|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 07.02.2019
ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 07 лютого 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. 10:02:09 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Я прошу всіх заходити в зал і приготуватись до реєстрації. Отже, колеги, прошу приготуватись до реєстрації. І прошу провести реєстрацію, прошу зареєструватись. 10:04:34 Зареєстровано 373 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Колеги, і сьогодні день народження народних депутатів наших колег Ірини Степанівни Луценко. Пані Ірина, вітаємо з днем народження. (Оплески) А також Юрія Олександровича Буглака. Вітаємо з днем народження. (Оплески) І, колеги, хотів би сказати, що сьогодні в українському парламенті надзвичайно важливий день, день істини, коли ми маємо ухвалити віхові конституційні зміни. Це визначальні, стратегічні рішення, які визначають майбутнє нашої країни і нашої держави. Це закріплення у тексті Конституції рішення щодо стратегічного курсу України на членство в Європейському Союзі та НАТО. Також це завершення декомунізації і внесення в Конституцію назви, нової назви області. І я переконаний, що голосування за євроатлантичний курс України – питання історичної ваги. Тому, колеги, я переконаний, що всі патріоті в цьому залі мають зробити все можливе, щоб протягом сьогоднішнього дня ми відставили у бік усі політичні дискусії і непорозуміння і змогли вийти на рішення. Згідно запланованого плану ми мали завершити розгляд вчорашнього законопроекту і в 10:30 перейти до розгляду Конституції. Це давало б нам можливість до 12-ї проголосувати за зміни до Конституції. В залі повна концентрація. Але, на жаль, до мене надійшла заява від двох фракцій – Радикальної партії і "Батьківщини" – про оголошення реальної перерви на півгодини. Реальної перерви, я так розумію? Так, "Батьківщина" і Радикальна партія? Так розумію. Очевидно, це є відповідальність фракцій, це їхнє також і право. І, колеги, тому я зараз змушений на вимогу двох фракцій оголосити перерву до 10:30. І я прошу усіх голів фракцій на нараду на третій поверх для проведення консультацій. І о 10:30 я прошу усіх прибути в зал для продовження нашої роботи. І голову комітету прошу бути в готовності до доповіді. Дякую вам. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу приготуватись до роботи голову комітету, авторів правок. Іванчука Андрія Володимировича я прошу зайти в зал і приготуватись до роботи. Отже, колеги, хочу нагадати, що ми вчора провели дуже конструктивну і жваву дискусію по проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Але, на жаль, вчора ми не встигли завершити розгляд проекту Закону 6746, і ми зупинились на правці… Андрій Володимирович, нагадайте номер правки, на якій ми зупинились. 130-а. І автор цієї правки була Олена Шкрум. Я не бачу, чи пані Олена є в залі. Давайте ми зробимо так, по-чесному, ми вернемося до правки 130, коли прибуде в зал Олена Шкрум. А зараз ми продовжуємо нашу роботу, і я дуже прошу усіх авторів правок бути лаконічними, конструктивними. Я буду по традиції називати номери правок, а відповідно автори будуть наголошувати, чи вони мають намір, чи не мають намір на них наполягати. 132-а. Не наполягає. 137-а. Не наполягає. (Шум у залі) Потім дам, після закону. Після закону я дам слово по результату консультацій. 140-а. Не наполягає. 142-а. Не наполягає. 144-а. Не наполягає. 146-а. Не наполягає. 148-а. Пташник. Наполягає. Будь ласка, Вікторія Пташник 148 правка.
10:31:41 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги, я не буду наполягати на голосуванні за цю поправку, але я хочу скористатися можливістю і все ж таки привернути вашу увагу до цього закону. Я нагадую, що ми розглядаємо антимонопольний законопроект про процесуальну справедливість у спорах, які розглядаються антимонопольним комітетом, про порушення конкуренції. Це дуже важлива ініціатива, яка підтримується і представниками бізнесу, і Американською торгівельною палатою, "Європейською Бізнес Асоціацією", ця ініціатива була розроблена, мені допомагали в цій ініціативі Асоціація правників України. Ми, наш комітет, повністю прибрав всі моменти, які були неузгоджені в залі і до яких викликали певну стурбованість у окремих депутатів. Я сьогодні буду вас просити об'єднати цю залу для того, щоб ми проголосували і все ж таки цей законопроект став законом. Тому я прошу звернути вашу увагу і, незважаючи на будь-які політичні баталії, все ж таки бути на своїх місцях і голосувати у потрібний час. Дякую вам. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:32:46 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету. Будь ласка, мікрофон увімкніть на трибуні голові комітету. Шановний пане Іванчук, ваша картка є в пульті? Будь ласка.
10:33:08 ІВАНЧУК А.В. Шановна пані головуюча, шановні народні депутати, всім доброго дня! Пані Вікторія, ми в законі передбачили обов'язок особи не знищувати, не фальсифікувати, не спотворювати, не приховувати інформацію або докази, що стосується заявленого картелю. І під час підготовки заяви це є гарантією збереження доказів, які мають суттєве значення для розгляду справи. Тому в редакції закону ця норма є, і ми вашу поправку не врахували. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу визначитися по 148 поправці. 10:34:02 За-76 Поправка відхиляється. Як ми і обіцяли, повертаємося до 130 поправки народного депутата пані Альони Шкрум. Будь ласка, їй мікрофон увімкніть. Колеги, за 5-7 хвилин буде голосування, тому потихеньку повертайтесь до сесійної зали. Будь ласка.
10:34:12 ШКРУМ А.І. Доброго дня, колеги! Доброго дня, шановні українці! Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Надзвичайно важливий законопроект, де кожна поправка має значення, і добре, що ми його так детально розглядаємо. Я б хотіла повторити в тому числі ту дискусію, яку ми вчора мали, половину робочого дня як мінімум, у парламенті щодо поправок до цього законопроекту. Ще раз, законопроект мусить не просто давати права юридичним особам і іншим особам, які є учасниками проваджень, спорів і фактично мають стосунки з Антимонопольним комітетом, а законопроект має ще допомогти Антимонопольному комітету нарешті виконувати нормально, ефективно, неупереджено і незалежно свої функції. Я ще раз повторю свою тезу про те, що ми маємо відбудовувати контролюючі державні інституції. Я би просила, в тому числі Комітет профільний з економічної політики, запросити сюди голову Антимонопольного комітету на щорічний звіт, прозвітувати з трибуни Верховної Ради, чого ми, на жаль, ми дуже давно не бачили, про ті справи, які турбують на сьогодні… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершити. ШКРУМ А.І. В тому числі про ті справи, які Антимонопольний комітет закрив за начебто відсутністю і недоведеністю порушення щодо ДТЕК і щодо потенційного зловживання монопольним становищем на ринку теплової генерації і на видобуток вугілля в країні. Це питання, яке може допомогти врегулювати в тому числі тарифи для населення, і в тому числі тарифне питання. І цей звіт Антимонопольного комітету був би важливий у Верховній Раді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це не зовсім стосувалось поправки. Наскільки ми розуміємо, пані Альона не наполягає на її голосуванні. Але ще раз, пані Альона як співавтор законопроекту закликає залу підтримати цю поправку. Будь ласка, коментар голови комітету.
10:36:07 ІВАНЧУК А.В. Я ще раз, пані Альона, як і вчора, наполягаю на тому, що немає ніяких потенційних антиконкурентних і монопольних дій, тому що засідання по компанії ДТЕК відбувалось надзвичайно прозоро, із залученням всіх європейських інституцій, і ті норми, які регулює зараз українське законодавство - це енергоринок, єдиний покупець, єдиний продавець, - і те, що НКРЕ – це комісія, яка встановлює всі тарифи на все, тобто неможливо, ніякі компанії, навіть маючи якесь домінуюче становище, бути монополістом чи, тим більше, те, що ви говорите, гіпотетично зловживати своїм становищем і порушувати антиконкурентне законодавство. Але що стосується поправки пані Шкрум, то я хотів би тільки одне прокоментувати, що в проекті даного закону, пані Альона, немає такого терміну у нас, як умовне звільнення від відповідальності. Це по вашій 131 поправці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пані Альона, не наполягає на голосуванні. 151 поправка. Не наполягає наша колежанка. 152-а. Не наполягає автор. 153-я. Наполягає. Будь ласка. Зараз, будь ласка, пані Альона Шкрум, 153 поправка.
10:37:27 ШКРУМ А.І. Дякую. Колеги, я наполягаю на 153 своїй поправці, прошу поставити її на голосування. А також хочу додати, що, ще раз, Антимонопольний комітет має діяти на основі свого ж закону за принципом незалежності, за принципом рівного відношення до всіх учасників ринку, і в тому числі до всіх державних органів. Антимонопольний комітет як інституція має можливість, має право і обов'язок навіть перевіряти ринки, перевіряти потенційне зловживання монопольним становищем, потім звітувати про це суспільству, в тому числі щодо ситуації з ДТЕК. Я мушу погодитись, що, дійсно, не ДТЕК встановлює і формує ціни на енергоринку і на ринку вугілля, але в тому числі, наприклад, НКРЕКП є органом, який встановлює формулу для вартості вугілля. І перевіряти цю формулу, і економічне підґрунтя цієї формули – це обов'язок кожного контролюючого органу, і народних депутатів в тому числі. Я думаю, що було б дуже правильно запросити сюди голову Антимонопольного комітету, почути його звіт за попередній рік роботи. І це було правильно і красиво після прийняття цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякуємо, шановна колега, ви не наполягаєте на поправці, а просто ще раз висловили позицію щодо законопроекту Антимонопольного комітету. Наступна поправка 158 народного депутата… Острікова Тетяна. Будь ласка, пані Тетяна, вам мікрофон. По суті.
10:38:53 ОСТРІКОВА Т.Г. Доброго дня! Поправка спрямована на виключення зі статті 60 Закону "Про захист економічної конкуренції" дискримінаційної норми, яка суттєво обмежує право юридичних та фізичних осіб на доступ до правосуддя. Стаття 60 закону хоча й надає заявнику та відповідачу право оскаржити рішення Антимонопольного… органів Антимонопольного комітету України до Господарського суду, але звернутися з такою скаргою можна лише у двомісячний строк, і цей строк не може бути відновлено. Ми вважаємо, що такий підхід суперечить чинному процесуальному законодавству та практиці Європейського суду з прав людини. Поправкою передбачено, що суд за заявою відповідача поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений для оскарження рішення органів Антимонопольного комітету, якщо визнає причини його пропуску поважними, адже двохмісячний строк – це занадто мало для того, щоб підготувати якісно документи, і, можливо, в такому разі дійсно будуть підстави для поновлення пропущених строків. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
10:39:55 ІВАНЧУК А.В. Доброго дня, шановна пані Острікова! Я хотів би звернути вашу увагу, що частиною першою статті 60 даного законопроекту передбачено, що строк на оскарження відраховується з дати отримання особою рішення. Це відповідає всім загальним положенням українського процесуального законодавства. І друге: ми встановили двомісячний строк оскарження рішення АМКУ. Я вважаю, що це є достатнім, і комітет мене підтримав, тому що шестимісячний строк буде призводити до затягування процесу виконання рішень Антимонопольного комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Друзі, я прошу визначитися по 158 поправці. Прошу визначатися. І дозвольте зорієнтувати вас всіх, що в нас залишилося буквально три поправки, тобто за 5 хвилин ми перейдемо до голосування за цей важливий закон. 10:40:44 За-67 Поправка відхиляється. Наступна – 162-а. Будь ласка, Вікторія Пташник, вам слово.
10:40:50 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги, я хотіла би, користуючись можливістю, все ж таки привернути увагу до цього закону. Я вважаю, що ми як законодавчий орган зобов'язані забезпечити ефективне антимонопольне законодавство, ми зобов'язані запровадити ті європейські практики на сьогоднішній день, які існують в Європейському Союзі для того, щоб такі найнебезпечніші порушення у сфері конкуренції, як картелі, тобто це таємні домовленості суб'єктів господарювання на ринку, щоби їх можливо було ефективно розслідувати. Всі ці процедури ми запроваджуємо. Ми маємо також захистити суб'єктів господарювання від різноманітних зловживань з боку представників Антимонопольного комітету. Дуже багато я знаю, на жаль, на практиці таких зловживань, тому чесний, прозорий бізнес має користуватися тими принципами процесуальної справедливості, які є в Європі. Тому сьогодні я вас закликатиму голосувати за цей закон, а далі контролювати, як буде Антимонопольний комітет виконувати наше рішення, тому що ми живемо в парламентській державі, нехай вони звітують, дійсно, в парламенті, як вони виконують ту законодавчу базу, яку ми приймаємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
10:42:05 ІВАНЧУК А.В. Шановна пані Вікторія, ви пам'ятаєте, що ми відхили вашу поправку в зв'язку із тим, що Антимонопольний комітет повинен мати право проводити перевірки не лише у випадку виявлених порушень, ознак порушень, але і в інших випадках - це те, що ви говорили, - картельні різні змови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки ми розуміємо, пані Вікторія не наполягає на голосуванні цієї поправки. В нас залишається остання поправка, шановні колеги. Будь ласка, 172 поправка. Народна депутатка пані Острікова, вам слово, будь ласка.
10:42:39 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, я хочу сказати, що є кілька вагомих причин для підтримки даного законопроекту. По-перше, він врегульовує строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлює чіткі терміни, протягом яких розгляд справи має бути завершено. Це мінімізує, дійсно, можливості для Антимонопольного комітету зловживати, перевищувати повноваження і унеможливить штучне затягування. Законопроект захищає права осіб - учасників справи, закріпляє на рівні закону інститут слухання у справі, вдосконалює порядок оскарження у суді рішення, прийнятого органами Антимонопольного комітету. Таким чином, норми даного законопроекту захищають права осіб учасників справ про порушення економічної конкуренції від можливих зловживань з боку АМКУ. Оскільки це остання поправка, я хочу попросити вас підтримати цей законопроект. І дякую комітетові пана Іванчука і пані Пташник за якісну роботу над цим законопроектом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз буде заключне слово голови комітету. Шановні колеги, я прошу повертатися до сесійної зали. Я хочу поінформувати всіх народних депутатів України, що учора, в середу, ці депутати, які були присутні на засіданні, ми дуже ретельно пройшлися по поправкам до законопроекту, який зараз обговорюється. Що важливо? Представники всіх фракцій його підтримують, тобто це законопроект, який реально чекає український бізнес. Ми сподіваємося, що так само буде консолідоване голосування у сесійній залі. Будь ласка, заключне слово, дві хвилини, голові комітету. І я прошу повертатися до сесійної зали, за дві хвилини відбудеться голосування.
10:44:20 ІВАНЧУК А.В. По-перше, я хотів би прокоментувати по поправці 172. Пані Острікова, ми підтримуємо вашу ініціативу, але, на жаль, ми відхилили поправку, тому що вона не буде працювати без внесення відповідних змін до господарсько-процесуального законодавства, і воно не регулюється цим законопроектом. Тепер що стосується законопроекту. Пані головуюча, ви, дійсно, правильно сказали, даний законопроект розроблявся представниками всіх без виключення депутатських фракцій і груп, всі його підтримують. Він дійсно вкрай необхідний для українського бізнесу, він дає відповіді на дуже багато запитань, і я вважаю, що він дуже суттєво вдосконалює українське законодавство в частині конкурентного права. Тому, шановна президія, шановні народні депутати, я дуже прошу всіх сконцентруватися. До законопроекту було надано 173 поправки, більшість з них врахована. Під час обговорення в другому читанні нам вдалося пройти і збалансувати його повністю. Я дуже прошу підтримати законопроект 6746 в другому читанні та в цілому як закон. Дякую. Всім за роботу велике спасибі. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:45:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, отже, ми переходимо до прийняття рішення, і я прошу усіх зайти в зал і зайняти робочі місці. Колеги, комітет врахував усі пропозиції депутатів. Комітет злагоджено провів роботу по підготовці закону. Я дуже прошу усіх зараз приготуватися до голосування. Я прошу з лож, з кулуарів зайти в зал і приготуватись до голосування. Колеги, щоб ми не поверталися, я прошу всіх зупинити дискусії і повернутись у зал. Готові, так, колеги? Отже, всі на місцях, так? Комітет, подивіться, члени комітету, всі на місцях. Отже, переходимо до голосування, колеги. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (№ 6746) в повторному другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, підтримуємо, голосуємо уважно, відповідально. Голосуємо, колеги, прошу підтримати, голосуємо. 10:48:32 За-248 Закон прийнято. Вітаю, колеги. І хочу зараз зробити повідомлення за результатами наших консультацій з головами фракцій. Прошу у всіх уваги. Хочу повідомити вам, що за результатами консультацій з головами фракцій щодо ситуації з нарахуванням тарифів для громадян є спільна позиція більшості голів фракцій, що ситуація потребує контролю парламенту – найвищого законодавчого органу держави. Спекуляція на цю тему і можливе завищення вартості тарифів б'є по найбільш незахищеним громадянам України. І якщо такі факти є, вони мають бути досліджені парламентом і повинна бути дана оцінка парламентом, і це загальна спільна позиція. Тому ми домовилися створити спільну з усіх представників фракцій робочу групу, щоб підготувати постанову для парламенту по питанню перевірки обґрунтування нарахування тарифів. І я прошу депутатські фракції невідкладно надати своїх представників до складу цієї групи і підготувати текст постанови, щоб наступного пленарного тижня ми змогли винести її на голосування. І я впевнений, що усі народні депутати, весь зал підтримує дану позицію. Підтримуємо. Згідно закону дві фракції просили перерву, але я сказав, що я не можу дати їм виступ під час розгляду, тому зараз я надаю виступ, передбачений законом після перерви, для виступу Олега Ляшка. Колеги, колеги, зупиніться! Я надав виступ. Я надав виступ. І переходимо до Конституції. Будь ласка, Олег Валерійович.
10:50:26 ЛЯШКО О.В. Ви билися, представники БПП, так за людей. От ми блокуємо з вівторка парламентську трибуну, щоб змусити Верховну Раду розглянути питання правильності нарахування тарифів, щоб людей не грабили, коли люди отримують космічні платіжки, які більші ніж їхні зарплати і пенсії. А за що президентські депутати блокують трибуну? Щоб людей продовжували далі грабувати, щоб люди і далі отримували оці космічні платіжки. Тому я дякую голові парламенту, що під його керівництвом ми знайшли компроміс і змусили нарешті парламент звернути увагу на те, що люди сьогодні не можуть платить ці тарифи, тому що ці платіжки космічні, які отримують люди, вони б'ють по самих нужденних громадянах. Неможливо платити 4 тисячі гривень за комуналку, коли у тебе 2 тисячі гривень пенсія. Неможливо отримати субсидію, заставляють дітей із хати виписати для того, щоб нарахували субсидію. Політика, яку проводить нинішня влада, - це фактично політика бідності, залежності і пограбунку людей. Ми не дамо парламенту мовчати, коли граблять людей. Ми не дозволимо парламенту закривати очі на несправедливі тарифи, на завищену комуналку, на корупцію в житлово-комунальному господарстві, на те, що голова "Нафтогазу" отримує мільйонні зарплати, мільярди премій собі виписали, залізли в кишені до кожного українця. І треба було тиждень блокувати парламентську трибуну, щоб змусити нарешті погодитися на наші вимоги, погодитися на те, що мав би любий парламент у любій нормальній країні сам робити: захищати людей, контролювати, як працює влада, провести розслідування, звідки ці космічні платіжки, за що люди мають платить. Будь-яка нормальна держава мала б сама це робить, а в нашій державі, виявляється, треба блокувати трибуну, щоб змусити парламентську більшість, змусити владу почути ці проблеми. Тому я хочу сказати українцям, що ми боремося за те, щоб влада не витягувала гроші з ваших кишень. Ми боремося за те, щоб тарифи були справедливі. Команда Ляшка бореться за те, щоб космічні платіжки ви припинили отримувати. І ті, хто надсилає вам ці космічні платіжки, щоб вони назавжди згинули, щоб в країні була справедлива ціна на газ, щоб тарифи, які ви платите, люди добрі, були не більше 15 процентів від вашого загального доходу. Ми змусимо парламент, ми змусимо владу навести порядок в ціноутворенні на комуналку, навести порядок на газовому ринку, щоб припинити корупцію, за яку платить кожен українець. Ми наполягаємо на тому, щоб парламент невідкладно підготував відповідний проект постанови і наступного пленарного тижня він був якнайшвидше розглянутий. Досить грабувати українців! ГОЛОВУЮЧИЙ. І, шановні колеги, я запрошую всіх на робочі місця. Ми переходимо до історичних рішень. І я дуже радий, що ми змогли зняти всі політичні протистояння і перейти до злагодженої роботи парламенту. Отже, колеги, хочу нагадати, що зараз у нас питання щодо змін до Конституції. Але перед тим, щоб ми змогли перейти до змін до Конституції, ми маємо затвердити порядок денний десятої сесії Верховної Ради України. Без нього... Отже, колеги, я прошу зайняти робочі місця. На сьогодні вже всі комітети подали свої пропозиції, і фракції, до порядку денного, і щоб ми змогли перейти до розгляду Конституції, нам треба затвердити порядок денний десятої сесії Верховної Ради України. Я прошу приготуватись до голосування. І відразу після цього ми переходимо до питання внесення змін до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та НАТО. Отже, прошу всіх зайняти робочі місця. Прошу всіх приготуватись до голосування. Всі матеріали були роздані, всі ознайомились і дали свої пропозиції. Колеги, я прошу змобілізуватись – порядок денний десятої сесії, максимально змобілізуватись. І я ставлю на голосування пропозицію затвердити порядок денний десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, щоб ми змогли перейти до питань Конституції. Прошу всіх голосувати. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо з наданими пропозиціями від фракцій, від комітетів. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо за порядок денний. Підтримуємо зі всіма даними пропозиціями і фракцій, і комітетів. 10:55:58 За-227 Рішення прийнято. І це нам надає можливість, колеги, перейти до проекту Закону про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) (9037). Шановні народні депутати, згідно з вимогами частини сьомої статті 149 Регламенту Верховної Ради України питання розглядається за процедурою повного обговорення. Отже, спочатку буде доповідь від комітету, потім будуть виступи від усіх депутатських фракцій і груп, потім – виступи від народних депутатів (але я буду надавати мінімальний час, оскільки ми дуже вийшли за межі, тобто 6 хвилин для народних депутатів), потім – заключне слово голови комітету, і потім – передбачений законом виступ Президента України Петра Олексійовича Порошенка. І після цього голосування. Орієнтовно цей займе близько години. Тому я прошу, колеги, всіх бути максимально лаконічними, щоб ми змогли гідно пройти це надзвичайно важливе рішення, яке, я не маю сумнівів, набере більше як 300 голосів і зможе об'єднати весь український парламент. Слово для доповіді надається голові Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Руслану Петровичу Князевичу. Будь ласка, пане Руслане.
10:57:40 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, дозвольте вам доповісти позицію Комітету з питань правової політики та правосуддя, який є профільним, щодо процедури внесення змін до Конституції щодо законопроекту за реєстраційним номером 9037, який внесений суб'єктом права законодавчої ініціативи Президентом України і передбачає відповідні зміни до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Я нагадую, що сьогодні ми з вами перебуваємо на стадії остаточного прийняття зазначеного законопроекту як закону. На попередніх сесіях ми спочатку зазначений законопроект включили до порядку денного сесії, направили для відповідного висновку до Конституційного Суду. І нагадаю, 22 листопада 2018 року Конституційний Суд зробив висновок про те, що внесений Президентом України законопроект про внесення змін до Конституції України за реєстраційним номером 9037 відповідає вимогам статті 157, 158 Конституції України, а також він не висловив жодних застережень щодо інших положень зазначеного законопроекту на відповідність іншим статтям Конституції України. Беручи до уваги зазначений висновок, 22 листопада 2018 року Верховна Рада України своєю Постановою за реєстраційним номером 2622 попередньо більшістю від конституційного складу Верховної Ради схвалила зазначений законопроект. Після цього, ви знаєте, що профільний комітет зобов'язаний був розглянути на своєму засіданні зазначене рішення, постанову про попереднє схвалення законопроекту разом з висновком щодо його відповідності 157-й, 158-й статтям Конституції і надати свій висновок щодо можливості остаточного схвалення законопроекту. На своєму засіданні, яке відбулося ще 17 січня 2019 року, одноголосно з присутніх на засіданні членів комітету було підтримано пропозицію, внесену головою комітету, щодо того, щоб запропонувати Верховній Раді України остаточно схвалити законопроект за реєстраційним номером 9037, зважаючи на те, що він пройшов експертизу Венеційської комісії, те, що він отримав висновок Конституційного Суду і 22 листопада 2018 року був попередньо схвалений Верховною Радою України. А також, зважаючи на те, що в своєму висновку Конституційний Суд не тільки сказав про те, що зазначений законопроект відповідає 157-й, 158-й статтям Конституції, а також не висловив жодних застережень до нього. Беручи до уваги зазначене, та відповідно до 155 статті Конституції України і частини шостої статті 149 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України може остаточно схвалити зазначений законопроект, оскільки є відповідний висновок щодо його відповідності 157-й, 158-й статтям Конституції України, немає жодних застережень щодо його суперечності іншим статтям Конституції та він попередньо схвалений Верховною Радою цього скликання на попередній черговій сесії парламенту. Таким чином, рекомендуємо Верховній Раді України поданий Президентом проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) за номером 9037 вiд 3 вересня 2018 року прийняти остаточно як закон. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. 3 хвилини – запитання до доповідача. Прошу провести запис. Будь ласка, Голуб.
11:01:51 ГОЛУБ В.В. Шановний пане голово комітету, у мене до вас насправді просте питання. Я розумію, що ми вже не маємо ніякої можливості вносити ні редакційні, ні юридично-технічні зміни до зазначеного законопроекту, але поясніть мені от як юрист юристу, а що ми будемо робити з тілом Конституції, бо я переконаний, що ми сьогодні внесемо відповідні зміни до Конституції, якщо, наприклад, Організація Північноатлантичного договору змінить свою назву і стане Організація не Північноатлантичного договору, а будь-якою іншою? Виходить, що нам знову потрібно буде проходити всю процедуру внесення змін до Конституції України. Будь ласка, поясніть, як ми будемо в разі отакої ситуації, на вашу думку, як ми будемо виходити на внесення змін до Конституції України. Дякую щиро. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.
11:02:43 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую за запитання. Дозвольте мені свою думку особисто не висловлювати, оскільки я виступаю в іншій іпостасі, як голова комітету, до якого разом з вами входимо, і ми мали можливість подискутувати ці речі на засіданні комітету. Я просто нагадаю, що наш комітет відповідає виключно за формальну процедуру внесення змін до Конституції, а не за зміст тих змін, які запропоновані. Що стосується того, що буде в майбутньому. Ну, побачимо, що буде в майбутньому. Я є більшим оптимістом щодо Організації Північноатлантичного договору, напевно, ніж ви. Тому я думаю, що все буде добре. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Березюк Олег Романович. Передає Олені Сотник.
11:03:21 БЕРЕЗЮК О.Р. Прошу передати Олені Сотник. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:03:27 СОТНИК О.С. Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". У мене питання, яке стосується окремої думки, яка була все ж таки під час прийняття рішення Конституційного Суду висловлена. Зокрема, я б хотіла все ж таки дізнатися, і про це зазначає суддя Конституційного Суду Мельник, що виключаючи "Перехідні положення" і виключаючи пункт 14 "Перехідних положень", жодним чином все ж таки в законопроекті не було обґрунтовано, чому це відбувається, хоча об'єктивно маємо надати відповідь на це. І по-друге, враховуючи, що Конституційний Суд в своєму рішенні в принципі не надав жодного висновку з цього приводу, скажіть, будь ласка, чи аналізувалося комітетом під час розгляду вже до другого читання це питання, чи ви аналізували належним чином здійснення Конституційним Судом своїх повноважень і взагалі відсутність обґрунтування виключення цього пункту. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. 11:04:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
11:04:32 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, пані Олено, за запитання. Справа в тім, що одразу з висновком справді до нас надійшла в тому числі і окрема думка судді, одного з суддів Конституційного Суду. Але я мушу вам сказати, що суддя підтримав зазначене рішення, просто висловив окрему думку. Тобто він не голосував проти цього рішення, це дуже важливо. В нього є своя думка, він має на це право, але решта 17 суддів не підтримують таку думку. Тому вони, в принципі, без жодних застережень і без жодних окремих думок проголосували за таке рішення. Що стосується нашого комітету, то отримавши і відповідний висновок, і окрему думку, ми зараз ну не маємо можливості пропонувати якимось чином реагувати на позицію, висловлену в окремій думці, оскільки ви знаєте, що після попереднього схвалення і до остаточного прийняття ні комітет, ні Верховна Рада не може вносити жодних змін. В разі, якщо такі зміни, на думку парламенту, будуть внесені, то вони потребуватимуть повторного звернення до Конституційного Суду щодо висновку по відношенню тих змін, які можуть бути внесені. Комітет не вважає за доцільне рекомендувати парламенту вносити жодні зміни, тому ми відповідно рекомендуємо схвалити законопроект як закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний пане Руслане. Ви можете повертатися на робоче місце. Шановні колеги, я прошу зараз записатися на виступи від депутатських груп і фракцій. І нагадаю, що кожен матиме 3 хвилини для того, щоби представити свою позицію. (Шум у залі) Я прошу не перекрикувати президію, будь ласка. Будь ласка, від групи "Відродження" Віктор Бондар буде презентувати позицію групи. Просимо вас.
11:06:33 БОНДАР В.В. Шановна пані головуюча, шановні колеги! Безумовно, наша група "Партії "Відродження" постійно голосувала і підтримувала всі законопроекти, які стосувалися європейської інтеграції, отримання безвізового режиму і інших законопроектів, які пов'язані з Європою. На сьогоднішній день ми бачимо, що ці питання вступу в Євросоюз і НАТО викликають багато резонансних питань в Україні і українців. Ми неодноразово заявляли про те, що більшість країн, які вступали в НАТО і ЄС, проводили це рішення через всенародний референдум, який в кожній країні відбувся, і країна вся сама, самостійно громадяни визначали, як далі рухатися. Останні приклади – Хорватія, Грузія і так далі. На жаль, в Україні ніхто не чує нашої позиції, що одночасно з президентськими виборами потрібно провести референдум, і люди мали би визначитись, тим більше, що влада гарантує, що соціологічна є підтримка і люди готові в цей процес зайти. Сьогодні ми вважаємо, що оце внесення змін до Конституції – по суті це блеф, бо ніхто нас поки не очікує, найближчих 10 років там ніхто не буде. І це головний передвиборчий трюк влади, який вони сьогодні проводять для того, щоби провести президентську кампанію. Але можна голосувати, ставити це питання в зал, це рішення влади. Ми пропонуємо, якщо є бажання навести порядок, багато політиків, кандидатів в Президенти, які сьогодні в залі, лідери фракцій багато чого наобіцяли людям за останні роки. Якщо ми вже хочемо йти в цей процес, якщо Президенту так потрібно сьогодні провести зміни до Конституції, давайте упремося, поставимо вимогу, скасуємо грабіжницькі тарифи. Поставимо проект постанови, який сім лідерів фракцій підписали. Чому ви поховалися в кусти? Яка робоча група, яку нам запропонував спікер? Це шлях в нікуди – робоча група, ніколи вони не скасують ці тарифи. Ставимо постанови і голосуємо – і потім Конституція. Друге. Законопроект про зняття недоторканності з народних депутатів, суддів, Президента і так далі. Чого ви не ставите на голосування? Тут всі кандидати в Президенти сидять. Упріться, не голосуйте – і влада вимушена буде зараз це поставити перед голосуванням по Конституції. Перегляд виборчої системи, відкриті списки. Є Виборчий кодекс, проголосоване перше читання. Чого ви не хочете зараз впертися, не голосувати зміни до Конституції, допоки не буде проголосований цей законопроект? Бо ви поховалися, ви не хочете проведення цих рішень, ви не хочете скасування грабіжницьких тарифів, ви не хочете, щоб ця постанова тут стояла сьогодні на порядку денному, ви не хочете знімати недоторканність, ви не хочете переглядати виборчу систему. І тому не показуйте пальцем на когось і не розказуйте по всіх телеефірах, що ви це вимагаєте. А якщо вимагаєте, зараз упріться, не голосуємо до обіду, влада вимушена буде поставити ці речі на голосування, і після того ставимо в Конституцію зміни. А по-чесному треба ставити зміни до Конституції на референдум всенародний, і тоді буде відповідь людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. І зараз запрошується до слова голова фракції "Блок Петра Порошенка "Солідарність" Артур Герасимов, будь ласка.
11:09:47 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановна пані головуюча! Шановні колеги! Шановні журналісти! Шановні українці! Сьогодні український парламент, я впевнений, прийме історичне рішення і підтримає пропозиції Президента України Петра Порошенка по внесенню нашого курсу на Європейський Союз та НАТО до Конституції України. Це фундаментальне, це історичне рішення, яке сьогодні має підтримати кожен народний депутат в цій залі, але одночасно це рішення є дуже простим. Сьогодні це рішення буде водорозділом, і воно покаже дуже просто, хто за Москву, а хто за українських героїв. Тому, шановні колеги народні депутати, я прошу всіх згуртуватися і підтримати пропозиції по закріпленню прагнення українців бути у Європейському Союзі, по закріпленню прагнення українців отримати додаткову колективну безпеку і додаткову допомогу нашій героїчній українській армії і підтримати ці рішення сьогодні в залі парламенту. Дякую за увагу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Артуре. До слова запрошується голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк. Просимо вас, пане Олеже.
11:11:11 БЕРЕЗЮК О.Р. Прагнення українців до свободи, цінностей європейських і людських записано кров'ю і потом добробатів, волонтерів, кіборгів і мільйонів українців за сотні років. Прикро, прикро, що українська олігархічна влада сьогодні дійшла до цього, що використовує основний документ, Основний Закон країни як інструмент своїх дрібних передвиборчих маніпуляцій. До речі, так ніхто майже ніколи і не робив, бо Конституція – це святе. Так, Україна буде в НАТО і буде європейською державою, бо вона нею і є по своїй суті. І це, що сьогодні пропонує Президент, це його передвиборча кампанія, це є декларація декларацій, яка записана в основний документ. Чому? А тому що дій ніяких немає, бо стандарти НАТО, стандарти НАТО – це прозорий воєнний, військовий бюджет країни. Стандарти НАТО – це нова зброя. Україна жодного літака не поставила нового на озброєння власного виробництва за останні 5 років, жодної ракети не поставлено на озброєння за останні 4 роки власного виробництва. Воєнна, ракетна і авіаційна держава – це стандарти НАТО. Стандарти НАТО – це добробут українського воїна як на фронті, так і у власному домі. І саме цього немає. Ось чому потрібна декларація декларацій внесення в Конституцію України. Шахрайство святим. Але сьогодні цей зал прийме це рішення, тому що Україна розумна і сильна. Але сьогоднішнє рішення, я переконаний, людей переконає, що не можна вірити людям, які прикриваються словами в найвищому, основному документі, для того щоб прикрити свою бездіяльність. Один з генералів Європейського Союзу, перепрошую, НАТО, командувач НАТО в Європі сказав: " В Україну російській армії легше зайти, ніж армії НАТО чи американській, через бюрократію і проксі російські, які сидять в українському уряді, в українській владі і в українському парламенті". Оце є загроза української безпеки. І сьогодні Україна має про це знати, а Україна є європейською державою і буде сильною європейською державою, основою європейської безпеки на європейському континенті. Бо ми є першим редутом, першим редутом демократії у боротьбі з віковічним ворогом України – російською імперською тиранією і деспотією. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, до слова запрошується голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко. Будь ласка.
11:14:24 ТИМОШЕНКО Ю.В. Вітаю всіх, шановні колеги, а також тих, хто зараз слухає Верховну Раду. Дорогі друзі, те, що Україна в сьогоднішньому сучасному, достатньо конкурентному, жорсткому світі, в якому тільки починається досить напружена боротьба за ресурси, не може залишитися самотньою. Самотньою – це означає практично відстати від мейнстриму руху людства. І тому, безумовно, наша мета – це членство в Європейському Союзі. І в цей час ми також мусимо усвідомлювати, особливо, коли проти нас ведуть війну, і особливо тоді, коли несемо втрати, що так само і в військовому плані самотніми ми бути не можемо. Ми мусимо бути обов'язково частиною НАТО. Але, в той же час, ці слова я сказала не сьогодні за цією трибуною лише, а тільки тоді, коли починала свою політичну кар'єру. І наша політична команда з першого дня до сьогодення підтримує і буде підтримувати цю стратегію. Будучи Прем'єр-міністром, я першим Прем'єр-міністром була, яка подала заявку щодо отримання плану дій щодо членства в НАТО разом з Президентом і разом з Головою Верховної Ради в ті часи. На жаль, нам відмовили, але продовжувати цей шлях потрібно. І тому наша команда вся буде сьогодні повністю одностайно голосувати за ці зміни з Конституції. Але, в той же час, дуже дивно, що це питання піднімається всього за 50 днів до виборів. 5 років часу на це не було! І тому ми сьогодні мусимо віддавати собі звіт, що абсолютно прогнила корумпована влада, яка мародерствує сьогодні, в тому числі на нашій армії, яка сьогодні заробляє, на жаль, на війні, сьогодні намагається використати святі речі – членство України в ЄС і в НАТО, - для того, щоб, як ширмою, прикрити все, що вони реально роблять в кулуарах. І можу сказати, що стандарти ЄС і НАТО – це в тому числі чесні вибори, а те, що сьогодні Президент, його найближче корумповане оточення, таке як Березенко, підкуповують країну для того, щоб сфальшувати вибори, це не стандарти ЄС і НАТО. І тому треба або реально слідувати цим цінностям і країну вести в ЄС і НАТО, в першу чергу перебудовуючи все наше життя, або не використовувати такі святі речі під час нечесної президентської кампанії. Україна буде в НАТО і ЄС, я в цьому переконана, і наступний Президент це зробить. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, наступний виступ від "Опозиційний блоку" Вадим Новинський. Будь ласка, пане Вадиме.
11:17:44 НОВИНСЬКИЙ В.В. Шановні громадяни України, шановні колеги! Сьогодні ми є свідками спроби команди Президента переписати Конституцію України у своїх власних передвиборчих інтересах. Насправді їх не цікавлять ЄС та НАТО, їх цікавить збереження влади ще на 5 років. Але ми вже побачили 5 років суцільної брехні, невиконаних обіцянок та катастрофічного зубожіння українців. Ще 5 таких років Україна може й не витримати. Ми з колегами по фракції категорично проти підігруванню маніпуляціям Президента та проти змін до Конституції, що розколюватимуть країну. Наша позиція чітка і має підтримку мільйонів українців - наших виборців. Також хочу зауважити, з юридичної точки зору запропоновані Президентом зміни в обхід всеукраїнського референдуму є узурпацією влади. Згідно Конституції виключно народ має право змінювати визначений в Основному Законі зовнішньополітичний курс держави. Декларація про державний суверенітет Української РСР в 90-му році проголосила нейтральний статус держави. Інструментом реалізації декларації став Акт проголошення незалежності 24 серпня 91-го року. Після проведення всеукраїнського референдуму 91-го року як акту установчої влади народу Україну як незалежну державу визнав весь світ. На Акт проголошення незалежності спирається і Преамбула Конституції. Та Президент Порошенко пропонує змінити основи державного устрою, підтверджені всеукраїнським референдумом 91-го року, без нового референдуму. Тому голосування за цей законопроект стане порушенням прямої вимоги Конституції з боку найвищого законодавчого органу. Хочу нагадати тим, хто буде сьогодні голосувати за зміни до Конституції. Ніхто нас у цих міжнародних об'єднаннях не чекає. Від європейських високопосадовців ми багато разів чули, що у найближчі десятиліття питання членства України в ЄС не стоятиме. Так само і відносно НАТО. Перспективи вступу до Альянсу України, що фактично перебуває в стані війни, просто не існує. Насправді ми маємо справу з відвертим піаром та брехнею з боку Петра Порошенка, який хоче завдяки іграм довкола Конституції підвищити свої рейтинги. Та ніякі рейтинги не виправдовують посилення ворожнечі та протистояння в українському суспільстві. Так, за останніми даними соціології, лише близько 40 відсотків українців підтримують курс на вступ до НАТО та лише близько половини громадян – вступ до Євросоюзу. Ці питання ділять Україну навпіл, та найгірше – те, що запропоновані зміни до Конституції тільки віддаляють нас від миру в нашій країні. Ми чудово розуміємо складне відношення до цих питань на неконтрольованій території Донбасу і в Криму. Хіба допоможуть ймовірні зміни до Конституції пошуку компромісу та повернення цих регіонів? Однозначно ні. Тому, повторюся, це намагання змінити Конституцію не на часі. Ця ініціатива нашкодить наближенню миру в Україні. Зміни зовнішньополітичного курсу треба виносити на всеукраїнський референдум… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:21:09 ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 10 секунд, завершуйте. НОВИНСЬКИЙ В.В. …треба лише відновивши територіальну цілісність. Закликаю народних депутатів не голосувати за ці зміни без всеукраїнського референдуму, не узурпувати владу, яка належить не Петру Порошенку з його адміністрацією… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від Радикальної партії до слова запрошується Ляшко Олег Валерійович.
11:21:22 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Наша команда, наші виборці українці, за реальну євроінтеграцію, це питання не обговорюється. Але реальна євроінтеграція – це достойне життя українців в рідній країні, не декларації. Будь-яку декларацію можна написати. Але коли мільйони людей-заробітчан за кордоном, коли мільйони бідних, коли 5 мільйонів пенсіонерів з копійчаною зарплатою, коли космічні тарифи, коли дитині не можуть у школу дати 30 гривень погодувати, про що говорити? Для Президента Порошенка все це декларації, як він переслідує одну мету – виграти вибори. А мені треба не вибори - мені треба сильна економіка, добробут кожної української сім'ї і сильна країна. Коли підписуються угоди, які забирають в українців ліс, землю, зерно, коли обмежуються ринки і внутрішні, і зовнішні, де реальна інтеграція, де реальна підтримка українців, де європейський рівень життя? Ви хочете євроінтеграцію, так підтримуйте політику Радикальної партії, щоб у селі була корова, щоб робочі місця були. Ви хочете євроінтеграцію - так підтримуйте ініціативи Радикальної партії по відновленню промисловості, по відновленню національної економіки, по збільшенню зарплат і пенсій. Ви йдете до Європи через Африку. Ми сьогодні займаємо найнижчі рівні по медицині, по охороні здоров'я, по освіті, по зарплатах, по пенсіях. Кудою ви ведете країну?! Манівцями. Колись Мазай там німців завів у болото. Отак сьогодні українську націю Порошенко веде в болото. Ми пропонуємо інший шлях – шлях розвитку. Що таке сильна країна? Це сильна економіка, щоб були гроші на армію, на дипломатію, на оборону, на зарплати, на пенсії, на харчування діточок, на доступну медицину. А ви нам що пропонуєте? Бідність, залежність, сировинну структуру економіки, зате в Конституції понаписуємо євроінтеграцію. Нам треба всім до діла. Наше діло – це сильна країна, сильна економіка, добробут кожної української родини, щоб українці не побиралися по закордонах, щоб працювали в рідній країні, заробляли в рідній країні. Мій план – вернути молодь в Україну, яка сьогодні пороз'їжджалась по закордонах. Як вернути молодь? Дати можливість реалізувати себе, щоб у парламенті не діти президентів сиділи, а діти мільйонів українських сімей, які не можуть нічого добитися, тому що в них немає батька-президента. І тому вони стоять на базарах торгують замість того, щоб керувати країною. Я приведу в парламент не своїх дітей, я приведу в парламент мільйони українських дітей, які сьогодні не бачать перспективи. Ми дамо їм перспективу, справедливість у рідній країні і добробут кожній… ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" до виступу запрошується голова фракції Максим Бурбак. Будь ласка, пане Максим.
11:24:44 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, шановний народ України! "Народний фронт" послідовно відстоює закріплення в Конституції курсу на членство в ЄС та НАТО. Це один з пріоритетів "Народного фронту" і реалізація волі українського народу. Більшість українців підтримують вступ в НАТО, за інтеграцію в Європейський Союз, за це вийшла Україна на Майдан на Революцію Гідності. Сьогодні навіть не може бути сумнівів: голосувати, ні чи за цей законопроект. Рух до НАТО у нас стартував ще в 2008 році, коли Арсеній Яценюк як спікер парламенту підписав звернення до НАТО про план дій щодо членства разом з Президентом і Прем’єром. Але тоді регіонали заблокували парламент і на десять років зупинили розвиток країни до цивілізованого світу. Сьогодні, через десять років, ми повинні дати "зелене світло" плану дій щодо членства в НАТО. Сьогодні ми повинні закріпити в Конституції незворотність євроатлантичного курсу України. У нас в парламенті після виборів 2014 року, після перемоги Революції Гідності було створено проєвропейську, проукраїнську більшість. Ми не маємо права згаяти цей історичний шанс. Ми маємо проголосувати за незворотність вибору українців – це членство в НАТО та ЄС. Крок за кроком ми йдемо до нашої мети. Внести зміни до Конституції – це обов'язок сьогоднішнього скликання парламенту. Фракція "Народний фронт" голосуватиме за зміни до Конституції, і закликаємо усіх колег проголосувати за це історичне рішення. Наступним кроком ми повинні підтримати постанову, якою Верховна Рада звертається до країн-членів НАТО щодо надання нам плану дій щодо членства в НАТО. Знову є скептично налаштовані, нібито нас там не чекають, нам там ніхто не відкриє двері. Так було і коли ми говорили, що, коли ми запроваджували безвіз в Україні. Ніхто не вірив. Але урядом Арсенія Яценюка було розроблено покроковий план. Ми з вами прийняли понад 144 закони і підзаконні акти, якими ми врешті-решт зробили безвіз. Я переконаний, так буде щодо і стосовно виконання плану дій щодо членства в НАТО. Тому "Народний фронт" підтримує внесення змін щодо… в Конституцію щодо незворотності курсу на ЄС та НАТО, і далі маємо проголосувати постанову щодо звернення до країн НАТО по розробці плану дій щодо членства. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! І заключний виступ від фракцій і груп – Рибчинський від групи "Воля народу". Будь ласка, пане Євген.
11:27:20 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Дійсно, це великий історичний шанс, і ми сьогодні, я абсолютно впевнений, ним скористаємося. "Воля народу" сьогодні, на диво, майже у повному складі в залі і ми дамо максимум голосів сьогодні за зміни в Конституцію в контексті євроінтеграції і вступу в НАТО. Я би хотів єдине зазначити, що якщо б в 94-му році замість Будапештського меморандуму ми підписали меморандум з НАТО, ми б сьогодні не мали війни. Це, можливо, припущення, але це припущення, яке базується на останніх дослідженнях. Ми впевнені сьогодні, що наш би розвиток був би не менший, ніж Хорватія, наприклад, яка пережила так само війну. 5 років іде, восени буде, 5 років, як іде війна. За ці 5 років свідомість українців дуже сильно змінилася. В 2014 році прийшовши в парламент, я зареєстрував групу міжфракційну під назвою "Атлантичний рух", туди увійшли аж 7 членів. Я думаю, сьогодні було би 300. Отак змінюється свідомість українців: за 5 років війни вони стали готові вступити в НАТО. Я впевнений, що сьогодні це відбудеться. Я хочу нагадати, що успіхи українців, українських військових на європейських теренах знані багато років, багато сторіч. В 1683 році українські козаки разом із великою Римською імперією, з Баварією, Саксонією відвоювали Відень у турків. Це була велика Віденська битва, де 30 тисяч українських козаків фактично відбили турків до Будапешта. Я хочу сказати, що ми і надалі будемо співпрацювати і з європейцями, і з американцями у військовій сфері. І сьогоднішнє рішення парламенту буде насправді історичним і невідворотним. Надалі Україна тільки міцнітиме і наші кордони будуть недоторканними, я на це сподіваюся. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колеги. Виступи від фракцій завершені. І зараз 6 хвилин для виступів народних депутатів. Прошу провести запис. 6 хвилин, колеги. Чумак Віктор Васильович. Будь ласка.
11:30:11 ЧУМАК В.В. Нарешті я попав до мікрофону. Шановні друзі, мені довелося з 2000 року працювати в підрозділах прикордонної служби, в органах і підрозділах прикордонної служби, які брали активну участь у підготовці України до Плану дій щодо вступу в НАТО, які брали активну участь у підготовці щорічних планів взаємодії з НАТО. Моя особиста політична позиція полягає в тому, що Україна повинна бути в клубі високорозвинених держав. НАТО і Європейський Союз – це не просто геополітичний вибір. НАТО і Європейський Союз – це ціннісний вибір кожного українця. НАТО і Європейський Союз – це країни, які мають верховенство права. НАТО і Європейський Союз – це країни, які мають величезні соціальні стандарти. НАТО і Європейський Союз – це країни, які мають захист прав людини. Але НАТО і Європейський Союз – це країни, які мають невідворотність покарання до кожного злочинця, до кожного корупціонера, до кожного хабарника. Я хочу сказати, що те, що буде закріплено в нашій Конституції, - це добре. На жаль, це не має жодних правових наслідків ні для нас, ні для НАТО, але це має точний показник геополітичного і ціннісного вибору сьогоднішнього парламенту. Всі повинні проголосувати за цей вибір. Всі повинні сказати, що наші з вами орієнтири, політичні цінності, вони є орієнтирами справжньої європейської держави. Мене сьогодні запитали, а що ж буде, от як ми це приймемо, а влада у нас не поміняється? Я вам точно хочу сказати: у нас поміняється влада, у нас буде нормальна європейська влада, без корупціонерів, бариг, злочинців, з нормальними, професійними прокурорами, з чесними, справедливими суддями, з нормальним Президентом і з парламентом. І тоді точно Україна буде членом Європейського Союзу і НАТО. А бариги, корупціонери і злочинці підуть в історію. Голосуємо за це! Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. 11:32:30 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, слово надається Ірині Луценко, якій передає право на виступ її колега пан Козаченко. Будь ласка, пані Ірино.
11:32:42 ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги! Шановні виборці! Шановні українці! Сьогодні, голосуючи за НАТО і ЄС, голосуємо не за Президента або проти нього, ми голосуємо за Україну. Бо курс держави повинен не залежати від того, хто при владі. Сьогодні не час для політичного лицемірства: або так, або ні. Жодних "утримався", і тим більше "не голосував" або "відсутній". Є лише одна причина бути сьогодні відсутнім – значить, тобі зламав хребет Кремль. То ж обов'язок всіх народних обранців, які представляють інтереси народу України, підкреслюю, інтереси України, – закріпити вибір Конституції щодо повернення до Європи і на НАТО. Ми насамперед повинні зберегти Україну. І ці стандарти ми уже піднімаємо на сьогоднішній день. Стандарти ЄС і НАТО – це вивезене сміття з регіонів. Стандарти ЄС і НАТО – це виграний Стокгольмський арбітраж на користь України по газових угодах. Стандарти ЄС і НАТО – це зброя, "Вільха" (ракетний комплекс), це "Стугна", це "Грім", це БТР-4, це десантно-штурмові катери класу "Кентавр", це, в кінці кінців, 6 відсотків ВВП на відтворення, розбудову української армії. Конституція – це акт, який направлений на збереження держави. Тож давайте разом збережемо сьогодні Україну від кремлівської навали. Небесна Сотня зробила цей вибір. Добровольці зробили у 14-му році цей вибір. Наші солдати на сході зробили цей вибір. Волонтери зробили цей вибір. Український народ на Майдані зробив цей вибір. Ми йдемо своїм шляхом. Слава Україні! Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:34:42 ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! І 2 хвилини заключні я надаю для виступу Левченку Юрію Володимировичу. Будь ласка.
11:34:49 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Ну, по-перше, хотів би почати свій виступ для того, щоб не полегшувати життя різним порохоботам, які будуть перекручувати, як завжди, правду, сказати, що Всеукраїнське об'єднання "Свобода" голосує "за" цей законопроект. Безперечно, "за". Але проблема полягає в тому, що це є позитивною бутафорією. Це гарна, дуже позитивна назва, дуже гарні виступи тут з трибуни від багатьох, але абсолютно немає жодного правового, юридичного навантаження. Чи потрібно закріплювати в Конституції положення, які б унеможливлювали будь-який рух України, крім як рух України в НАТО і до Європейського Союзу. Так, такі положення треба закріплювати. Але чи пропонує цей законопроект такі положення? Ні, абсолютно не пропонує. Цей законопроект говорить про те, що є відповідні повноваження у парламенту, у Президента, у Кабміну для того, щоб рухатись в сторону НАТО і ЄС. Але чи прописується такий обов'язок? Ні, не прописується. Чи прописуються конкретні дії, які мають здійснювати парламент, чи Кабмін, чи Президент в цьому напрямку? Ні, не прописуються, лише декларації. Але основне, в чому проблема цього законопроекту, цей законопроект не прописує жодної заборони щодо вчинення дій, які би суперечили відповідним стратегічним прагненням України. І отут основна проблема. Так, зараз Верховна Рада проголосує за цей проект. Так, наступні кілька тижнів олігархат правлячий буде розказувати, який це чудовий законопроект, який нібито закріпив наш рух в НАТО. Але це буде відверта брехня. Тому що, якщо, не дай Бог, в цьому парламенті з'явиться повністю промосковська більшість, вона може спокійно наплювати на ці норми, які ви зараз прописуєте, і рухатись з Москви, якщо вона це захоче. Тому що ці норми не мають жодних заборон. Ми пропонували відповідні заборони, але ви проігнорували. Ви вкотре підмінюєте святі, правильні речі позитивною просто бутафорією. Це як обгортка від цукерки, така гарненька обгортка, але всередині цукерки немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Пан Порошенко мав би це знати і припинити пропонувати суспільству обгортки від цукерок без самих цукерок. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. І до заключного слова запрошується голова комітету Руслан Князевич. До 3 хвилин, до 3 хвилин. Прошу лаконічно.
11:37:29 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, ми фактично завершили повну процедуру обговорення передбаченого Законом України Про Регламент Верховної Ради щодо порядку внесення змін до Конституції України. Це дуже важливо, оскільки ви розумієте, що дотримання конституційної процедури зараз є першочерговим, в тому числі з можливим відповідно поданням до Конституційного Суду чи ревізією конституційної процедури. Так як ви знаєте, що в разі, якщо конституційна процедура порушена, це може бути підставою для скасування відповідних змін до Конституції. Ми дотримались чітко цієї процедури. Я ще раз нагадаю, що ми перебуваємо на стадії остаточного прийняття законопроекту як закону. Ми отримали відповідний висновок Конституційного Суду, який говорить про те, що зазначений законопроект відповідає 157-й та 158-й статтям Конституції, і суд не висловив жодних застережень щодо його відповідності іншим статтям Конституції. А також на минулій черговій сесії Верховна Рада України цього скликання попередньо схвалила зазначений законопроект, а отже, сьогодні, на вже новій, черговій сесії, ми можемо приступити до голосування щодо остаточного прийняття законопроекту як закону. Відповідно Комітет з питань правової політики та правосуддя звертається до Верховної Ради України підтримати зазначений законопроект і проголосувати його як закон. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Руслан. Шановні колеги, я хочу запросити в зал Президента України Петра Олексійовича Порошенка. Прошу всіх заходити в зал, колеги. Вітаємо! (Оплески) Шановні колеги, також я запросив Прем'єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана і членів уряду, які впроваджували асоціацію про Угоду з ЄС. (Оплески) А також Прем'єр-міністра України 2014-2016 років Арсенія Петровича Яценюка. Уряд розпочав цей шлях. (Оплески) І я запрошую до слова Президента України Петра Олексійовича Порошенка. Будь ласка.
11:40:04 ПОРОШЕНКО П.О. Високодостойний пане Голово Верховної Ради України! Шановний пане Прем'єр-міністр! Шановні народні депутати! Шановні члени українського уряду! Дорогий український народе! Шановні українці! Сьогодні історичний день. Ірина Степанівна, сьогодні може статися так, що ваш день народження співпаде з унікальним, доленосним голосуванням у Верховній Раді України, коли в Конституції буде закріплено як зовнішньополітичні орієнтири рух України до Європейського Союзу, рух України до Північноатлантичного альянсу. Вчора в Брюсселі Північна Македонія отримала Протокол про приєднання до Північноатлантичного альянсу. (Оплески) Таким чином, членів Альянсу стане 30. І шлях Північної Македонії був дуже важким, але країна продемонструвала єдність, зруйнувала плани Росії, які намагалися зупинити цей надзвичайно важливий рух до безпеки, укріплення безпеки в Європі, і двері НАТО стали відкритими для тридцятої країни. Вчора ж Європейська комісія прийняла рішення про початок переговорів про членство Північної Македонії в Європейському Союзі. Це ще одна демонстрація того, як взаємопов'язані ці процеси – НАТО і ЄС. Дуже важливо, що НАТО – це про безпеку. Безпеку не лише військову, не лише кардинальні зміни на геополітичній карті світу. А це і про безпеку громадянина: безпеку на вулицях, захист конституційних прав і свобод громадянина, верховенство права. І це те, що сьогодні нас об'єднує щодо змін до законодавства і проведення реформ в нашій улюбленій Україні. Наголошую, що це також пов'язано зі вступом до Євросоюзу, відповідальності України критеріям, які необхідні для членства, а це в тому числі і захист стандартів життя українського громадянина. Реформи означає захист людей. Звичайно, що 9-10 років тому в цій залі лунали заклики до багатовекторності, лунали безвідповідальні заклики до позаблоковості. Хочу всім нагадати, в 2014 році, в лютому місяці, агресія Росії почалася тоді, коли Росія напала на Україну, яка мала позаблоковий статус. І ні від чого це не врятувало. І зараз ми маємо рішуче рухатися вперед, дорогою до членства в ЄС і НАТО. Великий друг України і великий мій друг Єнс Столтенберг на цьому тижні заявив про те, що двері в НАТО відкриті для будь-якої країни, яка здатна реформувати країну і забезпечити виконання цілей Вашингтонського договору. Це саме про Україну. 5 останніх років ми саме цим і займаємось: ми реформуємо сектор оборони і безпеки, ми реформуємо армію. І роль Верховної Ради в цьому процесі важко переоцінити. І коли було важко, Верховна Рада України відкидала політичні протистояння і об'єднувалась. І саме єдність сьогодні потрібна Україні, саме єдність потрібна під час нашого історичного голосування. І я переконаний, що ця єдність буде продемонстрована. Хочу наголосити, що зараз, прямо зараз, під час прямої трансляції, в Кремлі дуже уважно спостерігають події з Верховної Ради. Не дочекаєтесь! Не буде сьогодні у вас радості! (Оплески) І Верховна Рада сьогодні продемонструє ту єдність, яка демонструється останні 4 роки. Але також в Україні мільйони українців сьогодні дивляться з екранів телевізорів хід нашого голосування у Верховній Раді. Я переконаний, друзі, вас чекають приємні новини сьогодні. Впевнений в тому, що ми продовжуємо спільні зусилля по реформуванню України, впевнений в тому, що завдання членства у Європейському Союзі і НАТО є абсолютно реальні. І так само, як ми продемонстрували досягнення інших цілей, в які мало хто вірив, так само нашими спільними зусиллями Україна забезпечить членство в НАТО, членство в ЄС. Ми йдемо своїм шляхом, і цей шлях – шлях до членства України в Євросоюзі і НАТО. Дякую вам. Закликаю до єдності. І Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Дякуємо, пане Президент. (Оплески) Колеги, через 30 секунд ми переходимо до голосування. Тому я прошу всіх, хто ще не зайняв робоче місце, зайти і приготуватися до голосування. Нагадую, це 300 голосів, тому уважно, всіх прошу повернутися в зал. І, колеги, в цей день хочу нагадати, як свого дня, на жаль, тут, в цьому залі, за часів Януковича відмінили наш курс в НАТО голосуванням, як тут відмовилися від Угоди про асоціацію. І сьогодні ми всі гуртом в цьому залі маємо шанс і маємо можливість провести історичне голосування за вступ України в ЄС і НАТО. Тут, в парламенті, ми стоїмо перед вибором майбутнього України, тут зараз лінія фронту, наш вибір – це могутня, вільна і безпечна Україна. Голосуємо за Україну, голосуємо за майбутнє! Відповідно до статті 155 Конституції України, частини восьмої 149-ї Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону України (№ 9037) про внесення змін до Конституції (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та в НАТО). Прошу народних депутатів підтримати, прошу проголосувати, колеги. Голосуємо за Україну, голосуємо за наше майбутнє, голосуємо! Уважно, відповідально голосуємо, колеги. 11:48:37 За-334 Рішення прийнято. (Оплески) Прийняті зміни до Конституції – це незворотність нашого європейського вибору, це початок справжньої інтеграції, це віховий день для історії України. Україна буде в ЄС. Україна буде в НАТО. До перемоги! Слава Україні! (Оплески) Колеги, прошу не розходитись, це дуже важливо, не розходитись зараз. Зараз ми ще маємо час для того, щоб включити в порядок денний сесії. І, колеги, зараз високий рівень концентрації. Я прошу не виходити і прошу всіх відповідально зараз проголосувати включення в порядок денний сесії. Першим пропонується… Вам було всім роздано питання, які пропонуються. Перше. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом (9524). Про недопустимість російських спостерігачів на українських виборах, недопустимість спостерігачів країни-агресора. Я прошу проголосувати за включення в порядок денний рішення і прийняття рішення сьогодні. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо, підтримуємо. Поверніться на місця, голосуємо. 11:50:25 За-268 Рішення прийнято. Колеги, перед тим, як перейти до наступного голосування, я хочу від всіх подякувати Президентові України за участь у нашому засіданні, за цю роботу, яка була проведена по вступу в ЄС і в НАТО. І, я впевнений, разом ми переможемо. (Оплески) Дякую вам, Петро Олексійович. Наступний, колеги, проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування, (9353). Спеціально прийшов Луценко Юрій Віталійович. Це вкрай важливо для того, щоб ми змогли продовжити розслідування проти противників, проти режиму Януковича. Колеги, я прошу підтримати включення в порядок денний сесії для прийняття рішення зараз. Я прошу голосувати, я прошу підтримати. Колеги, голосуємо. Прошу підтримати, голосуємо, це дуже важливе рішення. Колеги, підтримуємо. 11:51:34 За-202 Колеги, очевидно, не всі зорієнтувались. Колеги, йдеться про те, щоб продовжити термін, коли можна продовжувати судові дії проти представників режиму Януковича. Колеги, я прошу змобілізуватись, я прошу змобілізуватись. Покажіть по фракціях, будь ласка, зараз. Колеги, отже, змобілізуйтесь. Я ставлю пропозицію включення в порядок денний сесії для прийняття рішення зараз проект Закону 9353. Прошу всіх голосувати і підтримати. Колеги, уважно голосуємо, прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо. Підтримуємо. Прошу підтримати. 11:52:29 За-196 Колеги, ще менше голосів. Ми… Юрій Віталійович! Колеги, я, з вашого дозволу, 30 секунд дам Луценкові Юрію Віталійовичу. Потім я поставлю. Колеги, 30 секунд. Це включення у порядок денної сесії. Будь ласка, Юрій Віталійович, одну хвилину. Якщо можна, коротко.
11:52:48 ЛУЦЕНКО Ю.В. Шановні народні депутати, завдяки вашому рішенню, яке було прийнято в день мого призначення Генеральним прокурором, правоохоронна система отримала можливість притягувати до заочного досудового і судового слідства тих, хто підозрюється в особливо тяжких злочинах. Саме завдяки цьому вашому рішенню Янукович сьогодні офіційно державний зрадник і злочинець. Проте у прийнятому вашому рішенні є абзац про те, що таке право на заочне засудження завершується із створенням Державного бюро розслідувань. Як відомо, воно було створено в листопаді минулого року. Відтак сьогодні повністю закінчено справи проти Януковича, Захарченка, Якименка та інших, які дали злочинний наказ розстрілювати наших побратимів на Майдані, буде переданий відразу після прийняття вами запропонованого закону. Також відразу після нього до суду підуть справи Курченка… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще хвилину. ЛУЦЕНКО Ю.В. …та іншого оточення Януковича, які не встигли передати до суду. Також готове завершитися досудове слідство заочне щодо 45 терористів, в тому числі Стрєлкова, який у Слов'янську організував катівню, жертвами котрого стало щонайменше 45 розчленованих людей - громадян України. У зв'язку із цим прошу вас підтримати даний законопроект, бо він відкриває дорогу покаранню тих, хто грабував, вбивав і продовжує проводити війну проти української держави. Цей закон відповідає всім стандартам, в тому числі зніме питання Інтерполу про порядок притягнення до арешту і виставлення червоних карточок міжнародного розшуку. Прошу підтримати, і я гарантую, що вже у найближчий час справи по організаторам розстрілів на Майдані, справи терористів підуть до суду. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, це справді відповідальне рішення. Багато людей вийшло із залу. Прошу, поверніться в зал! Поверніться в зал! Ну, кожен голос рахуємо, колеги. Отже, я ставлю на голосування пропозицію включити у порядок денний для прийняття рішення зараз проекту Закону 9353, про який щойно доповів Юрій Луценко, щоб ми могли продовжити провадження проти членів режиму Януковича. Отже, колеги, прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо включення в порядок денний сесії для прийняття рішення зараз. Голосуємо, прошу підтримати, голосуємо. Колеги, уважно кожен голос, голосуємо. 11:55:56 За-203 Я потім поставлю ще раз, зараз нема голосів. Наступний. Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів НАТО "Щодо набуття Україною членства в НАТО" (10007), включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу голосувати, прошу підтримати, голосуємо. 11:56:31 За-275 Рішення прийнято. Наступний - 7473. Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (7473), включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу голосувати, прошу підтримати, голосуємо. 11:56:58 За-208 Я ще раз поставлю 7473 включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати, прошу підтримати. 11:57:20 За-215 Колеги, наступний - 9417. Проект Закону про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (9417). Включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 11:57:55 За-255 Рішення прийнято. Наступний - 9508. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Колеги, я дуже прошу підтримати. Дуже прошу проголосувати за включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Голосуємо. Підтримаєм! Підтримуєм. 11:58:27 За-284 Рішення прийнято. Наступний. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного постачання електричної енергії суб'єктам господарювання (9406, 9406-1). Включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. 11:58:59 За-268 Рішення прийнято. І заключний - 10006. Проект Закону про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників. Альтернативний теж, звичайно, що він є. Включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Голосуємо. Прошу підтримати. 11:59:35 За-254 І, колеги, я ще раз попрошу, я маю право це по Регламенту, поставити на розгляд пропозицію 9353 щодо продовження розгляду судових справ проти злочинців режиму Януковича. Я дуже прошу, колеги, підтримати. Я кажу ще раз, я маю право згідно закону ставити це. Юрій Віталійович, я ставлю ще раз на голосування. Я ще раз ставлю на голосування, і я прошу, колеги, всіх зайняти робочі місця. Я ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії для розгляду сьогодні проект Закону 9353, про який доповідав Генеральний прокурор Юрій Луценко. Колеги, я прошу підтримати. Кожен голос має вагу. Не ходіть по залу. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, підтримуємо включення для прийняття рішення зараз, голосуємо. Прошу підтримати, колеги, голосуємо. Комітет підтримав, є рішення комітету. 12:00:43 За-212 Колеги, тоді, колеги, у мене ще одна пропозиція. 12:00. Може, ми без перерви 30 хвилин? Ні, так? Давайте, я поставлю. Хто за те, щоб скасувати перерву о 12:00-12:30, прошу проголосувати, прошу підтримати. Якщо ні, я оголошу перерву. Прошу проголосувати, прошу підтримати скасування перерви о 12:00-12:30. Голосуємо. Як зал вирішить, колеги. 12:01:20 За-165 Рішення не прийнято. І я відповідно, згідно закону оголошую перерву на 30 хвилин. Прошу о 12:30 всіх повернутись у зал для продовження розгляду питань змін до Конституції, колеги. І всіх ще раз вітаю з нашим рішенням. О 12:30 у залі. (Після перерви)
12:33:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений, і ми можемо переходити до наступного питання порядку денного. Це є проект Закону про внесення зміни до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (№ 9310 і 9310-1). Колеги, переконаний і вважаю, що наш обов'язок – щоб одна з найбільших і найбільш знакових областей України не мала назви Дніпропетровська, і вважаю, що сьогоднішні наші зміни до Конституції мають продовжитись позитивним голосуванням по перейменуванню Дніпропетровської області. Отже, я хочу зараз запросити в зал доповідачів – Луценко Ірину Степанівну і Денисенка Андрія Сергійовича. І прошу їх запросити в зал, щоб ми могли розпочати розгляд даного питання. Колеги, автори законопроектів, запрошую в зал. Отже, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься питання про включення до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання та направлення до Конституційного Суду України проектів законів реєстраційні номери 9310 і 9310-1 про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення. Тому пропонується такий самий порядок ведення, як і ми розглядали зміни до Конституції. Перше: два доповідачі, по основному і альтернативному законопроекту. І тільки я звертаюся до доповідачів. Андрій, не використовуйте весь час, бо ми можемо не встигнути просто. В мене прохання, бо інакше ми просто весь час можем не встигнути до голосування. Потім співдоповідь надається представнику комітету. Потім надається слово усім групам і фракціям. Потім виступи від народних депутатів. І, колеги, заключне слово - і голосування. Ця процедура теж займе більше години, і тому я прошу усіх бути максимально лаконічними під час розгляду і обговорення. І я запрошую до виступу, для доповіді Представника Президента України у Верховній Раді Ірину Степанівну Луценко. Будь ласка, пані Ірина. Приготуватись Андрію Денисенку.
12:37:51 ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, шановні виборці, проведення вільних, демократичних виборів є запорукою сталої демократії в будь-якій країні світу. Очевидно, що в умовах військової агресії та окупації частини території України присутність спостерігачів держави-агресора та окупанта може нести ризики для проведення демократичних і неупереджених виборів в державі. Так, за інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Російська Федерація готує безпрецедентне втручання в вибори в Україні, передбачивши на це близько 350 мільйонів доларів Сполучених Штатів. Її мета – за будь-яку ціну зупинити євроатлантичну інтеграцію України… (Шум у залі) Вибачте, будь ласка, зараз візьму матеріали. Вибачте, будь ласка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба розуміти, всі перебувають в стадії високої напруженості, приймаємо доленосні рішення. А пані Ірина має ряд законів для доповіді. Тому, колеги, пані Ірина… Підтримаємо пані Ірину Луценко. Запрошую до доповіді. Будь ласка.
12:39:14 ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, ми будемо проводити вибори Верховної Ради, Президента України і місцеві вибори цього року. Але саме головне, що у нас сьогодні розглядаються інші зміни до Конституції України. До вашої уваги пропонується внесений Президентом України та визначений як невідкладний проект Закону про внесення змін до статті 133 Конституції (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстраційний номер 9310 від 21.11.2018 року). Вказана законодавча ініціатива запропонована, виходячи з наступного. Чинне законодавство передбачає заборону публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на території України. До символіки такому режиму, зокрема, належать назви областей, в яких використані імена очільників Комуністичної партії, вищих органів влади та управління СРСР і УРСР. Назва Дніпропетровської області містить згадку про діяча такого режиму, одного з організаторів Голодомору Григорія Петровського, а отже, підпадає під вказану заборону та потребує перейменування. В 16-му році парламент перейменував місто Дніпропетровськ, який є обласним центром даної області, на місто Дніпро. Перейменування області має відбуватися з урахування назви її обласного центру – міста Дніпро. З огляду на це глава держави пропонує перейменувати Дніпропетровську область на Дніпровську. Перейменування є ще одним важливим етапом на шляху до позбавлення від радянських маркерів та архетипів, що тримали громадян України у спільному ідеологічному просторі з Росією. Повноцінним завершенням цього етапу будуть зміни до Конституції України щодо закріплення стратегічного курсу України, який ми сьогодні уже проголосували. Такі зміни є підтвердженням нашої європейської ідентичності, яка означає, що український народ у повній мірі поділяє цивілізаційні цінності, характерні для європейської спільноти, що в свою чергу нерозривно пов'язано з відповідальністю. Враховуючи вищевикладене, прошу підтримати законодавчу ініціативу Президента України та включити законопроект 9310 до порядку денного, направити його до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам Конституції. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Слово для доповіді надається народному депутату України Андрію Сергійовичу Денисенкові.
12:42:21 ДЕНИСЕНКО А.С. Шановні друзі, пані та панове! Я сподіваюсь, сьогодні нарешті у Верховної Ради не забракне сил здійснити надзвичайно важливий і знаково символічний з точки зору крок, який утвердить в серці України, на території Січеславського краю, на території, де знаходилося 5 із 8 козацьких січей, наші українські питомо символи і смисли. Ніхто не заперечує, що надзвичайно важлива декомунізація. Але з огляду на ті виклики внутрішні і зовнішні, з якими стикнулась Україна протягом останніх років у зв'язку з конфліктом, агресією Російської Федерації і окупації нашої території, важливим стає не просто декомунізація, замало стерти ворожі символи і смисли, надзвичайно важливо знаково символічно застовбити український характер цього краю. Саме Дніпро і область в 14-му році виконали ту саму історичну функцію, яку виконувала раніше Січ - захисниця України. Це місія нашого регіону, яка здійснювалась протягом 500 років і яка відновлена, реактуалізована останніми подіями. Там формувалися добровольчі батальйони, там відбулася логістична база і медична база нашої армії, там, на порогах, де 500 років тому звучало славетне ім'я Січі, сформувався кістяк нації, яка дала відсіч російському агресорові. І сьогодні, коли я вас закликаю підтримати не просто, ви знаєте, хорошу назву, я сам автор перейменування міста на Дніпро, це прекрасна назва, вона українська, вона питома, вона місцева, і це історичний компроміс, щоб, з одного боку, сучасна концепція Дніпро співіснувала із історичною концепцією, яка нас поєднує з добою Української Народної Республіки і з добою козаччини. Ні для кого не секрет, що Січеслав - так називалося наше місто, - це одна з історичних назв обласного центру, яка підтримується, до речі, вона завжди друга в рейтингу після Дніпра, підтримується громадськістю, що саме так називався губернський тодішній центр в добу Української Народної Республіки. Ця назва пройшла широке громадське обговорення. Є підтримка громадської ради при обласній державній адміністрації. Є підтримка громадської ради при міському голові Дніпра. Є, врешті-решт, звернення 60 з лишком громадських організацій до кожного із народних депутатів, я знаю, що ви отримали ці звернення письмово від наших активістів. Знаєте… ніхто не знає, де ми будемо завтра після виборів, які відбудуться восени. Але у кожного із нас сьогодні є історична, епохальна можливість підтримати український характер надзвичайно важливого, геостратегічно важливого для долі України регіону, і таким чином зробити свій маленький внесок в нашу спільну українську історію. Я… Пане Голово, скажіть, будь ласка, ми можемо показати? Шановні друзі, я знаю, що до вас зверталися представники громадськості. Я не знаю, повторюсь, де народний депутат Денисенко буде після цих виборів. Якщо, не дай Боже, так трапиться, як минулого разу, коли нам не вистачило через певні там непорозуміння і політичні слабкості буквально 20 голосів, ви знаєте, можливо, Денисенка не буде в наступній залі, в наступному скликанні, але ця ідея вона обов'язково буде. Ця ідея обов'язково переможе, бо це дух нашого козацького, січового славетного краю. Ніщо не зупинить ідею, час якої настав. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити відео в час, передбачений для виступу доповідача. Будь ласка. (Перегляд відеозапису) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Але тепер в нас є необхідна частина – це відповіді на запитання доповідачів. І тому я знову запрошую, пане Андрій, вас на трибуну. Спочатку, пані Ірина, 3 хвилини на запитання, і, потім пане Андрій, 3 хвилини на запитання. Пані Ірина! Давайте розпочнемо з Денисенка. Пане Андрій, прошу повернутися на трибуну. Денисенко, слухайте Голову Верховної Ради України. На трибуну, 3 хвилини на запитання. Будь ласка. Отже, прошу провести запис на запитання. Сергій Євтушок, будь ласка. Передає Іванові Крульку.
12:51:54 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". У мене запитання насправді до Представника Президента у Верховній Раді стосовно законопроекту 9310. Скажіть, будь ласка, а в чому була така необхідність після того, як депутати підготували законопроект - і я є співавтором цього законопроекту, - про перейменування на Січеславську, в піку ініціативи депутатів вносити ще одну назву, для того щоби тут вносити розкол і для того щоби показувати якусь іншу позицію? Я вважаю, що в питанні декомунізації парламент мав би бути одностайним, ми повинні покінчити з цим радянським минулим, які нищили українців. І не потрібно розколювати зал, вносячи дві пропозиції, бо це виглядає як ініціатива, щоби ні одна, ні друга не пройшла, і лишився далі Петровський в назві Дніпропетровської області. Ми проти цього. Тому давайте одну назву – Січеславська область, об'єднавча. І ось подивіться на цей фільм, скільки українських патріотів підтримують саме такий підхід. Я вас прошу, зніміть цей законопроект і об'єднайте зал. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Іване, але, з вашого дозволу, я відповім. Я особисто є послідовним і твердим прихильником Січеславської області. Але Президент вніс законопроект після того, як тут, в цьому залі, не набрало голоси, було провалено Січеславська область. І для того, щоб не допустити залишення Дніпропетровської області, Президент вніс Дніпровську. І тому давайте, пане Іване, не вносити зараз тут протистояння, це є некоректно і неправильно. А сьогодні зал має об'єднатися, Президент дав можливість і шлях. Я думаю, сьогодні буде підтримана Січеславська область. Але давайте менше емоцій, а більше об'єднання навколо того, щоб ми спільно змогли добитися перейменування Дніпропетровської області, і це буде мудро. Отже, зараз я запрошую до запитання Владислава Голуба, будь ласка.
12:53:58 ГОЛУБ В.В. Дякую щиро. Прошу передати слово Віктору Кривенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це запитання, я нагадую, це запитання до Андрія Денисенка.
12:54:08 КРИВЕНКО В.М. Віктор Кривенко, Народний Рух України. У мене запитання до Представника Президента у парламенті пані Ірини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Буде окремо запитання до Луценко, зараз запитання до Денисенка. КРИВЕНКО В.М. Не розумію вашої логіки, пане Голово, але добре. Ситуація проста. От я запитуюся до пана Денисенка. На вашу думку, от коли розвішуються бігборди "Мова, віра, армія", для патріотів нашого краю (я теж з Дніпра, з Кам'янського), для нас є четвертим словом "Січеслав" чи не є? І коли фракція не голосує, коли депутат від цієї фракції перед цим, у 2015 році, коли ми декомунізовували Дніпропетровськ, подавав законопроект перейменувати Дніпропетровськ в Дніпропетровськ, але тепер на честь Святого Петра начебто, і фракція Президента не голосує за Січеславську область. Тому прохання, скажіть, яка, на вашу думку, логіка і хто, можливо, підставляє Президента, хто, можливо, до нього інформацію… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Андрію, одна хвилина. І будуть запитання до Ірини Луценко.
12:55:11 ДЕНИСЕНКО А.С. Шановні друзі, я вважаю, що це має стати питанням і голосуванням національної єдності, що ми на якийсь момент повинні відкласти в сторону наші розбіжності фракційні, партійні. Це питання національного єднання, так само, як питанням національного єднання було внесення до Конституції положень про членство України в НАТО і в ЄС. В дійсності прикро, що ми дещо з вами згаяли час і згаяли темп в цьому надзвичайно важливому питанні. Але, разом з тим, наші попередники чекали цього моменту понад 100 років. Особисто я вважаю, що навіть декілька місяців втрачених, з точки зору історичної справедливості, з точки зору геополітичного масштабу, ці події виправдані, якщо зараз в дійсності зала консолідується і об'єднається довкола назви Січеславська, яка відбиває і поточну актуальну, і історичну місію нашого регіону, його смисл і дух. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги… Дякую, пане Андрій. Я запрошую до трибуни Ірину Луценко. І поки вона йде, колеги, ви ж знаєте, що для мене є декомунізація, і знаєте, як я її ініціював і проводив. Я вів розмови довгі з Президентом України. Хочу вам сказати, Президент України теж підтримує Січеславську область. І тільки після того, коли в залі не набрала голосів, він вніс спосіб… Тому я наголошую, це спосіб, щоб не лишилась Дніпропетровська область. А сьогодні ми будемо мати в залі можливість своїми голосами. Буде Січеславська – добре. Буде підтримка в залі – добре. Але це має відбуватись шляхом об'єднання, а не роз'єднання навіть по такому запитанню. Отже, 3 хвилини до Ірини Луценко. ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, відповідаючи на запитання наших… ГОЛОВУЮЧИЙ. Іра, зараз буде запитання, потім запис. Мельничук Сергій Петрович, будь ласка.
12:57:21 МЕЛЬНИЧУК С.П. Іллєнку передайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Андрій Іллєнко.
12:57:35 ІЛЛЄНКО А.Ю. Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Насправді дуже пізно ми підходимо до таких очевидних речей, але пізно ніколи не буває. Тому що, дійсно, кривава гнида Петровський, визнаний судом українським злочинцем, один з організаторів Голодомору, не має жодного взагалі пояснення, як його ім'я може бути, криваве ім'я, на назві чудової української області. Це все одно, щоби в Ізраїлі якийсь регіон був названий іменем одного з організаторів Голокосту, це немислимо. А в Україні, на жаль, досі це ще є, ми маємо це змінити. Але, ви знаєте, я все-таки за історичну справедливість і "Свобода" за історичну справедливість. Тому ми вважаємо, що назва Січеслав – це та назва, яка має бути. І мені здається, ні в цьому залі, ні десь в іншому місці не має бути алергії на українське слово "Січ". Мені здається, що ця алергія якась протиприродна. Треба бути українцями і треба знати свою історію, а ця земля, яка народила Запорізьку Січ, і тому сьогодні є Україна. Тому тільки Січеславська. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Ірино.
12:58:44 ЛУЦЕНКО І.С. Шановні народні депутати, пам'ятаємо минуле голосування: тоді зал не брав відповідної кількості голосів. Про що це говорить? Що, при всій повазі до назви Січеславська, моїй особистій повазі, те, що зал не знайшов голосів, означає, що не всі мешканці Дніпропетровської області підтримують такі зміни. Відповідно для того, щоб викорінити назви тих катів, які знущалися над українським нардом, в тому числі і під час Голодомору, Президентом запропоновано було назву Дніпровська область, яка географічно носить назву їхнього обласного центру. Зараз у цьому залі ви визначитеся, яка назва вам підходить більше. Цією більшістю голосування сьогоднішнього ми покажемо, що в парламенті існує і опозиція, і провладна коаліція, що в парламенті відбуваються демократичні процеси: в парламенті йде обговорення, звучать з повагою один до одного аргументи на користь того чи іншого закону, тої чи іншої пропозиції і змін до Конституції. Нагадую… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ЛУЦЕНКО І.С. Нагадую нашій шановній опозиції, Президент України Петро Порошенко є таким самим суб'єктом законодавчої ініціативи, як і кожен з наших народних депутатів як від опозиції, так від провладної коаліції. Тому на ваш розсуд сьогодні підтримати той чи інший варіант, або підтримати обидва варіанти, і подати його в Конституційний Суд, який і прийме відповідне рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Спориш Іван Дмитрович, запитання.
13:00:26 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, 15 округ, Вінниччина, "Блок Петра Порошенка". Звичайно, чим бистріше, і правильно ви сказали щойно, і це також буде часткова відповідь на моє запитання. Але, разом з тим, чим бистріше ми збудемося від того комуністичного минулого, тим буде краще, від цих катів, які катували наших людей. Але я просто хотів би другим запитанням, перше – це те, що ви дали відповідь, а друге запитання: от самі люди Дніпра, сам мер Філатов, от чи зв’язувався він з вами, з нами? Як він хоче? От мені дуже важливо, щоб думка самого мера Філатова і людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Ірино.
13:01:13 ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, в цьому залі знаходяться представники Дніпропетровської області, народні депутати, яким делеговано повноваження представляти Дніпропетровську область в цьому залі. Тому голосуванням в цьому залі, ще раз підкреслюю, за той чи інший проект ми покажемо, яку більше підтримку отримає зал, а відповідно, і та частина Дніпропетровської області: за Січеславську чи за Дніпровську. Я пропоную перейти до голосування. Тут чітко визначилися дві позиції: одна – компромісна, для того щоб не давати можливості в середині однієї області збурювати ситуацію, давши назву географічної назви обласного центру; або Січеславська, яка підкреслить наше героїчне і сміливе козацьке минуле. Я думаю, що шляхом голосування без образ давайте проголосуємо і визначимося з цією позицією. До "Блоку Петра Порошенка" дійсно зверталися представники … ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино. Час для запитань завершений. І, колеги, зараз виступи від фракцій і груп. Хто має намір взяти участь в обговоренні, прошу провести запис. І поки проходить запис, колеги, та головний задум полягає в тому, щоб ми прийняли рішення сьогодні, щоб не було так, як попереднього разу, коли ми вийшли із залу без рішення. В цьому є головний задум. І не один одного зараз треба бити і намагатися дискредитувати, а треба вийти на позитивне рішення, колеги. Ну, в тому є задум і суть. Отже, від фракцій і груп. Колеги, зараз виступи від фракцій, потім від депутатів, заключне слово, і аж потім голосування. Це буде орієнтовно за 20 хвилин. Від "Блоку Петра Порошенка" я запрошую до виступу Артура Герасимова, голову фракції. Будь ласка.
13:03:18 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати, шановні журналісти, шановні українці! Сьогодні український парламент вже прийняв одне надважливе історичне рішення – підтримав пропозицію Президента Петра Порошенка по закріпленню в Конституції нашого прагнення бути в ЄС і бути в НАТО. Щиро дякую кожному народному депутату, щиро дякую кожній фракції і групі, які підтримали це рішення. Але також сьогодні є надважливим продовжити той шлях декомунізації, на який ця продемократична, проукраїнська нарешті Верховна Рада стала задовго… за 4 роки тому. Тому, шановні колеги, ми маємо змінити назву Дніпропетровська область. Але через те, що сьогодні, дійсно, є значна частина депутатів, які підтримують і Січеславську, значна, які підтримують Дніпровську, то фракція партії "Блоку Петра Порошенка" буде підтримувати обидва рішення і закликає всіх спрямувати в Конституційний Суд Січеславську область також. Шановні колеги, прошу об'єднатися і для того, щоб ці два рішення були спрямовані в Конституційний Суд, і ми з вами могли продовжувати нашу освітню роботу для згуртування сесійної зали. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Батьківщина" Іван Крулько. Будь ласка, пане Іване.
13:04:48 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні українці, український парламент зробив, дійсно, дуже велику справу у питанні декомунізації. І ця справа має завершитися перейменуванням двох областей, які залишилися з іменами катів українського народу, таких як Кіров і Петровський. Зараз ми розглядаємо питання стосовно того, щоби іменем Петровського, який відповідно до рішення українського суду, Апеляційного суду міста Києва, є одним із організаторів Голодомору, геноциду українського народу, він був разом із Сталіним, із цією всієї сворою тим, які спричинилися до вбивства голодною смертю більше 10 мільйонів українців, і саме тому обов'язком цього парламенту і перед пам'яттю мільйонів українців, які постраждали, витерти з нашої історії, із найменувань українських міст і областей катів українського народу. Ми це мусимо зробити. Я є співавтором разом з колегами по фракції "Батьківщина" законопроекту, який стосується найменування Дніпропетровської області в Січеславську область. Ми вважаємо, що це було відновлення історичної справедливості, коли нинішнє місто Дніпро в часи Української Народної Республіки називалося Січеславом, і ми ведемо свою державність не з 1991 року, ми маємо столітню традицію української державності. І не треба забувати, як називалися наші міста тими, які творили у складних умовах ХХ століття українську державу і давали українські назви українським містам. І я хочу звернутися до фракції БПП і нагадати, як 20 листопада це рішення було провалено в цій залі саме тому, що президентська фракція не дала голоси за назву "Січеслав". І я хочу нагадати, як важко ми в цьому залі перейменовували Кіровоград в місто Кропивницький. Я це нагадую. І я хочу нагадати, як пропонували зняти Кіровоград, але надати назву "Єлисаветград", щоби вернути ім'я цариці московської українському місту. Це що було, від наших фракцій такі пропозиції? Ні, це були пропозиції від пропрезидентської фракції. Давайте перестанемо гратися українською пам'яттю і українською історією. Давайте об'єднаємо сесійний зал. Хочете два міста… дві назви щоб пішли в Конституційний Суд? Нехай ідуть. Але цим самим ще раз демонструється небажання надавати українським містам відновлення історичної справедливості, а вбачається бажання все-таки гратися цими речами. Тому фракція "Батьківщина" буде голосувати за обидва рішення, але наше переконання – назвати нинішню Дніпропетровську область Січеславською і тим самим зберегти пам'ять про Українську Народну Республіку і тих, які, дійсно, боролися, щоби Україна була українською державницькою… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:07:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Наступний виступ. Будь ласка, від групи "Відродження" Валерій Писаренко.
13:08:10 ПИСАРЕНКО В.В. Шановні колеги, ви знаєте, фракція "Партії "Відродження" дивиться трошки по-іншому на питання, яке сьогодні обговорюється. І мова не про те, як назвати область, – мова про те, що робити всередині країни. Ми говоримо про те, що насправді порядок денний, який сьогодні є в країні, він дещо інший. Подивіться всі на соціології, які сьогодні майже кожного дня друкуються. Чи там є хоча би в перших двадцяти питаннях питання перейменування міст, областей? Чи там є у людей сьогодні переживання, як буде називатися область? Можливо, це турбує багатьох політиків, але при цьому я думаю, що сьогодні багато людей, які живуть у країні, більш переймаються питаннями миру. Вони переймаються питаннями того, де вони будуть працювати, також їх дуже турбує питання, де будуть навчатися їх діти. Якщо ви подивитесь, сьогодні мільйони людей за останні п'ять років покинули цю країну. Це нікого не турбує. Чому не турбує питання економіки, і ми тут не обговорюємо з вами, а яким чином з тих областей, які сьогодні, про які сьогодні йдеться мова, повернути їм статус промислових міст? Чому сьогодні представники цих міст не говорять, що десятки заводів, які працювали і сплачували податки, робили ВВП, давали людям роботу, сьогодні зачинені? І жодних планів по тому, щоби зробити нове щось, немає. Чому сьогодні обговорюється і нам намагаються продати як перемогу, зміна нас без зміни того, що буде робитися всередині? Якщо ви подивитесь уважно на соціологію, яку сьогодні, на жаль, обговорюють лише через те, який кандидат скільки голосів набере під час виборчої кампанії, мені здається, що краще подивитися на те, а що люди хочуть, щоб змінилось у цій країні. І я хочу сказати, що ви будете здивовані: там питання миру, там питання економіки, там питання тарифів. Я хочу тут підтримати моїх колег, які були на цій трибуні і говорили про те, що нам потрібно, перш за все вирішити питання щодо ціни на газ і тарифів. Якщо це передвиборча обіцянка, і вона, всі забудуть про неї, коли закінчиться кампанія виборча, то не треба тут обманювати людей. А мені здається, сьогодні є нормальні законопроекти. Тому нам потрібно з вами зараз, можливо, з цієї трибуни не так голосно, але говорити зі змістом. А зі змістом - це нам потрібно взяти 3-4 питання, які дійсно турбують людей, і з цими питаннями попрацювати. Я переконаний, що в нас дуже багато є вже діючих законів, які дуже добре працюють. І не важливо як буде називатися область, я думаю, що жителі міста і області самі могли би про це сказати, але для нас важливіше, для парламенту, сказати чи будуть люди жити там, чи вони поїдуть жити в інші країни з іншими назвами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Народний фронт" буде виступати Юрій Береза. Будь ласка. Пані Юрій представить позицію своєї фракції.
13:11:30 БЕРЕЗА Ю.М. Шановні колеги, я один із тих, нащадок, один із нащадків тих, кого виморили голодом в 32-33-му. Із родини мого батька з 11 дітей загинуло 9. Коли зараз говорять, попередній виступаючий говорив: "Та для нас основне не на часі зараз вирішувати про зміну областей, про прибрання з наших вулиць ідолів комуністичного минулого", - то я скажу, це неправда. Це неправильно. На часі. Ми всі бачили прекрасний ролик, де моральні авторитети, для мене це моральні авторитети, говорять про Січеславську область. Я хочу вам нагадати, шановні колеги, про те, що насправді перемоги країни, моєї країни, не цієї країни, а моєї країни, починалися на наших землях. В 1648 році об'єднане Військо Запорізьке разом з кримськотатарським під проводом батька Хмеля дало такої чортівні Польському війську організованому, що до сих пір пам'ятають про це польські нащадки. В 14-му році нащадки тих славетних козаків зробили так, що москалі зрозуміли, що просто так Січеславськ і Січеславську область не взяти, і Україну не взяти. Я наголошую на тому. Я не проти, звичайно, ініціатив Президента, але я хочу говорити про історичну правду. Історична правда говорить про те, що на території цих земель моєї рідної області все ж таки січеславський дух, дух козацтва, він зберігся до сих пір. В багатьох селах до сих пір назва вулиць починається: Перша сотня, Друга сотня, Третя сотня, Десята сотня, П'ятнадцята сотня. Всі села і містечка були упорядкованими в свій час козаками. А не Катериною, Єлизаветою, іншою холерою з Московії. І я наголошую, що січеславці мають право на свою історичну назву. Січеславу – так! Я і прошу вас, шановні колеги, підтримайте січеславців. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, від фракції "Опозиційний блок" запрошується Олександр Вілкул до слова. І потім, колеги, ще три фракції не встигли записатися від "Самопомочі", від "Волі народу"… Після, після... І потім від… Після. І від Радикальної партії.
13:14:40 ВІЛКУЛ О.Ю. Шановний народе України, влада за останні 4 роки перейменувала десятки тисяч міст, вулиць, районів, сіл та селищ, позносила десятки тисяч пам'ятників. У мене є до вас запитання: жити стало краще чи ні? Скажіть, ваші перейменування повернуть додому більш ніж 10 мільйонів українців, які зараз вимушені батрачити за кордоном, щоб прогодувати свої сім'ї, тому що на Україні в занепаді економіка, тому що ви нічого не робите задля того, щоб підтримати людей, підтримати промисловість, підтримати робочі місця? Скажіть, будь ласка, чи це перейменування знизить комунальні тарифи? Чи люди далі будуть мерзнути по своїх домівках? Скажіть, будь ласка, чи це перейменування закінчить війну – найголовніше питання сьогодні в нашій країні? Звичайно, ні. Продовжуєте відволікати увагу людей від проблем, реальних проблем? Так. Дурити людей та відволікати увагу. Скажіть, будь ласка, шановні провладні депутати, чому не виносяться до зали наші законопроекти про зниження комунальних тарифів, про підтримку промисловості, про нові робочі місця, про заборону працювати колекторам та багато інших, чому? Тому що вам це нецікаво. Тому що ви хочете відволікати увагу. Скажіть, будь ласка, невже ви вважаєте справді, що Верховна Рада за антирейтингом 98 відсотків в державі, 98 відсотків українців не підтримують Верховну Раду, може приймати ці рішення? Ні. Я вимагаю, щоб таке рішення, як назва області, було прийнято самими людьми на місцевому референдумі. Давайте просто надрукуємо папірці - це майже не коштує нічого, - і разом з виборами Президента чи з виборами парламенту проведемо в регіоні референдум. І хай люди самі скажуть, як вони хочуть, щоб називалась їх область, а не ви це будете вирішувати, не користуючись навіть ніякої довірою в суспільстві. І тоді в Україні буде демократія. Ви у кожному реченні кажете: Україна – це Європа. Але це не Європа, це більше схоже на… Європу, але Германію у 30-х роках минулого сторіччя. Сучасна Європа – це місцеві референдуми. Сучасна Європа – коли люди самі вирішують, які пам'ятники у них будуть стояти, які свята і як будуть називатись їх вулиця, місто чи область. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, до слова запрошується Ірина Подоляк, яка представить позицію своєї фракції "Самопоміч". Від депутатів, від депутатів...
13:17:47 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, після такого виступу, правду кажучи, хочеться протерти трибуну. Є таке українське... є таке українське прислів'я: "Чим горщик накипів, тим буде пахнути". Так от, не намагаймося здурити одні одних. Якщо ми проголосуємо за два рішення, це буде чергове обдурення нас самих і всіх українців. Тому що Конституційний Суд, без сумніву, визнає, що і одне, і друге рішення є конституційним. І тоді через деякий час ми знову будемо те саме обговорювати в цьому залі впродовж півгодини, години, півтори години. Для того, щоб сьогодні ухвалити єдине правильне рішення, проявити політичну волю, не слухати усіляких сепарюг, які не можуть розпрощатися з московськими і кремлівськими символами на території України. Український простір повинен бути маркований українськими символами. Прошу всіх об'єднатися. Прошу проявити політичну волю, бо для цього цей парламент є. І всім проголосувати за скерування до Конституційного Суду законопроекту про перейменування у Січеславську область. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, до слова запрошується Рибчинський Євген, який представить позицію "Волі народу". І заключний виступ від депутатських груп і фракцій буде в Олега Ляшка після… ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. Шановний пане Олегу, зараз у нас… Шановні народні депутати України, тільки що до президії надійшла скарга на недотримання начебто Регламенту, то я хочу сказати, що ті групи і фракції, які вчасно записалися зараз на виступи, вони виступають в порядку черговості, а далі ми рухаємося в порядку тих, хто не записався і звернувся до президії. Пане Євгене, будь ласка, вам слово і потім – пану Ляшку.
13:19:56 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Група "Воля народу" однозначно проти назви "Дніпропетровська". Іван Петровський був катом українського народу, це вже достеменно відомо і про це написані цілі труди, томи. Перепрошую. (Шум у залі) Григорій, Григорій. Перепрошую. Бажання голосувати за Січеславську, звичайно, набагато більше, бо це не просто формальність, це ще й ідеологічна назва, яка несе певне підґрунтя. Ви дивіться, що робить Російська Федерація: вони крадуть нашу історію, вони вкрали у нас історію і поставили наших князів на своїх землях у вигляді монументів, пам'ятників, вони зняли фільм "Тарас Бульба", де присягаються українські козаки російському цареві. А ми не можемо одним голосуванням назвати область Січеславською, щоб всі розуміли, що Січ – це Україна. Ну як же це можливо, скажіть, будь ласка? Треба ж проявляти не просто свідомість, треба розуміти, що йде війна, і вона йде і в цьому залі зокрема. І можна голосувати було б і за Дніпровську область, я думаю, що якщо не залишиться варіантів, аби не було Дніпропетровської, ми проголосуємо і за Дніпровську. Але я закликаю весь зал зосередитись і проголосувати за Січеславську, бо це буде історична і ідеологічна перемога. Дуже вам дякую, і прошу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. І, будь ласка, до слова запрошується від Радикальної партії Олег Ляшко, від фракції цієї. Будь ласка, пане Олеже.
13:21:54 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. У 1945 році, коли в Берліні перейменовували Адольф Гітлер Штрассе, ніхто ні в кого дозволу не питав, а відновили справедливість і перейменували. Тому наша команда голосує за ці зміни до Конституції. Але я ще раз хочу сказати, що ключове, що треба сьогодні Україні і українцям, - це відновлення країни для того, щоб була сильна економіка, щоб кожна українська сім'я мала добробут, достойну зарплату і повний холодильник. Нинішня політика влади, на жаль, довела до того, що в більшості людей пусті холодильники, свої копійчані доходи, пенсії, зарплати вимушені тратити на космічну комуналку. Минулого тижня я був в Кривому Розі - чудове місто металургів, видобувників, чудове місто. На жаль, дороги до міста немає. З Кривого Рогу на Дніпро дороги немає. З Кривого Рогу на Миколаїв дороги немає. З Кривого Рогу на Кропивницький дороги немає. З Кривого Рогу до Нікополя дороги немає. Фактично перетворили місто в анклав, до якого неможливо дібратися. Я, поки їхав до Кривого Рога із Запоріжжя, два колеса пробив. От як добираються. Так я їхав на джипі, а що говорити за швидку допомогу? А що говорити за ВАЗ, легковушку? А що говорити за шкільний автобус? Тому ключове, що треба, щоб і Дніпропетровщина, і Кривий Ріг, і наша Україна розвивалися, - це ремонт доріг. Тому я звертаюся з вимогою до уряду: передбачити в бюджеті плани робіт на цей рік ремонт доріг до Кривого Рогу з Дніпра, з Миколаєва, з Кропивницького до Нікополя, щоб відновити транзитний потенціал Кривого Рогу, щоб працювала економіка, щоб чудовий, зокрема, Інгулецький ГОК, де я зустрічався із колективами, щоб вони могли вивозити свою продукцію, розвиватися, більшу отримувати заробітну плату, щоб більше наповнювати місцеві бюджети і вирішувати питання екології. Щоб жителі Кривого Рогу, щоб жителі Дніпропетровщини жили достойно, заробляли і молодь щоб не шукала заробітку по закордонах. Єдина можливість повернути молодь в Україну і не дати виїхати тим, хто ще не встиг виїхати, - це достойне життя, достойна заробітна плата, сильна українська економіка і можливості заробляти в рідній країні. Щоб жителька села Лозуватка Криворізького району Наталія Петрівна, в якої пенсія 1770 гривень, щоб вона… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:25:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Валерійович, я прошу говорити по темі законопроекту. Це позиція для всіх однакова. Прошу, говоріть по темі законопроекту. Він дуже важливий, він справді дуже важливий. Будь ласка, пане Олег. ЛЯШКО О.В. Шановний Андрій Володимирович, мені здається, що немає більш важливішої теми, аніж достойне життя українців, достойні пенсії, достойні зарплати, робочі місця для молоді... ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити. ЛЯШКО О.В. 30 секунд. Давайте по справедливості. Не обмежуйте права опозиційної фракції. Немає більш важливішої теми, аніж розвиток України, сильна економіка, доступні тарифи... ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Валерійович, дякую вам. До слова запрошується… Хто наступний? Колеги, я ще раз наголошую… Я прошу тільки говорити по темі законопроектів. Я, як і попереджав, я буду виключати мікрофони. І тому я дуже прошу всіх. Я попереджаю, щоб не було образ в залі. Я просто буду виключати мікрофон, незалежно від того, хто кандидат в Президенти, хто не кандидат в Президенти. Для всіх однаково, колеги. Отже, ми завершили виступи від фракцій. Зараз 6 хвилин для народних депутатів. Прошу записатись на виступи. Євтушок Сергій передає слово для виступу Івану Крульку. Будь ласка.
13:26:37 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Я хотів би продовжити свій виступ з цієї високої трибуни і нагадати всім українським громадянам, що добробут українського народу, підняття соціальних стандартів і достойне життя кожного українця нерозривно зв'язане з тим, як ми будемо відновлювати історичну справедливість. "Рабів до раю не пускають…" Тому, якщо ми хочемо, щоби Україна була державою, в якій буде комфортно і достойно жити кожен українець, ми мусимо позбутися того страшного минулого і тих катів, які, на жаль, до сьогоднішнього дня знаходяться в назвах наших областей: тих, які організували Голодомор, геноцид українського народу, ті, які, вірно служачи Кремлю і Москві, і похоті особисто Сталіна, були організаторами в Україні Голодомору-геноциду, який забрав життя більше 10 мільйонів українців. Тому, безумовно, у назві української області не може бути імені Петровського. Саме тому фракція "Батьківщина" послідовно підтримує ідею, щоби тяглість від історичної назви, яка була дана Українській Народній Республіці, коли Україна була незалежною між двома світовими війнами, а саме Січеславська, щоби ця назва була закріплена. У той же час, ми бачимо сьогодні гру, ми бачимо те, що є бажання, щоби це рішення не пройшло, ні одне і не інше. Тому що, на жаль, у цьому парламенті, у тому числі і в найбільшій фракції, яка названа іменем Президента, є велика частина тих, які не бажають декомунізації України, які вважають, що комуністичні назви і комуністичні гасла повинні і далі залишатися в назвах наших областей. І саме тому вносяться різні проекти, щоби розколювати цей зал і не дати можливості провести жодне рішення. Тому ми як державницька політична сила вважаємо, що це рішення треба приймати негайно, потрібно відновлювати історичну пам'ять, і дійсно працювати над тим, щоби життя кожної людини в Україні змінювалося. І ми як фракція "Батьківщина" вимагаємо розгляду питань, які стосуються мораторію на тарифи і які стосуються деолігархізації і деофшоризації. Голосуємо разом ті питання, які сьогодні турбують людей і відновлюємо історичну пам'ять. Тоді нас будуть поважати і довіра до парламенту буде підвищуватись. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І заключний виступ – Сташук Віталій. Передає слово для виступу Андрію Тетеруку. Колеги, одну хвилинку. Після цього буде заключне слово комітету і голосування, тобто голосування відбудеться орієнтовно за 5 хвилин. Тому я прошу голів фракцій запросити усіх депутатів в зал. Я прошу секретаріат повідомити, що через 5 хвилин ми переходимо до прийняття рішення. До слова запрошую Андрія Тетерука. Будь ласка.
13:29:59 ТЕТЕРУК А.А. Шановний пане Головуючий! Шановні колеги народні депутати! Шановний український народе! В цій сесійній залі ми багато приймали важливих державницьких рішень, які кардинально змінювали хід історії, української історії. Чому вона важлива для нас, хто живе сьогодні? Тому що, опираючись на потужний фундамент нашої історії, ми можемо сміливо дивитись в майбутнє. І захищати нашу історію – це такий самий наш обов'язок, як і захищати наше майбутнє. Тут "п'ята колона" маніпулює питанням, чи закінчимо ми війну, голосуючи за перейменування. Я дам чесну і відверту відповідь: ні, війну з агресором, якого ви на своїх плечах сюди завели, ми не закінчимо. Але ми закінчимо епоху Комуністичної партії, ми заб'ємо цвях в труну Комуністичної партії, яка тут катувала, вбивала українців, сотні, мільйони українців було закатовано комуняками. Ми заб'ємо той останній цвях перейменування комуністичних областей, міст і всього того процесу, який ми з вами розпочали і маємо тут закінчити. І саме головне, щоб ми не дозволили цей процес віддати на поталу іншій організації. Це питання важливе має прийняти український парламент. Я закликаю всіх народних депутатів, повернутися до сесійної зали, віддати свій свідомий голос за те, щоб цю область було перейменовано з комуняцької назви на важливу історичну назву. Я закликаю всіх перейменувати цю область на Січеславську. Це і дань поваги до наших славетних предків, це дань поваги до історичного минулого, яким ми пишаємося разом з вами, а саме головне, що це важливий буде поступ у майбутнє – незалежне, українське, вільне майбутнє, яке ми з вами, в тому числі разом з нашими військовими на фронті, захищаємо всередині країни, тут, у нашому українському парламенті. Сьогодні ми маємо перейменувати цю область. Прошу всіх прийти в зал і голосувати. Дякую всім за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я бачу в залі недостатню кількість людей. Голови фракцій, я звертаюся до вас, зараз через 3 хвилини, через 2-3 хвилини голосування. Ви, будь ласка, делегуйте когось, щоб запросити всіх в зал, щоб всі були в залі. Зараз і до співдоповіді, і до заключного я запрошую заступника голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Яніцького Василя Петровича. І після цього голосування. Прошу запрошувати всіх в зал, будь ласка.
13:32:43 ЯНІЦЬКИЙ В.П. Шановні колеги, Комітет з питань правової політики і правосуддя за дорученням Голови Верховної Ради на своєму засіданні розглянув поданий Президентом України як невідкладний проект Закону про внесення змін до статті 133 Конституції України за реєстраційним номером 9310 від 21 листопада 18-го року та поданий 165 депутатами Верховної Ради проект Закону про внесення змін до Конституції України відносно перейменування Дніпропетровської області за реєстраційним номером 9310-1 і встановив наступне. Комітет вважає, що обидва законопроекти відповідають вимогам статті 157, 158 Конституції України. Враховуючи положення статті 146 Регламенту України… Регламенту Верховної Ради України, Комітет з правової політики і правосуддя на своєму засіданні вирішив рекомендувати Верховній Раді України визначитися відносно голосування включення до порядку денного обох законопроектів, поданих Президентом України, за реєстраційним номером 9310, та законопроектом, поданим народними депутатами, за реєстраційним номером 9310-1, та направити обидва законопроекти до Конституційного Суду для отримання висновку відносно встановлення вимог Конституції України. Шановні колеги, прошу підтримати. Дякую. ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, обговорення завершено, ми переходимо до прийняття рішення. Я чув позицію і комітету… Комітет пропонує, щоб ми підтримали обидва проекти. Справді, законодавство це дозволяє, це дозволяє законодавство підтримати обидва законопроекти. І зараз я буду просити зал визначатись. Першим я поставлю 9310 і другим я поставлю (це є Дніпровська) 9310-1 – це Січеславська область. Колеги, я одне хочу сказати, я переконаний, ми не можемо вийти без рішення. Рішення має бути сьогодні. Ми не провалювали жодного закону по декомунізації. Прошу всіх бути на місцях, колеги. Прошу зайти в зал і зайняти робочі місця. І я буду ставити по послідовності: спочатку Дніпровська (це базовий), потім – Січеславська. Колеги, прошу всіх приготуватись до голосування. Прошу бути на місцях. Отже, переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови (9310) про включення до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до статті 133 Конституції України і про його направлення до Конституційного Суду. Перше голосування – Дніпровська. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 13:36:17 За-144 Колеги, і тепер відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови (9310-1) про включення до порядку денного сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до статті 133 Конституції України – Січеславську область. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, підтримуємо. Голосуємо за Січеслав, за Січеславську область голосуємо. 13:37:01 За-240 Рішення прийнято. (Оплески) Отже, колеги, хочу повідомити, що ми включили в порядок денний сесії для прийняття рішення 9310-1. Не розходьтесь, колеги. Я прошу не розходитись. Я прошу всіх бути на місцях. До мене звернулись дві фракції, колеги, з проханням перенести проект Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність (9055 і 9055-1). Кожний визначиться шляхом голосуванням, я ставлю на перенесення. Увага! Я ставлю пропозицію перенести, воно є в порядку денному, перенести для розгляду зараз проект Закону про адвокатуру (9055 і 9055-1). Я прошу, колеги, на місцях бути, на місцях бути. Отже, хто за те, щоб перенести на тепер, на розгляд зараз, проект Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність (9055 і 9055-1), прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати перенесення. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо! Голосуємо! 13:38:24 За-125 Отже, ще раз ставлю повернення 9055, 9055-1. Прошу проголосувати, хто за… прошу підтримати. Голосуємо за перенесення на розгляд зараз. 13:38:49 За-124 Рішення не прийнято, колеги. І хочу нагадати, колеги, нагадати, я правильно сформулюю для Конституції. Увага! Я хочу правильно зачитати, щоб було все коректно, по Конституції, що ми проголосували за включення до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроект про внесення зміни до статті 133 Конституції України щодо перейменування Дніпропетровської області і про його направлення до Конституційного Суду (9310-1), з чим я хочу всіх привітати, колеги! (Оплески) Для повідомлення Ірині Геращенко.
13:39:28 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, в нас дуже хороше насправді повідомлення: за зміни до Конституції про внесення в Основний Закон пункту про євроатлантичну інтеграцію голосувало не 334 народних депутати, а 335 народних депутатів. (Шум у залі) Наш колега звернувся до президії – Тарас Юрик, що його картка не спрацювала. Його голос "за". Так що 335 народних депутатів підтримали цю важливу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, увага! Будьте на місцях. Колеги, у нас висока концентрація в залі. Я вас дуже прошу, колеги! Колеги, увага! Зараз… Увага! Будьте на місцях! Зараз у нас наступний порядок денний з питань, які стосуються радіочастотних ресурсів. Я перед ним проведу рейтингове голосування. Данченко! Данченко! Я проведу рейтингове зараз по ньому. Отже, колеги, якщо не буде, ми перейдемо до спостерігачів з Росії. Я ставлю на рейтингове голосування проект Закону про радіочастотний ресурс України (5051), який стоїть наступним. Рейтингове голосування, прошу підтримувати, прошу голосувати, рейтингове, прошу голосувати. Рейтингове, прошу голосувати, колеги, прошу підтримувати, це питання інформатизації. 13:40:52 За-164 Хочу нагадати вам, що ми включили в порядок денний сесії для прийняття рішення зараз, до обіду, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом в Україні (№ 9524), і зараз я його ставлю на розгляд. Ми маємо 20 хвилин, ми встигнемо його розглянути, колеги. Це законопроект, який передбачає недопустимість спостерігачів з країни-агресора на територію України під час виборів. Перше голосування: прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати за скорочену. 13:41:41 За-190 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді народного депутата України Луценко Ірину Степанівну. Будь ласка, пані Ірина.
13:41:57 ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, шановні виборці, продовжуємо розгляд питання, яке я розпочала трошечки раніше, з законопроекту 9524. За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Російська Федерація готує безпрецедентне втручання у вибори України, передбачивши на це 350 мільйонів доларів США. Її мета – за будь-яку ціну зупинити європейську інтеграцію України. Це підтверджується і масштабним звітом, представленим директором Національної розвідки США Деном Коутсом, в якому констатовано, що Росія вживає кроків для впливу на українські президентські та парламентські вибори, які привели б до влади менш антиросійський парламент. Прикладами такого впливу є кібератаки на Центральну виборчу комісію. Зокрема, результатом такої атаки в 2014 році стало оголошення російськими ЗМІ Дмитра Яроша лідером президентських перегонів. Міжнародні спостерігачі Російської Федерації, яка організувала незаконні вибори в окупованому Криму і на Донбасі, як і ті ж кібератаки, можуть стати для Росії ще одним інструментом досягнення поставлених цілей. Верховна Рада уже подбала про посилення кіберзахисту Центральної виборчої комісії, прийнявши в листопаді минулого року закон, яким було передбачено додаткове фінансування на відповідні заходи; створені відповідні підрозділи, які захищають наш кіберпростір. Сьогодні завданням парламенту є убезпечення виборів в Україні від можливого втручання Росії через її офіційних спостерігачів. З огляду на це до парламенту внесено проект Закону 9524. Ним пропонується встановити, що офіційними спостерігачами на виборах в Україну не можуть бути особи, які є громадянами підданими держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом, а також особи… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛУЦЕНКО І.С. …а також особи, пропозиції щодо яких внесено або ініційовано такою державою. З огляду на зазначене прошу підтримати дану законодавчу ініціативу, прийняти його за основу та в цілому як закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу вас не розходитися. У нас за 10 хвилин буде голосування по надважливому законопроекту. Отже, я прошу о 13:55 всіх бути на робочих місцях. Зараз до співдоповіді запрошується голова комітету Гопко Ганна Миколаївна. Будь ласка.
13:44:42 ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні українці! Я думаю, що тут є спільна єдина позиція і Верховної Ради України, і уряду, Міністерства закордонних справ, і Адміністрації Президента і Президента особисто. Після того, як ми закріпили в Конституції наш курс на повноправне членство в ЄС і НАТО, я думаю, ми й надалі маємо дбати про нашу безпеку, і маємо зробити все, щоб мінімізувати ризики та загрози втручання Російської Федерації у проведення виборів в Україні. Я хочу всім нагадати, що саме парламент України ухвалив закон, яким ми визнали Росію державою-агресором. І тому сьогодні, коли ми говоримо, що ми обмежимо присутність російських спостерігачів – громадян Росії під час президентських, парламентських виборів, ми не тільки себе захищаємо, ми продовжуємо відповідати до нашого законодавства. І тому я хотіла сказати, що наша позиція є незмінною: представники країни-окупанта, яка веде війну проти України уже п'ятий рік, не мають жодного права ні з юридичної точки зору, ні з моральної точки зору приїжджати до нас. Ми не можемо навіть уявити собі, хто можуть бути ці спостерігачі. Це можуть бути диверсанти, це можуть бути провокатори, можуть приїхати з умисною метою дестабілізації України. Тому в інтересах безпеки, відповідно до нашого національного законодавства і наше Міністерство закордонних справ вже прокомунікувало із Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, яке пояснило всю цю ситуацію. Ми чітко сказали міжнародній спільноті, що відмова в реєстрації власників російських паспортів, які є представниками держави, визнаної на законодавчому рівні в Україні державою-агресором або державою-окупантом, як офіційних спостерігачів від іноземних держав відповідає положенням пункту 8 Копенгагенського документа ОБСЄ щодо необхідності дотримання національних законів у питаннях міжнародного спостереження за виборами, також принципу дотримання суверенітету країни. Хай навчиться Росія поважати наш суверенітет. Ми відновимо територіальну цілісність - тоді будемо по-іншому розмовляти. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Рябчин, будь ласка, передає Сергію Соболєву.
13:47:15 СОБОЛЄВ С.В. Нам як представникам делегації Парламентської асамблеї Ради Європи дуже приємно, що Російська Федерація зрозуміла, що в такій поважній інституції, як Парламентська асамблея Ради Європи, їм робити нічого, тому що це є храм демократії. І слава Богу, що ми сьогодні маємо можливість чітко представляти від Парламентської асамблеї Ради Європи як спостерігачів країн, які визнають принципи і норми демократії. І ми не побачили там представників Російської Федерації. Тому, без сумніву, така ж позиція Парламентської асамблеї Ради Європи повинна бути дотримана всіма іншими організаціями, які слідкують за демократією, за прозорістю і чесністю виборів. І тому для нас це є принцип, який повинен бути такий, який не може порушуватися. Тому наша фракція "Батьківщина" буде підтримувати таку пропозицію, і ми проголосуємо "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Данченко Олександр Іванович. Передає Олені Сотник. Будь ласка.
13:48:22 СОТНИК О.С. Дякую, колеги. Фракція "Самопоміч" також підтримує дану ініціативу. Я думаю, що ні для кого не є чимось дивним заборонити представникам Російської Федерації - громадянам Російської Федерації приїжджати на територію України з метою можливої дестабілізації або провокації, або маніпулювання взагалі виборчим процесом. Очевидно, що на сьогоднішній день, і про це говорить не тільки Україна, про це говорять і наші міжнародні партнери, що Росія є ключовою загрозою втручання, зовнішнього втручання в виборчий процес, і не тільки за кордоном: в європейських країнах, в США, - але й безпосередньо в нас є проблеми із нашим виборчим процесом. Тому, звичайно, ми підтримуємо це рішення. Єдине, що я звертаю увагу, що юридичний відділ Верховної Ради, він наголосив на тому, що є певна необхідність внести додаткові зміни до Закону про вибори Президента для того, щоб в момент, якщо такі спостерігачі все ж таки з'являться, а ми, в тому числі в Раді Європи, бачили ситуацію, коли навмисно провокується, включаються в список спостерігачів ті або інші громадяни, які можуть мати, ну, скажімо так, негативний вплив на хід виборів в країнах, для того, щоб навмисно спровокувати відмову з боку країни, яка проводить вибори. Так-от, щоб цього не сталося, щоб у країни були всі необхідні достатні підстави, я пропоную дослухатися до наших юридичних радників і все ж таки врахувати всі необхідні зміни. Що стосується безпосередньо дійсно інституту міжнародного спостереження, то я закликаю всі міжнародні організації максимально долучитися до спостереження за виборчим процесом в Україні. З власного досвіду, як в тому числі голова спостережної місії від Ради Європи, знаю, що дуже часто саме міжнародні спостерігачі можуть допомогти і завадити порушенням виборчого процесу безпосередньо… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. А, ви завершили, так? Федорук Микола Трохимович передає слово для виступу Сергію Висоцькому. Будь ласка, пане Сергій.
13:50:41 ВИСОЦЬКИЙ С.В. Дякую, пане голово. Колеги, тема заборони участі міжнародних спостерігачів в виборах в Україні вже стала досить контраверсійною, ми чуємо деякі коментарі наших міжнародних партнерів, партнерів з ЄС, з інших країн щодо недоцільності цього законопроекту. Я хочу сказати, що цей законопроект ні в якому разі не порушує норм та принципів ОБСЄ, як делегат до Парламентської асамблеї ОБСЄ. Більше того, в нас були вже деякі комунікації з представниками ОБСЄ, які зазначили, що, так, за правилами кожна країна ОБСЄ має право подати своїх спостерігачів, але ці спостерігачі і сам процес догляду за нормами та стандартами на виборах повинен корелюватися з національним законодавством. Що ми зараз робимо? Ми приводимо національне законодавство до реалій, забороняючи провокації, які Російська Федерація може здійснити через своїх спостерігачів. Чи можете ви собі представити російську машину дипломатичну з російськими спостерігачами десь на Донбасі під час українських виборів? Чи можемо ми спрогнозувати реакцію українського народу, коли вони побачать на своїх дільницях росіян, які почнуть з ними комунікувати? Чи можемо захистити до кінця цих людей з Росії, які можуть стати жертвами провокацій путінського режиму, який може підірвати їх машину, зробити атаку для отримання "казус беллі" у війні проти України в продовження своєї агресії? Ні, ми не маємо на це права. Тому давайте голосувати "за". Давайте розуміти, що є реалії, і у своїх комунікаціях і в ПАРЕ, і в ОБСЄ, і в інших організаціях доводити, що треба, що стандарти повинні дотримуватись. Але є реалії: Росія – агресор, Росія воює проти України. І давайте ці реалії визнавати. Це вона порушує принципи ОСБЄ, міжнародного співтовариства. Україна нічого не порушує, Україна – жертва агресії, ми повинні захищати себе. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Блоку Петра Порошенка" до слова запрошується Володимир Ар'єв. Будь ласка, пане Володимир.
13:52:50 АР’ЄВ В.І. Україна завжди радо вітала міжнародних спостерігачів, і це зобов'язання України - бути відкритою і надавати всі можливості для того, щоб світ переконався у прозорості і демократичності виборів в Україні. Але ми не можемо дозволити, щоб в Україні за демократичним процесом спостерігали ті, хто напав на нас, щоб спостерігали агресори, які анексували Крим і окупували частину Донбасу. Ніде в світі немає таких прецедентів, щоб країна-агресор спостерігала за демократичними процесами в країні, проти якої вона здійснила агресію. І на території колишнього Радянського Союзу є абсолютно конкретний приклад. Ніколи вірменські спостерігачі не їдуть спостерігати в Азербайджан, а азербайджанці - у Вірменію, тому що є конфлікт між країнами. І тому в даному разі абсолютно логічно і законно, і відповідно до міжнародного права буде зараз позиція українського парламенту. І я сподіваюся, що абсолютна більшість, так само, як і в голосуванні за зміни до Конституції, зараз підтвердить своє прагнення захищати Україну від російської агресії, в тому числі і через гібридні прояви, через так зване спостереження від них. Тому що, як вони спостерігають за нами, ми мали можливість за всі ці 5 років переконатися наочно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колеги. Зараз заключний виступ. Через 2 хвилини ми переходимо до голосування. Я прошу всіх через 2 хвилини прибути в зал, і прошу голів фракцій запросити усіх народних депутатів в зал. Через 2 хвилини голосування. Зараз слово Першому заступнику голови Верховної Ради України Ірині Геращенко. Будь ласка, пані Ірина.
13:54:45 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановні колеги. В принципі, всі попередні виступаючі тут висловили обґрунтовану позицію. Немає сумніву, що зал підтримає це голосування. Але, дійсно, останнім часом, в тому числі і представники країн-членів ЄС, і представники ОБСЄ, БДІПЛ ОБСЄ вже заявили про своє глибоке занепокоєння законопроектом, який ми зараз обговорюємо. І тому нам, колеги, потрібно об'єднатись не тільки навколо голосування, а ще для того, щоб донести позицію українського парламенту, чому це абсолютно правильне рішення. Перше. Це ми висловлюємо глибоке занепокоєння в БДІПЛ ОБСЄ, які не внесли жодного рядка у свій моніторинг голосування по виборам у Російській Федерації відносно сфальсифікованого голосування в Криму. Вибачте, будь ласка, там не спостерігали в БДІПЛ ОБСЄ, і в їх моніторингах немає факту, що вибори президента і Держдуми були сфальсифіковані, тому що відбулися і в Криму. Про це ми маємо разом говорити. Друге. А давайте звернемося до світу: чи пустила би Британія російських спостерігачів на вибори мера Солсбері? Мабуть, що ні. Тому вибачте, будь ласка, ми звертаємося до світу: давайте без подвійних стандартів. Третє. Майже вся сесійна зала, всі українські депутати від різних фракцій входять до чорних списків у Російській Федерації. Це нас прикрашає, це нам всім плюс. Але вибачте, чому українські депутати не можуть поїхати підтримати на судилище українських моряків у російських тюрмах, а нам розповідають, що ми зобов'язані пустити депутатів Держдуми. Цього не буде! І четверте і ключове. Кого мають включати в ці делегації? Тих, хто проголосував у Держдумі за те, що ввести війська в Крим і на Донбас? Ми вимагаємо від Держдуми проголосувати негайно за скасування цих своїх рішень. Ну і наостанок. Я підтримую всіх попередніх виступаючих, що Україна чекає великі делегації: Парламентську асамблею, НАТО, ОБСЄ, Раду Європи Парламентську асамблею. Ми чекаємо міжнародних спостерігачів, але росіян там не може бути апріорі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайти у зал і зайняти робочі місця, повернутися з лож, колеги. Це надважливе питання – питання безпеки. Адже російська агресія – це не тільки російські танки і бойовики, це також інформаційна війна,і це втручання у виборчий процес. Без сумніву, це буде ключовою загрозою цього року під час виборів і президентських, і парламентських. Ми маємо сказати "ні" російській агресії, ми маємо підтримати цей законопроект. Будь ласка, займайте робочі місця. Вийдіть з лож, щоб ми встигли проголосувати. Займайте, будь ласка, колеги, місця. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом в Україні (номер 9524) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Захистимо українські вибори. Голосуємо. Прошу підтримати. 13:58:14 За-232 Закон прийнято, колеги. І я ще хочу, мені необхідно для протоколу зачитати питання, висновок Конституційного Суду України до проекту Закону про внесення змін до статті 133 Конституції України щодо перейменування Кіровоградської області (8380). Відповідно до статті 147 Регламенту України повідомляю про отримання Верховною Радою висновку Конституційного Суду України щодо відповідності проекту Закону 8380 про внесення змін до статті 133 Конституції України. І я вітаю усіх з позитивним висновком Конституційного Суду по перейменуванню Кіровоградської області. Прошу Комітет з питань правової політики та правосуддя розглянути висновок Конституційного Суду України та підготувати це питання для розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Згідно закону ми не маємо права його розглядати раніше ніж через 7 днів після надання народним депутатам відповідного висновку головного комітету. Я сподіваюсь, що ми зможемо всі етапи пройти швидко, щоб невідкладно зробити другий, важливий, крок по перейменуванню Кіровоградської області в Кропивницьку область і ще один крок по утвердженню українських назв і декомунізації. І ще раз, колеги, всіх вітаю з сьогоднішніми історичними рішеннями: і внесення в Конституцію змін до ЄС, НАТО, і перейменуванню… перший крок по перейменуванню Дніпропетровської області в Січеславську область. Вітаю всіх, колеги. Слава Україні! На цьому ранкове пленарне засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. О 16 годині я всіх запрошую в зал для продовження нашої роботи. І прошу всіх бути на робочих місцях. Дякую. ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 07 лютого 2019 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації у вечірньому засіданні. Прошу усіх з кулуарів заходити в зал. Я прошу Віктора Галасюка підійти до мене. Отже, колеги, займайте робочі місця. Отже, прошу провести реєстрацію. Прошу зареєструватись. 16:02:10 Зареєстровано 356 народних депутатів. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України я оголошую відкритим. Колеги, хочу вам нагадати, що до обіду ми включили в порядок денний ряд важливих законопроектів і, згідно закону, після обіду ми можемо перейти до їхнього розгляду. Саме голосування показало, яка висока мобілізація є навколо тих законів. І я зараз в тій послідовності, в якій ми приймали, буду їх оголошувати. Ми переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо Єдиного державного реєстру ветеранів війни (9508). Важливий, об'єднуючий законопроект на підтримку українських ветеранів війни. І, отже, колеги, зараз я ставлю на голосування пропозицію розгляду його за скороченою процедурою. Хто підтримує, я прошу голосувати. 16:05:23 За-63 Рішення не прийнято. Перед тим, як запросити доповідача, я звертаюсь до усіх колег з усіх фракцій. До мене звернулася група депутатів, які наполягають, щоб ми перенесли проект Закону 9331 на розгляд швидше. Йдеться про перейменування суду в Криму. І, власне, це технічний законопроект, але вкрай важливий для тих наших депутатів, які сьогодні є від Криму. 9331. Я вас прошу вивчити його і я після якогось з законопроектів запропоную перенести. Але, щоб ви мали змогу його опрацювати, щоб ви мали змогу вивчити, я оголошую сьогодні і зараз, щоб ви протягом півгодини змогли вивчити суть цього проекту Закону. 9331, він є в порядку денному, я буду просити його перенести ближче. І я запрошую до доповіді голову Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Третьякова Олександра Юрійовича. Будь ласка.
16:06:24 ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Шановні колеги! Законопроект 9508 розроблений нашим комітетом спільно з Міністерством у справах ветеранів. Дякую всім за создание цього міністерства, воно вже працює, всім парламентарям. Основним завданням новоствореного Міністерства у справах ветеранів є забезпечення надання державних соціальних гарантій усім без винятку ветеранам. Проте, жодне відомство сьогодні не може назвати точну кількість ветеранів. Державна служба у справах ветеранів вела тільки реєстр учасників АТО. Згідно зібраної нами інформації сьогодні в Україні налічується близько 1,2 мільйона ветеранів війни. Але це цифра не остаточна, і нема сьогодні ні одного відомства, яке точно може сказати, скільки у нас учасників війни. Тому в числі близько 360 тисяч учасників АТО та ОСС. Без єдиної інформаційної бази ветеранів та їхніх потреб неможливо надавати системну та ефективну державну політику… давати соціальну політику у сфері соціального захисту ветеранів. Тому законопроектом 9508 пропонується створити єдиний державний реєстр ветеранів війни. Відповідальним за його формування та ведення буде Міністерство у справах ветеранів України. Порядок створення ведення доступу до відомостей реєстру та їхнього використання буде визначатися Кабінетом Міністрів. Створення реєстру дасть можливість, по-перше, встановити чіткий облік ветеранів та визначити їхні потреби. По-друге, оперативно приймати управління, управлінське рішення щодо посилення їхнього соціального захисту. Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю рекомендує прийняти законопроект 9508 в цілому як закон за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Олександре, це повне читання і 3 хвилини запитання зараз будуть. Я прошу провести запис на запитання до голови комітету, будь ласка. Віктор Шевченко, будь ласка. Передає Мусію, будь ласка.
16:09:02 МУСІЙ О.С. Олег Мусій, 124 округ, Сокальщина, Червоноград. Шановний доповідач, а скажіть, будь ласка, чи буде інтегрована ця база даних в загальну? Можливо, якусь систему бази даних варто було б створити? А то ми так створюємо бази даних по кожній хворобі, по кожному інваліду, по кожному учаснику, по кожному… Чи не варто подумати нам над якоюсь системною базою даних, підв'язаною під індивідуальний податковий номер, наприклад? Адже це не складно, кожен учасник бойових дій, кожен учасник війни має, кожен загиблий, має індивідуальний номер. А то ми весь час щось вигадуємо, вигадуємо заради процесу, чи не простіше щось унікальне зробити загалом для країни і вирішити всі проблеми з всіма пільговиками? Скажіть, будь ласка, вашу точку зору?
16:09:58 ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. По-перше, Комитет по ветеранам и Министерство по ветеранам Украины відповідає за ветеранів нашої держави. По-друге, у нас є вже, правда, великі бази, це бази платників податків. Но знати кількість ветеранів, щоб знати, скільки держава витрачає коштів на них, скільки потрібно ще коштів, щоб можна було розуміти якусь статистику, треба робити окрему базу для ветеранів. Тоді, коли військовий служить в армії, потім демобілізується, його картка повинна передаватись сразу в Міністерство ветеранів, де будуть всі його хвороби, де буде все про нього написано. Тоді можна проводити качественную реабілітацію, тоді можна буде качественно казати, що ці послуги будуть для людей. А загальнодержавна база, да, їх теж треба робити. І база по ветеранам це буде сегментом загальнодержавної бази, це перший крок, щоб далі робити. А в цілому я з вами абсолютно згоден, що треба все систематизувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мельничук Сергій.
16:11:08 МЕЛЬНИЧУК С.П. Сергій Мельничук, позафракційний. У мене таке запитання. Адже при Міністерстві соціальної політики є така вже база даних, і у них вже є обліковані всі ветерани, є їхні всі дані і про захворювання, і так далі. Є при тих, скажемо, хто є інваліди, по інвалідам також є дані, коли їм приходити і підтверджувати свою інвалідність. Тобто це все є вже при Міністерстві соціальної політики. Навіщо створювати ще одне? З іншого сторони, я "за", тому що купа тих людей, які отримали саме статус, там, на мою думку, десь п'ята-шоста частина людей, які до учасників бойових дій і до ветеранів війни ніякого відношення не мають, і це потрібно переглянути, їх потрібно саме розфасувати на категорії.
16:12:20 ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. У Міністерстві социальной політики немає четкой бази. Да, є, правда, база по людях з інвалідністю. Ну, якщо людина не інвалід, такої бази нема. Це перше. Друге. Ви абсолютно правильно сказали, що дуже багато є людей, які так звані, знаєте, "дети лейтенанта Шмидта", которі ніколи не були в АТО. Ця база нам дасть можливість, по-перше, систематизувати всіх ветеранів, бо Міністерство ветеранів це не тільки для учасників АТО, а це і для воїнів афганців, і для всіх, хто захищав нашу державу. А, по-друге, правда, то, что касается именно участников АТО, ми зможемо поняти чітко, хто є хто. Ну, це буде робитись разом. Окремо це буде не дуже правильно, треба це робити разом. Ми закон… в законі такого по пунктах немає. Не треба закон отягощать додатковим текстом. Постановою Кабміну все буде чітко відрегульовано по цьому закону, щоб ми не міняли кожний раз вновь… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дати час? 30 секунд, будь ласка, завершити. ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Щоб ми кожний раз не робили одну й ту ж роботу, ми раз зробимо реєстр. Повірте, краще це зробити постановою Кабміну, коли час міняється, щоб ми постійно не міняли сам закон, ми краще будемо міняти постанову Кабміну, бо час йде, і постійно щось нове возникає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І заключне запитання від Креміня Тараса.
16:14:04 КРЕМІНЬ Т.Д. Пане голово комітету, хотів би сказати, що питання надання пільг учасникам бойових дій є одним із найголовніших і пріоритетних для розвитку української держави. Я прекрасно пригадую 2014 рік, коли для того, щоб допомогти учасникам бойових дій, органи місцевого самоврядування намагалися по-різному забезпечити їх переліком тих або інших пільг. Це і компенсація за житлово-комунальні послуги, це і видача земельних ділянок, в тому числі під ведення сільгоспнапрямку. Але в мене до вас три запитання. По-перше, скільки треба часу для того, щоб все-таки оновити цей реєстр і зробити його повноцінним? Як ви бачите систему захисту персональних даних? І по-третє, чи зможе через свій персональний кабінет кожен зареєстрований учасник бойових дій відслідковувати послуги, які були йому надані і перевіряти їхній статус? Дякую.
16:15:01 ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Почну з третього питання. Да, зможе. Наше завдання, як профільного комітету, так і Міністерства ветеранів, щоб було єдине вікно у ветерана, щоби він легко міг все зрозуміти, що йому треба, що в нього було і що йому треба далі. По-друге, я вважаю, що це буде зроблено, на мій погляд, десь 2 місяця, буде новий реєстр. Я точно не можу сказати дату, це як маркер. По-друге, я думаю, що це будуть мінімальні кошті з бюджету. Дуже багато донорських організацій готові допомагати і готові вкладатися в цей реєстр. От і все. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, час для запитань завершений. Дякую, пане Олександр. Зараз виступи від фракцій і груп. Хто має намір взяти участь в обговоренні, прошу провести запис. Від "Народного фронту" Савка Іван Іванович. Будь ласка.
16:16:25 САВКА І.І. Дякую, пане головуючий. Слава Україні! Вельмишановні українці! Сьогодні цей законопроект, який стоїть на розгляді, це цей законопроект, який необхідний для нашої держави. Іменно тим військовослужбовцям, які в даний час захищають нашу державу і ті, які в даний час відслужили свій термін служби, знаходяться в своїх рідних домівках, ветерани наших Збройних Сил України, ветерани МВД, які повинні, перш за все, герої повинні знати... Україна повинна знати своїх героїв. І ті дії, які в даний час проходять і цей законопроект, який в даний час знаходиться на розгляді, це законопроект дає можливість каждому із нас зробити так, щоби каждый військовослужбовець, именно ветеран Збройних Сил України, щоб народ України знав, був він, будемо говорити, при виконанні бойових завдань чи не був він при виконанні бойових завдань. Це перше. Друге. Само собою сьогодні було сказано, що стосується надання соціальних пільг військовослужбовцям. Тому каждый... у базі даних повинно бути за... певні інформація на каждого військовослужбовця, що стосується соціального захисту військовослужбовця, особенно ветерана Збройних Сил України, де він може зайти і подивися для того, що йому потрібно, що йому держава дає, що йому місцеві органи влади. І кроме цього, згідно чинного законодавства, те, що він не був би в цьому... не був би обділений. Тому ми повинні робити все можливе тут, зараз, вельмишановні народні депутати, для того, щоб цей законопроект був прийнятий. І тому я звертаюсь до вас, шановні колеги, ми повинні прийняти цей законопроект для того, щоби подивитися і знати, будемо говорити, хто учасник бойових дій, а хто, прибувши, будемо говорити, в зону ведення бойових дій для того, щоби отримати посвідчення, тому це перше, щоби кожний із нас на цьому задумався, і тому цей законопроект для того зараз принимается. "Народний фронт", фракція "Народного фронту" буде підтримувати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. "Блок Петра Порошенка" передає свій час для виступу Першому заступнику Голови Верховної Ради Ірині Геращенко. Будь ласка.
16:19:02 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, дозвольте, по-перше, подякувати всім присутнім за те, що питання національної безпеки і оборони України, питання армії, як правило, об'єднують сесійну залу. Дійсно, сьогодні в Україні налічується близько мільйона 200 тисяч ветеранів війни та членів сімей загиблих ветеранів, в тому числі близько 360 тисяч учасників антитерористичної операції і операції Об'єднаних сил. Але, при цьому, жодне відомство не може назвати точну кількість ветеранів. І головне завдання новоствореного Міністерства у справах ветеранів – це не тільки узгодити цю цифру, а надати комплексну підтримку нашим ветеранам, у тому числі психологічної реабілітації. Розпочати підтримку можна тоді, коли ми зробили моніторинг, скільки у нас ветеранів. І тому ми хочемо подякувати пані міністру, яка разом з профільним комітетом одним з перших рішень новоствореного міністерства запропонувала цей проект закону, який напрацьований уже разом з ветеранськими організаціями. Взагалі міністерство дуже активно співпрацює і з парламентом, і з профільним комітетом, що дуже важливо, і, власне, мені здається, що створення реєстру, в першу чергу, дозволить і встановити чіткий облік ветеранів, і оперативно приймати управлінські рішення щодо посилення їхнього соціального захисту. Но я хочу сказати, що що потребують ветерани в першу чергу. Психологічна реабілітація, програми по можливому працевлаштуванню, програми по лікуванню. Давайте розпочнемо з реєстру ветеранів. І це важливо і з тієї точки зору, щоб у нас не було "лжедмитриев", тому що після кожної події, ви знаєте, є реальні герої, а є ті, хто потім називають себе, що вони пройшли… ветерани "колчаковского движения". Так ось цей реєстр ветеранів, він дозволить також відсікти "лжедмитриев" в нашому ветеранському русі. Дякуємо. І сподіваюся, що це голосування об'єднає залу. закликаю всіх колег повернутися після перерви до зали засідань і підтримати створення єдиного реєстру ветеранів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від фракції "Самопоміч" Олександр Данченко. Данченко! І після того від народних депутатів. Ага, від "Волі…". Перепрошую, ще від "Волі народу" буде Рибчинський і потім від депутатів.
16:21:21 ДАНЧЕНКО О.І. Шановні колеги, безумовно, потрібно підтримувати абсолютно всі ініціативи, які пов'язані з ветеранами, робити це вірно, правильно. Але основою основ таких ініціатив це є все ж таки елементи електронного урядування, а саме: створення нових реєстрів, взаємодія таких реєстрів. І тут ми говоримо про те, що нам потрібно спочатку впорядкувати взагалі електронні комунікації, радіочастотний ресурс, взагалі поняття реєстрів. Так Закон про публічні електронні реєстри сьогодні якраз стоїть в блоку цифровізації, але ми його не можемо ніяким чином проголосувати, тому що нема людей в залі. Крім того, хочу сказати про те, що всі цифрові послуги, в тому числі які повинні працювати на ветеранів, – це доступ до Інтернету абсолютно по всій території України. Тоді наші ветерани можуть отримувати швидку інформаційну допомогу, дуже швидко отримувати все те, що їм потрібно. Але без закону, законопроекту про радіочастотний ресурс, який сьогодні стоїть у порядку денному, та Закону про електронні комунікації неможливо розвивати нормально 4G зв'язок в Україні і надавати електронні послуги і Інтернет по всій території України. Тому хотілося б, щоб безумовно важливі закони, які стосуються наших ветеранів, щоб ми зараз прийняли базові закони, на базі яких дуже легко буде розвивати всі електронні реєстри, електронні сервіси. Тому я хочу закликати для того, щоб дійсно був високоякісний зв'язок по території всієї України, згуртуватися і також проголосувати сьогодні за Закон про електронні комунікації, Закон про радіочастотний ресурс і надважливий законопроект про публічні електронні реєстри. Саме це дасть змогу уникнути любих махінацій, уникнути проблем при побудові, наприклад, реєстрів для ветеранів. Оце є база. Дуже багато хто говорить про цифровізацію, всі говорять зараз – цифрові сервіси – політики в передвиборчих кампаніях. Але, на жаль, ми не можемо зібратися і проголосувати три базові законопроекти. Тому, безумовно, підтримуючи цей законопроект, безумовно, підтримуючи, я хочу звернутись до всіх народних депутатів проявити не популізм, а дійсно підтримати цифровізацію країни, де буде дуже просто все це зробити. Тому дуже прошу звернути увагу на законопроекти про електронні комунікації, радіочастотний ресурс та публічні електронні реєстри, які стоять сьогодні в залі. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
16:24:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я правильно розумію, що від усіх груп і фракцій… А, я перепрошую. Будь ласка, від "Волі народу" ще Євген Рибчинський. Будь ласка, пане Євгене.
16:24:19 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Дорогі колеги, я дуже попросив би вас зібратися аби проголосувати за цей законопроект вельмиважливий. Дивіться, у нас багато років не проводився навіть перепис населення, який запланований на 2020 рік, але населення може і почекати, а ветерани війни, які втратили інколи і кінцівки, і здоров'я і так далі, вони чекати не можуть. Тому наш Комітет у справах ветеранів АТО, у справах людей з інвалідністю прийняв рішення винести цей законопроект щодо реєстрації всіх осіб з інвалідністю, всіх ветеранів, аби в найближчий час вони могли отримувати пільги. Я дуже попросив би зібратися і голів фракцій попросив би запросити своїх членів, аби ми могли набрати наші 226 голосів. Дуже вдячний. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, відтепер у нас уже виступили всі представники груп і фракцій, і я прошу зараз записатися на дискусію народних депутатів України. Ми матимемо 9 хвилин на ці виступи. Я прошу, будь ласка, записатися. Шановні колеги, я прошу повертатися до сесійної зали представників всіх фракцій, тому що за 9 хвилин буде голосування по законопроекту щодо створення єдиного реєстру ветеранів. І, будь ласка, Борислав Береза позафракційний зараз має слово. Будь ласка, Пане Бориславе.
16:25:52 БЕРЕЗА Б.Ю. Пані Ірино, дякую вам за можливість сказати зараз. Я хочу сказати, що дуже важливе питання – віддавати свої борги тим, кому повинна держава. Більше того, ветеранський рух – це завжди вже в сучасній Україні, це один з найважливіших напрямків. І як людина, яка зв'язана з дуже великою кількістю, я хочу сказати, я буду підтримувати. Але в мене питання про інше. Я хочу повідомити Верховну Раду і хочу повідомити українців, що сьогодні була зареєстрована постанова від ТСК про те, що ми зараз хочемо зачитати Верховній Раді проміжний звіт. Після того ми хочемо, щоб Верховна Рада, заслухавши це, надала можливість продовжити роботу або висловила свою позицію, що вона не надає можливість продовжувати роботу ТСК по питанню Катерини Гандзюк і нападів на громадських активістів. Саме тому я хочу звернутися до вас, пані Ірина, як до члена цієї ТСК про те, що по першій можливості хотілось би зачитати цей звіт, звітувати перед Верховною Радою, і щоби наші з вами колеги змогли дати оцінку нашій роботі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я попри важливість теми, яку ви зараз піднімаєте, все-таки хочу звернути увагу виступаючих щодо того, що під час обговорення того чи іншого законопроекту маємо говорити виключно по темі законопроекту. Це перше. І друге. Звичайно, закінчується термін дії ТСК, і я переконана, що буде поставлено це питання звіту ТСК найближчим часом в нашу сесійну роботу. Будь ласка, народний депутата Мусій. Не переживайте, я хвилину додам. Я додам хвилину, щоб було 9 хвилини. Вам 3 хвилини слова. Будь ласка, пан Мусій.
16:27:34 МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати, я від нашої депутатської партії "Народний контроль" прошу вас підтримати вказаний законопроект як абсолютно необхідний і своєчасний, враховуючи, що, на превеликий жаль, до сьогодні немає загальної бази, яка би мала давно вже існувати у нас в державі, електронні реєстри людей, і непотрібно було би приймати відповідні законопроекти. Але так, як її немає, ми вимушені його прийняти, тому що реально тих людей, які захищають Україну, які є учасниками війни московсько-української, а особливо які постраждали, нам необхідно приділяти їм першочергову увагу, і цей реєстр дасть змогу їм забезпечувати і соціальний захист, і медичну реабілітацію, і так далі. Єдине, на щоби я звернув ще увагу одразу представників уряду, які будуть розробляти підзаконні акти, щоб не сталося, як з медичними реєстрами Міністерства охорони здоров'я. На превеликий жаль, ми маємо те, що до сьогоднішнього дня оцей eHealth так званий, який мав би бути у вигляді електронного реєстру, він не переданий громадською організацією Transparency International в базу даних Міністерства охорони здоров'я, і, відповідно, ці реєстри не отримали захист Центру захисту інформації. Це надзвичайно важлива річ. Тому що не забувайте, що ворог працює і на території України в тому числі. І бази даних наших бійців, щоб вони не були вкрадені, щоб вони не могли туди проникнути, і внести своїх так званих ветеранів "ЛНР" терористів, чи "ДНР" терористів, чи взагалі московських терористів в наші бази даних. Тому врахувати це потрібно обов'язково, що подібні реєстри мають право на існування тільки при умові того, що центр захисту інформації дав відповідні дозволи на функціонування реєстрів, і ці реєстри повинні бути державними, а не приватні фірми, які намагаються купити базу даних Міністерства охорони здоров'я. Тому, безумовно щиро вірю, що цей законопроект буде підтриманий і за основу, і в цілому, але при розробці, можливо, там два-три слова ще додати як рекомендації виконавчій гілці влади, яка буде виконувати вказаний закон, щоби вони врахували відповідні зауваження, які я сказав, і негативний досвід Міністерства не розповсюдився ще на наших ветеранів і учасників війни. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, наступний виступ від... Народний депутат, Михайло Бондар, вам слово. Колеги, я прошу до сесійної зали повертатися.
16:30:09 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ, учасник бойових дій. Дуже багато звернень якраз до мене є, коли я приїжджаю на округ працювати, що учасника бойових дій незаслужено мають, дійсно, дуже велика кількість. Тому при розробці цього реєстру дуже би хотілося, щоб проаналізували всі документи, згідно яких та чи інша особа отримала посвідчення учасника бойових дій. Я вам наведу приклад. Я неодноразово писав звернення, коли людина, маючи відрядження в зону ООС або АТО тоді, була за 70 кілометрів від передової, і в неї у відрядженні було зазначено, що доставлення гуманітарного грузу і моральний вплив на бійців. І після цього, побувши там 3 дні за 70 кілометрів, людина верталася і отримувала, маючи повноваження, будучи, наприклад, там чи воєнкомом, чи прокурором, чи ще щось, отримувала учасника бойових дій. Я дуже буду просити при розробці цього реєстру проаналізувати чітко, де ця людина була. Якщо треба отримувати якісь свідчення тих бойових побратимів, які були в цьому підрозділі, куди він був відкомандирований, отримувати їх відповідно. І, дійсно, оцей перелік бойових побратимів на багато зменшиться, тому що там мають бути тільки враховані бойові хлопці, які кров'ю і потом захищали нашу Батьківщину, а не приїжджали, фотографувалися і приїжджали додому. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:32:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, хочу наголосити: залишилися два виступи Мельничук Сергій і Левченко, і після того ми переходимо до голосування. Колеги, я дуже прошу голів фракцій глянути, кого нема, і запросити в зал. Через 5 хвилин ми переходимо до голосування. Будь ласка, Мельничук Сергій Петрович
16:32:21 МЕЛЬНИЧУК С.П. Сергій Мельничук, позафракційний. Що стосується даного законопроекту, да, він потрібен. І реєстр потрібно створювати при Міністерстві ветеранів. Але потрібно дані всі з Міністерства соціальної політики скоріше всього сконцентрувати, об'єднати в один реєстр, зробити розподіл саме учасників бойових дій, тому що були такі люди, які безпосередньо приймали участь у бойових діях, а були люди, які знаходилися далеко від лінії фронту. Також при внесені у даний реєстр повинні провести ревізію тих людей, які не заслуговують даного. Тому що багато є фальсифікацій і нечистих людей на руку, які за кошти дали дані посвідчення людям, які до війни ніякого відношення взагалі не мають. Є кричущі випадки, коли сепаратиста, який зі зброєю в руках був затриманий, йому видано учасника бойових дій. І таке є. І я звертався до міністра оборони. Є люди, які незаконно отримували учасника бойових дій і зараз працюють при Київській адміністрації, в яких на руках є печатки частин, і вони фальсифікують далі документи. І при Київській адміністрації нічого не робиться для цього. Звернення були – ніхто не реагує. Тепер по суті самого закону. У "Перехідних положеннях" у вас вказано, що ви… що Кабінет Міністрів, це я до розробників закону, протягом місяця має розробити підзаконні акти. Чи вистачить цього часу, щоб розробити ці законодавчі акти? Щоб не було так, як у нас в Міністерстві охорони здоров'я. Ми для них зробили закон, дали певний період часу, хотіли більше дати, а вони говорять: ні, нам достатньо цього. А в кінці кінців ми до сих пір не прийняли Закон про трансплантацію. Щоб так не було. Можливо, дати їм не місяць, може дати 2, 3 місяці в "Перехідних положеннях"? З голосу зараз внести поправку, і щоб вони могли це зробити. Я закінчив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я останній заключний виступ від народних депутатів. Юрій Левченко – 3 хвилини. І, колеги, через 3 хвилини прийняття рішення. Прошу усіх заходити в зал. Будь ласка.
16:35:05 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Безперечно, це дуже важливий законопроект, і ми будемо підтримувати його в першому читанні, тому що він насправді потребує певного доопрацювання. Зокрема, я вважаю, що обов'язково треба на рівні закону вказати, що має бути виключно цей реєстр підконтрольний виключно державі, і без жодних приватних прокладок, без жодних приватних виконавців, підрядників і так далі, виключно державна структура має цим займатися. Але крім питання самого реєстру насамперед, напевно, найважливіше питання, а хто має право бути в цьому реєстрі. Так? І от в контексті цього обговорення, яке зараз тривало в повній процедурі, я звертаюся до зали і нагадаю народним депутатам… Бо коли ви тут розказуєте про ветеранів, більшість, так, я нагадаю, що у нас тисячі осіб до сих пір, які реально воювали на сході проти навали московської, які першими, до речі, пішли добровольці на війну, так, тисячі осіб до сих пір не мають УБД – учасника бойових дій. Мова йде про тих добровольців, які були в добровольчих батальйонах, які пішли добровольцями на війну, а потім не перейшли і ніколи не воювали в Збройних Силах України як в офіційних формуваннях. Так от тисячі цих людей не мають жодного визнання від держави. І причому мова не йде тільки про соціальні питання (пільги, забезпечення), хоча це теж, безперечно, важливо, але мова йде, насамперед, про гідність. Тобто як можна взагалі говорити про якусь повагу до ветеранів, до наших Збройних Сил, коли ці, знову-таки, тисячі хлопців, які захищали і захищають нашу країну до сих пір, до речі, не мають цього відповідного визнання навіть офіційного з держави. А не говорячи вже про те, як наприклад, родини таких загиблих не можуть отримувати жодної компенсації, якщо загиблий був у добровольчому батальйоні і не був в Збройних Силах України. Так от питання полягає в тому, що цей відповідний законопроект був розроблений добровольцями, волонтерами, і спільно ми подали цей законопроект ще 10 жовтня 2017 року, 7190, про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціально і правовий статус. Півтори роки він саботується. Після того намагалося керівництво комітету і правляча олігархічна коаліція у Верховній Раді шулерський законопроект двічі реєструвати в квітні 18-го року. Потім ще була одна спроба в жовтні 18-го року. Їхній намагалися зареєструвати законопроект, вони реєстрували законопроект, який консервує ситуацію, коли добровольці не мають жодного визнання. Ми реєстрували альтернативний наш законопроект, вкотре піднімали це питання. І це питання попри ці перереєстрації, попри те, що вони є у Верховній Раді ці документи, попри нагальну проблему питання просто гідності і честі, так, воно не виноситься вже півтора роки взагалі на голосування, навіть на обговорення не виноситься. Навіть ті законопроекти, які олігархічна більшість пропонує. То, знаєте, коли ви говорите про реєстр ветеранів, ви мабуть подумайте про тих, хто має бути в цих реєстрах, і чи мають люди сьогодні належне визнання від держави України, яку вони захищали і захищають. От не забувайте про це, власне кажучи, не займайтеся блюзнірством постійно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, виступи від народних депутатів завершені. Зараз заключне слово від голови комітету Третьякова Олександра Юрійовича. Пан Олександр, 2 хвилини буде достатньо? І прошу всіх приготуватись до голосування. Третьяков – заключне слово. Включіть мікрофон.
16:38:28 ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Я розумію, що олігархічна меншість завидує олігархічній більшості. Я це кажу про вас, пане Юрію. По-перше. По-друге, за півтори роки ви хоч раз прийдіть в Комітет по ветеранам, а не виступайте виключно з трибуни, як це вам вигідно, популістично і якобы для людей. По-друге, все, що касается людей з інвалідністю і добровольців, і сімей погибших, відрегульовано законопроектом ще в 15-му році. Будь добрий, читайте матчасть. По-друге. Останнє. Цей реєстр надає можливість і правду визнати, ті, хто воювали, і ті, хто не воювали. А також допомогти тим добровольцям, які не отримали статус УБД. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця, приготуватись до прийняття рішення. Колеги, надзвичайно важливий законопроект. Я бачу, в залі якась така розслабленість після напружених питань. Будь ласка, з лож поверніться в зал. Ви просто можете не встигнути проголосувати. Колеги, я звертаюсь до всіх, хто в ложах, повернутися в зал. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо Єдиного державного реєстру ветеранів війни (№ 9508), за пропозицією комітету, за основу і в цілому. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Кожен голос. Уважно голосуємо. Прошу підтримати. Підтримаємо ветеранів війни – захисників нашої країни. Голосуємо, підтримуємо. 16:40:53 За-221 Я поставлю на повернення, колеги. Я бачу. Я поставлю на повернення, але я прошу всіх бути на робочих місцях. Я по п'ять раз оголошую, що зараз буде голосування. Будь ласка, всі будьте на робочих місцях. Я ставлю пропозицію повернутись до проекту Закону 9508. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Пані Оля! Йдеться про ветеранів війни, будь ласка, проголосуйте. За повернення, голосуємо. Підтримуємо. За повернення. 16:41:43 За-230 Отже, колеги. Отже, колеги, проект Закону 9508 за пропозицією комітету - за основу і в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Підтримуємо. 16:42:19 За-237 Рішення прийнято. Колеги, наступний. Ми включили зранку в порядок денний проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів НАТО "Щодо набуття Україною членства в НАТО" (10007). Зараз переходимо до його розгляду. І перша пропозиція, розглянути його за скороченою процедурою. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо. 16:43:02 За-178 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді народного депутата України Бурбака Максима Юрійовича. Будь ласка, пане Максим.
16:43:16 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, сьогодні ми з вами прийняли історичні рішення і закріпили в Конституції незмінність курсу на членство в ЄС та НАТО. Але цю роботу варто продовжити. Численні дослідження показують, що більшість українців підтримують вступ до НАТО. Вважаю, що ми маємо виконати волю українського народу. Тому ми ініціюємо Постанову про Звернення Верховної Ради до лідерів держав-членів НАТО, Північноатлантичної ради та Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів Альянсу "Стосовно надання Україною Плану дій щодо членства в НАТО". Ми маємо закликати НАТО невідкладно ініціювати офіційну, обопільно зобов'язуючу процедуру вступу. У 2008 році відповідно до резолюції Бухарестського саміту НАТО Україні сказали, що План дій щодо членства в Альянсі буде, що двері відкриті. Сьогодні ми відкрили ці двері. Тепер, шановні партнери з НАТО, запустіть нас у ці двері і зробіть Україну наступним членом Альянсу. Давайте предметно обговорювати це питання. Сьогоднішнє скликання парламенту просто зобов'язане зробити цей крок. Одразу наголошую, треба відкинути умовності довоєнного життя. З 2014 року світ став іншим. Сьогодні і Альянс, і Україна живуть у нових унікальних безпрецедентних обставинах. Україна зараз боронить від російського вторгнення не лише себе, а і Європу. Наша боротьба – це боротьба за весь вільний світ. Україна заслужила на значно більшу підтримку з боку Альянсу. Вступ України вигідний обом сторонам. В Альянсі вже є достатня кількість наших союзників, які готові до обговорення цього рішення. Маємо повне право ставити питання не просто про членство України в НАТО, а і про вступ за спрощеною і пришвидшеною процедурою. Звернуся до скептиків, які є у цій залі. Згадайте свій скепсис по безвізу, по протидії будівництву "Північного потоку-2", про позови в Стокгольмський арбітраж щодо "Газпрому" та багато іншого. Згадайте і порівняйте із сьогоденням. Колеги, просто пам'ятайте про нашу правоту. Вірте в сили української нації, ми йдемо вперед, і у нас все буде гаразд. Закликаю ухвалити звернення Верховної Ради до НАТО та країн-членів Альянсу. Україна буде в НАТО, я переконаний. І згодом Альянс дякуватиме нам за наполегливість. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується голова Комітету у закордонних справах Гопко Ганна Миколаївна. Я перепрошую, Тарасюк Борис запрошується до виступу від Комітету у закордонних справах. Будь ласка.
16:46:05 ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Комітет у закордонних справах розглянув ініціативу щодо схвалення звернення до лідерів держав-членів НАТО, Північноатлантичної ради та Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів Альянсу "Стосовно надання Україною Плану дій щодо членства в НАТО". Комітет у закордонних справах присвятив цьому питанню два засідання. І на обох двох засіданнях відбулася дуже предметна фахова розмова щодо цього проекту. Дякуючи авторам цього законопроекту, цього проекту, я хочу сказати, що разом з комітетом ми виробили текст, який може бути прийнятий Верховною Радою, і саме це Комітет у закордонних справах рекомендує Верховній Раді. Це виважений текст, який відповідає установчим документам, засадничим документам взаємин між Україною і НАТО. Це проект, який відповідає формулюванням історичної Бухарестської декларації 2008 року щодо членства України в НАТО. Отже, шановні члени… депутати Верховної Ради, ми пропонуємо схвалити запропонований текст зі змінами, які я зачитаю. В абзаці 6 замість слів "міжнародних відносин" поставити слова "міжнародного права". Абзац 9 викласти в такій редакції: "Привертаючи увагу до декларації Саміту НАТО в Бухаресті від 3 квітня 2008 року, в якій стверджується перспектива членства України в НАТО та підкреслюється підтримка заявки щодо Плану дій щодо членства". Абзац 15 або 3 оперативної частини… ГЕРАЩЕНКО І.В. Будь ласка, 30 секунд завершити дайте. ТАРАСЮК Б.І. …викласти в такій редакції: "Закликає лідерів держав-членів НАТО схвалити (викреслити "на ювілейному саміті Альянсу в Лондоні в грудні 2019-го"). Далі: "рішення, що розвиватиме положення Бухарестського саміту НАТО і формально розпочати з нашою державою індивідуальний діалог рекомендацій та практичної підтримки, що становитиме План дій щодо членства України в НАТО". Дякую за увагу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Від "Блоку Петра Порошенка" Різаненко Павло.
16:49:07 РІЗАНЕНКО П.О. Юринець передайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Оксана Юринець. Включіть мікрофон.
16:49:14 ЮРИНЕЦЬ О.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Дійсно, сьогодні історичний момент, і я як голова делегації в НАТО від українського парламенту хочу сказати, що ми, дійсно, доклалися до того, аби сьогодні творити нову українську історію. Ми маємо зрозуміти, що зараз ми настільки глибоко і до кінця не можемо зрозуміти всіх тих важливих історичних моментів, але, я думаю, з часом нам дасть історія свою оцінку. Важливо, щоб наша рука не здригалася, коли ми сьогодні маємо приймати доленосні рішення для країни. Дуже важливо, що Асамблея НАТО сьогодні, яка працює, вона має велику вже коаліцію проукраїнських тих політиків, які мають великий досвід того, як будувати свої країни, ті країни, які колись йшли також своїм шляхом, закріпляючи у Конституціях незворотність. Це і Балти, це Румунія, це Чорногорія. Сьогодні наші колеги, делегати з інших країн, це колишні міністри оборони, які реформували свою армію. Сьогодні під особливою увагою наші голосування були і хлопців військових, ті, які сьогодні, на жаль, які були поранені і проходили реабілітацію саме завдяки трастовим фондам, які голосують за них саме національні парламенти. Дуже важливо про такі рішення об'єднуватися і голосувати, бо саме в єдності буде наша сила, добробут і перемога. Ми маємо всі розуміти, що хто, як не ми. І дуже багато речей, які сьогодні нам доводиться робити паралельно, бо, розумієте, що і історичні моменти, і щоденні речі нас завжди чекають. Плач нікому ще не дав свободи, лише хто борець – той здобуває світ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" Тетерук Андрій Анатолійович.
16:51:19 ТЕТЕРУК А.А. Андрій Тетерук, "Народний фронт". Я підготував полум'яну промову про те, чому треба голосувати за цю постанову. Але, враховуючи, що в мого бойового побратима Юрія Берези сьогодні народилася онука, я хочу зробити йому приємне і передаю йому слово. (Оплески)
16:51:38 БЕРЕЗА Ю.М. Насправді, ми сьогодні зробили дуже багато гарних речей, гарних речей не тільки на сьогодні, а й на завтра, на післязавтра. Ми зробили дуже багато гарних речей і для моєї онуки, яка сьогодні народилась. (Оплески) Я знаю, що моя онука буде жити в тій країні, яка буде в НАТО. Я знаю, що мою правнуки будуть жити в тій країні, яка буде в НАТО. Я знаю, що цей шлях без альтернативи. Ми вже мали один шанс історичний в двохтисячних роках. Пам'ятаєте? Я хочу звернутися в першу чергу до тих політиків, які профукали цей шанс. Я хочу вас попросити, щоб ви сьогодні дали максимум голосів. Ви пам'ятаєте, як ви не дали шансу країні у 2006-му, 2007-му, 2008-му році? Ви пам'ятаєте, як український парламент бився за це, але ви не дали цього шансу. І десятки тисяч українців почали гинути під час відкритої агресії Росії проти України. Подумайте, якби ми були вже в НАТО, чи була б війна? Подумайте, якби ми були в НАТО, чи був би в нас заграбастаний Крим? Я думаю, що відповідь однозначна – ні! І тому я хочу закликати і попросити, по-перше, повернутися всіх до зали, тому що досить важлива велика кількість голосів за цю постанову. Хочу привітати керівництво парламенту: ви молодці… Точніше, весь парламент молодці! На сьогоднішній день ми ще на один… (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, заключний виступ зараз від фракції "Батьківщина"… А! ще буде від Опоблоку. Добре! Давайте, може, перше дам Долженкову, а потім вам, щоб ваш був заключний. Добре? Від "Опозиційного блоку" Долженков, будь ласка, включіть мікрофон.
16:53:54 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні громадяни України, шановні колеги, ми є свідками чергового піар-шоу коаліції чинної, яка внесла зміни до Конституції, які фактично є фейковими, вони... непрактичними, вони не мають прикладного характеру. Вони в черговий раз доводять про те, що вони нічого вам не можуть запропонувати, аніж злиденність, аніж якісь декларації, якісь популістські наміри щодо членства в НАТО. Навіть якщо ви це все приймете, Конституцію проголосували, цю постанову ви також проголосуєте, ви лише почуйте відповідь, яка була з боку членів НАТО: ви там не будете найближчі 25 років. Це, по-перше. Що стосується наслідків, які відбулися в Україні не через членство в НАТО, як стверджує член коаліції один. То я вам хочу сказати про те, що з Україною був підписаний Будапештський меморандум в 94-му році, і ті ж Сполучені Штати, Великобританія були гарантами територіальної цілісності. І що відбулося? Хтось вступився за нас, хтось захистив Україну? Но ви є свідками того, що відбулося в 14-му році. В НАТО також США відіграє значну роль, і ви вважаєте, що хтось буде війною нас захищати? Що потрібно робити? Потрібно вибудовувати помірковану, конструктивну позицію, яка основана на взаємоповазі до всіх верств населення, яке живе в Україні. Непотрібно говорити, що одні – патріоти, а другі є сепаратистами, ми всі є синами і доньками України, ми всі є патріотами України. Але в нас патріотизм по-різному трактується. І непотрібно монополізовувати це звання патріотів. Той, хто говорить, що в НАТО це добре, а ви згадайте Декларацію про державний суверенітет 90-го року 16 липня: Україна повинна бути нейтральною країною. І це проголошували наші отці... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ДОЛЖЕНКОВ О.В. І про це говорили наші отці-основатели. Більше того, Акт проголошення незалежності, ви згадайте, 1 грудня 91-го року знову вони підтримали те, що говорилося в декларації потрібно... не потрібно людям забалакувати про всякі проблеми, проблем не існує. Ви піаритеся на цих речах і не реалізуєте їх. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки я хочу нагадати, що вже була Україна недовгий період нейтральною державою. Тут, в цьому залі більшість Януковича прийняла цей статус. І, власне, в той період Російська Федерація розпочала збройну агресію проти України. Власне, в той період почали вбивати українців в Донецьку, в Луганську, в Криму. І треба мати до них найменшу повагу, до всіх загиблих і до всіх переселенців, щоб сьогодні закликати до того ж злочину. Україна має бути членом НАТО, і це єдиний спосіб гарантії безпеки наших громадян, колеги. Від "Батьківщини" запрошую до слова Тарасюка Бориса Івановича. Будь ласка.
16:57:11 ТАРАСЮК Б.І. Шановні народні депутати! Перш за все, хотів би сказати, що фракція "Батьківщина", однозначно, буде підтримувати цей законопроект. Сьогодні для мене особливий день і, вибачте мені, але я скажу, чому. Тому що в 1997 році я був першим главою України при НАТО. Я брав участь в розробці основоположного документу, який називається "Хартія про особливі стосунки між Україною і НАТО". Хочу сказати, що в 2006 році як міністр закордонних справ провів успішні переговори з керівництвом НАТО і НАТО, Північноатлантична рада як вищий орган НАТО була готова надати Україні План дій щодо набуття членства. А що сталося після того? А сталося те, що Янукович поїхав 15 вересня 2006 року в Брюссель і заявив перед Північноатлантичною радою, що українці не готові до членства в НАТО. І, власне, це підірвало позиції нашої держави на переговорах з НАТО. В 2008 році Юлія Тимошенко як Прем’єр-міністр разом з Президентом і Головою Верховної Ради підписала листа на керівництво НАТО з проханням надати Україні членство… точніше, План дій щодо набуття членства. В Бухаресті на саміті було заявлено, що Україна стане членом НАТО разом з Грузією. Але не було запроваджено і не було запрошено до Плану дій щодо набуття членства і Україні, і Грузії. Хочу сказати, що в 2014 році відразу після російської агресії я особисто вніс законопроект про відновлення в нашому законодавстві стратегічного курсу на членство в НАТО. А в 2014 році на нинішньому скликанні Верховної Ради Юлія Тимошенко також внесла такий законопроект про… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ТАРАСЮК Б.І. Наша фракція однозначно висловлюється за підтримку цього звернення. Звернення є професійним, збалансованим. Ми вдячні авторам цього законопроекту і Комітету у закордонних справах. Дякую за увагу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, зараз буде заключний виступ від "Самопомочі". І через 3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх голів фракцій запросити всіх депутатів у зал, прошу Секретаріат Верховної Ради України повідомити, що через 3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. І надаю слово для виступу від фракції "Самопоміч" Олені Сотник. 3 хвилини, будь ласка.
17:00:00 СОТНИК О.С. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Беззастережно фракція "Самопоміч" підтримує стратегічну направленість і в НАТО, і в Європейський Союз. І ми вважаємо, що це є ключовим завданням сьогодні для України – побудувати сильну оборонну систему. Але від кількості наших з вами звернень, від кількості красивих слів у цих зверненнях не зміниться ситуація безпосередньо зі стандартами нашої армії, не зміниться ситуація з корумпованим оборонним бюджетом, не зміниться ситуація з неефективним військово-промисловим комплексом. Тому, якщо ми реально хочемо з вами до НАТО, то завдання не писати звернення, а завдання в цього парламенту приймати відповідні закони. І "Самопоміч", до речі, пропонувала зокрема Закон про прозорий бюджет оборонний, який вже два роки лежить на полицях, ніхто не збирається його розглядати. Приймати закони і здійснювати конкретні імплементаційні дії: змінювати армію, змінювати стандарти формування, змінювати стандарти озброєння, робити реальні дії, відходити від корупційних практик, показувати стандарти НАТО тут, в Україні, навіть якщо на сьогоднішній день у нас сьогодні ще немає плану. Це означає, що коли є відповідність цим стандартам, вам не треба просити. Якщо ми будемо мати сильну армію, якщо ми будемо мати повну відповідність стандартам НАТО, нам не треба буде звертатися, вони самі нас покличуть як сильного партнера. І це має бути стратегічним завданням – ставати сильним партнером і беззастережно набувати тих ознак і характеристик сильної держави, щоб не просити і не звертатися зі зверненнями, а щоб до нас зверталися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, ми переходимо до прийняття рішення. Я ще раз переконливо прошу усіх зайняти робочі місця, повернутися в зал і приготуватися до голосування. Колеги, важливе, принципове голосування, і я впевнений, що усі, хто проголошує євроатлантичний намір, мають бути на своїх робочих місцях і мають бути в залі після цього голосування. Колеги, зупиніть політичні дискусії, поверніться на місця. Готові? Переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів НАТО "Щодо набуття Україною членства в НАТО" (№ 10007) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, за безпеку України, за безпеку наших громадян, за НАТО. Голосуємо, підтримуємо. Голосуємо. 17:03:30 За-243 Рішення прийнято. Колеги, я прошу всіх залишатися на своїх місцях. Постанова прийнята. Я прошу усіх залишатися на робочих місцях. Увага, колеги! Зараз, перед тим як визначити, яким буде наступний проект закону, я хочу на звернення двох фракцій ще раз поставити пропозицію тільки включення в порядок денний сесії проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування (9353). Зранку доповідав по цьому законопроекту прокурор Луценко. Лишень включення в порядок денний сесії. Це одна хвилина. Я прошу всіх максимально змобілізуватись. І, колеги, я прошу підтримати пропозицію включити в порядок денний сесії проект Закону 9353. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. 17:04:46 За-161 І, колеги, наступне. Я хочу нагадати, я на вечірньому засіданні наголосив про проект Закону 9331 про заміну назви суду в Криму. І ряд фракцій до мене звернулось, колеги, щоб ми його перенесли на розгляд, колеги. Перенесли на розгляд. Леонід Ємець говорив з усіма фракціями. І Гончаренко говорив з усіма фракціями. Всі знають і мають свою позицію. І я ставлю пропозицію перенести розгляд його – 9331. Отже, колеги, прошу підтримати перенесення розгляду проекту Закону 9331 на зараз. Прошу голосувати. Прошу підтримати. За перенесення 9331. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. 17:05:47 За-187 Можливо, не всі зоорієнтувались. Це технічний закон. Я вам пояснюю, називається "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території Крим" щодо визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території. Я дам одну хвилину Гончаренкові, щоб пояснити, хоч ніби консультації були проведені, але краще, щоб пояснити з трибуни. Гончаренкові – одна хвилина. Це технічний закон, але він невідкладний. Будь ласка.
17:06:32 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, це надзвичайно важливий закон і дуже короткий. Він складається там з кількох фактично речень, але сьогодні ми не можемо судити кримських зрадників, наприклад, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, за те, що вони голосували за вступ до Російської Федерації. Ми не можемо їх судити, бо змінили назви судів. Дуже проста технічна річ, але із-за цього ми не можемо робити правосуддя в таких надзвичайно важливих справах. Колеги, я прошу всіх підтримати. Це технічний, дуже короткий закон, але надзвичайно важливий. Все міжфракційне об'єднання Крим підписало його, і ми просимо вас це підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, всі зорієнтувались? Отже, я ставлю ще раз пропозицію перенести проект Закону, який стоїть далі в порядку денному на розгляд зараз 9331. Прошу проголосувати. І прошу підтримати перенесення проекту Закону 9331. Голосуємо, колеги. Підтримуємо. Прошу підтримати. Голосуємо. 17:07:46 За-200 26 голосів. Ще раз? Добре, я поставлю заключний раз. Але і давайте і по фракціях зачитаю зараз для вас спеціально. Для всіх. "Блок Петра Порошенка" – 78, "Народний фронт" – 60, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 17, Радикальна партія – 15, "Батьківщина" – 4, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 1, позафракційні – 22. Просто треба змобілізуватись, колеги. Я поставлю ще раз заключний раз, третій. Я прошу всіх зайняти робочі місця і прошу зайти в зал. Готові, так? Отже, я ставлю пропозицію перенести проект Закону 9331 на розгляд зараз, тобто з наступного порядку денного, через кілька, на розгляд зараз. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Технічний законопроект, необхідний для контрольованості і для того, щоб підтримати наших кримських татар і всіх громадян Криму українських. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Руслане, голосуємо. 17:09:05 За-202 202. Величезний розрив, колеги. Колеги, наступне. У нас наступний, ми включали в порядок денний сесії, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного постачання електричної енергії суб'єктам господарювання (9406 і 9406-1). Ми його теж зранку включили, і зараз ми можемо перейти в його розгляд. Але до мене звернувся комітет, щоб перед тим поставити на рейтингове, щоб, якщо немає голосів, щоб ми в нього не входили, колеги. 9406, 9406-1. Я говорю, щоб всі орієнтувались і не дивувались. Отже, зараз я ставлю рейтингове голосування по проекту Закону 9406 і 9406-1. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. 17:10:13 За-185 І, колеги, останнє голосування. Увага! У нас наступний по порядку денному був блок питань інформатизації. Я нагадаю, колеги, нагадаю всім вам, чи в опозиції, чи в коаліції: це розвиток технологій, ІТ-технологій, які дозволять нам вийти на нові обрії залучення інвестицій. Це невеликі питання, але вкрай важливі. Вони готові комітетом давно. Комітет місяцями чекав розгляду цього блоку. І я дуже попрошу всіх… Я теж, щоб не ставити під ризик, поставлю на рейтингове. Але я прошу всіх підтримати, колеги. Блок питань – це є 3549-1 про електронні комунікації. Я говорив, що ми були в Кореї і там завдяки електронним комунікаціям і ІТ-технологіям змогли зробити економічний прорив. Колеги, я прошу підтримати в рейтинговому голосуванні. Зараз я ставлю на рейтингове голосування пропозицію розглянути проект Закону про електронні комунікації (3549-1 і 3549-3), і це рейтингове голосування. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо. 17:11:32 За-178 На жаль, колеги. Отже, колеги, і заключний законопроект, який ми включили зранку в порядок денний сесії, це проект Закону про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку. Він мав велику підтримку (10006 і 10006-1). І я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 17:12:43 За-72 Отже, колеги… Дуже великий розрив, колеги, входимо в повну процедуру. Я хочу нагадати, тут два співдоповідача. І ми переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку. У нас є два співдоповідачі, і я запрошую до доповіді першого співдоповідача Герасимова Артура Володимировича. Будь ласка, пане Артур.
17:13:38 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, шановні журналісти, шановні оператори, шановні українці! Перш за все я хотів би ще раз подякувати всім присутнім сьогодні українським парламентарям, хто підтримав декілька надважливих для країни рішень. І, перш за все, це рішення про підтримку пропозицій Президента України Петра Порошенка до Конституції України по закріпленню в Конституцію України нашого курсу на НАТО та Європейський Союз. Що стосується законопроекту про права мешканців багатоквартирних житлових будинків, які ми сьогодні розглядаємо, то, пам'ятаєте, у січні ми проходили цей законопроект за повною процедурою. І ключова суть цього законопроекту, вона заключається в наступному. Якщо будується будинок житлового фонду, який призначають для мешканців, який купують квартири і збираються жити там сім'ями, а не організовувати офіси, то планується певним чином, згідно з українськими ДБНами, вся інфраструктура і структура цього будинку. Я маю на увазі кількість виходів, шириною кількість сходів, кількість ліфтів і також кількість відкритих балконів на кожному з поверхів. На жаль, коли в житловому фонді починають розміщуватися офісні приміщення чи хостели, виникає наступна дуже серйозна проблема з точки зору безпеки знаходження цих людей в будинку. Тому що середній офіс як мінімум в 5 разів за кількістю присутніх перевищує ту кількість, яка має проживати в цій квартирі. Це середні дані, їх дуже легко перевірити по… якщо ви поговорите з тими людьми, які живуть в столиці України, які живуть в обласних центрах в будинках, які займають таке становище. Але, на жаль, коли іде перевищення кількості присутніх в цьому будинку, звичайно, виникає куча проблем, які стосується комфортності, які стосуються великого навантаження використання інфраструктури будинку. Але ключовим є те, що виникає велика проблема в ситуації забезпечення безпеки громадян України, які знаходяться в цьому будинку. Я поясню дуже просто. Під час пожежі, ви знаєте, найбільш небезпечним, точніше, не менш небезпечним, ніж вогонь, є дим і задимлення території. І якщо в будинку два, три, ну чотири поверхи, то звичайно, можна затримати дихання і збігти по сходах вниз. Якщо в будинку двадцять, двадцять п'ять, тридцять там, інколи навіть сорок поверхів, ви знаєте, сьогодні такі будинки будуються скрізь по всій Україні, то, на жаль, ви не зможете ні затримувати дихання, ні робити щось інше для того, щоб врятуватися під час пожежі, коли йде повне задимлення території і повне задимлення будинку. Тому, на жаль, ситуація, яка сьогодні існує, вона, перш за все, веде до того, що може виникнути, на жаль, пояснюю, загибель людей. Всі ми пам'ятаємо випадок в Запоріжжі, де згорів хостел, і загинули майже 20 людей, якщо не помиляюся. Всі ми пам'ятаємо ситуації в Києві, в інших обласних центрах, коли горіли багатоквартирні будинки, і люди дивом рятувались, інколи вистрибували з вікон, коли дозволяла етажність. І тому в цьому законопроекті захищені права громадян і, я б сказав, перш за – все право на життя. Тому що давайте не забувати, що це є ключова базова цінність – захист життя будь-якого громадянина в будь-якій країні в ситуації, коли виникає пожежа. Крім цього я б хотів сказати, що цей законопроект він досить широко обговорений в експертних колах, він досить широко обговорений серед громадськості, він дуже широко проговорений з усіма фракціями і групами, які присутні в цій залі і які приймали участь в опрацюванні цього законопроекту. До чого це призвело? Що ми не тільки захищаємо право громадян на життя і, давайте бути чесними, рятуємо від потенційної смерті. Тому що це не є забавки, це є ситуація, яка, боронь Боже, щоб не виникла. Але також ми не дозволяємо будь-яким чином притісняти український бізнес. Тому що це була одна з тематик проговорення під час дії робочих груп по цьому законопроекту і під час зустрічі народних депутатів, коли обговорювали цей законопроект. Тому цим законопроектом ми не торкаємося навіть в будинках, які складають 20, 30, 40 поверхів, ми не торкаємося першого, другого, цоколю і останнього поверхів. Друге. Ми не торкаємося питання реєстрації юридичних осіб, тобто можна реєструвати, як і раніше було, скільки завгодно. І третє. Ми не торкаємося ФОПів. Чому це важливо? Тому що наше завдання не тільки захистити права людей, але одночасно, жодним чином не притіснити права наших підприємців, особливо середнього і малого бізнесу. На даний момент законопроект є вивірений, законопроект є узгоджений між всіма фракціями і групами. Він стосується тільки будинків 17 поверхів і вище. Його підтримують, за моєю інформацією, представники всіх фракцій і груп, що було відповідно чітко доведено під час повного обговорення цього законопроекту у січні. І, головне, прийняття цього законопроекту, дійсно, вирішить проблему, яка на сьогодні існує. До мене звертаються сотні громадян з усіх міст України з тим, що ця проблема має бути вирішена. І сьогодні, крім цього, я б хотів сказати, що якщо ви пам'ятаєте, у січні в нас була ситуація, коли в нас був і альтернативний законопроект, і частину альтернативного законопроекту комітетом було прийнято рішення, щоб ми його включили в основний. На даний момент законопроект 10006, який є перереєстрованим, він включає в себе ті частини попереднього альтернативного, які комітет вирішив включити в основний. Таким чином, це питання вирішено. Я знаю, що сьогодні в альтернативному є ще декілька моментів невеликих, які ми, також під стенограму, включимо в основний. І прохання сьогодні проговорити це досить швидко, досить конкретно і прийняти зважене рішення по вирішенню цієї надважливої проблеми. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
17:21:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтеся, будь ласка, на трибуні. Колеги, я прошу записатися на запитання до доповідача і потім ми запросимо на трибуну автора альтернативного законопроекту. Будь ласка. Будь ласка, Валерій Писаренко, ваше запитання до пана Герасимова, шанс є зараз задати.
17:21:38 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. Шановний колего, хотів сказати, перше, вам за ініціативу велика вдячність, ми з вами обговорювали проблеми, які стосуються цієї ідеї. І мені хочеться почути вашу думку, наскільки потрібно розширювати цю ідею чи можемо ми піти далі? Тому що проблема не ординарна для України і до мене постійно звертаються харків'яни для того, щоб допомагати їм вирішувати ті конфлікти, які з'являються при вирішенні цієї проблеми. Тому що зараз всі достатньо обережно до цього звикають, торкаються тільки однієї частини. Але хочеться почути чи можемо ми рухатися далі у вирішенні цієї проблеми? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваша відповідь.
17:22:34 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні народні депутати, шановний пане Валерію, дійсно, я б хотів сказати, що ми починаємо тільки з невеликої частини тих проблем, які на сьогодні існують у використанні житлового фонду в Україні. І, дійсно, на сьогодні ті проблеми, які на собі кожного дня бачать мешканці Києва, Харкова, Львова, Одеси, інших великих міст України, вони є надсерйозними. Але, ключове, з чого ми починаємо, це безпека, це пожежна безпека, і саме є це суттю цього закону, саме це є суттю цього закону. Тому що, вибачте, коли починається пожежа, і коли є задимлення житлового будинку, ключове – це врятувати життя людини. Звичайно, ми на робочій групі і разом у співбесідах з народними депутатами проговорили багато інших проблем. І я хочу вам сказати, що це тільки перший крок і далі ми будемо, крок за кроком, поступово вирішувати і інші проблеми, які існують в цій сфері. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне запитання, будь ласка, народний депутат Євтушок.
17:23:37 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, "Батьківщина". Дійсно, хочу сказати, що зараз на сьогоднішній день в країні неконтрольована ситуація в багатоквартирному житловому фонді, і намагання законодавця зараз узаконити, зробити нормою закону, так би мовити, це добре. Але в той же час ми бачимо ряд законопроектів, перше питання, поясніть, чим ваш відрізняється від інших? Другий момент. Наскільки я зрозумів, у вашому законопроекті ви даєте можливість розміщувати в законний спосіб тим будинкам, тому житловому фонду, який до 17 поверхів, а вже хто більше 17 поверхів, ви забороняєте. Чим обумовлена ваша така норма, чому саме 17? Хоча там десь я можу погодитись в частині пожежних різних випадків, ще якихось, антисанітарних якихось певних речей, я тут погоджуюсь. Але чим саме от ви визначили норму, скажімо…
17:24:52 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую за запитання. Ви праві, все починалося, і ключовою відмінністю цього законопроекту від інших є фокус на пожежній безпеці і взагалі на безпеці громадян, які проживають в житловому фонді. І коли визначалась оця висотність будинків, взагалі-то працювали ми спочатку від метражу, скільки метрів в цьому будинку є висоти, і після того прийшли просто до термінології тих, які вище 16 поверхів. Ключове в тому, на скільки обладнані наші пожежні частини сходами для того, щоб евакуювати людей, на скільки обладнані наші пожарні частини, скажемо так, обладнанням для того, щоб евакуювати людей з таких будинків, на скільки, згідно з ДБНнами і взагалі згідно з правилами будівництва, які існують сьогодні, ці питання вирішені. І зрозуміло, що, звичайно, треба вирішувати це для всіх будинків. Але в першу чергу найбільш гарячуща така, найбільш небезпечна ситуація для будинків висотних, і от з цього ми починаємо. Як я сказав, це перший крок, і після цього ми розгорнемо ще більше дискусію серед громадськості для того, щоб йти і далі приймати інші кроки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Все, дякуємо, ви можете повертатися на ваше робоче місце. І зараз я запрошую для доповіді автора альтернативного законопроекту № 10006-1 Юрія Левченка. Будь ласка, пане Левченко, вам 10 хвилин для доповіді.
17:26:13 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Я хотів би зараз насамперед виступити як мажоритарний депутат по Києву, по 223 округу Шевченківського району міста Києва. Я як народний депутат по Шевченківському району за 4,5 роки своєї каденції отримав десятки звернень і продовжую отримувати масу звернень від своїх виборців, які просто… над якими просто знущаються. По суті, де-факто незаконні хостели, які розміщені в їхніх багатоквартирних будинках, для цих людей якість життя просто жахлива: вони потерпають постійно від антисоціальної поведінки, від пияцтва мешканців цих хостелів, від тотальної антисанітарії. По суті, захоплюються їхні… захоплюються приміщення загального користування в їхніх будинках, люди не можуть нормально пересуватися по своїх сходових клітинах, люди не можуть нормально ліфтами користуватися. І все через… і все це через те, що в нашому діючому законодавстві немає жодного, я наголошую на проблемі, яка є, жодного реального регулювання хостелів як таких. У нас взагалі немає жодного визначення в діючому законодавстві, що таке хостел. Відповідно, сьогодні в сьогоднішніх умовах, що відбувається? Береться пара квартир, купується, наприклад, у девятиповерхівці старій, да, радянській, з них робиться оцей підпільний хостел, десь на п'ятому, шостому поверсі між житловими квартирами, де люди реально намагаються жити спокійно. Так і там починається тотальний бардак і хаос. На бажання людей і на спроби людей, мешканців відповідних квартир, якось це питання вирішити, коли люди викликають поліцію, поліція нічого не може заборонити таку діяльність, тому що формально тут нічого не заборонено. Так поліція реагує на там пияцтво, на порушення норм звуку, на ще щось, але це одноразові виклики. Поліція немає можливості законної закрити такі хостели, з одної сторони. Викликаєш, напишеш звернення як депутат у Державну фіскальну службу, кажеш, що вони не платять податки, а ДФС теж каже, та тут теж нічого ми не можемо зробити, тому що як такого суб'єкту господарювання, як хостел, немає, вони нічого не порушують, немає розуміння, як їх треба оподатковувати, тому теж ми нічого не зробимо. Так? І, відповідно, десятки, можливо, навіть сотні тисяч людей у багатоквартирних будинках у великих містах сьогодні України, просто над ними знущаються оці антисоціальні ділки приватні, які просто роблять усе можливе, щоб займатися, отримати надприбуток і не думаючи про людей, які намагаються просто-напросто… Ви знаєте, теж треба розуміти, людина в сьогоднішніх умовах в Україні, коли стільки всього жахливого навколо, коли є тотальний соціально-економічний спад, коли 60 відсотків людей або на межі бідності, або за межею бідності, це дані ООН. І от людина хоче ввечері прийти додому після важкої праці, відпочити трошки в себе вдома, щоб її ніхто не чіпав, просто трошки в своєму куточку хоча би абстрагуватися від всього того жаху, який відбувається за межами стін її, так. І що людина отримує? Що отримують старші люди зокрема, так, що діти малі отримують, що молоді батьки отримують? Вони отримують абсолютно жах в їхньому власному помешканні, де вони не можуть нормально відпочити, нормально жити, так. Особливо, до речі, справді тут треба наголосити на питаннях і на проблемах людей похилого віку, які особливо сильно від цього потерпають, особливо тому, що люди похилого віку, багатьом складніше значно спілкуватися із поліцією і складніше якось викликати поліцію. Люди взагалі ніяк не можуть зупинити цю вакханалію навіть з точки зору якось точкової. Тому очевидно для мене, що проблема величезна є, і цю проблему треба вирішувати. І це якраз той випадок, коли її вирішити не можна, згідно діючого законодавства. Мені багато хто писав у Фейсбук після нашого цього вже кількаразового обговорення по цьому питанню. Багато людей писали і говорили, та що ви зайві закони пишете, вигадуєте? Насправді, це все можна вирішити згідно діючого законодавства. Так от якраз проблема полягає в тому, що в цьому випадку діючого законодавства недостатньо, воно не дозволяє вирішити цю проблему. Крім питання хостелів, безперечно, є ще питання офісів, коли так само багатоквартирні житлові будинки перетворюються по суті в де-факто офісні центри, тим самим повністю руйнуючи якість життя відповідних місцевих мешканців, які так само абсолютно опиняються як заручники у своїх власних будинках, у своїх власних квартирах, коли люди не можуть вийти на сходову клітину, бо там стоїть п'ять офісних працівників і курять, так, коли повністю перевантажна інфраструктура будинку абсолютно. І, очевидно, з цим теж треба щось робити. По цьому, звісно, якщо мова іде про офісні приміщення, то тут треба знайти баланс між самозайнятим населенням, між ФОПами, між людьми, які працюють самі на себе без залучення якоїсь найманої сили і потребою регламентування використання житлового фонду. Тому, власне кажучи, проблема ця наросла в суспільстві. Її треба обговорювати, треба цим питанням займатися. І от ми вже кілька разів намагаємося в цій сесійній залі прийняти хоча би в першому читанні законопроекти, які би рухалися у відповідний напрямок. На превеликий жаль, до сьогодні неодноразово вже ця сесійна зала ігнорувала потреби сотень тисяч українців і не голосувала навіть в першому читанні. Я звертаюся до народних депутатів, якщо у вас є якісь зауваження – будь ласка, допрацьовуємо в другому читанні, але чотири роки ця проблема ніяк не виноситься навіть на перший крок і через це сотні тисяч людей потерпають, мають жахливі умови проживання, треба цей процес почати. Тому, якщо говорити про конкретні пропозиції законопроекту, я зараз буду говорити про свій законопроект, який схожий на перший законопроект, але, насправді, на мою думку, суттєво покращує перший законопроект в плані юридичної техніки, в плані конкретних механізмів. А якщо окреслити загалом питання, як ми пропонуємо врегульовувати? Я навіть, виходячи з того, що в нас повна процедура, я можу процитувати норми законопроекту. Власне кажучи, ми пропонуємо зазначити, що використання, це мова іде про зміни до... мова іде про зміни до відповідного законодавства щодо права власності на житло. Так от, стаття 383 "Право власника житлового будинку, квартири": "Використання не за призначенням квартир в багатоквартирних житлових будинках, у тому числі як офісів адміністративних приміщень, готелів та інших закладів тимчасового проживання збороняється, за винятком розміщення хостелів та офісів адміністративних приміщень, відповідно до положень частини другої цієї статті та Закону України "Про туризм". Тобто ми чітко регламентуємо, в яких випадках дозволяється використовувати приміщення під хостели і під офіси. Продовження: "Розміщення офісів, адміністративних приміщень в багатоквартирних житлових будинках поверховістю до 16 поверхів, окрім випадків, передбачених абзацом третім цієї статті, допускається за умови дотримання вимог Державних будівельних норм, санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку та отримання згоди співвласників цього будинку в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку". Тобто, якщо співвласники будинку не дали дозвіл на розміщення офісу, а також, до речі, хостела (це окремо ми прописуємо визначення хостела в Законі "Про туризм"), то не може він бути розміщений. Але це мова йде про великі офіси. Тепер, якщо мова про маленькі офіси, про індивідуальну зайнятість. Власники квартир та особи, місце проживання яких зареєстровано в даній квартирі, можуть використовувати відповідну квартиру в багатоквартирному житловому будинку для здійснення господарської діяльності без використання найманої праці за умови дотримання при цьому вимог державних будівельних норм, санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, якщо така діяльність не порушує прав та інтересів інших власників, користувачів приміщень у відповідному житловому будинку та не суперечить встановленим правилам користування житловими будинками і жилими приміщеннями. Також ми прописуємо детальне дуже визначення хостелу, що таке "хостел" і які хостели взагалі можна вважати хостелами і таким чином регулюємо хостели. Тобто мова йде про те, що знов-таки для розміщення хостелу має бути дозвіл більшості мешканців будинку, це найважливіше. Хостел має мати окремий, реальний окремий вхід, тобто окремо від загального входу до будинку, від загальної вхідної групи, а не так, як зараз: під'їзд загальний для всіх використовується. Мають бути вимоги до метражу, до санітарії, інші вимоги для того, щоби там міг бути розміщений хостел. Якщо говорити про різницю між моїм законопроектом і першим законопроектом, є кілька моментів основних. По-перше, в першому законопроекті є суттєва помилка в законодавчій техніці в конкретній… самої… самої відповідальності. Коли прописувалась зміна до КУпАП щодо адміністративного правопорушення, в першому законопроекті не прописали, власне кажучи, а хто має складати протокол відповідний про адміністративне правопорушення. Відповідно, не можна буде це адміністративне правопорушення, ну власне кажучи, ну втілити… ну, щоб хтось отримав по ньому санкцію відповідну. Тому мій законопроект і прописує, що поліція має відповідний протокол писати, і таким чином наповнює цей законопроект реальним змістом. Так само, в першому варіанті є суттєва колізія, яка в основній частині, про яку я тільки що процитував зі свого законопроекту, в першому варіанті є суттєва колізія, яка, чесно кажучи, так прописана, що там получається повний бардак в плані того, а де офіси дозволені, де офіційно не дозволені – в 16-поверхових, для кого дозволені, для маленьких, для великих – там абсолютно непрацюючий механізм, ми його розписали доволі детально. Окремо я звертаю увагу, що ми вважаємо, що офіси можуть дозволятися в будинках, виключно великі офіси, а не те, що окрема квартира на одну особу самозайняту, великі офіси можуть дозволятися виключно з дозволу мешканців. Дайте, будь ласка, мені хвилину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину завершити. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Великі офіси мають дозволятися виключно з дозволу мешканців. Тому що в першому законопроекті, який доповідав пан Герасимов, мова йде про те, що заборона на офіси починається тільки з будинків 16 поверхів і вище. На мою думку, це абсурдно. А що, люди, які живуть у 9-поверхових будинках, що, вони від цього не потерпають? Теж потерпають. Тому має бути відповідний механізм, коли для будинків, які нижче 16 поверхів, теж можна заборонити офіс, але це має йти мова тільки про, по-перше, великий офіс, а, по-друге, коли це рішення приймає більшість мешканців відповідного будинку. І цей ми механізм теж прописуємо. Тому підсумовуючи, я закликаю депутатів, власне кажучи, за це проголосувати. Але знаєте, я, відверто кажучи, бачу… і пані Ірина, прошу вас зараз не вимикати, я закінчу якраз звернення до депутатів. Товариство, я бачу, що зараз немає голосів у залі, більшість зали просто не присутня, так? Тому я закликаю всіх використати довгу процедуру для того, щоб ми сьогодні максимально це питання обговорили, не завалили, а на наступний пленарний вівторок по цьому питанню проголосували. Тому що, якщо ми сьогодні поставимо на голосування, воно буде вкотре, буде вкотре, власне кажучи, провалене. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, залишайтесь на трибуні. Я прошу записатись на запитання до Юрія Левченка. Будь ласка, Іван Спориш, ваше запитання.
17:37:43 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", 15 округ, Вінниччина. Звичайно, ми почули перший законопроект і другий, і мабуть, багато тут в чому дійсно, як було вже, як я вже бачу, є спільного. І можливо, там небагато цих спорів, але разом з тим ми знаємо одне, що все-таки ми повинні прийняти законодавчо ці всі акти України щодо забезпечення прав власності приміщень житлового будинку. Звичайно, почули ми все, що повинно бути, вся інфраструктура, там, відповідно, ліфти, балкони і інше. Але в мене запитання в слідуючому. Ну, якщо спори, от, наприклад, в вашому законопроекті, от, наприклад, якщо би тільки одна частина сусідів дала дозвіл, а частина – ні. От що тут робити, тому що це буде дійсно дуже великий спір і не можна буде дійсно законодавчо це прийняти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваша відповідь.
17:38:50 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую за питання. Ну, насправді, дивіться, ми в контексті дозволу місцевих мешканців, так, ми чітко посилаємося на процедуру, сьогоднішню процедуру, яка прописана у відповідному законопроекті щодо… про особливості здійснення… І не законопроекті, у відповідному Законі України діючому "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Тобто ми посилаємося на цю процедуру і процедура така сама як, так само як, наприклад, створювати ОСББ або створювати управителя. Там є право більшості як і по будь-якому іншому рішенню. Якщо більшість прийняла відповідне рішення, яке належним чином завірене законно по протоколу і так далі, то відповідно рішення враховується, так? Тобто це не просто зі стелі хтось там зібрався, а мова йде про закріплену вже в діючому Законі процедуру "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", яка прописує таку можливість спільного управління спільним, власне кажучи, майном. Тому тут немає ніяких нововведень і це, на мою думку, єдиний механізм як це можна зробити. Разом з тим, я наголошую, що крім дозволу, крім дозволу більшості мешканців лишається ще низка інших вимог, які незалежні від дозволу мешканців, так? Тобто, якщо мова йде про державні будівельні норми, про санітарні норми і так далі, вони… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Вони лишаються в незалежності від дозволу мешканців. Тобто не може бути так, що, наприклад, якийсь недобросовісний підприємець підкупив там половину мешканців і вирішив робити якусь тотальну вакханалію, такого ні, такого не може бути. Тобто ми поєднуємо 2 підходи: з однієї сторони – регуляторний, з іншої сторони – дозволи мешканців. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, наступне запитання, народний депутат Сергій Євтушок.
17:40:22 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, "Батьківщина". Пане Юрій, я підтримую вашу ініціативу законодавчу. Більш того, те, що прописано в вашому проекті закону стосовно того, що саме люди мають більшістю приймати, давати розміщувати там офіс або хостел в своєму багатоквартирному будинку – це дуже правильна річ. Але в той же час я розумію, чому стоїть акцент по забороні на тих будинках, які мають 17 і вище поверхів. Напевно, ж потрібно правду сказати людям, що немає такої належної спеціальної техніки в тих випадках, коли, до прикладу, може, не дай Боже, виникнути пожежа. Але ще дайте мені відповідь на таке питання. Ви прописуєте про Національну поліцію, що саме вони мають складати протокол про адміністративне правопорушення. У Національної поліції безліч посадових осіб, так от в вашому законопроекті не прописано конкретно, а яка саме посадова особа Національної поліції матиме право складати протокол про адміністративне правопорушення. Дякую.
17:41:31 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Ну, по-перше, я звертаю увагу, якщо мова іде про 16 поверхів і вище, те, що ви перше запитали, значить мій законопроект говорить про те, що в 16 поверхів і вище взагалі заборонено, взагалі. А те, що нижче 16 поверхів, вже включаються ці норми про дозвіл мешканців і так далі. І це суттєва різниця між моїм законопроектом і пана Герасимова, тому що там те, що нижче 16 поверхів, стосується виключно хостелів, а офісів не стосується. І тут, мені здається, є проблема. Якщо говорити про протоколи, то, дивіться, ми насправді прописали доповнення до відповідної статті сьогодні, відповідного законодавства, мова іде про… Зараз, перепрошую. Мова іде про… Якраз в Кодексі України про адміністративні правопорушення в розділі ІІІ "Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення" в статті 255 якраз, так, і в інших статях ми прописуємо, ми додаємо відповідну статтю, нову, якраз з'являється про адміністративні правопорушення, ми додаємо відповідний кодекс сьогодні, прописуємо, що цим займається Національна поліція. Тобто ми там… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити, прошу вас. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. В кодексі це безпосередньо вже прописано. Тобто там є перелік статей, до яких ми додаємо нову статтю. Тобто там є, це не є нововведення якесь, це не є вигадка якоїсь там нової статі. В діючій статті, де є вже перелік статей, як Національна поліція має складати відповідний протокол, ми додаємо ще додаткову статтю про нове адміністративне правопорушення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Юрію. На всі запитання вже ви дали відповіді, згідно цих 3 хвилин, які передбачені Регламентом. Шановні колеги, у нас залишається буквально 15 хвилин ще дискусії. Я прошу записатися від депутатських груп і фракцій на виступи зараз по цим двом законопроектам. Голосування, звичайно, відбудеться в наступний сесійний день наступного сесійного тижня. Ми сьогодні, я думаю, що частину обговорення проведемо, і потім ми з вами продовжимо обговорення наступного сесійного дня. Будь ласка, Валерій Писаренко, вам слово. Запрошуємо. З місця будете чи з трибуни? З місця. Добре. Мікрофон увімкніть, будь ласка.
17:43:55 ПИСАРЕНКО В.В. Шановні колеги, хочу перш за все подякувати обом авторам за те, що вони зайнялися цією проблемою. У нас є також зареєстрований законопроект під номером 6465, який регулює приблизно ту ж саму проблему, але вона більше ніж те, про що ми зараз говоримо. Якщо ми говоримо про те, що ми опікуємося пожежною безпекою, і те, чи знаходяться там офіси, хостели в житловому фонді, то ми повинні говорити в принципі за інше. Ми повинні говорити, чи готові ми сьогодні розширювати права мешканців житлових будинків і надавати їм право вирішувати, що буде всередині житлових будинків і що можна обмежувати, а що ні. Тому що право приватної власності ще ніхто не забороняв, при цьому треба розуміти, що право приватної власності також дещо обмежене інтересами інших власників. Тому тут ми повинні, надаючи можливість компромісу, дати нові права і можливості для співвласників і мешканців багатоквартирних будинків. І мене здається, що мова йде не тільки там, коли у нас високі поверхи, а чим погані люди, які проживають в 5-поверхових будинках, в 9-поверхових будинках, де також є і існують такі ж самі проблеми. Наприклад, у мене неодноразово приходили мешканці міста Харкова з питаннями, коли в житлових будинках на першому поверсі розміщені заклади харчування, наприклад. І коли в загальну систему вентиляції йдуть викиди з кухні закладу харчування, і люди не можуть нормально проживати, або якась там дискотека, або кальянна в житловому будинку розміщена на першому поверсі або у підвалі. Тому ці проблеми вони непоодинокі. Я переконаний, що це не тільки є проблемою Харкова, я думаю, що це є проблемою усіх міст. Але чи правильно ми робимо те, що ми робимо підхід забороняючий. Тому що і сьогодні багато чого заборонено, але при цьому заклади відкриваються, ніхто ні у кого не запитує дозволів, а діють як власники житлових квартир і будинків. Тому що ні в кожну квартиру ви навіть потрапити, щоб перевірити, що там відбувається. Тому, на мій погляд, краще було піти за логікою, яку ми пропонували, щоб ми надали більше прав мешканцям житлових квартир, надали їм можливість сьогодні самим вирішувати, що в їхньому домі дозволено, а що ні. І це було б логічно з точки зору вирішення і в подальшому існування тих речей, про які сьогодні говорили співавтори. В цілому потрібно на перше читання йти, але треба суттєво доопрацьовувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я маю вибачитися за те, що ми помилися з Регламентом, я, зокрема, як головуюча і не надала слово для співдоповіді заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Андрію Шиньковичу. Ми пропонуємо, що зараз ми пройдемо все-таки уже дискусію від депутатських груп і фракцій, а у вівторок сесійний ми почнемо із співдоповіді пана Шиньковича і дискусії депутатів, які запишуться на цю дискусію. Я ще раз перепрошую, це технічна моя помилка. Зараз пан Шинькович має слово не як представник комітету, а як доповідач від фракції позиції "Блоку Петра Порошенка". Будь ласка.
17:47:48 ШИНЬКОВИЧ А.В. Щиро вам дякую, пані віце-спікер. Шановні колеги народні депутати, чи існує проблема використання житлових приміщень під бізнес? Звичайно, існує. Я думаю жодний на своєму окрузі, не залежно від того, чи то велике місто, чи то невеликий районний центр, з такою проблемою стикається. Але, коли мова йде про цеха з розлиття лаків для нігтів на 8-му поверсі, коли мова йде про сусідню квартиру, в якій проживає понад 20 мешканців, які постійно змінюються і для яких санітарні норми, ну, не є чимось важливим, тут, дійсно, знайти здоровий баланс між правами власника квартири, який зробив в ній цех для розлиття лаку для нігтів і правами мешканців… співмешканців багатоквартирного будинку, ми ведемо мову саме про це. Тут обов'язково ми зважаємо на співвласність багатоповерховим будинком. Мова йде про спільні території, які використовуються, мова йде про спільну земельну ділянку, яка знаходиться під цим приміщенням, під цим будинком. Отже, якраз наша мудрість і полягала б в тому, щоб це все регламентувати, передбачивши дійсно усі нюанси. Ми говоримо про те, що свою власну квартиру, і це передбачено в обох законопроектах, можна використовувати як бізнес, якщо ти особисто ведеш його особисто, да, даруйте за тавтологію. Але, якщо ти наймаєш робочу силу – раз, а це тільки, знаєте, можна наймати одну людину, можна наймати 100 працівників, наприклад, да. Раз. Друге. Якщо ти ведеш прийом людей, якщо до тебе щодня приходить 100-200 чоловік, і ти знаходишся вище 2-го поверху, і в тебе немає окремого входу, то, звичайно, усе це дає певне навантаження, навантаження, яке наш шановний колега Левченко якраз передбачив в тих позиціях про ДБНи, про використання, мова і про пожежну безпеку, про навантаження на ліфти, на сходи, на багато інших таких, дійсно, місць спільного користування мешканцями житлового будинку. Тому пріоритетом має бути в цих законопроектах: перше – це, звичайно, право мешканців мати свій голос, і я би сказав, не дорадчий, а вирішальний. І друге – це чітка регламентація що таке хостел, і якої, на жаль, в Україні до цього моменту не існувало, і ми, на жаль, так само не один, а вже два законопроекти провалили, даруйте, шановні колеги, це вже третя спроба. В законопроекті 10006 передбачена якраз редакція шановного пана Левченка, що таке хостел. І це, дійсно, його така вагома участь в цьому. Є пропозиція прийняти один із законопроектів, мова іде про 10006… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. 15 секунд завершити. ШИНЬКОВИЧ А.В. Да, 15 секунд. Саме 10006, який вже встиг розглянути Комітет з питань будівництва, і під час розгляду до другого читання внести усі правильні, абсолютно справедливі поправки і зміни. Але ми не маємо права в дискусії цей законопроект завалити. Тому прошу, дійсно, активно долучитися до обговорення, але прийняти його у той час, який визначає нам наше керівництво. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам дякуємо. Це була позиція "Блоку Петра Порошенка". А у вівторок ми розпочнемо з позиції комітету щодо цього законопроекту. Будь ласка, Альона Бабак, ваша думка і позиція фракції "Самопоміч".
17:51:38 БАБАК А.В. Шановні українці, шановні народні депутати, фракція "Об'єднання "Самопоміч" вітає ініціативи народних депутатів по врегулюванню питання хостелів багатоквартирних будинках. Це однозначне питання, яке сьогодні вимагає найактуальнішого вирішення. Водночас ми бачимо, що ці законопроекти – хоч один, хоч другий – треба голосувати, то тільки за основу і доопрацьовувати серйозно до другого читання. Ми вже почули від колег інших фракцій, що є проблеми з визначеннями. Ну, наприклад, якщо ми вводимо поняття "хостелів" і кажемо, що це окрема, так звана вхідна група, тобто це не з під'їзду, а окремо, то для чого нам тоді обмежувати п'яти номерами чи шістьма людьми, які знаходяться в цих номерах. Ми уб'ємо ті легальні хостели, які сьогодні вже функціонують через окремі входи в будинках, які сплачують податки легально, які утримують людей легально, які пропонують послуги з розміщення. Не можна такого робити. Якщо це окремий вхід, то скільки там є номерів, хай там стільки буде. Водночас це визначення жодним чином не вирішить питання розміщення в квартирах великої кількості людей під виглядом здавання в оренду житла. Тому що сьогодні немає визначення "хостелів" в українському законодавстві. Водночас ми бачимо вивіска "хостел", але це просто іде здавання в оренду житла. І, як ми говорили раніше, може бути і 60 людей на двостах метрах, які розміщуються там, і здається просто житло в оренду. Ці питання не врегульовуються цими законами. Давайте, все ж таки, будемо повертатися до того, що ми мусимо доопрацювати до другого читання і лише за основу приймати ці речі. Що стосується фізичних осіб-підприємців, які можуть працювати, але без найму. Шановні колеги, ми мусимо дати суспільству сьогодні чітку відповідь. Якщо є фізична особа-підприємець, яка має найману працю до 10 осіб, як це дозволено законодавством, що ми сьогодні їм скажемо? Всі мусять вийти з багатоквартирних з квартир і йти в комерційні центри, так? Давайте це чітко скажемо всім. Тому що ми дозволяємо фізичній особі-підприємцю реєструватись і за місцем знаходження вести бізнес, але без найманої праці. Правильно? Тому давайте зрозуміємо, що ми дійсно всім підприємцям фізособам скажемо, що вони не можуть здійснювати діяльність в квартирах без рішення загальних зборів цього будинку. Тому що пан Юрій говорив: "Маленький офіс, великий офіс…" Такого немає. Є чи юридична особа - суб'єкт господарювання чи фізична особа - підприємець, яка самостійно здійснює роботу або з найманою працею. Ми мусимо чітко розуміти, яким чином цих суб'єктів господарювання буде торкатись цей закон. Поки що ми бачимо, що ми забороняємо будь-яку найману працю використовувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за ваш виступ. І будь ласка, від "Народного фронту" народний депутат Сташук має слово.
17:54:53 СТАШУК В.Ф. Доброго дня! Віталій Сташук, 212 округ, Дарниця, місто Київ. Як і для багатьох мешканців України, для дарничан ця проблема є надзвичайно актуальною. Тому що Дарниця – це район, де дуже багато висотної забудови і дуже часто поруч із звичайними своїми сусідами дарничани зіштовхуються з людьми, які у великій кількості перебувають нібито в сусідніх квартирах, і все це називається хостелом. Насправді це якісь погано організовані місця, де відбуваються найнеприємніші речі. І звичайно, давно вже пора всі ці питання врегулювати. Нібито у нас в залі є така спільна думка про те, що ці питання мають бути вирішені. Але, на жаль, ми бачимо, що до голосування ми ще не готові і маємо, на жаль, два проекти замість одного. Очевидно, що доведеться визначитись на користь будь-якого одного з них, але надзвичайно важливо, щоб це було результативне голосування. А плюси і мінуси обох проектів, колеги вже неодноразово про це говорили. Якщо бути уважними, вчитуватись в документи, які підготувало, наприклад, нам наше Головне науково-експертне управління, то нам зауважують, щоб не лише поняття "хостел" до кінця не відпрацьоване, але, власне, і поняття то офіс не є у нас юридично коректним і таким, яке не викликає ніяких сумнівів в трактуванні. Тому я хотів би ще раз запропонувати колегам. В момент, коли ми будемо голосувати, надзвичайно відповідально до цього поставитись. І, звичайно, не провалити вдруге це важливе питання, як ми вже одного разу зробили. Разом з тим, в цілому, звичайно, ще будь-який з проектів, на мою думку, не є готовим для голосування і друге читання дозволить ті всі недоліки, про які ми всі сьогодні вже чули і багато говорили, виправити. Дякую. В мене все. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:57:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, і заключний виступ від народних депутатів. Я прошу всіх заходити в зал. Від "Опозиційного блоку" до слова запрошується Долженков Олександр Валерійович, будь ласка.
17:57:16 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую. Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановні громадяни України! Олександр Долженков, "Опозиційний блок". Дуже шкода, що вказана гарна законодавча ініціатива, яку ми, безумовно, будемо підтримувати нашою політичною силою, законопроект, який пов'язаний з захистом прав мешканців багатоквартирних житлових будинків, не знайде підтримки в цій залі. Тому що, як ми бачимо, коаліції вже немає, зал взагалі не те, що напівпорожній, він взагалі на дві третини порожній. Народним депутатам України, мабуть, байдужі проблеми простих мешканців в багатоквартирних будинках. Але це, дійсно, дуже кричущі, дуже життєві нагальні потреби, проблеми, з якими зіштовхуються люди. Цей законопроект покликаний на посилення відповідальності щодо дотримання вимог цільового використання у багатоквартирних будинках відповідних квартир, щодо унормування норм співвласників житлових квартир для того, щоб їх майнові права не порушувалися і, відповідно, не порушувалися їх права на нормальну життєдіяльність, на нормальний відпочинок у своїх квартирах. І, безумовно, це питання заслуговує на увагу та підтримку з боку Верховної Ради. Як я вже казав, на жаль, депутатів немає, тому що, мабуть, окрім декларацій, завдяки яким вони тут пропіарилися цілий день, чи то блокували трибуни, чи то потім піарилися там від першої особи в країні до найостаннішого члена коаліції, і ці законопроекти не будуть прийняті. Натомість, хочу звернути увагу та закликати представників коаліції, на те звернути увагу, що при прийнятті бюджету на поточний рік, що стосується прав мешканців і взагалі права громадян на житло, яке передбачено Конституцією України, право внутрішньо переміщених осіб на отримання житла обмежено було необхідністю отримання допомоги з боку іноземних фінансових інституцій. Тобто держава, усвідомлюючи, що у нас є більше півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб, які покинули свої домівки і які не мають, на жаль, даху над головою не за своєю провиною, які знаходяться на контрольованій території, але держава зовсім не звертає увагу на проблеми їх житлові. По-друге, хотів би звернутися на тому, що поступово згортається програма молодіжного кредитування, яка набирала обертів у 2012-2013 роках. І, дійсно, більше тисячі сімей кожного року до 35 років, молоді люди сім'ями отримували за державною програмою "Доступне житло" своє житло. І в цьому відношенні також скартаються, на жаль, державні програми фінансування. Хоча цґ проблема, яка розглядається зараз, дуже актуальна… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити. ДОЛЖЕНКОВ О.В. Але не менш актуальними залишаються невирішені питання щодо забезпечення житла молодих українців та внутрішньо переміщених осіб.
18:00:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Хочу зробити повідомлення всім, я на 2 хвилини продовжую засідання. Увага, я наголошую, ми не завершили розгляд. У нас ще є співдоповідь представника комітету Шиньковича і виступи для народних депутатів. Отже, ми зможемо у вівторок продовжити і завершити розгляд даного законопроекту, щоб не поставити його під ризик, це я просто інформую. І, колеги, увага! Мені стало відомо, що зараз відбуваються спроби на підставі статті 48 Регламенту Верховної Ради України подати проекти постанов про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття Закону про внесення змін до Конституції України. То ж я хочу наголосити, що ми отримали роз'яснення юристів Апарату та Комітету з питань Регламенту, які дали чітку позицію з цього приводу. Зміни до Конституції розглядаються за окремою процедурою ніж усі інші законодавчі акти, і на них не поширюється норма про постанови, які можуть скасовувати їхню дію. І, відповідно, до частини одинадцятої статті 49 Регламенту Верховної Ради України я маю право зараз невідкладно підписати зміни до Конституції, які ми сьогодні прийняли. (Оплески) Колеги, ми всі мріяли про той шлях. Я ще у 89-му році виступав за вступ України в НАТО, коли не було держави. І наші мрії збулись сьогодні, коли ми гуртом показали єдність парламенту. Попри президентські вибори, попри суперечки і емоції ми ще раз показали Верховна Рада України займає державницьку єдину позицію, коли йдуть виклики перед Україною, коли йдеться про майбутнє нашої державності. Ми зробили цивілізаційний вибір, і я переконаний, тепер він незворотній, ніхто не зможе поставити його і змінити. Ми сьогодні, буде оцінений наш крок роками і поколіннями українців, який ми сьогодні зробили. Тому я невідкладно підписую Закон України, 9037, про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО і передаю його на підпис Президентові. (Оплески) Вітаю, шановні колеги! Слава Україні! Це важливо, що напередодні п'ятої річниці Майдану наші мрії з Майдану ми сьогодні здійснили. Я вітаю вас з сьогоднішнім днем, надзвичайно важливим, успішним і для країни, і для українського парламенту. Але, на жаль, ми змушені зупинитись. Вечірнє засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. І завтра о 10 ранку я усіх запрошу в зал для продовження нашої не легкої, але такої потрібної для країни роботи. Дякую. До побачення.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 07.02.2019
| |||
