Кількість абзаців - 321 Таблиця поправок


Про засади запобігання і протидії корупції в Україні до статей 1, 11 і 12 та розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" (Повторне друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Редакція, прийнята у першому читанні
 		    остаточну редакцію не внесено
 
1. Проект
 		    остаточну редакцію не внесено
 
2. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    остаточну редакцію не внесено
 
3. Про засади запобігання і протидії корупції в Україні
 		    остаточну редакцію не внесено
 
4. Стаття 1. Визначення термінів
 		    остаточну редакцію не внесено
 
5. 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 		 -1- Кармазін Ю.А.
 Пронумерувати всі окремі частини тексту статті.
 		Відхилено . Рубрикація абзаців недоцільна, оскільки у тексті законопроекту відсутні посилання на той чи інший абзац цієї статті.  остаточну редакцію не внесено
 
6. безпосереднє підпорядкування - відносини прямої організаційної та/або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням;
 		 -2- Бевз В.А.
 Слово «та» виключити.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -3- Швець В.Д.
 Абзац виключити.
 		Відхилено . Визначення поняття терміну «безпосереднє підпорядкування» зумовлено необхідністю забезпечення ефективного застосування положень закону на практиці, оскільки цей термін-словосполука вживається у статті 9 «Обмеження щодо роботи близьких осіб».   
    -4- Власенко С.В.
 Слова «в тому числі через вирішення (участь у вирішенні питань» замінити словами «яка полягає в тому числі, але не виключно, у вирішенні (участі у вирішенні стосовно такої підлеглої особи питань щодо».
 		Відхилено . Правка носить виключно редакцій-ний характер й ускладнюватиме визначення поняття цього терміну-словосполуки.   
7. близькі особи - подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону;
 		 -5- Швець В.Д.
 Абзац викласти у такій редакції:
«близькі особи - подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх проживання разом із суб'єктом, визначеним у частині першій статті 4 цього Закону, і ведення з ним спільного господарства».
 		Відхилено . Запропоноване законопроектом визначення поняття терміну-словосполуки «близькі особи» є більш чітким.  остаточну редакцію не внесено
 
    -6- Яценюк А.П.
 Доповнити новим абзацом такого змісту:
«вищі посадові особи, уповноважені на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування - Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, та їх заступники».
 		Відхилено . Вичерпний перелік вищих посадових осіб держави надано у статті 23 Закону України «Про звернення громадян». Це - Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України Запропоноване визначення поняття «вищі посадові особи, уповноважені на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування» значно доповнює і нівелює категорію вищих посадових осіб держави.   
    -7- Міщенко С.Г.
 Абзац викласти у такій редакції:
«близькі особи - подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені; інші особи також є близькими, якщо вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону».
 		Відхилено . Правка носить виключно редакцій-ний характер й ускладнюватиме визначення поняття цього терміну-словосполуки.   
    -8- Власенко С.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«близькі особи - подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, які спільно проживають, ведуть спільне господарство та (або пов'язані спільною власністю і мають взаємні права та обов'язки із особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, а також діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені - дружини (чоловіка такої особи».
 		Відхилено . Пропозиція значно розширює визначення поняття терміну-словосполуки «близькі особи».   
8. конфлікт інтересів - прямі чи непрямі протиріччя між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень;
 		 -9- Рябека О.Г.
 Абзац викласти у такій редакції:
«конфлікт інтересів - суперечність між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень».
 		Враховано частково .  остаточну редакцію не внесено
 
    -10- Власенко С.В.
 Слово «приватними» замінити словом «особистими», слово «повноваження» у відповідних відмінках - словом «обов’язки» і після слова «прийняття» доповнити словами «такою особою».
 		Враховано частково . У законах України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» застосовується термін «повноваження». Доповнення тексту словами «такою особою» ускладнюватиме визначення поняття цього терміну-словосполуки.   
9. корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність;
 		 -11- Швець В.Д.
 Абзац викласти у такій редакції:
«корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, чи адміністративну чи цивільно-правову чи дисциплінарну відповідальність».
 		Відхилено . Відповідно до частини першої статті 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Зокрема, вчинення злочину не звільняє від цивільно-правової відповідальності у разі заподіяння шкоди. Так само, притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення не виключає притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.  остаточну редакцію не внесено
 
    -12- Шемчук В.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«корупційне діяння - умисне діяння (дія чи бездіяльність, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність».
 		Відхилено . Законопроект також передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (підпункт «в» підпункту 1 пункту з розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення») - доповнення Кодексу главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення».   
    -13- Шемчук В.В.
 У тексті Закону термін «корупційне правопорушення» замінити терміном «корупційне діяння».
 		Відхилено . Законопроект також передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (підпункт «в» підпункту 1 пункту з розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення») - доповнення Кодексу главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення».   
    -14- Омельченко Г.О.
 У тексті Закону термін «корупційне правопорушення» замінити терміном «корупційне діяння».
 		Відхилено . Законопроект також передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (підпункт «в» підпункту 1 пункту з розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення») - доповнення Кодексу главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення».   
10. корупція - використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей;
 		 -15- Омельченко Г.О.
 Абзац викласти у такій редакції:
«корупційне діяння - використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей;
 		Відхилено . Термін «корупція» застосовано у визначенні поняття терміну-словосполуки «корупційне правопору-шення» (абзац п’ятий частини першої статті 1 цього проекту Закону).  остаточну редакцію не внесено
 
    -16- Власенко С.В.
 Після слів «використання особою» доповнити словами «зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону», слова «пов’язаних із цим можливостей» замінити словами «можливостей, пов’язаних з такими повноваженнями», слова «або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди» та «або відповідно» виключити, слова «такій особі» замінити словами «особі, зазначеній у частині першій статті 4 цього Закону».
 		Враховано частково .   
11. неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.
 		 -17- Прокопчук Ю.В.
 Доповнити новим абзацом такого змісту:
«нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами, право на користування або розпорядження творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами».
 		Відхилено . Запропоноване визначення є викладенням у довільній формі пункту 14.1.120 статті 14 Податкового кодексу України з окремими доповненнями. Наявність різних визначень одного поняття створюватиме труднощі при застосування законодавства на практиці.  остаточну редакцію не внесено
 
    -18- Шкіль А.В.
 Доповнити частину першу статті новим абзацом такого змісту: «посадова особа юридичної особи публічного права - особа, яка займає посаду керівника та заступника керівника юридичної особи (її апарату, секретаріату, створеної розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування й одержує заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету».
 		Відхилено . Запропоноване визначення є викладенням у довільній формі статті 81 Цивільного кодексу України.   
    -19- Міщенко С.Г.
 Доповнити частину першу статті новим абзацом такого змісту:
«Посадові особи юридичних осіб публічного права - керівники та заступники керівників, керівники апаратів державних та комунальних підприємств, товариств та установ, що створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республік Крим або органу місцевого самоврядування та входить до сфери їх управління».
 		Відхилено . Запропоноване визначення є викладенням у довільній формі статті 81 Цивільного кодексу України.   
    -20- Швець В.Д.
 Статтю доповнити трьома абзацами такого змісту:
«Юридичні особи публічного права - міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, створені розпорядчими актами Президента України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України, територіальні органи міністерств та центральних органів виконавчої влади, державні господарські об'єднання, створені Кабінетом Міністрів України, а також створені відповідно до законодавства Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, сільськими, селищними, міськими радами, державні та комунальні підприємства, в тому числі казенні та комунальні унітарні, установи та організації, діяльність яких фінансується за рахунок, відповідно до державного чи місцевого бюджету, тобто які є бюджетними установами. Не є юридичними особами публічного права створені державою, АРК та територіальними громадами суб'єкти господарювання, зокрема підприємницькі товариства, які є юридичними особами приватного права. Підприємства, установи, організації із правовим статусом юридичної особи публічного права можуть належати або до державної власності, або до комунальної власності [бути об'єктами права державної або комунальної власності]».
«Публічні послуги - послуги нематеріального характеру: 1 які надаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, державними та комунальними підприємствами, установами та організаціями (адміністративні послуги, перелік і порядок надання яких визначається законодавством; 2 які надаються аудиторами, експертами, нотаріусами, оцінювачами та іншими особами, які не є службовими особами чи посадовими особами місцевого самоврядування, але здійснюють як само зайняті особи чи як наймані працівники професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, а також послуги, які надаються третейськими суддями, незалежними посередниками та членами трудового арбітражу при розгляді колективних трудових спорів; 3 медичні та освітні послуги, а також послуги у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, які надаються юридичними особами публічного права - державними чи комунальними підприємствами, установами, організаціями; 4 соціальні послуги, які надаються з підстав і в порядку, визначеному законодавством.
Особи, які здійснюють професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, особи, які на професійній основі як самозайняті особи чи як наймані працівники надають публічні послуги, визначення яких дається у восьмому абзаці цієї статті».
«Нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності, право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами, право на користування або розпорядження творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами».
 		Відхилено . Термін-словосполука «юридичні особи публічного права» застосовується в тексті законопроекту лише один раз - підпункт «а» пункту 2 частини першої статті 4 і контексті цього надається перелік таких осіб. Визначення поняття терміну-словосполуки «публічні послуги» надається у контексті тих частин законопроекту, у яких його безпосередньо застосовано - підпункт «ґ» пункту 2 частини першої статті 4 законопроекту, зміни до статей 358 та 3652 Кримінального кодексу України. Запропоноване визначення є викладенням у довільній формі пункту 14.1.120 статті 14 Податкового кодексу України з окремими доповненнями. Наявність різних визначень одного поняття створюватиме труднощі при застосування законодавства на практиці.   
    -21- Бевз В.А.
 Доповнити частину першу абзацом такого змісту:
«члени сім’ї - особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі».
 		Враховано .   
12. Стаття 11. Спеціальна перевірка щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування
 		    остаточну редакцію не внесено
 
13. 1. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів), проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто. Спеціальна перевірка щодо кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів здійснюється у випадках, передбачених спеціальними законами.
 		 -22- Мірошниченко Ю.Р.
 Друге речення абзацу виключити.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -23- Князевич Р.П.
 Друге речення абзацу виключити.
 		Враховано .   
    -24- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Друге речення абзацу виключити.
 		Враховано .   
    -25- Кармазін Ю.А.
 Слова «у випадках, передбачених спеціальними законами» замінити словами «в порядку, передбаченому законом».
 		Враховано частково .   
    -26- Джоджик Я.І.
 Абзац викласти у такій редакції:
«1. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої статті 4 цього Закону (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто. Спеціальна перевірка щодо кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів здійснюється у випадках, передбачених спеціальними законами».
 		Відхилено . Розширення кола осіб, стосовно яких проводитиметься спеціальна перевірка, за рахунок включення осіб, зазначених у пункті 2 частини першої статті 4 законопроекту призведе лише до збільшення документообігу й ускладнить роботу підприємств, установ і організацій.   
    -27- Кармазін Ю.А.
 Оскільки виборці повинні знати щодо кандидатів інформацію, яка б не давала їм права обиратися на посаду слова « (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів» виключити.
 		Відхилено . Оскілки пропозиція не стосується предмету регулювання цим проектом Закону.   
    -28- Власенко С.В.
 Слова « (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів» виключити.
 		Відхилено . Оскілки пропозиція не стосується предмету регулювання цим проектом Закону.   
14. Організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом.
 		 -29- Кармазін Ю.А.
 Слова «крім випадків, установлених законом» замінити словами «в порядку, передбаченому законом».
 		Відхилено . Правка носить редакційний характер. законопроекту.  остаточну редакцію не внесено
 
    -30- Кармазін Ю.А.
 Абзац вважати частиною третьою і викласти у такій редакції:
«3. Організація проведення спеціальної перевірки покладається, крім випадків, установлених законом, на керівника (заступника керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на зайняття посади в якому претендує особа».
 		Відхилено . Правка носить редакційний характер.   
    -31- Джоджик Я.І.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Організація проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону покладається на Головне управління державної служби України. Організація проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 2 частини першої статті 4 цього Закону, покладається на керівника (заступника керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом».
 		Відхилено . Визначення Головного управління державної служби України органом, відповідальним за організацію проведення спеціальної перевірки на більшість державних посад є недоцільним, оскільки це ускладнить саму процедуру проведення перевірки. Крім цього, логічним є організація проведення перевірки органом, який здійснює призначення на посаду.   
    -32- Власенко С.В.
 Абзац доповнити реченням «Спеціальна перевірка осіб, що претендують на посади керівників, заступників керівників органів державної влади, місцевого самоврядування, інших органів, установ, організацій, підприємств тощо, проводиться спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції».
 		Відхилено . Питання залучення до спеціальної перевірки спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції передбачено абзацом третім цієї частини статті.   
    -33- Пилипенко В.П.
 Доповнити абзац реченням «Організація спеціальної перевірки щодо кандидатів на посаду судді здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України».
 		Відхилено . Участь Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у проведенні спеціальної перевірки щодо кандидатів на посаду судді передбачена пунктом 3 частини першої статті 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».   
15. До проведення спеціальної перевірки залучаються спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, а в разі потреби - інші центральні органи виконавчої влади.
 		 -34- Шемчук В.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Для проведення спеціальної перевірки залучаються співробітники Національного бюро розслідувань або його відповідного територіального підрозділу, а у разі потреби - інші центральні органи виконавчої влади».
 		Відхилено . У разі утворення Національного бюро розслідувань його буде віднесено до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Стосовно залучення інших органів виконавчої влади, то зазначене питання є предметом відповідного акта Президента України, яким буде визначено порядок проведення спеціальної перевірки.  остаточну редакцію не внесено
 
    -35- Джоджик Я.І.
 Абзац викласти у такій редакції:
«До проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, залучаються спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, а в разі потреби - інші центральні органи виконавчої влади».
 		Відхилено . Перелік осіб, щодо яких проводитиметься спеціальна перевірка надано у частині першій цієї статті.   
    -36- Джоджик Я.І.
 Доповнити частину першу новим абзацом такого змісту:
«До проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 2 частини першої статті 4 цього Закону, також можуть залучатись спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, а в разі потреби - інші центральні органи виконавчої влади. Така перевірка здійснюється за письмовим проханням керівника (заступника керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на зайняття посади в якому претендує особа».
 		Відхилено . Запропонована норма щодо запитів викладена у частині п’ятій цієї статті.   
16. 2. Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону (крім виборних посад), зокрема щодо:
 		 -37- Джоджик Я.І.
 Абзац викласти у такій редакції:
«2. Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в пунктах 1-2 частини першої статті 4 цього Закону (крім виборних посад, зокрема щодо: «
 		Відхилено .  остаточну редакцію не внесено
 
    -38- Бевз В.А.
 Слова « (крім виборних посад» замінити словами « (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів».
 		Враховано .   
17. 1) притягнення особи до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття, погашення;
 		    остаточну редакцію не внесено
 
18. 2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення;
 		 -39- Власенко С.В.
 Пункт викласти у такій редакції:
«2 притягнення особи до адміністративної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення».
 		Відхилено . Правка носить редакційний характер.  остаточну редакцію не внесено
 
19. 3) достовірності інформації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном;
 		 -40- Вернидубов І.В.
 Слово «інформації» замінити словом «відомостей».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -41- Коновалюк В.І.
 Доповнити пункт словами «щодо особи, яка претендує на посаду, та близьких їй осіб».
 		Відхилено . Пропозиція суперечить рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. № 21-рп/2010, відповідно до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей про майно, доходи близьких осіб претендента на зайняття посади визнано таким, що не відповідає Конституції України.   
    -42- Джоджик Я.І.
 Пункт викласти у такій редакції:
«3 достовірності інформації про майно та її вартість, доходи, витрати, їх джерела та зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, безпосередньо щодо особи, яка претендує на посаду, а також щодо близьких їй осіб, якщо ця особа претендує на зайняття посади, зазначеної в пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону»
 		Відхилено . Пропозиція суперечить рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. № 21-рп/2010, відповідно до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей про майно, доходи близьких осіб претендента на зайняття посади визнано таким, що не відповідає Конституції України.   
    -43- Бевз В.А.
 Пунк викласти у такій редакції:
«3 достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -44- Власенко С.В.
 Пункт доповнити словами «особи та її близьких осіб».
 		Відхилено . Пропозиція суперечить рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. № 21-рп/2010, відповід-но до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей про наявність корпоративних прав у близьких осіб претендента на зайняття посади визнано таким, що не відповідає Конституції України.   
20. 4) наявності в особи корпоративних прав;
 		 -45- Коновалюк В.І.
 Після слова «особи» доповнити словами «та близьких їй осіб».
 		Відхилено . Пропозиція суперечить рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. № 21-рп/2010, відповід-но до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей про наявність корпоративних прав у близьких осіб претендента на зайняття посади визнано таким, що не відповідає Конституції України.  остаточну редакцію не внесено
 
    -46- Джоджик Я.І.
 Пункт викласти у такій редакції:
«4 наявності в особи корпоративних прав, а також її близьких осіб, якщо ця особа претендує на зайняття посади, зазначеної в пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону».
 		Відхилено . Пропозиція суперечить рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. № 21-рп/2010, відповід-но до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей про наявність корпоративних прав у близьких осіб претендента на зайняття посади визнано таким, що не відповідає Конституції України.   
    -47- Власенко С.В.
 Пункт викласти у такій редакції:
«4 наявності в особи та її близьких осіб корпоративних прав, облігацій, інших цінних паперів».
 		Відхилено . Пропозиція суперечить рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. № 21-рп/2010, відповід-но до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей про наявність корпоративних прав у близьких осіб претендента на зайняття посади визнано таким, що не відповідає Конституції України.   
    -48- Яворівський В.О.
 Пункт викласти у такій редакції:
«4 наявності в особи та близьких їй осіб корпоративних прав».
 		Відхилено . Пропозиція суперечить рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. № 21-рп/2010, відповід-но до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей про наявність корпоративних прав у близьких осіб претендента на зайняття посади визнано таким, що не відповідає Конституції України.   
21. 5) стану здоров'я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації.
 		 -49- Мірошниченко Ю.Р.
 Слова «стану здоров’я виключити.
 		Відхилено . Перевірка відомостей щодо стану здоров’я передбачена з метою запобігання прийняттю на службу осіб, які за станом здоров’я не зможуть на належному рівні виконувати свої повноваження (наявність психічних захворювань, наркозалежність).  остаточну редакцію не внесено
 
    -50- Князевич Р.П.
 Слова «стану здоров’я» виключити.
 		Відхилено . Перевірка відомостей щодо стану здоров’я передбачена з метою запобігання прийняттю на службу осіб, які за станом здоров’я не зможуть на належному рівні виконувати свої повноваження (наявність психічних захворювань, наркозалежність).   
    -51- Кармазін Ю.А.
 Підпункт виключити.
 		Відхилено . Перевірка відомостей щодо стану здоров’я передбачена з метою запобігання прийняттю на службу осіб, які за станом здоров’я не зможуть на належному рівні виконувати свої повноваження (наявність психічних захворювань, наркозалежність). Однією з умов зайняття більшості посад в державних органів є наявність відповідної освіти, у зв’язку з чим достовірність відомостей про освіту є обов’язковим елементом проведення спеціальної перевірки.   
    -52- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Підпункт виключити.
 		Відхилено . Перевірка відомостей щодо стану здоров’я передбачена з метою запобігання прийняттю на службу осіб, які за станом здоров’я не зможуть на належному рівні виконувати свої повноваження (наявність психічних захворювань, наркозалежність). Однією з умов зайняття більшості посад в державних органів є наявність відповідної освіти, у зв’язку з чим достовірність відомостей про освіту є обов’язковим елементом проведення спеціальної перевірки.   
22. 3. Спеціальна перевірка проводиться у п'ятнадцятиденний строк за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
23. У разі ненадання особою такої згоди питання щодо призначення її на посаду не розглядається.
 		 -53- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац виключити.
 		Відхилено . Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Враховуючи зазначене, наявність згоди особи є обов’язковою для проведення спеціальної перевірки. В свою чергу, законопроектом передбачається визначити спеціальну перевірку обов’язковим елементом процедури добору публічних службовців. Таким чином, за відсутності згоди особи буде неможливим проведення перевірки, а відтак і вирішення питання щодо призначення особи на посаду.  остаточну редакцію не внесено
 
    -54- Джоджик Я.І.
 Абзац викласти у такій редакції:
«У разі ненадання особою такої згоди та/або ненадання згоди близьких осіб щодо надання інформації, про яку йдеться у пунктах 3-4 частини другої цієї статті, питання щодо призначення її на посаду не розглядається».
 		Відхилено . Згідно відхилення пропозицій щодо надання інформації про майно та її вартість, доходи, витрати, їх джерела та зобов'язання фінансового характеру, а також про наявність корпоративних прав у близьких осіб.   
24. У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту подання претендентом на посаду неправдивих відомостей про себе посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду, а також протягом трьох робочих днів повідомляє про виявлений факт правоохоронні органи для реагування в установленому законом порядку, крім випадків, визначених законом.
 		 -55- Джоджик Я.І.
 Абзац викласти у такій редакції:
«У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту подання претендентом на посаду неправдивих відомостей про себе або близьких осіб щодо інформації, про яку йдеться у пунктах 3-4 частини другої статті 11, посадова особа (орган, яка (який здійснює призначення (обрання на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні на посаду, а також протягом трьох робочих днів повідомляє про виявлений факт правоохоронні органи для реагування в установленому законом порядку, крім випадків, визначених законом».
 		Відхилено . Згідно відхилення пропозицій щодо надання інформації про майно та її вартість, доходи, витрати, їх джерела та зобов'язання фінансового характеру, а також про наявність корпоративних прав у близьких осіб. Стосовно питання повідомлення правоохоронних органів, то таке реагування не повинно мати вибіркового характеру, а має застосовуватись у випадку встановлення факту повідомлення будь-яких неправдивих відомостей.  остаточну редакцію не внесено
 
    -56- Власенко С.В.
 Після слів «про себе» доповнити словами «та близьких осіб».
 		Відхилено . Пропозиція суперечить рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. № 21-рп/2010, відповід-но до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей про наявність корпоративних прав у близьких осіб претендента на зайняття посади визнано таким, що не відповідає Конституції України.   
    -57- Пилипенко В.П.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Встановлення за результатами спеціальної перевірки факту подання претендентом на посаду неправдивих відомостей про себе має наслідком відмову у призначенні (обранні на посаду. Про встановлення такого факту також протягом трьох робочих днів повідомляються правоохоронні органи для реагування в установленому законом порядку, крім випадків, визначених законом».
 		Відхилено . Правка носить редакційний характер.   
25. Рішення про відмову у призначенні (обранні) на посаду з підстави, зазначеної у абзаці третьому цієї частини, може бути оскаржено до суду.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
26. Порядок організації проведення спеціальної перевірки затверджується Президентом України.
 		 -58- Логвиненко О.С.
 Слова «Президентом України» замінити словами «цим Законом».
 		Відхилено . Цей законопроект є базовим і визначає загальні засади проведення спеціальної перевірки. Водночас, детальний порядок проведення такої перевірки має бути визначений підзаконним нормативно-правовим актом, що підтверджується установленою практикою правозастосування. Із конституційних повноважень Президента України виплаває, такий порядок має визначатися Президентом України. Підтвердженням цьому також є те, що на сьогодні є чинним Указ Президента України від 19 листопада 2001 року № 1098 «Про обов’язкову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців», яким і визначається порядок проведення такої перевірки.  остаточну редакцію не внесено
 
    -59- Міщенко С.Г.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Порядок організації проведення спеціальної перевірки встановлюється спеціальним законом».
 		Відхилено . Цей законопроект є базовим і визначає загальні засади проведення спеціальної перевірки. Водночас, детальний порядок проведення такої перевірки має бути визначений підзаконним нормативно-правовим актом, що підтверджується установленою практикою правозастосування. Із конституційних повноважень Президента України виплаває, такий порядок має визначатися Президентом України. Підтвердженням цьому також є те, що на сьогодні є чинним Указ Президента України від 19 листопада 2001 року № 1098 «Про обов’язкову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців», яким і визначається порядок проведення такої перевірки.   
    -60- Міщенко С.Г.
 Слова «Президентом України» замінити словом «законом».
 		Відхилено . Цей законопроект є базовим і визначає загальні засади проведення спеціальної перевірки. Водночас, детальний порядок проведення такої перевірки має бути визначений підзаконним нормативно-правовим актом, що підтверджується установленою практикою правозастосування. Із конституційних повноважень Президента України виплаває, такий порядок має визначатися Президентом України. Підтвердженням цьому також є те, що на сьогодні є чинним Указ Президента України від 19 листопада 2001 року № 1098 «Про обов’язкову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців», яким і визначається порядок проведення такої перевірки.   
    -61- Кармазін Ю.А.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Порядок організації проведення спеціальної перевірки затверджується законом».
 		Відхилено . Цей законопроект є базовим і визначає загальні засади проведення спеціальної перевірки. Водночас, детальний порядок проведення такої перевірки має бути визначений підзаконним нормативно-правовим актом, що підтверджується установленою практикою правозастосування. Із конституційних повноважень Президента України виплаває, такий порядок має визначатися Президентом України. Підтвердженням цьому також є те, що на сьогодні є чинним Указ Президента України від 19 листопада 2001 року № 1098 «Про обов’язкову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців», яким і визначається порядок проведення такої перевірки.   
    -62- Власенко С.В.
 Слова «затверджується Президентом України» замінити словами «встановлюється законом».
 		Відхилено . Цей законопроект є базовим і визначає загальні засади проведення спеціальної перевірки. Водночас, детальний порядок проведення такої перевірки має бути визначений підзаконним нормативно-правовим актом, що підтверджується установленою практикою правозастосування. Із конституційних повноважень Президента України виплаває, такий порядок має визначатися Президентом України. Підтвердженням цьому також є те, що на сьогодні є чинним Указ Президента України від 19 листопада 2001 року № 1098 «Про обов’язкову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців», яким і визначається порядок проведення такої перевірки.   
27. Особливості проведення спеціальної перевірки щодо кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів визначаються Центральною виборчою комісією.
 		 -63- Вернидубов І.В.
 Слово «особливості» замінити словом «порядок», а слово «визначаються» - словом «визначається».
 		Відхилено . У зв’язку з виключенням абзацу.  остаточну редакцію не внесено
 
    -64- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац виключити.
 		Враховано .   
    -65- Міщенко С.Г.
 Абзац виключити.
 		Враховано .   
    -66- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Абзац виключити.
 		Враховано .   
    -67- Кармазін Ю.А.
 Викласти абзац у такій редакції:
«Порядок організації проведення спеціальної перевірки осіб та особливості проведення спеціальної перевірки щодо кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів встановлюється законом».
 		Відхилено . Статтею 92 Конституції України визначено вичерпний перелік питань, що встановлюються та визначаються виключно законами України. Враховуючи положення даної статті Конституції, відсутня потреба у прийнятті спеціального закону, яким визначатиметься порядок проведення спеціальної перевірки кандидатів на виборні посади.   
    -68- Князевич Р.П.
 Частину третю викласти у такій редакції:
«3. Спеціальна перевірка проводиться у п'ятнадцятиденний строк за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту подання претендентом на посаду неправдивих відомостей про себе посадова особа (орган, яка (який здійснює призначення (обрання на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні на посаду, а також протягом трьох робочих днів повідомляє про виявлений факт правоохоронні органи для реагування в установленому законом порядку, крім випадків, визначених законом.
Рішення про відмову у призначенні (обранні на посаду з підстави, зазначеної у абзаці другому цієї частини, може бути оскаржено до суду.
Порядок організації проведення спеціальної перевірки встановлюється законом».
 		Відхилено . Цей законопроект є базовим і визначає загальні засади проведення спеціальної перевірки. Водночас, детальний порядок проведення такої перевірки має бути визначений підзаконним нормативно-правовим актом, що підтверджується установленою практикою правозастосування. Із конституційних повноважень Президента України виплаває, такий порядок має визначатися Президентом України. Підтвердженням цьому також є те, що на сьогодні є чинним Указ Президента України від 19 листопада 2001 року № 1098 «Про обов’язкову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців», яким і визначається порядок проведення такої перевірки.   
28. 4. Для проведення спеціальної перевірки особи, які претендують на зайняття посад, подають до відповідного органу:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
29. 1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;
 		 -69- Джоджик Я.І.
 Доповнити новим пунктом такого змісту:
«2 згоду близьких осіб на проведення спеціальних перевірок як під час призначення, так і в майбутньому, якщо йдеться про призначення особи на посаду, зазначену у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону. Не потрібна згода близьких осіб, про яку йдеться в цьому пункті, які є неповнолітніми, перебувають у довгостроковому відрядженні за межами України, під вартою або визнані неосудними, в порядку передбаченому чинним законодавством».
Відповідно змінити рубрикацію пунктів.
 		Відхилено . Таке формулювання суперечитиме рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 року № 21-рп/2010, відповідно до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей, що подаються близькими особами претендента, не відповідає Конституції України.  остаточну редакцію не внесено
 
30. 2) автобіографію;
 		    остаточну редакцію не внесено
 
31. 3) копію документа, який посвідчує особу;
 		    остаточну редакцію не внесено
 
32. 4) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, затвердженою Міністерством фінансів України спільно з Міністерством юстиції України;
 		 -70- Буджерак О.О.
 Слово «декларацію» замінити словом «відомості», а після слів «фінансового характеру» доповнити пункт словами «в тому числі за кордоном».
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.  остаточну редакцію не внесено
 
    -71- Бевз В.А.
 Слова «формою, затвердженою Міністерством фінансів України спільно з Міністерством юстиції України» замінити словами «зразком, що додається до цього Закону».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -72- Коновалюк В.І.
 Після слів «фінансового характеру» доповнити словами «у тому числі за кордоном, щодо особи, яка претендує на посаду, та близьких їй осіб».
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -73- Шкіль А.В.
 Пункт викласти у такій редакції:
4 відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, за минулий рік за формою, затвердженою законом».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -74- Міщенко С.Г.
 Пункт викласти у такій редакції:
4 відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, за минулий рік за формою, що встановлена цим законом».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -75- Яворівський В.О.
 Пункт викласти у такій редакції:
«4 відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, за минулий рік за формою, затвердженою Міністерством фінансів України спільно з Міністерством юстиції України».
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
33. 5) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
 		    остаточну редакцію не внесено
 
34. 6) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України;
 		 -76- Князевич Р.П.
 Пункт виключити.
 		Відхилено . Перевірка відомостей щодо стану здоров’я передбачена з метою запобігання прийняттю на службу осіб, які за станом здоров’я не зможуть на належному рівні виконувати свої повноваження (наявність психічних захворювань, наркозалежність).  остаточну редакцію не внесено
 
    -77- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Пункт виключити.
 		Відхилено . Перевірка відомостей щодо стану здоров’я передбачена з метою запобігання прийняттю на службу осіб, які за станом здоров’я не зможуть на належному рівні виконувати свої повноваження (наявність психічних захворювань, наркозалежність).   
35. 7) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозо-бов'язаних);
 		    остаточну редакцію не внесено
 
36. 8) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
 		    остаточну редакцію не внесено
 
37. 5. Після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилає до відповідних органів державної влади, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених у частині другій цієї статті, запит про надання відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади.
 		 -78- Шемчук В.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«5. Запит про перевірку достовірності відомостей, поданих особою, яка претендує на зайняття посади, разом з її письмовою згодою на проведення спеціальної перевірки, не пізніше наступного дня після отримання такої згоди, надсилається до Національного бюро розслідувань або до його відповідного територіального підрозділу».
 		Відхилено . Оскільки залучення до спеціальної перевірки неіснуючого органу - Національного бюро розслідувань є неможливим, а у разі його утворення цей орган матиме статус спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.  остаточну редакцію не внесено
 
    -79- Пилипенко В.П.
 Слова «на посаду в якому претендує особа» замінити словами «визначений в абзаці другому частини першої цієї статті».
 		Відхилено . Оскільки не 1 пропозицію народного депутата України Пилипенка В. П. щодо доповнення абзацу другого частини першої цієї статті стосовно участі у спеціальній перевірці Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.   
38. Запит підписує керівник органу, на посаду в якому претендує особа, а в разі його відсутності - особа, яка виконує обов'язки керівника або один з його заступників відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
39. До запиту додаються копії документів, зазначених у частині четвертій цієї статті.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
40. 6. Інформація про результати спеціальної перевірки, підписана керівником органу, на посаду в якому претендує особа, а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки, або заступником керівника органу відповідно до розподілу функціональних обов'язків, подається до органу, який надіслав відповідний запит, у семиденний строк з дати надходження запиту.
 		 -80- Вернидубов І.В.
 Слова «на посаду в якому претендує особа» замінити словами «що здійснював перевірку».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -81- Шемчук В.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«6. Інформація про результати спеціальної перевірки за підписом керівника Національного бюро розслідувань або керівника його відповідного територіального підрозділу, а в разі їх відсутності - за підписом особи, на яку покладено обов’язки керівника, подається до органу, що надіслав запит на проведення спеціальної перевірки у семиденний строк з дня надходження запиту».
 		Відхилено . Оскільки залучення до спеціальної перевірки неіснуючого органу - Національного бюро розслідувань є неможливим, а у разі його утворення цей орган матиме статус спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.   
    -82- Коновалюк В.І.
 Слова «про результати спеціальної перевірки, підписана керівником органу, на посаду в якому претендує особа» замінити словами «на запит про надання відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, підписана керівником органу, якому направлявся такий запит».
 		Враховано частково .   
    -83- Власенко С.В.
 Слова «а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки, або заступником керівника органу відповідно до розподілу функціональних обов'язків» замінити словами «його заступником або керівником спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції».
 		Відхилено . Правка носить редакційний характер і у той же час спрощує загальний порядок проведення спеціальної перевірки залученими до цього органами державної влади.   
    -84- Пилипенко В.П.
 Слова «на посаду в якому претендує особа» замінити словами «визначений в абзаці другому частини першої цієї статті».
 		Відхилено . Оскільки не 1 пропозицію народного депутата України Пилипенка В. П. щодо доповнення абзацу другого частини першої цієї статті стосовно участі у спеціальній перевірці Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.   
41. Орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
42. Особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подавати зазначеним органам свої зауваження у письмовій формі.
 		 -85- Шемчук В.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та, у разі незгоди з її результатами, можуть подавати органу, на посаду в якому претендують, свої зауваження у письмовій формі. Органом надсилається повторний запит про перевірку достовірності відомостей, поданих особою, яка претендує на зайняття посади, разом з її письмовою згодою на проведення спеціальної перевірки та письмовими зауваженнями щодо результатів першої спеціальної перевірки, не пізніше наступного дня після отримання письмових зауважень, до Національного бюро розслідувань або його відповідного територіального підрозділу. Може бути проведено не більш ніж дві спеціальні перевірки щодо однієї і тієї ж особи, яка претендує на одну й ту ж посаду в одному й тому ж органі».
 		Відхилено . Законопроектом пропонується визначити, що порядок проведення спеціальної перевірки затверджується Президентом України. Запропонована повторна перевірка засвідчує можливу неспроможність відповідних державних органів сприяти своєчасному проведенню спеціальних перевірок.  остаточну редакцію не внесено
 
43. 7. Інформація про результати спеціальної перевірки та документи щодо її проведення є конфіденційними, якщо вони не містять відомостей, що становлять державну таємницю. Такі відомості зберігаються в порядку, встановленому законодавством.
 		 -86- Бевз В.А.
 Слово «законодавством» замінити словами «до закону».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
44. Стаття 12. Фінансовий контроль
 		    остаточну редакцію не внесено
 
45. 1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, затвердженою Міністерством фінансів України спільно з Міністерством юстиції України.
 		 -87- Буджерак О.О.
 Слово «декларацію» замінити словом «відомості», а після слів «фінансового характеру» доповнити пункт словами «в тому числі за кордоном».
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.  остаточну редакцію не внесено
 
    -88- Бевз В.А.
 Слова «формою, затвердженою Міністерством фінансів України спільно з Міністерством юстиції України» замінити словами «зразком, що додається до цього Закону».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -89- Яценюк А.П.
 Після слів «декларацію про майно» доповнити словами «готівкові кошти, незалежно від їх надходження».
 		Відхилено . Відсутня потреба у зазначеному уточненні в законі, оскільки така інформація є постійно змінюваною, що ускладнює можливість перевірки її достовірності.   
    -90- Омельченко Г.О.
 Після слова «характеру» доповнити словами «у тому числі за кордоном».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -91- Рябека О.Г.
 Після слова «характеру» доповнити словами «у тому числі за кордоном».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -92- Стретович В.М.
 Слово «декларацію» замінити словами «власну декларацію, а також декларації близьких осіб, зазначених у частині першій статті 1 цього Закону».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -93- Омельченко Г.О.
 Слово «декларацію» замінити словами «власну декларацію, а також декларації близьких осіб, зазначених у частині першій статті 1 цього Закону».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -94- Кожем'якін А.А.
 Після слів «цього Закону» доповнити словами «та їх близькі особи».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -95- Кожем'якін А.А.
 Після слів «роботи (служби» доповнити словами «та реєстрації (проживання».
 		Відхилено . Відсутня потреба в ускладненні адміністративної процедури надання аналогічних відомостей у двох місцях у разі різниці в розташуванні місця роботи та місця реєстрації.   
    -96- Коновалюк В.І.
 Після слів «за місцем роботи (служби» доповнити словами «щодо себе та близьких осіб».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -97- Коновалюк В.І.
 Слова «за формою, затвердженою Міністерством фінансів України спільно з Міністерством юстиції України» замінити словами «в обсягах, визначених законами та іншими виданими на їх основі нормативно-правовими актами».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -98- Джоджик Я.І.
 Абзац викласти у такій редакції:
«1. Особи, зазначені у пунктах 1 та 2, підпункті "а" пункту 3 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, затвердженою Міністерством фінансів України спільно з Міністерством юстиції України. В декларації осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, має відображатись інформація щодо їх особистого майна, доходів, витрат і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, так і їх близьких осіб».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -99- Міщенко С.Г.
 Слова «за минулий рік за формою, затвердженою Міністерством фінансів України спільно з Міністерством юстиції України» замінити словами «щодо себе та близьких осіб, за минулий рік за формою, що встановлена цим законом».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -100- Яворівський В.О.
 Абзац викласти у такій редакції:
«1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, та їх близькі особи, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, за минулий рік за формою, затвердженою відповідно до закону Міністерством фінансів України спільно з Міністерством юстиції України..
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
46. Особи, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня. Особи, які не подали декларацію із зазначених причин і припиняють трудові відносини за місцем роботи, зобов'язані подати такі відомості до припинення трудових відносин.
 		 -101- Буджерак О.О.
 Після слів «за місцем роботи» доповнити словами « (служби», а слово «декларацію» замінити словом «відомості», у зв’язку з цим слово «таку» замінити словом «такі». У другому реченні слово «декларацію» замінити словами «відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, за минулий рік».
 		Враховано частково .  остаточну редакцію не внесено
 
    -102- Коновалюк В.І.
 Після слів «за місцем роботи» доповнити словами «щодо себе та близьких осіб».
 		Враховано частково .   
    -103- Коновалюк В.І.
 Слово «звітний» замінити словом «попередній».
 		Відхилено . Пропозиція носить редакційний характер і не змінює змісту норми.   
    -104- Бевз В.А.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Особи, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня. Особи, які не подали декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік із зазначених причин і звільняються з цього місця роботи, зобов'язані подати таку декларацію до розірвання трудового договору».
 		Враховано .   
    -105- Рябека О.Г.
 Доповнити статтю новою частиною другою такого змісту:
«2. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону у декларації вказують відомості про:
1 прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (паспортні дані - для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, місце реєстрації та фактичного проживання, місце роботи (проходження служби та/або місце майбутньої роботи (проходження служби, займану посаду, або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є;
2 об’єкти нерухомості, що належать особі на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться в її володінні чи користуванні, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають дані: щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, володіння або користування, його вартість на дату його набуття у власність, володіння або користування.
У разі, якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті. У разі, якщо нерухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
3 цінне рухоме майно, що належить особі на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
а такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування;
б відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми також включають дані щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номеру, якщо такий є. Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми вказуються незалежно від їх вартості;
в у разі, якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті. У разі, якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
г не підлягає декларуванню рухоме майно, вартість якого не перевищує 12 місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року.
4 цінні папери, в тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать особі, із відображенням відомостей стосовно виду цінного паперу, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та номінальної вартості цінних паперів. У разі, якщо цінні папери передані в управління іншій особі, щодо цієї особи також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
5 інші корпоративні права, що належать особі, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному фонді суб’єкта господарювання у грошовому та відсотковому вираженні, якщо суб’єкт має статутний фонд;
6 нематеріальні активи, що належать особі, в тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті. До відомостей щодо нематеріальних активів включаються дані про вид та характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також про дату виникнення права на них;
7 отримані (нараховані доходи, в тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення, отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунків та інших доходів, не визначених у першому абзаці цього пункту, вказуються лише у разі, якщо розмір такого подарунку або доходу перевищує один місячний прожитковий мінімум, встановлений для працездатної особи на 1 січня звітного року, за умови, що сукупна вартість таких подарунків або доходів, отриманих протягом календарного року, не перевищує п’яти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року;
8 наявні грошові активи, в тому числі готівкові кошти, кошти розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, а також активи у дорогоцінних (банківських металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягає декларуванню кошти розміщені на одному банківському рахунку, внесок до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, а також актив у дорогоцінних (банківських металах, вартість якого не перевищує 10 місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року;
9 фінансові зобов’язання, в тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, кошти, позичені іншим особам. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункті 1 частини першої цієї статті, та дату виникнення зобов’язання. Такі відомості вказуються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року. В разі, якщо розмір зобов’язання не перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року, вказується лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання.
У разі, якщо предметом правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання є нерухоме або рухоме майно, в декларації вказується вид майна, його місцезнаходження, вартість та інформація про власника майна, відповідно до підпункті 1 пункту 1 цієї статті. У разі, якщо засобом забезпечення отриманого зобов’язання є порука, в декларації має бути вказана інформація про поручителя, зазначена у пункті 1 частини першої цієї статті;
10 видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у особи виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, в тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті.
Такі відомості вказуються лише у разі, якщо їх розмір перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року. Окрім цього, до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет та інформація щодо найменування контрагента;
11 посаду чи роботу, що виконується або виконувалась за сумісництвом: дані про займану посаду чи роботу (оплачувану чи ні, що виконується за угодою (контрактом, найменування суб’єкта господарювання, в якому особа працює або працювала за сумісництвом, код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи із зазначенням ідентифікаційного номеру з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків».
Відповідно змінити рубрикацію частин статті.
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -106- Шкіль А.В.
 Частину першу викласти у такій редакції:
«1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 травня подавати за місцем роботи (служби відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, за минулий рік за формою, затвердженою законом.
Особи, які не мали можливості подати до 1 травня за місцем роботи (служби відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають такі відомості за звітний рік до 31 грудня. Особи, які не подали відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, за минулий рік із зазначених причин і припиняють трудові відносини за місцем роботи, зобов'язані подати такі відомості до припинення трудових відносин».
 		Враховано частково .   
    -107- Міщенко С.Г.
 Доповнити статтю новою частиною другою такого змісту:
2. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону у декларації вказують наступні відомості щодо себе та близьких осіб:
1 прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер з Державного
реєстру фізичних осіб - платників податків (паспортні дані - для осіб, які
через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікацій-ного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, місце реєстрації та фактичного проживання, місце роботи (проходження служби та/або місце майбутньої роботи (проходження служби, займану посаду, або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є;
2 об'єкти нерухомості, що належать особі на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться в її володінні чи
користуванні.
Такі відомості включають дані: щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату та підставу набуття майна у власність, володіння або користування, його вартість на дату його набуття у власність, володіння або користування.
У разі, якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті. У разі, якщо нерухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
3 цінне рухоме майно, що належить особі на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право;
а такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату та підставу набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування;
б відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми також включають дані щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номеру, якщо такий є;
в у разі, якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1частини першої цієї статті. У разі, якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості,
зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
г не підлягає декларуванню рухоме майно, вартість якого не перевищує шість місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року.
4 цінні папери, в тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі,
що належать особі, із відображенням відомостей стосовно виду цінного
паперу, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та
номінальної вартості цінних паперів. У разі, якщо цінні папери передані в
управління іншій особі, щодо цієї особи також вказуються відомості,
зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
5) інші корпоративні права, що належать особі, із зазначенням найменування кожного суб'єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному фонді суб'єкта господарювання у грошовому та відсотковому вираженні, якщо суб'єкт має статутний фонд;
6) нематеріальні активи, що належать особі, в тому числі об'єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті. До відомостей щодо нематеріальних активів включаються дані про вид та характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також про дату виникнення права на них;
7) отримані (нараховані доходи, в тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення, отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, страхові відшкодування, матеріальна допомога, пенсія, допомога по безробіттю, аліменти, спадщина, доходи від передачі грошей у позику, доходи від відчуження чи передачі в оренду рухомого і нерухомого майна та майнових прав, дохід від провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, призи, виграші, подарунки та інші доходи.
Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунків та інших доходів, не визначених у першому абзаці цього пункту, вказуються лише у разі, якщо розмір такого подарунка або доходу перевищує один місячний прожитковий мінімум, встановлений для працездатної особи на 1 січня звітного року;
8 наявні грошові активи, в тому числі готівкові кошти, кошти розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, а також активи у дорогоцінних (банківських металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягає декларуванню кошти розміщені на одному банківському рахунку, внесок до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, а також актив у дорогоцінних (банківських металах, вартість якого не перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року;
9 фінансові зобов’язання, в тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договором лізингу, кошти, позичені іншим особам. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, та дату виникнення зобов
‘язання. Такі відомості вказуються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року. В разі, якщо розмір зобов’язання не перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року, вказується лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання.
У разі, якщо предметом правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання є нерухоме або рухоме майно, в декларації вказується вид майна, його місце-знаходження, вартість та інформація про власника майна, відповідно до підпункті 1 пункту 1 цієї статті. У разі, якщо засобом забезпечення отриманого зобов'язання є порука, в декларації має бути вказана інформація про поручителя, зазначена у пункті 1 частини першої цієї статті;
10 витрати за зобов'язаннями фінансового характеру, за договорами добровільного страхування, за договорами на додаткове пенсійне забезпечення, за договорами позики, найму (оренди, витрати на утримання нерухомого майна, транспортних засобів та інші витрати у разі, якщо їх розмір перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1
січня звітного року;
11 посаду чи роботу, що виконується або виконувалась за сумісництвом: дані про займану посаду чи роботу (оплачувану чи ні, що виконується за угодою (контрактом, найменування суб'єкта господарювання, в якому особа працює або працювала за сумісництвом, код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи із зазначенням ідентифікаційного номеру з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків».
У зв’язку з цим частину другу-п’яту відповідним чином перейменувати.
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -108- Власенко С.В.
 Доповнити статтю новою частиною другою такого змісту:
2. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону у декларації вказують відомості про:
1 прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер з Державного
реєстру фізичних осіб - платників податків (паспортні дані - для осіб, які
через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаці-йного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, місце реєстрації та фактичного проживання, місце роботи (проходження служби та/або місце майбутньої роботи (проходження служби, займану посаду, або посаду, на яку претендує, та категорію посади
(якщо така є;
2 об'єкти нерухомості, що належать особі на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться в її володінні чи користуванні, незалежно від форми укладення правочини, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають дані: щодо виду, характеристики майна, місцезнаход-ження, дату набуття майна у власність, володіння або користування, його вартість на дату його набуття у власність, володіння або користування.
У разі, якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті. У разі, якщо нерухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
3 цінне рухоме майно, що належить особі на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
а такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування;
б відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми також включають дані щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номеру, якщо такий є. Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми вказуються незалежно від їх вартості;
в у разі, якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1частини першої цієї статті. У разі, якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості,
зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
г не підлягає декларуванню рухоме майно, вартість якого не перевищує 12 місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року.
4 цінні папери, в тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать особі, із відображенням відомостей стосовно виду цінного
паперу, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та
номінальної вартості цінних паперів. У разі, якщо цінні папери передані в
управління іншій особі, щодо цієї особи також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
5) інші корпоративні права, що належать особі, із зазначенням найменування кожного суб'єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному фонді суб'єкта господарювання у грошовому та відсотковому вираженні, якщо суб'єкт має статутний фонд;
6) нематеріальні активи, що належать особі, в тому числі об'єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті. До відомостей щодо нематеріальних активів включаються дані про вид та характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також про дату виникнення права на них;
7) отримані (нараховані доходи, в тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення, отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунків та інших доходів, не визначених у першому абзаці цього пункту, вказуються лише у разі, якщо розмір такого подарунка або доходу перевищує один місячний прожитковий мінімум, встановлений для працездатної особи на 1 січня звітного року, за умови, що сукупна вартість таких подарунків або доходів, отриманих протягом календарного року, не перевищує п’яти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року;
8) наявні грошові активи, в тому числі готівкові кошти, кошти розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, а також активи у дорогоцінних (банківських металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягає декларуванню кошти розміщені на одному банківському рахунку, внесок до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, а також актив у дорогоцінних (банківських металах, вартість якого не перевищує 10 місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року;
9 фінансові зобов’язання, в тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договором лізингу, кошти, позичені іншим особам. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, та дату виникнення зобов
‘язання. Такі відомості вказуються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року. В разі, якщо розмір зобов’язання не перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року, вказується лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання.
У разі, якщо предметом правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання є нерухоме або рухоме майно, в декларації вказується вид майна, його місце-знаходження, вартість та інформація про власника майна, відповідно до підпункті 1 пункту 1 цієї статті. У разі, якщо засобом забезпечення отриманого зобов'язання є порука, в декларації має бути вказана інформація про поручителя, зазначена у пункті 1 частини першої цієї статті;
10 видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у особи виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті.
Такі відомості вказуються лише у разі, якщо їх розмір перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року. Окрім цього, до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет та інформація щодо найменування контрагента;
11 посаду чи роботу, що виконується або виконувалась за сумісництвом: дані про займану посаду чи роботу (оплачувану чи ні, що виконується за угодою (контрактом, найменування суб'єкта господарювання, в якому особа працює або працювала за сумісництвом, код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи із зазначенням ідентифікаційного номеру з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків».
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
47. 2. Відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України та його заступників, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати, Голови та членів Вищої ради юстиції, членів Центральної виборчої комісії, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівників інших органів державної влади та їх заступників, членів колегіальних органів державної влади (комісій, рад), керівників органів місцевого самоврядування та їх заступників підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях.
 		 -109- Рябека О.Г.
 Після слів «фінансового характеру» доповнити словами «в тому числі за кордоном».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.  остаточну редакцію не внесено
 
    -110- Омельченко Г.О.
 Після слів «фінансового характеру» доповнити словами «в тому числі за кордоном».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -111- Бевз В.А.
 Після слова «відомості» доповнити словами «зазначені у декларації» та доповнити частину словами «відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування».
 		Враховано .   
    -112- Кармазін Ю.А.
 Слова «підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях.» замінити словами «без указування конкретних адрес проживання цих осіб, а також місця розташування майна, що їм належить, підлягають щорічному оприлюдненню на офіційних веб-сайтах органів державної влади України, де працюють ці особи, або які забезпечують їхню діяльність, а також центрального органу виконавчої влади, що забезпечує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби та функціональне управління державною службою підрозділами, які здійснюють кадрове забезпечення даних осіб чи органів».
 		Відхилено . Стосовно обсягу інформації, яка має оприлюднюватись, то зазначене питання пропонується врегулювати в частині четвертій цієї ж статті законопроекту. Стосовно оприлюднен-ня відомостей - опублікування відомостей у офіційних друкованих виданнях є достатнім для доступу громадськості до цієї інформації, і буде запобігати несанкціонованій зміні такої інформації.   
    -113- Кармазін Ю.А.
 Частину другу викласти у такій редакції:
«2. Відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України та його заступників, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати, Голови та членів Вищої ради юстиції, членів Центральної виборчої комісії, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівників інших органів державної влади та їх заступників, членів колегіальних органів державної влади (комісій, рад, керівників органів місцевого самоврядування та їх заступників, без указування конкретних адрес проживання цих осіб, а також місця розташування майна, що їм належить, підлягають щорічному оприлюдненню на офіційних веб-сайтах органів державної влади України, де працюють ці особи, або які забезпечують їхню діяльність, а також центрального органу виконавчої влади, що забезпечує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби та функціональне управління державною службою підрозділами, які здійснюють кадрове забезпечення даних осіб чи органів».
 		Відхилено . Опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування відомостей про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру на даний час є достатнім для доступу громадськості до цієї інформації.   
    -114- Яценюк А.П.
 Після слів «та їх заступників» доповнити словами «та членів їх сімей».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -115- Омельченко Г.О.
 Після слів «та їх заступників» доповнити словами «близьких осіб до осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону».
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -116- Джоджик Я.І.
 Частину викласти у такій редакції:
«2. Відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік осіб, про які йдеться у пункті 1 частини першої статті 4, а також їх близьких осіб, підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті Головного управління державної служби. Крім того відомості щодо керівників та їх заступників органів місцевого самоврядування, органів державної влади та управління районного та обласного рівня, про які йдеться у пункті 1 частини першої статті 4, обов'язково оприлюднюються щонайменше в одному районному та обласному друкованому виданні та на офіційних веб-сайтах відповідних територіальних управлінь Головного управління державної служби».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту. Опублікування відомостей у офіційних друкованих виданнях є достатнім для доступу громадськості до цієї інформації і буде запобігати несанкціонованій зміні такої інформації.. Інші пропозиції носять редакційний характер та не впливають на зміст норми.   
    -117- Яценюк А.П.
 Доповнити часину новим абзацом такого змісту:
«Така інформація повинна мати вільний режим доступу та розміщуватись на офіційних веб-сайтах до моменту припинення роботи державних службовців у відповідних державних органах».
 		Відхилено . Опублікування відомостей у офіційних друкованих виданнях є достатнім для доступу громадськості до цієї інформації і буде запобігати несанкціонованій зміні такої інформації..   
    -118- Яворівський В.О.
 Після слів «фінансового характеру» доповнити словами «в тому числі за кордоном».
 		Враховано . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -119- Пилипенко В.П.
 Слова «Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України» виключити і доповнити частину новим абзацом такого змісту:
«Відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, за минулий рік Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
 		Відхилено . Оскільки статтею 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не визначено особливості оприлюднення відомостей про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України.   
48. 3. У разі відкриття особою, зазначеною в пункті 1 та підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, валютного рахунка в установі банку-нерезидента вона зобов'язана в десятиденний строк письмово повідомити про це орган державної податкової служби за місцем проживання із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.
 		 -120- Коновалюк В.І.
 Після слів «цього Закону» доповнити словами «або близькими їй особами».
 		Відхилено . Пропозиція містить правило, яке на практиці може призвести до надмірного обмеження прав і свобод громадян.  остаточну редакцію не внесено
 
    -121- Джоджик Я.І.
 Частину викласти у такій редакції:
«3. У разі відкриття особою, зазначеною в пунктах 1 - 2 та підпункті "а" пункту 3 частини першої статті 4 цього Закону, валютного рахунка в установі банку-нерезидента вона зобов'язана в десятиденний строк письмово повідомити про це орган державної податкової служби за місцем проживання із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента».
 		Відхилено . Оскільки не підтримується пропозиція щодо зміни запропонованого Президентом України переліку суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Розширення кола осіб, які повинні інформувати органи державної податкової служби призведе лише до збільшення документообігу й ускладнить роботу цих органів.   
    -122- Національний банк України
 Частину виключити.
 		Відхилено . Повідомлення про відкриті рахунки, в тому числі, в установах банків-нерезидентів, є одним із важливих антикорупційних механізмів, який запобігає незаконному збагаченню публічних службовців, а також дозволить своєчасно виявити незаконно одержані кошти та вжити заходів щодо їх конфіскації.   
49. 4. Порядок зберігання і використання відомостей, передбачених частинами першою та третьою цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -123- Князевич Р.П.
 Частину викласти у такій редакції:
«4. Порядок зберігання і використання відомостей, передбачених частинами першою та третьою цієї статті, встановлюється законом».
 		Враховано частково .  остаточну редакцію не внесено
 
    -124- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину викласти у такій редакції:
«4. Порядок зберігання і використання відомостей, передбачених частинами першою та третьою цієї статті, встановлюється законом».
 		Враховано частково .   
    -125- Коновалюк В.І.
 Слова «затверджується Кабінетом Міністрів України» замінити словами «визначається законом».
 		Враховано частково .   
    -126- Бевз В.А.
 Доповнити частину словами «з урахуванням вимог, встановлених законом».
 		Враховано .   
50. 5. Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в пункті 1 та підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому законодавством порядку за місцем майбутньої роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік.
 		 -127- Буджерак О.О.
 Слово «декларацію» замінити словом «відомості», а після слів «фінансового характеру» доповнити словами «в тому числі за кордоном».
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.  остаточну редакцію не внесено
 
    -128- Коновалюк В.І.
 Після слів « за місцем майбутньої роботи (служби» доповнити словами «щодо себе та близьких осіб».
 		Відхилено . Таке формулювання суперечитиме рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 року № 21-рп/2010, відповідно до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей про майно, доходи близьких осіб претендента на зайняття посади визнано таким, що не відповідає Конституції України.   
    -129- Міщенко С.Г.
 Абзац викласти у такій редакції:
Доповнити частину новим абзацом такого змісту:
«У разі неподання або подання недостовірних відомостей зазначена особа не може бути призначена (обрана на відповідну посаду, а призначена особа підлягає звільненню у триденний строк з дня виявлення такого порушення».
 		Відхилено . Питання наслідків подання недостовірних відомостей про майновий стан при прийнятті на службу врегульовано статтею 11 законопроекту. У разі подання недостовірних відомостей при проходженні служби особа підлягатиме адміністративній відповідальності (стаття 1726 запропонованої законопроектом редакції Кодексу України про адміністративні правопорушення), що згідно із статтею 22 законопроекту тягнутиме звільнення з роботи.   
    -130- Яценюк А.П.
 Після слів «декларацію про майно» доповнити словами «у тому числі про готівкові кошти, незалежно від їх надходження».
 		Відхилено . Відсутня потреба у зазначеному уточненні в законі, оскільки така інформація є постійно змінюваною, що ускладнює можливість перевірки її достовірності.   
    -131- Кармазін Ю.А.
 Доповнити статтю новою частиною такого змісту:
«6. Невиконання особами, що зазначені в частині першій цієї статті, вимог щодо дати і обсягу оприлюднення інформації передбаченої декларацією, є порушенням закону і присяги».
 		Відхилено . У разі подання недостовірних відомостей при проходженні служби особа підлягатиме адміністративній відповідальності (стаття 1726 запропонованої законопроектом редакції Кодексу України про адміністративні правопорушення), що згідно із статтею 22 законопроекту тягнутиме звільнення з роботи. Таким чином, відсутня потреба у додатковому визначенні щодо порушення закону чи присяги.   
    -132- Джоджик Я.І.
 Частину викласти у такій редакції:
«5. Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в пунктах 1-2 та підпункті "а" пункту 3 частини першої статті 4 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому законодавством порядку за місцем майбутньої роботи (служби декларацію про майно та його вартість, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік».
 		Відхилено . Оскільки не підтримується пропозиція народного депутата України Джоджика Я. І. щодо зміни запропонованого Президентом України переліку суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Розширення кола осіб, які повинні інформувати органи державної податкової служби призведе лише до збільшення документообігу й ускладнить роботу цих органів.   
    -133- Міщенко С.Г.
 Після слів «підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону» доповнити словами «або близькою особою».
 		Відхилено . Правка суперечитиме рішенню Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 року № 21-рп/2010, відповідно до якого положення Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в частині перевірки відомостей про майно, доходи близьких осіб претендента на зайняття посади визнано таким, що не відповідає Конституції України.   
    -134- Міщенко С.Г.
 Після слів «за минулий рік» доповнити словами «за формою, що встановлена цим Законом».
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
    -135- Яценюк А.П.
 Доповнити статтю новими частинами такого змісту:
«5. Декларуванню підлягають всі витрати на оплату товарів, робіт та послуг, якщо фактична або ринкова вартість окремого товару, роботи та послуги перевищує 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, незалежно від кількості укладених правочинів для отримання відповідного товару, роботи та послуги, а також незалежно від наданих продавцем (виконавцем розстрочок, відстрочок або знижок.
До витрат на придбання товарів прирівнюється отримання товарів на безоплатній або платній основі у користування (оренду, найм, позику тощо.
Встановлення органами державної податкової адміністрації фактів перевищення витрат суб’єктів, зазначених в пункті 1 і підпунктах «а»-»з» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, над їхніми доходами є підставою для звернення цими органами до суду з позовом про вилучення у зазначених суб’єктів _е задекларованого майна і грошових коштів в дохід держави.
6. Форма та порядок заповнення, подання та оприлюднення декларації суб’єктів, зазначених в пункті 1 і підпунктах «а»-»з» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, яка містить відомості про майно, у тому числі готівкові грошові кошти, незалежно від місця їх знаходження, доходи, витрати, зобов’язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, визначається Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено . Оскільки не підтримуються пропозиції народного депутата України Яценюка А. П. до частин першої, другої та п’ятої цієї статті законопроекту.   
    -136- Яценюк А.П.
 Доповнити проект Закону новою статтею такого змісту:
«Стаття 121. Ідентифікація осіб, які здійснюють значні готівкові витрати
1. Суб’єктом ідентифікації осіб, які здійснюють значні готівкові витрати, є суб’єкти господарювання всіх форм власності та інші особи, що здійснюють реалізацію товарів, робіт та послуг за готівкові кошти.
Суб’єкт ідентифікації осіб, які здійснюють значні готівкові витрати, на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів ідентифікує осіб, які здійснюють готівкові розрахунки на суму більше 15 тис. грн., незалежно від кількості укладених правочинів для отримання відповідного товару, роботи та послуги, а також незалежно від наданих продавцем (виконавцем розстрочок, відстрочок або знижок.
Передача товарів, початок надання послуг або виконання робіт, а також підписання будь-яких угод, в т.ч. попередніх, до моменту завершення процедури ідентифікації, передбаченої цією статтею, забороняється.
2. З метою ідентифікації осіб, які здійснюють значні готівкові витрати, визначаються прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу, дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб-- платників податків та інших обов'язкових платежів.
Інформація, яка отримана під час ідентифікації осіб, які здійснюють значні готівкові витрати, передається відповідним органам державної податкової служби.
Порядок надання такої інформації затверджується рішенням Державної податкової адміністрації».
 		Відхилено . Запропоновані у пропозиції норми є предметом регулювання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».   
    -137- Кармазін Ю.А.
 Доповнити статтю новою частиною такого змісту:
«5. Невиконання особами, що зазначені в частині 1 цієї статті, вимог щодо дати і обсягу оприлюднення інформації передбаченої декларацією, є порушенням закону і присяги».
 		Відхилено . Статтею 1726, якою передбачається доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення запроваджується адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання відомостей про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.   
    -138- Рябека О.Г.
 Статтю викласти у такій редакції:
«Стаття 12. Фінансовий контроль
1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, встановленою відповідно до цього Закону.
Особи, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня. Особи, які не подали декларацію із зазначених причин і припиняють трудові відносини за місцем роботи, зобов'язані подати такі відомості до припинення трудових відносин.
2. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону у декларації вказують відомості про:
1прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (паспортні дані - для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, місце реєстрації та фактичного проживання, місце роботи (проходження служби та/або місце майбутньої роботи проходження служби, займану посаду, або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є;
2 об'єкти нерухомості, транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, а також рухоме майно, вартість якого перевищує 12 місячних заробітних плат, що належать особі на праві приватної власності або знаходяться у її володінні чи користуванні;
3 цінні папери, інші корпоративні права, що належать особі;
4 нематеріальні активи, що належать особі;
5 доходи, отримані (нараховані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, дарунки та інші доходи;
6 наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, а також активи у дорогоцінних (банківських металах, розмір яких перевищує 12 місячних заробітних плат особи;
7 фінансові зобов'язання, в тому числі отримані кредити, позики,
зобов'язання за договорами лізингу, кошти, позичені іншим особам, розмір
яких перевищує 12 місячних заробітних плат особи;
8 видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у особи виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, а також виникають фінансові зобов'язання, розмір яких перевищує 12 місячних заробітних плат особи;
9 посаду чи роботу, що виконується або виконувалась за сумісництвом.
3.До декларацій Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України та його заступників, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати, Голови та членів Вищої ради юстиції, членів Центральної виборчої комісії, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівників інших органів державної влади та їх заступників, членів колегіальних органів державної влади (комісій, рад, керівників органів місцевого самоврядування та їх заступників включаються відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік також близьких родичів. Зазначені декларації підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях, а також обов'язковій перевірці спеціально уповноваженим органом з питань державної служби.
4.У разі відкриття особою, зазначеною в пункті 1 та підпункті «а» пункту2 частини першої статті 4 цього Закону, валютного рахунка в установі банку-нерезидента вона зобов'язана в десятиденний строк письмово повідомити про це орган державної податкової служби за місцем проживання із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.
5.Порядок зберігання і використання відомостей, передбачених частинами першою та третьою цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.
6.Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в пункті 1 та підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому законодавством порядку за місцем майбутньої роботи (служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік».
 		Враховано частково . Див. зразок декларації у додатку до законопроекту.   
51. Розділ VІІІ
 		    остаточну редакцію не внесено
 
52. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		 -139- Вернидубов І.В.
 Слова «та перехідні» виключити.
 		Відхилено .  остаточну редакцію не внесено
 
53. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 		 -140- Бевз В.А.
 Пункт викласти у такій редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2011 року, крім статті 12, яка набирає чинності з 1 січня 2012 року».
 		Враховано . Пропозиція базується на необхідності належної підготовки усіх компетентних органів для реалізації положень законопроекту, у разі його прийняття та надання можливості відповідним особам вирішити питання щодо позаслужбової діяльності та роботи, пов’язаної з безпосереднім підпорядкуванням.  остаточну редакцію не внесено
 
    -141- Міщенко С.Г.
 Пунк викласти у такій редакції: «1. Цей Закон набирає чинності з наступного дня за днем його опублікування».
 		Враховано частково .   
54. 2. Визнати такими, що втратили чинність:
 		 -142- Вернидубов І.В.
 Пункт 2 викласти в такій редакції:
«2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону».
 		Відхилено .  остаточну редакцію не внесено
 
    -143- Бевз В.А.
 Пункт викласти у такій редакції:
«2. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011 рік відомості про витрати надаються за період з дня набрання чинності цим Законом».
 		Немає висновку    
55. Закон України "Про боротьбу з корупцією" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 34, ст. 266; 1997 р., № 19, ст. 136; 1998 р., № 26, ст. 149; 1999 р., № 16, ст. 97, № 26, ст. 213; 2000 р., № 24, ст. 185; 2002 р., № 40, ст. 289, № 43, ст. 315; 2003 р., № 29, ст. 233; 2005 р., № 16, ст. 263; 2006 р., № 32, ст. 272; 2007 р., № 9, ст. 67);
 		    остаточну редакцію не внесено
 
56. Постанову Верховної Ради України від 5 жовтня 1995 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про боротьбу з корупцією" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 34, ст. 267);
 		    остаточну редакцію не внесено
 
57. Закон України "Про засади запобігання та протидії корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 45, ст. 691; 2010 р., № 9, ст. 87, № 20, ст. 205);
 		 -144- Пшонка А.В.
 Абзац виключити.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -145- Міщенко С.Г.
 Абзац виключити.
 		Немає висновку    
58. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 46, ст. 699; 2010 р., № 9, ст. 87).
 		 -146- Пшонка А.В.
 Абзац виключити.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -147- Міщенко С.Г.
 Абзац виключити.
 		Враховано .   
    -148- Кармазін Ю.А.
 У зв’язку із необхідністю додаткового тлумачення щодо застосування деяких положень Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів та Кодексу України про адміністративні правопорушення та з метою мінімізації можливих негативних наслідків доповнити розділ новим пунктом такого змісту:
«Зміни, внесені до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопору-шення» від 11 червня 2009 року № 1508-VІ, який визнано таким, що втратив чинність, відповідно до Закону України від 21 грудня 2010 року № 2808-VІ вважаються такими, що втратили чинність і виключені з текстів зазначених кодексів з 5 січня 2011 року».
 		Враховано . Редакційно уточнено та змінено рубрикацію пунктів.   
    -149- Шкіль А.В.
 Доповнити новим пунктом 3 такого змісту:
«3. Положення частин статей 11 та 12 цього Закону щодо подання відомостей про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном застосовується виключно до правовідносин, які виникли після набрання чинності цим Законом».
 		Враховано частково .   
    -150- Міщенко С.Г.
 Пункти 2, 4 виключити.
 		Враховано частково . Пункт 2 викладено у новій редакції, а пункт 4 передбачає здійснення Кабінетом Міністрів України заходів щодо реалізації положень цього законопроекту, у разі його прийняття.   
59. 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
60. 1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст.1122):
 		 -151- Бевз В.А.
 Відповідно до усталеної практики викладення пропозиції щодо внесення змін до актів законодавства змінити рубрикацію підпунктів.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -152- Воропаєв Ю.М.
 По тексту запропонованих у підпункті змін виключити посилання на підпункти «г», «ґ» пункту 2 і пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».
 		Враховано частково .   
61. а) у другому реченні частини першої статті 15 слова "діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією" замінити словом "правопорушень";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
62. б) статтю 38 викласти в такій редакції:
 		 -153- Міщенко С.Г.
 Підпункт «б» виключити.
 		Відхилено . Встановлення більш тривалих строків накладення адміністративного стягнення за корупційні правопорушення (частина третя статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення) в порівнянні з іншими правопорушен-нями сприятиме невідворотності притягнення до відповідальності порушників вимог антикорупційного законодавства.  остаточну редакцію не внесено
 
    -154- Воропаєв Ю.М.
 Підпункт «б» виключити.
 		Відхилено . Встановлення більш тривалих строків накладення адміністративного стягнення за корупційні правопорушення (частина третя статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення) в порівнянні з іншими правопорушен-нями сприятиме невідворотності притягнення до відповідальності порушників вимог антикорупційного законодавства.   
63. "Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення
 		    остаточну редакцію не внесено
 
64. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
 		    остаточну редакцію не внесено
 
65. Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині третій цієї статті.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
66. Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
67. У разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття";
 		 -155- Кармазін Ю.А.
 Частину четверту викласти у такій редакції:
«У разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення судом повинно бути вирішено питання щодо накладення адміністративного стягнення одночасно із прийняттям рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття».
 		Відхилено . Запропонована Президентом України норма не виключає прийняття рішення щодо накладення адміністра-тивного стягнення одночасно з прийняттям рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.  остаточну редакцію не внесено
 
    -156- Джоджик Я.І.
 Текст статті викласти у такій редакції:
«Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні -не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді.
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині третій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
У разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття».
 		Відхилено . Пропонована редакція дослівно відтворює положення статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції проекту.   
68. в) доповнити Кодекс главою 13-А такого змісту:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
69. "Глава 13-А
 		    остаточну редакцію не внесено
 
70. Адміністративні корупційні правопорушення
 		    остаточну редакцію не внесено
 
71. Стаття 172-2. Порушення обмежень щодо використання службового становища
 		    остаточну редакцію не внесено
 
72. Порушення особою встановлених законодавством обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб -
 		 -157- Вернидубов І.В.
 Слово «законодавством» необхідно замінити словом «законом», оскільки обмеження, про які йдеться у ній, визначатимуться Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».
 		Враховано . (Довідково: згідно пункту 5 підрозділу 1 - «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ - «Перехідні положення» Податкового кодексу України норми адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги для відповідного року (0, 5 мінімального прожиткового мінімуму). Статтею 21 Державного бюджету України на 2011 рік з 1 квітня встановлено прожитковий мінімум у розмірі 911 гривні. Для кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподаткованого мінімуму становить 470, 5 гривні)  остаточну редакцію не внесено
 
    -158- Прокопчук Ю.В.
 Слова «що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» замінити словами «що не перевищує одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян».
 		Відхилено . Зниження розміру неправомірної вигоди, у разі отримання якої, особа нестиме відповідальність за цією статтею є недоцільним.   
    -159- Прокопчук Ю.В.
 Слова «що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» замінити словами «у незначному розмірі».
 		Відхилено . Використання словосполучення "у розмірі, що не перевищує" цілком узгоджується із усталеною практикою викладення диспозицій норм Особливої частини розділу ІІ Кодексу України про адміністративні правопорушення.   
    -160- Кармазін Ю.А.
 Слова «що не перевищує п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» замінити словами «що не перевищує одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян».
 		Відхилено . Зниження розміру неправомірної вигоди, у разі отримання якої, особа нестиме відповідальність за цією статтею є недоцільним.   
73. тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
74. Порушення особою встановлених законодавством вимог щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб -
 		 -161- Вернидубов І.В.
 Слово «законодавством» необхідно замінити словом «законом», оскільки обмеження, про які йдеться у ній, визначатимуться Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».
Також з метою узгодження положень цієї норми із положеннями проекту Закону "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні" слово "вимог" необхідно замінити словом "обмежень".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -162- Кармазін Ю.А.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб» і внести аналогічні зміни в інших статтях Кодексу.
 		Враховано . 1 в частині внесення змін до цієї статті.   
75. тягне за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.
 		 -163- Вернидубов І.В.
 Максимальний розмір штрафу у санкції частини першої статті 1722 становить сто п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв’язку з цим, мінімальний розмір штрафу у частині другій цієї ж статті необхідно встановити на цьому ж рівні.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
76. Примітка. 1. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, визначені у пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
 		    остаточну редакцію не внесено
 
77. 2. У цій статті під встановленими законодавством обмеженнями щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей слід розуміти обмеження, передбачені статтею 6 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
 		 -164- Вернидубов І.В.
 Оскільки єдиним законодавчим актом, який передбачає обмеження щодо використання службовими особами повноважень та пов’язаних з цим можливостей є Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні», в уточненні, що міститься у пункті 2 примітки, немає необхідності.
Відповідно змінити рубрикацію.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
78. 3. У статтях 172-2 і 172-3 під неправомірною вигодою слід розуміти визначення, передбачене статтею 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
 		 -165- Вернидубов І.В.
 Пункт викласти у такій редакції:
«2. У статтях 1722 і 1723 під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -166- Прокопчук Ю.В.
 Доповнити примітку новим пунктом такого змісту:
«5. Під неправомірною вигодою у незначному розмірі вважається така, що не перевищує одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян».
 		Відхилено . Зниження розміру неправомірної вигоди, у разі отримання якої, особа нестиме відповідальність за частиною першою статті 1722 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції проекту є недоцільним.   
    -167- Прокопчук Ю.В.
 Викласти статтю у такій редакції:
« Стаття 1722. Одержання неправомірної вигоди
Одержання особою неправомірної вигоди для себе чи іншої особи у незначному розмірі, не пов’язане із вчиненням нею з використанням наданої їй влади чи службового становища будь-якої дії або бездіяльність в інтересах особи, яка надає таку вигоду, чи в інтересах будь-якої іншої особи, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди.
Примітка. 1. Суб'єктом корупційного адміністративного правопорушення у статтях 1722, 1723 є особи, визначені у пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».
2. У статтях 1722 і 1723 під неправомірною вигодою слід розуміти визначення, передбачене статтею 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
3. Під неправомірною вигодою у незначному розмірі вважається така, що не перевищує одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян».
 		Відхилено . Положення статті 1722 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції автора правки не узгоджуються із положеннями статті 6 проекту Закону "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні", в якій визначаються обмеження щодо використання службового становища.   
79. Стаття 172-3. Пропозиція або надання неправомірної вигоди
 		    остаточну редакцію не внесено
 
80. Пропозиція або надання службовій особі неправомірної вигоди безпосередньо для такої чи для іншої особи у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у тому числі за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, -
 		 -168- Прокопчук Ю.В.
 Слова «що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» замінити словами «що не перевищує одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян».
 		Відхилено . Зниження розміру неправомірної вигоди, у разі отримання якої, особа нестиме відповідальність за частиною першою статті 1723 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції проекту є недоцільним.  остаточну редакцію не внесено
 
    -169- Рябека О.Г.
 Статтю виключити.
 		Відхилено . Виходячи з визначення поняття терміну «корупція».   
    -170- Прокопчук Ю.В.
 Слова «що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» замінити словами «у незначному розмірі».
 		Відхилено . Використання словосполучення «у розмірі, що не перевищує» цілком узгоджується із усталеною практикою викладення диспозицій норм Особливої частини розділу ІІ Кодексу України про адміністративні правопорушення.   
    -171- Прокопчук Ю.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Пропозиція або надання службовій особі неправомірної вигоди безпосередньо цій чи іншій особі у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не поєднані із спонуканням службової особи до вчинення з використанням нею наданої їй влади чи службового становища дій або бездіяльність в інтересах особи, яка пропонує чи надає неправомірну вигоду, або в інтересах третіх осіб, -».
 		Відхилено . Оскільки пропозиція значно ускладнює текст абзацу, не узгоджується із застосованою у законопроекті термінологією.   
81. тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
82. Пропозиція або надання службовій особі неправомірної вигоди безпосередньо для такої чи для іншої особи у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у тому числі за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, -
 		 -172- Прокопчук Ю.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Пропозиція або надання службовій особі неправомірної вигоди безпосередньо цій чи іншій особі у розмірі, що перевищує п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не поєднані із спонуканням службової особи до вчинення з використанням нею наданої їй влади чи службового становища дій або бездіяльність в інтересах особи, яка пропонує чи надає неправомірну вигоду, або в інтересах третіх осіб, -».
 		Відхилено . Оскільки пропозиція значно ускладнює текст абзацу, не узгоджується із застосованою у законопроекті термінологією і суттєво змінює запропонований Президентом України поріг розміру неправомірної вигоди.  остаточну редакцію не внесено
 
83. тягне за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до п'ятисот неподаткову-ваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
84. Примітка. Під службовою особою у цій статті слід розуміти особу, визначену у пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
 		 -173- Прокопчук Ю.В.
 Викласти статтю у такій редакції:
«Стаття 1723. Пропозиція або надання неправомірної вигоди
Пропозиція або надання службовій особі (безпосередньо для неї чи для іншої особи неправомірної вигоди, не поєднані із спонуканням її до вчинення нею з використанням наданої їй влади чи службового становища дій або бездіяльність в інтересах особи, яка пропонує чи надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, -
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
 		Відхилено . Уточнення, що особа нестиме відповідальність за статтею 1723 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі, коли пропозиція або надання службовій особі неправомірної вигоди, не поєднується із спонуканням її до вчинення певних дій, є зайвим.  остаточну редакцію не внесено
 
    -174- Прокопчук Ю.В.
 Викласти статтю у такій редакції:
« Стаття 1723. Підкуп
Пропозиція або надання особі неправомірної вигоди безпосередньо для неї або її близьким родичам».
 		Відхилено . Редакцію статті в повному обсязі не наведено.   
85. Стаття 172-4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
 		    остаточну редакцію не внесено
 
86. Порушення особою встановлених законодавством обмежень щодо зайняття безпосередньо або через інших осіб підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) -
 		 -175- Вернидубов І.В.
 Слово «законодавством» необхідно замінити словом «законом», оскільки обмеження, про які йдеться у ній, визначатимуться Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -176- Пшонка А.В.
 Слова «безпосередньо або через інших осіб» виключити.
 		Немає висновку    
87. тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманої винагороди від підприємницької діяльності чи роботи за сумісництвом.
 		 -177- Вернидубов І.В.
 Слова "з конфіскацією отриманої винагороди від підприємницької діяльності чи роботи за сумісництвом" замінити словами "з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
88. Порушення особою встановлених законодавством обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом, -
 		 -178- Вернидубов І.В.
 Слова "якщо інше не передбачено законом" виключити.
 		Враховано . Текс абзацу редакційно уточнено.  остаточну редакцію не внесено
 
89. тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманої винагороди від підприємницької діяльності чи роботи за сумісництвом.
 		 -179- Вернидубов І.В.
 Слова "з конфіскацією отриманої винагороди від підприємницької діяльності чи роботи за сумісництвом" необхідно замінити словами "з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
90. Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні", за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
91. Стаття 172-5. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка
 		 -180- Вернидубов І.В.
 Назву статті та її частини першу та другу викласти у такій редакції:
«Стаття 1725. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви
Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви, -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви.
Порушення встановленої законом заборони щодо одержання дарунка (пожертви, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
92. Порушення встановлених законом обмежень щодо прийняття проявів гостинності та дарунків, якщо у зазначених діях відсутній склад злочину, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
93. тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
94. Порушення встановленої законом заборони щодо одержання дарунків (пожертв) від юридичних або фізичних осіб, якщо у зазначених діях відсутній склад злочину, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
95. тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви).
 		    остаточну редакцію не внесено
 
96. Примітка. Суб'єктом правопорушення у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах "а", "б", "г" і "ґ" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
 		 -181- Бевз В.А.
 У зв’язку із зміною переліку суб’єктів відповідальності за корупційні право-порушення, що спричинило зміну рубрикації пункту 2 частини першої статті 4 літери «г», «ґ» виключити.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -182- Міщенко С.Г.
 Статтю викласти у такій редакції:
«Стаття 1725. Порушення встановлених законом обмежень щодо дарування та одержання дарунка
Порушення встановлених законом обмежень чи заборон щодо дарування дарунків (пожертв, якщо у зазначених діях відсутній склад злочину, -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення встановлених законом обмежень чи заборон щодо одержання дарунків (пожертв, якщо у зазначених діях відсутній склад злочину, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви.
Примітка. Суб'єктом правопору-шеньня у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах "а", "б", "г" і "ґ" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».
 		Відхилено . Пропозиція щодо встановлення відповідальності за порушення обмежень чи заборон щодо дарування дарунків (пожертв), тим більше за відсутності такого обов’язку у громадянина, є неприйнятною. До того ж, суспільна шкідливість порушення обмежень та заборони щодо одержання дарунків (пожертв) є різною, а відтак встановлення однакової санкції за них порушує принцип пропорційності (адекватності) адміністративного стягнення вчиненому правопорушенню.   
97. Стаття 172-6. Порушення вимог фінансового контролю
 		    остаточну редакцію не внесено
 
98. Порушення особою встановлених законодавством вимог щодо подачі відомостей про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру -
 		 -183- Вернидубов І.В.
 Слова «Порушення особою встановлених законодавством вимог щодо подачі» замінити словами «Неподання або несвоєчасне подання».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
99. тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
100. Неподання або несвоєчасне подання відомостей про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента -
 		 -184- Вернидубов І.В.
 Слова «Неподання або несвоєчасне подання відомостей» замінити словами «Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
101. тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
102. Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
 		    остаточну редакцію не внесено
 
103. Стаття 172-7. Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів
 		    остаточну редакцію не внесено
 
104. Неповідомлення особою безпосере-днього керівника (у разі його наявності), організацію за місцем роботи, орган, на який покладається проведення спеціальної перевірки такої особи, у випадках, передбачених законодавством, про наявність конфлікту інтересів -
 		 -185- Вернидубов І.В.
 Слова « (у разі його наявності організацію за місцем роботи, орган, на який покладається проведення спеціальної перевірки таких осіб» вилучити, а слово «законодавством» замінити словом «законом».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
105. тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
106. Примітка. 1. Суб'єктом правопору-шення у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах "а", "б", "г" і "ґ" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
 		 -186- Бевз В.А.
 У зв’язку із зміною переліку суб’єктів відповідальності за корупційні право-порушення, що спричинило зміну рубрикації пункту 2 частини першої статті 4 літери «г», «ґ» виключити.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
107. 2. У цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти визначення, передбачене статтею 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
 		 -187- Вернидубов І.В.
 Пункт 2 викласти у такій редакції:
«2. У цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти протиріччя між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень»
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
108. Стаття 172-8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень
 		    остаточну редакцію не внесено
 
109. Незаконне використання особою інформації, що стала їй відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, -
 		 -188- Вернидубов І.В.
 Абзац перший викласти в такій редакції:
"Незаконне розголошення або використання в іншій спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, -"
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
110. тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
111. Примітка. Суб'єктом правопорушення у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1 - 3 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
 		    остаточну редакцію не внесено
 
112. Стаття 172-9. Невжиття заходів щодо запобігання та протидії корупції
 		 -189- Вернидубов І.В.
 Слова «запобігання та» виключити.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
113. Невжиття передбачених законом заходів щодо запобігання корупційному правопорушенню, а у разі виявлення корупційного правопорушення - щодо його припинення, письмового повідомлення уповноваженими на це особами про його вчинення -
 		 -190- Вернидубов І.В.
 Викласти абзац у такій редакції:
«Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення -».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
114. тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
115. г) у статті 212-3:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
116. в абзаці першому частини першої:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
117. слово "та" виключити;
 		    остаточну редакцію не внесено
 
118. доповнити абзац словами "та "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
119. примітку виключити;
 		    остаточну редакцію не внесено
 
120. ґ) статтю 221 викласти в такій редакції:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
121. "Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)
 		    остаточну редакцію не внесено
 
122. Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1 - 42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 46-2, 51 - 51-2, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 90, 91, 92-1, 96-1, 98, 101 - 103, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, частинами третьою та шостою статті 121, частинами третьою та четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частиною третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, частиною другою статті 127-1, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтею 139, частиною четвертою статті 140, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 160-2, 162, 163-1 - 163-4, 163-12, 164, 164-3, 164-5 - 164-14, 166-1 - 166-4, 166-7 - 166-12, 172-2 - 172-9, 173 - 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 185-11, 186-5 - 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, 188-27, 188-28, 188-31, 188-32, 188-33, 188-34, 188-35, частиною першою статті 189-1, статтями 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, частиною першою статті 203, статтями 204 - 206-1, 212-2 - 212-20 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
123. д) статтю 250 доповнити частиною другою такого змісту:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
124. "При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-2 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
125. е) у частині першій статті 255:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
126. у пункті 1:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
127. - абзац другий викласти в такій редакції:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
128. "органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини третя і шоста статті 121, частини третя і четверта статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 160-2, 162, 164 - 164-11, 165-1, 165-2, 172-2 - 172-9, 173 - 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 189 - 196, частина перша статті 203, статті 204, 205 - 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20";
 		 -191- Вернидубов І.В.
 Абзац третій підпункту "е" пункту 3 розділу VІІІ викласти в такій редакції:
«абзац другий викласти у такій редакції:
"органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 441, 461, 462, 51, 512, 92, частина перша статті 1061, стаття 1062, частини третя і шоста статті 121, частини третя і четверта статті 122, стаття 1222, частина третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті, стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 1552 - 1562, 159, 160, 1602, 162, 164 - 16411, 1651, 1652, 1722 - 1729, 173 - 1732, 174, стаття 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, статті 176, 177, 178 - 1811, 1813 - 1852, 1854 - 1859, 186, 1861, 1863, 1865 - 187, 18828, 189 - 196, частина перша статті 203, статті 204, 205 - 2061, 2126, 2127, 2128, 21210, 21212, 21213, 21214, 21220";
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
129. - абзац двадцять четвертий викласти в такій редакції:
 		 -192- Вернидубов І.В.
 Абзац четвертий підпункту "е" пункту 3 розділу VІІІ викласти в такій редакції:
"- абзац "органів Служби безпеки України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба, статті 1955, 2122 (крім пункту 9 частини першої, 2125 і 2126" викласти в такій редакції:
"органів Служби безпеки України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба, статті 1722 - 1729, 1955, 2122 (крім пункту 9 частини першої, 2125 і 2126";
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
130. "органів Служби безпеки України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба), статті 172-2 - 172-9, 195-5, 212-2 (крім пункту 9 частини першої), 212-5 і 212-6)";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
131. - абзац двадцять шостий викласти в такій редакції:
 		 -193- Вернидубов І.В.
 Абзац п’ятий підпункту "е" пункту 3 розділу VІІІ викласти в такій редакції:
"- абзац "органів державної податкової служби (статті 512, 1551, 1631 - 1634, 16312, 164, 1645, 1772" викласти в такій редакції: "органів державної податкової служби (статті 512, 1551, 1631 - 1634, 16312, 164, 1645, 1722 - 1729, 1772";
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
132. "органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 163-1 - 163-4, 163-12, 164, 164-5, 172-2 - 172-9,- 177-2)";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
133. - абзац сороковий викласти в такій редакції:
 		 -194- Вернидубов І.В.
 Абзац викласти в такій редакції:
«абзац «органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'я-заними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків - статті 44, 173, 174, 182, 1841, 185 і 1857» викласти в такій редакції:
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
134. "органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'я-заними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків - статті 44, 172-2 - 172-9, 173, 174, 182, 184-1, 185 і 185-7)";
 		 -195- Кузьмук О.І.
 Абзац сороковий викласти в такій редакції:
«органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військово-службовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків - статті 44, 1722-1729, 173, 174, 178, 182, 1841, 185 і 1857».
 		Враховано частково . Ураховано, що 17 березня 2011 р. прийнято в цілому проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо повноважень посадових осіб Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, який 23 березня 2011 р. надіслано на підпис Президентові України. Згідно частини першої статті 4 цього законопроекту осіб, які є резервістами не віднесено до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Пропозицію в частині доповнення абзацу цифрами «178»2 , оскільки ця стаття Кодексу торкається відповідальності за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появи у громадських місцях у п’яному вигляді, виходячи з того, що ці питання не стосуються предмету регулювання цього законопроекту.  остаточну редакцію не внесено
 
135. "8) слідчий, особа, яка провадить дізнання, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина четверта статті 184, стаття 185-4, частина друга статті 185-6, статті 185-8, 185-11)";
 		 -196- Міщенко С.Г.
 Перед словами і цифрами «частини четверта статті 184» додати слова і цифри «статті 1722-1729».
 		Відхилено . Оскільки порушення, передбачені доповненнями Кодексу України про адміністративні правопорушення статтями 1722-1729: стаття 1722 - «Порушення обмежень щодо використання службового становища», стаття 1723 - «Пропозиція або надання неправомірної вигоди», стаття 1724 - «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності», стаття 1725 - «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви)», стаття 1726 - «Порушення вимог фінансового контролю», стаття 1727 - «Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів», стаття 1728 - «Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень», стаття 1729 - «Невжиття заходів щодо протидії корупції» порушення не пов’язані із провад-женням досудового розслідування слідчим, особою, яка провадить дізнання, прокурором або уповноваженою ним особою з числа працівників прокуратури  остаточну редакцію не внесено
 
136. є) статтю 257 викласти в такій редакції:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
137. "Стаття 257. Надіслання протоколу
 		    остаточну редакцію не внесено
 
138. Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
139. Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
140. У разі вчинення корупційного правопорушення посадовою особою або працівником суду протокол і матеріали надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
 		 -197- Вернидубов І.В.
 Викласти частину у такій редакції:
«У разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
141. Особа, яка склала протокол про вчинення корупційного адміністративного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає прокурору, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено";
 		 -198- Вернидубов І.В.
 Слова "корупційного адміністративного" необхідно замінити словами "адміністративного корупційного".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -199- Міщенко С.Г.
 Після слова «прокурору» доповнити словами «а також».
 		Відхилено . Пропоновані зміни, які не несуть смислового навантаження, є недоцільними.   
142. ж) частину другу статті 268 викласти в такій редакції:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
143. "При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 160-2, 172-2 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
144. з) статтю 277 викласти в такій редакції:
 		 -200- Воропаєв Ю.М.
 Підпункт «з» виключити.
 		Відхилено . Нова редакція статті передбачає доповнення частиною третьою щодо можливості зупинення судом строку розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопо-рушення.  остаточну редакцію не внесено
 
145. "Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення
 		    остаточну редакцію не внесено
 
146. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
147. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, 44-1, 106-1, 106-2, статтею 162, 173, 173-1, 173-2, 178, 185 і частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 160-2, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 51, 166-9, 176 і 188-34 - у п'ятиденний строк, статтями 101 - 103 цього Кодексу - у семиденний строк.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
148. Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
 		 -201- Вернидубов І.В.
 Після цифр «44» доповнити словом «статтями», а також вилучити після цифр «1062» та «178, 185» слова «статтею» та «і» відповідно.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
149. Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо)";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
150. и) доповнити статтею 277-1 такого змісту:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
151. "Стаття 277-1. Повідомлення про розгляд справи
 		 -202- Вернидубов І.В.
 Стаття 2771 втратила чинність, проте не виключена, у зв’язку з чим необхідно змінити її номер на 2772.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
152. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
153. Інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
154. і) статтю 285 доповнити частиною такого змісту:
 		 -203- Вернидубов І.В.
 Підпункт «і» викласти у такій редакції:
«і статтю 285 викласти у такій редакції:
Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України.
У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнепальну зброю, а також бойові припаси ввірено в зв'язку з виконанням службових обов'язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, суд надсилає копію постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і органу внутрішніх справ для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -204- Міщенко С.Г.
 Доповнити абзац реченням такого змісту:
«Копія постанови суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопору-шення у триденний строк з дня набрання постановою законної сили направляється прокурору».
 		Відхилено . Направлення копій постанов суду органам прокуратури лише збільшить загальний документообіг, а не поліпшить передбачений статтею 29 проекту Закону України про засади запобігання і протидії корупції в Україні прокурорський нагляд за додержанням законів у сфері запобігання і протидії корупції.   
155. "Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
156. 2) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
 		    остаточну редакцію не внесено
 
157. а) статтю 18 доповнити частинами такого змісту:
 		 -205- Вернидубов І.В.
 Підпункт «а» викласти у такій редакції:
«а статтю 18 викласти у такій редакції:
«Стаття 18. Суб'єкт злочину
1. Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
2. Спеціальним суб'єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа.
3. Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністра-тивно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
4. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства, іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені, а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів";
 		Враховано   остаточну редакцію не внесено
 
    -206- Пшонка А.В.
 Доповнення виключити.
 		Відхилено    
    -207- Міщенко С.Г.
 Доповнення виключити.
 		Відхилено .    
    -208- Швець В.Д.
 Доповнення виключити.
 		Відхилено .    
158. "3. Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях, які фінансуються за рахунок коштів державного, місцевого бюджету, посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
 		 -209- Прокопчук Ю.В.
 Слова «які фінансуються за рахунок коштів державного, місцевого бюджету» замінити словами «незалежно від організаційно-правової форми та форми власності».
 		Враховано частково .  остаточну редакцію не внесено
 
159. 4. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
160. б) статтю 353 викласти в такій редакції:
 		 -210- Бевз В.А.
 Слово і цифри «статтю 353» замінити словами і цифрами «статті 353 та 358».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
161. "Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
 		    остаточну редакцію не внесено
 
162. 1. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
163. карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
164. 2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, пов'язане з використанням форменого одягу чи службового посвідчення працівника правоохоронного органу, -
 		 -211- Вернидубов І.В.
 Слова «Діяння, передбачене частиною першою цієї статті» замінити словами «Те саме діяння».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
165. карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
166. в) статтю 358 викласти в такій редакції:
 		 -212- Бевз В.А.
 Абзац виключити.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
167. "Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
 		 -213- Вернидубов І.В.
 Статтю доповнити новою частиною першою такого змісту:
«1. Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут -
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років".
Змінити рубрикацію частин.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
168. 1. Складання чи видача працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, які складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, -
 		 -214- Коновалюк В.І.
 Слова «який не є службовою особою» замінити словами « (що не є службовою особою».
 		Відхилено . Потреба у такій зміні положень частини першої пропонованої редакції статті 358 Кримінального кодексу України відсутня.  остаточну редакцію не внесено
 
    -215- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Абзац перший частини доповнити словами «якщо зазначеними у цій статті діями заподіяно істотної шкоди у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи».
 		Відхилено . Доповнення вказаними словами абзацу першого частини першої статті 358 Кримінального кодексу України в редакції проекту є неприйнятним, адже сам факт підроблення документу не може призвести до настання матеріальної шкоди. Натомість, використання підробленого документа тягнутиме відповідальність за частиною третьою вказаної статті Кримінального кодексу України в редакції проекту. Якщо ж внаслідок використання підробленого документа буде завдано майнової шкоди такі дії підпадатимуть під ознаки інших злочинів, наприклад, шахрайства.   
169. карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
 		 -216- Вернидубов І.В.
 Викласти абзац у такій редакції:
«карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.»
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
170. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
 		 -217- Вернидубов І.В.
 Слово «першою» замінити словами «першою або другою».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
171. караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
172. 3. Використання завідомо підробле-ного документа -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
173. карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
174. Примітка. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити";
 		 -218- Міщенко С.Г.
 Текст статті викласти у такій редакції:
«1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, які складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, -
карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Використання підробленого доку-мента -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років».
 		Враховано частково .  остаточну редакцію не внесено
 
    -219- Шемчук В.В.
 Статтю викласти у такій редакції:
«Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, бланків
1. Підроблення офіційних документ-тів, що надають права чи звільняють від обов’язків, підроблення посвідчень, офіційних штампів, печаток чи бланків з метою їх використання як підроблювачем, так і іншою особою, або з метою їх збуту або збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, офіційних штампів, печаток чи бланків -
карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Використання завідомо підробленого документа, печатки, штампа, бланку -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Примітка. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 та 366 цього Кодексу слід розуміти документ, що містить зафіксовану на будь-якому матеріальному носії інформацію, що посвідчує, підтверджує чи спростовує певні події або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використаний як доказ у правозастосовній діяльності, що походить від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - підприємців, інших само зайнятих осіб, які мають право видавати або посвідчувати такі документи, складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити».
 		Враховано частково .   
    -220- Вернидубов І.В.
 З метою узгодження із змістом передбачених проектом змін до розділу ХVІІ Особливої частини Кримінального кодексу України пропонується доповнити пункт 2 статті 3 Розділу VІІІ проекту новим підпунктом "г", в якому назву вказаного розділу Кримінального кодексу України викласти в такій редакції:
"Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг".
У зв’язку з цим змінити подальшу рубрикацію.
 		Враховано .   
175. г) статтю 364 викласти в такій редакції:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
176. "Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
 		    остаточну редакцію не внесено
 
177. 1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -
 		 -221- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Слова «охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб « замінити словами «у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи».
 		Відхилено . Оскільки пропонована Президентом України редакція у повному обсязі визначає об’єкти, яким може бути завдана шкода.  остаточну редакцію не внесено
 
178. карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
179. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
180. карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
181. 3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
182. караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
 		 -222- Яценюк А.П.
 Доповнити статтю новими часинами такого змісту:
«4. Дії, передбачені частинами першою цієї статті, вчинені вищою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування,--
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
5. Дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, вчинені вищою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування,--
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна».
 		Відхилено .Пропозиція аналогічного змісту містилась у положеннях проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за посадові злочини, вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування)» (реєстр. № 5494 від 28 грудня 2009 р.), який 12 січня 2011 року був відхилений на пленарному засіданні Верховної Ради України.  остаточну редакцію не внесено
 
183. Примітка. 1. Службовими особами у статтях 364, 365, 368, 368-1, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних унітарних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
 		 -223- Вернидубов І.В.
 Цифри "3681" слід замінити цифрами "3682", а слово "унітарних" необхідно вилучити і доповнити абзацом другим такого змісту:
«У цілях статей 364, 365, 368, 3681, 369 цього Кодексу під державними та комунальними підприємствами розумію-ться юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, яка забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -224- Пшонка А.В.
 Слова «державних чи комунальних унітарних» виключити.
 		Відхилено . Пропонована зміна передбачає встановлення відповідальності службової особи юридичної особи приватного права, що передбачено статтею 3641 Кримінального кодексу України в редакції проекту.   
184. 2. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
185. 3. Істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2, 367, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
 		 -225- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Після цифр «3652» доповнити цифрами «366».
 		Відхилено . Оскільки 2 пропозицію цих суб’єктів права законодавчої ініціативи щодо доповнення частини першої статті 366 Кримінального кодексу України щодо заподіяння істотної шкоди у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи.  остаточну редакцію не внесено
 
    -226- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Слова «полягає у завданні матеріальних « замінити словами «полягає у завданні прямих матеріальних».
 		Немає висновку    
186. 4. Тяжкими наслідками у статтях 364 - 367, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян";
 		 -227- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Слова «полягають у завданні матеріальних « замінити словами «полягають у завданні прямих матеріальних».
 		Відхилено . Оскільки відповідальність, наприклад, за статтею 364 Кримінального кодексу України повинна наставати незалежно від видів завданих збитків (прямих чи непрямих). Тим більше, що не виключається можливість оцінки вигоди у грошовому еквіваленті, яку юридична особа могла втратити у зв’язку із наданням певних протиправних переваг іншій юридичній особі внаслідок зловживання службовою особою владою.  остаточну редакцію не внесено
 
187. ґ) доповнити Кодекс статтею 364-1 такого змісту:
 		 -228- Міщенко С.Г.
 Доповнення виключити.
 		Відхилено . Доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 3641, яка містить менш суворі санкції в порівнянні із службовими злочинами у публічній сфері зумовлено тим, що суспільна небезпека дій службових осіб юридичної особи приватного права, що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету, є набагато меншою, оскільки їх рішення стосуються вузького кола осіб. Саме такий підхід у поєднанні з запропонованим даним проектом процесуальним механізмом, коли кримінальна справа порушується лише за заявою власника (співвласника) юридичної особи приватного права чи його згодою, якщо при цьому лише цій юридичній особі завдано шкоду (стаття 271 Кримінально-процесуального кодексу України забезпечить адекватне реагування держави на корупційні прояви та відповідно мінімальне втручання у сферу приватного права.  остаточну редакцію не внесено
 
188. "Стаття 364-1. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету
 		 -229- Вернидубов І.В.
 Слова «що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету» замінити словами «незалежно від організаційно-правової форми».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -230- Рябека О.Г.
 Назву статті викласти у такій редакції:
«Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права», а слова "юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави" - словами "або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб"..
 		Враховано частково .   
189. 1. Зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права, що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету, службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави, -
 		 -231- Вернидубов І.В.
 Слова "що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету" замінити словами "незалежно від організаційно-правової форми".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -232- Рябека О.Г.
 Слова «що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету» виключити.
 		Враховано частково .   
    -233- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Слова «охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави» замінити словами «у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи».
 		Відхилено . Оскільки пропонована Президентом України редакція у повному обсязі визначає об’єкти, яким може бути завдана шкода.   
    -234- Прокопчук Ю.В.
 Слова «які фінансуються за рахунок коштів державного, місцевого бюджету» замінити словами «незалежно від організаційно-правової форми та форми власності».
 		Враховано частково .   
190. карається штрафом від ста п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
191. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
192. карається штрафом від чотирьохсот до дев'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
193. Примітка. 1. У статтях 364-1, 365-2,- 368-1, 368-2, 368-3, 369-1 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову";
 		 -235- Вернидубов І.В.
 У примітці до статті цифри "3681, 3682, 3683, 3691" замінити цифрами "3682, 3683, 3684, 3692".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -236- Воропаєв Ю.М.
 У назві та тексті статті слово «приватного» виключити.
 		Відхилено .У разі врахування термін «юридична особа права» охоплюватиме юридичних осіб як публічного так і приватного права.   
194. д) статтю 365 викласти в такій редакції:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
195. "Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
 		    остаточну редакцію не внесено
 
196. 1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -
 		 -237- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Слова «охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб» замінити словами «у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи».
 		Відхилено . Оскільки пропонована Президентом України редакція у повному обсязі визначає об’єкти, яким може бути завдана шкода.  остаточну редакцію не внесено
 
197. карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
198. 2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, -
 		 -238- Коновалюк В.І.
 Після слів «спеціальних засобів» доповнити словами «призначеними для заподіяння шкоди».
 		Відхилено . Оскільки термін «спеціальні засоби» в повній мірі узгоджується із термінологією розділу ІІІ Закону «Про міліцію».  остаточну редакцію не внесено
 
    -239- Міщенко С.Г.
 Після слів «спеціальних засобів» доповнити словами «призначеними для заподіяння шкоди».
 		Відхилено . Оскільки термін «спеціальні засоби» в повній мірі узгоджується із термінологією розділу ІІІ Закону «Про міліцію».   
199. карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
200. 3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
201. караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від семисот п'ятдесяти до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
 		 -240- Яценюк А.П.
 Доповнити статтю новою часиною такого змісту:
«4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені вищою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування,--
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна».
 		Відхилено . Пропозиція аналогічного змісту містилась у положеннях проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за посадові злочини, вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування)» (реєстр. № 5494 від 28 грудня 2009 р.), який 12 січня 2011 року було 2 на пленарному засіданні Верховної Ради України.  остаточну редакцію не внесено
 
202. е) доповнити Кодекс статтями 365-1, 365-2 такого змісту:
 		 -241- Міщенко С.Г.
 Доповнення виключити.
 		Відхилено . Доповнення Кримінального кодексу України новими статтями 3651 та 3652, які містять менш суворі санкції в порівнянні із службовими злочинами у публічній сфері зумовлено тим, що суспільна небезпека дій службових осіб юридичної особи приватного права, що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету, є набагато меншою, оскільки їх рішення стосуються вузького кола осіб.Саме такий підхід у поєднанні з запропонованим даним проектом процесуальним механізмом, коли кримінальна справа порушується лише за заявою власника (співвласника) юридичної особи приватного права чи його згодою, якщо при цьому лише цій юридичній особі завдано шкоду (стаття 271 Кримінально-процесуального кодексу України) забезпечить адекватне реагування держави на корупційні прояви та відповідно мінімальне втручання у сферу приватного права. Текст підпункту редакційно уточнено.  остаточну редакцію не внесено
 
203. "Стаття 365-1. Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права, що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету
 		 -242- Вернидубов І.В.
 У назві цієї статті та її частині першій слова "що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету" необхідно замінити "незалежно від організаційно-правової форми".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -243- Рябека О.Г.
 Назву статті викласти у такій редакції:
«Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права».
 		Враховано частково .   
204. 1. Перевищення повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою юридичної особи приватного права, що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету, дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави, -
 		 -244- Вернидубов І.В.
 Слова "що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету" необхідно замінити "незалежно від організаційно-правової форми".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -245- Рябека О.Г.
 Слова «що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету» виключити.
 		Враховано частково .   
    -246- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Слова «охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави» замінити словами «у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи».
 		Відхилено . Оскільки пропонована Президентом України редакція у повному обсязі визначає об’єкти, яким може бути завдана шкода.   
    -247- Прокопчук Ю.В.
 Слова «які фінансуються за рахунок коштів державного, місцевого бюджету» замінити словами «незалежно від організаційно-правової форми та форми власності».
 		Враховано частково .   
205. карається виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
206. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
207. карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		 -248- Воропаєв Ю.М.
 У назві та тексті статті слово «приватного» виключити.
 		Відхилено . У разі врахування термін «юридична особа права» охоплюватиме юридичних осіб як публічного так і приватного права.  остаточну редакцію не внесено
 
208. Стаття 265-2. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги
 		 -249- Коновалюк В.І.
 Виправити нумерацію статті на «3652».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
209. 1. Використання своїх повноважень аудитором, нотаріусом, оцінювачем, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб або з метою завдання шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави, якщо ці дії завдали істотної шкоди, -
 		 -250- Вернидубов І.В.
 Слова "використання своїх повноважень" замінити словами зловживання своїми повноваженнями", а слова "або з метою завдання шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави, якщо ці дії завдали істотної шкоди" замінити словами "якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -251- Коновалюк В.І.
 Слова «з метою завдання шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави» замінити словами «з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб».
 		Відхилено . Оскільки пропонована Президентом України редакції більш чітко визначає суб’єкти, чиїм правам, свободам чи інтересам може бути завдана шкода.   
    -252- Міщенко С.Г.
 Слова «з метою завдання шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави» замінити словами «з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб».
 		Відхилено . Оскільки пропонована Президентом України редакції більш чітко визначає суб’єкти, чиїм правам, свободам чи інтересам може бути завдана шкода.   
    -253- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Абзац перший доповнити словами «у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи».
 		Відхилено . Оскільки відповідальність за статтею 3652 Кримінального кодексу України повинна наставати незалежно від видів завданих збитків (прямих чи непрямих). Тим більше, що не виключається можливість оцінки вигоди у грошовому еквіваленті, яку юридична особа могла втратити у зв’язку із наданням певних протиправних переваг іншій юридичній особі внаслідок зловживання повноваженнями особами, переліченими у диспозиції частини першої вказаної статті.   
    -254- Прокопчук Ю.В.
 Абзац перший викласти у такій редакції:
«1.Використання своїх повноважень аудитором, експертом, нотаріусом, оцінювачем, іншою особою, яка не є службовою особою чи посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює як самозайнята особа чи найманий працівник професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у випадках, передбачених законом, працівником державного чи комунального підприємства, установи, організації, який надає адміністративні послуги, арбітражним керуючим, тимчасовим адміністратором банку чи іншої фінансової установи, третейським суддею, незалежним посередником чи іншим членом трудового арбітражу при розгляді колективних трудових спорів з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб або з метою завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, правоохоронюваним правам та інтересам юридичних осіб, інтересам держави чи суспільства, якщо ці дії завдали істотної шкоди, -».
 		Відхилено . Запропонована суб’єктом права законодавчої ініціативи термінологія не узгоджується із термінологією статей 364 та 3641 Кримінального кодексу України, до яких також передбачається внесення змін.   
    -255- Прокопчук Ю.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«1. Зловживання своїми повноваженнями особою, яка надає адміністративні послуги, аудитором, експертом, нотаріусом, оцінювачем, працівником юридичної особи публічного права, фінансування діяльності якої здійснюється з державного, місцевого бюджету, який здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, а також третейським суддею, незалежним посередником чи іншим членом трудового арбітражу при розгляді колективних трудових спорів з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб або з метою завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, правоохоронюваним правам та інтересам юридичних осіб, інтересам держави чи суспільства, якщо ці дії завдали істотної шкоди, -».
 		Відхилено . Оскільки пропозиція значно ускладнює текст абзацу, фактично не змінюючи його суті.   
210. карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
211. 2. Те саме діяння, вчинене стосовно неповнолітньої чи недієздатної особи, особи похилого віку або повторно, -
 		 -256- Коновалюк В.І.
 Частину виключити.
 		Відхилено . Зазначені у частині першій статті особи потребують посиленого захисту від протиправних дій.  остаточну редакцію не внесено
 
212. карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
213. 3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
214. караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна або без такої";
 		 -257- Коновалюк В.І.
 Частину викласти у такій редакції:
«2. Дії передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
 		Відхилено . Зазначені у частині першій статті особи потребують посиленого захисту від протиправних дій.  остаточну редакцію не внесено
 
    -258- Прокопчук Ю.В.
 Доповнити статтю приміткою такого змісту:
«Примітка. 1. Під публічними послугами у статтях 365 та 368 Кримінального кодексу (варіант - у цій статті та статті 368 цього Кодексу розуміються послуги нематеріального характеру, які надаються: 1 органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, державними та комунальними підприємствами, установами та організаціями (адміністративні послуги, перелік і порядок надання яких визначається законодавством; 2 послуги, які надаються особами, зазначеними у статтях 365" та 368' цього Кодексу, які їх надають як самозайняті особи (особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність чи як наймані працівники; 3 медичні та освітні послуги, а також послуги у сфері туризму, телекомунікацій та поштового зв'язку; 4 соціальні послуги, які надаються з підстав і в порядку, визначеному законодавством (варіант - визначеному Законом України "Про соціальні послуги".
2. Під особами, які здійснюють професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у цій статті та статті 368 цього Кодексу слід розуміти осіб, які на професійній основі як самозайняті особи чи наймані працівники надають публічні послуги, зазначені у пункті 1 примітки до статті 3652 цього Кодексу».
 		Відхилено . Оскільки її подано з порушенням вимог частини сьомої статті 89 Регламенту Верховної Ради України - надано два варіанта пропонованих змін.   
    -259- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 2652 виключити.
 		Відхилено . Необхідність встановлення відповідальності за зловживання уповноваженнями особами, які надають публічні послуги, є цілком очевидною, адже такі особи не відносяться до числа службових осіб публічного чи приватного права.   
    -260- Прокопчук Ю.В.
 Доповнити статтю приміткою такого змісту:
«Примітка. 1. Під публічними послугами у статтях 3652 та 3683 цього кодексу розуміються послуги нематеріального характеру: 1 які надаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, державними та комунальними підприємствами, установами та організаціями (адміністративні послуги, перелік і порядок надання яких визначається законодавством; 2 які надаються особами, зазначеними у статтях 365 та 368 цього Кодексу, які їх надають як самозайняті особи (особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність чи як наймані працівники; 3 медичні та освітні послуги, а також послуги у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, які надаються юридичними особами публічного права - державними чи комунальними підприємствами, установами, організаціями; 4 соціальні послуги, які надаються з підстав і в порядку, визначеному законодавством.
2. Під особами, які здійснюють професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у цій статті та статті 368 цього Кодексу слід розуміти осіб, які на професійній основі як самозайняті особи чи наймані працівники надають публічні послуги, зазначені у пункті 1 примітки до статті 3652 цього Кодексу».
 		Відхилено . Віднесення тих чи інших послуг до «публічних послуг» надається у контексті запропонованих Президентом України змін до статей 358 та 3652 Кримінального кодексу України.   
215. є) статті 366-368 викласти в такій редакції:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
216. "Стаття 366. Службове підроблення
 		    остаточну редакцію не внесено
 
217. 1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів -
 		 -261- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Абзац перший частини доповнити словами «якщо зазначені у цій статті діяння заподіяли істотну шкоду у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи».
 		Відхилено . Службова особа повинна нести відповідальність за сам факт складання (видачі) завідомо неправдивих офіційних документів.  остаточну редакцію не внесено
 
218. карається штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
219. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
220. карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -262- Яценюк А.П.
 Доповнити статтю новою часиною такого змісту:
«3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені вищою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування,--
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
 		Відхилено . Пропозиція аналогічного змісту містилась у положеннях проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за посадові злочини, вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування)» (реєстр. № 5494 від 28 грудня 2009 р.), який 12 січня 2011 року був відхилений на пленарному засіданні Верховної Ради України.  остаточну редакцію не внесено
 
    -263- Прокопчук Ю.В.
 Доповнити Кодекс статтю 3661 такого змісту:
«Стаття 3661. Службова бездіяльність
1. Умисне невиконання чи неналежне виконання службовою особою покладених на неї обов'язків, якщо це заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, за відсутності ознак складів злочинів зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, зловживання повноваженнями або перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права карається...
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається...».
 		Відхилено . Надано робочу версію пропозиції. Пропозиція не відповідає положенням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні).   
    -264- Прокопчук Ю.В.
 Доповнити Кодекс статтю 3661 такого змісту:
«Стаття 3661. Службова бездіяльність
1. Умисне невиконання чи неналежне виконання службовою особою покладених на неї обов'язків, якщо це заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, за відсутності ознак складів злочинів зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, зловжи-вання повноваженнями або перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права, -
карається штрафом у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той же строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні).   
221. Стаття 367. Службова недбалість
 		    остаточну редакцію не внесено
 
222. 1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, -
 		 -265- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Слова «охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб» замінити словами «у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи».
 		Відхилено . Оскільки в пропонованій Президентом України редакції диспозиції частини першої статті 367 Кримінального кодексу України більш чітко вказуються суб’єкти, чиїм правам, свободам чи інтересам може бути завдана шкода.  остаточну редакцію не внесено
 
223. карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
224. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
225. карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
 		 -266- Яценюк А.П.
 Доповнити статтю новою часиною такого змісту:
«3. Дії, передбачені частиною першою та другою цієї статті, вчинені вищою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування,--
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
 		Відхилено . Пропозиція аналогічного змісту містилась у положеннях проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за посадові злочини, вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування)» (реєстр. № 5494 від 28 грудня 2009 р.), який 12 січня 2011 року був відхилений на пленарному засіданні Верховної Ради України.  остаточну редакцію не внесено
 
226. Стаття 368. Одержання хабара
 		    остаточну редакцію не внесено
 
227. 1. Одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -
 		 -267- Пшонка А.В.
 Слова «хабара за» замінити словами «для себе чи іншої особи хабара або прийняття пропозицій чи обіцянки хабара».
 		Відхилено . Якщо службова особа отримує хабар для вручення його іншій службовій особі, такі дії кваліфікуватимуться з одержання хабара, вчинене за попередньою змовою групою осіб (частини третьої статті 368 Криміналь-ного кодексу України). Якщо попередньої змови між цими хабарниками немає, діяння першої особи кваліфікуватимуться як одержання і давання хабара (статті 368 і 369 Кримінального кодексу України), а другої - лише як одержання хабара (стаття 368 Кримінального кодексу України).У свою чергу, при встановленні в одній нормі кримінальної відповідальності за одержання пропозиції чи обіцянки та одержання хабара, порушуватиметься принцип пропорційності (адекватності) кримінального покарання злочину, адже вказані діяння за ступенем суспільної небезпеки суттєво різняться.  остаточну редакцію не внесено
 
228. карається штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
229. 2. Одержання хабара у значному розмірі -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
230. карається штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
231. 3. Одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
232. карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
233. 4. Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
234. карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
 		 -268- Яценюк А.П.
 Доповнити статтю новою часиною такого змісту:
«5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, вчинені вищою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування,--
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна».
 		Відхилено . Пропозиція аналогічного змісту містилась у положеннях проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за посадові злочини, вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування)» (реєстр. № 5494 від 28 грудня 2009 р.), який 12 січня 2011 року був відхилений на пленарному засіданні Верховної Ради України.  остаточну редакцію не внесено
 
235. Примітка. 1. Хабарем у значному розмірі вважається такий, що у п'ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - такий, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - такий, що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
 		 -269- Прокопчук Ю.В.
 Слова «що у п’ять і більше разів перевищує» замінити словами «що перевищує один».
 		Відхилено . Зниження розміру хабара недоцільно, адже покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років за отримання хабара у незначному розмірі (від дорівнюватиме 455, 5 грн., якщо становитиме один неоподатковуваний мінімум доходів громадян) є занадто суворим. (Довідково: згідно пункту 5 підрозділу 1 - «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ - «Перехідні положення» Податкового кодексу України норми адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги для відповідного року (0, 5 мінімального прожиткового мінімуму).Статтею 21 Державного бюджету України на 2011 рік з 1 квітня встановлено прожитковий мінімум у розмірі 911 гривні. Для кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподаткованого мінімуму становить 470, 5 гривні.)  остаточну редакцію не внесено
 
236. 2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є особи, зазначені в частині першій статті 9 Закону України "Про державну службу", та особи, посади яких згідно зі статтею 25 цього Закону віднесені до першої та другої категорій.
 		 -270- Прокопчук Ю.В.
 Пункт викласти у такій редакції:
«2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України «Про державну службу» або статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є судді, прокурори, слідчі, а також особи, зазначені в частині першій статті 9 Закону України «Про державну службу», та особи, посади яких згідно з статтею 25 Закону «Про державну службу» та статтею 14 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої та другої категорій».
 		Відхилено . Ставити на один щабель відповідальності за хабарництво державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування недоцільно.  остаточну редакцію не внесено
 
    -271- Швець В.Д.
 Пункт викласти у такій редакції:
«2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України «Про державну службу» або статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є судді, прокурори, слідчі, а також особи, зазначені в частині першій статті 9 Закону України «Про державну службу», та особи, посади яких згідно з статтею 25 Закону «Про державну службу» та статтею 14 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої та другої категорій».
 		Відхилено . Ставити на один щабель відповідальності за хабарництво державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування недоцільно.   
237. 3. Повторним у цій статті визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цією статтею, або злочинів, передбачених статтями 368-2, 368-3, 369 цього Кодексу.
 		 -272- Вернидубов І.В.
 Цифри «3682, 3683» замінити цифрами «3683, 3684».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
238. 4. Вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав, законних інтересів";
 		 -273- Джоджик Я.І.
 Текст статті викласти у такій редакції:
«1. Одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -
карається позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк десяти років.
2. Одержання хабара у значному розмірі -
карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк десяти років та з конфіскацією майна.
3. Одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара, -
карається позбавленням волі на строк від тринадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
4. Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, -
карається довічним позбавленням волі та з конфіскацією майна.
5. До службових та посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, що були затриманні під час вимагання та одержання хабара, але які погодились на співробітництво з правоохоронними органами, спрямованому на викриття спільників, що були задіяні в створені системи вимагання та одержання хабарів, застосовуються найнижча межа, встановлена в санкції відповідної частини цієї статті, зменшена вдвічі».
 		Відхилено . Пропозиції щодо санкції є занадто суворими і не узгоджуються із санкціями, передбаченими за інші злочини з більшим степенем суспільної небезпеки. До того ж, у пропонованій редакції статті не розкрито визначення понять термінів, що в ній використовуються  остаточну редакцію не внесено
 
    -274- Рябека О.Г.
 Примітку доповнити новим пунктом 1 у такій редакції:
«1. У статтях 368 та 369 цього Кодексу під хабарем слід розуміти неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову».
Відповідно змінити рубрикацію пунктів.
 		Відхилено . Визначення поняття терміну «хабар» повністю дублює надане в останньому абзаці частини першої статті 1 законопроекту визначення поняття терміну-словосполуки «неправомірна вигода».   
239. ж) доповнити Кодекс статтями 368-1 - 368-3 такого змісту:
 		 -275- Вернидубов І.В.
 Цифри "3681 - 3683" необхідно замінити цифрами "3682 - 3684".
Змінити нумерацію відповідних статей.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -276- Прокопчук Ю.В.
 Статті 3683 та 3684 вважати статтями 3682 та 3683.
 		Відхилено . Оскільки відповідно до Закону України від 21 грудня 2010 року № 2808-VІ Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 11 червня 2009 року № 1508-VІ, у тому числі і змін до Кримінального кодексу України, визнано таким, що втратив чинність.   
    -277- Міщенко С.Г.
 Доповнення виключити.
 		Відхилено . Встановлення відповідальності за незаконне збагачення та комерційний підкупу обумовлено необхідністю імплементації положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції в національне законодавство.   
240. "Стаття 368-1. Незаконне збагачення
 		    остаточну редакцію не внесено
 
241. 1. Одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі або передача нею такої вигоди близьким родичам (незаконне збагачення) -
 		 -278- Вернидубов І.В.
 Після слова «родичам» необхідно доповнити словами «за відсутності ознак хабарництва».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -279- Пшонка А.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«1. Умисне набуття службовою особою або з її відома близькими родичами такої особи коштів, майна, майнових і немайнових прав чи іншої економічної вигоди у значному розмірі, законність джерел походження яких не може бути підтверджено -».
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням статті 20 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції. «Стаття 20 Незаконне збагачення За умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисне незаконне збагачення, тобто значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може раціонально обґрунтувати».   
242. карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
243. 2. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода у великих розмірах, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
244. карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
245. 3. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода в особливо великих розмірах, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
246. карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
 		 -280- Яценюк А.П.
 Доповнити статтю новою часиною такого змісту:
«4. Незаконне збагачення, скоєне вищою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування, якщо його предметом була неправомірна вигода в розмірах, що перевищує тисячу неоподаткованих мінімумів доходів громадян,--
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна».
 		Відхилено . Пропозиція аналогічного змісту містилась у положеннях проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за посадові злочини, вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування)» (реєстр. № 5494 від 28 грудня 2009 р.), який 12 січня 2011 року був відхилений на пленарному засіданні Верховної Ради України.  остаточну редакцію не внесено
 
247. Примітка. Неправомірною вигодою у значному розмірі вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, на суму, що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у великому розмірі - на суму, що перевищує двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в особливо великому розмірі - на суму, що перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -281- Яценюк А.П.
 Доповнити примітку новими абзацами такого змісту:
«Незаконним збагаченням, передба-ченим частиною другою цієї статті, також є умисне порушення вищою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування, яка обіймає посаду, що відноситься або прирівнюється до посад державних службовців Ікатегорії, встановлених законодавством вимог щодо подачі відомостей про себе та своїх близьких осіб (крім осіб, позбавлених у встановленому законом порядку батьківських та інших сімейних прав та обов’язків, щодо майна, у тому числі готівкових грошових коштів, незалежно від місця їх знаходження, доходів, витрат, зобов’язань фінансового характеру, у тому числі за кордоном.
Незаконним збагаченням, передбаченим частиною третьою цієї статті, також визнається повторне умисне порушення вищою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування, встановлених законодавством вимог щодо подачі відомостей про себе та своїх близьких осіб (крім осіб, позбавлених у встановленому законом порядку батьківських та інших сімейних прав та обов’язків, щодо майна, у тому числі готівкових грошових коштів, незалежно від місця їх знаходження, доходів, витрат, зобов’язань фінансового характеру, у тому числі за кордоном».
 		Відхилено . Оскільки не 1 пропозицію 3 та 7 щодо переліку вищих посадових осіб, а також у зв’язку з тим, що запропоноване визначення терміну-словосполуки «незаконне збагачення» не відповідає положенням статті 20 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, в якій «незаконне збагачення» розуміється як значне збільшення активів суб’єкта відповідальності за корупційні правопорушення, яке перевищує її законні доходи і які раціонально необґрунтовано.  остаточну редакцію не внесено
 
    -282- Прокопчук Ю.В.
 Статтю викласти у такій редакції:
« Стаття 3681. Незаконне збагачення
1. Одержання службовою особою неправомірної вигоди у невеликих розмірах або передача нею такої вигоди близьким родичам, не пов'язане із вчиненням чи невчиненням з використанням наданої їй влади чи службового становища будь-якої дії чи бездіяльність в інтересах особи, яка надає таку вигоду, чи в інтересах будь-якої іншої особи (незаконне збагачення, -
карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна
вигода у значних розмірах, -
карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна
вигода у великих розмірах, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна
вигода у особливо великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка. Незаконним збагаченням у невеликому розмірі, вважається таке, що перевищує один але не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у значному розмірі - таке, що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у великому розмірі - таке, що перевищує двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в особливо великому розмірі - таке, що перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням статті 20 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції щодо визнання злочином умисного незаконного збагачення - значного збільшення активів особи.   
    -283- Швець В.Д.
 Статтю викласти у такій редакції:
«Стаття 3682. Незаконне збагачення
1. Одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі або передача нею такої вигоди близьким родичам, не пов'язане із вчиненням чи невчиненням з використанням наданої їй влади чи службового становища будь-якої дії чи бездіяльності в інтересах особи, яка надає таку вигоду, чи в інтересах будь-якої іншої особи (незаконне збагачення, -
карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода у великих розмірах, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода у особливо великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна».
 		Відхилено . Оскільки запропонована пропозиція щодо абзацу першого має виключно редакційні відмінності від прийнятого у першому читання тексту цього абзацу, а запропоновані у цій частині штрафні санкції значно менші.   
248. Стаття 368-2. Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права, що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету
 		 -284- Вернидубов І.В.
 Слова "що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету" замінити словами "незалежно від організаційно-правової форми".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -285- Рябека О.Г.
 Назву статті викласти у такій редакції:
«Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права»
 		Враховано частково .   
    -286- Міщенко С.Г.
 Доповнення виключити.
 		Відхилено . Встановлення відповідальності за комерційний підкупу обумовлено необхідністю імплементації положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції в національне законодавство.   
249. 1. Пропозиція, надання або передача службовій особі юридичної особи приватного права, що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету, неправомірної вигоди за вчинення дій чи бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає чи передає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб -
 		 -287- Вернидубов І.В.
 Слова "що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету" замінити словами "незалежно від організаційно-правової форми", а слова"такі вигоди" - словами "таку вигоду".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -288- Рябека О.Г.
 Слова «що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету» виключити.
 		Враховано частково .   
    -289- Прокопчук Ю.В.
 Слова «які фінансуються за рахунок коштів державного, місцевого бюджету» замінити словами «незалежно від організаційно-правової форми та форми власності».
 		Враховано частково .   
250. карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
251. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
252. караються штрафом від трьохсот п'ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
253. 3. Одержання службовою особою юридичної особи приватного права, що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету, неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто передає чи надає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб -
 		 -290- Вернидубов І.В.
 Слова "що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету" замінити словами "незалежно від організаційно-правової форми", а слова"такі вигоди" - словами "таку вигоду".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -291- Рябека О.Г.
 Слова «що фінансується за рахунок державного, місцевого бюджету» виключити.
 		Враховано частково .   
254. карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
255. 4. Діяння, передбачене частиною третьою цієї статті, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
256. карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
257. 5. Особа, яка пропонувала, надала або передала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання неправомірної вигоди або якщо після пропозиції, надання чи передачі неправомірної вигоди вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
258. Примітка. 1. Повторним у статтях 368-2 та 368-3 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчиняла будь-який із злочинів, передбачених цими статтями, а так само статтями 368 та 369 цього Кодексу.
 		 -292- Вернидубов І.В.
 Цифри та слово «3682 та 3683» замінити цифрами та словом «3683 та 3684».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -293- Вернидубов І.В.
 Цифри та слово "3682 та 3683" замінити цифрами та словом "3633 та 3684".
 		Враховано .   
259. 2. Вимаганням згідно з частиною четвертою статей 368-2 та 368-3 цього Кодексу визнається вимога надання, передачі неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого службового становища стосовно особи, яка надає, передає неправомірну вигоду, або умисне створення особою, яка виконує управлінські функції в юридичній особі приватного права, умов, за яких особа вимушена надати, передати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав, законних інтересів.
 		 -294- Прокопчук Ю.В.
 Статтю викласти у такій редакції:
« Стаття 3682. Пропозиція або надання неправомірної вигоди
1. Пропозиція неправомірної вигоди службовій особі, зазначеній у
пунктах 1, 2 примітки до статті 364 цього Кодексу (варіант - визначення якої
дається у пунктах 1, 2 примітки до статті 364 цього Кодексу, чи для її
близьких родичів, не поєднана із спонуканням службової особи до вчинення чи невчинення нею з використанням наданої їй влади чи службового становища дій чи бездіяльність в інтересах особи, яка пропонує неправомірну вигоду, чи в інтересах будь-якої іншої особи, -
карається…
2. Надання неправомірної вигоди службовій особі, зазначеній у пунктах
1, 2 примітки до статті 364 цього Кодексу, чи її близьким родичам, не
поєднане із спонуканням службової особи до вчинення чи невчинення нею з
використанням наданої їй влади чи службового становища дій чи
бездіяльність в інтересах особи, яка пропонує неправомірну вигоду, чи в
інтересах будь-якої іншої особи, -
карається...
3. Пропозиція або надання неправо-мірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, -
карається...
4. Пропозиція або надання неправо-мірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою чи її учасником, - карається...
5. Особа, яка пропонувала чи надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності (варіант - не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка пропонувала чи надала неправомірну вигоду, якщо стосовно неї мало місце вимагання неправомірної вигоди або якщо після пропозиції чи надання неправомірної вигоди вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу».
 		Відхилено . Надано робочу версію пропозиції (у частині першій запропоновано варіанти редакції тексту, не надано повний текст статті).  остаточну редакцію не внесено
 
    -295- Воропаєв Ю.М.
 У назві та тексті статті слово «приватного» виключити.
 		Відхилено . У разі врахування термін «юридична особа права» охоплюватиме юридичних осіб як публічного так і приватного права.   
260. Стаття 368-3. Підкуп особи, яка надає публічні послуги
 		    остаточну редакцію не внесено
 
261. 1. Пропозиція, надання, передача аудитору, нотаріусу, оцінювачу, іншій особі, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах особи, яка пропонує, надає чи передає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб -
 		 -296- Вернидубов І.В.
 Слова "такі вигоди" необхідно замінити "таку вигоду".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -297- Прокопчук Ю.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«1. Пропозиція, надання, передача аудитору, експерту, нотаріусу, оцінювачу, іншій особі, яка не є службовою особою чи посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг у випадках, передбачених законом, працівнику державного чи комунального підприємства, установі чи організації, який надає адміністративні послуги, арбітражному керуючому, тимчасовому адміністратору банку чи іншої фінансової установи, третейському судді, незалежному посереднику чи іншому члену трудового арбітражу при розгляді колективних трудових спорів неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень, в інтересах особи, яка пропонує, надає чи передає неправомірну вигоду, або в інтересах третіх осіб, -».
 		Відхилено . Оскільки суб’єктом злочину, передбаченого статтею буде, зокрема, особа, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, перелічувати інших конкретних суб’єктів недоцільно.   
    -298- Прокопчук Ю.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«1. Пропозиція, надання, передача аудитору, експерту, нотаріусу, оцінювачу, іншій особі, яка не є службовою особою чи посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює як само зайнята особа чи як найманий працівник професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у випадках, передбачених законом, працівнику державного чи комунального підприємства, установі чи організації, який надає адміністративні послуги, третейському судді, незалежному посереднику чи іншому члену трудового арбітражу при розгляді колективних трудових спорів неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень, в інтересах особи, яка пропонує, надає чи передає неправомірну вигоду, або в інтересах третіх осіб, -».
 		Відхилено . Оскільки суб’єктом злочину, передбаченого статтею буде, зокрема, особа, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, перелічувати інших конкретних суб’єктів недоцільно.   
262. карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
263. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
264. караються штрафом від трьохсот п'ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
265. 3. Одержання аудитором, нотаріусом, експертом, оцінювачем, третейським суддею або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, а також незалежним посередником чи арбітром при розгляді колективних трудових спорів неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах особи, яка їх надає чи передає, -
 		 -299- Прокопчук Ю.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«3 Одержання аудитором, експертом, нотаріусом, оцінювачем, іншою особою, яка не є службовою особою чи посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює як самозайнята особа чи найманий працівник професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у випадках, передбачених законом працівником державного чи комунального підприємства, установи, організації, який надає адміністративні послуги, арбітражним керуючим, тимчасовим адміністратором банку чи іншої фінансової установи, третейським суддею, незалежним посередником чи іншим членом трудового арбітражу при розгляді колективних трудових спорів за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих такій особі повноважень, в інтересах особи, яка пропонує, надає, чи передає таку вигоду, чи в інтересах третіх осіб, -».
 		Відхилено . Оскільки суб’єктом злочину, передбаченого статтею буде, зокрема, особа, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, перелічувати інших конкретних суб’єктів недоцільно.  остаточну редакцію не внесено
 
    -300- Прокопчук Ю.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«3. Одержання аудитором, експертом, нотаріусом, оцінювачем, іншою особою, яка не є службовою особою чи посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює як самозайнята особа чи найманий працівник професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у випадках, передбачених законом, працівником державного чи комунального підприємства, установи, організації, який надає адміністративні послуги, третейським суддею, незалежним посередником чи іншим членом трудового арбітражу при розгляді колективних трудових спорів за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих такій особі повноважень, в інтересах особи, яка пропонує, надає чи передає таку вигоду, чи в інтересах третіх осіб, -».
 		Відхилено . Оскільки суб’єктом злочину, передбаченого статтею буде, зокрема, особа, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, перелічувати інших конкретних суб’єктів недоцільно.   
266. карається штрафом від семисот п'ятдесяти до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
267. 4. Діяння, передбачене частиною третьою цієї статті, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
268. карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
269. 5. Особа, яка пропонувала, надала, передала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання неправомірної вигоди або якщо після пропозиції, надання чи передачі неправомірної вигоди вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу";
 		 -301- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 3683 виключити.
 		Відхилено . Встановлення відповідальності за дачу хабара національним арбітрам, до яких фактично відносяться арбітражні керуючі, члени трудового арбітражу, третейські судді, обумовлена необхідністю імплементації в національне законодавство положень Додаткового протоколу до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією.  остаточну редакцію не внесено
 
270. з) статтю 369 викласти в такій редакції:
 		 -302- Швець В.Д.
 Текст статті не змінювати.
 		Відхилено . Оскільки пропозиція суперечить положенням статті 15 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції: «Стаття 15 Підкуп національних державних посадових осіб Кожна Держава-учасниця вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання кримінально караними наступних діянь, якщо вони вчинені умисно:а) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої посадової особи або іншої фізичної чи юридичної особи, щоб ця посадова особа вчинила будь-яку дію чи утрималась від вчинення дій під час виконання своїх службових обов'язків; b) вимагання або прийняття державною посадовою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої посадової особи чи іншої фізичної або юридичної особи, щоб ця посадова особа вчинила будь-яку дію чи утрималась від вчинення дій під час виконання своїх посадових обов'язків».  остаточну редакцію не внесено
 
    -303- Воропаєв Ю.М.
 Статтю залишити у діючій редакції, виключивши пропозицію стосовно встановлення відповідальності за пропозицію хабара.
 		Відхилено . Встановлення відповідальності за пропозицію хабара обумовлено необхідністю імплементації у національне законодавство положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції.   
271. "Стаття 369. Пропозиція або давання хабара
 		 -304- Пшонка А.В.
 Назву статті викласти у такій редакції:
«Пропозиція, обіцянка або давання хабара».
 		Відхилено . Потреби встановлювати відповідаль-ність за обіцянку хабара немає, тому змінювати назву статті недоцільно.  остаточну редакцію не внесено
 
272. 1. Пропозиція хабара -
 		 -305- Пшонка А.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«Пропозиція або обіцянка хабара безпосередньо чи через третю особу-».
 		Відхилено . Потреби встановлювати відповідаль-ність за обіцянку хабара немає. До того ж, для кваліфікації пропозиції хабара немає значення безпосередньо або опосередковано вчинено таке діяння.  остаточну редакцію не внесено
 
273. карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
274. 2. Давання хабара -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
275. карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
276. 3. Давання хабара, вчинене повторно, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
277. карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років із штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з конфіскацією майна або без такої.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
278. 4. Давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
279. карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
280. 5. Давання хабара службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою осіб чи її учасником -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
281. карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
 		 -306- Яценюк А.П.
 Доповнити статтю новою часиною такого змісту:
«Давання хабара вищій посадовій особі, уповноваженій на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування,--
карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна».
Відповідно змінити рубрикацію частин.
 		Відхилено . Пропозиція аналогічного змісту містилась у положеннях проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за посадові злочини, вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування)» (реєстр. № 5494 від 28 грудня 2009 р.), який 12 січня 2011 року був відхилений на пленарному засіданні Верховної Ради України.  остаточну редакцію не внесено
 
282. 6. Особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу.
 		 -307- Пшонка А.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«6. Особа, яка пропонувала, обіцяла чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після пропозиції, обіцянки, давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу».
 		Відхилено . Потреби встановлювати відповідаль-ність за обіцянку хабара немає, тому змінювати пункт 6 примітки до статті 369 Кримінального кодексу України недоцільно.  остаточну редакцію не внесено
 
    -308- Прокопчук Ю.В.
 Слова «звільняється від кримінальної відповідальності» замінити словами «не підлягає кримінальній відповідальності».
 		Відхилено . Словосполучення "звільняється від кримінальної відповідальності" є використовується в інших статтях як Загальної так і Особливої частини Кримінального кодексу України.   
    -309- Прокопчук Ю.В.
 Після слів «мало місце вимагання хабара або якщо після» доповнити словами «пропозиції чи».
 		Відхилено . Внесення цих змін є недоцільним.   
283. Примітка. 1. Повторним у цій статті визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила такий злочин або будь-який із злочинів, передбачених статтями 368, 368-2 чи 368-3 цього Кодексу";
 		 -310- Вернидубов І.В.
 Цифри та слово "3682 чи 3683" замінити цифрами та словом "3683 чи 3684".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
284. и) доповнити Кодекс статтею 369-1 такого змісту:
 		 -311- Вернидубов І.В.
 У зв’язку з тим, що стаття 3691 Кримінального кодексу втратила чинність, але не виключена з нього цифри «3691» замінити цифрами «3692».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
285. "Стаття 369-1. Зловживання впливом
 		    остаточну редакцію не внесено
 
286. 1. Пропозиція або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
287. карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
288. 2. Одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція здійснити вплив за надання такої вигоди -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
289. карається штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
290. 3. Одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
291. карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
292. Примітка. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в пунктах 1 - 3 статті 2 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції";
 		 -312- Коновалюк В.І.
 Слова і цифри «в пунктах 1 - 3 статті 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» замінити словами і цифрами «в пунктах 1-4 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».
 		Враховано частково .  остаточну редакцію не внесено
 
    -313- Міщенко С.Г.
 Слова і цифри «в пунктах 1 - 3 статті 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» замінити словами і цифрами «в пунктах 1-4 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».
 		Враховано частково .   
293. і) статтю 370 викласти в такій редакції:
 		 -314- Швець В.Д.
 Текст статті не змінювати.
 		Відхилено . Викладення в новій редакції статті 370 Кримінального кодексу України обумовлено, зокрема, встановленням відповідальності за комерційний підкуп, а відтак необхідністю встановлення відповідальності за провокацію комерційного підкупу.  остаточну редакцію не внесено
 
294. "Стаття 370. Провокація хабара або комерційного підкупу
 		 -315- Джоджик Я.І.
 Статтю виключити.
 		Відхилено . Викладення в новій редакції статті 370 Кримінального кодексу України обумовлено, зокрема, встановленням відповідальності за комерційний підкуп, а відтак необхідністю встановлення відповідальності за провокацію комерційного підкупу.  остаточну редакцію не внесено
 
295. 1. Провокація хабара або комерційного підкупу, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара чи неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабар, -
 		 -316- Вернидубов І.В.
 Слова «взяв хабар» замінити словами «отримав хабар або неправомірну вигоду».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -317- Пшонка А.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«1. Провокація хабара або комерційного підкупу, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування обіцянку, давання або одержання хабара чи неправомірної вигоди чи прийняття їх пропозиції або обіцянки, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабар чи неправомірну вигоду, -».
 		Відхилено . Недоцільно встановлювати відповідальність за провокацією пропозиції хабара, а тим більше його обіцянку.   
296. карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
297. 2. Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів, -
 		    остаточну редакцію не внесено
 
298. карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та зі штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
 		 -318- Міщенко С.Г.
 Статтю викласти у такій редакції:
«Стаття 370. Провокація хабара
1. Провокація хабара, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабар, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та зі штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
 		Відхилено . У пропонованій автором правки редакції статті 370 Кримінального кодексу України не 1 необхідність встановлення відповідаль-ності за провокацію комерційного підкупу.  остаточну редакцію не внесено
 
    -319- Коновалюк В.І.
 і доповнити Кодекс статтею 3701 такого змісту:
Стаття 3701. Провокація комерційного підкупу
1. Провокація комерційного підкупу, тобто свідоме створення особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто дав або взяв таку вигоду, -
карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів, -
Карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років».
 		Відхилено . Суспільна небезпека провокації хабара чи комерційного підкупу не відрізняється, тому встановлювати відповідальність за провокацію останнього в окремій статті недоцільно.   
    -320- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Доповнити законопроект позиціями такого змісту:
«ї частину другу статті 4 доповнити словами:
«крім випадків, передбачених законом»;
й статтю 27 доповнити частиною такого змісту:
«8. Статті 27, 28 застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом»;
к статтю 49 доповнити частиною шостою такого змісту:
«6. Давність у три роки застосовується у разі вчинення злочинів, передбачених статтями 190, 191, 205, 209, 2091, 212, 218-222, 357, 358, 364-367 цього Кодексу»;
л у статті 191:
в абзаці першому частини першої слова «було ввірене особі» замінити словами «було ввірене службовій особі»;
статтю доповнити частиною такого змісту:
«6. Службова особа, яка вчинила діяння, передбачені цією статтею, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності повернула майно, що було нею привласнене або яким вона заволоділа, власнику такого майна або відшкодувала вартість такого майна та розтраченого майна, а також шкоду, завдану власнику майна діяннями, передбаченими цією статтею»;
статтю доповнити приміткою такого змісту:
«Примітка. 1. Злочини, передбачені статтями 190, 191, 205, 209, 2091, 212, 218-222, 357, 358, 364-367 цього Кодексу, якщо вони вчинені з використанням фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, не можуть бути встановлені без результатів перевірки (ревізії, проведеної органами державної податкової служби відповідно до Податкового кодексу України щодо фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або юридичної особи приватної форми власності або органами державної контрольно-ревізійної служби чи Рахунковою палатою відповідно до Законів України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", "Про Рахункову палату" щодо юридичної особи державної та комунальної форми власності.
2. Особою, що притягається до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтями 190, 191, 205, 209, 2091, 212, 218-222, 357, 358, 364-368 цього Кодексу, якщо вони вчинені з використанням юридичної особи, може бути виключно службова особа»;
м у статті 205:
у частині першій:
в абзаці першому слова «з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона» замінити словами «відносно яких за рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено ознаки фіктивності, передбачені статтею 551 Господарського кодексу України, та одночасно факт вчинення діяння, за яке цим Кодексом передбачена кримінальна відповідальність»;
в абзаці другому слова «до трьох років» замінити словами «до двох років»;
в абзаці другому частини другої слова «від трьох до п’яти років» замінити словами «до трьох років»;
н частину третю статті 206 виключити;
о у примітці до статті 209:
у пункті 1:
після слів "передбачених статтями" доповнити цифрами "205";
пункт доповнити абзацом такого змісту:
"Суспільно небезпечне протиправне діяння є таким, що передувало легалізації (відмиванню доходів, виключно у випадках, якщо воно встановлене за рішенням суду по кримінальній справі відносно конкретної особи, яке набрало законної сили."; ";
П) статтю 255 доповнити приміткою такого змісту:
"Примітка. Дія статей 255, 256 цього Кодексу не поширюється на статті 190, 191, 205, 206, 209, 2091, 212, 218-222, 357, 358, 364-368 цього Кодексу."; ";
р у статті 357:
у назві статті слова "чи зловживання службовим становищем" виключити;
у частині першій:
в абзаці першому слова "чи зловживання особи своїм службовим становищем" виключити, слова "що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах" замінити словами "якщо зазначеними у цій статті діями заподіяно істотної шкоди у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров`ю фізичної особи";
в абзаці другому слова "до трьох років" замінити словами "до одного року";
у частині другій:
в абзаці першому слова "порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток" замінити словами "тяжкі наслідки у формі прямих матеріальних збитків або шкоди немайнового характеру життю чи здоров`ю фізичної особи";
в абзаці другому слова "до трьох років" замінити словами "до двох років";
статтю доповнити приміткою такого змісту:
"Примітка. 1. Істотною шкодою, якщо вона полягає у завданні прямих матеріальних збитків, у статтях 357, 358 цього Кодексу вважаються прямі матеріальні збитки у розмірі, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Тяжкими наслідками, якщо вони полягають у завданні прямих матеріальних збитків, вважаються прямі матеріальні збитки у розмірі, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян";
с розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень доповнити пунктом такого змісту:
"22. Зміни до статей 190, 191, 205, 206, 209, 2091, 212, 218-222, 255, 256, 357, 358, 364-368 Кримінального кодексу України, є такими, що пом`якшують, скасовують відповідальність особи та поліпшують її становище, та набирають чинності з моменту їх опублікування, та відповідно до статті 58 Конституції України, статті 5 Кримінального кодексу України мають зворотну дію в часі, в тому числі розповсюджують свою дію на діяння, вчинені з використанням юридичної особи незалежно від моменту її створення та моменту вчинення таких діянь».
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні).   
    -321- Джоджик Я.І.
 Доповнити законопроект позицією такого змісту:
«ї частину першу статті 44 викласти в наступній редакції:
1. Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, Законом «Про засади запобігання і протидії корупції в України», а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.
2. Не дозволяється амністія та помилування щодо злочинів, які визначені статтею 368 цього Кодексу.
3. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом «Про засади запобігання і протидії корупції в України», здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом».
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням частини Положення пропонованих змін до статті 44 Кримінального кодексу України не узгоджуються із частиною третьою статті 3 Кримінального кодексу України, адже злочинність діяння, його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінального кодексу України, , а не іншими законами.першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні).   
    -322- Джоджик Я.І.
 Доповнити законопроект позицією такого змісту:
«й Після частини першої статті 69 Кримінального кодексу України додати частину другу та викласти її в наступній редакції:
«2. Не застосовується більш м'якого покарання на підставах, передбачених у частині першій цієї статті до злочинів, визначених статтею 368 цього Кодексу. Ця вимога не стосується випадків, вказаних у частини п'ятій статті 368 цього Кодексу».
Частину другу вважати частиною третьою цієї статті».
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні). Текст абзацу редакційно уточнено відповідно до вимог нормо- проектувальної техніки.   
299. 3) у Кримінально-процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 15):
 		    остаточну редакцію не внесено
 
300. а) доповнити Кодекс статтею 27-1 такого змісту:
 		 -323- Вернидубов І.В.
 У зв’язку з тим, що стаття 271 Кримінально-процесуального кодексу втратила чинність цифри «271» замінити цифрами «272».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -324- Міщенко С.Г.
 Доповнення виключити.
 		Відхилено . Оскільки не 1 пропозицію 343 народного депутата України Міщенка С. Г. щодо виключення з положень проекту статей 3641, 3651 і 3652 Кримінального кодексу України у статті 271 Кримінально-процесуального кодексу України необхідно передбачити особливості порушення кримінальних справ за злочини, передбачені вказаними статтями Кримінального кодексу України.   
301. "Стаття 27-1. Притягнення до кримінальної відповідальності за заявою юридичної особи
 		    остаточну редакцію не внесено
 
302. Якщо діянням, передбаченим статтями 364-1, 365-1 або 365-2 Кримінального кодексу України, завдано шкоди виключно інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, порушення кримінальної справи здійснюється за заявою власника (співвласника) цієї юридичної особи чи за його згодою. В інших випадках притягнення до кримінальної відповідальності винної особи здійснюється на загальних підставах";
 		 -325- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Доповнити абзацом такого змісту:
"У справі про злочин, передбачений статтею 191 Кримінального кодексу України, що був вчинений з використанням юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, порушення кримінальної справи здійснюється виключно за заявою власника (співвласника цієї юридичної особи. У порушенні кримінальної справи відмовляється, якщо власник (співвласник юридичної особи приватного права є одночасно керівником цієї юридичної особи";
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні).  остаточну редакцію не внесено
 
    -326- Воропаєв Ю.М.
 Слово «приватного» виключити.
 		Відхилено . У разі врахування термін «юридична особа права» охоплюватиме юридичних осіб як публічного так і приватного права.   
303. б) статтю 98 викласти в такій редакції:
 		 -327- Міщенко С.Г.
 Доповнення виключити.
 		Відхилено . Оскільки не 1 пропозицію 343 народного депутата України Міщенка С. Г. щодо виключення з положень проекту статей 3641, 3651 і 3652 Кримінального кодексу України у статті 271 Кримінально-процесуального кодексу України необхідно передбачити особливості порушення кримінальних справ за злочини, передбачені вказаними статтями Кримінального кодексу України.  остаточну редакцію не внесено
 
304. "Стаття 98. Порядок порушення справи
 		    остаточну редакцію не внесено
 
305. За наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
306. Справи, зазначені у статті 27-1 цього Кодексу, порушуються прокурором, слідчим або органом дізнання.
 		 -328- Вернидубов І.В.
 Цифри «271» замінити цифрами «272».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
307. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу має бути порушено щодо цієї особи.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
308. Справи, зазначені в частині 1 статті 27 цього Кодексу, порушуються суддею, а у випадках, передбачених частиною 3 статті 27 цього Кодексу, - прокурором.
 		    остаточну редакцію не внесено
 
309. Після порушення справи:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
310. 1) прокурор направляє справу для провадження досудового слідства або дізнання;
 		    остаточну редакцію не внесено
 
311. 2) слідчий починає досудове слідство, а орган дізнання починає дізнання;
 		    остаточну редакцію не внесено
 
312. 3) суд справу про злочин, зазначений у частині першій статті 27 цього Кодексу, призначає до розгляду";
 		    остаточну редакцію не внесено
 
313. в) частину першу статті 112 викласти в такій редакції:
 		    остаточну редакцію не внесено
 
314. "У справах про злочини, передбачені статтями 157, 158, 158-1, 159, 159-1, 160, 161, 162, 163, 166, частиною 2 статті 168, статтями 170, 171, 172, 173, 175, частиною 3 статті 176, частиною 3 статті 177, статтями 182, 183, частиною 2 статті 184, статтею 209, частиною 3 статті 229, статтями 233, 234, 235, 236, 237, 238, 244, 253, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 281, 335, 336, 338, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2, 366, 367, 368, 368-1, 368-2, 368-3, 369, 369-1, 370, 371, 372, 373, 374, 375, 376, 377, 378, 379, 380, 381, 382, 383, 392, 397, 398, 399, 400, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435, 438, 439, 441, 445 Кримінального кодексу України, а також у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", та особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорії посад, працівниками правоохоронних органів, досудове слідство провадиться слідчими прокуратури. За постановою Генерального прокурора України, його заступника, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури можуть розслідуватися й інші злочини".
 		 -329- Вернидубов І.В.
 Цифри "3681, 3682, 3683, 369, 3691" замінити цифрами "3682, 3683, 3684, 369, 3692".
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -330- Міщенко С.Г.
 Цифри «3641», «3651», «3681», «3682» виключити.
 		Відхилено . З огляду на заперечення щодо недоцільності виключення з положень проекту статей 3641, 3651, 3681 3682 Кримінального кодексу України необхідно передбачити підслідність по справам по злочини, передбачені цими статтями Кримінального кодексу України.   
    -331- Воропаєв Ю.М.
 Цифри «3683» виключити.
 		Відхилено . Оскільки пропозиція суб’єктом права законодавчої ініціативи. Щодо виключення доповнення Кримінального кодексу України статтею 36832 .   
    -332- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Абзац викласти у такій редакції:
«в у статті 112»;
доповнити новим абзацом другим такого змісту:
"частину першу викласти в такій редакції: ";
в зв’язку з цим, абзац другий вважати абзацом третім;
у абзаці третьому:
у першому реченні слово та цифри "статтею 209" виключити;
друге речення виключити;
підпункт "в" доповнити абзацами такого змісту:
"у частині другій цифри "209" виключити;
у частині третій цифри "209" виключити;
у частині четвертій цифри "209" виключити;
у частині п’ятій слова та цифри "частиною другою статті 205" виключити;
статтю доповнити новою частиною сьомою такого змісту:
"У справі про злочин, передбачений статтею 209 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться тим органом, до підслідності якого відноситься встановлене за рішенням суду, яке набрало законної сили, суспільно небезпечне протиправне діяння, що передувало легалізації (відмиванню доходів по кримінальній справі у відношенні конкретної особи.";
в зв’язку з цим, частину сьому вважати частиною восьмою";
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні).   
    -333- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Доповнити законопроект позиціями такого змісту:
«г частину п’яту статті 61 виключити;
ґ статтю 65 доповнити частинами такого змісту:
"У справах про злочини, які передбачені статтями 190, 191, 205, 209, 2091, 212, 218-222, 357, 358, 364-367 цього Кодексу, якщо вони вчинені з використанням фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, ці дані встановлюються з обов’язковим попереднім проведенням перевірки (ревізії органами державної податкової служби відповідно до Податкового кодексу України щодо фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності або юридичних осіб приватної форми власності або органами державної контрольно-ревізійної служби чи Рахунковою палатою відповідно до Законів України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", "Про Рахункову палату" щодо юридичних осіб державної та комунальної форми власності.
Перевірка (ревізія фінансової чи господарської операції не може бути проведена щодо вже ліквідованої юридичної особи (фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, яка припинила підприємницьку діяльність, в тому числі такої, що була визнана банкрутом, а також щодо її засновника (учасника та посадових (службових осіб з питань господарської діяльності вже ліквідованої юридичної особи (фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, яка припинила підприємницьку діяльність, у разі якщо вона була проведена органом державної податкової служби під час припинення його підприємницької діяльності, а також у разі закінчення 365-денного строку з моменту припинення його підприємницької діяльності.
У справах про злочини, передбачені статтями 190, 191, 205, 206, 209, 2091, 212, 218-222, 357, 358, 364-367 Кримінального кодексу України, якщо такі злочини вчинено з використанням фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, невід`ємними доказами є оригінали реєстраційної справи у державного реєстратора відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", оригінали реєстраційної та облікової справи в органах державної податкової служби.";
д частину другу статті 67 доповнити словами "крім випадків, передбачених законом";
е частину першу статті 69 доповнити пунктом такого змісту:
"6 дізнавач, слідчий, прокурор, інші працівники правоохоронних органів і суддя - про обставини, які стали їм відомі під час проведення дізнання, досудового слідства, провадження у кримінальних, оперативно-розшукових, контррозвідувальних справах.";
є статтю 99 доповнити частиною такого змісту:
"У порушенні кримінальної справи відмовляється (оперативно-розшукова, контррозвідувальна справа не заводиться після закінчення строків давності, встановлених Кримінальним кодексом України";
ж у статті 126:
доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
"Не може бути накладено арешт на майно добросовісного набувача, якщо минули строки давності для пред’явлення вимог (притягнення до відповідальності за фактом набуття такого майна.";
в зв’язку з цим, частину четверту - шосту вважати відповідно частинами п’ятою - сьомою".
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні).   
315. 4) частину першу статті 16 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 1995 р., № 34, ст. 268) викласти в такій редакції:
 		 -334- Вернидубов І.В.
 Підпункт викласти у такій редакції:
«4 у Законі України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 1995 р., № 34, ст. 268:
а частину першу статті 16 викласти в такій редакції:
"На державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";
б статтю 22 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«Відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» та доповнити пункт новими підпунктами такого змісту:
«5 підпункт 3 пункту 3 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб виключити;
6 абзаци четвертий та п’ятий підпункту 1 пункту 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про доступ до публічної інформації» виключити.
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
    -335- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Доповнити пункт новим підпунктом 5 такого змісту:
«5 у пункті 2 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" після слів "передбачених статтями" доповнити цифрами "205».
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні).   
    -336- Шемчук В.В.
 Доповнити розділ новим пунктом 4 такого змісту:
#102070
 		Відхилено . В Апараті Верховної Ради України 27 січня 2011 р. зареєстровано за № 5031 доопрацьований проект Закону України про Національне бюро антикорупційних розслідувань України.   
    -337- Пилипенко В.П.
 Доповнити пункт новим підпунктом такого змісту:
«5 у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 41-42, № 43, № 44-45, ст. 529:
у статті 54:
пункт 7 частини четвертої викласти в такій редакції:
«7 подавати відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, за минулий рік у порядку встановленому законом»;
частину п’яту викласти в такій редакції:
«5. Судді подають відомості, визначені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», за місцем роботи. Голова та судді Верховного Суду України, голови та судді вищих спеціалізованих судів України також подають зазначені відомості до Державної судової адміністрації України у десятиденний строк з дня їх подання за місцем роботи для офіційного оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади. При цьому не підлягають оприлюдненню відомості про: місце проживання судді, місце знаходження нерухомого майна, а також прізвище, ім’я, по батькові членів сім’ї».
пункт 7 частини першої статті 67 доповнити словами «інші визначені законом документи, необхідні для проведення спеціальної перевірки»;
у частині другій статті 68 слова «у десятиденний строк» замінити словами «у визначений законом строк»;
пункт 6 частини першої статті 83 викласти в такій редакції:
«6 неподання або несвоєчасне подання відомостей, визначених частиною п’ятою статті 54 цього Закону, а також подання завідомо неправдивих відомостей».
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні).   
316. "На державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні".
 		    остаточну редакцію не внесено
 
317. 4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 		 -338- Бевз В.А.
 Доповнити пункт новим абзацом другим такого змісту:
«внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом».
 		Враховано .  остаточну редакцію не внесено
 
318. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
 		    остаточну редакцію не внесено
 
319. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		    остаточну редакцію не внесено
 
320. забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

-339- Ар'єв В.І.
Новіков О.В.
 Доповнити розділ новим пунктом такого змісту:
«5. Зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, що вносяться цим Законом, відповідно до статті 58 Конституції України, статті 5 Кримінального кодексу України мають зворотну дію в часі, в тому числі розповсюджують свою дію при провадженні в кримінальних (оперативно-розшукових, контррозвідувальних справах про злочини, вчинені до набрання чинності цими змінами».
 		Відхилено . Пропозиція не відповідає положенням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (не розглянуто у першому читанні). Пропоновані зміни не стосуються питань боротьби із корупцією. До того ж, чинність кримінально-процесуального закону у часі визначається у самому Кримінально-процесуальному кодексі України. В даному випадку, йдеться про частину другу статті 3, згідно з якими при провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи. При цьому, положення цієї норми не суперечать статті 58 Конституції України.неприйнятними.  остаточну редакцію не внесено

    -340- Міщенко С.Г.
 Доповнити розділ новим пунктом такого змісту:
«До створення спеціально уповноваже-ного органу з питань антикорупційної політики його функції згідно з частиною 1 статті 15 цього закону виконує Міністерство юстиції України».
 		Відхилено . Визначення спеціально уповноваже-ного органу згідно статті 106 Конституції України віднесено до повноважень Президента України.