Кількість абзаців - 19 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 
   Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
   ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження
 
   Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 
   Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести зміни до таких законів України:
 
-1- Писаренко В.В.
Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення такі зміни:
1. Доповнити Кодекс статтею 188-32 такого змісту:
"Стаття 188-32. Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції, члена Вищої ради юстиції щодо надання інформації
Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції, члена Вищої ради юстиції щодо надання інформації, копії судової справи, або надання їм завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених законодавством строків надання інформації, копії судової справи Вищій раді юстиції, члену Вищої ради юстиції -
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,-
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
2. Статтю 221 після цифр "188-31" доповнити цифрами "188-32".
3. Пункт 11 частини першої статті 255 після слів "частина друга статті 127-1" доповнити словами "стаття 188-32".
 
Враховано   І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984р., додаток до № 51, ст. 1122):
1) доповнити статтею 188-32 такого змісту:
"Стаття 188-32. Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції, члена Вищої ради юстиції щодо надання інформації
Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції, члена Вищої ради юстиції щодо надання інформації, копії судової справи або надання їм завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених законодавством строків надання інформації, копії судової справи Вищій раді юстиції, члену Вищої ради юстиції -
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,-
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
2) статтю 221 після цифр "188-31" доповнити цифрами "188-32";
3) пункт 11 частини першої статті 255 після слів і цифр "частина друга статті 127-1" доповнити словом і цифрами "стаття 188-32".
 
5. 2.Кодекс адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст.446)
 
-2- Ключковський Ю.Б.
Пункт 2 розділу І законопроекту виключити.
 
Відхилено   2. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005р., N 35-36, N 37, ст. 446):
1) у статті 18:
частину другу після слів "посадова чи службова особа" доповнити словами "крім випадків, передбачених цим Кодексом, та";
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції";
2) частину третю статті 19 викласти в такій редакції:
"3. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ";
3) у частині першій статті 24 слова "Президента України" виключити;
4) частину п’яту статті 117 викласти в такій редакції:
"5. Не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Національного банку України щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку";
5) статтю 171 викласти в такій редакції:
"Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.
2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов’язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
4. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
5. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду.
6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
7. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.
8. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.
9. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їх кремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти чи їх окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.
10. Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
11. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно опубліковується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовому акту вищої юридичної сили постало під час розгляду іншої адміністративної справи";
 
    -3- Пилипенко В.П.
Олійник С.В.
Писаренко В.В.
В КАСУ частину другу статті 18 після слів "посадова чи службова особа," та перед словами "крім справ з приводу їхніх рішень" доповнити словами "крім випадків, передбачених цим Кодексом та".
 
Враховано    
    -4- Пилипенко В.П.
Олійник С.В.
Писаренко В.В.
В КАСУ частину четверту статті 18 викласти в такій редакції:
"4. Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції".
 
Враховано    
    -5- Стешенко О.М.
Частину четверту статті 18 КАСУ доповнити пунктами 3 і 4 такого змісту:
"3. Щодо законності актів Вищої ради юстиції;
4. Щодо законності постанов Верховної Ради України з приводу обрання та звільнення суддів".
 
Враховано частково    
    -6- Пилипенко В.П.
Олійник С.В.
Писаренко В.В.
В КАСУ частину третю статті 19 викласти в такій редакції:
"3. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа; а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ".
 
Враховано    
    -7- Пилипенко В.П.
Олійник С.В.
Писаренко В.В.
В КАСУ в частині першій статті 24 слова "Президента України" вилучити.
 
Враховано    
    -8- Пилипенко В.П.
Олійник С.В.
Писаренко В.В.
В КАСУ частину п’яту статті 117 викласти в такій редакції:
"5. Не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення заборон для них вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Національного банку України щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку".
 
Враховано    
    -9- Пилипенко В.П.
Олійник С.В.
Писаренко В.В.
Статтю 171 викласти в такій редакції:
"Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.
2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов’язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
4. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
5. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду.
6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
7. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
8. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.
9. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі та які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.
10. Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
11. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовим актам вищої юридичної сили виникло під час розгляду іншої адміністративної справи".
 
Враховано    
6. доповнити статтею 171-1 такого змісту:
"Стаття 171-1 Особливості провадження у справах щодо оскарження актів Вищої ради юстиції
 
   6) доповнити статтею 171-1 такого змісту:
"Стаття 171-1. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції
 
7. 1. Право оскаржити акт Вищої ради юстиції мають особи, щодо яких його застосовано.
 
-10- Кармазін Ю.А.
Частину 1 статті 171-1 КАСУ викласти в такій редакції:
"1. Право оскаржити акт Вищої ради юстиції мають особи, щодо яких його ухвалено", аби право на оскарження такого акту не виникало лише після "застосування" цього акту, тобто після звільнення судді або розгляду подання Вищої ради юстиції тим органом (посадовою особою), якому воно адресоване.
 
Відхилено   1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
2) актів Вищої ради юстиції;
3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
 
    -11- Стешенко О.М.
У частині першій статті 171-1 слово "застосовано" замінити словом "винесено".
 
Відхилено    
    -12- Пилипенко В.П.
Олійник С.В.
Писаренко В.В.
Запропоновану у проекті назву статті 171-1 КАСУ і частини 1-4 цієї статті викласти в такій редакції:
"Стаття 171-1 Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
2) актів Вищої ради юстиції;
3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
2. Акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Для цього у Вищому адміністративному суді України створюється окрема палата.
3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта Верховної Ради України, Президента України Вищий адміністративний суд України зобов’язує відповідача опублікувати про це оголошення. Оголошення публікується з дотриманням вимог, встановлених частинами третьою-п’ятою статті 171 цього Кодексу. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.
4. Адміністративна справа щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції вирішується колегією суддів у складі не менше п’яти суддів протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
 
Враховано    
8. 2. Акти Вищої ради юстиції оскаржуються до Вищого адміністративного суду України.
 
   2. Акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Для цього у Вищому адміністративному суді України створюється окрема палата.
3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта Верховної Ради України, Президента України Вищий адміністративний суд України зобов’язує відповідача опублікувати про це оголошення. Оголошення публікується з дотриманням вимог, встановлених частинами третьою–п’ятою статті 171 цього Кодексу. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.
 
9. 3. Адміністративна справа щодо оскарження актів Вищої ради юстиції вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
 
-13- Стешенко О.М.
Частину третю після другого речення доповнити новим реченням такого змісту:
"Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, не перешкоджає її розгляду".
(Таке доповнення дасть можливість позбутися судам тяганини при вирішенні справ такої категорії).
 
Відхилено   4. Адміністративна справа щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції вирішується колегією суддів у складі не менше п’яти суддів протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.
5. Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:
1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції незаконним повністю або в окремій його частині;
2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції протиправними, зобов’язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції вчинити певні дії.
У разі визнання незаконним і нечинним нормативно-правового акта резолютивна частина постанови суду невідкладно опубліковується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
 
    -14- Пилипенко В.П.
Олійник С.В.
Писаренко В.В.
Частини 5, 6 викласти в такій редакції:
"5. Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:
1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції незаконним повністю або в окремій його частині;
2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції протиправними, зобов’язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції вчинити певні дії.
У випадку визнання незаконним і нечинним нормативно-правового акта, резолютивна частина постанови суду невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
6. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку".
 
Враховано    
10. 4. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо оскарження актів Вищої ради юстиції є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку."
 
-15- Стешенко О.М.
У частині четвертій слова "і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку" замінити словами "і оскарженню не підлягає".
 
Відхилено   6. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку".
 
11. 1.У Законі України "Про Вищу раду юстиції" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 25, ст.146):
 
   3. У Законі України "Про Вищу раду юстиції" (Відомості Верховної Ради України, 1998р., N 25, ст. 146):
 
12. 1) частину другу статті 1 після слів "юстиції є" та перед словами "колегіальним, незалежним" доповнити словами "суб’єктом владних повноважень";
 
-16- Кармазін Ю.А.
Частину 2 статті 1 викласти в чинній редакції:
"Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність".
Слід вилучити запропоновані проектом доповнення до цієї частини, оскільки питання про те, чи є відповідний державний орган "суб’єктом владних повноважень", вирішується виходячи з характеру та обсягу його повноважень, встановлених законом, а не шляхом записів про це у тексті закону.
 
Відхилено   1) частину другу статті 1 після слів "юстиції є" доповнити словами "суб’єктом владних повноважень";
2) у статті 24:
у частині першій слова "не менш як дві третини" замінити словами "більшість членів Вищої ради юстиції";
у частині п’ятій слова "три четвертих" замінити словами "дві третини";
3) статтю 25 викласти в такій редакції:
"Стаття 25. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді справ
Вища ради юстиції, член Вищої ради юстиції для здійснення своїх повноважень може одержувати необхідну інформацію від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об’єднань. Така інформація надається на письмовий запит Вищої ради юстиції, члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням Голови або заступника Голови Вищої ради юстиції з перевірки конкретних справ.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, яким направлено запит Вищої ради юстиції, члена Вищої ради юстиції, зобов’язані протягом десяти днів з дня його одержання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк може бути подовжений до тридцяти днів, про що Вища рада юстиції, член Вищої ради юстиції повідомляє безпосередньо у запиті.
Вища рада юстиції, член Вищої ради юстиції, який діє за дорученням Голови або заступника Голови Вищої ради юстиції з перевірки конкретних справ, для здійснення своїх повноважень може витребувати від судів копії судових справ, розгляд яких не закінчено. Копії судових справ надаються Вищій раді юстиції, члену Вищої ради юстиції в порядку, встановленому частинами першою та другою цієї статті. Витребування копії судової справи не перешкоджає розгляду такої справи в суді.
Ненадання Вищій раді юстиції, члену Вищої ради юстиції інформації, копій судових справ, а також надання завідомо недостовірної інформації має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Член Вищої ради юстиції має право знайомитися з матеріалами, наданими на розгляд ради, брати участь у їх з’ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, надавати відповідні документи";
 
    -17- Ключковський Ю.Б.
Підпункт 1 пункту 1 розділу І законопроекту виключити.
 
Відхилено    
    -18- Пилипенко В.П.
У статті 24 Закону України "Про Вищу раду юстиції"
у частині першій слова "не менш як дві третини" замінити словами "більшість членів Вищої ради юстиції";
у частині п’ятій слова "три четвертих" замінити словами "дві третини".
 
Враховано    
    -19- Писаренко В.В.
Статтю 25 викласти в такій редакції:
"Стаття 25. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді справ
Вища ради юстиції, член Вищої ради юстиції для здійснення своїх повноважень може одержувати необхідну інформацію від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадян та їх об’єднань. Така інформація надається на письмовий запит Вищої ради юстиції, члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням Голови або заступника Голови Вищої ради юстиції з перевірки конкретних справ.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, яким направлено запит Вищої ради юстиції, члена Вищої ради юстиції, зобов’язані протягом десяти днів з дня його одержання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк може бути подовжений до тридцяти днів, про що Вища рада юстиції, член Вищої ради юстиції повідомляє безпосередньо у запиті.
Вища рада юстиції, член Вищої ради юстиції, який діє за дорученням Голови або заступника Голови Вищої ради юстиції з перевірки конкретних справ, для здійснення своїх повноважень може витребувати від судів копії судових справ, розгляд яких не закінчено. Копії судових справ надаються Вищій раді юстиції, члену Вищої ради юстиції в порядку, встановленому частинами першою та другою цієї статті. Витребування копії судової справи не перешкоджає розгляду такої справи в суді.
Ненадання Вищій раді юстиції, члену Вищої ради юстиції інформації, копій судових справ, а також завідомо недостовірної інформації має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Член Вищої ради юстиції має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, брати участь у їх з’ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи".
 
Враховано    
13. 2) у статті 27:
 
   4) у статті 27:
 
14. частину першу доповнити пунктом 7 такого змісту:
 
   частину першу доповнити пунктом 7 такого змісту:
 
15. "7) інші акти відповідно до повноважень Вищої ради юстиції.";
 
-20- Ключковський Ю.Б.
В абзаці третьому підпункту 2 пункту 1 розділу І законопроекту слова "відповідно до" замінити словами "в межах".
 
Враховано   "7) інші акти в межах повноважень Вищої ради юстиції";
 
16. доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
 
-21- Стешенко О.М.
Внесення змін до статті 18 КАСУ тягне за собою виключення частини третьої статті 27 Закону України "Про Вищу раду юстиції", оскільки вона є предметом не матеріального, а процесуального закону.
 
Відхилено   доповнити частиною третьою такого змісту:
 
17. "Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України."
 
-22- Пилипенко В.П.
Олійник С.В.
Писаренко В.В.
Запропоновану у проекті частину третю статті 27 Закону України "Про Вищу раду юстиції" викласти в такій редакції:
"Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені виключно до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України".
 
Враховано   "Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені виключно до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України";
5) статті 30 і 32 викласти в такій редакції:
"Стаття 30. Суб’єкти звернення щодо подання про звільненя суддів
До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звертатися:
1) відповідна кваліфікаційна комісія суддів;
2) член Вищої ради юстиції";
"Стаття 32. Подання про звільнення судді за особливих обставин
Питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою.
Порушенням суддею присяги є:
вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;
незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім’ї;
умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;
порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Порушенням присяги судді, що обіймає адміністративну посаду в суді, є також невиконання ним посадових обов’язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, пов’язаних з процесуальними діями.
Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне нез’явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності.
Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4 і 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається не менш як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні, а у випадках, передбачених у пункті 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, - більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції";
6) частину четверту статті 42 викласти в такій редакції:
"Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне нез’явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності";
7) частину шосту статті 46 викласти в такій редакції:
"Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне нез’явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності";
8) частину четверту статті 47 викласти в такій редакції:
"Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність прокурора, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин прокурор може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення прокурора виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне нез’явлення такого прокурора є підставою для розгляду справи за його відсутності".
 
    -23- Ключковський Ю.Б.
В абзаці п’ятому підпункту 2 пункту 1 розділу І законопроекту слова "Вищого адміністративного" виключити; слова "Кодексом адміністративного судочинства" замінити словами "процесуальним законом".
 
Відхилено    
    -24- Пилипенко В.П.
Статтю 30 викласти в такій редакції:
"Стаття 30. Суб’єкти звернення щодо подання про звільненя суддів
До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звернутися:
1) відповідна кваліфікаційна комісія суддів;
2) член Вищої ради юстиції".
 
Враховано    
    -25- Писаренко В.В.
Статтю 32 викласти в такій редакції:
"Стаття 32. Подання про звільнення судді за особливих обставин
Питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою.
Порушенням суддею присяги є: вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів; незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім’ї; умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом, а також порушення морально-етичних принципів поведінки судді. Порушенням присяги судді, що обіймає адміністративну посаду в суді, також є невиконання ним посадових обов’язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, пов’язаних з процесуальними діями.
Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим. У випадку неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин, суддя, справа якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді висвітлюються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне нез’явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутністю.
Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4 і 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається не менш як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні, а у випадках, передбачених у пункті 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, - більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції".
 
Враховано    
    -26- Писаренко В.В.
Частину четверту статті 42 викласти в такій редакції:
"Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У випадку неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді висвітлюються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне нез’явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутністю".
 
Враховано    
    -27- Писаренко В.В.
Частину шосту статті 46 викласти в такій редакції:
"Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У випадку неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді висвітлюються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне нез’явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутністю".
 
Враховано    
    -28- Писаренко В.В.
Частину четверту статті 47 викласти в такій редакції:
"Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність прокурора, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У випадку неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин прокурор може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення прокурора висвітлюються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне нез’явлення такого прокурора є підставою для розгляду справи за його відсутністю".
 
Враховано    
18. ІІ.Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

-29- Пилипенко В.П.
Пункт ІІ проекту викласти в такій редакції:
"ІІ. Прикінцеві та перехідні положення.
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, провадження в яких було відкрито, в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
3. Адміністративні позови, апеляційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, і за якими провадження не відкрито, передаються відповідними адміністративними судами Вищому адміністративному суду України".
 
Враховано   ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, провадження в яких відкрито на день набрання чинності цим Законом, в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
3. Адміністративні позови, апеляційні скарги чи подання, подані до дня набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, провадження за якими не відкрито, передаються відповідними адміністративними судами до Вищого адміністративного суду України.