Кількість абзаців - 2083 Таблиця поправок


Цивільного процесуального кодексу України (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект      Проект  
1. ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ      ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ  
2. Розділ І ЗАГАЛЬНІ положення      Розділ І. ЗАГАЛЬНІ положення  
3. Глава 1 ОСНОВНІ положення      Глава 1. ОСНОВНІ положення+  
4. Стаття 1. Законодавство про цивільне судочинство      Стаття 1. Законодавство про цивільне судочинство  
5. 1. Порядок провадження в цивільних справах у судах України визначається Конституцією України, Законом України "Про судоустрій України", цим Кодексом та іншими законами України.   -1- Мусіяка В.Л.
У частині першій ст. 1 слова "та іншими законами України" вилучити.  
Враховано   1. Порядок провадження в цивільних справах у судах України визначається у відповідності до Конституції України цим Кодексом.  
    -2- Тимошенко Ю.В.
Частину першу статті 1 викласти в такій редакції: "Порядок провадження в цивільних справах у судах України визначається цим Кодексом".  
Враховано частково    
6. 2. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.   -3- Беспалий Б.Я.
Васильєв Г.А.
Тимошенко Ю.В.
Стаття 1. Частину 2 після тексту "договором України" доповнити текстом ", згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України".  
Враховано   2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.  
7. Стаття 2. Завдання цивільного судочинства      Стаття 2. Завдання цивільного судочинства  
8. Завданнями цивільного судочинства є правильний та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав та свобод фізичних і юридичних осіб, а також охорони державних та громадських інтересів.   -4- Васильєв Г.А.
У ст.2 слова "правильний та своєчасний" замінити словами "об'єктивний та справедливий".  
Враховано частково   Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних і юридичних осіб, а також охорони державних та громадських інтересів.  
9. Стаття 3. Порядок провадження в цивільних справах      Стаття 3. Порядок провадження в цивільних справах  
10. 1. Провадження в цивільних справах у судах України здійснюється за законами, чинними на час розгляду і вирішення справи, вчинення окремих процесуальних дій.      1. Провадження в цивільних справах у судах України здійснюється за законами, чинними на час розгляду і вирішення справи, вчинення окремих процесуальних дій.  
11. 2. Цивільний процесуальний закон, який покладає нові обов'язки, скасовує чи звужує належні учасникам судового процесу права, обмежує їх використання додатковими умовами, зворотної дії в часі не має.   -5- Васильєв Г.А.
У ч.2 ст.3 слова "додатковими умовами" вилучити.  
Враховано   2. Закон, який покладає нові обов'язки, скасовує чи звужує належні учасникам судового процесу права, обмежує їх використання, зворотної дії в часі не має.  
    -6- Тимошенко Ю.В.
В частині другій статті 3 слова "цивільний процесуальний" виключити, далі за текстом.  
Враховано    
12. 3. У разі відсутності в процесуальному праві норми, яка регулює відносини, що виникли в ході провадження у цивільній справі, суд застосовує норму, яка регулює подібні відносини, а за відсутності такої норми - суд виходить із загальних засад здійснення судочинства в Україні.   -7- Кармазін Ю.А.
Частину 3 статті 3 подати в редакції: "В разі відсутності в цьому законі норми, яка регулює ті відносини, які виникли в ході провадження, суд зобов'язаний застосувати або аналогію закону, або аналогію права. За аналогією закону суд застосовує ту норму цього закону, яка регулює аналогічні цивільні відносини. За аналогією права суд застосовує норми Конституції України, норми чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також норми інших законів щодо цивільних правових відносин."  
Враховано (ч.6 ст.9)   
    -8- Васильєв Г.А.
Ч.3 ст.3 вилучити.  
Враховано    
    -9- Тимошенко Ю.В.
В частині третій статті 3: слова "в процесуальному праві" замінити словами "в цьому Кодексі", далі за текстом; після слова "регулює" доповнити словом "спірні", далі за текстом; слова "що виникли в ході провадження у цивільній справі, суд застосовує норму, яка регулює подібні відносини, а за відсутності такої норми-" виключити, далі за текстом.  
Враховано частково (ч.6 ст. 9)   
13. Стаття 4. Право на судовий захист      Стаття 4. Право на судовий захист  
14. 1. Кожна особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав чи свобод.   -10- Кармазін Ю.А.
Частину 1 статті 4 доповнити: "Особа, яка звертається до суду, зобов'язана в позовній заяві обгрунтувати свою належність щодо сформульованих позовних вимог, а також належність всіх названих відповідачів та третіх осіб".  
Відхилено   1. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  
    -11- Оніщук М.В.
Ч.1 ст.4 викласти в такій редакції: "1.Кожна особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, оспорюваних або невизнаних прав, свобод чи інтересів. По тексту відповідно.  
Враховано    
15. 2. У випадках, передбачених законом, до суду можуть звертатися особи, які діють на захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів.   -12- Тимошенко Ю.В.
В частині другій статті 4 слова "невизначеного кола осіб" виключити.  
Враховано   2. У випадках, передбачених законом, до суду можуть звертатися особи, які діють на захист прав, свобод чи інтересів іншої особи, або державних чи громадських інтересів.  
16. 3. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.   -13- Кармазін Ю.А.
Частину 3 статті 4 подати в редакції: "Сторонами цивільного процесу можуть бути: держава Україна та її органи; юридичні або фізичні особи України; іноземні держави та їх органи; юридичні або фізичні особи іноземних держав." Часттину 4 статті 4 подати в редакції: "Відмова в праві на звернення до суду відповідно до статті 55 Конституції України заборонена за винятком випадку, коли заяву подано неналежною особою."  
Відхилено   3. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.  
    -14- Васильєв Г.А.
Ч.3 ст.4 вилучити.  
Відхилено    
    -15- Соболєв С.В.
Частину третю статті 4 доповнити другим реченням: "Дія цього положення не поширюється на третейські угоди".  
Відхилено    
17. Стаття 5. Способи судового захисту      Стаття 5. Способи судового захисту  
18. 1. Суд видає судові накази і розглядає цивільні справи в позовному або в окремому провадженні.   -16- Кармазін Ю.А.
У статті 5 сформулювати дефініцію термінів: "судовий наказ; судове провадження; окреме провадження."  
Відхилено   1. Суд видає судові накази і розглядає цивільні справи в позовному або в окремому провадженні.  
19. 2. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та свободи фізичних і юридичних осіб, державні та громадські інтереси шляхом:   -17- Онопенко В.В.
У частині 2 ст.5 слово "шляхом" замінити словами "у спосіб, визначений частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України".  
Враховано   2. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та громадські інтереси у спосіб, визначений частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України.  
20. 1) визнання права;       
21. 2) відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують права та свободи;       
22. 3) присудження до примусового виконання обов'язку;       
23. 4) заборони дій, що створюють загрозу порушення прав та свобод;       
24. 5) припинення або зміну правовідносин;       
25. 6) стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу, пені) та компенсації моральної шкоди;   -18- Беспалий Б.Я.
Стаття 5, частина 2, пункт 6). Текст " (штрафу, пені)" замінити текстом ", штрафу, пені".  
Відхилено    
    -19- Васильєв Г.А.
П.6 ч.2 ст.5 викласти в такій редакції: "6) відшкодування особі, права та інтереси якої порушено, завданих їй матеріальної та моральної (немайнової) шкоди;".  
Враховано частково (відображено у частині 2 ст 16 ЦК України)   
    -20- Слабенко С.І.
П.6 ч.2 ст.5 викласти в такій редакції: "6) відшкодування особі, законні права та інтереси якої порушено, завданих їй матеріальної та моральної (немайнової) шкоди;".  
Враховано частково (відображено у ч. 2 ст.16 ЦК)   
26. 7) застосування інших передбачених законодавством способів.   -21- Васильєв Г.А.
Доповнити ч.2 ст.5 новим пунктом 7 такого змісту: "7) визнання правочину недійсним;", змінивши нумерацію п.7 в існуючій редакції на 8.  
Враховано частково (відображено у частині 2 ст 16 ЦК України)   
    -22- Беспалий Б.Я.
Васильєв Г.А.
Стаття 5, частина 2, пункт 7. Слово "законодавством" замінити словом "законом".  
Враховано частково (відображено у частині 2 ст 16 ЦК України)   
27. Стаття 6. Здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом      Стаття 6. Здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом  
28. 1. Суд зобов'язаний поважати честь і гідність учасників цивільного судочинства і здійснювати правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання, мовних та інших ознак.   -23- Васильєв Г.А.
У ст.6 слова "національного чи" замінити словами "етнічного та", а слова "роду і характеру занять" - вилучити.  
Враховано   Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.  
29. Стаття 7. Усність та гласність судового розгляду   -24- Кармазін Ю.А.
Назву статті 7 доповнити: "Акти судового розгляду."  
Відхилено   Стаття 7. Гласність та відкритість судового розгляду  
    -25- Онопенко В.В.
Назву статті 7 викласти в такій редакції: „Гласність та відкритість судового розгляду".  
Враховано    
30. 1. Розгляд справ у всіх судах провадиться усно і відкрито. У разі коли відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці, розгляд провадиться в закритому засіданні.   -26- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Частини 1 та 2 ст.7 викласти в такій редакції: "1. Розгляд справ у всіх судах провадиться усно і відкрито. 2. Закритий судовий розгляд допускається у разі коли відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність.  
Враховано   1. Розгляд справ у всіх судах провадиться усно і відкрито.  
    -27- Тимошенко Ю.В.
Частину першу статті 7 після слів "розгляд" доповнити словами "справи, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі," далі за текстом.  
Враховано    
31. 2. Закритий судовий розгляд, крім того, допускається з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність.      2. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність.  
32. 3. Особисті нотатки, листи, записи особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, які вели записи, листувались, відправляли чи одержували повідомлення, вели телефонні чи інші розмови. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого ж характеру.      3. Особисті нотатки, листи, записи особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, які вели записи, листувались, відправляли чи одержували повідомлення, вели телефонні чи інші розмови. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого ж характеру.  
33. 4. При розгляді справ у закритому судовому засіданні повинні бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі.   -28- Кармазін Ю.А.
Частину 4 статті 7 подати в редакції: "Суд постановляє рішення, ухвали. Кожний акт судочинства має бути мотивованим, доказовим, справедливим та об'єктивним, грунтуватись на доказах, які є у справі". Частину 4 статті 7 вважати частиною 5 з подальшою зміною наступних номерів частин.  
Відхилено   4. При розгляді справ у закритому судовому засіданні повинні бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі.  
34. 5. Розгляд справи у закритому судовому засіданні провадиться з додержанням усіх правил судочинства.      5. Розгляд справи у закритому судовому засіданні провадиться з додержанням усіх правил судочинства.  
35. 6. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні суд приймає ухвалу.   -29- Кармазін Ю.А.
Частину 7 статті 7 подати в редакції: "Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка невідкладно видається сторонам процесу."  
Враховано частково   6. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.  
    -30- Слабенко С.І.
Частину 6 статті 7 подати в редакції: "Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка невідкладно видається сторонам процесу." Відмова суду у розгляді справи в закритому судовому засіданні може бути оскаржена.  
Враховано редакційно (ст.302)   
36. 7. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.   -31- Тимошенко Ю.В.
В частині сьомій статті 7: після слів "допускаються" доповнити словами "за клопотанням осіб, які беруть участь у справі", далі за текстом; слова "за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі" виключити.  
Відхилено   7. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Використання портативних аудіотехнічних засобів в судовому засіданні не заборонено.  
    -32- Кармазін Ю.А.
Норму другу частини 8 статті 7 подати в редакції: "Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі мотивованої ухвали суду за клопотанням принаймні однієї сторони. Використання портативних технічних засобів в судовому засіданні не заборонено.  
Враховано частково    
    -33- Слабенко С.І.
Абзац другий частини 7 статті 7 подати в редакції: "Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі мотивованої ухвали суду за клопотанням принаймні однієї сторони. Суд не має права заборонити використання портативної апаратури звукозапису для фіксування судового процесу.  
Враховано частково    
37. 8. Рішення суду в усіх випадках проголошується прилюдно, якщо інше не обумовлюється інтересами малолітнього чи неповнолітнього або одного з подружжя чи захистом державної або іншої охоронюваної законом таємниці. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не були притягнуті до участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду відповідної справи.   -34- Оніщук М.В.
Перше речення ч.8 ст.7 викласти в такій редакції: "Рішення суду в усіх випадках проголошується прилюдно, крім випадків коли розгляд провадився у закритому судовому засіданні".  
Враховано   8. Рішення суду в усіх випадках проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд провадився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду відповідної справи. 9. Ніхто не може бути позбавлений інформації про час і місце розгляду своєї справи та про ухвалене у ній судове рішення.  
    -35- Мусіяка В.Л.
У тексті проекту слова "малолітній" та "неповнолітній" замінити словами "малолітня особа" чи "неповнолітня особа" у відповідних відмінках.  
Враховано    
    -36- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
У тексті проекту слова "особи, які не були притягнуті до участі у справі" замінити словами "особи, які не брали участь у справі".  
Враховано    
    -37- Васильєв Г.А.
У ч.8 ст.7 слова "малолітнього чи" вилучити.  
Враховано    
    -38- Оніщук М.В.
Доповнити статтю 7 частиною дев'ятою такого змісту: „9. Ніхто не може бути позбавлений інформації про час і місце розгляду своєї справи та про ухвалене у ній судове рішення". У зв'язку з цим, частину дев'яту вважати частиною десятою.  
Враховано    
    -39- Тимошенко Ю.В.
В частині восьмій статті 7 слова "чи захистом державної або іншої охоронюваної законом таємниці" виключити.  
Враховано    
    -40- Слабенко С.І.
Частину 8 ст.7 подати у редакції: Рішення суду в усіх випадках проголошується відкрито, якщо інше не обумовлюється інтересами неповнолітнього або одного з подружжя чи захистом державної або іншої охоронюваної законом таємниці. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не були притягнуті до участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду відповідної справ, якщо інше не обумовлюється законними інтересами осіб, що беруть участь у справі, або відносно яких винесено рішення.  
Враховано частково    
38. 9. Хід судового процесу фіксується технічними засобами у порядку, встановленому цим Кодексом.   -41- Тимошенко Ю.В.
Частину дев'яту статті 7 викласти в такій редакції: "Хід судового процесу у порядку, встановленому цим Кодексом, фіксується технічними засобами".  
Враховано редакційно   10. Хід судового процесу фіксується технічними засобами. Порядок фіксування судового процесу технічними засобами встановлюється цим Кодексом.  
39. Стаття 8. Мова, якою ведеться судочинство      Стаття 8. Мова, якою ведеться судочинство  
40. 1. Судочинство провадиться державною мовою.   -42- Тимошенко Ю.В.
В частині першій статті 8 слово "державною" замінити словом "українською".  
Відхилено   1. Судочинство провадиться державною мовою.  
41. 2. Особам, які беруть участь у справі і не володіють державною мовою, забезпечується право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, а також користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.   -43- Тимошенко Ю.В.
Викласти частину другу статті 8 в такій редакції: "Особам, які беруть учать у справі і не володіють українською мовою, забезпечується право користуватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють у порядку, встановленому цим Кодексом та користуватись послугами перекладача".  
Враховано частково   2. Особам, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, у порядку, встановленому цим Кодексом, забезпечується право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, а також користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.  
    -44- Онопенко В.В.
У ч. 2 ст. 8 після слова "володіють" доповнити словами "або недостатньо володіють".  
Враховано    
42. 3. Судові документи оформляються державною мовою і відповідно до встановленого цим Кодексом порядку вручаються особам, які беруть участь у справі, перекладеними на їх рідну мову або іншу мову, якою вони володіють.   -45- Тимошенко Ю.В.
В частині третій статті 8 слово "державною" замінити словом "українською".  
Відхилено   3. Судові документи оформляються державною мовою і відповідно до встановленого цим Кодексом порядку вручаються особам, які беруть участь у справі, перекладеними на їх рідну мову або іншу мову, якою вони володіють.  
43. Стаття 9. Законодавство, на підставі якого вирішуються справи      Стаття 9. Законодавство, на підставі якого вирішуються справи  
44. 1. Суд зобов'язаний вирішувати справи на підставі Конституції України, міжнародних договорів України, законів України та інших нормативно-правових актів України.   -46- Васильєв Г.А.
Ч.1 ст.9 викласти в такій редакції: "1. Суд вирішує справи на підставі Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законів України."  
Враховано   1. Суд вирішує справи на підставі Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
    -47- Тимошенко Ю.В.
В частину першу статті 9 після слів "міжнародних договорів України" доповнити "згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України", далі за текстом.  
Враховано    
45. 2. Суд застосовує нормативно-правові акти, прийняті в установленому порядку і в межах компетенції відповідних органів.   -48- Беспалий Б.Я.
Стаття 9. Частину 2 вилучити.  
Відхилено   2. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  
    -49- Оніщук М.В.
Частину другу статті 9 викласти у такій редакції: "2. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".  
Враховано    
46. 3. Установивши під час розгляду справи невідповідність закону чи іншого нормативно-правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до повноважень Конституційного Суду України, суд зупиняє провадження у справі і в установленому законом порядку з'ясовує можливість його застосування.   -50- Соболєв С.В.
У частині третій статті 9 слова "Установивши під час розгляду справи невідповідність" замінити словами "У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності"; слово "повноважень" замінити словом "юрисдикції".  
Враховано   3. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого нормативно-правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд застосовує норму Конституції України і звертається до Верховного Суду України з повідомленням щодо необхідності звернення до Конституційного Суду України.  
    -51- Оніщук М.В.
У частині 3 ст. 9 слова "суд зупиняє провадження у справі і в установленому законом порядку з'ясовує можливість його застосування" замінити словами "суд застосовує норму Конституції України і звертається до Верховного Суду України з повідомленням щодо необхідності звернення до Конституційного Суду України".  
Враховано    
    -52- Тимошенко Ю.В.
Частини третю-сьому статті 9 виключити.  
Відхилено    
47. 4. У разі невідповідності нормативно-правового акта закону України або міжнародному договору України суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.   -53- Васильєв Г.А.
У ч.4 ст.9 після слів "міжнародному договору України" додати слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України."  
Враховано   4. У разі невідповідності нормативно-правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.  
48. 5. У разі невідповідності закону України міжнародному договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір.      5. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.  
49. 6. Норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором України.   -54- Васильєв Г.А.
У ч.6 ст.9 після слів "міжнародним договором України" додати слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України."  
Враховано   6. Норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.  
50. 7. У разі відсутності закону чи іншого нормативно-правового акту, що регулюють спірні відносини, суд застосовує закон чи інший нормативно-правовий акт, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).   -55- Оніщук М.В.
У частині 7 ст. 9 слова "чи іншого нормативно-правового акту" та "чи інший нормативно-правовий акт" вилучити.  
Враховано   7. У разі відсутності закону, що регулюють спірні відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). 8. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.  
    -56- Васильєв Г.А.
Доповнити ст.9 новою ч.8 такого змісту: ""Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.".  
Враховано    
51. Стаття 10. Застосування норм права інших держав   -57- Тимошенко Ю.В.
Статтю 10 виключити.  
Відхилено   Стаття 10. Застосування норм права інших держав  
52. 1. Під час застосування норм права інших держав суд встановлює зміст цих норм відповідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування у відповідній державі.      1. Під час застосування норм права інших держав суд встановлює зміст цих норм відповідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування у відповідній державі.  
53. 2. З метою встановлення змісту норми права іншої держави суд може звернутися в установленому порядку до Міністерства юстиції України чи іншого компетентного органу або залучити експертів.   -58- Беспалий Б.Я.
Стаття 10, частина 2. Вилучити текст "в установленому порядку".  
Враховано   2. З метою встановлення змісту норми права іншої держави суд може звернутися до Міністерства юстиції України чи іншого компетентного органу або залучити експертів.  
54. 3. Особи, які беруть участь у справі, можуть надавати відповідні документи, що підтверджують зміст норм права іншої держави, на які вони посилаються в підтвердження своїх вимог або заперечень, а також іншими засобами сприяти суду у встановленні змісту цих норм права.      3. Особи, які беруть участь у справі, можуть надавати відповідні документи, що підтверджують зміст норм права іншої держави, на які вони посилаються в підтвердження своїх вимог або заперечень, а також іншими засобами сприяти суду у встановленні змісту цих норм права.  
55. 4. Якщо зміст норм права іншої держави, незважаючи на прийняті згідно з цією статтею заходи, в розумні строки не встановлено, суд застосовує відповідні норми законів та інших нормативно-правових актів України.   -59- Слабенко С.І.
У ч.4 ст.10 дати поняття "розумні строки". Доповнити частину 4 словами " за окремою ухвалою суду".  
Відхилено   4. Якщо зміст норм права іншої держави, незважаючи на прийняті згідно з цією статтею заходи, в розумні строки не встановлено, суд застосовує відповідні норми законів та інших нормативно-правових актів України.  
56. Стаття 11. Здійснення судочинства на засадах змагальності і рівності сторін      Стаття 11. Здійснення судочинства на засадах змагальності і рівності сторін  
57. 1. Судочинство здійснюється на засадах змагальності і рівності сторін.      1. Судочинство здійснюється на засадах змагальності і рівності сторін.  
58. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.      2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.  
59. 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.      3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  
60. 4. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного з'ясування обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, передбачених цим Кодексом.      4. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного з'ясування обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, передбачених цим Кодексом.  
61. Стаття 12. Межі судового розгляду      Стаття 12. Диспозитивність та межі судового розгляду  
62. 1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, зазначених у статті 4 цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.   -60- Беспалий Б.Я.
Стаття 12, частина 1. Текст " (скаргою)" замінити текстом "або скаргою".  
Відхилено   1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.  
    -61- Васильєв Г.А.
Доповнити ч. 1 ст. 12 другим реченням такого змісту: "Суд має право виходити за межі заявлених стороною вимог у виключних випадках, зокрема у справах, що стосуються прав неповнолітніх."  
Враховано редакційно (ч. 3 цієї статті)   
    -62- Пеклушенко О.М.
У частині першій статті 12 слово " (скаргою)" виключити.  
Враховано    
    -63- Слабенко С.І.
Стаття 12, частина 1. Текст " (скаргою)" замінити текстом "або скаргою". Доповнити ч. 1 ст. 12 другим реченням такого змісту: "Суд має право виходити за межі заявлених стороною вимог у виключних випадках, коли цього потребують законні інтереси сторін, зокрема у справах, що стосуються прав неповнолітніх."  
Враховано редакційно (ч. 3 цієї статті)   
63. 2. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми правами на свій розсуд, не порушуючи при цьому права та охоронювані законом інтереси інших осіб. Таким правом користуються також особи (за винятком недієздатних та обмежено дієздатних), в інтересах яких заявлено вимоги.   -64- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Назву ст. 12 викласти в такій редакції: "Стаття 12. Диспозитивність та межі судового розгляду"  
Враховано   2. Кожна особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таким правом користуються також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. 3. Суд може вийти за межі заявлених вимог у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. У такій справі суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.  
    -65- Соболєв С.В.
Статтю 12 викласти у такій редакції: "Стаття 12. Диспозитивність 1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. 2. Кожна особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таким правом користуються також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. 3. Суд може вийти за межі заявлених вимог у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. У такій справі суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб".  
Враховано    
64. Стаття 13. Правова допомога      Стаття 13. Правова допомога  
65. Кожна особа, яка бере участь у справі, має право користуватися правовою допомогою, яка надається в установленому законом порядку.   -66- Тимошенко Ю.В.
В статті 13 після слова "надається" доповнити "адвокатами або іншими фахівцями в галузі права", далі за текстом.  
Враховано   Кожна особа, яка бере участь у справі, має право користуватися правовою допомогою, яка надається адвокатами або іншими фахівцями в галузі права, в установленому законом порядку. Стаття 14. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень Учасники судового процесу мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.  
    -67- Онопенко В.В.
Після ст. 13 доповнити новою статтею: "Стаття 13-1. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень Учасники судового процесу мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом".  
Враховано    
66. Стаття 14. Обов'язковість судових рішень   -68- Тимошенко Ю.В.
Назву статті 14 викласти в такій редакції: "Обов'язковість судових рішень (рішень та ухвал суду)".  
Відхилено   Стаття 15. Обов'язковість судових рішень  
67. 1. Судові рішення в цивільних справах ухвалюються судами іменем України.   -69- Онопенко В.В.
Ч. 1 ст. 14 викласти у такій редакції: "1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України".  
Враховано   1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.  
68. 2. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, передбачених міжнародними договорами України, - і за її межами.   -70- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 14 після слів "міжнародними договорами України" додати слова "згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України".  
Враховано   2. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.  
69. 3. Невиконання судового рішення, а також інші прояви неповаги до суду тягнуть відповідальність, передбачену законом.      3. Невиконання судового рішення, а також інші прояви неповаги до суду тягнуть відповідальність, передбачену законом.  
70. 4. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їх права і законні інтереси.      4. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їх права, свободи чи законні інтереси.  
71. Глава 2 Склад суду, відводи      Глава 2. Склад суду, відводи  
72. Стаття 15. Склад суду      Стаття 16. Склад суду  
73. 1. Розгляд цивільних справ у судах першої інстанції провадиться одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду.   -71- Кармазін Ю.А.
Частину 1 статті 15 подати в редакції: "Розгляд цивільних справ у судах першої інстанції провадиться судами у складі одного судді та трьох присяжних. Суддя є головуючим і рівним з присяжними в здійсненні актів судочинства. При рівному розподілі голосів рішення (ухвала) постановляється на користь сторони, яка dе fасtо не є представником державної влади".  
Відхилено   1. Розгляд цивільних справ у судах першої інстанції провадиться одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду. У випадках, передбачених цим Кодексом, розгляд справ провадиться колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.  
    -72- Пеклушенко О.М.
Частину першу статті 15 доповнити реченням такого змісту: „У випадках, передбачених цим Кодексом розгляд справ провадиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді";  
Враховано    
    -73- Тимошенко Ю.В.
Доповнити частину першу статті 15 після слів "від імені суду" наступним: "За клопотанням осіб, які беруть участь у справі, будь-яка справа, в залежності від її складності та категорії, може бути передана на розгляд суду в колегіальному складі. Клопотання вирішується головою суду в триденний строк, про що виноситься ухвала. Ухвала голови суду з приводу цього клопотання оскарженню не підлягає."  
Враховано частково    
    -74- Слабенко С.І.
Частину 1 статті 15 подати в редакції: "Розгляд цивільних справ у судах першої інстанції провадиться судами у складі одного судді та трьох присяжних. Суддя є головуючим і рівним з присяжними в здійсненні актів судочинства. При рівному розподілі голосів рішення (ухвала) постановляється на користь сторони, яка dе fасtо не є представником державної влади". За клопотанням сторін, що беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється за участі двох присяжних.  
Відхилено    
74. 2. Розгляд справ у судах апеляційної інстанції провадиться у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.   -75- Олексіюк С.С.
Ч.2 ст.15 після слів "у апеляційний" доповнити словами "та касаційний".  
Відхилено   2. Розгляд справ у судах апеляційної інстанції провадиться колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.  
75. 3. Розгляд справ у судах касаційної інстанції провадиться у складі не менш як п'яти суддів.   -76- Пеклушенко О.М.
У ч. 3 ст. 15 слова "не менше як" виключити.  
Враховано   3. Розгляд справ у суді касаційної інстанції провадиться колегією у складі п'яти суддів. 4. Розгляд справ у порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами провадиться колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, а у випадках, передбачених цим Кодексом, колегією суддів на спільному зсіданні відповідних судових палат Верховного Суду України при їх рівному представництві за наявності не менше семи суддів від кожної палати.  
    -77- Пеклушенко О.М.
Ст. 15 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Розгляд справ у порядку повторної касації провадиться Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України". У зв'язку з цим, частину четверту вважати частиною п'ятою.  
Враховано частково    
    -78- Олексіюк С.С.
У ч.3 ст.15 слова „не менше як" виключити.  
Враховано    
76. 4. Під час перегляду судового наказу, заочного рішення, а також рішення та ухвали за нововиявленими обставинами суд діє в такому ж складі, в якому вони були постановлені (одноособово або колегіально).      5. Під час перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами суд діє в такому ж складі, в якому вони були постановлені (одноособово або колегіально).  
77. Стаття 16. Порядок вирішення питань колегіальним складом суду      Стаття 17. Порядок вирішення питань колегією суддів  
78. 1. Усі питання, що виникають під час розгляду справи колегіальним складом суду, вирішуються більшістю голосів суддів.   -79- Слабенко С.І.
Частину 1 ст.16 подати у такій редакції: Рішення з усіх питань, що виникають під час розгляду справи колегіальним складом суду, приймаються більшістю голосів.  
Враховано частково   1. Усі питання, що виникають під час розгляду справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів.  
79. 2. Під час вирішення кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Головуючий голосує останнім.   -80- Слабенко С.І.
У ч.2 ст.16 замінити текст "вирішення" на "прийняття рішення з..."  
Враховано   2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Головуючий голосує останнім.  
80. 3. Суддя, не згодний з рішенням більшості, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ приєднується до справи і не оголошується в судовому засіданні.   -81- Слабенко С.І.
Частину 3 ст.16 доповнити текстом: "...але може бути витребуваний для ознайомлення зацікавленій стороні, яка брала участь у справі."  
Враховано   3. Суддя, не згодний з рішенням більшості, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.  
81. Стаття 17. Підстави для відводу судді      Стаття 18. Підстави для відводу судді  
82. 1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу):   -82- Беспалий Б.Я.
Стаття 17, частина 1, абзац 1. Вилучити текст " (самовідводу)".  
Відхилено   1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу):  
    -83- Соболєв С.В.
В абзаці першому ч.1 ст.17 після слів "Суддя" доповнити словами " (помічник судді, який за дорученням судді здійснює його повноваження у випадках, передбачених статтями 118, 120 і 150 цього Кодексу)";  
Відхилено    
83. 1) якщо під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, прокурор, секретар судового засідання;   -84- Соболєв С.В.
у пункті 1 вилучити слово "прокурор".  
Відхилено   1) якщо під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, прокурор, секретар судового засідання;  
84. 2) якщо він особисто прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;   -85- Слабенко С.І.
У п.2 ч.1 ст.17 слово "особисто" вилучити.  
Враховано   2) якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;  
85. 3) якщо він є родичем чи свояком (батьки, подружжя, діти, брати, сестри, дід, баба, внуки, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), усиновителем чи усиновленим, опікуном чи піклувальником сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;   -86- Слабенко С.І.
У п.3 ч.1 ст.17 вилучити текст "чи свояком".  
Враховано   3) якщо він є близьким родичем (батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, подружжям, сином, дочкою, пасинком, падчеркою, братом, сестрою, дідом, бабою, онуком), а також близьким родичем подружжя, усиновителем чи усиновленим, опікуном чи піклувальником сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;  
    -87- Онопенко В.В.
П. 3 ч. 1 ст. 17 викласти у такій редакції: "3) якщо він є близьким родичем (батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, подружжям, сином, дочкою, пасинком, падчеркою, братом, сестрою, дідом, бабою, онуком), близьким родичем подружжя,, усиновителем чи усиновленим, опікуном чи піклувальником сторони або інших осіб, які беруть участь у справі". Відповідні зміни провести у ч. 2 ст. 17.  
Враховано    
86. 4) якщо він перебуває в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі;   -88- Онопенко В.В.
У частині першій ст. 17 пункт 4) вилучити.  
Враховано    
87. 5) за наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та безсторонності судді.   -89- Оніщук М.В.
У пункті 5) частини першої ст. 17 слово "безсторонності" замінити словом "неупередженості".  
Враховано   4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.  
    -90- Беспалий Б.Я.
Стаття 17, частина 1. Пункт 5) після тексту "обставин, які викликають" доповнити словом "обгрунтований".  
Відхилено    
88. 2. До складу суду не можуть входити особи, які є родичами чи свояками.      2. До складу суду не можуть входити особи, які є родичами чи родичами подружжя.  
89. Стаття 18. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи      Стаття 19. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи  
90. 1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.   -91- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 18 після слова "інстанцій" додати слова "у тому числі у повторному касаційному розгляді справи".  
Відхилено   1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.  
91. 2. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї ж справи в судах касаційної і першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи нового рішення суду апеляційної інстанції.      2. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї ж справи в судах касаційної і першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи нового рішення апеляційного суду.  
92. 3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї ж справи в суді першої чи апеляційної інстанції.      3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї ж справи в суді першої чи апеляційної інстанції.  
93. Стаття 19. Підстави для відводу секретаря судового засідання експерта, спеціаліста, перекладача      Стаття 20. Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача  
94. 1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не може брати участі в розгляді справи та підлягає відводу з підстав, зазначених у статті 16 цього Кодексу.   -92- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 19 цифру "16" замінити на "17".  
Враховано   1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не може брати участі в розгляді справи та підлягає відводу з підстав, зазначених у статті 18 цього Кодексу.  
95. 2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі у розгляді справи, якщо він:      2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі у розгляді справи, якщо він:  
96. 1) перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;      1) перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;  
97. 2) проводив ревізію, матеріали якої використовуються при розгляді цієї справи;      2) проводив ревізію, матеріали якої використовуються при розгляді цієї справи;  
98. 3) при з`ясуванні обставин, які мають значення для цієї справи, виходить за межі своєї компетенції.      3) при з`ясуванні обставин, які мають значення для цієї справи, виходить за межі своєї компетенції.  
99. 3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.      3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.  
100. Стаття 20. Заяви про самовідводи та відводи      Стаття 21. Заяви про самовідводи та відводи  
101. 1. За наявності підстав, зазначених у статтях 17, 18 і 19 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.      1. За наявності підстав, зазначених у статтях 18, 19 і 20 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.  
102. 2. На підставах, зазначених у статтях 17, 18 і 19 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.      2. На підставах, зазначених у статтях 18, 19 і 20 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.  
103. 3. Відвід (самовідвід) повинен бути мотивованим і заявленим до початку розгляду справи по суті. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку розгляду справи по суті.   -93- Беспалий Б.Я.
Стаття 20, частина 3. Текст " (самовідвід)" тричі замінити текстом "або самовідвід". Аналогічно у всьому тексті закону.  
Відхилено   3. Відвід (самовідвід) повинен бути мотивованим і заявленим до початку розгляду справи по суті. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку розгляду справи по суті.  
    -94- Слабенко С.І.
Стаття 20, частина 3. Текст " (самовідвід)" тричі замінити текстом "або самовідвід". Аналогічно у всьому тексті закону. Ст..20 ч.3 доповнити текстом: "Відвід може бути заявлений в будь-який момент до видалення судді в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті."  
Відхилено    
104. Стаття 21. Порядок вирішення заявленого відводу      Стаття 22. Порядок вирішення заявленого відводу  
105. 1. У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.      1. У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.  
106. 2. Питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу, в нарадчій кімнаті з прийняттям ухвали. Під час розгляду справи колегіально питання про відвід судді вирішується за відсутності цього судді. При рівній кількості голосів, поданих за відвід і проти відводу суддя вважається відведеним. Питання про відвід, заявлений декільком суддям або всьому складу суду, вирішується простою більшістю голосів.   -95- Оніщук М.В.
У частині 2 ст. 21 речення 2 і 3 вилучити.  
Враховано   2. Питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу, в нарадчій кімнаті з постановленням ухвали. Питання про відвід, заявлений декільком суддям або всьому складу суду, вирішується простою більшістю голосів.  
    -96- Кармазін Ю.А.
Частину 2 статті 21 подати в редакції: Вилучити першу норму цієї статті і текст подати від слів: "Під час розгляду справи…".  
Відхилено    
    -97- Тимошенко Ю.В.
Частину другу статті 21 викласти в такій редакції: "За результатами вирішення заяви про відвід виноситься мотивована ухвала в триденний строк з дня надходження такої заяви."  
Відхилено    
    -98- Буждиган П.П.
Ст.21 доповнити частиною 3 наступного змісту: "При одноособовому розгляді справи заява про відвід судді подається не менш як за три дні до початку розгляду справи. Відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирішується головою відповідного суду. Якщо відвід заявлено у судовому засіданні з підстав, про які особа, яка заявляє відвід, дізналася в процесі розгляду справи, суддя відкладає розгляд справи до вирішення заяви про його відвід у встановленому порядку."  
Відхилено    
    -99- Васильєв Г.А.
Доповнити ст. 21 ч. З такого змісту: "Якщо відвід заявлено судді, який розглядає справу одноособове, питання про його відвід вирішує голова міського суду. Якщо до складу місцевого суду району (міста) обрано (призначено) одного суддю або відвід заявлено голові суду при одноособовому розгляді ним справи, питання про відвід вирішується головою відповідного апеляційного суду."  
Відхилено    
    -100- Олексіюк С.С.
Статтю 21 викласти в такій редакції: "Питання про відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирішується головою районного (міського) суду, військового суду гарнізону. Якщо голова районного (міського) суду, військового суду гарнізону прийняв справу до свого провадження питання про його відвід вирішується головою апеляційного суду. Якщо відвід заявлено в процесі розгляду справи, суддя відкладає розгляд справи до вирішення заяви про його відвід."  
Відхилено    
    -101- Шкіль А.В.
Статтю 21 викласти в такій редакції: "Питання про відвід одному із суддів у випадку колегіального розгляду справи. вирішують інші судді у відсутності того, кому заявлено відвід. При рівній кількості голосів, поданих за відвід і проти нього. суддя вважається відведеним. Відвід, заявлений двом суддям або всьому суду. вирішується головою суду."  
Відхилено    
    -102- Тимошенко Ю.В.
Доповнити статтю 21 частиною третьою наступного змісту: "Питання про відвід судді, який розглядає справу одноособово, вирішується головою цього суду. В разі якщо голова суду прийняв справу до свого провадження, питання про його відвід вирішується головою відповідного апеляційного суду. Під час розгляду справи колегіально питання про відвід судді вирішується за відсутності цього судді іншими суддями, що входять до колегії. При рівній кількості голосів, поданих за відвід і проти відводу суддя вважається відведеним. Питання про відвід, заявлений декільком суддям або всьому колегіальному складу суду, вирішується головою цього суду."  
Відхилено    
    -103- Слабенко С.І.
Ст.21 доповнити частиною 3 наступного змісту: "При одноособовому розгляді справи заява про відвід судді подається не менш як за три дні до початку розгляду справи. Відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирішується головою відповідного суду. Якщо відвід заявлено у судовому засіданні з підстав, про які особа, яка заявляє відвід, дізналася в процесі розгляду справи, суддя відкладає розгляд справи до вирішення заяви про його відвід у встановленому порядку. Питання відводу судді вирішується головою суду, а якщо відвід заявлено голові суду - апеляційним судом."  
Відхилено    
107. Стаття 22. Наслідки задоволення заяви про відвід      Стаття 23. Наслідки задоволення заяви про відвід  
108. 1. У разі задоволення заяви про відвід судді суду першої інстанції справа розглядається в тому ж суді іншим суддею.      1. У разі задоволення заяви про відвід судді, яким справа розглядається одноособово, справа розглядається в тому ж суді іншим суддею.  
109. 2. У разі задоволення заяви про відвід всього складу суду справа розглядається в тому ж суді іншим складом суддів.      2. У разі задоволення заяви про відвід судді або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому ж суді тим же кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів.  
110. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 18 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд приймає ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановленому цим Кодексом.      3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 19 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановленому цим Кодексом.  
111. Глава 3 Підвідомчість   -104- Соболєв С.В.
Назву глави 3 викласти у такій редакції: "Глава 3. Цивільна юрисдикція".  
Враховано   Глава 3. Цивільна юрисдикція  
112. Стаття 23. Підвідомчість цивільних справ судам   -105- Мусіяка В.Л.
Назву статті 23 викласти в такій редакції: „Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ".  
Враховано   Стаття 24. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ  
113. 1. Суди в порядку цивільного судочинства розглядають справи:   -106- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статтю 23 викласти у такій редакції: "1. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли вирішення таких спорів провадиться за правилами іншого судочинства. 2. Суди вирішують передбачені у частині першій цієї статті справи в порядку позовного, наказного й окремого провадження. 3. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства".  
Враховано   1. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли вирішення таких спорів провадиться за правилами іншого судочинства.  
114. 1) про захист порушених або оспорюваних прав, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, що виникають у державі, за винятком випадків, коли вирішення таких спорів провадиться за правилами іншого судочинства;   -107- Васильєв Г.А.
У п. 1 ч. 1 ст. 23 після слів "за правилами іншого судочинства" додати слова "- лише у разі, якщо хоча б однією із сторін у спорі є фізична особа;"  
Відхилено    
115. 2) наказного провадження;      2. Суди вирішують передбачені у частині першій цієї статті справи в порядку позовного, наказного й окремого провадження.  
116. 3) окремого провадження;       
117. 4) про оскарження рішень третейських судів і про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів;      3. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.  
118. 5) про визнання і виконання рішень іноземних судів.   -108- Соболєв С.В.
Статтю 23 викласти у такій редакції: "Стаття 23. Справи цивільної юрисдикції 1. Суди в порядку цивільного судочинства вирішують приватноправові спори, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли такі спори вирішуються за правилами іншого судочинства. 2. Суди вирішують передбачені у частині першій цієї статті спори у порядку наказного і позовного провадження. 3. Суди вирішують також цивільні справи, для розгляду яких цим Кодексом передбачено окреме провадження. 4. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства".  
Враховано частково    
119. Стаття 24. Підвідомчість кількох пов'язаних між собою вимог   -109- Соболєв С.В.
Слабенко С.І.
У назві статті 24 слово "підвідомчість" замінити словом "підсудність".  
Відхилено   Стаття 25. Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог  
    -110- Мусіяка В.Л.
У назві статті 24 слово „підвідомчість" замінити словом „розгляд".  
Враховано    
120. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено законом.   -111- Тимошенко Ю.В.
Статтю 24 викласти в такій редакції: "При об'єднанні кількох зв'язаних між собою вимог, з яких одні підвідомчі суду, а інші - господарському суду, всі вимоги підлягають розглядові у суді."  
Відхилено   Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено законом.  
    -112- Слабенко С.І.
Статтю 24 доповнити: "Окрім випадків, коли окремо вимоги розглянути неможливо. В такому випадку, якщо хоч одна вимога підвідомча суду, всі вимоги розглядаються судом."  
Відхилено    
121. Стаття 25. Передача спору на розгляд третейського суду      Стаття 26. Передача спору на розгляд третейського суду  
122. Майнові та інші спори громадян між собою або з юридичними особами, крім випадків, передбачених законом, сторонами можуть передаватися на розгляд третейського суду. Розгляд спорів третейськими судами регулюється законом України про третейські суди, іншими нормативно-правовими актами, що стосуються діяльності третейських судів.   -113- Васильєв Г.А.
У ст. 25 слова "іншими нормативно-правовими актами, що стосуються діяльності третейських судів" вилучити.  
Враховано   Майнові та інші спори фізичний осіб між собою або з юридичними особами, крім випадків, передбачених законом, сторонами можуть передаватися на розгляд третейського суду. Розгляд спорів третейськими судами регулюється законом України про третейські суди.  
123. Глава 4 Особи, які беруть участь у справі      Глава 4. Особи, які беруть участь у справі  
124. Стаття 26. Склад осіб, які беруть участь у справі      Стаття 27. Склад осіб, які беруть участь у справі  
125. Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб, органи державної влади та органи місцевого самоврядування у передбачених цим Кодексом випадках, особи, які за законом діють з метою захисту прав і свобод інших осіб, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів, а також заявники та інші заінтересовані особи у справах окремого провадження.   -114- Соболєв С.В.
У статті 26 слова "органи державної влади та органи місцевого самоврядування у передбачених кодексом випадках, особи, які за законом діють з метою захисту прав і свобод інших осіб, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів" замінити словами "заявники та боржники у справах наказного провадження".  
Враховано частково   Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи у справах наказного та окремого провадження.  
    -115- Тимошенко Ю.В.
В статті 26 слова "невизначеного кола осіб" виключити, далі за текстом.  
Враховано    
126. Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі   -116- Соболєв С.В.
Назву ст.27 викласти у такій редакції: "Стаття 27. Змагальні права та обов'язки осіб, які беруть участь".  
Відхилено   Стаття 28. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі  
127. 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії приєднаних до справи документів, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити запитання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, ознайомлюватися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового процесу технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду чи відмовлятися від оскарження, користуватися іншими процесуальними правами, наданими законом.   -117- Онопенко В.В.
Із ч. 1 ст. 27 вилучити слова "чи відмовлятися від оскарження".  
Враховано   1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії приєднаних до справи документів, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити запитання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, ознайомлюватися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового процесу технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, наданими законом. 2. Особи, які беруть участь у справі, що розглядається у позовному провадженні, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.  
    -118- Соболєв С.В.
Доповнити ст.27 частиною другою такого змісту: "2. Особи, які беруть участь у справі, що розглядається у позовному провадженні, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання". У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.  
Враховано    
    -119- Кармазін Ю.А.
Статтю 27 подати в редакції: "Права та обов'язки осіб, що беруть участь у справі. Гарантії їх процесуального забезпечення. 1. Сторони судового процесу від третього дня з початку судового засідання по справі мають право: регулярно знайомитися з матеріалами справи та журналом судового засідання; безумовно знімати копії з кожного документа справи та з журналу судового засідання за попереднім про це повідомленням секретаря суду; в день постановлення рішення або ухвали одержувати їх копії; подавати заяви або клопотання; заявляти відводи суддям, присяжним; робити обгрунтування, заперечення або пояснення щодо тверджень учасників процесу; спростовувати неправдиві твердження суддів, присяжних та протилежної сторони; домагатися позитивного вирішення завлених клопотань щодо витребування судом доказів, коли без участі суду це неможливо; ставити запитання учасникам процесу та жадати прямих відповідей; здійснювати аудіозапис на портативний диктофон або відеокамеру під час судового засідання; протягом одного дня від часу заявлення прослуховувати та передивлятися за допомогою суду записи судового процесу , здійснених технічними засобами; протягом одного дня від часу заявлення одержувати текст аудіозапису судового процесу; оскаржувати всі постановленні рішення або ухвали по справі; без обмежень користуватися повним обсягом прав та свобод людини та громадянина, які визначені в Конституції України та в цьому Кодексі. 2. Особи судового процесу зобов'язані: брати участь в судовому засіданні особисто або через своїх представників; дотримуватись визначеного порядку в цьому Кодексі; подавати докази або заперечення для обгрунтування своїх позовних вимог та заперечень; брати участь у дослідженні доказів своїх позовних вимог та заперечень, а також протилежної сторони. 3. Гарантіями непорушності суб'єктивних прав та обов'язків осіб , що беруть участь у справі, є обов'язок суду як органу державної гілки влади: дотримуватися норм Конституції України, цього Кодексу, законів про судоустрій та про статус суддів, присяги судді; для реалізації прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі, дотримуватися принципів судочинства, створювати для цього належні умови ; задовольняти клопотання сторін щодо витребування доказів сторін, виклику в суд свідків, щодо дотримання строків виконання процесуальних дій та судового провадження".  
Відхилено    
128. 2. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За недобросовісне використання цих прав та невиконання зазначених обов'язків особи несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом.   -120- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 27 друге речення вилучити.  
Враховано   3. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.  
129. Стаття 28. Цивільна процесуальна правоздатність      Стаття 29. Цивільна процесуальна правоздатність  
130. Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) визнається за всіма фізичними і юридичними особами.      Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) визнається за всіма фізичними і юридичними особами.  
131. Стаття 29. Цивільна процесуальна дієздатність      Стаття 30. Цивільна процесуальна дієздатність  
132. 1. Здатність особисто здійснювати свої права в суді та доручати ведення справи представникові (цивільна процесуальна дієздатність) належить фізичним особам, які досягли повноліття, а також юридичним особам.      1. Здатність особисто здійснювати свої права в суді та доручати ведення справи представникові (цивільна процесуальна дієздатність) належить фізичним особам, які досягли повноліття, а також юридичним особам.  
133. 2. Права і свободи неповнолітніх, а також громадян, визнаних обмежено дієздатними, захищають у суді їх законні представники. Суд притягує до участі в таких справах неповнолітнього та особу, визнану обмежено дієздатною.   -121- Онопенко В.В.
У ст. 29: у ч. 2 після слова "неповнолітніх" доповнити словами "осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років"; у ч. 3 після слова "малолітніх" доповнити словами "осіб віком від дванадцяти до чотирнадцяти років".  
Враховано   2. Права і свободи неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, захищають у суді їх законні представники. Суд притягує до участі в таких справах неповнолітню особу та особу, цивільна дієздатність якої обмежена.  
134. 3. Неповнолітні можуть виступати в суді як сторона або третя особа в передбачених законом випадках. Суд вправі притягнути до участі в таких справах законного представника неповнолітнього.   -122- Онопенко В.В.
Узгодити ч. 3 ст. 29 із ст. 37 ЦК України.  
Враховано редакційно   3. Неповнолітні особи, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть виступати в суді як сторона або третя особа в передбачених законом випадках. Суд може притягнути до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.  
135. 4. Права і свободи малолітніх, а також громадян, визнаних недієздатними, захищають у суді їх законні представники.   -123- Онопенко В.В.
У тексті ст. 29 слово "громадянин" замінити на слово "особа" у відповідних відмінках.  
Враховано   4. Права і свободи малолітніх осіб, віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їх законні представники.  
136. 5. У разі коли в установленому порядку неповнолітнім громадянином зареєстровано шлюб до досягнення вісімнадцятирічного віку, такий громадянин набуває цивільної процесуальної дієздатності в повному обсязі з моменту реєстрації шлюбу. У такому ж обсязі набуває повної процесуальної дієздатності неповнолітній, якому у встановленому цим Кодексом порядку надано повну дієздатність.   -124- Беспалий Б.Я.
Стаття 29, частина 5. Перше речення після тексту "в установленому" доповнити словом "законом".  
Враховано   5. У разі коли в установленому законом порядку неповнолітною особою зареєстровано шлюб до досягнення вісімнадцятирічного віку, така особа набуває цивільної процесуальної дієздатності в повному обсязі з моменту реєстрації шлюбу. У такому ж обсязі набуває повної процесуальної дієздатності неповнолітня особа, якій у встановленому цим Кодексом порядку надано повну цивільну дієздатність.  
    -125- Васильєв Г.А.
Доповнити ч. 5 ст. 29 новим абзацом такого змісту: "Повну цивільну дієздатність мають також інші неповнолітні громадяни, яким відповідно до закону надано повну цивільну дієздатність".  
Враховано частково    
137. Стаття 30. Сторони      Стаття 31. Сторони  
138. 1. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.      1. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.  
139. 2. Стороною можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.   -126- Онопенко В.В.
Частину другу ст. 30 викласти в такій редакції: "2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава".  
Враховано   2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.  
    -127- Тимошенко Ю.В.
В частині другій статті 30 слова "а також держава" виключити.  
Відхилено    
140. Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін   -128- Соболєв С.В.
Назву ст.31 викласти у такій редакції: "Стаття 31. Диспозитивні права сторін".  
Відхилено   Стаття 32. Процесуальні права та обов'язки сторін  
141. 1. Сторони користуються рівними процесуальними правами і несуть рівні процесуальні обов'язки. Крім прав та обов'язків, зазначених у статті 27 цього Кодексу, позивач вправі протягом усього часу розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, повинен довести наявність підстав позову і умов, з якими законодавство пов'язує можливість його задоволення.   -129- Соболєв С.В.
У ч.1 ст.31 слова "повинен довести наявність підстав позову і умов, з якими законодавство пов'язує можливість його задоволення" вилучити.  
Враховано   1. Сторони користуються рівними процесуальними правами і несуть рівні процесуальні обов'язки. Крім прав та обов'язків, зазначених у статті 28 цього Кодексу, позивач вправі протягом усього часу розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.  
142. 2. Відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов, а в разі заперечення проти позову - повинен довести наявність обставин, якими обґрунтовує ці заперечення.   -130- Соболєв С.В.
У ч.2 ст.31 слова "а в разі заперечення проти позову - повинен довести наявність обставин, якими обґрунтовує ці заперечення" вилучити.  
Враховано   2. Відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов.  
143. 3. Сторони можуть закінчити справу мировою угодою на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання рішення, ухвали суду в частині, що стосується цієї сторони.   -131- Тимошенко Ю.В.
В частині третій статті 31 слова "в частині, що стосується цієї сторони" виключити.  
Відхилено   3. Сторони можуть закінчити справу мировою угодою на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання рішення, ухвали суду в частині, що стосується цієї сторони.  
144. 4. Особи, які беруть участь у справі як заявники або заінтересовані особи у справах, що розглядаються в порядку окремого провадження, користуються правами і несуть обов'язки сторін, за винятками, передбаченими в підрозділі В розділу ІІ цього Кодексу.      4. Особи, які беруть участь у справі як заявники або заінтересовані особи у справах, що розглядаються в порядку окремого провадження, користуються правами і несуть обов'язки сторін, за винятками, передбаченими у розділі ІV цього Кодексу.  
145. 5. Суд не приймає відмову від позову, визнання позову відповідачем і не затверджує мирової угоди сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують права та свободи інших осіб.   -132- Соболєв С.В.
Частину п'яту ст.31 вилучити.  
Враховано    
146. Стаття 32. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів      Стаття 33. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів  
147. 1. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони виступає в процесі самостійно.      1. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони виступає в процесі самостійно.  
148. 2. Співучасть допускається якщо:      2. Співучасть допускається якщо:  
149. 1) предметом спору є загальні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;      1) предметом спору є загальні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;  
150. 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів мають єдину підставу;      2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів мають єдину підставу;  
151. 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.      3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.  
152. 3. Співучасники можуть доручити вести справу одному з них, якщо він не є особою, яка не набула повної процесуальної дієздатності або визнана недієздатною або обмежено дієздатною.      3. Співучасники можуть доручити вести справу одному з них, якщо він не є особою, яка не набула повної процесуальної дієздатності чи визнана недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності.  
153. 4. Особа, в інтересах якої розпочато справу іншою особою, повідомляється про це судом і може взяти участь у процесі як позивач поряд з особою, що подала заяву.      4. Особа, в інтересах якої розпочато справу іншою особою, повідомляється про це судом і може взяти участь у процесі як позивач поряд з особою, що подала заяву.  
154. Стаття 33. Заміна неналежного відповідача, притягнення співвідповідачів      Стаття 34. Заміна неналежного відповідача, притягнення співвідповідачів  
155. 1. Суд, встановивши під час розгляду справи, що позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, за заявою позивача, не припиняючи справи, допускає заміну первісного відповідача належним відповідачем або притягує до участі в справі як співвідповідачів інших осіб.   -133- Соболєв С.В.
У частині першій статті 33 слова "установивши під час розгляду справи, що позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом" вилучити.  
Відхилено   1. Суд, установивши під час розгляду справи, що позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, за заявою позивача, не припиняючи справи, допускає заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі в справі як співвідповідачів інших осіб.  
156. 2. Після заміни відповідача або притягнення до участі в справі співвідповідачів розгляд справи розпочинається заново.      2. Після заміни відповідача або залучення до участі в справі співвідповідачів розгляд справи розпочинається заново.  
157. Стаття 34. Процесуальне правонаступництво      Стаття 35. Процесуальне правонаступництво  
158. У разі вибуття однієї із сторін у спірних або встановлених судом правовідносинах (смерть сторони, припинення діяльності юридичної особи, уступка вимоги, перевід боргу, інші випадки заміни осіб у матеріальних правовідносинах) суд допускає на всіх стадіях процесу заміну відповідної сторони її правонаступником. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього такою самою мірою, якою вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.   -134- Онопенко В.В.
У ст. 34 слова "уступка вимоги, перевід боргу" замінити словами "заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні".  
Враховано   У разі вибуття однієї із сторін у спірних або встановлених судом правовідносинах (смерть сторони, припинення юридичної особи, заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні, інші випадки заміни осіб у матеріальних правовідносинах) суд допускає на всіх стадіях процесу заміну відповідної сторони її правонаступником. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього такою самою мірою, якою вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.  
159. Стаття 35. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору      Стаття 36. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору  
160. 1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до ухвалення судового рішення, шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін. Ці треті особи користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.      1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до ухвалення судового рішення, шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін. Ці треті особи користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.  
161. 2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, розгляд справи розпочинається заново.   -135- Тимошенко Ю.В.
В частині другій статті 35 слова "яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору," замінити словами "яка пред'явила позов," далі за текстом.  
Відхилено   2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, розгляд справи розпочинається заново.  
162. Стаття 36. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору      Стаття 37. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору  
163. 1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.   -136- Онопенко В.В.
У тексті проекту щодо третіх осіб вживати замість "притягнуті" слово "залучені"  
Враховано редакційно   1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.  
164. 2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути притягнуті до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.   -137- Тимошенко Ю.В.
У частині другій статті 36 слова „або за ініціативою суду" виключити.  
Відхилено   2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.  
165. 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки, передбачені статтею 27 цього Кодексу.      3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки, передбачені статтею 28 цього Кодексу.  
166. 4. Після вступу в справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи розпочинається заново.   -138- Васильєв Г.А.
Ч. 4 ст. 36 викласти в такій редакції: "Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не тягне за собою поновлення розгляду справи".  
Враховано   4. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не тягне за собою поновлення розгляду справи.  
167. Стаття 37. Порядок притягнення до участі в справі або вступу в справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог      Стаття 38. Порядок залучення до участі в справі або вступу в справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог  
168. 1. Сторона, в якої у результаті ухвалення рішення виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої в такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана мотивованою заявою повідомити суд про цю третю особу.      1. Сторона, в якої у результаті ухвалення рішення виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої в такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана мотивованою заявою повідомити суд про цю третю особу.  
169. 2. У такій заяві повинна бути зазначена точна назва третьої особи, місце її проживання або місцезнаходження та підстави, з яких вона підлягає притягненню до участі в справі.      2. У такій заяві повинна бути зазначена точна назва третьої особи, місце її проживання або місцезнаходження та підстави, з яких вона підлягає залученню до участі в справі.  
170. 3. Суд в установленому цим Кодексом порядку повідомляє третю особу про порушену справу, направляє їй копію заяви і роз'яснює її право вступити у справу в десятиденний строк. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі.      3. Суд в установленому цим Кодексом порядку повідомляє третю особу про порушену справу, направляє їй копію заяви і роз'яснює її право вступити у справу в десятиденний строк. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі.  
171. 4. Якщо в зазначений строк від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без її участі.      4. Якщо в зазначений строк від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без її участі.  
172. 5. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, може сама звернутися з мотивованою заявою про вступ у порушену справу, щодо якої сторони мають право висловити свої заперечення.      5. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, може сама звернутися з мотивованою заявою про вступ у порушену справу, щодо якої сторони мають право висловити свої заперечення.  
173. 6. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти притягнення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи.   -139- Тимошенко Ю.В.
Частину шосту статті 37 викласти в такій редакції: "Питання щодо притягнення або допуску до участі в справі третьої особи вирішується судом, про що постановлюється мотивована ухвала."  
Відхилено   6. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи.  
174. 7. З питання притягнення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу.   -140- Тимошенко Ю.В.
Частину сьому статті 37 виключити.  
Відхилено   7. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу.  
175. Стаття 38. Участь у справі представника      Стаття 39. Участь у справі представника  
176. 1. Сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права та свободи інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть вести цивільні справи або брати участь у них через представника.   -141- Кармазін Ю.А.
До частини 1 статті 38 додати (розширити список винятку):" , справ щодо захисту права власності, справ щодо статті 40 КЗпП)."  
Відхилено   1. Сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи законні інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.  
    -142- Беспалий Б.Я.
Стаття 38, частина 1. Дужки замінити комами.  
Враховано частково    
177. 2. Особиста участь у справі громадянина (фізичної особи) не позбавляє його права мати в цій справі представника.   -143- Беспалий Б.Я.
Стаття 38, частина 2. Текст "громадянина (фізичної особи) не позбавляє його" замінити текстом "Фізичної особи не позбавляє її".  
Враховано частково   2. Особиста участь у справі особи не позбавляє його права мати в цій справі представника.  
178. 3. Справи юридичних осіб ведуть (беруть у них участь) їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.   -144- Беспалий Б.Я.
Стаття 38, частина 3. Вилучити текст "беруть у них участь)". Для приведення у відповідність з пунктом 4 цієї ж статті.  
Враховано   3. Юридичних осіб представляють їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.  
179. 4. Справи держави ведуть відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника.   -145- Пеклушенко О.М.
У статтях проекту слово "довіреність" замінити на слово "доручення" у відповідних відмінках, а слово "знаходження", якщо це стосується фізичної особи, замінити на слово "перебування".  
Враховано частково   4. Інтереси держави представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника.  
    -146- Тимошенко Ю.В.
Частину четверту статті 38 виключити.  
Відхилено    
    -147- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 1 ст. 38 після слова "можуть" викласти текст "брати участь у цивільній справі особисто або через представника". У частині 3 слово "справи" вилучити, у частині 4 слово "справи" замінити словом "інтереси", а в частинах 3-4 слово "ведуть" замінити словом "представляють".  
Враховано    
180. Стаття 39. Законні представники      Стаття 40. Законні представники  
181. 1. Права та свободи, громадян, які не мають повної дієздатності, громадян, визнаних недієздатними або обмежено дієздатними, захищають відповідно їх батьки, усиновлювачі, опікуни або піклувальники.   -148- Онопенко В.В.
Ч. 1 ст. 39 викласти у такій редакції: "1. Права та свободи осіб, які не мають повної цивільної дієздатності, осіб, визнаних недієздатними, або осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, захищають відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни або піклувальники".  
Враховано   1. Права та свободи осіб, які не мають повної цивільної дієздатності, осіб, визнаних недієздатними, або осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, захищають відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни або піклувальники.  
182. 2. У справі, в якій повинен брати участь громадянин, визнаний в установленому порядку безвісно відсутнім, як його представник виступає опікун, призначений для охорони та управління майном безвісно відсутнього.   -149- Беспалий Б.Я.
Стаття 39. Частину 2 після тексту "в установленому" доповнити словом "законом".  
Враховано   2. У справі, в якій повинна брати участь особа, визнана в установленому законом порядку безвісно відсутною, як її представник виступає опікун, призначений для опіки над майном безвісно відсутнього.  
183. 3. У справі, в якій повинен брати участь спадкоємець особи, померлої або оголошеної в установленому цим Кодексом порядку померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, як представник спадкоємця виступає особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.      3. У справі, в якій повинен брати участь спадкоємець особи, померлої або оголошеної в установленому цим Кодексом порядку померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, як представник спадкоємця виступає особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.  
184. 4. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.   -150- Соболєв С.В.
Доповнити статтю 39 частиною п'ятою: "5. Як законні представники діють також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб".  
Враховано   4. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам. 5. Як законні представники діють також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.  
185. Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками      Стаття 41. Особи, які можуть бути представниками  
186. 1. Представником у суді може бути адвокат або будь-яка дієздатна особа, яка має належно посвідчені повноваження на ведення справи в суді, за винятком осіб, зазначених у статті 41 цього Кодексу.   -151- Онопенко В.В.
Ч. 1 ст. 40 викласти у такій редакції: "1. Представником у суді може бути адвокат або будь-яка інша особа, яка відповідно до цього Кодексу має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, зазначених у статті 41 цього Кодексу".  
Враховано   1. Представником у суді може бути адвокат або будь-яка інша особа, яка відповідно до цього Кодексу має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, зазначених у статті 42 цього Кодексу.  
    -152- Кармазін Ю.А.
Ч.1 ст.40 після слів "представником у суді може бути" доповнити словом "захисник або" далі по тексту.  
Відхилено    
187. 2. Одна і та ж особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору або вступили у справу на стороні протилежної сторони.      2. Одна і та ж особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору або вступили у справу на стороні протилежної сторони.  
188. 3. Неповнолітні батьки можуть бути представниками в суді, якщо вони захищають права та свободи своїх дітей у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 29 цього Кодексу.   -153- Онопенко В.В.
Частину третю статті 40 вилучити.  
Враховано    
    -154- Кармазін Ю.А.
Доповнити ст.40 новою частиною такого змісту: "Представником у суді може бути Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники."  
Враховано редакційно (у статті 45)   
189. Стаття 41. Особи, які не можуть бути представниками      Стаття 42. Особи, які не можуть бути представниками  
190. 1. Не можуть бути представниками в суді особи, які беруть участь у справі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.      1. Не можуть бути представниками в суді особи, які беруть участь у справі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.  
191. 2. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідних органів, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.      2. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідних органів, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.  
192. Стаття 42. Документи, що посвідчують повноваження представників, та порядок їх оформлення      Стаття 43. Документи, що посвідчують повноваження представників, та порядок їх оформлення  
193. 1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на ведення справи в суді повинні бути посвідчені такими документами:      1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на ведення справи в суді повинні бути посвідчені такими документами:  
194. 1) довіреністю фізичної особи;      1) довіреністю фізичної особи;  
195. 2) витягом з протоколу засідання відповідного органу управління юридичної особи, уповноваженого вести справу в суді, чи довіреністю, якщо орган управління не є колегіальним, або документами, що посвідчують повноваження і службове становище її керівника;   -155- Онопенко В.В.
У статті 42: п. 2 ч. 1 викласти у такій редакції: "довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують повноваження і службове становище її керівника".  
Враховано   2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують повноваження і службове становище її керівника;  
196. 3) свідоцтвом про народження або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи хранителем спадкового майна.      3) свідоцтвом про народження або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи хранителем спадкового майна.  
197. 2. Витяг з протоколу, довіреність від імені юридичних осіб видається за підписом службової особи, уповноваженої на це статутом (положенням), з прикладенням печатки підприємства, установи, організації.   -156- Беспалий Б.Я.
Стаття 42, частина 2. Текст " (положенням)" замінити текстом "або положенням".  
Враховано   2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за вироком суду, або за місцем його проживання. 3. Довіреність від імені юридичних осіб видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.  
    -157- Олексіюк С.С.
У ч. 2 ст. 42 після слів "за підписом" замінити словами "керівника або іншої уповноваженої за статутом (положенням) особи."  
Враховано частково    
    -158- Онопенко В.В.
У частині 2 статті 42 після слова "уповноваженої на це" доповнити словом "законом", слова "підприємства, установи, організації" замінити словами "юридичниої особи", 2 слова "Витяг з протоколу" вилучити.  
Враховано    
198. 3. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально на підприємстві, в установі, організації, де працює чи навчається фізична особа, або в органі місцевого самоврядування чи в житлово-експлуатаційному органі за місцем її проживання.   -159- Васильєв Г.А.
У ч. З ст. 42 слова "чи в житлово-експлуатаційному органі за місцем її проживання" вилучити.  
Враховано    
    -160- Онопенко В.В.
Ч. 3 ст. 42 викласти у такій редакції, помінявши місцями її з ч. 2: "3. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за вироком суду, або за місцем його проживання".  
Враховано    
199. 4. Повноваження адвоката в якості представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням.   -161- Олексіюк С.С.
У ч.4 ст.42 після слова "об"єднанням" доповнити словами: "або адвокатом, інших осіб - довіреністю".  
Відхилено   4. Повноваження адвоката в якості представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором про надання правової допомоги.  
    -162- Тимошенко Ю.В.
Частину четверту статті 42 після слів "адвокатським об'єднанням" доповнити словами "або договором про надання правової допомоги".  
Враховано    
    -163- Слабенко С.І.
Частину 4 ст. 42 доповнити: "..., або угодою, якщо адвокат не є членом адвокатського об'єднання."  
Враховано частково    
200. 5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них приєднуються до справи.      5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них приєднуються до справи.  
201. 6. Повноваження представнику фізичної особи можуть бути надані усною заявою, повідомлення про яку заноситься до журналу судового засідання.   -164- Слабенко С.І.
Частину 6 ст. 42 викласти у такій редакції: "Повноваження представнику фізичної особи можуть бути надані за усною заявою фізичної особи, повідомлення про яку заноситься до журналу судового засідання.  
Враховано   6. Повноваження представнику фізичної особи можуть бути надані за усною заявою фізичної особи, повідомлення про яку заноситься до журналу судового засідання  
202. Стаття 43. Призначення або заміна законного представника судом      Стаття 44. Призначення або заміна законного представника судом  
203. У разі відсутності представника у недієздатної або обмежено дієздатної сторони чи третьої особи, а також у разі коли законний представник цих осіб не вправі вести справу в суді з підстав, передбачених законом, суд зупиняє провадження в справі і порушує перед органами опіки і піклування чи іншими передбаченими законом органами питання про призначення чи заміну законного представника.   -165- Васильєв Г.А.
У ст. 43 слова "чи іншими передбаченими законом органами" вилучити.  
Відхилено   У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, а також у разі коли законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, передбачених законом, суд зупиняє провадження в справі і порушує перед органами опіки і піклування чи іншими передбаченими законом органами питання про призначення чи заміну законного представника.  
204. Стаття 44. Повноваження представника в суді      Стаття 45. Повноваження представника в суді  
205. 1. Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, що їх може вчинити ця особа.      1. Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, що їх може вчинити ця особа.  
206. 2. Обмеження повноважень представника на вчинення якоїсь процесуальної дії повинні бути обумовлені у виданій йому довіреності.      2. Обмеження повноважень представника на вчинення якоїсь процесуальної дії повинні бути обумовлені у виданій йому довіреності.  
207. 3. Повноваження представника чинні протягом строку, зазначеного в довіреності. До закінчення цього строку повноваження можуть бути скасовані шляхом письмового повідомлення про це суду або усною заявою, повідомлення про яку заноситься до журналу судового засідання, або припиняються з часу смерті особи, яка уповноважила представника.      3. Повноваження представника чинні протягом строку, зазначеного в довіреності. До закінчення цього строку повноваження можуть бути скасовані шляхом письмового повідомлення про це суду або усною заявою, повідомлення про яку заноситься до журналу судового засідання, або припиняються з часу смерті особи, яка уповноважила представника.  
208. 4. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому представник не може виступати в цій же справі представником протилежної сторони.   -166- Онопенко В.В.
Ч. 4 ст. 44 доповнити третім реченням: "Порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України".  
Враховано   4. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яку він представляє та суд. При цьому представник не може виступати в цій же справі представником протилежної сторони. Порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України.  
209. Стаття 45. Участь у процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким за законом надано право захищати права та свободи інших осіб   -167- Соболєв С.В.
Тимошенко Ю.В.
Статтю 45 вилучити.  
Відхилено   Стаття 46. Участь у процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та законні інтереси інших осіб  
    -168- Онопенко В.В.
Назву ст. 45 викласти в такій редакції: "Участь у процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права та свободи інших осіб". Узгодити відповідно у статті 46.  
Враховано    
210. 1. У випадках, передбачених законом, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав та свобод інших осіб, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів та брати участь у порушених провадженням справах.   -169- Онопенко В.В.
У частині 1 ст. 45 після слова "прокурор" доповнити слова "Уповноважений Верховної Ради України з прав людини".  
Враховано   1. У випадках, передбачених законом, прокурор, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи громадських інтересів та брати участь у цих справах.  
    -170- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 45 слова "невизначеного кола осіб" вилучити.  
Враховано    
211. 2. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, самостійно визначає підстави для представництва у судах, його форму і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства.   -171- Беспалий Б.Я.
Стаття 45, частина 2. Вилучити текст ", самостійно визначає підстави для представництва у судах, його форму і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства".  
Відхилено   2. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства.  
    -172- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч.2 ст.45 слова ", самостійно визначає підстави для представництва у судах, його форму " вилучити.  
Враховано    
212. 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути притягнуті судом до участі в справі або вступити в справу за своєю ініціативою для дачі висновків з метою виконання покладених на них обов'язків. Участь зазначених органів у процесі для дачі висновків у справі є обов'язковою у випадках, передбачених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.   -173- Кармазін Ю.А.
Доповнити Кодекс новою статтею такого змісту: "Стаття 45-1. Участь у процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представників Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники можуть звертатися до суду із заявами про захист прав та свобод інших осіб, невизначеного кола осіб та брати участь у порушених провадженням справах. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники здійснюють у суді представництво інтересів громадянина в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами, самостійно визначає підстави для представництва у судах його форму і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства."  
Враховано частково   3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути притягнуті судом до участі в справі або вступити в справу за своєю ініціативою для надання висновків з метою виконання покладених на них обов'язків. Участь зазначених органів у процесі для надання висновків у справі є обов'язковою у випадках, передбачених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.  
213. Стаття 46. Процесуальні права прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким за законом надано право захищати права та свободи інших осіб   -174- Соболєв С.В.
Тимошенко Ю.В.
Статті 46 вилучити.  
Відхилено   Стаття 47. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб  
214. 1. У разі коли зазначені в статті 45 цього Кодексу органи та інші особи порушують справу в суді в інтересах інших осіб, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів, вони користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторони, за винятком права закінчувати справу мировою угодою.   -175- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 46 слова "невизначеного кола осіб" вилучити.  
Враховано   1. У разі, коли зазначені в статті 46 цього Кодексу органи та інші особи порушують справу в суді в інтересах інших осіб, або державних чи громадських інтересах, вони користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторони, за винятком права закінчувати справу мировою угодою.  
215. 2. Відмова зазначених у статті 45 цього Кодексу органів та інших осіб від поданої ними заяви або зміна заявлених ними вимог не позбавляє особу, на захист прав і свобод якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення вимоги у первісному обсязі.      2. Відмова зазначених у статті 46 цього Кодексу органів та інших осіб від поданої ними заяви або зміна заявлених ними вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення вимоги у первісному обсязі.  
216. 3. Якщо дієздатна особа, в інтересах якої порушено справу, не підтримує заявлені вимоги, суд залишає заяву без розгляду.   -176- Васильєв Г.А.
Оніщук М.В.
У ч. З ст. 46 після слова "дієздатна" додати слово "фізична".  
Відхилено   3. Якщо дієздатна особа, в інтересах якої порушено справу, не підтримує заявлені вимоги, суд залишає заяву без розгляду.  
217. 4. Прокурор з метою вирішення питання про наявність підстав для внесення апеляційної та касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на рішення у справі, розглянутій без участі прокурора, має право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді, робити витяги з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.   -177- Беспалий Б.Я.
Стаття 46. Частину 4 вилучити.  
Враховано частково   4. Прокурор з метою вирішення питання про наявність підстав для внесення апеляційної та касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами на рішення у справі, розглянутій без участі прокурора, має право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді.  
    -178- Оніщук М.В.
У ч. 4 ст. 46 слова "робити витяги з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі" вилучити; слово за замінити словами "у зв'язку з винятковими або).  
Немає висновку    
218. 5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для дачі висновку, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки, передбачені статтею 27 цього Кодексу, а також правом висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.   -179- Кармазін Ю.А.
Доповнити Кодекс новою статтею такого змісту: "Стаття 46-1. Процесуальні права Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представників У разі, коли Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники порушують справу в суді в інтересах інших осіб, невизначеного кола осіб, вони користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторони, за винятком права закінчувати справу мировою угодою. Відмова Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представників від поданої ними заяви або зміна заявлених ними вимог не позбавляє особу, на захист прав і свобод якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення вимоги у первісному обсязі. Якщо дієздатна особа, в інтересах якої порушено справу, не підтримує заявлені вимоги, суд залишає заяву без розгляду. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники з метою вирішення питання про наявність підстав для внесення апеляційної та касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на рішення розглянуті без їх участі, має право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді, робити витяги з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі."  
Враховано частково (ст. 45-46)  5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для надання висновку, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки, передбачені статтею 27 цього Кодексу, а також правом висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.  
219. Глава 5 Інші учасники судового процесу   -180- Пеклушенко О.М.
Назву глави 5 викласти в такій редакції: "Інші особи, які беруть участь у справі"  
Відхилено   Глава 5. Інші учасники судового процесу  
220. Стаття 47. Особи, які є іншими учасниками судового процесу      Стаття 48. Особи, які є іншими учасниками судового процесу  
221. Учасниками судового процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.   -181- Пеклушенко О.М.
Статтю 47 викласти в такій редакції: " Інші учасники судового розгляду. Іншими учасниками судового розгляду є перекладач, експерт, спеціаліст, свідок, секретар судового засідання, судовий розпорядник".  
Враховано частково   Учасниками судового процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст. Стаття 49. Секретар судового засідання 1. Секретар судового засідання здійснює судові виклики і повідомлення, перевіряє явку та з'ясовує причини неявки викликаних осіб і доповідає головуючому, забезпечує фіксування судового процесу технічними засобами і складає журнал судового засідання, оформляє матеріали справи, виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи. 2. Секретар судового засідання може уточнювати зміст пояснень чи показань з метою їх правильного відображення в журналі судового засідання. Стаття 50. Судовий розпорядник 1. Судовий розпорядник: 1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників процесу; 2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість присутніх у залі судового засідання; 3) оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати; 4) слідкує за додержанням присутніми порядку у залі судового засідання; 5) виконує вказівки головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта, спеціаліста; 6) під час судового засідання приймає від учасників процесу та передає суду документи та інші матеріали; 7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги; 8) виконує інші розпорядження та вказівки головуючого, пов'язані із створенням умов, необхідних для ведення справи. 2. Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням зазначених у частині першій цієї статті обов'язків, є обов'язковими для учасників процесу. 3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому ж процесі.  
    -182- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статтю 47 викласти в такій редакції: "Стаття 47. Особи, які є іншими учасниками судового процесу Учасниками судового процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст". Поміняти місцями статті 48-53 та додати нові статті відповідно до переліку учасників (статті 47): "Стаття 48. Секретар судового засідання 1. Секретар судового засідання здійснює судові виклики і повідомлення, перевіряє явку та з'ясовує причини неявки викликаних осіб і доповідає головуючому, забезпечує фіксування судового процесу технічними засобами і складає журнал судового засідання, оформляє матеріали справи, виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи. 2. Секретар судового засідання може уточнювати зміст пояснень чи показань з метою їх правильного відображення в журналі судового засідання. Стаття 49. Судовий розпорядник 1. Судовий розпорядник: 1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників процесу; 2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість присутніх у залі судового засідання; 3) оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати; 4) слідкує за додержанням присутніми порядку у залі судового засідання; 5) виконує вказівки головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта, спеціаліста; 6) під час судового засідання приймає від учасників процесу та передає суду документи та інші матеріали; 7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги; 8) виконує інші розпорядження та вказівки головуючого, пов'язані із створенням умов, необхідних для ведення справи. 2. Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням зазначених у частині першій цієї статті обов'язків, є обов'язковими для учасників процесу. 3. Скарги на дії судового розпорядника розглядаються судом у цьому ж процесі."  
Враховано    
222. Стаття 48. Перекладач      Стаття 51. Свідок  
223. 1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою ведеться судочинство або іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка розуміє знаки глухого чи німого. Перекладач призначається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду.      1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. 2. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час, дати правдиві показання про відомі йому обставини. 3. У разі неможливості явки за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.  
224. 2. Перекладач має право ставити запитання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у справі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом до суду.      4. Свідок зобов'язаний добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.  
225. 3. Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом суду, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом у журналі судового засідання, проведеного з його участю, і в процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють.      5. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими нотатками, відмовлятися від давання показань в установлених законом випадках, а також на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань, та грошову компенсацію за витрачений на це час.  
226. 4. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за інше невиконання обов'язків - відповідальність, передбачену цим Кодексом чи іншим законом.      6. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з не передбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність, а за інше невиконання обов'язків - відповідальність, передбачену законом.  
227. Стаття 49. Експерт      Стаття 52. Особи, які не підлягають допиту як свідки  
228. 1. Експертом є особа, якій у порядку, встановленому цим Кодексом, доручається шляхом проведення дослідження матеріальних об`єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, давати висновки з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи.      Не підлягають допиту як свідки: 1) особи, визнані судом недієздатними, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;  
229. 2. Експертом може бути особа, яка має спеціальні знання в певній галузі науки, техніки, мистецтва, має відповідну вищу освіту на кваліфікаційному рівні не нижче спеціаліста, пройшла відповідну підготовку і отримала кваліфікацію судового експерта з певних видів експертиз та внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.   -183- Беспалий Б.Я.
Стаття 49, частина 2. Вилучити текст "на кваліфікованому рівні не нижче спеціаліста".  
Відхилено   2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм в силу їх службового чи професійного становища; 3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; 4) судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку; 5) особи, які мають дипломатичний імунітет, - без їх згоди, а також представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.  
230. 3. Не можуть залучатися до виконання обов`язків експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість.   -184- Васильєв Г.А.
У ч. З ст. 49 після слів "мають судимість" додати слова ""якщо вона не погашена і не знята в установленому законом порядку".  
Відхилено   Стаття 53. Особи, які мають право відмовитися від давання показань 1. Від давання показань мають право відмовитися фізична особа щодо себе, членів сім'ї чи блиських родичів, коло яких визначається законом.  
231. 4. Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, в необхідних випадках роз'яснити його, забезпечити під час проведення дослідження збереження об'єкта експертизи, а у разі проведення досліджень, пов'язаних з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, - одержати на це відповідний дозвіл суду.      2. Особа, яка заявляє про відмову від давання показань, зобов'язана повідомити обставини, на підставі яких вона відмовляється від давання показань.  
232. 5. Експерт не має право самостійно збирати матеріали для проведення експертизи; вступати в особисті контакти з особами, які беруть участь у справі, а також іншими учасниками процесу, якщо це ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.      Стаття 54. Експерт 1. Експертом є особа, якій у порядку, встановленому цим Кодексом, доручається шляхом проведення дослідження матеріальних об`єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, давати висновки з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи. 2. Експертом може бути особа, яка має спеціальні знання в певній галузі науки, техніки, мистецтва, має відповідну вищу освіту на кваліфікаційному рівні не нижче спеціаліста, пройшла відповідну підготовку і отримала кваліфікацію судового експерта з певних видів експертиз та внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.  
233. 6. Експерт повинен повідомити суд про неможливість проведення експертизи через відсутність необхідних у нього знань або без залучення інших експертів.      3. Не можуть залучатися до виконання обов`язків експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають не зняту чи не погашену судимість.  
234. 7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення експертизи.      4. Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, в необхідних випадках роз'яснити його, забезпечити під час проведення дослідження збереження об'єкта експертизи, а у разі проведення досліджень, пов'язаних з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, - одержати на це відповідний дозвіл суду.  
235. 8. Експерт не має права передоручати проведення призначеної йому експертизи іншій особі.      5. Експерт не має право самостійно збирати матеріали для проведення експертизи; вступати в особисті контакти з особами, які беруть участь у справі, а також іншими учасниками процесу, якщо це ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.  
236. 9. У разі прийняття ухвали суду про припинення проведення експертизи, на вимогу суду експерт зобов'язаний негайно надати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.      6. Експерт повинен повідомити суд про неможливість проведення експертизи через відсутність необхідних у нього знань або без залучення інших експертів.  
237. 10. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, порушувати клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені запитання, бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів експертизи, ставити запитання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, а також на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду, а також користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".      7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення експертизи. 8. Експерт не має права передоручати проведення призначеної йому експертизи іншій особі. 9. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи, на вимогу суду експерт зобов'язаний негайно надати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.  
238. 11. Експерт може відмовитися від дачі висновку, якщо надані йому матеріали недостатні або він не володіє необхідними знаннями для виконання покладених на нього обов'язків.      10. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, порушувати клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені запитання, бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів експертизи, ставити запитання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, а також на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду, а також користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".  
239. 12. За дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, передбачену цим Кодексом чи іншими законами.   -185- Васильєв Г.А.
У ч. 12 слова "передбачену цим Кодексом чи іншими законами" замінити словами "передбачену законами України".  
Враховано редакційно   11. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо надані йому матеріали недостатні або він не володіє необхідними знаннями для виконання покладених на нього обов'язків. 12. За завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, передбачену законом.  
240. Стаття 50. Спеціаліст      Стаття 55. Спеціаліст  
241. 1. Спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати допомогу суду під час вчинення процесуальних дій, а також стороні (її представнику) шляхом надання консультацій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.   -186- Беспалий Б.Я.
Стаття 50, частина 1. Текст " (її представнику)" замінити текстом "чи її представнику"). Аналогічно стаття 50, частина 5.  
Відхилено   1. Спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок  
    -187- Оніщук М.В.
Ч.1 ст.50 викласти у новій редакції: "1. Спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок".  
Враховано    
242. 2. Спеціаліст може бути залучений до участі в процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.      2. Спеціаліст може бути залучений до участі в процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.  
243. 3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на поставлені судом запитання, давати усні чи письмові консультації і пояснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу.   -188- Оніщук М.В.
У частині третій статті 50 слова "усні чи письмові консультації і пояснення" замінити словами "усні консультації та письмові роз'яснення". Частину 5 статті 50 вилучити.  
Враховано   3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на поставлені судом запитання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу.  
244. 4. Допомога спеціаліста не може надаватися з правових питань.      4. Допомога спеціаліста не може надаватися з правових питань.  
245. 5. Якщо спеціаліста було залучено стороною (її представником) для надання консультацій з питань, що потребують спеціальних знань, то на прохання сторони (її представника) він складає висновок спеціаліста, який носить консультативний (допоміжний) характер. Можливість його використання як доказу у справі визначає суд.   -189- Беспалий Б.Я.
Стаття 50, частина 5, речення 1. Вилучити текст " (допоміжний)".  
Відхилено    
    -190- Соболєв С.В.
Частину п'яту статті 50 вилучити.  
Враховано    
    -191- Сіренко В.Ф.
В ст.50 ч.5 після слів "висновок спеціаліста" вилучити слова "який носить консультативний (допоміжний) характер".  
Враховано    
246. 6. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі в провадженні у справі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду ставити запитання особам, які беруть участь у справі та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом до суду.      5. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі в провадженні у справі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду ставити запитання особам, які беруть участь у справі та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом до суду.  
247. Стаття 51. Свідок      Стаття 56. Перекладач  
248. 1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини (факти), що стосуються справи.   -192- Беспалий Б.Я.
Стаття 51. Частину 1 після тексту "може бути кожна" доповнити словом "фізична", а текст " (факти)" замінити текстом ", факти".  
Відхилено    
249. 2. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час, дати правдиві показання про відомі йому обставини (факти).   -193- Беспалий Б.Я.
Стаття 51, частина 2. Текст " (факти)" замінити текстом ", факти". Аналогічно у всьому тексті Кодексу.  
Відхилено   1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою ведеться судочинство та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка розуміє знаки глухого чи німого. Перекладач призначається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду.  
250. 3. У разі неможливості явки за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.   -194- Васильєв Г.А.
У ст. 51 слово "завчасно" замінити словами "не пізніше ніж за добу".  
Відхилено   2. Перекладач має право ставити запитання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у справі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом до суду.  
251. 4. За злісне ухилення від явки до суду свідок несе адміністративну відповідальність, а за дачу завідомо неправдивих показань або за відмову від дачі показань з не передбачених законом підстав - кримінальну відповідальність.      3. Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом суду, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом у журналі судового засідання, проведеного з його участю, і в процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють.  
252. 5. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими нотатками, відмовлятися від дачі показань в установлених законом випадках, а також на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі показань, та грошову компенсацію за витрачений на це час.   -195- Кармазін Ю.А.
У статті 52 додати п. 6 такого змісту: "6. Осіб, які знаходяться в адміністративній та службовій підлеглості до особи, яка такого свідка заявила на свою користь". Частину 6 старої редакції вважати частиною 7.  
Відхилено   4. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за інше невиконання обов'язків - відповідальність, передбачену законом.  
253. 6. Свідок зобов'язаний добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За недобросовісне використання прав та невиконання обов'язків свідок несе відповідальність, передбачену цим Кодексом.       
254. Стаття 52. Особи, які не підлягають допиту як свідки       
255. Не підлягають допиту як свідки:       
256. 1) особи, визнані недієздатними внаслідок психічної хвороби або недоумства, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;   -196- Васильєв Г.А.
У п. 1 ст. 52 після слова "визнані" додати слово "судом".  
Враховано    
257. 2) представники по цивільній справі або захисники по кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням обов'язків представника або захисника;   -197- Сіренко В.Ф.
Пункт 2 статті 52 викласти у наступній редакції: "2) особи, які законом зобов'язані зберегти в таємниці відомості, що були довірені їм в силу їх службового чи професійного становища".  
Враховано    
    -198- Тимошенко Ю.В.
Пункт два частини першої статті 52 перед словом "представники" доповнити "адвокати -", далі за текстом.  
Відхилено    
258. 3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;       
259. 4) судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку;       
260. 5) особи, які мають статус дипломатичної недоторканності, - без їх згоди, а також представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.   -199- Васильєв Г.А.
У ч. 5 ст. 52 замість слів "статус дипломатичної недоторканності" вставити слова "дипломатичний імунітет".  
Враховано    
261. Стаття 53. Особи, які мають право відмовитися від дачі показань       
262. 1. Від дачі показань мають право відмовитися:       
263. 1) фізична особа проти самої себе;       
264. 2) подружжя, батьки, діти, брати й сестри, усиновителі та усиновлені, дід, баба, внуки - один проти одного.       
265. 2. Особа, яка заявляє про відмову від дачі показань, зобов'язана повідомити факти, на підставі яких вона відмовляється від дачі показань.   -200- Онопенко В.В.
У тексті проекту слово "факти" замінити на слово "обставини".  
Враховано    
266. Глава 6 Докази      Глава 6. Докази  
267. Стаття 54. Докази      Стаття 57. Докази  
268. 1. Доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.      1. Доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.  
269. 2. Докази встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, звуко- і відео- записів, висновків експертів, а також можуть встановлюватись на підставі висновків спеціалістів.   -201- Кармазін Ю.А.
Статтю 54 подати в редакції: "1. Будь-які факти, які обгрунтовують наявність або відсутність обставин, що лежать в основі позовних вимог або заперечень сторін процесу і які обумовлюють правильне та справедливе вирішення справи, визначаються як докази. 2. Обгрунтовані сторонами та визнані судом факти, що покладені в основу позовних вимог або заперечень для правильного та справедливого вирішення справи, кваліфікуються і визначаються судом як докази по справі, що безвідкладно постановляється мотивованою ухвалою суду. 3. Твердження сторони процесу, яке ця сторона кваліфікує як факт, але цей факт протилежною стороною переконливо спростований або обгрунтовано підданий сумніву, не може судом кваліфікуватися як доказ по справі. 4. Фактичні дані, які стороною одержані з порушенням закону або неправдивим способом, не можуть судом кваліфікуватися як докази по справі".  
Відхилено   2. Докази встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.  
270. 3. Докази, одержані з порушенням закону, не мають юридичної сили.   -202- Соболєв С.В.
У статті 54 слова "звуко- і відеозаписів" і "а також можуть встановлюватися на підставі висновків спеціалістів" вилучити.  
Враховано частково   3. Докази, одержані з порушенням закону, не мають юридичної сили.  
271. Стаття 55. Належність доказів      Стаття 58. Належність доказів  
272. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.   -203- Кармазін Ю.А.
У статті 55 додати: "Сторонам надається право обгрунтовувати важливість (значимість) конкретного доказу для підтвердження своїх позовних вимог або заперечень".  
Враховано частково   1. Належними є докази, які містять інформацію щодо обставин предмету доказування і можуть бути використані судом для ухвалення рішення. 2. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу у підтвердженні їхніх вимог або заперечень. 3. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.  
    -204- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статтю 55 викласти в такій редакції: "1. Належними є докази, які містять інформацію щодо обставин предмету доказування і можуть бути використані судом для ухвалення рішення. 2. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу у підтвердженні їхніх вимог або заперечень. 3. Суд приймає до розгляду лише докази, які мають значення для справи".  
Враховано    
273. Стаття 56. Допустимість засобів доказування      Стаття 59. Допустимість доказів  
274. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування.   -205- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статтю 56 викласти в такій редакції: "Стаття 56. Допустимість доказів 1. Допустимими для підтвердження обставин і фактів у справі є докази, які отримані і закріплені у встановленому законом порядку. 2. Доказування не може грунтуватись на припущеннях".  
Враховано   1. Допустимими для підтвердження обставин і фактів у справі є докази, які отримані і закріплені у встановленому законом порядку. 2. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.  
275. Стаття 57. Обов'язки доказування і подання доказів   -206- Кармазін Ю.А.
Статтю 57 подати в редакції: "1. Кожна сторона зобов'язана (далі по тексту)… 2. Кожна сторона зобов'язана подати суду докази, якими вона обгрунтовує свої позовні вимоги або заперечення. 3. Суд зобов'язаний сприяти стороні в одержанні доказів, якщо ця сторона обгрунтовує неможливість їх витребувати без участі суду. 4. Суд визначає " (далі по тексту).  
Враховано частково   Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів  
276. 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.      1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  
277. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.      2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.  
278. 3. Суд визначає, які обставини мають значення для справи, якій стороні належить їй доказувати, виносить обставини на обговорення, навіть якщо сторони на будь-які з них не посилались.   -207- Соболєв С.В.
Частини другу і третю статті 57 викласти у такій редакції: "2. Докази, а також клопотання про виклик свідків та витребування доказів подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, до або під час попереднього судового засідання, а якщо таке не проводилося - до судового розгляду справи. Докази та клопотання, подані з порушенням цих вимог, є недопустимими, якщо особа не доведе, що вона не знала про існування цих доказів чи не могла їх подати з інших незалежних від неї причин. 3. Доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для прийняття рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір".  
Враховано частково   3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  
279. Стаття 58. Підстави звільнення від доказування      Стаття 61. Підстави звільнення від доказування  
280. 1. Обставини, що визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не доводяться.      1. Обставини, що визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не доводяться.  
281. 2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.      2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.  
282. 3. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили в даній справі, не доводяться знову при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.      3. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили в даній справі, не доводяться знову при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  
283. 4. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.      4. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.  
284. Стаття 59. Строк подання доказів      Стаття 62. Строк подання доказів  
285. Сторони зобов'язані подати свої докази або повідомити про них суд до початку судового засідання в справі. Питання про прийняття доказів після цього строку вирішується судом в залежності від обставин справи.   -208- Кармазін Ю.А.
Другу норму статті 59 подати в редакції: "У вирішенні питання щодо прийняття доказів після цього строку суд зобов'язаний заслухати мотиви сторони, що подає ці докази, та безвідкладно постановити мотивовану ухвалу."  
Враховано частково   Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази, подані з порушенням цього строку або строку, встановленого судом, відхиляються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Це правило не поширюється на справи окремого провадження.  
    -209- Оніщук М.В.
Статтю 59 викласти у такій редакції: "Сторони зобов'язані подати свої докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази, подані з порушенням цього строку або строку, встановленого судом, відхиляються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Це правило не поширюється на справи окремого провадження".  
Враховано    
286. Стаття 60. Судові доручення по збиранню доказів      Стаття 63. Судові доручення по збиранню доказів  
287. 1. Суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його території, доручає відповідному судові провести певні процесуальні дії.      1. Суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його території, доручає відповідному судові провести певні процесуальні дії.  
288. 2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини (факти), що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована, і має бути виконана в строк до десяти днів.      2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована, і має бути виконана в строк до десяти днів.  
289. 3. Судове доручення виконується у судовому засіданні за правилами, встановленими цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.      3. Судове доручення виконується у судовому засіданні за правилами, встановленими цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.  
290. 4. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно пересилаються до суду, який розглядає справу.      4. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно пересилаються до суду, який розглядає справу.  
291. 5. Якщо особи, які беруть участь у справі, або свідки, які дали пояснення або показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають пояснення і показання у загальному порядку.      5. Якщо особи, які беруть участь у справі, або свідки, які дали пояснення або показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають пояснення і показання у загальному порядку.  
292. 6. На час виконання судового доручення провадження у справі може бути зупинено.      6. На час виконання судового доручення провадження у справі може бути зупинено.  
293. Стаття 61. Забезпечення доказів   -210- Мусіяка В.Л.
У частині 1 ст.61 слова "підстави побоюватись" замінити словом "сумніви".  
Враховано   Стаття 64. Забезпечення доказів 1. Особи, які беруть участь у справі, і мають сумніви, що подання потрібних для них доказів стане згодом неможливим або утрудненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.  
294. 1. Особи, які беруть участь у справі, і мають підстави побоюватись, що подання потрібних для них доказів стане згодом неможливим або утрудненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.   -211- Бондар В.Н.
Ст.61 викласти в такій редкцї: "Стаття 61. Забезпечення доказів 1. Особи, які беруть участь у справі, і мають підстави побоюватись, що подання потрібних для них доказів стане згодом неможливим або утрудненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. 2. Суддя забезпечує докази, зокрема: допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових і речових доказів. 3. В заяві про забезпечення доказів має бути зазначено суть і форму потрібних доказів, обставини (факти), які підтверджуються цими доказами, підстава, що обґрунтовує необхідність забезпечення доказів. 4. Забезпечення доказів здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для забезпечення позову. Протоколи і всі зібрані в порядку забезпечення доказів матеріали надсилаються до суду, який порушив провадження у справі. 5. Суд за заявою зацікавленої особи може вжити заходи по забезпеченню доказів до подання позовної заяви у порядку, встановленому статтею156-1цього Кодексу."  
Відхилено    
295. 2. В заяві про забезпечення доказів має бути зазначено суть і форму потрібних доказів, обставини (факти), які підтверджуються цими доказами, підстава, що обґрунтовує необхідність забезпечення доказів.      2. У заяві про забезпечення доказів має бути зазначено суть і форму потрібних доказів, обставини, які підтверджуються цими доказами, підстава, що обґрунтовує необхідність забезпечення доказів.  
296. 3. Суд за заявою зацікавленої особи може вжити заходи по забезпеченню доказів до подання позовної заяви.   -212- Кармазін Ю.А.
У статті 61 замінити термін "може вжити" на термін " зобов'язаний вжити".  
Відхилено   3. Суд за заявою зацікавленої особи може вжити заходи по забезпеченню доказів до подання позовної заяви.  
    -213- Васильєв Г.А.
Ч. З ст. 61 вилучити.  
Відхилено    
297. 4. Забезпечення доказів здійснюються за правилами, встановленими цим Кодексом для забезпечення позову.      4. Забезпечення доказів здійснюються за правилами, встановленими цим Кодексом для забезпечення позову.  
298. Стаття 62. Витребування доказів      Стаття 65. Витребування доказів  
299. 1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть у справі, є труднощі, суд за їх клопотанням сприяє у витребуванні таких доказів.   -214- Кармазін Ю.А.
Частину 1 ст.62 подати: "У випадках, коли у сторони процесу є труднощі для отримання певних фактів, що сторона інтерпретує як докази, суд за клопотанням цієї сторони зобов'язаний сприяти витребуванню зазначених у клопотанні фактів".  
Враховано частково   1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.  
300. 2. В заяві про витребування доказів повинно бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться у іншої особи, обставини (факти), які може підтвердити цей доказ.   -215- Кармазін Ю.А.
Частину 2 ст.62 подати: "У клопотанні про витребуванні фактів сторона зобов'язана зазначити, які факти вимагаються, де вони знаходяться, мотиви звернення до суду щодо сприяння витребувати ці факти, обставини, що можуть підтвердити знаходження цих фактів, потреби щодо їх первинного збереження для справедливого вирішення справи".  
Відхилено   2. У заяві про витребування доказів повинно бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться у іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.  
301. 3. Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити зацікавлену сторону або іншу особу одержати доказ для представлення його суду.   -216- Кармазін Ю.А.
Частину 3 ст.62 подати: "Факти, що інтерпретуються стороною як докази та вимагаються судом,, зобов'язавні направлятися до суду безпсередньо. Суду надано право уповноважити зацікавлену сторону або її особу одержати ці факти безпосередньо і представити їх в суд".  
Відхилено   3. Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити зацікавлену сторону або іншу особу одержати доказ для представлення його суду.  
302. 4. Особи, які не мають можливості надати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд з зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання запиту.   -217- Кармазін Ю.А.
Частину 4 ст.62 подати: "Особи, які судом зобов'язані надати суду певні факти в інтерпретації доказів, але не виконують вимоги суду за змістом, в часі та за формою, зобов'язані протягом п'яти днів з моменту одержання вимоги суду надіслати в суд письмове повідомлення щодо причин та обставин невиконання вимог суду".  
Відхилено   4. Особи, які не мають можливості надати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд з зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання запиту.  
303. 5. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, в тому числі і з причин, визнаних судом не поважними, винні особи несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом.   -218- Кармазін Ю.А.
Частину 5 ст.62 подати: "За неповідомлення суду в зазначений термін про причини та обставини невиконання його вимог або невиконання вимог суду з причин, які суд визнав неповажними, винна особа несе відповідальність, передбачену цим Кодексом".  
Відхилено   5. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, в тому числі і з причин, визнаних судом не поважними, винні особи несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом та законами України.  
    -219- Васильєв Г.А.
У ч. 5 ст. 62 слова "цим Кодексом" замінити словами "законами України".  
Враховано частково    
304. 6. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє від обов'язку подати суду докази.   -220- Кармазін Ю.А.
Частину 6 ст.62 подати: "Притягнення винних … (далі по тексту) не звільняє їх від обов'язку виконати первинні вимого суду";  
Враховано частково   6. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати суду докази. 7. За клопотанням сторони суд інформує в судовому засіданні про стан та зміст виконання його вимог щодо витребування доказів.  
    -221- Кармазін Ю.А.
частину 7 подати (додана): "Суд зобов'язаний безвідкладно доповісти в судовому засіданні про стан та зміст виконання його вимоги за клопотанням сторони".  
Враховано частково    
305. Стаття 63. Огляд і дослідження доказів за місцем їх знаходження   -222- Кармазін Ю.А.
Статтю 63 подати в редакції: частина 1: "1. Суд зобов'язаний оглянути і дослідити за клопотанням сторони, яка в цьому зацікавлена, факти за місцем їх знаходження, що інтерпретуються цією стороною як докази її вимог або заперечень, якщо їх неможливо доставити в суд";  
Відхилено   Стаття 66. Огляд і дослідження доказів за місцем їх знаходження  
306. 1. Суд може оглянути і дослідити докази за місцем їх знаходження у випадках не можливості їх доставлення до суду.      1. Суд може оглянути і дослідити докази за місцем їх знаходження у випадках не можливості їх доставлення до суду.  
307. 2. Огляд і дослідження доказів здійснюється з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду і дослідженню доказів.   -223- Кармазін Ю.А.
"; частина 2: "2. Огляд і дослідження здійснюється …"; (далі по тексту)  
Відхилено   2. Огляд і дослідження доказів здійснюється з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду і дослідженню доказів.  
308. 3. В разі необхідності для участі в огляді і дослідженні доказів за місцем їх знаходження можуть бути залучені експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відео- запис.   -224- Кармазін Ю.А.
частину 3 подати: "3. В разі необхідності для участі в огляді та дослідженні за місцем знаходження фактів суд має право залучити …" (далі по тексту)  
Відхилено   3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням сторони для участі в огляді і дослідженні доказів за місцем їх знаходження можуть бути залучені експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. Фотографування, звуко- і відеозапис може бути здійснено зацікавленою стороною.  
    -225- Сіренко В.Ф.
Ч.3 ст.63 після слів " в разі необхідності" доповнити словами " в тому числі за клопотанням сторони".  
Враховано    
    -226- Сіренко В.Ф.
Ч.3 ст.63 доповнити реченням наступного змісту: " Фотографування, звуко- і відео-запис може бути здійснено зацікавленою стороною".  
Враховано    
309. Стаття 64. Пояснення сторін і третіх осіб      Стаття 67. Пояснення сторін і третіх осіб  
310. 1. Пояснення сторін і третіх осіб про відомі їм обставини (факти), що мають значення для справи, підлягають перевірці і оцінці поряд з іншими зібраними в справі доказами.   -227- Сіренко В.Ф.
Оніщук М.В.
Ч.1 ст.64 доповнити реченням наступного змісту: " Сторони, треті особи або їх законні представники, які дають пояснення про відомі їм обставини, можуть бути за їх згодою допитані як свідки".  
Враховано   1. Пояснення сторін і третіх осіб про відомі їм обставини, що мають значення для справи, підлягають перевірці і оцінці поряд з іншими зібраними в справі доказами. Сторони, треті особи або їх законні представники, які дають пояснення про відомі їм обставини, можуть бути за їх згодою допитані як свідки.  
311. 2. Визнання стороною в суді обставин (фактів), якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, звільняє останню від обов'язку подальшого доказування і не є для суду обов'язковим. Визнання заноситься в журнал судового засідання. Визнання, викладене письмово, приєднується до матеріалів справи.   -228- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У першому реченні частини другої ст.64 слово „не" виключити.  
Враховано   2. Визнання стороною в суді обставин, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, звільняє останню від обов'язку подальшого доказування і є для суду обов'язковим. Визнання заноситься в журнал судового засідання. Визнання, викладене письмово, приєднується до матеріалів справи.  
312. 3. На доказування визнаного в суді обставини (факту) не поширюються правила, встановлені статтею 56 цього Кодексу, крім випадків, коли факт повинен бути стверджений нотаріально оформленим документом.   -229- Васильєв Г.А.
У ч. З ст. 64 слово "стверджений" замінити на "підтверджений".  
Враховано   3. На доказування визнаної в суді обставини не поширюються правила, встановлені статтею 59 цього Кодексу, крім випадків, коли факт повинен бути підтверджений нотаріально оформленим документом.  
313. Стаття 65. Показання свідка      Стаття 68. Показання свідка  
314. 1. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому будь-які обставини (факти), які мають значення для справи. Не може бути доказом показання свідка, який не може назвати джерела обізнаності щодо обставини (факту).      1. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не може бути доказом показання свідка, який не може назвати джерела обізнаності щодо обставини.  
315. 2. Особа, яка просить про виклик свідка, повинна в заяві зазначити прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, обставини (факти), що він може ствердити.   -230- Кармазін Ю.А.
У статтю 65 додати частину 3: "3. Показання свідків фіксується в журналі судового засідання. В тому разі, коли ці показання істотні для обгрунтування позовних вимог або заперечень сторони, суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу, якою ці показання кваліфікувати як докази по справі. В тому разі, коли суд приходить висновку, що показання свідків не істотні для справи, він зобов'язаний також мотивувати свій висновок і постановити також мотивовану ухвалу."  
Відхилено   2. Особа, яка просить про виклик свідка, повинна в заяві зазначити повне ім'я, місце проживання, обставини, що він може ствердити.  
316. Стаття 66. Письмові докази      Стаття 69. Письмові докази  
317. 1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, угоди, довідки, листування службового або особистого характеру, що містять відомості про обставини (факти), які мають значення для справи.   -231- Кармазін Ю.А.
Статтю 66 подати в редакції: "Факти, викладені в будь-яких документах, актах, угодах, довідках, в службових або приватних листуваннях (носії доказів), які зв'язані змістом з позовними вимогами або запереченнями сторін, зобов'язані судом бути поставлені на обговорення та на аналізування сторонами щодо їх правдивості, законності та ідентичності, що докладно фіксується в журналі судового засідання. Суд зобов'язаний безвідкладно постановити мотивовану ухвалу щодо кваліфікації цих фактів як докази по справі або як таких, що - не мають відношення до справи."  
Відхилено   1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, угоди, довідки, листування службового або особистого характеру, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.  
318. 2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи вправі, в разі необхідності, вимагати подання оригіналу.   -232- Оніщук М.В.
Ч.2 ст.66 після слів "власної ініціативи" доповнити слова "у справах окремого провадження", а слова "в разі необхідності," вилучити. Цю ж частину доповнити новим реченням такого змісту: "Неподання оригіналу за клопотанням осіб, що беруть участь у справі або за ініціативою суду не перешкоджає розгляду справи."  
Враховано   2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи у справах окремого провадження має право вимагати подання оригіналу. Неподання оригіналу за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду не перешкоджає розгляду справи.  
    -233- Тимошенко Ю.В.
В частині другій статті 66 слова "або з власної ініціативи" виключити, далі за текстом.  
Враховано частково    
319. Стаття 67. Повернення оригіналів письмових доказів      Стаття 70. Повернення оригіналів письмових доказів  
320. 1. Оригінали письмових доказів, що є в справі, на прохання осіб, які подали їх, можна повернути після того, як рішення суду набере законної сили. Проте в справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.   -234- Кармазін Ю.А.
Першу норму частини 1 ст.67 подати: "1. Оригінали носіїв, які є у справі …" (далі по тексту); другу норму частини 1 ст.67 подати: "Проте в справі залишаються копії носіїв письмових доказів, які суд зобов'язаний засвідчити" ; Другу частину ст.67 подати:"2. Залежно від конкретних обставин суд має право провести заміну оригіналу носіїв письмових доказів … (далі по тексту), що він зобов'заний постановити мотивованою ухвалою".  
Враховано частково   Оригінали письмових доказів, що є у справі, за клопотанням осіб, які подали їх, повертаються судом. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.  
321. 2. Залежно від конкретних обставин суддя має право провести заміну оригіналу письмового доказу його копією до закінчення розгляду справи або набрання рішенням законної сили, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи.   -235- Оніщук М.В.
Ст. 67 викласти в новій редакції: Оригінали письмових доказів, що є у справі, за клопотанням осіб, які подали їх, повертаються судом. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.  
Враховано    
    -236- Тимошенко Ю.В.
В частині другій статті 67 слова "залежно від конкретних обставин " виключити, далі за текстом; після слова "суддя" доповнити словами "за клопотанням осіб, які беруть участь у справі", далі за текстом.  
Враховано    
322. Стаття 68. Речові докази      Стаття 71. Речові докази  
323. Речовими доказами є предмети (речі) та інші об'єкти матеріального світу, що містять інформацію про обставини (факти), які мають значення для справи.   -237- Кармазін Ю.А.
У статті 68 змінити редакцію: "Речовими доказами є матеріальні предмети (речі), їх стани, що … (далі по тексту) для справи і щодо яких суд постановив мотивовану ухвалу кваліфікувати їх як докази по справі".  
Відхилено   Речовими доказами є предмети (речі) та інші об'єкти матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.  
324. Стаття 69. Зберігання речових доказів      Стаття 72. Зберігання речових доказів  
325. 1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.      1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.  
326. 2. Речі, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються в місці їх знаходження; вони повинні бути докладно описані і опечатані, а в разі потреби - сфотографовані.   -238- Кармазін Ю.А.
Частини 2 та 3 статті 69 подати: частина 2: "2. Речі, які не можуть бути доставлені до суду, зберігаються в місці їх знаходження за мотивованою постановою суду. Суд зобов'язаний докладно описати їх стан, при можливості опечатати і при потребі - сфотографувати."  
Враховано частково   2. Речі, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються в місці їх знаходження за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані і опечатані, а в разі потреби - сфотографовані.  
327. 3. Суд вживає заходів до зберігання речей у незмінному стані.   -239- Кармазін Ю.А.
частина 3: "3. Суд несе відповідальність щодо зберігання речей у незмінному стані ".  
Відхилено   3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речей у незмінному стані.  
    -240- Тимошенко Ю.В.
Частину третю статті 69 викласти в такій редакції: "Суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, забезпечує зберігання доказів у незмінному стані."  
Враховано частково    
328. 4. Витрати на зберігання речових доказів розподіляються між сторонами в порядку, передбаченому статтею 99 цього Кодексу.      4. Витрати на зберігання речових доказів розподіляються між сторонами в порядку, передбаченому статтею 102 цього Кодексу.  
329. Стаття 70. Огляд речових доказів, що швидко псуються      Стаття 73. Огляд речових доказів, що швидко псуються  
330. 1. Продукти та інші речі, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів.      1. Продукти та інші речі, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів.  
331. 2. Після огляду ці речі повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються підприємствам, установам чи організаціям, що можуть їх використати за призначенням. Ці підприємства, установи або організації згодом повертають володільцеві предмети того ж роду і якості або їх вартість за цінами на час повернення.   -241- Кармазін Ю.А.
Частину 2 статті 70 подати в редакції: "Після огляду суд зобов'язаний зробити опис (стану, кількості тощо) цих речей і повернути їх особам …" (далі по тексту).  
Відхилено   2. Після огляду ці речі повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються підприємствам, установам чи організаціям, що можуть їх використати за призначенням. Ці підприємства, установи або організації повертають володільцеві предмети того ж роду і якості або їх вартість за цінами на час повернення.  
    -242- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 70 слова "згодом повертають володільцеві" замінити словами "протягом тижня повертають власнику".  
Враховано частково    
332. Стаття 71. Повернення речових доказів      Стаття 74. Повернення речових доказів  
333. 1. Речові докази після набрання рішенням суду законної сили повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі.      1. Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо останні про це просять і якщо задоволення такого клопотання можливе без шкоди для розгляду справи.  
334. 2. Предмети, що за законом не можуть бути у володінні громадян, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі предмети можуть бути передані їм для використання у експертній та науковій роботі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.   -243- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 71 слова "Предмети, що за законом не можуть бути у володінні громадян" замінити словами "Предмети, вилучені з цивільного обігу".  
Враховано   2. Предмети, вилучені з цивільного обігу, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі предмети можуть бути передані їм для використання у експертній та науковій роботі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
335. 3. В окремих випадках речові докази після огляду та дослідження їх судом можуть бути до закінчення розгляду справи або до набрання рішенням законної сили повернуті особам, від яких вони були одержані, якщо останні про те просять і якщо задоволення такого клопотання можливе без шкоди для розгляду справи.   -244- Оніщук М.В.
Частини 1 і 3 ст. 71 викласти за аналогією зі статтею 67.  
Враховано   3. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі після набрання рішенням суду законної сили.  
336. Стаття 72. Звуко- і відео- записи      Стаття 75. Звуко- і відеозаписи  
337. 1. Звуко- і відео- записами є будь-які магнітні, електронні та інші носії інформації, за допомогою яких зафіксовано відомості про обставини (факти), які мають значення для справи.   -245- Кармазін Ю.А.
Частину 1 статті 72 подати в редакції: "1. Звуко- … (далі по тексту) інформації , які виконані стаціонарною апаратурою або портативними засобами сторін (магнітофоном, диктофоном, відеокамерою тощо) та за допомогою яких … (далі по тексту). Суд зобов'язаний за клопотанням зацікавленої сторони постановити мотивовану ухвалу кваліфікувати такі записи як докази по справі".  
Відхилено   1. Звуко- і відеозаписами є будь-які магнітні, електронні та інші носії інформації, за допомогою яких зафіксовано відомості про обставини, які мають значення для справи.  
338. 2. Запис, проведений з порушенням конституційних гарантій прав та свобод громадян або встановленого порядку його проведення, не є доказом.   -246- Васильєв Г.А.
Ч. 2 ст. 72 викласти в такій редакції: "2. Запис, проведений з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина або встановленого законом порядку його проведення, не може використовуватися судом в якості доказу".  
Враховано   2. Запис, проведений з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина або встановленого законом порядку його проведення, не може використовуватися судом як доказ.  
339. Стаття 73. Призначення експертизи      Стаття 76. Призначення експертизи  
340. 1. Для з'ясування обставин (фактів), що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Суд може також призначити експертизу з власної ініціативи.   -247- Кармазін Ю.А.
У частині 1 ст.73 після слова "техніки" додати: ", будівництва, землеустрою, житлового господарства, медицини або ремесла тощо суд призначає мотивованою ухвалою експертизу".  
Враховано частково   1. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.  
    -248- Соболєв С.В.
У другому реченні статті 73 слова "з власної ініціативи" замінити словами "у випадках, передбачених законом".  
Враховано частково    
    -249- Тимошенко Ю.В.
В частині першій статті 73 слова "Суд може також призначити експертизу з власної ініціативи." виключити.  
Враховано    
341. 2. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості, але може обмежити вибір сторін певною кількістю експертів.      2. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості, але може обмежити вибір сторін певною кількістю експертів.  
342. 3. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.      3. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.  
343. 4. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу в відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.      4. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу в відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.  
344. 5. Якщо проведення експертизи доручено державній спеціалізованій експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або декільком експертам, створювати комісії з експертів, керованої ним установи, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби замінювати виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи.   -250- Беспалий Б.Я.
Стаття 73, частина 5. Вилучити слово "державній".  
Враховано   5. Якщо проведення експертизи доручено спеціалізованій експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або декільком експертам, створювати комісії з експертів, керованої ним установи, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби замінювати виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи.  
345. 6. Експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються підстави для проведення експертизи, з яких питань потрібні висновки експертів, прізвище експерта або назва державної експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи, об'єкти, які мають бути досліджені, перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.   -251- Кармазін Ю.А.
У частині 6 після слова "призначається" додати слово "мотивованою".  
Відхилено   6. Експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються підстави для проведення експертизи, з яких питань потрібні висновки експертів, прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи, об'єкти, які мають бути досліджені, перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.  
    -252- Беспалий Б.Я.
Стаття 73, частина 6. Вилучити слово "державної".  
Враховано    
346. 7. У випадку, коли експертизу призначено експертам декількох установ, в ухвалі про її призначення зазначається назва провідної установи, на яку покладається проведення експертизи. Якщо проведення експертизи доручається державній експертній установі та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною визнається експертна установа. Ухвала про призначення експертизи направляється в кожну установу - виконавців, а також особі яка не є працівником експертної установи. Об`єкти дослідження та матеріали справи направляються провідній установі.   -253- Беспалий Б.Я.
Стаття 73, частина 7, речення 2. Вилучити слово "державній".  
Враховано   7. У випадку, коли експертизу призначено експертам декількох установ, в ухвалі про її призначення зазначається назва провідної установи, на яку покладається проведення експертизи. Якщо проведення експертизи доручається експертній установі та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною визнається експертна установа. Ухвала про призначення експертизи направляється в кожну установу - виконавців, а також особі яка не є працівником експертної установи. Об`єкти дослідження та матеріали справи направляються провідній установі.  
347. 8. При визначенні об`єктів та матеріалів, що підлягають направленню на експертизу, суд в необхідних випадках вирішує питання щодо відібрання відповідних зразків.      8. При визначенні об`єктів та матеріалів, що підлягають направленню на експертизу, суд в необхідних випадках вирішує питання щодо відібрання відповідних зразків.  
348. 9. Якщо цього вимагають особливі обставини справи, суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, проінструктувати його про доручене завдання і на його прохання дати відповідні роз'яснення щодо сформульованих питань. Про вчинення цих дій повідомляються особи, які беруть участь у справі і які мають право брати участь у їх вчиненні.      9. Якщо цього вимагають особливі обставини справи, суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, проінструктувати його про доручене завдання і на його прохання дати відповідні роз'яснення щодо сформульованих питань. Про вчинення цих дій повідомляються особи, які беруть участь у справі і які мають право брати участь у їх вчиненні.  
349. 10. Призначення експертизи є обов'язковим, якщо у справі необхідно встановити:   -254- Тимошенко Ю.В.
Частину десяту статті 73 викласти в такій редакції: "Обставини, які можуть бути встановлені тільки експертизою: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) в справах щодо встановлення батьківства."  
Враховано частково   10. Призначення експертизи є обов'язковим у разі клопотання про призначення експертизи обох сторін, а також, якщо у справі необхідно встановити:  
350. 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я;      1) характер і ступінь ушкодження здоров`я;  
351. 2) психічний стан особи;      2) психічний стан особи;  
352. 3) вік особи, якщо про це не має відповідних документів і неможливо їх одержати;      3) вік особи, якщо про це не має відповідних документів і неможливо їх одержати.  
353. 4) у разі клопотання про призначення експертизи обох сторін.       
354. 11. У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від надання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд в залежності від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.      11. У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від надання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд в залежності від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.  
355. Стаття 74. Комісійна експертиза      Стаття 77. Комісійна експертиза  
356. 1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напрямку знань.   -255- Кармазін Ю.А.
У частину 1 ст.74 після слова "комісійна" додати вираз " (групова)".  
Відхилено   1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напрямку знань.  
357. 2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів співпадають, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згідний з висновком іншого експерта (експертів), має право дати окремий висновок по всіх питаннях або по деяких питаннях, які викликали розбіжності.   -256- Беспалий Б.Я.
Стаття 74, частина 2. Текст " (експертів)" або вилучати, або замінити текстом "чи експертів".  
Відхилено   2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів співпадають, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згідний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.  
    -257- Кармазін Ю.А.
Другу норму частини 2 ст.74 подати: "В противному разі кожний експерт зобов'язаний подати власний висновок та мотиви розбіжності в групі" .  
Враховано частково    
358. Стаття 75. Комплексна експертиза      Стаття 78. Комплексна експертиза  
359. 1. Комплексна експертиза проводиться не менше як двома експертами різних галузей знань або різних напрямків у межах однієї галузі знань.   -258- Кармазін Ю.А.
У частину 1 статті 75 додати другу норму: "Суд зобов'язаний мотивованою ухвалою призначити із загальної кількості експертів компетентну підгрупу для оформлення загального висновку".  
Відхилено   1. Комплексна експертиза проводиться не менше як двома експертами різних галузей знань або різних напрямків у межах однієї галузі знань.  
360. 2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і до яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень і несе за неї відповідальність.      2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і до яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень і несе за неї відповідальність.  
361. 3. Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У випадках виникнення розбіжностей між експертами висновки оформляються відповідно до частини другої статті 74 цього Кодексу.      3. Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У випадках виникнення розбіжностей між експертами висновки оформляються відповідно до частини другої статті 77 цього Кодексу.  
362. Стаття 76. Проведення експертизи та висновок експерта      Стаття 79. Проведення експертизи та висновок експерта  
363. 1. Експертиза проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду.      1. Експертиза проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду.  
364. 2. Експерт дає у письмовій формі свій мотивований висновок, який приєднується до справи. Суд має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Усне пояснення заноситься до журналу судового засідання.      2. Експерт дає у письмовій формі свій мотивований висновок, який приєднується до справи. Суд має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Усне пояснення заноситься до журналу судового засідання.  
365. 3. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по-батькові, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.      3. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по-батькові, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.  
366. 4. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.      4. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.  
367. 5. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі свої міркування про ці обставини включити до свого висновку.      5. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку.  
368. 6. Висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 78 цього Кодексу.      6. Висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 81 цього Кодексу.  
369. 7. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.      7. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.  
370. Стаття 77. Додаткова і повторна експертиза      Стаття 80. Додаткова і повторна експертиза  
371. 1. У разі недостатньої ясності або повноти висновку експерта суд може призначити додаткову експертизу, доручивши її проведення тому ж самому або іншому експерту (експертам).   -259- Беспалий Б.Я.
Стаття 77, частини 1 і 2. Наприкінці текст " (експертам)" замінити текстом "або експертам".  
Відхилено   1. Якщо експертиза буде визнана неповною або неясною, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту. 2. Якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або інакше викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).  
    -260- Олексіюк С.С.
Ст.77 викласти в такій редакції: "Якщо експертиза буде визнана неповною або неясною, судом може бути призначена додаткова експертиза. яка доручається тому самому або іншому експерту. Якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або інакше викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам)".  
Враховано    
372. 2. У разі виникнення сумнівів в достовірності, обґрунтованості висновку експерта або у разі наявностей суперечностей у висновках експертів при комісійній або комплексній експертизі з тих самих питань судом може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (експертом).       
373. 3. В ухвалі суду мають бути викладені мотиви призначення додаткової або повторної експертизи.       
374. Стаття 78. Оцінка доказів      Стаття 81. Оцінка доказів  
375. 1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.   -261- Кармазін Ю.А.
У частині 1 ст.78 вираз "за своїм власним переконанням" замінити на вираз "або за нормою закону, або за нормою права"; у частину 1 додати другу норму: "Суд зобов'язаний мотивувати оцінку доказів ухвалою, в якій повинні бути названі підстави оцінки ( або норма закону, або норма права)"  
Відхилено   1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  
376. 2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.      2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.  
377. 3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.   -262- Кармазін Ю.А.
У частині 3 ст.78 після виразу "а також" додати вираз "необхідність".  
Відхилено   3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.  
378. 4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви прийняття чи відмови у прийнятті доказів в якості обґрунтування рішення.      4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви прийняття чи відмови у прийнятті доказів в якості обґрунтування рішення.  
379. Глава 7 Процесуальні строки      Глава 7. Процесуальні строки  
380. Стаття 79. Види процесуальних строків   -263- Кармазін Ю.А.
Назва ст.79 не відповідає змісту статті. бо норма цієї статті визначає суб'єкта встановлення процесуальних строків, в той час, як назва цієї статті вимагає назвати різні їх види.  
Відхилено   Стаття 82. Види процесуальних строків  
381. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом або призначаються судом, якщо вони не встановлені законом.      Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не встановлені законом - призначаються судом.  
382. Стаття 80. Обчислення процесуальних строків      Стаття 83. Обчислення процесуальних строків  
383. 1. Строки, встановлені законом або призначені судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.      1. Строки, встановлені законом або призначені судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.  
384. 2. В строки, які обчислюються днями, не включаються неробочі дні.   -264- Тимошенко Ю.В.
Частину другу статті 80 виключити.  
Відхилено   2. В строки, які обчислюються днями, не включаються вихідні, святкові чи інші неробочі дні.  
    -265- Оніщук М.В.
У ч. 2 ст. 80 після слова "включаються" доповнити слова "вихідні, святкові чи інші".  
Враховано    
385. Стаття 81. Закінчення процесуальних строків      Стаття 84. Закінчення процесуальних строків  
386. 1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.      1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.  
387. 2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.      2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.  
388. 3. Якщо строки визначаються днями, їх обчислюють з дня, що настає після того дня, з якого починається строк. Якщо кінець строку припадає на неробочий день, останнім днем строку вважається перший після нього робочий день. Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати, розпочинається наступного дня після настання події.      3. Якщо строки визначаються днями, їх обчислюють з дня, що настає після того дня, з якого починається строк. Якщо кінець строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку вважається перший після нього робочий день. Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати, розпочинається наступного дня після настання події.  
389. 4. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчуються раніше, строк закінчується в момент припинення цього часу.      4. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчуються раніше, строк закінчується в момент припинення цього часу.  
390. 5. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми здано на пошту, телеграф чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.      5. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми здано на пошту, телеграф чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.  
391. Стаття 82. Зупинення процесуальних строків      Стаття 85. Зупинення процесуальних строків  
392. Із зупиненням провадження у справі зупиняються і всі поточні, але ще не вичерпані щодо нього процесуальні строки. Зупинення цих строків розпочинається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.      Із зупиненням провадження у справі зупиняються і всі поточні, але ще не вичерпані щодо нього процесуальні строки. Зупинення цих строків розпочинається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.  
393. Стаття 83. Наслідки пропуску процесуальних строків      Стаття 86. Наслідки пропуску процесуальних строків  
394. 1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.   -266- Кармазін Ю.А.
Додати норму в ч.1 ст.83. "Для поновлення втраченого права щодо здійснення процесуальних дій сторона зобов'язана подати до суду мотивоване клопотання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Суд зобов'язаний безвідкладно постановити мотивовану ухвалу щодо вирішення заявленого клопотання."  
Відхилено   1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.  
395. 2. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.      2. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.  
396. Стаття 84. Поновлення та продовження процесуальних строків      Стаття 87. Поновлення та продовження процесуальних строків  
397. 1. Стороні або іншій особі, яка бере участь у справі, в разі пропущення встановленого законом строку з причин, визнаних судом поважними, суд може на її прохання поновити пропущений строк.      1. Стороні або іншій особі, яка бере участь у справі, в разі пропущення встановленого законом строку з причин, визнаних судом поважними, суд може на її прохання поновити пропущений строк.  
398. 2. Строки, призначені судом, за обґрунтованим клопотанням сторони або іншої особи, яка бере участь у справі, суд може продовжити.   -267- Васильєв Г.А.
Ч. 2 ст. 84 викласти в такій редакції: "2. Суд може продовжити строки, призначені судом, за обґрунтованим клопотанням сторони або іншої особи, яка бере участь у справі".  
Враховано   2. Суд може продовжити строки, призначені судом, за обґрунтованим клопотанням сторони або іншої особи, яка бере участь у справі.  
399. 3. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує з викликом сторін і повідомленням осіб, які беруть участь у справі, той суд, у якому слід було вчинити пропущену процесуальну дію або до якого слід було подати документ, проте неявка цих осіб не перешкоджає вирішенню порушеного перед судом питання.   -268- Васильєв Г.А.
Ч. З ст. ст. 84 викласти в такій редакції: "3. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку з викликом сторін і повідомленням осіб, які беруть участь у справі, вирішує той суд, у якому слід було вчинити пропущену процесуальну дію або до якого слід було подати документ. Неявка цих осіб не перешкоджає вирішенню порушеного перед судом питання".  
Враховано   3. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку з викликом сторін і повідомленням осіб, які беруть участь у справі, вирішує той суд, у якому слід було вчинити пропущену процесуальну дію або до якого слід було подати документ. Неявка цих осіб не перешкоджає вирішенню порушеного перед судом питання.  
400. 4. Одночасно з проханням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ, стосовно якого порушено прохання.      4. Одночасно з проханням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ, стосовно якого порушено прохання.  
401. 5. У тому разі коли стороні чи іншій особі, яка бере участь у справі, судом призначено строк для надання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, від яких залежить подальше проходження справи, пропуск строку не звільняє таку особу від обов'язку вчинити цю процесуальну дію.      5. У тому разі коли стороні чи іншій особі, яка бере участь у справі, судом призначено строк для надання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, від яких залежить подальше проходження справи, пропуск строку не звільняє таку особу від обов'язку вчинити цю процесуальну дію.  
402. 6. З питань, зазначених у цій статті, постановлюються ухвали.   -269- Васильєв Г.А.
У ч. 6 ст. 84 після слова "статті" додати "судом".  
Враховано   6. З питань, зазначених у цій статті, судом постановлюються ухвали.  
403. Глава 8 СУДОВІ ВИКЛИКИ І ПОВІДОМЛЕННЯ      Глава 8. СУДОВІ ВИКЛИКИ І ПОВІДОМЛЕННЯ  
404. Стаття 85. Судові повістки      Стаття 88. Судові повістки  
405. 1. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.   -270- Онопенко В.В.
У тексті проекту термін "повістки" замінити терміном "судові повістки"  
Враховано   1. Судові виклики і повідомлення здійснюються судовими повістками про виклик і судовими повістками-повідомленнями.  
406. 2. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.      2. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.  
407. 3. Повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно, а повістка про виклик - з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів.      3. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно, а судова повістка про виклик - з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.  
408. 4. Судова повістка разом із розпискою, а в передбачених цим Кодексом випадках разом з копіями відповідних документів, надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через розсильних за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представнику за їх згодою можуть бути видані повістки для вручення відповідним учасникам процесу. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.      4. Судова повістка разом із розпискою, а в передбачених цим Кодексом випадках разом з копіями відповідних документів, надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через розсильних за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представнику за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.  
409. 5. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.      5. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.  
410. 6. Якщо насправді особа не проживає за повідомленою суду адресою, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.      6. Якщо насправді особа не проживає за повідомленою суду адресою, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.  
411. 7. Судова повістка юридичній особі направляється за місцем її знаходження (або за місцем знаходження її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю).   -271- Беспалий Б.Я.
Стаття 85, частина 7. Зняти дужки як граматично зайві.  
Враховано   7. Судова повістка юридичній особі направляється за місцем її знаходження або за місцем знаходження її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.  
412. 8. Відповідач, місце проживання або місцезнаходження якого позивачу невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини третьої цієї статті.      8. Відповідач, місце проживання або місцезнаходження якого позивачу невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини третьої цієї статті.  
413. 9. Друкований орган, у якому вміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.      9. Друкований орган, у якому вміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
414. Стаття 86. Зміст судової повістки      Стаття 89. Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду  
415. 1. Повістка про виклик у суд повинна містити:      1. Судова повістка про виклик у суд повинна містити:  
416. 1) прізвище, ім'я, по батькові або інше офіційне найменування особи, якій адресується повістка;      1) повне ім'я фізичної особи чи повне найменування юридичної особи, якій адресується повістка;  
417. 2) назву та адресу суду із зазначенням місця, дня і часу явки за викликом;      2) найменування та адресу суду із зазначенням місця, дня і часу явки за викликом;  
418. 3) назву справи, за якою робиться виклик;      3) назву справи, за якою робиться виклик;  
419. 4) вказівку, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);      4) вказівку, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);  
420. 5) вказівку, чи викликається особа в судове засідання чи на попередній розгляд справи, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю дачі особистих пояснень - про потребу дачі особистих пояснень;      5) вказівку, чи викликається особа в судове засідання чи на попередній розгляд справи, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю дати особисті пояснення - про потребу дати особисті пояснення;  
421. 6) пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази;      6) пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази;  
422. 7) вказівку про обов'язок особи, яка одержала повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;      7) вказівку про обов'язок особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;  
423. 8) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.      8) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.  
424. 2. В оголошенні про виклик вміщуються дані, передбачені в пунктах 1 - 6 і 8 цієї статті.      2. В оголошенні про виклик вміщуються дані, передбачені в пунктах 1 - 6 і 8 частини першої цієї статті.  
425. 3. Повістка-повідомлення повинна містити назву та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.      3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.  
426. 4. У разі, коли згідно із законом разом з повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.      4. У разі, коли згідно із законом разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.  
427. Стаття 87. Порядок вручення судових повісток      Стаття 90. Порядок вручення судових повісток  
428. 1. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а адресовані юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.   -272- Кармазін Ю.А.
Внести зміни у ст.87 (відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України): ч.1 подати у редакції: ".1.Судові повістки, адресовані фізичним особам. вручаються їм працівником суду… (далі по тексту), а адресовані юридичним особам - працівником суду-… (далі по тексту).  
Відхилено   1. Судові повістки надсилаються поштою, доставляються кур'єром або видаються на руки стороні чи її представникові за їх згодою для вручення відповідним особам. 2. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а адресовані юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.  
    -273- Пеклушенко О.М.
Ч.1 ст.87 викласти в такій редакції: "Судові повістки надсилаються поштою, доставляються кур'єром або видаються на руки стороні чи її представникові з їх згоди для вручення відповідним особам. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а адресовані юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Судова повістка учасникам судового розгляду повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання".  
Враховано частково    
429. 2. Розписка про одержання повістки з відміткою про дату вручення в той же день особами, які її вручали, повертається до суду.      3. Розписка про одержання судової повістки з відміткою про дату вручення в той же день особами, які її вручали, повертається до суду.  
430. 3. У раз, коли особу, якій адресовано повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідному житлово-експлуатаційному органу або виконавчому органу місцевого самоврядування. Особа, яка одержала судову повістку, зобов'язана негайно вручити її адресату.   -274- Кармазін Ю.А.
Ч.3 ст.87 подати від слів "а за їх відсутності" у редакції: "- постановляється ухвала, якою доручається місцевому органу МВС забезпечити присутність розшукуваної особи в судове засідання відповідно до судової повістки."  
Відхилено   4. У разі, коли особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідному житлово-експлуатаційному органу або виконавчому органу місцевого самоврядування.  
    -275- Онопенко В.В.
В ч.3 ст.87 останнє речення виключити.  
Враховано    
    -276- Тимошенко Ю.В.
Частину третю статті 87 після слів "вручити її адресату" доповнити словами: "У разі неможливості вручити повістку адресату особа, яка її одержала, зобов'язана негайно повідомити суд про неможливість вручення адресату судової повістки."  
Враховано частково (ч.6)   
431. 4. У разі тимчасової відсутності адресата особа, що доставляє повістку, повертає її до суду з відміткою про причини невручення.   -277- Онопенко В.В.
У ч.4 ст.87 слово "тимчасової" виключити, а після слова "повістку" доповнити слово " негайно".  
Враховано   5. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з відміткою про причини невручення.  
432. 5. Вручення повістки представнику особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.      6. Вручення судової повістки представнику особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.  
433. 6. У разі коли особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця ув'язнення, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.   -278- Пеклушенко О.М.
У частині шостій статті 87 після слів „покарання у вигляді" доповнити словами „арешту, обмеження волі або".  
Враховано редакційно   7. У разі коли особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі, тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.  
    -279- Оніщук М.В.
Ч.6 ст. 87 викласти в такій редакції: "6. У разі коли особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі, тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду."  
Враховано    
434. 7. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами України, в разі відсутності таких - через представницькі органи України за місцем проживання цих осіб.   -280- Васильєв Г.А.
У ч. 7 ст. 87 після слів "міжнародними договорами України" додати "згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України".  
Враховано   8. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - через представницькі органи України за місцем проживання цих осіб.  
435. 8. У разі відмови адресата одержати повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці і повертає її до суду. При цьому особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається повідомленою.   -281- Онопенко В.В.
Ст.87 доповнити ч.9 наступного змісту: "Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей про це з останнього віджомого місця проживання відповідача."  
Враховано   9. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці і повертає її до суду. При цьому особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.  
436. Стаття 88. Вручення судової повістки відповідачу, місце фактичного перебування якого невідоме       
437. Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей про це з останнього відомого місця проживання відповідача.   -282- Тимошенко Ю.В.
Статтю 88 викласти в такій редакції: "Якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку визначеному цим Кодексом."  
Враховано   10. Якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.  
    -283- Онопенко В.В.
Ст.88 перенести останньою частиною ст. 87.  
Враховано    
438. Стаття 89. Обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та про причини неявки в судове засідання      Стаття 91. Обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та про причини неявки в судове засідання  
439. 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місце знаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місця знаходження повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.      1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місце знаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місця знаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.  
440. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.      2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.  
441. Стаття 90. Розшук відповідача      Стаття 92. Розшук відповідача  
442. Якщо місце фактичного перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук провадиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.   -284- Тимошенко Ю.В.
Статтю 90 після слів "невідоме, суд" доповнити словами "за клопотанням осіб, які беруть участь у справі", далі за текстом.  
Відхилено   Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук провадиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.  
    -285- Оніщук М.В.
У ст. 90 слово "фактичного" вилучити.  
Враховано    
443. Глава 9 Судові витрати      Глава 9. Судові витрати  
444. Стаття 91. Види судових витрат      Стаття 93. Види судових витрат  
445. 1. Судові витрати складаються з державного мита, витрат, пов'язаних з розглядом справи.   -286- Васильєв Г.А.
У ст. 91 після слова "мита" додати "та".  
Враховано   1. Судові витрати складаються з державного мита, та витрат, пов'язаних з розглядом справи.  
    -287- Кармазін Ю.А.
У ч.1 ст.91 виключити слова "державного мита".  
Відхилено    
446. 2. Розмір державного мита, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законодавством України про оподаткування.   -288- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 91 слово "законодавством" замінити словом "законами".  
Враховано редакційно   2. Розмір державного мита, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.  
    -289- Задорожній О.В.
Катеринчук М.Д.
Клюєв А.П.
Мусіяка В.Л.
Мойсик В.Р.
Стретович В.М.
Толстоухов А.В.
Філенко В.П.
Ч.2 ст.91 доповнити частиною такого змісту: " Розмір витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу залежно від категорії справ, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації України".  
Враховано частково    
447. 3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:   -290- Задорожній О.В.
Катеринчук М.Д.
Клюєв А.П.
Мусіяка В.Л.
Мойсик В.Р.
Стретович В.М.
Толстоухов А.В.
Філенко В.П.
Ч.3 ст.91 доповнити підпунктом такого змісту: "витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу"; У зв"язку з цим частину 3 вважати частиною 4.  
Враховано   3. За судовим рішенням, крім державного мита, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому цією главою, такі витрати, пов'язані з розглядом справи:  
448. 1) витрати, пов'язані із судовими викликами і повідомленнями;      1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;  
449. 2) суми, що підлягають виплаті свідкам, експертам (експертним установам), спеціалістам, перекладачам;   -291- Беспалий Б.Я.
Стаття 91, частина 3, пункт 2). Текст " (експертним установам)" замінити текстом "або експертним установам".  
Відхилено    
450. 3) витрати на оплату послуг адвокатів та інших осіб, які надають правову допомогу;   -292- Тимошенко Ю.В.
В пункті третьому частини третьої статті 91 слова "інших осіб" замінити словами "фахівці права", далі за текстом.  
Відхилено   2) витрати на правову допомогу;  
451. 4) витрати на проїзд і проживання сторін і третіх осіб, пов'язаних з явкою до суду;      3) витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;  
452. 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;      5) витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.  
453. 6) канцелярські витрати;       
454. 7) інші витрати, пов'язані з розглядом справи, визнані судом необхідними.   -293- Тимошенко Ю.В.
Пункт сьомий частини третьої статті 91 виключити.  
Враховано    
455. Стаття 92. Ціна позову      Стаття 94. Ціна позову  
456. 1. Ціна позову визначається:      1. Ціна позову визначається:  
457. 1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою;      1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою;  
458. 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;   -294- Слабенко С.І.
Пункт 2 ч.1 ст. 92 викласти у такій редакції: "у позовах про визнання права власності на майно (його частину) або витребування майна - вартістю майна або його частини;"  
Відхилено   2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;  
459. 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за один рік;   -295- Слабенко С.І.
У пункті 3 ч.1 ст.92 текст "один рік" замінити на "півроку".  
Враховано   3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;  
460. 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;      4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;  
461. 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;      5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;  
462. 6) у позовах про зменшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;      6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;  
463. 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;      7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;  
464. 8) у позовах про дострокове розірвання договору майнового найму (оренди) - сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;   -296- Беспалий Б.Я.
Стаття 92, частина 1, пункт 8). Текст " (оренди)" замінити текстом ", оренди".  
Враховано частково   8) у позовах про дострокове розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;  
    -297- Онопенко В.В.
У п.8 ч.1 ст.92 слова "майнового найму (оренди) замінити словами "найму (оренди) житла"., після слова " майном" додати слово "житлом".  
Враховано редакційно    
465. 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належать фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належать юридичним особам, - не нижче їх балансової вартості;      9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належать фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належать юридичним особам, - не нижче їх балансової вартості;  
466. 10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.      10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.  
467. 2. Ціну позову визначає позивач. Якщо зазначена ціна явно не відповідає дійсній вартості відшукуваного майна, ціну позову встановлює суд, про що приймає ухвалу.      2. Якщо визначена позивачем ціна позову явно не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір мита попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого мита відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.  
468. 3. Якщо в момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір мита попередньо визначає суддя з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого мита відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.      3. У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму державного мита належить внести до звернення в суд з відповідною заявою.  
469. 4. У разі збільшення розміру позову недоплачену суму державного мита належить внести одночасно із заявою про збільшення позовних вимог.       
470. 5. У разі зменшення позовних вимог, відмови від позову, закриття справи за мировою угодою, залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 3 - 7 і 9 статті 228 цього Кодексу, сплачена сума мита не повертається.   -298- Бондар В.Н.
Ст.92 доповнити частиною шостою у такій редакції: "6. Позовна заява, подана після подання заяви про вжиття заходів по забезпеченню доказів або позову (запобіжних заходів) в порядку, встановленому главою 15 цього Кодексу, оплачується державним митом у встановленому законом розмірі, зменшеному на розмір державного мита, оплаченого за заяву про вжиття заходів по забезпеченню доказів або позову."  
Відхилено   4. У разі зменшення розміру позовних вимог, закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову або мировою угодою, залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 3 - 7 і 9 статті 224 цього Кодексу, сплачена сума державного мита не повертається. Стаття 95. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 1. До витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться витрати на судові виклики і повідомлення, канцелярські витрати, витрати на фіксацію судового процесу технічними засобами та інші витрати на технічне обслуговування судового процесу. 2. Розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залежно від категорії справ встановлюється Кабінетом Міністрів України. 3. Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справах про: 1) поновлення на роботі; 2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати; 3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. 4. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справах про: 1) стягнення коштів на утримання (аліменти); 2) встановлення батьківства; 3) відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; 4) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 5) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 6) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 7) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.  
471. Стаття 93. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати      Стаття 96. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати  
472. 1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не більше як до закінчення розгляду справи.      1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на визначений строк, але не більше як до закінчення розгляду справи.  
473. 2. Коли у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, вони стягуються у примусовому порядку.      2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, вони стягуються у примусовому порядку.  
474. 3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних стороні витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.      3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.  
475. 4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення позову в порядку, встановленому частиною сьомою статті 153 цього Кодексу, розмір державного мита зменшується на розмір державного мита, оплаченого за відповідну заяву про забезпечення позову.      4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір державного мита зменшується на розмір державного мита, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.  
476. Стаття 94. Повернення державного мита   -299- Кармазін Ю.А.
Статтю 94 виключити.  
Відхилено   Стаття 97. Повернення державного мита та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  
477. 1. Сплачена сума державного мита повертається за ухвалою суду у разі:      1. Сплачена сума державного мита та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повертається за ухвалою суду у разі:  
478. 1) внесення державного мита у розмірі більшому, ніж це передбачено законодавством;      1) внесення державного мита та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі більшому, ніж це передбачено законодавством;  
479. 2) відмови в порушенні справи;      2) повернення заяви або скарги з підстав, передбачених цим Кодексом;  
480. 3) повернення заяви (скарги) з підстав, передбачених цим Кодексом;   -300- Беспалий Б.Я.
Стаття 94, частина 1, пункт 3). Текст " (скарги)" замінити текстом "або скарги".  
Враховано   3) відмови у прийнятті заяви або скарги;  
481. 4) закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 226 цього Кодексу;      4) закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 222 цього Кодексу;  
482. 5) залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 8 статті 228 цього Кодексу.   -301- Бондар В.Н.
Ч.1 ст.94 доповнити пунктом 6 у такій редакції: "6) неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статті 156-1 цього Кодексу."  
Відхилено   5) залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 8 статті 224 цього Кодексу.  
483. 2. У випадку, передбаченому пунктом 1 цієї статті, державне мито повертається у розмірі зайво внесеної суми; у випадках, передбачених іншими пунктами цієї статті, - повністю.      2. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цієї статті, державне мито та кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повертаються у розмірі зайво внесеної суми; у випадках, передбачених іншими пунктами частини першої цієї статті, - повністю.  
484. 3. Державне мито повертається і в інших випадках, передбачених законодавством.   -302- Беспалий Б.Я.
Стаття 94, частина 3. Наприкінці слово "законодавством" замінити словом "законом".  
Враховано   3. Державне мито повертається і в інших випадках, передбачених законом.  
485. Стаття 95. Визначення розміру витрат, пов'язаних з розглядом справи   -303- Тимошенко Ю.В.
Статтю 95 виключити.  
Враховано   Стаття 98. Витрати на правову допомогу  
486. 1. Розмір витрат, необхідних для розгляду справи, з урахуванням вимог статей 97 і 98 цього Кодексу, визначає суд під час попереднього розгляду справи чи підготовки справи до апеляційного або касаційного розгляду, про що приймає ухвалу.      1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або фахівця в галузі права, які надають правову допомогу, несуть сторони.  
487. Стаття 96. Порядок внесення коштів на оплату витрат, пов'язаних з розглядом справи   -304- Тимошенко Ю.В.
Статтю 96 виключити.  
Враховано   2. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування документально підтверджених витрат на правову допомогу. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.  
488. 1. Кошти на оплату витрат, пов'язаних з розглядом справи, вносить наперед на визначений у встановленому порядку рахунок у органах державного казначейства сторона, яка порушила клопотання про виклик свідків, призначення експертизи, огляд на місці тощо. Якщо ці дії вчиняються за клопотанням обох сторін, кошти вносяться обома сторонами порівну.      3. Граничний розмір відшкодування витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 99. Витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду  
489. 2. У разі несплати у визначений строк витрат, пов'язаних із задоволенням клопотання про виклик свідків, призначення експертизи, огляд на місці тощо, клопотання вважається незаявленим.      1. Витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, несуть сторони.  
490. Стаття 97. Витрати на судові виклики і повідомлення   -305- Тимошенко Ю.В.
Статтю 97 виключити.  
Враховано   2. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування понесених нею документально підтверджених витрат на проїзд і проживання її самої або її представника, що пов'язані з явкою до суду. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.  
491. 1. Витратами на судові виклики і повідомлення є вартість бланків судових повісток, витрати, пов'язані з врученням телеграм та судових повісток через пошту, опублікуванням повідомлень у пресі, з факсовими повідомленнями та з учиненням інших подібних дій.      3. Граничний розмір відшкодування витрат на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
492. 2. Розпорядження суду щодо судових викликів і повідомлень є обов'язковим для всіх, кому доручається вчинення цих дій.       
493. Стаття 98. Виплата сум, належних експертам, спеціалістам, перекладачам, свідкам   -306- Тимошенко Ю.В.
Статтю 98 виключити.  
Відхилено   Стаття 100. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз  
494. 1. Експертам, спеціалістам та перекладачам за ухвалою суду виплачується винагорода за виконану роботу, відшкодовуються витрати, пов'язані з переїздом, найманням житла, а також добові.      1. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.  
495. 2. У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, свідкам відшкодовуються фактичні витрати, пов'язані з переїздом, найманням житла, добові, а також виплачується компенсація за відрив їх від роботи чи звичайних занять відповідно у розмірі втраченого середнього заробітку чи мінімальної заробітної плати.      2. Кошти на оплату судової експертизи вносяться наперед стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо судова експертиза призначається за клопотанням обох сторін, кошти вносяться обома сторонами порівну. Документ про оплату судової експертизи є підставою для призначення експертизи. Якщо суд залишив без задоволення клопотання про призначення експертизи, внесені кошти підлягають поверненню.  
496. 3. Розмір і порядок виплат, передбачених частинами першою, другою цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України;      3. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування понесених нею документально підтверджених витрат на проїзд і проживання свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, викликаних до суду за її клопотанням. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У такому ж порядку відшкодовується винагорода експертам, спеціалістам, перекладачам за виконану роботу.  
497. 4. Якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.      4. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету. 5. Граничний розмір відшкодування витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України. 6. За викликаними до суду свідками, спеціалістами, перекладачами, експертами зберігається їхній середній заробіток за місцем роботи.  
498. Стаття 99. Розподіл судових витрат між сторонами      Стаття 101. Витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи  
499. 1. Стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, хоча б остання і була звільнена від оплати цих витрат на користь держави, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою статті 98 цього Кодексу. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.   -307- Буждиган П.П.
Ч.1 ст.99 після слів "статті 98 цього Кодексу" доповнити реченням наступного змісту: "Якщо такою стороною є орган державної влади, якого звільнено від сплати державного мита, воно повертається з державного бюджету."  
Відхилено   1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.  
500. 2. Судові витрати, понесені судом у зв'язку з розглядом справи, стягуються з кожної сторони пропорційно до тієї частини позову, щодо якої рішення постановлено проти неї, і зараховуються у дохід держави.   -308- Тимошенко Ю.В.
Частину другу статті 99 виключити.  
Враховано   2. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування документально підтверджених понесених нею витрат, пов'язаних з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.  
501. 3. Якщо сторону, на користь якої постановлено рішення, звільнено від відшкодування судових витрат, ці витрати стягуються з другої сторони в дохід держави.      3. Граничний розмір відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
502. 4. У разі відмови в позові, закриття провадження в справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від відшкодування судових витрат, судові витрати відносяться на рахунок держави і за її рахунок відшкодовуються відповідачеві.      Стаття 102. Розподіл судових витрат між сторонами 1. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони всі понесені нею судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. 2. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від відшкодування судових витрат, вони відшкодовуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 3. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати державного мита, воно стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. 4. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, відшкодовуються за рахунок держави.  
503. 5. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або постановляє нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.      5. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або постановляє нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.  
504. 6. У разі скасування рішення і закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду суд, який скасував рішення, вирішує питання про повернення сум судових витрат, у тому числі пов'язаних з поданням скарги.      6. У разі скасування рішення і закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду суд, який скасував рішення, вирішує питання про повернення суми державного мита, сплаченого за подання скарги.  
505. Стаття 100. Розподіл витрат у разі відмови від позову і мирової угоди      Стаття 103. Розподіл витрат у разі відмови від позову і мирової угоди  
506. 1. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.      1. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.  
507. 2. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, суд вирішує це питання відповідно до статті 99 цього Кодексу.      2. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, за їхнім клопотанням суд вирішує це питання відповідно до статті 102 цього Кодексу.  
508. 3. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування понесених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.      3. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування понесених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.  
509. Стаття 101. Відшкодування державі витрат, пов'язаних з розглядом справи, і стягнення державного мита   -309- Кармазін Ю.А.
Стаття 101. У назві і тексті статті виключити слова "державне мито".  
Відхилено    
510. 1. Витрати, понесені судом у зв'язку з розглядом справи, і державне мито, від сплати яких позивач був звільнений, стягуються з відповідача у дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.       
511. 2. Якщо відповідача звільнено від відшкодування судових витрат, то у разі відмови в позові витрати, понесені судом у зв'язку з розглядом справи, стягуються з позивача у дохід держави.       
512. 3. Якщо позов задоволено частково, а відповідача звільнено від відшкодування судових витрат, понесені судом витрати у зв'язку з розглядом справи стягуються у дохід держави з позивача, не звільненого від відшкодування судових витрат, пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.       
513. 4. Якщо обидві сторони звільнено від відшкодування судових витрат, понесені судом витрати у зв'язку з розглядом справи відносяться на рахунок держави.       
514. Стаття 102. Канцелярські витрати       
515. За видачу особам, які беруть участь у справі, судових рішень, ухвал, виконавчих листів та посвідчення копій цих документів і вчинення інших подібних дій справляється плата в розмірі і порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.   -310- Слабенко С.І.
Статтю 102 виключити.  
Враховано    
516. Стаття 103. Відшкодування витрат з оплати послуг адвоката або іншої особи, яка надавала правову допомогу   -311- Тимошенко Ю.В.
Назву статті 103 викласти в такій редакції: "Відшкодування витрат за надання правової допомоги".  
Враховано редакційно    
    -312- Кармазін Ю.А.
Стаття 103. У назві після слів "оплати послуг" доповнити словом "захисника або" далі по тексту. Із тексту виключити слова "але не більше встановлених Кабінетом Міністрів України розмірів".  
Відхилено    
517. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката або іншої особи, яка надавала правову допомогу, але не більше встановлених Кабінетом Міністрів України розмірів.   -313- Олексіюк С.С.
В ч.1 ст.103 слова "але не більше встановлених Кабінетом Міністрів України" замінити на слова " а в справах без ціни позову - до 5 мінімальних заробітних плат."  
Відхилено    
    -314- Тимошенко Ю.В.
В статті 103 слова "іншої особи, яка надавала правову допомогу" замінити словами "фахівця в галузі права, які надавали правову допомогу", далі за текстом.  
Враховано редакційно    
    -315- Слабенко С.І.
Ст. 103 викласти у такій редакції: "Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката або іншої особи, яка надавала правову допомогу, а якщо частково задоволено - пропорційно до частки задоволених вимог."  
Враховано частково    
    -316- Оніщук М.В.
Главу 9 викласти у такій редакції: "Стаття 90. Види судових витрат 1. Судові витрати складаються з державного мита, та витрат, пов'язаних з розглядом справи. 2. Розмір державного мита, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. За судовим рішенням, крім державного мита, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому цією главою, такі витрати, пов'язані з розглядом справи: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Стаття 91. Ціна позову 1. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; 6) у позовах про зменшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; 8) у позовах про дострокове розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належать фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належать юридичним особам, - не нижче їх балансової вартості; 10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. 2. Якщо визначена позивачем ціна позову явно не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір мита попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого мита відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. 3. У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму державного мита належить внести до звернення в суд з відповідною заявою. 4. У разі зменшення розміру позовних вимог, закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову або мировою угодою, залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 3 - 7 і 9 статті 228 цього Кодексу, сплачена сума державного мита не повертається. Стаття 93. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 1. До витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться витрати на судові виклики і повідомлення, канцелярські витрати, витрати на фіксацію судового процесу технічними засобами та інші витрати на технічне обслуговування судового процесу. 2. Розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залежно від категорії справ встановлюється Кабінетом Міністрів України. 3. Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справах про: 1) поновлення на роботі; 2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати; 3) відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. 4. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справах про: 1) стягнення коштів на утримання (аліменти); 2) встановлення батьківства; 3) відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду; 4) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 5) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 6) надання особі психіатричної допомоги примусово; 7) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. Стаття 94. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати 1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на визначений строк, але не більше як до закінчення розгляду справи. 2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, вони стягуються у примусовому порядку. 3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. 4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір державного мита зменшується на розмір державного мита, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову. Стаття 95. Повернення державного мита та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 1. Сплачена сума державного мита та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повертається за ухвалою суду у разі: 1) внесення державного мита та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі більшому, ніж це передбачено законодавством; 2) повернення заяви або скарги з підстав, передбачених цим Кодексом; 3) відмови у прийнятті заяви або скарги; 4) закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 226 цього Кодексу; 5) залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 8 статті 228 цього Кодексу. 2. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цієї статті, державне мито та кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повертаються у розмірі зайво внесеної суми; у випадках, передбачених іншими пунктами частини першої цієї статті, - повністю. 3. Державне мито повертається і в інших випадках, передбачених законом. Стаття 96. Витрати на правову допомогу 1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або фахівця в галузі права, які надають правову допомогу, несуть сторони. 2. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування документально підтверджених витрат на правову допомогу. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. 3. Граничний розмір відшкодування витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 97. Витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду 1. Витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, несуть сторони. 2. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування понесених нею документально підтверджених витрат на проїзд і проживання її самої або її представника, що пов'язані з явкою до суду. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. 3. Граничний розмір відшкодування витрат на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 98. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз 1. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. 2. Кошти на оплату судової експертизи вносяться наперед стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо судова експертиза призначається за клопотанням обох сторін, кошти вносяться обома сторонами порівну. Документ про оплату судової експертизи є підставою для призначення експертизи. Якщо суд залишив без задоволення клопотання про призначення експертизи, внесені кошти підлягають поверненню. 3. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування понесених нею документально підтверджених витрат на проїзд і проживання свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, викликаних до суду за її клопотанням. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У такому ж порядку відшкодовується винагорода експертам, спеціалістам, перекладачам за виконану роботу. 4. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету. 5. Граничний розмір відшкодування витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України. 6. За викликаними до суду свідками, спеціалістами, перекладачами, експертами зберігається їхній середній заробіток за місцем роботи. Стаття 99. Витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи 1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну. 2. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування документально підтверджених понесених нею витрат, пов'язаних з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. 3. Граничний розмір відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 100. Розподіл судових витрат між сторонами 1. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони всі понесені нею судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. 2. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від відшкодування судових витрат, вони відшкодовуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 3. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати державного мита, воно стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. 4. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, відшкодовуються за рахунок держави. 5. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або постановляє нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 6. У разі скасування рішення і закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду суд, який скасував рішення, вирішує питання про повернення суми державного мита, сплаченого за подання скарги. Стаття 101. Розподіл витрат у разі відмови від позову і мирової угоди 1. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. 2. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, за їхнім клопотанням суд вирішує це питання відповідно до статті 100 цього Кодексу. 3. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування понесених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача".  
Враховано    
518. Глава 10 Заходи процесуальної відповідальності      Глава 10. Заходи процесуальної відповідальності  
519. Стаття 104. Підстави і порядок застосування заходів процесуальної відповідальності      Стаття 104. Підстави і порядок застосування заходів процесуальної відповідальності  
520. 1. Заходами процесуальної відповідальності є передбачені цим Кодексом стягнення та інші процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства.      1. Заходами процесуальної відповідальності є передбачені цим Кодексом стягнення та інші процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства.  
521. 2. Заходи процесуальної відповідальності застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом прийняття ухвали.      2. Заходи процесуальної відповідальності застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.  
522. Стаття 105. Види заходів процесуальної відповідальності      Стаття 105. Види заходів процесуальної відповідальності  
523. 1. Заходами процесуальної відповідальності є:      1. Заходами процесуальної відповідальності є:  
524. 1) попередження;      1) попередження;  
525. 2) видалення із залу судового засідання;      2) видалення із залу судового засідання;  
526. 3) штраф;      3) штраф;  
527. 4) привід через органи внутрішніх справ;      4) привід через органи внутрішніх справ.  
528. 5) арешт.   -317- Тимошенко Ю.В.
Пункт п'ятий частини першої статті 105 виключити.  
Враховано    
529. 2. До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуальної відповідальності за одне й те саме правопорушення.      2. До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуальної відповідальності за одне й те саме правопорушення.  
530. 3. Обираючи вид і межі процесуальної відповідальності, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого порушення та їх достатність для примусу вчинення певних процесуальних дій.      3. Обираючи вид і межі процесуальної відповідальності, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого порушення та їх достатність для примусу вчинення певних процесуальних дій.  
531. 4. Судові штрафи, накладені на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій стягуються з їх власних доходів.      4. Судові штрафи, накладені на посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій стягуються з їх власних доходів.  
532. Стаття 106. Відповідальність осіб, які беруть участь у справі, за неявку без поважних причин на виклик суду, неповідомлення причин неявки або про зміну адреси      Стаття 106. Відповідальність осіб, які беруть участь у справі, за неявку без поважних причин на виклик суду, неповідомлення причин неявки або про зміну адреси  
533. 1. За неявку без поважних причин на виклик суду, неповідомлення причин неявки, невиконання обов'язку повідомити суд про зміну своєї адреси під час провадження в справі, а так само повідомлення неправильної адреси суд має право на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, накласти штраф у розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.      1. За неявку без поважних причин на виклик суду, неповідомлення причин неявки, невиконання обов'язку повідомити суд про зміну своєї адреси під час провадження в справі, а так само повідомлення неправильної адреси суд має право на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, накласти штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
534. 2. За вчинені повторно діяння, передбачені частиною першою цієї статті, суд може накласти штраф у розмірі до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.      2. За вчинені повторно діяння, передбачені частиною першою цієї статті, суд може накласти штраф до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
535. 3. У разі неявки в судове засідання без поважних причин осіб, які беруть участь у справі і відсутність яких потягла за собою відкладення розгляду справи, суд накладає на них, а також на службову особу, з вини якої не було забезпечено явку представника юридичної особи в судове засідання, штраф у розмірі до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та стягує з них у дохід держави понесені у зв'язку з цим судові витрати.      3. У разі неявки в судове засідання без поважних причин осіб, які беруть участь у справі і відсутність яких потягла за собою відкладення розгляду справи, суд накладає на них, а також на службову особу, з вини якої не було забезпечено явку представника юридичної особи в судове засідання, штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та стягує з них у дохід держави понесені у зв'язку з цим судові витрати.  
536. Стаття 107. Відповідальність за невиконання вимог суду подати письмові або речові докази      Стаття 107. Відповідальність за невиконання вимог суду подати письмові або речові докази  
537. 1. Особа, в якої знаходяться письмові чи речові докази, що витребувані судом, зобов'язана надати їх у встановлений судом строк.      1. Особа, в якої знаходяться письмові чи речові докази, що витребувані судом, зобов'язана надати їх у встановлений судом строк.  
538. 2. У разі невиконання без поважних причин вимоги суду подати письмові чи речові докази, а також неповідомлення про причини такого невиконання суд має право накласти на винну особу штраф у розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.      2. У разі невиконання без поважних причин вимоги суду подати письмові чи речові докази, а також неповідомлення про причини такого невиконання суд має право накласти на винну особу штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
539. Стаття 108. Відповідальність свідка за неявку на виклик суду      Стаття 108. Відповідальність свідка за неявку на виклик суду  
540. 1. У разі неявки на виклик суду в судове засідання без поважних причин на свідка може бути накладено штраф у розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або піддано приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.      1. У разі неявки на виклик суду в судове засідання без поважних причин на свідка може бути накладено штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або піддано приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. 2. Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає повне ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу. 3. Ухвала про привід у суд передається для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження в справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.  
541. 2. Для забезпечення доставки в суд особа, яка підлягає приводу, може бути взята під варту тривалістю до 18 годин. У разі доставки особи в суд з іншого населеного пункту строк тримання під вартою продовжується до 48 годин. Про взяття під варту орган внутрішніх справ зобов'язаний негайно повідомити близького родича затриманого, а на його прохання - сповістити адміністрацію за місцем роботи чи навчання.   -318- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.2 ст.108 вилучити. Частини 1, 3, 4, 5, 6, 7 ст.108 вважати відповідно частинами 1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.108.  
Враховано    
    -319- Тимошенко Ю.В.
Частину другу статті 108 виключити.  
Враховано    
542. 3. Не підлягають приводу в суд непрацездатні особи, неповнолітні, вагітні жінки та жінки, які мають дітей у віці до дванадцяти років або дітей-інвалідів.       
543. 4. Про привід суд приймає ухвалу, в якій зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.   -320- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 4 ст.108 викласти в такій редакції: "Не підлягають приводу в суд особи, зазначені у статті 52 цього Кодексу, а також малолітні особи, вагітні жінки, інваліди першої і другої груп, жінки, які мають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів."  
Враховано   4. Не підлягають приводу в суд особи, зазначені у статті 52 цього Кодексу, а також малолітні особи, вагітні жінки, інваліди першої і другої груп, жінки, які мають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів.  
544. 5. Ухвала про привід у суд передається для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження в справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.       
545. 6. Ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує.      5. Ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує.  
546. 7. У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу внутрішніх справ негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.      6. У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу внутрішніх справ негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.  
547. Стаття 109. Відповідальність за неявку в судове засідання перекладача, експерта, спеціаліста      Стаття 109. Відповідальність за неявку в судове засідання перекладача, експерта, спеціаліста  
548. 1. У разі неявки в судове засідання без поважних причин на перекладача, експерта, спеціаліста може бути накладено штраф у розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.      1. У разі неявки в судове засідання без поважних причин на перекладача, експерта, спеціаліста може бути накладено штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
549. 2. За повторне вчинення зазначених у частині першій цієї статті дій накладається штраф у розмірі до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.      2. За повторне вчинення зазначених у частині першій цієї статті дій накладається штраф до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
550. Стаття 110. Відповідальність за порушення заходів щодо забезпечення доказів або позову      Стаття 110. Відповідальність за порушення заходів щодо забезпечення доказів або позову  
551. На осіб, винних у порушенні заходів щодо забезпечення доказів або позову, може бути накладено штраф у розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, позивач має право вимагати з цих осіб відшкодування збитків, завданих невиконанням ухвали про забезпечення доказів або позову.      На осіб, винних у порушенні заходів щодо забезпечення доказів або позову, може бути накладено штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, позивач має право вимагати з цих осіб відшкодування збитків, завданих невиконанням ухвали про забезпечення доказів або позову.  
552. Стаття 111. Заходи щодо порушників порядку в судовому засіданні      Стаття 111. Заходи щодо порушників порядку в судовому засіданні  
553. 1. За порушення особами, які беруть участь у справі, порядку в судовому засіданні застосовується попередження їх про те, що в разі повторного вчинення зазначених дій до них буде застосовано інші заходи процесуальної відповідальності. У разі невиконання розпоряджень головуючого чи повторного порушення порядку в судовому засіданні на осіб може бути накладено штраф у розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або видалено із залу судового засідання, а справа розглядається в їх відсутності. У разі видалення із залу судового засідання позивача чи заявника заява залишається без розгляду.      1. За порушення особами, які беруть участь у справі, порядку в судовому засіданні застосовується попередження їх про те, що в разі повторного вчинення зазначених дій до них буде застосовано інші заходи процесуальної відповідальності. У разі невиконання розпоряджень головуючого чи повторного порушення порядку в судовому засіданні на осіб може бути накладено штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або видалено із залу судового засідання, а справа розглядається в їх відсутності. У разі видалення із залу судового засідання позивача чи заявника заява залишається без розгляду.  
554. 2. Відповідальність, передбачена частиною першою цієї статті, може бути застосована до свідків, а також інших осіб, які не є учасниками процесу.      2. Відповідальність, передбачена частиною першою цієї статті, може бути застосована до свідків, а також інших осіб, які не є учасниками процесу.  
555. 3. Порушення адвокатом, перекладачем, спеціалістом, експертом порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого, а так само вчинення під час судового засідання дій, які перешкоджають судочинству чи порушують встановлені в суді правила, може бути накладено штраф у розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.      3. Порушення адвокатом, перекладачем, спеціалістом, експертом порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого, а так само вчинення під час судового засідання дій, які перешкоджають судочинству чи порушують встановлені в суді правила, може бути накладено штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
556. Стаття 112. Звільнення від процесуальної відповідальності або її пом'якшення      Стаття 112. Звільнення від процесуальної відповідальності або її пом'якшення  
557. 1. Особа, до якої застосовано захід процесуальної відповідальності, має право протягом десяти днів після оголошення ухвали, а у разі коли вона була відсутня у судовому засіданні - після одержання копії ухвали, просити суд, що застосував цей захід, про звільнення від відповідальності або її пом'якшення. Ця заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням цієї особи, проте її неявка не є перешкодою для розгляду заяви. Про наслідки розгляду заяви суд приймає ухвалу.   -321- Тимошенко Ю.В.
В частині першій статті 112 слова "проте її неявка не є перешкодою для розгляду заяви" виключити, далі за текстом.  
Враховано   1. Особа, до якої застосовано захід процесуальної відповідальності, має право протягом десяти днів після оголошення ухвали, а у разі коли вона була відсутня у судовому засіданні - після одержання копії ухвали, просити суд, що застосував цей захід, про звільнення від відповідальності або її пом'якшення. Ця заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням цієї особи. Про наслідки розгляду заяви суд постановляє ухвалу.  
558. 2. Вирішуючи питання про поважність причин неявки особи на виклик суду, невиконання його вимог про вчинення певних дій або неповідомлення письмово про неможливість виконання зазначених обов'язків, суд враховує, що такими можуть бути обставини, які позбавили особу можливості своєчасно їх виконати.      2. Вирішуючи питання про поважність причин неявки особи на виклик суду, невиконання його вимог про вчинення певних дій або неповідомлення письмово про неможливість виконання зазначених обов'язків, суд враховує, що такими можуть бути обставини, які позбавили особу можливості своєчасно їх виконати.  
559. Розділ ІІ ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ А. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ   -322- Онопенко В.В.
Підрозділи А, Б, В викласти у розділах. Виключити назви глав у розділах, які складаються з однієї глави.  
Враховано   Розділ ІІ. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ  
560. Глава 11 Судовий наказ       
561. Стаття 113. Стягнення на підставі судового наказу      Стаття 113. Стягнення на підставі судового наказу  
562. 1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошової суми або витребування рухомого майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.   -323- Кармазін Ю.А.
Ч.1 ст.113 додати: "або визнання (поновлення) втраченого права особи на позовне провадження".  
Відхилено   1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошової суми або витребування рухомого майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.  
563. 2. Судовий наказ має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень.   -324- Соболєв С.В.
Статтю 113 викласти у такій редакції: "Стаття 113. Стягнення на підставі судового наказу 1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошової суми або витребування рухомого майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги (стягувача). 2. Судовий наказ із написом "Звернено до виконання" за підписом судді і печаткою суду має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень."  
Відхилено   2. Судовий наказ має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку передбаченому законом.  
    -325- Онопенко В.В.
Частину 2 ст. 113 доповнити словами: "у порядку передбаченому законом".  
Враховано    
564. Стаття 114. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ      Стаття 114. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ  
565. 1. Судовий наказ може бути видано, якщо:      1. Судовий наказ може бути видано, якщо:  
566. 1) вимоги ґрунтуються на простій письмовій угоді або письмовій угоді посвідченій нотаріусом;   -326- Васильєв Г.А.
Оніщук М.В.
У ч. 1 ст. 114 слова "на простій письмовій угоді або" виключити.  
Враховано частково   1) вимоги грунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі;  
    -327- Онопенко В.В.
П.1) ч.1 ст. 114 викласти в такій редакції: "1) вимоги грунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі".  
Враховано    
567. 2) вимоги ґрунтуються на вчиненому нотаріусом протесті векселя у неплатежі або неакцепті;      2) вимоги ґрунтуються на вчиненому нотаріусом протесті векселя у неплатежі або неакцепті;  
568. 3) заявлена вимога про стягнення аліментів на утримання малолітніх або неповнолітніх дітей, не пов'язана з установленням батьківства або притягненням до участі в справі третіх осіб;   -328- Соболєв С.В.
Статтю 114 викласти у такій редакції: "Стаття 114. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ Стягувач має право звернутися до суду в порядку наказового провадження з вимогами про витребування рухомого майна, а також вимогами, які випливають з грошових зобов'язань, що мають законні підстави, зокрема за вимогами: 1) які ґрунтуються на простій письмовій угоді або письмовій угоді посвідченій нотаріусом; 2) які ґрунтуються на вчиненому нотаріусом протесті векселя у неплатежі або неакцепті; 3) про стягнення аліментів на утримання малолітніх або неповнолітніх дітей, не пов'язані з установленням батьківства або притягненням до участі в справі третіх осіб; 4) про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; 5) про відшкодування витрат на проведення розшуку відповідача."  
Відхилено   3) заявлена вимога про стягнення аліментів на утримання малолітніх або неповнолітніх дітей, не пов'язана з установленням батьківства або притягненням до участі в справі третіх осіб;  
569. 4) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;      4) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;  
570. 5) заявлено вимогу про відшкодування витрат на проведення розшуку відповідача.      5) заявлено вимогу про відшкодування витрат на проведення розшуку відповідача.  
571. 2. Судовий наказ може бути видано і в інших випадках, передбачених законом.      2. Судовий наказ може бути видано і в інших випадках, передбачених законом.  
572. Стаття 115. Підсудність      Стаття 115. Підсудність  
573. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.   -329- Соболєв С.В.
Статтю 115 викласти у такій редакції: "Стаття 115. Підсудність Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом."  
Відхилено   Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.  
574. Стаття 116. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу   -330- Соболєв С.В.
Статтю 116 викласти у такій редакції: "Стаття 116. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу 1. Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі на бланку судового наказу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У бланку дається інструкція його заповнення заявником. 2. У заяві повинно бути зазначено: 1) назву суду, в який подається заява; 2) повну і точну назву заявника та боржника, а також назву представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місце знаходження; 3) вимоги заявника до боржника (головна вимога, а також може бути заявлена вимога про відшкодування сплаченого державного мита); 4) зобов'язання боржника, яким обґрунтовується вимога (вказівку на договір, положення закону тощо); 5) рахунок заявника в установі банку, на який він просить зарахувати кошти. 3. У заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів на малолітніх або неповнолітніх дітей, крім відомостей, зазначених у пунктах 1 - 5 цієї статті, зазначається дата і місце народження боржника, місце його роботи, прізвище, ім'я і дата народження дитини, на утримання якої стягуються аліменти, розмір виплат, що стягуються щомісяця з боржника, і строк їх стягнення. 4. У разі витребування рухомого майна зазначається грошова сума, яку заявник погоджується одержати замість цього майна. 5. Заява підписується заявником або його представником і подається до суду у двох примірниках. 6. Заява подається щодо кожної вимоги і щодо кожного боржника окремо. До заяви додається документ, який підтверджує сплату державного мита. 7. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження."  
Відхилено   Стаття 116. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу  
575. 1. Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.      1. Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.  
576. 2. У заяві повинно бути зазначено:      2. У заяві повинно бути зазначено:  
577. 1) назву суду, в який подається заява;      1) найменування суду, в який подається заява;  
578. 2) повну і точну назву заявника та боржника, а також назву представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, номер засобів зв'язку;      2) повне ім'я (найменування) заявника та боржника, а також назву представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;  
579. 3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;      3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;  
580. 4) перелік документів, що додаються до заяви.      4) перелік документів, що додаються до заяви.  
581. 3. У разі витребування рухомого майна зазначається грошова сума, яку заявник погоджується одержати замість цього майна.      3. У разі витребування рухомого майна зазначається грошова сума, яку заявник погоджується одержати замість цього майна.  
582. 4. Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.      4. Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.  
583. 5. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.      5. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.  
584. 6. До неналежно оформленої заяви застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.      6. До неналежно оформленої заяви застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.  
585. Стаття 117. Державне мито   -331- Кармазін Ю.А.
Статтю 117 виключити.  
Відхилено (положення статті мають стимулювати осіб звертатися до суду із заявою про видачу судового наказу, а не відразу з позовом. Ці положення не є предметом регулювання законодавством про державне мито).  Стаття 117. Державне мито  
586. 1. За подання заяви про видачу судового наказу сплачується державне мито у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження.   -332- Слабенко С.І.
Частину 1 ст.117 доповнити абзацом: "Мито не стягується, у випадку, якщо заявлена вимога про стягнення аліментів на утримання малолітніх або неповнолітніх дітей, не пов'язана з установленням батьківства або притягненням до участі в справі третіх осіб."  
Відхилено (пропозиція стосується предмету регулювання законодавства про державне мито)  1. За подання заяви про видачу судового наказу сплачується державне мито у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження.  
587. 2. У разі відмови у прийнятті заяви або видачі судового наказу внесена сума державного мита стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми державного мита, встановленої за позовну заяву.   -333- Тимошенко Ю.В.
В частині другій статті 117 слова "прийнятті заяви або" виключити, далі за текстом.  
Враховано   2. У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума державного мита стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми державного мита, встановленої за позовну заяву.  
588. Стаття 118. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу   -334- Соболєв С.В.
Статтю 118 викласти у такій редакції: "Стаття 118. Підстави для повернення заяви про видачу судового наказу 1. Суддя або за його дорученням помічник судді повертає заяву про видачу судового наказу стягувачу, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 114 цього Кодексу; 2) заява оформлена без додержання вимог статті 116 цього Кодексу або до неї не додано документа, який підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі. 2. Про повернення заяви стягувану суддя або за його дорученням помічник судді приймає ухвалу із зазначенням причини і наслідків відмови. Ухвала викладається на бланку судового наказу із заявою стягувача."  
Відхилено   Стаття 118. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу  
589. 1. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо:      1. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо:  
590. 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 114 цього Кодексу;      1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 114 цього Кодексу;  
591. 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право.      2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право.  
592. 2. Про відмову у прийнятті заяви суддя приймає ухвалу.      2. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.  
593. Стаття 119. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті   -335- Кармазін Ю.А.
У назві статті 119 слова "повернення заяви або" виключити". Частину 1 статті 119 виключити.  
Відхилено   Стаття 119. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті  
594. 1. Повернення заяви у випадку, передбаченому частиною другою статті 140 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою ж заявою після усунення її недоліків.   -336- Соболєв С.В.
Статтю 119 викласти у такій редакції: "Стаття 119. Наслідки повернення заяви про видачу судового наказу 1. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з заявою про видачу судового наказу після усунення її недоліків або для звернення стягувача до суду з позовом. 2. Ухвала про повернення заяви стягувачу може бути оскаржена ним в апеляційному порядку."  
Відхилено   1. Повернення заяви у випадку, передбаченому частиною другою статті 140 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою ж заявою після усунення її недоліків.  
595. 2. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою ж заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими ж вимогами у позовному порядку.      2. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою ж заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими ж вимогами у позовному порядку.  
596. Стаття 120. Порядок видачі судового наказу   -337- Тимошенко Ю.В.
Викласти назву статті 120 в такій редакції: "Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу".  
Враховано   Стаття 120. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу  
597. 1. У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у п'ятиденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.   -338- Онопенко В.В.
У частині першій ст.120 слово „п'ятиденний" замінити словом „триденний";  
Враховано   1. У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.  
    -339- Соболєв С.В.
Статтю 120 викласти у такій редакції: "Стаття 120. Видача судового наказу боржнику 1. Прийнявши заяву стягувача про видачу судового наказу, суддя або за його дорученням помічник судді у триденний строк надсилає примірник підписаного судового наказу боржнику. Другий примірник залишається в суді. 2. Судовий наказ видається без судового розгляду, без виклику сторін для заслуховування їхніх пояснень і без перевірки, чи дійсно заявнику належить право вимоги. 3. У судовому наказі боржнику роз'яснюється його право протягом чотирнадцяти днів виконати вимоги стягувача або у разі заперечення вимог стягувача подати заяву про його скасування."  
Відхилено    
598. 2. Видача судового наказу провадиться без судового розгляду і виклику сторін для заслуховування їх пояснень.   -340- Васильєв Г.А.
Вилучити ч. 2 ст. 120.  
Відхилено   2. Видача судового наказу провадиться без судового засідання і виклику сторін для заслуховування їх пояснень.  
    -341- Тимошенко Ю.В.
Викласти статтю 120 в такій редакції: "1. Суд, прийнявши до свого провадження заяву про видачу судового наказу, в п'ятиденний строк призначає її до розгляду, повідомляє поштою рекомендованим листом із повідомленням стягувача і боржника про судовий розгляд заяви та направляє боржнику копію заяви. Неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви. 2. Судове засідання відбувається тільки за участю стягувача і боржника або їх представників. 3. В судовому засіданні суд заслуховує пояснення сторін, досліджує надані докази і в разі встановлення обгрунтованості поданої заяви видає судовий наказ. 4. Якщо в судовому засіданні буде встановлено необгрунтованість або неправомірність заяви суд виносить ухвалу про відмову у видачі судового наказу. 5. Копію судового наказу або ухвали про відмову у видачі судового наказу суд негайно направляє поштою рекомендованим листом із повідомленням особам, які фактично не були присутніми в судовому засіданні при розгляді заяви."  
Відхилено    
599. Стаття 121. Зміст судового наказу      Стаття 121. Зміст судового наказу  
600. 1. У судовому наказі зазначається:      1. У судовому наказі зазначається:  
601. 1) дата видачі наказу;      1) дата видачі наказу;  
602. 2) назва суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;      2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;  
603. 3) повна і точна назва стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;      3) повне ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;  
604. 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;      4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;  
605. 5) розмір грошових сум, які підлягають стягненню, або назва і ознаки рухомого майна, що підлягає витребуванню, його вартість;   -342- Тимошенко Ю.В.
В пункт п'ятий частини першої статті 121 після слів "його вартість" додати наступне: "розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинна бути стягнута грошова сума".  
Враховано редакційно   5) розмір грошових сум, які підлягають стягненню, або назва і ознаки рухомого майна, що підлягає витребуванню, його вартість, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинна бути стягнута грошова сума, якщо такий повідомлений заявником;  
606. 6) розмір неустойки та пені, якщо заявнику належить право на їх одержання;      6) розмір неустойки (штрафу, пені), якщо заявнику належить право на їх одержання;  
607. 7) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.      7) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.  
608. 2. У судовому наказі про стягнення аліментів на малолітніх або неповнолітніх дітей, крім відомостей, зазначених у пунктах 1 - 5 цієї статті, зазначається дата і місце народження боржника, місце його роботи, прізвище, ім'я і дата народження дитини, на утримання якої стягуються аліменти, розмір виплат, що стягуються щомісяця з боржника, і строк їх стягнення, а також сума державного мита, що підлягає стягненню з боржника у визначеному законодавством розмірі в дохід держави.      2. У судовому наказі про стягнення аліментів на малолітніх або неповнолітніх дітей, крім відомостей, зазначених у пунктах 1 - 5 цієї статті, зазначається дата і місце народження боржника, місце його роботи, повне ім'я і дата народження дитини, на утримання якої стягуються аліменти, розмір виплат, що стягуються щомісяця з боржника, і строк їх стягнення, а також сума державного мита, що підлягає стягненню з боржника у визначеному законодавством розмірі в дохід держави.  
609. 3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу.      3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу.  
610. Стаття 122. Надіслання боржнику копії судового наказу   -343- Тимошенко Ю.В.
Статтю 122 виключити.  
Відхилено   Стаття 122. Надіслання боржнику копії судового наказу  
611. 1. Після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржнику.   -344- Оніщук М.В.
Ч.1 ст.122 доповнити словами "рекомендованим листом із повідомленням".  
Враховано   1. Після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржнику рекомендованим листом із повідомленням.  
612. 2. Одночасно з копією судового наказу боржнику надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз'яснюється його право в разі оспорення вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.      2. Одночасно з копією судового наказу боржнику надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз'яснюється його право в разі оспорення вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.  
613. Стаття 123. Видача судового наказу стягувачу      Стаття 123. Видача судового наказу стягувачу і набрання ним законної сили  
614. Якщо в установлений строк на оспорення судового наказу від боржника не надійде до суду заяви, суд видає стягувачу судовий наказ для пред'явлення його до виконання.   -345- Васильєв Г.А.
Оніщук М.В.
Ст. 123 доповнити другим реченням такого змісту: "До видачі судового наказу для пред'явлення його до виконання суд з'ясовує дані про отримання боржником копії наказу".  
Враховано частково   У разі ненадходження в установлений строк на оспорення судового наказу заяви від боржника та при наявності даних про отримання боржником копії наказу, судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачу для пред'явлення до виконання.  
    -346- Онопенко В.В.
Ст. 123 викласти в такій редакції: "Стаття 123. Видача судового наказу стягувачу і набрання ним законної сили У разі ненадходження в установлений строк на оспорення судового наказу заяви від боржника та при наявності даних про отримання боржником копії наказу, судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачу для пред'явлення до виконання".  
Враховано    
    -347- Соболєв С.В.
Статтю 123 викласти у такій редакції: "Стаття 123. Видача судового наказу стягувачу Якщо в установлений строк на заперечення судового наказу від стягувача чи боржника не надійде до суду заяви про його скасування, суд протягом п'яти днів після закінчення цього строку видає стягувачу судовий наказ із написом "Звернено до виконання" за підписом судді і печаткою суду для пред'явлення його до виконання."  
Відхилено    
615. Стаття 124. Скасування судового наказу   -348- Тимошенко Ю.В.
Назву статті 124 викласти в такій редакції: " Порядок оскарження судового наказу та ухвали про відмову у видачі судового наказу".  
Відхилено   Стаття 124. Скасування судового наказу  
616. 1. Заява боржника про скасування судового наказу, що надійшла в установлений для її подання строк, розглядається судом протягом п'яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що приймається ухвала, якою скасовується судовий наказ.   -349- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 124 слова "без судового розгляду виклику сторін" вилучити.  
Відхилено   1. Заява боржника про скасування судового наказу, що надійшла в установлений для її подання строк, розглядається судом протягом п'яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ.  
617. 2. В ухвалі суд одночасно роз'яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.      2. В ухвалі суд одночасно роз'яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.  
618. 3. Копії ухвали надсилаються сторонам не пізніше трьох днів після її постановлення.   -350- Васильєв Г.А.
У ст. 124 додати ч. 4 такого змісту: "Відмова суду в скасуванні судового наказу може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції".  
Відхилено   3. Копії ухвали надсилаються сторонам не пізніше трьох днів після її постановлення.  
    -351- Соболєв С.В.
Статтю 124 викласти у такій редакції: Стаття 124. Скасування судового наказу 1. Судовий наказ скасовується судом, що його видав, за заявою стягувача, поданої з власної ініціативи або у разі виконання його вимог боржником, чи за заявою боржника у разі заперечення ним вимог стягувача. 2. Заява про скасування судового наказу, що надійшла в установлений для її подання строк, розглядається судом протягом п'яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що приймається ухвала, якою скасовується судовий наказ. 3. В ухвалі суд одночасно роз'яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову. 4. Копії ухвали надсилаються сторонам не пізніше трьох днів після її прийняття".  
Відхилено    
    -352- Тимошенко Ю.В.
Статтю 124 викласти в такій редакції: "1. Судовий наказ може бути оскаржений боржником та стягувачем в апеляційному порядку. Апеляційне провадження здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом. 2. Ухвала про відмову у видачі судового наказу оскарженню не підлягає. В ухвалі суд одночасно роз'яснює, що стягувач має право звернутись до боржника з позовом, який підлягає розгляду в позовному провадженні, з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову."  
Відхилено    
619. Б. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ Глава 12 Підсудність      Розділ ІІІ. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ Глава 1. Підсудність  
620. Стаття 125. Суд першої інстанції      Стаття 125. Суд першої інстанції  
621. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, крім тих, що належать до компетенції інших судів, розглядаються місцевими судами.   -353- Онопенко В.В.
Статтю 124 викласти в такій редакції: "Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства розглядаються місцевими загальними судами".  
Враховано   Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами.  
    -354- Сіренко В.Ф.
1. Статтю 125 доповнити трьома частинами такого змісту: "Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, повязані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, прав та законних інтересів військових частин, установ, організацій, сторонами в яких є військовослужбовці, військовозобовязані, призвані для проходження зборів, або особи, яким присвоєні спеціальні звання, або військові організації, органи Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Державної фельдєгерської служби України; справи про захист честі і гідності, сторонами у яких є вищезазначені особи або організації, та справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства на особливо режимних обєктах, розташованих на території України, а також у військових частинах, установах, організаціях, що перебувають за межами України. Військовим судам регіонів, Військово-Морських Сил України як судам першої інстанції підсудні справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, якщо стороною у справі є орган військового управління на рівні військових обєднань і вище, або центральний орган управління, зазначений у частині другій цієї статті. Справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, з ціною позову понад 1 мільйон гривень; повязані з усиновленням дітей іноземцями та особами без громадянства, а також в інших, передбачених законодавством, випадках, розглядаються апеляційними судами Автономної Республіки Крим, обласними, міст Києва і Севастополя як судами першої інстанції."  
Відхилено    
622. Стаття 126. Підсудність справ, у яких стороною є суд      Стаття 126. Підсудність справ, у яких стороною є суд  
623. 1. Підсудність цивільних справ, у яких однією із сторін є суд, визначається ухвалою суду вищої інстанції без виклику сторін.      1. Підсудність цивільних справ, у яких однією із сторін є суд, визначається ухвалою суду вищої інстанції без виклику сторін.  
624. 2. Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд України, визначається за загальними правилами підсудності.      2. Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд України, визначається за загальними правилами підсудності.  
625. Стаття 127. Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача      Стаття 127. Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача  
626. 1. Позови пред'являються в суді за місцем проживання відповідача.   -355- Сіренко В.Ф.
Ч.1 ст.127 викласти в такій редакції: "1. Позови до фізичної особи пред'являються в суді за місцем державної реєстрації відповідача".  
Відхилено (див. ст. 29 ЦК України)  1. Позови до фізичної особи пред'являються в суді за місцем її проживання.  
627. 2. Позови до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб пред'являються за їх місцезнаходженням.   -356- Олексіюк С.С.
Ч.2 статті 127 викласти в новій редакції: "Позови до юридичних осіб подаються за місцем їх знаходження згідно державної реєстрації".  
Відхилено (див. ст. 93 ЦК України)  2. Позови до юридичних осіб подаються за їх місцезнаходженням.  
    -357- Тимошенко Ю.В.
В частині другій статті 127 після слів "місцезнаходженням" добавити слова "або за місцем реєстрації".  
Відхилено (див. ст. 93 ЦК України)   
628. Стаття 128. Підсудність справ за вибором позивача      Стаття 128. Підсудність справ за вибором позивача  
629. 1. Позови про стягнення коштів на утримання (аліменти) і про визнання батьківства, позови працівників, що випливають з трудових правовідносин, позови про розірвання шлюбу з особами, визнаними безвісно відсутніми, недієздатними внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу, а також з особами, засудженими за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше ніж три роки, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.   -358- Онопенко В.В.
У ч. 1 ст. 128 слова "позови про розірвання шлюбу з особами, визнаними безвісно відсутніми, недієздатними внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу, а також з особами, засудженими за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше ніж три роки" виключити (див. ст. 107 Сімейного кодексу України).  
Враховано   1. Позови про стягнення коштів на утримання (аліменти) і про визнання батьківства, позови працівників, що випливають з трудових правовідносин можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.  
630. 2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у випадку, коли на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або коли йому за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача неможливо. На бажання подружжя справу можна розглядати за місцем проживання будь-кого з них.      2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у випадку, коли на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або коли йому за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача неможливо. За бажанням подружжя справу можна розглядати за місцем проживання будь-кого з них.  
631. 3. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника можуть пред'являтися позивачем за його місцем проживання чи за місцем заподіяння шкоди.      3. Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, можуть пред'являтися позивачем за його місцем проживання чи за місцем завдання шкоди.  
632. 4. Позови про поновлення трудових, пенсійних і житлових прав, повернення майна або його вартості, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням запобіжного заходу, незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, можуть пред'являтися позивачем за місцем його проживання або місцезнаходженням відповідача.   -359- Бондар В.Н.
Ч.4 ст.128 після слів "запобіжного заходу" доповнити словами "у кримінальному чи адміністративному судочинстві".  
Відхилено   4. Позови про поновлення трудових, пенсійних і житлових прав, повернення майна або його вартості, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред'являтися позивачем за місцем його проживання або місцезнаходженням відповідача.  
    -360- Онопенко В.В.
У ч. 4 ст. 128 слова "незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням запобіжного заходу, незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт" замінити словами "незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду".  
Враховано    
633. 5. Позови про захист прав споживачів можуть бути пред'явлені також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.      5. Позови про захист прав споживачів можуть бути пред'явлені також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.  
634. 6. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.      6. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.  
635. 7. Позови, що випливають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть бути пред'явлені також за їх місцезнаходженням.      7. Позови, що випливають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть бути пред'явлені також за їх місцезнаходженням.  
636. 8. Позови, що випливають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть бути пред'явлені за місцем виконання.      8. Позови, що випливають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть бути пред'явлені за місцем виконання.  
637. 9. Позови до відповідача, місце постійного проживання якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням його майна або за місцем його тимчасового проживання чи перебування, або за останнім відомим місцем постійного проживання чи постійного заняття відповідача.      9. Позови до відповідача, місце постійного проживання якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням його майна або за місцем його тимчасового проживання чи перебування, або за останнім відомим місцем постійного проживання чи постійного заняття відповідача.  
638. 10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть бути пред'явлені за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи заняття відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені.      10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть бути пред'явлені за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені.  
639. 11. Позови про стягнення збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за допомогу і рятування на морі можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту прописки судна.      11. Позови про стягнення збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за допомогу і рятування на морі можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту прописки судна.  
640. 12. До особи, яка за місцем тимчасового проживання в результаті укладеної угоди або іншим способом стала боржником, позов може бути пред'явлено також за місцем її тимчасового проживання до того часу, поки вона там знаходиться.      12. До особи, яка за місцем тимчасового проживання в результаті вчиненого правочину або іншим способом стала боржником, позов може бути пред'явлено також за місцем її тимчасового проживання до того часу, поки вона там знаходиться.  
641. 13. Вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, належить позивачеві, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 132 цього Кодексу.      13. Вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, належить позивачеві, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 133 цього Кодексу.  
642. Стаття 129. Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві із сторін проживають за її межами      Стаття 129. Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві із сторін проживають за її межами  
643. Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами, за клопотанням позивача визначається Верховним Судом України, про що приймається ухвала.   -361- Тимошенко Ю.В.
В статті 129 слова "Верховним Судом України" виключити та після слова "визначається" добавити "Головою Верховного Суду України або його заступниками", далі за текстом.  
Враховано редакційно   Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами, за клопотанням позивача визначається Головою Верховного Суду України або його заступником.  
644. Стаття 130. Договірна підсудність      Стаття 130. Договірна підсудність  
645. Сторонам надається право письмово встановлювати договірну територіальну підсудність, крім позовів, щодо яких встановлена виключна підсудність.   -362- Васильєв Г.А.
У ст. 130 після слів "щодо яких" додати "законом".  
Відхилено   Сторонам надається право письмово встановлювати договірну територіальну підсудність, крім позовів, щодо яких встановлена виключна підсудність.  
646. Стаття 131. Підсудність кількох пов'язаних між собою вимог      Стаття 131. Підсудність кількох пов'язаних між собою вимог  
647. 1. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.      1. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.  
648. 2. Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.      2. Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.  
649. Стаття 132. Виключна підсудність      Стаття 132. Виключна підсудність  
650. 1. Позови про право на житловий будинок, квартиру, інше нерухоме майно належить пред'являти за місцезнаходженням цього майна, про виключення майна з опису - за місцезнаходженням майна або основної його частини.      1. Позови про право на житловий будинок, квартиру, інше нерухоме майно належить пред'являти за місцезнаходженням цього майна, про виключення майна з опису - за місцезнаходженням майна або основної його частини.  
651. 2. Позови, пов'язані з правом на земельну ділянку, її наданням, вилученням, викупом, володінням, користуванням, розпорядженням і орендою розглядаються судами за місцезнаходженням земельної ділянки.      2. Позови, пов'язані з правом на земельну ділянку, її наданням, вилученням, викупом, володінням, користуванням, розпорядженням і орендою розглядаються судами за місцезнаходженням земельної ділянки.  
652. 3. Позови кредиторів спадкодавця, що пред'являються до прийняття спадщини спадкоємцями, підсудні суду за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.      3. Позови кредиторів спадкодавця, що пред'являються до прийняття спадщини спадкоємцями, підсудні суду за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.  
653. 4. Позови до перевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, пасажирів або багажу, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.      4. Позови до перевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.  
654. Стаття 133. Підсудність позову, що випливає з кримінальної справи      Стаття 133. Підсудність цивільного позову, що випливає з кримінальної справи  
655. Цивільний позов, що випливає з кримінальної справи, пред'являється за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.      Цивільний позов, що випливає з кримінальної справи, пред'являється за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.  
656. Стаття 134. Наслідки порушення правил підсудності      Стаття 134. Наслідки порушення правил підсудності  
657. Якщо суддя, вирішуючи питання про порушення справи, встановить, що справа цьому суду не підсудна, заява повертається позивачеві для подання до належного суду з усіма додатками до неї разом з ухвалою про причини її неприйняття.   -363- Сіренко В.Ф.
Ст.134 викласти в такій редакції: "Якщо суддя, вирішуючи питання про порушення справи, встановить, що справа цьому суду не підсудна, заява пересилається до належного суду з усіма додатками до неї".  
Відхилено   Якщо суддя, вирішуючи питання про порушення справи, встановить, що справа цьому суду не підсудна, заява повертається позивачеві для подання до належного суду з усіма додатками до неї разом з ухвалою про причини її неприйняття.  
658. Стаття 135. Передача справи з одного суду до іншого   -364- Тимошенко Ю.В.
Статтю 135 викласти в такій редакції: "1. Суд може передати справу, розпочату розглядом по суті, на розгляд іншому суду, якщо: 1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або знаходження; 2) під час розгляду справи в цьому суді виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності. 2. Передача справи з одного суду до іншого провадиться на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а у разі подання скарги - після залишення її без задоволення. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, то справа надсилається голові відповідного апеляційного суду для передачі справи на розгляд іншому суду. 4. Голова Верховного Суду України, його заступники, голова Верховного Суду Республіки Крим, апеляційного суду, військового суду регіону, Військово-Морських Сил мають право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, витребувати будь-яку цивільну справу, що є в провадженні того чи іншого суду, і передати її на розгляд до іншого суду України. 5. Справи, розпочаті розглядом по суті передавати до іншого суду забороняється, за винятком випадків, передбачених цією статтею."  
Враховано частково   Стаття 135. Передача справи з одного суду до іншого  
659. 1. Суд передає прийняту до свого провадження справу на розгляд іншого суду, якщо:      1. Суд може передати справу на розгляд іншому суду, якщо:  
660. 1) відповідач, місце проживання якого раніше не було відоме, порушив клопотання про передачу справи за місцем його проживання або знаходження;      1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або знаходження; 2) під час розгляду справи в цьому суді виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.  
661. 2) під час розгляду справи в цьому суді виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;      2. Передача справи з одного суду до іншого провадиться на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а у разі подання скарги - після залишення її без задоволення.  
662. 3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.      3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, то справа надсилається голові відповідного апеляційного суду для передачі справи на розгляд іншому суду.  
663. 2. Передача справи з одного суду до іншого провадиться на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а у разі подання скарги - після залишення її без задоволення.       
664. 3. Справа, щодо якої судом розпочато розгляд її по суті, повинна бути розглянута ним, хоча б у подальшому вона стала підсудна іншому суду.   -365- Пеклушенко О.М.
Ч. 3 ст. 135 викласти в такій редакції: "3. Забороняється передавати до іншого суду справи, розпочаті розглядом по суті, за винятком випадків, передбачених цією статтею".  
Враховано редакційно   4. Забороняється передавати до іншого суду справи, які розглядаються судом, за винятком випадків, передбачених цією статтею.  
665. Стаття 136. Недопустимість суперечок про підсудність      Стаття 136. Недопустимість суперечок про підсудність  
666. 1. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 135 цього Кодексу, повинна бути розглянута судом, якому вона надіслана.      1. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 135 цього Кодексу, повинна бути розглянута судом, якому вона надіслана.  
667. 2. Суперечки між судами про підсудність не допускаються.      2. Суперечки між судами про підсудність не допускаються.  
668. Глава 13 Пред'явлення позову та порушення справи      Глава 2. Пред'явлення позову та порушення справи  
669. Стаття 137. Пред'явлення позову      Стаття 137. Пред'явлення позову  
670. Позовна заява подається не інакше як через канцелярію суду, де вона реєструється, оформляється і передається судді в порядку черговості.   -366- Онопенко В.В.
У ст. 137 слова "не інакше як через канцелярію суду" замінити словами "до суду першої інстанції".  
Враховано   Позовна заява подається до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформляється і передається судді в порядку черговості.  
671. Стаття 138. Зміст і форма позовної заяви      Стаття 138. Зміст і форма позовної заяви  
672. 1. Позовна заява подається у зрозумілій письмовій формі.      1. Позовна заява подається у зрозумілій письмовій формі.  
673. 2. Позовна заява повинна містити:      2. Позовна заява повинна містити:  
674. 1) назву суду, до якого подається заява;      1) найменування суду, до якого подається заява;  
675. 2) повну і точну назву позивача і відповідача, а також назву представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку;   -367- Кармазін Ю.А.
Слабенко С.І.
У пункті 2 частини 2 статті 138 виключити слова "номер засобів зв'язку".  
Відхилено   2) повне ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також повне ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;  
    -368- Онопенко В.В.
Пункт 2 частини другої ст.138 доповнити словами „якщо такий відомий".  
Враховано    
676. 3) зміст позовних вимог і ціну позову;      3) зміст позовних вимог і ціну позову;  
677. 4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;      4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;  
678. 5) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;      5) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;  
679. 6) перелік документів, що додаються до заяви;      6) перелік документів, що додаються до заяви;  
680. 7) підпис позивача або його представника із зазначенням дати подання заяви.   -369- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 138 додати п. 8 такого змісту "8. документ, що підтверджує сплату державного мита".  
Враховано частково   7) підпис позивача або його представника із зазначенням дати. 3. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  
    -370- Олексіюк С.С.
Ч.2 ст.138 доповнити п.8 такого змісту: "8) до позовної заяви додаються письмові докази або їх копії".  
Відхилено    
    -371- Онопенко В.В.
Ст. 138 доповнити ч. 3 такого змісту: "3. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу". У зв'язку з цим частини 3-6 вважати частинами 4-7.  
Враховано    
681. 3. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав та свобод іншої особи, в заяві повинні обґрунтовуватися причини неможливості пред'явлення позову самою особою.   -372- Слабенко С.І.
Частину 3 ст. 138 доповнити першим реченням: "Особа, яка звертається до суду, зобов'язана в позовній заяві обгрунтувати свою належність щодо сформульованих позовних вимог, а також належність всіх вказаних в заяві відповідачів та третіх осіб".  
Відхилено   4. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні обґрунтовуватися причини неможливості пред'явлення позову самою особою, в інтересах якої подається заява.  
682. 4. Позовна заява повинна відповідати іншим зазначеним у законі вимогам.      5. Позовна заява повинна відповідати іншим зазначеним у законі вимогам.  
683. 5. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.      6. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.  
684. 6. Позовна заява, подана після вжиття заходів забезпечення позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення позову відповідно до глави 15 цього Кодексу.   -373- Бондар В.Н.
Ч.6 ст.138 викласти в такій редакції: "6. Позовна заява, подана після вжиття заходів по забезпеченню доказів або позову (запобіжних заходів), повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до глави 15 цього Кодексу."  
Відхилено   7. Позовна заява, подана після вжиття заходів забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення позову відповідно до глави 4 цього розділу.  
    -374- Онопенко В.В.
У частині шостій ст.138 після слів "забезпечення" доповнити словами "доказів або".  
Враховано    
685. Стаття 139. Подання копії позовної заяви та доданих до неї документів      Стаття 139. Подання копії позовної заяви та доданих до неї документів  
686. 1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.   -375- Слабенко С.І.
Частину 1 ст.139 викласти у такій редакції: "Позивач повинен додати до позовної заяви її копії відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, або за ухвалою суду".  
Враховано частково   1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.  
687. 2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позовні заяви фізичних осіб у трудових справах і справах про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я або втратою годувальника.   -376- Оніщук М.В.
Ч. 2 ст. 139 доповнити словами ", або незаконними діями органів дізнання, досудового слідства і суду".  
Враховано   2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позовні заяви фізичних осіб у трудових справах і справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.  
688. Стаття 140. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви   -377- Кармазін Ю.А.
У назві статті 140 виключити слова "залишення позовної заяви без руху.  
Відхилено   Стаття 140. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви  
689. 1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 138 і 139 цього Кодексу, або без сплати державного мита, приймає ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.   -378- Сіренко В.Ф.
У ч.1 ст.140 після слів ", приймає ухвалу" слово "про" замінити словами "в якій зазначається підстави".  
Враховано   1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 138 і 139 цього Кодексу, або не сплачене державне мито чи не оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, постановляє ухвалу, в якій зазначається підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.  
    -379- Кармазін Ю.А.
Виключити з проекту ЦПК всі статті, якими передбачається залишати позовні, апеляційні. касаційні заяви без руху, розгляду. адже це суперечить Конституції України, рішенням Конституційного Суду України. Виключити частину 1.  
Відхилено    
    -380- Задорожній О.В.
Катеринчук М.Д.
Клюєв А.П.
Мусіяка В.Л.
Мойсик В.Р.
Стретович В.М.
Толстоухов А.В.
Філенко В.П.
У ч. 1 ст.140 слова "без сплати державного мита" замінити словами " не сплачене державне мито чи не оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".  
Враховано    
690. 2. Якщо позивач відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені в статтях 138 і 139 цього Кодексу вимоги та сплатить суму державного мита, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У противному разі заява вважається неподаною і повертається позивачеві.   -381- Кармазін Ю.А.
Виключити частину 2. Виключити з усіх статей проекту ЦПК України щодо "сплати державного мита" за зверненням громадян України до суду з позовними заявами, заявами, скаргами. апеляційними, касаційними скаргами, а також при отриманні судових рішень, ухвал, адже це є грубим порушенням Конституції України та статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Відповідно до Конституції України суд є органом державної влади і на його утримання та діяльність громадяни України сплачують податки. Громадяни України безкоштовно з любих питань звертаються із заявами в органи державної влади законодавчої, виконавчої, а також органи місцевого самоврядування і за це мито не сплачують. Громадяни України мають право безкоштовно звертатись з заявами до Європейського Суду. Чому ж вони повинні платити мито за звернення за захистом своїх прав до судів України? Окрім того, судового захисту потребують бідні громадяни (безробітні, пенсіонери, малозабезпечені, та інші категорії громадян України, які не мають засобів для існування, не можуть платити за послуги адвоката.  
Відхилено   2. Якщо позивач відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені в статтях 138 і 139 цього Кодексу вимоги, сплатить суму державного мита, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. В іншому разі заява вважається неподаною і повертається позивачеві.  
    -382- Задорожній О.В.
Катеринчук М.Д.
Клюєв А.П.
Мусіяка В.Л.
Мойсик В.Р.
Стретович В.М.
Толстоухов А.В.
Філенко В.П.
У ч.2 ст.140 після слів "сплатить суму державного мити" доповнити словами "а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".  
Враховано    
691. 3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:      3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:  
692. 1) позивач до порушення провадження у справі подав про це заяву;      1) позивач до порушення провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;  
693. 2) заяву подано недієздатною особою;      2) заяву подано недієздатною особою;  
694. 3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;      3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;  
695. 4) у провадженні цього ж або іншого суду є справа у спорі між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав;      4) у провадженні цього або іншого суду є справа у спорі між тими самимисторонами про той самий предмет і з тих самих підстав;  
696. 5) справа не підсудна цьому суду;   -383- Сіренко В.Ф.
Пункт 5 частини третьої ст.140 виключити.  
Відхилено   5) справа не підсудна цьому суду;  
697. 6) немає згоди дружини на порушення справи про розірвання шлюбу під час її вагітності і протягом одного року після народження дитини, крім випадків, встановлених законом.      6) немає згоди дружини на порушення справи про розірвання шлюбу під час її вагітності і протягом одного року після народження дитини, крім випадків, встановлених законом.  
698. 4. Про повернення позовної заяви суддя приймає ухвалу.      4. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.  
699. 5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо буде усунуто допущене порушення.      5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо буде усунуто допущене порушення.  
700. 6. У разі непідсудності справи цьому суду питання про повернення заяви вирішується в порядку, встановленому статтею 134 цього Кодексу.   -384- Сіренко В.Ф.
Ч.6 ст. 140 вилучити.  
Враховано    
701. Стаття 141. Порушення справи      Стаття 141. Порушення справи  
702. 1. Суддя порушує цивільну справу не інакше як на підставі поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом, заяви.      1. Суддя порушує цивільну справу не інакше як на підставі поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом, заяви.  
703. 2. Відмова в порушенні цивільної справи не допускається, за винятком випадків, коли:   -385- Тимошенко Ю.В.
Частину другу статті 141 викласти в такій редакції: "Відмова в порушенні цивільної справи не допускається."  
Відхилено   2. Відмова в порушенні цивільної справи не допускається, за винятком випадків, коли:  
704. 1) заява не підлягає розглядові в судах у порядку цивільного судочинства;      1) заява не підлягає розглядові в судах у порядку цивільного судочинства;  
705. 2) є таке, що набрало законної сили, постановлене у спорі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін. Відмова від позову не позбавляє другу сторону пред'явити такий же позов до особи, яка відмовилася від позову;   -386- Пеклушенко О.М.
Пункт 2 і 6 ст. 141 викласти в такій редакції: "коли є прийняте по спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди; якщо в провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими й самих сторонами з того самого предмету і з тих самих підстав".  
Враховано редакційно   2) у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін; 3) в провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими й самих сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;  
706. 3) якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливий;   -387- Онопенко В.В.
У ч.2 п.3) ст.141 слово "якщо" вилучити.  
Враховано   4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливий;  
707. 4) після смерті громадянина, а також у зв'язку з ліквідацією юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва;      5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з ліквідацією юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва;  
708. 5) якщо пропущено строк позовної давності або за заявою заявника він не поновлений судом.   -388- Мусіяка В.Л.
Пункт 5 ч.2 ст.141 вилучити.  
Враховано    
    -389- Кармазін Ю.А.
Статтю 141 подати: пункт 2 "…як виняток" суд відмовляє: … 6. якщо суд виявив, що з вини позивача, державного органу або суду відповідач введений в оману та був дезорієнтований щодо наявності фактичного порушення його прав та свобод в регулюванні тих правовідносин, які позивач назвав у заяві і це спричинило уявну втрату строку позовної давності. В такому разі суд видає судовий наказ, яким визнає відновлення права потерпілої сторони на позовне провадження щодо фактичного порушення її прав та свобод"; "7. Якщо позивач - неналежна особа або позивач звертається з позовними вимогами до неналежних відповідачів."  
Відхилено    
709. 3. Питання про порушення справи або відмову в її порушенні суддя вирішує в десятиденний строк відповідно з дня надходження заяви до канцелярії суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.   -390- Васильєв Г.А.
У ч. З ст. 141 слова "або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків" вилучити.  
Відхилено   3. Питання про порушення справи або відмову в її порушенні суддя вирішує протягом розумного строку, але не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.  
    -391- Оніщук М.В.
У ч. 3 ст. 141 слово "відповідно" вилучити.  
Враховано    
    -392- Онопенко В.В.
У ч. 3 ст. 141, ст.ст. 147, 157, ч. 1 ст. 311, ст. 312, ч. 1 ст. 338, ч. 2 ст. 342, ст. 369 при встановленні строків для суду використати формулу "протягом розумного строку, але не більше...".  
Враховано редакційно    
    -393- Тимошенко Ю.В.
Частину третю статті 141 викласти в такій редакції: "В десятиденний строк з дня надходження заяви до канцелярії суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, суддя приймає ухвалу про порушення справи."  
Відхилено    
710. 4. Про порушення справи чи відмову в порушенні справи суддя приймає ухвалу.   -394- Онопенко В.В.
У ч. 4 ст. 141 слово "приймає" замінити словом "постановляє".  
Враховано   4. Про порушення справи чи відмову в порушенні справи суддя постановляє ухвалу.  
711. 5. Ухвала про відмову в порушенні справи повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою і усіма доданими до неї документами.   -395- Тимошенко Ю.В.
Частину четвету, п'яту, шосту статті 141 виключити.  
Відхилено   5. Ухвала про відмову в порушенні справи повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою і усіма доданими до неї документами.  
712. 6. Відмова в порушенні справи перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом.      6. Відмова в порушенні справи перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом.  
713. Стаття 142. Зустрічний позов      Стаття 142. Зустрічний позов  
714. Відповідач вправі до початку судових дебатів пред'явити зустрічний позов.   -396- Пеклушенко О.М.
У статті 142 слова „судових дебатів" замінити словами „попереднього судового розгляду".  
Враховано редакційно   1. Відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов. У разі зміни позивачем предмету, розміру або підстав позову зустрічний позов може бути пред'явлено до початку судових дебатів.  
    -397- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 142 викласти в такій редакції: "1. Відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов. У разі зміни позивачем предмету, розміру або підстав позову зустрічний позов може бути пред'явлено до початку судових дебатів."  
Враховано    
    -398- Тимошенко Ю.В.
В статті 142 слова "судових дебатів" замінити словами "розгляду справи по суті", далі за текстом.  
Враховано редакційно    
715. Стаття 143. Умови прийняття зустрічного позову       
716. 1. Зустрічний позов приймається до сумісного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і сумісний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони випливають з одних правовідносин або коли вимоги з таких правовідносин можуть братися до уваги, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.   -399- Онопенко В.В.
Статті 142 і 143 об'єднати в одну статтю.  
Враховано   2. Зустрічний позов приймається до сумісного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і сумісний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони випливають з одних правовідносин або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.  
    -400- Онопенко В.В.
У ч. 1 ст. 143 слова "з таких правовідносин можуть братися до уваги" замінити словами "за позовами можуть зараховуватися".  
Враховано    
717. 2. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.      3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.  
718. Стаття 144. Зміст і форма зустрічної позовної заяви      Стаття 143. Зміст і форма зустрічної позовної заяви  
719. 1. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 138 і 139 цього Кодексу і обкладається державним митом.   -401- Задорожній О.В.
Катеринчук М.Д.
Клюєв А.П.
Мусіяка В.Л.
Мойсик В.Р.
Стретович В.М.
Толстоухов А.В.
Філенко В.П.
У ч.1 ст.144 слова "обкладається державним митом" замінити словами " мають бути оплачені державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".  
Враховано частково   1. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 138 і 139 цього Кодексу і має бути обкладена державним митом.  
720. 2. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням встановлених частиною першою цієї статті вимог, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.      2. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням встановлених частиною першою цієї статті вимог, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.  
721. Стаття 145. Позов третьої особи із самостійними вимогами      Стаття 144. Позов третьої особи із самостійними вимогами  
722. Правила статей 142-144 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору в порушеній справі.      Правила статей 142, 143 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору в порушеній справі.  
723. Стаття 146. Об'єднання і роз'єднання позовів      Стаття 145. Об'єднання і роз'єднання позовів  
724. 1. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.      1. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.  
725. 2. Суддя під час порушення справи, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до одного й того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того ж відповідача.      2. Суддя під час порушення справи, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до одного й того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того ж відповідача.  
726. 3. Допустиме об'єднання лише таких вимог, які стосуються одного виду провадження.      3. Допустиме об'єднання лише таких вимог, які стосуються одного виду провадження.  
727. 4. Залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання однією або кількох поєднаних в одне провадження вимог у самостійне провадження, якщо їх сумісний розгляд утруднює вирішення справи.   -402- Кармазін Ю.А.
Ч.4 ст.146 подати а редакції: "Залежно від обставин справи суд має право за своєю ініціативою або за клопотанням зацікавленої сторони постановити ухвалу про роз'єднання … (далі по тексту), якщо їх … (далі по тексту). В останньому випадку відмова в клопотанні сторони щодо роз'єднання може оскаржуватися відповідно до закону."  
Відхилено   4. Залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання однією або кількох поєднаних в одне провадження вимог у самостійне провадження, якщо їх сумісний розгляд утруднює вирішення справи.  
728. Глава 14 Провадження У справі до судового розгляду      Глава 3. Провадження У справі до судового розгляду  
729. Стаття 147. Строки підготовки справи      Стаття 146. Строки підготовки справи  
730. Підготовка справи до судового розгляду повинна бути проведена не більше як у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження заяви, а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до одного місяця.   -403- Кармазін Ю.А.
У частині 1 статті 147 слова "п'ятнадцятиденний" та "до одного місяця" замінити на слова "семиденний" та "до двадцяти днів".  
Відхилено   Підготовка справи до судового розгляду повинна бути проведена протягом розумного строку, але не більше як у п'ятнадцятиденний строк з дня порушення справи, а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до одного місяця.  
    -404- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ст. 147 слова "надходження заяви" замінити словами "порушення справи".  
Враховано    
    -405- Слабенко С.І.
У статті 147 виключити текст: "... а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до одного місяця".  
Відхилено    
731. Стаття 148. Надіслання копії ухвали про порушення справи, копії позовної заяви та доданих до неї документів      Стаття 147. Надіслання копії ухвали про порушення справи, копії позовної заяви та доданих до неї документів  
732. 1. Про порушення справи суд постановляє ухвалу, яку невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, в якій зазначається:      1. Про порушення справи суд постановляє ухвалу, яку невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, в якій зазначається:  
733. 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який порушив справу, номер справи;      1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який порушив справу, номер справи;  
734. 2) який позов, ким і до кого пред'явлено;      2) який позов, ким і до кого пред'явлено;  
735. 3) час і місце попереднього судового засідання;      3) час і місце попереднього судового засідання;  
736. 4) пропозиції відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються.      4) пропозиції відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються.  
737. 2. Одночасно з копією ухвали про порушення справи відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви.      2. Одночасно з копією ухвали про порушення справи відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви.  
738. Стаття 149. Заперечення проти позову      Стаття 148. Заперечення проти позову  
739. 1. Після одержання ухвали про порушення справи і копії позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову.      1. Після одержання ухвали про порушення справи і копії позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову.  
740. 2. Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для порушення справи.   -406- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 149 після слів "для порушення справи" додати слова "або з інших підстав, які він вважатиме обгрунтованими".  
Відхилено   2. Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для порушення справи.  
741. 3. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.      3. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.  
742. Стаття 150. Попереднє судове засідання      Стаття 149. Попереднє судове засідання  
743. 1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до розгляду справи по суті або забезпечення термінового та правильного вирішення справи.   -407- Соболєв С.В.
Частину першу статті 150 викласти у такій редакції: "1. Попереднє судове засідання проводиться з метою врегулювання спору до судового розгляду справи по суті або забезпечення швидкого та правильного вирішення справи. Воно проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, або за його дорученням - помічником судді. Попереднє судове засідання є закритим і проводиться за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Перебіг процесу у попередньому судовому засіданні фіксується технічними засобами тільки за клопотанням особи, яка бере участь у справі".  
Враховано частково   1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до розгляду справи по суті або забезпечення швидкого та правильного вирішення справи. 2. Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  
744. 2. Для врегулювання спору до розгляду справи по суті суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. У разі відмови позивача від позову або укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження в справі, по досягненні згоди про передачу справи на розгляд третейського суду - ухвалу про залишення заяви без розгляду, а по визнанні позову відповідачем - ухвалює рішення про задоволення вимог.   -408- Онопенко В.В.
У статті 150: друге речення частини другої вилучити; частину третю викласти у такій редакції: "3. Ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтею 174 цього Кодексу"; доповнити після частини третьої частиною четвертою: "4. Якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду". Провести відповідну перенумерацію наступних частин.  
Враховано   3. Для врегулювання спору до розгляду справи по суті суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.  
745. 3. Прийняття відмови від позову, ухвалення рішення в разі визнання позову, затвердження мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтею 174 цього Кодексу.      4. Ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтею 173 цього Кодексу. 5. Якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.  
746. 4. У разі коли спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною другою цієї статті, суд:      6. У разі коли спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:  
747. 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;      1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;  
748. 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи по суті;   -409- Онопенко В.В.
У п. 2 ч. 4 ст. 150 слова "розгляді справи по суті" замінити словами "справі".  
Немає висновку   2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;  
749. 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;      3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;  
750. 4) з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки для їх надання;      4) з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки для їх надання;  
751. 5) вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі в справі спеціаліста, перекладача або про судові доручення щодо збирання доказів;      5) вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі в справі спеціаліста, перекладача або про судові доручення щодо збирання доказів;  
752. 6) вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;      6) вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;  
753. 7) у невідкладних випадках провадить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;      7) у невідкладних випадках провадить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;  
754. 8) визначає розмір витрат, пов'язаних з розглядом справи, та строків їх оплати;      8) визначає розмір витрат, пов'язаних з розглядом справи, та строків їх оплати;  
755. 9) вчиняє інші дії, необхідні для розгляду справи по суті;      9) вчиняє інші дії, необхідні для розгляду справи по суті;  
756. 10) визначає час і місце розгляду справи по суті.      10) визначає час і місце розгляду справи по суті.  
757. 4. Попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.      7. Попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.  
758. 5. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду розгляд справи в попередньому судовому засіданні може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.      8. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду розгляд справи в попередньому судовому засіданні може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.  
759. 6. У разі неявки позивача без поважних причин у попереднє судове засідання або неповідомлення ним причин неявки суд залишає його заяву без розгляду.      9. У разі неявки позивача без поважних причин у попереднє судове засідання або неповідомлення ним причин неявки суд залишає його заяву без розгляду.  
760. 7. У разі неявки у попереднє судове засідання відповідача без поважних причин або неповідомлення ним причин неявки розгляд справи по суті проводиться на підставі доказів, про надання яких було заявлено в попередньому судовому засіданні, а також у поданих до цього засідання письмових запереченнях. У подальшому прийняття інших доказів залежить від суду, що розглядає справу по суті.      10. У разі неявки у попереднє судове засідання відповідача без поважних причин або неповідомлення ним причин неявки розгляд справи по суті проводиться на підставі доказів, про надання яких було заявлено в попередньому судовому засіданні, а також у поданих до цього засідання письмових запереченнях. У подальшому прийняття інших доказів залежить від суду, що розглядає справу по суті.  
761. 8. Про процесуальні дії, які необхідно вчинити для розгляду справи по суті, суд постановляє ухвалу.      11. Про процесуальні дії, які необхідно вчинити для розгляду справи по суті, суд постановляє ухвалу.  
762. Стаття 151. Призначення справи до розгляду      Стаття 150. Призначення справи до розгляду  
763. Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи.      Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи.  
764. Глава 15 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ      Глава 4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ  
765. Стаття 152. Підстави для забезпечення позову      Стаття 151. Підстави для забезпечення позову  
766. 1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи до забезпечення позову. У цій заяві повинно бути зазначено, в чому полягає необхідність забезпечення позову, який саме спосіб забезпечення позову і чому належить його застосувати, а також інші відомості, потрібні для його виконання.      1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи до забезпечення позову. У цій заяві повинно бути зазначено, в чому полягає необхідність забезпечення позову, який саме спосіб забезпечення позову і чому належить його застосувати, а також інші відомості, потрібні для його виконання.  
767. 2. Забезпечення позову допускається в усякій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.   -410- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 152 слова "в усякій" замінити словами "на будь-якій".  
Враховано   2. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  
768. 3. Суд за заявою зацікавленої особи може вжити заходи до забезпечення позову до подання позовної заяви. До цієї заяви також додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі. Разом з заявою подаються її копії відповідно до кількості зацікавлених осіб.   -411- Бондар В.Н.
Ч.3 ст.152 викласти в такій редакції: "3. Суд за заявою зацікавленої особи може вжити заходи по забезпеченню позову до подання позовної заяви у порядку, встановленому статтею 156-1 цього Кодексу."  
Відхилено   3. Суд за заявою зацікавленої особи може вжити заходи до забезпечення позову до подання позовної заяви. До цієї заяви, крім передбаченого частиною першою цієї статті, додаються документи та ніші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову, а також документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі. Разом з заявою подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.  
    -412- Васильєв Г.А.
Тимошенко Ю.В.
Ч. З ст. 152 вилучити.  
Відхилено    
    -413- Онопенко В.В.
Частину третю статті 152 викласти в такій редакції: "3. Суд за заявою зацікавленої особи може вжити заходи до забезпечення позову до подання позовної заяви. До цієї заяви, крім передбаченого частиною першою цієї статті, додаються документи та ніші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову, а також документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі. Разом з заявою подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову."  
Враховано    
769. Стаття 153. Способи забезпечення позову      Стаття 152. Способи забезпечення позову  
770. 1. Позов забезпечується:      1. Позов забезпечується:  
771. 1) накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;      1) накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;  
772. 2) забороною або обов'язком вчиняти певні дії;      2) забороною або обов'язком вчиняти певні дії;  
773. 3) забороною іншим особам провадити платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;      3) забороною іншим особам провадити платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;  
774. 4) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису;      4) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису;  
775. 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;      5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;  
776. 2. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення позову. Суд може також допустити декілька способів забезпечення позову.   -414- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 153 речення друге викласти в такій редакції: "Суд може також прийняти рішення про застосування кількох способів забезпечення позову".  
Враховано частково   2. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення позову. Суд може застосувати кілька способів забезпечення позову.  
777. 3. Способи забезпечення позову мають бути домірними заявленим позивачем вимогам.   -415- Васильєв Г.А.
Ч. З ст. 153 викласти в такій редакції: "Способи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами".  
Враховано   3. Способи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.  
    -416- Пеклушенко О.М.
У частині третій ст.153 слово "позивачем" замінити словом "заявником".  
Відхилено    
778. 4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, виплачувану у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, виплачувану касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, крім позовів про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, про відшкодування збитків, завданих злочином. Не може бути накладено арешт на речі і продукти, що швидко псуються.   -417- Національний банк України
Ч.4 ст.153 доповнити абзацом другим такого змісту: "Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення, заборони виконання рішень та дій Національного банку України чи його посадових осіб, тимчасового адміністратора чи ліквідатора банку та/або обов'язку Національного банку України чи його посадових осіб, тимчасового адміністратора чи ліквідатора банку вчиняти певні дії".  
Враховано редакційно   4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, виплачувану у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, виплачувану касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, крім позовів про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданих каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином. Не може бути накладено арешт на речі і продукти, що швидко псуються. 5. Також не допускається забезпечення позову шляхом зупинення, заборони виконання рішень та дій Національного банку України чи його посадових осіб, тимчасового адміністратора чи ліквідатора банку та/або обов'язку Національного банку України чи його посадових осіб, тимчасового адміністратора чи ліквідатора банку вчиняти певні дії при проведенні процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.  
779. 5. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.   -418- Пеклушенко О.М.
Статтю 153 доповнити новою частиною шостою такого змісту: "Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову." У зв'язку з цим частини шосту, сьому вважати частинами сьомою, восьмою.  
Враховано   6. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. 7. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову  
780. 6. Суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозит суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру ціни позову.   -419- Пеклушенко О.М.
У частині шостій ст.153 слово "позивача" замінити словом "заявника".  
Відхилено   8. Суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозит суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру ціни позову.  
781. 7. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про забезпечення позову.   -420- Бондар В.Н.
Тимошенко Ю.В.
Ч.7 ст.153 виключити.  
Відхилено   9. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про забезпечення позову.  
782. Стаття 154. Розгляд заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову      Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову  
783. 1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.   -421- Онопенко В.В.
Частину першу ст.154 доповнити новими реченнями такого змісту: "Заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову."  
Враховано   1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову.  
784. 2. Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає спосіб забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення (виконання).   -422- Беспалий Б.Я.
Стаття 154, частина 2. Наприкінці вилучити текст " (виконання)".  
Враховано   2. Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає спосіб забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи по забезпеченню позова, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи по забезпеченню позова, негайно після її виконання.  
    -423- Онопенко В.В.
У частині другій ст.154 слово " (виконання)" виключити та доповнити її новим реченням такого змісту: "У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи по забезпеченню позова, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи по забезпеченню позова, негайно після її виконання."  
Враховано    
785. 3. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє мотивовану ухвалу.      3. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє мотивовану ухвалу.  
786. 4. Ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення застави в повному розмірі.      4. Ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення застави в повному розмірі.  
787. 5. Подання скарги на ухвалу про забезпечення позову не зупиняє її виконання і не перешкоджає подальшому розглядові справи.   -424- Пеклушенко О.М.
Частину п'яту ст. 154 викласти в такій редакції: "Ухвала з питань забезпечення позову може бути оскаржена, у порядку передбаченому для оскарження судових рішень. Оскарження ухвали з питань забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи".  
Враховано частково   5. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.  
    -425- Тимошенко Ю.В.
В частині п'ятій статті 154 слова "і не перешкоджає подальшому розглядові справи" виключити.  
Відхилено    
788. 6. Подання скарги на ухвалу про скасування забезпечення позову або про заміну одного способу забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.   -426- Тимошенко Ю.В.
В частині шостій статті 154 після слова "іншим" додати слово "не", далі за текстом.  
Відхилено   6. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного способу забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.  
789. 7. Особи, винні в порушенні заходів по забезпеченню позову, несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом.      7. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом.  
790. Стаття 155. Заміна способу забезпечення позову або його скасування      Стаття 154. Заміна способу забезпечення позову або його скасування  
791. 1. Суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача необхідна згода позивача, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.   -427- Пеклушенко О.М.
Частину першу ст.155 доповнити після першого речення новим реченням такого змісту: "Заява про заміну способу забезпечення позову розглядається судом у строки, передбачені частиною першої статті 154 цього Кодексу."  
Враховано   1. Суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. Заява про заміну способу забезпечення позову розглядається судом у строки, передбачені частиною першої статті 153 цього Кодексу. На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача необхідна згода позивача, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.  
    -428- Тимошенко Ю.В.
В частині першій статті 155 слова "На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача необхідна згода позивача, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті." виключити.  
Відхилено    
792. 2. У разі забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач може з дозволу суду замість допущеного способу забезпечення внести на депозит суму, зазначену в позовній заяві.      2. У разі забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач може з дозволу суду замість допущеного способу забезпечення внести на депозит суму, зазначену в позовній заяві.  
793. 3. Ухвала про забезпечення позову може бути скасована судом, який розглядає справу.   -429- Онопенко В.В.
Доповнити статтю 155 новою частиною четвертою такого змісту: "На ухвалу про забезпечення позову, постановлену за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, остання протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати заяву про її скасування, яка розглядається судом протягом двох днів". У зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати частинами п'ятою - сьомою.  
Враховано   3. Ухвала про забезпечення позову може бути скасована судом, який розглядає справу. 4. На ухвалу про забезпечення позову, постановлену за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, остання протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати заяву про її скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.  
794. 4. Питання про скасування забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розглядові питання про скасування забезпечення позову.      5. Питання про скасування забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розглядові питання про скасування забезпечення позову.  
795. 5. Якщо в позові було відмовлено, вжиті заходи щодо забезпечення позову застосовуються до набрання рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову.      6. Якщо в позові було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову.  
796. 6. Заходи по забезпеченню позову, вжиті судом до подання позовної заяви, припиняються у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно вимог частини сьомої статті 153 цього Кодексу або у разі залишення позовної заяви без руху чи повернення заяви в порядку, передбаченому статтею 140 цього Кодексу.   -430- Бондар В.Н.
Тимошенко Ю.В.
Ч.6 ст.155 виключити.  
Відхилено   7. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно вимог частини сьомої статті 152 цього Кодексу або у разі залишення позовної заяви без руху чи повернення заяви в порядку, передбаченому статтею 140 цього Кодексу.  
    -431- Онопенко В.В.
У частині шостій ст. 155 слово "припиняються" замінити словом "скасовуються".  
Враховано    
797. Стаття 156. Відшкодування відповідачу збитків, заподіяних забезпеченням позову      Стаття 155. Відшкодування відповідачу збитків, завданих забезпеченням позову  
798. 1. У випадку відмови позивача від позову або у випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову, відповідач має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову.   -432- Пеклушенко О.М.
У частині першій ст.156 слово "позивача" замінити словом "заявника".  
Відхилено   1. У випадку відмови позивача від позову або у випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову, відповідач має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.  
799. 2. У разі внесення позивачем застави відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, в першу чергу здійснюється за рахунок цієї застави.      2. У разі внесення позивачем застави відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, в першу чергу здійснюється за рахунок цієї застави.  
800. 3. Застава повертається позивачу, якщо суд задовольнив його позов, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо судом затверджено мирову угоду сторін.   -433- Оніщук М.В.
У частині третій статті 156 слова "якщо судом затверджено мирову угоду сторін" замінити словами "якщо сторони уклали мирову угоду".  
Враховано   3. Застава повертається позивачу, якщо суд задовольнив його позов, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо сторони уклали мирову угоду.  
    -434- Бондар В.Н.
Доповнити кодекс статтею 156-1 у такій редакції: "Стаття 156-1. Запобіжні заходи 1. Суд за заявою зацікавленої особи (заявника) може вжити заходи по забезпеченню доказів та/або забезпеченню позову до подання позовної заяви (запобіжні заходи) у порядку, встановленому цією главою з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. 2. Заява про вжиття запобіжних заходів подається до суду, в юрисдикції якого належить провести процесуальні дії. 3. До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються її копії у відповідності до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи , та документи, які підтверджують сплату державного мита. 4. Суд, допускаючи вжиття запобіжних заходів, може вимагати від заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру заявленої шкоди. 5. Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Позовна заява подається заявником до суду, який постановив ухвалу про вжиття запобіжних заходів, чи до іншого суду, про що заявник повідомляє суд, який постановив зазначену ухвалу. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як способи забезпечення доказів або позову. 6. Запобіжні заходи, вжиті судом до подання позовної заяви, припиняються у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно вимог частини третьої цієї статті або у разі залишення позовної заяви без руху чи повернення заяви в порядку, передбаченому статтею 140 цього Кодексу. або у разі постановлення судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів. 7. У випадку припинення запобіжних заходів або у випадку відмови заявника від позову, або у випадку набрання законної сили рішенням суду щодо відмови у задоволенні позову особа, щодо якої вжито запобіжні заходи, має право на відшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходів. Якщо справа по суті не була розглянута, це питання повинно бути розглянуто в окремому судовому засіданні протягом 20 календарних днів від дати постановлення ухвали про вжиття запобіжних заходів в порядку, встановленому статтею 155 цього Кодексу."  
Відхилено    
801. Глава 16 Судовий розгляд      Глава 5. Судовий розгляд  
802. Стаття 157. Строки розгляду справ      Стаття 156. Строки розгляду справ  
803. Справи розглядаються в строк до двох місяців з дня надходження заяви, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - в строк до одного місяця, якщо інше не передбачено законом.   -435- Кармазін Ю.А.
Статтю 157 залишити у старій редакції: "Стаття 157. Строки розгляду справ Після закінчення підготовки справи до судового розгляду призначені до слухання справи повинні бути розглянуті в такі строки: 1) трудові справи - в семиденний строк; 2) справи про стягнення аліментів і про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, - у десятиденний строк; 3) всі інші справи - у п'ятнадцятиденний строк".  
Відхилено   1. Справи розглядаються протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня порушення справи, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця, якщо інше не передбачено законом. 2. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на один місяць.  
    -436- Онопенко В.В.
В ст.157 слова "надходження заяви " замінити словами "порушення справи" Ст.157 доповнити ч.2 наступного змісту: "У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей. розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи. але не більше як на один місяць.  
Враховано    
    -437- Олексіюк С.С.
Статтю 157 викласти в новій редакції: "Після закінчення підготовки справи до судового розгляду, призначені до слухання справи повинні бути розглянуті в такі строки: 1) трудові справи. справи про стягнення аліментів. відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я. втратою годувальника - в строк не більше одного місяця; 2) інші справи - в строк не більше двох місяців; У виняткових випадках голова суду чи заступник голови суду мають право продовжити строк вирішення спору, але не більше як на один місяць. За клопотанням обох сторін спір може бути вирішений в більш тривалий строк, ніж встановлений частиною першою цієї статті. Про продовження строку вирішення спору виноситься ухвала."  
Враховано частково    
804. Стаття 158. Розгляд справ у судовому засіданні      Стаття 157. Розгляд справ у судовому засіданні  
805. 1. Розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.      1. Розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.  
806. 2. Особа, яка бере участь у справі, має право порушити клопотання про розгляд справи під час її відсутності.      2. Особа, яка бере участь у справі, має право порушити клопотання про розгляд справи під час її відсутності.  
807. 0Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.      33. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.  
808. Стаття 159. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні      Стаття 158. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні  
809. 1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі.      1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі.  
810. 2. Справа розглядається одним і тим же складом суду. У разі заміни одного із суддів в процесі розгляду справа повинна розглядатися із самого початку.      2. Справа розглядається одним і тим же складом суду. У разі заміни одного із суддів в процесі розгляду справа повинна розглядатися із самого початку.  
811. 3. Судовий розгляд здійснюється безперервно, за винятком часу, призначеного для відпочинку. В судовому засіданні можуть бути й інші перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.   -438- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Сіренко В.Ф.
Ч.3 ст.159 викласти у такій редакції: "У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали."  
Враховано   3. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.  
812. 4. До закінчення розгляду справи або до його відкликання суд не має права розглядати інші справи.   -439- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Сіренко В.Ф.
В ст.159 ч.4 виключити.  
Враховано    
813. Стаття 160. Головуючий у судовому засіданні      Стаття 159. Головуючий у судовому засіданні  
814. 1. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.      1. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.  
815. 2. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.      2. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.  
816. 3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення виноситься ухвала суду.      3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення постановляється ухвала суду.  
817. 4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.      4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.  
818. 5. Головуючий розглядає скарги на дії судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.      5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.  
819. Стаття 161. Порядок спілкування з судом      Стаття 160. Порядок спілкування з судом  
820. Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, адвокати, свідки, звертаючись до судді, вживають слова "Ваша честь". Усі документи та інші матеріали передаються головуючому через судового розпорядника.      Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, адвокати, свідки, звертаючись до судді, вживають слова "Ваша честь". Усі документи та інші матеріали передаються головуючому через судового розпорядника.  
821. Стаття 162. Обов'язки присутніх у залі судового засідання      Стаття 161. Обов'язки присутніх у залі судового засідання  
822. 1. Усі присутні в залі судового засідання повинні встати, коли до залу входить суд. Рішення суду всі присутні в залі заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, адвокати дають відповідно показання, пояснення, висновки стоячи.      1. Усі присутні в залі судового засідання повинні встати, коли до залу входить суд. Рішення суду всі присутні в залі заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, адвокати дають відповідно показання, пояснення, висновки стоячи.  
823. 2. Відступ від вимог, передбачених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.      2. Відступ від вимог, передбачених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.  
824. 3. Учасники судового процесу, а також усі присутні в залі судового засідання зобов'язані додержувати в судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого.      3. Учасники судового процесу, а також усі присутні в залі судового засідання зобов'язані додержувати в судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого.  
825. Стаття 163. Відкриття судового засідання      Стаття 162. Відкриття судового засідання  
826. 1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.      1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.  
827. 2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки.      2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки.  
828. 3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників та адвокатів.      3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.  
829. Стаття 164. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків. Присяга перекладача      Стаття 163. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків. Присяга перекладача  
830. 1. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і приводить його до присяги: "Я (прізвище, ім'я, по батькові) згідно із своєю совістю і честю обіцяю і підтверджую, що виконаю свій обов'язок перекладача, використовуючи всі свої можливості". Після проголошення присяга підписується перекладачем. Одночасно головуючий попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.   -440- Соболєв С.В.
Частину першу статті 164 викласти у такій редакції: "Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Після цього головуючий приводить його до присяги: "Я (прізвище, ім'я, по батькові) згідно із своєю совістю і честю обіцяю і підтверджую, що виконаю свій обов'язок перекладача, використовуючи всі свої можливості". Після проголошення присяга підписується перекладачем. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи".  
Враховано   1. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Після цього головуючий приводить його до присяги: "Я (прізвище, ім'я, по батькові) згідно із своєю совістю і честю обіцяю і підтверджую, що буду сумлінно виконувати обов'язки перекладача, використовуючи професійні можливості". Після проголошення присяга підписується перекладачем. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.  
831. Правила цієї статті поширюються на особу, яка розуміє знаки німого та глухого і запрошена у зв'язку з цим до участі в розгляді справи.      2. Правила цієї статті поширюються на особу, яка розуміє знаки німого та глухого і запрошена у зв'язку з цим до участі в розгляді справи.  
832. Стаття 165. Видалення свідків із залу судового засідання      Стаття 164. Видалення свідків із залу судового засідання  
833. 1. Свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення.      1. Свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення.  
834. 2. Судовий розпорядник вживає заходів до того, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.      2. Судовий розпорядник вживає заходів до того, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.  
835. Стаття 166. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу      Стаття 165. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу  
836. 1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи.   -441- Кармазін Ю.А.
У ст.166 після слова "Головуючий" додати вираз "голосно та виразно".  
Відхилено   1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи.  
837. 2. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються главою 2 цього Кодексу.      2. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються главою 2 розділу І цього Кодексу.  
838. Стаття 167. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків      Стаття 166. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків  
839. 1. Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання.   -442- Кармазін Ю.А.
У ст.167 після слова "Головуючий" додати вираз "голосно та виразно".  
Відхилено   1. Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання.  
840. Стаття 168. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі      Стаття 167. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі  
841. 1. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом негайно після того, як буде заслухана думка решти осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.   -443- Кармазін Ю.А.
У ст.168 в нормі першій після слова "постановляється" додати вираз: "мотивована ухвала в нарадчій кімнаті".  
Відхилено   1. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом негайно після того, як буде заслухана думка решти осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.  
842. Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі      Стаття 168. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі  
843. 1. Суд відкладає розгляд справи у разі:   -444- Олексіюк С.С.
Ч.1 ст.169 після слів "суд відкладає" доповнити словами: "в межах строків, встановлених цим Кодексом".  
Враховано редакційно   1. Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 156 цього Кодексу, у разі:  
844. 1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені повістки;      1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;  
845. 2) неявки в судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;   -445- Беспалий Б.Я.
Стаття 169, частина 1, пункт 2. Текст " (сторін)" замінити текстом "чи сторін", а після тексту "у встановленому" додати текст "цим Кодексом".  
Враховано частково   2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;  
846. 3) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи під час її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.      3) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи під час її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.  
847. 2. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.      2. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.  
848. 3. У разі неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи під час його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.   -446- Олексіюк С.С.
Ч.3 ст.169 доповнити реченням такого змісту: " У разі повторної неявки за викликом суду позивача, повідомленого у встановленому порядку про час і місце судового засідання, суд залишає позов без розгляду".  
Враховано частково   3. У разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи під час його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.  
849. 4. Якщо відомостей про причини неявки належним чином повідомленого відповідача немає або причини неявки буде визнано неповажними, справа вирішується на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляється заочне рішення).      4. Якщо відомостей про причини неявки належним чином повідомленого відповідача немає або причини неявки буде визнано неповажними, справа вирішується на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляється заочне рішення).  
850. 5. Наслідки, передбачені частинами другою - четвертою цієї статті, настають і в разі, коли сторона покине зал судового засідання.   -447- Васильєв Г.А.
У ч. 5 ст. 169 слово "покине" замінити словом "залишить".  
Враховано   5. Наслідки, передбачені частинами другою - четвертою цієї статті, настають і в разі, коли сторона залишить зал судового засідання.  
851. Стаття 170. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача      Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача  
852. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи під час відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та приймає ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися.   -448- Олексіюк С.С.
В статті після слів "певний строк" доповнити словами такого змісту: " у межах строків, встановлених цим Кодексом".  
Відхилено   У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи під час відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися.  
853. Стаття 171. Роз'яснення прав та обов'язків експерта, присяга експерта      Стаття 170. Роз'яснення прав та обов'язків експерта, присяга експерта  
854. 1. Головуючий роз'яснює експерту його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і приводить його до присяги: "Я (ім'я, по батькові, прізвище) обіцяю і запевняю, що згідно із своєю совістю і честю виконаю покладені на мене обов'язки експерта з використанням усіх моїх можливостей". Після проголошення присяга підписується експертом. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її принесення. Одночасно головуючий попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків або за дачу завідомо неправдивого висновку. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи.   -449- Соболєв С.В.
Частину першу статті 171 викласти у такій редакції: "Головуючий роз'яснює експерту його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків або за завідомо неправдивий висновок. Після цього головуючий приводить його до присяги: "Я (ім'я, по батькові, прізвище) обіцяю і запевняю, що згідно із своєю совістю і честю виконаю покладені на мене обов'язки експерта з використанням усіх моїх можливостей". Після проголошення присяга підписується експертом. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її складення. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи".  
Враховано   1. Головуючий роз'яснює експерту його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і попереджає екперта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Після цього головуючий приводить його до присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), згідно зі своєю совістю і честю обіцяю і підтверджую, що буду сумлінно виконувати обов'язки екперта, використовуючи професійні можливості. Після проголошення присяга підписується експертом. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її складення. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи.  
855. 2. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експертів і їх відповідальність роз'яснюються головуючим одразу після залучення їх до участі в процесі.      2. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експертів і їх відповідальність роз'яснюються головуючим одразу після залучення їх до участі в процесі.  
856. 3. Експертам, що працюють у державних експертних установах, роз`яснення прав і обов`язків експерта та приведення його до присяги здійснюється керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов`язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків приєднується до особової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих документів подаються на вимогу суду.      3. Експертам, що працюють у державних експертних установах, роз`яснення прав і обов`язків експерта та приведення його до присяги здійснюється керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов`язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, за завідомо неправильний висновок приєднується до особової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих документів подаються на вимогу суду.  
857. Стаття 172. Роз'яснення спеціалісту його прав та обов'язків, присяга спеціаліста      Стаття 171. Роз'яснення спеціалісту його прав та обов'язків, присяга спеціаліста  
858. Головуючий роз'яснює спеціалісту його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і приводить його до такої присяги: "Я (ім'я, по батькові, прізвище) обіцяю і запевняю, що згідно із своєю честю і совістю з використанням усіх своїх можливостей спеціаліста надам необхідні консультації, роз'яснення і технічну допомогу". Після проголошення присяга підписується спеціалістом і приєднується до справи.      Головуючий роз'яснює спеціалісту його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і приводить його до такої присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), обіцяю і запевняю, що згідно зі своєю честю і совістю з використанням усіх своїх можливостей спеціаліста надам необхідні консультації, роз'яснення і технічну допомогу". Після проголошення присяга підписується спеціалістом і приєднується до справи.  
859. Стаття 173. Початок розгляду справи по суті      Стаття 172. Початок розгляду справи по суті  
860. 1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутися для вирішення спору до третейського суду.      1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутися для вирішення спору до третейського суду.  
861. 2. У разі розгляду справи під час відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. Якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.      2. У разі розгляду справи під час відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. Якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.  
862. Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін      Стаття 173. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін  
863. 1. Зміст заяви позивача про відмову від позову, визнання позову відповідачем чи умов мирової угоди сторін заноситься до журналу судового засідання і підписується відповідно позивачем, відповідачем або обома сторонами.      1. Зміст заяви позивача про відмову від позову, визнання позову відповідачем чи заяви сторін про укладення мирової угоди заноситься до журналу судового засідання і підписується відповідно позивачем, відповідачем або обома сторонами.  
864. 2. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем або мирову угоду сторін викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи, про що зазначається в журналі судового засідання.      2. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем або мирову угоду сторін викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.  
865. 3. До прийняття відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем або до затвердження мирової угоди сторін суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи надано повноваження на вчинення цих дій представнику сторони, який висловив намір їх вчинити.   -450- Соболєв С.В.
Частини третю-сьому ст.174 викласти трьома частинами у такій редакції: "3. У разі висловлення сторонами наміру відмовитися від позову, визнати позов чи укласти мирову угоду суд роз'яснює їм наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи має повноваження на вчинення цих дій представник сторони, який висловив намір їх вчинити. 4. У разі відмови позивача від позову, укладення мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. 5. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав приймає постанову про задоволення позову".  
Відхилено   3. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову, визнанням позову відповідачем або укладенням мирової угоди сторін суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи надано повноваження на вчинення цих дій представнику сторони, який висловив намір їх вчинити.  
866. 4. Мирова угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета позову. У разі невідповідності мирової угоди зазначеним вимогам суд постановляє ухвалу про відмову в її затвердженні. В ухвалі про затвердження мирової угоди мають бути зазначені умови затверджуваної судом мирової угоди сторін, цією ж ухвалою передбачається закриття провадження у справі.   -451- Оніщук М.В.
У ч.2-7 ст.174 викласти у такій редакції: "2. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем або мирову угоду сторін викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. 3. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову, визнанням позову відповідачем або укладенням мирової угоди сторін суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи надано повноваження на вчинення цих дій представнику сторони, який висловив намір їх вчинити. 4. Мирова угода укладається з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок сторін і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. 5. У разі укладення мирової угоди сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. За клопотанням сторін суд разом із закриттям провадження у справі постановляє ухвалу про визнання мирової угоди сторін. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує розгляд справи по суті. 6. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. 7. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позивачем позову суперечить закону чи порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує розгляд справи по суті. 8. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем та не визнає мирової угоди сторін у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. У такій справі суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.  
Враховано   4. Мирова угода укладається з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок сторін і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. 5. У разі укладення мирової угоди сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. За клопотанням сторін суд разом із закриттям провадження у справі постановляє ухвалу про визнання мирової угоди сторін. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує розгляд справи по суті.  
867. 5. Про прийняття відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою одночасно закриває провадження у справі.      6. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.  
868. 6. У разі визнання відповідачем позову і прийняття його судом ухвалюється рішення про задоволення заявлених вимог.      7. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позивачем позову суперечить закону чи порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує розгляд справи по суті.  
869. 7. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не затверджує мирової угоди сторін, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права чи охоронювані законом інтереси. У цих випадках суд виносить відповідну ухвалу і продовжує розгляд справи по суті.      8. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем та не визнає мирової угоди сторін у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. У такій справі суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.  
870. Стаття 175. Пояснення осіб, які беруть участь у справі.      Стаття 174. Пояснення осіб, які беруть участь у справі.  
871. 1. Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі.      1. Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі.  
872. 2. Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників, а за їх проханням пояснення може давати тільки їх представник. Особи, які звернулися в суд за захистом прав та свобод інших осіб, дають пояснення першими.      2. Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників, а за їх проханням пояснення може давати тільки їх представник. Особи, які звернулися в суд за захистом прав та свобод інших осіб, дають пояснення першими.  
873. 3. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.      3. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.  
874. 4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".      4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".  
875. 5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання один одному.      5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання один одному.  
876. 6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.      6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.  
877. Стаття 176. Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів      Стаття 175. Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів  
878. 1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.      1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.  
879. 2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від суті спірних правовідносин і у разі потреби може бути змінений.      2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від суті спірних правовідносин і у разі потреби може бути змінений.  
880. Стаття 177. Відмова від визнання обставин      Стаття 176. Відмова від визнання обставин  
881. 1. Відмова від визнання в попередньому судовому засіданні обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози або збігу тяжких обставин.      1. Відмова від визнання в попередньому судовому засіданні обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози або збігу тяжких обставин.  
882. 2. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд приймає ухвалу.      2. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу.  
883. 3. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.      3. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.  
884. Стаття 178. Дослідження доказів      Стаття 177. Дослідження доказів  
885. 1. Під час судового розгляду предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог чи заперечень або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню під час ухвалення рішення.   -452- Соболєв С.В.
У частині першій ст.178 після слів "предметом доказування є" доповнити словом "спірні".  
Відхилено   1. Під час судового розгляду предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог чи заперечень або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню під час ухвалення рішення  
886. 2. Для встановлення зазначених у частині першій цієї статті фактів у судовому засіданні досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів, звуко- і відеозаписи.   -453- Соболєв С.В.
У частині другій ст.178 слова "звуко- і відеозаписи вилучити".  
Відхилено   2. Для встановлення зазначених у частині першій цієї статті фактів у судовому засіданні досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів, звуко- і відеозаписи.  
887. Стаття 179. Порядок допиту свідків      Стаття 178. Порядок допиту свідків  
888. 1. Кожний свідок допитується окремо.      1. Кожний свідок допитується окремо.  
889. 2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.      2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.  
890. 3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, причетність до справи і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із передбачених законом підстав від дачі показань.      3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, причетність до справи і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із передбачених законом підстав від давання показань.  
891. 4. Відмова від дачі показань приймається судом шляхом постановлення ухвали.      4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали.  
892. 5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий приводить його до присяги: "Я (ім'я, по батькові, прізвище), обіцяю і підтверджую, що згідно із своєю совістю і честю буду говорити правду, нічого не приховуючи, не додаючи і не змінюючи". Після проголошення присяга підписується свідком. Одночасно головуючий попереджає свідка під розписку про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і відмову без поважних причин від їх дачі. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.   -454- Соболєв С.В.
Частину п'яту статті 179 викласти у такій редакції: "Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), обіцяю і підтверджую, що згідно зі своєю совістю і честю буду говорити правду, нічого не приховуючи, не додаючи і не змінюючи". Після проголошення присяга підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи".  
Враховано частково   5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), обіцяю і підтверджую, що згідно зі своєю совістю і честю буду говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи". Після проголошення присяга підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.  
893. 6. Допит свідка розпочинається з пропозиції головуючого розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою ставить запитання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.      6. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою ставить запитання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.  
894. 7. Головуючий вправі ставити запитання свідку в будь-який час його допиту.   -455- Олексіюк С.С.
П.7 ст.179 викласти в новій редакції: "По закінченні допиту свідка особами, які беруть участь у справі, запитання ставить суддя."  
Враховано частково   7. Суд має право ставити питання свідку після закінчення допиту свідка особами, які беруть участь у справі. 8. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, які ставляться свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність або є навідними.  
    -456- Оніщук М.В.
У всіх статтях цього Кодексу слово "головуючий" замінити на слово "суд". Ч.7 ст.179 викласти в такій редакціїї: "Суд вправі ставити питання свідку після закінчення допиту свідка особами, які беруть участь у справі."  
Враховано частково    
    -457- Оніщук М.В.
Онопенко В.В.
Ч.8 ст.179 викласти в наступній редакції: "Головуючий має право. за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, які ставляться свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність або є навідними".  
Враховано    
895. 8. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити зал засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.      9. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити зал засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.  
896. 9. Свідок може бути допитаний повторно в тому ж або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.      10. Свідок може бути допитаний повторно в тому ж або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.  
897. 10. Суд може призначити очну ставку для з'ясування причин розходжень у показаннях свідків.      11. Суд може призначити очну ставку для з'ясування причин розходжень у показаннях свідків.  
898. Стаття 180. Використання свідком письмових заміток   -458- Васильєв Г.А.
У назві ст. 180 слово "заміток" замінити словом "нотаток".  
Враховано   Стаття 179. Використання свідком письмових нотаток.  
899. Свідок, даючи показання, може користуватися нотатками в тих випадках, коли його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці нотатки подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.      Свідок, даючи показання, може користуватися нотатками в тих випадках, коли його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці нотатки подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.  
900. Стаття 181. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків      Стаття 180. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків  
901. 1. Допит малолітніх свідків, і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків обов'язково провадиться в присутності педагога або близьких для свідка осіб (батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників), якщо вони не заінтересовані в справі.      1. Допит малолітніх свідків, і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків обов'язково провадиться в присутності педагога або близьких для свідка осіб (батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників), якщо вони не заінтересовані в справі.  
902. 2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дачі правдивих показань, не попереджуючи про відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань, і не приводить до присяги.      2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.  
903. 3. Зазначені в частині першій цієї статті особи можуть з дозволу суду ставити свідкові запитання, а також висловлювати свою думку стосовно особистості свідка, змісту його показань.      3. Зазначені в частині першій цієї статті особи можуть з дозволу суду ставити свідкові запитання, а також висловлювати свою думку стосовно особистості свідка, змісту його показань.  
904. 4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із залу судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до залу судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість поставити йому запитання.      4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із залу судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до залу судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість поставити йому запитання.  
905. 5. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, по закінченні його допиту видаляється із залу судового засідання, крім випадків, коли суд визнав за необхідну присутність цього свідка в залі судового засідання.      5. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, по закінченні його допиту видаляється із залу судового засідання, крім випадків, коли суд визнав за необхідну присутність цього свідка в залі судового засідання.  
906. Стаття 182. Оголошення показань свідків      Стаття 181. Оголошення показань свідків  
907. Показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, у разі відкладення розгляду справи або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було прийняте скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому постановлено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні виявилась неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.   -459- Оніщук М.В.
Доповнити після статті 182 статтею такого змісту: „Стаття __. Допит сторін, третіх осіб, їх представників У випадку, передбаченому статтею 64 цього Кодексу, коли сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 179-182 цього Кодексу, а їх показання в цьому разі підлягають оцінці поряд з іншими зібраними у справі доказами.  
Враховано   Показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, у разі відкладення розгляду справи або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні виявилась неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення. Стаття 182. Допит сторін, третіх осіб, їх представників У випадку, передбаченому статтею 67 цього Кодексу, коли сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 178-181 цього Кодексу, а їх показання в цьому разі підлягають оцінці поряд з іншими зібраними у справі доказами.  
908. Стаття 183. Дослідження письмових доказів      Стаття 183. Дослідження письмових доказів  
909. 1. Письмові докази або протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначених доказів можуть ставитися запитання свідкам, а також експертам, спеціалістам.      1. Письмові докази або протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначених доказів можуть ставитися запитання свідкам, а також експертам, спеціалістам.  
910. 2. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.      2. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.  
911. 3. Якщо прохання про виключення документа з числа доказів не подавалося, суд надає можливість особі, яка порушила це питання, звернутися до органів попереднього слідства або прокурора із заявою про порушення щодо цього факту кримінальної справи і відкладає розгляд справи до закінчення розслідування. У разі неможливості порушити відповідно до Кримінально - процесуального кодексу України кримінальну справу суд перевіряє заяву передбаченими цим Кодексом засобами і оцінює документ поряд з іншими зібраними в справі доказами.   -460- Пеклушенко О.М.
У першому реченні частини третьої статті 183 слово „попереднього" замінити словом „досудового", а слова „відкладає розгляд справи" - словами „зупиняє провадження у справі".  
Враховано   3. Якщо прохання про виключення документа з числа доказів не подавалося, суд надає можливість особі, яка порушила це питання, звернутися до органів досудового слідства або прокурора із заявою про порушення щодо цього факту кримінальної справи і зупиняє провадження у справі до закінчення розслідування. У разі неможливості порушити відповідно до Кримінально - процесуального кодексу України кримінальну справу суд перевіряє заяву передбаченими цим Кодексом засобами і оцінює документ поряд з іншими зібраними в справі доказами.  
912. Стаття 184. Оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень громадян      Стаття 184. Оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень  
913. З метою охорони таємниці листування і телеграфних повідомлень зміст особистого листування та особистих телеграфних повідомлень громадян може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, яких це листування і телеграфні повідомлення стосуються.      З метою охорони таємниці листування і телеграфних повідомлень зміст особистого листування та особистих телеграфних повідомлень фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, яких це листування і телеграфні повідомлення стосуються.  
914. Стаття 185. Дослідження речових доказів      Стаття 185. Дослідження речових доказів  
915. 1. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання.      1. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання.  
916. 2. Протоколи огляду речових доказів, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів під час огляду їх судом на місці, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.      2. Протоколи огляду речових доказів, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів під час огляду їх судом на місці, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.  
917. 3. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.      3. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.  
918. Стаття 186. Огляд на місці      Стаття 186. Огляд на місці  
919. 1. Речові та письмові докази, які не можна доставити в суд, оглядаються і досліджуються за їх місцезнаходженням. Про проведення огляду на місці суд приймає ухвалу.      1. Речові та письмові докази, які не можна доставити в суд, оглядаються і досліджуються за їх місцезнаходженням. Про проведення огляду на місці суд постановляє ухвалу.  
920. 2. Про час і місце огляду на місці повідомляються всі особи, які беруть участь у справі, однак їх неявка не є перешкодою до проведення огляду. У необхідних випадках на місце огляду викликаються свідки, експерти, спеціалісти.      2. Про час і місце огляду на місці повідомляються всі особи, які беруть участь у справі, однак їх неявка не є перешкодою до проведення огляду. У необхідних випадках на місце огляду викликаються свідки, експерти, спеціалісти.  
921. 3. Про огляд на місці і проведення при цьому будь-якої дії складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть в огляді участь. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи тощо.      3. Про огляд на місці і проведення при цьому будь-якої дії складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть в огляді участь. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи тощо.  
922. 4. Особи, які беруть участь в огляді на місці, мають право робити свої зауваження щодо протоколу огляду.      4. Особи, які беруть участь в огляді на місці, мають право робити свої зауваження щодо протоколу огляду.  
923. 5. Протоколи огляду на місці оголошуються в судовому засіданні, після чого особи, які беруть участь у справі, можуть дати пояснення.      5. Протоколи огляду на місці оголошуються в судовому засіданні, після чого особи, які беруть участь у справі, можуть дати пояснення.  
924. Стаття 187. Оголошення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження      Стаття 187. Оголошення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження  
925. 1. Під час оголошення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження застосовуються правила цього Кодексу щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень громадян.      1. Під час оголошення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження застосовуються правила цього Кодексу щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.  
926. 2. Оголошення звукозапису і демонстрація відеозапису провадяться в судовому засіданні або в іншому спеціально підготовленому для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання особливостей ознак оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.      2. Оголошення звукозапису і демонстрація відеозапису провадяться в судовому засіданні або в іншому спеціально підготовленому для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання особливостей ознак оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.  
927. 3. У разі потреби звукозапис і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.      3. У разі потреби звукозапис і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.  
928. 4. З метою з'ясування відомостей, що містяться у матеріалах звуко- і відеозапису, а також в зв'язку з надходженням заяви про їх фальшивість, судом може бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.      4. З метою з'ясування відомостей, що містяться у матеріалах звуко- і відеозапису, а також в зв'язку з надходженням заяви про їх фальшивість, судом може бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.  
929. Стаття 188. Дослідження висновку експерта      Стаття 188. Дослідження висновку експерта  
930. 1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.      1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.  
931. 2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені запитання. Першою ставить запитання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить запитання експертові позивач і його представник. Суд вправі ставити запитання експертові в будь-який час його допиту.   -461- Олексіюк С.С.
В ч.2 ст.188 виключити слова: "якщо експертизу призначено за ініціативою суду, першим ставить запитання експертові позивач."  
Враховано частково   2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені запитання. Першою ставить запитання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить запитання експертові позивач і його представник. Суд має право ставити питання експертові після допиту експерта особами, які беруть участь у справі.  
932. 3. Відповіді експерта заносяться до журналу судового засідання. Викладені письмово і підписані експертом відповіді приєднуються до справи, про що зазначається в журналі судового засідання.      3. Відповіді експерта заносяться до журналу судового засідання. Викладені письмово і підписані експертом відповіді приєднуються до справи, про що зазначається в журналі судового засідання.  
933. Стаття 189. Дослідження консультації спеціаліста   -462- Соболєв С.В.
Статтю 189 вилучити.  
Відхилено   Стаття 189. Консультації та роз'яснення спеціаліста  
934. 1. Консультація спеціаліста, дана в письмовій формі, оголошується в судовому засіданні. Усна консультація і пояснення спеціаліста заносяться до журналу судового засідання.   -463- Оніщук М.В.
Статтю 189 викласти у такій редакції: Стаття 189. Консультації та роз'яснення спеціаліста під час дослідження доказів 1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) спеціалістів. 2. Спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить питання спеціалістові позивач і його представник. Суд може ставити питання спеціалісту після опитування його особами, які беруть участь у справі. 3. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи.  
Враховано   1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) спеціалістів.  
935. 2. З метою роз'яснення і доповнення консультації спеціалісту можуть бути поставлені запитання. Першою ставить запитання особа, за заявою якої було залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі, і їх представники. Спеціалісту, залученому до участі в справі судом, першим ставить питання позивач і його представник.      2. Спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить питання спеціалістові позивач і його представник. Суд може ставити питання спеціалісту після опитування його особами, які беруть участь у справі.  
936. 3. Суд має право ставити запитання спеціалісту в будь-який час його допиту.      3. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи.  
937. Стаття 190. Оголошення висновків органів державної влади або органів місцевого самоврядування   -464- Соболєв С.В.
Статтю 190 вилучити.  
Враховано    
938. Висновки органів державної влади або органів місцевого самоврядування, залучених до справи, оголошуються в судовому засіданні, після чого суд і особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання представникам цих органів з метою роз'яснення і доповнення висновків.       
939. Стаття 191. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді      Стаття 190. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді  
940. 1. Суд може відкласти розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи в зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або притягнення до участі в справі інших осіб.      1. Суд може відкласти розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб.  
941. 2. У разі неможливості продовження розгляду справи в зв'язку з необхідністю надання нових доказів суд оголошує перерву на необхідний для цього час.      2. У разі неможливості продовження розгляду справи в зв'язку з необхідністю надання нових доказів суд оголошує перерву на необхідний для цього час.  
942. 3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників процесу, присутніх у судовому засіданні. Тих учасників процесу, які не з'явилися або яких суд заново притягує до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.      3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників процесу, присутніх у судовому засіданні. Тих учасників процесу, які не з'явилися або яких суд заново притягує до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.  
943. 4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.      4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.  
944. 5. У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення.      5. У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення.  
945. 6. Якщо справа відкладалась, розгляд її розпочинається заново.   -465- Олексіюк С.С.
Ч.6 ст.191 виключити.  
Відхилено   6. Якщо справа відкладалась, розгляд її розпочинається заново.  
946. 7. У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників процесу, наданих раніше, знайомі з матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників процесу, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було притягнуто інших осіб, суд має право надати учасникам процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і задати додаткові запитання.      7. У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників процесу, наданих раніше, знайомі з матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників процесу, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і задати додаткові запитання.  
947. Стаття 192. Закінчення розгляду справи по суті      Стаття 191. Закінчення розгляду справи по суті  
948. 1. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.      1. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.  
949. 2. У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може поставити запитання іншим учасникам процесу.      2. У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може поставити запитання іншим учасникам процесу.  
950. 3. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.      3. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.  
951. Стаття 193. Судові дебати      Стаття 192. Судові дебати  
952. 1. У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.      1. У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.  
953. 2. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові.      2. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові.  
954. 3. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги на предмет спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін. На прохання зазначених осіб у судових дебатах можуть виступати лише їх представники.      3. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги на предмет спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін. На прохання зазначених осіб у судових дебатах можуть виступати лише їх представники.  
955. 4. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.      4. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.  
956. 5. Особи, які діють на захист прав та свобод інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких порушено справу.      5. Особи, які діють на захист прав та свобод інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких порушено справу.  
957. 6. Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може спинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.      6. Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може спинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.  
958. Стаття 194. Поновлення розгляду справи по суті      Стаття 193. Поновлення розгляду справи по суті  
959. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про поновлення розгляду справи по суті. Після закінчення розгляду справи по суті судові дебати проводяться в загальному порядку.      Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про поновлення розгляду справи по суті. Після закінчення розгляду справи по суті судові дебати проводяться в загальному порядку.  
960. Стаття 195. Вихід суду для ухвалення рішення      Стаття 194. Вихід суду для ухвалення рішення  
961. 1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.      1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.  
962. 2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, поновлює судовий розгляд справи, про що постановляє ухвалу.      2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, поновлює судовий розгляд справи, про що постановляє ухвалу.  
963. 3. Розгляд справи у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті, провадиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.      3. Розгляд справи у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті, провадиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.  
964. 4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення справи чи оголошує перерву.      4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення справи чи оголошує перерву.  
965. Стаття 197. Таємниця нарадчої кімнати      Стаття 195. Таємниця нарадчої кімнати  
966. 1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім судді, який розглядає справу.      1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім судді, який розглядає справу.  
967. 2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.      2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.  
968. Глава 17 Судові рішення      Глава 6. Судові рішення  
969. Стаття 198. Види судових рішень      Стаття 196. Види судових рішень  
970. 1. Питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду у випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.   -466- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 198 після слова "вирішуються" -додати слово "судом".  
Враховано   1. Судові рішення викладаються у двох формах: 1) ухвали; 2) рішення. 2. Питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду у випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.  
    -467- Сіренко В.Ф.
Ч.1 ст.198 доповнити наступним змістом: " Судові рішення млжуть бути викладені у двох формах: 1) ухвали ; 2) рішення".  
Враховано    
971. 2. Розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду.   -468- Соболєв С.В.
У частині другій статті 198 слово "рішення" замінити словом "постанови". Всюди у тексті проекту судове рішення, у якому дається відповідь на позовні вимоги іменувати постановою.  
Відхилено   3. Розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду.  
972. Стаття 199. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма      Стаття 197. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма  
973. 1. Суди України ухвалюють рішення ім'ям України негайно після розгляду справи.      1. Суди ухвалюють рішення ім'ям України негайно після розгляду справи.  
974. 2. Рішення суду оформляється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, який розглядав справу.   -469- Олексіюк С.С.
Ч.2 ст. 199 викласти в такій редакцїі: "Постановлене рішення викладається в письмовій формі і підписується суддею".  
Враховано частково   2. Рішення суду оформляється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а у разі колегіального розгляду суддями, які розглядали справу.  
    -470- Онопенко В.В.
Ч. 2 ст. 199 викласти в такій редакції: "2. Рішення суду оформляється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а у разі колегіального розгляду суддями, які розглядали справу".  
Враховано    
975. 3. Ухвали в судовому засіданні постановляються в нарадчій кімнаті, а з окремих нескладних питань можуть бути прийняті судом не виходячи до нарадчої кімнати.   -471- Олексіюк С.С.
Ч.3 ст.199 викласти в такій редакції: "Ухвали суду, постановлені в нарадчій кімнаті, підписуються суддею і приєднуються до справи. Ухвали суду, постановлені на місці, заносяться до журналу судового засідання".  
Відхилено   3. Ухвали в судовому засіданні постановляються в нарадчій кімнаті, а з окремих нескладних питань можуть бути прийняті судом не виходячи до нарадчої кімнати.  
976. 4. Ухвали суду, прийняті окремим процесуальним документом, підписуються суддею і приєднуються до справи. Ухвали суду, прийняті не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.      4. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали суду, прийняті не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.  
977. 5. Ухвали, прийняті в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх прийняття.      5. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.  
978. 6. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.      6. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.  
979. 7. Сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, надсилаються копії рішень, а також ухвал, постановлених окремим процесуальним документом.   -472- Кармазін Ю.А.
У частині 7 статті 199 після слів "у судовому засіданні" доповнити словами "видаються та" далі по тексту.  
Враховано   7. Сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, видаються та надсилаються копії рішень, а також ухвал, постановлених окремим процесуальним документом. 8. Повторна видача посвідчених копій судових рішень здійснюється за заявою особи на платній основі у розмірі, встановленому законодавством.  
    -473- Слабенко С.І.
Статтю 199 доповнити частиною восьмою: "8. Повторна видача посвідчених копій судових рішень здійснюється за заявою особи на платній основі у розмірі, встановленому законодавством".  
Враховано    
980. Стаття 200. Зміст ухвали      Стаття 198. Зміст ухвали  
981. 1. В ухвалі, що постановляється окремим процесуальним документом, зазначається:      1. В ухвалі, що постановляється окремим процесуальним документом, зазначається:  
982. 1) час і місце її прийняття;      1) час і місце її постановлення;  
983. 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді та секретаря судового засідання;      2) найменування суду, прізвище та ініціали судді та секретаря судового засідання;  
984. 3) прізвища та ініціали осіб, які беруть участь у справі, і предмет спору;      3) повне ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, і предмет спору;  
985. 4) суть питання, що вирішується ухвалою;      4) суть питання, що вирішується ухвалою;  
986. 5) мотиви, з яких суд дійшов своїх висновків, і посилання на закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;      5) мотиви, з яких суд дійшов своїх висновків, і посилання на закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;  
987. 6) висновок суду;      6) висновок суду;  
988. 7) порядок і строк оскарження ухвали.      7) порядок і строк оскарження ухвали.  
989. 2. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, передбачені пунктами 4, 5 і 6 частини першої цієї статті.      2. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, передбачені пунктами 4, 5 і 6 частини першої цієї статті.  
990. Стаття 201. Окремі ухвали суду      Стаття 199. Окремі ухвали суду  
991. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення законності, може постановити окрему ухвалу і надіслати її відповідним органам, підприємствам, установам та організаціям та їх посадовим особам для реагування.      Суд, виявивши під час розгляду справи порушення законності, може постановити окрему ухвалу і надіслати її відповідним органам, підприємствам, установам та організаціям та їх посадовим особам для реагування.  
992. Стаття 202. Законність і обґрунтованість рішення      Стаття 200. Законність і обґрунтованість рішення  
993. 1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.      1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  
994. 2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законодавством.   -474- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 202 слово "законодавством" замінити на слово "законом".  
Враховано   2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.  
995. 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.      3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  
996. Стаття 203. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення      Стаття 201. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення  
997. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:      Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:  
998. 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються;      1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються;  
999. 2) чи є інші фактичні дані (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;   -475- Васильєв Г.А.
У п. 2 ст. 203 слова, вміщені в дужках виключити.  
Відхилено   2) чи є інші фактичні дані (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;  
1000. 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених фактів;      3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;  
1001. 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;      4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;  
1002. 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;      5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;  
1003. 6) як розподілити між сторонами судові витрати;      6) як розподілити між сторонами судові витрати;  
1004. 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;      7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;  
1005. 8) чи є підстави для скасування заходів по забезпеченню позову.      8) чи є підстави для скасування заходів по забезпеченню позову.  
1006. Стаття 204. Зміст рішення      Стаття 202. Зміст рішення  
1007. 1. У рішенні суду зазначаються:      1. У рішенні суду зазначаються:  
1008. 1) час та місце його оформлення;      1) час та місце його ухвалення;  
1009. 2) найменування суду, що ухвалив рішення;      2) найменування суду, що ухвалив рішення;  
1010. 3) прізвище та ініціали судді;      3) прізвище та ініціали судді;  
1011. 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;      4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;  
1012. 5) найменування сторін та інших осіб, які брали участь у справі;      5) повне ім'я (найменування) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;  
1013. 6) вказівка на вимоги позивача, заперечення відповідача, узагальнений виклад пояснень інших осіб, які беруть участь у справі;      6) вказівка на вимоги позивача, заперечення відповідача, узагальнений виклад пояснень інших осіб, які беруть участь у справі;  
1014. 7) встановлені судом факти і відповідно визначені правовідносини;   -476- Пеклушенко О.М.
У пункті 7 статті 204 після слова „відповідно" доповнити словами „до них".  
Враховано редакційно   7) встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини;  
1015. 8) мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, взяв до уваги або відхилив докази, застосував зазначені в рішенні нормативно-правові акти.      8) мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, взяв до уваги або відхилив докази, застосував зазначені в рішенні нормативно-правові акти.  
1016. 9) чи були і ким порушені або оспорені права та свободи, за захистом яких мало місце звернення до суду, невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог;      9) чи були і ким порушені не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду, невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог;  
1017. 10) назва статті, її частина, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта (стаття 9 цього Кодексу), на підставі яких вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, з яких суд виходив;   -477- Васильєв Г.А.
У п. 10 ст. 204 після слів "суд керувався" додати слова "рішення чи висновок Конституційного Суду України".  
Відхилено   10) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону (стаття 9 цього Кодексу), на підставі яких вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався;  
    -478- Онопенко В.В.
У п.10 ч.1 ст.204 слова " роз'яснення Пленуму Верховного Суду України. з яких суд виходив" виключити.  
Враховано    
1018. 11) висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівка на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.      11) висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівка на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.  
1019. 12) порядок та час набрання рішенням суду законної сили.      12) порядок та час набрання рішенням суду законної сили.  
1020. Стаття 205. Рішення про визнання права власності та присудження майна      Стаття 203. Рішення про визнання права власності та присудження майна  
1021. 1. У рішенні про право власності на майно або його частину суд повинен зазначити, на які конкретно речі особа має це право або яка ідеальна частка належить їй у спільній власності.      1. У рішенні про право власності на майно або його частину суд повинен зазначити, на які конкретно речі особа має це право або яка ідеальна частка належить їй у спільній власності.  
1022. 2. Присуджуючи майно в натурі, суд зобов'язаний зазначити вартість майна, яку належить стягнути з відповідача, якщо під час виконання рішення присудженого майна не буде в наявності.      2. Присуджуючи майно в натурі, суд зобов'язаний зазначити вартість майна, яку належить стягнути з відповідача, якщо під час виконання рішення присудженого майна не буде в наявності.  
1023. 3. Якщо у зв'язку з неподільністю речі виділення частки в натурі неможливе, з тієї сторони, якій залишається це майно, на користь інших учасників спільної власності стягується грошова компенсація в розмірі дійсної вартості належної їм частки майна, залишеного цій стороні.      3. Якщо у зв'язку з неподільністю речі виділення частки в натурі неможливе, з тієї сторони, якій залишається це майно, на користь інших учасників спільної власності стягується грошова компенсація в розмірі дійсної вартості належної їм частки майна, залишеного цій стороні.  
1024. Стаття 206. Рішення, що зобов'язує відповідача вчинити певну дію      Стаття 204. Рішення, що зобов'язує відповідача вчинити певну дію  
1025. 1. Суд, ухвалюючи рішення, яким на відповідача покладається обов'язок вчинення певних дій, не пов'язаних з передачею майна або грошових сум, може в цьому рішенні зазначити, що у разі невиконання відповідачем рішення протягом встановленого строку позивач вправі вчинити цю дію за рахунок відповідача, стягнувши з нього суми необхідних витрат.      1. Суд, ухвалюючи рішення, яким на відповідача покладається обов'язок вчинення певних дій, не пов'язаних з передачею майна або грошових сум, може в цьому рішенні зазначити, що у разі невиконання відповідачем рішення протягом встановленого строку позивач має право вчинити цю дію за рахунок відповідача, стягнувши з нього суми необхідних витрат.  
1026. 2. Якщо зазначені дії можуть бути вчинені тільки відповідачем, суд встановлює в рішенні строк, протягом якого рішення повинно бути виконане.      2. Якщо зазначені дії можуть бути вчинені тільки відповідачем, суд встановлює в рішенні строк, протягом якого рішення повинно бути виконане.  
1027. Стаття 207. Рішення про припинення або зміну правовідносин      Стаття 205. Рішення про припинення або зміну правовідносин  
1028. Ухвалюючи рішення за вимогами про припинення або зміну правовідносин, суд відповідно розриває або визнає недійсною угоду, анулює чи визнає недійсним інший правовий акт або вносить до них певні зміни та визначає, які правові наслідки тягне за собою припинення або зміна правовідносин.   -479- Васильєв Г.А.
У ст. 207 слова "або вносить до них певні зміни" вилучити.  
Враховано   Ухвалюючи рішення за вимогами про припинення або зміну правовідносин, суд відповідно розриває або визнає недійсним правочин, та визначає, які правові наслідки тягне за собою припинення або зміна правовідносин.  
    -480- Онопенко В.В.
У ст.207 слово "угоду" замінити словом "правочин". Далі по тексту слова " анулює чи визнає недійсним інший правовий акт або вносить до них певні зміни " виключити.  
Враховано    
1029. Стаття 208. Рішення про стягнення грошових сум з юридичних осіб      Стаття 206. Рішення про стягнення грошових сум з юридичних осіб  
1030. Суд, ухвалюючи рішення про стягнення грошових сум з юридичних осіб, зазначає характер грошових сум, що підлягають стягненню, з якого рахунку відповідача у фінансово-кредитній установі повинна бути переказана присуджена сума.   -481- Олексіюк С.С.
Ст. 208 викласти в такій редакції:" Суд, постановляючи рішення про стягнення грошових сум з юридичних осіб, зазначає в резолютивній частині рішення характер грошових сум, що підлягають стягненню, рахунок відповідача, з яких може бути проведене стягнення."  
Враховано частково   Суд, ухвалюючи рішення про стягнення грошових сум з юридичних осіб, зазначає характер грошових сум, що підлягають стягненню, з якого рахунку відповідача у фінансово-кредитній установі повинна бути стягнена присуджена сума.  
1031. Стаття 209. Рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів      Стаття 207. Рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів  
1032. Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них або зазначити, що відповідальність чи право стягнення є солідарним.      Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них або зазначити, що відповідальність чи право стягнення є солідарним.  
1033. Стаття 210. Визначення порядку і строку виконання рішення, забезпечення його виконання      Стаття 208. Визначення порядку і строку виконання рішення, забезпечення його виконання  
1034. Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів до забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.      Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів до забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.  
1035. Стаття 211. Проголошення рішення      Стаття 209. Проголошення рішення  
1036. Рішення суду приймається негайно після закінчення розгляду справи і проголошується прилюдно. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Складання мотивованого рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але резолютивну частину суд зобов'язаний проголосити в тому ж засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошена резолютивна частина рішення має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.      Рішення суду ухвалюється негайно після закінчення розгляду справи і проголошується прилюдно, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Складання мотивованого рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але резолютивну частину суд зобов'язаний проголосити в тому ж засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошена резолютивна частина рішення має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.  
1037. Стаття 212. Індексація присудженої грошової суми   -482- Онопенко В.В.
Ст.212 вилучити з ЦПК.  
Враховано    
1038. 1. За заявою особи, на користь якої постановлено рішення, суд, який розглянув справу, може провести індексацію стягнутих грошових сум на день виконання рішення.       
1039. 2. Заява розглядається в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце судового засідання, але їх неявка не перешкоджає розгляду справи.       
1040. Стаття 213. Виправлення помилок на письмі та явних арифметичних помилок у рішенні      Стаття 210. Виправлення помилок на письмі та явних арифметичних помилок у рішенні  
1041. 1. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не вправі сам скасувати або змінити це рішення.      1. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.  
1042. 2. Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені в рішенні помилки на письмі чи явні арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що приймається ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.      2. Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені в рішенні помилки на письмі чи явні арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.  
1043. Стаття 214. Додаткове рішення      Стаття 211. Додаткове рішення  
1044. 1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення:      1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення:  
1045. 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;      1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;  
1046. 2) якщо суд, розв'язавши питання про право, не зазначив точної грошової суми присудженого стягнення, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;      2) якщо суд, розв'язавши питання про право, не зазначив точної грошової суми присудженого стягнення, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;  
1047. 3) якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, передбачених статтею 218 цього Кодексу;      3) якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, передбачених статтею 215 цього Кодексу;  
1048. 4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.      4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.  
1049. 2. Питання про ухвалення додаткового рішення може бути порушено до закінчення строку на виконання рішення.      2. Питання про ухвалення додаткового рішення може бути порушено до закінчення строку на виконання рішення.  
1050. 3. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з викликом сторін, проте їх неявка не перешкоджає розгляду цього питання.      3. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з викликом сторін, проте їх неявка не перешкоджає розгляду цього питання.  
1051. 4. На додаткове рішення може бути подано скаргу.      4. На додаткове рішення може бути подано скаргу.  
1052. 5. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.      5. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.  
1053. Стаття 215. Роз'яснення рішення      Стаття 212. Роз'яснення рішення  
1054. 1. У разі коли рішення суду є неясним, суд на прохання осіб, які брали участь у справі, а також державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.      1. У разі коли рішення суду є неясним, суд на прохання осіб, які брали участь у справі, а також державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.  
1055. 2. Питання про роз'яснення рішення розглядається в судовому засіданні з викликом сторін, проте неявка їх не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення.   -483- Пеклушенко О.М.
У частині другій статті 215 після слова „розглядається" доповнити словами „протягом десяти днів з дня надходження заяви".  
Враховано   2. Питання про роз'яснення рішення розглядається протягом десяти днів. Неявка сторін не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення. 3. Ухвала про роз'яснення рішення надсилається сторонам.  
    -484- Оніщук М.В.
В ч.2 ст.215 слова "в судовому засіданні з викликом сторін" вилучити. В ч.2 ст.215 доповнити реченням такого змісту: "Ухвала про роз'яснення рішення надсилається сторонам".  
Враховано    
1056. Стаття 216. Оформлення рішення, видача або направлення рішення особам, які брали участь у справі   -485- Поліщук К.А.
Статтю 216 викласти в такій редакції: "Стаття 216. Видача копій рішень сторонам та третім особам Сторонам та третім особам, притягнутим до участі в справі, суд надсилає копії рішення і ухвал протягом п'яти днів з дня їх оголошення. Сторонам та третім особам, притягнутим до участі в справі, які фактично не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи, суд надсилає копії рішення і ухвал про зупинення чи закриття справи або залишення заяви без розгляду протягом п'яти днів з дня оголошення."  
Відхилено   Стаття 213. Оформлення рішення, видача або направлення рішення особам, які брали участь у справі  
1057. 1. Рішення виготовляється на спеціальному бланку, підписується суддею, який його ухвалив і скріплюється печаткою суду.      1. Рішення виготовляється на спеціальному бланку, підписується суддею (суддями), який його ухвалив і скріплюється печаткою суду.  
1058. 2. Суд направляє копії рішення особам, які брали участь у справі, протягом п'яти днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручає їм під розписку.   -486- Васильєв Г.А.
Ч. 2 ст. 216 викласти в такій редакції: "2. Суд направляє копії рішення особам, які брали участь у справі, протягом п'яти днів з дня складання рішення у повній формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручає їм під розписку".  
Враховано   2. Видача копії рішення особам, які брали участь у справі на їх вимогу здійснюється протягом п'яти днів з дня проголошення рішення. 3. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні, рішення надсилається протягом п'яти днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.  
    -487- Оніщук М.В.
Ч.2-3 ст.216 викласти в наступній редакції: "2. Видача копії рішення особам, які брали участь у справі на їх вимогу здійснюється протягом 5 днів з дня прголошення рішення. 3. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні, рішення надсилається пртягом 5 днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення."  
Враховано    
1059. 3. Повторна видача копій рішення здійснюється на платній основі, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.   -488- Кармазін Ю.А.
У частині 3 статті 216 після слів "копії рішення здійснюється" доповнити словами "за заявою особи", а слова "на платній основі, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України" виключити.  
Враховано частково (у ч. 8 статті 199)   
1060. Глава 18 Негайне виконання судових рішень      Глава 7. Негайне виконання судових рішень  
1061. Стаття 217. Обов'язок суду допустити негайне виконання рішення      Стаття 214. Обов'язок суду допустити негайне виконання рішення  
1062. 1. Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню у справах:      1. Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню у справах про:  
1063. 1) про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;      1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;  
1064. 2) про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;      2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;  
1065. 3) про стягнення відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, - у межах суми стягнення за один місяць;   -489- Онопенко В.В.
П. 3 ч. 1 ст. 217 привести у відповідність до ЦК України, аналогічно у тексті проекту.  
Враховано   3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;  
1066. 4) про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.   -490- Онопенко В.В.
У ч. 1 ст. 217 доповнити п. 5: "5) примусове виселення з приміщення, яке є предметом іпотеки".  
Немає висновку   4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; 5) примусове виселення з приміщення, яке є предметом іпотеки.  
1067. 2. Негайне виконання судового рішення допускається в інших випадках, передбачених законом.      2. Негайне виконання судового рішення допускається в інших випадках, передбачених законом.  
1068. Стаття 218. Право суду допустити негайне виконання рішення      Стаття 215. Право суду допустити негайне виконання рішення  
1069. 1. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у випадках:      Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у випадку стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, передбачених пунктами 1 і 2 статті 214 цього Кодексу.  
1070. 1) присудження винагороди авторам за використання творів у галузі науки, літератури і мистецтва, а також об'єктів права інтелектуальної власності, на які видано охоронні документи;       
1071. 2) стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, передбачених пунктами 1 і 2 статті 217 цього Кодексу.   -491- Васильєв Г.А.
Доповнити п. 1 ст. 218 проекту новими підпунктами такого змісту: "3) якщо внаслідок затримання виконання рішення може статися значна шкода для сторони, на користь якої воно постановлено; 4) коли є підстави вважати, що виконання рішення згодом може стати неможливим або утрудненим."  
Відхилено    
    -492- Слабенко С.І.
Доповнити ч. 1 ст. 218 проекту новими підпунктами такого змісту: "3) якщо внаслідок затримання виконання рішення може статися значна шкода для сторони, на користь якої воно постановлено; Розмір значної шкоди визначається законами України, що діють на момент здійснення провадження у справі.  
Відхилено    
1072. 2. Подання скарги на ухвалу суду про негайне виконання рішення не зупиняє виконання рішення.   -493- Васильєв Г.А.
Пункт 2 ст. 218 проекту викласти в наступній редакції: "2. Допускаючи негайне виконання з підстав, передбачених пунктами 3 і 4 цієї статті, суд може поставити позивачеві вимогу про можливість забезпечення повороту виконання рішення на випадок його скасування. Подання скарги на ухвалу суду про негайне виконання рішення не зупиняє виконання рішення."  
Відхилено    
    -494- Онопенко В.В.
Частину другу статті 218 виключити.  
Враховано    
1073. Стаття 219. Недопустимість негайного виконання рішення   -495- Оніщук М.В.
Статтю 219 вилучити.  
Враховано    
1074. Негайне виконання рішення не допускається:       
1075. 1) якщо це може викликати такі зміни у майні, після яких повернути його до попереднього стану, в разі скасування рішення, буде неможливим або дуже утрудненим;       
1076. 2) у справах про виселення громадян з житлових приміщень.       
1077. Глава 19 Набрання рішенням суду законної сили      Глава 8. Набрання рішенням суду законної сили  
1078. Стаття 220. Умови набрання рішенням суду законної сили      Стаття 216. Умови набрання рішенням суду законної сили  
1079. 1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо воно не було оскаржене. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.      1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо воно не було оскаржене. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  
1080. 2. Після набрання рішенням законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих же підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.      2. Після набрання рішенням законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих же підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.  
1081. 3. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, передбачених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.      3. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, передбачених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.  
1082. 4. Якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона вправі шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.      4. Якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.  
1083. Глава 20 Зупинення провадження у справі      Глава 9. Зупинення провадження у справі  
1084. Стаття 221. Обов'язок суду зупинити провадження у справі      Стаття 217. Обов'язок суду зупинити провадження у справі  
1085. 1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:      1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:  
1086. 1) смерті або оголошення в установленому порядку померлим громадянина, який був стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;   -496- Беспалий Б.Я.
Стаття 221, частина 1. Пункт 1) після тексту "в установленому" доповнити словом "законом".  
Враховано   1) смерті або оголошення в установленому законом порядку фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;  
1087. 2) припинення юридичної особи, яка була стороною у справі;   -497- Мусіяка В.Л.
П.п.2 ч.1 ст.221 викласти в такій редакції: 2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;  
Враховано   2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;  
1088. 3) втрати стороною дієздатності;      3) втрати стороною дієздатності;  
1089. 4) перебування відповідача в діючій частині Збройних Сил України або за заявою позивача, який перебуває у діючій частині Збройних Сил України;      4) перебування відповідача в діючій частині Збройних Сил України або за заявою позивача, який перебуває у діючій частині Збройних Сил України;  
1090. 5) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, кримінального чи адміністративного судочинства;      5) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, кримінального чи адміністративного судочинства;  
1091. 6) для призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи у випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;      6) для призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи у випадках, передбачених статтею 40 цього Кодексу.  
1092. 7) виявлення під час розгляду справи невідповідності закону чи іншого нормативно-правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до повноважень Конституційного Суду України.   -498- Оніщук М.В.
П. 7 ч. 1 ст. 221 і п. 4 ст. 223 вилучити.  
Немає висновку    
1093. 2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.      2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.  
1094. Стаття 222. Право суду зупинити провадження у справі      Стаття 218. Право суду зупинити провадження у справі  
1095. 1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:      1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:  
1096. 1) перебування сторони на дійсній строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі або притягнення сторони до виконання державного обов'язку;   -499- Беспалий Б.Я.
Стаття 222, частина 1, пункт 1). Зняти дужки. Аналогічно стаття 223, пункт 2)  
Враховано частково   1) перебування сторони на дійсній строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;  
    -500- Олексіюк С.С.
Пп. 1, 3, 4 ст.222 виключити.  
Відхилено    
    -501- Оніщук М.В.
П. 1 ч. 1 ст. 222 викласти в такій редакції: "перебування сторони на дійсній строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання". Відповідно узгодити п. 2 статті 223.  
Враховано    
1097. 2) тяжкого захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом невизначеного тривалого часу;      2) тяжкого захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом невизначеного тривалого часу;  
1098. 3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;      3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;  
1099. 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи під час його відсутності;      4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи під час його відсутності;  
1100. 5) призначення судом експертизи.      5) призначення судом експертизи.  
1101. 2. Суд не зупиняє провадження у випадках, передбачених      2. Суд не зупиняє провадження у випадках, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.  
1102. пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.       
1103. 3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.      3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.  
1104. Стаття 223. Строки, на які зупиняється провадження у справі      Стаття 219. Строки, на які зупиняється провадження у справі  
1105. Провадження у справі зупиняється:   -502- Олексіюк С.С.
Підпункти 1, 3 п.2 ст.223 виключити.  
Відхилено   Провадження у справі зупиняється:  
1106. 1) у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 6 частини першої статті 221 цього Кодексу, - до вступу в справу або притягнення до справи правонаступника чи законного представника;      1) у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 6 частини першої статті 217 цього Кодексу, - до вступу в справу або притягнення до справи правонаступника чи законного представника;  
1107. 2) у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 221 та статтею 222 цього Кодексу:      2) у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 217 та статтею 218 цього Кодексу:  
1108. до припинення перебування сторони в складі Збройних Сил України, на дійсній строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі, виконання державного обов'язку, службового відрядження;      до припинення перебування сторони в складі Збройних Сил України, на дійсній строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі, службового відрядження;  
1109. на час хвороби сторони;      на час хвороби сторони;  
1110. до розшуку відповідача;      до розшуку відповідача;  
1111. на час проведення експертизи;      на час проведення експертизи;  
1112. 3) у випадках, передбачених пунктом 5 статті 222 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи;      3) у випадках, передбачених пунктом 5 статті 217 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.  
1113. 4) у випадку, передбаченому пунктом 7 статті 221 цього Кодексу - до вирішення в установленому законом порядку питання про Конституційність закону чи іншого нормативно-правового акту.   -503- Васильєв Г.А.
У п. 4 ст. 223 слово "Конституційність" замінити словами "відповідність Конституції України (конституційність)".  
Відхилено    
1114. Стаття 224. Обчислення строків позовної давності у зв'язку із зупиненням провадження      Стаття 220. Перебіг позовної давності при зупиненні провадження у справі  
1115. 1. У випадках зупинення провадження з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 221 цього Кодексу, перебіг строку позовної давності починається з дня зупинення провадження.   -504- Онопенко В.В.
Ст. 224 викласти у такій редакції: "Стаття 224. Перебіг позовної давності при зупиненні провадження у справі Перебіг позовної давності зупиняється з дня зупинення провадження у справі. Від дня відновлення провадження у справі перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення".  
Враховано   Перебіг позовної давності зупиняється з дня зупинення провадження у справі. Від дня відновлення провадження у справі перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.  
1116. 2. Перебіг строку позовної давності у випадках, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої статті 221 та статті 222 цього Кодексу, розпочинається з наступного дня після закінчення строку зупинення провадження, зазначеного у пунктах 2 і 3 статті 223 цього Кодексу.       
1117. Стаття 225. Відновлення провадження у справі      Стаття 221. Відновлення провадження у справі  
1118. 1. Провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою особи, яка звернулася за захистом порушеного права чи свободи, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупинення.      1. Провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою особи, яка звернулася за захистом порушеного права, свободи чи інтересу, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупинення.  
1119. 2. Після відновлення провадження суд викликає сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на загальних підставах і продовжує судовий розгляд за правилами глави 14 цього Кодексу.      2. Після відновлення провадження суд викликає сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на загальних підставах і продовжує судовий розгляд за правилами глави 5 розділу ІІІ цього Кодексу.  
1120. Глава 21 Закриття провадження у справі      Глава 10. Закриття провадження у справі  
1121. Стаття 226. Підстави закриття провадження у справі      Стаття 222. Підстави закриття провадження у справі  
1122. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі:      Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі:  
1123. 1) якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;      1) якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;  
1124. 2) якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, постановлені з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;   -505- Оніщук М.В.
У пункті 2 статті 226 слова "прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін" замінити словами "закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін";  
Враховано   2) якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;  
1125. 3) якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;   -506- Соболєв С.В.
У пункті 3 ст.226 слова "і відмова прийнята судом" вилучити.  
Враховано   3) якщо позивач відмовився від позову;  
1126. 4) якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;   -507- Соболєв С.В.
У пункті 4 ст.226 слова "і вона затверджена судом" вилучити  
Враховано   4) якщо сторони уклали мирову угоду;  
1127. 5) якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому ж третейському суді виявився неможливим;      5) якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому ж третейському суді виявився неможливим;  
1128. 6) якщо після смерті громадянина, який був однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.   -508- Васильєв Г.А.
Доповнити ст. 226 п. 7 такого змісту: "7) у разі ліквідації юридичної особи - відповідача".  
Враховано частково   6) якщо після смерті фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва. 7) у разі ліквідації юридичної особи, яка була однією із сторін у справі.  
    -509- Оніщук М.В.
Ст.226 доповнити п.7 такого змісту: "7) у разі ліквідвції юридичної особи, яка була однією із сторін у справі".  
Враховано    
1129. Стаття 227. Наслідки закриття провадження у справі      Стаття 223. Наслідки закриття провадження у справі  
1130. 1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.   -510- Кармазін Ю.А.
У ч.1 ст.227 після слова "постановляє" доповнити: "мотивовану".  
Відхилено   1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.  
    -511- Онопенко В.В.
Відповідно до п.5 ст.200 проекту всі ухвали повинні бути мотивованими. З цих підстав слово "мотивована" з тексту проекту вилучити.  
Враховано    
1131. 2. Якщо провадження у справі закривається з підстав, передбачених пунктом 1 статті 226 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.      2. Якщо провадження у справі закривається з підстав, передбачених пунктом 1 статті 222 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.  
1132. 3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, проте наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.      3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, проте наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.  
1133. Глава 22 Залишення ЗАЯВИ без розгляду      Глава 11. Залишення ЗАЯВИ без розгляду  
1134. Стаття 228. Підстави залишення заяви без розгляду      Стаття 224. Підстави залишення заяви без розгляду  
1135. Суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду:   -512- Кармазін Ю.А.
У ст.228 після слова "своєю" доповнити слово: "мотивованою".  
Відхилено   1. Суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду:  
1136. 1) якщо заяву подано недієздатною особою;      1) якщо заяву подано недієздатною особою;  
1137. 2) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;      2) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;  
1138. 3) у разі неявки в судове засідання без поважних причин позивача або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи під час його відсутності;   -513- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П.3 ч.1 ст.228 викласти в такій редакції: "У разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин або повторного неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутність;"  
Враховано   3) у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин або повторного неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутність;  
1139. 4) якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав перебуває на розгляді в іншому суді;      4) якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав перебуває на розгляді в іншому суді;  
1140. 5) якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;      5) якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;  
1141. 6) якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду і від відповідача надійшло до початку розгляду справи по суті заперечення проти вирішення спору в суді;      6) якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду і від відповідача надійшло до початку розгляду справи по суті заперечення проти вирішення спору в суді;  
1142. 7) якщо особа, в інтересах якої в передбачених законом випадках порушена справа іншою особою, не підтримує заявлених вимог;   -514- Васильєв Г.А.
Оніщук М.В.
П. 7 ст. 228 після слова "якщо" доповнити словом "фізична".  
Відхилено   7) якщо особа, в інтересах якої в передбачених законом випадках порушена справа іншою особою, не підтримує заявлених вимог;  
1143. 8) якщо справу було порушено за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 138 і 139 цього Кодексу, та не було сплачене державне мито, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;      8) якщо справу було порушено за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 138 і 139 цього Кодексу, та не було сплачене державне мито чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;  
1144. 9) якщо позивач до закінчення розгляду справи залишив судове засідання і не звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутності.   -515- Олексіюк С.С.
Ст. 228 доповнити п.10 такого змісту: "У разі повторної неявки за викликом суду позивача, повідомленого у встановленому порядку про час і місце судового засідання".  
Враховано частково (у п. 3 ч. 1 цієї статті)  9) якщо позивач до закінчення розгляду справи залишив судове засідання і не звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутності. 2. Особа, заява якої залишена без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду.  
    -516- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.228 доповнити ч.2 такого змісту: " Особа, заява якої залишена без розгляду. після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду".  
Враховано    
1145. Стаття 229. Наслідки залишення заяви без розгляду   -517- Оніщук М.В.
Ст. 229 вилучити.  
Враховано    
1146. Після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заінтересована особа має право знову звернутися до суду із заявою в загальному порядку.       
1147. Глава 23 Заочне рішення      Глава 12. Заочне рішення  
1148. Стаття 230. Умови ухвалення заочного рішення      Стаття 225. Умови ухвалення заочного рішення  
1149. 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, про виклик якого в судове засідання є необхідні відомості і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.   -518- Оніщук М.В.
У ч.1 ст. 230 слова "про виклик якого в судове засідання є необхідні відомості" замінити словами "який у встановленому цим Кодексом порядку повідомлений".  
Враховано   1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який у встановленому цим Кодексом порядку повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  
1150. 2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.      2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.  
1151. 3. Ухвалюючи заочне рішення, суд виходить з наявних у справі доказів і не може змінити предмет або підстави позову, збільшити розмір позовних вимог.   -519- Соболєв С.В.
Частину третю статті 230 викласти двома частинами у такій редакції: " 3. У разі зміни позивачем предмету або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. 4. Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів".  
Враховано редакційно   3. У разі зміни позивачем предмету або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. 4. Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.  
1152. Стаття 231. Порядок заочного розгляду справи      Стаття 226. Порядок заочного розгляду справи  
1153. 1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.   -520- Кармазін Ю.А.
У ст.231 після слова "постановляє" доповнити: "мотивовану".  
Відхилено   1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.  
1154. 2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.      2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.  
1155. Стаття 232. Форма і зміст заочного рішення      Стаття 227. Форма і зміст заочного рішення  
1156. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 202 і 204 цього Кодексу і, крім цього, містити вказівку на строк і порядок подання заяви про його перегляд.      За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 200 і 202 цього Кодексу і, крім цього, містити вказівку на строк і порядок подання заяви про його перегляд.  
1157. Стаття 233. Повідомлення про заочне рішення      Стаття 228. Повідомлення про заочне рішення  
1158. Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.   -521- Васильєв Г.А.
Оніщук М.В.
У ст. 233 після слова "направляється" додати слова "рекомендованим листом із повідомленням".  
Враховано   Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.  
1159. Стаття 234. Порядок і строк порушення клопотання про перегляд заочного рішення      Стаття 229. Порядок і строк порушення клопотання про перегляд заочного рішення  
1160. 1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.      1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  
1161. 2. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.      2. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.  
1162. Стаття 235. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення      Стаття 230. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення  
1163. 1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана в зрозумілій письмовій формі.      1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана в зрозумілій письмовій формі.  
1164. 2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:      2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:  
1165. 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;      1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;  
1166. 2) повну і точну назву відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;      2) повне ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;  
1167. 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;      3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;  
1168. 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;      4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;  
1169. 5) прохання про перегляд заочного рішення;      5) прохання про перегляд заочного рішення;  
1170. 6) перелік доданих до заяви матеріалів.      6) перелік доданих до заяви матеріалів.  
1171. 3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.      3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.  
1172. 4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.      4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.  
1173. 5. До заяви, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.      5. До заяви, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.  
1174. 6. Заява про перегляд заочного рішення державним митом не обкладається.   -522- Онопенко В.В.
Ч. 6 ст. 235 викласти у такій редакції: "За подання заяви про перегляд заочного рішення державне мито не сплачується".  
Враховано   6. За подання заяви про перегляд заочного рішення державне мито не сплачується.  
1175. 7. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.      7. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.  
1176. Стаття 236. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення      Стаття 231. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення  
1177. 1. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.      1. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.  
1178. 2. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.      2. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.  
1179. Стаття 237. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення      Стаття 232. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення  
1180. 1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.      1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.  
1181. 2. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників і адвокатів, після чого доповідає стисло зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.      2. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого доповідає стисло зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.  
1182. 3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:      3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:  
1183. 1) залишити заяву без задоволення;      1) залишити заяву без задоволення;  
1184. 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.      2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.  
1185. 4. У разі залишення заяви без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.      4. У разі залишення заяви без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.  
1186. Стаття 238. Підстави для скасування заочного рішення      Стаття 233. Підстави для скасування заочного рішення  
1187. 1. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.      1. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.  
1188. 2. Повторне заочне рішення не може бути переглянуте в порядку, передбаченому цією главою.   -523- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 238 слова "цією главою" замінити словами "главою 22 цього Кодексу". Доповнити ст. 238 новою ч. З такого змісту: "Повторне заочне рішення оскаржується в судовому порядку".  
Враховано частково   2. Повторне заочне рішення оскаржується в загальному порядку.  
    -524- Оніщук М.В.
Частину 2 ст. 238 викласти в такій редакції: "2. Повторне заочне рішення оскаржується в загальному порядку".  
Враховано    
1189. Стаття 239. Законна сила заочного рішення      Стаття 234. Законна сила заочного рішення  
1190. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загальних правил.   -525- Васильєв Г.А.
У ст. 239 після слів "до загальних правил" додати слова "встановлених цим Кодексом".  
Враховано   Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загальних правил, встановлених цим Кодексом.  
1191. Глава 24 Фіксування судового процесу      Глава 13. Фіксування судового процесу  
1192. Стаття 240. Фіксування судового процесу технічними засобами      Стаття 235. Фіксування судового процесу технічними засобами  
1193. 1. Суд під час судового розгляду справи у судовому засіданні здійснює повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів.   -526- Оніщук М.В.
Частину 1 ст.240 викласти в такій редакції: "1.Суд під час судового розгляду справи у судовому засіданні здійснює повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу".  
Враховано   1. Суд під час судового розгляду справи у судовому засіданні здійснює повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.  
1194. 2. Повне фіксування судового процесу здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.   -527- Оніщук М.В.
У частині другій статті 240 слово "Повне" виключити, а після слів "судового процесу" доповнити словами "технічним засобам".  
Враховано   2. Фіксування судового процесу технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.  
1195. 3. Одночасно з проведенням фіксування судового процесу секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.   -528- Пеклушенко О.М.
Частину третю статті 240 виключити. У зв'язку з цим частини 5-8 вважати частинами 4-7.  
Враховано    
1196. 4. Повне або часткове відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду.   -529- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Частини 4, 5, 6, 7 ст. 240 об'єднати та викласти в такій редакції: "4. Повне чи часткове відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. 5. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового процесу (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. 7. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути здійснено на платній основі повне чи часткове роздрукування технічного запису судового процесу за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового процесу".  
Враховано   3. Повне чи часткове відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. 4. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового процесу (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.  
1197. 5. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового процесу (касета, дискета тощо), після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.       
1198. 6. Роздрукування технічного запису судового процесу здійснюється за розпорядженням головуючого в судовому засіданні для суду, що розглядає справу в порядку апеляційного чи касаційного оскарження. Роздруківка технічного запису судового процесу як додаток до журналу приєднується до справи і зберігається разом з матеріалами судової справи.       
1199. 7. Особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу мають право на підставі замовлення на роздрукування технічного запису судового процесу та отримання на платній основі роздруківки технічного запису судового процесу чи його частини або отримати копію носія інформації, на який здійснювався технічний запис судового процесу.   -530- Васильєв Г.А.
У ч. 7 ст. 240 слово "платній" замінити словом "безоплатній".  
Враховано частково   5. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути здійснено на платній основі повне чи часткове роздрукування технічного запису судового процесу за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового процесу.  
1200. 8. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового процесу та надання копії з носія інформації встановлюється Кабінетом Міністрів України.   -531- Васильєв Г.А.
Вилучити ч. 8 ст. 240.  
Враховано частково   6. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового процесу встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
1201. Стаття 241. Журнал судового засідання      Стаття 236. Журнал судового засідання  
1202. 1. Про хід судового засідання секретар судового засідання веде журнал.   -532- Кармазін Ю.А.
Ст.241 доповнити у ч.1 виразом: "визначеної для всіх судів єдиної форми з пронумерованими сторінками, прошитий та з написом за підписом головуючого про кількість сторінок".  
Відхилено    
1203. 2. У журналі судового засідання зазначаються наступні відомості:       
1204. 1) рік, місяць, число і місце судового засідання;       
1205. 2) час початку судового засідання;       
1206. 3) назва суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання, прокурора;   -533- Соболєв С.В.
У частині другій статті 241 у пункті 3 слово "прокурора" вилучити.  
Враховано частково    
1207. 4) справа, що розглядається, повна і точна назва сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;       
1208. 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, представників, захисників, експертів, спеціалістів, перекладачів або їх неявку, причини відсутності та про вручення їм судових повісток;   -534- Соболєв С.В.
У частині другій статті 241 у пункті 5 слово "захисників" вилучити.  
Враховано частково    
1209. 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;       
1210. 7) усі розпорядження головуючого та ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, а також відомості про оголошення ухвал, постановлених у нарадчій кімнаті, дані про застосування технічних засобів фіксування судового процесу;       
1211. 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;       
1212. 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання; пояснення спеціалістів та роз'яснення висновків прокурора або органів державної влади, органів місцевого самоврядування, залучених для цього до справи;       
1213. 10) подані в судовому засіданні докази, звуко- і відеозаписи, а у разі, якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів, звуко- і відеозаписів;       
1214. 11) проведення окремої процесуальної дії та приєднання протоколу окремої процесуальної дії;       
1215. 12) зміст судових дебатів;       
1216. 13) відомості про оголошення рішення, ухвали;       
1217. 14) роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, змісту рішення, ухвали, порядку і строку їх оскарження, а також права на ознайомлення з журналом судового засідання та подачу на нього зауважень;       
1218. 15) час закінчення судового засідання в даній справі;       
1219. 16) інші відомості передбачені цим Кодексом.   -535- Кармазін Ю.А.
Ст 241 доповнити частиною 3 такої редакції: "Журнал судового засідання зобов'язаний вестися під відповідальність головуючого розбірливим почерком, охайно та зрозуміло." частину 3 вважати частиною 4.  
Відхилено    
1220. 3. Заповнений журнал судового засідання підписується головуючим та секретарем судового засідання, приєднується до справи і зберігається в установленому порядку разом з її матеріалами.   -536- Беспалий Б.Я.
Стаття 241. Частину 3 після тексту "в установленому" доповнити текстом "законодавством".  
Враховано   1. Одночасно з проведенням фіксування судового процесу технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання. 2. У журналі судового засідання зазначаються наступні відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, повне ім'я (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) кодований номер інформації на засобі фіксування судового процесу; 8) інші відомості, передбачені цим Кодексом. 3. Журнал судового засідання ведеться та підписується головуючим і секретарем судового засідання, приєднується до справи і зберігається в установленому законодавством порядку. 4. Журнал повинен бути оформлений не пізніше трьох днів з дня проголошення судового рішення.  
    -537- Васильєв Г.А.
Доповнити ст. 241 ч. 4 такого змісту: "4. Форма журналу судового засідання затверджується Пленумом Верховного Суду України".  
Відхилено    
    -538- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 241 викласти у наступній редакції: "1. Одночасно з проведенням фіксування судового процесу технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання"; 2. У журналі судового засідання зазначаються наступні відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) назв суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, повна і точна назва сторін та інших осіб, що беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) кодований номер інформації на засобі фіксування судового процесу; 8) інші відомості передбачені цим Кодексом. 3. Журнал судового засідання ведеться в та підписується головуючим і секретарем судового засідання, приєднується до справи і зберігається в установленому законодавством порядку."  
Враховано    
    -539- Олексіюк С.С.
Ст. 241 доповнити ч.4 такого змісту: "Журнал повинен бути оформлений в день проголошення судового рішення, а протоколи про окремі процесуальні дії - в день їх проведення".  
Враховано частково    
1221. Стаття 242. Зауваження щодо технічного запису судового процесу, журналу судового засідання та їх розгляд   -540- Кармазін Ю.А.
Доповнити назву ст.242: "Зауваження та оскарження…"  
Відхилено    
1222. 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового процесу та протягом трьох діб з дня вирішення справи подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти його запису.   -541- Кармазін Ю.А.
У ч.1 ст.242 змінити термін ознайомлення з трьох на п'ять.  
Враховано    
1223. 2. Головуючий розглядає зауваження з приводу неповноти технічного запису судового процесу і в разі згоди із зауваженнями посвідчує їх правильність.   -542- Кармазін Ю.А.
У ч.2 ст.242 змінити "Суд … неповноти та неточності…"; доповнити частини 2, 5, 6 "…процесу та ведення журналу…".  
Враховано частково    
1224. 3. У разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вони розглядаються в судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місце проведення судового засідання. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх.   -543- Кармазін Ю.А.
Ч.3 ст.242 подати: "3. … незгоди суду … розглядаються судом наступної інстанції в порядку оскарження …".  
Відхилено    
1225. 4. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.   -544- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статтю 242 викласти в такій редакції: "Стаття 242. Зауваження щодо технічного запису судового процесу, журналу судового засідання та їх розгляд 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового процесу, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення по справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. 2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового процесу та журналу судового засідання про що постановляє відповідну ухвалу. 3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду. 4. Зауваження щодо технічного запису судового процесу чи журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.  
Враховано    
1226. 5. Зауваження з приводу неповноти технічного запису судового процесу повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.      Стаття 237. Зауваження щодо технічного запису судового процесу, журналу судового засідання та їх розгляд  
1227. 6. Зауваження щодо повноти фіксації судового процесу приєднуються як додаток до журналу до справи.      1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового процесу, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.  
1228. 7. Зауваження щодо журналу судового засідання розглядаються в порядку, передбаченому частинами першою-шостою цієї статті.   -545- Кармазін Ю.А.
Частину 7 ст.242 виключити.  
Враховано   2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового процесу та журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу. 3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду. 4. Зауваження щодо технічного запису судового процесу чи журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.  
    -546- Олексіюк С.С.
Ст. 242 доповнити ч.8 такого змісту:" Сторони та інші особи, що беруть участь у справі, вправі засвідчити факт ознайомлення з журналом своїми підписами на кожному аркуші журналу, про що в ньому робиться відмітка суддею та секретарем судового засідання."  
Відхилено    
1229. Стаття 243. Порядок складання і оформлення протоколів 1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби.   -547- Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 243 доповнити частиною другою такого змісту: „2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються наступні відомості: 1) рік, місяць, число і місце; 2) час початку; 3) назва суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 4) справа, що розглядається, повна і точна назва сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків. 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а у разі, якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, їх опис; 11) час закінчення; 12) інші відомості передбачені цим Кодексом." У зв'язку з цим, частини другу та третю вважати відповідно частинами третьою та четвертою.  
Враховано   Стаття 238. Порядок складання і оформлення протоколів про окремі процесуальні дії 1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби. 2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються наступні відомості: 1) рік, місяць, число і місце; 2) час початку; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 4) справа, що розглядається, повне ім'я (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків. 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а у разі, якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, їх опис; 11) час закінчення; 12) інші відомості, передбачені цим Кодексом.  
1230. 2. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії.      3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії.  
1231. 3. Протокол приєднуються до справи, як додаток до журналу судового засідання.      4. Протокол приєднується до справи.  
1232. В. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ Глава 25 Загальні положення      Розділ ІV. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ Глава 1. Загальні положення  
1233. Стаття 244. Окреме провадження      Стаття 239. Окреме провадження  
1234. 01. Окреме провадження - це такий вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів чи обставин, що мають значення для охорони прав і законних інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності безспірного суб'єктивного права.   -548- Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
1Статтю 244 викласти в такій редакції: 2" 1. Окреме провадження - це такий вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав і законних інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. 72. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 3) усиновлення; 4) встановлення неправильно зазначених відомостей в актах цивільного стану; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та ордерні цінні папери; 7) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. ІІ. Глави 26-36 привести у відповідність до пунктів частини другої статті 244.  
Враховано   4 51. Окреме провадження - це такий вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав і законних інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.  
1235. 62. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:      92. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:  
1236. 1) визнання фізичної особи обмежено дієздатною чи недієздатною;      1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;  
1237. 2) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;      2) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;  
1238. 3) усиновлення;      3) усиновлення;  
1239. 4) встановлення неправильно зазначених відомостей в актових записах цивільного стану;      4) встановлення неправильно зазначених відомостей в актах цивільного стану;  
1240. 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;      5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;  
1241. 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;      6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та ордерні цінні папери;  
1242. 7) оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні;      7) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;  
1243. 8) надання неповнолітньому повної дієздатності;      8) визнання речей безхазяйними;  
1244. 9) визнання речей безхазяйними;   -549- Соболєв С.В.
У частині другій статті 244 пункт 4 вилучити.  
Відхилено   9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;  
1245. 10) надання особі психіатричної допомоги примусово;   -550- Соболєв С.В.
У частині другій статті 244 пункт 7 вилучити.  
Враховано   10) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.  
1246. 11) про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.   -551- Національний банк України
Частину другу статті 244 Проекту доповнити пунктом 12 такого змісту: "12) про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб".  
Враховано   11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.  
1247. 3. Законом може бути передбачено розгляд інших справ у порядку окремого провадження.   -552- Пеклушенко О.М.
Статтю 244 доповнити частиною четвертою такого змісту: "4. У випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 10, 11 частини першої цієї статті розгляд справ провадиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів".  
Враховано   3. Законом може бути передбачено розгляд інших справ у порядку окремого провадження. 4. У випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 9, 10 частини першої цієї статті розгляд справ провадиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів.  
1248. Стаття 245. Порядок розгляду справ окремого провадження      Стаття 240. Порядок розгляду справ окремого провадження  
1249. 1. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законодавством України прав та свобод.   -553- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 245 слово "законодавством" замінити словом "законами", а після слів "прав та свобод" додати слова "фізичних і юридичних осіб".  
Враховано редакційно   1. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобоб чи інтересів фізичних або юридичних осіб.  
1250. 2. З метою з'ясування справжніх обставин справи суд вправі за власною ініціативою витребувати необхідні докази.      2. З метою з'ясування справжніх обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.  
1251. 3. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені Главами 25 - 36 цього Кодексу.      3. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.  
1252. 4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування.   -554- Васильєв Г.А.
У ч. 4 ст. 245 після слова "осіб" додати слова "посадових та службових".  
Відхилено   4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.  
    -555- Оніщук М.В.
У ч. 4 ст. 245 слова "відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування" вилучити.  
Враховано    
1253. 5. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладенням мирової угоди.      5. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладенням мирової угоди.  
1254. 6. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, підвідомчий судам, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.      6. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, підвідомчий судам, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.  
1255. 7. При ухваленні судом рішення судові витрати та витрати на оплату допомоги адвоката не відшкодовуються, якщо інше не передбачено законом.      7. При ухваленні судом рішення судові витрати та витрати на оплату допомоги адвоката не відшкодовуються, якщо інше не передбачено законом.  
1256. Глава 26 Визнання фізичної особи обмежено дієздатною чи недієздатною      Глава 2. ОБМЕЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕДІЄЗДАТНОЮ ТА ПОНОВЛЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ  
1257. Стаття 246. Підсудність      Стаття 241. Підсудність  
1258. 1. Справу про визнання фізичної особи обмежено дієздатною внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами може бути порушено за заявою членів його сім'ї, органу опіки і піклування, наркологічного закладу.   -556- Васильєв Г.А.
У ч.ч. 1 і 2 ст. 246 після слів "його сім'ї" додати слово "прокурора".  
Відхилено   1. Справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо може бути порушено за заявою членів його сім'ї, органу опіки і піклування, наркологічного закладу.  
1259. 2. Справу про визнання фізичної особи недієздатною внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу може бути порушено за заявою членів його сім'ї, близьких родичів, незалежно від їх спільного проживання, органу опіки і піклування, психіатричного закладу.   -557- Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
У Главі 26 по тексту після слів "наркотичними засобами" додати слова "токсичними речовинами тощо" у відповідних відмінках.  
Враховано   2. Справу про визнання фізичної особи недієздатною внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу може бути порушено за заявою членів його сім'ї, близьких родичів, незалежно від їх спільного проживання, органу опіки і піклування, психіатричного закладу.  
1260. 3. Заява про визнання фізичної особи обмежено дієздатною чи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.      3. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.  
1261. Стаття 247. Зміст заяви      Стаття 242. Зміст заяви  
1262. 1. У заяві про визнання фізичної особи обмежено дієздатною повинні бути викладені обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, поставила себе і свою сім'ю в тяжке матеріальне становище.      1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо поставила себе, свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.  
1263. 2. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.      2. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.  
1264. Стаття 248. Призначення експертизи в справах про визнання фізичної особи недієздатною      Стаття 243. Призначення експертизи в справах про визнання фізичної особи недієздатною  
1265. 1. Суд за наявності достатніх даних про хронічний, стійкий психічний розлад фізичної особи призначає для визначення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.      1. Суд за наявності достатніх даних про хронічний, стійкий психічний розлад фізичної особи призначає для визначення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.  
1266. 2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої порушено справу про визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.      2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої порушено справу про визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.  
1267. Стаття 249. Розгляд справ      Стаття 244. Розгляд справ  
1268. 1. Справи про визнання фізичної особи обмежено дієздатною чи недієздатною суд розглядає за участю представників органу опіки та піклування, прокурора. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.   -558- Беспалий Б.Я.
Стаття 249, частина 1, речення 1. Вилучити текст ", прокурора".  
Враховано   1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю представників органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.  
1269. 2. Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмежено дієздатною, відносяться за рахунок держави.   -559- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 249 слово "за" замінити слово "на".  
Враховано   2. Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.  
1270. 3. Суд, установивши, що заявник діяв несумлінно, з метою позбавлення дієздатності або обмеження дієздатності психічно здорової фізичної особи, стягує із заявника всі судові витрати.      3. Суд, установивши, що заявник діяв несумлінно, з метою обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або визнання недієздатною психічно здорової фізичної особи, стягує із заявника всі судові витрати.  
1271. Стаття 250. Рішення суду      Стаття 245. Рішення суду  
1272. 1. Рішення суду про визнання фізичної особи обмежено дієздатною чи недієздатною після набрання ним законної сили надсилається органу опіки і піклування. Таке рішення є підставою для призначення обмежено дієздатному піклувальника, а недієздатному - опікуна.      1. Рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною після набрання ним законної сили надсилається органу опіки і піклування. Таке рішення є підставою для призначення обмеженому у цивільній дієздатності піклувальника, а недієздатному - опікуна.  
1273. 2. Скасування обмеження дієздатності фізичної особи, яка припинила зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, прокурора або органу опіки і піклування.   -560- Беспалий Б.Я.
Стаття 250, частини 2 і 3. Вилучити текст ", прокурора".  
Враховано   2. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки і піклування.  
    -561- Васильєв Г.А.
У ч. 2 і 3 ст. 250 після слова "прокурора" додати слова "членів сім'ї'.  
Враховано    
1274. 3. Поновлення фізичної особи в дієздатності в разі її видужання або значного поліпшення стану здоров'я здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, прокурора, органу опіки і піклування.      3. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки і піклування.  
1275. 4. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу опіки і піклування. Таке рішення є підставою для зняття встановлених над фізичною особою опіки чи піклування.      4. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу опіки і піклування. Таке рішення є підставою для зняття встановлених над фізичною особою опіки чи піклування.  
1276. Глава 27 Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою      Глава 3. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою  
1277. Стаття 251. Підсудність      Стаття 246. Підсудність  
1278. Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою розглядаються судом за місцем проживання заявника.   -562- Васильєв Г.А.
У ст. 251 після слів "за місцем" додати слово "постійного", а після слова "заявника" додати слова "за заявою членів його сім'ї, прокурора".  
Відхилено   Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою розглядаються судом за місцем проживання заявника.  
1279. Стаття 252. Зміст заяви      Стаття 247. Зміст заяви  
1280. У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували фізичній особі, яка пропала без вісті, або обставини, що дають підставу припустити її загибель від певного нещасного випадку.      У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала без вісті, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.  
1281. Стаття 253. Підготовка справи до розгляду      Стаття 248. Підготовка справи до розгляду  
1282. 1. Суддя до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про відсутнього, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні органи, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем його роботи про наявність відомостей щодо відсутнього.      1. Суддя до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про відсутнього, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні органи, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем його роботи про наявність відомостей щодо відсутнього.  
1283. 2. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки і піклування щодо призначення опікуна для охорони майна відсутнього, а якщо потрібно, то і для управління цим майном.      2. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки і піклування щодо призначення опікуна для охорони майна відсутнього, а якщо потрібно, то і для управління цим майном.  
1284. Стаття 254. Розгляд справи      Стаття 249. Розгляд справи  
1285. 1. Суд розглядає справу за участю заявника, прокурора, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.   -563- Беспалий Б.Я.
Стаття 254, частина 1. Вилучити текст ", прокурора".  
Враховано   1. Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.  
1286. 2. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному державному органу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини для вжиття заходів з охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріальних контор, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.      2. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному державному органу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини для вжиття заходів з охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріальних контор, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.  
1287. Стаття 255. Дії суду в разі з'явлення фізичної особи, яка була визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою      Стаття 250. Дії суду в разі появи фізичної особи, яка була визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою  
1288. 1. У разі одержання заяви про з'явлення фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи, суд призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.      1. У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи, суд за місцем перебування особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.  
1289. 2. Копію рішення суд надсилає відповідному державному органу реєстрації актів цивільного стану для анулювання запису про смерть, а також органам опіки та піклування для зняття опіки над майном фізичної особи, яка з'явилася.      2. Копію рішення суд надсилає відповідному державному органу реєстрації актів цивільного стану для анулювання запису про смерть, а також органам опіки та піклування для зняття опіки над майном фізичної особи, яка з'явилася.  
1290. Глава 28 Усиновлення      Глава 4. Усиновлення  
1291. Стаття 256. Підсудність      Стаття 251. Підсудність  
1292. Справи про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька, або була позбавлена їхнього піклування розглядаються судом за місцем їх проживання.   -564- Васильєв Г.А.
У ст. 256 після слів "їх проживання" додати слова "за заявою особи, яка має намір усиновити відповідну особу".  
Відхилено   Справи про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька, або була позбавлена їхнього піклування розглядаються судом за місцем їх проживання.  
1293. Стаття 257. Зміст заяви      Стаття 252. Зміст заяви  
1294. 1. Заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника (заявників), а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини та запис заявника (заявників) матір`ю або батьком дитини, відомості про стан здоров'я дитини.   -565- Беспалий Б.Я.
Стаття 257, частина 1. Двічі вилучити текст " ( заявників)".  
Враховано   1. Заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини та запис заявника матір`ю або батьком дитини, відомості про стан здоров'я дитини.  
1295. 2. До заяви про усиновлення дитини мають бути додані:      2. До заяви про усиновлення дитини мають бути додані:  
1296. 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя - при усиновленні дитини одним із подружжя;      1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя - при усиновленні дитини одним із подружжя;  
1297. 2) медичний висновок про стан здоров'я усиновлювачів;      2) медичний висновок про стан здоров'я усиновлювачів;  
1298. 3) довідка з місця роботи з зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;      3) довідка з місця роботи з зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;  
1299. 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.      4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.  
1300. 3. До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються дозвіл Центру по усиновленню дітей при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади в галузі освіти, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та його постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.   -566- Беспалий Б.Я.
Стаття 257, частина 3. Текст "центру по усиновленню дітей при спеціальному органі" замінити текстом "центрального органу".  
Враховано частково   3. До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та його постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.  
    -567- Оніщук М.В.
У ч. 3 ст. 257 слова "Центру по усиновленню дітей при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади в галузі освіти" замінити словами "уповноваженого органу виконавчої влади". Ч. 1 ст. 258 та ч. 5 ст. 260- відповідно.  
Враховано    
1301. 4. До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються згода законного представника дитини та компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.      4. До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються згода законного представника дитини та компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.  
1302. 5. Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути у встановленому порядку легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи мають бути перекладені на українську мову, а переклад має бути засвідчений нотаріально.   -568- Беспалий Б.Я.
Стаття 257, частина 5. Речення 1 після тексту "у встановленому" доповнити словом "законодавством".  
Враховано   5. Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути у встановленому законодавством порядку легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи мають бути перекладені на українську мову, а переклад має бути засвідчений нотаріально.  
1303. 6. Заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання заявника (заявників), прізвище, ім`я, по батькові усиновлюваної особи та запис заявника (заявників), матір`ю або батьком цієї особи, дані про відсутність у заявника (заявників) своїх дітей, інші обставини, що мають істотне значення.   -569- Беспалий Б.Я.
Стаття 257, частина 6. Тричі вилучити текст " (заявників)".  
Враховано   6. Заява про усиновлення повнолітньої дитини повинна містити відомості, зазначені у частині першій, пункті 1 частини другої цієї статті, а також дані про відсутність у усиновлювальної особи матері, батька, або позбавлення їх піклування над цією особою, а також згода усиновлюваної особи.  
    -570- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Частину шосту статті 257 викласти в такій редакції: „6. Заява про усиновлення повнолітньої дитини повинна містити відомості, зазначені у частині першій, пункті 1 частини другої цієї статті, а також дані про відсутність у усиновлювальної особи матері, батька, або позбавлення їх піклування над цією особою, а також згода усиновлюваної особи".  
Враховано    
1304. Стаття 258. Підготовка справи до розгляду      Стаття 253. Підготовка справи до розгляду  
1305. 1. Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідних органів опіки і піклування, а в справах, порушених за заявами іноземних громадян, - Центру по усиновленню дітей при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади в галузі освіти.   -571- Беспалий Б.Я.
Стаття 258, частина 1. Текст "Центру по усиновленню дітей при спеціально уповноваженому центральному органі" замінити текстом "центрального органу".  
Враховано   1. Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідних органів опіки і піклування, а в справах, порушених за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.  
1306. 2. Органи опіки і піклування повинні надати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність інтересам дитини.      2. Органи опіки і піклування повинні надати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність інтересам дитини.  
1307. 3. До висновку органу опіки і піклування мають бути додані:      3. До висновку органу опіки і піклування мають бути додані:  
1308. 1) акт дослідження умов життя усиновлювачів, складений за місцем їх проживання;      1) акт дослідження умов життя усиновлювачів, складений за місцем їх проживання;  
1309. 2) свідоцтво про народження дитини;      2) свідоцтво про народження дитини;  
1310. 3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;      3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;  
1311. 4) у випадках, передбачених законом згода на усиновлення батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини.      4) у випадках, передбачених законом згода на усиновлення батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини.  
1312. Суд у разі необхідності може вимагати надання інших документів.      Суд у разі необхідності може вимагати надання інших документів.  
1313. Стаття 259. Розгляд справи      Стаття 254. Розгляд справи  
1314. 1. Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника (заявників), органів опіки і піклування або Центру по усиновленню дітей при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади в галузі освіти, а також дитини, якщо вона у зв'язку з віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.   -572- Беспалий Б.Я.
Стаття 259, частини 1 і 2. Вилучити текст " (заявників)". Аналогічно стаття 260.  
Враховано   1. Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органів опіки і піклування або Центру по усиновленню дітей при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади в галузі освіти, а також дитини, якщо вона у зв'язку з віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.  
    -573- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 259 після слова "освіти" додати слово "прокурора".  
Відхилено    
1315. 2. Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи за обов`язковою участю заявника (заявників) усиновлюваної особи з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.   -574- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 259 після слів "усиновлюваної особи" додати слова "прокурора та".  
Відхилено   2. Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи за обов`язковою участю заявника (заявників) усиновлюваної особи з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.  
1316. 3. Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, передбачених Сімейним кодексом України, суд розглядає справу у закритому судовому засіданні.      3. Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, передбачених Сімейним кодексом України, суд розглядає справу у закритому судовому засіданні.  
1317. 4. Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.      4. Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.  
1318. Стаття 260. Рішення суду      Стаття 255. Рішення суду  
1319. 1. За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення.      1. За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення.  
1320. 2. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками).      2. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками).  
1321. 3. За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.      3. За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.  
1322. 4. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).      4. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).  
1323. 5. Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до державного органу реєстрації актів цивільного стану за місцем винесення рішення, а в справах про усиновлення дітей іноземцями - також   -575- Беспалий Б.Я.
Стаття 260, частина 5. Текст "Центру по усиновленню дітей при спеціально уповноваженому центральному органі" замінити словами "центрального органу".  
Враховано   5. Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до державного органу реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а в справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.  
1324. до Центру по усиновленню дітей при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади в галузі освіти.       
1325. Глава 29 Встановлення неправильно зазначених відомостей в актових записах Цивільного стану   -576- Соболєв С.В.
Главу 29 вилучити.  
Відхилено   Глава 5. Встановлення неправильно зазначених відомостей в актах Цивільного стану  
1326. Стаття 261. Підсудність      Стаття 256. Підсудність  
1327. Заява про встановлення неправильності зазначення відомостей в актових записах цивільного стану подається до суду за місцем проживання заявника.      Заява про встановлення неправильності зазначення відомостей в актах цивільного стану подається до суду за місцем проживання заявника.  
1328. Стаття 262. Зміст заяви      Стаття 257. Зміст заяви  
1329. У заяві про встановлення неправильності зазначення відомостей в актових записах цивільного стану повинно бути зазначено в чому саме полягає неправильність зазначення відомостей в актових записах цивільного стану, а також коли і яким державним органом реєстрації актів цивільного стану було відмовлено у виправленні цих відомостей.      У заяві про встановлення неправильності зазначення відомостей в актах цивільного стану повинно бути зазначено в чому саме полягає неправильність зазначення відомостей в актах цивільного стану, а також коли і яким державним органом реєстрації актів цивільного стану було відмовлено у виправленні цих відомостей.  
1330. Стаття 263. Розгляд справи      Стаття 258. Розгляд справи  
1331. Суд розглядає справу про виправлення відомостей зазначених в актових записах цивільного стану з викликом заявника та представника державного органу реєстрації актів цивільного стану.      Суд розглядає справу про виправлення відомостей зазначених в актах цивільного стану з викликом заявника та представника державного органу реєстрації актів цивільного стану.  
1332. Стаття 264. Рішення суду      Стаття 259. Рішення суду  
1333. Рішення суду, яким встановлено неправильність зазначення відомостей в актових записах цивільного стану, після набрання ним законної сили є підставою для виправлення таких відомостей державним органом реєстрації актів цивільного стану, їх вилучення або анулювання відповідного актового запису.      Рішення суду, яким встановлено неправильність зазначення відомостей в актах цивільного стану, після набрання ним законної сили є підставою для виправлення таких відомостей державним органом реєстрації актів цивільного стану, їх вилучення або анулювання відповідного акту.  
1334. Глава 30 Встановлення фактів, що мають юридичне значення      Глава 6. Встановлення фактів, що мають юридичне значення  
1335. Стаття 265. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення      Стаття 260. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення  
1336. 1. Суд розглядає справи про встановлення факту:      1. Суд розглядає справи про встановлення факту:  
1337. 1) родинних відносин фізичних осіб;      1) родинних відносин фізичних осіб;  
1338. 2) перебування фізичної особи на утриманні;      2) перебування фізичної особи на утриманні;  
1339. 3) каліцтва у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;      3) каліцтва у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;  
1340. 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, народження і смерті;      4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, народження і смерті;  
1341. 5) перебування у фактичних шлюбних відносинах у встановлених законом випадках, якщо шлюб в органах реєстрації актів громадянського стану не може бути зареєстрований внаслідок смерті одного з подружжя;      5) перебування у фактичних шлюбних відносинах у встановлених законом випадках, якщо шлюб в органах реєстрації актів цивільного стану не може бути зареєстрований внаслідок смерті одного з подружжя;  
1342. 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;      6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;  
1343. 7) факту народження особи в певний час у разі неможливості державним органом реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт народження;      7) факту народження особи в певний час у разі неможливості державним органом реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт народження;  
1344. 8) факту смерті особи в певний час у разі неможливості державним органом реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті.      8) факту смерті особи в певний час у разі неможливості державним органом реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті.  
1345. 2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення.   -577- Беспалий Б.Я.
Стаття 265, частина 2. Слово "законодавство" замінити словом "закон".  
Враховано   2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.  
    -578- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 265 слова "законодавство не передбачає" замінити словами "законом не передбачено".  
Враховано    
1346. 3. Справи про встановлення факту належності особі квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, паспорта, а також свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.   -579- Васильєв Г.А.
У ч. З ст. 265 після слова "особі" додати слова "документа, що посвідчує громадянство", а слово "паспорта" вилучити.  
Відхилено   3. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.  
    -580- Оніщук М.В.
Частину 3 ст. 265 викласти в такій редакції: "3. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.  
Враховано    
1347. Стаття 266. Підсудність      Стаття 261. Підсудність  
1348. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядають суди за заявами фізичних осіб за місцем їх проживання.      Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядають суди за заявами фізичних осіб за місцем їх проживання.  
1349. Стаття 267. Зміст заяви      Стаття 262. Зміст заяви  
1350. 1. У заяві повинно бути зазначено:      1. У заяві повинно бути зазначено:  
1351. 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;      1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;  
1352. 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;      2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;  
1353. 3) докази, що підтверджують факт.      3) докази, що підтверджують факт.  
1354. 2. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.      2. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.  
1355. Стаття 268. Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення      Стаття 263. Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення  
1356. 1. У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.      1. У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.  
1357. 2. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в державних органах реєстрації актів цивільного стану або оформленню в нотаріальному порядку, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.      2. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в державних органах реєстрації актів цивільного стану або оформленню в нотаріальному порядку, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.  
1358. Глава 31 ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ НА ВТРАЧЕНІ ЦІННІ ПАПЕРИ НА ПРЕД'ЯВНИКА ТА ВЕКСЕЛІ   -581- Оніщук М.В.
Назву Глави 31 привести у відповідність з ч. 6 ст. 257, по тексту відповідно.  
Враховано   Глава 7. ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ НА ВТРАЧЕНІ ЦІННІ ПАПЕРИ НА ПРЕД'ЯВНИКА ТА ОРДЕРНІ ЦІННІ ПАПЕРИ  
1359. Стаття 269. Підсудність      Стаття 264. Підсудність  
1360. 1. Особа, яка втратила цінний папір на пред'явника або вексель може звернутися до суду з заявою про визнання їх недійсними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір або вексель.      1. Особа, яка втратила цінний папір на пред'явника або ордерний цінний папір може звернутися до суду з заявою про визнання їх недійсними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.  
1361. 2. Справу розглядає місцевий суд за місцезнаходженням емітента цінного паперу на пред'явника або за місцем платежу за векселем.      2. Справу розглядає місцевий суд за місцезнаходженням емітента цінного паперу на пред'явника або за місцем платежу за ордерним цінним папером  
1362. Стаття 270. Зміст заяви      Стаття 265. Зміст заяви  
1363. У заяві до суду про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або векселя недійсним та відновлення прав на них повинно бути зазначено:      У заяві до суду про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу недійсним та відновлення прав на них повинно бути зазначено:  
1364. 1) прізвище, ім'я та по батькові і місце проживання заявника, найменування та місце знаходження юридичної особи - заявника;      1) прізвище, ім'я та по батькові і місце проживання заявника, найменування та місце знаходження юридичної особи - заявника;  
1365. 2) обставини, за яких втрачено цінний папір на пред'явника або вексель;      2) обставини, за яких втрачено цінний папір на пред'явника або ордерний цінний папір;  
1366. 3) повну і точну назву емітенту втраченого цінного паперу на пред'явника і його характерні ознаки, а для векселя - вид векселя, номер вексельного бланку, суму векселя, дату і місце складання, строк та місце платежу за векселем, найменування векселедавця та інших, відомих заявнику, зобов'язаних за векселем осіб, а також першого векселедержателя.      3) повну і точну назву емітента втраченого цінного паперу на пред'явника і його характерні ознаки, а для ордерного цінного паперу - вид, номер бланку, суму ордерного цінного паперу, дату і місце складання, строк та місце платежу, найменування ордеродавця та інших, відомих заявнику, зобов'язаних за векселем осіб, а також першого векселедержателя.  
1367. Стаття 271. Ухвала суду до розгляду заяви по суті      Стаття 266. Ухвала суду до розгляду заяви по суті  
1368. Суд, одержавши заяву, своєю ухвалою постановляє:      1. Суд, одержавши заяву, своєю ухвалою постановляє:  
1369. 1) зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя до суду;      1) зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу до суду;  
1370. 2) заборонити здійснювати будь-які операції за втраченим цінним папером на пред'явника або за векселем.      2) заборонити здійснювати будь-які операції за втраченим цінним папером на пред'явника або за ордерним цінним папером.  
1371. Ухвала надсилається емітенту втраченого цінного паперу на пред'явника. У справі про визнання недійсним втраченого векселя та відновлення прав на нього ухвала суду надсилається негайно зобов'язаним за векселем особам, якщо їх адреси відомі суду, а також, якщо строк платежу за векселем не настав, на адресу всіх нотаріусів відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за векселем. Пред'явлення нотаріусу векселя для вчинення протесту, щодо якого постановлено ухвалу, якою заборонено будь-які операції за ним, нотаріус, зобов'язаний повідомити відповідний суд про пред'явлення такого векселя.      2. Ухвала надсилається емітенту втраченого цінного паперу на пред'явника. У справі про визнання недійсним втраченого ордерного цінного паперу та відновлення прав на нього ухвала суду надсилається негайно зобов'язаним за ордерним цінним папером особам, якщо їх адреси відомі суду, а також, якщо строк платежу за ордерним цінним папером не настав, на адресу всіх нотаріусів відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за ордерним цінним папером. Пред'явлення нотаріусу ордерний цінний папір для вчинення протесту, щодо якого постановлено ухвалу, якою заборонено будь-які операції за ним, нотаріус, зобов'язаний повідомити відповідний суд про пред'явлення такого ордерного цінного паперу .  
1372. З дати постановлення ухвали суду зупиняється перебіг всіх строків, щодо обігу втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя, передбачених законодавством про обіг векселів.      3. З дати постановлення ухвали суду зупиняється перебіг всіх строків, щодо обігу втраченого цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу, передбачених законодавством про обіг ордерних цінних паперів .  
1373. Стаття 272. Зміст публікації      Стаття 267. Зміст публікації  
1374. Публікація про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя, з приводу яких подано заяву до суду, повинна містити інформацію, передбачену пунктами 1 і 3 статті 270 цього Кодексу, а також пропозицію держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя повідомити суд в тримісячний строк про свої права на цінний папір або вексель.      1. Публікація про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу, з приводу яких подано заяву до суду, повинна містити інформацію, передбачену пунктами 1 і 3 статті 265 цього Кодексу, а також пропозицію держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу повідомити суд в тримісячний строк про свої права на цінний папір або ордерний цінний папір.  
1375. Публікація робиться за рахунок заявника у місцевій газеті за місцезнаходженням емітенту цінного паперу, або за місцем платежу за векселем, а також в одному з офіційних друкованих видань.      2. Публікація робиться за рахунок заявника у місцевій газеті за місцезнаходженням емітенту цінного паперу, або за місцем платежу ордерного цінного паперу, а також в одному з офіційних друкованих видань.  
1376. Стаття 273. Обов'язки держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя      Стаття 268. Обов'язки держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу  
1377. Держатель втраченого цінного папера на пред'явника або векселя повинен у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з цінним папером на пред'явника або векселем заяву про те, що він є його держателем.      Держатель втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу повинен у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з цінним папером на пред'явника або ордерним цінним папером заяву про те, що він є його держателем.  
1378. Стаття 274. Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера або векселя      Стаття 269. Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера або ордерного цінного паперу  
1379. Якщо держатель втраченого цінного папера на пред'явника або векселя подасть заяву до суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя недійсним та відновлення прав на нього без розгляду та встановлює строк для пред'явлення заявником позову в загальному порядку до держателя цього цінного паперу на пред'явника або векселя про їх витребування.      1. Якщо держатель втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу подасть заяву до суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу недійсним та відновлення прав на нього без розгляду та встановлює строк для пред'явлення заявником позову в загальному порядку до держателя цього цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу про їх витребування.  
1380. Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більшим двох місяців.      2. Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу не може бути більшим двох місяців.  
1381. Якщо заявник у встановлений судом строк не пред'явить позову до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя, суд постановляє ухвалу про зняття заборони здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред'явника або за векселем.      3. Якщо заявник у встановлений судом строк не пред'явить позову до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу, суд постановляє ухвалу про зняття заборони здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред'явника або за ордерним цінним папером .  
1382. Копія ухвали надсилається особам зазначеним у частині другій статті 271 цього Кодексу.      4. Копія ухвали надсилається особам, зазначеним у частині другій статті 266 цього Кодексу.  
1383. Стаття 275. Призначення справи до розгляду      Стаття 270. Призначення справи до розгляду  
1384. Якщо протягом тримісячного строку з дня публікації про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не надійде заяви, зазначеної в статті 273 цього Кодексу, суд призначає справу до розгляду.      1. Якщо протягом тримісячного строку з дня публікації про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу не надійде заяви, зазначеної в статті 268 цього Кодексу, суд призначає справу до розгляду.  
1385. Про день розгляду справи суд повідомляє заявника, емітента втраченого цінного паперу на пред'явника або зобов'язаних за векселем осіб.      2. Про день розгляду справи суд повідомляє заявника, емітента втраченого цінного паперу на пред'явника або зобов'язаних за ордерним цінним папером осіб.  
1386. Стаття 276. Вирішення справи      Стаття 271. Вирішення справи  
1387. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя недійсним або про відмову в задоволенні заявленої вимоги. Рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя недійсним є підставою для видачі заявникові цінного папера на пред'явника замість визнаного недійсним або проведення передбачених за ним операцій; для здійснення платежу за векселем або для видачі заявникові векселя замість визнаного недійсним та для відновлення зобов'язаними за векселем особами передаточних написів.      1. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу недійсним або про відмову в задоволенні заявленої вимоги. Рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу недійсним є підставою для видачі заявникові цінного папера на пред'явника замість визнаного недійсним або проведення передбачених за ним операцій; для здійснення платежу за ордерним цінним папером або для видачі заявникові ордерного цінного паперу замість визнаного недійсним та для відновлення зобов'язаними за ордерним цінним папером особами передаточних написів.  
1388. Рішення суду про визнання недійсним втраченого цінного папера на пред'явника або векселя публікується в порядку, передбаченому частиною другою статті 272 цього Кодексу.      2. Рішення суду про визнання недійсним втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу публікується в порядку, передбаченому частиною другою статті 267 цього Кодексу.  
1389. Стаття 277. Права держателя цінного папера на пред'явника або векселя щодо відшкодування збитків      Стаття 272. Права держателя цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу щодо відшкодування збитків  
1390. У разі ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні заявленої вимоги держатель цінного папера на пред'явника або векселя має право звернутися до суду із заявою про відшкодування за рахунок заявника збитків, заподіяних йому забороною здійснювати будь - які операції за цінним папером на пред'явника або за векселем.      1. У разі ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні заявленої вимоги держатель цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу має право звернутися до суду із заявою про відшкодування за рахунок заявника збитків, заподіяних йому забороною здійснювати будь - які операції за цінним папером на пред'явника або за ордерним цінним папером.  
1391. Держатель цінного папера на пред'явника або векселя, який не заявив вчасно з будь-яких причин про своє право на цінний папір на пред'явника або вексель, може пред'явити позов до особи, за якою визнано право на цінний папір на пред'явника або на вексель.      2. Держатель цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу, який не заявив вчасно з будь-яких причин про своє право на цінний папір на пред'явника або ордерний цінний папір, може пред'явити позов до особи, за якою визнано право на цінний папір на пред'явника або на ордерний цінний папір.  
1392. Глава 32 Оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні   -582- Соболєв С.В.
Главу 32 вилучити.  
Враховано    
1393. Стаття 278. Право на подання скарги, заяви       
1394. 1. Заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, робочого місця приватного нотаріуса, сільської, селищної, міської ради.       
1395. 2. Скарги на неправильне посвідчення заповітів і доручень або на відмову в їх посвідченні посадовими особами, зазначеними у статті 40 Закону України "Про нотаріат", подаються до суду за місцезнаходженням відповідно лікарні, іншого стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, санаторію, будинку для престарілих та інвалідів, експедиції, госпіталю, військово-лікувального закладу, військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, місця позбавлення волі.       
1396. 3. Скарги на неправильне посвідчення заповіту або на відмову в його посвідченні капітаном морського судна або судна внутрішнього плавання, що плаває під прапором України, подаються до суду за місцем порту приписки судна.       
1397. 4. Спір про право на підставі вчиненої нотаріальної дії розглядається судом у порядку позовного провадження.       
1398. Стаття 279. Строк на подання скарги, заяви       
1399. На подання скарги, заяви встановлюється десятиденний строк з дня, коли заявнику стало відомо про вчинення неправильної нотаріальної дії або відмови вчинити нотаріальну дію.       
1400. Стаття 280. Порядок розгляду скарги, заяви       
1401. Скарга, заява розглядається судом за участю заявника, нотаріуса або посадової особи, яка вчинила нотаріальні дії або відмовила у їх вчинені. Проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи.   -583- Васильєв Г.А.
Ст. 280 викласти в такій редакції: "1. Скарга, заява розглядається судом за участю заявника, нотаріуса або посадової особи, яка вчинила нотаріальні дії або відмовила у їх вчинені. 2. Неявка зазначених у частині першій цієї статті осіб не перешкоджає розгляду справи."  
Відхилено    
1402. Стаття 281. Рішення за скаргою, заявою       
1403. 1. У разі задоволення скарги, заяви суд ухвалює рішення про скасування вчиненої нотаріальної дії або зобов'язує нотаріуса чи посадову особу, яка вчиняє нотаріальні дії, вчинити відповідну нотаріальну дію.       
1404. 2. Копія рішення за скаргою, заявою надсилається нотаріусу чи посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії.       
1405. Глава 33 НАДАННЯ неповнолітньоМУ повнОЇ дієздатнОСТІ   -584- Оніщук М.В.
Главу 33 привести у відповідність до ч.2 ст. 244.  
Враховано   Глава 8. НАДАННЯ неповнолітнІЙ ОСОБІ повнОЇ ЦИВІЛЬНОЇ дієздатнОСТІ  
1406. Стаття 282. Підсудність      Стаття 273. Підсудність  
1407. 1. Неповнолітній, який досяг шістнадцятирічного віку, може звернутися до суду за місцем свого проживання із заявою про надання йому повної дієздатності у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.      1. Неповнолітня особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, може звернутися до суду за місцем свого проживання із заявою про надання їй повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.  
1408. 2. Заява про надання неповнолітньому повної дієздатності приймається судом за відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або у разі відмови органів опіки і піклування надати неповнолітньому повну дієздатність.   -585- Беспалий Б.Я.
Стаття 282, частина 2. Текст " (усиновлювачів" замінити текстом "усиновлювачів". Аналогічно у всьому тексті Кодексу.  
Відхилено   2. Заява про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності приймається судом за відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або у разі відмови органів опіки і піклування надати неповнолітній особі повну цивільну дієздатність.  
1409. Стаття 283. Зміст заяви      Стаття 274. Зміст заяви  
1410. У заяві про надання неповнолітньому повної дієздатності повинні бути викладені обставини, які стверджують здатність неповнолітнього за рівнем свого розвитку самостійно своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки, а також дані про те, що неповнолітній працює за трудовим договором або записан матір`ю чи батьком дитини.   -586- Васильєв Г.А.
У ст. 283 слово "стверджують" замінити словом "підтверджують", а слово "записан" замінити словами "є відповідно до запису актів цивільного стану".  
Враховано   У заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені обставини, які підтверджують здатність неповнолітнього за рівнем свого розвитку самостійно своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки, а також дані про те, що неповнолітній працює за трудовим договором або є відповідно до запису актів цивільного стану матір`ю чи батьком дитини.  
1411. Стаття 284. Розгляд справи      Стаття 275. Розгляд справи  
1412. Справи про надання неповнолітньому повної дієздатності суд розглядає за участю заявника, одного або обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а також представників органів опіки і піклування. Участь представників органів опіки і піклування у розгляді справи є обов'язковою.      Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності суд розглядає за участю заявника, одного або обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а також представників органів опіки і піклування. Участь представників органів опіки і піклування у розгляді справи є обов'язковою.  
1413. Стаття 285. Рішення суду      Стаття 276. Рішення суду  
1414. 1. Суд, розглянувши заяву про надання неповнолітньому повної дієздатності по суті, ухвалює рішення, яким задовольняє або відхиляє прохання заявника.      1. Суд, розглянувши заяву про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності по суті, ухвалює рішення, яким задовольняє або відхиляє прохання заявника.  
1415. 2. У разі задоволення заявленого прохання неповнолітньому, який досяг шістнадцятирічного віку, надається повна дієздатність з дня набрання рішенням суду законної сили.      2. У разі задоволення заявленого прохання неповнолітній особі, яка досягла шістнадцятирічного віку, надається повна цивільна дієздатність з дня набрання рішенням суду законної сили.  
1416. 3. Рішення суду про надання неповнолітньому повної дієздатності після набрання ним законної сили надсилається органові опіки і піклування.      3. Рішення суду про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності після набрання ним законної сили надсилається органові опіки і піклування.  
1417. Стаття 286. Скасування надання неповнолітньому повної дієздатності   -587- Васильєв Г.А.
У назві ст. 286 після слова "скасування" додати слова "рішення про".  
Відхилено   Стаття 277. Скасування надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності  
1418. 1. Заява про скасування надання неповнолітньому повної дієздатності подається батьками (усиновлювачами) або піклувальником, а також органом опіки і піклування до суду, який ухвалив рішення про надання неповнолітньому повної дієздатності, або за місцезнаходженням органу опіки і піклування, який ухвалив таке рішення.      1. Заява про скасування надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності подається батьками (усиновлювачами) або піклувальником, а також органом опіки і піклування до суду, який ухвалив рішення про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, або за місцезнаходженням органу опіки і піклування, який ухвалив таке рішення.  
1419. 2. За наявності підстав, які свідчать про нездатність неповнолітнього самостійно своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки, суд ухвалює рішення про скасування надання судом або органом опіки і піклування неповнолітньому повної дієздатності.      2. За наявності підстав, які свідчать про нездатність неповнолітньої особи самостійно своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки, суд ухвалює рішення про скасування надання судом або органом опіки і піклування неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.  
1420. Глава 34 Визнання майна безхазяйним      Глава 9. Визнання майна безхазяйним  
1421. Стаття 287. Підсудність      Стаття 278. Підсудність  
1422. 1. Заява про визнання рухомого майна безхазяйним у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка вступила у володіння цим майном.      1. Заява про визнання рухомого майна безхазяйним у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка вступила у володіння цим майном.  
1423. 2. Заява про визнання нерухомого майна безхазяйним у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцезнаходженням цього майна органом, уповноваженим управляти муніципальним майном.   -588- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 287 слова "муніципальним майном" замінити словами "майном, що перебуває в комунальній власності", а після слова "майном" додати слова "або прокурором".  
Враховано частково   2. Заява про визнання нерухомого майна безхазяйним у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцезнаходженням цього майна органом, уповноваженим управляти майном, що перебуває в комунальній власності.  
1424. Стаття 288. Зміст заяви      Стаття 279. Зміст заяви  
1425. 1. У заяві про визнання рухомого майна безхазяйним повинно бути зазначено, яке майно підлягає визнанню безхазяйним, описано його основні особливі ознаки, а також наведено докази, які свідчать про залишення майна власником без намірів зберігати право власності на нього, і докази, які свідчать про вступ заявника у володіння майном.      1. У заяві про визнання рухомого майна безхазяйним повинно бути зазначено, яке майно підлягає визнанню безхазяйним, описано його основні особливі ознаки, а також наведено докази, які свідчать про залишення майна власником без намірів зберігати право власності на нього, і докази, які свідчать про вступ заявника у володіння майном.  
1426. 2. У заяві органу, уповноваженого управляти муніципальним майном, про визнання нерухомого майна безхазяйним повинно бути зазначено, яке майно підлягає визнанню безхазяйним, ким і яким чином воно виявлене і поставлене на облік як безхазяйне, його основні особливі ознаки, а також наведено докази, які свідчать про залишення цього майна власником без намірів зберігати право власності на нього.   -589- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 288 слова "органу, уповноваженого управляти муніципальним майном" вилучити.  
Враховано   2. У заяві про визнання нерухомого майна безхазяйним повинно бути зазначено, яке майно підлягає визнанню безхазяйним, ким і яким чином воно виявлене і поставлене на облік як безхазяйне, його основні особливі ознаки, а також наведено докази, які свідчать про залишення цього майна власником без намірів зберігати право власності на нього.  
1427. Стаття 289. Відмова в прийнятті заяви      Стаття 280. Відмова в прийнятті заяви  
1428. Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання нерухомого майна безхазяйним, якщо орган, уповноважений управляти муніципальним майном, подасть заяву до закінчення одного року з дня прийняття його на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, в порядку, встановленому законодавством.   -590- Беспалий Б.Я.
Стаття 289. Слово "муніципальним" замінити словом "комунальним", а наприкінці слово "законодавством" замінити словом "законом".  
Враховано частково   Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання нерухомого майна безхазяйним, якщо орган, уповноважений управляти майном, що перебуває в комунальній власності подасть заяву до закінчення одного року з дня прийняття його на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, в порядку, встановленому законодавством.  
    -591- Васильєв Г.А.
У ст. 289 слова "муніципальним майном" замінити словами "майном, що перебуває в комунальній власності", а слово "законодавством" замінити словом "законом".  
Враховано частково    
1429. Стаття 290. Розгляд справи      Стаття 281. Розгляд справи  
1430. Справа про визнання майна безхазяйним розглядається судом з обов'язковою участю заявника і повідомленням усіх заінтересованих осіб.   -592- Васильєв Г.А.
Ст. 290 викласти в такій редакції: "Справа про визнання майна безхазяйним розглядається судом з обов'язковою участю заявника і прокурора та з повідомленням усіх заінтересованих осіб."  
Відхилено   Справа про визнання майна безхазяйним розглядається судом з обов'язковою участю заявника і повідомленням усіх заінтересованих осіб.  
1431. Стаття 291. Рішення суду      Стаття 282. Рішення суду  
1432. 1. Суд, визнавши, що рухоме майно не має власника або залишено ним без намірів зберігати право власності на нього, ухвалює рішення про визнання рухомого майна безхазяйним та про передачу його у власність особи, яка вступила у його володіння.      1. Суд, визнавши, що рухоме майно не має власника або залишено ним без намірів зберігати право власності на нього, ухвалює рішення про визнання рухомого майна безхазяйним та про передачу його у власність особи, яка вступила у його володіння.  
1433. 2. Суд, визнавши, що нерухоме майно не має власника або залишено ним без намірів зберігати право власності на нього і взято на облік в установленому порядку, ухвалює рішення про визнання нерухомого майна безхазяйним і таким, що перейшло в муніципальну власність органу місцевого самоврядування, на території якого воно знаходиться.   -593- Беспалий Б.Я.
Стаття 291, частина 2. Текст "муніципальну власність органу місцевого самоврядування, на території якого воно знаходиться" замінити текстом "комунальну власність відповідної територіальної громади".  
Враховано   2. Суд, визнавши, що нерухоме майно не має власника або залишено ним без намірів зберігати право власності на нього і взято на облік в установленому порядку, ухвалює рішення про визнання нерухомого майна безхазяйним і таким, що перейшло в комунальну власність відповідної територіальної громади.  
    -594- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 291 слово "муніципальну" замінити словом "комунальну".  
Враховано    
1434. Глава 35 Примусова госпіталізація фізичної особи до психіатричного ЗАКЛАДУ   -595- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Главу 35 викласти у наступній редакції: "Глава 35. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку" Стаття 292. Підсудність За умов, передбачених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про примусове проведення психіатричного огляду особи, надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження подається до місцевого суду за місцем проживання особи, а заява психіатричного закладу про примусову госпіталізацію особи - до психіатричного закладу, заява про продовження госпіталізації подається до місцевого суду за місцем знаходження зазначеного закладу. Заява особи, якій за рішенням суду примусово надається амбулаторна психіатрична допомога, або її законного представника про припинення цієї допомоги, подається до місцевого суду за місцем проживання особи, а про припинення примусової госпіталізації - до місцевого суду за місцем знаходження психіатричного закладу. Стаття 293 . Зміст заяви і строк подачі заяви У заяві про примусове проведення психіатричного огляду фізичної особи, надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження, госпіталізацію до психіатричного закладу, продовження госпіталізації повинні бути зазначені передбачені законом підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку. До заяви про примусовий психіатричний огляд або примусове надання амбулаторної психіатричної допомоги додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали. У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення примусової амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації мають бути наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги. У випадках, коли відповідно до закону примусова госпіталізація була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її примусову госпіталізацію протягом 24 годин. Заява фізичної особи або її законного представника про припинення примусового надання особі психіатричної допомоги може бути подана через 3 місяці з дня постановлення рішення суду про примусове надання амбулаторної психіатричної допомоги, або її продовження, примусової госпіталізації, її продовження. Стаття 294. Розгляд справи Заява про примусове надання психіатричної допомоги розглядається судом в такі строки з дня її надходження до суду: про госпіталізацію протягом 24 годин; про психіатричний огляд протягом 3 днів, про призначення амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження, продовження госпіталізації - протягом 10 днів. Справа за заявою про надання психіатричної допомоги примусово чи про припинення примусового надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізації розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги примусово з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги. Стаття 295. Рішення суду В залежності від встановлених обставин суд постановляє рішення про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Рішення про відмову у задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги".  
Враховано   Глава 10. НАДАННЯ ОСОБІ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ у ПРИМУСОВОму порядку  
1435. Стаття 292. Підсудність      Стаття 283. Підсудність  
1436. Заява про примусову госпіталізацію фізичної особи до психіатричного закладу подається до суду психіатричним закладом за його місцезнаходженням.      1. За умов, передбачених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи в примусому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку, подається до місцевого суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до місцевого суду за місцем знаходження зазначеного закладу. 2. Заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги, подається до місцевого суду за місцем проживання особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - до місцевого суду за місцем знаходження психіатричного закладу.  
1437. Стаття 293. Зміст і строк подання заяви      Стаття 284. Зміст заяви і строк подачі заяви  
1438. 1. У заяві про примусову госпіталізацію фізичної особи до психіатричного закладу повинно бути зазначено передбачені законом підстави для такої госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок комісії лікарів-психіатрів про необхідність госпіталізації фізичної особи до психіатричного закладу.      1. У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені передбачені законом підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку. 2. До заяви про примусовий психіатричний огляд або примусове надання амбулаторної психіатричної допомоги додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.  
1439. 2. Заява про примусову госпіталізацію фізичної особи до психіатричного закладу подається протягом двадцяти чотирьох годин з часу поміщення цієї особи до психіатричного закладу.      3. У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку мають бути наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги. 4. У випадках, коли відповідно до закону примусова госпіталізація була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її примусову госпіталізацію протягом 24 годин. 5. Заява фізичної особи або її законного представника про припинення примусового надання особі психіатричної допомоги може бути подана через 3 місяці з дня ухвалення рішення суду про примусове надання амбулаторної психіатричної допомоги, або її продовження, примусової госпіталізації, її продовження.  
1440. Стаття 294. Підготовка та розгляд справи      Стаття 285. Розгляд справи  
1441. 1. Порушуючи справу, суд одночасно продовжує перебування фізичної особи у психіатричному закладі на строк, необхідний для розгляду справи в суді.      1. Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, розглядається судом в такі строки з дня її надходження до суду: про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протягом 24 годин; про психіатричний огляд - протягом 3 днів; про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом 10 днів.  
1442. 2. Справи про примусову госпіталізацію фізичної особи до психіатричного закладу суд розглядає не пізніше трьох днів з дня порушення справи. Особі повинно бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними психіатричного закладу психічний стан цієї особи не дозволяє їй брати у ньому особисту участь.      2. Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізації у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги. Стаття 286. Рішення суду 1. У залежності від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні. 2. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку. 3. Рішення про відмову у задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.  
1443. 3. Участь у розгляді справи представника психіатричного закладу, за ініціативою якого порушено справу, представника особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію, представника органу опіки і піклування, прокурора є обов'язковою.   -596- Беспалий Б.Я.
Стаття 294, частина 3. Текст ", прокурора" вилучити.  
Враховано    
1444. Стаття 295. Рішення суду       
1445. 1. Розглянувши заяву про примусову госпіталізацію фізичної особи до психіатричного закладу по суті, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.   -597- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 295 слова "на встановлений у законі строк" замінити словами "протягом встановленого законом строку".  
Враховано редакційно    
1446. 2. Рішення про задоволення заяви про примусову госпіталізацію фізичної особи до психіатричного закладу є підставою для примусової госпіталізації і подальшого тримання фізичної особи в психіатричному закладі на встановлений у законі строк.       
1447. Глава 36 Обов'язкова госпіталізація до протитУберкульозного закладу      Глава 11. Обов'язкова госпіталізація до протитУберкульозного закладу  
1448. Стаття 296. Підсудність      Стаття 287. Підсудність  
1449. Заява про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу, який ухиляється від лікування, подається до суду за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим.   -598- Беспалий Б.Я.
Стаття 296. Розкрити дужки.  
Відхилено   Заява про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу, який ухиляється від лікування, подається до суду за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або до суду за місцем виявлення такого хворого.  
    -599- Васильєв Г.А.
У ст. 296 після слів "до суду" додати слова "представником протитуберкульозного закладу, членом сім'ї особи, щодо госпіталізації якої порушено справу, прокурором".  
Немає висновку    
    -600- Пеклушенко О.М.
У статті 296 після слів „ухиляється від лікування" доповнити словами „або про продовження лікування".  
Відхилено    
1450. Стаття 297. Зміст і строк подання заяви      Стаття 288. Зміст і строк подання заяви  
1451. У заяві про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу повинно бути зазначено передбачені законом підстави для такої госпіталізації. До заяви додається заключення лікувально -контрольної комісії.   -601- Васильєв Г.А.
У ст. 297 слово "заключення" замінити словом "висновок".  
Враховано   1. У заяві про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування повинно бути зазначено передбачені законом підстави для такої госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок лікарської комісії про необхідність обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування. 2. Заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення у особи загрозливої форми туберкульозу.  
    -602- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 297 викласти в такій редакції: „1. У заяві про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування повинно бути зазначено передбачені законом підстави для такої госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок лікарської комісії про необхідність обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування. 2. Заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення у особи загрозливої форми туберкульозу".  
Враховано    
1452. Стаття 298. Розгляд справи      Стаття 289. Розгляд справи  
1453. 1. Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу суд розглядає не пізніше трьох днів з дня порушення справи. Особі повинно бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби.   -603- Пеклушенко О.М.
У частині першій статті 298 після слів "протитуберкульозного закладу" доповнити словами "або про продовження лікування".  
Враховано   1. Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше трьох днів з дня порушення справи. Особі повинно бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби.  
1454. 3. Участь у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, з ініціативи якого порушено справу, представника особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію, прокурора є обов'язковою.   -604- Беспалий Б.Я.
Стаття 298, частина, 3. Вилучити текст ", прокурора".  
Враховано   3. Участь у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, з ініціативи якого порушено справу, представника особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію, є обов'язковою.  
1455. Стаття 299. Рішення суду      Стаття 290. Рішення суду  
1456. 1. Розглянувши заяву про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.   -605- Пеклушенко О.М.
У частині першій ст.299 після слів "протитуберкульозного закладу" доповнити словами "або про продовження лікування".  
Враховано   1. Розглянувши заяву про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.  
1457. 2. Рішення про задоволення заяви про примусову госпіталізацію фізичної особи до протитуберкульозного закладу є підставою для примусової госпіталізації і подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на встановлений у законі строк.   -606- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 299 слова "на встановлений у законі строк" замінити словами "протягом встановленого законом строку".  
Враховано   2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій цієї статті, є підставою для примусової госпіталізації або подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк. Глава 12. Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб Стаття 291. Підсудність 1. Справу про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи може бути порушено за заявою особи, яка виконує свої повноваження та/або захищає порушені права та інтереси, визначені законом. 2. Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. Стаття 292. Зміст та форма заяви 1. У заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або знаходження, а також повне ім'я представника заявника, коли заява подається представником; 3) повне найменування та місцезнаходження банку або його філії, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; 4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; 5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання; 6) підпис заявника або уповноваженої ним особи і дата подання заяви. 2. Заява подається до суду в письмовій формі. Заява юридичної особи має містити підпис керівника (його заступника), засвідчений відбитком печатки юридичної особи, а заяви органів державної влади та місцевого самоврядування мають також бути викладені на бланках встановленої форми. 3. Суд відмовляє в прийнятті заяви, якщо вона не відповідає вимогам закону або ґрунтується на спорі, що розглядається в порядку позовного провадження. Стаття 293. Розгляд справи 1. Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається в триденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні за участю заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку чи їх представників, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - за участю заявника. 2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та/або особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, або банку чи їх представників не перешкоджає розгляду заяви, проте суд може визнати їх явку обов'язковою. 3. Суд повинен дослідити матеріали, які обґрунтовують необхідність, та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи, інші документи та докази, необхідні для визначення мети використання та обсягів розкриття банківської таємниці. Стаття 294. Рішення суду 1. У разі задоволення заяви суд ухвалює рішення про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи. У рішенні суд має зазначити: 1) повне ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або знаходження, а також повне ім'я представника одержувача, коли інформація надається представнику; 2) повне ім'я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або знаходження цієї особи; 3) повне найменування та місцезнаходження банку або його філії, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; 4) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мету її використання. 2. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заінтересована сторона, яка подала заяву, вимагає розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без повноважень, визначених законом, або не з метою захисту порушених прав та інтересів, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви. 3. Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку або його філії, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право в п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.  
    -607- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Частину другу ст.299 викласти в такій редакції: „2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій цієї статті є підставою для примусової госпіталізації або подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк".  
Враховано    
    -608- Національний банк України
Доповнити Проект главою 37 такого змісту: "Глава 37 Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб Стаття 300. Підсудність 1. Справу про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи може бути порушено за заявою особи, яка виконує свої повноваження та/або захищає порушені права та інтереси, визначені законом. 2. Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи подається до суду за місцем знаходження банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. Стаття 301. Зміст та форма заяви 1. У заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено: назву суду, до якого подається заява; точні назви заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника заявника, коли заява подається представником; точну назву та місцезнаходження банку або його філії, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; обгрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням норм законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання; підпис заявника або уповноваженої ним особи та час подання заяви. 2. Заява подається до суду в письмовій формі. Заява юридичної особи має містити підпис керівника (його заступника), засвідчений відбитком печатки юридичної особи, а заяви органів державної влади та місцевого самоврядування мають також бути викладені на бланках встановленої форми. 3. Суддя відмовляє в прийнятті заяви, якщо вона не відповідає вимогам законодавства або грунтується на спорі, що розглядається в порядку позовного провадження. Стаття 302. Розгляд справ 1. Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається суддею одноособово в триденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні за участю заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку чи їх представників, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - за участю заявника. 2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та/або особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, або банку чи їх представників не перешкоджає розгляду заяви, проте суддя може визнати їх явку обов'язковою. 3. Суддею повинні бути досліджені матеріали, які обгрунтовують необхідність та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи, інші документи та докази, необхідні для визначення мети використання та обсягів розкриття банківської таємниці. Стаття 303. Рішення суду 1. У разі задоволення заяви суд постановляє рішення про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи. В рішенні суд має зазначити: точну назву одержувача інформації, його місце проживання або знаходження, а також назву представника одержувача, коли інформація надається представнику; точну назву особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або знаходження цієї особи; точну назву та місцезнаходження банку або його філії, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мету її використання. 2. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заінтересована сторона, яка подала заяву, вимагає розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без повноважень, визначених законом, або не з метою захисту порушених прав та інтересів, то суддя постановляє рішення про відмову в задоволенні заяви. 3. Прийняте судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку або його філії, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право в п`ятиденний термін оскаржити прийняте судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не припиняє його виконання".  
Враховано    
1458. Розділ ІІІ ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ      Розділ V. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ  
1459. Глава 37 Апеляційне провадження      Глава 1. Апеляційне провадження  
1460. Стаття 300. Суди апеляційної інстанції      Стаття 295. Суди апеляційної інстанції  
1461. 1. Апеляційною інстанцією є судові колегії для розгляду справ в апеляційному порядку, утворені у складі судових палат у цивільних справах апеляційних судів областей, апеляційних судів міст Києва та Севастополя, апеляційного суду Автономної Республіки Крим, військових апеляційних судів регіонів, апеляційного суду Військово-Морських сил України та Апеляційного суду України.   -609- Соболєв С.В.
Статтю 300 викласти у такій редакції: "Стаття 300. Суди апеляційної інстанції Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, юрисдикція яких поширюється на територію місцевого суду, який ухвалив оскаржуване рішення."  
Враховано   Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, юрисдикція яких поширюється на територію місцевого суду, який ухвалив оскаржуване рішення.  
    -610- Оніщук М.В.
У статті 300 Проекту виключити слова "та Апеляційного суду України".  
Враховано    
1462. Стаття 301. Право апеляційного оскарження      Стаття 296. Право апеляційного оскарження  
1463. 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не були притягнуті до участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.   -611- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 301 додати друге речення такого змісту: "Це право також належить прокурору, який не брав участі у розгляді справи".  
Відхилено   1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.  
    -612- Оніщук М.В.
Після слова "обов'язки" доповнити словом "прокурор".  
Відхилено    
1464. 2. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом.      2. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом.  
1465. 3. Скарги на ухвали суду першої інстанції подаються і розглядаються в тому ж порядку, що і апеляційні скарги на рішення.   -613- Тимошенко Ю.В.
В частині третій статті 301 після слів "суду першої інстанції" добавити слова "та судові накази", далі за текстом. В статтю 301 добавити частину четверту такого змісту: "Боржник та стягувач має право оскаржити в апеляційному порядку судовий наказ."  
Відхилено   3. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції подаються і розглядаються в тому ж порядку, що й апеляційні скарги на рішення.  
    -614- Соболєв С.В.
Статтю 301 викласти у такій редакції: Стаття 301. Право апеляційного оскарження 1. Право подати апеляційну скаргу мають особи, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана також іншою особою, якщо судове рішення або бездіяльність суду першої інстанції, на її думку, порушує її права, свободи та законні інтереси. 2. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені повністю або частково постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили. 3. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені повністю або частково ухвали суду першої інстанції, які оформлені у вигляді окремого документа у випадках, передбачених цим Кодексом. 4. В апеляційному порядку може бути оскаржена також бездіяльність суду першої інстанції у випадках, коли він згідно з законом зобов'язаний вчинити певні дії. 5. Не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову суду загальної юрисдикції у розгляді звернення (позову, заяви) особи на підставі непідсудності справи судам загальної юрисдикції взагалі або загальним судам. Такі ухвали оскаржуються в порядку повторної касації".  
Відхилено    
1466. Стаття 302. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду   -615- Кармазін Ю.А.
Статтю 302 виключити.  
Відхилено   Стаття 297. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду  
1467. 1.Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:   -616- Олексіюк С.С.
Ч.1 ст.302 доповнити текстом такого змісту: "Сторони, інші особи та прокурор., які брали участь у справі, коли суд вирішив питання щодо їх прав та обов"язків, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду протягом 10 днів після її оголошення."  
Враховано в ст.301-303  1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:  
1468. 1) забезпечення доказів або позову, скасування заходів забезпечення позову ;   -617- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
У пункті 1 частини першої ст.302 після слів "заходів забезпечення" додати слова "доказів або".  
Враховано   1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу;  
1469. 2) відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;   -618- Васильєв Г.А.
У п. 2 ч. 1 ст. 302 після слова "пропущений" додати слова "з поважних причин".  
Відхилено   2) забезпечення доказів або позову, скасування заходів забезпечення доказів або позову;  
1470. 3) визначення розміру судових витрат та ціни позову;   -619- Оніщук М.В.
у п. 3 ч. 1 ст. 302 слова "ціни позову" вилучити.  
Враховано    
1471. 4) відмову звільнити від застосування заходу процесуальної відповідальності або пом'якшити його;       
1472. 5) повернення заяви з мотивів непідсудності;   -620- Оніщук М.В.
П. 5 і 7 викласти одним пунктом у такій редакції: "5) повернення заяви позивачеві (заявнику);"  
Немає висновку   3) повернення заяви позивачеві (заявнику);  
1473. 6) передачу справи на розгляд іншого суду;      4) відмови в порушенні справи;  
1474. 7) визнання заяви неподаною і повернення її позивачеві;      5) передачі справи на розгляд іншого суду;  
1475. 8) відмову в порушенні справи;   -621- Тимошенко Ю.В.
Пункт восьмий частини першої статті 302 виключити.  
Відхилено    
1476. 9) відмову чи задоволення забезпечення позову або скасування заходів забезпечення;   -622- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
П. 9 ч. 1 ст.302 викласти в такій редакції: "9) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу;"  
Враховано   6) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 7) відмови звільнити від застосування заходу процесуальної відповідальності або пом'якшити його;  
1477. 10) прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди ;   -623- Оніщук М.В.
Пункт 10 частини другої статті 302 викласти у такій редакції: "10) визнання мирової угоди за клопотанням сторін"  
Враховано   8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;  
1478. 11) індексацію присудженої грошової суми;   -624- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
П.11 ч.1 ст.302 виключити.  
Враховано   9) визначення розміру судових витрат;  
1479. 12) внесення виправлень у рішення;      10) внесення виправлень у рішення;  
1480. 13) відмову ухвалити додаткове рішення;      11) відмови ухвалити додаткове рішення;  
1481. 14) роз'яснення рішення;      12) роз'яснення рішення;  
1482. 15) зупинення провадження у справі;      13) зупинення провадження у справі;  
1483. 16) відновлення провадження у справі;   -625- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Пункт 16 частини першої ст.302 виключити. Вважати пп. 12, 13, 14, 15 відповідно пп. 11, 12. 13, 14.  
Враховано    
1484. 17) закриття провадження у справі;      14) закриття провадження у справі;  
1485. 18) залишення заяви без розгляду;      15) залишення заяви без розгляду;  
1486. 19) залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;      16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;  
1487. 20) відхилення заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами;      17) відхилення заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами;  
1488. 21) видачу дубліката виконавчого листа;      18) видачі дубліката виконавчого листа;  
1489. 22) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання;      19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання;  
1490. 23) відстрочку і розстрочку, зміну способу і порядку виконання рішення;      20) відстрочки і розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення;  
1491. 24) тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;      21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;  
1492. 25) оголошення розшуку боржника або дитини;      22) оголошення розшуку боржника або дитини;  
1493. 26) поворот виконання рішення;      23) повороту виконання рішення;  
1494. 27) відмову в поновленні втраченого судового провадження.      24) відмови в поновленні втраченого судового провадження.  
1495. 2. Заперечення проти ухвал, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.      2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.  
1496. Стаття 303. Строки апеляційного оскарження      Стаття 298. Строки апеляційного оскарження  
1497. 1. Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом одного місяця з наступного дня після проголошення рішення.   -626- Васильєв Г.А.
Ч.1 ст. 303 викласти у такій редакції: "Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом одного місяця з наступного дня після проголошення рішення, а у разі відкладання його складання відповідно до статті 211 цього Кодексу, - з дня його складання у повному вигляді."  
Враховано редакційно   1. Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом одного місяця з дня проголошення рішення, а у разі відкладення його складання відповідно до статті 209 цього Кодексу, - з дня складання мотивованого рішення.  
    -627- Олексіюк С.С.
В ч.1 ст.303 слова "одного місяця" замінити словами "десяти днів".  
Відхилено    
1498. 2. Скарги на ухвали суду першої інстанції подаються протягом п'ятнадцяти днів з наступного дня після їх прийняття.   -628- Олексіюк С.С.
Ч.2 ст.303 виключити.  
Відхилено   2. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції подаються протягом п'ятнадцяти днів з дня їх постановлення.  
    -629- Тимошенко Ю.В.
В частині другій статті 303 після слів "скарги на" добавити слова "судові накази та" далі за текстом.  
Відхилено    
1499. 3. Скарги, подані після закінчення строків, установлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що приймається ухвала.   -630- Васильєв Г.А.
У ч. З ст. 303 після слів "не знайде" додати слово "достатніх".  
Відхилено   3. Апеляційні скарги, подані після закінчення строків, установлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  
    -631- Соболєв С.В.
Статтю 303 викласти у такій редакції: "Стаття 303. Строки апеляційного оскарження 1. Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів після проголошення постанови. Обґрунтування апеляційної скарги подається протягом двадцяти днів після подання апеляційної скарги. 2. Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів після проголошення ухвали або доведення судом її іншим чином до відома осіб, які мають право на апеляційне оскарження. Обґрунтування апеляційної скарги подається протягом десяти днів після подання апеляційної скарги. 3. Апеляційну скаргу на бездіяльність суду першої інстанції може бути подано у будь-який час після закінчення строку, протягом якого суд зобов'язаний був вчинити певну дію, але до закінчення провадження у справі у цьому суді. 4. Скарги, подані після закінчення строків, установлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що приймається ухвала.  
Відхилено    
    -632- Олексіюк С.С.
В ч.3 ст.303 після слова "якщо" доповнити словом "апеляційний".  
Враховано    
    -633- Слабенко С.І.
Часстину З ст. 303 викласти у такій редакції: "Скарги, подані після закінчення строків, установлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, що їх подала, не знайде достатніх підстав для поновлення строку, про що приймається ухвала. Питання про поновлення строку вирішується судом апеляційної інстанції.  
Враховано редакційно    
1500. Стаття 304. Форма і зміст апеляційної скарги   -634- Круць М.Ф.
Мойсик В.Р.
Ст..304 викласти в такій редакції: "Стаття 304. Порядок подачі апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора, їх форма і зміст." Апеляційна скарга, апеляційне подання прокурора подаються в апеляційний суд в письмовій формі. Апеляційна скарга. апеляційне подання прокурора в день надходження реєструється в канцелярії суду і в той же день передається голові суду. Голова суду не пізніше двох днів з часу надходження апеляційної скарги. апеляційного подання прокурора передає їх в порядку черговості судді-доповідачу. Судді-доповідач протягом двох днів від часу отримання апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора направляє письмовий запит про витребування справи із суду, який її розглядав. Суд першої інстанції не пізніше двох днів від часу надходження цього запиту повинен направити справу в апеляційний суд. В апеляційнй скарзі. апеляційному поданні прокурора зазначається: 1) назва апеляційного суду. до якого подається скарга. апеляційне подання прокурора; 2) особа, яка подає скаргу. подання, поштовий індекс і адреса її місця проживання або знаходження. номер засобів зв"язку; 3) повна і точна назва осіб. які беруть участь у справі, поштовий індекс і адреса їх місця проживання або знаходження; 4) посилання на рішення, ухвалу. що оскаржується та межі оскарження; 5) обгрунтування апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора: у чому полягає неправильність рішення (ухвали) суду, обставини справи та закон. якими спростовуються рішення; нові факти чи засоби доказування. які мають значення для справи і заперечення проти доказів. коли суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у їх прийнятті або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами; 6) прохання особи, яка подає скаргу. чи клопотання прокурора; 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, апеляційного подання прокурора; Апеляційна скарга підписується особою. яка її подає, або її представником, апеляційне подання прокурора - прокурором, що його подав. До апеляційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого документа. До апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора додаються їх копії з додатковими матеріалами у кількості примірників відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі."  
Відхилено   Стаття 299. Форма і зміст апеляційної скарги  
1501. 1. За формою апеляційна скарга повинна відповідати вимогам частини першої статті 138 цього Кодексу.      1. За формою апеляційна скарга повинна відповідати вимогам частини першої статті 138 цього Кодексу.  
1502. 2. В апеляційній скарзі повинно бути зазначено:      2. В апеляційній скарзі повинно бути зазначено:  
1503. 1) найменування суду, до якого подається скарга;      1) найменування суду, до якого подається скарга;  
1504. 2) повну і точну назву особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження, номер засобів зв'язку;   -635- Онопенко В.В.
Пункти 2 частини другої статті 304 викласти в такій редакції: "повне ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження".  
Враховано   2) повне ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;  
    -636- Олексіюк С.С.
Слабенко С.І.
В пп. 2, 3, ч.2 ст.304 слова "номер засобів зв"язку" виключити.  
Враховано    
1505. 3) повну і точну назву інших осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження, номер засобів зв'язку;   -637- Онопенко В.В.
П.3 ч.2 ст.304 викласти в такій редакції: "повне ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;"  
Враховано   3) повне ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;  
    -638- Олексіюк С.С.
П.3 ч.2 ст.304 викласти в новій редакціїї: "назву сторін, їх місце проживання або знаходження".  
Враховано частково    
1506. 4) рішення, ухвала, що оскаржуються, та межі оскарження;   -639- Олексіюк С.С.
В п.4 ч.1 ст.304 слова "та межі оскарження" виключити.  
Відхилено   4) рішення (ухвала) що оскаржуються, та межі оскарження;  
1507. 5) обґрунтування апеляційної скарги: в чому полягає неправильність рішення (ухвали), обставини справи, якими спростовується рішення; нові факти чи засоби доказування, які мають значення для справи, коли суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у їх прийнятті, або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами; заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; які з використаних судом першої інстанції доказів підлягають дослідженню в суді апеляційної інстанції;   -640- Беспалий Б.Я.
Стаття 304, частина 2, пункт 5). Текст " (ухвали)" замінити текстом ", ухвали". Аналогічно стаття 314, частина 2.  
Відхилено   5) обґрунтування апеляційної скарги: в чому полягає неправильність рішення (ухвали), обставини справи чи закон, якими спростовується рішення; нові факти, докази, заперечення проти доказів, які мають значення для справи, коли суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у їх прийнятті, або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами; перелік використаних судом першої інстанції доказів, які підлягають дослідженню в апеляційному суді;  
    -641- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Пункт 5 ч.2 ст.304 викласти в такій редакції: „5) обґрунтування апеляційної скарги: в чому полягає неправильність рішення (ухвали), обставини справи чи закон, якими спростовується рішення; нові факти, докази, заперечення проти доказів, які мають значення для справи, коли суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у їх прийнятті, або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами; перелік використаних судом першої інстанції доказів, які підлягають дослідженню в суді апеляційної інстанції"  
Враховано    
    -642- Соболєв С.В.
Статтю 304 викласти у такій редакції: "Стаття 304. Форма і зміст апеляційної скарги та її обґрунтування 1. Апеляційна скарга і її обґрунтування подаються у зрозумілій письмовій формі. 2. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повна і точна назва особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місце знаходження, номер засобів зв'язку; 3) постанова, ухвала, що оскаржуються, та межі оскарження. 3. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначається: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повна і точна назва особи, яка подала скаргу, її місце проживання або місце знаходження; 3) повна і точна назва інших осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) дата подання апеляційної скарги; 5) в чому полягає неправильність постанови (ухвали), обставини чи закон, якими вона спростовується; 6) нові факти чи засоби доказування, які мають значення для справи, коли суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у їх прийнятті, або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами; заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) які з використаних судом першої інстанції доказів підлягають новому дослідженню в суді апеляційної інстанції; 6) прохання особи, яка подала скаргу; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 4. Апеляційна скарга і обґрунтування підписуються особою, яка подає скаргу, або її представником. 5. Апеляційна скарга і обґрунтування можуть бути подані одночасно і викладені одним документом. 6. До апеляційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого документа. 7. До апеляційної скарги та обґрунтування додаються копії скарги, обґрунтування та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі."  
Відхилено    
1508. 6) прохання особи, яка подає скаргу;      6) прохання особи, яка подає скаргу;  
1509. 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.      7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.  
1510. 3. Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.      3. Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.  
1511. 4. До апеляційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого документа.      4. До апеляційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого документа.  
1512. 5. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.   -643- Олексіюк С.С.
У п.5 ч.3 ст.304 слова "осіб, які беруть участь у справі" замінити словом "сторін".  
Відхилено   5. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.  
1513. Стаття 305. Порядок подання апеляційної скарги      Стаття 300. Порядок подання апеляційної скарги  
1514. 1. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду не інакше як через канцелярію суду, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу.   -644- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 305 слова "не інакше як" вилучити.  
Враховано   1. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. 2. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на апеляційне оскарження надсилає апеляційну скаргу разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.  
    -645- Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
У частині першій статті 305 виключити слова "безпосередньо", ""не інакше, як через канцелярію суду, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу".  
Враховано частково    
    -646- Онопенко В.В.
Частину 1 ст. 305 викласти трьома частинами: "1. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. 2. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на апеляційне оскарження надсилає апеляційну скаргу разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду. 3. Апеляційна скарга реєструється в апеляційному суді і передається в порядку черговості судді-доповідачу".  
Враховано    
1515. 2. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, передбачених статтею 304 цього Кодексу, або не оплаченої державним митом, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала.   -647- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 305 слова "не оплаченої державним митом" замінити словами "за яку не сплачене державне мито".  
Враховано   3. Апеляційна скарга реєструється в апеляційному суді і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом триденного строку з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. 4. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, передбачених статтею 299 цього Кодексу, а також у разі несплати державного мита чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу. 5. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги без розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвала судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.  
    -648- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.2 ст.305 викласти в такій редакції: "2. Протягом триденного строку з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. 3. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, передбачених статтею 304 цього Кодексу, а також у разі несплати державного мита чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу. 4. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги без розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвала судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку".  
Враховано    
    -649- Кармазін Ю.А.
Частину 2 статті 305 виключити.  
Відхилено    
    -650- Соболєв С.В.
Статтю 305 викласти у такій редакції: Стаття 305. Порядок подання апеляційної скарги та її обґрунтування 1. Апеляційна скарга і обґрунтування подається до суду апеляційної інстанції через канцелярію суду першої інстанції, який ухвалив рішення, де вона реєструється і після одержання обґрунтування усіх поданих апеляційних скарг разом зі справою передається до суду апеляційної інстанції. 2. У разі неподання своєчасно обґрунтування апеляційної скарги апеляційна скарга вважається неподаною, якщо суд апеляційної інстанції не знайде підстав для поновлення строку для подання обґрунтування. 3. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, передбачених статтею 304 цього Кодексу, або не оплаченої державним митом, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем суду апеляційної інстанції постановляється відповідна ухвала.  
Враховано частково    
    -651- Олексіюк С.С.
Ч.2 ст.305 викласти в такій редакції:" Протягом трьохденного строку суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги (апеляційного подання) до розгляду апеляційним судом, про що виноситься ухвала. Суддя, встановивши, що апеляційна скарга. апеляційне подання прокурора оформлені з порушенням вимог, встановлених ст.304 цього Кодексу, не оплачена державним митом., подана з пропуском строку апеляційного оскарження без клопотання про відновлення цього строку, постановлює ухвалу про залишення скарги (подання) без руху, про що повідомляє скаржника (прокурора) і надає їм строк для виправлення недоліків. Коли скаржник (прокурор) виконає всі вимоги ухвали судді у встановлений строк - апеляційна скарга (подання) вважаються поданими в день її первісного подання до суду першої інстанції, виноситься ухвала про прийняття апеляційної скарги до розгляду. Інакше скарга (подання) вважаються неподаними і повертаються скаржнику (прокурору).Ухвала судді про повернення апеляційної скарги (подання) може бути оскаржена в касаційному порядку".  
Враховано частково    
    -652- Задорожній О.В.
Катеринчук М.Д.
Клюєв А.П.
Мусіяка В.Л.
Мойсик В.Р.
Стретович В.М.
Толстоухов А.В.
Філенко В.П.
У ч.2 ст.305 слова "не сплаченої державним митом " замінити словами "у разі несплати державного мита чи несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".  
Враховано    
    -653- Круць М.Ф.
Мойсик В.Р.
Ст. 305 виключити.  
Відхилено    
1516. Стаття 306. Надіслання копій апеляційної скарги особам, які беруть участь у справі, та передача справи до суду апеляційної інстанції   -654- Оніщук М.В.
У ст.306 змінити назву статті: "Стаття 306. Надіслання копій апеляційної скарги особам, які беруть участь у справі та витребовування справи."  
Враховано частково   Стаття 301. Надіслання копій апеляційної скарги особам, які беруть участь у справі  
    -655- Онопенко В.В.
У назві ст. 306 слова "та передача справи до суду апеляційної інстанції" і ч. 2 ст. 306 вилучити.  
Враховано редакційно    
1517. 1. Одержавши апеляційну скаргу, суд не пізніше наступного дня надсилає копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані пояснення на апеляційну скаргу.   -656- Оніщук М.В.
В ч.1 ст.306 після слів "наступного дня" доповнити словами "від дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду"  
Враховано   Суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу.  
    -657- Слабенко С.І.
Частину 1 ст. 306 викласти у такій редакції: "Одержавши апеляційну скаргу, суд не пізніше наступного дня надсилає копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані пояснення на апеляційну скаргу, який не може перевищувати 15 днів".  
Відхилено    
1518. 2. Одночасно з надісланням копій апеляційної скарги суд витребовує справу із суду першої інстанції.   -658- Соболєв С.В.
Статтю 306 викласти у такій редакції: "Стаття 306. Надіслання копій апеляційної скарги і обґрунтування особам, які беруть участь у справі Одержавши справу, суд апеляційної інстанції не пізніше наступного дня після прийняття апеляційної скарги надсилає копії апеляційної скарги, її обґрунтування та додані до нього матеріали особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані пояснення на апеляційну скаргу".  
Враховано частково    
    -659- Олексіюк С.С.
Ст.306 викласти в такій редакції: "Суд, не пізніше наступного дня після отримання апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора надсилає їх копії та додані матеріали сторонам, а інших осіб, які беруть участь у справі - повідомляє про подання скарги (подання). По закінченні строку на апеляційне оскарження, а у випадку подачі апеляційної скарги (подання), після закінчення строку апеляційного оскарження - протягом трьох днів з дня її отримання, суд надсилає апеляційну скаргу чи апеляційне подання прокурора разом зі справою до апеляційного суду."  
Відхилено    
    -660- Круць М.Ф.
Мойсик В.Р.
Ст.306 викласти в такій редакції: "Стаття 306. Направлення копії апеляційної скарги, подання прокурора особам. які беруть участь у справі, пояснення на апеляційну скаргу, подання та порядок усунення виявлених недоліків апеляційної скарги та подання. Апеляційний суд не пізніше двох днів після отримання належної оформленої апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора надсилає їх копії та додані матеріали особам, які беруть участь у справі та встановлює строк. протягом якого вони можуть надати пояснення на апеляційну скаргу чи апеляційне подання прокурора. Цей строк не повинен перевищувати 15 днів. Особи, які беруть участь у справі, мають право у встановлений судом строк подати пояснення або заперечення на апеляційну скаргу, подання. До апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора, оформлених з порушенням вимог, встановлених ст.304 цього Кодексу, а також апеляційної скарги, не оплаченої державним митом, коли сплата такого мита є обов"язковою, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу."  
Враховано частково    
1519. Стаття 307. Пояснення на апеляційну скаргу   -661- Онопенко В.В.
У главі 37 слова "суд апеляційної інстанції" замнити словами "апеляційний суд" у відповідних відмінках (крім ст. 300).  
Враховано    
1520. 1. Особи, які беруть участь у справі, вправі у встановлений судом строк подати пояснення на апеляційну скаргу.   -662- Олексіюк С.С.
Ч.1 ст.307 викласти в такій редакції: 1. Сторони, прокурор. інші особи, які беруть участь у справі, вправі подати свої пояснення або заперечення на апеляційну скаргу. подання як до суду, що постановив рішення, так і до апеляційного суду."  
Відхилено    
    -663- Круць М.Ф.
Мойсик В.Р.
Ст.307 вилучити.  
Враховано    
1521. 2. За змістом і формою пояснення на апеляційну скаргу повинно відповідати вимогам статті 304 цього Кодексу.       
1522. Стаття 308. Зустрічна апеляційна скарга   -664- Оніщук М.В.
Статтю 308 вилучити.  
Враховано    
1523. 1. Особи, які беруть участь у справі, до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції вправі подати зустрічну апеляційну скаргу.       
1524. 2. Зустрічна апеляційна скарга подається за правилами, встановленими для подання апеляційної скарги.       
1525. Стаття 309. Приєднання до апеляційної скарги      Стаття 302. Приєднання до апеляційної скарги  
1526. 1. Співучасники та інші особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не були притягнуті до участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.   -665- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч.1 ст.309 слова "співучасники та інші" вилучити. Слова "були притягнуті до участі" замінити словами "брали участі".  
Враховано   1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.  
1527. 0Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.      32. Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана до початку розгляду справи в апеляційному суді.  
1528. 4Заява про приєднання до апеляційної скарги державним митом не обкладається.   -666- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
5Абзаци ст. 309 зробити частинами, ч. 3 викласти в такій редакції: 6"3. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги державне мито не сплачується."  
Враховано   83. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги державне мито не сплачується. 9 10  
1529. Стаття 310. Доповнення, зміна апеляційної скарги або відкликання її та відмова від неї      Стаття 303. Доповнення, зміна апеляційної скарги або відкликання її та відмова від неї  
1530. 1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.   -667- Слабенко С.І.
У ч.1 ст.310 слова "протягом строку на апеляційне оскарження" замінити на "до початку розгляду справи.  
Відхилено   1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.  
1531. 2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а протилежна сторона може визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині.      2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а протилежна сторона може визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині.  
1532. 3. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в суді апеляційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги.      3. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги.  
1533. 4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково.   -668- Онопенко В.В.
Ч.4 і ч.5 ст.310 об'єднати і вважати ч.4 У ч.5 ст.310 вилучити слова " у разі закриття з цих підстав апеляційного провадження"  
Враховано   4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали із тих самих підстав не допускається.  
1534. 5. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні. У разі закриття з цих підстав апеляційного провадження повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.       
1535. 6. Визнання апеляційної скарги протилежною стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.      5. Визнання апеляційної скарги протилежною стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.  
1536. Стаття 311. Дії з підготовки розгляду справи судом апеляційної інстанції      Стаття 304. Дії з підготовки розгляду справи апеляційним судом  
1537. 1. Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:      1. Протягом розумного строку, але не більше десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:  
1538. 1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;      1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;  
1539. 2) визначає характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює;      2) визначає характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює;  
1540. 3) з'ясовує обставини (факти), на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;      3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;  
1541. 4) з'ясовує, які обставини (факти) визнаються і проти яких заперечують сторони та інші особи, які беруть участь у справі;      4) з'ясовує, які обставини визнаються і проти яких заперечують сторони та інші особи, які беруть участь у справі;  
1542. 5) визначає розмір судових витрат та строки їх сплати;      5) визначає розмір судових витрат та строки їх сплати;  
1543. 6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування інших доказів та про залучення до участі в справі спеціалістів;      6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування інших доказів та про залучення до участі в справі спеціалістів;  
1544. 7) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.      7) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.  
1545. 2. Підготовчі дії, передбачені пунктами 5-7 частини другої цієї статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 14 цього Кодексу.      2. Підготовчі дії, передбачені пунктами 5-7 частини першої цієї статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу ІІІ цього Кодексу.  
1546. Стаття 312. Призначення справи до розгляду у суді апеляційної інстанції      Стаття 305. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді  
1547. Після вчинення необхідних підготовчих дій справа призначається до розгляду, про що постановляється відповідна ухвала. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше місячного строку з дня закінчення підготовчих дій. Канцелярія суду відповідно до цієї ухвали невідкладно надсилає повідомлення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання.   -669- Васильєв Г.А.
У ст. 312 після слів "про що" додати слово "судом".  
Враховано   Після вчинення необхідних підготовчих дій справа призначається до розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше місячного строку з дня отримання скарги. Суд відповідно до цієї ухвали невідкладно надсилає повідомлення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання.  
    -670- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У статті 312 слова "Канцелярія суду" замінити словом "Суд". Слова "з дня закінчення підготовчих дій" замінити словами "отримання скарги".  
Враховано    
    -671- Олексіюк С.С.
У ст.312 слова "місячного строку" замінити словами "15 днів".  
Відхилено    
    -672- Круць М.Ф.
Мойсик В.Р.
У ст.312 слова "місячного строку" замінити словами "двадцяти днів".  
Відхилено    
1548. Стаття 313. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції      Стаття 306. Межі розгляду справи апеляційним судом  
1549. 1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Суд може встановлювати нові факти, якщо судом першої інстанції докази досліджувалися або відмовлено у їх дослідженні з порушенням встановленого порядку, а також, якщо неможливість їх подання до суду першої інстанції зумовлена поважними причинами.   -673- Онопенко В.В.
Друге речення ч.1 ст. 313 викласти в такій редакції: "Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1-ї інстанції були досліджені з порушенням встанровленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено а також неподання яких до суду 1-ї інстанції було зумовлено поважними причинами".  
Враховано   1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.  
    -674- Олексіюк С.С.
Ч.1 ст.313 доповнити абзацем такого змісту: "Строк розгляду справи апеляційним судом не повинен перевищувати одного місяця. У виняткових випадках голова апеляційного суду або заступник голови апеляційного суду можуть продовжити цей строк. але не більше. як на один місяць."  
Відхилено    
1550. 2. Суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено не правильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення.   -675- Пеклушенко О.М.
Статтю 313 доповнити новою частиною третьою такого змісту: "3. Суд не може розглядати вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, які не були заявлені в суді першої інстанції".  
Враховано   2. Суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено не правильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення. 3. Суд не може розглядати вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, які не були заявлені в суді першої інстанції  
1551. Стаття 314. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції      Стаття 307. Порядок розгляду справи апеляційним судом  
1552. 1. Справи в суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справи в суді першої інстанції, з винятками і доповненнями, зазначеними в цій главі.   -676- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч.1 ст.314 слово"інстанції" вилучити.  
Враховано   1. Справи в апеляційному суді розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справи в суді першої інстанції, з винятками і доповненнями, зазначеними в цій главі.  
1553. 2. Суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення (ухвали), мотиви апеляційної скарги, межі, в яких повинна здійснюватися перевірка законності і обґрунтованості рішення (ухвали), встановлюватися обставини (факти) і досліджуватися докази.   -677- Оніщук М.В.
У частині другій статті 314 слово "мотиви" замінити словом "доводи".  
Враховано   2. Суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення (ухвали), доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинна здійснюватися перевірка законності і обґрунтованості рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.  
1554. 3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу, а якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач.   -678- Олексіюк С.С.
П.1 ч.3 ст. 314 доповнити новим реченням: "Далі дають пояснення інші особи, що беруть участь у справі."  
Враховано   3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу, а якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.  
1555. 11Закінчивши з'ясування обставин (фактів) і перевірку наявності їх доказами, суд апеляційної інстанції надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у дебатах у тій же послідовності, в якій вони давали пояснення.      144. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку наявності їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у дебатах у тій же послідовності, в якій вони давали пояснення.  
1556. 15Суд може обмежити тривалість пояснень і судових дебатів, встановлюючи для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.      185. Суд може обмежити тривалість пояснень і судових дебатів, встановлюючи для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.  
1557. 5. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.      6. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.  
1558. 6. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошена перерва або розгляд її відкладено. Розгляд справи після її відкладення розпочинається заново.   -679- Олексіюк С.С.
У ч.6 ст.314 виключити друге речення.  
Враховано   7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошена перерва або розгляд її відкладено.  
1559. Стаття 315. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі      Стаття 308. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі  
1560. 1. Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.   -680- Олексіюк С.С.
У ч.1 ст.315 після слів "суд відкладає" доповнити словами " в межах строків, встановлених цим Кодексом".  
Відхилено   1. Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.  
1561. 2. Неявка сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Проте в разі виникнення потреби в заслуховуванні особистих пояснень особи, яка не з'явилася, суд може відкласти розгляд справи.   -681- Олексіюк С.С.
У ч.2 ст.315 після слів "суд може відкласти" доповнити словами " у межах строків, встановлених цим Кодексом".  
Відхилено   2. Неявка сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.  
    -682- Оніщук М.В.
У ч.2 ст.315 друге речення вилучити  
Враховано    
1562. Стаття 316. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін      Стаття 309. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін  
1563. У суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.      В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.  
1564. Стаття 317. Повноваження суду апеляційної інстанції      Стаття 310. Повноваження апеляційного суду  
1565. 1. Розглядаючи справу за апеляційною скаргою на рішення, суд апеляційної інстанції має право:   -683- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Перше речення ч.1 ст.317 викласти в такій редакції: "За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:  
Враховано   1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:  
1566. 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;      1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;  
1567. 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції;   -684- Кармазін Ю.А.
У пункті 2 частини 1 статті 117 після слів "суду першої інстанції" доповнити словами "і ухвалює нове рішення", слова "і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції" виключити.  
Відхилено   2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції;  
1568. 3) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду;   -685- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
З частини першої ст.317 слова "порушеній цивільній" виключити.  
Враховано   3) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду;  
1569. 4) скасувати рішення першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення;   -686- Пеклушенко О.М.
У пункті 4 частини першої ст.317 після слів "скасувати рішення" додати слово "суду".  
Враховано   4) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення;  
1570. 2. Під час розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:   -687- Онопенко В.В.
Абз. 1 ч.2 ст.317 викласти в такій редакції: "За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:".  
Враховано   2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:  
1571. 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;      1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;  
1572. 2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої інстанції;   -688- Кармазін Ю.А.
Пункт 2 частини 2 статті викласти в новій редакції "скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу".  
Враховано в.3  2) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції;  
1573. 3) скасувати ухвалу і вирішити питання по суті.   -689- Пеклушенко О.М.
Пункт 3 частини другої ст.317 викласти в такій редакції: "3) змінити ухвалу або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті  
Враховано частково   3) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; 4) змінити ухвалу у разі правильного по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм цього Кодексу.  
    -690- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст.317 доповнити ч.4 такого змісту: "4) змінити ухвалу у разі праивльного по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм цього Кодексу".  
Враховано    
    -691- Соболєв С.В.
Статтю 317 доповнити частиною третьою: "Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на бездіяльність суду першої інстанції має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги; 2) вчинити дію, яку згідно з законом повинен був вчинити суд першої інстанції, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи".  
Відхилено    
    -692- Тимошенко Ю.В.
В статтю 317 добавити частину третю такого змісту: "3. Під час розгляду скарги на судовий наказ суд апеляційної інстанції має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення судового наказу без змін; 2) змінити судовий наказ; 3) скасувати судовий наказ та постановити ухвалу про відмову у видачі судового наказу."  
Відхилено    
1574. Стаття 318. Підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін      Стаття 311. Підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін  
1575. 0Суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.      31. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.  
1576. 4Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.   -693- Васильєв Г.А.
Вилучити абзац 2 ст. 318.  
Відхилено   62. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.  
1577. Стаття 319. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд   -694- Кармазін Ю.А.
Статтю 319 виключити.  
Відхилено   Стаття 312. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд  
1578. 1. Рішення суду в будь-якому разі підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:      1. Рішення суду в будь-якому разі підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:  
1579. 1) справу розглянуто неправомочним суддею;      1) справу розглянуто неправомочним суддею;  
1580. 2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;      2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;  
1581. 3) справу розглянуто під час відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;   -695- Пеклушенко О.М.
У пункті 3 частини першої ст.319 слова "під час" замінити на "у".  
Враховано   3) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;  
1582. 4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі;      4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;  
1583. 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.   -696- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П.5 ч.1 ст.319 вилучити і доповнити до ст.321.  
Враховано    
1584. 2. Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції лише за умови, що це порушення призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.   -697- Пеклушенко О.М.
Частину другу ст.319 доповнити словами "і не можуть бути усунені апеляційною інстанцією".  
Відхилено    
    -698- Оніщук М.В.
Ч.2 ст.319 вилучити. В зв'язку з чим ч.3 вважати ч.2, замінивши у ній слово "повторному" на слово "новому".  
Враховано    
1585. 3. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.      2. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.  
1586. Стаття 320. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду      Стаття 313. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду  
1587. 1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених статтями 226 і 228 цього Кодексу.      1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених статтями 222 і 224 цього Кодексу.  
1588. 2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне, обґрунтоване і справедливе рішення, сама по собі смерть фізичної особи - сторони в спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.   -699- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 320 слова "сама по собі" вилучити.  
Враховано   2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи ліквідація юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.  
    -700- Оніщук М.В.
У ч. 2 ст. 320 вилучити слово "справедливе", після слів "фізичної особи" доповнити словами "чи ліквідація юридичної особи".  
Враховано    
1589. Стаття 321. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення   -701- Олексіюк С.С.
Назву ст.321 викласти в такій редакції:" Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення".  
Відхилено   Стаття 314. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення  
1590. 1. Підставами для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:   -702- Олексіюк С.С.
В першому реченні ч.1 ст.321 після слів "для скасування" доповнити словами "або зміни".  
Відхилено   1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:  
1591. 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;      1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;  
1592. 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими;      2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими;  
1593. 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;      3) невідповідність висновків суду обставинам справи;  
1594. 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.   -703- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.1 ст.321 доповнити п.5 такого змісту: "5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції".  
Враховано   4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції. 2. Апеляційний суд має право ухвалити нове рішення, якщо на підставі наявних у справі або додатково наданих доказів можна дійти до висновку про доведеність чи недоведеність фактів, з якими закон пов'язує наявність або відсутність спірних правовідносин.  
    -704- Онопенко В.В.
Ст.321 доповнити новою частиною такого змісту: "2. Суд апеляційної інстанції має право ухвалити нове рішення, якщо на підставі наявних у справі або додатково наданих доказів можна дійти до висновку про доведеність чи недоведеність фактів, з якими закон пов'язує наявність або відсутність спірних правовідносин". Відповідно змінити нумерацію частини першої та другої. У тексті статті 321 вилучити слова " (інший нормативно-правовий акт)".  
Враховано    
1595. 2. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон (інший нормативно-правовий акт), який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.   -705- Беспалий Б.Я.
Стаття 321, частина 2. Текст " (інший нормативно-правовий акт), який" замінити текстом "чи інший нормативно-правовий акт, що".  
Відхилено   3. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.  
    -706- Васильєв Г.А.
Ч. 2 ст. 321 викласти в такій редакції: "2. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано нормативно-правовий акт, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню."  
Відхилено    
1596. 3. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.      4. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.  
1597. Стаття 322. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або її скасування   -707- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У назві ст.322 слова "або її скасування" замінити словами "або зміни чи скасування ухвали".  
Враховано   Стаття 315. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали  
1598. Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції:      Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:  
1599. 1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції прийнято ухвалу з додержанням вимог закону;      1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції прийнято ухвалу з додержанням вимог закону;  
1600. 2) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив встановлений для його вирішення порядок;   -708- Кармазін Ю.А.
Пункт 2 статті 322 виключити.  
Відхилено   2) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив встановлений для його вирішення порядок;  
1601. 3) скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції всупереч правилам цього Кодексу або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.   -709- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У пункті 3 ст.322 перед словами "скасовує ухвалу" вставити слова "змінює або"; слова "всупереч правилам" замінити словами "з порушенням вимог".  
Враховано   3) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.  
1602. Стаття 323. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал судом апеляційної інстанції      Стаття 316. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал апеляційним судом  
1603. 1. Суд апеляційної інстанції ухвалює рішення та постановляє ухвали за правилами статті 15, глави 17 цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними в статті 324-326 цього Кодексу.   -710- Пеклушенко О.М.
У частині першій ст.323 слово "ухвали" замінити словом "ухвалу", а слова "в статті 324-326" - словами "в статтях 324-326".  
Враховано   1. Апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу за правилами статті 17, глави 6 розділу ІІІ цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними в статтях 317-319 цього Кодексу.  
1604. 2. Рішення суду апеляційної інстанції оформляється суддею - доповідачем і підписується всім складом суду, який бере участь в ухваленні рішення.   -711- Пеклушенко О.М.
У частині другій ст.323 слова "який бере участь в ухваленні рішення" замінити словами "який розглядав справу".  
Враховано   2. Рішення апеляційного суду оформляється суддею - доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.  
1605. 3. Судді не мають права розголошувати міркувань, що були висловленні в нарадчій кімнаті.      3. Судді не мають права розголошувати міркувань, що були висловленні в нарадчій кімнаті.  
1606. Стаття 324. Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції      Стаття 317. Ухвала та рішення апеляційного суду  
1607. 1. Розглянувши справу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу у випадках:      1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках:  
1608. 1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;      1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;  
1609. 2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;   -712- Кармазін Ю.А.
Пункт 2 статті 324 викласти в такій редакції, "скасування рішення з постановленням нового".  
Відхилено   2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;  
1610. 3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;      3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;  
1611. 4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;      4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;  
1612. 5) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті.      5) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті.  
1613. 2. Суд апеляційної інстанції ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.      2. Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.  
1614. Стаття 325. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції      Стаття 318. Зміст ухвали апеляційного суду  
1615. 1. В ухвалі суду апеляційної інстанції повинно бути зазначено:      1. В ухвалі апеляційного суду повинно бути зазначено:  
1616. 1) час і місце її прийняття;   -713- Онопенко В.В.
У пункті 1 частини першої ст.325 слово "прийняття" замінити словом "постановлення"  
Враховано   1) час і місце її постановлення;  
1617. 2) назва суду, прізвище та ініціали головуючого і суддів;      2) найменування суду, прізвище та ініціали головуючого і суддів;  
1618. 3) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;      3) прізвище та ініціали секретаря судово