Кількість абзаців - 19 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законів України (щодо визначення підслідності кримінальних правопорушень, досудове розслідування, яких здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ПРОЄКТ
 		    ПРОЄКТ
 
1. Закон України
 		    Закон України
 
2. Про внесення змін до деяких законів України (щодо визначення підслідності кримінальних правопорушень, досудове розслідування, яких здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань)
 		    Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підслідності кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюють слідчі органів Державного бюро розслідувань
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 		    Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. До Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст.88) такі зміни:
 		    1) частину четверту статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) викласти в такій редакції:
 
6. частини четверту статті 216 викласти в такій редакції:
 		 -1- Цимбалюк М.М.
 Частину четверту статті 216. Підслідність Кримінально процесуального кодексу України залишити без змін.
Обґрунтування:
Запропоновані проєктом доповнення, якими необґрунтовано розширюється коло підслідності ДБР, не узгоджуються з положеннями ЗУ «Про ДБР», яким на нього покладено повноваження із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, особами, посади яких віднесено до першої – третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів НАБУ; злочинів, вчинених службовими особами НАБУ, заступником Генерального прокурора – керівником САП або іншими прокурорами САП, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю НАБУ; злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених ст. 422 КК України.
Відповідна стаття профільного закону також підлягає змінам згідно з цим проєктом, що саме по собі створює дисбаланс із загальноприйнятими доктринальними положеннями, згідно з якими норма загального характеру має скеровувати напрямок формування норми спеціального характеру, а не навпаки, у тому числі, виходячи за межі предмету регулювання НПА.
Тобто, пропоновані зміни не відповідають також такій загальній засаді забезпечення верховенства права як правова визначеність закону, адже з точки зору правил нормотворчості, а не політичної волі, такий підхід йде врозріз із тими загальноприйнятими й визнаними підходами до внесення змін до законодавства, яких обґрунтовано може очікувати громадянин/суспільство.
Слушним видається коментар ГНЕУ щодо того, що відповідними змінами узагалі нівелюється концепція створення ДБР, закладена ще під час створення такої інституції.
Особливо спірним є положення щодо зміни підслідності злочинів, вчинених присяжними (тим більше, за відсутності в законі тлумачення «виконання обов'язків у суді», адже незрозуміло, чи йдеться про виконання обов'язків безпосередньо під час судового засідання) чи загалом під час того періоду, коли особа залучена до розгляду справи як присяжний З наведеного формулювання незрозуміло, чи є принаймні прив'язка до даного аспекту, а отже є ризик використання можливостей ДБР не на користь тих чи інших присяжних у резонансних справах з метою вчинення на них тиску.
Водночас з аналізу галузевих НПА не вбачається, що також рядові працівники правоохоронного органу, прокурори, інспектори ВККСУ є особами, становище яких є особливо відповідальним (вочевидь, для цього необхідне офіційне тлумачення відповідних норм, яке наразі відсутнє).
Таким чином, пропоновані норми можуть бути в подальшому правозастосуванні спрямовані на порушення принципу незалежності даних осіб, шляхом вчинення на них позапроцесуального впливу з тією чи іншою метою.
Небезпідставним є також коментар ГНЕУ: в проєкті не враховано особливостей підслідності злочинів, учинених посадовими особами, які належать до вищого корпусу державної служби (відповідно до ст. 6 ЗУ «Про державну службу».).
Таким чином, не зрозуміло, чи допущено помилку, чи злочини, вчинені ними, усвідомлено виводять за дужки підслідності ДБР, що є недостатньо зваженим, адже йдеться про посадових осіб, становище яких можна вважати особливо відповідальним.
У пояснювальній записці не наведено аргументів на користь вилучення з тексту ч. 4 ст. 216 КПК України особи, посада якої належить до категорії «А», крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності бюро України згідно з частиною п’ятою цієї статті.
У тексті проєкту застосовано вибірковий підхід до переліку й критеріїв віднесення посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування до категорії публічних діячів та службових осіб, які займають відповідальне та особливо Національного антикорупційного відповідальне становище у державі. Наприклад, це стосується переліку осіб, визначених як національні публічні діячі у п. 37 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Так, у проєкті не зазначено про керівника та заступника керівника Державного управління справами, керівників адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків; членів керівних органів політичних партій та ін.
Невизначеність критеріїв також стосується переліку осіб, визначених у Примітці до ст. 50 ЗУ «Про запобігання корупції».
У законопроєкті в пункті 3 частини четвертої вказаної статті міститься досить широке формулювання «керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, та його заступником». Така редакція вимагає конкретизації, як це зроблено в інших пунктах цієї статті.
У пункті 5 частини четвертої статті 216 КПК України передбачена можливість розслідування кримінальних правопорушень «рядового і начальницького складу правоохоронного органу». Проте у чинному законодавстві відсутнє визначення поняття «правоохоронного органу».
У пункті 5 також не вказано, що крім прокурорів органів прокуратури досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також повинно проводитись слідчими Державного бюро розслідувань. Такий само порядок повинен стосуватися Генерального прокурора (виконувачем обов’язки Генерального прокурора), його першого заступника та заступників. Описана деталізація буде сприяти більш чіткому
антикорупційної прокуратури також повинно проводитись слідчими Державного бюро розслідувань.
 		Відхилено      
7. «4. Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, вчинених:
 		 -2- Монастирський Д.А.
 У пункті 1 Розділу І слова «злочинів» та «злочини» замінити словами «кримінальних правопорушень» та «кримінальні правопорушення»;
 		Враховано   «4. Слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, крім випадків, якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, вчинених:
 
8. 1) Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, Головою та членами Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником;
 		 -3- Іонушас С.К.
Неклюдов В.М.
Мамка Г.М.
Павлюк М.В.
 Абзац 4 пункту 1 розділу І проєкту Закону після словосполучення «Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником» доповнити пунктуацією та словосполученням «, особою, посада якої належить до посади державної служби категорії "А"«;
Обґрунтування:
На теперішній час відповідно до статті 6 Закону України «Про державну службу» до посад державної служби категорії "А" (вищий корпус державної служби) належать посади: керівника Апарату Верховної Ради України та його заступників; керівника апарату (секретаріату) постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України; Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників.
Крім того відповідно до вимог примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» вказані посади державної служби категорії "А" віднесено до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у державі.
Отже, вказані посадові особи, наділені певними та вищим від інших державних службовців повноваженнями та функціями щодо забезпечення запровадження владних механізмів, а отже потребують більш кваліфікованого та спеціального розслідування у разі скоєння ними кримінального правопорушення.
Також приводиться у відповідність підслідність слідчих ДБР щодо всіх працівників правоохоронного органу.
 		Враховано   1) Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, Головою та членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Головою та членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Головою та членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Головою та державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, його першим заступником та заступником, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, Головою та членом Центральної виборчої комісії, Головою та членом Рахункової палати, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, особою, посада якої належить до посади державної служби категорії "А";
 
    -4- Кожем'якін А.А.
 Пункт 1 частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України викласти в такій редакції:
«1) вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, Головою Центральної виборчої комісії, її членом, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Головою Рахункової палати, її членом, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його першим заступником та заступниками, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, суддею, суддею Конституційного Суду України, Головою, заступником Голови, членом Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", головами місцевих державних адміністрацій, їх першими заступниками та заступниками, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п’ятою цієї статті».
Обґрунтування:
Відповідно до чинної редакції ст. 5 Закону ДБР вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування: 1) злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до першої – третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України; 2) злочинів, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених ст. 422 Кримінального кодексу України.
У законопроекті пропонується викласти зазначену норму у новій редакції, вказавши при цьому лише на те, що «Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України».
Така пропозиція є дещо сумнівною. Адже, по-перше, Закон України «Про Державне бюро розслідувань» є спеціальним законом, який визначає правовий статус вказаного органу. Що ж стосується КПК, то у нього зовсім інше призначення – визначати порядок кримінального провадження на території України (див. ч. 1 ст. 1 КПК). По-друге, запропонований проектом підхід створює негативний прецедент щодо безконтрольного та необґрунтованого розширення переліку суб’єктів, щодо яких досудове розслідування у разі вчинення ними злочинів мають здійснювати слідчі органів ДБР (як це фактично має місце у даному законопроекті).
 		Враховано частково    
    -5- Арешонков В.Ю.
Петьовка В.В.
 Пункт 1 частини 4 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України викласти в такій редакції:
«1) Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, Головою та членами Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради міністрів Автономної Республіки Крим, особою, посада якої належить до посад державної служби категорії "А" або "Б", керівником, заступником керівника державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, керівників та заступників керівників органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення;»
Обґрунтування:
Необхідність внесення поправок обґрунтована тим, що в запропонованій авторами законопроекту та прийнятій у першому читанні редакції не зазначено про підслідність ДБР злочинів, вчинених особами, які займають посади, які належать до посад державної служби категорії «А», зокрема Керівник Апарату Верховної Ради України та його заступники; керівники центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, їх заступники та інші.
Очевидно, що це не відповідає концепції ДБР як органу, що здійснює досудове розслідування злочинів, вчинених посадовцями, які обіймають особливо відповідальне становище.
З аналогічних підстав підлягають включенню до переліку й члени Ради міністрів Автономної Республіки Крим, склад яких визначено статтею 5 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» - Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, перший заступник та заступники Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим - керівник апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністри Автономної Республіки Крим, голови республіканських комітетів Автономної Республіки Крим.
З наведених міркувань підлягають включенню до переліку посади керівника, заступника керівника державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.
Станом на момент утворення ДБР, зазначені посади належали до посад ІІ та ІІІ категорії посад державної служби в редакції статті 25 Закону № 3723-ХІІ, та вчинені такими особами злочини були підслідні ДБР.
 		Враховано частково    
    -6- Батенко Т.І.
 В абзаці четвертому пункту 1 Розділу І законопроекту (щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України) слова «Рахункової палати» виключити.
Обґрунтування:
Дана поправка пропонує не поширювати підслідність Державного бюро розслідувань на голову і членів Рахункової палати, оскільки чинним законодавством їх не віднесено до осіб, що займають відповідальне або особливо відповідальне становище.
Поширення підслідності ДБР на Рахункову палату спричинить тиск на неї та втручання в її роботу, що є неприпустимим.
При цьому, Рахункова палата є контролюючим органом Верховної Ради України, і повинна зберігати незалежність у своїй роботі.
 		Відхилено    
    -7- Устінова О.Ю.
 В Розділі І законопроекту в пункті 1:
Абзац другий частини четвертої статті 216 викласти в такій редакції:
«1) Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, Головою та членами Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, особою, посада якої належить до посади державної служби категорії "А";»
 		Враховано    
    -8- Кулініч О.І.
 Абзац 5 Розділу 1 викласти в наступній редакції:
«1) Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Головою Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, Головою та членами Центральної виборчої комісії, членом Рахункової палати, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником;».
 		Враховано частково    
    -9- Фріс І.П.
 У абзаці четвертому пункту 1 Розділу І (зміни до Кримінального процесуального кодексу України) після слів і символів «Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником» доповнити словами і символами «особою, посада якої відноситься до категорії «А» (вищий корпус державної служби);».
 		Враховано частково    
9. 2) народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
 		 -10- Батенко Т.І.
 В абзаці п’ятому пункту 1 Розділу І законопроекту (щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України) слова «депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад» виключити.
Обґрунтування:
Дана поправка пропонує не поширювати підслідність Державного бюро розслідувань на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадових осіб місцевого самоврядування, посади яких віднесено до першої та другої категорій посад, оскільки чинним законодавством їх не віднесено до осіб, що займають відповідальне або особливо відповідальне становище.
 		Враховано частково   2) народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, посадовою особою місцевого самоврядування, посада якої віднесена до першої та другої категорій посад;
 
10. 3) керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, та його заступниками, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступниками, радником, помічником або уповноваженим Президента України, головою місцевої державної адміністрації, його першим заступником та заступником;
 		 -11- Осадчук А.П.
 У пункті 3 частини четвертої статті 216 в редакції проекту після слів «помічником або уповноваженим Президента України,» додати слова «Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України»;
 		Враховано редакційно   3) керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, та його заступниками, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступниками, радником, помічником або уповноваженим Президента України, радником або помічником Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, головою місцевої державної адміністрації, його першим заступником та заступником;
 
    -12- Устінова О.Ю.
 Абзац четвертий частини четвертої статті 216 викласти в такій редакції:
«3) керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, та його заступниками, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступниками, радником, помічником або уповноваженим Президента України, радником або помічником Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, головою місцевої державної адміністрації, його першим заступником та заступником;»
 		Враховано    
    -13- Осадчук А.П.
 У пункті 3 частини четвертої статті 216 в редакції проекту після слів «головою місцевої державної адміністрації, його першим заступником та заступником» додати слова «особою, посада якої належить до категорії "А"«;
 		Враховано    
11. 4) суддею, суддею Конституційного суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою та його заступником, членом та інспектором Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
 		 -14- Осадчук А.П.
 У пункті 4 частини четвертої статті 216 в редакції проекту слова «пищрисяжним (під час виконання ним обов’язків у суді)» виключити;
 		Враховано   4) суддею, суддею Конституційного Суду України, членом та інспектором Вищої ради правосуддя, членом та інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
 
    -15- Батенко Т.І.
 В абзаці сьомому пункту 1 Розділу І законопроекту (щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України) слова «суддею Конституційного суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді)» виключити.
Обґрунтування:
Дана поправка пропонує не поширювати підслідність Державного бюро розслідувань на суддів Конституційного суду України, присяжних (під час виконання ним обов’язків у суді), оскільки чинним законодавством їх не віднесено до осіб, що займають відповідальне або особливо відповідальне становище.
Врахування даної поправки дозволить не допустити незаконного тиску на присяжних, а також тиску на роботу Конституційного суду.
 		Враховано частково    
    -16- Кулініч О.І.
 Абзац 8 Розділу 1 викласти в наступній редакції
«4) суддею, суддею Конституційного суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою та його заступником, членом та інспектором Вищої ради правосуддя, членом та інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;».
Обґрунтування:
Чинна редакція статті та нововведення не містять розкриття визначення посадових осіб: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Рахункової палати, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Виходячи із складу вищезазначених державних органів, та аналогічних положень чинної редакції та нововведення, імовірно і відповідно до суті чинної редакції та проекту, мова йде про членів зазначених комісій, Голову зазначеного комітету та членів Рахункової палати.
 		Враховано    
12. 5) прокурорами органів прокуратури, Директором, заступником та працівниками Національного антикорупційного бюро України, особами рядового і начальницького складу правоохоронного органу, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником;
 		 -17- Іонушас С.К.
Неклюдов В.М.
Мамка Г.М.
Павлюк М.В.
 У абзаці 8 пункту 1 розділу І проєкту Закону словосполучення «особами рядового і начальницького складу» замінити словом «працівником».
 		Враховано   5) прокурором органів прокуратури, Директором, заступником та працівниками Національного антикорупційного бюро України, працівником правоохоронного органу, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, військовою посадовою особою вищого офіцерського складу;
 
    -18- Осадчук А.П.
 У пункті 5 частини четвертої статті 216 в редакції проекту перед словами «прокурорами органів прокуратури» додати слова «Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими»;
 		Відхилено    
    -19- Арешонков В.Ю.
Петьовка В.В.
 Пункт 5 частини 4 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України викласти в такій редакції:
«5) Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівником обласної прокуратури, керівником прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, їх першими заступниками або заступниками, керівником Київської міської прокуратури, його першим заступником або заступниками, керівником, першим заступником чи заступниками керівника окружної прокуратури, прокурором органу прокуратури, прокурором, керівником, першим заступником або заступниками керівника спеціалізованої прокуратури, Директором, заступником та працівниками Національного антикорупційного бюро України, слідчими, особами рядового і начальницького складу правоохоронного органу, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, військовими посадовими особами вищого офіцерського складу;»
Обґрунтування:
Необхідність поправок обумовлено тим, що запропонований авторами термін «прокурори органів прокуратури» є надто узагальненим, а Закон України «Про прокуратуру» не містить його визначення.
І хоча стаття 5 Закону і визначає, що функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами, в ньому відсутня норма, яка б безпосередньо визначала зміст терміну «прокурор органу прокуратури» та передбачала, що до нього належать як безпосередньо прокурори, так і особи, що обіймають адміністративні посади в органах прокуратури, в тому числі спеціалізованих прокуратурах.
Заразом дотримання принципу юридичної визначеності, зокрема вимоги якості закону, в даному випадку є вкрай важливим, адже спірне тлумачення норм КПК може зумовити виникнення сумнівів у суду щодо юрисдикції правоохоронного органу та як наслідок – щодо законності проведених ним слідчих та процесуальних дій в досудовому розслідуванні.
Тому, в законопроекті необхідно визначити чіткий перелік адміністративних (керівних) посад органів прокуратури.
Заразом підлягають включенню до даного переліку посад слідчих правоохоронних органів, оскільки не будучи віднесеними до начальницького складу, вони наділені значними владними повноваженнями в ході здійснення досудового розслідування та належать до категорії осіб, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище згідно примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VІІ.
З цих же підстав підлягають включенню до переліку й посадові особи вищого офіцерського складу.
 		Враховано частково    
    -20- Устінова О.Ю.
 Абзац шостий частини четвертої статті 216 викласти в такій редакції:
«5) прокурорами органів прокуратури, Директором, заступником та працівниками Національного антикорупційного бюро України, працівником правоохоронного органу, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником;»
 		Враховано    
13. 6) проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.».
 		 -21- Радіна А.О.
 У Розділі І законопроекту (щодо внесення змін до частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст.88), доповнити частину четверту статті 216 новим пунктом такого змісту:
«7) державним службовцем, посада якого належить до категорії «А».».
 		Враховано редакційно   6) проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), крім кримінальних правопорушень, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України»;
 
14. 2. У Законі України "Про Державне бюро розслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6, ст. 55 із наступними змінами) такі зміни:
 		    2) у Законі України «Про Державне бюро розслідувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6, ст. 55; 2020 р., № 6, ст. 33, № 47, ст. 408):
 
15. статтю 5 викласти в такій редакції:
 		    статтю 5 викласти в такій редакції:
 
16. «Стаття 5. Завдання Державного бюро розслідувань
 		    «Стаття 5. Завдання Державного бюро розслідувань
 
17. Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.».
 		 -22- Дирдін М.Є.
 У статтю 5 Законопроекту внести зміни такого змісту:
«Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, відповідно до вимог частини 4 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України».
Пояснення:
Потрібно уточнити, якою саме нормою Кримінального процесуального кодексу України регулюється питання підслідності кримінальних проваджень слідчими органів державного бюро розслідувань.
 		Відхилено   1. Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»;
статтю 14 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. Особи рядового і начальницького складу, які перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних, на час проходження служби в Державному бюро розслідувань знімаються з такого обліку і перебувають на обліку кадрів Державного бюро розслідувань»;
у частині другій статті 18:
слова «у складі Державного бюро розслідувань діє спеціальний підрозділ фізичного захисту, працівникам якого» замінити словами «особам рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань»;
доповнити абзацами другим та третім такого змісту:
«Перелік осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, яким надається право зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, затверджує Директор Державного бюро розслідувань.
Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї та спеціальних засобів особами рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань встановлює Директор Державного бюро розслідувань».
 
    -23- Кожем'якін А.А.
 Пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про державне бюро розслідувань» викласти у такій редакції:
«1) злочинів вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, Головою Центральної виборчої комісії, її членом, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Головою Рахункової палати, її членом, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його першим заступником та заступниками, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, суддею, суддею Конституційного Суду України, Головою, заступником Голови, членом Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", головами місцевих державних адміністрацій, їх першими заступниками та заступниками, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п’ятою цієї статті».
 		Відхилено    
    -24- Осадчук А.П.
 У Законі України "Про Державне бюро розслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6, ст. 55 із наступними змінами) такі зміни:
статтю 5 залишити в чинній редакції закону.
 		Відхилено    
    -25- Цимбалюк М.М.
 Абзац перший частини першої статті 5. Завдання Державного бюро розслідувань Закону України «Про Державне бюро розслідувань» викласти у такій редакції:
«Стаття 5. Завдання Державного бюро розслідувань
1. Державне бюро розслідувань здійснює свої завдання, досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності:»
 		Відхилено    
    -26- Цимбалюк М.М.
 Доповнити статтю 12. Повноваження Директора Державного бюро розслідувань Закону України «Про Державне бюро розслідувань» частиною 9-2.
«Стаття 12. Повноваження Директора Державного бюро розслідувань.
9-2) Директор Державного бюро розслідувань для зайняття посад негласних штатних працівників Державного бюро розслідувань з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю» утворює окрему конкурсну комісію з числа працівників Державного бюро розслідувань, які мають допуск до державної таємниці, та яким Директором Державного бюро розслідувань надано відповідний доступ до інформації про кандидатів на такі посади.»
 		Відхилено    
    -27- Цимбалюк М.М.
 Частину першу статті 14 Працівники Державного бюро розслідувань Закону України «Про Державне бюро розслідувань» викласти у такій редакції:
«Стаття 14. Працівники Державного бюро розслідувань.
1. До працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, негласні штатні працівники, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.
Негласними штатними працівниками можуть особи начальницького складу оперативних підрозділів Державного бюро розслідувань.
Призначення на посади негласних штатних працівників оперативних підрозділів Державного бюро розслідувань здійснюється за результатами конкурсу, який проводиться в окремо визначеному Директором Державного бюро розслідувань порядку з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю».
 		Відхилено    
    -28- Монастирський Д.А.
 Пункт 2 Розділу І доповнити новими абзацами такого змісту:
«статтю 14 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. Особи рядового і начальницького складу, які перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних, на час служби в Державному бюро розслідувань знімаються з такого обліку і перебувають у кадрах Державного бюро розслідувань»;
 		Враховано    
    -29- Монастирський Д.А.
 Пункт 2 Розділу І доповнити новими абзацами такого змісту:
у частині другій статті 18:
1) слова «у складі Державного бюро розслідувань діє спеціальний підрозділ фізичного захисту, працівникам якого» замінити словами «особам рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань»;
2) після абзацу першого доповнити новими абзацами такого змісту:
«Перелік осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, яким надається право зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, затверджує Директор Державного бюро розслідувань.
Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї та спеціальних засобів для осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань затверджується Директором Державного бюро розслідувань».
 		Враховано    
    -30- Монастирський Д.А.
 Розділ І проекту доповнити новим пунктом 3 такого змісту:
«У пункті 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 43, ст. 250) після слів «крім Апарату Верховної Ради України» доповнити словами «Державного бюро розслідувань».
 		Відхилено    
18. 2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

-31- Монастирський Д.А.
 Розділ ІІ викласти в такій редакції:
«ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 3 розділу Іцього Закону, який набирає чинності одночасно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»
 		Відхилено   2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.