Кількість абзаців - 275 Таблиця поправок


Про внесення змін до Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств'' (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ"      Проект ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ"  
1. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ п о с т а н о в л я є:      ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ п о с т а н о в л я є:  
2. І. Внести до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; 1998 р., № 2, ст. 7, № 10, ст. 35, № 18, ст. 94; 1999 р., № 2-3, ст. 21, № 28, ст. 229, № 32, ст. 264, № 38, ст. 338, № 39, ст. 357; 2000 р., № 22, ст. 172, № 39, ст. 333, № 43, ст. 363, № 45, ст. 375; 2001 р., № 10, ст. 44, № 30, ст. 143, № 32, ст. 169; 2002 р., № 2, ст. 11, 12, № 8, ст. 63, № 10, ст. 78) такі зміни:      І. Внести до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; 1998 р., № 2, ст. 7, № 10, ст. 35, № 18, ст. 94; 1999 р., № 2-3, ст. 21, № 28, ст. 229, № 32, ст. 264, № 38, ст. 338, № 39, ст. 357; 2000 р., № 22, ст. 172, № 39, ст. 333, № 43, ст. 363, № 45, ст. 375; 2001 р., № 10, ст. 44, № 30, ст. 143, № 32, ст. 169; 2002 р., № 2, ст. 11, 12, № 8, ст. 63, № 10, ст. 78) такі зміни:  
3. 1. У статті 1:      1. У статті 1:  
4. а) пункт 1.9 доповнити частиною такого змісту:   -1- Шепетін В.Л.
В пункті 1.9 статті 1 після слів "у зв'язку з розподілом частини її прибутку" додати слова "чи наявності інших власних джерел";  
Враховано по суті  а) пункт 1.9 викласти у такій редакції:  
5. "Дивіденди нараховуються та сплачуються виключно юридичними особами, створеними як господарські товариства, а також некорпоратизованими казенними чи комунальними підприємствами згідно із законом";   -2- Пункт 1.9 викласти у такій редакції: "1.9. Дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини доходу такого емітента. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини доходу такого підприємства. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів."  Враховано   "1.9. Дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини доходу такого емітента. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини доходу такого підприємства. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів." У пункті 1.11.1 після слів "які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством" доповнити словами "а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами."  
    -3- Веревський А.М.
У пункті 1.11.1 після слів "які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством "доповнити словами "а також офіційними кредиторами (іноземними урядами або його офіційними агентствами, міжнародними організаціями) та іншими приватними кредиторами-нерезидентами";  
Враховано з уточненням редакції   
6. б) у пункті 1.18:      б) у пункті 1.18:  
7. у абзаці першому після слів "господарська операція" доповнити словами " (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден)";   -4- У пункті 1.18 після слова "морських" доповнити словами "суден та інших транспортних засобів)";  Враховано   у абзаці першому після слів "господарська операція" доповнити словами " (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів)";  
8. в) підпункти 1.18.1 - 1.18.2 викласти у такій редакції:   -5- Пустовойтенко В.П.
Пункти 1.18.1 та 1.18.2. статті 1 залишити у діючій редакції, яка визначає лише основні критерії оперативного та фінансового лізингу (оренди).  
Відхилено - не відповідає директивам ЄС та веде до ухилення від оподаткування  в) підпункти 1.18.1 - 1.18.2 викласти у такій редакції:  
    -6- Шепетін В.Л.
Підпункти 1.18.1-1.18.4 вилучити.  
Відхилено - унеможливлює нарахування валових витрат і валових доходів   
9. "1.18.1. Оперативний лізинг (оренда) -господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах, інших ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).   -7- Гіршфельд А.М.
У пункті 1.18.1 слова "основного фонду" замінити на слова "основних фондів".  
Враховано по суті  "1.18.1. Оперативний лізинг (оренда) -господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах, інших ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).  
    -8- У підпункті 1.18.1 слова "основного фонду" замінити словами "майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону,"  Враховано    
10. 1.18.2. Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.   -9- Кабінет Міністрів України
Підпункт 1.18.2 пункту 1.18 викласти в такій редакції: "1.18.2. Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу. Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з наступних умов: об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону (крім прискореної амортизації), та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі; сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує вартість об'єкту лізингу, визначену за звичайними цінами на момент закінчення дії лізингового договору. майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря) виходячи з його технологічних та якісних характеристик;"  
Враховано частково   1.18.2. Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.  
11. Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з наступних умов.      Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з наступних умов:  
12. Об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону (крім прискореної амортизації), та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;      об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону (крім прискореної амортизації), та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;  
13. залишкова оціночна вартість об'єкту лізингу на момент закінчення дії лізингового договору становить не більше 25 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору;      сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкту лізингу;  
14. якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;   -10- Гіршфельд А.М.
Абзац п'ятий пункту 1.18.2 викласти у такій редакції. "Якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума його лізингових платежів з метою розрахунку бази оподаткування приймається рівною сумі, яка визначена експертною оцінкою таких фондів. Якщо така експертна оцінка не була проведена платником податку, то за базу з метою оподаткування приймається контрактна сума лізингових платежів, але не менш 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору."  
Відхилено - веде до ухилення від оподаткування та суперечить методиці визначення звичайної ціни  якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;  
15. майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря) виходячи з його технологічних та якісних характеристик.   -11- Кабінет Міністрів України
"орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною нижчої за вартість цього об'єкту, визначену за звичайними цінами.  
Відхилено - визначення "можливості або наміру" не є фінансовими категоріями, які мають брати участь у визначенні податкової бази  майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря) виходячи з його технологічних та якісних характеристик.  
16. Для цілей цього підпункту під терміном "строк фінансового лізингу" розуміється строк, який розпочинається від дати передання майна лізингоотримувачу (орендарю) до закінчення дії лізингового договору.   -12- Кабінет Міністрів України
Для цілей цього підпункту під терміном "строк фінансового лізингу" розуміється строк, який розпочинається від дати підписання угоди про лізинг (оренду) майна лізингоотримувачу (орендарю) до закінчення дії лізингового договору".  
Враховано по суті  Для цілей цього підпункту під терміном "строк фінансового лізингу" розуміється строк, який розпочинається від дати передання майна лізингоотримувачу (орендарю) до дати набуття права власності на таке майно або здійснення останнього лізингового платежу лізингоотримувачем, у залежності від того яка подія сталася раніше.  
17. Незалежно від того, чи відноситься господарська операція до фінансового лізингу відповідно до норм цього підпункту або ні, платник податку має право при укладенні договору (угоди) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору";   -13- Гіршфельд А.М.
Абзац восьмий пункту 1.18.2 виключити.  
Відхилено - пропозиція є незрозумілою економічно та обмежує платника податку у самостійному виборі виду лізингу  Незалежно від того, чи відноситься лізингова операція до фінансового лізингу відповідно до норм цього підпункту або ні, платник податку має право при укладенні договору визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору";  
18. г) пункт 1.20 викласти у такій редакції:      г) пункт 1.20 викласти у такій редакції:  
19. "1.20. Звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), що склалася при взаємодії попиту та пропонування на ринку ідентичних (у разі відсутності - однорідних) товарів, робіт, послуг (далі - товари) в порівняних економічних умовах.   -14- Пункт 1.20 викласти у такій редакції: "1.20 Звичайна ціна 1.20.1. Якщо цим пунктом не встановлене інше, звичайною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін"  Враховано   "1.20. Звичайна ціна 1.20.1. Якщо цим пунктом не встановлене інше, звичайною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги) та ціни, які склалися на ринку ідентичних (а при їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).  
    -15- Гіршфельд А.М.
У пункті 1.20 по тексту всього пункту виключити слова " (у разі відсутності - однорідних)" ;  
Відхилено - веде до ухилення від оподаткування   
    -16- Гуров В.М.
Абзац 1 пункту 1.20 викласти у такій редакції: "Звичайною ціною товару (робіт, послуг) визначається ціна, що не нижче фактичних витрат на виробництво товарів (робіт, послуг), враховуючи фактичні амортизаційні відрахування основних засобів, витрати на збут та адміністративні витрати"  
Відхилено - звичайна ціна в ринкових умовах формується під впливом співвідношення попиту - пропозиції, а не вартості факторів виробництва (складу собівартості)   
    -17- "Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги) та ціни, які склалися на ринку ідентичних (а при їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг)."  Враховано    
    -18- Кабінет Міністрів України
Підпункт 1.20. викласти в такій редакції: "1.20. Звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), що склалася при взаємодії попиту та пропонування на ринку ідентичних (у разі відсутності - однорідних) товарів, робіт, послуг (далі - товари) в порівняних економічних умовах."  
Враховано частково    
    -19- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
У пункті 1.20 поняття "звичайна ціна" - залишити в редакції діючого Закону.  
Відхилено    
20. Ринком товарів визнається сфера обігу товарів, що визначається узгодженими інтересами, намірами і можливостями покупця та продавця при купівлі-продажу таких товарів як на митній території України так і за її межами.   -20- "Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору (продавця) території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знаку, репутація на ринку, країна походження та виробник."  Враховано   Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.  
21. Ідентичні товари - товари, що мають однакові характерні для них основні ознаки.   -21- Кабінет Міністрів України
"Ринком товарів визнається сфера обігу товарів, що визначається узгодженими інтересами, намірами і можливостями покупця та продавця при купівлі-продажу таких товарів як на митній території України так і за її межами. Ідентичні товари - товари, що мають однакові характерні для них основні ознаки."  
Враховано по суті  Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знаку, репутація на ринку, країна походження та виробник.  
    -22- Васильєв Г.А.
Абзац 3 п. 1.20 викласти у наступній редакції: „Ідентичні товари - товари, що мають однакові характерні для них основні ознаки, що базуються на показниках фізичних та якісних характеристик, країни походження та виробника (незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися)". При цьому абзаци 4 та 6 можуть бути вилучені.  
Враховано частково    
22. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.   -23- Кабінет Міністрів України
Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися."  
Враховано частково    
    -24- Гіршфельд А.М.
Останнє речення абзацу 4 пункту 1.20 викласти у такій редакції: "Відмінності, які не впливають на характеристики товарів і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару в очах споживача можуть не враховуватися".  
Враховано по суті   
23. Однорідні товари - товари, які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються з аналогічних компонентів, внаслідок чого вони можуть виконувати одні і ті ж функції та (або) бути взаємозамінними.   -25- Кабінет Міністрів України
"Однорідні товари - товари, які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються з аналогічних компонентів, внаслідок чого вони можуть виконувати одні і ті ж функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знаку, репутація на ринку, країна походження та виробник."  
Враховано частково    
24. Під час визначення однорідності товарів беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знаку, репутація на ринку, країна походження та виробник.   -26- Гіршфельд А.М.
Абзац шостий пункту 1.20 виключити.  
Відхилено - звужує інтереси платників податків   
    -27- Пункт 1.20.1 викласти у такій  Немає висновку    
25. Під час визначення звичайних цін товарів приймаються до уваги ціни за угодами між непов'язаними особами. Угоди між пов'язаними особами можуть братися до уваги тільки в тих випадках, коли взаємозалежність цих осіб не вплинула на результати виконання таких договорів.   -28- "1.20.2. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема враховуються такі умови договорів як кількість (обсяг) товарів (наприклад обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обгрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів."  Враховано   1.20.2. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема враховуються такі умови договорів як кількість (обсяг) товарів (наприклад обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обгрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.  
    -29- Кабінет Міністрів України
"Під час визначення звичайних цін товарів приймаються до уваги ціни за угодами між непов'язаними особами. Угоди між пов'язаними особами можуть братися до уваги тільки в тих випадках, коли взаємозалежність цих осіб не вплинула на результати виконання таких договорів.  
Враховано по суті   
26. Умови угод, що укладаються на ринку ідентичних (у разі відсутності - однорідних) товарів, визнаються порівнянними, якщо розбіжності між такими умовами або істотно не впливають на ціну таких товарів або можуть бути враховані з допомогою відповідних поправок.   -30- " Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (при їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому у абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів."  Враховано   Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (при їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому у абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.  
    -31- Гіршфельд А.М.
З абзацу восьмого пункту 1.20 виключити слова "або можуть бути враховані за допомогою відповідних поправок".  
Враховано    
27. Для визначення звичайної ціни товару за угодою використовується офіційна інформація про звичайні ціни продажу ідентичних (однорідних) товарів в порівнянних умовах продажу, оприлюднена на момент укладання такої угоди. До такої інформації належать умови угод, що як правило застосовуються в угодах даного виду, зокрема такі як кількість (обсяг) товарів, що поставляються, строки виконання зобов'язань, умови здійснення платежів, а також інші розумні умови, які можуть вплинути на ціну.   -32- "1.20.3. Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні."  Враховано   1.20.3. Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.  
    -33- Кабінет Міністрів України
"Для визначення звичайної ціни товару за угодою використовується офіційна інформація про звичайні ціни продажу ідентичних (однорідних) товарів в порівнянних умовах продажу, оприлюднена на момент укладання такої угоди. До такої інформації належать умови угод, що як правило застосовуються в угодах даного виду, зокрема такі як кількість (обсяг) товарів, що поставляються, строки виконання зобов'язань, умови здійснення платежів, а також інші звичайні умови, які можуть вплинути на ціну."  
Враховано по суті   
    -34- Гіршфельд А.М.
Абзац дев'ятий пункту 1.20 виключити.  
Відхилено - унеможливлює визначення звичайної ринкової ціни і веде до податкових ухилень   
    -35- Васильєв Г.А.
В абзаці 9 п. 1.20. пропонується вилучити другу частину: „До такої інформації належать умови угод, що як правило застосовуються в угодах даного виду, зокрема такі як кількість (обсяг) товарів, що поставляються, строки виконання зобов'язань, умови здійснення платежів, а також інші розумні умови, які можуть вплинути на ціну"  
Враховано по суті   
28. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з:   -36- "1.20.4. Якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі"  Враховано   1.20.4. Якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.  
    -37- Кабінет Міністрів України
"При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з: - сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги); - втратою товарами якості або інших властивостей; - закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання; - збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; - маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; - наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів;"  
Враховано по суті   
29. - сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги);       
30. - втратою товарами якості або інших властивостей;       
31. - закінченням (наближенням дати закінчення) строку гідності;       
32. - збутом неліквідних або низьколіквідних товарів;       
33. - маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки;       
34. - наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів;       
35. При розгляді справи, суд вправі врахувати будь які інші обставини, що мають значення для визначення результатів угоди, не обмежуючись обставинами, переліченими у цьому пункті.   -38- Гіршфельд А.М.
Абзац одинадцятий пункту 1.20 викласти у наступній редакції: "У випадку, коли податкова інспекція вважає, що застосований платником податку рівень звичайних цін не відповідає дійсності, обов'язок довести інше покладається на податкову інспекцію".  
Враховано у пп. 1.20.8   
36. У разі коли ціни підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.   -39- "1.20.5. У разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна. "  Враховано   1.20.5. У разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.  
    -40- Кабінет Міністрів України
"У разі коли ціни підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання."  
Враховано    
    -41- Беспалий Б.Я.
У абзацах 12 і 13 слово "законодавством" замінити словом "законом".  
Відхилено - дотепер діють Укази Президента, які не є законами   
37. У разі продажу товарів через аукціони або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, фактично отримана при такому продажі.   -42- "1.20.6. У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг), не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами, або якщо не можливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору."  Враховано   1.20.6. У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг), не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами, або якщо не можливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.  
38. Під час визначення звичайної ціни товару використовується тільки оприлюднена в офіційних загальнодоступних джерелах інформація про ринкові ціни товарів та біржові котирування.   -43- Кабінет Міністрів України
"Під час визначення звичайної ціни товару використовується оприлюднена в офіційних загальнодоступних джерелах інформація про ринкові ціни товарів та біржові котирування."  
Враховано у пп. 1.20.3   
    -44- Гіршфельд А.М.
Абзац чотирнадцятий пункту 1.20 виключити  
Враховано по суті   
    -45- Васильєв Г.А.
В абзаці 20 п. 1.20 вилучити слово „загальнодоступних". Водночас у прикінцевих положеннях передбачити пункт 26.7 "Кабінету Міністрів України у місячний термін розробити порядок та джерело офіційного оприлюднення інформації про ринкові ціни товарів та біржові котирування".  
Враховано по суті   
39. У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг), не здійснюються операції з ідентичними (однорідними) товарами або неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною визнається ціна угоди.   -46- Кабінет Міністрів України
"У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг), не здійснюються операції з ідентичними (однорідними) товарами або неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, для визначення звичайної ціни використовується метод ціни перепродажу (наступної реалізації). При цьому ціна товарів, що реалізуються продавцем, визначається на рівні ціни, за якою такі товари реалізуються покупцем у разі наступної їх реалізації (продажу), з урахуванням визначених за допомогою застосування звичайних цін фактичних витрат, понесених цим покупцем під час продажу та просування на ринок цих товарів, а також звичайного для даного виду діяльності прибутку покупця (без врахування ціни, за якою покупцем були придбані у продавця товари).  
Враховано для монополістів   
    -47- Кабінет Міністрів України
У разі неможливості використання методу ціни перепродажу (наступної реалізації) використовується метод "витрати плюс" (витратний), при якому ціна товарів, що реалізуються продавцем, визначається як сума фактичних (понесених) витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку. При цьому враховуються визначені із застосуванням звичайних цін витрати на виробництво (придбання) та (або) реалізацію товарів, їх транспортування, зберігання, страхування або інші подібні витрати. Під час визначення звичайної ціни товару використовуються офіційні джерела інформації про ринкові ціни товарів та біржові котирування. Для визначення звичайної ціни у разі реалізації основних фондів може застосовуватися метод балансової вартості.  
Враховано для монополістів   
40. Звичайна процентна ставка за депозит - процентна ставка, що встановлюється в залежності від строків та розміру депозиту за рішенням платника податку, яке має бути оприлюдненим та встановлювати однакові правила щодо укладення депозитного договору з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установлених законом. Порядок оприлюднення інформації щодо умов укладення депозитного договору визначається для банківських установ Національним банком України, для небанківських фінансових установ - державним органом, визначеним законом. До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однією стороною договору перед іншою.   -48- "1.20.7. Звичайна процентна ставка за депозит - процентна ставка, що встановлюється в залежності від строків та розміру депозиту за рішенням платника податку, яке має бути оприлюдненим та встановлювати однакові правила щодо укладення депозитного договору з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установлених законом. Порядок оприлюднення інформації щодо умов укладення депозитного договору визначається для банківських установ Національним банком України, для небанківських фінансових установ - державним органом, визначеним законом. До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однією стороною договору перед іншою."  Враховано   1.20.7. Звичайна процентна ставка за депозит - процентна ставка, що встановлюється в залежності від строків та розміру депозиту за рішенням платника податку, яке має бути оприлюдненим та встановлювати однакові правила щодо укладення депозитного договору з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установлених законом. Порядок оприлюднення інформації щодо умов укладення депозитного договору визначається для банківських установ Національним банком України, для небанківських фінансових установ - державним органом, визначеним законом. До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однією стороною договору перед іншою.  
    -49- Кабінет Міністрів України
Звичайна процентна ставка за депозит - процентна ставка, що встановлюється в залежності від строків та розміру депозиту за рішенням платника податку, яке має бути оприлюдненим та встановлювати однакові правила щодо укладення депозитного договору з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установлених законом. Порядок оприлюднення інформації щодо умов укладення депозитного договору визначається для банківських установ Національним банком України, для небанківських фінансових установ - державним органом, визначеним законом. До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однією стороною договору перед іншою."  
Враховано    
    -50- Гіршфельд А.М.
Абзац 16 пункту 1.20 виключити.  
Відхилено як пропозиція, що призводить до очевидного ухилення від оподаткування   
41. У всіх інших випадках, для цілей оподаткування, приймається ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами угоди. Поки не доведено інше, вважається, що така ціна відповідає рівню звичайних цін.   -51- "1.20.8. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, визначеному законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.  Враховано   1.20.8. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, визначеному законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.  
42. Для цілей оподаткування, у випадках передбачених цим Законом, платник податку зобов'язаний визначати валові доходи виходячи із договірних цін, але не нижчих за звичайні ціни, та валові витрати - виходячи із договірних цін, але не вищих за звичайні ціни.   -52- 1.20.9. Додатково до правил визначення звичайної ціни, встановлених цим пунктом, Кабінет Міністрів України має право встановити методологію визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) платниками податку , визначеними як природні монополії відповідно до закону, виходячи з таких правил: а) у разі коли неможливо визначити ціну товарів (робіт, послуг) через відсутність або недоступність відповідної інформації, для визначення звичайної ціни використовується метод ціни перепродажу (наступного продажу) таких товарі (робіт, послуг). При цьому ціна товарів (робіт (послуг), що продаються платником податку, визначається на рівні ціни, за якою такі товари (роботи, послуги) перепродаються їх покупцем у разі наступного продажу, з урахуванням визначених за допомогою застосування звичайних цін фактичних витрат, понесених цим покупцем під час продажу та просування на ринок цих товарів (робіт, послуг), а також звичайного для даного виду діяльності прибутку покупця (без врахування ціни, за якою покупцем були придбані у продавця товари). б) у разі неможливості використання методу ціни перепродажу (товарів (робіт, послуг), використовується метод "витрати плюс" (витратний), при якому ціна товарів (робіт, послуг), що продається платником податку, визначається як сума фактичних (понесених) витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку. При цьому враховуються визначені із застосуванням звичайних цін витрати на виробництво (придбання) та (або) продаж товарів, їх транспортування, зберігання, страхування або інші подібні витрати.  Враховано   1.20.9. Додатково до правил визначення звичайної ціни, встановлених цим пунктом, Кабінет Міністрів України має право встановити методологію визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) платниками податку , визначеними як природні монополії відповідно до закону, виходячи з таких правил: а) у разі коли неможливо визначити ціну товарів (робіт, послуг) через відсутність або недоступність відповідної інформації, для визначення звичайної ціни використовується метод ціни перепродажу (наступного продажу) таких товарі (робіт, послуг). При цьому ціна товарів (робіт (послуг), що продаються платником податку, визначається на рівні ціни, за якою такі товари (роботи, послуги) перепродаються їх покупцем у разі наступного продажу, з урахуванням визначених за допомогою застосування звичайних цін фактичних витрат, понесених цим покупцем під час продажу та просування на ринок цих товарів (робіт, послуг), а також звичайного для даного виду діяльності прибутку покупця (без врахування ціни, за якою покупцем були придбані у продавця товари). б) у разі неможливості використання методу ціни перепродажу (товарів (робіт, послуг), використовується метод "витрати плюс" (витратний), при якому ціна товарів (робіт, послуг), що продається платником податку, визначається як сума фактичних (понесених) витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку. При цьому враховуються визначені із застосуванням звичайних цін витрати на виробництво (придбання) та (або) продаж товарів, їх транспортування, зберігання, страхування або інші подібні витрати. 1.20.10. Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, всановлених таким законом.  
    -53- 1.20.10. Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, всановлених таким законом.  Враховано    
    -54- Кабінет Міністрів України
"Для цілей оподаткування, у випадках передбачених цим Законом, платник податку зобов'язаний визначати валові доходи виходячи із договірних цін, але не нижчих за звичайні ціни, та валові витрати - виходячи із договірних цін, але не вищих за звичайні ціни".  
Враховано по суті   
    -55- Матвієнко П.В.
Доповнити пункт 1.20 окремим абзацом наступного змісту: "При продажу товарів, що були у вжитку (користуванні) звичайною вважається ціна, що дорівнює первісній вартості основного фонду, зменшеній на суму амортизації".  
Відхилено - товари не амортизуються та не включаються до груп основних фондів   
    -56- Зубанов В.О.
Пункт 1.20 викласти у наступній редакції: "1.20. Звичайна ціна - середньозважена ціна продажу ідентичних товарів (робіт, послуг) даного підприємства або придбання однорідних товарів (робіт, послуг), що склалася на підприємстві за певний минулий період (півріччя або рік)". Ідентичні товари - товари, що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари - товари, які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються з аналогічних компонентів, внаслідок чого вони можуть виконувати одні і ті ж функції та (або) бути взаємозамінними. У всіх інших випадках, для цілей оподаткування, приймається ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами угоди. Поки не доведено інше, вважається, що така ціна відповідає рівню звичайних цін. Для цілей оподаткування, у випадках передбачених цим Законом, платник податку зобов'язаний визначати валові доходи виходячи із договірних цін, але не нижчих за звичайні ціни, та валові витрати - виходячи із договірних цін, але не вищих за звичайні ціни.  
Враховано частково    
43. д) пункт 1.22 викласти у такій редакції:      д) пункт 1.22 викласти у такій редакції:  
44. "1.22. Фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.      "1.22. Фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.  
45. 1.22.1. Безповоротна фінансова допомога - це:      1.22.1. Безповоротна фінансова допомога - це:  
46. сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;      сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;  
47. сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;   -57- Гіршфельд А.М.
Абзац другий пункту 1.22.1 доповнити і викласти в редакції: "сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості при умові попереднього відображення її в валових витратах кредитора"  
Враховано по суті  сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;  
48. сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;      сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;  
49. основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах;   -58- Гіршфельд А.М.
Абзац п'ятий підпункту 1.22.1 залишити у попередній редакції Закону.  
Відхилено - веде до ухилення від оподаткування та податкового планування  основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах;  
50. сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.   -59- Васадзе Т.Ш.
Абзац шостий підпункту 1.22.1 виключити.  
Відхилено - веде до ухилення від оподаткування та податкового планування  сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.  
    -60- Гіршфельд А.М.
Останній абзац пункту 1.22.1 виключити  
Відхилено - веде до ухилення від оподаткування   
    -61- Гуров В.М.
Абзац шостий підпункту 1.22.1 виключити.  
Відхилено - веде до ухилення від оподаткування   
    -62- Веревський А.М.
Абзац шостий підпункту 1.22.1 виключити.  
Відхилено - веде до ухилення від оподаткування   
    -63- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
Абзац шостий пункту 1.22.1. вилучити.  
Відхилено    
    -64- Зубанов В.О.
У підпункті 1.22.1 поняття "умовно нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги " виключити.  
Відхилено    
51. 1.22.2. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк, відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами";   -65- Зубанов В.О.
Доповнити пункт 1.22.2 абзацом такого змісту: "Поворотна фінансова допомога ні при яких умовах не відноситься до валових доходів одержувача цієї допомоги".  
Враховано для резидентів  1.22.2. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк, відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами";  
52. е) у пункті 1.29 слова „податок на дивіденди, репатріацію доходів" замінити словами: "попередній податок на прибуток при виплаті дивідендів, податки, визначені статтею 13 цього Закону";      е) у пункті 1.29 слова „податок на дивіденди, репатріацію доходів" замінити словами: "попередній податок на прибуток при виплаті дивідендів, податки, визначені статтею 13 цього Закону";  
53. ж) доповнити статтю пунктами 1.35 - 1.36 такого змісту:      ж) доповнити статтю пунктами 1.35 - 1.37 такого змісту:  
54. "1.35. Фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за використання (найм) морського судна для перевезення вантажів (включаючи їх навантаження, розвантаження, перевантаження) та пасажирів.   -66- Пустовойтенко В.П.
Пункт 1.35. статті 1 викласти у такій редакції: "Фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами фрахтування морських суден, морського перевезення."  
Враховано по суті  "1.35. Фрахт 1.35.1. Фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за: а) перевезення вантажів та пасажирів морськими та повітряними суднами; б) перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом; в) найм або піднайм судна або транспортного засобу (їх частин), визначеного у частинах "а" - "б" цього підпункту. 1.35.2. Доходи нерезидентів, отриманих як фрахт, оподатковується за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону. 1.35.3. Для цілей цього Закону під терміном "базова ставка фрахту" розуміється сума фрахту включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування".  
    -67- Пункт 1.35 викласти у такій редакції: "1.35. Фрахт 1.35.1. Фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за: а) перевезення вантажів та пасажирів морськими та повітряними суднами; б) перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом; в) найм або піднайм судна або транспортного засобу чи його частини, визначеного у частинах "а" - "б" цього підпункту. 1.35.2. Доходи нерезидентів, отриманих як фрахт, оподатковується за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону. 1.35.3. Для цілей цього Закону під терміном "базова ставка фрахту" розуміється сума фрахту включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування".  Враховано    
55. 1.36. Інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів, техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, консультації економічного, фінансового або іншого характеру";   -68- Пункт 1.36 після слів "іншого характеру" доповнити словами "пов'язані з такими послугами (роботами)."  Враховано   1.36. Інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів, техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами). 1.37 Договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш, як 5 років, та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що проводяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи, або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до повної стійкої втрати нею працездатності.  
    -69- Кабінет Міністрів України
Статтю 1 доповнити пунктом 1.37 такого змісту: "1.37 Договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на 10 років і більше за умови щорічної сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років, який передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору або досягла віку, визначеного договором, до закінчення строку його дії, і не передбачає часткових виплат крім тих, що проводяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи, або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до повної втрати нею працездатності."  
Враховано частково    
    -70- Пункт 1.37 викласти у такій редакції: "1.37 Договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш, як 5 років, та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що проводяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи, або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до повної стійкої втрати нею працездатності".  Враховано    
    -71- Тігіпко С.Л.
Доповнити статтю 1 пунктом 1.37 такого змісту: "1.37. Договір довгострокового страхування життя - довічний договір страхування життя або договір страхування життя строком дії не менше 10 років, який, крім іншого, передбачає страхову виплату у разі смерті застрахованої особи, а також у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім виплат у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи, нещасним випадком, що призвів до стійкої втрати працездатності застрахованою особою."  
Враховано по суті   
    -72- Пустовойтенко В.П.
Доповнити статтю 1 пунктом такого змісту: "Транспортні послуги - послуги з перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу, пошти, за які стягується плата за перевезення, за користування транспортними засобами та збори за додаткові операції і послуги, пов'язані з перевезенням".  
Відхилено - не є предметом цього закону   
    -73- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
Доповнити статтю 1 пунктом 1.37 такого змісту: "1.37. Поліпшення основних фондів - заходи, що забезпечують збільшення майбутньої економічної вигоди, первісно очікуваної при подальшій експлуатації об'єкту основних фондів (добудова, дообладнання, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння та інше)".  
Відхилено    
56. 2. У статті 4:   -74- Кабінет Міністрів України
Підпункт 4.1.1 пункту 4.1 викласти в такій редакції: "4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації). До валового доходу з метою оподаткування включаються доходи від продажу товарів (робіт, послуг), визначені за цінами, передбаченими договорами між платником податку і покупцем, але не нижчими ніж на 10 відсотків від рівня звичайних цін, що застосовуються платником податку під час продажу ідентичних (однорідних) товарів (робіт, послуг)".  
Відхилено - суперечить визначенню звичайної ціни  2. У статті 4:  
    -75- Нощенко М.П.
Пункт 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доповнити абзацом 2 у такій редакції: "а) підпункт 4.1.1 пункту 4.1 доповнити другим абзацом такого змісту: "До валового доходу підприємств та організацій громадських організацій інвалідів з метою оподаткування включаються доходи від продажу товарів (робіт, послуг), визначені за цінами, передбаченими договорами між платником податку і покупцем, але не нижчими ніж на 20 відсотків від рівня звичайних цін, що застосовуються платником податку під час продажу ідентичних (однорідних) товарів (робіт, послуг)." Абзаци "а" та "б" вважати, відповідно, абзацами "б" та "в".  
Відхилено - суперечить визначенню звичайної ціни   
57. а) підпункт 4.1.6 пункту 4.1 викласти у такій редакції:      а) підпункт 4.1.6 пункту 4.1 викласти у такій редакції:  
58. „4.1.6. Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:   -76- Веревський А.М.
У підпункті 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 виключити слова у першому реченні: "…але не виключно, ...".  
Відхилено - потребує перерахування усіх інших доходів (що не є можливим)  „4.1.6. Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:  
    -77- Гуров В.М.
Підпункт 4.1.6 виключити.  
Відхилено    
59. сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;      сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;  
60. сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді від осіб, що не є платниками цього податку, або згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку, нижчу ніж установлена статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі так і при її зворотному отриманні. Правило, визначене цим абзацом, не розповсюджуються на операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи;   -78- Викласти абзац третій підпункту 4.1.6 у такій редакції: "сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку, нижчу ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. На виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;  Враховано   сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку, нижчу ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. На виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;  
    -79- Беспалий Б.Я.
У другому абзаці підпункту 4.1.6 після тексту "податку, або згідно із" слово "законодавством" замінити словом "законом".  
Відхилено    
    -80- Веревський А.М.
До абзацу другого підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 додати після слів "що не мають статусу юридичної особи; " слова ", а також на операції з отримання (надання) фінансової допомоги з юридичними особами - нерезидентами".  
Відхилено - веде до ухилення від оподаткування та податкового планування   
    -81- Васадзе Т.Ш.
У другому абзаці підпункту 4.1.6 текст " нижчу ніж установлена статтею 10 цього Закону" замінити текстом "нижчу, ніж установлена цим Законом".  
Враховано по суті   
    -82- Веревський А.М.
В абзаці другому підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, після слів "При цьому…" виключити слова "валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів".  
Відхилено - веде до штучного податкового планування   
    -83- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
Абзац другий пункту 4.1.6 вилучити.  
Відхилено    
    -84- Васадзе Т.Ш.
Абзац викласти у такій редакції: "Операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку, його філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не оподатковуються".  
Враховано по суті   
61. сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;      сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;  
62. сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;      сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;  
63. сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;      сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;  
64. вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;      вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;  
65. сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного чи третейського суду;   -85- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
Абзац сьомий пункту 4.1.6 викласти у такій редакції: "Позитивна різниця між сумами штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за мінусом перерахованих за рішенням сторін договору або за рішенням суду, крім штрафних санкцій згідно податкового законодавства".  
Відхилено - санкції не є складовою факторів виробництва, але є доходом  сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду (господарського суду);  
66. сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду (арбітражного суду);      сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду (господарського суду);  
67. сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів";   -86- Гуров В.М.
Абзац одинадцятий підпункту 4.1.6 виключити  
Відхилено - призводить до незаконного використання акцизних зборів  сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);  
    -87- Підпункт 4.1.6 доповнити абзацом 12 такого змісту: "доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);"  Враховано    
    -88- Гіршфельд А.М.
Пункт 4.1.6 пропонується залишити без змін та додати абзац: "Зворотна фінансова допомога до складу валових доходів та валових витрат не включається"  
Відхилено - веде до ухилення від оподаткування та податкового планування   
68. б) підпункт 4.2.1 пункту 4.2 викласти у такій редакції:      б) підпункт 4.2.1 пункту 4.2 викласти у такій редакції:  
69. "4.2.1. Суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість";   -89- Гіршфельд А.М.
Пункт 4.2 залишити без змін з метою уникнення подвійного оподаткування.  
Відхилено - веде до злісного ухилення від оподаткування  "4.2.1. Суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість";  
70. 3. У статті 5:   -90- а) підпункт 5.2.1 доповнити такими словами: "у тому числі витрати з придбання: електричної енергії (включаючи реактивну);"  Враховано   3. У статті 5: а) у пункті 5.2: підпункт 5.2.1 доповнити такими словами: "у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну)";  
    -91- Кабінет Міністрів України
Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 викласти в такій редакції: "5.2.1. Витрати, понесені платником податку на придбання товарів (робіт, послуг), з метою оподаткування включаються до складу валових витрат в сумі, яка передбачена договором між платником податку і постачальником (підрядником), але не може перевищувати більше як 10 відсотків суми витрат, визначених за звичайними цінами, що застосовуються продавцем (підрядником) за ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами)".  
Відхилено -суперечить принципам ціноутворення при веденні господарської діяльності   
    -92- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
У підпункті 5.2.1 після слів "веденням виробництва" вставити слова "проведенням ремонтів".  
Враховано частково у статті 8   
71. а) у пункті 5.2:       
72. підпункт 5.2.2 викласти у такій редакції:   -93- Гіршфельд А.М.
Пункт 5.2.2 залишити без змін.  
Відхилено   підпункт 5.2.2 викласти у такій редакції:  
73. "5.2.2. Суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, але не менше 2 та не більше 5 відсотків прибутку попереднього звітного року, за винятком відрахувань, визначених пунктом 5.8 цієї статті";   -94- Беспалий Б.Я.
У підпункті 5.2.2 текст "територіальних громад" замінити текстом "місцевого самоврядування".  
Враховано   "5.2.2. Суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, у розмірі, що складає не менше 2 та не більше 5 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком відрахувань, визначених пунктом 5.8 цієї статті та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту";  
    -95- Оніщук М.В.
У підпункті 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 після слів "за винятком відрахувань, запроваджених пунктом 5.8" додати слова ", та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17";  
Враховано    
    -96- Васильєв Г.А.
У п. 5.2.2. та п. 5.2.13 вилучити слова „але не менше 2 та"  
Відхилено    
    -97- Гавриш С.Б.
У підпункті 5.2.2 замінити "прибутку попереднього звітного року" на "оподатковуваного прибутку попереднього звітного року".  
Враховано    
    -98- Пустовойтенко В.П.
У підпункті 5.2.2 пункту 5.2 після слів "не більше 5 відсотків" включити слово "оподатковуваного".  
Враховано    
    -99- Шепетін В.Л.
В підпункті 5.2.2.статті 5 вилучити слова "не менше 2 та".  
Відхилено - збільшення на 1 відсоток стимулює збільшення благодійних внесків без втрати податкової бази   
    -100- Зубанов В.О.
Підпункт 5.2.2 викласти у такій редакції: "5.2.2. Суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, але не більше 5 відсотків прибутку попереднього звітного року, за винятком відрахувань, визначених пунктом 5.8 цієї статті";  
Відхилено    
    -101- Оніщук М.В.
У підпункті 5.2.2 виключити слова "не менше 2 та"  
Відхилено - збільшення на 1 відсоток стимулює збільшення благодійних внесків без втрати податкової бази   
74. підпункт 5.2.4 викласти у такій редакції:       
75. 5.2.4. Суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, та внески банків до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у частині, що є обов'язковою згідно із законом";   -102- Пункт 5.2.4 виключити;  Враховано , оскільки ці внески є у Законі України "Про систему оподаткування"   
    -103- Гіршфельд А.М.
Пункт 5.2.5 діючої редакції закону залишити без змін.  
Враховано    
76. у частині першій підпункту 5.2.5 слова "Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених Законом України "Про систему оподаткування" замінити словами "Суми сплачених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених Законом України "Про систему оподаткування", включаючи акцизний збір та рентних платежів";   -104- у частині першій підпункту 5.2.5 слова "Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених Законом України "Про систему оподаткування"" замінити словами "Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів, обов'язкових платежів, визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі";  Враховано   абзац першій підпункту 5.2.5 слова "Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених Законом України "Про систему оподаткування" замінити словами "Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів, обов'язкових платежів, визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі";  
77. у підпункті 5.2.13 слова "але не більше ніж десять відсотків" замінити словами "але не менше 2 та не більше 5 відсотків";   -105- Нощенко М.П.
У абзаці "а" пункту 3 восьмий абзац викласти у такій редакції: "У підпункті 5.2.13 слова "але не більше ніж десять відсотків" замінити словами "але не менше 2 та не більше 5 відсотків прибутку попереднього звітного періоду (для громадських організацій інвалідів - не більше ніж десять відсотків)"  
Враховано частково   у підпункті 5.2.13 слова "але не більше ніж десять відсотків" замінити словами "у розмірі, що складає не менше 2 та не більше 5 відсотків";  
    -106- Гіршфельд А.М.
Пункт 5.2.13 залишити без змін  
Відхилено    
    -107- Зубанов В.О.
Пункт 5.2.13. викласти у наступній редакції: 5.2.13. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам, а також неприбутковим установам та організаціям у випадках, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, але не більше 5 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.  
Враховано частково у пп. 5.2.2   
    -108- Шепетін В.Л.
Підпункт 5.2.13 статті 5 законопроекту виключити. Діючу редакцію залишити без змін.  
Відхилено    
    -109- Оніщук М.В.
У підпункті 5.2.13 виключити слова "…не менше 2 та…"  
Відхилено    
78. доповнити пункт підпунктом 5.2.17 такого змісту:       
79. "5.2.17. Суми витрат, понесені як оплата фрахту";   -110- підпункт 5.2.17 виключити  Враховано   Пункт 5.2 статті 5 доповнити підпунктом 5.2.17 такого змісту: "5.2.17. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у якості вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік"  
    -111- Оніщук М.В.
Пункт 5.2 статті 5 доповнити підпунктом 5.2.17 такого змісту: "5.2.17. Суми коштів або вартість майна, перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням у якості вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка річного фонду оплати праці платників податків".  
Враховано з редакційним уточненням   
    -112- Веревський А.М.
Пункт 5.2 доповнити підпунктом: "5.2.18. Витрати для забезпечення основної діяльності на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, оперативну оренду легкових автомобілів та витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів."  
Враховано частково у абзаці четвертому п.п. 5.4.10   
    -113- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
У підпункті 5.3.2 виключити слово "ремонт";  
Відхилено    
80. в) у пункті 5.4:      б) у пункті 5.4:  
81. у абзаці другому підпункту 5.4.4 слово "квартал" замінити словом "рік";   -114- Гіршфельд А.М.
Пункт 5.4.4 залишити без змін.  
Відхилено   у абзаці другому підпункту 5.4.4 слово "квартал" замінити словом "рік";  
    -115- Шепетін В.Л.
В підпункті 5.4.4 статті 5 слово "двох" замінити словом "десяти".  
Відхилено - звужує податкову базу   
82. у підпункті 5.4.9:      у підпункті 5.4.9:  
83. у частині першій слова "утримання та експлуатацію" замінити словами: "утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності;   -116- Скудар Г.М.
Частину першу підпункту 5.4.9 викласти у такій редакції: "5.4.9. До валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об'єктів соціальної інфраструктури, які перебувають на балансі чи утримуються за рахунок такого платника податку, якщо необхідність цього передбачена законодавством про працю, про охорону праці або колективним договором (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації):"  
Враховано по суті  у абзаці першому слова "утримання та експлуатацію" замінити словами: "утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності;  
84. доповнити підпункт частиною такого змісту: "Платники податку, які здійснюють господарську діяльність з надання платних послуг, пов'язану з використанням зазначених об'єктів, мають право включити витрати на їх утримання, експлуатацію та забезпечення такої господарської діяльності відповідно до складу валових витрат або відповідних груп основних фондів у частині, що безпосередньо пов'язана з отриманням доходу від такої господарської діяльності. Правила визначення такої частини встановлюються центральним податковим органом";   -117- Останній абзац підпункту 5.4.9 виключити до прийняття Податкового кодексу.  Враховано   Підпункт 5.4.10 доповнити абзацом другим такого змісту: "витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності пунктів медичного огляду найманих працівників, наявність яких зумовлена законодавством або колективними договорами, укладеними згідно із законом". У зв'язку з цим абзаци другий -п'ятий вважати відповідно абзацами третім-шостим.  
    -118- Гіршфельд А.М.
З пункту 5.4.9 вилучити слова "правила визначення такої частини встановлюється центральним податковим органом". Доповнити пункт абзацом наступного змісту: "платник податку має право включити витрати на утримання об'єктів соціальної сфери, якщо це передбачено колективною угодою у відповідності з галузевою угодою".  
Враховано частково    
    -119- Доповнити підпункт 5.4.10 абзацом другим такого змісту: "витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності пунктів медичного огляду найманих працівників, наявність яких зумовлена законами України або колективними договорами, укладеними згідно із законом". У зв'язку з цим абзаци другий -п'ятий вважати абзацами третім-шостим;  Враховано    
    -120- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
У другому абзаці підпункту 5.4.9 речення "Правила визначення такої частини встановлюються центральним податковим органом" замінити реченням такого змісту: "Правила визначення такої частини встановлюються Кабінетом Міністрів України".  
бзац 2 пп. 5.4.9 виключено   
85. у абзаці четвертому підпункту 5.4.10 слова "витрати на пально-мастильні матеріали" замінити словами і цифрами "50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів";   -121- Гіршфельд А.М.
У абзаці 4 пункту 5.4.10 слова "витрати на пально-мастильні матеріали" виключити.  
Враховано частково   у абзаці п'ятому підпункту 5.4.10 слова "витрати на пально-мастильні матеріали" замінити словами і цифрами "50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів";  
    -122- Зубанов В.О.
У абзаці четвертому підпункту 5.4.10 слова "витрати на пально-мастильні матеріали" замінити словами і цифрами "100 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів";  
Враховано частково    
    -123- Веревський А.М.
У четвертому абзаці підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 після слів "...або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті" поставити крапку, виключивши наступну фразу повністю.  
Враховано частково    
86. в) у підпункті 5.5.3 пункту 5.5 слова "пункту 7.11 статті 7" замінити словами "пунктів 7.11 - 7.14 статті 7 цього Закону, чи тих, що відповідно до законодавства мають ставки оподаткування, інші ніж зазначені у статті 10 цього Закону";   -124- "У підпункті 5.5.3 пункту 5.5 слова "пункту 7.11 статті 7" замінити словами "пунктів 7.11 - 7.13, 7.19 статті 7 цього Закону, чи тих, що відповідно до законодавства мають ставки оподаткування, інші ніж зазначені у пункті 7.2 статті 7 або статті 10 цього Закону";  Враховано   в) у підпункті 5.5.3 пункту 5.5 слова "пункту 7.11 статті 7" замінити словами "пунктів 7.11 - 7.13, 7.19 статті 7 цього Закону, чи тих, що відповідно до законодавства оподатковуються за ставками іншими, ніж зазначені у пункті 7.2 статті 7 або статті 10 цього Закону"; г) у пункті 5.6:  
    -125- Гіршфельд А.М.
Пункт 5.5.3 залишити без змін.  
Відхилено - надає можливості для податкового планування   
87. г) підпункт 5.6.1 доповнити словами такого змісту:   -126- Гіршфельд А.М.
Пункт 5.6.1 залишити без змін.  
Відхилено   підпункт 5.6.1 доповнити такими словами: " (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами законодавства, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб)";  
88. " (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами законодавчого акту, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб)";   -127- Гуров В.М.
Підпункт 5.6.1 залишити у редакції діючого Закону.  
Відхилено   підпункт 5.6.2 доповнити абзацами такого змісту:: "Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя платник податку сплачує за свій рахунок добровільні страхові платежі на користь найманих працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах та у яких це місце є основним місцем роботи, то такий платник податку може віднести до складу валових витрат кожного календарного кварталу суму фактично сплачених страхових платежів, що не перевищує 15 відсотків від заробітної плати, отриманої таким працівником від такого платника податку протягом такого календарного кварталу, але не більше ніж 6 000 гривень у розрахунку на одного застрахованого працівника протягом звітного податкового року. При цьому, якщо платник податку одночасно сплачує внески на додаткове пенсійне забезпечення (страхування) працівника відповідно до пункту 5.8. цієї статті, такий платник податку може віднести до валових витрат кожного календарного кварталу суму внесків, фактично сплачених на довгострокове страхування життя працівника та на його додаткове пенсійне забезпечення (страхування), які сукупно не перевищують 15 відсотків від заробітної плати, отриманої таким працівником від такого платника податку протягом такого календарного кварталу.  
    -128- Оніщук М.В.
Підпункт 5.6.1 залишити у редакції діючого Закону.  
Відхилено    
    -129- Зубанов В.О.
Підпункт 5.6.1 доповнити абзацом такого змісту: Суми матеріальної допомоги фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, не включаються до складу Фонду оплати праці.  
Враховано по суті   
    -130- Кабінет Міністрів України
Підпункт 5.6.2 доповнити абзацом такого змісту: "Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя платник податку сплачує страхові платежі за найманих працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах та у яких це місце є основним місцем роботи, то такий платник податку враховує у складі валових витрат суму фактично сплачених страхових платежів у сумі, що становить 15 відсотків річної суми заробітної плати, виплаченої такому працівнику, але не більш як 8 прожиткових мінімумів доходів громадян з розрахунку на рік на одного працівника."  
Враховано по суті   
    -131- Підпункт 5.6.2 доповнити абзацами такого змісту:: "Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя платник податку сплачує за свій рахунок добровільні страхові платежі на користь найманих працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах та у яких це місце є основним місцем роботи, то такий платник податку може віднести до складу валових витрат кожного календарного кварталу суму фактично сплачених страхових платежів, що не перевищує 15 відсотків від заробітної плати, отриманої таким працівником від такого платника податку протягом такого календарного кварталу, але не більше ніж 6 000 гривень у розрахунку на одного застрахованого працівника протягом звітного податкового року. При цьому, якщо платник податку одночасно сплачує внески на додаткове пенсійне забезпечення (страхування) працівника відповідно до пункту 5.8. цієї статті, такий платник податку може віднести до валових витрат кожного календарного кварталу суму внесків, фактично сплачених на довгострокове страхування життя працівника та на його додаткове пенсійне забезпечення (страхування), які сукупно не перевищують 15 відсотків від заробітної плати, отриманої таким працівником від такого платника податку протягом такого календарного кварталу.  Враховано    
    -132- Тігіпко С.Л.
Підпункт 5.6.2. статті 5 доповнити абзацом такого змісту: "Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя платник податку сплачує страхові платежі за найманих працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах та у яких це місце визначено основним місцем роботи, то такий платник податку враховує у складі валових витрат суму фактично сплачених за рік страхових платежів в сумі, що не перевищує 15 відсотків річної суми заробітної плати, виплаченої такому працівнику, але не більше, ніж 16 прожиткових мінімумів доходів громадян з розрахунку на рік на одного працівника".  
Враховано по суті   
    -133- Гавриш С.Б.
У підпункті 5.8.4 замінити "15 відсотків сукупного доходу" на "25 відсотків сукупного доходу"  
Відхилено - суперечить концепції недержавного пенсійного страхування та створює підстави для податкового ухилення   
89. д) пункт 5.9 викласти у такій редакції:      д) пункт 5.9 викласти у такій редакції:  
90. "5.9. Платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно з цим Законом.   -134- Гіршфельд А.М.
Абзац перший пункту 5.9 змін доповнити словами (після "крім тих, що підлягають амортизації") "та крім тих, що отримані безкоштовно" з метою уникнення подвійного оподаткування. Пропонується зберегти положення "дія цього пункту не поширюється на виробників сільськогосподарської продукції".  
Враховано по суті  "5.9. Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).  
    -135- Гіршфельд А.М.
Пропонується зберегти положення "дія цього пункту не поширюється на виробників сільськогосподарської продукції".  
Відхилено - суперечить суті цього Закону   
91. Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку-покупцем до приросту запасів не включається.   -136- Зубанов В.О.
У пункті 5.9 речення: "Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку-покупцем до приросту запасів не включається" виключити.  
Відхилено - дискримінує підприємства  Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку-покупцем до приросту запасів не включається.  
92. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку-продавцем до убутку запасів не включається.   -137- Зубанов В.О.
У пункті 5.9 речення "Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку-продавцем до убутку запасів не включається" виключити.  
Відхилено - дискримінує підприємства  Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку-продавцем до убутку запасів не включається.  
93. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному періоді.      У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.  
94. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця відноситься на збільшення валових витрат платника податку у такому звітному періоді.   -138- Слова "відноситься на збільшення валових витрат" замінити словами "включається до складу валових витрат";  Враховано   У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.  
95. У такому ж порядку здійснюється облік приросту (убутку) вартості цінних паперів або деривативів платниками податку, що мають статус торгівців цінними паперами (деривативами) відповідно до законодавства.   -139- Абзац шостий пункту 5.9 виключити.  Враховано    
96. Для виробників сільськогосподарьскої продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює звітному податковому року.   -140- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
У пункті 5.9 абзац сьомий після слів "визначених статтею 14 цього Закону" доповнити словами "та для виробників сільськогосподарської продукції, які реорганізовані шляхом приєднання до промислових підприємств".  
Відхилено - при приєднанні неможливо здійснити розподіл балансів  Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює звітному податковому року.  
    -141- Гіршфельд А.М.
Виключити абзац 7 пункту 5.9.  
Відхилено - пропозиція дискримінує агросектор України   
97. При вибутті запасів (убутку) оцінка їх вартості здійснюється за методом вартості перших за часом надходжень (ФІФО) або за методом ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів, що визначається згідно з відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку";   -142- Абзаци 8 - 9 пункту 5.9 викласти у такій редакції: "Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку пов'язані з придбанням таких запасів. При убутку запасів оцінка їх вартості здійснюється за методом вартості перших за часом надходжень (ФІФО) або за методом ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів, що визначається платником податку згідно з відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Застосовані платником податку методи обліку вартості запасів не можуть змінюватися протягом звітного податкового року";  Враховано   Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. При убутку запасів оцінка їх вартості здійснюється за методом вартості перших за часом надходжень (ФІФО) або за методом ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів, що визначається платником податку згідно з відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Застосовані платником податку методи обліку вартості запасів не можуть змінюватися протягом звітного податкового року.  
    -143- Гіршфельд А.М.
Абзац 8 пункту 5.9 виключити та замінити його на: "При вибутті запасів (убутку) оцінка їх вартості здійснюється у відповідності з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку згідно з обліковою політикою підприємства".  
Відхилено - веде до податкового планування та ухилення від оподаткування   
    -144- Веревський А.М.
До абзацу восьмого пункту 5.9 статті 5, після "вартості перших за часом надходжень (ФІФО)," додати "середньозваженої собівартості".  
Відхилено - веде до податкового планування   
98. е) ввести пункт 5.10 статті 5 такого змісту:      е) статтю 5 доповнити пунктом 5.10 такого змісту:  
99. "5.10. У разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.      "5.10. У разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.  
100. Цей пункт не регулює правила визначення та корегування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнанням боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 цього Закону".      Цей пункт не регулює правила визначення та коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 цього Закону".  
101. У цьому зв'язку пункт 5.10 закону, до якого вносяться зміни, вважати пунктом 5.12.      У зв'язку з цим пункт 5.10 вважати пунктом 5.11.  
102. 4. Статтю 6 викласти у такій редакції:      4. Статтю 6 викласти у такій редакції:  
103. "Стаття 6. Порядок врахування від'ємного значення об'єкту оподаткування у результатах наступних податкових періодів      "Стаття 6. Порядок врахування від'ємного значення об'єкту оподаткування у результатах наступних податкових періодів  
104. 6.1. Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкту оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення;   -145- Кабінет Міністрів України
Статтю 6 викласти у такій редакції: "6.1. Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами звітного (податкового) року з урахуванням суми амортизаційних відрахувань має від'ємне значення, дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного звітного (податкового) року. У разі непогашення від'ємного значення у наступному (податковому) році непогашену суму дозволяється врахувати у зменшення об'єкта оподаткування наступних п'яти звітних (податкових) років, але сума зменшення не може перевищувати 30 відсотків визначеного об'єкта оподаткування за відповідний рік. Для новостворених підприємств дозволяється враховувати від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду у зменшення об'єкту оподаткування в повному обсязі протягом другого, третього та четвертого року з часу утворення такого підприємства. Це правило не поширюється на підприємства, що утворились внаслідок реорганізації чи зміни власників (назви) підприємства та без відповідного оновлення або заміни протягом першого року діяльності основних виробничих фондів, вартість яких перевищує 50 відсотків до загальної суми вартості основних виробничих фондів, визначених за звичайними цінами, на дату їх заміни.  
Відхилено - дискримінує інвесторів  6.1. Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкту оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Кабінет Міністрів України має право встановлювати обмеження сум від'ємного значення, що переносяться на результати майбутніх податкових періодів, для державних некорпоратизованих (у тому числі казенних) підприємств.  
    -146- Пункт 6.1 доповнити абзацом такого змісту: "Кабінет Міністрів України має право встановлювати обмеження сум від'ємного значення, що переносяться на результати майбутніх податкових періодів, для державних некорпоратизованих (у тому числі казенних) підприємств."  Враховано    
    -147- Гіршфельд А.М.
Викласти пункт 6.1 у наступній редакції: "Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами звітного (податкового) кварталу має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення (без знака мінус) підлягає включенню до складу валових витрат наступного звітного (податкового) кварталу."  
Враховано по суті   
105. 6.2. Податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкту оподаткування, за причинами наявності такого від'ємного значення.   -148- Кабінет Міністрів України
6.2. Якщо від'ємне значення об'єкта оподаткування не погашається платником податку за рахунок одержаних ним валових доходів у порядку, визначеному у пункті 6.1 цієї статті, об'єкт оподаткування наступних звітних (податкових) років не зменшується на непогашену суму від'ємного значення об'єкта оподаткування".  
Відхилено - дискримінує сезонні виробництва та суперечить загальній політиці заохочення інвестицій  6.2. Податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкту оподаткування, за причинами наявності такого від'ємного значення.  
106. 6.3. У разі коли від'ємне значення об'єкту оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів та при цьому такий платник податку декларує валові доходи, отримані протягом таких періодів, податковий орган має право провести позачергову перевірку правильності визначення об'єкту оподаткування цим податком".   -149- Пункт 6.3 доповнити реченням у такій редакції: "В інших випадках наявність від'ємного значення об'єкту оподаткування не є достатньою підставою для проведення такої позачергової перевірки".  Враховано   6.3 У разі коли від'ємне значення об'єкту оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, податковий орган має право провести позачергову перевірку правильності визначення об'єкту оподаткування цим податком. В інших випадках наявність від'ємного значення об'єкту оподаткування не є достатньою підставою для проведення такої позачергової перевірки".  
    -150- Гіршфельд А.М.
Пункт 6.3 залишити без змін.  
Відхилено - унеможливлює контроль за штучними збитковими підприємствами   
    -151- Зубанов В.О.
Доповнити статтю 6 пунктом 6.4 такого змісту: "6.4. У разі порушення податківцями цих положень вони підлягають фінансовим санкціям відповідно до діючого законодавства".  
Відхилено    
107. 5. У статті 7:   -152- У підпункті 7.1.1 слова "платником податку" вилучити.  Враховано   5. У статті 7: а) у пункті 7.1: у підпункті 7.1.1 слова "платником податку" виключити.  
108. а) підпункт 7.1.2 вилучити.   -153- Гавриш С.Б.
Залишити підпункт у редакції чинного закону.  
Відхилено - зберігає окремий підхід до однієї з цивільно-правових операцій  підпункт 7.1.2 виключити.  
109. б) у підпункті 7.2.1:       
110. у другому реченні слова "за винятком суми валових внесків, переданих у перестрахування, отриманих (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду по договорах страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами" замінити словами: "за винятком сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), фактично сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом чи нерезидентом";   -154- Кабінет Міністрів України
Підпункт 7.2.1 викласти в такій редакції: "7.2.1. Валові доходи від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків-резидентів оподатковуються за ставкою у розмірі 3 відсотків суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою статтею 10 цього Закону. Для цілей оподаткування страхової діяльності під валовим доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами (крім договорів страхування життя), зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді".  
Враховано з уточненням редакції  б) пункт 7.2 викласти у такій редакції: "7.2. Оподаткування страхової діяльності 7.2.1. Оподатковувані доходи від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків-резидентів оподатковуються за ставкою у розмірі 3 відсотків суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою статтею 10 цього Закону. Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками - резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами (крім договорів страхування життя), зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді. 7.2.2. Облік операцій із страхування життя фізичних осіб ведеться страховиками окремо. Оподатковувані доходи страховиків-резидентів від страхування життя оподатковуються (крім доходів від операцій, здійснених за договорами довгострокового страхування життя) за ставкою у розмірі 3 відсотків. Оподатковувані доходи страховиків-резидентів отримані по договорах довгострокового страхування життя оподатковуються за ставкою 0 відсотків у разі дотримання вимог до таких договорів, встановлених пунктом 1.37 цього Закону. Для цілей оподаткування операцій із страхування життя під оподатковуваним доходом від страхування (перестрахування) життя слід розуміти суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), одержаних (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду, за договором страхування (перестрахування) життя, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді."  
    -155- Тігіпко С.Л.
Підпункт 7.2.1. статті 7 залишити в діючій редакції: "7.2.1.Валові доходи від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків-резидентів оподатковуються за ставкою три відсотки від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню податком, встановленим статтею 10 цього Закону. Для цілей оподаткування страхової діяльності під валовим доходом від страхової діяльності слід розуміти суму страхових внесків, страхових платежів або страхових премій (далі - сума валових внесків), за винятком суми валових внесків, переданих в перестрахування, отриманих (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду по договорах страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами."  
Враховано по суті   
    -156- Шепетін В.Л.
В підпункті 7.2.1 статті 7 слова "фактично сплачених" замінити на "сплачених (нарахованих)".  
Враховано    
    -157- Кабінет Міністрів України
Підпункт 7.2.2 викласти в такій редакції: "7.2.2. Облік операцій із страхування життя фізичних осіб ведеться страховиками окремо. Валові доходи страховиків-резидентів від страхування життя оподатковуються (крім доходів від операцій, здійснених за договорами довгострокового страхування життя) за ставкою у розмірі 3 відсотків. Валові доходи страховиків-резидентів отримані по договорах довгострокового страхування життя оподатковуються за ставкою 0 відсотків у разі дотримання вимог до таких договорів, встановлених пунктом 1.37 цього Закону. Для цілей оподаткування операцій із страхування життя під валовим доходом від страхування (перестрахування) життя слід розуміти суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), одержаних (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду, за договором страхування (перестрахування) життя, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) за договорами перестрахування життя, укладеними з резидентами та з нерезидентами у тому ж податковому періоді";  
Враховано з уточненням редакції   
    -158- Тігіпко С.Л.
Підпункт 7.2 викласти в редакції: "7.2.2. Облік операцій із страхування життя фізичних осіб ведеться страховиком окремо. Валові доходи від страхування життя страховиків-резидентів по договорах довгострокового страхування життя не підлягають оподаткуванню податками, встановленими підпунктами 7.2.1, 7.2.2 цієї статті та статтею 10 цього Закону. Валові доходи страховиків резидентів від страхування життя оподатковуються (крім доходів від операцій здійснених за договорами довгострокового страхування життя) за ставкою 3 відсотка. Для цілей оподаткування операцій зі страхування життя під валовим доходом від страхування (перестрахування) життя слід розуміти суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), одержаних (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду, за договором страхування (перестрахування) життя, крім суми страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) за договорами перестрахування життя."  
Враховано по суті   
111. в) у підпункті 7.2.3:       
112. слова "у загальному порядку" замінити словами "за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону";   -159- Тігіпко С.Л.
Підпункт 7.2.3. викласти в редакції: „7.2.3. Якщо страховик одержує доходи із джерел інших ніж ті, що визначені у підпунктах 7.2.1. та 7.2.2, такі доходи оподатковуються за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування). Доходи, одержані страховиком - цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму здійснених страховиком - цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (в межах часток), в яких перестраховик несе відповідальність, згідно з укладеними із страховиком - цедентом договорами перестрахування та оподатковуються у загальному порядку. Інвестиційний прибуток, отриманий страховиком від розміщення залучених коштів (крім страхування життя), оподатковується у загальному порядку. Інвестиційний прибуток, отриманий страховиком від розміщення коштів, залучених від страхування життя, не оподатковується. Для цілей цього підпункту під терміном „інвестиційний прибуток" розуміється різниця між сумою інвестиційного доходу та сумою витрат, прямо пов'язаних з його отриманням." Якщо страховик здійснює відрахування в математичні резерви по страхуванню життя, то сума інвестиційного доходу, зменшується на суму відрахувань частки інвестиційного доходу у такі математичні резерви.";  
Враховано   7.2.3. Якщо страховик одержує доходи із джерел інших ніж ті, що визначені у підпунктах 7.2.1 та 7.2.2 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування). Інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя, оподатковується у страховика в частині, яка належить страховику. Частина інвестиційного доходу, одержаного від розміщення коштів резервів із страхування життя, що належить страховику, визначається як різниця між сумою доходу, одержаного (нарахованого) від розміщення коштів резервів із страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи, які не можуть перевищувати 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу. Якщо страховик здійснює відрахування у математичні резерви із страхування життя, то сума інвестиційного доходу, що належить страховику, зменшується на суму відрахувань у такі математичні резерви, що не можуть перевищувати 85 відсотків суми інвестиційного доходу, який належить страховику. Доходи, одержані страховиком - цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму здійснених страховиком - цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком - цедентом договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному порядку, за ставкою визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. 7.2.4. У разі порушення вимог договору довгострокового страхування життя, встановлених пунктом 1.37 цього Закону, в тому числі його дострокового розірвання протягом визначеного таким пунктом граничного строку, доходи, одержані страховиком за таким договором оподатковуються за ставкою 6 відсотків у податковому періоді, в якому відбувся факт такого порушення, з нарахуванням пені на суму такого доходу, розрахованої з початку податкового періоду, наступного за податковим періодом, на який припадає отримання таких доходів страховиком, до дня їх включення до валового доходу такого страховика згідно із цим підпунктом. Якщо платник податку, який збільшив валові витрати у порядку, передбаченому підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цього Закону, достроково розриває договір довгострокового страхування життя до закінчення граничного строку, встановленого підпунктом 1.37 статті 1 цього Закону, або порушує інші вимоги, встановлені підпунктом 1.37 цього Закону, то такий платник податку зобов'язаний включити до валового доходу суму страхових платежів за таким договором за наслідками податкового періоду, на який припадає таке дострокове розірвання або порушення таких інших вимог, збільшену на суму пені, нараховану на суму таких страхових внесків, яка розраховується з початку податкового періоду, наступного за періодом, в якому такий платник податку уперше збільшив валові витрати на суму таких страхових платежів у межах такого договору, до дня подання податкової декларації за наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення таких інших вимог. При цьому викупна сума, яка повертається платнику податку страховиком, не включається до складу валових доходів такого платника податку. Штрафні санкції за заниження об'єкту оподаткування у випадках, визначених цим підпунктом, як до страховика так і до платника податку не застосовуються."  
    -160- Останній абзац пункту 7.2.3 викласти у такій редакції: "Доходи, одержані страховиком - цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму здійснених страховиком - цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком - цедентом договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному порядку, за ставкою визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону."  Враховано    
    -161- Кабінет Міністрів України
Підпункт 7.2.3. викласти в редакції: "7.2.3. Якщо страховик одержує доходи із джерел інших ніж ті, що визначені у підпунктах 7.2.1 та 7.2.2 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування). Інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя, оподатковується у страховика в частині, яка належить страховику. Частина інвестиційного доходу, одержаного від розміщення коштів резервів із страхування життя, що належить страховику, визначається як різниця між сумою доходу, одержаного (нарахованого) від розміщення коштів резервів із страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи, які не перевищують 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу. Якщо страховик здійснює відрахування у математичні резерви із страхування життя, то сума інвестиційного доходу, що належить страховику, зменшується на суму відрахувань у такі математичні резерви, що не перевищують 85 відсотків суми інвестиційного доходу, який належить страховику. Доходи, одержані страховиком - цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму здійснених страховиком - цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком - цедентом договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному порядку, за ставкою визначеною статтею 10 цього Закону."  
Враховано    
    -162- Підпункт 7.2.4. викласти в редакції: "7.2.4. У разі порушення вимог договору довгострокового страхування життя, встановлених пунктом 1.37 цього Закону, в тому числі його дострокового розірвання протягом визначеного таким пунктом граничного строку, доходи, одержані страховиком за таким договором оподатковуються за ставкою 6 відсотків у податковому періоді, в якому відбувся факт такого порушення, з нарахуванням пені на суму такого доходу, розрахованої з початку податкового періоду, наступного з а податковим періодом, на який припадає отримання таких доходів страховиком, до дня їх включення до валового доходу такого страховика згідно із цим підпунктом. Якщо платник податку, який збільшив валові витрати у порядку, передбаченому підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цього Закону, достроково розриває договір довгострокового страхування життя або порушує інші вимоги, встановлені підпунктом 1.37 цього Закону, то такий платник податку зобов'язаний включити до валового доходу суму страхових платежів за таким договором за наслідками податкового періоду, на який припадає таке дострокове розірвання або порушення таких інших вимог, збільшену на суму пені, нараховану на суму таких страхових внесків, яка розраховується з початку податкового періоду, наступного за періодом, в якому такий платник податку уперше збільшив валові витрати на суму таких страхових платежів у межах такого договору, до дня подання податкової декларації за наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення таких інших вимог. При цьому викупна сума, яка повертається платнику податку страховиком, не включається до складу валових доходів такого платника податку. Штрафні санкції за заниження об'єкту оподаткування у випадках, визначених цим підпунктом, як до страховика так і до платника податку не застосовуються".  Враховано .   
    -163- Тігіпко С.Л.
Підпункт 7.2.4. викласти в редакції: "7.2.4. У разі дострокового розірвання договору довгострокового страхування життя протягом перших 10 років його дії, непов'язаного із смертю застрахованої особи, валові доходи, одержані страховиком за такими договорами страхування за весь період їх дії, підлягають оподаткуванню за ставкою 6 відсотків за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося таке розірвання."  
Враховано по суті   
    -164- Кабінет Міністрів України
Підпункт 7.2.4. викласти в редакції: "7.2.4. У разі дострокового розірвання договору страхування життя, а також договору довгострокового страхування життя, валові доходи, одержані страховиком, за цими видами страхування підлягають оподаткуванню за ставкою в розмірі 6 відсотків".  
Враховано по суті   
113. г) у пункті 7.3:      в) у пункті 7.3:  
114. підпункт 7.3.3 викласти у такій редакції:      підпункт 7.3.3 викласти у такій редакції:  
115. "7.3.3. Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми у гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).      "7.3.3. Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).  
116. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).   -165- Абзац другий підпункту 7.3.3 після слів "в іноземній валюті" доповнити словами "протягом звітного періоду,"  Враховано   У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду, її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).  
117. Заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість заборгованості, вираженої в іноземній валюті, наступного звітного періоду визначається на підставі такого перерахунку.   -166- Абзаци третій та четвертий підпункту 7.3.3 викласти у такій редакції: "Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), у залежності від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення)"  Враховано   Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.  
118. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини) у випадку, визначеному частиною другою цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості у випадку, визначеному частиною третьою цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), у залежності від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).      У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), у залежності від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).  
119. У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.      У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.  
120. Для цілей цього підпункту під терміном „заборгованість" розуміється:      Для цілей цього підпункту під терміном „заборгованість" розуміється:  
121. основна сума фінансового кредиту або вартість об'єкту фінансового лізингу;   -167- Після слів "фінансового кредиту" доповнити словами ", депозиту (вкладу)"  Враховано   основна сума фінансового кредиту, депозиту (вкладу) або вартість об'єкту фінансового лізингу;  
122. сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;      сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;  
123. основна сума зобов'язань за цінними паперами, які засвідчують відносини боргу, а також за товарними чи фондовими деривативами";   -168- Останній абзац підпункту 7.3.3 викласти у такій редакції: "балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлене нормами цього Закону";  Враховано   балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлене нормами цього Закону";  
124. підпункт 7.3.6 виключити. У цьому зв'язку підпункти 7.3.7 - 7.3.8 вважати підпунктами 7.3.6 - 7.3.7;   -169- підпункт 7.3.6 викласти у такій редакції: "7.3.6. Облік балансової вартості іноземної валюти здійснюється за оцінкою її середньозваженої вартості відповідно до правил національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку".  Враховано   підпункт 7.3.6 викласти у такій редакції: "7.3.6. Облік балансової вартості іноземної валюти здійснюється за оцінкою її середньозваженої вартості відповідно до правил національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку".  
    -170- Зубанов В.О.
Підпункт 7.3.6 викласти у наступній редакції. "7.3.6. Якщо у наступному у цей закон знову будуть внесені зміни для відображення у процесі оподаткування прибутку підприємств факту наявності позитивної або від'ємної різниці між будь-якою іноземною валютою або заборгованістю в іноземній валюті, що перебували на обліку платника податку на кінець звітного періоду і перерахованою в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, та балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості, то платники податку, зареєстровані на той час, можуть на свій розсуд використовувати або не використовувати ці нові зміни ". У цьому зв'язку підпункти 7.3.7 - 7.3.8 вважати підпунктами 7.3.6 - 7.3.7;  
Враховано по суті у пп. 7.3.3   
125. у підпункті 7.3.8 останній абзац виключити;   -171- у назві пункту 7.6 слово "торгівлі" виключити; абзац перший підпункту 7.6.1 викласти у такій редакції: "7.6.1. Платники податку ведуть окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими ніж цінні папери корпоративними правами." "У разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів або деривативів окремого виду, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеною статтею 6 цього Закону. У разі коли протягом звітного періоду доходи, отримані (нараховані) платником податку у зв'язку із продажем (відчуженням) цінних паперів або деривативів окремого виду, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії платником податків корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотнього викупу або погашення таким платником податку. "  Враховано   у підпункті 7.3.8 останній абзац виключити; г) У пункті 7.6: у назві пункту слово "торгівлі" виключити; Підпункти 7.6.1 і 7.6.2 викласти у такій редакції: "7.6.1. Платники податку ведуть окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими ніж цінні папери корпоративними правами.  
126. д) абзац другий підпункту 7.6.1 викласти у такій редакції:       
127. "У разі коли протягом звітного року витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітного року, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх звітних періодів від таких операцій."   -172- Гіршфельд А.М.
Пункт 7.6.1 залишити без змін.  
Враховано по суті  У разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів або деривативів окремого виду, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеною статтею 6 цього Закону. У разі коли протягом звітного періоду доходи, отримані (нараховані) платником податку у зв'язку із продажем (відчуженням) цінних паперів або деривативів окремого виду, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії платником податків корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотнього викупу або погашення таким платником податку. 7.6.2. Норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій." Абзац перший підпункту 7.6.4 після слова "отриману" доповнити словом " (нараховану)"; підпункт 7.6.6 виключити.  
    -173- Шепетін В.Л.
Підпункт 7.6.1 статті 7 викласти в наступній редакції: "7.6.1. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону."  
Відхилено - не має відношення до цієї норми   
    -174- підпункт 7.6.2 викласти у такій редакції: "7.6.2. Норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій. "  Враховано    
    -175- У пункті 7.6.4 після слова "отриману" вставити слово "нараховану".  Враховано    
    -176- Підпункт 7.6.6 виключити.  Враховано    
128. е) у підпункті 7.7.3:      д) у підпункті 7.7.3: цифри „7.8.6-7.8.8" замінити цифрами „7.8.6, 7.8.7, 7.8.9";  
129. цифри „7.8.6-7.8.8" замінити цифрами „7.8.6, 7.8.8, 7.8.10";       
130. є) у пункті 7.8:      е) у пункті 7.8:  
131. підпункт 7.8.1 доповнити словами такого змісту:      підпункт 7.8.1 доповнити словами: "а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні".  
132. "а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, чи ні";   -177- Кабінет Міністрів України
Викласти підпункт 7.8.1 у такій редакції: "7.8.1. У разі прийняття рішення щодо виплати (нарахування) дивідендів, емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власникові таких корпоративних прав пропорційно його частці у статутному фонді підприємства - емітента таких корпоративних прав. Виплата дивідендів здійснюється лише в грошовій формі, крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту. Виплата (перерахування) дивідендів на частку корпоративних прав, що належить державі, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".  
Відхилено    
    -178- У підпункті 7.8.1 слово "бухгалтерського" замінити словом "податкового".  Враховано    
133. підпункти 7.8.2 - 7.8.8 викласти у такій редакції:      підпункти 7.8.2 - 7.8.8 замінити підпунктами 7.8.2 - 7.8.9 такого змісту:  
134. "7.8.2 Крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цієї статті, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету попередній податок на прибуток у розмірі 30 відсотків, нарахованих на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений податок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.   -179- Викласти підпункт 7.8.2 у такій редакції: "7.8.2 Крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету попередній податок на прибуток у розмірі 30 відсотків, нарахованих на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений податок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для податкового нарахування згідно з абзацом першим цієї статті, є вартість такої виплати, розрахована за правилами визначення звичайної ціни".  Враховано   "7.8.2 Крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету попередній податок на прибуток у розмірі 30 відсотків, нарахованих на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений податок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для податкового нарахування згідно з абзацом першим цієї статті, є вартість такої виплати, розрахована за правилами визначення звичайної ціни.  
    -180- Кабінет Міністрів України
Викласти підпункт 7.8.2 у такій редакції: "7.8.2. Платник податку, який виплачує дивіденди своїм акціонерам (власникам), за винятком нерезидентів і на частку корпоративних прав, що належить державі, нараховує та утримує податок на дивіденди у розмірі 15 відсотків нарахованої суми виплат за рахунок таких виплат незалежно від того, є емітент платником податку на прибуток, чи ні. Зазначений податок вноситься до бюджету до (або) одночасно з виплатою дивідендів."  
Відхилено    
135. Обов'язок із нарахування та сплати попереднього податку за визначеною цим підпунктом ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку, іншої ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників податку за ставкою, встановленою підпунктом 10.2.3 цього пункту).   -181- Гіршфельд А.М.
У підпункті 7.8.2 абзац 2 виключити.  
Відхилено   Обов'язок із нарахування та сплати попереднього податку за визначеною цим підпунктом ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку, іншої ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників податку за ставкою, встановленою підпунктом 10.2.3 цього пункту).  
136. Це правило поширюється також на некорпоратизовані казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.   -182- Абзац третій підпункту 7.8.2 після слів "також на" доповнити словом "державні"  Враховано   Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.  
137. 7.8.3. Платник податку - емітент корпоративних прав, казенне чи муніципальне підприємство (далі - платник податку) зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму податку на прибуток підприємств, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим пунктом 7.2 цієї статті чи пунктом 10.2 статті 10 цього Закону.   -183- Кабінет Міністрів України
Викласти підпункт 7.8.3 у такій редакції: "7.8.3. Податок на дивіденди, передбачений підпунктом 7.8.2 цього пункту, не сплачується у разі виплати (нарахування) дивідендів на частку корпоративних прав, що належать державі, а також у разі виплати (нарахування) дивідендів на користь інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній та інших фінансових установ, які згідно із законодавством залучають кошти інвесторів, страхувальників чи у вигляді пенсійних відрахувань з метою їх подальшого розміщення та управління. У разі виплати фізичним особам (інвесторам) доходів, страхових чи пенсійних виплат, оподаткування таких доходів здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законодавством."  
Враховано частково у п.п 7.8.5  7.8.3. Платник податку - емітент корпоративних прав, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму податку на прибуток підприємств, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим пунктом 7.2 цієї статті чи пунктом 10.2 статті 10 цього Закону.  
138. 7.8.4. У разі коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення, сума податку на прибуток підприємств, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від'ємного значення. У разі коли сума податку на прибуток підприємств, попередньо сплаченого протягом звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного періоду, - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів до повного її погашення.   -184- Кабінет Міністрів України
Викласти підпункт 7.8.4 у такій редакції: "7.8.4. Платіжний документ, який надається платником податку банківській установі, що його обслуговує, повинен відображати суму дивідендів, що підлягають виплаті, а також утриману суму податку на дивіденди. Банківська установа не має права приймати до виконання платіжний документ про виплату дивідендів, якщо платник податку не надає банківській установі платіжне доручення на перерахування податку з дивідендів до бюджету або копію платіжного документа про сплату податку на дивіденди."  
Відхилено   7.8.4. У разі коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення, сума податку на прибуток підприємств, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від'ємного значення. У разі коли сума податку на прибуток підприємств, попередньо сплаченого протягом звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного періоду, - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів до повного її погашення.  
139. 7.8.5. Попередній податок на прибуток підприємств, передбачений підпунктом 7.8.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих (випущених) підприємством, яке нараховує дивіденди, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді підприємства-емітента, незалежно від того чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів) чи ні.   -185- Кабінет Міністрів України
Викласти підпункт 7.8.5 у такій редакції: "7.8.5. У разі виплати дивідендів у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих підприємством, яке нараховує дивіденди, податок на дивіденди нараховується в порядку, передбаченому підпунктом 7.8.2 цього пункту."  
Відхилено   7.8.5. Попередній податок на прибуток підприємств, передбачений підпунктом 7.8.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих (випущених) підприємством, яке нараховує дивіденди, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді підприємства-емітента, незалежно від того чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів) чи ні, а також у разі виплат дивідендів на користь інститутів спільного інвестування.  
    -186- Підпункт 7.8.5 доповнити словами: " а також у разі виплат дивідендів на користь інститутів спільного інвестування."  Немає висновку    
    -187- Оніщук М.В.
У підпункті 7.8.5 після слів "у разі виплати дивідендів" додати слова "платникам єдиного податку".  
Відхилено    
140. 7.8.6. Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу валового доходу (крім постійних представництв нерезидентів).   -188- Пункт 7.8.6 викласти у такій редакції: "7.8.6. Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу валового доходу (крім постійних представництв нерезидентів). Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом з джерелом їх виплати від нерезидента або іншої особи, що згідно із законодавством звільнена від сплати цього податку або сплачує цей податок за ставками або у спосіб, відмінний від загальних, то платник податку включає суму отриманих дивідендів до складу валового доходу за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів. При виплаті дивідендів на користь нерезидентів, використовуються норми статті 13 цього Закону. Порядок оподаткування дивідендів, що отримуються фізичними особами, визначається за правилами, встановленими законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб".  Враховано   7.8.6. Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу валового доходу (крім постійних представництв нерезидентів). Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом з джерелом їх виплати від нерезидента або іншої особи, що згідно із законодавством звільнена від сплати цього податку або сплачує цей податок за ставками або у спосіб, відмінний від загальних, то платник податку включає суму отриманих дивідендів до складу валового доходу за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів. При виплаті дивідендів на користь нерезидентів, застосовуються норми статті 13 цього Закону. Порядок оподаткування дивідендів, що отримуються фізичними особами, визначається за правилами, встановленими законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб.  
    -189- Оніщук М.В.
У підпункті 7.8.6 після слів "крім постійних представників" додати слова "та юридичних осіб - резидентів, які отримують дивіденди від платників єдиного податку".  
Відхилено    
141. 7.8.7. Додатково до правил, встановлених цим пунктом, при виплаті дивідендів на користь фізичних осіб - резидентів, емітент корпоративних прав нараховує, утримує та вносить до відповідного бюджету прибутковий податок з громадян (податок з доходів фізичних осіб) у розмірі 15 відсотків від суми виплати за її рахунок до або під час такої виплати у порядку, визначеному законом. Платіжне доручення на виплату таких дивідендів приймається банками виключно при наявності доручення на перерахування такого додаткового податку.   -190- Підпункт 7.8.7 у запропонованій редакції виключити як такий, що не стосується цього Закону  Враховано    
    -191- Веревський А.М.
Пункт 7.8.7 виключити.  
Враховано    
142. 7.8.8. Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями (іншими корпоративними правами), які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу валових витрат платника податку, та не підлягає попередньому оподаткуванню згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту.   -192- Кабінет Міністрів України
Підпункт 7.8.8 виключити  
Відхилено - веде до податкового планування  7.8.7. Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями (іншими корпоративними правами), які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу валових витрат платника податку, та не підлягає попередньому оподаткуванню згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту. При цьому така виплата не оподатковується за правилами, визначеними цією статтею для виплати дивідендів.  
    -193- Підпункт 7.8.8 доповнити таким абзацом: "При цьому така виплата не оподатковується за правилами, визначеними цією статтею для виплати дивідендів."  Враховано    
    -194- Гіршфельд А.М.
Пункт 7.8.8 виключити і залишити в попередній редакції.  
Відхилено - дискримінує отримувачів дивідендів   
    -195- Гіршфельд А.М.
Пункт 7.8.8 діючої редакції Закону доповнити словами: "При цьому це не вважається виплатою дивідендів."  
Враховано    
143. 7.8.9. Сума податку на прибуток підприємств, попередньо сплачена при нарахуванні дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього Закону або міжнародних договорів України.   -196- Гіршфельд А.М.
Пункт 7.8.10 виключити.  
Відхилено - призводить до ухилення від оподаткування та організації штучних банкрутств  7.8.8. Сума податку на прибуток підприємств, попередньо сплачена при нарахуванні дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього Закону або міжнародних договорів України.  
144. 7.8.10. У разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від'ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою дивідендів."   -197- Кабінет Міністрів України
Викласти підпункт 7.8.7 у такій редакції: "7.8.7. Якщо внаслідок ліквідації підприємства платник податку - власник корпоративних прав, емітованих таким підприємством, одержує кошти або майно, вартість яких перевищує первісну вартість корпоративних прав, сума перевищення включається до валового доходу такої особи".  
Відхилено   7.8.9. У разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від'ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою дивідендів.  
    -198- Зубанов В.О.
Підпункт 7.8.7 проекту змін викласти у такій редакції: 7.8.7. При виплаті дивідендів на користь фізичних осіб - резидентів, емітент корпоративних прав не нараховує, та не утримує податок з громадян (податок з доходів фізичних осіб).  
Враховано по суті цього податку   
145. ж) у пункті 7.9:   -199- У абзаці третьому підпункту 7.9.1 пункту 7.9: після слів "шляхом емісії (випуску) облігацій" виключити слово "векселів"; після слів "шляхом погашення облігацій, виключити слово "векселів";  Враховано   є) у пункті 7.9: у абзацах третіх підпунктів 7.9.1 і 7.9.2 слово "векселів" виключити;  
146. у абзаці четвертому підпункту 7.9.1:      у абзацах четвертих підпунктів 7.9.1 і 7.9.2 слова "лізингу (оренди)" виключити та доповнити абзаци такими словами: "з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту";  
147. слова "лізингу (оренди)" вилучити, доповнити абзац словами такого змісту: "з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту";   -200- у абзаці третьому підпункту 7.9.2 пункту 7.9: після слів "шляхом погашення (викупу) облігацій" виключити слово "векселів"; після слів "шляхом придбання облігацій", виключити слово "векселів".  Враховано    
148. у абзаці четвертому підпункту 7.9.2 виключити слова "лізингу (оренди)", доповнити абзац словами такого змісту: "з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту";       
149. ввести підпункт 7.9.6 такого змісту:   -201- Васадзе Т.Ш.
Підпункт 7.9.6 виключити.  
Відхилено - виключення пункту призведе до значних правових колізій  доповнити пункт підпунктом 7.9.6 такого змісту:  
150. "7.9.6. Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку:   -202- Зубанов В.О.
Підпункт 7.9.6 виключити.  
Відхилено   "7.9.6. Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку:  
151. передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень;      передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень;  
152. передання майна у фінансовий лізинг (оренду), для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними статтею 8 цього Закону для їх продажу, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без врахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У разі коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкту орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшену на суму нарахованої амортизації. У разі коли вартість об'єкту фінансового лізингу, що вперше вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою вартості витрат на його придбання або спорудження, податковий орган має право провести позачергову перевірку для визначення рівня звичайної ціни;   -203- Кабінет Міністрів України
В абзаці третьому підпункту 7.9.6 пункту 7.9 після слів "нарахованої амортизації" доповнити словами "згідно з нормами статті 8 цього Закону".  
Враховано   передання майна у фінансовий лізинг (оренду), для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними статтею 8 цього Закону для їх продажу, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без врахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У разі коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкту орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшену на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами статті 8 цього Закону. У разі коли вартість об'єкту фінансового лізингу, що вперше вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою вартості витрат на його придбання або спорудження, податковий орган має право провести позачергову перевірку для визначення рівня звичайної ціни;  
153. передання в оренду житлового фонду або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу";      передання в оренду житлового фонду або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу.";  
154. з) у пункті 7.11:   -204- Нощенко М.П.
Абзац "з" пункту 5 доповнити другим абзацом у такій редакції: "абзац "б" підпункту 7.11.1 викласти у такій редакції: "б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями; громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно з Законом України "Про об'єднання громадян"; науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками, музеями-заповідниками;"  
Враховано по суті у змісті п. 7.11 діючого Закону  з) у пункті 7.11:  
155. підпункти 7.11.2 - 7.11.6 доповнити частиною такого змісту:      підпункти 7.11.2 - 7.11.6 доповнити абзацом такого змісту:  
156. "дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, які набрали чинності, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін";   -205- Беспалий Б.Я.
У першому абзаці після тексту "умов міжнародних договорів" текст "які набрали чинності" замінити текстом "згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України".  
Враховано   "дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін."; у підпункті 7.11..9 слова і цифри " визначених відповідними підпунктами 7.11.2-7.11.7" замінити словами і цифрами "визначених підпунктом 7.11.5"; слова і цифри "за ставкою 30 відсотків" замінити словами і цифрами "за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону,"  
    -206- У підпункті 7.11..9 слова і цифри " визначених відповідними підпунктами 7.11.2-7.11.7" замінити словами і цифрами "визначених підпунктом 7.11.5"; слова і цифри "за ставкою 30 відсотків" замінити словами і цифрами "за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону,"  Враховано    
    -207- Нощенко М.П.
Абзац "з" пункту 5 п'ятим абзацом у такій редакції: "підпункт 7.11.11 викласти у такій редакції: "7.11.11. У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані правонаступникам або зараховані до доходу бюджету у порядку, передбаченому діючим законодавством та Статутом цієї організації."; Абзаци 5-8 вважати відповідно абзацами 6-9.  
Відхилено , оскільки норма не розглядається цим проектом   
157. підпункт 7.11.12 доповнити реченням такого змісту:      підпункт 7.11.12 доповнити абзацом такого змісту:  
158. "Набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її первісній реєстрації. Перереєстрація такої неприбуткової організації за рішенням податкового органу або іншого органу виконавчої влади згідно із законом, здійснюється без справляння будь-якої плати з такої неприбуткової організації";   -208- Підпункт 7.11 після слів "неприбуткової організації" доповнити словами "у випадках, передбачених "  Враховано   "Набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її первісній реєстрації. Перереєстрація такої неприбуткової організації у випадках, передбачених законом, здійснюється без справляння будь-якої плати з такої неприбуткової організації.";  
159. абзац третій підпункту 7.11.13 викласти у такій редакції:      абзац третій підпункту 7.11.13 викласти у такій редакції:  
160. "Під терміном "основна діяльність" розуміється діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (додаткові пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою. До основної діяльності не включаються операції з надання товарів (послуг) неприбутковими організаціями, визначеними у частинах "в" -"д" підпункту 7.11.1 цього пункту, особам, іншим ніж засновники (члени, учасники) таких організацій. Кабінет Міністрів України може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг, у разі коли такий продаж загрожує або протирічить правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком, та надають аналогічні товари (послуги) про таке порушення. Статутні документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний перелік видів їх діяльності.   -209- Беспалий Б.Я.
Пункт 7.13 статті 7 доповнити підпунктом 7.13.7 такого змісту "Звільняються від оподаткування кошти, отримані закладом освіти, незалежно від форми власності, як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг"  
Враховано у п. 7.11 діючого Закону  "Під терміном "основна діяльність" слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (додаткові пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою. До основної діяльності не включаються операції з надання товарів (послуг) неприбутковими організаціями, визначеними у частинах "в" -"д" підпункту 7.11.1 цього пункту, особам, іншим ніж засновники (члени, учасники) таких організацій. Кабінет Міністрів України може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг, у разі коли такий продаж загрожує або суперечать правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком, та надають аналогічні товари (послуги), про таке порушення. Статутні документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний перелік видів їх діяльності."  
    -210- Нощенко М.П.
У пункті 5 вставити абзац "і" такого змісту: "і) у першому реченні пункту 7.20 вираз "7.11-7.13, 7.19 цієї статті" замінити на "7.11, 7.13, 7.19 цієї статті".  
Відхилено - веде до відмивання коштів   
161. 6. У статті 8:   -211- абзац п'ятий підпункту 8.1.2 викласти у такій редакції: "капітальні поліпшення якості земель, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі."  Враховано   6. У статті 8: а) у підпункті 8.1.2 пункту 8.1: абзац шостий викласти у такій редакції: "капітальні поліпшення якості земель, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.";  
162. а) підпункт 8.1.2 пункту 8.1 доповнити частинами такого змісту:   -212- Гіршфельд А.М.
Виключити зміни до пункту 8.1.2 з тексту законопроекту  
Відхилено - відтворює невизначеність в оподаткуванні прибутку від торгівлі землею та призводить до створення класичних латифундистів   
163. "Платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкту власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку має право зменшити суму валового доходу, отриманого внаслідок такого продажу, на суму витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкту власності. У разі коли витрати, понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкту власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не включається до складу валових витрат та покривається за рахунок власних джерел платника податку.   -213- Абзац перший підпункту 8.1.2 виключити та відобразити у пункті 8.9 цієї статті  Враховано    
164. При продажі землі, отриманої у власність в процесі приватизації, платник податку має право зменшити суму отриманого доходу на суму оціночної вартості такої землі, визначеної згідно зі встановленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіциентів її функціонального використання.   -214- Абзац другий підпункту 8.1.2 виключити та відобразити у пункті 8.9 цієї статті.  Враховано    
165. У разі коли об'єкт нерухомого майна (нерухомість) придбається платником податку разом із землею, яка знаходиться під таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення функціонального використання такого об'єкту нерухомості, амортизації підлягає сукупна вартість такого основного фонду та такої землі";   -215- Абзац третій підпункту 8.1.2 виключити та відобразити у пункті 8.9 цієї статті.  Враховано    
    -216- Кабінет Міністрів України
В абзаці восьмому підпункту 8.1.4 пункту 8.1 цифри і слово "2 і 3" замінити цифрами і словом "2, 3, 4, 5 і 6";  
Відхилено - суперечить політиці підтримки фондоміських підприємств та заохоченню інвестиційній діяльності в Україні;   
166. б) у частині першій підпункту 8.2.1 пункту 8.2 слова "що використовуються" замінити словами "що призначаються платником податку для використання";   -217- Кабінет Міністрів України
Підпункт 8.2.2 пункту 8.2 викласти у такій редакції: "8.2.2. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування); група 2 - передавальні пристрої, в тому числі, будівлі і споруди магістрального трубопровідного транспорту та будівлі і споруди ліній зв'язку і передач, пристрої розподілу електроенергії та керувальне обладнання, судна, залізничні локомотиви та рейковий рухомий склад, повітряні та космічні літальні апарати; група 3 - меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 4 - інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичного оброблення інформації; група 5 - транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі; група 6 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2, 3, 4 і 5";  
Відхилено - ускладнює ведення податкового обліку  б) у пункті 8.2: у абзаці першому підпункту 8.2.1 слова "що використовуються" замінити словами "що призначаються платником податку для використання"; у підпункті 8.2.2: абзац другий доповнити словами "вартість капітального поліпшення землі"; у абзаці третьому: слова "включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи телефони, мікрофони і рації"; виключити; у абзаці четвертому слово і цифри "1 і 2" замінити словом і цифрами "1, 2 і 4"; доповнити підпункт абзацом п'ятим такого змісту: "група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)";  
    -218- Абзац другий доповнити словами "вартість капітального поліпшення землі";  Враховано    
    -219- Скудар Г.М.
У пункті 8.2.2: з абзацу 3 виключити слова: "включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації"; у четвертому абзаці замість цифр "1 і 2" увести цифри "1, 2 і 4"; увести абзац 5: "група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмного забезпечення, вартість якого перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)";  
Враховано по суті   
167. в) у пункті 8.3:      в) у пункті 8.3:  
168. підпункт 8.3.1 викласти у редакції:      підпункти 8.3.1 і 8.3.2 викласти у такій редакції:  
169. 8.3.1. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.   -220- Кабінет Міністрів України
Підпункт 8.3.1 пункту 8.3 викласти в такій редакції: "8.3.1. Сума амортизаційних відрахувань звітного року, щодо якого проводяться розрахунки, визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового року."  
Враховано частково   8.3.1. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).  
    -221- Підпункт 8.3.1 після слів "звітного періоду" додати слова " (далі - розрахункові квартали)"  Враховано    
170. Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.   -222- Кабінет Міністрів України
"Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів)."  
Враховано частково   Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.  
    -223- Пустовойтенко В.П.
У другому абзаці підпункту 8.3.1 пункту 8.3 слова "до вартості груп основних фондів" замінити словами "до балансової вартості груп основних фондів".  
Враховано    
171. Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).      Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).  
172. підпункт 8.3.2 викласти у редакції:       
173. "8.3.2. Балансова вартість групи основних фондів (окремого фонду групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:   -224- Гіршфельд А.М.
З пункту 8.3.2 виключити слова " (окремого фонду групи 1)", бо цього терміну взагалі не існує, тобто фраза є юридично некоректною.  
Відхилено   8.3.2. Балансова вартість групи основних фондів (окремого фонду групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:  
    -225- Кабінет Міністрів України
Підпункт 8.3.2 пункту 8.3 викласти в такій редакції: "8.3.2. Балансова вартість групи основних фондів (окремого фонду групи 1) на початок розрахункового року визначається за формулою: Б (а) = Б (а-1) + П (а-1) - В (а-1) - А (а-1), де Б (а) - балансова вартість групи (окремого фонду групи 1) на початок розрахункового року; Б (а-1) - балансова вартість групи (окремого фонду групи 1) на початок року, що передував розрахунковому; П (а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом року, що передував розрахунковому;"  
Відхилено -суперечить політиці підтримки фондоємних підприємств   
174. Б (а) = Б (а-1) + П (а-1) - В (а-1) - А (а-1), де      Б (а) = Б (а-1) + П (а-1) - В (а-1) - А (а-1), де  
175. Б (а) - балансова вартість групи (окремого фонду групи 1) на початок розрахункового кварталу;      Б (а) - балансова вартість групи (окремого фонду групи 1) на початок розрахункового кварталу;  
176. Б (а-1) - балансова вартість групи (окремого фонду групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;      Б (а-1) - балансова вартість групи (окремого фонду групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;  
177. П (а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом кварталу, що передував розрахунковому;   -226- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
Абзац 5 пункту 8.3.2 викласти у такій редакції: „П (а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, реконструкцій, модернізацій (капітального ремонту з модернізацією) та інших поліпшень основних фондів, крім витрат, віднесених на валові витрати згідно підпункту 8.7.1".  
Враховано по суті  П (а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;  
178. В (а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого фонду групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;   -227- Кабінет Міністрів України
"В (а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого фонду групи 1) протягом року, що передував розрахунковому;  
Відхилено   В (а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого фонду групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;  
179. А (а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.   -228- Кабінет Міністрів України
А (а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував розрахунковому". 2) В абзаці першому підпункту 8.4.8 слово "ліквідації" замінити словами "вимушеної заміни";  
Відхилено   А (а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому. Абзаци п'ятий та шостий підпункту 8.3.3 виключити. У зв'язку з цим абзац сьомий вважати п'ятим;  
    -229- абзаци 4 -5 підпункту 8.3.3 виключити  Враховано    
    -230- Кабінет Міністрів України
У підпункті 8.3.4 слово і цифру "групи 1" в усіх відмінках замінити словом і цифрами "груп 1 і 2" у відповідному відмінку;  
Відхилено -суперечить політиці підтримки фондомістких підприємств   
    -231- Кабінет Міністрів України
Підпункти 8.3.5 і 8.3.7 викласти у такій редакції: "8.3.5. Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 3, 4, 5 і 6 ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів. Платник податку має право самостійно визначити дату включення до вартості групи основних фондів вартість придбаних чи виготовлених основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 3, 4, 5 і 6 з метою оподаткування не ведеться (крім основних фондів, за якими проводиться нарахування прискореної амортизації), якщо платник податку не приймає іншого рішення"; "8.3.7. Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 і 2 провадиться до досягнення балансової вартості такого об'єкта у сумі 2500 гривень, а амортизація груп 3, 4 і 5 - до досягнення балансової вартості відповідної групи у сумі 500 гривень. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля";  
Відхилено - суперечить політиці підтримки фондомістких підприємств та принципам, визначеним у щорічному Посланні Президента України   
    -232- Кабінет Міністрів України
У підпункті 8.3.8 слова і цифри "груп 2 і 3" замінити словом і цифрою "групи 6";  
Відхилено - суперечить політиці підтримки фондоємних підприємств   
180. г)у підпункті 8.4:   -233- Кабінет Міністрів України
Підпункти 8.4.3, 8.4.4 і 8.4.6 викласти у такій редакції: "8.4.3. У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів груп 1 і 2 у зв'язку з їх продажем або передачею у вигляді внеску до статутного фонду юридичної особи балансова вартість груп 1 і 2 зменшується на суму балансової вартості, визначеної для цілей оподаткування такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів груп 1 і 2 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу - до валових витрат платника податку. Дохід від продажу окремих об'єктів основних фондів груп 1 і 2 та нематеріальних активів визначається виходячи з договірних цін, але не менших ніж звичайні ціни на такі основні фонди, що діяли на дату такого продажу. 8.4.4. У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 3, 4, 5 і 6 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму виручки від продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, одержаних платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості продажу основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, балансова вартість групи прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду. Дохід від продажу основних фондів груп 3, 4, 5 і 6 визначається виходячи із договірних цін, але не менших ніж звичайні ціни на такі основні фонди. У разі передачі основних фондів груп 3, 4, 5 і 6 у вигляді внеску до статутного фонду юридичної особи балансова вартість відповідної групи зменшується на суму вартості, визначену договором";  
Враховано частково по суті в інших пунктах  г)у пункті 8.4:  
181. підпункти 8.4.5 -8.4.6 викласти у редакції:      підпункти 8.4.5, 8.4.6 і 8.4.8 - 8.4.10 викласти у такій редакції:  
182. "8.4.5. У разі передачі до складу невиробничих фондів або виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України, балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.   -234- Пустовойтенко В.П.
У підпункті 8.4.5 пункту 8.4 після слів "виведення з експлуатації" включити слова: "у зв'язку з ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, консервацією".  
Відхилено - припускає можливість двозначного тлумачення  "8.4.5. У разі передачі до складу невиробничих фондів або виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 за рішенням платника податку, балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються. У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду (господарського суду).  
    -235- Підпункт 8.4.5 доповнити абзацом такого змісту: "У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду (господарського суду)."  Враховано    
183. Зворотне введення таких об'єктів до складу основних фондів здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цієї статті.      Зворотнє введення таких об'єктів до складу основних фондів здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цієї статті.  
184. 8.4.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2 і 3 за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп не змінюється.   -236- Підпункт 8.4.6 викласти у такій редакції: "8.4.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 та 4 за будь-якими причинами (крім їх продажу), балансова вартість таких груп не змінюється."  Враховано   8.4.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 за будь-якими причинами (крім їх продажу), балансова вартість таких груп не змінюється.  
    -237- Пустовойтенко В.П.
У підпункті 8.4.6 пункту 8.4 після слів "виведення з експлуатації" включити слова: "у зв'язку з ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, консервацією".  
Відхилено - припускає можливість двозначного тлумачення   
    -238- Гіршфельд А.М.
Пункт 8.4.6 залишити в попередній редакції.  
Відхилено - дискримінує платників податків   
    -239- Кабінет Міністрів України
Підпункт 8.4.6 викласти у такій редакції: "8.4.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 3, 4, 5 і 6 у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп змінюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому амортизаційні відрахування на вартість виведених з експлуатації основних фондів груп 3, 4, 5 і 6 не нараховуються.  
Відхилено - не містить економічного та фінансового змісту та дискримінує підприємства   
185. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами";   -240- Кабінет Міністрів України
Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх капітального ремонту, реконструкції або модернізації здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цього пункту";  
Відхилено - не містить економічного та фінансового змісту та дискримінує підприємства  Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами";  
    -241- Кабінет Міністрів України
У підпункті 8.4.7 цифри і слово "2 і 3" замінити цифрами і словом "3, 4, 5 і 6";  
Відхилено - не містить економічного та фінансового змісту та дискримінує підприємства   
186. підпункт 8.4.8 - 8.4.10 викласти у такій редакції:       
187. "8.4.8 У разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають знесенню або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або знесення, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:      8.4.8 У разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:  
188. а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;   -242- Кабінет Міністрів України
У абзаці "а" підпункту 8.4.8 слово і цифру "групи 1" замінити словами і цифрами "групи 1 і 2";  
Відхилено - зменшує відрахування й суперечить загальній політиці інвестування  а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;  
189. б) не змінює балансову вартість груп 2 і 3 стосовно основних фондів цих груп.   -243- Кабінет Міністрів України
У абзаці "б" підпункту 8.4.8 слова і цифри "групи 2 і 3" замінити словами і цифрами "груп 3, 4, 5 і 6";  
Відхилено - зменшує відрахування й суперечить загальній політиці інвестування  б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.  
190. 8.4.9. У разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація:   -244- Кабінет Міністрів України
В абзаці першому підпункту 8.4.9. слова: "визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту" замінити словами "вимушеної заміни";  
Відхилено - зменшує відрахування й суперечить загальній політиці інвестування  8.4.9. У разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація:  
191. а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1;   -245- Кабінет Міністрів України
У абзаці "а" підпункту 8.4.9 слово і цифру "групи 1" замінити словами і цифрами "групи 1 і 2"  
Відхилено - зменшує відрахування й суперечить загальній політиці інвестування  а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1;  
192. б) зменшує баланс відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2 і 3.   -246- Кабінет Міністрів України
В абзаці "б" підпункту 8.4.9 слова і цифри "групи 2 і 3" замінити словами і цифрами "груп 3, 4, 5 і 6"  
Відхилено - зменшує відрахування й суперечить загальній політиці інвестування  б) зменшує баланс відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.  
193. 8.4.10. У разі ліквідації окремого об'єкта основного фонду групи 1 за рішенням платника податку та наявності відповідних документів про його знищення, розібрання або перетворення іншими способами, внаслідок чого такий об'єкт не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого окремого об'єкту основних фондів включається до складу валових витрат;   -247- Кабінет Міністрів України
Підпункті 8.4.10 замінити слова "включається до складу валових витрат" словами "не включається до складу валових витрат"  
Відхилено - зменшує відрахування й суперечить загальній політиці інвестування  8.4.10. У разі ліквідації окремого об'єкта основного фонду групи 1 за рішенням платника податку та наявності відповідних документів про його знищення, розібрання або перетворення іншими способами, внаслідок чого такий об'єкт не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого окремого об'єкту основних фондів групи 1 включається до складу валових витрат." доповнити пункт підпунктом 8.4.11 такого змісту: "8.4.11. Для цілей цього пункту: до продажу основних фондів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів до статутного фонду іншої особи; до придбання основних фондів прирівнюються операції з включення таких основних фондів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим їх включенням до відповідних груп основних фондів". д) підпункт 8.6.1 пункту 8.6 викласти у такій редакції: "8.6.1. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотка; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків. Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом. Зазначене рішення: приймається платником податку до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року; доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року. Для платників податку, визнаних монополістами згідно із законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.  
    -248- Кабінет Міністрів України
У підпункті 8.4.10 слово і цифру "групи 1" замінити словами і цифрами "груп 1, 2, 3, 4, 5 і 6"  
Відхилено - зменшує відрахування й суперечить загальній політиці інвестування   
    -249- Пункт 8.4 статті 8 доповнити підпунктом 8.4.11 такого змісту: "8.4.11. Для цілей цього пункту до продажу основних фондів прирівнюються також операції з внесення таких основних фондів до статутного фонду іншої особи"; до придбання основних фондів прирівнюються операції з включення таких основних фондів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим їх включенням до відповідних груп основних фондів".  Враховано    
    -250- Скудар Г.М.
Підпункт 8.6.1 викласти у такій редакції: "8.6.1. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): а) група 1 - 2 відсотка; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків. Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом. Зазначене рішення: приймається платником податку до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року; доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року. Для платників податку, визнаних монополістами згідно із законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.  
Враховано    
    -251- Кабінет Міністрів України
Підпункт 8.6.1 викласти у такій редакції: "8.6.1. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний рік): а) група 1 - 5 відсотків; б) група 2 - 8 відсотків; в) група 3 - 25 відсотків; г) група 4 - 40 відсотків; д) група 5 - 20 відсотків; е) група 6 -15 відсотків"; б) в абзаці першому підпункту 8.6.2 і в підпункті 8.6.3 цифру "3" замінити цифрою "6";  
Відхилено - веде до зменшення амортвідрахувань з активної частини основних фондів, а отже до зниження інвестиційної активності підприємств   
194. д) доповнити підпункт 8.7.1 абзацами такого змісту:   -252- Кабінет Міністрів України
Підпункт 8.7.1 пункту 8.7 викласти у такій редакції: "8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків балансової вартості окремої групи основних фондів або балансової вартості об'єкта груп 1 і 2 на початок звітного року, за якими проводяться ремонтні роботи. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 3, 4, 5 і 6 і балансової вартості окремого об'єкта основних фондів груп 1 і 2 та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів".  
Враховано частково   е) підпункт 8.7.1 пункту 8.7 викласти у такій редакції: "8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшеннями основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу".  
    -253- Скудар Г.М.
Частину першу підпункту 8.7.1 викласти у такій редакції: "8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує десять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року."  
Враховано    
    -254- Пустовойтенко В.П.
У підпункті 8.7.1 пункту 8.7 слова "що не перевищує п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду" замінити словами " що не перевищує десять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду". Аналогічна норма передбачалася проектом Податкового кодексу, який пройшов два читання у минулому складі Верховної Ради України;  
Враховано    
    -255- Гуров В.М.
Підпункт 8.7.1 викласти у такій редакції: "Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року та витрати на ремонти основних засобів у розмірів фактичних витрат";  
Враховано по суті   
    -256- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
Абзац перший підпункту 8.7.1 доповнити реченням такого змісту: "Платники податку у яких на початок звітного періоду сукупна залишкова вартість основних фондів груп 2,3 становить 50 і менше відсотків їх первісної вартості, витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів виробничого призначення, можуть бути віднесені до валових витрат у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості основних фондів цих груп".  
Враховано для всіх платників у розрізі груп   
195. Виведення із експлуатації основних фондів будь якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або рішення Кабінету Міністрів України.   -257- Абзац викласти у такій редакції: "Виведення із експлуатації основних фондів будь якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом";  Враховано   Виведення із експлуатації основних фондів будь якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.  
    -258- Пустовойтенко В.П.
Доповнити підпункт 8.7.1 пункту 8.7 другим абзацом такого змісту: "Підприємства залізничного та авіаційного транспорту - платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів у сумі, що не перевищує 16 відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року." Абзац другий вважати третім  
Відхилено - податок не може заохочувати чи дискримінувати окремі галузі чи місцевості   
196. Проведення будь яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації";   -259- Гіршфельд А.М.
Пункт 8.7.1 доповнити абзацом у наступній редакції: "Платник податку має право у випадку реалізації інвестиційних програм, а також самоінвестування, в напрямках, визначених інвестиційною політикою Кабінету Міністрів України, та в галузях, які визначені як напрямки пріоритетного розвитку економіки держави, а також у рамках виконання інвестиційних проектів у вільних економічних зонах, одночасно віднести вартість придбаних основних засобів виробничого призначення до валових витрат, а подалі відносить до валових доходів у сумі, еквівалентної нарахованій амортизації на ці основні засоби, у випадку, коли сума коштів, інвестованих у основні засоби протягом календарного року перевищує 15 відсотків від балансової вартості групи основних засобів та перевищує 1 мільйон гривень."  
Відхилено - пропозиція веде до ухилення від оподаткування, створення несправедливих переваг у конкурентній боротьбі та збільшення доходів акціонерів або інвесторів пільговика  Проведення будь яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації.";  
    -260- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
Назву пункту 8.7 викласти у такій редакції: "8.7. Реконструкція, модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фондів".  
Відхилено - відкидає капітальний чи поточний ремонт   
197. е) увести підпункт 8.8.2 пункту 8.8 статті 8 такого змісту:      є) пункт 8.8 доповнити підпунктом 8.8.2 такого змісту:  
198. "8.8.2. У разі повернення орендарем об'єкта оперативного лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового (орендного) договору, а також у разі знищення, викрадення або зруйнування об'єкта оперативного лізингу (оренди), такий орендар користується правилами, визначеними підпунктом 8.4.8 пункту 8.4 цієї статті для заміни основних фондів. При цьому орендодавець не змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи (валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об'єкту".   -261- Кабінет Міністрів України
Підпункт 8.8.2. виключити.  
Відхилено - спотворює принцип оперативної оренди та порушує головний принцип цього податку - баланс доходів та витрат  "8.8.2. У разі повернення орендарем об'єкта оперативного лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового (орендного) договору, а також у разі знищення, викрадення або зруйнування об'єкта оперативного лізингу (оренди), такий орендар користується правилами, визначеними підпунктом 8.4.8 пункту 8.4 цієї статті для заміни основних фондів. При цьому орендодавець не змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи (валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об'єкту". ж) статтю 8 доповнити пунктом 8.9. такого змісту: "8.9. Облік операцій з землею та її капітальними поліпшеннями 8.9.1. "Платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкту власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкту власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті; У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкту власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не включається до складу валових витрат та покривається за рахунок власних джерел платника податку. 8.9.2. При продажі землі, отриманої у власність в процесі приватизації, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно зі встановленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу. 8.9.3. У разі коли об'єкт нерухомого майна (нерухомість) придбається платником податку разом із землею, яка знаходиться під таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення функціонального використання такого об'єкту нерухомості відповідно до норм, визначених законодавством, амортизації підлягає сукупна вартість такого основного фонду та такої землі за нормами, визначеними цією статтею до 1 групи основних фондів. При цьому норми підпунктів 8.9.1 - 8.9.2 та 8.9.4 цього пункту не застосовуються. 8.9.4. Якщо земля як окремий об'єкт власності продається або відчужується іншим чином, то балансова вартість окремого об'єкту 1 групи основних фондів, в якому відображалася вартість капітальних поліпшень такої землі, відноситься до валових витрат такого платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає такий продаж"  
    -262- Статтю 8 доповнити пунктом 8.9. такого змісту: "8.9. Облік операцій з землею та її капітальними поліпшеннями 8.9.1. "Платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкту власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкту власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті; У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкту власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не включається до складу валових витрат та покривається за рахунок власних джерел платника податку. 8.9.2. При продажі землі, отриманої у власність в процесі приватизації, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно зі встановленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу. 8.9.3. У разі коли об'єкт нерухомого майна (нерухомість) придбається платником податку разом із землею, яка знаходиться під таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення функціонального використання такого об'єкту нерухомості відповідно до норм, визначених законодавством, амортизації підлягає сукупна вартість такого основного фонду та такої землі за нормами, визначеними цією статтею до 1 групи основних фондів. При цьому норми підпунктів 8.9.1 - 8.9.2 та 8.9.4 цього пункту не застосовуються. 8.9.4. Якщо земля як окремий об'єкт власності продається або відчужується іншим чином, то балансова вартість окремого об'єкту 1 групи основних фондів, в якому відображалася вартість капітальних поліпшень такої землі, відноситься до валових витрат такого платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає такий продаж"  Немає висновку    
199. 7. У статті 9:      7. У статті 9:  
200. а) у пункті 9.4:      а) у пункті 9.4: слова "за звітний квартал" замінити словами "за звітний період" у відповідних відмінках;  
201. слова "за звітний квартал" замінити словами "за звітний період" у відповідних відмінках;       
202. б) абзац третій пункту 9.5 викласти у такій редакції:      б) абзац чотирнадцятий пункту 9.5 викласти у такій редакції:  
203. "Витрати, що перевищують зазначену суму, включаються до складу відповідної групи основних фондів";   -263- 8. У статті 10: перше речення абзацу другого підпункту 10.2.3 доповнити такими словами: "а також встановлює вимоги до їх капіталу, що не можуть бути меншими за вимоги, які висуваються Національним банком України до комерційних банків, що здійснюють діяльність на всій території України.";  Враховано по суті  "Витрати, що перевищують зазначену суму, включаються до складу відповідної групи основних фондів"; 8. Перше речення абзацу другого підпункту 10.2.3. пункту 10.2 статті 10 доповнити такими словами: "а також встановлює вимоги до статутного капіталу операторів, що не можуть бути меншими за ті, що висуваються Національним банком України до комерційних банків, які здійснюють діяльність на всій території України.";  
204. 9. У статті 11:      9. У статті 11:  
205. а) пункт 11.1 викласти у такій редакції:   -264- Гуров В.М.
Пункт 11.1 залишити у редакції діючого Закону.  
Відхилено - місячні авансові виплати дискримінують підприємства реального сектору економіки  а) пункт 11.1 викласти у такій редакції:  
206. "11.1 Для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.   -265- Кабінет Міністрів України
Пункт 11.1 викласти в такій редакції: "11.1 Для цілей цього Закону використовуються такі періоди: звітний (податковий) рік - період, який розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року";  
Відхилено - місячні авансові виплати дискримінують підприємства реального сектору економіки  "11.1 Для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.  
207. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.      Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.  
208. У разі коли платник податку розпочинає оподатковувані операції або формування валових витрат всередині календарного кварталу, то перший податковий період починається з кварталу, на який припадає отримання такого валового доходу або валових витрат та закінчується податковим періодом, який вважається першим оподатковуваним періодом. Якщо платник податку ліквідується, останнім податковим періодом вважається період, який починається згідно з нормами цієї статті, та закінчується днем такої ліквідації";   -266- Абзац третій пункту 11.1 викласти у такій редакції: "У разі коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду. Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим вважається період ( що закінчується днем такої ліквідації), на який припадає дата такої ліквідації"  Враховано   У разі коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду. Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим вважається період ( що закінчується днем такої ліквідації), на який припадає дата такої ліквідації";  
209. б) викласти підпункт 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 частиною у такій редакції:   -267- Гіршфельд А.М.
Пункт 11.2.3 виключити.  
Відхилено - призводить до відмивання коштів  б) підпункт 11.2.3 викласти у такій редакції:  
210. "11.2.3. Датою збільшення валових витрат при розрахунках з особами, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентами) або відповідно до законодавства сплачують податок за ставкою, нижчою ніж зазначена у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, є дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (при імпорті - послуг, супутніх чи допоміжних імпорту товарів)";   -268- Оніщук М.В.
Підпункт 11.2.3 виключити.  
Відхилено - призводить до відмивання коштів  "11.2.3. Датою збільшення валових витрат при здійсненні операцій з особами, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентами) або відповідно до законодавства сплачують податок за ставкою, нижчою ніж зазначена у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).";  
    -269- Веревський А.М.
Підпункт 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 виключити.  
Відхилено - призводить до відмивання коштів   
    -270- Беспалий Б.Я.
У підпункті 11.2.3 після тексту "або відповідно до" слово "законодавства" замінити словом "закону".  
Відхилено - у системі права існують Укази Президента України, що набрали чинності впродовж дії перехідних положень Конституції України   
    -271- Гавриш С.Б.
Залишити підпункт 11.2.3 у редакції чинного закону.  
Відхилено - пропозиція не має економічних аргументів   
    -272- Пустовойтенко В.П.
Підпункт 11.2.3. пункту 11.2., прийнятий у першому читанні в новій редакції, необхідно привести у відповідність до діючого пункту 11.3. в частині визначення дати збільшення валового доходу за наявності одержаної попередньої оплати за надані неплатниками податку в т. ч. нерезидентами послуги (роботи, товари).  
Відхилено    
    -273- Матвієнков С.А.
Бойко В.С.
Підпункт 11.2. 3 вилучити  
Відхилено    
211. в) підпункт 11.3.4 пункту 11.3 статті 11 виключити.   -274- Гавриш С.Б.
Залишити підпункт 11.3.4 у редакції чинного закону.  
Відхилено - особливий порядок оподаткування товарообмінних операцій не виправдав себе протягом 5 років  в) підпункт 11.3.4 пункту 11.3 виключити.  
212. У цьому зв'язку підпункти 11.3.5 - 11.3.6 вважати підпунктами 11.3.4 - 11.3.5;      У зв'язку з цим підпункти 11.3.5 і 11.3.6 вважати відповідно підпунктами 11.3.4 і 11.3.5;  
213. 10. У статті 12:      10. У статті 12:  
214. а) у пункті 12.1:       
215. підпункти 12.1.1 - 12.1.2 викласти у такій редакції:   -275- Гавриш С.Б.
Залишити підпункти 12.1.1, 12.1.2 у редакції чинного закону.  
Відхилено - протягом останніх 5 років з'явилися нові обставини регулювання банківського та фінансового сектору економіки  а) підпункти 12.1.1, 12.1.2, 12.1.4 і 12.1.5 пункту 12.1 викласти у такій редакції:  
216. "12.1.1 Платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах, у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду:   -276- Матвієнко П.В.
У підпункті 12.1.1 речення "Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду" доповнити словами "відбувається будь-яка з наступних подій:"  
Враховано   "12.1.1 Платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах, у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з наступних подій:  
    -277- Оніщук М.В.
У підпункті 12.1.1 після слів "якщо протягом такого звітного періоду" додати слова "відбувається будь-яка з таких подій"  
Враховано    
217. платник податку звертається до суду (господарського суду) з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про визнання його банкрутом;   -278- Матвієнко П.В.
У підпункті 12.1.1 слова "платник податку звертається до суду (господарського суду) з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про визнання його банкрутом" доповнити словами "або про стягнення заставленого майна"  
Враховано   а) платник податку звертається до суду (господарського суду) з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;  
218. зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку доарбітражного врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;      б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку доарбітражного врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;  
219. за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий надпис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).      в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий надпис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).  
220. 12.1.2. Платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий доход відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:      12.1.2. Платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий доход відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:  
221. а) суд (господарський суд) не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;      а) суд (господарський суд) не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;  
222. б) сторони договору у позасудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);      б) сторони договору у позасудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);  
223. в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) з поданням про стягнення заборгованості або про визнання покупця банкрутом.      в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) з заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.  
224. На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося зменшення валового доходу згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, до останнього дня податкового періоду, на який припадає таке збільшення валового доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з моменту такого укладення;   -279- Пустовойтенко В.П.
У другому реченні п'ятого абзацу підпункту 12.1.2 слова "зменшення валового доходу" замінити словами "збільшення валових витрат".  
Враховано   На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, до останнього дня податкового періоду, на який припадає таке збільшення валового доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди; Якщо у майбутньому (з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звертається до суду (господарського суду), то він має право збільшити валові витрати на суму оскаржуваної заборгованості.  
    -280- Пункт 12.1.2 доповнити абзацом такого змісту: "Якщо у майбутньому ( з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звертається до суду (господарського суду), то він має право збільшити валові витрати на суму оскаржуваної заборгованості."  Враховано    
225. підпункт 12.1.4 викласти у такій редакції:       
226. "12.1.4. Повідомлення про збільшення валових витрат або валового доходу, з посиланням на відповідні положення підпунктів 12.1.1 та 12.1.2 цього пункту, платник податку - продавець надає податковому органу разом з декларацією за звітний період.      12.1.4. Повідомлення про збільшення валових витрат або валового доходу, з посиланням на відповідні положення підпунктів 12.1.1 та 12.1.2 цього пункту, платник податку - продавець надає податковому органу разом з декларацією за звітний період.  
227. підпункт 12.1.5 викласти у такій редакції:       
228. "12.1.5. Платник податку-покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку доарбітражного врегулювання спорів або судом (господарським судом) чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:      12.1.5. Платник податку-покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку доарбітражного врегулювання спорів або судом (господарським судом) чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:  
229. а) або 90 календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;      а) або 90 календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;  
230. б) або 30 календарний день від дня прийняття рішення судом (господарським судом) про визнання (стягнення) такої заборгованості або її частини (вчинення нотаріусом виконавчого надпису).      б) або 30 календарний день від дня прийняття рішення судом (господарським судом) про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого надпису.  
231. Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, розповсюджуються також на випадки коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у терміни, визначені арбітражно-процесуальним законодавством.      Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у терміни, визначені господарсько-процесуальним законодавством.  
232. Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу або ні.      Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу або ні.  
233. Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.      Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.  
234. Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.      Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.  
235. Заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, об'явленого банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця так і продавця у зв'язку із таким визнанням її такою";   -281- У підпункті 12.2.1 після слів "за всіма видами кредитів" додати слова: "а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів, інших активних банківських операцій";  Враховано   Заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, об'явленого банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця так і продавця у зв'язку із таким визнанням;" б) у пункті 12.2; у підпункті 12.2.1 після слів "за всіма видами кредитів" доповнити словами "а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів, інших активних банківських операцій"; у підпункті 12.2.2: слова "Кабінетом Міністрів України" замінити словами "спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг"; слова "за кредитами (іншими видами заборгованості)" замінити словами "за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості"; у абзаці п'ятому підпункту 12.2.3 слово і цифру "статтею 3" замінити словом і цифрами "статтею 47".  
    -282- У підпункті 12.2.2 слова "Кабінетом Міністрів України" замінити словами: "спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг"; за текстом підпункту слова "за кредитами (іншими видами заборгованості)" замінити словами: "за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості";  Враховано    
    -283- У абзаці п'ятому підпункту 12.2.3 слова і цифри "статтею 3" замінити словами і цифрами "статтею 47".  Враховано    
236. б) у пункті 12.3:      в) у пункті 12.3:  
237. підпункт 12.3.1 викласти у такій редакції:   -284- Гіршфельд А.М.
Пункт 12.3.1 залишити без змін.  
Відхилено - пропозиція заохочує штучне створення компаній "метеликів"  підпункт 12.3.1 викласти у такій редакції:  
238. "12.3.1. Сума заборгованості відноситься на валові витрати кредитора, у разі, якщо строк позовної давності за відповідним договором з дебітором минув до моменту набрання чинності цим Законом.   -285- Підпункт 12.3.1 доповнити реченням такого змісту: "У цьому ж періоді дебітор збільшує свої валові витрати на таку саму суму."  Враховано   "12.3.1. Сума заборгованості відноситься на валові витрати кредитора у разі, якщо строк позовної давності за відповідним договором з дебітором минув до моменту набрання чинності цим Законом. У цьому ж періоді дебітор збільшує свої валові витрати на таку саму суму.  
239. Заборгованість, яка не може бути примусово стягнутою з дебітора у зв'язку зі спливом строків позовної давності після набрання чинності цим Законом або внаслідок укладення мирової угоди в межах процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначеної законом, не включається до складу валових витрат кредитора згідно з підпунктом 12.1.1 пункту 12.1 цієї статті та не може бути відшкодованою за рахунок його страхових резервів, а також не включається до складу валових доходів такого дебітора".      Заборгованість, яка не може бути примусово стягнутою з дебітора у зв'язку зі спливом строків позовної давності після набрання чинності цим Законом або внаслідок укладення мирової угоди в межах процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначеної законом, не включається до складу валових витрат кредитора згідно з підпунктом 12.1.1 пункту 12.1 цієї статті та не може бути відшкодованою за рахунок його страхових резервів, а також не включається до складу валових доходів такого дебітора.";  
240. Слова "арбітражний суд" за текстом статті 12 замінити словами "господарський суд" у відповідних відмінках.   -286- Беспалий Б.Я.
За текстом статті 12 виключити текст" (арбітражний суд)", а не замінювати його "господарським судом".  
Відхилено - суперечить закону про судоустрій  підпункт 12.3.3 доповнити новим абзацом такого змісту: "Якщо сукупні вимоги кредитора складають суму, меншу за 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені протягом трьох місяців після встановлення граничного строку їх погашення згідно із законом, то така сума підлягає включенню до валових витрат кредитора у відповідний період." у тексті статті 12 слова "арбітражний суд" у всіх відмінках замінити словами "господарський суд" у відповідних відмінках.  
    -287- Доповнити підпункт 12.3.3 новим абзацом такого змісту: "Якщо сукупні вимоги кредитора складають суму, меншу за 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені протягом трьох місяців після встановлення граничного строку їх погашення згідно із законом, то така сума підлягає включенню до валових витрат кредитора у відповідний період.  Враховано    
241. 11. У статті 13:      11. У статті 13:  
242. а) у частині "а" пункту 13.1 після слів "проценти" додати слова "дисконтні доходи";   -288- б) підпункт "в" викласти у такій редакції: "роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг;"  Враховано   а) у пункті 13.1: підпункт "а" після слів "проценти" доповнити словами "дисконтні доходи"; б) підпункт "в" викласти у такій редакції: "роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг;"  
    -289- Пустовойтенко В.П.
Доповнити абзац "й" пункту 13.1. після слова "послуг" словами "за винятком міжнародних перевезень вантажів" і далі по тексту.  
Відхилено - пропозиція створює невиправдані привілеї міжнародним перевізникам   
243. б) у пункті 13.2:      б) у пункті 13.2:  
244. після слів "на користь нерезидента" додати слова "або уповноваженої ним особи"; цифри "13.3-13.7" замінити цифрами "13.3-13.6";      після слів "на користь нерезидента" доповнити словами "або уповноваженої ним особи"; цифри "13.3-13.7" замінити цифрами "13.3-13.6";  
245. замість слів "зобов'язані утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів у розмірі 15 відсотків від суми такого доходу за рахунок такої виплати" записати слова: "зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати";      слова "зобов'язані утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів у розмірі 15 відсотків від суми такого доходу за рахунок такої виплати" замінити словами: "зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати";  
246. в) у пункті 13.3 абзац перший виключити; в абзаці другому виключити слова "за ставкою 30 відсотків";   -290- Пустовойтенко В.П.
Пункт 13.5. викласти у такій редакції: "Суми доходів нерезидентів, що виплачуються резидентами з їх доходів джерелом походження з України, як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковуються за ставкою шість відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок таких виплат.  
Відхилено . Немає різниці з діючою редакцією.  в) у пункті 13.3: абзац перший виключити; у зв'язку з цим абзаци другий - шостий вважати відповідно абзацами першим - п'ятим; в абзаці першому слова "за ставкою 30 відсотків" виключити; г) пункти 13.5 і 13.6 викласти у такій редакції: "13.5. Сума доходів нерезидентів, які виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту, оподатковується за ставкою шість відсотків у джерела виплати таких доходів за їх рахунок. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку або ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування або ні. 13.6. Страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (в тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином: а) при страхуванні або перестрахуванні ризику в страховиків та перестраховиків - нерезидентів, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України на підставі прилюдного оголошення рейтингів таких компаній, - не оподатковується; б) в інших випадках - оподатковуються за ставкою 15 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок. Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок"  
    -291- Пункт 13.5 викласти у такій редакції: "13.5. Сума доходів нерезидентів, які виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту, оподатковується за ставкою шість відсотків у джерела виплати таких доходів за їх рахунок. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту";  Враховано    
    -292- Кабінет Міністрів України
Статтю 13 доповнити пунктом 13.6 такого змісту: "13.6. Резиденти, які здійснюють за договорами добровільного страхування виплати нерезидентам у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на території України, сплачують податок за ставкою 15 відсотків від суми доходів нерезидентів під час здійснення таких виплат. Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від страхування ризиків, а також від наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20 відсотків від суми доходів нерезидентів під час здійснення таких виплат".  
Відхилено    
    -293- Пункт 13.6 викласти у такій редакції: "13.6. Страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (в тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином: а) при страхуванні або перестрахуванні ризику в страховиків та перестраховиків - нерезидентів, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України на підставі прилюдного оголошення рейтингів таких компаній, - не оподатковується; б) в інших випадках - за ставкою 15 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок. Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок  Враховано    
247. г) пункт 13.7 виключити, у цьому зв'язку пункти 13.8 -13.9 вважати пунктами 13.7 -13.8.      д) пункт 13.7 виключити; у зв'язку з цим пункти 13.8 і 13.9 вважати відповідно пунктами 13.7 і 13.8.  
248. 12. Виключити абзац четвертий пункту 14.1 статті 14.   -294- Гіршфельд А.М.
Абзац четвертий пункту 14.1 статті 14 залишити.  
Відхилено , оскільки для всіх платників податку строки перенесення збитків необмежені.  12. Абзац четвертий пункту 14.1 статті 14 виключити.  
249. 13. У статті 16:   -295- У пункті 16.2 цифри "16.8" виключити; Цифри "16.9" замінити на цифри "16.5"  Враховано   13. У статті 16: а) у пункті 16.2 цифри "16.8" виключити; цифри "16.9" замінити на цифри "16.5";  
250. а) абзаци перший - третій пункту 16.4 статті 16 викласти у такій редакції:      б) абзаци перший - третій пункту 16.4 викласти у такій редакції:  
251. "16.4. Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету до останнього дня строку (включаючи такий день), встановленого законом для квартального податкового періоду.   -296- Пустовойтенко В.П.
Перший абзац пункту 16.4 викласти в такій редакції: "Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету до останнього дня строку (включаючи такий день), встановленого Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для квартального податкового періоду".  
Враховано по суті  "16.4. Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду."  
252. Платники податку у строки, визначені таким законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики".      Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики".  
253. У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших не передбачених цим Законом балансів чи звітності, у тому числі при проведенні податкових перевірок. Статистична та бухгалтерська звітність подається виключно органам державної статистики згідно із законом. Це правило поширюється також на будь-які інші податки, збори чи обов'язкові платежі, включені до системи оподаткування. У цьому зв'язку платник податку не несе податкової відповідальності за затримку, неподання або неповне подання бухгалтерської звітності";   -297- Кабінет Міністрів України
Пункт 16.4 викласти в редакції: "16.4. Податок сплачується до бюджету в порядку і строки, визначені законом; Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток";  
Враховано по суті  У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших не передбачених цим Законом балансів чи звітності. Статистична та бухгалтерська звітність подається виключно органам державної статистики згідно із законом. Це правило поширюється також на будь-які інші податки, збори чи обов'язкові платежі, включені до системи оподаткування. У цьому зв'язку платник податку не несе податкової відповідальності за затримку, неподання або неповне подання бухгалтерської звітності.";  
254. б) пункти 16.7 -16.8 виключити.   -298- Кабінет Міністрів України
Пункт 16.7 викласти в такій редакції "16.7. Авансові внески з податку на прибуток сплачуються щомісяця в строки, визначені законом. Розрахунок авансових внесків здійснюється платником податку самостійно раз на рік у порядку, визначеному центральним податковим органом. У розрахунку, який подається до податкового органу одночасно з поданням річної декларації з податку на прибуток, платник податку визначає розмір місячного авансового внеску. Подання такого розрахунку прирівнюється до подання місячних розрахунків за наступні місяці і звільняє платника податку від обов'язку подавати щомісячні розрахунки. Платники податку, які придбавали торгові патенти протягом звітного року, додатково до декларації подають звіт про фінансові результати діяльності, для провадження якої придбано патент. Платники податку, які задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками попереднього року, а також новостворені суб'єкти підприємницької діяльності - платники податку протягом першого року своєї діяльності щокварталу подають до податкових органів декларацію з податку на прибуток і сплачують податок на прибуток у строки, визначені законом для квартального звітного періоду. Сплата авансових внесків за січень, лютий та березень звітного року здійснюється в розмірі авансових внесків, які сплачувались у ІV кварталі попереднього року. Платник податку має право надати податковому органу за результатами господарської діяльності уточнений розрахунок щодо сплати авансових внесків на ІІ, ІІІ і ІV квартали звітного року, якщо очікувані відхилення в бік перевищення від річної суми податку на прибуток становлять 20 відсотків, у порядку, визначеному центральним податковим органом. Уточнений розрахунок авансових внесків на ІІ, ІІІ і ІV квартали надається податковому органу до настання чергової сплати авансових внесків у ІІ, ІІІ чи ІV кварталі звітного року. За даними річної податкової декларації звітного року платник податку здійснює перерахунок належної до сплати суми податку на прибуток з урахуванням сплачених авансових внесків та сплачує податок у строки, визначені законом".  
Відхилено - місячні авансові внески призводять до зростання недоїмки підприємств, зросту їх адміністративних видатків та невизначеності в їх фінансовому плануванні   
    -299- Кабінет Міністрів України
Пункт 16.11 доповнити абзацом другим такого змісту: "Авансові внески, передбачені пунктом 16.7 цієї статті, нерезидентами не сплачуються".  
Відхилено    
255. У цьому зв'язку пункти 16.9 - 16.16 вважати пунктами 16.6 - 16.14;   -300- Пункти 16.5 - 16.8 виключити. У цьому зв'язку пункти 16.9 - 16.16 вважати пунктами 16.5 - 16.12;  Враховано   в) пункти 16.5 - 16.8 виключити. У зв'язку з цим пункти 16.9 - 16.16 вважати відповідно пунктами 16.5 - 16.12;  
256. в) в абзаці першому пункту 16.12 статті 16 слово "щоквартально" виключити;      г) в абзаці першому пункту 16.8 слово "щоквартально" виключити;  
257. г) у пункті 16.13 статті 16 виключити четвертий абзац.   -301- Шепетін В.Л.
Частину першу пункту 16.13 статті 16 виключити.  
Відхилено , оскільки ці податки утримуються у джерела виплати  д) у пункті 16.9 абзац четвертий виключити.  
258. 14. Статтю 17 викласти у такій редакції:      14. Статтю 17 викласти у такій редакції:  
259. "Стаття 17. Зарахування податку до бюджету      "Стаття 17. Зарахування податку до бюджету  
260. Податок зараховується до бюджетів за правилами, встановленими Бюджетним кодексом України.      Податок зараховується до бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України."  
261. 15. У пункті 18.3 статті 18:      15. У пункті 18.3 статті 18:  
262. а) у частині першій слова „нерезидентів, розташованих в офшорних зонах" замінити словами „нерезидентів, що мають офшорний статус" та вилучити слово „оплаченої".   -302- Кабінет Міністрів України
В абзаці першому пункту 18.3 слова "вартості цих товарів" замінити словами "оплаченої вартості цих товарів".  
Відхилено - повторює діючу норму, що ускладнює адміністрування  а) у абзаці першому слова "нерезидентів, що розташовані в офшорних зонах" замінити словами "нерезидентів, що мають офшорний статус" та слово „оплаченої" виключити.  
263. частину другу викласти у такій редакції:      б) абзац другий заміними абзацами другим та третім такого змісту:  
264. "Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, наступного за кварталом, на який припадає офіційна публікація переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України.      "Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, наступного за кварталом, на який припадає офіційна публікація переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України.  
265. Для цілей цього пункту під терміном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених частиною першою цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації";   -303- Кабінет Міністрів України
Викласти пункт 21.1 в такій редакції "21.1. Суми виявленого прихованого (заниженого) прибутку та штрафи справляються за весь час ухилення від сплати податку. Податкові органи під час здійснення контролю за повнотою обрахування податків мають право перевіряти правильність застосування цін за договорами у разі: коли договір укладено між пов'язаними особами, в тому числі з особами, які не є платниками податку, або сплачують податок на прибуток за іншими ніж платник податку ставками чи користуються податковими пільгами; товарообмінних (бартерних) операцій; виконання зовнішньоекономічних договорів; відхилення цін більше ніж на 10 відсотків у бік підвищення або в бік зниження рівня цін, що застосовуються платником податків за ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами), крім надання банківських послуг з кредитування. У разі коли застосовані сторонами договору ціни на товари (роботи, послуги) крім банківських послуг з кредитування, відхиляються в бік підвищення або в бік зниження більше ніж на 10 відсотків звичайної ціни, податковий орган має право прийняти вмотивоване рішення про донарахування податку і пені, розрахованих таким чином, якщо б результати цього договору були оцінені виходячи із застосування звичайних цін на відповідні товари (роботи, послуги). Звичайні ціни визначаються із застосуванням методів, викладених у пункті 1.20 статті 1 цього Закону. Порядок визначення звичайних цін установлюється Кабінетом Міністрів України".  
Відхилено - дублює норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами";  Для цілей цього пункту під терміном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.";  
266. ІІ. Перехідні положення      ІІ. Перехідні положення  
267. а) Поворотна фінансова допомога, надана до моменту набрання чинності цим Законом, оподатковується за правилами, які діяли на момент її надання. При цьому, якщо відповідно до роз'яснень контролюючих органів платник податку включив суми такої поворотної допомоги до складу валових доходів, такий платник податку має право включити суми такої поворотної фінансової допомоги (її частини) до складу валових витрат за результатами податкового періоду, у якому відбувається її повернення. Це правило діє до 1 січня 2004 року.      1. Поворотна фінансова допомога, надана до моменту набрання чинності цим Законом, оподатковується за правилами, які діяли на момент її надання. При цьому, якщо платник податку включив суми такої поворотної допомоги до складу валових доходів відповідно до роз'яснень контролюючих органів, такий платник податку має право включити суми такої поворотної фінансової допомоги (її частини) до складу валових витрат за результатами податкового періоду, у якому відбувається її повернення. Це правило діє до 1 січня 2004 року.  
268. б) Операції з фінансового лізингу, згідно з якими об'єкт фінансового лізингу був переданий орендарю до моменту набрання чинності цим Законом, оподатковується за правилами, які діяли на момент передання такого об'єкту або за правилами, визначеними цим Законом, за вибором лізингодавця (орендодавця).      2. Операції з фінансового лізингу, згідно з якими об'єкт фінансового лізингу був переданий орендарю до моменту набрання чинності цим Законом, оподатковується за правилами, які діяли на момент передання такого об'єкту, або за правилами, визначеними цим Законом, за вибором лізингодавця (орендодавця).  
269. в) Оподаткування бартерних операцій, якщо заключна операція не була завершена до моменту набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, що діяли до моменту такого набрання.      3. Оподаткування бартерних операцій, якщо заключна операція не була завершена до моменту набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, що діяли до моменту набрання чинності цим Законом.  
270. г) Для нарахування податкових зобов'язань при виплаті дивідендів за результатами 2001 року або попередніх років, що здійснюється після набрання чинності цим Законом, застосовуються правила, визначені цим Законом.   -304- У частині 4 цифри 2001 замінити цифрами 2002  Немає висновку   4. Для нарахування податкових зобов'язань при виплаті дивідендів за результатами 2002 року або попередніх років, що здійснюється після набрання чинності цим Законом, застосовуються правила, визначені цим Законом.  
271. д) Порядок урегулювання безнадійної заборгованості, визначений статтею 12 цього Закону, застосовується для цілей оподаткування щодо заборгованості, віднесеної до складу валових витрат продавця або до страхового резерву кредитора після набрання чинності цим Законом.   -305- Розділ ІІ Перехідні положення доповнити частинами 6 - 10 такого змісту: 6. Акцизні збори або рентні платежі, фактично нараховані платником податку до набрання чинності цим Законом та відображені в обліку, не відносяться як до валових доходів так і до валових витрат такого платника податку. 7. Податки, збори (обов'язкові платежі), нараховані до набрання чинності цим Законом, відносяться до складу валових витрат їх платника за правилами, які діяли до такого набрання чинності. 8. Визначення курсових різниць із заборгованості, яка виникла до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, діючими до такого набрання. 9. Податок встановлений абзацом першим, другим та третім пункту 13.6 статті 13 цього Закону не застосовується до затвердження та офіційної публікації Кабінетом Міністрів України вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків -нерезидентів, передбачених пунктом 13.6. 10. Норми законодавства, які визначають поняття "безнадійна заборгованість" застосовуються для цілей оподаткування з урахуванням норм цього Закону.  Враховано   5. Порядок урегулювання безнадійної заборгованості, визначений статтею 12 цього Закону, застосовується для цілей оподаткування щодо заборгованості, віднесеної до складу валових витрат продавця або до страхового резерву кредитора після набрання чинності цим Законом. 6. Акцизні збори або рентні платежі, фактично нараховані платником податку до набрання чинності цим Законом та відображені в обліку, не відносяться як до валових доходів так і до валових витрат такого платника податку. 7. Податки, збори (обов'язкові платежі), нараховані до набрання чинності цим Законом, відносяться до складу валових витрат їх платника за правилами, які діяли до такого набрання чинності. 8. Визначення курсових різниць із заборгованості, яка виникла до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, діючими до набрання чинності цим Законом. 9. Податок встановлений абзацом першим, другим та третім пункту 13.6 статті 13 цього Закону не застосовується до затвердження та офіційної публікації Кабінетом Міністрів України вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків - нерезидентів, передбачених пунктом 13.6. 10. Норми законодавства, які визначають поняття "безнадійна заборгованість" застосовуються для цілей оподаткування з урахуванням норм цього Закону.  
272. ІІІ. Прикінцеві положення      ІІІ. Прикінцеві положення  
273. а) Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2003 року.   -306- Розділ ІІІ Прикінцеві положення доповнити частиною 2 такого змісту: "2. Для забезпечення стабільного планування доходів зведеного бюджету України впродовж перехідного податкового періоду, платники податку здійснюють авансовий платіж за січень 2003 року за фактом отримання прибутку за такий місяць за правилами та у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. За наслідками 1 кварталу 2003 року платники податку сплачують цей податок за правилами, визначеними цим Законом, з урахуванням раніше сплаченого авансового платежу за січень 2003 року. У подальшому внесення податку до бюджету здійснюється у строки, встановлені законом для квартального податкового періоду, починаючи з першого кварталу 2003 року. "  Враховано   1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2003 року, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 2 та 3 цього розділу. 2. Для забезпечення стабільного планування доходів зведеного бюджету України впродовж перехідного податкового періоду, платники податку здійснюють авансовий платіж за січень 2003 року за фактом отримання прибутку за такий місяць за правилами та у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. За наслідками 1 кварталу 2003 року платники податку сплачують цей податок за правилами, визначеними цим Законом, з урахуванням раніше сплаченого авансового платежу за січень 2003 року. У подальшому внесення податку до бюджету здійснюється у строки, встановлені законом для квартального податкового періоду, починаючи з першого кварталу 2003 року. 3. У пункті 10.1 цифру "30" замінити цифрою "25", який набирає чинності з 1 січня 2004 року;  
    -307- Кириченко Л.Ф.
У статті 10: У пункті 10.1 цифру "30" замінити цифрою "20";  
Враховано частково    
274. б) Кабінет Міністрів України до 1 жовтня 2002 року забезпечує розробку нормативних актів, що випливають з цього Закону.   -308- Кабінет Міністрів України
Викласти пункт "б" у такій редакції: до 1 січня 2003 року: забезпечує розробку нормативних актів, що випливають з цього Закону; приводить свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом; забезпечує приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом; протягом трьох місяців з дати набрання чинності цим Законом подає на розгляд Верховної Ради України проекти змін до діючих законів, що випливають з цього Закону; відповідно до доручень Президента України подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо поліпшення амортизаційної політики для їх відображення в цьому Законі"  
Враховано   4. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2003 року: забезпечити розробку нормативних актів, що випливають з цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом; протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України проекти змін до діючих законів, що випливають з цього Закону; відповідно до доручень Президента України подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо поліпшення амортизаційної політики для їх відображення в цьому Законі. 5. Центральному податковому органу до 1 березня 2002 року подати на узгодження Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності проекти документів, визначених цим Законом, який зобов'язаний їх узгодити до 20 квітня такого року.  
    -309- Беспалий Б.Я.
Пункт б) викласти у такій редакції: "б) Кабінет Міністрів України до 1 грудня 2002 року: приводить свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону; забезпечує приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.  
Враховано з уточненням редакції   
    -310- Розділ ІІІ Прикінцеві положення доповнити пунктом 5 такого змісту: "!5. Центральний податковий орган до 1 березня 2002 року подає на узгодження Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності проекти документів, визначених цим Законом, який зобов'язаний їх узгодити до 20 квітня такого року."  Враховано    
    -311- Зубанов В.О.
Розділ ІІІ. "Прикінцеві положення" доповнити пунктами такого змісту: с) "Акти діючого законодавства, що застосовуються при визначенні чи використані фінансового лізингу, до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. d) Акти діючого законодавства у питаннях, що у тій чи інший мірі відносяться до поняття безнадійної заборгованості до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.  
Враховано у попередній нормі (п. 10,11 Перехідних положень)