Про міжнародне приватне право (Друге читання)
| № п.п. | Редакція, прийнята в першому читанні | Пропозиції | Висновки | Остаточна редакція |
| 0. | Проект | Проект | ||
| 1. | ЗАКОН УКРАЇНИ | ЗАКОН УКРАЇНИ | ||
| 2. | ПРО МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО | ПРО МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО | ||
| 3. | Закон України "Про міжнародне приватне право" приймається в інтересах розвитку міжнародних стосунків та для сприяння співпраці України з іншими державами. | -1- Задорожній О.В. Преамбулу викласти у такій редакції: "Цей Закон встановлює порядок врегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими ніж український правопорядок." | Враховано | Цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок. |
| 4. | Метою цього Закону є встановлення належного регулювання у сфері приватноправових відносин, які хоча б через один зі своїх визначальних елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок. | |||
| 5. | РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ | -2- Мусіяка В.Л. Виключити поділ на глави і параграфи. | Враховано | РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
| 6. | Глава І. Сфера застосування та визначення термінів | -3- Задорожній О.В. Назву Глави 1 викласти у такій редакції: "Визначення термінів та сфера застосування Закону"; | Відхилено | |
| 7. | Стаття 2. Визначення термінів | -4- Задорожній О.В. статті 1 і 2 поміняти місцями. | Враховано | Стаття 1. Визначення термінів |
| 8. | Для цілей цього Закону вказані нижче терміни мають таке значення: | 1. Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значені: | ||
| 9. | - приватноправові відносини - засновані на засадах юридичної рівності цивільні, сімейні, трудові та подібні до них відносини фізичних, юридичних осіб та юридичних осіб публічного права, а також цивільно-процесуальні відносини за участю іноземних громадян, осіб без громадянства та юридичних осіб; | -5- Кабінет Міністрів України В ст.2 уточнити словосполучення "подібні до них відносини". | Враховано частково | приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи; |
| -6- Кабінет Міністрів України Слова "та юридичних осіб публічного права" виключити. | Враховано | |||
| 10. | - іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або декількох з таких форм: | іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: | ||
| 11. | а) хоча б одна сторона у правовідношенні є іноземною особою або особою без громадянства; | -7- Беспалий Б.Я. Стаття 2. Буквену нумерацію пунктів - а), б),... замінити цифровою. | Враховано | 1) хоча б однн учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; |
| 12. | б) правовідношення стосується речі, що знаходиться поза межами України; | -8- Мусіяка В.Л. Не зовсім точно визначено термін "іноземний елемент". Слід зазначити не лише речі, а й об'єкти інтелектуальної власності, та визначити особливості їх прояву у відповідному правовідношенні. | Враховано | 2) об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; |
| 13. | в) правовідношення виникає, змінюється або припиняється поза межами України. | -9- Довгий Т.О. Статтю 2 проекту викласти в такій редакції: „Для цілей цього Закону вказані нижче терміни мають таке значення: приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи (в тому числі юридичні особи публічного права), а також цивільно-правові відносини за участю іноземних громадян, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом та виявляється в одній або декількох з таких форм: а) хоча б одна сторона у правовідношенні є іноземною особою або особою без громадянства; б) об'єкт правовідношення знаходиться на території іноземної держави; в) юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення право відношення, мав чи має місце на території іноземної держави. - колізійна норма - норма, яка вказує, право якої країни має бути застосовано до цивільних, сімейних, трудових та інших правовідносин, обтяжених іноземним елементом". | Враховано | 3) юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави; колізійна норма - норма, що визначає, право якої держави може бути застосоване до правовідносин з іноземним елементом; вибір права - право учасників правовідносин визначити, право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом; автономія волі - принцип, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом можуть здійснити вибір права, що підлягає застосовуванню до відповідних правовідносин; правова кваліфікація - визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом; зворотне відсилання - повторне відсилання колізійної норми права іноземної держави до правопорядку держави, колізійна норма якого відіслала до даного іноземного правопорядку; відсилання до права третьої держави - відсилання колізійної норми права іноземної держави, визначеної відповідно до цього Закону, до права третьої держави; обхід закону - застосування до правовідносин з іноземним елементом права іншого, ніж право, передбачене відповідним законодавством; визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом; міжнародний договір України - чинний міжнародний договір України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. |
| -10- Задорожній О.В. Статтю 2 після слів "в) правовідношення виникає, змінюється або припиняється поза межами України" доповнити словами: "- колізійна норма - норма, що визначає, право якої держави може бути застосоване до правовідносин, ускладнених іноземним елементом; - вибір права - вибір права, що підлягає застосуванню до правовідносин, ускладнених іноземним елементом; - автономія волі сторін - принцип, згідно з яким учасники правовідносин, ускладнених іноземним елементом, мають право вибору права, що підлягає застосовуванню до цих правовідносин; - правова кваліфікація - визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин, ускладнених іноземним елементом; - зворотне відсилання - повторне відсилання колізійної норми права іноземної держави до правопорядку держави, колізійна норма якого відіслала до даного іноземного правопорядку або до правопорядку третьої держави; - обхід закону - застосування до правовідносин, ускладнених іноземним елементом, права, іншого ніж право, передбачене відповідним законодавством." | Враховано | |||
| -11- Кабінет Міністрів України Доповнити статтю 1 новим пунктом. такого змісту: "- визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом; - зворотнє відсилання - повторне відсилання колізійної норми права іноземної держави до правопорядку держави, колізійна норма якого відіслала до даного іноземного правопорядку - відсилання до права третьої держави - відсилання колізійної норми права іноземної держави, визначеної відповідно до цього Закону, до права третьої держави" | Враховано | |||
| -12- Мусіяка В.Л. Розширити зміст ст.2, включивши до переліку визначення "колізійної норми", "автономії волі", "особистого закону" та інших. | Враховано | |||
| -13- Мусіяка В.Л. Доповнити перелік термінів наступним визначенням: "міжнародний договір України - чинний міжнародний договір України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" | Враховано | |||
| -14- Семинога А.І. Доповнити статтю 2 новими абзацами такого змісту: "- тісний зв'язок - виникає у особи, яка має два або більше громадянства, з правовими нормами тієї країни, на території якої така особа має найтриваліший, порівняно з іншими, строк проживання; | Враховано частково у ст. 16 | |||
| -15- Семинога А.І. - розумний строк - строк, необхідний для встановлення норм іноземного права, що не перевищує одного року." | Відхилено | |||
| 14. | Стаття 1. Сфера застосування Закону | Стаття 2. Сфера застосування Закону | ||
| 15. | Цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: | 1. Цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: | ||
| 16. | 1) визначення застосовуваного права; | 1) визначення застосовуваного права; | ||
| 17. | 2) цивільна процесуальна правоздатність іноземних громадян, осіб без громадянства та юридичних осіб; | -16- Кабінет Міністрів України У п. 2 слово "цивільна" виключити | Враховано | 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; |
| 18. | 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; | -17- Мусіяка В.Л. Пункти 3-5 ст.1 вилучити. | Відхилено | 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; |
| 19. | 4) виконання судових доручень; | -18- Кабінет Міністрів України П. 4 виключити | Відхилено | 4) виконання судових доручень; |
| 20. | 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів. | -19- Кабінет Міністрів України Доповнити Главу І новою статтею наступного змісту: "Стаття 2-1. Міжнародні договори України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила відповідного міжнародного договору." | Враховано | 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів. Стаття 3. Міжнародні договори України 1. Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору. |
| 21. | Глава ІІ. Загальні поняття міжнародного приватного права | |||
| 22. | Стаття 3. Визначення права, що підлягає застосуванню до приватно-правових відносин, ускладнених іноземним елементом | Стаття 4 Визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом | ||
| 23. | 1. Право, що підлягає застосуванню до приватно-правових відносин з участю іноземних фізичних та юридичних осіб або ускладнених іншим іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів та міжнародних звичаїв. | -20- Мусіяка В.Л. У частині 1 статті 3 після слів "міжнародних договорів" додати слова: " згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України". | Враховано у статті 1 | 1. Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні. |
| 24. | 2. Якщо, згідно з п. 1 цієї статті, неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із правовими відносинами. | -21- Кабінет Міністрів України У ст.3 уточнити словосполучення "право, яке має більш тісний зв'язок із правовими відносинами." | Враховано редакційно | 2. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із приватноправовими відносинами. |
| 25. | 3. Визначене згідно з п. 1 цієї статті право, як виняток, не застосовується, якщо, за всіма обставинами, справа має незначний зв'язок з визначеним правом і має більш тісний зв'язок з іншим правом. Це положення не застосовується, якщо сторони (сторона) здійснили вибір права, що підлягає застосуванню до правових відносин (автономія волі). | -22- Беспалий Б.Я. Стаття 3, частина 3. Текст "сторони (сторона)" замінити текстом "принаймні одна зі сторін". | Відхилено | 3. Визначене згідно з частиною першою цієї статті право, як виняток, не застосовується, якщо за всіма обставинами правовідносини мають незначний зв'язок з визначеним правом і мають більш тісний зв'язок з іншим правом. Це положення не застосовується, якщо сторони (сторона) здійснили вибір права відповідно до частини першої цієї статті. |
| -23- Мусіяка В.Л. У ч.3 ст.3 слово "справа" замінити словом "правовідношення". | Враховано редакційно | |||
| -24- Мусіяка В.Л. У частині третій слова "що підлягає застосуванню до правових відносин (автономія волі)" замінити словами "відповідно до частини першої цієї статті" | Враховано | |||
| -25- Довгий Т.О. Пункт 3 статті 3 виключити. | Відхилено | |||
| 26. | 4. Правила цього Закону про визначення права, що підлягає застосуванню судом, відносяться і до інших органів, які мають повноваження вирішувати питання про право, що підлягає застосуванню. | 4. Правила цього Закону про визначення права, що підлягає застосуванню судом, поширюються на інші органи, які мають повноваження вирішувати питання про право, що підлягає застосуванню. | ||
| 27. | 5. Визначення права, що підлягає застосуванню до приватно-правових відносин, на підставі колізійних норм не здійснюється, якщо міжнародним договором України передбачено застосування до відповідних відносин матеріально-правових норм. | -26- Беспалий Б.Я. Стаття 3. Частину 5 після тексту "міжнародним договором України" доповнити текстом ", згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України". | Враховано у статті 1 | 5. Визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин на підставі колізійних норм, не здійснюється, якщо міжнародним договором України передбачено застосування до відповідних відносин матеріально-правових норм. |
| -27- Задорожній О.В. У частині п'ятій статті 3 слова "міжнародним договором України" замінити словами: "чинним міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України". | Враховано у статті 1 | |||
| 28. | Стаття 4. Автономія волі | -28- Довгий Т.О. Назву статті 4 викласти в такій редакції: „Стаття 4. Вибір права" | Відхилено | Стаття 5. Автономія волі |
| 29. | 1. У випадках, передбачених законом, сторони (сторона) можуть здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. | -29- Кабінет Міністрів України Ч.1 ст.4 після слова "можуть" доповнити словом "самостійно". | Враховано | 1. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. |
| -30- Мусіяка В.Л. У частині першій слова "сторони (сторона)" замінити словами "учасники (учасник)" | Враховано | |||
| 30. | 2. Вибір права згідно з п. 1 цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. | -31- Довгий Т.О. Пункт 2 статті 4 викласти в такій редакції: „Вибір права згідно з п.1 цієї статті має бути явно вираженим в тексті правочину". | Відхилено | 2. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. |
| 31. | 3. Вибір права може бути зроблений як щодо правочину в цілому, так і щодо його окремих частин. | 3. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. | ||
| 32. | Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим. | 4. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим. | ||
| 33. | 4. Вибір права сторонами не обмежується колом правопорядків країн, поміж яких можливий вибір, - якщо інше не встановлено законом. | -32- Мусіяка В.Л. Частину 4 ст.4 виключити. | Враховано | |
| -33- Задорожній О.В. У частині четвертій статті 4 і далі по тексту слово "країна" замінити словом "держава" у відповідних відмінках. | Враховано | |||
| 34. | 5. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені сторонами у будь-який час, зокрема при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотню силу і є дійсними з моменту його вчинення без ушкодження прав третіх осіб. | -34- Мусіяка В.Л. У ч.5 ст.4 слова "без ушкодження прав третіх осіб" виключити. Після слів "з моменту його вчинення" додати слова "але не можуть: а) позбавити правочин дійсності з підстав недодержання його форми, б) порушити чи ушкодити права, які надбали треті особи до моменту вибору або зміни раніше обраного права." | Враховано | 5. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину, але не можуть: 1) бути підставою для визнання правочину недійсним у зв'язку з недодержанням його форми; 2) обмежити чи порушити права, які набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права. 6. Вибір права не здійснюється, якщо відсутній іноземний елемент у правовідносинах. |
| -35- Кабінет Міністрів України У пункті "б" частини четвертої ст.4 вбачається за доцільне слово "ушкодити" слід замінити словом "обмежити". | Враховано | |||
| -36- Семинога А.І. Доповнити статтю новою частиною 6 такого змісту: "6. Вибір права відповідно до п.1 цієї статті фіксується у протоколі узгодження, який посвідчується підписами сторін та нотаріально." | Відхилено | |||
| -37- Мусіяка В.Л. Доповнити статтю 5 новою частиною такого змісту: "6. Вибір права не здійснюється, якщо відсутній іноземний елемент у правовідносинах" | Враховано | |||
| 35. | Стаття 5. Обсяг іноземного права | -38- Мусіяка В.Л. У назві статті 5 після слова "обсяг" додати слово "застосування" | Враховано | Стаття 6. Обсяг застосування права іноземної держави |
| 36. | Відсилання до іноземного права охоплює всі його норми, які б застосовувалися до конкретної справи згідно з цим іноземним правом. Застосування норми іноземного права не може бути обмежене лише на тій підставі, що ця норма належить до публічного права. | -39- Шибко В.Я. Перше речення ст.5 викласти в такій редакції: "Відсилання до іноземного права охоплює матеріальні норми, які б застосовувалися до конкретної справи згідно з цим іноземним правом." | Враховано частково | 1. Застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини. 2. Застосування норми права іноземної держави не може бути обмежене лише на тій підставі, що ця норма належить до публічного права. |
| -40- Задорожній О.В. Статтю 5 викласти в такій редакції: "Стаття 5 Обсяг права іноземної держави Відсилання до права іноземної держави охоплює всі його матеріальні норми, які б застосовувалися до конкретної справи згідно з правом даної держави. Застосування норми права іноземної держави не може бути обмежене лише на тій підставі, що ця норма належить до публічного права." | Враховано частково | |||
| 37. | Стаття 6. Правова кваліфікація | Стаття 7. Правова кваліфікація | ||
| 38. | 1. При визначенні права, що підлягає застосуванню, суд ґрунтується на тлумаченні юридичних понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом. | -41- Задорожній О.В. У частині першій статті 6 слова "ґрунтується на тлумаченні" замінити словами "використовує тлумачення". | Враховано редакційно | 1. При визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом. |
| -42- Мусіяка В.Л. У тексті після слова "суд" доповнити словами "чи інший орган" | Враховано | |||
| -43- Мусіяка В.Л. У частині першій, другій слово "юридичні" замінити словами " і норм" | Враховано | |||
| 39. | 2. Якщо юридичні поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України, або відомі під іншою назвою, або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення за правом України, то при їх правовій кваліфікації необхідно також враховувати право іноземної країни. | 2. Якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою, або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави. | ||
| 40. | Стаття 7. Встановлення змісту норм іноземного права | -44- Задорожній О.В. У статті 7 і далі по тексту слова "іноземного права" в усіх відмінках замінити словами "права іноземної держави" у відповідних відмінках. | Враховано | Стаття 8. Встановлення змісту норм права іноземної держави |
| 41. | 1. При застосуванні іноземного права суд встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. | -45- Мусіяка В.Л. У тексті після слова "суд" доповнити словами "чи інший орган". | Враховано | 1. При застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. |
| 42. | 2. З метою встановлення змісту норм іноземного права суд може звернутися у встановленому порядку за сприянням і роз'ясненням до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном, або залучити експертів. | -46- Беспалий Б.Я. Стаття 7, частина 2. Текст "у встановленому порядку" замінити текстом "в порядку визначеному процесуальним законодавством". | Відхилено | 2. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів. |
| 43. | 3. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм іноземного права, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому державному органові у встановленні змісту цих норм. | -47- Беспалий Б.Я. Стаття 7, частина 3. Текст "державному органові" замінити текстом "органу державної влади". | Враховано частково | 3. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм. |
| 44. | 4. Якщо зміст норм іноземного права в розумні строки не встановлений, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи, застосовується право України. | -48- Кабінет Міністрів України У ч.4 ст.7 уточнити словосполучення "розумні строки". | Відхилено | 4. Якщо зміст норм права іноземної держави в розумні строки не встановлений, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи, застосовується право України. |
| 45. | Стаття 8. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни | Стаття 9. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави | ||
| 46. | 1. Будь-яке відсилання до іноземного права має розглядатися як відсилання до матеріального, а не до колізійного права відповідної країни, якщо інше не встановлено законом. | 1. Будь-яке відсилання до права іноземної держави має розглядатися як відсилання до норм матеріального права, яке регулює відповідні правовідносини, виключаючи застосування його колізійних норм, якщо інше не встановлено законом. | ||
| 47. | 2. У випадках, що стосуються особистого та сімейного статусу фізичної особи, зворотне відсилання до права України приймається. | 2. У випадках, що стосуються особистого та сімейного статусу фізичної особи, зворотне відсилання до права України приймається. | ||
| 48. | Стаття 9. Наслідки обходу закону | Стаття 10. Наслідки обходу закону | ||
| 49. | Угода та інші дії учасників відносин, що регулюються цим Кодексом та спрямовані на те, щоб в обхід правил цього Закону про право, що підлягає застосуванню, підпорядкувати відповідні відносини іншому праву, є недійсними. У цьому разі застосовується право відповідної країни, яке підлягає застосуванню відповідно до правил цього Закону. | -49- Шибко В.Я. Довгий Т.О. У ст.9 та далі за текстом слово "Кодекс" замінити на "Закон" у відповідних відмінках. | Враховано | 1. Правочин та інші дії учасників приватноправових відносин, спрямовані на підпорядкування цих відносин праву іншому, ніж те, що визначається згідно із цим Законом, в обхід його положень, є нікчемним. У цьому разі застосовується право, яке підлягає застосуванню відповідно до норм цього Закону. |
| -50- Кабінет Міністрів України У ст.9 слова "Угода та інші дії" замінити словом "правочин". | Враховано частково | |||
| -51- Задорожній О.В. Перше речення статті 9 викласти в такій редакції: "Угоди та інші дії учасників приватних правовідносин, спрямовані на підпорядкування даних відносин іншому праву, ніж те, що встановлюється згідно із цим Законом, в обхід його положень, є недійсними". | Враховано частково | |||
| 50. | Стаття 10. Взаємність | Стаття 11. Взаємність | ||
| 51. | 1. Суд чи інший державний орган застосовує іноземне право незалежно від того, чи застосовується у відповідній іноземній державі до аналогічних відносин право України, крім випадків, коли застосування іноземного права на засадах взаємності передбачене законом України. | -52- Беспалий Б.Я. Стаття 10, частина 1. Текст "державний орган" замінити текстом "орган державної влади". | Враховано частково | 1. Суд чи інший орган застосовує право іноземної держави незалежно від того, чи застосовується у відповідній іноземній державі до подібних правовідносин право України, крім випадків, якщо застосування права іноземної держави на засадах взаємності передбачене законом України або міжнародним договором України. |
| -53- Довгий Т.О. Пункт 1 статті 10 після слів „коли застосування іноземного права на засадах взаємності передбачене законом України" доповнити словами „або міжнародним договором". | Враховано | |||
| 52. | 2. Якщо застосування іноземного права залежить від взаємності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше. | 2. Якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше. | ||
| 53. | Стаття 11. Застереження про публічний порядок | Стаття 12. Застереження про публічний порядок | ||
| 54. | 1. Норма іноземного права не застосовується у випадках, коли її застосування призводить до результату явно несумісного з основами правопорядку (публічного порядку) України. У таких випадках застосовується право України, якщо обставини справи не вказують на застосування права, яке має більш тісний зв'язок із правовими відносинами. | -54- Мусіяка В.Л. В ч.1 ст.11 після слова "коли" додати слово "наслідки". | Відхилено | 1. Норма права іноземної держави не застосовується у випадках, якщо її застосування призводить до наслідків явно несумісних з основним правопорядком (публічним порядком) України. У таких випадках застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок з правовідносинами, а якщо таке право визначити або застосувати неможливо, застосовується право України. |
| 55. | 2. Відмова у застосуванні іноземного права не може ґрунтуватися лише на відмінності правової, політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи України. | 2. Відмова в застосуванні права іноземної держави не може ґрунтуватися лише на відмінності правової, політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи України. | ||
| 56. | Стаття 21. Визнання документів на підтвердження актів цивільного стану, виданих органами іноземних держав | -55- Мусіяка В.Л. Статтю 21 перенести в Розділ ! | Враховано | Стаття 13. Визнання документів, виданих органами іноземних держав |
| 57. | Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав на підтвердження актів цивільного стану, здійснених за межами України відповідно до своїх національних законів щодо громадян України, іноземних громадян або осіб без громадянства, а також інші документи, складені або завірені відповідними органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом. | -56- Кабінет Міністрів України Ст.21 виключити. | Відхилено | 1. Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. |
| -57- Мусіяка В.Л. У ст.21 слід визначити режим легалізації іноземних офіційних документів та проставляння апостиля. | Відхилено | |||
| -58- Довгий Т.О. Статтю 21 після слів „якщо інше не передбачено законом" доповнити словами "або міжнародним договором". | Враховано | |||
| -59- Мусіяка В.Л. У назві статті слова "на підтвердження актів цивільного стану" вилучити | Враховано | |||
| -60- Мусіяка В.Л. У статті 21 слова "на підтвердження актів цивільного стану, здійснених за межами України відповідно до своїх національних законів щодо громадян України, іноземних громадян або осіб без громадянства, а також інші документи, складені або завірені"" вилучити | Враховано | |||
| -61- Мусіяка В.Л. Статтю 21 доповнити словами "або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України". | Враховано у статті 1 | |||
| 58. | Стаття 12. Застосування імперативних норм | Стаття 14. Застосування імперативних норм | ||
| 59. | 1. Правила цього Закону не зачіпають дії імперативних норм права України, що регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню. | 1. Правила цього Закону не обмежують дії імперативних норм права України, що регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню. | ||
| 60. | 2. При застосуванні права будь-якої країни згідно з правилами цього Закону суд може застосувати імперативні норми права іншої країни, які мають тісний зв'язок з відносинами, якщо відповідно до права цієї країни такі норми мають регулювати відповідні відносини незалежно від права, що підлягає застосуванню. При цьому суд повинен брати до уваги призначення та характер таких норм, а також наслідки їх застосування або незастосування. | -62- Кабінет Міністрів України Ч.2 ст.12 потребує уточнення в частині, що стосується "регулювання відносин незалежно від права, що підлягає застосуванню". | Відхилено | 2. Суд, незалежно від права, що підлягає застосуванню відповідно до цього Закону, може застосовувати імперативні норми права іншої держави, які мають тісний зв'язок з відповідними правовідносинами, за винятком, встановленим частиною першою цієї статті. При цьому суд повинен брати до уваги призначення та характер таких норм, а також наслідки їх застосування або незастосування. |
| 61. | Стаття 13. Застосування права з множинністю правових систем | Стаття 15. Застосування права держави з множинністю правових систем | ||
| 62. | У випадках коли підлягає застосуванню право, в якій діє кілька територіальних чи інших правових систем, належна правова система визначається відповідно до правових норм цієї країни. За відсутності в такій країні відповідних правових норм застосовується та правова система, яка має більш тісний зв'язок із правовими відносинами. | -63- Кабінет Міністрів України У ст.13 після слова „право" доповнити словом „країни". | Враховано редакційно | 1. У разі якщо підлягає застосуванню право держави, у якій діє кілька територіальних або інших правових систем, належна правова система визначається відповідно до права цієї держави. За відсутності відповідних правових норм застосовуються норми тієї правової системи, яка має більш тісний зв'язок із правовідносинами. |
| -64- Задорожній О.В. Статтю 13 викласти в такій редакції: "Стаття 13 Застосування права держави з множинністю правових систем У випадках, коли підлягає застосуванню право держави, в якій діє кілька територіальних або інших правових систем, належна правова система визначається відповідно до права цієї держави. За відсутності відповідних правових норм застосовуються норми тієї правової системи, яка має більш тісний зв'язок із правовідношенням." | Враховано | |||
| 63. | РОЗДІЛ ІІ. КОЛІЗІЙНЕ ПРАВО | -65- Мусіяка В.Л. Назву розділу викласти в такій редакції: "Колізійні норми щодо правового статусу фізичних та юридичних осіб". | Враховано | РОЗДІЛ ІІ. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ ЩОДО ПРАВОВОГО СТАТУСУ ФІЗИЧНИХ ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ |
| 64. | Глава ІІІ. Колізійні норми щодо осіб | |||
| 65. | § 1. Фізичні особи | |||
| 66. | Стаття 14. Особистий закон фізичної особи | Стаття 16. Особистий закон фізичної особи | ||
| 67. | 1. Особистим законом фізичної особи вважається право країни, громадянство якої вона має. | 1. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є. | ||
| 68. | 2. За наявності в особи двох або більше громадянств її особистим законом вважається право країни, з якою особа має найбільш тісний зв'язок. | -66- Мусіяка В.Л. Частину 2 викласти в такій редакції: "2. Якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав її особистим законом вважається право держави, з якою особа має найбільш тісний зв'язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю". | Враховано | 2. Якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав, її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв'язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю. |
| 69. | 3. Особистим законом особи без громадянства вважається право країни, в якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності - звичайне місце перебування. | -67- Мусіяка В.Л. У частинах 3, 4 слово "звичайне" виключити. | Враховано | 3. Особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності - місце перебування. |
| 70. | 4. Особистим законом біженця вважається право країни, в якій він має звичайне місце перебування. | 4. Особистим законом біженця вважається право держави, у якій він має місце перебування. | ||
| 71. | 5. Для цілей цього Закону фізична особа має | -68- Мусіяка В.Л. Частину 5 виключити | Враховано | |
| 72. | : | -69- Шибко В.Я. Ч.5 ст.14 викласти в такій редакції: "Фізична особа має своє місце проживання в країні, де вона має постійне облаштування." | Відхилено | |
| -70- Кабінет Міністрів України У частині п'ятій ст.14 слова "де вона має постійне облаштування" пропонується привести у відповідність до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". | Відхилено | |||
| 73. | 1) своє місце проживання в країні, в якій вона живе з наміром постійного проживання в цій країні; | |||
| 74. | 2) своє звичайне місце перебування в країні, в якій вона живе певний час, навіть якщо з самого початку цей час був обмежений. | -71- Мусіяка В.Л. Доповнити статтю 16 новою частиною 5 такого змісту; "5. При визначенні особистого закону відповідно до частин другої і третьої цієї статті вважається, що якщо недієздатна особа змінила місце свого проживання без згоди свого законного представника, то така зміна не спричиняє зміну особистого закону такої особи". | Враховано | 5. При визначенні особистого закону відповідно до частин другої і третьої цієї статті вважається, що якщо недієздатна особа змінила місце свого проживання без згоди свого законного представника, то така зміна не спричиняє зміну особистого закону такої особи. |
| 75. | Стаття 15. Правоздатність фізичної особи | -72- Мусіяка В.Л. У назві та тексті статей 15, 16 перед словом "правоздатність" доповнити словом "цивільна" | Враховано | Стаття 17. Цивільна правоздатність фізичної особи |
| 76. | 1. Виникнення і припинення правоздатності фізичної особи визначається за її особистим законом. | 1. Виникнення і припинення цивільної правоздатності фізичної особи визначається її особистим законом. | ||
| 77. | 2. Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються в Україні правоздатністю нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України. | -73- Беспалий Б.Я. Стаття 15. Частину 2 наприкінці доповнити текстом ", згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України". | Враховано у статті 1 | 2. Іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України. |
| -74- Задорожній О.В. У частині другій статті 15 слова "міжнародними договорами України" замінити словами: "чинними міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України." | Враховано у статті 1 | |||
| -75- Кабінет Міністрів України Ч.2 ст.15 виключити. | Відхилено | |||
| 78. | Стаття 16. Дієздатність фізичної особи | Стаття 18. Цивільна дієздатність фізичної особи | ||
| 79. | 1. Дієздатність фізичної особи визначається за її особистим законом. Проте, якщо інше не передбачено законом, дієздатність фізичної особи щодо правочинів та зобов'язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися також за правом країни місця вчинення правочинів або виникнення зобов'язань у зв'язку із завданням шкоди. | -76- Довгий Т.О. У пункті 1 статті 16 слова "завдання", „завданням" пропонується замінити словами, відповідно, "заподіяння" і „заподіянням". | Враховано | 1. Цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом. Цивільна дієздатність фізичної особи щодо правочинів та зобов'язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися також правом держави місця вчинення правочинів або виникнення зобов'язань у зв'язку із завданням шкоди, якщо інше не передбачено законом. |
| 80. | 2. Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною або такою, дієздатність якої є обмеженою, регулюються особистим законом цієї особи. | 2. Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи регулюються особистим законом цієї особи. | ||
| 81. | Стаття 17. Здатність фізичної особи займатися підприємницькою діяльністю | Стаття 19. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності | ||
| 82. | Здатність фізичної особи, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи в якості приватного підприємця, бути підприємцем і мати пов'язані з цим права та обов'язки визначається за правом країни, в якій фізична особа зареєстрована як підприємець. За відсутності у країні обов'язкової реєстрації застосовується право країни основного місця здійснення підприємницької діяльності. | 1. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності визначається правом держави, у якій фізична особа зареєстрована як підприємець. За відсутності в державі вимог щодо обов'язкової реєстрації застосовується право держави основного місця здійснення підприємницької діяльності. | ||
| 83. | Стаття 18. Визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її такою, що померла | -77- Беспалий Б.Я. Стаття 18. Назву статті після слова "визнання" доповнити словом "фізичної". | Враховано | Стаття 20. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення померлою |
| 84. | Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її такою, що померла, регулюються останнім з відомих особистих законів особи, яка зникла. | 1. Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою регулюються останнім з відомих особистих законів цієї особи. | ||
| 85. | Стаття 19. Ім'я фізичної особи | Стаття 21. Ім'я фізичної особи | ||
| 86. | Права фізичної особи на ім'я та його використання визначаються за її особистим законом, якщо інше не встановлено законом. | 1. Права фізичної особи на ім'я, його використання та захист визначаються її особистим законом, якщо інше не встановлено законом. | ||
| 87. | Стаття 34. Захист особистих немайнових прав | -78- Мусіяка В.Л. Статтю 34 перенести в розділ 1 та викласти назву статті викласти в такій редакції "Особисті немайнові права". | Враховано | Стаття 22. Особисті немайнові права |
| 88. | Якщо інше не передбачено законом, до особистих немайнових прав застосовується право, в якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав. | -79- Довгий Т.О. Кабінет Міністрів України Статтю 34 після слова „право" доповнити словом „країни". | Враховано редакційно | 1. До особистих немайнових прав застосовується право держави, у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом. |
| 89. | Стаття 20. Реєстрація актів цивільного стану громадян України поза межами України | Стаття 23. Реєстрація актів цивільного стану громадян України поза межами України | ||
| 90. | Реєстрація актів цивільного стану громадян України, які проживають поза межами України, здійснюється в консульських установах України. При цьому застосовується право України. | -80- Задорожній О.В. У статті 20 слово "здійснюється" замінити словами: "може здійснюватися". | Враховано | 1. Реєстрація актів цивільного стану громадян України, які проживають поза межами України, може здійснюватися в консульській установі або дипломатичному представництві України. При цьому застосовується право України. |
| 91. | Стаття 22. Опіка та піклування | Стаття 24. Опіка та піклування | ||
| 92. | 1. Встановлення і скасування опіки та піклування над неповнолітніми, недієздатними або такими, дієздатність яких є обмеженою, повнолітніми особами регулюються особистим законом підопічного. | -81- Задорожній О.В. У частині першій ст.22 слова "повнолітніми особами" вилучити. | Враховано | 1. Встановлення і скасування опіки та піклування над малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, особами, цивільна дієздатність яких обмежена, регулюються особистим законом підопічного. |
| -82- Мусіяка В.Л. У ч.1 ст.22 після слів "опіки та піклування над" додати слово "малолітніми" і далі за текстом. | Враховано | |||
| 93. | 2. Обов'язок опікуна (піклувальника) прийняти опікунство (піклування) визначається за особистим законом особи, яка призначається опікуном (піклувальником). | 2. Обов'язок опікуна (піклувальника) прийняти опікунство (піклування) визначається особистим законом особи, яка призначається опікуном (піклувальником). | ||
| 94. | 3. Правовідносини між опікуном (піклувальником) та особою, яка перебуває під опікою (піклуванням), визначаються правом країни, орган якої призначив опікуна (піклувальника). Проте якщо особа, яка перебуває під опікою (піклуванням), проживає в Україні, застосовується право України, якщо воно є більш сприятливим для цієї особи. | 3. Відносини між опікуном (піклувальником) та особою, яка перебуває під опікою (піклуванням), визначаються правом держави, орган якої призначив опікуна (піклувальника). Якщо особа, яка перебуває під опікою (піклуванням), проживає в Україні, застосовується право України, якщо воно є більш сприятливим для цієї особи. | ||
| 95. | 4. Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, які проживають за межами України, визнається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки (піклування) або проти її визнання немає законних заперечень відповідного консульства України. | -83- Задорожній О.В. У частині четвертій ст.22 слова "відповідного консульства України" замінити словами "відповідної консульської установи України". | Враховано | 4. Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, які проживають за межами України, визнається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки (піклування) або проти її визнання немає законних заперечень відповідної консульської установи або дипломатичного представництва України. 5. Щодо особи, яка не є громадянином України і перебуває в Україні, або її майна, що знаходиться на території України, у разі потреби в інтересах опіки чи піклування можуть бути вжиті заходи для захисту прав та охорони майна відповідно до права України. Про це невідкладно сповіщається дипломатичне представництво або консульська установа держави, громадянином якої є відповідна особа. |
| -84- Мусіяка В.Л. Слова "консульства України" замінити словами "консульської установи або дипломатичного представництва України" | Враховано | |||
| -85- Мусіяка В.Л. Доповнити статтю 24 новою частиною такого змісту: "5. Щодо особи, яка не є громадянином України і перебуває в Україні, або її майна, що знаходиться на території України, у разі потреби в інтересах опіки чи піклування можуть бути вжиті заходи для захисту прав та охорони майна відповідно до права України. Про це невідкладно сповіщається дипломатичне представництво або консульська установа держави, громадянином якої є відповідна особа." | Враховано | |||
| 96. | § 2. Юридичні особи | |||
| 97. | Стаття 23. Особистий закон юридичної особи | Стаття 25. Особистий закон юридичної особи | ||
| 98. | 1. Особистим законом юридичної особи вважається право місця знаходження юридичної особи. | 1. Особистим законом юридичної особи вважається право держави місця знаходження юридичної особи. | ||
| 99. | 2. Для цілей цього Закону під місцем знаходження юридичної особи розуміється країна, в якій юридична особа зареєстрована. | -86- Задорожній О.В. У статті 23 частину другу викласти в такій редакції: "Для цілей цього Закону місцем знаходження юридичної особи є держава, в якій юридична особа зареєстрована.". | Враховано | 2. Для цілей цього Закону місцем знаходження юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави. |
| -87- Мусіяка В.Л. Доповнити словами "або іншим чином створена згідно з правом цієї держави" | Враховано | |||
| 100. | 3. Місцем знаходження підприємницького товариства є країна, відповідно до права якої воно засноване, якщо товариство виконало вимоги права цієї країни щодо реєстрації та публічності або - за відсутності таких вимог - якщо воно організувало себе згідно з правом цієї країни. За відсутності цих умов застосовується право, з якої підприємницьке товариство керується. | -88- Довгий Т.О. Друге речення пункту 3 статті 23 пропонується після слова „право" доповнити словом „країни". | Враховано | 3. За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи. |
| -89- Кабінет Міністрів України У ч.3 ст.23 потребує уточнення словосполучення "застосовується право, з якої підприємницьке товариство керується". | Враховано редакційно | |||
| -90- Семинога А.І. Ст.23 доповнити частиною 4 такого змісту: "4. Юридична особа, що здійснює свою діяльність на території України, відповідно до норм особистого закону в частині, що не суперечить законодавству України, крім випадків, передбачених міжнародними угодами, ратифікованими Верховною Радою України." | Відхилено | |||
| 101. | Стаття 24. Правоздатність та дієздатність юридичної особи | Стаття 26. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи | ||
| 102. | Правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається за особистим законом юридичної особи. | 1. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи. | ||
| 103. | Стаття 25. Особистий закон іноземної організації, яка не є юридичною особою згідно іноземного права | Стаття 27. Особистий закон іноземної організації, яка не є юридичною особою відповідно до права іноземної держави | ||
| 104. | Особистим законом іноземної організації, яка не є юридичною особою згідно іноземного права, вважається право країни, в якій ця організація заснована. До діяльності такої організації, якщо правом, яке підлягає застосуванню, є українське право, відповідно застосовуються норми українського закону, які регламентують діяльність юридичних осіб, якщо інше не випливає з вимог законодавства чи суті правовідносин. | -91- Задорожній О.В. У статті 25: слова "норми українського закону" замінити словами "норми законодавства України". | Враховано | 1. Особистим законом іноземної організації, яка не є юридичною особою відповідно до права держави, у якій така організація створена, вважається право цієї держави. Якщо така організація діє на території України, до її діяльності застосовується законодавство України, яке регулює діяльність юридичних осіб, якщо інше не випливає з вимог законодавства чи суті правовідносин. |
| -92- Мусіяка В.Л. Статтю 27 викласти в такій редакції: "1. Особистим законом іноземної організації, яка не є юридичною особою відповідно до права держави, у якій така організація створена, вважається право цієї держави. Якщо така організація діє на території України, до її діяльності застосовується законодавство України, яке регулює діяльність юридичних осіб, якщо інше не випливає з вимог законодавства чи суті правовідносин." | Враховано | |||
| 105. | Стаття 26. Обмеження повноважень органу або представника юридичної особи | Стаття 28. Обмеження повноважень органу або представника юридичної особи | ||
| 106. | Юридична особа не може посилатися на обмеження повноважень її органу або представника на вчинення правочину, яке не відоме праву країни, в якій інша сторона має звичайне місце перебування або місце знаходження, крім випадків, коли інша сторона знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. | -93- Мусіяка В.Л. У статті 26 слово "звичайне" вилучити, слова "місце знаходження" замінити словом "знаходження" | Враховано | 1. Юридична особа не може посилатися на обмеження повноважень її органу або представника на вчинення правочину, яке не відоме праву держави, у якій інша сторона має місце перебування або знаходження, крім випадків, коли інша сторона знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. |
| 107. | Стаття 27. Національний режим діяльності іноземних юридичних осіб в Україні | Стаття 29. Національний режим діяльності іноземних юридичних осіб в Україні | ||
| 108. | Іноземні юридичні особи займаються в Україні підприємницькою та іншою діяльністю, яка регулюється цивільним законодавством, згідно з правилами, встановленими цим законодавством для такої діяльності юридичних осіб України, якщо інше не передбачено законом. | -94- Мусіяка В.Л. статтю 27 викласти в такій редакції "1. Підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом." | Враховано | 1. Підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом. |
| 109. | § 3. Держава та інші юридичні особи публічного права як учасники приватно-правових відносин з іноземним елементом | |||
| 110. | Стаття 28. Участь держави та інших юридичних осіб публічного права в приватно-правових відносинах з іноземним елементом | Стаття 30. Участь держави та юридичних осіб публічного права у приватноправових відносинах з іноземним елементом | ||
| 111. | До приватно-правових відносин з іноземним елементом за участю держави та інших юридичних осіб публічного права застосовуються правила цього Закону на загальних підставах, якщо інше не передбачено законом. | 1. До приватноправових відносин з іноземним елементом за участю держави та юридичних осіб публічного права застосовуються правила цього Закону на загальних підставах, якщо інше не передбачено законом. | ||
| 112. | Глава ІV. Колізійні норми щодо правочинів, довіреності, позовної давності | РОЗДІЛ ІІІ. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ ЩОДО ПРАВОЧИНІВ, ДОВІРЕНОСТІ, ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ | ||
| 113. | Стаття 29. Форма правочину | Стаття 31. Форма правочину | ||
| 114. | 1. Якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, або права місця його вчинення, а якщо він вчений між особами, що знаходяться в різних країнах, - права однієї з цих країн. | -95- Кабінет Міністрів України У ст.29 та далі по тексту проекту щодо вчинення правочинів з нерухомим майном йдеться про "державний реєстр України". Доцільно застосовувати поняття "Державний реєстр прав на нерухоме майно". | Враховано | 1. Якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах - права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором. |
| -96- Кабінет Міністрів України Слова "а якщо він вчинений між особами, що знаходяться в різних державах, - права однієї з цих держав" замінити словами "а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах - права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором"" | Враховано | |||
| -97- Семинога А.І. Слово "вчений" замінити словом "вчинений". | Відхилено | |||
| 115. | 2. Форма правочину щодо нерухомого майна підпорядковується праву країни, в якій знаходиться це майно, а щодо нерухомого майна, внесеного до державного реєстру України, - праву України. | -98- Довгий Т.О. В пункті 2 статті 29 пропонується словосполучення "внесеного до державного реєстру України" замінити словосполученням "яке знаходиться та зареєстроване на території України". | Враховано частково | 2. Форма правочину щодо нерухомого майна визначається відповідно до права держави, у якій знаходиться це майно, а щодо нерухомого майна, право на яке зареєстроване на території України, - права України. |
| 116. | 3. Зовнішньоекономічний правочин, якщо хоча б один із його учасників є юридичною особою України або громадянином України, вчинюється у письмовій формі незалежно від місця його вчинення. | -99- Мусіяка В.Л. Ч.3 ст.29 доповнити словами "якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України". | Враховано у статті 1 | 3. Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається в письмовій формі незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України. |
| 117. | Стаття 30. Зміст правочину | Стаття 32. Зміст правочину | ||
| 118. | 1. Якщо інше не передбачено законом, зміст правочину може регулюватися правом, яке зазначене в правочині. | -100- Семинога А.І. Ч.1 ст.30 доповнити такими словами: "У зовнішньоекономічному правочині, вчиненому на території України, обов'язково зазначається країна відповідно до законодавства якої відбуватиметься врегулювання спорів між сторонами правочину." | Відхилено | 1. Зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. |
| 119. | 2. У разі відсутності вибору права або якщо правочин згідно з обраним правом є недійсним, до змісту правочину застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із правочином. | -101- Мусіяка В.Л. Частину 2 викласти в такій редакції: "2. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином". | Враховано | 2. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. |
| 120. | 3. Вважається, якщо інше не випливає із закону, умов, суті правочина або сукупності обставин справи, що правочин більш тісно пов'язаний з правом країни, в якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє звичайне місце перебування або місце знаходження. | 3. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місце знаходження. | ||
| 121. | Стаття 31. Сфера дії права, що застосовується до змісту правочину | Стаття 33. Сфера дії права, що застосовується до правочину | ||
| 122. | Дійсність правочину та правові наслідки недійсного правочину визначаються правом країни, що застосовується до змісту правочину. | 1. Дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину. | ||
| 123. | Право, що застосовується до змісту правочину, охоплює дійсність правочину, його тлумачення, права та обов'язки сторін й інші відносини, зокрема ті, що зазначені у статті 46 цього Закону. | -102- Мусіяка В.Л. Частину 2 виключити | Враховано | |
| 124. | Стаття 32. Право, що застосовується до довіреності | Стаття 34. Право, що застосовується до довіреності | ||
| 125. | Строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються за правом країни, в якій видана довіреність. | -103- Кабінет Міністрів України Ст.32 доповнити словами "порядок видачі". | Враховано | 1. Порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність. |
| 126. | Стаття 33. Позовна давність | Стаття 35. Позовна давність | ||
| 127. | 1. Позовна давність визначається за правом, яке застосовується для визначення прав та обов'язків учасників відповідних відносин. | 1. Позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов'язків учасників відповідних відносин. | ||
| 128. | 2. Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України. | -104- Кабінет Міністрів України Частини 1 і 2 не узгоджуються між собою. | Відхилено | 2. Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України. |
| 129. | Глава V. Колізійні норми щодо особистих немайнових прав і прав інтелектуальної власності | -105- Мусіяка В.Л. Назву Глави V викласти в такій редакції: "Розділ V. Колізійні норми щодо прав інтелектуальної власності". | Враховано | РОЗДІЛ ІV. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ ЩОДО ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ |
| 130. | Стаття 35. Права інтелектуальної власності | Стаття 36. Право інтелектуальної власності | ||
| 131. | 1. Щодо прав інтелектуальної власності застосовується право, в якій вимагається захист цих прав. | -106- Мусіяка В.Л. частину 1 статті 36 викласти в новій статті 37 | Враховано | |
| 132. | 2. Договори, предметом яких є права інтелектуальної власності, регулюються правом, що визначаються згідно з правилами цього Закону про договірні зобов'язання. | -107- Довгий Т.О. Пункт 1 статті 35 пропонується викласти в такій редакції: "При захисті прав суб'єктів інтелектуальної власності застосовується право країни, в якій мав місце факт порушення прав суб'єктів інтелектуальної власності та/або в якій подано вимогу про захист цих прав". | Враховано | 1. До правочинів, предметом яких є право інтелектуальної власності, застосовується право, що визначається згідно з відповідними правилами цього Закону. Стаття 37. Захист прав інтелектуальної власності 1. До правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав. |
| -108- Кабінет Міністрів України У ч.1 ст.35 після слова „право" доповнити словом „країни". | Враховано | |||
| -109- Задорожній О.В. Викласти статтю 35 в такій редакції: "Стаття 35 Права інтелектуальної власності 1. До правовідносин у сфері інтелектуальної власності застосовується право держави, в якій вимагається захист цих прав. 2. До договорів, предметом яких є права інтелектуальної власності, застосовується право, що визначається згідно з правилами цього Закону про договірні зобов'язання.". | Враховано редакційно | |||
| -110- Кабінет Міністрів України Доповнити частину другу ст.35 словом "майнові" після слів "предметом яких є". | Відхилено | |||
| 133. | Глава VІ. Колізійні норми речового права | -111- Кабінет Міністрів України У главі VІ зазначити, що термін "речове право" у Цивільному кодексі України застосовується у відношенні до прав на чуже майно, тоді як термін "майнові права" є більш широким поняттям. Таким чином, необхідно доопрацювати зазначену главу законопроекту з метою узгодження її з положеннями глав 12, 13 та книги третьої Цивільного кодексу України. | Відхилено | РОЗДІЛ V. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ РЕЧОВОГО ПРАВА |
| 134. | Стаття 36. Загальні положення про право, що застосовується до речових прав | -112- Мусіяка В.Л. Назву ст.36 викласти в такій редакції: "Загальні положення про право, що застосовується до права власності та інших речових прав". | Враховано | Стаття 38. Загальні положення про право, що застосовується до права власності та інших речових прав |
| 135. | 1. Право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються за правом країни, в якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. | 1. Право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. | ||
| 136. | 2. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша юридична кваліфікація майна визначаються за правом країни, в якій це майно знаходиться. | -113- Мусіяка В.Л. У частині 2 статті 36 слова "юридична кваліфікація" замінити словом "класифікація". | Враховано | 2. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться. |
| 137. | Стаття 37. Виникнення та припинення речових прав на рухоме майно | Стаття 39. Виникнення та припинення права власності та інших речових прав | ||
| 138. | 1. Виникнення та припинення речових прав на рухоме майно визначається за правом країни, в якій це майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення речових прав, якщо інше не передбачено законом. | -114- Довгий Т.О. У частині 1 статті 37 після слів „якщо інше не передбачено законом" доповнити словосполученням "або міжнародним договором". | Враховано | 1. Виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. |
| 139. | 2. Право, яке застосовується до виникнення та припинення речових прав на рухоме майно, що є предметом правочину, визначається відповідно до п. 1 цієї статті, якщо інше не встановлено погодженням сторін. Вибір права сторонами правочину не зачіпає прав третіх осіб. | -115- Кабінет Міністрів України Ч.2 не узгоджується з ч.1 ст.37. | Відхилено | 2. Право, яке застосовується до виникнення та припинення права власності та інших речових прав, що є предметом правочину, визначається відповідно до частини першої цієї статті, якщо інше не встановлено за згодою сторін. Вибір права сторонами правочину не зачіпає прав третіх осіб. |
| -116- Семинога А.І. Друге речення ч.2 ст.37 викласти в такій редакції: "Вибір права сторонами правочину не повинен обмежувати прав або погіршувати майновий стан третіх осіб." | Враховано частково | |||
| 140. | 3. Виникнення права власності на майно внаслідок набувальної давності визначається правом країни, в якій майно знаходилося на момент спливу набувальної давності. | -117- Довгий Т.О. Пункт 3 статті 37 пропонується після слова „спливу" доповнити словом „строку". | Враховано | 3. Виникнення права власності внаслідок набувальної давності визначається правом держави, у якій майно знаходилося на момент спливу строку набувальної давності. |
| 141. | Стаття 38. Речові права на транспортні засоби та інше майно, що підлягає внесенню до державних реєстрів | Стаття 40. Право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів | ||
| 142. | Речові права на транспортні засоби та інше майно, що підлягає внесенню до державних реєстрів, визначається за правом країни, в якій ці транспортні засоби або майно зареєстровані. | -118- Кабінет Міністрів України У ст.ст. 38, 39 слово "країни" замінити словом "держави". | Враховано | 1. Право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано. |
| 143. | Стаття 39. Речові права на рухоме майно, що перебуває в дорозі | Стаття 41. Право власності та інші речові права на рухоме майно, що перебуває в дорозі | ||
| 144. | Право власності та інші речові права на рухоме майно, що перебуває в дорозі за правочином, визначаються за правом країни, з якої це майно відправлене, якщо інше не встановлено погодженням сторін. | -119- Семинога А.І. Ст.39 викласти в такій редакції: "Право власності та інші речові права на рухоме майно, що перебуває в дорозі за правочином, визначаються за правом країни, з якої це майно відправлене, якщо інше не встановлено погодженням сторін та не повинно порушувати прав або погіршувати майновий стан третіх осіб." | Враховано частково | 1. Право власності та інші речові права на рухоме майно, що за правочином перебуває в дорозі, визначаються правом держави, з якої це майно відправлене, якщо інше не встановлено за згодою сторін. |
| 145. | Стаття 40. Захист речових прав | -120- Мусіяка В.Л. У назві та тексті статті доповнити словами "права власності та інших" | Враховано | Стаття 42. Захист права власності та інших речових прав |
| 146. | 1. До захисту права власності та інших речових прав застосовується на вибір заявника право, в якій майно знаходиться, або право суду. | -121- Довгий Т.О. Пункт 1 статті 40 після слова „право" доповнити словом „країни". | Враховано | 1. Захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, в якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду. |
| 147. | 2. До захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно застосовується право, в якій це майно знаходиться. Щодо майна, внесеного до державного реєстру України, застосовується право України. | -122- Мусіяка В.Л. Перше речення ч.2 ст.40 після слова "право" доповнити словом "країни". | Враховано | 2. Захист права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до права держави, у якій це майно знаходиться. 3. Захист прав власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України. |
| -123- Довгий Т.О. В реченні другому пункту 2 статті 40 пропонується словосполучення "внесеного до державного реєстру України" замінити словосполученням "яке знаходиться та зареєстроване на території України". | Враховано частково | |||
| -124- Задорожній О.В. Викласти статтю 40 в такій редакції: "Стаття 40 Захист речових прав 1. Захист права власності та інших речових прав здійснюється за правом держави на вибір заявника, в якій майно знаходиться, або за правом держави суду. 2. Захист права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється за правом держави, в якій це майно знаходиться. Щодо майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, застосовується право України.". | Враховано частково | |||
| 148. | Глава VІІ. Колізійні норми зобов'язального права | РОЗДІЛ VІ. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНОГО ПРАВА | ||
| 149. | § 1. Договірні зобов'язання | |||
| 150. | Стаття 41. Вибір права за погодженням сторін договору | Стаття 43. Вибір права за згодою сторін договору | ||
| 151. | Сторони договору згідно з статтями 4 та 9 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законом. | 1. Сторони договору згідно зі статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. | ||
| 152. | Стаття 42. Право, що застосовується до договору за відсутності погодження сторін про вибір права | Стаття 44. Право, що застосовується до договору за відсутності згоди сторін про вибір права | ||
| 153. | 1. За відсутності погодження сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до пунктів 2, 3 статті 30 цього Закону. | -125- Мусіяка В.Л. Частину 1, 2 статті 42 об'єднати. | Враховано | 1. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої, третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: |
| 154. | 2. Стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, вважається сторона, яка є зокрема: | |||
| 155. | 1) продавцем - за договором купівлі-продажу; | 1) продавець - за договором купівлі-продажу; | ||
| 156. | 2) дарувальником - за договором дарування; | 2) дарувальник - за договором дарування; | ||
| 157. | 3) одержувачем ренти - за договором ренти; | 3) одержувач ренти - за договором ренти; | ||
| 158. | 4) відчужувачем - за договором довічного утримання; | 4) відчужувач - за договором довічного утримання (догляду); | ||
| 159. | 5) наймодавцем - за договорами найму (оренди); | 5) наймодавець - за договорами найму (оренди); | ||
| 160. | 6) позичкодавцем - за договором позички; | 6) позикодавець - за договором позички; | ||
| 161. | 7) підрядником - за договором підряду; | 7) підрядник - за договором підряду; | ||
| 162. | 8) виконавцем - за договорами про надання послуг; | 8) виконавець - за договорами про надання послуг; | ||
| 163. | 9) перевізником - за договором перевезення; | 9) перевізник - за договором перевезення; | ||
| 164. | 10) експедитором - за договором транспортної експедиції; | 10) експедитор - за договором транспортного експедирування; | ||
| 165. | 11) зберігачем - за договором зберігання; | 11) зберігач - за договором зберігання; | ||
| 166. | 12) страховиком - за договором страхування; | 12) страховик - за договором страхування; | ||
| 167. | 13) повіреним - за договором доручення; | 13) повірений - за договором доручення; | ||
| 168. | 14) комісіонером - за договором комісії; | 14) комісіонер - за договором комісії; | ||
| 169. | 15) довірчим управителем - за договором довірчого управління майном; | -126- Кабінет Міністрів України У п.15 частини другої ст.42 у словосполученні "за договором довірчого управління майном" слово "довірчого" виключити. | Враховано | 15) управитель - за договором управління майном; |
| 170. | 16) позикодавцем - за договором позики; | 16) позикодавець - за договором позики; | ||
| 171. | 17) кредитодавцем - за кредитним договором; | 17) кредитодавець - за кредитним договором; | ||
| 172. | 18) банком - за договором про банківський рахунок; | 18) банк - за договором банківського вкладу (депозиту), за договором банківського рахунку; | ||
| 173. | 19) фактором - за договором факторингу; | 19) фактор - за договором факторингу; | ||
| 174. | 20) ліцензіаром - за ліцензійним договором; | 20) ліцензіар - за ліцензійним договором; | ||
| 175. | 21) правоволодільцем - за договором франчайзингу; | -127- Кабінет Міністрів України У ст.42 слово "франчайзингу" замінити словами "комерційної концесії". | Враховано | 21) правоволоділець - за договором комерційної концесії; |
| 176. | 22) заставодавцем - за договором застави. | 22) заставодавець - за договором застави; 23) поручитель - за договором поруки. | ||
| 177. | 3. Правом країни, з якою договір біль тісно пов'язаний, вважається зокрема: | 2. Однак правом, з яким договір найбільш тісно пов'язаний, вважається: | ||
| 178. | 1) щодо договору про нерухоме майно - право країни, в якій це майно знаходиться; | 1) щодо договору про нерухоме майно - право держави, у якій це майно знаходиться, а якщо таке майно підлягає реєстрації - праву держави, де здійснена реєстрація; | ||
| 179. | 2) щодо договорів на виконання робіт та спільної діяльності - право країни, в якій провадиться така діяльність або створюються передбачені договором результати; | 2) щодо договорів про спільну діяльність або виконання робіт - право держави, у якій провадиться така діяльність або створюються передбачені договором результати; | ||
| 180. | 3) щодо договору, укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі, - право країни, в якій проводяться аукціон, конкурс або знаходиться біржа. | 3) щодо договору, укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі, - право держави, у якій проводяться аукціон, конкурс або знаходиться біржа. | ||
| 181. | Стаття 43. Право, що застосовується до договору споживання | -128- Мусіяка В.Л. В назві ст.43 термін "договору споживання" замінити на "договорів споживання". | Враховано | Стаття 45. Право, що застосовується до договору споживання |
| -129- Кабінет Міністрів України У назві ст.43 слово "споживання" замінити словом "купівля-продаж. | Відхилено | |||
| 182. | 1. До договорів споживання належать договори щодо придбання товарів та одержання послуг особою (споживачем) не для цілей підприємницької діяльності. | -130- Кабінет Міністрів України У ст.43 термін "договір споживання" замінити терміном "договір купівлі-продажу". | Відхилено | 1. До договорів споживання належать договори щодо придбання товарів та одержання послуг особою (споживачем) не для цілей підприємницької діяльності. |
| -131- Кабінет Міністрів України Доповнити проект статтею, яка б зазначала, що в разі, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого висловлена Верховною Радою України, передбачено інше, застосовуються правила відповідного міжнародного договору. | Враховано у Розділі І | |||
| 183. | 2. Вибір права сторонами договору споживання не може позбавляти споживача захисту, який надається йому імперативними нормами права його звичайного місця перебування, якщо: | 2. Вибір права сторонами договорів споживання не може обмежити захисту прав споживача, який надається йому імперативними нормами права держави, у якій є його місце проживання перебування або місцезнаходження, якщо: | ||
| 184. | 1) укладенню договору передувала спеціальна оферта або реклама в цій країні та споживач здійснив усе необхідне для укладення договору в цій країні; або | -132- Кабінет Міністрів України У частині другій ст.43 уточнити зміст терміну "спеціальна оферта". | Враховано редакційно | 1) укладенню договору передувала оферта або реклама в цій державі та споживач здійснив усе необхідне для укладення договору в цій державі; або |
| 185. | 2) замовлення від споживача було прийняте у цій країні; або | 2) замовлення від споживача було прийняте в цій державі; або | ||
| 186. | 3) споживач з ініціативи іншої сторони здійснив подорож за кордон з метою укладення договору щодо придбання товарів. | 3) споживач з ініціативи іншої сторони здійснив подорож за кордон з метою укладення договору щодо придбання товарів. | ||
| 187. | 3. У разі відсутності вибору права сторонами до укладеного згідно з п. 2 цієї статті договору споживання, в тому числі до його форми, застосовується право, в якій споживач має звичайне місце перебування. | -133- Кабінет Міністрів України Задорожній О.В. У ч.3 ст.43 після слова „право" доповнити словом „країни". У частині третій статті 43 після слів "застосовується право" додати слово "держави". | Враховано редакційно 1 | 3. У разі відсутності вибору права сторонами до договору споживання, у тому числі до його форми, застосовується право держави, у якій споживач має місце проживання або місцезнаходження. |
| 188. | 4. Положення пп. 2, 3 цієї статті не застосовуються до договорів перевезення, надання послуг, якщо послуга може бути надана виключно в країні, іншій ніж країна звичайного місця перебування споживача (крім договору туризму, який передбачає комбіноване перевезення та розміщення). | 4. Положення частин другої, третьої цієї статті не застосовуються до договорів перевезення, надання послуг, якщо місцем укладення та виконання таких договорів є держава, інша ніж держава місця проживання або місцезнаходження споживача (крім договору у сфері туризму, який передбачає комбіноване перевезення та розміщення). | ||
| 189. | Стаття 45. Право, що застосовується до засновницького договору юридичної особи з іноземною участю | Стаття 46. Право, що застосовується до засновницького договору юридичної особи з іноземною участю | ||
| 190. | До засновницького договору, що є установчим документом юридичної особи з іноземною участю, застосовується право місця знаходження юридичної особи. | -134- Шибко В.Я. Ст.45 викласти в такій редакції: "До засновницького договору юридичної особи з іноземною участю, застосовується право країни, в якій, згідно договору буде заснована юридична особа." | Враховано редакційно | 1. До засновницького договору, що є установчим документом юридичної особи з іноземною участю, застосовується право держави, у якій буде створена юридична особа. |
| -135- Кабінет Міністрів України До ст.45. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Тобто не у всіх випадках засновницький договір є установчим документом юридичної особи. | Відхилено | |||
| 191. | Стаття 46. Сфера дії права, що застосовується до договору | Стаття 47. Сфера дії права, що застосовується до договору | ||
| 192. | 1. Право, що застосовується до договору згідно з положеннями цієї глави Закону, охоплює: | -136- Задорожній О.В. У частині першій ст.46 слово "Закону" виключити. | Враховано редакційно | 1. Право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює: |
| 193. | 1) дійсність договору; | 1) дійсність договору; | ||
| 194. | 2) тлумачення договору; | 2) тлумачення договору; | ||
| 195. | 3) права та обов'язки сторін; | 3) права та обов'язки сторін; | ||
| 196. | 4) виконання договору; | 4) виконання договору; | ||
| 197. | 5) наслідки невиконання або неналежного виконання договору; | 5) наслідки невиконання або неналежного виконання договору; | ||
| 198. | 6) припинення договору; | 6) припинення договору; | ||
| 199. | 7) наслідки недійсності договору; | 7) наслідки недійсності договору; | ||
| 200. | 8) передання вимоги та переведення боргу у зв'язку з договором. | -137- Довгий Т.О. Мусіяка В.Л. У підпункті 8 пункту 1 статті 46 пропонується замінити слова "передання вимоги" словами "відступлення права вимоги". | Враховано | 8) відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором. |
| 201. | 2. Щодо способів та процедури виконання, а також заходів, які мають бути вжиті у разі неналежного виконання, крім права, що підлягає застосуванню, береться до уваги і право, в якій здійснюється виконання. | -138- Кабінет Міністрів України У ч.2 ст.46 після слова „право" доповнити словом „країни". | Враховано | 2. Якщо при визначенні способів та порядку виконання договору, а також заходів, які мають бути вжиті в разі невиконання або неналежного виконання договору, неможливе застосування права, зазначеного в частині першій цієї статті, може бути застосоване право держави, у якій здійснюється виконання договору. 3. Право, що застосовується до форми договору, визначається відповідно до статті 31 цього Закону. |
| -139- Задорожній О.В. Частину другу ст.46 викласти в такій редакції: "При визначенні способів та порядку виконання договору, а також заходів, які мають бути вжиті у разі неналежного виконання договору, може також застосовуватися право держави, в якій здійснюється виконання договору." | Враховано | |||
| -140- Мусіяка В.Л. Частину 2 викласти в такій редакції: "2. Якщо при визначенні способів та порядку виконання договору, а також заходів, які мають бути вжиті в разі невиконання або неналежного виконання договору, неможливе застосування права, зазначеного в частині першій цієї статті, може бути застосоване право держави, у якій здійснюється виконання договору" | Враховано | |||
| -141- Мусіяка В.Л. Доповнити статтю 46 новою частиною такого змісту: "3. Право, що застосовується до форми договору, визначається відповідно до статті 31 цього Закону." | Враховано | |||
| 202. | § 2. Недоговірні зобов'язання | РОЗДІЛ VІІ. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ НЕДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ | ||
| 203. | Стаття 47. Зобов'язання, що виникають з односторонніх дій | -142- Мусіяка В.Л. Статтю 47 викласти в такій редакції: | Враховано | Стаття 48. Право, що застосовується до недоговірних зобов'язань |
| 204. | До зобов'язань, що виникають з односторонніх дій (ведення чужих справ без доручення тощо), застосовується право країни, в якій мала місце така дія. | -143- Мусіяка В.Л. "Стаття 48. Право, що застосовується до недоговірних зобов'язань 1. До зобов'язань, що виникають з дії однієї сторони, за винятком випадків, передбачених статтями 49 - 51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така подія". | Враховано | 1. До зобов'язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням положень статей 49 - 51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія. |
| 205. | Стаття 48. Зобов'язання внаслідок завдання шкоди | -144- Довгий Т.О. В назві та тексті статті 48 пропонується слово "завдання" замінити словом "заподіяння". | Відхилено | Стаття 49. Право, що застосовується до зобов'язань про відшкодування шкоди |
| -145- Мусіяка В.Л. Назву статті 48 викласти в такій редакції: "Стаття 49. Право, що застосовується до зобов'язань про відшкодування шкоди" | Враховано | |||
| 206. | 1. Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються за правом країни, в якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди. | -146- Семинога А.І. Ч.1 ст.48 доповнити таким словами "або за особистим законодавством тієї особи, якій було завдано шкоди". | Відхилено | 1. Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди. |
| 207. | 2. Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди за кордоном, а його сторони мають звичайне місце перебування або місце знаходження в одній країні, визначаються за правом цієї країни. | -147- Мусіяка В.Л. Слова "звичайне" та "перебування" вилучити | Враховано | 2. Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди за кордоном, якщо сторони мають місце проживання або місцезнаходження в одній державі, визначаються правом цієї держави. |
| 208. | 3. Іноземне право не застосовується, якщо дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України не є протиправною. | 3. Право іноземної держави не застосовується в Україні, якщо дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України не є протиправною. | ||
| 209. | 4. Сторони зобов'язання у будь-який час після його виникнення можуть обрати право суду. | 4. Сторони зобов'язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення можуть обрати право держави суду. | ||
| 210. | Стаття 49. Відповідальність за збитки, завдані споживачеві | -148- Мусіяка В.Л. Назву статті 49 викласти в такій редакції: "Стаття 50. Право, що застосовується до відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарі, робіт (послуг)" | Враховано | Стаття 50. Право, що застосовується до відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) |
| 211. | До вимоги про відшкодування шкоди, що виникла у споживача у зв'язку з придбанням товару або наданням послуг, на вибір споживача застосовується: | 1. До вимоги про відшкодування шкоди на вибір потерпілого застосовується: | ||
| 212. | 1) право країни, в якій знаходиться місце проживання споживача; | 1) право держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого; | ||
| 213. | 2) право країни, в якій знаходиться місце проживання або місце знаходження виробника або особи, яка надала послугу; | 2) право держави, у якій знаходиться місце проживання або місце знаходження виробника або особи, яка надала послугу; | ||
| 214. | 3) право країни, в якій споживач придбав товар або в якій йому була надана послуга. | 3) право держави, у якій споживач придбав товар або в якій йому була надана послуга. | ||
| 215. | Стаття 50. Безпідставне збагачення | -149- Мусіяка В.Л. Назву статті 50 викласти в такій редакції: "Стаття 51. Право, що застосовується до набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" | Враховано | Стаття 51. Право, що застосовується до набуття, збереження майна без достатньої правової підстави |
| 216. | 1. До зобов'язань, що виникли внаслідок безпідставного збагачення, застосовується право, у якій збагачення мало місце. | -150- Беспалий Б.Я. Стаття 50. Частину 1 після тексту "застосовується право" доповнити словом "країни". | Враховано | 1. До зобов'язань, що виникли внаслідок набуття, збереження майна без достатніх правових підстав, застосовується право держави, у якій такі дії мали місце. |
| -151- Задорожній О.В. Частину першу статті 50 після слів "застосовується право" доповнити словом "держави". | Враховано | |||
| 217. | 2. Сторони зобов'язання у будь-який час після його виникнення можуть обрати право суду. | Сторони зобов'язання у будь-який час після його виникнення можуть домовитися про застосування до нього права держави суду. | ||
| 218. | 3. Якщо безпідставне збагачення виникає внаслідок зникнення підстави, за якою набуто або збережено майно, право, що підлягає застосуванню, визначається за правом, якому була підпорядкована ця підстава. | |||
| 219. | Стаття 44. Право, що застосовується до трудового договору | -152- Мусіяка В.Л. Вилучити статтю 44 та доповнити законопроект новим розділом такого змісту: "Розділ VІІІ. Колізійні норми щодо трудових відносин | Враховано | РОЗДІЛ VІІІ. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ ЩОДО ТРУДОВИХ ВІДНОСИН Стаття 52. Право, що застосовується до трудових відносин 1. До трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Стаття 53. Трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном 1. Трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном, регулюються правом України в разі, якщо: 1) громадяни України працюють у закордонних дипломатичних установах України; 2) громадяни України уклали з роботодавцями -фізичними або юридичними особами України трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі в їх відокремлених підрозділах, якщо це не суперечить законодавству держави, на території якої виконується робота; 3) це передбачено законом або міжнародним договором України. Стаття 54. Особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні 1. Трудові відносини іноземців та осіб без громадянства не регулюються правом України в разі, якщо: 1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями - фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України. |
| -153- Мусіяка В.Л. Стаття 52. Право, що застосовується до трудових відносин 1. До трудових відносин застосовується право держави, де виконується робота, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. | Враховано | |||
| -154- Мусіяка В.Л. Стаття 53. Трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном 1. Трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном, регулюються правом України, у разі, якщо: 1) громадяни працюють в органах дипломатичної служби України за кордоном; 2) громадяни уклали з юридичними або фізичними особами України трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі у їхніх відокремлених підрозділах, якщо це не суперечить законодавству держави, на території якої виконується робота; 3) в інших випадках, передбачених законами або міжнародними договорами України. | Враховано | |||
| -155- Мусіяка В.Л. Стаття 54. Особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні 1. Трудові відносини за участю іноземців та осіб без громадянства не регулюються правом України, у разі, якщо: 1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали договір з іноземними фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено чинними договорами чи міжнародними договорами України." | Враховано | |||
| 220. | 1. Сторони трудового договору можуть у письмовій формі обрати право, що застосовується до трудового договору. Проте такий вибір не може погіршувати становище працівника порівняно з імперативними нормами права, яке підлягало б застосуванню за відсутності вибору права. | -156- Кабінет Міністрів України У частинах 1 та 2 ст.44 після слова „право" доповнити словом „країни". | Враховано редакційно | |
| -157- Задорожній О.В. Друге речення частини першої статті 44 викласти в такій редакції: "Проте такий вибір не може погіршувати становище працівника порівняно з тим, яке встановлюється імперативними нормами права, що підлягає застосуванню." | Відхилено | |||
| 221. | 2. У разі відсутності вибору права сторонами договору, якщо з усіх обставин не випливає, що трудові відносини мають більш тісний зв'язок із правом іншої країни, до трудових відносин застосовується: | |||
| 222. | 1) право, у якій працівник звичайно виконує свою роботу за договором, навіть якщо він перебуває у відрядженні на певний строк для роботи за кордоном; | |||
| 223. | 2) право, у якій знаходиться звичайне місце діяльності підприємця, через якого був найнятий працівник, якщо працівник переважно здійснює роботу не в одній країні; | |||
| 224. | 3) при здійсненні роботи на судні або в літаку право прапора або іншого розпізнавального знака, під яким судно або літак курсує. | |||
| 225. | Глава VІІІ. Колізійні норми сімейного права | РОЗДІЛ ІХ. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ СІМЕЙНОГО ПРАВА | ||
| 226. | Стаття 51. Умови укладення шлюбу | -158- Мусіяка В.Л. Назву статті 51 викласти в такій редакції "Право на шлюб". | Враховано | Стаття 55. Право на шлюб |
| 227. | Умови укладення шлюбу визначаються за особистим законом кожної з осіб, які укладають шлюб, на момент укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні беруться до уваги вимоги Сімейного кодексу України щодо перешкод до укладення шлюбу. | -159- Задорожній О.В. У статті 51 слова "беруться до уваги" замінити словом "застосовуються". | Враховано | 1. Право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. |
| -160- Мусіяка В.Л. Ст.51 викласти в такій редакції: "Стаття 51. Умови реєстрації шлюбу Умови реєстрації шлюбу визначаються за особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. У разі реєстрації шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо перешкод до реєстрації шлюбу." | Враховано | |||
| 228. | Стаття 52. Форма і порядок укладення шлюбу в Україні | -161- Мусіяка В.Л. У ст.52, 53 і 54 термін "укладення", "укладені" скрізь по тексту замінити на "реєстрація", "зареєстровані" у відповідних відмінках. | Враховано | Стаття 56. Форма і порядок укладення шлюбу в Україні |
| 229. | Форма і порядок укладення шлюбу в Україні визначаються за правом України. | 1. Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України. | ||
| 230. | Стаття 53. Укладення шлюбу в посольствах і консульствах | Стаття 57. Укладення шлюбу в консульській установі або дипломатичному представництві | ||
| 231. | 1. Шлюб між громадянами України, що проживають за межами України, може укладатися в посольствах і консульствах України згідно з правом України. | -162- Кабінет Міністрів України Ч.1 ст.53 викласти в такій редакції: "1. Шлюб між громадянами України, що проживають за межами України, може реєструватися в консульській установі або дипломатичному представництві згідно з правом України." | Враховано | 1. Шлюб між громадянами України, якщо хоча б один з них проживає за межами України, може укладатися в консульській установі або дипломатичному представництві України згідно з правом України. |
| 232. | 2. Шлюб, що укладається між іноземними громадянами в Україні в посольствах і консульствах відповідних держав, регулюється правом країн, які представляють ці посольства і консульства. | 2. Укладення шлюбу між іноземцями в консульській установі або дипломатичному представництві відповідних держав в Україні регулюється правом акредитуючої держави. | ||
| 233. | Стаття 54. Визнання шлюбів, укладених за межами України | Стаття 58. Дійсність шлюбу, укладеного за межами України | ||
| 234. | 1. Шлюби між громадянами України, шлюби між громадянами України та іноземцями, шлюби між громадянами України та особами без громадянства, що укладені за межами України за іноземним правом, визнаються дійсними в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог статті Сімейного кодексу України щодо перешкод до укладення шлюбу. | -163- Задорожній О.В. У частині першій статті 54 слово "статті" вилучити. | Враховано | 1. Шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. |
| 235. | 2. Шлюби між іноземцями, шлюби між іноземцями та особами без громадянства, шлюби між особами без громадянства, що укладені за іноземним правом, визнаються дійсними в Україні. | 2. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні. | ||
| 236. | Стаття 55. Шлюбний договір | Стаття 59. Шлюбний договір | ||
| 237. | 1. Сторони шлюбного договору можуть обрати право, що застосовується до шлюбного договору. | -164- Мусіяка В.Л. Статтю 55 викласти в такій редакції: "1. Сторони шлюбного договору можуть обрати право, що застосовується до шлюбного договору, відповідно до частини першої статті 61 цього Закону" | Враховано | 1. Сторони шлюбного договору можуть обрати право, що застосовується до шлюбного договору, відповідно до частини першої статті 61 цього Закону. |
| 238. | 2. У разі відсутності вибору права до шлюбного договору застосовуються положення п. 1 статті 56. | |||
| 239. | Стаття 56. Загальні юридичні наслідки шлюбу | Стаття 60. Правові наслідки шлюбу | ||
| 240. | 1. Загальні юридичні наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом країни, в якій подружжя має спільне звичайне місце перебування або мало його в останній час шлюбу за умови, що один з них все ще має своє звичайне місце перебування у цій країні, а за відсутності останнього - право, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. | -165- Мусіяка В.Л. У розділі слова "загальні юридичні" замінити словами "правові". | Враховано | 1. Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. |
| 241. | 2. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до загальних юридичних наслідків шлюбу, якщо вони не мають спільного звичайного місця перебування або якщо особистий закон жодного з них не збігається з країною їх спільного звичайного місця перебування. | 2. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. | ||
| 242. | 3. Вибір права згідно з п. 2 цієї статті обмежений лише правом країни особистого закону одного з подружжя без застосування п. 2 статті 14. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним. | 3. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним. | ||
| 243. | Стаття 57. Майнові права та обов'язки подружжя | Стаття 61. Майнові відносини подружжя | ||
| 244. | 1. Подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право, в якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право, у якій це майно знаходиться. | -166- Кабінет Міністрів України У ч.1 ст. 57 після слова „право" доповнити словом „країни". | Враховано | 1. Подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться. |
| -167- Задорожній О.В. Частину першу статті 57 після слів "або право" доповнити словом "держави". | Враховано | |||
| 245. | 2. Вибране право згідно з пунктом 1 цієї статті припиняє застосовуватись або змінюється за згодою сторін у разі зміни особистого закону або звичайного місця перебування того з подружжя, до особистого закону або звичайного місця перебування якого було прив'язане обране право. Нове право застосовується до правових відносин з моменту укладення шлюбу, якщо інше письмово не встановлено подружжям. | -168- Мусіяка В.Л. У другому реченні ч.2 ст.57 слово "укладення" замінити словом "реєстрації". | Враховано | 2. Право, вибране згідно з частиною першою цієї статті, припиняє застосовуватись або змінюється за згодою сторін у разі зміни особистого закону або звичайного місця перебування того з подружжя, до особистого закону або звичайного місця перебування якого було прив'язане обране право. Нове право застосовується до правових відносин з моменту укладення шлюбу, якщо інше письмово не встановлено подружжям. |
| 246. | 3. Вибір права, передбачений цією статтею та п. 2 статті 56, має бути у письмовій формі або явно випливати з умов шлюбного договору. Угода сторін про вибір права, що здійснена в Україні, має бути нотаріально посвідчена. | -169- Кабінет Міністрів України У першому реченні ч.3 ст.57 після слів "має бути" доповнити словом "здійснений". | Враховано у статті 62 | |
| -170- Мусіяка В.Л. Частину 3 статті 57 викласти окремою статтею. | Враховано у статті 62 | |||
| 247. | 4. У разі відсутності вибору права подружжям майнові наслідки шлюбу визначаються правом, яке застосовується до загальних юридичних наслідків шлюбу. | 3. У разі відсутності вибору права подружжям майнові наслідки шлюбу визначаються правом, яке застосовується до правових наслідків шлюбу. Стаття 62. Форма вибору права для правових наслідків шлюбу 1. Вибір права, передбачений частиною другою статті 60 та статтею 61 цього Закону, має бути здійснений у письмовій формі або явно випливати з умов шлюбного договору. Угода сторін про вибір права, що укладена в Україні, має бути нотаріально посвідчена. | ||
| 248. | Стаття 58. Припинення шлюбу | Стаття 63. Припинення шлюбу | ||
| 249. | Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо загальних юридичних наслідків шлюбу (п. 1 статті 56). | 1. Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу. | ||
| 250. | Стаття 59. Визнання шлюбу недійсним | Стаття 64. Визнання шлюбу недійсним | ||
| 251. | Недійсність шлюбу, укладеного в Україні або за її межами, визначається за правом, яке застосовувалося б відповідно до статей 51 і 53 цього Закону. | 1. Недійсність шлюбу, укладеного в Україні або за її межами, визначається правом, яке застосовувалося відповідно до статей 55 і 57 цього Закону. | ||
| 252. | Стаття 60. Встановлення та оскарження батьківства | Стаття 65. Встановлення та оскарження батьківства | ||
| 253. | Встановлення та оскарження батьківства визначається за особистим законом дитини, який вона має з народження. | -171- Мусіяка В.Л. У ст.60 слова "який вона має з народження" виключити. | Відхилено | 1. Встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження. |
| -172- Кабінет Міністрів України До статті 60 проекту: Відповідно до частини першої статті 281 Сімейного кодексу України визнання батьківства в Україні незалежно від громадянства батьків і дитини та місця їхнього проживання провадиться за законом України. | Відхилено | |||
| 254. | Стаття 61. Права та обов'язки батьків і дітей | Стаття 66. Права та обов'язки батьків і дітей | ||
| 255. | Права та обов'язки батьків і дітей визначаються за особистим законом дитини або за правом, що має тісний зв'язок із відповідними відносинами і є більш сприятливим для дитини. | 1. Права та обов'язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини. | ||
| 256. | Стаття 62. Зобов'язання щодо утримання | Стаття 67. Зобов'язання щодо утримання | ||
| 257. | 1. Зобов'язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин, регулюються правом країни, в якій має звичайне місце перебування кредитор. | 1. Зобов'язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин, крім випадків, передбачених статтею 66 цього Закону, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання. | ||
| 258. | 2. Якщо кредитор не може одержати утримання від боржника згідно з правом країни, що зазначена у п. 1 цієї статті, застосовується право їх спільного громадянства. | 2. Якщо особа, яка має право на утримання, не може його одержати згідно з правом, визначеним у частині першій цієї статті, застосовується право їхнього спільного особистого закону. | ||
| 259. | 3. Якщо кредитор не може одержати утримання згідно з правом країни, що зазначена у пп. 1, 2 цієї статті, застосовується право, в якій боржник має звичайне місце перебування. | 3. Якщо особа, яка має право на утримання, не може його одержати згідно з правом, визначеним частинами першою, другою цієї статті, застосовується право держави, у якій особа, яка зобов'язана надати утримання, має місце проживання. | ||
| 260. | Стаття 63. Утримання родичів та інших членів сім'ї | Стаття 68. Утримання родичів та інших членів сім'ї | ||
| 261. | Вимога про утримання родичів та інших членів сім'ї (крім батьків та дітей) не може бути задоволена, якщо відповідно до права місця проживання боржника такого зобов'язання про утримання не існує. | 1. Вимога про утримання родичів та інших членів сім'ї (крім батьків та дітей) не може бути задоволена, якщо відповідно до права місця проживання особи, яка зобов'язана надати утримання, такого зобов'язання про утримання не існує. | ||
| 262. | Стаття 64. Усиновлення | Стаття 69. Усиновлення | ||
| 263. | Усиновлення та його скасування регулюються за особистим законом дитини та особистим законом усиновлювача. Якщо усиновлювачі - подружжя, яке не має спільного особистого закону, то застосовується право, що визначає загальні юридичні наслідки шлюбу. | -173- Кабінет Міністрів України До статті 64 проекту: Положення статті не узгоджуються із нормами частини першої статті 283, статтями 284, 286 Сімейного кодексу України. | Відхилено | 1. Усиновлення та його скасування регулюються особистим законом дитини та особистим законом усиновлювача. Якщо усиновлювач - подружжя, яке не має спільного особистого закону, то застосовується право, що визначає правові наслідки шлюбу. 2. Здатність особи бути усиновлювачем визначається відповідно до її особистого закону. 3. Правові наслідки усиновлення або його припинення визначаються особистим законом усиновлювача. 4. Нагляд та облік дітей, усиновлених відповідно до положень цієї статті, здійснюється відповідно до особистого закону дитини. |
| -174- Мусіяка В.Л. Доповнити статтю трьома частинами такого змісту: "2. Здатність особи бути усиновлювачем визначається відповідно до її особистого закону. 3. Правові наслідки усиновлення або його припинення визначаються особистим законом усиновлювача. 4. Нагляд та облік дітей, усиновлених відповідно до положень цієї статті, здійснюється відповідно до особистого закону дитини" | Враховано | |||
| 264. | Глава ІХ. Колізійні норми щодо спадкування | РОЗДІЛ Х. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ ЩОДО СПАДКУВАННЯ | ||
| 265. | Стаття 65. Спадкові відносини | Стаття 70. Спадкові відносини | ||
| 266. | З урахуванням положень статей 66, 67 цього Закону спадкові відносини регулюються правом країни, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано у заповіті право, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо на момент смерті він змінив громадянство. | 1. З урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося. | ||
| 267. | Стаття 66. Спадкування нерухомого майна і майна, що підлягає внесенню до державного реєстру | Стаття 71. Спадкування нерухомого майна і майна, що підлягає державній реєстрації | ||
| 268. | Спадкування нерухомого майна регулюється правом країни, в якій знаходиться це майно, а майна, внесеного до державного реєстру України, - правом України. | -175- Задорожній О.В. У статті 66 слова "внесеного до державного реєстру України" замінити словами "яке підлягає державній реєстрації в Україні". | Враховано | 1. Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України. |
| -176- Мусіяка В.Л. У ст.66 слова "державного реєстру України" замінити словами "Державного реєстру прав на нерухоме майно". | Враховано редакційно | |||
| 269. | Стаття 67. Здатність осіб на складання і скасування заповіту. Форма заповіту і акта його скасування | Стаття 72. Здатність осіб на складання і скасування заповіту. Форма заповіту і акта його скасування | ||
| 270. | Здатність особи на складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акта його скасування визначаються правом країни, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Проте заповіт або його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту, або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права країни, у якій знаходиться нерухоме майно. | -177- Кабінет Міністрів України Друге речення ст.67 після слів "заповіт або" доповнити словом "акт". | Враховано | 1. Здатність особи на складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно. |
| 271. | РОЗДІЛ ІІІ. МІЖНАРОДНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС | -178- Мусіяка В.Л. Назву розділу ІІІ викласти в такій редакції: "ПРОВАДЖЕННЯ ПО СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ" | Враховано | РОЗДІЛ ХІ. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ |
| -179- Мусіяка В.Л. У розділі слова "іноземні громадяни, особи без громадянства та юридичні особи" замінити словами "іноземні особи" у відповідному числі та відмінку. | Враховано | |||
| 272. | Глава Х. Цивільні процесуальні права іноземців | |||
| 273. | Стаття 68. Цивільні процесуальні права іноземних громадян, осіб без громадянства та юридичних осіб" | -180- Кабінет Міністрів України Статтю 68 виключити, оскільки відповідні положення врегульовані в статті 410 ЦПК. Крім того, перелік цивільних процесуальних прав є ширшим, ніж запропоновано у статті 68 проекту. | Враховано частково | Стаття 73. Участь у процесі іноземних осіб |
| 274. | 1. Іноземні громадяни, особи без громадянства та юридичні особи можуть звертатися в суди чи в інші юрисдикційні органи України для захисту своїх прав та законних інтересів нарівні з громадянами та юридичними особами України. | -181- Кабінет Міністрів України У частині першій ст.68 слова "та законних інтересів" пропонується замінити словами "свобод чи інтересів". Положення статей 68 - 69 проекту викладено у статтях 410 - 413 нового Цивільного процесуального кодексу України. З огляду на це, частину першу статті 68 проекту пропонується доповнити словами "в порядку, передбаченому законами України", а решту положень названих статей проекту виключити. | Враховано частково | 1. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. |
| 275. | 2. У спорах між юридичними особами, останнім надається вибір у зверненні до спеціалізованих судів України чи до інших судів загальної юрисдикції. | -182- Мусіяка В.Л. Ч.2 ст.68 доповнити реченням такого змісту: "Господарські суди в Україні розглядають справи з економічних спорів та інші справи, пов'язані із здійсненням підприємницької та іншої економічної діяльності за участю іноземних організацій, іноземних осіб, які здійснюють підприємницьку чи іншу економічну діяльність." | Відхилено | |
| -183- Мусіяка В.Л. Викласти частину 1-2 у такій редакції: "1. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів". | Враховано | |||
| 276. | 3. Правила цього розділу Кодексу поширюються на всю систему судів загальної юрисдикції в Україні. | -184- Мусіяка В.Л. Частину 3 статті вилучити | Враховано | 2. Міжнародними договорами України та законами України можуть бути встановлені особливості участі у процесі дипломатичних агентів, персоналу міжнародних організацій та інших осіб. |
| -185- Задорожній О.В. У частині третій статті 68 слово "Кодексу" вилучити. | Відхилено | |||
| -186- Мусіяка В.Л. Доповнити статтю 68 новою частиною такого змісту: "Законом України можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо фізичних та юридичних осіб тих держав, в яких допускаються спеціальні обмеження цивільних процесуальних прав фізичних або юридичних осіб України" | Відхилено | |||
| -187- Кабінет Міністрів України Доповнити статтю 68 новою частиною такого змісту: "3. Міжнародними договорами України та законами України можуть бути встановлені особливості участі у процесі дипломатичних агентів, персоналу міжнародних організацій та інших осіб." | Враховано | |||
| 277. | Стаття 69. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних громадян, юридичних осіб та осіб без громадянства | Стаття 74. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні | ||
| 278. | 1. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних громадян, осіб без громадянства та осіб, які мають кілька громадянств, визначаються відповідно до права України. | -188- Задорожній О.В. У частині першій ст.69 слова "та осіб, які мають кілька громадянств," вилучити | Відхилено | 1. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. |
| -189- Кабінет Міністрів України В частині 1 слова "осіб, які мають кілька громадянств" пропонується виключити, оскільки відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" поняття "іноземець" включає в себе осіб, які мають громадянство іншої держави або держав. | Враховано редакційно | |||
| -190- Кабінет Міністрів України Частину 1 пропонується доповнити словами "іноземних юридичних осіб та міжнародних організацій" перед словами "визначаються відповідно до права України | Враховано редакційно | |||
| 279. | 2. На вимогу суду або іншого органу, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити нотаріально посвідчений у країні місця знаходження цієї юридичної особи і легалізований документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). | -191- Задорожній О.В. У частині другій ст.69 слова "або іншого органу" вилучити. | Враховано | 2. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). |
| -192- Кабінет Міністрів України Частину 2 пропонується виключити | Відхилено | |||
| -193- Кабінет Міністрів України Частину 2 пропонується доповнити словом "цивільної" перед словом "правосуб'єктності". | Відхилено | |||
| -194- Кабінет Міністрів України У частині 2 слова "процесуальна правоздатність" пропонується замінити словами "цивільна правосуб'єктність" | Враховано частково | |||
| -195- Мусіяка В.Л. Ст.69 викласти в такій редакції: "Стаття 69. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб та міжнародних організацій 1. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, визначаються відповідно до права України. 2. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити нотаріально посвідчений у країні місця знаходження цієї юридичної особи і легалізований документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). 3. Процесуальна правоздатність міжнародної організації визначається на основі міжнародного договору, відповідно до якого її створено, її установчих документів або угоди з відповідним органом України." | Враховано частково | |||
| 280. | Глава ХІ. Підсудність та виконання іноземних судових доручень | РОЗДІЛ ХІІ. ПІДСУДНІСТЬ ТА ВИКОНАННЯ ІНОЗЕМНИХ СУДОВИХ ДОРУЧЕНЬ | ||
| 281. | Стаття 70. Загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом | -196- Кабінет Міністрів України Положення статей 70 - 72 проекту, які визначають питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, потребують доопрацювання з урахуванням положень чинного законодавства України, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України, Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України та інших законів. | Відхилено | Стаття 75. Загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом |
| 282. | 1. Підсудність судам України (компетенція інших органів) щодо справ з іноземним елементом визначається на момент прийняття справи до провадження, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої компетенції відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 72 цього Закону. | -197- Задорожній О.В. У частині першій статті 70 слова " (компетенція інших органів) щодо" та "незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої компетенції відпали або змінилися" вилучити. | Враховано частково | 1. Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону. |
| -198- Кабінет Міністрів України У частині першій ст.70 слова „прийняття справи до провадження" замінити словами „відкриття провадження у справі", що узгоджуватиметься з новим Цивільним процесуальним кодексом України (статті 122 Кодексу). | Враховано частково | |||
| 283. | 2. Не підлягає прийняттю до провадження справа, якщо у суді або іншому компетентному органі іноземної держави є справа, що розпочата із спору між тими самими сторонами, з тих самих підстав і про той самий предмет. | -199- Кабінет Міністрів України Частину другу ст.70 викласти в такій редакції: „2. Заява залишається без розгляду, коли у суді іноземної держави або іншому компетентному органі іноземної держави є справа зі спору між тими самими сторонами, з тих самих підстав і про той самий предмет порушена раніше." | Враховано частково | 2. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. |
| -200- Мусіяка В.Л. Частину 2 викласти в такій редакції: "2. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав." | Враховано | |||
| 284. | Стаття 71. Підстави визначення підсудності справ судам України | Стаття 76. Підстави визначення підсудності справ судам України | ||
| 285. | Суди або інші компетентні органи України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: | -201- Задорожній О.В. У статті 71 слова "або інші компетентні органи" вилучити. | Відхилено | 1. Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: |
| 286. | 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 72 цього Закону; | 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; | ||
| 287. | 2) якщо відповідач у справі має місце проживання, або звичайне місце перебування, або нерухоме майно на території України, або рухоме майно, на яке можна накласти стягнення; | 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; | ||
| 288. | 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; | 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; | ||
| 289. | 4) якщо рішення суду або іншого органу, яке потребує виконавчого провадження, може бути виконане за межами України, в тому числі на підставі міжнародних договорів, конвенцій, учасницею яких є Україна; | -202- Задорожній О.В. Слова пункту четвертого ст.71 "або іншого органу" вилучити. | Враховано | |
| -203- Кабінет Міністрів України П.4 виключити | Враховано | |||
| 290. | 5) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; | 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; | ||
| 291. | 6) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні, а юридична особа - відповідач - місце знаходження в Україні; | 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні, або юридична особа - відповідач - місце знаходження в Україні; | ||
| 292. | 7) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або, не маючи жодного громадянства (особа без громадянства), мав в Україні місце проживання. | -204- Беспалий Б.Я. Стаття 71, частина 1, пункт 7). Текст ", не маючи жодного громадянства (особа без громадянства), мав" замінити текстом "особою без громадянства, яка мала". | Відхилено | 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України. |
| -205- Мусіяка В.Л. Доповнити ст.71 новими пунктами такого змісту: "8) якщо орган управління, філія або представництво іноземної особи знаходиться на терені України; 9) якщо спір виник з договору, згідно якого виконання має відбутися чи вже відбулося в Україні; 10) якщо спір виник з необґрунтованого збагачення, яке сталося в Україні; 11) якщо позивач у справі по захисту ділової репутації знаходиться в Україні; 12) якщо спір виник з відносин, пов'язаних з обігом цінних паперів, якщо їх емітування здійснено в Україні; 13) якщо наявний тісний зв'язок спірних правовідносин з територією України." | Відхилено | |||
| -206- Кабінет Міністрів України Доповнити статтю 71 проекту двома новими пунктами такого змісту: „8) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 9) в інших випадках, визначених законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України." | Враховано | |||
| -207- Кабінет Міністрів України Доповнити новими пунктами: "8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;" | Враховано | |||
| 293. | Стаття 72. Виключна компетенція | Стаття 77. Виключна підсудність | ||
| 294. | Компетенція судів або інших органів України є виключною у таких справах з іноземним елементом: | -208- Задорожній О.В. У статті 72 слова "або інших органів" вилучити. | Враховано | 1. Підсудність судам є виключною у таких справах з іноземним елементом: |
| 295. | 1) якщо будівля або інше нерухоме майно, щодо яких виник спір, знаходиться на території України; | -209- Мусіяка В.Л. Слова "будівля або інше" вилучити. | Враховано | 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України; |
| 296. | 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають постійне місце проживання в Україні; | 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; | ||
| 297. | 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України помер в Україні, в якій мав звичайне місце перебування;". | -210- Мусіяка В.Л. Ст.72 доповнити новими пунктами такого змісту: "4) якщо спір пов'язаний з реєстрацією чи видачею патентів, реєстрацією чи видачею свідоцтв на товарні знаки, промислові зразки або з реєстрацією інших прав на результати інтелектуальної діяльності, які потребують реєстрації чи видачі патенту чи свідоцтва в Україні; 5) якщо спір пов'язаний з ліквідацією, реєстрацією на території України іноземних юридичних осіб підприємців, або визнанням недійсним реєстраційних записів у державному реєстрі, кадастрі." Зазначені категорії справ повинні бути віднесені до виключної компетенції господарських судів. | Враховано частково | 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; 10) в інших випадках, визначених законами України. Стаття 78. Компетенція інших органів України 1. Компетенція інших органів України щодо розгляду справ з іноземним елементом визначається законами України з урахуванням статей 75, 76, 77 цього Закону. Стаття 79. Судовий імунітет. 1. Пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування по відношенню до такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України. 2. Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах України і міжнародних договорах України, підлягають юрисдикції судів України в цивільних справах лише в межах, що визначаються принципами та нормами міжнародного права або міжнародними договорами України. 3. Міжнародні організації підлягають юрисдикції судів України в цивільних справах у межах, визначених міжнародними договорами України або законами України. 4. У тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків вказаного порушення норм міжнародного права. |
| -211- Мусіяка В.Л. Доповнити новими пунктами: "7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;" | Враховано | |||
| -212- Кабінет Міністрів України Пропонується доповнити статтю 72 (73) проекту підпунктом 6 наступного змісту: "6) в інших випадках, визначених законами України | Враховано | |||
| -213- Мусіяка В.Л. Доповнити новою статтею такою змісту: "Стаття 78. Компетенція інших органів України "1. Компетенція інших органів України щодо розгляду справ з іноземним елементом визначається законами України з урахуванням статей 75, 76, 77 цього Закону." | Враховано | |||
| -214- Мусіяка В.Л. Після ст.72 додати нову статтю такого змісту: "Стаття 78. Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Державний імунітет. 1. Пред'явлення позову до іноземної держави, забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться в Україні, можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. 2. Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах України і міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають юрисдикції судів України в цивільних справах лише в межах, що визначаються принципами та нормами міжнародного права або міжнародним договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 3. Міжнародні організації підлягають юрисдикції судів України у цивільних справах в межах, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або законами України." | Враховано частково | |||
| -215- Кабінет Міністрів України Після статті 72 доповнити законопроект новою статтею такого змісту: "Стаття 73. Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний та юрисдикційний імунітет. 1. Пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування по відношенню до такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення таке майно, можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або законом України 2. Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах України і міжнародних договорах України, підлягають юрисдикції судів України в цивільних справах лише в межах, що визначаються принципами та нормами міжнародного права або міжнародними договорами України. 3. Міжнародні організації підлягають юрисдикції судів України у цивільних справах в межах, визначених міжнародними договорами України, або законами України. 4. В таких випадках, коли у порушенні норм міжнародного права України, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті, забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом міністрів України може бути застосовано до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки такі заходи дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків вказаного порушення норм міжнародного права". | Враховано | |||
| 298. | Стаття 73. Судові доручення | Стаття 80. Судові доручення | ||
| 299. | 1. Суди та інші компетентні органи України виконують передані їм у встановленому правом України порядку доручення іноземних судів та інших органів на проведення окремих процесуальних дій, крім випадків, коли: | -216- Кабінет Міністрів України Статтю 73 викласти в такій редакції: "1. У разі, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави у порядку, встановленому Цивільний процесуальним кодексом України або міжнародним договором України. | Враховано | 1. У разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України або міжнародним договором України. 2. Доручення судів України про вручення документів громадянам України, які постійно проживають за кордоном, або отримання від них доказів на території іноземної держави можуть бути виконані консульською посадовою особою України відповідно до міжнародних договорів України або в іншому порядку, що не суперечить законодавству держави перебування. |
| -217- Кабінет Міністрів України 2. Доручення судів України про вручення документів громадянам України, які постійно проживають за кордоном або отриманні від них доказів на території іноземної держави можуть бути виконані консульською посадовою особою України відповідно до міжнародних договорів України або в іншому порядку, що не суперечить законодавству держави перебування". | Немає висновку | |||
| 300. | 1) виконання доручення порушувало б суверенітет України або загрожувало б безпеці України; | -218- Мусіяка В.Л. Пункти 1 і 2 ч.1 ст.73 викласти в такій редакції: "1) виконання доручення суперечило б суверенітету України або загрожувало б національній безпеці України; | Відхилено | |
| 301. | 2) виконання доручення не входить до компетенції суду. | -219- Мусіяка В.Л. 2) виконання доручення не належить до компетенції суду. | Немає висновку | |
| 302. | 2. Виконання доручень іноземних судів про вчинення окремих процесуальних дій провадиться в порядку, передбаченому правом України, проте на прохання суду або іншого іноземного органу, від якого надійшло доручення, у ході виконання доручення може застосовуватися особлива процесуальна форма, яка відрізняється від прийнятої в Україні, якщо відповідно до застосування такої особливої форми не існує прямої заборони або вона не суперечить публічному порядку України. | |||
| 303. | 3. Суди України можуть звертатися до іноземних судів із дорученням про виконання окремих процесуальних дій. | |||
| 304. | Порядок відносин судів України з іноземними судами визначається правом України. | -220- Мусіяка В.Л. Друге речення ч.3 ст.73 викласти в такій редакції: "Порядок зносин судів України з іноземними судами визначається законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України." | Відхилено | |
| 305. | Глава ХІІІ. Визнання та виконання рішень іноземних судів | РОЗДІЛ ХІІІ. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ | ||
| 306. | Стаття 74. Чинність рішень іноземних судів на території України | -221- Кабінет Міністрів України Назву статті 75 пропонується викласти в такій редакції: "Рішення іноземних судів, які визнаються і виконуються в Україні". Текст статі 75 проекту пропонується викласти в наступній редакції: "В Україні визнаються і виконуються рішення іноземних судів у цивільних, трудових, сімейних справах, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується конфіскації майна та відшкодування шкоди потерпілим, а також рішення іноземних арбітражів та акти інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних, трудових, сімейних справ, що набрали законної сили | Враховано | Стаття 81. Рішення іноземних судів, які можуть бути визнані та виконані в Україні 1. В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили. |
| 307. | 1. Рішення іноземних судів, що за своїм характером не потребують виконання, визнаються чинними в Україні без подальшого провадження, якщо немає заперечення проти такого визнання, яке має бути подане у письмовій формі до будь-якого суду України. | -222- Мусіяка В.Л. З метою зменшення законодавчого масиву, усунення дублювання окремих положень законодавства, пов'язаних з визнанням та виконанням рішень іноземних судів, доцільно узгодити статті 74 та 75 законопроекту з Законом України "Про визнання та виконання іноземних судових рішень". | Враховано | |
| 308. | 2. У разі наявності заперечень рішення іноземного суду підлягає визнанню в порядку судового засідання, після того як суд України встановить, що: | |||
| 309. | 1) рішення іноземного суду набуло чинності у державі свого походження; | |||
| 310. | 2) справа не належить, згідно із законом України, до виключної компетенції судів або інших органів України; | |||
| 311. | 3) відповідач у справі не був позбавлений можливості судового захисту, а якщо він недієздатний - мав можливість залучити до участі у справі процесуального представника; | -223- Мусіяка В.Л. У п.3 ч.2 ст.74 після слова "недієздатний" додати слова "або цивільна дієздатність якого була обмежена" і далі за текстом. | Відхилено | |
| 312. | 4) у судах України не ведеться провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке було розпочате раніше, ніж справа, рішення в якій підлягає визнанню. | |||
| 313. | 5) рішення не суперечить правилам про публічний порядок відповідно до статті 11. | |||
| 314. | Стаття 75. Виконання рішень іноземних судів | -224- Кабінет Міністрів України Статтю 82 викласти в такій редакції: "Стаття 82. Порядок визнання і виконання. Визнання та виконання рішень, визначених у статті 74 (75) цього Закону, здійснюється в порядку, встановленому законом України." | Враховано | Стаття 82. Порядок визнання і виконання 1. Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України. |
| 315. | 1. Рішення іноземних судів підлягають виконанню в Україні у загальному порядку, передбаченому законодавством України та з урахуванням пункту 2 цієї статті. | |||
| 316. | 2. Клопотання іноземного суду, позивача або іншої заінтересованої особи про виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем виконання у відкритому судовому засіданні. Суд дає дозвіл на виконання іноземного судового рішення після встановлення, що: | |||
| 317. | 1) рішення підлягає виконанню в країні свого походження; | |||
| 318. | 2) рішення відповідає вимогам, встановленим у п. 2 статті 74 цього Закону. | |||
| 319. | РОЗДІЛ ІV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ | РОЗДІЛ ХІV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ | ||
| 320. | 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2003 року. | -225- Кабінет Міністрів України У п.1 змінити дату набрання чинності Законом. | Враховано | 1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2005 року. |
| 321. | 2. Визнати такими, що втрачають чинність з 1 січня 2003 року: | 2. Внести зміни до таких законодавчих актів України: | ||
| 322. | 1) Розділ VІІІ Цивільного кодексу Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1963р., №30, ст. 463); | -226- Кабінет Міністрів України Семинога А.І. Підпункт 1 пункту 2 виключити. | Враховано | 1) у розділі VІ Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., №№ 21-22, ст. 135): назву викласти в такій редакції: "Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства"; статті 275 - 281, 288 - 292 виключити; 2) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-41, 42, ст. 492): у частині першій статті 2 слова "та цього Кодексу" замінити словами "цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право"; статті 9, 411, 412 виключити; 3) частини шосту - п'ятнадцяту статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377; 1993 р., № 5, ст. 33; 1994 р., № 20, ст. 120; 1999 р., № 51, ст. 447) виключити; |
| -227- Кабінет Міністрів України У підпункті 3 пункту 2 зазначити джерело офіційного опублікування змін, які були внесені до Сімейного кодексу України Законом України 26 грудня 2002 року №407-ІV. | Відхилено | |||
| 323. | 2) частини 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., №29, ст. 377); | 4) розділ VІІІ Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 47, ст. 642; 2004 р., № 11, ст. 140) виключити. | ||
| 324. | 3) Розділ VІ Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., №21-22, ст. 135). | |||
| 325. | 3. Встановити, що до приведення законодавства у відповідність із Законом України "Про міжнародне приватне право" закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. | -228- Беспалий Б.Я. Пункт 3 вилучити. | Враховано | |
| 326. | 4. Кабінету Міністрів України: | 3. Кабінету Міністрів України: | ||
| 327. | у тримісячний термін подати до Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом; | -229- Беспалий Б.Я. Пункт 4. Підпункт 1 після тексту "у тримісячний термін доповнити текстом "з дня набрання чинності цим законом". Після підпункту 1 доповнити новим підпунктом: "привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього закону". | Враховано | у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; |
| 328. | забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. | -230- Задорожній О.В. Розділ ІV викласти у такій редакції: "Розділ ІV Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з 1 червня 2004 року. 2. Визнати такими, що втрачають чинність з 1 червня 2004 року частини 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., №29, ст. 377). 3. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти України застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 4. Кабінету Міністрів України: 1) у тримісячний термін подати до Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом; 2) забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом." | Враховано частково | забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. |