Про загальну безпеку продукції (Друге читання)
| № п.п. | Редакція, прийнята в першому читанні | Пропозиції | Висновки | Остаточна редакція |
| 0. | проект | проект | ||
| 1. | Закон України | Закон України | ||
| 2. | Про загальну безпеку продукції | Про загальну безпеку продукції | ||
| 3. | Цей Закон встановлює загальні засади розміщення і розповсюдження на ринку безпечної для життя та здоров'я споживачів продукції і регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, розповсюджувачами та споживачами продукції. | -1- Матвієнков С.А. Доповнити преамбулу новим абзацом у наступній редакції: "Якщо законодавством України встановлені спеціальні правила щодо безпеки окремої продукції та/або видів продукції, які стосуються лише певної небезпеки, цей Закон застосовується у відношенні іншої небезпеки, що не охоплюється такими спеціальними законами України." | Враховано | Цей Закон установлює загальні засади розміщення і розповсюдження на ринку безпечної для життя та здоров'я споживачів продукції і регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, розповсюджувачами та споживачами продукції. Якщо законодавством України встановлені спеціальні правила щодо безпеки окремої продукції та/або видів продукції, які стосуються лише певної небезпеки, цей Закон застосовується у відношенні іншої небезпеки, що не охоплюється такими спеціальними законами України. |
| -2- Лобода М.В. У законопроекті відсутня окрема стаття, якою має бути окреслено сферу його дії. На нашу думку, законопроект доцільно доповнити такою статтею, вказавши в ній, що харчові продукти не підпадають під дію норм цього Закону, оскільки всі аспекти щодо їх безпечності дуже ретельно виписані в спеціальному законі. | Враховано в преамбулі | |||
| 4. | Розділ І | Розділ І | ||
| 5. | ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ | -3- Заєць І.О. Нам треба привести цей Закон у відповідність із Законом про основи національної безпеки України. | Враховано в преамбулі | ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
| 6. | Стаття 1. Визначення термінів | Стаття 1. Визначення термінів | ||
| 7. | 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: | У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: | ||
| 8. | 1) небезпека шкідливого впливу - вірогідність настання певних негативних наслідків для життя та здоров'я споживача чи майбутніх поколінь, включаючи ті, які не належать до негайних або таких, що потребують оперативного втручання органів державної влади; | -4- Лобода М.В. У розглянутому законопроекті використовується поняття "небезпека шкідливого впливу", хоча в ЄС використовується поняття "ризик". Визначення поняття "безпечна продукція" відрізняється від наведеного в законопроектах 7587-1 та 7602 поняття "безпечний харчовий продукт". Необхідно також розібратися, про що необхідно вести мову в цьому законопроекті, про "безпеку" чи про "безпечність". | Відхилено | 1) небезпека шкідливого впливу - вірогідність настання певних негативних наслідків для життя та здоров'я споживача чи майбутніх поколінь, включаючи ті, які не належать до негайних або таких, що потребують оперативного втручання органів державної влади; |
| 9. | 2) продукція - будь-які товари, призначені для безпосереднього споживання або використання споживачами, чи будь-які товари, безпосередньо не призначені для споживання або використання, але які за обґрунтовано передбачуваних умов можуть бути використані споживачами або спожиті ними, розповсюджуються в ході господарської діяльності, у тому числі товари, які використовуються споживачем чи ним споживаються у зв'язку з наданням йому послуг. Не належить до продукції відповідно до цього Закону будь-який товар, який передається як антикварна річ, або інші речі, які перед їх використанням чи споживанням повинні бути відремонтовані або щодо них повинні бути проведені поновлювальні роботи, якщо виробник або розповсюджувач цих товарів інформує споживача про необхідність проведення ремонтних (надання товару здатності бути споживаним чи використаним з характеристиками гіршими, ніж у нового) або поновлювальних робіт; | 2) продукція - будь-які товари, призначені для безпосереднього споживання або використання споживачами, чи будь-які товари, безпосередньо не призначені для споживання або використання, але які за обґрунтовано передбачуваних умов можуть бути використані споживачами або спожиті ними, розповсюджуються в ході господарської діяльності, у тому числі товари, які використовуються споживачем чи ним споживаються у зв'язку з наданням йому послуг. Не належить до продукції відповідно до цього Закону будь-який товар, який передається як антикварна річ, або інші речі, які перед їх використанням чи споживанням повинні бути відремонтовані або щодо них повинні бути проведені поновлювальні роботи, якщо виробник або розповсюджувач цих товарів інформує споживача про необхідність проведення ремонтних (надання товару здатності бути споживаним чи використаним з гіршими характеристиками, ніж у нового) або поновлювальних робіт; | ||
| 10. | 3) поновлена продукція - будь-який товар, характеристики якого з метою надання товару здатності бути споживаним чи використаним зазнали істотних змін після проведення поновлювальних робіт; | 3) поновлена продукція - будь-який товар, характеристики якого з метою надання товару здатності бути споживаним чи використаним зазнали істотних змін після проведення поновлювальних робіт; | ||
| 11. | 4) відремонтована продукція - будь-який товар, характеристики якого внаслідок проведення ремонтних робіт надають йому здатності бути споживаним чи використаним; | 4) відремонтована продукція - будь-який товар, характеристики якого внаслідок проведення ремонтних робіт надають йому здатності бути споживаним чи використаним; | ||
| 12. | 5) небезпечна продукція - будь-який товар, який не відповідає визначенню безпечної продукції, наведеному у статті 2 цього Закону; | 5) небезпечна продукція - будь-який товар, який не відповідає визначенню безпечної продукції, наведеному у цьому Законі; | ||
| 13. | 6) виробник: | 6) виробник: | ||
| 14. | суб'єкт господарювання, який є виробником готових для використання або споживання будь-яких товарів чи який заявляє про себе як про виробника таких товарів, розміщуючи на товарі своє найменування (ім'я) або будь-який інший елемент, що ідентифікує такого суб'єкта, зокрема торговельну марку, або який проводить поновлення чи ремонт відповідних товарів; | суб'єкт господарювання, який є виробником готових для використання або споживання будь-яких товарів чи який заявляє про себе як про виробника таких товарів, розміщуючи на товарі своє найменування (ім'я) або будь-який інший елемент, що ідентифікує такого суб'єкта, зокрема торгову марку, або який проводить поновлення чи ремонт відповідних товарів; | ||
| 15. | представництво іноземного суб'єкта господарювання - у разі, коли суб'єкт, який розглядається як виробник будь-яких товарів, є нерезидентом; | -5- Матвієнков С.А. У статті 1 термін "представництво іноземного суб'єкта господарювання" доповнити словами "- резидент України" | Враховано | представництво іноземного суб'єкта господарювання - резидент України - у разі якщо суб'єкт, який розглядається як виробник будь-яких товарів, є нерезидентом; |
| 16. | імпортер продукції - у разі, коли особа, яка розглядається як виробник будь-яких товарів, є нерезидентом, який не має свого представництва на території України; | імпортер продукції - у разі якщо особа, яка розглядається як виробник будь-яких товарів, є нерезидентом, який не має свого представництва на території України; | ||
| 17. | суб'єкт господарювання, який розповсюджує будь-який товар та діяльність якого впливає або може впливати на безпеку цього товару; | суб'єкт господарювання, який розповсюджує будь-який товар та діяльність якого впливає або може впливати на безпеку цього товару; | ||
| 18. | 7) нерезидент: | 7) нерезидент: | ||
| 19. | фізична особа, яка має постійне місце проживання за межами України, у тому числі особа, яка тимчасово перебуває на території України; | фізична особа, яка має постійне місце проживання за межами України, у тому числі особа, яка тимчасово перебуває на території України; | ||
| 20. | юридична особа - суб'єкт господарювання, що створений та провадить свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави, включаючи його філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України і у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти господарювання за участю юридичних осіб та інших суб'єктів господарювання України; | юридична особа - суб'єкт господарювання, що створений та провадить свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави, включаючи його філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти господарювання за участю юридичних осіб та інших суб'єктів господарювання України; | ||
| 21. | розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітети, а також представництва іноземних організацій, які не провадять господарської діяльності відповідно до законодавства України; | розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітети, а також представництва іноземних організацій, які не провадять господарської діяльності відповідно до законодавства України; | ||
| 22. | 8) розповсюджувач продукції - суб'єкт господарювання, який розповсюджує будь-який товар та діяльність якого не впливає на безпеку цього товару; | -6- Матвієнков С.А. У статті 1 пункт 8 викласти у такій редакції: 8) розповсюджувач продукції - суб'єкт господарювання, діяльність якого не впливає на безпеку розповсюджуваного ним товару;" | Враховано | 8) розповсюджувач продукції - суб'єкт господарювання, діяльність якого не впливає на безпеку розповсюджуваного ним товару; |
| 23. | 9) розміщення продукції на ринку - будь-яка дія або сукупність дій, результатом яких є створення можливості для вільного придбання товарів розповсюджувачами або споживачами чи розповсюдження такого товару; | 9) розміщення продукції на ринку - будь-яка дія або сукупність дій, результатом яких є створення можливості для вільного придбання товарів розповсюджувачами або споживачами чи розповсюдження такого товару; | ||
| 24. | 10) розповсюдження продукції - вчинення будь-яких правочинів, результатом яких є передача права власності на товар або надання товару у користування; | -7- Матвієнков С.А. У статті 1 пункт 10 викласти у такій редакції: "розповсюдження продукції - вчинення будь-яких правочинів, результатом яких є передача права власності на товар або надання товару у користування (оренду);" | Враховано | 10) розповсюдження продукції - вчинення будь-яких правочинів, результатом яких є передача права власності на товар або надання товару в користування (оренду); |
| 25. | 11) вилучення небезпечної продукції - вилучення розповсюдженого небезпечного товару, запобігання та/або припинення передачі небезпечного товару споживачам, експонування такого товару та його пропонування для продажу та/або передачі споживачам; | -8- Матвієнков С.А. У статті 1 пункт 11 викласти у такій редакції:"11) вилучення небезпечної продукції - запобігання розповсюдженню небезпечного товару, запобігання та/або припинення передачі небезпечного товару споживачам, експонування такого товару та його пропонування для продажу та/або передачі споживачам; | Враховано | 11) вилучення небезпечної продукції -запобігання розповсюдженню, запобігання та/або припинення передачі небезпечного товару споживачам, експонування такого товару та його пропонування для продажу та/або передачі споживачам; |
| 26. | 12) відкликання продукції - повернення виробнику небезпечного товару, який на момент здійснення таких заходів вже був фактично переданий споживачу або щодо якого у розповсюджувача такого товару виникло зобов'язання перед споживачем щодо передачі йому такого товару. | -9- Матвієнков С.А. У статті 1 пункт 12 доповнити словами "з метою недопущення негативного впливу небезпечного товару на життя, здоров'я людини, майна та довкілля" . Статтю 1 доповнити пунктами 13 - 15: "13) оренда - майнове наймання, угода, за якою власник за відповідну (орендну) плату передає суб'єкту господарювання в тимчасове володіння і користування товар, необхідний для ведення підприємницької діяльності; 14) споживач - особа або особи, які користуються послугами ринку; 15) ринок - простір, в якому забезпечується вільне пересування товарів, осіб, послуг та капіталу." | Враховано | 12) відкликання продукції - повернення виробнику небезпечного товару, який на момент здійснення таких заходів уже був фактично переданий споживачу або щодо якого в розповсюджувача такого товару виникло зобов'язання перед споживачем щодо передачі йому такого товару з метою недопущення негативного впливу небезпечного товару на життя, здоров'я людини, майно та довкілля; 13) оренда - майнове наймання, угода, за якою власник за відповідну (орендну) плату передає суб'єкту господарювання в тимчасове володіння і користування товар, необхідний для ведення підприємницької діяльності; 14) споживач - особа або особи, які користуються послугами ринку; 15) ринок - простір, в якому забезпечується вільне пересування товарів, осіб, послуг та капіталу. |
| 27. | Розділ ІІ | Розділ ІІ | ||
| 28. | РОЗМІЩЕННЯ НА РИНКУ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ | РОЗМІЩЕННЯ НА РИНКУ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ | ||
| 29. | Стаття 2. Безпечна продукція | Стаття 2. Безпечна продукція | ||
| 30. | Безпечна продукція - будь-які товари, які за звичайних умов використання або споживання не становлять небезпеки шкідливого впливу на життя і здоров'я споживачів, їх майно та довкілля, вважаються прийнятними для компетентного та відповідального вибору і такими, що відповідають вимогам захисту життя та здоров'я споживачів. | Безпечна продукція - будь-які товари, які за звичайних умов використання або споживання не становлять небезпеки шкідливого впливу на життя і здоров'я споживачів, їх майно та довкілля, вважаються прийнятними для компетентного та відповідального вибору і такими, що відповідають вимогам захисту життя та здоров'я споживачів. | ||
| 31. | Звичайні, а також обґрунтовані умови використання або споживання будь-яких товарів можуть визначатися з урахуванням, зокрема: | Звичайні, а також обґрунтовані умови використання або споживання будь-яких товарів можуть визначатися з урахуванням, зокрема: | ||
| 32. | правил використання або споживання продукції, передбачених виробником відповідної продукції або звичайних для такої продукції; | правил використання або споживання продукції, передбачених виробником відповідної продукції або звичайних для такої продукції; | ||
| 33. | тривалості використання або строку придатності чи зберігання, передбачених виробником відповідної продукції або звичайних для такої продукції; | тривалості використання або строку придатності чи зберігання, передбачених виробником відповідної продукції або звичайних для такої продукції; | ||
| 34. | правил монтажу, встановлення, налагодження або інших подібних операцій, експлуатації та обслуговування, зокрема профілактичного, періодичного та будь-якого іншого виду обслуговування, - у тих випадках, коли такі правила є обов'язковими, а також коли необхідність їх застосування та/або вимоги таких правил можуть бути обґрунтовані. | правил монтажу, встановлення, налагодження або інших подібних операцій, експлуатації та обслуговування, зокрема профілактичного, періодичного та будь-якого іншого виду обслуговування, - у тих випадках, коли такі правила є обов'язковими, а також коли необхідність їх застосування та/або вимоги таких правил можуть бути обґрунтовані. | ||
| 35. | Можливість отримати промисловим способом безпечнішу для використання або споживання продукцію з урахуванням рівня розвитку науки і техніки на момент її розміщення на ринку виробником не може бути підставою для визнання такої продукції небезпечною. | Можливість отримати промисловим способом безпечнішу для використання або споживання продукцію з урахуванням рівня розвитку науки і техніки на момент її розміщення на ринку виробником не може бути підставою для визнання такої продукції небезпечною. | ||
| 36. | Стаття 3. Підтвердження безпеки продукції | Стаття 3. Підтвердження безпеки продукції | ||
| 37. | 1. Виробник і розповсюджувач зобов'язані розміщувати на ринку та розповсюджувати лише безпечну продукцію. | 1. Виробник і розповсюджувач зобов'язані розміщувати на ринку та розповсюджувати лише безпечну продукцію. | ||
| 38. | 2. У законодавчо регульованій сфері продукція вважається безпечною, якщо її безпеку підтверджено відповідно до вимог, встановлених законодавством. | 2. У законодавчо регульованій сфері продукція вважається безпечною, якщо її безпеку підтверджено відповідно до вимог, встановлених законодавством. | ||
| 39. | 3. У законодавчо не регульованій сфері продукція вважається безпечною, якщо не доведено інше. | 3. У законодавчо не регульованій сфері продукція вважається безпечною, якщо не доведено інше. | ||
| 40. | 4. При визначенні того, чи є відповідна продукція безпечною, до уваги беруться зокрема: | 4. При визначенні того, чи є відповідна продукція безпечною, до уваги беруться зокрема: | ||
| 41. | 1) характеристики продукції та її складових елементів, матеріалів, використаних для її виготовлення, а у відповідних випадках технологія виробництва продукції та її складових елементів або використаних для виготовлення продукції матеріалів, упаковка такої продукції, включаючи спосіб упакування, а також у відповідних випадках правила монтажу або експлуатації; | 1) характеристики продукції та її складових елементів, матеріалів, використаних для її виготовлення, а у відповідних випадках технологія виробництва продукції та її складових елементів або використаних для виготовлення продукції матеріалів, упаковка такої продукції, включаючи спосіб пакування, а також у відповідних випадках правила монтажу або експлуатації; | ||
| 42. | 2) характер та ступінь негативного впливу, який продукція здійснює на іншу продукцію; | -10- Курас І.Ф. Підпункт 2 пункту 4 статті 3 "Підтвердження безпеки продукції" викласти у наступній редакції: "2)наявність, характер та ступень негативного впливу, який продукція здійснює на іншу продукцію, навколишнє природне середовище та споживачів або третіх осіб"; | Враховано | 2) наявність, характер та ступінь негативного впливу, який продукція здійснює на іншу продукцію, навколишнє природне середовище та споживачів; |
| 43. | 3) розповсюдження продукції на ринку, її маркування, будь-які застереження щодо можливих способів та умов використання продукції, правила використання або експлуатації, споживання та зберігання продукції, а також будь-які інші вказівки чи інформацію в доступній для сприймання формі, надані виробником або розповсюджувачем продукції; | 3) розповсюдження продукції на ринку, її маркування, будь-які застереження щодо можливих способів та умов використання продукції, правила використання або експлуатації, споживання та зберігання продукції, а також будь-які інші вказівки чи інформацію в доступній для сприймання формі, надані виробником або розповсюджувачем продукції; | ||
| 44. | 4) категорії осіб, що є найбільш уразливими стосовно небезпеки під час використання або споживання продукції, зокрема діти, особи похилого віку, хворі люди, інваліди. | 4) категорії осіб, що є найбільш уразливими стосовно небезпеки під час використання або споживання продукції, зокрема діти, особи похилого віку, хворі люди, інваліди. | ||
| 45. | 5. Визначення безпеки продукції в законодавчо не регульованій сфері здійснюється відповідно до: | -11- Лобода М.В. Підпункти 1 і 2 частини 5 статті 3 потребують уточнення та узгодження з визначеннями відповідних понять санітарних нормативів, санітарних норм тощо, наведених у статті 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Чому в цьому контексті відсутні посилання на ветеринарні нормативи? | Враховано | 5. Визначення безпеки продукції в законодавчо не регульованій сфері здійснюється відповідно до: |
| 46. | 1) положень національних стандартів, прийнятих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності, а також положень стандартів, прийнятих іншими суб'єктами стандартизації, застосування яких здійснюється на добровільних засадах та санітарно-епідеміологічних і гігієнічних нормативів відповідно до законодавства; | -12- Матвієнков С.А. У статті 3 у підпункті 1 частини 5 слова "та санітарно-епідеміологічних і гігієнічних нормативів відповідно до законодавства" замінити на слова "і санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм та інших нормативних документів санітарного законодавства". | Враховано | 1) положень національних стандартів, прийнятих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності, а також положень стандартів, прийнятих іншими суб'єктами стандартизації, застосування яких здійснюється на добровільних засадах, санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм та інших нормативних документів санітарного законодавства; |
| 47. | 2) положень кодексів усталеної практики, прийнятих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності, а також положень кодексів установленої практики, застосування яких здійснюється на добровільних засадах іншими суб'єктами стандартизації та державних санітарних норм і правил, гігієнічних та протиепідемічних правил відповідно до законодавства; | -13- Курас І.Ф. Підпункт 2 пункту 5 статті 3 "Підтвердження безпеки продукції" викласти у наступній редакції: "2)положень нормативних актів, прийнятих спеціально уповноваженим центральними органами виконавчої влади, що відповідно до своєї компетенції здійснюють державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції, а також положень кодексів установленої практики, застосування яких здійснюється на добровільних засадах іншими суб'єктами стандартизації та державних санітарних норм і правил, гігієнічних та протиепідемічних правил відповідно до законодавства;" | Враховано | 2) положень нормативних актів, прийнятих спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до своєї компетенції здійснюють державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції, а також положень кодексів установленої практики, застосування яких здійснюється на добровільних засадах іншими суб'єктами стандартизації, санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм та інших нормативних документів санітарного законодавства; |
| -14- Матвієнков С.А. У статті 3 у підпункті 2 частини 5 слова "та державних санітарних норм і правил, гігієнічних та протиепідемічних правил відповідно до законодавства" замінити на слова "і санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм та інших нормативних документів санітарного законодавства". | Враховано | |||
| 48. | 3) рівня науки і техніки, який об'єктивно існував на час розміщення продукції на ринку або її розповсюдження; | 3) рівня науки і техніки, який об'єктивно існував на час розміщення продукції на ринку або її розповсюдження; | ||
| 49. | 4) обґрунтованих очікувань споживачів щодо безпеки відповідної продукції. | 4) обґрунтованих очікувань споживачів щодо безпеки відповідної продукції. | ||
| 50. | 6. Виробник або розповсюджувач може застосувати інші засоби (способи) підтвердження або спростування безпеки продукції, які не суперечать законодавству. | 6. Виробник або розповсюджувач може застосувати інші засоби (способи) підтвердження або спростування безпеки продукції, які не суперечать законодавству. | ||
| 51. | Стаття 4. Обов'язки виробників і розповсюджувачів продукції | Стаття 4. Обов'язки виробників і розповсюджувачів продукції | ||
| 52. | 1. Кожен виробник, розміщуючи свою продукцію на ринку, зобов'язаний супроводжувати її інформацією, що дає змогу споживачеві оцінити небезпеку, яка може виникнути під час її використання з дотриманням встановлених правил протягом строку придатності цієї продукції, якщо така небезпека не є очевидною без належного попередження, та на підставі якої можна вжити застережних заходів для усунення або зменшення небезпеки, пов'язаної з використанням або споживанням відповідної продукції. | 1. Кожен виробник, розміщуючи свою продукцію на ринку, зобов'язаний супроводжувати її інформацією, що дає змогу споживачеві оцінити небезпеку, яка може виникнути під час її використання з дотриманням установлених правил протягом строку придатності цієї продукції, якщо така небезпека не є очевидною без належного попередження, та на підставі якої можна вжити застережних заходів для усунення або зменшення небезпеки, пов'язаної з використанням або споживанням відповідної продукції. | ||
| 53. | Інформація про небезпеку продукції може розміщуватися безпосередньо на самій продукції, її упаковці та/або в документах, які передаються разом з такою продукцією споживачу. | -15- Матвієнков С.А. У другому абзаці пункту 1 статті 4 після слів "Інформація про небезпеку продукції" доповнити словами „має бути викладено державною мовою, поряд з іншими мовами, і". | Враховано | Інформація про небезпеку продукції має бути викладено державною мовою, поряд з іншими мовами, і розміщуватися безпосередньо на самій продукції, її упаковці та/або в документах, які передаються разом з такою продукцією споживачу. |
| -16- Заєць І.О. Зокрема, треба деталізувати склад інформації про цей продукт. І зовсім я у цьому законопроекті не знайшов, якою мовою буде надаватися ця інформація. І знову ми будемо мати ту практику, яку сьогодні маємо, заходимо у магазини, купляємо продукцію імпортного характеру, і там мова англійська чи якась інша мова, і багато наших людей, в принципі, не може знати який склад того продукту чи які інші речі. Тому в цьому законопроекті обов'язково треба написати, що продукція надається поряд з іншими мовами державною українською мовою. Врешті решт давайте будемо патріотами своєї держави і думати про своїх громадян. Думати про те, що неякісна продукція завдасть шкоди нашому громадянинові і ми, таким чином, руйнуємо нашу націю. | Враховано | |||
| 54. | 2. Вміщення застережень або будь-якої іншої інформації про небезпеку, пов'язану з використанням або споживанням продукції, не звільняє її виробників і розповсюджувачів від обов'язку дотримання вимог щодо безпеки, передбачених цим Законом. | 2. Вміщення застережень або будь-якої іншої інформації про небезпеку, пов'язану з використанням або споживанням продукції, не звільняє її виробників і розповсюджувачів від обов'язку дотримання вимог щодо безпеки, передбачених цим Законом. | ||
| 55. | 3. Розповсюджувачі продукції беруть участь у здійсненні на ринку контролю за її безпекою, у тому числі: | -17- Курас І.Ф. Пункт 3 статті 4 "Обов'язки виробників і розповсюджувачів продукції" викласти у наступній редакції:"3.Розповсюджувачі продукції зобов'язані брати участь у здійсненні контролю за безпекою відповідної продукції на ринку, а саме: повідомляти спеціально уповноважені органи виконавчої влади та виробника продукції про наявну та потенційну небезпеку, пов'язану з транспортуванням, зберіганням, використанням або споживанням продукції, та співпрацювати з ними у здійсненні заходів, спрямованих на запобігання ризику; зберігати та надавати спеціально уповноваженим органам виконавчої влади документацію, яка дає змогу визначити виробника і розповсюджувача продукції." | Враховано | 3. Розповсюджувачі продукції зобов'язані брати участь у здійсненні контролю за безпекою відповідної продукції на ринку, а саме: |
| 56. | передають спеціально уповноваженим органам виконавчої влади та виробнику продукції інформацію про небезпеку, пов'язану з використанням або споживанням продукції, та співпрацюють з ними у здійсненні заходів, спрямованих на запобігання ризику; | повідомляти спеціально уповноважені органи виконавчої влади та виробника продукції про наявну та потенційну небезпеку, пов'язану з транспортуванням, зберіганням, використанням або споживанням продукції, та співпрацювати з ними у здійсненні заходів, спрямованих на запобігання ризику; | ||
| 57. | зберігають та надають спеціально уповноваженим органам виконавчої влади документацію, яка дає змогу визначити виробника і розповсюджувача продукції. | -18- Матвієнков С.А. Доповнити новою статтею 5 такого змісту: "Стаття 5. Права виробників і розповсюджувачів продукції 1. Виробник не несе відповідальності в разі, якщо він не розміщував продукцію на ринку, але продукція стала небезпечною після введення її в обіг внаслідок порушення умов зберігання, термінів придатності і транспортування іншими особами, які беруть участь у введенні в обіг, розміщенні на ринку та обігу продукції і стан наукових і технічних знань яких на момент розміщення продукції на ринку був недостатній для визначення небезпеки продукції. 2. Розповсюджувач не несе відповідальності, якщо продукція, яка придбана і реалізується ним, супроводжується документами виробника, які підтверджують її безпеку." | Враховано | зберігати та надавати спеціально уповноваженим органам виконавчої влади документацію, яка дає змогу визначити виробника і розповсюджувача продукції. Стаття 5. Права виробників і розповсюджувачів продукції 1. Виробник не несе відповідальності в разі, якщо він не розміщував продукцію на ринку, але продукція стала небезпечною після введення її в обіг внаслідок порушення умов зберігання, термінів придатності і транспортування іншими особами, які беруть участь у введенні в обіг, розміщенні на ринку та обігу продукції і стан наукових і технічних знань яких на момент розміщення продукції на ринку був недостатній для визначення небезпеки продукції. 2. Розповсюджувач не несе відповідальності, якщо продукція, яка придбана і реалізується ним, супроводжується документами виробника, які підтверджують її безпеку. |
| 58. | Стаття 5. Надання спеціально уповноваженим органам виконавчої влади інформації про небезпечну продукцію | Стаття 6. Надання спеціально уповноваженим органам виконавчої влади інформації про небезпечну продукцію | ||
| 59. | 1. Якщо виробники або розповсюджувачі продукції знають або їм стало відомо, що продукція, розміщена ними на ринку, є небезпечною, вони повинні негайно повідомити відповідний спеціально уповноважений орган виконавчої влади про таку продукцію та пов'язану з нею небезпеку. | -19- Матвієнков С.А. У пункті 1 статті 5 після слів "спеціально уповноважений орган виконавчої влади" додати слова "який відповідно до своєї компетенції здійснює державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції (далі - спеціально уповноважений орган виконавчої влади), далі за текстом. | Враховано | 1. Якщо виробники або розповсюджувачі продукції знають або їм стало відомо, що продукція, розміщена ними на ринку, є небезпечною, вони повинні негайно повідомити відповідний спеціально уповноважений орган виконавчої влади, який відповідно до своєї компетенції здійснює державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції (далі - спеціально уповноважений орган виконавчої влади), про таку продукцію та пов'язану з нею небезпеку. |
| 60. | 2. Повідомлення про небезпечну продукцію здійснюється за формою, встановленою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, і повинне включати: | -20- Матвієнков С.А. У пункті 2 статті 5 слова "здійснюється за формою, встановленою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади і" виключити. | Враховано | 2. Повідомлення про небезпечну продукцію має включати: |
| 61. | інформацію, яка дає можливість здійснити точну ідентифікацію продукції або її партії; | інформацію, яка дає можливість здійснити точну ідентифікацію продукції або її партії; | ||
| 62. | застереження про небезпеку, яку становить продукція; | застереження про небезпеку, яку становить продукція; | ||
| 63. | інформацію про виробника і розповсюджувача такої продукції; | інформацію про виробника і розповсюджувача такої продукції; | ||
| 64. | інформацію щодо простежуваності небезпечної продукції; | інформацію щодо простежуваності небезпечної продукції; | ||
| 65. | перелік заходів, ужитих з метою запобігання небезпеці для споживачів. | перелік заходів, ужитих з метою запобігання небезпеці для споживачів. | ||
| 66. | 3. Виробники і розповсюджувачі продукції зобов'язані співпрацювати із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади на їх вимогу щодо запобігання небезпеці, яку становить продукція, розміщення або розповсюдження якої вони здійснюють у встановленому цими органами порядку. | 3. Виробники і розповсюджувачі продукції зобов'язані співпрацювати із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади на їх вимогу щодо запобігання небезпеці, яку становить продукція, розміщення або розповсюдження якої вони здійснюють у встановленому цими органами порядку. | ||
| 67. | Стаття 6. Вилучення та відкликання продукції | Стаття 7. Вилучення та відкликання продукції | ||
| 68. | 1. У разі розміщення на ринку небезпечної продукції виробник зобов'язаний вжити заходів для запобігання небезпеці, яку становить така продукція, зокрема у разі необхідності відкликати продукцію або вилучити небезпечну продукцію. | 1. У разі розміщення на ринку небезпечної продукції виробник зобов'язаний вжити заходів для запобігання небезпеці, яку становить така продукція, зокрема у разі необхідності відкликати або вилучити небезпечну продукцію. | ||
| 69. | 2. Відкликання небезпечної продукції або її вилучення застосовується як виключний засіб у разі, коли: | 2. Відкликання небезпечної продукції або її вилучення застосовується як винятковий засіб у разі, якщо: | ||
| 70. | вжиті заходи, спрямовані на усунення причин, через наявність яких відповідну продукцію було класифіковано як небезпечну, не дали бажаного результату; | вжиті заходи, спрямовані на усунення причин, через наявність яких відповідну продукцію було класифіковано як небезпечну, не дали бажаного результату; | ||
| 71. | вжиття будь-яких інших заходів не може забезпечити усунення причин, через наявність яких відповідну продукцію було класифіковано як небезпечну. | вжиття будь-яких інших заходів не може забезпечити усунення причин, через наявність яких відповідну продукцію було класифіковано як небезпечну. | ||
| 72. | 3. Порядок відкликання виробником продукції, а також вилучення небезпечної продукції визначається відповідним спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері безпеки продукції відповідно до компетенції за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності. | -21- Матвієнков С.А. У пункті 3 статті 6 слова "відповідним спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері безпеки продукції відповідно до компетенції за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності" замінити на слова "Кабінетом Міністрів України". | Враховано | 3. Порядок відкликання виробником продукції, а також вилучення небезпечної продукції визначається Кабінетом Міністрів України. |
| 73. | 4. Утилізація, знищення або подальше використання небезпечної продукції здійснюється в встановленому законодавством порядку. | 4. Утилізація, знищення або подальше використання небезпечної продукції здійснюються в установленому законодавством порядку. | ||
| 74. | Стаття 7. Компенсація у разі відкликання або вилучення продукції | Стаття 8. Компенсація в разі відкликання або вилучення продукції | ||
| 75. | 1. У разі коли відкликання продукції або вилучення небезпечної продукції може мати своїм наслідком позбавлення відповідної особи права власності на таку продукцію, виробник, який здійснює відкликання або вилучення такої продукції, зобов'язаний відшкодувати її власнику повну вартість продукції, що відкликається або вилучається. | 1. В разі якщо відкликання або вилучення небезпечної продукції може мати своїм наслідком позбавлення відповідної особи права власності на таку продукцію, виробник, який здійснює відкликання або вилучення такої продукції, зобов'язаний відшкодувати її власнику повну вартість продукції, що відкликається або вилучається. | ||
| 76. | 2. Вартість продукції, що підлягає відшкодуванню у разі її відкликання або вилучення, визначається виходячи з ціни такої продукції на час відкликання або вилучення, а у разі зниження ціни - виходячи з вартості продукції на час її купівлі. | 2. Вартість продукції, що підлягає відшкодуванню в разі її відкликання або вилучення, визначається виходячи з ціни такої продукції на час відкликання або вилучення, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості продукції на час її купівлі. | ||
| 77. | 3. Відшкодування вартості продукції, що відкликається або вилучається, здійснюється виробником до моменту чи у момент фактичного відкликання або вилучення такої продукції. | 3. Відшкодування вартості продукції, що відкликається або вилучається, здійснюється виробником до моменту чи у момент фактичного відкликання або вилучення такої продукції. | ||
| 78. | Стаття 8. Звернення щодо перевірки безпеки продукції | -22- Лобода М.В. Концептуального доопрацювання потребує стаття 8, оскільки в існуючій редакції відсутні будь-які стримуючі механізми, не вимагається ніяких доказів чи обґрунтувань сумнівів споживача щодо безпечності продукції. Пропонуємо реалізувати іншу концепцію для вказаної статті. Якщо у будь-якого громадянина (потенційного споживача) виникають сумніви щодо безпеки продукції, то він може вимагати додаткового підтвердження її безпечності без (або до) її придбання. У разі, коли сумніви у споживача виникли щодо продукції, яку він уже придбав, (а вся продукція, що перебуває в обігу, згідно цього закону повинна мати документальне підтвердження її безпечності!), такі сумніви необхідно віднести до підстав для повернення чи обміну придбаної продукції, але не для "перевірки її безпечності". Для здійснення такої перевірки далеко не завжди і не скрізь є відповідні технічні можливості, перевірка може коштувати набагато дорожче, ніж одиниця придбаної "сумнівної" продукції. | Враховано в іншій редакції | Стаття 9. Звернення щодо перевірки безпеки продукції |
| 79. | 1. Будь-який споживач, включаючи нерезидентів, який придбав продукцію, але має сумніви щодо її безпеки, має право звернутися до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з проханням про перевірку її безпеки. | -23- Соломатін Ю.П. І далі є таке речення. Безпечною вважається продукція, якщо її безпеку підтверджено відповідно вимог, встановлених законодавством. Скажіть, будь ласка, а якщо законодавством це не встановлено, тоді що, ми будемо погоджуватися з тими якостями такої продукції, котру нам будуть постачати? Більш того, проголошується урочисто - будь-який споживач, включаючи нерезидентів, який придбав продукцію, але має сумніви щодо її безпеки, забезпечується правом звернутися до спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з проханням про перевірку її безпеки. Скажіть, будь ласка, у разі звернення це буде безкоштовна перевірка? Чи нам належна установа запропонує укласти угоду і сплатити за такі випробування і за таку перевірку певну суму коштів. Я вас запевняю: задарма ніхто і нічого робити не буде. Тому саме це питання треба врегулювати в законі, якщо його треба приймати. А якщо це питання не врегульоване, такий закон приймати не можна. | Враховано в іншій редакції | 1. Будь-який споживач, включаючи нерезидентів, який придбав продукцію, але має сумніви щодо її безпеки, має право звернутися до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з проханням про перевірку її безпеки. |
| 80. | Перевірка безпеки продукції проводиться у порядку, встановленому відповідним спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері безпеки продукції відповідно до компетенції. | -24- Матвієнков С.А. У пункті 1 статті 8 частину 2 викласти у такій редакції: " Перевірка безпеки продукції проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України." , а також доповнити новим абзацом такого змісту: "Оплата вартості робіт з перевірки безпеки продукції проводиться її виробником. У разі підтвердження безпечності продукції оплата вартості робіт з її перевірки та відшкодування збитків, завданих виробникові, здійснюються споживачем, включаючи нерезидентів, яким подано звернення щодо перевірки безпеки цієї продукції." | Враховано | Перевірка безпеки продукції проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оплата вартості робіт з перевірки безпеки продукції проводиться її виробником. У разі підтвердження безпечності продукції оплата вартості робіт з її перевірки та відшкодування збитків, завданих виробникові, здійснюються споживачем, включаючи нерезидентів, яким подано звернення щодо перевірки безпеки цієї продукції. |
| 81. | 2. Звернення щодо перевірки безпеки продукції може бути подано як окремою особою, так і групою осіб у письмовій формі за підписом споживача або уповноваженої ним особи чи групи осіб. | 2. Звернення щодо перевірки безпеки продукції може бути подано як окремою особою, так і групою осіб у письмовій формі за підписом споживача або уповноваженої ним особи чи групи осіб. | ||
| 82. | До звернення повинні надаватися документи (за наявності), що підтверджують викладені у ньому факти. | До звернення повинні надаватися документи (за наявності), що підтверджують викладені в ньому факти. | ||
| 83. | 3. У зверненні також зазначається найменування (прізвище, ім'я та по батькові) споживача, його місцезнаходження (місце проживання), а також адреса для зворотного зв'язку. | 3. У зверненні також зазначається найменування (прізвище, ім'я та по батькові) споживача, його місцезнаходження (місце проживання), а також адреса для зворотного зв'язку. | ||
| 84. | 4. За результатами розгляду звернення спеціально уповноважений орган виконавчої влади у місячний строк після його отримання надає споживачу інформацію про перевірку безпеки продукції, зазначеної у зверненні. | 4. За результатами розгляду звернення спеціально уповноважений орган виконавчої влади у місячний строк після його отримання надає споживачу інформацію про перевірку безпеки продукції, зазначеної у зверненні. | ||
| 85. | Цей строк може бути продовжено спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері безпеки продукції у разі збільшення періоду перевірки безпеки продукції. | Цей строк може бути продовжено спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері безпеки продукції в разі збільшення періоду перевірки безпеки продукції. | ||
| 86. | Розділ ІІІ | Розділ ІІІ | ||
| 87. | ПОВНОВАЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ПРОДУКЦІЇ | -25- Матвієнков С.А. У розділі ІІІ слова "у сфері безпеки продукції" замінити на слова "які здійснюють державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції". | Враховано | ПОВНОВАЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА РОЗМІЩЕННЯМ СУБ'ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА РИНКУ БЕЗПЕЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ |
| 88. | Стаття 9. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері безпеки продукції | -26- Лобода М.В. Багато питань викликає пропонована в статті 9 система взаємодії різних уповноважених органів і намагання Держспоживстандарту очолити всю їх систему. У статті відсутні конкретні механізми та порядок надання інформації про небезпечну продукцію і про вжиті уповноваженими органами заходи, невідомо для яких потреб збирається і як буде використана така інформація. Як буде налагоджено інформування населення, чи буде налагоджено ведення відповідних реєстрів, доступність цієї інформації і т.п. | Враховано | Стаття 10. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції |
| 89. | 1. Державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції здійснюється спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції, зокрема за дотриманням вимог: | -27- Матвієнков С.А. У статті 9 у пункті 1 після слів "спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади" додати слова "або їх органи на місцях". | Враховано | 1. Державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції здійснюється спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади або їх органи на місцях відповідно до їх компетенції, зокрема за дотриманням вимог: |
| 90. | технічних регламентів, стандартів, норм і правил - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності; | технічних регламентів, стандартів, норм і правил - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності; | ||
| 91. | нормативно-правових актів щодо охорони праці та промислової продукції підвищеної небезпеки - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці; | нормативно-правових актів щодо охорони праці та промислової продукції підвищеної небезпеки - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці; | ||
| 92. | пожежної і техногенної безпеки - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з надзвичайних ситуацій; | пожежної і техногенної безпеки - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з надзвичайних ситуацій; | ||
| 93. | санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та інших нормативних документів санітарного законодавства - органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я; | санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та інших нормативних документів санітарного законодавства - органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я; | ||
| 94. | ветеринарних правил - державними органами ветеринарної медицини спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері аграрної політики; | ветеринарних правил - державними органами ветеринарної медицини спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері аграрної політики; | ||
| 95. | карантинних (фітосанітарних) правил - державними органами карантинної служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері аграрної політики. | -28- Климпуш О.Д. Додати до пункту 1 статті 9 "спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері безпеки продукції " розділу ІІІ новий абзац : "технічних регламентів, нормативно-правових актів, норм, правил щодо безпечності конструкції та експлуатації транспортних засобів та засобів зв'язку - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту та зв'язку". | Враховано | карантинних (фітосанітарних) правил - державними органами карантинної служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері аграрної політики; технічних регламентів, нормативно-правових актів, норм, правил щодо безпечності конструкції та експлуатації транспортних засобів та засобів зв'язку - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту та зв'язку. |
| 96. | 2. Міжгалузеву координацію діяльності спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань безпеки продукції здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності. | -29- Матвієнков С.А. Пункт 2 статті 9 викласти у такій редакції: "2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності організовує, координує та проводить діяльність щодо здійснення державного контролю і нагляду за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції. Інформація, що пов'язана з ідентифікацією небезпечної продукції, природою її небезпеки та стосовно заходів, що вживаються для усунення цієї небезпеки, надається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України і має бути доступною для громадськості." | Враховано | 2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності організовує, координує та проводить діяльність щодо здійснення державного контролю і нагляду за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції. Інформація, що пов'язана з ідентифікацією небезпечної продукції, природою її небезпеки та стосовно заходів, що вживаються для усунення цієї небезпеки, надається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України і має бути доступною для громадськості. |
| 97. | 3. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади, здійснюючи повноваження відповідно до цього Закону, повідомляють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності про вжиття заходів, передбачених цим Законом. | -30- Лобода М.В. Частину 3 статті 9 виключити. | Відхилено | 3. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади, здійснюючи повноваження відповідно до цього Закону, повідомляють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності про вжиття заходів, передбачених цим Законом. |
| 98. | Ці органи сприяють поширенню таких систем виробництва, які унеможливлюють або мінімізують створення продукції, небезпечної для життя та здоров'я споживача. | Ці органи сприяють поширенню таких систем виробництва, які унеможливлюють або мінімізують створення продукції, небезпечної для життя та здоров'я споживача. | ||
| 99. | Стаття 10. Повноваження спеціально уповноважених органів виконавчої влади | Стаття 11. Повноваження спеціально уповноважених органів виконавчої влади | ||
| 100. | 1. Спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади надається право стосовно будь-якої продукції: | -31- Гірник Є.О. Так, цей законопроект є недосконалий, його можна критикувати, але він є рамковий, і як би там не говорили, що він сирий, він ніколи не буде доведений до досконалості, бо природа рамкових законів така, що їх завжди можна покращувати. Так, у мене також викликає сумніви звідки візьметься цей орган, який буде контролювати якість, які на нього затрати, які він буде мати повноваження. Але, з другого боку, побоювання, що зупинить продукцію - ну зрозумійте, такі ж самі повноваження має технічний інспектор, який на небезпечних виробництвах зупиняє, якщо це потрібно, якщо це загрожує життю людей. Так же само має мати і цей інспектор такі повноваження. Єдине, що він має нести відповідальність, якщо він це застосував, у невідповідності з законом чи безпідставно. | Враховано | 1. Спеціально уповноваженим органам виконавчої влади надається право стосовно відповідної продукції: |
| 101. | 1) проводити перевірку безпеки продукції протягом усього циклу її використання чи споживання в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності; | -32- Матвієнков С.А. У статті 10 слово "центральним" виключити, а підпункт 1 пункту 1 статті 10 викласти в такій редакції : "1) проводити перевірку безпеки продукції, розміщеної на ринку, стосовно якої існують обґрунтовані підстави для класифікації її як небезпечної, протягом усього циклу її виробництва, використання чи споживання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;" | Враховано | 1) проводити перевірку безпеки продукції, розміщеної на ринку, стосовно якої існують обґрунтовані підстави для класифікації її як небезпечної, протягом усього циклу її виробництва, використання чи споживання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; |
| 102. | 2) вимагати від виробників або розповсюджувачів продукції надання інформації, необхідної для визначення безпеки продукції. | 2) вимагати від виробників або розповсюджувачів продукції надання інформації, необхідної для визначення безпеки продукції. | ||
| 103. | 2. Спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади надається право стосовно будь-якої продукції, використання або споживання якої може бути небезпечним: | 2. Спеціально уповноваженим органам виконавчої влади надається право стосовно відповідної продукції, використання або споживання якої може бути небезпечним: | ||
| 104. | 1) вимагати нанесення безпосередньо на саму продукцію або на її упаковку та/або на документи, які супроводжують таку продукцію та які передаються споживачеві разом з продукцією, належного, чітко та недвозначно викладеного застереження небезпеки, пов'язаної з використанням або споживанням такої продукції. Таке застереження повинне бути викладено державною мовою. На розсуд виробника або розповсюджувача продукції текст такого застереження може бути продублювано іншими мовами; | 1) вимагати нанесення безпосередньо на саму продукцію або на її упаковку та/або на документи, які супроводжують таку продукцію та які передаються споживачеві разом з продукцією, належного, чітко та недвозначно викладеного застереження небезпеки, пов'язаної з використанням або споживанням такої продукції. Таке застереження має бути викладено державною мовою. На розсуд виробника або розповсюджувача продукції текст такого застереження може бути продублювано іншими мовами; | ||
| 105. | 2) обумовити будь-яке подальше розповсюдження продукції, яка може бути небезпечною, необхідністю дотримання додаткових вимог, спрямованих на забезпечення безпеки такої продукції. | 2) обумовити будь-яке подальше розповсюдження продукції, яка може бути небезпечною, необхідністю дотримання додаткових вимог, спрямованих на забезпечення безпеки такої продукції. | ||
| 106. | 3. Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади мають право стосовно продукції, яка може бути небезпечною для окремих категорій осіб: | 3. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади мають право стосовно продукції, яка може бути небезпечною для окремих категорій осіб: | ||
| 107. | 1) покладати на виробника або на розповсюджувача продукції обов'язок до початку розміщення продукції на ринку помістити на упаковці такої продукції або в документах, які супроводжують таку продукцію та які передаються разом з нею споживачеві, або безпосередньо на продукції належне, чітко та недвозначно викладене застереження про небезпеку, яку така продукція може становити у разі її використання або споживання окремими категоріями осіб; | 1) покладати на виробника або на розповсюджувача продукції обов'язок до початку розміщення продукції на ринку нанести на упаковку такої продукції або в документи, які супроводжують таку продукцію та які передаються разом з нею споживачеві, або безпосередньо на продукцію належне, чітко та недвозначно викладене застереження про небезпеку, яку така продукція може становити в разі її використання або споживання окремими категоріями осіб; | ||
| 108. | 2) вимагати від виробника або розповсюджувача продукції, яка може бути небезпечною для окремих категорій осіб, оприлюднити у засобах масової інформації, в тому числі при проведенні будь-якої рекламної кампанії, пов'язаної з такою продукцією, застереження про небезпеку, яку така продукція може становити для певних категорій осіб. | 2) вимагати від виробника або розповсюджувача продукції, яка може бути небезпечною для окремих категорій осіб, оприлюднити в засобах масової інформації, в тому числі при проведенні будь-якої рекламної кампанії, пов'язаної з такою продукцією, застереження про небезпеку, яку така продукція може становити для певних категорій осіб. | ||
| 109. | 4. Стосовно продукції, розміщеної на ринку, щодо якої існують обґрунтовані підстави для класифікації такої продукції як небезпечної, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади мають право накладати на необхідний для проведення належної перевірки безпеки такої продукції строк, тимчасову заборону на розповсюдження такої продукції, а також будь-яке її рекламування або експонування. | 4. Стосовно продукції, розміщеної на ринку, щодо якої існують обґрунтовані підстави для класифікації такої продукції як небезпечної, спеціально уповноважені органи виконавчої влади мають право накладати на необхідний для проведення належної перевірки безпеки такої продукції строк тимчасову заборону на розповсюдження такої продукції, а також будь-яке її рекламування або експонування. | ||
| 110. | 5. Стосовно небезпечної продукції спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади мають право накласти заборону на її розповсюдження. | -33- Соломатін Ю.П. Більш того, законопроект визначає порядок вилучення та відкликання продукції, а також повноваження спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері безпеки. Це добре: вилучили, а що далі? Саме це не до кінця зрозуміло і не до кінця прописано: хто буде господарем вилученої продукції, як він з нею буде поводитися або як він її надалі буде використовувати і чи буде забезпечено відшкодування певної частки коштів у разі, якщо людина придбала, але уже повернути постачальнику не може. | Відхилено | 5. Стосовно небезпечної продукції спеціально уповноважені органи виконавчої влади мають право накласти заборону на її розповсюдження. |
| 111. | Заборона на розповсюдження продукції не поширюється на дії, пов'язані з відкликанням продукції або її передачею з метою знищення (утилізації), переробки або приведення до стану безпечності. | Заборона на розповсюдження продукції не поширюється на дії, пов'язані з відкликанням продукції або її передачею з метою знищення (утилізації), переробки або приведення до стану безпечності. | ||
| 112. | 6. Стосовно небезпечної продукції, розміщеної на ринку і вже переданої споживачам, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади мають право прийняти рішення про її вилучення виробником або відкликання переданої споживачам, а також зобов'язати виробника надати повідомлення про небезпеку, яка пов'язана з її використанням або споживанням. | -34- Заєць І.О. Так само, я хочу сказати про регламентування порядку відкликання продукції, її утилізації та знищення. Тут, так само, немає дуже чітких правил. І тому ми можемо бачити процеси, які породять інші проблеми: продукція неякісна, її треба утилізувати, процедур не має, їх викиди забруднюють воду, чи інші речі. Це все треба виписувати і відповідальність повинна бути, так само, виписана. | Відхилено | 6. Стосовно небезпечної продукції, розміщеної на ринку і вже переданої споживачам, спеціально уповноважені органи виконавчої влади мають право прийняти рішення про її вилучення виробником або відкликання переданої споживачам, а також зобов'язати виробника повідомити про небезпеку, яка пов'язана з її використанням або споживанням. |
| 113. | 7. Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади здійснюють повноваження, зазначені в цій статті, якщо заходи, вжиті виробником і розповсюджувачем, є незадовільними або недостатніми. При цьому рішення про відкликання продукції, переданої споживачам, може бути прийняте лише як винятковий засіб. | 7. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади здійснюють повноваження, зазначені в цій статті, якщо заходи, вжиті виробником і розповсюджувачем, є незадовільними або недостатніми. При цьому рішення про відкликання продукції, переданої споживачам, може бути прийняте лише як винятковий засіб. | ||
| 114. | 8. Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у разі необхідності вживають заходів для координації або організації здійснення разом з виробником і розповсюджувачами небезпечної продукції відкликання переданої споживачам продукції, її утилізації та знищення. | 8. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади в разі необхідності вживають заходів для координації або організації здійснення разом з виробником і розповсюджувачами небезпечної продукції відкликання переданої споживачам продукції, її утилізації та знищення. | ||
| 115. | 9. Заходи, вжиті спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади відповідно до цього Закону, повинні відповідати ступеню небезпеки, яку становить відповідна продукція. | 9. Заходи, вжиті спеціально уповноваженими органами виконавчої влади згідно із цим Законом, мають відповідати ступеню небезпеки, яку становить відповідна продукція. | ||
| 116. | Стаття 11. Відповідальність за порушення законодавства про загальну безпеку продукції | -35- Матвієнков С.А. Статтю 11 викласти у такій редакції: "Стаття 11. Запобігання правопорушенням на ринку безпечної продукції З метою запобігання правопорушенням на ринку безпечної продукції спеціально уповноважені органи виконавчої влади, визначені статтею 9 цього Закону, в межах своїх повноважень мають право проводити розслідування, пов'язані з порушенням законодавства про загальну безпеку продукції. За наявності достатньої інформації про намір вчинення або вчинення встановленими чи невстановленими особами дії, що мають ознаки злочину предметом яких є небезпечна продукція, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади та їх органи на місцях інформують про це відповідні органи дізнання та досудового слідства". | Враховано | Стаття 12. Запобігання правопорушенням на ринку безпечної продукції |
| 117. | 1. За кожен випадок порушення законодавства про загальну безпеку продукції спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади відповідно до компетенції накладають штраф на: | -36- Кармазін Ю.А. Подивіться статтю 11 "Відповідальність за порушення законодавства про загальну безпеку продукції". Виробника, який, на порушення вимог, не подав належної інформації, у розмірі 10 відсотків вартості продукції штрафи встановлюються. Далі встановлюються штрафи взагалі в цій статті, все штрафується і всі штрафуються. Шановні народні депутати, подивіться, чи давав вам висновок Комітет з правової політики, щодо цього? Чи давав вам висновок Комітет з забезпечення законодавчої діяльності? Ніякий комітет з цього приводу не розглядав не давав висновків і таких штрафів не можна встановлювати, бо це, взагалі, неможливо і, в цьому Законі, принаймні... | Відхилено | З метою запобігання правопорушенням на ринку безпечної продукції спеціально уповноважені органи виконавчої влади, визначені статтею 10 цього Закону, в межах своїх повноважень мають право проводити розслідування, пов'язані з порушенням законодавства про загальну безпеку продукції. |
| 118. | 1) виробника, який на порушення вимог частини першої статті 4 цього Закону не подав належної інформації про продукцію, розміщену на ринку, - у розмірі 10 відсотків вартості продукції, на яку не подано інформацію, але не менше шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного порушення вимог частини першої статті 4 цього Закону протягом року - у розмірі 20 відсотків від вартості продукції на яку не подано інформацію, але не менше ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; | |||
| 119. | 2) виробника і розповсюджувача, які на порушення вимог частини першої статті 5 цього Закону не повідомили відповідний спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади про небезпеку, пов'язану з використанням або споживанням продукції, - у розмірі 10 відсотків вартості розміщеної на ринку небезпечної продукції, але не менше шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного порушення вимог частини першої статті 5 цього Закону протягом року - у розмірі 20 відсотків вартості розміщеної на ринку небезпечної продукції, але не менше ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. | За наявності достатньої інформації про намір вчинення або вчинення встановленими чи невстановленими особами дії, що мають ознаки злочину предметом яких є небезпечна продукція, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади та їх органи на місцях інформують про це відповідні органи дізнання та досудового слідства. | ||
| 120. | 2. Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади відповідно до компетенції накладають на виробника, який на порушення вимог частини першої статті 3 цього Закону здійснив розміщення на ринку небезпечної продукції, штраф у розмірі трикратної вартості такої продукції. | |||
| 121. | Такий штраф не застосовується, якщо єдиною підставою для визначення небезпеки продукції була відсутність передбаченого цим Законом підтвердження безпеки продукції. | |||
| 122. | 3. Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади відповідно до компетенції накладають на розповсюджувача небезпечної продукції, щодо якої йому було відомо або повинно було стати відомо на основі інформації, яка є в його розпорядженні та/або з огляду на кваліфікацію і професійні знання про небезпеку, такої продукції, штраф у розмірі трикратної вартості такої продукції. | |||
| 123. | У разі, коли при розгляді справи про накладення штрафу буде встановлено, що в розповсюдженні продукції брали участь кілька розповсюджувачів, штраф накладається на кожного з таких розповсюджувачів. | |||
| 124. | 4. Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади відповідно до компетенції накладають на виробника, який на порушення вимог цього Закону не здійснив вилучення небезпечної продукції, або відкликання продукції штраф у розмірі п'ятикратної вартості такої продукції. | |||
| 125. | 5. Штрафи, передбачені частиною третьою цієї статті не можуть бути накладені на виробника, який одночасно є розповсюджувачем певної продукції. У цьому разі накладається штраф, передбачений частиною другою цієї статті. | |||
| 126. | 6. Виробник не несе відповідальність, у випадку коли він не розміщував продукцію на ринку, продукція стала небезпечною після введення її в обіг внаслідок порушення умов зберігання, термінів придатності і транспортування іншими особами, які беруть участь у введенні в обіг, розміщенні на ринку та обігу продукції, стан наукових і технічних знань на момент розміщення продукції на ринку був недостатній для визначення небезпечності продукції. | |||
| 127. | 7. Розповсюджувач не несе відповідальності якщо продукція, яка придбана і реалізується ним, супроводжується документами виробника, які підтверджують її безпечність. | |||
| 128. | 8. У разі невиконання виробником або розповсюджувачем небезпечної продукції рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади про сплату штрафу примусове виконання такого рішення здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". | |||
| 129. | 9. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету. | -37- Матвієнков С.А. Доповнити новими статтями: "Стаття 12. Порушення вимог законодавства на ринку безпечної продукції Порушенням законодавства на ринку безпечної продукції є: не підтвердження безпеки продукції у законодавчо регульованій сфері відповідно до вимог, встановлених законодавством; підтвердження безпеки продукції у законодавчо регульованій сфері відповідно до вимог, встановлених законодавством, на підставі підроблених документів або документів, що містять неправдиві відомості; не надання належної інформації про продукцію, розміщену на ринку, що не дає змоги споживачеві оцінити небезпеку, яка може виникнути під час її використання за призначенням протягом терміну придатності цієї продукції, якщо така небезпека не є очевидною без належного попередження, та на підставі якої можна вжити застережних заходів для усунення або зменшення небезпеки, пов'язаної з використанням або споживанням відповідної продукції; не надання інформації виробником (розповсюджувачем) відповідному спеціально уповноваженому органу виконавчої влади про небезпеку, пов'язану з використанням або споживанням продукції, щодо якої було відомо або повинно стати відомим на основі інформації, яка є в розпорядженні цього виробника (розповсюджувача), та/або з огляду на кваліфікацію і професійні знання про небезпеку такої продукції; розміщення на ринку небезпечної продукції, не вилучення або не відкликання небезпечної продукції; створення перешкод для виконання посадовими особами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що здійснюють перевірку безпеки продукції, під час виконання ними своїх службових обов'язків або невиконання законних вимог цих осіб; безпідставна відмова в наданні інформації або документів, які вимагаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, їх навмисне викривлення або приховування; навмисне знищення документів щодо безпеки продукції. Стаття 13. Відповідальність за порушення законодавства про загальну безпеку продукції Спеціально уповноважені органи виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції, накладають на виробників (розповсюджувачів) штрафи: за порушення, передбачені абзацами другим та третім статті 12 цього Закону, - в розмірі 150 відсотків вартості розміщеної на ринку продукції; за порушення, передбачені абзацами четвертим та п'ятим статті 12 цього Закону, у розмірі 100 відсотків вартості продукції, розміщеної на ринку, але не менше 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного порушення цих вимог протягом року - у розмірі 200 відсотків вартості цієї продукції, але не менше 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за порушення, передбачені абзацами шостим та сьомим статті 12 цього Закону, - у розмірі трикратної вартості продукції, розміщеної на ринку. У разі якщо при розгляді справи про накладення штрафу буде встановлено, що в розповсюдженні продукції брали участь кілька розповсюджувачів, штраф накладається пропорційно порушенню на кожного з таких розповсюджувачів. Штраф, передбачений абзацом сьомим статті 12 цього Закону, не може бути накладений на виробника, який одночасно є розповсюджувачем певної продукції. У цьому разі накладається штраф, передбачений абзацом шостим статті 12 цього Закону; за порушення, передбачені абзацами восьмим та дев'ятим статті 12 цього Закону, - у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за порушення, передбачені абзацом десятим статті 12 цього Закону, - у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виробники (розповсюджувачі) у разі порушення законодавства про загальну безпеку продукції несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність, передбачену законом. Стаття 14. Накладання штрафів за порушення вимог законодавства про загальну безпеку продукції Штрафи, передбачені статтею 13 цього Закону, від імені спеціально уповноваженого органу виконавчої влади накладаються керівником спеціально уповноваженого органу виконавчої влади чи його заступником. Про вчинення правопорушення, зазначеного в статті 12 цього Закону, уповноваженою посадовою особою спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що його виявила, складається протокол, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надається посадовим особам, зазначеним в частині першій цієї статті. Керівник чи заступник керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади приймає рішення про накладення штрафу протягом десяти днів після отримання документів, зазначених в частині другій цієї статті. Рішення керівника чи заступника керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади на ринку безпечної продукції про накладення штрафу оформляються постановою про накладання на виробника (розповсюджувача) штрафу за порушення на ринку безпечної продукції відповідно до цього Закону. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний термін після її прийняття вручається під розписку виробнику (розповсюджувачу) чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються у спеціально уповноваженому органі виконавчої влади, який наклав штраф. Форми протоколу та постанови затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності. Штраф підлягає оплаті виробником (розповсюджувачем) в п'ятнадцятиденний термін з дня його накладання. У разі несплати штрафу у зазначений термін його стягнення здійснюється державною виконавчою службою у порядку, визначеному законом. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення суду. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Стаття 15. Відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади за порушення вимог законодавства про загальну безпеку продукції Посадові особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції у разі порушення законодавства у цій сфері несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність, передбачену законом." | Враховано | Стаття 13. Порушення вимог законодавства на ринку безпечної продукції Порушенням законодавства на ринку безпечної продукції є: не підтвердження безпеки продукції у законодавчо регульованій сфері відповідно до вимог, встановлених законодавством; підтвердження безпеки продукції у законодавчо регульованій сфері відповідно до вимог, встановлених законодавством, на підставі підроблених документів або документів, що містять неправдиві відомості; не надання належної інформації про продукцію, розміщену на ринку, що не дає змоги споживачеві оцінити небезпеку, яка може виникнути під час її використання за призначенням протягом терміну придатності цієї продукції, якщо така небезпека не є очевидною без належного попередження, та на підставі якої можна вжити застережних заходів для усунення або зменшення небезпеки, пов'язаної з використанням або споживанням відповідної продукції; не надання інформації виробником (розповсюджувачем) відповідному спеціально уповноваженому органу виконавчої влади про небезпеку, пов'язану з використанням або споживанням продукції, щодо якої було відомо або повинно стати відомим на основі інформації, яка є в розпорядженні цього виробника (розповсюджувача), та/або з огляду на кваліфікацію і професійні знання про небезпеку такої продукції; розміщення на ринку небезпечної продукції, не вилучення або не відкликання небезпечної продукції; створення перешкод для виконання посадовими особами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що здійснюють перевірку безпеки продукції, під час виконання ними своїх службових обов'язків або невиконання законних вимог цих осіб; безпідставна відмова в наданні інформації або документів, які вимагаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, їх навмисне викривлення або приховування; навмисне знищення документів щодо безпеки продукції. Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про загальну безпеку продукції Спеціально уповноважені органи виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції, накладають на виробників (розповсюджувачів) штрафи: за порушення, передбачені абзацами другим та третім статті 13 цього Закону, - в розмірі 150 відсотків вартості розміщеної на ринку продукції; за порушення, передбачені абзацами четвертим та п'ятим статті 13 цього Закону, у розмірі 100 відсотків вартості продукції, розміщеної на ринку, але не менше 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного порушення цих вимог протягом року - у розмірі 200 відсотків вартості цієї продукції, але не менше 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за порушення, передбачені абзацами шостим та сьомим статті 13 цього Закону, - у розмірі трикратної вартості продукції, розміщеної на ринку. У разі якщо при розгляді справи про накладення штрафу буде встановлено, що в розповсюдженні продукції брали участь кілька розповсюджувачів, штраф накладається пропорційно порушенню на кожного з таких розповсюджувачів. Штраф, передбачений абзацом сьомим статті 13 цього Закону, не може бути накладений на виробника, який одночасно є розповсюджувачем певної продукції. У цьому разі накладається штраф, передбачений абзацом шостим статті 13 цього Закону; за порушення, передбачені абзацами восьмим та дев'ятим статті 13 цього Закону, - у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за порушення, передбачені абзацом десятим статті 13 цього Закону, - у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виробники (розповсюджувачі) у разі порушення законодавства про загальну безпеку продукції несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність, передбачену законом. Стаття 15. Накладання штрафів за порушення вимог законодавства про загальну безпеку продукції Штрафи, передбачені статтею 14 цього Закону, від імені спеціально уповноваженого органу виконавчої влади накладаються керівником спеціально уповноваженого органу виконавчої влади чи його заступником. Про вчинення правопорушення, зазначеного в статті 13 цього Закону, уповноваженою посадовою особою спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що його виявила, складається протокол, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надається посадовим особам, зазначеним в частині першій цієї статті. Керівник чи заступник керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади приймає рішення про накладення штрафу протягом десяти днів після отримання документів, зазначених в частині другій цієї статті. Рішення керівника чи заступника керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади на ринку безпечної продукції про накладення штрафу оформляються постановою про накладання на виробника (розповсюджувача) штрафу за порушення на ринку безпечної продукції відповідно до цього Закону. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний термін після її прийняття вручається під розписку виробнику (розповсюджувачу) чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються у спеціально уповноваженому органі виконавчої влади, який наклав штраф. Форми протоколу та постанови затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності. Штраф підлягає оплаті виробником (розповсюджувачем) в п'ятнадцятиденний термін з дня його накладання. У разі несплати штрафу у зазначений термін його стягнення здійснюється державною виконавчою службою у порядку, визначеному законом. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення суду. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Стаття 16. Відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади за порушення вимог законодавства про загальну безпеку продукції Посадові особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за розміщенням суб'єктами господарювання на ринку безпечної продукції у разі порушення законодавства у цій сфері несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність, передбачену законом. |
| 130. | Стаття 12. Рішення спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади | Стаття 17. Рішення спеціально уповноважених органів виконавчої влади | ||
| 131. | 1. Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції приймають рішення, обов'язкові до виконання всіма особами, яких вони стосуються. | -38- Матвієнков С.А. У пункті 1 статті 12 після слів "виконавчої влади" додати слова "визначені статтею 9 цього Закону". У тексті статті 12 слова "спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади" замінити на слова "спеціально уповноважені органи виконавчої влади". | Враховано | 1. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади, визначені статтею 10 цього Закону, в межах своєї компетенції приймають рішення, обов'язкові до виконання всіма особами, яких вони стосуються. |
| 132. | 2. Обов'язкові до виконання рішення стосуються: | 2. Обов'язкові до виконання рішення стосуються: | ||
| 133. | 1) виробника продукції; | 1) виробника продукції; | ||
| 134. | 2) розповсюджувачів продукції; | 2) розповсюджувачів продукції; | ||
| 135. | 3) будь-якої особи, а також органів державної влади та органів місцевого самоврядування, якщо на них покладено забезпечення співпраці під час здійснення заходів, спрямованих на запобігання або усунення небезпеки, яку становить продукція. | -39- Лобода М.В. Розпливчасто виписано норми статті 12, оскільки не можна зрозуміти, які саме органи входять до "органів державної влади", вказаних у підпункті 3 частини другої цієї статті, чи стосуються ці норми спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері безпеки продукції, зазначених у статті 9 законопроекту. | Враховано | 3) будь-якої особи, а також органів державної влади та органів місцевого самоврядування, якщо на них покладено забезпечення співпраці під час здійснення заходів, спрямованих на запобігання або усунення небезпеки, яку становить продукція. |
| 136. | 3. У рішенні спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади повинні зазначатися: | 3. У рішенні спеціально уповноваженого органу виконавчої влади має зазначатися: | ||
| 137. | 1) час і місце його прийняття; | 1) час і місце його прийняття; | ||
| 138. | 2) назва спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, яким прийнято відповідне рішення; | 2) назва спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, яким прийнято відповідне рішення; | ||
| 139. | 3) прізвище, ім'я, по батькові особи чи осіб, яких це рішення стосується; | 3) прізвище, ім'я, по батькові особи чи осіб, яких це рішення стосується; | ||
| 140. | 4) точне та повне зазначення найменування або виду продукції, якої стосується рішення; | 4) точне та повне зазначення найменування або виду продукції, якої стосується рішення; | ||
| 141. | 5) підстави та обґрунтування прийняття рішення; | 5) підстави та обґрунтування прийняття рішення; | ||
| 142. | 6) пояснення або заперечення, якщо такі були подані особою або особами, яких стосується рішення, та підстави їх прийняття чи відхилення; | 6) пояснення або заперечення, якщо такі були подані особою або особами, яких стосується рішення, та підстави їх прийняття чи відхилення; | ||
| 143. | 7) перелік заходів, які належить вжити; | 7) перелік заходів, які належить вжити; | ||
| 144. | 8) посилання на положення цього Закону та у відповідних випадках на положення інших актів законодавства, якими керувався орган, приймаючи рішення; | 8) посилання на положення цього Закону та у відповідних випадках на положення інших актів законодавства, якими керувався орган, приймаючи рішення; | ||
| 145. | 9) дата набрання чинності, строк дії рішення та строк виконання визначених у ньому заходів. | 9) дата набрання чинності, строк дії рішення та строк виконання визначених у ньому заходів. | ||
| 146. | 4. У відповідних випадках прийняте рішення також повинне містити належне обґрунтування віднесення продукції до небезпечної. | 4. У відповідних випадках прийняте рішення також має містити належне обґрунтування віднесення продукції до небезпечної. | ||
| 147. | 5. Визначений у рішенні строк його виконання повинен бути обґрунтованим і таким, щоб особи, яких воно стосується, мали змогу належним чином його виконати. | 5. Визначений у рішенні строк його виконання має бути обґрунтованим і таким, щоб особи, яких воно стосується, мали змогу належним чином його виконати. | ||
| 148. | Стаття 13. Подання пояснень і заперечень | Стаття 18. Подання пояснень і заперечень | ||
| 149. | 1. Перед прийняттям рішення спеціально уповноважений орган виконавчої влади повідомляє осіб, яких таке рішення стосується, про попередній зміст такого рішення і пропонує надати в письмовій формі свої пояснення або заперечення. | 1. Перед прийняттям рішення спеціально уповноважений орган виконавчої влади повідомляє осіб, яких таке рішення стосується, про попередній зміст такого рішення і пропонує надати в письмовій формі свої пояснення або заперечення. | ||
| 150. | Особи, яких стосується рішення, можуть надати свої пояснення або заперечення щодо такого рішення протягом 10 календарних днів з моменту одержання повідомлення. Цей строк може бути продовжений за обґрунтованим клопотанням заінтересованих осіб. | Особи, яких стосується рішення, можуть надати свої пояснення або заперечення щодо такого рішення протягом 10 календарних днів з моменту одержання повідомлення. Цей строк може бути продовжений за обґрунтованим клопотанням заінтересованих осіб. | ||
| 151. | До пояснення або заперечення повинні бути додані всі документи, необхідні для обґрунтування позиції осіб, які надають таке пояснення або заперечення. | До пояснення або заперечення мають бути додані всі документи, необхідні для обґрунтування позиції осіб, які надають таке пояснення або заперечення. | ||
| 152. | Надання чи ненадання пояснень або заперечень не позбавляє осіб, яких стосується рішення, права оскаржити його в судовому порядку. | Надання чи ненадання пояснень або заперечень не позбавляє осіб, яких стосується рішення, права оскаржити його в судовому порядку. | ||
| 153. | Положення цієї частини не застосовуються у разі існування серйозної небезпеки, яку становить продукція і яка зумовлює необхідність негайного втручання з боку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, про що зазначається в рішенні. | Положення цієї частини не застосовуються в разі існування серйозної небезпеки, яку становить продукція і яка зумовлює необхідність негайного втручання з боку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, про що зазначається в рішенні. | ||
| 154. | 2. Протягом п'яти календарних днів з моменту отримання пояснень або заперечень, якщо такі були надані особами, яких стосується рішення, або з моменту закінчення передбаченого в частині першій цієї статті строку, встановленого для надання таких пояснень або заперечень, спеціально уповноважений орган виконавчої влади приймає відповідне рішення. | 2. Протягом п'яти календарних днів з моменту отримання пояснень або заперечень, якщо такі були надані особами, яких стосується рішення, або з моменту закінчення передбаченого в частині першій цієї статті строку, встановленого для надання таких пояснень або заперечень, спеціально уповноважений орган виконавчої влади приймає відповідне рішення. | ||
| 155. | Таке рішення повинне містити обґрунтування врахування чи відмови від врахування пояснень або заперечень, наданих особами, яких таке рішення стосується. | Таке рішення має містити обґрунтування врахування чи відмови від врахування пояснень або заперечень, наданих особами, яких таке рішення стосується. | ||
| 156. | Якщо спеціально уповноважений орган виконавчої влади з огляду на надані пояснення або заперечення приймає рішення про відмову від застосування відповідних санкцій, він повідомляє про це всіх заінтересованих осіб. | Якщо спеціально уповноважений орган виконавчої влади з огляду на надані пояснення або заперечення приймає рішення про відмову від застосування відповідних санкцій, він повідомляє про це всіх заінтересованих осіб. | ||
| 157. | 3. Будь-яке рішення, прийняте спеціально уповноваженим органом виконавчої влади відповідно до цього Закону, повинне ґрунтуватися лише на тих обставинах та включати в себе лише ті вимоги, які були повідомлені заінтересованим особам відповідно до частини першої цієї статті та щодо яких таким особам було дано можливість надати свої пояснення або заперечення. | 3. Будь-яке рішення, прийняте спеціально уповноваженим органом виконавчої влади відповідно до цього Закону, має ґрунтуватися лише на тих обставинах та включати в себе лише ті вимоги, які були повідомлені заінтересованим особам відповідно до частини першої цієї статті та щодо яких таким особам було дано можливість надати свої пояснення або заперечення. | ||
| 158. | Стаття 14. Дотримання конфіденційності | Стаття 19. Дотримання конфіденційності | ||
| 159. | 1. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади повинні забезпечувати захист комерційної або іншої захищеної законом таємниці суб'єктів господарювання, до якої вони мають доступ у зв'язку із застосуванням цього Закону. | 1. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади повинні забезпечувати захист комерційної або іншої захищеної законом таємниці суб'єктів господарювання, до якої вони мають доступ у зв'язку із застосуванням цього Закону. | ||
| 160. | 2. Положення цієї статті не поширюються на: | 2. Положення цієї статті не поширюються на: | ||
| 161. | 1) будь-яку інформацію, яка стосується небезпеки, пов'язаної з використанням або споживанням відповідної продукції, в тому числі інформацію, необхідну для усунення або запобігання такій небезпеці; | 1) будь-яку інформацію, яка стосується небезпеки, пов'язаної з використанням або споживанням відповідної продукції, в тому числі інформацію, необхідну для усунення або запобігання такій небезпеці; | ||
| 162. | 2) відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, які є виробниками або розповсюджувачами відповідної продукції; | 2) відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, які є виробниками або розповсюджувачами відповідної продукції; | ||
| 163. | 3) будь-яку іншу інформацію, яка відповідно до законодавства не може становити комерційної або іншої захищеної законом таємниці. | 3) будь-яку іншу інформацію, яка відповідно до законодавства не може становити комерційної або іншої захищеної законом таємниці. | ||
| 164. | Розділ ІV | Розділ ІV | ||
| 165. | ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ | ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ | ||
| 166. | 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня опублікування. | -40- Калетнік Г.М. В розділі ІV, пункт 1 викласти в наступній редакції: "1.Цей Закон набирає чинності з моменту офіційного повідомлення про вступ України до Світової організації торгівлі. " | Відхилено | 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування. |
| 167. | 2. Внести до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56; 1997 р., № 25, ст.171; 2001 р., № 36, ст. 188) такі зміни: | -41- Матвієнков С.А. У прикінцевих положеннях частину 2 викласти у такій редакції: "2. Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з цим Законом." | Враховано | 2. Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з цим Законом |
| 168. | 1) доповнити статтю 69 частиною такого змісту: "Спір, пов'язаний з оскарженням суб'єктом господарської діяльності рішень, прийнятих спеціально уповноваженими органами виконавчої влади відповідно до статті 12 Закону України "Про загальну безпеку продукції", має бути вирішеним господарським судом у строк, що не перевищує 15 днів з дати одержання позовної заяви"; | |||
| 169. | 2) доповнити статтю 102 частиною такого змісту: "Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду у справі, пов'язаній з оскарженням рішень, прийнятих спеціально уповноваженими органами виконавчої влади відповідно до статті 12 Закону України "Про загальну безпеку продукції", розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дати надходження справи разом з апеляційною скаргою в апеляційну інстанцію. |