|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 12.03.2019
ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 12 березня 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:01:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Отже, шановні колеги, готові? Прошу провести реєстрацію, прошу зареєструватись. 10:02:55 Зареєстровано 359 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні друзі, 4 березня виповнилось 70 років з дня народження Володимира Івасюка – видатного українського композитора та поета. Володимир Івасюк був одним із засновників української сучасної естрадної музики, геніальним музикантом та виконавцем. Символічно, що сьогодні в парламенті ми продовжимо розгляд Закону про державну українську мову, за яку боровся, якою жив Володимир Івасюк. І хочу всіх повідомити, що у Верховній Раді України ми вшановуємо нашого генія. На першому поверсі сьогодні буде відкрита виставка "Планета пісень" Володимира Івасюка. Тож я усіх запрошую до відвідування цієї виставки. І хочу нагадати, що у вівторок зранку в нас виступи від фракцій і груп. І я прошу усіх бажаючих взяти участь в обговоренні, провести запис і записатись на виступи. Будь ласка. Від "Партії "Відродження" до слова запрошується Бондар Віктор Васильович.
10:04:55 БОНДАР В.В. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги, безумовно, сьогодні найголовніша тема, яка турбує людей в Україні, – це підвищення тарифів і заборгованість за комунальні послуги. Станом на сьогоднішній день вона вже складає, заборгованість, по країні майже 57 мільярдів гривень. Це говорить про те, що сьогодні влада абсолютно не мають плану дій по подоланню цього явища і не знає, як допомогти людям. Влада знає тільки чітко, як піднімати тарифи. За останні кілька років тарифи на газ зросли в 12 разів, тарифи на електроенергію – в 4 рази. Це ставить в глухий кут як українську промисловість, так і кожну українську родину. Ми бачимо, що на сьогоднішній день влада запропонувала наступне підвищення тарифів: з 1 травня буде підвищено тарифи на газ на 20 відсотків, з 1 січня буде піднято тарифи на газ ще на 40 відсотків і з 1 травня так само будуть підвищуватись тарифи на електроенергію мінімум на 30 відсотків. Це у зв'язку з введенням так званого вільного ринку електроенергії. Що відбувається в цей час? А в цей час відбуваються взагалі парадокси економіки і парадокси державного управління. Влада розсилає нам великі листи, кожному українцю, скільки вони отримають дотацій у вигляді живих грошей. От у мене, наприклад лист, який надійшов: Полтавська область, село Тернівщина - на 1748 гривень за дорученням Президента України буде надана допомога. Тільки на роздруківку цих листів влада знайшла 32 мільйони, і Мінсоцполітики заплатила ці кошти, щоб поінформувати, яка прекрасна влада, як вона турбується про людей. А насправді, я ще раз повторюю, з 1 травня будуть піднімати тарифи. Більш того, з 1 травня всі, у кого є заборгованість, не будуть мати права на отримання субсидії. Це значить, що влада сьогодні проводить аукціон непередбачуваної щедрості, піднімає нам дотації, субсидії, дає нам додаткові кошти, додаткові пенсії, але цей аукціон відбудеться тільки в березні, в квітні. Що далі? А далі влада подумала про себе. Наприклад, зарплати тільки керівника "Нафтогазу України" на цей рік згідно з рішенням наглядової ради, які вона пропонує затвердити, буде складати 126 мільйонів гривень на рік, плюс виплата за перемогу в Стокгольмському суді ще 240 мільйонів і плюс велика кількість різних премій. В підсумку цей голова "Нафтогазу" отримає 342 мільйони гривень на рік. Майже мільйон гривень в день. Скажіть мені, є здоровий глузд в цій історії? Немає. Тому ми вимагаємо поставити проект постанови, який підписали всі керівники фракцій, про скасування грабіжницьких тарифів на голосування зараз в залі, причому негайно, і провести згідно цієї постанови аудит енерготарифів. Пора наводити порядок в цих питаннях. Пора зрозуміти, що уряд має відповідати за всю свою цю діяльність і цю вакханалію, яку вони зробили. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Блоку Петра Порошенка" голова фракції Артур Герасимов.
10:08:08 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, шановні українці! Сьогодні вся країна обговорює розмову, яка сталася між Юлією Володимирівною Тимошенко та Юрієм Валерійовичем Коломойським. Я б хотів, щоб ви почули це зараз, як це відбувається. (Трансляція аудізапису) (Шум у залі) ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги! Сьогодні, ще раз повторю, вся країна проговорює цей запис, але для нас в цьому записі нема нічого нового. Він демонструє те, що ми і так добре знаємо: у Ігоря Валерійовича Коломойського є два кандидати на виборах – це Зеленський і Юлія Тимошенко. Давні Юлії Володимирівни та Ігоря Валерійовича – секрет Полішинеля, і бюджет вже неодноразово розраховувався за їх політичні союзи. Походження цього запису незрозуміле, але достовірність сумніву не викликає. Він вчергове демонструє подвійні стандарти: на публіку – нещирі погрози олігархам, а за лаштунками – "цілування в десна". Суспільство втомилося від вашої постійної брехні, Юлія Володимирівна, яка стала вашою візитною карткою як старого політика. Ви вже 25 років в політиці боретеся з олігархами. Починали з Лазаренка, закінчуєте з Ігорем Коломойським. Ми вимагаємо публічної інформації про політичні та фінансові аспекти ваших домовленостей з Ігорем Валерійовичем Коломойським. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Радикальної партії до слова запрошується Галасюк Віктор. Будь ласка.
10:10:28 ГАЛАСЮК В.В. Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні колеги, заборгованість за житлово-комунальні послуги в державі сягнула майже 60 мільярдів гривень. Це чіткий факт, який засвідчує хибність політики, яку проводить нинішня влада. Це політика штучно завищених тарифів і низьких заробітних плат, низьких доходів населення. Політика, яку пропонує Олег Ляшко, повністю протилежна: підвищення заробітних плат, підвищення пенсій за рахунок розвитку української промисловості, за рахунок модернізації української економіки. Що робить нинішня влада? Сьогодні кожен другий українець відмовляється від лікування і не може придбати ліки, тому що немає коштів. Сьогодні половина країни економить навіть на їжі, на найнеобхіднішому. Сьогодні мільйони українців стають вимушеними емігрантами через бідність, через зневіру і через ту несправедливість, яку сіє нинішня влада. Несправедливість кричуща. Ви тільки вдумайтесь, студент-випускник педагогічного чи медичного університету виходить після закінчення навчання, не може собі знайти роботу. І при цьому він бачить в новинах, що він за все своє життя ніколи не заробить стільки, скільки Коболєв, очільник "Нафтогазу", заробляє за один місяць на наших з вами грошах, які сплачуються за газ. Та це ж пограбунок. Та це ж мародерство. Включають телебачення - і бачать, як країну грабують на військових закупівлях, як країну грабують на будь-яких бюджетних питаннях. І при цьому він розуміє, що в нього роботи немає, перспективи немає. І ще ця влада каже, що це є успіх реформ, тому що вони візьмуть ще кредити Міжнародного валютного фонду і ще будуть триматися при владі. Радикально міняти економічну політику. Міняти цю гнилу владу, яка довела людей до бідності, до еміграції і до зневіри у власних силах. Олег Ляшко зареєстрував постанову про повернення до державного бюджету до останньої копійки премії майже 1 мільярд 400 мільйонів гривень, незаконно отриманих очільником "Нафтогазу" Коболєвим. Це наші з вами кошти, українців, платників податків. Кажуть, що справедливі тарифи. Та це цинізм, це пограбунок і це мародерство, яке треба припинити. Повернути ці кошти до бюджету, скасувати рішення уряду про підвищення цін на газ. Справедливі, чесні тарифи і підняття заробітних плат і пенсій на основі розвитку власної економіки, на основі розвитку промисловості. Це план Ляшка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" до слова запрошується голова фракції Бурбак Максим, будь ласка.
10:13:41 БУРБАК М.Ю. Вітаю, колеги! "Народний фронт" закликає всіх кандидатів у Президенти схаменутися, щоб у передвиборчому запалі, б'ючи по конкурентах, не знищили країну. З президентських виборів держава має вийти сильнішою, а не слабшою. Якщо хтось забув, то нагадаю, що ворог ще на нашій землі, щодня маємо нові і нові свідчення, що Кремль не відмовився від своїх планів, а ви тут чубитесь. Може, досить, панове кандидати в Президенти? Ви явно загралися у своїй пісочниці, хоч на мить відволічіться, подумайте про державу і майбутнє нації. Лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк прийняв державницьке рішення: не висуватися кандидатом у Президенти, щоб консолідувати патріотичні сили та не допустити розбрату. І ми маємо моральне право вимагати такого підходу вас всіх. Пам'ятайте про Україну: концентрація російських військ на нашому кордоні залишається високою, ворог чекає нашої дестабілізації тут, всередині країни. Суботні події в Києві, Черкасах добре показують, що в такій передвиборчій істерії дуже легко перейти межу закону. Те, що відбулося, немає нічого спільного ні з боротьбою з корупцією, ні з патріотизмом, це порушення закону. Наступне. Корупція в обороні воюючої країни – це подвійне зло. Якщо зловживання в "Укроборонпромі" доведуть, винні мають бути покарані справедливо і жорстко. Нагадаю, за ініціативи "Народного фронту" парламент минулого пленарного тижня вже ухвалив Постанову про невідкладне розслідування зловживань в "Укроборонпромі". Ми розширили повноваження вже діючої ТСК з розслідування корупції в оборонній сфері. У цій постанові йдеться, що ТСК має провести публічне засідання за участі силовиків і слідчих органів. Окрім НАБУ, ми хочемо заслухати інформацію керівництва Генпрокуратури, військової прокуратури, Служби безпеки України, Державної фіскальної служби та ДБР. Ми хочемо знати, чи підтверджуються факти зливу розслідування проти корупціонерів в "Укроборонпромі", чи причетні органи по боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади до цих оборудок. Причетність новостворених та інших органів до корупції вбиває залишки віри українців у справедливість. Чи розуміють це в органах по боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади, які давно перетворили на інструмент політичних маніпуляцій і темних оборудок? Чи розуміють вони можливі наслідки своїх дій? Ваші органи створені парламентом і урядом для боротьби з корупцією, а не покривання корупції. Далі. Цього тижня реваншисти з новою силою атакують депутатів "Народного фронту", які, без перебільшення, є символами Євромайдану та добровольчого руху. Промосковські політики сподіваються заробити на цьому трохи рейтингу і фінансування. Не вийде. Народ добре пам'ятає, де були і що робили Андрій Парубій і Тетяна Чорновіл у найтяжчі, найризикованіші моменти нової України, що вони пережили і чим ризикували. Реванш не пройде. Можна мені завершити? ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. БУРБАК М.Ю. І наостанок про найважливіші питання нашого порядку денного на цей тиждень. В Україні є суспільний консенсус щодо захисту української мови, 81 відсоток українців підтримують статус державної мови української. І тому "Народний фронт" вимагає якнайшвидше ухвалення законопроекту щодо функціонування української мови як державної. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Від "Опозиційного блоку" до слова запрошується Гусак. Будь ласка.
10:17:20 ГУСАК В.Г. Шановні українці! Шановні колеги! Шановний головуючий! Зараз кілька тижнів Верховна Рада збирається розглядати законопроект про мову. Але у нас що, в країні немає більш нагальних проблем? В останній рік Україна стала найбіднішою країною Європи, але, схоже, нинішнє керівництво держави: Президента України, Голову Верховної Ради України - це не турбує. Насправді в суспільстві немає запиту на такий конфліктний мовний законопроект. Є запит на зниження тарифів і цін, є запит на підвищення зарплат і пенсій, на нові дороги та якісну медицину. Причина появи такого конфліктного законопроекту одна – це бажання нинішньої влади, Президента, Голови Верховної Ради України змінити порядок денний в країні і спробувати за будь-яку ціну залишитися при владі за рахунок підтримки частини радикально налаштованого суспільства. Шановні колеги, нам кажуть, що ми йдемо в Європу. Але Європа своєю Венеційською комісією розкритикувала відповідні норми Закону "Про освіту", які фактично продубльовані в цьому законопроекті, і вимагає їх скасування. Цей законопроект фактично не про захист української мови, цей законопроект про обмеження прав носіїв інших мов і порушення прав мешканців цілих регіонів, десятків мільйонів українців, які живуть у місцях, де традиційно в усіх сферах життя використовують інші мови, крім української. Уявіть собі, що вихователька у дитячому садку десь на Закарпатті замість "дякую" відповість угорською мовою "козоном" – штраф 7 тисяч гривень. Або інженер на нараді з ремонту труб в комунальному підприємстві десь на сході України скаже щось російською мовою – штраф 7 тисяч гривень. Ми закликаємо припинити розкол суспільства. В будь-якому разі питання мовної та гуманітарної політики мають вирішуватися на місцевих референдумах, і відповідний законопроект кандидат на пост Президента України від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул подав ще 3 роки тому. Шановні колеги, мовний законопроект підтриманий парламентом, але не підтриманий більшістю громадян України… Можна 30 секунд? ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ГУСАК В.Г. Шановні колеги, законопроект, прийнятий парламентом, але не підтриманий більшістю громадян України та розкритикований цивілізованим світом, не буде легітимним. І тому його розгляд не має практичного значення, бо одразу ж після виборів, коли до влади прийдуть більш адекватні і відповідальні політики, він буде скасований. Тому ми вимагаємо зняти цей законопроект з розгляду, щоб Верховна Рада змогла зосередитися на розгляді питань економічного зростання... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хочу вам повідомити, що усі останні соціологічні опитуванні говорять про те, що більшість громадян підтримує українську мову як єдину державну, і це є загальносуспільний настрій, і сьогодні парламент відповідає тим суспільним настроям, які є в суспільстві. І ми зможемо під час обговорення розвіяти всі міфи і всю брехню, яку намагається нам посіяти московська пропаганда проти Закону про українську мову. Все буде добре, закон буде прийнятий, і суспільство його прийме, і суспільство буде вітати український парламент за прийняття цього закону. Від фракції "Самопоміч" запрошую до слова Семенуху. Будь ласка, Роман Сергійович.
10:21:45 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановний пане Голово, шановний український народе! До виборів Президента залишається фактично декілька тижнів, але вже сьогодні новини з передвиборчих перегонів швидше за все нагадують новини з фронту. СБУ масово прослуховують кандидатів в Президенти. Кандидати в Президенти масово використовують "тітушок", дезінформацію, дискредитацію та інші методи, які, на жаль, стали притаманними сучасній українській політиці для знищення своїх опонентів. Фактично можна констатувати, що різні правоохоронні органи, на жаль, втягнуті в діяльність і протистояння виборчих штабів двох кандидатів, саме тих двох кандидатів, які 20 років на різних посадах керують цією державою, саме тих двох кандидатів, які відчайдушно за будь-яку ціну хочуть відтворитися у владі після березня цього року. І є всі ознаки, що подальша ескалація, радикалізація може призвести не лише до прямого протистояння в громадянському суспільстві, але, боронь Боже, можливо, до прямого протистояння між різними силовими органами. Водночас партія "Об'єднання "Самопоміч" констатує, що сьогодні двома штабами створюється наймасштабніша за часів незалежності України мережа з підкупу виборців, і, за різними оцінками, вартість такої мережі із підкупу виборців становить більше одного мільярда гривень. Але чинна влада пішла ще далі: фактично за декілька тижнів до дня голосування урядом роздаються одноразові подачки пенсіонерам, монетизація субсидій. Скажіть, будь ласка, якщо уряд України мав доброчесні наміри, то чому ж тоді правильна ініціатива – монетизація субсидій – не відбулася протягом останніх років? Водночас звертаю вашу увагу на такі щедрості від уряду: недовиконання дохідної частини бюджету вже цього року становить майже 7 мільярдів гривень. І про яку законність і легітимність президентських виборів може йти мова, якщо фактично двома кандидатами готується до безпрецедентної фальсифікації виборів? Шановні українці, ви спитаєте, за чий рахунок цей бенкет. А гроші – це наслідок системного пограбування на мільярди гривень платників податків коштів з державного бюджету, і насамперед розкрадання оборонного бюджету. Незважаючи на численні ініціативи фракції "Об'єднання "Самопоміч", оборонний бюджет залишається найзакритішою частиною Державного бюджету, і те, що стало відомо вчора, зокрема через розслідування команди Бігуса, це тільки вершина айсбергу. Журналістське розслідування показує не лише про розкрадання військового бюджету і фактично мародерства, воно ставить нериторичне запитання: а чи взагалі є в цій країні правоохоронні органи, які служать закону і людям? Неможливо побороти корупцію в державі, якщо її очолюють найвищі посадові особи держави разом з керівниками правоохоронних органів. Шановні громадяни! Є єдиний мирний спосіб конституційно притягнути їх до кримінальної відповідальності і усунути від влади – це зробити свій вибір 31 березня під час виборів Президента. Партія "Об'єднання "Самопоміч"… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. СЕМЕНУХА Р.С. Партія "Об'єднання "Самопоміч" і Андрій Садовий зробили свій моральний вибір, тепер все залежить від нас. І саме від нас, українських громадян, буде залежати, яка країна буде після 31 березня. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко. Добре, Москаленко спочатку від "Воля народу". Потім від "Батьківщина" – Тимошенко. Будь ласка.
10:25:21 МОСКАЛЕНКО Я.М. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Дорогий український народе! Лише один раз до цього часу – 20 лютого 2014 року – так само, як зараз, я відчуваю історичність моменту. З того часу ми прийняли знакові закони у різних сферах, давали хід масштабним реформам. Навіть закріпили конституційний курс на членство України в ЄС і НАТО. Але нині ми увійшли в розгляд законопроекту, що єднає нас із десятками поколінь наших пращурів. Друге читання законопроекту про функціонування української мови ми мусимо пройти гідно і прийняти 5670-д в цілому. Це вимога людей, це наш обов'язок перед нашими дітьми і майбутнім усієї держави. Колеги, 134 рази українську мову забороняли, починаючи з часів Катерини ІІ і до застою Брежнєва. Яка ще мова витримала таке переслідування? Навіть після отримання незалежності у наших попередників за десятки років не вистачало духу боронити українську мову як державну. Суспільством маніпулювали, прикриваючись нібито інтересами національних меншин, хоча зараз ми прекрасно усвідомлюємо, що це все була зброя гібридної війни проти нас і нашого єства. Я хочу подякувати всім: Президенту, парламенту, українському уряду - за те, що знайшли в собі сили зайняти принципову позицію в захисті української за останні п'ять років не на словах, а справами. Сходіть в українські кінотеатри, включіть телебачення, налаштуйтесь на FM-хвилі, – і ви почуєте українську. Послухайте, скільки нових україномовних виконавців з'явилося за цей період, нове дихання для україномовного кіновиробника. Ми разом забезпечили умови для роботи національного ринку, а не кремлівської філії. Українська мова стала модною, хоча я пам'ятаю, як в 2014 році багато хто не вірив в ефективність квот. Вже півроку цей закон діє на повну, і три четверті контенту реально українські. Панове, ми не можемо зупинятися на півдороги. Закликаю не вестись на спекуляції, що чиїсь права можуть бути порушені. Ми в жодному разі не зазіхаємо на інші мови, натомість ми захищаємо наше рідне у нашому спільному домі. І після того, як ми розглянемо тисячі правок, закликаю всі депутатські фракції та групи забезпечити конституційну більшість у день прийняття Закону про мову. Проголосуйте серцем! Таким чином ми покажемо, що ми дійсно є українським парламентом, як би голосно тут ми не чубились. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава. Від Батьківщини до слова запрошується Тимошенко Юлія Володимирівна. Прошу додати хвилину репліку.
10:28:17 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановний народе України, тому що я хочу звернутися зараз саме до народу України. Вчора відбулися дві знакові політичні події. Перша – це те, що вийшла ще одна серія розслідування журналістів, які сьогодні працюють в тому числі за підтримки Європейського Союзу, про те, як відбувалися відкати і відмиви "чорних" грошей на торгівлі, на крові, на торгівлі на війні, коли відмивалися гроші оборонного бюджету армії. Я хочу нагадати, що журналістське розслідування розпочалося з того, що були виявлені багатомільйонні оборудки, постачання неякісних, абсолютно непридатних для використання запасних частин з країни-агресора контрабандою за завищеними цінами, навіть порівняно з новими деталями. Це продавалося нашій армії в 2 - в 4 рази вище, ніж нові, вартість нових деталей. Потім через завод "Ленінська кузня", який належить Президенту країни, ці гроші відмивалися і розподілялися між бізнес-партнерами діючого Президента, а саме пана Гладковського (Свинарчука), який є заступником Ради національної безпеки і оборони, а також керівником "Укроборонпрому". Насправді цей скандал захлеснув весь світ. Світова преса написала про велику корупцію Президента України, і, безумовно, треба було діяти. І тоді парламент зобов'язаний був утворити тимчасову слідчу комісію для того, щоб розпочати процедуру імпічменту Президенту. Крім того, ветерани АТО, військові вийшли на акції протесту і вимагали, щоби діючий Президент та його спільники по такому організованому злочинному угрупуванню були притягнуті до відповідальності і, власне, щоб це було розслідувано. Але, на жаль, Верховна Рада не утворила тимчасової слідчої комісії, а доручила розглядати злочини Президента, а саме те, що стосується торгівлі на війні і на крові, доручила розглядати тимчасовій слідчій групі, яку і очолює депутат "Блоку Петра Порошенка". Крім того, вчора стали відомі із розслідування журналістів додаткові дані, які говорять про те, що керівництво Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України були повністю втягнуті в ці махінації. Їм платили хабарі і відкати, і два силових органи: Служба безпеки України і Генеральна прокуратура, яка очолюється кумом Президента, – були в долі і в справі. Це шокова інформація, але сьогодні вона замовчується Верховною Радою. Ми вимагаємо негайно знову розглянути питання створення тимчасової слідчої комісії. Друга інформація, яка вчора була оприлюднена міністром внутрішніх справ і яка є невід'ємною частиною всіх корупційних оборудок в Україні, - це те, що з бюджету України через фонд "Турбота" так званий іде масовий підкуп… іде масовий підкуп людей для того, щоб вони голосували за діючого Президента. Як це відбувається, і те, що оголосив міністр внутрішніх справ вчора на каналі ІСTV. Відбувається це наступним чином. Складаються обходом і анкетуванням... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ТИМОШЕНКО Ю.В. ...списки людей, які готові за гроші проголосувати за діючого Президента, а потім через бюджет вони запрошуються і їм виділяється до тисячі гривень через так званий фонд "Турбота". Це ганебне явище, яке спотворює демократію в Україні, результати виборів, і все це відбувається на очах суспільства і парламенту… ГОЛОВУЮЧИЙ Я вже давав 30 секунд. Я вже давав 30 секунд. Дякую, колеги. Я вже давав і хвилину, я вже давав і 30 секунд. Я всі необхідні речі дав. Будь ласка. ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, в президію надійшло три заяви на перерву. Одна перерва - від "Батьківщини", які вимагають реальної перерви і збору голів фракцій. Так? Дякую вам. Я оголошу реальну перерву, але після того, як надам тим фракціям, які швидше подали свої заяви на виступ. І після того оголошу реальну перерву, як ви того і вимагаєте. Отже, "Самопоміч" – 3 хвилини. Вони готові замінити перерву на виступ.
10:33:48 ПАСТУХ Т.Т. Шановні народні депутати, шановні українці! Просто щоб завершити попередню тему з розкраданням в оборонному комплексі. Та комісія, яка була ще раніше утворена, і позаминулого тижня було наше рішення про те, щоб добавити, розширити порядок питань цій ТСЦ, і для того щоб вона знайшла і дала відповіді суспільству, що ж відбувається в оборонному комплексі, вона не знайшла часу по сьогоднішній день, щоб провести хоча би одне засідання. Це засідання було заплановано на сьогоднішній день. Проте з невідомих причин воно перенесено вчергове на четвер. Тобто два тижні комісія чекає, можливо, нових журналістських розслідувань, можливо, нових фактів. Але я не про це. Власне, ця подія, вона показала всьому суспільству, що все таємне рано чи пізно стає явним. На жаль, і суспільство, і народні депутати, і дуже часто журналісти не чують цих фактів, про які ми одні і говоримо протягом років, журналісти говорять протягом років, депутати. Ми не чуємо одні інших. Але наступає час виборів. І ці факти, ці події, вони стають набагато гарячішими. Тоді суспільство починає привертати до них значно більшу увагу. Сьогодні мене просили батьки через адвокатів, батьки дітей, які загинули в санаторії "Вікторія" біля Одеси, оголосити ті факти, які тепер нарешті стали їм відомими. Тому що слідство, яке велося до цього часу, воно велося лише для того, щоб приховати всі ці злочини, які відбулися на території і потягли за собою смерті дітей. Слідство, яке фактично призначило дві різні експертизи. І тими експертизами вони вийшли на висновок про те, що винні пожежники, про те, що винні виховательки. Але хто призвів до цієї трагедії, ці висновки не дають. І власне, батьки були змушені добитися того, що була призначена незалежна міжнародна експертиза. Слідство, яке би мало сприяти, навпаки, чинило перешкоди для здійснення цієї експертизи. Але все-таки воно відбулося. І що експертиза встановила? Так, вона підтвердила те, що загорання відбулося внаслідок чайника, кип'ятильника – це не має значення, але санаторій палав за кілька хвилин. За 7 хвилин будівлі були охоплені вогнем, в дітей не було жодного шансу для того, щоб врятуватися з цього вогнища. І в результаті це і стало наслідком їхньої смерті. Вони провели за досить великий проміжок після того, коли були проведені експертизи, свої заключення. І, на жаль, ці заключення виявили серед згарища 50 частин решток тих дітей. І не дивлячись на те, що навіть ця територія не була прибрана належним чином і не могли навіть ті рештки бути поховані, міська рада разом з судами, разом з слідством робить спроби приховати це. І подумайте, до якого цинізму додумується: під час запровадження воєнного стану мерія знаходить єдине місце, де провести збори резервістів, і за рішенням суду знімає арешт… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ПАСТУХ Т.Т. …і фактично на тих згарищах, на тих залишках дітей проводить збори резервістів. Фактично сьогодні міська рада Одеси заявляє про те, що вона готує санаторій до відкриття вже в червні цього року. Шановні колеги, батьки сьогодні просять єдине нас як народних депутатів, суспільство: не дати замовчати. Непокаране зло повертається. Завтра батьки будуть в Києві, і вони зможуть дати значно більше інформації… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І зараз перерва від двох фракцій: "Батьківщини" і… і якої фракції? І "Воля народу", так? І "Воля народу". Оголошують реальну перерву на півгодини. І я запрошую голів фракцій на третій поверх в залу нарад. І прошу всіх об 11:10 прибути в зал, щоб ми перейшли до розгляду Закону про українську державну мову. Будь ласка. (Після перерви)
11:54:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я перепрошую за всіх голів фракцій, але, на жаль, нарада тривала суттєво довше, ніж це передбачено Регламентом. І я прошу всіх заходити в зал, щоб ми змогли перейти до розгляду Закону про українську мову. Але зараз я надаю 3 хвилини для виступу Юлії Володимирівні Тимошенко від двох фракцій: від фракції "Батьківщина" і "Воля народу". І після того ми переходимо до розгляду закону. Будь ласка.
11:55:28 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, щойно на наше прохання була оголошена перерва, а, крім того, зібрані голови фракцій для того, щоб прийняти рішення щодо великого скандалу, який пов'язаний з корупцією на армії, яка очолюється Президентом і в яку за останніми вчорашніми даними залучені Генеральна прокуратура і Служба безпеки України. Зараз прийнято наступне рішення, що невідкладно буде зібрана тимчасова слідча комісія, яка буде негайно розбиратися з корупцією Президента, його оточення на війні, на оборонному бюджеті з залученням Генеральної прокуратури і Служби безпеки України. Ця комісія також буде проводитися за участю профільних комітетів по безпеці і обороні, профільний Комітет по запобіганню корупції і по контролю над силовими структурами – три комітети. І плюс додатково запрошуються голови фракцій. Ми сподіваємося, що сьогодні о 14 годині - так, як це було оголошено заздалегідь, - така тимчасова слідча комісія з присутністю преси почне працювати. Друге. Що стосується підкупу Президентом України на виборах голосів за рахунок бюджету через фонд "Турботу", через видачу монетизованих субсидій і, як вони кажуть, доплат до пенсій, зараз не прийнято жодного рішення. І тому ми будемо звертатися до ОБСЄ, до послів ключових країн вносити законопроект, щоб ці виплати перенести на після виборів Президента. І ми будемо негайно робити всі кроки, щоб цей масштабний підкуп припинити. На сьогоднішній день, на жаль, керівництво парламенту не надало жодного сприяння і жодної пропозиції, як зупинити масштабний підкуп виборців за рахунок бюджетних ресурсів. Хочу нагадати, що більшість Президента в парламенті прийняла Закон про бюджет, де запланувала мільярд гривень в спеціальний фонд діючого Президента на підкуп, його дружині – 800 мільйонів гривень і ще іншим членам родини – 200 мільйонів гривень. За рахунок цього і інших фондів бюджету зараз іде масовий підкуп. Ми не дозволимо підкуповувати людей, фальшувати вибори, спотворювати демократію в країні, підривати устої незалежної суверенної держави. І тому ми будемо боротися, по-перше, для того, щоби притягнути діючого Президента і його оточення до кримінальної відповідальності за корупцію на армії, на крові; а, по-друге, припинити підкуп людей на виборах і провести чесні вибори. Все буде добре, вони будуть за все це відповідати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, продовжуємо розгляд проекту Закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№5670-д). І я запрошую до трибуни голову Комітету з питань культури і духовності Княжицького Миколу Леонідовича. І, пане Миколо, я хотів би, щоб ви розповіли логіку розгляду, як буде відбуватися розгляд даного Закону. Скільки вам часу?
11:59:07 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 7 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 7 хвилин. Я продовжую засідання до 12:10. І 7 хвилин вам для виступу. А потім – перерва. Будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні друзі, шановні колеги! Ми справді розпочинаємо історичний етап в роботі нашого парламенту. Тому що Закон про забезпечення функціонування української мови як державної після його прийняття повинен поставити крапку на всіх спекуляціях навколо існування так званого "руського міра", одного народу, українського наречия русского языка і інших спекуляцій, які весь час роблять ті люди, які борються з незалежністю нашої України. Прийняття цього закону нарешті покаже, що ми є сильною демократичною європейською країною. Як ми будемо розглядати цей законопроект. Як ви знаєте, до законопроекту подано понад 2 тисячі правок. І згідно з Регламентом ми будемо зупинятися і обговорювати ті правки, на яких наполягатимуть їхні автори. Незалежно від того, ця правка прийнята чи відхилена комітетом, автори мають право наполягати на цих правках. Крім того, закон складається з преамбули і цілої низки статей. Відповідно до Регламенту, перш ніж переходити до розгляду правок кожної із статей, я даватиму короткий вступ і спробую розтлумачити зміст цієї статті, для того щоб потім, під час розгляду правок, нам було простіше рухатися швидко і оперативно за цим законом. Шановний пане Голово, я хотів би зараз, ще раз, для спростування деяких фейків, які розповсюджувалися з приводу цього закону, попросити показати презентацію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть презентацію. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Коротка презентація цього закону, про що цей закон. Як ви знаєте, стаття 10 Конституції України вже зараз говорить, що державною мовою в Україні є українська. Наступний слайд, будь ласка. 85 відсотків громадян України вважають українську рідною мовою. Це ще раз доводить те, що українська мова не розділяє, а об'єднує українців. І ті, хто намагаються зробити все, щоб зменшити цей відсоток, працюють для того, щоб далі ділити Україну. Прекрасна стаття Оксани Забужко, лауреата Шевченківської премії, з'явилася, де вона чітко розповідає цю технологію, як україномовні міста свого часу, в часи Щербицького, насильно робили російськомовними. Коли привозили на великі підприємства людей з інших регіонів, у більшості з Росії, і фактично примушували українців, які приїжджали туди з інших міст або жили там, переходити на російську мову. Але в сім'ях, як ви бачите, 85 відсотків і далі вважають українську мову рідною. Наступний слайд, будь ласка. Ви знаєте, що, поки ми працювали, ми прийняли цілу низку законопроектів, які збільшили кількість україномовних медіа. Ми прийняли закони, які регулюють захист української пісні, українського телевізійного мовлення. І ви зараз бачите, що в 2018 році 92 відсотки телевізійного мовлення і 86 відсотків мовлення на радіо здійснюються українською мовою. Закон регламентує такі цифри. Люди, які стверджують, що ці цифри є нереальними, бояться не того, що щось зміниться. Вже зараз фактично медіа виконують ці норми. Ці люди сподіваються на відкат. Нам цей закон потрібен, щоб потім, якщо раптом відбудеться реванш або спроба реваншу, ми, очевидно, не дамо такий реванш здійснити, знову не русифікувати українців, не втратити всі ті наші здобутки, яких ми досягли після Революції Гідності роботою кожного, хто є в цьому залі. Наступний, будь ласка, слайд. Нас досить часто критикували, що ми просимо, щоб 50 відсотків у нас книжок в книжкових магазинах було українською мовою. Вже зараз їх 75 відсотків. Цей процес триває. Знову ж таки ця норма закону лише стабілізує нашу роботу і не дає нам потім повернутися, заборонити, витіснити українську книжку з українських книгарень, так, як це було раніше, коли була окрема маленька поличка для української книжки, а всі книжки були російською мовою. Наступний слайд, будь ласка. Але є сфери, де українська мова, на жаль, досі не захищена і дуже мало вживається. Ви бачите, що в друкованих засобах масової інформації у 2018 році лише 32 відсотки газет видавалося українською мовою, тоді як 67 – російською; лише 27 відсотків журналів видавалося українською мовою і продовжує видаватися зараз. В цій сфері нам, безумовно, потрібно досягати змін. Ми повинні зробити так, щоб в газетних кіосках, коли ви не можете купити українську книжку не лише в кіоску Маріуполя чи Краматорська, а часом і Тернополя, і Львова, цей відсоток українських газет є мінімальним, цю ситуацію, очевидно, ми повинні змінити. Але ми прислухалися до думки відповідної асоціації і зробили 30 місяців перехідного періоду для вступу в цей закон. Тобто ніхто не буде примушувати вже завтра повністю видавати ці книжки, ці газети чи журнали лише українською мовою. Ніхто, до речі, не забороняє видавництво газет і журналів англійською, мовами Європейського Союзу, ніхто не забороняє видавати їх і російською мовою, якщо відповідний наклад буде також друкуватися і українською, щоб україномовні читачі мали доступ до цієї інформації, щоб українська дитина, яка пішла в українську школу на Донеччині чи на Одещині, де понад 90 відсотків пішло в такі школи, могли потім по телебаченню подивитися український анімаційний фільм або взяти дитячу українською мовою книжку-розфарбовку, яку зараз просто нема де дістати. Закон повинен це стимулювати. Наступний слайд. Ухвалення Закону про мову в Україні – це вимога суспільства і юридична необхідність, оскільки зараз ми маємо вакуум і не маємо жодного закону про українську мову. І попрошу відразу наступний слайд. Хочу наголосити і спростувати деякі міфи, які стосуються цього закону. Законопроект (наступний, будь ласка) не регулює (ви зараз бачите, це написано на екрані) приватне спілкування і мови релігійних обрядів. Люди можуть спілкуватися будь-якою мовою. Не створюється ніяка мовна поліція, мовні інспектори, немає в законі таких пунктів. Законопроект не передбачає кримінальну відповідальність за використання будь-якої іншої мови або будь-яке порушення закону. Тобто санкції, які в законі, - це найбільше адміністративна відповідальність: штрафи, попередження, позбавлення ліцензії. Кримінальної відповідальності, пунктів про кримінальну відповідальність цей закон не містить. Наступне, будь ласка. Використання державної мови в публічних сферах законопроект не регулює і не забороняє використання інших мов. Застосування інших мов: кримськотатарська, мови корінних народів, національних меншин – буде регулюватися іншим законом, про що прямо сказано в статті 2, і цей закон повинен розробити та внести в парламент Кабінет Міністрів протягом 6 місяців. Зараз вони захищаються Законом про національні меншини. Кабінет Міністрів підготує спеціальний закон про захист мов корінних народів, кримськотатарської мови і мов національних меншин. Наступний слайд - номер 10. Законопроект не передбачає… ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 хвилини, будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Законопроект не передбачає обов'язкової сертифікації на знання мови для всіх громадян. Знання мови є однією з умов для заняття найвищих державних посад, і це відповідає європейській практиці. Підтвердження рівня володіння мовою для інших осіб: військовослужбовців, медичних працівників - не потребує складення додаткових іспитів. Для цього достатньо того, що ви в школі вивчали українську мову. Але якщо не вивчали, то так, держава створить умови для складання тестів і для обіймання відповідної посади. Наступний. Державні органи, в тому числі правоохоронні, здійснюють свою діяльність державною мовою. Виняток – лише міжнародні проекти, відносини з особами, які не володіють державною мовою, і якщо сторони на це погоджуються. Тобто ви чудово розумієте, що якщо хтось буде кричати на вулиці "помогите", то міліціонер не повинен у нього питати паспорта, а повинен надати допомогу, якою б мовою ця людина не зверталася. Письмове листування органів державної влади здійснюється державною мовою, мовою передвиборчої агітації теж є державна мова. Наступний слайд. Мова освіти й науки. Ми не рухали цього закону, в основному норми в статті 7 Закону "Про освіту", оскільки він вже пройшов експертизу Венеційської комісії, мовою науки є українська мова, але допускається вивчення англійської мови. Видання преси іншими мовами, як я вже про це говорив, дублюється виданням тиражу такого самого змісту, але ця норма вступає в силу через 30 місяців і не стосується мов Європейського Союзу. Наступний слайд. Обслуговування споживачів і медична допомога є державною мовою. Але якщо продавець чи хтось до нього звертається іншою мовою, він має право надавати відповідь іншою мовою, ніхто цього жодним чином не обмежує. Комп'ютерні програми мають поширюватися з україномовним інтерфейсом. Це дуже важливо, бо багато нарікань є на це. Наступний слайд. Створюються лише два органи: Національна комісія зі стандартів державної мови і Уповноважений з захисту державної мови. Ніякі додаткові органи не створюються. Наступний слайд - 15. Як я вже говорив, немає кримінальної відповідальності за порушення закону, але є адміністративна відповідальність, закон дієвий і несе покарання за його невиконання. Чіткий механізм застосування санкцій теж існує. І останній слайд, будь ласка, 16. Переважна більшість норм закону набирає чинності через 2 роки. У деяких випадках ці терміни є більші, як наприклад, для друкованої преси, де є перехідний період на прохання відповідної асоціації 30 місяців. Колеги, в цих коротких слайдах ми спростували деякі фейки або страшилки, які використовують україноненависники проти цього закону. Я вірю, що ми зайдемо в розгляд закону, ви побачите, обговорюючи правки і статті, наскільки серйозним і дієвим є цей закон, мета якого, як я вже багато разів говорив, щоб вся Україна, від сходу до заходу, вільно володіла, говорила, насолоджувалася вмінням говорити рідною українською мовою. Тоді жодна агресія нам ніколи буде не страшна. Дякую.
12:09:33 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, пане Миколо, за чудову доповідь. Ми до розгляду правок вже перейдемо після перерви. Зараз я зроблю два оголошення, які надійшли в президію. Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради повідомляю про створення у Верховній Раді України восьмого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "За Одесу". Співкерівниками цього об'єднання обрано народних депутатів Ківалова Сергія Васильовича та Голубова Дмитра Івановича. Вітаємо вас. І, колеги, хочу привітати наших колег народних депутатів Альону Кошелєву і Давида Макар'яна з народженням доньки. В них цієї ночі народилась донька. Давайте їх разом привітаємо. (Оплески) І, колеги, я оголошую перерву на 30 хвилин. О 12:40 я прошу всіх прибути в зал, і ми розпочнемо розгляд правок до Закону про забезпечення функціонування української мови як державної, і ніщо нас не зупинить. (Після перерви)
12:40:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, час, відведений для перерви, минув. Я прошу усіх заходити в зал. Прошу голову комітету Миколу Княжицького зайняти робочий пост. І хочу повідомити, колеги, що я буду повідомляти номери правок, які відхилені. Якщо автор буде наполягати, буду надавати йому слово. Хто захоче поставити на підтвердження – шляхом підняття руки. Звична наша робота по другому читанню будь-якого закону. І, колеги, я прошу усіх приготуватися до роботи. Я впевнений, що ми повинні, розглядаючи правки, і пояснити суспільству, і познімати всі ці брехливі ярлики, які намагається російська пропаганда навішувати на цей закон. Отже, я розпочинаю. 1 правка. Не наполягає.
12:41:29 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Голово, з вашого дозволу, може, я би прочитав преамбулу, пояснення до преамбули, так як ми говорили, і перейшли до правок? ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Отже, 1 правка. Я дам вам після того, як Микола Княжицький зачитає до першого розділу власне пояснення. Будь ласка, пане Миколо, 3 хвилини. 12:41:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую. Шановні колеги, отже, преамбула визначає засадничі речі щодо проекту: що саме зумовило прийняття українською державою цього закону; перераховуються всі базові національні, міжнародні документи – від Декларації про суверенітет, якою була відновлена державність України, одним з елементів якої є державний статус української мови, до рішення Венеційської комісії по схожому законопроекту, який розроблявся 10 років тому, але замість якого ми отримали сумнозвісний Закон "Про засади державної мовної політики". Коли проект розглядався в комітеті, у нас були жваві дискусії стосовно преамбули. Я сам особисто подавав поправки щодо виключення з преамбули великої кількості абзаців, але науковці, професори, фахівці з правового регулювання питання мови, громадські активісти зуміли переконати членів комітету, що кожен з абзаців преамбули має зміст. Представники різних державних органів, які також на різних стадіях закону залучалися до його розробки, підтримували цю позицію. Тому в затвердженій комітетом редакції преамбула закону відповідає редакції, яку Верховна Рада прийняла в першому читанні в жовтні минулого року. Зрозуміло, що парламент може змінити рішення комітету і затвердити преамбулу в іншому вигляді. Юридичне управління висловило зауваження лише до п'ятого абзацу, де йдеться про концепцію державної мовної політики, затвердженої Указом Президента, який пропонується виключити, зважаючи на ієрархію нормативних актів. Комітет не знайшов підстав виключити цей абзац, оскільки концепція – це не просто указ Президента, це засадничий документ щодо української мовної політики. Про його важливість свідчить хоча б те, що, незважаючи на те, що указ був прийнятий ще Президентом Ющенком, і Янукович не зміг його скасувати. І тепер можемо, пане Голово, переходити до правок. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, 1 правка, Нестор Шуфрич. Будь ласка, включіть мікрофон.
12:43:09 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановні колеги, безумовно, закон, який має врегулювати функціонування всіх мов, якими користуються в Україні, є нагальним і важливим, особливо після ганебного рішення Конституційного Суду, який скасував попередній закон не по суті, а по тому, по процедурі прийняття. Вважаю, що назва сьогоднішнього закону є доволі конфліктною. Закон цей має не посилювати конфлікт, а об'єднувати суспільство. Тому, враховуючи, що в цьому законі відображені аспекти дій багатьох мов, які мають місце в Україні і які можна використовувати, і гарантовано є право використовувати згідно із 10 статтею Конституції, прошу внести зміну в назву закону. І назвати Закон – про порядок застосування мов в Україні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Микола. Я нагадаю, пане Нестор, коли ви говорите, що Конституційний Суд прийняв неправомірне рішення, я нагадаю, що коли розглядався закон "Колесніченка-Ківалова", тут стояли бойовики біля трибуни, які не давали можливості опозиції навіть виступити. Зараз, як ви бачите, ми в демократичній, нормальній процедурі, і я знаю, що для нас вкрай важливо, щоб ми не порушили жодної норми Регламенту під час розгляду цього закону. І для того забезпечений повністю демократичний, відкритий і прозорий процес. Будь ласка, пане Микола.
12:44:49 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Пане Нестор, як ви знаєте, ми робимо все, щоб захистити права корінних народів і національних меншин, готуємо для цього окремий закон, хоча частково вони і зараз захищаються Законом про національні меншини. Ви чудово знаєте, що в Польщі Закон називається "Про польську мову", а в Росії він називається – о русском языке, а не про російську мову та інші мови. Так само і в нас. Ця поправка відхилена, оскільки вона не відповідає самій суті цього закону. Це закон, який регулює застосування лише української мови, але жодним чином не регулює застосування інших мов. Про це прямо сказано в статті 2 законопроекту, яка окреслює сферу його дії. Застосування мов меншин і корінних народів, як я вже говорив, має стати предметом окремого закону, як це передбачено Конституцією України. Якщо цю поправку прийняти, то назва закону буде суперечити його змісту. Після цього, як Закон про мови меншин буде прийнятий, виникне тоді плутанина, бо в нас буде 2 закони з однаковою назвою. Тому ця поправка відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ви наполягаєте на голосуванні? Так. Отже, колеги, я ставлю на голосування 1 правку авторів Німченка і Шуфрича, яку комітет відхилив. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. 12:46:16 За-17 Рішення не прийнято. 2 поправка, Денисенко. Будь ласка, включіть мікрофон.
12:46:26 ДЕНИСЕНКО В.І. Доброго дня, шановні колеги, в моїй правці пропонувалося по тексту законопроекту слова "Національна комісія зі стандартів державної мови" у відповідних відмінках замінити у всіх статтях та розділах словами "Інститут української мови Національної академії наук". Справа в тому, що на сьогоднішній момент у нас уже існує Інститут української мови при Академії наук. В принципі, це велика, з великим історичним досвідом інституція і, власне кажучи, думалося, що, можливо, для того, щоб не створювати новий орган, можна було б покласти всю відповідальність на Інститут української мови. Власне кажучи, прохання прокоментувати, чому комітет прийняв саме таке рішення. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
12:47:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар шановного пана Княжицького. Будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, пане Вадиме, дякую вам за цю правку. І я сам попередньо теж обстоював схожу позицію, бо є багато країн, де або профільні академічні інститути, або академія наук одноосібно встановлює стандарти тої чи іншої мови, як це регулюється законом. Але після обговорення в комітеті цю поправку було відхилено, оскільки законопроект передбачає, що стандартами української мови буде займатися спеціальна комісія, яка складається з авторитетних науковців, і вона буде мати статус центрального органу виконавчої влади. Основна причина, з якої інститут не може займатися встановленням стандартів, - обов'язковість відповідних рішень щодо стандартів. Рішення інституту не може мати обов'язкового характеру на рівні з рішенням органів державної влади. Відтак стандарти української мови можуть встановлюватися лише державним органом. За таких обставин комітет вирішив, що стандартами буде займатися комісія, яка має статус центрального органу виконавчої влади. Рішення комісії матимуть силу нормативно-правових актів, які будуть обов'язковими у виконані. Але, разом з тим, прислухаючись до вашої думки, в законопроекті пропонується зберегти особливий статус Інституту української мови.... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …Національної академії наук України, наприклад, за статтею 44, що буде розглядатися далі, інститут визначається профільною експертною установою, яка складає висновки та надає рекомендації щодо напрацювання відповідних стандартів. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
12:48:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Так. Я ставлю на голосування правку номер 2. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 12:49:00 За-41 Рішення не прийнято. 3 правка. Будь ласка, Денисенко, включіть мікрофон.
12:49:07 ДЕНИСЕНКО В.І. Шановні колеги, по тексту законопроекту в цій правці пропонувалося слова "Уповноважений із захисту державної мови" замінити на " Урядовий уповноважений з підтримки та захисту державної мови". Я розумію, що це може здаватися просто певними філологічними речами, але, з моєї точки зору, саме таке формулювання - формулювання "Урядовий уповноважений з підтримки та захисту державної мови" - має більш конкретні обриси, ніж те, яке було запропоновано в результаті комітетом. Прохання прокоментувати, власне кажучи, чому було прийнято саме таке рішення комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Микола.
12:49:49 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пан, пане Вадиме, за наслідками розгляду даного питання комітетом вирішено, що використання терміну "Урядовий уповноважений" призводить, буде призводити до зменшення статусу відповідної посадової особи в порівняні з тим, як це закладено в цьому законопроекті. Урядові уповноважені – це, по суті, представники уряду, які виконують певні доручення Кабінету Міністрів (от як ви - Уповноважений по роботі з Верховною Радою), діють в його інтересах. Сьогодні всі урядові уповноважені, як правило, працюють в Секретаріаті Кабінету Міністрів. Натомість уповноважений, щоб зробити його більш незалежним у нас, у нього є своя відокремлена інфраструктура, яка підпорядковується лише уповноваженому. Тому називати його саме урядовим уповноваженим буде певною мірою некоректним через певну відмінність статусів між Уповноваженим Кабміну і Уповноваженим із захисту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Думаю, можна погодитись з комітетом. У нас є інститут уповноваженого, який працює без будь-яких додатків. Але, тим не менше, я ставлю на голосування третю правку, яка комітетом є відхилена. Хто її підтримує, прошу проголосувати. 12:51:00 За-38 Рішення не прийнято. 4-а. Не наполягає. 5-а, Гуляєв. Не наполягає. 5-а. Включіть мікрофон. 5 правка Гуляєва. 4-а. Включіть мікрофон, будь ласка. 4 правка Писаренка. Кудлаєнко, так? Будь ласка, Кудлаєнко.
12:51:44 КУДЛАЄНКО С.В. 5 правка, прошу, якщо можна. Шановні колеги, шановна українська громадо! Під час історичних подій, однією з яких, без сумніву, є і прийняття цього важливого законопроекту, часто-густо проявляються як патріотичні почуття, так і негативна активність "п'ятої російської колони". Не дивлячись на те, що деякі політичні сили намагаються затягнути прийняття цього надзвичайно важливого законопроекту для української держави, він буде все ж таки розглянутий і прийнятий дуже скоро. Верховна Рада цього скликання вже не раз підтверджувала свою безсумнівну спроможність приймати гарячі для нашої держави акти, забезпечивши їх інтересами держави та більшості громадян, які тут проживають. Проте я хочу звернутися до автора цієї поправки, що пропонує вилучити з преамбули цього законопроекту посилання на Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Як можна взагалі вкреслювати з тіла законопроекту одного із основоположних державотворчих документів сучасної української держави? Якщо можна, прошу висловитися комітет. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
12:52:51 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я нагадую, що це поправка народного депутата Гуляєва, вона відхилена була комітетом. Народний депутат Кудлаєнко висловив свою позицію несприйняття цієї поправки і просить зараз голову комітету висловити позицію щодо цієї поправки. Будь ласка.
12:53:11 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л Дякую, колего Кудлаєнко. Я насправді повністю з вами погоджуюся, комітет теж не знайшов причин, з яких посилання на Акт проголошення незалежності слід виключити з закону, адже фактично Акт проголошення став юридичною підставою для відновлення державності України, а отже, згодом це дало можливість вести мову про офіційний і державний статус української мови в Конституції, він був закріплений Конституцією і розкривається цим законом. Тому, очевидно, вся послідовність відновлення і української державності, і прав використання української мови закріплено в цій правці. Тому комітет цю правку відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тут не наполягають на голосуванні колеги, тому що поправка і так була відхилена. Наступна поправка – 6, народних депутатів Німченка і Шуфрича. Вони підготували багато поправок до законопроекту. Будь ласка, Нестор Іванович, вам мікрофон.
12:54:01 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановні колеги, ми пропонуємо і будемо наполягати на тому, щоб цей абзац був виключений у зв'язку з тим, що в наступному абзаці вже є посилання на Конституцію, а Конституція була прийнята, враховуючи і відповідну Декларацію про державний суверенітет, і Акт про проголошення незалежності. Ви знаєте, я проти подвійних стандартів, тому що, коли ми вносили, точніше, коли ви вносили зміни до Конституції щодо ЄС і НАТО, чомусь забули, що Декларація про незалежність, вона чітко відображає волевиявлення і бажання бути позаблоковою країною, а ми вписали ЄС… ми вписали НАТО. А щодо ЄС, то ми вже готові делегувати національний суверенітет, хоча це забороняється діючою Конституцією. Тому якщо вже один раз "забили" на Декларацію, то не треба над нею знущатись. Прошу виключити цей абзац. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу роз'яснення голови комітету.
12:55:06 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Несторе, скільки б разів ви чи ваші колеги, політичні однодумці ваші, не пропонували виключити з якихось документів згадку про Акт незалежності України, Україна завжди залишалася і буде незалежною державою, а відповідно в незалежній державі завжди захищатиме українську мову як державну, так, як це і написано в цьому законі. З тих підстав так само, як я і відповідав колезі Кудлаєнку, комітет не погодився з цією вашою правкою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу визначатися по 6 поправці народного депутата Нестора Шуфрича. 12:55:48 За-17 Поправка відхиляється. Наступна - 7 поправка. Народний депутат Денисенко. Будь ласка.
12:55:55 ДЕНИСЕНКО В.І. В цій правці пропонувалося наступним чином викласти другий абзац преамбули цього закону: "виходячи з того, що українська мова є визначальним чинником і головною ознакою ідентичності української нації, яка історично сформувалась і багато століть безперервно проживає на власній етнічній території, та маючи на меті створення належних умов для забезпечення і захисту мовних прав і потреб українців;". Як на мене, дане формулювання більш точне відображає, власне кажучи, загальну думку, ніж те, що записано в законопроекті, який запропонований до другого читання. Тому, власне кажучи, просив би прокоментувати, чому саме це формулювання було відкинуте. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету.
12:56:45 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую, колего Денисенко. Власне, як я вже говорив, пояснюючи при постатейному розгляді цього законопроекту, коментуючи преамбулу, у нас були різні думки в комітеті, і в мене були пропозиції певною мірою скоротити преамбулу. Але коли ми це обговорювали, то дійшли думки, що з тих підстав, що ця правка пропонує скоротити преамбулу, при скороченні можуть втрачатися посилання на важливі юридичні документи, в тому числі і міжнародні, чого якраз і хочуть дуже часто наші з вами опоненти. Тому ми вирішили відхилити цю правку і залишити преамбулу в тій формі, в якій вона була в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися, колеги, по 7 поправці. Будь ласка. 12:57:32 За-41 Поправка не приймається сесійною залою. Наступна – 8 поправка, народний депутат Рибчинський. Не наполягаєте? Будь ласка, рухаємося далі. Наступна – 9 поправка. А, ви… Будь ласка, народний депутат Рибчинський. Будь ласка. 12:57:42 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. У зв'язку з тим, що у нас правок більше 2 тисяч, я не наполягаю і знімаю всі наступні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, врахуємо це під час обговорення. 9 поправка, народний депутат Шуфрич. Ви наполягаєте чи теж знімаєте всі ваші поправки? Ви наполягаєте? У нас демократія, будь ласка, пане Шуфрич.
12:58:05 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Щодо висловлення головуючого сьогодні і щодо процедури прийняття Закону "Про мову", який був за процедурою скасований Конституційним Судом. Хочу нагадати, що якраз тодішня опозиція не дала можливість розглядати цей Закон у встановленому Регламентом порядку і він був прийнятий в той спосіб, який був єдино можливий на той час. А зараз, зверніть увагу, ми даємо можливість спокійно обговорити це питання. Щодо Декларації про державний суверенітет. Я з максимальною повагою ставлюся до цього акту. Я з максимальною повагою ставлюсь і про Акт проголошення незалежної України в 91-му році. Але я проти того, щоб в цій залі актами про незалежність, про суверенітет і Конституцію України крутили, як циган сонцем: тут нам підходить, тут нам не підходить. Якщо ми поважаємо, то треба поважати так, як вони виписані, і так, як вони сьогодні діють. Дякую за увагу і прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає Нестор Іванович на своїй поправці. Будь ласка, коментар голови комітету до 9 поправки. Будь ласка.
12:59:23 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, по-перше, пан Нестор висловив свою політичну позицію щодо тих правок, які ми вже обговорили, але не сказав своєї позиції щодо 9 правки, з приводу якої він хотів висловитись. То я скажу за пана Нестора, що пропонувалося додати тут російську мову і мову інших національних меншин. І комітет відхилив цю правку з тих підстав, що поправка пропонує доповнити посилання на російську мову і мови національних менших, але закон цей лише про державну мову, і застосування інших мов цим законом не регулюється. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Ми зараз будемо визначатися по 9 поправці. А до президії звернувся віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко, який також хоче дати коментар. Заперечення є в залі. Регламент не передбачає. Ми в кінці дамо можливість віце-прем'єру підсумувати. Регламент не… Будь ласка, прошу визначатися по 9 поправці, колеги. Прошу визначатися. Колеги, я хочу сказати, що… 13:00:34 За-26 Поправка відхиляється. Враховуючи присутність віце-прем'єра на нашому обговоренні, перед перервою ми дамо можливість… Заперечують. Дайте слово. Будь ласка, хвилину. Пану Кириленку ввімкніть мікрофон. Так, давайте з повагою до членів уряду. Він не сидить і не ходить, а бере участь в обговоренні законопроекту.
13:00:57 КИРИЛЕНКО В.А. Дякую за надане слово. Я хочу його взяти якраз в зв'язку з тим, що цей законопроект розглядається парламентом у повній відповідності до Регламенту і процедури. Бо тут було згадано про те, як ухвалювався закон уже далекого 2012 року. Я був тоді членом Комітету з питань культури і духовності, і депутатами було подано також понад 2 тисячі поправок. Так от, тодішня правляча більшість взагалі не поставила на розгляд жодної поправки в другому читанні, а проголосували в другому читанні і в цілому. І вже через одну годину там, на площі біля Українського дому, був "мовний майдан". Тому цей парламент і ця більшість розглядає мовний закон як ключовий для країни в повній відповідності із Регламентом. А ті, хто все життя цей Регламент порушував і крутив ним, як циган сонцем, не треба їм зараз робити цих зауважень, а підтримати українську мову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги, перше. Ми дякуємо представникам уряду, що вони зараз присутні при розгляді законопроекту. В той же час, я визнаю зауваження опозиції, що Регламент не передбачає коментування правок представниками уряду. Тому це було певне виключення, далі ми рухаємося по Регламенту і поправках. Перед перервою, якщо буде воля зали, ми хвилину дамо представникам уряду для позиції. Будь ласка, наступна 10 поправка. Нестор Шуфрич, вам слово, прошу вас, ви автор цієї поправки.
13:02:36 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Пані головуюча, висловлюю вам повагу особисто, але ви тільки що сказали, що виступ віце-прем'єр-міністра є порушенням Регламенту, але самі надали йому слово, порушуючи Регламент. Звертаю на це вашу увагу. Щодо 10 поправки, я вважаю, що відповідний абзац треба виключити, тому що він суперечить 10, 11 і 12 статтям Конституції України, де забезпечується можливість використання інших, крім української, мов, в тому числі російської та мов національних меншин в усіх сферах діяльності. Тому ми вважаємо, що ця норма суперечить Конституції і просимо її виключити. Прошу питання поставити на підтвердження. А пану віце-прем'єру я б радив займатися Євробаченням і тим, що ми зараз є посміховиськом перед всім світом, це в тому числі і його робота. Нехай краще йде до себе і працює. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу коментар по 10 поправці шановного пана Княжицького.
13:03:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Шуфрич, ця поправка була відхиленою з тих підстав, що рішення Конституційного Суду щодо державної мови надало офіційного тлумачення статті 10 Конституції щодо державного статусу української мови. Зокрема, там йдеться, що положення статті 10 Конституції, за якими державною мовою в Україні є українська мова, треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, мова актів, роботи, діловодства, документації тощо, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. По суті, надане Конституційним Судом тлумачення стало одним з базисів, на якому побудований цей законопроект, і тому ми повинні про це сказати були в преамбулі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по 10 поправці, колеги. 13:04:48 За-22 Поправка відхиляється. Наступна - 11-а. Будь ласка, народний депутат Чубаров, вам слово.
13:04:53 ЧУБАРОВ Р.А. Дякую. Дивіться, шановні колеги, в четвертому абзаці преамбули справедливо вказується, що Конституцією України визначається українська мова як єдина державна мова в Україні, і покладаються на державу зобов'язання всі щодо розвитку державної мови. Я вважав би доцільним збалансувати, і для того, щоб потім нам підготувати інші законопроекти щодо мовної сфери, додати між третім і четвертим абзацами речення "дотримуючись Конституції України, яка зобов'язує державу сприяти розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України". Я впевнений, що таке додання воно збалансовує підходи держави щодо, власне, державної мови і показує відношення держави до мов корінних народів і меншин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. І тепер прошу коментар народного депутата Княжицького, голову комітету, по 11 поправці.
13:06:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний пане Чубаров, цінуючи вашу послідовну проукраїнську позицію і вашу діяльність на захист порушених прав кримськотатарського народу, глибоко поважаючи вас, хочу пояснити, чому комітет відхилив цю поправку. Справа в тому, що ця поправка пропонує згадати в преамбулі закону про мови корінних народів і національних меншин, але цей закон не регулює застосування інших мов, крім української. Відтак прийняття такої поправки призведе до невідповідності змісту закону і преамбули закону. Натомість в самому законі вказано, що ми в шестимісячний термін маємо прийняти Закон про мови корінних народів і національних меншин, і ми робили все в цьому законі, щоб жодним чином не порушувати і не обмежувати цих прав. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, прошу визначатися по 11 поправці. 13:07:03 За-54 Поправка не приймається. Наступна – 12-а. Будь ласка, Нестор Шуфрич, вам слово.
13:07:08 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановні колеги, ми вважаємо за необхідне, щоб в преамбулі було відображено відповідні положення Декларації прав національностей, Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", враховуючи, що вільне використання мов у приватному і суспільному житті відповідно до принципів, які сьогодні проголошені у Міжнародному пакті Організації Об'єднаних Націй про громадянські і політичні права. Ми вважаємо, що в преамбулі ми обов'язково маємо посилатися на відповідні правові акти, які діють на території України, а не уникати їх. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу коментар по 12 поправці.
13:08:05 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Шуфрич, комітет зайняв тверду позицію, що жодним чином не буде імітувати боротьбу за права мов меншин і корінних народів, а буде щиро і чесно боротися за ці права, готуючи разом з урядом відповідний законопроект. Тому ця поправка, яка пропонує доповнити преамбулу посиланням на міжнародні акти, що регулюються права меншин, була відхилена, оскільки цей закон не стосується мов меншин, він регулює лише державну мову. А одною поправкою меншини не захистиш, до цієї справи треба підходити серйозно, і ми рішуче налаштовані захищати і боронити мови меншин. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по 12 поправці. 13:08:50 За-25 Поправка відхиляється. Наступна – 13-а. Народний депутат Брензович. Будь ласка, пану Брензовичу ввімкніть мікрофон.
13:08:59 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую. Абзац четвертий преамбули пропонуємо вилучити. Цитата з підзаконного акту не може бути концептуальним імперативом закону, не може слугувати джерелом права для закону, тим більше провідним принципом, що зазвичай містяться в преамбулах. Слід вилучити як зайву політичну декларацію, що безпідставно зміщує текст. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар пана Княжицького.
13:09:28 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Брензович, питання виключення цього абзацу з преамбули, де міститься посилення на указ Президента, справді, було предметом ретельного розгляду в нашому комітеті. Комітет дійшов висновку про доцільність залишити цей абзац в законі. Такий висновок був підтриманий науковцями, з якими комітет консультувався, та представниками громадськості, оскільки тут йдеться не стільки про указ Президента, оскільки про концепцію державної мовної політики, а за нею повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації і зміцнення державної єдності України. Очевидно, члени комітету не можуть такого заперечувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по 13 поправці. 13:10:23 За-27 Поправка не приймається. Наступна поправка - 15. Ірина Констанкевич, прошу.
13:10:32 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Наша правка теж пропонувала вилучити з преамбули абзац щодо Концепції державної мовної політики, яка затверджена Указом Президента України від 2010 року. Прошу поставити її на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу коментар голови комітету.
13:10:55 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пані Ірина, як я вже говорив, ми довго дебатували про це в нашому комітеті, і оскільки науковці нас переконували, що мова іде не так про сам указ, а про указ, який затверджує концепцію, тобто ми посилаємося на концепцію, але немає іншої юридичної форми, аніж указ про її затвердження. Через те, оскільки там були справді надзвичайно важливі слова для забезпечення статусу української мови для розвитку української держави, української нації, ми вирішили залишити цю правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, віце-прем'єр-міністр наполягає на тому, що в Регламенті Верховної Ради України немає заборони на... (Шум в залі) Шановні колеги, я озвучила вам позицію. Я дуже всіх добре чую. Шановний пане віце-прем'єр-міністр, є заперечення зали. Я як головуюча... (Шум у залі) Не кричіть. Немає заперечень залу. Розділився "Опозиційний блок". Нестор Шуфрич вимагає, щоб віце-прем'єр Кириленко сказав, а пан Папієв заперечує. Ну, я буду арбітром "Опозиційного блоку". Будь ласка, мікрофон хвилину пану віце-прем'єру. Пане Несторе, я підтримала вашу позицію. Вибачте, пане Папієв.
13:12:04 КИРИЛЕНКО В.А. Шановна пані Перший заступник Голови Верховної Ради, я дуже вдячний вам за надане слово. Я розумію, що навколо мого прізвища завжди нездоровий ажіотаж з боку однієї опозиційної фракції, але це тільки додаткове визнання моїх заслуг. Я хочу сказати, що цей пункт 5 преамбули важливий не тому, що тут згадка концепції, яка затверджена Указом Президента 2010 року, а особливо для людей, які справді хочуть підтримки української мови. Я хочу звернути увагу, що у випадку підтримки цього п'ятого абзацу, у нас буде записано, що ми долаємо спричинені багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацію національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору, і далі за текстом. Тобто ми в законі даємо ключову причину, по якій зараз парламент повинен прийняти цей закон і захистити українську мову як державну. І це посилання тут є політично вкрай важливим з точки зору на всю структуру подальшу закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за висловлену позицію уряду. Уряд працював разом з профільним комітетом над цим законопроектом. (Шум у залі) Не підганяйте головуючу, у нас є час на обговорення законопроекту. І ми не будемо, знаєте, порушувати Регламент. Будь ласка, прошу визначатися по 15 поправці. Не поспішайте, ми все встигнемо: фахово обговорити законопроект і прийняти рішення. Шановний пане Папієв, ви згадувалися виключно в позитивному контексті, тому, на жаль, репліка не надається в такому випадку. 13:13:45 За-24 24 голоси "за". Поправка відхиляється пані Констанкевич. Наступна – 16 поправка. Рибчинський скасував усі свої поправки, і на вимогу вас поспішати до того, щоби проголосувати якнайшвидше цей закон, ми рухаємося далі. 16 поправка. Будь ласка, Нестор Шуфрич.
13:14:11 ШУФРИЧ Н.І. По-перше, я обурений, що Кириленку не дали можливість договорити. А то він знову буде опозицію тут звинувачувати у всьому. По-друге, я вважаю, що це дуже принизливо в законі згадувати акт, який є за рівнем значення і впливу слабішим, ніж закони України. І в даному випадку я маю на увазі указ не тому, що його поки що ще Президент Порошенко підписав, а в принципі. Має бути повага до інституту Верховної Ради і законотворчості. Одна справа – коли ми згадуємо міжнародні акти, коли ми згадуємо Декларацію про незалежність, Акт про суверенітет, а інша справа – коли ми хочемо вилизати і хочемо згадувати укази Президента напередодні президентських виборів. Ми маємо мати гідність. І вважаю, що по суті і по формі цей абзац має бути виключений, якщо ми поважаємо себе як народні депутати і в цілому як Верховна Рада України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету на поправку номер 16. Будь ласка…
13:15:20 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. Шановний пане Нестор, хочу вам нагадати, що це указ Президента Ющенка, а не указ Президента Порошенка, і навіть не указ Президента Януковича, який побоявся його скасовувати. І принагідно хочу сказати, що ми, на жаль, чи на щастя, не маємо іншої концепції мовної політики, ніж та, яка була затверджена цим указом, яка справді є важливим документом і над яким в той час працювали і політики, і науковці, який, як я вже говорив, встановлює засадничі правила, ролі української мови в українській державі, в українському суспільстві. Тому комітет відхилив цю вашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Шановні колеги, будь ласка, прошу визначитися по 16 поправці, на якій наполягає наш колега пан Шуфрич. 13:16:17 За-19 Поправка відхиляється. Наступна - 17-а, народний депутат Денисенко. Прошу.
13:16:23 ДЕНИСЕНКО В.І. Шановний Миколо Леонідовичу, шановні колеги, власне кажучи, я пропонував своєю правкою наступний абзац вилучити із преамбули. Але комітет прийняв дещо інше рішення. Тобто чи правильно я розумію, що це було рішення для того, щоб дещо скоротити преамбулу, чи була якась інша логіка в тому, що було прийняте відповідне рішення комітетом? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу відповісти на запитання колеги шановного пана Денисенка.
13:16:57 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Денисенко, я, цінуючи вашу законотворчість і ваші ініціативи, я сам спочатку досить критично ставився до того, що, згадуючи указ Президента, ми нібито принижуємо рівень закону. Але оскільки, як я вже говорив, у нас немає інших згадок про Концепцію мовної політики, а про те, щоб згадати про неї, наполягали і політики, і депутати, і науковці, які працювали над цим законом, була вибрана така форма. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І прошу визначатися по поправці номер 17, колеги. 13:17:44 За-28 Поправка відхиляється. Наступна - 18-а, пані Ірини Констанкевич. Прошу вас.
13:17:51 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Шановний пане Миколо, поправка 18 стосувалася норми, яка передбачає ввести в законодавче поле розрізнення між українською нацією і українською політичною нацією. І це небезпечний елемент і концепт гібридної війни, який дозволяє трактувати українську політичну націю як певний аналог багатонаціонального радянського народу. Ми вважаємо, що насправді є одна українська нація, вона єдина в незалежності від політичних чи інших складових. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар.
13:18:28 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую, пані Ірино. Як я вже говорив, я тут висловлюю не власну позицію, а позицію комітету. Комітет відхилив цю вашу правку, оскільки при запропонованому об'єднанні абзаців преамбули випадають важливі положення, зокрема про прагнення української держави до посилення державотворчих і консолідуючих функцій української мови. А для нас дуже важливо весь час підкреслювати, що українська мова повинна об'єднувати країну і об'єднувати суспільство. Ми саме керуючись цією логікою готували цей закон. Тому комітет відхилив вашу правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по 18 поправці. 13:19:14 За-24 Поправка не приймається. Наступна - так само Нестора Шуфрича, 19 поправка. Прошу.
13:19:21 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановні колеги, хочу звернути вашу увагу на цю поправку, вона відображає наше ставлення до української мови як державної, щоб не було ніяких спекуляцій. І ми просимо уточнити відповідний абзац в наступній редакції: "надаючи важливого значення зміцненню статусу державної - української мови як одного з найважливіших чинників національної самобутності українського народу, гарантії його національно-державної суверенності;". Цією поправкою я хочу закрити всі спекуляції щодо нашого ставлення до української мови. І я абсолютно підтримую те, що сьогодні більше 80 відсотків українців визнають українську мову як державну. І це добре. Але ми маємо стимулювати розвиток української мови, а не примушувати її використання. І, в той же час, входячи в конфлікт з нашими громадянами інших національностей, які.... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 30 секунд завершити. ШУФРИЧ Н.І. І, чесно кажучи, якби ми висловлювали повагу до всіх наших громадян, то ми спочатку прийняли би Закон про мови національних меншин згідно 10 статті Конституції, а потім вже боролися за ставлення і... відповідне ставлення до української мови. А сьогодні цей закон конфліктний і такий, що розколює суспільство. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:21:03 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. До мене звертаються колеги і кажуть, що якщо ми будемо повільно рухатися, ми ризикуємо не прийняти закон. Шановні колеги, ми приймемо, ми приймемо закон, це наша відповідальність. І ніхто – ні наша совість, ні ми самі – не дозволимо собі це не зробити. Але це обговорення роз'яснює нашим людям суть цього закону, дозволяє спростувати цю неправдиву інформацію, яку зараз... чи свій погляд, який подає, наприклад, колега Шуфрич, оскільки ця його поправка була відхилена, тому що ми не можемо змінювати абзац шостий преамбули. В ньому йдеться про зв'язок між українською мовою і українським народом, українською громадянською нацією. Цей зв'язок є важливим з огляду на наявність великої кількості провокацій і фейків, де йдеться про неіснування ані української мови, ані української нації, начебто є лише діалекти чи якісь частини російського народу чи "русского мира". Саме з цієї точки зору цей абзац є важливим, і тому комітет відхилив поправку колеги Німченка і колеги Шуфрича. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу визначатися по 19 поправці. 13:22:15 За-13 І я хочу, колеги, звернути увагу, що президія не сприймає зауважень, що ми маємо рухатися швидше. Ми будемо рухатися за Регламентом. Я не уявляю собі, який може бути шквал негативу, якщо, наприклад, опозиції ми не дамо слово представити бодай одну свою поправку. А вони підготували їх кілька сотень. Так що, ви пропонуєте зараз просто перервати друге читання і голосувати? Очевидно, що ми будемо рухатися по поправкам. Будь ласка, 20 поправка. Народний депутат Денисенко, вам слово.
13:22:48 ДЕНИСЕНКО В.І. Шановні колеги, власне кажучи, ця правка була більше, з моєї точки зору, редакційна. Нею пропонувалось об'єднати абзаци шостий та восьмий преамбули в редакції, прийнятій у першому читанні, та розмістити їх відразу після слів "Верховна Рада України", зробивши по суті другим абзацом преамбули. Ну, як на мене, можна було б врахувати. Але хотів би почути позицію комітету, чому було прийнято відхилити мою правку? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар комітету.
13:23:20 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Хотів коротко відповісти. Якщо знову будуть закиди, чому ми спочатку не сприйняли законопроект про захист мов національних меншин, над яким ми працюємо, то хочу сказати, що колезі ніхто не заважав подати цей законопроект раніше протягом всієї каденції. Ми якраз над ним працюємо. Добре, щоб і ті люди, які на словах захищають мови меншин, теж працювали над законами, які захищають ці мови. Ця правка була, пане Вадиме, ваша, пропонує вилучити із законопроекту абзац другий і четвертий преамбули. Але, з огляду на особливий статус цього закону, що йдеться про так званий конституційний закон, тобто закон, прямо передбачений Конституцією, таких законів у нас є не багато, тому преамбула має містити всі базові принципи, на яких ґрунтується цей закон. І вилучення певних положень, з нашої точки зору, могло б нашкодити закону і його сприйняттю як в Україні, так і за кордоном. Тому комітет відхилив цю правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам за роз'яснення. Колеги, я прошу визначитися по 20 поправці. 20 поправка. Це до мене було питання? 20-а була поправка. 13:24:27 За-28 І наступна - 21 поправка. Нестор Шуфрич, будь ласка. Попередня поправка відхиляється.
13:24:33 ШУФРИЧ Н.І. Я прошу доповідача бути коректним стосовно звинувачень своїх колег. А саме. Безумовно, після того, як Конституційний Суд прийняв доволі абсурдне рішення, але, на жаль, яке ми змушені прийняти як громадяни України, які виконують рішення судів, ми негайно подали новий закон, але його неможливо було зареєструвати, тому що вже були подані інші закони на цю тему. І ви знаєте, що альтернативні закони можна подати тільки в обмежений період часу. Така спроба була зроблена. І це ще раз підкреслює, ваша позиція, що, маючи закони, які сьогодні б врегулювали би відношення всіх… використання всіх мов в Україні, ви просовуєте саме цей закон і розколюєте суспільство. І, враховуючи цю обставину, я наполягаю викласти відповідний абзац наступним чином… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. ШУФРИЧ Н.І. В принципі, для… Ви можете вичитати, виписана моя поправка. Щоб зараз не зволікати час. Я прошу її поставити на голосування в тій редакції, яка зараз виписана, і вона теж користується… захисту мов, якими користуються сьогодні наші громадяни, окрім української. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. І, будь ласка, коментар голови комітету.
13:26:13 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ми вже обговорювали цю тему, я вас жодним чином ні в чому не звинувачував, лише закликав до активнішої роботи, яка би захищала права мов національних меншин не лише декларативно, а справді. А закликав би ще більше вас захищати рідну і вашу рідну українську мову, якою ви чудово володієте, але, на жаль, не завжди допомагаєте нам утвердити в українському суспільстві, щоб захистити Україну і від російського тиску, і від російської агресії. Через те комітет рекомендував цю поправку відхилити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я прошу визначатися по правці, яку ми зараз обговорюємо. Нагадаю, це 21 поправка Нестора Шуфрича, який разом зі своїми колегами рекордну кількість поправок до цього законопроекту підготували. Будь ласка. 13:27:09 За-10 Поправка відхиляється. Наступна - Ірина Констанкевич, будь ласка, 22 поправка.
13:27:15 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Я не наполягаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте. Дякую. Наступна - народний депутат Євтушок Сергій, 23 поправка. Прошу.
13:27:22 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, "Батьківщина". Без сумніву, мова – це той самий в принцип і символ, як і Герб, і Прапор, і Конституція України, і ми повинні мати власну мову. З огляду на це ми подивилися, як відбувалося це в інших країнах, до прикладу в Польщі, Чехії, Словакії, італійців, як запропонували. Тому я вніс поправочку до преамбули, яка чітко стосується і з'являється поняття "національне відродження". І просив записати: "беручи до уваги досвід народів, які стали на шлях свого національного відродження", - і далі по тексту. Я просив би прокоментувати, пане голово комітету, адже ми точно повинні зробити справжній механізм, який дасть можливість і опанувати українську мову, і в той же час не буде обмежувати права інших там людей, які хочуть спілкуватися в побуті іншими мовами. Прошу, дайте, будь ласка, відповідь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу коментар голови комітету на запитання шановного колеги Євтушка. Будь ласка.
13:28:28 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего Євтушок, за вашу працю, за вашу роботу. Ми обговорювали це в комітеті. Ця правка була відхилена, оскільки згадування в преамбулі досвіду народів на шляху національного відродження виходить за межі регулювання цього закону. Ми не можемо регулювати досвід інших народів. Тим більше, що цей довід деколи потрібно враховувати, а деколи навпаки від нього відмовлятися, бо він не завжди був позитивним, як ми знаємо з нашої історії. Хоча, розуміючи позитивну вашу позицію і налаштування до цього закону, я вам обіцяю, що в роботі над наступними законами, в тому числі над законом щодо національних меншин, ми будемо з вами співпрацювати, обговорювати, яким чином це сформулювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися по 23 поправці народного депутата Євтушка. 13:29:21 За-29 Поправка відхиляється. Наступна - поправка 24. Пані Констанкевич наполягає. Будь ласка, мікрофон.
13:29:30 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Поправкою номер 24, пане Миколо, ми хотіли наголосити на тому, що нищення української ідентичності через витіснення та маргіналізацію української мови і на зараз є об'єктом значних зусиль у Російської Федерації, яка здійснює проти нас агресію. І ми не можемо говорити, що наразі українська і російська мови вільно конкурують. Насправді, формально приватні, але фактично підконтрольні московському Кремлю, структури цілеспрямовано та постійно витрачають значні ресурси, щоб просувати в інформаційному просторі російську мову та витісняти із інформаційного простору українську. Телеканали типу NewsOne, "Інтера" через посередників є власністю Путіна, і є наочним прикладом того, що українська, у ЗМІ, зокрема в телебаченні, Інтернеті, вона не є рівноправною, рівноцінною. Прошу прокоментувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:30:32 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. З цього питання я підтримую вашу громадянську і політичну позицію, поділяю її. Справді, історія руйнування української ідентичності під впливом Російської Імперії і Радянського Союзу є важливою для нас, особливо в часи, коли Україна вимушена знову зараз відстоювати своє право на існування і боротися з Росією. Проте законопроект стосується лише статусу державної мови. Це має бути закон на десятиліття, в тому числі на часи, коли збройна агресія Російської Федерації проти України припиниться і коли ми переможемо в цій українсько-російській війні. Тому комітет вирішив не доповнювати преамбулу закону факторами, які для нас носять тимчасовий характер, і є актуальними зараз, але коли ми його приймаємо, але втратять, ми в цьому переконані, актуальність через декілька років. Тому що ні в кого, думаю, немає сумнівів, що ми агресора переможемо остаточно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначитися всіх колег по 24 поправці. 13:31:35 За-59 Поправка відхиляється. Наступна - так само пані Констанкевич, 25 поправка. Ви наполягаєте?
13:31:40 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Ні, не наполягаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не наполягаєте. 26-а. Народний депутат Денисенко, вам мікрофон. Пане Денисенко, 26-а, не наполягаєте? Будь ласка, мікрофон.
13:31:48 ДЕНИСЕНКО В.І. Власне кажучи, цією правкою пропонувалося доповнити преамбулу закону абзацом наступного змісту: "беручи до уваги, що протягом майже 300 років Російська Імперія та її спадкоємець Радянський Союз різними способами намагалися принизити та знищити українську мову, щоб зруйнувати таким чином власну ідентичність та єдність української нації, що призвело до штучної русифікації України та протиправного витіснення української мови з багатьох сфер суспільного життя". Власне кажучи, я хотів би просто всім нагадати, як в 1918 році один із командирів Червоної армії Антонов-Овсієнко навчав червоноармійців. Я процитую мовою оригіналу: "Против вас стоит тридцатимиллионный народ, имена которых невозможно выговорить, внешность которых такова, что надо убивать без всякого милосердия и пощады. Это звери, с ними нельзя общаться, как с порядочными людьми. У нас кровь лучше, сердце тверже, нервы крепче. Мы должны выжать все невозможное с Украины, чтобы усилить военный потенциал России". Власне кажучи, те ж саме відбувається і зараз, на жаль, на сході і в Криму. Тому, з моєї точки зору, цю правку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершити. ДЕНИСЕНКО В.І. Я вважаю, що цю правку треба було б обов'язково внести в цей законопроект, і буду наполягати на тому, щоб її проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар пана Княжицького.
13:33:11 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане Вадиме. Звичайно, я погоджуюсь з вами, так само, як і з правкою, на якій не наполягала пані Констанкевич, яка теж цього стосувалася. Коли ми обговорювали ці правки, ми для себе, на жаль, констатували, що сферу цього закону… ми не можемо цим законом регулювати історію Російської Імперії. Відрегулювали б із задоволенням, але виходили лише з наших можливостей в комітеті, тому цю правку відхилили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по 26 поправці. 13:33:50 За-42 Поправка відхиляється. Наступна - 27 поправка. Будь ласка, народний депутат Денисенко.
13:33:55 ДЕНИСЕНКО В.І. Власне кажучи, пропонується цією поправкою доповнити преамбулу закону абзацом наступного змісту: "беручи до уваги, що Російська Федерація, продовжуючи політику колишньої Російської Імперії та Радянського Союзу, здійснює проти України як військову, так і інформаційну та культурну агресію, спрямовану на руйнування української національно-культурної ідентичності". Насправді я також хотів би, щоб ми… я наполягаю на тому, щоб ця правка була проголосована. І я вважаю, що в силу нинішньої ситуації, в силу агресії Росії, в силу того, що у нас на сході йде війна із Російською Федерацією, я думаю, що ця правка варта того, щоб ми її підтримали. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу коментар по 27 поправці.
13:34:39 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане Вадиме. Хочу вам сказати, колеги, що якщо ви візьмете закон про мови інших країн, нам пропонувалося враховувати їх досвід, а десь він є позитивним, десь є негативним, то деякі з цих законів складаються взагалі на одній сторінці, а деякі - на папірці, у нас вийшов надзвичайно об'ємний документ. Очевидно, ті речі, про які ви говорите, кожен патріот, людина демократичних, проукраїнських, патріотичних поглядів розділяє і не може з вами не погодитися. Але ми не можемо в закон записати всі ті норми, які б відображали, наприклад, боротьбу українського народу з колонізаторами, з Російською Імперією, бо цей закон перетвориться на підручник, а не тому що ми не погоджуємося з вами по суті. По суті, ми вас, очевидно, підтримуємо, цей пункт не було підтримано. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по 27 поправці. 13:35:36 За-53 Поправка відхиляється. Наступна - 28 поправка, так само народний депутат Денисенко.
13:35:40 ДЕНИСЕНКО В.І. Шановні колеги, цією правкою пропонувалося доповнити преамбулу закону абзацом наступного змісту: "зважаючи на те, що сучасні процеси глобалізації змушують нації всього світу до вжиття законодавчих заходів для забезпечення і захисту своїх національних мов як найважливішої частини їхньої культурної самобутності від нівеляційного тиску". Справа в тому, що ми всі прекрасно знаємо, як захищає свою мову на державному рівні Франція, як захищає свою мову на державному рівні Польща, як захищає свою мову Німеччина і практично всі країни Європейського Союзу. Тому з цієї точки зору і пропонувалося внести саме таку правку. Я просив би прокоментувати, чому вона була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Прошу роз'яснення по 28 поправці.
13:36:32 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 28 поправка була відхилена з тієї причини, що так, як у 27 поправці, ми говорили, що ми не можемо регулювати законами історію Російської імперії, так ми не можемо законами регулювати також процеси глобалізації. Бо процес глобалізації не є сферою регулювання цього закону, тому ця правка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по 28 поправці. 13:37:06 За-33 Поправка відхиляється. Наступна - поправка 29, народного депутата Брензовича. Будь ласка.
13:37:14 БРЕНЗОВИЧ В.І. Пропоную вилучити абзац 8 преамбули, адже у даному випадку загромадження тексту відбувається навіть не текстом підзаконного акту, а вирваним із контексту аналітичного документу Венеціанської комісії, підготовленого до іншого законопроекту в 11-му році, причому двох цитат із двох частин документа. Принагідно хочу зауважити, що, незважаючи на наполегливі рекомендації європейських інститутів, Голова Верховної Ради так і не надіслав цей законопроект до Венеціанської комісії. Напевно, невтішні для України висновки щодо цього закону цей орган дасть після його прийняття. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.
13:37:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. По-перше, хочу сказати, що посилання в тексті преамбули на висновок Венеційської комісії є пов'язаний з тим, що саме там містяться рекомендації Верховній Раді України прийняти Закон про державну мову, в якому запровадити механізм - увага, це цитата, - "верховенства української мови як єдиної державної мови та вжити додаткових заходів для зміцнення її ролі в українському суспільстві". З огляду на це висновок Венеційської комісії є важливим міжнародним документом, посилання на який в преамбулі закону знімає всі можливі спекуляції навколо його прийняття. В "Перехідних положеннях" закону виконуватиметься, якщо ми його приймемо, і інша рекомендація Венеційської комісії: щодо відтермінування вступу в дію Закону "Про освіту", статті 7 Закону "Про освіту", як ви про це знаєте. Тому цей закон є абсолютно європейським, який обговорений з багатьма міжнародними представництвами, посольствами, і сприйнятий міжнародною спільнотою, оскільки ставить українську націю, український народ в один ряд з братніми європейськими народами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатись по цій поправці, колеги. 13:39:11 За-20 Поправка відхиляється. І наступна – 30 поправка. Народний депутат Романовський. Наступна поправка - народний депутат Шуфрич, 36-а. Прошу вас. 36-а. Прошу вас пане Несторе.
13:39:29 ШУФРИЧ Н.І. Враховані прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Зараз, хвилиночку, хвилиночку. Хвилиночку, будь ласка! Я назвала 30 поправку Романовського. Вона… Немає автора. Будь ласка, мікрофон… Зараз, хвилинку, хвилинку, я все бачу. Пану Папієву мікрофон. Я не чую, на чому ви наполягаєте.
13:39:55 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановна Ірино Володимирівно, шановні колеги! У нас є 34 поправка, яка врахована редакційно. Я хотів би її поставити на підтвердження. А перед цим я хочу наголосити на наступному. От дивіться, і це в мене як питання до доповідача. Ініціаторами цього законопроекту були народні депутати України, як і альтернативних законопроектів. Кабінет Міністрів не спромігся взагалі заявити свою позицію, бо свою позицію Кабінет Міністрів має заявляти законопроектом, який би внесено було до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів. Тобто він не спромігся взагалі зайняти якусь позицію з цього питання, а зараз хоче скочити на оцей поїзд, який відходить, так, і показати, як їх хвилює проблема державної мови в Україні. Тому, коли ви надаєте слово Кабінету Міністрів України, я просив би не порушувати Регламент, а от цю поправку поставити на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тобто ви наполягаєте зараз на голосуванні за цю поправку. Її автор - пан Рибчинський, його немає. Я даю зараз слово голові комітету, і потім даю слово уряду, тому що ви згадували його в негативному контексті. Будь ласка, прошу, пан Княжицький.
13:41:19 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, по-перше, я хочу ще раз наголосити на тому, що ініціаторами підготовки цього законопроекту спочатку були громадські організації, які… і Міністерство культури України, тобто уряд. Уряд зібрав робочу групу, куди ввійшли представники громадськості, народні депутати України, в тому числі от присутні тут пані Ірина Подоляк, пані Сироїд, пан Лесюк працювали в цій групі і багато інших народних депутатів. Після цього вже народні депутати внесли проект, розроблений урядом, а далі був процес у Верховній Раді, коли було декілька законопроектів, між іншим, не альтернативних. Так що процес був такий. Щодо цієї вашої поправки. Редакційно врахована вона лише в частині вилучення номеру висновку Венеційської комісії. Тобто ставити ми будемо її на підтвердження, чи не ставити будемо її на підтвердження - це не змінить суті цього законопроекту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Пан Папієв ще і ще раз спрямовує свій меседж і запитання, чому цей законопроект неурядовий. Будь ласка, хвилина, коментар уряду. Зараз, хвилиночку. Шановний пане Папієв, ви спрямовуєте запитання, це ж не я спрямовую запитання. Будь ласка, будь ласка… (Шум у залі) Шановний колего, я приймаю зараз рішення. Будь ласка, одна хвилина - коментар віце-прем'єра, і потім ми рухаємося по поправкам депутатів. Будь ласка.
13:42:23 КИРИЛЕНКО В.А. Шановні народні депутати, дуже цікаво бачити, як ллють ці крокодилячі сльози люди, які все своє політичне життя виступають проти будь-якого закону про українську мову, якщо він тільки не захищає російську мову. Тому для тих, хто дійсно цікавиться питанням захисту української мови, доповідаю. В березні цього року рішенням уряду було утворено робочу групу з питань підтримки застосування української мови як державної. Уряд за участі представників всіх зацікавлених міністерств розглянув чотири законопроекти і спільно з громадськістю ухвалив рішення підтримати 5670-д, оскільки думки і позиція Кабінету Міністрів повністю співпадали із напрямком цього законопроекту, про що до парламенту надіслані офіційні листи Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки, Міністерства культури. І зараз, і в першому читанні до цього 5670-д, ось цей законопроект, є законопроектом, який офіційно підтримується Кабінетом Міністрів України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Колеги, я прошу зараз поставити... Я побачила. Зараз у нас є вимога народного депутата Папієва поставити на підтвердження 34 поправку. Прошу визначатися. Колеги, наголошую, що комітет і уряд просять її підтримати, цю поправку. Прошу визначитися, прошу визначитися. Також дякуємо за роз'яснення комітету і уряду, що законопроект, який ми розглядаємо, - це співпраця громадських організацій. 13:44:20 За-50 50 – за (Шум у залі) Ви весь час перекрикуєте президію, ви ж інтелігентні люди, в вашому секторі. Я дивуюся, просто дивуюся. 50 – за, пане Папієв. Ця поправка відхиляється. Також дякуємо за роз'яснення комітету і уряду, що цей законопроект разом напрацьовували громадські організації, активісти, уряд і парламент. Прошу увімкнути мікрофон народному депутату Кривенку, який наполягає давно, щоб йому дали слово. Прошу. І назвіть номер поправки.
13:44:58 КРИВЕНКО В.М. 35 поправка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка? КРИВЕНКО В.М. 35-а, пані Констанкевич. Якраз вона по-порядку. Шановна головуюча, дивіться, у нас 2082 поправки. Мінімум половина з них є з "Опозиційного блоку", це по одній хвилині на їхнє зачитування. Поки ви підвели до них відповідь, відповідь пану Княжицькому, це ще секунд 20, і хвилина – відповідь його. Це 2333 хвилини, це майже 40 годин. У нас всього робочих годин в двох пленарних тижнях залишилося менше 30. Менше 30! Це я сказав, тільки на поправки, які є у "Опозиційного блоку". Тому я закликаю всіх народних депутатів, я не подав свої понад 50 поправок, коли побачив технологію, що збираються і БПП і "Батьківщина" цей закон зривати – ми дві години не працювали до обіду. Я підтримую створення комісії, але я вас закликаю всіх попросити колег, щоб познімали свої поправки, і щоб ми витрачали по три секунди, тому що ми не встигнемо прийняти. А після виборів Президента ми його не приймемо, і ви це теж знаєте. Дякую. це моя позиція. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, українська мова варта того, щоб ми присвятили їй 40 годин нашого часу. У нас час на українську мову є завжди. Завжди! І ми приймемо цей закон. І на виборах Президента України, які пройдуть демократично, життя в Україні не закінчується, а тільки починається. Тому, будь ласка, я прошу… зараз немає потреби, немає потреби обговорювати 35 поправку, по якій просив слово пан Кривенко, він тільки хотів нас закликати працювати швидше. Наступна - поправка 36, народний депутат Нестор Шуфрич. І потім Оксані Білозір я дам слово. Будь ласка. Да, будь ласка, Нестор Іванович, вам слово по 36-й поправці.
13:46:36 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. При всій повазі до Венеціанської комісії, до її інституції, я вважаю, що будь-яке посилання на її рекомендації, мабуть, коректно було би відобразити в пояснювальній записці, а не в тексті Закону України, щоб його не перевантажувати. Це перша наша позиція. Друга. Давайте будемо відверто говорити, що навіть у цих висновках Венеціанської комісії окремі тези фактично вибрані із загального контексту. Тому я вважаю, що цей абзац треба вилучити. І в наступних наших поправках ви ще раз побачите наше ставлення до української мови, але ми за чистоту прийняття цього документу і за те, щоб він об'єднував суспільство, а не викликав сьогодні сумніви і не розколював його. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу роз'яснення комітету по 36 поправці. Прошу.
13:47:42 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Комітет відхилив цю поправку з підстав, зазначених у поправці 24. На думку комітету, ми не можемо виключати з преамбули абзац про висновок Венеційської комісії. Посилання в тексті преамбули на цей висновок пов'язане з тим, що саме там містяться рекомендації Верховній Раді України прийняти Закон про державну мову, в якому запровадити механізми верховенства української мови як єдиної державної, вжити додаткових заходів для зміцнення її ролі в українському суспільстві. З огляду на це висновок Венеційської комісії є важливим міжнародним документом, посилання на який в преамбулі закону знімає всі можливі спекуляції навколо його прийняття. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Колеги, я прошу визначатися по поправці Нестора Шуфрича. І принагідно ми, звичайно, дякуємо опозиції, яка активно долучається до доопрацювання закону до другого читання. Ми це цінуємо. Будь ласка, прошу визначатися. 13:48:44 За-18 Поправка відхиляється. І зараз, будь ласка, слово Оксані Білозір, яка була одним із найактивніших учасників і членів цієї комісії по доопрацюванню законопроекту до другого читання. Будь ласка.
13:48:57 БІЛОЗІР О.В. Дякую, дякую, пані Ірино. Ви знаєте, я всіх вітаю, і я просто безмежно щаслива, що ми нарешті розглядаємо цей законопроект. Зрозуміло, що ми його детально повинні проговорити, бо буде дуже багато спекуляцій після того, як ми його приймемо. І щоб убезпечити можливість тих спекуляцій, я би хотіла все-таки - хоч я підтримую те, що комітет відхилив, 30 поправку, - але я би хотіла все-таки, щоб потім ніхто не маніпулював, рекомендації Венеційської комісії, і не звинувачував, що ми щось не виконали те, що вона рекомендувала. Я би вас попросила все-таки прокоментувати 30 поправку, яка стосується того, що рекомендації щодо захисту інших мов (це CDL-АD 044 і Розділ С) і Захист індивідуальної свободи користування мовою за вибором (Розділ D). Деталізуйте, будь ласка, ці позиції, чому вона відхилена, щоб потім нам ніхто не казав, що ми знехтували рекомендаціями Венеційської комісії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за питання. Будь ласка, коментар голови комітету по 30 поправці.
13:50:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. 30 поправка фактично повністю дублює поправку 29 колеги Брензовича, з яким ми спілкувалися, дебатували в цій залі. І, відповідаючи колезі Брензовичу, я пояснив і зараз щойно теж пояснював, чому нам важливо, бо ці всі поправки пропонували виключити ту рекомендацію Венеційської комісії, яка говорить про верховенство української мови як єдиної державної, та вжити додаткових заходів для зміцнення її ролі в українському суспільстві. Бо в нас дуже часто кажуть, що Венеційська комісія проти української мови, що Венеційська комісія рекомендує нам відхилити цей закон. Так от, цей закон якраз прийнято на виконання рекомендацій Венеційської комісії, яка розуміє, що кожна країна, її ідентичність, її культура, базисом для них є сильна своя власна національна мова. Це ми і стверджуємо цим законом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тим не менш пані Оксана Білозір наполягає, щоб ми визначилися по 30 поправці. Колеги, прошу голосувати. Нагадую, комітет її відхилив. Ні, ми 30-у не голосували. Я рахую дуже уважно, пані Ірина. Ми були на 36 поправці, але пані Оксана Білозір повернулася до 30-ї. 13:51:16 За-24 Поправка відхиляється. Наступна поправка - 37, народний депутат Денисенко. Будь ласка, вам слово.
13:51:23 ДЕНИСЕНКО В.І. Ну, перш за все я хотів би подякувати комітету за те, що ця правка була врахована редакційно, але, з іншої сторони, я хотів би сказати всім тим своїм колегам, які зараз починають говорити, що нам треба пошвидше приймати цей закон, нам треба прискоритися і треба буквально там за кілька годин прийняти цей закон. Не можна приймати Закон про мову за 2-3 години. Не можна його приймати і за один день. Давайте згадаємо, що насправді той недолугий, жахливий закон, який був прийнятий за часів Януковича, вдалося збити перш за все тому, що він був прийнятий не за Регламентом. Там було неймовірно багато чого поганого, але ми змогли збити тільки тому, що він був прийнятий не за Регламентом. Давайте йти за Регламентом і давайте пройдемо всі правки для того, щоб потім ні в кого не виникло жодного сумніву з того, що цей закон було прийнято законно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу прокоментувати цю поправку 37-у.
13:52:19 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. 37 поправка стосувалася згадування номеру відповідної рекомендації Венеційською комісією, яка в одній частині було виключено. Ця поправка не була підтверджена нашим голосуванням, в іншій було включено. По суті, це технічна правка, але я дякую за виступ колезі Денисенку. Дійсно, дуже багато правок було до преамбули. Хотів би відповісти тим, хто каже, що ми ризикуємо не прийняти закон. Колеги, ми зайшли в цей закон. Я стою тут, на трибуні, ви тут всі сидите. Ну невже ми можемо припинити розгляд цього закону, не проголосувавши за нього?! Це буде поразкою кожного з нас, кожної з фракцій і загалом України. Так, зараз, можливо, я відповідаю чи тлумачу деякі зауваження довше, ніж це потрібно було би. Якщо ми не будемо встигати чи буде затягуватися цей процес, я буду стояти тут мовчки, ми не будемо брати слово. Але ми не вийдемо з цього залу без успішного голосування за цей закон на цьому чи на наступному тижні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Просимо визначитись по 37 поправці. Колеги... (Шум у залі) Шановний колега Нестор Івановичу, зараз ми голосуємо 37 поправку, а потім ми вам даємо слово по вашій наступній поправці. Ви зауважите. Це 37-а, ви не можете по ній зауважити. (Шум у залі) Ну добре, ми зараз 37-у вже голосуємо. Будь ласка, визначайтесь по 37 поправці. Слідкуйте, будь ласка, Нестор Івановичу. Ми на 37 поправці вже. 13:53:49 За-42 Поправка відхиляється. Наступна - 38 поправка, народного депутата Шуфрича. 38-а вже.
13:53:56 ШУФРИЧ Н.І. Хочу звернути увагу всіх, хто зараз слідкує за розглядом цього законопроекту, що як ми ставимось до рекомендацій Венеціанської комісії. Те, що авторам підходить, те враховують, те цитують і навіть вписують в закон, а те, що не підходить, те вилучають. А рекомендація одна й та сама. Стосовно 39 поправки ми… ГОЛОВУЮЧИЙ. 38-ї. ШУФРИЧ Н.І. 38 поправки. Ми просимо її виписати в наступній редакції: "Державна мова в Україні". Ця назва статті відповідно кореспондується з Конституцією України. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу коментар зараз голови комітету. В той же час, я зазначу, шановний пане Несторе Івановичу, що на вимогу вашої колеги ми озвучили 30 поправку. І був коментар голови комітету щодо того, як норми і рекомендації Венеційської комісії лягають в тіло законопроекту. Будь ласка, коментар по 38 поправці.
13:55:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. По-перше, хочу наголосити, що пройшли преамбулу і почали розглядати Розділ І "Загальні засади", де є найбільше спекуляцій навколо того, що нібито 10 кроків кримінальної відповідальності вводиться за спробу запровадити багатомовність. Натомість закон забороняє запровадження багатомовності, як це пробували робити в певних регіонах, але змін до Кримінального кодексу в цій частині не вносить. Тому я відразу хотів би відкинути всі спекуляції і сказати, що поправка колеги Шуфрича і колеги Німченка була відхилена, оскільки українська мова є єдиною державною мовою в Україні – це норма Конституції. Закон відштовхується від того, що сказано в Конституції, тому така назва статті. Запропонована редакції статтю цю конституційну особливість не враховує. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по 38 поправці, колеги. 13:56:00 За-14 Поправка відхиляється. Колеги, у нас залишається кілька хвилин до перерви. До президії Верховної Ради України надійшли заяви від двох фракцій – це "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт". І наші колеги готові замінити перерву заявою. Тому ми просимо зараз… Шановні колеги! Шановні колеги, я прошу не кричати на президію. Шановний пане Княжицький, який 2 години працював зараз на трибуні, має право також сісти на місце і чекати перерву. Будь ласка, зараз до слова запрошується голова фракції "Блок Петра Порошенка" Артур Герасимов, який замінить заяву двох фракцій на перерву заявою.
13:56:51 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці, фракція партії "Блок Петра Порошенка" ініціює невідкладне створення тимчасової слідчої комісії щодо цинічних спроб Юлії Тимошенко купити перемогу на найближчих президентських виборах. Масштабне розслідування українських правоохоронців викрило загальнодержавну піраміду із підкупу виборців, до створення якої залучили російських кураторів. Слідство вже встановило 49 організаторів, які мали організувати підкуп мільйонів виборців на гроші сумнівного походження, можливо, російські гроші. На цю схему виділили мільярди гривень, і всі ми з вами разом це бачили. Паралельно журналісти розкрили факти наповнення виборчого фонду Юлії Тимошенко через підставних осіб: пенсіонери, касири супермаркетів, прибиральниці, безробітні вносили сотні тисяч чи навіть мільйони гривень на передвиборчу агітацію Юлії Володимирівни. Уявіть цинізм політика: підставляти довірливих, беззахисних для відмивання коштів злочинного чи російського походження. Минулого тижня соратники Тимошенко пішли ще далі: за 5 мільйонів гривень спробували підкупити та залякати одного з кандидатів у Президенти, аби він зняв свою кандидатуру з виборів. Оприлюднена інформація щодо підкупу виборців та шляхи наповнення виборчого фонду пояснюють також, чому лідерка "Батьківщини" кинулась захищати свого соратника Владислава Мангера. Наразі слідство вважає голову Херсонської облради основним підозрюваним у замовленні вбивства активістки Катерини Гандзюк. Очевидно, регіональний посадовець знається і на схемах "Батьківщини" з підкупу виборців і на відмиванні сумнівних коштів, тому Юлія Тимошенко вже пообіцяла "відмазати" його від звинувачень, якщо стане Президентом. Нагадаю, місяць тому в ефірі загальнонаціонального телеканалу Юлія Тимошенко пафосно підписувала меморандум за чесні вибори. Своїм підписом вона взяла на себе зобов'язання протидіяти фальсифікаціям та захищати вільний вибір громадян. Наведені вище факти – ще один доказ, чого вартують брехливі обіцянки "баронеси брехні". Що більше фактів підкупу і зловживань штабами Тимошенко ставало відомо, то голосніше вона звинувачувала владу. Народна мудрість говорить: "тримайте злодія" найголосніше кричить хто? Правильно, сам злодій. Тому фракція партії "Блок Петра Порошенка" вимагає створення тимчасової слідчої комісії, яка вивчить матеріали підкупу виборців пірамідами Тимошенко, механізми відмивання коштів сумнівного походження через виборчий фонд Юлії Тимошенко та спробу її соратників за гроші позбутися одного з опонентів виборчих перегонів. Просимо усі парламентські фракції та групи невідкладно подати своїх представників до складу цієї тимчасової слідчої комісії. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:59:33 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хотів би повідомити, що я мав розмову з головою тимчасової слідчої комісії Іваном Вінником. Він повідомив мені, що узгоджене з усіма членами комісії засідання призначене на четвер на 14:15. Так? Я питаюся всіх членів комісії: так воно і є узгоджено, так? Так. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, створення будь-якого ТСК має свою процедуру. Це розіслати листи до всіх фракцій, отримати від них кількість людей, які пропорційно фракції можуть мати в тимчасовій слідчій комісії, і тоді вже цей шлях може бути розпочатий. І цей шлях є однаковий для будь-якої фракції: чи опозиційної, чи коаліційної. Отже, колеги, хочу оголосити. Наступна поправка - Німченка і Шуфрича. Нестор Іванович! Нестор Іванович Шуфрич, я хочу повідомити, о 16 годині, ми розпочнемо з вашої правки, о 16 годині. Я прошу бути на робочому місці і голову комітету, і прошу бути на місці і автора правки. Зараз я оголошую ранкове засідання Верховної Ради закритим. І о 16 годині я запрошую всіх в зал для продовження нашої роботи. ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 12 березня 2019 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:00:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця для участі в реєстрації. Отже, прошу провести реєстрацію, прошу зареєструватись. 16:01:54 Зареєстровано 358 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. І, колеги, відразу хочу зробити повідомлення. До обіду я мав розмову з головою Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави. Хочу наголосити, що повідомив мене голова комісії, що засідання відбудеться в четвер о 14:15. Зранку на засіданні з головами фракцій ми дійшли до спільного розуміння, що комісія має відбутись чим швидше. Тому я звертаюся з закликом до членів комісії провести її завтра. Я розумію, що є багато матеріалів, що є багато для опрацювання документів, але я вважаю, що відтягувати з проведенням комісії і з інформуванням суспільства ми не можемо. І хочу наголосити, що в нашому рішенні щодо тимчасової слідчої комісії зазначено, що вона має проходити спільно з Комітетом безпеки і оборони, Комітетом по боротьбі з корупцією. І я закликаю і комітети, і членів тимчасової слідчої комісії невідкладно завтра по завершенню сесії розпочати роботу тимчасової слідчої комісії і інформувати суспільство про ті факти, які були озвучені засобами масової інформації. І сподіваюсь, члени ТСК дослухаються до моєї поради і до моєї рекомендації. Отже, колеги, хочу нагадати, що до обіду ми завершили на правці 39. І ми розпочинаємо зараз розгляд правок з 39 правки (Німченко, Шуфрич). Автора немає правки. Є. Німченко, так? Будь ласка. Я перепрошую. Німченку включіть мікрофон.
16:03:54 НІМЧЕНКО В.І. Уважаемые коллеги! Уважаемые граждане Украины! Сегодня у нас рассматривается… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я до вас звертаюсь з проханням державною мовою говорити, ви нею добре і прекрасно володієте. І, будь ласка, не робіть непотрібних конфліктів тоді, коли ми працюємо системно і злагоджено. Будь ласка, державною мовою. Включіть мікрофон. НІМЧЕНКО В.І. Андрей Владимирович! Я хочу сказать, чтобы слышал народ Украины, что мы сегодня решаем вопрос языка в Украине. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз звертаюсь до вас з проханням, пане Німченко, державною мовою висловлювати позицію. Я звертаюсь з проханням як Голова Верховної Ради до вас, не ображаючи, не принижуючи, а з великою повагою до кожного народного депутата. Я вас прошу державною мовою брати участь в обговоренні. І, на жаль, колеги, зараз включать мікрофон, справді, не робіть конфлікту там, де не треба робити конфлікту, але я змушений буду виключити мікрофон. Я прошу вас державною мовою і справді прошу вас, я звертаюся з повагою до вас, як до будь-якого народного депутата. Включіть мікрофон народному депутату Німченку.
16:05:02 НІМЧЕНКО В.І. Уважаемый Андрей Владимирович, я хочу, чтобы вы сказали публично, занимаемое ваше кресло спикера… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу виключити мікрофон. На жаль, є рішення Конституційного Суду, яке чітко роз'яснює, і мені дуже прикро, і шкода, що ви просто зриваєте засідання некоректною поведінкою. Кожен народний депутат має право слова в цьому залі, кожен народний депутат має право висловити свою позицію. І я як Голова Верховної Ради України був весь час і є гарантом цього. У мене є одне тільки прохання: будь ласка, державною мовою, і буде забезпечено слово кожному. На жаль, зараз я не маю можливості вам дати продовжити. І я дуже прошу, ще раз з повагою до вас, говорити державною мовою в залі Верховної Ради України. Дякую вам. Переходимо до наступної правки. 41-а. Не наполягає. 41-а, наполягає. Чубаров, будь ласка.
16:06:03 ЧУБАРОВ Р.А. Шановні колеги, я хотів би зазначити, що частина перша статті 1 говорить про те, що єдиною державною офіційною мовою в Україні є українська мова. Абсолютно справедливо, і ми це записуємо. Але саме тут я хотів би просто ще уточнити про ситуацію в Автономній Республіці Крим, статус якого, я впевнений, ми змінимо і внесемо певні доповнення до Конституції України. Отже, моя поправка: "В Автономній Республіці Крим та місті Севастополі в усіх сферах суспільного життя, крім випадків, визначених законом, поряд з державною мовою використовується кримськотатарська мова як мова корінного народу України". ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
16:06:58 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний пане Чубаров, цей закон не регулює інші мови, крім української. Але, хочу звернути на це увагу, кримськотатарська мова згадується в тексті у ряді випадків, коли вона може застосовуватися на рівні з державною, наприклад, в кіновиробництві. В разі прийняття цього закону Верховна Рада має дати уряду чіткий строк для підготовки і подання на розгляд парламенту нового законопроекту, про який ми говорили раніше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування правку 41. Комітетом вона відхилена, і голова комітету пояснив з якої причини. Прошу голосувати, хто підтримує дану правку, прошу голосувати. 16:07:46 За-50 Рішення не прийнято. І, колеги, я хочу наголосити, що по 39 правці автори наполягають на голосуванні. Я хочу зазначити, що автори… оскільки дана правка врахована редакційно, вони наполягають і Німченко, і Шуфрич, щоб вона була в повному обсязі прийнята. Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію, щоб в повному обсязі була прийнята 39-а правка. Будь ласка, Німченку включіть мікрофон.
16:08:18 НІМЧЕНКО В.І. Я хочу сказати по-українськи: ми не бики Степана Руданського, ми – народні депутати, і, я вас перепрошую, ви не пастух. Шановний спікер парламенту, дайте мені слово, народному депутату, за яким стоїть півтора мільйони. Я хотів сказати… як я хотів сказати, оскільки ви примусили мене вести такі розмови і відстоювати інтереси по присязі, то я хочу поставити на підтвердження і друге, стосовно 39 статті. Стосовно 39 статті… 39 поправки, про яку ведеться мова. Давайте ми візьмемо і розглянемо, про що йдеться. Єдиною державною мовою в Україні є українська мова. Хто це оспорює? Статус української мови як єдиної державної. Де це записано в Конституції? Хто це придумав? На якій підставі і хто це вбачає? Дальше… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. Є невід'ємним елементом конституційного ладу. Це… это аморфне визначення, якого в теорії права. Шановні колеги, і ми просимо виключити взагалі про публічне приниження, зневаження. І дальше. Скажіть, будь ласка, на якій підставі невиконання закону тягне за собою пункт 6, який пропонується, притягнення до відповідальності… до кримінальної… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, дякую вам за розуміння. Це підтверджує, що всі володіють державною мовою. І хочу наголосити, як в будь-якому парламенті цивілізованої держави усі народні депутати виступають мовою державною. Ви щойно образили народного депутата Пастуха. Він переконує, що він Пастух, власне, в цьому залі, а Голова Верховної Ради відповідає за організацію роботи Верховної Ради України. Я буду і надалі твердо на цій позиції наполягати, колеги. І наголошую ще раз, ви створюєте непотрібні конфлікти під час розгляду надважливого закону. Давайте обговорювати, давайте дискутувати. Я намагаюсь не висловлювати свої політичні позиції, нікого не ображати, хоч у мене є величезна кількість підстав, величезна кількість підстав ображати вас, але я цього не роблю, оскільки я відношусь до всіх з повагою. Отже, я ставлю 39 правку на голосування. Автори наполягають, щоб вона була прийнята повністю. Хто підтримує, прошу голосувати. 16:11:20 За-26 Рішення не прийнято. 42-а, Брензович. Наполягає. Червакова, будь ласка. Брензович 42-а, так.
16:11:34 БРЕНЗОВИЧ В.І. Частину другу статті 1 пропонується вилучити, адже джерелом такого статусу, як Конституція України, як це встановлено в частині четвертій цієї статті. Пропонована частина друга статті 1 є не тільки зайвою і суто декларативною, але також такою, що грішить проти істини. Адже самовизначення України, відповідно до Преамбули Конституції, це є не тільки самовизначення україномовних громадян українського етнічного походження, але і самовизначенням усім українським народом, громадянами всіх національностей. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.
16:12:15 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Цю правку пропонується відхилити, оскільки джерелом особливого статусу є не Конституція, як це зазначається в поправці, а історичні процеси розвитку українського суспільства. Конституція лише фіксує цей статус і формалізує його у відповідних статтях і нормах. Саме тому ця правка відхилялася, була відхилена комітетом. Відразу хочу відповісти панові Німченку, що жодних згадок або змін до Кримінального кодексу України, які би вводили кримінальну відповідальність за порушення цього закону, не існує. Закон не вводить жодної кримінальної відповідальності. Прошу припинити будь-які спекуляції і неправду в поширенні норм, яких немає в цьому законі, і не вигадувати їх. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування правку 42. Комітет її відхилив. Колеги, хто підтримує дану правку, прошу голосувати. 16:13:16 За-15 Рішення не прийнято. 43-я. Чубаров, будь ласка.
16:13:25 ЧУБАРОВ Р.А. В мене тут до шановного доповідача, дивіться, частина друга статті 1, на першому читанні вона таким чином була виписана: "Статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин". Я зараз не можу в порівняльній таблиці знайти цю статтю от такої редакції. Але якщо вона зберігається, то я прошу доповнити, і це моя поправка: "і потреб осіб, що належать до корінних народів і національних меншин". Будь ласка, пане доповідач, як тут ми будемо?
16:14:10 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Цей пункт був вилучений ще під час голосування в першому читанні, тоді так. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, зрозуміло, ви не наполягаєте на голосуванні? Ми впорядкували ще під час першого читання. 44 правка. Червакова, будь ласка.
16:14:26 ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я хочу ще раз звернути увагу на те формулювання, яке залишилося при другому читанні: "Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації". Микола Леонідович, я знаю дуже велику любов вашого комітету до таких розмитих формулювань, але що таке "державотворче самовизначення української нації"? Це фактично оціночне судження. І я повністю підтримую своїх колег, що тут треба робити відсилання до Конституції, до закону прямої дії, яким має бути зумовлений статус української мови, тому що оціночні судження суперечать техніці нормотворчого проектування, головним принципом якої є чіткість і юридична визначеність. Прошу поставити цю поправку на голосування. Якщо вона не пройде, то при голосуванні в остаточній редакції ще раз повернутися до цієї теми, тому що, на мою думку, це дуже важливо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
16:15:29 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пані Червакова, я хочу нагадати, що закон напрацьовувався не лише членами нашого комітету і робочою групою, куди входили ціла низка професорів, в тому числі конституціоналістів (професор Василенко), починав над ним ще працювати професор Головатий. І саме науковці наполягали на цьому і були проти вилучення частини другої, оскільки в ній закріплюється базова засада про джерело державного статусу української мови, а це необхідно, щоб показати, що це не формальний статус, а результат історичних процесів еволюції українського суспільства. І науковці наполягали саме на такому формулюванні. Тому комітет рекомендував відхилити цю правку колеги Євтушка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, це важливе питання. я з того приводу одному з розробників дам слово, одну хвилину, віце-прем’єр-міністрові В'ячеславу Кириленку, який бере участь в засіданні Ради. Будь ласка.
16:16:24 КИРИЛЕНКО В.А. Дякую, шановний пане Голово. А це дуже важливе місце якраз у законі… (Шум у залі) Шановні колеги! Це дуже важливе місце у законі, тому що ми з вами схвалили уже преамбулу і в преамбулі прямо ми посилаємося на Декларацію про державний суверенітет від липня 1990 року, це конкретний законодавчий акт, і на Акт проголошення державної незалежності 24 серпня. Це і є конкретні нормативно-правові акти, які є джерелом самовизначення українського народу. І звідси вже державний статус української мови. І Конституцію ми в преамбулі також згадували. Тому, коли була дискусія на цю тему, з огляду на це все-таки вирішили державне самовизначення українського народу лишити, бо в преамбулі є посилання на два конкретних засадничих для України акти. Тобто це навпаки дуже важливо, Оля. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Так. Я ставлю на голосування поправку 44. Хто її підтримує, я прошу голосувати. Комітет її відхилив. 16:17:30 За-30 Рішення не прийняте. 45-а. Наполягає Німченко. Будь ласка, включіть мікрофон.
16:17:36 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, шановний народе України! Ви сейчас бачите, що плюндрується взагалі платформа мов в Україні. Але я хочу сказати свою поправку, хочу сказати свою поправку, яка передбачає в зазначеному законопроекті, що державний статус української мови невід'ємним є елементом конституційного ладу унітарної держави. Є висновок експертного відділу управління про те, що це недопустимо. Унітарність стосується територій форми управління. При чому тут нав'язування питання язика? Я вам скажу, що застосовуючи цю норму, ми все рівно, що летимо над гніздом зозулі. От про що йде мова. Це ми знущаємося з української мови, ми її преподносимо скрізь. Іде мова, щоб включити її і зачепити, повісити на гачок, щоб вона була єдиною… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. …єдиною в Україні мовою. Це недопустимо, це дискредитує інші мови, їх більше ста, в тому числі захищені Конституцією статтею 10 – російська та інші мови національних регіональних меншин. От про що йде мова. Тому ми й пропонуємо перенести це в м'яке коректне регулювання розуміння української мови як державної. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
16:19:24 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Отже, що пропонують колеги Німченко і Шуфрич. Фактично, йдеться про виключення зі статті частини третьої. Але те, що державна мова є складовою конституційного ладу, це не ми вигадали, це висновок Конституційного Суду у своєму рішенні 99-го року. Заперечувати проти цієї частини третьої – це фактично заперечувати рішення Конституційного Суду, а це неможливо, тому що Україна є унітарною державою, і ми не можемо заперечувати цієї унітарності, бо ми проти федералізації України і ніколи не допустимо федералізації України. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
16:19:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Прошу голосувати по 45 поправці. 16:20:14 За-21 Поправка відхиляється. Наступна 46 поправка, так само Василь Німченко. Вам слово.
16:20:21 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, що стосується статті 46, поправки 46, я знову ж таки акцентую вашу увагу як виписаний цей законопроект, як виписаний. Це писали не юристи, не фахівці, за цим стоять популісти. Читайте. Статус української мови як єдиної державної мови України визначається винятково Конституцією України. Чим воно буде визначатися, якщо Конституція сказала: державною мовою є українська. Все. Це по-перше. А по-друге, єдиної державної мови України. Що значить єдиної державної мови? У нас що, є друга державна мова українська? Іде питання про українську. Навіщо оці перегрузки змісту статті? Це недопустимо в законотворчості. Вам скаже це любий юрист практикуючий. І тому ми і пропонуємо, будь ласка, прислухайтеся, про що йде мова… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу коментар голови комітету.
16:21:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Фактично в цій поправці йдеться про недопущення применшення так званих регіональних мов. Ми обговорювали це під час першого читання і в першому читанні така норма була виключена, тому вона не обговорюється в другому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І прошу визначатися по 46 поправці. 16:22:05 За-18 Дякую. 18 – за, поправка відхиляється. Наступна так само. Поправка 47-а. Народний депутат Німченко, вам слово.
16:22:15 НІМЧЕНКО В.І. Стосовно поправки 47. Шановні колеги, що пропонується? Що пропонується? Коли ми ведемо мову про запровадження державної, державної мови, якою є українська, і це ніхто у нас не заперечує, я б хотів би, перш за все, щоб виходили з того, що виключити потрібно те, що зазначено в статті 1 частині п'ятій, виключить. Подивіться, куди вона нас веде ця стаття. От почитайте частину п'яту, почитайте. Тут мені кажуть, що частини і шостої нема, нема ніякої. Подивіться, вона є в редакції. Але ми не ув'язуємо його з відповідальністю, з деліктами, це недопустимо, така система. І тому ми просимо з цього приводу якраз і виключити частину п'яту статті 1 взагалі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар по 47 статті.
16:23:27 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 47 стаття… 47 поправка була відхилена, оскільки, відповідно до Конституції, застосування мови регулюється виключно законом. Відразу хочу сказати, що наступна поправка 48, я був її автором, вона теж стосувалася частини п'ятої. Ми дебатували це з юридичним управлінням Верховної Ради, і наприкінці нашого голосування, у вас є висновки юридичного управління, ми пропонуватимемо врахувати формулювання, яке запропоноване юридичним управлінням Верховної Ради. Таким чином я знімаю свою наступну поправку і дав відповідь на попередню поправку колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу визначатися по 47 поправці. 16:24:15 За-17 Поправка відхиляється. Наступна поправка пана Княжицького 48. Не наполягаєте. Погоджуєтесь з рішенням комітету. Наступна 50 поправка Денисенка, народного депутата. Народний депутат Денисенко теж не наполягає. Кудлаєнко, будь ласка, мікрофон пану Кудлаєнку.
16:24:40 КУДЛАЄНКО С.В. Шановні народні депутати! Шановний народе України! Упродовж тисячолітньої історії однією з основоположних цінностей українців було прагнення до свободи. Саме це спонукало наш народ боротися за незалежність, боротися проти військової, культурної, інформаційної агресії. Нині в умовах агресії з боку Росії Україна продовжує відстоювати власну свободу та цілісність держави. Пропозиція, внесена народним депутатом Денисенком, стосується рівня правового врегулювання порядку застосування державної мови в нашій державі. Частина п'ята статті 1 законопроекту містить однозначно і норму-імператив, і норму-заборону з одного і того ж питання: рівня правового регулювання порядку застосування державної мови. Відтак, норма заборони має бути виключена як така, що не має самостійного юридичного навантаження. У зв'язку з цим підтримується пропозиція у частині п'ятій статті 1 законопроекту, слова: "і не може бути предметом регулювання" підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування – виключити. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу роз'яснення пана Княжицького.
16:25:50 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Оскільки, як я вже сказав перед тим, і поправки колег Німченка, Шуфрича, і моя поправка, і поправка колеги Рибчинського, і поправка колеги Денисенка стосувалася формулювання частини п'ятої статті 1. Ми консультувалися з тим, яке формулювання використати і погодилися з рекомендаціями експертного управління, які вам роздані разом з цим законом, і які будуть поставлені на голосування в кінці, коли ми будемо голосувати за весь закон. Через те ця поправка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу визначатися по 50 поправці. Прошу визначатись, колеги. 16:26:37 За-25 Поправка відхиляється. Наступна 51 поправка, народний депутат Німченко, 51-а.
16:26:46 НІМЧЕНКО В.І. 51 поправка. Шановні колеги, в мене в порівняльній таблиці стосується функціонування і застосування української мови, а не порядок застосування. Дальше. Йде питання про те, що є інша редакція, і вона не знаю, де взялась. Але в мене частина шоста, як казали, вказує про те, що спроба запровадити на офіційному рівні багатоманітність… (статусу іншим, українським… мовам) всупереч Конституції тягне за собою… є тотожним діям, спрямованим на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу. Это те, що я отримав, в других я це не бачу законопроектах. Але я не можу виключати при такому підході, що ця норма, вона взагалі ненормативіська, і що за нею стоїть, можна… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити плануйте. Завершити? 15 секунд завершити. НІМЧЕНКО В.І. Да. Я хотів би, щоб автори законопроекту все-таки внесли роз'яснення… що дуалізму статей частини шостої… з шостої частини, яка має два змісти, два. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, роз'яснення по поправці номер 51.
16:28:25 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Просто колега Німченко говорив про щось інше, він не говорив про 51 поправку, автором якої він є. А в цій поправці він пропонує, щоб базові положення статусу української мови визначалися словниками. Чому комітет відхилив цю поправку. Оскільки словники і довідники це не є елементи правового статусу, тому встановлювати в нормі закону, що норми української мови встановлюються в словниках, ми очевидно не можемо. Тим більше, колега Німченко не вказує, які саме словники в такому випадку потрібно використовувати. І якщо одні словники суперечать іншим, а в нас це часто буває, на що ми повинні посилатися. Це є те, про що написав колега Німченко, це зовсім не те, про що він говорив. А те, про що він говорив, я вже дав роз'яснення, що змін до Кримінального кодексу жодних закон не вносить, тому жодних кримінальних переслідувань його невиконання не передбачає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по 51 поправці. 16:29:30 За-14 Поправка відхиляється. Поправка відхиляється. Зараз, будь ласка, пану Німченку слово. Будь ласка.
16:29:43 НІМЧЕНКО В.І. Я доповідача хочу запитати. Так все-таки є норма, яка передбачає відповідальність тотожну зраді Батьківщини чи немає? Посилання єсть таке чи немає? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні колеги, під час… Я думала, ви, у вас зауваження по поправці. Шановні колеги, ми не можемо зараз в дебати вступати з доповідачем, а маємо рухатися по поправках. 52 поправка народного депутата Бойка. Буде хтось із його колег представляти? Ні. А, пані Олена, я вас прошу, будь ласка, вибачте, заради Бога. Пані Олена, прошу вас.
16:30:21 БОЙКО О.П. Шановні колеги, моя правка 52. Пропоную частину п'яту статті 1, про яку ми вже говорили, викласти в наступній редакції: "Порядок забезпечення функціонування української мови як державної визначається винятково цим законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування". Шановні колеги, я, звичайно, почула коментар Миколи Леонідовича, дуже дякую. Тим не менше, вважаю, що ця правка є слушною і відповідає сутті, змісту і назві Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Прошу ще раз, якщо можна, Микола Леонідович, чи врахована ця позиція в остаточній редакції, чи буде вона врахована? І все ж таки прошу поставити на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар пана Княжицького.
16:31:19 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. По-перше, коротко хочу сказати панові Німченку, що відповідь на ваше запитання буде в наступній поправці, ви її почуєте, в 53-й. Слідкуйте за поправками, колеги, якщо колега підніме питання. Щодо запитання колеги Бойко, то ця поправка була відхилена, оскільки цей закон регулює не порядок забезпечення функціонування української мови як державної, а просто порядок функціонування мови. Забезпечення цього порядку, справді, є завданням цього закону. Проте говорити про який-небудь особливий порядок було б невірно. Тому через це ми цю норму відхилили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися, колеги, по 52 поправці нашої шановної колеги. Будь ласка. 16:32:07 За-35 Поправка відхиляється. Наступна 53-я, Брензовича. Прошу мікрофон.
16:32:13 БРЕНЗОВИЧ В.І. Частину шосту статті 1 пропонується вилучити, адже багатомовність не суперечить Конституції України (дивись частину першу статті 10 та статтю 11 Конституції України). Адже в Конституції взагалі не йдеться про офіційну мову, тому не може йтися ні про офіційну одномовність, ні про багатомовність, принаймні якщо поважати Конституцію України. Крім того, криміналізація навіть не дій, а лише дискусії на таку важливу тему як статус мови є замахом на такі фундаментальні людські права і свободи як свобода думки і виявлення своїх поглядів. Тому залишення в тексті закону такого пасажу суперечить також засадам правової держави, державності нашої країни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:32:58 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. По-перше, ця поправка була відхилена, оскільки тут ідеться не про будь-яку багатомовність, а саме про офіційну багатомовність. Тобто випадки, коли певні органи або посадові особи запроваджують додаткові офіційні мови окрім української незаконно. За рішенням Конституційного Суду України, як я вже говорив, 99-го року офіційна мова в Україні може бути лише одна, і вона є елементом конституційного ладу. Очевидно, що будь-яка дія всупереч цього є дією всупереч конституційного ладу, адже це випливає з вказаного рішення. Саме тому в даній нормі йдеться про те, що держава ставиться до руйнування офіційного статусу державної мови як до зміни чи повалення конституційного ладу. Але слід зауважити, що тут не йдеться про встановлення кримінальної відповідальності. Будь-які зміни щодо кримінальної відповідальності можуть запроваджуватися лише змінами до Кримінального кодексу. Ні ця стаття, ні будь-який інший пункт цього закону зміни до Кримінального кодексу не вносять. Логіка норми дуже проста: держава негативно ставиться до запровадження офіційної двомовності, вважає це потенційно небезпечним і вказує про це в Законі про мову. Це дозволяє акцентувати увагу на цьому, але зрозуміло, що це не запроваджує жодної кримінальної відповідальності. При чому, хочу нагадати, що йдеться саме про запровадження саме… ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину завершити. 16:32:58 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Саме офіційної двомовності, тобто прийняття законів щодо надання офіційного державного статусу іншим мовам всупереч Конституції, які ми бачили кілька років тому, коли кожне село проголошувало якусь іншу мову офіційною на території села. Щоб такого не допустити в майбутньому, ми в законі на це вказуємо. Хочу лише наголосити, що ми пропонуватимемо голосувати цю статтю відповідно до рекомендацій юридичного управління Верховної Ради, які вам роздані. Прошу з ними ознайомитись, до них будуть певні правки, і ми в кінці пропонуватимемо голосувати саме в цій редакції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І прошу визначатися по 53 статті. 16:35:00 За-19 Поправка не приймається. І наступна – 54-а. Колеги з "Батьківщини", будете презентувати? Рухаємося далі. Наступна, Чубаров, 55 поправка. Теж не наполягає. Дякуємо вам. Німченко, 57 поправка. Будь ласка, шановний пане Василю. Ні, 57-а. 56-а – це "Батьківщини".
16:35:19 НІМЧЕНКО В.І. Я в черговий раз хочу сказати і повідомити доповідачу. Пане доповідачу, пане Миколо, я публічно для вас особисто скажу. Ви подивіться, яку текстуру ви застосовуєте: "карається відповідно до закону". Це що? В якому законі ви бачили? В якому законі ви бачили, де встановлюється відповідальність за зраду Батьківщини, тотожно за зраду Батьківщини? Ви знущаєтесь з народу, чи що ви робите? Що за цим стоїть? Ліквідація і стертя з пам'яті коду інших язиків, російського і все інше? Про що йде мова? То так і скажіть. Ви не захищаєте українську мову, вона не потребує захисту. Ви робите інше, ви викорінюєте інші язики, щоб країна не стала, не була багатонаціональною, щоб правити на умовах ідентичності, як ви… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. А, все, ви завершили. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:36:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я би просив все ж таки колег виступати за темами тих правок, які вони подали, а не за вільним польотом власних думок. Оскільки в цій статті, насправді, колега Німченко пропонує по суті карати за спроби перешкоджання вільному розвитку російської мови. Хочу відповісти, що оскільки цей закон не регулює питання російської мови, як і інших мов національних меншин, а він про державну мову, тобто українську, стаття 7 цього закону регулює інші питання, і ця правка спрямована лише на те, щоб виключити частину сьому взагалі із законопроекту, через те вона була відхилена комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу голосувати за цю поправку, прошу визначатися, колеги. І доєднуюся до прохання голови комітету, що ми зараз обговорюємо поправки, я прошу презентувати поправки, а не давати оцінки політичним подіям в Україні. 16:37:26 За-11 Будь ласка, 11 – за, поправка відхиляється. Наступна поправка 60. Будь ласка, Андрій Іллєнко. Прошу, вам мікрофон.
16:37:40 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, "Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні колеги, відповідно наша поправка до цієї статті, вона спрямована на те, щоб вона не була мертвою ця норма, щоб вона мала реальні механізми застосування. І тому ми пропонуємо додати в кінці, що мають бути відповідні юридичні відповідальні за подібні спроби, а саме спроби запровадження в Україні офіційної, наголошую, офіційної багатомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі і діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу, є такими, що спрямовані на насильницьку зміну та повалення конституційного ладу. І ми пропонуємо, власне, додати, що має бути юридична відповідальність за такі спроби, якщо вони дійсно мають місце, наголошую, якщо це відповідає тому формулюванню, яке є в статті. А формулювання, яке є в статті, говорить саме про те, що має бути розуміння відповідальності певної за такі спроби і такі дії. Тому наша пропозиція саме така: внести відповідну поправку, щоб ця норма працювала. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу пояснення голови комітету.
16:38:50 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Андрію, по суті, члени комітету були з вами згодні, але ця поправка була відхилена, оскільки за рішенням комітету слова, які ви пропонували, "караються, відповідно до закону", були змінені на більш юридично вірні, з нашої точки зору, цитую, "і є підставою для притягнення до юридичної відповідальності, встановленої законом". Тому по суті вона врахована, але просто в іншій формі, а в тій формі вона була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І наступна… О, ми зараз голосуємо за цю поправку, вибачте, будь ласка, пане Андрію і ваші колеги. Поправка 60, прошу визначатися. 16:39:36 За-35 Поправка не приймається. Наступна поправка 68, Гуляєв. А, яка… Будь ласка, пану Рибчинському, зараз, я перепрошую, пану Рибчинському мікрофон. Він, як ви пам'ятаєте… Зараз, я вже оголосила пана Рибчинського, тому що він зняв всі свої поправки окрім однієї. Будь ласка, пану Рибчинському, потім… Шановні колеги, дайте слово пану Рибчинському, будь ласка.
16:39:59 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Дуже дякую за надане слово. Частину восьму статті 1 законопроекту викласти в наступній редакції… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми зараз знаходимось на 60-х поправках. У вас, яка поправка? 68-а? Ми ще до неї не дійшли, пане Рибчинський. Я вам дам слово, коли ми… РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Ви ж сказали 68-а, я… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, я сказала 62-а, там ще… Зараз 62-а, Євтушок. Вона врахована редакційно. Ми знаходились, пане Рибчинський, ми знаходились на 60 поправці Іллєнка. Рухаємося далі. 62-а, будь ласка, Євтушок. Вона була врахована редакційно. Будь ласка.
16:40:43 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, "Батьківщина". Я одразу хочу подякувати вам, пане голово, і всьому комітету, оскільки більша частина, напевно, моїх поправок, які були внесені, вони враховані, але є частина поправок, які враховані редакційно. Я зараз хочу привернути увагу до частини сьомої статті 1, яку я пропонував викласти в такій редакції: "Спроби запровадження в Україні офіційної двомовності чи багатомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і є такими, що спрямовані на насильницьку зміну, чи повалення конституційного ладу". Ви врахували цю поправочку редакційно, прошу поясніть, будь ласка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу роз'яснення по 62 поправці, яка була врахована редакційно.
16:41:40 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую пане, Євтушок, і за вашу роботу, і за співпрацю, і за позицію. Поправка, справді, була врахована редакційно в затвердженій комітетом редакції частини шостої. І там комітетом в редакції залишили багатомовність, різновидом якої є, запропонована автором поправки, двомовність. Тобто двомовність є різновидом багатомовності, і там же розкривається те, що законодавець має на увазі під цим терміном, тому вона врахована редакційно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися. Пане Євтушок, якщо ми зараз… Не ставимо на голосування, ви просто просили роз'яснення, і поправка залишається в редакції комітету. 63-я, Гуляєв. Не наполягає. 64-а, Романовський. Не наполягає. 65-а, Німченко. Будь ласка, включіть мікрофон Шверку, народному депутату. Прошу.
16:42:31 ШВЕРК Г.А. Дякую дуже. Я перший раз отримав слово. Тому хочу дуже подякувати комітетові і особисто пану Миколі Княжицькому щодо високої якості роботи над цим законопроектом. Але є питання от стосовно частини сьомої статті 1. У мене є питання наступне. А чи є десь чітке визначення того, що є публічним приниженням та зневажанням української мови? От щодо мови визначення є чи немає, і як це вирішувати? Бо там є відповідальність, хтось має мати дискрецію щодо того, щоб визначати, це є приниження чи це немає приниження. Тобто поясніть, будь ласка, пане Миколо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваш коментар.
16:43:21 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як я вже говорив, відповідно до рішення Конституційного Суду 99-го року, державна мова фактично прирівнюється до державних символів, і у нас є покарання за паплюження державних символів. Цей закон, як я уже говорив, теж не передбачає жодного кримінального покарання. Але, якщо будуть факти приниження мови, то особа, яка помітила такий факт і є цим обурена, звертається до Уповноваженого, Уповноважений складає відповідний акт і з тим актом звертається до суду, і суд… суд буде вирішувати, наскільки це відповідає чи не відповідає порушенню цього закону, за який може бути лише адміністративна, як я вже говорив, а не кримінальна відповідальність. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я так розумію, немає потреби голосувати. Це просто був обмін думками по поправці. Наступна, будь ласка, 65 поправка. Народний депутат Німченко.
16:44:08 НІМЧЕНКО В.І. Я пропоную в зазначеному законопроекті відмовитися від адміністративних і кримінальних, репресивних норм. Хватить нам лякати людей. Ви подивіться, що ви вносите в цю статтю. Кого ви лякаєте? Ви лякаєте свій же народ. Якщо це іншомовні, не україномовні, то їх більше 40 відсотків. Що ви робите? Тому ми просимо виключити це взагалі, виключити як рудиментные норми для закону про языки. Найдіть в світі ще де-небудь таке, і ніколи не посилайтесь на подібне в Чехії, Польщі, Словакіі – нема там такого, там працює демократія і вільне волевиявлення, і реалізація свободы мышления. От і все. Ви не придумуйте велосипед, оце у вас не вийде, і ми повернемося ще до цього, і вибудете свідками, як ви забіжаєте... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар по 65 поправці народного депутата Княжицького.
16:45:23 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поправка відхилена, оскільки прояви навмисного спотворення української мови в офіційних державних документах дискредитують саму ідею збереження державної мови. З огляду на державний статус української мови, питання її правильного застосування, дотримання стандартів, встановлених Нацкомісією з питань стандартизації є важливим елементом збереження конституційного ладу, як про це сказано у висновках Конституційного Суду. А вам, колего, хочу сказати, що український народ лякається вас, лякається давно, бо не хоче в минуле, не хоче в імперію, через те ми підтримаємо, проголосуємо цей закон. І я не розумію чому ви так гаряче обстоюєте своє право паплюжити українську мову. Не думаю, що це гідно народного депутата України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, колеги, голосувати по 65 поправці. Ще раз прошу мінімізувати політизацію обговорення поправок, іти по суті, по суті, від цього тільки виграє закон. Колеги, я дуже вас прошу, я попросила мінімізувати обмін люб'язностями і йти по поправкам. Слово не дам. 16:46:24 За-19 Поправка відхиляється. Наступна, поправка 70... 68 поправка. 67-а, Євтушок. Не наполягає. 68-а. Рибчинський, будь ласка. Нарешті ми дійшли… (Шум у залі) Зараз! Я вже дала слово. Зараз! Я дала слово зараз Рибчинському, ми дійшли до його вожделенной 68 поправки. Потім вам слово. Будь ласка, 68 поправка. Рибчинський. Потім ви, Долженков.
16:46:52 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Дякую, що надали слово. Поправка стосується фактів спотворення і знущання над українською мовою і звучить вона так: "Частину восьму статті 1 законопроекту викласти в наступній редакції: Створення перешкод та обмежень у користуванні українською мовою, навмисне спотворення української мови мають наслідком відповідальність, встановлену законом". Написано, що враховано редакційно. Пане Миколо, просто що мається на увазі, цікаво. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар по 68-й поправці голови комітету Княжицького.
16:47:32 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Євгене, поправка врахована ваша майже дослівно. Первісно присутня в статті фраза "Створення перешкод та обмежень у користуванні українською мовою" була прибрана якраз через те, що був надто широкий спектр можливих тлумачень цієї фрази. Протидію в створенні таких перешкод спрямований фактично весь цей закон, і виокремлювати щось одне ми вирішили зайвим. Але в підготовленій до другого читання нормі комітет уточнив, і це відповідь пану Шверку теж, щоб ви це почули, що саме слід вважати "навмисним спотворенням української мови" в офіційних документах і текстах. Під ним пропонується розуміти "навмисне застосування із порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови". Тобто, якщо ви підете за довідкою, а вам чиновник видасть довідку так, що ви її не зрозумієте, то ви маєте право звернутися до Уповноваженого, а він звернеться до суду і покарає адміністративно цього чиновника. При цьому, як завжди, в суді треба довести навмисність. Якщо це звичайна помилка, ніхто нікого карати не буде, за це не потрібно переживати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися. Ми не голосуємо за вашу поправку, пане Рибчинський, не голосуємо. Ви обмінялися думками. Я на наступній вашій поправці дам вам слово, добре, ще раз. Будь ласка, наступна. Мікрофон, будь ласка, пану Долженкову. І ви скажіть, на якій поправці ви наполягаєте. Добре?
16:48:54 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую. Я би хотів поставити на підтвердження пропозицію 67 Євтушка. І, користуючись нагодою з приводу цієї частини статті, частина восьма стаття 1. В мене запитання, по-перше, до головуючого. Я хочу звернути вашу увагу на фальсифікацію редакції частини восьмої статті 1. Подивіться редакцію законопроекту, прийняту в першому читанні, пропозиції депутатів, які подали свої пропозиції до цієї частини, та крайній правий стовпчик. Тому жодної пропозиції, по-перше, в першому читанні відсутнє будь-яке згадування за відповідальність за порушення вимог українського правопису, навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема, навмисне застосування з порушенням вимог українського правопису. Оця дописка українського правопису – це ваше вже перевищення службових повноважень. Яким чином, я до головуючого, маю на увазі, комітету, яким чином це словосполучення потрапило в… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка. Але головуюча на сесії я, а голова комітету в нас – доповідач, доповідач цього законопроекту. До кого ви звертаєтеся, будь ласка, вкажіть. Будь ласка, 30 секунд.
16:50:57 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Я перепрошую, до доповідача в мене запитання, оскільки в крайній правий стовпчик ви дописали це словосполучення, якого нема ані в першому читанні, ані в жодній пропозиції. Я перевірив особисто в тих таблицях, які ви роздали. Тобто жодного згадування про український правопис нема. На якій підставі ви включили в крайній правий стовпчик це? Тому я ставлю на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, хвилиночку. Це поправка народного депутата Євтушка, яка була врахована редакційно, 67 поправка. 67 поправка – це поправка народного депутата Євтушка, яка була врахована редакційно. Будь ласка, ще 10 секунд Долженкову. По якій поправці ви говорите? ДОЛЖЕНКОВ О.В. Я взяв слово на підтвердження правки Євтушка – 67-а, але це єдина змога звернутися до доповідача. І йому говорю про те, що є фальсифікація… ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло. Ми вас почули. Тобто ви не наполягаєте на тому, щоб ставити на підтвердження? Наполягаєте. Якщо ви наполягаєте зараз, я дам слово, хвилину, автору поправки Євтушку, який роз'яснить, чому ви взагалі вбиваєте його поправку, яка редакційно прийнята комітетом. І після цього хвилину – голові комітету, до якого ви зверталися. Ні, так він теж прокоментує, але ж ви вбиваєте поправку Євтушка. При чому тут його поправка? Будь ласка, пане Євтушок.
16:51:39 ЄВТУШОК С.М. Дякую, пані головуюча. Євтушок, "Батьківщина". Ну, дивна позиція, звичайно, народного депутата Долженкова. Дайте мені поправку і, не дивлячись, яка вона, бо мені треба виступити, але поставте її ще на голосування, оскільки вона ще й врахована комітетом. Суть поправки, ну, зводиться до того, що в Конституції чітко визначені символи держави, і мова не є за Конституцією символом держави. Вона для нас є, скажімо так, символом. Ми розуміємо, що несе мова по суті своїй. І тому ми так вважаємо. Тому ми прописуємо, що публічне приниження чи зневажання української мови є протиправним діянням і карається відповідно до закону. Ось вся суть поправки. Чому її ставити на голосування навіть не розумію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, зараз коментар голови комітету щодо тих запитань, які задав народний депутат Долженков. Будь ласка.
16:52:37 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановна пані головуюча, я вам дякую за демократичне ведення засідання, але хотів би сказати пану Долженкову, що за Регламентом відхилені поправки можуть просити переглянути лише ініціатори їхнього внесення, стаття 120, цитую вам: "За наполяганням ініціатора внесення суб'єкта права законодавчої ініціативи може бути проведено обговорення відхилених комітетом пропозицій, правок, що стосуються цих статей". Так що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнята поправка? КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Редакційно. Редакційно. Що стосується запитання, то, очевидно, право комітету, передбачене Регламентом, редакційно формулювати і приймати поправки. Тому що в законі чітко сказано – комітет готує текст на підставі поправок. Комітет, провівши обговорення, на підставі поправок врахував їх редакційно, відповідно до чинного Регламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, ми обговорюємо зараз поправки. Якщо у когось є питання до роботи комітету, робота всіх комітетів є відкритою. Пане Долженков, прийдіть завтра на засідання комітету і обговоріть там, будь ласка, питання роботи комітету. 67 поправка, ви наполягаєте на голосуванні все одно? Колеги, я прошу вас зараз підтримати цю поправку, тому що комітет її підтримав редакційно, цю поправку Євтушка. Будь ласка, прошу визначитись. Я веду засідання не демократично, а по Регламенту, і народні депутати України мають право, на жаль, згідно Регламенту збивати поправки. 16:54:18 За-56 Поправка відхиляється. Наступна поправка Рибчинського, 68-а. Він її вже озвучив. Констанкевич. Не наполягає. Німченко, 70-а. 70-а зараз ще тільки... 69-а, Констанкевич. Будь ласка, Долженкову слово. Прошу.
16:54:43 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Я пану Княжицькому також хочу зацитувати статтю Регламенту, частина третя статті 20: "За наполяганням народних депутатів може бути проведене обговорення врахованої головним комітетом пропозиції". Це стосовно того, що ви мені тут зауваження даєте на кшталт вивчайте матчасть. Але ще раз нагадую, комітет компілює пропозиції, розглядає на засіданні комітету Верховної Ради України, я також є членом комітету, на щастя, не вашого, трошки більш кваліфікованого, трошки більш економічного. Але він розглядає пропозиції депутатів, на підставі врахованих пропозицій він формує таблицю до другого читання. Я ще раз говорю, частина восьма статті 1, у відповідності до якої ви запроваджуєте відповідальність за порушення правил українського правопису – це не прості речі, і це не редакційні речі. Ви зараз перевищуєте повноваження як комітет. І в крайній правий стовпчик ви включаєте відповідальність, якої не було в першому читанні і відносно якої не було подано жодної пропозиції. Ви нам роздали матеріали, ми ці матеріали подивилися. З якого дива... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо. Я тільки хочу тут підтвердити, що, згідно Регламенту, кожен народний депутат має право поставити на підтвердження ту поправку, яку комітет врахував. І тому часто у нас виникають проблеми з законопроектами. Дякуємо. ДОЛЖЕНКОВ О.В.(Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз коментар... Пане Долженков, не сваріться з доповідачем, я вас дуже прошу. Вам... Ми чуємо ваше питання. Будь ласка, зараз відповідь голови комітету на ваше питання. Будь ласка.
16:56:20 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Долженков, для того, щоб говорити по суті. Для виборців "Опозиційного блоку" хочу пояснити, яку саме поправку на підтвердження ви поставили і чого досягли голосуванням, скасуванням поправки Євтушка. В поправці колеги Євтушка пропонувалося, комітет це врахував… В поправці комітету пропонувалося… Що-що? Так, в поправці комітету пропонувалося зробити, змінити "це тягне юридичні наслідки, передбачені законом". Ви повернули це, ви повернули це фактично до карання відповідно до закону. Тобто ви повернули до форми, яка була набагато жорсткіша по відношенню до виконання цього закону, ніж це пропонував комітет. Дякую вам від вас і від ваших виборців, і від наших теж. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наскільки я розумію, пан Долженков хотів виступити і не наполягає на голосуванні 69 поправки? Наполягаєте? Колеги, отже, я ставлю на голосування, на підтвердження 69 поправку. Це поправка нашої колеги пані Констанкевич, яку комітет врахував редакційно. Прошу визначитися і підтримати її прошу. 16:57:47 За-67 Отже, поправка залишається. Вона була врахована редакційно. Наскільки ми розуміємо, пан Долженков наполягав на повному її прийнятті, вона залишається редакційно врахованою. Будь ласка, пане… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:58:05 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я нагадаю, що по нашій традиції на завершення розгляду голова комітету запропонує повернутися до тих поправок, які розбалансовують закон. Зараз 70-а. Наполягає, так? Наполягає. Добре, Німченко.
16:58:17 НІМЧЕНКО В.І. По-перше, я хотів би сказати доповідачу. Притримайте свій пил і остроумие, коли ви відповідаєте на запит народного депутата. І хочу сказати, що остроумие – це ще не ум. Це, щоб ви взагалі розуміли, що ви виступаєте подрядчиком. А заказчиком є народні депутати. І тому, будь ласка, відповідайте без юмора, нам нема над чим юморить. Це не юморина. І тому я хочу відносно цієї поправки, все ж таки виключити всі застосування слова "покарання". Воно пахне нафталіном і думкою 30-х років. Що ви робите? Тому ми просимо виключити і записати, що не допускається звуження за об'ємом застосування сфери використання державної мови. Оце буде по-законотворчому. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
16:59:25 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего Німченко. Я вам обіцяю не демонструвати остроумие и юмора, а лише дотепність і гумор. Дякую. Тепер щодо самої поправки. Поправка фактично ваша спрямована була, 70-а, на виключення тексту закону частини дев'ять статті 1. Автори поправки пропонують замінити її на зовсім іншу, яка не стосується предмету регулювання. По-друге, закон встановлює особливий правовий режим застосування державної мови, а не обмежень в застосуванні державної мови. Тому комітет цю правку відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 70. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 17:00:13 За-17 Рішення не прийнято. 71-а. Не наполягає. 72-а. Денисенко. Немировський, будь ласка.
17:00:33 НЕМИРОВСЬКИЙ А.В. Шановні колеги, підтримую рішення комітету відносно поправки 72, вона врахована реакційно. Дякуємо. Але, дивлячись на кількісну аудиторію в залі, хотілось би процитувати українську письменницю Ліну Костенко: "Єдиний, хто не втомлюється, - час. А ми живі, нам треба поспішати". Консолідуємося. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 74-а. 73-а. Так, Долженков.
17:01:07 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую. От, шановні колеги, ми можемо спостерігати на 73 правці подвійні стандарти. Тут шановний доповідач говорить про те, що комітет редакційно враховує деякі положення норм законів. І тут ми бачимо, 73-я – це дійсно правка комітету. А що стосується частини восьмої статті 1, де запроваджуєте відповідальність за порушення українського правопису, то це вже ваше зловживання вашими посадовими обов'язками. Я думаю, відповідальність саме за цей факт буде мати місце. А що стосується суті правки, то хочу сказати, що ця пропозиція комітету є зайвою, адже українська мова як мова спілкування, обов'язкове її використання в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в роботі органів місцевого самоврядування та органів державної влади передбачено статтею 10 Конституції України. Тому прошу ставити її на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.
17:02:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Отже, колеги з "Опозиційного блоку" спочатку ввели покарання, яке ми зробили значно м'якшим, фактично його скасували через свої поставлення правок на підтвердження. Це, щоб ви розуміли, коли потім хтось буде говорити, що це репресивний закон, то таким його робили не ми, демократичні політики, і не ми пропонуємо зараз зняти цю правку. Бо в цій правці йдеться про те, що українська мова має бути мовою міжетнічного спілкування в Україні. Але колега з "Опозиційного блоку" проти мирного міжетнічного спілкування в Україні. Тому пропоную цю правку поставити на підтвердження. І проти того, щоб закріпити розкритий юридичний статус української мови, так, як це виклав Конституційний Суд України в 1999 році. Очевидно, такі по суті шовіністичні правки, які пропонують колеги з "Опозиційного блоку", покликані на те, щоб розділити наше суспільство, посіяти розбрат між українцями, які живуть в Україні. Тому пропоную підтримати цю поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, одна з ключових правок. Я поставлю її на підтвердження. І хто підтримає позицію комітету, прошу проголосувати "за". Я ставлю на підтвердження поправку 73, яку комітет підтримає. Це правка комітету. І прошу її підтримати. Голосуємо. 17:03:29 За-73 Рішення не прийнято. 74-а, Німченко. Включіть мікрофон, будь ласка.
17:03:38 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, шановні громадяни України, я хочу зачитати, щоб вам було зрозуміло про що йдеться. Що цей закон, який винесений на засідання пленарне регулює функціонування застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, тобто окрім особистого ізольованого власного житла, і то не в загальній комунальній квартирі. Це перше. І друге. На якій підставі таке правове визначення? Хто скаже, яке правове визначення "в усіх сферах суспільного життя"? Подивіться те рішення 99-го року, де Конституційний Суд вам сказав, що це вже нафталін, це давно забуте, що таке "суспільні всі сфери". Це не може ніхто визначити, оскільки сфер на сьогоднішній є невичерпний перелік. І тому правова невизначеність приведе до ущемлення… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Все? Так, звершили. 17:04:56 НІМЧЕНКО В.І. Приведе до… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. Будь ласка. І приводить правове невизначення до звуження об'єму прав громадян на реалізацію свого природного права на мову материнську. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.
17:05:16 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колего Німченко, а ви про що зараз говорили, про яку правку? Можете мені номер сказати? А? Бо та правка, яку ми зараз обговорюємо, вона про інше. Ви третій раз виступаєте про щось, що не стосується предмету обговорення.
17:05:24 НІМЧЕНКО В.І. Я вам читаю назву статті 2.
17:05:43 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Про яку, номер правки? Колего Німченко, ми обговорюємо 74 правку. В ній ви пропонуєте: "Розділ І статті 2 викласти в редакції: Законодавство України про мови (крапка)". Зараз ви виступали про щось інше. Ви виступали про 76 правку, ми обговоримо її. Колеги, слідкуйте уважно за правками. Я вас закликаю професійно працювати і не витрачати час, читати закони, які ви обговорюєте. Щодо цієї правки, то вона була відхилена, оскільки закон не визначає перелік актів законодавства про мови. Це законопроект щодо функціонування української мови як державної і дана стаття має окреслити сферу її дії. Щодо вашого питання, через одну правку колеги Лесюка я на нього відповім. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 74-у. Хто підтримує дану… 74-у, так. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати. 17:06:43 За-11 Рішення не прийнято. І, колеги, хочу вас проінформувати. Під час обговорення правок, автор правки і голова комітету один до одного звертаються, це не може бути підставою для репліки. Це є робота Верховної Ради України. Це просто звернення один до одного, і це не передбачає надавання ще й реплік по кожному зверненню. Отже, 75-а. Не наполягає. 76-а. Наполягає. По 74-й він говорив. 76-а, Німченко.
17:07:15 НІМЧЕНКО В.І. Ми що пропонуємо. Про те, що необхідно в цьому законі передбачити можливість застосування як в багатонаціональній, національній Україні, як українській нації, як це передбачає стаття 11, треба і записати, що недопустимо виходити лише з однієї мови і дати розшифровку стосовно національних меншин, стосовно російської мови і стосовно інших мов, в тому числі корінних народів. От про що йде мова. А писати про те, що там мови чи не мови, треба роз'яснити і сказати, що в нас працює і виконується стаття 10 і 11 Конституції, згадки про які взагалі нема в цьому законі. Це ганьба. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
17:08:18 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ця поправка колеги Німченка і колеги Шуфрича була відхилена. Фактично вона спрямована на виключення з тексту закону статті 2 повністю. І замість "окреслені сфери застосування Закону про державну мову" прописати в законі пункти про мови меншин. З цих міркувань поправка була відхилена. Необхідність збереження статті про сферу дії закону та неможливість регулювання Законом про державну мову питання застосування мов меншини. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ставлю на голосування поправку 76, комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 17:09:00 За-15 Рішення не прийнято. 77-а. Не наполягає. 78-а. 75-а. Лесюк, будь ласка.
17:09:12 ЛЕСЮК Я.В. Пане Миколо, на комітеті, якщо я пам'ятаю, була прийнята моя правка 75, те, що ви зараз дивитеся. Я не розумію, чому написано відхилено, адже комітет це проголосував. Ви забули, напевно? Тобто суть правки в чому? Подивіться на 1 статтю у нас, де написано "державна мова у всіх"… Я просто хочу, щоб всюди, крім 1 статті, писалося "українська мова" замість "державної мови", не треба виходити з якихось комплексів меншовартості. Я ще щось маю пояснити чому. Нам не треба кожен раз говорити, як називається закон: про функціонування української мови як державної. І, в 1 статті, ми сказали, єдиною державною мовою є яка? - Українська. Далі ми називаємо всюди українська, українська і українська. Ми маємо пропагувати це, а не слово "державна". Тим більше я прошу вибачення, ви ж мені казали… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ЛЕСЮК Я.В. Ще раз кажу, це ж було прийнято, чому так сталося? Я за українізацію так само, як і ви, я просто хочу, щоб ми максимально покращили цей закон, який зараз ми розглядаємо, і тільки це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Княжицький.
17:10:44 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Ярослав, насправді ваша правка була, справді, відхиленою на комітеті, тому що Закон називається "Функціонування української мови як державної". Якби ми прийняли цю правку, ми мали б написати "статус української мови як єдиної української мови". Українська мова має застосування ширше ніж лише як державна, коли мама дитині співає колискову українською мовою, то це теж вживання української мови. Коли хлопець освідчується коханій в українській мові, це теж вживання української мови. І ми не регулюємо це, ми регулюємо лише вживання української мови як державної. Це є предмет регулювання закону, і тому ця ваша правка, з великою шаною до вас, комітетом була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, ви, члени комітету, не передбачено репліки, є виступ ваш, є виступ голови комітету і потім голосування. Я ставлю на голосування правку 75 народного депутата Лесюка… (Шум у залі) Колеги, я думаю, що ви зможете на рівні комітету цю проблему вирішити і скорегувати до завершення законопроекту. (Шум у залі) Про правку 75. Зараз ставлю на голосування правку 75. Хто її підтримує, прошу голосувати. 17:12:26 За-59 Рішення не прийнято. 78-а, не наполягає. 79-а… (Шум у залі) 77-а, Брензович. Брензович, включіть мікрофон.
17:12:42 БРЕНЗОВИЧ В.І. Частину другу статі 2 пропонуємо доповнити словами "а також на сфери вільного розвитку використання і захисту російської і інших мов національних меншин" (частина друга статті 10 Конституції). Адже частина перша статті є дослівним витворенням, цитуванням частини першої статті 10 Конституції, підтверджуючий намір закладається про намір виконати в цьому законі тільки це конституційне положення. Тому за логікою речей в другій частині статті слід надати цитату другої частини статті 10 Конституції щодо відмови в регулюванні сфери використання мов національних меншин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
17:13:27 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хочу сказати, що всюди в законі, до попереднього запитання, всюди в законі, де згадується українська мова, вона називається українською мовою. Коли ми говоримо про обов'язки і державний статус, там вона називається державною і тлумачиться, коли вона є державною. Тому тут всі поняття абсолютно коректні. Щодо закону, щодо поправки колеги Брензовича, частина друга регулює лише питання приватного спілкування та мов релігійних обрядів. Це дві гарантії зі статті 2 Декларації Генеральної асамблеї ООН 92-го року щодо прав меншин. Ми ці гарантії зберегли і викреслили для окреслення дії закону. Але в Декларації ООН немає ні слова про сфери вільного розвитку та використання, вибачте, російської мови та інших мов, про які йдеться у поправці. Тому ця поправка була відхилена. Натомість по суті питання. Відмежування сфери дії закону від застосування інших мов врегульовані в частині третій статті 2, яка додана правкою 86, і ми про неї поговоримо, коли до неї дійде черга. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування поправку 77. Комітетом вона відхилена. Хто підтримує, прошу голосувати. 17:14:39 За-10 Рішення не прийнято. 79-а. Не наполягає. 78 правка, Червакова. Це Добродомова правка. Це правка Добродомова.
17:14:54 ЧЕРВАКОВА О.В. Я хотіла би уточнити просто у голови комітету, що мається на увазі, бо ця поправка, дійсно, тут написано, що вона врахована частково. Нею пропонується частину другу статті 2 зробити уточнення: "сфера приватного спілкування – це все, що не стосується державної роботи, публічних виступів та обслуговування громадського сектору". Тут суб'єктом законодавчої ініціативи використано так званий прийом визначення через заперечення, що мовою логіки є хибним твердженням і також категорично заборонено технікою нормотворчого проектування. Я бачу, що комітет пише, що ви це врахували частково, але в редакції остаточній, запропонованій до другого читання. Я не бачу, як саме ви це врахували, бо мені здається, тут ідентичні формулювання. Миколо Леонідовичу, чи не могли б ви пояснити, що ви мали на увазі, коли написали, що поправка частково врахована. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олю, поясніть, ви ставите на підтвердження її чи яка ваша вимога? Будь ласка, Княжицький.
17:16:07 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колего Червакова, суть поправки: окреслити межі дії закону, щоб відмежувати приватне спілкування, яке не регулюється від всього іншого. Тому дана поправка була врахована редакційно в тій частині першій шляхом уточнення, що регулюється все, що передбачено цим законом. Таким чином допускається, що все, що законом не врегульоване, за певних обставин може вважатися приватною справою, і саме тому закон не містить ніякого регулювання того, що є поза межами цього закону. Ми лише підкреслили, що тільки те, що сказано в законі регулюється, а інше – ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, вважаємо, що ви дали роз'яснення, і я не ставлю на голосування на підтвердження. 80-а. Не наполягає. 81-а. Не наполягає. 82-а. Не наполягає. 83-я. Наполягає. Тіміш, будь ласка. Включіть мікрофон.
17:16:56 ТІМІШ Г.І. Шановний головуючий, шановний пане Княжицький, дякую, що ви врахували редакційно, але це недостатньо, повірте мені. Я не розумію суті, скажімо так, вычеркивания таких речей, як проведення культурно-мистецьких заходів національних меншин. Вони завжди є державними, ці заходи, повірте. Я просто не розумію, як будуть слухати українською мовою румунську колискову в місцях компактного проживання національних меншин, в селах, в першу чергу на Буковині, в Південній Бессарабії, на Закарпатті. Розумієте, ми не маємо права це так розглядати таким чином. Для мене було принциповим, щоби ми це все робили паралельно. Закон про мови національних меншин, він мав розглядатися в комітеті паралельно з відповідним законом, який ви сьогодні відстоюєте, і це правильно, тому що дійсно я підтримую абсолютно багато ваших розумних речей і дуже таких прогресивних, і ми це маємо робити. Але, повірте, те, що зараз відбувається в залі, відбувається, ну, саме тому, що ми опустили саме оце. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
17:18:21 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити 30 секунд. Дайте пану Тімішу завершити. ТІМІШ Г.І. Тому що ми не розглядали раніше або паралельно на комітеті і Закон про мови національних меншин і корінних народів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу від голови комітету зараз, будь ласка, коментар щодо поправки.
17:18:26 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Тіміш, я, по-перше, хочу вам подякувати теж за вашу роботу і за те, що ви справді організовуєте ефективний діалог між представниками національних меншин і державною владою України, опікуєтеся цим питанням. Хочу вам сказати, що ця поправка редакційно врахована в новій частині третій цієї статті, яка додана відповідно до поправки комітету 86. Де сказано, що "порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин в Україні у відповідних сферах суспільного життя визначаються окремим законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів". Тому, коли ми підійдемо до цієї правки, ми продовжимо це обговорювати. Ми лише підкреслюємо, що це має, очевидно, цей закон регулює лише застосування української мови, а решта має бути в цьому законі. І закон передбачає, що на протязі 6 місяців такий закон має бути підготовлено і прийнято Верховною Радою. І ми докладемо всіх зусиль, хоча це не робота нашого комітету, але ми всіх зусиль докладемо, щоб цей… щоб це було прийнято і як автор і цього законопроекту співпрацюватиму з комітетом Немирі, щоб захистити всі права національних меншин. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам за роз'яснення поправки 83 народного депутата Тіміша. Шановні колего, ви наполягаєте на голосуванні? Тому що вона редакційно була врахована. Пане Тіміш, наполягаєте? Ні. Обмінялися думками, з'ясували позиції. Наступна поправка 84. Світлана Заліщук. Ніхто її не буде представляти? Ні. Рухаємося далі. 85-а. Будь ласка, Василь Німченко. Прошу.
17:19:58 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги! Шановні співвітчизники! Я хочу почути, щоб ви почули. Все ж таки яке праве визначення, викладене в цій нормі, де йдеться: не поширюється закон на сферу приватного спілкування чи на здійснення релігійних обрядів. Що таке "приватне спілкування"? Ви можете це відповісти? І друге. Я хотів би… я хотів би, що ми пропонуємо, застосовуючи слово "мови", щоб ми виходили з гаазьких рекомендацій, інших міжнародних норм, з висновків, які надали в розпорядження, у тому числі Венеційська комісія, про те, що повинно… необхідно розглядати державну мову як офіційну і пліч-о-пліч, так каже Європа, і пліч-о-пліч мови національних, регіональних меншин. І третя формула. Недопустимість… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину, завершити. Будь ласка, мікрофон пану Німченку, завершити. НІМЧЕНКО В.І. І тому, і тому відсутність правового регулювання мов національних меншин і мов інших народів і народностей, в тому числі корінних, в цьому законі паплюжить, дискримінує і нарушає права статті, передбачених статтею 22 Конституції України щодо права кожного громадянина реалізувати своє природне право на свою рідну мову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу роз'яснення голови комітету по 85 поправці, прошу.
17:21:49 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колега Німченко торкнувся теми приватного спілкування. Він коментував насправді 77 поправку, на якій я наголосив і дав відповідь, відповідно до конвенції ООН, що означає приватне спілкування. Щодо 85 правки колеги Німченка, то він тут пропонує статтю 2, розділ І частини другої викласти в іншій редакції. Ця правка була відхилена, оскільки чинні міжнародні договори зобов'язують діяти в інший спосіб. Зокрема за Віденською конвенцією міжнародний договір має виконуватися добросовісно, і держава не може відмовитись від своїх міжнародних зобов'язань лише тому, що так встановлено національним законодавством. Запропонована поправка колеги Німченка пропонує саме такий підхід. Якщо вона буде прийнята, міжнародний договір може не виконуватися. З тих міркувань ми її відхили, оскільки ми не можемо не виконувати міжнародних договорів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Шановні колеги, я прошу визначатися по 85 поправці, будь ласка. 17:22:52 За-15 Ні! Ми зараз голосуємо 85 поправку. Шановний пане Левченко, я буду голосніше говорити. Вона відхилена, її підтримали тільки 15 депутатів, а 75-у, ви праві, ми голосували вже давно, давно, десять хвилин тому. Наступна поправка 87 народного депутата Брензовича, будь ласка. 86-а, будь ласка, вона врахована комітетом, але народний депутат Кудлаєнко просить… Будь ласка, народному депутату Кудлаєнку мікрофон увімкніть. А, Севрюкову, я перепрошую. Вибачте мене, колего, вибачте. Севрюкову, звичайно, звичайно. 86 поправка, це поправка авторська комітету, і вона була врахована. Будь ласка.
17:23:37 СЕВРЮКОВ В.В. Так, так. Микола Леонідович, я теж, користуючись тим, що перший раз взяв слово, хочу подякувати за ту роботу, яка проводиться, проведена і проводиться щодо цього законопроекту, і хочу звернути, про що ця правка, яка врахована, що порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин винесений в окремий законопроект, який буде розроблений і буде нами розглядатися окремо. Я хочу привітати саме таку нормотворчу техніку, коли в окремі профільні закони виносяться питання. Щодо регулювання, ми будемо ще далі по законопроекту розглядати регулювання мови в різних сферах і от зокрема хочу звернути вашу увагу, увагу колег на те, що отаку би техніку варто було б застосовувати, наприклад, в тому розділі, який стосується мови в медіа, в мас-медіа. Я як представник Комітету свободи слова от на цьому буду наголошувати в подальшому розгляді. А тут хотів на це звернути увагу і, звичайно, не прошу переголосовувати. Вважаю, що було правильно враховано комітетом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам, шановний колега Севрюков. Я бачу руку пана Чубарова. Будь ласка, коментар голови комітету щодо мови української в медіа, і потім ми не наполягаємо на голосуванні 86 поправки, яка була врахована. Прошу.
17:25:03 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, це наша дискусія чи мова в медіа має регулюватися виключно Законом "Про телебачення і радіомовлення" чи має регулюватися цим законом. Я теж мав все життя певне відношення до медіа, але позиція більшості членів комітету і громадських активістів, і розробників цього закону полягала в тому, що оскільки в більшості випадків ця норма регулюється Законом "Про телебачення і радіомовлення", є деякі пункти, які згадуються і в цьому законі для того, щоб потім, якщо хтось схоче ревізіоністськи зменшити вжиток української мови, це було складніше зробити. Але ми про це з вами поговоримо конкретно, коли, очевидно, дійдемо до цієї норми і серйозно її обговоримо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Ще раз нагадую, що колега Севрюков не наполягає на голосуванні поправки. Будь ласка, мікрофон увімкніть пану Чубарову і я прошу, щоб ви озвучили поправку.
17:25:50 ЧУБАРОВ Р.А. Дуже дякую. Взагалі була би ідеальна ситуація, якщо би цей проект ми розглядали би одночасно з другим проектом Закону щодо порядку застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин. Але розуміємо, що ідеалів не буває. Я тут, дійсно, дуже вдячний членам комітету те, що вони такий пункт сюди внесли. Це нас не просто зобов'язує, виходячи з того, що ми все-таки наступного тижня, мені здається, обов'язково проголосуємо Закон про державну мову, це нас просто, ну, буде ставити в певні параметри, що ми будемо розробляти і приймати Закон про застосування кримськотатарської мови, мови інших корінних народів, національних меншин, відповідно цього закону, але в тому ж випадку, максимально закладаючи норми щодо їх збереження і розвитку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету.
17:26:55 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я хочу подякувати пану Чубарову за розуміння. Ми, справді, для мене особисто було принциповою позицією окремо зазначити тут кримськотатарську мову, хоча, як ви розумієте, різні думки були, але ми це зазначили, це справді у нас дуже велика відповідальність, тому що ми маємо захистити права всіх корінних народів України, і особливо кримськотатарського народу, який так постраждав від анексії російської агресії і тих знущань, які над цим народом зараз агресор проводить. Так що ми обов'язково це зробимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми рухаємося далі по поправкам. Я бачу руку народного депутата Лесюка, але маємо рухатись по поправках. Потім вам мікрофон. Зараз 87 поправка народного депутата Брензовича. І потім пан Лесюк. Будь ласка.
17:27:37 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую. Статтю 3 слід вилучити повністю, адже її положення не регулюють жодних правовідносин і є суто декларативними. І не просто декларативними, але і такими, що не відповідають змісту законопроекту. Адже в ньому не йдеться про вживання українських слів, словосполучень і термінів замість іншомовних; запобігання українізації української мови та змішування її з іншими мовами і поширення знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур; популяризації діалектів та говірок українського та їхньому збереженню, хоча так гучно заявляється у статті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар по цій поправці 87 пана Брензовича. Прошу вас, пане Княжицький.
17:28:17 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Комітет відхилив поправку пана Брензовича. Справді, в цій поправці немає прав і обов'язків, але це якраз, вона і складає І розділ, який називається "Загальні засади". Бо законотворчість передбачає і засади, і конкретні статті, які регулюють правовідносини, які будуть згодом в цьому законі в другому розділі. Тому комітет відхилив поправку колеги Брензовича. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу визначатися по 87 поправці, колеги, прошу визначатися. 17:28:57 За-13 Поправка відхиляється. Наступна поправка 88 Писаренка. Вона була врахована редакційно, але наполягає взяти слово тут народний депутат Лесюк. Будь ласка, пане Лесюк, вам слово.
17:29:10 ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове! Я про цю статтю, яку ми зараз обговорювали. Це стаття 80… порядок застосування кримськотатарської мови. Там просто одне зайве слово, пане Миколо, прошу уважно подивитися, яке просто треба викинути. Щодо "порядку реалізації прав корінних народів". Щодо "реалізації прав корінних народів". Це друга частина цього абзацу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це редакційно? ЛЕСЮК Я.В. Це просто треба викинути слово, тому що воно ні в які ворота не пре. Це випадково, так технічно буває. Ні, я думаю, його треба зараз викинути просто, щоб потім не було знову технічних. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, зараз коментар голови комітету. Але, наскільки я розумію, ми маємо повернутися до цієї вашої пропозиції, вже коли буде підсумовувати голова комітету наше обговорення перед фінальним голосуванням і під стенограму це слово забрати, якщо тут буде згода залу. Будь ласка, коментар голови комітету. Але, якщо тут є розуміння цього питання, я прошу вас зафіксувати його, пане Миколо, і поставити під стенограму під час фінального голосування. Будь ласка, ваш коментар.
17:30:24 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, пані Ірино, ми так і зробимо. Шановний колего, зараз тут ми можемо лише проголосувати взагалі зняти цю поправку на підтвердження, бо немає голосів. Або можемо врахувати вашу пропозицію в кінці під час голосування. Я вам обіцяю, що ми це зробимо. Ми в кінці під час голосування це обов'язково врахуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І ми рухаємося далі. Я так розумію, що народний депутат Лесюк не наполягає на голосуванні по 88 поправці. Він просто хотів ще раз висловити свою позицію щодо технічних поправок до цієї статті взагалі 1, яку ми зараз обговорюємо. Наступна… Я все добре сказала. Я сказала, що ви не просите голосувати, а тільки висловили позицію і щодо технічних поправок до статті, яку ми обговорюємо. Так чутно? Супер. Поправка наступна 91-а народного депутата Кишкаря. Вона врахована. Чудово. 90-а. Будь ласка, це поправка народного депутата Лесюка. Вона була врахована, але він хоче взяти слово. Прошу вас, пане Лесюк.
17:31:40 ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, ми врахували в назві статті, так. І ми говоримо, ми говоримо, выкидая слово, немає такого поняття, далі в нас в статті знову десь там проявляється, ми далі подивимося. Не може бути такого поняття, як мова громадянства. В назві ми поміняли назву цієї статті, так. Тим не менше, ми далі применяем це в пунктах. Пане Миколо…
17:32:17 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я дам відповідь. Пане Ярослав… ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментар, будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, пане Ярослав, я вас повністю підтримую. І редакційно, коли ми враховували поправку 88 колеги Писаренко, ми прибрали мову громадянства, оскільки державний статус не може бути пов'язаний лише з громадянством в статті 88. Це була частково врахована правка колеги Писаренка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Не наполягає пан Лесюк на голосуванні. Хотів висловити позицію як член комітету і учасник робочої групи. 91 поправка пана Кишкаря, також вона була врахована. Але він просить слово. До речі, я давала вам слово, от ви передумали зараз. Прошу, прошу, пане Кишкар.
17:32:50 КИШКАР П.М. Дякую, Ірина Володимирівна. Це напряму пов'язано з тим, що тільки що Ярослав Васильович говорив. Бо насправді, пане Миколо, 131-а наша спільна правка, яка стосується визначення "кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою", на наше переконання, там має стояти крапка. Ви продовжили це і дописали "як мовою свого громадянства". Тобто я не знаю, для чого це, про те, що говорив Ярослав Васильович. Далі по тексту. Ціла низка норм зазначає саме це словосполучення. Навіщо це робиться, я не знаю. Можете пояснити або ж врахуйте наші правки і відберіть ці словосполучення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу коментар.
17:33:42 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колега, ця ваша правка повністю врахована в статті "як мови громадянства України" виключаються. Щодо 131 правки. Давайте ми до неї дійдемо, тоді поговоримо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам. І пан Кишкар не наполягає на голосуванні по 91 поправці. Він теж просто наполягав тільки на тому, щоб висловити позицію. 92 поправка, народний депутат Білозір. Вам слово, прошу вас. Поправка врахована, але пані Оксана наполягає на слові. 2-а, а то була 1-а.
17:34:07 БІЛОЗІР О.В. Дякую. Я хочу подякувати комітету і голові комітету за те, що майже всі мої правки враховані. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, я перепрошую, пані Оксана. Пане Левченко, коли ви наполягаєте на слові, і не дай Боже, президія не дасть вам слово, починається скандал. Зараз пані Оксана наполягає на слові по своїй поправці. Ви мені пропонуєте, їй виключити мікрофон? Будь ласка, пані Оксана. 17:34:28 БІЛОЗІР О.В. Я хочу подякувати комітету за те, що більшість моїх, майже всі правки є враховані. Ця правка також врахована, але поскільки виникає дискусія, я просто для наших слухачів хочу зачитати, в чому вона полягає, бо незрозуміло нашим громадянам, про що ми говоримо. Стаття 3 пункт 1: "Завдання цього закону в тому, що держава забезпечує: 1) захист державного статусу української мови як мови громадянства України". Ми прибрали "як мови громадянства України". От і в цьому полягає наша правка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Оксана. Рухаємося далі. Наступна поправка, яка була не врахована комітетом, 95-а. Будь ласка, народний депутат Німченко. Прошу, вам слово.
17:35:12 НІМЧЕНКО В.І. Я хочу сказати, повідомити, що 93 правка єсть, яка врахована. Якраз це теж стосується стосовно цього рудиментного "як мова громадянства України". Це ж треба так придумати. І прошити це через весь законопроект. Ганебне явище. Куди ми йдемо? Але я хочу стосовно 95-ї. "Утвердження українській мові як мови міжетнічного спілкування і порозуміння в Україні". Ну, отака формулировка і таке правове визначення, воно нечитабельне з точки зору застосування. Як в житті, прикиньте, прикиньте на територію України, а не Києва, що за цим стоїть. І якраз ми і вбачаємо, тому і пропонуємо. Відхили, але на жаль. Почитайте, що всебічний розвиток, функціонування української мови як державної в усіх сферах повинно бути, йти з урахуванням мов, мов регіональних… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити 30 секунд, будь ласка. Завершити 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. З урахуванням паралельно, а як каже Європа, пліч-о-пліч. Не поряд, навіть, а пліч-о-пліч. От тоді будемо вести мову, як українська – як державна, а не українська мова як мова міжетнічного спілкування. Это ноу-хау наших авторів закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хочу звернути увагу зали, що комітет і робоча група врахували достатньо багато поправок і представників опозиції, як правильно пан Німченко зауважив, 93 поправку врахували. Тобто це говорить про дуже конструктивну роботу групи. А по 95 поправці, будь ласка, коментар голови комітету. Ця поправка не врахована.
17:37:10 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну суть цієї поправки полягає в тому, що колега Німченко і колега Шуфрич пропонують створення можливості паралельного використання регіональних мов або мов меншин на тих територіях і в тих випадках, де це є виправданим. Що таке "виправданим" хтось тут розуміє? Складно це зрозуміти, навіть в скасованому законі Колесніченко-Ківалова це було чіткіше прописано. Ну хочу сказати, що комітет, очевидно, її відхилив з тих підстав, що створення можливостей для використання регіональних мов не може бути завданням Закону про державну мову. Для цього має бути прийнятий інший закон, про що прямо сказано в частині третій статті 2 цього закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вимагає слово віце-прем'єр-міністр. Будь ласка, пане Кириленко.
17:37:52 КИРИЛЕНКО В.А. Дякую, пані Ірино. Я хочу сказати, що це дуже м'який закон і він не застосовує жодних жорстких підходів, як тут намагаються на всю країну розповісти деякі депутати. Ви бачите, що ми навіть цураємося, можна сказати, того, що підтримка української мови як державної також повинна передбачати і підтримку її як мови громадянства. Хоча ми всі з вами розуміємо, що кожен громадянин, хто набуває статусу громадянства, рано чи пізно повинен володіти державною мовою. Тепер з приводу регіональних мов. Ми, коли ратифіковували Європейську хартію, ми ратифікували її так, що ми не міноритарні мови захищали, а регіональні, які і так не потребували захисту в багатьох регіонах. І тому норма, яка зараз пропонувалася щодо паралельного використання регіональних норм, вона в принципі рубала під корінь весь світогляд, всю філософію, які закладені у цьому законі. Тому комітет її відхилив дуже правильно. А мови національних меншин і корінних народів будуть захищені через окремий закон, як тут уже багато разів сказано. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення позиції уряду щодо цього закону. Шановні колеги, і я прошу голосувати за статтю 95 народного депутата Німченка, вона була відхилена комітетом. Автор наполягає на голосуванні. Будь ласка. Пане Кривенко, я не хочу сьогодні ставити цей закон на голосування. 17:39:25 За-11 Поправка відхиляється. І наступна поправка 96-а так само народного депутата Німченка. Будь ласка. Вона була відхилена комітетом.
17:39:34 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги і співвітчизники! "Платформа – За життя" ще раз настоює на тому, що не потрібно викривляти те, що вже прямо дивиться і прямо застосовується. Застосування функціонування державної мови, як це передбачається в законопроекті, як інструмента об'єднання українського суспільства. Ви розумієте, що ви вирішили тим самим, як інструмента репресивного характеру. Ми ще дійдемо до того, які штрафні санкції і які тотожність відповідальності. Про що ми ведемо інструмент об'єднання, коли це мова, природне явище, стало інструментом. Будь ласка, я хотів би філологів сюди залучити. Тому ми пропонуємо, що умови для вивчення української мови як державної, регіональних мов або інших меншин, оце і є… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 30 секунд, завершити. НІМЧЕНКО В.І. Оце і буде сприйняттям, розумінням і застосуванням і, якщо хочете, і захистом інтересів іншомовних і державної мов. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.
17:41:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Очевидно, ця поправка відхилена з тих підстав, що створення умов для вивчення регіональних мов і мов меншин не є предметом регулювання Закону про державну мову. Для цього має бути прийнятий інший закон, про що прямо сказано в частині третій статті 2 цього закону. Хочу дещо виправити віце-прем'єра Кириленка, який справедливо зазначив, що закон фактично не має каральних функцій. Але після того, як деякі представники опозиції ставили на підтвердження деякі пункти, то вони повернули ці каральні функції. Сподіваюся, що готуючи демократичний закон і сподіваючись на свідомість наших громадян, коли ми кінцево будемо голосувати цей закон, ми ці каральні функції за невиконання закону, запропоновані представниками "Опоблоку", зможемо забрати, ввівши все ж таки адміністративну відповідальність. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за роз'яснення позиції комітету 96 статті, яка була відхилена. І я прошу по цій поправці голосувати, це поправка 96, вона була відхилена комітетом. 17:42:11 За-8 Поправка відхиляється. Наступна так само народного депутата Німченка. Я перепрошую, наступна не Німченка, а 97-а – це поправка народного депутата Андрія Тетерука, вона була врахована редакційно. Автор з цим не погоджується, він хоче в повному обсязі її врахування. Будь ласка, мікрофон.
17:42:28 ТЕТЕРУК А.А. Шановна пані головуюча, шановні колеги народні депутати, вважаю дискусію по кожній статті і кожній правці надзвичайно важливою, тому що ми зараз закладаємо ті підвалини, які б давали можливість нашій державі, по-перше, дати розвиток і нашій рідній українській мові, але насамперед під час наукових заходів, в яких беруть участь наші науковці. Також треба розуміти, що зазвичай використовується та мова, яка, наприклад, може бути однією з мов Європейського Союзу. Тому я дуже прошу, щоб ця правка 97 була врахована саме в тому контексті, в якій я закладав. Я розмовляв із знайомими науковцями, які просили, щоб ми сприяли саме такому варіанту. І тому я наполягаю, щоб пункт 4 частини першої статті 3 проекту закону доповнити реченням такого змісту: "Під час міжнародних заходів, в тому числі наукових та освітніх, які проводяться в Україні англійською мовою та іншими офіційними мовами Європейського Союзу, здійснення посадовими особами представницькі функції можуть відбуватися мовою проведення заходу". Тому я дуже прошу, щоб ми врахували саме в такому контексті… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити дайте, будь ласка. Не треба, все. Позиція автора зрозуміла… Завершити чи… Все, позиція автора зрозуміла. Будь ласка, коментар голови комітету, чому поправка була врахована тільки редакційно.
17:43:52 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я, по-перше, хочу подякувати колезі Тетеруку за принциповий захист української мови, за співпрацю в законопроекті, який стосується захисту української мови і культури. І пояснити, що просто в статті 3 цю правку не можна приймати, оскільки в ній визначаються лише завдання закону, а не регулювання прав і обов'язків. Натомість ця правка врахована в статті 22 і вона врахована редакційно, бо вона врахована в іншій статті, а не в тій, в якій пропонував колега Тетерук. Але це лише технічне зауваження, загалом ця правка практично врахована. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І наскільки я розумію, пан Андрій задоволений і роз'ясненням від голови комітету, воно влаштовує, і не наполягає на голосуванні. Поправка пана Тетерука 97-а залишається в редакції комітету. Наступна поправка 98 народного депутата Німченка Василя, який разом зі своїм колегою Шуфричем підготували дуже багато поправок, а ця не врахована. Будь ласка.
17:44:54 НІМЧЕНКО В.І. Хочу сказати те, з чого починав. У Раді Європи сьогодні закликали Верховну Раду України відкласти голосування за мовний закон. Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович закликала українських парламентарів не проводити голосування щодо мовного закону у передвиборчий період, а розглядати закон після виборів. Про це "Європейській правді" повідомила у вівторок прес-служба Ради Європи. При цьому вказується на те, що недопустимим є те, що розглядається питання мови лише державної української без урахування статусу, положення і в нормах права, і в нормах регулювання мови національних меншин. Це кажу не я, це каже Рада Європи. І, по-друге, я хочу сказати і нагадати ще раз, ми обіцяли, що направимо до Венеціанської комісії і до Ради Європи на експертизу цей закон. Ви його заховали під… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:46:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. Заховали його в халяві, ви хочете того, щоб не надати в розпорядження Венеціанської комісії і Ради Європи. А тому я вважаю, що, дійсно, треба підтримати припинити, припинити це знущання, тим більше в такий тяжкий період, який переживає сьогодні ненька Україна. Схаменіться! Колеги, це біда за цим стоїть, ми що, не бачимо і хто регулятор сидить тут. І подивіться, скільки в залі людей – 92 особи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу нагадати всім авторам правок, щоб виступи були по правках. І хочу наголосити, що комітет розглядав проект закону в повній відкритості, з повним доступом усіх експертів і всього суспільства і у відкритій публічній дискусії. Зовсім відмінно від того, кардинально відмінно від того, як розглядався законопроект Колесніченка-Ківалова, який ви проламували через цей зал. У нас всі процедури йдуть чесно, відкрито і публічно. Пане Миколо.
17:47:13 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Хочу підтримати Голову Верховної Ради і сказати, що, справді, закон був давно опублікований на сайті Верховної Ради, він був наданий… експерти Ради Європи мали доступ до нього. Вони працюють, вони будуть нам радити і з цим законом, і з іншими законами, які вже прийняті, ми удосконалюємо наше законодавство, я тут жодних проблем не бачу. Щодо статті, яку ви пропонуєте. Ви пропонуєте застосувати принцип плюрилінгвізму. Але цей закон не є про принцип плюрилінгвізму. Крім того, раніше ви пропонували, щоб норми мови регулювалися виключно словниками. У словниках української мови за 2005 рік такого слова "плюрилінгвізм" не існує. Тому ви тут трошки суперечите самі собі. Ви пропонуєте розглядати лише ті слова, які є в словниках, а тут нам пропонуєте слова, яких немає у словниках української мови. Саме тому, оскільки це слово не є нормою регулювання цього закону, ця поправка була відхиленою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 98. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати. Комітет її відхилив. 17:48:29 За-10 Рішення не прийнято. І хочу ще раз повідомити і наголосити, форма розгляду передбачає обґрунтування, відповідь комітету і голосування, дискусії після того не передбачено, не передбачено. Отже, колеги, ви будете мати наступні правки і по них зможете говорити. 99-а. Не наполягає. 100-а. Наполягає. Будь ласка, будь ласка, 99-а, Німченко. Включіть мікрофон.
17:48:54 НІМЧЕНКО В.І. По-перше, я хотів би почути відповідь доповідача стосовно рішення Ради Європи. І друге. Все-таки почути, чому ви заховали за халявою цей законопроект і не відправили до Європи на експертизу, як цього просили ви, і, до речі, як просить відкласти і НАТО, куди так ви біжите? НАТО звернулося і каже: перегляньте ці норми. Тому я хотів би, щоб ви якось дотримувалися плюралізму, що повинні бути всі точки зору, а не одностороння ідеологія націонал-радикалів, закладена в цій статті. І тепер стосовно цього. Ми вбачаємо, ми вбачаємо, що плюралізм, за цим стоїть неможливість допустити таких, як Фаріон или Ніцой до вершителя доли языка чи порядку його застосування чи правопису. От про що іде мова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
17:50:09 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Німченко, значить, по-перше, хочу вам сказати, що якщо до вас особисто звернулося НАТО, то ви могли цю пропозицію НАТО, яке до вас звернулося, вставити в поправку, ми б її голосували. В нас таких поправок щодо вашого звернення НАТО до вас немає. А стаття 99 була відхилена, оскільки вона була незрозуміло сформульована. Присутні слова після слів "вилучити", але не вказано після яких саме слів і що саме вилучити. Оскільки таких правок багато, то очевидно комітет не міг їх прийняти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, ставлю на голосування поправку 99, комітет її відхилив. Прошу голосувати. Прошу визначатися. 17:50:55 За-7 Рішення не прийнято. 100-а. Не наполягає. 101-а. Не наполягає. 102-а, Німченко. Не наполягає.
17:51:06 НІМЧЕНКО В.І. Почекайте! Ще не тільки… ГОЛОВУЮЧИЙ. 102-а. 100-а і 101-а не наполягали автори. 102-а. І прошу вас говорити по змісту правки. 17:51:22 НІМЧЕНКО В.І. Захист державного статусу української мови, про що йде мова ще 93-я. Дальше. Коли ми вели мову, ви зараз мене уже кинули навіть, шановний головуючий, кинули вже до 101-ї, а ми ще не пройшли цю. І ми не пройшли ще вивчення української мови. І не пройшли ще пункт 4. І не пройшли ще пункт 5. Конкретно по пункту 5. Розвиток української мови для зміцнення національної ідентичності. Мене тут поправляли, але хотів би почути те, що хочу почути. Чому ігноруються рекомендації і Ради Європи, і рекомендації Венеціанської комісії? От і все з цього приводу. І підтримати наше зауваження. І доповнення, і зміни, які ми вносим. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочу вам повідомити, кожна правка мною оголошується. Кожна правка. Ми навчені тим, що Конституційний Суд звернув увагу на порушення Регламенту. Ми пройшли ці правки, зараз ми на 102 правці. Повертатися ми не будемо. Кожна правка є оголошена з трибуни Верховної Ради України. Кожну, наголошую, правку ми наголошуємо і не переходимо через них. Тому 102-а. Микола Княжицький.
17:52:40 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Колега Німченко виступав по 99 правці, але я відповім на 102 правку. Значить, вона спрямована на виключення з норм Закону про заходи підтримки державної мови. Якщо ця правка буде прийнята, то з закону зникнуть дуже важливі речі. Наприклад, колеги Німченко і Шуфрич пропонують повністю заходи щодо розвитку української мови жестів виключити з цього закону, хоча ми вважаємо, що мова жестів і люди, які користуються цією мовою, безумовно, мають бути захищені. Німченко і Шуфрич пропонують популяризацію діалектів і говірок, що є, безумовно, культурною цінністю українського народу, теж не вивчати. А це ми говоримо про лемківську говірку, гуцульську говірку, протидію вульгаризації української мови. Ми не можемо, колеги Німченко і Шуфрич, вульгаризувати українську мову, як би ви не просили виключити цю поправку. Тому що соромно вживати вульгарні слова. Тому комітет пропонує відхилити цю поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу нагадати, по 99-й вже був виступ, вже було голосування. Зараз ми по 102-й і прошу визначатись. Комітет її відхилив, 102 правку. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 17:53:58 За-10 Рішення не прийняте. Це означає, що лайливих слів в українській мові не буде. 103-я. Не наполягає. Ми пройшли, 100 правка – Пташник. Будь ласка, Кишкар. 100 правка, Кишкар – співавтор, будь ласка.
17:54:25 КИШКАР П.М. Власне, сама правка, пане Миколо, стосується одного слова – слова "досконалому", яке формально дає трошки розмите тлумачення самої статті. А загалом щодо самого законопроекту, то треба більш чітко для панів народних депутатів пояснити різницю між словами "сприяння вивчення" і словами "забезпечення вивчення". Тому що на сьогодні… Пані Ірино, що вас не задовольняє? Ви не дозволяєте народному депутатові сказати чи що? Вас що турбує? Дякую. Послухайте краще і дайте правильну відповідь. В чому різниця між "сприянням" і "забезпеченням" в тілі самого законопроекту? Дякую, пане Миколо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
17:55:18 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, дякую. В правці 6 колега Пташник пропонувала статтю 3 проекту виключити слово "досконалому" в підпункті а) та виключили підпункти г) та ґ). Вона частково врахована, тому що щодо виключення слова "досконалому", ми його виключили, бо це оціночний критерій. Крім того, за цим законом Нацкомісія має визначити рівні володіння мовою, серед яких не може бути такого рівня, як "досконале володіння", бо там є певні критерії. Тому вона врахована редакційно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хочу наголосити, я кожну правку оголошую. Кожну. Просто треба бути уважними і піднімати руку, коли я її оголошую, а не потім. Отже, 103-я. Не наполягає. 104-а. Не наполягає. 105-а. Не наполягає. 106-а. Не наполягає. 107-а. Не наполягає. 107-а. 107-а. Колеги, оголошую, я продовжую на 10 хвилин засідання. Я продовжую на 10 хвилин засідання. Будь ласка, 107-а, Ігор Васюник. Включіть мікрофон.
17:56:15 ВАСЮНИК І.В. Дякую. Стаття 3, до якої подавалася правка, стосується переліку завдань Закону про мови. Поданою правкою пропонувалося викласти підпункт в) пункту 6 частини один статті 3 проекту Закону в такій редакції: "застосуванню української мови відповідно до стандартів української мови, а не до вимог українського правопису", оскільки в подальшому в законопроекті є численні посилання на стандарти української мови. Комітет врахував редакційно мою правку, але я попроси не ставити на голосування, але пояснити керівника комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.
17:56:53 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. У нас була ціла низка правок, які вводили слова, різні терміни: або мовний стандарт, або відповідно до стандартів української мови. Наша правка змінена одним словом в усіх цих випадках, у всіх цих пропозиціях у нас "стандарт державної мови". А відповідні стандарти буде встановлювати Національна комісія з питань стандартів. Тому це чітко виписано в законі, просто щоб все уніфікувати ці поняття. Дякую, пане Ігоре. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні? По 106-й Оксана Білозір, я розумію, на підтвердження? Будь ласка, включіть мікрофон. Оксана Білозір.
17:57:26 БІЛОЗІР О.В. Я би хотіла просто почути роз'яснення, бо нема кому цю правку відкоментувати. Тут ідеться про те, про що ми раніше з вами говорили, пане Микола. Якраз ідеться про те, щоби у пункті 6 статті 3 слова "відповідно до вимог українського правопису", який потім український правопис з'явився в нас невідомо чому, який ми раніше розмовляли, замінити словами "відповідно до мовного стандарту". Що ви врахували редакційно?
17:58:03 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми замінили ці слова на термін "стандарт державної мови". А правопис є елементом стандарту державної мови. Правопис входить в стандарт державної мови. А ми замінили "мовний стандарт" на "стандарт державної мови". ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягають на підтвердженні? Ні. Отже, 108-а. Не наполягає. 109-а? 109-а, Тетерук. Будь ласка. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 105-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 105-а. Добре, 105-а. Але я ще раз нагадую, я кожну чітко і виразно виголошую. Я вже називав 105-у. Добре, 105-а, Тетерук, будь ласка.
17:58:21 ТЕТЕРУК А.А. Я прошу повернутись до 105 правки. Тому що є надзвичайно важливим, щоб ми виклали саме в цій редакції мою правку. Підпункт в) пункту 5 частини першої статті 3 проекту закону доповнити реченням такого змісту: "При цьому правопис та вживання слів має враховувати особливості конкретної галузі та сфери вживання". Про що йдеться. Йдеться про те, що певні галузі, наприклад, медична ІТ-сфера мають достатньо специфічні терміни. Або ми використовуємо зараз якісь русизми або русифікатори, або навпаки англомовні визначення, але натомість не маємо україномовних замінників. Тому було б доречно, щоб навіть в таких галузях ми використовували саме українські сполучники і визначення. Тому я дуже прошу, щоб 105 правка була врахована саме так, як я її виклав. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету згоден з тим, щоб на цю правку дав роз'яснення віце-прем'єр-міністр Кириленко, будь ласка. Включіть мікрофон Кириленку.
17:59:30 КИРИЛЕНКО В.А. Дякую. Оскільки уже було намагання лякати весь український народ, що буде якийсь страшний правопис, про який ніхто не знає, то треба, щоб ми з вами чітко розуміли, що всі оцінки і дії, які передбачені цим проектом закону, який стане законом, будуть ґрунтуватися на стандартах державної мови. І тому передбачений орган зі спеціальним статусом – Національна комісія стандартів державної мови, до якої будуть входити в тому числі мовознавці і представники органів влади. І тому, як би не змінювався правопис, якщо він буде взагалі змінюватися, він не буде впливати на стандарт буквально. Оскільки стандарти будуть передбачати суспільне вживання і тому не буде жодних несподіванок для тих людей, які не зовсім досконало володіють мовою. Тобто цей момент відрегульовано і правопис практично ніде не згадується більше по тексту закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Так. Так. Ну, будь ласка, Княжицький 105 стаття.
18:00:52 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хочу доповнити колегу Кириленка, відповісти колезі Тетеруку, що правопис, ми консультувалися з мовознавцями, він не може залежати від тієї чи іншої галузі або сфери вживання. Правопис – це є правопис, а галузева термінологія – це інше. І використання галузевої термінології і її стандартизація, на якій колега Тетерук абсолютно правильно наполягає, виписані в нормах закону, які регулюють діяльність спеціального органу, який встановлює стандарти. Пане Андрію, ви побачите там, що те, про що ви пишете там буде враховано. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 105. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. 18:01:41 За-23 Рішення не прийнято. 109 правка. Не наполягає. 110 правка. Не наполягає. 111 правка. Не наполягає. 112-а. Не наполягає. 113-а. Не наполягає. 115-а, автор не наполягає. 109-а. 109-а, Тетерук, будь ласка.
18:02:14 ТЕТЕРУК А.А. Дякую. Мова йде про 109 правку, в якій я в підпункті г) пункту 5 частини першої статті 3 проекту закону після словосполучення "замість іншомовних" доповнити словосполученням "за умови наявності відповідних термінів українською мовою в конкретній галузі та практики в конкретній галузі". Обґрунтування. Наприклад, вживання латинських назв тварин та рослин в наукових текстах чи вживання відомих іншомовних крилатих виразів не має вважатись порушенням закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
18:02:49 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колего, ваша правка фактично повністю врахована, лише замість слів "за умови наявності" вжито слова "у разі, якщо". Сподіваюся, що це вас влаштовує. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні? Ні, ви можете мені так… Не наполягаєте? Добре. Домовились. Отже, продовжуємо. 115 правка. Не наполягає. 116-а. Не наполягає. 115-а, Рябчин. Рябчин, вона відхилена. Вибачте, 115-а, Рябчин. Вибачте. 116-а. Не наполягає. 117-а. Не наполягає. 118-а. Не наполягає. 119-а, Німченко. Наполягає. Будь ласка, включіть мікрофон.
18:03:33 НІМЧЕНКО В.І. По-перше, запропонована норма пов'язує з матеріальними затратами. Наскільки я пам'ятаю, фінансові затрати для прийняття і введення в дію цього закону взагалі відсутні. Про що ми ведемо? Чи є такий законопроект, може бути предметом розгляду? Якщо немає грошей, то про що ми будемо вести мову, коли вводити його? Це перше. І, по-друге. Ви подивіться, поширення української мови у світі та сприяння. Гляньте, будь ласка, пане Миколо, подивіться на висновки експертів, подивіться на висновки Венеційської комісії, що таке поширення у світі. Ви зрозумійте, що це неадекватні вирази, яких немає взагалі в теорії в правотворчості і немає в теорії законотворчості. А ви до чого опустилися? Тому ми і хочемо виправити це положення від "Опозиційного блоку", як ви кажете. Напишіть скромно: підтримання і розвиток культури… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. …між різними мовними групами. Йде питання між народами, йде питання розкриття цих кордонів, і щоб ми сідали і домовлялись, і не було цієї ворожнечі, до якої ви довели. Ви бігли, бігли стаєрським і спринтерським ….…….. до Європи. Європа вам каже, що ви не туди біжите, а ви все одно претесь. Я перепрошую, прошу врахувати нашу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.
18:05:22 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, я не хотів би вдаватися в дискусію про те, хто гуди біжить і хто кому через космос передає. Хотів би лише сказати, що підтриманий розвиток культурних взаємин між різними мовними групами – це важливе і корисне завдання, і просто це завдання не є предметом регулювання цього закону, бо це є закон про державну мову. Натомість, якщо ви долучитеся до тих наших міжкультурних проектів, які готуються в нашому комітеті регулярно, і ініціюються, ми будемо вам надзвичайно вдячні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я ставлю на голосування поправку 119. Комітетом вона відхилена. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. 18:06:10 За-8 Рішення не прийнято. 120-а. 121-а. 122-а. 123-я. 124-а. 126-а. 127-а, Брензович. Яка? 120-а. Папієв, 120-а.
18:06:37 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановний Андрію Володимировичу, шановні народні депутати України! Ми з розумінням ставимося до цієї важливої законотворчої роботи, якою займається Верховна Рада України, але я звертаюся до головуючого. Дивіться, я піднімаю руку на рахунок тих поправок, які враховані, з тим, щоби надати аргументи для того, щоби їх поставити на підтвердження. Я змушений буду завтра дати тоді, пане Голово, вам письмову заяву з переліком номерів тих правок, щоб ви мені надавали слово. Бо я піднімаю руку, ви робите вигляд, що ви не бачите, що народний депутат України хоче скористатися своїм конституційним правом законодавчої ініціативи і оголосити свої зауваження і пропозиції стосовно тої чи іншої поправки. Я прошу 120 поправку поставити на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну ви ж неправду говорите. Ну кожен, хто має намір виступити підняттям руки, це слово отримує. Ну для чого говорити неправду в присутності людей? Всі тут присутні, всі це бачать. Тільки була ваша рука піднята, я тут же оголосив вашу правку. Але письмово дайте, нічого страшного. Це мені буде помагати розуміти логіку і кількість правок, які ви будете ставити. Тому якщо ви у письмовому вигляді завтра дасте, це буде тільки вітатися мною як Головою Верховної Ради України. По 120 правці, будь ласка, Микола Княжицький.
18:08:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В мене запитання до колеги Папієва. От тут є колега Білозір. Колега Денисенко в цій поправці просив додати таку редакцію: "Поширення української мови в світі та сприяння задоволенню мовних потреб українців, які проживають або тимчасово перебувають за межами України". Мова йде про мовні потреби тих мільйонів українських або заробітчан, або просто людей, які зараз мешкають в Україні. Ми не повинні їх покидати. Українців, які працюють в Польщі, українців, які тимчасово живуть в Італії чи в Португалії, чи де не будь в світі. І колега Денисенко лише просив додати до закону, щоб українська держава піклувалася про них, допомагала їм. Чому колега Папієв так ненавидить, не любить цих українців, цих людей? От поясніть, будь ласка, скажіть. Ви ж українець з Чернівців. Дайте, будь ласка, слово колезі Папієву. Бо коли ставляться на підтвердження правки, це спроба збити цю правку для того, щоб, не читаючи її, не вникаючи в її суть. Ви ж підтримуєте українців за кордоном, ви ж любите їх, ви ж чесний громадянин України. Ну, так, "Опоблок" хоче розвалити українську державу, не любить українську мову. Але ж не такою ціною і не вам, чесному… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, нагадаю, послідовність розгляду правок: виступ, відповідь голови комітету і голосування. Репліки немає, звернення йде один до другого. Йде звернення один до другого під час розгляду. Тому репліки немає. Тому, колеги… Але я ставлю на вимогу, на підтвердження 120 правку. Хочу нагадати, що голова комітету зможе до неї повернутись. Я ставлю на підтвердження 120 правку. Прошу проголосувати і підтримати комітет. Комітет просить її підтримати. Голосуємо. 18:09:55 За-50
18:10:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. Колеги, тепер давайте визначимось, з якої правки… Все, закінчую. З якої правки ми завтра продовжимо. 121-а. Секундочку, 121-а – це Княжицький. З 121-ї починаємо. Отже, колеги, завтра ми розпочинаємо розгляд зі 121 правки. Колеги, я не намагаюсь нікого спішити. Я повністю дотримуюся Регламенту. Але прошу авторів правок уважно брати участь в обговоренні. І, колеги, хочу вам наголосити, зробити повідомлення. По результатах нашої ранкової наради, я звертаюся особливо до голів фракцій, я звернувся до Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання у Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави. І завтра о 3 годині тимчасова слідча комісія вже призначила своє засідання. Тому я принагідно всіх повідомляю, хто має намір взяти участь в її обговоренні, о 3 годині в конференц-залі відбудеться засідання тимчасової слідчої комісії. Тут, так, там, де проходить Погоджувальна рада, де проходить Погоджувальна рада. Тому, колеги, я завтра всіх очікую о 10 годині ранку на продовження нашої роботи, особливо голову комітету. А зараз вечірнє засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. До завтра, колеги.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 12.03.2019
| |||
