Кількість абзаців - 87 Таблиця поправок


Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень
 		 -1- Мармазов Є.В.
 Цим проектом у дещо завуальованому вигляді пропонується фактично ввести кримінальну відповідальність юридичних осіб за посадові злочини, вчинені окремими працівниками таких осіб. Започатковується принцип, відомий лише у декількох іноземних правових системах і абсолютно неприйнятний для України і більшості країн світу. Брутально порушуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності.
Узагальнююча пропозиція:
Рекомендувати Верховній Раді України відхилити зазначені законопроекти як принципово неприйнятні і запропонувати суб’єкту законодавчої ініціативи розробити єдиний законопроект щодо удосконалення кримінальної відповідальності за злочини у сфері службової та господарської діяльності (корупційні злочини).
 		Відхилено . Дане твердження є безпідставним. По-перше, встановлення відповідальності юридичних осіб є загальновизнаною європейською практикою. По-друге, фактично ця модель вже знайшла своє відображення у Законах України „Про відповідальність за повітряні перевезення пасажирів через державний кордон України без належних документів для в'їзду в Україну" та „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".  Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень
 
2. Стаття 1. Сфера дії Закону
 		    Стаття 1. Сфера дії Закону
 
3. 1. Цей Закон відповідно до Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією та Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції” встановлює відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень, а також визначає порядок притягнення їх до відповідальності.
 		 -2- Міщенко С.Г.
 Пропоную між словами „до" та „відповідальності" доповнити словом „адміністративної".
 		Відхилено .  1. Цей Закон відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією та Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції" встановлює відповідальність юридичних осіб за вчинення їх уповноваженими особами корупційних правопорушень, а також визначає порядок притягнення їх до відповідальності.
 
4.

 		 -3- Омельченко Г.О.
 Частину першу статті 1 після слова „вчинення" доповнити словами „їх службовими особами".
 		Враховано і редакційно уточнено.     
5. 2. Дія цього Закону не поширюється на юридичних осіб публічного права, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів.
 		 -4- Омельченко Г.О.
 Частину другу статті першої викласти в такій редакції:
„2. Дія цього Закону не поширюється на юридичних осіб публічного права, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, а також міжнародні організації, які діють відповідно до міжнародних договорів України.".
 		Враховано частково .  2. Дія цього Закону не поширюється на юридичних осіб публічного права, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, а також на міжнародні організації.
 
6. Стаття 2. Підстави відповідальності юридичної особи за корупційне правопорушення
 		    Стаття 2. Відповідальність юридичної особи за корупційне правопорушення
 
7. 1. Юридична особа несе відповідальність за незаконне надання або пропонування її керівником або іншою уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи благ особам, зазначеним у статті 2 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", органу державної влади, органу місцевого самоврядування, передбачену статтями 3 - 5 цього Закону.
 		 -5- Міщенко С.Г.
 На мою думку диспозиція цієї статті та статей 3,4,5 законопроекту не відповідає вимогам Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією Ради Європи та Конвенції ООН проти корупції.
Так, ч.1 ст. 18 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією Ради Європи встановлено : "кожна сторона вживатиме таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення відповідальності юридичних осіб за передбачені цією Конвенцією кримінальні злочини - дачу хабара, зловживання впливом та відмивання доходів…".
Ст. 26 Конвенції ООН передбачає, що відповідальність юридичних осіб повинна наступати за участь у злочинах, що визначені Конвенцією. Зокрема, до обов’язкових норм відноситься:
- підкуп національних державних посадових осіб (ст.15);
- підкуп іноземних державних посадових осіб і посадових осіб міжурядових організацій;
- розкрадання, неправомірне привласнення або інше нецільове використання майна державною посадовою особою;
- відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом;
- перешкоджання здійсненню правосуддя.
Проте, зазначений законопроект невиправдано зменшує кількість злочинів, за які юридична особам має нести відповідальність.
З урахуванням цього необхідно розширити перелік злочинів, за які юридична особа буде нести відповідальність.
 		Враховано частково .  1. Юридична особа несе відповідальність, встановлену цим Законом, за вчинення від її імені та в її інтересах керівником такої юридичної особи, її засновником, учасником чи іншою уповноваженою особою самостійно або у співучасті будь-якого із злочинів, передбачених статтею 209, частинами першою або другою статей 235-4, 235-5, статтями 364, 365, 368, 369 і 376 Кримінального кодексу України.
 
    -6- Джига М.В.
 Частину першу статті 2 викласти в такій редакції:
„1. Юридична особа несе відповідальність встановлену цим законом, за вчинення її керівником, засновником, учасником або іншою уповноваженою особою від імені і в інтересах юридичної особи самостійно або у співучасті будь-якого із злочинів, передбачених статтею 209, частинами першою або другої статей 235-4, 235-5, статтями 369 і 376 Кримінального кодексу України.".
 		Враховано .   
    -7- Омельченко Г.О.
 Частину першу статті 2 викласти в такій редакції:
„Юридична особа несе відповідальність, встановлену цим Законом, за вчинення від її імені і в її інтересах службовою особою такої юридичної особи, її засновником, учасником чи іншою уповноваженою особою самостійно або в співучасті будь-якого із злочинів, склади яких передбачені статтями 209, 364, 365, 368, 369 та 376 Кримінального кодексу України.".
 		Враховано .   
    -8- Тополов В.С.
 Частину першу статті 2 викласти у такій редакції:
„Юридична особа несе відповідальність, встановлену цим Законом, за вчинення її керівником /власником/ або іншою уповноваженою особою від імені чи в інтересах юридичної особи самостійно або за вчинення у співучасті будь-якого із злочинів, передбачених статтями 209, 306, 369, 376 Кримінального кодексу України.".
 		Враховано частково .   
    -9- Міщенко С.Г.
 Пропоную статтю другу викласти в такій редакції:
„Юридична особа несе відповідальність в разі притягнення її керівника чи іншу посадову особу до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного злочину, після набрання рішення суду законної сили, відповідно до якого встановлено, що вона діяла на користь чи в інтересах юридичної особи.".
 		Враховано частково .   
8. 2. Накладення стягнення на юридичну особу за вчинення корупційного правопорушення не виключає відповідальності посадових осіб, які діяли в інтересах такої юридичної особи.
 		       
9. Примітка. Термін „блага" у цьому Законі вживається у значенні, вказаному у статті 1 Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції".
 		 -10- Тополов В.С.
 У статті 2 виключити Примітку.
 		Враховано .  Стаття 3. Види стягнень
1. На юридичних осіб судом можуть бути накладені такі види стягнень:
1) штраф;
2) заборона займатися певним видом діяльності;
3) конфіскація майна;
4) ліквідація юридичної особи.
Стягнення, передбачені пунктами 2 і 4 частини першої цієї статті, можуть застосовуватися лише як основне стягнення, а передбачені пунктами 1 і 3 частини першої цієї статті, — як основне і як додаткове стягнення.
3. Стягнення не може бути застосовано до юридичної особи, якщо минуло більше року з дня виникнення підстав, передбачених статтею 10 цього Закону.
Стаття 4. Штраф
1. Суд може призначити штраф у розмірі від однієї тисячі до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Залежно від ступеня тяжкості злочину, вчиненого службовою особою, засновником, учасником або іншою уповноваженою особою юридичної особи, суд призначає штраф у таких розмірах:
за злочин невеликої тяжкості — від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за злочин середньої тяжкості — від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за тяжкий злочин — від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за особливо тяжкий злочин — від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 5. Заборона займатися певним видом діяльності
1. Суд може заборонити юридичній особі займатися будь-яким з видів діяльності, визначених у її статутних документах, на строк від трьох місяців до трьох років.
У разі одночасного встановлення заборони юридичній особі займатися декількома видами діяльності, конкретний строк за кожним видом діяльності визначається судом окремо.
Стаття 6. Конфіскація майна
1. Конфіскація майна полягає у примусовому і безоплатному вилученні у власність держави майна, доходів, отриманих юридичною особою внаслідок вчинення злочинів особами, визначеними у статті 2 цього Закону.
2. У разі неможливості конфіскувати майно, доходи, зазначені в частині першій цієї статті, суд стягує з юридичної особи суму, яка дорівнює їх вартості.
Стаття 7. Ліквідація юридичної особи
1. Ліквідація юридичної особи може бути застосована судом лише у разі вчинення особами, визначеними у статті 2 цього Закону, тяжкого або особливо тяжкого злочину.
2. Ліквідація юридичної особи здійснюється в порядку, передбаченому Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців".
3. У разі якщо юридична особа здійснює діяльність у галузі, що має стратегічне значення для безпеки держави, таке стягнення до неї не застосовується.
Стаття 8. Призначення стягнень за сукупністю корупційних правопорушень
1. За сукупності корупційних правопорушень суд, застосувавши стягнення за кожне правопорушення окремо, визначає остаточне стягнення шляхом поглинання менш суворого стягнення більш суворим.
 
    -11- Міщенко С.Г.
 Пропоную доповнити статтю другу частиною третьою:
„3. Юридична особа не несе відповідальності за корупційний злочин вчинений його керівником чи посадовою особою, якщо ця особа діяла в особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, не пов’язаних з діяльністю юридичної особи.".
 		Відхилено .   
    -12- Пшонка А.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Види стягнень
1. На юридичних осіб судом можуть бути накладені такі види стягнень:
штраф;
заборона займатися певним видом діяльності;
конфіскація майна;
ліквідація юридичної особи.
2. Заборона займатися певним видом діяльності і ліквідація юридичної особи можуть застосовуватися лише як основні стягнення, а штраф і конфіскація майна можуть застосовуватися як основне, так і додаткове стягнення.
3.Стягнення не може бути застосовано до юридичної особи, якщо пройшло більше одного року з дня виникнення підстав, передбачених статтею 10 цього Закону.".
 		Враховано і змінено нумерацію статей.   
    -13- Міщенко С.Г.
 Пропоную доповнити статтею такого змісту:
„Стаття 2-1 Види санкцій, які можуть бути застосовані до юридичної особи.
1. За вчинення корупційних правопорушень до юридичної особи можуть бути застосовані такі адміністративно-господарські санкції:
1) безоплатне вилучення прибутку, одержаного внаслідок корупційного злочину;
2) припинення експортно-імпортних операцій;
3) позбавлення фінансових пільг (субсидій, субвенцій, дотацій), які одержуються з бюджету, на момент притягнення юридичної особи до відповідальності чи отримання фінансових пільг в майбутньому протягом трьох років;
5) обмеження займатися певним видом господарської діяльності протягом трьох років ;
6) заборона укладати контракти з міжнародними організаціями, установами, підприємствами під державні гарантії протягом трьох років;
2. Адміністративні санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом.".
 		Враховано частково .   
    -14- Пшонка А.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Штраф
Суд може призначити штраф в межах від однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян до п’ятнадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів громадян.
В залежності від ступеня тяжкості злочину вчиненого керівником, засновником, учасником або іншою уповноваженою особою юридичної особи суд призначає штраф у таких розмірах:
- за злочин невеликої тяжкості – від однієї тисячі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- за злочин середньої тяжкості – від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- за тяжкий злочин – від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- за особливо тяжкі злочини – від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.".
 		Враховано .   
    -15- Пшонка А.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Заборона займатися певним видом діяльності.
1. Суд може заборонити юридичній особі займатися будь-яким видом діяльності, визначеного у статутних документах на строк від трьох місяців до трьох років.
2. У разі встановлення заборони юридичній особі займатися декількома видами діяльності одночасно, конкретний строк кожного з них визначається судом окремо.".
 		Враховано .   
    -16- Пшонка А.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Конфіскація майна
1. Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученню у власність держави майна, доходів отриманих юридичною особою вналідок вчинення злочинів особами, зазначеними в ст. 2 цього Закону.
2. У разі неможливості конфіскувати майно, доходи зазначені в частині першій цієї статті, суд стягує з юридичної особи суму, яка дорівнює їх вартості.".
 		Враховано .   
    -17- Пшонка А.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Ліквідація юридичної особи
Ліквідація юридичної особи може застосовуватися судом лише у випадках вчинення особами зазначеними у ст. 2 цього Закону тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Ліквідація юридичної особи здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У разі якщо юридична особа незалежно від форми власності здійснює діяльність у галузі, що має стратегічне значення для безпеки держави таке стягнення до неї не застосовується.".
 		Враховано .   
    -18- Пшонка А.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Призначення стягнень за сукупністю корупційних правопорушень
1. При сукупності корупційних правопорушень суд, призначивши стягнення за кожне правопорушення окремо, визначає остаточне стягнення шляхом поглинання менш суворого стягнення більш суворим стягненням.".
 		Враховано .   
10. Стаття 3. Пропонування або давання хабара посадовій, службовій особі державного органу або органу місцевого самоврядування
 		 -19- Джига М.В.
 У зв’язку із зміною стаття 2 статтю 3 проекту виключити.
 		Враховано .     
11. 1. Пропонування хабара посадовій, службовій особі державного органу або органу місцевого самоврядування -
 		       
12. тягне за собою накладення штрафу на юридичну особу у розмірі від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян.
 		       
13. 2. Давання хабара посадовій, службовій особі державного органу або органу місцевого самоврядування -
 		       
14. тягне за собою накладення штрафу на юридичну особу у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян.
 		       
15. 3. Давання хабара повторно чи посадовій, службовій особі державного органу або органу місцевого самоврядування, яка займає відповідальне становище, -
 		       
16. тягне за собою накладення штрафу на юридичну особу у розмірі від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян із забороною на строк до одного року займатися певним видом діяльності, з провадженням якої було пов’язано давання хабара.
 		       
17. 4. Давання хабара посадовій, службовій особі державного органу або органу місцевого самоврядування, яка займає особливо відповідальне становище, чи у великому розмірі, чи якщо це призвело до прийняття незаконного рішення, видання нормативно-правового акта -
 		       
18. тягне за собою накладення штрафу на юридичну особу у розмірі від семи тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян із забороною на строк до трьох років займатися певним видом діяльності з провадженням якої, було пов’язано давання хабара або ліквідацію суб'єкта господарювання.
 		       
19. Примітка. Терміни "посадова, службова особа державного органу або органу місцевого самоврядування, яка займає відповідальне становище", "посадова, службова особа державного органу або органу місцевого самоврядування, яка займає особливо відповідальне становище" у цьому Законі застосовуються у значенні, як це визначено у Кримінальному кодексі України стосовно службових осіб, які займають відповідальне, особливо відповідальне становище.
 		       
20. Стаття 4. Підкуп особи, яка не є посадовою, службовою особою державного органу або органу місцевого самоврядування, але виконує надані законом владні повноваження
 		 -20- Джига М.В.
 Статтю 4 проекту виключити.
 		Враховано      
21. 1. Незаконне надання благ особі, яка не є посадовою, службовою особою державного органу або органу місцевого самоврядування, але виконує надані законом публічні повноваження (аудитор, нотаріус, експерт, оцінювач, адвокат, арбітражний керуючий, незалежний посередник чи член трудового арбітражу при розгляді колективних трудових спорів), а також у встановлених законом випадках іншій особі, яка виконує надані їй законом публічні повноваження, за вчинення дій або за бездіяльність в інтересах юридичної особи, що їх передає або надає, -
 		       
22. тягне за собою накладення штрафу на юридичну особу розмірі від трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		       
23. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або у великому розмірі, -
 		       
24. тягнуть за собою накладення штрафу на юридичну особу у розмірі від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною займатися певним видом діяльності, з провадженням якої було пов’язано незаконне надання благ на строк до одного року.
 		       
25. Стаття 5. Комерційний підкуп
 		 -21- Джига М.В.
 Статтю 5 проекту виключити.
 		Враховано      
26. 1. Комерційний підкуп, тобто незаконне надання особі, яка виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки в юридичній особі приватного права, благ за вчинення дій або за бездіяльність в інтересах юридичної особи, що їх передає або надає, з використанням прав або повноважень особи, яка їх отримує, -
 		       
27. тягне за собою накладення штрафу на юридичну особу розмірі від трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		       
28. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або у великому розмірі, -
 		       
29. тягнуть за собою накладення штрафу на юридичну особу у розмірі від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною займатися певним видом діяльності, з провадженням якої було пов’язано незаконне надання благ на строк до одного року.
 		       
30. Примітка. 1. У статтях 3 - 5 цього Закону корупційним правопорушенням у великих розмірах визнається корупційне правопорушення, вчинене на суму, яка у двісті і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
 		       
31. 2. Повторним у статтях 3 - 5 цього Закону визнається корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою, до якої раніше застосовувались стягнення, відповідно до цього Закону.
 		       
32. 3. Юридична особа, що передала кошти, інше майно, надала послуги, пільги чи переваги матеріального і/або нематеріального характеру, звільняється від відповідальності за статтями 3 - 5 цього Закону, якщо стосовно неї мало місце вимагання, або якщо після їх передачі чи надання вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи про відповідальність
 		 -22- Джига М.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Порядок провадження у справах стосовно юридичних осіб
1. Провадження у справах стосовно юридичних осіб здійснюється відповідно до цього Закону, а в частині, що не регулюються ним – відповідно до правил Кримінально-процесуального кодексу України, якщо за своїм змістом вони можуть бути застосовані для цілей цього Закону.
2. Провадження у справі ведеться прокурором, який направляв кримінальну справу до суду чи здійснював нагляд за законністю відмови в порушенні кримінальної справи або закриття справи стосовно осіб, зазначених в статті 2 цього Закону.
Провадження по справі починається з часу складання прокурором відповідного протоколу.
Прокурор протягом п’яти робочих днів, але не пізніше шести місяців після виникнення підстав, зазначених у статті 10 цього Закону складає протокол щодо юридичної особи і надсилає його до суду, а також юридичній особі.
У протоколі зазначається:
- дата і місце його складання;
-прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, яка склала протокол;
- назва юридичної особи, щодо якої складено протокол, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації;
- підстави для порушення провадження по справі;
- дата, місце та обставини вчинення корупційного злочину;
- сума доходів та/або вартість майна і благ отриманих юридичною особою внаслідок вчинення корупційного злочину;
- характер та розмір заподіяної шкоди, якщо така мала місце;
- заходи забезпечення можливої конфіскації, які необхідно застосувати до юридичної особи.
До протоколу додаються матеріали необхідні для об’єктивного розгляду справи.
5. Протокол підписується особою, яка його склала.".
 		Враховано .  Стаття 9. Порядок провадження у справах стосовно юридичних осіб
1. Провадження у справах стосовно юридичних осіб здійснюється відповідно до цього Закону.
2. Провадження у справі ведеться прокурором, який направляв кримінальну справу до суду чи здійснював нагляд за законністю відмови в порушенні кримінальної справи або закриття справи стосовно осіб, визначених у статті 2 цього Закону.
3. Провадження у справі починається з моменту складення прокурором відповідного протоколу.
4. Прокурор протягом п’яти робочих днів, але не пізніше шести місяців після виникнення підстав, передбачених у статті 10 цього Закону, складає протокол щодо юридичної особи і надсилає його до суду, а також юридичній особі.
5. У протоколі зазначаються:
дата і місце його складення;
прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, яка його склала;
назва юридичної особи, щодо якої складено протокол, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації;
підстави для порушення провадження у справі;
дата, місце та обставини вчинення корупційного злочину;
сума доходів та/або вартість майна, отриманих юридичною особою внаслідок вчинення злочину;
характер та розмір заподіяної шкоди, якщо така мала місце;
заходи забезпечення можливої конфіскації, які необхідно застосувати до юридичної особи.
До протоколу додаються матеріали, необхідні для об’єктивного розгляду справи.
6. Протокол підписується особою, яка його склала.
 
33. Стаття 6. Суди, що розглядають справи про корупційні правопорушення, вчинені юридичними особами
 		 -23- Міщенко С.Г.
 Пропоную назву статті викласти в такій редакції:
„Стаття 6. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.".
 		Відхилено      
34. 1. Справи про корупційні правопорушення, вчинені юридичними особами, розглядаються місцевими загальними судами в порядку, передбаченому цим Законом.
 		       
35. 2. Справи про корупційні правопорушення, вчинені юридичними особами, розглядаються суддею одноособово.
 		       
36. Стаття 7. Порушення провадження у справі про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою
 		    Стаття 10. Підстави порушення провадження у справах стосовно юридичних осіб
 
37. Провадження у справі про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою, порушується за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, яким установлено винуватість фізичної особи у вчиненні діяння, передбаченого відповідною статтею (статтями) розділу VІІ-А або розділу ХVІІ Особливої частини Кримінального кодексу України, або ухвали (постанови) про закриття кримінальної справи за вчинення діяння, передбаченого зазначеними статтями Кримінального кодексу України, з підстав, передбачених пунктами 4, 8 частини першої статті 6, статтею 7, пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України, та причетність цієї фізичної особи до вчинення правопорушень, передбачених статтями 3 - 5 цього Закону.
 		 -24- Джига М.В.
 В ст. 7 в словосполученні „пунктами 1,4,5 частини першої ст. 7-1" виключити цифру „5"
 		Враховано і редакційно уточнено  1. Провадження у справі стосовно юридичних осіб порушується за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, яким установлено винуватість фізичної особи у вчиненні будь-якого із злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України і зазначених у статті 2 цього Закону, або ухвали/постанови про закриття кримінальної справи з підстав, передбачених пунктами 4, 8 частини першої статті 6, статтею 7, пунктами 1, 4 частини першої статті 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України.
2. Провадження у справі стосовно юридичних осіб порушується також у разі відмови в порушенні кримінальної справи щодо осіб, визначених у статті 2 цього Закону, з підстав, передбачених пунктами 4, 8 частини першої статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України.
Стаття 11. Підсудність справ стосовно юридичних осіб
1. Справи стосовно юридичних осіб розглядаються місцевими загальними судами за місцем розгляду кримінальної справи щодо осіб, визначених у статті 2 цього Закону.
2. У разі якщо кримінальна справа не порушувалася або була закрита, розгляд справи здійснюється судом, у районі діяльності якого зареєстровано юридичну особу, або за місцезнаходженням юридичної особи.
3. Справи стосовно юридичних осіб розглядаються колегіально судом у складі судді і двох народних засідателів.
4. Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи щодо особи, обвинуваченої у злочині, вчиненому від імені та в інтересах юридичної особи, не має права розглядати справу стосовно юридичної особи.
 
    -25- Буджерак О.О.
 Доповнити текст проекту статтею такого змісту:
„Підстави порушення справи стосовно юридичних осіб
Справа стосовно юридичних осіб порушується за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, яким встановлена винуватість фізичної особи у вчинені будь-якого із злочинів відповідно до статті 2 цього Закону або /ухвали/ постанови про закриття кримінальної справи з підстав, передбачених пунктами 4,8 частини першої статті 6, статтею 7, пунктами 1,4 частини першої статті 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України.
Справа стосовно юридичної особи порушується також у випадках відмови в порушенні кримінальної справи щодо осіб визначених в ст. 2 цього закону з підстав, передбачених пунктами 4,8 частини першої статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України.".
 		Враховано .   
    -26- Омельченко Г.О.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Підсудність справ стосовно юридичних осіб
1. Справи стосовно юридичних осіб розглядаються місцевими загальними судами за місцем розгляду кримінальної справи щодо осіб, зазначених в статті 2 цього Закону.
2. У випадку, якщо кримінальна справа не порушувалась або була закрита розгляд справи здійснюється судом в районі діяльності якого зареєстровано юридичну особу або за місцем знаходження її фактичної юридичної адреси.
3. Справи стосовно юридичних осіб розглядаються колегіально судом у складі судді і двох народних засідателів.
4. Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи щодо особи обвинуваченої у злочину, вчиненому від імені і в інтересах юридичної особи не має права розглядати справу стосовно юридичної особи.".
 		Враховано , у зв’язку з чим виключено статтю 6.   
38. Стаття 8. Протокол про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою
 		       
39. 1. Справи про вчинення юридичною особою корупційних правопорушень, передбачених цим Законом, порушуються прокурором.
 		 -27- Міщенко С.Г.
 Пропоную частину першу викласти в такій редакції:
„1. Протокол про вчинення корупційного правопорушення стосовно юридичної особи складається прокурором.".
 		Враховано з урахуванням зміни нумерації статей у статті 9.     
40. Прокурор протягом трьох днів з дня набрання обвинувальним вироком суду законної сили або винесення ухвали (постанови) суду про закриття кримінальної справи з підстав, передбачених пунктами 4, 8 частини першої статті 6, статтею 7, пунктами 1, 4, 5 статті 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України, складає протокол про вчинення юридичною особою корупційного правопорушення та надсилає його до суду.
 		 -28- Міщенко С.Г.
 Пропоную цей абзац викласти з наступними змінами:
„Прокурор протягом трьох робочих днів з дня отримання обвинувального вироку суду, що набрав законної сили або винесення ухвали (постанови) суду про закриття кримінальної справи з підстав, передбачених пунктами 4, 8 частини першої статті 6, статтею 7, пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України, складає протокол про вчинення юридичною особою корупційного правопорушення та надсилає його до суду.".
 		Враховано частково з урахуванням зміни нумерації статей у статті 10.     
    -29- Міщенко С.Г.
 Пропоную доповнити цю частину наступним абзацом:
„Протокол про вчинення корупційного правопорушення юридичною особою прокурором складається в присутності представника юридичної особи, яка має право представляти інтереси юридичної особи та надала прокурору документи, що підтверджують таке право.
Представнику юридичної особи під час складання протоколу оголошуються права, передбачені цим Законом.".
 		Відхилено .   
41. 2. У протоколі зазначаються:
 		 -30- Міщенко С.Г.
 Пропоную частину другу статті 8 виділити в окрему статтю із назвою такого змісту:
„Зміст протоколу про адміністративне правопорушення.".
 		Відхилено .     
42. дата і місце його складення;
 		       
43. прізвище, ім'я, по батькові, посада особи, яка склала протокол;
 		       
44. назва юридичної особи, щодо якої складено протокол, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації;
 		 -31- Міщенко С.Г.
 Пропоную після цього абзацу доповнити наступним:
„дані представника юридичної особи та документ, що підтверджує його повноваження;".
 		Відхилено .     
45. підстави для порушення справи про вчинення юридичною особою корупційного правопорушення;
 		       
46. дата і місце вчинення правопорушення;
 		 -32- Міщенко С.Г.
 Пропоную після слова „місце" доповнити словосполученням „та обставини".
 		Враховано з урахуванням зміни нумерації статей у статті 9.     
47. норми закону, якими передбачено відповідальність за дане правопорушення.
 		 -33- Міщенко С.Г.
 Пропоную доповнити наступним реченням:
„Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.".
 		Враховано з урахуванням зміни нумерації статей у статті 9.     
48. До протоколу додаються інші матеріали, необхідні для розгляду справи.
 		 -34- Міщенко С.Г.
 Пропоную виключити слова „інші".
 		Враховано з урахуванням зміни нумерації статей у статті 9.     
49. 3. Протокол підписується особою, яка його склала.
 		 -35- Міщенко С.Г.
 Пропоную викласти в такій редакції:
„Протокол підписується особою, яка його склала та представником юридичної особи. В разі відмови підписати протокол в ньому робиться відповідна відмітка про це. Представник юридичної особи має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які вказуються у протоколі, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.".
 		Враховано частково .     
    -36- Міщенко С.Г.
 Пропоную доповнити наступним абзацом:
„При складанні протоколу представнику юридичної особи роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені цим законом, про що робиться відмітка у протоколі.".
 		Відхилено .   
50. Стаття 9. Особи, які беруть участь у розгляді справи про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою
 		 -37- Пшонка А.В.
 Статтю 9 викласти в новій редакції змінивши при цьому її нумерацію
„Особи, які буть участь у розгляді в суді справи стосовно юридичної особи
1.Особами, які беруть участь у судовому розгляді справи стосовно юридичної особи, є:
представник юридичної особи;
прокурор.
2. За клопотанням прокурора, представника юридичної особи чи за ініціативою суду у розгляді справи можуть приймати участь інші особи, якщо це необхідно для об’єктивного її розгляду і участь яких буде визнана судом обов’язковою.".
 		Враховано .  Стаття 12. Особи, які беруть участь у розгляді в суді справи стосовно юридичної особи
 
51. Особами, які беруть участь у судовому розгляді справи про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою, є:
 		 -38- Тополов В.С.
 В статті 9 після слова „прокурор" доповнити словом „адвокат".
 		Відхилено .  1. Особами, які беруть участь у розгляді в суді справи стосовно юридичної особи, є:
 
52. представник юридичної особи;
 		    представник юридичної особи;
 
53. прокурор.
 		    прокурор.
2. За клопотанням прокурора, представника юридичної особи, а також за ініціативою суду, якщо це необхідно для об’єктивного розгляду справи, у розгляді в суді справи можуть брати участь інші особи, якщо їх участь буде визнана судом обов’язковою.
 
54. Стаття 10. Представник юридичної особи
 		    Стаття 13. Представник юридичної особи
 
55. 1. Справа про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою, розглядається за участю представника юридичної особи. За відсутності такого представника справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне повідомлення представника про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
 		 -39- Пшонка А.В.
 Статтю 10 проекту з урахуванням зміни нумерації викласти в такій редакції:
„Стаття 10. Представник юридичної особи
1. Справа стосовно юридичної особи розглядається за участю її представника. За відсутності такого представника справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне повідомлення представника про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
У розгляді справи, у якій передбачено накладення стягнення у виді ліквідації юридичної особи, участь її представника є обов’язковою.
2. Представник юридичної особи має право:
знайомитися з матеріалами справи та робити з них виписки;
знайомитися з матеріалами кримінальної справи в частині, що стосується юридичної особи, яку він представляє та робити з них виписки;
давати пояснення;
подавати докази та брати участь в їх дослідженні;
брати участь в судових засіданнях;
заявляти клопотання і відводи;
користуватися правовою допомогою;
виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача в разі неволодіння мовою, якою ведеться провадження;
оскаржувати застосування заходів забезпечення провадження;
оскаржити постанову у справі до суду вищого рівня в порядку, встановленому законом.".
 		Враховано .  1. Справа стосовно юридичної особи розглядається за участю її представника. За відсутності такого представника справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне повідомлення представника про місце і час розгляду справи, і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
У розгляді справи, у якій передбачено накладення стягнення у виді ліквідації юридичної особи, участь її представника є обов’язковою.
 
56. 2. Представник юридичної особи має право:
 		    2. Представник юридичної особи має право:
 
57. знайомитися з матеріалами справи та робити з них виписки;
 		    знайомитися з матеріалами справи та робити з них виписки;
знайомитися з матеріалами кримінальної справи та робити з них виписки;
 
58. давати пояснення;
 		    давати пояснення;
 
59. подавати докази та брати участь в їх дослідженні;
 		    надавати докази та брати участь у їх дослідженні;
брати участь у судових засіданнях;
 
60. заявляти клопотання;
 		    заявляти клопотання і відводи;
 
61. користуватися правовою допомогою;
 		    користуватися правовою допомогою;
 
62. виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача в разі неволодіння мовою, якою ведеться провадження;
 		    виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача в разі неволодіння мовою, якою ведеться провадження;
 
63. оскаржити постанову у справі до суду вищого рівня в порядку, встановленому законом.
 		 -40- Міщенко С.Г.
 Пропоную доповнити статтею з наступним назвою та змістом:
„Стаття … Прокурор
Прокурор має право брати участь у розгляді справи в суді, заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування заходів впливу за правопорушення; опротестовувати постанову і рішення по скарзі в справі; зупиняти виконання постанови, а також вчиняти інші передбачені законом дії.".
 		Враховано .  оскаржувати застосування заходів забезпечення провадження;
оскаржувати рішення суду у випадках та в порядку, встановлених законом.
Стаття 14. Прокурор
1. Прокурор має право:
брати участь у розгляді справи в суді;
заявляти клопотання, відводи;
давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи;
перевіряти правильність застосування заходів впливу за правопорушення;
оскаржувати рішення суду у випадках та в порядку, встановлених законом;
вчиняти інші передбачені законом дії.
 
64. Стаття 11. Перекладач
 		 -41- Джига М.В.
 Статтю 11 виключити.
 		Враховано .     
65. 1. У разі потреби суд, який розглядає справу про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою, забезпечує представнику юридичної особи перекладача.
 		       
66. 2. Перекладач повинен з'явитися на виклик суду, повно і точно зробити доручений йому переклад.
 		       
67. Стаття 12. Строк розгляду справ про корупційні правопорушення, вчинені юридичною особою
 		 -42- Рябека О.Г.
 Назву і текст статті 12 з урахуванням зміни нумерації статей викласти в такій редакції:
„Строк розгляду справи
1. Розгляд справи стосовно юридичної особи здійснюється судом у п’ятнадцятиденний строк з дня надходження до суду протоколу.".
 		Враховано .  Стаття 15. Строк розгляду справи
 
68. Розгляд справи про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою, здійснюється судом у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до суду протоколу про вчинення корупційного правопорушення.
 		    1. Розгляд справи стосовно юридичної особи здійснюється судом у п’ятнадцятиденний строк з дня надходження до суду протоколу.
 
69. Стаття 13. Постанова у справі про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою
 		 -43- Пшонка А.В.
 Статтю 13 проекту з урахуванням зміни нумерації викласти у такій редакції:
„Постанова у справі стосовно юридичної особи.
1. Суд, розглянувши справу стосовно юридичної особи, приймає постанову про накладення стягнення або про закриття справи.
2. Ухвалюючи постанову суд вирішує такі питання:
1) чи є фізична особа, суспільно-небезпечні дії (бездіяльність) якої стали підставою для порушення справи стосовно юридичної особи, керівником, засновником, учасником або іншою уповноваженою особою юридичної особи;
2) чи були суспільно-небезпечні дії (бездіяльність) керівника, засновника, учасника або іншої уповноваженої особи юридичної особи вчинені від імені і в інтересах юридичної особи;
3) чи отримала або чи могла отримати юридична особа блага у зв’язку із суспільно-небезпечними діями (бездіяльністю) керівника, засновника, учасника або іншої уповноваженої особи юридичної особи;
4) який розмір доходів, благ, якщо він має матеріальний характер отримано юридичною особою у зв’язку із суспільно-небезпечними діями (бездіяльністю) фізичної особи.
3. Постанова у справі стосовно юридичної особи повинна містити:
найменування суду, що виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про юридичну особу, щодо якої розглядається справа;
викладення обставин, установлених при розгляді справи;
зазначення норми цього закону, якою передбачено відповідальність юридичної особи;
прийняте у справі рішення;
строк і порядок оскарження постанови.
Постанова підписується суддею, який розглянув справу.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.
Копія постанови, якою передбачається накладення стягнення, протягом трьох днів вручається або надсилається юридичній особі.
Постанова про закриття справи приймається за відсутності обставин, передбачених статтею 10 цього Закону, а також у зв’язку з ліквідацією юридичною особи чи закінченням терміну накладення стягнення.".
 		Враховано частково і викладено у новій редакції.  Стаття 16. Постанова у справі стосовно юридичної особи
 
70. 1. Суд, розглянувши справу про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою, приймає постанову про накладення стягнення на юридичну особу або про закриття справи.
 		    1. Суд, розглянувши справу стосовно юридичної особи, приймає постанову про накладення стягнення або про закриття справи.
 
71. 2. Постанова у справі про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою, повинна містити:
 		 -44- Тополов В.С.
 Частину другу статті 13 викласти в новій редакції:
„Ухвалюючи постанову, суд вирішує такі питання:
1) чи є фізична особа, яка вчинила один із злочинів, що став підставою для порушення кримінальної справи стосовно юридичної особи, визначених у статті 2 цього Закону, керівником /власником/ або іншою уповноваженою особою юридичної особи;
2) чи був такий злочин вчинений керівником /власником/ або іншою уповноваженою особою юридичної особи від імені чи в інтересах юридичної особи;
3) чи отримала або чи могла отримати юридична особа неправомірну вигоду у зв’язку із вчиненням зазначеного злочину керівником /власником/ або іншою уповноваженою особою юридичної особи;
4) який розмір неправомірної вигоди, якщо вона має матеріальний характер, отримано юридичною особою у зв’язку із вчиненням зазначеного злочину фізичною особою.".
 		Враховано частково і змінено нумерацію частин цієї статті.  3. Постанова у справі стосовно юридичної особи повинна містити:
 
72. найменування суду, що виніс постанову;
 		    найменування суду, що ухвалив постанову;
 
73. дату розгляду справи;
 		    дату розгляду справи;
 
74. відомості про юридичну особу, щодо якої розглядається справа;
 		    відомості про юридичну особу, щодо якої розглядається справа;
 
75. викладення обставин, установлених при розгляді справи;
 		    викладення обставин, установлених при розгляді справи;
 
76. зазначення норми закону, якою передбачено відповідальність за правопорушення;
 		    зазначення норми цього Закону, якою передбачена відповідальність юридичної особи;
 
77. прийняте у справі рішення;
 		    прийняте у справі рішення;
 
78. строк і порядок оскарження постанови.
 		    строк і порядок оскарження постанови.
 
79. Постанова підписується суддею, який розглянув справу.
 		    Постанова підписується складом суду, який розглянув справу.
 
80. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.
 		    Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.
 
81. Копія постанови, якою передбачається накладення стягнення, протягом трьох днів вручається або надсилається юридичній особі, щодо якої її винесено.
 		    Копія постанови, якою передбачається накладення стягнення, протягом трьох днів вручається або надсилається юридичній особі.
 
82. 3. У разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи суд вживає заходів, передбачених статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
 		    2. Ухвалюючи постанову, суд вирішує такі питання:
1) чи є фізична особа, яка вчинила один із злочинів, що став підставою для порушення справи стосовно юридичної особи, службовою особою, засновником, учасником або іншою уповноваженою особою юридичної особи;
2) чи був такий злочин вчинений керівником, засновником, учасником або іншою уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи;
3) чи отримала або чи могла отримати юридична особа доходи у зв’язку із вчиненням зазначеного злочину керівником, засновником, учасником або іншою уповноваженою особою юридичної особи;
4) який розмір доходів, якщо вони мають матеріальний характер, отримала юридична особа у зв’язку із вчиненням зазначеного злочину фізичною особою.
 
83. 4. Постанова про закриття справи про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою, приймається за відсутності обставин, передбачених статтею 7 цього Закону.
 		 -45- Буджерак О.О.
 Доповнити текст проекту статтею такого замісту:

„Забезпечення виконання постанови суду.
1.Якщо при розгляді справи до стосовно юридичної особи може бути застосовано стягнення у виді конфіскації майна то суд за своєю ініціативою чи за клопотанням прокурора зобов’язаний вжити заходів для можливої конфікації майна юридичної особи, шляхом накладення арешту на майно.
2.Вартість арештованого майна не може перевищувати суму доходів та/або вартості майна, благ отриманих юридичною особою внаслідок вчинення корупційного злочину.".
 		Враховано   4. Постанова про закриття справи приймається за відсутності обставин, передбачених статтею 10 цього Закону, а також у зв’язку з ліквідацією юридичної особи чи закінченням строку накладення стягнення, визначеного частиною третьою статті 3 цього Закону.
Стаття 17. Забезпечення виконання постанови суду
1. Якщо за результатами розгляду справи до юридичної особи може бути застосовано стягнення у виді конфіскації, суд за своєю ініціативою чи за клопотанням прокурора зобов’язаний вжити заходів для можливої конфіскації майна юридичної особи шляхом накладення арешту на майно.
2. Вартість арештованого майна не може перевищувати суму доходів та/або вартості майна, отриманих юридичною особою внаслідок вчинення злочину.
 
84. Стаття 14. Оскарження постанови у справі про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою
 		    Стаття 18. Оскарження постанови у справі стосовно юридичної особи
 
85. Постанова у справі про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою, може бути оскаржена у порядку, встановленому законом.
 		 -46- Міщенко С.Г.
 На даний час жодним законом не встановлена процедура оскарження постанови у справі про корупційне правопорушення, вчинене юридичною особою. У зв’язку з цим таку процедуру необхідно передбачити в рамках цього законопроекту.
 		Враховано .  1. Постанова у справі стосовно юридичної особи може бути оскаржена її представником або прокурором в апеляційному порядку відповідно до вимог, встановлених цим Законом.
2. Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду протягом 15 днів з часу отримання рішення через суд, який постановив відповідну постанову.
3. Подача апеляції на постанову суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
Стаття 19. Обсяг перевірки справи судом апеляційної інстанції
1. Суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що є обов’язковою підставою для скасування постанови.
2. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися в суді першої інстанції, за клопотанням осіб, які беруть участь у розгляді справі, чи за власною ініціативою.
Стаття 20. Строк та порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
1. Апеляційна скарга має бути розглянута судом апеляційної інстанції протягом розумного строку, але не пізніше ніж через місяць з дня її надходження до суду.
2. Розгляд апеляційної скарги здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
3. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у розгляді справи, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст постанови, що оскаржується, та апеляційної скарги.
4. Неявка осіб, які беруть участь у розгляді справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
5. Після закінчення розгляду справи колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
Стаття 21. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги
1. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову — без змін;
2) змінити постанову;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) скасувати постанову і закрити провадження у справі.
2. Суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і виніс постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
3. Підставами для зміни, скасування постанови та прийняття нової постанови є:
однобічність та неповнота дослідження справи в суді першої інстанції;
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
4. Апеляційний суд скасовує постанову із закриттям провадження у справі у випадках, передбачених частиною четвертою статті 16 цього Закону.
5. При скасуванні постанови із закриттям провадження у справі, постановленні нової постанови або зміні постанови суд апеляційної інстанції зазначає, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість постанови.
6. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення в межах, передбачених статтями 4, 5 цього Закону, воно не може бути посилено.
7. Рішення суду апеляційної інстанції надсилається прокурору і юридичній особі у строк, визначений статтею 16 цього Закону.
8. Рішення апеляційного суду у справі є остаточним.
Стаття 22. Підстави для провадження за нововиявленими обставинами
1. Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, перекладу, що спричинили постановлення незаконного або необґрунтованого рішення щодо фізичної особи, яке було підставою для притягнення юридичної особи до відповідальності;
2) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення.
3. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів чи скасування законів, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони скасовують злочинність діяння, пом’якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи.
4. Заяву про перегляд постанови чи ухвали за нововиявленими обставинами мають право подати прокурор і представник юридичної особи.
Стаття 23. Строк подання заяви про перегляд постанови чи ухвали за нововиявленими обставинами
1. Заяву про перегляд постанови чи ухвали за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася про ці обставини.
Стаття 24. Порядок подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами
1. Заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами подається до апеляційного суду через суд, який розглядав справу.
2. Суд після надходження заяви разом з матеріалами справи протягом п’яти днів надсилає її до апеляційного суду.
Стаття 25. Форма і зміст заяви
1. У заяві зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява про перегляд;
2) ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
3) постанова чи ухвала, про перегляд якої за нововиявленими обставинами подається заява;
4) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд постави чи ухвали;
5) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Стаття 26. Порядок розгляду справ за нововиявленими обставинами
1. Після надходження до апеляційного суду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суддя виносить ухвалу про призначення розгляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
2. Заява про перегляд постанови, ухвали суду /судді/ за нововиявленими обставинами розглядається апеляційним судом протягом місяця з дня її надходження.
3. Попередній розгляд справи в апеляційному порядку не перешкоджає її розгляду за нововиявленими обставинами.
4. Розгляд заяви здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.
5. Розглянувши заяву, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
6. Рішення апеляційного суду за наслідками розгляду справи за нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає.
Стаття 27. Виконання постанови (ухвали) суду
1. Постанови і ухвали суду у справі стосовно юридичної особи виконуються після набрання ними законної сили.
2. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, визначеного цим Законом, а у разі подання такої скарги — після закінчення апеляційного розгляду справи, крім випадків, коли постанову суду першої інстанції скасовано.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду першої інстанції не набрала законної сили.
3. Ухвала (постанова) суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення.
4. Постанова (ухвала) суду у справі про притягнення юридичної особи до відповідальності звертається до виконання судом, який прийняв відповідне рішення.
 
    -47- Рябека О.Г.
 Викласти статтю у такій редакції:
„Оскарження постанови у справі стосовно юридичної особи
Постанова у справі стосовно юридичної особи може бути оскаржена її представником або прокурором в апеляційному порядку відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України з урахуванням особливостей встановлених цим Законом.
Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду протягом 15 днів з часу отримання рішення через суд, який постановив відповідну постанову.".
 		Враховано .   
    -48- Рябека О.Г.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Обсяг перевірки справи судом апеляційної інстанції
1. Суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування постанови.
2. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, за клопотанням осіб, які беруть участь у розгляді справі чи за власною ініціативою.".
 		Враховано .   
    -49- Рябека О.Г.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Строк та порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
1. Апеляційна скарга має бути розглянута судом апеляційної інстанції протягом розумного строку, але не пізніше ніж через місяць з дня її надходження до суду.
2. Розгляд апеляційної скарги здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
3. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у розгляді справи, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст постанови, що оскаржується та апеляційної скарги.
4. Неявка осіб, які беруть участь у розгляді справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
5. Після закінчення розгляду справи колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.".
 		Враховано .   
    -50- Рябека О.Г.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги
1. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд має право:
залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін;
змінити постанову;
скасувати постанову та прийняти нову постанову;
скасувати постанову та закрити провадження у справі;
2. Суд залишає апеляційну скаргу - без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
3. Підставами для скасування і зміни або прийнятті нової постанови є:
однобічність та неповнота дослідження справи у суді першої інстанції;
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
4. Апеляційний суд скасовує постанову із закриттям провадження по справі у випадках передбачених частиною 4 статті 16 цього Закону.
5. При скасуванні постанови із закриттям провадження у справі, постановленні нової постанови або зміни постанови суд апеляційної інстанції зазначає, які статті закону порушено, та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість постанови.
6. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення в межах, передбачених статтями 4, 5 цього Закону, воно не може бути посилено".
7.Рішення апеляційного суду надсилається прокурору і юридичній особі у термін визначений статтею 16 цього Закону.
8. Рішення апеляційного суду по справі є остаточним.".
 		Враховано .   
    -51- Джига М.В.
 У зв’язку з тим, що вирок стосовно фізичної особи, яка була визнаної винної у вчиненні корупційного злочину може бути переглянуто та скасовано в касаційному порядку чи в порядку виключного провадження проект слід доповнити відповідними статтями:
„Підстави для провадження за нововиявленими обставинами
1. Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, перекладу, що потягли за собою постановлення незаконного або необґрунтованого рішення щодо фізичної особи, яке було підставою для притягнення юридичної особи до відповідальності;
2) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні службового злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
3. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно- правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність.
4. Заяву про перегляд постанови чи ухвали за нововиявленими обставинами мають право подати прокурор і представник юридичної особи.".
 		Враховано    
    -52- Джига М.В.
 Доповнити прект статтею такого змісту:
„Строк про перегляд постанови чи ухвали за нововиявленими обставинами
1. Заяву про перегляд постанови чи ухвали за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася про ці обставини".
 		Враховано .   
    -53- Джига М.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Порядок подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
1. Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подається до апеляційного суду, через суд, який розглядав справу.
2. Суд після надходження заяви разом з матеріалами справи надсилає її протягом 5 днів до апеляційного суду.".
 		Враховано .   
    -54- Джига М.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Форма і зміст заяви
1. У заяві зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява про перегляд;
2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
3) постанова чи ухвала, про перегляд яких за нововиявленими обставинами подається заява;
4) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд постави чи ухвали;
5) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.".
 		Враховано .   
    -55- Джига М.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Порядок розгляду справ за нововиявленими обставинами
1.Після надходження до апеляційного суду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суддя виносить ухвалу про призначення розгляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
2. Заява про перегляд постанови, ухвали суду /судді/ за нововиявленими обставинами розглядається апеляційним судом протягом місяця після її надходження.
3. Попередній розгляд справи в апеляційному порядку не перешкоджає її розгляду за нововиявленими обставинами,
4. Розгляд заяви здійснюється судом колегіально у складі трьох суддів.
5. Розглянувши заяву, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
6. Рішення апеляційного суду за наслідками розгляду справи за нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає.".
 		Враховано .   
    -56- Джига М.В.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
„Виконання постанови /ухвали/ суду
1. Постанови і ухвали суду по справі стосовно юридичної особи виконуються після набрання ними законної сили.
2. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, визначеного цим Законом, а в разі подання такої скарги, після закінчення апеляційного розгляду справи, крім випадків коли постанову суду першої інстанції скасовано.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду першої інстанції не набрала законної сили.
3. Ухвала (постанова) суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, набирає законної сили з моменту її проголошення.
4. Постанова /ухвала/ суду у справі про притягнення юридичної особи до відповідальності звертається до виконання судом, який прийняв відповідне рішення.".
 		Враховано .   
86. Стаття 15. Прикінцеві положення
Цей Закон набирає чинності одночасно із законами України „Про засади запобігання та протидії корупції" та „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення".

-57- Джига М.В.
 Статтю викласти у такій редакції:
„1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і вводиться в дію з 1 січня 2010 року.".
 		Враховано .  Стаття 28. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і вводиться в дію з 1 січня 2010 року.