Кількість абзаців - 255 Таблиця поправок


Про затвердження Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. З А К О Н У К Р А Ї Н И      Проект З А К О Н У К Р А Ї Н И  
1. Про затвердження Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки      Про затвердження Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки  
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:      Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
3. 1. Затвердити Національну стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки (далі ( Національна стратегія), що додається.      1. Затвердити Національну стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки (далі ( Національна стратегія), що додається.  
4. 2. Кабінету Міністрів України:      2. Кабінету Міністрів України:  
5. до 1 липня 2006 року розробити план дій щодо реалізації Національної стратегії;   -1- Родіонов М.К.
 Додати абзац: "підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;  		Враховано   до 1 липня 2006 року розробити План дій щодо реалізації Національної стратегії; підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;  
6. забезпечити підготовку і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної національної доповіді про стан розвитку інформаційного суспільства;   -2- Кафарський В.І.
 Наприкінці абзацу додати "в Україні"  		Враховано   забезпечити підготовку і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної національної доповіді про стан розвитку інформаційного суспільства в Україні;  
7. при підготовці проектів законів України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати видатки на забезпечення виконання заходів Національної стратегії;   -3- Толочко П.П.
 Замість слова "заходів" записати "Плану дій щодо реалізації", замість "відповідний рік" - "на 2007 та наступні роки".  		Враховано   при підготовці проектів законів України про Державний бюджет України на 2007 та наступні роки передбачати видатки на забезпечення виконання Плану дій щодо реалізації Національної стратегії;  
8. у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.      у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.  
9. 3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування:   -4- Родіонов М.К.
 Статтю 3 вилучити, змінивши нумерацію  		Враховано    
10. у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом у межах своїх повноважень враховувати в програмах соціально-економічного розвитку регіонів завдання з розвитку інформаційного суспільства;       
11. під час розроблення та затвердження проектів місцевих бюджетів передбачати в них необхідні кошти для виконання регіональних та місцевих заходів щодо забезпечення розвитку інформаційного суспільства.       
12. 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.      3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
13. ДОДАТОК      ДОДАТОК  
14. до Закону України      до Закону України  
15. від 2005 року      від " " _____ 2006 року  
16. №      №  
17. Національна стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки      Національна стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки  
18. 1. Преамбула      1. Преамбула  
19. Виходячи із сучасних тенденцій світового розвитку, одним з головних пріоритетів України є розвиток інформаційного суспільства, в якому вся сукупність суспільних відносин у різних сферах людської діяльності (політика, економіка, освіта, культура, дозвілля, особисте життя тощо) відбувається на засадах широкого використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що дає змогу кожному створювати інформацію та накопичувати знання, мати вільний доступ до них, можливості для їхнього розповсюдження і використання з метою суспільного прогресу та особистого інтелектуального зростання.   -5- Кафарський В.І.
 Після слова "освіта" додати "наука", замість слова "кожному" записати "кожній людині вільно".  		Враховано   Виходячи із сучасних світових тенденцій, одним з головних пріоритетів України є розвиток інформаційного суспільства, в якому вся сукупність суспільних відносин у різних сферах людської діяльності (політика, економіка, освіта, наука, культура, дозвілля, особисте життя тощо) відбувається на засадах використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що дає змогу кожній людині вільно створювати інформацію та накопичувати знання, мати вільний доступ до них, можливості для їхнього розповсюдження і використання з метою суспільного прогресу та особистого інтелектуального зростання.  
20. Україна має свою історію розвитку базових засад інформаційного суспільства. Це діяльність всесвітньовідомої школи з кібернетики, формування на початку 90-х років минулого століття концепції та програми розвитку інформатизації, підготовка і наявність широкого кола фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), математики, кібернетики, створення різноманітних виробництв у сфері ІКТ, існування розгалуженої нормативно-правової бази з питань інформатизації, створення низки загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем.   -6- Толочко П.П.
 Додати абзаци: "Сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства; прийнято низку нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації. Україна веде підготовку і має значну кількість висококваліфікованих фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій, математики, кібернетики; постійно зростаючий та поновлюваний парк комп'ютерної техніки, сучасні системи та засоби телекомунікацій, зв'язку, високу ступінь інформатизації банківської сфери."  		Враховано   Україна має свою історію розвитку базових засад інформаційного суспільства: діяльність всесвітньовідомої школи з кібернетики, формування на початку 90-х років минулого століття концепції та програми розвитку інформатизації; створення різноманітних виробництв у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (надалі - ІКТ), створення низки загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем. Сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства; прийнято низку нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації. Україна веде підготовку і має значну кількість висококваліфікованих фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій, математики, кібернетики; постійно зростаючий та поновлюваний парк комп'ютерної техніки, сучасні системи та засоби телекомунікацій, зв'язку, високу ступінь інформатизації банківської сфери.  
21. На жаль, країна не змогла скористатися цими визначальними здобутками і не втілила в життя політику пріоритетного розвитку ІКТ. Тому сучасний стан впровадження та використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життя людини, суспільства та держави не відповідає світовим тенденціям, і не є достатнім для того, щоб Україна посіла гідне місце у світі, яке б відповідало її потенціалу та можливостям щодо побудови інформаційного суспільства, а також реальним його потребам.   -7- Родіонов М.К.
 Записати у наступній редакції "Ці та інші передумови дозволяють вважати, що вітчизняний ринок інформаційно-комунікаційних технологій перебуває в стані активного становлення та за певних умов може стати фундаментом розвитку інформаційного суспільства в Україні. Разом з тим стан розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу та можливостям України, оскільки: відсутні Національна стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні та План дій щодо її реалізації; немає координації зусиль державного і приватного секторів для ефективного використання наявних ресурсів; ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на виконання Національної програми інформатизації, впровадження ІКТ у соціально-економічну сферу, зокрема в сільське господарство, є низькою; є відставання у впровадженні технологій електронного бізнесу, електронних бірж та аукціонів, електронних депозитаріїв, використанні безготівкових розрахунків за товари та послуги тощо; рівень інформатизації окремих галузей економіки, деяких регіонів країни є низьким; розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери є недостатнім; створення національної інформаційної інфраструктури для надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним і фізичним особам інформаційних послуг з використанням Інтернету відбувається повільно; рівень комп'ютерної грамотності населення є недостатнім, впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій - повільним; рівень інформаційної представленості України в Інтернет-просторі є низьким, а присутність в Інтернеті україномовних інформаційних ресурсів - недостатньою; рівень державної підтримки виробництва засобів інформатизації, програмних засобів та впровадження ІКТ не забезпечує всіх потреб економіки і суспільного життя; спостерігаються нерівномірність забезпечення можливості доступу населення до комп'ютерних та телекомунікаційних засобів, поглиблення "інформаційної нерівності" між окремими регіонами, галузями економіки та різними верствами населення; не вирішуються у повному обсязі питання захисту авторських прав на програмну продукцію, відсутні системні державні рішення, спрямовані на створення національних структур (центрів, технополісів і технопарків) з розробки конкурентоспроможного програмного забезпечення.".  		Враховано   Ці та інші передумови дозволяють вважати, що вітчизняний ринок інформаційно-комунікаційних технологій перебуває в стані активного становлення та за певних умов може стати фундаментом розвитку інформаційного суспільства в Україні. Разом з тим, стан розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу та можливостям України, оскільки: відсутні Національна стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні та План дій щодо її реалізації; немає координації зусиль державного і приватного секторів для ефективного використання наявних ресурсів; ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на виконання Національної програми інформатизації, впровадження ІКТ у соціально-економічну сферу, зокрема в сільське господарство, є низькою; є відставання у впровадженні технологій електронного бізнесу, електронних бірж та аукціонів, електронних депозитаріїв, використанні безготівкових розрахунків за товари та послуги тощо; рівень інформатизації окремих галузей економіки, деяких регіонів країни є низьким; розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери є недостатнім; створення національної інформаційної інфраструктури для надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним і фізичним особам інформаційних послуг з використанням Інтернету відбувається повільно; рівень комп'ютерної грамотності населення є недостатнім, впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій - повільним; рівень інформаційної представленості України в Інтернет-просторі є низьким, а присутність в Інтернеті україномовних інформаційних ресурсів - недостатньою; рівень державної підтримки виробництва засобів інформатизації, програмних засобів та впровадження ІКТ не забезпечує всіх потреб економіки і суспільного життя; спостерігаються нерівномірність забезпечення можливості доступу населення до комп'ютерних та телекомунікаційних засобів, поглиблення "інформаційної нерівності" між окремими регіонами, галузями економіки та різними верствами населення; не вирішуються у повному обсязі питання захисту авторських прав на програмну продукцію, відсутні системні державні рішення, спрямовані на створення національних структур (центрів, технополісів і технопарків) з розробки конкурентоспроможного програмного забезпечення.  
22. Водночас у світі склалися такі передумови, що вимагають прискорений розвиток інформаційного суспільства. Насамперед, це пов'язане із соціально-економічною нерівністю, яка виникає між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, внаслідок суттєвої різниці в темпах зростання обсягів та номенклатури товарів і послуг, які виробляються та надаються за допомогою ІКТ. Така нерівність негативно впливає на конкурентоздатність країн і життєвий рівень громадян.      Водночас у світі склалися такі передумови, які вимагають прискореного розвитку інформаційного суспільства. Насамперед, це пов'язано із соціально-економічною нерівністю, яка виникає між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, внаслідок суттєвої різниці в темпах зростання обсягів та номенклатури товарів і послуг, які виробляються та надаються за допомогою ІКТ. Така нерівність негативно впливає на конкурентоспроможність країн та життєвий рівень людей.  
23. Україна має реальні можливості для побудови інформаційного суспільства завдяки високому інтелектуальному потенціалу, розвиненому бізнес-середовищу у галузі ІКТ, але за умови наявності політичної волі. Однак виконання такого масштабного, багатогранного завдання потребує гармонійного поєднання зусиль держави, громадянського суспільства, професійних об'єднань, бізнесу та громадян на засадах імплементації відповідної Національної стратегії.   -8- Родіонов М.К.
 Замість слова "імплементації" записати "впровадження" по тексту у відповідному відмінку, після слів "Національної стратегії" записати "розвитку інформаційного суспільства в Україні (надалі - Національної стратегії).", слова "але за умови наявності політичної волі" вилучити .  		Враховано   Україна має реальні можливості для побудови інформаційного суспільства завдяки високому інтелектуальному потенціалу, розвиненому бізнес-середовищу у галузі ІКТ. Однак виконання такого масштабного, багатогранного завдання потребує гармонійного поєднання зусиль держави, суспільства, професійних об'єднань, бізнесу та громадян на засадах впровадження відповідної Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні (надалі - Національної стратегії).  
24. Основним завданням Національної стратегії є формування правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, технологічних, методичних та інших передумов становлення і розвитку інформаційного суспільства в Україні. Звичайно необхідно при цьому врахувати: Декларацію принципів та Плану дій, напрацьованих на Всесвітніх зустрічах на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (Женева, грудень 2003 року; Туніс, листопад 2005 року) та рекомендації парламентських слухань з цих питань, прийнятих Верховною Радою України (вересень 2005 року), а також аналіз сучасного стану використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у всіх сферах практичної діяльності в Україні.   -9- Родіонов М.К.
 Записати в редакції "Основним завданням Національної стратегії є забезпечення формування умов та напрямів розвитку інформаційного суспільства в Україні, враховуючи Декларацію принципів та План дій, напрацьованих на Всесвітніх зустрічах на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (Женева, грудень 2003 року; Туніс, листопад 2005 року) та Постанову Верховної Ради України від 01.12.2005 р. № 3175-ІV "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні",, а також сучасний стан використання ІКТ у всіх сферах практичної діяльності в Україні." та перенести у наступний пункт.  		Враховано    
25. 2. Мета, завдання та учасники розвитку інформаційного суспільства в Україні   -10- Бауер М.Й.
 Замість слів "Мета, завдання та учасники" записати "Завдання, цілі та напрями".  		Враховано   2. Завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні Основним завданням Національної стратегії є забезпечення формування умов та напрямів розвитку інформаційного суспільства в Україні, враховуючи Декларацію принципів та План дій, напрацьованих на Всесвітніх зустрічах на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (Женева, грудень 2003 року; Туніс, листопад 2005 року), та Постанову Верховної Ради України від 01.12.2005 р. № 3175-ІV "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні", а також сучасний стан використання ІКТ у всіх сферах практичної діяльності в Україні. Національна стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки є концептуальною основою для розробки Плану дій розвитку інформаційного суспільства в Україні (надалі - План дій).  
    -11- Родіонов М.К.
 Доповнити абзацом: "Національна стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки є концептуальною основою для розробки Плану дій розвитку інформаційного суспільства в Україні (надалі - План дій)."  		Враховано    
26. Побудова інформаційного суспільства в Україні на основі широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, формування та використання інформації і знань вважається національним пріоритетом поряд з іншими важливими для нашої країни пріоритетами - подоланням бідності, створенням безпечних і комфортних умов для життя громадян, боротьбою зі злочинністю й корупцією, підтримкою молоді, соціально незахищених та багатодітних сімей, створенням нових робочих місць і можливостей для реалізації своїх здібностей кожною людиною.   -12- Родіонов М.К.
 Записати в редакції "Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визнається одним із пріоритетних напрямів державної політики.".  		Враховано   Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визнається одним із пріоритетних напрямів державної політики.  
27. 2.1. Головна мета розвитку інформаційного суспільства   -13- Толочко П.П.
 Записати в редакції "1) Основними стратегічними цілями розвитку в Україні інформаційного суспільства слід вважати:"  		Враховано   1) Основними стратегічними цілями розвитку в Україні інформаційного суспільства слід вважати:  
28. Головною метою побудови в Україні до 2015 року розвинутого інформаційного суспільства має стати формування правових та економічних умов, розвинутої інформаційної інфраструктури, що дасть змогу кожній людині створювати інформацію і накопичувати знання, мати до них доступ, користуватися та обмінюватися ними, а також виробляти товари й надавати послуги за допомогою ІКТ, повною мірою реалізуючи свій потенціал, сприяючи сталому розвитку країни і підвищуючи якість свого життя на основі цілей та принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй, дотримуючись у повному обсязі Загальної декларації прав людини.   -14- Толочко П.П.
 Записати в редакції "прискорення впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя, економіку України і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; забезпечення комп'ютерної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання нових інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні всебічно розвиненої особистості; створення національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та інтеграцію її із світовою інфраструктурою; державну підтримку економічного зростання нових "електронних" секторів економіки (торгівлі, надання комунальних і банківських послуг тощо), вирішення нормативно-правових питань щодо електронної взаємодії; створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров'я, освіти, науки, культури, охорони довкілля; збереження культурної спадщини України шляхом електронного її документування; державну підтримку використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій засобами масової інформації; використання інформаційно-комунікаційних технологій для удосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм спілкування між органами державної влади і фізичними та юридичними особами; досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації і підтримки регіональних і місцевих ініціатив; захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту інформації про особу, підтримку демократичних інститутів, удосконалення правового урегулювання питань інтелектуальної власності та мінімізації ризику інформаційної нерівності; удосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин; удосконалення засобів інформаційної безпеки в умовах використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.".  		Враховано   прискорення впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя, економіку України і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; забезпечення комп'ютерної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання нових інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні всебічно розвиненої особистості; створення національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та інтеграцію її із світовою інфраструктурою; державну підтримку економічного зростання нових "електронних" секторів економіки (торгівлі, надання комунальних і банківських послуг тощо), вирішення нормативно-правових питань щодо електронної взаємодії; створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров'я, освіти, науки, культури, охорони довкілля; збереження культурної спадщини України шляхом електронного її документування; державну підтримку використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій засобами масової інформації; використання інформаційно-комунікаційних технологій для удосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм спілкування між органами державної влади і фізичними та юридичними особами; досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації і підтримки регіональних і місцевих ініціатив; захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту інформації про особу, підтримку демократичних інститутів, удосконалення правового врегулювання питань інтелектуальної власності та мінімізації ризику інформаційної нерівності; удосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин; удосконалення засобів інформаційної безпеки в умовах використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.  
29. Досягнення цієї мети дасть змогу:   -15- Толочко П.П.
 Замість "цієї мети" записати "цих цілей".  		Враховано   2) Досягнення цих цілей дасть змогу:  
30. а. підвищити міжнародну конкурентоздатність країни за рахунок розвитку людського капіталу, насамперед у високоінтелектуальних сферах праці; розширити експортний потенціал України, зокрема ІКТ-індустрії, підвищити обізнаність світу про Україну;   -16- Родіонов М.К.
 Записати в редакції "підвищити конкурентоспроможність країни за рахунок розвитку людського потенціалу, насамперед у високоінтелектуальних сферах праці; розширити експортний потенціал ІКТ-індустрії України;", нумерацію абзаців пункту вилучити.  		Враховано   підвищити конкурентоспроможність країни за рахунок розвитку людського потенціалу, насамперед у високоінтелектуальних сферах праці; розширити експортний потенціал ІКТ-індустрії України;  
31. б. суттєво поліпшити життєвий рівень населення завдяки ефективному забезпеченню прав і свобод особистості, наданню кожному рівного доступу до інформації, освіти, послуг закладів охорони здоров'я та урядових закладів тощо, створенню нових робочих місць і розширенню можливостей щодо працевлаштування населення, забезпеченню соціального захисту вразливих верств населення та людей з особливими потребами;   -17- Родіонов М.К.
 Замість слів "ефективному забезпеченню прав і свобод особистості, наданню кожному рівного" записати "економічному зростанню, забезпеченню прав і свобод людини, наданню рівного якісного", замість "урядових закладів" - "адміністративних послуг органами виконавчої влади", слово "суттєво" виключити.  		Враховано   поліпшити життєвий рівень населення завдяки економічному зростанню, забезпеченню прав і свобод людини, наданню рівного якісного доступу до інформації, освіти, послуг закладів охорони здоров'я та адміністративних послуг органами виконавчої влади тощо, створенню нових робочих місць і розширенню можливостей щодо працевлаштування населення, забезпеченню соціального захисту вразливих верств населення та людей з особливими потребами;  
32. в. сприяти становленню відкритого демократичного суспільства, що гарантуватиме надання громадянам рівних можливостей для участі в суспільному житті, в доступі до прийняття управлінських рішень органами державної влади.   -18- Бауер М.Й.
 Замість слів "надання громадянам рівних можливостей для участі в суспільному житті, в доступі до прийняття" записати "дотримання конституційних прав громадян щодо участі у суспільному житті, прийнятті", замість "управлінських" - "відповідних".  		Враховано   сприяти становленню відкритого демократичного суспільства, що гарантуватиме дотримання конституційних прав громадян щодо участі у суспільному житті, прийнятті відповідних рішень органами державної влади.  
33. 2.2. Головні завдання розвитку інформаційного суспільства в Україні   -19- Бауер М.Й.
 Абзац вилучити  		Враховано    
34. Основними завданнями розвитку інформаційного суспільства в Україні є:   -20- Бауер М.Й.
 Замість "завданнями" записати "напрямами", замість "є" "визначити".  		Враховано   3) Основними напрямами розвитку інформаційного суспільства в Україні визначити: визнання розвитку в Україні інформаційного суспільства та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя, діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування одним із пріоритетів державної політики;  
    -21- Бауер М.Й.
 Додати абзац "визнання розвитку в Україні інформаційного суспільства та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах суспільного життя, діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування одним із пріоритетів державної політики;", нумерацію абзаців пункту вилучити  		Враховано    
35. 1. формування та імплементація правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, технологічних, методичних умов розвитку інформаційного суспільства в Україні з урахуванням світових тенденцій;      формування та впровадження правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, технологічних, методичних умов розвитку інформаційного суспільства в Україні з урахуванням світових тенденцій;  
36. 2. всебічний розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури з метою забезпечення вільного доступу населення до телекомунікаційних послуг, зокрема до мережі Інтернет, та до інформаційних комп'ютерних технологій і ресурсів;      всебічний розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури з метою забезпечення вільного доступу населення до телекомунікаційних послуг, зокрема до мережі Інтернет, та до інформаційних комп'ютерних технологій і ресурсів;  
37. 3. збільшення різноманітності й кількості послуг для населення та бізнесу, що надаються за допомогою інформаційних комп'ютерних технологій;      збільшення різноманітності й кількості послуг для населення та бізнесу, що надаються за допомогою інформаційних комп'ютерних технологій;  
38. 4. створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів (контенту) на основі врахування національних, світоглядних, політичних, економічних, культурних та інших аспектів розвитку України;      створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів (контенту) на основі врахування національних, світоглядних, політичних, економічних, культурних та інших аспектів розвитку України;  
39. 5. надання можливості для здобуття знань, умінь і навичок із використанням інформаційних комп'ютерних технологій при одержанні базової, спеціальної та вищої освіти, а також створення умов для забезпечення комп'ютерної грамотності всіх верств населення;      надання можливості для здобуття знань, умінь і навичок із використанням ІКТ при одержанні базової, спеціальної та вищої освіти, а також створення умов для забезпечення комп'ютерної грамотності всіх верств населення;  
40. 6. створення системи мотивацій щодо впровадження й використання інформаційних комп'ютерних технологій для формування широкого попиту на такі технології в усіх сферах життя суспільства;      створення системи мотивацій щодо впровадження й використання інформаційних комп'ютерних технологій для формування широкого попиту на такі технології в усіх сферах життя суспільства;  
41. 7. забезпечення участі громадськості в побудові інформаційного суспільства.   -22- Кафарський В.І.
 Пункт 2.2. статті 2 доповнити новим абзацом 8 такого змісту: „впровадження сучасних технологій автоматизації розрахункових і облікових операцій з використанням смарт-карток, зокрема тих, які базуються на застосуванні технології Національної системи масових електронних платежів;"  		Враховано   забезпечення участі громадськості в побудові інформаційного суспільства; впровадження сучасних технологій автоматизації розрахункових і облікових операцій з використанням смарт-карток, зокрема тих, які базуються на застосуванні технології Національної системи масових електронних платежів; забезпечення конституційних прав особи, суспільства та держави в інформаційній сфері; захист інформаційного простору України від негативного зовнішнього впливу та обмеження негативного інформаційного впливу на суспільну свідомість громадян; розвиток вітчизняного виробництва новітніх інформаційних технологій та інформаційно-телекомунікаційних систем, подолання технічної та технологічної залежності вітчизняної інформаційної інфраструктури від зарубіжних виробників;  
    -23- Кафарський В.І.
 Пункт 2.2. статті 2 доповнити новими абзацами такого змісту: "забезпечення конституційних прав особи, суспільства та держави в інформаційній сфері; захист інформаційного простору України від негативного зовнішнього впливу та обмеження негативного інформаційного впливу на суспільну свідомість громадян; розвиток вітчизняного виробництва новітніх інформаційних технологій та інформаційно-телекомунікаційних систем, подолання технічної та технологічної залежності вітчизняної інформаційної інфраструктури від зарубіжних виробників;"  		Враховано    
42. 2.3. Показники досягнення мети розвитку інформаційного суспільства   -24- Бауер М.Й.
 Вилучити  		Враховано    
43. Для забезпечення аналізу процесів формування в Україні інформаційного суспільства Кабінет Міністрів України розробить та впровадить систему індикаторів просування України на шляху побудови інформаційного суспільства. Ця система має бути створена на основі міжнародних рекомендацій з урахуванням національних особливостей.   -25- Бауер М.Й.
 Записати у редакції "розробку та впровадження системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства в Україні із внесенням відповідних змін у діючу систему державних статистичних спостережень, узгодивши їх з міжнародними стандартами і методологією та щорічно їх оприлюднювати;".  		Враховано   розробку та впровадження системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства в Україні із внесенням відповідних змін у систему державних статистичних спостережень, узгодивши їх з міжнародними стандартами і методологією та щорічно їх оприлюднювати.  
44. Кабінет Міністрів України повинен внести зміни в діючу систему збору й обробки статистичної інформації з метою відображення в ній розробленої системи індикаторів просування України до інформаційного суспільства.       
45. Кабінет Міністрів України відповідальний за популяризацію розробленої системи індикаторів та щорічну публікацію в засобах масової інформації реальних показників просування України до інформаційного суспільства відповідно до розробленої системи індикаторів.       
46. 2.4. Учасники побудови інформаційного суспільства   -26- Бауер М.Й.
 Записати у редакції "Запровадити засади взаємодії учасників побудови інформаційного суспільства, які передбачають, що це суспільство розбудовується за умов співпраці і солідарності всіх громадян, приватного сектору економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, де::", вилучивши наступний абзац.  		Враховано   Запровадити засади взаємодії учасників побудови інформаційного суспільства, які передбачають, що це суспільство розбудовується за умов співпраці і солідарності всіх громадян, приватного сектору економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, де:  
47. Інформаційне суспільство необхідно побудувати на засадах співпраці й солідарності всіх громадян, приватного сектору, органів державної влади та місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, де:       
48. а. органи державної влади визначають національні пріоритети, забезпечують їхнє досягнення і всебічну підтримку, координують та стимулюють виконання завдань, формують законодавчу базу й контролюють її виконання всіма учасниками побудови інформаційного суспільства;   -27- Кафарський В.І.
 Замість "національні пріоритети" записати "пріоритети розвитку".  		Враховано   органи державної влади визначають пріоритети розвитку, забезпечують їхнє досягнення і всебічну підтримку, координують та стимулюють виконання завдань, формують законодавчу базу і контролюють її виконання всіма учасниками побудови інформаційного суспільства;  
49. б. приватний сектор, здебільшого, забезпечує впровадження та використання ІКТ у всіх сферах життя, вдосконалює інформаційну інфраструктуру, надає інформаційно-комунікаційні послуги тощо;   -28- Кафарський В.І.
 Після слова "сектор" записати "економіки" по тексту закону.  		Враховано   приватний сектор економіки, здебільшого, забезпечує впровадження та використання ІКТ у всіх сферах життя, вдосконалює інформаційну інфраструктуру, надає інформаційно-комунікаційні послуги тощо;  
50. в. інститути громадянського суспільства контролюють органи державної влади й приватний сектор у питаннях забезпечення справедливого та рівного доступу до інформаційних і комунікаційних послуг, формують громадську думку щодо пріоритетів та перспектив розвитку інформаційного суспільства;      інститути громадянського суспільства контролюють органи державної влади і приватний сектор економіки у питаннях забезпечення справедливого та рівного доступу до інформаційних і комунікаційних послуг, формують громадську думку щодо пріоритетів та перспектив розвитку інформаційного суспільства;  
51. г. держава, приватний сектор та інститути громадянського суспільства сприяють встановленню й розширенню взаємовигідних відносин з міжнародними організаціями, в тому числі з міжнародними фінансовими установами, які відіграють провідну роль у розвитку інформаційного суспільства та оцінці прогресу в цій сфері.      держава, приватний сектор та інститути громадянського суспільства сприяють встановленню і розширенню взаємовигідних відносин з міжнародними організаціями, в тому числі з міжнародними фінансовими установами, які відіграють провідну роль у розвитку інформаційного суспільства та оцінці прогресу в цій сфері.  
52. 3. Головні напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні   -29- Кафарський В.І.
 Виключити  		Враховано    
53. Сучасне інформаційне суспільство, крім технологічного, має багато вимірів: правовий, економічний, гуманітарний, культурологічний, освітньо-науковий та інші. Тому для створення цілісної моделі такого суспільства Україні необхідно паралельно розбудовувати комплекс взаємопов'язаних складових інформаційного суспільства.   -30- Кафарський В.І.
 Виключити  		Враховано    
54. 3.1. Формування політичних, правових, економічних умов розвитку інформаційного суспільства   -31- Кафарський В.І.
 Записати у редакції "3. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в Україні", додавши абзац: "Національна політика розвитку інформаційного суспільства в Україні ґрунтується на засадах : пріоритетності науково-технічного та інноваційного розвитку країни; формуванню необхідних для цього законодавчих та сприятливих економічних умов; всебічного розвитку загальнодоступної інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів та забезпечення повсюдного доступу до них; сприяння збільшенню різноманітності та кількості електронних послуг; покращенню кадрового потенціалу; посилення мотивації щодо використання ІКТ; широкого впровадження ІКТ в науку, освіту, культуру, охорону здоров'я, охорону навколишнього середовища,; інформаційної безпеки. ".  		Враховано   3. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в Україні Національна політика розвитку інформаційного суспільства в Україні ґрунтується на засадах: пріоритетності науково-технічного та інноваційного розвитку країни; формування необхідних для цього законодавчих та сприятливих економічних умов; всебічного розвитку загальнодоступної інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів та забезпечення повсюдного доступу до них; сприяння збільшенню різноманітності та кількості електронних послуг, покращенню кадрового потенціалу; посилення мотивації щодо використання ІКТ; широкого впровадження ІКТ у науку, освіту, культуру, охорону здоров'я, охорону навколишнього середовища; інформаційної безпеки.  
55. 3.1.1. Національна політика розвитку інформаційного суспільства   -32- Кафарський В.І.
 Статтю записати у наступній редакції "1) Передбачити перехід до пріоритетного науково-технічного та інноваційного розвитку, зокрема забезпечення: впровадження ІКТ у всіх сферах життєдіяльності суспільства та держави; координації та консолідації зусиль держави, бізнесу і суспільства щодо реалізації Національної стратегії та Плану дій; узгодженості загальнодержавних, галузевих, регіональних програм та бізнес-проектів у сфері розвитку і використання ІКТ; підвищення координації органів державної влади та органів місцевого самоврядування із створення елементів інформаційної інфраструктури, зокрема при побудові корпоративних інформаційно-аналітичних систем; створенні електронних інформаційних ресурсів, які повинні використовуватися в інформаційному обміні; впровадження механізмів надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням Інтернету; впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічну сферу; усвідомлення змісту політики розвитку та становлення інформаційного суспільства в Україні керівниками громадських організацій, підприємств, установ і організацій всіх форм власності та підпорядкування, органів державної влади, органів місцевого самоврядування усіх рівнів; підвищення ролі генерального державного замовника Національної програми інформатизації; вдосконалення механізму формування і виконання Національної програми інформатизації, збільшення фінансування Національної програми інформатизації із включенням до її складу всіх проектів інформатизації, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України; надання державної підтримки та стимулювання впровадження ІКТ в освіту, науку, бізнес, виробництво, ринок цінних паперів, біржі (товарні, сільськогосподарські та ін.) тощо; залучення до формування національної політики та розв'язання проблем розвитку інформаційного суспільства широкого кола фахівців із відповідних сфер (науковців, керівників, виробників, економістів, маркетологів, соціологів, викладачів тощо) і громадськості; спрямування зусиль органів державної влади на формування сприятливої атмосфери для впровадження та використання ІКТ, визначення в програмах розвитку країни відповідного значення ІКТ для майбутнього України; пропагування переваг і вигод побудови інформаційного суспільства - від використання можливостей ІКТ вразливими верствами населення зокрема малозабезпечених, осіб з фізичними вадами до створення новітніх знань та конкурентоспроможних інформаційно-комунікаційних технологій; включення основних питань з розвитку інформаційного суспільства в Україні до щорічних послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, програм діяльності Кабінету Міністрів України, проектів державних програм економічного і соціального розвитку України.".  		Враховано   1) Передбачити перехід до пріоритетного науково-технічного та інноваційного розвитку, зокрема забезпечення: впровадження ІКТ у всіх сферах життєдіяльності суспільства та держави; координації та консолідації зусиль держави, бізнесу і суспільства щодо реалізації Національної стратегії та Плану дій; узгодженості загальнодержавних, галузевих, регіональних програм та бізнес-проектів у сфері розвитку і використання ІКТ; підвищення координації органів державної влади та органів місцевого самоврядування із створення елементів інформаційної інфраструктури, зокрема при побудові корпоративних інформаційно-аналітичних систем; створенні електронних інформаційних ресурсів, які повинні використовуватися в інформаційному обміні; впровадження механізмів надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням Інтернету; впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічну сферу; усвідомлення змісту політики розвитку та становлення інформаційного суспільства в Україні керівниками громадських організацій, підприємств, установ і організацій всіх форм власності та підпорядкування, органів державної влади, органів місцевого самоврядування усіх рівнів; підвищення ролі генерального державного замовника Національної програми інформатизації; вдосконалення механізму формування і виконання Національної програми інформатизації, збільшення фінансування Національної програми інформатизації із включенням до її складу всіх проектів інформатизації, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України; надання державної підтримки та стимулювання впровадження ІКТ в освіту, науку, бізнес, виробництво, ринок цінних паперів, біржі (товарні, сільськогосподарські та ін.) тощо; залучення до формування національної політики та розв'язання проблем розвитку інформаційного суспільства широкого кола фахівців із відповідних сфер (науковців, керівників, виробників, економістів, маркетологів, соціологів, викладачів тощо) і громадськості; спрямування зусиль органів державної влади на формування сприятливої атмосфери для впровадження та використання ІКТ, визначення в програмах розвитку країни відповідного значення ІКТ для майбутнього України; пропагування переваг і вигод побудови інформаційного суспільства - від використання можливостей ІКТ вразливими верствами населення, зокрема малозабезпечених, осіб з фізичними вадами до створення новітніх знань та конкурентоспроможних інформаційно-комунікаційних технологій; включення основних питань з розвитку інформаційного суспільства в Україні до щорічних послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, програм діяльності Кабінету Міністрів України, проектів державних програм економічного і соціального розвитку України.  
56. Найближчим часом підприємства України очікує підвищення рівня конкуренції як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. В цих умовах забезпечити підвищення темпів економічного зростання можливо лише завдяки невідкладному переходу до політики пріоритетного науково-технологічного та інноваційного розвитку. Важливим елементом такої політики є широке впровадження й використання ІКТ у всіх сферах життєдіяльності суспільства, тобто розбудова в Україні інформаційного суспільства.       
57. При цьому конкретна політика державних органів має полягати в координації та консолідації зусиль державного, бізнесового і суспільного секторів щодо реалізації національної стратегії побудови інформаційного суспільства, в забезпеченні узгодженості значної кількості загальнодержавних, галузевих, регіональних, бізнесових програм та проектів у сфері розвитку і використання ІКТ. Питання розбудови інформаційного суспільства мають включатися до послання Президента України, Програм діяльності Уряду, планів заходів щодо їхнього виконання, Державної програми економічного і соціального розвитку України тощо, а також до звітних документів з їхнього виконання.       
58. З метою реального втілення в життя Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства дієва політика державних органів повинна передбачати здійснення таких кроків:       
59. 1. Організаційні заходи щодо:       
60. а. забезпечення усвідомлення змісту політики розвитку та становлення інформаційного суспільства в Україні керівниками урядових, підприємницьких структур усіх рівнів;       
61. б. безумовне дотримання всіма учасниками побудови інформаційного суспільства законодавства щодо розвитку інформаційного суспільства;       
62. в. підвищення справжньої ролі Замовника Національної програми інформатизації;       
63. г. вдосконалення механізму формування і виконання Національної програми інформатизації.       
64. 2. Проведення корегування концепції та самої Національної програми інформатизації з огляду на нинішні вимоги щодо широкого впровадження сучасних технологій:   -33- Родіонов М.К.
 Пункт записати в редакції "Проведення корегування законів України: "Про Національну програму інформатизації" та "Про Концепцію Національної програми інформатизації" з урахуванням забезпечення впровадження, зокрема: електронного урядування; електронного документообігу та електронного цифрового підпису; дистанційного навчання; телемедицини, електронних платіжних систем; електронного бізнесу, електронних бірж, аукціонів і депозитаріїв;" та перенести до розділу "Формування законодавчих умов".  		Враховано    
65. а. електронного урядування;       
66. б. електронного документообігу та цифрового підпису;       
67. в. дистанційного навчання;       
68. г. електронних платіжних систем;       
69. д. електронного бізнесу, електронних бірж, аукціонів і депозитаріїв тощо.       
70. 3. Підвищення загальнодержавної координації за створенням елементів інформаційної інфраструктури, зокрема при:       
71. а. побудові корпоративних відомчих інформаційно-аналітичних систем;       
72. б. створенні електронних інформаційних ресурсів, які повинні використовуватися в міжвідомчому інформаційному обміні;       
73. в. впровадженні урядових послуг, що засновані на використанні інтернет-технологій;       
74. г. впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічну сферу.       
75. 4. Надання державної підтримки та стимулювання процесу впровадження ІКТ у чутливі для економіки держави сфери: освіту, бізнес, виробництво, ринок цінних паперів, біржі (товарні, сільськогосподарські та ін.) тощо.       
76. 5. Забезпечення повноцінного фінансування Національної програми інформатизації і включення до її складу всіх, без винятку, проектів інформатизації, які фінансуються з державного бюджету.       
77. 6. Формування політики здійснення протекціоністських заходів на рівні держави щодо підтримки галузі вітчизняного виробництва, засобів інформатизації та програмних засобів, впровадження ІКТ у всі сфери, що призведе до суттєвого підвищення експортного потенціалу країни, підтримка діяльності спеціалізованих бізнес-інкубаторів, технопарків, центрів високих інформаційних технологій та інших інноваційних структур.       
78. 7. Вживання заходів щодо залучення до розв'язання проблем розвитку інформаційного суспільства широкого кола фахівців із різних сфер (науковців, керівників, виробників, економістів, маркетологів, соціологів, викладачів тощо) і громадськості.       
79. 8. Спрямування зусиль державних органів на формування сприятливої атмосфери (ідеологічної, економічної, організаційної, податкової тощо) для впровадження та використання ІКТ, насамперед, в інтересах економіки, громадян і державного управління, на визначення в програмах розвитку країни відповідного значення ІКТ для майбутнього України.       
80. Для того, щоб ідея побудови інформаційного суспільства була сприйнята громадянами, політиками, ученими, фахівцями, необхідно докласти значних зусиль для пропагування його переваг і вигод у широкому сенсі - від використання його можливостей вразливими верствами населення (малозабезпечені люди, особи з фізичними вадами тощо) до створення новітніх знань та конкурентоздатних інформаційних технологій із застосуванням здобутків науки, освіти, виробництва та бізнесу.       
81. 3.1.2. Формування законодавчих умов розвитку інформаційного суспільства   -34- Кафарський В.І.
 Замість "Формування законодавчих умов" записати "Законодавче забезпечення".  		Враховано   2) Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства  
82. З метою підвищення ефективності розвитку інформаційного суспільства необхідно постійно вдосконалювати законотворчу діяльність, щоб створити цілісну систему законодавства з питань розвитку інформаційного суспільства, яка б поєднувалася з нормами міжнародного права. Зокрема, здійснити на наукових засадах офіційну кодификацію інформаційного законодавства. Підготовка законопроектів повинна відбуватися із проведенням їхніх широких громадських обговорень.      З метою підвищення ефективності розвитку інформаційного суспільства необхідно постійно вдосконалювати законотворчу діяльність, щоб створити цілісну систему законодавства з питань розвитку інформаційного суспільства, яка б поєднувалася з нормами міжнародного права. Зокрема, здійснити на наукових засадах офіційну кодификацію інформаційного законодавства. Підготовка законопроектів повинна відбуватися із проведенням їх громадських обговорень.  
83. При створенні інформаційного законодавства слід керуватися загальноконституційними принципами, закладеними в Конституції України, а також такими спеціальними юридичними принципами:   -35- Кафарський В.І.
 Записати в редакції "При створенні інформаційного законодавства слід керуватися загальними принципами Конституції України, а також наступними принципами: свободи створення, отримання, використання та розповсюдження інформації; об'єктивності, достовірності, повноти і точності інформації; гармонізації інтересів людини, суспільства і держави в інформаційній діяльності; обов'язковості публікації інформації, яка має важливе суспільне значення; обмеженості доступу до інформації виключно на підставі закону; визнання інформації як об'єкта цивільних правовідносин; мінімізації негативного інформаційного впливу; мінімізації негативних наслідків функціонування інформаційних технологій; недопущення несанкціонованого розповсюдження, використання і порушення цілісності інформації; взаємної гармонізації інформаційного законодавства та всієї системи вітчизняного законодавства; гармонізації українського інформаційного законодавства з міжнародним законодавством і законодавством інших країн.".  		Враховано   При створенні інформаційного законодавства слід керуватися загальними принципами Конституції України, а також наступними принципами: свободи створення, отримання, використання та розповсюдження інформації; об'єктивності, достовірності, повноти і точності інформації; гармонізації інтересів людини, суспільства і держави в інформаційній діяльності; обов'язковості публікації інформації, яка має важливе суспільне значення; обмеженості доступу до інформації виключно на підставі закону; визнання інформації як об'єкта цивільних правовідносин; мінімізації негативного інформаційного впливу; мінімізації негативних наслідків функціонування інформаційних технологій; недопущення несанкціонованого розповсюдження, використання і порушення цілісності інформації; взаємної гармонізації інформаційного законодавства та всієї системи вітчизняного законодавства; гармонізації українського інформаційного законодавства з міжнародним законодавством і законодавством інших країн.  
84. а. свободи створення, отримання, використання та розповсюдження інформації;       
85. б. об'єктивності, достовірності, повноти і точності інформації;       
86. в. гармонізації інтересів особи, суспільства й держави в інформаційній діяльності;       
87. г. обов'язковості публікації інформації, яка має важливе суспільне значення;       
88. д. обмеженості доступу до інформації виключно на підставі закону;       
89. е. визнання інформації як об'єкта цивільних правовідносин;       
90. є. мінімізації негативного інформаційного впливу;       
91. ж. мінімізації негативних наслідків функціонування інформаційних технологій;       
92. з. недопущення несанкціонованого розповсюдження, використання і порушення цілісності інформації;       
93. и. взаємної гармонізації інформаційного законодавства та всієї системи вітчизняного законодавства;       
94. і. гармонізації українського інформаційного законодавства з міжнародним законодавством і законодавством інших країн.       
95. Особливу увагу необхідно приділити прискоренню підготовки та прийняттю проекту Інформаційного кодексу. До нього буде включено, зокрема, розділи про засади електронної торгівлі, правову охорону прав на зміст комп'ютерних програм, удосконалення захисту інтелектуальної власності й авторських прав при розміщенні та використанні творів у мережі Інтернет, про охорону баз даних, дистанційне навчання, телемедицину, електронні урядові послуги, комерційну таємницю тощо.   -36- Кафарський В.І.
 Замість "прискоренню підготовки" записати "підготовці".  		Враховано   Особливу увагу необхідно приділити підготовці та прийняттю проекту Інформаційного кодексу. До нього буде включено, зокрема, розділи про засади електронної торгівлі, правову охорону прав на зміст комп'ютерних програм, удосконалення захисту інтелектуальної власності і авторських прав при розміщенні та використанні творів у мережі Інтернет, про охорону баз даних, дистанційне навчання, телемедицину, електронні урядові послуги, комерційну таємницю тощо. Підготовку змін до законів України "Про Національну програму інформатизації" та "Про Концепцію Національної програми інформатизації" здійснити з урахуванням забезпечення впровадження, зокрема: електронного урядування; електронного документообігу та електронного цифрового підпису; дистанційного навчання; телемедицини, електронних платіжних систем; електронного бізнесу, електронних бірж, аукціонів і депозитаріїв.  
    -37- Кафарський В.І.
 Додати абзац: "Підготовку змін до законів України "Про Національну програму інформатизації" та "Про Концепцію Національної програми інформатизації" здійснити з урахуванням забезпечення впровадження, зокрема: електронного урядування; електронного документообігу та електронного цифрового підпису; дистанційного навчання; телемедицини, електронних платіжних систем; електронного бізнесу, електронних бірж, аукціонів і депозитаріїв.".  		Враховано    
96. 3.1.3. Формування сприятливих економічних умов розвитку інформаційного суспільства      3) Формування сприятливих економічних умов розвитку інформаційного суспільства  
97. Тенденції розвитку світової економіки за останню чверть століття визначалися зростаючим впливом ІКТ. При цьому в розвинених країнах відбувається поступовий перехід від індустріальної економіки до сервісно-технологічної, в якій частка доходів від послуг у структурі ВВП стає домінуючою, а самі послуги мають виражену наукову й інноваційну складову.   -38- Кафарський В.І.
 Замість "сервісно-технологічної" записати "економіки знань".  		Враховано   Тенденції розвитку світової економіки за останні два дессятиліття визначалися зростаючим впливом ІКТ. При цьому в розвинених країнах відбувається поступовий перехід від індустріальної економіки до економіки знань, в якій частка доходів від послуг у структурі ВВП стає домінуючою, а самі послуги мають виражену наукову й інноваційну складову.  
98. Враховуючи зазначені тенденції, в процесі розвитку інформаційного суспільства основними макроекономічними завданнями визначаються такі:      Враховуючи зазначені тенденції, в процесі розвитку інформаційного суспільства основними макроекономічними завданнями визначаються такі:  
99. а. підвищення конкурентоздатності національної економіки, забезпечення стійкого економічного зростання держави й матеріального добробуту її громадян за рахунок широкого впровадження ІКТ;      підвищення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечення стійкого економічного зростання держави й матеріального добробуту її громадян за рахунок впровадження ІКТ;  
100. б. забезпечення збалансованості фіскальної та регуляторної політики: галузь ІКТ і галузі, діяльність яких заснована на широкому використанні інформаційно-комунікаційних технологій, будуть поряд з системоутворюючими галузями національної економіки - паливно-енергетичним комплексом, транспортом, металургією, хімічною, космічною і авіаційною промисловістю тощо;   -39- Родіонов М.К.
 Записати у вигляді: "забезпечення підвищення вкладу у економічне зростання галузі ІКТ і галузей, які широко використовують інформаційно-комунікаційних технологій шляхом формування збалансованої податкової та регуляторної політики".  		Враховано   забезпечення підвищення вкладу у економічне зростання галузі ІКТ і галузей, які широко використовують інформаційно-комунікаційних технологій, шляхом формування збалансованої податкової та регуляторної політики.  
101. Щоб створити сприятливі економічні умови для розвитку інформаційного суспільства необхідно в стислі терміни:   -40- Родіонов М.К.
 Записати абзац у редакції "З метою сприяння розвитку підприємницької діяльності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій за рахунок формування системи адміністративних, правових і економічних механізмів, які стимулюватимуть попит на інформаційну продукцію, залучення інвестицій в інформаційно-комунікаційні технології; розвитку конкуренції, просування вітчизняної продукції на міжнародний ринок, розглянувши можливість:", записавши текст абзаців у відповідному відмінку, встановивши їх цифрову нумерацію.  		Немає висновку   З метою сприяння розвитку підприємницької діяльності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій за рахунок формування системи адміністративних, правових і економічних механізмів, які стимулюватимуть попит на інформаційну продукцію, залучення інвестицій в інформаційно-комунікаційні технології; розвитку конкуренції, просування вітчизняної продукції на міжнародний ринок, розглянувши можливість:  
102. 1. Впорядкувати оподаткування товарів і послуг сфери ІКТ.   -41- Родіонов М.К.
 Вилучити абзаци 1,2, 2а, 2б, 2в.  		Враховано    
103. 2. Забезпечити умови для широкого використання товарів і послуг сфери ІКТ, зокрема:       
104. а. запровадити прискорену амортизацію засобів ІКТ, а саме: встановити нормативи амортизації, що відповідають реальним темпам морального старіння техніки, -2-3 роки;       
105. б. зменшити та зробити незалежними від країни походження ставки мита на товари сфери ІКТ, які не виробляються в Україні, зрівняти пільгові та повні ставки мита на ці товари;       
106. в. спростити процедуру тимчасового ввозу для інноваційної техніки, технологій і дослідницьких зразків ІКТ, що не одержали сертифіката відповідності;       
107. г. включити вартість засобів ІКТ, придбаних для особистого користування, до складу податкового кредиту при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб;      включення вартості засобів ІКТ, придбаних для особистого користування, до складу податкового кредиту при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб;  
108. д. включити витрати, спрямовані підприємствами й організаціями на фінансування навчальних закладів та ІКТ-орієнтованих підрозділів із навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу сфери ІКТ, до складу валових витрат з метою зменшення бази нарахування податку на прибуток.      включення витрат, спрямованих підприємствами й організаціями на фінансування навчальних закладів та ІКТ-орієнтованих підрозділів із навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу сфери ІКТ, до складу валових витрат з метою зменшення бази нарахування податку на прибуток;  
109. 3. Забезпечити умови для збільшення обсягів прямих вітчизняних та іноземних інвестицій у галузь ІКТ та галузі, діяльність яких заснована на широкому використанні ІКТ, зокрема:   -42- Родіонов М.К.
 Виключити абзац, записавши текст абзаців у відповідному відмінку, встановивши їх цифрову нумерацію.  		Враховано    
110. а. розробити і запровадити тимчасовий режим податкових пільг та канікул для індустрії ІКТ на засадах здійснення державного моніторингу ефективності цієї політики;   -43- Кафарський В.І.
 Замість "канікул" записати "стимулів".  		Враховано   розробки і впровадження тимчасового режиму податкових пільг та стимулів для індустрії ІКТ на засадах здійснення державного моніторингу ефективності цієї політики;  
111. б. заохочувати до створення спеціальних інститутів розвитку ІКТ, зокрема бізнес-інкубаторів, технопарків, центрів високих інформаційних технологій та інших інноваційних структур;   -44- Родіонов М.К.
 Замість "б. заохочувати до створення спеціальних інститутів розвитку ІКТ, зокрема" записати "8. Заохочення створення та підтримки діяльності "  		Враховано   заохочення створення та підтримки діяльності бізнес-інкубаторів, технопарків, центрів високих інформаційних технологій та інших інноваційних структур;  
112. в. стимулювати залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, венчурного капіталу, державних і міжнародних кредитів та грантів.      стимулювання залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, венчурного капіталу, державних і міжнародних кредитів та грантів.  
113. 3.2. Розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури      4) Розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури потребує:  
114. Побудова інформаційного суспільства ґрунтується на створенні розгалуженої інформаційної інфраструктури, зокрема на побудові загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем, створенні електронних інформаційних ресурсів, впровадженні урядових електронних послуг та інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічній сфері тощо.   -45- Бауер М.Й.
 Зміст статті записати в редакції "створення та розвитку національної, галузевих і регіональних інформаційних систем, мереж та електронних ресурсів, у тому числі системи "Електронний Уряд"; інтегрованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема у сфері охорони здоров'я, освіти науки, культури, довкілля; створення на основі фундаментальних та прикладних досліджень вітчизняними виробниками новітніх конкурентоспроможних інформаційно-комунікаційних технологій, засобів інформатизації і комп'ютерних програм, зокрема з відкритими кодами; підтримки діяльності спеціалізованих бізнес-інкубаторів, технопарків, центрів високих інформаційних технологій та інших інноваційних структур; прискорення робіт, пов'язаних із розробкою, створенням та застосуванням суперкомп'ютерних систем; активізації впровадження систем платіжних карток для безготівкових розрахунків за придбані товари, виконані роботи та надані послуги; створення в електронній формі фондів архівів, бібліотек, музеїв та закладів культури, формування відповідних інформаційно-бібліотечних та інформаційно-пошукових систем з історії, культури, народної творчості, сучасного мистецтва України тощо, а також забезпечення широкого доступу населення до зазначених систем та ресурсів, зокрема шляхом розвитку систем електронних інформаційних ресурсів з відкритим доступом; виконання зобов'язань щодо міжнародного співробітництва, спрямованого на розвиток інформаційної інфраструктури та забезпечення розширення участі України у відповідних міжнародних ініціативах; розглянути питання формування державної програми створення високопродуктивних засобів обчислювальної техніки, розробити концепцію та проект створення в Україні міжвідомчого суперкомп'ютерного центру, зокрема комп'ютерної інфраструктури на основі Grіd-технологій.".  		Враховано   створення та розвитку національної, галузевих і регіональних інформаційних систем, мереж та електронних ресурсів, у тому числі системи "Електронний Уряд"; інтегрованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема у сфері охорони здоров'я, освіти науки, культури, довкілля; створення на основі фундаментальних та прикладних досліджень вітчизняними виробниками новітніх конкурентоспроможних інформаційно-комунікаційних технологій, засобів інформатизації і комп'ютерних програм, зокрема з відкритими кодами; підтримки діяльності спеціалізованих бізнес-інкубаторів, технопарків, центрів високих інформаційних технологій та інших інноваційних структур; прискорення робіт, пов'язаних із розробкою, створенням та застосуванням суперкомп'ютерних систем; активізації впровадження систем платіжних карток для безготівкових розрахунків за придбані товари, виконані роботи та надані послуги; створення в електронній формі фондів архівів, бібліотек, музеїв та закладів культури, формування відповідних інформаційно-бібліотечних та інформаційно-пошукових систем з історії, культури, народної творчості, сучасного мистецтва України тощо, а також забезпечення доступу населення до зазначених систем та ресурсів, зокрема шляхом розвитку систем електронних інформаційних ресурсів з відкритим доступом; виконання зобов'язань щодо міжнародного співробітництва, спрямованого на розвиток інформаційної інфраструктури та забезпечення розширення участі України у відповідних міжнародних ініціативах; розгляду питання формування державної програми створення високопродуктивних засобів обчислювальної техніки, розроблення концепції та проекту створення в Україні міжвідомчого суперкомп'ютерного центру, зокрема комп'ютерної інфраструктури на основі Grіd-технологій.  
115. Необхідною умовою інтеграції національного інформаційного сегмента у світовий інформаційний простір є прискорення впровадження національних стандартів з інформаційно-комунікаційних технологій, гармонізованих із міжнародними та європейськими стандартами, а також відповідних технічних регламентів щодо інформаційно-комунікаційних технологій, електронного документообігу, електронного видання, в тому числі - електронних підручників, навчальних посібників, засобів для навчання тощо.       
116. Сприяння впровадженню міжнародних систем сертифікації якості інформаційних технологій, розвитку мережі сервісних центрів і центрів технічних засобів ІКТ є необхідною умовою їхнього широкого застосування.       
117. Першочергові завдання розвитку інформаційної інфраструктури, які є базовими у формуванні інформаційного суспільства, мають виконуватися із використанням результатів наукових досліджень. До них належать такі:       
118. а. створення сучасної системи технічних стандартів з інформаційних технологій, технічних засобів та інформаційних ресурсів;       
119. б. розвиток загальнодержавних, корпоративних, локальних інформаційно-комунікаційних мереж і електронних інформаційних ресурсів різного призначення на основі концепції відкритих стаціонарних систем;       
120. в. розвиток вітчизняної індустрії виробництва програмного забезпечення;       
121. г. організація вітчизняного виробництва високопродуктивних засобів обчислювальної техніки, технічних засобів телекомунікацій та інформаційних технологій;       
122. д. повсюдне впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису.       
123. 3.3. Забезпечення вільного доступу до телекомунікаційних послуг та інформаційних ресурсів   -46- Бауер М.Й.
 Замість "вільного" записати "повсюдного", наприкінці додати "зокрема". Записавши зміст статті у редакції: "створення в усіх населених пунктах України можливостей для доступу до Інтернету, зокрема шляхом розбудови мережі пунктів колективного доступу; провести конверсію радіочастотного ресурсу на користь цивільних користувачів; визначити стратегію розвитку універсальних телекомунікаційних послуг, розгляду доцільності створення фонду універсальних послуг для забезпечення доступу малозабезпечених верств населення до цих послуг, розробити юридичний та фінансово-економічний механізми функціонування зазначеного фонду; визначити найбільш сприятливі технічні, організаційні, економічні і комерційні умови взаємопідключення телекомунікаційних мереж різних операторів, розробивши методику формування тарифів за доступ до телекомунікаційних мереж.".  		Враховано   5) Забезпечення повсюдного доступу до телекомунікаційних послуг та інформаційних ресурсів, зокрема:  
124. Вільний доступ населення до телекомунікаційних послуг та інформаційних ресурсів, готовність населення користуватися ними - одне з найважливіших завдань інформаційного суспільства.      створення в усіх населених пунктах України можливостей для доступу до Інтернету, зокрема шляхом розбудови мережі пунктів колективного доступу; проведення конверсії радіочастотного ресурсу на користь цивільних користувачів; визначення стратегії розвитку універсальних телекомунікаційних послуг, розгляду доцільності створення фонду універсальних послуг для забезпечення доступу малозабезпечених верств населення до цих послуг, розроблення юридичного та фінансово-економічного механізму функціонування зазначеного фонду; визначення найбільш сприятливих технічних, організаційних, економічних і комерційних умов взаємопідключення телекомунікаційних мереж різних операторів шляхом розробки методики формування тарифів за доступ до телекомунікаційних мереж.  
125. Для того, щоб за короткий час сучасними телекомунікаційними послугами, зокрема доступом до Інтернету, могла скористатися якомога більша кількість населених пунктів України, необхідно забезпечити широке залучення інвестицій. Становлення цивілізованого телекомунікаційного ринку є основним завданням функціонування Національної комісії з питань регулювання зв'язку.       
126. Щоб створити сприятливі умови для розвитку місцевих телекомунікаційних мереж, Національна комісія з питань регулювання зв'язку повинна визначити технічні, організаційні, економічні та комерційні умови взаємопідключення телекомунікаційних мереж різних операторів, методики підрахунку тарифів за надання телекомунікаційних послуг, за доступ до телекомунікаційних мереж тощо.       
127. Для надання населенню повсюдного доступу до телекомунікаційних послуг необхідно визначити стратегію розвитку універсальних телекомунікаційних послуг; створити Фонд таких послуг для фінансування повного забезпечення громадян доступом до універсальних послуг; розробити юридичний та фінансово-економічний механізми функціонування цього Фонду.       
128. Державна політика щодо розвитку українського сегменту Інтернету повинна ґрунтуватися на вимозі забезпечення повсюдного доступу до широкосмугового Інтернету. На державному рівні необхідно мати програму створення пунктів колективного доступу до комп'ютерних технологій, Інтернету та інформаційних ресурсів, яка б передбачала використання всього арсеналу методів і засобів стимулювання приватної ініціативи органами державної влади та місцевого самоврядування.       
129. 3.4. Сприяння збільшенню різноманітності й кількості електронних послуг для населення й бізнесу   -47- Родіонов М.К.
 Слова "для населення й бізнесу" вилучити.  		Враховано   6) Сприяння збільшенню різноманітності та кількості електронних послуг  
130. Уряд повинен сформулювати концепцію та програму надання електронних послуг населенню і бізнесу, забезпечити організацію міжвідомчої спільної роботи органів державної влади та місцевого самоврядування для реалізації принципу "одного вікна", юридично визначити статус і перелік обов'язкових урядових електронних послуг для органів державної влади всіх рівнів, приділивши особливу увагу послугам на місцевому рівні.   -48- Бауер М.Й.
 Записати в редакції "З метою збільшення різноманітності та кількості електронних послуг необхідно: розробити заходи щодо широкого надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням Інтернету (електронних послуг), забезпечити організацію реалізації принципу "одного вікна", юридично визначити статус і перелік обов'язкових електронних послуг;"  		Враховано   З метою збільшення різноманітності та кількості електронних послуг необхідно: розробити заходи щодо широкого надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням Інтернету (електронних послуг), забезпечити організацію реалізації принципу "єдиного вікна", юридично визначити статус і перелік обов'язкових електронних послуг;  
131. Необхідною умовою широкого надання електронних послуг є повна інформатизація внутрішніх управлінських і зовнішніх міжвідомчих процесів в органах державного управління та місцевого самоврядування, широке використання в них комп'ютерних аналітичних методів обробки інформації.   -49- Бауер М.Й.
 Абзац вилучити, перенісши сьомий абзац у редакції "вжити додаткових заходів, спрямовані на створення сприятливих умов для надання послуг із застосуванням ІКТ особам з обмеженими фізичними можливостями;".  		Враховано   вжити додаткових заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для надання послуг із застосуванням ІКТ особам з обмеженими фізичними можливостями;  
132. Держава та бізнес-асоціації за допомогою спеціальних механізмів повинні стимулювати появу національних компаній-інтеграторів, розробників програмно-апаратних комплексів у сфері електронної комерції, опрацювати економічні механізми стимулювання переходу до цих технологій середнього і малого бізнесу.   -50- Родіонов М.К.
 Абзац вилучити.  		Враховано    
133. Вітчизняні бізнес-структури мають подолати відставання у впровадженні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в економіку, зокрема у виробництво, у використанні технологій електронною комерцією, у розбудові електронних бірж та аукціонів, електронних депозитаріїв. Певну увагу необхідно приділити впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій в аграрному секторі економіки України, передбачивши надання електронних послуг широкої номенклатури для населення в сільській місцевості.   -51- Толочко П.П.
 Абзац викласти у редакції: „забезпечити подолання суб'єктами господарювання технічного відставання у впровадженні сучасних ІКТ, зокрема у виробництві, використанні технологій електронної комерції, у розбудові електронних бірж та аукціонів, електронних депозитаріїв; сприяння діяльності існуючих та появі нових національних компаній інтеграторів, розробників програмно-апаратних комплексів у сфері електронної комерції, опрацьовувати економічні механізми стимулювання переходу до цих технологій середнього і малого підприємництва; збільшення уваги впровадженню ІКТ в аграрному секторі економіки України, передбачивши надання електронних послуг широкої номенклатури населенню сільської місцевості;"  		Враховано   забезпечити подолання суб'єктами господарювання технічного відставання у впровадженні сучасних ІКТ, зокрема у виробництві, використанні технологій електронної комерції, у розбудові електронних бірж та аукціонів, електронних депозитаріїв; сприяти діяльності існуючих та появі нових національних компаній інтеграторів, розробників програмно-апаратних комплексів у сфері електронної комерції, опрацьовувати економічні механізми стимулювання переходу до цих технологій середнього і малого підприємництва; збільшити увагу впровадженню ІКТ в аграрному секторі економіки України, передбачивши надання електронних послуг широкої номенклатури населенню сільської місцевості;  
134. Необхідно стимулювати інтенсивний перехід до моделі електронного бізнесу шляхом створення мережі навчальних центрів, курсів з вивчення особливостей організаційного, правового, економічного, технологічного функціонування електронної комерції, з перепідготовки керівників, фахівців з різних сфер діяльності для роботи в нових умовах.   -52- Бауер М.Й.
 Слова "інтенсивний перехід до моделі електронного бізнесу шляхом" та "організаційного, правового, економічного, технологічного функціонування" вилучити.  		Враховано   стимулювати створення мережі навчальних центрів, курсів з вивчення особливостей електронної комерції, з перепідготовки керівників, фахівців з різних сфер діяльності для роботи в нових умовах;  
135. Уряд повинен забезпечити підвищення ефективності та прозорості державних закупівель, передбачивши інтенсифікацію впровадження системи електронних закупівель, розробити Програму створення галузевих вертикальних інтернет-бізнес-порталів для здійснення закупівель, проведення аукціонів і тендерів.   -53- Родіонов М.К.
 Замість "розробити Програму" записати "впровадити заходи із", слова "Уряд повинен" вилучити.  		Враховано   забезпечити підвищення ефективності та прозорості державних закупівель, передбачивши інтенсифікацію впровадження системи електронних закупівель, впровадити заходи із створення галузевих вертикальних інтернет-бізнес-порталів для здійснення закупівель, проведення аукціонів і тендерів.  
136. При формуванні переліку електронних послуг та умов їхнього надання необхідно вжити додаткові заходи, спрямовані на створення сприятливих умов для застосування інформаційно-комунікаційних технологій особами з обмеженими фізичними можливостями.       
137. Карткові системи безготівкових платежів, зокрема національні системи, повинні стимулювати як пропозицію, так і попит на електронні послуги. Для цього державні інституції мають ініціювати й підтримувати різні соціальні, зарплатні проекти, засновані на використанні карткових систем безготівкових платежів, у межах державної цільової програми поширення безготівкових розрахунків в Україні.   -54- Толочко П.П.
 Абзац восьмий пункту 3.4 статті 3 викласти у редакції: „Платіжні системи з переказу коштів, які в якості платіжного засобу використовують платіжні картки, зокрема внутрішньодержавні платіжні системи, повинні стимулювати як пропозицію, так і попит на електронні послуги, водночас забезпечуючи повний захист під час здійснення операцій по наданню таких послуг. Для цього органи державної влади забезпечують розроблення та затвердження законів та нормативно-правових актів, щодо створення умов для використання фізичними та юридичними особами платіжних карток у межах заходів щодо поширення безготівкових розрахунків в Україні, та забезпечення розвитку Національної системи масових електронних платежів."  		Враховано   Платіжні системи з переказу коштів, які в якості платіжного засобу використовують платіжні картки, зокрема внутрішньодержавні платіжні системи, повинні стимулювати як пропозицію, так і попит на електронні послуги, водночас забезпечуючи повний захист під час здійснення операцій по наданню таких послуг. Для цього органи державної влади забезпечують розроблення та затвердження законів та нормативно-правових актів, щодо створення умов для використання фізичними та юридичними особами платіжних карток у межах заходів щодо поширення безготівкових розрахунків в Україні та забезпечення розвитку Національної системи масових електронних платежів.  
138. 3.5. Забезпечення створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів (контенту)      7) Забезпечення створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів (контенту)  
139. Створення повної функціональної системи електронних інформаційних ресурсів дасть змогу уникнути поглиблення нерівності доступу до інформаційних ресурсів, насамперед маргінального населення, громадян з низьким рівнем доходів, сільського населення, забезпечити гідну інформаційну ідентифікацію України у глобальному інтернет-просторі.   -55- Родіонов М.К.
 Слова "повної функціональної" та "маргінального населення," вилучити. Замість "громадян з низьким рівнем доходів, сільського населення," записати "малозабезпечених верств населення, селян,".  		Враховано   Створення системи електронних інформаційних ресурсів дасть змогу уникнути поглиблення нерівності доступу до інформаційних ресурсів, насамперед малозабезпечених верств населення, селян, забезпечити гідну інформаційну ідентифікацію України у глобальному Інтернет-просторі.  
140. Ефективна система організації електронних інформаційних ресурсів повинна спиратися на відповідні технічні стандарти та регламенти, загальнодержавні, галузеві та локальні класифікатори і довідники, розвинену систему центрів даних, що надають послуги з їхнього зберігання і захисту, створення віртуальних серверів, веб-хостингу тощо.      Ефективна система організації електронних інформаційних ресурсів повинна спиратися на відповідні стандарти та технічні регламенти, загальнодержавні, галузеві та локальні класифікатори і довідники, розвинену систему центрів даних, що надають послуги з їх зберігання і захисту, створення віртуальних серверів, веб-хостингу тощо.  
141. Держава повинна визначити методичні рекомендації щодо створення електронних інформаційних ресурсів у різних прикладних сферах, стимулювати формування та підтримку спеціалізованих різноманітних інтернет-порталів, звернувши особливу увагу на організацію української лінгвістичної системи й українського лінгвістичного порталу в мережі Інтернет.      Держава повинна визначити методичні рекомендації щодо створення електронних інформаційних ресурсів у різних прикладних сферах, стимулювати формування та підтримку спеціалізованих різноманітних інтернет-порталів, звернувши особливу увагу на організацію української лінгвістичної системи й українського лінгвістичного порталу в мережі Інтернет.  
142. Окремим напрямом політики щодо розвитку українського сегменту Інтернету має стати генерування національних інформаційних ресурсів в економічній, науково-технічній, культурній сферах тощо.      Окремим напрямом політики щодо розвитку українського сегменту Інтернету має стати генерування національних інформаційних ресурсів в економічній, науково-технічній, культурній сферах тощо.  
143. Безумовною підтримкою демократичних перетворень у суспільстві повинно стати забезпечення доступу населення до інформаційних ресурсів та систем надання інформаційних послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування із застосуванням Інтернету, зокрема, шляхом оприлюднення проектів відповідних нормативно-правових актів, впровадження нових форм взаємодії з громадськістю з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій (стосовно опитувань, консультацій, громадських експертиз тощо).      Безумовною підтримкою демократичних перетворень у суспільстві повинно стати забезпечення доступу населення до інформаційних ресурсів та систем надання інформаційних послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування із застосуванням Інтернету, зокрема, шляхом оприлюднення проектів відповідних нормативно-правових актів, впровадження нових форм взаємодії з громадськістю з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій (стосовно опитувань, консультацій, громадських експертиз тощо).  
144. Створення необхідної технічної і технологічної інфраструктури, електронних інформаційних ресурсів в архівах, бібліотеках та музеях, підвищення рівня підготовки персоналу для роботи з інформаційними технологіями можливе тільки за умови співпраці держави та приватного сектору,      Створення необхідної технічної і технологічної інфраструктури, електронних інформаційних ресурсів в архівах, бібліотеках та музеях, підвищення рівня підготовки персоналу для роботи з інформаційними технологіями можливе тільки за умови співпраці держави та приватного сектору.  
145. Для сучасного суспільства важливим є збереження даних та інформації, які перебувають під загрозою зникнення. Такі дані або не існують у цифровому форматі, або записані на носіях, що можуть зіпсуватися чи зруйнуватися. Вчені мають провести інвентаризацію рідкісних даних із занесенням їх до "білої книги" і визначенням послідовності їхнього збереження. Держава та приватні компанії, які докладають значних зусиль до збереження рідкісних даних, мають розглянути можливість партнерства.      Для сучасного суспільства важливим є збереження даних та інформації, які перебувають під загрозою зникнення. Такі дані або не існують у цифровому форматі, або записані на носіях, що можуть зіпсуватися чи зруйнуватися. Потрібно провести інвентаризацію рідкісних даних із визначенням умов їхнього збереження. Держава та приватні компанії, які докладають значних зусиль до збереження рідкісних даних, мають розглянути можливість партнерства.  
146. З метою інформаційного забезпечення інноваційних процесів Україна має вжити заходи для створення системи електронних архівів науково-дослідних установ із визначенням вимоги щодо обов'язкового зберігання в єдиному електронному форматі результатів наукової діяльності та забезпечити вільний доступ до результатів наукових досліджень, створених за рахунок державного бюджету.      З метою інформаційного забезпечення інноваційних процесів Україна має вжити заходи для створення системи електронних архівів науково-дослідних установ із визначенням вимоги щодо обов'язкового зберігання в єдиному електронному форматі результатів наукової діяльності та забезпечити вільний доступ до результатів наукових досліджень, створених за рахунок коштів Державного бюджету України.  
147. Необхідно юридично визначити статус засобів масової інформації, що створюють виключно електронні інформаційні ресурси.   -56- Бауер М.Й.
 Слово "юридично" вилучити.  		Враховано   Необхідно визначити статус засобів масової інформації, що створюють виключно електронні інформаційні ресурси.  
148. 3.6. Підготовка кадрового потенціалу в інформаційному суспільстві      8) Підготовка кадрового потенціалу в інформаційному суспільстві  
149. Невід'ємною умовою успішної реалізації Національної стратегії є постійне відтворення якісного людського капіталу. Активними учасниками інформаційного суспільства, користувачами його благ зможуть бути лише ті громадяни, які мають відповідну освіту, здатні постійно її оновлювати відповідно до нагальних потреб часу. Якісно новий розвиток освітнього сектора є однією з головних умов, необхідних для розвитку інформаційного суспільства.   -57- Бауер М.Й.
 Замість "якісного людського капіталу" записати "кадрового потенціалу".  		Враховано   Невід'ємною умовою успішної реалізації Національної стратегії є постійне відтворення кадрового потенціалу. Активними учасниками інформаційного суспільства, користувачами його благ зможуть бути лише ті громадяни, які мають відповідну освіту, здатні постійно її оновлювати відповідно до нагальних потреб часу. Якісно новий розвиток освітнього сектора є однією з головних умов, необхідних для розвитку інформаційного суспільства.  
150. Сучасна освіта має постійно вдосконалюватися відповідно до світових тенденцій розвитку ІКТ шляхом:      Сучасна освіта має постійно вдосконалюватися відповідно до світових тенденцій розвитку ІКТ шляхом:  
151. а. створення і розвитку національного освітньо-наукового простору, який ґрунтуватиметься на об'єднанні різних багатоцільових інформаційно-комунікаційних систем національного рівня;      створення і розвитку національного освітньо-наукового простору, який ґрунтуватиметься на об'єднанні різних багатоцільових інформаційно-комунікаційних систем національного рівня;  
152. б. розробки методологічного забезпечення використання комп'ютерних мультимедійних технологій при викладанні шкільних предметів та дисциплін, врахування в системах навчання студентів педвузів і перепідготовки вчителів особливостей роботи з інформаційними технологіями;      розробки методологічного забезпечення використання комп'ютерних мультимедійних технологій при викладанні шкільних предметів та дисциплін, врахування в системах навчання студентів педвузів і перепідготовки вчителів особливостей роботи з інформаційними технологіями;  
153. в. забезпечення пріоритетності підготовки фахівців з інформаційних технологій із залученням до навчального процесу провідних фахівців з ІКТ;      забезпечення пріоритетності підготовки фахівців з інформаційних технологій із залученням до навчального процесу провідних фахівців з ІКТ;  
154. г. вдосконалення навчальних планів, відкриття нових спеціальностей, втілення принципу "освіта протягом усього життя ";      вдосконалення навчальних планів, відкриття нових спеціальностей, втілення принципу "освіта протягом усього життя";  
155. д. створення системи дистанційного навчання та забезпечення на її основі ефективного впровадження і використання ІКТ на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання;      створення системи дистанційного навчання та забезпечення на її основі ефективного впровадження і використання ІКТ на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання;  
156. е. забезпечення на відповідному рівні навчальних закладів та наукових установ сучасними засобами ІКТ і необхідними інформаційними ресурсами;      забезпечення на відповідному рівні навчальних закладів та наукових установ сучасними засобами ІКТ і необхідними інформаційними ресурсами;  
157. є. надання вільного доступу до засобів ІКТ та інформаційних ресурсів, особливо в сільській місцевості і важкодоступних населених пунктах.      надання вільного доступу до засобів ІКТ та інформаційних ресурсів, особливо в сільській місцевості і важкодоступних населених пунктах.  
158. Ефективність вищезазначених заходів може бути забезпечена за рахунок розробки таких програм:   -58- Бауер М.Й.
 Слово "розробки" вилучити  		Враховано   Ефективність вищезазначених заходів може бути забезпечена за рахунок таких програм:  
159. державної програми впровадження ІКТ в освіті і науці, яка б передбачала створення національної освітньо-наукової інформаційної мережі та інформаційних ресурсів за головними галузями знань, її приєднання до європейських освітньо-наукових мереж - GЕАNТ і GЕАNТ 2, повну інформатизацію навчальних закладів держави, розробку та втілення в життя методик і програм навчання відповідно до вимог інформаційного суспільства;   -59- Бауер М.Й.
 Замість слів "впровадження ІКТ в освіті і науці, яка б передбачала" записати "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 р. № 1153 з урахуванням потреб", слова "повну інформатизацію навчальних закладів держави, розробку та втілення в життя методик і програм навчання відповідно до вимог інформаційного суспільства" вилучити.  		Враховано   державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 р. № 1153 з урахуванням потреб створення національної освітньо-наукової інформаційної мережі та інформаційних ресурсів за головними галузями знань, її приєднання до європейських освітньо-наукових мереж - GЕАNТ і GЕАNТ 2;  
160. програми підвищення комп'ютерної грамотності населення, особливо вразливих верств населення - пенсіонерів, малозабезпечених, людей з фізичними вадами, мешканців сільської місцевості, яка повинна реалізовуватися на засадах співпраці приватного сектору та органів місцевого самоврядування.   -60- Кафарський В.І.
 Замість "людей з фізичними вадами, мешканців сільської місцевості" записати "осіб з обмеженими фізичними можливостями, селян" (далі по тексту законопроекту у відповідному відмінку), слова "вразливих верств населення" вилучити.  		Враховано   підвищення комп'ютерної грамотності населення, особливо - пенсіонерів, малозабезпечених, осіб з обмеженими фізичними можливостями, селян, яка повинна реалізовуватися на засадах співпраці приватного сектору економіки та органів місцевого самоврядування.  
161. 3.7. Створення системи мотивацій щодо впровадження й використання інформаційних комп'ютерних технологій      9) Створення системи мотивацій щодо впровадження і використання інформаційних комп'ютерних технологій  
162. Розбудова інформаційного суспільства потребує створення відповідної системи мотивації широких верств населення щодо впровадження та використання інформаційних комп'ютерних технологій. З цією метою необхідно:   -61- Бауер М.Й.
 Слова "широких верств" вилучити.  		Враховано   Розвиток інформаційного суспільства потребує створення відповідної системи мотивації населення щодо впровадження та використання інформаційних комп'ютерних технологій. З цією метою необхідно:  
163. розробити конкретні заходи із забезпечення комп'ютерної обізнаності як основи розбудови інформаційного суспільства та сприяння розвитку людського потенціалу за допомогою організації кампаній з інформування і підготовки людей до життя та роботи в інформаційному суспільстві, до переваг, що надає це суспільство, звернувши особливу увагу на організацію допомоги літнім людям і людям із фізичними вадами зайняти гідне місце в інформаційному суспільстві;      розробити заходи із забезпечення комп'ютерної обізнаності як основи розбудови інформаційного суспільства та сприяння розвитку людського потенціалу за допомогою організації кампаній з інформування і підготовки людей до життя та роботи в інформаційному суспільстві, до переваг, що надає це суспільство, звернувши особливу увагу на організацію допомоги пенсіонерам, малозабезпеченим, осам з обмеженими фізичними можливостями, селянам зайняти гідне місце в інформаційному суспільстві;  
164. вжити заходи з розробки національної системи адміністративних, правових та економічних механізмів, які стимулюють: попит на інформаційну продукцію; інвестиції в інноваційний бізнес і бізнес інформаційно-комунікаційних технологій; розвиток конкурентного середовища; державну підтримку маркетингового просування національної продукції на міжнародний ринок;   -62- Родіонов М.К.
 Замість слів "вжити заходи з розробки національної системи" записати "розробити систему".  		Враховано   розробити систему адміністративних, правових та економічних механізмів, які стимулюють: попит на інформаційну продукцію; інвестиції в інноваційний бізнес і бізнес ІКТ; розвиток конкурентного середовища; державну підтримку маркетингового просування національної продукції на міжнародний ринок;  
165. створити умови, які б формували підвищення рівня життя кожної людини від використання ІКТ, зокрема за рахунок суттєвого розширення номенклатури відповідних електронних послуг населенню;      створити умови, які б формували підвищення рівня життя кожної людини від використання ІКТ, зокрема за рахунок суттєвого розширення номенклатури відповідних електронних послуг населенню;  
166. поліпшити рівень комп'ютерної грамотності державних службовців, проводити періодичну атестацію службовців і заохочувати працівників, що активно використовують інформаційно-комунікаційні технології у службовій діяльності;      поліпшити рівень комп'ютерної грамотності державних службовців, проводити їх періодичну атестацію і заохочувати працівників, що активно використовують інформаційно-комунікаційні технології у службовій діяльності;  
167. проводити дослідження щодо реальних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій для поліпшення якості життя людей;      проводити дослідження щодо можливостей ІКТ для поліпшення якості життя людей;  
168. постійно вивчати та оприлюднювати результати використання інформації та інформаційно-комунікаційних технологій людьми в реальному житті для того, щоб дати можливість для своєчасного прийняття політичних рішень, вносити необхідні корективи до національних стратегій і програм розвитку, зокрема стратегії розвитку інформаційного суспільства.   -63- Бауер М.Й.
 Замість "інформаційно-комунікаційних технологій людьми в реальному житті" записати "ІКТ в реальному житті людини".  		Враховано   постійно вивчати та оприлюднювати результати використання інформації та ІКТ в реальному житті людини для того, щоб дати можливість для своєчасного прийняття політичних рішень, вносити необхідні корективи до національних стратегій і програм розвитку, зокрема стратегії розвитку інформаційного суспільства.  
169. 3.8. Наука та культура в інформаційному суспільстві      10) Наука та культура в інформаційному суспільстві  
170. Особливу увагу в процесі формування інформаційного суспільства необхідно приділити випереджальному розвитку фундаментальних і прикладних досліджень та наукомістких технологій, які створюються на їхній основі, розвитку вітчизняної індустрії програмування, інфраструктури виробництва ІКТ.      Особливу увагу в процесі формування інформаційного суспільства необхідно приділити випереджальному розвитку фундаментальних і прикладних досліджень та наукомістких технологій, які створюються на їхній основі, розвитку вітчизняної індустрії програмування, інфраструктури виробництва ІКТ.  
171. Пріоритетними вважаються дослідження, пов'язані з розв'язанням: технологічних та соціальних проблем розвитку інформаційного суспільства, проблем багатомовності ІКТ, перспективних інформаційних технологій навчання, а також пов'язаних із забезпеченням нових можливостей доступу та використання інформації в різних сферах, розробкою високопродуктивних багатопроцесорних систем і кластерних технологій на базі складних математичних моделей, створенням економних технологій доступу до обчислювальних ресурсів у розподілених середовищах тощо.   -64- Кафарський В.І.
 Перелік пріоритетних досліджень доповнити дослідженнями, пов'язаними з розв'язанням "проблем захисту інформації під час використання ІКТ".  		Враховано   Пріоритетними вважаються дослідження, пов'язані із розв'язанням: технологічних та соціальних проблем розвитку інформаційного суспільства, проблем багатомовності ІКТ, проблем захисту інформації під час використання ІКТ, перспективних інформаційних технологій навчання, а також пов'язаних із забезпеченням нових можливостей доступу та використання інформації в різних сферах, розробкою високопродуктивних багатопроцесорних систем і кластерних технологій на базі складних математичних моделей, створенням економних технологій доступу до обчислювальних ресурсів у розподілених середовищах тощо.  
172. Наукові дослідження, прогнози перспективних технологій, орієнтовані на ефективне використання в інформаційному суспільстві дадуть змогу виконати вкрай важливе завдання - вироблення єдиної технічної політики інформатизації України та її відпрацьовування на авангардних проектах інформатизації найважливіших сфер діяльності, насамперед у роботах, пов'язаних з електронним адміністративним і соціально-економічним управлінням, цифровою економікою, фінансами, економікою знань тощо.   -65- Родіонов М.К.
 Слово "авангардних" вилучити  		Враховано   Наукові дослідження, прогнози перспективних технологій, орієнтовані на ефективне використання в інформаційному суспільстві дадуть змогу виконати вкрай важливе завдання - вироблення єдиної технічної політики інформатизації України та її відпрацьовування на проектах інформатизації найважливіших сфер діяльності, насамперед у роботах, пов'язаних з електронним адміністративним і соціально-економічним управлінням, цифровою економікою, фінансами, економікою знань тощо.  
173. Культурна, мовна, конфесійна різноманітність, толерантність та самобутність населення України є важливою умовою розвитку інформаційного суспільства. Таке суспільство має забезпечувати подальший розвиток культури в нашій державі з урахуванням наукових, технологічних й організаційних можливостей щодо збереження культурної спадщини та забезпечення широкого доступу до неї всіх верств населення.      Культурна, мовна, конфесійна різноманітність, толерантність та самобутність населення України є важливою умовою розвитку інформаційного суспільства. Таке суспільство має забезпечувати подальший розвиток культури в нашій державі з урахуванням наукових, технологічних й організаційних можливостей щодо збереження культурної спадщини та забезпечення доступу до неї населення.  
174. В рамках партнерських відносин між державним і приватним секторами необхідно сприяти застосуванню новітніх інформаційних технологій для розв'язання таких проблем, як письмовий переклад, іконографія, послуги мовного зв'язку, розвиток сучасного телебачення, кіно та ін. З цією метою має відбуватися подальший розвиток відповідного апаратного й програмного забезпечення: стандартних наборів символів, мовних кодів, електронних словників, термінологічних довідників та тезаурусів, багатомовних пошукових машин, засобів машинного перекладу тощо.      У рамках партнерських відносин між державним і приватним секторами економіки необхідно сприяти застосуванню новітніх ІКТ для розв'язання таких проблем, як письмовий переклад, іконографія, послуги мовного зв'язку, розвиток сучасного телебачення, кіно та ін. Із цією метою має відбуватися подальший розвиток відповідного апаратного та програмного забезпечення: стандартних наборів символів, мовних кодів, електронних словників, термінологічних довідників та тезаурусів, багатомовних пошукових машин, засобів машинного перекладу тощо.  
175. Для цього потрібно вжити заходи, спрямовані на:      Для цього потрібно вжити заходи, спрямовані на:  
176. а. збереження, розвиток і зміцнення культурної, мовної, конфесійної різноманітності та культурного надбання в межах інформаційного суспільства, що відображено у відповідних документах ООН, зокрема в Загальній декларації ЮНЕСКО про культурне різноманіття;      збереження, розвиток і зміцнення культурної, мовної, конфесійної різноманітності та культурного надбання в межах інформаційного суспільства, що продекларовано у відповідних документах ООН, зокрема в Загальній декларації ЮНЕСКО про культурне різноманіття;  
177. б. розвиток, за умов інформаційного суспільства, бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури з метою забезпечення повного і постійного доступу населення країни до надбань культури, письменності, традицій і звичаїв народу України;   -66- Родіонов М.К.
 Замість "розвиток, за умов інформаційного суспільства," - "запровадження ІКТ в", "народу" записати "всіх корінних народів і національних меншин".  		Враховано   запровадження ІКТ у бібліотеках, архівах, музеях та інших закладах культури з метою забезпечення повного і постійного доступу населення країни до надбань культури, писемності, традицій і звичаїв всіх корінних народів і національних меншин України;  
178. в. переведення в цифровий вигляд національного надбання у сфері мистецтва та культури;      переведення в цифровий вигляд національного надбання у сфері мистецтва та культури;  
179. г. забезпечення доступу до цифрових засобів масової інформації, а також створення електронного інформаційного ресурсу, актуального в культурному та лінгвістичному аспектах;      забезпечення доступу до цифрових засобів масової інформації, а також створення електронного інформаційного ресурсу, актуального в культурному та лінгвістичному аспектах;  
180. д. залучення можливостей вітчизняних програмістів для розроблення і поширення програмного забезпечення мовами населення України для більш повного залучення до використання ІКТ різних верств населення, зокрема неписьменних, осіб з обмеженими можливостями, вразливих груп населення тощо;   -67- Бауер М.Й.
 Замість "мовами населення" записати "мов національних меншин".  		Враховано   залучення можливостей вітчизняних програмістів для розроблення і поширення програмного забезпечення із застосуванням мов національних меншин України для більш повного залучення до використання ІКТ різних верств населення, зокрема пенсіонерів, малозабезпечених, осіб з обмеженими фізичними можливостями, селян,;  
181. е. врахування ґендерних аспектів та підвищення грамотності жінок у галузі інформаційно-комунікаційних технологій.   -68- Кафарський В.І.
 Замість "грамотності жінок у галузі інформаційно-комунікаційних технологій" записати "комп'ютерної грамотності жінок".  		Враховано   врахування ґендерних аспектів та підвищення комп'ютерної грамотності жінок.  
182. 3.9. Охорона здоров'я та навколишнього середовища в інформаційному суспільстві   -69- Бауер М.Й.
 Додати по тексту законопроекту "природного"  		Враховано   11) Охорона здоров'я та навколишнього природного середовища в інформаційному суспільстві  
183. Широке залучення інформаційних технологій для покращення демографічної ситуації, збереження і зміцнення здоров'я населення, підвищення якості та ефективності медико-санітарної допомоги, забезпечення соціальної справедливості і прав громадян на охорону здоров'я є одним із пріоритетних завдань для України.      Залучення ІКТ для покращення демографічної ситуації, збереження і зміцнення здоров'я населення, підвищення якості та ефективності медико-санітарної допомоги, забезпечення соціальної справедливості і прав громадян на охорону здоров'я є одним із пріоритетних завдань для України.  
184. При цьому медична галузь не повинна залишатися осторонь глобальних процесів, в яких ІКТ все потужніше впливає на формування та розвиток усіх сфер людської діяльності, на основі чого відбувається формування інформаційного суспільства.      При цьому медична галузь не повинна залишатися осторонь глобальних процесів, у яких ІКТ все потужніше впливає на формування та розвиток усіх сфер людської діяльності, на основі чого відбувається формування інформаційного суспільства.  
185. Забезпечити це в сучасних умовах можна шляхом:      Забезпечити це в сучасних умовах можна шляхом:  
186. а. заохочення до спільних дій органів державного управління, фахівців у галузі охорони здоров'я, приватного сектору із залученням міжнародних організацій у створенні надійних, високоякісних і доступних систем телемедицини;      заохочення до спільних дій органів державної влади, фахівців у галузі охорони здоров'я, приватного сектору економіки із залученням міжнародних організацій у створенні надійних, високоякісних і доступних систем телемедицини;  
187. б. розширення можливостей надання сучасних медичних послуг має відбуватися за умов юридичного та методологічного визначення послуг телемедицини, опрацьованості номенклатури таких медичних послуг, підвищення організаційного і технологічного рівня розвитку цих технологій, формування готовності медичних працівників для роботи з ними;      розширення можливостей надання сучасних медичних послуг має відбуватися за умов юридичного та методологічного визначення послуг телемедицини, опрацьованості номенклатури таких медичних послуг, підвищення організаційного і технологічного рівня розвитку цих технологій, формування готовності медичних працівників для роботи з ними;  
188. в. сприяння медичному персоналу країни в постійній професійній підготовці, освіті та дослідженням за допомогою ІКТ;      сприяння медичному персоналу країни в постійній професійній підготовці, освіті та дослідженням за допомогою ІКТ;  
189. г. сприяння доступу до наявних у світі медичних знань та актуальних на місцевому рівні інформаційних ресурсів для зміцнення державних дослідних і профілактичних програм з охорони здоров'я та охорони здоров'я чоловіків і жінок, зокрема доступу до інформації про сексуальне й репродуктивне здоров'я та інфекції, що передаються статевим шляхом, а також про захворювання, на які звернено увагу всього світу, такі як СНІД, малярія, туберкульоз тощо;      сприяння доступу до наявних у світі медичних знань та актуальних на місцевому рівні інформаційних ресурсів для зміцнення державних дослідних і профілактичних програм з охорони здоров'я та охорони здоров'я чоловіків і жінок, зокрема доступу до інформації про репродуктивне здоров'я, про захворювання, на які звернено увагу всього світу, такі як СНІД, малярія, туберкульоз тощо;  
190. д. сприяння розробленню міжнародних стандартів для обміну медичними даними, приділяючи при цьому належну увагу забезпеченню недоторканності приватного життя.   -70- Бауер М.Й.
 Слова "міжнародних" та "для" вилучити  		Враховано   сприяння розробленню стандартів обміну медичними даними, приділяючи при цьому належну увагу забезпеченню недоторканності приватного життя.  
191. Сучасний розвиток суспільства, попри всі здобутки цивілізації, поставив світ, у тому числі й Україну, перед фактом критичного зменшення (вичерпання) природних ресурсів та екологічного забруднення навколишнього середовища. Тому питання охорони довкілля набувають для людства дедалі вагомішого і загрозливішого значення.      Сучасний розвиток суспільства, попри всі здобутки цивілізації, поставив світ, у тому числі і Україну, перед фактом критичного зменшення (вичерпання) природних ресурсів та екологічного забруднення навколишнього природного середовища. Тому питання охорони довкілля набувають для людства дедалі вагомішого і загрозливішого значення.  
192. Виконання поставлених завдань у сучасних умовах можна забезпечити шляхом:   -71- Бауер М.Й.
 Слова "у сучасних умовах можна" вилучити.  		Враховано   Виконання поставлених завдань забезпечити шляхом:  
193. а. розвитку співпраці органів державного управління з іншими зацікавленими сторонами, вдосконалення системи керування навколишнім середовищем та стабільним використанням природних ресурсів за рахунок широкого впровадження ІКТ;      розвитку співпраці органів державної влади з іншими зацікавленими сторонами, вдосконалення системи управління навколишнім природного середовищем та стабільним використанням природних ресурсів за рахунок впровадження ІКТ;  
194. б. удосконалення процедури доступу громадськості до екологічної інформації, своєчасного інформування про результати регіонального екологічного аудиту й екологічного моніторингу, прийняття рішень щодо екологічних проблем та врахування інтересів громадськості при їхньому вирішенні.   -72- Бауер М.Й.
 Замість "удосконалення процедури" записати "розширення".  		Враховано   розширення доступу громадськості до екологічної інформації, своєчасного інформування про результати регіонального екологічного аудиту та екологічного моніторингу, прийняття рішень щодо екологічних проблем та врахування інтересів громадськості при їхньому вирішенні.  
195. 3.10. Інформаційна безпека в інформаційному суспільстві      12) Інформаційна безпека в інформаційному суспільстві  
196. За умов швидкого розвитку глобального інформаційного суспільства, широкого використання ІКТ у всіх сферах життя особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки. Її інфраструктура повинна забезпечити такі вимоги до інформаційних процесів:      За умов швидкого розвитку глобального інформаційного суспільства, широкого використання ІКТ у всіх сферах життя особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки. Інфраструктура інформаційної безпеки повинна забезпечити наступні вимоги до інформаційних процесів:  
197. а. інформація, що використовується в різних системах, повинна бути повною, достовірною, своєчасною, а також доступною, за винятками, які визначаються окремими правилами функціонування систем;      інформація, що використовується в різних системах, повинна бути повною, достовірною, своєчасною, а також доступною, за винятками, які визначаються окремими правилами функціонування систем;  
198. б. будь-які операції з інформацією не повинні призводити до порушення функціонування системи;      будь-які операції з інформацією не повинні призводити до порушення функціонування системи;  
199. в. будь-яка зміна режиму роботи інформаційних технологій при реалізації процесів генерування, розповсюдження, використання, зберігання і знищення інформації не повинна призводити до порушення функціонування системи;      будь-яка зміна режиму роботи інформаційних технологій при реалізації процесів генерування, розповсюдження, використання, зберігання і знищення інформації не повинна призводити до порушення функціонування системи;  
200. г. інформація не може бути знищена або модифікована, поширена або використана без відповідної санкції.      інформація не може бути знищена або модифікована, поширена або використана без відповідної санкції.  
201. Інформаційна безпека - це такий стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави, при якому зводиться до мінімуму нанесення шкоди через:   -73- Кафарський В.І.
 Замість "особи" записати "людини", замість "зводиться до мінімуму" - "запобігається".  		Враховано   Інформаційна безпека - це такий стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через:  
202. неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується;      неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується;  
203. негативний інформаційний вплив;      негативний інформаційний вплив;  
204. негативні наслідки застосування інформаційних технологій;      негативні наслідки застосування інформаційних технологій;  
205. несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності інформації.   -74- Кафарський В.І.
 Після слова цілісності додати слова: "конфіденційності та доступності  		Враховано   несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації.  
206. Інтенсивний розвиток інформаційної інфраструктури, процеси глобалізації, що особливо яскраво виявляються в інформаційній сфері, інформатизація практично всіх сторін суспільного життя, діяльності органів державної влади та управління істотно збільшили залежність ефективності функціонування суспільства і держави від стану інформаційної сфери. Тому забезпечення інформаційної безпеки стає важливим фактором національної безпеки.   -75- Кафарський В.І.
 Замість "діяльності органів державної влади та управління істотно збільшили залежність ефективності функціонування суспільства і держави від стану інформаційної сфери." записати "і діяльності органів державної влади істотно збільшили залежність суспільства і держави від стану інформаційної безпеки."  		Враховано   Інтенсивний розвиток інформаційної інфраструктури, процеси глобалізації, що особливо яскраво виявляються в інформаційній сфері, інформатизація практично всіх сторін суспільного життя і діяльності органів державної влади істотно збільшили залежність суспільства і держави від стану інформаційної безпеки. Тому забезпечення інформаційної безпеки стає важливим фактором національної безпеки.  
207. Вирішення проблеми інформаційної безпеки має здійснюватися шляхом:      Вирішення проблеми інформаційної безпеки має здійснюватися шляхом:  
208. а. створення повнофункціональної, розподіленої по всій території країни системи поширення інформації;   -76- Кафарський В.І.
 Підпункти цього пункту записати в новій редакції: "створення повнофункціональної, розподіленої по всій території країни інформаційної інфраструктури; підвищення рівня координації діяльності органів виконавчої влади щодо виявлення, оцінки і прогнозування загроз інформаційній безпеці, запобігання цим загрозам та забезпечення ліквідації їх наслідків; забезпечення у порядку, встановленому законодавством, вільного та зручного доступу до важливої для людини, суспільства та держави інформації; удосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення інформаційної безпеки, зокрема, захисту інформаційних ресурсів, протидії комп'ютерній злочинності, захисту персональних даних, а також правоохоронної діяльності в інформаційній сфері; удосконалення безпеки інформаційних ресурсів, складовими якої є системи криптографічного та технічного захисту інформації; вдосконалення системи підготовки кадрів; забезпечення пріоритетного розвитку вітчизняного виробництва систем та засобів захисту інформації, захищеного телекомунікаційного обладнання; розвиток і вдосконалення системи сертифікації та експертизи засобів захисту інформації, програмних та апаратно-програмних засобів; розгортання та розвиток Національної системи конфіденційного зв'язку, як сучасної захищеної транспортної основи, здатної інтегрувати територіально розподілені інформаційні системи, в яких обробляється конфіденційна інформація; врегулювання відносин із забезпечення безпеки державних електронних інформаційних ресурсів; розгортання та впровадження захищених систем електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису."  		Враховано   створення повнофункціональної, розподіленої по всій території країни інформаційної інфраструктури;  
209. б. створення системи забезпечення оперативного реагування на загрози інформаційної безпеки, зокрема налагодження механізму проведення постійного моніторингу, прогнозування зовнішніх загроз інформаційній безпеці, вироблення рекомендацій щодо їхньої нейтралізації;      підвищення рівня координації діяльності органів виконавчої влади щодо виявлення, оцінки і прогнозування загроз інформаційній безпеці, запобігання цим загрозам та забезпечення ліквідації їх наслідків;  
210. в. забезпечення захисту всіх інформаційних ресурсів, зокрема національного інформаційного продукту від несанкціонованого розповсюдження, використання та порушення цілісності;      у порядку, встановленому законодавством, вільного та зручного доступу до важливої для людини, суспільства та держави інформації;  
211. г. забезпечення доступу до важливої для особи, суспільства і держави інформації, виявлення принципів та конкретних механізмів доступу до інформації органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, фізичних і юридичних осіб;      удосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення інформаційної безпеки, зокрема, захисту інформаційних ресурсів, протидії комп'ютерній злочинності, захисту персональних даних, а також правоохоронної діяльності в інформаційній сфері;  
212. д. законодавчого встановлення переліку видів інформації, яка повинна належати до інформації з обмеженим доступом, та механізмів реалізації обмеження доступу до такої інформації;      удосконалення безпеки інформаційних ресурсів, складовими якої є системи криптографічного та технічного захисту інформації; вдосконалення системи підготовки кадрів;  
213. е. нейтралізації загроз щодо порушення правового режиму доступу до інформації про особу;      забезпечення пріоритетного розвитку вітчизняного виробництва систем та засобів захисту інформації, захищеного телекомунікаційного обладнання;  
214. ж. створення системи запобігання злочинам у сфері інформаційних технологій;      розвиток і вдосконалення системи сертифікації та експертизи засобів захисту інформації, програмних та апаратно-програмних засобів;  
215. з. забезпечення інформаційної присутності органів державної влади в мережі Інтернет і підвищення рівня інформування населення про діяльність цих органів, сприяння всебічного розвитку української мови як основного інструменту перетворення накопичених людством знань в інформаційний ресурс України;      розгортання та розвиток Національної системи конфіденційного зв'язку як сучасної захищеної транспортної основи, здатної інтегрувати територіально розподілені інформаційні системи, в яких обробляється конфіденційна інформація;  
216. и. розроблення, організація виробництва та сертифікація на відповідність вимогам інформаційної безпеки технічних і програмно-технологічних засобів захисту інформації.      врегулювання відносин із забезпечення безпеки державних електронних інформаційних ресурсів; розгортання та впровадження захищених систем електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису.  
217. 4. Організаційно-правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні   -77- Бауер М.Й.
 Додати абзац наступного змісту: "Організаційно-правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні включають в себе: інституційне, організаційне та ресурсне забезпечення; інститути громадянського суспільства; механізми інтеграції країни у світовий інформаційний простір та механізми реалізації Національної стратегії.".  		Враховано   4. Організаційно-правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні Організаційно-правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні включають в себе: інституційне, організаційне та ресурсне забезпечення; інститути громадянського суспільства; механізми інтеграції країни у світовий інформаційний простір та механізми реалізації Національної стратегії.  
218. 4.1. Інституційне, організаційне та ресурсне забезпечення розвитку інформаційного суспільства      1) Інституційне, організаційне та ресурсне забезпечення розвитку інформаційного суспільства  
219. Виходячи з головної мети побудови інформаційного суспільства, необхідно забезпечити такі засади його розвитку, які б максимально сприяли зростанню громадянської активності, розкриттю і продуктивному використанню потенціалу кожної людини.      Виходячи з головної мети побудови інформаційного суспільства, необхідно забезпечити такі засади його розвитку, які б максимально сприяли зростанню громадянської активності, розкриттю і продуктивному використанню потенціалу кожної людини.  
220. Для цього необхідно:      Для цього необхідно:  
221. а. створити і постійно вдосконалювати систему інституційного (організаційно-правового) забезпечення розвитку інформаційного суспільства;      створити і постійно вдосконалювати систему організаційно-правового забезпечення розвитку інформаційного суспільства;  
222. б. сконцентрувати ресурси держави на пріоритетних напрямах розвитку інформаційного суспільства;      сконцентрувати ресурси держави на пріоритетних завданнях розвитку інформаційного суспільства;  
223. в. організаційно-правове забезпечення розвитку інформаційного суспільства побудувати виключно на громадсько-державних засадах;      організаційно-правове забезпечення розвитку інформаційного суспільства побудувати виключно на громадсько-державних засадах;  
224. г. визначити центральний орган виконавчої влади, який буде безпосередньо координувати виконання завдань розвитку інформаційного суспільства;   -78- Кафарський В.І.
 Абзаци 6-9 вилучити  		Враховано    
225. д. розглянути доцільність створення Національної ради з питань розвитку інформаційного суспільства при Президентові України, склад якої має формуватися пропорційно із представників безпосередніх користувачів благ та послуг інформаційного суспільства (добровільні об'єднання громадян, профспілки, інші громадські інститути, що представляють різні верстви населення країни), представників розробників головних сегментів інформаційного суспільства (науковці, освітяни, підприємці тощо) і представників центральних органів виконавчої влади, що безпосередньо відповідають за політику або адміністрування розвитку окремих сегментів інформаційного суспільства;       
226. е. створити при органах державного управління різного рівня громадські ради для здійснення експертної, консультативної діяльності з питань інформаційного суспільства.       
227. Національна рада з питань розвитку інформаційного суспільства, відповідні громадські ради із залученням громадськості та незалежних експертів повинні здійснювати постійний моніторинг і аналіз стану інформаційного суспільства та подавати рекомендації щодо його подальшого розвитку Президентові України і керівникам органів державного управління.       
228. 4.2. Інститути громадянського суспільства      2) Інститути громадянського суспільства  
229. Основним елементом громадянського суспільства виступає особа, інтереси та потреби якої виражаються через такі інститути громадянського суспільства, як політичні партії, професійні об'єднання, асоціації, творчі спілки тощо.      Основним елементом громадянського суспільства виступає людина, інтереси та потреби якої виражаються через такі інститути громадянського суспільства, як політичні партії, професійні об'єднання, асоціації, творчі спілки тощо.  
230. Забезпечення участі інститутів громадянського суспільства в розвитку інформаційного суспільства повинно здійснюватися через:      Забезпечення участі інститутів громадянського суспільства в розвитку інформаційного суспільства повинно здійснюватися через:  
231. а. супровід інститутами громадянського суспільства як процесу підготовки рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань інформаційного суспільства, так і процесу контролю за їхнім виконанням;      участь у підготовки рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань інформаційного суспільства і контролю за їх виконанням;  
232. б. організацію постійних зустрічей у формі національних асамблей, круглих столів, відео-конференцій із вищими посадовими особами держави, лідерами політичних партій, опозиційних рухів для обговорення і розв'язання питань розвитку інформаційного суспільства.      організацію постійних зустрічей, круглих столів, відео-конференцій із вищими посадовими особами держави, лідерами політичних партій для обговорення і розв'язання питань розвитку інформаційного суспільства України;  
233. в. створення умов для забезпечення незалежності та плюралізму засобів масової інформації, а також їхнього широкого залучення до обговорення проблем розвитку інформаційного суспільства.      створення умов для забезпечення незалежності та плюралізму засобів масової інформації, а також їх залучення до обговорення проблем розвитку інформаційного суспільства.  
234. 4.3. Інтеграція України у глобальний інформаційний простір      3) Інтеграція України у глобальний інформаційний простір  
235. Для здійснення цієї стратегії визначальне значення має політика міжнародної співпраці України та її участь у розбудові інформаційного суспільства. Ця співпраця має здійснюватися з метою узгодження стратегій побудови інформаційного суспільства, сприяння в реалізації універсального підходу до спільних дій, ліквідації розриву в цифрових технологіях у регіональному і світовому вимірах. При цьому Україна має забезпечити якнайшвидшу інтеграцію з провідними міжнародними інституціями, які тією чи іншою мірою опікуються цими проблемами.      Для здійснення Національної стратегії визначальне значення має політика міжнародної співпраці України та її участь у розвитку інформаційного суспільства. Ця співпраця має здійснюватися з метою узгодження стратегій розвитку інформаційного суспільства, сприяння в реалізації універсального підходу до спільних дій, ліквідації цифрового та інформаційного розривів. При цьому Україна має забезпечити якнайшвидшу інтеграцію із провідними міжнародними інституціями, які опікуються зазначеними проблемами.  
236. Вирішуватися ці завдання повинні шляхом:      Вирішуватися ці завдання повинні шляхом:  
237. а. зростання регіональної та міжнародної інтеграції в питаннях розбудови інформаційного суспільства в рамках співпраці з провідними міжнародними організаціями, активної участі країни в програмах і запитах щодо надання допомоги за проектами розвитку інформаційного суспільства з боку розвинених країн та міжнародних фінансових організацій;   -79- Толочко П.П.
 Записати в редакції "розширення співпраці з провідними міжнародними організаціями з розвитку інформаційного суспільства в рамках міжнародних договорів України щодо науково-технічного співробітництва та міжнародної технічної допомоги;".  		Враховано   розширення співпраці із провідними міжнародними організаціями з розвитку інформаційного суспільства в рамках міжнародних договорів України щодо науково-технічного співробітництва та міжнародної технічної допомоги;  
238. б. забезпечення інтеграції української освіти, науки і культури в міжнародні культурно-освітнє, науково-технічне і технологічне співтовариства в частині проблематики інформаційного суспільства;   -80- Толочко П.П.
 Записати в редакції "забезпечення інтеграції освіти, науки і культури України в глобальний культурний, освітній,, науково-технічний інформаційний простір"  		Враховано   забезпечення інтеграції освіти, науки і культури України в глобальний культурний, освітній, науково-технічний інформаційний простір;  
239. в. реалізації спільних з іншими країнами проектів, які забезпечують інтеграцію України в глобальний інформаційний простір;   -81- Толочко П.П.
 Записати в редакції "реалізації в рамках міжнародних договорів України спільних проектів, які забезпечують інтеграцію України в глобальний інформаційний простір;".  		Враховано   реалізації в рамках міжнародних договорів України спільних проектів, які забезпечують інтеграцію України в глобальний інформаційний простір;  
240. г. започаткування і розвитку партнерських відносин між державним та приватним секторами в контексті розбудови інформаційного суспільства відповідно до Декларації тисячоліття ООН.      започаткування і розвитку партнерських відносин між державним та приватним секторами економіки в контексті розбудови інформаційного суспільства відповідно до Декларації тисячоліття ООН.  
241. 4.4. Механізми втілення національної стратегії розвитку інформаційного суспільства, мобілізації державних та громадських ресурсів   -82- Толочко П.П.
 Записати в редакції "Механізми реалізації Національної стратегії".  		Враховано   4) Механізми реалізації Національної стратегії  
242. Для ефективного втілення національної стратегії розбудови інформаційного суспільства на рівні держави і громадянських інститутів передбачаються такі механізми:   -83- Толочко П.П.
 Записати в редакції "Для ефективної втілення Національної стратегії передбачається запровадити наступні основні механізми, як:".  		Враховано   Для ефективної втілення Національної стратегії передбачається запровадити такі основні механізми:  
243. а. План дій реалізації Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, який передбачає розробку та затвердження базових законів для імплементації стратегії, розробку і затвердження відповідних державних програм, створення інститутів розвитку тощо;   -84- Родіонов М.К.
 Записати в редакції "План дій, який передбачатиме розробку та прийняття відповідних законів та державних програм для забезпечення завдань розвитку інформаційного суспільства в Україні;",, нумерацію вилучити.  		Враховано   План дій, який передбачатиме розробку та прийняття відповідних законів та державних програм для забезпечення завдань розвитку інформаційного суспільства в Україні;  
244. б. широка громадська дискусія щодо засад формування інформаційного суспільства в Україні з метою донесення до населення прагнень влади, приватного сектору економіки, інститутів громадянського суспільства щодо розвитку інформаційного суспільства як визначального чинника економічного та суспільного розвитку;   -85- Кафарський В.І.
 Замість "влади, приватного сектору" записати "державного і приватного секторів".  		Враховано   забезпечення громадської дискусії щодо засад формування інформаційного суспільства в Україні з метою донесення до населення прагнень державного і приватного секторів економіки, інститутів громадянського суспільства щодо розвитку інформаційного суспільства як визначального чинника економічного та суспільного розвитку;  
245. в. планування соціально-економічного розвитку держави в частині розвитку інформаційного суспільства як мінімум до 10 років із зазначенням очікуваних результатів такого розвитку;   -86- Бауер М.Й.
 Слова "як мінімум до 10 років" вилучити.  		Враховано   планування соціально-економічного розвитку країни в частині розвитку інформаційного суспільства із зазначенням очікуваних результатів такого розвитку;  
246. г. активної міжнародної співпраці з питань інформаційного суспільства.      активної міжнародної співпраці з питань інформаційного суспільства.  
247. 4.5. Ресурси та джерела фінансування       
248. Розвиток інформаційного суспільства в Україні потребує залучення значних обсягів людських, матеріальних і фінансових ресурсів. Розвиток людського потенціалу є одним із пріоритетних завдань. Обмеженість наявних матеріальних та фінансових ресурсів вимагає формування раціонального підходу до їхньої концентрації на пріоритетних напрямах розвитку інформаційного суспільства. Необхідно забезпечити гармонійне поєднання можливостей державного і приватного секторів з огляду на те, що державні ресурси повинні відігравати системоформуючу, стимулюючу функцію, а приватні ресурси покликані сформувати масову пропозицію робіт, товарів та послуг, які виробляються та споживаються за допомогою ІКТ.      Обмеженість наявних матеріальних та фінансових ресурсів вимагає формування раціонального підходу щодо їхньої концентрації на пріоритетних напрямах розвитку інформаційного суспільства. Необхідно забезпечити гармонійне поєднання можливостей державного і приватного секторів економіки з огляду на те, що державні ресурси повинні відігравати системоформуючу, стимулюючу функцію, а приватні ресурси покликані сформувати масову пропозицію робіт, товарів та послуг, які виробляються та споживаються за допомогою ІКТ.  
249. Виконання Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки дасть можливість забезпечити кардинальні позитивні зміни в життєдіяльності суспільства, кожного громадянина, а саме: підвищення рівня захисту прав і свобод громадян, активізацію їх участі в управлінні державними справами, розвиток демократії; підвищення рівня інформаційної безпеки як окремого громадянина, так і суспільства й держави в цілому; розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, зокрема українського сегмента мережі Інтернет, розширення можливостей кожного громадянина отримувати доступ до національних та світових інформаційних ресурсів; широке впровадження ІКТ у повсякденне життя громадян, освіту, культуру, охорону здоров'я, виробництво, торгівлю, сферу послуг та інші сфери; створення нових робочих місць, поліпшення умов для роботи й життя громадян; розвиток нормативно-правових засад інформаційного суспільства; підвищення ступеня відкритості суспільства й держави; підвищення ефективності державного управління.   -87- Родіонов М.К.
 Після слів "громадян, освіту," додати "науку,", абзац перенести, зробивши його останнім по тексту.  		Враховано    
250. Задля забезпечення широкого залучення інвестицій в розвиток інформаційного суспільства сформувати та неуклінно впроваджувати в життя прозору, недискримінаційну регуляторну політику, яка б сприяла залученню ресурсів приватного сектору. Саме ресурси приватного сектору повинні відігравати вирішальну роль у розвитку інформаційного суспільства. Держава здійснює фінансування загальнодержавних проектів із впровадження інформаційних технологій, проектів із встановлення регуляторних механізмів, соціально важливих проектів, таких як, наприклад, забезпечення доступу до ІКТ у сільській місцевості та важкодоступних районах тощо.      Задля забезпечення залучення інвестицій у розвиток інформаційного суспільства сформувати та впроваджувати прозору, недискримінаційну регуляторну політику, яка б сприяла залученню ресурсів приватного сектору. Саме ресурси приватного сектору повинні відігравати вирішальну роль у розвитку інформаційного суспільства. Держава здійснює фінансування загальнодержавних програм із впровадження ІКТ, встановлення регуляторних механізмів, соціально важливих проектів, таких, зокрема, як забезпечення доступу до ІКТ у сільській місцевості та важкодоступних районах, прочиняючи з 2007 року.  
251. В сучасних економічних умовах украй важливим є використання різноманітних фінансових механізмів для фінансування розвитку інформаційного суспільства, які б забезпечували його адекватність, передбачуваність, сталість, зокрема:      В сучасних економічних умовах украй важливим є використання різноманітних фінансових механізмів для фінансування розвитку інформаційного суспільства, які б забезпечували його адекватність, передбачуваність, сталість, зокрема:  
252. а. механізми координації між приватними і державними програмами та проектами з метою зменшення інвестиційних ризиків, зниження операційних витрат;      механізми координації між державними програмами та бізнес-проектами з метою зменшення інвестиційних ризиків, зниження операційних витрат;  
253. б. створення ефективних інструментів та механізмів мікрофінансування, сприяння діяльності спеціалізованих бізнес-інкубаторів, технопарків, технополісів, центрів високих інформаційних технологій та інших інноваційних структур з інформаційно-комунікаційних технологій;      створення ефективних інструментів та механізмів мікрофінансування, сприяння діяльності спеціалізованих бізнес-інкубаторів, технопарків, технополісів, центрів високих інформаційних технологій та інших інноваційних структур з інформаційно-комунікаційних технологій;  
254. в. спрямування державних кредитних ресурсів на підтримку процесу отримання фінансових ресурсів суб'єктами розвитку інформаційного суспільства   -88- Бауер М.Й.
 Пункт вилучити.  		Враховано   5. Очікувані результати: Впровадження Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні дасть можливість забезпечити позитивні зміни в життєдіяльності суспільства і людини, а саме: підвищення рівня захисту прав і свобод людини та її добробуту, активізацію участі в управлінні державою, розвиток демократії; підвищення конкурентоспроможності країни, забезпечення переходу економіки на модель науково-технічного та інноваційного розвитку, збільшення частки наукоємної продукції, сприяння якості та доступності послуг освіти, науки, культури, охорони здоров'я за рахунок впровадження ІКТ; підвищення продуктивності праці у всіх сферах економіки, підвищення рівня інформаційної безпеки людини, суспільства, держави; розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, зокрема українського сегменту Інтернету; розширення можливостей людини отримувати доступ до національних та світових інформаційних електронних ресурсів; створення нових робочих місць, поліпшення умов для роботи і життя людини; розвиток нормативно-правових засад інформаційного суспільства; підвищення ступеня відкритості суспільства і держави; підвищення ефективності державного управління.  
    -89- Бауер М.Й.
 Додати абзац "5. Очікувані результати: Впровадження Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні дасть можливість забезпечити позитивні зміни в життєдіяльності суспільства і людини, а саме: підвищення рівня захисту прав і свобод людини та її добробуту, активізацію участі в управлінні державою, розвиток демократії; підвищення конкурентоспроможності країни, забезпечення переходу економіки на модель науково-технічного та інноваційного розвитку, збільшення частки наукоємної продукції, сприяння якості та доступності послуг освіти, науки, культури, охорони здоров'я за рахунок впровадження ІКТ; підвищення продуктивності праці у всіх сферах економіки, підвищення рівня інформаційної безпеки людини, суспільства, держави; розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, зокрема українського сегменту Інтернету; розширення можливостей людини отримувати доступ до національних та світових інформаційних електронних ресурсів; створення нових робочих місць, поліпшення умов для роботи і життя людини; розвиток нормативно-правових засад інформаційного суспільства; підвищення ступеня відкритості суспільства і держави; підвищення ефективності державного управління."  		Враховано