Кількість абзаців - 197 Таблиця поправок


Про похоронну справу (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Закон УкраЇни      Закон УкраЇни  
1. Про похоронну справу   -1- Олійник Б.І.
Як воно звучить "похоронна" чи "поховальна справа", як точніше?  
Враховано по всьому тексту  Про поховання та похоронну справу  
    -2- Горбачов В.С.
у назві та тексті законопроекту слова "похоронна справа" змінити на слова "поховальна справа";  
Враховано редакційно    
    -3- Порошенко П.О.
Підсилити соціальну спрямованість законопроекту, зважаючи на тенденції демографічної ситуації.  
Враховано по тексту   
    -4- Оржаховський А.В.
Вважаю передчасним є відведення місця для поховання на кладовищі домашніх тварин. Варто визначитися з місцем поховання, адміністративною відповідальністю за захоронения після операційних (ампутація) та інших останків людей. Необхідно чіткіше виписати процедуру ведення книги поховань, особливо в селі, селищі. Адже можуть бути випадки коли до Рад, органів ЗАГСУ не звертаються громадяни за відповідними похоронними довідками. Останні, в своїй діяльності незалежні один від одного.  
Враховано частково у відповідних статтях   
2. Цей Закон визначає правові та організаційні засади поховання померлих громадян з наданням ритуальних послуг і реалізацією предметів ритуальної належності, а також створення, утримання та збереження місць поховань.   -5- Матвієнков С.А.
Преамбулу викласти у наступній редакції: „Цей Закон визначає загальні, правові, економічні та соціальні засади здійснення похоронної діяльності в Україні спеціально уповноваженими на те установами та юридичними особами, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи щодо проведення процедури поховання, а також гарантує достойне відношення до тіла (останків) померлого та збереження місця поховання."  
Враховано редакційно   Цей Закон визначає загальні правові засади здійснення діяльності з поховання померлих в Україні, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного відношення до тіла (останків) померлого та збереження місця поховання.  
3. Р о з д і л І      Р о з д і л І  
4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ      ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
5. Стаття 1. Поняття похоронної справи      Стаття 1. Поняття поховання  
6. Похоронна справа - діяльність, спрямована на забезпечення права громадян на поховання їх тіла чи останків, надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності, здійснення інших заходів, пов'язаних з похованням померлих, а також на створення, утримання та збереження місць поховань.   -6- Матвієнков С.А.
Стаття 1. Поняття похоронної справи. Викласти статтю у наступній редакції: „Похоронна справа - це система економічних, соціальних та господарських відносин, які реалізуються спеціально створеними установами, що здійснюють ритуальні, юридичні та інші послуги, пов'язані із створенням та експлуатацією об'єктів похоронного призначення, а також організацією і проведенням поховань." Редакційна правка  
Враховано редакційно   Поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також субєктів господарювання спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла (останків) відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих загиблих (далі - померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.  
7. Стаття 2. Терміни та їх визначення      Стаття 2. Визначення термінів  
8. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:   -7- Матвієнков С.А.
Стаття 2. Терміни та їх визначення. Викласти статтю у наступній редакції: Волевиявлення померлого - волевиявлення особи про достойне відношення до його тіла після смерті (далі - волевиявлення померлого), зокрема бажання, яке виражене в усній формі в присутності свідків або письмовій формі.  
Враховано редакційно   У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: волевиявлення громадянина щодо ставлення до його тіла (останків) після смерті - бажання, виражене в усній (у присутності свідків) або в письмовій формі, завіреній в установленому законодавством порядку; місце поховання - кладовище, крематорій, колумбарій або інша будівля чи споруда, призначена для організації поховання померлих; місце почесного поховання - спеціально відведена земельна ділянка на території кладовища чи за його межами, призначена для організації почесних поховань; могила - місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом; намогильні споруди - пам'ятні споруди, що встановлюються на могилах та увічнюють пам'ять про померлих; склеп - підземна або заглиблена в землю капітальна споруда, призначена для поховання в межах місця поховання, відведеного у встановленому порядку; урна з прахом - ємність, призначена для збереження праху померлого;  
    -8- Матвієнков С.А.
Виконання волевиявлення померлого про поховання його тіла (останків) або праху - гарантоване виконання побажання померлого, яке виражене в усній формі в присутності свідків або в письмовій формі.  
Враховано редакційно    
    -9- Матвієнков С.А.
Місце поховання - відведена відповідно з і етичними, санітарними та екологічними вимогами ділянка землі з побудованими на ній кладовищами для поховання тіл (останків) померлих, стінами скорботи для поховання урн |із прахом померлих (попелом після спалювання тіл (останків) померлих), крематоріями для спалювання тіл (останків) померлих, а також іншими будівлями та спорудами, які призначаються для проведення поховання померлого. Місця поховання можуть відноситися до об'єктів, які мають культурно-історичне значення.  
Враховано редакційно у визначенні кладовища та могили   
    -10- Матвієнков С.А.
Місце почесного поховання - місце поховання почесних осіб.  
Враховано редакційно    
    -11- Матвієнков С.А.
Могила - заглиблення в землі для поховання труни або урни.  
Враховано редакційно    
    -12- Матвієнков С.А.
Надмогильні споруди - пам'ятні споруди, які встановлюються на могилах: пам'ятники, стели, обеліски, хрести тощо.  
Враховано редакційно    
    -13- Матвієнков С.А.
Обряд - символічна церемонія, яка виконується у відповідному порядку (ритуалі).  
Враховано редакційно в терміні "поховання"   
    -14- Матвієнков С.А.
Склеп - підземна або заглиблена в землю споруда, частина споруди, визначена для поховання.  
Враховано редакційно    
    -15- Матвієнков С.А.
Урна з прахом - ємкість, в якій утримується прах померлого.  
Враховано    
9. кладовище - це відведена в установленому законодавством порядку земельна ділянка, на якій у могилах чи колумбарних нішах здійснюється поміщення трун із тілом (останками) чи урн із прахом померлих;      кладовище - відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань;  
10. колумбарій - сховище для урн із прахом померлих, яке облаштовується на спеціально відведеній земельній ділянці на території місць поховань;   -16- Матвієнков С.А.
Колумбарій - сховище для урн з прахом померлих, яке облаштовується на спеціально відведеній земельній ділянці на території місць поховань;  
Враховано редакційно   колумбарій - сховище для урн із прахом померлих;  
11. колумбарні ніші - спеціально обладнані місця на колумбарії для поховання урн із прахом померлих, які облаштовуються в мурованих стінах або на підготовлених ландшафтних ділянках;   -17- Матвієнков С.А.
Колумбарні ніші - спеціально обладнані місця на колумбарії для поховання урн з прахом померлих, які облаштовуються в мурованих стінах або на підготовлених ландшафтних ділянках;  
Враховано   колумбарні ніші - спеціально обладнані місця на колумбарії для поховання урн із прахом померлих, що облаштовуються в мурованих стінах або на підготовлених ландшафтних ділянках;  
12. крематорій - спеціальна інженерна споруда з устаткуванням, призначеним для спалювання трун із тілом (останками) померлих. Порядок функціонування крематоріїв визначають органи місцевого самоврядування;   -18- Матвієнков С.А.
Крематорій - спеціальна інженерна споруда з устаткуванням, призначеним для спалювання трун з тілом (останками) померлих. Порядок функціонування крематоріїв визначають органи місцевого самоврядування;  
Враховано частково   крематорій - спеціальна інженерна споруда з устаткуванням, призначеним для спалювання трун із тілами померлих;  
13. поховання - комплекс заходів, які здійснюються з часу смерті людини до поміщення труни з тілом (останками) чи урни з прахом у могилу чи колумбарну нішу;   -19- Матвієнков С.А.
Поховання - обрядові дії по похованню тіла (останків) померлого відповідно звичаям та традиціям, які не повинні суперечити санітарним та іншим вимогам  
Враховано редакційно   поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству;  
14. предмети ритуальної належності - вироби, які є атрибутами поховання та облаштування могили (колумбарної ніші);   -20- Матвієнков С.А.
Предмети ритуальної належності - вироби, які є атрибутами поховання та облаштування могили (колумбарної ніші);  
Враховано   предмети ритуальної належності - вироби, що є атрибутами поховання та облаштування могили (колумбарної ніші);  
15. розпорядник земельної ділянки родинного поховання - особа, яка здійснила перше поховання на відведеній земельній ділянці і має відповідне свідоцтво про смерть похованого;   -21- Бандурка О.М.
В абзаці 7 статті 2 слово розпорядник замінити на користувач земельної ділянки родинного поховання - особа, яка здійснила перше поховання на відведеній земельній ділянці і має відповідне свідоцтво про смерть похованого;  
Враховано редакційно   користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону;  
    -22- Матвієнков С.А.
Розпорядник земельної ділянки родинного поховання - особа, яка здійснила перше поховання на відведеній земельній ділянці і має відповідне свідоцтво про смерть похованого;  
Враховано редакційно    
    -23- Горбачов В.С.
у восьмому абзаці статті 2 та частини п'ятої статті 28 законопроекту слово "розпорядник" замінити на "користувач";  
Враховано    
16. ритуальні послуги - послуги, пов'язані з документальним оформленням поховання, підготовкою тіла померлого до поховання, перенесенням і транспортуванням померлого та перевезенням осіб, що супроводжують померлого, реалізацією і транспортуванням предметів ритуальної належності, намогильних споруд і колумбарних ніш, копанням та облаштуванням могили, кремацією тіла (останків) померлого, обрядом поховання, установленням склепів, колумбарних ніш і намогильних споруд.   -24- Матвієнков С.А.
Ритуальні послуги - послуги, пов'язані з документальним оформленням поховання, підготовкою тіла померлого до поховання, перенесенням і транспортуванням померлого та перевезенням осіб, що супроводжують померлого, реалізацію і транспортування предметів ритуальної належності, намогильних споруд і колумбарних ніш, копанням та облаштуванням могили, кремацію тіла (останків) померлого, обрядом поховання, установленням склепів, колумбарних ніш і намогильних споруд.  
Враховано у статті 10  ритуальні послуги - послуги, повязані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання;  
17. Стаття 3. Сфера дії Закону      Стаття 3. Правові основи діяльності в галузі поховання  
18. Цей Закон регулює правові відносини, що виникають у зв'язку з похованням померлих, наданням ритуальних послуг, реалізацією предметів ритуальної належності, організацією створення, утримання та збереження місць поховань, і поширюється на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а також на суб'єктів господарювання, які здійснюють поховання, надають ритуальні послуги та реалізують предмети ритуальної належності.   -25- Резнік І.Й.
Статтю 3 викласти в такій редакції: Цей Закон регулює правові відносини, що виникають у зв'язку з похованням померлих, наданням ритуальних послуг, реалізацією предметів ритуальної належності, організацією створення, утримання та збереження місць поховань Об (єктами є тіло померлого, ритуальні послуги, предмети ритуальної належності, кладовища, місця почесного поховання та намогильні споруди. Суб (єктами є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання, які здійснюють поховання, надають ритуальні послуги та реалізують предмети ритуальної належності, а також громадяни.  
Враховано редакційно   Правову основу діяльності в галузі поховання становлять Конституція України, цей Закон, інші закони України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про поховання померлих, застосовуються норми міжнародного договору.  
19. Стаття 4. Основні принципи похоронної справи      Стаття 4. Основні принципи діяльності в галузі поховання  
20. Похоронна діяльність базується на таких основних принципах:   -26- Матвієнков С.А.
Доповнити статтю 4 абзацом наступного змісту: „Гарантування поховання померлого з урахуванням волевиявлення, виражених особою при житті та побажаннями родичів."  
Враховано редакційно   Діяльність в галузі поховання базується на таких основних принципах: гарантування державою належного поховання померлих; достойного ставлення до тіла (останків) померлого; поховання в установленому законодавством порядку з врахуванням волевиявлення померлого, вираженого особою при житті, а за його відсутності - з урахуванням побажань родичів;  
21. гарантування державою поховання померлих;       
22. забезпечення рівності прав громадян на поховання їх тіла (останків) незалежно від раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;   -27- Олійник Б.І.
І як, на ваш погляд, чи не викликає деяких думок веселих термін "забезпечення рівності прав громадян на поховання їх тіла"? Звичайно, вже коли чоловік помер, то його права... Може, поміняти все-таки дещо у стилістиці.  
Враховано редакційно   створення рівних умов для поховання померлих незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;  
23. запобігання випадкам непоховання померлих;      запобігання випадкам непоховання померлих;  
24. часткової компенсації державою витрат, пов'язаних із похованням померлих;      компенсації державою витрат, пов'язаних з похованням померлих, відповідно до закону;  
25. безоплатного надання земельної ділянки на кладовищі (колумбарії) для поховання померлих (їх останків) чи урн із прахом померлих;      безоплатного виділення місця для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом померлих на кладовищі (колумбарії);  
26. конфіденційності інформації про померлих;      конфіденційності інформації про померлого;  
27. забезпечення збереження місць поховань.      забезпечення збереження місць поховань.  
28. Стаття 5. Національні стандарти, норми і правила в галузі похоронної справи      Стаття 5. Державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання  
29. Національні стандарти та кодекси усталеної практики в галузі похоронної справи впроваджуються з метою встановлення:   -28- Горбачов В.С.
абзац третій і абзац п'ятий частини першої статті 5 законопроекту виключити;  
Відхилено Редакційна правка  Державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання впроваджуються в порядку, передбаченому законом, з метою забезпечення безпеки для життя та здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів ресурсів. Державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання складаються з:  
30. обов'язкових містобудівних, екологічних вимог та санітарно-гігієнічних норм щодо створення та функціонування кладовищ;      обов'язкових містобудівних, екологічних вимог та санітарно-гігієнічних норм щодо створення та функціонування кладовищ, крематоріїв, інших місць поховань;  
31. єдиного порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення;   -29- Бандурка О.М.
Абзац 3 статті 5 виключити (єдиного порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення);  
Враховано    
32. технічних вимог, показників екологічної безпеки та вимог безпеки для здоров'я населення, що стосуються предметів ритуальної належності, а також намогильних споруд та колумбарних ніш;      технічних умов щодо виготовлення предметів ритуальної належності; необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення;  
33. єдиної методики визначення вартості надання громадянам окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності.   -30- Бандурка О.М.
Абзац 5 статті 5 виключити (єдиної методики визначення вартості надання громадянам окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності);  
Відхилено   єдиної методики визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності.  
    -31- Матвієнков С.А.
Абзац 5 ст. 5 викласти у наступній редакції: „Гарантованого мінімуму послуг та товарів, які зобов'язані надаватися суб'єктами господарювання та який встановлюється та регулюється розробленим на місцевому рівні положенням. Це положення затверджується органами місцевого самоврядування в кожному конкретному місці окремо."  
Враховано частково    
34. Розроблення і прийняття національних стандартів та кодексів усталеної практики в галузі похоронної справи здійснюється у порядку, встановленому законодавством про стандартизацію.      Розроблення і прийняття державних стандартів у галузі поховання здійснюється в порядку, встановленому законом. З метою врахування обрядових звичаїв, сприяння розвитку етичних правил у галузі поховання можуть запроваджуватися кодекси професійної етики.  
35. Стаття 6. Право громадян на поховання їх тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті   -32- Резнік І.Й.
Статтю 6 викласти в такій редакції: Усі громадяни мають право на поховання їх тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Виконання волевиявлення громадян про належне ставлення до їх тіла після смерті в частині щодо згоди на проведення патологічного розтину та (або) на вилучення органів або тканин тіла здійснюється відповідно до санітарного законодавства відповідними органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Виконання волевиявлення громадян про належне ставлення до їх тіла після смерті в частині щодо кремації тіла, поховання в іншому населеному пункті здійснюється відповідно до Закону України про місцевого самоврядування в Україні. Доручення про задоволення волевиявлення з інших питань покладається на особу, що взяла на себе зобов (язання поховати померлого та має відповідне свідотство про смерть.. Дії щодо достойного відношення до тіла померлого повинні здійснюватися у повній відповідності з волевиявленнями померлого, якщо не виникли обставини, при яких виконання волевиявлення померлого не можливе. У випадках відсутності волевиявлення померлого право на дозвіл вище вказаних дій мають дружина, чоловік, близькі родичі (діти, сестра, брат, дід, баба, онуки), інша особа, що взяла на себе зобов'язання поховати померлого та має відповідне свідоцтво про смерть.  
Враховано редакційно   Стаття 6. Право громадян на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті  
36. Усі громадяни мають право на поховання їх тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті.      Усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у: згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічному розтину; згоді чи незгоді на вилучення органів та (або) тканин тіла; побажанні бути похованому в певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданому кремації; дорученні виконати своє волевиявлення певній особі іншому дорученні, що не суперечить заонодавству.  
37. Волевиявлення громадян про належне ставлення до їх тіла після смерті може бути виражене письмово або в усній формі у присутності свідків стосовно:      Контроль за виконанням волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині щодо згоди на проведення патолого-анатомічному розтину, на вилучення органів та/або тканин тіла здійснюється згідно з законодавством відповідними органами виконавчої влади та виконавчими органами сільських, селищних та міських рад в межах їх повноважень.  
38. кремації тіла;      Виконання волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині щодо кремації тіла, поховання в іншому населеному пункті здійснюється відповідно до закону.  
39. згоди на проведення патологічного розтину;       
40. згоди на вилучення органів або тканин тіла;       
41. поховання в іншому населеному пункті;       
42. доручення про задоволення волевиявлення конкретною особою.       
43. Волевиявлення громадянина не повинно суперечити законодавству України.   -33- Матвієнков С.А.
Доповнити статтю 6 : Абзацом 4 : „Дії щодо достойного відношення до тіла померлого повинні здійснюватися у повній відповідності з волевиявленнями померлого, якщо не виникли обставини, при яких виконання волевиявлення померлого не можливе, або інше не встановлено законодавством України."  
Враховано   Дії щодо тіла (останків) померлого повинні здійснюватися в повній відповідності з волевиявленням померлого, якщо не виникли обставини, за яких виконання волевиявлення померлого неможливе. У разі якщо відсутнє волевиявлення померлого, вилучення органів та/або тканин тіла здійснюються з дозволу дружини, чоловіка, близьких родичів (дітей, сестри, брата, діда, баби, онуків), іншої особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого та має відповідне свідоцтво про смерть.  
    -34- Матвієнков С.А.
Абзацом 6 : „У випадку відсутності волевиявлення померлого право на дозвіл вищевказаних дій мають дружина, чоловік, близькі родичі (діти, батьки, усиновлені, усиновителі, рідні брати і рідні сестри, онуки, дідусь, бабуся), інші родичі або законні представники померлого, а при відсутності таких інші особи, що взяли на себе зобов'язання здійснити поховання померлого."  
Враховано редакційно    
44. Стаття 7. Гарантії конфіденційності інформації про померлого      Стаття 7. Гарантії конфіденційності інформації про померлого  
45. Держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію".      Держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію".  
46. Р о з д і л ІІ      Р о з д і л ІІ  
47. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОХОРОННОЇ СПРАВИ      ОРГАНІЗАЦІЯ ПОХОВАННЯ ТА ПОХОРОННА СПРАВА  
48. Стаття 8. Організація поховання   -35- Порошенко П.О.
Виписати більш простіше документальне оформлення поховання, ніж діє на даний момент  
Враховано редакційно   Стаття 8. Організація діяльності в галузі поховання  
    -36- Резнік І.Й.
Статтю 8 викласти в такій редакції: Організація поховання померлих покладається на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. Організацію поховання померлих органи місцевого самоврядування можуть здійснювати безпосередньо або створювати ритуальні служби комунальної форми власності, які діють на підставі положень про них. Надають послуги по здійсненню поховання суб (єкти господарювання всіх форм власності, які уклали відповідні договори з ритуальними службами. Органи місцевого самоврядування забезпечують необхідні умови для оформлення поховання в одному місці. Для розміщення ритуальних служб органами місцевого самоврядування виділяються приміщення, розташовані в місцях, зручних для населення. За дорученням громадян , що зобов'язалися поховати померлого ритуальні служби за плату здійснюють оформлення всіх документів, зазначених в статті 9 цього Закону. Далі по тексту.  
Враховано редакційно    
49. Організацію поховання померлих здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та ритуальні служби.   -37- Оржаховський А.В.
Ст. 8 п.1 - можна зрозуміти, що органи місцевого самоврядування за свій рахунок здійснюють поховання. Через, що бажано було б викласти даний пункт в редакції: органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування створюють ритуальні служби для організації поховання померлих.  
Враховано редакційно   Організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України в межах своєї компетенції: 1) реалізує державну політику в галузі поховання в порядку, встановленому законом, та здійснює контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, а також суб'єктів господарювання в зазначеній сфері; 2) затверджує необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення; 3)затверджує типове положення про ритуальну службу; 4) встановлює вимоги щодо утримання та охорони місць поховань; 5) встановлює порядок реєстрації поховань та перепоховань померлих, а також форму книги реєстрації поховань та перепоховань; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади в галузі поховання встановлюються законом. Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням санітарних правил, архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів, а також правил благоустрою, вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання, здійснюють інші повноваження, передбачені законом. Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: 1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання; 2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання; 3) створюють ритуальні служби; 4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв'язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом; 5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; 6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.  
50. Для забезпечення поховання померлих органи місцевого самоврядування можуть створювати ритуальні служби, які діють на підставі положень про них.   -38- Бандурка О.М.
Абзац 2 статті 8 викласти у такій редакції: Для забезпечення поховання померлих органи місцевого самоврядування можуть, або створювати ритуальні служби, які діють на підставі положень про них, або укладати відповідні договори із суб'єктами господарської діяльності, що спеціалізуються на організації похорон і наданні ритуальних послуг.;  
Враховано редакційно   Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства. З метою оперативного забезпечення населення інформацією про суб'єктів господарювання, що надають ритуальні послуги та виготовляють предмети ритуальної належності, органи місцевого самоврядування можуть створювати спеціалізовані госпрозрахункові інформаційні служби. Порядок діяльності таких служб визначається органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.  
    -39- Горбачов В.С.
частину другу статті 8 законопроекту викласти в наступній редакції: "Для забезпечення поховання померлих органи місцевого самоврядування можуть створювати ритуальні служби, які діють на підставі положень про них, або укладати відповідні договори із суб'єктами господарювання, що спеціалізуються на організації похорон і наданні ритуальних послуг."  
Враховано редакційно    
51. Ритуальна служба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своєю назвою.   -40- Матвієнков С.А.
Абзац 3 ст. 8 доповнити словами „... та не надає ритуальні послуги."  
Враховано редакційно у ст.10   
    -41- Горбачов В.С.
частину третю, четверту статті 8 викласти в наступній редакції: "Ритуальна служба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своєю назвою." "Ритуальна служба здійснює документальне оформлення поховання померлих, укладає договори із суб'єктами господарювання щодо надання ритуальних послуг, контролює надання таких послуг."  
Враховано редакційно у ст.10   
52. Ритуальна служба здійснює документальне оформлення поховання померлих, укладає договори із суб'єктами господарювання щодо надання ритуальних послуг, контролює надання таких послуг.   -42- Матвієнков С.А.
Абзац 4 викласти у наступній редакції: „Ритуальна служба укладає договори з суб'єктами господарювання щодо надання ритуальних послуг, контролює надання таких послуг. Даний перелік є вичерпаним."  
Враховано редакційно у ст.10   
    -43- Бандурка О.М.
Абзац 4 статті 8 викласти в наступній редакції: Ритуальна служба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своєю назвою. Ритуальна служба чи суб'єкт господарювання, з яким укладається договір, здійснює документальне оформлення поховання померлих. Ритуальна служба укладає договори із суб'єктами господарювання щодо надання ритуальних послуг, контролює надання таких послуг;  
Враховано редакційно у ст.10   
53. Типове положення про ритуальну службу затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.   -44- Матвієнков С.А.
Абзац 5 доповнити реченням: „На підставі типового положення органи місцевого самоврядування розробляють та затверджують своє Положення з урахуванням місцевих особливостей."  
Враховано редакційно у ст.8  Стаття 9. Ритуальні служби. Ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих та надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону. Ритуальні служби можуть надавати також ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, а також виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Стаття 10. Надання ритуальних послуг та виготовлення предметів ритуальної належності. Надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором субєктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін. Надання ритуальних послуг та виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється з дотриманням вимог державних стандартів, інших норм і правил, встановлених законодавством.  
    -45- Резнік І.Й.
Доповнити Закон окремою статтею, де визначити взаємовідносини ритуальних служб та підприємницьких структур.  
Враховано редакційно    
54. Стаття 9. Поховання      Стаття 11. Поховання померлого  
55. Поховання покладається на чоловіка (дружину), батьків (усиновителів), дітей, сестру, брата, діда або бабу, онука (правнука), іншу особу, яка зобов'язалася поховати померлого.   -46- Матвієнков С.А.
Стаття 9. Поховання. Викласти статтю у наступній редакції: „Поховання покладається на виконавця волевиявлення померлого. Виконавцями волевиявлення померлого є особи, які зазначені в його волевиявленні і зобов'язалися виконати волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого відсутня вказівка на виконавців волевиявлення чи у разі відмови їх від виконання волевиявлення померлого, право на достойне відношення до його тіла переходить до дружини, чоловіка, родичів (дітей, батьків, усиновлених, усиновителів, рідних братів та сестер, онуків, дідусів та бабусь, інших родичів). У разі відсутності зазначених осіб це право передається іншим особам, які зобов'язалися поховати померлого або суб'єктам господарювання, які уклали угоду з ритуальними службами. Виконавцям або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку видаються: лікарське свідоцтво про смерть - медичним закладом; свідоцтво про смерть - органом реєстрації актів громадянського стану. Зазначені документи видаються в день звернення до відповідного органу. У разі смерті громадянина на території іноземної держави поховання його тіла (останків) чи праху на кладовищі України гарантується за сприянням особи, яка зобов'язалася поховати померлого.  
Враховано редакційно в цій статті та статті 2.  Поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого, поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого.  
56. Особі, яка зобов'язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку видаються:      Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються:  
57. лікарське свідоцтво про смерть - медичним закладом;      лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров'я;  
58. свідоцтво про смерть та довідка про смерть - органом реєстрації актів громадянського стану.      свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.  
59. Зазначені документи видаються в день звернення до відповідного органу.      Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.  
60. У разі смерті громадянина на території іноземної держави поховання його тіла (останків) чи праху на кладовищі України гарантується за сприянням особи, яка зобов'язалася поховати померлого.      У разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України. У разі смерті одинокого громадянина або громадянина, від поховання якого відмовилися рідні, на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
61. Стаття 10. Надання ритуальних послуг   -47- Богатирьова Р.В.
При похованні можуть надаватися різного роду послуги. Стаття 10 законопроекту визначає, що методика визначення вартості надання окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності затверджується центральним органом виконавчої влади, проте на визначено принципи, на яких буде визначатися вартість надання таких послуг. Зазначимо, що в деяких випадках, зазначених у законі, такі послуги надаються за рахунок бюджетів. З огляду на це вважаємо, що, по-перше, у законі мають обов'язково визначатися види обов'язкових послуг при похованні. Крім того, вважаємо, що статтю 10 необхідно доповнити положенням про те, що вартість тих видів ритуальних послуг, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, має визначатися на рівні реальних витрат на надання таких послуг.  
Враховано редакційно у тексті статті  Стаття 12. Надання ритуальних послуг  
    -48- Резнік І.Й.
Статтю 10 викласти в такій редакції: Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно зі статтею 8 цього Закону до ритуальної служби з приводу оформлення відповідного замовлення на організацію та проведення поховання і має право в момент оформлення вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, що уклали договори з ритуальними службами про надання цих послуг. Ритуальні послуги надаються за плату крім випадків передбачених законом. Суб'єктами господарювання можуть надаватися ритуальні послуги, визначені переліком. Перелік затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України. Суб'єкти господарювання можуть самостійно на підставі звернення осіб, які зобов'язалися поховати померлого, виготовляти та реалізувати предмети ритуальної належності. Єдина методика визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України. Вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах реальних витрат та самоокупності. Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади.  
Враховано редакційно    
62. Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається до ритуальної служби з приводу надання ритуальних послуг для поховання померлого, про що оформлюється відповідне замовлення.   -49- Матвієнков С.А.
Стаття 10. Надання ритуальних послуг. Абзац 1 викласти в наступній редакції: „Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається до обраного ним суб'єкта господарської діяльності, який уклав договір з ритуальною службою з приводу надання ритуальних послуг для поховання померлого."  
Враховано редакційно   Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно зі статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.  
63. Ритуальні послуги надаються за плату суб'єктами господарювання, які уклали договір з ритуальними службами про надання цих послуг.   -50- Горбачов В.С.
частину другу статті 10 законопроекту викласти в наступній редакції: "Ритуальні послуги надаються за плату суб'єктами господарювання."  
Враховано редакційно   Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.  
64. Суб'єктами господарювання можуть надаватися такі ритуальні послуги:      Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.  
65. зберігання тіл померлих у холодильних камерах;       
66. підготовка тіла померлого до поховання або кремації (послуги перукаря та косметолога, обмивання, бальзамування, укладання в труну);       
67. перенесення труни з тілом померлого;       
68. транспортні послуги, необхідні для поховання померлих;       
69. копання могили та поховання труни з тілом (останками) померлого;       
70. поховання в могилі або замуровування урни з прахом померлого в колумбарній ніші;       
71. музичний супровід обряду поховання;       
72. доставка та установлення намогильних споруд, склепів, колумбарних ніш;       
73. ремонт, демонтаж намогильних споруд, склепів, колумбарних ніш.       
74. Суб'єкти господарювання можуть самостійно на підставі звернення осіб, які зобов'язалися поховати померлого, виготовляти та реалізувати предмети ритуальної належності (труни, контейнери для перевезення оцинкованих трун, урни, контейнери для урн, вінки, квіти, кошики, одяг та взуття для покійників, аксесуари для оздоблення трун, покривала, хустинки, хустки, рушники, траурні стрічки тощо), намогильні споруди (пам'ятники, намогильні плити, цоколі, огорожу тощо).      Суб'єкти господарювання можуть самостійно на підставі звернення осіб, які зобов'язалися поховати померлого, виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають державним стандартам та затвердженій вартості, де це передбачено законодавством..  
75. Методика визначення вартості надання окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.   -51- Матвієнков С.А.
Абзац 5 викласти в наступній редакції: „Гарантований мінімум послуг та товарів, які зобов'язані надаватися суб'єктами господарювання та який встановлюється та регулюється розробленим на місцевому рівні положенням Це положення затверджується органами місцевого самоврядування."  
Враховано редакційно у ст.5, 8, 10  Єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України. Вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах: доступності для кожного громадянина і рівності правових гарантій; визначення економічної обгрунтованості, планово-розрахункової собівартості та рентабельності при затвердженні ціни; відповідальності виконавчих органів сільських, селищних та міських рад та органів виконавчої влади за встановлені ними ціни; відкритості, доступності та прозорості структури ціни; оплати тільки тих послуг, що відповідають державним стандартам та нормативним документам.  
    -52- Горбачов В.С.
частину п'яту статті 10 законопроекту викласти в наступній редакції: "Методика визначення вартості надання окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, які реалізуються через комунальні ритуальні служби, затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України."  
Враховано у цій статті та статті 8   
76. Порядок надання ритуальних послуг та ритуального обслуговування затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.   -53- Горбачов В.С.
частину шосту статті 10 законопроекту виключити;  
Враховано   Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.  
77. Стаття 11. Допомога на поховання      Стаття 13. Допомога на поховання  
78. Особі, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі довідки про смерть надається допомога на поховання.      Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, на якого поширювалася дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", надається допомога на поховання в порядку та розмірі, передбаченому статтями 45 та 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".  
79. Розмір та порядок надання допомоги на поховання затверджується Кабінетом Міністрів України.   -54- Порошенко П.О.
Конкретизувати розмір допомоги на поховання.  
Враховано редакційно   Розмір допомоги на поховання померлого та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, на якого не поширюється дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
80. Стаття 12. Безоплатне поховання      Стаття 14. Безоплатне поховання  
81. Безоплатно здійснюється поховання:   -55- Оржаховський А.В.
Ст. 12. Кому і коли будуть відшкодувувати кошти на поховання з державного бюджету. Тобто людину потрібно поховати на протязі 1-2 діб, а кошти із державного бюджету можуть бути виділені через 1-2 місяці, або і взагалі не виділені. Тоді хто має взяти витрати і який механізм їх відшкодування.  
Враховано редакційно Порядок виплати та відшкодування коштів встановлює Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".  Безоплатно для виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, здійснюється поховання:  
82. а) з військовими почестями осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною:      а) з військовими почестями померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною:  
83. Героїв Радянського Союзу;      Героїв Радянського Союзу;  
84. повних кавалерів ордена Слави;      повних кавалерів ордена Слави;  
85. осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу";      осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу";  
86. Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років;      Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;  
87. б) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною:      б) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною:  
88. Героїв Соціалістичної Праці;      Героїв Соціалістичної Праці;  
89. повних кавалерів ордена Трудової Слави;      Героїв України;  
90. Героїв України;      повних кавалерів ордена Трудової Слави;  
91. в) учасників бойових дій відповідно до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років".      в) учасників бойових дій відповідно до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".  
92. На могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, безоплатно споруджується надгробок за встановленим Кабінетом Міністрів України зразком.      На могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, безоплатно споруджується надгробок за встановленим Кабінетом Міністрів України зразком.  
93. Витрати на поховання осіб, зазначених у цій статті, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.      Витрати на поховання померлих, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до закону. Витрати на поховання осіб, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої цієї статті, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України в порядку, встановленому законом. Витрати на поховання померлих, передбачених пунктом "в" частини першої цієї статті, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.  
94. Стаття 13. Поховання військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи та осіб начальницького складу податкової міліції      Стаття 15. Поховання померлих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи та осіб начальницького складу податкової міліції  
95. Збройні Сили України, інші військові формування, а також Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, інші державні органи надають допомогу в проведенні похорону сім'ям, батькам або іншим особам, які зобов'язалися поховати військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи, осіб начальницького складу податкової міліції, які загинули (померли) під час проходження служби, а також компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження надгробків у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.      Збройні Сили України, інші утворені відповідно до закону військові формування, а також Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, інші державні органи надають допомогу в проведенні поховання померлих сім'ям, батькам або іншим особам, які зобов'язалися поховати померлих військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи, осіб начальницького складу податкової міліції, які загинули (померли) під час проходження служби (виконання службових обов'язків), компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження надгробків у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.  
96. Стаття 14. Поховання одиноких громадян      Стаття 16. Поховання померлих одиноких громадян  
97. Поховання одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, громадян, від поховання яких відмовились рідні, знайдених невпізнаних трупів здійснюється ритуальною службою, в сільських населених пунктах - органом місцевого самоврядування.   -56- Матвієнков С.А.
Стаття 14. Поховання одиноких громадян. Абзац 1 викласти у наступній редакції: „Поховання одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, громадян, від поховання яких відмовились рідні, знайдених невпізнаних трупів здійснюється суб'єктами господарської діяльності, які уклали договір з ритуальною службою, за кошти держбюджету на умовах, які не суперечать діючому законодавству."  
Враховано редакційно в цій статті та ст.11.  Поховання померлих одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, громадян, від поховання яких відмовилися рідні, знайдених невпізнаних трупів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.  
    -57- Оржаховський А.В.
Ст. 14. Кошти на поховання одиноких громадян не обраховуються по формульному методу при затвердженні місцевих бюджетів і потрібно розуміти, що видатки на ці цілі потрібно планувати за рахунок місцевих податків і зборів, але є ради де цих коштів немає, або вони мізерні, а поховання бездомних це - 400 грн. Відповідно, необхідно було б щоб ці кошти, обраховувались або відшкодовувались із державного бюджету.  
Враховано в прикінцевих положеннях   
98. Витрати на ритуальні послуги та предмети ритуальної належності, пов'язані з похованням одиноких громадян, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.   -58- Порошенко П.О.
Чіткіше конкретизувати з якого місцевого бюджету (районного, обласного і т.п.) будуть здійснюватися витрати на поховання.  
Враховано редакційно    
99. Стаття 15. Поховання померлих, які проживали в закладах різних типів      Стаття 17. Поховання померлих, які проживали в закладах різних типів  
100. Поховання громадян, які проживали в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, психоневрологічних інтернатах, дитячих будинках-інтернатах, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян та в стаціонарних закладах інших типів, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів.   -59- Матвієнков С.А.
Стаття 15. Поховання померлих, які проживали в закладах різних типів. Статтю доповнити словами: "...суб'єктами господарювання, які уклали договір з ритуальними службами, на умовах, які не суперечать діючому законодавству."  
Враховано редакційно в цій статті та ст.11.  Поховання померлих, які проживали в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, психоневрологічних інтернатах, дитячих будинках-інтернатах, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян та в стаціонарних закладах інших типів, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.  
    -60- Порошенко П.О.
Чіткіше конкретизувати з якого місцевого бюджету (районного, обласного і т.п.) будуть здійснюватися витрати на поховання.  
Враховано    
101. Стаття 16. Поховання громадян, які відбували покарання у місцях позбавлення волі      Стаття 18. Поховання померлих громадян, які відбували покарання в місцях позбавлення волі  
102. Поховання громадян, які відбували покарання у місцях позбавлення волі, здійснюється згідно з цим Законом за рахунок коштів установи, де відбував покарання померлий.   -61- Матвієнков С.А.
Стаття 16. Поховання громадян, які відбували покарання у місцях позбавлення волі. Викласти статтю у наступній редакції: „Поховання громадян, які відбували покарання у місцях позбавлення волі, здійснюється згідно з цим Законом суб'єктами господарської діяльності за рахунок коштів установи, де відбував покарання померлий або за рахунок коштів осіб, які зобов'язалися поховати померлого.  
Враховано редакційно   Поховання померлих громадян, які відбували покарання в місцях позбавлення волі, здійснюється згідно із цим Законом за рахунок коштів установи, де відбував покарання померлий, або за рахунок коштів виконавця волевиявлення померлого чи особи, яка зобов'язалася поховати померлого, за бажанням цих осіб у встановленому порядку.  
103. Стаття 17. Поховання інфікованого тіла      Стаття 19. Поховання інфікованого тіла  
104. Поховання громадян, які померли унаслідок зараження особливо небезпечною інфекцією, здійснюється згідно із санітарним законодавством України.      Поховання померлих громадян, які померли внаслідок зараження особливо небезпечною інфекцією, здійснюється згідно із санітарним законодавством України.  
105. Стаття 18. Поховання померлих іноземців та осіб без громадянства      Стаття 20. Поховання померлих іноземців та осіб без громадянства  
106. Поховання померлих іноземців та осіб без громадянства здійснюється ритуальною службою, а в сільських населених пунктах - органом місцевого самоврядування.   -62- Матвієнков С.А.
Стаття 18. Поховання померлих іноземців та осіб без громадянства. Викласти статтю у наступній редакції: „Поховання померлих іноземців та осіб без громадянства здійснюється суб'єктами господарської діяльності, які уклали договір з ритуальними службами."  
Враховано редакційно   Поховання померлих іноземців та осіб без громадянства здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для громадян України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.  
107. Стаття 19. Перепоховання останків померлих      Стаття 21. Перепоховання останків померлих  
108. Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням органу місцевого самоврядування на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу на поховання останків на іншому кладовищі.      Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.  
109. Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України.      Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України.  
110. Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється відповідно до Законів України "Про охорону культурної спадщини" та "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".      Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог Законів України "Про охорону культурної спадщини" та "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".  
111. Під час перепоховання останків померлих органи місцевого самоврядування забезпечують безпечні умови праці протягом усього строку ведення робіт.   -63- Оржаховський А.В.
Ст. 19. Яким чином сільська рада має забезпечити безпечні умови праці при перепохованні?  
Враховано   Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради.  
112. Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка замовляє перепоховання.      Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.  
113. Стаття 20. Переміщення тіл (останків) і праху померлих через державний кордон України      Стаття 22. Переміщення тіл померлих через державний кордон України  
114. Переміщення тіл (останків) та праху померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред'явлення митному органові особою, яка переміщує (супроводжує) тіло (останки) або прах померлого, таких документів:      Переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред'явлення митному органові особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів:  
115. свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті;      свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом;  
116. висновку органу санітарно-епідеміологічної служби;       
117. дозволу органу прокуратури - у разі вивезення тіла (останків) чи праху померлих за межі України;       
118. довідки про відсутність у труні (урні) сторонніх вкладень, яка видається органом місцевого самоврядування у разі вивезення труни (урни) за кордон або дипломатичною чи консульською установою України за кордоном - у разі ввезення труни (урни) на територію України.   -64- Оржаховський А.В.
Ст. 20. Як сільська рада перевірить, чи не покладено, що в труну? Крім того на сьогодні в сільських радах немає металевих печаток щоб поставити сургучну печатку.  
Враховано   довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення котрих заборонено через державний кордон України. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного митного органу - в разі вивезення труни (урни) за кордон, або відповідний компетентний орган іноземної країни з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном - у разі ввезення труни (урни) на територію України.  
119. Тіло або останки (прах) померлого повинні вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка обов'язково опечатується сургучною печаткою відповідного органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, дипломатичної чи консульської установи України за кордоном і вміщується в дерев'яний ящик.   -65- Матвієнков С.А.
Стаття 20. Переміщення тіла (останків) праху померлих через державний кордон України. З абзацу 2 ст. 20 виключити слово „сургучною".  
Враховано   Тіло померлого повинні вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абзаці п'ятому частини першої цієї статті.  
120. Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо сторонніх вкладень. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров'я України в присутності посадової особи митного органу та особи, що супроводжує труну (урну), або представника підприємства, що здійснює перевезення, з дотриманням вимог санітарного законодавства України.      Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров'я України в присутності посадової особи митного органу та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення, а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України.  
121. Р о з д і л ІІІ      Р о з д і л ІІІ  
122. ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЬ ПОХОВАНЬ      ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЬ ПОХОВАНЬ  
123. Стаття 21. Місця поховань      Стаття 23. Місце поховання  
124. Місцями поховань померлих (загиблих) є кладовища та окремо відведені земельні ділянки для почесних поховань.      Для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.  
125. Для функціонування кладовища за рішенням органів місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку відводиться у безстрокове користування земельна ділянка.       
126. Органи місцевого самоврядування забезпечують планування та упорядкування території кладовища відповідно до проекту будівництва з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.      Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.  
127. На кладовищах за рішенням органів місцевого самоврядування можуть відводитися окремі сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань), а також сектори для поховання громадян за національною чи релігійною ознакою.      Рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань), а також сектори для поховання померлих за національною чи релігійною ознакою.  
128. Для почесних поховань органи місцевого самоврядування можуть відводити окремі земельні ділянки поза територією кладовища, на яких створюються меморіальні бульвари, сквери, парки і кургани Слави.      Для почесних поховань органи місцевого самоврядування можуть відводити земельні ділянки поза територією місць поховання, на яких створюються меморіальні бульвари, сквери, парки і кургани Слави.  
129. Поділ кладовищ на розряди за майновим станом не допускається.   -66- Матвієнков С.А.
Стаття 21. Організація місць поховань. абзац 6 ст. 21 виключити.  
Відхилено   Поділ кладовищ на розряди за майновим станом не допускається.  
    -67- Бандурка О.М.
Абзац 6 статті 21 виключити. (Поділ кладовищ на розряди за майновим станом не допускається)  
ідповідно до ст.83 Земельного кодексу кладовища є комунальною власністю територіальної громади, відносяться до земель загального користування. На цих землях згідно п..2 статті 24 Конституції України не може бути привілеїв окремим групам громадян за ознаками майнового стану   
    -68- Горбачов В.С.
частину шосту статті 21 законопроекту виключити;  
Відхилено Див. попереднє обгрунтування.   
130. Порядок функціонування кладовищ та місць почесних поховань визначають органи місцевого самоврядування.   -69- Резнік І.Й.
Доцільно статтю 21 доповнити нормами статті 30, а статтю 30 вилучити.  
Враховано   Порядок функціонування місць поховань визначається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Існуючі місця поховання не підлягають знесенню і можуть бути перенесені тільки за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування у випадку постійного підтоплення, зсуву, землетрусу або іншого стихійного лиха. Орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання відповідно до статті 25 цього Закону.  
131. Стаття 22. Місця невідомих поховань      Стаття 24. Місця невідомих поховань  
132. Виявлені місця невідомих поховань підлягають обстеженню, вивченню і обліку органами місцевого самоврядування та органами охорони культурної спадщини.   -70- Резнік І.Й.
Необхідно врахувати можливість виявлення невідомих поховань кримінального походження у статті 22.  
Враховано   Про виявлені місця невідомих поховань негайно повідомляються відповідні правоохоронні органи. У разі відсутності складу злочину виявлені місця невідомих поховань підлягають обстеженню, вивченню та обліку відповідними виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та органами охорони культурної спадщини в порядку, встановленому законодавством.  
133. На період обстеження та вивчення виявлених місць невідомих поховань органи місцевого самоврядування забезпечують охорону їх територій.   -71- Оржаховський А.В.
Ст. 22. Яким чином органи місцевого самоврядування забезпечать охорону територій поховань? Органи внутрішніх справ не підпорядковані їм, муніципальної міліції не має, своїх охороних структур ради не мають.  
Враховано редакційно Відповідно до пункту 11) статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".  На період обстеження та вивчення виявлених місць невідомих поховань виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують охорону їх територій.  
134. На підставі висновків обстеження та вивчення органи місцевого самоврядування можуть надавати виявленим місцям невідомих поховань статус кладовища з подальшим упорядкуванням його території згідно з цим Законом.      На підставі висновків обстеження та вивчення виявлених місць невідомих поховань органи місцевого самоврядування можуть надавати їм статус кладовища з подальшим упорядкуванням його території згідно із цим Законом.  
135. Місця невідомих поховань, віднесені в установленому законодавством порядку до об'єктів культурної спадщини, беруться на державний облік і утримуються органами охорони культурної спадщини.      Місця невідомих поховань, віднесені в установленому законодавством порядку до об'єктів культурної спадщини, беруть на державний облік і утримують органи охорони культурної спадщини.  
136. Стаття 23. Могили      Стаття 25. Могили  
137. Для поховання померлого на кладовищі органом місцевого самоврядування або адміністрацією кладовища безоплатно відводиться земельна ділянка.      За зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації.  
138. За бажанням родини для поховання двох чи більше осіб, які проживають разом, органом місцевого самоврядування або адміністрацією кладовища безоплатно відводиться земельна ділянка для родинного поховання.   -72- Матвієнков С.А.
Стаття 23. Могили. З абзацу 2 ст. 23 слова „...які проживають разом" виключити.  
Враховано   За бажанням одного з родичів, визначених у частині п'ятій статті 6 цього Закону, для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.  
139. У могилі може бути проведено підпоховання іншої особи з родини за наявності згоди особи, яка здійснила поховання, з дотриманням вимог санітарного законодавства.   -73- Резнік І.Й.
Частину третю статті 23 викласти у такій редакції: "Після здійснення поховання особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого як користувачу місця поховання спеціалізованим комунальним підприємством або виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, видається відповідне свідоцтво".  
Враховано редакційно   Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.  
140. На земельній ділянці родинного поховання може здійснюватися наступне поховання за наявності свідоцтва про смерть першого похованого та згоди розпорядника цієї ділянки, а у разі його смерті - особи, яка здійснила поховання цього розпорядника.      Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.  
141. Забороняється здійснювати поховання на земельній ділянці родинного поховання інших осіб, крім випадків, коли особа з родини похована в іншому місці.   -74- Резнік І.Й.
Обєднати редакційно частини четверту і пяту статті 23.  
Враховано    
142. На могилах (земельних ділянках родинного поховання) можуть установлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах відведеної для могили (родинного поховання) земельної ділянки. Установлені намогильні споруди, склепи реєструються у книзі обліку намогильних споруд адміністрацією кладовища, а в сільських населених пунктах - органом місцевого самоврядування.   -75- Оржаховський А.В.
Ст. 23. Що таке надмогильна споруда (її визначення) і чим вона відрізняється від склепу. Чи існують відповідні стандарти: площа споруди, висота та інше.  
Враховано у цій статті та у статтях 2 і 5.  На могилах (місцях родинного поховання) можуть установлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, установлених для могили (родинного поховання). Установлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.  
143. Установлення намогильної споруди, склепу проводиться за згодою особи, яка здійснила поховання (підпоховання).      Забороняється здійснювати поховання інших померлих осіб (підпоховання), установлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання).  
144. Стаття 24. Види поховань      Стаття 26. Види поховань померлих  
145. Поховання може здійснюватися шляхом:      Поховання померлих може здійснюватися шляхом:  
146. закопування в могилі труни з тілом (останками) померлого;      закопування в могилі труни з тілом померлого;  
147. спалювання в крематорії труни з тілом (останками) померлого та закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші урни з прахом померлого;      спалювання в крематорії труни з тілом померлого та закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші урни з прахом померлого;  
148. розвіювання праху померлого.      розвіювання праху померлого.  
149. З урахуванням етнічних та культурних традицій поховання може здійснюватися іншим способом, якщо це не створює небезпеки санітарно-епідемічному благополуччю населення.      З урахуванням етнічних, релігійних чи культурних традицій поховання померлих може здійснюватися іншим способом. Поховання померлих здійснюється з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства.  
150. Стаття 25. Реєстрація поховань      Стаття 27. Реєстрація поховань померлих  
151. Кожне поховання та перепоховання померлих реєструється у спеціальній книзі адміністрацією кладовища, а в сільських населених пунктах - органом місцевого самоврядування.      Кожне поховання та перепоховання померлих реєструється спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі реєстрації поховань померлих, форма якої встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.  
152. У разі ліквідації кладовища книга реєстрації поховань передається на зберігання до архіву органу місцевого самоврядування.      У разі ліквідації кладовища книга реєстрації поховань померлих передається на зберігання до архіву органу місцевого самоврядування.  
153. Стаття 26. Право власності   -76- Резнік І.Й.
Привести у відповідність назву статті 26 з її змістом.  
Враховано   Стаття 28. Право власності на земельну ділянку, де розміщене місце поховання, а також на об'єкти, розташовані на місці поховання.  
154. Кладовища та крематорії є об'єктами комунальної власності і не підлягають приватизації чи передачі в оренду.   -77- Матвієнков С.А.
Стаття 26. Право власності. Статтю викласти у наступній редакції: „Земля, на якій розташовані діючі кладовища, є державною власністю і не може бути передана в оренду чи приватизована."  
Враховано редакційно   Землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності та не підлягають приватизації чи передачі в оренду. На території місця поховання не можуть бути розташовані обєкти іншої, крім комунальної форми власності, за винятком випадків, передбачених статтею 28 цього Закону.  
    -78- Бандурка О.М.
Абзац 1 статті 26 викласти в наступній редакції: Кладовища та крематорії, які діяли протягом 3-х років до моменту прийняття даного Закону є об'єктами комунальної власності і не підлягають приватизації.; Статтю 26 доповнити абзацом 2 наступного змісту: За рішенням органів місцевого самоврядування можуть виділятися земельні ділянки для організації кладовищ приватній власності. Порядок взаємовідносин між органами місцевого самоврядування і власниками кладовищ визначається на підставі договорів укладеними між ними.  
Відхилено Пунктом 1 статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які на праві власності територіальної громади є комунальною власністю і відповідно до п.3 зазначеної статті не можуть передаватися в приватну власність. Крім цього, статею 92 Земельного кодексу зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою із комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної чи комунальної власності.   
    -79- Горбачов В.С.
частину першу статті 26 законопроекту викласти в наступній редакції: "Кладовища та крематорії, які діяли протягом двох років до моменту прийняття даного Закону є об'єктами комунальної власності і не підлягають приватизації."  
Відхилено Пунктом 1 статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які на праві власності територіальної громади є комунальною власністю і відповідно до п.3 зазначеної статті не можуть передаватися в приватну власність. Крім цього, статею 92 Земельного кодексу зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою із комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної чи комунальної власності.   
    -80- Горбачов В.С.
доповнити статтю 26 законопроекту частиною другою такого змісту: "За рішенням органів місцевого самоврядування можуть виділятися земельні ділянки у приватну власність для організації кладовищ. Порядок взаємовідносин між органами місцевого самоврядування і власниками кладовищ визначаються на підставі договорів, укладеними між ними.  
Відхилено Пунктом 1 статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які на праві власності територіальної громади є комунальною власністю і відповідно до п.3 зазначеної статті не можуть передаватися в приватну власність. Крім цього, статею 92 Земельного кодексу зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою із комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної чи комунальної власності.   
155. Стаття 27. Власники колумбарних ніш, намогильних споруд, склепів      Стаття 29. Власники колумбарних ніш, намогильних споруд, склепів  
156. Власником колумбарної ніші вважається особа, яка придбала її за власні кошти.   -81- Матвієнков С.А.
Стаття 27. Власники колумбарних ніш, намогильних споруд, склепів. Абзац 2 ст. 27 після слів „...за власні кошти..." доповнити словом „придбала", далі за текстом.  
Враховано   Власником колумбарної ніші вважається особа, яка придбала її за власні кошти.  
157. Власником намогильної споруди, склепу вважається особа, яка за власні кошти установила її на могилі (земельній ділянці родинного поховання).      Власником намогильної споруди, склепу вважається особа, яка за власні кошти встановила цю споруду на могилі (місці родинного поховання).  
158. Стаття 28. Утримання місць поховань      Стаття 30. Утримання місць поховань  
159. Утримання кладовищ, спеціальних ділянок для почесних поховань, братських могил, а також могил одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, громадян, від поховання яких відмовились рідні, місць поховань знайдених невпізнаних трупів забезпечує адміністрація кладовища за рахунок коштів місцевого бюджету.      Утримання кладовищ, військових кладовищ, військових ділянок на кладовищах, військових братських та одиноких могил, земельних ділянок для почесних поховань, братських могил, а також могил померлих одиноких громадян, померлих осіб без певного місця проживання, померлих, від поховання яких відмовилися рідні, місць поховань знайдених невпізнаних трупів забезпечується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету.  
160. Утримання військових кладовищ, військових ділянок на цивільних кладовищах, військових братських та одиночних могил забезпечують органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років".      Утримання військових кладовищ, військових ділянок на цивільних кладовищах, військових братських та одиночних могил забезпечують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, органи виконавчої влади із залученням органів охорони культурної спадщини відповідно до їх повноважень.  
161. Утримання місць поховань, що перебувають на державному обліку як об'єкти культурної спадщини, забезпечують органи місцевого самоврядування із залученням органів охорони культурної спадщини.      Утримання місць поховань, що перебувають на державному обліку як об'єкти культурної спадщини, забезпечують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад із залученням органів охорони культурної спадщини.  
162. Порядок утримання місць поховань українських військовослужбовців, що знаходяться на території інших держав, та порядок утримання місць поховань іноземних військовослужбовців на території України визначається відповідними міжнародними договорами України.      Порядок утримання місць поховань військовослужбовців України, що знаходяться на території інших держав, та порядок утримання місць поховань іноземних військовослужбовців на території України визначається відповідними міжнародними договорами України.  
163. Утримання в належному естетичному та санітарному стані могил, земельних ділянок родинного поховання, колумбарних ніш, намогильних споруд і склепів здійснюється відповідно їх розпорядниками (власниками) за рахунок власних коштів.      Утримання в належному естетичному та санітарному стані могил, місць родинного поховання, колумбарних ніш, намогильних споруд і склепів здійснюється відповідно їх користувачами (власниками) за рахунок власних коштів.  
164. Утримання кладовищ забезпечують органи місцевого самоврядування в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.   -82- Оржаховський А.В.
Ст. 28. Кошти на утримання місць поховань знову передбачаються лише за рахунок місцевих податків і зборів, а їх в сільських населених пунктах обмаль. Через, що подібні витрати варто було б включити до формульного розрахунку бюджету. Утриманням військових кладовищ повинні займатись міністерство Міністерство оборони України, ради мають сприяти в цьому.  
Враховано в прикінцевих положеннях  Утримання кладовищ, а також інших місць поховання забезпечують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.  
165. Стаття 29. Охорона місць поховань      Стаття 31. Охорона місць поховань  
166. Охорону місць поховань забезпечують органи місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.      Охорону місць поховань забезпечують виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.  
167. Виконання будь-яких будівельних робіт у місцях поховань, на місцевості із залишками слідів давніх поховань, на територіях закритих кладовищ, а також у прилеглих до місць поховань охоронних зонах забороняється.      Виконання будь-яких будівельних робіт у місцях поховань, на місцевості із залишками слідів давніх поховань, на територіях закритих кладовищ, а також у прилеглих до місць поховань охоронних зонах, забороняється.  
168. Охорону місць поховань, що перебувають на державному обліку як об'єкти культурної спадщини, забезпечують органи місцевого самоврядування із залученням органів охорони культурної спадщини.   -83- Оржаховський А.В.
Ст. 29. Витрати на охорону місць поховань в бюджетах рад практично не передбачаються. Крім того, ніде в проекті закону не має, що має входити до переліку повного комплексу послуг при похованні, особливо там де поховання передбачено за кошти бюджету: тобто: перевезення тіла з моргу до кладовища вартість труни, її оббиття -риття могили, оплата музичного супроводу, оплата релігійного обряду, інші ритуальні послуги.  
Враховано в прикінцевих положеннях та статті 12  Охорону місць поховань, що перебувають на державному обліку як об'єкти культурної спадщини, організують виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, органи виконавчої влади із залученням органів охорони культурної спадщини відповідно до їх повноважень.  
169. Державою гарантується збереження та охорона могил, земельних ділянок родинного поховання, колумбарних ніш, намогильних споруд, склепів щодо запобігання їх оскверненню, вандалізму, навмисному руйнуванню чи викраденню.       
170. У разі осквернення могил, земельних ділянок родинного поховання, навмисного руйнування чи викрадення колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів відшкодування матеріальних збитків здійснюється ритуальною службою за рахунок коштів місцевого бюджету з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно із законодавством.      У разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування чи викрадення колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно із законом.  
171. Порядок охорони місць поховань та пов'язані з цим витрати визначають органи місцевого самоврядування.      Порядок охорони місць поховань та порядок здійснення пов'язаних із цим витрат визначають виконкоми сільських, селищних та міських рад.  
172. Стаття 30. Закриття кладовища   -84- Резнік І.Й.
Доцільно статтю 21 доповнити нормами статті 30, а статтю 30 вилучити.  
Враховано    
173. Рішення про часткове або повне закриття кладовища приймають органи місцевого самоврядування.       
174. Рішення про часткове закриття кладовища приймається у разі відсутності на території кладовища вільних ділянок землі для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на земельних ділянках родинного поховання або шляхом підпоховання у могилах відповідно до статті 23 цього Закону.       
175. Кладовища не підлягають знесенню і можуть бути ліквідовані лише у разі стихійного лиха.       
176. Р о з д і л ІV      Р о з д і л ІV  
177. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ      ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ  
178. ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ ПОХОРОННОЇ СПРАВИ      ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПОХОВАННЯ ПОМЕРЛИХ  
179. Стаття 31. Відповідальність за порушення законодавства в галузі похоронної справи      Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства про поховання померлих  
180. Особи, винні в порушенні законодавства в галузі похоронної справи, несуть відповідальність згідно із законами України.      Особи, винні в порушенні законодавства про поховання померлих, несуть відповідальність згідно із законами України.  
181. Р о з д і л V      Р о з д і л V  
182. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ      МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ  
183. ПОХОРОННОЇ СПРАВИ      ПОХОВАННЯ  
184. Стаття 32. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі похоронної справи      Стаття 33. Участь України в міжнародному співробітництві в галузі поховання  
185. Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі похоронної справи на державному і громадському рівні відповідно до законодавства України та міжнародного права, вживає заходів щодо поховання на території України іноземних громадян, осіб без громадянства, які тимчасово перебували (проживали) на території України, сприяє виявленню поховань часів Другої світової війни, розташованих на її території, спорудженню і збереженню пам'ятників у місцях поховань, відродженню гуманістичного ставлення до них.      Україна бере участь у міжнародному співробітництві при похованні померлих відповідно до закону та міжнародних договорів України, вживає заходів щодо поховання на території України іноземних громадян, осіб без громадянства, які тимчасово перебували (проживали) на території України, сприяє виявленню поховань часів Другої світової війни, розташованих на її території, спорудженню і збереженню пам'ятників у місцях поховань, відродженню гуманістичного ставлення до них.  
186. На підставі міжнародних угод Україна забезпечує спорудження і збереження пам'ятників на могилах воїнів Червоної Армії, які загинули у роки Другої світової війни, а також військовослужбовців - учасників бойових дій, які загинули за межами території України.      На підставі міжнародних договорів Україна забезпечує спорудження і збереження пам'ятників на могилах воїнів Червоної Армії, які загинули в роки Другої світової війни, а також військовослужбовців - учасників бойових дій, які загинули за межами території України.  
187. Стаття 33. Міжнародні договори       
188. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про похоронну справу, застосовуються норми міжнародного договору.   -85- Резнік І.Й.
Обєднати статті 32 і 33 як схожі за змістом.  
Враховано    
189. Р о з д і л VІ      Р о з д і л VІ  
190. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ      ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
191. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.      1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.  
192. 2. Кабінету Міністрів України:      2. Кабінету Міністрів України: 1) у проекті Закону України про Державний бюджет на 2004 рік передбачити фінансування на заходи, пов'язані з реалізацією цього Закону;  
193. подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про похоронну справу";      2) у тримісячний термін з дня опублікування: подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України стосовно компенсації за рахунок міжбюджетних трансфертів на покриття витрат органів місцевого самоврядування на поховання померлих, передбачених статтями 13, 15 та 16 цього Закону ; подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;  
194. розробити і привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;       
195. відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;      відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;  
196. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Законові.      забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.