|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 28.01.2021
ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ Зал засідань Верховної Ради України 28 січня 2021 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:13:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Починаємо працювати. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки, першої зліва, як завжди. Не дивлячись на те, що немає Сергія Володимировича Власенка, ми обов'язково йому передамо. Я бачу, обов'язково, Сергій Миколайович. Шановні народні депутати, будь ласка, зареєструйтесь. Прошу реєструватись. 10:14:29 В залі зареєстровано 268 народних депутатів України. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, у нас сьогодні є два іменинники. Це Олександр Васильович Гайду. (Оплески) Іван Сергійович Юнаков. (Оплески) Я вам бажаю успіхів, наснаги, здоров'я і всього найкращого і від себе, і від колег. Дякую. Шановні колеги, до Верховної Ради України звернувся з листом Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Тарасюк Валерій Володимирович щодо можливості розглянути на пленарному засіданні Верховної Ради України інформацію регулятора про реалізацію законів України в частині реформ на ринку електричної енергії та природного газу та необхідні заходи щодо захисту інтересів споживачів. Необхідність розгляду цієї інформації важлива і ми всі це добре розуміємо. Була домовленість, що регламент розгляду цього питання буде наступним: 10 хвилин – виступ і після цього кожна фракція буде мати можливість задати запитання. Згідно звичайної традиції: 1 хвилина – запитання, 2 хвилини – на відповідь. На трибуну для доповіді запрошується Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг Валерій Володимирович Тарасюк. Будь ласка.
10:16:21 ТАРАСЮК В.В. Шановний пане Голово, шановні заступники, шановні народні депутати! Дякую, що дозволили виступити. Хочу проінформувати вас про діяльність НКРЕКП, стисло, звичайно, яку я маю честь очолювати вже трохи більше року. Про діяльність в сфері державного регулювання енергетики. Знаєте, нас в принципі критикують найбільше за дві речі. Енергетичні компанії, які забезпечують нас всіх енергією, критикують нас за те, що ті тарифи, які ми встановлюємо, є занизькими. Споживачі критикують нас за те, що ці тарифи є зависокими. І що цікаво, мабуть, ті і ті праві. І тому саме місце і роль регулятора полягає в балансуванні інтересів енергокомпаній, споживачів і держави. І задовольнити всіх неможливо. Коли трохи незадоволеними є всі, то це показник, що регулятор працює нормально. Хоча, я вам чесно скажу, що це ще та робота, коли показником успішності є незадоволення усіх. Але зараз на прикладах я трохи розкажу про балансування і регулювання в сфері енергетики. Почнемо з ринку електричної енергії. Ринок електричної енергії ми умовно можемо розділити на дві частини – це регулювання електроенергії як товару і транспортування і доставка цієї електроенергії до споживачів. Електроенергія як товар. З першого липня 2019 року в вступив в силу Закон "Про ринок електричної енергії", і у нас в країні запрацювала нова модель проєвропейського ринку електричної енергії. Звичайно, все нове складне, а така складна річ, як електроенергія, і нова модель ринку, вона занадто складна. Деякі країни взагалі не могли впоратися з таким і відміняли ці ринки. У нас також ще багато проблем. У нас є недосконалий механізм ПСО. У нас є перехресне субсидіювання, коли промисловість платить за побутових споживачів, знижуючи свою конкурентоздатність, а це до 50 мільярдів гривень щорічно. У нас є неконтрольоване зростання обсягів "зеленої" генерації, яка об'єктивно є дорогою і ціна на яку зафіксована в євро згідно з законом, але закон є закон і ми маємо його виконувати. У нас є неплатежі з боку державних шахт і підприємства "Вода Донбасу", яка паплюжить також трохи ринок. Але, незважаючи на проблеми, ми наполегливо працюємо над їх подоланням, практично цілодобово моніторимо ситуацію і намагаємося миттєво реагувати разом з Міненерго і урядом. Ми спільно, при тому спільно з вами, спільно з урядом, можемо пишатися, що міжнародні наші партнери називають старт побудови ринку відносною історією відносного успіху. На сьогодні, щоб не вдаватися в деталі (тому що це багатогодинна розмова про ринок як товар), то хочу сказати, що цінові індикативи працюють правильно, коли попит великий, як сьогодні, споживання велике, ціна досить висока. Коли попити низький або виробіток електричної енергії зависокий, то ціна занизька. Це стосовно товару. Окрема мова про транспортування і розподіл або доставку електроенергії. Транспортування у нас здійснює НЕК "Укренерго" магістральними мережами. І тариф "Укренерго" на сьогодні складається з 29 копійок, які сплачують за кіловат-годину всі споживачі країни. З тих 29 копійок - 9 копійок якраз інфраструктурна складова, тобто на обслуговування самих мереж НЕК "Укренерго", 20 копійок - це доплата для виробників відновлювальних джерел енергії, так працює наше законодавство. Надлишок від ринкової вартості і "зеленим" тарифом ми сплачуємо через тариф НЕК "Укренерго". Окремо трохи зупинюся на локальних мережах, так званих обленерго і тарифі на розподіл, так званий тарифний розподіл. Ми всі вже, можливо, ви знаєте, чули та відчували на собі, що зношеність наших мереж досягає 80 відсотків. Ми десяток років намагалися ввести реформи так званого стимулюючого регулювання, RAB-регулювання, щоб почати оновлення, модернізацію цих мереж. По тим чи іншим причинам, чи хотіли забагато, чи ще щось це не могли ввести, але наша комісія за цей рік здійснила цю реформу. Ми з 1 січня запровадили стимулююче регулювання, запровадили в параметрах, які дозволяють це зробити і це прораховано не лише нами, а й міжнародною аудиторською компанією "Deloitte", міжнародними нашими партнерами. Енергетичні компанії хотіли забагато, і ми знаходилися під шаленим тиском, який проявлявся від замовних статей сюжетів і телесюжетів до фізичного переслідування і спостереження за головою та членами комісії, втім, ми витримали, стимулююче регулювання розпочалося. До речі, наші також аудитори ЕІС, вчора була зустріч, також запевняють нас, що параметри дозволяють провести успішну приватизацію державних обленерго, що також є показником успіху. Окремо, ще останнє, стосовно електроенергетики – це приєднання. Дійсно важлива тема – приєднання до електричних мереж. Але головні проблеми тут, вони не у сфері НКРЕКП, і навіть не у вартості, а у сфері дозвільних процедур, відводів земельної ділянки, дозволів і так далі. Офіс реформ напрацював пакет законопроектів, він у вас на розгляді, дуже сподіваємося, що приймете - і Україна покращить свій рейтинг в Doing Business. Що стосується нас, ми вже другий рік підряд знижуємо ставки на приєднання – це спрощує ведення бізнесу. Ми вдосконалили методологію і працюємо далі в цьому напрямку. Це стосовно електроенергетики. Стосовно газу. Аналогічно з електроенергетикою є газ як товар, і є його транспортування і доставка, доставка, тобто розподіл. Розподіл здійснюють так званні облгази. Стосовно газу як товару - багато зараз говорять, це окрема розмова ,– це не є прямою компетенцією НКРЕКП. У нас є ринкова ціна газу, і держава зараз, ви знаєте, захистила громадян встановленням обмеження 6,99, це окрема історія. Те, що пряма компетенція НКРЕКП – це встановлення тарифів на розподіл. Я хочу вам зазначити, що тариф на розподіл – це не якась цифра, яку можна підняти чи опустити за чиєюсь забаганкою. Тариф на розподіл складається, хочу пояснити вам, з конкретних складових, і от за цими складовими ми можемо опускати чи підвищувати. Так ось, до 50 відсотків тарифу на розподіл складають витрати на ВТВ та звані, тобто на виробничо-технологічні втрати і витрати газу. Що це таке? Це так званий технологічний газ, який необхідний для доставки основного обсягу газу нам в домівки – споживачам. Це газ для роботи газоперекачувальних установок, газ, який травить в регуляторах тиску і так далі. Так ось, до 50, ще раз кажу, відсотків це ціна цього газу. Яку ціну заклала комісія в тарифи облгазів? Повідомляю: 5 тисяч 850 гривень. Якщо ми згадуємо наші граничні ціни навіть для населення, погодьтеся, що це не те що не захмарна цифра, а дуже оптимістична цифра. І дай боже, щоб облгази справились і купили цей ВТВ для своєї діяльності. До речі, основним бенефіціаром цього є державний Оператор газотранспортної системи України. Чому? Тому що, як ми бачили на прикладі минулих років, коли не закладається реальна сума коштів на ВТВ, то облгази починають відбирати газ в системного оператора, створюючи фінансовий колапс насправді. Борги облгазів перед системним оператором "Укртрансгазом" досягають там 50 мільярдів, і як їх розгрібати – всі разом будемо ще думати. Так ось, ще раз, перша складова, до 50 відсотків – газ на ВТВ. Друга складова, до 30 відсотків – це заробітні плати, заробітні плати висококваліфікованих, до речі, робітників облгазів. Їх десятки тисяч наших співгромадян. Який розмір заробітної плати? Повідомляю: сьогодні він 15 тисяч гривень. Погодьтесь, також не захмарна цифра, а ще два роки тому ця цифра була 5-6 тисяч і там уже працівників цих майже не залишилося. Нам як країні ще пощастило, що не трапилося якихось техногенних катастроф. Третя складова - це лише 20 відсотків третьої складової, – це операційні витрати (ремонти, модернізація, утримання аварійних служб, диспетчерських служб), і це лише 20 відсотків. Загалом тариф на розподіл складає від 5 до 15 відсотків загального чеку за газ – це співвідношення тарифу на розподіл до ціни газу. В країнах провідних ця пропорція сягає 100 відсотків, 50 як мінімум, тому ми ще не досягли. Але я розумію, ми розуміємо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на запитання від депутатських фракцій та груп. Ні, додаткового часу немає, на жаль. Кириленко Іван Григорович.
10:27:00 КИРИЛЕНКО І.Г. Прошу передати слово Тимошенко Юлії Володимирівні. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.
10:27:07 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановний керівник НКРЕКП, від вас сьогодні в тому числі залежить встановлення несправедливих тарифів на газ, на електроенергію, на все. Ви – частина корупційних всіх оборудок, ви – частина спекуляції на горі людей. Дайте мені відповідь всього на два питання. Перше питання. Чому закачка газу в середньому відбулася по 2,5 гривні за кубічний метр, а продаєте ви людям уже безпосередньо, у них в квартирах і на лічильниках продаєте по 9, і навіть більше є? І друге. Чому у нас сьогодні газ власного видобутку, який десь приблизно трошки більше 2 гривень собівартість має з транспортуванням з податком на додану вартість - це копійки, - чому ви газ власного видобутку продаєте по 9 гривень, спекулюючи на людях, забираючи останнє, і ви це прикриваєте? І мені дуже шкода, що нам дали тільки по хвилині, тому що вас звідси в наручниках треба виводити, а не слухати ваші звіти.
10:28:18 ТАРАСЮК В.В. Дякую, Юлія Володимирівна. Я, мабуть, частково відповів на ваше питання тим, що пояснював компетенцію регулятора. Уже декілька років регулятор не впливає на ціну на газ. Існує ринок газу, і тому ціна 2,5 чи 9 – це до нас не стосується. Ми займаємося питаннями тарифу для газорозподільчих підприємств і для ОГТСУ, Оператора газотранспортної системи України. З чого складається тариф оператора, я не розповідав, але найбільший зараз розголос – це тарифи облгазів. Складові ці я сказав. Що я не встиг ще сказати, що ми, звичайно, після нарад, після нарад з народними депутатами, з урядом і з Президентом ми знайшли можливість і встановили також своєрідний прайскеп. У нас зараз знизили тарифи для 14 облгазів, і в жодному з них тариф не буде перевищувати 1 гривня 79 копійок. Найбільше це стосується якраз малих облгазів. Малих, тому що не спрацьовує ефект масштабу цих малих облгазів, там "Гадячгаз", той же "Лубнигаз", який найбільше галасу здійснив в країні. Так ось, щоб цього не відбувалося, ми напрацювали законопроект спільно з комітетом і урядом, і дуже прошу вас підставити ще раз плече, вкотре плече, і прийняти законопроект стосовно укрупнення облгазів. А саме: що кількість абонентів в облгазі не може бути меншою 100 тисяч, це означає, що малі ці облгази будуть вимушені об'єднатися з великими, і тоді тариф, загальний тариф, буде зменшений в цих маленьких містах і цих маленьких територіях маленьких облгазів. Чому? Тому що розброс у нас від 30 копійок до 2,50 був насправді. Коротко пояснив. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Підласа Роксолана Андріївна.
10:30:20 ПІДЛАСА Р.А. Герусу передайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Герус Андрій Михайлович.
10:30:25 ГЕРУС А.М. Доброго дня. Вже в суспільстві багато обговорювалася ціна газу, тариф на розподіл, тариф на електроенергію, але є українські громадяни, які не купують газ напряму, які користуються централізованим теплом. Тому у мене питання: що буде з тарифами на тепло? Особливо це стосується міст. І що буде з тарифами на воду, на холодну воду і на гарячу воду? Дайте, будь ласка, відповідь на це питання. І друге. У нас, окрім населення, також є бізнес, є підприємства. І в нас величезна проблема – це приєднання до ліній електропередач, до електромереж. Скажіть, будь ласка, чи є у вас плани спростити для того, щоб Україна могла піднятися в рейтингу East і Doing Business і щоб у нас підприємці могли легко починати бізнес і отримали легший і простіший доступ до електроенергії? Спасибі.
10:31:16 ТАРАСЮК В.В. Так, три питання. Стосовно централізованого опалення і тарифу на централізоване опалення. Можливо, ви всі чули, у нас була дуже широка нарада і дискусія з органами місцевого самоврядування, у нас, спільно з урядом, за головуванням Прем'єр-міністра. Ми домовились, що в цьому опалювальному сезоні ми не допустимо зростання тарифів на централізоване опалення і відповідно гаряче водопостачання. Втім техніка, як це зробити, ще обговорюється, спільно з НАК "Нафтогазом" має бути підписаний відповідний меморандум. Але факт залишається фактом: тарифи в цьому опалювальному сезоні підніматися не будуть. Стосовно холодної води, то основний чинник собівартості холодної води – це вартість електроенергії. Так, як в гарячій воді - вартість газу, так в холодній воді – електроенергія. Залежно від того, чи буде зростати вартість електроенергії, чи ні, ми можемо казати і про тарифи. На сьогодні ми бачимо і вишукуємо можливості, що якщо і зростання може бути, воно незначне. Будемо намагатися винайти всі можливості, щоб також стримати зростання і по холодній воді. І стосовно приєднань. Я розповів у своїй доповіді, ми вже робимо дуже багато в цьому напрямку. Ми вже дуже простили процедуру нашу регулятора, процедуру приєднання і процедуру отримання ставок і плати, зробили її прозорою і бачимо вже результат. Ми ввели, як я вже сказав, стимулююче регулювання, і це також дозволить саме по собі знизити ставки на приєднання. Але найголовніше в приєднанні – це бюрократичні процедури дозвільних документів. Пакет реформ, пакет законопроектів поданий у Раду, дуже прошу підтримати це. Це напрацьовувалося в Нацраді реформ. Всі сторони його підтримали, воно абсолютно необхідне – прийняття пакету цих законопроектів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Констанкевич Ірина Мирославівна.
10:33:22 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Констанкевич Ірина, 23 виборчий округ. Пане Голово, я дякую вам. Я тут. Я дякую вам за інформацію. На жаль, вона не дала відповіді на головні питання, які непокоять людей: чи є у них перспектива щодо вартості на тарифи після опалювального сезону. І це перше питання: чи буде ця світла перспектива? Друге питання моє стосується ставок на приєднання. Оскільки я представник мажоритарного виборчого округу, де 80 відсотків – це сільська територія. Я хочу сказати, що ці ціни на приєднання, вони є непосильними для сільського мешканця. Вартість в 2-3 тисячі доларів на приєднання – це дуже складно. Тому дайте відповідь, на що може розраховувати волинський селянин у найближчій перспективі? Чи можуть люди, які проживають в сільських територіях, приєднати новозбудовані свої помешкання...?
10:34:34 ТАРАСЮК В.В. Дякую, пані Ірино. Дивіться, після опалювального періоду ми всі сядемо за круглий стіл разом з НАК "Нафтогазом" і будемо дивитися на ціну газу, де будемо дивитися на ринок, який склався з ціною. Зараз ми вже бачимо тренд на зниження ціни, і, сподіваємося, він буде продовжений. Тому, дійсно, сподіваємося, що підвищення тарифів не буде навіть наступного періоду, хоча це підкаже нам ринок. Але будемо вже дивитися всі разом спільно після завершення опалювального періоду. Стосовно приєднання на Волині. Ви назвали якісь завеликі цифри, я боюсь, щоб не мало місце зловживання монопольним становищем обленерго у вашому випадку. Я прошу дати мені конкретний приклад, прошу завітати до мене чи зателефонувати, чи зустрітися. Я не відмовляю нікому в зустрічі, реагую на всі звернення. Ми разом розберемося. Ті цифри, які ви назвали, вони реально завеликі, давайте розберемося. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович.
10:35:38 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Тарасюк, на більшість питань, які ми задавали, ви дали конструктивну відповідь. І дякую вам, до речі, за конструктивну роботу. Але питання, яке, напевно, вже декілька місяців витає в суспільстві – щодо обмеження імпорту електроенергії з Російської Федерації, країни-агресора, і з Білорусі. І, в принципі, чи треба це робити чи ні? Коли ви це збираєтесь робити? І чи будете це робити не тільки для електроенергії, а і для інших видів енергії. Дякую.
10:36:14 ТАРАСЮК В.В. Ярослав Іванович, дякую. Дивіться, питання досить широке, тут дуже швидко не відповісиш, але спробую. Ми, в принципі, як регулятор, як НКРЕКП ми поборники ринкових методів, поборники здорової конкуренції. В принципі, обмеження будь-якого імпорту – це обмеження конкуренції. Але ми маємо реалії, ми маємо реалії в російської агресії і, звичайно, не можемо на це також не звертати увагу як держава, я розумію. Стосовно прикладного питання імпорту. На сьогодні заборонити імпорт комісія не може навіть з технічної точки зору, тому що повноваження, які ви дали минулого року комісії, вони вичерпалися наприкінці цього року. Знаю, що внесений законопроект стосовно продовження цих повноважень. Якщо ви дасте знову повноваження комісії обмежувати імпорт, то ми також разом будемо обговорювати, тому що треба думати також і про споживачів, щоб не трапилось так, щоб обмеженням імпорту зростала нестримно ціна електроенергії для споживачів. Споживачі – це основа нашої економіки насправді. І думати про споживачів ми маємо також у першу чергу. Але комісія минулого року довела, що вона може це зробити. Коли у нас був COVID весною, ми прийняли таке рішення: обмежити імпорт до нуля. І ми його обмежили. На сьогодні насправді імпорт себе виправдав саме у січні. Тому що, як ми чули багато, склади вугілля на теплових електростанціях були на мінімумі, були навіть на межі загрози віялових відключень, обмежень електропостачання. Тому імпорт в деякій мірі навіть допоміг. Тому треба дуже обережно і виважено підходити до таких рішень, що ми і будемо робити спільно з вами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходько Борис Вікторович.
10:38:14 ПРИХОДЬКО Б.В. Прошу передати слово Шахову Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.
10:38:20 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Питання перше. Луганщина сьогодні знаходиться у вогні, у депресії, йде війна. Чому саме тариф на Луганщині на розподіл електроенергії для всіх підприємців за ціною 1 гривня 84, а у всіх областях – 1 гривня 19? Луганщина – найбагатша область сьогодні? Ще раз зазначаю, що сьогодні депресія і війна в тих областях на Донбасі. Далі. Чому сьогодні ми почали закуповувати білоруську електроенергію, російську електроенергію? Чому сьогодні ми не використовуємо нашу електроенергію? Чому з 1 січня не прийняли це рішення? Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".
10:39:18 ТАРАСЮК В.В. Дякую, Сергій Володимирович. Зразу з другого питання. Я на нього відповідав попередньому народному депутату. Скажу вам ще раз, що коли ви нам дасте повноваження - у нас їх зараз немає, вони вичерпались з 1 січня, - якщо ви нам дасте ці повноваження (законопроект внесений, вчора був погоджений на комітеті), то ми спільно з вами повернемось до розгляду цього питання і будемо вирішувати стосовно обмежень імпорту. Стосовно завищених тарифів на Луганщині. Як я казав, тариф – це не цифра, яку можна ставити високу чи занизьку, вона складається з певних складових. Так ось, ці складові на Луганщині, на жаль, вищі ніж в інших областях саме тому, що мережі розтягнуті, а промисловість залишилась на неконтрольованій території. Тому ми як держава маємо дійсно виважено підійти до цих виключних випадків і, можливо, також прийняти законопроект стосовно укрупнення і обленерго по аналогії з облгазами. Сергій Володимирович, ми з вами домовились сьогодні після обіду зустрітися. Давайте не витрачати час тут, ми будемо предметно працювати у нас в комісії після обіду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна.
10:40:33 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Софії Федині. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна, будь ласка.
10:40:39 ФЕДИНА С.Р. Софія Федина, "Європейська солідарність". Запитання. Чому НКРЕКП допустило дефіцит резервів палива в компаніях "Теплоенерго", які створили ризики постачання електроенергії? Мені видається, що це ви мали би пильнувати. Друге. Чому підприємства Коломойського закупляють електроенергію чи не втричі дешевше від ринкової ціни? Це знущання над громадянами і, по суті, це не є вільний ринок, це потакання конкретному олігарху. Третє. Чому за постачання газу мають платити люди, які по 15-20 років не користуються газом і в них стоять пломби на трубах, офіційно засвідчені? В результаті ці люди теж мають платити за постачання газу. І відповідей від НКРЕКП я на три своїх звернення чітких не отримала. І четверте запитання. Що є з пільговим тарифом для людей, які живуть у 30-кілометровій зоні біля АЕС? Тобто відмінили пільговий тариф на електроенергію не тільки для споживачів пересічних, але і людей, які живуть у таких конкретних середовищах.
10:41:43 ТАРАСЮК В.В. Дякую, Софія Романівна. По порядку. Стосовно дефіциту палива. Це точно компетенція, слідкувати за цим – це компетенція Мінпаливенерго. Зараз вони перевіряють разом з Держенергоефективністю. Але в повноваженнях комісії є перевірка по факту дотримання нормативів мінімального збереження, які встановлюються Мінпаливом. Буквально на минулому засіданні ми прийняли рішення стосовно позапланових перевірок всіх ТЕС, і будемо перевіряти і карати у випадку виявлення недотримання цих нормативів. Хоча, я думаю, вони точно будуть виявлені, тому що ми всі бачимо, що нормативи не дотримуються. Стосовно закупки Коломойського – це до ринку не має ніякого відношення. Якщо якась компанія купує дешевше у державної компанії – це питання менеджменту. Це питання менеджменту на таких державних компаніях, які допускають такі закупки. Ринок тут ні до чого. Якщо одна державна компанія продає задешево приватній компанії, то це мають розбиратися правоохоронні органи, а також органи управління цих підприємств. Постачання газу там, де споживання занизьке. Ми цю дискусію мали минулого року, хочу пояснити ще раз, що навіть якщо ти не споживаєш газ, але хочеш мати можливість його споживати, тобто ти не перекрив трубу, не розірвав договір з облгазом, то труба має бути під тиском і ти маєш сплачувати мінімальну вартість обслуговування мереж. Тому що ці мережі все рівно треба обслуговувати, навіть якщо ти газ споживаєш мало. У нас по Україні, в принципі, якщо у тебе для приготування їжі, тобто одна плита, – це 4 гривні 50 копійок, якщо з колонкою – 14 гривень, в приватних будинках з котлом – це 36 гривень на місяць. Це мінімальна плата. Я вважаю, що ці ціни для обслуговування досить нормальні… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лукашев Олександр Анатолійович.
10:43:58 ЛУКАШЕВ О.А. Прошу передати слово Олександру Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
10:44:04 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. У мене буде запитання щодо того, сьогодні буде в залі розглядатися абсолютно декларативна і порожня Постанова щодо повернення тарифів. Але оскільки вона уже сьогодні є, там є питання, які відносяться до сфери вашої компетенції. А отже, скажіть мені конкретно по цифрам і по строкам, коли буде повернуто пільговий тариф до 100 кіловат по 90 копійок на електроенергію? Раз. Друге. Коли буде знижено з 27 до 21 гривні для міст-мільйонників тариф на водопостачання і водовідведення? Два. Третє. Коли буде зменшено тариф на розподіл газу? Ви поставили тимчасово, на 2 місяці, 1 гривню 79. А у деяких містах у нас є розподіл, наприклад від Києва – там, де майже 400 гривень, до "Лубнигаз" – там, де майже 3 тисячі гривень на за доставку. Четверте. Ви коли аналізували складові, ми від вас не почули щодо того, щодо витрат на амортизаційні відрахування відповідні по модернізації, щоби мінімізувати втрати і відповідно мати економічні підстави для зниження тарифів. Прошу дати відповідь на ці запитання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
10:45:10 ТАРАСЮК В.В. Давайте з останнього: по амортизаційним відрахуванням. Коли я розповідав про складові тарифу, знаходяться в тих "нещасних" 20 відсотках. Нещасних, тому що вони мають бути в декілька разів більше, мають бути в декілька разів більше, щоб мати можливість обслуговувати мережі, ремонтувати мережі, модернізувати мережі, ми всі знаємо, що вони також зношені. Стосовно Постанови Верховної Ради. Я, на жаль, її ще не бачив, тому прокоментувати ті дії, які там записані, я зараз вам не зможу. Подивлюся - і буду коментувати вже в робочому режимі, якщо вона буде прийнята, звичайно. І стосовно 1 гривні 79. Вона прийнята не на тимчасовій основі на 2 місяці, а вона приймається на постійній основі. І зазначу, що це вища межа, тобто вище 1 гривні 79 у на нас тарифу не буде. На майбутнє, щоб знизити ще й ці тарифи, ще раз повторюю, ми дуже просимо підтримати законопроект, напрацьований урядом, нами і комітетом, стосовно укрупнення облгазів. Тобто маленькі облгази зливаються з великими, тариф також зливається і стає більш рівномірний по всій країні, щоб люди не відчували соціальної несправедливості. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час для запитань вичерпано. Дякую, шановні колеги. Валерій Володимирович, дякую вам. Шановні колеги, переходимо до роботи. Відповідно до статей 83, 85, 114 Конституції України, за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України і яка має право коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль вніс до Верховної Ради України подання про призначення Вітренка Юрія Юрійовича першим віце-прем'єр-міністром України – міністром енергетики України. Відповідно до статті 78 Регламенту Верховної Ради України, за статтею 43 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" даю доручення комітету профільному розглянути це питання. (Шум у залі) Я зачитаю і зараз все дам. "Слуга народу", ви і ще повинна була бути третя. Комітету розглянути під час перерви це питання, щоб ми його могли розглянути в залі о 13:30, орієнтовно планується на цей час. Зараз дві заяви, йшла мова, що їх буде три, поки додаткова не надійшла. Від "Слуги народу" - Сушко Павло Миколайович, після цього - Юлія Володимирівна. Правильно? Павло Миколайович, будь ласка.
10:48:21 СУШКО П.М. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні українці! Павло Сушко, заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань кінематографу та реклами. За останні роки в кіноіндустрії роздерибанили все, що тільки можна було довести до банкрутства та забрати за безцінь. Ми силами всього комітету намагаємося захистити останні студії, які залишилися. Вже другий рік поспіль ми ведемо боротьбу за історичний кіноархів та кіностудію "Українська кінохроніка". І ось в найвразливіший момент для індустрії, коли вона потерпає від наслідків пандемії, її вирішили добити руками місцевих депутатів Київради. Вчора Комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин прийняла незаконне рішення: прийняла рішення винести на розгляд Київради питання щодо відведення у постійне користування 2 гектарів землі у центрі Києва по вулиці Коновальця, 18, доведеному до банкрутства державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів", яке потім перейде у приватні руки забудовника. В чому справа? Державне підприємство "кінохроніка" мала борги, в борги загнало попереднє керівництво, як це постійно відбувається. Через недбале управління підприємством ці борги покрила приватна компанія "Зодча Діадема" і їй мала перейти ділянка, оскільки дане приватне товариство покрило борги і може потенційно претендувати на майно та земельну ділянку "Кінохроніки". Інтереси "Кінохроніки" на засіданні представляла особа, яку на це не уповноважував керівник підприємства, вона і просила комісію прийняти це проголосоване рішення, тобто офіційного представника від "Укркінохроніки" не було. Проти цього свавілля виступає також викладацький склад університету Карпенка Карого, студенти, громадські діячі, народні артисти України, представники "Укркінохроніки". Вони звернулися до нас з проханням не допустити цю незаконну передачу землі. Ми звертаємося до депутатів, представників всіх політичних сил в Київраді та закликаємо не підтримувати дане рішення. Ми звертаємося до Генерального прокурора звернути увагу на цю проблему та не допустити розкрадання державного підприємства та незаконної забудови. Дякуємо за увагу. Сподіваємося на розуміння та здоровий глузд. ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшла ще одна заява про перерву із заміною на виступ. Юлія Володимирівна Тимошенко.
10:51:05 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, ви знаєте, що вся країна бурлить від нововстановлених тарифів, і ви прекрасно знаєте, що зараз люди за січень отримають платіжки. І на фоні цього тут ми почули легендарний виступ керівника НКРЕКП. У мене в руках просто витримка з його повноважень і повноважень органу, який він очолює, де чітко написано: реалізація цінової і тарифної політики. Ці люди призначені Президентом України, Указом. Я хочу запитати: чому замість конкретного рішення питання ця болтовня, яка нікому не цікава і яка абсолютно не має під собою ніяких рішень питань? Я хочу нагадати вам, що Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕКП) при минулому Президенті очолювалася керівником Липецької фабрики паном Вовком, і вони за п'ять років в 11 разів підняли ціни на газ і тепло, в 7 разів підняли тарифи на електроенергію, а потім державний аудит встановив, що виведено з НАК "Нафтогазу" 225 мільярдів гривень і плюс додатково 75 мільярдів недоплачено в бюджет грошей, які люди заплатили за тарифи. Я хочу сказати, що сьогодні все це продовжується. Ті самі люди очолюють НАК "Нафтогаз", сьогодні будемо ще вора Вітренка голосувати. Всі абсолютно ті ж самі тенденції в НКРЕКП: продовжується корупція і крадіжки. Говорити, критикувати немає ніякого сенсу. Я хочу звернутися зараз до депутатів і сказати, що в нас з вами є компетенція приймати закони. І в нашій компетенції прийняти закон, який би передбачав, що газ власного видобутку віддається людям. Ви розумієте, що ринку ніякого немає? Ну ви ж розумні люди в цій залі! Коли вам говорять про ринок – це ж великий обман, тому що один постачальник сьогодні забезпечує газом населення, і тому ніякого ринку немає. Встановлюються в ручному режимі спекулятивні ціни - і у людей забирається останнє. Давайте приймемо закон, підпишемо його всі разом: український газ – українцям, плюс 30 відсотків рентабельності, не більше, і газ з газових сховищ – українцям по ціні закачки плюс транспортування і податки. Це в наших з вами силах. Сьогодні наша команда такий законопроект запропонує для підпису кожній фракції, і ми мусимо це прийняти і покласти край цій вакханалії, коли з наших людей беруть в 2-3 рази вищі тарифи, ніж насправді мусять брати, а потім через НАК "Нафтогаз", як було це і при попередній владі, виводять ці гроші в офшори, виводять ці гроші за межі України, позбавляючи людей права на життя. У нас є вихід, давайте діяти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич. Також перерва із заміною на виступ.
10:54:20 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Я виступаю від імені "Опозиційної платформа – За життя" і фракції у Верховній Раді "Довіра". І питання, яке нас сьогодні турбує, воно є принциповим. Скажіть, будь ласка, чому сьогодні громадяни України, які є власниками надр України, мають платити ціну, яка – увага! – в 8 разів більша, ніж вартість українського газу власного видобутку? 1150 гривень – це сьогодні вартість газу власного видобутку. Можливо припустити добавити рентабельність на подальший розвиток. Чому сьогодні українці сплачують такий податок, як ренту на власний газ? Чому вони сплачують ПДВ? І ще на це йде 200-відсоткова надбавка рентабельності? Навіть та ціна, яка нібито з 1 лютого буде якоюсь пільговою, вона складає 6 тисяч 860 гривень, плюс доставка - це буде біля 8 тисяч 600 гривень, а в окремих районах – 9 тисяч гривень. Чому 300 доларів, і навіть більше, люди мають платити за газ, собівартість якого 38 доларів? Це несправедливо, це не по-людськи, це не по-державницьки. Наша позиція категорична: газ власного видобутку, який на 90 відсотків може забезпечити потреби наших людей, має бути відданий тому, кому він належить, – народові України. Сьогодні ми спостерігаємо за принципом ціноутворення, і у мене тут запитання до керівника НКРЕ. Скажіть, будь ласка, ми всі знаємо, і НАК "Нафтогаз" пишався цим, що влітку купили дешевий газ і закачали найбільшу кількість в наші сховища, купили дешевше, ніж за 100 доларів. Чому зараз продають народові України, споживачам за 300 доларів, навіть з цією пільговою ціною? На калькуляторі рахувати ми всі вміємо. Не грабуйте людей! І ми вимагаємо повернути пільгові тарифи до 3 тисяч кіловат - 90 копійок. І ми вимагаємо повернути всі пільги на лінії розмежування нашим споживачам. Знищили там всю економіку і на людей переклали все навантаження по сплаті електроенергії. Ми так боремося за мир в цьому регіоні? Ми так боремося за наших громадян? Думайте про людей, а не називайте всіх "слугами" тільки! Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов’язання (реєстраційний номер 4613). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 10:57:57 За-202 Рішення прийнято. До слова запрошується голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Радуцький Михайло Борисович. Дайте до 4 хвилин і від авторів, і від комітету.
10:58:12 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Шановний головуючий, шановні колеги, представлений вашій увазі законопроект спрямований на те, щоб якнайшвидше зареєструвати в Україні вакцини проти COVID-19 та розпочати масштабну вакцинацію населення. Сьогодні жодна з вакцин проти COVID-19 не може бути зареєстрована в Україні в установленому порядку, бо з об'єктивних причин жодна з них не має повного реєстраційного досьє і завершених третьої і четвертої стадії клінвипробувань. Усі вакцини, які сьогодні використовуються для проведення щеплень проти COVID-19 у провідних країнах світу, також не мають повної реєстрації в цих країнах, а отримали допуск до застосування, так звану реєстрацію під зобов'язання. В Європейському Союзі така процедура, вона передбачена Директивою 2001/83/ЄС. Цим законопроектом ми фактично інтегруємо таку саму процедуру в національне законодавство. Завдяки застосуванню цієї процедури - реєстрація під зобов'язання - громадяни отримають вкрай необхідні вакцини, а виробники вакцин будуть зобов'язані продовжувати післяреєстраційні дослідження безпеки або ефективності вакцин. Ми вважаємо, що для прискорення реєстрації вакцини проти COVID-19 та початку вакцинації населення цей законопроект варто приймати невідкладно. Водночас комітет пропонує передбачити додаткові запобіжники для унеможливлення реєстрації неякісних вакцин та вакцин невідомого походження. Тому комітет вважає за необхідне внести в текст законопроекту деякі уточнення та доповнення, зміст яких відображений у висновку комітету. З урахуванням цього комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов’язання (реєстраційний номер 4613) прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням наданих комітетом пропозицій, відображених у висновку комітету. Та доручити комітету спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України здійснити техніко-юридичне доопрацювання законопроекту при підготовці його на підпис Голові Верховної Ради. Прошу підтримати пропозицію комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп. Михайло Борисович, ви можете сідати. Синютка Олег Михайлович.
11:00:50 СИНЮТКА О.М. Прошу передати слово Вікторії Сюмар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Петрівна Сюмар.
11:01:05 СЮМАР В.П. Шановні колеги, очевидно, що немає сьогодні в світі більш актуальної теми, ніж питання вакцинації. От дуже хотілося б вірити, що в Україні ми б серйозно підійшли до розгляду цього питання. Але що ми бачимо? Ми бачимо, що при розгляді питання нібито про вакцини у нас навіть Міністерства охорони здоров'я немає. Де ж ця актуальність тоді? Тепер далі, ми дивимося на законопроект, навіть із правками комітету. І ви знаєте, він мене дуже дивує, тому що в цьому законопроекті немає слова COVID і слова "вакцина". Ви, звичайно, будете зараз посилатися на європейські директиви, але там є ще положення 1, яке ви не цитуєте. Так от, цей законопроект прописаний під екстрену реєстрацію будь-якого лікарського засобу, який не завершив клінічні випробування. І це тепер можна буде робити за скороченою процедурою. Ви знаєте, це дуже серйозно виглядає просто на корупційну схему, а не на питання, як вирішити проблему і все-таки вакцинацію провести в Україні. І я не розумію, чому таке актуальне питання, чому не можна до нього підійти просто відповідально і прописати цей законопроект дуже чітко, він невеликий, там же кілька абзаців, щоб ми розуміли, що йдеться саме про препарати для лікування COVID-19. Тому, колеги, очевидно, що ми всі сьогодні абсолютно за те, щоб Україна почала вакцинацію, причому нормальними вакцинами. Тому що кожен з вас буде колоти Pfizer і Moderna і ніхто не буде "Спутник" колоти. Я щось не бачила тут прихильників російської вакцини особливо, щоб вони на камери це робили. І ми хочемо, щоб українців прививали сьогодні масово, чесно, справедливо і адекватними вакцинами. Тому в першому читанні ми голосуємо зараз "за". Далі цей законопроект треба писати справді під якісну вакцинацію, вносити правки і... ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобровська Соломія Анатоліївна.
11:03:17 БОБРОВСЬКА С.А. Стефанишиній Ользі прошу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Стефанишина Ольга Анатоліївна.
11:03:30 СТЕФАНИШИНА О.А. Шановні колеги, пам'ятаєте у нас був такий Президент Віктор Янукович, який хотів, щоб ми ніколи не потрапили в Євросоюз? Так от, сьогодні його мрію здійснює пан Максим Степанов, який закриє нам в'їзд в усі цивілізовані країни фізично. Дуже скоро вся Європа, Сполучені Штати і інші розвинені країни закінчать вакцинацію населення від COVID-19. Ми не знаємо, коли ми це навіть почнемо. У нас не будуть більше вимагати ПЛР-тест, у нас будуть вимагати паспорт вакцинації. Але ні у вас, ні у мене, ні у наших батьків його, на превеликий жаль, не буде, бо Україна, може бути, провакцинує своє населення до кінця 2023 року. Чи готові ми жити в цій ізоляції? Я дуже сумніваюся. І я вважаю, що сьогодні те, що уряд наш не робить взагалі нічого для того, щоб провакцинувати населення, і навіть пріоритетні групи, це ганьба. Тепер про цей законопроект. Він нам "прилетів" від уряду за день до комітету. Я змогла лише вибити правку, щоб там не було Російської Федерації і "Спутника" у цій спрощеній реєстрації. Звичайно, цей законопроект не є ідеальним. Але ми зараз усі у заручниках цього уряду, який не має ані нормального плану, ані розуміння, як відбуватимуться ці процеси. Законопроект дає можливість тимчасової екстреної реєстрації вакцин, які, як я розумію, вже стоять на кордоні сьогодні. І якщо ми за це не голосуємо – ми з вами злочинці, бо пан Степанов не зміг нормально спланувати процеси. Я стомилась бути заручницею цього міністра. Розумієте? Я, звичайно, не можу не голосувати за цей законопроект. Але я вважаю, колеги, що це ганьба – мати в заручниках цілу Верховну Раду і нічого, вибачте, не робити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамоян Суто Чолоєвич.
11:05:32 МАМОЯН С.Ч. Прошу передати слово Шуфричу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.
11:05:45 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Я, чесно кажучи, ну, дуже приємно здивований, що ми повернулись до питання вакцини. Я читаю, журналісти провели розслідування, Шмигаля вже провакцинували Pfizer, окремих членів уряду – вже теж, вони вже провакциновані. Чого ми це тут зараз б'ємося і час втрачаємо? Люди добрые, где мозги? Вчора був тут з офіційним візитом міністр закордонних справ Угорщини. 2 мільйони доз на 10 мільйонів населення, а одна доза – це 2 ампули. Угорщина підписала контракт з Росією на поставку "Спутник V". Вони ще не регламентували у себе використання Sinovac, у них є сумнів в ефективності китайської вакцини. Нас сьогодні вакциною, яка ще не дуже сприймається у світі, хочуть вакцинувати, і ми ще навіть не знаємо, коли і як. З іншого боку, вакцина, яка вже зараз подана на реєстрацію і використовується в Сербії, в Угорщині, Німеччина починає реєструвати "Спутник V", ми її не визнаємо тільки тому, що вона російська. Сьогодні запропонована можливість виробляти її в Україні, і це дійсно в інтересах наших громадян. Я сьогодні за те, щоб в Україні була будь-яка ефективна вакцина, будемо відверто говорити. "Спутник V" вироблений на принципах, які нам знайомі: на принципах советской понятной прививки. А інші: і Moderna, і Pfizer, – це вже новітні технології втручання в РНК і ДНК, і ми не знаємо, як вони будуть діяти остаточно в наступному. Тому давайте думати про людей, а не про політику. Я буду вакцинуватись в Будапешті "Спутником V", і моя родина теж, я дбаю про їх здоров'я. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович. Я не чую.
11:07:54 КИРИЛЕНКО І.Г. Прошу передати колезі Дубелю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дубелю Валерію. Дубілю включіть, будь ласка, мікрофон.
11:08:04 ДУБІЛЬ В.О. Фракція "Батьківщина", Валерій Дубіль, перший заступник Комітету здоров'я нації. Фракція "Батьківщина" буде підтримувати законопроект 4613, яким запропонований механізм завезення і реєстрації в Україну лікарських засобів і вакцини під зобов'язання виробника. І таким чином ми зможемо надати доступ до вакцини громадянам України, тому що саме цінніше – це життя людини. Адже на сьогоднішній день в Україні законно не може бути зареєстрована жодна вакцина, тому що виробник жоден не пройшов повний цикл клінічних випробувань. Цим законом ми надаємо додаткові повноваження виконавчій владі, і виконавча влада буде відповідати за те, щоб в Україну була доставлена вакцина ефективна і гарантованої якості. І наша команда, фракція "Батьківщина" і комітет буде пильно за цим слідкувати. Ми цей законопроект підтримуємо. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Білозір бачу. Хто ще? Білозір, Анна Костянтинівна - бачу. Два виступи з мотивів, після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали. Білозір Лариса Миколаївна.
11:09:38 БІЛОЗІР Л.М. Колеги, депутатська група "Довіра" буде голосувати цей законопроект в першому читанні, але ні в якому разі не в цілому. Тому що тут пропонується доповнити статтю 9 Закону "Про лікарські засоби" про реєстрацію лікарських засобів під зобов'язання для екстреного медичного застосування. Вже з самої статті зрозуміло, що не лише ліки, які направлені проти боротьби з COVID, будуть підпадати під цю статтю, і це є зловживанням норми, коли пандемія розширить можливості деяких людей, дуже хитрих. Також пропонується надати можливість застосування процедури під зобов'язання препаратам, які пройшли клінічне дослідження в США, Європейський Союз. Але навіщо Індія і Мексика, і Бразилія? Мексика і Індія – ці країні не являються… препарати не є безпечними. І нам потрібно залишити Європейський Союз, США - там, де FDA, там, де чіткий контроль. А так ми отримаємо низькоякісні, зацяцьковані вакцини. Бо я вам скажу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна.
11:10:50 СКОРОХОД А.К. Депутатська група "Партія "За майбутнє" підтримає даний закон в першому читанні. Але ми дуже просимо між першим і другим читанням все-таки чітко встановити, що це застосовуватиметься виключно до вакцини і ліків від COVID-19. А також для того, щоб не було маніпуляцій з ціною на вакцини, ми просимо розглянути Постанову нашої депутатської групи про державне регулювання цін на вакцини проти COVID-19 (4494). Тому що всі ми знаємо, що на сьогоднішній день вакцини вже є, але вони доступні виключним людям в цій країні. Ми знаємо, що в нас дуже люблять маніпулювати цінами на ліки, і в тому числі будуть маніпулювати цінами на вакцини. Тому дане питання має бути так само розглянуте паралельно із цим законом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз з мотивів дам Радуцькому ще. І, будь ласка, перед голосуванням, керівник комітету і голови депутатських фракцій та груп, підійдіть до трибуни, порадитись треба. Радуцький Михайло Борисович.
11:12:03 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Шановні колеги, дякую за ваше зауваження. Єдине, хотів би нагадати, що в моєму виступі звучала фраза, що цей закон підтримати з правками комітету. В правках комітету, пані Оксано, прибрані такі країни, як Мексика і як Бразилія. Там залишились тільки країни Європейського Союзу, Сполучені Штати, Японія, Велика Британія, Китайська Народна Республіка і Індія, все. І Швейцарія, вибачте. Більше там ніяких нема. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, керівники фракцій та груп, підійдіть до трибуни. Шановні колеги, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Є деякі дискусійні питання навколо цього законопроекту, я маю на увазі законопроект 4613. Нам його вкрай важливо прийняти на цьому тижні, але необхідно внести деякі зміни між першим та другим читанням. Шановні колеги! Шановні колеги, тому було тільки що домовлено з керівниками депутатських фракцій та груп… Олександр Федієнко, вас вакцини вже не турбують, я зрозумів, у вас діджиталізація. Шановні колеги, тому домовилися, зараз проголосувати за основу цей законопроект. Завтра за процедурою аd hoc… Сьогодні я дам доручення комітету розглянути та внести необхідні правки до законопроекту і завтра за процедурою аd hoc його проголосуємо. Немає заперечень? Але я чекаю, як завжди, листа від депутатських фракцій та груп. (Шум у залі) Ні, виступів не буде зараз. Ні, не буде виступів, Нестор Іванович! Нестор Іванович, тільки що ви домовлялися, ви були за ad hoc. Нестор Іванович, "Спутника" туди не добавиться. Вносьте закон… (Шум у залі) Що ви робите? Ви домовлятися вмієте? Тільки що домовились. Нестор Іванович, колег спитайте. Хочете - вносьте інший законопроект. Завтра не буде вакцин, до кого прийдуть - до вас? Ні, до вас прийдуть, Анатолій Петрович, до вас прийдуть. В цілому, ви готові в цілому зараз голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов'язання (реєстраційний номер 4613). Прошу підтримати та проголосувати. 11:18:24 За-318 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію згідно частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України про скорочення наполовину строків подачі правок і пропозицій та підготовки до другого читання законопроекту 4613. Вибачте, мені все рівно, проти чи не проти, ви кнопкою визначаєтесь "за" чи "проти", там їх три – це регламентна процедура. Шановні колеги, вивчіть Регламент, будь ласка. Прошу підтримати та проголосувати. 11:19:06 За-312 Хто проти вакцин, хто проти вакцинування людей, ми побачимо. Дякую, шановні колеги. Покажіть по фракціях, будь ласка: "Слуга народу" – 213, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 22, "Батьківщина" – 19, "Партія "За майбутнє" – 15, "Голос" – 15, "Довіра" – 15, позафракційні – 13. Дякую. Наступне питання порядку денного – це Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)" щодо поновлення єдиного порядку обчислення скликань (реєстраційний номер 4414). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 11:20:12 За-247 Рішення прийнято. Шановні колеги, до слова запрошується голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Клочко Андрій Андрійович.
11:20:31 КЛОЧКО А.А. Доброго дня, пане Голово, шановні народні депутати України, шановні присутні! Проектом Закону за реєстраційним номером 4414 передбачено внесення змін до статей 1, 2 і 4 Закону України "Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування" з метою поновлення порушеного на сьогодні в Україні єдиного порядку обчислення скликань усіх представницьких органів місцевого самоврядування. Нагадаю, що єдине законодавче регулювання скликань місцевих рад було запроваджено у 2004 році. Парламент вирішив вважати першим скликанням склад всіх без винятку місцевих рад, обраних у 1990 році. Наступні скликання місцевих рад мали змінюватися виключно після проведення чергових виборів, а факт позачергових і перших виборів в окремих радах не впливав на нумерацію їх скликань. Колеги, однак після рішення Конституційного Суду України від 4 червня 2009 року щодо вищезгаданого закону змінилися обставини і довелося вважати обраним в позачергових виборах склад депутатів як повноцінне скликання місцевої ради, що порушило їх єдину загальнодержавну нумерацію. Звертаю увагу, що 11 лютого 2011 року до Конституції України було внесено зміни, і одночасно встановлено, що строк повноважень депутатських місцевих рад складає 5 років у разі їх обрання на чергових виборах. При цьому не було жодної згадки про позачергові перші місцеві вибори, тобто у законодавця з'явилася можливість повернутися до питання поновлення єдиної нумерації скликань місцевих рад. На сьогодні існують значні розходження у нумерації вказаних скликань, про що ми отримали інформацію від органів місцевого самоврядування та їх асоціацій. Зокрема, окремі ради об'єднаних територіальних громад, обрані на перших виборах ще до 2020 року, почали самостійно встановлювати нову нумерацію, але 25 жовтня 2020 року на рівні сіл, селищ, міст і районів відбулися ще одні перші вибори і дотриматися задекларованої єдності нумерації скликань стало практично неможливо. Тому мною і колегами з комітету було вирішено запропонувати парламенту на законодавчому рівні повернути єдність обчислення скликань місцевих рад. При цьому точкою відліку, як було раніше для місцевих рад, так і сьогодні для Верховної Ради, буде вважатися перше скликання, яке припало на День проголошення незалежності України у 1991 році. Для подальшого обчислення беремо до уваги лише кількість проведених чергових виборів. І, як наслідок, пропонуємо місцеві ради, обрані на чергових та перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, вважати радами восьмого скликання. Інформую, що комітет розглянув даний законопроект на своєму засіданні 16 грудня 2020 року і, взявши до уваги висновок Головного науково-експертного управління, ухвалив рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні прийняти його за основу та в цілому. У разі прийняття даного законопроекту в першому читанні та в цілому пропонується Верховній Раді України доручити комітету при підготовці відповідного тексту до підпису Голові Верховної Ради України здійснити його спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради здійснити його техніко-юридичне доопрацювання. Прошу підтримати позицію комітету. Дякую за увагу. Прошу підтримати і проголосувати "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп. Лунченко Валерій Валерійович.
11:24:31 ЛУНЧЕНКО В.В. Передайте, будь ласка, слово Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Миколаївна Білозір.
11:24:38 БІЛОЗІР Л.М. Колеги, потрібний законопроект, він дійсно технічний, який дозволить виправити отаку цю черговість в радах, тому що, якого скликання вони, сьогодні вони плутаються – і сьоме, і восьме, і дев'яте, тому що були позачергові вибори, були проміжні вибори, коли було добровільне об'єднання і проводили довибори. Тому дуже важливо все ж таки зробити вже уніфіковано, щоб вони не плуталися, визнати їх саме такими, дати їм методику обчислення скликань місцевих рад. Тут черговість скликання вже не буде рахуватися і будемо вважати, що вони всі восьмого скликання. Незважаючи на те, що саме нещодавно, 25 жовтня, пройшли перші місцеві вибори, я думаю, це полегшить і зніме купу проблем, які сьогодні виникли у громадах. Тому прошу підтримати, це наш комітетський законопроект - Комітету організації державної влади, місцевого самоврядування і, в принципі, він уніфікує і допоможе все привести до спільного знаменника. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Руслан Петрович Князевич.
11:26:06 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово, шановні колеги. Я насправді думаю, що було би добре прийняти цей законопроект хоча би за основу, оскільки є велике сподівання, що ми цим законопроектом, прийняттям його, закінчимо дві дискусії. Перша дискусія - з приводу того, який строк повноважень рад, які обираються на позачергових виборах. Ми нарешті дійдемо спільного консенсусу, що це все ж таки ради, які діють тільки до чергових виборів, бо нове скликання – це чергові вибори, а не позачергові. І друге – справді вирішимо те питання, яке спричинено не тільки відповідно рішенням Конституційного Суду, про яке згадано, а й Законом "Про місцеві вибори" ще 2010 року, коли в "Перехідних положеннях" на чергових виборах вирішено було, що ради, які обрані на позачергових виборах в 2008-2009 році, міська Київська рада і Тернопільська обласна рада, здійснюють свою нумерацію відповідного від того скликання, яке було обрано на позачергових виборах. І ситуацію заплутали остаточно. І ми зараз маємо не тільки на рівні сільських, селищних чи ОТГ, а навіть на рівні Київської і обласної Тернопільської рад, незрозумілу ситуацію. Я дуже сподіваюсь, що цей законопроект вирішить це питання. Тому ми будемо підтримувати його за основу і в другому читанні будемо вносити свої пропозиції, які його покращить, оскільки там є певні речі, які дискусійні, і обов'язково їх треба буде прибирати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рахманін Сергій Іванович.
11:27:23 РАХМАНІН С.І. Прошу передати слово Роману Лозинському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський Роман Михайлович.
11:27:29 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, і в першу чергу представники місцевого самоврядування! Очевидно, що є проблема. Проблема, яка піднята в цьому законопроекті, це абсолютно слушно, і уніфікація всіх скликань, номерів скликань абсолютно потрібна. Але нумерація повинна відображати в першу чергу безперервну послідовність, нумерацію всіх скликань. А я скажу просто один конкретний приклад – приклад Київради. 25 жовтня, як і всюди в Україні, в Київраді відбулися місцеві вибори. І в нас запрацювала Київрада якого скликання? Дев'ятого. Зараз якщо норма цього законопроекту запрацює, скликання Київради буде вважатися восьмим скликанням, тобто вдруге восьме скликання. Уявіть собі, який буде хаос у документації, уявіть собі, як знайти рішення, які будуть нумеруватися восьмим скликанням як попереднє скликання Київради і як знову нове скликання Київради. Головне науково-експертне управління теж вказує на недосконалість цього підходу. І точно треба працювати над цією проблемою, але, на превеликий жаль, норма цього законопроекту її не вирішить. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
11:28:45 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановний Дмитро Олександрович, прошу передати слово народному депутату Батенку Тарасу Івановичу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.
11:28:55 БАТЕНКО Т.І. Дякую, пане Антон Поляков. Шановні колеги, шановні друзі, ми, звичайно, розуміємо важливість цього законопроекту, особливо після розгляду питання вакцинації, яка нагально потрібна Україні. І перед розглядом питання недопустимості підвищення тарифів питання нумерації скликань місцевих рад. Але, разом з тим, це не тільки скепсис і іронія, звичайно, не до іронії нашим громадянам. Разом з тим, ми звертаємо увагу на те, що ми маємо мати своє уніфіковане в незалежній державі літочислення місцевих органів самоврядування, яке ми ведемо від часу проголошення державного Акту незалежності суверенітету від 1990 року. Але ми хочемо прислухатися до головного управління, до ГНЕУ, яке висловлює зауваження до змісту законопроекту і вважає, що закон має передбачити правила нумерації не тільки чергових скликань місцевих рад, а й особливості нумерації місцевих рад, обраних на позачергових та перших виборах, які мають бути прив'язані до номеру чергового скликання місцевої ради. Але при цьому повинні відображати безперервну, як наголошували всі мої колеги-представники різних фракцій і груп, безперервну послідовність нумерацій всіх скликань рад, перехід прав і обов'язки від одних місцевих рад до інших рад. Тому ми підтримуємо цей законопроект в першому читанні, враховуючи техніко-юридичне доопрацювання цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, хто ще? Соболєв – з мотивів, після цього переходимо до голосування. Більше немає бажаючих виступити? Соболєв.
11:30:25 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Взагалі більш абсурдного законопроекту я в своєму житті ще не бачив. Тобто перші вибори, які відбулися в об'єднаних громадах, тепер будуть вважатися восьмими, а вибори, які відбувались позачергові, тепер нумерацію будуть мати подвійну. Ну, що ви пропонуєте? Яким чином буде вестись документація? Яким чином ви будете апелювати до рішень, якщо вони будуть скасовуватись в судах? На наш погляд, фракції, цей законопроект не може бути ухвалений навіть в першому читанні. Почитайте застереження науково-експертного управління, там все абсолютно чітко сказано. І нічого страшного немає, що рада має свою нумерацію, бо одна рада утворена півроку назад, а інша існує з 90-го року. Що тут змінилося? Тому наша фракція за це голосувати не буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Цей законопроект запропонований комітетом для прийняття за основу і в цілому. Немає заперечень? Немає. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)" щодо поновлення єдиного порядку обчислення скликань (реєстраційний номер 4414). Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 11:32:43 За-276 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону реєстраційний номер 4414. Прошу підтримати та проголосувати. 11:33:10 За-263 Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому. Дякую. Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це проект Постанови про заходи, спрямовані на соціальний захист населення, у зв'язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги (реєстраційний номер 4650). Цей проект постанови було погоджено практично всіма депутатськими фракціями та групами. І під час підготовки до розгляду цього питання було узгоджено наступну процедуру: 2 хвилини – виступ від авторів, 2 хвилини – виступ від комітету і всі депутатські фракції мають до 2 хвилин на виступ, фракції та депутатські групи. Якщо немає заперечень, ставлю таку пропозицію на голосування. Прошу її підтримати та проголосувати. 11:34:09 За-331 Рішення прийнято. До слова запрошується голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Герус Андрій Михайлович і від авторів, і від комітету.
11:34:29 ГЕРУС А.М. Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, головуючий! Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на своєму засіданні 27 січня 2021 року розглянув проект Постанови Верховної Ради України про заходи, спрямовані на соціальний захист населення, у зв'язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги (номер 4650), внесеної народним депутатом України Арахамією Давидом Георгійовичем, Разумковим Дмитром Олександровичем та іншими народними депутатами, всього 144 підписи. Проектом постанови запропоновано Кабінету Міністрів України розглянути пропозиції та вжити низку заходів щодо соціального захисту населення у зв'язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги. Також рекомендується спільно з енергетичним регулятором вивчити можливість запровадження додаткових форм державного регулювання цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги та удосконалити механізм підтримки вразливих споживачів. Більшість народних депутатів членів комітетів підтримали прийняття цього проекту постанови з урахуванням висловлених на засіданні комітету пропозицій та зауважень, які стосуються поширення пільг на електричну енергію для населення, що проживає у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій та будинків сімейного типу, а також спрощення доступу до субсидій пенсіонерів, осіб з інвалідністю, безробітних та інших вразливих верств населення. За результатами розгляду комітет рекомендує проект Постанови про заходи, спрямовані на соціальний захист населення прийняти за основу і в цілому з урахуванням висловлених пропозицій комітету, які містяться у наданому висновку комітету до цього проекту постанови, з яким ви можете ознайомитись у розданих матеріалах. Я зачитаю пропозиції комітету для стенограми. Частину першу викласти в такій редакції: "Кабінету Міністрів України невідкладно внести зміни стосовно збільшення соціальних нормативів розрахунку субсидій на використання газу, електричної енергії, теплової енергії, інших послуг, а також забезпечити спрощення доступу пенсіонерів, осіб з інвалідністю, безробітних до системи субсидій, передбачивши забезпечення введення змінених норм розрахунку субсидій з 1 жовтня 2020 року до таких постанов: від 21 жовтня 1995 року № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"; від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"; від 6 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування". У місячний строк подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" в частині збільшення видатків за бюджетною програмою "Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі". Вивчити питання та подати пропозиції щодо внесення змін до законодавства з метою завершення опалювального сезону 2020-2021 року на основі системи надання житлово-комунальних послуг населенню, що діяла до 1 січня 2021 року". Після абзацу третього пункту 1 частини другої доповнити абзацом четвертим такого змісту: "Встановлення пільг на електричну енергію населенню, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій (кома), дитячим будинкам сімейного типу". Прошу підтримати рішення комітету та прийняти проект постанови за основу і в цілому з урахуванням висловлених пропозицій комітету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп. Дубіль Валерій Олександрович.
11:39:04 ДУБІЛЬ В.О. Прошу передати слово Сергію Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.
11:39:15 СОБОЛЄВ С.В. Без сумніву, наша фракція приймала участь в підготовці цієї постанови і ми її підтримуємо. Але, на жаль, це вирок. Ця постанова – це вирок системі державного управління в енергетиці. І треба чесно на кінець-то сісти і дати відповіді на такі питання. Як може бути атомна енергетика збитковою? Як кожен місяць мільярди гривень приводять атомну енергетику до збитків? Найбільш фактично прибуткова галузь енергетики. До тих пір, поки ми не почнемо відвертої розмови в цій залі, уряд цю розмову не почне. Вітренко ці питання не буде піднімати, бо він довів разом з іншими до цієї ситуації в країні. І те, що ми пробуємо зараз прикривати фіговим листком той сором, який зроблений, це ні до чого не приведе. На жаль, ми зараз констатуємо факт: державного управління в енергетиці немає. Да, ті напівміри, які зараз робляться: 30-кілометрова зона, ми повертаємо пільги тим, хто проживає. Але і сюди навіть залізли: залізли в 100 кіловат, які повинні йти пільговим категоріям. Тільки в останній момент на комітеті виправили ситуацію з багатодітними сім'ями. Але це ні до чого доброго не приведе, парламент повинен сам собі дати відповідь, чому надприбуткові галузі стали збитковими, чому ми з країни-експортера електроенергії перетворились в країну-імпортера електроенергії. Ось відповіді, які потребує і суспільство і ця зала. Тому, так, ми підтримуємо цю постанову, але, на жаль, це напівміра, яка не вирішить питання в енергетиці. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Борзова Ірина Наумівна.
11:41:20 БОРЗОВА І.Н. Доброго дня. Ірина Борзова, Вінниччина. У січні в Україні зросли ціни на газ, збільшилися тарифи за оплату житлово-комунальних послуг, і це найболючіше для людей питання. Підвищення тарифів під час економічної кризи і загальнонаціонального карантину, коли українцям і так важко, може призвести до накопичення боргів. Кабмін повинен розробити механізм компенсації різниці в тарифі на газ за січень, і це може бути за рахунок субсидій, та розробити пільговий тариф на електроенергію для споживачів, які використовують до 100 кіловат на місяць. Потрібно переглянути та збільшити бюджет в частині збільшення видатків за програмою виплат пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. Ми підтримуємо проект постанови і повинні зробити все аби підтримати тих, хто найбільше потребує нашої уваги та підтримки у сьогодні, на сьогоднішній день. Дякую. Ірина Борзова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрчишин Ярослав Романович.
11:42:43 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Інні Совсун. ГОЛОВУЮЧИЙ. Совсун Інна Романівна.
11:43:01 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, безперечно те, що зараз відбувається довкола цін та тарифів на енергетику, викликає велике обурення та обговорення в суспільстві. У нас є причини, чому так сталося. Ключова причина – громадяни не до кінця поінформовані про те, що власне відбувається, громадяни не були поінформовані, як вони могли вже в січні поміняти постачальника газу, вже в січні громадяни могли отримати нижчі ціни на газ, якби уряд провів адекватну інформаційну кампанію, просвітницьку кампанію, пояснив, як можна було б, власне, для окремих громадян, для сімей знизити ціни на газ вже зараз. Ми бачимо також дуже багато маніпуляцій довкола цього питання замість фахової, по суті дискусії. На превеликий жаль, ця постанова, яку ми зараз розглядаємо і вочевидь, яка буде підтримана більшістю в парламенті, навряд чи вирішить ті проблеми, які зараз є. Давайте уважно і чесно прочитаємо, що постанова пропонує. Постанова пропонує: вивчити питання, розглянути можливість, подивитись, рекомендувати. Чи ці кроки в принципі можуть вирішити якісь проблеми? Вочевидь, що ця постанова є більше політичною заявою з боку Верховної Ради, і ця політична заява мені видається, на жаль, дуже слабкою. Це є політична заява про те, що до сьогодні у Верховній Раді немає чіткого розуміння щодо того, а якою має бути державна політика у сфері енергетики. Ми підтримуємо ринкові заходи чи державне регулювання – це ключове питання, на яке ми не даємо відповіді. І те, що ми зараз вирішуємо, те, що ми пропонуємо в цій постанові, – це вивчити це питання. Мені б хотілося, аби ми вивчили це питання давніше і мали чітку відповідь від партії більшості, від уряду щодо того, якою є державна політика і позиція уряду в питаннях енергетики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.
11:45:13 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, чи може уряд нарешті працювати так, щоб не було бажання його зняти, відправити у відставку? Як нам заставити уряд працювати так, щоб не допускати таких ляпасів щодо тарифів, які були допущені на початку року, які не те що дорого коштують для країни і простих громадян, але і прирікають мільйони громадян жити за межею бідності, які обертаються для цих громадян трагедією? За офіційною статистикою, друзі, Інституту демографії таких громадян, які живуть за межею бідності, в середині 2000 року нараховувалося близько 51 відсотка, тобто більша половина всього населення України. І ми переконані, що після двох локдаунів, невдалих, щодо ефективності яких ми, безумовно, можемо довго сперечатися, цей відсоток людей, які живуть за межею бідності, значно підвищився. У нас немає доброчесності ринку газу, і те, що уряд сьогодні намагається ввести державне регулювання цін на ринку енергоресурсів, безумовно, є правильним рішенням. І нас не цікавить тут думка з цього приводу Міжнародного валютного фонду. Тому при ухваленні такої постанови, ми переконані, наша депутатська група "За майбутнє" переконана, що в залі, мабуть, буде присутній уряд у повному складі, який мав би це чути. Тому що ми живемо у парламентсько-президентській країні, і люди чекають від парламенту вирішення проблеми, яке би мало бути саме в цій країні – парламентсько-президентській. Тому що вони вірять, що ключ до вирішення проблеми є в парламенті, і вони нарікають на нас, що ми не розв'язуємо цієї проблеми. Тому, друзі, ми категорично наполягаємо на тому, щоби питання відновлення пільги щодо вартості електроенергії при споживанні до 100 кіловат було повернено і виконано урядом, питання багатодітних, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу щодо споживання електроенергії було би враховано, питання проживаючих у 30-кілометровій зоні атомної електростанції так само було би враховано. Тільки в таких умовах ми будемо голосувати за цю постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович. Вибачте. Кулініч Олег Іванович.
11:47:29 КУЛІНІЧ О.І. Олег Кулініч, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, наша група буде підтримувати всі ініціативи, всі постанови, всі законопроекти, які направлені на здешевлення тарифу на житлово-комунальні послуги для населення, для юридичних осіб. Давно вже треба наводити лад в енергетичній сфері нашої держави, тому що те, що відбувається зараз, воно абсолютно не відповідає реальним заробітним платам, реальним пенсіям. Люди не можуть оплачувати такі платіжки, тому що їхні доходи абсолютно не відповідають тим платіжкам, які вони отримують. Ми ще на початку січня зареєстрували подібні законодавчі акти, подібну постанову, які якраз направлені на здешевлення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Що стосується цієї постанови, ми обов'язково її будемо підтримувати. Можливо, вона і не вирішує всіх проблем, але ми зобов'яжемо нею уряд знайти ресурс для того, щоб люди отримали субсидії в повному об'ємі за січень, лютий, березень цього року за повний опалювальний період. Не може бути так, що люди, коли отримують відповідні платіжки, вони не знають, що їм робити, і звертаються у всі інстанції, до народних депутатів, тому що це ненормальна ситуація. Нам треба обов'язково навести лад із електропостачанням, обов'язково відновити пільговий тариф для тих, хто перейшов на електроопалення. Якраз ця постанова це питання врегульовує. Нам треба врегульовувати питання про транспортування газу обов'язково, тому що те, що зараз відбувається, особливо на Полтавщині, коли люди отримали найвищі платіжки, найвищий тариф на доставку газу, це ні в які рамки не вкладається, коли середньовиважена цифра була по державі в 2-2,5 рази нижче. Тому підтримуємо цю постанову. Даємо доручення уряду працювати над тим, щоб знижувати житлово-комунальні послуги, знижувати платіжки для нашого населення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
11:49:40 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово! "Опозиційна платформа – За життя" підтримає дану постанову. Однак у нас є не те що кричуще зауваження, це просто на голову не налазить. Такі речі, наприклад, як причина зростання тарифів в Україні – це COVID-19. Це абсурд просто, яким намагаються прикрити корупційні і злочинні схеми по обкраданню населення. Безумовно, є декларативні норми. Тому що сьогодні тут був голова НКРЕ, я задавав конкретні запитання: якою постановою повернуть пільговий тариф – те, про що казали колеги – до 100 кіловат/годин по 90 копійок? Або якою постановою будуть змінювати, і де в цій так само в постанові нашій сьогоднішній повернення тарифу, який зріс до 30 відсотків по країні, на виробництво теплової енергії? Або де так само норма, яка стосується холодного водопостачання і водовідведення, яка зросла в містах-мільйонниках з 21 до 27 гривень? Цього немає. А тепер щодо економічних передумов. Я до вас неодноразово звертався продовж усіх півтора року. Ми подали два законопроекти, які забезпечували можливість знизити ціни на газ і похідні тарифи на опалення і гаряче водопостачання. Ви нас не чули півтора року. Вам було не до цього. Тому послухайте зараз, тоді, коли люди вийшли на вулиці і коли вимагають, щоб у них були справедливі ринкові і, що головне, економічно обґрунтовані тарифи. 2841 гривня – відпускна ціна газу "Укргазвидобування". По 20-му року, ми вже підняли статистику, "Укргазвидобування" видобуває 15 мільярдів кубів газу, 15,3, якщо бути точним, а споживання населення і теплокомуненерго – 16,3 мільйони. Газу практично вистачає в нуль для того, щоб газ, який є власного видобутку, йшов на потреби населення. Імпортний газ зменшився, ціна його зменшилась з 339 до 202 долари. Які економічні передумови у вас для цього зростання? Тому не займайтесь популізмом і декларативними постановами, а реально знизьте ціни на газ і інші похідні тарифи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Герасимов Артур Володимирович, після цього переходимо до голосування, запросіть народних депутатів до зали, будь ласка.
11:51:54 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні українці, коли влада Зеленського необґрунтовано підвищила ціни на газ та забрала у найбідніших пільговий тариф на електроенергію, "Європейська солідарність" розробила чіткий план допомоги населенню. А вчора з'явилась ця постанова, яка фактично повторює стратегію "Європейської солідарності" щодо подолання тарифної кризи. В постанові пропонується збільшити субсидії і повернути пільговий тариф на електроенергію. Скопіювали - ну і слава Богу. Не знаєте де брати гроші? Ухвалюйте законопроект "Європейської солідарності" 4585 і спрямовуйте додаткові 7 мільярдів гривень з утримання силовиків, кортежів та державних дач Зеленського на субсидії. Також дуже важливо заборонити купівлю російської електрики та газу. І якщо ми торкнулися газу. Сьогодні з цієї трибуни про тарифи, газ та совість нам вирішила розповісти людина, яка дуже розбирається в газі, "газова принцеса" Лазаренка, через дії якої держава понесла збитки на мільярди доларів. Доказом цього є перемога України в Стокгольмському арбітражі, коли ми повернули більше 4 мільярдів доларів, які після "хі-хі" з Путіним вона переплатила Кремлю і за які Кремль купував зброю і вбивав наших воїнів. Сьогодні нас знову хочуть посадити на "російську газову голку" і на російські газові схеми. "Європейська солідарність" не дасть цього зробити ані "газовій принцесі", ані її телефонним абонентам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Підготуйтесь до голосування. Готові? Шановні колеги, ця постанова – це результат роботи всіх депутатських фракцій та груп, починаючи з того моменту, як відбулися події, пов'язані з тарифами. Позицію щодо того, що Верховна Рада повинна брати на себе відповідальність і готова працювати в цьому напрямку, була озвучена всіма фракціями і депутатами. І саме депутати – ті перші, хто зіткнулися з проблемою, тому що люди приходили саме до них. Особливо це стосується мажоритарників. Тому я впевнений, що дуже важливо сьогодні підтримати цю постанову, підтримати людей. І те, що лежить у зоні нашої відповідальності, в зоні наших можливостей, ми робили в сьогоднішніх умовах на 110 відсотків. Я всім дякую і пропоную голосувати. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідних техніко-юридичних правок проект Постанови про заходи, спрямовані на соціальний захист населення, у зв'язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги (реєстраційний номер 4650). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:55:44 За-337 Рішення прийнято. Постанова прийнята. Дякую, шановні колеги. Оголошується перерва, оскільки залишилось три хвилини, до 12:30. Дякую. (Після перерви) 12:35:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть, будь ласка, народних депутатів до зали. Шановні колеги, запросіть народних депутатів до зали. Сергій Віталійович Бабак, будь ласка, підійдіть на хвилинку. Шановні колеги, підготуйтесь до голосування, будь ласка. Тому що нам треба буде прийняти рішення про скорочену процедуру. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про конституційну процедуру (реєстраційні номери 4533, 4533-1). Будь ласка, підготуйтесь до голосування, тому що пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 12:38:06 За-196 Рішення прийнято. До слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Совгиря Ольга Володимирівна. Дайте, будь ласка, 4 хвилини і від авторів, і від комітету.
12:38:21 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, законопроект про конституційну процедуру напрацьований робочою групою парламенту по виходу з конституційної кризи, куди входили представники всіх депутатських фракцій і груп. Крім того, над законопроектом працювала група високопрофесійних фахівців з конституційного права, за що я їм хочу щиро подякувати з цієї високої трибуни. Колеги, я вам дякую. Тепер по суті законопроекту. По-перше, законопроектом запроваджується кваліфікована більшість для ухвалення рішень Конституційним Судом – це 12 голосів. Таке підвищення кількості голосів необхідне для ухвалення рішень забезпечить схвалення судом більш зважених поміркованих і мотивованих рішень. По-друге, запроваджується усна форма провадження як основна форма розгляду справ. Чому це важливо? Тому що громадяни повинні розуміти, що Конституційний Суд працює відкрито, прозоро, а не за зачиненими дверима. Запроваджується чіткий механізм формування порядку денного Конституційного Суду. Наразі склалася ганебна ситуація, коли порядок денний Конституційного Суду фактично формується одноособово його Головою. Внаслідок чого формування відбувається непрозоро, іноді справи включаються до порядку денного безпосередньо перед початком їх розгляду судом, що не забезпечує належний їх рівень розгляду судом і створює підходи для вибіркового розгляду справ. Так, на сьогодні в суді є справи, які розглядаються вже 6 рік поспіль, наприклад, це справа про люстрацію. Запроваджується функціонування єдиного централізованого реєстру актів Конституційного Суду, що полегшить доступ до них учасників конституційного провадження. Передбачається підвищення вимог до мотивування рішень Конституційного Суду. Це ненормально, коли Конституційний Суд визнає неконституційними положення 50 норм закону з посиланням на одну норму Регламенту, а саме рішення досягає 5-7 сторінок. Законопроект містить цілу низку змін і положень, які спрямовані на підвищення ефективності і дієвості інституту конституційної скарги, що знов-таки полегшить доступ громадян до конституційного судочинства. Крім того, в законі вперше суттєво унормовуються питання дисциплінарного провадження суддів Конституційного Суду, адже на сьогоднішній день, уявіть собі, сам Конституційний Суд визначає процедуру дисциплінарного провадження щодо самого ж себе. На жаль, навколо законопроекту дуже багато маніпуляцій, починаючи від того, що нібито Конституційному Суду буде заборонено приймати свій Регламент. Це неправда. Регламент Конституційного Суду, як його внутрішній акт, і Закон про конституційну процедуру будуть діяти паралельно. І маніпуляцією є також те, що цей закон не можна приймати без висновку Венеційської комісії. Позавчора ми успішно проголосували Закон "Про всеукраїнський референдум", де отримання висновку Венеційської комісії і робота над законопроектом здійснювалась паралельно. Колеги, витрати з державного бюджету на прийняття одного рішення Конституційного Суду в цілому становлять 15 мільйонів гривень. Я думаю, що за такого бюджету держава може дозволити собі витрачати кошти тільки на юридично бездоганні та політично нейтральні рішення. Комітет просить прийняти в першому читанні законопроект 4533 і відхилити 4533-1, і Голову Верховної Ради оголосити про застосування спеціальної процедури, передбаченої частиною першою статті 116 Регламенту Конституційного Суду, для можливості коригування змісту цього закону у випадку отримання зауважень від Венеційської комісії. Конституційний Суд в нашій державі буде працювати по європейським стандартам. Я в це вірю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується народний депутат України Павленко Ростислав Миколайович.
12:42:47 ПАВЛЕНКО Р.М. Шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги! Відповідно до статті 153 Конституції України "Порядок організації та діяльності Конституційного Суду України" статус суддів цього суду, підстави і порядок звернення до суду, процедура розгляду ним справ і виконання рішень визначаються Конституцією України та законом. Ця конституційна формула визначає рамки законодавчого регулювання процесуальної діяльності Конституційного Суду України. Нині вони регулюються в єдиному законодавчому акті – Законі України "Про Конституційний Суд України". Авторами основного законопроекту номер 4533 сформульовано, скажімо так, подальші процедурні пропозиції, які зведені в проект щодо конституційної процедури. Однак, на наш погляд, більш точним було би формулювання про процедуру розгляду справ і виконання рішень Конституційного Суду України, що більш точно визначає предмет, власне, цього закону і предмет регулювання, і ті норми, які містяться в цьому законодавчому акті. Під час розгляду справ суд керується засадою найвищої юридичної сили – Конституцією України і конституційною доктриною, кажуть автори Основного Закону. Однак поняття конституційної доктрини в такому вигляді, як воно вживається в проекті, практично не існує, це обмежило би діяльність Конституційного Суду України в неприродній спосіб. Тому пропонуємо тут повернутися до тих визначень, які пропонує нам Конституція України і Закон про Конституційний Суд. Так само, і це може одне із найбільших зауважень, фактично скасовується Регламент Конституційного Суду, що так само перевищує повноваження. Цей Регламент має існувати і регулювати внутрішні процедури Конституційного Суду України. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка запишіться: два - за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп. Бондар Віктор Васильович.
12:45:15 БОНДАР В.В. Прошу передати слово Батенку Тарасу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко.
12:45:22 БАТЕНКО Т.І. Ще раз доброго дня, шановні колеги, шановні друзі! Хочу нагадати, що буквально вчора наша депутатська група "Партія "За майбутнє" не голосувала по питанню всеукраїнського референдуму, де ми, як ви знаєте, наполягали на своїх поправках, в тому числі, які стосувалися Конституційного Суду, стосовно того, щоб Конституційний Суд по повній процедурі як один з головних запобіжників конституційності поданих питань на всеукраїнський референдум розглядав питання, які будуть на нього виноситися. Тому, очевидно, ми ратуємо за те, щоб Конституційний Суд відповідав своєму статусу і максимально зберіг свою самостійність. А останніми місяцями те, що деякі депутати називають конституційною кризою, яка була спричинена більшою мірою в головах окремо взятого офісу, Конституційний Суд опинився "під ножем". І ми знаємо про те, як "під ножем" опинилася його незалежність як вищого органу, який здатен тлумачити Конституцію України. Ми знаємо також про те, що Президент України вчора відкликав свій законопроект про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства, яким передбачався незаконний розпуск Конституційного Суду України. Тому, очевидно, це все має нібито не пряме, а опосередковане значення до даного законопроекту. І я з великою повагою ставлюся до змісту цього законопроекту і до колег, які брали участь в робочій групі, яка була скликана Дмитром Олександровичем Разумковим, але у нас так само є свої зауваження, депутатської групи, на яких ми будемо наполягати. Це стосується, зокрема, питання ухвалення Конституційним Судом рішень двома третинами із свого складу 12 суддів КСУ. Зараз, як ви знаєте, рішення приймається десятьма суддями. Ми вважаємо, що це може заблокувати рішення Конституційного Суду України. Порушення правил відводу і самовідводу членів Конституційного Суду. Питання пропозиції щодо надання щорічної відпустки всім суддям одночасно. Ну не можуть всі судді одночасно йти у відпустку, це фактично Конституційний Суд залишиться без роботи, а у демократичній країні це неприпустимо. І ті чи інші пропозиції не дають нам можливості сьогодні проголосувати за цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іонушас Сергій Костянтинович.
12:47:33 ІОНУШАС С.К. Прошу передати Федору Веніславському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович Веніславський.
12:47:43 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний головуючий, шановні народні депутати, що стосується цього законопроекту, який ми сьогодні розглядаємо, то тут необхідно пам'ятати про те, що сумнозвісне рішення Конституційного Суду України 27 жовтня стало прямим наслідком того, що Регламент Конституційного Суду України, який розширив повноваження Конституційного Суду України, дозволяв маніпулювати в тому числі і питаннями порядку денного засідань Конституційного Суду України. І це якраз було однією з причин, чому Конституційний Суд ухвалив те рішення: тому що Голова Конституційного Суду одноособово, формуючи порядок денний, маніпулював і запропоновував ті питання, які він вважає за потрібне. Але ті слова, які тут прозвучали, вони не відповідають дійсності, тому що цей законопроект не передбачає скасування Регламенту Конституційного Суду України. Конституційний Суд зможе своєю постановою затвердити Регламент, який дозволить йому у процесуальному аспекті визначити ті процедури, які не регламентовані цим законом. Але саме головне, що необхідно пам'ятати для тих, хто буде визначатися: цей закон є прямим наслідком статті 19 Конституції України, частини другої, яка визначає, що всі органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Конституційний Суд – це один із органів державної влади, який також має діяти виключно відповідно до Закону України, цього саме вимагає стаття 153. Тому, звичайно, є деякі питання до змісту цього закону, які можуть бути легко усунені між першим і другим читанням. Я закликаю всіх голосувати "за" цей закон, для того, щоб поставити діяльність Конституційного Суду України у межі, визначені Конституцією і законами України. Фракція "Голос" підтримує цей закон, закликаю підтримати також представників інших політичних сил. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рахманін Сергій Іванович.
12:49:55 РАХМАНІН С.І. Прошу передати слово Олегу Макарову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович.
12:50:06 МАКАРОВ О.А. Шановні колеги, визнаючи і віддаючи належне роботі, яка проведена авторським колективом, хочу сказати, що я буду закликати не голосувати за цей законопроект. В першу чергу хочу сказати, що законопроект виглядає надзвичайно ще недосконалим. Передусім варто зазначити, що не було проведено достатніх публічних обговорень, якщо вони взагалі були проведені. Для такого рівня законопроекту це життєво необхідно. Дуже важливо, що вчора Голова Верховної Ради направив текст законопроекту до Венеційської комісії, ми чекаємо висновку Венеційської комісії. Скажіть мені, будь ласка, прихильники цього закону, для чого нам зараз приймати його в першому читанні, зважаючи на те, що згідно статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і правки до законопроекту, який готується до другого читання, вносяться в 14-денний строк після прийняття законопроекту за основу? Тобто протягом 14 днів ви повинні подати зараз свої правки, потім ми всі два місяці будемо чекати висновку Венеційської комісії. Що ми далі будемо робити – порушувати Регламент? Ми будемо порушувати Закон України про Регламент? Ми потім будемо зараз вносити зміни в закони України, які не передбачені зараз цим Законом про конституційну процедуру? Для чого ми це робимо? Я звертаюсь до прихильників цього закону. Для того, щоб він мав шанс бути прийнятим, зараз за нього не голосувати, відправити його на повторне перше читання в комітет. Дочекатися висновків Венеційської комісії і потім прийняти його за основу, доопрацювати в другому читанні вже з урахуванням побажань і пропозицій депутатів, і потім підтримати його в цілому як документ, який буде цілісний, збалансований і потрібний для держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
12:52:30 НІМЧЕНКО В.І. Доброго дня, шановні колеги! Я хочу почати з рішення Венеціанської комісії, про яке так багато балакають, що сказала Венеціанська комісія у грудні цього року, підтверджуючи свій висновок, стосовно того, що нехтування рішенням Конституційного Суду рівносильно нехтуванню Конституцією і конституційною владою. Це була відповідь на запитання Президента України, який просив сказати йому, як же нам читати рішення. Це перше. І друге. Стосовно законопроекту. Шановні колеги, я хотів би почати з того, що якраз Венеційська комісія сказала, що Конституційний Суд, який ми сьогодні хочемо зганьбити, є стражем Конституції. Президент України згідно Конституції є гарантом, а Конституційний Суд є стражем, і тому спроби врегулювати нормами закону діяльність Конституції протирічать Конституції і всім міжнародним практикам діяльності Конституційного Суду. Вчора на комітеті ніхто не навів ніде ні одного прикладу, де можна законодавчим органам регулювати рішення і діяльність Конституційного Суду. От з цього ми бачимо, що по суті з Конституційного Суду роблять не стражу Конституції, а підсудок, який підопічний Банковій, Президенту. Я за нашого Президента. І я хотів би, щоб коли працює Голобородько по Станіславському, то не повинен Президент працювати по Веніславському, тому що він послухав свої предані сили і довів до того, що по суті ми ганьбимо свою Конституцію, ми ганьбимо Конституційний Суд. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Князевич Руслан Петрович. Закінчився час, Василь Іванович. НІМЧЕНКО В.І. Я закінчу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Василь Іванович. Що ви включаєте? Дякую. Будь ласка, Князевич Руслан Петрович.
12:55:09 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! На наше переконання прийняття цього закону є абсолютно неконституційною справою. В разі, якщо ви його приймете, уявіть собі, в нас діяльність Конституційного Суду регулюватиметься двома законами. В нас не можуть за Конституцією одні і ті самі правові відносини регулюватись двома законами. А якщо ви залишите ще й Регламент, це буде абсолютний хаос в діяльності суду. Не вдалося звільнити всіх суддів, давайте просто знищимо можливість їм працювати. Друге. Якщо ви підвищите до двох третин голосування суддів за прийняття рішення, уявіть собі, що в парламенті такі рішення приймаються двома третинами. В комітеті спробуйте прийняти хоч одне рішення двома третинами. Це означає, що в трьохскладовому органі, бо там три джерела формування, дві складові обов'язково завжди будуть об'єднуватися проти третьої. Це призведе до політичної корупції, і ви за це будете відповідати. І останнє. Вносяться зміни тишком-нишком до Регламенту Верховної Ради, де Регламент позбавляється можливості реагувати на застереження Конституційного Суду. Нас відлучають від можливості впливати на рішення щодо внесення змін до Конституції. Як ви можете за це голосувати? Ми будемо категорично проти такого законопроекту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили? Шахов з мотивів. Після цього переходимо до голосування. Я пам'ятаю. Шахов Сергій Володимирович.
12:56:22 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, зараз, якщо цей закон буде проголосовано, ми ставимо під загрозу взагалі незалежність нашої держави, якою можна скористатися і агресор, і будь-хто. Подивіться, що робиться, криза у всьому: в енергетичному комплексі, в інфраструктурному, в тарифному. Не робіть кризу вже в конституційному сьогодні органі, будь ласка. Я звертаюся і звертався до вас з позиції, що робиться на Луганщині, на Донеччині, коли два негідники взагалі спаплюжили Конституцію і лишили мільйон людей права конституційно голосувати. Хто-небудь звернув на це увагу? Президент говорить, що у нас 200 діб сьогодні немає війни і вже тиша всюди, а два негідники вчинили війну, два голови військово-цивільної адміністрації Донецької і Луганської областей. Коли це вже буде закінчуватися, скажіть, будь ласка? ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили? Запросіть народних депутатів до зали, будь ласка. Совгиря, конфлікт інтересів, і Павленко. Включіть мікрофон Совгирі Ользі Володимирівні
12:57:47 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, я не братиму участь в цьому голосуванні, оскільки висунута кандидатом на посаду судді Конституційного Суду, через можливий потенційний конфлікт інтересів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павленко.
12:58:01 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, у зв'язку з тим, що моя кандидатура висунута на посаду судді Конституційного Суду, вбачаю можливий конфлікт інтересів під час голосування за дані законопроекти, тому не буду брати участі в голосуванні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, підготуйтеся до голосування, запросіть народних депутатів до зали. Ставлю на голосування… Ні, виступи вже завершені. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про конституційну процедуру (реєстраційний номер 4533). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:00:15 За-197 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету проекту Закону про конституційну процедуру (реєстраційний номер 4533) на повторне перше читання. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:00:47 За-226 Рішення прийнято. Дякую. По фракціях покажіть. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про парламентську службу (реєстраційний номер 4530) і альтернативний (4530-1). Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного вищезазначеного законопроекту. Готові голосувати? Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:01:34 За-261 Рішення прийнято. Ставиться на голосування пропозиція про застосування процедури ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати. 13:02:03 За-266 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 13:02:23 За-246 Рішення прийнято. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Корнієнко Олександр Сергійович. І від комітету, і від авторів дайте, будь ласка, 4 хвилини.
13:02:41 КОРНІЄНКО О.С. Шановні колеги, це важливий законопроект. Його генезис походить глибоко в такий процес, який був кілька років назад, він ще в минулому парламенті був – це місія Європейського парламенту, Європейського Союзу. Вона відома як місія Кокса так звана. До нас приїжджали колеги, вони аналізували діяльність нашої Верховної Ради, висловлювали певні рекомендації, частину з яких вже покладено в зміни до Регламенту, а частина з яких ще будуть покладені в зміни до Регламенту і взагалі в законодавство. Однією з системних змін, про які вони говорили, які вони пропонували, – це якраз законопроект про парламентську службу. Парламентська служба, або служба в Апараті Верховної Ради, її можна по різному називати, ми назвали саме "парламентська служба", це усталена практика всього світу: в усьому світі діяльність секретаріатів їх парламентів, у них вони по-різному називаються, в кожній країні, вона регламентується окремо. Чому? Тому що парламент – це особливий орган, законодавчий орган, більшість державних службовців завжди працюють у виконавчій сфері, у виконавчій гілці влади, трохи є держслужбовців у судовій гілці влади, але більша частина все-таки у виконавчій владі. В забезпеченні діяльності законодавчого органу працює набагато менше людей. Ви знаєте, чисельність нашого Апарату - там півтори, до двох тисяч людей може бути. І тому треба окремий підхід, окремі процедури, окремі правила, які дозволять нашому Апарату Верховної Ради, секретаріатам комітетів працювати набагато краще та ефективніше. Наш комітет на засіданні 25 січня проект Закону про парламентську службу розглядав. Під час обговорення члени комітету одноголосно висловились за необхідність унормувати інститут відокремленої парламентської державної служби, про який зазначалось у рекомендаціях місії пана Кокса ще 18 березня 2016 року. ГНЕУ також поділяє думку щодо того, що особливість проходження служби осіб, які забезпечують діяльність парламенту, має бути окремо врегульовано. Комітет з питань антикорупційної політики не виявив корупціогенних факторів, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, та дійшов висновку, що він відповідає вимогам антикорупційного законодавства. З огляду на зазначене, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект про парламентську службу за реєстраційним номером 4530 за наслідками розгляду у першому читанні за основу, не скорочуючи термін, для того щоб ми могли внести відповідні правки та покращити цей законопроект. У нас є альтернативний законопроект. Я думаю, що колеги, якщо зала визначиться щодо основного законопроекту, долучаться до його покращення до другого читання. Прохання підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович. До слова запрошується народний депутат України Княжицький Микола Леонідович.
13:05:49 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. При всій повазі до Голови Верховної Ради, до комітету, до авторів законопроекту, "Європейська солідарність" переконана, що цей законопроект зараз є абсолютно не на часі. Тому що, наприклад, що він передбачає: набір на керівні і інші посади в Апараті парламенту здійснюватиме не Комісія з питань вищого корпусу державної служби, як це зараз, а комісія, створена всередині Апарату. Вимоги до кандидатів на посади, порядок проведення конкурсу і все інше встановлюється лише Керівником Апарату Верховної Ради України. Законопроект пропонує відмовитись від відкритої і прозорої державної служби і створює корупційні ризики, коли Керівник Апарату одноосібно вирішує, кого, за яким принципом, на яку посаду приймати. Це поганий прецедент, тому що фактично ми рушимо реформу державної служби. Законопроект передбачає нерівні умови фінансово-матеріального забезпечення для працівників секретаріатів комітетів і секретаріатів депутатських фракцій. А це ті люди, які щодня готують аналітику, виконують іншу роботу для забезпечення роботи парламенту і кожного народного депутата. Цей законопроект фактично закладає підвалини для розпродажу майна Верховної Ради, тому що зараз майном розпоряджається сама Верховна Рада, а законопроект пропонує зробити, щоб Верховна Рада визначала порядок розпорядження майном. Це може привести до того, що затверджений Верховною Радою порядок розпорядження державним майном буде непрозорим і таким, що містить корупційні ризики, а майно фактично розпродане. Це питання взагалі не є предметом насправді регулювання законопроектами. Ми подали альтернативний законопроект, хоча справді вважаємо, що сама ця тема зараз у нас є не на часі, але спробували виправити недоліки в альтернативному законопроекті цього закону. Нам би важливіше зараз було говорити про субсидії чи медичну реформу, а не про те, як, вибачте, дерибанити майно Верховної Ради. Закликаємо голосувати проти, голосувати за наш з грифом один. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, необхідно обговорення? Можемо голосувати? Шановні колеги, одну хвилину, будь ласка. Запросіть народних депутатів до зали. Без обговорення, сказали колеги, будь ласка. Шановні колеги! Бо всі будуть з обговоренням, Іван Іванович, домовились же без обговорення, щоб просто… Шановні колеги, ви знаєте, що кожного дня саме Апарат Верховної Ради забезпечує нашу з вами роботу, і багато, коли ми йдемо додому або їдемо у відрядження, вони продовжують працювати. Цей законопроект саме на це направлений, я сподіваюсь, ви його підтримаєте. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про парламентську службу (реєстраційний номер 4530). Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Запросіть народних депутатів до зали, будь ласка. Я впевнений, що всі хочуть підтримати. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:09:48 За-301 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це про призначення Вітренка Юрія Юрійовича Першим віце-прем'єр-міністром України – міністром енергетики України. Відповідно до статті 83, 85, 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України і яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль вніс до Верховної Ради подання про призначення Вітренка Юрія Юрійовича Першим віце-прем'єр-міністром України – міністром енергетики України. Відповідні матеріали вам надані. Пропонується наступний регламент розгляду цього питання: представлення кандидата Прем'єр-міністром України – до 2 хвилин; виступ кандидата на посаду Першого віце-прем'єр-міністра України - міністра енергетики України – до 3 хвилин; запитання до кандидата від народних депутатів України – до 9 хвилин; співдоповідь від комітету – до 2 хвилин; виступи від депутатських фракцій і груп – по 3 хвилини від кожної фракції та групи. Після цього прийняття рішення. Немає заперечень? Дякую. Ставимо тоді пропозицію на голосування. Готові голосувати? ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За что? ГОЛОВУЮЧИЙ. За порядок розгляду, я тільки що… Скільки хвилин буде кому надаватися. Колеги, я повторювати не буду. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:11:47 За-223 Шановні колеги, ми зараз, почекайте, ми зараз з вами голосуємо… А почекайте, 150 голосів – це процедурне рішення, колеги, все. Це процедурне рішення. Колеги, ні, під час виступів. Не треба махати документом. Будь ласка, до слова запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль.
13:12:32 ШМИГАЛЬ Д.А. Доброго дня, шановний пане Голово Верховної Ради, шановна президія, шановні народні депутати, шановні українці! Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини четвертої 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка згідно з частиною десятою статті 83 Конституції України має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України дев'ятого скликання, вношу подання про призначення Вітренка Юрія Юрійовича Першим віце-прем'єр-міністром - міністром енергетики України. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується кандидат на посаду Першого віце-прем'єр-міністра України – міністра енергетики України Вітренко Юрій Юрійович. (Шум у залі) Не кричіть. Я зараз задам питання. Юрій Юрійович! (Шум у залі) Не кричіть, шановні колеги, я чую. Декларація є на сайті? Вона не повинна бути роздана, вона повинна бути на сайті. На сайті вона є? Поки йде обговорення, Апарат, будь ласка, перевірте, чи є на сайті Ради декларація Юрія Юрійовича Вітренка. Будь ласка, 3 хвилини.
13:14:13 ВІТРЕНКО Ю.Ю. Шановний парламенте України! Минулого разу, на цій трибуні, я розповідав про свої принципи, вони не змінилися за цей час, і тому немає сенсу їх повторювати. Замість цього я краще прозвітую за те, що було зроблено у Міністерстві енергетики за той час, поки я виконував обов'язки міністра, і ви тоді зможете оцінювати мене за справами, а не за словами. Отже, що було зроблено. За лічені дні після призначення була погашена заборгованість по зарплаті перед шахтарями, які перекривали дороги. Було подано на Кабмін проект рішення, яке обмежило зростання ціни на електроенергію для населення. Якби таке рішення не було прийнято, то ціна на електроенергію зараз була би в два рази вищою. Найбільш значущі пільги були при цьому монетизовані. Тобто населення, яке користується електроопаленням, не має втратити кошти. При цьому, це складне рішення дозволило і залучити кредит "Укренерго" на суму більше 10 мільярдів гривень, які направляються на погашення боргів перед "Енергоатомом" і генерацією з відновлювальних джерел енергії. Були й підписані угоди з іноземними інвесторами на власний видобуток газу в Україні. Було винесено на Кабмін рішення по газу, яке дозволило знизити ціну на газ з лютого вже на третину. Якби таке рішення не було прийняте, ціна зросла би на чверть. Було уникнуто віялових відключень у період холодів, чим всіх нас лякали. Також були розроблені системні пропозиції щодо вирішення найбільш болючих питань галузі, таких як енергетична залежність, маніпуляції на ринку, технічна розбалансованість і неекологічність енергетичної системи, боргова криза. Це показує, що ми можемо робити для того, щоб реалізувати положення, закладені в Конституції України: соціальна держава з ринковою економікою, яка інтегрується у Європу. Далі я відповім на питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка. Запишіться, будь ласка, на запитання до доповідача. Шевченко Євгеній Володимирович.
13:17:13 ШЕВЧЕНКО Є.В. Доброго дня. Юрій, я тут, справа. Доброго дня. Ми з вами спілкувалися не однин раз, і, ви знаєте, що перекладання з одного гаманця в інший коштів, субсидій – це захід, який тимчасовий. Я дуже вас прошу, щоб ми викинули популізм і все ж таки ми йшли на схід світу нашого – Центральну Азію - і шукали там дешеві енергоресурси, дешеву енергію. Я маю на увазі, нам потрібен газ Туркменістану, ви розумієте, про що я говорю. Я вас прошу розібратися з вугіллям. Достатньо цього "Роттердам+", достатньо нам купувати якесь вугілля американського походження, яке приходить до нас з Росії, а треба людям говорити правду. Бо доки ми будемо людям брехати, робити вигляд, що ми не купуємо російський газ, а купуємо його якось на хабі? Але гроші все рівно йдуть в Росію, а люди з цього бідніють і у них немає нормальних тарифів. Я прошу вас припинити це і робити все, щоб люди жили краще, щоб тарифи були реальними і щоб цей популізм…
13:18:25 ВІТРЕНКО Ю.Ю. Ми будемо наполегливо працювати над тим, щоб, з одного боку, тарифи були зрозумілими і доступними для людей, при цьому щоб в них були більші зарплати, і тому менша кількість людей буде змушена звертатися за субсидіями. Також ми будемо казати людям правду, з одного боку, забезпечуючи реальну енергетичну незалежність України, з іншого боку, працювати над тим, щоби припиняти зловживання монополістів як всередині України, так і поза її межами. Тому, наприклад, ми будемо працювати над тим, щоби тиснути на наших зовнішніх ворогів, щоби вони не блокували, наприклад, можливості для України отримувати той же, або для Європи навіть, отримувати той же газ, наприклад, з Туркменістану. Але це буде робитися в інтересах України і буде забезпечуватися енергетична незалежність України. Насамперед ми будемо збільшувати власний видобуток газу. І з цієї точки зору в мене є успішний досвід: коли я координував відносини між "Нафтогазом" і "Укргазвидобуванням", з 15-го по 18-й рік, видобуток зріс, як валовий, так і товарний відпуск газу, на 1 мільярд кубів. А до цього він падав і після він падав. Коли я координував відносини з "Укрнафтою", видобуток зріс на 7 відсотків, а до цього часу він падав і після він падав. Тому ми будемо збільшувати видобуток власний газу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступне питання… Одну хвилинку! Осадчук Андрій Петрович.
13:20:07 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, передайте слово Інні Совсун. ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Романівна Совсун.
13:20:13 СОВСУН І.Р. Інна Совсун фракція "Голос". Пане Юрію, скажіть, будь ласка, чітко, чи потрібні зараз уряду додаткові кошти на субсидії? Зважаючи на те, що платіжки зросли, нам хотілось би знати, якою є зараз потреба в субсидіях, дуже чітко, в цифрах. Друге питання, питання, яке зараз дуже активно обговорюється, в тому числі вчора обговорювалося на комітеті, – питання про імпорт електроенергії з Білорусії чи Російської Федерації. Чи ви вважаєте, що нам необхідно встановлювати обмеження на такий імпорт чи не потрібно? Аргументуйте, будь ласка. І третє питання. Питання стосується приєднання України до Європейського зеленого курсу. Які три кроки треба зробити зараз Україні для того, аби розвивалася "зелена" енергетика в Україні? Дякую.
13:21:04 ВІТРЕНКО Ю.Ю. Перше. Давайте з кінця тоді. Перше, що стосується субсидій. Можу заспокоїти перш за все людей, це моя відповідальність як члена, ну, або зараз виконуючого обов'язки міністра, щоб люди заспокоїлися: поки субсидій вистачає на всіх людей. Бо люди з цього приводу реально переживають. Коли ми пройдемо опалювальний сезон, тоді ми як уряд будемо бачити, скільки, якщо потрібно додаткових коштів. І уряд прийде до зали, якщо потрібно, буде просити збільшити субсидії. Але поки на цей опалювальний сезон людям коштів вистачить. Принаймні це я чую від своїх колег на обговоренні в Кабінеті Міністрів. Тепер щодо імпорту з Росії і Білорусі електроенергії. Мають бути обмеження. Ці обмеження мають враховувати, на жаль, той факт, що ми поки інтегровані з системою Росії і Білорусі. Тому, наприклад, я нещодавно казав, що от буквально тиждень тому була ситуація, коли ми мали надавати аварійну допомогу білоруській системі, а потім отримувати аварійну допомогу з білоруської системи. Але розумні обмеження мають бути навіть зараз. При цьому наша стратегічна мета, яку ми маємо реалізовувати теж прямо зараз, - це якраз приєднання до європейської системи ENTSO-E і від'єднання відповідно від системи Росії і Білорусі. Це над чим ми маємо працювати, без цього ми будемо обмежені щодо того, як ми можемо обмежувати притоки електроенергії. Останнє – Green Deal. По-перше, потрібно врегулювати боргову кризу, а по-друге, потрібно збалансувати технічно нашу систему, щоб "зелена" генерація замінювала вугільну, а не додавала проблем до вугільної генерації. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко Олексій Юрійович.
13:22:59 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Пане Юрію, ну, ви добре відомі країні як дуже професійний маніпулятор, тому швидко задаю питання. Перше. Ваша декларація. Ви там випадково забули премію вказати, чи потім будете вибачатися і будете виправляти? Бо Президент вносить законопроект про карну відповідальність за це. Друге. Що ви там монетизували? Ми вам субсидії давали на рік. А ви зараз нас запевняєте, що їх вистачить на опалювальний сезон. Тобто ви все рівно взяли гроші, зараз роздаєте, і прийдете просити, скажете, в кого забирати ці субсидії. Третє. Ваша маніпуляція, що ваша пропозиція по зниженню ціни на газ, – це чергова маніпуляція. Ви пропонували абсолютно інший варіант - "хаб мінус", а прийняли рішення про якусь мінімальну ціну на біржі. Тому досить брехати. І останнє: стосовно ваших заслуг про видобуток газу і збільшення. Це окрема буде тема, в ході свого виступу я розвію і цю вашу маніпуляцію, Юрію Юрійовичу. Дякую.
13:24:06 ВІТРЕНКО Ю.Ю. Перше: щодо декларації. Декларація подана, я бачу, що ви її побачили, бо до цього скандал ви намагалися влаштувати, що її немає. За законом, який ви самі встановили, спочатку подається початкова декларація, а потім впродовж 7 днів може додаватися інформація без жодних порушень того закону, який ви самі прийняли. Тепер щодо маніпуляцій ціною на газ. Я не знаю, маніпуляція або не маніпуляція, але люди реально з лютого почнуть платити за газ в середньому на третину менше, бо розмови розмовами, а людям потрібно менше платити за газ. І ми на уряді прийняли реальне рішення, яке дозволяє їм платити менше, і вже газопостачальні компанії об'явили свої ціни і ці ціни всі менші за 6,99. Є компаній багато, які, до речі, виставили ціну навіть менше, ніж 6,99, "Нафтогаз" виставив 6,86. Це реальні справи, а не слова. І останнє: щодо видобутку. Будь-які дані, "Укргазвидобування" офіційні дані, дані міжнародні вказують, що у 2018 році у порівнянні з 2015 роком як валовий обсяг видобутку, так і товарний відпуск газу, на чому ви намагалися маніпулювати, зріз на 1 мільярд кубів на рік. Те, що він падав до цього і після цього, я до цього відношення не маю. Я, навпаки, це критикував і надавав пропозиції, як робити так, щоб цього не було. Те ж саме в "Укрнафті": на 7 відсотків в 2019 році реально зріз видобуток газу. Перевірте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, час для запитань вичерпаний. Будь ласка, сідайте, Юрій Юрійович. До слова запрошується голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Герус Андрій Михайлович. Андрій Михайлович, для вас це неважливе питання, як я дивлюсь.
13:26:29 ГЕРУС А.М. Спасибі, Дмитро Олександрович. Сьогодні комітет виконав ваше доручення терміново розглянути відповідне подання. І більшістю, 14 голосів з 18, схвалили, підтримали рішення, щоб призначити Вітренка Юрія Юрійовича Першим віце-прем’єр-міністром України – міністром енергетики. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за лаконічність. Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп. Величкович Микола Романович. Лерос Гео Багратович.
13:27:47 ЛЕРОС Г.Б. Шановні народні депутати, шановні українці! Я вам нагадаю деякі факти стосовно кандидата Вітренка на цю посаду. Саме ця людина була переговорником з "Газпромом", не пан Коболєв, який був уповноважений на це. Ще півроку тому я розповідав про те, що пан Єрмак, керівник Офісу Президента України, намагається себе вставити в газові контракти і отримати долю. Саме ця ініціатива лобіювання цієї кандидатури є на цю посаду. Тому я дуже закликаю весь зал не підтримувати цю кандидатуру і не допомогти пану Єрмаку стати мільярдером. І я нагадаю про десятки мільйонів гонорарів, які вони собі виписали. Це не в інтересах України проходить. Дякую. Не голосуйте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамка Григорій Миколайович.
13:28:49 МАМКА Г.М. Прошу передати слово Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
13:29:02 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Шановний кандидате на посаду міністра, наша фракція, безумовно, вітає вашу ініціативу з переходом на прямі поставки газу з Російської Федерації. Ми вважаємо, що та знижка на 25 відсотків, яку ви запропонували, дасть економічний ефект для національної економіки і для громадян України. Це перше. Тому ми підтримуємо вашу цю ідею. А тепер по суті, які у нас є зауваження до вас щодо тих фахових показників, які ви сьогодні не назвали. Насамперед, перше. Якщо ми говоримо по транзиту газу, у нас же ж є там вичерпні контрактні показники, які в цьому році були 55 мільярдів кубів, далі будуть по 40. Нас цікавить – перше – по транзиту, які будуть обсяги завантаженості нашої газотранспортної системи і які кроки будуть зроблені для цього? Раз. Друге. По минулому року ми видобули 20 мільярдів кубічних метрів газу, рівно 20. Який плановий обсяг на найближчі 5 років? В чому ваша програма, і найголовніше, які конкретні параметри? Третє – щодо імпорту природного газу. В цьому році були закачані порядка 15 мільярдів кубічних метрів газу за суттєво нижчими цінами, ніж ті, які є сьогодні на ринку. Як він буде використовуватись для потреб населення з урахуванням тої середньої митної вартості, яка на сьогоднішній день складає 202 долари? Щодо модернізації вугільної галузі. Нас абсолютно не влаштовує, і ми від вас не почули щодо невиправданого імпорту вугілля, який становив за підсумками року майже 17 мільйонів тонн. І це при тому, що ми 28 мільйонів тонн видобуваємо самостійно, наші шахти збиткові, а шахтарі мають колосальну заборгованість по виплаті заробітної плати. Це суттєві параметри, яких ви сьогодні не назвали, позиціонуючи себе як фахівець. Ще один момент. Багато хто вас прив'язує, і ми, власне, також, до НАК "Нафтогаз України", починаючи з 2014 року. Я приведу макропоказники окремі і взагалі показники цінові по газу. Коли ви приходили в 14-му році, ціна газу за 1 тисячу кубів була 725 гривень 40 копійок, сьогодні – 8 тисяч 800 гривень. Ця цифра виходить: 6,99 плюс 1 гривня 79 за куб. Це неприйнятно, коли при вас так суттєво зростають цифри, на 1 тисячу 113 відсотків. Тариф на опалення зріс на 1223 відсотки, на гаряче водопостачання – майже на 560 відсотків. Заборгованість при вас за комунальні послуги зросла з 12 до 66 мільярдів гривень. І, безумовно, ваші ініціативи, щоб забрати "прокладки" і газові оператори зі Словаччини, з Угорщини, з Польщі – це країни, які взагалі не видобувають газу, і не включати в ціну і в тариф на газопостачання вартість доставки з Дюссельдорфа газу, який видобувається у Полтавській області. Але ми наполягаємо на тому, щоб ви врахували в подальшій роботі усі ці макропоказники. Але ми не будемо підтримувати вашу кандидатуру. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дануца Олександр Анатолійович.
13:32:11 ДАНУЦА О.А. Дякую. Юрій Юрійович, я до вас звертаюсь як представник Кіровоградщини. І Кіровоградщина – це єдиний регіон в Україні, який має уранові шахти: Інгульська, Новокостянтинівська, Смолінська шахти. І ми сьогодні маємо критичну ситуацію в цій галузі. І я прошу вас від імені всіх народних депутатів, які в першу чергу підтримують і вашу в тому числі кандидатуру… Я не маю сумнівів, що сьогодні ми вас як фахівця підтримаємо на цю посаду. Але від кіровоградців, від Кіровоградщини я вас прошу про одне: уранові шахти єдині в Україні, найбільша – це Новокостянтинівська – в Європі, вони мають бути у вас на особливому контролі. Тому від імені шахтарів, від імені Кіровоградщини я вас прошу, щоб ви звернули найбільшу увагу, в рамках розумного, звичайно, для того, що ми саме є лідерами, в Європі в першу чергу, по видобутку урану, і ми не маємо втрачати цю позицію. Спасибі. Я вас підтримую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин Ярослав Іванович.
13:33:45 РУЩИШИН Я.І. Совсун Інна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Совсун Інна Романівна.
13:33:58 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Пане Юрію, неодноразово спілкувалися з вами, знаємо вас як хорошого фахівця, я повторюсь, як людину з дуже хорошою освітою. Партія "Голос" готова була би поговорити про можливість призначення вас міністром освіти і науки України за відсутності легітимно обраного міністра освіти і науки в Україні сьогодні, але ви кандидуєте на посаду міністра енергетики. Дуже хочеться вірити, що вам вдасться вирішити ті проблеми, які зараз накопичилися в енергетиці в Україні, їх не мало. Безперечно, що на сьогодні питання, яке ми найчастіше і найбільше обговорюємо, – це є питання тарифів та цін. Це питання складне, і нам би хотілося, аби ми розуміли чітко, в якому напрямку ми рухаємося. Ми чули дуже багато різних заяв про те, що, власне, буде відбуватися в сфері енергетики. Мені здається, що найкращою ілюстрацією чинної політики влади в цьому напрямку є фраза Прем'єр-міністра Шмигаля, який сказав про те, що ми підтримуємо ринок газу і тому запроваджуємо державне регулювання цін на газ. Ця фраза, яка насправді демонструє, що чіткої політики в цій сфері немає. І мені би дуже хотілося, аби цю проблему було вирішено, аби у нас була чітка, зрозуміла політика в сфері енергетики, і що важливо, аби вона була сталою, аби вона не змінювалася через 2-3 дні, аби вона не змінювалася разом зі зміною міністра або зі зміною курсу уряду. Чому це важливо? Тому що Україна 30 років живе у форматі "як нам пережити зиму". Ми постійно намагаємося пережити зиму, і через це не вирішуємо складні засадничі проблеми, які складаються і в енергетиці і, на превеликий жаль, в багатьох інших сферах. Тому мені хотілося би, аби новий міністр енергетики працював стратегічно і думав про стратегічні проблеми, які треба вирішувати в сфері. В тому числі Європейський зелений курс, про приєднання до якого Україна заявила, але, на превеликий жаль, дуже мало є розуміння того, як, власне, ми будемо рухатись в цьому напрямку. І тут важливо, аби Міністерство енергетики в тому числі працювало над тим, аби у нас був чіткий план, як ми будемо скорочувати вуглецевий слід. Для цього потрібно і прийняття Закону про енергоефективність, який вчора розглядався парламентом, а також цільові стратегічні рішення по тому, яким чином має регулюватися та розвиватися "зелена" енергетика в Україні. Це ті теми, ті питання, в яких партія "Голос" готова підтримувати нового міністра енергетики, незалежно від його імені. Повторюсь, питання щодо імені міністра енергетики залишається відповідальністю партії влади. Удачі на новій посаді, якщо буде прийнято відповідне рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко Олексій Юрійович.
13:36:47 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Я звертаюсь до депутатів і я звертаюся до українців. Шановні друзі, будь-яка країна, яка хоче розвиватися і навіть вижити в цих умовах, мусить мати якусь логіку державного управління. Скажіть мені, будь ласка, як може так статися, що один з топ-менеджерів "чорної діри" української економіки, яка грабувала останні 5 років, ще за попереднього Президента і попередньої влади, за допомогою так званого ринку газу, за допомогою так званих реверсних схем грабувала український народ, як сталося, що його пропонують нам сьогодні у якості Першого віце-прем'єра? Скажіть мені, будь ласка, як так сталося, що державний аудит, наш державний аудит провів аудит НАК "Нафтогазу" і виявив шалені порушення – 75 мільярдів несплачених податків, 250 мільярдів грошей, які використані нецільовим шляхом і виведені з обігу? Як можна цього топ-менеджера сьогодні розглядати на таку найвищу посаду? Ці чергові маніпуляції, які ми почули, вони заслуговують ретельного дослідження. І не наша вина, не "Батьківщини", що Верховна Рада так і не спромоглася створити тимчасову слідчу комісію, щоб з'ясувати: ніякого збільшення видобутку не було, були приписки банальні на фоні збільшення виробничо-технологічних втрат. 1,5 мільярда рекордних крадіжок були при Вітренку. Провал видобутку газу. 60 мільярдів зайвих стягнули з населення. В результаті "Укргазвидобування" минулого року скоротив на 5 відсотків видобуток газу. Про що ви говорите? Я навіть хочу про мораль задати питання. Тільки що кандидат на посаду Першого віце-прем'єра визнав, що він свідомо в декларацію премію в 4 мільйони доларів не вніс, але, виявляється, згідно з законом, він внесе трошки пізніше. Ви дійсно переконані, що ця людина сьогодні здатна виводити країну з кризи? Тому дуже прошу і звертаюся до вас. Друзі, якщо кожен депутат, який збирається проголосувати за пана Вітренка, не усвідомлює, що він візьме відповідальність не тільки за виконання цих маніпуляцій і обіцянок, а в першу чергу за той період і за всі ці крадіжки і за всі ці схеми попередніх п'яти років, то вибачте, ви будете звітувати, і ми з вами, перед українським нардом. І останнє. Пане Прем'єр-міністр, я розумію вашу ситуацію, я розумію, хто власне лобіював цю кандидатуру на засіданні фракції "Слуга народу". Скажіть, будь ласка, чи не логічно було б запропонувати парламенту, наприклад, кандидатом на посаду міністра голову нашого комітету, який всі останні роки переконував, що він знає, як енергоринок модернізувати, як ЖКГ модернізувати, як модернізувати газову сферу? Тому логіку ми вашу не сприймаємо і, безумовно, підтримувати цю кандидатуру маніпулятивну не будемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.
13:39:56 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, Депутатська група "Довіра". Нарешті опозиційні фракції та групи достукалися до Кабіну і вперше міністри пішли по групах спілкуватися з народними депутатами. Нарешті сьогодні не тільки монобільшість приймає рішення. Я хотів би звернути увагу сьогодні, слава Богу, що всі фракції та групи сказали за шахтарів. Хтось живе в Кіровограді, хтось на Волині, я живу на Луганщині і народився там в сім'ї шахтарів. Мати закачувала повітря в шахту і відповідала, брала на себе відповідальність за життя шахтарів, а батько працював забійником. На жаль, ви знаєте, немає батьків, бо один з віце-прем'єрів затопив шахти в 90-х роках, просто за власним бажанням, знущаючись над економікою нашої держави. Так от, Юрій Юрійович, якщо сьогодні за вас тут проголосують, ваше перше завдання – перевірити і зробити аудит всіх державних шахт: чому вони були затоплені, чому сьогодні підривається авторитет держави. І це є економічним потягом, саме енергетика, нашої держави. Головне сьогодні звернути увагу, що шахтарі не захищені, немає навіть саме рятівників у шахтарів, спецодягу немає у шахтарів. Говорили сьогодні за зарплату – так, слава Богу виплатили заробітну плату, щоб не було такого, щоб шахтарі голодні, на День шахтаря не могли відсвяткувати своє свято, перед Новим роком щоб не стояли до фінансових установ з протягнутою рукою і не брали під 200 відсотків, а потім колектори з них не вибивали ці гроші і не забирали хати. Головна сьогодні ситуація в тому, що державні підприємства і не тільки, які сьогодні "прихватизовані" олігархами, і газові свердловини, і так далі, не проводилася модернізація, зруйнована вся енергетична система. І на ваших плечах сьогодні ця відповідальність, особисто на вас, якщо ви берете на себе цю задачу. Дякую за те, що ви прийшли сьогодні і пояснили позицію Кабміну, і особисто вашу. Дякую. Група "Довіра" підтримує вашу кандидатуру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Віктор Васильович.
13:42:42 БОНДАР В.В. Шановні друзі, шановні колеги, ми є сьогодні всі свідками такого великого "театру абсурду", який відбувається в цій залі з цими призначеннями урядовими. Цей уряд, подивіться на все, що відбувалось, цей і попередній, по суті зробили все для того, щоб підняти тарифи в країні, для того, щоб не міняти ніяких керівників національних компаній енергетичних, які, як сиділи на схемах, як лобіювали офшорні компанії, які постачали нам газ сюди по подвійній, потрійній ціні, так і сидять, і все це продовжується. Цей уряд продовжує розвалювати енергетику атомну, заміщуючи саму найдешевшу електроенергію у світі - атомну, на саму найдорожчу – сонячну, вітрову, вони, по суті, знищують атомну енергетику. Цей уряд продовжує піднімати тарифи, при цьому уряді рівень заборгованості населення складає вже майже там плюс-мінус 50 мільярдів гривень. Про що ми говоримо? Нема ніякої стратегії. Нам розказують, як вони будуть впевнено займатися розбудовою атомної енергетики, будувати реактори. Та вони не можуть розрахуватися просто по заборгованості перед промисловістю за поставлене обладнання на атомні станції – борги по 8-10 мільярдів! Сьогодні колосальна заборгованість по атомній енергетиці під нове обладнання, ніхто нічого не робить там. Подивіться на розбудову мереж на Європу, щоб продавати свою власну електроенергію – все заблоковано. Бо на експорті електроенергії сидить один-єдиний монополіст, який сьогодні знов грає в цьому залі в гру – поставити своїх керівників в енергетиці України. І, по суті, цілу галузь подарували окремій фінансово-промисловій групі, яка диригує нею вже, як хоче заробляє, скільки може. Але заробляє на кому? Заробляє на кожному українці, заробляє на українській промисловості, а по суті знищуючи енергетику України і знищуючи потенціал України як майбутньої промислової держави, і знищуючи, по суті, можливість людей навіть просто заплатити за ті комунальні послуги. В 11 разів зросли тарифи у порівнянні буквально 5 років назад. Скажіть мені, ця політика, яку проводить уряд, має бути підтримана в цій залі? Я взагалі не розумію Президента країни, який дозволяє цьому уряду проводити такі експерименти над країною. Я взагалі не розумію, для чого тримати уряд і урядовців, які не дають нам ніякої стратегії, як побудувати нову енергетику України, як прибрати ті схеми, як поприбирати людей, які мільйони доларів отримують і по мільйону гривень в день заробітної плати, і сидять, по суті, на шиї кожного українця. Нічого не помінялося з приходом нової влади. І цей уряд так само нічого не хоче міняти, консервує старі схеми і заводять тих самих людей. Тому думайте! Вам жити в цій країні і вам пояснювати виборцям, що ви разом з Президентом робите. Ви, "слуги народу", відповідаєте за це голосування. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Займіть свої місця і підготуйтеся до голосування. Відповідно до статті 85… (Шум у залі) Ні, всі виступи були. З мотивів немає, всі фракції виступили, мали слово, шановні колеги. Відповідно до статті 85, 114 Конституції України, ставлю на голосування пропозицію про призначення Вітренка Юрія Юрійовича Першим віце-прем'єр-міністром України - міністром енергетики України. Готові голосувати? Готові. Прошу голосувати. 13:46:49 За-204 Рішення не прийнято. Дякую, шановні колеги. Наступне питання порядку денного. Покажіть по фракціям, будь ласка. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про Бюро економічної безпеки (реєстраційний номер 3087-д). На трибуну запрошується голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Василевська, член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна. Ви просто відповідаєте по поправкам. Шановні колеги, будь ласка! Шановні колеги, будь ласка, тиша в залі. Скажіть, хто буде наполягати на правках? Скільки правок? Включіть мікрофон Колтуновичу.
13:47:48 КОЛТУНОВИЧ О.С. Шановний пане Голово, депутат народний Мамка від фракції має 166 поправок, народний депутат Бурміч - 2 поправки. У Мамки враховані там порядка 50 поправок, решта, близько 100, буде наполягати на кожній з них на голосуванні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки? КОЛТУНОВИЧ О.С. Близько 100, там трішки менше, 90 з лишнім. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви на всіх будете наполягати? КОЛТУНОВИЧ О.С. Да. Це токсичний закон, його треба щоб почули. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді треба йти… КОЛТУНОВИЧ О.С. По таблиці, по-порядку можемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді по таблиці підемо. Мамка. Правка номер 1.
13:48:24 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, моя правка говорить дуже конструктивні речі про те, що цим законопроектом ми створюємо новий орган – орган центральної виконавчої влади, орган, який буде наділятися повноваженнями відповідними. Не на заміну старих органів, а він буде новим. Чому новим? Тому що йому відкривають статус, йому відкривають незалежність як процесуальну і все інше в роботі органу, який має правоохоронну функцію. Але назву йому придумали – Бюро економічної безпеки. Моя правка каже про те, що його необхідно все-таки змінювати і надати статус "національний". Статус "національний" підвищує статус органу, який буде наділений такими повноваженнями. І статус "національний" виділить… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету, будь ласка.
13:49:40 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Правка не підтримується, тому що суперечить концепції даного законопроекту, а також суперечить Основному Закону України.
13:49:47 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставиться на голосування поправка номер 1 народного депутата Мамки. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 13:50:04 За-61 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 2 народного депутата Мамки. Будь ласка.
13:50:09 МАМКА Г.М. Дуже гарний коментар з приводу того, що не відповідає загальній концепції. А де концепцію цю почитати? Яким чином, вона де надрукована, оголошена чи опублікована? Чи при створенні нового орану проводились якісь заслуховування, обговорення, все інше? Відповідь очевидна: такої концепції немає. Відповідь номер два - про те, що статус "національний" суперечить Основному Закону. Тоді прошу пояснити, що Бюро економічної безпеки, маючи статус "національний", в Україні провести необхідну аналогію – Національне антикорупційне бюро. Є? В Конституції відсутнє. Національна комісія цінних паперів. Комісія по цінним паперам має статус національної і в Конституції її немає. Яка ж тоді відповідь про те, що порушує статус національного в основному законі? ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
13:51:23 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановний Григорій Миколайович, в першому читанні був прийнятий цей законопроект з такою назвою, з якою він був прийнятий, і до другого читання ми підтримували і притримувались цієї концепції, яка є. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка номер 2 народного депутата Мамки. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 13:51:57 За-51 Рішення не прийнято. Наступна поправка 3. Народна депутатка Южаніна Ніна Петрівна, будь ласка.
13:52:06 ЮЖАНІНА Н.П. Я не наполягаю на 3 поправці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Поправка номер 4. Я не бачу, хто тут автор. Поправка номер 5, народний депутат Мамка.
13:52:31 МАМКА Г.М. Поправка номер 5. Я все-таки хотів би звернутися, що процедура голосування в першому читанні, подання правок до законопроекту, який прийнятий за основу, вона по суті і передбачає зміну законопроекту, який прийнятий за основу, правками і прийняття і винесення в зал законопроекту, який ставиться на обговорення. Питання про те, що не є забороною прийняття в першому читанні і це не є концепцією. А моя правка каже про те, що якщо в законі сказано про статус органу ЦОВВ, що діє по всій території України, що має міжнародну діяльність, тому що функцією також наділений міжнародних відносин, він повинен мати статус "національний". Прошу правку поставити на голосування. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:53:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 5 народного депутата Мамки. Комітетом, на жаль, вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 13:54:01 За-58 Рішення не прийнято. Устенко. Не наполягає. Кабаченко. Не наполягає. Южаніна. Наполягає. Будь ласка, 18 правка.
13:54:11 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я підтримую попередніх виступаючих в тому що, якщо ми, і бізнес не буде розуміти, і майбутні працівники, що насправді ми ефективно позбавляємося і вирішуємо проблему тиску на бізнес, якщо ми не будемо переходити, якщо в законі не буде запропонований повний перехід від реактивного підходу в правоохоронній діяльності до ризик-орієнтованого, ми точно матимемо стару систему податкової міліції, тільки з новою назвою. Тому моя поправка стосується якраз дії нового правоохоронного органу, яка має полягати в протидії поширенню кримінальних загроз у сфері економіки шляхом запобігання, а не як наслідок дії після встановлення злочину. Прошу підтримати 18 поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 18 правка, ставлю її на врахування. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 13:55:29 За – 68. Рішення не прийнято. Холодов. Не наполягає. Лубінець. Не наполягає. Іонушас. Не наполягає. Цимбалюк. Михайло Михайлович, ми в кінці так, як домовлялись, ваші правки поставимо, да? ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Пройшли вже. Врахована ж частково. У вас ще ж буде багато правок і частково, і не частково. От бачите, якраз ваша правка 59-а, бачите, повністю не врахована.
13:56:15 МАМКА Г.М. Шановний головуючий, прошу все-таки звернути увагу на 11 правку, тому що, зверніть увагу, Національне бюро економічної безпеки – це центральний орган виконавчої влади, на який покладається завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економічне держави. А я вибачаюсь, а функція слідства – це правопорушення чи злочини? Я пропоную прописати в своїй правці, що Національне бюро економічної безпеки є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність, утворюється та підпорядковується Кабінету Міністрів України з метою запобігання попередження, виявлення і припинення розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його компетенції. Національне бюро є повністю незалежним в межах проведення слідства та участі в кримінальному процесі. Що тут дурного написано, що правка не...? ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 59 правку Мамки. Вона важлива. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 13:57:45 За-51 Рішення не прийнято. Правка номер 61. Також Мамка Григорій Миколайович.
13:57:53 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, в цьому законопроекті вказується і застосовується таке поняття, як "інші терміни, що застосовуються в цьому законі", і не визначаються ним, і вживаються у значеннях, встановлених законодавством України. Ну, можна розписати? Коли є терміни, необхідно все-таки розписувати, які терміни. Тому що ми можемо напоротися на такі речі: який закон - такий і орган буде. Що все починається з програми: з програми діяльності уряду, з закону, який надає функції, повноваження і забезпечення органу. Тоді цей орган буде існувати, працювати, відпрацьовувати кошти, які будемо на нього мільярди виділяти. Тоді це буде вірно. Моєю правкою пропонується виключити цю норму статті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 61 правку Мамки. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 13:59:24 За-57 Рішення не прийнято. Ніна Петрівна, ви на всіх правках будете наполягати? На всіх, так? 64 правка, Южаніної.
13:59:31 ЮЖАНІНА Н.П. 67-а. Я прошу мою 67-у. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, хвилинку. 67-а, вона врахована. 13:59:31 ЮЖАНІНА Н.П. Ой, 68-а, 69-а і пішли далі. ГОЛОВУЮЧИЙ. 68-а.
13:59:51 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, от якраз зараз ми обговорюємо глосарій цього проекту закону. І дуже важливо, щоб цей закон не вийшов рамковий. Тому що він дуже… Ви добре знаєте, що цей рамковий закон абсолютно буде недіючий, якщо ми не приймемо зміни в Кримінальний процесуальний кодекс і в Кримінальний кодекс України, які є окремими проектами законів. Тому, коли ми говоримо зараз і будемо потім говорити ще й про те, коли вступить у дію цей закон, ми маємо розуміти, що, може, так, що ті зміни не будуть прийняті, а цей закон не пізніше чим через 6 місяців почне працювати, і без певних визначень він абсолютно не має аналітичної складової. Це буде старий правоохоронний орган, який буде діяти в якихось межах незрозумілих нам і буде це ще гірше чим податкова міліція. Тому я наполягала на засіданнях комітету, щоб всі визначення приймалися так, як нам рекомендували наші колеги, які працюють, світові організації, які наполягали… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 68 правку Южаніної. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:01:21 За-71 Рішення не прийнято. 69 правка Южаніної.
14:01:26 ЮЖАНІНА Н.П. Отже, колеги, я буду намагатися говорити весь час по суті, щоб ви зрозуміли, що ми створюємо недієвий правоохоронний орган. Операційний аналіз. Основою ефективної системи розслідувань кримінальних правопорушень у сфері економіки має бути глибокий та професійний аналіз вхідних даних та інформації. Саме для цього я прошу доповнити глосарій проекту визначенням "операційний аналіз". Операційний аналіз – це не аналіз якоїсь екселівської таблички, це вид кримінального аналізу, що полягає у співставленні, оцінці, структуруванні, інтерпретації даних та інформації, створенні та перевірці гіпотез, висновків з метою забезпечення виявлення та розслідування кримінальних правопорушень. Надання цього визначення на рівні закону забезпечить його використання у щоденній роботі новоствореного органу, бо всі зараз і так говорять: ми всі аналізуємо інформацію. Для цього є і визначення, чіткі визначення, який є аналіз і що з ним потім робити. Прошу підтримати 69 поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 69 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:02:53 За-67 Рішення не прийнято. 72 правка, Южаніна. Ніна Петрівна, на всіх будете наполягати? Може, виступ все ж таки?
14:02:59 ЮЖАНІНА Н.П. 72 поправка. Шановні колеги, нещодавно я чула, як група експертів, які переймаються створенням правоохоронного органу, демонстрували стратегічний аналіз щодо фіскальних безпек. Так ви розумієте, що нас в країні серед топ-менеджерів ніхто не розуміє, а що далі робити зі стратегічним аналізом, що він дає і як його використовувати? Тому і саме для цього я пропоную доповнити глосарій проекту визначенням: стратегічний аналіз є видом кримінального аналізу, що полягає у ідентифікації та оцінюванні кримінальних загроз у системі економічної безпеки держави з метою визначення пріоритетів та формування управлінських рішень у довгостроковій перспективі щодо запобігання та протидії злочинності, розробки політики та розвитку програм боротьби з злочинністю, про що також говорили мої колеги. Якщо не буде такого розуміння, то орган не зможе працювати. Це знову іще один додатковий правоохоронний орган без чітких своїх функцій. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:04:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 72 поправка народної депутатки Южаніної, комітет пропонує її відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 14:04:28 За-64 Рішення не прийнято. Наступна поправка 73. Народна депутатка Южаніна.
14:04:32 ЮЖАНІНА Н.П. Що таке стратегія? Це означає мистецтво полководця. Це загальний план, про який тільки що говорили колеги з іншої фракції, який охоплює довгостроковий проміжок часу та визначає спосіб досягнення важливої мети. І тут сміятися немає чого доповідачу. Тому що без стратегії будь-яка діяльність стає хаотичною, малоефективною або зовсім її немає. Саме тому я пропонувала вам дослухатися до всіх спеціалістів, які приймали активну участь у роботі робочих груп в комітеті, і доповнити глосарій проекту саме "стратегія протидії". Це як програма уряду. Якщо її немає, що ви очікуєте від уряду? Бардак, повний непрофесіоналізм. Тому саме стратегія роботи цього нового правоохоронного органу має бути обов'язково. Прошу підтримати 73 поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 73 народної депутатки Южаніної. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 14:05:51 За-65 Рішення не прийнято. Наступна поправка - 74-а. Народна депутатка Южаніна, будь ласка.
14:05:55 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я знову продовжую глосарій. Я не розумію, чому все-таки в комітеті не дослухались до цих пропозицій, хоча велику частину поправок врахували. Але ж все-таки, ми, починаючи з 2018 року, коли вперше був зареєстрований проект Закону про створення НБФБ, говорили про те, що оці саме визначення дають нам можливості якраз забезпечити отой ризик-орієнтований підхід і ту стратегію, про яку ми з вами намагаємося говорити, що наша діяльність нового правоохоронного органу має кардинально відрізнятися від нині діючої податкової міліції. І коли колеги думають, що це просто аналітики, які сидять і знову збирають інформацію, то і зараз у всіх правоохоронних органах так інформація збирається. Тому визначення щодо збору інформації і її використання, як це діє в інших країнах, як це нам рекомендував OLAF, я просила включити. Ви не зробили цього. Прошу підтримати поправку в залі. Ви ж теж також вирішуєте… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 74 поправка народної депутатки Южаніної. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 14:07:22 За-65 Рішення не прийнято. Наступна поправка 75-а. Народна депутатка Южаніна, будь ласка.
14:07:26 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, коли ми говоримо про, що ж таке "ризик-орієнтований підхід в роботі нового органу", ми маємо чітко розуміти, що це не тільки робота аналітика, це робота, яка включає і аналіз даних і роботи оперативних працівників. 75 поправка додає до глосарію, що таке "тактичний аналіз". Тактика є сукупністю заходів і дій, що забезпечують досягнення поставленої мети з найменшими втратами сил, коштів та часу. Тактичний аналіз є видом кримінального аналізу і полягає в оцінці характеру та закономірностей вчинення серій кримінальних правопорушень. Прошу підтримати цю поправку, тому що це важливо для короткострокових і довгострокових цілей новоствореного органу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 75 народної депутатки Южаніної. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 14:08:44 За-72 Рішення не прийнято. Наступна поправка 77. Южаніна.
14:08:49 ЮЖАНІНА Н.П. Ви знаєте, я на цій поправці хотіла б все-таки звернутися до доповідачки. Скажіть, будь ласка, а чому все-таки ви прийняли ключові визначення для роботи, системної роботи, з чітким розумінням, і стратегію саме по новій моделі роботи цього органу ви не включили? Що стало підставою? Чому ви вирішили навіть такі терміни, як "фінансові розслідування", не включати? Адже це новий орган, який буде базуватися саме на цьому, робота його буде базуватися. Прошу підтримати колег цю поправку. І далі, мабуть, по глосарію я зупинюся і перейдемо вже у 153 поправку. Пане Голово, чули? Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:09:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. 77 поправка. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 14:09:56 За-71 Рішення не прийнято. Ніна Петрівна, шановні колеги, в мене пропозиція, послухайте, будь ласка. ОПЗЖ, Мамка Григорій Миколайович просить три хвилини. Почекайте, зараз. Цимбалюк Михайло Михайлович просить 7 хвилин, 71 правка в нього і три правки на врахування. "Довіра" не наполягає на правках? А, і Бурміч ще. Скільки, теж дві хвилини? Дві хвилини – дві правки. "За майбутнє" не наполягає на правках? Не наполягає. Є правки у "Голосу", ви підходили. Скільки правок? Чотири. І потім, якщо будете наполягати, то ми повернемося до ваших правок. Ми не розуміємо, скільки це часу займе, тому я так і пропоную… Тоді давайте п'ять хвилин і підемо по такій процедурі, як тільки що було запропоновано. Нормально? Тоді давайте так, а потім до ваших правок, якщо ви не заперечуєте. Бурміч Анатолій Петрович.
14:11:07 БУРМІЧ А.П. Шановні колеги, правка 835. У законопроекті пропонується виключити статтю 20 "Проведення психофізичного опитування із застосуванням поліграфу та психологічного тестування". Ніде в світі результати обстеження поліграфом не є визнані. Чому? Це дуже все суб'єктивно і не підтверджено. Ми хочемо в обов'язковому порядку занести в закон те, що не визнано за істину у світі ніде, ні в одній країні, цього не можна робити. Це просто додаткове обстеження, яке може десь допомогти, але воно не може бути основою для прийняття рішення на гідність того чи іншого кандидата. Я вважаю, що це треба виключити, щоб не було несправедливості, ні суб'єктивізму і незаконного. Тому що будуть судові позови, треба цю поправку врахувати, я вважаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки повторіть, будь ласка. 14:11:19 БУРМІЧ А.П. 835. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 835 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:12:40 За-60 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка, Анатолій Петрович.
14:12:45 БУРМІЧ А.П. 1476. Вона стосується того, що економічну складову сьогодні забирають зі Служби безпеки. Я вважаю, що поки не прийнятий закон про Службу безпеки, цю правку треба врахувати, тому що ми не знаємо, який закон буде прийнятий про Службу безпеки. Тому ми якщо зараз її приймемо, то буде суперечність і колізія в законодавстві: одні будуть трактувати так, інші так. Вважаю, що треба її врахувати. Прошу проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 1476 правку. Комітетом не підтримано. Прошу визначатися та голосувати. 14:13:48 За-58 Рішення не прийнято, правка не врахована. Мамка Григорій Миколайович. 3 хвилини, да? Ну, просили колеги 3 хвилини. 3 хвилини, будь ласка, включіть.
14:13:56 МАМКА Г.М. Дмитро Олександрович, я розумію все, але вони просять три, а я прошу п'ять замість… Бог з ним! Шановні колеги, хочу звернути вашу увагу на цей новий орган, який пропонується створити цим законом. Статусу національного немає, цей орган передбачає міжнародне співробітництво, крила забирають. Опозиція пропонувала, і він працювати не буде ефективно, ми просто змінимо табличку, яка є на вході: "Податкова міліція" змінимо на "Бюро економічної безпеки". Ну, абревіатура, яка виглядає: у нас УСРА є в Національній поліції, БЕБ буде, "няні" будуть! Давайте не знущатися над державними органами, які ми особисто парламентом створюємо. Хочу зазначити про те, що міжнародна практика показує колосальні результати створення і роботи таких органів. Ми пропонували, щоб в нового органу була попереджувальна, профілактична функція. 70 відсотків – цей орган повинен складатися з органів, які повинні моніторити, залучати аудиторські служби. В тому числі в державі ж є Державна аудиторська служба, яка вже замість 2 тисяч 500 чоловік скорочена до 800. Парламентом, Кабінетом Міністрів продані державні підприємства за 5 копійок. Для чого аудиторська служба державна? Давайте її включимо в новий орган. Давайте підтягнемо сюди фінансовий моніторинг, який є окремим органом. Нам стидно перед міжнародними партнерами? Але б коли до цього органу включити цих два основних органи, які пройшли практику, які розуміють, про що вони кажуть (у нас деякі колеги не розуміють, що вони кажуть), вони працювали в одному б ядрі, і було б 70 відсотків моніторингу правовідносин фінансової господарської діяльності. І тоді б, ви уявляєте, юридичну особу чи ФОП, чи фізичну особу, яка отримала попередження, що у вас є ризикова операція, вам необхідно пояснитись. І дати час. Через один місяць, якщо люба господарююча установа не зрозуміла цих речей, тоді все-таки давайте органи слідства наділяти повноваженнями, і нехай вони розберуться. Тоді все було б вірно і по моралі, і по закону. Але, на жаль, ми чи то танцюємо під якісь "хотєлки" когось, чи то під кредити підлаштовуємося. Цей орган не буде виконувати цієї основної функції. Я своїми правками намагався все-таки зафіксувати, хоч щось додати до нового органу, щоб: а) була різниця між тим, що на даний час є, і щоб нове запрацювало. Ніхто не хоче чути і надати ті можливості, можливості соціального захисту і все інше. Але ми цим законом ще добавляємо і забираємо функції СБУ. Закон про СБУ. Звертаю увагу і хочу зафіксувати під стенограму, що вчора на Комітеті правоохоронної діяльності було прийнято і рекомендовано законопроект, який також забирає одну функцію, а дозволяє функцію щодо організованої злочинності. Хочу звернути увагу, що тут скільки протиріч, що він точно конституційним абсолютно не буде. Я намагався пояснити це і авторам законопроекту, і комітету, але, на жаль, ніхто… Створять новий орган, наділять повноваженнями - результату не буде, і за це, на жаль, ніхто відповідати не буде. Дякую вам за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступні правки - Цимбалюка. Цимбалюк Михайло Михайлович, 7 хвилин включіть, будь ласка. Після цього три правки на врахування поставимо.
14:18:38 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановний пане Голово, шановний доповідач! Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Якщо казати чи потрібен в державі правоохоронний орган, який буде документувати, розслідувати і скеровувати до суду злочини в економічній сфері – однозначно, так. Чи потрібно, щоб один правоохоронний орган, але не декілька розслідували ці злочини – однозначно, так. Ми пам'ятаємо реакцію бізнесу, коли влада оголосила про реорганізацію так званої податкової міліції, але чи так сталося, як гадалося. Цим законопроектом є спроба створити новий правоохоронний орган як центральний орган виконавчої влади. Тут є декілька питань, я не буду повторювати, що говорили до мене виступаючі. Перше – стосовно назви. Державне Бюро економічної безпеки. А насправді, чому без статусу національного, про що говорив колега? Насправді ми повинні би були розпочати з цього. Наступне питання. А чому щодо створення такого органу не працював Комітет з правоохоронної діяльності? Саме до його сфери відноситься розгляд саме таких законопроектів, а не до згаданого Комітету фінансової та митної політики. Наступне. Шановні колеги, це справді правоохоронний орган, який буде наділений всіма повноваженнями: документувати, втручатися в особисте життя громадян, у тому числі їх діяльність, листування, потім розслідувати і скеровувати до суду кримінальні провадження. Це правоохоронний орган, який буде мати спеціальні повноваження і спецпідрозділи. В мене запитання: чи справді цим законопроектом унормовуються саме рамки діяльності цього нового правоохоронного органу? Якщо ради справедливості, то після першого читання вдалося деякі речі удосконалити: що насправді голову цього органу буде обирати комісія, а не призначатиме Президент, що цей орган буде підпорядкований уряду. Але все-таки є серйозні застереження. Насамперед, що деякі норми і новації цього закону порушують вимоги Конституції через відсутність завершеного механізму правового регулювання та невідповідність принципу юридичної визначеності, необмеженості трактування у правозастосовній практиці, це стаття 8. Відсутність положень щодо компетенції суб'єктів господарювання для виконання функцій держави, це стаття 56. Не гарантування громадянам захисту банківської таємниці, телефонних розмов, кореспонденції, невтручання в їх особисте і сімейне життя. Створюються загрози безпеці та захисту персональних даних, створюються умови щодо невиконання вимог та рекомендацій законодавства України та Європейського Союзу. Також, якщо говорити про сам цей закон, то він відтворює основні негативні тенденції діяльності податкової міліції, яка вже, до речі, декілька років працює поза правовим полем. Також є питання стосовно захисту особового складу детективів. Хоча чисельність проектом закону обмежена в 4 тисячі, не слід забувати, що детективи будуть проводити оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування, про яке ми казали. Вони будуть мати доступ до всіх автоматизованих і довідкових систем, реєстрів тощо. Хоча ради справедливості, вдалося до другого читання відпрацювати підбір кандидатів до бюро на конкурсній основі, в тому числі і директора. Хоча моя була пропозиція, щоб кандидат мав не тільки юридичну, а й одночасно економічну освіту. Я хотів би сказати і просити сесійну залу підтримати три правки. Насамперед правка за номером 159. Вона говорить... Ми пропонуємо добавити статтю "Джерела інформації, необхідної для проведення комплексу заходів з оцінювання ризиків". І ця б стаття дала можливість законопроекту бути більш цілісним. Наступна моя правка – це стаття... правка, вірніше, за номером 397 щодо негласних штатних працівників Бюро економічної безпеки. Це можуть бути детективи, старші детективи та працівники інших підрозділів Бюро економічної безпеки. І третя моя правка - за номером 413. Ми пропонуємо доповнити законопроект статтею щодо основних завдань центру компетенцій і назвати, що таке основні завдання центром компетенцій. Назагал хочу сказати, що, прочитавши до другого читання цей цілісний вже майже документ, хочу відзначити, що завдання, які ставили, як на мене, автори законопроекту перед собою на початковій стадії, є невирішеними. І у разі прийняття цього законопроекту, ми створимо ще одного правоохоронного монстра. Фракція "Батьківщина" не може підтримати такий законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос"… А ні, вибачте, Михайло Михайлович. Ставлю три правки, на яких ви наполягали. 159-а. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:26:24 За-56 Рішення не прийнято. 398 правка. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:26:44 За-65 Рішення не прийнято. 413 правка Цимбалюка. Комітетом також не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:27:02 За-61 Рішення не прийнято. Наступна правка. Железняк, 401-а.
14:27:09 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, наша фракція, безумовно, буде підтримувати цей законопроект. І я вдячний всім членам фінансового та податкового комітету за те, що ми разом його доопрацювали. Я сподіваюсь, що після прийняття цього закону у нас справді з'явиться незалежний, прозорий і ефективний орган, який буде працювати з бізнесом мовою цифр, а не молотів і автоматів. Але, на жаль, у нас є приклади, коли у нас органи змінюють назву, наприклад, з АП на ОПУ, але, по суті, не змінюється. І саме тому я наполягаю на декількох правках. Перша правка 401 – це про обмеження граничної кількості співробітників. Зараз в законопроекті – це 4 тисячі. Мені здається, це забагато. Тому я своєю правкою пропоную зробити 3 тисячі максимум кількість співробітників нового органу. Прошу поставити її на голосування. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:28:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Івановичу. Я тоді, з вашого дозволу, ставлю цих 4 правки підряд. 401-а, так? Добре. Ставлю на голосування поправку номер 401 народного депутата Железняка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 14:28:37 За-89 Рішення не прийнято. Наступна поправка 609 народного депутата Железняка. Будь ласка, Ярослав Іванович.
14:28:44 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, наступна правка – це та правка, яку вимагали всі експерти і нам рекомендували в тому числі й інші держави, які вже впровадили ефективний орган, який взаємодіє з бізнесом. Це правка 609, яка говорить про те, що у нас конкурсна комісія повинна бути насправді незалежна. Зараз в законі передбачено, що три людини делегує у нас Офіс Президента, три – Верховна Рада і три – Кабінет Міністрів. Я не буду довго обговорювати те, що Офіс Президента взагалі не має такого повноваження згідно Конституції. Але мені здається, що ми зараз всі разом маємо забезпечити такий конкурс, щоб до людини, яка очолить цей орган, не було жодного питання і ми могли їй довіряти. Тому наполягаю саме на такій правці 609. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставиться на голосування поправка номер 609 народного депутата Железняка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 14:29:52 За-76 Рішення не прийнято. І крайня поправка 1141. Ярослав Іванович, будь ласка.
14:29:58 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні друзі, на жаль, я бачу, що немає потенціалу на більш реформаторську версію, але я буду пробувати все ж таки попросити вас проголосувати за цю правку. Ця правка говорить про те, що люди, які працювали з економічними злочинами в період з 2010 по 2015 рік, не можуть претендувати на посади в новому органі. Для чого це зроблено? Для того, щоб у нас одномоментно багато людей, які в тому числі "кошмарили" бізнес, працювали на режим Януковича і таке інше, не перейшли в цей орган. А ми відібрали справді незалежних експертів, незалежних працівників нового органу, який забезпечить нормальну ефективну роботу цього Бюро економічної безпеки. Тому прошу проголосувати та підтримати. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:30:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 1141. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:31:10 За-63 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Васильченко – 2 хвилини. І потім 4 правки на підтвердження. На врахування, вибачте.
14:31:23 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Звісно, що "Голос" однозначно вважає, що потрібно підтримувати закон, якщо він буде збережений по своїй суті таким, якою була основна його мета. Тобто, щоб ми не створили додатковий правоохоронний орган, а створили його замість, замість тої податкової міліції, яка є, і забрали функцію економіки у СБУ, які часто перевищували свої повноваження і в такий спосіб "кошмарили" бізнес. Саме тому дуже важливо, щоб в ті терміни, зокрема, які зазначені в законопроекті, протягом півроку, тобто в термін до півроку це все запрацювало і відповідним чином податкова поліція була ліквідована. А мої правки стосуються зокрема щодо чисельності тих працівників, які мають працювати у новоствореному бюро. Ми не розуміємо, навіщо там чисельність майже така як у податкової поліції. І 408 правка, зокрема, стосується того, аби зменшити цю чисельність до 3 тисяч осіб, тобто це максимальний поріг. І ще три поправки – це 481, 482 та 483, - вони пов'язані між собою. Правки, які стосуються того, в який спосіб має обиратися керівництво Бюро економічної безпеки, зокрема, хто мав би входити до складу конкурсної комісії. І тут, зокрема, йдеться про пропозиції, аби представники міжнародних донорів, які протягом останніх двох років допомагали нам у створенні і функціонуванні наших антикорупційних органів, щоби їхні представники були включені. Саме тому буду просити вас, шановні колеги народні депутати, підтримати ці чотири важливі правки, аби цей орган був справді ефективним і діяв як сервісний орган для допомоги, консультацій, аналітики нашому бізнесу. А не навпаки, як, на жаль, часто воно відбувалося, коли ці повноваження станом на зараз є у СБУ чи податкової міліції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування чотири правки. 408-а. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 14:33:53 За-56 Рішення не прийнято. 481-а. Прошу визначатись та голосувати. 14:34:12 За-47 Рішення не прийнято. 482-а. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:34:30 За-48 Рішення не прийнято. 483-я. Комітетом також не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:34:48 За-49 Рішення не прийнято. Правка не підтримана. Шановні колеги, в нас ще близько 15 правок на підтвердження. Хтось буде ще наполягати на виступі? Будете? Скільки? 5 правок. Може, давайте тоді три хвилини виступ і потім 5 правок проголосуємо. Немає заперечень? Дякую. Дайте, будь ласка, три хвилини Ніні Петрівні. Але спочатку, Ніна Петрівна, назвіть п'ять правок, за які будемо голосувати.
14:35:15 ЮЖАНІНА Н.П. 205-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. ЮЖАНІНА Н.П. 235-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. ЮЖАНАНІ Н.П. 395-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. ЮЖАНІНА Н.П, 900. ГОЛОВУЮЧИЙ. І? ЮЖАНІНА Н.П. 901-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Включіть знову три хвилини.
14:35:36 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, на жаль, не виходить достукатися до робочої групи, не виходило, і зараз не чують вони нас. Проте, я хотіла б загострити увагу на наступному. От призначаєте директора. Якщо він знову не має навіть уяви, яка має бути побудована і представлена стратегія протидії кримінальним загрозам. Що ви будете робити з цією людиною? Ви розумієте, що це новий правоохоронний орган із абсолютно новою системою роботи, яка і буде основою роботи цього органу, це ризик-орієнтований компонент. Так от, я в своїй поправці, в одній із, пропонувала, щоб стратегію протидії кримінальним загрозам у сфері економіки розробляли, директором була розроблена протягом шести місяців. Якщо ця людина не уявляє, як далі працювати саме в цій сфері і саме з такими підходами, ви маєте прощатися з таким директором, інакше нічого не вийде. Наступний блок - "Інформаційні ресурси". Якщо ми говоримо про аналізи і ризик-орієнтований підхід, то ми вибудовуємо роботу на упередження, на запобігання злочинів, а для цього треба володіти великою кількістю інформації. Якщо ви зараз в цьому законі не вказали, які саме джерела інформації існуючих органів центральної влади буде використовувати новий правоохоронний орган, то він нічого і не отримає. Він, як ви написали в одній із поправок, буде отримувати в межах закону, тобто в межах домовленостей між двома службами і протоколів обміну інформацією. Це вже наперед ви закладаєте, що керівник нового органу буде довго добиватися. І якщо на це підуть півроку-рік, ця служба не буде функціонувати або вона буде функціонувати виключно за старими методами роботи. Тому я не розумію, чому ви не взяли не побудували так систему інформаційну і взаємодію з іншими органами, як в європейських країнах. Ця поправка виключно повторювала аналог для того, щоб і в Україні впроваджувалася так робота. Наступна поправка, наступний блок стосується якраз того, що Бюро економічної безпеки наділити повноваженнями щодо розробки та затвердження методики розслідування окремих видів злочинів. Це необхідно зробити. Тому що на сьогодні повністю відсутні сучасні методики розслідування податкових злочинів, які базувалися саме на ризик-орієнтованому підході. Ви знаєте, що сьогодні, на жаль, жоден спеціалізований навчальний заклад не займається розробкою таких методик і такий стан залишається незмінним протягом багатьох років. Якщо не буде існувати такої методики, що буде робити…? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Ніна Петрівна. Ставлю на голосування 205 правку, Южаніної. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:39:06 За-70 Рішення не прийнято. 235 правка, прошу визначатись та голосувати. 14:39:23 За-73 Рішення не прийнято. 395 правка. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:39:42 За-74 Рішення не прийнято. 900 правка. Комітетом також відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 14:40:01 За-72 Рішення не прийнято. 901 правка. Прошу визначатися та голосувати. 14:40:19 За-75 Рішення не прийнято. Переходимо до правок на підтвердження. Шановні колеги, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Качура Олександр Анатолійович хвилину. І після цього правки, багато правок. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.
14:40:44 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Насправді правильний законопроект. Погано, що ми не з першої спроби проголосували його, тому що у кожній ложці, мабуть, в кожній діжці меду є ложка дьогтю. Треба, безумовно, голосувати в цілому законопроект, але я буду просити поставити деякі правки на підтвердження, тому що вони є шкідливими. І ці правки, вони навпаки, не роблять можливим того, щоб зменшувався тиск на бізнес, а ці правки, вони роблять все для того, щоб тиск збільшувався. Тому давайте, голосуємо червоною – проти тиску на бізнес. А сама законодавча ініціатива, вона була в нашій програмі, і партія "Слуга народу", і це обіцяв Президент Зеленський, тому треба підтримувати. А по правках прошу голосувати червоною. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зараз зачитаю номери правок. Ольга Михайлівна, ви прокоментуєте. 1451, 1469, 1470, 1471, 1484, 1485, 1486, 1491, 492-а… чи це 1492-а? 1493 і 1490.
14:42:26 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Однією з обіцянок і попередньої влади, і нашої партії, і Президента Володимира Зеленського було створення єдиного органу для розслідування фінансово-економічних злочинів. Нині ці злочини розслідують всі інші правоохоронні органи: і СБУ, і ДФС, і Національна поліція. Нам потрібно зосередитися на тому, щоби передати ці функції єдиному органу. Це міжнародний досвід, і це буде говорити і свідчити про ефективність цього органу. Ці правки потрібно зараз підтвердити, тому що вони позбавляють Службу безпеки України права розслідувати економічні злочини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, готові голосувати? Давиде Георгійовичу, без вас ніяк, сідайте, будь ласка. Ставлю на голосування правку номер 1450 на підтвердження. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати 1450. Вибачте, 1451. 14:43:53 За-273 Рішення прийнято. 1469. Прошу підтримати та проголосувати. 14:44:12 За-257 Рішення прийнято. 1470. Прошу підтримати та проголосувати. 14:44:29 За-273 Рішення прийнято. Може не будемо проходити? Я так розумію, що наберуть всі правки. Можемо пропустити їх? (Шум у залі) Ви наполягаєте? Ну давайте хоча б так: через одну. Добре? 1484. Прошу підтримати та проголосувати. 14:45:01 За-273 1491. Прошу підтримати та проголосувати. 14:45:18 За-277 1493. Вони всі наберуть. Останнє ставимо, добре? Прошу підтримати та проголосувати 1493 на підтвердження. 14:45:38 За-282 Рішення прийнято, правка підтверджена. Поляков Антон Едуардович чотири правки. Я одразу поставлю їх на голосування, якщо ви не заперечуєте. Ставлю на голосування правку 1477. Прошу підтримати та проголосувати, 1477. 14:46:07 За-259 Рішення прийнято. 1487. Прошу підтримати та проголосувати. 14:46:26 За-265 Рішення прийнято. 1488. Прошу підтримати та проголосувати. 14:46:43 За-257 Рішення прийнято. 1490. Прошу підтримати та проголосувати. 14:47:01 За-257 Правка підтверджена в тій редакції, в якій була запропонована комітетом. Може просто проголосуємо, у нас мало часу, щоб не продовжувати засідання? (Шум у залі) Артур Володимирович, часу мало. Ніна Петрівна Южаніна. Хвилину, будь ласка, дайте.
14:47:24 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, ви хоча би почитали, що говорить 177 поправка. Тут абсолютно закладається знову якийсь абсурд про те, що будь-які вказівки, пропозиції, вимоги, доручення спрямовані до БЕБу та його працівників, що стосуються питань досудового розслідування в конкретних кримінальних провадженнях і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними і не підлягають виконанню. У разі отримання таких вказівок, вимог, доручень тощо директор БЕБу, працівник БЕБу невідкладно інформує про це в письмовій формі правоохоронні органи. Які вказівки і хто може давати БЕБу, якщо це незалежний орган з таким статусом? Які правоохоронні органи треба повідомляти, які дії будуть інших правоохоронних органів саме стосовного цих питань, про що саме повідомляти? І як це так, в обхід директора? В першому читанні було хоча б через директора якась координація з іншими правоохоронними органами, а тут додали ще й працівників БЕБу. Будь ласка, 177 і... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 177 правку. Комітетом вона підтримана, тому ставиться на підтвердження 177 правка. Прошу підтримати та проголосувати. 14:49:00 За-255 Рішення прийнято. 180 правка, також комітетом підтримана. Ставлю її на голосування. Прошу підтримати та проголосувати. 14:49:29 За-246 Рішення прийнято. Правка підтверджена. І ще хвилина, Южаніна, 2 правки. І після цього переходимо до голосування за закон у цілому.
14:49:41 ЮЖАНІНА Н.П. Я дуже швидко. Шановні колеги, так от інформацію, яку буде отримувати БЕБ, вони навіть не будуть аналізувати і оцінювати на предмет її достовірності та надійності джерел її походження. Всі відкриті джерела, все, що пишеться в Facebook – це є уже інформацією, відповідно до якої не буде ніяких ні методик оцінювання, ні систематизації і, звісно, подальших дій. Тобто я вас вітаю, ви створюєте ще гірше, чим податкова міліція, тому що, покрайній мірі, про неї чітко виписані функції в Податковому кодексі України. Тому ніякої боротьби із злочинами в економічній сфері, ніякої допомоги бізнесу, все, як було, буде ще гірше. Тому, якщо цей закон буде підписаний Президентом, це буде його найбільшою ганьбою. Я вас вітаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 197 правку. Комітетом вона підтримана. Прошу підтримати та проголосувати. 197 правка. 14:50:52 За-243 Рішення прийнято. 201 правка, також комітетом підтримана, ставиться на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 14:51:12 За-245 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про Бюро економічної безпеки України (реєстраційний номер 3087-д). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:51:44 За-242 Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому. Арахамія – з процедури. По фракціям покажіть. Покажіть по фракціям. "Слуга народу" – 201, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "Партія "За майбутнє" – 3, "Голос" – 15, "Довіра" – 17, позафракційні – 5. Арахамія – з процедури.
14:52:07 АРАХАМІЯ Д.Г. Колеги, враховуючи те, що це пов'язані законопроекти, пропоную зараз перейти до розгляду законопроекту про СБУ, дуже очікуваного суспільством. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень? Немає. Продовжую засідання… (Шум у залі) Тоді я поставлю на голосування цю пропозицію. Ставлю на голосування щодо зміни порядку розгляду питань сьогоднішнього пленарного засідання, щоб зараз перейти до розгляду законопроекту реєстраційний номер 3196-д. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати пропозицію Арахамії. Прошу підтримати та проголосувати. 14:52:58 За-254 Рішення прийнято. Шановні колеги, продовжую засідання на 15 хвилин, до кінця розгляду цього питання порядку денного. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:53:27 За-241 Рішення прийнято. До слова запрошується заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Безугла Мар'яна Володимирівна. 4 хвилини дайте від авторів і від комітету.
14:53:43 БЕЗУГЛА М.В. Дякую. Колеги, громадяни України! Реформа Служби безпеки України є не тільки вимогою часу та життєво необхідною для нашої країни в умовах збройної агресії, але й реалізацією заходів щодо подальшої євроатлантичної інтеграції України. А ось формальне реформування Служби безпеки України триває вже більше 15 років. А основний закон, за яким вона функціонує, був прийнятий ще у 1992 році. За цей час не тільки змінилась безпекова ситуація, а й сама новітня історія держави ілюструє необхідність посилення захисту державної безпеки, конституційного ладу та територіальної цілісності. Протягом більше ніж п'яти скликань у парламенті зазначене питання не було розв'язано. І ми з вами зробили перший реальний крок у цьому напрямку. Відправлений на повторне перше читання внесений Президентом законопроект 3196 було доопрацьовано в робочій групі на базі комітету за широкої участі як представників відомств, так і народних депутатів, і представників громадянського суспільства. Також під час опрацювання було враховано ті чи інші норми з 3196-1 альтернативного та 3080. У доопрацьованому законопроекті закладено такі концептуальні зміни, як: закріплення контррозвідувальної діяльності; захисту національної державності та охорони державної таємниці як пріоритетні напрямки діяльності СБУ; розширені повноваження у сфері протидії розвідувально-підривній діяльності та боротьбі з тероризмом; позбавлення невластивих, дублюючих правоохоронних функцій та корупційних ризиків; поступова оптимізація організаційної структури та штатної чисельності разом із підвищенням соціальних гарантій співробітникам Служби безпеки та розв'язання багаторічної правової колізії, що існує внаслідок поєднання правоохоронної та контррозвідувальної діяльності. З метою реалізації реформи у "Прикінцевих положеннях" запропоновано імплементаційні норми та пакет змін до 36 законів України. Висловленні зауваження до законопроекту з боку окремих комітетів Верховної Ради та народних депутатів, відповідно відомств, будуть опрацьовані і не є критичними. Зокрема, обов'язково буде опрацьовано з профільними комітетами до другого читання правки, аби унеможливити досудове позбавлення ліцензій телеканалів і досудове зняття з виборів політичних партій. Отже, в ході доопрацювання Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду проекту у повторному першому читанні прийняти його за основу. Анексія Криму, війна на сході, тисячі загиблих, мільйони людей з поламаними долями - ось ціна зволікання створення справжньої служби внутрішньої безпеки. Тож прошу підтримати, шановні колеги, та долучитися до підготовки таких життєво необхідних змін в державі, які врятують наше майбутнє. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп. Совсун Інна Романівна. 14:57:24 СОВСУН І.Р. Прошу передати Костенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Костенко Роман Васильович.
14:57:37 КОСТЕНКО Р.В. Шановні колеги, я в Службі безпеки України прослужив 11 років і вважаю, що даний законопроект є оптимальним продуктом і компромісом між різними позиціями: позиції Служби безпеки України, комітетів Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки і правоохоронного комітету, Ради нацбезпеки, вітчизняних та закордонних експертних організацій. Процес розробки цього законопроекту давався дуже складно, тому що всі учасники мали своє бачення щодо реформи, але цей законопроект має стати фундаментом для подальших позитивних довгоочікуваних змін. Зокрема, законопроектом пропонується: ліквідація невластивих функцій щодо розслідування економічних і корупційних злочинів; демілітаризація служби; ліквідація слідства, що перетворює СБУ у сучасну спецслужбу; посилюється соціальне забезпечення співробітників та багато інших змін. Да, в ньому є питання, які потрібно обговорювати, і ми це зробимо до другого читання, але не потрібно стопорити зараз реформу. Майже всі політичні сили, які йшли в парламент, говорили про те, що потрібно реформувати Службу безпеки України. І зараз ми бачимо, що це потрібно робити. Тому давайте дамо поштовх змінам, тому що, коли буде інший шанс, ми не знаємо, його може і не бути. Фракція "Голос" буде підтримувати даний законопроект і закликає всіх це зробити. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Загородній Юрій Іванович.
14:59:29 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Прошу передати слово Шуфричу Нестору Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович. Є? Немає? Не бачу. Немає? А, є.
14:59:48 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Абсолютно логічно, що після прийняття Закону про створення Бюро економічної безпеки відповідні функції, які були притаманні Службі безпеки України, зараз будуть відібрані. Я щиро бажаю представникам нашої Служби безпеки: ловите, ловите чужих шпионов і захищайте наших розвідників. А економікою мають займатися інші. Тому наша фракція підтримує цей законопроект і будемо голосувати – за. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Цимбалюк.
15:00:27 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово колезі по фракції Кожем'якіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожем'якін Андрій Анатолійович.
15:00:37 КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Доброго дня, шановні колеги! Я, якщо можна, трошки вашої уваги до іншої теми хотів би привернути. Перше. Оцей законопроект номер 3080 – це законопроект про Службу безпеки України, який був зареєстрований мною, Бурмічем, Наливайченком, Цимбалюком, тими генералами, які знають, що таке оперативна робота і що таке Служба безпеки. Цей законопроект 3080 зник після того, як його розглянули на комітеті, його сьогодні нема, є тільки один – 3196. Він зник в порушення статті 100 Регламенту, в порушення статті 92-ї. Тобто ми його зареєстрували 18 лютого, а вони зареєстрували 10 березня, не встигли і змінили назву. Це "наперсточничество". Це перше. Друге, колеги. Чому вони бояться, щоб цей законопроект був сьогодні розглянутий як альтернативний? Ну, принцип змагальності, він повинен бути. Це образа нас як депутатів. Тому що, перше, ми проаналізували разом з фахівцями Академії СБУ, яку, до речі, в цьому проекті вони хочуть ліквідувати, щоб набирати співробітників по оголошенню, а агентуру, вибачте, по Інтернету. І це буде дуже цікава спецслужба, це раз. І друге. Вони бояться, тому що ми зробили аналіз роботи 35 спецслужб ЄС, НАТО, де чітко сказано, що 17 спецслужб працюють на лінії контррозвідувального захисту промисловості, контррозвідувального захисту економіки, і, більше того, 18 країн Європи сьогодні працюють на контррозвідувальний захист питань, пов'язаних з корупцією. Чому? Тому що сьогодні завербувати корумпованого чиновника дуже просто і легко, який потім буде працювати на ворога і зрадника. І це все відбувається під час війні. Тому наша фракція голосувати за це не буде, більше того, ми образилися на те, що нас виключити з цього процесу, авторів, які є від опозиційних фракцій. І я вважаю, що цей законопроект повинен бути відхилений. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович. Комітет.
15:03:03 РУДИК С.Я. Шановні колеги, так сталося, що я депутат не першого скликання і мав вже можливість слухати з цієї трибуни людей, які закликали проголосувати за історичні законопроекти, не маючи фаху, досвіду у сфері, за яку вони ратували голосуватиЮ за той чи інший законопроект. Згадайте сумнозвісну реформу медицини. В минулому скликанні з цієї трибуни кілька діб підряд її закликала проголосувати Ірина Сисоєнко, диплом якої був - юрист, отриманий в одній, скажімо, не з найкращих вузів України за рейтингом. І мене дуже здивувало, чому всі колишні міністри охорони здоров'я категорично проти цієї медичної реформи, наслідки якої переживаємо ми сьогодні. А Ірина Сисоєнко, яка "дупля не різала" в медицині, закликала її голосувати. Я не хочу, я не краще розумію систему, ніж це розуміють три генерала, на які посилався щойно пан Кожем'якін. Він - генерал СБУ, Наливайченко - генерал СБУ і Бурміч. Але мене дивує, як і кожного в цьому залі, чого дівчинка, якій 32 роки, яка пропрацювала в системі охорони здоров'я, і ні дня, сподіваюся, офіційно не працювала в цій структурі, закликає нас проголосувати за один з дуже важливих документів, які можуть багато чого змінити, враховуючи, що ми воююча країна. Вони хочуть на 6 тисяч людей скоротити есбеушників в наступному році і ще до десяти - через два. Це країна, яка веде війну. Що вони курять? Ми будемо голосувати проти категорично, і закликаємо весь зал: не підтримуйте цю ганебну реформу. Хоч щось, аби не так, не проходить, треба комплексний документ, який підтримають люди, які працюють в цій сфері. ГОЛОВУЮЧИЙ. Забродський Михайло Віталійович.
15:05:33 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Шановні колеги, незважаючи на невеличкий парламентський досвід, протягом півтора року я багато разів замічав, що, що б ми з вами не робили, час від часу ми будуємо, наприклад, уряд, а виходить - Рада Міністрів СРСР. Хтось із нас будує партії, а на виході виходить - КПРС. На жаль, ця доля не оминула і нашу Службу безпеки України, що б з нею не робили останні роки, це дуже і дуже нагадує КДБ СРСР. І сьогодні, я не можу погодитись з попереднім оратором, без перебільшення історичний день. Ми з вами маємо змогу дійсно наблизити службу до кращих європейських стандартів. Вибивши у нього зуби і зосередивши її зусилля на тому, на чому вона розуміється краще за все – на боротьбі зі шпигунством і контррозвідкою. Зняти з неї статус "кормушки", зняти з неї статус додаткового важеля, яким би він ефективним не здавався, будь-якої діючої влади. Беззаперечно, те, що нам пропонують, воно не ідеальне, і, безперечно, в законі є вади, які вимагають від нас наполегливої роботи. Одною із таких вад, наприклад, є практично поза судова процедура зняття партії з виборів за висновком СБУ, але ми готові до цієї роботи. А прихильникам історичної класики і історичних підходів, обтяжених досвідом, хочу нагадати агітаційний плакат з напівголодних 50-х років… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шахов Сергій Володимирович. Зараз Шахов, Качура, після цього голосуємо. Запросіть народних депутатів до зали. Шахов.
15:06:55 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно, треба підтримувати Службу безпеки України, але Служба безпеки України повинна займатися чим? Повинна ловити злочинців, повинна ловити зрадників нашої держави. А сьогодні в Луганській області є вопіющі інциденти, коли СБУ лізе в господарську діяльність, залякує депутатів, залякує сьогодні на місцях людей, затримує гуманітарний вантаж, як немає виборів. І не варто говорити, там Шахов, не Шахов, просто втручається по приказу голови військової цивільної адміністрації і сує свої фірми в різні питання по тендерах. Цим повинна займатися Служба безпеки України? Я звертаюся до Івана Баканова, щоб розібрався в Луганській області, що там відбувається, і навів порядок. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І крайній виступ - Качура, хвилина, і переходимо до голосування. Підготуйтеся до голосування.
15:08:01 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Наша політична фракція буде підтримувати законопроект у першому читанні, але однозначно автори законопроекту, точніше комітет, тому що автор законопроекту – це Президент України Володимир Олександрович Зеленський, в прагненні замінити і змінити форму і зміст самої реформи Служби безпеки України так захопилися, що трошки в ці норми закону заклали дуже небезпечні речі. Я наведу тільки декілька прикладів. Наприклад, скорочення чисельності Служби безпеки України до десяти тисяч. Це фактично підняття білого прапора перед іншими країнами. Російська Федерація: ФСБ - працює 1384 працівника на 1 мільйон населення. В Україні - і так 645. Якщо говорити щодо слідства. Слідство хочуть прибрати з 1 січня 2024 року, але не прописано, хто буде виконувати ті функції, які виконувала Служба безпеки України. І наостанок, що ж таке з медициною, чому медицину забирають і профільні всі заклади в СБУ? Чому в МВД оборони є… ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстраційний номер 3196-д). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 15:09:51 За-285 Рішення прийнято. Пленарне засідання Верховної Ради оголошую закритим. Дякую, шановні колеги. Покажіть по фракціях.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 28.01.2021
| |||
