Кількість абзаців - 187 Таблиця поправок


Про охорону археологічної спадщини (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ЗАКОН УКРАЇНИ      ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. Про охорону археологічної спадщини      Про охорону археологічної спадщини  
2. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з охороною археологічної спадщини України ( невід'ємної частини культурної спадщини людства, вразливого і невідновлюваного джерела знань про історичне минуле, а також визначає права та обов'язки дослідників археологічної спадщини.   -1- Президент України
 Прийнятий Верховною Радою України 11 грудня 2003 року Закон України "Про охорону археологічної спадщини" не може бути підписаний, оскільки низка його положень не узгоджується як між собою, так і з іншими чинними законодавчими актами, які тією чи іншою мірою регулюють такі ж питання. Основні зауваження зводяться до такого.  		Враховано   Цей Закон регулює відносини, пов'язані з охороною археологічної спадщини України ( невід'ємної частини культурної спадщини людства, вразливого і невідновлюваного джерела знань про історичне минуле, а також визначає права та обов'язки дослідників археологічної спадщини.  
3. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ      Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
4. Стаття 1. Визначення термінів      Стаття 1. Визначення термінів  
5. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:      У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:  
6. археологічна спадщина України (далі - археологічна спадщина) ( сукупність пам'яток археології, що перебувають під охороною держави, та пов'язані з ними території, а також рухомі культурні цінності (археологічні предмети), що походять з об'єктів археологічної спадщини;      археологічна спадщина України (далі - археологічна спадщина) ( сукупність пам'яток археології, що перебувають під охороною держави, та пов'язані з ними території, а також рухомі культурні цінності (археологічні предмети), що походять з об'єктів археологічної спадщини;  
7. об'єкт археологічної спадщини (археологічний об'єкт) ( місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, створені людиною, незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінності з археологічного, антропологічного та етнографічного поглядів і повністю або частково зберегли свою автентичність;      об'єкт археологічної спадщини (археологічний об'єкт) ( місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, створені людиною, незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінності з археологічного, антропологічного та етнографічного поглядів і повністю або частково зберегли свою автентичність;  
8. пам'ятка археології (археологічна пам'ятка) ( об'єкт археологічної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;      пам'ятка археології (археологічна пам'ятка) ( об'єкт археологічної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;  
9. археологічні дослідження ( науково-пошукова та науково-практична діяльність, спрямована на одержання нових знань про об'єкти археологічної спадщини, закономірності розвитку давніх суспільства і людини;      археологічні дослідження ( науково-пошукова та науково-практична діяльність, спрямована на одержання нових знань про об'єкти археологічної спадщини, закономірності розвитку давніх суспільства і людини;  
10. охорона археологічної спадщини - комплекс здійснюваних відповідно до законодавства України заходів держави, її органів, підприємств, закладів, установ і організацій, а також громадян, спрямованих на облік (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, картографування, державну реєстрацію), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію, реабілітацію та музеєфікацію об'єктів археологічної спадщини, а також поширення знань про археологічну спадщину;      охорона археологічної спадщини - комплекс здійснюваних відповідно до законодавства України заходів держави, її органів, підприємств, закладів, установ і організацій, а також громадян, спрямованих на облік (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, картографування, державну реєстрацію), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію, реабілітацію та музеєфікацію об'єктів археологічної спадщини, а також поширення знань про археологічну спадщину;  
11. археолог - вчений (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), який має відповідні фахову освіту і кваліфікацію, професійно провадить археологічні дослідження і супроводжує їх науковою звітністю та публікацією наукових результатів;      археолог - вчений (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), який має відповідні фахову освіту і кваліфікацію, професійно провадить археологічні дослідження і супроводжує їх науковою звітністю та публікацією наукових результатів;  
12. археологічні розкопки ( вид наукового дослідження археологічної спадщини, який являє собою вивчення археологічних залишків на території об'єкта археологічної спадщини і включає, зокрема, земляні роботи, які руйнують досліджуваний об'єкт частково або повністю;      археологічні розкопки ( вид наукового дослідження археологічної спадщини, який являє собою вивчення археологічних залишків на території об'єкта археологічної спадщини і включає, зокрема, земляні роботи, які руйнують досліджуваний об'єкт частково або повністю;  
13. археологічні розвідки - вид наукового дослідження археологічної спадщини, який не пов'язаний із руйнуванням культурного шару (крім обмеженого шурфування для визначення товщини культурного шару) об'єкта археологічної спадщини і спрямований на виявлення, локалізацію (картографування), інтерпретацію об'єктів археологічної спадщини, уточнення даних про вже відомі об'єкти археологічної спадщини;      археологічні розвідки - вид наукового дослідження археологічної спадщини, який не пов'язаний із руйнуванням культурного шару (крім обмеженого шурфування для визначення товщини культурного шару) об'єкта археологічної спадщини і спрямований на виявлення, локалізацію (картографування), інтерпретацію об'єктів археологічної спадщини, уточнення даних про вже відомі об'єкти археологічної спадщини;  
14. наукова експертиза археологічної спадщини - діяльність, метою якої є наукове дослідження археологічної спадщини і підготовка науково обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо використання археологічних об'єктів, а також аналіз програм, проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, за якими передбачається проведення земляних робіт та реалізація яких може позначитися на об'єктах археологічної спадщини;      наукова експертиза археологічної спадщини - діяльність, метою якої є наукове дослідження археологічної спадщини і підготовка науково обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо використання археологічних об'єктів, а також аналіз програм, проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, за якими передбачається проведення земляних робіт та реалізація яких може позначитися на об'єктах археологічної спадщини;  
15. наукове дослідження археологічної спадщини - вид наукової діяльності, об'єктом якої є археологічна спадщина, рухомі культурні цінності, що походять з об'єктів археологічної спадщини, а також документована інформація (публікації, наукові звіти тощо) археологічного характеру;      наукове дослідження археологічної спадщини - вид наукової діяльності, об'єктом якої є археологічна спадщина, рухомі культурні цінності, що походять з об'єктів археологічної спадщини, а також документована інформація (публікації, наукові звіти тощо) археологічного характеру;  
16. відкритий лист - це єдиний кваліфікаційний документ, який засвідчує фаховий рівень дослідника і дає право на проведення наукового дослідження археологічної спадщини;      відкритий лист - це єдиний кваліфікаційний документ, який засвідчує фаховий рівень дослідника і дає право на проведення наукового дослідження археологічної спадщини;  
17. дозвіл - документ встановленого зразка, виданий центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, який дає право на проведення земляних робіт на об'єкті археологічної спадщини. Дозвіл видається досліднику, який отримав кваліфікаційний документ (відкритий лист).      дозвіл - документ встановленого зразка, виданий центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, який дає право на проведення земляних робіт на об'єкті археологічної спадщини. Дозвіл видається досліднику, який отримав кваліфікаційний документ (відкритий лист).  
18. Стаття 2. Законодавство України про охорону археологічної спадщини      Стаття 2. Законодавство України про охорону археологічної спадщини  
19. Законодавство України про охорону археологічної спадщини складається з Конституції України, Закону України "Про охорону культурної спадщини", Земельного кодексу України, міжнародних договорів України з питань охорони археологічної спадщини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів України.      Законодавство України про охорону археологічної спадщини складається з Конституції України, Закону України "Про охорону культурної спадщини", Земельного кодексу України, міжнародних договорів України з питань охорони археологічної спадщини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів України.  
20. Стаття 3. Основні завдання законодавства України про охорону археологічної спадщини      Стаття 3. Основні завдання законодавства України про охорону археологічної спадщини  
21. Основними завданнями законодавства України про охорону археологічної спадщини є:      Основними завданнями законодавства України про охорону археологічної спадщини є:  
22. регулювання суспільних відносин у сфері охорони, дослідження та збереження археологічної спадщини;      регулювання суспільних відносин у сфері охорони, дослідження та збереження археологічної спадщини;  
23. забезпечення права громадян на пізнання археологічної спадщини України;      забезпечення права громадян на пізнання археологічної спадщини України;  
24. забезпечення археологам - громадянам України права на проведення археологічних досліджень;      забезпечення археологам - громадянам України права на проведення археологічних досліджень;  
25. визначення повноважень органів управління у сфері охорони археологічної спадщини;      визначення повноважень органів управління у сфері охорони археологічної спадщини;  
26. сприяння державній політиці у сфері охорони, дослідження та збереження археологічної спадщини;      сприяння державній політиці у сфері охорони, дослідження та збереження археологічної спадщини;  
27. визначення видів об'єктів археологічної спадщини (археологічних об'єктів культурної спадщини);      визначення видів об'єктів археологічної спадщини (археологічних об'єктів культурної спадщини);  
28. регулювання відносин власності щодо об'єктів археологічної спадщини, визначення прав та обов'язків власників і користувачів пам'яток археології;      регулювання відносин власності щодо об'єктів археологічної спадщини, визначення прав та обов'язків власників і користувачів пам'яток археології;  
29. створення необхідних умов для забезпечення охорони об'єктів археологічної спадщини;      створення необхідних умов для забезпечення охорони об'єктів археологічної спадщини;  
30. створення нормативно-правової бази з охорони, збереження, дослідження археологічної спадщини;      створення нормативно-правової бази з охорони, збереження, дослідження археологічної спадщини;  
31. визначення критеріїв щодо видачі відкритих листів та дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території археологічної пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць;      визначення критеріїв щодо видачі відкритих листів та дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території археологічної пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць;  
32. правове регулювання фінансування охорони і дослідження археологічної спадщини.      правове регулювання фінансування охорони і дослідження археологічної спадщини.  
33. Розділ ІІ. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ АРХЕОЛОГІЧНОЮ СПАДЩИНОЮ      Розділ ІІ. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ АРХЕОЛОГІЧНОЮ СПАДЩИНОЮ  
34. Стаття 4. Органи управління у сфері охорони археологічної спадщини      Стаття 4. Органи управління у сфері охорони археологічної спадщини  
35. Державне управління у сфері охорони археологічної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та інші уповноважені органи охорони культурної спадщини.      Державне управління у сфері охорони археологічної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та інші уповноважені органи охорони культурної спадщини.  
36. Спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини є центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.      Спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини є центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.  
37. До інших уповноважених органів охорони культурної спадщини належать:      До інших уповноважених органів охорони культурної спадщини належать:  
38. орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим;      орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим;  
39. органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій;      органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій;  
40. органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.      органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.  
41. Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері охорони археологічної спадщини      Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері охорони археологічної спадщини  
42. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони археологічної спадщини належить:      До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони археологічної спадщини належить:  
43. забезпечення здійснення державної політики у сфері охорони археологічної спадщини;      забезпечення здійснення державної політики у сфері охорони археологічної спадщини;  
44. здійснення державного контролю у сфері охорони археологічної спадщини;      здійснення державного контролю у сфері охорони археологічної спадщини;  
45. внесення об'єктів археологічної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;      внесення об'єктів археологічної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;  
46. визначення археологічних установ та музеїв, яким надається право утримання археологічних пам'яток, а також їх купівлі;      визначення археологічних установ та музеїв, яким надається право утримання археологічних пам'яток, а також їх купівлі;  
47. затвердження методик і нормативів оцінки археологічних пам'яток.      затвердження методик і нормативів оцінки археологічних пам'яток.  
48. Кабінет Міністрів України здійснює також інші повноваження, передбачені законодавством України у сфері охорони культурної спадщини.      Кабінет Міністрів України здійснює також інші повноваження, передбачені законодавством України у сфері охорони культурної спадщини.  
49. Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини      Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини  
50. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини несе відповідальність за схоронність і використання археологічних пам'яток і предметів на території України.      Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини несе відповідальність за схоронність і використання археологічних пам'яток і предметів на території України.  
51. До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини належить:      До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини належить:  
52. розробка нормативно-правових актів, що регулюють питання обліку, реставрації та використання об'єктів археологічної спадщини;      розробка нормативно-правових актів, що регулюють питання обліку, реставрації та використання об'єктів археологічної спадщини;  
53. ведення державного обліку археологічної спадщини;      ведення державного обліку археологічної спадщини;  
54. розробка і встановлення охоронних зон археологічних пам'яток;      розробка і встановлення охоронних зон археологічних пам'яток;  
55. нагляд за веденням будівельних робіт в охоронних зонах археологічних пам'яток;      нагляд за веденням будівельних робіт в охоронних зонах археологічних пам'яток;  
56. погодження відведень земельних ділянок і проектів землекористування, дорожніх, меліоративних і сільськогосподарських робіт;      погодження відведень земельних ділянок і проектів землекористування, дорожніх, меліоративних і сільськогосподарських робіт;  
57. надання дозволів на право ведення будь-яких робіт, пов'язаних з діяльністю щодо охорони і вивчення археологічної спадщини;      надання дозволів на право ведення будь-яких робіт, пов'язаних з діяльністю щодо охорони і вивчення археологічної спадщини;  
58. призупинення або заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що загрожує схоронності археологічних пам'яток;      призупинення або заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що загрожує схоронності археологічних пам'яток;  
59. направлення подань щодо застосування санкцій за діяльність, яка загрожує схоронності археологічної спадщини, призупинення фінансової діяльності юридичних і фізичних осіб, які порушують законодавство про археологічну спадщину;      направлення подань щодо застосування санкцій за діяльність, яка загрожує схоронності археологічної спадщини, призупинення фінансової діяльності юридичних і фізичних осіб, які порушують законодавство про археологічну спадщину;  
60. розробка методичної бази і документації з питань охорони і використання археологічної спадщини;      розробка методичної бази і документації з питань охорони і використання археологічної спадщини;  
61. організація і проведення експертиз з охорони і використання археологічної спадщини;      організація і проведення експертиз з охорони і використання археологічної спадщини;  
62. організація діяльності з продажу, скупки, ввозу і вивозу археологічних предметів на територію та з території України та контроль за цією діяльністю.      організація діяльності з продажу, скупки, ввозу і вивозу археологічних предметів на територію та з території України та контроль за цією діяльністю.  
63. Стаття 7. Повноваження інших уповноважених органів охорони культурної спадщини      Стаття 7. Повноваження інших уповноважених органів охорони культурної спадщини  
64. До повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування належить:      До повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування належить:  
65. здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо охорони археологічної спадщини;      здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо охорони археологічної спадщини;  
66. забезпечення в межах відповідної території (Автономної Республіки Крим, області, району) належного захисту та утримання об'єктів археологічної спадщини;      забезпечення в межах відповідної території (Автономної Республіки Крим, області, району) належного захисту та утримання об'єктів археологічної спадщини;  
67. погодження на стадії проектування відведення земельних ділянок під містобудівні, шляхові, меліоративні та землевпорядні роботи після їх археологічного дослідження;      погодження на стадії проектування відведення земельних ділянок під містобудівні, шляхові, меліоративні та землевпорядні роботи після їх археологічного дослідження;  
68. здійснення постійної інспекції за станом схоронності археологічних пам'яток регіону;      здійснення постійної інспекції за станом схоронності археологічних пам'яток регіону;  
69. реєстрація дозволів та відкритих листів на право проведення досліджень на археологічних пам'ятках.      реєстрація дозволів та відкритих листів на право проведення досліджень на археологічних пам'ятках.  
70. Стаття 8. Державний облік археологічної спадщини      Стаття 8. Державний облік археологічної спадщини  
71. Археологічні пам'ятки і предмети підлягають державному обліку незалежно від підпорядкування і форми власності.      Археологічні пам'ятки і предмети підлягають державному обліку незалежно від підпорядкування і форми власності.  
72. Державний облік археологічної спадщини здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.      Державний облік археологічної спадщини здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.  
73. Державний облік археологічної спадщини включає її виявлення, фіксацію, визначення наукової та культурної цінності, картографування і паспортизацію, складання списку і зводу археологічних пам'яток, облік та інвентаризацію археологічних колекцій незалежно від відомчої належності і форми власності.      Державний облік археологічної спадщини включає її виявлення, фіксацію, визначення наукової та культурної цінності, картографування і паспортизацію, складання списку і зводу археологічних пам'яток, облік та інвентаризацію археологічних колекцій незалежно від відомчої належності і форми власності.  
74. Порядок проведення Державного обліку археологічної спадщини визначає Кабінет Міністрів України.      Порядок проведення Державного обліку археологічної спадщини визначає Кабінет Міністрів України.  
75. Розділ ІІІ. НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ      Розділ ІІІ. НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ  
76. Стаття 9. Види та принципи наукових досліджень археологічної спадщини      Стаття 9. Види та принципи наукових досліджень археологічної спадщини  
77. Наукові дослідження археологічної спадщини включають:      Наукові дослідження археологічної спадщини включають:  
78. вивчення історико-архівних даних щодо об'єктів археологічної спадщини;      вивчення історико-архівних даних щодо об'єктів археологічної спадщини;  
79. польові дослідження, що передбачають проведення земляних робіт (розкопки та розвідки), дослідження, що не передбачають проведення земляних робіт (розвідки без здійснення земляних робіт, геомагнітна зйомка, аерофотозйомка тощо);      польові дослідження, що передбачають проведення земляних робіт (розкопки та розвідки), дослідження, що не передбачають проведення земляних робіт (розвідки без здійснення земляних робіт, геомагнітна зйомка, аерофотозйомка тощо);  
80. всі види післяпольових досліджень.      всі види післяпольових досліджень.  
81. Принципами наукового дослідження археологічної пам'ятки є:      Принципами наукового дослідження археологічної пам'ятки є:  
82. застосування, де це можливо, неруйнівних методів дослідження;      застосування, де це можливо, неруйнівних методів дослідження;  
83. завдання якнайменшої шкоди об'єктам археологічної спадщини та запобігання тому, щоб об'єкти археологічної спадщини залишалися розкритими після завершення польових досліджень без забезпечення їхнього належного збереження, консервації та раціонального використання;      завдання якнайменшої шкоди об'єктам археологічної спадщини та запобігання тому, щоб об'єкти археологічної спадщини залишалися розкритими після завершення польових досліджень без забезпечення їхнього належного збереження, консервації та раціонального використання;  
84. проведення наукової фіксації усіх етапів дослідження і всіх виявлених знахідок та інших матеріальних залишків;      проведення наукової фіксації усіх етапів дослідження і всіх виявлених знахідок та інших матеріальних залишків;  
85. публікація результатів наукового дослідження археологічної пам'ятки.      публікація результатів наукового дослідження археологічної пам'ятки.  
86. Стаття 10. Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини      Стаття 10. Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини  
87. Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини надається виключно археологам, які мають практичний досвід проведення археологічних робіт (розкопок, розвідок), виконують вимоги законодавства України про охорону культурної спадщини.      Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини надається виключно археологам, які мають практичний досвід проведення археологічних робіт (розкопок, розвідок), виконують вимоги законодавства України про охорону культурної спадщини.  
88. Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюється за дозволом, виданим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.      Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюється за дозволом, виданим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.  
89. Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання археологом вимог охорони археологічної спадщини та наявності у нього відкритого листа - кваліфікаційного документа, виданого Інститутом археології Національної академії наук України.      Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання археологом вимог охорони археологічної спадщини та наявності у нього відкритого листа - кваліфікаційного документа, виданого Інститутом археології Національної академії наук України.  
90. Використання будь-якою особою металодетекторів та інших приладів для пошуку об'єктів археологічної спадщини або рухомих предметів, пов'язаних з культурним шаром, без наявності відкритого листа і дозволу на проведення археологічних досліджень є незаконним.      Використання будь-якою особою металодетекторів та інших приладів для пошуку об'єктів археологічної спадщини або рухомих предметів, пов'язаних з культурним шаром, без наявності відкритого листа і дозволу на проведення археологічних досліджень є незаконним.  
91. Стаття 11. Науковий звіт дослідника археологічної спадщини      Стаття 11. Науковий звіт дослідника археологічної спадщини  
92. Археолог, який здійснює археологічні дослідження на території України, зобов'язаний до початку наступного польового сезону подати до наукового архіву Інституту археології Національної академії наук України науковий звіт про здійснені археологічні дослідження, який є однією з умов одержання таким археологом відкритого листа на наступний строк проведення археологічних досліджень. Звіт про проведені археологічні дослідження є обов'язковою науковою документацією і підлягає довічному зберіганню. Вимоги до складання наукового звіту затверджуються Вченою радою Інституту археології Національної академії наук України.      Археолог, який здійснює археологічні дослідження на території України, зобов'язаний до початку наступного польового сезону подати до наукового архіву Інституту археології Національної академії наук України науковий звіт про здійснені археологічні дослідження, який є однією з умов одержання таким археологом відкритого листа на наступний строк проведення археологічних досліджень. Звіт про проведені археологічні дослідження є обов'язковою науковою документацією і підлягає довічному зберіганню. Вимоги до складання наукового звіту затверджуються Вченою радою Інституту археології Національної академії наук України.  
93. Наукові звіти про археологічні дослідження, проведені на території України, зберігаються в науковому архіві Інституту археології Національної академії наук України. Підприємства, установи, організації, що володіють науковими археологічними архівами або будь-якою звітною документацією про археологічні дослідження на території України, зобов'язані надавати їх оригінали або повні копії на запит Інституту археології Національної академії наук України.      Наукові звіти про археологічні дослідження, проведені на території України, зберігаються в науковому архіві Інституту археології Національної академії наук України. Підприємства, установи, організації, що володіють науковими археологічними архівами або будь-якою звітною документацією про археологічні дослідження на території України, зобов'язані надавати їх оригінали або повні копії на запит Інституту археології Національної академії наук України.  
94. Стаття 12. Функції та повноваження Інституту археології Національної академії наук України у сфері наукового дослідження археологічної спадщини      Стаття 12. Функції та повноваження Інституту археології Національної академії наук України у сфері наукового дослідження археологічної спадщини  
95. Інститут археології Національної академії наук України як державна археологічна наукова установа відповідно до законодавства України:      Інститут археології Національної академії наук України як державна археологічна наукова установа відповідно до законодавства України:  
96. є єдиною науковою установою, яка видає кваліфікаційні документи (відкриті листи) на право проведення археологічних досліджень в межах усієї території України;      є єдиною науковою установою, яка видає кваліфікаційні документи (відкриті листи) на право проведення археологічних досліджень в межах усієї території України;  
97. організує і здійснює наукові та науково-рятівні дослідження археологічних об'єктів;      організує і здійснює наукові та науково-рятівні дослідження археологічних об'єктів;  
98. координує археологічні дослідження в наукових установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності на території України;      координує археологічні дослідження в наукових установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності на території України;  
99. розробляє, затверджує та впроваджує наукові методики дослідження археологічної спадщини;      розробляє, затверджує та впроваджує наукові методики дослідження археологічної спадщини;  
100. на замовлення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини здійснює наукову археологічну експертизу та погодження програм і проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках археології, у зонах охорони археологічних пам'яток, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах місць, занесених до Списку історичних населених місць України;      на замовлення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини здійснює наукову археологічну експертизу та погодження програм і проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках археології, у зонах охорони археологічних пам'яток, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах місць, занесених до Списку історичних населених місць України;  
101. готує кваліфіковані кадри у сфері дослідження, охорони і використання археологічної спадщини;      готує кваліфіковані кадри у сфері дослідження, охорони і використання археологічної спадщини;  
102. збирає повний науковий архів звітів про археологічні дослідження в Україні;      збирає повний науковий архів звітів про археологічні дослідження в Україні;  
103. забезпечує збереження та облік рухомих предметів, що походять з об'єктів археологічної спадщини України (далі ( знахідки) і відповідно до законодавства передані до його фондів;      забезпечує збереження та облік рухомих предметів, що походять з об'єктів археологічної спадщини України (далі ( знахідки) і відповідно до законодавства передані до його фондів;  
104. провадить наукові експертизи досліджень археологічної спадщини та наукових звітів.      провадить наукові експертизи досліджень археологічної спадщини та наукових звітів.  
105. Стаття 13. Участь громадськості в охороні археологічної спадщини      Стаття 13. Участь громадськості в охороні археологічної спадщини  
106. Громадські організації, громадяни сприяють органам охорони культурної спадщини у проведенні практичних заходів з виявлення, вивчення, обліку та охорони об'єктів археологічної спадщини, популяризації серед населення знань про них та пам'яткоохоронного законодавства, здійснюють громадський контроль за станом збереження, використанням, консервацією та музеєфікацією пам'яток археології.      Громадські організації, громадяни сприяють органам охорони культурної спадщини у проведенні практичних заходів з виявлення, вивчення, обліку та охорони об'єктів археологічної спадщини, популяризації серед населення знань про них та пам'яткоохоронного законодавства, здійснюють громадський контроль за станом збереження, використанням, консервацією та музеєфікацією пам'яток археології.  
107. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Українського фонду культури, інших громадських організацій, а також громадян з охорони археологічної спадщини.      Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Українського фонду культури, інших громадських організацій, а також громадян з охорони археологічної спадщини.  
108. Стаття 14. Правовий статус археологічної експедиції      Стаття 14. Правовий статус археологічної експедиції  
109. Археологічна експедиція за своїм правовим статусом може бути як окремим підрозділом юридичної особи (наукової установи, навчального закладу, музейної установи тощо), так і юридичною особою державної або комунальної форми власності, статутна діяльність якої передбачає проведення наукового дослідження археологічної спадщини.      Археологічна експедиція за своїм правовим статусом може бути як окремим підрозділом юридичної особи (наукової установи, навчального закладу, музейної установи тощо), так і юридичною особою державної або комунальної форми власності, статутна діяльність якої передбачає проведення наукового дослідження археологічної спадщини.  
110. Керівництво діяльністю археологічної експедиції у сфері дослідження археологічної спадщини здійснює археолог, який одержав відкритий лист та дозвіл на проведення земляних робіт на об'єкті археологічної спадщини.      Керівництво діяльністю археологічної експедиції у сфері дослідження археологічної спадщини здійснює археолог, який одержав відкритий лист та дозвіл на проведення земляних робіт на об'єкті археологічної спадщини.  
111. Археологічна експедиція може бути утворена Інститутом археології Національної академії наук України, науковими установами Національної академії наук України, в яких є археологічні відділи, вищими навчальними закладами ІІІ або ІV рівня акредитації державної форми власності в межах програм підготовки студентів, музеями, заповідниками, музеями-заповідниками державної та комунальної форм власності, штатний розпис яких містить посади археологів.      Археологічна експедиція може бути утворена Інститутом археології Національної академії наук України, науковими установами Національної академії наук України, в яких є археологічні відділи, вищими навчальними закладами ІІІ або ІV рівня акредитації державної форми власності в межах програм підготовки студентів, музеями, заповідниками, музеями-заповідниками державної та комунальної форм власності, штатний розпис яких містить посади археологів.  
112. Археологічні експедиції, загони і групи очолюються дослідником, який отримав відкритий лист, і перебувають під охороною держави. Органи державної влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації і громадяни надають допомогу і сприяють проведенню археологічних досліджень.      Археологічні експедиції, загони і групи очолюються дослідником, який отримав відкритий лист, і перебувають під охороною держави. Органи державної влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації і громадяни надають допомогу і сприяють проведенню археологічних досліджень.  
113. Розділ ІV. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ДОСЛІДНИКІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ      Розділ ІV. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ДОСЛІДНИКІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ  
114. Стаття 15. Права та обов'язки дослідника археологічної спадщини      Стаття 15. Права та обов'язки дослідника археологічної спадщини  
115. Дослідник археологічної спадщини (археолог) є вченим і має відповідні права, встановлені цим Законом, законами України "Про охорону культурної спадщини" і "Про наукову і науково-технічну діяльність".      Дослідник археологічної спадщини (археолог) є вченим і має відповідні права, встановлені цим Законом, законами України "Про охорону культурної спадщини" і "Про наукову і науково-технічну діяльність".  
116. Дослідник археологічної спадщини:      Дослідник археологічної спадщини:  
117. має привілейоване право на поновлення наукових досліджень об'єкта археологічної спадщини, який він досліджував раніше, крім випадків призначення на цьому об'єкті археологічної спадщини охоронних досліджень відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";      має привілейоване право на поновлення наукових досліджень об'єкта археологічної спадщини, який він досліджував раніше, крім випадків призначення на цьому об'єкті археологічної спадщини охоронних досліджень відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";  
118. має пріоритетне право доступу до предметів археології, виявлених ним під час археологічних досліджень і переданих до державних установ і закладів;      має пріоритетне право доступу до предметів археології, виявлених ним під час археологічних досліджень і переданих до державних установ і закладів;  
119. зобов'язаний здійснювати археологічні дослідження відповідно до цього Закону, дотримуватися вимог інших актів законодавства України, а також інструкцій (методик, правил), затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;      зобов'язаний здійснювати археологічні дослідження відповідно до цього Закону, дотримуватися вимог інших актів законодавства України, а також інструкцій (методик, правил), затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;  
120. зобов'язаний забезпечувати схоронність виявлених об'єктів культурної спадщини та передачу рухомих предметів після їх вивчення визначеній у відкритому листі та у дозволі установі, здійснювати консервацію об'єктів культурної спадщини, упорядкування території після завершення робіт, а в разі потреби - на договірних засадах взяти участь у приведенні зазначених об'єктів до експозиційного стану та підготовці матеріалів для їхньої державної реєстрації як пам'ятки;      зобов'язаний забезпечувати схоронність виявлених об'єктів культурної спадщини та передачу рухомих предметів після їх вивчення визначеній у відкритому листі та у дозволі установі, здійснювати консервацію об'єктів культурної спадщини, упорядкування території після завершення робіт, а в разі потреби - на договірних засадах взяти участь у приведенні зазначених об'єктів до експозиційного стану та підготовці матеріалів для їхньої державної реєстрації як пам'ятки;  
121. зобов'язаний супроводжувати свої дослідження обов'язковою документацією (описовою, креслярською, фото-, кіно-, відеофіксацією) та дотримуватися принципів наукового дослідження археологічної спадщини, визначених цим Законом.      зобов'язаний супроводжувати свої дослідження обов'язковою документацією (описовою, креслярською, фото-, кіно-, відеофіксацією) та дотримуватися принципів наукового дослідження археологічної спадщини, визначених цим Законом.  
122. Стаття 16. Реалізація прав на наукове дослідження і одержання наукового результату      Стаття 16. Реалізація прав на наукове дослідження і одержання наукового результату  
123. Одержана в результаті археологічних досліджень наукова інформація є об'єктом права інтелектуальної власності відповідно до законодавства України.      Одержана в результаті археологічних досліджень наукова інформація є об'єктом права інтелектуальної власності відповідно до законодавства України.  
124. Підставами виникнення права інтелектуальної власності на одержану в результаті археологічних досліджень наукову інформацію є: одержання такої інформації в результаті польових або інших археологічних досліджень; створення інформації своїми силами і за свій рахунок; виконання будь-якого договору, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи.      Підставами виникнення права інтелектуальної власності на одержану в результаті археологічних досліджень наукову інформацію є: одержання такої інформації в результаті польових або інших археологічних досліджень; створення інформації своїми силами і за свій рахунок; виконання будь-якого договору, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи.  
125. Право інтелектуальної власності на одержану в результаті археологічних досліджень наукову інформацію регулюється цим Законом, законами України "Про науково-технічну інформацію", "Про авторське право і суміжні права" та іншими актами законодавства України. Право власності на наукову інформацію, одержану або створену кількома громадянами або юридичними особами, визначається договором, укладеним між співвласниками цієї інформації.      Право інтелектуальної власності на одержану в результаті археологічних досліджень наукову інформацію регулюється цим Законом, законами України "Про науково-технічну інформацію", "Про авторське право і суміжні права" та іншими актами законодавства України. Право власності на наукову інформацію, одержану або створену кількома громадянами або юридичними особами, визначається договором, укладеним між співвласниками цієї інформації.  
126. Спори про право інтелектуальної власності на одержану в результаті археологічних досліджень інформацію вирішуються відповідно до законів України.      Спори про право інтелектуальної власності на одержану в результаті археологічних досліджень інформацію вирішуються відповідно до законів України.  
127. Стаття 17. Право на публікацію результатів наукових досліджень археологічної спадщини   -2- Президент України
 1. Відповідно до статті 17 Закону археолог, який здійснив археологічні дослідження, має виключне право на публікацію одержаної в результаті польових і післяпольових досліджень наукової інформації впродовж п'яти років після завершення польових досліджень. Зазначене положення суперечить нормам частини першої статті 15 та статті 28 Закону України "Про авторське право і суміжні права", згідно з якими виключне право на використання твору належить лише його автору та діє на протязі всього життя і 70 років після його смерті. У зв'язку з цим пропонуємо статтю 17 Закону викласти в такій редакції: "Стаття 17. Право на публікацію результатів наукових досліджень археологічної спадщини  		Враховано   Стаття 17. Право на публікацію результатів наукових досліджень археологічної спадщини  
128. Археолог, який здійснив археологічні дослідження, має виключне право на публікацію одержаної в результаті польових і післяпольових досліджень наукової інформації впродовж п'яти років після завершення польових досліджень. Якщо за цей термін археолог не скористався своїм виключним правом, право на публікацію одержаної в результаті археологічного дослідження наукової інформації переходить до установи, з якою археолог був пов'язаний трудовими відносинами під час проведення таких досліджень.   -3- Президент України
 Археолог, який здійснив археологічні дослідження, має виключне право на публікацію одержаної в результаті польових і післяпольових досліджень наукової інформації в порядку, встановленому частиною першою статті 15 та статтею 28 Закону України "Про авторське право і суміжні права".  		Враховано   Археолог, який здійснив археологічні дослідження, має виключне право на публікацію одержаної в результаті польових і післяпольових досліджень наукової інформації в порядку, встановленому частиною першою статті 15 та статтею 28 Закону України "Про авторське право і суміжні права".  
129. Стаття 18. Знахідки, одержані в результаті археологічних досліджень      Стаття 18. Знахідки, одержані в результаті археологічних досліджень  
130. Знахідки, одержані в результаті археологічних досліджень (нерухомі та рухомі предмети, які були пов'язані з об'єктом археологічної спадщини і виявлені та задокументовані під час археологічних досліджень), є державною власністю. Вони підлягають обліку та класифікації відповідно до методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Правовий режим скарбу визначається законодавством України.      Знахідки, одержані в результаті археологічних досліджень (нерухомі та рухомі предмети, які були пов'язані з об'єктом археологічної спадщини і виявлені та задокументовані під час археологічних досліджень), є державною власністю. Вони підлягають обліку та класифікації відповідно до методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Правовий режим скарбу визначається законодавством України.  
131. З моменту виявлення і до передачі на зберігання згідно із законодавством України знахідки охороняються державою нарівні з об'єктами музейного фонду України.      З моменту виявлення і до передачі на зберігання згідно із законодавством України знахідки охороняються державою нарівні з об'єктами музейного фонду України.  
132. Знахідки підлягають передачі на зберігання до фондів Інституту археології Національної академії наук України, до фондів музеїв та/або навчальних закладів, наукових установ, закладів культури державної або комунальної форми власності, де забезпечені належні умови їх зберігання, вивчення, експонування тощо. Установи та організації, до яких передаються знахідки, вказуються попередньо у відкритому листі і відповідному дозволі, при цьому має бути визначений пріоритет утворення центральних, регіональних або місцевих (в археологічних заповідниках) цілісних колекцій.      Знахідки підлягають передачі на зберігання до фондів Інституту археології Національної академії наук України, до фондів музеїв та/або навчальних закладів, наукових установ, закладів культури державної або комунальної форми власності, де забезпечені належні умови їх зберігання, вивчення, експонування тощо. Установи та організації, до яких передаються знахідки, вказуються попередньо у відкритому листі і відповідному дозволі, при цьому має бути визначений пріоритет утворення центральних, регіональних або місцевих (в археологічних заповідниках) цілісних колекцій.  
133. У тому випадку, коли досліджені елементи археологічної спадщини залишаються на місці (іn sіtu), археолог разом з відповідним органом охорони культурної спадщини вживають заходів щодо їх консервації або музеєфікації. Фінансування таких заходів провадиться відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".      У тому випадку, коли досліджені елементи археологічної спадщини залишаються на місці (іn sіtu), археолог разом з відповідним органом охорони культурної спадщини вживають заходів щодо їх консервації або музеєфікації. Фінансування таких заходів провадиться відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".  
134. Стаття 19. Обов'язки юридичних і фізичних осіб, у користуванні або власності яких перебувають археологічні об'єкти      Стаття 19. Обов'язки юридичних і фізичних осіб, у користуванні або власності яких перебувають археологічні об'єкти  
135. Юридичні і фізичні особи, у користуванні або власності яких перебувають археологічні об'єкти або предмети, зобов'язані:      Юридичні і фізичні особи, у користуванні або власності яких перебувають археологічні об'єкти або предмети, зобов'язані:  
136. дотримуватися всіх правил охорони і використання археологічних об'єктів або предметів;      дотримуватися всіх правил охорони і використання археологічних об'єктів або предметів;  
137. виконувати всі необхідні роботи виробничого характеру згідно із дозволом;      виконувати всі необхідні роботи виробничого характеру згідно із дозволом;  
138. негайно інформувати про нововиявлені об'єкти або предмети в межах території, що використовується для своєї діяльності;      негайно інформувати про нововиявлені об'єкти або предмети в межах території, що використовується для своєї діяльності;  
139. сприяти і не перешкоджати будь-яким роботам з виявлення, обліку та вивчення археологічних об'єктів або предметів.      сприяти і не перешкоджати будь-яким роботам з виявлення, обліку та вивчення археологічних об'єктів або предметів.  
140. Розділ V. ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ, ЗАХИСТУ, ДОСЛІДЖЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ      Розділ V. ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ, ЗАХИСТУ, ДОСЛІДЖЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ  
141. Стаття 20. Джерела фінансування охорони, захисту, дослідження археологічної спадщини   -4- Президент України
 2. Частиною першою статті 20 Закону передбачено, що фінансування охорони археологічної спадщини здійснюється за рахунок загального і спеціального фондів Державного бюджету України, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, місцевих бюджетів. Зазначене не узгоджується з пунктом 4 статті 13 Бюджетного кодексу України, згідно з яким розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Крім того, відповідно до пункту 26 статті 2 Бюджетного кодексу України до місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.  		Враховано   Стаття 20. Джерела фінансування охорони, захисту, дослідження археологічної спадщини  
142. Фінансування охорони археологічної спадщини здійснюється за рахунок загального і спеціального фондів Державного бюджету України, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, місцевих бюджетів.   -5- Президент України
 Виходячи з наведеного, пропонуємо в частині першій статті 20 слова "загального і спеціального фондів" та слова "бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя" виключити.  		Враховано   Фінансування охорони археологічної спадщини здійснюється за рахунок Державного бюджету України.  
143. Джерелами фінансування заходів у сфері охорони, захисту, дослідження археологічної спадщини можуть бути кошти власників археологічних об'єктів чи уповноважених ними органів або осіб, які набули права володіння, користування чи управління пам'ятками, кошти замовників робіт, благодійні внески та пожертвування, у тому числі валютні, на охорону археологічної спадщини та інші джерела, не заборонені законодавством.      Джерелами фінансування заходів у сфері охорони, захисту, дослідження археологічної спадщини можуть бути кошти власників археологічних об'єктів чи уповноважених ними органів або осіб, які набули права володіння, користування чи управління пам'ятками, кошти замовників робіт, благодійні внески та пожертвування, у тому числі валютні, на охорону археологічної спадщини та інші джерела, не заборонені законодавством.  
144. Розділ VІ. Міжнародне співробітництво України      Розділ VІ. Міжнародне співробітництво України  
145. Стаття 21. Принципи та види міжнародного співробітництва України у сфері охорони археологічної спадщини      Стаття 21. Принципи та види міжнародного співробітництва України у сфері охорони археологічної спадщини  
146. Археологічна спадщина України є невід'ємною складовою археологічної спадщини Європи і людства в цілому. Україна заохочує міжнародні обміни інформацією про археологічні дослідження, сприяє міжнародним контактам археологів.      Археологічна спадщина України є невід'ємною складовою археологічної спадщини Європи і людства в цілому. Україна заохочує міжнародні обміни інформацією про археологічні дослідження, сприяє міжнародним контактам археологів.  
147. Держава дбає про налагодження і розвиток співробітництва з іноземними державами та міжнародними організаціями для запобігання незаконним археологічним розкопкам, незаконним ввезенню, вивезенню і передачі права власності на рухомі предмети, що походять з об'єктів археологічної спадщини.      Держава дбає про налагодження і розвиток співробітництва з іноземними державами та міжнародними організаціями для запобігання незаконним археологічним розкопкам, незаконним ввезенню, вивезенню і передачі права власності на рухомі предмети, що походять з об'єктів археологічної спадщини.  
148. Держава створює необхідні правові та економічні умови для здійснення у сфері охорони археологічної спадщини вільних та рівноправних відносин з іноземними науковими установами та організаціями, іноземними та міжнародними науковими товариствами і об'єднаннями, якщо ці відносини не суперечать законодавству України.      Держава створює необхідні правові та економічні умови для здійснення у сфері охорони археологічної спадщини вільних та рівноправних відносин з іноземними науковими установами та організаціями, іноземними та міжнародними науковими товариствами і об'єднаннями, якщо ці відносини не суперечать законодавству України.  
149. Міжнародне договірно-правове, інформаційне, наукове співробітництво у сфері охорони археологічної спадщини здійснюється у формах, що не суперечать законодавству України.      Міжнародне договірно-правове, інформаційне, наукове співробітництво у сфері охорони археологічної спадщини здійснюється у формах, що не суперечать законодавству України.  
150. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору України.      Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору України.  
151. Розділ VІІ. Відповідальність за порушення законодавства про охорону археологічної спадщини      Розділ VІІ. Відповідальність за порушення законодавства про охорону археологічної спадщини  
152. Стаття 22. Відповідальність за порушення законодавства про охорону археологічної спадщини   -6- Президент України
 3. Статтею 22 Закону передбачено, що юридичні і фізичні особи, дії або бездіяльність яких завдали шкоди археологічній спадщині України, несуть відповідальність відповідно до цього Закону. Однак Законом, що розглядається, не встановлено відповідальності для юридичних і фізичних осіб за вказані дії. Зазначене може призвести до унеможливлення притягнення до відповідальності осіб, які вчинили протиправні дії, що посягають на встановлений порядок у сфері охорони археологічної спадщини України.  		Враховано   Стаття 22. Відповідальність за порушення законодавства про охорону археологічної спадщини  
153. Юридичні і фізичні особи, дії або бездіяльність яких завдали шкоди археологічній спадщині України, несуть відповідальність відповідно до цього Закону.   -7- Президент України
 У зв'язку з цим пропонуємо у статті 22 Закону слова „цього Закону" замінити словами „законодавства України".  		Враховано   Юридичні і фізичні особи, дії або бездіяльність яких завдали шкоди археологічній спадщині України, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.  
154. Стаття 23. Відповідальність за проведення розкопок і розрить   -8- Президент України
 4. Виходячи з назв статей 23 і 24 Закону, їх положеннями мають регулюватися питання відповідальності за проведення розкопок і розрить та незаконні скупку, продаж або передачу археологічних предметів. Проте положення названих статей не містять норм щодо відповідальності, отже назви статей не відповідають їх змісту. Крім того, в положеннях частин першої та другої статті 24 Закону йдеться про ліцензування купівлі-продажу або передачі археологічних предметів. Однак слід зауважити, що виключний перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, міститься у статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Відповідно до частини третьої статті 2 названого Закону види господарської діяльності, які не включені до переліку видів господарської діяльності, встановленого статтею 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню. Тож, оскільки діяльність з купівлі-продажу та передачі археологічних предметів не включено до зазначеного Закону, то цей вид діяльності предметом ліцензування бути не може. До того ж, положення статті 24 Закону фактично надають право здійснювати купівлю-продаж або передачу археологічних предметів юридичним та фізичним особам. Це не відповідає положенням частини другої статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", згідно з якою усі пам'ятки археології є державною власністю. Враховуючи викладене, пропонуємо статті 23, 24 Закону виключити.  		Враховано    
155. Незаконними є будь-які розриття, які призвели до псування або знищення археологічного об'єкта, а також розкопки, що проведені без відкритого листа Інституту археології Національної академії наук України і дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.       
156. Стаття 24. Відповідальність за незаконні скупку, продаж або передачу археологічних предметів       
157. Безліцензійні купівля-продаж або передача археологічних предметів є незаконними.       
158. Ліцензія на право купівлі-продажу або передачі археологічних предметів видається і реєструється у встановленому законом порядку.       
159. Держава має переважне право на придбання археологічних предметів, які пропонуються на реалізацію на законних підставах.       
160. Розділ VІІІ. Прикінцеві положення      Розділ VІІІ. Прикінцеві положення  
161. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.      1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
162. 2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:      2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:  
163. подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про охорону археологічної спадщини";      подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про охорону археологічної спадщини";  
164. розробити і привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;      розробити і привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
165. відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;      відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;  
166. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.      забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.  
167. 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:      3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:  
168. 1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 3-4, ст. 27):      1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 3-4, ст. 27):  
169. а) частину дев'яту статті 118 викласти у такій редакції:   -9- Президент України
 5. Підпунктами "а" і "б" пункту 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону археологічної спадщини" частину дев'яту статті 118 та частину шосту статті 123 Земельного кодексу України викладено в новій редакції.  		Враховано   а) частину дев'яту статті 118 викласти у такій редакції:  
170. "9. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини (після отримання висновку від державних установ археологічного профілю) та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування";   -10- Президент України
 Пропонуємо в підпунктах "а" і "б" пункту 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону слова " (після отримання висновку від державних установ археологічного профілю)" виключити у зв'язку з тим, що державних установ подібного типу законодавством не визначено.  		Враховано   "9. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування";  
171. б) частину шосту статті 123 викласти у такій редакції:      б) частину шосту статті 123 викласти у такій редакції:  
172. "6. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природо-охоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини (після отримання висновку від державних установ археологічного профілю) і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки";      "6. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природо-охоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки";  
173. в) у статтю 151 включити частину восьму у такій редакції:   -11- Президент України
 6. Підпунктом "в" пункту 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону до статті 151 Земельного кодексу України включено частину восьму, якою передбачається самостійне погодження юридичними особами питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок шляхом послідовного звернення до власника землі (землекористувача), районного (міського) органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини і лише після цього - звернення до відповідної ради чи місцевої державної адміністрації. Також юридичним особам надається право самостійно вилучати земельні ділянки. Запропонований порядок не відповідатиме порядку погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок, визначеному статтями 146, 147, 149, 150 Земельного кодексу України. Наголошуємо, що будь-які положення цього Кодексу не передбачають повноважень юридичних осіб щодо "самостійного вилучення земельних ділянок".  		Враховано    
174. "8. Юридичні особи погоджують найбільш доцільне місце розташування об'єкта, розміри намічуваної для вилучення земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з власником землі або землекористувачем, районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини (після отримання висновку від державних установ археологічного профілю) і подають відповідні матеріали до сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації, які погоджують місце розташування того об'єкта, під який ці юридичні особи мають право самостійно вилучати земельну ділянку";   -12- Президент України
 З огляду на викладене підпункт "в" пункту 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону археологічної спадщини", яким вносяться зміни до частини восьмої статті 151 Земельного кодексу України, пропонуємо виключити.  		Враховано    
175. 2) статтю 298 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викласти у такій редакції:   -13- Президент України
 7. Підпунктом 2 пункту 3 Прикінцевих положень Закону статтю 298 Кримінального кодексу України викладено в новій редакції. Чинна стаття 298 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за правопорушення щодо усіх об'єктів культурної спадщини, в тому числі й археологічних, оскільки згідно зі статтею 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" дефініція "об'єкт культурної спадщини" включає також і поняття археологічної пам'ятки. Запропонований же зміст частини першої статті 298 Кодексу стосується лише відповідальності за умисне, незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам'яток археології. З цим погодитись не можна, оскільки, по суті, ліквідується кримінальна відповідальність за вчинки, пов'язані зі знищенням, руйнуванням чи псуванням інших, крім археологічних, об'єктів культурної спадщини. Крім того, санкції частини п'ятої статті 298 Кримінального кодексу України у запропонованій редакції є з урахуванням їх суспільної небезпечності неадекватно суворими. У зв'язку з викладеним пропонуємо статтю 298 Кримінального кодексу України викласти в такій редакції: "Стаття 298. Знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці 1. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини - караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені щодо пам'яток національного значення, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. 4. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років."  		Враховано   2) статтю 298 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викласти у такій редакції:  
176. "Стаття 298. Знищення, руйнування або пошкодження пам'яток ( об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці      "Стаття 298. Знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці  
177. 1. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам'яток археології (      1. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини -  
178. караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.      караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.  
179. 2. Ті самі дії, вчинені щодо пам'яток національного значення, (      2. Ті самі дії, вчинені щодо пам'яток національного значення, -  
180. караються позбавленням волі на строк до п'яти років.      караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.  
181. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з метою пошуку рухомих предметів, пов'язаних із пам'яткою, у тому числі знахідок археологічного характеру, (      3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини, -  
182. караються позбавленням волі на строк до п'яти років.      караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.  
183. 4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, (      4. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, -  
184. караються позбавленням волі на строк до восьми років.      караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років."  
185. 5. Діяння, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або організованою групою, (       
186. караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років".