|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 18.06.2021
ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 18 червня 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:02:55 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку представники засобів масової інформації! Доброго ранку, шановні урядовці! Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Підготуйтесь до реєстрації. По залу добре видно, що вчора був футбол, з чим всіх і вітаю. Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Нагадую: реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки, першої зліва, кнопки "за". Прошу реєструватись. 10:04:10 У залі зареєстровано 132 народних депутати України. Пленарне засідання оголошую відкритим. Але це рекорд. Трошки відкритим, так, трошки відкритим. Шановні колеги, сьогодні день народження у Владислава Валерійовича Бородіна (Оплески), Романа Мироновича Мулика (Оплески) і Валерія Олександровича Стернійчука (Оплески). Бажаю колегам наснаги, успіхів, здоров'я і всього найкращого від себе і від народних депутатів! Шановні колеги, у засіданні Верховної Ради бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю з 10 години проводиться "година запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про стан та перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України та його вплив на тарифну політику уряду. Пропонується, як завжди, наступний порядок розгляду цього питання: до 20 хвилин – виступ міністра енергетики України; після цього до 21 хвилини – запитання від народних депутатів України; після цього до 20 хвилин – запитання від народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України і Прем'єр-міністра України. Немає заперечень? Немає. Будь ласка, на трибуну для виступу запрошується міністр енергетики України Герман Валерійович Галущенко.
10:06:09 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Доброго дня! Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати! Більше місяця тому ви підтримали мою кандидатуру на посаду міністра енергетики. І зараз я би хотів розповісти про ті пріоритети в роботі міністерства, що зроблено, і ті плани, які в найближчому ми плануємо реалізувати перш за все завдяки вашій законотворчій підтримці. У якому стані перебувала енергетична галузь? Насправді відповідь проста: стан кризовий. І в першу чергу це був зламаний механізм енергоринку, повна розбалансованість сектору накопичення боргів всередині ринку, це також борги перед виробниками "зеленої" генерації, десятки мільярдів гривень, це борги перед шахтарями. Але давайте по порядку. Незважаючи на те, що потенційно встановлена потужність вітчизняної генерації перевищує 55 гігават включно з 8 гігаватами об'єктів відновленої енергетики, реальний доступ потужності значно менший. Ми розуміємо, що 90 відсотків енергоблоків теплоелектростанцій відпрацювали свій ресурс і потребують оновлення. Фактично з 21 гігавата теплоелектростанцій лише близько 13 реально доступні, а решта або виведені в консервацію, або знаходяться на неконтрольованій території. Значна частка потужностей має не гарантований графік генерації. Це, безумовно, відновлення і робота атомної генерації в базовому режимі. Ще один напрямок, просто для прикладу, це те, що ми рухаємося до створення DataHub, але при цьому з 12 мільйонів споживачів абонентів газу приблизно 1 мільйон і 200 тисяч споживають газ без персонального обліку. На ринку електроенергії ситуація в травні спостерігалася дуже складна. Про це багато писалося, говорилося, відбувалися відповідні наради і комунікації. Середньозважена ціна "на добу наперед" впала до історичного мінімуму взагалі за весь період функціонування ринку електричної енергії. І вона набагато була менша ніж навіть собівартість електроенергії, яку виробляє Державне підприємство "Енергоатом", це найнижча собівартість в державі. І, безумовно, що для всіх інших типів генерацій ці такі цінові показники є, очевидно, дуже глибоко збитковими. І тому це відповідним чином впливало на формування запасів палива, необхідного для сталого проходження осінньо-зимового періоду. Така ситуація в свою чергу призвела до фінансового розбалансування державних підприємств, а це особливо важливо в контексті виконання ними обов'язків забезпечення електроенергією населення. Розбалансованість ринку, так само ми бачили великі ризики в цьому у контексті синхронізації енергосистеми України з енергосистемою Європейського Союзу. І тому якраз на цьому ми зосередили нашу основну роботу. Стосовно тактичних завдань. На сьогодні, безумовно, вимагає оперативного втручання ринок електричної енергії. Насправді вже деякі кроки зроблені. Є ще ініціативи, які ми будемо просувати. Це зняття для виробників, що працюють у рамках виконання спеціальних обов'язків зобов'язань щодо обов'язкового продажу не менше 10 відсотків електроенергії на ринку "на добу наперед". І друга. Це запровадження обов'язкової біржової торгівлі для всіх учасників ринку. Тому ми хочемо змінити ракурс того, щоб індикативом ціни був не ринок "на добу наперед", а ринок двосторонніх договорів. Відповідно це надасть можливість мати передбачуваність ринку. Безумовно, важлива зміна, яку ми готуємо реалізувати, це зміна – оновлена модель ПСО, вона буде представлена наступного тижня. І тут якраз ми хочемо зробити певний горизонт цієї зміни, щоб побачити стабільність тих тарифів на електроенергію і зробити диференційований підхід, який дасть можливість забезпечити якраз соціально вразливу верству населення. І, безумовно, ця стабільність в тарифі на майбутнє, вона дасть можливість для залучення інвестицій у компанії галузі, а для приватних споживачів вжити і запланувати відповідні заходи щодо підвищення енергозбереження. Що важливо ще. Безумовно, це питання боргів, які я вже зазначив, які на сьогодні склалися перед "зеленою" генерацією. Ми розуміємо складність цієї проблеми і насправді ми розуміємо, що розвиток цієї енергетики є теж дуже важливим і така політика відповідає прагненню України стати рівноправним суб'єктом кліматично нейтральної політики ЄС, тобто відомий – це Європейський зелений курс (Green Deal). Міненерго бачить майбутній розвиток відновлюваної енергетики в Україні на конкурентних засадах з урахуванням ринкових механізмів ціноутворення та потреб енергосистеми. Ефективною системою стимулювання має стати проведення аукціонів з розподілу квот підтримки. Це дозволить визначити обсяги і технології та території розміщення об'єктів ВДЕ, забезпечити пріоритетну підтримку необхідних для енергосистеми проектів. Ми розробили та оприлюднили зміни до порядку проведення аукціонів, які після затвердження Кабінету Міністрів будуть представлені відповідні квоти підтримки та графіки проведення таких аукціонів. Крім цього, Міненерго працює над правовою базою для залучення виробників з ВДЕ до участі в ринку електроенергії. Одним із механізмів такого залучення є перехід на вибір від систем підтримки виробників за моделлю "зеленого" тарифу до системи feed-in-premium так званої. Це дозволить виробникам бути, по-перше, повноцінним учасником ринку електричної енергії, формувати власну комерційну стратегію продажу електричної енергії і відповідно виходити на різні сегменти ринку. Також ми опрацьовуємо питання удосконалення системи підтримки малої розподіленої генерації споживачів та створення системи видачі гарантій походження електричної енергії з ВДЕ. Ще одна нагальна і важлива тема – це, безумовно, підготовка до проходження опалювального сезону. 9 червня уряд заздалегідь ухвалив відповідний план заходів з підготовки об'єктів паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду та його проходження. Тому це дозволяє нам зараз вже почати і ми вже почали, насправді, реальні дії стосовно підготовки до проходження зими. Серед ключових пунктів плану я би хотів деякі зазначити. Це накопичення вугілля та резервного палива, Міненерго затверджено відповідний графік, і тепер ми маємо і контролюємо його виконання. Маємо план закачування природного газу до газосховищ, накопичити визначено не менше 17 мільярдів кубів газу, але плануємо накопичити від 19 до 20. Тут наше завдання забезпечити такий обсяг, щоб були абсолютно комфортні умови проходження опалювального сезону. Контролюємо виконання планових ремонтних робіт генеруючого обладнання електростанцій та теплоелектроцентралей. Графік також є зрозумілим, і є відповідний контроль і плани, як це здійснювати в подальшому. Ведемо роботу створення аварійного запасу обладнання, матеріалів і устаткування для виконання аварійно-відновлювальних робіт на повітряних лініях електропередач та трансформаторних. Ми розпочали серію таких регулярних нарад з підготовки до цього сезону і будемо їх проводити в постійному режимі. Так само ми оптимізували графіки ремонтів і модернізації обладнання електростанцій, дуже важливою також є оптимізація графіку ремонтів атомної генерації, тому що нам вкрай важливо якраз в цей сезон максимально залучити енергоблоки АЕС до роботи під час проходження осінньо-зимового періоду. Звісно, триває накопичення вугілля на складах, на сьогодні накопичено 1 мільйон 467 тисяч тонн. І ключове завдання тут, яке ми ставимо перед собою, це не допустити тієї ситуації, коли з'являється багато проблем одночасно, і, умовно, це там невчасне завершення ремонтної кампанії, збільшення попиту на електроенергію, відхилення температурних показників, обмеження постачання вугілля. І для нас дуже важливо, наступний опалювальний сезон пройти стабільно, тому що не секрет, і ми про це постійно говоримо, що у наступному році у нас є план автономно попрацювати, від'єднавшись від енергосистеми Російської Федерації і Білорусі, для того, щоб у 2023 році забезпечити процес якраз синхронізації України з європейською енергосистемою. Тобто це набір, цілий набір заходів, який ми будемо і вже здійснюємо на постійній основі. Питання щодо дострокової стратегії. Ми визначили чотири ключових цілі і визначили відповідне завдання щодо їх досягнення. По-перше, безумовно, це енергетична безпека та ринкові засади. Ця ціль передбачає вжиття заходів з удосконалення умов роботи енергетичних ринків, погашення накопиченої на них заборгованості. Тобто це мова йде про заборгованість, яка сформувалася всередині самого ринку електроенергії, заборгованість серед учасників цього ринку перш за все. Забезпечення сталого, як я вже зазначив, проходження опалювального сезону і розвиток, безумовно, дуже важливий елемент, це розвиток енергетичної інфраструктури. Друга стратегічна ціль, безумовно, - це європейська інтеграція, це якраз і є інтеграція з європейською енергетичною мережею ENTSO-E та приведення вітчизняного законодавства у відповідність з актами законодавства ЄС. Це дуже важливе питання, тому що насправді процес інтеграції він має два аспекти: перший – це технічна інтеграція, об'єднання системи; а другий – це якраз нормотворча інтеграція. Тобто коли ми маємо зробити на момент, коли ми будемо синхронізуватися, такі правила роботи в ринку і так його побудувати, щоб він абсолютно чітко на сто відсотків відповідав тим правилам, які існують в державах Європейського Союзу. Третє. Це енергетична ефективність. Безумовно, це розвиток відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива. Маємо працювати над підвищенням енергоефективності на всіх рівнях. Так само бачимо стратегічно важливим розвитком відновлювальної енергетики в економічно ефективний спосіб, розширення використання альтернативних видів палива. І останнє, за порядком, але не важливістю напрямків, це енергетична незалежність. І, якраз тут ми фокусуємося на збільшенні видобутку енергоносіїв, диверсифікації джерел та маршрутів постачання. Хочу окремо зупинитися все-таки на інтеграції з ENTSO-E, тому що це є ключовим пріоритетом в діяльності міністерства і відповідно одним з ключових завдань взагалі стратегічних для держави. Безумовно, ми розуміємо, що тут має відбуватися успішність цього процесу, багатою мірою залежить від злагодженої роботи учасників ринку, органів державної влади, відповідних установ і організацій. І, безумовно, ми розуміємо, що і відповідні зміни, в тому числі в ринку мають відбуватися так само з внесенням відповідних змін до законів. І тут якраз я дуже буду просити вашої підтримки при трансформації тих правил і приведення їх у відповідність до європейських стандартів. Безумовно, на цьому шляху нас очікує велика кількість викликів. І, безумовно, це стосується і прозорості, і передбачуваності роботи ринку. Це стосується, безумовно, екологічних параметрів, так званого міксу української електроенергії. І тому це все є великим комплексом роботи, яку треба здійснити і яку ми вже здійснюємо, і будемо здійснювати в майбутньому для того, щоб успішно завершити процес синхронізації. Я впевнений, що ми пройдемо цей шлях і ми станемо частиною об'єднаної енергосистеми Європи, тому що реально альтернативи цьому не існує. Тому дякую за увагу і готовий відповісти на ваші питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться на запитання від депутатських фракцій та груп. Ковальов Олександр Іванович. Кулініч Олег Іванович.
10:21:15 КУЛІНІЧ О.І. Олег Кулініч, депутатська група "Довіра". У мене до вас, пане міністр, два запитання. З 1 липня закінчується фіксована ціна на електроенергію для населення, яка на сьогодні 1 гривня 68. При вступі на посаду ви говорили, що буде передбачено захист малозабезпеченим верствам населення. Що конкретно в цьому напрямку буде робити Міністерство енергетики? І друге запитання. З 20 травня припинилися зобов'язання "Нафтогазу" перед урядом поставляти газ для підприємств теплокомуненерго за фіксованою і без предоплати. Це може значно спричинити підвищення тарифу для цих підприємств. От що в цьому напрямку, які є заходи, які механізми, що планується робити Міністерством енергетики в цьому напрямку? Два питання, дайте, будь ласка, конкретну відповідь. Дякую.
10:22:09 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Стосовно першого питання. Стосовно тарифів на електроенергію. Дійсно, я обіцяв, до 1 липня, ми говорили, що до 1 липня буде новий механізм, і він дійсно передбачає, він буде презентований наступного тижня. Він дійсно передбачає диверсифікацію тарифу в залежності від населення, категорій населення. І на сьогодні ми бачимо, що ми можемо, як мінімум воно є в проекті на зараз, це якраз захистити соціально вразливі верстви, це ми на сьогодні виокремлюємо населення, яке споживає до 100 кіловат і відповідним чином ми працюємо над тим, на сьогодні є той проект, який передбачає якраз захист тої категорії населення, через відповідно зменшення тарифу. Стосовно ТКЕ. Це, дійсно, ви знаєте, з 20 травня те, що ви зазначили, відповідно ПСО припинило дію, і на сьогодні насправді один з ключових механізмів є вирішення питання боргів. Відповідний законопроект вже в першому читанні вами, дякую, був ухвалений. Друге питання, це якраз укладання контрактів між "Нафтогазом" з підприємствами ТКЕ. На сьогодні їх там вже близько 170 укладених. І, в принципі, ми виходимо на те, що до початку сезону відповідно ці контракти будуть забезпечені повністю всі підприємства ТКЕ, і там є фіксована відповідна ціна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.
10:23:54 БАТЕНКО Т.І. Дякую. Депутатська група "Партія"За майбутнє". Шановний Германе Валерійовичу, як відомо, вітчизняна атомна енергетика є найдешевша енергетика, і у нас з 15 енергоблоків в Україні працює зараз 10, а на днях зупинений 4-й енергоблок Запорізької АЕС з формулюванням через надлишок електроенергії в системі. Тобто у нас надлишок електроенергії, але ціни на неї зростають. Яким чином міністерство профільне впливає на цю ситуацію? Друге. Коли уряд зреагує на звернення Верховної Ради України, яке ми проголосували щодо зменшення тарифів на електроенергію для мешканців 30-кілометрової зони навколо АЕС? І третє. Чому уряд і профільне міністерство визнає борги за газ, який газзбути самі собі вигадали після скасування судами норм споживання газу? Чому уряд і міністерство ведеться на фінансові авантюри облгазів по сьогоднішній час? Дякую вам.
10:24:57 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую. Значить, перше питання стосовно обмеження атомної генерації. Насправді, дивіться, це є наслідком… Безумовно, це є наслідком того, що на сьогодні існує профіцит в системі, і питання в тому, якраз тут дуже воно пов'язано з підготовкою до зими, тому що на сьогодні це більше економіка тут зараз, тому що "Енергоатом" він розрахував, що сьогодні йому виробляти електроенергію, яку він не може продати, реалізувати, немає сенсу і тому вони і зупинили. Там, ви, якщо подивитесь, вони насправді там про це і говорили в прес-релізі, що це обмеження є не тому, що там примусово, що вони самі, в принципі, прорахували, що їм економічно вигідніше зараз вивести в резерв блок і потім його навантажити якраз в осінньо-зимовий період. Відповідно це їм надасть можливість, коли буде можливість реалізувати цю електроенергію відповідно по високій ціні, тому що сьогодні ринок відверто, навіть якщо уявити, що вони могли її продати, то ціна є дуже низька сьогодні на ринку внаслідок в тому числі і профіциту. І відповідно, і важливо, це стосовно тієї ремонтної площадки, про яку я казав, щоб ми на зиму вийшли з максимальними потужностями якраз атомної генерації. Тому тут це не та ситуація, знаєте, коли умовно її хтось волюнтаристськи там обмежив і вони… Вони цю енергію просто не можуть продати. Стосовно газових питань. Насправді це ж питання в цьому законі, який був проголосований в першому читанні. Ключове в цьому законі є, безумовно, питання ТКЕ і це очищення ТКЕ від боргів, і це те, що дасть можливість якраз укласти відповідні договори і рухатися. Тому стосовно вашої ремарки я думаю, що це все можливість є попрацювати з тим текстом до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський Роман Михайлович.
10:27:03 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Прошу передати слово Совсун Інні Романівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Совсун Інна Романівна.
10:27:08 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Пане міністре, три запитання до вас. Перше питання в продовження того, що ви щойно говорили про вимкнення блоків Запорізької АЕС. Ви кажете, що це з метою ремонту, але за даними "Укренерго" блок не в ремонті зараз, а в резерві. І мені не до кінця зрозуміло, ви кажете, що це економічно невигідно зараз продавати електроенергію. Але це залишається економічно вигідним для інших виробників. І хочу все-таки зрозуміти вашу позицію по атомній електроенергетиці. Друге питання стосується "Укренерго". Ви говорили про необхідність сертифікації до 2023 року. Нещодавно була заява представників Енергетичного Співтовариства про те, що з цією заборгованістю, яка зараз є на "Укренерго", говорити про сертифікацію дещо завчасно. Дуже хочу зрозуміти позицію і подальші дії уряду з цього приводу. І третє питання стосується DataHub. Ви про це зараз вже згадували про необхідність його створення. Я дуже хочу, щоб ви детальніше роз'яснили народним депутатам по тому, в якому форматі зараз необхідно врегулювати це питання на законодавчому рівні, щоб це відповідало нашим міжнародним домовленостям. Дякую.
10:28:18 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую. Ну, я відразу, можливо, уточню по першому питанню. Я не казав, що ремонт, я казав, що якраз він виведений в резерв. І це інша ситуація. Тому що ремонти… площадка або графік ремонту плановий, і неможливо просто взяти, якщо не відбувається якоїсь,… слава Богу, цього не відбувається, надзвичайної події. Тому питання в тому, що на сьогодні… Коли "Енергоатом" працював не в ринку, насправді, умовно, він генерував чи не генерував, був тариф, який він утримував. І цей тариф не залежав від ситуації на ринку. На сьогодні виробнича площадка і площадка продажу вони є абсолютно взаємозалежні. Тому що нема сенсу зараз виробляти електроенергію, яку ви не можете реалізувати, якщо ви розумієте, що ви спалите палива, і потім, коли прийде сезон, коли дійсно буде дефіцит і можна цю всю енергію дати в систему і отримати максимальні кошти, а ви будете перезавантажувати паливо. Ну, вже технічно ви не зможете це зробити. Тому насправді… Да, вони просто ув'язують ці питання, і це дуже важливо з точки зору, безумовно, економіки. Тому що, ну, умовно, просто виробляти заради того, щоб, да, працювати, ну, нема сенсу. Безумовно, і не продавати. Стосовно "Укренерго". Дійсно, да, було, це минулий тиждень, я був на цій панелі. Єдине, що я не встиг почути пана Копача. Це він виступав там і сказав. Але я вам скажу, це було в четвер, в п'ятницю, ми з ним спілкувалися в міністерстві. По-перше, воно трохи, мені здається, приукрашена ця позиція його стосовно того, що було написано. Він не так був категоричен, коли ми це обговорювали. Друге питання. Дивіться, безумовно, борги "Укренерго" – це важлива річ, це питання і "зеленої" генерації, і багато інших, це балансуючий ринок. І зараз у нас є конкретний план якраз, як... І ми будемо теж звертатись... ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорний Дмитро Сергійович.
10:30:32 ЧОРНИЙ Д.С. Герман Валерійович, доброго дня! Цього року підприємство "СхідГЗК" відзначатиме 70 років. Але, на жаль, зараз ситуація на підприємстві не досить така втішна, і ми знову бачимо там затримки по зарплаті і проблеми на даному підприємстві. Виділених грошей цього разу вистачило лише на погашення заборгованості і на виплату боргів по судовим рішенням. Мене та депутатів-мажоритарників з цих територій і з інших фракцій хвилює питання: яке майбутнє очікує урановидобувну галузь і на якому етапі зараз знаходиться процес приєднання "СхідГЗК" до НАЕК "Енергоатом"? Дякую.
10:31:19 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую. Я буквально вчора спілкувався з представниками профспілки і директором відповідно "СхідГЗК". Насправді ситуація виглядає таким чином, що заборгованості немає, там "СхідГЗК" виконує свої зобов'язання зараз перед "Енергоатомом", а "Енергоатом" відповідно виконує свої зобов'язання перед "СхідГЗК". Тому це трохи питання заборгованості по зарплаті, це його не існує зараз. Безумовно, там непроста ситуація. І ми звернулися щодо виділення додаткових коштів – 600 мільйонів гривень на підтримку "СхідГЗК". Так само це питання внесення змін до Закону про бюджет. Я буду просити вас це підтримати. Але, дивіться, насправді тут же основне ключове: ми точно будемо розвивати уранову галузь в державі. Це важливо, це стратегічне питання для України. Питання в тому, що тут треба знайти механізм, бо сам... Ми будемо працювати над передачею, але, розумієте, питання в тому, що сам факт передачі він не вирішує ті проблеми, які є на підприємстві. І тому тут ключове є те, щоб зробити так, щоб "СхідГЗК" міг оптимізувати процеси всередині так само, щоб вийти, ключове, в ідеалі вийти на світову ціну. І тоді він отримає абсолютно інші можливості для збуту. Це не буде тільки "Енергоатом". Тоді буде обсяги постачати цей уран і іншим підприємствам, і на цьому відповідно збалансувати. Це ключове, от те, що є зараз – це якраз оптимізувати роботу підприємства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Герасимов Артур Володимирович.
10:33:03 < /p> ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Климпуш-Цинцадзе Іванні Орестівні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.
10:33:12 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Пане Германе, скажіть, будь ласка, які дії ви пропонуєте зараз для протистояння добудові "Північного потоку-2"? І якщо він буде таки добудований, який стратегічний наш план поведінки? І що будете пропонувати урядові України? Друге питання. Ми знаємо, що Україна хоче приєднатися до Європейського зеленого курсу. Є амбітна мета, щоб збільшити частку відновлювальних джерел енергії до 70 відсотків у своєму енергоміксі до 50-го року. Разом з тим уряд виходить з ініціативою про зменшення "зеленого" тарифу. Зміни меморандуму, домовленостей з інвесторами. Як ви збираєтеся досягати цих цілей? І як ви збираєтеся відновлювати довіру інвесторів як міжнародних так і національних? І третє питання. Ви сказали, що вам дістався зламаний механізм ринку. Скажіть, будь ласка, хто з ваших трьох попередників – міністрів або це депутати монобільшості буде нести відповідальність за цей злам? Дякую.
10:34:22 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую. Стосовно "Північного потоку-2". Дивіться, це питання, воно, дійсно, обговорювалось вже на всіх рівнях. І до речі, сьогодні те, що відбувається з ринковою ціною в Європі на газ, це якраз наслідок того, що робить наш сусід, щоб примусити до реалізації цього "Північного потоку". Безумовно, ми розглядаємо це, взагалі цей "Північний потік" як зброю, це не питання економіки зараз і комерції. Ми розуміємо, що той об'єм прокачки 55 мільярдів через цей "Північний потік" насправді він є критично небезпечний... (Шум у залі) Що ми будемо робити? Дивіться, є декілька напрямків. По-перше, давайте говорити про те, що це питання не закрите. Є приклад OPAL, коли його ввели, і насправді він працює тільки на 50 відсотків. Це теж є опція про те, що нам треба європейське законодавство вимагати застосування до того "Північного потоку". Це один напрямок. Другий напрямок, про який ми думаємо, – це, можливо, теж питання повернення до ідеї консорціуму стосовно Газотранспортної системи, щоб забезпечити якраз транзит територією України. Тому що, вибачте, обіцянки про те, що договір буде виконуватись, і їх виконання – це різні речі. Тому треба робити ряд заходів. Безумовно, ми будемо далі протистояти реалізації цього потоку, але паралельно, безумовно, треба дивитися на тих, кого ми можемо залучити з партнерів для того, щоб забезпечити функціонування нашої вітчизняної системи по "зеленому" тарифу. Насправді це, безумовно, питання... Дивіться, 70 відсотків, ви сказали, там в 50-му році "зеленої" генерації... ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
10:36:34 НІМЧЕНКО В.І. Німченко Василь Іванович. Прошу передати слово народному депутату Шуфричу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович, будь ласка.
10:36:43 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пане головуючий. Шановний пане Германе, в мене два запитання до вас, вони доволі конкретні. Перше питання. Вчора на програмі "Право на владу" Юрій Вітренко визнав, що виробнича собівартість українського газу 2 тисячі 400 гривень. Ми розуміємо, що це включає інвестиційну складову, тобто подальший розвиток видобутку газу. Чому тоді НАК "Нафтогаз" встановив середньорічну ціну 7 тисяч 960 гривень, а поточну 11 тисяч 400 гривень? Це перше питання. Адже цей газ належить народові України, він має право його купувати по собівартості. І друге питання. Ми говорили з вами під час вашого призначення, що буде повернута пільга для користувачів до 100 кіловат. На жаль, цього не відбулося. Скажіть, будь ласка, в чому причини і коли це стане? Дякую за увагу.
10:37:48 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Я, з вашого дозволу, почну з другого тоді, да. Насправді, це я вже говорив, ми, дійсно, над цим працюємо. Це на наступному тижні ви побачите конкретні розрахунки по розміру цієї пільги до 100 кіловат. Це приблизно обсяги споживання в державі на 16 мільйонів домогосподарств. Це мова йде про 41 відсоток населення, ті, які користуються або споживають якраз до 100 кіловат. Стосовно питання по "Нафтогазу". Дивіться, питання, яке вчора було оприлюднено стосовно цього місячного тарифу, яке, ви правильно кажете, більше 11 гривень. Це мова якраз іде про те, що цей тариф формується в залежності від формування ціни на газ і відповідним чином розраховується. Але мова тут іде про те, що "Нафтогаз" він перевів всіх своїх споживачів на річний тариф, який є відповідно 7.96, і цей тариф він зберігається на рік, якраз це мова йде до 1 травня наступного року. І на той тариф от місячний, який там більше набагато, 11 і більше гривень, людина, її ніхто не може змусити перейти. Тобто людина, якщо добровільно… А ми абсолютно чітко розуміємо, що, безумовно, ніяк ніхто добровільно на вищий тариф переходити не буде. Тому тут питання в тому, що на сьогодні по факту сьогоднішнього дня, якщо подивитися на 3 мільйони контрактів, які вони мають, НАК "Нафтогаз" з споживачами, жодний споживач не перейшов якраз на цей місячний тариф. Тому питання в тому, що ціна на газ, безумовно, якщо ще і далі буде такий дефіцит газу в Європі, який є сьогодні, безумовно, вона може бути ще більша в місячному вимірі. Але стосовно того, що це не стосується, якраз не стосується річного цього тарифу, який буде діяти на відповідний період до 1 травня.
10:40:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Цимбалюку Михайлу Михайловичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
10:40:05 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово фахівцю у сфері енергетики, житлово-комунальної галузі Олексію Кучеренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Кучеренко, будь ласка.
10:40:19 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановний пане міністре, при всій повазі і симпатії до вас, я сформулюю своє питання до Прем'єр-міністра, оскільки функціонал міністерства зусиллями реформаторів значно ослаблений останні роки, і це питання уряду. Шановний пане Прем'єре, перше питання. Звідки ви берете цю ціну на газ, з якої стелі? Яка логіка в тому, що зараз підвищується ціна на газ для теплокомуненерго, ціна на газ для населення, а ми в той же час зараз списуємо величезні борги – 55 мільярдів, які накопичені були в минулих роках? Яка логіка цього процесу? І друге. На ринку електроенергії катастрофічна ситуація, величезні борги. За це має відповідати Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг. Чому до сих пір на Раді національної безпеки не розглянуте питання її бездіяльності злочинної? Дякую і чекаю на відповіді.
10:41:31 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Я, якщо дозволите, я би… просто ця тема ближче все-таки до мене особисто. Стосовно другого питання. КУЧЕРЕНКО О.Ю. (Не чути) Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:41:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане міністр, будь ласка, сідайте. Запишіться на виступи від… Час вичерпаний, шановні колеги. Запишіться, будь ласка, на запитання до Прем'єр-міністра і міністрів, шановні. Шуфрич Нестор Іванович.
10:42:31 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний Голово. У мене запитання і до Прем'єр-міністра, і до міністра енергетики, я продовжу. Сьогодні Україна видобуває 14,2 мільярда кубів газу і рівно стільки необхідно для того, щоб забезпечити населення та підприємства, які постачають комунальні послуги. Вчора, на програмі "Право на владу" Юрій Вітренко визнав, що виробнича собівартість, а це значить з інвестиційною складовою, 2 тисячі 400 гривень. Чому українцям продають по 7тисяч 960, середньорічний контракт? Ще раз підкреслюю, видобутку українського газу по 2400 достатньо для того, щоб забезпечити населення України. І так було, коли за це відповідав Бойко Юрій Анатолійович, і, справедливості ради, так було, коли за це питання відповідала Тимошенко Юлія Володимирівна. Чому при них це було можливо, а зараз люди переплачують втричі і вчетверо за газ, який належить народові України? Дякую за увагу. Прошу… 10:44:02 ГАЛУЩЕНКО Г.В. З вашого дозволу, насправді, давайте справедливості ради зазначимо, що ці контракти з ціною, яка 7.96, були укладені ще до приходу Вітренка на посаду, по факту це той спадок, який він отримав. І тому тут питання в тому, що тут треба або шукати механізми розірвання цих контрактів, які були укладені якраз і відповідно, бо ціна є істотною умовою договору, і в будь-якому разі її міняти неможливо просто, тобто це треба вирішувати питання взагалі з розірванням відповідного контракту. Тому питання в тому, що фактично ці контракти вже існували. Наскільки є можливість переглянути цю ціну стосовно якраз тих даних, які ви говорите, умовна ціна видобутку і відповідна ціна, яка закладена. Давайте ми, по-перше, з Юрієм Юрійовичем проведемо відповідну, поговоримо, нараду проведемо стосовно цього і тоді повернемося з відповіддю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Камельчук Юрій Олександрович.
10:45:11 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Передайте, будь ласка, слово Максиму Євгеновичу Дирдіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, кому? Дирдін Максим Євгенович.
10:45:18 ДИРДІН М.Є. Дякую. У мене питання до Прем'єр-міністра України. 15 квітня цього року Верховна Рада проголосувала за Постанову про звернення до Кабінету Міністрів щодо вжиття невідкладних заходів з метою зниження ціни на електричну енергію для побутових споживачів, які постійно проживають у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій. У мене питання до вас, що Кабінетом Міністрів України зроблено для реалізації цієї постанови, які конкретні кроки було вже зроблено Кабміном? Дякую.
10:46:02 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Так, підтверджую, що ми з вами неодноразово спілкувалися з цього приводу. Дійсно, були вжиті ряд заходів, залишилося замість трьох пільг зараз дві пільги, нічний тариф плюс відповідне субсидіювання для 30-кілометрових зон, зокрема. Але окремо Міністерство енергетики зараз загалом в контексті розробки загальної стратегії цін на електроенергію, про які сьогодні вже неодноразово тут говорилося і багато, розробляє загальну концепцію цінової політики в державі для електроенергії, загальної для всіх. Там буде і пільга для всіх можливо, і відповідні ціни, аж до ринкових, в залежності від об'ємів споживання. Зараз така робота робиться, найближчим часом міністр енергетики її представить. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Веніславський Федір Володимирович.
10:46:45 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Прошу передати слово народному депутату Холодову Андрію Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Горват Андрій Іванович. Холодов Андрій Іванович.
10:46:59 ХОЛОДОВ А.І. Андрій Холодов, фракція "Слуга народу". Шановний пане Прем'єр-міністр, дивіться, діяльність Фонду державного майна спрямовується та координується Кабміном за законом. У 2020 році надходження від приватизації склали 2,2 мільярда гривень, з яких 1,1 мільярд від продажу готелю "Дніпро". Але податкова заборгованість підприємств від управління Фонду державного майна зросла у 2020 році і на кінець року становила 2,9 мільярда гривень. І при цьому від оренди державного та комунального майна держава недоотримала 2,8 мільярда гривень або 68 відсотків від запланованих надходжень, це більше ніж всі надходження від приватизації. Чому це сталося? Бо фонд не спромігся підготувати необхідні підзаконні акти в установлені законом строки. Можливо і таке, примірний договір оренди був затверджений аж у вересні 20-го року. Тобто з січня по вересень взагалі не було зрозуміло, як укладати договори оренди. Скажіть, будь ласка…
10:48:18 ШМИГАЛЬ Д.А. Цифри щодо надходжень від приватизації абсолютно вірні. Цього року план стоїть 12 мільярдів гривень надходжень. Щодо діяльності фонду і цифри, які ви називаєте стосовно заборгованостей, фінансового результату, після вашого звернення буде дане доручення фонду підготувати повний звіт, надати його, зокрема, і у Верховну Раду і вам, як народному депутату. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна.
10:48:41 СКОРОХОД А.К. У мене питання до Міністерства аграрної політики. У нас був прийнятий Закон України 6490-д, а також Постанова Кабінету Міністрів України 565. Якою держава взяла на себе зобов'язання частково компенсувати ЄСВ для малих фермерів, але за 2020 рік 90 відсотків компенсацій не відбулося. Малі фермери питають, чи потрібні вони державі, чи буде держава виконувати взяті на себе зобов'язання? Чи з введенням ринку землі вони більше не потрібні? Як їм бути з тим, що вони не можуть за 20-й рік до сьогоднішнього дня здати звітність? А також питання до Міністерства культури, чому пан міністр не виконав свої обіцянки, не поїхав в Переяслав розібратися з ситуацією, яка склалася навколо музею "Переяслав" НІЕЗ і яка ситуацію з Вознесенським собором і дзвіницею, які просто розвалюються? Я про це вже неодноразово наголошувала.
10:49:53 КАРАНДЄЄВ Р.В. Ростислав Карандєєв, перший заступник міністра культури, інформаційної політики. Це питання для нас не нове і, очевидно, для вас також. Міністр культури інформаційної політики Олександр Ткаченко володіє цією проблемою. Наразі ми очікуємо найближчим часом висновків правоохоронних органів, які здійснюють відповідні досудові розслідування по порушеним кримінальним справам. І після цього міністр готовий буде і має велике бажання розглянути питання щодо керівництва цим важливим для української культурної спадщини закладом і нормалізації тої ситуації, яка там існує. Дякую за запитання.
10:50:34 ЛЕЩЕНКО Р.М. Міністр аграрної політики Лещенко. В частині, що стосується ЄСВ, у зв'язку із створенням Міністерства аграрної політики і відповідно прийняття бюджету про внесення змін в бюджет на 21-й рік відповідно виникла затримка у зв'язку з формуванням відповідних бюджетних паспортів. Найближчим часом це питання буде врегульовано, оскільки Міністерство аграрної політики вже отримало відповідну суб'єктність і Держказначейство відповідні рахунки, все вже працюватиме в штатному режимі. Тому ми це питання врегулюємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорний Дмитро Сергійович.
10:51:05 ЧОРНИЙ Д.С. Прошу передати слово Максиму Заремському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Заремський Максим.
10:51:10 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Доброго дня! У мене звернення до Прем'єра. Протягом червня місяця поточного року через інтенсивні випадання опадів на території округу почався розвиток повеневої ситуації. Зараз вона почала стабілізуватися та рівень вони знижуватися. Але подальший розвиток залежить від погодних умов. Жителів 202 округу повенева ситуація вона вже турбує багато років і зазвичай вона завдає шкоди визначеним територіям. Я звертаюся до вас із проханням дати доручення розробити державну програму із захисту від повеневих ситуацій. Проблеми з дамбами, берегоукріплюючими та руслорегулюючими роботами потрібно вирішувати на державному рівні, із виділенням відповідного фінансування. Своє бачення я виклав у своєму законопроекті 4455, який подав ще 3 грудня 20-го року про захист населення та територій від повеневих ситуацій. Також хочу вашу звернути увагу, що під час повеневого паводку 20-го року завдано шкоди газопроводу "Джурів-Банилів", досі питання не вирішено. Це у Вижницькому районі Чернівецької області.
10:52:17 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за питання, воно дійсно актуальне. Кабмін зараз цим питанням опікується. Ми прийняли окремі рішення по передачі Державній службі надзвичайних ситуацій додаткових коштів для боротьби з можливими наслідками повеневих ситуацій. Але окрім цього, звичайно, їх треба упереджувати, бо боротися – це вже наслідок, і минулого року ми бачили ці всі приклади. Відповідно Державне водне агентство, Міністерство захисту довкілля мають доручення. Але після вашого звернення продублюємо ці доручення вже в залежності від ситуації цього сезону для активізації роботи по утворенню протипаводкових споруд і всієї інфраструктури, а також її, скажімо, інвентаризації того, що зараз є. Тому що минулий рік показав, що жартувати з цим не можна Дякую за ваше звернення і приймаємо його до роботи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кисилевський Дмитро Давидович.
10:53:11 КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Прошу передати слово Аліксійчуку, будь ласка.
10:53:19 АЛІКСІЙЧУК О.В. Доброго дня, пане Прем'єр-міністр! Олександр Аліксійчук, 154 виборчий округ, Рівненщина. У мене питання до міністра енергетики. На сьогоднішній день ми нарешті закрили імпорт електроенергії з країни-агресора і з Білорусі, який складав небагато – 0,5 відсотка нашого ринку, але все ж таки ми припинили це ганебне явище. Проте на сьогодні ми маємо ряд енергетичних товарів, таких як коксівне вугілля, антрацитове вугілля, дизель, бензин. І імпорт цих товарів з Російської Федерації, з країни-агресора, наголошую, досягає 30-40 відсотків нашого ринку і складає мільйони, а може і мільярди доларів. У мене питання. Чи маєте ви пропозиції по вирішенню цієї ситуації: обмеження, диверсифікація? І друге питання. Останні дні ціна на електроенергію скочила на ринку на 30 відсотків. Що робити комунальним підприємствам, до чого готуватися водоканалам, до чого готуватися людям, якщо…
10:54:23 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за запитання. Насправді стосовно імпорту. Якраз Міністерство енергетики було ініціатором цієї заборони імпорту, і ми про це волали, і ми про це писали, тому що це якраз рішення, яке було прийнято комісією, і ми якраз про це говорили, що це важливо, тому що особлива… Ми розуміємо, що це стратегічне питання і імпортувати електроенергію з Російської Федерації – це не є коректним і правильним, і воно не несе насправді ніякої нам, вирішення ніяких питань, а, навпаки, дестабілізує ринок. Стосовно вугілля і всього. Дивіться, насправді основна мета, яку от ми перед собою як міністерство і ставимо, і хочемо досягти – це, дійсно, це про що я казав, це один з ключових наших пріоритетів – це енергонезалежність. Тобто якраз побудувати енергетичну систему таким чином, щоб ми не залежали ні від кого і, безумовно, тут навіть питання чи це Росія, чи це Білорусь, тому що є відповідний і імпорт іде з Білорусі, ви знаєте, теж дуже немалий, особливо стосовно дизельного палива і так далі. Тобто питання в тому, що ми маємо зробити цілий ряд кроків, щоб якраз в найближчий час, умовно ми орієнтуємося на 23-й рік як момент синхронізації, і в ідеалі ми маємо забезпечити оцю абсолютну енергетичну незалежність держави. І це якраз, да, це і питання, наскільки ми тут видобуваємо, вугілля в тому числі, наскільки ми будемо тут, маємо можливість переробляти нафту і нафтопродукти. Тобто це важливі речі, які… Насправді Україна має потенціал до цього. Питання просто в тому, що треба на цьому зосередитися, щоб забезпечити цілий ряд кроків, щоб просто ми вийшли… ГОЛОВУЮЧИЙ. Лаба Михайло Михайлович.
10:56:37 ЛАБА М.М. Доброго дня, пане Прем'єре! У мене є блок звернень до вас і хотів би сказати, що Закарпаття вдячне вам за відгук на попереднє звернення. Я би хотів звернутися по першому питанню. Це берегоукріплення, звісно ж. Максим Заремський звертався, ви вже відповіли. Також питання це стоїть у Свалявському районі, Березники, Кушниця, Торунь, Лопушне Міжгірського району, Воловецький, Великоберезнянський. Будь ласка, до біди, просимо ще поновити ці програми фінансування будівництва берегоукріплень. Друге запитання. Це я даю вам знати, що в Закарпатті закриваються, на жаль, телевежі, які давали трансляцію для Закарпатських мешканців. Сьогодні там покриває здебільшого російське телебачення чомусь. Тому що цифрове не покриває. А зверніть увагу, закриваються телевежі. І питання призначення керівника по лісогосподарству. Воно призупинене, його немає. Також Ужанський національний парк, повторюю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шараськін Андрій Андрійович.
10:57:50 ШМИГАЛЬ Д.А. Я коротко відповім. Дякую, шановний народний депутат. Стосовно протиповіневих заходів відповів, не буду повторювати, це на контролі, і ця робота буде робитись профільними міністерствами, Держводагентством. Стосовно телевеж. Не чув такої інформації. Беру просто також роботи. І прошу Міністерство культури та інформаційної політики дати відповідний звіт щодо цієї інформації, якщо вона правдива. І також, ну, визначитись, в чому справа, якщо це відбувається. Стосовно Лісагентства, також звертаюсь до міністра захисту довкілля відреагувати на запит народного депутата України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шараськін Андрій Андрійович.
10:58:39 ШАРАСЬКІН А.А. Дай, Боже, здоров'я! Андрій Шараськін. До міністра фінансів. Я хотів би нагадати, що у нас уже зафіксована державна політика стосовно ветеранів, особливо сучасних ветеранів. І хотів би звернути вашу увагу, аби ви прокоментували. Чому, як і раніше, найбільш упослідженим міністерством в бюджетній декларації є Міністерство ветеранів? Це перше запитання. Друге. До міністра охорони здоров'я. Ви відхилили ветеранські пакети по обслуговуванню ветеранів. Але питання підняття коефіцієнтів по обслуговуванню ветеранів так і не розглянуто. Тому які ваші дії в наступному? І до усіх членів Ради нацбезпеки і оборони. Сьогодні прошу вас розглянути відповідь на звернення депутатського міжфракційного об'єднання по захисту на засіданні Ради нацбезпеки і оборони питання санкційних... ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко Олексій Юрійович. Вибачте, відповідь.
11:00:12 МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутат, у вас було звернення щодо врахування бюджетної декларації. На ветеранів коштів достатньо. Ви знаєте, що зараз бюджетна декларація знаходиться на розгляді в парламенті, і відповідно до Регламенту народні депутати, комітети розробляють свої пропозиції щодо бюджетної політики з урахуванням бюджетної декларації. Тобто ви можете надати свої пропозиції в загальному порядку, ми їх розглянемо і будемо доопрацьовувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко Олексій Юрійович.
11:00:42 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". До Прем'єр-міністра, ще раз і спокійно в очікуванні відповіді. Шановний Денис Анатолійович, останні роки нас, українців, переконували, що в Україні є якийсь ринок газу. Я сподіваюся, зараз навіть дитина розуміє, що ніякого ринку газу немає і ціна на газ, по суті, встановлюється в кабінеті Президента на нарадах, де присутні всі учасники і де із якоїсь стелі береться ця ціна. Скажіть, будь ласка, то, може, нам визнати, що НАК "Нафтогаз" є сьогодні монополістом офіційно, що ринку газу немає? І давайте встановлювати на газ справедливу ціну, а не ту, яка заведе населення і теплокомуненерго, і всі інші суб'єкти у величезні борги, які ми з вами не будемо знати, звідки списати. І ще раз наполягаю на оцінці ролі незалежного регулятора, який спотворив все, що можна, виписуючи собі мільярдні і мільйоні премії. Незалежність не значить вседозволеність, він має відповідати за свої вчинки. І я думаю, це співпадає...
11:01:55 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний народний депутат, стосовно цін на газ. В Україні запрацював і діє ринок газу, відкритий ринок газу. Ціна формується на біржах, зокрема і на міжнародних біржах. Більше 80 постачальників постачають природний газ різноманітним споживачам, промисловим і приватним. На сьогоднішній день у "Нафтогазу" понад 1 мільйон приватних споживачів-домогосподарств, які отримують газ за ціною річного продукту. Вона дорівнює 7 гривень 96 копійок за 1 кубометр. Паралельно, звичайно, є біржові торги. Щомісяця встановлюється індикативна місячна ціна, місячний продукт. Місячним продуктом користується нуль громадян України, місячним продуктом "Нафтогазу". Це, дійсно, індикатив на сьогоднішній день. Нема бажаючих користуватись таким продуктом. Тому протягом року, починаючи з 1 травня, коли була зафіксована… з 1 червня, коли була зафіксована ціна на газ у річному еквіваленті, вона дорівнює 7 гривень 96 копійок від "Нафтогазу". І всі приватні споживачі, зокрема і ті, хто приєднується до "Нафтогазу" зараз, отримують газ за ціною 7 гривень 96 копійок за кубометр. При цьому на ринку на світовому і на внутрішньоукраїнському ми бачимо значні коливання цін. І на сьогодні індикативна ціна складає далеко понад 11 гривень. Але це не означає, що ціна на серпень, вересень не може зменшитись. Тому, звичайно, "Нафтогаз" закликає людей слідкувати за коливаннями цін. Коли вони будуть меншими, там можна приймати інші рішення. Стосовно ТКЕ, підписаний відповідний меморандум. Ми, звичайно, дякуємо Верховній Раді за підтримку відповідного законопроекту. І очікуємо цього закону для того, щоб можна було виконати всі положення меморандуму з міськими радами, з громадами і з теплопостачальними підприємствами. Дати їм змогу управляти тарифами у містах більш ефективно, ніж було до цього. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час "години запитань до Уряду" вичерпаний. Дякую, пане Прем'єр-міністр. Дякую, шановні колеги. До того, як ми перейдемо до звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у нас є заява про перерву із заміною на виступ. І я прошу зібратися народних депутатів України, тому що вчора звернулися представники всіх депутатських фракцій та груп з пропозицією сьогодні скасувати перерву з 12 до 12:30 і сьогодні не проводити "Різне". Тобто таким чином ми будемо працювати в режимі пленарного засідання і розгляду питань до 12:30, після цього – запити, і о 13-й буде оголошено про закриття пленарного засідання. Зараз Шахов. Запросіть, будь ласка, народних депутатів для того, щоб ми могли проголосувати вищезазначену пропозицію. Шахов Сергій Володимирович.
11:05:27 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, ми досі відчуваємо біологічну війну, яка йде у всьому світі. Але хочу повернутися в Україну саме до тих територій, які сьогодні окуповані. І нас очікує техногенна катастрофа, екологічна катастрофа, і вона вже почалася. На тій території в Луганській області перестали відкачувати воду в шахті "Голубовській". Вода поперла в шахту "Райдуга". Після цього пішла в "Первомайськвугілля" і зараз іде в шахту "Золоте", затопила два горизонти. Я не зміг поставити запитання до міністра енергетики: чому і хто хоче сьогодні зупинити і виключити електроенергію і для чого? Це свідоме самогубство для вугільної галузі та для всіх людей, які живуть на поверхні і не бачать, що робиться під землею. Ця вода піде в Сіверський Донець, після цього вб'є всю флору і фауну в Азовському морі. Я вимагаю сьогодні від цього Кабміну звернути увагу на цю проблематику і не дати можливості терористам екологічним відрубити рубильник сьогодні електроенергії на шахті "Гірській", "Тошківській", "Лисичанськвугілля". Це дуже важливе питання. По-друге. Я звертаюся знову-таки до Кабміну. Питання заробітних плат шахтарів перед Днем шахтаря, перед Днем Конституції. Мільярд 200 мільйонів гривень знову заборгованості. Хотілося б поставити питання міністру фінансів, міністру енергетики та палива. Проблема не зупиняється. Коли це закінчиться? Коли все ж таки перестануть грабувати звичайного робітника, який сидить тисячу метрів під землею і відчуває себе кинутим на узбіччя. Країна не дбає сьогодні про власну енергетику, думаючи, як закупити електроенергію в Білорусі або в Росії. Треба розвивати свій вугільний басейн, розвивати свою вугільну галузь. І у нас вистачає, 100 мільярдів тонн вугілля лежить на Луганщині. Чому не звертають на це увагу? Чому вугілля везуть з Африки та з Єгипту? Просто вбиваючи власну енергетику, вбиваючи власного роботягу – шахтаря. Звертаюся до вас, парламентарі. Підпишіть постанову, яку з Михайлом Волинцем будемо підписувати по залу, і звертатися до міністра енергетики та Прем'єр-міністра. Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я зараз ставлю на голосування пропозицію про те, щоб сьогодні скасувати на цьому пленарному засіданні перерву з 12 до 12:30, а також сьогодні зробити виняток та не заходити в питання "Різне". Немає заперечень? Всі готові голосувати? Ставлю вищезазначену пропозицію на голосування. Прошу її підтримати та проголосувати. 11:09:16 За-234 Рішення прийнято. Дякую. Переходимо до наступного питання порядку денного. До вашого розгляду пропонується Звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Відповідно до статті 162 Регламенту Верховної Ради України розгляд звіту відбудеться за процедурою повного обговорення. Пропонується наступний порядок розгляду цього питання. Доповідь міністра фінансів України – до 10 хвилин; відповідь міністра фінансів на запитання народних депутатів – до 6 хвилин; співдоповідь Голови Рахункової палати – до 5 хвилин; відповіді на запитання – до 6 хвилин; співдоповідь від Комітету з питань бюджету – до 5 хвилин. Далі виступи від депутатських фракцій та груп – 21 хвилина (кожна фракція по 3 хвилини) і виступи від народних депутатів – до 6 хвилин. Після цього завершуємо розгляд цього питання. Шановні колеги, немає заперечень? Немає. До слова для доповіді запрошується міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко.
11:10:38 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! На виконання вимог Бюджетного кодексу та Регламенту Верховної Ради України представляю вашій увазі Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Почну з тих умов, яких наш уряд розпочав свою роботу в 2020 році. Це розгортання пандемії COVID-19, падіння економічної динаміки, невиконання секвестрованого бюджету, фактично діра бюджету на 1 травня була 44 мільярди гривень, відсутність програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом. Для мене як для міністра фінансів ключовим завданням на 20-й рік було укріплення фіскального каркасу та пошук ресурсу на боротьбу з пандемією та її наслідками. В першу чергу моя увага була зосереджена на забезпеченні ефективного функціонування податкової та митної служб, виконання ними планових показників надходжень, латання фінансових дірок, що утворилися за перші чотири місяці та забезпечення стабільних надходжень для фінансування пріоритетних видатків боротьби з пандемією, підтримки людей та бізнесу, налагодження та поглиблення співпраці з МВФ та міжнародними партнерами. Умови, в яких реалізовувався бюджет 2020 року, відверто скажу, були складними, але результати, яких ми досягли завдяки злагодженій робот і підтримці Президента України, парламенту та уряду, дозволили нам не тільки гідно завершити 2020 рік, але й створити підґрунтя для економічного зростання вже цього року. Прогрес України був оцінений міжнародною спільнотою. Україна стала єдиною державою у світі, якій міжнародні рейтингові агенції Moody's та R&I підвищили кредитний рейтинг під час пандемії. У червні було підписано програму співробітництва з МВФ. У рамках підготовки меморандуму кількість зобов'язань було знижено з 17 до 12 та отримано перший транш на суму 2,1 мільярд доларів США. Також було отримано два транші макрофінансової допомоги від Європейського Союзу на суму 1,1 мільярд євро. Ефективна робота з інвесторами дозволила залучити на фінансування бюджету близько 640 мільярдів гривень, зокрема в грудні було проведено розміщення 12-річних облігацій зовнішньої державної позики на суму 600 мільйонів доларів за найнижчою в історії України дохідністю в 6,2 відсотка. Український офіс з управління державним боргом став найкращим в Центральній та Східній Європі за версією GlobalMarkets. Крім того, минулого року було підписано 12 договорів з міжнародними фінансовими організаціями щодо залучення пільгових кредитних ресурсів 2,5 мільярда доларів США. Ми виконали наше ключове завдання на 2020 рік. Забезпечили виконання бюджету за доходами та закрили діру перших місяців у розмірі 44 мільярдів гривень. Якщо в перші три місяці план виконувався лише на 87 відсотків, то вже у травні нам вдалося забезпечити стовідсоткове виконання бюджету. А в червні, вперше з початку року, планові показники загального фонду були перевиконані на 5,5 відсотка. Позитивний тренд продовжувався і надалі протягом року. Загалом показник перевиконання доходів Державного бюджету 2020 року склав 54 мільярди гривень, і в казну надійшло 1,1 трильйон гривень. Досягти цього вдалося за рахунок підвищення ефективності адміністрування податків і зборів, ліквідації схем з ухилення від сплати ПДВ та реформування податкових і митних органів. Надходження внутрішнього ПДВ у 2020 році склали майже 126 мільярдів гривень, що більше індикативу на 40 мільярдів гривень. Податкова ефективність цього податку в середньому на 2020 рік склала 3,1 відсотка проти 1,8 у 2019 році. Тезисно хотів би окреслити те, що було зроблено у податковій і митній сфері. У податковій сфері підвищено ефективність організації системи моніторингу податкових накладних. Вперше за останні 20 років забезпечено повний розрахунок держави за своїми зобов'язаннями відшкодування ПДВ, у тому числі повернуто більше 4 мільярдів гривень заборгованості попередніх років. З 1 серпня 2020 року запроваджені безкоштовні програмні РРО. Запущено єдиний рахунок для сплати податків і зборів, передбачено новий формат подання звітності про нарахування ЄСВ та ПДФО, забезпечено реалізацію плану дій BEPS. Стосовно трансформації української митниці запроваджено спрощення проходження митних формальностей та розвитку міжнародної торгівлі. Запущено експериментальний проект тестування митників, затверджено плани облаштування пріоритетних пунктів пропуску. З 1 січня податкова і митниця перейшла до функціонування у форматі єдиної юридичної особи. Це означає усунення дублювання функцій та процедур, посилення інституційної спроможності фіскальних органів, забезпечення прозорості діяльності. Таким чином виконана робота з реформування фіскальних органів та стабілізація ситуації з надходженням дозволила утримати дефіцит держбюджету на значно нижчому рівні ніж планувалося. Фактичний розмір дефіциту бюджету 2020 року склав 5,2 відсотка ВВП при плановому 7,5. Тобто потреба у боргових зобов'язаннях або запозиченнях була зменшена на 81 мільярд гривень. Політику зниження дефіциту бюджету ми плануємо продовжити і надалі, у 2024 році цей показник має досягти 2,7 відсотка ВВП. У 2020 році всі пріоритетні видатки були профінансовані вчасно і в повному обсязі. Капітальні видатки зросли до 95 мільярдів гривень. В рамках ковідного фонду, який був створений для оперативного реагування на виклики пандемії та розвитку економіки, та підтримки громадян і бізнесу, було профінансовано видатки на суму 78,4 мільярда гривень. Кошти були спрямовані на вирішення нагальних питань в соціальній сфері, посилення спроможності системи охорони здоров'я, стимулювання економіки, забезпечення правопорядку в сфері освіти, часткове відновлення видатків за скороченою програмою. Зокрема, за рахунок ковідфонду надано допомогу для 127 тисячам дітей ФОПів на суму 1,3 мільярда гривень. 471 тисяча ФОПів отримали допомогу в розмірі 8 тисяч гривень під час локдауну. Близько 70 тисяч медиків отримали ковідні доплати, придбано медичне обладнання, в тому числі і 200 апаратів ШВЛ, 161 комп'ютерний томограф, реконструйовано 198 приймальних відділень. 1,5 мільярда гривень було направлено на забезпечення подачі кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров'я. На закупівлю засобів захисту учасників освітнього процесу було направлено 600 мільйонів гривень. Для вакцинації населення було закуплено 2 мільйони доз вакцин. Це в 20-му році. Незважаючи на кризу та падіння економіки, за ініціативою Президента України та реалізації Програми уряду було підвищено мінімальну заробітну плату. Було проіндексовано пенсії для 10 мільйонів пенсіонерів, а тим громадянам, кому виповнилось більше 80 років, запроваджено помісячну компенсаційну виплату в розмірі 500 гривень. На виплату державної соціальної допомоги у 20-му році спрямовано 59 мільярдів гривень. Видатки зведеного бюджету на охорону здоров'я у 20-му році склали 176 мільярдів гривень, що майже на 50 мільярдів гривень або на 37 відсотків більше ніж у 2019 році. Цей показник є найвищим за останні роки і складає 4,2 відсотка ВВП. В 20-му році видатки зведеного бюджету на освіту склали 253 мільярди гривень. Загалом обсяг ресурсу становив 6 відсотків валового внутрішнього продукту. Виплати в повному обсязі заробітної плати понад 460 тисячам вчителів. Понад 17 тисяч дітей з особливими освітніми потребами отримали якісну освіту. Здійснені суттєві капітальні вкладення в "Нову українську школу". На фінансування дорожньої галузі спрямовано 124 мільярди гривень, це у 2,5 рази більше ніж за попередній рік, і становить 3 відсотка ВВП. Також була суттєва підтримка громадян та бізнесу через програму "5-7-9". Було укладено майже 7,5 тисяч кредитних договорів – 17,5 мільярда гривень. Вдалося створити майже 10 тисяч робочих місць та зберегти більше 121 тисячу діючих. Запроваджено новий інструмент кредитних гарантій. На 17 відсотків зріз кредитний портфель мікро- та малих підприємств. Процентна ставка за довгостроковими кредитами також знизилась. Були створені умови для запровадження в 2020 році дворівневої моделі міжбюджетних відносин, загальний фінансовий ресурс на регіони склав 161 мільярд гривень. Підтримка національної безпеки і оборони була найвищою за всю історію України і становила 249 мільярдів гривень, це на 14 відсотків більше ніж попереднього року. Наприкінці зазначу, що прийшовши на посаду міністра фінансів, я чітко розумію стратегічні напрямки роботи в цій сфері. Була визначена дорожня карта, ми її виконували ретельно, досягли макроекономічної стабільності для того, щоб забезпечити подальший розвиток держави. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання до міністра фінансів. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 11:21:08 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Васильченко Галині Іванівні, фракція політичної партії "Голос".
11:21:10 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Шановний пане міністре, я вже не вперше задаю це запитання. Скажіть, будь ласка, багато разів зверталися і до вас, і до керівника Державної податкової служби стосовно того, коли будуть скасовані неправомірні борги ФОПам, які були звільнені минулого року від сплати єдиного податку органами місцевого самоврядування. Але, на превеликий жаль, податкова не справилася зі своїми завданнями і нарахували їм ці неправомірні борги. Я буквально недавно кілька тижнів тому отримала останню чергову відповідь від керівника податкової про те, що нарешті начебто технологічне рішення знайдено. Але, спілкуючись з підприємцями, вони мені вкотре повторюють, що, на жаль, проблема і досі існує.
11:22:07 МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, дійсно, іноді існують технічні збої. Ми питання, звичайно, вивчимо і виправимо. Я вважаю, що це лише поодинокі випадки, тому що для всіх ФОПів в минулому році була досить суттєва підтримка, в тому числі 8 тисяч гривень, про які було вже сказано в моїй доповіді. Я ваше питання візьму на особистий контроль і буду вирішувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович, фракція "Батьківщина", будь ласка. Соболєв Сергій Владиславович.
11:22:36 СОБОЛЄВ С.В. Пане міністр! Соболєв, фракція "Батьківщина". Одна із ключових вимог нашої фракції при формуванні звітного бюджету за 20-й рік і бюджету на 21-й рік це була освітянська і медична субвенції. Це заробітні плати освітян, відповідний рівень, який гарантований був, щодо заробітної плати медичних працівників. Скажіть, будь ласка, яким чином ми дійшли до того, що зараз в більшості областей України вчителі, які готуються до виходу або вже вийшли у відпустку, не мають можливості отримати повністю ті кошти, які їм закладені в бюджеті? На жаль, така сама ситуація була і по бюджету попереднього року, за який ви звітуєте. В чому ключова проблема? Як її вирішити? Бо ми всі розуміємо, без цього ми далі рухатися не зможемо. Дякую.
11:23:38 МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутате, я хочу вам офіційно повідомити, що на 1 січня 2020 року заборгованості по заробітній платі в бюджетній сфері не існувало. Зазначені вами проблеми зараз ми ретельно вивчаємо. В нас є резерв освітньої субвенції в цьому році 600 мільйонів гривень і ці кошти будуть спрямовані на вирішення цих проблемних питань на тих територіях, де вони виникли. Причина виникнення цих проблемних питань – неоптимальна формула розподілу освітньої субвенції. Тому що неоптимізована мережа іноді призводить до того, що на деяких дуже незначних територіях, це декілька поодиноких випадків, це не масова ситуація, виникають такі проблеми. Ми зараз активно працюємо з цими територіями. Здійснюємо відповідне наближення. Я відповідально заявлю, що питання буде вирішено найближчим часом. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:24:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. Мороз Володимир Вікторович.
11:24:43 МОРОЗ В.В. Передайте Колтуновичу, будь ласка, Олександру Сергійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
11:24:47 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний Дмитре Олександрович! Шановний пане міністре! Ознайомились з вашими документами і з тими, які зайшли в Верховну Раду, і уважно слухали вашу доповідь. Перше цікавить, от якраз колега, який щойно мені передав слово, Мороз, з Донецької області, цікавиться фінансуванням інвестиційних програм для вуглевидобувної галузі. Це раз. Друге. По подоланню заборгованості по виплаті заробітної плати. Я думаю, ви знаєте цю проблему. Нас цікавить, коли буде вирішена і врегульовано це питання. Друге. Третій момент щодо самого державного бюджету. І мене цікавить питання фіскально-бюджетної паритетності. Ми, коли говоримо з вами про наповнення бюджету за окремі податки і збори, як ви оцінювали, як повпливали, наприклад, зниження ПДВ з 20 до 14 відсотків? Або скасування ПДВ для окремих категорій громадян? Чи відображалось воно в минулому році і як відобразиться в цьому році? Дякую за відповіді на ці запитання. Дякую.
11:25:41 МАРЧЕНКО С.М. Я, можливо, розпочну з останнього запитання, з приводу змін податкових. Ви знаєте, що Міністерство фінансів є послідовним прихильником фіскальної консолідації і стабільності податкової системи. Вплив зазначених вами змін поки що не можна оцінити. Можна буде оцінити трошки пізніше по результатах декількох місяців. Це йде мова про 2021 рік. З приводу запитань про шахтарів. Ви знаєте, ми всі питання шахтарів закриваємо. Нам складно, тому що є нерозуміння, чому, умовно кажучи, ми маємо фінансувати галузь. Але є проблема соціальної сфери шахтарів – це заробітні плати. І ми готові їх максимально забезпечувати. В даному випадку я хочу вам сказати, що незважаючи на те, що призначення в бюджеті є, ми знайшли можливість зробити наближення, це було зроблено буквально місяць тому, і також ці питання по шахтарях були закриті, я не бачу в цьому особливої проблеми. Питання наведення порядку в галузі дійсно назріло, і я думаю, що з приходом нового міністра ви зможете з ним активно вирішити ці питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Михайло Леонтійович.
11:27:00 БОНДАР М.Л. Дякую. Передайте, будь ласка, слово Гео Леросу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Гео Лерос, будь ласка.
11:27:06 ЛЕРОС Г.Б. Шановні друзі, вчора я побачив допис Андрія Єрмака, як він вболіває за збірну України. Я хотів би від імені Андрія Єрмака вибачитися перед Російською Федерацією, бо ми всі тут знаємо, що він представляє в Україні виключно їх інтереси. Він допустив помилку, тому вибачайте, найближчим часом він виправиться, зіллє ще якусь спецоперацію. А до вас питання. Попередній доповідач пан Галущенко розповів, що попередні міністри знищували сферу енергетики, через це у нас великі проблеми у цій сфері. Що ви персонально як міністр зробили для того, щоб зберегти цю сферу, і не було такої кричущої ситуації у сфері енергетики? Дякую.
11:27:58 МАРЧЕНКО С.М. Ви знаєте, уряд і міністр фінансів, і попередній міністр фінансів не знищували, а допомагали спасти вугільну сферу. Це моя вам відповідь. І кошти, які ми знаходили на виплату заробітних плат шахтарям, цьому підтвердження. Ми їх знаходили в минулому році, вони передбачені у бюджеті цього року, і всі питання, пов'язані з шахтарями, ми знайдемо можливість їх закрити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час на запитання вичерпаний. Будь ласка, присідайте, Сергій Михайлович. До співдоповіді запрошується Голова Рахункової палати Валерій Васильович Пацкан.
11:29:17
ПАЦКАН В.В. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати, члени уряду та запрошені! Рахункова палата здійснила аналіз виконання Закону про Державний бюджет 2020 і внесла, і затвердила відповідні висновки. Коротко зупинюсь на тому, що впливало на виконання бюджету 2020, спостерігається цього року і що необхідно і варто врахувати при формуванні бюджету на наступний рік. Перше. 2020 рік був непростим для нашої країни. В умовах пандемії COVID економіка впала на 4 відсотки, на 9,5 відсотка зросло безробіття і до 3,1 мільярда гривень прострочена заборгованість із заробітної плати, яка досягла найбільшого рівня з 2010 року. Реагуючи на ситуацію, парламент 17 разів вносив зміни до державного бюджету і як результат – основні показники бюджету значно змінилися. Цього року зміни до бюджету вносились вже тричі. Друге. Уряд вперше не затвердив бюджетну декларацію і бюджет 2020 формувався без стратегічних орієнтирів. Третє. Реальні доходи державного бюджету зменшились на 1,8 відсотка порівняно з попереднім роком. Окремі доходи взагалі не отримані, зокрема 4,4 мільярда гривень плати за ліцензії з азартних ігор. Як наслідок – цю суму не було профінансовано видатки на модернізацію лікарень та шкіл. Четверте. 5 відсотків державного бюджету або 68 мільярдів гривень непроведені, це найбільший показник з 2015 року. Через неякісне планування і неналежну організацію роботи міністерств на початку грудня було не використано 93 мільярди гривень. Протягом 2020 року уряд прийняв 76 рішень про зміни видатків за кожною четвертою програмою. За окремими бюджетними програмами кілька разів цього року уряд ухвалив вже 14 рішень про зміни видатків. П'яте. У 2020 році в державному бюджеті створили фонд боротьби з COVID-19 обсягом у 65 мільярдів гривень, який протягом року збільшувався до 81 мільярда гривень. Рішення про розподіл коштів фонду приймав уряд. Через неякісне планування і несвоєчасні рішення з фонду не використали 12 мільярдів гривень. А частину коштів направили авансом за ще непоставлені товари. Шосте. У 2020 році дефіцит державного бюджету став найбільшим за останні 10 років і становить 218 мільярдів гривень. Існування значного дефіциту бюджету призводить до руху по борговій спіралі. Для виконання бюджету уряд запозичив 640 мільярдів гривень. Проте залучати кошти на прийнятних для нас умовах стає дедалі складніше. А ненадходження передбачених коштів призводило до несвоєчасного проведення видатків. У травні, листопаді та грудні були затримки із оплатами захищених статей бюджету. Майже 50 відсотків усіх незахищених видатків грудня проведені після 28 грудня, коли уряду вдалось запозичити кошти. У першому кварталі 2021 року кошти від державних зовнішніх запозичень так і не надійшли. Тож для фінансування загального державного бюджету залучалися кошти з єдиного казначейського рахунку. Сьоме. За рік на 28 відсотків збільшився обсяг державного і гарантованого державою боргу і досяг 2 з половиною трильйонів гривень. На його обслуговування та погашення спрямовано 512 мільярдів гривень – це майже третина видатків бюджету. Шановні колеги, задумайтесь, фактично кожен українець має 61 тисячу боргу! За його обслуговування та погашення кожен з нас у минулому році заплатив 12 тисяч 300 гривень. Незастосування обмежувальних норм Бюджетного кодексу щодо боргу погіршує основні показники боргової безпеки держави. Шановні народні депутати, сподіваюся, пропозиції Рахункової палати будуть враховані при виконанні Державного бюджету на поточний рік, опрацьованої і поданої урядом Бюджетної декларації на цей рік і підготовці предпроекту державного бюджету на 2022 рік. Дякую за увагу.
11:34:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Шановні колеги, будь ласка, запишіться на запитання до Голови Рахункової палати. Слово надається Павленку Юрію Олексійовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Будь ласка.
11:34:40 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, прошу передати слово Олександру Колтуновичу, а Рахунковій палаті подякувати...
11:34:51 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний головуючий, я хотів би запитати, перше важливе запитання щодо непрозорих видатків, капітальних видатків, які були в рамках будівництва, великого будівництва, точніше, якщо ми говоримо про бюджетні статті, це дорожнього фонду. Раз. Чи виявлені у вас відповідні неточності, можливо, розбіжності? Тому що в нас є багато зауважень з боку опозиції щодо того, що там кошти використовуються нераціонально. Раз. Другий момент. Щодо фонду СOVID-19 також нам відомі факти, що перекидалися кошти з цього фонду, також були непрозорі проводки. Яка доля подальша цих речей? Третє. Питання щодо фондів Президента. Ми неодноразово тут вносили зміни, перекидали також кошти в різних обсягах на певні проекти і програми. Чи є у вас як у Рахункової палати факти того, що також використовувалися кошти нецільовим способом? Дякую за відповідь.
11:35:47 ПАЦКАН В.В. Дякую за запитання. Розпочну з останнього. Тому що безпосередньо до нас звернення як до Рахункової палати щодо використання коштів з фондів Президента не надходило. Якщо такі будуть, ми будемо тоді вкладати їх до нашого позачергового плану і будемо проводити аудит. Два перші питання спробую об'єднати. Зараз нами розпочато аудит фонду СOVID-19. Це буде включати всі аспекти, всі кошти, які були виділені для СOVID-19, це в тому числі будівництво, доплати медикам, доплати комунальним, закупівля кисню, модернізація лікарень і все решта. Наприкінці цього року аудит буде сформований, і я готовий запросити народних депутатів до нас на засідання Рахункової палати і потім вже безпосередньо ознайомити, якщо буде необхідність, в комітетах або навіть з парламентської трибуни Верховної Ради. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Немирі Григорію Михайлович, фракція політичної партії "Батьківщина". Будь ласка. Соболєв, будь ласка.
11:36:56 СОБОЛЄВ С.В. Шановний пане Голово, фракція "Батьківщина, ну, ви ж чудово розумієте, коли запозичення складають 92 відсотки того, що треба віддавати або навпаки, це означає, що країна попала в колапс невиконання своїх зобов'язань, і піраміда, яка вибудовувалась декілька років через ОВДП, і інші запозичення, фактично зараз підійшла до свого краху. У вас завжди є рекомендації, що б ви рекомендували уряду, як зупинити цей фактично шлях до краху фінансової системи України через постійні запозичення і віддачу боргів? Дякую.
11:37:45 ПАЦКАН В.В. Дякую за запинання. Я тільки що тут фіксував, що, дійсно, третина коштів минулого року була спрямована на відсотки по боргу. Станом на зараз борг, теж я інформував вас, що становить 2,5 трильйона гривень. Що необхідно? Нам необхідні зовнішні запозичення. Якщо уряд спроможеться і запозичить кошти під низькі відсоткові ставки, а ми не будемо запозичувати на внутрішньому ринку під облігації внутрішньої державної позики, тоді ця ситуація може бути врегульована. Скажу наступне. У нас серпень-вересень критичні. У нас повернення боргів 2,2 мільярда доларів. Я думаю, що уряд зараз буде спрямовувати всі зусилля для того, щоб ці кошти були спрямовані саме на погашення тих боргів, перед якими взяла наша держава Україна. А для того, щоб нам менше запозичувати, нам потрібно збільшувати дохідну частину, необхідно виводити з тіні економіку і наповнювати бюджет. Хочу зафіксувати, що, дійсно, станом на 1 липня… на 1 червня, прошу вибачення, податкова перевиконала свій план на 26 мільярдів гривень, митниця – на 5,3 мільярда гривень. Сподіваюсь, що така тенденція до надходження коштів державного бюджету буде і далі тривати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Костенку Роману Васильовичу, політична партія "Голос", фракція "Голос".
11:39:18 КОСТЕНКО Р.В. Прошу передати Ярославу Железняку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Железняк, будь ласка.
11:39:25 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Валерій Васильович, дякую за презентацію, справді, добрий матеріал. Я б хотів, щоб ви частіше спілкувались з Міністерством фінансів. Мені здається, це дало би синергію. Продовження питання. У нас недобір по запозиченням більше ніж 27 відсотків, 73,4, якщо я не помиляюсь, ми змогли запозичити від того, що планували. Я повністю з вами згоден, що в серпні-вересні нас чекають складні часи, тому що треба багато виплачувати. Моя питання дуже просте. Який дефіцит бюджету ми можемо очікувати, якщо, не дай Боже, Міжнародний валютний фонд і інші наші міжнародні партнери не встигнуть надати нам транш до цього часу? І які статті бюджету в першу чергу будуть під дефіцитом, і фактично на чому буде економити уряд? Дякую.
11:40:20 ПАЦКАН В.В. Я все-таки сподіваюсь, що ми отримаємо транш для того, щоб врегулювати ситуацію. А, звичайно, які статті видатків? Це всі програми. Я думаю, що все-таки захищені статті залишаться, заробітна плата і все решта, а програми можуть бути зупинені. Але, сподіваюсь, до цього часу не дійде. Сподіваюсь, що все-таки ми зможемо запозичити кошти або збільшити надходження до державного бюджету, як я тільки що проінформував вас по митниці та по податковій. Все залежить від нас і від успішних дій уряду, Міністерства фінансів в частині запозичення коштів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це завершальне питання. Зінкевич Яна Вадимівна, фракція політичної партії "Європейська солідарність", будь ласка.
11:41:06 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.
11:41:11 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, шановні українці, ми тільки що почули цифри і мали би їх більш детально проаналізувати. Мінус 4 відсотки економіки, мінус 4 відсотки ВВП і плюс 9,5 відсотка безробіття. Пане Прем'єре, для чого ви постійно обдурювали народ, говорячи про створення 500 тисяч робочих місць, якщо безробіття зросло на мільйон відсутності робочих місць? Пане Валерію, скажіть, будь ласка, все ж таки оцей найбільший дефіцит бюджету, чи можете хоча б ви проаналізувати, чому ми так впали під час карантину, локдаунів, які саме галузі, що хотілося б почути від міністра фінансів? Не треба говорити про якісь речі, яких немає, треба було пояснити, чому так склалося, які галузі, щоб ми зрозуміли, що ви праві. Ви назвали ту інформацію, яка не цікавить нас. Дайте людям повну достовірну інформацію, що відбулося з економікою у 2020 році, і ми будемо тоді розуміти вас. А так виходить, що це…
11:42:18 ПАЦКАН В.В. Почну з початку. Ми готові надати розширену інформацію, презентацію, яку я сьогодні так само тут презентував. Готовий вам надіслати і готовий по кожній цифрі з вами пройтися або на комітеті, або в межах, в стінах Рахункової палати. 4 відсотки, це все було зумовлено спадом економіки. По галузях, ви знаєте, що лише зараз наші найбільші промислові галузі почали працювати, почали експортувати. Так, дійсно, зараз станом на сьогодні у нас почалися надходження. Це не тому, що всі ідеально почали працювати, а тому що є збіг факторів, який спричинив ріст доходів до державного бюджету. Я думаю, що безпосередньо міністр фінансів може дати більшу розкладку. Якщо треба, ми готові так само разом з Міністерством фінансів проінформувати народних депутатів в частині, чому впала економіка. Наш звіт є більш детальним, більш широким. Якщо буде необхідність, я готовий його надіслати вам на фракцію або на комітет, де буде необхідно. Дякую за запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Васильович. Займіть, будь ласка, своє місце. Шановні колеги, до співдоповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрій Юрійович Арістов. Будь ласка.
11:43:48 АРІСТОВ Ю.Ю. Шановний Руслан Олексійович! Шановні народні депутати та запрошені! Комітет з питань бюджету розглянув урядових звіт про виконання Закону "Про Державний бюджет на 2020 рік" з урахуванням висновків Рахункової палати. У листі висновку комітету наведено детальний аналіз звіту та вказані проблемні питання виконання бюджету. Зокрема, доцільно звернути увагу на таке. Закон про Державний бюджет вперше було прийнято за півтора місяці до початку планового періоду, але протягом року внесено багато змін, що переважно спричинено об'єктивними факторами, пов'язаними з COVID-19. В результаті загальні параметри Державного бюджету суттєво змінилися. Уточнений план доходів загального фонду було перевиконано майже на 19 мільярдів гривень. Це стало можливим як завдяки зменшенню відповідних планових показників, так і в результаті покращення роботи податкових органів з адміністрування податків. Державних гарантій надано в обсязі 48,5 мільярда гривень, що дало можливість залучити кредитні ресурси, зокрема у сумі 23,5 мільярда гривень – для будівництва і ремонту тисячі кілометрів доріг; 15 мільярдів гривень – на виконання зобов'язань "Укренерго" і модернізацію мережі електропередач; 3 мільярди гривень – на закупівлю літаків держпідприємством "Антонов"; майже 4 мільярди гривень – для підтримки малого та середнього бізнесу через інструменти портфельних гарантій. У другій половині року спостерігалась недостатність ресурсу загального фонду через невиконання плану надходжень, у зв'язку з чим залучались значні обсяги коштів єдиного казначейського рахунку. Тому належить покращити якість помісячного планування надходжень і витрат та здійснити заходи з поліпшення ліквідності такого рахунку. Видатки загального фонду проведено в обсязі на 39 мільярдів гривень менше бюджетних призначень. Здійсненню багатьох видатків у запланованих обсягах завадило несвоєчасне затвердження порядку використання коштів та паспортів бюджетних програм головними розпорядниками. Особливістю Державного бюджету 2020 року було створення у його складі фонду боротьби з COVID-19, завдяки якому уряду вдалося оперативно реагувати на виклики, пов'язані з пандемією. Загалом кошти фонду витрачено в сумі 66,5 мільярда гривень або 82 відсотки від уточненого плану. Зокрема, з фонду спрямовано більше 19 мільярдів гривень на охорону здоров'я, включаючи закупівлю апаратів ШВЛ, засобів індивідуального захисту, подачу кисню, підвищення зарплати медикам. Майже 16 мільярдів гривень – на соціальний захист в частині надання допомоги підприємцям, допомоги безробіттю, виплат тимчасової непрацездатності. 26 мільярдів гривень – на стимулювання економіки. Комітет невідкладно розглядав відповідні рішення уряду та за результатами аналізу фінансово-економічного обґрунтування їх погоджував, зважаючи на необхідність термінового вирішення відповідних питань. Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду зросла на 41 відсоток. Тому питання здійснення попередньої оплати за бюджетні кошти потребує постійного моніторингу уряду та своєчасного вжиття заходів для забезпечення ефективного управління фінансовими ресурсами держави. Крім того, це питання перебуває на постійному контролі в бюджетному комітеті. В 2020 році, переважно в другому півріччі, уряд прийняв значну кількість рішень перерозподілу видатків державного бюджету. Це є, з одного боку, результатом низької якості планування бюджетних програм головними розпорядниками, а з іншого, на відміну від попередніх років, обумовлено необхідність негайного реагування і більш ефективного використання обмежених коштів в умовах нестабільної ситуації в країні у зв'язку з COVID-19. В рамках парламентського контролю комітет активно залучався до процесу виконання державного бюджету та систематично аналізував звітні показники. При цьому комітет своєчасно розглядав відповідні питання і надавав Кабінету Міністрів рекомендації для покращення використання бюджету. Загалом уряд під час виконання державного бюджету належним чином реагував на виклики, пов'язані з пандемією COVID-19, приймаючи необхідні організаційні і кадрові рішення, та в цілому впорався з поставленим завданням в умовах обмеженої міжнародної фінансової допомоги. За результатом опрацьованого урядового звіту щодо виконання державного бюджету комітет підготував проект Постанови 5612, яким пропонується звіт взяти до відома та надати Кабінету Міністрів ряд доручень щодо поліпшення управління бюджетними коштами в поточному році та під час формування проекту бюджету на наступний рік. Отже, комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді за результатами розгляду звіту прийняти проект Постанови 5612. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп, будь ласка. Слово надається народному депутату Колтуновичу Олександру Сергійовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".
11:49:35 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, безумовно, прискіпливо проаналізували дані і ті показники, які зайшли у нас в Верховну Раду України, і дані Рахункової палати, Міністерства фінансів. Зазвичай дають назву бюджету, там "бюджет розвитку", "проїдання". Для мене це "бюджет соціальної асиметрії", "бюджет спекулятивного капіталу" і "бюджет нових боргів". Поясню, чому. Перше. Давайте почнемо з того, що в нас був рекордний дефіцит у 217 мільярдів гривень. Це дуже багато і це більше у 2,7 рази ніж у 19-му році. Це дані Рахункової палати. У цьому році вже 246 мільярдів гривень, тобто ще більше, а це не може не викликати занепокоєння хоча б з тієї точки зору, що макроекономічна архітектоніка неспроможна давати економічне зростання Україні. Другий момент – це запозичення. Запозичення, які були в минулому році, майже 640 мільярдів гривень. Уявіть собі, якщо взяти співставлення з доходами бюджету, це майже 60 відсотків – 640 мільярдів гривень. Третій момент. Дуже люблять деякі представники влади і Кабміну розказувати, що вони віддають борги і тому треба так багато позичати. Насправді обсяг, який там повертали в минулому році на обслуговування державного і гарантованого державою боргу, становив лише 512 мільярдів гривень. Тобто позичили 640, а 512 повернули. В зв'язку з цим державний і гарантований державою борг збільшився в доларовому еквіваленті з 84 до 90 мільярдів доларів. Це тільки за один рік. На сьогодні це вже 91,5 мільярд, і ми розуміємо, що ця доктрина набрати боргів буде продовжуватись, яка насправді для нас є неприйнятною. Ще один момент. Це схематоз з облігаціями внутрішньої державної позики. Для вас загальновідомий факт, що внутрішні запозичення в Україні значно перевищують зовнішні. Якщо ми говоримо про ОВДП в структурі витрат з держборгу, 62,2 відсотка йде на погашення саме ОВДП. Середньозважена дохідність там 12 відсотків. Якщо бути точним, 12,3 відсотка. Але при цьому ОВДП не оподатковується. Якщо у нас ідуть, кумулятивне податкове навантаження на фонд оплати праці становить 41,5 відсоток, мова іде про ЄСВ, мова іде про інші податки, збори, то з цієї точки зору, ми маємо абсолютно неоподатковані показники. Ще один момент. Видатки не виконувались – мінус 5 відсотків. Також зважаючи на завершення часу, хочу звернути увагу, що зменшились доходи місцевих бюджетів і міжбюджетні трансферти. Це все ті параметри, які свідчать про те, що такий бюджет не дає Україні майбутнього і ресурсу на модернізацію України. Вважаю, що звіт такий приймати не можна. А міністр має піти у відставку. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Скороход Анні Костянтинівні, депутатська група "Партія "За майбутнє".
11:52:44 СКОРОХОД А.К. Прошу передати Полякову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
11:52:54 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановні колеги, всі знають і кожен українець знає, що гаманець і наш бюджет залежать від нашої роботи та від наших витрат. Так само і з нашим бюджетом, бюджетом нашої країни – все залежить від роботи уряду та від їх витрат, на що вони пускають гроші. І що ми бачимо? Щодо роботи уряду, ми можемо пам'ятати їх обіцянку, що наша економіка зросте на 40 відсотків за 5 років. Ця обіцянка була провалена. І хоч уряд переформатовували, але більшість з них знаходиться тут у залі та в урядовому кварталі. Щодо їхніх витрат. Ми всі розуміємо, що згідно Конституції України ми соціально орієнтована держава. Але що ми бачимо? Ми бачимо ганебний прожитковий мінімум, який так наш уряд і не підняв, ми бачимо ганебну пенсію у 1 тисячу 760 гривень, на яку прожити неможливо. Ми бачимо, що наш уряд казав нам про реформу та створення ринків газу, електроенергії, але які, як казав наш Президент, на фіг ці реформи, коли платіжки множаться та збільшуються, заганяючи наших пенсіонерів та заганяючи наших громадян ще більше у бідність. Замість цього що ми бачимо? Ми бачимо ті шляхи, які, в принципі, допомогли би їм вирішити всі ці питання. Це корупція, це оборудки в держпідприємствах, у національних державних компаніях, у міністерствах. І тут мова не йде про Міністерство внутрішніх справ, а мова йде, наприклад, про всі ці гучні скандали, коли хтось звільняється з якогось профільного міністерства, каже про оборудки, корупцію, а ніяких не розслідувань, ніяких дій з вашого боку не відбувається. Також я хочу повідомити вам, що, наприклад, про зарплати всіх цих, скажімо, бесполезных працівників наглядових рад або керівників державних підприємств, які сотні мільйонів гривень на протязі 20-го року проїдали. І вони продовжують це робити. Наприклад, вчора НАК "Нафтогаз" призначили своїм членам правління зарплатню в місяць 1 мільйон 370 тисяч гривень, а кожному члену наглядової ради 533 тисячі гривень у місяць. Це продовжується і зараз. Шановний уряд, ви можете це змінити, у вас ще є півроку цього року. Ви можете повернутися обличчям до нашого бізнесу, щоб вони сплачували податки, вони хочуть, щоб наша країна процвітала. Ви можете повернутися обличчям до наших пенсіонерів, до наших бюджетників і дійсно працювати в інтересах наших громадян, адже присягу ви їм давали з цієї трибуни працювати в їх інтересах. І, будь ласка, зробіть висновки з роботи Рахункової палати, адже ті цифри, які були тут озвучені, вони просто ганебно вражають. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Артуру Герасимову, фракція "Європейська солідарність".
11:56:11 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні українці! Два роки президентства Зеленського стали важким ударом для вітчизняної економіки. Це підтверджують цифри. Ті, хто обіцяли зростання економіки на 40 відсотків, обвалили її ще до початку епідемії. І, схоже, як зупинити це падіння ані Зеленський, ані його оточення не знають. Що ми бачимо: падіння промислового виробництва, падіння ВВП, зростання безробіття, недофінансування ключових видатків зокрема на потреби освіти, медицини, місцевого самоврядування, соціальної політики. Наприклад, видатків державного бюджету проведено менше плану майже на 68 мільярдів гривень. Завдано фінансового удару по місцевих громадах. Хоча на них ліг основний тягар боротьби з пандемією. Видатки держбюджету на надання трансфертів місцевим бюджетам у 20-му році майже на 5 мільярдів менші від плану. За оцінкою Рахункової палати, до держбюджету недоотримано майже 75 мільярдів гривень доходів, хоча уряд звітує про перевиконання плану надходжень. Неефективне управління антиковідним фондом, розкрадання коштів на "великому крадівництві" – це вже притча во язицах. Ми бачимо невиконання державного оборонного замовлення, згортання реформ у сфері оборони і безпеки. Провалено закупівлю новітнього українського озброєння "Нептун", "Стугна", "Богдана". Згорнуто програми побудови сховищ для боєприпасів, гуртожитків для військових. Зупинено реформу харчування в армії. Держпідприємства, які ми у 19-му році передали новій владі прибутковими, за два роки стали збитковими. Поки у "відосиках" розповідають про боротьбу з олігархами та їхніми монополіями, збитки держпідприємств за минулий рік склали 65 мільярдів гривень. Хоча ще в 19-му році вони приносили прибуток у 73 мільярди. Відтак ми знаємо ціну "теплої ванни Зеленського" – мінус 138 мільярдів гривень. Ми бачимо збільшення держборгу внаслідок невигідних запозичень і провалу співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. Загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився майже на 554 мільярди гривень! Наша команда, яка у 14-му році отримала країну із 108 тисячами на рахунку, точно знає, як зупинити той колапс, до якого веде Україну нинішня влада. Передусім потрібно створювати нові робочі місця, зберегти існуючі та посилити соціальний захист населення. Друге. Слід зупинити розкрадання в держпідприємствах, щоб вони знову почали бути прибутковими. Третє. Потрібно зменшити витрати на кортежі, дачі та силовиків Зеленського і спрямувати ці кошти на соціальний захист населення, зокрема для підвищення субсидій. Четверте. Потрібно знищити податкові лещата, в які влада заганяє малий та середній бізнес і в заручниках яких опинився весь середній клас. У свою чергу цей весь комплекс дозволить підвищити зарплати та пенсії. І найголовніше – підвищення зарплат військовим. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Пушкаренку, фракція "Слуга народу".
11:59:40 ПУШКАРЕНКО А.М. Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! Ми чули звіт міністра фінансів. Ми чули те, що зараз переді мною виступали мої колеги. Звичайно, що можна по-різному сьогодні оцінювати виконання бюджету і виконання бюджетних програм, але треба відверто подивитися правді в очі. Я хочу зазначити, в яких умовах наша країна сьомий рік сьогодні знаходиться. Ми говоримо про те, що тільки українська економіка почала оговтуватися від тих буремних і трагічних подій 2014 і 2015 років, коли ми втратили велику значну частину нашої промисловості на Донбасі, коли ми втратили Автономну Республіку Крим і змогли на внутрішньому ринку знайти можливості компенсувати це і почали вирівнювати ці речі, ми отримали світову пандемію, яка зачепила, зрозуміло, що не тільки Україну, але й зачепила весь світ. В тих умовах, в яких працювала наша економіка весь 2020 рік, звичайно, що як і світова економіка, це були складні обставини і складні умови. Тому з тими показниками, в які зайшов уряд пана Шмигаля на початку 2020 року, а я хочу нагадати, що це було і падіння економіки, і невиконання секвестру бюджету, діра у 44 мільярди гривень і відсутність програми, шановні колеги, ви точно це пам'ятаєте, ми разом з вами неодноразово дискутували і на фракції, і на зустрічах с Прем'єр-міністром, відсутність програми МВФ. Ми бачимо, що зроблено за 20-й рік в тих складних умовах економічних нашої держави світової. Ми бачимо, що було прийнято рішення нами з вами і втричі зросла мінімальна зарплата. Ви знаєте, це був вересень, це був січень. І в цьому році зростає ще на 500 гривень. Тобто загалом, за ініціативи Президента, ми разом з вами підняли мінімальну заробітну плату на 1,5 тисячі гривень, і в цьому оці цей процес закінчується. Ми з вами змогли в цих умовах надати можливість підтримки нашим ФОПам. І це була один раз підтримка, і другий раз підтримка. Ми з вами сьогодні бачимо, як іде залучення в "Велике будівництво" економіки, скільки компаній працює. Створено додатково було 30 тисяч робочих місць, в які сьогодні заходять інвестиції і як розвиваються. Тому що 1 гривня в дорожню інфраструктуру – це 1 гривня 60 копійок в економіку. Тому, шановні колеги, те, про що казали ті, хто виступав переді мною, про провали, про все інше, це спекуляції і маніпуляції. Тому що бюджет на оборону зріс, бюджет на освітян зріс. Якщо ми говоримо про медичну інфраструктуру і медичну розбудову сьогодні медичної галузі, то ви бачите, які ресурси виділяються, і COVID дав цьому поштовх. Тому я прошу підтримати і проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Рущишину Ярославу Івановичу, фракція політичної партії "Голос".
12:02:49 РУЩИШИН Я.І. Прошу передати Інні Совсун. ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Совсун. Совсун, будь ласка. Де Інна Романівна? Да, будь ласка.
12:03:10 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, по-перше, хочу подякувати і міністру фінансів, і Голові Рахункової палати за представлені доповіді. Ми почули доповіді з приводу того, яким був бюджет України у 2020 році, і також від міністра фінансів зараз почули ситуацію по тому, як зараз розвивається економіка України і які є проблеми в ній. Я хочу звернути увагу не стільки на питаннях, які пов'язані з 2020 роком, а подивитися, а якими є тенденції зараз і сьогодні. Отже, що варто зафіксувати. Перше. У нас дійсно є збільшення надходжень до державного бюджету на 5 відсотків порівняно з тим, що було заплановано. Це загалом є позитивно. Але в чому проблема? У нас зберігається проблема, яку зафіксував Голова Рахункової палати з минулого року: ми продовжуємо недостатньо використовувати ті гроші, які вже є в державному бюджеті. В цьому році недовиконання видатків, видаткової частини становить майже 8 відсотків. Що це значить? Що гроші в бюджет зайшли, ми їх маємо, у нас є бюджетні програми, але ми недовикористовуємо, при чому пріоритети використання грошей залишаються вкрай незрозумілими. Мені незрозуміло, чому уряд знаходить 800 мільйонів на те, аби здійснити доплати поліцейським, і не знаходить 800 мільйонів для того, аби забезпечити українські лікарні киснем. Мені незрозуміло, чому в цьому році вперше за майже 10 років існування зовнішнього незалежного оцінювання на ЗНО не було виділено достатньо грошей, аби забезпечити незалежність перевірки робіт. Це є питання про те, якими є пріоритети у видатках в нашому бюджеті. Дві структурні проблеми, які залишаються з 20-го року і на сьогодні в державному бюджеті. Проблема перша, ми дійсно 15 відсотків надходжень використовуємо на погашення боргів. Так само ми витрачаємо велику частку грошей для того, аби компенсувати недоотримані кошти до Пенсійного фонду. Ці проблеми потребують структурного рішення і їх не можна вирішити популістичними гаслами про те, що давайте комусь знизимо зарплати, а комусь додамо зарплати. Друзі, для того, щоб економіка працювала, треба дати їй можливість працювати. Не скеровувати всі гроші в державний бюджет, а дати можливість працювати малому, середньому бізнесу в першу чергу. Не складати списки олігархів, а працювати на те, аби, власне, система ставала менш монополізованою і, власне, розвивалась економіка в Україні. І ми нічого з цього не зробимо у випадку, якщо ми не проведемо речей, про які говорять всі інвестори в Україні. Це судова реформа, це реформа антимонопольного комітету, це реформа корпоративного управління в державному секторі, це є ті речі, про які ми постійно повинні пам'ятати і працювати для того, аби, власне, українська економіка працювала і створювала добробут для держави і для окремих українських громадян. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:06:08 ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович.
12:06:12 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановний Прем'єр-міністре України, шановний міністре! Павло Бакунець, Львівщина, депутатська група "Довіра". Звіт про виконання Державного бюджету України за 2020 рік це є показник нашого з вами повсякденного життя в минулому році. Цей рік був непростий, був пандемія, був коронавірус і все ж таки, завдячуючи вам, пане міністре, вашому міністерству, було зроблено певні кроки і було досягнуто результатів певних. Хоча на цей рік перейшло для нас з вами багато завдань. Ось у висновках Рахункової Палати щодо виконання бюджету є багато зауважень. Як зазначив Голова Рахункової Палати, надто велика цифра запозичень, 640 мільярдів гривень. І що ще слід підкреслити, внутрішні запозичення значно перевищують зовнішні, це дуже негативна тенденція. Тому вам потрібно шукати кошти під низькі проценти в міжнародних валютних організаціях, а також збільшувати, звичайно, дохідну частину, збільшуючи податки з великого бізнесу. Також слід сказати про 218 мільярдів дефіцит державного бюджету, це надто велика цифра. Хоча прогнозований дефіцит бюджету на минулий рік становив 7,5 процента, але за підсумками минулого року дефіцит зменшився і склав 5,2 процента. Тут, ви пане міністре і ваше міністерство попрацювали, за це вам дякуємо, бо маємо дійсно фактичний результат. Але ми разом з вами маємо і посилити нашу спільну роботу як законодавчої, так і виконавчої гілки влади для того, аби ще краще наповнювати наш бюджет в цьому році і, основне, його реалізувати, і особливо в соціальній сфері. Тобто ми маємо подбати про заробітні плати наших захисників військовослужбовців, наших захисників медиків, яким дякуємо за їхню титанічну працю, особливо в переддень їх професійного свята. І ми повинні подбати, аби високо вони були оцінені і високооплачувана була їхня праця. Також ми повинні разом з вами подбати про заробітну плату наших вчителів. І вже в цьому році ви повинні знайти кошти для того, аби збільшити освітню субвенцію, тому що ми не повинні допустити закриття шкіл в селах у новоутворених громадах. Тому звертаюся до вас знайти кошти, додати на заробітну плату чесно зароблені гроші нашим освітянам, тим, власне, і покращити бюджет, а також рекомендуємо вам збільшити дохідну частину нашого бюджету податками з великого бізнесу, а не рухати наших ФОПів. Думаю, що це буде найкраще. Бажаємо вам успіхів. Дякую. 12:09:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович.
12:09:38 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановний пане Прем'єр-міністр, мінус 4 відсотки ВВП, безробіття вже сягнуло 1 мільйона осіб, зменшується промвиробництво поступово з 2019 року, зокрема, інвестиції, наприклад, зменшуються у мою аграрну галузь на 12 відсотків. З червня місяця ви підняли тарифи або ціну на газ для людей, тепер вони мають платити більше 11 тисяч за тисячу кубів. Ви досі не повернули пільговий тариф 100 кіловат. Борги по "зеленій" енергетиці тільки зростають, хоча ви підписали меморандум і його не виконуєте, і вже в цьому році накопичується заборгованість. Ринок землі, на який ви так сподіваєтеся, він не дасть бажаного результату до кінця року. Інвестиції внутрішні, зокрема в аграрному секторі, будуть сповільнені, оскільки аграрії збирають кошти на купівлю цієї землі. Банки все більше і більше видають, складають ВВП ніж вкладають в українську промисловість. Закон про локалізацію так і не прийнятий. Заборгованість по заробітній платі зросла на 47 відсотків і сягнула 3,2 мільярда. Тільки в державних підприємствах – 1,1 мільярд. Такого не було з 2000-х років. Ви тільки подумайте, "Нафтогаз" – мінус 18 мільярдів. Залізниця – мінус 12 мільярдів. І це там, де є пресловуті наглядові ради з відповідними колосальними заробітними платами. То за рахунок чого ви хочете піднімати економіку? За рахунок чого ви хочете створити 500 тисяч робочих місць, про які ви говорили? Потрібно переглянути трансферти місцевим бюджетам, вони зменшені порівняно з минулими роками. Потрібно переглянути медичну субвенцію. А по освіті, по освіті, будь ласка, виконуйте Закон "Про освіту". Три мінімальних заробітних плати – так говорить закон, так ми приймали тоді освітню реформу. І якщо ви не переглянете соціально-економічну політику, ту політику, про яку завжди говорить "Батьківщина", ви ніколи не зможете наповнити бюджет. І епоха бідності у людей ніколи не закінчиться. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запишіться, будь ласка, на виступи від народних депутатів – це до 6 хвилин. І, будь ласка, запросіть колег до зали, тому що після цього ми переходимо до голосування. Через 6 хвилин буде голосуватися постанова. Будь ласка, запишіться на виступи від народних депутатів. Кириленко Іван Григорович. Соболєв Сергій Владиславович.
12:12:54 СОБОЛЄВ С.В. Шановні друзі, я дуже добре пам'ятаю, коли призначався ще перший уряд, одразу після виборів фракція "Батьківщина" ставила ключове питання. І це було питання: що ви будете робити із зовнішнім і внутрішнім державним боргом? Якщо уряд не вирішить це питання, фактично ми опинимося в 21-му, в 22-му роках в ситуації тотального фінансового хаосу. Всі обіцяли вийти з пропозиціями на парламент для того, щоб врегулювати це питання. Те саме питання задавалося і Прем'єр-міністру нинішньому: що ви будете робити з зовнішнім і внутрішнім боргом, яким чином ви бачите вирішення цього питання. Ну, як ви можете планувати фінансовий план держави, якщо зрозуміло, що без зовнішніх запозичень, які вже перетворилися фактично в транзит, запозичили – віддали, запозичили – віддали. Економіка нуль отримує фінансового ресурсу, соціальна сфера фактично доживає. Тому ключове питання, яке і зараз стоїть перед державою: що робити з реструктуризацією боргів. На жаль, та ситуація, яка склалася з реструктуризацією боргів, це була лише відтяжка фінансової смерті. Що далі? Ну, не може жити держава в умовах, коли вона сподівається виключно тільки на запозичення, які ми ще й достроково не можемо віддавати, якщо держава почне нормально керувати економікою, стимулювати бізнес, збирати податки. Ви вдумайтесь в це: не може держава достроково віддавати борги, навіть якщо буде ріст економіки. Як можна було підписувати таку угоду? І уряд мовчить. Один уряд мовчав, пішов у відставку. Наступний уряд точно в такій ситуації опинився. Ну, давайте проведемо закрите засідання парламенту з участю уряду, з участю Президента і відверто один одному скажемо, як далі рухатися. Ну, не може держава стільки років бути заручником боргових зобов'язань, які реально нереструктуризовані, ми ж це розуміємо, які просто відстрочені і які лягають на кожного громадянина України, і на кожний нинішній уряд, на кожного міністра фінансів. Це перша частина мого виступу, я далі прошу ще 2 хвилини, яку надав люб'язно мені колега. Можна? ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, ще 3 хвилини замість Немирі.
12:16:06 СОБОЛЄВ С.В. Тепер, власне, характеристика бюджету 2020 року. Да, цей бюджет виконати було неможливо без зовнішніх запозичень. І цифра, яку оголосив Голова Рахункової палати, що це найбільші за 10 років запозичення, ну, повинні насторожити і уряд, і парламент, і профільний комітет. Для нас, для фракції "Батьківщина" є пріоритети, по яких ми повинні працювати. А коли відбувається марнотратство, коли витрачання грошей з бюджету планується абсолютно не на цільові речі, на які повинен іти бюджет, фактично країна і потрапляє в ситуацію фінансового колапсу і хаосу. Тому це більше вже як звернення щодо корегування бюджету 2021 року. Ви ж бачите, і пане Прем'єре, і пане міністр фінансів, тенденції, загрозливі тенденції, до яких скочується бюджет держави. Скоро весь бюджет ми будемо покривати виключно за рахунок запозичень. І що далі? Як країна буде жити в цих умовах? Які стимули будуть для економіки, якщо кожен розуміє: чим менше ти сплатиш податків, тим менше буде запозичень. Я думаю, що в цих умовах повинна бути відверта розмова, в якій ключове питання буде – яким чином далі формується друге півріччя 2021 року? Які корективи треба вносити негайно? І що ми робимо при підготовці бюджету 2022 року? Бо це буде найважчий бюджет і його виконання буде залежати виключно тільки від доброї волі наших кредиторів або від того, скільки ще ОВДП ви продасте і під який відсоток. Тому цей виступ – це фактично заклик до одного: нам треба зробити бюджетний тиждень по підготовці бюджету 2022 року і корегуванню бюджету цього року, зробивши всі висновки із бюджету 20-го року. Тому наша пропозиція. Ніякої резолюції не ухвалювати, бо якщо ми ухвалимо резолюцію прийняти до відома, до відома чого, що країна боржник тотальний? Що країна живе в борг? Та, навпаки, резолюція повинна бути чітка і відверта. Без вирішення питання реальної реструктуризації і погашення зовнішніх боргів країна далі рухатись не зможе. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому запропонованого комітетом проекту Постанови, реєстраційний номер 5612, про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:20:40 За-232 Рішення прийнято. Постанов прийнята в цілому. Покажіть, будь ласка, по фракціях. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (реєстраційний номер 3711-д). До трибуни запрошується голова Комету з питань правової політики Костін Андрій Євгенович. Хтось буде наполягати на правках? Пузійчук, правка номер 6. Не наполягає. Наполягає. 6 правка, Пузійчук.
12:21:32 ПУЗІЙЧУК А.В. Дякую, шановний головуючий. Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина", Житомирщина. Шановні колеги, ви знаєте, ми розглядаємо сьогодні такий дуже цікавий законопроект. От маю одне до вас риторичне питання, і на яке хотів би почути відповідь від голови профільного комітету. Скажіть, будь ласка, чому Вищу раду правосуддя ви плануєте комплектувати з іноземців? Скажіть, невже в Україні не найдеться шість порядних, чесних, фахових людей? Чому ви сьогодні віддаєте країну і в тому числі правосуддя під повністю зовнішнє управління? Пане голово комітету, я до вас звертаюсь. Ви будете мати можливість поспілкуватися з колегою під час перерви. От поясніть громадянам і нам, колегам, чим ви мотивовані віддати правосуддя під зовнішнє управління? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 6 Пузійчука. Комітет не підтримав. Прошу визначатися та голосувати. 12:22:54 За-53 Рішення не прийнято. Наступна правка, Кулініч. Не наполягає. Пузійчук, 8 правка.
12:23:02 ПУЗІЙЧУК А.В. Дякую, шановний головуючий. Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина", Житомирщина. Дмитро Олександрович, парламент – це місце дискусій. І, будь ласка, надайте можливість голові комітету відповісти, пояснити позицію і його особисту, і комітету. І ще раз просте питання. Шановні громадяни, скажіть, 35 мільйонів населення країни, невже в нашій країні, на думку голови комітету, немає шість чесних, порядних, фахових людей, які можуть скласти Вищу раду правосуддя і займатися перебудовою суду, займатися судовою реформою? Поясніть, чому ви намагаєтесь іноземців долучати до цього процесу. Дякую. Хочу почути фахову відповідь, як і всі громадяни. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 8. Комітетом не підтримана. Тому прошу визначатися та голосувати. 12:24:21 За-55 Рішення не прийнято. 9 правка, Пузійчук.
12:24:25 ПУЗІЙЧУК А.В. Дякую, шановний головуючий. Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина", Житомирщина. Дмитро Олександрович, бачу, що голова комітету дуже хоче відповісти, повертається до вас, просить надати йому слово. Дайте можливість голові комітету пояснити громадянам України, чому, на його думку, повинна комісія формуватися з іноземців. Ще раз повторюю запитання. Невже, на думку голови комітету, представника монобільшості, в Україні немає 6 чесних, порядних, фахових людей? Просте питання, поясність. Дійсно, громадяни звертаються і це викликає велике, знаєте, таке непорозуміння в суспільстві. Проясніть, можливо, ми, ваші колеги, можемо зрозуміти, чим ви мотивовані. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Парламент – місце для дискусії, тому переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію Пузійчука номер 9. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 12:25:47 За-56 Рішення не прийнято. Наступна правка знову Андрія Вікторовича Пузійчука. Правка номер 10.
12:25:54 ПУЗІЙЧУК А.В. Дякую, шановний головуючий. Дмитро Олександрович, знаєте, от я зараз просто продемонструю і залу, і громадянам, як у нас відбувається дискусія. Іде відлік мого часу. Я просто зроблю вигляд, що я так доповідаю свою поправку, так, як відповідає голова комітету. А це виглядає наступним чином… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, що завершили. Переходимо до голосування. ПУЗІЙЧУК А.В. Я не завершив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 10. Прошу визначатися та голосувати. (Шум у залі) Донесення позиції, а не мовчки сидіти, правильно? Так і написано. 12:26:44 За-62 За-63. Рішення немає. Шановні колеги, у нас нема свого часу. У нас є час Верховної Ради і народу України. Наступна правка номер 12 народного депутата Пузійчука.
12:26:56 ПУЗІЙЧУК А.В. Дмитро Олександровичу! Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина", Житомирщина. Дмитро Олександровичу, ви обмежуєте моє конституційне право на виступ у Верховній Раді. Був мій час, якого ви мене позбавили, для доповіді. І саме головне питання, що ми хочемо почути відповідь. Це неповага як і до нас, так в тому числі і до голови комітету, якого ви обмежуєте в можливості донести позицію комітету. Це є порушення Регламенту. Я буду змушений заявляти про порушення Регламенту і вносити постанову про скасування цього законопроекту. В тому числі це буде ще однією з підстав для звернення до Конституційного Суду. Тому що законопроекти, які прийняті з порушенням Регламенту, підлягають скасуванню. Будь ласка, я прошу надати відповідь на моє питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я добре знаю про право на виступ конституційне, а на мовчання, там такого не було. Я тільки що подивився. Ставлю на голосування правку номер 12. Прошу визначатися та голосувати. 12:28:20 За-71 Рішення не прийнято. Демченко, 11 правка.
12:28:27 ДЕМЧЕНКО С.О. Колеги, прошу хвилинку уваги. Відповідний законопроект регулює не тільки питання можливого відновлення Вищої кваліфкомісії суддів, а в тому числі питання загального характеру щодо судової системи влади. Насамперед у відповідній статті, до якої я пропоную правку, пропонується передбачити можливість ліквідації судів, в тому числі і Верховного Суду. У нас неодноразово Конституційний Суд України вже визначив, що Верховний Суд є конституційним органом, який неможливо ліквідувати. Інша позиція, яка, на жаль, була в попередніх законах, які визнані неконституційними, була помилковою. Я пропоную в даній статті добавити в дужках (крім Верховного Суду). Тобто у нас буде можливість ліквідації будь-якого суду, крім конституційного органу – Верховного Суду, який визначений Конституцією. Колеги, прошу підтримати дану правку, вона досить важлива, для того, щоб ми мали обличчя, відповідаюче нашому діючому законодавству. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 11. Комітетом врахована частково. Автор наполягає на повному врахуванні. Ставлю на голосування пропозицію автора. Прошу визначатися та голосувати. 12:30:01 За-82 Рішення не прийнято. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Перерва! ГОЛОВУЮЧИЙ. 12:30 – не перерва, а запити, шановні колеги. Олена Костянтинівна Кондратюк. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
12:30:31 ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Дмитре Олександровичу. Шановні колеги, я би хотіла від президії Верховної Ради поінформувати вас про наступне, це про відзначення 25 річниці Конституції України 28 червня. Отже, Верховна Рада організовує низку заходів, зокрема різнорівневі акції від Освітнього центру промоції Дня Конституції. Також 28 числа у нас будуть відповідні урочистості. О 10 ранку будуть урочистості на Площі Конституції з урочистим підняттям прапору. Об 11 годині буде урочисте засідання за участю перших осіб держави, депутатів другого скликання, які приймали Конституцію, депутатів теперішнього скликання. Ввечері ми розраховуємо в 20 годині на концентр класичної музики. А також після цього на 3D світлове шоу від наших міжнародних партнерів. Ми би хотіли, щоб ви теж долучилися до промоції до Дня Конституції, щоб це було непросто якийсь вихідний, а реальне свято для кожного громадянина України. Дякую. Тепер переходимо до наших запитів. Отже, впродовж пленарного тижня внесено 110 депутатських запитів. З них: до Президента України – 13; до органів Верховної Ради – 4; до Кабінету Міністрів – 45; до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 42; до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування та форм власності – 6. З минулого пленарного тижня не оголошено залишається 57 депутатських запитів. Всього для оголошення внесено 167 депутатських запитів. Отже, шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Валерія Зуба до Президента України щодо запровадження в Україні Дня людей з історією раку. Прошу голосувати. 12:32:31 За-273 Рішення прийнято. Ставиться на голосування про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту Валерія Зуба до Президента України щодо запровадження в Україні Дня людей з історією раку. Прошу голосувати. 12:33:03 За-278 Рішення прийнято. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Галини Васильченко до Президента України щодо перейменування назв судових органів шляхом вилучення назв комуністичної символіки та найменування відповідно до чинних назв міст, районів у містах, районів, областей. Прошу голосувати. 12:33:42 За-215 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:34:07 За-222 Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Ростислава Тістика до Президента України щодо передачі приміщень та території у власність релігійній громаді та музею Митрополита Андрея Шептицького у Львові. Прошу голосувати. 12:34:47 За-261 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:35:14 За-265 Рішення прийнято. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Анни Скороход до Президента України щодо вирішення проблем на Укрпошті. Прошу голосувати. 12:35:39 За-107 Рішення не прийнято. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Королевської, Солода та інших. Всього 4 депутатів) до Президента України щодо виконання рішень Конституційного Суду України, якими поновлено порушені права громадян у сфері соціального захисту населення. Прошу голосувати. 12:36:20 За-115 Рішення не прийнято. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Медяника, Монастирського, Павлюка) до Президента України щодо встановлення професійного свята - Дня Державного бюро розслідувань. Прошу голосувати. 12:36:56 За-207 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:37:23 За-219 Рішення не прийнято. Шановні народні депутати, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Гео Лероса до Президента України щодо долучення до санкційного списку, проти яких Україна ввела санкції 2 квітня 2021 року, топ-контрабандистів: Іллі Павлюка, Сергія Бадяка, Ігора Калєтніка, Віталія Булюка, Олександра Акста, Вадима Слюсарєва, які з корупційних джерел можливо фінансують Офіс Президента України. Прошу голосувати. 12:38:23 За-66 Рішення не прийнято. Шановні колеги, продовжуємо, ви дуже плідно працюєте над запитами, будь ласка, хвилинку уваги. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Єлізавети Богуцької до Президента України щодо присвоєння звання Герой України українському офіцеру, командуючому українського миротворчого контингенту Миколі Верхогляду (посмертно). Будь ласка, голосуємо. 12:39:06 За-282 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо. 12:39:30 За-297 Рішення прийнято. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Єлізавети Богуцької до Президента України щодо надання громадянства України добровольцю АТО та ОСС Надірадзе Іване Рікардовичу. Прошу голосувати. 12:40:04 За-226 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо. 12:40:28 За-231 Рішення прийнято. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Олексія Леонова до Президента України щодо покращення співпраці органів Державної податкової служби України та народних депутатів України, спрямованої на наповнення Державного бюджету України. Прошу голосувати. 12:41:02 За-238 Рішення прийнято. Шановні колеги, я не коментую запитів, я їх зачитую – ви підтримуєте або не підтримуєте. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:41:28 За-229 Рішення прийнято. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Качури, Ясько, Кабаченка) до Президента України щодо відновлення авіасполучення Приазовського регіону. Прошу голосувати. 12:42:00 За-270 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:42:23 За-270 Рішення прийнято. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Буймістер, Кучеренка та інших. Всього 4 депутатів) до Президента України щодо необхідності встановлення причин збитковості НЕК "Укренерго" за 2020 рік, що ставить під ризик інтеграцію енергосистеми України з континентальною європейською енергосистемою, яка була визначена однією з ключових стратегічних цілей країни на найближчі роки, вжиття належних заходів реагування на зазначену ситуацію. Будь ласка, голосуємо. 12:43:17 За-232 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо. 12:43:41 За-223 Рішення не прийнято. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Чернєва, Костенка та інших. Всього 10 депутатів) до Президента України щодо внесення бійців добровольчого батальйону імені Шейха Мансура до санкційного списку. Прошу голосувати. 12:44:16 За-187 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо… А, у нас не прийнятий він. По фракціях покажіть, будь ласка. Ще раз, покажіть, будь ласка, по фракціях попередньо підтриманий запит. У мене стоїть про внесення бійців, внесення до санкційного списку запит. По фракціях побачили як підтримали? Є. (Шум у залі) Шановні колеги, я читаю запит, як він був внесений від народних депутатів. Ще раз ставлю на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту групи народних депутатів (Чернєва, Костенка та інших. Всього 10 депутатів) до Президента України щодо внесення бійців добровольчого батальйону імені Шейха Мансура до санкційного списку. Прошу голосувати. (Шум у залі) Прошу голосувати. 12:45:41 За-166 Рішення не прийнято. Це всі депутатські запити до Президента, шановні народні депутати.
12:47:13 Отже, шановні народні депутати, ваші запити. Олександра Бакумова до тимчасово виконуючого обов'язки голови Державного агентства автомобільних доріг України, голови Харківської обласної державної адміністрації, директора державного підприємства "Дороги Харківщини" щодо ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-210823 Старий Салтів-Приколотне у Харківській області. Олександра Качури до міністра енергетики України щодо зменшення тарифу на електроенергію. Соломії Бобровської до голови Рівненської обласної державної адміністрації стосовно демонтажу пам'ятника Семена Патолічева в селі Мирогоща Рівненської області. Сергія Власенка до голови Національного агентства з питань запобігання корупції, Директора Національного антикорупційного бюро України щодо можливого конфлікту інтересів та інших порушень законодавства членом наглядової ради Державного концерну "Укроборонпром" Тимофієм Миловановим. Сергія Шахова до міністра молоді та спорту України щодо перевірки діяльності Всеукраїнської громадської організації "Федерація хокею України". Володимира Ар'єва до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України щодо причин безпідставного включення бійців Добровольчого батальйону імені Шейха Мансура до списку осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції). Наталії Піпи до Львівського міського голови щодо затвердження меж парку "Горіховий гай". Юлії СвітличноЇ до тимчасово виконуючого обов'язки голови Національної служби здоров'я України щодо забезпечення виплат медичним працівникам КНП "Лозівське територіальне медичне об'єднання" Лозівської міської ради Харківської області за квітень 2021 року. Олександра Куницького до Генерального прокурора, виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань щодо неналежного реагування начальника Департаменту патрульної поліції та порушення норм чинного законодавства поліцейськими патрульної поліції. Олександра Гереги до голови Хмельницької обласної державної адміністрації щодо завершення другої черги будівництва наземного переходу між корпусами КНП "Славутська Центральна районна лікарня". Олександра Гереги до міністра фінансів України щодо організації і фінансування Чемпіонату Європи з волейболу 23-го року в Україні. Сергія Северина до голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо капітального ремонту дороги О-041405 (Гаврилівка-Іванівка-Новопавлівка). Тараса Батенка до Прем'єр-міністра України, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо забезпечення належних умов життя та захисту для мешканців сіл Волиця, Тщенець, Шегині Львівської області, які потерпають від значної кількості вантажних автомобілів, які в черзі до перетину державного кордону України перебувають на вулицях цих населених пунктів. Групи народних депутатів (Пушкаренка, Кузьміних та інших. Всього 5 депутатів) до Міністерства освіти і науки України, Житомирської обласної державної адміністрації щодо вжиття невідкладних заходів по реконструкції Коростишівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Житомирської області. Групи народних депутатів (Пушкаренка, Кузьміних та інших. Всього 5 депутатів) до Житомирської обласної ради щодо вжиття невідкладних заходів для запобігання виникненню екологічної катастрофи у зв'язку із безконтрольним та хаотичним утворенням незаконних звалищ відходів каменеобробки на території Коростишівської міської об'єднаної територіальної громади Житомирської області. Олени Копанчук до Першого віце-прем'єр-міністра України - міністра економіки України щодо вжиття невідкладних заходів для надання виплат допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Анатолія Костюха до голови правління приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", Генерального директора акціонерного товариства "Вінницяобленерго", Генерального директора приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Регіональні Електромережі", виконуючого обов'язки генерального директора акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", голови правління акціонерного товариства "Житомиробленерго", голови правління публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" щодо процедури приєднання нових абонентів до електричних мереж. Ігоря Гузя на міністра охорони здоров'я України, голови Волинської обласної державної адміністрації, тимчасово виконуючого обов'язки голови Національної служби здоров'я України щодо недопустимості виключення КНП "Нововолинська центральна міська лікарня" з переліку опорних "ковідних" медичних закладів. Ігоря Гузя до міністра охорони здоров'я України, голови Волинської обласної державної адміністрації, тимчасово виконуючого обов'язки голови Національної служби здоров'я України щодо необхідності забезпечення якісного рівня фінансування КНП "Локачинська лікарня" по Програмі медичних гарантій на 21-й рік. Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України щодо необхідності невідкладного вирішення проблемних питань пов'язаних з виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Ігоря Негулевського до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство", Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт", Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт", Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону", Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт" щодо надання інформації. Ігоря Негулевського до Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт" стосовно надання інформації. Ігоря Герасименка до Прем'єр-міністра України щодо надання інформації про стан практичної реалізації Закону України "Про протимінну діяльність в Україні". Антона Полякова до голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо блокування роботи підприємства працівниками Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів. Антона Полякова до Голови Фонду державного майна України щодо можливої протиправної приватизації державного підприємства. Олексія Жмеренецького до керівника Київської обласної прокуратури щодо надання інформації стосовно діяльності релігійної громади "Світло життя". Олексія Жмеренецького до виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань щодо невиконання судового рішення. Олексія Жмеренецького до Генерального прокурора щодо дотримання законодавства прокурором. Групи народних депутатів (Бойка, Іоффе, Дунаєва) до міністра освіти і науки України про недотримування ректором Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля рекомендацій, наданих Міністерством освіти і науки, спрямованих на розвиток освітніх процесів, та неприйнятності створення підстав для фактичної ліквідації Інституту хімічних технологій. Олександра Качури до міністра охорони здоров'я України щодо потреби в укладенні угод на подальше медичне обслуговування між КНП КМР "Конотопська Центральна районна лікарня імені академіка Давидова" та Національною службою здоров'я України. Гео Лероса до Прем'єр-міністра України щодо бездіяльності Кабінету Міністрів України, керівництва Державного агентства з управління зоною відчуження, що призвело до необґрунтованого використання державних кошів та посилення залежності від Російської Федерації у сфері ядерної та радіаційної безпеки, що загрожує національній безпеці України. Гео Лероса до виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань, Голови Служби безпеки України щодо бездіяльності Кабінету Міністрів України та керівництва Державного агентства з управління зоною відчуження, що призвело до необґрунтованого використання державних кошів та посилення залежності від Російської Федерації у сфері ядерної та радіаційної безпеки, що загрожує національній безпеці України. Єлизавети Ясько та Соломії Бобровської до Прем'єр-міністра України щодо вирішення питання завершення будівництва та реконструкції об'єктів господарської інфраструктури військових частин. Сергія Шахова до Прем'єр-міністра України щодо стану природного середовища Борзнянського району Чернігівської області. Марини Бардіної до Генерального прокурора щодо питання притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Мар'яни Безуглої до Кабінету Міністрів України про деякі питання Муніципального закладу вищої освіти "Київська академія мистецтв" та Київської дитячої академії мистецтв імені М.І. Чембержі. Артема Чорноморова до Кабінету Міністрів України стосовно розгляду звернення Громадської організації "ЕКО (ЕКОЛОГІЯ, КУЛЬТУРА, ОСВІТА) БЕРЕЗАНЬ". Гео Лероса до Прем'єр-міністра України, Голови Національного агентства з питань запобігання корупції щодо укладання додаткової угоди між ДП "НАЕК "Енергоатом" та ТОВ "БК КБР" "на роботи по завершенню будівництва Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива" на суму біля 1 мільярда гривень з можливим порушенням вимог Закону "Про публічні закупівлі". Гео Лероса до Голови Служби безпеки України щодо диверсій на Хмельницькій АЕС, які були здійснені службовими особами ДП "НАЕК "Енергоатом", та відсутності офіційних висновків Комісії з розслідування причин пошкодження ТГ-1 на ВП "Хмельницька АЕС". Тараса Батенка до голови правління акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо заборгованості благодійних та громадських організацій перед ТзОВ "Нафтогаз Тепло". Тараса Батенка до тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" щодо передачі на баланс Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області нежитлового приміщення для облаштування дитячого дошкільного закладу. Антоніни Славицької до Кабінету Міністрів України, Офісу Генерального прокурора стосовно необхідності всебічної перевірки фактів, викладених у зверненні Дмитра Єгоренка, щодо неправомірної бездіяльності державних контролюючих органів. Ігоря Кривошеєва до Генерального прокурора щодо досудового розслідування фактів незаконного видобутку піщано-гравійної суміші. Михайла Бондаря до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо забезпечення права Бакало Р.М на отримання одноразової грошової допомоги. Михайла Бондаря до міністра оборони України про вирішення питання будівництва 48-квартирного будинку по вулиці Г.Храпая, військове містечко №1, в місті Броди Львівської області. Віктора Чорного до Голови Верховної Ради України щодо надання інформації про акредитованих Прес-службою Верховної Ради України засобів масової інформації, журналістів та технічних працівників. Гео Лероса до Прем'єр-міністра України щодо диверсій на Хмельницькій АЕС, які були здійснені службовими особами ДП "НАЕК "Енергоатом", зацікавленими у зміні напрямку співпраці України у енергетичній сфері, та відсутності офіційних висновків Комісії з розслідування причин пошкодження ТГ-1 на ВП "Хмельницька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом". Володимира Тимофійчука до Прем'єр-міністра України щодо недофінансування КНП "Верховинська багатопрофільна лікарня Верховинської селищної ради". Володимира Тимофійчука до міністра енергетики України щодо незаконного припинення газопостачання у селі Рожнів Косівського району Івано-Франківської області. Олега Колєва до Одеського міського голови щодо скарг від громадян на якість доріг та тротуарів в Малиновському районі міста Одеси. Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо фінансування виготовлення ортопедичного взуття для дітей з інвалідністю. Ірини Констанкевич до голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики щодо застосування Реєстраторів розрахункових операцій та/або Програмних реєстраторів розрахункових операцій. Ірини Констанкевич до міністра соціальної політики України щодо створення денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. 12:58:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Костянтинівно. Дякую, шановні колеги. Пленарне засідання оголошується закритим. (Шум у залі)
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 18.06.2021
| |||
