|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 09.02.2017
ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 09 лютого 2017 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:02:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги. Прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Колеги, можемо проводити реєстрацію? (Шум у залі) Колеги, прошу приготуватись до реєстрації і прошу зареєструватись. Будь ласка, включіть систему реєстрації. 10:06:01 Зареєстровано 357 депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, вчора я, як і ви, з глибоким сумом дізнався про смерть народного депутата восьмого скликання, фракція "Народний фронт", Петра Михайловича Ваната. Від імені Верховної Ради України висловлюю щире співчуття родині, близьким та друзям, соратникам по фракції. Петро Михайлович завжди залишиться у пам'яті всіх, хто його знав, як відданий патріот, як людина високих принципів та слова. Петро Михайлович все життя невтомно працював у промисловості та енергетиці. Працював віддано для України як свідомий громадянин, який любить свою Батьківщину. Його надзвичайна громадська активність, невтомність та наполеглива діяльність в ім'я України залишиться прикладом для усіх нас. Вічна пам'ять. Шановні колеги, прошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять Петра Михайловича. Будь ласка. (Хвилина мовчання) Дякую. Вічна пам'ять. Шановні колеги, також сьогодні день народження нашого колеги Сергія Олеговича Алєксєєва. Привітаємо нашого колегу з днем народження. (Оплески) Переходимо до розгляду питань порядку денного. Я хочу вам нагадати, що ми можемо розглядати проекти постанов про рекомендації парламентських слухань, ми можемо розглядати закони в другому читанні. Але разом з тим на сьогоднішній день планувалися питання, які стосуються правової політики, це про Конституційний Суд України і також про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу. Ці питання важливі, вони потребують невідкладного вирішення, і я буду пропонувати їх поставити в порядок денний для прийняття рішення. Якщо буде воля залу, ми ці питання розглянемо. Але ключовими блоками на сьогодні це є блок питань місцевого самоврядування, які є надзвичайно важливі. Ми провели дуже довготривалі політичні консультації, і, я сподіваюсь, вийдемо сьогодні на позитивне рішення. А також питання аграрної політики теж в другому читанні, і теж сподіваюся на позитивне рішення. Для того, щоб пройти весь порядок денний, нам буде важливо працювати активно, дієво, без конфліктів. І я запрошую всіх колег до активної роботи. І оголошую до переходу, оголошую перехід до першого питання. Це є проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Державні гарантії соціального захисту учасників АТО, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи". І я прошу, колеги, підтримати пропозицію розгляду даного питання за скороченою процедурою. Прошу приготуватись до голосування, зайняти робочі місця, зараз я поставлю цю пропозицію на голосування. Готові? Отже, ставлю на голосування пропозицію розгляд проекту Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Державні гарантії соціального захисту учасників АТО, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи", розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги, голосуємо, прошу підтримати. 10:10:56 За-170 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді голову Комітету у справах, представника Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій Максима Бурбака. Будь ласка, пане Максим.
10:11:18 БУРБАК М.Ю. Шановні народні депутати, 19 жовтня 2016 року у Верховній Раді Україні відбулися парламентські слухання на тему: "Державні гарантії соціального захисту учасників АТО, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи". У слуханнях взяли участь понад 500 осіб, був повний зал, і більшість з цих учасників це були учасники антитерористичної операції і Революції Гідності, і члени сімей загиблих героїв. Учасники слухань обговорили найбільш гострі питання. Зокрема, про низький рівень і формування, про державні гарантії, на які вони мають право, про проблеми практичної реалізації своїх прав, на реабілітацію, зокрема психологічну, на професійну адаптацію та працевлаштування, на безкоштовне медичне забезпечення, на забезпечення житлом та земельними ділянками, на пільговий проїзд. Учасники слухань одностайні у необхідності створення державного органу, координатора в питаннях соціального захисту та інших державних гарантій, міністерство ветеранів України. Всі пропозиції, зауваження, висловлені на парламентських слухань, відпрацьовані і максимально враховані в проекті рекомендацій слухань. Проект рекомендацій слухань також узгоджений з громадськістю, рішення комітету одностайне, прийняти проект постанови 5712 в цілому. Прошу народних депутатів підтримати рішення комітету. І, до речі, народні депутати, зараз ми обговорюємо питання соціальних гарантій і пільг наших учасників АТО. І просив би більше уваги приділяти цьому, не ходити по залу і проголосувати за це більшістю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колеги. Прошу провести запис: два – за, два – проти, будь ласка. Мосійчук Ігор Володимирович, будь ласка.
10:13:31 МОСІЙЧУК І.В. Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Звичайно, наша фракція одностайно підтримує постанову, яка спрямована на підтримку гарантій героям, які захищають країну на сході, тим героя Небесної Сотні, завдяки яким змінилася наша країна. В той же час хотів би звернути увагу на декілька надважливих моментів: перше – ми дуже багато говоримо про соціальні гарантії, в тому числі про наділення учасників війни, національно-визвольної на сході земельними ділянками, а на місцях цим спекулюють. Тому звертаюсь до уряду взяти під жорсткий контроль виділення земельних наділів учасникам національно-визвольної війни на сході. І ще одне. Ми, українські парламентарі, плюс я сьогодні зранку спілкувався з бійцями полку "Київ", який в Авдіївці захищає країну, вимагаємо від колег, шановних колеги з фракції "Блоку Петра Порошенка", дати роз'яснення тій дипломатичній диверсії, яку вчора під посольством Німеччини вчинив народний депутат Олексій Гончаренко. Дати оцінку і ставити питання про відкликання Гончаренка з ПАРЄ, тому що ця "кремлівська консерва", на яку порушена кримінальна справа Службою безпеки України за сепаратизм, підриває національну безпеку країни. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Блоку Петра Порошенка" Кишкар Павло Миколайович.
10:15:38 КИШКАР П.М. Шановні колеги, я розпочну з подяки керівнику відповідного комітету Третьякову за те, що опікується дійсно проблемами людей, які захищають нас на сході і мають відповідний статус. Але дуже хотілось би, щоби те обговорення, яке відбудеться на парламентських слуханнях і відбулося, все-таки писали про реальність тих соціальних гарантій, які держава надає. Бо зазвичай ми гарантуємо багато і пишемо багато, а виконуємо дуже-дуже мало. Тому просимо, щоби всі побажання, які ми, у тому числі, надсилаємо на комітет, були враховані, і такі гарантії, які держава все-таки гарантує, були про гарантовані. Бо переливання згаданого права на земельну ділянку з пустого в порожнє не забезпечує учасників бойових дій жодними преференціями, у тому числі, і земельними ділянками. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Оксана Корчинська, одна хвилина. Колеги, більше нема бажаючих виступати. Ми через дві хвилини перейдемо… Буде так, Мельничук, Ігор Луценко.
10:16:50 КОРЧИНСЬКА О.А. Слава Ісусу Христу! Постанова надзвичайно важлива і ці слухання важливі. Але ні нашим бійцям, ні нашим ветеранам, на жаль, просто від слухань допомоги мало. У нас вчора було нагородження наших видатних бійців 72-ї бригади. На жаль, до Президента на нагородження не приїхали медики-військові, не приїхали медики-волонтери, котрі… зараз потрібно їм дати. І наша ініціатива з депутатами: ми повинні нагородити видатних медиків фронту, ми повинні їх живими нагороджувати. Минулого тижня загинула, вивозячи поранених, наша колега фельдшер Наталка Хоружа. Єдиний її подвиг, котрий зараз вже нагороджений, але вона перед тим вивозила зі Світлодарської дуги протягом місяця поранених, вона не дочекалася нагороди при житті. Я вас дуже прошу, давайте навчимо владу і Президента нагороджувати живих наших медиків, наших військових медиків, наших волонтерів, наші евакуаційно... ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Батьківщини" Ігор Луценко, будь ласка,
10:18:12 ЛУЦЕНКО І.В. Шановні колеги, звісно, фракція "Батьківщина" буде голосувати за проект даної постанови. Але слід сказати наступне, що в цьому документі, в тих документах, котрі докладаються до цієї постанови, ми не бачимо жодної конкретики. Дуже багато було обіцяно учасникам так званої антитерористичної операції, обіцяно, наприклад, землю, жодного законопроекту тут не згадано, яким чином право на землю, яке, до речі, дуже багатьох хвилює, може бути реалізоване. А зараз ми всі знаємо, що колосальні труднощі з тим, щоби отримати, власне, те, що обіцяно від держави – власне, ці земельні ділянки. Постійні маніпуляції, в Києві під це питання намагаються розкрадати забудовники землю, оце треба врегулювати, це треба гарантувати, так само питання освіти, так само інші соціальні пільги. Але навіть не в соціальних пільгах справа. Давайте називати все-таки не учасниками антитерористичної операції, а війни за Незалежність. Давайте все-таки сім'ям Небесної Сотні погарантуємо чесне розслідування і... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ЛУЦЕНКО І.В. ...і звітність Генеральної прокуратури, яка зараз веде це розслідування. Оце те, що їх хвилює, вони, звісно, виходили не за соціальні гарантії, вони, звісно, воюють не за соціальні гарантії, а за справедливість, за нашу незалежність. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергій Мельничук. Включіть мікрофон.
10:19:44 МЕЛЬНИЧУК С.П. Доброго дня, шановні колеги, шановні громадяни України! Сергій Мельничук. Я хочу зачитати один і одну із есемес, яку прислав мені один з бійців. "Сергій Петрович, я дуже прошу, допоможіть мені. Я на даний час не маю де жити. Коли я знаходився в інтернаті, у мене держава забрала житло, одна надія на вас. З повагою Мартишевич Микола". Це один з бійців, із тих 400 бійців, які пішли на фронт, які воювали в батальйоні, а зараз, після того як частину з політичних мотивів розформували, їх подали в розшук. Так само, як Ігоря Лапіна і багатьох, багатьох інших. Так от, треба вирішити питання з цими бійцями, тому що комітет Дерев'янка відмовляє в наданні учасника бойових дій тим, хто воювали на сході, аргументуючи це політичними мотивами. На війні політичних мотивів немає, є агресор… ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчили чи додати? Дякую. Ще від "Народного фронту" Михайло Бондар, одна хвилина. І переходимо до прийняття рішення. Пане Михайле, секундочку. Прошу усіх запросити зал, через хвилину ми переходимо до прийняття рішення. А зараз включіть мікрофон: Михайло Бондар, "Народний фронт".
10:21:12 БОНДАР М.Л. Дякую, Михайло Бондар, 119 виборчий округ. "Народний фронт" однозначно буде голосувати за проект цієї постанови, щоб провести парламентські слухання. І скажу, що буквально вчора о другій годині ми вже зустрічалися з бійцями, які приходили – це з "кіборгами", - які пропонували свої пропозиції, надали проекти законів, які вони бачать, що треба зробити. Андрій Володимирович, дякую вам за цю зустріч, яку ви організували. Дякую всім колегам, міністрам, які долучилися до тієї зустрічі. Тому кажу: робота вже робиться, зустрічі проводяться, і є напрацювання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайняти робочі місця, приготуватись до голосування. Будь ласка, колеги. Отже, колеги, я ставлю на голосування проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Державні гарантії соціального захисту учасників АТО, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи" (№ 5712). За пропозицією комітету ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу і в цілому. Колеги, прошу підтримати за основу і в цілому 5712. Прошу проголосувати. Голосуємо. Підтримаємо учасників АТО. 10:23:21 За-239 Постанова прийнята. По фракціях, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 102, "Народний фронт" – 60, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 18, Радикальна партія Олега Ляшка – 14, "Батьківщина" – 18, "Воля народу" – 4, Партія "Відродження" – 5. Колеги, переходимо до наступного питання, воно не потребує включення в порядок денний сесії, це кадрове питання. Це проект Постанови про визначення кандидатури до складу конкурсної комісії з відбору кандидата у члени Національного агентства з питань запобігання корупції (№ 5418). І я теж пропоную проголосувати розгляд даного питання за скороченою процедурою, колеги. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. 5418, скорочена процедура. Прошу підтримати, колеги. 10:24:24 За-168 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Чумака Віктора Васильовича. Будь ласка, пане Віктор.
10:24:40 ЧУМАК В.В. Доброго дня, шановні колеги! Комітетом Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції при проведенні конкурсу була визначена одна кандидатура, це кандидатура пана Марцеляка, який є професором кафедри конституційного права Національного університету імені Тараса Григоровича Шевченка. Прошу підтримати цю кандидатуру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу провести запис: два – за, два – проти. Будь ласка, Князевич Руслан Петрович, включіть мікрофон.
10:25:32 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово, шановні колеги. Відверто кажучи, це дуже добре, що ми продовжуємо практику пропонувати від імені Верховної Ради до складу конкурсної комісії з підбору кандидатів в НАЗК саме науковців. І після пана Сущенка, який з певних причин відмовився від подальшого перебування у складі цієї комісії, зараз комітет пропонує кандидатуру Олега Марцеляка, відомого юриста, правника, доктора юридичних наук. Людина працює в університеті імені Шевченка. Він серйозний фахівець саме з антикорупційного права і між іншим є головою Антикорупційного комітету Асоціації українських правників. І відверто, я думаю, що кращого вибору, напевно, на даний момент і придумати було важко. Я вітаю такого роду підхід комітету і думаю, що на перспективу будь-якого роду такого в номінаційні комітети саме варто пропонувати не політиків, а фахівців, які здатні об'єктивно і неупереджено прийняти відповідні рішення, зважаючи на професійний рівень людей в першу чергу. Тому від імені нашої фракції закликаю одностайно підтримати цю прокуратуру і розблокувати шлях до того, щоб конкурсна комісія могла дообрати ще одного члена Національного агентства з запобігання корупції, яке, на превеликий жаль, саме за відсутності одного з членів не може ефективно, як на мене, зараз здійснювати свою політику. Ви бачите ті публічні скандали, які виникають, ви бачите ті неприємні конфлікти між різного рівня посадовцями, які вже стали надзвичайно публічними і очевидними, для того, щоб їх зняти і для того, щоб перевести цю професійну площину, треба негайно свій борг, який парламент заборгував з точки зору кандидата до конкурсної комісії, негайно виконати і дати можливість конкурсній комісії продовжити свою роботу. Далі цю ситуацію не можна відкладати в довгий ящик, оскільки, ви знаєте, ми зараз перебуваємо на стадії подачі другої хвилі декларантів. І та кількість людей, яка планується подати, а вдумайтесь, це близько двох… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. КНЯЗЕВИЧ Р.П. Тому прошу вас одностайно, не зважаючи на політичну окраску, проголосувати за це рішення, бо воно є поза політикою і надзвичайно професійно вмотивовано. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Радикальної партії Попов Ігор Володимирович, будь ласка.
10:28:06 ПОПОВ І.В. Шановні колеги, Радикальна партія закликає вас посилити роботу Національного агентства по запобіганню корупції. Вже майже рік як ми сформували Національне агентство. За цей час вже кілька місяців тому більше 100 тисяч українських посадових осіб подали свої електронні декларації. Громадяни України вимагають, щоб агентство налагодило роботу по перевірці цих декларацій. На жаль, до цього часу НАЗК не змогло навіть затвердити порядок перевірки електронних декларацій. Навіщо ж їх було подавати? Більше того, зараз почалася хвиля, друга хвиля подачі декларацій за 16 рік. Їх можуть подати 2 мільйони чоловік. Чи здатне НАЗК переварити весь цей обсяг, чи здатне воно організувати технічну роботу? На жаль, запитань дуже багато. Більше того, останнім часом ми бачимо упереджене ставлення Національного агентства запобігання корупції до окремих політиків, перш за все, опозиційних політиків, коли замість того, щоб перевіряти декларації тих осіб, яких звинувачують у корупції, тих осіб, яких призначають на найвищі посади, в роботі НАЗК все більше бачимо політизації. На сьогодні сформовано НАЗК із чотирьох членів, п'ятого повинна обрати конкурсна комісія. Але конкурсна комісія не може нормально працювати без уповноваженого представника від Верховної Ради України. Ми затягнули це питання вже надовго, ми сьогодні повинні доукомплектувати конкурсну комісію, щоб вона обрала п'ятого члена НАЗК, і щоб НАЗК виконував всі ті повноваження, які їм доручили, і щоб НАЗК відпрацьовував ті високі зарплати, які держава їм платить з коштів платників податків. Щоб НАЗК славен був не тими високими преміями, які вони собі призначають, а тими конкретними результатами у перевірці електронних декларацій, у перевірці звіту політичних партій, у запобіганні корупції, у запобіганні конфлікту інтересів. Це їх головне завдання, наше завдання – їм у цьому допомогти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, зараз буде заключний виступ. Тому я прошу всіх депутатів… Хто? Добре, дам ще Мельничуку. Але все одно прошу всіх депутатів заходити у зал. Секретаріат Верховної Ради прошу запрошувати депутатів у зал. Будь ласка, від "Самопомочі" Лаврик Олег Васильович.
10:30:34 ЛАВРИК О.В. Прошу передати слово Єгору Соболєву.
10:30:40 СОБОЛЄВ Є.В. "Самопоміч" не буде підтримувати цю кандидатуру. Я голосував проти на засіданні нашого Комітету з протидії корупції . Я взагалі вважаю, що конкурс з обрання членів Агенції із запобігання корупції був фарсом, ідеї відкритої процедури були сфальшовані. Ми і сьогодні маємо наслідки цього. Агенція із запобігання корупції, якій ми дали добре фінансування, добрі повноваження, досі не перевірила жодної декларації, жодної декларації із тих, що були подані у вересня-жовтні минулого року. Небажання працювати членів цієї агенції є прямим наслідком сфабрикованого, сфальшованого відкритого конкурсу. Розроблений законопроект, який змінює порядок підбору, у тому числі і виборної комісії для агенції, і нам треба там все чистити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключний виступ, Іван Мельничук. Колеги, будь ласка, заходимо у зал. Я вас прошу, колеги, за хвилину буде голосування. (Шум у залі) А, ще ви, так? Вибачте, ще "Батьківщина" не виступала. А хто буде? Іван Мельничук, будь ласка, одна хвилина.
10:31:48 МЕЛЬНИЧУК І.І. Шановні колеги, я вас закликаю підтримати кандидатуру пана Марцеляка як професійну людину, як людину, яка відповідає всім критеріям і за яку подавляющою більшістю проголосував Комітет по протидії корупції. А те, що говорив попередній виступаючий, я вам скажу, попередній виступаючий давно вже перетворив комітет на площадку для свого власного піару. І, якщо його особисті дружбани не проходять у якісь комітети, тому він допускає собі виступати так у залі Верховної Ради. Це не друг, видно, пана Соболєва і це не друг, видно, тих людей, які зараз не будуть голосувати за цю кандидатуру. Я не вважаю за потрібне надавати слово, тому що у нас є два прізвища таких, то, значить, два мають виступати. Я просто ще раз закликаю голову Комітету по протидії корупції не перетворювати комітет на площадку для політичного піару, як він мені колись сказав, що, Іван Іванович, у нас різні політичні задачі, і тому я буду вести комітет так, як я захочу. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте. МЕЛЬНИЧУК І.І. Комітет, на погляд багатьох членів комітету, має розглядати законопроекти на їх відповідність корупційним діянням чи іншим, а не влаштовувати перед журналістами своє власне піар-шоу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Іване, але, ви знаєте, що, коли згадане прізвище, я згідно Регламенту маю дати репліку. Будь ласка, одна хвилина, Єгор Соболєв. Потім – Ігор Луценко.
10:33:35 СОБОЛЄВ Є.В. Перше. В даному випадку я представляю позицію фракції "Самопоміч". Друге. Комітет з протидії корупції ніколи не був і не буде майданчиком, як ви сказали, для політичного піару. Він був і є місцем розробки революційного антикорупційного законодавства, в тому числі і про декларації. І я вдячний всім членам комітету, в тому числі і від "Блоку Петра Порошенка", які брали в цьому участь. І третє. Я прошу членів "Блоку Петра Порошенка" повернутися до участі в засіданнях комітету. Я не думаю, що вам треба брати приклад з "Опозиційного блоку", який давно припинив ходити. ГОЛОВУЮЧИЙ. І заключний виступ від "Батьківщини", Ігор Луценко. Переходимо після того до прийняття рішення. Заходимо в зал, запрошуємо депутатів в зал. Будь ласка, пане Ігор.
10:34:24 ЛУЦЕНКО І.В. Шановні колеги, фракція "Батьківщина" утримуватиметься від підтримки даної кандидатури з наступних міркувань. Ну, мабуть, всім уже очевидно, що ідея з НАЗК перетворилася у свою повну протилежність. Національне агентство з запобігання корупції стало такою собі, таким собі політичним кийком для того, щоби просто бити конкурентів нинішньої влади. Замість того, щоб аналізувати декларації автоматичним прозорим чином, відбуваються незрозумілі рухи, відбувається просто дискредитація тих, хто не подобається Банковій, не подобається там комусь на Грушевського. І, на жаль, сама вся історія з Національним агентством із запобігання корупції є вже не запобіганням корупції, а її сприянням на сьогодні. І законодавчо, і персонально цей орган перетворився на такий собі, знаєте, агенцію з дискредитації неугодних політиків. Тому, звісно, ми не будемо підтримувати цей. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ЛУЦЕНКО І.В. Ми вважаємо, що потрібно повернутися до законодавчого перегляду основ функціонування даної інституції і, звісно, до перегляду тих персоналій, котрі цю агенцію очолюють. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, обговорення завершене. Переходимо до прийняття рішення. Хотів би нагадати, це обов'язок Верховної Ради ці питання поставити, по них визначитись. Це представник від Верховної Ради України, і я переконаний, що Верховна Рада з цього приводу повинна прийняти своє рішення. Прошу усіх зайняти робочі місця, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Постанови про визначення кандидатури до складу конкурсної комісії з відбору кандидата у члени Національного агентства з питань запобігання корупції (№ 5418) в цілому. В цілому, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати 5418 в цілому. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати. 10:37:16 За-210 Колеги, запросіть в зал, я поставлю раз на повернення, прошу. Запросіть депутатів в зал. Це постанова, тут не треба повертатися, я ще раз поставлю на голосування, не всі депутати є в залі. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Колеги, ми можемо переходити до голосування? І я ставлю на голосування проект Постанови про визначення кандидатури до складу конкурсної комісії з відбору кандидата у члени Національного агентства з питань запобігання корупції (№ 5418) в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати. 10:38:54 За-217 Я ще раз поставлю на голосування. Я розумію, не всі ще є, якщо не буде… Я почекаю 30 секунд, я бачу. Будь ласка, Віктор Чумак одна хвилина, порадить нам, що робити в цій ситуації. Будь ласка, пане Віктор.
10:39:44 ЧУМАК В.В. Шановні колеги, ми з вами не вибираємо сьогодні члена НАЗК, ми вибираємо члена комісії, який буде вибирати члена НАЗК. На сьогоднішній день дія комісії або діяльність комісії зовсім заблокована, тому що в принципі без вибору цього ще одного члена не можна проводити додатковий вибір. Ми з вами бачимо, що сьогодні в НАЗК є достатньо складнощів з прийняттям рішень, тому що і професійний склад НАЗК, на жаль, бажає відповідати кращому. І, скажемо так, їхні не тільки професійні, людські якості також бажають на краще. Але що я хотів би сказати, що ця людина, яку представляли на комітеті, в принципі, користується достатньо серйозною повагою в юридичному середовищі, за нього дуже хороші відгуки давали бувший Голова Конституційному Суду, вірніше, член Конституційного Суду Петро Богданович Стецюк. За нього давали дуже хороші відгуки інші юристи, які вважали, що це порядна, нормальна людина і, головне, юридично фахова. Тому, я думаю, що нам треба проголосувати для того, щоб розблокувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЧУМАК В.В. Я думаю, треба проголосувати, підтримати цю кандидатуру і розблокувати діяльність комісії по вибору членів НАЗК. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Послухаємо представника комітету, я ще раз поставлю це голосування. Прошу, ще Олег Ляшко по…
10:41:24 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Як вірно зазначив наш надійний друг і колега Ігор Попов, сьогодні Національне агентство з питань запобігання корупції фактично перетворюється владою в орган політичної інквізиції, коли беруть і переслідують на рівному місці. Наприклад, мені пред'являють претензію за те, що я вів телепрограму на каналі "NewsOne", і мовляв, це корупція. Хоча закон чітко передбачає можливість народних депутатів займатися творчою діяльністю. Трамп теж в Америці вів програму і став Президентом, а ви не Ляшку не даєте можливості вести програму на телебаченні, тому що ви боїтеся, що ми переможемо. Але ви нас не зупините. А що стосується кандидата, якого ви подаєте, це кандидат від влади. Якщо ми хочемо реальної боротьби з корупцією, вона має бути неупереджений орган, а не роздерибанили влада і виконують політичні замовлення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз нагадую: ми обираємо кандидатуру до складу конкурсної комісії з відбору кандидатів. Це квота Верховної Ради України, де Верховна Рада може або реалізувати свою волю, або бути неспроможною реалізовувати свою волю. Тому, колеги, я прошу всіх зайняти робочі місця, я прошу всіх приготуватися до голосування. Просить представник комітету Чумак, щоб я ще раз поставив це питання. Я ще раз його поставлю. Прошу зайняти робочі місця і приготуватися до голосування, колеги, будь ласка. Нагадую, я не повинен повертатися, це постанова кадрова, я можу ставити її на голосування ще раз. І я ставлю проект Постанови про визначення кандидатури до складу конкурсної комісії з відбору кандидатів у члени Національного агентства з питань запобігання корупції (№5418) в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо! Прошу підтримати. 10:44:08 За-226 Рішення прийнято, постанова прийнята. Колеги, я хочу зараз звернутися з проханням. Колеги, увага! Я прошу звернутися. Колеги, ми у вівторок не затвердили порядку денного. Таким чином, ми не можемо поставити у порядок денний питання першого читання без спеціального рішення Верховної Ради. Але сьогодні ми планували питання, які попереднього разу ми не встигли дійти. Це питання Конституційного Суду, це питання внесення змін до Цивільно-процесуального кодексу України, де є автором Оксана Сироїд. Колеги, зараз я запропоную вам, щоб ви їх включили в порядок денний для прийняття рішення і я прошу уваги. Ці питання давно були анонсовані, ці питання давно готувалися комітетом. По тих питаннях є загальна згода фракції, але ми їх повинні проголосувати зараз для включення в порядок денний сесії, для прийняття рішення, щоб ми могли їх розглядати. Колеги, я прошу не виходити із залу, це 4 голосування, це буде швидко. Я дуже прошу не виходити із залу. І я ставлю їх почергово, ті, які були в порядку денному, але ми повинні по них провести голосування. Отже, перше, проект Закону про Український культурний фонд (5491) я прошу включити в порядок денний для прийняття рішення і прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо про Український культурний фонд включення в порядок денний для прийняття рішення, голосуємо, колеги. Прошу проголосувати. 10:45:54 За-203 Рішення не прийнято. Наступне, колеги, проект закону... ще раз, не зорієнтувалися. Отже, я ще раз ставлю проект Закону про Український культурний фонд (5491) включення в порядок денний сесії для прийняття рішення, щоб ми сьогодні могли розглянути. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. 10:46:38 За-221 Наступне, колеги, проект Закону про Конституційний Суд України (5336 і 5336-1). Я прошу, колеги, підтримати про Конституційний Суд, я прошу сконцентруватися. У мене є прохання до тих, хто мене закликає, щойно під час голосування кілька депутатів уходило із залу. Треба стати просто вартою на дверях, не випускати їх з залу, колеги. Поставлю, потім поставлю. Ви депутатів просто закличте в зал – і це буде правильна дія. Отже, проект Закону про Конституційний Суд (5336, 5336-1). Він був анонсований, до нього були готові і комітети, і всі фракції. І я прошу включити його в порядок денний сесії для прийняття рішення, колеги. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо. 10:47:48 За-219 219, колеги. Я поставлю ще раз, колеги, я поставлю ще раз. Це один з найважливіших законопроектів, які ми відтягували, по якому, як мені доповіли, є згода всіх фракцій, колеги. Я прошу сконцентруватися, я ще раз поставлю на голосування. Колеги, будь ласка, зайдіть в зал. Я сказав, кілька голосувань. Будь ласка. Я ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про Конституційний Суд України (5336 і 5336-1). Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. 10:48:53 За-231 Рішення прийняте. Колеги, наступний: проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних) (5271). Теж правовий блок, теж підтримано всіма фракціями і комітетом. Прошу проголосувати за включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати, прошу підтримати. 5271, будь ласка. 10:49:30 За-248 Рішення прийняте. Колеги, наступне, 5610. Наполягав комітет на Погоджувальній раді. Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження). Колеги, законопроект, який стосується заочного правосуддя, який має дати можливість прокуратурі почати суд над Януковичем і його режимом. Я прошу всіх сконцентруватися. На пропозицію комітету є прохання його включити в порядок денний сесії для прийняття рішення. Колеги, прошу сконцентруватися. Отже ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження) (№ 5610) включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. До культурного фонду ще вернемося. Будь ласка, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. 10:50:57 За-195 Колеги, я ще раз поставлю. Прошу запросити депутатів в зал. Отже, колеги, я прошу зайти в зал, зайняти робочі місця. Після того я поставлю ще раз культурний фонд, колеги, як і обіцяв. У нас нема регламентації, я можу ці питання ставити по кілька раз. Я поставлю культурний фонд, але зараз ще раз поставлю 5610. Отже я ставлю на голосування пропозиції включити в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження) (5610). Про заочне правосуддя закон, який дозволить розпочати суд над режимом Януковича, включити в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. 10:52:19 За-207 Немає голосів. Колеги, як і обіцяв, ще раз культурний фонд, не всі зорієнтувалися. Давайте, Олег, я ще раз поставлю. Колеги… Давайте ми поставимо на голосування, Олег. Проголосуєте, якщо буде пропозиція, добре. Одну хвилину, будь ласка, Олег Ляшко.
10:52:56 ЛЯШКО О.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, наша фракція підтримає включення до порядку денного законопроект 5491 про Український культурний фонд за умови, коли ми одночасно включаємо до порядку денного законопроект 3597 про Державний фонд гуманітарного розвитку. Це аналогічний, це фактично однотипні законопроекти, але законопроект про Державний фонд гуманітарного розвитку був зареєстрований рік тому і він відповідає на всі ті питання, які піднімаються в законопроекті про Український культурний фонд. Ми пропонуємо два ці законопроекти: 5491 і 3597 включити до порядку денного і розглядати, а потім який вже із них підтримає зал, оце буде чесно і справедливо. За що українці і борються, за чесність і справедливість, а не за обман і шахрайство навіть у культурі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Валерійович, в мене цього законопроекту зараз просто немає, щоб я міг його запропонувати, я не знаю стан його проходження, колеги. Це те, що підготовлено Апаратом, той законопроект, який є готовий. Я ще раз поставлю цю пропозицію включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Отже, я ставлю на голосування пропозицію включити проект Закону про Український культурний фонд (5491), включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 10:54:38 За-221 Отже, колеги… Колеги, ми з чотирьох законопроектів тільки два включили в порядок денний сесії для прийняття рішення. Але це, власне, ті законопроекти, які стосуються правового блоку. І я пропоную, як ми і планували, як і було заплановано, зараз пройти правовий блок. І я ставлю на розгляд проект Закону про Конституційний Суд України, 5336, 5336-1. І прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою, колеги. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Розгляд за скороченою процедурою. 10:56:01 За-188 Мені роблять зауваження, але вже рішення прийняте, пане Одарченко. Це зал вирішує, вибачте. Я запрошую до доповіді народного депутата України Одарченка Юрія Віталійовича, будь ласка.
10:56:27 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я хочу наголосити, що зараз Голова Верховної Ради грубо порушує законодавство України, Регламент. Тому що згідно Регламенту, якщо в законі більше ста статей, він розглядається по повній процедурі. Це Закон про Конституційний Суд. І, Андрій Володимирович, це дуже поганий приклад, коли ви такий важливий закон, який лежить в руслі конституційної реформи, хочете провести з порушенням законодавства. Ганьба Парубію, тому що він систематично порушує законодавство. Це ганьба, свідчення його непрофесіоналізму і упередженого підходу. Ставте по повній процедурі. (Шум у залі) У законі… Я для Андрія Парубія проводжу лікбез: якщо у законі більше 100 статей, він розглядається однозначно по повній процедурі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я уточнив з нашими юристами, це справді так і є, коли в законі більше 100 статей, ми розглядаємо за повною процедурою. Тільки для того, пане Одарченко, для того достатньо вести професійну дискусію, бо коли я буду у вигляді дискусії говорити про вас і про ваших колег те, що у мене є аргументи і підстави по багатьом моментах – від голосування за Грузію, коли ви тут мовчали, коли окупаційні війська йшли на Грузію, а ви тихенько нас агітували, що не можна голосувати; коли ви з Путіним проводили… Я стараюсь не давати емоційних оцінок, я веду професійну дискусію. Юристи дали оцінку, я поступаю справедливо. Тому я прошу, є зауваження, ви будь ласка, зауваження скажіть. Я послухав юристів, порадився і прийняв правове рішення. Будуть емоційні оцінки, будуть і з моєї сторони оцінки емоційні вашої діяльності і діяльності ваших колег. Дякую. (Шум у залі) Так, як сьогодні зранку почали розставляти карточки тут, я не оголошував це з трибуни, коли молоді депутати, я тихенько змовчав, маючи повагу до вас. Будуть емоційні оцінки, будуть і мої у відповідь емоційні оцінки. Будь ласка, доповідайте по повній процедурі. Дякую, колеги. Дякую за підтримку, колеги.
10:58:53 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, 30 вересня 2016 року вступили зміни до Конституції України, яку суттєво змінили роль Конституційного Суду України у системі судочинства. Якщо раніше цей суд існував в основному для спорів між вищими органами влади, а людини домогтися розгляду своєї справи було майже неможливо, тепер цей суд має зайняти місце у судовій системі на рівні з іншими судами. Тепер він має стати доступним для людей. Саме тому нами було розроблено редакцію Закону про Конституційний Суд України. Основою для цього закону є наша думка про те, що, оскільки Конституційний Суд тепер відкритий для людей, порядок ведення судочинства має бути врегульований не гірше ніж у інших судах і видах судочинства. Більш того, нова редакція Конституції чітко вимагає врегулювання процесу в цьому суді лише нормами закону. Тобто ніякі регламенти, які суд затверджує самостійно, використовуватись більше не можуть. Закон умовно можна поділити на три основні блоки. Перший блок – структура суду та порядок його формування. Ми пропонуємо запровадити жорстко врегульовану систему конкурсного відбору. Протягом кількаетапного конкурсу, який полягатиме у загальній перевірці кандидатів, в письмовому іспиті та усній співбесіді кандидати будуть отримувати бали. Орган, який здійснює призначення зможе обрати лише серед кандидатів, які посіли І та ІІ місце на відповідну посаду. Таким чином, незалежно від політичних моментів суддею уже стане тільки професійна людина, а не якийсь друг чи кум. Структура суду досить проста. Пленарні засідання з 18 суддів, які вирішують конституційні подання та звернення, а також у дуже обмежених випадках здійснюють перегляд рішень колегій суддів. Великі колегії із 5 суддів, які розглядають конституційні скарги та малі колегії з 3 суддів, які вирішують лише процесуальні питання та питання відкриття провадження. Судді одноособово вирішують виключно процесуальні питання, які стосуються руху справи. Кожна справа починається з звернення до суду. Передбачається, що не менше 45 народних депутатів можуть звернутися до суду, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради з прав людини звертається до суду з конституційними поданнями щодо визнання неконституційними законів та інших нормативно-правових актів, а також щодо тлумачення Конституції України. При цьому, ці найвищі органи влади також завжди можуть брати участь у будь-якому конституційному провадженні. Конституційному Суду України забороняється відмовляти у відкритті провадження з мотивів, які зараз дуже широко приміняються, начебто відсутності підстав для розгляду або нечіткості правового регулювання. Такі відмови стали справжньою пошестю у роботі нинішнього Конституційного Суду, коли замість відповідей на важливі конституційні питання ми отримуємо ухвали, де загальними фразами стверджується, що суд не вбачає достатнього обґрунтування для розгляду справи. Відповідно до нашого законопроекту, якщо є подання, має бути розгляд цього подання, за наслідком якого суд зобов’язаний прийняти рішення. Конституційні звернення особливі і дуже нечасті документи. Вони стосуються надання висновків щодо змін Конституції України, імпічменту чи формування питань всеукраїнського референдуму, а також щодо перевірки на відповідність Конституції України, чи нератифікованих міжнародних договорів. Конституційна скарга – це механізм доступу людини до конституційного правосуддя. Подавати її можна лише після вичерпання всіх механізмів захисту у судах загальної юрисдикції з мотивів неконституційності суду, який був застосований у справі. Пропонується, що таким вичерпанням вважався розгляд у касаційній інстанції, а якщо у провадженні немає касації, найвищий можливий суд по такій справі. Колегія із трьох суддів лише буде перевіряти скаргу на предмет двох важливих аспектів: чи дійсно є остаточне рішення суду найвищого рівня та чи дійсно скарга стосується саме неконституційності закону, а не просто висловлює незгоду з прийнятими судами рішеннями. Прийняті конституційні скарги розглядаються великими колегіями у складі 5 суддів, які визначаються за принципом автоматизованого розподілу. Ще один важливий аспект. Оскільки кожна справа у Конституційному Суді України має вплив не лише на її сторони, але й на всіх громадян України, запроваджується вже понад півтисячу років існуючий на заході механізм друзів суду. Це особи, організації, наукові установи, які не є сторонами по справі, але мають бажання звернути увагу суду на певний аспект у справі на можливий вплив рішення поза межами справи. Розглянувши пояснення цих осіб, суд може, наприклад, може більш вузько виписати своє рішення або взагалі звернути увагу на аргументи, які сторони не надали і які мали значення для справи. Сама процедура розгляду справ виписана чітко, і по суті створений мініатюрний Процесуальний кодекс. В ній визначені всі етапи розгляду, при якому максимально детально, усуваючи, ми усунули довільні тлумачення. Рішення колегії за наслідками розгляду скарги вступає в силу лише через місяць. У цей час сторони можуть подати заяву про його перегляд. З метою процесуальної економії застосовується запозичений у Сполучених Штатах Америки механізм перегляду. Заява направляється всім суддям, кожен з них може вимагати голосування по ній. Якщо хоч один суддя вимагає голосувати, судді протягом місяця подають свої голоси на розгляд справи. Якщо більшість висловилася за новий розгляд, то рішення колегії скасовується, а справа призначається до розгляду на пленарному засіданні суду, де беруть участь в тому числі судді цієї колегії. Якщо ніхто з суддів не вимагав голосування або більшість не підтримала перегляд, рішення колегії вступає в силу, таким чином значно економиться процесуальний час суддів. Також відзначу норми, які стосуються, власне, підстави неконституційності законів. Формалізує в яких випадках закон визначається не чинним в цілому, а в якому лише в частині. Встановлюються строки для оскарження порушень конституційної процедури розгляду законів, щоб уникнути ситуації на кшталт скасування конституційної реформи через 5 років після її прийняття за формальних підстав, як це було в недалекому минулому. Третім елементом є дисциплінарна відповідальність суддів. Конституція передбачає, що Конституційний Суд сам має карати своїх членів. Ми запропонували передбачати повноцінний механізм розгляду дисциплінарних порушень судді через дисциплінарну комісію, яка утворюється у суді. При цьому найтяжчим покаранням може стати звільнення судді з посади, але виключно, якщо цей суддя систематично порушує вимоги законодавства, та лише за рішенням двох третин суддів Конституційного Суду. Таким чином судді не будуть над законом, але в той же час будуть незалежні від суб'єктів, які їх призначили. Також звертаю увагу на передбачені в законопроекті жорсткі строки розгляду, за порушення яких слідує покарання, в тому числі і зниження оплати праці всіх суддів. Не є нормальним, коли деякі справи в суді не розглядаються по кілька років, чекаючи поки вони втратять актуальність і не доведеться давати відповіді на складні питання. Чому адміністративний суд повинен вирішити справу у двомісячний строк, хоча там питання часто більш складні, а Конституційний Суд може дозволити собі кілька років бездіяльності та рішення без відповіді на поставлене питання? Подібних випадків більше не має бути. Вважаю, що наш законопроект є більш повним ніж альтернативний, оскільки він чітко регулює всі аспекти конституційного судочинства. Альтернативний проект, на жаль, містить дуже багато прогалин, нечітких норм та узагальнень, не регулює всі аспекти конституційного судочинства та залишає багато простору для креативності суддів. Тому прошу підтримати внесений нами законопроект. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
11:08:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Юрій. Згідно Регламенту зараз у нас час для запитань до автора законопроекту, прошу записатися на запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Амельченко, народний депутат, ваше запитання.
11:09:12 АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово передаю лідеру Радикальної партії Олегу Ляшку.
11:09:17 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. У мене запитання до шановного доповідача. Які заробітні плати передбачається встановити суддям Конституційного Суду відповідно до проекту закону, який ви доповідаєте? Це перше запитання. І друге запитання. Яка передбачена відповідальність членів нинішнього складу Конституційного Суду за, зокрема, у сприяння Януковичу в узурпації і захопленні влади, коли нинішній склад суду у 2010 році, фактично, скасував українську Конституцію, надавши Януковичу диктаторські повноваження, що в підсумку призвело і до Революції гідності, і сьогодні до війни на сході нашої рідної країни і до анексії нашого чарівного і рідного Криму. Я хочу, щоби громадяни чули, що ви хочете для суддів зробити, в якому маслі вони мають купатися і яка відповідальність за те, що вони порушують… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.
11:10:24 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, пане Олеже. Півроку тому були прийняті зміни до Конституції, які приймали необхідність прийняття, у тому числі, Закону "Про Конституційний Суд". Питання заробітної плати суддів буде розглядатися додатково і воно буде прийняте при розгляді бюджету, в якому, в тому числі, будуть приймати участь і депутати. Що стосується прийняття скасування тут рішень, прийнятих по процедурним питанням, то наш законопроект регулює от термін давності – рік. Та зміна Конституції, яку запровадив Янукович, вона була впроваджена з процедурних питань через п'ять років після прийняття відповідної процедури. В нашому законі встановлені чіткі терміни, які не дають зловживати питаннями начебто порушення процедури у встановлений термін оскарження таких рішень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запитання від народного депутата Івана Крулька від "Батьківщини".
11:11:29 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановний Юрію Віталійовичу, ну, я з вами абсолютно згоден, що питання Конституційного Суду потребує врегулювання і не тільки у зв'язку із внесенням змін до Конституції, але і у зв'язку з тими рішеннями, які Конституційний Суд приймав і які абсолютно дискредитують цей орган, єдиний орган конституційної юрисдикції. Моє питання до вас стосується наступного. Ми будемо розглядати сьогодні два законопроекти, наступний буде йти альтернативний. Могли би ви сказати, які принципові різниці між цими двома законопроектами для того, щоби депутати в залі могли остаточно визначитися у підтримку якраз вашого законопроекту? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.
11:12:16 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Дякую, пане Іване. Ну, перш за все, в нашому законі більш детально прописана процедура обрання суддів. Ми передбачаємо утворення комісій в руслі тих суб'єктів, які висувають суддів Конституційного Суду, тобто по визначенню кандидатур, які висуває Президент, він утворює свою комісію, Верховна Рада утворює свою комісію і так далі. Ми в цьому... в альтернативному законопроекті передбачена єдина комісія, яка розглядає питання висунення суддів Конституційного Суду. В нашому випадку ми вважаємо, що наш законопроект дасть більш неупереджений... можливість обрання судді. Крім того, наш законопроект передбачає відсутність таких речей як регламент роботи Верховного Суду, тому що процесуально всі речі врегульовані в тілі закону і ми вважаємо, що це дуже корисна річ, яка нас убезпечить від довільних тлумачень суддями, якихось положень судочинства в Конституційному Суді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вичерпався час для ваших запитань. Я прошу вас пройти на місце, шановний колега. І зараз я запрошую для доповіді по законопроекту 5336-1 народного депутата України Сергія Алєксєєва. Пане Сергію. (Шум в залі) А зараз же ще один, зараз у нас альтернативний законопроект, а після цього – виступи. Да, да. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію Алєксєєв, пане Сергій Алєксєєв, ми ще раз вас із днем народження вітаємо і запрошуємо виступити з доповіддю по альтернативному законопроекту. Просимо до трибуни. Передає слово Алєксєєв народному депутату Ємцю виступати з цього законопроекту. Отже, народний депутат Леонід Ємець зараз презентує законопроект 5336-1. Пане Сергію, ще раз вас з днем народження вітаємо. Не запізнюйтесь, будь ласка, на доповідь вашого законопроекту. Будь ласка. 10 хвилин для доповіді, по повній процедурі.
11:15:04 АЛЄКСЄЄВ С.О. Дякую, колеги. Шановний головуючий, шановні колеги, на ваш виноситься проект Закону України про Конституційний Суд за номером 5336-1 від 17.11.2016 року, який розроблений групою найкращих вчених-конституціоналістів України, таких як Волков, Козюбра, Головатий, Онищук, Лемак, Куйбіда, та надалі схвалений Радою з питань судової реформи. Спільно з народними депутатами, які входять до Ради з питань судової реформи на Конституційній комісії ми зареєстрували даний законопроект, який визначено Президентом України як невідкладний. Венеціанська комісія 9 грудня підтримала даний проект як зазначений крок вперед у впровадженні європейських стандартів у конституційній юстиції. Проект приводить у відповідність до нової редакції конституційне законодавство, що регулює правовідносини у сфері здійснення конституційного контролю. Конституційний Суд виокреслено як самостійну, на відміну від судів, інституцію – орган конституційної юрисдикції. Метою його прийняття є врегулювання на законодавчому рівні правовідносин щодо порядку, організації та діяльності Конституційного Суду України, статусу суддів КСУ, підстав і порядку звернення до КСУ, процедури розгляду ним справ і виконання рішень КСУ, а також ефективне функціонування інституту конституційної скарги. Проектом передбачений конкурсний порядок відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України. Кожний з трьох суб'єктів призначення: Президент, Верховна Рада та з'їзд суддів – формуватимуть конкурсні комісії у складі учасників в конкурсному відборі на посаду судді Конституційного Суду України. До складу конкурсної комісії від Верховної Ради входитиме щонайменше один представник депутатської фракції. Кожна конкурсна комісія за результатами аналізу кандидатів та проведення співбесід надаватиме рекомендації, на підставі яких відповідні суб'єкти ухвалюватимуть рішення про призначення. Кількість рекомендованих кандидатур має щонайменше втричі перевищувати кількість вакансій на посаду судді Конституційного Суду України. Така система дасть змогу призначити нових високопрофесійних, незалежних суддів, якісно оновити існуючий склад Конституційного Суду України. Проектом передбачені підвищені вимоги до особи для призначення на посаду судді Конституційного Суду України: стаж професійної діяльності у сфері права – не менше, ніж 15 років; високі моральні якості. І кандидат повинен бути правником з високим рівнем компетентності. Розширення повноважень Конституційного Суду України, зокрема КСУ розглядатиме конституційні скарги (це нове повноваження Конституційного Суду України), надаватиме висновок щодо відповідності Конституції України питань, які пропонуються для внесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою (це також нове повноваження Конституційного Суду). Водночас із повноважень Конституційного Суду вилучені непритаманні йому функції, це тлумачення законів. Закони тлумачить судова практика. Водночас змінено організаційну структуру Конституційного Суду. У складі суду діють: Велика палата (це усі 18 суддів), 2 сенати (по 9 суддів у кожному сенаті), і 6 колегій (по 3 судді в кожній колегії), які наділені, зокрема, такими повноваженнями: Велика палата Конституційного Суду розглядає питання по суті в межах повноважень Конституційного Суду, визначених Конституцією; Сенат Конституційного Суду розглядає питання щодо відповідності Конституції, законів України за конституційною скаргою особи; Колегія Конституційного Суду – вирішення питань щодо відкриття конституційного провадження у справах за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою. Посилення на незалежність суддів КСУ як фінансово, так і щодо можливого політичного впливу. Судді КСУ складатимуть присягу в Конституційному Суді України. В Конституційний Суд України передаються повноваження щодо звільнення суддів, тобто ……… призначення і звільнення суддів Конституційного Суду розділено. Венеціанська комісія вітає такі запобіжники від політичного впливу на даний орган. Відповідає напрямку деполітизації також норма про те, що згоду на затримання, тримання під вартою чи арешт судді Конституційного Суду ухвалює безпосередньо Конституційний Суд України. Відповідна згода Конституційного Суду… вимагається, якщо суддю затримали під час безпосередньо скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину. Розмежовано підстава припинення повноважень судді Конституційного Суду і підстава для звільнення його з посади. Із переліку підстав для припинення повноважень виключено таку підставу, як порушення суддею Конституційного Суду України присяги. Повноваження судді Конституційного Суду припиняються автоматично у разі досягнення ним 70 років. Новою підставою для звільнення судді Конституційного Суду є вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе систематичне нехтування своїми обов'язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду або виявили його невідповідність займаній посаді. На законодавчому рівні створюється умова для реалізації права на конституційну скаргу нового засобу юридичного захисту прав особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі Закон України суперечить Конституції України. Розгляд конституційних скарг Конституційним Судом України призведе до скорочення потоку скарг громадян України до Європейського суду з прав люди і відповідно знизить рівень виплат компенсації за його рішенням з Державного бюджету України. Таким чином, прийняття даного проекту створить законодавчу базу для ефективного функціонування Конституційного Суду України як незалежного та самостійного державного органу, на який, згідно з Конституцією України, покладено здійснення конституційного контролю. Шановні колеги, прошу вас проголосувати за основу закон 5336-1. Прошу підтримати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію, залишайтесь на трибуні, будь ласка. Зараз, згідно регламенту, є можливість задати запитання автору законопроекту. Запишіться, будь ласка, на запитання, колеги. Будь ласка, пані Олена Сотник. Пані Олена Сотник, ваше запитання.
11:21:07 СОТНИК О.С. Дуже дякую. Перше питання. Скажіть, будь ласка, на підставі чого ви обмежили право звернення із конституційною скаргою суб'єктів публічного права, зокрема, органи місцевого самоврядування всупереч нормам Конституції? Тому що нова редакція Конституції чітко встановлює таке право, а ви в своєму законі обмежуєте, відповідно закон містить неконституційні норми. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
11:21:37 АЛЄКСЄЄВ С.О. Так, дійсно, з конституційною скаргою можуть звертатись лише фізичні особи або юридичні особи, які є суб'єктом приватного права. Справа в тому, що суб'єкт публічного права це є державні органи, органи держави. І таким чином звертатись держава проти держави до Конституційного Суду України не може. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Лаврик від "Самопомочі". Так само передає слово пані Олені Сотник.
11:22:09 СОТНИК О.С. Дуже дякую. В мене наступне питання. Стаття 27 цього законопроекту встановлює довічне утримання для суддів Конституційного Суду за непрецедентно високим розміром. Назвіть, будь ласка, українцям цей розмір і обґрунтуйте підстави такого фактично грошового утримання пожиттєво судді Конституційного Суду. Дякую.
11:22:39 АЛЄКСЄЄВ С.О. Дякую вам за питання. Це питання вже обговорювалось між першим та другим. Справа в тому, коли готувався законопроект про Конституційний Суд, були інші стандарти відповідно до прожиткового мінімуму, відповідно до бюджету. Зараз між першим і другим читанням ми приведемо це у відповідність. І як суддівська зарплата, так і суддівське утримання після закінчення ними строку перебування, терміну перебування на посаді, будуть відповідати суддям Верховного Суду. Менше чим судді Верховного Суду бути не може, це загальноєвропейська практика і підтримано Венеціанською комісію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Журжій також передає слово пані Сотник. Будь ласка, пані Олена, ваше запитання.
11:23:18 СОТНИК О.С. Так, я дуже дякую. Скажіть, будь ласка, а щодо конкурсу на відбір суддів. В законі фактично не встановлено порядок проведення даного конкурсу, і немає обмеження для суб'єктів призначення, тобто для Президента, для Верховної Ради і так далі. Немає обмеження, що результати такого конкурсу і кандидатури, які обрані на цьому конкурсі, мають бути в будь-якому випадку призначені. Тобто це означає, що свавільно і Президент, і хто завгодно може призначити того, кого він захоче. Поясніть, будь ласка, чому, чим ви, на чому ви ґрунтували свою ідею, не визначали цього чітко в законі? Для чого це було створено, ця прогалина, з якою метою, яким чином ви собі бачите, буде в подальшому це питання врегульовано? Дякую.
11:24:09 АЛЄКСЄЄВ С.О. Дякую. Хочу сказати, ви помиляєтесь. Законом чітко встановлений порядок. Наприклад, від Верховної Ради України створюється конкурсна комісія, до якої входить не менше одного представника від кожної фракції, після цього конкурсна комісія надає рекомендацію щодо не менше 3 осіб і потім таємним голосуванням Верховна Рада, наприклад, визначається з своїм кандидатом. Також встановлюється подібний порядок у інших суб'єктів призначень. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Сергію. Ви можете іти на ваше робоче місце, запитання закінчилися. І зараз згідно Регламенту слово для співдоповіді з приводу двох представлених законопроектів голові профільного Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслану Князевичу, який представить позицію комітету щодо законопроекту 5336 і 5336-1. Будь ласка, пане Руслане.
11:25:14 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановна пані головуюча. Шановні колеги, ну насамперед дозвольте мені дещо, можливо, прояснити з точки зору комітету з приводу того, що сталося сьогодні під час обговорення доцільності застосування процедури повного розгляду законопроекту. Ми, безумовно, вітаємо те, що такі фундаментальні законопроекти повинні розглядатися за повною процедурою. Разом з тим хочу вам сказати, що на превеликий жаль існує певна прогалина у Законі України "Про Регламент Верховної Ради", що робити у тому випадку, якщо включено до порядку денного і підлягають одночасному обговоренню два законопроекти, один з яких перевищує 100 статей, а інший не перевищує 100 статей. Тоді виходить, що ми можемо застосувати різні процедури щодо їх обговорення, чим дискримінувавши авторів одного із законопроектів, який, наприклад, ми маємо у цьому випадку – налічує 98 статей. Тому я би тут не звинувачував Голову Верховної Ради, скільки звинувачував самих себе народних депутатів, що у цій царині ми недопрацювали. І сьогоднішній прецедент має бути для нас, як на мене, добрим поштовхом якраз шукати правильний правовий вихід із цієї ситуації. Тому що таких ситуацій на перспективу може бути багато. З приводу законопроектів, які розглядаються. Шановні колеги, безумовно, я вже не хочу повторюватися, і дякую авторам обох законопроектів, що вони фундаментально пояснили і сутність своїх законопроектів, і основне – мету, з якою вони відповідно здійснили своє право конституційне як суб'єкти права законодавчої ініціативи. Мова йде про те, що після 30 вересня ми опинилися в іншій правовій реальності після того як набули зміни в Конституцію України в частині судочинства своєї чинності. Безумовно, питання, які ми приймаємо на виконання конституційних змін, це приймаючи цілу низку конституційних законів, є надважливими, і ми з вами вже зробили великий поступ в цьому плані, не тільки прийнявши цілу низку процедурних речей, низку змін до законодавства України, а навіть створивши новий орган. Пам'ятаєте, нещодавно перед новим роком ми проголосували за створення Вищої ради правосуддя. І сьогодні ми на цьому шляху робимо черговий поступ, розглядаючи Закон про Конституційний Суд України. Багато з народних депутатів, в тому числі на комітеті, питали, яка потреба приймати новий закон, якщо у нас існує Закон про Конституційний Суд, і такий орган існує ще з 1996 року, з часу створення Конституційного Суду відповідно до прийнятої 28 червня 1996 року Конституції. Але справа в тім, що змінами до Конституції 2016 року в 20-у річницю, так би мовити, діяльності Конституційного Суду ми суттєво змінили цю низку підходів до формування Конституційного Суду, до звільнення чи припинення повноважень членів Конституційного Суду і щодо строку їх перебування на посаді збільшився цей строк з граничного 65-го віку до 70-го віку, а також, безумовно, в царині повноважень Конституційного Суду. Що з фундаментальних речей змінилося. Таких фундаментальних змін є кілька. Ну, насамперед, змінилися суб'єкти, відповідно до…, які наділені Конституцією і правом звертатися до Конституційного Суду щодо визнання неконституційними положень тих чи інших законів України. З іншого боку Конституційний Суд позбавлений змінами до Конституції повноважень тлумачити закони України. Я хочу звернутися до народних депутатів, які надалі, я знаю навіть є такі ініціативи, зараз по залу збирають ініціативи, щоб звернутися до Конституційного Суду щодо тлумачення певних законів України, проясняють цю ситуацію, сказавши однозначно про те, що, на превеликий жаль, зараз ви цим скористатися не можете, а мусите дочекатися, коли буде сформований і розпочне свою діяльність Верховний Суд України, Верховний Суд, вибачте, який зараз відповідно до змін до Конституції має саме формувати єдину судову практику. І по суті в кожному судовому рішенні відбуватиметься тлумачення законів України, це буде квазі, фактично, прецедентне право, і ми змушені будемо жити в цій іншій правовій реальності і потрошку до неї звикати. Крім того, цими законодавчими актами пропонується започаткувати взагалі новий інститут для України – Інститут конституційної скарги. Цей інститут, який Україна, вдумайтесь, зобов'язувалась ввести ще в 1995 році, приєднавшись до Ради Європи. не після того як була прийнята Конституція, а до її прийняття, це було за рік до прийняття. Одна з вимог Статуту Ради Європи передбачала створення Інституту конституційної скарги. Але, на превеликий жаль, тоді напевно були якісь інші обставини, які унеможливили започаткувати цей механізм. І це спричинило дуже неприємну практику: за 20 років Україна стала абсолютним рекордсменом щодо звернень до Європейського суду з прав людини. І вже тепер, коли… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте завершити, одну хвилину. КНЯЗЕВИЧ Р.П. …обговорювалися, вони обговорювалися за активної участі наших європейських партнерів:- Ради Європи, Венеціанської комісії. І вони дуже категорично наполягали, що ми мусимо започаткувати цей механізм як один з способів розвантажити відповідні звернення українських громадян до Європейського суду з прав людини. Якщо завершувати свою промову, хочу сказати, що комітет прийняв рішення більшістю голосів підтримати інший альтернативний законопроект за номером 5336-1 за основу, базуючись на наступних міркуваннях. Ну насамперед, безумовно, через те, що цей законопроект готувався довгий час в Раді суддівської реформи за участю всією правової громадськості, науковців, міжнародних експертів. І що дуже важливо, він був предметом розгляду Венеціанської комісії, яка чи не вперше в історії відносин України з Венеціанською комісією надала фактично стовідсотковий позитивний висновок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего. Зараз буде можливість вам відповісти на запитання народних депутатів. Додайте, будь ласка, тоді ще чотири хвилини, тому що він виступає, Руслан, зараз по двом законам, і це буде справедливо, по двом законопроектам. Додайте, щоб була рівність у нас тоді по Регламенту, яку вказав у вступному слові пан голова профільного комітету. 11:32:04 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дуже дякую, шановна пані головуюча. Я хотів просто сказати, що висновок Венеціанської комісії обов'язково буде нами врахований, як профільним комітетом, під час доопрацювання цього законопроекту до другого читання. Там є низка речей, які потрібно врахувати, вони радше технічного характеру. Але, я думаю, що ми цього разу маємо шанс отримати той законопроект, який буде абсолютно відповідати європейським практикам. Дуже дякую. Прошу від імені комітету підтримати за основу 5336-1. Дякую. Готовий надати відповіді на ваші запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання до голови профільного комітету по двом законопроектам. Будь ласка, пані Новак, ваше запитання.
11:32:48 НОВАК Н.В. Шановний Руслане Петровичу, скажіть, будь ласка, а чи не вважаєте ви процедуру конкурсного відбору занадто обтяжливою, оскільки буде діяти декілька конкурсних комісій і це призведе просто до плутанину у відборі тих самих кадрів, які можуть претендувати на посаду конституційного судді?
11:33:16 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Наталія Василівна. Я не суб'єкт права законодавчої ініціативи, я не можу коментувати їхню позицію, я тільки можу висловити свою позицію, оскільки це питання дуже довго і тривало дискутувалося в Раді судової реформи, і саме за наполяганням наших європейських партнерів було запроваджено саме такий підхід, оскільки це звична практика для переважної більшості країн континентального права, де діє система конституційного судочинства. Тому що не в усіх країнах, ви знаєте, є континентальне право і взагалі Конституційний Суд. Навіть в тих країнах, де є континентальне право, а немає Конституційного Суду, де діють, наприклад, Конституційні ради, там дещо інший спосіб. Наприклад, у Франції голову Конституційної ради призначає Президент за погодженням з парламентом одразу і нікого не питає без жодних конкурсів. Тут ми пропонуємо модель, яка є в Німеччині, яка є в інших країнах, Бенілюксу, наприклад. Мені здається, що вона дієва і спробувати її варто, а далі життя покаже, принаймні вона на багато ефективніша, ніж та, яка зараз застосовувалася до підбору суддів Конституційного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступне запитання від народного депутата Німченка, прошу вас пане Німченко.
11:34:28 НІМЧЕНКО В.І. "Оппозиционный блок", Нимченко Василий Иванович. Я хотел бы докладчика спросить о следующем, не считаете ли вы необходимым… Вы слышите меня, пан Князевич? Необходимым в имеющийся срок объединить два законодательных проекты, в один. Насколько я вижу, насколько я знаю половина из них там находиться из Комитета правовой политики. Второе. Не считаете ли вы необходимым признать то, что Конституционный Суд должен быть органом правосудия? Это надо указать обязательно, поскольку в теории практики идут разношерстные подходы. И, третье. Не считаете ли вы, что идет дискредитация судебного корпуса такими заработными платами, которые там выписаны? Дискредитируют судей и дискриминируют рабочих и пенсионеров, у которых тысяча гривен зарплаты, вы понимаете…
11:35:40 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Василь Іванович. Якщо дозволите я дуже коротко на ваші питання відповім. Що стосується того, чи можна поєднати ці законопроекти до другого читання? якщо ви хочете мою позицію, я вважаю, що у них взагалі один прабатько – це чинний Закон про Конституційний Суд і ті повноваження, які є в змінених нормах до Конституції, тобто все можливо. Я б навіть сказав, що у великій мірі вони пересікаються. Інша справа, що законопроект зі значком 1 в "Перехідних положеннях" носить зміни у велику кількість законодавчих актів, які потреба буде внести, відповідно, якщо ми приймемо законопроект. Перший законопроект не передбачає таких змін, але вони все-рівно потребуватимуться, якщо ми його приймемо. Тому, якщо буде прийнятий за основу перший законопроект, я думаю, що ми люб'язно можемо просити автора першого законопроекту у вигляді поправок свої пропозиції внести. І ми, безумовно, під час процедури другого читання за участі всіх суб'єктів права законодавчої ініціативи і зацікавлених народних депутатів у комітеті, де ми разом з вами працюємо, думаю, знайдемо правильне рішення. Що стосується заробітних плат. Шановні колеги, справа в тім, що розрахунковою мірою для заробітних плат в нас до прийняття Закону 5130, який ми… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний Руслане. Так, 30 секунд дайте завершити. 11:36:57 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Це дуже важлива річ. Була мінімальна заробітна плата, і коли ці законопроекти вносились, вони вносились до тієї правової бази, яка існувала на той момент. Після того ми прийняли 5130, розрахунковою мірою зараз є прожитковий мінімум, а не мінімальна заробітна плата. Тому комітет, безумовно, під час процедури до другого читання обов'язково приведе відповідні норми у відповідність до того законодавства, яке вже діє на момент, відповідно, після прийняття закону і набуття його чинності 5130. Тут проблем жодних не буде, друзі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Руслане. Будь ласка, проходьте на робоче місце. Ми переходимо до обговорення законопроектів двох. І зараз згідно Регламенту, колеги, є виступи від депутатських фракцій і груп. Я прошу вас записатися, а потім в нас буде загальне обговорення від депутатів. Зараз – від фракцій. Записуйтесь, будь ласка. Будь ласка, від "Опозиційного блоку" народний депутат Долженков з місця буде виступати. Там колеги, сядьте, будь ласка, бо не видно народного депутата Долженкова.
11:38:17 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Большое спасибо, уважаемая председательствующая. Фракция "Оппозиционный блок" настаивает на том, чтобы, действительно, данные законопроекты были очень детально проработаны ко второму чтению, и очень много принципиальных положений, которые там закреплены, при решении вопроса о принятии его в первом чтении необходимо менять. Нас очень волнует то, что Конституционный Суд является предметом политических дрязг, интриг, и это обуславливается тем, что процедура принятия этого органа правосудия, единственного органа конституционного правосудия, зависит от нескольких ветвей власти, а именно, формирования Конституционного Суда на две трети осуществляется Верховной Радой и Президентом Украины. Эти политические моменты необходимо убирать, если мы хотим действительно непредвзятое принятие Конституционным Судом соответствующих решений и судьбоносных решений для страны. Поскольку Конституционный Суд не только дает официальное толкование относительно положений Конституции Украины и законов Украины, Конституционный Суд принимает решение о конституционности правовых актов практически всех центральных органов ветвей власти, как законодательного органа власти, так и исполнительного. Также очень волнующим моментом является то, что этими законопроектами предусматривается создание коллегии судей большой палаты Конституционного Суда, которые будут принимать решения. Каким образом именно эти решения будут приниматься, в форме выводов, в форме решений Конституционного Суда по делу о неконституционности того, либо иного правового акта. Общий состав Конституционного Суда, как всем известно – 18 человек. Но будут ли эти решения приниматься простым большинством, либо некоторые особые виды конституционных производств будут перенесены на рассмотрение отдельных коллегий, где входит лишь в состав три человека. Этим мы можем именно подорвать непредвзятость данного суда, поскольку определенная часть, как я говорил, формируется именно политическими органами – Верховной Радой и Президентом Украины. Нам необходимо формировать Конституционный Суд именно непредвзятый, равноудаленный как от законодательной, так и от исполнительной власти. Необходимо вносить нормы, которые бы закрепили принцип формирования персонального состава преимущественным большинством именно за счет представителей съезда судей Украины, то есть были избраны те лица, которые имеют действительно судейский стаж работы. При рассмотрении многих вопросов понимания процедуры, процедуры рассмотрения конституционного представления очень важно, именно понимание процессуальной нормы необходимо для человека, который является кандидатом на должность судьи, именно опыт судейской работы необходим… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, від "Народного фронту" народний депутат Леонід Ємець буде представляти позицію фракції.
11:41:37 ЄМЕЦЬ Л.О. Дякую. Фракція "Народний фронт". Шановні колеги, ну, я радий бачити, що і наявність альтернативних законопроектів підтверджує, що, дійсно, проблема прийняття Закону про Конституційний Суд, ну, вона вже однозначно назріла, якщо не перезріла. Я хочу подякувати всім тим, хто долучився до цієї важливої справи, і впевнений, що незалежно від того, який законопроект буде прийнятий Верховною Радою за основу, кінець-кінцем ми маємо отримати синергію. Юрій Віталійович, я впевнений, що якщо це буде ваш законопроект, ви підтримаєте наші слушні пропозиції, як, я гарантую, буде з точністю до навпаки, якщо підтримають наш, ті слушні пропозиції, які є у вашому законопроекті, мають лягти в основу єдиного, об'єднаного законопроекту про Конституційний Суд, який разом з правками парламентарів Верховної Ради має вирішити ряд надзвичайно важливих питань. І, якщо дозволите, я дуже коротко просто пройду по самих кричущих. Наприклад, однозначно має бути врегульовано в питанні регламенту строки і наслідки розгляду відповідних конституційних проваджень. Тому що на сьогодні ми маємо вже, ну, абсолютно пропущені строки, наприклад, розгляду надважливого закону, мовного закону, так званого Закону Колесніченка-Ківалова, який мав би бути розглянутий за один місяць, а вже пройшло більше року, як цей закон не розглянуто Конституційним Судом, і до сих пір ми не маємо висновку щодо конституційності або неконституційності цього Закону Ківалова-Колесніченка. А кричущі факти, докази, які стверджують про те, що цей закон прийнятий в неконституційний спосіб, підтверджені минулими рішеннями Конституційного Суду. Ну, нагадаю хоча б, що 20 з чимось народних депутатів, які голосували за той закон, офіційно були відсутні на території України, про що є посвідка прикордонної служби. Тому Конституційний Суд сьогодні грубо порушує покладені на нього функції і обов'язки. Він не дає висновку щодо звернення народних депутатів щодо конституційності такого надважливого для нашої країни, особливо в ці скрутні часи питання. І такий Конституційний Суд, однозначно, має бути реформований. На жаль, змінами до закону звільнити суддів Конституційного Суду, в тому числі тих, які свого часу дали дозвіл Януковичу на отримання додаткових прав, якими він скористався, і що призвело до Революції Гідності, до Майдану, до війни сьогодні з Росією, сьогодні ми не можемо звільнити суддів цих Конституційного Суду за законом, тому що процедура їх призначення і звільнення визначена Конституцію. Але що ми можемо? Ми можемо впорядкувати їх діяльність, впорядкувати через Регламент, через закон, щоб не дозволити їм затягувати строки, щоб український народ мав відповідь на те, чи є конституційними закони, щоб конституційна скарга діяла, і кожен, кожен громадянин, і це надважлива новація, нашої держави після закінчення судового оскарження… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЄМЕЦЬ Л.О. …мав гарантоване Конституцією і законом право на висновок Конституційного Суду щодо законності і конституційності використання того закону для прийняття висновку щодо його спору. Тому, шановні колеги, закликаю підтримати дані законопроекти в даному випадку за основу, тому що ми маємо з обох цих законопроектів дістати найкраще і втілити в єдиний. Рішення фракції "Народний фронт" – підтримати альтернативний законопроект, там, де є автори саме від нашої фракції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Позиція фракції зрозуміла. Від "Блоку Петра Порошенка" народний депутат Яніцький. Будь ласка, запрошуємо до слова. Передає слово…
11:45:29 ЯНІЦЬКИЙ В.П. Колеги, дякую. Фракція "Блоку Петра Порошенка" закликає до єдності і розуміння з цього питання. Зараз нам, дійсно, необхідно прийняти Закон про Конституційний Суд, адже зміни до Конституції, які ми прийняли влітку минулого року, вже з кінця вересня вступили і набрали своєї чинності. Законом про Конституційний Суд ми повинні зробити цей орган незаконним…. законним, неупередженим і прозорим у роботі, і допомогти, щоб кожен українець мав механізми доступу до конституційного судочинства. Наразі ми сьогодні маємо два альтернативних законопроекти. 5336, на мій погляд, мені здається, що не до кінця продуманий авторами стосовно безпосередньої функції закону… повторюється. Тому є, крім цього, ще і експертне середовище, в тому числі міжнародні експерти знайшли в даній редакції просто безліч суперечливих та неповністю сформованих пунктів, що не дозволяють втілити судову реформу, заради яких ми і приймали зміни до Конституції. Тому від імені фракції "Блоку Петра Порошенка", враховуючи рішення Комітету правової політики і правосуддя, вважаючи, що даний законопроект визнаний невідкладним Президентом, я просив би підтримати альтернативний законопроект 5336-1 і прийняти його за основу в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колега. Будь ласка, Олена Сотник від "Самопомочі" зараз представить позицію фракції.
11:47:12 СОТНИК О.С. Вітаю, колеги. Тут дуже багато вже з трибуни прозвучало закликів до того, що ми маємо реформувати не нинішній Конституційний Суд, про те, що абсолютно обґрунтовано, я думаю, ми звинувачуємо нинішній Конституційний Суд в тому, що колись вони підтримали узурпацію Януковича і до сьогоднішнього дня ніхто не поніс відповідальність. Але в той же час, обговорюючи ці законопроекти, і очевидно, що коаліція буде підтримувати альтернативний законопроект, тому я буду більше про нього говорити. Ми маємо сказати людям правду, що ці законопроекти жодним чином не ведуть до реформування суду. Альтернативний законопроект містить декілька ключових загроз, які повністю нівелюють насправді реформу Конституційного Суду. Перша і ключова – немає там жодного конкурсу, це псевдоконкурс, в цьому законопроекті закладені засади для проведення конкурсного відбору, але там немає порядку цього конкурсного відбору, це означає, що він може бути фактично повністю керованим, він може бути повністю зманіпульованим і він може бути повністю захвачений тим органом влади, який буде в той момент при владі. Це є недопустимим, тому що ключовим, про що говорили експерти, це те, що судді Конституційного Суду мають бути призначені як мінімум на незалежному конкурсі, як мінімум. Друге питання. Це питання все ж таки неконституційності альтернативного законопроекту. В статті 151 прим. 1 Конституції України, за яку ми проголосували нещодавно, чітко вказано, що суб'єктами конституційних скарг можуть бути всі, в тому числі і представники публічного права, тобто, наприклад, органи місцевого самоврядування. Я не розумію, чому автори законопроекту огульно вирішили обмежити органи місцевого самоврядування, тобто територіальні громади позбавити цього права. Третє. Ніхто тут з цієї трибуни не зазначив, а яке ж пожиттєве буде утримання суддів Конституційного Суду за цим законом. На сьогоднішній день як мінімум суддя вищого… голова цього суду буде отримувати 336 тисяч гривень пожиттєвого утримання. Я думаю, пан Пинзеник з фракції "Блоку Петра Порошенка" може вам ще дуже багато розказати інших преференцій, які будуть отримувати судді Конституційного Суду, якщо ми приймемо цей законопроект. І останнє. Цей законопроект пропонує нам фактично повний ручник, тому що ведення Регламенту для цього суду і не зазначення ключових запобіжників в законі щодо, наприклад, строків прийняття до провадження конституційних скарг призведе до того, що вони там деякі будуть лежати роками, а деякі будуть розглядатися через місяць після подання. Тому я дуже прошу колег, це є ключовим, це судова реформа цієї країни. Необхідно розібратися з цими зауваженнями… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. СОТНИК О.С. Необхідно розібратися з цими дуже важливими зауваженнями, які нівелюють всі позитивні моменти цих законопроектів і внести на розгляд цієї Верховної Ради законопроект, який дійсно гарантує нам реформу Конституційного Суду України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, від Радикальної партії Олег Ляшко.
11:50:49 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні українці, зараз в парламенті розглядається важливий закон про Конституційний Суд України. Міняється процедура, міняється порядок розгляду, цілий ряд інших технічних моментів вноситься, але не дається відповідь на ключові запитання, які є в суспільства до конституційних суддів і до суддів загалом. Це питання відповідальності. Коли створюється новий склад Конституційного Суду? Чому не відповідає нинішній склад Конституційного Суду за свої рішення? Чому сьогоднішні судді, які при Януковичі узурпували, допомогли йому узурпувати владу, змінили Конституцію, сьогодні ці судді замість того, щоб сидіти в тюрмі, замість того, щоб відповідати за свої злочини, вони продовжують відправляти так зване правосуддя? Вони штампують рішення про визнання і відповідність Конституції особливого статусу для Донбасу. Вони штампують рішення, яким фактично Регламентом міняється процедура внесення змін до Конституції і фактично у цій частині ліквідовується діюча вже Конституція при Президенті Порошенко. У мене є відповіді на ці питання. Тому що нинішня влада, нинішній Президент Порошенко так само використовує Конституційний Суд України, як це робив його попередник диктатор Янукович. А ці судді, які за рахунок коштів державного бюджету непогано…. Як казала Маргарет Тетчер: немає коштів державного бюджету, є кошти платників податків. Тобто судді за рахунок українців непогано себе почувають і за гроші українців освячують злочини влади. Тому Радикальна партія вимагає, щойно у мене відбулася зустріч з Генеральним прокурором Юрієм Луценком. Я публічно з цієї парламентської трибуни звертаюсь до Генерального прокурора: направити до суду справу по суддях Конституційного Суду як співучасників злочинного угрупування Януковича, які допомагали йому узурпувати владу, змінивши Конституцію. Ну, і наступне питання, яке хвилює кожного українця. Шановні колеги депутати, що хвилює кожного українця, крім ваших електронних декларацій? Не знаєте. Я вам скажу. Гроші! Гроші! Українці хочуть, щоб ви їм дали зарплату, роботу і гідне життя. Натомість ви даєте ці зарплати суддям. 400 тисяч на місяць зарплата судді, потім ще 320 тисяч на місяць пенсія. Я питаю: ви чого колгоспнику, шахтарю, лікарю і вчителю не дасте хоча б 20 тисяч зарплати в місяць. Тому ми за цей закон не голосуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, наступний буде виступати від фракції "Батьківщина" народний депутат Власенко. І у зв'язку з тим, що у нас продовжується обговорення, ми продовжуємо роботу парламенту ще на 15 хвилин після 12-ї.
11:54:12 ВЛАСЕНКО С.В. Шановні колеги, добрий день! Цей закон і один, і другий, на жаль, не вирішують ключової проблеми. Це проблема відновлення довіри до Конституційного Суду як до інституції. На жаль, за останні роки фундаментальна для держави інституція Конституційний Суд була практично зруйнована тими діями, які відбувалися в середині Конституційного Суду і навколо Конституційного Суду. На жаль, жоден прийнятий закон цю проблему не вирішить, не зможемо ми законом відновити довіру до Конституційного Суду. До тих пір, поки будуть прийматися рішення накшталт того, що наступна чергова сесія, це будь-яка наступна чергова сесія, нічого не буде відбуватися. До тих пір, поки будуть прийматися рішення про зміни до Конституції, поки будуть прийматися інші абсолютно, очевидно, некоректні, з точки зору юриспруденції, рішення, жодним законом ми не поправимо цю ситуацію. Теж погоджуюся із тим, що питання фактичного складу Конституційного Суду, сьогоднішнього складу не дозволить за будь-яких змін до закону відновити довіру до Конституційного Суду як до інституції. На жаль, той закон, який пропонується, який буде, скоріш за все, який пропонується залу як кращий, 5336-1. Ну при всій повазі до авторського складу, але давайте скажемо чесно, це законопроект не тих моїх колег, чиї імена стоять, це законопроект Президента України. І, на жаль, цей законопроект робить Конституційний Суд не річчю для людей, а залишає Конституційний Суд річчю в собі, тобто Конституційний Суд – ради Конституційного Суду. Я думаю, що така конструкція точно нікому не потрібна. Нам потрібна реальна, глибинна, серйозна реформа конституційної юстиції, яка зробить Конституційний Суд таким інструментом, яким він повинен бути з точки зору поділу влад, з точки зору існування нормальної держави. Це повинен бути останній арбітр, якому вірить кожен українець. А цього можна добитися лише єдиним – прийняттям коректних, зважених рішень, винесенням навіть в тих питаннях, які є надто контраверсійними. І одна коротка річ. До тих пір, поки будуть прийматися дев’яносто відсотків рішень в письмовому закритому провадженні, теж нічого не буде. Треба відкривати Конституційний Суд, робити його прозорим, робити… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, дайте завершити. ВЛАСЕНКО С.В. Робити його роботу прозорою, робити його роботу публічною, так, щоб кожен зміг оцінити для себе і відновити довіру до цієї інституції. На жаль, без відновлення довіри, який би закон ми не прийняли, нічого не буде відбуватись. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Сергію. Шановні колеги, зараз ми переходимо до загального обговорення законопроектів, на це ми маємо 15 хвилин згідно Регламенту. Я прошу народних депутатів, які хочуть взяти участь в обговоренні зараз, записатися. Будь ласка. Будь ласка, Михайло Головко, вам слово. Передає слово Юрію Левченку. Просимо, пане Юрію.
11:58:19 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. По-перше, я звісно хотів би наголосити, вчергове в цьому зал вже неодноразово сьогодні наголошувалось про ті абсурдні норми фінансового забезпечення, які прописуються в обох законопроектах. Коли у нас тотальна соціально-економічна криза, коли, об'єктивно кажучи, переважна більшість наших громадян, особливо соціально не захищених верств населення, банально просто не можуть знайти копійки для їжі, не те, що комунальні послуги, то ставити до півмільйона фінансування Конституційного Суду, вибачте, будь ласка, це не те, що, знаєте, це не те, що аморально, неправильно, це знущання просто. Тому навіть, якщо ви з більшості і думаєте якось доопрацьовувати, ви цю норму маєте прибрати вже в першому читанні, в першому читанні. Бо розповідати про поправки між першим і другим читанням це відверте блюзнірство, бо ми з вами дуже добре знаємо в цій залі, що насправді жодна не угодна поправка, я по собі знаю, бо я їх сотні подають, так от жодна не угодна в більшості поправка не проходить. Тому, будь ласка, приберіть цю норму вже в першому читанні, щоб просто не знущатися над українським народом остаточно, це по-перше. А тепер давайте подивимося, крім фінансового забезпечення, на взагалі суть проблеми. Насправді ні цей закон, ні зміни до Конституції, ні взагалі ці пропозиції, те, що ми бачимо останні два роки в цій залі по, так званій, судовій реформі насправді жодним чином позитивно не змінюють нашу судову систему. Справа в тому, що Конституційного Суду як такого взагалі немає бути. У нас має бути трирівнева система судова, починаючи з виборних місцевих суддів, які обираються народом, громадою, ці місцеві, обрані громадою, судді мають обирати апеляційні суди, а апеляційні суди мають обирати Верховний Суд України, який і буде, умовно назвемо, це за американською моделлю, мати в собі функції не тільки виносити рішення по конкретним спорам, а так само трактувати Конституцію, от яка у нас має бути система судочинства. Система судочинства має бути така, що в підґрунті цієї системи, в базі, у фундаменті є саме, обрані народом, судді, не призначені чи Верховною Радою, чи Президентом, чи сьогоднішньою Вищою радою правосуддя, як це насправді, так само, є політичним органом, хоча всі розповідають, що це не політичний, це так само політичний орган. Це мають бути не призначені кимось судді, це мають бути обрані народом судді. От тільки в такому випадку ми справді зможемо хоча би наблизитись трошки до боротьби з корупцією в судовій системі. Все інше – це просто окозамилювання, все інше – це ширма для того, щоб вчергове робити вигляд реформа, а насправді все лишається так само. Тому такі моменти ми не можемо, за такі моменти голосувати, бо це просто окозамилювання. Особливо, враховуючи таке фінансування… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за висловлену позицію. Будь ласка, Остап Єднак від позафракційних.
12:01:37 ЄДНАК О.В. Шановні колеги! Шановні народні депутати! Я впевнений, що нам сьогодні потрібно приймати рішення. Це рішення має бути свідоме і відповідальне. Тому що Закон про Конституційний Суд – це фактично продовження судової реформи, конституційної реформи в частині судової гілки влади. І ми повинні це зробити, оскільки крім того, що довіра до судової гілки влади є абсолютно низька, ми повинні ще мати реанімований і фактично реально діючий, ефективний Конституційний Суд, який би був гарантом виконання або, власне, відповідності рішень і законів України, рішень місцевих органів влади до Конституції України. Стосовно винагороди суддів. Звичайно, що суд повинен бути професійним, високопрофесійний фаховий і фінансово незалежний. Яка ця винагорода має бути? Я пропоную, щоб ми ці дискусії перенесли в комітет. Але зробили це максимально відкрито, зрозуміло і прокомунікували суспільству, чому ми… чому суспільство, народ України повинен платити суддям за ті чи інші кошти, за фактично цю незалежність. І що народ України отримає, чи він отримає об'єктивні професійні рішення, які будуть слугувати народу України? Тому що діяльність, чи бездіяльність, чи не якісність, чи упередженість рішень Конституційного Суду може призвести до розвитку, як до розвитку демократії та розвитку суспільства, так і до революцій, в тому числі кривавих революцій та згортання демократичних процесів. Шановні колеги, я закликаю нас усіх до відповідального голосування, до того, щоб прийняли рішення зараз, прийняти за основу, дані, один з проектів закону. І далі перенесли дискусії, без популізму, без гасел, але змістовно і якісно в профільні комітети, для того щоб до другого читання у нас була збалансована і дуже якісна версія закону. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
12:03:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, в мене прохання: максимально лаконічно, бо час дуже обмежений. І прошу Марченку Олександру Олександровичу включіть мікрофон.
12:03:46 МАРЧЕНКО О.О. Прошу передати слово депутату Іллєнку.
12:03:52 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановні колеги, проблема полягає не в тому, що нам необхідно зробити реформу Конституційного Суду, проблема в тому, що нам необхідно, в принципі, створити в Україні конституційне правосуддя, якого ніколи не було. Тому що те, чим у нас займався і продовжує займатися Конституційний Суд, це все, що завгодно, а не конституційне правосуддя: це обслуговування тимчасових інтересів правлячого істеблішменту, конкретної Адміністрації Президента чи інших установ; це різного роду політична кон'юнктура, але це в жодному разі не конституційне правосуддя. І пік цього маразму був за часів Януковича, коли Конституційний Суд навіть вже не виглядав, ну, взагалі навіть таким, який намагався зберегти хоча б якусь формальну пристойність. І фактично саме руками Конституційного суду у 2010 році Янукович здійснив державний переворот, фактично узурпувавши ті повноваження, які не були йому дані на виборах. Але в результаті після перемоги Майдану ми побачили, що у Конституційному Суді глобально нічого не змінилося: сидять ті ж самі судді, які приводили диктатуру Януковича до влади, сидять ті ж самі люди, які весь час обслуговували і продовжують обслуговувати будь-яку владу. І зараз нам необхідно, напевно, з цього почати – з відновлення довіри. З того, що ми зараз піднімемо цим суддям зарплату до захмарного рівня чи від того, що ми пропишемо нюанси якихось процедур, глобально нічого не зміниться. Необхідно в країні відновлювати реальне правосуддя, необхідно переходити до виборності суддів першої інстанції, необхідно створити атмосферу, коли є довіра до судової системи загалом. І, звичайно, в цьому плані треба і говорити про конституційне правосуддя. І нам видається, що у даному випадку ці законопроекти цих питань не вирішують. Тому це – звичайне окозамилювання. І особливо, звичайно, цинічно виглядають ці захмарні зарплати і довічне утримання суддям Конституційного Суду на фоні колосального зубожіння українців, що, в принципі, сьогодні просто дратує людей і ніяких позитивних результатів не дає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ткачук Геннадій передає слово Віктору Пинзенику. Будь ласка, пане Віктор.
12:06:26 ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Голово, шановні народні депутати, я, власне, хочу підняти не ті питання, які стосуються діяльності Конституційного Суду, а ті питання, які б не мали мати відношення до даного закону, але вони там є, це питання оплати праці і пенсійного забезпечення Конституційного Суду. Проект закону передбачає нові, небачені досі в Україні стандарти оплати праці. Оплата праці судді Конституційного Суду складатиме 384 тисячі гривень на місяць, а голови Конституційного Суду – 420 тисяч. Додайте до цього виплату при виходу відпустку 240 тисяч гривень, це 20 тисяч гривень на місяць. До речі, ті виплати парламент попереднього скликання скасував навіть для народних депутатів України. Виходимо на зарплату, яка перевищує 400 тисяч гривень. Я не закликаю платити суддям мінімальну заробітну плату чи прожитковий мінімум, але має бути розумне, допустиме співвідношення в оплаті праці. До вашого відома минулого року середня заробітна плата по Україні складала 5 тисяч 200 гривень на місяць. Не може бути зарплата жодного держаного чиновника у 85 разів перевищувати середню заробітну плату по Україні. Ви не найдете такого співвідношення ніде в світі. Не може заробітна плата бути відірвана від стану економіки. Минулого року обсяг ВВП, за попередніми оцінками, обсяг виробництва на душу населення складав 55 тисяч гривень, це 5,6 тисяч гривень на місяць. Якщо одним платити 400 тисяч гривень, що залишиться решті громадян України? Але питання не обмежується цим, питання ще в пенсійному забезпеченні. Багато з нас обіцяло громадянам, що в Україні припиниться поділ пенсіонерів на сорти: одним пенсія за одними правилами, а іншим – за іншими. Тут закріплюється спеціальні режими пенсіонного забезпечення, правда, сором'язливо вони названі довічне грошове утримання, яке виплачується в розмірі 80 відсотків заробітків і підлягає автоматичній індексації. Згадаймо ще, що суддям передбачається компенсація за найм житла, компенсація за використання службового транспорту для службових цілей. Невідомо, хто як проконтролює це використання. Якщо хтось думає, що це інструмент боротьби з корупцією, то я хотів поінформувати вас, що румунський суддя, який садив в тюрми за корупцію, отримує 3 тисячі євро на місяць. І це не заважало приймати справедливі рішення. І останнє. Прийняття цього закону є несправедливим по відношенню до українського вчителя, до українського лікаря, українського пенсіонера. розумним виходом з цієї ситуації було б повернутись повторно до розгляду норм соціального характеру, щоб автори внесли допустимі в ньому норми. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, в нас є час ще тільки для одного виступу. Тому заключний виступ буде… Зараз Євтушок передасть. І тому я прошу запросити депутатів в зал. Через кілька хвилин ми перейдемо до прийняття рішення. Євтушок Сергій Миколайович передає слово Іванову Крульку. Будь ласка, пане Іван.
12:09:46 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, сьогодні ми, дійсно, розглядаємо важливі два законопроекти, які стосуються діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції в країні. Але давайте проаналізуємо, на що в нас перетворився Конституційний Суд в сучасних умовах. Конституційний Суд фактично перестав бути незалежним органом конституційної юрисдикції, який здатен критично оцінити акти, які видає Президент, акти, які видає Верховна Рада, акти, які видає Кабінет Міністрів. Конституційний Суд став прислугою, який час від часу вступає в свою роботу для того, щоб обслужити чиїсь інтереси, але не стояти на сторожі Конституції і закону. Я проаналізував сьогодні діяльність Конституційного Суду стосовно того, які подання Конституційний Суд розглядає. Хочу нагадати, що 1 грудня 2014 року 57 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду стосовно конституційності Закону "Про всеукраїнський референдум", закону, написаного Януковичем, закону, який є неконституційним. Два роки і півтора місяці Конституційний Суд не може дати відповіді на питання стосовно конституційності цього закону. Скажіть, будь ласка, за що тоді судді Конституційного Суду отримують свою заробітну плату? Два роки ми не можемо отримати відповіді. Наступне питання. Якщо Конституційний Суд у своїх же власних документах, Регламенті діяльності прописав, що після відкриття провадження у справі 3 місяці дається на те, щоби цю справу розглянути по суті і дати рішення, і не виконує власних регламентних норм, який сам для себе написав і прийняв. То навіщо нам потрібен такий Конституційний Суд, який не здатен виконувати навіть власні рішення? Окремого, безумовно, питання набуває проблематика оплати праці. Дійсно, є несправедливо, коли існують перекоси. Бо я, наприклад, не до кінця розумію, як можна порівняти, чи більш кваліфікованим є суддя Конституційного Суду від, наприклад, державного службовця, який працює в інших органах влади, або від учителя, який також має вищу освіту. Я вважаю, що для того, щоби зняти спекуляції стосовно оплати праці державних службовців, членів уряду, народних депутатів, суддів, суддів Конституційного Суду треба прийняти один закон – про оплату праці в Українській державі, де визначити, скільки має отримувати Президент, член уряду, народний депутат і судді. Щоби не було перекосів. І в цьому ж самому законі має бути визначена проблематика оплати праці тих людей, які працюють на місцях: учителів, лікарів і державних службовців, робота яких у органах місцевого самоврядування є не менш важлива, ніж суддів Конституційного Суду. Тому я вважаю, давайте знімемо спекуляції, і це є завдання цього парламенту – вирішити проблему оплати праці в країні. А ці закони, безумовно, що їх треба розглядати, їх треба розглядати в першому читанні і ті всі несправедливості, які в ньому містяться в тому числі по оплаті праці, треба… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у нас лишається буквально кілька хвилин. Я дам по хвилині на заключне слово. Нема заперечень? по хвилині. Будь ласка, хвилину – Одарченко Юрій Віталійович. Потім Алєксєєв Сергій Олегович. І прошу всіх заходити… (Шум у залі) Дам. Я всім дам, тільки по хвилині, пане Руслан. Будь ласка, Юрій Віталійович.
12:13:20 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, пане Андрію. Шановні колеги, я півроку тому був прийнятий, були прийняті зміни до конституції. Три місяці тому ми мусили прийняти Закон "Про Конституційний Суд". Дуже нагально стоїть питання про розгляд цього закону. Я пропоную прийняти наш законопроект в першому читанні, виключивши питання утримання суддів, виключивши статтю про утримання суддів. Це питання треба окремо розглянути і прийняти по ньому окреме рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам. Будь ласка, Алєксєєв, включіть мікрофон, одна хвилина. Алєксєєв Сергій Олегович не бере слово. Тоді Князевич. Бере, так? Будь ласка. Дуже коротко, якщо можна, лаконічно.
12:14:31 АЛЄКСЄЄВ С.О. Шановні колеги, ми майже півроку тому прийняли зміну до Конституції в частині правосуддя. Прийняття Закону "Про Конституційний Суд", це довершення судової реформи. Закон "Про Конституційний Суд", саме наш альтернативний, який був внесений членами Ради з питань судової реформи, саме він підтриманий Венеціанською комісією. І одне питання, яке розділяє зал, це питання лише стосовно заробітних плат. Справа в тому, коли розроблявся цей законопроект, у нас не було таких мінімальних заробітних плат, які існують зараз. І ми пропонуємо внести поправку з голосу, змінити по тексту закону "мінімальна заробітна плата" на "мінімальний прожитковий мінімум". Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І, будь ласка, Князевич. І, колеги, заходимо в зал, зараз ми перейдемо до прийняття рішення. Будь ласка, прошу усіх запросити в зал, колеги, важливе питання. Будь ласка, Руслан Князевич.
12:15:22 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановний пане Голово, шановні колеги, я хотів би на двох аспектах зупинитися, з вашого дозволу, які були найбільш чутливими під час обговорення цього питання. З приводу тих суддів, які в 2010 році приймали рішення про повернення дії Конституції відповідно 96-го року і які, як було сказано, зараз засідають тотально в Конституційному Суді і не дають можливість належним чином здійснювати конституційне судочинство. Хочу вас проінформувати від імені комітету, що з 15 суддів Конституційного Суду таких, які брали участь у розгляді і голосуванні рішення 2010 року, працює четверо суддів. Двоє з них: одному закінчуються повноваження в лютому місяці, тобто буквально через кілька днів, іншого закінчуються повноваження через два місяці, в решти – найближчі місяці. Тому це питання природним чином буде в найближчий час вирішене. І останнє, з приводу заробітних плат. Шановні колеги, я вам хочу розказати один секрет, тільки нікому про це не кажіть. Рішення про розмір заробітної плати було прийнято в сесійній… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. 30 секунд, дуже коротко. КНЯЗЕВИЧ Р.П. …вами в червні 2016 року як засіб унезалежнення суддівської гілки влади шляхом прийняття змін до Конституції і конституційного Закону про судоустрій з приводу суддів. Там чітко написано, що розмір заробітної плати суддів Конституційного Суду прирівнюється до розміру заробітної плати суддів Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, будь ласка, сядьте на місця. Зараз ми переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, прошу зайняти місця. Ми переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, закінчуйте, пане Руслан. КНЯЗЕВИЧ Р.П. Колеги, я дуже прошу зараз не збурювати ситуацію перед таким важливим голосуванням. Так от, ми зараз, друзі, виконуємо нашу з вами норму змін до Конституції і конституційного закону. Але зважаючи на резонанс, я від імені комітету підтримую щойно запропоновану пропозицію автором альтернативного законопроекту, який комітет рекомендує проголосувати за основу. Щоб в тексті законопроекту слова "мінімальна заробітна плата" поміняти на слова "прожитковий мінімум" і привести відповідно зазначений закон до того законодавства, який діє на час прийняття цього закону. Дуже дякую і прошу проголосувати альтернативний закон за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, не зривайте засідання! Колеги… Переходимо до прийняття рішення, колеги. Колеги, переходимо до розгляду. І я прошу зараз приготуватись до голосування. Колеги, я не дозволю зірвати судову реформу. Ми потім розберемося в регламентному комітеті, в чому відбулась проблема. Ми за… (Шум у залі) Проголосуємо, а потім, колеги… Я ставлю на голосування дві пропозиції. (Шум у залі) Я доручаю регламентному комітету вирішити цей конфлікт і доповісти. Я не знаю причини цього конфлікту. Зараз ми переходимо до прийняття рішення. Колеги, ми маємо два законопроекти: 5336, який комітет запропонував відхилити і 5336-1, який запропонували прийняти за основу, комітет. І я по одному поставлю їх на голосування. Отже, першим я ставлю на голосування проект Закону 5336, який комітет пропонував відхилити. Хто підтримує цей законопроект, прошу проголосувати, колеги. Голосуємо. 12:19:49 За-29 Рішення не прийняте. Наступне – 5336-1. Комітет рекомендував прийняти його за основу з поправками, які озвучив Князевич, Алєксєєв з трибуни. 5336-1 прийняти за основу. Колеги, прошу проголосувати, прошу підтримати проект Закону про Конституційний Суд України 5336-1 за основу з поправками Алєксєєва і Князевича. Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу проголосувати. 12:20:34 За-223 Я поставлю на повернення. Прошу зібратись, колеги. Я ставлю на повернення до голосування за проект закону 5336-1. Прошу проголосувати, прошу зібратись, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати. 12:21:05 За-234 І я ставлю на голосування проект Закону про Конституційний Суд 5336-1 за основу. Прошу проголосувати за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати за основу 5336-1 про Конституційний Суд. 12:21:28 За-239 Рішення прийняте. Згідно Регламенту я оголошую перерву до 12.50. І прошу зараз до мене підійти Мустафу, Заліщук, Сергій Мельничука, прошу до мене підійти. (Після перерви)
12:51:31 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, прохання повертатися до сесійної зали, буквально за хвилину розпочнеться засідання. Будь ласка, прохання повертатися до сесійної зали.
12:54:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити у зал для продовження роботи. Час, відведений для перерви, вичерпаний. Колеги, хочу повідомити, що зараз з офіційним візитом в Україні перебуває великий друг України, міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Лінкявічюс. Зараз він у Верховній Раді, давайте привітаємо, колеги. (Оплески) Подякуємо за підтримку. Розраховуємо на подальшу підтримку у важкий для України час. Дякуємо вам. Шановні колеги, у нас… Колеги, поки депутати заходять в зал, я даю хвилину для виступу групі депутатів. Оксана Білозір, будь ласка, одна хвилина.
12:57:30 БІЛОЗІР О.В. Шановні колеги народні депутати! Ви бачите ваших колег, які стоять біля цієї трибуни. Це депутати, які позбавлені права працювати в комітетах. Щойно ми зібрали підписи всіх депутатів, які не приділені по комітетах, передали Голові Верховної Ради для того, щоб постанова про закріплення нас по комітетах була внесена і проголосована. Я хочу звернутися до керівників фракцій в парламенті, будь ласка, прийміть відповідні рішення. Я хочу звернутися до голів комітетів, які так само блокують прийняття, внесенні і прийняття даної постанови. Прошу врахувати нашу позицію і визначатися залу Верховної Ради. КАРПУНЦОВ В.В. Ми закликаємо перестати нищити парламент, парламентаризм, порушувати Регламент. З 2015 року депутати не входять до складу жодного комітету. Правомірність зарплати, правомірність взагалі нарахування трудового стажу народному депутату. Прошу вас, сконцентруйтеся, наберіться мужності і проголосуйте сьогодні постанову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колеги, дякую. Ви знаєте, я ставив це питання кілька разів на голосування і буду ще ставити, і будемо шукати голоси. Моє глибоке переконання, депутати мають працювати в комітетах, мають мати можливість виконувати свої депутатські зобов'язання, це моє тверде переконання. І, колеги, зараз… Зараз у мене є заява від двох фракцій на перерву: від фракції "Самопоміч" і Радикальної партії. Колеги, отже, я перепрошую, заява на перерву є від "Самопомочі" і "Батьківщини", від двох фракцій. І слово надається для виступу Мустафі з трибуни Верховної Ради. Будь ласка, текст заяви і підписи. Мустафа Найєм.
13:01:16 НАЙЄМ М. Шановні колеги, шановні виборці! Ми хочемо зараз звернутися до вас з інциденту, який стався у парламенті, але насправді це не просто інцидент. Справа в тому, що під час засідання до нашого колеги Сергія Лещенка підійшов народний депутат "Блоку Петра Порошенка" пан Мельничук і, з'ясовуючи стосунки за пост у "Фейсбуці", вдався до фізичних дій. Він, фактично, вдарив нашого колегу. Справа в тому… (Шум у залі) Дякую вам. Я хочу пояснити, будь ласка, ситуацію, з-за чого це сталося. Справа в тому, що мій колега Сергій Лещенко написав пост про те, що, дійсно, Комітет з питань боротьби з корупцією зривається кворум якраз голосами цих депутатів, тобто не проводяться засідання. Але насправді, цей інцидент – це лише один випадок. Я хочу зараз скористатися цим приводом, щоб звернутися до всіх, хто зараз підтримує нас, і тих, хто прийшли в цей парламент вперше три роки тому. Насправді, за весь цей час жодного дня ці сили, які в цьому парламенті боролися з корупцією, з тими схемами, які були під час Майдану, перед Майданом, які досі діють, ми жодного дня не отримували підтримки від тих людей, які сиділи в цьому парламенті. Ці люди намагалися зробити все, що завгодно, щоб дискредитувати молодих політиків. Те, що зробив пан Мельничук, це лише сигнал. В нашій фракції, в інших фракціях є депутати, які системно займаються інформаційною дискредитацією людей, які займаються боротьбою проти корупції. Системно працюють медіа, системно працюють інформаційні війни. Вони не воюють проти тих людей, які стояли проти нас на Майдані, жодна людина, яка працювала по схемах під час Майдану, не сидить. Цим людям не вистачає сил піти і бити тих людей, які боролися проти нас за часів Януковича, не вистачає сил піти до Адміністрації Президента, бити Президента, який сидить разом з олігархами і крадуть гроші, не вистачає сил іти до міністерств, які дерибанять досі, так, як дерибанили раніше. Не вистачає сил вийти до людей і висказати, чому так відбувається досі. Чому досі торгують з тими територіями, на яких зараз, ви знаєте, купується вугілля за ціною вдвічі меншою, а закладається в тариф вдвічі більшою ціною. Ці гроші осідають в карманах конкретних людей, конкретних чиновників. Від цього страждають всі, молоде покоління в цьому залі зараз піддаються тортурам, фізичним і моральним... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершити. НАЙЄМ М. Якщо з цим не справитись, якщо не визнати, що в цих людей є право висловлюватися, якщо їм не дозволяти висловлюватися, говорити. Ми з нову прийдемо до майданів, це не завершиться просто так – три, п'ять років. Ті, що зараз посміхаються, так само починав Янукович. Це в його фракції били людей за позицію, це його депутати били людей за те, що вони не так висловлювалися. І зараз ми маємо таку саму ситуацію. Якщо це не зупинити, ми опинимося знову на майданах всі разом і ви разом з нами, але ви будете вже не зовсім друзями тих людей, які стояли на Майдані. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дам репліку, як це і передбачено Регламентом. Перед тим хочу сказати також, вважаю неприйнятним бійки в залі. Вважаю, це дискредитує і тих, хто бере участь в цих бійках і дискредитує весь парламент. А окрім того, колеги, це просто зриває голосування по надважливих законопроектах, зокрема по судовій реформі, що стояло в нас до перерви. І тому я як Голова Верховної Ради згідно Регламенту звертаюсь до регламентного комітету для того, щоб регламентний комітет виніс це питання на свій розгляд і дав пропозиції щодо вжиття відповідних заходів з приводу даного інциденту. І зараз я надаю для репліки слово Івану Мельничуку. Будь ласка, одну хвилину.
13:05:55 МЕЛЬНИЧУК І.І. Шановні колеги, все набагато простіше: мене вчила мама ніколи не брехати, і у дворі завжди я бачив, як б'ють морду тим, хто старається брехати і говорити неправду. На жаль, в нашому парламенті з уст парламентаря, який виявився ображеним зараз, порваним і потерпевшим, який виступає на всю Україну, прозвучала цинічна брехня. Він цим займається уже декілька років. Оббріхує всіх, починаючи з Президента, закінчуючи народними депутатами. Все набагато простіше. Він у "Фейсбуку" опублікував пост про те, що народні депутати від "Блоку Петра Порошенка", члени цього комітету, ходили на Банкову, де отримали вказівку не ходити на засідання Комітету по протидії корупції. Я як член цього комітету і члени фракції "Блоку Петра Порошенка", які з цього комітету, підійшли до нього і сказали: "Ми стоїмо перед тобою. Скажи, будь ласка…" ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. МЕЛЬНИЧУК І.І. "Скажи, будь ласка, від кого з нас ти почув те, що опублікував? І бажано при цьому подивитися в очі". Получилось те, що получилось. він, звичайно, сказав, що "я можу писати все, що я захочу, де захочу, тим більше що це моя сторінка в "Фейсбуку". Я ще раз вам кажу: дорогенькі хлопці і дорогенькі мужчини, кожен з нас у своєму житті має відповідати за свої слова, навіть ціною розірваного рота і синцями під очима…" ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я нагадую, в нас на розгляді питання судової реформи. І я прошу всіх сконцентруватись до роботи. І зараз ми переходимо до розгляду наступного проекту Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних) (№5271). І, колеги, я прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, колеги. Прошу проголосувати. І прошу підтримати, колеги. Це нескладний законопроект, це одне слово, але, тим не менше, він є принциповий. І я прошу всіх підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, колеги. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо 5271, скорочена процедура. 13:08:36 За-189 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді Сироїд Оксану Іванівну, заступника Голови Верховної Ради України.
13:08:51 СИРОЇД О.І. Дякую. Шановні колеги, це є, з одного боку, технічний, а, з іншого боку, дуже важливий законопроект, тому що він пов'язаний із приведенням наших законів із змінами до Конституції України, які були проголосовані раніше. В змінах до Конституції уже немає рудименту радянської системи народних засідателів, натомість закладена ідея повноцінної роботи присяжних, що є правильно. На жаль, поки що ми не маємо готових змін до процесуальних кодексів, де будуть визначені процедури, за якими повинні працювати присяжні. Але вже сьогодні ми маємо блокування цілої низки судових справ, розгляду цих справ, де були раніше передбачені народні засідателі. Це є такі справи, які стосуються дуже близько прав саме вразливих верств людей. Це є обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи безвісно відсутньою, усиновлення, надання психіатричної допомоги в примусовому порядку. І якраз метою цього законопроекту є врегулювати, що в таких справах саме не народні засідателі, а тепер уже присяжні будуть виконувати ту функцію. І я в зв'язку з цим звертаюся до народних депутатів підтримати цей проект закону і дозволити суддям розглядати ці справи в належний спосіб. Дякую вам дуже за увагу, за підтримку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до співдоповіді заступника голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Алєксєєва Сергія Олеговича.
13:10:27 АЛЄКСЄЄВ С.О. Дякую, шановний головуючий. Шановний головуючий! Шановні колеги! За дорученням Голови Верховної Ради України Комітет з питань правової політики та правосуддя розглянув на своєму засіданні 2 листопада 2016 року проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних) (№ 5271 від 13 жовтня 2016 року). Цей законопроект… суть цього законопроекту дуже проста. В діючій Конституції України в частині "Правосуддя", зміни до якої ми прийняли півроку тому, введено новий термін – це "присяжні". А в чинному Цивільному процесуальному кодексі є справи окремого провадження, які можливо розглядати лише за участі народних засідателів. Це обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи безвісно відсутньої або померлої, усиновлення, надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку і госпіталізацію до туберкульозного закладу. Справа в тому, що ці справи блокуються зараз, не можуть бути розглянуті через те, що в діючому Цивільному процесуальному кодексі є поняття "народний засідатель". Ми своїм законопроектом дуже просто просимо змінити поняття "народний засідатель" на "присяжний". Це розблокує сотні справ по Україні, і вони можуть бути розглянуті. Головне науково-експертне управління у своєму висновку (від 16.11.2016 року) підтримує прийняття даного законопроекту у першому читанні за основу. І на підставі викладеного вище Комітет з питань правової політики та правосуддя рекомендує Верховній Раді України прийняти проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу (щодо розгляду справ за участю присяжних) (за реєстровим номером 5271, від 13 жовтня 2016 року), поданий народними депутатами України Сироїд та іншими за основу. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис: два – за, два – проти, будь ласка. Кириченко Олексій передає слово Ляшку Олегу Валерійовичу. Будь ласка.
13:12:49 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні українські громадяни, я звертаюся до вас. До колег депутатів, видно, марно звертатися, тому що вони заклопотані, хто бійками, хто власними піарами, хто рейтингами. Мало хто думає насправді про людей праці, мало хто думає про ветеранів, про інвалідів, про пенсіонерів, про дітей-сиріт, про всіх тих нужденних, які потребують допомоги, уваги і підтримки держави. Сьогодні більшість із вас, хто ходить по судах, бачить на скільки реальна ситуація в судах відрізняється від розмов про те, що у нас ідуть реформи в правосудді. Як і раніше, проста нормальна людина, в якої немає "волохатої руки", в якої немає мішка грошей, в якої немає папи, мами судді чи прокурора, не може захистити свої права. І тому всі розмови про те, що відбувається судова реформа, це ширма, за якою ховається перерозподіл впливу на судову гілку влади. Про українця, про того, хто мав би, в першу чергу, бути захищеним судом, забули, і ніхто не пам'ятає. Який інвестор прийде в Україну, коли віджимають бізнес, коли забирають майно, коли забирають будь-які можливості законного захисту? А коли в Україні не буде інвестора, це означає, що наші українці не матимуть роботи і зарплати. Тому Радикальна партія пропонує не оці собачі бої, які ви бачите в парламенті, принизливі для кожного українця бої. Радикальна партія пропонує українцям стратегію подолання бідності. Щоб українці мали роботу, гідну зарплату, підтримка національного виробництва, захист нашої рідної країни, – от що треба людям. І ми знаємо, як це зробити, щоб кожному українцю дати роботу, зарплату і гідне життя. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Самопомочі" Семенуха Роман Сергійович.
13:15:00 СЕМЕНУХА Р.С. Прошу передати слово Руслану Сидоровичу.
13:15:11 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановний Голово, шановні головуючі, я прошу хвильку уваги. Ми щодня розглядаємо масу законів, які стосуються багатьох якихось глобальних речей. Але зараз ми розглядаємо один малесенький законопроект, який стосується величезної кількості людей. Із-за того, що Конституційна комісія, готуючи судову реформу, не продумала до кінця усі нюанси, не врахувала цілий ряд моментів, там, де стосується участі присяжних у цивільному процесі, тисячі українських громадян на сьогоднішній день позбавлені доступу до цивільного правосуддя. Тому що у Цивільному процесуальному кодексі на сьогоднішній день відсутній інститут присяжних. І якщо ми на сьогоднішній день зараз не проголосуємо цей законопроект, який вносить буквально декілька слів у три статті Цивільно-процесуального кодексу, ми проявимо свою крайню ступінь безвідповідальності стосовно тих тисяч українських громадян, які вже більше півроку з моменту вступу в силу Конституції України і Закону про судоустрій чекають на відправлення судочинства у цивільному процесі, де необхідна участь присяжних. Тому дуже вас прошу, зайдіть до зали, займіть свої робочі місця і підтримайте даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Мельничук Іван Іванович.
13:16:35 МЕЛЬНИЧУК І.І. Прошу передати слово Владиславу Голубу, "Блок Петра Порошенка".
13:16:42 ГОЛУБ В.В. Владислав Голуб, 197 виборчий округ, Черкащина. Шановні колеги, фракція "Блоку Петра Порошенка" буде підтримувати цей законопроект. Попри те, що він насправді носить таку достатньо технічну складову, але це надважливий законопроект, бо це обов'язкова частина тої судової реформи, яку ми започаткували у минулому році ще, підтримавши зміни, відповідні зміни до Конституції в частині правосуддя. Так от відповідно до змін, які були ухвалені у Конституції, тепер не існує такого поняття як "народні засідателі", а є поняття "присяжні", що відповідає прагненню створити чесний і прозорий суд присяжних за прикладом передових країн світу. Але зараз виникла ситуація, що низка категорій судових справ не може розглядатися, бо в Цивільному процесуальному кодексі передбачається участь у засіданнях саме народних засідателів, а не присяжних, як зараз передбачає Конституція України. Зокрема надважливими судовими такими справами є справи щодо примусової госпіталізації хворих на заразну форму туберкульозу. Тобто фактично в країні, де ми майже вже два десятки років боремося з епідемією туберкульозу, наразі немає дійсно дієвого механізму, як от захистити населення від потенційних переносників хвороби. Але це тільки одна з тих категорій справ, про яку вже до цього казали мої колеги. Нам необхідно узгодити положення Цивільного процесуального кодексу відповідно до вимог вже діючої редакції Конституції і закрити цю шпарину у законодавстві в найкоротший термін. Тому від себе особисто і від фракції "Блоку Петра Порошенка" я закликаю колег підтримати зазначений законопроект у цілому як закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перед тим, як дати… Зараз я дам слово. Коротке повідомлення, колеги. Це заключний виступ. Через 3 хвилин відбудеться голосування. Я дуже прошу, колеги, усіх зайти в зал, приготуватись до прийняття рішення. Окрім того, до мене було багато питань з приводу Українського культурного фонду. Я найшов той законопроект, який ви озвучували, 3597. І я поставлю на голосування і культурний фонд, і цей законопроект. І, якщо навіть не буде заперечень залу, я їх поставлю разом включно в порядок денний для прийняття рішення, і я сподіваюсь, ми зможемо вийти на позитивне рішення. Тому прошу усіх зайти в зал. А зараз надаю слово для виступу Власенку Сергію Володимировичу від "Батьківщини". Будь ласка.
13:19:04 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане головуючий. Ну, колеги, цей закон – це свідчення абсолютної недолугості тієї судової реформи, яку пропхали через цей зал, і непідготовленості цієї судової реформи. Скажіть, будь ласка, кого взагалі цікавить судова реформа сьогодні? Де процесуальні кодекси відповідно до тих змін? Де інше законодавство, яке необхідно для того, щоб суди реально запрацювали? Президента цікавило одне – отримати контроль над судовою системою. І він це отримав, прийнявши зміни до… пропхавши через цей парламент зміни до Конституції і крапка. Це перше. Друге. Звичайно, ми зараз стали на такій розтяжці, тому що, з одного боку, дійсно є зміни до Конституції, які говорять про необхідність Інституту присяжних в цивільному процесі. Але, люди, що ми робимо? Ми формально міняємо назви абсолютно різних інститутів, бо народні засідателі мають абсолютно іншу природу ніж присяжні. Так, давайте замість прокурора запишемо "адвокат" в цих кодексах, замість адвоката запишемо "прокурор", замість позивача запишемо "відповідач". Ну, так не робиться реформа судова. Так не робиться судова реформа. Я ще раз підкреслюю, це два інститути абсолютно різних народні засідателі, у них інша природа, у них інші функції в процесі, у них інші повноваження в процесі ніж у присяжних. Тому механічна заміна, незважаючи на те, що, колеги правильно говорили, що багато справ в судах зараз заторможені, але механічна заміна це є абсурд, пробачте, юридичний абсурд. Я ж кажу, давайте підемо далі, замість прокурора в усіх кодексах запишемо "адвокат", замість позивача запишемо "відповідач" і скажемо, що це судова реформа. Але, я ще раз підкреслюю, питання не лише в цьому, необхідні процесуальні кодекси, які будуть точно відображати ті зміни, які є, яких теж в парламенті немає. Без цього це все, знаєте, більше імітація ніж реальні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуєте, так? Колеги, у виступах всі політичні сили підтримали даний законопроект. Він є простий і короткий, і важливий для судової реформи. Тому прошу усіх зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Нагадаю, після того, я поставлю на вимогу депутатів культурний фонд і інший законопроект. Прошу усіх заходи в зал, приготуватись до голосування, колеги, будь ласка. Прошу заходити в зал. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних) (№5271) за основу і в цілому. Прошу підтримати, прошу проголосувати, голосуємо колеги, прошу підтримати. 13:22:29 За-248 Рішення прийняте. Колеги, як я й обіцяв, зараз я прошу вас сконцентруватись. В нас виникли дискусії по питаннях включення в порядок денний сесії. Як і були вимоги з залу від двох фракцій, знайшли, Апарат запропонував проект Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України (3597). Отже, і ми будемо ставити включення в порядок денний для прийняття рішення і 5491 проект Закону про культурний фонд, і 3597. Якщо не буде заперечень, я поставлю навіть їх разом включення в порядок денний для прийняття рішення. Нема заперечень в залі? Є? Окремішньо? А чому? Колеги, товариство, давайте по одному, я думаю, всі підтримають. Отже, перший я ставлю проект Закону про Український культурний фонд (5491). Прошу включити в порядок денний для прийняття рішення. Прошу проголосувати, колеги. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. 13:23:47 За-235 І наступний 3597: проект Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України. Включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Це була загальна домовленість, будь ласка, прошу проголосувати. 13:24:16 За-208 Колеги, це нечесно. Буде заперечення залу, колеги, це нечесно. Я прошу підтримати, ми домовлялися, що ми підтримаємо. Колеги, це включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Це була загальна домовленість, що ми включаємо обидва. Колеги, я ще раз поставлю і прошу підтримати 3597: проект Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Прошу підтримати, щоб було справедливо і по-чесному в залі, прошу підтримати. Це включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо, прошу проголосувати. 13:25:15 За-227 Рішення прийняте. І, колеги, у нас лишився ще один законопроект, який ми не включили із-за дискусій, це 5610 проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження). Колеги, це механізм заочного правосуддя, щоб прокуратура могла розпочати заочне правосуддя проти Януковича і його оточення. Очевидно не всі розібралися перед тим як ми його ставили. Підходили до мене представники фракцій і сказали розібралися, будуть підтримувати. Я дуже прошу всіх підтримати даний законопроект, щоб ми змогли провести кримінальне провадження проти Януковича і його оточення, колеги. Я прошу зайти в зал і я прошу проголосувати. Отже, я прошу включити в порядок денний для прийняття рішення проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження). Включити в порядок денний, щоб ми зараз перейшли до його розгляду. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати, щоб ми зараз негайно могли його розглянути. Будь ласка, прошу проголосувати. 13:26:40 За-219 Колеги, я зараз поставлю ще раз, але я вас дуже прошу дисципліни. Колеги, товариство, я прошу приготуватись до голосування. Я прошу, зараз я поставлю ще раз на голосування. Я розумію, це просто якесь непорозуміння вийшло. Колеги, я прошу зайняти робочі місця, приготуватись до голосування. Це питання справедливості, це питання покарання злочинів Майдану. І я прошу підтримати включення в порядок денний для прийняття рішення 5610: проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження). Прошу підтримати, прошу проголосувати включення в порядок денний для прийняття рішення. Будь ласка, голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати. Голосуємо. 13:27:52 За-222 Три голоси, колеги. Я вас дуже прошу, будьте на місцях. Ну, колеги, ну так не може бути, коли ми говоримо про необхідність покарання Януковича і його оточення, а в залі ми не можемо дати голосів. Колеги, я ще раз поставлю на голосування. Прошу зайти в зал. Я ще раз поставлю на голосування. Колеги, будь ласка, я прошу зайняти робочі місця. Я ставлю на голосування включення в порядок денний для прийняття рішення 5610, включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо, прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу підтримати. 13:28:54 За-217 Немає голосів. Колеги, переходимо до питання про культурний фонд, яке ми включили в порядок денний. Переходимо до розгляду питання 5491: проект Закону про Український культурний фонд. 5491. Прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою, колеги. Будь ласка, прошу проголосувати, прошу підтримати. 13:29:33 За-189 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді народного депутата України Геращенко Ірину Володимирівну,будь ласка.
13:29:48 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, дозвольте спочатку подякувати сесійній залі, що ми включили сьогодні до розгляду два законопроекти, дійсно, які ми будемо обговорювати. Це означає увагу сесійної зали до питань розвитку української культури та ключове її інтеграції в світовій культурний простір. Фонди фінансування культури і мистецтва існують в багатьох європейських країнах, зокрема в Естонії, Латвії, Литві, країнах Скандинавії, Великобританії. І тому дуже важливо, що до законопроекту, який ми зараз обговорюємо про створення Українського культурного фонду, доєдналися не лише лідери великих парламентських фракцій, а в першу чергу ті народні депутати, які є спеціалістами в цій темі. Я дуже хочу подякувати в першу чергу пані Ірині Подоляк, а також тим громадським діячам, експертам, які працювали над цією тематикою, зокрема і Юрію Макарову, і нашому шановному пану Проскурні, Олесі Островській-Лютій, іншим шановним колегам. Головна мета цього законопроекту – це створення належних умов для реалізації програми проектів у сфері культури і мистецтва. І дуже важливо, щоб фонд сприяв забезпеченню умов для розвитку інтелектуального і духовного потенціалу суспільства, більш широкого доступу громадян до національного культурного надбання і підтримці культурного розмаїття. Дуже багато дискусій, шановні колеги, точиться відносно того, як саме буде формуватися цей фонд, його наглядова рада і за рахунок чого він буде фінансуватися. Згідно законопроекту, над яким, ще раз я хочу наголосити, працювали експерти, а також представники і Адміністрації Президента, які працюють в цій царині, мова йде не тільки про бюджетне фінансування, а також про спонсорів, тобто ті механізми, які дозволені українським законодавством. Є критичні зауваження відносно формування наглядової ради, які вельми можуть бути виправлені або враховані тут зауваження до другого читання, що ми і обов'язково зробимо. І, власне, мені здається… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. ГЕРАЩЕНКО І.В. …надзвичайно важливим, щоб ми пам'ятали про те, що війну ми зможемо закінчити тоді, коли насправді війна закінчиться в головах. А для цього ми маємо більше уваги приділяти освіті і українській культурі, і цьому буде сприяти і створення Українського культурного фонду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується перший заступний голови Комітету з питань культури і духовності Подоляк Ірина Ігорівна. Будь ласка.
13:32:31 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, добрий день! 21 грудня 2016 року Комітет з питань культури і духовності розглянув проект Закону про Український культурний фонд (номер 5491), внесений народними депутатами України Геращенко, Луценко, Бурбаком, Ляшком, Княжицьким, Фріз, Подоляк, Кондратюк, Герасимовим, Іоновою, Гопко і Сюмар. І комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону 5491 за основу. До нас, дійсно, надходять деякі пропозиції щодо уточнення деяких положень законопроекту, щодо поправок. Мушу вам сказати, що це не Закон про внесення змін до вже існуючих законодавчих актів, це є зовсім новий закон. Тому запрошую вас, шановні колеги, шановні народні депутати, брати участь в обговоренні цього законопроекту і при підготовці його до другого читання. Тому що ви знаєте, що за таких обставин, коли розглядається абсолютно новий системний законопроект, який фокусується на підтримці культури і мистецтв, який фокусується на тому, щоб кожен мав рівний доступ до фінансування своїх проектів як фізична особа, так і юридична особа, як незалежні організації від держави, так і бюджетні установи, що ви маєте можливість внести навіть цілі сегменти у законопроект, якщо він, власне, є новим, а він таким і є. Тому просимо зал підтримати цей законопроект у першому читанні і запрошуємо до роботи над ним. Дякую сердечно. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:34:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую так само, пані Ірина. Шановні колеги, зараз, згідно Регламенту, ми можемо обговорити цей законопроект. Я прошу записатися: два – за, два – проти. Звичайно, всі фракції і групи зможуть доєднатися. А другий законопроект не іде тут як альтернативний, він потім буде іти окремо, почитайте, дорогий колега, Регламент і ви зрозумієте, що ми рухаємося в правильному напрямку. Дякую. Будь ласка, Ігор Мосійчук передає слово пану Рибчинському. Будь ласка.
13:35:15 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Дуже цікава, панове, складається ситуація у нас. Вона в нас в культурі завжди цікава, тому що культура у нас наостанок залишається, ви знаєте. Але в даному випадку я хочу наголосити на тому, що в грудні 2015 року, тобто вважайте вже більше року тому, був поданий Закон про гуманітарний фонд (під номером 3597). Цілий рік він проходив слухання в комітетах і так далі, громадськість його обговорювала, зрештою він був доведений до квінтесенції, я б сказав, до того стану, в якому можна приймати. По-перше, ми з'ясували, що у держави нема грошей на... окремих грошей на культуру. Тому ми вирішили подати як джерело фінансування шкідливі бізнеси – тютюновий, алкогольний – для того, щоб вони через акцизи фінансували культуру. Так само і через раду. Рада фонду має бути… має належати громадськості, а не Міністерству культури і не тим механізмом, які крадуть гроші. Ви прекрасно знаєте, що у нас більшість міністерств, на превеликий жаль, це фактично фірми по обналу грошей. Тим законом, який пропонується, пропонується із бюджету виводити гроші, бо спонсорів… культури до прийняття Закону про меценатство нема і не буде. Тому я пропоную залу утриматися при голосуванні за цей культурний фонд. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Наступний, будь ласка, шановні колеги. Оксана Білозір. Запрошуємо вас до слова. Ви будете з місця, да? З місця, будь ласка, мікрофон увімкніть.
13:37:05 БІЛОЗІР О.В. Дякую. Я хочу, навпаки, привітати авторів даного законопроекту. І від імені мистецької еліти я хочу попросити зал голосувати за даний системний новий концептуальний законопроект. Ми говоримо з вами сьогодні, що ми програємо інформаційну, у тому числі, війну, головна частина якої є мистецтво і культура. Тому наявність такого фонду забезпечить додаткові можливості для фінансування всіх мистецький проектів. І я глибоко переконана, що ми будемо фінансувати і розвивати не тільки культурні і мистецькі проекти всередині країни, а за рахунок тих коштів, які будуть надходити в тому числі і до цього фонду, ми зможемо мати можливість і презентувати на достойному рівні наші українські досягнення, культурні і мистецькі, за межами нашої держави. І наша українська діаспора, яка сьогодні на своїх плечах виносить ідентичність держави світу, буде мати нарешті від Української держави велику підтримку. І я запрошую всіх голосувати і наголошую, що закон… законопроект голосується тільки у першому читанні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна колего. Саме так, тільки у першому читанні сьогодні розглядаємо. До слова запрошується від фракції "Самопоміч" пані Ірина Подоляк. Будь ласка, пані Ірино.
13:38:30 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги! Шановні пані і панове! Ми маємо можливість зараз дуже добру і дуже правильну, і дуже чесну перейти від декларацій і від опису ситуації, які ми часто використовуємо, пов'язані з нашою культурою, перейти до запровадження реальних механізмів для того, аби культура перестала бути обслуговуючим державу елементом, а стала самодостатнім засобом і стала такою, що була б потрібною і могла б бути чутливою кожному громадянину цієї держави. Тому прошу вас так само консолідовано, як ви підписували з різних фракцій, з різних груп цей законопроект, в першому читанні його підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна колега. Записалися лише троє депутатів на обговорення цього законопроекту. Будь ласка, від вашої фракції, шановна пані Оксана, передали право на виступ колезі Рибчинському. Я не можу згідно Регламенту надати вам слово. Чи є від інших фракцій чи груп бажання виступити щодо цього законопроекту? Я нагадую, що представили позицію "Блок Петра Порошенка", "Самопоміч" і по суті Радикальна партія Ляшка. Ще є бажаючі? Шановні колеги, ми зараз, да, переходимо до голосування. Я би попросила, щоб народні депутати України повернулися до сесійної зали, тому що зараз ми переходимо до голосування, щоб ми не втратили законопроект. Потім ми будемо обговорювати законопроект 3597. Законопроект зараз буде прийматися в першому читанні. Шановні колеги, я прошу повертатися до сесійної зали. Автор законопроекту прийшов, повернувся так само, шановний Максим. Будь ласка, шановні колеги, зараз ми переходимо до голосування. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, заходьте в зал. ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, повертаємося, будь ласка, до зали. Підтримаємо українську культуру, це зараз необхідно.
13:40:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, можемо переходити до голосування, колеги? Отже, колеги… Я бачу, не всі ще в залі є, ще заходять. Давайте ще 30 секунд, будь ласка. Секретаріат Верховної Ради, будь ласка, повідомте, що ми переходимо до прийняття рішення. Отже, колеги, я ставлю на голосування проект Закону про Український культурний фонд (№ 5491) за основу. Колеги, лишень за основу. Прошу підтримати, прошу проголосувати за основу. Будь ласка, голосуємо, колеги, за основу 5491. Прошу підтримати. 13:42:19 За-215 Не встигли. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Я поставлю на повернення. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Наскільки я розумію, у виступах усі підтримували даний законопроект. Я розумію, просто бракує дисципліни в залі. Запросіть депутатів в зал, будь ласка. Колеги, отже, прошу зайти в зал, приготуватись до голосування. Автори, будь ласка, допоможіть зібрати депутатів. Отже, можемо голосувати, колеги? Я ставлю пропозиції повернутись до голосування за проект Закону про Український культурний фонд (5491). Колеги, прошу проголосувати, прошу підтримати. Колеги, є міністр культури, дамо йому хвилину, щоб він… Чи голосуємо? (Шум у залі) Голосуємо! Отже, повернення 5491, проект Закону про Український культурний фонд. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо, будь ласка. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо повернення. Прошу підтримати. Прийшов міністр культури переконати нас. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо. 13:44:41 За-227 Повернулися, колеги. Рішення прийняте. Прошу всіх залишатися на місцях. Прошу зайти в зал. Я прошу повернутися на місце для голосування. І я ставлю на голосування проект Закону про Український культурний фонд (№5491) за основу, колеги, лишень за основу. Прошу підтримати. Прошу проголосувати, колеги. Голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо, колеги. 13:45:22 За-225 Колеги, як нам бути? Колеги, давайте я дам ще хвилину міністру культури. Будь ласка, пане Євген. Пане Євген, хвилину, поясніть нам.
13:45:42 НИЩУК Є.М. Шановні колеги, не так багато питань, які стосуються питань культури. Насправді, шановні колеги, я не хочу, щоб ми дебатували відносно фондів. Це питання є практичним, тому що в бюджеті вже є кошти, які в нас в Міністерстві культури. Ми не хочемо продовжувати комуністичні методи, коли чиновник визначав, які мистецькі проекти підтримувати чи ні. Це ситуація доброї руки до недержавного сектору для того, щоб ми підтримали молодих виконавців, мистецькі проекти, рятували культурні об'єкти. Так, наступним кроком має бути Закон про меценацтво. Але перший крок на… до шляху декомунізації у сфері культури це буде зараз, якщо всі прийдуть до цієї зали. Я прошу підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте не робити політики, де її немає, колеги. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дайте слово! ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, зараз закінчилось обговорення, пане Олег. Пане Євген, обговорення завершилось. Зараз ми голосуванням визначимо. Якщо… Я зараз поставлю ще раз на повернення, я знаю, що не проголосували. Не проголосували. Отже, колеги, я ставлю ще раз на голосування пропозицію повернутися до розгляду проекту Закону про Український культурний фонд. Я прошу підтримати і прошу проголосувати, колеги. Займіть місця, колеги, я вас прошу. Прошу проголосувати і підтримати повернення до проекту Закону про Український культурний фонд. Будь ласка, прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Голосуємо. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Це є довіра до нашого міністра, колеги. 13:47:37 За-227 Повернулись, 227. Колеги, я ставлю на голосування проект Закону про Український культурний фонд (номер 5491 лишень за основу, колеги, лишень за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати 5491 за основу. Колеги, голосуємо, підтримуємо культуру, підтримуємо молодих виконавців, голосуємо колеги. Прошу підтримати, голосуємо. 13:48:42 За-231 Рішення прийняте. Колеги, як я і обіцяв, наступний ставиться проект Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України (№ 3597). І я прошу підтримати його розгляд за скороченою процедурою, колеги. Прошу підтримати за скороченою процедурою, будь ласка. 13:49:22 За-193 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань молодіжної політики, спорту та туризму Палатного Артура Леонідовича. Силантьєв. Силантьєв, так? Прошу до слова Силантьєва.
13:49:52 СИЛАНТЬЄВ Д.О. Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні розглянув законопроект України про державний фонд гуманітарного розвитку України і зазначив наступне. Як вже було сказано, метою даного проекту закону є сприяння розвитку гуманітарної сфери нашої держави шляхом створення правових умов для заснування державного фонду гуманітарного розвитку України, робота якого буде спрямована на реалізацію державних та громадських, соціальних, культурних і гуманітарних проектів та їх підтримка, направлених на стимулювання та розвиток фізичної культури та спорту, культури та мистецтва, освіти та науки, охорони здоров'я, вітчизняного туризму. Комітет провів ретельне обговорення законопроекту, заслухавши аргументи як авторів законопроекту та прихильників його прийняття, так і опонентів цього законопроекту. Під час обговорення було зазначено, що суттєвою перевагою законопроекту є пропозиція щодо комплексної підтримки всієї гуманітарної сфери, а не однієї її складової. Мова йде не лише про соціальні питання, а про питання національної безпеки України, оскільки багато сучасних нагальних проблем, насамперед колабораціонізм та сепаратизм, що викликані недостатньою увагою держави до соціальної сфери. Тому, на думку членів комітету, проблеми гуманітарної сфери необхідно вирішувати комплексно, шляхом підтримки сфери фізичної культури та спорту, сфери охорони здоров'я, посилення національного захисту дітей, популізації та примноження національного культурного надбання, модернізації та створення інфраструктури для фізичної культури і спорту, освітньої та наукової інфраструктури, об'єктів формування здорового способу життя, розвитку дитячого та юнацького спорту, підтримки талановитої молоді та формування нової української еліти, промоції та популізації українських туристичних маршрутів. У зв'язку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. СИЛАНТЬЄВ Д.О. У зв'язку із зазначеним, комітет прийняв рішення, рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти за основу. Прошу підтримати, шановні колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Прошу провести запис: два - за, два – проти. Курило Віталій Семенович, будь ласка.
13:52:57 КУРИЛО В.С. Шановні народні депутати, усі законопроекти, які пов'язані на підтримку культури, освіти, спорту, я вважаю, необхідно підтримувати, тому що це наше майбутнє. Те, що ми на сьогоднішній день маємо величезні проблеми, пов'язані з територіальною цілісності України, з війною, вони багато в чому закладені, тому що ми, починаючи з 90-х років, приділяли досить мало уваги нашим гуманітарним проблемам. Ми думаємо про економіку, і це правильно, але коли ми не думаємо про гуманітарні проблеми, коли ми не думаємо про освіту, коли ми не думаємо про виховання нашої молоді, то ми маємо те, що на сьогоднішній день маємо. Тому я всіляко готовий підтримувати даний законопроект, підтримувати дані ініціативи. Я думаю, що комітет зможе звести до купи різні законопроекти. І закликаю вас також підтримати даний законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вас. Будь ласка, Бандуров Володимир Володимирович.
13:54:18 БАНДУРОВ В.В. Передаю слово Литвину Володимиру Михайловичу. 13:54:26 ЛИТВИН В.М. Шановний Голово! Шановні колеги! Це добре, що у нас так зацікавлено обговорюється це питання, отже проблема є і проблема дуже болюча. Я лише назву деякі цифри. У нас на першому місці ми в світі за рівнем дитячого алкоголізму, на п'ятому – за обсягами вживання алкоголю всім населенням, на другому місці у світу – за кількістю смертей від алкоголю. У нас третина дітей починає курити у 10-літньому віці. Саме цим і пояснена пропозиція створити відповідний фонд. Іі я не розумію колег, які підписалися під цим документом, а потім не голосують. Значить, ви заради галочки це робите, щоб показати вашу успішну роботу. А тепер по суті. Треба вітати два підходи, дві пропозиції. Але я думаю, що президія і комітет повинні поступити були б мирно: сказати, в чому перевага одного документу, а в чому перевага другого, створити робочу групу і зробити документ для країни, а не під себе. Я так інколи дивлюся, краще робили щось під себе, тоді, думаю, користь була б країні. Різниця в цих документах полягає в тому, що пропонується не допускати державу до цього фонду, у другому законопроекті, який ми обговорюємо, бо інакше, якщо буде держава керувати, толку не буде. І наступний момент. Кошти брати не з державного бюджету, і через кому "від громадських організацій і меценатів". У нас вже були меценати, я не хочу наводити сумні приклади. А пропонується ввести "податок на гріх" – на алкоголь і табак. І я розумію, чому ви, шановні колеги, чините спротив. Пропозиція. Треба прийняти два законопроекти за основу. Створити робочу групу і опрацювати один документ. Інакше, я вам гарантую, рішення прийнято не буде. І не треба хитрити. Треба поступати, принаймні, чесно у даному питанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Івченко Вадим Євгенович.
13:56:45 ІВЧЕНКО В.Є. Прошу передати слово колезі Рибчинському. Дякую. 13:57:04 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Дорогі мої колеги, ви пам'ятаєте голосування за квоти, коли ми голосували за обидва закони, аби хоч один пройшов? Я хочу сказати дуже важливу річ, ну, дуже важливу річ. Справа в тому, що в нас вийшов казус, і казус полягає в тому, що кожен хоче бути автором ініціативи. По факту, ми раніше подали закон. Цей закон винесений задля того, щоб це… щоб така культурна ініціатива належала Президенту, його команді і так далі. Я не бачу в цьому нічого поганого, але я вибачаюсь, треба тоді долучатися до громадських слухань, і тоді все буде. Я пропоную проголосувати у першому читанні, як казав Володимир Михайлович, і не робити з культури, так би мовити, базар. Тому що, насправді, нам дуже потрібна культура. Черчіль сказав, що "ми воюємо для того, щоб була культура, тому жодної копійки з культурного фонду ми не виймемо". Тому я дуже би хотів, щоб ви підтримали і свідомо проголосували. Дуже вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є заключний виступ, Подоляк Ірина Ігорівна. Після того переходимо до голосування. Я прошу всіх зайти в зал, прошу всіх запросити в зал, щоби ми встигли проголосувати до другої години. Будь ласка, пані Ірина.
13:58:15 ПОДОЛЯК І.І. Шановні пані і панове, я б не хотіла, щоб ми дійсно конфліктували з приводу, де немає зовсім жодних підстав для будь-якого конфлікту. Я лише хочу вам сказати одне. Ми повинні, кінець кінцем, покласти коли-небудь край, по-перше, для брехні, друге, для маніпуляцій, тим більше в гуманітарній сфері, яка є чи не найважливішою в нашій державі. На превеликий жаль, вона не є найголовнішою в наших з вами мізках. І, коли я чую про те, що... Прошу не викрикати із залу, це жалюгідно виглядає. Коли я чую про те, що будь-який фонд, який створюється за рахунок акцизів з будь-яких видів діяльності, шкідливих в тому числі, це не є кошти державного бюджету, то я зараз не розумію. Тому що станом на сьогоднішній день будь-які види податків і акциз в тому числі, власне, формують державний бюджет. Тому, якщо ми з вами плануємо сказати, що кошти... податок, частина податку з сільського господарств йде на спорт, частина з алкоголю йде на культуру, частина з податку з малого підприємництва йде, я не знаю, на молодіжну політику, тоді чи має така держава бюджетну політику, тоді чи має така держава податкову політику? Нема проблем, давайте тоді будемо міняти підходи. Моделей функціонування культури в світі є багато. Британська – лише одна з них. Тому, будь ласка, приймайте рішення, чи створюємо ми монструозну структуру, яка забиратиме повноваження від багатьох вже існуючих центральних органів виконавчої влади, чи ми фокусуємося на тому, про що ми говоримо – на культурі і на мистецтвах. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу запросити депутатів в зал. Так, поки депутати заходять, ще хвилина від міжфракційних. Головко, одна хвилина. За хвилину голосування, будь ласка, колеги.
14:00:20 ГОЛОВКО М.Й. Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні колеги, дійсно, без культури нація існувати не може. І правильне рішення сьогодні, що такі види діяльності, як алкоголь і тютюнопаління, їх потрібно ще збільшити оподаткування, адже за рахунок них ми просто знищуємо нашу націю. Ці види діяльності є надприбутковими. Але, на жаль, натомість ми бачимо, що кожна зароблена гривня з алкоголю наносить державі не менше 50 гривень збитків. Це половина відсотків ДТП, це 80 відсотків ув'язнених, це 700 тисяч алкоголіків, які витрачає мільйони, мільярди наша держава з бюджету. І тому ми повинні робити всі кроки для того, щоб обмежувати спивання нації, спивання молоді, а змушувати їх більше платити і щоб алкоголь не був доступним. А ті кошти так само частина можуть іти на розвиток культури, тому що культура сьогодні наша, дійсно, в жалюгідному стані, і потрібно цей закон підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, ставлю на голосування проект Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України (№ 3597) за основу. Колеги, за основу. Прошу проголосувати. 14:01:49 За-193 Колеги, я поставлю раз на повернення, щоб… чи є голоси. Я ставлю, колеги, пропозицію повернутись до розгляду 3597 до проекту Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України. Прошу проголосувати, будь ласка. 14:02:20 За-195 Нема голосів. Тут надто великий відрив. Проект Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України (3597) оголошую відхиленим і згідно… Я звертаюся до комітету. Щоб ми попередній прийняли закон, щоб врахували ці поправки, які є в цьому законі, як говорив Володимир Литвин, щоб змогли до другого читання ідеї і ініціативи, які є в двох законах, щоб змогли їх об'єднати, щоб в другому читанні ми змогли об'єднати зал при розгляді цих законопроектів. Шановні колеги, ранкове засідання завершується. Я хочу наголосити, що після обіду ми переходимо до питань місцевого самоврядування. Шановні колеги, надзвичайно важливі закони. Їх чекають в багатьох територіальних громадах, які об'єднуються. Я дуже прошу усіх о 16 годині прибути в зал для того, щоб ми могли блок місцевого самоврядування розглянути ефективно і дієво. А зараз ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. І запрошую усіх о 16 годині прибути в зал для продовження нашої роботи. Дякую вам. ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 09 лютого 2017 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. 16:02:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації для участі у вечірньому засіданні Верховної Ради, будь ласка.
16:05:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, можемо переходити до реєстрації. Усі на місцях? Колеги, будь ласка, приготуйтесь до реєстрації. І я прошу провести реєстрацію для участі у вечірньому засіданні. Будь ласка, колеги, реєструємося. Включіть систему реєстрації. 16:06:29 Зареєстровано 362 депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Колеги, і нагадую: зараз блок питань місцевого самоврядування. Важливі питання. Довго працював комітет. Готувались для того, щоб вийти на узгоджене рішення. І я дуже розраховую на активність і дуже розраховую на позицію народних депутатів по підтримці цих законопроектів. Вони всі у другому читанні, їх не треба включати у порядок денний. Друге читання ми можемо ставити без включення. Шановні колеги, перепрошую, є заява від двох фракцій: фракції "Самопомочі" і фракції "Батьківщина" – так, про перерву. Є можливість брати до обіду і після обіду. Давайте ми заслухаємо заяву, а потім вже перейдемо до закону, я ще не оголосив його розгляд. Слово надається для виступу замість перерви Єгору Соболєву. Будь ласка.
16:07:51 СОБОЛЄВ Є.В. Сьогодні в порядку денному знову немає законопроекту про тимчасово окуповану територію України. Вчора Комітет з державного будівництва розглянув цей законопроект і прийняв рішення утворити робочу групу на чолі з Любомиром Зубачем. Ми вітаємо, що депутати почали займатися вирішенням цієї проблеми. Ми розуміємо, що частина людей думає, що так можна затягнути час, я думаю, що це дуже погані плани, які не підуть ні на користь парламенту, ні на користь суспільству. Багато людей зараз в цей мороз стоять на рейках, які блокують залізниці, що перевозили ешелони за ешелонами на окуповані території. Наскільки я знаю про їхні плани, вони збираються перекривати наступні залізниці. Багато людей і співчувають в Збройних Силах України. Вранці стався ганебний інцидент, коли керівника одного з батальйонів чиї бійці у відпустці вирішили підтримати цю блокаду "Торгівля на крові" почали відстороняти від посади. Я думаю, що такі репресії і такий тиск, тим більше, на військових, на Збройні Сили України ні до чого доброго не призведе, навпаки, лише переконає людей, що це правильна, важлива ініціатива. Є ще одна причина поспішати. Директори великих підприємств Луганщини і Донеччини повідомляють нам, що на них чиниться тиск, щоб вони готували відключення світла і тепла. Насправді, це дуже цинічна стратегія. Ми сподіваємося, що вона не буде задіяні. Ми будемо завтра говорити з урядом про те, що нам треба попередити такі ідіотські плани. Але ще раз велике прохання до всіх парламентарів, які хочуть врегулювати цю проблему, які хочуть зупинити "торгівлі на крові". Створена робоча група. Впродовж наступного тижня є всі можливості обмінятися думками, вийти на єдине рішення і проголосувати його. Це буде допомога парламенту, українському народу, Збройним Силам і ветеранам цієї війни за незалежність, які взяли на себе ініціативу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища) (№ 4742). І я зарошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Дехтярчука Олександра Володимировича. Будь ласка, Олександр Володимирович.
16:10:48 ДЕХТЯРЧУК О.В. Шановні колеги! Щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища) (№ 4742) (друге читання). За дорученням Верховної Ради України Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування розглянув на своєму засіданні 16 липня 2016 року зауваження і пропозиції, що надійшли від суб'єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища), поданого групою народних депутатів і прийнятого Верховною Радою України за наслідками розгляду у першому читанні. До розгляду законопроекту в другому читанні від дванадцяти народних депутатів подано 71 пропозицію, з яких: 36 пропонується врахувати, 9 – врахувати редакційно, 3 – врахувати частково, 23 – відхилити. За результатами всебічного обговорення комітетом ухвалено висновок рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища) за результатами розгляду в другому читанні прийняти в цілому. Остаточна редакція законопроекту завізована із зауваженнями Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України. Пропонуємо доручити Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування при підготовці його на підпис Голові Верховної Ради здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України, його техніко-юридичне доопрацювання. Прошу підтримати законопроект. Пропоную перейти до розгляду поправок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам. Отже, переходимо до правок. І я прошу усіх авторів правок приготуватися до обговорення. 5-а, Міщенко Сергій. Наполягає. Будь ласка.
16:12:50 МІЩЕНКО С.Г. Сергій Міщенко, 98 округ Київщина. Я хотів би задати запитання. А хтось думав про те, чому за два роки всього 10 відсотків територіальних громад з'явилося на мапі України? Чому всього 10 відсотків? Перше питання зразу стає, а чому люди відмовляються від того, що вони будуть мати більше грошей? Тому що, зрозуміло, що територіальна громада буде за рахунок ПДФО мати більше грошей. А чому ж вони відмовляються від того, щоб об'єднуватися? А тут постає питання другого, що центри у нас, вони виграють від цього, але біля цих територіальних центрів існують такі супутники, які вже не будуть мати голів сільрад і депутатів сільрад, а будуть тільки старост. А староста – це не посадова особа органу місцевого самоврядування, а посадова особа місцевого самоврядування, бачите яка різниця, органу і без органу. Це значить що? Що він не може… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. 16:14:03 МІЩЕНКО С.Г. Немає повноважень, тому що іншими законами, Цивільним кодексом, Законом про місцеве самоврядування, всім іншим наділені права посадову особу органу місцевого самоврядування, і тому вони цього позбавлені. Тому у такому вигляді і відмовляються громади мати куцого представника своєї громади в супутниках, біля центру цієї територіальної громади. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.
16:14:36 ДЕХТЯРЧУК О.В. Власне, поправка депутата Міщенка трішки стосувалася іншого моменту. В даному випадку поправкою передбачалося надати старості правом бути депутатом ради об'єднаної територіальної громади. Таким чином староста мав би одразу два представницьких мандати, що суперечить Конституції України і в даному випадку було б недопустимо. Стосовно повноважень старости. Законопроект, власне, і передбачає розширення повноважень і створення таку новелу, як старостинський округ. В жодному випадку це ніяке не адміністративне новітнє утворення, а мова йде про компетенції і межі компетенції старости. Якщо у Законі про добровільне об'єднання територіальних громад ми говорили про те, що староста здійснює свої повноваження відповідно до рішення депутатів місцевої ради, то зараз ми зберігаємо, що право будь-якої громади на сільського старосту. Але от рішення по кількості сільських старост і по межах старостинських округів ми залишаємо за депутатами об'єднаної громади, зважаючи на наявність коштів у відповідній громаді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні, пане Сергій? Наполягаєте чи ні? Отже, ставлю на голосування поправку номер 5 народного депутата Міщенка. Комітет відхилив її. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 16:16:10 За-83 Рішення не прийняте. 13 поправка, Міщенко. 10 поправка, Міщенко. Будь ласка.
16:16:19 МІЩЕНКО С.Г. Шановні колеги, я чому пояснюю це. Питання не в правках, питання в тому, як буде цей закон поліпшувати життя наших громадян не в центрі цієї територіальної громади, а в у супутниках, яких більше на мапі України. От про це мається мова. Приклад приведу. Чому не створюються? Тому що громадські слухання от цих супутниках проводяться і людям кажуть, а перше питання: ви будете більше грошей отримувать? Кажуть, да. А друге питання: а куди ми підемо за довідками. Їм кажуть, підійдете в сусіднє село. А люди кажуть: ні, вам дозволу не даємо на це. От в чому питання. Тому що… правильно, ви погоджуєтесь, тому що оця даже поправка каже про положення, що положенням визначають повноваження старости. А вони визначаються законом, а ніяк не якимось положенням. І тому питання стоїть в тому, чому вони об'єднуються? Тому що люди не дають такі повноваження на об'єднання, тому що вони будуть їхати в сусіднє село за кожною бумажкою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Володимирович.
16:17:31 ДЕХТЯРЧУК О.В. З вашого дозволу, повинен сказати, що надання довідок і інших адміністративних послуг від держави – це трошки інша тема, і в даному випадку шкода, що в нас дуже повільно створюються Центри надання адміністративних послуг, зокрема, і в об'єднаних територіальних громадах. Це питання частково вирішується. Коли ми розглядали Закон про адміністративні послуги, ми передбачили віддалені робочі місця від ЦНАПів, і при сільському старості обов'язково по графіку у приміщенні, де працює сільський староста, має працювати і представник центру адміністративних послуг. І ці питання у певній мірі знімуться у випадку наявності за тією самою довідкою, чи витяг із Земельного реєстру, чи вклеїти фотографію в паспорт, ці питання вирішуються автоматично у даному випадку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте. Хто підтримує поправку номер 10 народного депутата Міщенка, прошу проголосувати. Комітет врахував її по суті. 16:18:42 За-72 Рішення не прийнято. 13-а, Міщенко. Наполягає. Будь ласка.
16:18:48 МІЩЕНКО С.Г. Тепер далі. Моделюємо ситуацію. Прийшов дід чи баба до старости нової територіальної громади і каже, я хочу оформити у тебе заповіт – те, що робили секретарі сільських рад, отой, що казав "посадова особа органу місцевого самоврядування. Скільки він у тебе коштує? Він каже, раніше коштувало 34 копійки чи взагалі безкоштовно. Тепер от ця бабуся прийшла до цього старости, а староста каже, у мене немає таких повноважень, я тільки сприяю тому, щоб ти могла це зробити. А він каже, а як ти сприяєш? Ти мені машину даси до округу, щоб під'їхати, ти мені даси гроші на квиток – як ти можеш мені сприяти? І старості нема чого відповісти, тому що бабусю цю погонять туди, куди ви кажете, в ЦНАПи ці і в місцеве самоврядування. Тому що секретар виконував ці функції, а зараз такого секретаря не передбачено, і ніхто туди в цю громаду, ніхто не поїде. А бабусю погонять її в...
16:20:01 ДЕХТЯРЧУК О.В. З вашого дозволу поясню, хоча поправка депутата Міщенка не стосувалася, власне, вашого виступу, але вона, в принципі, про роботу сільських старост. Розглядалася одна з концепцій, яка пропонувалася до розгляду, була думка, наділити сільських старост правом надавати адміністративні послуги на місцях. Але виникла суперечність із чинним законодавством, адже для надання адміністративних послуг потрібно старості мати відповідні кваліфікаційні норми по якості освітнього рівня. В даному випадку ми отримуємо цілу армію противників децентралізації із нині діючих сільських голів, які в більшості перемагають на виборах, стають, власне, старостами – практика засвідчую. В даному випадку наразі концепція ця не набула підтримки в робочій групі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? Хто підтримує поправку номер 13 народного депутата Міщенка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка, голосуємо. 16:21:06 За-73 Рішення не прийнято. 17-а, народний депутат Левченко. Наполягає. Будь ласка.
16:21:13 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Справа в тому, що тут дуже правильно піднімаються важливі питання при обговоренні поправок, що, насправді, так звана ця реформа по децентралізації, насправді, вже сьогодні призводить до буквального вимирання менших сіл. Зокрема, якщо старосту не наділити відповідними повноваженнями, то ця тенденція лише пришвидшиться. Тому, звісно, прикро, що цей закон, який би міг би це зробити, надати відповідні повноваження і принаймні знівелювати певні негативні особливості цієї так званої реформи. Насправді, не робить все можливе, що він міг би робити. Зокрема, моя поправка говорить про те, що справа в тому, що є така норма в цьому законі, де написано, що староста сприяє жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування, але староста також, насправді і по суті, відповідальний за надання адміністративних та соціальних послуг. І тому я... І має бути відповідальний. І тому моя поправка як раз полягає в тому, щоб додати тут кілька цих слів, що він не тільки сприяє підготовці документів, а що він також сприяє у наданні адміністративних та соціальних… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершити. 16:22:27 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Що староста не є просто якимось клерком, або навіть не клерком, а, назвемо так, радником для мешканців села, а що він безпосередньо має функцію посадову у сприянні, наданні адміністративних та соціальних послуг. І, зокрема, коли доповідач говорив про те, що, можливо, будуть там адміністративні центри біля нього сидіти, або працівники, то якраз тут і має бути ця функція прописана конкретно в законі, а не на певних законних актах. Тому прошу, будь ласка, цю мою поправку врахувати. Дякую.
16:22:57 ДЕХТЯРЧУК О.В. З вашого дозволу, в Законі "Про порядок надання адміністративних послуг органів місцевого самоврядування" це передбачено. Там передбачені віддалені робочі місця. Цей закон вже проголосований Верховною Радою, він діє. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Хто підтримку поправку 17 народного депутата Левченка (комітет її відхилив), прошу проголосувати. Будь ласка. 16:23:28 За-65 Рішення не прийняте. 18-а. Наполягаєте? Будь ласка.
16:23:35 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Ну, по-перше, я хотів прокоментувати коротко щодо минулої поправки. Насправді те, що прописано в іншому законі, не стосується про те, що я говорив. В моїй поправці мова йшла: надання повноважень старості, а не про те, що є можливість гіпотетично облаштовувати віддалені робочі місця. Це зовсім різні речі, абсолютно. І так само тут моя поправка, 18-а, говорить про те, що треба доповнити повноваження старости з метою забезпечення можливості для жителів села, селища отримати необхідні документи безпосередньо у селі і селищі, без необхідності виїжджати до іншого населеного пункту. Тобто я пропоную прямо написати, не про якісь віддалені гіпотетичні робочі місця, а прямо написати, що староста надає довідки, інші документи, а також інформацію жителям села, селища. Тобто, щоб було прямо прописане таке повноваження, а не було знову-таки відсилочної норми на те, що хтось може гіпотетично створити окрему, скажімо так, філію центрального органу в селі. Треба, щоб староста безпосередньо мав ці повноваження, якщо є хоч якесь бажання зберегти село. Дякую.
16:24:47 ДЕХТЯРЧУК О.В. Порядок організації роботи старости визначається положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною радою, депутатами об'єднаної громади. В Положенні про старосту ці всі речі – яким чином, порядок надання довідки – абсолютно можна все виписати без жодної проблеми. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? Хто підтримує поправку 18 народного депутата Левченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка. 16:25:21 За-70 Рішення не прийняте. 22-а. Івченко. Чи наполягає? Не наполягає. 23-я, Левченко. Не наполягає. Наполягає, так? Будь ласка.
16:25:36 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Пропозицію пункту 7 частини другої статті 56-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" доцільно доповнити положеннями, які б надавали можливість старості не лише вносити пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного Старостинського округу, виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальних форм власності та їх посадових осіб, а й впливати на порядок прийняття рішень в питаннях діяльності на території відповідного Старостинського округу, виконавчих органів сільської, селищної, ради, підприємств, установ, організацій комунальних форм власності та їх посадових осіб. Мова йде про те, щоби староста міг би вносити безпосередньо пропозиції до порядку денного засідань відповідного виконавчого комітету. Зараз такої можливості немає. Знов-таки треба… я наполягаю на тому, що треба наділити старост реальними повноваженнями. Ви забираєте у сіл їхні сільські ради, ви забираєте реальну можливість безпосередньо з села, населеного пункту, впливати на своє життя. Ви хоч би цьому старості, єдиному представнику, залиште хоч якісь повноваження. Дякую.
16:26:45 ДЕХТЯРЧУК О.В. Староста не єдиним представником в селі. Є депутати об'єднаної громади, які, власне, також представляють інтереси села в даному випадку. Внесення пропозицій до порядку денного засідання виконавчого комітету старостою суперечитиме Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Такі пропозиції згідно закону вносить сільський, селищний, міський голова. В даному випадку це логічно. Сільський староста є членом виконавчого комітету об'єднаної громади і як член виконавчого комітету він має можливість впливати у повній мірі на роботу виконавчого комітету і рішення, які приймаються в об'єднаній громаді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? Отже, поправка 23 Левченка комітетом відхилена. Хто її підтримує, прошу проголосувати. 16:27:43 За-69 Рішення не прийняте. 26-а, Івченко. Не наполягає. 28-а, Левченко. Не наполягає. Наполягає, так? Будь ласка.
16:27:57 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Пропозиція пункту 9 частини другої статті 54-1 Закону "Про місцеве самоврядування" потребує доповнення у частині здійснення моніторингу за станом дотримання прав і законних інтересів жителів сіл, селищ у сфері землекористування. Знову-таки мова іде про те, що ми маємо розширити повноваження і обов'язки старост, зокрема щодо моніторингу виконання дотримання прав і законних інтерсів жителів сіл і селищ у сфері землекористування. Я хотів би звернути увагу доповідача, коли він говорить про те, що обираються депутати, які в раді ОТГ будуть представляти інтереси. Товариство, нащо ви займаєтесь відвертими маніпуляціями. В поважній більшості ОТГ, якщо в оцьому ОТГ є райцентр, 70-80 відсотків депутатів представляють райцентр. Відповідно рада ОТГ буде приймати виключно рішення, які потрібні райцентру, це звичайна арифметика політична. Тому не розпиляйте історії про те, що депутати зможуть там щось вирішувати, дайте хоча би старостам ці повноваження. Дякую. 16:29:09 ДЕХТЯРЧУК О.В. Поправкою, яку пропонується, в редакції, в якій пропонується депутатом Левченком, передбачається покласти на старосту широке коло невластивих йому повноважень, при цьому не враховується можливість практичної реалізації цих повноважень на практиці. Ми хочемо, щоб сільський староста був фахівцем і в галузі надання адміністративних послуг, і в фахівцем в галузі землекористування. Но, вибачте, на жаль, практика поки що в Україні виборних посадових осіб бажає кращого. Тому в даному випадку передбачити невластиві повноваження, ну комітет відхилив цю пропозицію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? Отже, ставлю на голосування 28 поправку народного депутата Левченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує, я прошу проголосувати, будь ласка. 16:30:04 За-81 Рішення не прийняте. Колеги, давайте, може, трошки інтенсивніше, бо ми блок не зможемо пройти навіть близько. Можливо, менше і давати відповіді. Я дуже прошу до більш інтенсивної роботи. Наступна 29-а, Івченко. Не наполягає. 33-я, Одарченко. Наполягає. Будь ласка.
16:30:24 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я хочу звернути увагу на виступаючого переді мною. Він абсолютно правильно сказав, зараз в цих об'єднаних громадах відбувається об'єднання навколо найбільш спроможної сільської ради. Ті сільські ради, які вливаються в цю громаду, вони, по суті, втрачають будь-які можливості впливу на своє буденне життя, тому що домінуюча кількість депутатів, вона завжди буде знаходитися в найбільшому населеному пункті. І це дуже по-людськи, коли цей населений пункт буде вирішувати власні потреби. Зараз відбувається поглинання, об'єднання центрів об'єднаних громад, так би мовити, оцих супутників периферійних сіл. Зараз ми пропонуємо, я пропоную своєю поправкою надати старості хоча б право звертатися з позовом до суду у випадку, якщо рішення ради об'єднаної громади, вони порушені. Я вважаю, що це дуже важливе… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ОДАРЧЕНКО Ю.В. …яке дозволить населеним пунктам захищати свої права. Міський голова має право звертатися з позовом проти старости, а от староста з аналогічним позовом не може звернутись. Моя поправка йде саме про це. Прошу підтримати її голосуванням.
16:31:55 ДЕХТЯРЧУК О.В. Шановне товариство, дана пропозиція на розгляд робочої групи є недоцільною, адже відповідно до Конституції України кожному гарантується право оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Це частина перша статті 55 Конституції України. Тому у даному випадку наділяти тими повноваженнями старосту окремо ще раз, якщо вже як громадянин України він їх має, доцільності робоча група не бачила. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Будь ласка, ставиться на голосування поправка номер 33 народного депутата Одарченка. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Будь ласка. 16:32:49 За-73 Рішення не прийняте. 35-а, Левченко. Будь ласка, включіть мікрофон.
16:32:57 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Написано, що поправка врахована частково, насправді, вона зовсім не врахована. Мова іде про те, що якщо ви не хочете у законі прописувати повноваження додаткові для старост, ви хоча б залиште можливість для ради відповідної ОТГ, якщо вона якимось чином у ній наберуться, припустимо, гіпотетично, нормальні депутати, щоб вони ці повноваження могли розширити. Тому я пропоную цією поправкою, власне кажучи, продати їм такі повноваження. Але підсумовуючи, я хотів би зазначити, що, на превеликий жаль, те, що ми зараз бачимо у цьому законі, це знов-таки замість бажання вирішувати конкретні проблеми конкретних людей є навпаки бажання спихнути ці проблеми на когось іншого. Тобто по суті ціла низка сіл, маленьких сіл повністю відсікаються від реального представництва у представницьких органах влади. Вони не зможуть впливати жодним чином на реальну політику своєї місцевої влади, тому що вони будуть, можливо, мати одного-двох депутатів, більшість депутатів ОТГ від райцентру і все. І ці старости, які зараз, не будуть мати абсолютно, не будуть мати повноважень, нічого не будуть робити. Відповідно далі іде курс на вимирання маленьких сіл. Дуже вам всім в лапках дякую.
16:34:09 ДЕХТЯРЧУК О.В. У даному випадку це не відповідає дійсності. І ваша поправка вона врахована частково, так як положення депутати ОТГ і затверджуватимуть про порядок роботи сільських старост. У положенні можна передбачати багато, власне, що стосується порядку безпосередньо роботи сільського старости. Що ж до стратегії, то навпаки законопроект передбачає можливість кожному населеному пункту об'єднаної територіальної громади претендувати на наявність у цьому селі, а не лише в центрі сільської ради старости. Це й передбачає законопроект, а депутати об'єднаної громади визначаться скільки сільських старост, меж старостинських округів потрібно на їхні території. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? 35 поправка народного депутата Левченка, комітет її врахував частково. Хто підтримує, я прошу проголосувати. Будь ласка. 16:35:17 За-74 Рішення не прийняте. 34 поправка. Одарченко, будь ласка.
16:35:25 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, вот зараз уже ми маємо певний досвід об'єднання громад. Ми бачимо, що на сьогоднішній день села, які вливаються в об'єднанні громади, так би…, я вживу слово "периферійні села", вони не мають абсолютно ніяких прав, вони покладають якісь надії на функції старости. Цим законом ми ніяких функцій йому не надаємо, він не зможе захищати права громадян. І, по суті, ці периферійні села, вони приречені на вимирання, в них завтра не буде шкіл, закладів культури і охорони здоров'я. Я хочу цією правкою просити депутатів підтримати право старостам радами делегувати певних повноважень на виконання своїх функцій. Я прошу підтримати цю правку, я вважаю, що це справжнє самоврядування, яке дозволить старості хоч якимось чином впливати на життя свого населеного пункту.
16:36:31 ДЕХТЯРЧУК О.В. Виступ знову ж таки емоційний, але не відповідає наявній дійсності. Нагадаю шановним депутатам, що у об'єднаній територіальній громади діє мажоритарна система і депутати обираються від кожного, власне, населеного пункту. І говорити про те, що населений пункт не представляє своїх депутатів об'єднаній територіальній громаді, це непартійні списки і непропорційна виборча система, просто недоцільно. Щодо повноважень сільських старост і їхньої ролі, і місця в житті громади, то практика говорить про те, що навіть виконуючі обов'язки сільських старост, і близько 300 старост, які вже вибрані на сьогоднішній день, які діють лише на основі Закону про добровільне об'єднання громад, вони активну мають роль і місце в житті об'єднаної громади: і в створенні стратегічного плану розвитку об'єднаної громади, і в роботі виконкому, і в наданні адміністративних послуг, і в роботі комунальних підприємств, які ряд об'єднаних громад створюють знову ж таки на місцях, де розташовані старости. Тому прохання з розумінням віднестися до такої позиції і в даному випадку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосування? Будь ласка, ставлю на голосування поправку 34 народного депутата Одарченка. Комітет її врахував частково. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, будь ласка. 16:38:04 За-71 Рішення не прийняте. 38-а, Одарченко.
16:38:11 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги! Шановні колеги, це абсолютно технічна правка, вона має забезпечити комфорт існування жителів тих населених пунктів, де зникли місцеві ради. Пропонується надати старості право приймати документи від мешканців, які адресовані виконавчому комітету або місцевій раді, при цьому староста зобов’язаний передати ці документи адресату, але строком подачі вважається той день, коли документи отримав староста. Я вважаю, що якраз ця правка і забезпечує виконання обіцянки про те, що доступність адміністративних послуг не зменшиться. Інакше я не розумію, що хорошого буде тим, хто живе за 20 кілометрів від центру громад, коли їм за кожним папірцем треба буде їхати в центральну садибу, витрачаючи там по 30-50 гривень на автобуси, приходячи в незнайоме середовище, де їм важко буде отримати будь-яку довідку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
16:39:20 ДЕХТЯРЧУК О.В. Ця правка врахована частково в тексті. Ми говоримо про те, що порядок роботи старости визначається положенням, як отримує кореспонденцію, як отримує документи. Ці речі, на думку комітету, було недоцільним прописувати, деталізувати порядок утримання кореспонденції в даному випадку. Це все спокійно відображається в положенні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? Одарченко, наполягають на голосуванні? Хто підтримує поправку 38 народного депутата Одарченка, прошу її підтримати, проголосувати, хто підтримує, комітет відхилив, будь ласка. 16:40:15 За-79 Рішення не прийняте. 39-а. Наполягає Одарченко, будь ласка.
16:40:22 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, на жаль, дуже часто після об'єднання виникає ситуація, коли населені пункти представлені в раді об'єднаної громади одним депутатом, а інший населений пункт має абсолютну більшість. За таких обставин ця рада об'єднаної громади може вільно розпоряджатися майном цього маленького населеного пункту, позбавляти фінансування заклади культури і освіти, по суті, знищувати інфраструктуру. Тому є пропозиція надати старості право вето на рішення ради, які шкодять відповідному населеному пункту. Це вето додається, долається стандартно, двома третинами голосів. І ось, якщо таке право буде, то населені пункти в об'єднаній громаді будуть дійсно об'єднані і взаємопов'язані. Прошу підтримати мою правку, щоб староста громади мав право на вето, рішення ради об'єднаної громади.
16:41:29 ДЕХТЯРЧУК О.В. Комітет не підтримав таку позицію, так як вважаємо, що вона ускладнить надзвичайно роботу об'єднаної громади, як виконавчого комітету так і, власне, самої ради. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування. 16:41:48 ДЕХТЯРЧУК О.В. Є об'єднані громади, де 34 старости, можете собі уявити, в Хмельницькій області. Якщо 34 старости будуть мати право вето, ми перетворимо, роботи не буде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, отже, хто підтримує поправку 39 Одарченка. Комітет її відхилив. Прошу проголосувати. 16:42:14 За-76 Хоча ідея права вето старости і голови – це перспективна ідея, треба обдумати її, треба обговорити. 44-а, Дмитренко. Не наполягає. 45-а, Сольвар. Не наполягає. 46-а, Міщенко. Не наполягає. Наполягає, так? Будь ласка, 46-а, Міщенко.
16:42:36 МІЩЕНКО С.Г. Шановні колеги! Я не розумію елементарних речей, чесно кажучи. На сьогоднішній день в сільраді секретар сільради має право вчиняти багато відповідних дій, в тому числі і нотаріальні дії зараз. А після того як вони об'єднаються у неї ці права забирають. Так скажіть, елементарне завдання, три яблука краще чи одне? Ви не говорите… ви говорите про ЦНАПи, а є таке поняття як нотаріальна дія, заповіт. Коли зараз приходять дід чи баба до секретаря сільської ради, то вона йому втаємничує і робить, бо це тайна, таємниця, заповіт. А куди вона піде? До старости піде? Ні, скаже староста, я тобі навіть сприяти не можу цьому, їдь в центр, і там будуть черги стояти, як стояли черги до нотаріусів. А коли ми надали три роки тому право секретарям це робити, ці черги розсосалися з дорученнями і заповітами. Що ви робите?
16:43:48 ДЕХТЯРЧУК О.В. …виступати по суті правок. Бо в даному випадку по суті правки ваша пропозиція стосується Закону України "Про запобігання корупції". А, власне, зміст вашого виступу зовсім не відповідає правці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування поправку номер 46 народного депутата Міщенка. Хто підтримує цю поправку, комітет її відхилив, прошу проголосувати. Будь ласка. 16:44:20 За-74 Рішення не прийняте. Колеги, я ще раз запрошую до більш ефективної роботи і закликаю вас. 47-а, Кобцев. Не наполягає. 48-а, Ленський. Не наполягає. 50-а, Одарченко. Не наполягає. 51-а, Івченко. Не наполягає. 52-а, Івченко. Не наполягає. 55-а, Міщенко. Наполягає. Будь ласка.
16:44:43 МІЩЕНКО С.Г. Це мій останній виступ. Але знову хочу привернути вашу увагу. Що ми хочемо з цієї реформи? Для того, щоб на місцях було краще, правда? Да, гроші будуть більше, ніхто не заперечує, ПДФО будуть сплачувати. Друге питання: представництво буде. Яке – не важливо. А третє: чи будуть мати на сьогоднішній день після прийняття цього закону оці маленькі села, які сьогодні мають своїх секретарів, які вчиняють всі ці дії? Вони будуть позбавлені цього. Так а нащо тоді об'єднуватися? От дивіться, в Київській області ні однієї територіальної громади немає. Тому що на сходках села всі питають одне у депутатів, які повинні проголосувати про об'єднання, про одне: а куди ми поїдемо за довідками? Всі кажуть, поїдете в центр, всі до єдиного. От і все! Тому я й кажу, він не вирішує, не пришвидшує цієї реформи, він нічого не вирішує для наших громадян.
16:45:52 ДЕХТЯРЧУК О.В. Ну, мова не стосувалася запропонованої правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, наполягаєте на голосуванні? Так. Я ставлю на голосування поправку 55 народного депутата Міщенка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 16:46:26 За-80 Рішення не прийнято. Колеги, залишилося дві поправки. Я прошу всіх запросити депутатів в зал, голів фракцій максимально змобілізувати народних депутатів. Я прошу зараз приготуватися до голосування. 59-а, Одарченко. Не наполягає. 62-а, Одарченко. Не наполягає. Колеги, таким чином ми завершили обговорення законопроекту. Дякую. Ви вже можете... 16:47:06 ДЕХТЯРЧУК О.В. Шановне товариство, є дуже велике прохання підтримати цей законопроект. Сільський староста – це нова посадова особа і не потрібно плутати її із поняттям сільський голова колишньої сільської ради. Є дуже велике прохання: підтримати інститут і його становлення, інститут старост в Україні. На сьогоднішній день вже понад триста сільських старост вибрано в Україні. І повірте, все залежить не лише від грошей в об'єднаній громаді, а від якості керівника і в тому числі і сільського старости, від якості посадової особи. Давайте робити все, щоби та посадова особа не лише мала багато грошей, а й була якісно, могла своїми здібностями, уміннями, фахом представляти інтереси об'єднаної територіальної громади, ініціатива в того, хто рухається перший. Краще ніж лаяти темряву, запалити свічку. Велике прохання від усього колективу, який працює по децентралізації: підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Олександр Володимирович. Дякуємо за професійну доповідь, за професійні відповіді. Також в нас присутній на засіданні віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко. Величезне бажання мав бути присутній Прем'єр-міністр України Володимир Борисович Гройсман, який є одним з ініціаторів тих власне реформ і тих законів. На жаль, він не може бути зараз поруч з нами. Він у відрядженні, у робочій поїздці, але він окремо просив усіх народних депутатів підтримати всі законопроекти, весь блок, який стосується децентралізації і місцевого самоврядування. Зараз я надаю хвилину для виступу віце-прем'єр-міністру Геннадію Зубку. І через хвилину буде голосування. Прошу усіх запросити в зал. Будь ласка, прошу пане Геннадій.
16:48:49 ЗУБКО Г.Г. Дякую, шановний пане Голово. Шановні народні депутати, я хотів би ще раз закликати всіх народних депутатів об'єднати зал в голосуванні всіх законів по децентралізації, які сьогодні винесені в порядок денний. Безпосередньо Прем'єр-міністр також хотів би долучитися до участі в спільній роботі з Верховною Радою, але, на жаль, відрядження сьогодні не дало такої можливості. І сьогодні ті закони, які розглядаються в залі, вони були напрацьовані депутатською групою, яка є дуже активна і дуже важливою і співпрацює з громадянами України, які сьогодні вже об'єдналися, які чекають об'єднання. І тому питання повноваження старост, питання їх набуття, питання добровільного об'єднання і, саме головне, Закон про службу в органах місцевого самоврядування сьогодні є найбільш актуальний, для того щоб підсилити можливість спроможності місцевого самоврядування. Я хотів би ще раз закликати об'єднатися навколо голосування цих законопроектів – і підтримати наше місцеве самоврядування, яке прагне для розвитку не тільки економіки, а й взагалі незалежності України, яка повинна бути в Європейському Союзі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я прошу зайняти робочі місця. Я прошу, колеги, максимально наблизитись до своїх робочих карточок. Будь ласка, колеги, займайте робочі місця. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо статусу старости села, селища (№ 4742) за пропозицією комітету в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. 16:51:18 За-271 Рішення прийняте. Вітаю, колеги. Вітаю всю команду, яка працювала над цим законопроектом. Колеги, я маю до вас одне повідомлення. Ми до обіду ставили включення в порядок денний сесії проекту Закону 5610 про заочне правосуддя. Не вистачило всього 3 голоси. Разом з тим, даний законопроект має величезну вагу для того, щоб прокуратура могла здійснювати процес засудження Януковича і всіх причетних проти… в злочинах проти українців. Колеги, я хочу звернутися до вас усіх з великим проханням. Напередодні річниці лютневих подій ми повинні дати можливість прокуратурі проводити заочне правосуддя над тими, хто втік з України і кого сьогодні розшукує наша правоохоронна система, щоб ми дали людям справедливість. Я дуже вас прошу, колеги, зараз проголосувати за включення в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (5610). Я прошу вас підтримати, щоб ми відразу зараз змогли його розглянути, щоб ми не відносили на наступний пленарний тиждень через півмісяця, щоб ми змогли це зробити ще до річниці лютневих подій, лютневої трагедії. Шановні колеги, я прошу всіх сконцентруватись. Я прошу всіх зайняти робочі місця, і я ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний, щоб відразу перейди до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (5610). Я прошу проголосувати, колеги. Я прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. 16:53:26 За-221 (Шум у залі) Я ще раз поставлю, колеги. Колеги, я ще раз поставлю. Я всі ініціативи, колеги… (Шум у залі) Я всі ініціативи я ставив по два, по три рази, колеги. І так само й цю я поставлю ще раз на голосування, колеги. (Шум у залі) Я ставлю ще раз на голосування проект Закону (5610) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. 16:54:19 За-225 Колеги, один голос. Він зайшов, оце зайшов один голос. Я ставлю ще раз включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу підтримати, прошу проголосувати проект Закону 5610. Прошу включити в порядок денний для прийняття рішення. Прошу голосувати. Голосуємо, прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, голосуємо, колеги. (Шум у залі) 16:54:51 За-214 Рішення не прийняте. Переходимо до наступного питання порядку денного. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо набуття повноважень сільських, селищних, міських голів (номер 4110). І я запрошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Бублика Юрія Васильовича. Перед тим, колеги, я ініціативу кожної фракції, кожного депутата ставлю три рази, колеги. Я поставив три рази на голосування, це справедливо по відношенню до всіх. Не робіть комедії і не робіть політики тут біля трибуни. Однаково справедливе відношення до всіх. Будь ласка, Бублик Юрій Васильович, доповідайте.
16:55:48 БУБЛИК Ю.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати. Нагадаю, що даний законопроект було внесено до парламенту ще 19 лютого минулого року практично всім складом Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування для вирішення двох практичних проблем. По-перше, це уточнення формулювання у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо набрання повноважень сільським, селищним, міським головою і приведення їх у відповідність із виборчим законодавством. По-друге, це встановлення прямого припису центральної виборчої комісії реєструвати новообраних депутатів місцевих рад, відповідно голів і старост у разі бездіяльності територіальної виборчої комісії. Законопроект було прийнято парламентом за основу 22 вересня 16-го року з дорученням нашого комітету підготувати його до другого читання, що і було зроблено на засіданні комітету 2 листопада 16-го року. Загалом до законопроекту від п'яти народних депутатів України було подано 5 пропозицій, 4 з яких комітет пропонує врахувати, 1 – відхилити. За наслідками всебічного обговорення комітет рекомендує Верховній Раді України, відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо набуття повноважень сільських, селищних, міських голів (реєстраційний номер 4110) за результатами розгляду у другому читанні прийняти у другому читанні та в цілому. У разі прийняття законопроекту у другому читанні та в цілому ми пропонуємо доручити Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при підготовці його на підпис Голові Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання. Просимо підтримати і дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки? ГЕРАЩЕНКО І.В. 15 секунд, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Ні, закінчив вже Бублик. Шановні колеги, в цьому законопроекті відхилених правок взагалі немає. Є? Яка? Одна, 4 правка. Одна 4 правка. Тому я прошу, колеги, не розходитись, я прошу залишатись на місцях. Тільки одна правка є. Будь ласка, Левченко, 4 правка.
16:58:06 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Значить, дивіться, яка ситуація. Тут в законопроекті закладається конфлікт прямий юридичний між двома іншими законами. Тут пропонується, що в Законі України "Про Центральну виборчу комісію" прописати, що Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію депутата, сільського, селищного голови і так далі, якщо це не робить окружна виборча комісія, тобто зобов'язана це зробити. А в Законі "Про місцеві вибори" написано, що може прийняти рішення. Тобто пряма суперечка між двома законами закладається в цьому законопроекті, що, очевидно, може призвести до певного хаосу в плані практичного виконання. Більше того, насправді за логіки речей і виборчого процесу має бути саме "може приймати", а не "зобов'язана прийняти", тому що справді можуть бути об'єктивні причини, чому не реєструють такого депутата чи селищного голову. Тому, будь ласка, не закладайте такі конфлікти в законодавстві. Прошу підтримати правку і урівняти ці дві норми. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ви будете коментувати, Юрій Васильович? Колеги, 4 поправка. Наполягаєте на голосуванні, пане Юрій? Хто підтримує 4 поправка народного депутата Левченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка, голосуємо. 16:59:41 За-86 Рішення не прийняте. Таким чином, колеги, ми завершили обговорення проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо набуття повноважень сільських, селищних, міських голів (№4110). І ми можемо переходити до голосування. Я прошу усіх зайняти робочі місця. Я прошу усіх зайти у зал. Геннадій, пане Геннадій, Зубко, одну хвилину, поки депутати заходять, будь ласка. І прошу усіх зайти у зал, зайняти робочі місця. Будь ласка, віце-прем'єр.
17:00:13 ЗУБКО Г.Г. Ще раз хотів би попросити депутатів об'єднатися навколо цих законів, тому що другий Закон про набуття статусу саме безпосередньо сільських старост він дасть можливість такого безпосереднього управління і долучення їх до процесу прийняття рішень разом з депутатами, які обирають від їхнього населеного пункту. Питання прийняття рішення або позитивного, або негативного старостою може бути прийняте і тут немає ніякої суперечності. Тому я думаю, що в першу чергу ми повинні підсилювати можливість прийняття рішень, вплив практично на прийняття рішень старост і також їх роботи. Тому ще раз хотів би наголосити для того, щоб підтримати законопроекти, які розроблені депутатським корпусом, які підтримані урядом і які супроводжує Прем'єр-міністр, Президент України, і таким чином показати і дати можливість нашим старостам приймати рішення у роботі безпосередньо об'єднаних територіальних громад. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо набуття повноважень сільських, селищних, міських голів (№ 4110) у другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. 17:01:56 За-238 Рішення прийняте. Закон прийнятий. Колеги, в президію надійшла заява на перерву від двох фракцій: "Народного фронту" і Радикальної партії. Вони готові замінити перерву на виступ. Колеги, в нас наступний буде місцевого самоврядування законопроект, залишайтесь для розгляду. А зараз надаю слово для виступу від двох фракцій пану Галасюку. Будь ласка.
17:02:24 ГАЛАСЮК В.В. Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги народні депутати! Провідні дослідницькі центри світу прогнозують майбутнє країн не тільки на 3-5 років, а на 30-35 років наперед. Всесвітньо відомий дослідницький підрозділ "The Еconomist" розрахував траєкторію розвитку України до 2050 року. Ви знаєте, який середньорічний темп зростання економіки вони нам пророкують? Один відсоток річних. Ви знаєте, яким вони прогнозують населення нашої країни в 2050 році, через 33 роки? 32 мільйони українців. 32 мільйони! При чому аналогічний прогноз зробив і Світовий банк. Що це означає. А це означає, що провідні міжнародні експерти бачать майбутнє України як периферійної сировинної країни з маленькою економікою. Який сигнал це дає сьогодні тим інвесторам, які орієнтуються на ці поважні прогнози? Цей сигнал – не вкладати кошти в України. На чому ґрунтуються ці прогнози? На аналізі тієї політики, яка здійснюється в Україні. На жаль, фундамент цього прогнозу закладається в Україні сьогодні через підписання кабального меморандуму з Міжнародним валютним фондом, через відсутність справжніх радикальних реформ, економічних, соціальних, правових, які потрібні сьогодні нашій країні. Ціна такого дрейфу є для України неприйнятною. Це означає, що ми наздоженемо Польщу зразка 2015 року, вдумайтесь в це, шановні колеги, в 2080 році. Якщо Польща буде стояти на місці, ми доженемо їх в 2080 році. Треба радикально міняти сьогодні економічну, монетарну, соціальну політику в Україні. Не те робити, що пропонує нам Міжнародний валютний фонд в цьому меморандумі: не підвищення пенсійного віку, не продаж сільськогосподарської землі, не економія на освіті і медицині, не легалізація казино і не масштабна приватизація державної власності. Бо результати такої політики такі, як я тільки що назвав. Треба сьогодні робити нам з вами, і це наша з вами історична місія, ставку на вітчизняного виробника, на українського експортера, на українського роботодавця і інвестора, бо тільки вони можуть витягнути країну з прірви, і на їх підтримку має бути спрямована державна політика. Для того, щоб наповнювати бюджет за рахунок податків, а не подачок, за якими йдуть зобов'язання не розвивати країну. Оце сьогодні треба робити, для того щоби подолати безробіття, зупинити ту шалену хвилю еміграції, яка відбувається з України. Закликаю вас підтримати цю політику, фракції Радикальної партії, і всіх проукраїнських депутатів в цьому парламенті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І також в мене є заява від двох фракцій: голови фракції "Блоку Петра Порошенка" Гриніва і "Волі народу". Так само вони готові замінити перерву на виступ. І виступати від двох фракцій... Хто буде виступати? Ігор Гринів? Ігор Гринів, прошу до слова.
17:06:01 ГРИНІВ І.О. Шановні депутати! В мене велике прохання ще раз і ще раз зважити на голосування по Закону 5610. І прохання до Голови повернутися до голосування по заочному судочинству. Насправді, це та справа, яку ми повинні сьогодні зробити. Я хочу подякувати всім тим депутатам, які підтримали це голосування, недивлячись на те, що сьогодні може і не входять в більшість. І ще раз попросити підтримати, проголосувати сьогодні Закон 5610. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я вияснив, є право брати перерву так само груп, як і фракцій. Колеги, є прохання від двох фракцій ще раз поставити. Якщо є голоси, воно буде проголосовано, якщо нема, не буде. Будь ласка, я ще раз поставлю, займіть робочі місця, колеги. Колеги, це не є питання звичайного побутового питання, це питання заочного правосуддя, це питання і честі, і гідності, і пам'яті тих, хто загинув від рук банди Януковича. І, колеги, я прошу вас бути дисциплінованими під час цього голосування. Колеги, отже, я ставлю ще раз на голосування. Прошу зайняти робочі місця. Колеги, я ще раз ставлю на голосування, займіть робочі місця. Отже, на прохання двох фракцій парламенту, оскільки мене це не обмежує Регламент, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України 5610, прийняття, включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу проголосувати, прошу підтримати, голосуємо, колеги. 17:09:10 За-211 Рішення не прийняте. Колеги, переходимо до наступного закону, який є у нас по місцевому самоврядуванню, 4772. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного об'єднання територіальних громад). Без перебільшення скажу, це найважливіший закон з блоку місцевого самоврядування. Колеги, були дискусії, але створили робочу групу і змогли зняти всі дискусійні моменти. Тому я вас дуже прошу великої уваги під час обговорення цього закону і особливо під час голосування. І я запрошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва регіональної політики та місцевого самоврядування Федорука Миколу Трохимовича. Будь ласка, Микола Трохимович.
17:09:57 ФЕДОРУК М.Т. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати! Без перебільшення, це, можливо, на ряду з Законом про службу в органам місцевого самоврядування один із найважливіших законів, який розглядається сьогодні саме з питань місцевого самоврядування. За дорученням Верховної Ради Комітет з питань державного будівництва регіональної політики та місцевого самоврядування на своєму засіданні 2 листопада 2016 року розглянув на своєму засіданні зауваження і пропозиції, що надійшли від суб'єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад) (реєстраційний номер 4772), поданого групою народних депутатів України. І прийнятий Верховною Радою України за наслідками розгляду в першому читанні, за основу 20 вересня 2016 року. До розгляду законопроекту у другому читанні від 12 народних депутатів подано 76 пропозицій, з яких 51 пропонується врахувати, 2 врахувати редакційно, 23 – відхилити. За результатами всебічного обговорення комітетом ухвалено висновок рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо добровільного приєднання територіальних громад) (реєстраційний номер 4772) за результатами розгляду в другому читанні прийняти в цілому. Остаточна редакція законопроекту завізована із зауваженнями Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України. Пропонуємо доручити Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при підготовці його на підпис Голові Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання. Прошу підтримати. Пропоную перейти до розгляду поправок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу авторів поправок приготуватися. І переходимо до розгляду поправок. Будь ласка, пані Ірино. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. 17:12:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Андрію. Шановні колеги, працюємо по поправкам. Поправка 1 народного депутата Зубача. Не наполягає. (Шум у залі) Я перепрошую, не побачила вас. Будь ласка, пан Зубач, наполягаєте. Ваш мікрофон.
17:12:16 ЗУБАЧ Л.Л. Любомир Зубач, фракція "Самопоміч". Ні для кого не буде секретом, що цим законом процес добровільного об'єднання територіальних громад, він стає, насправді, напівдобровільним. І все б нічого, тому що, насправді, укрупнення громад – це є позитивний фактор. Але змушений сказати, що на превеликий жаль, на сьогоднішній день більшість міст України є усунені від процесу об'єднання територіальних громад. І це є дуже погано, тому що, насправді, вони позбавляються простору для розвитку, це буде шкідливо для майбутнього розвитку України. У зв'язку з цим ми запропонували ряд поправок, які дозволяють збалансувати інтереси сіл і міст, запровадити так зване поняття агломерації, міст-агломерацій і збалансовано продовжувати процес об'єднання громад. У зв'язку з цим прошу підтримати поправку номер 1. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування поправку номер 1 шановного колеги Зубача. Будь ласка, голосуємо, колеги. 17:13:40 За-114 На жаль, поправка ваша не підтримана. Поправка номер 3 народного депутата Одарченка. Наполягаєте? Не бачу народного депутата Одарченка. Поправка номер 7 Зубача. Пане Зубач, ви наполягаєте на 7-ій? Я не бачу, да чи ні? Будь ласка, мікрофон пану Зубачу.
17:13:59 ЗУБАЧ Л.Л. Шановні колеги, хочу звернути вашу увагу. Дуже прикро, що правку не підтримали. Тому що на сьогоднішній день весь цивілізований світ розвивається за рахунок міст, так є. Ми можемо це заперечувати, але це буде безсенсовно. Саме в містах виробляється більше двох третин валового економічного продукту. Саме в містах зосереджений культурний, соціальний і людський потенціал. Тому ми... всі цивілізовані країни, вони міста підтримують. Вони надають можливість їм розвиватися. В тому числі це стосується просторового розвитку. Тому знову ж таки прошу це врахувати. Давайте зробимо процес об'єднання громад збалансованим для того, щоби врахувати інтереси і сіл, і міст. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від профільного комітету пан Федорук хоче прокоментувати. …немає такого по Регламенту...
17:15:01 ФЕДОРУК М.Т. Пане Любомир, я хочу, і, шановні народні депутати, я хочу вас привернути увагу до, саме до цих поправок пана Любомира Зубача. Вони всі, за попередньою нашою домовленістю з вами, винесені в 52 поправку, де в перехідні положення. І вони будуть розглянуті саме коли буде розглядатися поправка номер 52. А все інше – я прошу далі не настоювати на підтвердженні, оскільки вони не отримають підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, за наполяганням народного депутата Зубача, я ставлю на голосування його поправку номер 7. Але дуже прошу прислухатися до коментаря представника голови профільного комітету для того, щоби ми йшли далі по поправкам і уже до 52-ї дійшли, там визначилися. Голосуємо за 7-у, будь ласка. 17:16:02 За-103 103 депутати, не підтримана ваша поправка. Рухаємося далі. Поправка номер 8 народного депутата Зубача. Наполягаєте. Будь ласка.
17:16:12 ЗУБАЧ Л.Л. Колеги, зверніть увагу, що на сьогоднішній день жодне міст обласний центр не сформувало об'єднану територіальну громаду. Дайте собі відповідь на питання, чому. Ні Чернігів, ні Одеса, ні Харків, ні Івано-Франківськ не ініціюють створення об'єднаної громади. І пояснення цьому є двояке. З одного боку, міста – обласні центри, вони не зацікавлені в тому, щоб йти на нові вибори. З іншого боку, ці населені пункти, які знаходяться у приміських зонах, вони бояться поглинання, вони не хочуть цього. Тому шаблонне використання процедури об'єднання громад не підходить для міст – обласних центрів. Тому ми пропонуємо агломерацію як різновид, який зберігає самоврядний статус сільських рад в межах приміської зони, і співпраця базується згідно угоди про міжмуніципальне співробітництво. Всі залишаються в плюсі. Це той варіант, коли є win–win, коли всі виграють. Чому цього не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставити на голосування вашу поправку… Ставимо, вірніше, на голосування поправку номер 89, народного депутата Зубача. Прошу голосувати. 17:17:44 За-104 104 депутати тільки її підтримали. Вона не проходить. Йдемо далі. Будь ласка, сто… Вибачте, 9 поправка, народного депутата Одарченка. Не наполягає. 14-а, Зубача. Наполягаєте? Не наполягає. Дякуємо. Далі. 17-а, народного депутата Одарченка. Не наполягає. 19-а, Петьовка. Не бачу. 21-а, Петьовка. Не бачу. 25-а, Петьовка. Не наполягає. 26-а, Одарченко. Не наполягає. 29-а, Петьовка. Не наполягає. 31-а, Зубач. Не наполягаєте. 33-я, Петьовка. Не наполягає. 43-я, Одарченко. Не наполягає. 45-а, Зубач. Зубач, 45-а. Наполягаєте? Будь ласка, мікрофон.
17:18:42 ЗУБАЧ Л.Л. Колеги, я вам розкажу, хто насправді не зацікавлений у формуванні міст-агломерацій. Всі розуміють, що по факту села, які знаходяться в приміській зоні, це є мешканці єдиного соціально-економічного організму. А не зацікавлені, щоби цю агломерацію створити, насправді, так звані місцеві еліти, місцеві олігархи, які не зацікавлені в тому, щоби… не думають про те, щоб надавати людям ті чи інші послуги. Вони думають про те, як сформувати під себе громаду, взяти там владу і розпоряджатися ресурсами. Саме вони блокують прийняття цих поправок. Я вважаю, що без їх врахування, без збалансування інтересів сіл і міст цей закон втрачає сенс, він є шкідливий. Прийнявши його, наші нащадки змушені будуть цю помилку виправляти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, на вимогу нашого колеги ставимо на голосування поправку народного депутата Зубача номер 45. Прошу голосувати. 17:20:01 За-96 96 депутатів підтримали вашу поправку, вона не проходить. Поправка 47-а народного депутата Дерев'янка. Ви наполягаєте? Не наполягає. Дякую. Поправка номер 48 народного депутата Федоруку. Не наполягаєте. Поправка 49-а Одарченка. Не наполягаєте. Поправка 50, Петьовка. Не наполягає. Поправка 51-а Тимошенка Юрія. Не наполягає. Зараз, хвилиночку. Поправка номер 52. Народний депутат… На підтвердження народний депутат Гуляєв хоче її ставити. Будь ласка, мікрофон.
17:20:50 ГУЛЯЄВ В.О. Ця поправка є дуже ганебна. Ми всі кажемо, що ми даємо добровільно об'єднуватися всім громадам, а цією поправкою ми забороняємо об'єднуватися громадам, які знаходяться навколо городів. То єсть 12,5 кілометрів від межі і 20 кілометрів від центру. Так ми кажемо про добровільне об'єднання чи ми про що кажемо? Якщо всі об'єднуватися мають право, значить і ці села і селища, які знаходяться біля городів, теж мають право об'єднуватися. Навіщо розділяти тих, хто в глубинці, і тих, хто рядом? Я прошу поставити цю поправку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар від профільного комітету. Просимо.
17:21:32 ФЕДОРУК М.Т. Це саме про те, що я казав з самого початку, про що говорив народний депутат Зубач. Але я, Василь Олександрович Гуляєв, я прошу звернути увагу, ви маєте на увазі, там 52 поправка складається з двох частин: частини першої і частини другої. Ви маєте на увазі першу частину, так, поставити на підтвердження. Першу частину. Тому… (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я почула дискусію. 17:22:09 ФЕДОРУК М.Т. Значить, пропозиція комітету підтвердити дану поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, отже, народний депутат Гуляєв вимагає поставити цю поправку на підтвердження. Комітет звертається до зали з проханням підтвердити цю поправку, проголосувати "за". Зараз ми почули дві позиції і, будь ласка, я ставлю на підтвердження 52 поправку, комітет просить проголосувати "за". Голосування, будь ласка. 17:22:53 За-143 Так, рухаємося далі. 143 голоси. Шановні колеги, наступна поправка 53. Просить колега наша пані Олена Боднар, Бойко, вибачте. Пані Олена, вибачте мене, заради Бога. Просить на підтвердження. Пані Олега, будь ласка. Вибачте мене.
17:23:21 БОЙКО О.П. Шановні колеги, я звертаю вашу увагу на важливості цього законопроекту для більшості наших громад, які очікують на об'єднання і прийняли рішення приєднатися до вже спроможних і створених, це їхня добровільна воля. Будь ласка, підтримайте цей законопроект. І дуже дивуюсь позиції свого колеги по комітету, який на початку сказав, що цим законом ми руйнуємо добровільність. Це не правда, якраз цей закон на волю народу. Ми для того тут, щоб підтримати народ. Будь ласка. А амбіції по агломераціям ми задовольнимо новим окремим законом. Звертаюсь до "Самопомочі". Підтримайте цей закон в цілому, будь ласка! Від нас це чекають. Дякую. Не наполягає на підтвердженні 53 поправки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за позицію. Зрозуміла позиція ваша, шановна пані Олена, що ви не наполягаєте на підтвердженні поправки, але наполягаєте на прийнятті законопроекту. Ідемо далі тоді, шановні колеги. Ви знаєте, ми вже наближаємося до закінчення розгляду поправок. Я дуже прошу народних депутатів повернутися до сесійної зали, щоби в нас було результативне голосування за останній законопроект в блоці важливому по децентралізації, шановні колеги. Будь ласка, зараз буде голосування, заходьте до сесійної зали. Поправка 73 народного депутата Одарченка. Не наполягає. 73-я. Ні, 73-я. 74-а Князевича, вона врахована. Колеги, ми закінчили поправки. Зараз я даю 30 секунд колегам повернутися на робочі місця. Будь ласка, я даю хвилину поки що слова заключного для профільного Комітету, для голови підкомітету, з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Миколі Федоруку. Будь ласка, пане Микола.
17:25:26 ФЕДОРУК М.Т. Шановні колеги, шановні народні депутати! Цей законопроект чекає більше ніж півмільйона наших з вами виборців. І він, прийняття його в редакції комітету дасть можливість додатково створити 200 об'єднаних спроможних територіальних громад до тих 366-и, які створені і діють на сьогоднішній день. Тому я пропоную прийняти цей законопроект у другому читанні в редакції комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я бачу, що повертаються до зали всі ті, хто за децентралізацію. І ми даємо слово зараз профільному віце-прем'єру так само підсумувати. Колеги, будь ласка, я дуже прошу повертатися до сесійної зали. Зараз буде ключове голосування за останній законопроект з блоку по децентралізації, який сьогодні ми розглядаємо. Будь ласка, мікрофон пану Зубку ввімкніть.
17:26:27 ЗУБКО Г.Г. Шановні народні депутати, я думаю, що це дуже важливий день для місцевого самоврядування, яке сьогодні очікує можливості збільшення інструментів для того, щоб громади були більш спроможними, дати можливість добровільного приєднання і таким чином збільшити можливість якості послуг, можливості надходження бюджетів на можливості розвитку інфраструктури і взагалі підходу до нового, так сказати, такого етапу реформу децентралізації, яка дає можливість сьогодні не тільки добровільно об'єднуватись, а добровільно приєднуватись, розглядати питання співробітництва між громадами і таким чином вплинути взагалі на розвиток економіки України. Тому я ще раз хотів би наголосити, що сьогодні дуже актуальний і важливий пакет законів по розвитку місцевого самоврядування у частині децентралізації і добровільного приєднання громад. Також наступний дуже важливий законопроект – це про службу в органах місцевого самоврядування, яке дасть можливість залучати компетентних осіб, які можуть працювати, обиратись на конкурсних засадах і отримувати таку оплату праці, яка буде визначена саме місцевим самоврядуванням. Тому ще раз закликаю, шановні народні депутати, підтримати, будь ласка, законопроект по добровільному приєднанню і наступні законопроекти, які стосуються підсилення служби в органах місцевого самоврядування. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:27:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершене. Ми переходимо до прийняття рішення. Я дуже прошу, переконливо прошу усіх колег депутатів зайти у зал, приготуватись до прийняття рішення, колеги. Багато дискусій було, багато було суперечок, але робоча група зуміла вийти на консолідований варіант, який підтримується усіма фракціями. Колеги, місцеві громади чекають цього рішення і цього закону. Я вас дуже прошу не бути байдужими, зайняти робочі місця. Я прошу всіх депутатів зараз, які не біля своїх робочих місць, підійти до робочих місць і приготуватись до голосування. Колеги, я переконливо прошу усіх зайняти робочі місця, щоб я не називав прізвищ. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад) (номер 4772) в другому читанні та в цілому, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо "за"! "За"! Підтримаємо громади територіальні. Голосуємо, за, колеги. Голосуємо! 17:29:38 За-222 Чотири голоси, я бачу. Я поставлю на повернення. Колеги, запросіть депутатів в зал. Я поставлю на повернення. Але під час голосування деякі з депутатів просто не були біля своїх робочих місць. Не виходьте з залу, я ж прошу, колеги. Я прошу, запросіть депутатів в зал. Є Іванчук, будуть голоси. Не виходіть. Запросіть депутатів в зал, будь ласка, колеги. Колеги, будь ласка, прошу зайти в зал. Колеги, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (№ 4772). Прошу проголосувати, прошу підтримати повернення до 4772. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Прошу підтримати, колеги. Підтримаємо місцеві громади. 17:31:04 За-239 Повернулись. І тепер ставлю проект Закону 4772 в другому читанні та в цілому, колеги. Голосуємо. Прошу підтримати. Підтримаємо місцеві громади. Прошу проголосувати, колеги, голосуємо. Займіть робочі місця і голосуємо, колеги. Будь ласка, прошу підтримати, прошу проголосувати, голосуємо, колеги. 17:31:39 За-241 Рішення прийняте. Вітаю всю робочу групу, яка працювала над цим законопроектом. Вітаю уряд з дуже сумлінною роботою. І, колеги, це був найважливіший, важливий закон в цьому блоці. Наступний закон це є проект Закону про службу в органах місцевого самоврядування (№ 2489). Це теж друге читання. І я запрошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Шкрум Альону Іванівну. Будь ласка.
17:32:16 ШКРУМ А.І. Доброго дня, колеги! Шановні колеги, шановний пане Голово! Я надзвичайно рада насправді, що ми сьогодні, нарешті, дійшли до цього, надважливого, законопроекту. Він декілька разів стояв у порядку денному і він є надзвичайно важливий, його чекають і службовці місцевого самоврядування, і місцеве самоврядування, і я прошу колег залишатися в залі, не розходитися. Колеги, це той законопроект, який приводить фактично у відповідність до Закону про державну службу, до головних принципів, які ми заклали взагалі в реформі державної служби, саме службу в органах місцевого самоврядування. Ми провели колосальну роботу в комітеті з депутатами і членами нашого Комітету профільного з держбудівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, з депутатами з інших комітетів, які до нас завітали, з різноманітних асоціацій. Надзвичайно велика робота була проведена саме з асоціацією міст України, я їм дуже дякую. З громадянським середовищем, з представниками експертами Ради Європи у частині місцевого самоврядування. І отримали після цієї колосальної роботи, на мою думку, досить зважений, гарний текст закону, який підтриманий і Асоціацією міст України. І ви сьогодні маєте можливість бачити гарну інфографіку, яку ви для нас підготували і роздали, і підтриманий експертами Ради Європи, за програмою саме місцевого самоврядування і розвитку місцевого самоврядування в Україні, і рекомендований профільним комітетом, прийняти його за основу та в цілому у другому читанні з конкретними поправками технічними, які я зараз зачитаю. Законопроект було подано Кабінетом Міністрів 30 березня 2015 року, колеги. Ми дуже довго не могли з вами розглянути цей законопроект, ми зараз завинили перед місцевим самоврядуванням і службовцями, які там працюють. Тому ми зараз маємо зібратися і фактично провести його розгляд. До законопроекту подано велику кількість поправок, 834 поправки, кожну поправку ми розглядали окремо, кожну поправку ми розглядали на засіданнях робочої групи, головою якої я була честь бути, і на п'яти засіданнях комітету, всі п'ять, які ми посвятили розгляду цих 834 поправкам. З цих 834 ми врахували 364 комітетом, відхилили 374 і 69 врахували частково, вкладаючи їх в загальну концепцію. При підготовці законопроекту до другого читання ми також зберегли концепцію ключові положення ухвалені в першому читанні. Це самоврегулювання статусу службовців місцевого самоврядування, деполітизації служби, нову модель оплати праці, яку саме чекають зараз службовці місцевого самоврядування, професійне навчання та взагалі професіоналізація служби. Я попрошу дати мені ще хвилину, щоб я зачитала зауваження, які у нас є від профільного комітету, які ми просимо врахувати. Колеги, комітетом пропонується прийняти законопроект до другого читання Верховною Радою України взявши до уваги ті особливості і низку уточнень техніко-юридичного характеру, які я зараз зачитаю. Частину четверту, статті … ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, щоб були зачитані пропозиції від комітету, я додаю дві хвилини, щоб під стенограму вони були зачитані. Будь ласка, пані Альона. ШКРУМ А.І. Дякую, пане головуючий. Частину четверту статті 45 викласти в такій редакції: "В разі невнесення сільським, селищним, міським головою, головою районної в місті, районної обласної ради пропозиції, передбаченої частиною третьою цієї статті, схема посадових окладів службовців місцевого самоврядування затверджується відповідною селищною, міською, районною в місті, районною, обласною радою під час розгляду проекту місцевого бюджету на наступний рік." Це сторінка 224 порівняльної таблиці хто слідкує, колеги. Друге. Абзац другий частини другої статті 46 виключити. Сторінка теж 226. Третє. Частину п'яту статті 86 виключити, змінивши нумерацію наступних частин. Четверте. У пункті 1 розділу ХІ слово "січня" замінити словом "травня". Це сторінка 254. Далі. Пункт 11 розділу ІХ доповнити абзацом першим такого змісту: "До затвердження схем посадових окладів службовців місцевого самоврядування, визначення розмірів надбавок за ранги та посадових окладів виборних посад відповідно до цього закону для зазначених працівників зберігаються умови праці і оплати праці, що діяли до дня набрання чинності цим законом". І шосте. В абзаці першому пункту 17 розділу ІХ законопроект слово "шести" замінити словом "трьох". Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді відповідно до пункту 3 першої частини статті 123 Регламенту Верховної Ради законопроект номер 2489 прийняти у другому читанні та в цілому з урахуванням тих змін, які я зараз зачитала. У разі прийняття законопроекту ми також попросимо Верховну Раду здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради техніко-юридичне доопрацювання. Дякую за увагу, колеги, і прошу підтримати, щоб у нас вистачило часу для розгляду цих поправок, прошу ставити на підтвердження лише надважливі… найважливіші поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, я подивився закон. Тут багато поправок. У мене є загальне прохання до комітету і до авторів поправок: чи можливо би, щоб я просто, хто наполягає на своїх поправках, пропонував підняти руку і їх зачитати? Приймається така форма роботи? Приймається. Бо дуже багато поправок. Тоді, колеги, я буду якось почергово по піднятті рук. Але ви всі свої, можливо, поправки зачитуйте. Я по одній буду давати всі поправки. Отже, починаємо. Семенуха, так? Включіть мікрофон. Назвіть, будь ласка, поправки.
17:38:04 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Перша правка, про яку хотів би звернути увагу, це правка номер 150. Законопроект передбачає створення в органах місцевого самоврядування служб персоналу. Але проблема в тому, що компетенція та завдання цієї служби в законопроекті жодним чином не визначено. Натомість містяться лише відсилання до типового положення про службу персоналу, яке затверджується Національним агентством з питань державної служби. Очевидно, що зазначені положення законопроекту є юридично некоректними. До речі, Головне юридичне управління також вважає за неприпустиме нормативне врегулювання діяльності органів місцевого самоврядування підзаконними актами, що суперечить 19 статті Конституції. Тому прошу підтримати нашу правку номер 150. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Альона.
17:38:52 ШКРУМ А.І. Дякую. Дякую вам за цю поправку. Ми мали дискусію з приводу того, які можуть бути межі взагалі втручання або контролю на службу в органах місцевого самоврядування з боку якраз центрального органу виконавчої влади, який здійснює політику з державної служби, тобто Національного агентства державної служби. І фактично по всьому законопроекту ви побачите, що ми дуже намагалися цей баланс змістити в сторону саме місцевого самоврядування і запобігти такому втручанню. Але дійсно комітет прийняв рішення і робоча група прийняла рішення, що положення про службу персоналу в органі місцевого самоврядування розробляються з урахуванням типового положення, а типове положення, в тому числі, затверджується центральним органом виконавчої влади, який має це, ну, відпрацьовувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наполягаєте на голосуванні? ШКРУМ А.І. Комітет вирішив відхилити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю на голосування поправку 150 народного депутата Семенухи. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка. 17:39:59 За-109 Рішення не прийнято. Будь ласка, давайте ще наступну вашу. Потім дам вам. Наступна ваша поправка.
17:40:09 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Самопоміч". Правка 387 пропонує доповнити законопроект нормою, відповідно до якої вакантні посади службовців в органах місцевого самоврядування, на які протягом місяця не був оголошений конкурс, підлягають скороченню. Чому варто приділити увагу саме цій правці? Якщо протягом місяця на вакантну посаду не оголошено конкурс, то напрошується очевидний висновок: а чи потрібна ця вакансія і чи змістовно витрачати на те бюджетні кошти? Адже дуже часто керівник буде керуватися такою прогалиною, в такій редакції, яка підготовлена до другого читання, щоб дуже вигідно тримати людину саме в статусі виконуючого обов'язки, не оголошуючи конкурс на цю посаду. Тому прошу все-таки виправити це і підтримати дану правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Олена.
17:40:59 ШКРУМ А.І. Колеги, ну, комітет розглядав цю правку. Комітет це дебатував, і прийняв рішення рекомендувати цю правку відхилити. Тому я попрошу її не підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? 387-а, так, я правильно почув? ШКРУМ А.І. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 387. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка. 17:41:33 За-105 Рішення не прийняте. Наступна, будь ласка. Семенусі включіть мікрофон.
17:41:40 СЕМЕНУХА Р.С. Наступна правка – 439. Одним з базових завдань нового Закону про службу в органах місцевого самоврядування є запровадження максимально прозорого, зрозумілого конкурсного відбору, аби посади в цих органах зайняли найбільш гідні і професійні кандидати. Саме тому викликає у нас категоричне заперечення положення законопроекту, які дозволяють призначити на посаду не переможця конкурсу, а учасника конкурсу відбору. У разі, якщо переможець відмовився, то тоді можуть призначити на вакантну посаду людину, яка просіла друге місце. Очевидно, що ця норма дає широке коло для потенційних зловживань. Саме тому правкою я пропоную виключити з законопроекту зазначену норму. А за нинішнього стану в органах місцевого самоврядування в разі, якщо переможець відмовляється, то провести повторний конкурс на ту чи іншу вакантну посаду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ви наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування поправку 439 народного депутата Семенухи. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу голосувати, будь ласка. 17:42:59 За-105 Рішення не прийняте. Будь ласка, Семенуха. Включіть мікрофон. Наступна.
17:43:05 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Самопоміч". Правка наступна, 450. А саме спрямована на доопрацювання процедуру конкурсного добору службовців в органах місцевого самоврядування, а саме ситуації, коли заяву на участь у конкурсі подано лише однією особою. На сьогодні законопроект, підготовлений до другого читання, говорить, що достатньо заяви на участь в конкурсі принаймні від однієї особи, щоби конкурс відбувся. І не має значення, на яку посаду претендує ця особа. На моє переконання, такий підхід є неправильним або навіть шкідливим, якщо йде мова про високопосадовців, зокрема про посади такого рівня: керуючий справами виконкому ради, керівник виконавчого органу ради,їх заступники, керівники структурних підрозділів. Я вважаю, що якщо на конкурс поданий один тільки кандидат для таких от вакантних посад, то важливо запровадити повторний конкурс. Для того, щоб конкурс, справді, був відкритим, якісним і відповідні посади могли обійняти професійні і фахові люди. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Отже, ви наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування правку 450 народного депутата Романа Семенухи. Хто її підтримує, комітет відхилив, прошу проголосувати, будь ласка. 17:44:31 За-107 І остання правка Семенухи, прошу включити мікрофон. Будь ласка, пане Роман.
17:44:36 СЕМЕНУХА Р.С. Дякую, пане Голово. Правка номер 584. На нинішньому етапі проблема забезпеченості фаховості посадових осіб органів місцевого самоврядування є однією з найбільш гострих. Саме тому створенню дійсно ефективної системи підвищення кваліфікації кадрів органів місцевого самоврядування слід приділити особливу увагу. На цей раз і орієнтована наша правка. Вона конкретизує обов'язки керівника служби в органі місцевого самоврядування в сфері організації підвищення кваліфікації службовців цього органу, визначає вимоги щодо тривалості таких конкурсів підвищення кваліфікації, які повинні обов'язково проходити усі службовці, визначає умови оплати на цей термін під, час проходження курсів кваліфікації. Тому поправка є корисною і змістовною, і прошу її підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні. І я ставлю на голосування поправку 584 Романа Семенухи, народного депутата. Хто її підтримує, прошу голосувати. Комітет відхилив. Будь ласка, голосуємо, колеги. 17:45:46 За-117 Рішення не прийняте. Отже, переходимо до Вадима Івченка. Будь ласка, пане Івченко, включіть мікрофон, ваші поправки.
17:45:55 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я, по-перше, хотів подякувати комітету, що так фахово вони розібралися в цьому законі. Він, дійсно, потрібний для органів місцевого самоврядування. Але хотів, щоб ви чітко розуміли: органи місцевого самоврядування своєрізні по кількості і по площі. Це можуть бути сільські, селищні ради, це можуть бути об'єднані територіальні громади декількох сіл, а можуть бути великі обласні центри. Тому моя правка, наприклад, 605-а? яка вами відхилена, вона говорить про те, що консультацію або методичну допомогу будуть робити наставники. Але ви пишете: наставництво здійснює безпосередньо керівник або державний службовець, який має такі вимоги: вища освіта не нижче ступеня магістра. Я скажу відверто, це може ускладнити роботу підбирання кадрів на ці посади в органах місцевого самоврядування, самооб'єднаних громад, сіл, селищ або міст районного значення. Бо, повірте, там досить важко найти магістрів саме, спеціалістів для відповідної роботи. Ви цю правку відхилили… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? 605 правка, я не помилився, ні? Будь ласка, дайте договорити. 30 секунд. 17:47:13 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, шановний Голово. Я наполягаю, щоб ми підтримали цю правку, бо я хочу, щоб вона з практичної точки зору дала можливість працювати маленьким органам місцевого самоврядування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, я ставлю на голосування правку 605 народного депутата Івченка, яку відхилив комітет. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Будь ласка, колеги. 17:47:49 За-131 Рішення не прийняте. Будь ласка, наступна правка. Вадим Івченко. Включать мікрофон, будь ласка.
17:47:58 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Шановні колеги, правка 293. Правка 293 говорить про наступне, що проводиться якоби конкурс, а потім етот конкурс затверджується відповідною міською, там сільською або селищною радою. Колеги, давайте будемо відверті: у великих міста коаліція фракцій або коаліція політичних сил бере відповідальність і в принципі формує відповідну владу на території. Конкурсна комісія буде підбирати людей, а ця коаліція фракцій має просто зробити фактично як пункт затвердження. Я запропонував, щоб було не затвердження, а саме призначення. Тому, колеги, я прошу, щоб саме так і було, оскільки у нас буде колізія з тим, що вони не будуть погоджуватись, відповідальності ці ради не будуть нести, а затвердити вони мають право, а відповідальності ніякої і заставити їх ніхто не зможе. Але якщо вони будуть брати відповідальність і будуть призначати, значить вони будуть впливати на відповідні речі. Я прошу, щоб саме було приз… ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні, так? Отже, колеги я ставлю на голосування поправку 293 народного депутата Івченка. Хто підтримує дану поправку, яку відхилив комітет, будь ласка, прошу проголосувати. Будь ласка, 293, Івченко. 17:49:33 За-104 Рішення не прийнято. Наступні поправки. Геннадій Дерев'янко. Будь ласка, включіть мікрофон. Ой, Юрій Дерев'янко. Юрій Дерев'янко, перепрошую. Включіть мікрофон.
17:49:43 ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Юрій Дерев'янко, політична партія "Воля". Шановні колеги, мої поправки стосуються того, щоб перед тим як на конкурс буде призначена… через конкурс буде призначена посада, щоб обов'язково передувало онлайн тестування, яке має проводитися відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, який забезпечує державну політику у сфері державної служби. І ті особи, які не пройшли таке онлайн тестування, щоб до конкурсу не допускалися. От моя така пропозиція перша, і тут є ще кілька інших поправок, які стосуються можливості і доступу кожного громадянина до такої служби в органах місцевого самоврядування через механізм національного кадрового резерву. Це такий сайт, онлайн система така електронна, де кожний громадянин має можливість розмістити свою заявку і цей орган зобов'язаний запросити такого громадянина на конкурс в разі, якщо він відбувається. Також на цій онлайн системі має і відбуватися онлайн тести, а також мають бути і відбуватися всі вакансії, які відповідно є. От це… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас прошу, ви називайте номер поправки, на голосуванні по якій ви наполягаєте. Включіть мікрофон, Дерев'янко, будь ласка. 17:50:58 ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Одну хвилинку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема хвилинки. ДЕРЕВ'ЯНКО Ю.Б. Перша поправка це є поправка номер 6, якщо я не помиляюсь, стосовно онлайн тестування. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, на голосування ставиться поправка… Ну, це непрофесійна робота, пане Юрій. Давайте згадаєте її і поставлю на голосування. Згадаєте, назвете номер, тоді я поставлю на голосування. Зараз поправка, Пинзеник. Включіть мікрофон, будь ласка.
17:51:47 ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати! Я пропоную поставити на підтвердження поправку 808. В першому читанні в законі проголосована норма, що пенсія працівників органів місцевого самоврядування призначається за єдиним пенсійним законом – це правильно. Ми повинні відмовитись від аморальної, ганебної практики поділу українських пенсіонерів на сорти. Але в другому читанні врахована норма, яка відновлює цю практику, відновлює спеціальні пенсійні режими. Ні для кого не мають права існувати спеціальні пенсії, всі громадяни рівні перед законом. Депутат, прокурор, суддя – і для всіх має діяти один закон. Тому я прошу поставити цю правку на підтвердження і не голосувати за неї. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Шкрум, прокоментуйте.
17:52:40 ШКРУМ А.І. Дякую за вашу позицію, пане Пинзеник. Ми мали таку ж саму з вами дискусію під час прийняття Закону про державну службу, ви пам'ятаєте. Я поважаю тут вашу думку, але ми все ж таки схилилися в комітеті до того, що так, має діяти один і той самий закон пенсійний для всіх громадян України, але закон не може мати зворотної дії. І оскільки ті службовці місцевого самоврядування, так само, як і державні службовці, відпрацьовували десятками років на державній службі або на службі в органах і розраховували на спеціальний пенсійний режим або на окрему пенсію, то ми не можемо зворотною силою закону для них це відмінити і саме на цю позицію пристав наш комітет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, це не підтвердження і комітет просить підтвердити, правильно? ШКРУМ А.І. Комітет просить не підтримувати поправку пана Пинзеника. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на підтвердження правку 808 закону. Отже, хто підтримує дану правку, прошу проголосувати, на підтвердження 808 правка. Прошу голосувати. Комітет просить підтримати. Комітет просить підтримати, колеги. 17:54:00 За-158 Правка не підтверджена. 808-а, подивіться поки. Будь ласка, включіть мікрофон, Олені Шкрум, будь ласка.
17:54:13 ШКРУМ А.І. Колеги, я прошу дивитися останню таблицю, 808 правка – це взагалі моя правка, яка не стосується пенсійного забезпечення, пане Пинзеник. Ви сказали про одну правку, назвали іншу, і тому у нас не співпадіння. Це правка про нумерацію статей, зовсім не те. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, пане Віктор, ви розберіться завтра по законопроекту, підійдіть до неї і розберіться. А зараз Дерев'янко Юрій, назвіть свою правку.
17:54:37 ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Юрій Дерев'янко, політична партія "Воля". Шановний головуючий і шановний доповідачу, моя поправка, яка стосується національного кадрового резерву, це поправка номер 285. І моя поправка, яка стосується обов'язкового проходження онлайн тестування, це поправка 277. Прошу їх почергово поставити на голосування – 275 і 277. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я уточнюю. Ви хочете, щоб я поставив на голосування дві правки – 275 і 277. Так? Дві правки. Добре. Отже, колеги, я ставлю на голосування почергово правки Юрія Дерев'янка. Спочатку правку 275, яку відхилив комітет. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Будь ласка. 17:55:39 За-112 Рішення не прийнято. І наступне, я ставлю на голосування поправку 277 Юрія Дерев'янка. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 17:56:04 За-107 Рішення не прийнято. Отже, надаю слово для оголошення правки пану Юрію Шухевичу. Включіть, будь ласка, мікрофон. Пане Юрій.
17:56:17 ШУХЕВИЧ Ю.Р. Я настоюю на підтвердженні правки 819. Річ у тому, що це є правка комітетська, і комітет собі дозволив відмінити статтю 56, там про державну службу, і встановив ще там цілу масу привілеїв. І знову про те, що говорив пан Пинзеник: роблять привілейовані пенсії, ділять знову пенсіонерів на білих і чорних. Я вимагаю підтвердження цієї правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Альоні Шкрум.
17:57:01 ШКРУМ А.І. Колеги, колеги, ми мали точно таку дискусію по пенсійному забезпеченню для державних службовців. Цю поправку 819, яку просить пан поставити на підтвердження, підписали я як голова робочої групи, пан Зубач з фракції "Самопоміч", пан Кудлаєнко з фракції БПП, пан Курило і пан Река, тобто всі члени робочої групи, які відпрацьовували. Колеги, пенсійне забезпечення – це не єдине питання цього закону, тут величезна кількість питань. Я просто прошу не розбалансовувати закон через те, що ми не погоджуємося в одному питанні – пенсійного забезпечення. І комітет просить цю правку підтвердити, вона врахована комітетом і не розбалансовувати таким чином весь закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, наголошую, комітет просить підтримати підтвердження правки 819. Я прошу всіх приготуватися до голосування. І я ставлю на голосування пропозицію Юрія Шухевича, підтвердити правку 819. Комітет просить проголосувати за її підтвердження. Будь ласка, колеги, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. 17:58:15 За-179 Рішення не прийняте. Колеги, зараз дам ще слово, почекайте. Колеги, я продовжую засідання на 15 хвилин, але дуже прошу авторів правок, особливо якщо вони є прихильниками цього закону, не затягувати черезмірно, бо ми просто втратимо голоси в залі. Я прошу більш лаконічно і більш інтенсивно працювати. Наступна правка. Включіть мікрофон пану Юрію Шухевичу. Включіть мікрофон Юрію Шухевичу, будь ласка.
17:58:41 ШУХЕВИЧ Ю.Р. Шановний пане Голово, шановні депутати, 829-а стосується перерахунку пенсій. Це було прийнято вже в нас в Законі про пенсійне забезпечення ще у 2015 році. Перерахувати пенсії, знову ж таки не ділити на білих і чорних. І нашу правку, був він відхилений комітетом, я настоюю на підтвердженні цієї правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер, назвіть ще раз номер. ШУХЕВИЧ Ю.Р. 829. ГОЛОВУЮЧИЙ. 829. Дякую. Будь ласка, Олена Шкрум.
17:59:20 ШКРУМ А.І. Друзі, ніхто не ділить пенсіонерів на білих та чорних, я ще раз повторюю. У нас була ця дискусія. Колеги, всі, хто зараз будуть службовцями і державними службовцями, будуть отримувати пенсію так само, як всі інші громадяни України. Мова йде про тих службовців, які 10 років відпрацювали вже, мають більше 10 років стажу, і працювали, розраховуючи на цю пенсію. Ну, як на мене, це справедливо. Я вважаю, що взагалі пенсійне регулювання – це не головна проблема цього закону і не головне питання. Має бути окремий закон про пенсійне забезпечення і пенсійна реформа. І я дуже очікую у тому числі і від уряду цієї пенсійної реформи, колеги. А тут не розбалансовуйте, будь ласка, закон. Я пропоную цю пропозицію зараз відхилити пана Шухевича і правку підтвердити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Ця поправка відхилена комітетом. Відхилена. Пан Юрій просить її підтримати. Отже, я ставлю поправку 829 Юрія Шухевича на голосування. Комітет її відхилив. Хто підтримує поправку 829, прошу проголосувати, колеги. Будь ласка, голосуємо. 18:00:47 За-158 Рішення не прийняте. Колеги, щоб я орієнтувався просто. Ще Дерев'янко, я бачу. Хто ще наполягає? Левченко. Пане Юрію, скільки поправок? Чотири. І скільки? Одна? Колеги, це займе приблизно 5 хвилин. Я дуже вас прошу не розходитись, колеги. За 5-7 хвилин відбудеться голосування по цьому фундаментальному закону, я вас прошу дуже лаконічно. Юрій Дерев'янко, включіть мікрофон, будь ласка.
18:01:19 ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Юрій Дерев'янко, політична партія "Воля", Шановний головуючий, шановні колеги, моя поправка стосується можливості зробити так, щоб наша молодь мала можливість влаштовуватись на службу в органи місцевого самоврядування без корупції, без хабарів, без ніяких там протеже і таке інше. Яким чином? Я пропоную, щоб був створений національний кадровий резерв в країні, це електронна система, відповідно до якої кожний громадянин, який хоче влаштуватись на роботу, відправляє свою заявку, кожний орган місцевого самоврядування зобов'язаний запросити цього громадянина на конкурс, в цій системі відбувається он-лайн тестування, в цій системі відбувається виставлення всіх вакансій, які існують по всіх органах місцевого самоврядування і це є сучасна система, яка дасть можливість нам дати доступ до служби в органах місцевого самоврядування широкому колу людей. Тому прошу підтримати цю 288 поправку, ця система є державна, її буде вести відповідна агенція, яка стосується, яка сьогодні займається державною службою, і підтримувати в робочому стані. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у мене є загальне прохання, не виходьте з залу, ще кілька хвилин і буде голосування, кілька хвилин, нікого це не врятує ні від яких зустрічей. Будь ласка, лишайтесь в залі. Я ставлю на голосування поправку 288 народного депутата Дерев'янка. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 18:02:56 За-113 Рішення не прийняте. Шановні колеги, останні правки, які є до цього закону. Юрій Левченко. Пане Юрій, прошу їх разом назвати, і ми кожну з них проголосуємо. Пане Юрій, якщо можливо. Включіть мікрофон, 1 хвилину, будь ласка.
18:03:17 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Перепрошую, пане Андрію, я не можу їх разом фізично назвати, тому що це різного змісту абсолютно правки. Значить, перша правка, 210-а, стосується наступного. Справа в тому, що, на превеликий жаль, законопроект прописано таким чином, що держслужбовці органів місцевого самоврядування будуть змушені виконувати злочинні накази своїх керівників. Тому що з його положення випливає, що незаконні накази, крім явно злочинних, – а що таке явно, не прописано, – мають виконуватись. Їх невиконання є підставою для звільнення службовця на підставі частини першої статті 42. І службовець зобов'язаний виконувати наказ навіть тоді, коли вважає його явно незаконним. Якщо ж наказ згодом виявиться злочинним, то доля службовця залежатиме від оцінки судом так званої явності для нього цієї злочинності. Це закріплено в обов'язку службовців органів місцевого самоврядування виконувати незаконні накази призведе до можливості вчинення корупційних правопорушень безпосередньо за допомогою прийняття відповідних наказів. Тому я пропоную конкретно прописати, недвозначно у законі, що незаконні накази не зобов'язані виконувати і не несуть відповідальності за їх невиконання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Юрій, яка правка? 18:04:29 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Спочатку сказав. Я сказав на початку – 210-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 210 правка. Отже, колеги, я ставлю на голосування поправку 210 народного депутата Левченка. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Будь ласка. 18:04:55 За-115 Рішення не прийняте. Включіть мікрофон Левченку.
18:05:00 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Поправка 335. Законопроект передбачає, що конкурс на зайняття вакантних адміністративних посад проводить конкурсна комісія, яка утворюється керівником служби. Це означає, що кожен орган місцевого самоврядування в Україні зобов'язаний створити конкурсну комісію. Зважаючи на те, що в Україні 459 міст, 885 селищ та 10 тисяч 278 сільських рад, то в Україні має бути створено 11 тисяч 623 конкурсних комісій. Враховуючи, що мінімальна кількість членів комісії не менше 3 осіб, то потрібно залучити до роботи більше як 35 тисяч осіб для участі у таких конкурсних комісіях. Більше того, є органи місцевого самоврядування, в яких кількість службовців не перевищує 5 осіб. У зв'язку з цим конкурсна комісія буде такою ж за складом, як сам орган самоврядування, що є абсурдом. Тобто такі абсурді положення треба змінювати. Тому я пропоную, що доцільно створити систему комісій на національному рівні, зокрема такі комісії мають існувати лише в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і все. Ніяких комісій в ………. сільській раді. Це просто абсурд і маразм для плодіння бюрократії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 335 народного депутата Левченка, комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу проголосувати. Будь ласка. 18:06:28 За-105 Рішення не прийняте. І, я сподіваюсь, остання, так? Дві. Прошу лаконічно, пане Юрій, бо час вже перейшов. Включіть мікрофон Левченку.
18:06:33 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Поправка номер 413. Закон встановлює строки 3 плюс 5 днів від моменту засідання конкурсної комісії до моменту оприлюднення її рішення. І це не обумовлено жодною об'єктивною потребою, бо для вчинення всіх дій пов'язаних з підготовкою оформленням, друком, підписанням і оприлюдненням протоколу конкурсної комісії достатньо кількох годин, насправді. Такі норми у сфері підписання та оприлюднення протоколу конкурсної комісії створюють ситуацію правової невизначеності, правової невизначеності строком до 8 днів, яка порушує як права переможців конкурсів, так і права учасників, які мають бажання його оскаржити. Цей восьмиденний період активно буде використовуватись учасниками конкурсу для пошуку можливості впливу на рішення його членів, можливо, шляхом надання неправомірної вигоди. А останні можуть використовувати цей період з метою вимагання неправомірної вигоди від учасників конкурсу. Тому я пропоную цей період максимально скоротити, щоб це, власне кажучи, відбувалося миттєво, а не так як зараз пропонується 8 днів невідомо для чого. Для корупції, власне кажучи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер поправки? Номер? ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Номер поправки 413. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю на голосування поправку 413 народного депутата Левченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Комітет проти. Будь ласка, голосуємо. 18:08:03 За-94 Рішення не прийняте. І, колеги, остання поправка тому я прошу всіх запросити в зал, прошу заходити і займати робочі місця, зараз перейдемо до прийняття рішення. Будь ласка, пане Юрій Левченко.
18:08:15 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я шкодую, що багато поправок слушних, всі слушні поправки, які озвучувались в цій залі сьогодні до цього важливого закону, були не враховані. Тому ми знову через це виходимо з половинчастим законом, який невідомо, чи зробить краще, чи зробить гірше. І от у мене остання поправка номер 796 стосується того, що надавати премії сільському, селищному міському голові, голові районної, районної в місті обласної ради треба за конкретні результати, а не просто, тому що хтось там вирішив, що треба давати таку премію. Тому конкретно пропоную за що саме надавати премії. Премія має надаватися виключно у випадку забезпечення профіцитності місцевих бюджетів, тому будуть наявні, власне кажучи, бюджетні кошти за рахунок профіциту, з яких і можна буде видавати премію відповідному голову. А не так, щоб голова, який і так розкрадає свою громаду, буде ще премії якісь отримувати від дефіцитного бюджету цієї бідної громади. Виключно забезпечив профіцит, тоді отримав стопрофіцитну премію, це є стимул і це абсолютно логічно. Прошу підтримати поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер, номер? ЛЕВЧЕНКО Ю.В. 796. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, ставлю на голосування поправку 796 народного депутата Левченка. Комітет її відхилив, хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, прошу проголосувати. 18:09:48 За-118 Рішення не прийняте. Колеги, таким чином ми завершили обговорення фундаментального закону про службу в органах місцевого самоврядування. Я прошу всіх зайти в зал приготуватись для голосування. Зараз, буквально, одна хвилина для автора Олени Шкрум і Геннадій Зубко. Будь ласка, пані Олена, одна хвилина.
18:10:09 ШКРУМ А.І. Дякую, колеги. Дякую всім за плідну роботу над поправками. Дуже важливо, я під стенограму мушу зачитати, що в разі прийняття цього законопроекту за наслідками розгляду у другому читанні та в цілому я прошу Верховну Раду України доручити нашому профільному комітету при підготовці закону на підпис Голові Верховній Раді України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради техніко-юридичне доопрацювання, оскільки поправки могли щось змінити. Колеги, надважливий закон, дуже довгоочікуваний. Я вірю, що він може об'єднати зал, давайте голосуємо "за". Дякую . ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І одна хвилина віце-прем'єр Геннадій Зубко. І голосуємо, колеги. Будь ласка, Геннадій Зубко.
18:10:47 ЗУБКО Г.Г. Дякую, шановний пане Голово, шановні народні депутати, цей закон є логічним продовженням реформування державної служби і дає можливість вже актуально і реально приєднатись практично до виконання Європейської хартії місцевого самоврядування. Коли ми передаємо кошти, відповідальність на місця, ми також даємо можливість залучити компетентних, професійних кадрів, які будуть виконувати повноваження і які будуть виконувати можливості розвитку місцевого самоврядування. Тому ще раз прошу шановних народних депутатів, об'єднатися навколо цього питання, підтримати цей законопроект і зробити крок вперед до майбутнього місцевого самоврядування України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Ще раз наголошую, фундаментальний законопроект, був внесений ще урядом Яценюка у парламент. І я ставлю на голосування проект Закону про службу в органах місцевого самоврядування (номер 2489) у другому читанні та в цілому, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. 18:12:10 За-253 (Оплески) Рішення прийняте. Вітаю, колеги! Шановні колеги, це був важкий день, але я вважаю, що ми прийняли надзвичайно важливі законопроекти, які мають просунути нашу реформу місцевого самоврядування вперед. Працювали плідно, дякую за злагоджену, дієву роботу. І вітаю всі місцеві громади, реформа місцевого самоврядування йде і перемагає! Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра о 10 ранку ми збираємося у Верховній Раді України, щоб продовжити нашу не легку, але таку потрібну для України роботу. Дякую, колеги. До побачення. |