Кількість абзаців - 139 Таблиця поправок


Про державну фінансову та бюджетну підтримку агропромислової галузі України (Третє читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Закон України      Закон України  
1. "Про державну фінансову та бюджетну підтримку агропромислової галузі України".   -1- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Назву Закону викласти у такій редакції: "Про державну підтримку сільського господарства України"  		Враховано   "Про державну підтримку сільського господарства України"  
    -2- Ващук К.Т.
 Назву Закону і преамбулу викласти у такій редакції: "Про підтримку виробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції" Закон створює умови для ефективного функціонування механізмів державної підтримки виробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції, з метою зростання прибутковості господарювання сільськогосподарських товаровиробників."  		Враховано по суті в конкретних розділах   
    -3- Горбаль В.М.
 Назву проекту закону викласти у наступній редакції: "Про державну фінансову, бюджетну та правову підтримку агропромислової галузі України".  		Враховано по суті в конкретних розділах   
2. Розділ І. Загальні положення      Розділ І. Загальні положення  
3. Стаття 1. Цілі та завдання Закону   -4- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Назву статті 1 викласти у такій редакції: "Стаття 1. Цілі та сфера застосування Закону"  		Враховано   Стаття 1. Цілі та сфера застосування Закону  
4. 1.1. Цей Закон установлює порядок фінансування суб"єктів агропромислового комплексу України за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, запроваджує правила державної підтримки мінімальних закупівельних цін на окремі види сільськогосподарської продукції та порядок встановлення максимальних продажних цін для них, визначає інші правила, які призводять до збільшення платоспроможного попиту населення на агропромислову продукцію першої необхідності, визначає засади створення і функціонування ринку сільськогосподарської продукції в Україні, а також принципи державної підтримки експорту окремих видів агропромислової продукції.   -5- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 1.1 статті 1 викласти у такій редакції: "1.1. Цей Закон визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення"  		Враховано   1.1. Цей Закон визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.  
5. 1.2. Цей Закон не регулює питання, визначені Земельним Кодексом України, а також податковим та митним законодавством.      1.2. Цей Закон не регулює питання, визначені Земельним Кодексом України.  
6. Стаття 2. Визначення термінів      Стаття 2. Визначення термінів  
7. Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:      Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:  
8. 2.1. Аграрний фонд - бюджетна установа, створена у визначеному цим Законом порядку.   -6- Ващук К.Т.
 Пункт 2.1 викласти у такій редакції: "2.1. Державне агентство з регулювання аграрного ринку, далі Державне агентство (Аграрний фонд) - є урядовим органом державного управління у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України, який акумулює та забезпечує ефективне та цільове використання коштів для здійснення інтервенцій, заставних операцій, стимулювання залучення кредитів, здійснення страхування та інших заходів на аграрному ринку, визначених його Положенням, яке затверджує Кабінет Міністрів України".  		Враховано по суті у відповід-ному розділі   
    -7- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.1 виключити як такий, що не несе змістовного навантаження, та розкрити статус Аграрного фонду у відповідному розділі Закону.  		Враховано    
9. 2.2. Аграрна біржа - товарна біржа, створена згідно із Законом України "Про товарну біржу", з урахуванням норм цього Закону, статутні документи якої передбачають здійснення біржової торгівлі виключно товарами, які підпадають під визначення 1 - 24 груп УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), а також товарними деривативами, іпотечними сертифікатами та іпотечними закладними.   -8- Ващук К.Т.
 Пункт 2.2. викласти у такій редакції: "2.2. Аграрна біржа - це юридична особа, створена згідно із Законом України "Про товарну біржу", що здійснює біржові торги товарами, визначеними у групах 1 - 24 Гармонізованої номенклатури кодування та опису товарів (крім підакцизних товарів), а також товарними дериватами, іпотечними сертифікатами та іпотечними закладними, та в якої доходи від інших операцій не перевищують 20 відсотків від суми загальних доходів за результатами звітного року."  		Враховано частково   2.1 Аграрна біржа - юридична особа, створена згідно із Законом України "Про товарну біржу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, яка надає послуги суб"єктам господарювання з укладення біржових угод з сільськогосподарською продукцією, товарними деривативами, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечними сертифікатами та іпотечними закладними, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними. 2.2. Аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів з сільськогосподарською продукцією  
    -9- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.2 викласти у такій редакції: "2.1 Аграрна біржа - юридична особа, створена згідно із Законом України "Про товарну біржу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, яка надає послуги суб"єктам господарювання з укладення біржових угод з сільськогосподарською продукцією, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, товарними деривативами, іпотечними сертифікатами та іпотечними закладними, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними".  		Враховано    
    -10- Горбаль В.М.
 У п. 2.2. статті 2 слова "товарами, які підпадають під визначення 1 - 24 груп УКТЗЕД (крім підакцизних товарів)" замінити словами "сільськогосподарською продукцією".  		Враховано    
    -11- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Ввести пункт 2.2 такого змісту: "2.2. Аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов"язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів з сільськогосподарською продукцією".  		Враховано    
10. 2.3. Біржовий збір - кошти, які сплачуються учасником біржових торгів визначеній цим Законом аграрій біржі у сумі, яка розраховується у сумі, достатньої для підтримання роботи такої біржи, а також оплати вартості страхових премій унаслідок страхування ризику загибелі врожаю при форвардних поставках.   -12- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.3 перенести у відповідний розділ як такий, що містить не тільки визначення, але й імперативні норми  		Враховано    
11. Біржовий збір не справляється при продажі або купівлі державним біржовим брокером товарів, визначених у пункті 3.3 статті 3 цього Закону на умовах споту або форварду, з метою підтримання мінімальної або максимальної закупівельної ціни.   -13- Горбаль В.М.
 Абзац 1 пункту 2.3. статті 2 виключити в існуючій редакції, а викласти у наступній: "Біржовий збір - кошти, які сплачуються учасником біржових торгів аграрній біржі у сумі, достатній для підтримання роботи такої біржі, а також оплати вартості страхових премій унаслідок страхування ризику загибелі врожаю при форвардних поставках."  		Враховано частково у наступних статтях  2.3. Базовий актив - вартісний вираз права на придбання або продаж окремого об'єкту державного цінового регулювання на строкових умовах.  
    -14- Горбаль В.М.
 Пункт 2.3. статті 2 доповнити абзацом 3 у наступній редакції: "Методика розрахунку біржового збору затверджується Кабінетом Міністрів України."  		Враховано частково у наступних статтях   
    -15- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
Горбаль В.М.
 Ввести пункт такого змісту: "2.3. Базовий актив - вартісний вираз права на придбання або продаж окремого об'єкту державного цінового регулювання на строкових умовах".  		Враховано    
12. 2.4. Біржовий рахунок - пасивно-активний рахунок, відкритий у розрахунково-кліринговій системі біржі;      2.4. Біржовий рахунок - пасивно-активний рахунок, відкритий у розрахунково-кліринговій системі біржі.  
13. 2.5. Експортна підтримка - надання дотацій для здешевлення вартості аграрної продукції, що експортується, або надання передекспортних та експортних кредитів експортерам сільськогосподарської продукції чи експортних премій у порядку, визначеному цим Законом.   -16- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
Горбаль В.М.
 Пункт 2.5. статті 2 виключити, позаяк його зміст розкривається відповідним розділом.  		Враховано    
14. 2.6. Ліквідація товарного деривативу - операція з погашення зобов'язань з купівлі або продажу сільськогосподарської продукції, набутих у зв'язку із укладенням договорів на організованому аграрному ринку України.   -17- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.6 виключити  		Враховано   2.5. Державна аграрна інтервенція - продаж або придбання сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку з метою забезпечення цінової стабільності. Державна аграрна інтервенція поділяється на товарну та фінансову. Товарна інтервенція - продаж сільськогосподарської продукції при зростанні цін на організованому аграрному ринку понад максимальний рівень, яка здійснюється з метою досягнення рівня рівноваги, у тому числі шляхом продажу товарних деривативів Фінансова інтервенція - придбання сільськогосподарської продукції при падінні спотових цін на організованому аграрному ринку нижче мінімального рівня, яка здійснюється з метою досягнення рівня рівноваги, у тому числі шляхом придбання товарних деривативів. 2.6. Заставна закупівля - зарахування до державного продовольчого резерву об"єкту державного цінового регулювання - предмету застави у разі, коли бюджетна позика та/або плата за її використання не були погашені у строк, передбачений договором. 2.7. Маркетинговий період - період, який розпочинається з місяця, у якому починає поставлятися (продаватися) окремий вид продукції рослинництва відповідного врожаю, та закінчується останнім числом місяця, що передує місяцю, в якому починає поставлятися (продаватися) такий самий вид продукції рослинництва наступного врожаю. Для інших видів сільськогосподарської продукції маркетинговий період дорівнює одному бюджетному (фінансовому) року. З метою фінансового та бюджетного планування маркетинговий період має бути кратним повному календарному місяцю.  
    -18- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Ввести пункт такого змісту: "2.5. Державна інтервенція (далі - інтервенція) - продаж або придбання сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку з метою забезпечення цінової стабільності. Інтервенція поділяється на товарну та фінансову. Товарна інтервенція - продаж сільськогосподарської продукції при зростанні цін на організованому аграрному ринку понад максимальний рівень Фінансова інтервенція - придбання сільськогосподарської продукції при падінні цін на організованому аграрному ринку нижче мінімального рівня"  		Враховано по суті   
    -19- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Ввести пункт такого змісту: "2.6. Заставна закупівля - зарахування до державного продовольчиого резерву об'єкту державного цінового регулювання - предмету застави у разі, коли бюджетна позика та/або плата за її використання не були погашені у строк, передбачений договором".  		Враховано по суті   
    -20- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Ввести пункт такого змісту: "2.7. Маркетинговий період - період, який розпочинається з місяця, у якому починає поставлятися (продаватися) окремий вид продукції рослинництва відповідного врожаю, та закінчується останнім числом місяця, що передує місяцю, в якому починає поставлятися (продаватися) такий самий вид продукції рослинництва наступного врожаю. Для інших видів сільськогосподарської продукції маркетинговий період дорівнює одному бюджетному (фінансовому) року. З метою фінансового та бюджетного планування маркетинговий період має бути кратним повному календарному місяцю".  		Враховано    
15. 2.7. Місцеві потреби - потреби територіальної громади в обсягах сільськогосподарської продукції для їх розподілення між бюджетними установами та організаціями, утримання яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.   -21- Ващук К.Т.
 пункт 2.7. викласти у такій редакції: "2.7. Місцеві потреби - потреби територіальної громади в обсягах продукції сільського господарства для використання установами і організаціями, утримання яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів."  		Враховано редакційно   2.8. Місцеві потреби - потреби територіальної громади в обсягах сільськогосподарської продукції для їх споживання бюджетними установами та організаціями, утримання яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету у межах власних або делегованих повноважень такої територіальної громади. 2.9. Моніторинг аграрного ринку - система спостереження, збирання, оброблення, передавання, зберігання та аналізу інформації на аграрному ринку про попит і пропозицію на сільськогосподарську продукцію протягом маркетингового періоду окремих видів сільськогосподарської продукції.  
    -22- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.7 викласти у такій редакції: "2.8. Місцеві потреби - потреби територіальної громади в обсягах сільськогосподарської продукції для їх споживання бюджетними установами та організаціями, утримання яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету у межах власних або делегованих повноважень"  		Враховано    
    -23- Ващук К.Т.
 Ввести пункт такого змісту: "2.9. Моніторинг ринку сільськогосподарської продукції - відстеження ситуації на ринку шляхом збору, обробки, зберігання і поширення інформації про попит і пропозицію та ціни на сільськогосподарську продукцію, продовольство та матеріально-технічні ресурси для потреб сільського господарства, розробка відповідних прогнозів."  		Враховано по суті   
16. 2.8. Негайний продаж (спот) - продаж товару на організованому біржовому ринку на умовах негайної поставки такого товару покупцю.   -24- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.8 викласти у такій редакції: "2.10. Негайна поставка (далі - спот) - поставка товару на організованому аграрному ринку на умовах, що передбачають передання у власність або розпорядження такого товару контрагенту протягом п"яти робочих днів, наступних за днем укладення відповідної цивільно-правової угоди, при виконанні таким контрагентом умов такої угоди".  		Враховано   2.10. Негайна поставка (далі - спот) - поставка товару на організованому аграрному ринку на умовах, що передбачають передання у власність або розпорядження такого товару контрагенту протягом п'яти робочих днів, наступних за днем укладення відповідної цивільно-правової угоди, при виконанні таким контрагентом її умов.  
17. Негайною вважається поставка, яка передбачає надання у власність або у розпорядження покупця товару, протягом трьох робочих (банківських днів), наступних за днем укладення відповідного біржового контракту, за умови виконання покупцем умов такого біржового договору.       
18. 2.9. Обставини непереборної сили - обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативного характеру, обов'язкових для суб'єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли з-за стихійного лиха, пожеж, повені, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптове припинення поставки води, тепла, електроенергії чи газу.   -25- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.9 викласти у такій редакції: "2.11. Обставини непереборної сили - обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для суб'єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, нафтопродуктів, електроенергії чи газу, не пов"язаного з неуплатою їх вартості".  		Враховано   2.11. Обставини непереборної сили - обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для суб'єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов"язаного з неуплатою їх вартості.  
    -26- Горбаль В.М.
 У пункті 2.9. статті 2 слова "повені, граду, землетрусу" виключити.  		Враховано по суті пояснень пропозиції   
19. 2.10. Організований аграрний ринок України - сукупність товарних відносин між продавцями і покупцями сільськогосподарської продукції, здійснюваних згідно з стандартизованими правилами товарної біржі, створеної згідно з Законом України "Про товарну біржу", з урахуванням норм цього Закону.   -27- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.10 викласти у такій редакції: "2.12. Організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов"язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів і правилами аграрної біржі".  		Враховано   2..12. Організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів і правилами аграрної біржі. 2.13. Продовольча безпека - захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності.  
    -28- Горбаль В.М.
 У пункті 2.10. статті 2 слова "згідно з Законом України "Про товарну біржу" замінити словами "відповідно до законодавства України".  		Враховано редакційно по суті   
    -29- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Ввести пункт такого змісту: "2.13. Продовольча безпека - захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності".  		Враховано    
20. 2.11. Ризики організованого аграрного ринку - ризики невиконання умов біржових договорів, які поділяються на системні та стандартні: а) системний ризик - ризик невиконання умов біржових договорів, що виникає внаслідок дії обставин непереборної сили, та який неможливо забезпечити як біржовими гарантіями, такі і заходами державного цінового регулювання, визначеними цим Законом. Наявність системного ризику встановлюється та скасовується рішенням Кабінетом Міністрів України за поданням Аграрного фонду України у порядку, визначеному у статтях 7 та 8 цього Закону. б) стандартний ризик - ризик, що не є системним, та забезпечується виключно системою біржових гарантій.   -30- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.11 викласти у такій редакції: "2.14. Ризики організованого аграрного ринку - ризики невиконання умов біржових договорів, які поділяються на системні та стандартні: а) системний аграрний ризик - ризик масового невиконання умов біржових договорів, що виникає внаслідок дії обставин непереборної сили, який неможливо забезпечити як біржовими гарантіями, такі і заходами державного цінового регулювання, визначеними цим Законом; б) стандартний аграрний ризик - ризик, що не є системним, та забезпечується системою біржових гарантій та/або заходами державного цінового регулювання. Зазначена класифікація ризиків використовується виключно для цілей цього Закону".  		Враховано   2.14. Ризики організованого аграрного ринку - ризики невиконання умов біржових договорів, які поділяються на системні та стандартні: а) системний аграрний ризик - ризик масового невиконання умов біржових договорів, що виникає внаслідок дії обставин непереборної сили, який неможливо забезпечити як біржовими гарантіями, такі і заходами державного цінового регулювання, визначеними цим Законом; б) стандартний аграрний ризик - ризик, що не є системним, та забезпечується системою біржових гарантій та/або заходами державного цінового регулювання. Зазначена класифікація ризиків використовується виключно для цілей цього Закону.  
    -31- Горбаль В.М.
 У пункті 2.11. статті 2: а) у тексті пункту слово "системний" замінити словом "непередбачуваний"; б) у пункті а) слова "у порядку, визначеному у статтях 7 та 8 цього Закону" виключити; в) у статті 2 дати визначення терміну "біржові гарантії".  		Враховано частково у редакції Комітету   
21. 2.12. Сільськогосподарська продукція - товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТНЗЕД. Норми цього Закону не поширюються на підакцизні товари.      2.15. Сільськогосподарська продукція - товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТЗЕД. Норми цього Закону не поширюються на підакцизні товари.  
22. 2.13. Товарний дериватив - стандартний документ, що відповідає визначенням підпункту "в" підпункту 1.5.4 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".   -32- Горбаль В.М.
 Пункт 2.13. статті 2 виключити.  		Відхилено   2.16. Товарний дериватив - стандартний документ, що відповідає визначенню підпункту "в" підпункту 1.5.4 пункту 1.5 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".  
23. 2.14. Товарна інтервенція - продаж Аграрним фондом України окремого виду сільськогосподарської продукції на визначеній аграрній біржі або строкових договорів (товарних деривативів), укладених на такій біржі, при існуванні загрози перевищення спотової ціни на такий вид рівня максимальної закупівельної ціни.   -33- Ващук К.Т.
 пункт 2.14. викласти у такій редакції: "2.14. Товарні інтервенції - це продаж уповноваженими агентами окремого виду сільськогосподарської продукції на визначеній аграрній біржі або строкових договорів (товарних деривативів), укладених на такій біржі, при зростанні спотової ціни понад максимальний рівень."  		Враховано по суті у п.2.5 в редакції Комітету   
    -34- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.14 виключити у зв'язку з відображенням його змісту у п.2.4  		Враховано    
24. 2.15. Торгова (біржова) сесія - період часу, який розпочинається від часу відкриття біржових торгів, та закінчується часом їх закриття.      2.17. Торгова (біржова) сесія - період часу, який розпочинається від моменту відкриття біржових торгів, та закінчується моментом їх закриття  
25. 2.16. Торгова секція - частина біржі (біржового торгу), де об"єктом біржової торгівлі є товар, який не вважається стандартним або поставляється за нестандарними умовами.   -35- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.16 викласти у такій редакції: "2.18. Торгова секція - частина аграрної біржі, де об'єктом біржової торгівлі виступають товарні деривативи (крім форварду) або об'єкти державного цінового регулювання, призначені для їх експорту".  		Враховано   2.18. Торгова секція - частина аграрної біржі, де об'єктом біржової торгівлі виступають товарні деривативи (крім форварду) або об'єкти державного цінового регулювання, призначені для їх експорту  
26. 2.17. Умови поставки - поставка товару на базисі, визначеному згідно з правилами ІНКОТЕРМС останньої редакції.   -36- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.17 викласти у такій редакції: "2.19 Умови поставки - умови, визначені правилами ІНКОТЕРМС чинної редакції. Якщо товар продається або придбається на аграрній біржі, то базисом поставки такого товару для цілей визначення його ціни умовно ввавжається франко-склад за адресою будинку Головпоштамту України"  		Враховано   2.19. Умови поставки - умови, визначені правилами ІНКОТЕРМС чинної редакції.  
27. Якщо товар продається або придбається на визначеній цим Законом біржі, то для визначення біржової ціни товару його базисом поставки ввавжається франко-склад за адресою будинку Головпоштамту України.      Якщо товар продається або придбавається на аграрній біржі, то базисом поставки такого товару для цілей визначення його ціни умовно вважається франко-склад за адресою будинку Головпоштамту України.  
28. 2.18. Фінансова інтервенція - придбання Аграрним фондом України окремого виду сільськогосподарської продукції на визначеній аграрній біржі або строкових договорів (товарних деривативів), укладених на такій біржі, при існуванні загрози падіння спотової ціни на такий вид нижче рівня мінімальної закупівельної ціни.   -37- Ващук К.Т.
 пункт 2.18. викласти у такій редакції: "2.18. Фінансові інтервенції на ринках сільськогосподарської продукції - це закупка уповноваженими агентами окремого виду сільськогосподарської продукції на визначеній аграрній біржі або строкових договорів (товарних деривативів), укладених на такій біржі, яка застосовується при зниженні спотової ціни нижче мінімального рівня."  		Враховано по суті у п.2.5 в редакції Комітету   
    -38- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.18 виключити у зв'язку з відображенням його змісту у п.2.5.  		Враховано    
29. 2.19. Форвард або ф"ючерс - різновиди біржового договору, де права і обов"язки його сторін визначаються згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та цивільного законодавства України.   -39- Горбаль В.М.
 Пункт 2.19. статті 2 виключити.  		Відхилено   2.20. Форвард, ф'ючерс та опціон - різновиди товарних деривативів, де права і обов'язки сторін угоди визначаються згідно із пунктом 1.5 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".  
    -40- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.19 викласти у такій редакції: "2.20. Форвард, ф'ючерс та опціон - різновиди товарних деривативів, де права і обов'язки сторін угоди визначаються згідно із пунктом 1.5 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".  		Враховано    
30. 2.20. Франшиза (страхова франшиза) - частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) власником застрахованої сільськогосподарської продукції за свій рахунок.   -41- Горбаль В.М.
 Пункт 2.20. статті 2 виключити.  		Відхилено   2.21. Франшиза (страхова франшиза) - частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку.  
    -42- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.20 викласти у такій редакції: "2.21. Франшиза (страхова франшиза) - частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку".  		Враховано    
31. 2.21. Ціна негайної поставки (спот-ціна) - ціна, яка встановлюється на підставі збалансування цін попиту та пропозиції на товар, який є у фізичній наявності та може бути переданим покупцю протягом п'яти робочих днів з моменту укладення договору купівлі-продажу на обумовлених біржовим договором умовах поставки.   -43- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 2.21 виключити у зв"язку з відображенням його змісту у п. 2.10  		Враховано    
    -44- Ващук К.Т.
 пункт 2.21. викласти у такій редакції: "2.21. Ціна негайної поставки (спотова ціна) - ціна," - і далі по тексту.  		Враховано редакційно у п.2.10   
    -45- Горбаль В.М.
 У пункті 2.21. статті 2: а) слова " (спот-ціна)" замінити словами " (спотова ціна)"; б) слова "протягом п'яти робочих днів" замінити словами "протягом трьох робочих днів".  		Враховано частково у п.2.10   
32. 2.22. Ціна пропозиції - ціна, офіційно заявлена продавцем, яка зумовлює безвідкличну пропозицію продати заявлений товар на умовах споту (негайної поставки) або на умовах форварду чи ф'ючерсу (з поставкою товару у майбутньому).      2.22. Ціна пропозиції - ціна, офіційно заявлена продавцем, яка зумовлює безвідкличну пропозицію продати заявлений товар на умовах споту, форварду або ф'ючерсу.  
33. 2.23. Ціна попиту - ціна, офіційно заявлена покупцем, яка зумовлює безвідкличну пропозицію придбати заявлений товар товар на умовах споту або на строкових умовах (форварду бао ф'ючерсу).      2.23. Ціна попиту - ціна, офіційно заявлена покупцем, яка зумовлює безвідкличну пропозицію придбати заявлений товар на умовах споту, форварду або ф'ючерсу.  
34. 2.24. Ціна рівноваги (фіксінг) - ціна, яка встановлюється внаслідок досягнення рівноваги між ціною пропозиції та ціною попиту та зазначається у зареєстрованому біржовому договорі.   -46- Ващук К.Т.
 Доповнити статтю пунктами 2.25. - 2.35. у такій редакції: "2.25. Заставні операції - це надання товаровиробникам грошових позичок, під заставу сільськогосподарської продукції на обумовлений договором термін. При цьому вартість застави визначається за ціною, не нижчою мінімального рівня цін.  		Враховано по суті у відповідному розділі  2.24. Ціна рівноваги (фіксінг) - ціна, яка встановлюється внаслідок досягнення рівноваги між ціною пропозиції та ціною попиту та зазначається у зареєстрованому біржовому договорі.  
    -47- Ващук К.Т.
 2.26. Стратегічно важливі види сільськогосподарської продукції і продовольства - це основні види продукції, що формують продовольчу безпеку країни. Перелік їх затверджується Кабінетом Міністрів України.  		Враховано по суті у відповідному розділі   
    -48- Ващук К.Т.
 2.27. Продовольча безпека - здатність держави формувати економічний доступ населення до продуктів харчування в обсягах, що забезпечують особистий рівень здорової і активної життєдіяльності, формувати державні продовольчі резерви.  		Враховано по суті в редакції Комітету в п. 2.13.   
    -49- Ващук К.Т.
 2.28. Мінімальний рівень цін - встановлений Кабінетом Міністрів Україні рівень цін на сільськогосподарську продукцію, який визначається як 90 відсотків від середньої фактичної ціни за попередні три роки з урахуванням рівня інфляції.  		Враховано по суті у відповідному розділі проекту Закону   
    -50- Ващук К.Т.
 2.29. Максимальний рівень цін - встановлений Кабінетом Міністрів України рівень цін на сільськогосподарську продукцію, який визначається як 115 відсотків від середньої фактичної ціни за попередні три роки з урахуванням рівня інфляції.  		Враховано по суті у відповідному розділі Закону   
    -51- Ващук К.Т.
 2.30. Ціна підтримки на тваринницьку продукцію визначається як мінімальна ціна з урахуванням дотацій з Державного бюджету, яка забезпечує норму прибутку в розмірі не менше 5 відсотків по відношенню до середньогалузевих нормативних витрат, які затверджуються щороку Кабінетом Міністрів України. Мінімальні та максимальні ціни в даному Законі застосовуються як орієнтири для запровадження заставних операцій, фінансових та товарних інтервенцій на ринках сільськогосподарської продукції, а ціна підтримки застосовується для визначення розмірів дотацій на тваринницьку продукцію.  		Враховано по суті у відповідному розділі   
    -52- Ващук К.Т.
 2.31. Узгоджувальні комісії по цінах на сільськогосподарську продукцію і продовольство - консультативно-дорадчі недержавні органи, що створюються для оперативного узагальнення цінової ситуації на ринках сільськогосподарської продукції, підготовки узгоджених пропозицій щодо цін на сільськогосподарську продукцію суб'єктам ринку, центральним та місцевим органам влади.  		Відхилено - порушує принципи держав-ного контролю за визначенням розміру субсидій та дотацій   
    -53- Ващук К.Т.
 2.33. Уповноважені агенти по здійсненню інтервенційних та заставних операцій із сільськогосподарською продукцією - учасники ринку, визначені на конкурсних засадах центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, яким надаються повноваження для виконання зазначених операцій.  		Відхилено - призводить до приватизації функцій бюджетних розпорядників   
    -54- Ващук К.Т.
 2.34. Професійне об'єднання - об'єднання суб'єктів господарювання в межах кожної окремої галузі, а саме: сільськогосподарського виробництва, сфери зберігання, транспортування, переробки, реалізації одного виду продукції або групи споріднених видів продукції, інших видів господарської діяльності.  		Відхилено - питання регламентується відповідним законодавством   
    -55- Ващук К.Т.
 2.35. Міжпрофесійне об'єднання - це об'єднання суб'єктів господарювання, що охоплюють своєю діяльністю сільськогосподарське виробництво та суміжні сфери зберігання, транспортування, переробки і реалізації одного виду продукції або групи споріднених видів продукції."  		Відхилено - питання регламентується відповідним законодавством   
    -56- Горбаль В.М.
 Статтю 2 доповнити пунктом 2.25.: "Суб'єкти організованого агропромислового ринку ( покупці, продавці сільськогосподарської продукції, Аграрний фонд України."  		Відхилено - не охоплює повний перелік суб"єктів аграрного ринку   
    -57- Горбаль В.М.
 Статтю 2 доповнити пунктами 2.26 ( 2.28: "2.26. Збитковість - від'ємне значення середньостатистичної рентабельності до витрат, понесених у зв'язку з виробництвом метричної одиниці окремого об'єкту державного цінового регулювання; 2.27. Середньостатистична рентабельність до витрат - процентне відношення суми середньостатистичних доходів, отриманих від продажу метричної одиниці окремого об'єкту державного цінового регулювання протягом визначеного періоду часу, до суми середньостатистичних витрат на його виробництво (включаючи відповідну частину амортизаційних відрахувань), визначених за правилами (стандартами) бухгалтерського обліку, встановленими законодавством; 2.28. Період цінового регулювання - період часу, який не може бути меншим за один календарний місяць, та не може бути більшим за один календарний рік (крім цінового регулювання окремих видів сільськогосподарської продукції, які мають період визрівання чи плодоношення більший ніж 12 поточних календарних місяців). Періоди цінового регулювання встановлюються у строки та за процедурою, визначеною цим Законом для визначення об'єктів державного цінового регулювання."  		Враховано по суті у наступних статтях   
35. Розділ ІІ. Державне регулювання цін в агропромисловій галузі України   -58- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Назву розділу ІІ викласти у такій редакції: "Державне регулювання цін окремих видів сільськогосподарської продукції та Аграрний фонд"  		Враховано   Розділ ІІ. Державне регулювання цін окремих видів сільськогосподарської продукції та Аграрний фонд  
36. Стаття 3. Правила цінового регулювання та його об'єкт      Стаття 3. Правила цінового регулювання та його об'єкт  
37. 3.1. Держава здійснює регулювання гуртових цін на окремі види сільськогосподарської продукції (далі - цінове регулювання), встановлючи мінімальні та максимальні закупівельні ціни, а також застосовуючи інші, визначені цим Законом заходи, при дотриманні правил антимонопольного законодавства та правил добросовісної конкуренції. Застосування мінімальних та максимальних закупівельних цін при експорті або імпорті такої продукції здійснюється у порядку, визначеному пунктом 3.4 цієї статті.      3.1. Держава здійснює регулювання гуртових цін окремих видів сільськогосподарської продукції (далі - державне цінове регулювання), встановлючи мінімальні та максимальні закупівельні ціни, а також застосовуючи інші, визначені цим Законом заходи, при дотриманні правил антимонопольного законодавства та правил добросовісної конкуренції. Застосування мінімальних та максимальних закупівельних цін при експорті або імпорті такої продукції здійснюється у порядку, визначеному статею 8 цього Закону.  
38. 3.2. Зміст цінового регулювання полягає у наданні державою в особі Аграрного фонду України пропозиції суб"єктам організованого аграрного ринку України продати або купити визначений вид сільськогосподарської продукції за ціною, яка дозволяє державі підтримати мінімальну або максимальну закупівельну ціну на такий вид на такому організованому ринку за цінами, що склалися на спотовому ринку.   -59- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 3.2 викласти у такій редакції: "3.2. Зміст державного цінового регулювання полягає у здісненні Аграрним фондом державних інтервенцій в обсягах, що дозволяють встановити ціну рівноваги (фіксінг) на рівні, не нижчому за мінімальну закупівельну ціну та не вищому за максимальну закупівельну ціну. Держава не здійснює цінове регулювання за межами організованого аграрного ринку України, крім випадків тимчасового адміністративного регулювання цін, визначених у статті 8 цього Закону".  		Враховано   3.2. Зміст державного цінового регулювання полягає у здійсненні Аграрним фондом державних інтервенцій в обсягах, що дозволяють встановити ціну рівноваги (фіксінг) на рівні, не нижчому за мінімальну закупівельну ціну та не вищому за максимальну закупівельну ціну. Держава не здійснює цінове регулювання за межами організованого аграрного ринку України, крім випадків тимчасового адміністративного регулювання цін, визначених у статті 8 цього Закону.  
39. 3.3. Об'єктом державного регулювання є ціни на такі товари:   -60- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 3.3 викласти у такій редакції: "3.3. Об'єкти державного цінового регулювання 3.3.1. Об'єктами державного цінового регулювання є такі товари: Код УКТЗЕД Назва товару 10.01 Пшениця 10.02 Жито 10.03 Ячмінь 10.04 Овес 10.05 Кукурудза 11.01.00000 Борошно пшеничне або пшенично - житнє 12.01 00 Соєві боби 12.04 00 Насіння льону 12.05 00 Насіння тільки з ріпаку 12.06 Насіння соняшнику 12.10 Шишки хмелю 17.01 Цукор тільки з цукрового буряку  		Враховано   3.3. Об'єкти державного цінового регулювання 3.3.1. Об'єктами державного цінового регулювання є такі товари:  
40. Код УКТНЗЕД Назва товару      Код УКТЗЕД Назва товару  
41. 10.01 Пшениця      10.01 Пшениця  
42. 10.02 Жито      10.02 Жито  
43. 10.03 Ячмінь      10.03 Ячмінь  
44. 10.04 Овес      10.04 Овес  
45. 10.05 Кукурудза      10.05 Кукурудза  
46. 1101 00 Борошно пшеничне або пшенично - житнє      11.01.00000 Борошно пшеничне або пшенично - житнє  
47. 12.06 Насіння соняшнику      12.01 00 Соєві боби  
48. 17.01 Цукор тільки з цукрового буряку      12.04 00 Насіння льону  
49. 17.03 Меляса, отримана в результаті екстракції або рафінування цукру тільки з цукрового буряку      12.05 00 Насіння тільки з ріпаку 12.06 Насіння соняшнику 12.10 Шишки хмелю 17.01 Цукор тільки з цукрового буряку  
50. Мінімальні або максимальні закупівельні ціни встановлюються щодо товарів, визначених в окремих позиціях або субпозиціях груп або позиціях УКТНЗЕД, зазначених у цьому пункті.   -61- Ващук К.Т.
 У підпункті 3.3. статті З частину третю викласти у такій редакції: "Мінімальні або максимальні ціни щодо товарів, визначених в окремих позиціях або субпозиціях груп або позиціях УКТНЗЕД, зазначених у цьому пункті, встановлюються щорічно до початку бюджетного року і можуть уточнятися не пізніше 31 березня. На окремі види сільськогосподарської продукції, визначені в цій статті Закону, Кабінет Міністрів України може встановлювати сезонний рівень мінімальних або максимальних цін".  		Враховано редакційно Комітету в пп. 3.3.2   
51. Кабінет Міністрів України щорічно встановлює повний перелік об"єктів державного цінового регулювання, який підлягає офіційному опублікуванню не пізніше ніж за 45 календарних днів до початку періоду такого цінового регулювання. Якщо такий перелік не встановлено чи офіційно не опубліковано у зазначений строк, діє перелік об'єктів державного цінового регулювання, встановлений для попереднього періоду цінового регулювання. Мінімальні або максимальні закупівельні ціни встановлюються для державного регулювання цін на організованому біржовому ринку.   -62- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 У пункті 3.3 третій - п'ятий абзаци викласти у такій редакції: "3.3.2. Мінімальні або максимальні закупівельні ціни встановлюються щодо товарів, визначених в окремих позиціях або субпозиціях груп УКТЗЕД, зазначених у цьому пункті. Відповідно до поточної ринкової кон'юнктури Кабінет Міністрів України має право запроваджувати державне цінове регулювання усіх або деяких об'єктів, визначених цим пунктом. Повний перелік об'єктів державного цінового регулювання підлягає офіційному оприлюдненню Кабінетом Міністрів України не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку маркетингового періоду. Якщо такий перелік не встановлено чи офіційно не оприлюднено у зазначений строк, то діє перелік об"єктів державного цінового регулювання, встановлений для попереднього маркетиногового періоду".  		Враховано   3.3.2. Мінімальні або максимальні закупівельні ціни встановлюються щодо товарів, визначених в окремих позиціях або субпозиціях груп УКТЗЕД, зазначених у цьому пункті. Відповідно до поточної ринкової кон"юнктури Кабінет Міністрів України має право запроваджувати державне цінове регулювання усіх або деяких об"єктів, визначених цим пунктом (у розрізі товарних позицій або субпозицій). Повний перелік об"єктів державного цінового регулювання підлягає офіційному оприлюдненню Кабінетом Міністрів України не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку маркетингового періоду. Якщо такий перелік не встановлено чи офіційно не оприлюднено у зазначений строк, то діє перелік об"єктів державного цінового регулювання, встановлений для попереднього маркетингового періоду. 3.3.3. Для цілей цього Розділу періодом державного цінового регулювання є період часу, який не може бути меншим за один календарний місяць, та не може бути більшим за один маркетинговий період, встановлений для окремого виду сільськогосподарської продукції. Періоди державного цінового регулювання встановлюються у строки та за процедурою, передбаченими цим пунктом для визначення переліку об"єктів державного цінового регулювання.  
    -63- Ващук К.Т.
 у статті 3: пункт 3.3.1 доповнити переліком таких товарів: М'ясо яловичини, в тому числі морожене М'ясо свинини М'ясо птиці; М'ясо баранини; Масло вершкове з вмістом жирів не більше 85 мас % Пункт 3.3.2 доповнити новим п'ятим абзацом такого змісту: "В разі збитковості тваринницької продукції Кабінет Міністрів України встановлює мінімальний рівень закупівельних цін на вироблені сільськогосподарськими товаровиробниками молоко, м'ясо великої рогатої худоби, свиней, птиці, баранини та продукціїё бджільництва з урахуванням собливостей виробництва цієї продукції по природнокліматичним зонам України"  		Враховано частково у ст. 15 у редакції Комітету   
    -64- Ващук К.Т.
 пункт 3.3. добавити частиною у такій редакції: "Держава не несе зобов'язань з підтримки цін реалізації сільськогосподарської продукції за договорами (контрактами), укладеними поза цим ринком."  		Враховано    
    -65- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Увести п.п.3.3.3 такого змісту: "3.3.3. Для цілей цього Розділу періодом цінового регулювання є період, що не може бути меншим за один календарний місяць, та не може бути більшим за один маркетинговий період окремого виду сільськогосподарської продукції.. Періоди цінового регулювання встановлюються у строки та за процедурою, передбаченими цим пунктом для визначення переліку об"єктів державного цінового регулювання".  		Враховано    
52. 3.4. При імпорті (ввезенні на митну територію України) товарів, які є об"єктами державного цінового регулювання згідно з пунктом 3.3 ціієї статті, їх митна вартість встановлюється за правилами, визначеними митним законодавством, з урахуванням того, що така митна вартість не може бути меншою за вартість, розраховану із застосуванням мінімальних закупівельних цін, діючих у період цінового регулювання, на який припадає такий імпорт (увезення на митну територію України). При експорті (вивезенні за межі митної території України) товарів, які є об"єктами державного цінового регулювання згідно з пунктом 3.3 ціієї статті, їх митна вартість встановлюється за правилами, визначеними митним законодавством, з урахуванням того, що така митна вартість не може бути меншою за вартість, розраховану із застосуванням максимальних закупівельних цін, діючих у період цінового регулювання, на який припадає такий експорт (вивезення за межі митної території України). Порядок ціноутворення на інші товари, які підпадають під визначення 1-24 групи УКТНЗЕД та ввозяться (імпортуються) на митну територію України чи експортуються (вивозяться) з її території, встановлюється з урахуванням норм Митного кодексу України, а також Закону України "Про митний тариф України" стосовно таких товарів.   -66- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 3.4 виключити у зв"язку з відображенням його змісту у подальших статтях асти у такій редакції: "3.4. Ціноутворення при імпорті та експорті об'єктів державного цінового регулювання 3.4.1. При імпорті товарів, які є об"єктами державного цінового регулювання, їх митна вартість встановлюється за правилами, визначеними митним законодавством, з урахуванням того, що така митна вартість не може бути меншою за вартість, розраховану із застосуванням мінімальних закупівельних цін, діючих у період цінового регулювання, на який припадає такий імпорт. 3.4.2. При експорті товарів, які є об'єктами державного цінового регулювання, їх митна вартість встановлюється за правилами, визначеними митним законодавством, з урахуванням того, що така митна вартість не може бути меншою за вартість, розраховану із застосуванням максимальних закупівельних цін, діючих у період цінового регулювання, на який припадає такий експорт. 3.4.3. Порядок визначення митної вартості товарів, що не є об"єктами державного цінового регулювання та підпадають під визначення 1-24 групи УКТЗЕД, встановлюється при їх імпорті або експорті відповідно до митного законодавства".  		Враховано    
    -67- Мартиновський В.П.
 У ч.3.4. вилучити перший та другий пункти, оскільки повернення до так званих "індикативних" митних цін, іншими словами - встановлення міншальних цін імпорту та експорту -є неринковим методом.  		Відхилено - держава має протидіяти спробам хеджувати державні інтервенції   
53. 3.5. У випадках, визначених нормами статтей 7 - 8 цього Закону, Кабінет Міністрів України має право застосовувати заходи адміністративного регулювання цін на об"єкти державного цінового регулювання, визначені у пункті 3.3 цієї статті, які продаються або купуються поза організованим аграрним ринком України. Такі заходи застосовуються у виключних випадках до окремого об"єкту при наявності системного ризику організованого аграрного ринку (протягом строку його дії). Заходи адміністративного регулювання не можуть застосовуватися до окремих суб"єктів підприємницької діяльності України або окремих груп таких суб"єктів при їх незастосуванні до інших суб"єктів підприємницької діяльності України або їх груп.   -68- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 3.5 перенести до статті 8 цього Закону  		Враховано    
54. Кабінет Міністрів України має право застосовувати такі заходи адміністративного регулювання:       
55. а) обмеження рівня торгової націнки (знижки) на гуртовому або роздрібному ринку визначеного об'єкту цінового регулювання;   -69- Мартиновський В.П.
 Абзац "а" пункту другого ч.3.5. вилучити, так як неможливо обмежити рівень торговельної націнки, її неможливо вирахувати, адже кожен наступний продавець буде додавати свою "дозволену" націнку і все буде законно. Таке вже було за часів Горбачова (податок з продажу), коли кожен додавав свої 5%, а ціни зростали..  		Враховано частково    
56. б) установлення граничних рівнів рентабельності до витрат:       
57. - переробників сільськогосподарської продукції, якщо внаслідок такої переробки виробляється об"єкт державного цінового регулювання;       
58. - осіб, які надають послуги із зберігання (схову) об"єктів державного цінового регулювання;       
59. в) установлення нетарифних обмежень щодо імпорту або експорту окремого об"єкту державного цінового регулювання, з урахувань норм міжнародних договорів України, які набрали чинності.       
60. 3.6. При здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах з об"єктами державного цінового регулювання, визначеними у пункті 3.3 цієї статті, застосовуються загальні правила оподаткування, у тому числі ввізним та вивізним митом, без застосування норм Закону України "Про здійснення операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності".   -70- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 3.6 перенести до Прикінцевих положень  		Враховано    
    -71- Ващук К.Т.
 Доповнити статтю 3 пунктом 3.7. у такій редакції: "3.7. Заходи для стабілізації цін на сільськогосподарську продукцію. 3.7.1. Стабілізація цін на сільськогосподарську продукцію здійснюється шляхом запровадження: а) фінансових та товарних інтервенцій щодо продовольчого зерна, насіння соняшнику, ячменю, зерна кукурудзи, цукру, масла вершкового, згущеного та сухого молока; б) заставних операцій із продовольчим зерном, ячменем, зерном кукурудзи, насінням соняшнику, цукром; в) дотацій та формування мінімальних цін на окремі стратегічні види сільськогосподарської продукції; г) фінансової підтримки окремих програм, які мають стратегічне значення для гарантування продовольчої безпеки держави."  		Враховано повністю в окремих статтях цього Закону   
    -72- Ващук К.Т.
 Доповнити статтю 3 пунктом 3.8. у такій редакції: "3.8. Узгоджувальні комісії з питань формування цін на сільськогосподарську продукцію і продовольство 3.8.1. На загальнодержавному рівні створюється Міжвідомча узгоджувальна комісія з питань формування цін на сільськогосподарську продукцію і продовольство. Міжвідомча узгоджувальна комісія складається із представників самоврядних професійних і міжпрофесійних організацій, центральних об'єднань профспілок, народних депутатів України, міністрів з питань аграрної політики, економіки, фінансів, праці і соціальної політики, голів Антимонопольного комітету, Держпідприємництва та голів регіональних узгоджувальних комісій. Очолює комісію Прем'єр-міністр України. Узгоджувальні комісії створюються за ініціативою Кабінету Міністрів України і органів виконавчої влади на місцях. 3.8.2. Узгоджувальні комісії в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі створюються із довірених представників самоврядних професійних і міжпрофесійних організацій (спілок, союзів, асоціацій), профспілкових об'єднань, місцевих органів влади та самоврядування. 3.8.3. Регіональні комісії узагальнюють цінову ситуацію на ринках сільськогосподарської продукції і продовольства в регіонах і надають пропозиції відповідним органам виконавчої влади та Міжвідомчій узгоджувальній комісії для прийняття рішень в межах їх повноважень по стабілізації цін. 3.8.4. Рекомендації регіональних комісій по цінах, прийнятих шляхом домовленостей, повідомляються всім учасникам ринку для застосування в торговельних відносинах. 3.8.5. Міжвідомча узгоджувальна комісія по цінах на сільськогосподарську продукцію і продовольство надає пропозиції Кабінету Міністрів України по застосуванню фінансових та товарних інтервенцій, заставних операцій (закупок) сільськогосподарської продукції, надає рекомендації всім учасникам ринку для застосування їх в торговельних відносинах, а у разі необхідності пропонує регіональним комісіям переглянути свої рішення. 3.8.6. Положення про Міжвідомчу узгоджувальну комісію по цінах на сільськогосподарську продукцію і продовольство затверджує Кабінет Міністрів України, а положення про регіональні узгоджувальні комісії Рада Міністрів Автономної республіки Крим та відповідні обласні державні адміністрації. 3.8.7. Узгоджувальні комісії проводять засідання за необхідністю, але не рідше одного разу за квартал. Рішення комісій приймаються на основі консенсусу."  		Відхилено - призводить до "привати-зації" функцій державного цінового регулювання та моніторингу ринку   
61. Стаття 4. Мінімальна закупівельна ціна      Стаття 4. Мінімальна закупівельна ціна  
62. 4.1. Державна цінова підтримка українських виробників сільськогосподарської продукції здійснюється шляхом установлення мінімальних гуртових закупівельних цін на метричну одиницю окремого об"єкту державного цінового регулювання на рівні, що унеможливлює середньостатистичну збитковість виробництва такої метричної одиниці на всій території України протягом визначеного періоду цінового регулювання.   -73- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 4.1 викласти у такій редакції: "4.1. Визначення терміну мінімальної закупівельної ціни 4.1.1 Мінімальна закупівельна ціна метричної одиниці окремого об"єкту державного цінового регулювання є ціновим індикатором, який: а) є підставою для прийняття рішення про здійснення товарної інтервенції; б) використовується для планування доходів продавців такого об"єкту в Україні та з іншими цілями, визначеними цим Законом. 4.1.2. Мінімальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюються на визначений період цінового регулювання органом центральної виконавчої влади, уповноваженим провадити державну аграрну політику, і не може бути зміненою протягом такого періоду".  		Враховано   4.1. Визначення терміну мінімальної закупівельної ціни 4.1.1 Мінімальна закупівельна ціна метричної одиниці окремого об"єкту державного цінового регулювання є ціновим індикатором, який: а) є підставою для прийняття рішення про здійснення фінансової інтервенції; б) використовується для планування доходів продавців такого об"єкту в Україні та з іншими цілями, визначеними цим Законом. 4.1.2. Мінімальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюються на визначений період цінового регулювання органом центральної виконавчої влади, уповноваженим провадити державну аграрну політику.  
63. 4.2. Мінімальні закупівельні ціни у розрізі окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюються на визначений період рішенням центрального органу державної виконавчої влади України, уповноваженого провадити державну політику у сфері сільського господарства, виходячи із статистичних показників цін продажу за відповідний період минулого року (минулих років), з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін року, на який припадає такий період. Методика визначення мінімальних закупівельних цін установлюється постановою Кабінету Міністрів України.   -74- Горбаль В.М.
 У пункті 4.2. після слів "на визначений період" доповнити словами "цінового регулювання".  		Враховано    
64. Значення мінімальної закупівельної ціни окремого об"єкту державного цінового регулювання є єдиним протягом відповідного періоду цінового регулювання.   -75- Ващук К.Т.
 У статті 4 другу частину підпункту 4.2. викласти у такій редакції: "Значення мінімальної ціни окремого об'єкту державного цінового регулювання не може змінюватися протягом відповідного періоду цінового регулювання."  		Враховано    
    -76- Горбаль В.М.
 Абзац 2 пункту 4.2. статті 4 виключити.  		Враховано редакційно    
65. 4.3. Мінімальна закупівельна ціна на окремий вид сільськогосподарської продукції є єдиною для будь-яких регіонів (місцевостей) України, включаючи територію будь-якої з вільних економічних зон, зон пріоритетного економічного розвитку, інших подібних територій, чий економічний або міграційний режим відрізняється від загального, а також території України, на якій розташовано Автономну Республіку Крим. 4.4. Для цілей цього пункту використовуються такі терміни: а) збитковість - від"ємне значення середньостатистичної рентабельності до витрат, понесених у зв"язку з виробництвом метричної одиниці окремого об"єкту державного цінового регулювання; б) середньостатистична рентабельність до витрат - процентне відношення суми середньостатистичних доходів, отриманих від продажу метричної одиниці окремого об"єкту державного цінового регулювання протягом визначеного періоду часу, до суми середньостатистичних витрат на його виробництво (включаючи відповідну частину амортизаційних відрахувань), визначених за правилами (стандартами) бухгалтерського обліку, встановленими законодавством; в) період цінового регулювання - період часу, який не може бути меншим за один календарний місяць, та не може бути більшим за один календарний рік (крім цінового регулювання окремих видів сільськогосподарської продукції, які мають період визрівання чи плодоношення більший ніж 12 поточних календарних місяців). Періоди цінового регулювання встановлюються у строки та за процедурою, визначеною цим Законом для визначення об"єктів державного цінового регулювання.   -77- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункти 4.3 та 4.4. викласти у такій редакції: "4.2. Визначення розміру мінімальної закупівельної ціни 4.2.1. Мінімальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюється на рівні, що унеможливлює середньостатистичну збитковість виробництва в Україні такої метричної одиниці. 4.2.2. Розмір мінімальної закупівельної ціни окремого об"єкту державного цінового регулювання не може змінюватися протягом встановленого періоду цінового регулювання щодо такого об"єкту. 4.2.3. Мінімальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання є єдиною для всієї території України, включаючи територію будь-якої з вільних економічних зон (спеціальних (вільних) економічних зон, територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності та технологічних парків), у тому числі територій пріоритетного економічного розвитку, інших подібних територій, чий економічний або міграційний режим відрізняється від загального, а також територію України, на якій знаходиться Автономна республіка Крим. 4.3. Мінімальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюється виходячи із середньостатистичних показників цін продажу такого об"єкту протягом попередніх п"яти маркетингових періодів (у співставних цінах), з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін року, на який припадає період державного цінового регулювання, за методикою, визначеною Кабінетом Міністрів України. 4.4. Для цілей цього пункту: а) середньостатистичною збитковістю вважається від"ємна різниця між середньостатистичними витратами, понесеними для виробництва окремого об"єкту державного цінового регулювання (включаючи суму амортизаційних нарахувань, нарахованих або що мають бути нарахованих протягом маркетингового періоду), та середньстатистичними доходами від продажу (поставки) такого окремого об"єкту державного цінового регулювання; б) середньостатистичними витратами (доходами) вважаються витрати (доходи), понесені (отримані) у зв"язку з виробництвом або продажем (поставкою) окремого об"єкту державного цінового регулювання на території України, незалежно від регіонів такого виробництва (продажу, поставки). Порядок розрахунку середньо-статистичної збитковості або витрат (доходів) встановлюється органом центральної виконавчої влади, уповноваженим провадити державну аграрну політику, виходячи з норм національних стандартів бухгалтерського обліку та звітності".  		Враховано   4.2. Визначення розміру мінімальної закупівельної ціни 4.2.1. Мінімальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюється на рівні, що унеможливлює середньо-статистичну збитковість виробництва в Україні такої метричної одиниці. 4.2.2. Розмір мінімальної закупівельної ціни окремого об"єкту державного цінового регулювання не може змінюватися протягом встановленого періоду державного цінового регулювання щодо такого об'єкту. 4.2.3. Мінімальна закупівельна ціна окремого об'єкту державного цінового регулювання є єдиною для всієї території України, включаючи територію будь-якої з спеціальних (вільних) економічних зон, територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності та технологічних парків, у тому числі територій пріоритетного економічного розвитку, інших подібних територій, чий економічний або міграційний режим відрізняється від загального, а також територію України, яка включає в себе територію Автономної республіки Крим. 4.3. Мінімальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюється виходячи із середньостатистичних показників цін продажу такого об"єкту протягом попередніх п"яти маркетингових періодів (у співставних цінах), з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін року, на який припадає період державного цінового регулювання, за методикою, визначеною Кабінетом Міністрів України. 4.4. Для цілей цього пункту: а) середньостатистичною збитковістю вважається від'ємна різниця між середньостатистичними витратами, понесеними для виробництва окремого об'кту державного цінового регулювання (включаючи суму амортизаційних нарахувань, нарахованих або що мають бути нарахованих протягом маркетингового періоду), та середньстатистичними доходами від продажу (поставки) такого окремого об"єкту державного цінового регулювання (включаючи надані дотації та субсидії); б) середньостатистичними витратами (доходами) вважаються витрати (доходи), понесені (отримані) у зв"язку з виробництвом або продажем (поставкою) окремого об"єкту державного цінового регулювання на території України, незалежно від регіонів такого виробництва (продажу, поставки). Порядок розрахунку середньо-статистичної збитковості або витрат (доходів) встановлюється органом центральної виконавчої влади, уповноваженим провадити державну аграрну політику, виходячи з норм національних стандартів бухгалтерського обліку та звітності.  
    -78- Ващук К.Т.
 Підпункт 4.3. викласти у такій редакції: "4.3. Мінімальна ціна на окремий вид сільськогосподарської продукції є єдиною для всієї території України, включаючи територію будь-якої з вільних економічних зон, зон пріоритетного економічного розвитку, інших подібних територій, чий економічний або міграційний режим відрізняється від загального."  		Враховано за змістом у відповідних статтях   
    -79- Горбаль В.М.
 Пункт 4.3. статті 4 виключити в існуючій редакції, а викласти у наступній: "Мінімальна закупівельна ціна на окремий вид сільськогосподарської продукції є єдиною для будь-яких регіонів (місцевостей) України, включаючи територію спеціальних (вільних) економічних зон, територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності та технологічних парків, а також території Автономної Республіки Крим."  		Враховано    
    -80- Мартиновський В.П.
 У ч.4.4. слова "для цілей цього пункту" замінити словами "для цілей цієї статті".  		Відхилено у зв'язку зі зміною редакції   
    -81- Горбаль В.М.
 Пункт 4.4. статті 4 виключити.  		Враховано    
66. Стаття 5. Максимальна закупівельна ціна      Стаття 5. Максимальна закупівельна ціна  
67. 5.1. Державна підтримка попиту споживачів на окреми види сільськогосподарської продукції здійснюється шляхом недопущення підняття цін на них вище максимальної закупівельної ціни метричної одиниці окремого об"єкту державного цінового регулювання.   -82- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 5.1 викласти у такій редакції: " 5.1.1 Максимальна закупівельна ціна метричної одиниці окремого об"єкту державного цінового регулювання є ціновим індикатором, який: а) є підставою для прийняття рішення про здійснення фінансової інтервенції; б) використовується для планування витрат споживачів такого об"єкту в Україні та з іншими цілями, визначеними цим Законом. 5.1.2. Максимальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюються на визначений період цінового регулювання органом центральної виконавчої влади, уповноваженим провадити державну аграрну політику, і не може бути зміненою протягом такого періоду".  		Враховано   5.1. Визначення терміну максимальної закупівельної ціни 5.1.1 Максимальна закупівельна ціна метричної одиниці окремого об"єкту державного цінового регулювання є ціновим індикатором, який: а) є підставою для прийняття рішення про здійснення товарної інтервенції; б) використовується для планування витрат споживачів такого об"єкту в Україні та з іншими цілями, визначеними цим Законом. 5.1.2. Максимальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюються на визначений період цінового регулювання органом центральної виконавчої влади, уповноваженим провадити державну аграрну політику.  
68. 5.2. Максимальна закупівельна ціна у розрізі окремого об'єкту державного цінового регулювання встановлюються на визначений період рішенням центрального органу державної виконавчої влади України, уповноваженого провадити державну політику у сфері сільського господарства, виходячи із статистичних показників цін продажу за відповідний період минулого року (минулих років), з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін року, на який припадає такий період. Методика визначення максимальних закупівельних цін установлюється постановою Кабінету Міністрів України.   -83- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 5.2 викласти у такій редакції: "5.2. Визначення розміру максимальної закупівельної ціни 5.2.1. Максимальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюється на рівні, що унеможливлює зріст індексу цін виробників такого об"єкту понад загальний індекс споживчих цін за усіма товарами та послугами за відповідний період цінового регулювання. 5.2.2. Розмір максимальної закупівельної ціни окремого об"єкту державного цінового регулювання не може змінюватися протягом встановленого періоду цінового регулювання щодо такого об"єкту. 5.2.3. Максимальна закупівельна ціна окремого об'єкту державного цінового регулювання є єдиною для всієї території України, включаючи територію будь-якої з спеціальних (вільних) економічних зон, територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності та технологічних парків, у тому числі територій пріоритетного економічного розвитку, інших подібних територій, чий економічний або міграційний режим відрізняється від загального, а також територію України, на якій знаходиться Автономна республіка Крим".  		Враховано   5.2. Визначення розміру максимальної закупівельної ціни 5.2.1. Максимальна закупівельна ціна окремого об"єкту державного цінового регулювання встановлюється на рівні, що унеможливлює зріст індексу цін виробників такого об"єкту державного цінового регулювання понад загальний індекс споживчих цін (за усіма товарами та послугами) за відповідний період державного цінового регулювання. 5.2.2. Розмір максимальної закупівельної ціни окремого об"єкту державного цінового регулювання не може змінюватися протягом періоду державного цінового регулювання, встановленого для такого об"єкту. 5.2.3. Максимальна закупівельна ціна окремого об'єкту державного цінового регулювання є єдиною для всієї території України, включаючи територію будь-якої з спеціальних (вільних) економічних зон, територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності та технологічних парків, у тому числі територій пріоритетного економічного розвитку, інших подібних територій, чий економічний або міграційний режим відрізняється від загального, а також територію України, яка включає в себе територію Автономної республіки Крим.  
    -84- Ващук К.Т.
 У статті 5 пункт 5.2. викласти у такій редакції: "Максимальна ціна окремо по кожному об'єкту державного цінового" і далі за текстом.  		Враховано по суті   
    -85- Горбаль В.М.
 У пункті 5.2. статті 5 після слів "на визначений період" доповнити словами "цінового регулювання"  		Враховано    
69. Значення максимальної закупівельної ціни окремого об'єкту державного цінового регулювання є єдиним протягом відповідного періоду цінового регулювання.   -86- Ващук К.Т.
 частину другу статті 5.2. викласти у такій редакції: "Значення максимальної закупівельної ціни окремого об'єкту державного цінового регулювання не може змінюватися протягом відповідного періоду цінового регулювання."  		Враховано    
    -87- Горбаль В.М.
 Абзац 2 пункту 5.2. статті 5 виключити  		Відхилено - призво-дить до виникнення спекуляцій активами державного продо-вольчого резерву   
70. 5.3. Максимальна закупівельна ціна окремого об'єкту державного цінового регулювання є єдиною для будь-яких регіонів (місцевостей) України, включаючи територію будь-якої з вільних економічних зон, зон пріоритетного економічного розвитку, інших подібних територій, чий економічний або міграційний режим відрізняється від загального, а також території України, на якій розташовано Автономну Республіку Крим.   -88- Ващук К.Т.
 Пункт 5.3. викласти у такій редакції: "5.3. Максимальна ціна окремого об'єкту державного цінового регулювання є єдиною для всієї території України, включаючи територію будь-якої з вільних економічних зон, зон пріоритетного економічного розвитку, інших подібних територій, чий економічний або міграційний режим відрізняється від загального."  		Враховано по суті   
71. Стаття 6. Товарна інтервенція   -89- Ващук К.Т.
 Назву статті 6 викласти у такій редакції: "Стаття 6. Товарні інтервенції"  		Враховано   Стаття 6. Товарні інтервенції  
72. 6.1. Товарні інтервенції здійснюються Аграрним фондом України шляхом продажу окремого об"єкту державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку для досягнення спотової ціни такого об"єкту значення, що не є меншим за мінімальну закупівельну ціну, встановлену для визначеного періоду цінового регулювання.   -90- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 6.1 викласти у такій редакції: "6.1. Товарні інтервенції здійснюються Аграрним фондом України шляхом продажу окремих об"єктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку з метою встановлення ціни на такі об"єкти, що продаються (поставляються) на умовах споту або форварду, у розмірі, який не перевищує значення максимальної закупівельної ціни".  		Враховано   6.1. Товарні інтервенції здійснюються Аграрним фондом шляхом продажу (поставки) окремих об'ктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку на умовах споту або форварду, з метою встановлення ціни рівноваги (фіксінгу) у розмірі, що не перевищує значення максимальної закупівельної ціни.  
    -91- Горбаль В.М.
 У тексті пункту 6.1.статті 6 слова "що не є меншим за мінімальну закупівельну ціну" замінити словами "що не є більшим за максимальну закупівельну ціну."  		Враховано    
73. 6.2. Товарні інтервенції здійснюються у такому порядку:   -92- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 6.2 викласти у такій редакції: "6.2.Товарні інтервенції здійснюються у такому порядку: а) якщо рівень ціни попиту на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії не перевищує встановлений рівень максимальної закупівельної ціни або перевищує такий рівень не більше ніж на 5 відсотків від нього, товарна інтервенція, як правило, не здійснюється; б) якщо рівень ціни попиту на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії перевищує встановлений рівень максимальної закупівельної ціни від 5 до 20 відсотків її значення, то Аграрний фонд України здійснює товарну інтервенцію у розмірах, достатніх для встановлення ціни рівноваги (фіксінгу) на рівні, що не перевищує значення максимальної закупівельної ціни; в) якщо рівень ціни попиту на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії перевищує рівень максимальної закупівельної ціни більш ніж на 20 відсотків її значення, то Аграрний фонд України призупиняє торгівлю таким товаром та провадить консультації з учасниками біржового ринку у порядку, визначеному у пункті 6.4 цієї статті" г) Аграрний фонд може у виключних випадках здійснювати товарну інтервенцію, якщо протягом однієї торгової сесії виникає загроза встановлення ціни рівноваги на рівні, що перевищує розмір максимальної закупівельної ціни, або коли Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо продажу таких товарів, не пов"язаного з ціновим регулюванням (у тому числі з державного резерву).  		Враховано   6.2. Товарні інтервенції здійснюються у такому порядку:  
74. а) якщо рівень спотової ціни на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії не перевищує рівень максимальної закупівельної ціни відповідного періоду цінового регулювання або перевищує такий рівень не більше ніж на 10 відсотків від нього, товарна інтервенція не здійснюється;      а) якщо рівень ціни попиту на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії не перевищує встановлений рівень максимальної закупівельної ціни або перевищує такий рівень не більше ніж на 5 відсотків від нього, товарна інтервенція, як правило, не здійснюється;  
75. б) якщо рівень спотової ціни на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії є більшим рівня максимальної закупівельної ціни відповідного періоду цінового регулювання у розмірі від 10 до 50 відсотків від її значення, то Аграрний фонд України здійснює товарну інтервенцію до досягнення спотовою ціною рівня максимальної закупівельної ціни;      б) якщо рівень ціни попиту на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії перевищує встановлений рівень максимальної закупівельної ціни від 5 до 20 відсотків її значення, то Аграрний фонд здійснює товарну інтервенцію у розмірах, достатніх для встановлення ціни рівноваги (фіксінгу) на рівні, який не перевищує значення максимальної закупівельної ціни;  
76. в) якщо рівень спотової ціни на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії перевищує рівень максимальної закупівельної ціни відповідного періоду цінового регулювання більше ніж на 50 відсотків, Аграрний фонд України призупиняє торгівлю таким товаром та провадить консультації з учасниками біржового ринку у порядку, визначеному у пункті 6.3 цієї статті.   -93- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Ввести пункт 6.3 такого змісту: "6.3. Обмеження сфери застосування Товарні інтервенції не здійснюються при придбанні на окремих торгових секціях: а) до 1 счня 2006 року - будь-яких товарних деривативів (крім форвардів), базовим активом яких є об"єкт державного цінового регулювання; б) до 1 счня 2007 року - об'єктів державного цінового регулювання з метою їх подальшого експорту".  		Враховано   в) якщо рівень ціни попиту на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії перевищує рівень максимальної закупівельної ціни більш ніж на 20 відсотків від її значення, то Аграрний фонд призупиняє торгівлю таким товаром на поточній біржовій сесії та провадить консультації з учасниками біржового ринку у порядку, визначеному у пункті 6.4 цієї статті;. г) Аграрний фонд може у виключних випадках здійснювати товарну інтервенцію, якщо протягом однієї торгової сесії виникає загроза встановлення ціни рівноваги на рівні, що перевищує розмір максимальної закупівельної ціни, або коли Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо продажу таких об"єктів державного цінового регулювання, не пов"язаного з державним ціновим регулюванням (у тому числі з державного резерву). 6.3. Обмеження сфери застосування Товарні інтервенції не здійснюються при придбанні на окремих торгових секціях: а) до 1 счня 2007 року - будь-яких товарних деривативів (крім форвардів), базовим активом яких є об'єкт державного цінового регулювання; б) до 1 січня 2009 року - об'єктів державного цінового регулювання з метою їх подальшого експорту.  
77. 6.3. Консультації Аграрного фонду України щодо здійнюються у такому порядку:   -94- Ващук К.Т.
 назву пункту 6.3. подати у такій редакції: "6.3. Консультації аграрного фонду України щодо зменшення цін здійснюються у такому порядку:"  		Враховано по суті   
    -95- Горбаль В.М.
 Пункт 6.3 статті 6 викласти у наступній редакції: "Консультації Аграрного фонду України щодо продажу окремого об'єкту державного цінового регулювання здійснюються у такому порядку:"  		Враховано по суті   
78. а) Якщо Аграрний фонд України призупиняє біржові торги окремим об"єктом державного цінового регулювання, то за місцем розташування біржової площадки провадяться консультації з продавцями такого об"єкту, які заявили про бажання продати його за ціною, що передувала зупинці торгів та була більшою за встановлену максимальну закупівельну ціну;   -96- Ващук К.Т.
 У пункті 6.3. підпункт а) викласти у такій редакції: "а) учасниками консультацій виступають уповноважені представники Аграрного фонду України та продавці продукції, які заявили про бажання продати його за ціною, що передувала зупинці торгів та була більшою за встановлену максимальну ціну;"  		Відхилено - є компетенцією Кабінету Міністрів України   
    -97- Горбаль В.М.
 У підпункті а) пункту 6.3 статті 6 слова "за встановлену максимальну закупівельну ціну" замінити словами "50% встановленої максимальної закупівельної ціни такого об'єкту".  		Відхилено - збільшує на 50% від заплановних суму бюджених фінан-сових інтервенцій   
79. б) якщо внаслідок проведення таких консультацій досягагається згода з учасниками біржового ринку стосовно зменшення ціни рівноваги до рівня максимальної закупівельної ціни відповідного періоду цінового регулювання, то Аграрний фонд України надає дозвіл на продовження біржових торгів;   -98- Горбаль В.М.
 У підпункті б) пункту 6.3 статті 6 слова "до рівня максимальної закупівельної ціни" замінити словами "до рівня, що не перевищує 50% максимальної закупівельної ціни".  		Відхилено    
80. в) якщо внаслідок проведення таких консультацій не досягається така згода, Аграрний фонд України звертається до Кабінету Міністрів України з поданням про доцільність введення адміністративного регулювання цін на такий товар відповідно до пункту 3.5 статті 3 цього Закону;       
81. г) якщо внаслідок проведення таких консультацій з"ясовується наявність змови між учасниками біржового ринку, спрямованої на узгоджене завищення цін пропозиції на визначений вид сільськогосподарської продукції, Аграрний фонд України зупиняє біржові торги визначеним товаром, а справа невідкладно передається на розгляд Антимонопольного комітету України.   -99- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 6.3 викласти у такій редакції: "6.4. Консультації 6.4. Консультації Аграрного фонду з приводу товарних інтервенцій здійснюються у такому порядку: а) якщо Аграрний фонд призупиняє біржові торги окремим об"єктом державного цінового регулювання, то посадові особи Аграрного фонду провадять консультації з учасниками біржових торгів, які бажають придбати такий об"єкт за ціною, більшою за встановлену максимальну закупівельну ціну б) якщо внаслідок проведення таких консультацій досягагається згода з учасниками біржового ринку щодо зменшення ціни попиту до рівня, що не перевищує рівень максимальної закупівельної ціни, то Аграрний фонд України надає дозвіл на продовження біржових торгів; в) якщо внаслідок проведення таких консультацій не досягається згода щодо зменшення ціни попиту до рівня, що не перевищує рівень максимальної закупівельної ціни, то Аграрний фонд України звертається до Кабінету Міністрів України з поданням про доцільність введення тимчасового адміністративного регулювання цін на такий об'єкт державного цінового регулювання; г) якщо внаслідок проведення таких консультацій з'ясовується наявність змови між учасниками біржового ринку, спрямованої на узгоджене завищення цін попиту на окремий об"єкт державного цінового регулювання, то Аграрний фонд України зупиняє біржові торги визначеним товаром, а справа невідкладно передається на розгляд Антимонопольного комітету України".  		Враховано   6.4. Консультації Консультації Аграрного фонду з приводу товарних інтервенцій провадяться у такому порядку: а) якщо Аграрний фонд призупиняє біржові торги окремим об"єктом державного цінового регулювання, то посадові особи Аграрного фонду провадять консультації з учасниками біржових торгів, які бажають придбати такий об"єкт за ціною, більшою за встановлену максимальну закупівельну ціну; б) якщо внаслідок проведення таких консультацій досягагається згода з учасниками біржового ринку щодо зменшення ціни попиту до рівня, що не перевищує рівень максимальної закупівельної ціни, то Аграрний фонд надає дозвіл на продовження біржових торгів, у тому числі на поточній біржовій сесії; в) якщо внаслідок проведення таких консультацій не досягається згода щодо зменшення ціни попиту до рівня, що не перевищує рівень максимальної закупівельної ціни, то Аграрний фонд України звертається до Кабінету Міністрів України з поданням про доцільність введення тимчасового адміністративного регулювання цін на такий об'єкт державного цінового регулювання; г) якщо внаслідок проведення таких консультацій з'ясовується наявність змови між учасниками біржового ринку, спрямованої на узгоджене завищення цін попиту на окремий об"єкт державного цінового регулювання, то Аграрний фонд України зупиняє біржові торги визначеним товаром, а справа невідкладно передається на розгляд Антимонопольного комітету України.  
    -100- Ващук К.Т.
 Доповнити статтю пунктами 6.4., 6.5. і 6.6. у такій редакції: "6.4. Кошти, отримані від реалізації продукції при товарних інтервенціях за мінусом витрат на її зберігання та реалізацію, використовуються для наступних фінансових інтервенцій або для погашення залучених на ці цілі кредитів. 6.5. У разі відсутності потреби в товарних інтервенціях на внутрішньому ринку, сільськогосподарська продукція, закуплена уповноваженими агентами в результаті фінансових інтервенцій, за дозволом Аграрного фонду України реалізуються на зовнішніх ринках. 6.6. Фінансові та товарні інтервенції на ринку сільськогосподарської продукції здійснюються виключно через біржовий ринок."  		Враховано по суті у подальших статтях   
82. Стаття 7. Фінансова інтервенція   -101- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Статтю 7 викласти у такій редакції: "Стаття 7. Фінансова інтервенція  		Враховано   Стаття 7. Фінансова інтервенція  
83. 7.1. Фінансові інтервенції здійснюються Аграрним фондом України шляхом придбання об"єкту державного цінового регулювання у обсягах, достатніх для збалансування попиту і пропозиції на рівні установленої мінімальної закупівельної ціни відповідного періоду цінового регулювання.   -102- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 7.1. Фінансові інтервенції здійснюються Аграрним фондом шляхом придбання окремих об"єктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку на умовах споту або форварду з метою встановлення ціни рівноваги (фіксінгу) у розмірі, який не є меншим значення мінімальної закупівельної ціни.  		Враховано   7.1. Фінансові інтервенції здійснюються Аграрним фондом шляхом придбання окремих об"єктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку на умовах споту або форварду з метою встановлення ціни рівноваги (фіксінгу) у розмірі, який не є меншим значення мінімальної закупівельної ціни.  
84. 7.2. Фінансові інтервенції провадяться у такому порядку:   -103- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 7.2. Фінансові інтервенції здійснюються у такому порядку:  		Враховано   7.2. Фінансові інтервенції здійснюються у такому порядку:  
85. а) якщо рівень спотової ціни на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії не є меншим за рівень мінімальної закупівельної ціни відповідного періоду цінового регулювання або є меншим ніж на 10 відсотків від нього, фінансова інтервенція не здійснюється;   -104- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 а) якщо рівень ціни пропозиції на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії не є меншим встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни або є меншим за такий рівень не більше ніж на 5 відсотків, фінансова інтервенція, як правило, не здійснюється;  		Враховано   а) якщо рівень ціни пропозиції на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії не є меншим встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни або є меншим за такий рівень не більше ніж на 5 відсотків, фінансова інтервенція, як правило, не здійснюється;  
86. б) якщо рівень спотової ціни на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії є меншим рівня мінімальної закупівельної ціни відповідного періоду цінового регулювання від 10 до 50 відсотків від її значення включно, то Аграрний фонд України здійснює фінансову інтервенцію до досягнення спотовою ціною рівня мінімальної закупівельної ціни;   -105- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 б) якщо рівень ціни пропозиції на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії є меншим від встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни від 5 до 20 відсотків її значення, то Аграрний фонд України здійснює фінансову інтервенцію у розмірах, достатніх для встановлення ціни рівноваги (фіксінгу) на рівні, що не є меншим за рівень мінімальної закупівельної ціни";  		Враховано   б) якщо рівень ціни пропозиції на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії є меншим від встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни від 5 до 20 відсотків її значення, то Аграрний фонд здійснює фінансову інтервенцію у розмірах, достатніх для встановлення ціни рівноваги (фіксінгу) на рівні, що не є меншим за рівень мінімальної закупівельної ціни.  
87. в) якщо рівень спотової ціни на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії падає більш ніж на 50 відсотків від рівня мінімальної закупівельної ціни, то Аграрний фонд України призупиняє торгівлю таким товаром та провадить консультації з учасниками біржового ринку у порядку, визначеному пунктом 7.3 цієї статті.   -106- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 в) якщо рівень ціни пропозиції на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії є меншим за рівень мінімальної закупівельної ціни більш ніж на 20 відсотків її значення, то Аграрний фонд України призупиняє торгівлю таким товаром та провадить консультації з учасниками біржового ринку у порядку, визначеному у пункті 7.4 цієї статті.  		Враховано   в) якщо рівень ціни пропозиції на умовах споту або форварду на визначений об"єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії є меншим за рівень мінімальної закупівельної ціни більш ніж на 20 відсотків її значення, то Аграрний фонд призупиняє торгівлю таким товаром та провадить консультації з учасниками біржового ринку у порядку, визначеному у пункті 7.4 цієї статті; г) Аграрний фонд може у виключних випадках здійснювати фінансову інтервенцію, якщо протягом однієї торгової сесії виникає загроза встановлення ціни рівноваги на рівні, що є меншим за розмір мінімальної закупівельної ціни, або коли Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо закупівлі таких об"єктів державного цінового регулювання, не пов"язаної з державним ціновим регулюванням (у тому числі для потреб державного резерву); 6.3. Обмеження сфери застосування Фінансові інтервенції не здійснюються з метою придбання: а) до 1 счня 2007 року - будь-яких товарних деривативів (крім форвардів), базовим активом яких є об'єкт державного цінового регулювання; б) до 1 січня 2009 року - об'єктів державного цінового регулювання, що були раніше імпортовані в Україну.  
    -107- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 г) Аграрний фонд може у виключних випадках здійснювати фінансову інтервенцію, якщо протягом однієї торгової сесії виникає загроза встановлення ціни рівноваги на рівні, що є меншим за розмір мінімальної закупівельної ціни, або коли Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо закупівлі таких товарів, не пов"язаної з ціновим регулюванням (у тому числі для потреб державного резерву);  		Враховано    
    -108- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 7.3. Обмеження сфери застосування Фінансові інтервенції не здійснюються з метою придбання: а) до 1 счня 2007 року - будь-яких товарних деривативів (крім форвардів), базовим активом яких є об'єкт державного цінового регулювання; б) до 1 січня 2009 року - об'єктів державного цінового регулювання, що були раніше імпортовані.  		Враховано    
88. 7.3. Консультації Аграрного фонду України здійнюються у такому порядку:   -109- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 7.4. Консультації Консультації Аграрного фонду з приводу фінансових інтервенцій здійснюються у такому порядку: а) якщо Аграрний фонд призупиняє біржові торги окремим об"єктом державного цінового регулювання, то посадові особи Аграрного фонду провадять консультації з учасниками біржових торгів, які бажають продати такий об"єкт за ціною, меншою за встановлену мінімальну закупівельну ціну; б) якщо внаслідок проведення таких консультацій досягагається згода з учасниками біржового ринку щодо збільшення ціни пропозиції до рівня, який не є меншим рівня мінімальної закупівельної ціни, то Аграрний фонд надає дозвіл на продовження біржових торгів, у тому числі на поточній біржовій сесії; в) якщо внаслідок проведення таких консультацій не досягається згода щодо зменшення ціни попиту до рівня, що не перевищує рівень максимальної закупівельної ціни, то Аграрний фонд України звертається до Кабінету Міністрів України з поданням про доцільність введення тимчасового адміністративного регулювання цін на такий об'єкт державного цінового регулювання; г) якщо внаслідок проведення таких консультацій з'ясовується наявність змови між учасниками біржового ринку, спрямованої на узгоджене заниження цін пропозиції на окремий об"єкт державного цінового регулювання, то Аграрний фонд України зупиняє біржові торги визначеним товаром, а справа невідкладно передається на розгляд Антимонопольного комітету України".  		Враховано   7.4. Консультації Консультації Аграрного фонду з приводу фінансових інтервенцій здійснюються у такому порядку: а) якщо Аграрний фонд призупиняє біржові торги окремим об"єктом державного цінового регулювання, то посадові особи Аграрного фонду провадять консультації з учасниками біржових торгів, які бажають продати такий об"єкт за ціною, меншою за встановлену мінімальну закупівельну ціну; б) якщо внаслідок проведення таких консультацій досягагається згода з учасниками біржового ринку щодо збільшення ціни пропозиції до рівня, який не є меншим рівня мінімальної закупівельної ціни, то Аграрний фонд надає дозвіл на продовження біржових торгів, у тому числі на поточній біржовій сесії; в) якщо внаслідок проведення таких консультацій не досягається згода щодо зменшення ціни попиту до рівня, що не перевищує рівень максимальної закупівельної ціни, то Аграрний фонд України звертається до Кабінету Міністрів України з поданням про доцільність введення тимчасового адміністративного регулювання цін на такий об'єкт державного цінового регулювання; г) якщо внаслідок проведення таких консультацій з'ясовується наявність змови між учасниками біржового ринку, спрямованої на узгоджене заниження цін пропозиції на окремий об"єкт державного цінового регулювання, то Аграрний фонд України зупиняє біржові торги визначеним товаром, а справа невідкладно передається на розгляд Антимонопольного комітету України.  
89. а) якщо Аграрний фонд України призупиняє біржові торги окремим об"єктом державного цінового регулювання, то за місцем розташування біржової площадки провадяться консультації з покупцями такого об"єкту, які заявили про бажання купити його за ціною, що передувала зупинці торгів та була меншою за встановлену мінімальну закупівельну ціну;   -110- Ващук К.Т.
 Підпункт а) пункту 7.3. статті 7 викласти у такій редакції: "а) учасниками консультацій виступають уповноважені представники Аграрного фонду України та покупці продукції, які заявили про бажання купити його за ціною, що передувала зупинці торгів та була меншою за встановлену мінімальну ціну;"  		Враховано за змістом   
    -111- Горбаль В.М.
 У підпункті а) пункту 7.3. статті 7 слова "була меншою за встановлену мінімальну закупівельну ціну" замінити словами "перевищувала 50% встановленої мінімальної закупівельної ціни".  		Відхилено - збільшує на 50% від заплановних суму бюджених фінан-сових інтервенцій   
90. б) якщо внаслідок проведення таких консультацій досягагається згода з учасниками біржового ринку стосовно збільшення ціни рівноваги до рівня мінімальної закупівельної ціни відповідного періоду цінового регулювання, то Аграрний фонд України надає дозвіл на продовження біржових торгів;   -112- Горбаль В.М.
 У підпункті б) пункту 7.3. статті 7 слова "до рівня мінімальної закупівельної ціни" замінити словами "до рівня, що перевищує 50% мінімальної закупівельної ціни"  		Відхилено - збільшує на 50% від заплановних суму бюджених фінан-сових інтервенцій   
91. в) якщо внаслідок проведення таких консультацій не досягається така згода, Аграрний фонд України звертається до Кабінету Міністрів України з поданням про доцільність введення адміністративного регулювання цін на такий товар відповідно до пункту 3.5 статті 3 цього Закону;       
92. г) якщо внаслідок проведення таких консультацій з"ясовується наявність змови між учасниками біржового ринку, спрямованої на узгоджене заниження цін попиту на визначений вид сільськогосподарської продукції, Аграрний фонд України зупиняє біржові торги визначеним товаром, а справа невідкладно передається на розгляд Антимонопольного комітету України.   -113- Ващук К.Т.
 доповнити статтю пунктом 7.4: "7.4. Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету передбачає необхідні обсяги коштів для фінансових інтервенцій на ринку сільськогосподарської продукції, в тому числі для використання їх на зворотній основі."  		Враховано в інших статтях   
93. Стаття 8. Інші положення      Стаття 8. Тимчасове адміністративне регулювання цін та тимчасова бюджетна дотація  
94. 8.1. При продажі окремих об'єктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку біржа може встановлювати граничні розміри комісійної винагороди для брокерів або ділерів чи надавати преференції продавцям, які безпосередньо продають сільськогосподарську продукцію власного виробництва на умовах споту або форварду, а також Аграрному фонду України при здійсненні ним фінансових або товарних інтервенцій, шляхом зниження або скасування біржового збору (плати за біржові послуги).   -114- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Статтю 8 викласти у такій редакції: "Стаття 8. Тимчасове адміністративне регулювання цін та тимчасова бюджетна дотація 8.1. Тимчасове адміністративне регулювання цін (далі-адміністративне регулювання) - комплекс адміністративних заходів, спрямованих на упередження чи зупинку спекулятивного або узгодженого встановлення цін продавцями та/або покупцями об"єктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку, яке не може бути виправлено за стандартними процедурами державних інтервенцій. 8.2. Адміністративне регулювання застосовується виключно у випадках, визначених у підпункті "в" пункту 6.4 статті 6 та підпункті "в" пункту 7.4 статті 7 цього Закону. 8.3. Рішення про запровадження режиму адміністративного регулювання для окремого об"єкту державного цінового регулювання приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Аграрного фонду. 8.4. Строк дії режиму адміністративного регулювання не може перевищувати шість послідовних календарних місяців, включаючи місяць, у якому було прийняте рішення про його запровадження. 8.5. Режим адміністративного регулювання поширюється на правовідносини, які виникають як на організованому так і на неорганізованому ринках України з окремим об"єктом державного цінового регулювання. 8.6. Кабінет Міністрів України може застосовувати будь-який з таких видів адміністративного регулювання або їх комбінацію: а) обмеження рівня торгової націнки (знижки) на гуртовому або роздрібному ринку визначеного об"єкту цінового регулювання; б) установлення граничних рівнів рентабельності до витрат: переробників товару, якщо внаслідок такої переробки виробляється об"єкт державного цінового регулювання; осіб, які надають послуги із зберігання (схову) об'єктів державного цінового регулювання; в) установлення граничних цін продажу об"єкту державного цінового регулювання на рівні максимальної закупівельної ціни або його придбання на рівні мінімальної закупівельної ціни (тільки на період від дати надіслання заяви до антимонопольного комітету до дати прийняття ним висновку щодо наявності узгоджених дій суб"єктами ринку та/або рішення на захист економічної конкуренції); г) установлення нетарифних обмежень (квот) щодо імпорту або експорту окремого об"єкту державного цінового регулювання; д) установлення обов"язкової передумови митного оформлення експорту окремого об"єкту державного цінового регулювання придбанням такого об"єкту на експортній сесії аграрної біржі. 8.7. Скасування режиму адміністративного регулювання відбувається якщо: а) закінчується строк дії режиму адміністративного регулювання; б) за поданням Аграрного фонду Кабінет Міністрів України скасовує рішення щодо запровадження режиму адміністативного регулювання. 8.8. Протягом дії будь-яких видів адміністративного регулювання, запровадженого Кабінетом Міністрів України, застосовуються такі правила здійснення експортно-імпортних операцій з об"єктом державного цінового регулювання (далі - об"єкт): 8.8.1 якщо режим адміністративного регулювання запроваджується у зв"язку зі зниженням ціни попиту на такий об"єкт нижче встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни, то: а) митна вартість такого об"єкту, що імпортується, визначається за правилами митного законодавства з урахуванням того, що для цілей визначення бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість її розмір не може бути меншим встановленого розміру максимальної закупівельної ціни (з урахуванням супутніх витрат, пов"язаних з імпортом). При цьому імпортери такого об"єкту не можуть надавати податковий вексель з податку на додану вартість, незалежно від статусу таких імпортерів та норм відповідного закону; б) митна вартість такого об"єкту, що експортується, визначається за правилами митного законодавства з урахуванням того, що для цілей визначення бюджетного (експортного) відшкодування податку на додану вартість розмір такої митної вартості не може бути меншим встановленого розміру максимальної закупівельної ціни (при придбанні на експортній сесії аграрної біржі - ціни придбання з урахуванням супутніх витрат, пов"язаних з експортом); в) на експортерів, які придбали такий об"єкт на експортній секції аграрної біржі, не поширюються зобов"язання з обов'язкового продажу частини валютної виручки, отриманої від експорту такого товару; 8.8.2 якщо режим адміністративного регулювання запроваджується у зв"язку зі збільшенням ціни попиту на такий об"єкт понад встановлений рівень максимальної закупівельної ціни, то: а) митна вартість такого об"єкту, що імпортується, визначається за правилами митного законодавства з урахуванням того, що для цілей визначення бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість її розмір не може перевищувати розміру максимальної закупівельної ціни. При цьому імпортери такого об"єкту отримують право на виписку податкового векселя з податку на додану вартість незалежно від їх статусу та норм відповідного закону строком до закінчення періоду дії такого режиму, але не більше 180 календарних днів; б) митна вартість такого товару, що експортується, визначається за правилами митного законодавства з урахуванням того, що для цілей визначення бюджетного (експортного) відшкодування податку на додану вартість розмір такої митної вартості не може перевищувати розміру мінімальної закупівельної ціни. 8.9. Якщо заходи з тимчасового адміністративного регулювання цін не призводять до досягення закупівельних цін рівня мінімальної ціни та/або зниження закупівельних цін до рівня максимальної закупівельної ціни, то Кабінет Міністрів України зобов"язаний невідкладно подати Верховній Раді України проект закону щодо надання бюджетних дотацій виробнику окремого об"єкту державного цінового регулювання, виходячи з метричної одиниці посівної площі. Зазначений законопроект подається разом із законопроектом про відповідну зміну напрямків розподілу видатків державного бюджету.  		Враховано   8.1. Тимчасове адміністративне регулювання цін (далі-адміністративне регулювання) - комплекс адміністративних заходів, спрямованих на упередження чи зупинку спекулятивного або узгодженого встановлення цін продавцями та/або покупцями об"єктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку, яке не може бути виправлено за стандартними процедурами державних інтервенцій. 8.2. Адміністративне регулювання застосовується виключно у випадках, визначених у підпункті "в" пункту 6.4 статті 6 та підпункті "в" пункту 7.4 статті 7 цього Закону. 8.3. Рішення про запровадження режиму адміністративного регулювання для окремого об"єкту державного цінового регулювання приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Аграрного фонду. 8.4. Строк дії режиму адміністративного регулювання не може перевищувати шість послідовних календарних місяців, включаючи місяць, у якому було прийняте рішення про його запровадження. 8.5. Режим адміністративного регулювання поширюється на правовідносини, які виникають як на організованому так і на неорганізованому ринках України з окремим об"єктом державного цінового регулювання. 8.6. Кабінет Міністрів України може застосовувати будь-який з таких видів адміністративного регулювання або їх комбінацію: а) обмеження рівня торгової націнки (знижки) на гуртовому або роздрібному ринку визначеного об"єкту цінового регулювання; б) установлення граничних рівнів рентабельності до витрат: переробників товару, якщо внаслідок такої переробки виробляється об"єкт державного цінового регулювання; осіб, які надають послуги із зберігання (схову) об'єктів державного цінового регулювання; в) установлення граничних цін продажу об"єкту державного цінового регулювання на рівні максимальної закупівельної ціни або його придбання на рівні мінімальної закупівельної ціни (тільки на період від дати надіслання заяви до антимонопольного комітету до дати прийняття ним висновку щодо наявності узгоджених дій суб"єктами ринку та/або рішення на захист економічної конкуренції); г) установлення нетарифних обмежень (квот) щодо імпорту або експорту окремого об"єкту державного цінового регулювання; д) установлення обов"язкової передумови митного оформлення експорту окремого об"єкту державного цінового регулювання придбанням такого об"єкту на експортній сесії аграрної біржі. 8.7. Скасування режиму адміністративного регулювання відбувається якщо: а) закінчується строк дії режиму адміністративного регулювання; б) за поданням Аграрного фонду Кабінет Міністрів України скасовує рішення щодо запровадження режиму адміністативного регулювання. 8.8. Протягом дії будь-яких видів адміністративного регулювання, запровадженого Кабінетом Міністрів України, застосовуються такі правила здійснення експортно-імпортних операцій з об"єктом державного цінового регулювання (далі - об"єкт): 8.8.1 якщо режим адміністративного регулювання запроваджується у зв"язку зі зниженням ціни попиту на такий об"єкт нижче встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни, то: а) митна вартість такого об"єкту, що імпортується, визначається за правилами митного законодавства з урахуванням того, що для цілей визначення бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість її розмір не може бути меншим встановленого розміру максимальної закупівельної ціни (з урахуванням супутніх витрат, пов"язаних з імпортом). При цьому імпортери такого об"єкту не можуть надавати податковий вексель з податку на додану вартість, незалежно від статусу таких імпортерів та норм відповідного закону; б) митна вартість такого об"єкту, що експортується, визначається за правилами митного законодавства з урахуванням того, що для цілей визначення бюджетного (експортного) відшкодування податку на додану вартість розмір такої митної вартості не може бути меншим встановленого розміру максимальної закупівельної ціни (при придбанні на експортній сесії аграрної біржі - ціни придбання з урахуванням супутніх витрат, пов"язаних з експортом); в) на експортерів, які придбали такий об"єкт на експортній секції аграрної біржі, не поширюються зобов"язання з обов'язкового продажу частини валютної виручки, отриманої від експорту такого товару; 8.8.2 якщо режим адміністративного регулювання запроваджується у зв"язку зі збільшенням ціни попиту на такий об"єкт понад встановлений рівень максимальної закупівельної ціни, то: а) митна вартість такого об"єкту, що імпортується, визначається за правилами митного законодавства з урахуванням того, що для цілей визначення бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість її розмір не може перевищувати розміру максимальної закупівельної ціни. При цьому імпортери такого об"єкту отримують право на виписку податкового векселя з податку на додану вартість незалежно від їх статусу та норм відповідного закону строком до закінчення періоду дії такого режиму, але не більше 180 календарних днів; б) митна вартість такого товару, що експортується, визначається за правилами митного законодавства з урахуванням того, що для цілей визначення бюджетного (експортного) відшкодування податку на додану вартість розмір такої митної вартості не може перевищувати розміру мінімальної закупівельної ціни. 8.9. Якщо заходи з тимчасового адміністративного регулювання цін не призводять до досягення закупівельних цін рівня мінімальної ціни та/або зниження закупівельних цін до рівня максимальної закупівельної ціни, то Кабінет Міністрів України зобов"язаний невідкладно подати Верховній Раді України проект закону щодо надання тимчасової бюджетної дотації виробнику окремого об"єкту державного цінового регулювання, виходячи з метричної одиниці посівної площі. Зазначений законопроект подається разом із законопроектом про відповідну зміну напрямків розподілу видатків державного бюджету.  
95. 8.2. Товарні та фінансові інтервенції здійснюються Аграрним фондом України на аграрній біржі, яка є резидентом України, та відповідає наступним умовам:   -115- Горбаль В.М.
 Пункт 8.2. статті 8 виключити в існуючій редакції, а викласти в наступній: "8.2. Товарні та фінансові інтервенції здійснюються Аграрним фондом України на аграрній біржі, яка є резидентом України, та відповідає наступним умовам: а) засновниками біржі є виключно резиденти України; б) співзасновником такої біржі є Кабінет Міністрів України; в) статутні документи біржі мають містити право здійснювати торгівлю виключно товарами, які підпадають під визначення 1 - 24 групи УКТНЗЕД (крім підакцизних), а також товарними деривативами чи іпотечними сертифікатами (закладними); г) установчі документи біржі мають містити положення, згідно з якими рішення центрального органу державної виконавчої влади України, уповноваженого провадити державну політику у сфері сільського господарства, пов'язані з установленням та скасуванням мінімальних та максимальних закупівельних цін, є обов"язковими для суб"єктів біржової торгівлі; д) біржа не має простроченої або пролонгованої заборгованості за кредитами чи позиками, наданими Державним бюджетом України або гарантованими державою; е) вищим органом управління такої біржі є Наглядова рада, створена згідно вимог, визначених цим Законом;".  		Враховано по суті в наступних статтях   
96. а) Кабінет Міністрів України є співзасновником такої біржі;       
97. б) засновниками біржі є виключно резиденти;       
98. в) згідно із статутними документами біржа має право здійснювати торгівлю виключно товарами, які підпадають під визначення 1 - 24 групи УКТНЗЕД (крім підакцизних), а також товарними деривативами чи іпотечними сертифікатами (закладними);       
99. г) згідно з установчими документами біржі рішення Аграрного фонду, пов"язані з установленням та скасуванням мінімальних та максимальних закупівельних цін, є обов"язковими для суб"єктів біржової торгівлі;       
100. ґ) біржа не має простроченої або пролонгованої заборгованості за кредитами чи позиками, наданими Державним бюджетом України або гарантованими державою;       
101. д) вищим органом управління такої біржі є наглядова рада, яка створюється правилами, визначеними цим Законом;   -116- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Увести статтю 9 такого змісту: "Стаття 9. Аграрний фонд 9.1. Визначення 9.1.1. Аграрний фонд є державною спеціалізованою установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України провадити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України. 9.1.2. Аграрний фонд є бюджетною організацію, має свій кошторис, рахунки та здійснює неприбуткову діяльність у межах, визначених цим Законом. Аграрний фонд підпорядковується, є підзвітним та підконтрольним органу центральної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики в Україні. Аграрний фонд України не є органом державного управління і не може видавати нормативно-правові акти. Положення про Аграрний фонд затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням органу центральної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики в Україні. 9.2. Функції 9.2.1. Аграрний фонд здійснює товарні або фінансові інтервенції на організованому аграрному ринку України, використовуючи найкращу кон'юнктуру біржового ринку, що склалася протягом періоду державного цінового регулювання. Аграрний фонд також продає або купує на аграрній біржі об"єкти державного цінового регулювання з або до державного резерву. 9.2.2. Аграрний фонд має виключне право на придбання та продаж об"єктів державного цінового регулювання для потреб державного резерву, а також на продаж об"єктів державного цінового регулювання, які були конфіскованими або підлягають продажу згідно з нормами відповідного закону. 9.2.3. Аграрний фонд не може здійснювати спекулятивні операції, придбавати і продавати товарні деривативи (крім форвардів), а також придбавати або продавати об"єкти державного цінового регулювання поза організованим аграрним ринком. 9.2.4. Аграрний фонд самостійно приймає рішення про здійснення фінансових чи товарних інвестицій, виходячи з положень цього Розділу, а також за необхідністю виступає стороною біржових угод. 9.2.5. Для цілей цього пункту спекулятивними вважаються операції з придбання товару (товарного деривативу) з метою продажу такого самого товару (товарного деривативу) з будь-якими цілями, відмінними від цілей підтримки рівнів мінімальної або максимальної закупівельних цін. 9.3. Взаємовідносини Аграрного фонду та Державного бюджету України 9.3.1. З метою підтримки належного рівня продовольчої безпеки Аграрний фонд формує державний продовольчий резерв, який у розрізі окремих об"єктів державного цінового регулювання не може бути меншим (у відсотках до обсягів їх річного внутрішнього споживання): у 2006 році - 10%; у 2007 році - 12%; у 2008 році - 14%; у 2009 році - 16%; у 2010 та подальших роках - 20%. Обсяг річного внутрішнього споживання окремого об"єкту державного цінового регулювання розраховується як сума обсягів продажу імпортованих та вироблених в Україні об"єктів державного цінового регулювання, зменшена на обсяг їх експорту, за відповідний рік. Державний продовольчий резерв формується виключно для здійснення товарних інтервенцій на організованому аграрному ринку України та для реалізації положень підпункту 9.2.2. пункту 9.2 цієї статті. 9.3.2. У державному бюджеті на черговий рік передбачаються витрати на здійснення фінансових інтервенцій з метою досягнення державним продовольчим резервом показників, встановлених підпунктом 9.3.1 цього пункту. Сума таких витрат визначається з урахуванням коштів, отриманих Аграрним фондом внаслідок здійснення товарних інтервенцій. У 2005 році продовольчий резерв формується за правилами, визначеними у перехідних положеннях до цього Закону. 9.3.3. Якщо на кінець звітного бюджетного року обсяг державного продовольчого резерву сформовано повністю відповідно до показників, встановлених підпунктом 9.3.1 цього пункту, то залишок коштів, що залишаються невикористаними Аграрним фондом, підлягає зарахуванню до складу доходів державного бюджету. 9.3.4. Утримання Аграрного фонду здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у межах кошторису, затвердженого центральним органом державної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики. 9.3.5. Порядок виконання цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України. 9.3.6. На період дії режиму заставних закупівель окремих об"єктів державного цінового регулювання, Аграрний фонд виконує функції розпорядника бюджетних позик, з урахуванням того, що їх повернення здійснюється безпосередньо на рахунки державного бюджету".  		Враховано за змістом  Стаття 9. Аграрний фонд 9.1. Визначення 9.1.1. Аграрний фонд є державною спеціалізованою установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України провадити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України. 9.1.2. Аграрний фонд є бюджетною організацію, має свій кошторис, рахунки та здійснює неприбуткову діяльність у межах, визначених цим Законом. Аграрний фонд підпорядковується, є підзвітним та підконтрольним органу центральної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики в Україні. Аграрний фонд України не є органом державного управління і не може видавати нормативно-правові акти. Положення про Аграрний фонд затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням органу центральної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики в Україні. 9.2. Функції 9.2.1. Аграрний фонд здійснює товарні або фінансові інтервенції на організованому аграрному ринку України, використовуючи найкращу кон'юнктуру біржового ринку, що склалася протягом періоду державного цінового регулювання. Аграрний фонд також продає або купує на аграрній біржі об"єкти державного цінового регулювання з або до державного резерву. 9.2.2. Аграрний фонд має виключне право на придбання та продаж об"єктів державного цінового регулювання для потреб державного резерву, а також на продаж об"єктів державного цінового регулювання, які були конфіскованими або підлягають продажу згідно з нормами відповідного закону. 9.2.3. Аграрний фонд не може здійснювати спекулятивні операції, придбавати і продавати товарні деривативи (крім форвардів), а також придбавати або продавати об"єкти державного цінового регулювання поза організованим аграрним ринком. 9.2.4. Аграрний фонд самостійно приймає рішення про здійснення фінансових чи товарних інвестицій, виходячи з положень цього Розділу, а також за необхідністю виступає стороною біржових угод. 9.2.5. Для цілей цього пункту спекулятивними вважаються операції з придбання товару (товарного деривативу) з метою продажу такого самого товару (товарного деривативу) з будь-якими цілями, відмінними від цілей підтримки рівнів мінімальної або максимальної закупівельних цін. 9.3. Взаємовідносини Аграрного фонду та Державного бюджету України 9.3.1. З метою підтримки належного рівня продовольчої безпеки Аграрний фонд формує державний продовольчий резерв, який у розрізі окремих об"єктів державного цінового регулювання не може бути меншим (у відсотках до обсягів їх річного внутрішнього споживання): у 2006 році - 10%; у 2007 році - 12%; у 2008 році - 14%; у 2009 році - 16%; у 2010 та подальших роках - 20%. Обсяг річного внутрішнього споживання окремого об"єкту державного цінового регулювання розраховується як сума обсягів продажу імпортованих та вироблених в Україні об"єктів державного цінового регулювання, зменшена на обсяг їх експорту, за відповідний рік. Державний продовольчий резерв формується виключно для здійснення товарних інтервенцій на організованому аграрному ринку України та для реалізації положень підпункту 9.2.2. пункту 9.2 цієї статті. У 2005 році продовольчий резерв формується за правилами, визначеними у перехідних положеннях до цього Закону. 9.3.2. У державному бюджеті на черговий рік передбачаються витрати на здійснення фінансових інтервенцій з метою досягнення державним продовольчим резервом показників, встановлених підпунктом 9.3.1 цього пункту. Сума таких витрат визначається з урахуванням коштів, отриманих Аграрним фондом внаслідок здійснення товарних інтервенцій. 9.3.3. Якщо на кінець звітного бюджетного року обсяг державного продовольчого резерву сформовано повністю відповідно до показників, встановлених підпунктом 9.3.1 цього пункту, то залишок коштів, що залишаються невикористаними Аграрним фондом, підлягає зарахуванню до складу доходів державного бюджету. 9.3.4. Утримання Аграрного фонду здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у межах кошторису, затвердженого центральним органом державної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики. 9.3.5. На період дії режиму заставних закупівель окремих об"єктів державного цінового регулювання, Аграрний фонд виконує від імені держави функції кредитора. 9.3.6. Порядок виконання цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України.  
102. Розділ ІІІ. Страхування   -117- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Назву розділу ІІІ викласти у такій редакції: "Розділ ІІІ. Державне регулювання страхування сільськогосподарської продукції та Фонд аграрних страхових субсидій"  		Враховано   Розділ ІІІ. Державне регулювання ринку страхування сільськогосподарської продукції (капітальних активів) та Фонд аграрних страхових субсидій  
    -118- Горбаль В.М.
 Назву Розділу ІІІ викласти у наступній редакції "Страхування суб'єктів організованого аграрного ринку"  		Враховано частково    
103. Стаття 9. Обов"язкове страхування   -119- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Назву статті 9 викласти у такій редакції: " Стаття 10. Страхування сільськогосподарської продукції (капітальних активів)"  		Враховано   Стаття 10. Страхування сільськогосподарської продукції (капітальних активів)  
104. 9.1. Суб"єкти обов"язкового страхування Обов'язкове страхування окремих ризиків втрати врожаю застосовується щодо осіб, які: а) є суб"єктами організованого аграрного ринку та продають об"єкт державного цінового регулювання на умовах форварду; б) отримують бюджетні субсидії, дотації або інші види відшкодувань, передбачених законом; в) отримують банківські кредити, проценти за якими повністю або частково сплачуються (дотуються) за рахунок бюджету; г) отримують кредити чи позики за рахунок Державного бюджету України чи гарантовані державою.   -120- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 9.1 викласти у такій редакції: "10.1. Об"єкти та суб"єкти страхування 9.1.1. Особа зобов"язана попередньо застрахувати ризики загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції чи капітальних активів (їх частини), якщо така особа: а) продає на організованому аграрному ринку будь-який вид товарного деривативу, базовим активом якого є сільськогосподарська продукція; б) отримує бюджетну дотацію або субсидію, пов"язану з виробництвом сільськогосподарської продукції або здешевленням її ціни; в) отримує банківський кредит (позику) на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів, якщо проценти за таким кредитом (позикою) частково або повністю здешевлюються (відшкодовуються) за рахунок бюджету; г) отримує бюджетний кредит (позику) або банківський кредит (позику) під гарантію держави чи органу місцевого самоврядування на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів. 9.1.2. Для виконання вимог підпункту 9.1.1 цього пункту особа повинна застрахувати ризики загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції або її частини за правилами комплексного або індексного страхування, а капітального активу - від ризиків його знищення, зруйнування, викрадення, а також пошкодження, яке робить його непридатним для використання або значно знижує його експлуатаційні якості на строк, що не перевищує граничний строк виконання зобов"язань страхувальника, що виникли у випадках, визначених підпунктом 10.1.1 цього пункту. 9.1.3. Якщо особа здійснює правовідносини, визначені у підпунктах "б" - "г" цього пункту, то страхування ризиків загибелі (втрати) продукції тваринництва, лісового господарства та рибальства не є обов"язковою передумовою для здійснення таких правовідносин".  		Враховано   10.1. Об"єкти та суб"єкти страхування 10.1.1. Особа зобов"язана попередньо застрахувати ризики загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції (її частини) та капітальних активів (у випадках, визначених у підпунктах "в"-"г" цього підпункту) , якщо така особа: а) продає на організованому аграрному ринку будь-який вид товарного деривативу, базовим активом якого є сільськогосподарська продукція; б) отримує бюджетну дотацію або субсидію, пов"язану з виробництвом сільськогосподарської продукції або здешевленням її ціни; в) отримує банківський кредит (позику) на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів, якщо проценти за таким кредитом (позикою) частково або повністю здешевлюються (відшкодовуються) за рахунок бюджету; г) отримує бюджетний кредит (позику) або банківський кредит (позику) під гарантію держави чи органу місцевого самоврядування на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів. 10.1.2. Для виконання вимог підпункту 10.1.1 цього пункту особа повинна застрахувати ризики загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції або її частини за правилами комплексного або індексного страхування, а капітального активу - від ризиків його знищення, зруйнування, викрадення, а також пошкодження, яке робить його непридатним для використання або значно знижує його експлуатаційні якості, на строк, що не перевищує граничний строк виконання зобов"язань страхувальника, що виникли у випадках, визначених підпунктом 10.1.1 цього пункту. 10.1.3. Якщо особа здійснює правовідносини, визначені у підпунктах "б" - "г" цього пункту, то страхування ризиків загибелі (втрати) продукції тваринництва, лісового господарства та рибальства не є обов"язковою передумовою для здійснення таких правовідносин.  
    -121- Горбаль В.М.
 У тексті підпункту 9.2.1. пункту 9.2. статті 9: у пункті а) слова "заморозку, вимерзання" замінити словами "вимерзання врожаю внаслідок заморозку;";  		Немає висновку    
105. 9.2. Комплексне страхування 9.2.1. Для суб"єктів, визначених у пункті 9.1 цієї статті, обов"язковому комплексному страхуванню підлягають ризики втрати врожаю внаслідок: а) заморозку, вимерзання; б) граду; в) удару блискавки; г) землетрусу; д) лавини, земельного зсуву, земельного або земельно-водного селю; е) пожежі; є) бурі, урагану, бурану, поводі; ж) зливи, поводі, паводку; з) посухи; і) перазитів та хвороб, які стали наслідком настання будь-якого з ризиків, визначених у підпунктах "а" - "з" цього пункту. 9.2.2 При комплексному страхуванні від ризиків, визначених цим пунктом, розмір франшизи не може перевищувати 30 відсотків, а розмір страхової премії при нульовій франшизі - ставки у 5 відсотків.   -122- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 9.2 викласти у такій редакції: "10.2. Комплексне страхування 10.2.1. Комплексним вважається страхування усіх з нижчеперерахованих ризиків загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції або її частини внаслідок: а) заморозку, ожеледі, вимерзання; б) граду або удару блискавки; г) землетрусу; д) лавини, земельного зсуву, земельного або земельно-водного селю; е) пожежі; крім лісових пожеж; є) бурі, урагану, бурану; ж) зливи, поводі, паводку; з) посухи чи зневодженню на землях, які підлягають примусовому орошенню або заводненню; і) епітофітотійного розвитку хвороб, розмоноження шкідників рослин, притаманних Україні, а також хвороб, які стали наслідком настання будь-якого з ризиків, визначених у підпунктах "а" - "з" цього пункту; ї) протиправних дій осіб, що виражаються у крадіжках, хуліганських діях стосовно рослинних насаджень; зруйнуванні покриттів (несучих конструкції) теплиць, парників, оранжерей. 10.2.2. Об"єктом комплексного страхування є будь-який з таких об"єктів (їх комбінація): а) сума витрат, понесених у зв"язку з виробництвом окремого виду сільськогосподарської продукції; б) очікувана вартість сільськогосподарської продукції, що виробляється; в) очікуваний дохід (прибуток) від продажу сільськогосподарської продукції, що виробляється".  		Враховано   10.2. Комплексне страхування 10.2.1. Комплексним вважається страхування усіх з нижчеперерахованих ризиків загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції або її частини внаслідок: а) заморозку, ожеледі, вимерзання; б) граду або удару блискавки; г) землетрусу; д) лавини, земельного зсуву, земельного або земельно-водного селю; е) пожежі, крім лісових пожеж; є) бурі, урагану, бурану; ж) зливи, поводі, паводку; з) посухи чи зневодженню на землях, які підлягають примусовому орошенню або заводненню; і) епітофітотійного розвитку хвороб, розмоноження шкідників рослин, притаманних Україні, а також хвороб, які стали наслідком настання будь-якого з ризиків, визначених у підпунктах "а" - "з" цього пункту; ї) протиправних дій осіб, що виражаються у крадіжках, хуліганських діях стосовно рослинних насаджень; зруйнуванні покриттів (несучих конструкції) теплиць, парників, оранжерей. 10.2.2. Об"єктом комплексного страхування є будь-який з таких об"єктів (їх комбінація): а) сума витрат, понесених у зв"язку з виробництвом окремого виду сільськогосподарської продукції; б) очікувана вартість сільськогосподарської продукції, що виробляється; в) очікуваний дохід (прибуток) від продажу сільськогосподарської продукції, що виробляється.  
    -123- Горбаль В.М.
 пункт в) підпункту 9.2.1 виключити;  		Відхилено    
    -124- Горбаль В.М.
 пункт д) після слова "пожежі" доповнити словами "в тому числі внаслідок удару блискавки".  		Відхилено    
106. 9.3. Індексне страхування 9.3.1. Для суб"єктів організованого аграрного ринку, які продають об"єкт державного цінового регулювання на форвардних умовах, може застосовуватися індексне страхування ризиків втрати врожаю, без застосування норм пункту 9.2 цієї статті. 9.3.2. Індексним вважається страхування ризику втрати врожаю окремої сільськогосподарської культури відносно до усереднених показників її врожайності на усій території України за попередні п"ять вегетаційних періодів. Методика проведення індексного страхування визначається центральним органом державної виконавчої влади, уповноваженим здійснювати нагляд за небанківськими фінансовими установами. 9.3.3. Для розрахунку розміру страхового відшкодування за індексним страхуванням береться спотова ціна, діюча на організованому аграрному ринку України на момент виникнення страхового випадку. 9.3.4. При застосуванні індексного страхування наявність франшизи не передбачається, а страхова премія не може перевищувати ставки у 2 відсотка. 9.3.5. При індексному страхуванні: страховиком є окрема страхова компанія або пул страхових компаній, визначених аграрною біржею як страховий партнер; страхувальником є аграрна біржа; вигодонабувачем є покупець об"єкту державного цінового регулювання.   -125- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 9.3 викласти у такій редакції: "10.3. Індексне страхування 10.3.1. Індексним вважається страхування ризику втрати врожаю окремої сільськогосподарської культури відносно до усереднених натуральних показників її врожайності на визначеній території за попередні п"ять маркетингових періодів. 10.3.2. Правила індексного страхування, затверджені страховиком, підлягають реєстрації центральним органом державної виконавчої влади, уповноваженим здійснювати нагляд за небанківськими фінансовими установами. 10.3.3. Для цілей розрахунку розміру страхової виплати за індексним страхуванням використовується спотова ціна метричної одиниці застрахованої сільськогосподарської продукції, діюча на організованому аграрному ринку на момент виникнення страхового випадку".  		Враховано   10.3. Індексне страхування 10.3.1. Індексним вважається страхування ризику втрати врожаю окремої сільськогосподарської культури відносно до усереднених натуральних показників її врожайності на визначеній території за попередні п"ять маркетингових періодів. 10.3.2. Правила індексного страхування, затверджені страховиком, підлягають реєстрації центральним органом державної виконавчої влади, уповноваженим здійснювати нагляд за небанківськими фінансовими установами. 10.3.3. Для цілей розрахунку розміру страхової виплати за індексним страхуванням використовується спотова ціна метричної одиниці застрахованої сільськогосподарської продукції, діюча на організованому аграрному ринку на момент виникнення страхового випадку.  
    -126- Ващук К.Т.
 У статті 9 у пункті 9.3.5. частину першу викласти у такій редакції: "страховиком є окрема страхова компанія або група страхових компаній, визначених аграрною біржею як страховий партнер;"  		Немає висновку    
107. Стаття 10. Добровільне страхування 10.1. Особа, що не підпадає під визначення статті 9 цього Закону, має право добровільно застрахувати будь-які з таких ризиків втрати врожаю внаслідок настання: а) заморозку, ожеледиці, вимерзання; б) граду або блискавки; в) бурі, урагану, бурану, тривалих (постійних) вітрів; г) зливи, поводі, тривалих дощів; д) паводку, надмірних снігопадів; е) землетрусу; є) лавини, обвалу, зсуву землі чи селю; ж) засухи чи знедводження на землях, що підлягають примусовому орошенню або заводненню; з) пожежі, крім лісових пожеж; і) епітофітотійного розвитку хвороб, розмоноження шкідників рослин, притаманних Україні; и) пошкодження врожаю комахами, гризунами чи птахами; ї) протиправних дій осіб, що виражаються у крадіжках, розбоях, хуліганських діях стосовно рослинних насаджень чи об"єктів тваринництва; й) зруйнуванні покриттів (несучих конструкції) теплиць, парників, оранжерей; к) інших видів ризиків, пов"язаних із проправними діями третіх осіб. 10.2. Додатково до ризиків, визначених пунктом 10.1 цієї статті, така особа може добровільно застрахувати будь-які інші ризики.   -127- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Статтю 10 викласти у такій редакції: "10.4. Добровільне страхування Виробник сільськогосподарської продукції має право добровільно застрахувати будь-які ризики її загибелі (втрати), якщо вони не були застраховані згідно з вимогами пунктів 10.2 - 10.3 цієї статті".  		Враховано   10.4. Добровільне страхування Виробник сільськогосподарської продукції або її продавець (покупець) має право добровільно застрахувати будь-які ризики її загибелі (втрати), якщо вони не були застраховані згідно з вимогами пунктів 10.2 - 10.3 цієї статті.  
    -128- Горбаль В.М.
 У тексті пункту 10.1. статі 10: пункт а) викласти у наступній редакції "вимерзання внаслідок заморозку, ожеледиці"; у пункті б) слова "або блискавки" виключити у пункті е) слова "чи селю" замінити словами ", земельного або земельно-водного селю"; у пункті ж) слова "крім лісових пожеж" замінити словами "в тому числі внаслідок удару блискавки".  		Відхилено    
108. Стаття 11. Страхова дотація 11.1. Якщо суб"єкти, визначені у підпунктах "б" - "г" пункту 9.1 статті 9 цього Закону здіснюють обов"язкове комплексне страхування, то при настанні страхового виападку держава компенсує страховику вартість страхової франшизи. Надання такої компенсації здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України. 11.2. У зонах ризикованого землеробства, які визначаються (у розбивці за окремими видами ризиків) центральним органом державної виконавчої влади України, уповноваженим провадити державну політику у сфері сільського господарства, при настанні страхового випадку внаслідок відповідного виду ризику держава компенсує страховику як вартість страхової франшизи, так і суму страхового внеску (страхової премії), фактично сплаченої за договорами обов"язкового страхування такого виду ризику.   -129- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Статтю 11 виключити у зв"язку з врахуванням її положень у наступній статті  		Враховано    
    -130- Горбаль В.М.
 У тексті статті 11: назву статті викласти у наступній редакції: "11. Страхова компенсація"; речення 2 пункту 11.1. виключити;  		Відхилено    
109. Стаття 12. Страховий підрозділ Аграрного фонду України   -131- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Назву статті 12 викласти у такій редакції: "Стаття 11. Фонд аграрних страхових субсидій України".  		Враховано   Стаття 11. Фонд аграрних страхових субсидій  
110. 12.1. Визначення Страховий підрозділ Аграрного фонду України (далі - СПАФ) є державним страховим фондом у складі Аграрного фонду України, який створюється для надання фінансової допомоги виробникам об"єктів державного цінового регулювання, а також продукції тваринництва та птахівництва, які застрахували ризики втрати врожаю або іншої сільськогосподарської продукції (продуктів їх переробки) в обов"язковому порядку, або у добровільному порядку стосовно ризиків, визначених у пункті 10.1 статті 10 цього Закону.   -132- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 12.1 викласти у такій редакції: "11.1. Визначення 11.1.1. Фонд аграрних страхових субсидій України (далі - Фонд страхових субсидій) є державною спеціалізованою установою, який створюється для надання страхових субсидій виробникам сільськогосподарської продукції. 11.1.2 Фонд страхових субсидій є бюджетною організацію, має свій кошторис, банківські рахунки та здійснює неприбуткову діяльність у межах, визначених цим Законом. 11.1.3. Фонд страхових субсидій підпорядковується, є підзвітним та підконтрольним органу центральної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики в Україні. 11.1.4. Положення про Фонд страхових субсидій затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням органу центральної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики в Україні. 11.1.5. ФАСС є небанківською фінансовою установою та підлягає нагляду, виходячи з норм відповідного закону".  		Враховано   11.1. Визначення 11.1.1. Фонд аграрних страхових субсидій України (далі - ФАСС) є державною спеціалізованою установою, яка створюється для надання страхових субсидій виробникам сільськогосподарської продукції. 11.1.2 ФАСС є бюджетною організацію, має свій кошторис, бюджетні рахунки та здійснює неприбуткову діяльність у межах, визначених цим Законом. 11.1.3. ФАСС підпорядковується, є підзвітним та підконтрольним органу центральної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики в Україні. 11.1.4. Положення про ФАСС затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням органу центральної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики в Україні. 11.1.5. ФАСС є небанківською фінансовою установою та підлягає нагляду, виходячи з норм відповідного закону.  
111. 12.2. Доходи СПАФу   -133- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Назву викласти у такій редакції: "11.2. Доходи Фонду страхових субсидій"  		Немає висновку   11.2. Доходи ФАСС  
112. Доходи СПАФу формуються за рахунок: 12.2.1 відрахування страховиками частини страхових внесків (страхових премій), отриманих внслідок обов"язкового або добровільного страхування окремих видів сільськогосподарської продукції у таких розмірах: а) при отриманні страхових премій у межах обов"язкового страхування згідно зі статтею 9 цього Закону, - у розмірі 3 відсотків від суми таких страхових премій; б) при отриманні страхових премій у межах комплексного добровільного страхування згідно зі статтею 10 цього Закону, - у розмірі 5 відсотків від суми таких страхових премій; 12.2.2 державної щорічної субсидії, розмір якої має дорівнювати загальній сумі відрахувань від страхових внесків (страхових премій), отриманих страховиками протягом бюджетного року, попереднього бюджетному року надання такої державної субсидії.   -134- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 12.2 викласти у такій редакції: "Доходи Фонду страхових субсидій формуються за рахунок: 11.2.1 обов"язкових відрахувань страховиками від суми страхових премій, отриманих за будь-якими видами добровільного страхування (перестрахування), крім довгострокового страхування життя, пенсійного страхування та страхування цивільної відповідальності перед третіми особами; 11.2.2 первинного внеску з державного бюджету; 11.2.3 кредитів державного бюджету".  		Враховано за змістом  Доходи ФАСС формуються за рахунок: 11.2.1 обов"язкових відрахувань страховиками від суми страхових премій, отриманих за будь-якими видами добровільного страхування (перестрахування), крім довгострокового страхування життя, пенсійного страхування та страхування цивільної відповідальності перед третіми особами; 11.2.2 первинного внеску з державного бюджету; 11.2.3 кредитів державного бюджету.  
    -135- Горбаль В.М.
 У підпункті 12.2.2 п. 12.2. ст. 2: слово "субсидія" замінити словом "допомога"; слова "бюджетного року, попереднього бюджетному року" замінити словами "бюджетного періоду, що передує бюджетному періоду".  		Відхилено у зв"язку зі зміною редакції   
113. 12.3. Порядок відрахувань до СПАФу та їх стягнення 12.3.1. Сплата страховиками відрахувань до СПАФу здійснюється за правилами, встановленими законом для сплати податкових зобов"язань за наслідками податкового періоду. 12.3.2. Якщо страховик не сплачує відрахування до СПАФу у зазначений підпунктом 12.3.1 цього пункту строк, то податковий орган має право стягнути таку суму у порядку, встановленому законом для стягнення не сплачених у строк податків та інших неподаткових платежів. 12.3.3. Надання державної субсидії на користь СПАФу здійснюється у строки, встановлені законом для надання квартальної субсидії.   -136- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 12.3 викласти у такій редакції: "11.3. Обов"язкові відрахування до Фонду страхових субсидій 11.3.1. Обов"язкові відрахування до Фонду страхових субсидій є обов"язковим платежем, який включається до системи оподаткування України. Таке обов"язкове відрахування нараховується та сплачуються страховиком у строки та за процедурою, встановленими Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". 11.3.2. Розмір обов"язкового відрахування до Фонду страхових субсидій становить 1 відсоток від суми страхової премії (страхового платежу), збільшених на суму будь-яких інших платежів або компенсацій страховику у зв"язку з таким страхуванням, що надаються страхувальником або від його імені - третьою особою. 11.3.3. Порядок погашення зобов'язань страховика зі сплати обов"язкового відрахування до Фонду страхових субсидій, штрафних санкцій, надання звітності, порядку стягнення та процедури оскарження дій органів стягнення визначається Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. 11.3.4. Страховик, який сплачує відрахування до Фонду старахових субсидій, зобов"язаний щоквартально надавати контролюючому органу та Фонду страхових субсидій розрахунок за формою, встановленою відповідно до закону. 11.3.5. Державне казначейство України щоквартально перераховує на бюджетний рахунок Фонду страхових субсидій суму коштів, сплачених страховиками згідно з нормами цього Розділу".  		Враховано   11.3. Обов"язкові відрахування до ФАСС 11.3.1. Обов"язкові відрахування до ФАСС є обов"язковим платежем, який включається до системи оподаткування України. Таке обов"язкове відрахування нараховується та сплачуються страховиком у строки та за процедурою, встановленими Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". 11.3.2. Розмір обов"язкового відрахування до ФАСС становить 1 відсоток від суми страхової премії (страхового платежу), збільшеної на суму будь-яких інших платежів або компенсацій страховику у зв"язку з таким страхуванням, що надаються страхувальником або від його імені - третьою особою. 11.3.3. Порядок погашення зобов'язань страховика зі сплати обов"язкового відрахування до ФАСС, фінансових санкцій, надання звітності, порядку стягнення та процедури оскарження дій органів стягнення визначається Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами." 11.3.4. Страховик, який сплачує відрахування до ФАСС субсидій, зобов"язаний щоквартально надавати контролюючому органу та до ФАСС розрахунок за формою, встановленою відповідно до закону. 11.3.5. Державне казначейство України щоквартально перераховує на бюджетний рахунок ФАСС суму коштів, сплачених страховиками згідно з нормами цього Розділу.  
    -137- Горбаль В.М.
 У підпункті 12.3.1. пункту 12.3. статті 12 слова "встановленими законом для сплати податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду" замінити словами "встановленому законодавством України про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  		Враховано за змістом   
    -138- Горбаль В.М.
 У пп.12.3.3. п.12.3. ст.12 слова "субсидії на користь СПАФу здійснюється у строки, встановлені законом для надання квартальної субсидії" замінити словами "допомоги СПАФу здійснюється у строки, встановлені законодавством України."  		Відхилено    
    -139- Горбаль В.М.
 У пп.12.4.2. п.12.3. ст. 12 слова "нерухомого та нерухомого майна від ризику пожежі" замінити словами "рухомого та нерухомого майна від ризику настання страхового випадку, передбаченого у п. 12.4.1. цієї статті".  		Відхилено    
114. 12.4. Витрати СПАФу 12.4.1. СПАФ здійснює відшкодування сум збитків виробника сільськогосподарської продукції, пов"язаних з: а) недородом окремого виду сільськогосподарської продукції, які не покриваються страховими виплатами (страховим відшкодуванням) та іншими видами субсидій (дотацій), але не вище 65 відсотків від такої суми; б) утратою поголов"я стада, а також урожаю винограду, бобових та соняшникових культур внаслідок заморозків, граду чи бурі; в) зруйнуванням сільськогосподарських будівель та їх умісту, включаючи домашню худобу, а також сільськогосподарську продукцію, закладену на зберігання (схов). 12.4.2. Надання такого відшкодування СПАФом здійснюється виключно при наявності договору, укладеного отримувачем такої виплати, щодо страхування його нерухомого та нерухомого майна від ризику пожежі. 12.4.3. Зазначене відшкодування має бути наданим не пізніше 10 календарного дня місяця, наступного за останнім місяцем календарного кварталу, протягом якого виникло право на таке відшкодування.   -140- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Підпункт 12.4.1 викласти у такій редакції: "11.4. Витрати Фонду страхових субсидій 11.4.1 Фонд страхових субсидій здійснює витрати на: а) відшкодування 50 відсотків вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб"єктами аграрного ринку при комплексному та індексному страхуванні сільськогосподарської продукції, а також страхуванні капітальних активів за правилами, встановленими цією статтею; б) відшкодування 50 відсотків страхової франшизи при настанні страхового випадку за комплексним та індексним страхуванням сільськогосподарської продукції, а також при страхуванні капітальних активів за правилами, встановленими цією статтею; в) проведення розрахунків із державним бюджетом вдіповідно до пункту 10.5 цієї статті. 11.4.2 Відшкодування, визначені у підпунктах "а" -"б" підпункту 10.4.1 цього пункту здійснюються у межах страхової премії (внеску), який не перевищує 5 відсотків до суми застрахованого ризику, та страхової франшизи, розмір якої не перевищує 30 відсотків до суми такого ризику. 11.4.3. Зазначені у цьому пункті види відшкодування надаються Фондом протягом місяця, наступного за кварталом, у якому виникає право на таке відшкодування".  		Враховано за змістом  11.4. Витрати ФАСС 11.4.1 ФАСС здійснює витрати на: а) надання страхової субсидії у розмірі 50 відсотків від вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб"єктами аграрного ринку при комплексному та індексному страхуванні сільськогосподарської продукції, а також страхуванні капітальних активів за правилами, встановленими цією статтею; б) надання страхової субсидії у розмірі 50 відсотків страхової франшизи при настанні страхового випадку за комплексним та індексним страхуванням сільськогосподарської продукції, а також страхуванням капітальних активів за правилами, встановленими цією статтею; в) проведення розрахунків із державним бюджетом вдіповідно до підпункту 11.5.3 пункту 11.5 цієї статті. 11.4.2 Відшкодування, визначені у підпунктах "а" -"б" підпункту 10.4.1 цього пункту здійснюються у межах страхової премії (внеску), який не перевищує 5 відсотків до суми застрахованого ризику, розрахованого виходячи з розміру мінімальної закупівельної ціни на окремий об"єкт державного цінового регулювання, та страхової франшизи, розмір якої не перевищує 30 відсотків до суми зазначеного ризику. 11.4.3. Зазначені у цьому пункті види відшкодування надаються ФАССом протягом місяця, наступного за кварталом, у якому виникає право на таке відшкодування. 11.5. Взаємовідносини ФАСС та Державного бюджету України 11.5.1. Для формування ФАСС держава перераховує на його бюджетний рахунок первинний внесок у розмірі 20 млн гривень протягом місяця від дати набрання чинності цим Законом. 11.5.2. Якщо зобов"язання ФАСС на момент виплати страхових субсидій перевищують суму коштів, яка обліковується на його бюджетному рахунку, то така різниця покривається за рахунок кредиту на відповідну суму з державного бюджету. Бюджетний кредит надається ФАСС на безвідсотковій основі на строк, що не перевищує 12 поточних календарних місяців. Порядок укладення кредитного договору між ФАСС та Міністерством фінансів України визначається Кабінетом Міністрів України. 11.5.3. Якщо на кінець звітного бюджетного року залишок бюджетного рахунку ФАСС перевищує суму, яка дорівнює подвійному середньорічному значенню суми фактично наданих страхових субсидій за останні три роки (включаючи звітний), то сума такого перевищення підлягає зарахуванню до складу доходів державного бюджету. За будь-якими обставинами залишок після такого перерахування не може бути меншим за розмір первинного внеску з державного бюджету. 11.5.4. Утримання ФАСС здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у межах кошторису, затвердженого центральним органом державної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики.  
    -141- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Увести пункт 11.5 такого змісту: "11.5. Взаємовідносини Фонду страхових субсидій та Державного бюджету України 11.5.1. Для формування Фонду страхових субсидій держава перераховує на його бюджетний рахунок первинний внесок у розмірі 20 млн гривень протягом місяця після набрання чинності цим Законом. 11.5.2. Якщо зобов"язання Фонду на момент виплати страхових субсидій перевищують суму коштів, яка обліковується на бюджетному рахунку Фонду, то така різниця покривається за рахунок кредиту на відповідну суму з державного бюджету. Бюджетний кредит надається Фонду на безвідсотковій основі на строк, що не перевищує 12 поточних календарних місяців. Порядок укладення кредитного договору між ФАСС та Міністерством фінансів України визначається Кабінетом Міністрів України. 11.5.3. Якщо на кінець звітного бюджетного року залишок бюджетного рахунку Фонду страхових субсидій перевищує суму, яка дорівнює подвійному середньорічному значенню суми фактично наданих страхових субсидій за останні три роки (включаючи звітний), то сума такого перевищення підлягає зарахуванню до складу доходів державного бюджету. За будь-якими обставинами залишок після такого перерахування не може бути меншим 20 млн. гривень. 11.5.4. Утримання Фонду страхових субсидій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у межах кошторису, затвердженого центральним органом державної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики".  		Враховано    
115. 12..5. Інші положення 12.5.1. Доходи та витрати СПАФу обліковуються на рахунках Державного бюджету України. 12.5.2. Порядок здійснення операцій з коштами СПАФу та їх обліку визначається постановою Кабінету Міністрів України. 12.5.3. Якщо СПАФ має невикористані доходи на кінець звітного бюджетного року, то їх сума враховується у зменшення суми державної субсидії наступного бюджетного року. 12.5.4. Кошторис СПАФу затверджується Кабінетом Міністрів України при складанні проекту Державного бюджету України на черговий бюджетний рік.   -142- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Пункт 12.5 виключити у зв"язку з відображенням його норм в інших статтях цього Розділу  		Враховано    
    -143- Горбаль В.М.
 У пункті 12.5. статті 12: у підпункті 12.5.3. слова "державної субсидії наступного бюджетного року" замінити словами "державної щорічної допомоги наступного бюджетного періоду"; у підпункті 12.5.4. слова "Державного бюджету України на черговий бюджетний рік" замінити словами "Закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік".  		Враховано частково    
116. Розділ ІV. Інші способи підтримки виробника сільськогосподарської продукції   -144- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Назву розділу викласти у такій редакції: "Розділ ІV. Інші види підтримки виробників сільськогосподарської продукції та аграрного ринку"  		Враховано   Розділ ІV. Інші види підтримки виробників сільськогосподарської продукції та аграрного ринку Стаття 12. Державні заставні закупівлі зерна 12.1. На період до запровадження системи державних форвардних закупівель зерна на організованому агарарному ринку України, застосовується режим державних заставних закупівель. 12.2. Згідно із режимом державних заставних закупівель: 12.2.1. Аграрний фонд (далі-кредитор) надає бюджетну позику виробнику зерна, яке є об"єктом державного цінового регулювання, (далі - позичальник) під заставу такого об"єкту, що оформлюється переданням кредитору простого чи подвійного складського свідоцтва або складської квитанції . Стандартна форма кредитного договору розробляється Аграрним фондом та затверджується центральним органом державної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики. 12.2.2. Розмір суми бюджетної позики не може перевищувати 80 відсотків вартості застави, розрахованої, виходячи з розміру встановленої мінімальної закупівельної ціни. 12.2.3. Бюджетна позика надається на строк, встановлений сторонами, який не може перевищувати строк одного маркетингового періоду. Пролонгації та дисконтування (списання) основної суми та процентів не припускаються. 12.2.4. Основна сума бюджетної позики та плата за її використання погашається єдиним платежем у строк, визначений у кредитному договорі. Дозволяється дострокове погашення суми бюджетної позики та пропорційне погашення плати за її використання або їх частини. 12.2.5. При повному погашенні основної суми бюджетної позики та плати за її використання, у тому числі достроковому, позичальнику повертається просте чи подвійне складське свідоцтво (складська квитанція), а зерно звільняється з-під режиму застави. 12.2.6. Якщо основна сума бюджетної позики та/або плата за її використання не погашається позичальником у строк, встановлений кредитним договором, то з такого моменту: а) предмет застави переходить у власність держави та зараховується до складу державного продовольчого резерву за цінами, що діяли на момент оцінки такого предмету застави; б) зобов"язання між сторонами договору вважаються повністю виконаними (у тому числі щодо плати за користування бюджетною позикою та повернення її основної суми); в) обов"язок з оплати вартості подальшого зберігання колишнього об"єкту застави переходить на кредитора; г) кредитор набуває прав вигодоотримувача за договором страхування такого колишнього об"єкту застави. 12.2.7. Відшкодування витрат із сертифікації, доставки, зберігання, відвантаження, обробки, переробки та страхування предмету застави, а також його реєстрації у державному реєстрі застав, здійснюється позичальником за власний рахунок. Після передачі об"єкту застави до державного продовольчого резерву, витрати з його подальшого зберігання відшкодовуються Аграрним фондом. 12.3. Бюджетна позика у межах режиму державних заставних закупівель не може бути надана особі, яка: а) має непогашений податковий борг із загальнодержавних податків, зборів (обов"язкових платежів), включаючи внески до Пенсійного фонду чи відрахування до фондів загальнообов"язкового державного соціального страхування (крім розстрочених або відстрочених відповідно до закону); б) має прострочену заборгованість за будь-якими видами бюджетних позик або за іншими кредитами (позиками), гарантованими державою; в) перебуває у процесі санації, банкрутства або ліквідації; г) має прострочену заборгованість з виплати орендної плати за земельні паї, орендовані у фізичних осіб - їх власників; д) не є сільськогосподарським підприємством у розумінні статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість". 12.4. Бюджетна позика у межах режиму заставних закупівель є платною. Плата за використання бюджетної позики встановлюється на рівні 50 відсотків від середньозваженого проценту за кредитами банків, наданих строком до 12 календарних місяців та повністю забезпечених заставою, який фактично склався станом на 1 червня поточного бюджетного року. Порядок розрахунку такого середньозваженого проценту визначається постановою Кабінету Міністрів України на підставі подання Національного банку України. Розмір плати за використання бюджетної позики оприлюднюється не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку щорічного періоду заставних закупівель. 12.5. Бюджетні позики у межах режиму заставних закупівель щорічно надаються у період з 1 липня поточного бюджетного року до 1 квітня наступного бюджетного року. 12.6. Кабінет Міністрів приймає постанову щодо режиму заставних закупівель, виходячи з норм цієї статті. Стаття 13. Кредитна підтримка виробників сільськогосподарської продукції (кредитна субсидія) 13.1. Режим кредитної субсидії Режим кредитної субсидії полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання короткострокових та середньостроових кредитів, наданих банками в національній валюті. 13.2. Суб"єкт та об"єкт кредитної субсидії 13.2.1. Кредитна субсидія надається особам, які є сільськогосподарськими підприємствами, що виробляють об"єкти державного цінового регулювання. 13.2.2. Субсидуванню підлягає частка процентів за кредитом, основна сума якого використовується за цільовим призначенням на потреби виробництва окремого об"єкту державного цінового регулювання. 13.2.3. Кредитна субсидія не надається особі, яка є стороною договору заставної закупівлі зерна (стосовно об"єкту такої закупівлі). 13.3. Розмір кредитної субсидії 13.3.1. Розмір кредитної субсидії надається до 50 відсотків від розміру проценту, нарахованого на основну суму кредиту, але не вище 50 відсотків від розміру середньозваженого проценту за кредитами банків у національній валюті, повністю забезпечених заставою, який фактично склався в Україні станом на 1 лютого поточного бюджетного року, та наданих: а) для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців; б) для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців. Порядок розрахунку такого середньозваженого проценту визначається постановою Кабінету Міністрів України на підставі подання Національного банку України. Розмір кредитної субсидії щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного року. 13.3.2. Кредитна субсидія надається позичальнику щоквартально, виходячи з суми фактично сплачених процентів за відповідний період. 13.3.3. Субсидуванню не підлягають будь-які плати позичальником або від його імені - третьою особою на користь кредитора, інші ніж проценти за кредит, залучений від останнього, а також проценти, які сплачуюються при залученні кредиту в іноземній валюті. 13.4. Цільове використання коштів субсидованого кредиту 13.4.1. Кредит, проценти за яким субсидуються, має цільове призначення: а) короткострокові кредити використовуються виключно для придбання товарів (запасів) на потреби виробництва окремого об"єкту державного цінового регулювання. Перелік таких товарів (запасів) визначається Кабінетом Міністрів України; б) середньострокові кредити використовуються виключно для: придбання або будівництва основних фондів сільськогосподарського призначення І групи та проведення їх капітальних поліпшень; придбання основних фондів ІІІ групи сільськогосподарського призначення, у тому числі на умовах фінанасового лізингу, та проведення їх капітальних поліпшень. Правила визначення основних фондів як основних фондів сільськогосподарського призначення визначаються постановою Кабінету Міністрів України. 13.4.2. Позичальник у строки, передбачені законом для подання місячної звітності, надає Аграрному фонду звіт про напрямки використання коштів субсидованого кредиту, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. 13.4.3. Якщо звіт, передбачений у підпункті 13.4.2 цього пункту, не надається у строк, чи його дані свідчать про нецільове використання коштів субсидованого кредиту або якщо внаслідок здійснення перевірки з"ясовується факт такого нецільового використання, то: а) надання кредитної субсидії призупиняється до моменту фактичного отримання Аграрним фондом такого звіту; б) при виявлені факту нецільового використання коштів субсидованого кредиту (його частини), позичальник зобов"язаний повернути до бюджетного рахунку Аграрного фонду суму фактично одержаної кредитної субсидії у такий кредит (його відповідну частину) протягом наступних 30 календарних днів, а також пеню, розраховану за строк використання такої кредитної субсидії у подвійному розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє на момент такого повернення. 13.5. Контроль та стягнення 13.5.1. Контроль за цільовим використанням коштів субсидованих кредитів здійснюється відповідними підрозділами контрольно-ревізійної служби. 13.5.2. Якщо позичальник не повертає суму кредитної субсидії та/або не сплачує пеню у випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 13.4.3 пункту 13.4 цієї статті, то така сума та/або пеня підлягають стягненню до бюджетного рахунку Аграрного фонду за процедурою, встановленою законом щодо стягнення податкового боргу (фінансових санкцій). 13.5.3. Порядок обміну інформацією та інших взаємовідносин між підрозділами контрольно-ревізійної служби та податковими органами визначається постановою Кабінету Міністрів України. 13.6. Нормативне забезпечення 13.6.1. Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанову про режим надання кредитної субсидії, виходячи з норм цієї статті. 13.6.2. За поданням Аграрного фонду центральний орган державної виконавчої влади, відповідальний за проведення аграрної політики, затверджує типову форму кредитного договору, що передбачає кредитне субсидування.  
    -145- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Ввести статтю 12 такого змісту: "Стаття 12. Державні заставні закупівлі зерна 12.1. На період до запровадження системи державних форвардних закупівель зерна на організованому агарарному ринку України, застосовується режим державних заставних закупівель. 12.2. Згідно із режимом державних заставних закупівель: 12.2.1. Аграрний фонд (далі-кредитор) надає бюджетну позику виробнику зерна, що є об"єктом державного цінового регулювання, (далі - позичальник) під заставу такого об"єкту, що оформлюється переданням кредитору простого чи подвійного складського свідоцтва або складської квитанції . Стандартна форма кредитного договору розробляється Аграрним фондом та затверджується центральним органом державної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики. 12.2.2. Розмір суми бюджетної позики не може перевищувати 80 відсотків вартості застави, розрахованої за спотовою ціною відповідного об"єкту державного цінового регулювання, що діяла на момент укладення кредитної угоди, але не меншою за мінімальну закупівельну ціну. 12.2.3. Бюджетна позика надається на строк, встановлений сторонами, який не може перевищувати строк одного маркетингового періоду. Пролонгації та дисконтування (списання) основної суми та процентів не припускаються. 12.2.4. Основна сума бюджетної позики та плата за її використання погашається єдиним платежем у строк, визначений у кредитному договорі. Дозволяється дострокове погашення суми бюджетної позики та плати за її використання або їх частини. 12.2.5. При повному погашенні основної суми бюджетної позики та плати за її використання, у тому числі їх достроковому погашенні, позичальнику повертається просте чи подвійне складське свідоцтво (складська квитанція), а об"єкт державного цінового регулювання звільняється з-під режиму застави. 12.2.6. Якщо основна сума бюджетної позики та/або плата за її використання не погашається позичальником у строк, встановлений кредитним договором, то з такого моменту: а) предмет застави переходить у власність держави та зараховується до складу державного продовольчого резерву за цінами, що діяли на момент оцінки предмету застави; б) зобов"язання між сторонами договору вважаються повністю виконаними (у тому числі щодо плати за користування бюджетною позикою та повернення її основної суми); в) обов"язок з оплати вартості подальшого зберігання об"єкту державного цінового регулювання переходить на кредитора; г) кредитор набуває прав вигодоотримувача за договором страхування такого об"єкту державного цінового регулювання. 12.2.7. Відшкодування витрат із сертифікації, доставки, зберігання, відвантаження, обробки, переробки та страхування заставленого об"єкту державного цінового регулювання , а також його реєстрації у державному реєстрі застав, здійснюється позичальником за власний рахунок. Після передачі об"єкту застави до державного продовольчого резерву, витрати з його подальшого зберігання відшкодовуються Аграрним фондом. 12.3. Бюджетна позика у межах режиму державних заставних операцій не може бути надана особі, яка: а) має непогашений податковий борг із загальнодержавних податків, зборів (обов"язкових платежів), включаючи внески до Пенсійного фонду чи відрахування до фондів загальнообов"язкового державного соціального страхування (крім розстрочених або відстрочених відповідно до закону); б) має прострочену заборгованість за будь-якими видами бюджетних позик або за іншими кредитами (позиками), гарантованими державою; в) перебуває у процесі санації, банкрутства або ліквідації; г) має прострочену заборгованість з виплати орендної плати за земельні паї, орендовані у фізичних осіб - їх власників; д) не є сільськогосподарським підприємством у розумінні статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість". 12.4. Бюджетна позика у межах режиму заставних закупівель є платною. Плата за використання бюджетної позики встановлюється на рівні 50 відсотків від середньозваженого проценту за кредитами комерційних банків, який фактично склався станом на 1 червня поточного бюджетного року, наданих строком від 9 до 12 календарних місяців та повністю забезпечених заставою. Порядок розрахунку такого середньозваженого проценту визначається визначається постановою Кабінету Міністрів України на підставі подання Національного банку України. Розмір плати за використання бюджетної позики оприлюднюється не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку щорічного періоду заставних закупівель. 12.5. Бюджетні позики у межах режиму заставних закупівель щорічно надаються у період з 1 липня поточного бюджетного року до 1 квітня наступного бюджетного року. 12.6. Кабінет Міністрів приймає постанову щодо режиму заставних закупівель, виходячи з норм цієї статті".  		Враховано    
    -146- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Ввести статтю 13 такого змісту: "Стаття 13. Кредитна підтримка виробників сільськогосподарської продукції (кредитна субсидія) 13.1. Режим кредитної субсидії Режим кредитної субсидії полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання короткострокових та середньостроових кредитів, наданих банками в національній валюті. 13.2. Суб"єкт та об"єкт кредитної субсидії 13.2.1. Кредитна субсидія надається особам, які є сільськогосподарськими підприємствами, що виробляють об"єкти державного цінового регулювання. 13.2.2. Субсидуванню підлягає частка процентів за кредитом, основна сума якого використовується за цільовим призначенням на потреби виробництва окремого об"єкту державного цінового регулювання. 13.2.3. Кредитна субсидія не надається особі, яка є стороною договору заставної закупівлі зерна (стосовно об"єкту такої закупівлі). 13.3. Розмір кредитної субсидії 13.3.1. Розмір кредитної субсидії надається до 50 відсотків від розміру проценту, нарахованого на основну суму кредиту, але не вище 50 відсотків від розміру середньозваженого проценту за кредитами банків, повністю забезпечених заставою, який фактично склався станом на 1 лютого поточного бюджетного року, та наданих: а) для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців; б) для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців. Порядок розрахунку такого середньозваженого проценту визначається постановою Кабінету Міністрів України на підставі подання Національного банку України. Розмір кредитної субсидії щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного року. 13.3.2. Кредитна субсидія надається позичальнику щоквартально, виходячи з суми фактично сплачених процентів за відповідний період. 13.3.3. Субсидуванню не підлягають будь-які плати позичальником або від його імені - третьою особою на користь кредитора, інші ніж проценти за кредит, залучений від останнього, а також проценти, які сплачуюються при залученні кредиту в іноземній валюті. 13.4. Цільове використання коштів субсидованого кредиту 13.4.1. Кредит, проценти за яким субсидуються, має цільове призначення. а). Короткострокові кредити використовуються виключно для придбання товарів (запасів) на потреби виробництва окремого об"єкту державного цінового регулювання. Перелік таких товарів (запасів) визначається Кабінетом Міністрів України. б). Середньострокові кредити використовуються виключно для: придбання або будівництва основних фондів сільськогосподарського призначення І групи та проведення їх капітальних поліпшень; придбання основних фондів ІІІ групи сільськогосподарського призначення, у тому числі на умовах фінанасового лізингу, та проведення їх капітальних поліпшень. Правила визначення основних фондів як основних фондів сільськогосподарського призначення визначаються Кабінетом Міністрів України. 13.4.2. Позичальник у строки, передбачені законом для подання місячної звітності, надає Аграрному фонду звіт про напрямки використання коштів субсидованого кредиту, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. 13.4.3. Якщо звіт, передбачений у підпункті 13.4.2 цього пункту, не надається у строк, чи його дані свідчать про нецільове використання коштів субсидованого кредиту або якщо внаслідок здійснення перевірки з"ясовується факт такого нецільового використання, то: а) кредитна субсидія не надається; б) при виявлені факту нецільового використання коштів субсидованого кредиту, позичальник зобов"язаний повернути до бюджетного рахунку Аграрного фонду повну суму фактично одержаної кредитної субсидії протягом наступних 30 календарних днів, а також пеню, розраховану за строк використання такої субсидії, у подвійному розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє на момент такого повернення. 13.5. Контроль та стягнення 13.5.1. Контроль за цільовим використанням коштів субсидованих кредитів здійснюється відповідними підрозділами контрольно-ревізійної служби. 13.5.2. Якщо позичальник не повертає суму кредитної субсидії та не сплачує пеню у випадках, визначених підпунктом "в" підпункту 13.4.3 пункту 13.4 цієї статті, то така сума та пеня підлягають стягненню до бюджетного рахунку Аграрного фонду за процедурою, встановленою законом про стягнення податкового боргу (фінансових санкцій). 13.5.3. Порядок обміну інформацією та інших взаємовідносин між підрозділами контрольно-ревізійної служби та податковими органами визначається постановою Кабінету Міністрів України. 13.6. Нормативне забезпечення 13.6.1. Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо режиму кредитної субсидії, виходячи з норм цієї статті. 13.6.2. За поданням Аграрного фонду центральний орган державної виконавчої влади, відповідальний за проведення аграрної політики, затверджує типову форму кредитного договору, що передбачає кредитне субсидування".  		Враховано    
117. Стаття 13. Відшкодування збитків, пов'язаних з обмеженням права власників сільськогосподарської продукції на вільне розпорядження нею 12.1. Рішення Кабінету Міністрів України, інших органів державної виконавчої влади, у тому числі місцевих державних адміністрацій, або органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів) щодо: а) обмеження прав власників сільськогосподарської продукції або ууповноважених ними осіб на вільне володіння, користування або розпорядження нею; б) уведення адміністративних, кількісних або тарифних (цінових) обмежень на безперешкодне переміщення сільськогосподарської продукції по усій території України; в) нав'язування конкретних покупців (посередників, переробників) чи запровадження обов'язкових регіональних цін реалізації (продажу), включаючи встановлення мінімальних або максимальних цін, обов'язкових для продавців чи покупців сільськогосподарської продукції, у тому числі індикативних, крім тих що визначаються цим Законом; г) прийняття рішення про заборону продажу або транспортування сільськогосподарської продукції з одного регіону України в інший або на експорт уважаються недійсними з моменту їх прийняття та не підлягають виконанню. Особи, які підписують такі рішення, вважаються такими що перешкоджають законній підприємницькій діяльності та умисно перевищують надані ним повноваження, що тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Органи прокуратури зобов"язані невідкладно реагувати на прийняття подібних рішень шляхом винесення прокурорського протесту та/або відкриття адміністративної чи кримінальної справи при наявності відповідних підстав для цього. 12.2. Збитки власників сільськогосподарської продукції або їх комісіонерів, консигнаторів, агентів, що виникли у зв'язку із неправомірним введенням обмежень, зазначених у пункті 12.1 цієї статті, підлягають відшкодуванню за рішенням суду з бюджету, за рахунок якого здійснюється утримання органу, що прийняв зазначене рішення, а при визнанні судом винуватим посадову особу такого органу, - за рахунок останнього.   -147- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Статтю 13 викласти у такій редакції: Стаття 14. Дерегуляція українського ринку сільськогосподарської продукції та заборона дискримінації прав її власників 14.1. Дерегуляція ринку сільськогосподарської продукції 14.1.1 З метою запобігання створенню штучного дефіциту аграрної продукції в агроспоживаючих регіонах та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності на їх території, забороняється введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень при переміщенні аграрної продукції та продуктів її переробки по всій території України. Вважаються недійсними і не підлягають виконанню рішення Кабінету Міністрів України, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або їх виконавчих органів (державних адміністрацій) щодо: а) обмеження законних прав власників сільськогосподарської продукції на вільне володіння, користування або розпорядження нею; б) введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень на безперешкодне та вільне переміщення сільськогосподарської продукції по усій території України та на експорт за винятком випадків, прямо визначених цим Законом; в) нав'язування власнику сільськогосподарської продукції конкретних покупців (посередників, переробників) або постачальників сировини, матеріально-технічних ресурсів чи інших товарів (робіт, послуг); г) запровадження будь-яких видів адміністративного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію (у тому числі в окремих регіонах України), не пов"язаних з виконанням норм цього Закону. 14.1.2. Посадові чи службові особи, які приймають або підписують рішення, визначені у підпункті 14.1.1 цієї статті, чи безпосередньо їх виконують, вважаються такими, що перешкоджають законній підприємницькій діяльності власника сільськогосподарської продукції та умисно перевищують надані ним повноваження, що тягне за собою відповідну службову, адміністративну чи кримінальну відповідальність. 14.1.3. Збитки власників сільськогосподарської продукції, які можуть виникнути внаслідок прийняття рішень, визначених у пункті 14.1.1 цієї статті, підлягають відшкодуванню за рахунок кошторису на утримання органу, що прийняв таке рішення, з наступним регресним відшкодуванням таких збитків за рахунок посадової або службової особи, зазначеної у пункті 14.1.2 цієї статті. 14.1.4. Якщо внаслідок прийняття рішень, визначених у пункті 14.1.1 цієї статті, орган, що їх прийняв, доручає органам охорони правопорядку виконувати чи контролювати виконання такого незаконного рішення, то такі органи правопорядку повинні відмовитися від такого доручення та сповістити про це відповідний орган прокуратури. 14.2. Заборона дискримінації прав власників сільськогосподарської продукції 14.2.1. Вартість електричної та теплової енергії, природного газу, вугілля, води, які поставляються (продаються) виробникам сільськогосподарської продукції, а також вартість послуг (тарифи) з транспортування сільськогосподарської продукції залізничним, авіаційним, водним (річковим чи морським) та автомобільним видами транспорту, а також з її зберігання, навантаження, перевантаження, перевалку, інші послуги транспортних (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу), встановлюються на рівні, що не перевищує відповідний рівень вартості таких товарів при їх поставці (продажу) іншим особам або рівень вартості таких послуг (тарифів) для продукції, іншої ніж сільськогосподарська. 14.2.2. Тарифи (плата) за транспортування об"єктів державного цінового регулювання на експорт залізничним, авіаційним, водним (річково/морським) та автомобільним видами транспорту, а також за її зберігання, навантаження, переванта-ження, перевалку та інші послуги транспортних (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу), припортових, портових чи складських організацій (включаючи елеватори, зернові скдади та зерносховища), встановлюються на рівні тарифів, що застосовуються при наданні таких послуг щодо продукції українського виробництва, яка споживаються на території України або переміщуються транзитом (виходячи з їх найменшої величини). Встановлення будь-яких надбавок, націнок або інших видів платежів, додаткових до такого найменшого тарифу (плати), не припускається. 14.2.3. Перевізники об"єктів державного цінового регулювання не мають права обумовлювати надання своїх послуг (робіт) вимогами щодо страхування будь-яких видів ризиків, пов"язаних із таким перевезенням. У випадках порушення цього правила, відповідна страхова угода вважається недійсною, а перевізник і страховик та/ або їх посадові (службові) особи несуть відповідальність, встановлену законодавством, у тому числі за перешкоджання здійсненню законної підприємницької діяльності. 14.2.4. Якщо елеватор (зерновий склад, зерносховище) зберігає товар, який підпадає під визначення об"єкту державного цінового регулювання згідно із цим Законом, то тариф (ціна) на таке вартість такого зберігання не може перевищувати 0,5 відсотків від розміру мінімальної закупівельної ціни відповідного об"єкту цінового регулювання (за календарний місяць такого зберігання), якщо менша вартість не встановлюється постановою Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України щорічно встановлює режим цінового регулювання вартості таких послуг: а) ветеринарної медицини (проведення лабораторних досліджень, оформлення ветеринарного сертифікату або свідоцтва); б) хлібної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів); в) карантинної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів, проведення фумігації). При цьому вартість таких послуг не може перевищувати ціни, розрахованої за 20-відсотковою нормою рентабельності до понесених витрат. Рішення Кабінету Міністрів України щодо встановлення режиму регулювання вартості окремих видів послуг мають бути оприлюднені за 30 днів до початку запровадження режиму такого регулювання".  		Враховано   Стаття 14. Дерегуляція українського ринку сільськогосподарської продукції та заборона дискримінації прав її власників 14.1. Дерегуляція ринку сільськогосподарської продукції 14.1.1 З метою запобігання створенню штучного дефіциту аграрної продукції в агроспоживаючих регіонах та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності на їх території, забороняється введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень при переміщенні аграрної продукції та продуктів її переробки по всій території України. Вважаються недійсними і не підлягають виконанню рішення Кабінету Міністрів України, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або їх виконавчих органів (державних адміністрацій) щодо: а) обмеження законних прав власників сільськогосподарської продукції на вільне володіння, користування або розпорядження нею; б) введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень на безперешкодне та вільне переміщення сільськогосподарської продукції по усій території України та на експорт за винятком випадків, прямо визначених цим Законом; в) нав'язування власнику сільськогосподарської продукції конкретних покупців (посередників, переробників) або постачальників сировини, матеріально-технічних ресурсів чи інших товарів (робіт, послуг); г) запровадження будь-яких видів адміністративного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію (у тому числі в окремих регіонах України), не пов"язаних з виконанням норм цього Закону. 14.1.2. Посадові чи службові особи, які приймають або підписують рішення, визначені у підпункті 14.1.1 цієї статті, чи безпосередньо їх виконують, вважаються такими, що перешкоджають законній підприємницькій діяльності власника сільськогосподарської продукції та умисно перевищують надані ним повноваження, що тягне за собою відповідну службову, адміністративну чи кримінальну відповідальність. 14.1.3. Збитки власників сільськогосподарської продукції, які можуть виникнути внаслідок прийняття рішень, визначених у пункті 14.1.1 цієї статті, підлягають відшкодуванню за рахунок кошторису на утримання органу, що прийняв таке рішення, з наступним регресним відшкодуванням таких збитків за рахунок посадової або службової особи, зазначеної у пункті 14.1.2 цієї статті. 14.1.4. Якщо внаслідок прийняття рішень, визначених у пункті 14.1.1 цієї статті, орган, що їх прийняв, доручає органам охорони правопорядку виконувати чи контролювати виконання такого незаконного рішення, то такі органи правопорядку повинні відмовитися від такого доручення та сповістити про це відповідний орган прокуратури. 14.2. Заборона дискримінації прав власників сільськогосподарської продукції 14.2.1. Вартість електричної та теплової енергії, природного газу, вугілля, води, які поставляються (продаються) виробникам сільськогосподарської продукції, а також вартість послуг (тарифи) з транспортування сільськогосподарської продукції залізничним, авіаційним, водним (річковим чи морським) та автомобільним видами транспорту, а також з її зберігання, навантаження, перевантаження, перевалку, інші послуги транспортних (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу), встановлюються на рівні, що не перевищує відповідний рівень вартості таких товарів при їх поставці (продажу) іншим особам або рівень вартості таких послуг (тарифів) для продукції, іншої ніж сільськогосподарська. 14.2.2. Тарифи (плата) за транспортування об"єктів державного цінового регулювання на експорт залізничним, авіаційним, водним (річково/морським) та автомобільним видами транспорту, а також за її зберігання, навантаження, переванта-ження, перевалку та інші послуги транспортних (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу), припортових, портових чи складських організацій (включаючи елеватори, зернові скдади та зерносховища), встановлюються на рівні тарифів, що застосовуються при наданні таких послуг щодо продукції українського виробництва, яка споживаються на території України або переміщуються транзитом (виходячи з їх найменшої величини). Встановлення будь-яких надбавок, націнок або інших видів платежів, додаткових до такого найменшого тарифу (плати), не припускається. 14.2.3. Перевізники об"єктів державного цінового регулювання не мають права обумовлювати надання своїх послуг (робіт) вимогами щодо страхування будь-яких видів ризиків, пов"язаних із таким перевезенням. У випадках порушення цього правила, відповідна страхова угода вважається недійсною, а перевізник і страховик та/ або їх посадові (службові) особи несуть відповідальність, встановлену законодавством, у тому числі за перешкоджання здійсненню законної підприємницької діяльності. 14.2.4. Якщо елеватор (зерновий склад, зерносховище) зберігає товар, який підпадає під визначення об"єкту державного цінового регулювання згідно із цим Законом, то тариф (ціна) на таке вартість такого зберігання не може перевищувати 0,5 відсотків від розміру мінімальної закупівельної ціни відповідного об"єкту цінового регулювання (за календарний місяць такого зберігання), якщо менша вартість не встановлюється постановою Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України щорічно встановлює режим цінового регулювання вартості таких послуг: а) ветеринарної медицини (проведення лабораторних досліджень, оформлення ветеринарного сертифікату або свідоцтва); б) хлібної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів); в) карантинної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів, проведення фумігації). При цьому вартість таких послуг не може перевищувати ціни, розрахованої за 20-відсотковою нормою рентабельності до понесених витрат. Рішення Кабінету Міністрів України щодо встановлення режиму регулювання вартості окремих видів послуг мають бути оприлюднені за 30 днів до початку запровадження режиму такого регулювання.  
    -148- Ващук К.Т.
 Статтю 13 вважати пунктом 13.3. у такій редакції: "13.3. Відшкодування збитків, пов'язаних з обмеженням права власників сільськогосподарської продукції на вільне розпорядження нею"  		икладено в іншій редакції   
    -149- Горбаль В.М.
 Назву статті 14 викласти у наступній редакції: "Державний аграрний запас".  		Відхилено у зв'язку зі зміною редакції   
118. Стаття 14. Бюджетна підтримка 14.1. Аграрний фонд України самостійно визначає обсяги майбутнього врожаю, який закуповується на умовах повного кредитування, часткового кредитування або без кредитування. 14.2. Аграрний фонд України формує державний аграрний запас, який: а) у 2004 році не може складати менше ніж 25% річного споживання об"єктів державного цінового регулювання; б) у 2005 році не може складати менше ніж 40% річного споживання об"єктів державного цінового регулювання; в) у 2006 році не може складати менше ніж 60% річного споживання об"єктів державного цінового регулювання; г) у 2007 році не може складати менше ніж 80% річного споживання об"єктів державного цінового регулювання; д) у 2008 році не може складати менше ніж 100% річного споживання об"єктів державного цінового регулювання. У наступних роках розмір державного аграрного запасу Аграрного фонду України визначається окремими рішеннями Кабінету Міністрів України або шляхом внесення доповнень до цього Закону. Державний аграрний запас Аграрного фонду України формується виключно для здійснення товарних інтервенцій з метою регулювання закупівельних гуртових цін на біржовому ринку України".   -150- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Статтю 14 виключити у зв"язку з відображенням її норм у попередніх статтях  		Враховано    
    -151- Горбаль В.М.
 У пункті 14.1 статті 14 слово "самостійно визначає обсяги" замінити словами ", а центральний орган державної виконавчої влади України, уповноважений провадити державну політику у сфері сільського господарства приймає рішення щодо обсягів".  		Відхилено у зв'язку зі зміною редакції   
    -152- Ващук К.Т.
 Статтю 14 доповнити пунктом 14.3. у такій редакції: "14.3. Для залучення довгострокових кредитів під інноваційно-інвестиційні проекти які мають загальнодержавне значення, зокрема для створення сучасних оптових продовольчих ринків, організації виробництва конкурентноздатних стратегічних видів сільськогосподарської продукції та продовольства Кабінету Міністрів України надається право виступати гарантом перед вітчизняними банками, консорціумами банків та іноземними банками."  		Відхилено у зв'язку зі зміною редакції   
    -153- Ващук К.Т.
 Розділ ІV викласти у такій редакції: "Розділ ІV. Підтримка виробництва (стимулювання пропозиції) сільськогосподарської продукції Стаття 13. Механізми державної підтримки сільськогосподарського виробництва Держава здійснює підтримку виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства сільськогосподарськими товаровиробниками шляхом: 13.1. Регулювання виробництва стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції та продовольства через: а) фінансування за рахунок коштів Державного бюджету цільових програм виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції, розвитку окремих галузей сільського господарства та галузей, що його обслуговують; б) формування структур ринку сільськогосподарської продукції; в) закупівлю сільськогосподарської продукції і продовольства для державних резервів, державних та місцевих потреб, включаючи обсяги продукції, необхідні для забезпечення продуктами харчування малозахищене населення в межах мінімальних норм споживання за рахунок субсидій з державного бюджету (порядок застосування продуктових субсидій встановлюється Кабінетом Міністрів України); г) стимулювання виробництва якісної продукції, фінансову підтримку селекції, насінництва та рибництва (порядок і умови встановлюються Кабінетом Міністрів України); д) стимулювання виробництва якісної продукції, фінансової підтримки селекції, тваринництва, насінництва і розсадництва (порядок і умови застосування встановлюється Кабінетом Міністрів України); е) впровадження здешевлених тарифів на електроенергію, яка використовується для зрошення сільськогосподарських культур. 13.2. Посилення антимонопольного контролю за цінами і тарифами на продукцію та послуги природних монополій, регулювання співвідношення цін на сільськогосподарську продукцію і ресурси які споживає сільське господарство; 13.3. Запровадження механізмів захисту внутрішнього продовольчого ринку та створення сприятливих умов для експорту сільськогосподарської продукції; 13.4. Фінансування заходів по підтримці родючості грунтів за рахунок цільового використання коштів податку плати за землю; 13.5. Удосконалення системи оподаткування, застосування фіксованого сільськогосподарського податку; 13.6. Запровадження часткового відшкодування витрат сільськогосподарських товаровиробників на страхування ризиків; 13.7. Сприяння розвитку особистих селянських та фермерських господарств; 13.8. Запровадження сприятливих умов кредитування сільськогосподарських товаровиробників; 13.9. Розвиток фінансового лізингу та здешевлення закупівлі складної сільськогосподарської техніки; 13.2. Регулювання та підтримка виробництва стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції 13.2.1. Потреба держави в стратегічно важливих видах сільськогосподарської продукції і продовольства визначається Кабінетом Міністрів України щорічно. 13.2.2. Виходячи із потреби в стратегічно важливих видах сільськогосподарської продукції в Державному бюджеті щороку передбачаються кошти для стимулювання їх виробництва. Стимулювання виробництва стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції здійснюються шляхом: а) встановлення мінімального рівня цін та застосування дотацій на молоко, м'ясо великої рогатої худоби, свиней та птиці, інші види стратегічно важливої продукції; б) встановлення доплат за виробництво продукції для дитячого харчування; в) часткового відшкодування затрат на закладку садів, виноградників, ягідників, хмільників та догляд за ними; г) фінансової підтримки селекції в рослинництві, тваринництві та рибному господарстві; д) фінансування докорінного поліпшення земель сільськогосподарського призначення; е) фінансування агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення; є) фінансової підтримки заходів по боротьбі із шкідниками та хворобами сільськогосподарських тварин і рослин; ж)фінансової підтримки сільсько-господарських товаровиробників, що знаходяться в особливо складних кліматичних умовах".  		Враховано частково    
119. Розділ V. Експорт сільськогосподарської продукції   -154- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Розділ V виключити  		Враховано    
120. Стаття 14. Валютне регулювання 14.1. З метою підтримки експорту сільськогосподарської продукції на умовах розстрочення платежу, експортери сільськогосподарської продукції звільняються від зобов'язань щодо обмежень у часі повернення валютної виручки з моменту митного оформлення експорту аграрної продукції, а також від будь-яких видів обов'язкового продажу валютних надходжень, або їх частини. 14.2. Державна податкова служба України має право отримувати повні відомості про покупця такої сільськогосподарської продукції, ціни зовнішньоекономічного договору, а також інші відомості, достатні для визначення податкових зобов"язань продавця-резидента України та визначення наявності або відсутності факту відмивання коштів.   -155- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Статтю 14 виключити  		Враховано    
121. Стаття 15. Передекспортний кредит 15.1. Державні передекспортні кредити надаються резидентам України для виробництва та закупівлі сільськогосподарської продукції, під умову її обов'язкової подальшої поставки на експорт. Державні передекспортні кредити надаються Аграрним фондом Украни за рахунок бюджетних коштів або коштів, отриманих від нерезидентів під державну гарантію. Для уникнення випадків непередбачуваних бюджетних втрат від неповернення основної суми передекспортного кредиту, його надання здійснюється виключно через банки, що надають повну та безвідкличну гарантію на користь Кабінету Міністрів України. Така гарантія може бути надана у виді векселя, виставленого позичальником на користь Кабінету Міністрів України та авальованого банком (без права відкликання авалю) або в іншому вигляді, який надає право Кабінету Міністрів України безспірно стягнути гарантовану суму. Форми і порядок надання таких гарантій установлюється спільною постановою Національного банку України та Кабінету Міністрів України. 15.2. Кошти державних передекспортних кредитів використовуються для оплати рахунків, товаро-супроводжувальних та інших подібних документів, які засвідчують наявність боргових зобов'язань позичальника таких коштів перед постачальниками таких товарів (послуг), використовуваних для виробництва та закупівлі сільськогосподарської продукції, призначеної для подальшого експортування. 15.3. Державні передекспортні кредити надаються при наявності зовнішньоекономічних договорів (контрактів), укладених суб'єктами аграрного ринку - позичальниками або їх довіреними особами з нерезидентами щодо експорту продукції на майбутніх (строкових) умовах. 15.4. У разі коли передекспортні кредити, залучені (гарантовані) Кабінетом Міністрів України від нерезидентів, надаються у формі, іншій ніж грошовій, розподіл отриманих майнових або немайнових активів між суб'єктами аграрного ринку (їх довіреними особами) здійснюється під зустрічні гарантії банків з використанням процедур, встановлених цим пунктом.   -156- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Статтю 15 виключити  		Враховано    
    -157- Горбаль В.М.
 Статтю 15 виключити.  		Враховано    
    -158- Національний банк України
 З тексту положень абзацу другого пункту 15.1. статті 15 пропонуємо слова "спільною" і "Національного банку України та" виключити.  		Враховано по суті   
122. Стаття 16. Експортний кредит 16.1. Експортне кредитування сільськогосподарської продукції запроваджується для зменшення ризиків експортерів, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань з боку покупців такої продукції, для збільшення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції на зовнішніх ринках, зменшення часу відволікання обігових коштів експортерів. 16.2. Експортне кредитування сільськогосподарської продукції здійснюється у такому порядку: а) банк (банки), уповноважені Кабінетом Міністрів України, здійснюють оплату контрактної вартості сільськогосподарської продукції, що поставляється на експорт, шляхом переведення відповідної суми коштів на рахунки експортера. При цьому укладається кредитна угода за типовою формою, яка встановлюється спільним рішенням Національного банку України та Кабінету Міністрів України. Зазначена виплата здійснюється впродовж п'яти робочих днів з моменту надання банку-кредитору копії вивізної митної декларації та товаро-супроводжувальних документів, що підтверджують відвантаження на експорт зазначеної сільськогосподарської продукції; б) погашення основної суми кредиту здійснюється за рахунок виручки, що надходить на користь експортера від покупців-нерезидентів; в) Кабінет Міністрів України надає безвідкличну і безумовну гарантію на користь кредитора щодо погашення основної суми експортного кредиту при виникненні гарантійного випадку; г) проценти за користування експортним кредитом вираховуються з суми, що сплачується експортеру згідно з підпунктом "а" цього пункту. У разі коли кредитор отримує гарантію відповідно до підпункту "в" цього пункту, розмір процентів за гарантованими експортними кредитами підлягає державному регулюванню виходячи з поточної облікової ставки Національного банку України та середньої маржі, що склалася на ринку кредитних ресурсів України. Методика визначення рівня процентів за користування експортними кредитами, встановлюється спільним рішенням Кабінету Міністрів України та Національного банку України. 16.3. Державне гарантування експортних кредитів здійснюється при наявності зустрічної гарантії державних органів країни покупця (суверенної гарантії) або першокласного банку чи страхової компанії (комерційної забезпеченої гарантії), виставленої на користь експортера або уповноваженого банка - кредитора або Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює перелік банків та страхових компаній, гарантії (страхові поліси) яких приймаються у якості зустрічного забезпечення кредитних ризиків уповноважених банків, що надають експортне кредитування. 16.4. Державне гарантування експортних кредитів може здійснюватися при відсутності зустрічної гарантії державних органів країни покупця (суверенної гарантії) або першокласного банку чи страхової компанії (комерційної забезпеченої гарантії), виставленої на користь експортера або уповноваженого банкакредитора або Кабінету Міністрів України. У цьому випадку Кабінет Міністрів України визначає розмір плати за покриття кредитних ризиків позичальника, оцінюваних за методологією, що встановлюється Національним банком України, та/або відсоток покриття таких кредитних ризиків. 16.5. Державна експортна гарантія надається Кабінетом Міністрів України на користь банківської установи, що кредитує експортера сільськогосподарської продукції, стосовно погашення основної суми експортного кредиту або її частини при виникненні гарантійного випадку. 16.6. Державна гарантія є безвідкличною та надається при дотриманні таких умов: банки - резиденти укладають кредитну угоду з експортером сільськогосподарської продукції за типовою формою, яка встановлюється спільним рішенням Кабінету Міністрів України та Національного банку України; типова угода має передбачати повну або часткову оплату контрактної вартості сільськогосподарської продукції, що поставляється на експорт, шляхом переведення відповідної суми коштів на рахунки експортера; зазначена оплата здійснюється впродовж п'яти робочих днів з моменту надання банку-кредитору копії вивізної митної декларації та товаро-супроводжувальних документів, що підтверджують відвантаження на експорт зазначеної продукції, а також копії зовнішньоекономічного контракту (договору); платіжні умови зовнішньоекономіч-ного контракту передбачають оплату сільськогосподарської продукції за цінами, що не є меншими мінімальних закупівельних цін, встановлених з урахуванням строків платежу та базису їх поставки; погашення основної суми кредиту здійснюється за рахунок виручки, що надходить на користь експортера в межах такого зовнішньоекономічного контракту (договору); проценти за користування експортним кредитом вираховуються під час оплати кредитором контрактної вартості експортної продукції за рахунок такої оплати. 16.7. Плата за надання державних експортних гарантій з українського експортера не справляється. 16.8. Порядок надання державної експортної гарантії встановлюється Кабінетом Міністрів України. 16.9. Експортні кредити, гарантовані державою, надаються при експортуванні сільськогосподарської продукції, щодо якої встановлюються мінімальні закупівельні ціни.   -159- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
Горбаль В.М.
 Статтю 16 виключити  		Враховано    
    -160- Національний банк України
 З тексту положень статті 16 пропонуємо слова "спільним" і "та Національного банку України" виключити.  		Враховано по суті   
123. Стаття 17. Експортна премія 17.4.1. У разі коли власник сільськогосподарської продукції щодо якої встановлюються мінімальні закупівельні ціни, поставляє її на експорт та отримує повну оплату за таку поставку, Кабінет Міністрів України виплачує експортну премію такому експортеру у визначеному Кабінетом Міністрів України розмірі. Зазначене правило діє при отриманні оплати за сільськогосподарську продукцію у розмірах, що є не меншими за розмір установлених мінімальних закупівельних цін у розрахунку на її одиницю. 17.4.2. Для підвищення конкурентоспроможності сільськогосподар-ської продукції українського виробництва на зовнішніх ринках, її експорт звільняється від обов'язкової сертифікації, санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю, тарифних або нетарифних обмежень, якщо інше не встановлене нормами міжнародних договорів, які набрали чинності відповідно до положень Конституції України.   -161- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
Горбаль В.М.
 Статтю 17 виключити  		Враховано    
124. Стаття 18. Транспортні тарифи   -162- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Статтю 14 виключити у зв"язку з відображенням її положень у статті 14.  		Враховано    
125. 18.1. Тарифи на транспортування експортної сільськогосподарської продукції 18.1.1. Тарифи на транспортування експортної сільськогосподарської продукції по території України, а також на її зберігання, навантаження, перевантаження, перевалку та інші послуги транспортних, припортових, портових та складських організацій (включаючи припортові елеватори та зерносховища), встановлюються для українських експортерів на рівні тарифів, що застосовуються при наданні таких послуг стосовно продукції українського виробництва, яка споживається на території України (звичайного тарифу). Установлення будь-яких надбавок, націнок або інших видів платежів, додаткових до звичайного тарифу, не припускається та розглядається як порушення норм антимонопольного законодавства. 18.1.2. Перевізники сільськогосподарської продукції не мають права обумовлювати надання своїх послуг вимогами щодо страхування транспортних та інших ризиків, обов'язковість якого не передбачена Законом України "Про страхування". У випадках порушення цього правила, відповідна страхова угода вважається недійсною, а перевізник і страховик та/ або їх посадові особи несуть відповідальність, встановлену законодавством, у тому числі за перешкоджання здійсненню законної підприємницької діяльності. 18.1.3. У разі коли згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту (договору) експортер сільськогосподарської продукції зобов'язаний застрахувати транспортні або інші ризики, пов'язані з її поставкою, такий експортер самостійно вибирає страхову компанію та визначає на договірних засадах умови такого страхування.       
126. Розділ VІ. Захист прав власності на сільськогосподарську продукцію та правила ціноутворення Стаття 19. Захист прав власності на сільськогосподарську продукцію 19.1. Переміщення сільськогосподарської продукції територією України 19.1.1. З метою запобігання створенню штучного дефіциту аграрної продукції в аграрноспоживаючих регіонах та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності на їх території, забороняється введення будь-яких адміністративних, цінових, тарифних або нетарифних обмежень при переміщенні аграрної продукції та продуктів її переробки по всій території України. 19.1.2. Будь-які рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів), які суперечать вимогам цього підпункту, є недійсними з моменту їх прийняття і виконанню не підлягають. 19.1.3. Якщо внаслідок прийняття рішення, що суперечить нормам цієї статті, місцевий орган державної виконавчої влади доручає органам охорони правопорядку виконувати чи контролювати виконання такого незаконного рішення, то такі органи правопорядку повинні відмовитися від таких доручень та сповістити органи прокуратури про намагання порушити місцевим органом законодавство України. 19.2. Ціноутворення 19.2.1. Сільськогосподарська продукція вітчизняного виробництва продається на позабіржовому ринку України за вільними (договірними) цінами. 19.2.2. Кабінет Міністрів України щодо усієї території України чи орган місцевого самоврядування щодо своєї території можуть зменшувати ціни продажу окремих видів товарів першочергового споживання шляхом надання відповідних дотацій продавцям або покупцям таких товарів відповідно з державного, обласного, районного чи місцевого бюджетів у межах коштів, передбачених відповідним бюджетом на ці цілі. 19.3. Договірні відносини 19.3.1. Власники сільськогосподарської продукції будь-яких форм власності самостійно визначають постачальників товарів (робіт, послуг), переробників сільськогосподарської сировини та покупців. 19.3.2. Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, а також їх посадові особи, не мають права обумовлювати надання згоди на укладення державних (регіональних) контрактів здійсненням власником сільськогосподарської продукції правових дій, прямо не пов'язаних з реалізацією такого державного (регіонального) контракту, включаючи висування вимог щодо обов'язкового продажу, закладення на зберігання або надання у переробку сільськогосподарської продукції, що залишається у власності виконавця, суб'єктам підприємницької діяльності, визначеним державним (регіональним) замовником; здійсненням страхування, банківського обслуговування у визначених суб"єктів, тощо. Зазначені обмеження також стосуються посадових осіб підприємств, визнаних згідно із законодавством такими, що займають монопольне становище на ринку окремого виду товарів (робіт, послуг). Стаття 20. Забезпечення прав власності 20.1. Заборона введення обмежень на реалізацію прав власності на сільськогосподарську продукцію 20.1.1. Вилучення сільськогосподарської продукції, без попереднього і повного відшкодування її вартості, не дозволяється. Будь-які рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо вилучення сільськогосподарської продукції або їх частини без повного попереднього відшкодування її вартості за спотовими біржовими цінами, але не нижче мінімальних, вважається таким, що суперечить статті 41 Конституції України, і виконанню не підлягають. 20.1.2. Обмеження власника або уповноваженої особи власника щодо вільного володіння, розпорядження чи користування сільськогосподарською продукцією, крім випадків, прямо передбаченими законами, не дозволяється. 20.1.3. Норми цього пункту не поширюються на сільськогосподарську продукцію, визначену як забезпечення боргових зобов'язань власника такої продукції перед кредиторами, або на випадки такого вилучення за рішенням суду (господарського суду) відповідно до законодавства. 20.2. Порядок розрахунків тарифів за зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції 20.2.1. Тарифи за надання послуг елеваторів та зерносховищ, що перебувають у державній власності, затверджуються Кабінетом Міністрів України на рівні, що не може перевищувати 20 відсоткового рівня рентабельності такого елеватора (зерносховища) до витрат, понесених у зв"язку із таким збаріганням. 20.2.2. Тарифи із зберігання об'єктів державного цінового регулювання в елеваторах (зерносховищах) будь-якої форми власності, установлюються на рівні, що не може перевищувати 0,5 відсотків до розміру мінімальної закупівельної ціни, у розрахунку за кожний повний календарний місяць такого зберігання. 20.2.3. Тарифи залізнодорожного, автомобільного, авіаційного та морського (включаючи річкове) транспортування сільськогосподарської продукції на експорт, установлюються на рівні, що: а) не перевищує тарифів, які застосовуються для імпорту або транзиту імпортних товарів, виходячи із найменшої величини; б) не перевищує тарифів, які застосовуються для транспортування подібних вантажів на митній території України.   -163- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Розділ VІ виключити, у зв"язку із врахуванням його норм у попередніх статтях та нових редакціях Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.  		Враховано    
    -164- Мартиновський В.П.
 П.п. 20.1.1. вилучити, оскільки ним дозволяється примусово вилучати продукцію з відшкодуванням її вартості за біржовими цінами. Це "розв'яже руки" місцевим керівникам - будуть організовані "продзагони" для вилучення з компенсацією.  		Враховано    
    -165- Мартиновський В.П.
 П. 20.1.2. вилучити, адже у недержавних зберігачів ціна формується за згодою сторін.  		Враховано    
    -166- Ващук К.Т.
 Доповнити статтю 20 пунктом 20.3 у такій редакції: "20.3. Заставні операції (закупки) сільськогосподарської продукції. 20.3.1. Заставні операції (закупки) сільськогосподарської продукції запроваджуються з метою тимчасового надання сільськогосподарським товаровиробникам необхідних для виробництва фінансових ресурсів та стабілізації цін шляхом короткотермінового вилучення із ринку надлишкових пропозицій продукції. 20.3.2. Порядок (або його уточнення) щодо здійснення заставних операцій (закупок) сільськогосподарської продукції визначається Кабінетом Міністрів України щорічно не пізніше 31 березня. 20.3.3. Для фінансування заставних операцій (закупок) сільськогосподарської продукції Кабінет Міністрів України щорічно передбачає в проекті Державного бюджету виділення на зворотній основі відповідні обсяги коштів. Для фінансування заставних операцій (закупок) сільськогосподарської продукції можуть також залучатися кредити комерційних банків, здешевлені за рахунок держбюджету."  		Враховано в іншому розділі   
    -167- Тарасюк І.Г.
 Пункт 21.1.1 після слів „на черговий рік" доповнити словами та розділовими знаками ,, , в якому має бути враховано фінансування даної програми".  		Враховано в іншій редакції   
127. Роділ VІІ. Тваринництво Стаття 21. Державна підтримка тваринництва 21.1. Функції Кабінету Міністрів України 21.1.1. Кабінет Міністрів України здійснює політику підтримки виробництва продукції тваринництва. З цією метою Кабінет Міністрів України щорічно приймає урядову програму розвитку вітчизняного тваринництва та оприлюднює її за два місяці до подання проекту Державного бюджету України на черговий рік. 21.1.2. Незалежно від переліку заходів підтримки виробництва продукції тваринництва, визначених відповідно до пункту 21.1.1 цього пункту, Кабінет Міністрів України при розробці проекту Державного бюджету України на черговий рік зобов'язаний відобразити в ньому: а) статтю видатків, пов'язаних із наданням дотацій вітчизняним виробникам продукції тваринництва у випадках, визначених цією статтею; б) статтю видатків, пов'язаних із наданням субсидій споживачам продукції тваринництва вітчизняного виробництва у випадках, визначених цією статтею.   -168- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Розділ VІІ викласти у такій редакції: Розділ V. Державна підтримка виробників продукції тваринництва Стаття 15. Бюджетна тваринницька дотація 15.1. При плануванні витрат державного бюджету на черговий рік Кабінет Міністрів України передбачає статтю видатків на надання дотацій виробникам продукції тваринництва (далі - бюджетної дотації). Бюджетна дотація надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню середньостатистичної збитковості українських виробників такої продукції. 15.2. Об"єктами бюджетної дотації є: Код УКТЗЕД Назва товару 0101 11 00 Коні живі (чистопородні (чистокровні) племінні тварини) 0101 19 10 00 призначені для забою 01 02 10 Велика рогата худоба жива (чистопородні (чистокровні) племінні тварини) 01 02 90 21 00; 01 02 90 41 00; 01 02 90 51 00; 01 02 90 61 00; 01 02 90 71 00 Велика рогата худоба жива (інші для забою) 01 03 10 00 00 Свині живі (чистопородні (чистокровні) племінні тварини) 01 03 92 11 00; 01 03 92 19 00 Свині живі масою 50 кг або більше (тільки свійські види) 01 04 10 10 00 Вівці живі (чистопородні (чистокровні) племінні тварини) 01 04 20 10 00 Кози живі (чистопородні (чистокровні) племінні тварини) 01 05 11 01 05 92 01 05 93 01 05 99 Свійська птиця жива 01 06 00 10 00 Кролі свійські живі 04 01 Тільки молоко незбиране вищого, першого та другого гатунків (не піддане будь-якій обробці, переробці чи пакуванню для потреб подальшого продажу) або вершки незгущені 51 01 11 00 Тільки вовна стрижена (немита, включаючи миту до стріження або зняття зі шкіри) Об"єктом бюджетної дотації також є племінна бджолина сім"я, визначена такою згідно із Законом України "Про бджільніцтво". 15.3. Об'єктом спеціальної бюджетної дотації є: Код УКТЗЕД Назва товару Коні 0101 19 10 00 призначені для забою 0101 19 90 00 інші (кобили) 01 02 90 69 00; 01 02 90 79 00; 01 02 92 59 00. Велика рогата худоба жива: корови, масою більше 300 кг; інші, призанчені для забою масою більше 300 кг; інші (телиці); нетелі, більше 300 кг 01 03 92 11 00 Свиноматки жіві, що опоросилися принаймні 1 раз Вівці або кози, живі: вівці 0104 10 80 00 інші кози 0104 20 90 00 інші 15.4. Суб"єктом (отримувачем) бюджетної дотації або спеціальної бюджетної дотації є безпосередний виробник об"єкту такої дотації. 15.5. Бюджетна дотація або спеціальна бюджетна дотація виплачується Аграрним фондом України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 15.6. Розмір бюджетної дотації на черговий бюджетнй рік встановлюється Кабінетом Міністрів України у твердих сумах з розрахунку на: а) метричну одиницю живої ваги проданого (реалізованого) об"єкту дотації або метричну одиницю ваги реалізації молока та вовни; б) одну голову чистопородної (чистокровної) племінної тварини, яка перебувала у власності суб"єкта дотації на початок чергового бюджетного року; в) одну племінну бджолину сім"ю, яка перебувала у власності суб"єкта дотації на початок чергового бюджетного року; г) виходячи з приросту кількості голів чистопородних (чистокровних) племінних тварин та племінних бджолиних сімей, які перебували у власності суб"єкта бюджетної дотації на кінець чергового бюджетного року, порівняно з їх кількістю на початок такого бюджетного року. 15.8. Розмір спеціальної бюджетної дотації на черговий бюджетнй рік встановлюється Кабінетом Міністрів України у твердих сумах з розрахунку на одну голову об"єкту дотації, що перебуває у власності суб"єкта дотації станом на початок чергового бюджетного року. 15.9. Розрахунок розміру бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації (за їх об"єктами та сумами) надається як додаток до проекту закону України про державний бюджет на черговий рік. 15.10. Спеціальна бюджетна дотація надається лише по тваринах, що пройшли ідентифікацію та реєстрацію відповідно до закону, за умови повного впровадження системи наступного контролю за цільовим використанням бюджетних кошів, наданих на зазначені потреби. 15.11. Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанову з питань режиму надання бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації, виходячи з норм цієї статті. Стаття 16. Сертифікація об"єктів дотації (спеціальної дотації) їх експорті 16.1. Обов"язкова сертифікація об"єктів бюджетної дотації або спеціальної бюджетної дотації при їх експорті не здійснюється. 16.2. Експортери об"єктів бюджетної дотації або спеціальної бюджетної дотації мають право за власним бажанням або за умовами міжнародних договорів (контрактів) здійснювати таку сертифікацію.  		Враховано   Розділ V. Державна підтримка виробників продукції тваринництва Стаття 15. Бюджетна тваринницька дотація 15.1. При плануванні витрат державного бюджету на черговий рік Кабінет Міністрів України передбачає статтю видатків на надання дотацій виробникам продукції тваринництва (далі - бюджетної дотації). Бюджетна дотація надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню середньостатистичної збитковості українських виробників такої продукції. 15.2. Об"єктами бюджетної дотації є: Код УКТЗЕД Назва товару 0101 11 00 Коні живі (чистопородні (чистокровні) племінні тварини) 0101 19 10 00 призначені для забою 01 02 10 Велика рогата худоба жива (чистопородні (чистокровні) племінні тварини) 01 02 90 21 00; 01 02 90 41 00; 01 02 90 51 00; 01 02 90 61 00; 01 02 90 71 00 Велика рогата худоба жива (інші для забою) 01 03 10 00 00 Свині живі (чистопородні (чистокровні) племінні тварини) 01 03 92 11 00; 01 03 92 19 00 Свині живі масою 50 кг або більше (тільки свійські види) 01 04 10 10 00 Вівці живі (чистопородні (чистокровні) племінні тварини) 01 04 20 10 00 Кози живі (чистопородні (чистокровні) племінні тварини) 01 05 11 01 05 92 01 05 93 01 05 99 Свійська птиця жива 01 06 00 10 00 Кролі свійські живі 04 01 Тільки молоко незбиране вищого, першого та другого гатунків (не піддане будь-якій обробці, переробці чи пакуванню для потреб подальшого продажу) або вершки незгущені 51 01 11 00 Тільки вовна стрижена (немита, включаючи миту до стріження або зняття зі шкіри) Об'єктом бюджетної дотації також є племінна бджолина сім"я, визначена такою згідно із Законом України "Про бджільніцтво". 15.3. Об'єктом спеціальної бюджетної дотації є: Код УКТЗЕД Назва товару Коні 0101 19 10 00 призначені для забою 0101 19 90 00 інші (кобили) 01 02 90 69 00; 01 02 90 79 00; 01 02 92 59 00. Велика рогата худоба жива: корови, масою більше 300 кг; інші, призанчені для забою масою більше 300 кг; інші (телиці); нетелі, більше 300 кг 01 03 92 11 00 Свиноматки жіві, що опоросилися принаймні 1 раз Вівці або кози, живі: вівці 0104 10 80 00 інші кози 0104 20 90 00 інші 15.4. Суб"єктом (отримувачем) бюджетної дотації або спеціальної бюджетної дотації є безпосередний виробник об"єкту такої дотації. 15.5. Бюджетна дотація або спеціальна бюджетна дотація виплачується Аграрним фондом України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 15.6. Розмір бюджетної дотації на черговий бюджетнй рік встановлюється Кабінетом Міністрів України у твердих сумах з розрахунку на: а) метричну одиницю живої ваги проданого (реалізованого) об"єкту дотації або метричну одиницю ваги реалізації молока та вовни; б) одну голову чистопородної (чистокровної) племінної тварини, яка перебувала у власності суб"єкта дотації на початок чергового бюджетного року; в) одну племінну бджолину сім"ю, яка перебувала у власності суб"єкта дотації на початок чергового бюджетного року; г) виходячи з приросту кількості голів чистопородних (чистокровних) племінних тварин та племінних бджолиних сімей, які перебували у власності суб"єкта бюджетної дотації на кінець чергового бюджетного року, порівняно з їх кількістю на початок такого бюджетного року. 15.8. Розмір спеціальної бюджетної дотації на черговий бюджетнй рік встановлюється Кабінетом Міністрів України у твердих сумах з розрахунку на одну голову об"єкту дотації, що перебуває у власності суб"єкта дотації станом на початок чергового бюджетного року. 15.9. Розрахунок розміру бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації (за їх об"єктами та сумами) надається як додаток до проекту закону України про державний бюджет на черговий рік. 15.10. Спеціальна бюджетна дотація надається лише по тваринах, що пройшли ідентифікацію та реєстрацію відповідно до закону, за умови повного впровадження системи наступного контролю за цільовим використанням бюджетних кошів, наданих на зазначені потреби. 15.11. Кабінет Міністрів України: щорічно приймає постанову з питань режиму надання бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації, виходячи з норм цієї статті; за поданням центрального органу державної виконавчої влади, уповноваженого здійснювати аграрну політику, установлює мінімально допустимий рівень цін на продукцію тваринництва, який використовується як база для розрахунку дотацій. Стаття 16. Сертифікація об"єктів бюджетної (спеціальної бюджетної) дотації при їх експорті 16.1. Обов"язкова сертифікація об"єктів бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації при їх експорті не здійснюється. 16.2. Експортери об"єктів бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації мають право за власним бажанням або за умовами міжнародних договорів (контрактів) здійснювати таку сертифікацію.  
128. 21.1.3. При наданні звіту про наслідки виконання Державного бюджету України минулого року, а також про хід виконання державного бюджету поточного року згідно із Конституцією України, Кабінет Міністрів України зобов"язаний оприлюднити звіт про наслідки виконання програми розвитку вітчизняного тваринництва. 21.2. Дотації виробникам продукції тваринництва 21.2.1. Дотації вітчизняним виробникам продукції тваринництва надаються за рахунок коштів бюджетів органів місцевого самоврядування у межах делегованих повноважень. 21.2.2. Дотації надаються виробникам продукції тваринництва у твердій сумі у розрахунку на метричну одиницю проданої продукції. 21.2.3. Сума дотації на метричну одиницю проданої продукції визначається як різниця між середньостатистичною ціною продажу такої одиниці на споживчому ринку окремої області, на території якої розташована територіальна громада, та середньостатистичними витратами на виробництво такої метричної одиниці у такій області з урахуванням 5 відсоткової норми рентабельності до витрат.   -169- Горбаль В.М.
 Підпункт 21.1.3. пункту 21.1 статті 21 виключити в існуючій редакції, а викласти у наступній: "21.1.3. Звіт про результати виконання програми розвитку вітчизняного тваринництва подається та оприлюднюється Кабінетом Міністрів України разом із звітом про виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік."  		Враховано в іншій редакції   
    -170- Ващук К.Т.
 Назву пункту 21.2 викласти у такій редакції: "21.2. Дотації на підтримку виробництва окремих видів продукції тваринного походження"  		Враховано    
    -171- Тарасюк І.Г.
Ващук К.Т.
 5101 11 00 - вовна стрижена Жива риба: 0301 99 - прісноводна 5001 00 00 - Кокони шовкопряду, придатні до розмотування 19.3. Об'єктом бюджетної дотації також є бджолина сім'я, визначена такою згідно із Законом України „Про бджільництво". 19.4. Суб'єктом (отримувачем) бюджетної дотації є безпосередній виробник об'єкту такої бюджетної дотації. 19.5. Розмір бюджетної дотації на черговий рік встановлюється Кабінетом Міністрів України у твердих сумах на одиницю виробленого і проданого товару, голову наявного поголів'я або приріст поголів'я тварин та кількості бджолиних сімей. Розмір такої дотації не може бути меншим за 20 відсотків від суми витрат, понесених у зв'язку із вирощуванням, утриманням, приростом, відгодівлею, одержанням та (або) організацією продажу об'єкту бюджетної дотації (крім будь-яких капітальних витрат), розрахованої на основі середньоарифметичних показників за три попередні роки, що передували року, в якому складається державний бюджет на наступний рік. 19.6. Бюджетна дотація виплачується Аграрним фондом України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України також визначає базові показники (ціни, умови тощо) для виплати бюджетних дотацій. 19.7. Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанов з питань надання бюджетної дотації, виходячи з норм цієї статті."  		Враховано частково у ст. 15 у редакції Комітету   
    -172- Терещук С.М.
 Викласти п.21.2 ст.21 у такій редакції: "21.2. Дотації виробникам продукції тваринництва 21.2.1. Дотації вітчизняним виробникам продукції тваринництва надаються в розрахунку на метричну одиницю проданої продукції або на одну голову сільськогосподарських тварин за рахунок коштів Державного бюджету та бюджетів органів місцевого самоврядування у межах делегованих повноважень. 21.2.2. Обсяги дотацій на підтримку виробництва продукції або одну голову сільськогосподарських тварин визначаються Кабінетом Міністрів України щороку, виходячи із необхідності відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам витрат до рівня до середню галузевих нормативних витрат на їх виробництво".  		Враховано по суті   
    -173- Ващук К.Т.
 підпункт 21.2.1. викласти у такій редакції: "Дотації на підтримку виробництва окремих видів продукції тваринного походження запроваджуються з метою стимулювання виробництва молока, вирощування великої рогатої худоби, свиней, птиці, інших видів сільськогосподарських тварин, стабілізації доходів вітчизняних виробників такої продукції".  		Враховано по суті   
    -174- Тарасюк І.Г.
 Пункт 21.2.1 після слів "за рахунок коштів" доповнити словами „за рахунок коштів державного бюджету та"  		Враховано по суті   
    -175- Тарасюк І.Г.
 Пункт 21.2.2 після слів "проданої продукції" доповнити словами та розділовими знаками ", або ж на одиницю проданого поголів'я тварин"  		Враховано по суті   
    -176- Тарасюк І.Г.
 Пункт 21.2.3 викласти у такій редакції: "21.2.3. Сума дотацій на метричну одиницю проданої продукції, або на одиницю проданою поголів'я тварин, визначається Кабінетом Міністрів України."  		Враховано по суті   
129. 21.3. Продуктові талони 21.3.1. Продуктові талони є замінником гривні та надають право їх отримувачам придбавати товари продукції тваринництва у визначених пунктах розрібного продажу. 21.3.2. Продажу за продуктові талони підлягає обмежений асортимент продукції тваринництва, установлюваний Кабінетом Міністрів України. 21.3.3. Продуктові талони пред"являються відповідному органу державної податкової служби, внаслідок чого їх інкасатор має право зменшити суму будь-якого податкового зобов"язання перед Державним бюджетом України. 21.3.4. Продуктові талони надаються особам, які є малозабепеченими чи безробітними (бездомними), та є суб"ктами отримання державної допомоги відповідно до закону. 21.2.5. Порядок уведення продуктових талонів в обіг визначається Кабінетом Міністрів України. 21.2.6. Торгові організації, які відмовляються приймати продуктові талони, позбавляються за поданням відповідних контролюючих органів права займатися роздрібною торговою діяльністю.   -177- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
Ващук К.Т.
Горбаль В.М.
 Пункт 21.3 виключити  		Враховано    
    -178- Мартиновський В.П.
 У п. 21.3.1 слова "є замінником гривні та" вилучити, а замість слова "придбавати" записати "отримувати". За талони будуть не купувати, а отримувати товари. Це загальновживана практика, наприклад в США магазини цінують право "отоварювати" талони, бояться його втратити і не видають нашим емігрантам горілку на ковбасні талони.  		Відхилено у зв"язку з вилученням статті   
    -179- Ващук К.Т.
 доповнити статтю підпунктами 21.3., 21.4., 21.5. і 21.6. у такій редакції: "21.3. Обсяги дотацій на підтримку виробництва молока, вирощування великої рогатої худоби, свиней, овець та птиці щороку визначаються Кабінетом Міністрів України і при розробці проекту Державного бюджету України на черговий рік включаються до нього окремою статтею видатків. 21.4. На вирощування великої рогатої худоби, свиней та птиці дотації вводяться поетапно протягом трьох років до рівня повного відшкодування середньогалузевих нормативних витрат для забезпечення беззбиткового виробництва. 21.5. Порядок визначення середньогалузевих нормативних витрат на виробництво молока, вирощування великої рогатої худоби, свиней та птиці встановлюється Кабінетом Міністрів України. 21.6. Для депресивних територій дотації визначаються в розрахунку на одну середньорічну голову великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та інших домашніх тварин та птиці. Умови і порядок застосування дотацій визначаються Кабінетом Міністрів України."  		Враховано за змістом у попередніх статтях   
    -180- Тарасюк І.Г.
 Доповнити статтю наступним пунктом: "21.4. Кредит на закупівлю сировини у тваринництві 21.4.1. Державні кредити на закупівлю сировини у тваринництві надаються резидентам України, під умову обов'язкового подальшого використання даної сировини для забезпечення виробництва у тваринництві. Державні кредити на закупівлю сировини у тваринництві надаються Аграрним фондом України за рахунок бюджетних коштів або коштів, отриманих від нерезидентів під державну гарантію. Для уникнення випадків непередбачуваних бюджетних втрат від неповернення основної суми кредиту на закупівлю сировини у тваринництві, його надання здійснюється виключно через банки, що надають повну та безвідкличну гарантію на користь Кабінету Міністрів України. Така гарантія може бути надана у виді векселя, виставленого позичальником на користь Кабінету Міністрів України та авальованого банком (без права відкликання авалю) або в іншому вигляді, який надає право Кабінету Міністрів України безспірно стягнути гарантовану суму. Форми і порядок надання таких гарантій установлюється спільною постановою Національного банку України та Кабінету Міністрів України. 21.4.2. Кошти державних кредитів на закупівлю сировини у тваринництві використовуються для оплати рахунків, товаросупроводжувальних та інших подібних документів, які засвідчують наявність боргових зобов'язань позичальника таких коштів перед постачальниками сільськогосподарської сировини, використовуваної у тваринництві. 21.4.3. Державні кредити на закупівлю сировини надаються сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, основним видом діяльності яких є тваринництво. З метою застосування цієї статті, під об'єктами тваринництва розуміється велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі та продукція одержана від них. 21.4.4. У разі коли кредити на закупівлю сировини у тваринництві, залучені (гарантовані) Кабінетом Міністрів України від нерезидентів, надаються у формі, іншій ніж грошовій, розподіл отриманих майнових або немайнових активів між суб'єктами аграрного ринку (їх довіреними особами) здійснюється під зустрічні гарантії банків з використанням процедур, встановлених цим пунктом."  		Враховано за змістом у попередніх статтях   
    -181- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Розділ VІІІ "Аграрний фонд України" виключити у зв"язку з відображенням його змісту у статті 9.  		Враховано    
130. Розділ VІІІ. Аграрний фонд України Стаття 22. Порядок утворення Аграрного фонду України 22.1. Для реалізації положень цього Закону Кабінет Міністрів України утворює Аграрний фонд України. 22.1.2. Аграрний фонд України є бюджетною організацію, яка має свій кошторис та здійснює неприбуткову діяльність. 22.1.3. Аграрний фонд України підпорядковується, є підзвітним та підконтрольним органу центральної виконавчої влади, уповноваженому провадити політику у сільськогосподарській галузі. Аграрний фонд України не є органом державного управління і не може видавати акти нормативно-правового характеру. 22.1.4. Аграрний фонд України приймає рішення про здійснення фінансових чи товарних інвестицій, а також при необхідності виступає стороною біржових угод. 22.1.5. Керівним органом Аграрного фонду України є Наглядова Рада, яка складається з 7 осіб. Шість членів наглядової Ради Аграрного фонду України призначаються Кабінетом Міністрів України на строк у 4 роки із числа економістів, які мають досвід роботи у біржовій, фіскальній чи бюджетній галузях, не менший ніж за 5 років. Посаду голови Наглядової ради Аграрного фонду України займає за посадою керівник органу центральної виконавчої влади, уповноваженого провадити політику у сільськогосподарській галузі. Члени Наглядової Ради Аграрного фонду України провадять свою роботу на неоплачуваних засадах. Аграрний фонд України може компенсувати членам наглядової ради їх витрати із прибуття та перебування на засіданнях Наглядової ради. 22.1.6. Функціональні обов'язки, організаційна структура та штатний розклад апарату Аграрного фонду України визначаються постановою Кабінету Міністрів України. 22.1.7. Утримання персоналу Аграрного фонду України здійснюється за рахунок його кошторису, затвердженого Кабінетом Міністрів України. 22.1.8. Аграрний фонд України не має права перекладати функції з укладення та виконання державних контрактів на інших осіб (у тому числі на умовах доручення, поруки, комісії та інших подібних угод).   -182- Ващук К.Т.
 У статті 22: - доповнити пункт 22.1.2. частинами у такій редакції: "Метою створення Аграрного фонду є акумуляція коштів для здійснення на зворотній та довготерміновій основі фінансових та товарних інтервенцій на ринках сільськогосподарської продукції, сприяння залученню короткострокових та довгострокових кредитів комерційних банків, надання гарантій сільськогосподарським товаровиробникам для отримання кредитів на конкурсних засадах, здійснення заходів щодо державної підтримки страхування ризиків в сільському господарстві. Аграрний фонд є неприбутковою організацією. Використання коштів Аграрного фонду є цільовим і залежить від конкретної суми, передбаченої на реалізацію кожної з його функцій. Основними функціями Аграрного фонду є: а) акумуляція коштів для здійснення фінансових та товарних інтервенцій на ринках сільськогосподарської продукції; б) здешевлення довгострокових та короткострокових кредитів для сільського господарства; в) надання гарантій банкам при залученні кредитів сільськогосподарськими товаровиробниками; г) сприяння страхуванню ризиків в сільському господарстві." на початку пункт 22.1.3. доповнити реченням у такій редакції:  		Враховано частково у відповідному розділі   
131. Стаття 23. Фінансування Аграрного фонду України 23.1. Держава відповідає за зобов'язаннями, набутими Аграрним фондом України від імені та за дорученням держави, відповідно до делегованих йому функцій. Обсяги зобов'язань, які може прийняти на себе Аграрний фонд України, включаються до загальних зобов'язань Кабінету Міністрів України з обслуговування внутрішнього державного боргу. 23.2. Кошти, які залишаються на рахунках Аграрного фонду України станом на кінець звітного бюджетного року, підлягають внесенню до Державного бюджету України або врахуванню в сумах бюджетних асигнувань, передбачених законом про Державний бюджет України на наступний бюджетний рік для здійснення фінансових інтервенцій. Рішення про таке внесення чи врахування приймається Міністерством фінансів України при розробці проекту бюджету на наступний рік. 23.3. Аграрний фонд України не підлягає приватизації чи переданню в оренду або концесію. 23.4. Для реалізації повноважень, визначених цим розділом, Аграрний фонд України має право придбавати у державну власність та утримувати або орендувати елеватори, зерносховища, склади готової сільськогосподарської продукції; укладати договори схову, відповідального зберігання, страхування ризиків раптової загибелі врожаю, придбаного на строкових умовах; оплачувати вартість робіт з сертифікації сільськогосподарської продукції та її санітарно-епідеміологічного та ветеринарного контролю; вступати в інші цивільно-правові відносини для реалізації делегованих державою повноважень. 23.5. Повноваження Аграрного фонду України не можуть передаватися іншим органам виконавчої влади, за виключенням випадків, коли такі повноваження надаються їм законами, прийнятими після набрання чинності цим Законом. 23.6. Аграрний фонд України є товарним фондом і не входить до складу Державного бюджету України.   -183- Горбаль В.М.
 Пункт 23.1. статті 23 виключити. У п.23.4. ст. 23 слова "страхування ризиків раптової загибелі врожаю, придбаного на строкових умовах" виключити. Пункт 23.5. ст. 23 перенести у ст. 27 "Операції Аграрного фонду України".  		Враховано частково    
    -184- Ващук К.Т.
 Доповнити статтю 23 пунктом 23.7. (у редакції статті 14. Бюджетна підтримка), зокрема: "23.7. (14.1.) Аграрний фонд України самостійно визначає обсяги ..." і далі по тексту. "23.7.1. (14.2.) Аграрний фонд України формує державний запас, який: ..." і далі по тексту. доповнити статтю пунктами 23.8. і 23.9. у такій редакції: "23.8. Джерела фінансування підтримки розвитку сільського господарства Джерелами фінансування підтримки розвитку сільського господарства є: власні кошти сільгоспвиробників; видатки загального та спеціального фондів Державного бюджету; кредитні ресурси Національного і комерційних банків України, що надаються на пільгових умовах; видатки і позички місцевих бюджетів; кошти вітчизняних і іноземних інвесторів, що залучаються на основі взаємовигідних інвестиційних проектів; додаткові кошти сільськогосподарських товаровиробників отримані в результаті запровадження механізмів регулювання внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції. 23.9. Бюджетне фінансування підтримки аграрного ринку 23.9.1. Видатки Державного бюджету за рахунок загального фонду спрямовуються на фінансування державних цільових програм, які щорічно визначаються Кабінетом Міністрів України. Питома вага коштів, спрямованих на підтримку розвитку сільського господарства за рахунок загального фонду Державного бюджету, не повинна бути меншою 5 відсотків. 23.9.2. Кошти спеціального фонду Державного бюджету, які спрямовуються на підтримку розвитку сільського господарства, складаються із: а) повернених кредитів підприємствами аграрного сектору, отриманих під гарантії Уряду; 6) повернених лізингових платежів, які виділялись за рахунок Державного бюджету для закупівлі сільськогосподарської техніки; в) 1-відсоткового збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства; 23.9.3 Кошти податку на додану вартість від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, які відповідно до законодавства залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, спрямовуються на: а) закупівлю матеріально-технічних ресурсів; б) виплату переробними підприємствами дотацій за реалізоване їм сільськогосподарськими товаровиробниками м'ясо у живій вазі та молоко."  		Враховано частково у відповідному розділі   
132. Стаття 24. Контроль за діяльністю Аграрного фонду України 24.1. Контроль за діяльністю Аграрного фонду України здійснює: а) з боку Кабінету Міністрів України - контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів України; б) з боку Верховної Ради України - Рахункова палата Верховної Ради України, яка щорічно, до затвердження закону про державний бюджет на черговий рік, подає Верховній Раді України звіт про цільове використання коштів або майна Аграрного фонду України; в) з боку бюджету - Державне казначейство України; 24.2. Суспільний контроль за діяльністю Аграрного фонду України здійснюється її Наглядовою радою.   -185- Горбаль В.М.
 Статтю 24 виключити в існуючій редакції, а викласти в наступній: "24.1. Контроль за діяльністю Аграрного фонду України здійснюють: а) Центральний орган державної виконавчої влади України, уповноваженого провадити державну політику у сфері сільського господарства; б) Рахункова палата України, яка щорічно, до затвердження закону про державний бюджет на черговий рік, подає Верховній Раді України звіт про цільове використання коштів або майна Аграрного фонду України; в) Державне казначейство ( поточний контроль за наявними коштами Аграрного фонду. 24.2. Аграрний фонд України щорічно, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним роком, подає на розгляд та затвердження центрального органу державної виконавчої влади України, уповноваженого провадити державну політику у сфері сільського господарства звіт про результати діяльності та використання коштів та майна. 24.3. Суспільний контроль за діяльністю Аграрного фонду України здійснюється шляхом розміщення щорічного звіту про результати діяльності та використання коштів та майна Аграрного фонду України в офіційних друкованих засобах масової інформації."  		Враховано частково у відповідному розділі   
133. Стаття 25. Взаємовідносини між Аграрним фондом України та Державним резервом України 25.1. При формуванні незнижувального запасу об"єктів державного цінового регулювання Державний резерв України придбає таку продукцію виключно через Аграрний фонд України. 25.2. Порядок бюджетних взаєморозрахунків між Аграрним фондом України та Державним резервом України встановлюється Кабінетом Міністрів України.   -186- Горбаль В.М.
 У пункті 25.1. статті 25 слова "незнижувального запасу" замінити словами "державного аграрного запасу".  		Враховано по суті у відповідному розділі   
134. Стаття 26. Ціноутворення при придбанні продукції, яка не є біржовою, для державних потреб 26.1. Ціни на сільськогосподарські товари або продукти їх переробки, які не є об'єктами державного цінового регулювання згідно із цим Законом, визначаються на підставі договірних цін, визначених між замовником і виконавцем на умовах найкращої для державного замовника цінової пропозиції, умов поставки, платежу, якості та інших критеріїв, встановлених Кабінетом Міністрів України для укладення державних контрактів, а також норм відповідного закону. Положення цього пункту реалізуються шляхом проведення публічних торгів (відкритих тендерів) на закупівлю продуктів сільськогосподарської переробки, організовуваних до початку нового бюджетного року, що має передбачати: а) найкращі цінові умови; б) найкращі умови поставки; в) найкращі якісні показники продукції, що поставляється. 26.2. При рівних умовах поставки надається перевага постачальнику, який забезпечує безвідкличну банківську гарантію, яка покриває ризики невиконання або неналежного виконання його договірних зобов'язань. 26.3. Державні контракти, укладені бюджетними споживачами поза організованим ринком, набирають чинності після їх затвердження (надання акцепту) посадовою особою державного органу, уповноваженого здійснювати контроль за цільовим використанням та додержанням лімітів кошторисів на утримання таких бюджетних споживачів, а також правильністю укладення державних контрактів (надалі - казначейський орган). 26.4. Оплата зобов'язань за державними контрактами, укладеними на організованому ринку, здійснюється за правилами і в строки, встановлені відповідно до стандартних умов укладення спотових або строкових контрактів такого організованого ринку на підставі законодавства. 26.5. Оплата зобов'язань за державними контрактами, укладеними бюджетними споживачами поза організованим ринком, здійснюється казначейським органом безпосередньо на рахунки виконавця, на підставі акцептованих (прийнятих) таким казначейським органом рахунків, товаро-супроводжувальних або інших документів, що засвідчують передання державі (територіальній громаді) права власності на продукти сільськогосподарської переробки.   -187- Горбаль В.М.
 У статті 26: у назві статті слова "яка не є біржовою" замінити словами "яка не є об'єктом державного цінового регулювання,"; статтю перенести у розділ ІХ. "Інші положення".  		Враховано у редакції комітету   
135. Стаття 27. Операції Аграрного фонду України 27.1. Аграрний фонд України здійснює закупівлю або продаж сільськогосподарської продукції, використовуючи найкращу кон'юнктуру біржового ринку, що склалася протягом періоду цінового регулювання. 27.2. Аграрний фонд України не може здійснювати арбітражні операції, придбавати та продавати ф'ючерси та опціони. Для цілей цього пункту під терміном арбітражні операції розуміються операції, які полягають у придбанні сільськогосподарської продукції з метою її подальшого продажу на біржовому ринку для отримання доходу у вигляді різниці між номінальною (балансовою) вартістю таких товарів та їх продажною (ринковою) вартістю, або у фінансовому хеджуванні (страхуванні) можливих збитків, яке здійснюється шляхом обміну права придбання менш ліквідної продукції на більш ліквідну.   -188- Ващук К.Т.
 28.6. регулювання вартості послуг державних установ на ринку сільськогосподарської продукції; 28.7. запровадження механізмів державного регулювання ринку шляхом: 28.7.1. удосконалення системи державного управління стосовно регулювання ринку, контроль за якістю сільськогосподарської продукції; 28.7.2. створення узгоджувальних комісій по цінах на рівні держави та регіонів; 28.7.3. удосконалення діяльності державних інспекційних та контролюючих служб по контролю за цінами, якістю та безпекою сільськогосподарської продукції; Стаття 29. Регулювання вартості послуг державних установ на ринку сільськогосподарської продукції 29.1. До послуг державних установ на ринку сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів відносяться витрати на ветеринарні послуги (проведення лабораторних досліджень, оформлення ветеринарних документів), послуги Державної хлібної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів), послуги Державної служби з карантину рослин України (огляд та оформлення сертифікатів, проведення фумігації), послуги зернових складів (зберігання земна та оформлення складських документів на зерно), транспортні послуги державних підприємств. До послуг державних установ на ринку сільськогосподарської продукції та продовольства за рішенням Кабінету Міністрів України можуть відноситися й інші витрати, якщо це не суперечить чинному законодавству. 29.2. Кабінет Міністрів України щорічно затверджує граничний розмір вартості послуг державних установ на ринку сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів, який оприлюднюється в офіційному друкованому виданні протягом 10 днів після затвердження. 29.3. Кабінет Міністрів України здійснює заходи, пов'язані з мінімізацією вартості послуг державних установ для підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та продовольства. Стаття 30. Інфраструктура ринку сільськогосподарської продукції і продовольства 30.1. Кабінет Міністрів України створює правові, фінансові та організаційні умови для розвитку конкурентного середовища, функціонування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції і продовольства. 30.2. Основними напрямками вдосконалення та розвитку інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції і продовольства є: а) створення та запровадження державної програми розвитку оптових продовольчих ринків, біржового ринку та аукціонів живої худоби і птиці, торгових домів; б) державна підтримка регіональних програм розвитку обслуговуючих кооперативів в сільській місцевості; в) сприяння розвитку виставкової діяльності, зміцненню матеріально-технічної бази виставкових комплексів для проведення загальнодержавних та регіональних сільськогосподарських виставок; г) бюджетна підтримка участі українських товаровиробників в міжнародних сільськогосподарських виставках. Стаття 31. Державна система моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольства 31.1. Державна система моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольства створюється для вивчення та безкоштовного розповсюдження оперативної інформації учасникам ринку та органом влади про ситуацію на внутрішньому та зовнішньому ринках. 31.2. Державна система моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольства створюється у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України та відповідно у складі Міністерства агропромислового комплексу АР Крим, управлінь сільського господарства і продовольства обласних та районних державних адміністрацій. 31.3. Фінансування заходів по створенню та функціонуванню державної системи моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольства здійснюється за рахунок коштів, які щороку передбачаються в Державному бюджеті. 31.4. Державна система моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольства здійснює також моніторинг ринків сільськогосподарської техніки, паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та насіння. Стаття 32. Органи виконавчої влади з державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції 32.1. Функції з регулювання ринку сільськогосподарської продукції покладаються на центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, який з цією метою створює спеціальні органи в своєму підпорядкуванні для забезпечення наступних функцій: а) щорічної підготовки балансів попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції; б) створення конкурсних комісій для визначення уповноважених агентів по здійсненню фінансових і товарних інтервенцій, заставних операцій (закупок) сільськогосподарської продукції; в) здійснення контролю за діяльністю Аграрного фонду; г) здійснення управління сільськогосподарським страховим резервом; д) забезпечення організації державного моніторингу ринку сільськогосподарської продукції; е) створення представництв в регіонах для підготовки пропозицій та організації роботи конкурсних комісій по визначенню уповноважених агентів, здійсненню контролю за їх діяльністю. 32.2. Для уповноважених агентів по здійсненню фінансових інтервенцій та заставних операцій (закупок) сільськогосподарської продукції поширюється механізм часткової компенсації вартості кредитів за рахунок Державного бюджету у відповідності із ст.11 цього Закону. Стаття 33. Державні інспекції і контролюючі органи (служби) на ринку сільськогосподарської продукції і продовольства 33.1. Державний контроль за якістю та безпекою сільськогосподарської продукції під час їх виробництва, переробки, закупівлі, транспортування, зберігання, експортно-імпортних операцій, утилізації або знищення покладається на органи державного управління у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України, які здійснюють свої повноваження у межах визначених цим Законом та у відповідності з положенням , затвердженим Кабінетом Міністрів України. 33.2. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики через органи державного управління по контролю за якістю та безпекою сільськогосподарської продукції здійснюють наступні основні функції: а) забезпечують виконання законодавчих і нормативних актів по контролю за якістю та безпекою сільськогосподарської продукції; б) координує діяльність відповідних установ по розробці та запровадженню стандартів та іншої нормативно-технічної документації на сільськогосподарську продукцію; в) забезпечує організацію та узагальнення інформації по декларуванню сільськогосподарської продукції відповідно діючого законодавства; г) здійснює сертифікацію складських приміщень (сховищ, споруд, холодильників, силосів і т. ін.) для зберігання сільськогосподарської продукції; 33.3. Орган державного управління по контролю за якістю та безпекою сільськогосподарської продукції, його територіальні підрозділи утримуються за рахунок державного бюджету України, працівники інспекційних служб є державними службовцями; 33.4. Державне регулювання і контроль якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюють ветеринарні, санітарні, карантинні та інші служби згідно діючого законодавства.  		Враховано у частинах, які підпадають під сферу регулювання цього Закону   
    -189- Ващук К.Т.
 Доповнити законопроект розділом у такій редакції: "Розділ Х. Кредитування сільського господарства Стаття 34. Мета та механізм державної підтримки кредитування 34.1. Метою державної підтримки довгострокового і короткотермінового кредитування сільського господарства є створення умов для доступного і своєчасного забезпечення потреб товаровиробників в кредитних ресурсах. 34.2. Державна підтримка кредитування сільського господарства здійснюється шляхом: 34.2.1. надання Аграрному фонду повноважень по здійсненню державної підтримки кредитування сільського господарства; 34.2.2. часткової компенсації Аграрним фондом вартості платежів за користування кредитами за рахунок коштів Державного бюджету України; запровадження стимулюючих умов для рефінансування Національним Банком комерційних банків, які кредитують сільське господарство; 34.2.4. запровадження державних гарантій при залученні кредитів для здійснення фінансових інтервенцій та заставних операцій (закупок) з сільськогосподарською продукцією, а також при кредитуванні проектів, які мають загальнодержавне значення. Стаття 35. Здешевлення довгострокових та короткострокових кредитів 35.1. Для часткового здешевлення кредитів для сільського господарства в Державному бюджеті України щорічно передбачаються відповідні кошти. 35.2. Кошти Державного бюджету передбачені на зазначені цілі спрямовуються головним розпорядником до Аграрного фонду. 35.3. Кошти Аграрного фонду використовуються для надання гарантій та часткового здешевлення довгострокових та короткострокових кредитів сільськогосподарським товаровиробникам і не обмежуються терміном використання. 35.4. Часткова компенсація вартості кредитів здійснюється в розмірах не менше облікової ставки, встановленої Національним банком України. 35.5. Надання часткової компенсації вартості кредитів сільськогосподарським товаровиробникам здійснюється за рішеннями конкурсних комісій, створених Аграрним фондом. Стаття 36. Надання державних гарантій Стаття 37. Цільове кредитування та спеціальний порядок обов'язкового резервування коштів комерційних банків 37.1. Порядок кредитування Національним банком України банківських установ, які здійснюють середньо та довгострокове кредитування сільськогосподарських підприємств за інноваційно-інвестиційними проектами, встановлюється Національним банком України. 37.2. Спеціальний порядок обов'язкового резервування коштів комерційними банками, які кредитують сільське господарство, враховує зниження ставок обов'язкового резервування для кредитів банків, які надаються сільськогосподарським підприємствам на термін не менше одного року. Порядок формування обов'язкових резервів банків України за кредитами, які надаються сільськогосподарським підприємствам на термін не менше року, затверджується Національним банком України. 37.3. Для залучення довгострокових кредитів під інноваційно-інвестиційні проекти які мають загальнодержавне значення, зокрема для створення сучасних оптових продовольчих ринків, організації виробництва конкурентноздатних стратегічних видів сільськогосподарської продукції та продовольства Кабінету Міністрів України надається право виступати гарантом перед вітчизняними банками, консорціумами банків та іноземними банками."  		Немає висновку    
136. Розділ ІХ. Інші положення   -190- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Розділ ІХ викласти у такій редакції: "Розділ VІ. Інші положення Стаття 17. Аграрна біржа 17.1 Аграрна біржа створюється згідно із законом "Про товарну біржу", з урахуванням того, що на виняток з положень такого закону: а) аграрна біржа є неприбутковим (непідприємницьким) підприємством; б) статут аграрної біржі затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу державної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики; в) засновником аграрної біржі є Кабінет Міністрів України в особі Аграрного фонду. При цьому Кабінет Міністрів України здійснює засновницький внесок до статутного фонду (капіталу) такої аграрної біржі у розмірі, що дорівнює мінімальним вимогам до статутного фонду банка - резидента, який має ліцензію для здійснення повного обсягу банківських операцій, за рахунок свого резервного фонду; г) членами аграрної біржі можуть буи виключно резиденти; д) інші ніж Аграрний фонд члени аграрної біржі не мають права приймати рішення щодо: - призначення або зміни керівництва аграрної біржі; - введення плати за здійснення Аграрним фондом будь-яких операцій, пов"язаних з державним ціновим регулюванням відповідно до цього Закону; - будь-яких обмежень щодо торгівлі об"єктами державного цінового регулювання на аграрній біржі; - введення будь-яких застережень щодо обмеження права Аграрного фонду призупиняти або зупиняти торги об"єктами державного цінового регулювання у випадках, визначених цим Законом; - зміни положень статутних документів Аграрної біржі, які звужують або обмежують компетенцію Аграрного фонду України або Наглядової ради аграрної біржі; - зміни встановлених правил кліринго-розрахункового обслуговуван-ня членів Аграрної біржі; - ліквідації або реорганізації Аграрної біржі; - інших рішень, які відповідно до норм цього Закону перебувають у виключній компетенції Аграрного фонду або Кабінету Міністрів України. 17.2. Для проведення розрахунків за укладеними біржовими угодами (договорами) та надання (обліку та виплати) біржових гарантій аграрна біржа створює розрахунково-кліринговий центр та систему гарантування виконання зареєстрованих нею біржових угод (контрактів). При створенні такої системи можуть використовуватися послуги одного з найбільших за сумою активів банків України. 17.3. Суспільний контроль за діяльністю Аграрної біржі здійснюється Наглядовою Радою, члени якої призначаються на 5 поточних календарних років та не можуть бути достроково звільнені, крім випадків, коли такий член Наглядової Ради: - подає заяву про звільнення як члена Наглідової ради; - помирає; - набуває статусу нерезидента або від"їздить на постійне місце проживання за межами України; - позбавляється волі згідно із рішенням суду, що набрало законної сили. Члени Наглядової Ради обирають голову Наглядової Ради простою більшістю від її складу на 1 рік. Голова Наглядової ради може бути переобраним на наступний строк. Голова Наглядової ради підписує усі документи Наглядової Ради та головує на її засіданнях. За відсутністю Голови Наглядової Ради на її засіданні головуючим обирається один з її членів, обраний простою більшістю голосів від її складу. 17.4. Правом висунення кандидатів до Наглядової ради аграрної біржі користуються її засновники (учасники, члени). На підставі аналізу інформації, поданої щодо таких кандидатів, Кабінет Міністрів України приймає рішення про формування складу Наглядової ради аграрної біржі. 17.5. Член Наглядової ради аграрної біржі здійснює свою діяльність на неоплачувальній основі. Будь-які компенсації, відшкодування або інші види майнових чи грошових доходів у зв"язку з виконанням ним обов"язків члена Наглядової Ради, не надаються. 17.6. Аграрна біржа може передавати право на укладення біржових договорів (контрактів) та надавати право на участь у біржовій торгівлі або на участь в організації біржової торгівлі іншим товарним біржам, створеним згідно із законом про товарну біржу, за умови попередньої їх сертифікації щодо стандартів продажу або поставки біржового товару (від імені та за дорученням аграрної біржі) за правилами, визначеними аграрною біржою. 17.7. Конроль над діяльністю аграрної біржі здійснюють: а) у сфері регулювання та нагляду за операціями продажу товарів на умовах споту та форварду, а також за правильністю укладення та виконання зобов"язань за іншими видами товарних деривативів, а також надання страхових субсидій, - центральний орган державної виконавчої влади, уповоноважений здійснювати нагляд за небанківськими фінансовими установами (організаціями); б) у сфері надання кредитних та тваринницьких дотацій - центральий орган державної виконавчої влади, уповноважений провадити аграрну політику та державне казначейство; в) у сфері загального управління - Наглядова рада аграрної біржі".  		Враховано   Розділ VІ. Інші положення Стаття 17. Аграрна біржа 17.1 Аграрна біржа створюється згідно із законом "Про товарну біржу", з урахуванням того, що на виняток з положень такого закону: а) аграрна біржа є неприбутковим (непідприємницьким) підприємством; б) статут аграрної біржі затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу державної виконавчої влади, відповідального за проведення аграрної політики; в) засновником аграрної біржі є Кабінет Міністрів України в особі Аграрного фонду. При цьому Кабінет Міністрів України здійснює засновницький внесок до статутного фонду (капіталу) такої аграрної біржі у розмірі, що дорівнює мінімальним вимогам до статутного фонду банка - резидента, який має ліцензію для здійснення повного обсягу банківських операцій, за рахунок свого резервного фонду; г) членами аграрної біржі можуть буи виключно резиденти; д) інші ніж Аграрний фонд члени аграрної біржі не мають права приймати рішення щодо: - призначення або зміни керівництва аграрної біржі; - введення плати за здійснення Аграрним фондом будь-яких операцій, пов"язаних з державним ціновим регулюванням відповідно до цього Закону; - будь-яких обмежень щодо торгівлі об"єктами державного цінового регулювання на аграрній біржі; - введення будь-яких застережень щодо обмеження права Аграрного фонду призупиняти або зупиняти торги об"єктами державного цінового регулювання у випадках, визначених цим Законом; - зміни положень статутних документів Аграрної біржі, які звужують або обмежують компетенцію Аграрного фонду України або Наглядової ради аграрної біржі; - зміни встановлених правил кліринго-розрахункового обслуговуван-ня членів Аграрної біржі; - ліквідації або реорганізації Аграрної біржі; - інших рішень, які відповідно до норм цього Закону перебувають у виключній компетенції Аграрного фонду або Кабінету Міністрів України. 17.2. Для проведення розрахунків за укладеними біржовими угодами (договорами) та надання (обліку та виплати) біржових гарантій аграрна біржа створює розрахунково-кліринговий центр та систему гарантування виконання зареєстрованих нею біржових угод (контрактів). При створенні такої системи можуть використовуватися послуги одного з найбільших за сумою активів банків України. 17.3. Суспільний контроль за діяльністю Аграрної біржі здійснюється Наглядовою Радою, члени якої призначаються на 5 поточних календарних років та не можуть бути достроково звільнені, крім випадків, коли такий член Наглядової Ради: - подає заяву про звільнення як члена Наглідової ради; - помирає; - набуває статусу нерезидента або від"їздить на постійне місце проживання за межами України; - позбавляється волі згідно із рішенням суду, що набрало законної сили. Члени Наглядової Ради обирають голову Наглядової Ради простою більшістю від її складу на 1 рік. Голова Наглядової ради може бути переобраним на наступний строк. Голова Наглядової ради підписує усі документи Наглядової Ради та головує на її засіданнях. За відсутністю Голови Наглядової Ради на її засіданні головуючим обирається один з її членів, обраний простою більшістю голосів від її складу. 17.4. Правом висунення кандидатів до Наглядової ради аграрної біржі користуються її засновники (учасники, члени). На підставі аналізу інформації, поданої щодо таких кандидатів, Кабінет Міністрів України приймає рішення про формування складу Наглядової ради аграрної біржі. 17.5. Член Наглядової ради аграрної біржі здійснює свою діяльність на неоплачувальній основі. Будь-які компенсації, відшкодування або інші види майнових чи грошових доходів у зв"язку з виконанням ним обов"язків члена Наглядової Ради, не надаються. 17.6. Аграрна біржа може передавати право на укладення біржових договорів (контрактів) та надавати право на участь у біржовій торгівлі або на участь в організації біржової торгівлі іншим товарним біржам, створеним згідно із законом про товарну біржу, за умови попередньої їх сертифікації щодо стандартів продажу або поставки біржового товару (від імені та за дорученням аграрної біржі) за правилами, визначеними аграрною біржою. 17.7. Конроль над діяльністю аграрної біржі здійснюють: а) у сфері регулювання та нагляду за операціями продажу товарів на умовах споту та форварду, а також за правильністю укладення та виконання зобов"язань за іншими видами товарних деривативів, а також надання страхових субсидій, - центральний орган державної виконавчої влади, уповоноважений здійснювати нагляд за небанківськими фінансовими установами (організаціями); б) у сфері надання кредитних та тваринницьких дотацій - центральий орган державної виконавчої влади, уповноважений провадити аграрну політику та державне казначейство; в) у сфері загального управління та нагляду - Наглядова рада аграрної біржі.  
    -191- Ващук К.Т.
 Розділ ІХ вважати розділом ХІ  		Відхилено у зв'язку зі зміною нумерації   
137. Стаття 28. Обмеження вартості окремих видів державних послуг 28.1. Кабінет Міністрів України щорічно оприлюднює граничний розмір вартості таких державних послуг: а) ветеринарної медицини (проведення лабораторних досліджень, оформлення ветеринарного сертифікату або свідоцтва); б) Державної хлібної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів); в) карантинної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів, проведення фумігації). 28.2. Кабінет Міністрів України має право також запроваджувати адміністративне регулювання цін на: транспортування, вивантаження, навантаження чи перевантаження сільськогосподарської продукції; транспортування сільськогосподарської продукції залізницею; транспортування сільськогосподарської продукції водним транспортом; схов або зберігання зерна хлібоприймальними підприємствами або оформлення ними складських розписок чи свідоцтв. 28.3. Граничні (регульовані) ціни мають бути офіційно опубліковані за 45 днів до початку їх застосування.   -192- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
 Статтю 28 виключити у зв"язку із врахуванням її положень у попередніх статтях  		Враховано    
    -193- Ващук К.Т.
 Статтю 28 вважати статтею 38., відповідно і пункти 28.1., 28.2., і 28.3. вважати пунктами 38.1., 38.2., і 38.3.  		Відхилено у зв'язку зі зміною нумерації   
    -194- Мартиновський В.П.
 Частину другу та третю статті 28 вилучити. Згідно чинного законодавства держава може регулювати ціни державних органів та підприємств, або монополістів. Тобто це вже врегульовано іншими законами.  		Враховано по суті   
138. Стаття 29. Заключні положення 29.1. Цей Закон набирає чинності з моменту опублікування. 29.2. Інші законодавчі акти діють у частинах, що не суперечать нормам цього Закону. 29.3. Кабінет Міністрів України протягом двохмісячного періоду подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законів України, пов'язані із прийняттям цього Закону.   -195- Терьохін С.А.
Цушко В.П.
Юхновський О.І.
Кабінет Міністрів України
 Статтю 29 викласти у такій редакції: "Стаття 18. Прикінцеві положення 18.1. Цей Закон набирає чинності з моменту опублікування і починає застосовуватися з 1 січня 2005 року. 18.2. Щорічно, при розробці проекту державного бюджету на черговий рік, Кабінет Міністрів України: а) визначає розмір видатків на реалізацію заходів, передбачених цим Законом, а також доцільність запровадження окремих видів режимів дотацій (субсидій) та їх розмір; б) встановлює форми статистичної та фінансової звітності, достатньої для визначення розміру мінімальної або максимальної ціни, дотації (субсидії), розробляє програму моніторингу цін аграрного ринку України; 18.3. Аграрна біржа підлягає державній реєстрації до 1 жовтня 2004 року. Первинний внесок до статутного фонду Аграрної біржі здійснюється Кабінетом Міністрів України у встановлені цим Законом строки за рахунок коштів його резервного фонду. 18.4. Виплата страхових субсидій за рахунок ФАССу здійснюється за страховими договорами, за якими страхові внески були здійснені після початку застосування норм цього Закону. 18.5. Норми Закону України "Про здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності" не поширюються на товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТЗЕД". 18.6. Для першого маркетингового періоду після набрання чинності цим Законом, максимальна закупівельна ціна встановлюєтся постановою Кабінету Міністрів України у відсотковому відношенні до встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни (в розрізі окремих об"єктів державного цінового регулювання). 18.7. У 2005 році державний продовольчий резерв формується у таких обсягах: а) пшениця та жито ( коди УКТЗЕД 10.01, 10.02) - сукупно 1,5 млн тн; б) цукор тільки з буряка (код УКТЗЕД 1701) - 180 тис. тн. 18.8. Норми інших законів діють у частинах, що не суперечать нормам цього Закону. 18.9.Виходячи з вимог цього Закону, Кабінет Міністрів України щорічно виначає обсяг бюджетних витрат, передбачених на реалізацію його положень, під час розробки проекту закону України про державний бюджет на черговий рік. 18.10. Норми інших законів та інших нормативно-правових актів діють у частинах, які не суперечать нормам цього Закону. а) протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом приводить свої нормативні акти у відповідність до цього Закону, забезпечує приведення органами державної влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом та приймає відповідні нормативні акти для забезпечення реалізації норм цього Закону; б) до 1 жовтня 2004 року подає на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змін до законів та інших законодавчих актів, які випливають з норм цього Закону".  		Враховано   Стаття 18. Прикінцеві положення 18.1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року з урахуванням норм пп. 18-2 - 18-11 цієї статті. 18.2. Щорічно, при розробці проекту державного бюджету на черговий рік, Кабінет Міністрів України: а) визначає розмір видатків на реалізацію заходів, передбачених цим Законом, а також доцільність запровадження окремих видів режимів дотацій (субсидій) та їх розмір; б) встановлює форми статистичної та фінансової звітності, достатньої для визначення розміру мінімальної або максимальної ціни, дотації (субсидії), розробляє програму моніторингу цін аграрного ринку України; 18.3. Аграрна біржа підлягає державній реєстрації до 1 жовтня 2004 року. Первинний внесок до статутного фонду Аграрної біржі здійснюється Кабінетом Міністрів України у встановлені цим Законом строки за рахунок коштів його резервного фонду. 18.4. Виплата страхових субсидій за рахунок ФАССу здійснюється за страховими договорами, за якими страхові внески були здійснені після початку застосування норм цього Закону. 18.5. Норми Закону України "Про здійснення операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності" не поширюються на товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТЗЕД". 18.6. Для першого маркетингового періоду після набрання чинності цим Законом, максимальна закупівельна ціна встановлюєтся постановою Кабінету Міністрів України у відсотковому відношенні до встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни (в розрізі окремих об"єктів державного цінового регулювання). 18.7. У 2005 році державний продовольчий резерв формується у таких обсягах: а) пшениця та жито ( коди УКТЗЕД 10.01, 10.02) - сукупно 1,5 млн тн; б) цукор тільки з буряка (код УКТЗЕД 1701) - 180 тис. тн. 18.8. Норми інших законів діють у частинах, що не суперечать нормам цього Закону. 18.9. Виходячи з вимог цього Закону, Кабінет Міністрів України щорічно виначає обсяг бюджетних витрат, передбачених на реалізацію його положень, під час розробки проекту закону України про державний бюджет на черговий рік. 18.10. Норми інших законів та інших нормативно-правових актів діють у частинах, які не суперечать нормам цього Закону. 18.11. Кабінет Міністрів України: а) протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом приводить свої нормативні акти у відповідність до цього Закону, забезпечує приведення органами державної влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом та приймає відповідні нормативні акти для забезпечення реалізації норм цього Закону; б) до 1 жовтня 2004 року подає на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змін до законів та інших законодавчих актів, які випливають з норм цього Закону.  
    -196- Ващук К.Т.
 Статтю 29 вважати статтею 39. і викласти у такій редакції: "Стаття 39. Заключні положення 39.1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року. 39.2. Інші законодавчі акти діють у частинах, що не суперечать нормам цього Закону. 39.3. Кабінет Міністрів України протягом двохмісячного періоду подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законів України, пов'язані із прийняттям цього Закону."  		Враховано частково в статті 18 в редакції Комітету   
    -197- Горбаль В.М.
 Статтю 29 виключити в існуючій редакції, а викласти у наступній: "29.1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 29.2. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після опублікування цього Закону: а) привести свої нормативні акти у відповідність із даним Законом та забезпечити приведення органами державної влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом; б) прийняти відповідні нормативні акти для забезпечення реалізації норм цього закону; в) подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Законів України, пов'язаних із прийняттям цього закону. 29.3. До приведення інших законодавчих актів у відповідність із нормами цього Закону вони діють у частині, яка не суперечить цьому Закону."  		Враховано частково в статті 18 в редакції Комітету