|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 07.02.2020
ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ Зал засідань Верховної Ради України 07 лютого 2020 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:03:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку. Чутно, працюють мікрофони? Доброго ранку, шановні колеги! Дякую. Я теж радий вас бачити дуже, особливо з цієї позиції, де я теж маю право трошки попрацювати. Доброго ранку, шановні представники ЗМІ, доброго ранку, шановні гості Верховної Ради України! Переходимо до нашої роботи? Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Шановні колеги, готові реєструватись? Прошу реєструватись. 10:05:02 В залі зареєстровано 286 народних депутатів України. Шановні колеги, переходимо до "години запитань до Уряду". Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Переходимо до "години запитань до Уряду". У засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Олексій Валерійович Гончарук та члени Кабінету Міністрів України. На Погоджувальній раді було визначено, що члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання щодо тарифної політики в Україні при забезпеченні населення енергоносіями та наданні комунальних послуг: нинішній стан та перспективи. Пропонується наступний порядок денний: виступ міністра енергетики та захисту довкілля України – 10 хвилин, відповіді на запитання від депутатських фракцій і груп – до 30 хвилин, і після цього запитання та відповіді Прем'єр-міністра, вступне слово, а після цього запитання та відповіді Прем'єр-міністра України - 20 хвилин. Немає заперечень до такого регламенту нашої роботи? Немає. Дякую. Шановні колеги, до виступу запрошується міністр енергетики та захисту довкілля України Оржель Олексій Анатолійович.
10:06:39 ОРЖЕЛЬ О.А. Шановні народні депутати, дуже приємно бути сьогодні тут і надати відповіді на ті питання, які у вас є сьогодні. Насправді моя промова буде не дуже довгою, хочу залишити більше часу для відповідей на конкретні ваші питання. В уряду є відповіді на всі ті виклики, які сьогодні стоять перед сектором. Але хочу лише сказати про одне, що на початку роботи уряду - це був кінець серпня, - у нас була досить важка ситуація щодо наявності палива на складах, щодо того, чи стабільно та безпечно проходимо ми опалювальний сезон, щодо потенційного збільшення цін на енергоносії та тарифи для наших українських споживачів. Якщо говорити по результатам, а сьогодні у нас вже лютий місяць, ми забезпечили стабільне проходження опалювального сезону. Говорячи про тарифи на електричну енергію, які тоді були досить значними і зокрема були навантаженням для нашої української економіки, середньозважений тариф на електричну енергію за період роботи уряду знижено середньозважено на 26 відсотків. Якщо говорити про те, як вдалося вирішити питання по ціні на газ, були, дійсно, великі ризики того, що у нас не вийде підписати договір на транспортування територією України в Європу газу, як результат - вийшло. Це дало нам можливість забезпечити зменшення ціни на газ для наших українських споживачів у відношенні січень до січня на 25 відсотків. Треба говорити відверто, є інші фактори, які впливають на загальний кінцевий тариф. Є необхідність перегляду і необхідність інвестиційних вкладень в інфраструктуру, в енергетичну інфраструктуру, є значне зношення основних фондів. Тому, зважаючи на такі фактори, які дозволяли нам зменшувати ціну, ми все ж таки, максимально балансуючи ситуацію, включали необхідні витрати на оновлення основних фондів і поновлення інфраструктури. Зокрема, тарифи на розподіл не переглядалися з 2016 року. В даному випадку в рамках дій незалежного регулятора, енергетичного регулятора, був перегляд і тарифів для того, щоб забезпечити стабільність газопостачання. Те саме потребує і тепловий тариф. Те саме і потребує і тарифи на водопостачання. Маємо бути ми відвертими один до одного і говорити, що без цих необхідних змін в тарифах і чіткого моніторингу та контролю зі сторони органів, які мають відповідно контролювати ефективність витрачання коштів, ми можемо просто залишитися без інфраструктури. Тому, зважаючи на ці фактори, незалежний регулятор весь час знаходиться в тому, що він бере до уваги необхідність тих змін до тарифів, для того щоб забезпечити стабільність інфраструктури. Зі сторони уряду було зроблено все можливе, як я вже згадував. І рішення в рамках ринку електричної енергії, і рішення в рамках ринку газу, для того щоб дати можливість зменшення ціни на основний товар, який формує тариф для кінцевого споживача. Разом з тим, для балансування ситуації з тих факторів, які я назвав, ми не повністю… тобто відображене це зменшення в кінцевих тарифах. Проте дуже добре, що в нас є і зниження, і є все ж таки збільшення, необхідні зміни в тарифі на підтримку інфраструктури. Також хочу сказати, що ситуація, яка складається на сьогодні, є такою, що не є статистичною, у нас нові виклики. І, зокрема, ми маємо на сьогодні найтеплішу зиму, із спостережень. А це означає, що у нас змінюється і логіка споживання. У нас це, звичайно, впливає на те, що наші українські споживачі сплачують менше, проте це означає, що і відповідна товарна продукція в секторі енергетики і комунальних послуг зменшується. Це означає, що на цю інфраструктуру, яку ми маємо, ми віддаємо менше товарної продукції, що є фактором все ж таки потенційного збільшення. На 10 відсотків щоденно, я чую звіт від диспетчерів, на 10 відсотків зменшується споживання електричної енергії. Також зменшується споживання теплової енергії, відповідно до теплових графіків. Це означає, що у нас зменшується база, на яку ми можемо віднести витрати. Важливим фактором є ще те, і дуже багато було питань, і дійсно дуже болюче і актуальне питання розвитку вугільної галузі. Але хочу звернути увагу, що кожного дня збільшуються запаси вугілля на складах. Це означає, що ми не спрацьовуємо вугілля. Ми видобуваємо вугілля більше, ніж ми споживаємо в опалювальний період в моменти максимального навантаження. Нам треба дуже комплексно, обов’язково вирішуючи всі соціальні питання, але маємо відверто казати, що вугільна галузь потребує реформування і реструктуризації. Тому що в даному випадку, якщо при такому навантаженні, при такій роботі системи в нас нема реалізації товарної продукції. Це болючі рішення, які потребують комплексного підходу, проте маємо все ж таки іти по цьому послідовно, планово, щоб всі розуміли, які кроки буде дробити уряд. Але треба робити ті необхідні реформи і ті необхідні речі, які вимагає поточний стан. У мене все. Я буду дуже радий відповісти на ваші питання. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:13:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз переходимо до питань до міністра. Я прошу записатися на запитання до міністра енергетики. Будь ласка. Я запрошую до слова народну депутатку Білозір Ларису Миколаївну, депутатська група "За майбутнє".
10:14:02 БІЛОЗІР Л.М. Шановний пане міністре! Лариса Білозір. 15-й округ, Вінниччина. Скажіть, будь ласка, і надайте такий коментар, як вчинити людям, що вклалися в альтернативні методи опалення власних приміщень, а зараз змушені платити за доставку газу, яким не користуються? Наприклад, оті люди, що відмовилися від споживання газу, встановили твердопаливні котли. І навіть ті, хто давно не живуть в приватних будинках, отримують платіжку за доставку. І виходить така парадоксальна ситуація, що люди здійснювали заходи з енергозбереження, а тепер змушені платити. Люди, дійсно, дуже обурені на місцях. До мене звернулися сотні моїх виборців. Дайте, будь ласка, відповідь.
10:14:53 ОРЖЕЛЬ О.А. Дякую за запитання. Дійсно, розділення платіжок на два платежі є вимогою якраз розділення діяльності. У нас відокремлено діяльність транспортування, відокремлено діяльність розподілу і постачання газу. Це означає, що держава контролює і регулює тарифи на природні монополії, а транспортування газу і розподіл газу - це є природніми монополіями, для того щоб не було зловживань, і контролює це питання в рамках рішень незалежного регулятора. Яка логіка? Я зараз передам, якщо можна, два слова, це рішення регулятора, безпосередньо представнику регулятора на місце. Але логіка наступна. Дуже підтримуючи ті рішення, які зробили наші українські споживачі, безпосередньо я сам зробив таке рішення, у мене є твердопаливних котел. Справа в тому, що для того, щоб була постійна можливість отримання послуги газопостачання, якщо ми рахуємо капітальні витрати для створення цієї системи, люди дійсно скидалися, дійсно будували ці газорозподільчі мережі. Все ж таки, щоб весь час був тиск в цих мережах, щоб вони весь час працювали, щоб були ремонтні бригади, щоб був обслуговуючий персонал, треба платити гроші. Не може воно весь час бути в робочому стані без того, щоб за них не платити. Проте хочу звернути увагу, що в будь-який момент людина, яка навіть має твердопаливний котел і не користується газом, він відкриває газ і отримує цю послугу постачання. Такий підхід і розподіл на відповідні складові тарифу є також і логікою Третього енергетичного пакету, і є логікою, як працює в Європі, і у світі. Це є сегмент інфраструктурного тарифу, а також сегмент продуктового тарифу. Продуктовий сегмент тарифу - це безпосередньо газ… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я все-таки прошу, у нас регламент існує, і ще є інші бажаючі особи. Я надаю слово Шахову Сергію Володимировичу. І прошу при постановці питання, і при відповіді вкладатися у відведений час. Прошу.
10:17:18 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Слово передаю Миколі Бабенко, він і задасть питання від нашої групи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Микола Бабенко.
10:17:29 БАБЕНКО М.В. Дякую. Питання номер один. Президент України дав доручення по зниженню тарифів, була відповідна постанова уряду. Звертаю вашу увагу на місто Біла Церква, в якому не знижується тариф, а 14.01 підняли тариф на 10 відсотків. Ми зібрали 50 тисяч підписів за один тиждень, хочемо передати його уряду. Наведіть порядок в Білій Церкві, будь ласка, зверніть увагу, що місцеві володарі роблять з людьми. Крім того, до всіх депутатів депутатської групи "Довіра" надходять питання щодо транспортування газу. Звідки ці платіжки беруться, будь ласка, поясніть? І від Шахова – по зарплаті шахтарів. Коли будуть сплачені зарплати шахтарям?
10:18:30 ОРЖЕЛЬ О.А. Я дякую за запитання. Безпосередньо по платіжках, знову-таки, повертаючись до питання, це, дійсно, розділення на різні послуги. У даному випадку регулятор приймав відповідне рішення, як я пояснював, інфраструктурна складова тарифу, товарна складова тарифу. Якщо говорити безпосередньо про шахтарів і тих боргах, які зараз є. У цей вівторок було здійснено відповідний бюджетний платіж невеличкий. Так, дійсно, правда, ми зараз балансуємо це питання для того, щоб контролювати ситуацію і балансувати. Проте, відверто кажучи, найближчим часом буде ще один бюджетний платіж. Учора була зустріч у Президента, ми були також з Президентом, говорили з шахтарями і говорили про перспективи. Як я сказав, у нас зараз настільки змінена структура споживання, наскільки змінюється сам ринок електричної енергії, а головним споживачем вугілля, зокрема і державних шахт - там, де ми бачимо відповідну заборгованість, є теплова генерація. У нас зменшується безпосередньо навантаження на теплову генерацію, у нас зменшується виробництво електричної енергії з цих видів… (Шум у залі) Тариф на опалення безпосередньо з теплокомуненерго? Я візьму ваше звернення. Насправді було рішення уряду про можливість зменшення. Це питання якраз місцевої влади в даному випадку, ми обов'язково звернемо увагу. Ми обов'язково відпрацюємо це в рамках Білої Церкви. Разом з тим, по інших містах і там, де приймалося рішення, забезпечено зменшення від 5 до 30 відсотків за рахунок зменшення ціни на газ. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:20:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Клименко Юлія Леонідівна.
10:20:33 КЛИМЕНКО Ю.Л. Добрий ранок, колеги. Клименко, фракція "Голос". Пане міністре, у мене просте питання. Ви тільки що сказали, що в нас недофінансована енергоінфраструктура. Скажіть, будь ласка, видобуток падає, падає регулярно видобуток українського газу. Для того, щоб в платіжках змінювалася сума і наші українці отримали дешевий газ, треба видобувати власний. Протягом вашого уряду вже декілька кварталів падає видобуток власного газу. Скільки ви плануєте інвестувати, які конкретні кроки ви зробите для того, щоб хоча би виконати план, який ви намалювали? Дякую.
10:21:16 ОРЖЕЛЬ О.А. Я вам дуже дякую за це запитання. Справді уряд звертався і щодо реалізації програми-2020. Відверто скажу, що уряд також є трошки розчарованим, розчарованим відверто результатом програми-2020, розчарований пропозицією НАК "Нафтогаз" щодо зміни стратегії видобутку. Більше того, є рішення наглядової ради, що тепер оцінюємо ми не обсягами збільшення, а оцінюємо тепер економічними показниками. Разом з тим, відповідні інвестиційні рішення були прийняті у 16-му, 17-му, 18-му році, коли дійсно ціна на газ була зовсім інша, і результат ми маємо отримувати вже сьогодні, зараз і збільшувати власний видобуток, збільшувати рентні платежі. І головне в даному випадку є енергетична безпека держави. На жаль, ці показники не виконані. Безпосередня є й позиція і Мінекоенерго, і на уряді розглядається це питання щодо ефективності роботи компанії в рамках реалізації програми-2020. З нашої сторони ми робимо також все можливе, ми покращуємо ситуацію. На цьому уряді було покращено ситуацію щодо прозорих аукціонів на надра, зокрема це стосується і нафто-газовидобутку. Ми покращуємо регуляторні питання, покращуємо і спрощуємо доступ інвесторів до наших ділянок. На цьому понеділку були розкриті пропозиції по трьом УРП – угоди про розподіл продукції. Там є три іноземних компанії. У нас зараз відбувається процес по дев'яти, процедури підписання дев'ять УРП. Маємо надію, що це будуть ті фактори, які будуть впливати на збільшення видобутку. Але, шановні народні депутати, зареєстровано від уряду три законопроекти, і я дуже прошу вас підтримати, це надзвичайно важливі і ефективні проекти щодо боротьби зі "сплячими" ліцензіями. Давайте будемо відверті, дуже багато і дуже довго бралися ліцензії... ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна. Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.
10:23:44 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановний пане міністр, в мене кілька до вас питань. Насамперед, що ви пропонуєте робити людям, які власним коштом привели газопостачання до своїх до своїх домівок? Протягом років цим користувалися олігархи, а зараз вони мають за це ще додатково платити? Це перше питання. Друге. Деякі облгази вирішили виставити платіжки за транспортування газу не просто за січень місяць, а за весь попередній рік. Як із таким свавіллям ви плануєте як міністерство боротися? Ну, і третє питання. Нарешті затверджені керівні принципи узгодження нашого законодавства в сфері енергетики з Європейським Союзом. В мене питання, я до вас зверталася кілька разів: чи ви нарешті надіслали до Європейського Союзу вже ухвалені два закони про те… про зміни до ринку електричної енергії (2236 і 2233)? І яку відповідь ви отримали? Дякую.
10:24:48 ОРЖЕЛЬ О.А. Я дякую за запитання. По платіжкам в даному випадку приймалося рішення незалежним регулятором, уряд не тисне на незалежного регулятора. Але зараз відбувається діалог про те, що ті люди, які не користуються газопостачання, але все ж таки мають можливість в будь-який момент скористуватися, вони будуть отримувати меншу ціну на транспортування, тобто в рамках регулятора відбувається ця робота. Знову-таки, логіка та сама, транспортування, є можливість отримати постачання в будь-який момент, тому має бути відповідна складова тарифу. Якщо говоримо про те, що хтось встановив тариф ще раніше послуги, це абсолютно зловживання природних монополій. Тут є представник регулятора. Я думаю, що ми максимально зі сторони міністерства, зі сторони регулятора в рамках ліцензійних умов, в яких вони роблять, будемо максимально робити все можливе, накладати штрафні санкції, щоб цього ні в якому разі не відбувалося. Це є рішення, яке діє з 1 січня 2020 року, і не можна виставляти рахунки за послуги, які були раніше надані. Якщо ми говоримо про ваше третє питання, ми, дійсно, зверталися до Energy Community. В даному випадку є позиція по 2233, там є зауваження, певні були зауваження. Так, дійсно, було рішення Верховної Ради підтримати, є позиція Копача, є. Так, ми спілкувалися. Разом з тим, на сьогодні відпрацьована процедура погодження рішення по енергетиці, якщо це рішення Кабінету Міністрів; якщо ж це рішення Верховної Ради, обов'язково повна процедура погодження з Energy Community запускається, і це, дійсно, працює. Тобто ми весь час в постійному діалозі. По тим законопроектам, які ви говорили, дійсно, є позиція, вона трошки… є певна… Так, є позиція щодо недоліків. Разом з тим… ГОЛОВУЮЧИЙ. Бєлькова Ольга Валентинівна.
10:27:00 БЄЛЬКОВА О.В. Дякую, шановна президія. Шановний пане міністр, політичне життя все ж таки дуже оригінальне. Я познайомилася з вами два роки тому, коли ми дебатували про "зелену" енергію. Я намагалася переконати вас, що єдиний спосіб в подальшому розвивати "зелену" енергію - це перейти на аукціони. А ви тоді мені говорили, що міністерство недолуге, не таке, там немає людей, які можуть правильно провести аукціони. А я вірю в українське міністерство і вірю вам, і очікую від вас, що перше, що ви зробите, ви зробите ці аукціони, щоб нарешті Україна побачила, якою є реальна ціна, а не та, яка є сьогодні за "зеленими" тарифами, реальна ціна "зеленої" енергії. Що ви збираєтесь робити сьогодні з цим дамоклевим мечем фінансових виплат для "зеленої" енергії? Ціна на електроенергію для промисловості дуже висока, і це лише завдяки "Енергоатому", державному "Енергоатому" сьогодні ви можете балансувати. Скажіть, будь ласка, що ви будете робити? Дякую.
10:28:07 ОРЖЕЛЬ О.А. Я вам дуже дякую. Дуже актуальне питання, болюче знов-таки питання. Зі сторони уряду зроблено наступне: ми прийняли порядок проведення аукціонів, ми відпрацьовуємо модуль на ProZorro, 1 квітня все буде готово. Проблема полягає в іншому. Є дуже великий пакет попередніх договорів купівлі-продажу, дуже великий. Він складає більше 8 гігават встановленої потужності. Це означає, що зараз на ринку простіше прийти і купити пакет документів на реалізацію проекту ніж прийти і конкурувати на аукціонах. Це є питання встановлення квоти і ми не знаємо наразі як встановити так, щоб ми дійсно показали українцям реальну конкурентну ціну. Єдина наша відповідь, і ми будемо просити підтримки депутатів, зробити так звану cut-off date по цим попереднім договорам. Це коли ми пропонуємо, зокрема по сонячним проектам це буде 01.07 поточного року, по вітровим проектам дивимося на 01.09, але потенційні можливі компроміси. Якщо цієї cut-off date не буде – не буде відповідної конкуренції на аукціонах. На сьогодні уряд також робить і проводить консультації з ринком щодо реструктуризації тарифів і договорів по "зеленому" тарифу. У нас більше 40 мільярдів є дефіциту гарантованого покупця, 8 мільярдів не покритого дефіциту. Ми в даному випадку ще не знаємо джерел по його фінансуванню. В даному випадку найближчим часом буде пропозиція від, я маю надію, від народних депутатів, від міністерства щодо комплексного рішення цього питання щодо запровадження дати cut-off date, щоб ми вже з 1 квітня найближчим часом на цих аукціонах забезпечили відповідну конкуренцію наших інвесторів, яких ми дуже поважаємо і запрошуємо, і щоб ми дійсно показали українцю, яка кінцева ціна на … ГОЛОВУЮЧИЙ. Бойко Юрій Анатолійович.
10:30:23 БОЙКО Ю.А. Дякую, шановний пане спікере. Я вважаю, що сьогоднішній уряд, і ви, і ваш керівник - Прем’єр-міністр абсолютно свідомо проводить політику зупинки вугільної галузі. Це надзвичайно небезпечна річ, тому що поруч з тим, що ця галузь має 50 тисяч робочих місць, вона надзвичайно важлива для балансу альтернативної енергетики, про яку… ну, надавали дуже багато дозволів на будівництво. І це буде велика проблема. Конкретне питання до вас. Коли буде погашена заборгованість по зарплатні шахти "Горська", яка бастує? На грані забастовки є "Селидіввугілля" і ще декілька об'єднань, які сьогодні не отримують зарплатню, шахтарі. Коли ви погасите заборгованість? Дайте відповідь.
10:31:21 ОРЖЕЛЬ О.А. Я дуже дякую також за відповідь. Ой, за запитання. Зараз уряд працює над тим, щоби знайти можливість компенсації через бюджет тих витрат на заробітну плату, які зараз набираються на шахтах. Проблема в тому, що рентабельність шахт, державних шахт, про які ви сказали, я точно проінформований про ситуацію на шахті "Горська". Справа в тому, що та рентабельність, яка є зараз на шахтах, і зменшення споживання вугілля в українській енергетиці є надзвичайним. І ми говоримо про те, що ми маємо надати комплексний план реструктуризації і реформування вугільної галузі. Я ще раз хочу сказати, що щоденно на складах збільшуються обсяги, ми вийдемо з опалювального сезону з рекордними обсягами вугілля на складах. Три мільйони тонн - це наш план виходу з... Ми не спрацювали вугілля. Фактично ми виходимо з тим, що ми маємо десь шукати подальше його використання. До нас звертаються і наші сусіди-поляки, і інші постачальники. Зараз увесь світ пропонує постачати вугілля, але ні в якому разі ми не йдемо на ці пропозиції, тому що ми маємо забезпечити роботою і реалізацію товарної продукції наші вугільні галузі. Але, давайте так, пропозиції, нульові кредити на нескінчені строки, лише купіть у нас вугілля. Тобто є більше пропозицій, ніж попиту. З іншої сторони, ви абсолютно правильно кажете, нам треба балансувати систему. Балансувати ці великі потужності "зеленої" генерації, які побудовані. Одночасно ми будемо це робити, і будемо дивитися на собівартість кожної кіловат-години теплової генерації. Але вже ми підходимо до такої ситуації, що якщо ми вкладемо туди дійсно ціну екологічну, екологічні фактори і екологічні елементи, в ціну кіловат-години… ГОЛОВУЮЧИЙ. Мотовиловець Андрій Вікторович.
10:33:34 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Прошу передати слово Шевченку Євгенію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевченку Євгенію Володимировичу? Шевченко Євгеній Володимирович.
10:33:39 ШЕВЧЕНКО Є.В. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, Україна! Олексій Анатолійович… Олексій Анатолійович, я тут, направо поверніться, будь ласка. Олексій Анатолійович, я тут, доброго дня! Євгеній Шевченко,76 округ, місто Запоріжжя. У мене питання сформовано не так від мене як народного депутата, а від моїх виборців міста Запоріжжя. У мене питання, яке стосується екології. Мешканців Запоріжжя дуже турбує чисте повітря. Мешканців Запоріжжя – громадян України дуже турбує порушення конституційних прав щодо безпечного довкілля. Їх турбує питання здоров'я їх дітей. Скажіть, будь ласка, коли накінець в Запоріжжі буде питання екології піднято? Коли в Запоріжжі буде чисте повітря? І коли із Запоріжжя люди перестануть виїжджати? Тому, що там екологія така, що жити неможливо. І останнє питання. Це до мене підходили колеги з фракції "Слуга народу" і вони запитують, хочуть уточнення почути від вас, що таке мінімальна плата… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
10:34:45 ОРЖЕЛЬ О.А. Я дякую. З приводу питання про екологію і показників якості повітря. Там в даному випадку якість… це забруднення. А також ми зараз працюємо з питаннями парникових газів. Хочу сказати, що вже в бюджеті на сьогодні передбачені витрати для того, щоб ми побудували систему моніторингу якості повітря. Щоб кожна людина в кожен момент могла дізнатися, які є показники, чи безпечно, чи небезпечно. Повністю розділяючи вашу стурбованість про те, що наші українці мають жити у чистому довкіллі, зараз відбувається в міністерстві активна робота по найбільшим забруднюючим. Буде зустріч і активний діалог з 20 найбільшими забруднювачами. І питання того, коли ці суб'єкти, або були приватизовані, або були куплені, вони брали на себе відповідні екологічні зобов'язання. На сьогодні вони не є виконані або виконані не в повній мірі. Тому є активний діалог і чітка позиція держави, що треба виконувати те, що ви на себе взяли в рамках приватизаційних зобов'язань, треба зменшувати викиди, треба покращувати екологічне становище в тих місцях, де здійснюється виробництво. Я хочу ще раз тут підкреслити дуже активну позицію Президента України Зеленського. У нього це є на особистому контролі і він безпосередньо сам спілкується з великими забруднювачами і веде про це роботу. Вже передбачено по моніторингу, активний йде тиск на ці підприємства для того, щоб вони виконували свої зобов'язання. Також буде можливість використовувати додаткові гроші, які ми плануємо запропонувати вам і підтримати як екологічні податки і податки на СО2, щоб вони могли використати ці кошти, які будуть менші, ці підприємства, для того, щоб забезпечити більш чисте виробництво. Щодо останнього вашого питання – найменша платіжка, якщо можна, регулятор проговорить, у них є... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, будь ласка, запишіться, у нас ще є час, запишіться на запитання від фракцій. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Івченко Вадим Євгенович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
10:37:24 ІВЧЕНКО В.Є. Прошу передати слово колезі Волинцю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати слово... Я не почув, кому, Вадиме Євгеновичу. (Шум у залі) Прошу, пан Волинець.
10:37:31 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Пане міністре, це Волинець Михайло. Ви вчора разом з Президентом були у місті Червонограді, пообіцяли, що сьогодні вийдуть кошти бюджетні на часткове погашення заборгованості по заробітній платі. Зараз вони пишуть есемески, що ви відмовляєтесь виконувати цю обіцянку і не підписуєте розподіл. Друге питання. Шахта "Південнодонбаська № 1". Їх штучно зараз зупинили, тому що їхнє вугілля не брали на склади "Центренерго". Раз. По-друге, натомість завозили російське вугілля. З ними не розрахувались "Держвуглепостач" і "Центренерго". Вони зараз в стані страйку. І це в зоні розмежування. Шахта "Південнодонбаська № 1". І третє питання. Це шахта "Гірська", шахта "Карбоніт". Люди голодують четверту добу. Там 15 жіночок і шахтарі разом з ними. Акція протесту продовжується. Перше. Якщо…
10:38:35 ОРЖЕЛЬ О.А. По першому питанню. Безпосередньо і вчора, і позавчора були відповідні платежі на рівні 10 мільйонів на ДП "Вугілля", об'єднання ДП "Вугілля", тій шахті де ми вчора були з Президентом. Тобто зараз здійснюються операційні моменти щодо оплати і відповідної певної компенсації на ту шахту, де ми вчора були. Разом з тим, два були відповідні платежі на це вугільне об'єднання, яке ми вчора відвідували. По питанню "Гірська". Сьогодні о шостій, наскільки мені повідомили, голодування припинено. Більше того, найближчим часом ми відпрацьовуємо на те, щоб ще був один бюджетний платіж для компенсації боргів по зарплатам шахтарів. Якщо говорити безпосередньо по перспективі по кожній шахті, і коли дійсно не відбуваються платежі з вуглепостачання, у нас на сьогодні ДП "Вуглепостач", ми вирішуємо питання, є арешт рахунків за позовом однієї із компаній і неможливо здійснити платежі. Ми вирішуємо це питання в оперативному порядку. Разом з тим, на рахунку є гроші, які можливо використовувати якраз для погашення. Щодо кожної перспективи. По перспективі по кожній шахті, коли ви питали, яка перспектива. У нас є, протягом грудня було відпрацьовано по кожній шахті. І наскільки мені відомо, ви іноді приймали, дякую вам за цю участь, в цьому процесі. І є відповідні цифри і показники, і прорахований сценарій, що робити із кожним суб'єктом вугільної галузі. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зінкевич Яна Вікторівна.
10:40:25 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово Михайлу Забродському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Забродський Михайло Віталійович. Картку, будь ласка, вставте.
10:40:49 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Шановний Олексій Анатолійович! В мене питання. Не мені вам розповідати, наскільки складна екологічна ситуація в Чорному і Азовському морях. На перше питання, я його поставлю і відповім сам. Ви, мабуть, знаєте про основи адміністративного поділу території України і добре обізнані з тим, що межа будь-якої області, яка межує з морською ділянкою, закінчується береговою смугою. Виходячи з цього, хотілось би від вас почути пояснень. На підставі чого і з метою якою були розформовані Азовське і Чорноморське відділення морської екологічної інспекції України з передачею відповідних функцій відповідним обласним відділенням? Дякую.
10:41:37 ОРЖЕЛЬ О.А. Дякую за запитання. Логіка була наступною. Насправді у нас є дуже багато підтверджених фактів того, що не здійснювалися екологічний нагляд та контроль, а здебільшого здійснювалися певні зловживання на місцях цими підрозділами екологічної інспекції. Ми відпрацювали питання того, по яким, ці функції по контролю за нашими цими ділянками прибережними, можна перекласти. Ми визначили всі територіальні підрозділи Держекоінспекції, у яких є доступ до води і відповідно їм передні ці функції. Справа в тому, що дійсно готується зараз велике реформування Держекоінспекції. Ніхто не відмовляється від логіки реформи, яка закладалася в рамках Держприродслужби. Разом з тим, ми хочемо піти ще далі. Ми хочемо об'єднати всі інспекції, зокрема і не тільки екологічної, але і лісної, ПЗФ, рибної агенції – всі контрольні функції в одній інспекції. Щоб у нас було розділення на повноваження і щоб не було фактору безвідповідальності: отут є кордон національного парку, а тут ще Держекоінспекція. Тому в даному випадку ми хочемо об'єднати і здійснити ефективний екологічний контроль. І зараз, в рамках цього йде активна робота. Проте відверта відповідь, чому ліквідували і передали: тому що було дуже багато звернень щодо зловживань на місцях саме в цих двох інспекціях. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:43:27 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Давиденку Валерію Миколайовичу, депутатська група "Довіра".
10:43:30 ДАВИДЕНКО В.М. Прошу передати слово Олегу Івановичу Кулінічу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте Олегу Івановичу.
10:43:35 КУЛІНІЧ О.І. Дякую. В мене питання до Прем'єр-міністра. Пане Прем'єр-міністр, пане Олексій! Олег Кулініч, депутатська група "Довіра". Ми вчора зайшли в розгляд законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення. До нас звернулося дуже багато людей - власників земельних часток і земельних паїв з конкретним запитанням. У разі прийняття законопроекту і в разі, коли людина надумає продати свій пай, у них є величезне побоювання, що вони автоматично не зможуть отримувати субсидію на житлово-комунальні послуги. Будь ласка, ви можете заспокоїти людей і сказати, що цього не буде і яким чином уряд намагається цю проблему вирішувати? Дякую. 10:44:39 ГОНЧАРУК О.В. Дякую за запитання, воно дуже актуальне. У нас нарахування субсидії – це гарантоване законом право людини. Якщо людина потребує допомоги держави і самостійно не може справитися із сплатою комунальних послуг або із сплатою за енергоносій, вона, безумовно, буде отримувати субсидію. Є багато критеріїв, за якими при нарахуванні субсидії відповідні органи оцінюють платоспроможність. В різних ситуаціях продаж земельної ділянки може призвести до виникнення у людини різного доходу. Якщо раптом продаж земельної ділянки призведе до того, що людина отримає серйозну, значну суму в десятки тисяч доларів, наприклад, то очевидно, що певний період часу вона не потребуватиме підтримки держави. Тому випадок до випадку потрібно рахувати окремо. Але в чому я хочу вас запевнити, в тому, що жодна людина, яка потребуватиме допомоги держави в сплаті комунальних послуг або оплаті за енергоносій, не буде позбавлена субсидій. Відповідно як би роботу ми вже проводимо на рівні Міністерства соціальної політики., тому переживати немає підстав. Дякую вам за питання. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:45:52 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, пане міністр. До слова запрошую… Пане міністр, дякую, час вичерпаний. Шановні колеги, до слова запрошується Прем'єр-міністр України Гончарук Олексій Валерійович.
10:46:22 ГОНЧАРУК О.В. Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати, шановні присутні! У мене дуже коротке повідомлення насправді для вас, і після цього я готовий відповісти на всі ваші питання. Я хотів би вам сказати, що ви круті, вперше в історії України парламент, уряд і Президент працює єдиною командою. Всі ті дуже важливі, круті речі, які зараз ми з вами робимо, вдається робити лише тому, що ми єдині. Ми знизили платіжку цієї зими, кожна людина, кожна людина платить значно менше, ніж в минулому році, і це не лише через те, що зима тепла і так далі, це маніпуляції. Ви прийняли Закон про анбандлінг "Нафтогазу". Це дало нам можливість завершити перемовини з європейцями, з росіянами. Це призвело до того, що ціна на газ, в тому числі цієї зими, абсолютно нижча, ніж могла би бути, якщо би криза існувала. Це робота, яку оцінюють сьогодні наші міжнародні в тому числі партнери. Ми в рекордно короткий проміжок часу разом з вами зробили цю важливу роботу. Ви прийняли закон, який дозволив нам створити програму "5-7-9" - доступного кредитування. Це дозволить нам розвивати підприємництво, це вже дозволяє багатьом людям, вже десятки насправді людей цим скористалися, отримати дешевий ресурс, доступний ресурс для початку своєї підприємницької справи. Зараз ви ввійшли в розгляд важливого, надважливого, можливо, найважливішого з періоду початку роботи парламенту закону – це Закон про ринок землі. Не про продаж, як багато хто намагається представити. Не про розпродаж - про ринок землі. Це означає, що Україна посилає всьому світу сигнал, що ми готові працювати за цивілізованими правилами, що ми не готові як держава забороняти людям розпоряджатися своєю власністю. Звичайно, про дизайн, деталі можете дискутувати, ви це прекрасно робите. Ми з захопленням спостерігаємо за тим, як розвивається дискусія в парламенті. Але я хочу вам донести один простий меседж: поки ми скоординовані, поки ми єдині, у нас все вийде. Ваше рішення по Закону про ринок землі - це не лише про ринок землі, це взагалі про засади економічного зростання нашої країни. Є дуже багато факторів, які на це зав'язані, тому це стратегічне, дуже важливе рішення, яке має ухвалити парламент. Сил вам, мудрості! Ми поряд, ми, український уряд, якому ви довірили право зараз операційно керувати державою, зробить все необхідне для того, щоб той закон, який ви приймете буде імплементований і реалізований в найкращий спосіб. З 1 лютого у Держземкадастрі запрацювала система автоматичного аналізу документів тих файлів, які надаються у земельний кадастр. На рівні ДАБІ ми це вже реалізували давненько. Тобто як це працює? За найменш ризикованими об'єктами людина звертається - і алгоритм аналізує, чи її документи відповідають, чи не відповідають процедурі. Рівень відмов за цією процедурою – нуль. Це означає, що коли ти правильно, нормально пояснив людині процедуру, і алгоритм безпристрасний оцінює ті документи, які подаються, можна досягнути дуже серйозного результату. Зараз подібна система, яка не дозволяє людині, чиновнику, втручатися з якоюсь корисливою метою в розгляд документів, реалізовується на Державному земельному кадастрі. Тому не вірте в маніпуляції про те, що система не буде готова. Система буде готова, ми готові забезпечити, щоби ринок землі у випадку, якщо ви приймете, і в тому дизайні, у якому ви його приймете, був реалізований найкращим чином. Дорогі друзі, я вам дякую за довіру, дякую за те, що ви нас постійно підтримуєте. Давайте зробимо це разом! Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:50:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я попрошу записатися від фракцій на запитання до Прем'єр-міністра. Прошу, народний депутат Кіт Андрій Богданович, депутатська група "Довіра".
10:51:13 КІТ А.Б. Я передаю слово Шахову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Шахов.
10:51:18 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановний пане Прем'єр-міністре, міністр енергетики та екології не відповів на найважливіше питання: що сьогодні робити в енергетичній галузі? Саме в енергетичній галузі і вугільній галузі. Чому сьогодні на складах на 600 мільйонів гривень лежить українське вугілля, а ми завозимо, Україна завозить вугілля з Росії, з Африки, з Америки? Також купують електроенергію – також купують електроенергію! – в Російській Федерації. Чому сьогодні наші блоки енергетичні зупиняються? І дали всього-на-всього "кістку" шахтарям по півтори тисячі гривень за півроку роботи! Це як, знаєте, плюнути в обличчя робітникам, простому рабочему, который сидит тысячу метров под землей! Дайте, будь ласка, відповідь! Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".
10:52:24 ГОНЧАРУК О.В. Я вам дякую за це дуже важливе питання. Енергетика – це баланс. В балансі енергетики є різна генерація, в тому числі вугільна. Так сталося, що за десятки років управління нашою державою вугільну галузь довели до стану, коли люди працюють там в нелюдських умовах, коли обладнання, на якому вони працюють, абсолютно не може бути експлуатовано безпечно, коли собівартість того вугілля, яке, на жаль, героїчно видобувають шахтарі зараз, вона така, що не витримує конкуренції. Це все наслідок, це наслідок безвідповідальної, злочинної політики, яку проводили українські можновладці попередні десятки років. Зараз дійсно нова генерація, яка прийшла до влади, нове покоління стикнулося з тим, що нам треба розгрібати все те, що нахазяйновано за попередні роки, і ми це робимо. Вся заборгованість, яка зараз існує, а вона постійно накопичується, так було завжди, на жаль, і шахтарі, на жаль, завжди були заручниками держави, так от, ми з нею справляємося. Зараз ми провели аудит всіх шахт державного значення, їх 34, якщо я не помиляюсь. По кожній з них ми зараз оцінюємо економічну ситуацію. Ті шахти - там, де є економічна доцільність, там, де вони теоретично можуть конкурувати, – ми будемо підтримувати настільки, наскільки це можливо. Ті шахти, де немає економічного рішення, які внаслідок безвідповідального хазяйнування протягом десятків років доведені "до ручки" і підняти їх економічної спроможності немає, ми будемо шукати можливість, щоби кожна людина, яка там зараз працює, не залишилась на вулиці. Не переживайте, ми подбаємо про шахтарів і про їх сім'ї, ми знайдемо можливість для кожного з них забезпечити майбутнє, але... Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:54:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон, дайте договорити. 10:54:39 ГОНЧАРУК О.В. Але піддаватися на провокації і маніпуляції про те, що нібито за останні місяці створилася жахлива ситуація, ми точно не будемо. Ми і український народ дуже добре знає, чому ми знаходимося в тій ситуації, в якій знаходимося, і останні вибори, точніше, результати на цих виборах чітко про це свідчать. Я вам дякую за важливе питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чайківський Іван Адамович.
10:55:03 ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу передати слово пані Ірині Констанкевич.
10:55:06 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Шановний пане Прем'єре, у мене два коротких питання. Перше. Скажіть, будь ласка, коли буде вами виконане доручення Президента щодо зарплат наших міністрів і керівників державних підприємств? Коли ми від вас почуємо звіт про мільйони зарплат Смілянського персонально, і друге – Кравцова, і, зокрема, його відпускні, які були нараховані? І друге питання. Ми до вас неодноразово зверталися щодо прибуткового підприємства "Волиньторф". Це на Волині підприємство, яке наповнює бюджетом Маневицький район, Прилісненську ОТГ і усю соціальну сферу. І я хочу вас запитати. Якщо ви в економіці не дуже розумієтеся, то чому міністр економіки пан… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь. Шановні колеги, ми домовлялися в час вкладатися, при всій повазі. (Шум у залі) Шановні колеги, я не можу дати, тому що знову буде – додати час для всіх. Ми домовлялися. Вибачте. (Шум у залі) Прем’єр-міністр зрозумів питання? Олексій Валерійович!
10:56:37 ГОНЧАРУК О.В. Ну друге питання насправді… Я записав назву підприємства, ще раз переконаюся в тому, що ми робимо все можливе, щоб його підтримати. З приводу зарплат. Розставлю крапки над "і". Президент доручив, попросив представити йому цілісну концепцію, як ми бачимо, як мають виглядати зарплати на публічній службі. Ми це зробили. Сьогодні ми домовилися про те, що зарплата міністра, ну, тобто урядовців - людей, які обіймають політичні посади в уряді, буде складати… буде прив'язана до середньої заробітної плати по країні. Це справедливо, тому що від якості роботи уряду в тому числі буде або зростати, або падати, ну, тобто вона буде прив'язана. 3-5 заробітних плат – це той обсяг, який ми сьогодні вважаємо за можливе платити політичним особам. При цьому ми впорядкували ситуацію з цими преміями, не буде цього "зоопарку" по 200, 300, 400 відсотків. Ми домовилися про те, що премія може бути максимум обмежена одним окладом. Це адекватні умови, які ми вважаємо нормальними. Ми погодили цю позицію в тому числі з Президентом, і найближчим часом на найближчому… Ми вже, до речі, прийняли про це відповідну постанову, тобто це питання вже врегульоване, впорядковане. З приводу державних підприємств. Це бізнес. Нам треба зрозуміти, що там працюють не чиновники і ми маємо там конкурувати, в тому числі на ринку праці, з приватними підприємцями. Ми як уряд вже прийняли рішення ще пару тижнів назад і звернулися до кожної наглядової ради такого підприємства з проханням утриматись від виплати оцих найбільших великих премій, це той інструмент, який у нас зараз є, і з кожною наглядовою радою ми зараз ведемо переговори про те, щоби впорядкувати це. Паралельно з цим, це про те, про існуючі контракти, тому що контракти вже підписані, і не нами вони підписані, на майбутнє ми вже прийняли рішення, яким встановили ліміти, обмеження для кожної державної компанії, вони значно менші ніж ті, які є зараз. Рішення прийнято, ситуація впорядкована. Всі деталі готові з вами обговорити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, просто, щоб ніхто ні на кого не ображався, ми домовлялися, що вкладаємося в Регламент. Ірина Мирославівна! Піпа Наталія Романівна.
10:58:58 ПІПА Н.Р. Я маю питання до Мінфіну і МОНу по виплатам президентських стипендій призерам міжнародних олімпіад, але прошу передати слово Бобровській Соломії, бо в неї питання поранених в шпиталях. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, шановні колеги… ПІПА Н.Р. Прошу передати слово Бобровській Соломії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, так вже не передається слово. Завершіть своє запитання. БОБРОВСЬКА С.А. Я все ж таки задам питання. Доброго дня. Перше… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ні. Соломія Анатоліївна! Соломія Анатоліївна! Ну, при всій повазі! Ну, колега хай задасть питання. Ну, за Регламентом колега хай задасть питання. Шановні колеги, давайте друг друга поважати і Регламент. Ми ж говорили про Регламент. Шановні колеги! Включіть, будь ласка, мікрофон Наталії Романівні.
10:59:56 ПІПА Н.Р. До мене звернулися призери міжнародних олімпіад з астрофізики, які зараз вчаться в Українському католицькому університеті, тобто в приватному закладі, для яких зараз не виплачують президентську стипендію, яка їм належить, при тому, що переможці всеукраїнської олімпіади отримують. Я дуже прошу МОН і Мінфін вирішити це питання і готова увійти до робочої групи, щоб виправити цю несправедливість. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
11:00:31 ГОНЧАРУК О.В. Да, будь ласка. Дякую за питання, яке ви підняли. Воно, очевидно, вузько спеціалізоване, ми зараз уточнимо всю необхідну інформацію. Будь ласка, готові з вами зв'язатися і відпрацювати його. Дякую, що піднімаєте його. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне питання? Плачкова Тетяна Миколаївна. Михайлівна, вибачте.
11:00:50 ПЛАЧКОВА Т.М. Прошу передати слово народному депутату Німченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
11:00:56 НІМЧЕНКО В.І. Шановний пане Прем'єре, я хотів би звернути вашу увагу на те, що ви підняли питання децентралізації, я маю на увазі влада виконавча, ви підняли людей, і вони об'єднуються і створюють територіальні громади. Я хочу вам проінформувати про Іркліївську територіальну громаду, яка створилася, виходячи з того законодавства, і становить на сьогоднішній день більшу половину по населенню адміністративно-територіального устрою району. Але прийнято рішення ліквідувати медицинські центри, і це в цьому селі, де є терапевтичні, інфекційні, онкологічні відділення. І, більше того, перебуває вона в центрі території району. Тому я хотів би, щоб ви взяли під контроль. І хотів би звернутись до нашого міністра охорони здоров'я на цей рахунок...
11:02:03 ГОНЧАРУК О.В. Дякую за важливе питання. Колеги, Президент поставив нам з вами амбіцію, дуже амбітний план: максимально швидко докорінно змінити країну, її реформувати. Тому ми робимо з вами безпрецедентні речі. Ми одночасно закінчуємо реформу децентралізації, тобто фактично працюємо над створенням спроможних громад, одночасно робимо масштабну медичну реформу, принципово змінюючи логіку фінансування медичної системи. І є ще багато важливих речей. Але зараз питання про це, і я про це зараз скажу. Дійсно, зараз наше завдання – скоординувати, яким чином має бути спланована територія кожної громади і при цьому яким чином має виглядати умовний лікарняний цей медичний округ, там, де буде лікарня інтенсивного лікування. Зараз ця робота аналітична триває. У нас зараз є віце-прем'єр-міністр. Ми спеціально ініціювали перед вами створення такої позиції в уряді, яка буде відповідати за координацію цієї роботи цього відомства. Ми не просто так це зробили. Я передам, я записав собі це питання, передам йому. Поставлю доручення, задачу особливу увагу на це звернути. Але я звертаюсь до всіх народних депутатів. Таких ситуацій, неузгодженостей по всій країні багато. Нам зараз потрібно з вами провести хорошу роботу, щоб подивитися, як наші плани ляжуть в реальне життя. Це те, що ми маємо зробити найближчим часом, в найближчі місяці. Ми готові робити це разом з вами. Розраховуємо на вашу підтримку і участь. Дякую. Звертайте нашу увагу на проблеми, які там виникають. Ви – наш основний союзник, партнер в роботі по цій реформі, вона дуже складна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Василівна Вінтоняк.
11:04:17 ВІНТОНЯК О.В. Доброго дня. Прошу передати слово депутату Володіній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дар'я Артемівна Володіна.
11:04:21 ВОЛОДІНА Д.А. Доброго дня, шановні колеги! Олексій Валерійович, у мене питання щодо платіжок. Багато людей дуже невдоволені отриманням подвійної платіжки. Це дає привід дискредитувати опозиції і владу, і Кабінет Міністрів, і неспроможність Кабінету Міністрів контролювати державні підприємства. У зв'язку з чим питання: чи прораховувався відповідними галузевими фахівцями міністерства соціальний ефект від прийняття нормативного такого акту? І які реальні заходи вже реалізовано, чи плануються міністерством з метою виправлення цієї наведеної ситуації? І друге питання від Олексія Леонова і від мене спільно щодо ситуації в Одесі. Минулого року там сталась екологічна катастрофа – цвітіння моря. І ми обидва дуже просимо вас взяти під особистий контроль, також просимо міністра екології взяти це питання під особистий контроль, аби наступного літа українці могли спокійно відпочивати в Одесі. Дякую.
11:05:15 ГОНЧАРУК О.В. Я почну з другого. Ми недавно на уряді ліквідували морські інспекції екологічні через те, що за результатами аналізу дійшли висновку, що вони займалися більше піратством, а не захистом довкілля. Зараз ми переформатовуємо екологічну інспекцію для того, щоб в ній інакший був підхід до захисту довкілля на тему моря. Ми знаємо про цю проблему, вона велика, там не лише про це питання, є ще питання з кораблем, який зазнав катастрофи, це ще одне важливе питання для Одещини в контексті екології. Я думаю, що найближчим часом у нас буде... Ми призначили зараз першого заступника по конкурсу екологічної інспекції, він зараз посилить серйозно команду екологічної інспекції. Я думаю, що ми як би... Я чую, я знаю про це питання, найближчим часом ми цю роботу посилимо. Про платіжки, про дві платіжки. Дивіться, це правильний крок. Але, дійсно, правильніше було б, щоб людина отримувала одночасно їх і одним документом, ну, тобто правильно розділити ці послуги, але правильно організувати було б таким чином, щоб це все одно був один документ якийсь. Ми зараз над цим працюємо, це, на жаль, повноваження НКРЕКП, це незалежний регулятор, це було їх рішення і внаслідок, власне, отримання цих двох платіжок, це рішення НКРЕКП. Але, звичайно, ми формуємо у даному випадку політику, тому, я думаю, що найближчим часом ми зробимо все, щоб оптимізувати і подавати людям інформацію в доступному, в зрозуміло, правильнішому вигляді. Це питання чисто комунікації. Насправді, якщо скласти ці суми, все одно виходить значно менше, ніж як би люди платили би, якщо ми з вами не працювали. Дякую за питання. Воно дуже важливе. Ми про це знаємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Валерійовичу. Шановні колеги... Ні, ні, ні, шановні колеги, нуль нуль нуль. Шановні колеги, час для виступів і запитань вичерпано. Час "години запитань до Уряду" вичерпано. (Шум у залі) Шановні колеги, ваша фракція вже задавала питання. Ні! Шановні колеги, "година запитань до Уряду". Вийшов час – закінчився час. Дякую, пане Прем'єр-міністре. Переходимо до запитів. (Шум у залі) Почекайте, почекайте! Шановні колеги, якщо на те пішло, то "година запитань до Уряду" навіть не передбачає час запитань до Прем'єр-міністра. Ваша фракція мала можливість… (Шум в залі) Шановні колеги, послухайте мене, будь ласка. Всі добре знають Регламент. Пан Прем'єр-міністр… Почекайте, я договорю! Пан Прем'єр-міністр… А можна я договорю, шановні колеги? Ні-ні, ви мене послухайте, будь ласка. Ви мене, будь ласка, послухайте, я зараз… Шановні колеги, пан Прем'єр-міністр погодився. Він відповість на запитання двох фракцій. Почекайте! Але ви мене тепер послухайте. Шановні колеги, однак Регламент не передбачає… Почекайте, я договорю. …не передбачає. Наступного разу ми тоді повернемося до роботи тої, що передбачено в Регламенті. Там запитання до Прем'єра немає. Добре. Я вчасно почав. "Година…" Візьміть стенограму і подивіться. Візьміть… (Шум у залі) Запитання від "Європейської солідарності" і "Батьківщини". Питання хто задає? Гончаренко Олексій Олексійович.
11:10:48 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність", Одещина. Наступне питання. По-перше, ви прогуляли минулу "годину запитань до Уряду". Де ви були? І ви почали свій виступ фразою "ви круті", так от, ви не дуже круті. Бо ми січень місяць завершили з дірою бюджетною 14 мільярдів гривень. Перше питання: чому? Друге питання. Ви проводите конкурси на посади, наприклад, як Держкіно, а потім призначаєте інших людей. Тож друге питання: чому? Третє питання. Ви об’єднували міністерства, а зараз ви їх роз’єднуєте. Це означає, що це професіоналізм? Четверте запитання. Вся країна почула, що ви профан в економіці. Але ви ж юрист? В мене питання до вас: вам подарувати Конституцію? Чому ви звітуєте перед Президентом і заяву про відставку носите Президенту України, а не в парламент України як в парламентсько-президентській республіці має бути? Тож моє останнє запитання: де ваша заява про відставку? Дякую.
11:11:51 ГОНЧАРУК О.В. Дякую за питання. Дуже шкода, що ви зберігаєте традицію замість роботи конструктивної переходити постійно на особистості. Проте, ну, ваш підхід до роботи дуже добре видно, і зрозуміло, до чого призвів країну. Я відповім на ваші всі питання, це не є проблемою. З приводу бюджету. Міністр фінансів вже говорила, публічно доповідала про те, чому у нас дійсно недовиконання по розпису бюджету. Перш за все, це спричинено тим, що бюджет у нас зібраний на курсі 27, відповідно до макропрогнозу, який був підготовлений в жовтні. Зараз середній курс в січні у нас був 24,1 – це головна причина, чому цифри різняться. Це як би об’єктивна абсолютно обставина. Друге. У нас тепла зима. Це означає, що енергетика працює менше, спалюється менше енергоносіїв, імпортується, експортується менше газу. Це означає, що зменшуються надходження від цієї величини. Таких факторів є чотири-п'ять ще, кожен з них об'єктивний. Готові детально про це прозвітувати, провести з вами нараду. До речі, ми зустрічалися вже з керівниками фракцій і детально пояснювали всі ці обставини. І керівник митниці, і керівник податкової, і міністр фінансів, і я особисто, готові провести зустріч і детально розкласти всю історію з бюджетом по поличках. Друге. З приводу моєї заяви. Я вже казав про те, що заява була написана на ім'я керівника Верховної Ради, тому юридично вона абсолютно відповідає закону. Була вона передана Президенту, тому що це був політичний крок для того, щоби продемонструвати, що між нами немає ніяких непорозумінь і недовіри. І вам не вдасться, не вдасться розхитати довіру і роботу всередині нашої команди, як би ви це не намагалися зробити своїми брудними маніпуляціями. Дякую вам за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько Іван Іванович.
11:13:56 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Прошу передати слово колезі Сергію Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.
11:14:03 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Пане Прем'єре, в проекті Закону про обіг земель ключовою структурою, яка буде фактично здійснювати концентрацію сотень тисяч, а можливо, і мільйонів гектарів землі, є банківські установи, через заставу. Чому ви далі наполягаєте на збереженні банківських установ як ключових саме в купівлі-продажу земель, якщо це не Закон про купівлю-продаж земель, як ви стверджуєте? Навіщо ця схема, яка фактично буде давати можливість далі перепродавати ці землі, концентруючи їх в одних руках, діє далі в проекті закону? Чому ви не хочете відмовитись від цього? Дякую.
11:15:01 ГОНЧАРУК О.В. Пояснюю. Закон про ринок землі, так само, як необхідна нормативка по ринку капіталу, ринку праці і інших ринках, які нам потрібно привести в порядок для того, щоб економічно зростати, є дуже важливим, в тому числі і для того, щоб запустити економіку і капіталізувати її більше. Банківський сектор нам потрібен в даному випадку для того, щоб надати доступні ресурси. Саме кредитування має запустити українську економіку, доступний ресурс, який ми надамо фермерам, громадянам, підприємцям просто. Це те, що має розігнати нашу економіку. Тому ви абсолютно праві в тому, що ми приділяємо велику частину і велику увагу зараз участі банківського сектору як дуже важливого елементу запуску ринку землі. Ми це робимо абсолютно свідомо, це абсолютно нормальна, правильна практика, про жодні схеми, які ви намагаєтесь тут побачити, не йдеться. Якщо вам потрібне детальніше пояснення, знову ж таки багато разів вже проводили, говорили, але готові ще раз про це зібратися, говорити стільки, скільки це буде потрібно. У нас велика проблема в країні полягає в тому, що і всередині країни, і до нашої країни, на жаль, за ці десятки років довіра була підірвана. Це означає, що ніхто нікому не вірить, це означає, що вартість грошей, вартість ресурсів неадекватно висока. Ми зараз, уряд, на основі тих законів, які ви приймаєте, робимо все для того, щоб ставка по кредитуванню по всьому зменшувалась і для підприємців, і в іпотеку, і в даному випадку для запуску ринку землі. Дешевий, доступний ресурс фінансовий для запуску ринку землі - це критичний елемент і ми від нього не відмовимось. Дякую вам за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бобровська Соломія Анатоліївна, дуже коротке запитання. Дякуємо і відпускаємо Прем'єр-міністра.
11:16:59 БОБРОВСЬКА С.А. Дякую, що ви ховаєте Прем'єр-міністра від запитань парламенту. Отже, моє перше питання. Ми би дуже хотіли бачити, зокрема, тут і міністра внутрішніх справ, який має випробовувальний термін Президента, а саме, якщо його сьогодні немає, щоб ви пояснили, дії прикордонної частини 2418, які спалювали так званий надлишок у вигляді карематів, наплічників і всіх тих речей, які волонтери до сих пір возять прикордонникам на схід. Це перше. І друге питання. Сьогодні виходять на вулицю всі ті звільнені цивільні, які 29 грудні, на щастя всім, були звільнені, але вони виходять з нуль копійок у своїх кишенях і в невідомому напрямку, бо не можуть повернутися назад додому на схід. У мене питання, чи розроблена урядова програма компенсації тим людям, які були звільнені? Дякую. Вони цього чекають.
11:17:48 ГОНЧАРУК О.В. Дякую за обидва ці питання. Ми зараз це… Тут можна довго розказувати, пояснювати. Прямо сьогодні зберу нараду, і по цих двох питаннях ми пройдемося. Добре? Для того, щоб просто в практичну площину це все перевести. На жаль, колеги, я би з задоволенням залишився довше, в мене через 10 хвилин починається зустріч з головою МЗС Угорщини, там є ряд важливих питань, я не хотів би запізнюватися. Я вам дуже дякую за можливість виступити. Ще раз повторюю, дуже просту, зрозумілу тезу: нас з вами намагаються "розкачати" брудними маніпуляціями, зливами, підставами, намагаються використати те, що в когось із нас може бути менше, більше політичного досвіду. Не ведіться! Ми з вами вже робимо величезну кількість крутих речей з Президентом, парламентом і урядом. Ми завжди готові приходити і звітуватися парламенту, нам немає чого приховувати. На цьому тижні ми підготували, завершили підготовку, як це передбачає закон України, звіту перед парламентом. На цьому тижні ми його маємо намір остаточно провести через всі внутрішні процедури, і на наступному тижні відправимо в парламент, як це передбачено законом. Готові провести всі необхідні презентації, консультації, більше того, ми би наполягали на проведенні стратегічної сесії широкої разом з вами. Друзі, давайте працювати і фокусуватися на тому, щоб змінювати країну. Ми дуже і дуже потребуємо, і вдячні вам за вашу підтримку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Прем'єр-міністр і за те, що відповіли на запитання понад той час, який був відведений. Шановні колеги, в мене тоді, виходячи з останньої нашої події, оголошення. Наступного разу "година запитань до Уряду" буде відбуватися, як це передбачено Регламентом. Запитання у письмовій формі надсилаються міністрам, час, тому що… (Шум у залі) Ні-ні, там все у нас прописано, Сергій Владиславович. Ну, шановні колеги, це вже питання не до мене як до головуючого, але будемо… До кого? До вас. Дякую, шановний колего. Шановні колеги, переходимо до оголошення запитів. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
11:20:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу вам нагадати, що у нас є запити і до Президента України, які потребують голосування. Але насамперед я хочу проінформувати вас, що набув чинності прийнятий у жовтні місяці в турборежимі Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення депутатських запитів". Процедура оголошення запитів зараз видозмінена, а саме: я повинна зачитати інформацію загальну. Протягом пленарного тижня внесено 293 депутатські запити, з них до Президента України - 4 депутатських запитів, до органів Верховної Ради – 5, до Кабінету Міністрів України – 159 депутатських запитів, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 120 депутатських запитів, до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності – 5 депутатських запитів. Крім того, надійшло чотири запити до Президента України. Спочатку ми маємо проголосувати про підтримку запиту на менше як 150 голосів. Тому, шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Михайла Волинця до Президента України щодо внесення… щодо невиконання Указу Президента України від 2 грудня 2019 року № 874/2019. Шановні колеги, прошу голосувати. 11:22:01 За-195 Прошу показати по фракціях. Дякую. Колеги, ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого цього депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 11:22:30 За-211 На жаль, запит не набрав потрібної кількості голосів. Наступний запит. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Андрія Пузійчука до Президента України щодо врегулювання комплексу проблемних питань Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області, пов'язаних з її утворенням та функціонуванням на базі військового містечка № 6. Прошу приготуватися до голосування і голосувати. 11:23:14 За-229 Дякую. За – 229. Прошу показати по фракціям. Дякую. Отже, ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Нагадаю, нам треба набрати 226 голосів. Прошу голосувати. 11:23:45 За-231 Запит підтримано. Прошу показати по фракціям. Дякую. Шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Шахова, Вельможного, Сухова) до Президента України щодо Указу Президента України №948/2019 від 24 грудня 2019 року. Прошу голосувати. 11:24:27 За-204 Прошу показати по фракціях. Дякую. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Нам треба 226 голосів, щоб його прийняти. Прошу голосувати. 11:24:58 За-209 На жаль, не набрав необхідної кількості голосів. І останній запит. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Наталії Королевської та Юрія Солода до Президента України щодо виконання рішень Конституційного Суду України, якими поновлено порушені права громадян у сфері соціального захисту населення. Прошу голосувати. 11:25:35 За-151 Отже, ставиться на голосування рішення про направлення цього попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 11:25:58 За-147 На жаль, не набрав необхідної кількості голосів. Прошу показати по фракціях. Переходимо до зачитування всіх решта запитів. Отже, запити: Артема Дубнова до голови Київської міської державної адміністрації щодо порушень правил торгівлі та благоустрою на вулиці Електротехнічна в Деснянському районі міста Києва. Аліни Загоруйко до Одеського міського голови щодо будівництва житлових комплексів у рекреаційних зонах одеського узбережжя. Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо невиконання Указу Президента України "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави". Олександра Качури до Прем'єр-міністра України, міністра юстиції України, міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, міністра фінансів України, міністра енергетики та захисту довкілля, міністра інфраструктури, оборони, у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, міністра внутрішніх справ України, міністра соціальної політики України, міністра охорони здоров'я України, міністра освіти і науки України, міністра культури, молоді та спорту, Віце-прем'єр міністра - міністра розвитку громад та територій України, Віце-прем'єр-міністра України - міністра цифрової трансформації про надання інформації щодо стану та результатів виконання Указу №837/2019 Президента України Володимира Зеленського членам Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2019 року. Олександра Абдулліна до міністра юстиції України про захист прав малозабезпечених та соціально незахищених мешканців Рівненщини на отримання юридичних послуг для пільгових категорій населення при вчиненні нотаріальних дій (із звільненням їх від сплати мита та зборів) і забезпечення постійної діяльності державної нотаріальної контори України в Дубровицькому районі Рівненської області. Олександра Абдулліна до Рівненського міського голови про реалізацію права власності на земельну ділянку для індивідуального будівництва потерпілого від Чорнобильської катастрофи уродженця села Серники Зарічненського району Рівненської області Ігоря Полюховича. Павла Фролова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності напрацювання методики оцінювання роботи незалежних наглядових рад, відповідальності їх членів за результати своєї діяльності. Миколи Скорика до Прем'єр-міністра України про надання інформації щодо рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління АТ "Укрзалізниця" національному оператору залізниць Німеччини Deutsche Bahn AG. Групи народних депутатів (Петьовки, Горвата та інших) до Прем'єр-міністра України щодо виділення бюджетних коштів Закарпатській облдержадміністрації на оплату праці. Вікторії Гриб до Генерального прокурора щодо можливих протиправних дій співробітників прокуратури Донецької області. Михайла Бондаря до тимчасово виконуючого обов'язки директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації, першого заступника голови Львівської обласної державної адміністрації щодо ремонту дороги протяжністю 8 км до музею Маркіяна Шашкевича в селі Новосілки Буського району Львівської області. Михайла Бондаря до міністра фінансів України, Прем'єр-міністра України щодо відновлення фінансування відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 року №500-р за вже виконані роботи по капітальному ремонту дитячої музичної школи на вулиці Шкільній, 25 у місті Буськ Львівської області у сумі 536,742 тисячі гривень. Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства розвитку громад і територій, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій, Міністерства соціальної політики України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Одеської обласної державної адміністрації стосовно всебічного розгляду звернень мешканців Одеської області з приводу вирішення нагальних соціальних питань. Олександра Ткаченка до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генерального прокурора щодо необхідності проведення всебічної перевірки фактів неналежного та довготривалого проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях. Групи народних депутатів (Качного, Скорика, Бурміча) до Прем'єр-міністра України щодо з'ясування місцезнаходження експонатів Криворізького історико-краєзнавчого музею. Олега Кулініча до Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо визначення комунальної форми власності за земельними ділянками з кадастровими номерами. Олександра Ковальова до Управління державної охорони України щодо фактів, порушення норм чинного законодавства, посадовими особами управління державної охорони України. Групи народних депутатів (В'ятровича, Княжицького та інших. Всього 7 депутатів) до Голови Верховної Ради України стосовно надання вичерпного переліку законів України та постанов Верховної Ради, прийнятих на першій та другій сесії Верховної Ради України IX скликання із порушенням Регламенту Верховної Ради України. Олега Колєва до Голови Фонду державного майна України, Одеського міського голови щодо захисту законних інтересів та майнових прав мешканців гуртожитку у місті Одеса, вулиця Новикова, 12. Андрія Пузійчука до Прем'єр-міністра України стосовно врегулювання комплексу проблемних питань Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області, пов'язаних з її утворенням та функціонуванням на базі військового містечка № 6. Максима Березіна до Прем'єр-міністра України, голови Полтавської обласної державної адміністрації щодо сприяння у фінансуванні завершення будівництва Червонозаводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 у місті Заводське Лохвицького району Полтавської області. Соломії Бобровської до голови Українського інституту національної пам'яті щодо внесення до списку осіб, які підпадають під дію закону про декомунізацію, Богомолова Михайла Михайловича. Тараса Тарасенка до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо надання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини інформації про вжиті заходи у сфері захисту персональних даних. Аліни Загоруйко до Генерального прокурора щодо незаконного будівництва житлових комплексів у рекреаційних зонах одеського узбережжя. Олега Кулініча до міністра енергетики та захисту довкілля України, Прем'єр-міністра України, Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про надання роз'яснення щодо обґрунтованості розрахунків у платіжних документах за транспортування газу та щодо тарифів на транспортування газу у разі проживання в 10-кілометровій зоні від місця видобутку природного газу. Олега Кулініча до Прем'єр-міністра України, Начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області щодо стягнення з Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь Ілларіона Холопцева боргу по виплаті пенсії за віком на виконання виконавчого листа №440/658/19 від 27 березня 2019 року. Сергія Соболєва до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора про вжиття заходів задля захисту прав громадян-інвесторів будівництва житлового комплексу "Східна брама" та притягнення до відповідальності винних осіб. Сергія Гривка до міністра енергетики та захисту довкілля України, Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо тарифів на газ та його транспортування. Тетяни Грищенко до Прем'єр-міністра України, міністра юстиції України, Генерального прокурора щодо незаконного захоплення об'єкту власності Радомишльської РСС. Ольги Василевської-Смаглюк до Голови Служби безпеки України щодо охорони державної таємниці у сфері діяльності АТ "Укрзалізниця". Мар'яни Безуглої до Кабінету Міністрів України про деякі питання реконструкції парку відпочинку "Наталка" в Оболонському районі міста Києва та перевірки використання бюджетних коштів. Мар'яни Безуглої до Прем'єр-міністра України про деякі питання діяльності та невідкладного перенесення потужностей асфальтного заводу КП "Автодорсервіс" за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, 16. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо перегляду підходів до проведення реформ у гірських та високогірних територіях 202 виборчого округу Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо надання статусу гірського населеного пункту місту Вижниця Чернівецької області. Наталії Приходько до Прем'єр-міністра України щодо приведення у відповідність нормативної бази, яка стосується нарахувань у сфері енергетики та комунальних послуг. Олександра Дубінського до Прем'єр-міністра України щодо надання повної інформації Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на звернення народного депутата. Віктора М'ялика до голови Національної поліції України, Генерального прокурора щодо можливої підробки рішення Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області. Олексія Кучеренка до директора комунального підприємства "Київтеплоенерго" щодо виконання інвестиційних програм, спрямування коштів статутного капіталу та інших питань. Олексія Кучеренка до Київського міського голови щодо безпідставного нарахування комунальними підприємствами Києва подвійної плати за вивезення побутових відходів. Софії Федини до Міністерства культури, молоді та спорту України щодо збереження родинного будинку в селі Шершні на Вінниччині українського композитора Миколи Леонтовича - обробника всесвітньовідомої колядки "Щедрик". Софії Федини до Кабінету Міністрів України, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо будівництва залізничної гілки від станції Сєвєродонецьк Донецької залізниці до зупиночного пункту Бахмутівка Донецької залізниці. Максима Дирдіна до міністра освіти і науки України щодо нормативного врегулювання порядку отримання документів про базову середню освіту. Олександра Дануци до Прем'єр-міністра України щодо необхідності внесення змін до існуючих санітарних правил та будівельних норм в частині встановлення обмежень для розміщення на території населених пунктів автомийок самообслуговування. Сергія Ларіна до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо порушення ліцензійних умов туроператорської діяльності туроператором ТОВ "ІСПАТУР". Максима Перебийноса до тимчасово виконуючої обов'язки Директора Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора стосовно слідчих дій ДБР в компанії "Transa Agent". Олександра Бакумова до міністра культури, молоді та спорту України, Генерального прокурора, Голови Національної поліції України про стан розслідування кримінального провадження щодо посадових осіб Національної федерації бодібілдингу України. Олександра Бакумова до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, голови Харківської обласної державної адміністрації, голови Харківської обласної ради щодо належного матеріально-технічного забезпечення комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний дитячий психоневрологічний санаторій № 1". Сергія Лабазюка до міністра соціальної політики України, Прем'єр-міністра України щодо застосування нульової ставки при оподаткуванні пасивних доходів податком на доходи фізичних осіб для учасників Другої світової війни, дітей війни та учасників бойових дій. Сергія Лабазюка до міністра освіти і науки України щодо реконструкції Хмельницького політехнічного коледжу Національного університету "Львівська політехніка". Іллі Киви та Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України, міністра соціальної політики України, міністра оборони України, міністра внутрішніх справ про усунення дискримінації щодо курсантів з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які навчаються у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ та Міністерства оборони. Ірини Констанкевич до міністра освіти і науки України щодо виділення додаткового фінансування на здійснення відновлювальних робіт корпусу Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету. Ірини Констанкевич до голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України щодо збільшення на 20-й рік видатків державного бюджету України на реформування регіональних систем охорони здоров'я для здійснення заходів з виконання спільного з МБРР проекту "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей". Ніни Южаніної до голови Державної податкової служби України щодо можливого порушення законодавства працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області. Ще один. Ніни Южаніної до голови Державної податкової служби України щодо некоректного застосування механізму зупинення реєстрації податкових накладних, розрахунків, коригування у ЄРП з боку територіальних органів ДПС. Пане Голово. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:40:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костянтинівна. Шановні колеги, переходимо…, повертаємось до розгляду питання порядку денного. Наступна правка 184, Мороз. 185-а наступна? 185-а, Лукашев. Наполягає? Включіть, будь ласка, мікрофон.
11:40:51 ЛУКАШЕВ О.А. Шановні колеги! Лукашев Олександр, Луганщина. Вчора ми почули надзвичайно зворушливу історію щодо бабусі, яка очікує на відкриття ринку землі і продажу української землі. В мене в окрузі 144 тисячі бабусь і дідусів і жодної людини не звернулось до мене з проханням пришвидшити продаж української землі. Натомість десятки тисяч звернень до мене як народного депутата з проханням допомогти реалізувати конституційне право на отримання земельних паїв та двох гектарів на ведення особистого селянського господарства. Хотів би зауважити, що 2 гектари – це приймалось рішення, виходячи із населення 52 мільйони в Україні. А на сьогодні необхідно терміново переглянути цю норму і щонайменше вдвічі збільшити цю площу. Прошу поставити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, правильно я розумію? Ставлю на голосування правку 185. Вона не була врахована комітетом. Прошу визначатись та голосувати. 11:42:23 За-71 Рішення не прийнято, правка не врахована. Правка 186, Володіна. Наполягаєте? Включіть, будь ласка, мікрофон.
11:42:34 ВОЛОДІНА Д.А. Шановні колеги, доброго дня ще раз. Я б хотіла все ж таки наголосити на тому, що якщо ми говоримо про розвиток сільськогосподарської галузі в наші країні, давайте говорити і про те, щоб розвивати освіту. Тому я дуже прошу підтримати мою правку, яка говорить про те, що ми маємо доповнити статтю 130 словами про те, що люди, громадяни України, які мають право отримувати цю землю, мають мати сільськогосподарську освітуЮ або принаймні досвід роботи в сільському господарстві. Дякую дуже за увагу. Підтримайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наполягаєте? 186 правка Володіної. Комітетом, на жаль, відхилена. Ставлю на голосування. Прошу визначатись. 11:43:31 За-130 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 187-а, Королевська. Наполягаєте?
11:43:39 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Наполягаю. Шановні наші телеглядачі, ви й далі спостерігаєте, як тут в залі, вже другу добу поспіль, намагаються "слуги народу" продати українську землю. Я хочу ще раз зазначити, що "Опозиційна платформа - За життя" категорично проти розпродажу України, категорично проти продажу української землі. І сьогодні тут пан Гончарук трошечки збрехав. Сказав, що люди, які продадуть паї, і далі будуть отримувати субсидію. Так от, всі, хто продасть свій пай, він буде позбавлений права на будь-яку соціальну підтримку з боку держави, і в тому числі нарахування субсидій. Тому хватить знущатися над людьми. Проводимо референдум. Не продаємо українську землю. Я наполягаю, щоб мою поправку поставили на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету.
11:44:50 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Пані Наталія, насправді, правка про інше. І позиція комітету - відхилити. Щодо субсидії - питання важливе, я з вами згідний. Вже цієї середи були ініційовані Міністерством економіки зміни в цю процедуру, щоб розглянути можливість їх збереження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування правку 187 народного депутата Королевської. Прошу визначатись та голосувати. Комітетом вона відхилена. 11:45:33 За-77 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Правка 181, правка 189. Виступає Івченко, голосувати будемо 189-у, правильно? Включіть, дві хвилини.
11:45:48 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, знаєте нельзя приймати закон, де на першому етапі вводяться юридичні особи і фактично вводиться "прохідних двір" для купівлі-продажу української землі через купівлю корпоративних прав. Ось тільки вдумайтесь, купляють корпоративні права іноземці, а що таке корпоративні права? Це в тому числі і статутний капітал. А що таке статутний капітал? Статутний капітал може формуватися майном. А що таке майно? Це може бути земля. Просто багато схем через купівлю-продаж корпоративних прав може відбутися. А це, колеги, означає, що будуть відбуватися шалені-шалені дії щодо того, щоб якнайшвидше за безцінь забрати землю. Тому і всі аграрні асоціації, вони запропонували перший етап - спробувати відкривати ринок через фізичних осіб, і головне, обмежити не 10 тисяч гектарів, як запропоновано. І де, по-перше, убрали пов'язаних осіб, колеги, тільки вдумайтесь, в першому читанні були пов'язані особи, а в другому читанні їх убрали. А залишити маленьку кількість гектарів - це 500 гектарів, 500 гектарів фізичні особи. А ви, колеги, натомість, щоб зробити правильні кроки з точки зору формування аграрного устрою, аграрної політики, ви вводите спекулянта - людей, які не мають жодного відношення до сільського господарства, і вводите банки. А що таке банки? Банки, якщо ти не віддав кредит, вони забрали заставу, вони забрали землю. Так, прописано, через два роки, що вони відчужать. А якщо вони не відчужать, які санкції? А там написано наступне, що центральний орган виконавчої влади буде, який реалізовує земельну політику, буде звертатися до суду. Колеги, цей закон породжує багато схем, і зникне частина… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наполягаєте на правці 189. Ставлю її на голосування, вона не врахована комітетом. Прошу визначатися та голосувати. 11:48:20 За-95 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Мазурашу, 190 правка.
11:48:28 МАЗУРАШУ Г.Г. Я тут. Прошу 2 хвилини, і потім більше вже не буду брати слова на інших правках. ГОЛОВУЮЧИЙ. А скільки у вас правок? МАЗУРАШУ Г.Г. У мене 9 правок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Включіть, будь ласка. Правка 190. Виступ 2 хвилини. Дякую.
11:48:41 МАЗУРАШУ Г.Г. Вітання з Буковини, з трохи пролисівшими Карпатами, але все-таки дуже мальовничі. Я би хотів звернути увагу на деякі проблеми навколо цього законопроекту. Тобто, на мою думку, трішки забагато у нас політики і маніпуляції навколо нього. Я представляю 203 округ Чернівецької області, де показник підтримки Володимира Зеленського на виборах був одним з найвищих в Україні, і там наші земляки категорично проти не лише продажу землі іноземцям, а і проти продажу державної і комунальної землі сільськогосподарського призначення. (Оплески) Не поспішайте аплодувати, я ще не закінчив. Так, у редакції з комітетськими правками уже, в принципі, враховані всі проблемні питання для нашого округу, тому що він розташований в зоні 50 кілометрів від кордону. Але ми переживаємо за всю країну, тому поряд з побажаннями щодо зменшення кількості в одні руки, щодо посилення контролю за правильним використанням і безпечним для оточення використанням землі сільськогосподарської, я би хотів закцентувати увагу на критичній потребі все-таки передбачити віднести за межу після референдуму і можливість відчуження сільськогосподарської землі державної і комунальної власності. І мені байдуже при цьому, чию правку врахують, тому що таких правок багато, навіть, можливо, там колеги-земляка, який жаліється, що його правки спеціально не підтримують. Тобто це те, що дозволить і мені, будучи в унісоні зі своїми виборцями, підтримати цей законопроект у другому читанні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви не наполягаєте на голосуванні? Наступна правка. Правка 191-а, Гривко. Не наполягає. 192-а, Наливайченко. Не наполягає. Пузійчук, 193-я. Наполягає.
11:51:06 ПУЗІЙЧУК А.В. Дмитро Олександрович, я прошу дві хвилини: хвилину з процедурних питань і хвилину по поправці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, шановні колеги! По черзі. Їх немає підряд. Або ви якось групуєте, і ми розуміємо, на що ми домовляємося, або йдемо по поправках. ПУЗІЙЧУК А.В. Дмитро Олександрович, я маю право на хвилину з процедурних питань під час розгляду. Добавте мені, будь ласка, одну хвилину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ви правку свою доповідайте, процедурне питання трошки пізніше. ПУЗІЙЧУК А.В. Я маю питання по процедурі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухаю вас. ПУЗІЙЧУК А.В. Добавте мені, будь ласка, одну хвилину. Я маю право під час… ГОЛОВУЮЧИЙ. Кажіть ви! Час же йде! Да, будь ласка. ПУЗІЙЧУК А.В. Добавте хвилину, я не бачу на табло. Дякую. Дмитро Олександрович, вчора зазначали про те, що цей законопроект буде розглядатися з дотриманням вимог Регламенту. Але прийнятий за основу законопроект в першому читанні передбачав зміни всього до двох статей Земельного кодексу: це стаття 130 – набуття власності на земельні ділянки та стаття 131 – набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод. Всупереч статті 116 Регламенту, яку змінили вже за ініціативою "Слуги народу", до тексту законопроекту до другого читання включено зміни до... ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:52:40 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Пане Андрій, насправді не так, добавилось тільки дві статті, а не так, як ви говорите. Це пов'язано з тими додатковими правками і з збільшенням об'єму регулювання, які виникли в процесі розгляду між першим і другим читанням. ГОЛОВУЮЧИЙ. На правці наполягаєте? Наполягаєте на правці? 193 правка, Пузійчук.
11:53:15 ПУЗІЙЧУК А.В. Шановні колеги, я продовжу. Микола Тарасович підтвердив що до законопроекту, який був проголосований… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, правку, якщо можна, а не... Немає 2 хвилини по процедурі. Правка 193, будь ласка.
11:53:38 ПУЗІЙЧУК А.В. Шановні громадяни, моя поправка стосується того, щоби не допустити скуповування землі іноземцями. Нагадую, Президент заявляв, що це все страшилки та маячня. Якщо це страшилки, що іноземці не будуть купувати землю, то чому мою поправку відхили? Можливо, це не страшилки, а страшна реальність? Микола Тарасович, моя поправка стосується того, що непокоїть суспільство: заборони купівлі землі іноземними громадянами. Поясніть, будь ласка, чому відхили мою поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:54:23 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Ваша правка стосується іншого насправді, ніж те, що ви говорите. У вас говориться про громадян України, які не мають іншого громадянства. Хочу вам нагадати статтю Конституції, що громадяни України не можуть бути позбавлені громадянства України і захищаються відповідно до Конституції і Закону про громадянство, що у відносинах з Україною громадяни України, навіть якщо мають інше громадянство, залишаються громадянами України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 193 правка, ставлю її на голосування. Комітет відхилена. Прошу визначатися та голосувати. 11:55:09 За-94 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Бєлькова, 194 правка. Скажіть, будь ласка, ви давали свої правки, декілька. Але тут є 193-я, яка була Пузійчука, тобто, ну, якось…
11:55:16 БЄЛЬКОВА О.В. 194 моя за номером. Я просто помилилась. ГОЛОВУЮЧИЙ. 245-а, 345-а, 344-а, 417-а і 611-а. БЄЛЬКОВА О.В. Да. Шановний пане Голово, я прошу вас дати три хвилини, і ви не будете мене чути до того часу, поки буде… Три, три. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви мені казали, що 10 правок, там їх трошки менше. БЄЛЬКОВА О.В. Ні, я казала три від початку. Три. Мені треба три. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
11:55:54 БЄЛЬКОВА О.В. Шановний пане Голово! Шановна президія! Шановні колеги! Я хочу дуже по-дружньому зараз звернутися до цієї зали. Я хочу пояснити суть своєї правки так, як її розумію я, Ольга Бєлькова, яка має відповідальність перед вами, перед народом України, і яка щиро вірить у те, що там написано. Це ніяка не політична мантра. Фракція мене не просила. Я вірю в те, що там написано. Ця правка про справедливість і про можливість, майже єдину можливість для сільського населення вирватися із бідності. Я народилася в місті, і я маю зазначити, що я мала значно більше можливостей, ніж якась Галя, яка живе сьогодні в сільській місцевості. Пане Сольський, за Конституцією, дійсно, всі громадяни є однаковими. Але об'єктивна реальність така, що якщо ви візьмете оцінку Дубілета, статистику Мінстату або дані Світового банку, ви побачите, що сільське населення сьогодні має значно менше ресурсів, і моя правка про те, що да, така, як я, має відійти в сторону і поступитися своїм правом купити землю для того, щоб мали право першочергове купити її ті, для кого вона є єдиною можливістю працювати. Я абсолютно розумію, що корпорації мають, можливо, більші економічні показники. Але у них і у мене є можливість купити за більшою ціною. Ринок є вільним тоді, коли у всіх є рівні можливості, а їх немає в українському суспільстві. І сьогодні, даючи можливість купити юридичним особам, ви фактично забираєте право, ви маєте про це розуміти, що ніяка баба Люба не зможе купити цю землю сьогодні в цих умовах. І треба на перший період дійсно визнати, що справедливим буде відступитися і поступитися нашим правом. Шановні колеги, навіть коли сім'я купує собаку, вона задає питання, хто її буде гуляти, хто годувати, хто доглядати за тією собакою. Це чужу собаку легко продати. Розумієте? А за землею треба доглядати, працювати на ній, а не створювати феодальний уклад, де я куплю землю, але я не буду на ній працювати, я залучу тих, хто на ній горбатився до мене, можливо, віками. Це буде не ідеальний ринок. Я не прошу вас сьогодні голосувати за мою поправку, але я прошу, щоб ви зібралися на фракцію і розібралися, що для того, щоб цю реформу сприйняло суспільство, можливо, треба зайти в неї значно м'якше ніж ви би хотіли. І це дасть можливість всім підготуватися і довести, що вона правильна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, комітету відповідь.
11:59:04 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Доброго дня ще раз. Пані Бєлькова, доброго дня вам. Дивіться, коли ви говорите про те, що не треба юридичних осіб, і говорите про фермерів, я вам хочу сказати про одну річ. Фермер в Україні є… деколи, дуже часто не розуміють, що є поняття загальне – це просто людина, яка займається сільським господарством… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:59:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги… (Шум у залі) Шановні колеги, якщо можна, я хотів би відреагувати. І я от прошу залу поставитись з розумінням. Вчора ми говорили про те, що повага – це визначальний принцип відносин один до одного. Тому звернення до громадян України у формі "якась Галя", мені здається, не зовсім правильно. І це не дуже коректно з точки зору парламентаря. Тому, мені видається, всі громадяни України є рівними перед законом. І наша задача - наділити їх всіма можливостями реалізації, щоб вони відчули себе повноцінними громадянами. Дякую. Я хочу надати слово, 195 правка, Власенко. (Шум у залі) Я вас не згадував. Я не згадував...
12:00:42 ВЛАСЕНКО С.В. Я перепрошую, а проголосувати попередню правку? (Шум у залі) Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:01:01 ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування правку... Не ставити? Ми не ставимо цю правку на голосування, 194-у? Просто у нас закінчується час, тоді, щоб ми не голосували після 12-ти, дайте слово Бєльковій.
12:01:19 БЄЛЬКОВА О.В. Шановні колеги, перш за все, я хочу визнати те, що я і сказала у своїй промові, що Галя, Оля і всі громадяни України мають безпосередньо юридично однакові права. Якщо моя згадка про Галю когось зачепила, я приношу щирі, щирі свої вибачення, тому що я дбаю про неї так, як про себе. Дякую.
12:01:54 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 12:00, оголошую перерву на 30 хвилин. (Шум у залі) Вона не наполягає. Ви зараз... (Після перерви)
12:30:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день! Повертаємось до нашої роботи. 195 правка Власенка.
12:30:11 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Фракція "Батьківщина" проти прийняття закону в такому вигляді. Фракція і партія "Батьківщина" вимагають виконання передвиборної обіцянки Президента щодо того, що він повинен запитати думку людей з найбільш важливих питань. Тим більше з урахуванням статті 13 Конституції. До речі, стаття 14 тут не має ніякого значення. Згідно із статтею 13 Конституції України власником землі є український народ. Давайте… Ви багато говорите про права власників. Давайте запитаємо у власника. А ця правка і група моїх інших правок скеровані на те, що навіть, якщо після референдуму обговорювати можливість продажу сільськогосподарської землі, то така земля повинна продаватися громадянам України у випадках та на умовах, визначених цим законом, про це говорить моя правка. А далі під цими умовами є те, що лише фермери, які працюють на землі, повинні мати право придбати українську землю, будучи при цьому громадянами України, а згідно з іншими правками ще і держава може це робити. Тому прошу підтримати цю правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 195 правка комітетом не була врахована. Ставлю її на голосування. Прошу визначатись та голосувати. 12:31:40 За-51 Рішення не прийнято. Правка номер 196, Загородній. Наполягаєте? Включіть, будь ласка, мікрофон.
12:31:50 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Дякую, Дмитре Олександровичу. Моя правка ідентична тій правці, яку вже озвучувала народний депутат від фракції "Слуга народу" Галина Володіна. І на жаль, ні комітет, ні зал цю правку не підтримали. І після того, як я закінчу говорити, я все-таки буду просити, щоб правку поставити на голосування. А зараз я хочу сказати трошки інше. Вчора після виступу одного із депутатів від фракції "Слуга народу" було сказано, що фракція і партія ініціює продаж української землі, тому що такий пункт є в передвиборчій програмі цієї політичної сили. Я уважно в черговий раз перечитав програму партії "Слуга народу", і хочу сказати, що такого пункту немає, навіть слова "земля" відсутнє в програмі партії "Слуга народу". Натомість є пункт про те, що запровадимо механізми впливу громадян на рішення влади через референдуми. Тому я прошу все-таки припинити зараз розгляд цього питання і потрібно провести референдум лише після цього вирішувати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Позиція комітету була відхилити. Тому ставлю на голосування 196 правка. Вона не була врахована комітетом. Прошу визначатись та голосувати. 12:33:24 За-62 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 197 правка. Папієв.
12:33:29 ПАПІЄВ М.М. Дякую, шановний пане Голово. Я сьогодні в продовження вчорашніх запитань ще раз наголошую, що під час розгляду цього законопроекту в другому читанні ми повністю порушуємо і 119, і 120, і 121 статті, які передбачають, що розгляд законопроекту в другому читанні відбувається постатейно – не попоправочно, а постатейно. Тому, якщо вчора була відсутність головуючого на мою заяву реакція відсутня, я і сьогодні ще раз для стенограми наголошую, що цей розгляд, який відбувається зараз, іде в порушення Регламенту, тому я змушений буду, навіть якщо проголосовано було в цілому, скористатися своїм правом і відповідно до 48 статті Регламенту подати заяву про відміну голосування. Стосовно поправки, яка подана. Я прошу цю поправку підтримати, тому що для нас саме головне, щоб землю відповідно до цього закону не украли у наших громадян. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайле Миколайовичу, я хотів би нагадати, що за такою регламентною процедурою приймаються всі закони так само, за які голосуєте ви. Думаю, що це коректно, правильно і це та традиція, закріплена в законі, якої притримуються і шановні мною народні депутати України із "Опозиційної платформи – За життя", так само як і Папієв, якщо я не помиляюся. Позиція комітету: 197 правка вона не була врахована та підтримана комітетом. Прошу визначатись та голосувати. 12:35:18 За-69 СТЕФАНЧУК Р.О. За – 69. Рішення не прийнято. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 198, Тимошенко.
12:35:26 ТИМОШЕНКО Ю.В. Зараз я хочу звернутися до всіх людей, які чують зараз трансляцію Верховної Ради. Перше, що я хочу повідомити. Ніякий нормальний процес в цій Верховній Раді зараз не відбувається. Це ілюзія процесу. Ніякого обговорення реального не ведеться. В залі відсутні аграрні асоціації, аграрні профспілки, зал Верховної Ради закритий сьогодні для громадськості і для тих, хто добре знає, що зараз приймається Закон про розпродаж сільськогосподарської землі. І по суті в першу чергу наші аграрії, фермери і селяни землі будуть позбавлені, земля буде злита іноземним банкам. І не вірте жодному слову, яке говориться з трибун сьогодні головою комітету або будь-ким іншим, що іноземці не будуть мати право володіти землею. Да, на два роки іноземним банкам дається право володіти. Ми проти цього. Прошу поставити правку на голосування зараз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 198 народного депутата Тимошенко. Комітетом вона не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 12:36:54 За-84 Рішення не прийнято. 199 правка, Качний.
12:37:00 КАЧНИЙ О.С. Шановні колеги, у зв'язку з тим, що "слуги народу" не хочуть чути голос самого народу, ми повинні сьогодні, вимушені сьогодні говорити про те, що фракція "Опозиційна платформа – За життя" виступає категорично проти ринку землі. Вчора до мене на Фейсбук було багато звернень. Одне з них було з проханням звернутися до "слуг народу" з перейменуванням фракції: "солги народу" - на російській, "збреши народу" - на українській. А чому так? Тому що ви самі написали в програмі, що всі питання будуть вирішуватися через референдум. І отже, наша правка 199. "Пункт а) частини першої статті 130 Земельного кодексу Україні викласти в наступній редакції: "Громадяни України, які працюють у сільському господарстві останні 7 років". Прошу надати свою відповідь нашому керівнику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
12:38:13 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Позиція комітету: не можна обмежувати права українських громадян, це не відповідає Конституції, досвідом роботи в 7 років. І не було аргументації, чому 7. Відхилити – позиція. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 199 правку, Качного. Комітетом не врахована. Прошу визначатись та голосувати. 12:38:49 За-75 Рішення не прийнято. 200 правка, Кальцев.
12:38:55 КАЛЬЦЕВ В.Ф. Шановні колеги, дякую. Я вчора казав, що є дві причини, чому ні я, ні наша фракція не буде підтримувати цей закон. Тому що ми надали право громадянам отримати свої ділянки земельні, і це ще можливо зробити. І друге - те, що ми вирішуємо цю проблему, не запитавши людей, не провівши референдум. Але є дві такі ще економічні причини. Одну з них я вчора назвав – це те, що цей закон не дозволяє зробити механізм, з якого фермери та сільгоспвиробники (малі, дрібні, середні) не будуть мати нагоди узяти стовідсотковий кредит, щоб купувати землю, а це право використають у першу чергу крупні холдинги і вся земля, усі ділянки потраплять до них. Є ще друга причина – це банки, які… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 200 правка, Кальцев. Вона не була врахована комітетом. Прошу визначатись та голосувати. 12:40:23 За-74 Рішення не прийнято. Правка 201-а, Княжицький Микола Леонідович. Включіть,будь ласка.
12:40:27 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні колеги! В законі, де приватні нотаріуси нібито зможуть перевірити походження коштів, а перед спекулянтами взагалі немає жодних обмежень, можна скуповувати землю і її не використовувати, мають бути хоча би якісь запобіжники. Моя правка пропонує закріпити право придбання землі не просто за громадянами України, а за особами, які є податковими резидентами України. В такому разі земля розподілятиметься не просто серед номінальних громадян, які деколи мають по декілька паспортів. А серед тих, хто справді, проживає в Україні, принаймні більшу частину року. Дякую. Прошу коментар. І прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 201 правку. Комітетом вона була відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 12:41:28 За-86 Правка не врахована. 202 правка, Тарута.
12:41:32 ТАРУТА С.О. Тарута, фракція "Батьківщина". У мене буде дуже багато іще правок, тому я хочу сказати, запитати у голови комітету, відносно філософії. Що ми досягаємо цим законом? Тому що для кожної нормальної країни головне питання, яке стоїть відносно землі, це ж не тільки товар, а це сакральне, філософське етичне питання. І головне, що треба досягати в кожній країні відносно землі, це три головних цілі: перше - продовольча безпека, друге – це великий вплив економічного зростання сільськогосподарського господарства, і третє – це розвиток сільських територій. Скажіть, якої мети ми досягаємо? Коли ви кажете, що ми отримуємо… Послухайте в залі, 10-20 мільярдів, це хочу сказати, що один Криворіжсталь дав нам 5 мільярдів доларів. Про що ми кажемо? Який буде економічний ріст від цього? Ми загубимо села, у нас вже зникло тисячу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
12:42:46 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Пане колега, я вам хочу сказати, що продовольча безпека робиться останнім часом в основному за рахунок в тому числі тих підприємств, яких ви не хочете допустити, підтверджуючи свої правки. Це перший момент. А по суті вашої правки, вона стосується іншого - це прив'язка до сільськогосподарської освіти. Ми мали неодноразові приклади в українській історії, в аграрних відносинах, де цим було неодноразове зловживання. Приклад, це до 13-го року видача земель без аукціонів на СФГ. Правка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування правку 202 народного депутата Тарути, вона не була врахована комітетом. Прошу визначатись та голосувати. 12:43:45 За-86 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 203-я, Тимошенко.
12:43:50 ТИМОШЕНКО Ю.В. Я зараз знову хочу звернутися, більше до громадян України. Зверніть увагу, хто слідкує зараз за процесом прийняття правок, що жодна правка, я підкреслюю, жодна правка, навіть розумна, обґрунтована, яка повністю підтримує національні інтереси України, не голосується в залі. Як ви думаєте чому? Тому що ніякої дискусії зараз в цьому залі не відбувається. Ніякого реального обговорення і голосування за правки не відбувається. Закон, який вони хочуть прийняти, на користь транснаціональних фінансових установ, банків вже давно написаний за межами парламенту. Він давно узгоджений за межами України, і зараз маріонетки його просто протягують, в тому числі імітуючи у Верховній Раді процес обговорення. І тому наша спільна боротьба за українську землю і за збереження суверенності України обов'язкова. Прошу поставити правку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 202 правку Тимошенко. Комітетом вона не врахована. Прошу визначатися та голосувати. 12:45:16 За-99 Рішення не прийнято. Кунаєв, 204-а.
12:45:22 КУНАЄВ А.Ю. Дякую. Я не наполягаю на цій правці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 205-я, Заблоцький. 206-а, Крулько.
12:45:35 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Розуміючи, що напрямок, який взятий на повний розпродаж сільськогосподарських земель, в тому числі іноземцям, цією поправкою номер 206 ми пропонуємо встановити запобіжники щодо масового розпродажу сільськогосподарської землі. Зокрема, що ми пропонуємо: встановити освіту сільськогосподарську і досвід роботи в сільському господарстві для того, щоб мати можливість землю купувати; проживати в Україні не менше 10 років; проживати на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, або мають підтверджений намір туди переїхати; і не мати паспорту інших держав. Ось це ті конкретні запобіжники, які хоч якось допоможуть зберегти національні інтереси України і не дозволити розпродавати землю іноземцям. Я прошу, щоб голова комітету детально пояснив, чому "Слуга народу" відмовляється голосувати за ці запобіжники, які так потрібні Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
12:46:44 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Пане Іване, серед іншого, що ми обговорювали, у ваші правці написано, що треба проживати там, де купляти землю. Серед інших ваших правок є концентрація до 500 гектарів. Уявіть собі, що фермер купив 100 гектар в одному селі, 100 - в другому, 100 - в третьому, 100 - в четвертому, 100 - в п'ятому. Йому кожний день жити в іншому селі? Правка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування правку 206 Крулька. Комітетом не врахована. Прошу визначатись та голосувати. 12:47:26 За-89 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Христенко, 207-а. Включіть, будь ласка, мікрофон.
12:47:31 ХРИСТЕНКО Ф.В. "Опозиційна платформа - За життя" виступає категорично проти запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Ми виступаємо за проведення всенародного референдуму з даного питання. А моя правка: пункт а) частини першої викласти в такій редакції: "громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту та мають досвід роботи у сільському господарстві". Дякую. Прошу мою правку підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Правка 207 комітетом не врахована. Прошу визначатися та голосувати. 12:48:23 За-80 Рішення не прийнято. 208-а, Бондаренко.
12:48:30 БОНДАРЄВ К.А. Костянтин Бондарєв, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина"… ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. БОНДАРЄВ К.А. …категорично проти ринку землі, категорично проти перетворення землі в товар. Ми за те, щоби розвиток українського села і господарства був, але не таким чином, що перетворюються ці умови на залежність від іноземців. Чому перетворюються? Тому що цей закон відкриває двері для масової скупки української території. Я зробив таку правку: пункт "а" частини першої статті 130 після слів "громадяни України" доповнити словами "які мають сільськогосподарську освіту чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва і не мають паспорту та/або громадянства інших держав". Це унеможливить скупку 73 відсотків території України. Поясність мені, будь ласка, чому ви її відхилили. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Костянтин Анатолійович. Правка 208 Бондарєва не врахована комітетом. Прошу визначатися та голосувати. 12:49:55 За-88 Рішення не прийнято, правка не врахована. 209-а, Лукашев.
12:50:00 ЛУКАШЕВ О.А. Дякую. Шановні українці, рік тому ми всі дізналися про країну мрії, в якій нам пощастить жити. І ось тоді ж саме ми почули стосовно земельного питання лише чотири слова: формування прозорого ринку землі. Саме чотири слова, більше жодного слова. На сьогодні ми бачимо, як формується, дуже активно, і пропихується ідея продажу не землі - продажу всієї нашої України, нашої Батьківщини. І у такий спосіб ми не можемо залишатися осторонь. І до мене звертаються тисячі виборців з проханням зупинити і протидіяти цьому процесу. Але ми можемо це робити лише в межах парламентської процедури. Тому я б хотів би закликати бути послідовними партію "Слуга народу" і все керівництво держави, і уряд, що давайте формувати прозорий ринок землі, а не красти Україну. Прошу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 209 комітетом не врахована, не підтримана. Ставлю її на голосування. Прошу визначатися та голосувати. 12:51:26 За-84 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 210-а, Лукашев.
12:51:31 ЛУКАШЕВ О.А. Дякую. Лукашев Олександр, 113-й округ, Луганщина. Шановні колеги, шановні українці, я б хотів би звернути увагу на ті меседжі, які лунали вчора від представників партії "Слуга народу" і сьогодні від Прем'єр-міністра Гончарука, що ніби головною метою є формування довіри, зовнішньої довіри, саме і тому ми під цим гаслом, під формуванням довіри фактично маємо процес продажу і колонізації нашої Батьківщини. Про яку довіру може іти мова, коли майже 70 відсотків, а то і більше, українців не підтримують, вони категорично проти продажу української землі. Жодної людини до мене не звернулося зі 144 тисяч виборців на підтримку ідеї продажу української землі. Прошу поставити правку на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 210, Лукашева. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 12:52:55 За-86 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 211-а. Лукашев.
12:52:59 ЛУКАШЕВ О.А. Шановні колеги, я хотів би озвучити болюче питання, яке стосується виборців не лише мого округу, не лише виборців, які мешкають в Троїцькому, Білокуракинському районі, а у всіх районах, які мають на своїй території, межують з державним кордоном. Це питання будівництва так званого "Євровалу". Коли його будували і крали мільярди гривень, коли автопотяги тягли будівельні матеріали для цього, вщент знищена дорога, дорога Дьоміне-Олександрівка-Лисичанськ, вона взагалі не існує сьогодні. І від цих автопотягів, які будували "Євровал", знищені навіть будівлі людей. Тому сьогодні сонце світить прямо в хату, бо зруйновані стіни. Що ви будете робити? Де компенсація за ті сотні гектар землі? ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 211 Лукашева. Прошу визначатися. 12:54:27 За-75 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 212-а Гнатенка. Валерій Сергійович, у вас три правки. Може, якось об'єднаємо?
12:54:32 ГНАТЕНКО В.С. Ні. Я недовго. ГОЛОВУЮЧИЙ. 212-а. ГНАТЕНКО В.С. 49 виборчий округ, Донецька область, Гнатенко. Взагалі не зрозуміло, чому більшість боїться так референдуму. Але зрозуміло всім нам, ми знаємо, що якщо це питання винести на референдум, більшість побачить і розкриє очі, що 72 відсотки не бажають, щоб цей закон був прийнятий. Останнім часом я провів більше 20 зустрічей по території округу, і ні одна людина не запитала мене: чого ж ви не зробите нічого, щоб ця наша земля не продавалась? Сьогодні ми робимо все в рамках Конституції і наших можливостей, щоб люди зрозуміли, що "Опозиційна платформа - За життя" проти цього питання. Я хочу, щоб і ви дослухалися до людей, які сьогодні дали вам мандати, щоб ви це питання надали на референдум. Будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 212 правку Гнатенка. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 12:55:53 За-88 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Гнатенко, 213 правка.
12:55:57 ГНАТЕНКО В.С. Вчора наша фракція спілкувалася з іноземцями з Європи, з Франції, які приїхали сьогодні, моніторять питання ринку землі. І вони запитали, таке одне питання поставили – чи не боїться Україна розпродати свою землю і залишитися ні з чим? Сьогодні багато арабських країн, Китай вже чекає цього питання. Ви кажете: "Спрацюють запобіжники". Не спрацюють. Сьогодні ми за 1 годину назбираємо 5 підприємств, 100 метрів вокруг Верховної Ради, які зареєструють на себе фіктивні підприємства, які будуть купувати землю, а потім продавати. Ми відмінили 205 статтю "фіктивне підприємництво", я так розумію, для цього питання, яке сьогодні ми приймаємо, щоб можна було реєструвати фіктивні підприємства і потім на них продавати землю. Схаменіться, цього не треба робити. Тільки через сумісний референдум, який ми сьогодні пропонуємо провести разом з усією Україною. Будь ласка, правку поставте на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ставлю. 214 правка Гнатенка. Комітет відхилив. Прошу визначатися та голосувати. 12:57:11 За-85 Рішення не прийнято. Гнатенка 214-а.
12:57:15 ГНАТЕНКО В.С. Остання правка. За останні 20 років в нашому парламенті не було важливішого закону, ніж той, який ми сьогодні розглядаємо. Це питання виноситься на рівень з прийняттям Конституції. І я думаю, що повинно тут голосування бути не 226 голосами, а конституційною більшістю, тому що це найважливіше питання, яке сьогодні є на повістці дня в цілому в Україні. І я прошу вас: не приймайте це рішення необдумано. Сьогодні під нашою землею, під тими шматками, які будуть продаватись, ми не знаємо, які знаходяться надра. Це питання ніхто взагалі не піднімав, які ж надра будуть потім попадати у власність тих рук, які приймають і придбають ці шматки землі. ГОЛОВУЮЧИЙ. 214 правка, Гнатенко. Комітет відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 12:58:20 За-85 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 215-а, Скорик. Включіть мікрофон.
12:58:25 СКОРИК М.Л. Наполягаю. Шановний пане Голово, шановна президія, шановні громадяни України! народний депутат Скорик, "Опозиційна платформа – За життя". В першу чергу, я хочу сказати про те, що всі громадяни України бачать, що завдяки зусиллям в першу чергу керівництва нашої фракції "Опозиційної платформи – За життя", інших фракцій і конструктивного підходу керівництва Верховної Ради ми все ж таки розглядаємо цей закон більш-менш згідно Регламенту. Але, на жаль, вчорашній розгляд правок і сьогоднішній, він демонструє те, що абсолютно неконструктивний підхід, на жаль, керівництва комітету. Абсолютно немає у нас ніякого діалогу з приводу тих питань, які задають депутати. Голова комітету відповідає: "Комітет не підтримав", - і так далі. Я дуже сподіваюсь, шановний пане спікер, що на одну з моїх поправок ви, нарешті, скажете "прошу підтримати та проголосувати". Буду дуже вдячний. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 215-а, Скорик. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 12:59:43 За-83 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 216 правка, Скорик.
12:59:47 СКОРИК М.Л. Шановний пане голово комітету, вчора я вас питав декілька моментів, ви на жодне мені не відповіли. Перше. Чому ваша політична сила так боїться референдуму? Чому ви так боїтесь спитати у громадян України, чи готові вони продати власне надбання, яке належить їм згідно Конституції, тобто землю України – невідновний актив нашої держави? Друге питання я задавав: чому, як ви не розумієте того, що на сьогоднішній день наша банківська система абсолютно не готова до того, щоб прокредитувати наших аграріїв? І вони будуть абсолютно неконкурентоздатні по відношенню до наших конкурентів з-за кордону. Третє питання. Я не розумію, чому абсолютно неефективний економічний ріст стає… ви кидаєте фактично цей закон… Я в іншому питанні вам далі відповім. Дякую. Прошу голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 216 правка. Ви не заперечуєте? У нас просто 13:00, можемо проголосувати за цю правку, пан Скорик, так? Ви не наполягаєте, нормально, так, можемо, так, можемо голосувати? Шановні колеги, ставлю на голосування правку 216 народного депутата Скорика. А, ні, позиція комітету. Вибачте. Микола Тарасович.
13:01:15 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. В поправці по суті нічого не було. Тому що позиція – відхилити. А по суті ваших питань, ми, дійсно, боремось за майбутнє і щоб ми перестали бути "білою вороною" у Європі, і не тільки в Європі в цих відносинах. І за конституційні права громадян. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Леонідович, ставлю вашу правку на врахування, 216 правка, вона не врахована комітетом. Прошу визначатись та голосувати. 13:01:54 За-84 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Шановні колеги, час для обговорення законопроекту вичерпаний. Переходимо до "Різного". Я впевнений, що залишиться багато колег, які будуть бажати виступити. Прошу записатися від народних депутатів на виступи. Прошу записатися всі фракції. Клименко Юлія Леонідівна.
13:02:44 КЛИМЕНКО Ю.Л. Передаю слово Бобровській Соломії з трибуни. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобровська Соломія Анатоліївна.
13:02:57 БОБРОВСЬКА С.А. Всім вітання! Шановні колеги, дорогі українці! Я би хотіла нагадати всім за вчорашню фразу одного з продюсерів відомого телеканалу "1+1", який передав привіт всім українцям, які не втомлюються боротися за те, щоб довести, зокрема, що українська мова... це не проблема в українській мові, а проблема, напевно, в головах і в мізках людей, які все ж таки страждають малоросійством, меншовартістю і так далі. Адже проблема виявляється, як нам вчора повідомили, в тому, що нам бракує тональності для того, щоб мелодрами звучали так, щоб зачіпали душу глядача. По-перше, я би хотіла запросити пані продюсерку і всіх тих колег, які мали відношення до "1+1" і які тут працюють, можливо на "плюсах" сьогодні брак кадрів, тому що в зв'язку з переходом на іншу роботу, на безкоштовні курси української мови. А якщо цього буде недостатньо, ми готові подарувати їм весь курс української мови для пізнання всієї глибини не лише щоденної мови, а і всієї інтимної лірики, яка зможе довести мелодрамою їх до сліз. Мало того, нагадаю кожному і, зокрема, пані просюсерці, яка, напевно, не ходила в кінотеатр і не бачила ані "Гніздо горлиці", ані повернення... "Додому" фільм, ані "Мої думки тихі", ані "Кіборги", після чого люди виходять з сльозами і, напевно, це точно не питання в тому... не в мові, а в тому, як хто це відчуває, і все ж таки показує всі грані, як можна довести емоціями завдяки мові до таких почуттів. І, окрім того, мало того, запросили би всіх вас колег на поетичний вечір інтимної лірики, де точно буде мелодрама, і точно лише українською, на запрошення курсів української мови і ініціативи "Є-мова", на так званий вечір "Звабно", який буде відбуватися на Подолі 13 лютого. Дуже дякую. Бережіть себе. І це не про мову, а про наш мозок і те, що в ньому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зінкевич Яна Вадимівна.
13:05:12 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко. Ірина Володимирівна Геращенко.
13:05:23 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Дякую, шановний пане Голово. Я переконана, що більшість колег, присутніх в залі, попередні тижні, як того і вимагає Регламент Верховної Ради України, працювали в регіонах. Так само ми з колежанками Марією Іоновою, Ніною Южаніною, Іриною Фріз, Іванкою Климпуш-Цинцадзе багато були в регіонах, мали можливість поспілкуватися з виборцями. І хочемо акцентувати увагу і Верховної Ради України, і уряду на низку гуманітарних проблем. Перше. Виборці запитують, навіщо уряд проводить конкурси, якщо їх результати потім ніким не враховуються в роботі? А ви знаєте, коли проводиться конкурс на керівництво Держкіно, а це та галузь, яка отримала серйозну підтримку в минулі роки від української влади, і сьогодні ми пишаємося тим, що можна в кінотеатрах побачити касові українські фільми з українськими акторами, так ось, коли проводиться конкурс і прекрасна професійна людина отримує більшість голосів, яка займається Одеським кінофестивалем, але уряд ставить на це іншу панянку, яка до того очолювала якийсь департамент в держадміністрації в Запоріжжі і хіба що керувала кінотеатром, це викликає дуже багато питань. Навіщо проводяться ці імітації конкурсу? І, повірте, ми будемо дуже ретельно тепер слідкувати за Держкіно, але і звернемося до відповідних структур з вимогою пояснити, що ж там відбулося з цим призначенням. Так само дуже шкода, що у нас немає сьогодні повноцінної можливості під час "години запитань до Уряду" задати і інше запитання: що стосується сфери освіти. Ми побували на Закарпатті. І от в Ужгороді з 95-го року, друзі, не будувалася і не ремонтувалася жодна нова школа. І там є такий мікрорайон новий і єдина на весь район 19 школа, де діти змушені навчатися сьогодні в кілька змін, тому що немає можливості там просто розширити її приміщення. Попори те, що "Нова українська школа" – це одна з реформ, яку провела наша команда, закликаючи, щоби в початкових класах було не більше 25 учнів, в цій 19 закарпатській Ужгородській школі середній навчається по 45, по 41 першачку. Тому ми хочемо звернутися зараз до місцевої влади, яка в рамках децентралізації отримала дуже серйозні кошти, з вимогою реалізувати проект, розпочатий нашою командою, де вже є проект добудови школи №19 і добудувати цю школу для того, щоби діти перших класів могли отримувати якісну українську освіту. Насправді, в рамках децентралізації сьогодні дуже багато, поки що вона не зруйнована новою "зеленою" командою, залишається коштів на місцях. І їх варто витрачати, в першу чергу, на освіту, на науку, на культуру, для того, щоби потім і в парламенті сиділи освічені люди. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Требушкін Руслан Валерійович.
13:08:36 ТРЕБУШКІН Р.В. Добрий день, шановні українці, шановні депутати! Сьогодні багато звучить питань заборгованості заробітної плати шахтарям. Дуже давно це питання не вирішується і ті заборгованості, які є сьогодні, не дають в повній можливості розраховуватися за комунальні платежі та за інші послуги. На жаль, дуже повільно йде реформа і питання, так швидко, як хотілось би, не вирішується. Я хочу запросити усіх депутатів до робочої групи для того, щоб ми разом проробили займ від Європейського банку, який зараз ще не використаний, близько 400 мільйонів євро, для того, щоб Україна мала можливості зробити нові робочі місця. По-перше, це дасть можливість тим, хто не дуже хоче працювати на шахтах, працевлаштуватися, по-перше. І це дасть можливість в наших містах зробити додаткові робочі місця для того, щоб наповнювався бюджет. І, звичайно, приєднатися для того, щоб розробити закон, який дозволить нашим вугільним підприємствам все ж таки в цьому році в повному обсязі отримувати заробітну плату. І, звичайно, мати можливість для того, щоб ті шахтарі, які мають бажання працювати на тих шахтах, які ще перспективні, щоб вони отримали розвиток. Це перше питання. І друге питання - те, що стосується горно-спасательного отряда, подразделения. Було виділено близько 290 мільйонів гривень на цей рік, а потрібно 453. В іншому випадку, якщо не буде дофінансований отряд, буде звільнено близько 500 рятівників, які забезпечують безпечну роботу наших вугільних підприємств. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.
13:11:19 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні українці, шановні колеги! Я хотіла би розпочати свій виступ з того, що нам не вдалося почути сьогодні від Прем'єр-міністра пояснень щодо неотримання четверті запланованого бюджету в січні місяці і питань, пов'язаних з цим. Абсолютно його пояснення не стосуються і не пояснюють ситуації, яка склалася на місцях останніми місяцями. Я говорю і про монетарну політику, і про величезні втрати, які отримали експортно-орієнтовані підприємства в цілому по Україні. Я хочу всім вам навести пояснення нинішньої влади про те, що ще в жовтні місяці укріплення гривні пояснювалося як тимчасове сезонне явище. Уже в листопаді місяці пояснення лунало, і воно заключалося в тому, що це, мабуть, уже склалася така стабільна ситуація в Україні, і пояснюється вона навіть нарощуванням обсягів експорту українськими підприємствами, і аграріями в тому числі. А вже в грудні стало пояснення про те, що така монетарна політика приносить навіть користь, знижує інфляцію до 5 відсотків і так далі, і тому подібне. Що ж відбувається на місцях? Я впевнена, що зараз всі українці, які чують мене, і ви, шановні колеги, були на місцях і знаєте, що всі середні підприємства, в яких експортна доля складала більше 50 відсотків, свою діяльність зупинили. Я закликаю уряд, і буде офіційний депутатський запит щодо цього, щоб оце пояснення, яке надавалось ними раніше, що монетарна політика впливає на деякі галузі, вони до кінця зрозуміли, що буквально в усіх галузях економіки у нас зараз за останні роки є велика кількість експортно-орієнтованих підприємств. Вони втратили зараз свій ринок, а це більше… у кого в 40 країн світу, кому в 40 країн світу вдалося поставити продукцію, а кому - ще і більше. Тому недолуга монетарна політика буде наслідки мати і у лютому місяці, і в наступних місяцях, якщо вона швидко зараз не буде змінена. Наступне питання. Найбільш болючим питанням зараз є ситуація, яка склалася в роботі Державної податкової служби і Державної митної служби. Якщо ви, шановні колеги, не зробите швидкі рішення щодо того, хто має керувати в цих службах, яка їх політика має бути щодо виконання всіх прийнятих законів в цьому залі і раніше, ми будемо мати ще більший дефіцит бюджету і надходження в бюджет будуть зменшуватися. Я хочу наголосити, бюджетне відшкодування в автоматичному режимі зупинено. Знає про це вся країна. Чи чує нова влада про те… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Костюк Дмитро Сергійович.
13:14:38 КОСТЮК Д.С. Доброго дня, шановні колеги, доброго дня, шановні громадяни України! Сьогодні в рубриці "Різне" все одно хочеться поговорити про законопроект щодо обігу земель. Справа в тому, що, як ви знаєте, нещодавно був зроблений рейтинг одним з українських ЗМІ найбільших маніпуляторів, брехунів серед депутатів Верховної Ради України. І головний топ-10 цього списку - ті ж самі люди, які зараз виступають з трибуни Верховної Ради і розповідають ті чи інші міфи щодо законопроекту. Оскільки ми обговорюємо конкретні правки, то немає часу і можливості поговорити по суті законопроекту. Я використаю свій час для того, щоб розповісти і розвінчати ті міфи, які з трибуни Верховної Ради лунають останні дні. Перший, і головний міф, озвучений певними депутатами вчора. Насправді законопроект - там чорним по білому написано: забороняє продаж землі в межах 50 кілометрів від кордону України. Повна заборона. І навіть рішенням референдуму це не буде змінено. Другий момент. Ми повністю забороняємо купівлю землі тим громадянам і тим компаніям, які засновані громадянами держави країни-агресора, тобто Росія. Росіян не буде на українському ринку. Третій момент. Ми справді ввели обмеження максимальної площі землі в одних руках, в руках однієї компанії - 10 тисяч гектарів землі. Але це не означає, що будуть якісь наділи, які населення буде змушене купувати по 10 тисяч гектарів, зовсім не так. На лот будуть виставлятися… на аукціон будуть виставлятися лоти з земельними ділянками по 500 гектарів, не по 10 тисяч, а по 500 гектарів. З іншого боку, власники паїв зможуть продати свої земельні наділи: чи це один, два, три гектари. Відповідно населення зможе купити, хто захоче збільшити свій земельний банк, або почати справу свою, займатися сільським господарством. Це питання буде вирішуватися просто, може без аукціону, за згодою власника паю і тої людини, яка хоче купити. Третій головний міф. Звісно, ми нікого не змушуємо не заставляємо продавати свою землю. зовсім нікого. Якщо такі десь будуть спроби, якісь можливі рейдерські захоплення, звертайтеся, у нас є гаряча лінія. Всі громадяни України можуть звернутися, проконсультуватися, ніхто нікого не змушує нічого продавати. І третій момент. Справді ми зробили систему, зробили можливості для того, щоб вперше в історії України фермери отримали доступ до дешевих ресурсів, доступ до кредитування. Ми зробили всі можливості для того, щоби фермери отримали можливість отримувати дешеві кредити під 5 відсотків річних, 3-5 відсотків. Держава буде покривати відсоткову ставку, держава буде гарантувати повернення кредитів перед банками. І той міф, який є, що банки нібито можуть накоплювати ресурси, це неправда. Банки змушені будуть продати земельні наділи… ГОЛОВУЮЧИЙ. Климпуш-Цинцадзе, Іванна Орестівна. Шановний Апарат, один з мікрофонів не працює. Якщо можна, техніка запросіть. Да, не працює зі вчорашнього дня. Олексій Олексійович Гончаренко.
13:18:25 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність", північ Одещини. Сьогодні в нас була "година запитань до Уряду". І я поставив запитання Прем'єр-міністру Гончаруку, декілька запитань поставив йому – на жодне не отримав відповіді! Я спитав пана Гончарука про те, вибачте, будь ласка, ми всі знаємо, що ви – профан в економіці, але все ж таки ви – Прем'єр-міністр. Ну, це він сам про себе сказав, що він – профан в економіці. Ви все-таки Прем'єр-міністр, скажіть, будь ласка, чому в нас бюджетна діра – 14 мільярдів гривень за січень місяць? Одна четверта всіх надходжень до бюджету. Нема відповіді, не почув. Щось таке сказав, що курс винен, що там думали, буде 27, а стало 24, і тепер маємо "дірку", ну, ось, будемо чекати, значить, коли гривня впаде. Поставив запитання: ну, добре, ви не економіст, але ви ж юрист за освітою. Я свого часу подарував Прем'єр-міністру книжку "Як керувати урядом". Ну, я так розумію, що він її не читав, судячи по результатах. Але далі треба дарувати вже Конституцію України, бо Прем'єр-міністр не знає, що заяву про відставку він має передавати у Верховну Раду – відніс її до Президента, звіт робив – знову-таки Президенту, у Верховну Раду не зміг дійти. Знову відповіді не отримав. В принципі, які питання їм не став – відповіді не отримаєш. Чому? Тому що вони дуже зайняті люди. І я звертаюсь до всіх громадян України. Шановні друзі, будь ласка, давайте не будемо заважати нашому уряду працювати, в них же, насправді, надважливі завдання. Ось вони знайшли перукарню в будівлі на Грушевського і закрили її, це важливо дуже, вся країна про це знає. Вони об'єднали міністерства, зробили такі "міністерства-франкенштейни": Міністерство енергетики і екології, економіки і сільського господарства. Значить, наробили цих ці мічурінці нові, юні мічурінці наробили таких ось дивних міністерств. А зараз вони, думаєте, чим будуть займатися? Правильно, вони почнуть їх роз'єднувати. Я їм можу одразу запропонувати нові міністерства, знаєте, щоби далі треба ж продовжувати ці опити по гібридизації. Можна зробити міністерство культури і окупованих територій, міністерство спорту та ветеранів, ну, і ще що-небудь таке. Тобто в них багато роботи, вони дуже зайняті люди: знімають якісь блоги з чашкою, їздять на самокаті. Їм не до цих проблем, які ми їм намагаємося щось на голову надіти. Тим більше, що в них останнє ще є одне доручення від Зеленського – розібратися з комунальними платежами родини "Шаріка" з Кіровоградщини, бо це надзвичайно серйозна проблема, це проблема питання державної ваги. І вони замаються, розраховують, скільки же "Шарік" має заплатити за газ і чи вистачить, значить, "Шаріка", щоби це зробити. Тому уряд в нас не треба чіпати, я думаю, що їм не треба і ходити і у Верховну Раду, бо години в них зайвої немає. Хай далі борються з перукарнями, допомагають "Шаріку" і займаються своєю гібридизацією, ці юні мічурінці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухов Олександро Сергійович. Шахов Сергій Володимирович.
13:21:38 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, сьогодні Прем'єр-міністр не відповів на моє запитання, на запитання Олега Кулініча: яким чином будемо виходити з економічної проблеми, з енергетичної кризи, з техногенної катастрофи, з екологічної катастрофи? Ми ставили питання не тільки по всій Луганщині, а по всій країні. Це стосується кожного українця. Сьогодні голодують сім'ї, і це чиста правда. Відповіді немає, коли заплатять заробітну плату простому гірнику з Луганщини, зі Львівщини, з Волині, з Кіровограду, з Донеччини. Люди відпрацювали півроку, їм кинули кістку в півтори тисячі гривень. Підніміть руку, в цьому залі є людина, яка за півтори тисячі гривень може прожити півроку? Нагодувати своїх дітей, нагодувати сім'ю, купити не просто одежу, а просто поїсти, хліба купити. Ніхто не зможе. Давайте будемо чесно говорити, хто стоїть за бандою, хто завозить вугілля з Африки, з Росії, хто завозить копанку і сьогодні наживається на електроенергії, яка мафія стоїть за цим. Хто сьогодні з олігархів може користуватися цим? Давайте ми звернемо увагу на тарифи, які повинні були опуститися на електроенергію. Вони опустилися? Ні. На тепло тарифи опустилися? Ні. Що відбувається в країні? Хто стоїть за газовою мафією? Ставлю питання: хто стоїть сьогодні за коефіцієнтами, які нараховуються на газ? Хто стоїть сьогодні за транзитом на газ? Труби будували, труби, які перетворюються в трупи, будували наші батьки, ще й прадіди, і наші діди. Сьогодні користуються знову-таки олігархи, які переховуються за кордоном, які стоять за газовими вишками в 4 мільярди доларів. Ніхто не може відповісти. Скажіть, будь ласка, коли будуть розслідуватися кримінальні провадження, які подавалися нашою командою, Сергієм Вельможним, в Рубіжному, Гірському, Золотому, в Тошківці? Сухов Олександр подавав заяви, і 50 кримінальних проваджень було порушено. Ніхто не розслідує. Хто сьогодні краде і вирізає заводи в місті Лисичанську: завод "Пролетарій", РТІ, "Лисичанськсода"? Хто сьогодні грабує державу на кореню? Ніхто з Кабінету… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рудик Кіра Олександрівна. Немає в залі, да? Вельможний. Савчук Оксана Василівна.
13:25:11 САВЧУК О.В. Шановні колеги, сьогодні я хочу вам акцентувати увагу на тому, як розвивається в нас місцеве самоврядування. Я хочу поговорити трошечки про те, з чим стикаються депутати-мажоритарники в цій залі і наголосити, що наш парламент складається з представників мажоритарної системи і з тих, хто представляє, власне, партії. Мажоритарники, дуже часто приїжджаючи на свої округи, змушені або вирішувати дуже багато проблем. Ми бачимо, що дійсно місцеве самоврядування зараз інтенсивно розвивається, міста створюють інфраструктурні можливості. Але ми повинні скласти стратегію розвитку країни для того, щоби ми бачили, якою вона буде в майбутньому, тобто допомогти нашим містам розвивати свій потенціал. Сьогодні я хочу сказати про місто Івано-Франківськ, яке представляю. Який може бути потенціал в міста, котре має туристичне спрямування? Так-от тільки в січні місто Івано-Франківськ відвідало 300 тисяч туристів. Чому вони це зробили? Тому що місто стає привабливішим, місто робить фестивалі, духовні заходи, різноманітні атракції для того, щоби затягнути максимальну кількість туристів і показати їм особливості західного регіону. Але є інші проблеми. Це інфраструктурні. Ви знаєте, що місто Івано-Франківськ, до нього можна доїхати одною дорогою зі Львова і нас об'єднує один міст. Цей міст, про який ми говоримо і б'ємося, про який я написала більше 4 запитів, які були проголосовані в сесійній залі, і отримала, на жаль, таке, знаєте, дике нерозуміння Кабінету Міністрів, котрий дає прості відписки. Коли ми з вами звертаємося отим законним способом – депутатським запитом, ми очікуємо, що ми отримаємо ту відповідь, яка би нам дала роз'яснення по суті проблеми. Тому сьогодні я би хотіла підняти знову ж таки цю важливу проблему – це є будівництво мостів. Ми повинні пам'ятати, що наша країна розвивається в різних куточках: і на заході, і на сході, і на півночі. І сьогодні я хочу все ж таки звернути увагу на розвиток саме західної частини, саме будівництво мостів. Прикарпаття має найбільшу кількість мостів, і саме міст в місті Івано-Франківську на вулиці Галицькій. Ми подавала неодноразово прохання, громада вже сама профінансувала 70 відсотків цього мосту, і просить допомогти державу профінансувати. Більшу половину того, що вже зроблено, є, залишилося буквально декілька відсотків зробити, щоб це було завершено. Просимо пам'ятати, що ми повинні розвивати міста в комплексі, і тоді ці міста приноситимуть нам прибутки і будуть розвиватися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрійович Зіновій Мирославович.
13:28:36 АНДРІЙОВИЧ З.М. Доброго дня, шановні колеги, шановний головуючий! Депутат Андрійович Зіновій, Надвірнянщина, Богородчанщина, Яремчанщина, Отинійщина. Хочу підняти питання і звернутися до Прем'єр-міністра, до міністра екології, до голови НКРЕ. Звертаємося від всіх мажоритарників дев'ятого демократичного скликання. Вкрай є важливим питанням, яке останнім часом призвело до невдоволення населення, а саме питання, яке склалося на ринку природного газу щодо встановлення абонентської плати за розподіл природного газу побутовими споживачами. Після впровадження в дію Постанови НКРЕКП під номером 2080 від 7 жовтня 2019 року про затвердження змін до деяких постанов НКРЕ, до нас, до народних депутатів мажоритарних округів, надходить велика кількість звернень від громадян України з усіх її найвіддаленіших куточків з вимогою втрутитись у вирішення даного, вкрай критичного питання. У своїх зверненнях громадяни скаржаться на несправедливу на непомірну плату за даний вид послуг – транспортування газу. Розмір абонентської плати за транспортування часто перевищує в декілька десятків разів за саме блакитне паливо, що негативно впливає на добробут населення, особливо малозабезпечених верст населення. Особливо це стосується нових абонентів, домогосподарств, які щойно приєдналися до газової мережі споживачів, які вживають заходів щодо економії блакитного палива. У мене в руках платіжка людей, які споживають щомісячно 6-7 кубів газу, а отримують з 1 січня 2020 року платіжку на суму 500 гривень за абонентську плату за транспортування газу. Тому народні депутати мажоритарних округів звертаються з вимогою відмінити Постанову НКРЕ номер 2080 від 07.10.2019 року про затвердження змін до постанов НКРЕ та невідкладно розглянути можливість внесення на розгляд Верховної Ради України як законопроект, що стосується норм статті 4, 40-ї і 41-ї. Ви всі прекрасно знаєте, що ці статті законопроекту були закладені 9 квітня 2015 року в Законі України "Про ринок природного газу". Також пропонується саме прийняти мінімальну ставку для того, щоб люди, які сьогодні практично не спалюють природний газ, не мали можливість сьогодні не тільки оплачувати, користуватися, а й отримувати непідйомні кабальні платіжки з дуже високими саме сумами. Тому звертаємось до відповідних органів для того, щоб змінити методологію… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лаба Михайло Михайлович.
13:31:57 ЛАБА М.М. Доброго дня, шановна президія, шановні народні депутати, присутні, громадяни України! Декілька слів про етику і мораль у нашому парламенті. Всі нормальні люди бажають працювати у належних умовах, на, власне, своєму робочому місці, і ми з вами не виключення. Один колега наш нещодавно, є він ще колегою, так був розчарований, що немає кому слухати його. На жаль, звикли вже до цього громадяни України. По той бік екрану з телебачення, коли мова заходить про суть цього питання, то виникає питання культури, яка ж культура нашого парламенту. Так, діяльність Верховної Ради ретранслюється на всі органи державної влади в Україні. Вони передають ту енергетику, негативну чи позитивну, якщо вона присутня. Тому нічого дивуватися, коли ті політики, які звикли працювати на медіа, а не на глобальні інтереси українського народу, опиняються поза увагою. Знаємо, що з вами у нашому залі кількість децибелів значно перевищує відповідні норми. Споглядаючи на ораторські здібності деяких старожилів парламенту, дивуєшся, чи за фахом вони тут, чи у Поплавського закінчилися вакансії. Ваш шалений крик під час виступів дратує навіть вас. Ходять чутки, що обранці декількох скликань живуть у паралельній реальності та недочувають себе. І, мабуть, це власне і є проблемою. Бачачи такий хаос в стінах парламенту, країна рухається сама до хаотичності. Майже кожний з нас, напевно, побував зараз на окрузі. Тисячу питань, окрім буденних, що в нас там коїться. Люди запитують: що у вас там у парламенті? Але українці - мудра нація, здатна включати режим турбосинтезу, і каже: щоб з десяток старожилів прибрати з політикуму нової успішної країни - скоріше б мир прийшов до нас в країну. В усіх наших питаннях соціальної сфери на округах одні і ті ж ситуації і в державі в цілому. Розумію шахтарів, їх родини, про які тут гучно мовлять наші колеги, і про 1,7 мільярда заборгованості по заробітній платі. А як з цим питанням вирішували раніше, якщо працювали схеми "Роттердам плюс" і так далі? Чому у мене на 70 окрузі майже в шести районах потреба у відновленні соціальної інфраструктури станом на сьогодні складає близько 12 мільярдів гривень? Це винуватий Президент України чи це винувата політична сила "Слуга народу"? Раніше доведений до відчаю народ і до зубожіння сьогодні зневірений, і тому вам більше старим політикам і не вірить. Ми, фракція монобільшості здатні розрізняти фальшиві виступи замовних ораторів. І наша толерантність, стриманість зорієнтована на президію Верховної Ради, на конструктивізм. Чому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кириленко Іван Григорович.
13:35:25 КИРИЛЕНКО І.Г. Вельмишановна президія, пане головуючий, шановні колеги, в цьому залі дуже часто звучить із вуст і урядовців, і народних депутатів, особливо які прийшли нещодавно: європейський світовий досвіт. Я повертаю всіх до проблеми, яка в цьому залі набула високої температури при розгляді: знову-таки земельне питання. Який же тоді світовий досвід, який тут не звучить, і ніхто за нього не говорить, в земельних питаннях і в аграрних питаннях? А він свідчить, світовий досвід, про дуже мудрий і комплексний підхід до питання. Вдумайтесь в цифри: 2,5 мільярда гектарів землі в обробітку на планеті. Обробляють 570 мільйонів фермерських господарств, із них 500 мільйонів - сімейна ферма. Проста арифметика. 5 гектарів на брата. 5. Чому такий підхід у світі? Перше, що вирішується: кожний правитель, кожен президент, кожен уряд думає за зайнятість власного народу. Зайнятість. Друзі, при такому підході на 1000 гектарів земель в обробітку 250 зайнятих. У нас агрохолдинги, які панують, зайнятість 4-8. Якщо на початку 90-х років у нас було 5 мільйонів зайнятих в сільському господарстві, зараз 500 тисяч не набирається. Де інші? А інші на заробітках у фермерів: польських, балтійських, прибалтійських і Центральної Європи, вже далі поїхали, бо працьовитий український народ. Так про що досвід говорить? Проблема вирішується зразу с ходу ж і наступна. При таких обсягах не соняшники, зернові вирощуються – це сировина, а вирощується капіталоємна продукція: овочі, фрукти, ягідництво, тваринництво – це безпосередньо продукти харчування. Третя проблема, яка вирішується, – кооперація зусиль, починаючи від обробітку, закінчуючи оптовими партії реалізації. П'ята проблема, яка вирішується, – та обов'язково така продукція вимагає переробки. А переробка – це додана вартість, зовсім інша ніж сировина. Шоста проблема, яка вирішується. Друзі, підтримка сільського господарства у всьому світі – ой-ой-йо. Банки реконструкції і розвитку на що спрямовані? Селянські банки на що спрямовані? Там тільки державні кошти, там немає коштів населення, тобто це некомерційні гроші. Під 1-2 відсотки кредитувати може тільки держава, яка дбає про продовольчу безпеку, про зайнятість, про ці всі питання. Друзі, оце світовий досвід, оце те, за що виступає "Батьківщина". Дослухайтесь, це могло би бути першим етапом земельної реформи. Давайте попробуємо. Мільйони співвітчизників уже пройшли цю школу в поляків і так дальше. Прибуток з гектара в польського фермера, де 2,5 мільйони сімейних ферм, у сім разів більше, ніж прибуток у нас, навіть в агрохолдингах, які отримують по 100 центрів з гектара… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович. Папієв Михайло Миколайович.
13:38:46 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! П'ятниця, ви бачите, традиція підтримується, не так багато народних депутатів України, які залишилися в залі Верховної Ради України з тим, щоби мати можливість висловитися. І головне – це не тільки чути своїх виборців, а головне – це зворотній зв'язок, щоби і виборці відчували, що народні депутати України піклуються за них і знають проблеми людей. Ви знаєте, яка сьогодні сама головна проблема людей і з чим вони звертаються до Верховної Ради України, не відчуваючи адекватної реакції виконавчої влади? Це питання заробітної плати. От я сьогодні, коли побачив Прем'єр-міністра України, я очікував, що він вийде, покається перед нами за ті заробітні плати непомірні, які отримав уряд за грудень минулого року. Як може міністр - член уряду отримувати 500 тисяч гривень, коли у нас зростає заборгованість по заробітній платі в економіці, коли у нас мінімальна заробітна плата з 1 січня встановлена на рівні 4723 гривні? Тобто це люди, в яких абсолютно відсутня мораль, абсолютно відсутня честь. А сьогодні, коли всі мовчки пройшли проблему цю, то я відчуваю, що в уряду нашого відсутня навіть і совість. Бо Президент України - це найвища посадова особа держави і це гарант Конституції України, - дав доручення Кабінету Міністрів врегулювати питання непомірно, незаконно отриманих заробітних плат не тільки в уряді, а ще й в корпораціях державних. І що ми бачимо? Жодної реакції немає. Читаємо в пресі: Прем'єр-міністр України звернувся з листом до Наглядової ради НАК "Нафтогаз України". Шановні, ну нехай Прем'єр-міністр України прочитає Конституцію України. Найвищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, і питання оплати праці - це функція Кабінету Міністрів України. Як може бути, що у нас сьогодні… От я спілкувався щойно з завкафедрою Київського університету. Завкафедрою Київського університету має посадовий оклад в 7000 гривень і нарахованої заробітної плати має взагалі по місяцю 12000 гривень. Як йому відноситись після цього до міністра освіти, бакалавра, яка нарахувала собі близько 400 тисяч заробітної плати? Шановні, має бути якась логіка в цих питаннях. Тому пропозиція нашої фракції "Опозиційної платформи - За життя" наступна. Перше - те що ми робили свого часу, - заборонити отримання премій і підвищення заробітних плат членам Кабінету Міністрів та топ-менеджменту національних акціонерних товариств до моменту повного погашення заборгованості з заробітної плати в галузі економіки. Це просте питання. Це перше. Друге питання. Треба зробити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рущишин Ярослав Іванович. Далі? Ні, шановні колеги. Тоді далі, вибачте. Іван Григорович Кириленко.
13:42:29 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановна президія, шановні колеги, я продовжу свою думку, ту, яку не завершив. У нас зараз, ми маємо не демографічну проблему, а демографічну катастрофу. Вже наступний рік, можливо, через два, працюючих буде менше, ніж пенсіонерів. Це катастрофа. Нам треба якомога швидше 5-6 мільйонів заробітчан повертати додому. Ці заробітчани - це в першу чергу селяни. І саме тим підходом, який ми запропонували, який я вище говорив, ми можемо повернути людей додому, створивши точно такі умови на кращих землях, саме в Україні, дома. Дома, саме дома. Друзі, про ще хотілось сказати? Чому ви пропонуєте підхід, який не підтримується в суспільстві? Суспільного запиту на ту пропозицію, яка прозвучала в першому читанні в Законі про ринок сільськогосподарських земель, сприйняття немає. Чому? Головна проблема в Україні - довіра. Довіра до всіх інституцій і до органів влади. Люди не довіряють тому, що те, що написано, буде зроблено справедливо. Немає досвіду позитивних реформ в Україні за майже 30 років незалежності. Починали в двадцятці найрозвиненіших країн світу, зараз в двадцятці - тільки другої сотні. Всі переживали, що Україна після розвалу Союзу - оце рвоне, з таким науковим, виробничим, потенціалом людським, освітнім! Рвонули6 найбідніша країна в Європі, і навіть серед країн СНД теж на останньому місці. Немає довіри до того, що ця реформа буде справедливою. Пам'ятаєте першу реформу - приватизація, і ви взяли цей лозунг: приватизація всього і вся, бо держава неефективна. Друзі, якби ми приватизували п'ять шостих національного багатства, які вже приватизовані, так, як приватизована була одна нормальна приватизація - "Криворіжсталь", Україна б отримала 500 мільярдів доларів. Знаєте скільки ми отримали від реалізації від реалізації "всього і вся"? 12! Очікувалося, що від цього ми отримаємо ще більшу, як кажуть, в кожній сім'ї прибавку і так далі, і тому подібне. Де вона? Банківська система. Реформа банківської системи. 200 банків запустили сюди, вони тихенько приїхали сюди, бо там, звідки матері, там під півтора-два відсотки кредити видаються, немає на чому заробити. Приїхали до нас, банально заробили. Ми вважали, це інвестиція, і вивезли, коли стало гаряче, вивезли 87 мільярдів доларів чистоганом, тільки на процентах. Скільки "Криворіжсталі" треба було продати? Друзі, довіра і ще раз довіра. Давайте почнемо з елементарного: із свого селянина. Наступні етапи подивимося, як будемо розвиватися. Ми не проти… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бондар Михайло Леонтійович.
13:45:55 БОНДАР М.Л. Доброго дня! Бондар Михайло, 119 виборчий округ, Бродівщина, Бужчина, Кам'янка-Бузький і Радехівський райони. Сьогодні під час виступу міністр енергетики Оржель розказував про стан в енергетиці. І коли моя колега з "Європейської солідарності" Іванна Климпуш-Цинцадзе запитала, чи зверталося якраз міністерство в Європейське Енергетичне Співтовариство по закону 2233 і 2236, він відповів, що, так, зверталися і є зауваження. Це зауваження, про які ми говорили під час прийняття цих законів. Ми говорили, що тими законами дозволяється імпорт електроенергії з країни-агресора. Попри те вони не дослухалися, поставили країну Білорусь, і зараз цей імпорт продовжується. Що він робить на території України, цей імпорт? Він убиває генеруючі компанії в першу чергу. По-друге, він вбиває вугільну галузь, про яку сьогодні неодноразово говорили. І міністр під час виступу він казав, що є проблема, тому що немає реалізації вугільної продукції. Так, немає, тому що вагони, сотні тисяч вагонів з російським вугіллям їздять територією України. І хто це робить? Це робить "Центренерго". Компанія, державне підприємство, яке підпорядковується Фонду держмайна, але на роботу якого має впливати, в тому числі, і Кабінет Міністрів. Це Міністерство енергетики має мати баланс енергетичний, це вони мають зобов'язувати, скільки закупляти, скільки – ні газу, вугілля, мазуту, бензину і т.д. і т.п. Натомість міністр каже, так, в нас немає реалізації нашої вугільної продукції, і замовчав повністю про те, що "Центренерго" – компанія, яка зараз повністю контролюється Коломойським, закупає енергетичне вугілля в країни-агресора. Натомість він говорить, що шахти будуть закриватися, а всі шахтарі будуть працевлаштовані. Попередньо, коли ми з ним зустрічалися, він казав, що вони будуть всі будувати дороги. І відповідно, там вони, напевно, і швидше всього будуть працевлаштовані. Все, що зараз робить уряд, – це Закон про ринок землі, це оці закони, якими можна імпортувати електричну енергію з Росії, вбиваючи вугільну галузь, вбиваючи генеруючі компанії. Відвід військ з тих вже займаних позицій – це все є зрада України. І на тлі всього цього цей уряд, ця більшість, цей Президент засуджує волонтерів, засуджує добровольців, засуджує медиків – це по справі Шеремета. І буквально на понеділок знову ж таки по Яні Дугарь, по Юлі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мороз Володимир Вікторович.
13:49:27 МОРОЗ В.В. Доброго дня, шановні українці, доброго дня, колеги! Мороз Володимир, 59 виборчий округ, Донеччина, "Опозиційна платформа – За життя". Я хочу підняти питання стану вугільних підприємств мого округу. Нещодавно Міністерство перерахувало першу частину траншу на погашення заборгованості перед шахтарями. Це не виплата заробітної плати, пане Оржелю, це просто знущання над шахтарями. Шахтарі дуже чекають на другий транш. ДП "Селидіввугілля" – це шахти "Котляревська", "Новогродівська", шахта "Україна", шахта "Курахівська". Після отримання грошей закрили лише 58 відсотків грудня, залишився борг 23 мільйони – за грудень, 44 мільйони борг за листопад. З квітня місяця не виплачені лікарняні та вихідні допомоги, для цього потрібна реалізація вугілля, а її немає. За 2009 рік борги перед "Селидіввугілля" склали 86 мільйонів гривень. "Шахта імені Сургая": перерахованих грошей вистачило лише, щоб закрити 33 відсотки заробітної платні за грудень 256 мільйонів – борги по зарплаті за грудень залишились. Шахта "Півеннодонбаська", Вугледар: після отримання грошей закрили тільки 34 відсотки грудня. За листопад борги по заробітній платі – 28 мільйонів гривень. Шахта працює на одному виді електроенергії, має 23 мільйони боргів, а 13 лютого можуть відключити електроенергію зовсім. Загальна заборгованість перед шахтарями складає 63 мільйони гривень. Але цій шахті заборгували за відвантажене вугілля 266 мільйонів, а саме "Держвуглепостач", "Вугілля України". Ця ситуація зовсім не пояснена: шахтам винні гроші, а їх планують відключити від електроенергії. Вугільна галузь потребує негайного списання боргів за електроенергію та податкових боргів, там наростають штрафні санкції з кожним. Держава ці кошти ніколи не отримає, треба списати борги вже сьогодні, можливо, і прийдуть інвестори. Треба негайно навести порядок зі збутом вугілля на ТЕЦи. Не покупають. Збагачувальні фабрики в приватних руках, не беруть і саботують роботу державних шахт. Треба пам'ятати, що це територія бойових дій і вугільні підприємства є єдиним джерелом доходу людей, які там проживають. Це шахтарський регіон, моногорода, які будувались навколо шахт. При ситуації, що склалася, місцеві бюджети не отримують податки. Якщо все залишити, як зараз, ці міста просто вимруть. Треба все кинути і негайно… ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.
13:52:50 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний пане Голово, шановна президія! Шановні колеги народні депутати! Шановний народ України! Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Насамперед, сьогодні відбулась позитивна річ стосовно Міжнародного львівського аеропорту імені Данила Галицького. Міністр інфраструктури пан Криклій пообіцяв, що буде призупинено процес передачі цього державного підприємства в концесію. Це хороший посил від уряду держави, тому що це підприємство будувалося до проведення Євро-2012 і збудовано за найсучаснішими технологіями і повністю за державні кошти. Сьогодні це підприємство є прибутковим, де працює професійний колектив і щорічно збільшується пасажиропотік. Наступна річ, про яку я сьогодні хотів би сказати, ц- е про випадок, який стався два тижні назад. І я дякую колегам з "Голосу", які говорили і озвучували тут про те, що пані Галина Терещук, а це кореспондент "Радіо Свободи", потерпіла внаслідок нападу і спалення її автомобіля. Ця подія відбулася в місті Львові і сколихнула не тільки журналістські, а й громадські кола держави і Європи. Завдяки професійним діям Національної поліції - і я дякую сьогодні керівнику генералу Клименку, - підозрюваний був затриманий. Це студент одного з вишів Львова. Але дуже важливо, щоби слідчим шляхом було встановлено замовника цього нахабного злочину. І ще одна річ, про яку я хотів би сьогодні казати. Ми говорили про довіру, про довіру один до одного, довіру до суспільства і суспільства до законодавчого органу. Через те не потрібно боятися, коли політичні сили, в тому числі і "Батьківщина", просить щодо Закону про землю звернутися до думки українського народу, бо справді сьогодні є довіра до монобільшості і довіра до Президента. І на завершення про другу частину довіри. Це один до одного. До речі, блокування трибуни – це парламентський метод вираження своєї позиції меншістю. Але не через недовіру один до одного і переходу межі. Цього допускати не можна, бо на нас дивиться суспільство і бере приклад. Давайте… ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, при всій повазі, але ми про це говорили, що блокування трибуни – це, може, і позиція бути меншості, однак, коли ламаються засоби роботи Верховної Ради України, коли перешкоджають виконувати обов'язки своїм колегам, я думаю, що це не зовсім правильний підхід. Я сподіваюсь, що все ж таки більшість і меншість, так як і керівництво Верховної Ради, зможуть вирішувати і демонструвати свою позицію виключно перемовинами в парламентський спосіб. Я, на жаль, ми дуже часто з вами повертаємося до Регламенту Верховної Ради України, однак я там не пам'ятаю такої регламентної норми, парламентської норми, як блокування трибуни і перешкоджання роботі. ЦИМБАЛЮК М.М. А я маю право на репліку? ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, мабуть.
13:57:00 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пане Голово. І я хочу принести вибачення, якщо вчора стосовно вас була перейдена певна межа. Ми зробимо для себе висновки. Але я хотів би, щоб і зробили висновки ті, які не мають достатнього словесного запасу, щоб виражати до колег свої емоції тими непарламентськими і нелексичними словами, що немає у словнику української мови. Це москальські слова, а в українській мові не було таких слів. Через те, будь ласка, будемо толерантними. Це те саме, що пропонувати сплатити комунальні платежі, продавши щось чи когось. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, я дивлюсь, щоб просто ви не повертались після цього до ремарок. Я, якщо ви подивитесь і згадаєте, я в цьому плані притримуюсь своєї позиції і по відношенню до представників більшості, меншості. Тому... Дякую вам. Олександр Анатолійович Качура.
13:58:18 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Я хочу зараз звернутися до народу України, адже народні депутати, бачте, у них є більш важливі питання, ніж перебувати у стінах парламенту, так як це передбачено Регламентом Верховної Ради. Я попросив би вас, щоб ви дуже уважно послухали, що я зараз кажу: не піддавайтеся на маніпуляції. Я пам'ятаю таке висловлювання, яке звучить так: "Той, хто не пам'ятає свого минулого, той не має майбутнього". Так от, давайте згадаємо минуле історичне, те, яке було уже. Давайте ми згадаємо аналогічну ситуацію і те, що зараз відбувається з ринком землі. Це відбувалось колись в Сполучених Штатах Америки. Це була правка Лінкольна. Я підняв стенограму виступу Президента перед американським парламентом. Парламентарі обурювалися, кричали, майже билися, казали, що це не на часі, нам треба ще 20 років, треба провести консультації, ми не готові відмінити рабство. Так от, так зараз відкриттям ринку землі ми також хочемо відмінити "кріпосне право" в Україні. Але що ми натомість бачимо? Ми звертаємось зараз до новітньої історії України, коли парламентаризм – це не слово переконання, це не правки, це не якість законотворчого процесу, а це бійка, штовханина, блокування роботи Голови Верховної Ради, перешкоджання його діяльності як політичного діяча. Ось що ми бачимо. Я думаю, не за це голосували більшість українців, коли підтримували Президента Зеленського і партію. "Слуга народу". А я вам нагадаю, що за Президента Зеленського проголосувало 73 відсотки громадян. В його програмі було чітко записано, і про це його нещадно критикували опоненти: відкриття прозорого ринку землі. Я звертаюсь зараз до громадян ще раз. Не ведіться на маніпуляції. Даний закон не передбачає обмеження вашого доступу до річок, до лісів. Він є рамковим. Відкриває і повертає вам ваше конституційне право. А право, воно заключается не тільки в тому, щоб володіти, а право і розпоряджатися. Ніхто не буде примушувати вас продавати ваші земельні ділянки. Після того, коли ринок землі відкриється, вартість оренди підвищиться. І не так, як зараз в Чернігівській області за 3 мішка зерна у вас орендують ваш пай. Ваш пай будуть орендувати, за нашими підрахунками, за 20-30 тисяч гривень. А за ці гроші можна вчити дитину в Києві, я хочу нагадати. Ту земельну ділянку, яку ви хочете, ви зможете продати. Зараз цього права нема. Уявіть, якби був мораторій на продаж ваших квартир: ви могли б в ній жити, але не могли б її продати. Це рабство? Так, це рабство.
14:01:35 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ні, вибачте, Олександр Анатолійович, на жаль, ні. Шановні колеги, я вас всіх вітаю! Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 07.02.2020
| |||
