановлену у КПК України заборону вилучення серверів, комп’ютерів та іншої техніки та передбачення процесуальним законодавством для цих випадків можливості копіювання відповідної інформації, слідчі та прокурори під час проведення обшуків вилучають все підряд за принципом «потім розберемося». Найчастіше таке вилучення відбувається з метою незаконного тиску на бізнес та служить методом розправи з конкурентами. Адже, вилучення комп’ютерів та серверів одразу ж блокує діяльність будь-якого підприємства.
 		Відхилено      
28. 4) частину четверту статті 97 виключити;
 		 -26- Власенко С.В.
 Підпункт 4 пункту 4 Розділу І - виключити.
 		Відхилено   4) частину четверту статті 97 виключити;
 
    -27- Яценко А.В.
 Пункт 4 доповнити новими підпунктами 6), 7) такого змісту:
«6) у пункті 4 частини другої статті 99 слова «та акти перевірок» замінити словами «а також акти перевірок, які в рамках кримінального провадження можуть бути проведені контролюючим органом за період, не більше 1095 днів до дня призначення перевірки в рамках такого кримінального провадження»;
7) у частині другій статті 168:
Варіант 1. у абзаці другому слово «вони» замінити словами «їх індивідуальні ознаки»;
Варіант 2. абзац другий частини другої виключити;
абзац третій викласти в такій редакції:
«Варіант 1. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних (автоматизованих) систем, телекомунікаційних систем, інформаційно-телекомунікаційних систем, або їх частин, засобів мобільного зв’язку, мобільних терміналів систем зв’язку, електронних носіїв інформації, комп’ютерної техніки, крім випадків, коли доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту. Факт обмеження доступу чи неможливості подолання системи логічного зв’язку слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний довести слідчому судді та\або в суді під час судового провадження.»;
Варіант 2. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних (автоматизованих) систем, телекомунікаційних систем, інформаційно-телекомунікаційних систем, або їх частин, засобів мобільного зв’язку, мобільних терміналів систем зв’язку, електронних носіїв інформації комп’ютерної техніки.»;
речення перше абзацу четвертого доповнити словами «засобах мобільного зв’язку, мобільних терміналах систем зв’язку, на електронних носіях інформації, комп’ютерній техніці»;
частину другу доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту:
«Забороняється тимчасове вилучення особистих речей особи, яка не є підозрюваною, обвинуваченою, крім випадків, коли такі особисті речі є знаряддям злочину. Варіант 1. Якщо особистою річчю особи є електронні інформаційні (автоматизовані) системи, телекомунікаційні системи, інформаційно-телекомунікаційні системи, або їх частини, засоби мобільного зв’язку, мобільні термінали систем зв’язку, електронні носії інформації, комп’ютерна техніка, їх вилучення допускається лише у випадках, визначених абзацом третім частини другої цієї статті.
Варіант 2. Якщо особистою річчю особи є електронні інформаційні (автоматизовані) системи, телекомунікаційні системи, інформаційно-телекомунікаційні системи, або їх частини, засоби мобільного зв’язку, мобільні термінали систем зв’язку, електронні носії інформації, комп’ютерна техніка, їх вилучення не допускається. В такому випадку здійснюється копіювання інформації відповідно до абзацу четвертого частини другої цієї статті.»;
в зв’язку з цим, підпункти 6) – 30) пункту 4 вважати відповідно підпунктами 8) – 32);
Обгрунтування:
Оскільки будь-яка перевірка нерозривно пов’язана зі строками зберігання документів, пропонується уточнити, що в рамках кримінального провадження така перевірка проводиться за період, співрозмірний строку зберігання фінансових та бухгалтерських документів, встановленому Податковим кодексом України.
Зміна положень ч.2 ст.168 КПК України зумовлена свавіллям, яке відбувається з боку слідчих, прокурорів під час обшуків. Незважаючи на встановлену на сьогоднішній день у КПК України заборону вилучення серверів, комп’ютерів та іншої техніки та передбачення процесуальним законодавством для цих випадків можливості копіювання відповідної інформації, слідчі та прокурори під час проведення обшуків повністю ігнорують ці норми та вилучають все підряд за принципом «потім розберемося». Найчастіше таке вилучення відбувається з метою незаконного тиску на бізнес та служить методом розправи з конкурентами. Адже, вилучення комп’ютерів та серверів одразу ж блокує діяльність будь-якого підприємства.
 		Відхилено    
    -28- Устінова О.Ю.
 Частину другу статті 131 Кримінального процесуального кодексу України доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
«5-1) надання дозволу на проведення ревізії, перевірки у кримінальних провадженнях, в яких досудове розслідування здійснює Національне антикорупційне бюро України».
 		Відхилено    
    -29- Устінова О.Ю.
 Доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України статтею 166-1 такого змісту:
«Стаття 166-1.- Надання дозволу на проведення ревізій, перевірок
У кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснює Національне антикорупційне бюро України, слідчий за погодженням з прокурором, прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення ревізії, перевірки юридичної особи.
Слідчий, прокурор може звернутися з клопотанням про надання дозволу на проведення ревізії, перевірки юридичної особи, порядок та види проведення яких визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Податковим кодексом України.
У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на проведення ревізії, перевірки юридичної особи повинно бути зазначено:
Номер, дата внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань в якому виникла необхідність проведення перевірки, ревізії;
обґрунтування необхідності проведення ревізії, перевірки;
найменування, юридичну, фактичну адресу місцезнаходження юридичної особи, код Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичної особи, де необхідно здійснити ревізію, перевірку;
уповноважений орган, підрозділ, якому доручити проведення ревізії, перевірки;
конкретні питання, які підлягають ревізії, перевірці в межах повноважень органів державної влади, уповноважених на проведення відповідних ревізій та перевірок, а також зв’язок питань, які підлягають ревізії і перевірці із встановленням обставин кримінального правопорушення;
період діяльності юридичної особи, за який необхідно здійснити, ревізію, перевірку.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів в паперовому чи електронному вигляді, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, суд протягом трьох днів з дня надходження відповідного клопотання слідчого, прокурора до суду повинен розглянути його та постановити відповідну ухвалу».
 		Відхилено    
    -30- Устінова О.Ю.
 Доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України статтею 166-2 такого змісту:
«Стаття 166-2.- Ухвала про надання дозволу на проведення ревізії, перевірки
За результатами розгляду клопотання слідчого, прокурора слідчий суддя, суд виносить ухвалу про надання дозволу на проведення ревізії, перевірки у встановленому законом порядку чи про повну або часткову відмову у задоволенні клопотання слідчого, прокурора.
В ухвалі суду про надання дозволу на проведення ревізії, перевірки повинно зазначатися:
номер, дата кримінального провадження в межах якого призначається перевірка, ревізія;
найменування, юридичну, фактичну адресу місцезнаходження юридичної особи, код Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичної особи, де необхідно здійснити ревізію, перевірку;
відповідний орган, установа, підрозділ, якій доручено проведення ревізії, перевірки;
термін проведення ревізії, перевірки;
конкретні питання та період діяльності юридичної особи, які підлягають ревізії, перевірці.
Рішення суду про надання дозволу на проведення ревізії, перевірки, повну або часткову відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення ревізії, перевірки може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом».
 		Відхилено    
29. 5) доповнити статтю 169 частиною другою такого змісту:
 		    5) статтю 169 доповнити частинами другою і третьою такого змісту:
 
30. «2. Копія судового рішення про відмову у задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності таких осіб під час оголошення судового рішення, його копія надсилається їм не пізніше наступного робочого дня»;
 		 -31- Яцик Ю.Г.
 Підпункт 5 пункту 4 розділу І проекту викласти в такій редакції:
«5) доповнити статтю 169 частинами другою та третьою такого змісту:
2. Копія судового рішення про відмову у задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності таких осіб під час оголошення судового рішення, його копія надсилається їм не пізніше наступного робочого дня.
3. Слідчий, прокурор, після отримання судового рішення про відмову у задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна, повинен негайно вжити заходів, щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
 		Враховано   2. Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності таких осіб під час оголошення судового рішення його копія надсилається їм не пізніше наступного робочого дня.
3. Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді»;
 
    -32- Макаров О.А.
 Абзац другий підпункту 5 пункту 4 розділу І проекту після слів «слідчому, прокурору» доповнити словами «власнику відповідного майна (його представнику)».
 		Відхилено    
    -33- Осадчук А.П.
 У частині другій статті 169 в редакції законопроекту після слів «негайно» та перед словами «після його оголошення» додати слова «але не пізніше наступного робочого дня»;
Обґрунтування:
Вважаємо, що поняття «негайно» є оціночним поняттям та не містить в собі чіткої інформації. Задля уникнення випадків затягування видачі рішення є необхідність в уточненні коли саме має бути видане судове рішення.
 		Відхилено    
31. 6) абзац другий частини четвертої статті 170 викласти у такій редакції:
 		 -34- Монастирський Д.А.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу І проекту викласти в такій редакції:
«6) в абзаці другому частини четвертої статті 170 слова «чи повинна була знати» замінити словами «або повинна була і могла знати».
Обгрунтування:
Підпунктом 6 пункту 4 розділу І проекту передбачається викласти у новій редакції абзац другий частини четвертої статті 170 КПК України. За рахунок зазначеної зміни пропонується встановити додаткову умову накладення арешту на майно третьої особи, а саме якщо вона могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.
Вказана пропозиція може призвести до необґрунтованого обмеження права власності особи на набуте нею майно, щодо наявності кримінально-правових ознак якого вона не знала, не повинна була, а лише могла знати.
 		Відхилено   6) абзац другий частини четвертої статті 170 викласти в такій редакції:
 
32. «Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості і знала або повинна була чи могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України»;
 		 -35- Дунда О.А.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Словосполучення «чи могла знати» - це оціночне поняття, яке може ґрунтуватися лише на суб’єктивних припущеннях особи, що здійснює розслідування. Тоді як факт того, що особа знала чи повинна була знати можливо довести об’єктивними даними.
У цій частині йде мова не безпосередньо про майно обвинуваченого чи підозрюваного, а майно третьої особи, тож занадто вільне трактування факту її ймовірної обізнаності може призвести до порушення її прав внаслідок вільного суб’єктивного припущення.
 		Відхилено   «Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціну, вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України»;
 
    -36- Макаров О.А.
 В абзаці другому підпункту 6 пункту 4 розділу 1 слова «чи могла» виключити.
 		Враховано редакційно    
    -37- Алєксєєв С.О.
Зінкевич Я.В.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Занадто оціночним є формулювання «могла знати» в контексті редакції абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК (в редакції проекту), в якій йдеться про те, що «арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості і знала або повинна була чи могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України». Таким чином досить вірогідною стане ситуація, коли припущення, що третя особа могла знати про відповідний факт (хоча в дійсності про нього не знала), стане підставою для накладення арешту на майно такої особи. Це прямо суперечить ст. 62 Конституції: "Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
 		Відхилено    
    -38- Бондар В.В.
Лубінець Д.В.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Словосполучення «чи могла знати» - це оціночне поняття, яке може ґрунтуватися лише на суб’єктивних припущеннях особи, що здійснює розслідування. Тоді як факт того, що особа знала чи повинна була знати можливо довести об’єктивними даними.
У цій частині йде мова не безпосередньо про майно обвинуваченого чи підозрюваного, а майно третьої особи, тож занадто вільне трактування факту її ймовірної обізнаності може призвести до порушення її прав внаслідок вільного суб’єктивного припущення.
 		Відхилено    
    -39- Яцик Ю.Г.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу І проекту викласти в такій редакції:
«6) абзац другий частини четвертої статті 170 викласти у такій редакції:
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України».
 		Враховано    
    -40- Яценко А.В.
 У абзаці другому підпункту 9) (зміни до статті 170 Кримінального процесуального кодексу України) слова «знала або повинна була чи могла знати» замінити словами «достовірно знала»;
 		Відхилено    
    -41- Лубінець Д.В.
 Абзац другий частини 4 статті 170 викласти в такій редакції:
«Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
 		Враховано частково    
    -42- Княжицький М.Л.
 В підпункті 6) пункту 4 розділу 1 проекту Закону, яким вносяться зміни до статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, слова «чи могла» виключити.
 		Відхилено    
    -43- Алєксєєв С.О.
 Підпункт 6 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Занадто оціночним є формулювання «могла знати» в контексті редакції абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК (в редакції проекту), в якій йдеться про те, що «арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості і знала або повинна була чи могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України». Таким чином досить вірогідною стане ситуація, коли припущення, що третя особа могла знати про відповідний факт (хоча в дійсності про нього не знала), стане підставою для накладення арешту на майно такої особи. Це прямо суперечить ст. 62 Конституції: "Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь."
 		Відхилено    
    -44- Мамка Г.М.
 підпункт 6 пункт 4 розділу І (абзац другий частини четвертої статті 170 КПК) викласти в такій редакції:
«Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
 		Враховано    
    -45- Власенко С.В.
 Підпункт 6 пункту 4 Розділу І викласти в редакції: «абзац другий частини четвертої статті 170 викласти у такій редакції:
«Арешт накладається на майно третьої особи за рішенням суду, якщо вартість його придбання є меншою чи дорівнює сумі коштів, які були передані підозрюваним або обвинуваченим третій особі, або якщо майно було набуте третьою особою від підозрюваного або обвинуваченого та третя особа знала або повинна була знати, що мета такої передачі або відчуження є уникненням конфіскації і на основі конкретних фактів та обставин встановлено, що передача або придбання відбулися безкоштовно або в обмін на суму нижчу ринкової вартості.».
 		Відхилено    
    -46- Савчук О.В.
 Розділ І проекту доповнити новим пунктом такого змісту:
«Статтю 182 доповнити частиною 12 такого змісту:
«12. Застава не може бути застосована до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні корупційних злочинів».
Обґрунтування:
Доповнення статті 182 новою частиною 12 зумовлено внесенням змін до частини четвертої статті 183.
 		Відхилено    
33. 7) частину четверту статті 183 доповнити пунктом 4 такого змісту:
 		 -47- Савчук О.В.
 Частину четверту статті 183 доповнити новим пунктом 4 такого змісту:
«4) щодо особи, яка вчинила корупційний злочин»
Обґрунтування:
Внесення грошової застави до осі, які вчинили корупційні злочини позбавляє органи досудового розслідування можливості забезпечити притягнення вказаних осіб до відповідальності через наявні процесуальні можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, отримуючи м’які види запобіжних заходів.
Слід врахувати, що у осіб, які вчинили корупційні злочини, наявні нерухоме майно на території іноземних держав. У такому разі їм більш доступні можливості покинути територію України задля уникнення притягнення їх до відповідальності.
 		Відхилено      
34. «4) щодо тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину»;
 		 -48- Лубінець Д.В.
 Підпункт 7 пункту 4 розділу 1 законопроекту виключити
 		Враховано      
    -49- Осадчук А.П.
 Пункт 4 частини четвертої статті 183 в редакції законопроекту виключити;
Обґрунтування:
Вважаємо, такі законодавчі норми створюють підхід до безальтернативного застосування запобіжного заходу до осіб. У відповідності до норм КПК не має необхідності окремо прописувати, що слідчий судця може не обирати заставу щодо відповідних категорій злочинів, оскільки це і так визначено в КПК України. Слідчий суддя на власний розсуд обирає запобіжний захід від особистого зобов’язання до тримання під вартою, а тому окремо прописувати, що слідчий судця може не обирати заставу є навантаженням на процесуальний кодекс. У рішенні у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року ЄСПЛ зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів (п. 80). Це ключовий стандарт ЄСПЛ щодо обрання запобіжного заходу особі.
Також, Конституційний Суд України неодноразово вказував, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).
 		Враховано    
    -50- Княжицький М.Л.
 В підпункті 7) пункту 4 розділу 1 проекту Закону, яким вносяться зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України після слів «корупційного злочину» додати слова «відносно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або відносно посадової особи юридичної особи публічного права».
 		Відхилено    
    -51- Власенко С.В.
 Підпункт 6 пункту 4 Розділу І викласти в редакції: «частину четверту статті 183 доповнити пунктом 4 такого змісту: «4) щодо особливо тяжкого корупційного злочину.»;
 		Відхилено    
35. 8) частину п’яту статті 208 викласти у такій редакції:
 		    7) частину п’яту статті 208 викласти в такій редакції:
 
36. «5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі, якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі - у протоколі зазначається докладний опис такої особи. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.»;
 		 -52- Неклюдов В.М.
 Підпункт 8 пункту 4 розділу І проекту Закону викласти у такій редакції:
«частину п’яту статті 208 викласти у такій редакції:
5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі, якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі – у протоколі зазначається докладний опис такої особи. До протоколу долучається фото затриманої особи, прізвище, ім’я, по батькові якої на момент затримання є невідомими. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору».
Обґрунтування:
З метою уникнення зловживань з боку сторін кримінального провадження та полегшення в подальшому ідентифікації особи, прізвище, ім’я, по батькові якої не відомі на момент затримання, до протоколу з докладним описом пропонується долучати фото такої затриманої особи.
 		Враховано редакційно   «5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору»;
 
    -53- Макаров О.А.
 В абзаці другому підпункту 8 пункту 4 розділу І слова «у протоколі зазначається докладний опис» замінити словами «до протоколу додається фотографія».
 		Враховано редакційно    
    -54- Осадчук А.П.
 У частині п’ятій статті 208 в редакції законопроекту після слів «опис такої особи» додати слова «та фото такої особи»
Обґрунтування:
Вважаємо, задля полегшення в подальшому ідентифікації особи до протоколу з докладним описом слід долучити фото затриманої особи, прізвище, ім’я, по батькові якої на момент затримання є невідомими.
 		Враховано редакційно    
    -55- Дунда О.А.
 Підпункт 8 пункту 4 розділу І викласти в такій редакції:
«5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі, якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі — до протоколу додається фото такої особи. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору».
Обґрунтування:
Словосполучення «докладний опис особи» не дає повного розуміння, які характеристики, критерії є обов’язковими та достатніми для того, щоб такий опис міг сприяти встановленню особи затриманого.
У зв’язку з цим, доцільніше та ефективніше у таких випадках долучити фото затриманої особи.
 		Враховано редакційно    
    -56- Бондар В.В.
Лубінець Д.В.
 Підпункт 8 пункту 4 розділу І викласти в такій редакції:
«5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі, якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі — до протоколу додається фото такої особи. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору».
Обґрунтування:
Словосполучення «докладний опис особи» не дає повного розуміння, які характеристики, критерії є обов’язковими та достатніми для того, щоб такий опис міг сприяти встановленню особи затриманого.
У зв’язку з цим, доцільніше та ефективніше у таких випадках долучити фото затриманої особи.
 		Враховано редакційно    
    -57- Яцик Ю.Г.
 Частину п’яту статті 208 після слів «у протоколі зазначається докладний опис такої особи» доповнити словами: «та долучається фотознімок такої особи».
 		Враховано    
    -58- Мамка Г.М.
 підпункт 8 пункту 4 розділу І (зміни до ч.5 ст. 208 КПК) викласти у такій редакції:
«Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі, якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі – до протоколу додається фотознімок обличчя затриманої особи, а за відсутності технічної можливості виготовлення фотознімку, у протоколі зазначається докладний опис такої особи. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.»
 		Враховано частково    
37. 9) частину другу статті 214 після слів «Національним антикорупційним бюро України» доповнити словами «Державним бюро розслідувань»;
 		 -59- Яцик Ю.Г.
 Пункт 4 розділу І проекту доповнити новим пунктом такого змісту:
10) частину третю статті 214 викласти в такій редакції:
«3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках, пов’язаних із збереженням речових доказів та інформації про обставини скоєння кримінального правопорушення, отриманням відомостей про особу, яка скоїла кримінальне правопорушення, огляд місця події, допит потерпілого та свідків скоєння кримінального правопорушення, затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, можуть бути проведені до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке здійснюється не пізніше 24 годин після початку зазначених слідчих дій, а у випадку затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, одразу після такого затримання. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості».
Відповідно змінити подальшу нумерацію підпунктів пункту 4 розділу І.
 		Відхилено   8) частину другу статті 214 після слів «Національним антикорупційним бюро України» доповнити словами «Державним бюро розслідувань»;
 
    -60- Яценко А.В.
 пункт 4 доповнити новим підпунктом 13) такого змісту:
«13) у статті 216:
у частині дев’ятій:
в абзаці першому слова «злочинів, передбачених статтями 209 і» замінити словами «злочину, передбаченого статтею»;
в абзаці другому слова «або одночасного», «зокрема» виключити;
абзац четвертий виключити;
у частині десятій:
слова «прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів» замінити словами «слідчий, дізнавач, прокурор своїм рішенням зобов’язаний виділити ці матеріали в окреме провадження та невідкладно, але не пізніше 24 годин після встановлення таких злочинів, передати ці матеріали за підслідністю.»;
частину десяту доповнити новими абзацами другим, третім такого змісту:
«Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, слідчий, дізнавач, прокурор своїм рішенням зобов’язаний виділити ці матеріали в окреме провадження.
Забороняється досудове розслідування інших злочинів, вчинених особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, без виділення цих матеріалів в окреме провадження та передачі цих матеріалів за підслідністю (у разі непідслідності тому органу, який здійснює досудове розслідування).»;
в зв’язку з цим, підпункти 13) – 32) пункту 4 вважати відповідно підпунктами 14) – 33);
 		Відхилено    
38. 10) у статті 219:
 		    9) частину першу статті 219 викласти в такій редакції:
 
39. частину першу викласти в такій редакції:
 		 -61- Дунда О.А.
Макаров О.А.
Алєксєєв С.О.
Зінкевич Я.В.
 підпункт 10 пункту 4 розділу І проекту виключити.
Обґрунтування:
Законопроектом пропонується скасування встановлених Кримінально- процесуальним кодексом України строків між моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та моментом повідомлення особі про підозру.
Такий підхід вже існував у вітчизняному кримінально- процесуальному законодавстві, і дозволяв маніпулювати строками, коли досудове розслідування могло тривати роками, з порушенням будь-яких розумних строків, слідчими умисно затягувалися строки повідомленням особі про підозру.
При цьому, в межах цих проваджень проводилися слідчі дії, обшуки, виїмки, допити, чим грубо порушувалися права права й інтереси третіх осіб, на яких вчинявся певний тиск без надання процесуальних можливостей для захисту. Як показала практика застосування зазначеного підходу, правоохоронна система в Україні не здатназабезпечити дотримання Європейської конвенції з прав людини щододотримання розумних строків проведення досудового розслідування без їх чіткого окреслення в законі.
Пронедотримання розумнихстроків досудового розслідування свідчить і практика ЄСПЛ у справах щодо України (справа «Меріт проти України» рішення від 30.03.2004, «Гарбуз проти України» рішення від 19.02.2019) Обґрунтовуючи необхідність змін суб’єкти законодавчої ініціативи наголошують на тому, що обмеження досудового розслідування строками має негативні наслідки - слідчі часто з об’єктивних підстав не в змозі закінчити досудове розслідування за короткі терміни. Однак, чинним КПК України у ч.1 ст.294 передбачена можливість неодноразового продовження строків досудового розслідування, у випадку, якщо воно не може бути закінчене у встановлені строки. Це фактично і є тим механізмом, який покликаний забезпечити ефективне досудове розслідування у випадках особливої складності.
 		Відхилено      
    -62- Бондар В.В.
Лубінець Д.В.
 Пункт 10 розділу І проекту виключити.
Обґрунтування:
Законопроектом пропонується скасування встановлених Кримінально- процесуальним кодексом України строків між моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та моментом повідомлення особі про підозру.
Такий підхід вже існував у вітчизняному кримінально- процесуальному законодавстві, і дозволяв маніпулювати строками, коли досудове розслідування могло тривати роками, з порушенням будь-яких розумних строків, слідчими умисно затягувалися строки повідомленням особі про підозру.
При цьому, в межах цих проваджень проводилися слідчі дії, обшуки, виїмки, допити, чим грубо порушувалися права права й інтереси третіх осіб, на яких вчинявся певний тиск без надання процесуальних можливостей для захисту. Як показала практика застосування зазначеного підходу, правоохоронна система в Україні не здатна забезпечити дотримання Європейської конвенції з прав людини щодо дотримання розумних строків проведення досудового розслідування без їх чіткого окреслення в законі.
Пронедотримання розумнихстроків досудового розслідування свідчить і практика ЄСПЛ у справах щодо України (справа «Меріт проти України» рішення від 30.03.2004, «Гарбуз проти України» рішення від 19.02.2019) Обґрунтовуючи необхідність змін суб’єкти законодавчої ініціативи наголошують на тому, що обмеження досудового розслідування строками має негативні наслідки - слідчі часто з об’єктивних підстав не в змозі закінчити досудове розслідування за короткі терміни. Однак, чинним КПК України у ч.1 ст.294 передбачена можливість неодноразового продовження строків досудового розслідування, у випадку, якщо воно не може бути закінчене у встановлені строки. Це фактично і є тим механізмом, який покликаний забезпечити ефективне досудове розслідування у випадках особливої складності.
 		Відхилено    
    -63- Алєксєєв С.О.
 Пункт 10 розділу І проекту виключити.
Обґрунтування:
Законопроектом пропонується скасування встановлених Кримінально- процесуальним кодексом України строків між моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та моментом повідомлення особі про підозру.
Такий підхід вже існував у вітчизняному кримінально-процесуальному законодавстві, і дозволяв маніпулювати строками, коли досудове розслідування могло тривати роками, з порушенням будь-яких розумних строків, слідчими умисно затягувалися строки повідомленням особі про підозру. При цьому, в межах цих проваджень проводилися слідчі дії, обшуки, виїмки, допити, чим грубо порушувалися права й інтереси третіх осіб, на яких вчинявся певний тиск без надання процесуальних можливостей для захисту
Окрім того, чинним КПК України у ч.1 ст. 294 передбачена можливість неодноразового продовження строків досудового розслідування, у випадку, якщо воно не може бути закінчене у встановлені строки. Це фактично і є тим механізмом, який покликаний забезпечити ефективне досудове розслідування у випадках особливої складності.
 		Відхилено    
40. «1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:
 		 -64- Яцик Ю.Г.
 Абзац 3 підпункт 10 пункту 4 розділу першого викласти в такій редакції:
«1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».
 		Відхилено   «1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:
 
41. 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
 		 -65- Княжицький М.Л.
 Підпункт 10) пункту 4 розділу 1 проекту Закону, яким частина перша статті 219 Кримінального процесуального кодексу України викладається в новій редакції, викласти в наступній редакції:
«10) у статті 219:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину";
Якщо після спливу дванадцяти місячного строку досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, жодній особі не повідомлено про підозру, заявник, потерпілий, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, їх представник мають право на звернення до слідчого, прокурора з клопотанням, в якому викладаються обставини, що доводять необхідність закриття кримінального провадження через необґрунтоване затягування досудового розслідування."«.
 		Відхилено   1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
 
42. 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину»;
 		 -66- Власенко С.В.
 Підпункт 6 пункту 4 Розділу І викласти в редакції: «у статті 219 частину першу викласти в такій редакції: «1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:
протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину», доповнивши новим абзацом: «Строки, визначені підпунктами 1, 2 цієї частини, можуть бути продовжені, але не більше як на 2 місяці, за рішенням слідчого судді за клопотанням підозрюваної особи чи її захисника, законного представника, якщо продовження строку є необхідним для отримання додаткових доказів невинуватості особи. Підозрювана особа чи її захисник, законний представник може звертатися з відповідним клопотанням до слідчого судді про продовження строку досудового розслідування не більше як на 2 місяці з метою отримання додаткових доказів невинуватості особи не більше двох разів.».
 		Відхилено   2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину»;
 
    -67- Мамка Г.М.
 підпункт 10, 17, 18 пункту 4 розділу І (зміни до ст. 219, ст. 294 ст. 295-1 КПК) виключити.
 		Відхилено    
43. 11) частину другу статті 234 доповнити словами «в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду»;
 		    10) частину другу статті 234 доповнити словами «в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду»;
 
44. 12) у статті 242:
 		 -68- Лубінець Д.В.
 У Підпункт 12 пункту 4 розділу 1 внести такі зміни:
«12) у статті 242:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторін, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. НЕ допускається проведення експертизи для з’ясування питань права».
 		Враховано редакційно   11) у статті 242:
Частину першу викласти в такій редакції:
«1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права»;
 
45. частину першу викласти в такій редакції:
 		       
46. «1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.»;
 		 -69- Неклюдов В.М.
 Абзац третій підпункту 12 пункту 4 розділу І проекту Закону викласти у такій редакції:
«1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.»;
Обґрунтування:
Вбачається суперечність приписів ч. 1 ст. 242 та абз. 3 ч. 1 ст. 243 КПК (в редакції проекту). Адже за змістом ст. 242 КПК (в редакції проекту) експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
У той же час, у ст. 243 КПК (в редакції проекту) йдеться про те, що експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту. Як вбачається з наведеного вище визначення, слідчий суддя не є стороною кримінального провадження. А відтак, пропонується редакційно узгодити наведені норми.
 		Враховано      
    -70- Гриб В.О.
 12) у статті 242:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження, а також представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.»
 		Відхилено    
47. у частині другій:
 		    у частині другій:
 
48. абзац перший викласти в такій редакції:
 		    абзац перший викласти в такій редакції:
 
49. «2. Слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо: «;
 		 -71- Лубінець Д.В.
 У Підпункт 12 пункту 4 розділу 1 внести такі зміни:
«12) у статті 242:
у частині другій:
абзац перший викласти в такій редакції:
«2. Слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо:»;
 		Враховано редакційно   «2. Слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо»;
пункт 5 виключити;
 
    -72- Яцик Ю.Г.
 Доповнити пункт 12 розділу І проекту новим пунктом такого змісту:
«Пункт 5 виключити».
 		Враховано    
    -73- Яценко А.В.
 В абзаці третьому підпункту 16) (зміни до статті 242 КПК України) слово «експертами» замінити словами «іншими фахівцями (експертами) з відповідних галузей знань», абзац третій підпункту 16) (зміни до статті 242 КПК України) доповнити реченням такого змісту: «Експертиза в рамках кримінальних проваджень за статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу України проводиться в межах строку для зберігання документів, визначеного Податковим кодексом України».
 		Відхилено    
50. 13) статті 243 і 244 викласти в такій редакції:
 		    12) статті 243 і 244 викласти в такій редакції:
 
51. «Стаття 243. Порядок залучення експерта
 		    «Стаття 243. Порядок залучення експерта
 
52. 1. Експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.
 		 -74- Лубінець Д.В.
 Статтю 243 викласти в такій редакції:
««Стаття 243. Порядок залучення експерта
1. Експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.
Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених цього Кодексу.
 		Враховано редакційно   1. Експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.
 
53. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
 		    Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
 
54. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
 		 -75- Гриб В.О.
 статтю 243 викласти в такій редакції:
«Стаття 243. Порядок залучення експерта
Експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третьої особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Сторона захисту, а також представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування мають право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту та особами, зазначеними у частині першій цієї статті Кодексу, у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу
 		Відхилено   Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
 
55. Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи
 		 -76- Лубінець Д.В.
 Статтю 244 викласти в такій редакції:
Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи
1. Сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи, у разі, якщо:
1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.
2. У клопотанні зазначається:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
4) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
До клопотання також додаються:
1) копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
2) копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
3. Клопотання розглядається не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою.
4. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог ї цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
5. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
6. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
7. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
8. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно положень цього Кодексу.
9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.»;
 		Відхилено   Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи
 
56. 1. Сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи, у разі, якщо:
 		    1. Сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:
 
57. 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
 		 -77- Княжицький М.Л.
 В абзаці восьмому підпункту 13) пункту 4 розділу 1 проекту Закону після слів «для з'ясування яких необхідне проведення експертизи» додати слова «або наданий експертом висновок суперечить іншим матеріалам справи».
 		Відхилено   1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
 
58. 2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.
 		    2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.
 
59. 2. У клопотанні зазначається:
 		    2. У клопотанні зазначається:
 
60. 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
 		    1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
 
61. 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 		    2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
62. 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 		    3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 
63. 4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
 		 -78- Княжицький М.Л.
 В абзацах чотирнадцятому, п’ятнадцятому підпункту 13) пункту 4 розділу 1 проекту Закону, якими нову редакцію статті 244 КПК України доповнюють пунктами 4) і 5) слово «необхідно» всюди по тексту цих пунктів замінити словом «пропонується».
 		Відхилено   4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
 
64. 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
 		    5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
 
65. До клопотання також додаються:
 		    До клопотання також додаються:
 
66. 1) копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 		    копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 
67. 2) копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
 		    копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
 
68. 3. Клопотання розглядається не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою.
 		    3. Клопотання розглядається не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли участь такої особи визнана слідчим суддею обов’язковою.
 
69. 4. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
 		    4. У разі встановлення слідчим суддею, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, слідчий суддя повертає таке клопотання особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
 
70. 5. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
 		    5. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
 
71. 6. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
 		    6. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених частиною першою цієї статті.
 
72. 7. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
 		    7. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, яка звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
 
73. 8. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно положень статті 245 цього Кодексу.
 		    8. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, яка звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно до статті 245 цього Кодексу.
 
74. 9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.»;
 		 -79- Гриб В.О.
 13) статтю 244 викласти в такій редакції:
« Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи
Сторона захисту, а також особи, зазначені в частині першій статті 243 цього Кодексу, мають право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи, у разі, якщо:
для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.
2.У клопотанні зазначається:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
До клопотання також додаються:
1)копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
2)копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
3. Клопотання розглядається не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою.
4. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
5. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
6.Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
7.До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обгрунтувавши таке рішення в ухвалі.
8. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно положень статті 245 цього Кодексу.
9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.»
 		Відхилено   9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він залучений»;
 
75. 14) частину третю статті 254 викласти в такій редакції:
 		    13) частину третю статті 254 викласти в такій редакції:
 
76. «3. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них до прийняття рішення про їх розсекречування у порядку, визначеному законодавством, не допускається.»;
 		 -80- Власенко С.В.
 Підпункт 14 пункту 4 Розділу І викласти в редакції: «частину третю статті 254 викласти в такій редакції:
«З. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них до прийняття рішення про їх розсекречування за рішенням суду та у порядку, визначеному законодавством, не допускається.»
 		Відхилено   «3. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них до прийняття рішення про їх розсекречування у порядку, визначеному законодавством, не допускається»;
 
    -81- Устінова О.Ю.
 Частину першу статті 256 Кримінального процесуального кодексу України викласти у такій редакції:
«1. Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Ці матеріали, зібрані у встановленому законом порядку, визнаються належними та допустимими доказами для доказування діянь осіб, щодо яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, а також будь-яких інших осіб, діяння яких були зафіксовані в ході їх проведення. Використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів у іншому кримінальному провадженні здійснюється у відповідності до вимог статті 257 цього Кодексу».
 		Відхилено    
77. 15) речення перше частини четвертої статті 263 після слів «Національної поліції» доповнити словами «, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань»;
 		 -82- Колюх В.В.
 У статтю 263 внести такі зміни:
частину четверту викласти в такій редакції:
«4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж здійснюється органами досудового розслідування та уповноваженими законом оперативними підрозділами через підрозділи органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікацій та постачальників телекомунікаційних послуг зобов’язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отримання інформації, зберігати її в незмінному вигляді».
Обґрунтування:
Вважаємо неприйнятною запропоновану зміну до частини 4 статті 263 Кримінального процесуального кодексу України щодо надання відповідним підрозділам Національному антикорупційному бюро України (далі - НАБУ) та Державному бюро розслідувань (далі - ДБР) права на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж зважаючи на наступне.
З метою реалізації покладених на Службу безпеки України функцій, на комутаційних вузлах більшості операторів зв’язку вже впроваджено обладнання для зняття інформації, управління яким здійснюється з єдиного центру контролю. Створено телекомунікаційну систему спеціального призначення для передачі перехопленої інформації до оперативно-технічних підрозділів всіх суб’єктів оперативно-розшукової діяльності, у т.ч. до їх регіональних органів. Налагоджено дієву взаємодію з операторами телекомунікацій з питань впровадження, експлуатації та захисту від несанкціонованого доступу встановлених технічних засобів.
Президентом України визначено, що устаткування, необхідне для здійснення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж впроваджується на технічних засобах телекомунікацій і використовується всіма суб’єктами оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності через СБУ (Указ Президента України від 22.08.2011 № 823-06т).
При цьому, проведення оперативно-технічних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій в інтересах інших правоохоронних органів врегульовано міжвідомчими нормативно-правовими актами про порядок їх взаємодії зі СБУ. Також, у відповідних підрозділах цих правоохоронних органів створено віддалені робочі місця для доступу до систем прослуховування.
Таким чином, запропоновані пропозиції передбачають створення паралельних систем зняття інформації (перехоплення) з каналів зв’язку у доповнення до існуючої системи, яка експлуатується СБУ в інтересах всіх правоохоронних органів України, що призведе до підвищення ризику несанкціонованого прослуховування. Чим більше державних органів мають системи зняття інформаціі? у стільки разів збільшується ризик несанкціонованого прослуховування громадян Украі?ни. Централізоване використання техніки для прослуховування - єдина запорука дієвого контролю за спробами незаконного втручання у таємницю телефонних розмов та листування.
Крім цього, вказані зміни призведуть до відсутності дієвого контролю за порушенням Конституціи?них прав громадян. Антикорупціи?нии? суд видає дозвіл на прослуховування антикорупціи?ному Бюро підконтрольному антикорупціи?ніи? прокуратурі. Це нівелює наглядову функцію за дотриманням конституціи?них прав громадян, направлену на захист таємниці телефонних розмов та листування.
Зазначене також призведе до надмірних фінансових витрат операторів телекомунікацій та Державного бюджету. Відповідно до частини четвертої статті 39 Закону України «Про телекомунікації», з метою технічного забезпечення проведення заходів із перехоплення інформації, операторами зв’язку на телекомунікаційних мережах України за власний кошт встановлюється спеціальне обладнання, за допомогою якого здійснюється проведення як оперативно-розшукових заходів, так і негласних слідчих (розшукових) дій.
Отже, оператори будуть змушені за власні кошти встановлювати окремі технічні засоби для кожного виду правоохоронної діяльності (вартість засобів для проведення оперативно-розшукових заходів на каналах одного оператора рухомого зв’язку становить близько 10 млн. доларів США).
Вартість усіх засобів перехоплення для впровадження у найбільших операторів рухомого зв’язку національного масштабу становить близько двох мільярдів гривень. Реалізація нових повноважень НАБУ та ДБР ляже тягарем або на видаткову частину державного бюджету, або призведе до значного підвищення тарифів мобільних операторів, що все одно вдарить по кишені пересічних громадян.
На нашу думку, прийняття на законодавчому рівні рішення про надання права декільком державним органам впроваджувати технічні засоби на мережах національних операторів телекомунікацій призведе до руйнації налагодженого механізму співпраці з ними та призведе до формування наступних негативних чинників:
- невиправданого дублювання функцій правоохоронних органів щодо створення відповідних позицій у операторів телекомунікацій. Незважаючи на визначений законодавством обов’язок оператора встановлювати технічні засоби, їх впровадження передбачає розробку заходів контррозвідувального захисту із залученням підрозділів СБУ і використанням офіційних та оперативних позицій з метою усунення загрози доступу до спеціальних засобів, впроваджених на телекомунікаційному обладнанні оператора зв’язку;
додаткових, значних за обсягами витрат операторів телекомунікацій та Державного бюджету, пов’язаних із необхідністю створення технічних умов на мережах зв’язку та дублювання вже існуючого обладнання.
 		Відхилено   14) речення перше частини четвертої статті 263 після слів «Національної поліції» доповнити словами «Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань»;
 
    -83- Алєксєєв С.О.
Зінкевич Я.В.
 Частину четверту статтю 263 викласти в такій редакції:
«Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів Національної поліції та органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв’язку зобов’язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.»
Обґрунтування:
Вважаємо недоцільним надання відповідним підрозділам Національному антикорупційному бюро України (далі - НАБУ) та Державному бюро розслідувань (далі - ДБР) права на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, оскільки запропоновані пропозиції передбачають створення паралельних систем зняття інформації (перехоплення) з каналів зв’язку у доповнення до існуючої системи, яка експлуатується СБУ в інтересах всіх правоохоронних органів України, що призведе до підвищення ризику несанкціонованого прослуховування. Централізоване використання техніки для прослуховування - єдина запорука дієвого контролю за спробами незаконного втручання у таємницю телефонних розмов та листування.
Більше того, зазначене також призведе до надмірних фінансових витрат операторів телекомунікацій та Державного бюджету.
 		Відхилено    
    -84- Власенко С.В.
 Підпункт 15 пункту 4 Розділу І викласти в редакції: «речення перше частини четвертої статті 263 після слів «Національної поліції"« доповнити словами: «, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань та органів безпеки в межах, встановлених відповідним судовим рішенням, винесених слідчим суддею або судом.»
 		Відхилено    
78. 16) у статті 284:
 		 -85- Яценко А.В.
 Підпункт 20) (зміни до статті 284 КПК України) доповнити новими абзацами сьомим – восьмим такого змісту:
«частину першу доповнити пунктом 11) такого змісту:
«11) досудове розслідування здійснюється (здійснювалося) з порушенням правил підслідності, встановлених статтею 216 цього Кодексу»;
в зв’язку з цим, абзаци сьомий – дванадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим – чотирнадцятим;
підпункт 20) (зміни до статті 284 КПК України) доповнити новим абзацом дванадцятим такого змісту:
«абзац другий частини четвертої після цифр «9-1» доповнити цифрами «11»;
в зв’язку з цим, абзаци дванадцятий – чотирнадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим – п’ятнадцятим;
підпункт 20) (зміни до статті 284 КПК України) доповнити новим абзацом шістнадцятим такого змісту:
«абзац другий частини сьомої після цифр «9-1» доповнити цифрами «11»;
 		Відхилено   15) у статті 284:
 
    -86- Власенко С.В.
 Підпункт 16 пункту 4 Розділу І - виключити.
 		Відхилено    
79. у частині першій:
 		    у частині першій:
 
80. доповнити пунктом 3--1 такого змісту:
 		    доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
81. «3--1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
 		    «3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
 
82. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав; «;
 		    Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав»;
 
83. абзац другий пункту 10 виключити;
 		 -87- Мамка Г.М.
 У підпункті 16 пункту 4 розділу І:
абзац шостий виключити (зміни до абзацу другого пункту 10 частини першої статті 284);
 		Відхилено   абзац другий пункту 10 виключити;
 
84. частину другу доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
 		    частину другу доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
 
85. «1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті; «;
 		    «1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті»;
 
86. у частині четвертій:
 		 -88- Мамка Г.М.
 У підпункті 16 пункту 4 розділу І:
доповнити абзацом десятим такого змісту (зміни до абзацу першого ч.4
ст. 284):
«4. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у порядку, встановленому цим Кодексом.»
 		Відхилено   у частині четвертій:
 
87. абзац третій доповнити словами «, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини»;
 		    абзац третій доповнити словами «крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини»;
 
88. доповнити абзацом четвертим такого змісту:
 		    доповнити абзацом четвертим такого змісту:
 
89. «Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора»;
 		 -89- Княжицький М.Л.
 В останньому абзаці підпункту 16) пункту 4 розділу 1 проекту Закону, яким вносяться зміни до статті 284 КПУ, слова «за клопотанням прокурора» замінити словами «за клопотанням сторони кримінального провадження».
 		Відхилено   «Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора»;
 
90. 17) у статті 294:
 		 -90- Мамка Г.М.
 підпункт 17 пункту 4 розділу І (зміни до ст.294 КПК) виключити.
 		Відхилено   16) у статті 294:
 
91. частину першу виключити;
 		 -91- Дунда О.А.
Алєксєєв С.О.
Зінкевич Я.В.
 Абзаци 2,4,6,7 підпункту 17 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Законопроектом передбачається можливість Генеральним прокурором чи його заступником самостійно продовжувати строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину до 12 місяців без необхідності звернення до слідчого судді як це передбачено чинним Кримінально-процесуальним кодексом України.
Запропонований підхід дозволяє стороні обвинувачення самостійно без залучення додаткового неупередженого суб’єкта (слідчого судді) вчиняти процесуальну дію, що безпосередньо може вплинути на права підозрюваного. Тобто, в запропонованій редакції зникає система стримувань-противаг щодо зловживання органами прокуратури своїм правом на неодноразове продовження строків досудового слідства.
 		Відхилено   частину першу виключити;
 
    -92- Бондар В.В.
Лубінець Д.В.
Алєксєєв С.О.
 Абзаци 2,4,6,7 підпункту 17 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Законопроектом передбачається можливість Генеральним прокурором чи його заступником самостійно продовжувати строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину до 12 місяців без необхідності звернення до слідчого судді як це передбачено чинним Кримінально-процесуальним кодексом України.
Запропонований підхід дозволяє стороні обвинувачення самостійно без залучення додаткового неупередженого суб’єкта (слідчого судді) вчиняти процесуальну дію, що безпосередньо може вплинути на права підозрюваного. Тобто, в запропонованій редакції зникає система стримувань-противаг щодо зловживання органами прокуратури своїм правом на неодноразове продовження строків досудового слідства.
 		Відхилено    
    -93- Макаров О.А.
 Підпункти 17, 18, 19 та 20 пункту 4 розділу І виключити та змінити подальшу нумерацію.
 		Відхилено    
    -94- Лубінець Д.В.
 У підпункт 17 пункту 4 розділу Ізаконопроекту внести такі зміни:
17) у статті 294:
частину першу виключити;
у частині другій:
слова «абзацу третього» виключити;
слова «районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором» замінити словами «керівником місцевої прокуратури»;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:
1) до трьох місяців – Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їхнім заступником, керівником місцевої прокуратури;
2) до шести місяців – Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їх заступниками;
3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступником.»;
 		Відхилено    
92. у частині другій:
 		 -95- Яцик Ю.Г.
 У статті 294 в частині другій слова «у пункті 1 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу» замінити на слова «у пункті 1 частини другої статті 219 цього Кодексу».
В частині третій де вказано «зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу» замінити на слова «зазначений у пункті 2 частини другої статті 219 цього Кодексу».
Частину п’яту даної статті викласти в такій редакції:
«5. Повідомлення про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів вручається слідчим або прокурором підозрюваному, обвинуваченому».
 		Відхилено   у частині другій слова «абзацу третього» виключити, а слова «районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором» замінити словами «керівником місцевої прокуратури»;
 
93. слова «абзацу третього» виключити;
 		 -96- Лубінець Д.В.
 У підпункт 17 пункту 4 розділу Ізаконопроекту внести такі зміни:
17) у статті 294:
у частині другій:
слова «абзацу третього» виключити;
слова «районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором» замінити словами «керівником місцевої прокуратури»;
 		Відхилено      
94. слова «районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором» замінити словами «керівником місцевої прокуратури»;
 		 -97- Власенко С.В.
 У підпункті 17 пункту 4 Розділу І абзац 5 викласти в редакції: «слова «районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором» замінити словами «за рішенням суду за клопотанням керівника місцевої прокуратури.».
 		Відхилено      
95. частину третю викласти в такій редакції:
 		 -98- Власенко С.В.
 У підпункт 17 пункту 4 Розділу І абзаци 6-10 – виключити.
 		Відхилено   частину третю викласти в такій редакції:
 
96. «3. Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:
 		 -99- Лубінець Д.В.
 У підпункт 17 пункту 4 розділу Ізаконопроекту внести такі зміни:
«17) у статті 294:
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:
1) до трьох місяців – Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їхнім заступником, керівником місцевої прокуратури;
2) до шести місяців – Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їх заступниками;
3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступником.»;
 		Відхилено   «3. Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, визначений пунктом 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути подовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:
 
    -100- Власенко С.В.
 У підпункті 17 пункту 4 Розділу І у абзаці 6 після слів «бути продовженим» доповнити: «за рішенням суду».
 		Відхилено    
97. 1) до трьох місяців - Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їхнім заступником, керівником місцевої прокуратури;
 		    1) до трьох місяців - Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їх заступником, керівником місцевої прокуратури;
 
98. 2) до шести місяців - Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їх заступниками;
 		    2) до шести місяців - Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їх заступниками;
 
99. 3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступником.»;
 		    3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступником»;
 
100. частину п’яту виключити;
 		 -101- Неклюдов В.М.
 Абзац одинадцятий підпункту 17 пункту 4 розділу І проекту Закону виключити.
Обґрунтування:
Пропонується залишити чинну норму, викладену у ч. 5 ст. 294 КПК щодо подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п’яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого ст. 219 цього Кодексу. Відповідна норма дисциплінує, регламентуючи дії компетентних органів у разі необхідності продовження строку досудового розслідування.
 		Враховано      
    -102- Неклюдов В.М.
 Доповнити розділ І новим пунктом такого змісту:
«18) у статті 295:
частину першу викласти у такій редакції:
«1. Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 294 цього Кодексу, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.».
У зв’язку із запропонованим підпункти 18)-29) пункту 4 розділу І проекту Закону вважати підпунктами 19)-30) пункту 4 розділу І проекту Закону».
Обґрунтування:
Відповідно до змісту положень ч. 1 ст. 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.
Відповідно до положень тексту законопроекту № 1009 зміни до ст. 295 КПК України не вносилися. Однак, вкрай необхідним є приведення положень ч.1 ст. 295 КПК України у відповідність до змін, наведених у ч. 3 ст. 294 КПК України (текст проекту Закону) з метою уникнення колізій на практиці у питанні порядку продовження строків досудового розслідування прокурором та визначення вимог до клопотання на продовження таких строків.
 		Відхилено    
101. 18) статтю 295-1 виключити;
 		 -103- Дунда О.А.
Мамка Г.М.
 Підпункт 18 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Технічне узгодження у зв’язку із виключенням пп.10 та 17 п.4 розділу І.
 		Відхилено   17) статтю 295-1 виключити;
 
    -104- Бондар В.В.
Лубінець Д.В.
 Підпункт 18 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Технічне узгодження у зв’язку із виключенням пп.10 та 17 п.4 розділу І.
 		Відхилено    
102. 19) пункт 10 частини першої статті 303 виключити;
 		 -105- Дунда О.А.
Мамка Г.М.
Алєксєєв С.О.
Зінкевич Я.В.
 Підпункт 19 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Законопроектом пропонується скасувати можливість оскаржити повідомлення про підозру, однак така зміна погіршує становище особи у кримінальному процесі. Повідомлення про підозру у вчиненні злочину призводить до низки негативних наслідків для особи (застосування запобіжних заходів, відсторонення від посади, арешт майна), при тому, що існує лише ймовірність доведення її вини у вчиненні кримінального проступку чи злочину. Необгрунтована підозра, до того ж, порушує честь та гідність особи, завдає моральних страждань, а тому наявність механізму для оскарження такої підозри є безумовною гарантією захисту її прав. Крім того, наявність механізму оскарження повідомлення про підозру стимулюватиме слідчого більш відповідально та зважено ставитись до перевірки доказів на обґрунтування підозри.
 		Відхилено   18) пункт 10 частини першої статті 303 виключити;
 
    -106- Бондар В.В.
Лубінець Д.В.
Алєксєєв С.О.
 Підпункт 19 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Законопроектом пропонується скасувати можливість оскаржити повідомлення про підозру, однак така зміна погіршує становище особи у кримінальному процесі. Повідомлення про підозру у вчиненні злочину призводить до низки негативних наслідків для особи (застосування запобіжних заходів, відсторонення від посади, арешт майна), при тому, що існує лише ймовірність доведення її вини у вчиненні кримінального проступку чи злочину. Необгрунтована підозра, до того ж, порушує честь та гідність особи, завдає моральних страждань, а тому наявність механізму для оскарження такої підозри є безумовною гарантією захисту її прав. Крім того, наявність механізму оскарження повідомлення про підозру стимулюватиме слідчого більш відповідально та зважено ставитись до перевірки доказів на обґрунтування підозри.
 		Відхилено    
    -107- Княжицький М.Л.
 Підпункт 19) пункту 4 розділу 1 проекту Закону, яким вносяться зміни до статті 219 Кримінального процесуального кодексу України, викласти в новій редакції:
«19) пункт 10 частини першої статті 303 викласти в новій редакції:
"10) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених частиною першою статті 219 цього Кодексу - заявником, потерпілим, іншою особою, права чи інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, їх представником."«
 		Відхилено    
    -108- Мамка Г.М.
 Пункт 4 розділу І доповнити новим підпунктом 19-1 (доповнення новим пунктом 12 частину 1 статті 303 КПК)
«12) рішення Генерального прокурора або особи, яка виконує його обов’язки, чи керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про скасування постанови про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених статті 284 цього Кодексу.»
 		Відхилено    
    -109- Власенко С.В.
 Підпункті 19 пункту 4 Розділу І викласти в редакції: «10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником. Оскарження підозрюваним або його захисником чи законним представником повідомлення про підозру не є підставою для зупинення досудового розслідування кримінального провадження та не перешкоджає поданню обвинувального акту до суду, якщо повідомлення про підозру не скасоване судом.».
 		Відхилено    
103. 20) у статті 307:
 		 -110- Дунда О.А.
Мамка Г.М.
 Підпункт 20 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування:
Технічне узгодження у зв’язку із виключенням пп.10 та 17 п.4 розділу І.
 		Відхилено   19) у статті 307:
 
    -111- Бондар В.В.
Лубінець Д.В.
 Підпункт 20 пункту 4 розділу І виключити.
Обґрунтування: Технічне узгодження у зв’язку із виключенням пп.10 та 17 п.4 розділу І.
 		Відхилено    
104. пункт 1-1 частини другої виключити;
 		 -112- Монастирський Д.А.
 Пункт 20 проекту викласти в такій редакції:
«20) у статті 307:
пункт 1-1 частини другої виключити;
у частині третій слова «про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру» виключити».
Обгрунтування:
Законопроектом передбачено виключення пункту 1-1 частини другої статті 307 КПК України, яким на сьогодні визначено повноваження слідчого судді скасовувати своєю ухвалою повідомлення про підозру за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування.
У зв’язку із зазначеним відповідної редакційної зміни потребує частина третя цієї ж статті КПК щодо виключення з її тексту слів «про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
 		Враховано   пункт 1-1 частини другої виключити;
у частині третій слова «про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру» виключити»;
 
    -113- Власенко С.В.
 Підпункті 20 пункту 4 Розділу І - виключити.
 		Відхилено    
105. 21) у статті 309:
 		    20) у статті 309:
 
106. у частині першій:
 		    частину першу доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
 
107. доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
 		       
108. «5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмову в його застосуванні»;
 		 -114- Мамка Г.М.
 . у підпункті 21 пункту 4 розділу І (зміни до статті 309 КПК):
Абзац четвертий викласти у такій редакції:
«5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або мотивовану відмову в його застосуванні;»
 		Відхилено   «5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в його застосуванні»;
 
    -115- Устінова О.Ю.
 Частину першу статті 309 Кримінального процесуального кодексу України доповнити пунктом 14 такого змісту:
«14) надання дозволу на проведення ревізії, перевірки, повну або часткову відмову в задоволенні клопотання про призначення ревізії, перевірки».
 		Відхилено    
    -116- Власенко С.В.
 У підпункті 22 пункту 4 Розділу І абзац 4 - виключити.
 		Відхилено    
109. у частині другій слова «про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру» виключити;
 		 -117- Дунда О.А.
Мамка Г.М.
 Абзац підпункту 21 пункту 4 розділу виключити.
Обґрунтування:
Технічне узгодження у зв’язку із виключенням пп.19 п.4 розділу І.
 		Відхилено   у частині другій слова «про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру» виключити;
 
    -118- Бондар В.В.
Лубінець Д.В.
 Абзац підпункту 21 пункту 4 розділу виключити.
Обґрунтування:
Технічне узгодження у зв’язку із виключенням пп.19 п.4 розділу І.
 		Відхилено    
    -119- Власенко С.В.
 У підпункті 21 пункту 4 Розділу І абзац 5 — виключити.
 		Відхилено    
110. 22) статтю 347 викласти в такій редакції:
 		 -120- Мамка Г.М.
 підпункт 22 пункту 4 розділу І (зміни до статті 347 КПК) викласти у такій редакції:
«Стаття 347. Початок судового розгляду
1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.
2. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.
3. Якщо в кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі.»
 		Відхилено   21) статтю 347 викласти в такій редакції:
 
111. «Стаття 347. Початок судового розгляду
 		    «Стаття 347. Початок судового розгляду
 
112. 1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.
 		    1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.
 
113. 2. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.
 		 -121- Власенко С.В.
 У підпункті 22 пункту 4 Розділу І у всіх абзацах слово «короткого» - виключити.
 		Відхилено   2. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.
 
114. 3. Якщо в кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви.
 		    3. Якщо в кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви.
 
115. 4. Суд, з врахуванням розумних строків, може обмежити тривалість оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, а також оголошення короткого викладу позовної заяви.»;
 		 -122- Яцик Ю.Г.
Алєксєєв С.О.
Зінкевич Я.В.
 Виключити частину четверту зі статті 347.
Обґрунтування:
Пропозиція позбавити сторони можливості звертатися з клопотанням про оголошення обвинувального акта та позовної заяви в повному обсязі обмежує особу у праві повною мірою знати, в чому її обвинувачують. Пропоновані зміни прямо суперечать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це право також було підтверджено Комітетом ООН з прав людини та Генеральною Асамблеєю ООН, рішеннями Європейського суду з прав людини.
 		Відхилено   4. Суд, з урахуванням розумних строків, може обмежити тривалість оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, а також оголошення короткого викладу позовної заяви»;
 
116. 23) частину першу статті 349 викласти у такій редакції:
 		    22) частину першу статті 349 викласти в такій редакції:
 
117. «1. Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий повинен надати право стороні обвинувачення та стороні захисту проголосити вступні промови.
 		    «1. Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий повинен надати стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови.
 
118. У вступній промові вказується, якими доказами сторона буде підтверджувати наведені нею обставини і порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони.
 		    У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони.
 
119. Сторона обвинувачення, сторона захисту має право відмовитися від проголошення вступної промови.
 		    Сторона обвинувачення, сторона захисту має право відмовитися від проголошення вступної промови.
 
120. Спочатку право проголосити вступну промову надається стороні обвинувачення, після цього таке право надається стороні захисту.
 		    Право проголосити вступну промову першою надається стороні обвинувачення, після чого таке право надається стороні захисту.
 
121. Вступні промови проголошуються з дотриманням розумних строків, залежно від обсягу обвинувачення. Якщо проголошення вступної промови має ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд, після усного попередження, зупиняє проголошення промови.
 		    Вступні промови проголошуються з дотриманням розумних строків залежно від обсягу обвинувачення. Якщо проголошення вступної промови має ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд після усного попередження зупиняє проголошення промови.
 
122. Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження, після вступної промови сторони захисту.
 		    Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту.
 
123. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу.»;
 		 -123- Власенко С.В.
 Підпункті 23 пункту 4 Розділу І доповнити новими абзацами: «Суд при винесенні рішення має володіти мінімальною допустимою сукупністю належних доказів, у разі браку якої виключається визнання юридичного факту. Суд визначає сукупність чітких, співпадаючих висновків чи подібних неспростованих презумцій щодо факту як докази, що існують поза розумним сумнівом за умови відсутності сумнівів щодо малоймовірності альтернативних можливостей пояснення поданих доказів.
Суддя може оголосити перерву для надання додаткових доказів сторонами кримінального провадження після їх оцінки суддею на предмет належності і допустимості.».
 		Відхилено   Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу»;
 
    -124- Власенко С.В.
 Після підпункту 23 пункту 4 Розділу І доповнити новими пунктом:
«Додати нову статтю 349-1:
«Стаття 349-1. Оцінка доказів.
Суддя перераховує докази надані сторонами кримінального провадження, надаючи кожного доказу окремо оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності, а також визначає достатність І наявність взаємного зв'язку в сукупності доказів, формує перелік доказів, наданих сторонами кримінального провадження, що зазначається в протоколі засідання. Суд порівнює докази із різних засобів доказування, виявляє спільну інформацію і суперечності, називає неналежні та недопустимі докази, підстави вважати їх такими, доведеності наявності доказів. Суд зберігає неупередженість і безсторонність при оцінці доказів, забезпечує об’єктивний розгляд доказів. Суд називає об’єктивні чинники вважати докази належними та допустимими.
Після формування переліку доказів, суд оголошує перерву до трьох днів для надання додаткових доказів сторонами кримінального провадження. За клопотанням сторони кримінального провадження перерву може бути продовжено до десяти днів. За клопотанням сторін кримінального провадження суд може не оголошувати перерву, про що постановляє ухвалу.
Після закінчення перерви, суд визначає обсяг доказів, які сторони кримінального провадження додатково надають та проводить процедуру дослідження наданих доказів.
Після дослідження доказів судця перераховує докази надані сторонами кримінального провадження, надаючи кожного доказу окремо оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності, а також визначає достатність і наявність взаємного зв'язку в сукупності доказів, формує перелік доказів, наданих сторонами кримінального провадження, що зазначається в протоколі засідання.
5 . Після дослідження доказів, за відсутності клопотань або післ клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.».
 		Відхилено    
124. 24) частину другу статті 369 після слова «якому» доповнити словами «слідчий суддя, «;
 		 -125- Яценко А.В.
 Пункт 4 розділу І проекту доповнити новим підпунктом такого змісту:
«)частину другу статті 376 після слів «ухвали (постанови)» доповнити словом «вироку».
 		Відхилено   23) частину другу статті 369 після слова «якому» доповнити словами «слідчий суддя»;
 
125. 25) у частині першій статті 472 після слів «звільнення від його відбування з випробуванням, « доповнити словами «умови застосування спеціальної конфіскації, «;
 		 -126- Макаров О.А.
 Підпункт 25 пункту 4 розділу І викласти в такій редакції:
«25) В угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинувачуваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинувачуваного щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинувачуваного від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання або звільнення від кримінальної відповідальності та згода підозрюваного, обвинувачуваного на призначення покарання або на призначення покарання та звільнення його від відбування з випробуванням або на звільнення від покарання, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченої статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди».
 		Відхилено   24) частину першу статті 472 після слів «звільнення від його відбування з випробуванням» доповнити словами «умови застосування спеціальної конфіскації»;
 
126. 26) статтю 481 доповнити частиною другою такого змісту:
 		 -127- Мамка Г.М.
Макаров О.А.
 підпункт 26 пункту 4 розділу І (зміни до статті 481 КПК) виключити.
 		Відхилено   25) статтю 481 доповнити частиною другою такого змісту:
 
127. «2. Особам, зазначеним у частині першій цієї статті, письмове повідомлення про підозру вручається Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах повноважень або за його дорученням - іншим прокурором, слідчим у порядку, визначеному частинами першою та другою статті 278 цього Кодексу.»;
 		 -128- Монастирський Д.А.
 Абзац другий пункту 26 викласти у такій редакції:
«2. Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник регіональної прокуратури може доручити іншим прокурорам, слідчим здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним в частині першій цієї статті, у порядку, визначеному частинами першою та другою статті 278 цього Кодексу».
 		Враховано   «2. Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник регіональної прокуратури може доручити іншим прокурорам, слідчим здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу»;
 
    -129- Осадчук А.П.
 Частину другу статті 481 в редакції законопроекту виключити;
Обґрунтування:
Вважаємо, що повідомлення спеціальному суб’єкту про підозру лише генеральним прокурором або його заступником, керівником регіональної прокуратури у зв’язку з тим, що ця вимога обумовлена особливим статусомспеціальних суб’єктів і є гарантією їх незалежності та імунітету. Ця позиція співпадає з позицією Великої Палати Верховного суду (рішення від 08 листопада 2018 року) та Верховним Судом (рішення від 03 квітня 2019 року).
 		Відхилено    
    -130- Власенко С.В.
 Підпункт 26 пункту 4 Розділу І доповнити новим абзацом: «статтю 481 доповнити частиною третьою такого змісту: «3. Вручення підозри народному депутату України здійснюється виключно особисто Генеральним прокурором України (особою, яка виконує його обов’язки), надсилання повідомлення про підозру будь-яким способом народному депутату України - не допускається.».
 		Відхилено    
128. 27) частину третю статті 482 виключити;
 		 -131- Яцик Ю.Г.
 Частину третю статті 482 викласти в наступні редакції :
«3. Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, проведення негласних слідчих (розшукових) дій та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються виключно в порядку, встановленому цим Кодексом для проведення відповідних слідчих дій, за умови, якщо Генеральним прокурором погоджено проведення відповідних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо, окрім випадків коли народного депутата України було затримано під час або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного з застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людей».
 		Відхилено   26) частину третю статті 482 викласти в такій редакції:
«3. Обшук чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише у разі, якщо Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки, погоджено вчинення таких дій і якщо в інший спосіб одержати інформацію неможливо»;
 
    -132- Павлюк М.В.
 Частину 3 статті 482 «Обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише у разі, якщо Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо», Кримінально - процесуального кодексу України викласти в наступній редакції
«3. Обшук чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише у разі, коли Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки погоджено вчинення такої дій (таких дій) і якщо іншими способами одержати інформацію неможливо».
 		Враховано    
    -133- Павлюк М.В.
 Додати пункт 1 частини 3 статті 482 Кримінально - процесуального кодексу України, яку викласти у такій редакції:
«Затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата здійснюється лише на підставі постанови Генерального прокурора, виконуючого обов’язки Генерального прокурора, першого заступника Генерального прокурора чи його заступника або заступника Генерального прокурора - керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури»
Обґрунтування:
Уникнення незаконного впливу зацікавлених осіб, на народного депутата України, при виконанні ним своїх депутатських зобов’язань».
 		Відхилено    
    -134- Мамка Г.М.
 підпункт 27 пункту 4 розділу І (зміни до статті 482 КПК) викласти у такій редакції:
«3. Копія протоколу за підписом Генерального прокурора або особою, яка виконує його обов’язки про обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, протягом 24 годин надсилається Голові Верховної Ради України та виноситься на розгляд комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту. Відповідний комітет у терміновому порядку, але в строк не більш як 5 днів, дає свій висновок та визначає достатність, законність і обґрунтованість проведення відповідних заходів та встановлює чи це не є політичним переслідуванням.»
 		Відхилено    
129. 28) в абзаці першому частини першої статті 509 слова «звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів)» замінити словами «залучити експерта (експертів)»;
 		 -135- Мамка Г.М.
 підпункт 28 пункту 4 розділу І (зміни до абзацу першого частини першої статті 509 КПК) викласти у такій редакції:
«1. Слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної та стаціонарно-психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.»
 		Відхилено   27) в абзаці першому частини першої статті 509 слова «звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів)» замінити словами «залучити експерта (експертів)»;
 
    -136- Власенко С.В.
 Підпункт 28 пункту 4 Розділу І - виключити.
 		Відхилено    
130. 29) частину другу статті 562 викласти у такій редакції:
 		    28) частину другу статті 562 викласти в такій редакції:
 
131. «2. У разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов’язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. При цьому строк дії такого дозволу не обмежується, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту.».
 		 -137- Власенко С.В.
 Підпункт 29 пункту 4 Розділу І викласти в редакції:
«частину другу статті 562 викласти у такій редакції:
«2. У разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов’язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. Строк дії такого дозволу встановлюється прокурором або судом, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту.».
 		Відхилено   «2. У разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов’язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. При цьому строк дії такого дозволу не обмежується, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту».
 
    -138- Яценко А.В.
 пункт 4 доповнити новим підпунктом 34) такого змісту:
«34) розділ ХІ «Перехідні положення» доповнити новим пунктом 21 такого змісту:
«21. Зміни до статей 87, 216, 284 цього Кодексу щодо правил підслідності та правових наслідків їх порушення, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», мають зворотну дію в часі та застосовуються до кримінальних проваджень, що не були закриті станом на день набрання чинності цими змінами та до кримінальних проваджень, відомості по яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після набрання чинності цими змінами.
Кримінальні провадження, що були розпочаті до набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та досудове розслідування яких здійснювалось з порушенням правил підслідності, підлягають закриттю впродовж десяти днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства». У зв’язку з цим, пункти 21 – 26 вважати відповідно пунктами 22 – 27».
 		Відхилено    
132. 5. У Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» (Відомості Верховної Ради, 2014 р., № 47, ст.2051):
 		    5. У Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст.2051; 2015 р., № 17, ст. 118; 2018 р., № 36, ст. 272):
1) у статті 5:
 
133. 1) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:
 		    частину третю викласти в такій редакції:
 
134. «3. Структура, штатний розклад, положення про структурні підрозділи, а також посадові інструкції працівників Національного бюро затверджуються Директором Національного бюро.»;
 		 -139- Устінова О.Ю.
 У частині 6 статті 5 Закону «Про Національне антикорупційне бюро» слова «у тому числі не більше 200 осіб начальницького складу» виключити.
 		Враховано   «3. Структура, штатний розклад, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників Національного бюро затверджуються Директором Національного бюро»;
у частині шостій слова і цифри «у тому числі не більше 200 осіб начальницького складу» виключити;
 
135. 2) у частині першій статті 8:
 		    2) у частині першій статті 8:
 
136. пункт 4 після слова «затверджує» доповнити словом «кошторис, «;
 		    пункт 4 після слова «затверджує» доповнити словом «кошторис»;
 
137. доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
 		    доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
 
138. «4-1) визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності Національного бюро перелік посад, що підлягають заміщенню особами начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами; «;
 		    «4-1) визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності Національного бюро перелік посад, що підлягають заміщенню особами начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами»;
 
139. 3) у статті 10:
 		    3) у статті 10:
 
140. у частині першій:
 		    у частині першій:
 
141. абзац перший викласти в такій редакції:
 		    абзац перший викласти в такій редакції:
 
142. «1. До працівників Національного бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.»;
 		 -140- Власенко С.В.
 Абзаци 4-6 підпункту 3 Пункту 5 Розділу І викласти в редакції:
«1. До працівників Національного бюро належать особи, які є штатними працівниками та штатними працівниками, які працюють під прикриттям та інформація про яких є таємною і не підлягає розголошенню, з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.
Штатними працівниками, які працюють під прикриттям можуть бути детективи, старші детективи, а також працівники інших підрозділів Національного бюро, призначені на посаду Директором Національного бюро, за його дорученням, заступниками, директором територіального управління Національного бюро, за його дорученням, заступниками, без оголошення конкурсу, в тому числі і в порядку переведення з числа штатних працівників Національного бюро. Штатний розпис працівників, які працюють під прикриттям, затверджує Директор Національного бюро.».
 		Відхилено   «1. До працівників Національного бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро»;
 
143. після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 		    після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
144. «Негласними штатними працівниками Національного бюро можуть бути детективи, старші детективи, а також працівники інших підрозділів Національного бюро.».
 		    «Негласними штатними працівниками Національного бюро можуть бути детективи, старші детективи та працівники інших підрозділів Національного бюро».
 
145. У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;
 		 -141- Устінова О.Ю.
 В абзаці другому частини 1 статті 10 Закону «Про Національне антикорупційне бюро» після слів «оперативно-технічних підрозділів» додати слова «та підрозділами детективів».
 		Немає висновку   У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;
абзац третій після слів «оперативно-технічних підрозділів» доповнити словами «та підрозділами детективів»;
 
146. в останньому абзаці слова «які є державними службовцями» замінити словами «а також оперативно-технічні підрозділи і підрозділи внутрішнього контролю»;
 		    в абзаці четвертому слова «які є державними службовцями» замінити словами «а також оперативно-технічні підрозділи і підрозділи внутрішнього контролю»;
 
147. у частині третій:
 		    у частині третій:
 
148. абзац перший після слова «посад» доповнити словом «гласних штатних працівників»;
 		 -142- Власенко С.В.
 Абзаци 4-6 підпункту 3 Пункту 5 Розділу І викласти в редакції: «частину третю викласти в редакції: «3. Директор Національного бюро утворює конкурсні комісії, які проводять конкурс на зайняття вакантних посад у Національному бюро, крім посад, які займають штатні працівники, які працюють під прикриттям і призначаються на посаду директор центрального або територіального управління Національного бюро, за їх дорученням, заступниками. Директор Національного бюро включає до складу конкурсної комісії представників, визначених Радою громадського контролю при Національному бюро (не більше трьох осіб у складі однієї конкурсної комісії).».
 		Відхилено   абзац перший після слова «посад» доповнити словами «гласних штатних працівників»;
 
149. після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 		    після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
150. «Для проведення конкурсу на зайняття посад негласних штатних працівників Національного бюро Директором Національного бюро з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю» утворюється окрема конкурсна комісія з числа працівників Національного бюро, які мають допуск до державної таємниці, та яким Директором Національного бюро надано відповідний доступ до інформації про кандидатів на такі посади.».
 		    «Для проведення конкурсу на зайняття посад негласних штатних працівників Національного бюро Директором Національного бюро з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю» утворюється окрема конкурсна комісія з числа працівників Національного бюро, які мають допуск до державної таємниці та яким Директором Національного бюро надано відповідний доступ до інформації про кандидатів на такі посади».
 
151. У зв’язку з цим абзаци другий, третій і четвертий вважати відповідно абзацами третім, четвертим і п’ятим;
 		    У зв’язку з цим абзаци другий – четвертий вважати відповідно абзацами третім – п’ятим;
 
152. доповнити частиною 3-1- такого змісту:
 		 -143- Власенко С.В.
 Абзаци 11-16 підпункту 3 Пункту 5 Розділу І - виключити.
 		Відхилено   Після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
 
153. «3-1. Призначення на посади негласних штатних працівників Національного бюро здійснюється відповідно до частини четвертої цієї статті за результатами конкурсу, який проводиться в окремо визначеному Директором Національного бюро порядку з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю.»«;
 		    «4. Призначення на посади негласних штатних працівників Національного бюро здійснюється відповідно до частини п’ятої цієї статті за результатами конкурсу, який проводиться в окремо визначеному Директором Національного бюро порядку з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю»«;
У зв’язку з цим частини четверту-восьму вважати відповідно частинами п’ятою-дев’ятою;
 
154. частину четверту після слів «результатами відкритого» доповнити словами в дужках « (крім випадку, вказаного у частині 3-1 цієї статті)».
 		 -144- Устінова О.Ю.
 Розділ ІІ Прикінцевих положень Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» доповнити пунктом 6-2 такого змісту:
« 6-2) Звільнення осіб, які перебували на посадах державної служби, що в подальшому були переведені в категорію посад, які заміщуються особами начальницького складу, проводиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
Працівники Національного антикорупційного бюро України, які перебували на посадах державної служби, що в подальшому були переведені в категорію посад, які заміщуються особами начальницького складу, припиняють державну службу та призначаються на ці посади без проведення конкурсного відбору та без проведення виплат вихідної допомоги, передбаченої статтями 83, 87 Закону України «Про державну службу».
Перелік посад державних службовців, які переводяться у категорію посад, що заміщуються особами начальницького складу, затверджується Директором Національного бюро.»
 		Відхилено   частину п’яту після слів «результатами відкритого» доповнити словами « (крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті)».
 
155. 6. Підпункти 2, 21, 22, 24 пункту 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 17, ст.71) виключити.
 		 -145- Бакумов О.С.
 «Підпункт 131 пункту 2, розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 17, ст.71) виключити.
 		Враховано   6. У розділі І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 17, ст. 71):
1) у пункті 2 підпункт 131 виключити.
2) у пункті 3:
в абзаці десятому підпункту 2 слова «підрозділ детективів» замінити словами «підрозділи детективів»;
підпункт 21 викласти в такій редакції:
«21) статтю 219 викласти в такій редакції:
«Стаття 219. Строки досудового розслідування
1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
4. Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:
1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
5. Обрахований відповідно до частини четвертої цієї статті загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 цього Кодексу, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження»;
4) підпункти 22, 24 виключити;
 
    -146- Монастирський Д.А.
 6. У пункті 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 17, ст.71):
в абзаці десятому підпункту 2 слова «підрозділ детективів» замінити словами «підрозділи детективів»;
підпункт 21 викласти в такій редакції:
«21) статтю 219 викласти в такій редакції:
«Стаття 219. Строки досудового розслідування
1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
4. Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:
1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
5. Обрахований відповідно до частини четвертої цієї статті загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 цього Кодексу, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження.»;
3) підпункти 22, 24 виключити.».
Обгрунтування:
Передбаченими проектом змінами до статті 219 (Строки досудового розслідування) КПК України частина перша цієї статті викладається в новій редакції, а передбачені Законом № 2617-VІІІ зміни до неї виключаються. Таким чином, з урахуванням запропонованих змін у статті частини друга – п’ята залишаться у чинній редакції, що не буде узгоджуватися з деякими положеннями Кримінального кодексу України (далі – КК України) та КПК України. Наприклад, частиною другою статті 219 КПК України передбачено загальний строк досудового розслідування злочинів невеликої тяжкості (не більше шести місяців із дня повідомлення особі про підозру).
У той же час частиною третьою статті 12 (Класифікація кримінальних правопорушень) КК України (у редакції Закону № 2617-VІІІ) злочинів невеликої тяжкості не передбачено, а злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
 		Враховано    
    -147- Яценко А.В.
 Пункт 6 (зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій») після слів «окремих категорій» доповнити словами «кримінальних правопорушень».
 		Відхилено    
    -148- Макаров О.А.
 Пункт 6 розділу І викласти в такій редакції:
«6. Підпункт 2 пункту 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 17, ст.71) виключити».
 		Відхилено    
156. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 		    ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
157. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 		 -149- Монастирський Д.А.
 Пункт 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, окрім пункту 1, підпункту 27 пункту 4 розділу І Закону, які набирають чинності з 1 січня 2020 року, , та окрім пункту 6 розділу І Закону, який набирає чинності одночасно із Законом України ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 17, ст.71)».
 		Враховано   1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 26 пункту 1, пункту 3 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2020 року, та крім пункту 6 розділу І цього Закону, який набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».
 
    -150- Яценко А.В.
 Пункт 1 доповнити словами «крім пункту 1, підпункту 31 (зміни до статті 482 Кримінального процесуального кодексу України) пункту 4 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
 		Враховано частково    
    -151- Макаров О.А.
 Пункт 1 розділу ІІ викласти в новій редакції:
«Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1, підпункту 27 пункту 4 розділу І цього Закону, що набирають чинності з 1 січня 2020 року».
 		Враховано частково    
    -152- Власенко С.В.
 Пункт 1 Розділу ІІ викласти в редакції: «1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункт 1 Розділу І, підпункт 27 пункту 4 Розділу І, які набирають чинності одночасно з набранням чинності Закону України Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) № 27-ІХ від 03.09.2019.».
 		Враховано частково    
    -153- Яценко А.В.
 Розділ ІІ доповнити новим пунктом 2 такого змісту:
«2. Кримінальні провадження, що були розпочаті до набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та досудове розслідування яких здійснювалось з порушенням правил підслідності, підлягають закриттю впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом.»;
в зв’язку з цим, пункт 2 вважати пунктом 3.
 		Відхилено    
158. 2. Кабінету Міністрів України:
 		    2. Кабінету Міністрів України:
 
159. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
160. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

   забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.