|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 17.09.2020
ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ Зал засідань Верховної Ради України 17 вересня 2020 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:10:27 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації, займіть свої місця. Готові реєструватись? Нагадую, як зазвичай, реєстрація, Ярослав Іванович, зеленою кнопкою, перша зліва. Готові? Прошу реєструватись. 10:11:31 В залі зареєстровано 247 народних депутатів України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, я хотів би вам нагадати, що сьогодні день народження у нашого колеги Миколи Вікторовича Бабенка. (Оплески) Вітаю вас зі святом, бажаю всього найкращого! Шановні колеги, переходимо до… Ще одне, на мій погляд, важливе повідомлення. Сьогодні День рятівника. На жаль, за останні місяці ми вкотре, і вся держава вкотре побачила, наскільки це важлива, відповідальна, небезпечна, шляхетна професія. Тому я думаю, що ми повинні привітати всіх тих, хто сьогодні на цьому небезпечному фронті також захищає нашу державу. (Оплески) Дякую. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3960). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 10:13:15 За-177 Рішення прийнято. До слова запрошується заступник міністра фінансів Шкураков Василь Олександрович.
10:13:35 ШКУРАКОВ В.О. Шановний пане Голово, шановні народні депутати та присутні! Вашій увазі пропонується законопроект про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", внесений на розгляд Верховної Ради Кабінетом Міністрів України. Законопроект було розроблено з метою врегулювання ситуації, що склалася на ринку електричної енергії, передусім проведення розрахунків із виробниками електричної енергії з альтернативних джерел та відповідно розширення можливостей Кабінету Міністрів надавати державні гарантії у 2020 році для забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання державного сектору економіки, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або передачі електроенергії в Україні перед міжнародними фінансовими організаціями з метою підтримки його ліквідності та стійкості. На сьогодні урядом України ведуться перемовини з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема Європейським банком реконструкції та розвитку, щодо можливого залучення фінансування під державні гарантії на поповнення обігового капіталу для підтримки ліквідності ключових державних підприємств енергетичного сектору, на яких у тому числі покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, зокрема НЕК "Укренерго", а також виробників електричної енергії, як ПрАТ "Укргідроенерго" та ДП "НАЕК "Енергоатом". Надання державних гарантій за кредитами державних банків та міжнародних фінансових організацій дозволить ключовим державним підприємствам енергетичного сектору залучити фінансування на вигідних умовах та сприяти підвищенню їх ліквідності та стійкості роботи. Прийняття законопроекту сприятиме вдосконаленню відносин учасників на ринку електричної енергії. Прошу підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань бюджету Лунченко Валерій Валерійович.
10:15:49 ЛУНЧЕНКО В.В. Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати! Комітет з питань бюджету 16 вересня розглянув законопроект 3960 про внесення змін до статті 6 про Державний бюджет на 2020 рік. У комітеті проаналізовано законопроект з урахуванням висновку Головного науково-експертного управління та інших отриманих матеріалів і звернули увагу на основні питання, що відображені у листі-висновку комітету. У наданій додатковій інформації Міністерством фінансів повідомлено, що на сьогоднішній день розглядається можливість залучення кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку в рамках пакета солідарності боротьби з COVID-19 для підтримки ліквідності "Укренерго". І даним законопроектом створюються необхідні юридичні підстави. Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг рекомендує прийняти даний законопроект. До бюджетного комітету також надійшли листи від "Укренерго" та відповідних всеукраїнських громадських організацій з проханням підтримати даний законопроект, що матиме позитивний вплив на енергетичну галузь України. Під час опрацювання законопроекту в комітеті за участю представників Мінфіну і Рахункової палати були враховані зауваження Головного науково-експертного управління щодо забезпечення належного парламентського контролю за процесом надання державних гарантій, а також ініціативу "Укренерго", пропозицію щодо можливості надання державних гарантій не лише на кредити від міжнародних фінансових організацій, а і від державних банків. Таким чином за підсумками розгляду Комітету з питань бюджету рекомендується Верховній Раді законопроект 3960 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у листі комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, по фракціям. Лаба Михайло Михайлович.
10:17:42 ЛАБА М.М. Шановні друзі, дійсно, на комітеті було розглянуте дане питання. Аргументи є для того, щоб надавати гарантії за позичаннями. Єдине є побажання. Погодження після тих наданих запозичань відповідним банкам державним і іншим будуть погоджуватися відповідно здійснення парламентського контролю бюджетним комітетом. І це добра процедура, тому що ми будемо розуміти обсяг коштів і реальні їх гарантії. Адже ми знаємо, що за минулі попередні 10 років є деякі надані гарантії держави і кошти в бюджет не повернуті. Тому за цим процесом законопроекту будемо слідкувати. В цілому пропоную підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Синютка. Княжицький Микола Леонідович. 10:18:52 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні колеги, в чому проблема з цим законопроектом. Надання державних гарантій для суб'єктів господарювання може мати і віддалені негативні фіскальні наслідки. Ви знаєте, що державні гарантії, як правило, надаються для інвестицій, для інвесторів. Даний законопроект пропонує надавати державні гарантії з метою підтримки ліквідності, стійкості роботи "Укренерго", тобто по суті – це гроші на поточну діяльність і фінансування "Укренерго". Разом з тим, як стверджує Мінфін в пояснювальній записці, ймовірність настання гарантійних випадків та відповідно витрат бюджету на сплату гарантованих зобов'язань низька. Відсутні обмеження щодо розміру державних гарантій, що не дає змоги оцінити можливі фіскальні ризики. Пояснювальна записка не надає теж відповідної інформації, і це ускладнює можливість прогнозування наслідків його прийняття в умовах відсутності парламентського контролю. Законопроект не визначає прямо суб'єктів отримувачів таких гарантій та надавачів кредитів або програм, за якими таки кредити можуть надаватися. Прив'язка до конкретного цільового призначення, тобто мети, з якою надаються держгарантії – це кредит Європейського банку і солідарна підтримка "Укренерго", міститься не у тексті законопроекту, а лише в пояснювальній записці. Тому таке враження, що з нами тут трошки жартують, коли згадують про цей кредит. Попри те, загалом наша фракція може його підтримати в першому читанні і за основу. Але під час підготовки законопроекту до другого читання доцільно його доопрацювати за наступними напрямами. Уточнити в частині визначення лімітів державних гарантій та цільового призначення кредиту, для залучення якого надаються державні гарантії. Конкретизувати суб'єктів отримувачів таких гарантій та надавачів кредитів або програм за якими такі кредити можуть надаватися. І вказати, що передбачені законопроектом державні гарантії можуть надаватися не лише за рішенням Кабінету Міністрів, а додатково, за погодженням з профільним комітетом Верховної Ради. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
10:20:54 ПОЛЯКОВ А.Е. Антон Поляков, депутатська група політична партія "За майбутнє", Чернігівщина, 206-й округ. Наша депутатська група неодноразово наголошувала, що даний законопроект є нічим іншим, як перекладання на стратегічні енергетичні підприємства та на наших громадян проблем, які сам же уряд і створив. Як ми вже неодноразово казали, в енергетичній галузі нашої країни склалася надзвичайно серйозна кризова ситуація. При цьому незбагненним чином всі спроби допомогти вирішити ці проблеми завершуються допомогою в першу чергу підприємствам так званої "зеленої" енергетики та видобувачам вугілля у тепловій генерації. При цьому уряд дискримінує державні "Енергоатом" та "Укргідроенерго" на користь однієї з фінансово-промислових груп. Фактично наш Кабмін перетворився в філіал ДТЕК. І ми зараз намагаємося надати кредити і занурити ще більше "Укренерго" та "Енергоатом", "Укргідроенерго" в боргову яму. В боргову яму, за яку будуть платити наші громадяни, адже немає державних коштів, є кошти платників податків. Тому депутатська група "За майбутнє" не підтримує цей законопроект. Також користуючись нагодою хочу підняти ще одне дуже кризове питання, пов'язане знову ж таки з недолугими діями нашого уряду. Мова про заборгованість перед шахтарями, яка характерна для всіх вугільних регіонів України і на Сході і на Заході. У зв'язку з цим в останній час всі ми бачимо страйки шахтарів, які доведені до відчаю, відмовляються виходити на поверхню, ризикуючи, без сумніву, своїм життям. Депутатська група "За майбутнє" вимагає від уряду терміново погасити всі борги перед шахтарями по зарплатні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамка Григорій Миколайович.
10:22:59 МАМКА Г.М. Прошу передати слово Бурмічу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч Анатолій Петрович.
10:23:08 БУРМІЧ А.П. Анатолій Бурміч, "Опозиційна платформа – За життя". Я погоджуюсь з попереднім виступаючим Поляковим. Ця ситуація створена штучно, мотивація цього закону полягає в наступному: погасити борги в енергетиці. А як вони виникли? Вони виникли із-за того, що встановлені непомірні тарифи і є неплатежі – тому є загроза. Замість того, щоб розібратися з тарифами Антимонопольному комітету, вияснити чому така вартість їх, ми нищимо свою дешеву електроенергію, поставляємо населенню з непомірно великими цінами, тому створилися борги. А тепер, що виходить далі? Далі ми будемо брати запозичення, гасити це все і втрачати свій суверенітет в енергетиці. Мало того, що в інших галузях ми віддаємо енергетику під борги, боргову яму і під зовнішнє управління. Цей законопроект ми підтримувати не будемо, тому що він загрожує суверенітету. І, друге – передаємо можливість вирішувати хто і кому буде давати кредити Кабінету Міністрів. На сьогоднішній день Верховна Рада вирішує кому надавати гарантії державні під кредити. Бюджетний комітет Верховної Ради України – теж. Це все усувається. Ми віддаємо енергетику під зовнішнє управління, ми втрачаємо суверенітет і будемо далі втрачати, якщо будемо підтримувати такі законопроекти. Ми будемо проти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Лунченко? Почекайте. Хтось ще бажає виступити? Шановні колеги, тоді зараз Лунченко виступає. Після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали. Включіть мікрофон Лунченку Валерію Валерійовичу, будь ласка.
10:25:26 ЛУНЧЕНКО В.В. Валерій Лунченко, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, які щойно переді мною виступали, хотів би звернути вашу увагу, що ви, напевно, прослухали в моєму виступі, ми, власне, і зазначили про те, що даний кредит буде погоджуватися із профільним комітетом Верховної Ради, а саме з бюджетним комітетом. І була велика дискусія. Ми добавили про те, що не тільки міжнародні валютні фонди і інституції можуть залучати даний кредит, а і від державних банків можемо також залучати даний кредит. Тому прохання віднестися з повною відповідальністю до наданого законопроекту і підтримати його в цілому, і за основу сьогодні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові голосувати? Шановні колеги, одразу питання. Комітет пропонує прийняти за основу і в цілому. Хто – проти? "Батьківщина", "Європейська солідарність". За основу. Готові? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3960). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 10:27:13 За-189 Рішення не прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання проект Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3960). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 10:27:56 За-204 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про повернення суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання проект Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3960). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 10:28:32 За-210 Рішення не прийнято. Закон відхилений. Пивоваров Євген Павлович. З процедури, да? З процедури, будь ласка. Так Герус чи Пивоваров? Хто з процедури? Пивоваров. Включіть, будь ласка, мікрофон.
10:29:01 ПИВОВАРОВ Є.П. Шановний пане Голово, звертаюсь до вас від імені нашого комітету стосовно проекту Закону 2458. В нас є думка, що ми просимо його сьогодні зняти з сьогоднішнього порядку денного та перенести у зв'язку з тим, що він має ще іти на комітет, по деяким аспектам його треба ще доопрацювати. Тому я вас дуже прошу, щоб ми сьогодні його зняли з порядку денного. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет звертається з проханням не розглядати сьогодні. Чи немає заперечень? Михайло Миколайович, у вас є заперечення? Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Комітет просить сьогодні не розглядати цей законопроект, тому що є питання, які необхідно доопрацювати. Ні-ні, я ставлю на голосування пропозицію. Михайло Миколайович, ви наполягаєте? Не наполягаєте. Тобто можемо… Дякую вам. Шановні колеги, народні депутати погодились з пропозицією комітету, будемо розглядати наступного разу. Я впевнений, що він буде кращий. Правда? Дякую. Наступне питання порядку денного це проект Закону про внесення змін до статті 19 Закону України "Про лікарські засоби" щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами (реєстраційний номер 3615-1). До слова на трибуну запрошується Радуцький Михайло Борисович, голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Правка номер 1, Мінько. Не наполягає. А хто буде наполягати на правках? Ніхто не буде наполягати? Можемо голосувати? Ніхто не наполягає? Тоді голосуємо. Ставлю на голосування… Шановні колеги, запросіть народних депутатів до зали, будь ласка. В міністерство вже колеги перейшли, мабуть, фінансів. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до статті 19 Закону України "Про лікарські засоби" щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами (реєстраційний номер 3615-1). Готові голосувати? Ви впевнені, що готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 10:33:09 За-258 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення зміни до статті 268 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати туристичного збору внутрішньо переміщених осіб (реєстраційний номер 3103). Це також друге читання. Хтось наполягає на своїх правках? Власенко? Який номер правки? 6-а, 7-а? Включіть мікрофон, будь ласка, Власенку. Ви на одній правці будете наполягати? Ні, добре. 7 правка, Власенко. У вас немає картки, ви забули її десь, мабуть, дома. Можемо продовжувати далі.
10:34:27 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Я, виступаючи, під час презентації цього законопроекту в першому читанні говорив, що законопроект правильний. Однак ми покладаємо вчергове зобов'язання всі на місцеві бюджети, абсолютно всі зобов'язання на місцеві бюджети, оскільки туристичний збір – це є місцевий збір. І відтак нам необхідно запровадити можливість відшкодування цих коштів, які недоотримують місцеві бюджети з державного бюджету України. Саме тому 7 правка пропонує, щоб податковий агент одночасно з поданням податкової декларації інформував орган місцевого самоврядування, а відтак, щоб цей орган місцевого самоврядування мав можливість потім звернутися до державного бюджету за відшкодуванням тої суми, яку він, місцевий бюджет, недоотримав внаслідок цієї пільги, яку ми надаємо особам, які тимчасово не проживають в своїх місцях. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
10:35:37 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Шановний колега, ми абсолютно погоджуємося з вами в тому, що будь-які пільги, які надаються щодо місцевих податків, повинні компенсуватися з державного бюджету. І стаття, яка регулює це, – це стаття 103 Бюджетного кодексу. Тобто це не норма цього закону. Вона, ця стаття, вже є, і відповідно вона діє. Тому ми, йдучи на зустріч вашій поправці, передбачили в "Перехідних положеннях" до цього закону (підпункт 3, підпункт 2) доручення Кабінету Міністрів внести на розгляд Верховної Ради відповідні пропозиції щодо зміни до Закону про Державний бюджет. Тобто врахована, але в інший спосіб в межах нашого законодавства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 7 правка. Наполягаєте на голосуванні? Правка номер 7, Власенко. Неврахована комітетом. Прошу визначатись та голосувати. Ставиться на врахування. 10:36:48 За-104 Рішення не прийнято. 10 правка. І після цього голосуємо за закон. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Власенко, включіть мікрофон.
10:36:58 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане головуючий. Шановний пане голово комітету, ви абсолютно праві, що механізм компенсації регулюється Бюджетним кодексом і це питання бюджетного процесу. Але правка 10 не має нічого спільного до компенсації. Вона запроваджує механізм інформування про той обсяг по суті пільги щодо туристичного збору, який по суті місцевий бюджет надає тимчасово переселеним особам. Тобто це не є механізм відшкодування, а це є механізм інформування центральних органів виконавчої влади про те, яку суму по суті недоотримав той чи інший місцевий бюджет у зв'язку з тим, що недоотримав певний розмір готельного збору. Тому я би просив 10 поправочку підтримати. Ще раз підкреслюю, вона не стосується механізму стягнення. Вона стосується механізму інформування і скоріше більш статистики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету? Відхилити?
10:38:03 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Ми пропонуємо відхилити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування правку номер 10. Комітетом вона не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 10:38:25 За-117 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Крайня правка Шуфрича. Шановні колеги…
10:38:30 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Я прошу поставити на голосування відхилену правку. Суть її в тому, щоб ті втрати, які отримують місцеві бюджети у зв'язку з тим, що зараз ми фактично позбавляємо, і це правильно, наших переселенців від цього збору, були компенсовані місцевим бюджетам з боку державного бюджету. Ще раз підкреслюю, я вважаю, що цей тягар мають нести не місцеві бюджети, які і так ледве зводять кінці з кінцями, а щоб за це турбувалася держава, як за переселенця кожного окремо, так і за забезпечення надходжень місцевих бюджетів, і компенсувала ці реальні втрати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 3 народного депутата Шуфрича. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 10:39:52 За-79 Рішення не прийнято. Правка... Железняк.
10:40:03 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, пане голово комітету! Я не буду ставити на підтвердження цю правку – це правка номер 9, це комітетська правка. Але я б дуже просив би, так як було багато інсинуацій, в тому числі по цьому законопроекту, в тому числі пов'язані з певною, скажемо, неправдивою інформацією в засобах масової інформації. Могли б ви прояснити, про що йдеться в нашій 9-й з вами разом комітетській правці? Вона якраз про доповнення до підпункту 38.6 пункту 38 підрозділу 10 "Перехідних положень" Податкового кодексу для того, щоб зняти це питання, і весь зал розумів, про що ця правка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю її на голосування. Ні, почекайте. А як так? (Шум у залі) Ярославе Івановичу, ви коли правку піднімаєте, ви ставите її на підтвердження. Саме це зараз ми зробимо. Ви ж підняли її на підтвердження? Ні. Можна вас на хвилинку? Позиція комітету.
10:42:02 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, мова йде про те, що на сьогодні у нас в податку на нерухоме майно, і це також пов'язано з військовим конфліктом, встановлена пільга в 60 квадратних метрів на квартири і 120 квадратних метрів на нежитлові будівлі. І на сьогодні на практиці виникає питання, коли людям в цю пільгу зараховується та нерухомість, яка залишилася в них на непідконтрольній території. Це несправедливо і це неправильно, вони не використовують цю нерухомість. Тому і пропонується не включати цю нерухомість у пільгу. Я звертаюся до всього залу, друзі мої, дуже класний, нормальний, невеликий закон. Давайте і опозиція, і влада підтримаємо разом його і дамо людям ту пільгу, на яку вони заслуговують. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступного разу… Ви хочете все ж таки її поставити, да, на підтвердження? Ні. Ярослав Іванович, час було витрачено. Дякую. Я цю тоді поставлю зараз. Переходимо до голосування за закон. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення зміни до статті 268 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати туристичного збору внутрішньо переміщених осіб (реєстраційний номер 3103). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 10:45:04 За-317 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції (реєстраційний номер 3656). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. Почекайте. Почекайте. Зупиніть, будь ласка. Я пропустив. Якщо ви не заперечуєте, ми тоді вже пройдемо це питання, потім повернемося до 3614. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою, прошу підтримати та проголосувати. 10:46:12 За-216 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Сольський Микола Тарасович.
10:46:32 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Доброго дня, шановні колеги, шановний головуючий! Сьогодні вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції. Законопроект пропонує запровадити знижену ставку ПДВ 14 відсотків для певних видів сільськогосподарської продукції при експорті та імпорті. А саме: велика рогата худоба жива, свині живі, частина молока незбираного, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння льону, насіння свиріпи та ріпаку, насіння соняшника, насіння та плоди інших олійних культур, цукрові буряки. Перш за все таке зниження зменшить податкове навантаження на виробників с/г продукції, що в свою чергу дозволить зменшити вартість сировини на суму зниження ПДВ вже для переробників такої продукції. При цьому зниження ставки ПДВ по операціях з реалізації зернових та олійних культур і незбираного молока в цілому також не призведе до втрат державного бюджету, оскільки ці товари не реалізуються кінцевому споживачу, який є фактичним платником ПДВ. При зниженні ставки ПДВ по операціях з реалізації зернових та олійних культур, які є переважно експортними позиціями, пропорційно знижується сума відшкодування з бюджету експортерам таких зернових та експортерам продуктів їх переробки. Тобто в рази знижуються витрати бюджету та ризики втрат, пов'язаних із зловживаннями з ПДВ та застосуванням так званих "скруток", оскільки різко знижується ефективність таких схем. Тому прошу народних депутатів прийняти законопроект 3656 за основу та розглянути можливість прийняття в цілому як закону з техніко-юридичними правками, оскільки закон дуже важливий, короткий по тексту і змісту і нагальний для галузі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Заблоцький Мар'ян Богданович.
10:48:44 ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Дякую, пане Голово! Дякую Миколі Тарасовичу та багатьом членам аграрного комітету зате, що подали даний законопроект. Власне Микола Тарасович дуже гарно розказав суть законопроекту. Комітет з питань фінансової, податкової та митної політики підтримав даний законопроект майже одноголосно. Пропозиція від комітету також розглянути можливість прийняти його сьогодні не тільки за основу, але і в цілому. Він складається буквально лише з одного речення. Зауважу, що даний законопроект отримав також позитивні висновки і Державної податкової служби, і Міністерства фінансів. А також його підтримують аграрні асоціації такі як Всеукраїнська аграрна рада. Даний законопроект допоможе в даний складний час аграрним виробникам. І хочу подякувати також іншим авторам законопроекту, в даному законопроекті є також автори від партії "Батьківщина", "Європейська солідарність". Абсолютно неполітичний законопроект, направлений просто на правильну річ. Пан спікер часто говорить про те, як любить, коли щось приймається конституційною більшістю. Якщо немає заперечень, то хотілось би побачити такі самі цифри і сьогодні. Дякую вам. Хороший законопроект, від комітету прохання підтримати. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:49:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Прошу записатись: два – за, два – проти. Слово надається народній депутатці Федині Софії Романівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:50:20 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
10:50:38 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги! Європейське законодавство має ряд механізмів через застосування яких з використанням податкових інструментів здійснюється підтримка окремих галузей економіки чи окремих категорій громадян. І якраз одним із таких інструментів є знижена ставка податку на додану вартість. Зазвичай в усіх країнах така знижена ставка застосовується до соціально значущих товарів: ліки, медичні послуги, окремі продукти харчування, продукція сільгоспвиробників і інші. Ми також маємо такі знижені ставки, ви знаєте, що в Податковому кодексі на сьогодні існує три податкові ставки: 20, 0 і 7. Цим законом вводиться нова ставка 14 відсотків податку на додану вартість, конкретно вказано саме для якої сільськогосподарської продукції. Я сподіваюсь, що аграрний комітет якраз підібрав ті види продукції, які потребують підтримки. А взагалі, якщо говорити про систему, як це вплине на загальну систему сплати ПДВ до бюджету, то я бачу тільки в цьому користь: нарешті скрутки при вирощуванні і в подальшому експорті зернових зміняться або взагалі зникнуть. А це великі втрати бюджету, які сьогодні ми маємо – до 20-25 мільярдів щорічно через вирощування зернових, які знаходяться в тіні, відшкодовується ПДВ з бюджету, який не ким не сплачений. Мені здається, при правильному адмініструванні цей проект закону буде мати велику користь для бюджету і ні в якому разі не втрати. Тому пропоную підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Колтуновичу Олександру Сергійовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
10:52:30 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний Руслане Олексійовичу. Безумовно, складно зайти людей, які не будуть підтримувати ідею зменшення податків і зборів. Але є головне "але". І тут є ряд моментів, на які я хотів би звернути увагу і хотів би, щоб ви мене послухали, тому що це дуже серйозні речі. Перше. У нас відбудеться дуже серйозний перегиб в сторону сировинної економіки, і ми фактично будемо знищувати переробну промисловість. Цей розрив, який на сьогоднішній день може відбутися, він буде стимулювати, ось подивіться навіть по кведам: пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соя, боби і так далі. У них ставка ПДВ буде 14 відсотків, той, хто займатиметься переробкою – у нього буде 20 відсотків. Я вже не кажу про таку опцію, як податковий кредит. Я думаю, хто фахівці, вони також знають, які тут будуть виникати наслідки. Ще один дуже важливий момент. Мінус 11,2 відсотка – падіння сільськогосподарського виробництва, необхідно підтримувати не стільки агробаронів, скільки дрібних фермерів-одноосібників і так далі. Ще один дуже важливий момент – те, що я казав про сировинну продукцію і так далі. У нас у товарній структурі експорту в першому півріччі 45 відсотків – це сільське господарство. Але тільки 7 відсотків – це готові харчові продукти, все інше – це сировина. Тому, коли ви робите такі кроки, ви задумайтесь для того, щоб ви виправляли. Ви або дайте опцію всім, а не тільки окремим преференцію, тому що я повторюсь, що це позитивна ідея – зниження податків і зборів. І на завершення. Я бачу проект бюджету зверстаний на 21-й рік, всі ми знаємо: дефіцит, недофінансування і так далі. Чи треба вам знижувати податки, ви спроможні в такому бюджетному періоді – це теж дуже важливе питання. Тому що дефіцит бюджету – 270 мільярдів, додаткові запозичення – 702 мільярди, ось тоді ви порахуйте і тоді будемо з вами виходити, "за" і всі "проти". Дякую. Прошу підтримати і проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Слово надається народному депутату Власенку Сергію Володимировичу, фракція Політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Івченко Вадим Євгенович, будь ласка.
10:54:51 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, безумовно, законопроект, який залишає частину ПДВ як обігових коштів сільгосптоваровиробнику, потрібно підтримати. Ми скасували спеціальний режим оподаткування і нам було багато обіцянок. Але сьогоднішні реалії показують наступне. Одещина і весь наш південь потерпали від посухи. Чи держава допомогла цим аграріям? Ні. Чи виплачені нам ті кошти, які були обіцяні при скасуванні спеціального режиму оподаткування? Ми всім залом в минулому скликанні боролися, щоб це не було менше одного відсотка. Ні. І сьогодні навіть половина тих коштів, які були закладені в бюджеті на підтримку аграрному сектору не пішли. Чи проводиться у нас інформаційна політика, щоб від одноосібників десь 20 відсотків людей перейшли в сімейне фермерство і стали платниками податків, стали тими точками зростання на території, які можуть давати робочі місця. Мільйони робочих місць, мільйони, тому що одноосібних господарств сьогодні 4 з половиною мільйони. Ні, ця політика не проводиться. Не проводиться політика і з приводу того, щоб на ринку землі безпосередньо віддати пріоритети фермеру маленькому сімейному і дати йому всі фінансові механізми. Жодної фінансової можливості на сьогоднішній день немає, а ринок землі вами вже проголосований. І обіцянок, які давав Президент і всі його представники за цією трибуною, будо вдосталь. Тому я раджу, колеги, вдумайтесь в сьогодні, що ринок землі проводиться без відповідних фінансово-кредитних ресурсів для людей. Цей закон давайте підтримаємо і залишимо обігові кошти сільгосптоваровиробнику. Я дякую всім, хто проголосує "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз ще народний депутат Марусяк. Потім – народний депутат Чайківський. Потім ще Олег Іванович Кулініч, я бачу. І після цього переходимо до голосування. Я попрошу запросити народних депутатів до зали. Будь ласка, слово надається народному депутату Марусяку Олегу Романовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:57:14 МАРУСЯК О.Р. Шановний голово, шановні колеги, добрий день всім. Ініціатор законопроекту вважає, що вдасться зменшити суми відшкодування ПДВ під час експорту сільськогосподарської продукції, оскільки трейдерам заявлятимуть менше ПДВ до відшкодування. Однак, якщо сільгоспсировину обкладають ПДВ за ставкою 14, а продукти переробки 20, то трейдерам вигідніше працювати із сировиною, а не з продуктами її переробки. Тому, якщо поширити чинність закону і на продукти переробки, це може спричинити перехід аграрної галузі, якщо не поширити чинність закону на продукти переробки, то це спричинить перехід аграрної галузі до сировинної моделі. Якщо одним секторам дають податкове послаблення, то іншим це автоматично означає посилення, що в цілому негативно відбивається на розвитку всієї економіки. Крім того, якщо знижується ставка ПДВ, то відповідно бюджет недоотримує надходжень від імпорту, у зв'язку з чим уряд повинен шукати додаткові джерела надходження. Знижувати ставку ПДВ і на операції з постачання на митній території України і на імпорт не дасть ніяких цінових переваг вітчизняним сільгоспвиробникам. Крім того, законопроект містить численні зауваження від Головного науково-експертного управління, у зв'язку з чим не може бути прийнятим у такому вигляді. Голосуємо "проти". ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Чайківський, фракція "Партії "За майбутнє".
10:59:00 ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, шановні депутати, шановний пане Голово. Я хочу сказати від депутатської групи "Партії "За майбутнє", що даний законопроект, він необхідний і аграрний сектор країни вже давно чекає на даний законопроект. І скажу найперше, чому. Якщо ми подивимося на наших сусідів на поляків, то сьогодні на товари, на м'ясо, на молоко в них є 7 процентів ПДВ, у нас – 20 процентів ПДВ. І ми бачимо останні роки, наскільки наші співгромадяни їздять за товарами безпосередньо в Європу на закупи. Я думаю, таким чином, сьогодні ввівши цей законопроект, таким чином нам вдасться на полицях наших магазинів знизити вартість товарів. І наші товари українських товаровиробників будуть набагато більш конкурентнішими. Тому депутатська група "За майбутнє", ми підтримуємо даний законопроект і віримо в те, що цей законопроект принесе в аграрний сектор підняття і розвиток. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Кулініч Олег Іванович. Шановні колеги, і після цього переходимо до голосування
11:00:13 КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Даний законопроект надзвичайно важливий, тому що знижується податкове навантаження для виробників сільськогосподарської продукції, що дуже важливо зараз, враховуючи ту засуху, яка зараз у нас є на півдні країни. І це величезний недобір урожаю. А це додаткові обігові кошти, це оборотний капітал якраз для наших фермерів, для дрібних фермерів. По-друге, це унеможливить маніпуляції з ПДВ, адже всім відомі скрутки ПДВ по країні, і держава втрачає кожного року 5-7 мільярдів. Вдумайтесь, 5-7 мільярдів. Саме основне, що зниження ставки по податковому зобов'язанню до 14 відсотків унеможливить зловживання при формуванні податкового кредиту. А простими словами, це не буде сенсу його надавати. Я прошу всіх колег підтримати цей законопроект, дуже важливий для аграріїв, і проголосувати його за основу і в цілому, тому що він надзвичайно актуальний і його треба приймати як закон прямо зараз. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:01:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції (реєстраційний номер 3656). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:02:53 За-233 Рішення прийнято. Покажіть по фракціям. Дивіться, рішення комітету – за основу. Представник комітету зараз звертається проголосувати в цілому. Хто – проти? Хто – проти, руки підніміть. Проти – за основу. ОПЗЖ – проти, "Слуга народу" – проти. Скорочення строків? Ставлю на голосування. Згідно частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі правок та пропозицій та підготовки до другого читання проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції (реєстраційний номер 3656). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:04:23 За-226 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи (реєстраційний номер 3614). По правках. Правка номер 2. Хто буде наполягати на правках? Ніхто не наполягає? Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Добре. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи (реєстраційний номер 3614). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:06:15 За-287 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, надійшла заява від двох фракцій про перерву з заміною на виступ… Про перерву, про реальну перерву. З нарадою чи просто? Прошу керівників депутатських фракцій та груп зібратися в моєму кабінеті, вибачте. Півгодини, 30 хвилин. (Після перерви)
11:44:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запросіть народних депутатів до зали і підготуйтесь до роботи. Шановні колеги, займіть свої місця і підготуйтесь до роботи. Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (реєстраційний номер 4104). Займіть свої місця, будь ласка, нам необхідно проголосувати, якщо ви підтримаєте, за скорочену процедуру. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про розгляд постанови за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 11:47:43 За-213 Рішення прийнято. До слова запрошується голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Анатолійович Монастирський.
11:47:59 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Колеги, доброго дня. Комітет на своєму засіданні позавчора розглянув кандидатури, які надійшли до складу комісії. І обрав наступних кандидатів: Бусол Олену Юріївну, Гуджала Андрія Андрійовича, Дрозда Олексія Юрійовича, Коваль Катерину Петрівну, Навроцького В'ячеслава Олександровича, Романюка Богдана Васильовича, Соболя Євгена Юрійовича. Відповідна постанова запропонована і підписана членами комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться по фракціям: два – за, два – проти. Лабазюк Сергій Петрович.
11:48:52 ЛАБАЗЮК С.П. Прошу передати Батенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.
11:49:06 БАТЕНКО Т.І. Шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги, друзі! Депутатська група "Партія "За майбутнє" вважає, що ми надто затягнули з цим питанням. Це як "довга дорога в дюнах", коли ми голосуємо безкінечну кількість разів. Розуміючи, що так чи інакше є вже чотири іноземці в конкурсній комісії по керівництву САП, які можуть прийняти рішення і без нас без парламенту, колеги. Ми вважаємо категорично, що парламент України є вищий законодавчий орган України і він не повинен стояти осторонь цього процесу – боротьби з корупцією. Ми заслуховували з цієї трибуни Генерального прокурора України, яка вважала про те, що невідкладно має вона отримати заступника Генерального прокурора, щоб, власне, займатися реальними справами протидії корупції. Ми так само проти зовнішнього управління, коли нам насаджують іноземці свою позицію, свою думку. Ми маємо свою думку і хочемо цю думку відстоювати – як завершувати епоху безкарності. І всі політичні партії, всі політичні фракції, тут я вважаю, повинні бути єдиними в цьому. Ті кандидати, які сьогодні в цьому списку, представлені комітетом профільним є абсолютно достойними кандидатами. І ми не ділимо сьогодні фракції, депутатські групи на ідеологічні і неідеологічні. За всіх голосували виборці. І за нас, мажоритарних депутатів, фракції "За майбутнє", так само голосували виборці. Тому, шановні друзі, всі ці кандидати, я вважаю, пройшли профільний комітет. Це є достойні люди, які є докторами наук, науковими спеціалістами, юристами високої кваліфікації. Вони можуть абсолютно реально розпочати те, що ми називаємо – протидіяти безкарності і корупції в Україні. Ми проголосуємо за цю комісію. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна. Артур Володимирович Герасимов.
11:51:01 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги, шановні українці! Ви знаєте, те, що зараз відбувається, і ця постанова, яка зараз винесена в зал, давайте будемо відвертими – це конкретний реванш прокремлівських і олігархічних структур в Україні. Бо, чи є в тій постанові, яку ми зараз розглядаємо, представники демократичної опозиції? Ні, немає. І з огляду на те, що сьогодні коїть ДБР, де сидять люди Януковича, з огляду на те, як сьогодні правоохоронна система кошмарить опозицію, з огляду на те, що коїться сьогодні зі свободою слова в нашій країні, ми бачимо тільки одне – ми бачимо, що влада хоче ще більше зцементувати свій вплив на правоохоронну систему. Тому "Європейська солідарність" буде голосувати категорично проти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович. Власенко Сергій Володимирович.
11:52:06 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане головуючий! Постанова 4104 – це такий, Знаєте, абсолютно класичний взірець політичної корупції. Спочатку "Слуга народу" внесли тільки себе. Потім, коли побачили, що немає голосів, добрали одну групу. Знову немає голосів, добрали ще одну групу. Знову немає голосів, добрали ще фракцію. Колеги, ну, по-перше, знаєте, я виступав з трибуни. До речі, сам перелік практично не змінюється, лише там квоту по двох людях віддали одній із політичних груп. Проблема в якості цих людей. Проблема в якості цих людей. Ми повинні отримати людей з беззастережною репутацією, які оберуть чесного, порядного і неупередженого керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а не тих людей, чиї прізвища вже називаються в ЗМІ як майбутніх очільників САПу. Це неправильна історія, колеги. Є можливість, для того, щоб забезпечити неполітичний процес, є можливість представників від всіх фракцій і груп залучити до роботи цієї комісії, і таким чином відійти від політичних квот, від політичних можливостей і від політичних впливів. І спробувати перетворити САП ну, хоча би на якийсь взірець більш-менш нормальної структури. До речі, минулий раз звучало, от я точно не прихильник міжнародних експертів, але минулий раз звучало, що серед міжнародних експертів такі самі незрозумілі люди. Шановні колеги, прізвище Драго Коса, який сьогодні є членом комісії знають всі люди, які більш-менш стикалися з питанням роботи антикорупційних органів у Європі. У такому вигляді, як є "Батьківщина" не буде підтримувати цю корупційну постанову. Ми вимагаємо, щоб винесли всіх кандидатів на можливе рейтингове голосування і після цього будемо визначатися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз Шуфрич Нестор Іванович. Після цього Устінова. І переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали. Шуфрич Нестор Іванович.
11:54:17 ШУФРИЧ Н.І. Шановний головуючий, прошу передати слово народному депутату України Григорію Мамці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Миколайович Мамка.
11:54:33 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, по суті, може хтось ображатися, хтось возмущаться. Але все-таки б звернув би увагу, що засідання комітету було вчора, і фракції, і групи делегували представників до складу комісії, але голосували даже за тих представників, в тому силі від інших фракцій, які виступали уже, які даже не прибули і не вийшли на скайп-зв'язок. По суті, "Опозиційна платформа – За життя" буде підтримувати кандидатів, голосувати "за", тому що необхідно запускати роботу комісії і створювати орган. Комісія буде працювати прозоро і всі будуть мати доступ. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Устінова Олександра Юріївна з мотивів, після цього голосуємо. Займіть свої місця, будь ласка, щоб до перерви ми встигли проголосувати. Устінова.
11:55:26 УСТІНОВА О.Ю. Шановні колеги, я закликаю весь зал зараз сьогодні не голосувати цю постанову, в цій постанові люди, які захищають зараз корупціонерів, справи яких веде НАБУ і САП. Це люди, які самі не могли скласти тести і не можуть пояснити своє майно. Не можна голосувати цю постанову. Ми чудово бачимо як зараз проросійські фракції зібралися докупи для того, щоб все ж таки взяти під контроль антикорупційні структури і проголосувати зараз. Тому я прошу всіх, хто за те, щоб в нас були незалежні правоохоронні антикорупційні органи, не підтримувати цю постанову. Нам потрібно голосувати кожну окремо людину в залі. Я закликаю за це саме голосувати. Нас закликали ЄС, нас закликав Міжнародний валютний фонд, сьогодні зранку вийшли зі своїми заявами, що це не можна підтримувати. Я розумію, що Росії потрібно, щоб в нас забрали безвіз, але подумайте, чи вам це потрібно, чи потрібно це українцям і вашим виборцям. Також я хочу згадати негативно Гео Лероса, тому що у нього сьогодні жахлива краватка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! (Шум у залі) Лерос Гео Багратович, хвилина. Після цього голосуємо. Ми все рівно до 12-ї проголосуємо, шановні колеги.
11:56:39 ЛЕРОС Г.Б. Шановні народні депутати, дивіться який приклад ми сьогодні побачили від Зеленського. Рівно тиждень він знав про Юрченка, але згодом, заради рейтингу, він його "злив". Це буде те ж саме з цим голосуванням. Ви зараз ганьбитесь з цим голосуванням, а згодом Офіс Президента "зіллє" всіх депутатів. Не робіть цього, це ваша персональна репутація, не ганьбіть себе. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (реєстраційний номер 4104). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:57:48 За-239 Рішення прийнято. Постанова прийнята. По фракціях покажіть. "Слуга народу" – 172, "Опозиційна платформа – За життя" – 30, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "За майбутнє" – 18, "Голос" – 0, "Довіра" – 11, позафракційні – 8. Рішення прийнято. Оголошується перерва до 12:30. (Після перерви)
12:32:27 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до нашої роботи. Запросіть народних депутатів до зали. Тарас Іванович. Батенко Тарас Іванович, можна вас на хвилинку? Шановні колеги, законопроект (реєстраційний номер 3991) – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (щодо автомобільних доріг загального користування та відновлення аварійних мостових споруд). На трибуну запрошується заступник голови Комітету з питань бюджету Трухін Олександр Миколайович. Олександр Миколайович Трухін, ми вам не заважаємо? На трибуну, будь ласка.
12:36:21 ТРУХІН О.М. Шановний Дмитро Олександрович... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, правки. Тут правки, це друге читання. Правка номер 2, Бабенко. Не наполягає. Пузійчук. А хто буде наполягати на правках? Іван Григорович, тільки ви? Івченко? Ні, тут, я вже бачу, руки пішли тоді по... Пузійчук – ні. Івченко, 7 правка. Кириленко, 7 правка.
12:35:04 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний пане головуючий і шановні колеги! Правки 7, 8, 9 і 16. Помітьте, Дмитре Олександровичу. 7, 8, 9 і 16. Суть цих правок – забезпечити навчальний процес від учнів, студентів до викладачів і вчителів, і так далі засобами захисту та дезінфікуючими. Це значить повернути кошти, які ми спрямували по боротьбу з COVID, а потім переглянути це все і відправили на дороги, то давайте хоч повернемо освіті ті 7 мільярдів, які забрали. Давайте чесно дивитися правді в очі. Які дороги? Коли уже десятки класів на самоізоляції, на карантині, коли сотні вчителів уже захворіли. Друзі, що ми робимо? Тому ці всі правки ставлю на голосування і прошу зал підтримати – повернути гроші освіті для того, щоб врятували дітей і вчителів. 7-а, 8-а, 9-а і 16-а – прошу голосувати. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 12:36:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, секундочку. Позиція комітету і тоді я поставлю підряд, Іване Григоровичу. Добре? Будь ласка. 12:36:21 ТРУХІН О.М. Позиція комітету щодо цих правок негативна, не підтримана. Але комітет виділив на освіту додатково 200 мільйонів гривень. Будь ласка, вивчіть порівняльну таблицю. Тому 200 мільйонів гривень окремо виділено на заклади вищої освіти. По цих правках – вони розбалансовують цей законопроект, тому вони не можуть бути ні в якому разі враховані. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я нагадую: правка 7-а, 8-а, 9-а і 16-а народних депутатів Івченка і Кириленка. Я зараз ставлю почергово на голосування. Так, я розумію? Шановні колеги, ставиться на голосування поправка... Вадиме Євгеновичу, ви по якій поправці хочете? Давайте тоді ми поставимо цих три, тоді я вам по 16-й дам. Добре? Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку номер 7 народних депутатів Івченка і Кириленка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 12:37:33 За-98 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 8 народних депутатів Івченка та Кириленка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 12:37:55 За-103 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 9 народних депутатів Івченка та Кириленка. Аналогічна ситуація, комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 12:38:17 За-106 Рішення не прийнято. І по 16 поправці я надаю слово народному депутату Івченку. Будь ласка, одна хвилина.
12:38:24 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, ми ще раз до вас звертаємось. Розпочався навчальний рік і держава жодної копійки на забезпечення індивідуального захисту учнів, студентів, педагогічних працівників, всіх вихователів не дала. Вона все повісила на органи місцевого самоврядування. Ми просимо цими правками, перше, дати можливість Кабінету Міністрів безпосередньо забезпечити навчальний процес. І друге, колеги. Ми запропонували 9 правкою, щоб Кабінет Міністрів повернув ті видатки всім вчителям, які були нами з вами узгоджені і проголосовані на 1 січня 20-го року. Ми забрали у фонд COVID майже 7 мільярдів. А заступник голови комітету каже – повернули 200 мільйонів. Так давайте повертати більше. Це люди. Людиноцентристська модель має бути у привілеї на сьогоднішній день. Давайте підтримаємо вчителів. "Батьківщина" пропонує голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
12:39:37 ТРУХІН О.М. Шановний колега, правка, котра була подана, вона незбалансована, тому вона не відображає реального стану речей. І на її врахування знадобиться дуже великий ресурс, котрий ви не показали, звідки перенаправити. Тому вона не може бути врахована, подавайте нормальні правки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вимагаєте голосування, так? Ставиться на голосування поправка номер 16 народних депутатів Івченка та Кириленка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 12:40:21 За-109 Рішення не прийнято. Шановні колеги, хто ще буде наполягати на поправках? Яка? 60 і 61, так? Будь ласка. Будь ласка, є ще поправки 58, 59, так? Зараз, секундочку, я знайду їх. (Шум у залі) 58 – це поправка народного депутата Чорного. Волинець – 59. Одна тоді тільки? Будь ласка, народний депутат Волинець. Вона врахована частково.
12:41:28 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Пане Олександре, я дякую всім членам бюджетного комітету із всіх фракцій, які підтримали цю поправку. Це торкається виділення коштів у розмірі 51 мільйон шахтарям на заробітну плату, які 2 тижні назад сиділи 7 діб під землею, державна шахта. Я не знаю, що таке "частково"? Це перше питання. А наступна правка, якщо там змістився номер, це тоді, мабуть, вона 60-а, торкається того, що там мною запропоновано виділити 1,4 мільярди гривень на виплати зарплат шахтарям в цьому році інших державних шахт. На сьогодні заборгованість вже складає 1 мільярд. До кінця року буде 2 мільярди. Я не розумію, як так трапилось, що друга поправка не була врахована. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по 59 поправці позиція комітету.
12:42:25 ТРУХІН О.М. Дякую. 59 правка, Михайло все вірно каже, була врахована частково. Зарплата, котру повинні отримати люди, котрі страйкують, вони її отримають. А щодо 1,5 мільярда, про котрі ви кажете. Була домовленість з урядом, що уряд буде виділяти в рамках інших програм або перерозподілів, але не в цьому законопроекті. Тому і ми разом з вами можемо долучитись як народні депутати до врегулювання цього питання. Але тут в цьому законопроекті враховано тільки дуже важливе і сьогоденне питання щодо заборгованості. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні, так чи ні? Ні, просто махніть… Ви наполягаєте на голосуванні у вашій редакції, не в частково, так? Шановні колеги, поправка 59. Вона була врахована комітетом частково, народний депутат автор цієї поправки Волинець вимагає врахувати повністю її. Комітет пропонує залишити так як воно і було частково враховане. Тому, шановні колеги, прошу визначатись та голосувати. 12:43:46 За-86 Рішення не прийнято. Наступна поправка 60 і 61-а. Народний депутат Камельчук, будь ласка.
12:43:54 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Доброго дня, шановні колеги! Справді, це важлива правка і одна з них врахована, а інша врахована в іншій трошки редакції. Важливо це тому, що так сталося, що шахтарі шахти "Надія" потрапили в пастку попереднього керівництва, їх обманули дуже жорстко на понад 50 мільйонів гривень. І те, що ми зараз робимо – надзвичайно важлива справа. Ми рятуємо, окрім державного підприємства, і ціле місто Соснівка, від якого залежить зараз діяльність цього підприємства. І відповідно ми цим вчинком показуємо, що ми своїх не кидаємо, ми допомагаємо підприємству вийти на-гора і фактично рятуємо буквально тисячі сімей, які можуть і далі продовжувати працювати. Тому дякую комітету, що врахована правка 60 і 61-а врахована в іншій редакції. Я сподіваюсь на ваше цілковите голосування по даному законопроекту 3991, яке сьогодні покаже, що ми дбаємо за людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Юрію, я не розумію тоді, для чого ви брали слово, тому що одна врахована, друга врахована редакційно. Все, я зрозумів. Дякую. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, чи є ще бажаючі особи, які хочуть поставити…? Голосуємо. Тоді, вельмишановні колеги, я попрошу запросити депутатів до зали. Шановні колеги, запросіть народних депутатів до зали, ми голосуємо. Шановні народні депутати… Народний депутат Мамка, так? Будь ласка, включіть. Шановний депутат Мамка. І після цього голосуємо, шановні колеги.
12:45:50 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, прошу зафіксувати мій виступ під стенограму і звернути увагу про те, що я особисто через СЕДО подавав поправки до даного законопроекту. В даному законопроекті тільки годину назад появилася таблиця без наявності моїх правок. Прошу поставити… Я звернувся до регламентного комітету. Прошу поставити правку 107 на підтвердження, до якої я вносив відомості, де під добрими гаслами ми починаємо реконструювати стадіон "Металург", куди виділено державні кошти, зверніть, 150 мільйонів гривень. Прошу поставити… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:46:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. 107 правка не ваша. Ви на підтвердження її ставите? (Шум у залі) Ставлю на голосування… Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування 107 правку. Вона була врахована комітетом. Пасічний, Трухін автори. Готові голосувати? Готові? Позиція комітету.
12:47:13 ТРУХІН О.М. Комітет підтримує цю правку. Вважаємо за потрібне відродження спорту у таких містах виробничих як Кривий Ріг та інші міста нашої України. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Прошу підтримати та проголосувати. 12:47:40 За-240 Рішення прийнято. Правка підтверджена. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (щодо автомобільних доріг загального користування та відновлення аварійних мостових споруд) (реєстраційний номер 3991). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:48:30 За-255 Рішення прийнято. По фракціям покажіть. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку фізичної культури і спорту (реєстраційний номер 3550), це друге читання. Хто буде наполягати на правках? Можемо голосувати. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку фізичної культури і спорту (реєстраційний номер 3550). Прошу підтримати та проголосувати. 12:49:35 За-318 Рішення прийнято. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про протимінну діяльність в Україні" (реєстраційний номер 3618). Необхідне обговорення правок? Можемо голосувати? Ні, наполягаєте? Яка правка? Почекайте, тільки Бобровської правка, щоб ми потім не повертались? Одна людина – поправка, і ми голосуємо, так? Ні, тоді давайте йти по поправках. Потім будемо знову повертатися по десять разів. 3 правка. Цимбалюк.
12:50:33 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, насправді законопроект про зміни до Закону України про протимінну діяльність до другого читання отримав фаховий вигляд і я дякую авторам. У мене просто чотири правки було враховано, я дякую робочій групі і комітету. У мене є питання, що стосується правки 5-ї, яка відхилена. Я би хотів, щоб доповідач пояснила. Ми пропонували після слів "вибухонебезпечні предмети" доповнити словами "вибухові речовини або їх компоненти". І вважаємо, що саме законопроект був би більш фаховим. А назагал фракція "Батьківщина" підтримує цей потрібний законопроект, щоб він чим швидше дав можливість фахово працювати над важливою такою складовою, як розмінування…
12:51:46 ВЕРЕЩУК І.А. Дякую вам. Відповідаємо. Вибухові речовини або їх компоненти є елементом вибухонебезпечних предметів, про що наведено у пункті 1 розділу І проекту закону у відповідному визначенні терміну "вибухонебезпечні предмети". Ми це перерахували. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:52:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є необхідність ставити на голосування? Не треба. Дякую. Будь ласка, хто ще? ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобровська, який номер правки скажіть? БОБРОВСЬКА С.А. 47. ГОЛОВУЮЧИЙ. 47 поправка народної депутатки Бобровської, будь ласка.
12:52:11 БОБРОВСЬКА С.А. Так, дякую. Нагадаю всім, що ми фактично повертаємо в цей закон повернення ролі і функцій Верховної Ради як органу контролю за, в принципі, процесом протимінної діяльності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так вона врахована. Для чого ви берете? А, ви не берете. Все. Шановні колеги, все тоді. Так? Прошу підготуватися до голосування. У вас… (Шум у залі) Так вона ж врахована. Шановний комітет, я не можу щось зрозуміти. У мене в таблиці написано, що 47 поправка врахована. 47-а, народний депутат Рахманін. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка 47 народного депутата Рахманіна. (Шум у залі) Шановні колеги, я розумію, народна депутатка Бобровська обмовилась в номері правки. Так? Тому мова йде про 48 поправку, не 47-у, 48 поправку Бобровської. Комітет її не врахував. Тому шановні колеги, але є позиція врахувати. Ставлю на голосування поправку номер 48 народної депутатки Бобровської. Прошу підтримати та проголосувати. 12:55:00 За-279 Рішення прийнято. Все, ми завершили обговорення цього законопроекту і можемо ставити його на голосування. Так? Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про протимінну діяльність в Україні". За пропозицією комітету ставиться на голосування прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками, номер законопроекту 2618. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:56:00 За-287 Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:56:08 ГОЛОВУЮЧИЙ. Арахамія – з процедури.
12:56:12 АРАХАМІЯ Д.Г. Шановні колеги, дякую дуже за голосування за протимінну діяльність. Дмитро Олександрович, колеги із залу, я от до вас звертаюсь підняти наверх законопроект про розвідку, дуже важливий законопроект для країни. Якщо можна, щоб ми його проголосували зараз. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень? Хтось наполягає на правках? На яких правках наполягаєте? Я бачу. Забродський Михайло Віталійович. 3 хвилини дайте, будь ласка. Час іде.
12:57:32 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Дякую, пане Голово. Сам законопроект, ми знаємо добре, розроблявся більше, ніж один рік на основі консультацій з НАТО. Його поточна редакція зараз допрацьовувалась в комітеті до останнього моменту і з урахуванням всіх експертних висновків, які були надані до цього. Зокрема, по закону мова йде про розширення повноважень Президента України щодо можливого одноосібного керівництва розвідкою і це, до речі, противники закону вказують як ваду цього закону. Нам дуже не хотілось би, щоб кожна спеціальна розвідувальна операція українських спецслужб закінчилась приблизно так же, як закінчилась справа з "вагнерівцями". Сподіваюсь, що цей сумний досвід буде врахований в подальшій роботі розвідки і ніколи більше не повториться. Також хотілось би уникнути конфліктів в законопроекті всередині системи розвідки через так зване питання подвійного підпорядкування. Тому що яким би досконалим і доопрацьованим не був би закон, але залишається, наприклад, подвійне підпорядкування Головного управління розвідки Міністерства оборони як керівнику координаційного органу, так і безпосередньо міністру оборони. Не зовсім зрозумілим залишається в законі процедура надання статусу особам, залученим до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами, хоча кожному з нас зрозуміло, про кого саме йде мова. Так, наприклад, пропозиція, яка міститься у запропонованих змінах до статті 6 Закону України про статус ветеранів війни, нам пропонують це робити у термін і спосіб, які би виключали ідентифікацію цих осіб. Водночас, не зважаючи ні на що, ухвалення цього закону є важливим кроком у реформуванні всього розвідувального співтовариства і розвідувальної спільноти. І ми беззаперечно будемо підтримувати цей крок. Крім того, зазначеним законопроектом дозволяється розвідувальна діяльність розвідувальних органів на території України. Перелік суб'єктів товариства, який визначений законом, не є вичерпним, і Раді національної безпеки і оборони залишено право за необхідності додавати до цього переліку інших суб'єктів, залежно від специфіки завдань, які будуть виконувати. Крім того, в цьому законі до функцій розвідувальних органів зокрема віднесена участь у реформуванні державної політики у визначених законом сферах, яка беззаперечно належить до функцій центральних органів виконавчої влади. Перелік прогресивних кроків закону можна продовжувати, він досить-таки об'ємний. Можна згадати безпрецедентний пакет соціальних гарантій, який надається співробітникам розвідувальних органів. Але будемо завжди пам'ятати, що ступінь довіри держави і ступінь соціального захисту завжди мають бути прямо пропорційні тій відповідальності, яку несуть військовослужбовці і співробітники цих органів перед країною за виконання надважливих завдань. Беззаперечно, фракція "Європейська солідарність" буде підтримувати даний закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бурміч наполягав на правках, Рахманін, Бобровська і Цимбалюк. Більше ніхто? Бурміч Анатолій Петрович.
13:00:51 БУРМІЧ А.П. Шановні колеги, шановний Голово, я подавав 17 правок: одну врахували, 16 – ні. Я попросив би дати мені 8 хвилин, постараюсь вложитися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте 5 хвилин. 13:01:10 БУРМІЧ А.П. Можу не вложитися, дайте мені 8, я хочу розповісти трошки своє бачення теж. Дякую. Шановні колеги, ви пам'ятаєте, кілька місяців назад ми прийняли Закон про зовнішню розвідку. Хто забув, нагадаю, що там закладено про те, що зовнішня розвідка не підпорядковується жодній гілці влади. Це перше. Друге. Що створюються територіальні органи в Україні зовнішньої розвідки. І третє – це те, що вона підпорядковується цивільному, громадянському, контролю. Так ось, і той закон вступає після того, коли буде Закон про розвідку. Що таке територіальні органи. Не розвідка з території, прошу не плутати те, що і відбувається, і це все нормально, а територіальні органи – це обласні управління зовнішньої розвідки. Що це вони будуть там робити? Ми у 2004 році від цього відійшли, а у 20-му хочемо повернутися знову. А тепер безпосередньо по закону. Цей закон протирічить перш за все кільком нормам Конституції, а саме: 5 нормі, 6 нормі, 9 статті Конституції, 106 статті Конституції. Тобто він може бути визнаний неконституційним. Тепер безпосередньо по закону. Ми створюємо із зовнішньої розвідки таку собі внутрішню розвідку, а саме наподобие Служби безпеки. А саме: Служба зовнішньої розвідки буде мати свої обласні представництва, не представництва, а управління чи області. Далі. Ми цим законом дозволяємо на підставі розвідувальної справи, не оперативно-розшукової, а розвідувальної, це зовсім різні речі. Розвідувальна справа – це просто набір інформації. Оперативно-розшукова справа – це справа, яка потім переходить в кримінальну з ознаками злочинів. На підставі оперативно-розшукової справи надаються дозволи суддями про проведення оперативно-розшукових заходів на території України стосовно в тому числі і громадян України. Так ось, цей закон передбачає на підставі розвідувальної справи надавати такі дозволи спеціальними судами, проводити комплекси оперативно-технічних заходів по території України. Я запитую: що буде зовнішня розвідка розвідувати по території України і з кого вона буде знімати інформацію? Це суто завдання Служби безпеки, НАБУ, міліції, поліції – це все, що стосується всередині. Тепер по статтям, якщо ви не вірите тому, що я вам кажу. Стаття 15 – заходи на підставі суду, те, що я сказав. Все це може робити внутрішня розвідка, а саме: СБУ, поліція, податкова і всі інші. Зовнішня розвідка і розвідоргани повинні працювати ззовні. Далі. Дозвіл на проведення ОТМ на підставі розвідсправи надається на 6 місяців. Що зовнішня розвідка буде робити на території України всупереч вимог закону процесуального, всупереч іншим законам на території? Кого вона буде прослуховувати, за ким буде підглядати зсередини країни? Це все робиться внутрішніми органами. Ідемо далі. От запитували, я теж задавав питання: що робить зовнішня розвідка в системі територіального управління, в органах територіального управління в областях? Що вона там буде розвідувати? Але цей закон передбачає її там присутність. Землю ділити чи що? Чи яку інформацію вона може там здобути, де не здобудуть інші внутрішні органи? Далі. Саме головне, я говорив і просив перед тим, щоб була створена не робоча група, а організували зустріч з керівниками зовнішньої розвідки і розвідорганів саме із депутатів. Просив мене включити туди, просив включити фахівців із "Батьківщини" Кожем'якіна, Валентина Наливайченка, щоб ми позадавали питання – оці гострі питання, які я зараз вам задаю – керівникам розвідорганам, що вони хочуть робити на території України і для чого це все робиться. Не організували. Пояснювали, що там десь, там якось потім і так далі. Я вважаю це великим недоліком. Треба було поговорити, треба було позадавати питання, може, б не виникали мої сьогодні ці запитання і ці ризики, які несе закон. І саме головне – те, що я казав. Підсумовую: зовнішня розвідка цим законом і розвідоргани получають можливість працювати по території України із застосуванням всіх оперативно-технічних заходів. Усіх. Далі. Я казав, що у минулому Законі про зовнішню розвідку чітко вказано про те, що зовнішня розвідка створює територіальні свої підрозділи і підпорядковується незалежному цивільному нагляду. Що це таке "незалежний цивільний нагляд", я не хочу багато говорити. Але в окремих методичках їм дозволяється мати доступ до джерел отримання інформації, до передачі цієї інформації і таке інше. Тобто я хочу зробити висновок: цей закон несе загрозу втрати суверенітету над органами держбезпеки. Якби ми зустрілися і переговорили про це все, а не просто усно, і чітко було закладено в цьому законі, я б ці питання не ставив. Я читаю закон, я читаю, що там написано, і я вбачаю в цьому загрози. Я вважаю, що він несе загрозу втрати суверенітету в області державної безпеки. Дякую. Ми підтримувати його в такому вигляді не будемо. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Петровичу. Позиція комітету, 1 хвилина. Я так розумію, що ми не ставимо поправки на підтвердження. Будь ласка.
13:08:41 БЕЗУГЛА М.В. Я зазначу кілька важливих моментів, оскільки тут не зовсім, при всій повазі і співпраці фракції, було коректно зазначено. Ми якраз в цьому законопроекті розмежовуємо, чітко визначаємо розвідувальні органи – це тільки Служба зовнішньої розвідки, це ГУР, це воєнна розвідка і також це прикордонники. Всі інші – це тільки обмін інформацією. Панове, коли нам кажуть, що розвідники і спецслужби не мають обмінюватися інформацією і не має бути якоїсь координації між ними, ми розуміємо, який висновок можна зробити. Крім того, цивільний і демократичний контроль – це наш з вами контроль над спецслужбами, це парламентський контроль. Ціла стаття присвячена тому, як парламент буде здійснювати нагляд і контроль за розвідувальними органами. Позиція комітету підтримати в другому читанні і в цілому. І я прошу, панове, підтримати і дати зелене світло на реформу розвідувальних органів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто ще? Прошу, Рахманін. Яка поправка, тільки скажіть.
13:09:56 РАХМАНІН С.І. Дякую. В мене 3 поправки на врахування, одна поправка на підтвердження. Я почну за ліком – 64 поправка. Про що йдеться, шановні колеги. Йдеться про те, що закон дозволяє Службі безпеки України здійснювати розвідувальну діяльність в межах контррозвідувальної діяльності. Попри те, що комітет достатньо плідно попрацював і виписав певні процедурні моменти, все одно можливість для подвійного тлумачення залишається. Я вважаю, що Служба безпеки України як суто контррозвідувальний орган не має, не мусить мати додаткові повноваження невластиві їй. Тому я прошу проголосувати за цю правку, щоб Служба безпеки займалася тим чим має займатися – контррозвідкою і не займалася розвідкою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету коротко.
13:10:50 БЕЗУГЛА М.В. Правку відхилено в силу того, що Служба безпеки України виключена з переліку розвідувальних органів. Це тільки питання розвідувального співтовариства, обміну інформацією та долучення до розвідувальних заходів в інтересах контррозвідки, тобто спільні дії. Все це обмежено тільки питаннями контррозвідки, умовно кажучи, щоб ми працювали по різним агентам, які загрожують національній безпеці України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте, так? Ставлю на голосування поправку номер 64 народного депутата Рахманіна. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 13:11:37 За-87 Рішення не прийнято. Наступна поправка, який номер? Сергій Рахманін.
13:11:43 РАХМАНІН С.І. Дякую, Руслан Олексійович. Наступна поправка – поправка номер 74. Вона стосується того ж, але ще в розширеному варіанті. Я не погоджуюсь з позицією комітету, ми неодноразово це обговорювали. Насправді йдеться не тільки про обмін інформацією. Насправді Служба безпеки відповідно до цього закону має можливість проводити певні заходи, які не властиві будь-якій спецслужбі у будь-якій країні. Більше того, тут ще пропонується для того, щоб перелік підрозділів, які залучені до розвідувальної діяльності, в ручному режимі визначався Президентом України, що суперечить здоровому глузду, Конституції і будь-яким нормам. Тому я прошу підтримати цю правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету коротко.
13:12:31 БЕЗУГЛА М.В. Комітетом відхилено цю поправку. Це питання стосується попереднього щодо того, що Служба безпеки України долучається до розвідувального співтовариства в інтересах контррозвідки, але вона виключена з розвідувальних заходів. Врахування цієї поправки, на жаль, суперечить концепції законопроекту. Тим не менше, я хочу подякувати фракції "Голос" і пану Рахманіну зокрема за плідну роботу. Ми врахували дуже багато пропозицій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставиться на голосування поправка номер 74. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 13:13:17 За-91 Рішення не прийнято. І остання поправка Сергія Рахманіна. Будь ласка, Сергій Іванович.
13:13:21 РАХМАНІН С.І. Дякую. Передостання, тому що маю ще одну правку на врахування і одну правку на підтвердження. Шановні колеги, правка 292. Послухайте мене уважно, ця правка не має жодного політичного забарвлення, і вона дуже важлива і дуже чутлива. Йдеться про осіб, які залучаються до конфіденційного співробітництва. Закон передбачає, що залучаються повнолітні особи, але там є слова "можуть залучатися". Це дискреція, це не імператив тому пропозиція наступна: заборонити розвідувальним органам залучати до конфіденційного співробітництва неповнолітніх осіб. Тому що, на превеликий жаль, – я прошу уваги, колеги, це важлива річ, – ми, на жаль, маємо випадки, коли неповнолітніх осіб вербують розвідувальні органи, а потім ми не маємо можливості їх захистити на окупованих територіях. Тому я наполягаю на цій правці, щоб розвідувальним органам категорично заборонялося залучати неповнолітніх осіб. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
13:14:25 БЕЗУГЛА М.В. Комітет відхилив цю правку, але вона дійсно зменшує ризики і ми просимо підтримати, не заперечуємо. Підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на підтримання поправка 292 народного депутата Рахманіна Сергія Івановича. Комітет, в принципі, відхилив, але не має заперечень щодо її підтримки. Тому я ставлю на голосування 292 поправку. Прошу підтримати та голосувати. 13:15:06 За-270 Рішення прийнято. І у вас ще одна, крайня поправка. Так, Сергій Іванович?
13:15:13 РАХМАНІН С.І. Дякую, Руслане Олексійовичу. Остання поправка і вона дуже важлива. Шановні колеги, я прошу поставити на підтвердження правку 69, яка передбачає ручний режим визначення підрозділів, які залучаються до розвідувальної діяльності. Я наголошую, що перелік повноважень Президента є вичерпним, це передбачено 106-ю Конституції, а 19 стаття Конституції забороняє йому робити будь-що, що передбачено Конституцією. Нагадаю, що нещодавно Конституційний Суд нагадав нам, в зрозумілий спосіб, що будь-які повноваження Президента, які виходять за межі Конституції, будуть скасовуватися рано чи пізно. Президент в ручному режимі буде визначати, хто з есбеушників має займатися розвідкою. Це неприпустимо і з точки зору здорового глузду і з точки зору логіки, і з точки зору національної безпеки. Дуже прошу поставити цю правку на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по 69 поправці.
13:16:16 БЕЗУГЛА М.В. Позиція комітету була врахувати цю правку. Тим не менше для посилення парламентського контролю я раджу колегам підтримати і дійсно не додавати ці повноваження, в силу того, що ми і так посилюємо повноваження Президента, як керівника розвідувальних органів, а перелік має бути вичерпним. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я ставлю на підтвердження 69 поправку, народного депутата Веніславського. Комітет її врахував. Шановні колеги! Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:17:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Правка номер 69. Комітетом вона врахована. Я ставлю на голосування. Прошу голосувати. 13:18:29 За-210 Рішення не прийнято. Правка відхилена. Бобровська Соломія Анатоліївна.
13:18:39 БОБРОВСЬКА С.А. Шановні колеги, моя правка номер 359 і вона стосується не менш важливого пункту. Поправка до статті, яка регламентує, хто не може бути співробітниками розвідувального органу. Моя пропозиція, що співробітникам розвідувального органу не можуть бути родичі, які мають родичів та близьких осіб, які мають громадянство іноземної держави або є особами без громадянства. Пропозицією комітету є правка про заборону бути співробітником розвідувального органу, які мають близьких родичів держави-агресора. Але, шановні колеги, давайте думати на майбутнє і бачити, які у нас сусіди. Нагадаю, у нас більше тисячі кілометрів з Республікою Білорусь, а також у нас проблеми з Закарпаттям і Буковиною, в тому числі з Одещиною. Давайте думати наперед і не робити решето з розвідки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатоліївна, яка правка? Номер правки? БОБРОВСЬКА С.А. 359. Прошу врахувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 359 правка.
13:19:45 БЕЗУГЛА М.В. Панове, можна. 369 врахована частково. ГОЛОВУЮЧИЙ. 59-а. 13:20:12 БЕЗУГЛА М.В. Бобровська, саме ж це 369. Панове, ця правка врахована частково в силу того, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона відхилена. 359 правка, Бобровська Соломія Анатоліївна. БЕЗУГЛА М.В. Так. Так щодо 359 правки пані Бобровської, вона відхилена комітетом і запропонована в редакції комітету. Ми вважаємо цю редакцію коректною, яка відповідає чинному законодавству і дає змогу працювати відповідним розвідувальним органам. Тож пропонується залишити позицію комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 359 Бобровської. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 13:20:53 За-98 Рішення не прийнято. Соломія Анатолїівна, всі правки? Можемо переходити… Дякую. Михайло Миколайович, ми ж домовлялися, я так розумію, що виступите і все. Не так домовлялися, ні? А ви не виступали, вибачте. Михайло Миколайович Цимбалюк. Які правки зразу назвіть, будь ласка.
13:21:15 ЦИМБАЛЮК М.М. Я попрошу 2 хвилини виступу і одну правку 45 поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дайте ще хвилину, будь ласка. 13:21:24 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний пане Голово, шановні колеги! Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Насправді я хотів би продовжити те, про що говорили колеги. Цим законопроектом ми наділяємо Службу зовнішньої розвідки непритаманною їй функцією правоохоронного органу. Служба зовнішньої розвідки буде проводити заходи в середині держави і буде мати право проводити поряд з іншими правоохоронними органами, які наділені законами такими повноваженнями. Тобто ми знову будемо мати не змагальність, а будемо мати конфлікти і суперечки на кордоні, на інших територіях. Ми створюємо знову територіальні органи Служби зовнішньої розвідки. Мабуть, у нас уже такі позиції за кордоном, що залишилося тільки проводити ці заходи всередині держави. Я хотів би поставити 45 правку на голосування саме з таких міркувань. Саме нею ми пропонуємо встановити розуміння або поняття контррозвідувальних заходів і спеціальної розвідки. Ми вважаємо, що слід було в комітеті, при підготовці до другого читання, справді провести широку дискусію з фахівцями який має бути законопроект про розвідку, особливо в теперішніх непростих умовах, коли ми маємо зовнішню агресію Російської Федерації. Через те фракція "Батьківщина" не буде підтримувати в другому читанні і вважає, що цей законопроект слід повернути і провести справді фахові дискусії з теперішніми керівниками служб, які проводять розвідку, в тому числі і зовнішню. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мамка Григорій Миколайович, 2 хвилини замість правок. І після цього… Ой, вибачте, Михайло Михайлович. 45 правка Цимбалюка, ставлю її на голосування. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 13:24:07 За-58 Рішення не прийнято. Мамка Григорій Миколайович 2 хвилини. І після цього голосуємо, запросіть народних депутатів до зали.
13:24:12 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, я по суті можу констатувати факт, що десь місяць назад цей орган де-факто створений, але закон ми трохи згодом уже розкриваємо по змісту. Це є прямий вплив турбулентності і такого турборежиму, і по суті рекомендував би його зняти взагалі з порядку розгляду. Чому? Тому що ми вводимо нове поняття "розвідувальна спільнота", підпорядковуємо її, зверніть увагу, заступнику керівника РНБО. Але ж ми всі розуміємо, хто у нас є керівник РНБО де-юре, і хто повинен відповідати за орган. Якщо одного органу РНБО людині мало недоторканній, то ми пропонуємо створити інший орган. Даним законом, по суті, хочу підтримати виступаючих, ми ще вносимо опосередковано зміни до Кримінального процесуального кодексу. Ми визначаємо, ми визначаємо по тексту закону уповноваженого суддю. Я вибачаюсь, хто такий уповноважений, згідно таблиці, яка є на даний час? Хочу звернути увагу, що дійсно повноваження повинні бути, але ж не до тотальних повноважень Президента України. Це розширені можливості, не розподіл служб внутрішньої, зовнішньої розвідки, це повністю розширений механізм для того, щоб були законні чи незаконні підстави, чи використовуючи вплив, все-таки більше який підпорядкований президентській гілці влади, саме Президенту щодо призначення, визначення повноважень, визначення органів. Уявіть собі, як необхідно вникати в процес, щоб визначати органи, які будуть займатися цією діяльністю, і все-таки... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:26:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні, так? Шановні колеги, ще одна поправка народного депутата Лубінця. Зараз я по номеру тільки звірю. 146-а, будь ласка, народний депутат Лубінець. 146 поправка.
13:26:40 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую. Шановні колеги, я хочу подякувати комітету за те, що багато моїх правок було враховано або частково, або редакційно. Але я хочу поставити на голосування одну свою правку 146-у. Вона стосується призначення керівника Служби зовнішньої розвідки. Я щиро вважаю, що якщо ми кажемо, що ми за Конституцією живемо в умовах парламентсько-президентської республіки, то Президент повинен подавати кандидатуру, а кандидатура повинна бути затверджена рішенням парламенту, Верховної Ради. Як ми робимо з Генеральним прокурором України, як ми робимо з керівником Служби безпеки України, такий же самий принцип повинен бути і для керівника Служби зовнішньої розвідки. Президент вносить кандидатуру, парламент, якщо погоджується, голосує, після цього відбувається призначення. Так само і звільнення – саме парламентом. Тому прошу поставити на голосування мою поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коротко позиція комітету. Ми зараз голосуємо цю поправку і після цього переходимо до голосування за закон в цілому. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.
13:28:00 БЕЗУГЛА М.В. Так, дякую. Комітет відхилив цю правку після консультацій з конституціоналістами щодо того, що вона може бути неконституційною і ризиком для законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку номер 146 народного депутата Лубінця. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 13:28:31 За-84 Рішення не прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування проект Закону про розвідку (реєстраційний номер проекту 2412-д). Пропозиція комітету прийняти в повторному другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками. Готові голосувати, колеги? Шановні колеги, готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:29:24 За-258 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк – з процедури.
13:29:36 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, у нас 26 питанням порядку денного є законопроект 2351, це про захист тварин від жорстокого поводження. Це європейські договори наші, які необхідно прийняти. Там буквально одна правка, я знаю, у пана Матусевича є. Давайте зараз зробимо правильний жест. Я знаю, пане Голово, ви теж підтримуєте зоозахисників. Піднімемо його в порядку денному і проголосуємо дуже швидко, це займе 5 хвилин. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Там багато правок. Будуть наполягати на правках? Ярослав Іванович, якщо на правках будуть наполягати? Я ставлю вашу пропозицію на голосування. Далі – як зал. Ставлю на голосування пропозицію про зміну порядку розгляду питань. Не кричіть, будь ласка. Ставлю на голосування пропозицію про зміну черговості розгляду питань щодо того, щоб розглянути законопроект 2351. Прошу голосувати. 13:30:58 За-143 Рішення не прийнято. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права (реєстраційний номер 2689). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 13:31:35 За-210 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Бакумов Олександр Сергійович. Монастирський Денис Анатолійович. І від авторів, і від комітету? 4 хвилини дайте, будь ласка.
13:31:53 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Дякую, шановні колеги. На ваш розгляд виноситься законопроект, який вже протягом п'яти років намагаються прийняти в цій залі. Цей проект стосується міжнародного збройного конфлікту, який триває у нас на сході. І в першу чергу щодо нього діють норми міжнародного кримінального права. На захист кого вони спрямовані – я дам конкретний перелік. Перше – це жертви збройних конфліктів, поранені та хворі, щодо яких вчиняються злочини на окупованих територіях. Це військовополонені. І ми бачили, як вони повертаються і дають свідчення про злочини, які зчиняються щодо них. Це цивільні особи, які знаходяться в районі бойових дій і на тимчасово окупованих територіях. Сьогодні Україна не має належної можливості захистити їхні права і відправити справедливе правосуддя. Медичний і духовний персонал, мається на увазі, наші лікарі, які гинуть на сході і також піддаються катуванням, в тому числі на окупованих територіях; священики, які працюють на цих територіях; персонал гуманітарних місій, який працює в цій зоні. Об'єкти, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, – це медичні формування, лікарні, шпиталі, цивільні об'єкти. Якщо щодо них вчиняється злочин, це визначається злочином міжнародного гуманітарного права. Підкреслю, що Україна ратифікувала ряд конвенцій, згідно яких злочини, міжнародні злочини визнаються Україною і по ним не діє строк давності. У даному законопроекті ми пропонуємо, щоб у Кримінальному кодексі нарешті визначити чітко перелік міжнародних злочинів, які Україна має розслідувати самостійно і притягати до відповідальності. У першу чергу, я ще раз акцентую увагу, мова йде про злочини, які вчиняються проти поранених, військовополонених, цивільних осіб на тимчасово окупованій території. Відповідно напад на цих осіб вважається порушенням міжнародного гуманітарного права. Що дасть цей закон? У першу чергу не допустить безкарності, яка відбувається на цих територіях. Тому що проблемою є те, що вони ці злочини сьогодні кваліфікуються як звичайне зґвалтування, як звичайне викрадення людини, яке також є злочином, але по ньому є строки давності, які мають свій вичерпний характер. А це означає, що Україна по більшості з них не зможе притягнути осіб до відповідальності. Фактично Україна відмовиться від притягнення цих осіб до відповідальності. А це означає, що ми говоримо, що потрібно притягти до відповідальності на міжнародній арені. Ми цього будемо зробити неспроможні. Тому найважливіше в цьому законопроекті – це те, що він важливий для переслідування міжнародних злочинців, міжнародних злочинців, я підкреслюю, які вчиняють злочин на території України на тимчасово окупованих територіях. Цей проект підтримала ціла низка правозахисних організацій. Я назву тільки декілька з них: "Центр громадянських свобод", "Харківська правозахисна група", Українська Гельсінська спілка з прав людини, "Центр прав людини ZMINA", "Українська правова консультативна група", український Центр політико-правових реформ і багато-багато інших. Також просять підтримати цей проект Моніторингова місія ООН з прав людини, яка працює на окупованих територіях, а також Міжнародний Червоний Хрест. Колеги, це перше читання, всі питання, які в нас будуть, ми з вами обов'язково вирішимо до другого. Я прошу вас підтримати цей проект всім залом. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Необхідне обговорення? Будь ласка… Лише "ЄС" наполягає на обговоренні? Ні. Тоді запишіться по фракціям: два – за, два – проти. Ватрас Володимир Антонович.
13:36:29 ВАТРАС В.А. Прошу передати слово народному депутату Чернєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернєв Єгор Володимирович.
13:36:37 ЧЕРНЄВ Є.В. Шановні колеги, цей законопроект чекає свого часу вже десь 6 років. Це законопроект, який якраз-таки стосується військових злочинів, що відбуваються сьогодні на окупованій території України. Це військові злочини, які вчиняються військовими Російської Федерації, бойовиками. Це злочини, які стосуються наших військових, яких катують, яких вбивають, військовополонених. І саме ці злочини мають бути покарані, мають відповідати не за давністю років, а за факт вчинення. Тому я прошу підтримати в першому читанні і буду просити підтримати в другому читанні. Це дуже важливий законопроект. Винні мають бути покарані, не зважаючи на час. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ятрович Володимир Михайлович
13:37:47 В’ЯТРОВИЧ В.М. Забродському прошу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Забродський.
13:37:59 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Шановні колеги, чи відкриває війна і будь-який військовий конфлікт крім кращих рис в людині, ще її гірші риси? Беззаперечно, так. Чи є серед героїв подонки і покидьки? Беззаперечно, так. Чи бажаємо ми всі покарання військовим злочинцям, незалежно від національної належності або належності до будь-яких військових формувань? Беззаперечно. Чи хочемо ми наблизити своє законодавство до європейських стандартів? Теж не викликає жодного сумніву. Але те, що нам з вами пропонують під такими перспективними гаслами, це зовсім не те. Мова в законі іде зовсім про інші речі. Два моменти, які перетворюють цей закон на інструмент тотального тиску і кримінального переслідування всіх, підкреслюю, без виключення силовиків незалежно відомчої належності: і минулих, і діючих, і майбутніх. По-перше, це незрозуміла фраза, стаття, точніше, про відповідальність командира, який знав або, як зазначає проект закону, або міг знати про те, що його підлеглий скоїв якісь злочин. І питання до командира і звинувачення не в тому, що він за ними недогледів чи якось недобросовісно віднісся до виконання своїх обов'язків. Питання в тому, що командира будуть звинувачувати за те ж саме, що скоїв його підлеглий. А враховуючи парадокс військової справи, де у нас всі підлеглі чиїсь і у кожного є командир, то в такому випадку цей ланцюжок можна протягти від конкретного злочинця, того ж ґвалтівника, до Верховного Головнокомандувача. Окреме питання і окрема риса – це зворотна дія закону в часі. Прибічники закону зважають на 7 статтю Конвенції з прав людини, яка зазначає, що якщо діяння на момент скоєння підпадало під дію національного законодавства, воно вже є злочином. Дуже добре. Ця логіка може довести дуже далеко. Наприклад, ті, хто 30 років назад вніс в цю залу Державний Прапор України їх теж можна судити за законами колишнього СРСР. "Благими намірами вимощена дорога до пекла". Не можна підтримувати цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.
13:40:18 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Це, можливо, один з найважчих законів, які розглядає Верховна Рада цього скликання. З одного боку, ми чудово розуміємо, що є наші міжнародні зобов'язання, так і не ратифікований Римський статут. З іншого боку, ми чудово розуміємо, що ми ніколи не притягнемо через міжнародні судові інституції воєнних злочинців, які знущалися, прийшли на нашу територію, окупували і знущалися над нашими громадянами мирними, тими хто перебував в застінках СБУ в Луганську, в Донецьку. Але є велике "але". З одного боку всі чудово розуміють, що ратифікація, в тому числі і Римського статуту, чомусь не відбулась такими країнами як Росія, яка здійснила не одну військову агресію, але з іншого боку – і такими країнами як Ізраїль або Сполучені Штати Америки. В кожному із таких випадків є ситуація, коли країна думає про те яким чином, з одного боку, покарати агресора, який прийшов на твою землю. Але з іншого боку зробити все можливе, щоб військові ні в якому разі не постраждали, оскільки це бойові дії. І бойові дії не повинні переходити межу, за якою вже є межа захисту прав людини, свобод і воєнних злочинів. Саме тому наша фракція наполягає на ключовій нормі: цей закон не може мати зворотної сили. Це повинно бут принципом, який не дозволить ні в якому разі далі використовувати його в той чи інший бік. Всі інші питання, на мій погляд, треба буде врегулювати під час його доопрацювання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.
13:42:24 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий! Нібито нормальна ініціатива. І знову: агресор, агресор. Ви визначіться: з агресором торгуємо або воюємо. Сьогодні той, про кого ви кричите, що це агресор є другим-першим торгівельним партнером нашої країни – України, хочу нагадати. Що стосується цього закону, то вже лунало дуже слушне питання. А чому ми боїмося приєднатися до Римського статуту, ми його підписали, який діє з 2002 року? Який підписало 158 країн, якщо я не помиляюсь, 122 країни ратифікували. А ми боїмося, ми боїмося відповідальності перед Кримінальним судом міжнародним. А чого? Рильце в пушку, что ли? Тому що будь-який конфлікт має дві сторони і попередники побоялися ратифікації, побоялись відповідальності. Потому что рыло, наверное, не туда засунули. Тому я вважаю, що сьогодні ми маємо піти на зустріч – підтримати цю законодавчу ініціативу. Але ми маємо бути послідовними і якщо нова влада не боїться відповідальності перед Міжнародним кримінальним судом, то ми маємо ратифікувати Римський статут, а не просто його підписати. Це питання, яке ганьбить нашу країну. Я звертаюсь до керівництва Верховної Ради України, до керівника профільного комітету винести це питання на голосування. І тоді ми побачимо – хто боїться, а кому "кузькину мать". Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хтось ще бажає виступити? "Голос", хто? Юрчишин Ярослав Романович.
13:44:21 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні друзі! Найбільша проблема цього законопроекту, що він не з'явився в 15-му році. Це би дало змогу, власне, його активно використовувати вже. Так, ми розуміємо всі ризики, які колеги оголошували. Так, треба попрацювати з тим, щоб не було звинувачень в ретроспективній дії. Так, важливо, наголошую – це критично важливо, і це буде єдина умова, за якою "Голос" зможе проголосувати в другому читанні, коли буде персональна відповідальність. І коли будуть чіткі формулювання: не "міг знати", а "доведено судом, знав керівник про дії свого підлеглого". А в даному випадку треба давати механізми притягнення в першу чергу російських злочинців до відповідальності. Тому в першому читанні "Голос" голосує "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, займіть свої місця, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права (реєстраційний номер 2689). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:46:24 За-271 Рішення прийнято. Дякую. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" (реєстраційні номери 3006а, 3006а-1). Пропонується включити це питання до порядку денного. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:47:14 За-280 Пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду цього питання на цьому пленарному засіданні та прийняття рішення. Прошу підтримати та проголосувати. 13:47:46 За-281 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 13:48:12 За-239 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Коваль Ольга Володимирівна.
13:48:24 КОВАЛЬ О.В. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні колеги! Представляючи даний законопроект щодо надання дитині одноразової натуральної допомоги при народженні, я хочу перш за все закцентувати вашу увагу на його меті – це на законодавчому рівні закріпити натуральну форму надання цієї допомоги. Що ми маємо зараз наразі? З червня місяця реалізація урядової програми "пакунок малюка" призупинена, Антимонопольний комітет скасував процедуру закупівлі. Для виправлення цієї ситуації уряд запроваджує так званий пілотний проект монетизації "пакунку малюка". Що ж це за монетизація? Це отримання 5 тисяч гривень на банківську картку у "ПриватБанку". Але, колеги, не все так просто, як вам здається. Щоб отримати ці кошти, батьки повинні пройти значний шлях. Це: відвідати службу соціального захисту, отримати картку в банку, після цього вони можуть тільки звернутися до спеціальних магазинів для того, щоб закупити ці необхідні товари. Колеги, це є непростим шляхом. Дана бюрократична тяганина ускладнює життя батькам. Натомість, коли вони могли отримати допомогу "пакунок малюка" уже безпосередньо у пологовому. Колеги, будь ласка, давайте повернемо "пакунок малюка", спростимо життя батькам і все-таки висловимо повагу до нового життя в нашій країні – до новонароджених дітей, наших громадян країни. Дякую. Будь ласка, голосуйте "за", повернемо "пакунок". Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:50:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська Наталія Юріївна, автор альтернативного законопроекту.
13:50:31 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, шановні присутні, це той рідкісний випадок, коли ми майже згодні з тим, що сьогодні уряд неспроможний налагодити ефективний механізм надання допомоги і вирішив її монетизувати ну в дуже дивний спосіб. І це явна оборудка з масою корупційних ризиків. І що ми вітаємо сьогодні з цієї законодавчої ініціативи, що вирішили на законодавчому рівні врегулювати апетити уряду та бажання сьогодні заробляти на малюках. І їх такі, знаєте, ідеї, які були, що отримати 5 тисяч можна лише тільки у "Приватбанку". Ну дивна була пропозиція, що купувати речі можна лише у магазинах, які визначить Міністерство соціальної політики. Ну, шановні, ну це вже дно називається. Я була міністром соціальної політики, але дійти до того, щоб визначати магазини, в яких будуть придбавати речі для дітлахів – ну, шановні. Тому ми звертаємося до вас за скороченою процедурою розглянути ці законопроекти і, якщо можна, щоб їх об'єднати і доопрацювати до другого читання. Тому що наші пропозиції в тому, щоб вартість одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" збільшити до трьох прожиткових мінімумів, щоб розширити перелік отримувачів "пакунку малюка" шляхом внесення до них прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів новонародженої дитини, та передбачити можливість отримання "пакунку малюка" до досягнення 1 року дитиною. Тому ми просимо підтримати цей законопроект, до другого читання доопрацювати та захистити сьогодні дітей від зловживань над їхніми грошима. Дякуємо. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується заступник Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Кравчук Євгенія Михайлівна.
13:52:47 КРАВЧУК Є.М. Шановні колеги, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув обидва законопроекти вчора на своєму засіданні. Як вже було сказано, ці законопроекти пропонують на законодавчому рівні врегулювати питання надання одноразової натуральної допомоги – "пакунок малюка" або "бебі-бокс". На сьогодні це питання врегульовано лише постановами Кабміну. І ось 29 липня цього року Кабінет Міністрів за поданням Міністерства соціальної політики прийняв постанову про монетизацію, яка виявилась дуже незручною. Ще жодна сім'я не отримала ці кошти. Це виглядає як квест: дві довідки, черга, потім картка у "ПриватБанку", яку можна використати лише у невеликому переліку магазинів. І це дуже незручно для тих, хто проживає в сільській місцевості. Законопроекти передбачають, що "пакунок малюка" – буде державна натуральна допомога, і це так допомога, яку сім'ї отримують у пологовому будинку тут і зараз. Комітет, безумовно, підтримує таку законодавчу ініціативу і рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект номер 3006а. Водночас ми дякуємо авторові альтернативного законопроекту, і комітет погоджується з деякими його нормами. Ми обов'язково об'єднаємо, доопрацюємо до другого читання. Крім того, на думку комітету, необхідно вирішити згодом також питання надання батькам права вибору щодо отримання або натуральної допомоги або грошової компенсації. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, по фракціям. Устінова Олександра Юріївна. Соломія Анатоліївна Бобровська.
13:54:53 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, фракція "Голос". Безперечно, фракція "Голос" буде підтримувати законопроект 3006а. І всі добре знають, хто працює в регіонах, в областях, купу запитів ми отримуємо від сімей молодих щодо можливості якраз, власне, в натуральній формі отримати "пакунок малюка". І знаю купу сімей, які відмовилися від цієї складної процедури з карточкою, з процедурою отримання в певних магазинах, можливості закупівлі, речей, визначених, до речі, теж правильно було сказано, Міністерством соціальної політики. Але хочу навести і цифри. Згідно з даними опитування ЮНІСЕФ, позитивний вплив програми "Пакунок малюка" на сімейний бюджет відчули близько 70 відсотків сімей із дітьми. А майже половині одержувачів, близько 49 відсотків, пакунка вдалося істотно заощадити на купівлі товарів для немовлят на перших місяцях життя. Єдине, безперечно, дуже добре, що це нарешті законодавчо врегульовується, але як часто у нас буває в Україні і на місяцях особливо, щоб сам пакунок і сама коробка коштувала недорожче, ніж сам вміст. І весь перелік, який має бути за нормальну ціну, все ж таки до батьків доходив і доходив не за завищеними вартостями. Дякую. Ми будемо підтримувати 3006а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мотовиловець Андрій Вікторович.
13:56:21 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Під час розробки схожого проекту, я дуже вдячний народному депутату Королевській, яка вказала на проблему. Дійсно, дві області – Луганська і Донецька – не отримали ці "пакунки малюка". Цим законопроектом ми це змінюємо, і вони будуть отримувати. Про що я хочу доповісти. "Пакунок малюка" складається з товарів. Локалізація українських виробників складає 86 відсотків. 86 відсотків від бюджетного фінансування отримують українські платники податків. Люди, які сплачують зарплату Кабінету Міністрів і Верховній Раді України. Я дуже прошу підтримати під час пандемії не тільки соціальний "пакунок малюка", а й український бізнес, який працює на цей "пакунок". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
13:57:13 КОЛТУНОВИЧ О.С. Прошу передати слово Наталії Королевській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська Наталія Юріївна.
13:57:18 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, ще раз дякуємо, що сьогодні в цьому залі розглядається важливе питання: як підтримати сьогодні родини з дітьми і як підтримати сьогодні народжуваність у нашій країні? Но ми всі дуже добре розуміємо, що "пакунок малюка" не витягне країну з демографічної ями. І давайте звернемось до уряду, все ж таки щоб ми від них отримали комплексну програму сьогодні підтримки українських родин та підтримки дітей. А в першу чергу – як виходити з демографічної кризи. Я хочу навести тільки декілька цифр. Що якщо в 2014 році в нашій країні народилось 465 тисяч 900 дітей, то в 2019 це вже було 308 тисяч дітей, а за 6 місяців 20-го року це тільки 139 тисяч. Тобто майже вдвічі скоротилась народжуваність в Україні. І ми вже сьогодні маємо з вами ту ситуацію, коли смертність більше ніж удвічі перевищує народжуваність. Тому треба терміново сьогодні приймати комплексні заходи, щоб підтримати українські родини, щоб підтримати сьогодні молодих мамочок, щоб підтримати нові молоді родини в Україні. І "пакунок малюка", ну, це такий подарунок від держави. Але ж сьогодні треба індексувати виплати при народжуваності, сьогодні треба повернути виплати мамам-одиначкам, сьогодні треба проіндексувати виплати по догляду за дитиною з інвалідністю і треба комплексно це питання розглянути. Тому я дуже дякую всьому залу, що ми сьогодні об'єднали всі зусилля, щоб розглянути цей законопроект, і звертаюся до всіх, щоб на цьому ми не закінчили захист українських родин. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Герасимов Артур Володимирович.
13:59:25 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово народному депутату Володимиру В'ятровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз: кому? ГЕРАСИМОВ А.В. В'ятровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ятрович Володимир Михайлович.
13:59:34 В’ЯТРОВИЧ В.М. Доброго дня. Звичайно, що ідея державної підтримки батькам новонародженої дитини дуже правильна. Ми готові її підтримувати. Але хочу зазначити, що державна допомога "пакунок малюка" вже працює в Україні з 2018 року, опираючись на Постанову Кабінету Міністрів. Єдина є досить суттєва відмінність, якщо згідно Постанови Кабінету Міністрів батьки мали можливість обирати між натуральним, власне, подарунком чи його грошовим еквівалентом, то в цій законодавчій ініціативі фактично позбавлено можливості цього вибору. Через це "Європейська солідарність" підтримує, власне, цей законопроект в першому читанні, але разом з тим, зважаючи на певні неузгодженості в термінології, вважаємо, необхідно говорити про додаткове доопрацювання до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко Олексій Юрійович. 1 хвилину – з мотивів.
14:00:44 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, "Батьківщина", щасливий батько п'яти дітей. Безумовно, фракція "Батьківщина"... Дякую, Вам того ж бажаю. Безумовно, фракція "Батьківщина" розуміє цю проблему і не просто розуміє. Я хочу нагадати, що коли працював уряд Тимошенко в сьому-десятому роках, а я тоді був членом уряду, ми виділили 1,5 тисячі доларів на першу дитину, 3 тисячі доларів – на другу дитину, 6 тисяч доларів – на третю дитину. І, на жаль превеликий, сьогодні уряд явно не дотягує. А ми розуміємо, яка тенденція сьогодні: 300 тисяч немовлят народжується, але 580 тисяч в нас помирає. Саме тому ми пропонуємо. Перше – виділяти грошима цю підтримку. Бо молодь сама, молоді мами і тати самі розуміють, де їм купити, через OLX, найкраще ці пакети. І останнє. З народженням дітей в домі зникає порядок, гроші, спокій та безтурботність і оселяється щастя. Давайте… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бачу Констанкевич, Білозір. Після цього голосуємо. Констанкевич Ірина Мирославівна.
14:02:05 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Ірина Констанкевич, партія "За майбутнє". Шановні колеги, партія, яка складається із депутатів-мажоритарників, звичайно, підтримає всі розумні і правильні ініціативи, які стосуються підтримки молодих сімей та їх дітей. Але справа в тому, що дана законодавча ініціатива лише частково вирішує дану проблему. І одним єдиним "бебі-боксом" ми не вирішимо питання матеріального забезпечення молодих дітей. Друга обставина – це те, що матеріальна допомога, вона повинна передбачати і матеріальну допомогу. Тому ми до другого читання будемо готувати правки, які будуть передбачати для молодих сімей вибір: або матеріальна допомога, або монетизація. До речі, хочу сказати, що Міністерство соцполітики розробило порядок надання монетизації і він є теж розумним і правильним. І останнє. Не повинно бути жодних фірм-прокладок, через які вимиваються державні кошти. Гроші мають йти напряму в сім'ї. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Білозір Лариса Миколаївна.
14:03:17 БІЛОЗІР Л.М. Лариса Білозір, депутатська фракція "Довіра". Ми добре знаємо як хороші ініціативи в державі нам потім перетворюються в проблеми для їх громадян. Це той випадок. Із-за того, що уряд вирішив централізувати закупівлі в рамках цього пілотного проекту на 1 мільярд 220 мільйонів, ми маємо таку ситуацію, для 300 тисяч малюків, ми маємо таку ситуацію, що в більшості регіонів зараз немає цих пакунків. Щодо монетизації. Хочу сказати, що більшість батьків підтримує саме натуральний спосіб видачі цього пакунку, тому що ми розуміємо, що це проблеми з карткою, спеціальним рахунком. Ви стоїте в черзі, потім потрібно… Дуже багато проблем, тому що потрібно шукати спеціальний магазини, визначені державою. Тому цей законопроект дуже важливий і ця історія має стати уроком для всіх. І більше 70 депутатів стали співавторами. Тому група "Довіра" – підтримати цей законопроект. І я думаю, він нарешті убезпечить нас від цих бюрократичних процесів, і батьки, і діти гарантовано отримають пакети… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" (реєстраційний номер 3006а). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:05:27 За-316 Рішення прийнято. Є пропозиція скоротити строки підготовки до другого читання. Немає заперечень? Ставлю на голосування пропозицію… В цілому? Ні три фракції проти. Ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків підготовки правок та пропозицій, та підготовки до другого читання законопроекту реєстраційний номер 3006а. Прошу підтримати та проголосувати. 14:06:20 За-275 Рішення прийнято. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (реєстраційний номер 2389). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:07:07 За-230 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Камельчук Юрій Олександрович.
14:07:19 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги, дозвольте представити законопроект 2389. Буквально кілька хвилин вашої уваги, це важлива частина серії законопроектів, їх приблизно п'ять, ми ще з минулого року тягнемо цю історію. Щоб врегулювати збалансованість енергоринку, а відповідно мати цілком збалансовану енергетику в Україні і позакривати ті борги, які накопичилися за попередні періоди. Отже, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії (№ 2389) (від 6 листопада 2019 року) розроблено з метою створення умов для реалізації проекту Закону України (№ 2386), який вже був проголосований раніше нашим парламентом. 17 червня 2020 року Верховною Радою було прийнято в цілому цей законопроект. Він визначає правові, економічні та організаційні засади погашення заборгованості, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії. Законопроект 2389, який зараз ми розглядаємо, врегульовує особливості оподаткування операцій, пов'язаних з процедурою погашення заборгованості. Наприклад: після внесення ОВДП до статутного капіталу НЕК "Енергоатом" останній списує заборгованість ДП "Енергоринок", ДП "Енергоринок" списує борг ДП РЕМ, а ДП РЕМ списує заборгованість державних вугільних підприємств. Тому ви бачите в цій послідовності є дуже важливих багато підприємств. При цьому податкових зобов'язань, пов'язаних зі списанням заборгованості, по ланцюгу виникати не може через відсутність джерел погашення таких податкових зобов'язань у державних шахт ДП РЕМ та ДП "Енергоринок". Проект необхідно прийняти в першому читанні під час підготовки буде враховано всі пропозиції. Тому прошу підтримати законопроект 2389. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцев Данило Олександрович.
14:09:29 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги! Про що йдеться? Ми з вами прийняли законопроект, який став законом і має номер 719 про заходи спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії. Вона утворилася внаслідок відсутності повного покриття собівартості вугілля вугледобувним підприємствам з державного бюджету. Також низького рівня платіжної дисципліни підприємств ЖКХ. І третє – це ситуація наша з Донецькою, Луганською областю, також заборгованість внаслідок окупації територій. Закон передбачає списання цієї заборгованості, як один із способів владнання цієї проблеми. Це списання викликає за собою сплату податків за діючим Податковим кодексом. На реалізацію основного закону на сьогодні ми розглядаємо законопроект 2389, відповідно до якого ми передбачаємо особливості до цих операцій списання щодо сплати податку на прибуток підприємств, ПДВ, акцизного податку на електроенергію, а також штрафів та пені. Комітетом був розглянутий цей законопроект. Законопроект в деякій частині викликав у нас заперечення у зв'язку з тим, що він вносить зміни до деяких норм, до яких зміни вже внесені іншим законом. Але все це можна поправити до другого читання, тому комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Необхідне обговорення? Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти. Заремський Максим Валентинович.
14:11:48 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прошу передати слово Камельчуку Юрію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Камельчук Юрій Олександрович.
14:11:53 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Дякую. Я вже просто в передбачення того, щоб будуть зараз які розмови проти, розглядався даний законопроект і інші на антикорупційному комітеті. Є зауваження в цього комітету. Я чудово розумію напрямок діяльності даного комітету і подібні висновки. Проте хочу вас запевнити, що ніяких там ризиків не існує. Всі процедури абсолютно узгоджені між всіма відомствами, міністерствами, підприємствами. І ця історія вона необхідна тільки для того, щоб українці насправді мали нормальну збалансовану енергетичну систему для того, щоб борги перестали далі накопичуватися. Ми все це, нагадую, ведемо цю історію ще з минулого року з місяця жовтня і продовжуємо, і продовжуємо це розглядати. Тому, будь ласка, підтримайте цей законопроект у першому читанні. Ми його доопрацюємо з зауваженнями від профільного податкового комітету, все необхідне врахуємо. І давайте вже нарешті закривати ці борги енергоринку, давайте мати збалансовану енергетичну систему. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний Сергій Анатолійович.
14:13:08 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Доброго дня. Сергій Вельможний, політична сила "Наш край" депутатська група "Довіра". Шановні колеги, дірки в держбюджеті вже спричинили чергове падіння економіки, скорочення виробництв і робочих місць, українці масово біжать за кордон. Ми не залишили їм вибору – людям нічим платити навіть за комуналку. Депутатська група "Довіра" буде підтримувати законопроект, спрямований на погашення заборгованості, що виникла на ринку електричної енергії. Прийняття цього законопроекту дозволить погасити борги державних підприємств енергетичної галузі та оздоровити їх фінансовий стан. Тож вирішення цієї проблеми дуже важливе в контексті зменшення тарифів для населення та додаткових надходжень до державного бюджету. Депутатська група голосує "за". Дякую за увагу. Сергій Вельможний, Луганщина. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна. Ніна Петрівна Южаніна.
14:14:31 ЮЖАНІНА Н.П. Шановна президія, шановні колеги! До збалансованої енергетичної системи ці пропозиції мають досить опосередковане відношення. Я хотіла би всім нагадати, особливо депутатам, які були в минулому скликанні, наскільки була гостра дискусія, коли ми розглядали як врегулювати питання взаємозаборгованостей на ринку електроенергії. І ви знаєте, що було декілька варіантів і законопроектів для того, щоби ця процедура відбувалася в найпрозоріший спосіб. Невже ви вважаєте, що поповнення статутного капіталу Державного підприємства "Енергоатом" – це гроші на забезпечення якихось соціальних виплат чи ще чогось? Це гроші держави, які можуть бути викинуті просто в повітря. Тому розглядати цю систему проведення взаємозаліків, звільнення від оподаткування не можна, не маючи чіткого бачення, перелік цих підприємств, суми по цим підприємствам, аудит цих заборгованостей. Я хотіла би звернути вашу увагу на законопроект 9079 від 13.09.2018 року. Саме така система врегулювання заборгованостей на ринку електроенергії пропонувалася в минулому скликанні і розроблялася спільно з Міністерством фінансів. Я не розумію чому Міністерство фінансів зараз віддає врегулювання таких питань на відкуп народних депутатів. Це значні втрати державного бюджету. Да, ці заборгованості треба розв'язувати, вирішувати питання, але не в закритий спосіб, не шляхом виділення державних коштів просто в таку "пічку", в нікуди. Ці гроші можуть бути в значно більших розмірах, чим якби цю систему і всю взаємодію підприємств контролювало і проводило Міністерство фінансів. Тому ми будемо утримуватися від… ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.
14:16:45 БАТЕНКО Т.І. Дякую. Прошу передати слово колезі Антону Полякову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
14:16:54 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановні колеги, я би запропонував нашому НАБУ провести розслідування щодо деяких інших депутатів і можливості отримання ними "плюшок" за лобіювання інтересів певної фінансово-промислової групи, яку відносять до Рената Леонідовича Ахметова. Це по-перше. По-друге, щодо цього законопроекту. Ми чітко бачимо висновки ГНЕУ, висновки спеціалістів. Запропоновані зміни відносяться до неіснуючої редакції Податкового кодексу, обґрунтувань запропонованих змін немає. Потім, наша депутатська група "За майбутнє" не підтримує запровадження особливого механізму списання заборгованості та списання податкового боргу, що призведе суб'єктів господарювання до невиконання своїх зобов'язань. Потім, ми всі кажемо про те, що у нас у бюджеті діра 300 мільярдів гривень, і Шмигаль називає це дефіцитом, але ж ми розуміємо, що він його не заткне навіть тим кавуном, який йому подарували на Херсонщині. І при цьому жодних обґрунтувань, жодних обґрунтувань витрат з бюджету у цьому законопроекті немає. І чому ми підтримуємо певні фінансово-промислові групи? От дайте мені відповідь, будь ласка. Тарифи не знижуємо, населення сплачує найбільший тариф за електроенергію в Євросоюзі. А хіба ми живемо, як в Євросоюзі – запитайте у людей. Ні. Тому ми проти цього законопроекту і просимо так само підтримати наші всі ініціативи і проголосувати червою кнопкою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі виступили? Нестор Іванович Шуфрич – з мотивів. І переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали.
14:18:52 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Ви знаєте, уважно слідкував за дискусією і плакав, коли представник попередньої – блоку Петра Порошенка – партії говорила, що щось не так робиться. Так це ж ви залишити цій новій команді, вашим наступникам від попередників цей борг. Чи вдало вирішують це питання? Ну, не найкраще вирішують, але принаймні пробують. Безумовно, питання це має бути збалансовано. З одного боку, якщо даються якісь преференції постачальникам, то треба дати подібні преференції і тим, хто сьогодні цю електроенергію споживав, тобто нашим громадянам. Тому в першому читанні це питання має бути розглянуто, а далі має бути збалансовано. Ми маємо виходити з інтересів громадян, які сьогодні мають величезні заборгованості, і не тільки виходити із ситуації, яка склалася на ринку. Інтереси людей – перш за все. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з урахуванням пропозицій комітету проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (реєстраційний номер 2389). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:20:45 За-211 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки до повторного першого читання проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (реєстраційний номер 2389). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:21:28 За-234 Рішення прийнято. З процедури – Корнієнко Олександр Сергійович.
14:21:39 КОРНІЄНКО О.С. Шановні колеги, є пропозиція наступні два законопроекти сьогодні не розглядати – це 3016 та 3817. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, чи є заперечення, щоб сьогодні не розглядати 3016 і 3817? Немає? Ідемо далі. Так ви заперечуєте, чи ні? Ставлю на голосування пропозицію щодо зміни черговості розгляду питань порядку денного та пропозицію про те, щоб сьогодні не розглядати законопроект 3016. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:22:34 За-218 Рішення не прийнято. Пропонується розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:23:04 За-206 Рішення прийнято. До слова запрошується заступник голови Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Холодов Андрій Іванович.
14:23:33 ХОЛОДОВ А.І. Добрий день, пане Голово! Добрий день, шановні депутати! Сьогодні ми розглядаємо законопроекти щодо протидії схемам форестелінгу на тютюновому ринку. Форестелінг – це схема заниження сплати акцизного податку, яку активно використовують виробники сигарет та імпортери тютюнових виробів. В Україні тютюнові акцизи підвищуються планово 1 січня кожного року на 20 відсотків. Перед цим підвищенням виробники сигарет та імпортери створюють товарні запаси на строки від 2 до 6 місяців та сплачують акцизи, податки за існуючими на той момент ставками. Продають ці партії товару вони вже після підвищення ставок, тобто недоплачують 20 відсотків акцизу. Це і називається форестелінг. Форестелінг – це прямі збитки державного бюджету України. Метою законопроекту є ритмічна сплата акцизних податків на тютюновому ринку за актуальними ставками. У цьому питанні ми пропонуємо для України європейські норми. 15 березня 2006 року Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну. У цій конвенції зазначені методи боротьби із схемами форестелінгу та боротьби проти куріння. Я цитую. "Обмеження випуску надмірних обсягів тютюнових виробів безпосередньо перед збільшенням податків. Друге. Стягнення додаткового податку на продукцію, яка вже була вироблена або зберігається на складі, та це не поставлено до кінцевого споживача, у тому числі у роздрібні мережі". Кінець цитати. У 2016 році влада вже намагалася обмежити схеми форестелінгу. Було введено обмеження на продаж у IV кварталі року марок акцизного податку. Обмеження було встановлено на рівні 115... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Ковальову Олексію Івановичу. 14:26:30 КОВАЛЬОВ О.І. Доброго дня, шановні колеги! Мій альтернативний законопроект 3016-д. Цей законопроект було підтримано профільними організаціями, було також підтримано Міністерством фінансів, але в один голос він не був підтриманий комітетом. Хоча даний законопроект відображає ту картину, яка зараз є. І необхідно його прийняти. Хочу вам декілька слів сказати стосовно законопроекту доопрацьованого 3016-д, який має досить сумнівний характер, оскільки в цьому законопроекті можливі саме корупційні ризики, оскільки він встановлює про те, що виробники сигарет повинні фактично за 9 місяців повідомляти і максимум у них може бути 115 відсотків саме реалізації того товару. Це суттєво знижує конкурентоздатність самих виробників. І закликаю всіх не голосувати за 3016-д. Дякую.
14:27:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Гетманцеву Данилу Олександровичу, голові Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
14:27:21 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, я поясню, про що ці закони в двох словах, щоб було зрозуміло всім. У нас щороку підвищуються акцизи на тютюнові вироби на 20 відсотків. Для того, аби не сплачувати підвищені акцизи, виробники тютюнових виробів акцизну марку купують наперед і створюючи так звані товарні запаси. Таким чином бюджет недоотримає за різними розрахунками десь близько 2 мільярдів гривень. Мова йде про те, аби встановити в законі обмеження щодо купівлі акцизної марки наперед, щоб виробники не зловживали цим. Таким чином мова йде про додаткові надходження до бюджету. З огляду на зазначене, у нас була непроста дискусія в комітеті. Ми розглянули обидва законопроекти, розроблений був законопроект "д", як вірно сказав попередній доповідач, з перевагою в 1 голос, він був підтриманий. Тому рішення комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект 3016-д за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Прошу записатися: два – за, два – проти. Слово надається народній депутатці Булах Ладі Валентинівні, фракція політичної партії "Слуга народу".
14:28:52 БУЛАХ Л.В. Друзі і колеги, дуже прошу все ж таки знайти час, повернутися в зал і підтримати законопроект 3016-д комітетський, який пропонує все ж таки підтримати наші зобов'язання. Якщо вже ми прийняли рішення збільшувати акцизи на 20 відсотків щороку для того, щоб зменшити доступ до тютюну у споживачів, не дозволяти тютюновикам економити і закуповувати акцизи наперед перед новим роком для того, щоб в наступному році здешевити цю продукцію і не досплатити з своїх продажів державному бюджету. Дуже прошу підтримати цей законопроект, там немає ніяких ризиків, навпаки, це реалізація нашої довгострокової політики між Європейським Союзом в контексті збільшення вартості тютюномістких виробів і зменшення куріння в Україні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Ніколаєнку Андрію Івановичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
14:30:03 НІКОЛАЄНКО А.І. Ніколаєнко, "Батьківщина". Ми розглядали всі зазначені варіанти законопроектів і варіант "д" є компромісом, на якому зійшлися всі представники в комітеті. Оскільки ця історія про закупівлю наперед, яка відбувається в кінці року, це не тільки пряма шкода бюджету, коли ми недотримуємо акцизи в І кварталі наступного року, це і фактично створює можливість реалізаторам сигарет, насамперед монополістам, робити таким чином, щоб потім гратись ціною і ціни дещо менші на початку року. До чого це призводить. Це також призводить до того, що більше людей купує. Акциз це що? Це податок на те, щоб люди, в тому числі за таку не дуже гарну звичку, яка б'є по здоров'ю, щоб зупиняти, в тому числі – боротьба з поганими звичками і з алкоголем також. І при цьому ми хочемо дати можливість або залишити, як в одному із варіантів законопроекту, щоб залишалась ця норма. Всі великі гравці цим займаються. І була вже спроба парламенту в 16-му році це зробити. Але тоді це не спрацювало, тому що монополісти і виробники виявились хитріші. І вони робили те, що зараз роблять в четвертому кварталі, в третьому. У варіанті "д" ця прогалина закрита. І я думаю, що це спрацює і на бюджет, і на здоров'я українців. Тому фракція "Батьківщина" буде підтримувати і закликає підтримати всіх. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Кубів Степан Іванович, фракція "Європейська солідарність".
14:31:40 КУБІВ С.І. Слово прошу передати Ніні Петрівні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
14:31:54 ЮЖАНІНА Н.П. Шановна президія, шановні колеги! Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2018 році до Податкового кодексу були внесені зміни, за якими до 2025 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби щороку збільшуються на 20 відсотків і таким чином ми досягнемо межі чи, вірніше, суми вартості, яку ми маємо сплатити виробники 90 євро за тисячу штук. Сьогодні це майже 30 євро. Але поступовий рух до 25-го року, і ми виконаємо умови Угоди про асоціацію. Для уникнення втрат бюджету, про які тут багато говорили колеги, ще в 2017 році було запроваджено, до речі, вперше тоді механізм, за яким обсяг продажу марок у ІV кварталі не міг перевищувати 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації тютюнової продукції у ІІІ кварталі. Справді, тютюнові компанії, коли отримали таку норму в Податковому кодексі, почали перебудовувати свою роботу і більше продавати в ІІІ кварталі поточного року для того, щоби мати більші можливості і закуповувати марки акцизного податку наперед. Але ж, колеги, законопроект 1316-д – це як чорне і біле. Послухайте, будь ласка. З однієї сторони нібито вводиться посилений запобіжник щодо обсягу закупівлі марок. А з іншої сторони, при напрацюванні цього законопроекту, допустили значних потенційних багатомільярдних трат до бюджету. Це передбачено тим, що перевищені обсяги будуть оподатковуватися лише за специфічною ставкою, без застосування адвалорної ставки. Таким чином бюджет недоотримає значні надходження по тютюновим виробам преміального класу. Ми лобіюємо інтереси великих транснаціональних компаній. Я вас прошу, будь ласка, це чергова війна тютюнових компаній. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович. 14:34:10 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Я спробую на людській мові пояснити, про що йдеться, на простій мові. Йдеться про те, що наші виробники фактично кожного року економлять, а я це називаю "забирають у держави" тобто у платників податків, біля 2 мільярдів гривень в дуже чудовий і простий спосіб. Вони накуповують на наступний рік наперед акцизні марки, виробляють наперед продукцію, яку продають в наступному році, де як правило підвищуються акцизи, сплативши акцизи в попередньому періоді. І за рахунок цього кожного року держава, а саме головне наші платники податків, втрачають 2 мільярди гривень. Дійсно, зараз пропонується імплементувати європейську практику, коли акцизні марки викуповуються рівномірно на протязі всього року. І ніхто не може наперед в попередньому році купити акцизні марки, які мають бути залучені в наступному році. Я, чесно кажучи, тут маю певний інтерес. Я тільки дихаю продуктами куріння, тому я обурений декілька разів. Мало того, що ще і гроші крадуть, так ще і людей травлять. Тому я вважаю, що ми зараз маємо продемонструвати абсолютну відповідальність, єдність, і ми побачимо у кого "вуха стирчать", за які висовують окремих наших колег, наші тютюнові барони. Та які барони, вони вже королі. А платять за це своїм здоров'ям і грошима наші громадяни. Тому ми зараз маємо це питання врегулювання. Гроші – людям! Бажаю всім здоров'я. Дякую за увагу.
14:36:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, підготуйтесь до голосування, запросіть народних депутатів до зали. Всі бажаючі виступили? Підготуйтесь до голосування, будь ласка. Готові? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстраційний номер 3016-д). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:37:51 За-212 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання проект Закону (реєстраційний номер 3016-д). Прошу підтримати проголосувати. 14:38:29 За-236 Рішення прийнято. Дякую. Наступне питання порядку денного пропонували також перенести. 3817. Тут немає заперечень? Немає. Пішли далі. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів (реєстраційний номер 3651). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:39:23 За-204 Рішення прийнято. До слова запрошується заступник міністра розвитку громад і територій Негода В'ячеслав Андрійович.
14:39:35 НЕГОДА В.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Як ви знаєте, влітку цього року рішенням уряду і парламенту України створено 1469 територіальних громад і 136 районів. Отже, як і планувалось, 25 жовтня місцеві вибори пройдуть вже на новій територіальній основі і будуть обрані відповідні ради та голови громад. Але чи зможуть вони розпочати свою роботу без відповідного законодавчого забезпечення? Ні, не зможуть. Вже пройшло два місяці з часу прийняття парламентом рішення про нові райони, але уряд не в змозі сьогодні реорганізувати райадміністрації, які продовжують свою діяльність в межах старих районів, що негативно впливає на ефективність функціонування всіє системи органів виконавчої влади. Шановні народні депутати, в умовах змін адмінтерустрою з метою гарантування стабільності правових та інших відносин необхідно забезпечити безперервність в реалізації завдань та повноважень держави та місцевого самоврядування. Для цього виникає необхідність прийняття парламентом законопроекту 3651, який був поданий урядом одночасно із Постановою про утворення районів. І цей законопроект врегулює низку питань, зокрема, щодо реорганізації юридичних осіб публічного права – це місцевих рад, виконавчих комітетів рад, районних рад, районних державних адміністрацій і завершення їх повноважень. Друге. В порядку правонаступництва органів самоврядування в новоутворених громадах та районах, розмежування майна територіальних громад та майна, яке знаходиться в управлінні районних рад. Важливим є закріплення принципу повсюдності, тобто поширення повноважень тергромад на всю територію громади, а не лише населених пунктів. Ну, і ряд інших питань. Також закон врегульовує особливості здійснення окремих правочинів в умовах змін адмінтерустрою, тощо, а також важливою нормою є уповноваження уряду утворювати та ліквідовувати районні адміністрації. Є окремі положення законопроекту, зокрема, старостів, які втратили… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:41:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається від комітету Третьяковій Галині Миколаївні. Так? Я перепрошую, Безгіну Віталію. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:42:06 ГОЛОВУЮЧИЙ. Безгіну. Голові підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Безгіну Віталію Юрійовичу.
14:42:15 БЕЗГІН В.Ю. Шановна президія, шановні народні депутати! Комітет з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув на своєму засіданні 2 вересня проект Закону України за реєстраційним номером 3651. Комітет вважає, що окремі положення законопроекту щодо визначення статусу старости потребують виключення з законопроекту, оскільки вже врегульовані у Виборчому кодексі. Крім того, комітет звертає увагу, що відповідно до статті 92 Конституції правовий режим власності визначається виключно законами України. Враховуючи зазначене, запропоновані в законопроекті положення щодо наділення Кабінету Міністрів повноваженнями визначати особливості та затверджувати порядок реорганізації майна, прав та обов'язків, які належать районним радам як юридичним особам публічного права, видаються недостатньо обґрунтованими. Також комітет відзначає, що положення законопроекту, яким визначено, що новообрані районні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад утворених Верховною Радою, є правонаступниками всього майна, прав та обов'язків районних рад, територій, які було включено до складу відповідного району. Водночас ухвалення даного законопроекту є критично важливим для завершення чергового етапу реформи децентралізації та формування нового адміністративно-територіального устрою країни. Всебічно обговоривши зазначене питання комітет ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту проект Закону України (№ 3651) за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу. Також комітет вирішив звернутись до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити відповідно до частини першої статті 116 Регламенту про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечності у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання. Просимо його підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Необхідно обговорення? Запишіться два – за, два – проти, по фракціях. Констанкевич Ірина Мирославівна.
14:44:39 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Прошу передати слово Тарасу Івановичу Батенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко.
14:44:46 БАТЕНКО Т.І. Шановні друзі, шановні колеги, це важливий законопроект, який ми, слава Богу, що сьогодні все-таки встигаємо розглянути на пленарному засіданні, а не відкладаємо його. Тому що ви розумієте, що ми ж ліквідували цією постановою, укрупнили районні ради, райони. І відповідно перед нами подальший етап адміністративно-територіальних реформ у частині ліквідації районних державних адміністрацій, обласних державних адміністрацій. Тобто фактично, якщо ми зараз не визначимо правонаступництво в частині багатьох повноважень, тобто влада у нас буде валятися під ногами. Тому йдучи на місцеві вибори, ми повинні дати надію, я вважаю, місцевим громадам про те, що майно залишатиметься в новостворених громадах, а не в районних радах. І очевидно, чітко це все профінансувати, щоб була безперервність фінансування комунальних заходів і ніхто не переживав, щоб не залишитися без грошей. Але я вважаю, що до другого читання нам треба суттєво доопрацювати цей законопроект, виписати те, що повинен регулювати Кабінет Міністрів своїми підзаконними актами і, очевидно, чітко прописати всі критерії інституту правонаступництва органів державної влади з більш широким змістом правонаступництва, ніж те, що передбачає сьогоднішній проект закону. Дякую. Наша депутатська група "За майбутнє" буде підтримувати цей проект у першому читанні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кубів Степан Іванович.
14:46:06 КУБІВ С.І. Прошу передати слово Руслану Князевичу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич Руслан Петрович.
14:46:12 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний Степан Іванович, шановний пане Голово. З одного боку дійсно є певні позитиви в цьому законопроекті, про які щойно було сказано. І мова йде про можливість розділення чіткого майна між радами районними і радами ОТГ, і правонаступництво, і принцип повсюдності. Тут речі, які реально якимось чином треба врегульовувати, бо вони є нагальними. Але вибачте, там є низка речей, які є неприпустимими, і в принципі, вже були предметом розгляду в сесійній залі. І сесійна зала визначилась щодо того, щоб їх не приймати. Я просто нагадаю вам дискусію минулого сесійного тижня довкола того, хто має ліквідовувати районні державні адміністрації. І в цьому залі був провалений законопроект, який внесений був Кабінетом Міністрів, з цього питання. Оскільки тоді пристали в тому числі на мою пропозицію більшість народних депутатів, що це не належить до конституційних повноважень Кабінету Міністрів, а є повноваженням Президента України, який утворював ці районні і обласні адміністрації. Тут же тишком-нишком в одній із змін пропонується внести зміни в Закон про Кабінет Міністрів і місцеві державні адміністрації, де ці норми знову пропонується оставить і відновити в нашому українському законодавстві. Ці речі є неприпустимими. І ми категорично проти цього так, як і минулого разу. Крім того, ми не розуміємо, чому тут пропонуються комплексні зміни до Виборчого кодексу. Ми з вами домовились, що до Виборчого кодексу ми будемо вносити зміни тільки окремим законом. Це було консенсусне рішення всіх політичних фракцій. Тут же пропонується в нас трішки інший принцип, ніж закладений у Виборчому кодексі, за яким у нас старости будуть обиратися в містах усіх, які не є центрами громад. Я в світі такої практики не знаю, я спеціально перепровірив. Ніде в світі немає поняття "старости міста", є поняття "старости села і селища", але є всюди поняття "мери міст". Тут же ми нівелюємо фактично мерів і позбавляємо права для того, щоб містяни обирали собі міського голову. Крім того, ми позбавляємо право старости бути частиною виконавчого комітету ради, що було абсолютно логічним і правильним. Тому я прошу вас, шановні колеги, дуже обережно і акуратно до таких законопроектів підходити. Треба читати їх до кінця, аби... ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович. Соболєв Сергій Владиславович.
14:48:34 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, те, що зробили з цим законом, коли додали ще і норми Виборчого кодексу, про це сказав мій колега. Ну, які старости в містах? Куди ви нас ведете? Ви хочете, ще двовладдя в містах? Друге питання. Чому ми дуримо тих, хто іде зараз на вибори? Ми вводимо виконкоми в районних і обласних радах в новостворених, чи не вводимо виконкоми? Ви почитайте цей закон. Та це ключове питання, яке він повинен був врегулювати. З чим зараз ідуть і обираються депутати обласних рад, районних рад? А парламент не дає відповіді на це запитання. Нас цікавить тільки як будуть перерозподілятися ці межі? Хто вам дає право змінювати межі областей? Ви почитайте цей закон. Ви хочете далі області змінювати і знищувати цілі області? Чи ви цього не бачите? Наступне питання. Ми щойно розглянули зміни до Бюджетного кодексу і до бюджету стосовно закріплення податків за низовою ланкою. Скажіть, будь ласка, а що буде з ключовим податком – податком на доходи громадян? Змінили назву району, об'єднали. Куди цей податок іде? Селу, селищу чи за місцем реєстрації підприємства? Ми знову будемо дурити людей? Всі підприємства зареєстровані чи у великих містах, чи у місті Києві. А що з цього отримає низова ланка? Тому я думаю, всі ці спроби косметичних змін, які вносяться, направлені на одне: забути про питання виконкомів. А саме для цього ідуть новообрані депутати, щоб вони вирішували ці питання, а не їм нав'язували це по якійсь незрозумілій вертикалі. І друге питання. До тих пір, поки ми не врегулюємо це питання, далі руху не буде. Фракція за це голосувати не буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходько Борис Вікторович. Бакунець Павло Андрійович.
14:50:43 БАКУНЕЦЬ П.А. Павло Бакунець, Львівщина, Яворівщина, депутатська група "Довіра". Шановний пане Голово, шановні колеги, шановний заступник міністра розвитку громад і територій, дорогі українці! Думаю, без перебільшення можна сказати, що сьогодні є один з днів органів місцевого самоврядування тут, в залі Верховної Ради. Адже ми з вами сьогодні зробили такий важливий крок і прийняли цей законопроект, який опускає базу оподаткування на місця. І саме 60 процентів доходів ПДФО підуть вже не районним радам, а місцевим громадам. Тож давайте разом і далі продовжимо робити користь для розвитку наших місцевих громад. Адже утворення, укрупнення і ліквідація цих районів призвели до того, що потрібно виправити ту колізію між державними органами влади і органами місцевого самоврядування. Тому закликаю вас, колеги в залі, давайте змінимо цим законопроектом таку одвічну боротьбу, одвічне змагання за впливи на місцях між місцевими районними органами державної влади, тобто місцевими РДА, і між місцевими, міськими, селищними, сільськими радами. Нам з вами необхідно передбачити правонаступництво цього майна від районних ліквідованих рад до місцевих громад, не до місцевих адміністрацій, а саме до місцевих громад. І однозначно, що цей, без перебільшення, важливий закон потребує ще багато доопрацювань. Тому пропоную прийняти його в першому читанні. Звертаюсь до профільного комітету швидко його доопрацювати і вже до виборів місцевих рад нам у залі голосувати його в другому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шуфрич Нестор Іванович, 1 хвилина. І переходимо до голосування.
14:52:47 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Народовладдя: вся влада радам, людям. Я десь це чув трошки більше, ніж рік тому. А що ми маємо? Старости і так далі. Ви знаєте, перед тим, як створювати ці об'єднання, треба було все ж таки людей запити: а в який спосіб вони хочуть обмінятись. Ви ж це їм обіцяли: владу – народу, кожен, трішечки, президент. А тут зараз навіть трішечки членом виконкому не даєте стати. Я вважаю, що цей закон є такий, який не може бути підтриманий людьми нормальними, і ви це відчуєте 25 жовтня. От там вам буде дана оцінка. І стосовно там проросійських депутатів. Попереднє голосування показало, що у нас більше просоросівських депутатів. А коли вийдете, подивіться на купол, який там прапор. Прийшов час, щоб ми стали українцями! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський Роман Михайлович.
14:53:53 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, який ми законопроект розглядаємо зараз у залі? Ми розглядаємо законопроект, де Головне науково-експертне управління сказало, що є ряд норм, які порушують Конституцію. Чомусь законопроекти, в тому числі опозиційних фракцій, до яких є найменші зауваження юридичного управління, комітети не пропускають. А в залі ми досі розглядаємо ряд урядових законопроектів на один рядок, неконституційних, кривих, косих і так далі. Фракція "Голос" впродовж цілого року в парламенті підтримувала послідовно всі децентралізаційні законопроекти, крім незрозумілого поділу на райони, залишення районних рад, районних адміністрацій, що є невідповідністю до програм уряду і програми роботи Верховної Ради. Ми прекрасно розуміємо, що зараз потрібно рятувати місцеве самоврядування, тому що купа питань є незакритих, дуже багато завдань є невирішених. Тому в першому читанні фракція "Голос" буде підтримувати цей законопроект, але якщо до другого читання він не зміниться докорінно, голосів не буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно зі статтею 116 Регламенту проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів (реєстраційний номер 3651). Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 14:55:50 За-212 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання проект Закону 3651. Прошу підтримати та проголосувати. 14:56:19 За-232 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання – це проект Закону 2203. Пропонується без обговорення. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження спільної роботи близьких осіб (реєстраційний номер 2203). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:57:04 За-249 Рішення прийнято. В цілому? Папієв проти. Ні, я можу поставити і в цілому. Ви проти споріднених осіб, Михайло Миколайович? Може, поставимо в цілому? Дякую. Спільна позиція. Це я помилився, вибачте, особою. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження спільної роботи близьких осіб (реєстраційний номер 2203). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати? 14:58:33 За-252 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:58:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще оголошення дозвольте. Відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України міжфракційного депутатського об'єднання "За права дітей з особливими освітніми потребами". Співголовами цього об'єднання обрано народних депутатів України: Сушка Павла Миколайовича, Гришину Юлію Миколаївну, Качуру Олександра Анатолійовича та Павленка Юрія Олексійовича. Дякую. І, шановні колеги, відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України та згідно з рішенням депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" від 14 вересня 2020 року, повідомляю про виключення із складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" народного депутата України Юрченка Олександра Миколайовича. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:59:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 15:00. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.
|