Кількість абзаців - 125 Таблиця поправок


Про внесення змін до Закону України ''Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення'' (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
Закон України
Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення"
 
   Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України
"Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення"
 
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
   Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
2. Внести зміни до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 35, ст.235; 2002, № 6, ст.41; із змінами, внесеними згідно з Законом № 1257-VI від 14 квітня 2009 р.), виклавши його в такій редакції:
 
-1- Кармазін Ю.А.
Прийняти цей закон, враховуючи зміну назви і суттєву зміну тексту, як новий закон із одночасним припиненням дії старого закону для уникнення необхідності повторного вказування в закону щодо змін, які були внесені в старий закон, але не містяться в новому.
 
Відхилено   І. Внести зміни до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 35, ст. 235; 2002 р., № 6, ст. 41; 2009 р., № 36-37, ст. 514), виклавши його в такій редакції:
 
3. Закон України
 
   "Закон України
 
4. Про протидію поширенню хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ
 
   Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ
 
5. Цей Закон відповідно до норм міжнародного права визначає порядок правового регулювання діяльності у сфері профілактики, лікування, догляду і підтримки, необхідних для забезпечення ефективної протидії поширенню хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини, та відповідні заходи правового й соціального захисту людей, які живуть з ВІЛ.
 
   Цей Закон відповідно до норм міжнародного права визначає порядок правового регулювання діяльності у сфері профілактики, лікування, догляду і підтримки, необхідних для забезпечення ефективної протидії поширенню хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини, та відповідні заходи щодо правового і соціального захисту людей, які живуть з ВІЛ.
 
6. Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
   Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
7. Стаття 1. Визначення термінів
 
-2- Кармазін Ю.А.
Пронумерувати всі окремі частини тексту в статті 1 законопроекту.
 
Враховано   Стаття 1. Визначення термінів
 
8. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
   1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
9. ВІЛ - вірус імунодефіциту людини, що зумовлює захворювання на ВІЛ-інфекцію;
 
   1) ВІЛ - вірус імунодефіциту людини, що зумовлює захворювання на ВІЛ-інфекцію;
 
10. ВІЛ-інфікована особа - особа, в організмі якої виявлено ВІЛ, але яка перебуває у стані безсимптомного носійства ВІЛ;
 
   2) ВІЛ-інфікована особа - особа, в організмі якої виявлено ВІЛ, але яка перебуває у стані безсимптомного носійства ВІЛ;
 
11. ВІЛ-статус особи - стан організму особи стосовно відсутності чи наявності в ньому ВІЛ. Негативний ВІЛ-статус особи характеризується відсутністю в її організмі ВІЛ, відповідно позитивний ВІЛ-статус особи характеризується наявністю в її організмі ВІЛ;
 
   3) ВІЛ-статус особи - стан організму особи стосовно відсутності чи наявності в ньому ВІЛ: негативний ВІЛ-статус особи характеризується відсутністю в її організмі ВІЛ, позитивний ВІЛ-статус особи характеризується наявністю в її організмі ВІЛ;
 
12. групи підвищеного ризику контакту з ВІЛ - групи населення, яким з урахуванням особливостей їх поведінки та поведінки їх оточення загрожує підвищений ризик контакту з джерелом ВІЛ. Визначення та перегляд переліку таких груп здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я з урахуванням критеріїв та рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я;
 
   4) групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ - групи населення, яким з урахуванням особливостей їх поведінки та поведінки їхнього оточення загрожує підвищений ризик контакту з джерелом ВІЛ. Визначення та перегляд переліку таких груп здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я з урахуванням критеріїв та рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я;
 
13. люди, які живуть з ВІЛ - ВІЛ-інфіковані особи та особи, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ;
 
   5) люди, які живуть з ВІЛ, ВІЛ-інфіковані особи та особи, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ;
 
14. особа, яка страждає на хворобу, зумовлену ВІЛ - особа, в якої на основі результатів медичного та лабораторного обстеження виявлено СНІД чи інші встановлені чинною Міжнародною класифікацією хвороб клінічні прояви хвороби, зумовленої ВІЛ;
 
-3- Бахтеєва Т.Д.
Доповнити статтю 1 терміном "партнер" та дати йому таке визначення:
"партнер – статевий партнер ВІЛ-інфікованої особи або її партнер із вживання наркотичних засобів та психотропних речовин ін‘єкційним способом" та замінити цим терміном по тексту проекту закону слова "статевий партнер або партнер із вживання наркотиків ін’єкційним шляхом"
 
Враховано   6) особа, яка страждає на хворобу, зумовлену ВІЛ, - особа, в якої за результатами медичного та лабораторного обстеження виявлено СНІД чи інші встановлені Міжнародною класифікацією хвороб клінічні прояви хвороби, зумовленої ВІЛ;
7) партнер – статевий партнер ВІЛ-інфікованої особи або її партнер із вживання наркотичних засобів та психотропних речовин ін‘єкційним способом;
 
15. постконтактна профілактика - короткостроковий курс антиретровірусного лікування, метою якого є зниження вірогідності інфікування ВІЛ особи, яка зазнала підвищеного ризику такого інфікування;
 
   8) постконтактна профілактика - короткостроковий курс антиретровірусного лікування, метою якого є зниження вірогідності інфікування ВІЛ особи, яка зазнала підвищеного ризику такого інфікування;
 
16. синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - стадія розвитку хвороби, зумовленої ВІЛ (ВІЛ-інфекції), що характеризується клінічними проявами, спричиненими глибоким ураженням імунної системи людини під впливом ВІЛ;
 
   9) синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - стадія розвитку хвороби, зумовленої ВІЛ (ВІЛ-інфекції), що характеризується клінічними проявами, спричиненими глибоким ураженням імунної системи людини під впливом ВІЛ;
 
17. хвороба, зумовлена ВІЛ (ВІЛ-інфекція) - комплекс визначених чинною Міжнародною класифікацією хвороб уражень організму людини, зумовлених пов’язаними з впливом ВІЛ ушкодженнями імунної системи, який на початковому етапі свого розвитку має характер стану безсимптомного носійства ВІЛ, а за умови відсутності відповідного лікування та впливу інших несприятливих для організму ВІЛ-інфікованої особи обставин набуває клінічних проявів у вигляді різноманітних інфекційних, паразитарних захворювань, злоякісних пухлин, інших хвороб чи зумовленого ВІЛ синдрому набутого імунодефіциту.
 
   10) хвороби, зумовлені ВІЛ (ВІЛ-інфекція), - комплекс визначених Міжнародною класифікацією хвороб, уражень організму людини, зумовлених пов’язаними з впливом ВІЛ ушкодженнями імунної системи, який на початковому етапі свого розвитку має характер стану безсимптомного носійства ВІЛ, а за умови відсутності відповідного лікування та впливу інших несприятливих для організму ВІЛ-інфікованої особи обставин набуває клінічних проявів у вигляді різноманітних інфекційних, паразитарних захворювань, злоякісних пухлин, інших хвороб чи зумовленого ВІЛ синдрому набутого імунодефіциту.
 
18. Стаття 2. Принципи державної політики у сфері протидії поширенню хвороби, зумовленої ВІЛ
 
   Стаття 2. Принципи державної політики у сфері протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ
 
19. 1. Державна політика у сфері протидії поширенню хвороби, зумовленої ВІЛ, реалізується шляхом організації виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів України, а також шляхом розробки, фінансового та матеріального забезпечення реалізації відповідних загальнодержавних та інших програм, що передбачають систему заходів щодо профілактики поширення ВІЛ-інфекції, інформування та навчання населення, спеціальну підготовку медичного персоналу, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, розвиток міжнародного співробітництва у цій сфері.
 
-4- Унгурян П.Я.
Частину першу статі 2 доповнити після слів "інформування та навчання населення" словами "принципам здорового та морального способу життя, духовним цінностям та відповідальній поведінці у сфері сексуальних стосунків" та положенням такого змісту:
"Розробку учбових та виховних програм для середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, спрямовану на профілактику поширення ВІЛ-інфекції, популяризацію здорового та морального способу життя, духовних цінностей та відповідальної поведінки у сфері сексуальних стосунків".
 
Враховано редакційно   1. Державна політика у сфері протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ, реалізується шляхом організації виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів України, а також шляхом розроблення, фінансового та матеріального забезпечення реалізації загальнодержавних та інших програм, що передбачають здійснення заходів з профілактики поширення ВІЛ-інфекції, інформаційно-роз‘яснювальної роботи щодо принципів здорового та морального способу життя, духовних цінностей і відповідальної поведінки у сфері сексуальних стосунків, розроблення навчальних, просвітницьких та виховних програм з цих питань для середніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, здійснення спеціальної підготовки медичного персоналу, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, розвиток міжнародного співробітництва у цій сфері.
 
20. Стаття 3. Законодавство України у сфері протидії поширенню хвороби, зумовленої ВІЛ
 
   Стаття 3. Законодавство України у сфері протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ
 
21. 1. Законодавство України у сфері протидії поширенню хвороби, зумовленої ВІЛ, базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз", цього Закону, інших прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів.
 
-5- Бахтеєва Т.Д.
У частині першій статті 3 слова "прийнятих відповідно до нього" виключити.
 
Враховано   1. Законодавство України у сфері протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ, базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз", цього Закону, інших нормативно-правових актів.
 
22. Стаття 4. Державні гарантії в сфері протидії поширення хвороби, зумовленої ВІЛ
 
-6- Кармазін Ю.А.
Пронумерувати всі окремі частини тексту в статті 4 законопроекту.
 
Враховано   Стаття 4. Державні гарантії у сфері протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ
 
23. 1. Держава гарантує забезпечення:
 
-7- Унгурян П.Я.
Частину першу статті 4 на початку доповнити абзацом такого змісту:
"пріоритетності в профілактиці поширення ВІЛ-інфекції інформаційної роботи з населенням щодо пропагування здорового та морального способу життя, духовних цінностей та відповідальної поведінки у сфері сексуальних стосунків".
 
Враховано   1. Держава гарантує забезпечення:
1) пріоритетності в профілактиці поширення ВІЛ-інфекції інформаційно-роз‘яснювальної роботи з населенням щодо принципів здорового та морального способу життя, духовних цінностей і відповідальної поведінки у сфері сексуальних стосунків;
2) пропаганди здорового способу життя;
 
    -8- Марущенко В.С.
Частину першу статті 4 законопроекту доповнити абзацом другим такого змісту:
"пропаганду здорового способу життя".
 
Враховано    
24. постійного моніторингу епідемічної ситуації та контролю за здійсненням заходів із запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію;
 
   3) постійного моніторингу епідемічної ситуації та контролю за здійсненням заходів із запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію;
 
25. доступності та належної якості тестування з метою виявлення ВІЛ-інфекції (далі - тестування), в тому числі анонімного, з наданням попередньої та подальшої консультативної допомоги, а також забезпечення безпеки такого тестування для обстежуваної особи та персоналу, який його проводить;
 
   4) доступності та належної якості тестування з метою виявлення ВІЛ-інфекції, у тому числі анонімного, з наданням попередньої та подальшої консультативної допомоги, а також забезпечення безпеки тестування для обстежуваної особи та персоналу, який його проводить;
 
26. регулярного інформування населення про причини зараження, шляхи передачі ВІЛ-інфекції, заходи та засоби профілактики захворювання на ВІЛ-інфекцію, а також про можливість діагностики та лікування;
 
-9- Унгурян П.Я.
Абзац 4 частини першої статті 4 після слів "інформування населення" доповнити словами "у тому числі через засоби масової інформації", а також після слів "передачі ВІЛ-інфекції" словами "важливість здорового та морального способу життя для запобігання зараження ВІЛ-інфекцією".
 
Враховано   5) регулярного інформування населення, у тому числі через засоби масової інформації, про причини зараження, шляхи передачі ВІЛ-інфекції, важливість здорового та морального способу життя для запобігання зараження ВІЛ-інфекцією, заходи та засоби профілактики захворювання на ВІЛ-інфекцію, а також про можливості діагностики та лікування;
 
27. введення до навчальних програм закладів освіти навчального курсу з питань профілактики захворювання на ВІЛ-інфекцію та лікування, догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ, та їх близьких, неприпустимості дискримінації таких людей і формування толерантного ставлення до них;
 
-10- Унгурян П.Я.
Абзац 5 частини першої статті 4 після слів "захворювання на ВІЛ-інфекцію" доповнити словами "пропагування здорового та морального способу життя, духовних цінностей, відповідальної поведінки у сфері сексуальних стосунків, традиційних сімейних цінностей".
 
Враховано редакційно   6) включення питань щодо профілактики ВІЛ-інфекції, здорового та морального способу життя, духовних цінностей, відповідальної поведінки у сфері сексуальних стосунків, традиційних сімейних цінностей, лікування, догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ, та близьких, а також стосовно неприпустимості дискримінації таких людей та необхідності формування толерантного ставлення до них до відповідних навчальних програм для середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів;
 
    -11- Левцун В.І.
В абзаці п‘ятому частини 1 статті 4 слова "введення до програм навчальних закладів освіти навчального курсу" замінити словами "введення до навчальних програм закладів середньої освіти додаткових факультативів".
 
Відхилено    
28. доступності для населення засобів профілактики, що дають змогу запобігти зараженню і поширенню ВІЛ-інфекції статевим шляхом;
 
   7) доступу населення до засобів профілактики, що дають змогу запобігти зараженню і поширенню ВІЛ-інфекції статевим шляхом;
 
29. запобігання поширенню ВІЛ-інфекції серед осіб, які вживають наркотичні засоби та психотропні речовини ін’єкційним способом, за допомогою програм зменшення шкоди, що, серед іншого, передбачають використання замісної підтримувальної терапії для осіб, які страждають на наркотичну залежність, та створення умов для заміни використаних ін’єкційних голок і шприців на стерильні з подальшою утилізацією;
 
-12- Унгурян П.Я.
В абзаці шостий частини першої статті 4 слова "використання замісної підтримувальної терапії для осіб, які страждають на наркотичну залежність та" виключити.
 
Відхилено   8) запобігання поширенню ВІЛ-інфекції серед осіб, які вживають наркотичні засоби та психотропні речовини ін’єкційним способом, за допомогою програм реабілітації таких осіб та програм зменшення шкоди, які, серед іншого, передбачають використання замісної підтримувальної терапії для осіб, які страждають на наркотичну залежність, та створення умов для заміни використаних ін’єкційних голок і шприців на стерильні з подальшою їх утилізацією;
9) інформаційно-роз‘яснювальної та реабілітаційної роботи, у тому числі із залученням представників громадських, благодійних та релігійних організацій, серед осіб, які вживають наркотичні засоби та психотропні речовини ін‘єкційним способом, з метою протидії поширенню ВІЛ-інфекції;
 
    -13- Марущенко В.С.
Абзац шостий частини першої статті 4 проекту Закону викласти в такій редакції:
"запобігання поширенню ВІЛ-інфекції серед осіб, які вживають наркотичні засоби та психотропні речовини ін’єкційним способом, за допомогою, програм реабілітації таких осіб; програм зменшення шкоди, що, серед іншого, передбачають використання замісної підтримувальної терапії для осіб, які страждають на наркотичну залежність, та створення умов для заміни використаних ін’єкційних голок і шприців на стерильні з подальшою утилізацією".
 
Враховано    
    -14- Унгурян П.Я.
Абзац шостий частини першої статті 4 доповнити словами "забезпечення інформаційної та реабілітаційної роботи, зокрема із залученням представників громадських та релігійних організацій для запобігання поширенню ВІЛ-інфекції серед осіб, які вживають наркотичні засоби шляхом ін‘єкції".
 
Враховано    
30. вільного доступу до послуг з проведення постконтактної профілактики інфікування ВІЛ осіб, які мали підвищений ризик контакту з ВІЛ при виконанні професійних обов’язків, у разі сексуального насильства та в інших випадках, з наданням відповідних консультативних послуг у порядку, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я;
 
   10) вільного доступу до послуг з проведення постконтактної профілактики осіб, які мали підвищений ризик контакту з ВІЛ під час виконання професійних обов’язків, у разі сексуального насильства та в інших випадках, з наданням відповідних консультативних послуг у порядку, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я;
 
31. вільного доступу до послуг з профілактики передачі ВІЛ-інфекції від ВІЛ-інфікованих вагітних жінок до їх новонароджених дітей;
 
   11) вільного доступу до послуг з профілактики передачі ВІЛ-інфекції від ВІЛ-інфікованих вагітних жінок їхнім новонародженим дітям;
 
32. проведення обов’язкового тестування з метою виявлення вірусу імунодефіциту людини в отримуваних від донорів крові (її компонентах), органах, тканинах та інших біологічних матеріалах людини для забезпечення запобігання передачі ВІЛ-інфекції під час використання зазначених матеріалів у медичній практиці та проведення наукових досліджень;
 
   12) проведення обов’язкового тестування з метою виявлення ВІЛ в отримуваних від донорів крові (її компонентах), органах, тканинах та інших біологічних матеріалах людини для забезпечення запобігання передачі ВІЛ-інфекції під час використання зазначених матеріалів у медичній практиці та в наукових дослідженнях;
 
33. проведення послідовної політики, спрямованої на формування толерантного ставлення до людей, що належать до груп підвищеного контакту з ВІЛ, та людей, які живуть з ВІЛ;
 
-15- Левцун В.І.
В абзаці одинадцятому частини першої статті 4 слова "підвищеного контакту" замінити словами "підвищеного ризику контакту".
 
Враховано редакційно   13) реалізації послідовної політики, спрямованої на формування толерантного ставлення до людей, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, та людей, які живуть з ВІЛ;
 
34. провадження інформаційної діяльності, спрямованої на формування у населення стереотипу безпечної сексуальної поведінки та на усвідомлення високого ризику зараження ВІЛ-інфекцією в разі вживання ін’єкційних наркотиків, на формування толерантного ставлення та неприпустимість дискримінації людей, що належать до груп підвищеного ризику контакту з ВІЛ, та людей, які живуть з ВІЛ;
 
-16- Бахтеєва Т.Д.
В абзаці 13 статті 4 та далі за текстом законопроекту слова "ін’єкційних наркотиків" замінити словами "наркотичних засобів та психотропних речовин ін’єкційним способом". В абзаці 13 і 17 цієї ж статті слова "контакту з ВІЛ" замінити словами "щодо інфікування ВІЛ".
 
Враховано   14) провадження інформаційної діяльності, спрямованої на формування у населення стереотипу здорового та морального способу життя, відповідальної поведінки у сфері сексуальних стосунків, на усвідомлення високого ризику зараження ВІЛ через сексуальні стосунки і в разі вживання наркотичних засобів та психотропних речовин ін’єкційним способом, на формування толерантного ставлення та неприпустимість дискримінації людей, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, та людей, які живуть з ВІЛ;
 
    -17- Унгурян П.Я.
Абзац 13 статі 4 доповнити після слів "формування у населення стереотипу" словами "здорового та морального способу життя, відповідальної поведінки у сфері сексуальних стосунків" та після слів "на усвідомлення високого ризику зараження ВІЛ-інфекцією" словами "через сексуальні стосунки та".
 
Враховано    
35. здійснення соціального захисту людей, які живуть з ВІЛ, членів їх сімей, медичних, соціальних та інших працівників, зайнятих у сфері запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію, а також надання людям, які живуть з ВІЛ, необхідної медичної допомоги та соціальних послуг;
 
   15) соціального захисту людей, які живуть з ВІЛ, членів їхніх сімей, медичних, соціальних та інших працівників, зайнятих у сфері запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію, а також надання людям, які живуть з ВІЛ, необхідної медичної допомоги та соціальних послуг;
 
36. здійснення контролю безпеки лікувально-діагностичного процесу для пацієнтів та медичного персоналу в закладах охорони здоров’я незалежно від форми їх власності;
 
   16) контролю за забезпеченням безпеки лікувально-діагностичного процесу для пацієнтів та медичного персоналу в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності;
 
37. здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за безпекою лікувально-діагностичного процесу в закладах охорони здоров’я усіх форм власності, а також за здійсненням заходів щодо запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію під час здійснення приватної медичної практики, надання громадянам косметологічних, перукарських та інших послуг, пов’язаних з можливістю порушення чи порушенням цілісності шкіри та/чи слизової оболонки організму;
 
   17) державного санітарно-епідеміологічного нагляду за безпекою лікувально-діагностичного процесу в закладах охорони здоров’я усіх форм власності, а також за проведенням заходів щодо запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію під час здійснення приватної медичної практики, надання громадянам косметологічних, перукарських та інших послуг, пов’язаних з можливістю порушення чи порушенням цілісності шкіри та/чи слизової оболонки організму;
 
38. участі організацій різних форм власності, в тому числі неприбуткових, що працюють у сфері запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію, у наданні благодійної допомоги, медичних і соціальних послуг, спрямованих на забезпечення лікування та профілактики ВІЛ-інфекції, догляду, підтримки та соціального захисту людей, які живуть з ВІЛ на основі забезпечення доступу зазначених організацій у порядку, встановленому законодавством, до участі у виконанні державного замовлення на надання медичних і соціальних послуг представникам групи підвищеного ризику контакту з ВІЛ та людям, які живуть з ВІЛ.
 
-18- Унгурян П.Я.
Абзац 17 статті 4 доповнити після слів "в тому числі неприбуткових" словами "благодійних, релігійних організацій" та після слів "захворюванню на ВІЛ-інфекцію, у" словами "інформаційній роботі щодо протидії поширенню ВІЛ-інфекції".
 
Враховано редакційно   18) участі організацій різних форм власності, у тому числі громадських, благодійних, релігійних організацій та профспілок, в інформаційній роботі щодо протидії поширенню ВІЛ-інфекції, у наданні благодійної допомоги, медичних і соціальних послуг, спрямованих на забезпечення лікування та профілактики ВІЛ-інфекції, догляду, підтримки та соціального захисту людей, які живуть з ВІЛ, на основі забезпечення доступу зазначених організацій у порядку, встановленому законодавством, до участі у виконанні державного замовлення на надання медичних і соціальних послуг представникам групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та людям, які живуть з ВІЛ, на конкурсних засадах.
 
    -19- Пєрєдєрій В.Г.
Абзац 17 статті 4 доповнити після слів "організацій різних форм власності" словами "професійних та громадських організацій".
 
Враховано редакційно    
    -20- Левцун В.І.
В абзаці шістнадцятому частини 1 статті 4 після слів "у виконанні державного замовлення" додати слова "на конкурсних засадах".
 
Враховано    
39. Стаття 5. Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо здійснення заходів із запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію
 
   Стаття 5. Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо здійснення заходів із запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію
 
40. 1. Повноваження щодо здійснення міжвідомчої координації заходів із запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
   1. Повноваження щодо здійснення міжвідомчої координації заходів із запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію покладаються на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі охорони здоров‘я.
 
41. 2. Заходи із запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію розробляють і здійснюють у межах своєї компетенції відповідні центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності.
 
   2. Заходи із запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію розробляють і здійснюють у межах своєї компетенції відповідні центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності.
 
42. Розділ ІІ
УМОВИ ТА ПОРЯДОК ВИЯВЛЕННЯ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ. НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІЛ-ІНФІКОВАНИМ. РЕЄСТРАЦІЯ, ОБЛІК ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ТА ЗДІЙСНЕННЯ МЕДИЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА НИМИ
 
   Розділ ІІ
УМОВИ ТА ПОРЯДОК ВИЯВЛЕННЯ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ. НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІЛ-ІНФІКОВАНИМ. РЕЄСТРАЦІЯ, ОБЛІК ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ТА ЗДІЙСНЕННЯ МЕДИЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА НИМИ
 
43. Стаття 6. Право особи на тестування з метою виявлення ВІЛ, умови та порядок його проведення
 
-21- Марущенко В.С.
У статтях 6 та 7 цифри "14" замінити на "18".
 
Відхилено   Стаття 6. Право особи на тестування з метою виявлення ВІЛ, умови та порядок його проведення
 
44. 1. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні, інші іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, мають право на проведення тестування з метою виявлення ВІЛ-інфекції з одержанням кваліфікованої консультації до і після проведення тестування, що здійснюється відповідно до протоколу проведення такого тестування, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
   1. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні, інші іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, мають право на проведення тестування з метою виявлення ВІЛ (далі – тестування) з одержанням кваліфікованої консультації до і після проведення тестування, що здійснюється відповідно до протоколу проведення такого тестування, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
45. 2. Тестування осіб віком від 14 років і старше проводиться добровільно за наявності усвідомленої згоди особи, отриманої після надання їй попередньої консультації щодо особливостей тестування, його результатів і можливих наслідків з дотриманням умов щодо конфіденційності персональних даних, у тому числі даних про стан здоров’я особи, відповідно до протоколу такого тестування, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
   2. Тестування осіб віком від 14 років і старше проводиться добровільно, за наявності усвідомленої інформованої згоди особи, отриманої після надання їй попередньої консультації щодо особливостей тестування, його результатів і можливих наслідків, з дотриманням умов щодо конфіденційності персональних даних, у тому числі даних про стан здоров’я особи.
 
46. 3. Тестування дітей віком до 14 років та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, проводиться на прохання їх батьків або законних представників та за наявності усвідомленої інформованої згоди. Батьки та законні представники зазначених осіб мають право бути присутніми під час проведення такого тестування, ознайомлені з його результатами та зобов’язані забезпечити збереження умов конфіденційності даних про ВІЛ-статус осіб, інтереси яких вони представляють.
 
   3. Тестування дітей віком до 14 років та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, проводиться на прохання їх батьків або законних представників та за наявності усвідомленої інформованої згоди. Батьки та законні представники зазначених осіб мають право бути присутніми під час проведення такого тестування, ознайомлені з його результатами та зобов’язані забезпечити збереження умов конфіденційності даних про ВІЛ-статус осіб, інтереси яких вони представляють.
 
47. Тестування дітей віком до 14 років, які позбавлені батьківського піклування та перебувають під опікою у дитячих чи навчальних закладах з повним державним утриманням, проводиться в разі усвідомлення ними наслідків і переваг такого огляду на прохання їх законних представників та за умови наявності усвідомленої інформованої згоди таких осіб лише з метою призначення дітям лікування, догляду та підтримки у зв’язку з ВІЛ-інфекцією. Законні представники таких малолітніх осіб мають право бути ознайомлені з результатами зазначеного тестування та зобов’язані забезпечити збереження конфіденційності даних про ВІЛ-статус осіб, інтереси яких вони представляють.
 
   Тестування дітей віком до 14 років, які позбавлені батьківського піклування та перебувають під опікою у дитячих чи навчальних закладах з повним державним утриманням, проводиться в разі усвідомлення ними наслідків і переваг такого огляду на прохання їх законних представників та за умови наявності усвідомленої інформованої згоди таких осіб лише з метою призначення дітям лікування, догляду та підтримки у зв’язку з ВІЛ-інфекцією. Законні представники таких малолітніх осіб мають право бути ознайомлені з результатами зазначеного тестування та зобов’язані забезпечити збереження конфіденційності даних про ВІЛ-статус осіб, інтереси яких вони представляють.
 
48. 4. Безоплатне тестування з метою виявлення ВІЛ, відповідне дотестове і післятестове консультування, підготовка і видача висновку про результати такого тестування здійснюються закладами охорони здоров’я, службами соціальної підтримки та іншими організаціями, що працюють у сфері протидії поширенню хвороби, зумовленої ВІЛ, мають відповідну ліцензію і за результатами оцінки, проведеної в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я, можуть забезпечити дотримання відповідних затверджених ним вимог та критеріїв щодо підготовки персоналу та протоколів здійснення зазначених процедур, забезпечення їх належної якості та відповідної звітності про випадки ВІЛ-інфекції.
 
-22- Пєрєдєрій В.Г.
Частину четверту статті 6 викласти в такій редакції:
"4. Безоплатне тестування з метою виявлення ВІЛ, відповідне дотестове і післятестове консультування, підготовка і видача висновку про результати такого тестування здійснюються закладами охорони здоров’я, службами соціальної підтримки та іншими організаціями, що працюють у сфері протидії поширенню хвороби, зумовленої ВІЛ, мають відповідну медичну лабораторію, акредитовану НААУ згідно стандарту ІSО 15189/реф.15195 та ІІІ клас біобезпеки (згідно міжнародної класифікації), що дало їм право одержати ліцензію та забезпечити належну якість та звітність про випадки ВІЛ-інфекції".
 
Враховано редакційно   4. Безоплатне тестування з метою виявлення ВІЛ, відповідне дотестове і післятестове консультування, підготовка і видача висновку про результати такого тестування здійснюються медичними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування, службами соціальної підтримки та іншими організаціями, що працюють у сфері протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ, мають відповідну ліцензію на здійснення такого виду діяльності та акредитовану в установленому законодавством порядку медичну лабораторію (далі – заклад, що проводив тестування).
Для тестування використовуються тест-системи, що пройшли випробування в акредитованих в установленому законодавством порядку лабораторіях і мають документальне підтвердження щодо їх якості.
 
    -23- Бахтеєва Т.Д.
У частині четвертій статті 6 слова "тестування здійснюються закладами охорони здоров’я" замінити словами "тестування може здійснюватися медичними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування", а також виключити слова "і за результатами оцінки, проведеної в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я, можуть забезпечити дотримання відповідних затверджених ним вимог та критеріїв щодо підготовки персоналу та протоколів здійснення зазначених процедур, забезпечення їх належної якості та відповідної звітності про випадки ВІЛ-інфекції", оскільки ці положення мають бути відображені у ліцензійних вимогах до такого виду діяльності.
 
Враховано    
49. 5. Особа, яка пройшла тестування з метою виявлення ВІЛ, має право на повторне проведення безоплатного тестування у порядку, встановленому цим Законом та іншими виданими відповідно до нього нормативними актами.
 
   5. Особа, яка пройшла тестування з метою виявлення ВІЛ, має право на повторне проведення безоплатного тестування у порядку, встановленому цим Законом та виданими відповідно до нього нормативними актами.
 
50. 6. Послідовність дій щодо встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.
 
   6. Послідовність дій щодо встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
51. 7. За бажанням особи, яка звернулася для проведення тестування з метою виявлення ВІЛ-інфекції, таке тестування може бути проведено анонімно.
 
   7. За бажанням особи, яка звернулася для проведення тестування з метою виявлення ВІЛ, таке тестування може бути проведено анонімно.
 
52. Стаття 7. Повідомлення про результати тестування з метою виявлення ВІЛ та _ісля тестове консультування ВІЛ-інфікованих осіб
 
   Стаття 7. Повідомлення про результати тестування з метою виявлення ВІЛ та післятестове консультування ВІЛ-інфікованих осіб
 
53. 1. Особі, в організмі якої за даними тестування виявлено ВІЛ, повідомляється про це уповноваженим медичним працівником з урахуванням вимог цього Закону щодо конфіденційності зазначеної інформації, згідно з порядком, установленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
-24- Бахтеєва Т.Д.
У частині першій статті 7 слова "уповноваженим медичним працівником" замінити словами "працівником, уповноваженим на це закладом, що проводив тестування".
 
Враховано   1. Особі, в організмі якої за даними тестування виявлено ВІЛ, повідомляється про це працівником, уповноваженим на це закладом, що проводив тестування, з урахуванням вимог цього Закону щодо конфіденційності зазначеної інформації, згідно з порядком, установленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
54. 2. Обов’язковою складовою тестування на ВІЛ є кваліфіковане післятестове консультування, під час якого особа, в якої виявлено ВІЛ, має бути поінформована про профілактичні заходи, необхідні для підтримання здоров’я ВІЛ-інфікованої особи, запобігання подальшому поширенню ВІЛ та про гарантії дотримання прав і свобод людей, які живуть з ВІЛ.
 
-25- Карпук В.Г.
Частину другу статті 7 доповнити словами "а також про кримінальну відповідальність за завідоме поставлення в небезпеку зараження та зараження інших осіб вірусом імунодефіциту людини".
 
Враховано   2. Обов’язковою складовою тестування на ВІЛ є кваліфіковане післятестове консультування, під час якого особа, в якої виявлено ВІЛ, має бути поінформована про профілактичні заходи, необхідні для підтримання здоров’я ВІЛ-інфікованої особи, запобігання подальшому поширенню ВІЛ, про гарантії дотримання прав і свобод людей, які живуть з ВІЛ, а також про кримінальну відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження та/або зараження ВІЛ.
Під час проведення післятестового консультування працівник закладу, що проводив тестування, має право запропонувати особі, у якої виявлено ВІЛ, за її згодою повідомити її партнера (партнерів) про ризик інфікування ВІЛ та надати рекомендації щодо необхідності тестування на ВІЛ і застосування профілактичних заходів.
 
    -26- Пєрєдєрій В.Г.
Частину другу статті 7 викласти в такій редакції:
"2. Обов’язковою складовою тестування на ВІЛ є кваліфіковане післятестове консультування, під час якого особа, в якої виявлено ВІЛ, має бути поінформована про профілактичні заходи, які вона повинна здійснювати для непоширення ВІЛ-інфекції, про відповідальність, згідно з Кримінальним кодексом України, ВІЛ-інфікованого перед громадянами, які перебувають з ним у безпосередньому контакті, медичним працівником та іншими особами, які мають ризик зараження ВІЛ-інфекцією".
 
Враховано редакційно    
    -27- Карпук В.Г.
Частину другу статті 7 доповнити абзацом такого змісту:
"У разі одержання від закладу охорони здоров‘я інформації про зараження вірусом імунодефіциту людини і попередження про необхідність дотримання профілактичних заходів з метою запобігання розповсюдженню ВІЛ-інфекції та про кримінальну відповідальність за завідоме поставлення в небезпеку зараження або зараження іншої особи (осіб), ВІЛ-інфіковані зобов‘язані письмово засвідчити факт одержання зазначеної інформації та попередження".
 
Враховано редакційно у пункті 4 цієї статті   
    -28- Бахтеєва Т.Д.
Доповнити частину другу статті 7 абзацом такого змісту:
"Під час проведення післятестового консультування, працівником закладу, що проводив тестування, має право запропонувати особі, у якої виявлено ВІЛ, за її згодою повідомити її партнера (партнерів) про ризик інфікування ВІЛ, а також надати рекомендації щодо необхідності тестування на ВІЛ та застосування профілактичних заходів".
 
Враховано    
55. 3. У разі виявлення ВІЛ у дітей віком до 14 років та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, уповноважений медичний працівник повідомляє про це батьків або інших законних представників зазначених осіб. В цих випадках батькам або іншим законним представникам таких ВІЛ-інфікованих осіб має бути надане відповідне консультування, спрямоване на забезпечення прийняття ними належних інформованих рішень щодо лікування, догляду та підтримки своїх підопічних та належне забезпечення інших їх законних інтересів і прав.
 
-29- Левцун В.І.
У статті 7 додати нову частину четверту такого змісту:
"4. Особа, в котрої за результатами тестів виявлено ВІЛ, або батьки або уповноважені представники дітей до 14 років зобов‘язані надати уповноваженому медичному працівнику письмове підтвердження у довільній формі за власним підписом, що вони поінформовані про заходи, необхідні для максимально можливого зменшення ризику передачі ВІЛ іншим особам та відповідальності відповідно до норм чинного законодавства".
 
Враховано редакційно   3. У разі виявлення ВІЛ у дітей віком до 14 років та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, уповноважений медичний працівник повідомляє про це батьків або інших законних представників зазначених осіб. У такому разі батькам або іншим законним представникам таких ВІЛ-інфікованих осіб має бути надано відповідне консультування, спрямоване на забезпечення прийняття ними належних інформованих рішень щодо лікування, догляду та підтримки своїх підопічних та належне забезпечення їхніх законних прав та інтересів.
4. Особа, у якої за результатами тестування виявлено ВІЛ, батьки або уповноважені представники дітей до 14 років, у яких за результатами тестування виявлено ВІЛ, зобов‘язані надати уповноваженому працівнику закладу, що проводив тестування, письмове підтвердження у довільній формі за власним підписом щодо отримання інформації про профілактичні заходи, необхідні для підтримання здоров’я ВІЛ-інфікованої особи, запобігання подальшому поширенню ВІЛ, про гарантії дотримання прав і свобод людей, які живуть з ВІЛ, а також про кримінальну відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження та/або зараження ВІЛ.
 
56. Стаття 8. Лабораторне дослідження донорської крові та її компонентів
 
   Стаття 8. Лабораторне дослідження донорської крові та її компонентів
 
57. 1. Обов’язковому лабораторному дослідженню на наявність ВІЛ-інфекції підлягає кров (її компоненти), отримана від донорів крові (її компонентів), органи, тканини та інші біологічні матеріали людини, призначені для застосування в медичній практиці.
 
   1. Обов’язковому лабораторному дослідженню на наявність ВІЛ-інфекції підлягає кров (її компоненти), отримана від донорів крові (її компонентів), органи, тканини та інші біологічні матеріали людини, призначені для застосування в медичній практиці.
 
58. 2. Переливання отриманої від донорів крові (її компонентів) і використання в медичній практиці отриманих від донорів органів, тканин та інших біологічних матеріалів людини дозволяється лише після обов’язкового лабораторного дослідження на ВІЛ-інфекцію та підтвердження відсутності збудника ВІЛ-інфекції у призначених для зазначеного використання біологічних матеріалах.
 
   2. Переливання отриманої від донорів крові (її компонентів) і використання в медичній практиці отриманих від донорів органів, тканин та інших біологічних матеріалів людини дозволяється лише після обов’язкового лабораторного дослідження на ВІЛ-інфекцію та підтвердження відсутності збудника ВІЛ-інфекції у призначених для зазначеного використання біологічних матеріалах.
 
59. 3. У разі виникнення реальної загрози життю особи, єдиним засобом врятування якої є термінове переливання крові, та відсутності належним чином перевіреної донорської крові за усвідомленою згодою хворого або його законного представника допускається переливання крові, перевіреної на ВІЛ-інфекцію з використанням тестів для експрес-діагностики.
 
-30- Пєрєдєрій В.Г.
Перше речення частини третьої статті 8 доповнити словами "які пройшли відповідно до гармонізованих міжнародних стандартів випробування в акредитованих на ДСТУ ІSО-17025/15195 лабораторіях і одержали сертифікат якості".
 
Враховано редакційно   3. У разі виникнення реальної загрози життю особи, єдиним засобом врятування якої є термінове переливання крові, та відсутності належним чином перевіреної донорської крові за усвідомленою інформованою згодою хворого або його законного представника допускається переливання крові, перевіреної на ВІЛ-інфекцію з використанням тестів для експрес-діагностики, що пройшли випробування в акредитованих в установленому законодавством порядку лабораторіях і мають документальне підтвердження щодо їх якості.
Факт переливання крові, перевіреної на ВІЛ-інфекцію з використанням тестів для експрес-діагностики, та інформована згода хворого або його законного представника на проведення такого медичного втручання обов’язково письмово посвідчується в медичній документації хворого, а зразок такої крові терміново надсилається для проведення відповідного лабораторного дослідження.
 
60. Якщо усвідомлену згоду хворого або згоду його законного представника отримати неможливо, рішення про переливання крові приймається на консиліумі лікарів, а в разі неможливості скликання консиліуму – лікарем, який надає медичну допомогу. Факт переливання крові, перевіреної на ВІЛ-інфекцію з використанням тестів для експрес-діагностики, та інформована згода хворого або його законного представника на проведення такого медичного втручання обов’язково письмово посвідчується в медичній документації хворого, а зразок такої крові терміново надсилається для проведення відповідного лабораторного дослідження.
 
-31- Бахтеєва Т.Д.
Друге речення абзацу другого частини третьої статті 8 перенести у перший абзац частини третьої цієї статті.
 
Враховано   Якщо усвідомлену інформовану згоду хворого або згоду його законного представника отримати неможливо, рішення про переливання крові приймається консиліумом лікарів, а в разі неможливості скликання консиліуму - лікарем, який надає медичну допомогу.
 
61. Стаття 9. Реєстрація та облік ВІЛ-інфікованих, здійснення медичного нагляду за ними
 
   Стаття 9. Реєстрація та облік ВІЛ-інфікованих, здійснення медичного нагляду за ними
 
62. 1. Реєстрація, ведення обліку ВІЛ-інфікованих, здійснення медичного нагляду за зазначеними особами забезпечуються відповідними закладами охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.
 
   1. Реєстрація, ведення обліку ВІЛ-інфікованих, здійснення медичного нагляду за зазначеними особами забезпечуються відповідними закладами охорони здоров’я державної та комунальної форми власності, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
63. 2. Реєстрація, ведення обліку ВІЛ-інфікованих, здійснення медичного нагляду за такими особами та епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією здійснюються з дотриманням умов щодо конфіденційності персональних даних, зокрема про стан здоров’я, поваги до особистих прав і свобод людини, визначених законодавством та міжнародними договорами України.
 
   2. Реєстрація, ведення обліку ВІЛ-інфікованих, здійснення медичного нагляду за такими особами та епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією здійснюються з дотриманням умов щодо конфіденційності персональних даних, зокрема про стан здоров’я, поваги до особистих прав і свобод людини, визначених законодавством та міжнародними договорами України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України.
 
64. 3. Порядок ведення обліку ВІЛ-інфікованих та здійснення медичного нагляду за такими особами визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.
 
   3. Порядок ведення обліку ВІЛ-інфікованих та здійснення медичного нагляду за такими особами визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
65. Стаття 10. Медична допомога ВІЛ-інфікованим
 
   Стаття 10. Медична допомога ВІЛ-інфікованим
 
66. 1. Надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами і міжнародними договорами України.
 
   1. Надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим здійснюється в порядку, визначеному законом, іншими нормативно-правовими актами і міжнародними договорами України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України.
 
67. 2. Люди, які живуть з ВІЛ, мають право на участь у допоміжних репродуктивних технологіях за умови запобігання передачі ВІЛ-інфекції від батьків майбутній дитині.
 
   2. Люди, які живуть з ВІЛ, мають право на участь у допоміжних репродуктивних технологіях за умови запобігання передачі ВІЛ-інфекції від батьків майбутній дитині.
 
68. Стаття 11. Додаткові заходи, яких може вживати лікар для попередження поширення ВІЛ
 
   Стаття 11. Додаткові заходи, яких може вживати лікар, для запобігання поширенню ВІЛ
 
69. 1. Якщо післятестове консультування не призвело до змін у поведінці ВІЛ-інфікованої особи, необхідних для максимально можливого зменшення ризику передачі ВІЛ статевому партнеру або партнеру із вживання наркотиків ін’єкційним шляхом, лікар, який надає медичні послуги ВІЛ-інфікованій особі у зв’язку із захворюванням, зумовленим ВІЛ, повинен повторно роз’яснити такій особі заходи, яких ця особа має вживати для запобігання подальшому поширенню ВІЛ, а також попередити таку особу про те, що в разі недотримання нею цих заходів, лікар буде змушений повідомити статевого партнера (партнерів) ВІЛ-інфікованої особи та (або) її партнера (партнерів) із вживання наркотиків про те, що ці особи були піддані ризику інфікування ВІЛ.
 
-32- Бахтеєва Т.Д.
Частину першу статті 11 викласти в такій редакції:
"1. Якщо післятестове консультування не призвело до змін у поведінці ВІЛ-інфікованої особи, необхідних для максимально можливого зменшення ризику передачі ВІЛ партнеру (партнерам), то лікар, який надає медичні послуги ВІЛ-інфікованій особі у зв’язку із захворюванням, зумовленим ВІЛ, повинен повторно роз’яснити такій особі заходи, яких ця особа має вживати для запобігання подальшому поширенню ВІЛ, а також запропонувати ВІЛ-інфікованій особі за її згодою повідомити її партнера (партнерів) про те, що він (вона, вони) піддавалися ризику інфікування ВІЛ, а також надати рекомендації щодо необхідності тестування на ВІЛ та застосування профілактичних заходів для недопущення інфікування ВІЛ".
 
Враховано   1. Якщо післятестове консультування не привело до змін у поведінці ВІЛ-інфікованої особи, необхідних для максимального зменшення ризику передачі ВІЛ партнеру (партнерам), то лікар, який надає медичні послуги ВІЛ-інфікованій особі у зв’язку із хворобою, зумовленою ВІЛ, повинен повторно роз’яснити такій особі заходи, яких вона мусить вживати для запобігання подальшому поширенню ВІЛ, а також запропонувати ВІЛ-інфікованій особі за її згодою повідомити її партнера (партнерів) про те, що він (вона, вони) піддавався ризику інфікування ВІЛ, та надати рекомендації щодо необхідності тестування на ВІЛ і застосування профілактичних заходів для недопущення інфікування ВІЛ.
 
70. 2. Якщо проведене лікарем повторне роз’яснення необхідності вжиття зазначених у частині першій цієї статті профілактичних заходів не призвело до змін у поведінці ВІЛ-інфікованої особи, необхідних для максимально можливого зменшення ризику передачі ВІЛ іншим особам, лікар має право вжити додаткових заходів для попередження інфікування статевого партнера (партнерів) відповідної ВІЛ-інфікованої особи та (або) її партнера (партнерів) із вживання наркотиків ін’єкційним шляхом. Такими додатковими заходами є повідомлення зазначеного партнера (партнерів) про те, що він (вони) піддавалися ризику інфікування ВІЛ, рекомендація пройти тестування на ВІЛ, відповідне дотестове та післятестове консультування, а також рекомендації щодо необхідності користуватися презервативом або окремим шприцом для зменшення вірогідності інфікування ВІЛ інших осіб.
 
-33- Бахтеєва Т.Д.
Частину другу статті 11 викласти в такій редакції:
"2. Якщо проведене лікарем повторне роз’яснення необхідності вжиття зазначених у частині першій цієї статті профілактичних заходів не призвело до змін у поведінці ВІЛ-інфікованої особи, необхідних для максимально можливого зменшення ризику передачі ВІЛ іншим особам, а також якщо ВІЛ-інфікована особа відмовилася надати згоду на попередження лікарем її партнера (партнерів) про те, що він (вона, вони) піддавалися ризику інфікування, то лікар має право без згоди ВІЛ-інфікованої особи повідомити зазначеного партнера (партнерів) про те, що він (вона, вони) піддавалися ризику інфікування ВІЛ, та надати рекомендації щодо необхідності тестування на ВІЛ та застосування профілактичних заходів для недопущення інфікування ВІЛ".
 
Враховано   2. Якщо проведене лікарем повторне роз’яснення необхідності вжиття зазначених у частині першій цієї статті профілактичних заходів не привело до змін у поведінці ВІЛ-інфікованої особи, необхідних для максимального зменшення ризику передачі ВІЛ іншим особам, а також якщо ВІЛ-інфікована особа відмовилася надати згоду на попередження лікарем її партнера (партнерів) про те, що він (вона, вони) піддавався ризику інфікування ВІЛ, лікар має право без згоди ВІЛ-інфікованої особи повідомити зазначеного партнера (партнерів) про те, що він (вона, вони) піддавався ризику інфікування ВІЛ, та надати рекомендації щодо необхідності тестування на ВІЛ і застосування профілактичних заходів для недопущення інфікування ВІЛ.
 
71. При наданні такого повідомлення забороняється розкривати дані ВІЛ-інфікованої особи, внаслідок контакту з якою статевий партнер або партнер із вживання наркотиків ін’єкційним шляхом міг інфікуватися, а також повідомляти будь-які обставини, які могли б розкрити дані ВІЛ-інфікованої особи.
 
   При наданні такого повідомлення забороняється розкривати дані ВІЛ-інфікованої особи, внаслідок контакту з якою партнер (партнери) міг інфікуватися, а також повідомляти будь-які обставини, які можуть розкрити дані ВІЛ-інфікованої особи.
 
72. 3. Дані щодо поведінки ВІЛ-інфікованої особи, а також наявності чи відсутності змін в її поведінці дозволяється отримувати лише з тих джерел та тими способами, які не заборонені законом.
 
-34- Бахтеєва Т.Д.
Частину 3 статті 11 викласти в такій редакції:
"3. Дані щодо поведінки ВІЛ-інфікованої особи, а також наявності чи відсутності змін в її поведінці можуть бути добровільно надані ВІЛ-інфікованою особою у відповідь на запитання лікаря, або отримані з тих джерел та тими способами, які не заборонені законом".
 
Враховано   3. Дані щодо поведінки ВІЛ-інфікованої особи, а також про наявність чи відсутність змін у її поведінці можуть бути добровільно надані ВІЛ-інфікованою особою у відповідь на запитання лікаря або отримані з джерел та у спосіб, що не заборонені законом.
Стаття 12. Обов‘язки ВІЛ-інфікованих осіб
1. ВІЛ-інфіковані особи та особи, хворі на СНІД, зобов‘язані:
1) вживати заходів для запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, запропонованих органами охорони здоров‘я;
2) повідомляти осіб, які були їхніми партнерами до виявлення факту інфікування, про можливість їх зараження;
3) відмовитися від донорства крові, її компонентів, інших біологічних рідин, клітин, органів і тканин для їх використання у медичній практиці.
2. У разі невиконання обов‘язків, визначених у частині першій цієї статті, ВІЛ-інфіковані чи хворі на СНІД іноземці, а також особи без громадянства, які своєю поведінкою створюють загрозу здоров‘ю, захисту прав і законних інтересів громадян України, можуть бути видворені за межі України в порядку, встановленому законом.
 
    -35- Карпук В.Г.
Доповнити Розділ ІІ проекту статтею 12 такого змісту:
"ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД особи зобов‘язані:
вживати заходів щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, запропонованих органами охорони здоров‘я;
повідомляти осіб, які були з ними у статевих контактах до виявлення факту інфікованості про можливість їх зараження;
відмовитися від донорства крові, її компонентів, інших біологічних рідин, клітин, органів і тканин для використання їх у медичній практиці".
 
Враховано    
    -36- Карпук В.Г.
Доповнити Розділ ІІ проекту статтею 13 такого змісту:
"ВІЛ-інфіковані чи хворі на СНІД іноземці, а також особи без громадянства, які не виконують запропонованих закладами охорони здоров‘я профілактичних заходів щодо недопущення розповсюдження ВІЛ-інфекції та своєю поведінкою створюють загрозу здоров‘ю інших осіб, можуть бути видворені за межі України в порядку, встановленому Законом України "Про правовий статус іноземців" (3929-2)".
 
Враховано    
73. Розділ ІІІ
ПРАВА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ З ВІЛ, ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ
 
   Розділ ІІІ
ПРАВА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ З ВІЛ, ТА ЧЛЕНІВ ЇХНІХ СІМЕЙ
 
74. Стаття 12. Право людей, які живуть з ВІЛ, на інформацію. Захист інформації про позитивний ВІЛ-статус людини від розголошення та розкриття третім особам
 
   Стаття 13. Право людей, які живуть з ВІЛ, на інформацію. Захист інформації про позитивний ВІЛ-статус людини від розголошення та розкриття третім особам
 
75. 1. Усі люди, які живуть з ВІЛ, мають право на безперешкодне ознайомлення з інформацією про стан свого здоров’я, що зберігається у закладах охорони здоров’я.
 
   1. Усі люди, які живуть з ВІЛ, мають право на безперешкодне ознайомлення з інформацією про стан свого здоров’я, що зберігається в закладах охорони здоров’я.
 
76. 2. Усі люди, які живуть з ВІЛ, мають право бути поінформованими про послуги із забезпечення необхідної їм психологічної, соціальної та правової підтримки, і за бажанням одержати таку підтримку, що сприятиме розкриттю їх ВІЛ-статусу.
 
   2. Усі люди, які живуть з ВІЛ, мають право бути поінформованими про послуги із забезпечення необхідної їм психологічної, соціальної та правової підтримки і за бажанням одержати таку підтримку у спосіб, що не зумовить розкриття їх ВІЛ-статусу.
 
77. 3. Відомості про результати тестування особи з метою виявлення ВІЛ-інфекції, наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції є конфіденційними та становлять лікарську таємницю. Медичні працівники зобов’язані вживати необхідних заходів до забезпечення належного зберігання конфіденційної інформації про людей, які живуть з ВІЛ, та захисту такої інформації від розголошення третім особам.
 
   3. Відомості про результати тестування особи з метою виявлення ВІЛ, про наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції є конфіденційними та становлять лікарську таємницю. Медичні працівники зобов’язані вживати необхідних заходів до забезпечення належного зберігання конфіденційної інформації про людей, які живуть з ВІЛ, та захисту такої інформації від розголошення та розкриття третім особам.
 
78. 4. Передача медичним працівником відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, дозволяється лише особі, якої вони стосуються, а у випадках, установлених законом, - батькам чи іншим законним представникам такої особи; іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров’я; органам прокуратури, слідства, дізнання та суду.
 
-37- Кармазін Ю.А.
Частину 4 статті 12 викласти в такій редакції:
"4. Передача медичним працівником відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, дозволяється лише особі щодо якої було проведено тестування, а у випадках та за умов, установлених частиною третьою статті 6 цього Закону - батькам чи іншим законним представникам такої особи; іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров’я – лишу у зв‘язку із лікуванням цієї особи; іншим третім особам – лише за рішенням суду в установлених законом випадках".
 
Враховано   4. Передача медичним працівником відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, дозволяється лише:
особі, щодо якої було проведено тестування, а у випадках та за умов, установлених частиною третьою статті 6 цього Закону, - батькам чи іншим законним представникам такої особи;
іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров’я – винятково у зв‘язку з лікуванням цієї особи;
іншим третім особам – лише за рішенням суду в установлених законом випадках.
Передача відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров’я допускається виключно за наявності усвідомленої інформованої згоди ВІЛ-інфікованої особи на передачу таких відомостей, наданої в письмовому вигляді, і лише для цілей, пов’язаних з лікуванням хвороб, зумовлених ВІЛ, та у разі, якщо поінформованість лікаря щодо ВІЛ-статусу пацієнта має істотне значення для його лікування.
 
79. 5. Передача медичним працівником відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, батькам чи іншим законним представникам ВІЛ-інфікованого дозволяється у випадках та за умов, установлених частиною третьою статті 6 цього Закону.
 
-38- Кармазін Ю.А.
Частину 5 статті 12 виключити, оскільки вона дублює частину 4 цієї ж статті.
 
Враховано      
80. 6. Розкриття медичним працівником відомостей про позитивний ВІЛ-статус особи її статевому партнеру (партнерам) або партнеру (партнерам) із вживання наркотиків ін’єкційним шляхом дозволяється в таких випадках:
 
   5. Розкриття медичним працівником відомостей про позитивний ВІЛ-статус особи партнеру (партнерам) дозволяється, якщо :
 
81. 1) якщо людина, яка живе з ВІЛ, звернеться до медичного працівника з відповідним письмово підтвердженим проханням;
 
   1) людина, яка живе з ВІЛ, звернеться до медичного працівника з відповідним письмово підтвердженим проханням;
 
82. 2) коли ВІЛ-інфікований помер, втратив свідомість або існує ймовірність того, що ВІЛ-інфікований не опритомніє та не відновить свою здатність надавати вільну усвідомлену інформовану згоду.
 
   2) ВІЛ-інфікований помер, втратив свідомість або існує ймовірність того, що ВІЛ-інфікований не опритомніє та не відновить свою здатність надавати усвідомлену інформовану згоду.
 
83. 7. Передача відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров’я допускається виключно за наявності вільної усвідомленої інформованої згоди ВІЛ-інфікованої особи на передачу таких відомостей і лише для цілей, пов’язаних з лікуванням ВІЛ-інфекції, та у разі, коли поінформованість лікаря щодо ВІЛ-статусу пацієнта має істотне значення для його лікування.
 
-39- Бахтеєва Т.Д.
Частину 6 статті 12 перенести у другий абзац частини 4 цієї статті, доповнивши її після слів "таких відомостей" словами "наданої в письмовому вигляді".
 
Враховано      
84. 8. Передача відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, органам прокуратури, слідства, дізнання та суду допускається лише за рішенням суду в установлених законом випадках.
 
-40- Кармазін Ю.А.
Частину 8 статті 12 виключити, оскільки ця норма дублюється у частині 4 цієї ж статті.
 
Враховано      
85. Стаття 13. Рівність перед законом та заборона дискримінації стосовно людей, які живуть з ВІЛ, та осіб, що належать до груп підвищеного ризику захворювання на ВІЛ-інфекцію
 
   Стаття 14. Рівність перед законом та заборона дискримінації людей, які живуть з ВІЛ, та осіб, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ
 
86. 1. Люди, які живуть з ВІЛ, та особи, що належать до груп підвищеного ризику контакту з ВІЛ, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за наданням статусу біженця, та яким надано статус біженця в Україні, шукачі притулку, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, користуються всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами України.
 
   1. Люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні, шукачі притулку, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, користуються всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами України.
 
87. 2. Держава гарантує надання всім людям, які живуть з ВІЛ, та особам, що належать до груп підвищеного ризику контакту з ВІЛ, рівних з іншими громадянами можливостей для здійснення їх прав, зокрема в частині можливості адміністративного та судового захисту таких прав.
 
   2. Держава гарантує надання всім людям, які живуть з ВІЛ, та особам, які належать до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ, рівних з іншими громадянами можливостей для реалізації їхніх прав, зокрема в частині можливості адміністративного та судового захисту своїх прав.
 
88. 3. Дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику контакту з ВІЛ забороняється. Дискримінацією вважається дія або відсутність дії, що у прямий чи непрямий спосіб створює обмеження, позбавляє належних прав особи або принижує її людську гідність на підставі однієї чи кількох ознак, пов’язаних з фактичною чи можливою наявністю в неї захворювання на ВІЛ-інфекцію або дає підстави віднести особу до груп підвищеного ризику контакту з ВІЛ.
 
   3. Дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ забороняється. Дискримінацією вважається дія або бездіяльність, що у прямий чи непрямий спосіб створює обмеження, позбавляє належних прав особу або принижує її людську гідність на підставі однієї чи кількох ознак, пов’язаних з фактичною чи можливою наявністю в неї ВІЛ, або дає підстави віднести особу до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ.
 
89. Стаття 14. Інші права людей, які живуть з ВІЛ
 
-41- Кармазін Ю.А.
Пронумерувати усі окремі частини тексту в частині 1 статті 14 проекту.
 
Враховано   Стаття 15. Інші права людей, які живуть з ВІЛ
 
90. 1. Крім загальних прав і свобод, люди, які живуть з ВІЛ, мають також право на:
 
   1. Крім загальних прав і свобод людини і громадянина, люди, які живуть з ВІЛ, мають також право на:
 
91. відшкодування збитків, пов’язаних з обмеженням їх прав унаслідок розголошення інформації про їх позитивний ВІЛ-статус;
 
   1) відшкодування шкоди, пов’язаної з обмеженням їхніх прав унаслідок розголошення чи розкриття інформації про їх позитивний ВІЛ-статус;
 
92. безоплатне забезпечення ліками, необхідними для лікування будь-якого захворювання, засобами профілактики та психосоціальної підтримки;
 
-42- Шевчук С.В.
Гайдаєв Ю.О.
Григорович Л.С.
Карпук В.Г.
Маньковський Г.В.
Самофалов Г.Г.
Пункт 2 частини першої статті 15 викласти в такій редакції:
"безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими засобами для лікування опортуністичних інфекцій в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров‘я".
 
Враховано   2) безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими засобами для лікування опортуністичних інфекцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров‘я.
 
93. безоплатний проїзд до місця лікування та у зворотному напрямку в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
-43- Шевчук С.В.
Гайдаєв Ю.О.
Григорович Л.С.
Карпук В.Г.
Маньковський Г.В.
Самофалов Г.Г.
Пункт 3 частини першої статті 15 виключити як такий, що може призвести до несанкціонованого розголошення інформації про статус ВІЛ-інфікованої особи.
 
Враховано      
94. 2. ВІЛ-інфіковані беруть участь у пов’язаних з ВІЛ-інфекцією наукових дослідженнях, випробуваннях відповідних медичних засобів і методів, навчальному процесі, фотографуванні, відео- та кінозйомці тільки за їх згодою.
 
-44- Левцун В.І.
В частині другій статті 14 перед словом "згодою" доповнити словом "письмовою".
 
Враховано   2. ВІЛ-інфіковані беруть участь у пов’язаних з ВІЛ-інфекцією наукових дослідженнях, випробуваннях відповідних медичних засобів і методів, навчальному процесі, фотографуванні, відео- та кінозйомці тільки за їх письмовою згодою.
 
95. Стаття 15. Захист права на працю та інших соціальних прав людей, які живуть з ВІЛ, їх рідних і близьких
 
   Стаття 16. Захист права на працю та інших соціальних прав людей, які живуть з ВІЛ, їхніх рідних і близьких
 
96. 1. Звільнення з роботи, відмова у прийнятті на роботу, відмова у прийомі до освітніх, медичних закладів, до закладів соціальної опіки і піклування та соціальних служб, а також відмова у наданні медичної допомоги та соціальних послуг, обмеження інших прав людей, які живуть з ВІЛ, на підставі їх ВІЛ-позитивного статусу, а також обмеження прав їх рідних і близьких на цій підставі забороняється.
 
   1. Звільнення з роботи, відмова у прийнятті на роботу, відмова у прийомі до освітніх, медичних закладів, до закладів соціальної опіки і піклування та соціальних служб, а також відмова у наданні медичної допомоги та соціальних послуг, обмеження інших прав людей, які живуть з ВІЛ, на підставі їх ВІЛ-позитивного статусу, а також обмеження прав їхніх рідних і близьких на цій підставі забороняється.
 
97. 2. Неправомірні дії посадових осіб, які порушують права ВІЛ-інфікованих, їх рідних і близьких, можуть бути оскаржені в суді.
 
   2. Неправомірні дії посадових осіб, які порушують права ВІЛ-інфікованих, їхніх рідних і близьких, можуть бути оскаржені до суду.
 
98. Стаття 16. Відшкодування шкоди, завданої здоров’ю особи в разі зараження ВІЛ-інфекцією
 
   Стаття 17. Відшкодування шкоди, завданої здоров’ю особи в разі зараження ВІЛ-інфекцією
 
99. 1. Особи, зараження яких ВІЛ-інфекцією сталося внаслідок переливання крові (її компонентів), біологічних рідин, пересадки клітин, тканин та органів людини, виконання медичних маніпуляцій або виконання службових обов’язків, мають право на відшкодування в судовому порядку завданої їх здоров’ю шкоди за рахунок винної особи.
 
-45- Карпук В.Г.
У статті 16 слова "за рахунок винної особи" замінити словами "за рахунок закладу охорони здоров‘я згідно з нормами цивільного законодавства".
 
Відхилено   1. Особи, зараження яких ВІЛ-інфекцією сталося внаслідок переливання крові (її компонентів), біологічних рідин, пересадки клітин, тканин та органів людини, виконання медичних маніпуляцій або виконання службових обов’язків, мають право на відшкодування в судовому порядку завданої їх здоров’ю шкоди.
 
    -46- Бахтеєва Т.Д.
У статті 16 слова "за рахунок винної особи" виключити.
 
Враховано    
100. Стаття 17. Права батьків ВІЛ-інфікованих дітей
 
-47- Кармазін Ю.А.
Пронумерувати усі окремі частини тексту в частині 1 статті 17 проекту.
 
Враховано   Стаття 18. Права батьків ВІЛ-інфікованих дітей
 
101. 1. Батьки ВІЛ-інфікованих дітей та особи, які їх заміняють, мають право на:
 
   1. Батьки ВІЛ-інфікованих дітей та особи, які їх замінюють, мають право на:
 
102. спільне перебування у стаціонарному відділені лікарні з дітьми віком до 14 років із звільненням на цей час від роботи з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною;
 
   1) спільне перебування у стаціонарному відділені лікарні з дітьми віком до 14 років із звільненням на цей час від роботи та виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною;
 
103. одержання щорічної відпустки у літній чи інший зручний для них час до досягнення дітьми 18-річного віку.
 
-48- Левцун В.І.
Абзац третій частини 1 статті 17 доповнити після слова "одержання" словом "додаткової".
 
Враховано   2) одержання додаткової щорічної відпустки тривалістю 10 днів у літній чи інший зручний для них час до досягнення дітьми 18-річного віку.
 
    -49- Бахтеєва Т.Д.
В абзаці третьому частини 1 статті 17 слова "одержання щорічної відпустки" замінити словами "одержання додаткової щорічної відпустки тривалістю 10 днів".
 
Враховано    
104. Стаття 18. Державна допомога ВІЛ-інфікованим дітям
 
   Стаття 19. Державна допомога ВІЛ-інфікованим дітям
 
105. 1. ВІЛ-інфікованим дітям призначається щомісячна державна допомога у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
   1. ВІЛ-інфікованим дітям призначається щомісячна державна допомога у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
106. Розділ ІV
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МЕДИЧНИХ ТА ІНШИХ ПРАЦІВНИКІВ, ВИКОНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНЕ З ПІДВИЩЕНИМ РИЗИКОМ ЗАРАЖЕННЯ ВІЛ-ІНФЕКЦІЄЮ
 
   Розділ ІV
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МЕДИЧНИХ ТА ІНШИХ ПРАЦІВНИКІВ, ВИКОНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНЕ З ПІДВИЩЕНИМ РИЗИКОМ ЩОДО ІНФІКУВАННЯ ВІЛ
 
107. Стаття 20. Захист від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків
 
   Стаття 20. Захист від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків
 
108. 1. Власники або уповноважені ними органи управління організацій, персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД або контактує з кров’ю чи біологічними матеріалами людини або забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, зобов’язані забезпечити працівників необхідними засобами індивідуального захисту згідно з переліком та нормативами, встановленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я, а також організувати проведення відповідного інструктажу таких працівників щодо використання відповідних засобів індивідуального захисту.
 
   1. Власники або уповноважені ними органи управління організацій, персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД або контактує з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, зобов’язані забезпечити працівників необхідними засобами індивідуального захисту згідно з переліком та нормативами, встановленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я, а також організувати проведення відповідного інструктажу таких працівників щодо використання відповідних засобів індивідуального захисту.
 
109. 2. Під час виконання робіт, зазначених у частині першій цієї статті, працівники, виконання професійних обов’язків яких пов’язане з підвищеним ризиком контакту з ВІЛ-інфікованими, зобов’язані користуватися відповідними засобами індивідуального захисту.
 
   2. Під час виконання робіт, зазначених у частині першій цієї статті, працівники, виконання професійних обов’язків яких пов’язане з підвищеним ризиком, зобов’язані користуватися відповідними засобами індивідуального захисту.
 
110. 3. Типова інструкція щодо порядку використання працівниками, зазначеними у частині першій цієї статті, засобів індивідуального захисту затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.
 
   3. Типова інструкція щодо порядку використання працівниками, зазначеними у частині першій цієї статті, засобів індивідуального захисту затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
111. 4. Власники або уповноважені ними органи управління організацій, персонал яких виконує роботи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов’язані забезпечити створення умов для проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції працівникам, які під час виконання зазначених робіт отримали пошкодження шкірних покровів чи слизових оболонок унаслідок фізичного контакту із забрудненими кров’ю чи біологічними матеріалами людини інструментами, обладнанням чи іншими предметами або зазнали безпосереднього відкритого фізичного контакту з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, та умови для проходження такими працівниками за їх бажанням медичного огляду з метою виявлення зараження ВІЛ-інфекцією.
 
   4. Власники або уповноважені ними органи управління організацій, персонал яких виконує роботи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов’язані забезпечити створення умов для проведення екстреної постконтактної профілактики працівникам, які під час виконання зазначених робіт отримали пошкодження шкірного покриву чи слизової оболонки унаслідок фізичного контакту із забрудненими кров’ю чи біологічними матеріалами людини інструментами, обладнанням чи іншими предметами або зазнали безпосереднього відкритого фізичного контакту з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, та умови для проходження такими працівниками за їх бажанням тестування.
 
112. 5. Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у випадках, зазначених у частині четвертій цієї статті, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.
 
   5. Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики у випадках, зазначених у частині четвертій цієї статті, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
113. Стаття 21. Особливості оплати праці, надання відпусток та пенсійного забезпечення окремих категорій працівників, які мають підвищений ризик зараження ВІЛ-інфекцією
 
   Стаття 21. Особливості оплати праці, надання відпусток та пенсійного забезпечення окремих категорій працівників, які мають підвищений ризик інфікування ВІЛ
 
114. 1. Працівникам, зайнятим наданням медичної допомоги ВІЛ-інфікованим, лабораторною діагностикою ВІЛ-інфекції, проведенням наукових досліджень з використанням інфікованого матеріалу, виробництвом біологічних препаратів для діагностики, лікування та профілактики ВІЛ-інфекції, встановлюється доплата до заробітної плати, надається право на пенсію за віком на пільгових умовах та щорічну додаткову відпустку в порядку, встановленому законодавством України.
 
-50- Левцун В.І.
В абзаці першому частини першої статті 21 слова "зайнятим наданням медичної допомоги" замінити словами "зайнятим у сфері надання медичної допомоги".
 
Враховано   1. Працівникам, зайнятим у сфері надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим, лабораторною діагностикою ВІЛ-інфекції, проведенням наукових досліджень з використанням інфікованого матеріалу, виробництвом біологічних препаратів для діагностики, лікування та профілактики ВІЛ-інфекції, встановлюється доплата до заробітної плати, надається право на пенсію за віком на пільгових умовах та щорічну додаткову відпустку в порядку, встановленому законодавством.
 
115. Стаття 22. Порядок підтвердження зв’язку зараження ВІЛ-інфекцією з виконанням працівником його професійних обов’язків
 
   Стаття 22. Порядок підтвердження зв’язку зараження ВІЛ-інфекцією з виконанням працівником своїх професійних обов’язків
 
116. 1. ВІЛ-інфекція, яка виникла внаслідок виконання професійних обов’язків, належить до професійних захворювань.
 
   1. ВІЛ-інфекція, якою заразилася особа внаслідок виконання професійних обов’язків, належить до професійних захворювань.
 
117. 2. Порядок підтвердження зв’язку зараження ВІЛ-інфекцією з виконанням працівником його професійних обов’язків затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
   2. Порядок підтвердження зв’язку зараження ВІЛ-інфекцією з виконанням працівником своїх професійних обов’язків затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
 
118. Стаття 23. Поліпшення житлових умов медичних та інших працівників, ВІЛ-інфекція у яких виникла внаслідок виконання професійних обов’язків
 
   Стаття 23. Поліпшення житлових умов медичних та інших працівників, які заразилися ВІЛ-інфекцією внаслідок виконання своїх професійних обов’язків
 
119. 1. Медичні та інші працівники, ВІЛ-інфекція у яких виникла внаслідок виконання професійних обов’язків, мають право на першочергове поліпшення житлових умов у порядку, встановленому законодавством України.
 
   1. Медичні та інші працівники, які заразилися ВІЛ-інфекцією внаслідок виконання професійних обов’язків, мають право на першочергове поліпшення житлових умов у порядку, встановленому законодавством.
 
120. Розділ V
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ
 
   Розділ V
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ
 
121. Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту прав людей, які живуть з ВІЛ, та відповідальність за завідоме створення ризику небезпеки зараження чи зараження ВІЛ-інфекцією іншої особи
 
   Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту прав людей, які живуть з ВІЛ, та відповідальність за завідоме створення ризику небезпеки зараження чи зараження ВІЛ-інфекцією іншої особи
 
122. 1. Порушення законодавства у сфері запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію тягне за собою відповідальність згідно із законами України.
 
-51- Кармазін Ю.А.
Частину 1 статті 24 викласти в такій редакції:
"1. За порушення вимог законодавства у сфері запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію винні у цьому особи несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку".
Це дасть змогу без внесення додаткових статей поширити на посадових осіб дію санкцій, які вже встановлені чинним законодавством".
 
Враховано   1. Порушення законодавства у сфері запобігання поширенню ВІЛ-інфекції тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку".
 
    -52- Унгурян П.Я.
Доповнити законопроект розділом такого змісту:
"Розділ VІ
Діяльність щодо профілактики поширення ВІЛ-інфекції та популяризації здорового та морального способу життя
Стаття 25
В рамках діяльності щодо профілактики поширення ВІЛ-інфекції та популяризації здорового та морального способу життя проводиться щорічна інформаційна, просвітницька та роз‘яснювальна робота серед населення із обов‘язковим залученням засобів масової інформації, а також громадських, благодійних та релігійних організацій.
Центральний виконавчий орган у сфері освіти для профілактики поширення ВІЛ-інфекції та популяризації здорового та морального способу життя розробляє для середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів Програму морально-етичного виховання для середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів та методологічні матеріали даної програми.
Дана Програма спрямована на формування засад моральної поведінки та принципів відповідальної поведінки у сфері сексуального життя на основі моральних і духовних засад, а також традиційних сімейних цінностей.
До розробки Програми морально-етичного виховання для середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів залучаються представники громадських, благодійних та релігійних організацій.
В рамках виховних занять та заходів Програми морально-етичного виховання керівниками середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів можуть залучатися представники громадських, благодійних та релігійних організацій для проведення виховних занять стосовно формування у молодого покоління моральних принципів, відповідальної поведінки у сфері сексуального життя, моральних і духовних засад, традиційних сімейних цінностей".
 
Відхилено    
123. Розділ VІ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
-53- Кармазін Ю.А.
Назвати Розділ VІ статтею 25.Прикінцеві положення.
 
Відхилено   Розділ VІ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
124. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

-54- Кармазін Ю.А.
Частину 1 статті 25 викласти в такій редакції:
"1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного після його опублікування".
Це норма, яку використовують в законодавстві європейських країн, оскільки закон не може діяти заднім числом, а це не врегульовано щодо подій, які можуть мати місце в день опублікування, але до часу опублікування.
Частину 2 статті 25 викласти в такій редакції:
"2. Визнати таким, що втратив чинність з моменту опублікування цього закону Закон України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення".
 
Відхилено   1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.