|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 03.09.2019
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ Зал засідань Верховної Ради України 3 вересня 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:10:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, займайте свої місця, будь ласка. Колеги, розпочинаємо нашу роботу. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України, колеги! Шановні колеги, розпочинаємо роботу. Ще раз доброго ранку всім, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів підготуватись до реєстрації, увімкнути систему "Рада". 10:11:22 Дякую. Зареєструвалось 393 народних депутата. Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! У засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України Володимир Олександрович Зеленський. Прошу привітати Президента України. (Оплески) У засіданні Верховної Ради беруть участь Прем'єр-міністр України Олексій Валерійович Гончарук та члени уряду (оплески), керівники центральних органів виконавчої влади, керівники судової гілки влади. Присутні посадові особи, яких Верховна Рада обирає, призначає і надає згоду на призначення на посаду, представники громадських організацій і засобів масової інформації, інші офіційні особи. Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України, відповідно до статті 83 Конституції України другу сесію Верховної Ради України дев'ятого скликання оголошую відкритою. (Лунає Державний гімн України) Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, нам… 21 серпня 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Ларіна Сергія Миколайовича, включеного до виборчого списку політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народного депутата України народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Ларін Сергій Миколайович. (Оплески) ЛАРІН С.М. Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович. (Оплески) Шановні народні депутати, 2 вересня 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів України обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі: Остапенка Анатолія Дмитровича, Цибу Тетяну Вікторівну, Калаура Івана Романовича, Гришину Юлію Миколаївну, Руденко Ольгу Сергіївну, включених до виборчого списку політичної партії "Слуга народу". Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Остапенко Анатолій Дмитрович. (Оплески) ОСТАПЕНКО А.Д. Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Дмитрович. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Циба Тетяна Вікторівна. (Оплески) ЦИБА Т.В. Я, Тетяна Циба, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Калаур Іван Романович. (Оплески) КАЛАУР І.Р. Я, Калаур Іван, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Гришина Юлія Миколаївна. (Оплески) ГРИШИНА Ю.М. Я, Гришина Юлія, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Руденко Ольга Сергіївна. (Оплески) РУДЕНКО О.С. Я, Руденко Ольга, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хотів би привітати наших нових колег, нових народних депутатів, побажати їм успіху, побажати їм плідно працювати в інтересах нашої держави та в інтересах наших виборців. Дякую. (Оплески) Є декілька оголошень. Згідно з поданими заявами та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України, повідомляю про входження народних депутатів України Васильченко Галини Іванівни, Совсун Інни Романівни і Стефанишиної Ольги Анатоліївни до складу депутатської фракції політичної партії "Голос". (Оплески) Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України, повідомляю про входження народного депутата України Ларіна Сергія Миколайовича до складу депутатської фракції політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". (Оплески ) Згідно з поданими заявами та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України, повідомляю про входження народних депутатів України Гришиної Юлії Миколаївни, Калаура Івана Романовича, Остапенка Анатолія Дмитровича, Руденко Ольги Сергіївни і Циби Тетяни Вікторівни до складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". (Оплески) Дякую. Переходимо до наступного. Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту, у вівторок ми маємо 30 хвилин для вступу уповноважених представників депутатських фракцій та груп з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень. Скажіть, будь ласка, у нас дуже насичений графік роботи сьогодні. Чи ви наполягаєте на тому, щоб ми залишилися? Добре. Тоді прошу представників фракцій та груп записатися на виступ, регламент 30 хвилин. До слова запрошується Бондар Віктор Васильович, депутатська група "За майбутнє".
10:22:35 БОНДАР В.В. Вельмишановний пане Президенте, вельмишановний пане головуючий! Колеги! Сьогодні надзвичайно важливий день в історії України, по суті, ми починаємо діяльність парламенту з такого одного з найважливіших питань, яке стояло на порядку денному останні 20 років. І про це говорила більшість політиків, більшість політичних партій, що треба зняти депутатську недоторканність і взагалі почати з цього. Ми всебічно, наша депутатська група "За майбутнє", депутати-мажоритарники підтримуємо прагнення Президента дійсно навести порядок в країні. Виконати більшість обіцянок, які давалися за останні 20 років. Ми розуміємо, що найбільше люди сьогодні очікують саме в першу чергу економічних перетворень, створення умов для того, щоб життя в країні стало набагато кращим, щоб тарифи були справедливі, пенсії були такі, щоб люди мали можливість за рахунок пенсій і лікуватись, і оплачувати комунальні тарифи, жити достойно. Щоб виробництво в Україні почало працювати, щоб Україна стала потужною, заможною державою. Ми розуміємо, що сьогодні на порядку денному стоять виклики, як виконати всі ті зобов'язання, які 20 років давали наші політики. Питання зняття депутатської недоторканності напевно сьогодні буде найголовніше і таке найбільш резонансне. Ми розуміємо, що з точки зору політичної, з точки зору політичної доцільності сьогодні треба це робити, щоб показати людям, що дійсно всі рівні. Але ми хочемо нагадати в той же час, що є деякі запобіжники. Є запобіжники такі, що в 2004 рік не було б можливості навіть допомогти колишньому… майбутньому Президенту Ющенко стати Президентом, якби не було депутатської недоторканності. Бо десятки депутатів стояли на смерть, щоб той Майдан вистояв, щоб була можливість вийти в третій тур. Ми розуміємо, що в 2014 році, ті хто був учасником подій, я був, йшли сюди в зал, збирали 227 голосів, щоб відправити Яника, Януковича, вибачте, у відставку і щоб поставити нарешті крапку в тій сумній історії України. Не було б депутатської недоторканності, я вам чесно скажу, більшість з нас тоді би просто не дійшли до цього залу, і це було би дуже важливо, і ми про це маємо пам'ятати. Я розумію, що ми сьогодні маємо напевно, і ми готові, наша депутатська група, підтримати цю ініціативу Президента, у нас багато хто там, хто збирається голосувати, і ми так поставили вільне голосування, щоб кожен сам визначався. Але ми маємо усвідомлювати, що є політичні зобов'язання, які дуже популярні і людям подобаються, але є реалії, які пройшла країна 2004 рік, 14-й, і ці реалії не виключено, що можуть повторитися через 7-10 років. Ми ніхто не знає, хто буде Президент, і який буде парламент через 7-10 років. Тому сьогодні дуже важливий день: ми готові підтримувати будь-які ініціативи уряду, Президента, які налаштовані на економічні зрушення, на відродження економіки, промисловості, енергетики, транспорту на підняття зарплат і пенсій. І цей раз ми будемо вибірково, кожний сам буде приймати рішення як він голосує, але ми маємо разом з вами усвідомлювати наскільки це важливе рішення з точки зору історії і майбутнього. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я пропоную, якщо ви не заперечуєте відпустити уряд в них дуже багато справ і я, впевнений, що лише так ми зможемо ефективно працювати. (Оплески) Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, фракція Політичної партії "Європейська солідарність". Ірина Володимирівна Геращенко, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".
10:26:19 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане Президенте, дорогі українці, шановні колеги! Ви знаєте, є одна тема, яка об'єднує всі частини цього залу, це повернення Криму і Донбасу, і тут не може бути двох позицій. 8 вересня окупанти проводять в Криму незаконні місцеві вибори і від "Європейської солідарності", і я думаю, від усього парламенту ми можемо заявити, що Україна ніколи не визнає результатів цих виборів. І ми вимагаємо від Російської Федерації негайно повернути Кримі і Донбас, і будемо боротися за деокупацію. Але насправді для того, щоб як найшвидше повернути Донбас і Крим, нам потрібна єдність всередині країни і дві складові: сильна економіка і сильна демократія. І в контексті сильної демократії, безумовно, ключовою темою сьогоднішнього дня є скасування депутатської недоторканності. Я хочу подякувати Президентові Порошенку, який ініціював цей законопроект у попередньому парламенті і всім колегам восьмого скликання, які направили цей законопроект до Конституційного Суду. А також наша політична сила в першому читанні одноголосно проголосувала за цей законопроект. В той же час, шановні колеги, я хочу нагадати, що при прийнятті змін до Конституції дуже важлива не тільки форма, а процедура. Є рішення Конституційного Суду, і мені дивно чути заяви професорів, докторів наук, коли говорять вони про те, що, вибачте, будь ласка, мотиваційна частина не має жодного значення. Колеги, в рішенні Конституційного Суду все має значення, кожна кома. Так само, як рішення Венеціанської комісії. І дуже важливо пам'ятати, якщо журналісти нам показують сьогодні інтерв'ю деяких наших нових колег, які поки що не можуть для себе – знаєте? – розшифрувати абревіатуру ВР і КМ, пам'ятати про те, що тут є і "політичні вовкодави" в цій залі, в одному секторі, які точно скористаються кожною неправильною комою для того, щоби подати до Конституційного Суду позов і потім скасувати це рішення, дуже важливе для кожного в залі. Якою є позиція "Європейської солідарності" щодо скасування депутатської недоторканності? Друзі, вона незмінна. Ми голосували за це, але ми проти недоторканності за кримінальні злочини. Але очевидно, про що говорили і попередні колеги і будуть говорити ще в цій залі, політичний імунітет є важливою засадою демократії. Це не привілей депутата. Опозицію можна засадити на гальорку, але її не можна викреслити з історії України, опозиція сьогодні і меншість – це ті, за кого проголосували 40 відсотків українців. І, власне, політичний саме імунітет – це є те, що нам рекомендує Венеційська комісія і Конституційний Суд. Ми налаштовані дуже конструктивно, і от нам здається, що в тому контексті, щоби це рішення не було "політичними вовкодавами" на другий же день подано до Конституційного Суду і там скасовано, дуже важливо прийняти ці зміни, про які ми говоримо, подати їх або від Президента, якщо є така ласка і воля шановного Президента, або від 150-и народних депутатів України. Ми підготували ці пропозиції… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити. ГЕРАЩЕНКО І.В. … і ми вже взяли підписні листи. І звертаємося до фракцій підписати для того, щоби ми з вами врахували наступне: кримінальна відповідальність – всі рівні перед законом, політичний імунітет – такий, як є в країнах Європейського Союзу, Сполучених Штатах і інших розвинутих країнах. Ми сподіваємося, що це є голос розуму, який має об'єднати залу і дати саме таке формулювання недоторканності в українській Конституції європейської демократичної України. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Рахманін Сергій Іванович, фракція політичної партії "Голос". 10:30:13 РАХМАНІН С.І. Шановні колеги, пане Президент, сьогодні нам доведеться голосувати за достатньо великий пакет ініціатив, які стосуються змін до Конституції, які ми маємо скерувати до Конституційного Суду для надання відповідних висновків. Насправді враження дуже сумне, я поясню. По-перше, недотримані процедури, і це дуже прикро, тому що не витримано процедуру щодо подання альтернативних законопроектів, по-перше. Немає висновків головних комітетів, по-друге. І немає висновків науково-експертного управління, по-третє, що є обов'язковою вимогою, тим більше, коли йдеться про такі чутливі речі як конституційні законопроекти. Але річ навіть не в тім. Я не пам'ятаю жодного суб'єкта конституційного подання, точніше, суб'єкта законодавчої ініціативи, який би робив спроби змінити Конституцію в такий дуже дивний дещо зухвалий спосіб. Величезна кількість законопроектів не пов'язаних між собою, безсистемних, почасти безглуздих, почасти незрозумілих, почасти шкідливих. Ви знаєте, не можна запхати все, Конституція існує для цього. В мене пропозиція до тих, хто в принципі підтримує ці законопроекти: ще раз перечитайте. Я не впевнений, що ви навіть розумієте, про що йдеться, а якщо розумієте, то поставте собі питання: чи варто робити з Біблії комікс, це трохи інший жанр. Якщо ми вже говоримо про конституційні зміни, то є речі, які, в принципі, можуть там бути, а можуть не бути. Головний принцип Конституції – конституювати те, що потрібно, а те, що можна не конституювати, краще не робити. Але є зміна, про яку говорили не менше, ніж про скасування депутатської недоторканності, – це про зміну процедури імпічменту. І коли нам намагаються запропонувати натомість законопроект щодо імпічменту, то даруйте, цей законопроект має таке ж відношення до процедури відсторонення Президента від влади, як жуйка "Орбіт" до боротьби з карієсом. Якщо Президент не боїться демократичних процедур, нехай як суб'єкт законодавчої ініціативи вносить зміни до 111 статті Конституції, хай процедура імпічменту буде прозорою. Якщо депутати не бояться скасування недоторканності, то і Президент відповідно не має боятися демократичної системи противаг. (Оплески) І наостанок. Можливо, я неуважно читав передвиборчу програму кандидата в Президенти Зеленського, але я не пам'ятаю, щоб він обіцяв збільшувати свої повноваження. Якщо ви подивитеся на деякі зміни, зокрема і конституційні, і законодавчі, то він фактично збирається собі підпорядковувати фактично всі силові структури, починаючи від Національної гвардії, що дуже дивно виглядає з огляду чинного законодавства, закінчуючи можливістю створювати в необмеженій кількості регуляторні органи. Мені здається, що я якусь серію "Слуги народу" пропустив. Дякую за увагу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Сергій Соболєв – фракція політичної партії "Батьківщина".
10:33:29 СОБОЛЄВ С.В. Пане Президент, шановні колеги, я думаю, що 1 січня 20-го року країна прокинеться в нових реаліях і не лише політичних. Я переконаний, що сьогодні зміни до Конституції в частині зняття депутатської недоторканності будуть прийняті, але це лише початок. На погляд нашої фракції, ми не можемо працювати в умовах, коли окремі фрагменти Конституції, а не суттєві частини, які випливають на життя нашої країни, змінюються. Ті зміни, які запропоновані сьогодні для направлення в Конституційний Суд – це зміни, які можна узагальнити двома ключовими напрямками: реформа парламенту і фактично узаконення тих норм, які, на жаль, в незаконний спосіб Президент набув в попереднє скликання. Перше і ключове – не може існувати в цій країні ні президентська, ні Верховна Рада і влада без чіткого унормування цих норм в Конституції. Яким чином відбувалось призначення голови НАБУ, голови ДБР? Яким чином у нас призначались регулятивні органи? Тільки по волі тих, хто отримував більшість і ту більшість, яка дуже швидко розпадалася? Чи ту більшість, яку отримали сьогодні? Нам треба це унормувати назавжди в Конституції, щоб кожні нові вибори парламенту чи Президента не були стихійним лихом по боротьбі з корупцією чи по боротьбі проти корупції. Для нашої фракції дуже суттєвим є дотримання процедури. І саме тому ми наполягали на тому, щоб кожна норма і буква закону була виконана, особливо, коли це стосується Конституції України. Велике прохання до голови парламенту, так само прохання до Президента: ні в якому разі не переходити межу. Якщо записано, що робота комітетів відбувається виключно під час проведення сесії, не може комітет ухвалювати рішення щодо направлення в Конституційний Суд або щодо зміни Конституції в час, коли не працює сесія. Тому для нас дуже важливим тут буде один ключовий момент. Ми сьогодні довго обговорювали ці поправки, ми їх підтримаємо. Але для нас на майбутнє дуже важливо, щоб це були не хаотичні, вихоплені окремі фрагменти Конституції, а щоб це була системна робота, коли ми зрозуміли б, що в ці двері ми будемо потрапляти не по посвідченнях народних депутатів, а принаймні так, як це є в ключових парламентах світу – по магнітній картці, яка і є карткою для голосування. Тоді можна встановити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити. СОБОЛЄВ С.В. …як працює народний депутат, і чи дійсно він пропускає засідання. Я думаю, в цьому і є, і полягає процедура роботи парламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вадим Зіновійович Рабінович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
10:37:03 РАБІНОВИЧ В.З. Шановний пан Президент, шановна президія, шановні колеги, співвітчизники! Є чимало питань, які важливо підняти з цієї високої трибуни. Але я хотів би зупинитися на головному. Вчора остаточно підтверджено рішучість нової влади розпочати продаж української землі. Більше того, вже встановлений термін – до 1 грудня. Виникає чимало питань. По-перше, а де ж той самий референдум, без проведення якого ви обіцяли не запроваджувати подібних дій? По-друге, чи розумієте ви, в першу чергу ті, хто сидять у цьому залі, що у сьогоденній жебрацькій пограбованій Україні землю скуплять зовсім не пересічні громадяни нашої держави? Більше того, земля – останнє не розграбоване та не розкрадене багатство України – перестане бути власністю народу України. Розповіді про те, як ми добре заживемо, коли продадим собственную землю, я их вообще не хочу комментировать. Хочу процитувати вам 13 статтю Конституції нашої держави: земля України є об'єктом права власності Українського народу. Власність не повинна використовуватись на шкоду людині та суспільству. Це наша Конституція, подобається вона комусь чи ні. Тому перш ніж запроваджувати продаж землі, "слугам народу" треба порадитись з господарем – з українським народом. Повторяю – путем всенародного референдуму! Референдуму! Підкреслюю… Шановні, підкреслюю, що найбільш відповідальне може це рішення за всю історію нашої держави. Хочу, щоб всі відчули: багато будь-яких безглуздих покращень можна за часом скасувати, але продаж землі України буде невідворотною катастрофою. Є речі, що життєво потрібні для існування держави, над якими неможна здійснювати експерименти. Земля України є тим, з чим неможна бавитись. Тисячі разів, зважаючи все на теренах розуму, зрозумівши всі ризики, можна робити якісь кроки стосовно нашої землі, а тим більше такий крок, як її продаж. Землю України неможна продавати ні під Новий рік, ні під 1 грудня. Її неможливо продавати, тому що вона не подарунок до свята. Вдумайтесь в то, что вы творите! Дякую вам дуже. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадиме Зиновійовичу. До слова запрошується Дубінський Олександр Анатолійович, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:40:01 ДУБІНСЬКИЙ О.А. Доброго дня, шановні колеги, шановний пане Президент, шановна президія, шановні гості. От, знаєте, я хочу з вами поділитися відчуттям, яке в мене виникає от через всі ці чвари, які в нас зараз панують в залі через зняття депутатської недоторканності. Поясню я з точки зору тих людей, які там зараз знаходяться з боку преси, з боку звичайних громадян, які голосували за партію "Слуга народу", підтримували Президента Зеленського і дали нам можливість знаходитися тут в залі, тому що ми обіцяли зняти недоторканність і обіцяли, що в країні не буде людей з особливим статусом. Тому що люди з особливим статусом – це несправедливість і це нерівність перед законом. Тому я дуже не хочу, щоб розмови про те, що процедурні порушення є, як їх виправити. Ми маємо діяти згідно закону, але ми маємо виконувати свої обіцянки і ми маємо, знаєте, не ховати бажання залишити недоторканність за процедурними питаннями, тому що це наш обов'язок проголосувати цей закон і поставити всіх людей, які знаходяться поза межами цього залу, в рівні умови з тими людьми, які знаходяться в цьому залі по волі тих самих людей, які за нас проголосували. Це перше. Друге. Для мене дуже важливо, щоб під соусом балачок про депутатську недоторканність і чому не можна або невчасно, або неправильно ми будемо діяти і щодо її зняття. У всіх є можливість зібрати 150 підписів і звернутися в Конституційний Суд, якщо є така потреба і нагальна вимога. Але я хочу, щоб ми не перестали обговорювати і інші дуже важливі законопроекти, і щоб парламент був не тільки дискусійним майданчиком щодо депутатської недоторканності, тому що у нас попереду дуже важливі законопроекти, які теж потрібно буде обговорити, це і підвищення так званого депутатського цензу до 20 депутатів, мінімальна кількість яких може подати закон. Мені здається, тут треба говорити і з'ясувати чи потрібна ця норма. Нам треба буде з'ясувати рішення про перехід до пропорційної системи голосування. Пропорційної в якому вигляді? Тому що пропорційна вона може бути з закритими списками, відкритими списками або регіональна мажоритарка. І це все визначення, які я зараз не бачу в проекті Закону і в проекті змін, які вносяться до Конституції. А також вважаю, що і декілька інших питань змін в Конституцію мають бути питанням для дискусій, а не для того, щоб ми всю цю дискусію вели тільки навколо депутатської недоторканності, якої не має бути в цій країні. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Переходимо до питання порядку денного. Вчора на Погоджувальній раді депутатські фракції і групи, нами було узгоджено порядок денний пленарних засідань Верховної Ради України на 3 вересня. Порядок денний на сьогодні вам було надано. Ставлю на голосування питання про затвердження порядку денного пленарного засідання Верховної Ради на 3 вересня. Прошу підтримати та голосувати. 10:43:26 За-357 357 – за, проти – 0, утримались – 14. Рішення прийнято. Дякую, колеги. Шановні народні депутати, відповідно до частини п’ятої статті 19 Регламенту Верховної Ради України рішення про продовження пленарного засідання після 18 години більше як на 15 хвилин приймається Верховною Радою на ранковому пленарному засіданні. Вношу пропозицію продовжити пленарне засідання Верховної Ради України після 18 години до завершення розгляду питань порядку денного на 3 вересня. Прошу народних депутатів підтримати та проголосувати. 10:44:15 За-317 За – 317, проти – 0, утримались – 42. Дякую, рішення прийнято. Переходимо до першого питання порядку денного: реєстраційний номер 7203. Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 7203) про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України). Згідно вимогами частини сьомої статті 149 Регламенту Верховної Ради України питання розглядається за процедурою повного обговорення. Шановні народні депутати та гості Верховної Ради! До слова запрошується Президент України Володимир Олександрович Зеленський. (Оплески)
10:45:11 ЗЕЛЕНСЬКИЙ В.О. Дякую. Перш за все я хотів би сказати, звернутися до пана Вадима Рабіновича, ще раз доброго дня, почув вашу прекрасну, співучу промову. Я хотів би вам сказати, що розглядається питання про зняття депутатської недоторканності, а не недоторканності про землю. (Оплески) Просто нагадати про що мається… Да. (Шум у залі) Дякую. Шановні народні депутати! Дорогі українці! Кажуть, що наша наука в плачевному стані – це неправда. Бо українські депутати зробили дійсно геніальне відкриття, вони винайшли вічний двигун, вічний двигун політичного життя. Працює дуже просто, спочатку кандидати в депутати обіцяють зняти недоторканність, потім провалюють голосування, потім народ забуває, а на наступних виборах кандидатам знову є що обіцяти. Це працює майже 20 останніх років, але цьому гаджету час відправитись на звалище історії. Ми знаємо, що вчора протягом дня і ночі дехто намагався зірвати це голосування. Я думаю громадяни здогадаються хто ці люди, коли побачать поіменний список голосування, біля їх прізвищ буде написано, на жаль, буде написано, "проти". Я хочу вкотре розвіяти всі міфи та всі політичні маніпуляції, у депутатів зберігається індемнітет. Вони не будуть нести відповідальності за політичне рішення, за голосування, чи будь-які політичні і публічні виступи. Мова про дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності, вибачте, але, якщо депутат збиває людину або кришує видобуток бурштину, або вчиняє будь-який інший кримінальний злочин, він повинен нести відповідальність. (Оплески) Це законодавчий орган державної влади, це парламент, а не малина, де можна п'ять років ховатися під куполом. Австралія, Великобританія, Іспанія, Сполучені Штати Америки, Канада, Німеччина, Австрія - це не повний список країн, у яких парламенти не мають імунітету від кримінальних злочинів. Я звертаюсь зараз до всіх депутатів Верховної Ради України, просто зробіть те, що ви обіцяли довгі роки людям, простим українцям. (Оплески) Зняття недоторканності вимагає зараз 90 відсотків громадян України, і я дуже не раджу вам перевіряти достовірність цієї цифри вживу, і дивитись скільки саме з них завтра прийде під стіни Верховної Ради України. Я вірю у вас, я вірю в партію "Слуга народу", я вірю в кожну партію дев'ятого скликання. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Президенте. Шановні народні депутати, до слова запрошується народний депутат України представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Володимирович Веніславський.
10:49:29 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Президенте, шановна президія, шановні народні депутати, шановний народ України! Сьогодні в нас, дійсно, може стати історичним днем, тому щовесь народ України протягом десятиліть перебував у нерівному становищі з народними депутатами, причому це нерівне становище стосувалося саме притягнення народних депутатів України до кримінальної відповідальності, на що звернув увагу Президент. Мова не йде про політичні переслідування за діяльність народних депутатів, мова не йде про відповідальність за висловлювання в парламенті, мова не йде про результати голосування в парламенті, а саме таким чином народні депутати можуть висловлювати свою політичну позицію. Мова йде про скасування "касти недоторканних", касти, якої не може бути в цивілізованій країні світу. Наша політична сила – партія "Слуга народу", підтримуючи ініціативи Президента України, вирішила скористатися законопроектом 7203, який був внесений до Верховної Ради України попереднім Президентом України. Ми могли, звичайно, зареєструвати законопроект новий або від імені Президента, або від імені 150 народних депутатів і піти по великій процедурі – звернення до Конституційного Суду, включення до порядку денного, направлення до Конституційного Суду, отримання висновку, обговорення висновку, попереднє схвалення і потім на наступній черговій остаточне схвалення. Розуміючи, що народ України чекати не буде такий довгий проміжок часу, ми вирішили підтримати той законопроект, який було внесений попередньою владою. І мені дуже дивно чути від деяких представників, що до цього законопроекту необхідно підходити обережно. В мене дуже просте запитання: шановні, а коли ви його вносили до парламенту, ви не думали, що треба підходити обережно до цього законопроекту і враховувати інші аспекти, про які, в тому числі, йдеться в рішенні Конституційного Суду України. Але я хочу звернути вашу увагу на те, що у висновку Конституційного Суду України щодо законопроекту 7203 жодного застереження, про які говорять наші політичні опоненти, не міститься. Конституційний Суд лише звертає увагу на те, що необхідно враховувати, що політична правова реальність в Україні, функціонування правоохоронної системи має забезпечити нормальне функціонування парламенту і нормальну діяльність народних депутатів. Шановні народні депутати, якщо ми хочемо стверджувати, що наша політична правова система, судова система, яку реформувала в тому числі попередня влада, результати якої на сьогоднішній день схвально оцінюються і міжнародними експертами, і попередньою владою, не забезпечує нормального функціонування судової системи, і тому треба ще якісь перестороги для народних депутатів, то на мій погляд, це лише політичні маніпуляції. Тепер перейду до правових позицій, перейду до правових позицій, на які також звертають увагу нашу опоненти. Конституційний Суд України як єдиний орган, який має право здійснювати офіційне тлумачення Конституції України, в своїх рішеннях чітко зазначив: що стосується законопроекту про внесення змін до Конституції України, має бути дотримано кілька ключових речей, які прямо передбачені розділом ХІІІ Конституції України. Перша ключова річ. Законопроект про внесення змін до Конституції має бути внесений на розгляд парламенту належним суб'єктом. Належним суб'єктом може бути один із двох суб'єктів, які визначені Конституцією, – це Президент України і не менш як 150 народних депутатів. В цій частині щодо законопроекту 7203 повністю дотримана конституційна вимога. Друга вимога, яка є обов'язковою для законопроекту про внесення змін до Конституції. Законопроект може розглядатися Верховною Радою України, якщо є висновок Конституційного Суду України про його відповідність вимогам статей 157 і 158. У висновку Конституційного Суду України щодо законопроекту 7203 прямо, чітко, однозначно зазначається, що цей законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Тобто висновок Конституційного Суду України є абсолютно позитивним. Жодних аргументів стверджувати, що ми як народні депутати, парламент України не мав права розглядати цей законопроект, не існує. Третій складовий. Законопроект має бути попередньо підтриманий більшістю від конституційного складу народних депутатів України. Результати голосування на першій сесії новообраної Верховної Ради дев'ятого скликання, які були висвітлені на табло для голосування, які є в офіційному доступі, свідчать, що ця конституційна вимога щодо отримання попереднього схвалення більшістю від конституційного складу була також дотримана. Законопроект про внесення змін до Конституції розглядається і приймається як закон не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України на наступній черговій сесії. Ця вимога Конституції України і рішення Конституційного Суду України також повністю дотримується. Сьогодні, 3 вересня 2019 року, відбувається наступна саме чергова сесія Верховної Ради України, як це прямо передбачено Конституцією України. Перший вівторок вересня – наступна чергова сесія, тобто і в даному випадку жодних пересторог для того, що ми маємо можливість проголосувати в цілому за законопроект 7203 не існує. Але я хочу наголосити усіх народних депутатів і особливо звернути увагу народу України, що сьогодні цей законопроект має бути підтриманий саме голосами не менш як двох третин від конституційного складу Верховної Ради України. За цей законопроект має бути подано 300 і більше голосів народних депутатів. Якщо цього, не дай Бог, не відбувається, то повторно такий законопроект може бути внесений до парламенту не раніше ніж через рік. І я сподіваюся, що ті політичні сили, які заявляли про те, що вони готові до зняття депутатської недоторканності, сьогодні своїм голосуванням підтвердять свою політичну позицію і свої обіцянки перед виборцями, перед народом України. І на завершення я хочу ще раз акцентувати увагу на певних маніпуляціях окремих представників депутатського корпусу щодо висновку Венеційської комісії. Справа в тому, що законопроект був 7203, був зареєстрований у Верховній Раді восьмого скликання у 2017 році. Висновок Венеціанської комісії, на яку апелюють наші опоненти, був ухвалений цим авторитетним міжнародним органом у 2015 році. Говорити про те, що висновок 2015 року змушує нас якимось чином апелювати до цих моментів, він є абсолютно маніпулятивним. Тому, шановні народні депутати, я підтримую цей законопроект і закликаю вас всіх віддати свій голос за законопроект 7203, прийняти його в цілому. Для розгляду цього законопроекту у нас є всі необхідні складові, в тому числі і висновок Комітету правової політики, як головного комітету з цього законопроекту, який є у кожного народного депутата України. Дякую за увагу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович. Шановні народні депутати, слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Ользі Володимирівні Совгирі.
10:58:05 СОВГИРЯ О.В. Шановний пане Президенте, шановна президія, шановні народні депутати України! Комітет Верховної Ради України з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року протокол номер 2, поданий Президентом України як невідкладний, законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (реєстраційний номер 7203 від 30 серпня 2019 року) та встановив наступне. Метою законопроекту є вдосконалення положень Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України. Законопроектом пропонується викласти статтю 80 Конституції України у новій редакції, що скасовує положення, за яким народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність, народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Передбачається, що цей закон набере чинності з 1 січня 2020 року. Відповідно до статті 159 основного Закону України, законопроект про внесення змін до Конституції розглядається Верховною Радою за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157, 158 Конституції. Конституційний Суд у своєму висновку від 19 червня 2018 року дійшов висновку, що законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України. Постановою Верховної Ради від 30 серпня 2019 року законопроект попередньо схвалено більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Номер Постанови 24-IX. Згідно з вимогами статті 155 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України, крім Розділу І "Загальні засади", ІІІ "Вибори. Референдум", XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України. Враховуючи викладене, Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України поданий Президентом України як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (реєстраційний номер 7203 від 30 серпня 2019 року) прийняти як закон. Доповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради від комітету визначено заступника голови комітету Совгирю Ольгу Володимирівну. Просимо розглянути. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Володимирівна. Ольга Володимирівна, я вибачаюсь. Ольга Володимирівна… Ольга Володимирівна. Чи будуть запитання до доповідача? Будуть. Регламент – до 5 хвилин. Запишіться. Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група "За майбутнє".
11:01:28 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Доброго дня, колеги, шановний пане Президенте! У мене одне дуже просте запитання. Мені здається інколи, коли ми обговорюємо цей законопроект, ми говоримо про одну річ, але з двох боків. Ми, народні депутати, які абсолютно не проти цього, зазначаємо лиш одне: будь ласка, дотримуйтесь норм Регламенту і Конституції України. Не тому, що ми проти, а тому, що, Володимир Олександрович, ви ж розумієте, що будуть народні депутати, які підпишуть подання до Конституційного Суду на скасування? От, якщо ви не витримаєте повну процедуру правильну - Конституційний Суд скасує. От у мене просте запитання: комітет засідав 2 вересня, сесію ми відкрили сьогодні 3 вересня, а в Законі України про Регламент написано "в міжсесійний період забороняється проводити комітети Верховної Ради України". Ви ж розумієте, що ви вже надали підстави для скасування цього рішення, яке сьогодні ми проголосуємо? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, це питання, а не доповіді. Все ж таки давайте притримуватись регламенту. Величкович Микола Романович…(Шум у залі) СОВГИРЯ О.В. Можна відповідати? ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
11:02:47 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, я бачу, в який бік народні депутати планують і пропонують потягнути нашу дискусію. Це бік колізій, прогалин і юридичної казуїстики. Але я хочу сказати інше: в 2000 році, в 2000 році в Україні відбувся Всеукраїнський референдум, одним із питань, яке виносилося на цей референдум, було питання скасування депутатської недоторканності. За таке скасування проголосувало 90 відсотків виборців. 10 секунд можна? За таке скасування проголосувало 90 відсотків виборців. Доведіть, будь ласка, що для вас законом є воля єдиного джерела влади в Україні – Українського народу. І доведіть своїм голосуванням... (Оплески) І доведіть, будь ласка, своїм голосуванням, що стаття 5 Конституції України чогось варта в цій державі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Величкович Микола Романович, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".
11:03:55 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Прошу передати слово Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово, будь ласка, Миколі Княжицькому.
11:04:04 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановна пані Совгиря, Президент у своїй доповіді зазначив, що залишається депутатська недоторканність і неможна притягнути депутата за політичну діяльність. Натомість в самому законі, як ми бачили, сказано, що недоторканність не розповсюджується лише на виступи в залі і в приміщеннях парламенту. Що відбудеться, якщо народний депутат вийде на мітинг, або відбудеться, не дай Бог, якийсь Майдан або ще щось, і депутат захоче там виступити, а більшість, як 16 числа колись в цьому залі прийме Закон про притягнення його до відповідальності. Чи захистить його Конституція в такому разі? Дякую.
11:04:48 СОВГИРЯ О.В. Народний… Можна відповідати, так? Народні депутати України мають, крім імунітету, який ми з вами збираємося скасувати індемнітет. Цей індемнітет захищає народних депутатів України від їх… від відповідальності за їх голосування, крім відповідальності за образу чи наклеп. Це нормальна, поширена світова практика, і вона дозволяє народному депутату України вільно висловлювати свою політичну позицію навіть, якщо належить він до парламентської опозиції, таким чином, надаючи йому можливості для реалізації всіх тих прав, які закріплені як Конституцією України, так і Законом "Про статус народного депутата України", так і іншими законами, що регулюють діяльність народного депутата. ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич, "Опозиційна платформа – За життя".
11:05:39 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Прошу передати слово народному депутату Німченку Василю Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Німченку Василю Івановичу, будь ласка.
11:05:48 НІМЧЕНКО В.І. Шановна пані доповідач, я все-таки хотів би почути хоть на сьогоднішній день чи є зареєстрована, підписана постанова, начебто, яку приймав в ту буремну ніч парламент, стосовно скасування чи визнання такої, що фактично втратила силу Постанова 2257 від Верховної Ради України від 20 вересня 18-го року, яку було признано те, що надо законопроект цей направити для опрацювання в комітеті. І він був направлений на підставі цієї постанови.
11:06:36 СОВГИРЯ О.В. Шановний Василь Іванович, ця постанова Верховної Ради була визнана такою, що втратила чинність і втратила чинність, вона з моменту прийняття парламентом рішення про це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні… Дякую. Ольга Володимирівна. (Оплески) Шановні народні депутати, переходимо до обговорення від депутатських фракцій народних депутатів. Прошу записатись на виступ від депутатських фракцій і груп до 18 хвилин регламент. Прошу записатись. До слова запрошується Василенко Леся Володимирівна, фракція політичної партії "Голос".
11:07:29 ВАСИЛЕНКО Л.В. Прошу передати слово Святославу Вакарчуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Святослав Вакарчук. 11:07:36 ВАКАРЧУК С.І. Шановний пане Президенте, шановні панове народні депутати! Під час виборів, до того, як було відомо про результати і про розподіл парламенту, партія "Голос" обіцяла своїм виборцям голосувати за зняття депутатської недоторканності. Ми не знали тоді, чи буде у нас монобільшість, чи у нас буде інша ситуація. Ми робили так, як відчували потрібно, згідно своїх переконань. Ми справді вважаємо, що в Україні склалась ситуація, коли є певна каста людей, для яких чомусь закони написані інакше. До них, до недавнього часу, відносились судді, народні депутати і Президент. Сьогодні ми обговорюємо скасування депутатської недоторканності як справедливе вирішення питання про те, що всі люди мають бути рівні перед законом. І сьогодні, коли ситуація в парламенті змінилась в тому сенсі політичному, що ми вперше в історії маємо політичну ситуацію, коли одна фракція, контрольована Президентом, по великому рахунку, одноосібно, може робити багато змін в країні, ми все одно будемо голосувати за зняття депутатської недоторканності. Тому що для нас політична кон’юнктура не буде стояти попереду тих обіцянок, які ми давали своїм виборцям, а головне – наших переконань. Але саме тому, що сьогодні склалася та ситуація в парламенті, я хотів би звернутися і до Президента, і до колег з фракції більшості, що це сьогодні не просто відновлення історичної справедливості, це не просто крок, який ми обіцяли своїм виборцям, і не просто виконання наших обіцянок, а це велика відповідальність, а для тих, хто сьогодні при владі в такій ситуації, велика спокуса, як би ви не хотіли цього. Тому що життя політичне складається з непередбачуваних речей. І я хотів би з цієї трибуни застерегти всіх, хто так чи інакше зможе або захоче… Дайте, будь ласка, завершити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити, будь ласка. ВАКАРЧУК С.І. Скористатися цією спокусою і використати відсутність депутатського імунітету задля тих чи інших не благих цілей. За 28 років український народ ще нікому, по факту, не дозволив перейти цю червону лінію, якими способами, на жаль, ми це знаємо, український народ не дозволить цього зробити і зараз. Просто пам'ятайте в той момент, коли ви, шановні народні депутати, натискатимете на кнопку, що політичне життя довге, а справедливість і закон один для всіх має бути для нас понад усе, і для депутатів, і для Президента, і для суддів, і для будь-якого громадянина України, закон один для всіх, хочеться це комусь чи не хочеться. І політична доцільність ніколи, як і сьогодні, не має стояти вище ніж цей принцип, інакше народ нам цього не забуде. Дякую велике. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Святославе Івановичу. До слова запрошується Соболєв Сергій Владиславович, фракція політичної партії "Батьківщина".
11:11:54 СОБОЛЄВ С.В. Наша фракція, як ні одна інша, знає, що таке політично вмотивовані рішення. В цій залі сидить Сергій Власенко, який був позбавлений статусу народного депутата, що було скасовано Верховним Судом України. На жаль, зараз не може бути з нами за сімейними обставинами Юлія Володимирівна Тимошенко, яка три роки відчувала, що таке політично вмотивовані рішення і тільки Європейський Суд з прав людини, як і Верховний Суд України довели, що політично вмотивовані рішення мають місце в країні. Тому, коли дехто каже, що в 15-му році заява Венеційської комісії про те, що в країні існує, на жаль, не досконала правова система, судова система – це лише зайве підтвердження цього. Але я хочу привести інші приклади, близько двох десятків депутатів тільки попереднього скликання були позбавлені депутатської недоторканності. По більшості з них було надано право на затримання і арешт, де вони всі зараз? Ті самі особи сидять в НАБУ, в ДБР, на щастя, змінився Генеральний прокурор, що сталося? У нас працюють суди? У нас працює наша правоохоронна система? Але ви знаєте, висновок буде інший, наша фракція буде голосувати за цей закон, щоб ми всі разом, ті хто сидять в цій залі розуміли, що якщо ми негайно не реформуємо систему ДБР, прокуратури, систему НАБУ і інших органів, які закликані до того, щоб навести порядок в законний спосіб в державі, ніхто інший крім нас цього ніколи не відчує. Я дуже добре пам'ятаю прийняття Конституції в далекому 96-му році. Я був на цьому місці в сесійній залі, тоді не вистачило одного голосу, щоб норма про депутатську недоторканність не була записана в Конституцію, на жаль, тоді цю норму продавили. І далі, фактично ця недоторканність разом з не реформованою судовою системою, прокурорською системою, а далі і новостворених органів робила найгірше, що тільки можливо, своїм – все, що хочеш, а ворогам – закон. Щоб цього не було, і треба, щоб в цій залі кожен відчував, що без реформування цієї системи в країні нічого не зміниться, тому ми голосуємо "за" і наполягаємо на тому, щоб одразу перше рішення, яке ми будемо ухвалювати, бо це тепер буде стосуватися і нас з вами кожного, це було рішення по реформуванню правової системи, правоохоронної системи і системи судочинства. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Владиславовичу. До слова запрошується Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність". Петро Олексійович Порошенко.
11:15:13 ПОРОШЕНКО П.О. Шановний Володимире Олександровичу, шановні колеги! Сьогодні, 3 вересня, насправді дуже важливий день для України. Не буду повторюватися, що український народ довгих 25 років чекає скасування касти недоторканних. Перші важливі кроки в цьому напрямку були зроблені за попередні 5 років. Ще раз наголошую, 8 тисяч суддів, які мали абсолютну недоторканність, і, які майже не проходили через Верховну Раду щодо зняття з них недоторканності були позбавлені недоторканності попередні 5 років. Я хочу подякувати парламенту за те, що в якості законопроекту по змінах до Конституції був взятий саме мій законопроект, за моїм підписом. Хочу наголосити, що я завжди був і залишаюся прихильником скасування депутатської недоторканності, в цих умовах ми з вами спільно несемо відповідальність за те, щоб забезпечити незалежність парламенту. Бо парламент це є окрема гілка влади і захистити парламент від будь-якого політичного тиску, незалежно від того, правоохоронних, судових або будь-яких інших органів. Хочу наголосити, що вимоги Революції Гідності полягали саме в тому, щоб скасувати конституційну реформу 96-го року і позбавити Президента частини повноважень, і повернутися до парламентсько-президентської республіки. Я твердо переконаний, що має залишатися саме в цих рамках. Хочу не підтримати позицію, що висновки Венеціанської комісії враховано. З точністю до навпаки! Чому це так важливо? Бо Венеціанська комісія – це є єдиний орган Ради Європи, Європейського Союзу, який проводить адаптацію національного законодавства вимогам Європейського Союзу. Отже якщо ми торуємо нашу дорогу до членства в Європейському Союзі, це є наше зобов'язання – узгоджувати національне законодавство і адаптувати його до законодавства країн Європейського Союзу. В іншому випадку це означає, що ми рухаємося в інший бік. Абсолютно важливо, бо демократія – це є дотримання процедури. Не можна проводити комітет в несесійний період, не можна позбавляти депутатів права внесення альтернативних законопроектів. Не можна цього робити! Конституція має нас об'єднувати. Саме для цього, і в цьому є її мета. Але розуміючи важливість цього кроку, фракція "Європейська солідарність" буде голосувати "за" за законопроект по скасуванню… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити, будь ласка. ПОРОШЕНКО П.О. … законопроект, під яким, я пишаюся, що внесений саме мною – п'ятим Президентом України. В той же час, хочу наголосити, що ми будемо дуже уважно розглядати інші законопроекти, вони в нас викликають суттєві сумніви, і я би наполегливо радив не прискорювати цей процес. Дайте можливість депутатам спільно сформувати єдину позицію. Ми маємо унікальні можливості об'єднувати зал. Дякую, і сподіваюся, що сьогодні мій законопроект буде підтриманий і депутатська недоторканність з 1 січня 2020 року буде скасована. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Батенко Тарас Іванович, депутатська група "За майбутнє".
11:19:21 БАТЕНКО Т.І. Шановний пане Президенте, пане Голово! Колеги, спокуса централізації, узурпації і авторизації влади завжди були в часи незалежної України. І кожного разу ці спокуси обламувалися об український народ і об український парламент. Україна, як ви знаєте, цього століття вже двічі пережила дві революції – Помаранчеву і Революцію Гідності. І кожного разу визначальним рушієм змін був народ, і кожного разу забезпечував конституційність цих змін український парламент. Друзі, ми мусимо нагадати про те, що після подій кінця 13-го – початку 14-го року та самоусунення Януковича від виконання своїх конституційних обов'язків саме парламент вжив основних заходів для відновлення конституційного ладу, суверенітету та забезпечення незалежної України, забезпечення конституційних прав, свобод і громадян. По суті, таку ж відсіч було в подальшому надано спробам, на жаль, і останнього п'ятого Президента України приватизувати парламент, що ми теж пережили з вами. На жаль, спокуси приватизувати парламент були в усіх фактично колишніх президентів України. І в умовах скочувань до диктатури 4-го і 14-го років депутатська недоторканність дозволяла, друзі, дозволяла опозиційним депутатам рятувати життя активістів, надавати необхідну допомогу незаконно затриманим, витягувати їх з казематів, робити живі кордони між громадянами і "Беркутом" у 2014 році, після Помаранчевої і в 13–14-му роках. Вона була і залишається досить дієвим механізмом, інструментом захисту інтересів громадянського суспільства. Однак ми розуміємо, друзі, що фактично з обранням Президентом України пана Володимира Зеленського в країні відбувся третій Майдан. І в Україні сьогодні відбувається певна революційна доцільність і необхідність, і очікування людей. І ми свідомі того, і наша депутатська група "За майбутнє" розуміє настрої суспільства, позицію Президента України як гаранта Конституції, прав і свобод громадян. І ми підтримуємо скасування депутатської недоторканності сьогодні, однак застерігаємо українське суспільство і український парламент від створення певних ризиків для майбутньої демократії в Україні і існування парламентсько-президентської країни. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Івановичу. (Оплески) До слова запрошується Каптєлов Роман Володимирович, фракція політичної партії "Слуга народу". Карточку… Карточка. Включіть мікрофон, будь ласка, Каптєлову.
11:22:42 КАПТЄЛОВ Р.В. Прошу передати слово Венедіктовій Ірині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Валентинівна Венедіктова, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:22:52 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Доброго ранку, шановні колеги. Доброго ранку, шановний пан Президент. Насправді в нас сьогодні дійсно, мені здається, свято парламентаризму, тому що парламентарі, нарешті, виконують свої політичні обіцянки і приймають на себе свою політичну відповідальність. Вчора, 2 вересня, Комітет з правової політики зібрався на своє засідання, причому він зібрався терміново, це було не чергове засідання, по заявам 14 народних депутатів про те, що нам необхідно вирішити термінові завдання. Порядок денний, час і місце проведення було заздалегідь повідомлено всім членам комітету. Я вам хочу сказати, що з 23 членів комітету вчора були присутні 23 члени комітету: по реєстрації 22 і потім в нас залишилося 22 для розгляду питань. Тому можна сказати, що і по формі, і по суті вчора відбулося засідання комітету. Комітет з правової політики дійсно ухвалив дуже важливі висновки і щодо законопроекту 7203 про зняття депутатської недоторканності, і щодо інших з 7 дуже важливих президентських законопроектів, які були визначені як невідкладні, для того, щоб їх відправити до Конституційного Суду. Мені здається, що і ви, шановні колеги, і наш народ України підтримає це прагнення депутатів і вимогу закону відправити законопроекти Президента до Конституційного Суду. Тому мені здається, що ми сьогодні просто, дійсно, маємо з щирими намірами, розуміючи, що ми діємо виключно в межах закону, бачачи Конституцію… І ми сьогодні декілька разів почули присягу народного депутата. Люди, які сьогодні обрані народними депутатами, склали присягу народного депутата і нам нагадали про цю присягу народного депутата. Тож давайте її не порушувати. Давайте, дійсно, її виконувати і підтримувати ці дуже важливі для країни речі, які будуть не тільки рухати її вперед, але які будуть закладати справжні основи парламентаризму. Не імітацію його, не процес заради процесу, а результат, нарешті. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Василь Іванович Німченко, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
11:25:43 НІМЧЕНКО В.І. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, пане Президенте! Вельмишановна президія! Я, Німченко Василь Іванович, представляю "Опозиційну платформу – За життя". І хочу сперш сказати, щоб не було ніяких інсинуацій, особенно у євроскептиків і європесимістів стосовно того, що моя політична сила, наша політична сила вже майже 2 роки якраз і веде питання про те, що ми зобов'язані діяти чітко в нормах Конституції. Іде питання про те, що недоторканність в тому сенсі, в якому вона є в Конституції, є рудиментною нормою. Оскільки стаття 3 і в сув'язі статті 24 Конституції України передбачає, що всі громадяни, всі люди рівні перед законом. І не може бути рівніших через інші норми, рівніший чи Президент, чи рівніший народний депутат, нардеп, чи рівніший суддя. Тому ми і пропонували, і пропонуємо про те, що цей інститут має піти вже в історію, має піти вже в історію. Для тих, хто вперше прийшов до Верховної Ради, я хочу сказати про те, що саме наша платформа "За життя" політична сила, народні депутати зверталися, ініціювали із заявами про те, щоб зняти відповідальність, зняти недоторканність. Це перше. І друге. Хочу вам теж наповнити, що половина із списочного складу народних депутатів восьмого скликання від політичної платформи "За життя" є під дамокловим мечем порушених кримінальних справ. І ці всі справи мають іменно відтінки ці політичного характеру. Тут є ті люди, які тут сидять, не буду їх називати фамілії. Я можу сказати про себе, в тому числі і я, знаєте, за що порушена кримінальна справа? За те, що ми внесли пропозицію законопроект про те, як обустроїти мир на Донбасі. Цей законопроект є і сейчас. Подивіться, за що вирішено питання притягувати нас до відповідальності – за скоєння сепаратиських дій, пов'язаних із зрадою Батьківщини. От про що йде мова, коли ми кажемо про те, що не спішіть, зробіть вивірене рішення. А тепер стосовно 7203. Дуже прикро було почути про те, що ми використали закон пана Порошенка. Це ганебне явище, щоб використовувати закон, який не має права бути внесений на засідання, стосовно чого 20 вересня 18-го року була прийнята постанова після надходження законопроекту з Конституційного Суду з висновками і з застереженнями, що подивіться… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. НІМЧЕНКО В.І. …є там питання політичної складової відповідальності і все, що сказав Конституційний Суд. Але комітет це не розглянув. І в силу статті 147 і в силу статті 158 Конституції цей законопроект не є предметом внесення на розгляд Верховної Ради. Ось про що йдеться, от на чому ми стоїмо. Ми за те, що ініціатива заслуговує пана Президента, я маю в виду ініціатива стосовно зняття недоторканності, а не використання закону екс-президента. Я думаю, що це не є правильно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович, регламент. НІМЧЕНКО В.І. Все, закінчую. І тому я хотів би, щоб ми, вирішуючи питання з цього приводу, жорстко дотримувались процедур конституційних, оскільки саме порушення процедур є підставою визнання законопроекту неконституційним. Я вам вдячний. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, прошу записатись на виступ від народних депутатів України, регламент до 9 хвилин. Ковальчук Олександр Володимирович, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:30:21 КОВАЛЬЧУК О.В. Прошу передати слово Миколі Стефанчуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте, будь ласка, слово Миколі Стефанчуку.
11:30:29 СТЕФАНЧУК М.О. Добро дня, шановні колеги. Я хотів би звернутися насамперед до народу України. Дорогий народе України, ми щиро дякуємо за довіру і сьогодні хочемо продемонструвати, що наші слова не будуть розходитись з нашими діями. Я хочу звернутися до "Опозиційної платформи – За життя" і сказати, сьогодні ми почули від вас на трибуні, що ви готові скасувати недоторканність. Так давайте доведіть своїми діями, що ваші слова не розходяться з вашими діями. Я хочу звернутись до "Європейської солідарності" і подякувати за підтримку адже це є ваш законопроект. І я думаю, що ваша політична совість і ваша політична відповідальність буде спрямована на підтримку цього законопроекту, на підтримку того чого чекає весь український народ. Я хочу звернутись до "Батьківщини", яка декларувала єдиний вектор підтримки політики в інтересах народу. Це рішення є в інтересах народу. Тому, будь ласка, підтримайте це рішення. Я хочу звернутись до партії "Голос". Прекрасний виступ сьогодні ми почули Святослава Вакарчука. І це є нові обличчя в парламенті, які готові змінювати, які готові доводити, що чесній людини немає чого боятися. І я впевнений, що за результатами голосування ми побачимо, що кожен з них виконує обіцяне. І я хочу звернуться до позафракційних депутатів та фракції "За майбутнє". Кожен з вас на виборчих округах дивився своїм виборцям в очі і казав: "Я обіцяю скасувати депутатську недоторканність". Сьогодні у вас є унікальний шанс дотримати свого слова. Будь ласка, не продавайте свою совість, будьте чесними перед собою, будьте чесними перед українським народом, будьте чесними перед кожним українцем. Зробіть так, щоб вам не було соромно. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Олексійовичу. Слово надається Южаніній Ніні Петрівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:33:13 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово колезі Князевичу Руслану. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Князевичу, будь ласка.
11:33:22 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Ніна Петрівна. Шановні колеги, мені дуже шкода, що наше зібрання покинула Голова Конституційного Суду Наталія Шаптала. І не тільки через те, що вона Голова Конституційного Суду, а й через те, що вона, під час виступу Конституційного Суду щодо законопроекту 7203 була суддею-доповідачем і ініціатором внесення в тіло висновку саме цих застережень. Я як голова Комітету з питань правової політики та правосуддя неодноразово брав участь в цих дискусіях в Конституційному Суді і добре обізнаний зі змістом цих застережень. Чомусь сьогодні тільки крадькома одну частину застережень озвучили, а іншу – ні. А я собі дозволю озвучити повністю всі застереження Конституційного Суду. Конституційний Суд сказав, що депутатська недоторканність не є особистим привілеєм індивідуального характеру для народних депутатів України, а має виключно публічно-правовий характер. Що означає, що цей елемент – інструмент захисту інтересів виборців, яких представляє цей депутат. В разі відсутності цього інструменту, виборці не зможуть належним чином відстоювати свої права в парламенті, це сказав Конституційний Суд. І, з іншого боку, послався на висновок Венеціанської комісії, який чогось сьогодні вважають не таким, яким би мав бути і який даний щодо цього законопроекту. Шановні колеги, ви подивіться, будь ласка, історію висновку Венеціанської комісії, він був наданий щодо першої редакції законопроекту, який містив, крім скасування недоторканності депутатів, можливість скасування недоторканності суддів. Однак, у 2016 році народні депутати внесли зміни в Конституції у частині судового імунітету і, зважаючи на це, Президент просто перевніс цей законопроект виключно в частині народних депутатів України. Зважаючи на ці обставини та беручи до уваги, що питання тих застережень, які є в рішенні Конституційного Суду, не вирішено, ми маємо серйозну правову коаліцію. Більш того, вона значно поглибилася, зважаючи на рішення 2016 року Конституційного Суду, яким заборонено попередньо схвалювати законопроекти на першій і останній сесіях, а чітко передбачено можливість попереднього схвалення законопроектів виключно на черговій та позачергових сесіях, ми ж схвалили попередні, точніше сесійна зала, на першій сесії парламенту. Таким чином ми маємо ще одну правову колізію, яку неможливо вирішити без Конституційного Суду. Тому я сьогодні зареєстрував відповідний проект Постанови щодо звернення до Конституційного Суду з метою надання висновку, в який спосіб парламент має виконувати висновок щодо законопроекту 7302. Без такого роду роз'яснень, я переконаний, що парламент робить велику помилку, коли всупереч конституційній процедурі допускає такі грубі порушення. Я нагадаю 152 статтю Конституції, в разі порушення такого роду конституційної процедури, це є прямою підставою для скасування такого роду законопроекту… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити. Янченко Галина Ігорівна, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:36:29 ЯНЧЕНКО Г.І. Дякую за цю можливість виступити і українському народу за те, що підтримали партію "Слуга народу", і дали цю можливість довести те, що багато політиків десятиліттями обіцяли, в тому числі політики, присутні тут в залі. Я щиро сподіваюся, що сьогоднішній день увійде в історію і українського парламентаризму, і України загалом. Власне, дуже багато робилося і громадянським суспільством. Я пам'ятаю, як в 2017 році збиралися величезні акції протесту, в яких в тому числі брала участь і я. Які закликали парламентарів все ж таки довести обіцянки до логічного завершення. І тому сьогодні я би хотіла звернутися і до колег з "Голосу", частина із яких теж приймали, теж організовували ці акції в 2017 році, і до колег з "ЄС", подякувати їм за те, що в 2017 році вони розпочали цей процес. Власне, у них було дуже багато часу, для того, щоб врахувати всі пропозиції і зауваження від Конституційного Суду. Сьогоднішній день, день, який, власне… цей день, коли ми маємо все ж таки виконати ці обіцянки і це не день для відмовок. Будь ласка, звертаюсь до всіх колег всіх фракцій, підтримати цей законопроект і виконати, нарешті, обіцянки дані українському народу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Луценко Ірині Степанівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:38:15 ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги! Як представник Президента Порошенка, яка в попередньому парламенті доповідала його законопроект про зняття депутатської недоторканності, з задоволенням передаю слово керівнику нашої фракції Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Ірині Геращенко, будь ласка.
11:38:37 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги! Ви знаєте, наша політична сила бувала і у владі, і в опозиції. І ми були в опозиції часів Януковича, коли жоден депутатський мандат не рятував, ані від дубинок "Беркута"… Єдине, що з цим мандатом ми дійсно могли тоді в тюрму заходити, щоб намагатися підтримати наших побратимів, які тоді там знаходилися, друзі. Насправді, очевидно, що депутатська недоторканність – це є рудимент, якого треба позбавлятися. Але сьогодні мені б хотілося і про що говорили всі колеги, які представляють тут фракції меншості, щоб в цій залі було більше професійності і менше популізму. Щоб цунамі популізму не знесло ще дуже такі маленькі піщані засади української демократії, і ми це сьогодні бачимо, очевидно насправді, що наша політична сила і Президент Порошенко ініціювали зняття недоторканності і ми будемо це підтримувати. Але ми можемо прогнозувати, що через грубе порушення Регламенту, яке відбулося, і в частині проведення комітету, і в частині розгляду на першому засіданні цього важливого, критично важливого для країни питання. Сьогодні, партію влади через оттаку бездумність, створюються підстави, що буде подано іншою політичною силою подання до Конституційного Суду і будуть всі підстави потім визнати це неконституційним. І для нас незрозуміло навіщо іноді форму ставити в угоду змісту, якщо більше в наших рішеннях буде змісту ми будемо демонструвати більш європейський цивілізований підхід. І користуючись нагодою, ми від "Європейської солідарності" хочемо звернутися до шановного пана Президента Зеленського з проханням, щоб так само, пане Президенте Зеленський у вашому Офісі в тих стусах паперів було знайдено законопроекти… закони вірніше, які стали законами: про тимчасові слідчі комісії, про виборчі списки за Виборчий кодекс, за відкритими списками, про порційну систему з відкритими списками і про Пласт, і вони були підписані. Дякуємо. І насправді так само ми ще і ще раз закликаємо, що оптимальним варіантом сьогодні голосування було би це підписати ті рекомендації, які враховують і Конституційного Суду рішення, і Венеційської комісії, і саме так проголосувати, де є скасування недоторканності за кримінальні злочини, але залишається політичний імунітет. Дякуємо за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні народні депутати і голови фракцій, у мене прохання запросити колег до зали, щоб ми були готові до голосування. А зараз для заключного слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.
11:41:29 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, Венеційська комісія і інші поважні міжнародні організації неодноразово закликали України діяти в межах принципу верховенства права. Давайте доведемо сьогодні своїм голосуванням, що правопорядок в Україні є вищим ніж ті застереження, які суперечать принципу верховенства права, які вишуковують різні політичні сили для того, щоб довести нам, в лапках, "неможливість внесення змін до Конституції України в частині скасування депутатської недоторканності". Давайте доведемо всім – собі, виборцям, всім політичним силам те, що законом є воля 90 відсотків громадян України, які проголосували за зняття депутатської недоторканності на всеукраїнському референдумі ще у 2000 році. І давайте приведемо нарешті у відповідність до принципу верховенства права нашу Конституцію. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, в нас сьогодні унікальний день. Ми сьогодні фактично маємо "лакмусовий папірець", який продемонструє, чи гідний парламент, Верховна Рада України дев'ятого скликання, тих виборців і тих голосів, які за нас були віддані. За будь-які політичні сили, які сьогодні представлені в парламенті, тому що майже всі обіцяли зняти депутатську недоторканність. Ми можемо вписати себе в історію українського парламентаризму або знехтувати бажаннями наших громадян і знову продемонструвати, що Верховна Рада України недієздатна. Я сподіваюсь, що в нас все з вами вийде, і нам не буде соромно перед нашими виборцями. Обговорення завершено. Відповідно до статті 155 Конституції законопроект про внесення змін до Конституції України, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього голосувало не менше як дві третини від конституційного складу України, а саме 300 народних депутатів. Переходимо до прийняття рішення. Прошу підготуватися до голосування. Відповідно до статті 155 Конституції України, частини 8 статті 149 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону (реєстраційний номер 7203) про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України. Прошу підтримати та голосувати. 11:44:40 За-373 Закон прийнято. (Оплески) Покажіть по фракціях, будь ласка. "Слуга народу" – 252, "Опозиційна платформа" – 0, ""Європейська солідарність" – 24, "Батьківщина" – 23, "За майбутнє" – 22, "Голос" – 19, позафракційні – 33. Я всім дуже дякую, колеги. (Оплески) Шановні народні депутати, о 12 годині в нас запланована перерва. Я пропоную зараз її зробити, на 15 хвилин раніше і розпочати нашу роботу о 12:15. Якщо немає заперечень, пропоную… Дякую. (Після перерви)
12:28:47 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати свої місця. Давайте розпочинати роботу. Я розумію той святковий настрій, який у всіх вас є після того як ми прийняли 7203, але в нас ще дуже багато роботи. Давайте працювати. Шановні колеги, займайте свої місця, будь ласка. Шановні колеги, пропоную продовжувати. На наш розгляд вноситься законопроект, (реєстраційний номер 1013), про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення. Шановні народні депутати, слово для доповіді надається народному депутату України – Представнику Президента України у Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському. Колеги, будь ласка, займіть свої місця.
12:29:37 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановна президія, шановні народні депутати, Президентом України внесено на розгляд парламенту дев'ятого скликання законопроект, який отримав реєстраційний номер 1013 і умовну назву "про скасування адвокатської монополії". Мова йде про те, що Президентом пропонується внести зміни до статті 131-2 Конституції України, відповідно до якої виключно адвокат здійснює представництво інтересів іншої особи у суді. Всі інші положення статті 131-2 залишаються в чинній редакції. Я хочу звернути увагу шановних народних депутатів на кількох ключових моментах, пов'язаних з цим законопроектом. Перший ключовий момент. Мова йде про умовну назву законопроекту про адвокатську монополію. Ця умовна назва законопроекту обумовлена саме тим, що лише адвокат був наділений правом представляти інтереси іншої особи. І особа, яка є правником, але не має свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, таких повноважень не має на сьогоднішній день. А це фактично означає, що є певна монополізація ринку юридичних послуг по представництву інтересів іншої особи у суді з боку виключно адвокатів. Саме цим була обумовлена назва закону про скасування адвокатської монополії. Перше. Друге. Мова йде, ще раз підкреслюю, про вилучення зі статті 131-2 положення, яке стосується представництва інтересів іншої особи. Положення, яке передбачає, що виключно адвокатом здійснюється захист особи від кримінального обвинувачення, залишається в статті 131-2. Окрім того, законопроектом пропонується виключити з Розділу XV "Перехідних положень" підпункт 11 пункту 16-1. В даному підпункті пункту 16-1 Розділу XV Конституції України "Перехідні положення" було передбачено, що з 1 січня 2020 року виключно адвокат або прокурор здійснює представництво інтересів органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах. Тобто фактично з 1 січня наступного року органи державної влади, органи місцевого самоврядування будуть позбавлені юридичної можливості представництва їхніх інтересів відповідними штатними працівниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а змушені будуть укладати адвокатські угоди, угоди про надання адвокатських послуг і використовувати виключно послуги адвоката для представництва своїх інтересів у судах. Зрозуміло, що законопроект про внесення змін до Конституції України чинності з 1 січня 2020 року фізично і юридично набрати не може, тому що, так як і сьогоднішнім законопроектом про скасування депутатської недоторканності, необхідне попереднє схвалення не менш як половини… більшістю від конституційного складу, я перепрошую, і остаточне затвердження на наступній черговій сесії двома третинами голосів. Тому ми усвідомлюємо, що з 1 січня органи державної влади та органи місцевого самоврядування все одно стикнуться з проблемою необхідності представництва їх інтересів адвокатами. Але в подальшому, коли цей законопроект набуде чинності, а ми сподіваємося, що нам вдасться його розглянути, попередньо схвалити на цій сесій, а на наступній черговій, яка розпочнеться першого вівторка лютого 2020 року, затвердити як закон, це позбавить фактичного обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування звертатися за адвокатськими послугами, а дозволить їм представництво їхніх інтересів у судах з боку професійних правників, яких дуже багато в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу. Шановні народні депутати, чи будуть запитання до доповідача? Якщо так, то прошу записатись. Іонова Марія Миколаївна, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".
12:34:34 ІОНОВА М.М. Прошу передати Князевичу Руслану слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Князевичу, будь ласка.
12:34:41 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановний доповідачу, я, відверто кажучи, вдячний вам за те, що ви означили, що проблема справді існує, і ця проблема не рядового характеру, вона полягає в тому, що у нас з 1 січня 2020 року ця норма все рівно набуде чинності. І я вам скажу більше, не знаю чи ви обізнані, але органи влади і самоврядування вже готуються відповідно до норми Конституції і низки законів щодо того, що ця норма буде імплементована, її треба виконувати. Передбачаються відповідні кошториси і в державному бюджеті на наступний рік ви не зможете не передбачити цю суму, тому що такого роду зміна до Конституції є гіпотетичними, ми ж не знаємо чи вона відбудеться. І сказати органам влади чи самоврядування не робити цього – це порушувати Конституцію. Як виходити з цієї колізії, і вона матиме не тільки матеріальний характер, вона я думаю, що може і відповідно конституційно правовий характер, тому що ми не знаємо в якій спосіб на це реагуватиме Конституційний Суд адже ви допускаєте можливість зворотної норми Конституції. Дякую.
12:35:42 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за запитання. Мова йде про те, що дійсно з 1 січня, як я вже сказав у своїй доповіді, вимоги Конституції України щодо представництва інтересів іншої особи виключно прокурором або виключно адвокатом буде діяти. І звичайно ж, в бюджеті на наступний рік необхідно буде передбачити відповідні кошти. Але ми якраз ініціюємо розгляд цього законопроект, вірніше, внесення до порядку денного і направлення до Конституційного Суду для того, щоб мінімізувати проміжок часу, протягом якого бюджетні кошти органів державної влади і органів місцевого самоврядування будуть надходити якраз на оплату послуг адвоката. Тому зрозуміло, що певний проміжок часу це буде діяти, але проблем, конституційно правових наслідків так само як і бюджетних, інших негативних наслідків ми не бачимо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Саврасов Максим Віталійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
12:36:38 САВРАСОВ М.В. Дякую. Передаю слово Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Руслану Князевичу, будь ласка.
12:36:43 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Продовжимо дискусію, якщо дозволите. В мене питання іншого характеру. Насправді інститут так званої монополії, хоча дуже умовно, і я би рекомендував вам все ж таки утримуватися від таких визначень в законах про внесення змін до Конституції, бо вони дуже такого довільного тлумачення, але це питання такого роду… лінгвістичне. В мене питання іншого характеру. Нам, Україні, запропонував ввести такий інститут, запропонувала ввести Венеційська комісія. І запропонувала ввести разом з іншим інститутом так званої безоплатної правової допомоги, який, я вам нагадаю, вже третій рік успішно працює в країні і в кожному державному бюджеті виділяється сотні мільйонів, а цього року мільярд гривень, для того, щоб він належним чином функціонував і інтереси наших громадян були забезпечені. Що буде з цим інститутом? Тому що вони невід’ємно зв’язані. Ми не можемо просто так залишити цей інститут, коли ми вилучаємо першочергові його утворення. Дякую.
12:37:39 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за запитання. Інститут безоплатної правової допомоги жодним чином не буде ставитися в залежність від внесення змін до цієї статті Конституції України. Інститут безоплатної правової допомоги спрямований на можливість надання громадянам України, які не мають фізичної фінансової можливості оплатити послуги адвоката, отримати первинну, а у випадках, передбачених законом, вторинну правову допомогу безкоштовно, цей закон залишається чинним, його під сумнів ніхто не ставить, і він буде продовжувати діяти. Але якраз мотивом, одним із мотивів, внесення цього законопроекту на розгляд парламенту і визнання його як невідкладним є якраз одне з суттєвих питань, яке пов’язане з тим, що в одній з найбідніших країни Європи за рівнем доходів громадян забезпечувати адвокатську монополію на представництво будь-яких інтересів – це, м’яко кажучи, не зовсім правильно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Осадчук Андрій Петрович, фракція політичної партії "Голос".
12:38:39 ОСАДЧУК А.П. Шановний доповідач! Я як особа, керуючись термінологією закону, фахівець в галузі права дуже прохолодно відношуся до такого умовного поняття як адвокатська монополія. Але я насправді не зовсім розумію, як такий важливий документ ми можемо приймати в умовах фактично порушення регламентних процедур, які тут були ухвалені 29-30-го вночі провладною більшістю. Так само, наскільки мені зрозуміло, відсутні висновки обов’язкових комітетів, які так само обов’язкові за процедурою. Висловіть, будь ласка, своє ставлення до порушення Регламенту щодо цих змін до Конституції. Дякую.
12:39:27 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Жодних порушень Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", при формуванні порядку денного, при внесенні цих законопроектів і при їх розгляді, на даний момент не допущено. Справа в тому, що на сьогоднішній день, шановні народні депутати, ми з вами не розглядаємо сутність законопроектів про внесення змін до Конституції. Верховна Рада на сьогодні розглядає виключно питання про включення цих законопроектів до порядку денного і направлення до Конституційного Суду для отримання висновку. По суті, законопроекти не розглядаються. Відповідно до Конституції України, має бути дотримана конституційна процедура розгляду ухвалення, набрання чинності законами. Про розгляд ми сьогодні з вами не говоримо, ми говоримо виключно про включення до порядку денного сесії. Тому говорити про якісь порушення Регламенту немає жодних правових підстав. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович. Слово для співдоповіді надається члену Комітету з питань правової політики Олександру Олександровичу Мережко, регламент до 10 хвилин.
12:40:33 МЕРЕЖКО О.О. Шановна президія, шановні депутати, колеги, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики, за дорученням Голови Верховної Ради України від 30 серпня 2019 року, розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року протокол номер 2, поданий Президентом України як невідкладний, законопроект про внесення змін до Конституції України щодо скасування адвокатської монополії (реєстраційний номер 1013 від 29 серпня 2019 року) та встановив таке. По-перше, метою запропонованих законопроектом змін є забезпечення права кожного на отримання професійної правничої допомоги через скасування адвокатської монополії та надання такої допомоги. Пропонована законодавча ініціатива має на меті внесення необхідних змін до Конституції України щодо скасування адвокатської монополії, а саме до статті 131 з позначкою 2, а також виключення підпункту 11, пункту 16 з позначкою 1, розділу ХV "Перехідні положення". Для досягнення поставленої мети, законопроектом пропонується скасувати адвокатську монополію, а саме, виключити положення частини четвертої статті 131 з позначкою 2 чинної Конституції, згідно з якою виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. У зв'язку з цим пропонується вилучити: а) частину п'яту статті 131 з позначкою 2 Конституції України, за якою законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді, у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом не дієздатними, чи дієздатність яких обмежена; б) підпункт 11 пункту 16 позначка 1 розділу XV "Перехідні положення", згідно з яким із дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України" щодо правосуддя. Представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131.1 та статті 131.2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. В судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року, в судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Відповідно до частини другої статті 145 Регламенту Верховної Ради України в межах предмету відання комітет зробив наступні висновки. Перше. Згідно з статтею 154 Основного Закону України законопроект поданий до Верховної Ради України належним суб'єктом законодавчої ініціативи, тобто Президентом України. Друге. Прийняття поданого відповідно до статті 154 Конституції України законопроекту не потребує викликаного системною єдністю норм Конституції України одночасного внесення змін до розділу І "Загальні засади", розділу ІІІ "Вибори і референдум" і розділу ХШ "Внесення змін до Конституції України". Третє. Комітет вважає, що законопроект відповідає вимогам статті 156 Конституції України, відповідно до якої повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів: І, ІІІ і ХШ цієї Конституції з одного і того самого питання можливо лише до Верховної Ради наступного скликання. Четверте. Попередній аналіз законопроекту дає змогу вважати, що в ньому відсутні положення або подібні до них, як і раніше наданих висновках та прийнятих рішеннях Конституційного Суду визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності, чи на порушення територіальної цілісності України. П'яте. В комітеті є підстави вважати, що положення законопроекту відповідають вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Шосте. Комітет вважає, що питання закріплені за адвокатами виключеного права на представництво в суді не належить до суспільних відносин конституційного рівня регулювання і прийняття законопроекту сприятиме оптимізації механізму доступу до професійної правничої допомоги. Сьоме. На думку комітету, положення законопроекту викладені повно, чітко і є несуперечливими та дадуть змогу системно врегулювати відповідні суспільні відносини на конституційному рівні, законопроект не потребуватиме прийняття до нього пропозицій і поправок, в тому числі редакційно-уточнювального характеру. Восьме. Комітет вважає, що недоцільно направляти законопроект в наукову, юридичну чи іншу експертизу до прийняття Верховною Радою України Постанови про звернення до Конституційного Суду України. Нарешті, дев'яте. Комітет вважає недоцільним опублікування законопроекту для всенародного обговорення в строк до прийняття Верховної Ради України постанови про звернення до Конституційного Суду України щодо цього законопроекту. Враховуючи викладене, а також положення статті 146 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України: поданий Президентом України як невідкладний законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії), (реєстраційний номер 1013, від 29 серпня 2019 року) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Доповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України від комітету визначено члена комітету Мережка Олександра Олександровича. Дякую за увагу. Просимо розглянути цей проект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу. Одну хвилинку. Чи будуть запитання до співдоповідача? Не буде? Переходимо далі? Переходимо до обговорення від депутатських фракцій, народних депутатів. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій та груп. Дякую, ще раз Олександре Олександровичу. Слово надається Величковичу Миколі Романовичу. Артур Володимирович Герасимов, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
12:47:29 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, шановні українці! Сьогодні ми обговорюємо цей законопроект, і одразу хотів би сказати, що фракція політичної партії "Європейська солідарність" буде підтримувати голосування по включенню цього законопроекту в порядок денний сесії і по спрямуванню цього законопроекту в Конституційний Суд для висновку. Але хотів би сказати, що сьогодні ми говоримо про цей законопроект з однієї причини, тому що після того, як була проведена конституційна реформа у сфері судочинства, ми, на жаль, попереднє скликання Верховної Ради, не прийняли законопроект про адвокатуру, де було б чітко прописано всі ті питання, які сьогодні представник Президента України в Конституційному Суді доповідав з цієї трибуни. Тому хотів би сказати, що обов'язково ми будемо підтримувати і просимо всіх підтримати, але після того, як він буде спрямований у Конституційний Суд для отримання висновку, я рекомендував би почати широке обговорення з експертами, з громадськістю, з адвокатами, тому що дійсно є багато моментів, яких ми не можемо допустити, і один з ключових – це якраз існування безоплатної правової допомоги. Це є інститут, який дійсно є важливий для громадян, і якщо кожен з вас спілкувався зі звичайними громадянами, він знає, скільки простих людей скористалися цією послугою і були дуже задоволені, тому що ніколи в житті вони б не отримали цього, якби вони до цих адвокатів, досить фахових і з великою відомістю, приходили, як то кажуть, з вулиці і за гроші. Саме тому політична сила Петра Олексійовича Порошенка "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект по включенню у порядок денний і спрямування у Конституційний Суд, але після того ми будемо виступати і вимагати широкого громадського обговорення, обговорення з експертами, із громадською спільнотою. І також будемо наполягати на тому, щоб жодна з позитивних речей, які стосуються того, що ми зараз приймаємо, не була усунена, як, наприклад, безоплатна правова допомога громадянам. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Валерійович Лубінець, депутатська група "За майбутнє", прошу до слова.
12:49:49 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановні колеги, шановний пан Голова! Я хочу сказати, що депутатська група "За майбутнє" буде підтримувати голосувати спрямування цього законопроекту до Конституційного Суду для отримання висновку. Хочу вам сказати, що ми всі поважаємо адвокатів, і після того, як ми всі проголосували за зняття депутатської недоторканності, напевне дуже багато наших колег буде до них звертатись. Але дійсно ми підтримуємо саму логіку: чому людина, яка сама має юридичну освіту, але не має депутатського посвідчення, не може себе самостійно захищати в суді. Це перше. Друге. Через монополію адвокатів дійсно дуже суттєво збільшились послуги адвокатів в Україні. Тим, що ми приберемо цю монополію, дійсно ціни зменшаться, скажемо так, і буде вибір у людей, тим більше, що всі ми розуміємо, що достатки наших громадян, вони бажають ліпшого. Тому логіка: буде більше конкуренції, ціни будуть нижче, юристи, які отримали просто диплом юридичних вузів, можуть, право представляти людей по будь-яких напрямках, окрім кримінальних процесів у судах. Тому безперечно логіка є. Ми підтримуємо, підтримуємо і Президента. Я абсолютно впевнений, що сьогодні 226 голосів буде в цьому залі. При цьому знову я наголошую, чому знову ж таки засідання правового комітету було зібрано вчора в міжсесійний період? Ну чому не можна було дочекатись сьогоднішнього дня, завтрашнього, провести засідання комітету і абсолютно без порушень норм Закону України про Регламент розглядати в сесійній залі ці законопроекти? Тому, знову ж таки, наголошую, що коли ми хочемо зробити щось корисне для наших громадян, всі за нас голосували, це дуже добре. Але не забувайте, що є практичні норми Закону України про Регламент, які не можна порушувати, бо тим самим ми ставимо під сумнів наші голосування і так само надаємо можливість тим політичним партіям, які не будуть нас підтримувати, потім оскаржувати всі голосування в Конституційному Суді України. Тому ми голосуємо "за" і просимо всіх підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лаба Михайло Михайлович, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:52:22 ЛАБА М.М. Доброго дня, шановні колеги, цілком підтримую даний законопроект про включення до порядку денного. Хотів би зазначити, що дійсно сьогодні інструментом захисту органів державної влади і наших громадян є прописані відповідні інституції, після висновку Конституційного Суду України буде також уже реалізований даний законопроект. І я вважаю, що стосовно місцевих органів самоврядування не всі готові зараз з нового року почати фінансувати такі видатки. По Україні є багато проблем в місцевому самоврядуванні, а ті, хто хоче отримати правову, юридичну допомогу, складає цивільно-правову угоду на вирішення таких спорів, що передбачено Законом про адвокатуру, стаття 4, на даний момент. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Піпа Наталія Романівна, фракція політичної партії "Голос". 12:53:18 ПІПА Н.Р. Доброго дня, шановні колеги, фракція "Голос". Дуже підтримую ідею такого закону, але вважаю його зараз дуже недоопрацьованим і ми, бо, по-перше, не було часу внести інші альтернативні законопроекти. Ми вважаємо, що він потребує доопрацювання і зокрема в тому моменті, що можливість, що людина зараз сама буде представляти себе в судах, а в нас в Україні дуже низька довіра до судів, що це не здорожчить ще більше послугу адвокатів. Тому ми ідею цю підтримуємо, але ще раз закликаємо доопрацювати цей закон і дати можливість внести альтернативні законопроекти. В даному випадку, так як воно зараз є, ми не готові підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пузанов Олександр Геннадійович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". 12:54:22 ПУЗАНОВ О.Г. Доброго дня, шановні колеги, шановна президія. Від імені партії "Опозиційна платформа – За життя" я хочу виказати наше ставлення щодо того законопроекту, який пропонується до розгляду сьогодні у Верховній Раді України. Під час розгляду першого питання порядку денного багато виступаючих казали: "Закон один для всіх". Я хочу нагадати про те, що Регламент Верховної Ради – це теж закон. Він має бути виконаним всіма: і опозицією, і більшістю, і головуючим, і головами комітетів. І не можна навіть дуже добру справу робити у спосіб, який суперечить Регламенту, з порушенням строків Регламенту, з порушенням права народних депутатів на внесення альтернативних законопроектів. Станом на сьогодні строк внесення таких законопроектів ще не сплив. Не можна розглядати і приймати такі законопроекти на комітеті в міжсесійний період. Це теж порушення Регламенту. Не можна таке важливе питання вирішувати без отримання пропозицій, думок і висновків експертного середовища, науково-експертного середовища, самих адвокатських асоціацій. Тому, виконуючи функцію, яка є у опозиції, а всі ми знаємо, що головна функція опозиції – це контролювати владу, контролювати дотримання владою законодавства, я хочу сказати, що ми не будемо голосувати, підтримувати цей законопроект, оскільки влада його хоче провести через зал засідань Верховної Ради з порушенням Регламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
12:56:19 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Анжеліці Лабунській. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово передаємо Анжелі Лабунській.
12:56:33 ЛАБУНСЬКА А.В. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, президія! Доброго дня, наші шановні громадяни! Я хочу сказати, що фракція "Батьківщина" обов'язково буде підтримувати цей закон і сьогодні, і в подальшому. Я думаю, що, якщо подивитися на список сьогоднішніх депутатів, дуже я рада, що дуже багато колег є сьогодні адвокатами. Я думаю, що всі ми останні роки зіткнулися з тою монополією, яку попередня влада намагалася створити в адвокатурі теж. І якщо попередній виступаючий сказав, що, на жаль, не прийняли, я можу сказати від багатьох колег, від багатьох громадян, слава Богу, що не прийняли той закон, який був напередодні, і збиралися зробити реформу прокуратури. Я думаю, що тут багато киян і дуже багато хто і добре знає, що сьогодні тисяча адвокатів, на жаль, опинилися в конфлікті, що стосується сьогодні міської колегії адвокатів, що сьогодні люди, які взагалі не мають до того відносин, вони владу поділити між собою не можуть, а сьогодні адвокати приходять в суд, сьогодні обов'язково вже знаходитися в реєстрі. Їх просто не допускають, тому що одні органи приймають один реєстр, а другі – інший. Я хочу звернутися до більшості і хочу попросити вас, я думаю, що це буде побажання всіх виборців, щоб після відміни монополії на адвокатську практику, доступу до професії, ви, все ж таки, переглянули ще іншу складову захисту наших громадян у суді – це сьогодні розміри судового збору. Тому що сьогодні попередньою владою судовий збір був встановлений на таких відсотках, що сьогодні людина, яка хоче просто звернутися за захистом своїх прав до суду, вона не має сьогодні коштів сплатити цей збір. Багато хто живе в столиці, і вони не знають, що робиться в регіонах. Ви спочатку підіть, ви кажете: добре, безоплатна правова допомога. Але є виключні випадки, коли надається безоплатна правова допомога. А що робити людям в селі, що робити людям в маленьких містечках, де непередбачена обов'язкова правова допомога? Їм що спочатку йти до людини з юридичною освітою і складати позовну заяву, а тоді шукати гроші на сплату судового збору, а тоді іншому адвокату платити кошти, щоб він у суді представляв інтереси? Я вважаю, що це дуже слушний закон, і це тільки перша половина. Я дуже прошу вас, перегляньте ще, все ж таки, і це теж потребує термінового, я думаю, що при прийнятті бюджету ви ж таки звернетеся чи виокреслите окремі категорії громадян, які будуть звільнятися від судового збору, чи відстрочку, чи в якійсь спосіб сьогодні зробити для людей доступ до правосуддя. Я думаю, що це тільки перший крок стосовно адвокатури. І партія "Батьківщина" і сьогодні, і в подальшому буде підтримувати ці зміни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анжела Вікторівна. Але я хотів би звернутися до колег, щоб вони були… більш поважно ставились до своїх, представників своїх партій і інших партій все ж таки працювали. Так само я це говорю і "Слузі народу". Колеги, будь ласка, давайте працювати, займіть свої місця. Дякую. І до інших політичних партій. Коли людина виступає з трибуни, то треба слухати, що вона каже. Дякую. Шановні народні депутати, прошу записатись на виступ від народних депутатів України. Папієв Михайло Миколайович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".
13:00:32 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України, сьогодні такий насичений день, основні – це закони України про внесення змін до Конституції України. І, знаєте, так от бачу вас, радію за ваш настрій, але в той же час стає сумно, тому що от у мене одне питання, а що заважає нам розглянути ці законопроекти наступного тижня і виконати норми Конституції і Регламенту України? В чому такий поспіх, і що ми вирішуємо саме голосування сьогодні? І поясню чому я задаю таке просте питання, бо фактично сьогоднішній розгляд, він не тільки порушує Регламент, бо, ви бачите, подали нам рішення комітету від 2 вересня. Поясніть мені, коли в стенограмі, можете подивитись її, в стенограмі Верховної Ради України, це вже була 2 година 12 хвилин 30 серпня є чітко записані слова Голова Верховної Ради України, який оголосив, що початок другої сесії Верховної Ради України відбудеться 3 вересня, а першу сесію тоді ж о 2 годині 12 хвилин 30 числа закрив. Потім читаємо 82 статтю Конституцію України, де чітко записано: "Верховна Рада Україна працює сесійно". Тобто комітет, який відбувся 2 числа – це абсолютно нікчемний комітет, бо у нас це міжсесійний період. Не може Верховна Рада скликати комітети, затверджувати висновки в міжсесійний період. Подивіться ж Конституцію України. Друге питання. Шановні колеги, і може це питання головне буде під час розгляду в Конституційному Суді. Якщо Конституція дає мені, як представнику українського народу, право законодавчої ініціативи і якщо ви порушуєте моє право на внесення альтернативного законопроекту, це пряме порушення вами конституційних прав народних депутатів України, які сьогодні будуть голосувати з таких незрозумілих причин. Я закликаю вас до одного. Ну от дивіться, ми сьогодні проголосуємо, бо я бачу, що у вас такий абсолютно – абсолютно натхненний такий настрій. Проголосуємо. Що ми виграємо від цього? Три дні виграємо, чотири дні виграємо? Але ми могли би це ж саме зробити у вівторок наступного пленарного тижня. Ви знаєте, календарний план затверджено. Але ми при цьому би чесно дивилися один одному в очі і казали, що ми дотримались Конституції України. Таке ж саме питання по попередньому рішенню, яке було прийняте. Ну теж, шановні колеги, я думаю, що оцей хайп він скоро пройде, бо наприймаються рішення і мені дуже не хотілося би, які після цього будуть оскаржені і це право інших… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити. ПАПІЄВ М.М. Які будуть оскаржені в Конституційному Суді України. І Конституційний Суд України змушений буде, якщо туди не буде телефонного права як в попередні часи, так, змушений буде прийняти абсолютно законне рішення і скасувати ті рішення, які ви от так от поспіхом наголосували, хоча в основі я би їх теж підтримав. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павловський Петро Іванович, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:04:12 ПАВЛОВСЬКИЙ П.І. Прошу передати слово Венедіктовій Ірині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Венедіктова, політична партія "Слуга народу". 13:04:19 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дуже дякую, що передали мені слово. Насправді дуже гарно продовжити після такої позиції колеги. Що стосується порушення прав народних депутатів подавати альтернативні законопроекти. Шановні народні депутати, в жодному разі, давайте, подавайте альтернативні законопроекти. Ви пам'ятаєте, що є в нас ці зміни до Конституції, необхідно зібрати 150 підписів і внести його, і, як тільки це відбудеться, ми відразу ж зберемося і розглянемо даний законопроект, це по-перше. Щодо другого, комітет в жодному разі не розглядав законопроект по суті. Питання стояло і, у вас ці матеріали на руках, щодо порядку денного, внесення у порядок денний, для того, щоб передати на висновок Конституційного Суду. Чи ми проти того, щоб такий важливий законопроект передався на висновок Конституційного Суду? Ні, звичайно, ми не проти. Тому нема ні жодних порушень, немає ні жодних обмежень прав народних депутатів, продовжуємо працювати в такому ж дуже швидкому, але абсолютно законному темпі, це по-перше. По-друге, що стосується безпосередньо, так званого, скасування адвокатської монополії? Йдеться про доступ до правосуддя. Ми розуміємо, що Україна – це держава номер один у Європі, до якої дуже багато питань щодо доступу до правосуддя. Тому таким чином ми надаємо більше можливостей нашим громадянам отримувати, все ж таки, справедливі правосудні рішення. Дуже дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас загружається система "Рада", зараз. Народний депутат Вельможний, позафракційні, прошу до слова.
13:06:23 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, 112 округ. Свою думку щодо даного законопроекту я у складі Комітету з питань правової політики висловив, а зараз передаю слово народному депутату пані Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Климпуш-Цинцадзе. 13:06:45 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дуже дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, я хотіла б звернути вашу увагу, що окрім головного комітету, ці проекти рішень законопроектів, зміни до Конституції також розглядалися кількома додатковими комітетами, зокрема, Комітетом з питань бюджету, Комітетом з питань антикорупційної політики і комітетом, який я очолюю з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Тому я хотіла би поінформувати вас і звернутися до вас із проханням врахувати при вашому голосуванні, і вас пане Голово, врахувати це питання, щодо всіх змін до Конституції Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу, беручи до уваги, що положення проектів всіх цих законів стосується демократичних принципів, верховенства права і функціонування демократичних інституцій в державі. Ми, як комітет ухвалили рішення, що необхідно, і вважаємо за доцільне, звернутися до Європейської комісії за демократію через право до Венеційської комісії щодо отримання висновку про відповідність проекту закону європейським стандартам та цінностям. А також виходячи з того, що ці законопроекти не пройшли широкого обговорення серед населення, серед різних груп, інтереси яких зачіпають ці законопроекти. Оскільки не було створено Конституційної комісії, яка би могла ініціювати такі зміни після ґрунтовного обговорення, ми вважаємо і ми ініціюємо спільні слухання разом, із, і звертаємося до Комітету з правової політики, що спільні слухання двох комітетів повинні бути проведені з широким залученням і громадськості, і міжнародних експертів. І ми сподіваємося, що колеги із іншого комітету підуть нам на зустріч, розуміючи вагомість пропонованих змін Президентом України щодо всіх змін, які пропонуються сьогодні розглянути від імені Президента. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До заключного слова запрошується народний депутат України, Представник Президента України в Касаційному суді України Федір Володимирович Веніславський. Федір Володимирович! Одну хвилинку. Федір Володимирович!
13:09:32 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні народні депутати! Перепрошую були політичні дискусії з нашими політичними опонентами, тому трошки замешкався. Що стосується законопроекту про зняття адвокатської монополії і про ті зауваження, які нам щойно говорили наші колеги, я хочу зазначити наступне. Перше, підкреслюю, що сьогодні Верховна Рада України до розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України не приступає. Конституція України говорить про те, що підставою для визнання закону неконституційним є порушення конституційної процедури його розгляду ухвалення набрання чинності – це норма Конституції. У Конституції ще є одна імперативна вимога, що законопроект про внесення змін до Конституції може розглядатися Верховною Радою України, підкреслюю, - це пряма норма Конституції, після отримання висновку Конституційного Суду України. Норми Регламенту, які передбачають, що можуть бути якісь дотримані… мають бути дотримані інші моменти, в даному випадку для нас, з точки зору, конституційного… конституційності, оцінки на предмет конституційності значення не мають. Що стосується альтернативних законопроектів, шановні, жодного обмеження права народних депутатів України, про що уже було заявлено моєю колегою Венедіктовою, на подання альтернативних законопроектів у даному випадку не встановлено. Народні депутати можуть спокійно зібрати необхідну кількість голосів внести законопроект, і він буде розглянутий Верховною Радою України. Тому я прошу народних депутатів України проголосувати за включення законопроекту про скасування адвокатської монополії до порядку денного сесії і направлення до Конституційного Суду для отримання висновку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески) Для заключного слова запрошується Олександр Олександрович Мережко.
13:11:41 МЕРЕЖКО О.О. Шановні колеги, я вивчав це питання з наукової точки зору, з точки зору порівняльного права, історичної точки зору і дійшов до висновку як науковець, що цей проект є дійсно прогресивним, і він дає можливості для пересічного громадянина в Україні ефективно захистити свої права. Я вважаю, що це питання, питання скасування адвокатської монополії, треба розглядати не тільки з точки зору професійних кіл адвокатів. Безумовно, треба врахувати їх точку зору, але треба орієнтуватися передусім на пересічного громадянина. Держава не повинна нав'язувати монополію, повинна давати можливість, хоча тут є і певний ризик, я погоджуюсь з тим, повинна давати можливість громадянину самостійно обирати механізми захисту своїх прав. Тому приєднуюсь до думки своїх колег і прошу підтримати цей законопроект. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олександрович. Прошу… шановні колеги, прошу вставити картки та підготуватися до голосування. Переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1013/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) і про його направлення до Конституційного Суду України. Прошу народних депутатів підтримати та голосувати. 13:13:36 За-337 Дякую, рішення прийнято. (Оплески) За – 337, проти – 1, утрималися – 28. Покажіть, будь ласка, по фракціях. Рішення прийнято, постанова прийнята в цілому. Шановні народні депутати, пропоную перейти до питання (реєстраційний номер 1014). На ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1014) про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення. Слово для доповіді надається народному депутату України представнику Президента України в Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському. Федір Володимирович, запрошую вас до слова.
13:14:55 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні народні депутати України! Президентом внесено до парламенту, на розгляд парламенту законопроект із реєстраційним номером 1014, який зареєстрований у Верховній Раді України, про внесення змін до статті 106 Конституції України, яка передбачатиме після їх набрання чинності право Президента України утворювати два види органів державної влади. Перший вид органів – це незалежні регулятори, які здійснюють державне регулювання, моніторинг за діяльністю суб'єктів господарювання в окремих сферах. Про що йде мова? Мова йде про те, що за чинним законами… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, давайте будемо трошки тихіше. Дякую. ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Мова йде про те, що за чинними законами України Президент має право призначати на посади, звільняти з посад, утворювати певні регуляторні органи. Але Конституція України передбачає, що Президент здійснює виключно повноваження, передбачені Конституцією України. На цій підставі Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України Закон про Національну комісію з регулювання ринку комунальних послуг, енергетики на тій підставі, що Президент не має конституційного права утворювати такий орган. Окрім державного регулювання у сфері енергетики, комунальних послуг незалежні регуляторні органи можуть здійснювати моніторинг, державне регулювання, контроль також в інших сферах. Наприклад, це ринок фінансових послуг, ринок обігу цінних паперів, ринок інформатизації, інформатизаційних послуг тощо. Відповідно для того, щоб ми не ставили під сумніви можливість утворення таких органів і можливість формування їхнього персонального складу з боку Президента, пропонується доповнити статтю 106 саме цим положенням, про яке йдеться. Окрім того на сьогоднішній день є закон, який регламентує діяльність Національного антикорупційного бюро України і Державного бюро розслідувань. За чинними законами, які ухвалила Верховна Рада України, також передбачено, що Президент у порядку, визначеному цим законом, має право призначати на посаду, звільняти з посади Директора Національного антикорупційного бюро і Директора Державного бюро розслідувань. Процедура виписана законом, але в статті 106 Конституції України на сьогоднішній день повноваження Президента призначати на такі посади в таких дуже важливих для української держави органах, які забезпечують боротьбу з корупцією, і відповідно у правоохоронному органі, який є центральним органом державної виконавчої влади - Державне бюро розслідувань, Президента відсутні. Саме тому пропонується доповнити Конституцію для того, щоб уникнути можливостей ініціювання в Конституційному Суді і розгляду Конституційним Судом питання про неконституційність відповідних повноважень Президента. Щодо цього законопроекту також надано висновок профільного Комітету з питань правової політики, який є у всіх народних депутатів, тому просимо цей законопроект розглянути, включити до порядку денного і направити до Конституційного Суду для отримання висновку про його відповідність вимогам статей 156, 157. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу. Чи будуть запитання до доповідача? Да. Запишіться, будь ласка, на запитання. Бондар Михайло Леонтійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
13:19:04 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, слово Князевичу Руслану. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Князевичу Руслану, будь ласка.
13:19:15 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Шановний Федір Володимирович, я вам дякую за фахову і цікаву дискусію, як на мене, яку ми розпочали ще вчора в комітеті, сьогодні продовжили в сесійній залі. Я вам вчора задавав запитання, думаю, що сьогодні є сенс його повторити. Воно наступного чину. Ви пам'ятаєте про те, що в 2014 році Венеційська комісія розглядала схожу норму проекту закону про внесення змін до Конституції, де вже передбачалась відповідність, можливість призначення керівника Державного бюро розслідувань. На той час не було ще Національного антикорупційного бюро. Тому вони не могли дату свою оцінку. Але дали свою оцінку в царині Державного бюро розслідувань. Так от, що сказала Венеційська комісія. Вони сказали, що такого роду можливість призначення одноособово Президентом є грубим порушенням відповідно стандартів Ради Європи. І порекомендували Україні на перспективу долучити до цього процесу обов'язково представницький орган Верховної Ради України, як це вже передбачено Конституцією України для призначення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити, будь ласка. КНЯЗЕВИЧ Р.П. …для призначення Голови Служби безпеки України, бо парламент призначає його і звільняє за поданням Президента, і для призначення… і звільнення Президентом України Генерального прокурора за погодженням з парламентом. Чи не вважаєте ви за доцільне виконати цю рекомендацію Венеційської комісії і запровадити аналогічну процедуру відповідно для керівництва НАБУ і ДБР? Дякую.
13:20:36 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за питання. Продовжимо вчорашню дискусію, як ви правильно сказали. Вчора на засіданні Комітету з питань правової політики я вже сказав, що участь Верховної Ради України, яка є, окрім того, що це єдиний орган законодавчої влади, є органом фактично політичного представництва, означає, що ми тим самим на органи, які мають забезпечувати боротьбу з корупцією і здійснювати досудове розслідування у певних сферах злочинів, які віднесені до їхньої компетенції, на призначення цих керівників ми матимемо проекцію політичної доцільності. Тому ми вважаємо, що для забезпечення максимальної незалежності цих органів саме така процедура, яка виписана в тому проекті, який поданий законом, є… законопроектом, внесеним Президентом, є найбільш оптимальною. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бєлькова Ольга Валентинівна, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
13:21:30 БЄЛЬКОВА О.В. Дякую, пане Голово! Дякую також доповідачу. У мене є таке питання. Дійсно, є дуже важливим врегулювання інституційного статусу в Конституції всіх регуляторів і всіх колегіальних органів. Разом з тим, я здивована тим, що ви посилалися на рішення Конституційного Суду, який давав роз'яснення по енергорегулятору – по НКРЕКП. Але в тому самому рішенні було також зазначено про необхідність врегулювання повноважень Верховної Ради України. Тим не менш, саме в цьому законопроекті це питання не зачіпається. У мене є сподівання, що наступним законопроектом від Президента буде також і вказаний законопроект, який би внормував повноваження Верховної Ради. Тому що я щиро сподіваюсь, що роль Верховної Ради не буде нівелюватися у питаннях призначення всіх колегіальних органів. Будь ласка, скажіть, коли цей законопроект буде подано?
13:22:36 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні народні депутати, я нагадую, що відповідно до Конституції України суб'єктом подання законопроекту про внесення змін до Конституції України є не менше як 150 народних депутатів України, окрім Президента. Якщо ваша політична сила вважає за необхідне внести законопроект, який передбачить участь Верховної Ради України у формуванні керівного складу Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, то можна скористатись правом народних депутатів і внести відповідний законопроект на розгляд Верховної Ради. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".
13:23:14 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановний пане доповідачу, скажіть, будь ласка, цей законопроект передбачає створення органів регуляторних Президентом України. У такий спосіб розлоге формулювання, яке там пропонується, воно ж суттєво розширює повноваження Президента України і відповідно потенційно створює дисбаланс між гілками влади в нашій державі. Скажіть, будь ласка, як ви можете це аргументувати і на скільки ви бачите цю загрозу розбалансування Конституції? Ну, і друге, хотіла би знову ж таки вже від імені Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу наголосити на нашому наполяганні, на нашій рекомендації все ж таким надіслати і цей законопроект на висновок і на аналіз Венеційської комісії. Дякую.
13:24:06 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за запитання. Що стосується вашого першого запитання про розбалансування повноважень органів державної влади. Жодних розбалансувань повноважень у даному випадку не буде. Ми, шановні народні депутати, я маю на увазі Президент і команда Президента, який вніс цей законопроект, визнав як невідкладний, лише усуває ті дисбаланси, які були закладені попередньою владою. Попередня влада ухвалила закони про Державне бюро розслідувань, про Національне антикорупційне бюро, про Національну комісію з регулювання ринку комунальних послуг тощо, в яких прямо передбачено всупереч вимогам Конституції, що Президент призначає цих осіб тим самим, заклавши міну під легітимністю дій Президента. Для того, щоб таких сумнівів легітимності дій Президента по призначенню відповідних посадових осіб не було і пропонується цей законопроект. Що стосується висновку до… звернення до Венеційської комісії, то це повноваження парламенту, вносьте пропозиції, парламент проголосує. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Федоре Володимировичу. Шановні колеги, слово для співдоповіді надається члену Комітету з питань правової політики Олексію Володимировичу Кучеру.
13:25:13 КУЧЕР О.В. Дякую, колеги. Я повністю підтримую позицію доповідача. Я до того як оголосити свою позицію, я хотів би зазначити, виходячи з тієї дискусії, яка склалася, це по суті риторичне питання. Шановні колеги, які були в попередньому скликанні і коли Президент Порошенко призначав в неконституційний спосіб і створював відповідні органи, де ви були з цими питаннями? Ви можете надати таку відповідь, де ви були з цими питаннями? Тепер далі. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики за дорученням Голови Верховної Ради України від 30 серпня 2019 року розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року, це протокол номер 2 поданий Президентом України як невідкладний, законопроект про внесення змін до статті 106 Конституції України щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України і призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідування (реєстраційний номер 114 від 29 серпня 2019 року ) та встановив таке: "Метою запропонованих законопроектом змін є оптимізація повноважень глави держави з метою закріплення за ним реальних повноважень щодо утворення незалежних регуляторних органів, Національного антикорупційного бюро України, призначення на посади та звільнення з посад членів незалежних регуляторних органів, Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань. Утворювати відповідно до закону Національне антикорупційне бюро, призначати на посади та звільняти з посади відповідно Директора Національного антикорупційного бюро та директора Державного бюро розслідувань, утворювати незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах, призначати на посади та звільняти з посади їх членів у порядку, визначеному Законом України. Відповідно до частини другої статті 145 Регламенту Верховної Ради України в межах предмету відання комітет зробив наступні висновки. У відповідності до статті 154 Основного Закону України законопроект поданий до Верховної Ради належним суб’єктом законодавчої ініціативи – Президентом України. Комітет вважає, що законопроект відповідає вимогам статті 156 Конституції України, відповідно до якої повторне подання законопроекту про внесення змін до Розділу І, ІІІ, ХІІІ цієї Конституції з одного і того самого питання можливо лише до Верховної Ради наступного скликання. Прийняття… У комітеті є підстави вважати, що положення законопроекту відповідають вимогам статей 157, 158 Конституції України. Прийняття законопроекту закріпить за Президентом України реальні повноваження щодо утворення незалежних регуляторних органів. На думку комітету, положення законопроекту викладені повно, чітко, є несуперечливими та дадуть змогу системно регулювати відповідні суспільні відносини на конституційному рівні. Законопроект не потребує прийняття до нього пропозицій і поправок, у тому числі редакційно-уточнювального характеру. Тут я підкреслюю, що вчора жодних поправок від наших політичних опонентів не надходило. Комітет вважає, що недоцільно направляти законопроект на науково-юридичну чи іншу експертизу до прийняття Верховною Радою України Постанови про звернення до Конституційного Суду України. Враховуючи викладене, керуючись статтею 146 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України, поданий Президентом України як невідкладний, законопроект про внесення змін до статті 106 Конституції України щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посаду та звільняти з посади директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань (реєстраційний номер 114 від 29 серпня 2019 року) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції України. Доповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради визначено мене, члена комітету Кучера Олексія. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Володимировичу. Якщо ви не заперечуєте, пропоную одразу перейти до обговорення від депутатських фракцій та народних депутатів. Питання до доповідача? Добре, запишіться на питання до доповідача. Бєлькова Ольга Валентинівна, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
13:30:12 БЄЛЬКОВА О.В. Дуже дякую, пане Голово. Все ж таки, я б хотіла отримати відповідь від партії влади. Чи бачить партія влади сьогодні бодай якусь участь вищого законодавчого органу – Верховної Ради України в подальшому створенні всіх колегіальних органів? Тільки що доповідач сказав, що ми є опонентами, я так не думаю, я насправді вважаю, що поданий сьогодні законопроект є таким, який можна було б підтримати. Разом з тим, я запитую, чи буде подібний законопроект по врегулюванню норм всіх повноважень Верховної Ради України? Чи віднині тільки Президент буде визначати все те, що раніше, в тому числі, долучалася і Верховна Рада? Дайте, будь ласка, відповідь. Дякую.
13:31:06 КУЧЕР О.В. Дякую вам. Щойно мій колега вже відповідав на ваше питання, відповідь досить проста, у вас є право законодавчої ініціативи, будь ласка, якщо ви вважаєте, що це необхідно ініціювати найближчим часом ініціюйте. Ми сьогодні розглядаємо саме цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович Микола Романович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
13:31:30 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Прошу передати слово Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Руслану Князевичу, будь ласка.
13:31:36 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Микола. Шановний доповідачу, я не знаю чи ви зможете відповісти, бо я не встиг запитати це запитання представнику суб'єкта права законодавчої ініціативи, але питання наступного чину. Скажіть, будь ласка, чому в проекті, який внесений суб'єктом права законодавчої ініціативи, передбачено можливість призначення двох керівників, але утворення чомусь тільки одного органу? Хоча у нас і ДБР і НАБУ утворені вже за законом. Разом з тим чомусь переутворювати ДБР не збираються, а перетворювати, я так розумію, всупереч тому, що вже він утворений НАБУ збираються, чи в цьому задум законопроектів, чи тут просто технічна помилка якась закралась? Дякую.
13:32:21 КУЧЕР О.В. Шановний колега, мені не зрозуміло, чому не піднімали ви питання по суті на засіданні комітету? Ви про щось розмовляли, про якісь речі, ми голосували і прийняли рішення, все ж таки, продовжити засідання. Разом з тим відповідаючи на ваше питання, ця редакція на сьогоднішній день є. Ми розуміємо і знаємо, що питання створення Національного антикорупційного бюро України було сумнівним, я зараз не буду повідомляти, що конституційне воно, не конституційне. Разом з тим виходячи з того рішення Конституційного Суду воно є сумнівним. Враховуючи таку позицію і було запропоновано наділити правом Президента, все ж таки, створювати даний орган. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Додатково для пояснення надається слово Веніславському Федору Володимировичу, хвилина.
13:33:09 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні народні депутати! Я хотів би пояснити, відповідь на те запитання, яке щойно задав пан Князевич. Мова йде про те, що Національне антикорупційне бюро України – це є окремий орган з окремими функціями. Коли ми говоримо про Державне бюро розслідувань, то це центральний орган державної виконавчої влади, який утворюється відповідно до Конституції України в порядку визначеному законом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Бондарю Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
13:33:40 БОНДАР М.Л. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, Князевичу Руслану. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте, будь ласка, слово Князевичу.
13:33:49 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановний представник суб'єкта права законодавчої ініціативи, я б з вами погодився, якщо би утворення органу виконавчої влади було відповідно до Конституції України. Але воно було створено законом в такий самий спосіб, як і було створено Національне антикорупційне бюро, вони ідентичні за правовою природою створення. І зараз ви ставите під сумнів природу створення Національного антикорупційного бюро, і як сказав щойно представник ваш з трибуни, вважаєте не конституційним створення Національного антикорупційного бюро, що означатиме його ліквідацію і створення нового органу, от в чому моя задумка, насправді. КУЧЕР О.В. Шановний колега, я про це не повідомляв не треба перекручувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я пропоную перейти до обговорення від депутатських фракцій та груп. Там… не буде часу на відповіді. Власенко, добре. Сергій Володимирович Власенко, депутатська фракція Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
13:34:56 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане голово. Насправді за багато років у парламенті я вперше стикаюсь з логікою, коли доповідач каже, у нас є сумнівний з точки зору конституційності закон, то він не пропонує скасувати цей закон, а він пропонує Конституцію підлаштувати під закон, який є сумнівним – таку логіку я взагалі вперше бачу. Це перше. Тепер, друге, дивіться нам говорять про те, що Президент буде створювати і ліквідовувати незалежні органи. Якщо Президент буде їх створювати і ліквідовувати, скажіть мені, а звідки вони стануть незалежними? Звідки вони стануть незалежними? Це друге питання. І третє … ну, це були питання риторичні, а в мене питання доповідачу, поясність, будь ласка, навіщо Президенту України потрібні ці повноваження. Якщо ви мені задасте питання… якщо ви мені задасте питання зустрічне: що ми робили, коли приймалися ці закони? Я вам відповім заздалегідь, я писав заяву до прокуратури про незаконність і узурпацію влади Порошенком.
13:34:34 КУЧЕР О.В. Так, дякую, шановний колего. Тепер щодо процедури. Я хотів би звернути увагу на те, що і попередні доповідачі і мені ви зараз задали питання щодо призначення. Ми визначаємо, що Президент призначає, але процедуру ми можемо визначити з вами. Ви ж розумієте, що ця процедура може бути визначена на законодавчому рівні, це є відповідний фільтр, це, якщо посилатися на ті претензії, які ви виклали, через який буде проходити відповідний суб'єкт. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексію Володимировичу, дякую вам за доповідь. Шановні народні депутати, переходимо до обговорення від депутатських фракцій та народних депутатів. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп. Шуфрич Нестор Іванович, фракція політична партія "Опозиційна платформа - За життя".
13:37:20 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий! Шановні колеги, з 2000 року я борюся за те, щоби ми дійсно перетворилися з президентської країни у парламентську. І значний крок ми зробили у 2006 році. У 2004 році проголосували, у 2006 році реалізували перший крок до парламентаризму, до парламентської держави. І спроба відійти від цього у 2010 році, коли через доволі волюнтирне рішення Конституційного Суду повернули Януковичу президентські повноваження Кучми, все це закінчилося трагедією 14 року. Сьогодні ми вболіваємо за те, щоби продовжити шлях до прозорості, до демократії, і ці законодавчі ініціативи викликають у мене великий подив. По-перше, що стосується керівників ДБР та НАБУ. Написано, що Президент призначає згідно законів України. Я подивився інші повноваження щодо призначення або звільнення, там чітко виписано, хто подає відповідне подання на призначення або звільнення, і що стосується керівника Служби безпеки України, і Генерального прокурора, тощо та інших посадових осіб. А в даному випадку я можу навіть припустити, що це буде суто формальне подання, і фактично Президент України отримає можливість призначати керівників тих органів, які мають контролювати, в тому числі, і його, і нашу з вами діяльність. Так у який спосіб вони тоді будуть контролювати це, якщо вони будуть напряму залежні від Президента України? Наступне – щодо регуляторних органів та інших, можливо, створених відповідних структур. Скажіть, будь ласка, а чи є це повноваженнями виписаними в Конституції України - створювати і призначати відповідно членів та керівників органів, які мають виключно економічний характер своєї діяльності? Чи не є це повноваження наші з вами – Верховної Ради України, наших профільних комітетів в парламентській республіці або Кабінету Міністрів України, який є фактично продовженням коаліції і несе відповідальність разом із коаліцією? Я вважаю, що сьогоднішні законопроекти є недоречними, невчасними і такими, які сьогодні повертають нас до шляху авторитаризму, а не до парламентської демократії. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Бєлькова Ольга Валентинівна, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання… А, Кожем'якін Андрій Анатолійович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
13:40:36 КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Шановний Голово, шановні колеги, Закон України "Про Державне бюро розслідувань" подавався мною особисто та членами Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з 2012 року. Ми працювали над ним, над цим законопроектом, 4 роки разом з експертами та вищими посадовими особами Європейського Союзу, а також Венеційської комісії. Рада Європи доклала значних зусиль, щоб ми його прийняли, з огляду на той стан катувань та нелюдського поводження з боку правоохоронців, яке дуже чітко і конкретно проявилося під час розгону студентів 2013 року. Лише в 15-му році нам вдалося досягти компромісу щодо його прийняття з умовою, що Директор Державного бюро розслідувань призначався Президентом за поданням Прем’єр-міністра після проведення відповідного конкурсу. Це був компроміс між фракцією "Блоку Петра Порошенка", яка відстоювала інтереси Президента, звичайно ж, а також фракцією "Народного фронту", який захищав інтереси Прем’єр-міністра. Тому зараз щоб не виникало ні в кого питань щодо конституційності цього правоохоронного органу та законності його очільника, – є в нас монобільшість партії "Слуги народу", президентської фракції, – ми повинні прописати його в Конституцію України. Тому наша фракція буде підтримувати внесення відповідних змін до Конституції щодо повноваження Президента призначати та звільняти директора Державного бюро розслідувань у порядку, визначеному законом. Дякую за увагу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Анатолійовичу. Кісєль Юрій Григорович, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:42:39 КІСЄЛЬ Ю.Г. Прошу передати слово Ірині Венедіктовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Венедіктова, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:42:52 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дуже дякую, колеги, за надане слово. Ми сьогодні розглядаємо можливість внесення до порядку денного і направлення до Конституційного Суду законопроекту про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань). Я спеціально прочитала повністю назву законопроекту. Про що йдеться мова? Йдеться мова про те, що зараз Президент як суб'єкт законодавчої ініціативи, як Президент, якого підтримали 73 відсотки людей, які прийшли на вибори, проводить абсолютно чесно свою політику і вводить у життя програмні положення своєї програми. В чому в нас є тут проблема, де ми бачимо дисбаланс певних гілок влади? Мені здається, що це певна абсолютно чесна і зрозуміла позиція. Якщо у наших колеги в парламенті є інші думки щодо того, як проводити ці зміни до статті 106, або щодо того, що взагалі не треба їх проводити, – будь ласка, скористайтесь своїм правом, внесіть законопроект. І давайте його будемо обговорювати, це так само буде чесно і справедливо. Тому на сьогоднішній день мені, звичайно, дуже приємно, що колеги парламентарі після того, як вони проголосували за зняття з себе недоторканності, почали дуже хвилюватись про те, яким чином будуть створюватися, ліквідовуватися правоохоронні органи. Нарешті, якщо б ви раніше про це думали, то, можливо б, народ України не ставив би питання кожного разу зустрічі з виборцями, оці всі питання, розумієте? Тому, слава Богу, до вас це так само починає доходити, як і до простих смертних. А на сьогодні, я вважаю, що у нас є всі підстави підтримати це, поставити в порядок денний, направити на Конституційний Суд України. Жодних проблем з цим у нас не може бути. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рахманін Сергій Іванович, фракція політичної партії… Святослав Іванович Вакарчук, фракція політичної партії "Голос". 13:45:15 ВАКАРЧУК С.І. Шановні колеги! Є така чудова фраза з Святого Письма: "Благими намірами вистелена дорога в пекло". Я хотів би, щоб сьогодні в цьому залі ми пам'ятали про неї кожну хвилину. Тому що, без сумнівів, а я не ставлю під сумнів те, що всі депутати в цьому залі хочуть кращого для нашої країни, під благими намірами часто ховається велика небезпека. Поданий зараз на розгляд Верховної Ради законопроект насправді є небезпечним. Чому? Тому що він порушує і так хиткий баланс і систему стримувань і противаг, який існує в українській владі, і який ми так важко демократично вибудовуємо. Я хочу нагадати нам всім, що демократія і свобода – це найбільше досягнення України за останні 28 років. Це те, чим ми справді можемо пишатися. Це те, що дозволило нам сьогодні в тому числі мати саме такий новий склад Верховної Ради України. І якщо попередній закон, який я вважаю нашою спільною перемогою – Закон про скасування депутатської недоторканності, який ми сьогодні разом прийняли, відновлював справедливість, і нарешті ця справедливість рівних всіх перед законом буде панувати у нашій державі, то пропоновані зміни до Конституції, які ми розглядаємо зараз, створюють небезпечний прецедент і першу ознаку узурпації влади. Неможна наділяти невластивими собі функціями будь-кого в цій країні, навіть главу держави. І… Я закінчую. І тому право, яке надається Президенту, призначати голів НАБУ і ДБР, а також створювати в необмеженій кількості різні регуляторні органи, є небезпечним. І для фракції "Голос" це є червоною лінією. Ми завжди виступатимемо за те, щоб всі гілки влади були збалансовані і кожен займався властивою собі функцією. Тому ми, безумовно, не вважаємо за потрібне подавати таку редакцію змін до Конституції на розгляд до Конституційного Суду і голосувати її. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вікторія Петрівна Сюмар, фракція Політичної партії "Європейська солідарність".
13:48:26 СЮМАР В.П. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Дуже складно якось оперувати аргументами, тому що, коли говориш про Регламент, нам кажуть: це якісь формалізми. Колеги, це не формалізми – це закон України. Коли кажеш, що, в принципі, ну, термін на подання альтернативного він як би видається цим Законом України про Регламент, і він складає 14 днів. А нам кажуть: ви не подали поправок. А як ми могли їх подати, якщо ви комітет провели взагалі між сесіями і через декілька днів? Тому з аргументами дуже складно. Нам зрозумілі причини подання даного проекту змін до Конституції України. З одного боку, дійсно, існує правова лакуна в Конституції щодо права Президента призначати голову НАБУ і голову ДБР. З іншого боку, ви знаєте, отут вам багато колег з попереднього скликання вже розказували, як ми боролися про ці Закони за НАБУ і ДБР. І ключова позиція там була – незалежність цих органів, незалежність, тому що насправді обираються вони незалежними конкурсними комісіями. А Президент отримає право практично поставити свій підпис. І отут про конкурсні умови якось забули згадати, а це було базовим принциповим пунктом при значенні НАБУ і ДБР. Але, напевно, це не ключова і не головна позиція тут. Ключова позиція звісно – це незалежні регуляторні органи, які здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання. Скажіть, будь ласка, Конституція України, розділ V чітко визначає повноваження Президента України. Там є повноваження, які стосуються сфери безпеки і оборони, там є повноваження, які стосуються зовнішньої політики. В нас все так добре з безпекою і обороною? В нас вже не стріляють на сході? Нам потрібні додаткові повноваження у сфері господарювання і сфері економіки? В нас так все чудово з зовнішньою політикою? Ми зараз можемо втратити ключового свідка по MH17 і Росію вивести із Гаазького трибуналу. Ми про це зараза не говоримо, ми говоримо про те, що нам потрібні додаткові функції Президента для господарської діяльності. Я нагадаю, в якого Президента були такі повноваження – це був Леонід Данилович Кучма. Закінчилося Помаранчевою революцією. Далі. Через Конституційний Суд Конституцію Кучми повернув собі Віктор Федорович Янукович. Поїхав на Ростов. Тому пропозиція давайте не робити дурниць, давайте виконувати, а не ґвалтувати ось цю книжечку, спробуємо по ній пожити, поважати один одного, а не пробувати відразу натягнути на себе купу повноважень для того, щоб створювати органи, перелік яких ви навіть не подаєте. А це реально правовий беспредел. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Батенко Тарас Іванович, депутатська група "За майбутнє".
13:51:26 БАТЕНКО Т.І. Колеги, демократія є найгірша форма правління, якщо не брати до уваги усі решта, про які ми вже знаємо, Вінстон Черчіль – сильний прем'єр сильної парламентської демократії. Ми зараз сьогодні говоримо навіть не про права меншості, ми говоримо навіть не про права опозиції, опозиція свої права має регулювати окремим законом, на який, на жаль, український парламент за 25 років своєї роботи, 27 років своєї роботи, так і не спромігся. Ні європейської практики, ні української практики. Ми говоримо про права парламенту в цілому як окремої гілки влади. Тому я вважаю, друзі, що ми, і наша депутатська група "За майбутнє", кожну норму закону, змін до закону, і зокрема, і безмовно змін до Основного нашого Закону – Конституції України своє ставлення до цих змін буде визначати тим, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці. Тому ми визнаємо, що повноваження Президента України щодо НАБУ і ДБР є обґрунтованими в плані закріплення в Конституції України. Але формулювання, не можемо погодитися з тим, що формулювання другої частини законопроекту щодо утворення незалежних регуляторних органів є невразливими. Друзі, Президент не може одноосібно, без участі нас з вами, Верховної Ради України, незалежного парламенту створювати вказані регуляторні антикорупційні органи. Це перекреслює європейську практику, на яку ми останні роки посилалися. Тому вбачається за необхідне підняти питання про доповнення другої частини цього подання нормою, що Президент утворює такі органи відповідно до закону по аналогії з нормою першої частини законопроекту щодо НАБУ. Таким чином будемо до цього процесу залучені ми з вами – Верховна Рада України. На користь цієї позиції, друзі, про що вже лунало сьогодні з трибуни, свідчить нещодавнє рішення, як ви знаєте, Конституційного Суду України, згідно якого визнано неконституційним створення колишнім Президентом України у 2014 році Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Давайте не повторювати помилок минулого. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатись на виступи від народних депутатів України. Культенко Артем Валерійович, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:54:14 КУЛЬТЕНКО А.В. Добрый день. Передаю слово Герусу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Герус. Передайте, будь ласка, слово.
13:54:21 ГЕРУС А.М. Дякую. Я хочу звернути увагу, що за останні 5 років в Україні було створено декілька регуляторних органів, вони були створені Президентом України, це НКРЕКП, НКРЗІ, НКЦПФР і в Україні також був прийнятий Закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Тому на сьогоднішній день ми вже маємо ситуацію, яка де-факто є не врегульована чинним законодавством. І хочу звернути увагу, що рішення Конституційного Суду, яке було прийняте у липні цього року, воно, власне, говорить про те, що наша комісія тарифна НКРЕКП, вона втрачає свої повноваження і вона стає не конституційною з 1 січня. Таким чином ми можемо отримати такий певний правовий вакуум і колапс, коли посеред зими у січні місяці у нас буде не працююча енергетична комісія. І ми повинні розуміти, що ми маємо закладені міни, що може бути визнаним не конституційною і всі інші відповідні регуляторні органи. Тому на сьогоднішній день нам важливо прийняти сьогоднішній законопроект не стільки для того, щоб дати якісь додаткові повноваження, як для того, щоб врегулювати ту ситуацію, яка де-факто існує останні 5 років і Президент здійснював відповідні призначення, і Президент утворював відповідні комісії. Тому я хочу закликати, щоб ми сьогодні обов'язково всі проголосували, щоб у нас не виникало таких колапсів потенційних у майбутньому. І я хочу, щоб це підтримали, зокрема, ті депутати минулого скликання, які вже приймали Закон про НКРЕКП, який визнаний не конституційним, тому що тепер ми виправляємо ті помилки рішень останніх 5 років, які відбувалися. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Соболєв Сергій Владиславович. Бєлькова Ольга, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
13:56:26 БЄЛЬКОВА О.В. Дуже дякую, пане Голово! Дуже дякую попередньому спікеру і дякую за ту роботу, яку ми з вами вели у минулій каденції моїй, коли я була депутатом, яка відповідала за робочу групу про ту комісію, про яку ви тільки що говорили. Я сподіваюся, ви пам'ятаєте, що саме питання призначення і звільнення членів НКРЕКП було одним з тих, яке розділяло Верховну Раду. Я сподіваюсь ви також пам'ятаєте, що саме тоді це рішення було прийнято під величезним тиском всіх експертів і ми дійшли компромісу, який згодом мав би бути врегульований в Конституції. Але я також звертаю вашу увагу, що я двічі сьогодні запитала, колеги, ми є Верховна Рада, ми найвищий законодавчий орган. І свого роду ми є гарантією незалежності, що жоден Президент, незалежно яке його прізвище, чи це сьогодні ваш Президент, чи це інший Президент, що він не узурпує владу і одноосібно не буде приймати рішення щодо найважливіших органів державної влади в цій країні. Тому "Батьківщина" звичайно підтримує врегулювання однієї з колізій, яка сталася внаслідок прийняття, наприклад, законів про НАБУ, про ДБР і так далі. Але, колеги, для того, щоб бути слугами народу, треба мати і повноваження для того, щоб цю службу нести. Чого ж сьогодні ви, депутати влади, не піднімаєте питання, яке є законним, чи буде Верховна Рада в подальшому мати реальні повноваження, як і Президент, ми не заперечуємо президентські повноваження? Але Верховна Рада сьогодні також за роз'ясненням Конституційного Суду не має достатньо повноважень. Сьогодні вам видається, що ми є опонентами, але насправді ми всі разом маємо бути сьогодні гарантами того, що жодної узурпації влади ніколи не відбудеться. Як я голосувала за той Закон про комісію в минулому скликанні, так і сьогодні, і з вашим, і моїм Президентом я відстоюю ті самі позиції. І я бажаю вам відстоювати свою позицію, крізь різні каденції, незалежно від того, чи ви в кулуарах сидите, чи в партії влади. Тому саме партія влади повинна ініціювати збір 150 підписів для того, щоб депутати були депутатами, не тільки недоторканними, а і дієвими. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Згідно частини сьомої статті 28 Регламенту України продовжую наше засідання на 15 хвилин. Слово надається Федині Софії Романівні. Гончаренко Олексію, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
13:59:21 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Гончаренко Олексій, північ Одещини, "Європейська солідарність". Шановні друзі, а я знаєте, якось не міг зрозуміти, нащо ми сьогодні, ось саме сьогодні в порушення процедур дуже правильну річ, ми голосували, я голосував, завжди голосував за зняття депутатської недоторканності. Але чому саме ось зараз і одночасно з іншими конституційними змінами, і ось, нарешті, я зрозумів у чому задум сценаристів. А задум є наступний, що під доброю міною, і,щоб під добрим виглядом дійсно важливої справи ліквідації інституту депутатської недоторканності, поділу громадян України на панів та холопів, протягнути кілька інших речей, які вже не є такими правильними, це м'яко кажучи. І одна з них це те, що зараз ми розглядаємо, фактично пропонується вбити незалежність антикорупційних органів: Національного антикорупційного бюро і Державного бюро розслідувань, саме про це йде мова. Якщо це не так, то в мене просте питання до Президента України, на жаль, він пішов, а просте питання, чому ж він не вніс тоді в тексті згадку про незалежні процедури відбору кандидата директора ДБР і директора НАБУ? Якщо це не про вбивство незалежності цих органів, якщо це не про авторитарну владу. Друге питання. Президента України обрав народ України на певні повноваження, і коли громадяни України обирали Володимира Зеленського Президентом України, цих повноважень у Президента України не було. І, якщо даже зараз ми хочемо це розглядати під будь-яким соусом, то це можна тільки розглядати для наступного Президента України, якого громадяни України оберуть з такими повноваженнями, бо єдиним джерелом влади в Україні є народ України. Що я ще хотів сказати, дивіться мені здається, що Володимир Олександрович переплутав своє ім'я йому здається, що він став Володимиром Володимировичем. Нам не потрібен Володимир Володимирович, нам він не потрібен… (Шум у залі) Громадянам України потрібен український Президент, нам не потрібен путінізм тут в Україні. Він збирає на себе всі повноваження. Національна гвардія України сюди, Національне антикорупційне бюро – сюди, Державне бюро розслідувань – сюди подайте! Все! Все одна людина! То вибачте, це хто – монарх? Хто ця людина, які повноваження ми віддаємо? Чи ми розуміємо, наскільки це є небезпечно для демократії в країні? І сьогодні ми стоїмо перед дуже серйозним викликом – викликом приходу авторитаризму в Україну. Червона кнопка по цьому законопроекту і захист демократії в Україні – це має стати гаслом кожного відповідального політика. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, для заключного слова запрошується народний депутат України, представник Президента у Конституційному Суді України Федір Володимирович Веніславський.
14:02:44 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні колеги, дуже гаряча дискусія з приводу законопроекту, який вніс Президент Володимир Зеленський, визначив як невідкладний, і якщо узагальнити всі виступи, то можна побачити, що має місце певна маніпуляція. Маніпуляція пов'язана з тим, шановні, що люди або не розуміють, або… я маю на увазі народні депутати, або не розуміють, або свідомо вводять в оману виборців і телеглядачів і своїх колег. Мова йде про кілька ключових речей. Перша ключова річ – є питання системного застосування норм Конституції. Виривати з контексту статтю 106, яка передбачає право Президента утворювати незалежні регуляторні органи, призначати на посади їх керівників, утворювати Національне антикорупційне бюро, Державне бюро… призначати на посади керівників Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, треба розглядати в системному зв’язку щонайменше зі статтею 19 Конституції України. Я нагадаю для шановних народних депутатів, що частина друга статті 19 Конституції України говорить про те, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування і їх посадові службові особи здійснюють свої повноваження на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і – ключове слово! – Законами України. Нинішні закони, які регламентують правовий статус тих органів, про які сьогодні ми дискутуємо, він визначений законами. Порядок утворення з участю конкурсних засад, на засадах відкритого конкурсу закріплений законами. Тому жодної узурпації влади з боку Президента в даному випадку немає, бути не може. Президент буде керуватися при призначенні керівників саме тими положеннями закону, які передбачають відкриті конкурсні процедури, які вже закріплені. Це перше. Друге. Говорити про якийсь перерозподіл повноважень Президента на користь глави держави в ущерб повноваженням парламенту також жодних підстав немає. Ще раз нагадую, що на сьогодні всі ці повноваження Президент має де-факто і так. Саме Верховна Рада і опоненти, які виступають проти цих повноважень, наділили його тими повноваженнями шляхом ухвалення законів. І на завершення, шановні депутати, я хочу сказати, що так, зараз мова йде про достатньо фрагментарні, але дуже важливі зміни до Конституції України. Це жодним чином не заперечує майбутню системну ревізію Основного Закону і його системне оновлення, приведення його до здорового глузду, до європейських стандартів. Я хочу нагадати усім присутнім, що Президент України Володимир Зеленський своїм указом затвердив склад комісії з правової реформи, одним із важливих складників якої є також… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. …одним із важливих складників якої є проведення майбутньої конституційної реформи. Тому команда Президента має намір системно працювати над оновленням закону – Основного Закону України. І я думаю, що ті проблеми і протиріччя, які лунали сьогодні в залі і яких ще чимало в конституції, вони будуть системно усунені командою Президента і народними депутатами, які присутні в цій залі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу. (Оплески) Для заключного слова запрошується член Комітету з питань правової політики Олексій Володимирович Кучер.
14:06:35 КУЧЕР О.В. Дякую, колеги. Я дуже коротко. В мене дві тези, вірніше, два звернення буде. Перша теза-звернення – це до деяких колег, які тут…, виступ яких ми щойно почули, зокрема і до депутата Гончаренка. Я, я дивуюсь взагалі, взагалі дивуюся тому, що деякі колеги не розуміються, виступаючи, що Національне антикорупційне бюро та Директор Національного антикорупційного бюро вже відповідно були створені і призначені Президентом Порошенком. Тому, коли ви закидаєте, що узурпується влада, будь ласка, зверніться до того, що відбувалося. Це перше. Друге. Я звертаюся до народу України. Ви знаєте, я в шоці. Я дивлюся на те, що тут відбувається – це просто профанація, імітація роботи. Якщо ти критикуєш – будь ласка, пропонуй. Жодної пропозиції від наших колег не надходило, жодної, я підкреслюю як член комітету. І тепер на завершення я прошу включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання цей законопроект як невідкладний. І цей же законопроект про внесення змін до статті 106 Конституції України прошу направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам статей 157, 158 Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Володимирович. Репліка, Гончаренко.
14:08:13 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні друзі, перш за все я хотів би звернути увагу шановного колеги, що він представляє комітет і висновок комітету і не може давати власні оцінки нікому і нічому, а тільки представляти позицію комітету. Це перше. Друге. Я хотів би нагадати, що Президент України призначив їх після проведення конкурсних комісій, виконав церемоніальну функцію. І я спитав про це з трибуни Верховної Ради, чому в проекті змін до Конституції, які подав Президент Зеленський, немає згадки про конкурсний відбір кандидатів на посаду Директора НАБУ і Директора Державного бюро розслідувань. Про це було питання. Якщо ви хочете сказати, що це не узурпація, додавайте слова про конкурсні процедури, додавайте самі ці процедури, і тоді це буде інша розмова. А те, що зараз ми маємо – це є повна і безперечна узурпація. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1014/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань) і про його направлення до Конституційного Суду. Всі готові голосувати? Тоді переходимо до голосування. Прошу голосувати та підтримати. 14:10:19 За-282 Дякую. За – 282, проти – 54, утримались – 27. Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому. По фракціям покажіть, будь ласка. "Слуга народу" – 251, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 17, "За майбутнє" – 1, "Голос" – 0, позафракційні – 13. Ще раз повторюю, рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому. Всім дякую. Шановні колеги! Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться о 16:00. ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ Зал засідань Верховної Ради України 3 вересня 2019 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
15:59:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, голови фракцій, запросіть, будь ласка, народних депутатів для початку роботи. Шановні народні депутати, будь ласка, займайте свої місця та вставляйте картки. Шановні колеги, для оприлюднення заяв я надаю слово Руслану Олексійовичу Стефанчуку.
16:05:51 СТЕФАНЧУК Р.О. Вельмишановні колеги, поки ми всі збираємось, з вашого дозволу, знову ж таки, питання по спрацюванню кнопки, є декілька оголошень. Спочатку по вчорашньому, тому що ми не зачитували спочатку. Надійшло від народного депутата Білозір декілька заяв з приводу того, що не спрацювала кнопка при обранні народного депутата Стефанчука Руслана Олексійовича першим заступником, вважати голос "за". При поіменному голосуванні за проект Постанови про призначення Баканова на посаду Голови Служби безпеки України, зарахувати "за". Голос щодо доручення профільному комітету стосовно розгляду проекту Закону України про особливу процедуру усунення Президента з поста (імпічмент), не спрацювала, прошу вважати "за". Щодо внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення унормування у будівництві, про доручення головному комітету, прошу зарахувати "за". А також про доручення профільному комітету щодо Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади", не спрацював пульт, прошу зарахувати "за". І останній від народного депутата Білозір про те, що не спрацював пульт щодо, знову ж таки, визначення профільному комітету проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Також прошу зарахувати "за". Крім цього, від народного депутата Васильченка, також просить врахувати його голос як "утримався" за проект Закону щодо адвокатської монополії і направлення до Конституційного Суду. А також народного депутата Мейдича. Не спрацювала картка при голосуванні за Постанову про включення до порядку денного щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи і його направлення до Конституційного Суду просить зарахувати "за". Дякую. Я завершив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу народних депутатів підготуватись до реєстрації. Увімкнути систему "Рада". Реєструємось, колеги. 16:08:18 В залі зареєстровано 325 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, продовжуємо розгляд питань порядку денного. На розгляд вноситься проект Постанови про звільнення з посади члена Ради Національного банку України Милованова Тимофія Сергійовича. Доповідач з цього питання голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцев Данило Олександрович. Але, але, я пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. На це необхідно 150 голосів. Шановні колеги, прошу підтримати таку пропозицію. Ставлю на голосування. 16:09:18 За-255 Дякую. Рішення прийнято. Питання буде розглядатися за скороченою процедурою. Доповідь до двох хвилин. До слова запрошується Данило Олександрович Гетманцев – голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
16:09:42 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановний головуючий, шановні народні депутати, насправді дуже просте питання, ми з вами проголосували за призначення Кабінету Міністрів. До складу Кабінету Міністрів входить Милованов Тимофій Сергійович. Відповідно до Закону "Про Національний банк України", до статті 10, "особа не може бути членом Ради Національного банку, якщо вона має представницький мандат або є членом Кабінету Міністрів України". Милованов на сьогодні є членом Ради Національного банку України. Відповідно до цієї ж статті член Ради Національного банку України звільняється з посади у зв'язку з закінченням строку його повноважень або у разі виникнення обставин, що виключають можливість особи бути членом Ради Національного банку України. Є проект Постанови про… Постанови Верховної Ради України про звільнення з посади члена Ради Національного банку України Милованова Тимофія Сергійовича. Ми подали його до Верховної Ради, комітет підтримав, є подання комітету. Прошу підтримати проект постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович. Прошу записатися представників депутатських фракцій: два – за, два – проти. У нас лише один бажаючий виступити – Кириленко Іван Григорович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Соболєв. З місця. Включіть, будь ласка, мікрофон Сергію Соболєву.
16:11:22 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Ви знаєте, я думаю, що навряд чи це питання, бо воно риторичне. Я думаю, що всі відповіді повинна надати комісія, яка створюється зараз за ініціативи нашого колеги із "Слуги народу", а ми вже подали кандидатуру, яка повинна з'ясувати обставини, що ж відбувалося в Національному банку. Але я хотів би, щоб пан Милованов так само дав ту інформацію, яку так потребувати буде комісія. Тому це побажання, ніж запитання, більш. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олесь Довгий. Включіть, будь ласка, мікрофон.
16:12:06 ДОВГИЙ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, я, можливо, не зовсім по темі, але у мене таке до вас важливе прохання. Ми сьогодні робимо день важливих перетворень і стаємо ближчими і відкритішими. Коли ви об'явили перерву на обід, я разом з іншими виходив із зали і побачив, що наша колега Яна Зінкевич, яка має певні обмеження стосовно пересування, на превеликий жаль, не могла потрапити до столової, яка знаходиться на три поверхи менше, до тих пір поки декілька колег фізично там, включаючи мене, не допомогли їй з цим справитись. Я би дуже просив вас зараз, якщо можна, дати доручення керівнику Апарату обладнати сесійну, взагалі Верховну Раду не тільки для пані Яни, але і для, можливо, журналістів і інших людей, які мають обмеження. І я з своєї сторони готовий... (Оплески) Прошу вас визначити мене відповідальним від вас помічником в тому, щоб проконтролювати, що це відбудеться. І в разі, якщо у нас будуть проблеми з фінансуванням, я готовий долучитись і особистим коштом допомогти переобладнати це. Я вам дякую. Вибачте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я звертаюсь до Апарату: вивчити це питання та зайнятись його вирішенням. І дякую народному депутату Довгому за цю пропозицію і прошу його долучитись до реалізації та вирішення цієї проблеми. Дякую. Якщо немає заперечень, пропоную перейти до голосування. Хто... та підтримати Постанову про звільнення з посади члена Ради Національного банку України Милованова Тимофія Сергійовича. Прийняти за основу та в цілому. Прошу підтримати та голосувати. 16:14:26 За-320 Рішення прийнято за основу та в цілому. Дякую, колеги. Переходимо до наступного питання порядку денного. На наш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1015) про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу). Шановні народні депутати, згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення. Слово для доповіді надається народному депутату України, представнику Президента України у Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському.
16:15:12 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановна президія! Шановні народні депутати! Законопроект під реєстраційним номером 1015 стосується внесення змін до статті 93 Конституції України. Президент України Володимир Зеленський, реалізуючи свої передвиборчі обіцянки, передвиборчі обіцянки політичної партії "Слуга народу" щодо розширення народовладдя, вніс цей законопроект на розгляд Верховної Ради України дев'ятого скликання і визначив його як невідкладний. Про що йде мова? Мова йде про те, що на сьогоднішній день за статтею 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України мають три суб'єкти – це Президент України, Кабінет Міністрів України і народні депутати України. Разом з тим стаття 5 Конституції України, яка закріплює одну із найбільш важливих засадничих ідей всього конституційно-правового регулювання, а саме ідею народовладдя, говорить про те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Стаття 69 говорить про те, що народ здійснює свою владу через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. На реалізацію статті 5 Конституції України, на закріплення права народу ініціювати у Верховній Раді України розгляд законопроекту і направлений цей законопроект про внесення змін до Конституції України. Після його ухвалення народ України у кількості та у порядку, яка буде визначена законом, зможе ініціювати розгляд у Верховній Раді України того законопроекту, який він вважатиме за важливий і за потрібний з точки зору ініціювання розгляду парламентом. Ініціювання законопроекту у Верховній Раді народом матиме такі самі юридичні наслідки як і будь-яка інша законодавча ініціатива. Це наслідком матиме лише обов'язок Верховної Ради України розглянути відповідний законопроект і якщо парламент вважатиме, що ініційований народом законопроект дуже важливий і може бути підтриманий парламентом, він буде підтриманий. Якщо законопроект парламент вважатиме таким, що не має якогось сенсу, то ніхто не зобов'язує Верховну Раду цей законопроект ухвалити. Таким чином ми лише надаємо можливість громадянам України у певній кількості ініціювати розгляд у парламенті законопроекту. Хочу звернути увагу на ті питання, які виникали вчора під час розгляду цього питання на Комітеті правової політики. Мова йшла про те, що потрібно в Конституції визначити, в якому саме порядку народ зможе реалізувати своє право законодавчої ініціативи. Це питання, яке дуже тісно переплітається з іншими питаннями, які вже сьогодні розглядалися в парламенті і які будуть розглядатися щодо законопроектів, які вніс Президент Зеленський. Мова йде, шановні народні депутати, про те, що треба чітко розмежовувати питання конституційного регулювання, а Конституція – це основний закон, який регламентує найбільш важливі, ключові речі. І є питання законодавчої регламентації, порядок реалізації права народу ініціювати в парламенті розгляд законопроекту, кількість підписів, які необхідно зібрати під таким законопроектом, це питання виключно законодавчого регулювання, яке буде розроблено і ухвалено після відповідного внесення змін до Конституції, оскільки в іншому випадку це поки що не має жодного юридичного сенсу. Тому я прошу підтримати законопроект під реєстраційним номером 1015, який внесено Президентом Зеленським і визначено як невідкладний про внесення цього законопроекту до порядку денного сесії і направлення до Конституційного Суду України для отримання висновку щодо його відповідності, вимогам статей 157 і 158. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться. Слово надається Шахову Сергію Володимировичу, позафракційний.
16:19:53 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина. Питання до доповідача. Скажіть, будь ласка, якщо ми змінюємо цю норму Конституції і вносимо зміни, навіщо тоді взагалі парламентарі повинні сидіти в цій залі? Наша команда луганська голосувала повністю і підтримувала всі законопроекти Президента: про зміну Генерального прокурора, Службу безпеки України, Кабмін в повному складі, про зняття недоторканності також. Те, що давали слово, це повністю дотримувалося. Скажіть, будь ласка… Я прошу вас особисто приїхати до Луганщини і подивитися, як там живуть люди сьогодні в Лисичанську, в Рубіжному, в Сєвєродонецьку, проїхатися в Щастя, проїхатися по тих дорогах, Станично-Луганському напрямку. Що ті люди можуть сьогодні написати, який законопроект? Їм потрібна сьогодні вода, електроенергія, нормальне життя на тій території. І в цьому випадку наша команда цей законопроект підтримувати не буде. Ні Вельможний, ні Сухов і взагалі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити. Дякую.
16:21:11 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Відповідаючи на ваше запитання, я хочу ще раз апелювати до статті 5 Конституції України. "Носієм суверенітету, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування". Безпосередня реалізація влади народом, в тому числі як свідчить практика зарубіжних країн, можлива і через ініціювання народом розгляду у Верховній Раді України законопроектів. Яким чином народ реалізуватиме це право – буде прописано в законі. Я б, на вашому місці, не став ставити під сумнів рівень народу, який може ініціювати певне питання. Те, що на сьогоднішній день в окремих районах Донецької і Луганської області… (Оплески) Те, що на сьогоднішній день в окремих районах Донецької і Луганської області триває війна, я це бачив. Я проїхав всю лінію розмежування, починаючи з Луганська і закінчуючи Краснодалівка, Мілове, і закінчуючи Маріуполем. Тому я бачив, як живуть люди, але це не позбавляє нас з вами права надати цим людям можливість ініціювати розгляд питання Верховною Радою України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Яценко Антон Володимирович, позафракційний.
16:22:20 ЯЦЕНКО А.В. Шановний доповідачу, в мене дуже просте питання. Ну, наприклад, народ в порядку, визначеному законом, подасть сюди на реєстрацію проект закону, і далі він буде у звичайній процедурі розглядатися. А в мене питання інше, що, на мою думку, не краще було б зараз подати, все ж таки, Закон про референдум, про який багато казали, і щоб люди могли питання виносити на референдум і його проводити, як пряме народовладдя? Тому що не є чи зараз це підміна поняття референдуму цим законом? Дякую вам.
16:23:00 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Жодним чином внесений законопроект не підміняє собою референдарний процес. Безпосередньо народовладдя здійснюється через вибори і референдум. Команда Президента Зеленського, наша політична сила вже працює над законопроектом про референдуми, і він буде внесений на розгляд парламенту. Що стосується цього законопроекту, який я зараз представляю, то мова йде про ще одну форму демократії, а саме якраз про ініціювання у парламенті розгляду Верховною Радою України певного законопроекту, тому ніякого дублювання немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Савчук Оксана Василівна, позафракційна.
16:23:39 САВЧУК О.В. Доброго дня! Оксана Савчук, місто Івано-Франківськ. У місті Івано-Франківську чотири роки діє місцева ініціатива, яку ми прийняли, не боїмося того, щоб громада міста виносила свої рішення, які ми розглядаємо на початку сесійного засідання. В мене до вас наступне запитання, наскільки реальна ця ініціатива буде доступною для того, щоб люди повірили в те, що вони можуть справді зібрати достатню кількість підписів, зібрати достатню кількість, власне, необхідних документів для того, щоб все стало законопроектом і розглядалося? І чи можна мене включити в ту групу, яка буде працювати над розробленням пунктів?
16:24:27 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дуже дякую за ваше запитання. Насправді ваша репліка дуже слушна, що потрібно давати максимальні можливості для громадян України, ініціювати розгляд і на рівні органів місцевого самоврядування, і на рівні парламенту певних питань. Що стосується другого питання, чи другої частини питання про процедуру реалізації цього права. Все якраз залежить від того, яким чином ми з вами у майбутньому законі, який буде регламентувати процедуру, це пропишемо. На сьогоднішній день світ перебуває в інформаційному етапі свого розвитку, тому реалізувати право народу на внесення законопроекту можна буде якраз ту програму, яку анонсував Президент Зеленський "Держава в смартфоні". Я думаю, що ми можемо спокійно прописати в законі, який буде регламентувати процедурні питання, що через електронні носії інформації, через гаджети, громадяни України, пройшовши цифрову ідентифікацію, зареєструвавшись і підтвердивши свою особистість, зможуть поставити підпис "за" ініціювання того, чи іншого питання. Що стосується самого питання, шановні, звичайно дуже наївно було б розраховувати, що всі громадяни кинуться писати якісь якісні закони… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити, будь ласка. ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Але, в будь-якому суспільстві в тому числі і в Україні, і про це засвідчили події кількох революцій, які вже відбулися, є активна громадянська частина нашого народу. Якщо ці громадянсько-активні, політично-активні громадяни ініціюють якесь цікаве питання, яке набере достатню кількість голосів інших громадян, то це питання буде розглянуте парламентом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович. Дякую вам. Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Ользі Володимирівні Совгирі.
16:26:19 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги! Комітет з питань правової політики за дорученням Голови Верховної Ради України від 30 серпня 2019 року розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року протокол № 2, поданий Президентом України як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 93 Конституції України щодо законодавчої ініціативи народу (реєстраційний номер 1015) від 25 серпня 2019 року. Проаналізувавши законопроект в межах визначених статтями 145, 146 Закону "Про Регламент Верховної Ради України" Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України поданий Президентом України, як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу), (реєстраційний номер 1015 від 29 серпня 2019 року) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Доповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради від комітету визначено заступника голови комітету Совгирю О.В. Додаємо відповідні матеріали і просимо розглянути це питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Володимирівно. Чи є запитання до доповідача? Так, є. Тоді прошу записатися. Слово надається Кириленко Івану Григоровичу, фракція політичної партії "Батьківщина".
16:28:01 КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую, пане Головуючий. Прошу передати слово моїй колезі Альоні Шкрум. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Альоні Шкрум, будь ласка.
16:28:09 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Дякую і попередньому виступаючому і вам за те, що ви хоча б трошки пояснили нам деталі, які плануються саме в законі вже майбутньому. Але чи не здається вам, що все ж таки з такого важливого питання, яке є в інших країнах, але дуже по різному врегульовано. Да, в якихось країнах треба 25 тисяч підписів для того, щоб була можливість так званого народу ініціювати законодавство, в інших 500 тисяч, в деяких 100 тисяч. Можливо, варто було б почати багатонаціональне обговорення, громадське обговорення, щоб ми розуміли, яка саме ініціатива законом потім буде подана паном Президентом, а не просто вносили зміни в Конституцію одним словом, а далі не знали, який закон нам буде запропоновано, і яка процедура саме буде запропонована. Хотілося більше дійсно інформації і обговорення не лише в межах парламенту, а й поза парламентом, упевнена, що українці мають свою точку зору з цього приводу. Дуже дякую.
16:29:07 СОВГИРЯ О.В. У світовій практиці відомі дві форми збору підписів ініціювання громадянами України питання щодо народної законодавчої ініціативи: це фіксована кількість громадян або певний відсоток від кількості виборців, які відповідно реалізують цю ініціативу. У зв'язку із цим у відповідному законопроекті, який буде внесений на розвиток положень Закону про внесення змін до Конституції України буде визначена одна із цих форм. І я думаю, що, зокрема, через залучення громадян до цього процесу буде обрана найбільш ефективна форма в даних умовах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Герасимову Артуру Володимировичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
16:29:46 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Руслану Князевичу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Руслану Князевичу, будь ласка.
16:29:53 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Артур Володимирович. Шановні колеги, я, чесно кажучи, хотів задати запитання представнику Президента – суб'єкту права законодавчої ініціативи, але спробую задати вам, наскільки це можливо. От у мене стійке переконання, це моє особисте, про те, що Президента дуже підставили цим законопроектом, оскільки автори, відверто кажучи, те, що було сказано з трибуни представником суб'єкта, абсолютно не корелюється з тим, що є в тексті, бо ідея, напевно, хороша, про те, що давайте ми на законодавчому рівні таку ідею запропонуємо за ініціативи народу, а шляхом, відповідно, регулювання на законодавчому рівні випишемо ці всі речі. В самому тексті йдеться про інше, я вам зачитаю, що реалізується ними в порядку і випадках, визначених Конституцією України та Законами України. Таким чином, шановні колеги, до того часу, поки ви не внесете комплексні зміни в Конституцію України, це – нікчемний законопроект. Для чого ви так підставляєте Президента? Відкличте його, внесіть нормальний законопроект, і потім будемо розглядати. Дякую.
16:30:57 СОВГИРЯ О.В. Не бачу ніякої суперечності з тим, що ми говоримо, з тим, що сказали ви. Дійсно, це буде визначатися Конституцією і законами України. А щодо того, що це ідея хороша, повністю з вами погоджуюсь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бондар Михайло Леонтійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
16:31:12 БОНДАР М.Л. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Скажіть, будь ласка, чи не є це дублюванням фактично тих існуючих петицій, які є на сайті Кабінету Міністрів, Президента, Верховної Ради, де для цього громадяни можуть, зібравши 25 тисяч підписів, запропонували розгляд того чи іншого законопроекту або внести свій. Дякую.
16:31:43 СОВГИРЯ О.В. Якщо ви проаналізуєте предмет електронних петицій, ви побачите, що електронні петиції подаються для розгляду заяв, пропозицій, скарг тощо, соціально-економічних, політичних і іншого роду питань. Предмет законодавчої ініціативи народу – це все-таки зовсім інші питання, зовсім… проблеми зовсім іншого порядку, які потребують врегулювання на рівні Конституції засадничого і на рівні відповідного закону чи законів у плані реалізації, в плані процедур. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Ольга Володимирівна. Переходимо до обговорення від депутатських фракцій народних депутатів. Прошу записатись на виступи від депутатських фракцій і груп. До слова запрошується Кириленко Іван Григорович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
16:32:56 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний пане Голово, шановні колеги! Насамперед хочу зазначити, фракція "Батьківщина" буде голосувати за включення до порядку денного і направлення даного законопроекту до Конституційного Суду України. Можна, звичайно, висловлювати застереження стосовно цього питання, зокрема для чого, власне, обиралася Верховна Рада. Є уряд, є інститут президентства, тобто є уповноважені народом органи, суб'єкти та інституції, які повинні займатися законотворчою роботою професійно. Але буквально три тези. Перша. Ключова таки 5 стаття Конституції чітко зазначає: носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Так, у нас є органи державної влади, є органи місцевого самоврядування, – а де безпосередньо народ? Друге. Останнім часом ми всі свідки того, як у нас бурхливо, нестримно і об'єктивно розвивається громадянське суспільство. Приклади тому численні асоціації, спілки, союзи, федерації, тобто об'єднання громадян. Мета їх одна: вони і в їх особі народ хочуть бути почутими, адже правда і в тому, що занадто сьогодні велика прірва між простим народом і органами влади. Шановні колеги, в самій благополучній країні світу Швейцарії мало хто знає імена очільників держави, але всі ми знаємо, що абсолютна більшість питань там вирішується безпосередньо народом на референдумах, яких щороку проводяться десятки як на державному, так і на регіональному рівні. Може, саме тому там і не буває потрясінь і так нам звичної соціальної напруги. І останнє. Ще в червні минулого року партія "Батьківщина", зважаючи на такий стан справ у суспільстві, виступила ініціатором "Нового курсу України", де чільне місце зайняли саме такі зміни до Основного закону, які в максимальній мірі забезпечать справжнє народовладдя, включаючи в першу чергу право народу на законодавчу ініціативу. Кращими в Україні фахівцями в царині конституційного процесу вже напрацьовані відповідні механізми, інструменти і ми готові їх покласти на мову відповідного закону. Отож іще раз – ми голосуємо "за". Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тарас Іванович Батенко, депутатська група "За майбутнє".
16:35:35 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, наша депутатська група "За майбутнє" підтримує проект Закону про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу), розділяючи думку колег народних депутатів про те, що народ є джерелом влади і може бути суб'єктом законодавчої ініціативи поряд із цією ініціативою, яка належить Президенту України, Кабінету Міністрів, народним депутатам України. Водночас ми звертаємо увагу, колеги, на те, що ми дещо поспішаємо в цьому випадку, тому що ми звертаємо увагу, що в Україні поки що немає законодавчого механізму реалізації пропозицій щодо наділення народу правом законодавчої ініціативи і очевидно, що, на нашу думку, паралельно із запропонованим законопроектом, який ми відправляємо на розгляд Конституційного Суду, ми би мали зареєструвати проект закону для законодавчого врегулювання випадків і порядку реалізації народом права законодавчої ініціативи. Одне другому би не зашкодило. І ми би зараз з вами не дискутували, як кажуть, не гадали на кофейній гущі, як це є в європейській практиці, в світовій практиці, як це є в Швейцарії, як це є в Білорусії, скільки треба голосів зібрати, ми би вже мали законопроект, від якого би відштовхувалися, з чітко прописаною процедурою такої законодавчої ініціативи, яка би належала народові. Ми також звертаємо увагу на те, що нас турбує, що поряд із такою ініціативою, яка подається сьогодні більшістю, є ще один цікавий законопроект 1040, який ми невдовзі, напевно, будемо розглядати, це право законодавчої ініціативи народним депутатам, який обмежує цю ініціативу народним депутатам і звужує їх подання законодавчих актів до числа найменшої фракції у парламенті, тобто там до 20 чоловік. Я вважаю, що ми повинні так само пристально придивитись до цього законопроекту, щоб розширюючи права народу не звужувати свої безпосередньо права, позаяк не забуваємо, що ми так само представляємо народ і ми його часткою є як обрані народні депутати України, хто по пропорційних списках, хто по мажоритарних округах. Щоб нас, безпосередньо самі ми себе не відправили у спам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Забродський Михайло Віталійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
16:37:50 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Михайло Забродський, "Європейська солідарність". Прошу передати слово Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Княжицький, фракція "Європейська солідарність".
16:38:04 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні друзі, я коли бачу такий законопроект, згадую відомий вам віршик про царя, пам'ятаєте: "З ранку мажу бутерброд зразу думка як народ і ікра не лізе в горло і компот не ллється в рот". Так і в цьому законопроекті. Чому? Насправді ідея дуже гарна це правда, тому що це по суті це і є спосіб представницької демократії, яка існує у багатьох країнах, наприклад, в Польщі. В польській Конституції як і в нашій мало би бути обов'язково зазначено суб'єкта законодавчої ініціативи. В Польщі цим суб'єктом законодавчої ініціативи є 100 тисяч громадян. І там же записано, що такі законопроекти не подаються, наприклад, в питаннях бюджету, в інших важливих питаннях. І, коли вони подаються, то має бути фінансове обгрунтування чи може держава реалізувати це. І ці норми записані не лише в профільному законопроекті, а і в самій Конституції, це дуже зручний інструмент для опозиції. Тому, коли ми побачили цю норму в законі, ми зраділи, тому що саме опозиція використовується в усіх країнах. Але в нас додаючи лише одне слово "народ" і фактично не зазначаючи ані суб'єкта ініціативи, ані механізму реалізації, забирають в опозиції право радитися з народом. Тому з цієї точки зору ми будемо голосувати проти цього. Будемо подавати альтернативи. І наполягати на тому, щоб чітко було визначено в Конституції, скільки громадян, в яких умовах і як має бути захищене право громадян в Конституції під час законодавчої ініціативи. А то знову будемо про народ і бутерброд. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Василенко Леся Володимирівна, фракція політичної партії "Голос".
16:39:49 ВАСИЛЕНКО Л.В. Передаю слово Олегу Макарову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Макаров запрошується до слова. 16:39:59 МАКАРОВ О.А. Шановні колеги, на наш розгляд передано законопроект, суть якого абсолютно не збігається з назвою закону. В законопроекті написано, що це внесення змін до статті 93 Конституції щодо законодавчої ініціативи народу, а насправді це законопроект про обмеження законодавчої ініціативи депутатів Верховної Ради. Якщо вчитатися... (Оплески) Якщо вчитатися в закон, то ми серед суб'єктів подання, крім Президента, Кабінету Міністрів і народних депутатів, отримуємо слово "народ". Але далі ми читаємо, що реалізується ця ініціатива у випадках і в порядку, визначених Конституцією України та - увага! - законами України. А тепер подивіться на зареєстровані закони України, серед них про внесення змін до деяких законів України щодо права законодавчої ініціативи народних депутатів. Таким чином, в цьому законі вказано, що тільки депутати, які об'єднались для подачі законопроекту у кількості не менше ніж найменша фракція, мають право подати законопроект. А що робити мажоритарщикам? А що робити, якщо 5 депутатів тільки хочуть подати дуже важливий законопроект? Це називається боротьба зі спамом? Ні, це боротьба з правами народних депутатів, вказаних і передбачених Конституцією України. Як треба боротися з цими правами новій владі? Єдиний спосіб назвати слово "народ" і під ним підписати, що обмежується законодавча ініціатива депутатів. В цьому законі не написано жодного механізму, навіть натяку на те, як народ буде реалізовувати своє право. Насправді зараз у кожного депутата, у кожного громадянина є депутат-мажоритарщик, який може подати закон, є елемент електронних петицій, є інші способи народовладдя представницької прямої, які передбачені Законом України, в тому числі шляхом електронних петицій як я казав. Фракція політичної партії "Голос" не буде підтримувати цей законопроект як законопроект, який направлений на обмеження права законодавчої ініціативи депутатів і так само ще і замішаний, на жаль, на жорсткому популізмі. Дякую вам. І пропоную всім іншим фракціям, які розуміють про що мова, не підтримувати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Мережко Олександр Олександрович, фракція політичної партії "Слуга народу". 16:42:55 МЕРЕЖКО О.О. Шановна президія, шановні колеги депутати, це дуже важливе питання і воно має принципове значення. Я хочу нагадати, що з теоретичної, практичної точки зору, коли ми говоримо про демократію, то маємо на увазі дві основні форми демократії. Це представницька демократія, парламент. І по-друге, це безпосередня або пряма демократія. Безпосередня або пряма демократія і це, згадка про неї міститься в статті 69 нашої Конституції, передбачає три основні інструменти. По-перше, це референдум. По-друге, це відкликання, так звані "реколз". І по-третє, це народна ініціатива. Ще однією назвою народної ініціативи, яка може навіть є більш розповсюджена в європейському законодавстві є громадянська ініціатива. Але суть від того не міняється. Я хочу нагадати депутатам, що громадянська ініціатива, або народна законодавча ініціатива існує в таких країнах як Швейцарія, Сполучені Штати, де вона активно використовується, Аргентина, Канада, Німеччина. У Польщі і Литві також є закони про громадянську ініціативу. Тобто у найбільш прогресивних країнах вона існує. І жодного протиріччя з ініціативою у формі представницької влади там не існує. Я хочу звернутись до всіх колег, які підтримають євроінтеграцію України. Слід нагадати, що однією з основних тенденцій розвитку права Європейського Союзу є розширення безпосередньої демократії, і свідченням цього є так звана Європейська громадянська ініціатива, яка була прийнята і реалізована як новела завдяки Лісабонському договору. Тобто, якщо ми прагнемо, щоб Україна стала членом Європейського Союзу, нам необхідно розвивати інститути прямої безпосередньої демократії. Ці інститути у вигляді народної законодавчої ініціативи розвивають громадянське суспільство, розвивають демократію і наближають нашу країну до Європи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Папієв Михайло Миколайович, фракція "Опозиційна платформа – За життя".
16:45:20 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України! Шановні громадяни України! Фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя" буде голосувати за схвалення цього законопроекту. Ми за те, щоби розширити повноваження і представництва українського народу, виконати повністю і статтю 5 Конституції України, і деталізацію статті 6. Треба передбачити ще участь народу і в судовій владі, і це може бути механізмом обрання суддів, і участь людей, народу України в виконавчій владі – це також можна передбачити не фіктивними якимись громадськими радами або грантоїдськими якимось збіговиськами, а нормальним представництвом народу. Тобто ми сприймаємо цей законопроект позитивно. Але… І отут починається "але", і у нас є сподівання на Конституційний Суд України, тому що, ви знаєте, Конституція України, вона не пишеться так просто. От навіть, якщо прочитати статтю 93 Конституції України, тут передбачено, що право законодавчої ініціативи належить (якщо ви читали дуже уважно) народним депутатам України (в множині). І зараз я знаю, що може бути спокуса загнати кожного народного депутата в такий "колгосп" з тим, щоби якось нівелювати окрему законодавчу ініціативу кожного народного депутата України, в тому числі і мажоритарника. Стосовно того, що це буде виписано законом. Шановні колеги, ну читайте уважно Конституцію України. Якщо б це було так просто, то, наприклад, в 72 статті Конституції України, там, де чітко регламентовано: "всеукраїнський референдум за народною ініціативою", і далі пишеться "3 мільйони підписів". При цьому в двох третинах областей – не менше 100 тисяч в кожній. Чому це писав законодавець і отці нашої Конституції України? Тому що, якщо ми запишемо і залишимо в тому вигляді, в якому воно є, то як в попередній владі, буде спокуса окремої частини людей назвати народом України окрему частину територіального представництва цього народу. І тут нам треба чітко передбачити в Конституції все ж таки України, щоб було рівне представництво усіх територіальних одиниць, адміністративно-територіальних одиниць України. Бо, якщо б був такий закон в минулому скликанні, ми б ніколи не мали цей антинародний, протиправний Закон про мову, який чітко і ясно не є законом, який би якось розповсюджував українську мову як державну. А прочитайте уважно, це є законом прямої заборони мов національних меншин – румунської, болгарської, російської мови, кримськотатарської мови. І тоді у нас не було би і гонінь на Церкву. Тому ми абсолютно підтримуємо, щоб мудрість народна, вона в таких важливих законах, які… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити. ПАПІЄВ М.М. …в таких важливих законах, які стосуються законів, з якими стикається кожен громадянин безпосередньо щоденно, такі як Закон про мову, такі як Закон про права людей, такі як Закон України про свободу совісті і багато інших речей. Ми будемо підтримувати цей закон. Ми сподіваємося на висновок Конституційного Суду. І ми сподіваємось, що ми доопрацюємо його до такого ступеня конституційності, що у нього не буде подвійного тлумачення і що народ повністю скористається своїм правом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Миколайович, регламент. Дякую. Шановні колеги, прошу записуватись на виступи народних депутатів України. Рубльов Вячеслав Володимирович, фракція політичної партії "Слуга народу".
16:49:28 РУБЛЬОВ В.В. Шановні колеги, Волинь, 20 виборчий округ, "Слуга народу". Я рахую, що даний законопроект давно вже на часі, його реально потрібно підтримати, тим більше, що запит суспільства у нас вже давно на народну законодавчу ініціативу. Тому я повністю підтримую і політику Президента України Володимира Зеленського. Я рахую, що фракція "Слуга народу" сьогодні повинна підтримати і закликаю депутатів з інших фракцій та депутатських груп і позафракційних підтримати даний законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Артур Володимирович Герасимов. Ірина Володимирівна Геращенко, фракція…
16:50:06 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Ростиславу Павленку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви визначиться, бо у вас… Геращенко прийшла вже. Геращенко, так? Дякую.
16:50:26 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, пане Артуре, що передали мені, а не Ростиславу Павленко слово, він наступний має виступ. Шановні колеги, ми зараз обговорюємо надзвичайно важливі законопроекти. Але ви знаєте, я хочу сказати, що коли обговорюються зміни до Конституції, завжди в цій залі, яка була острівцем демократії у найважчі і найважливіші для України години і дні – в дні Революції Гідності, в дні Майдану, для обговорення ключових законів сюди закликалися громадськість, експерти, проводилися круглі столи. Що ми бачимо зараз? Коли поспіхом обговорюються законопроекти, які не прочитала навіть президентська фракція, тому що ми бачимо, як плутаються в показах в кожній статті. Ви не провели жодного експертного столу, ви не запросили жодного активіста і громадських діячів, які б з радістю сказали як народ, який віддав свої голоси за всі політичні партії і сили, які тут присутні, що вони думають про ці ініціативи. І насправді ви сьогодні оцими вашими діями, як ніколи, уже узурпуєте право народу дати свою оцінку оцим новелам, абсолютно бездарно часто написаним, які ми обговорюємо. І зверніть увагу, у вас немає на них 300 голосів. Єдине, що поки що набрало 300 голосів – це законопроект про зняття недоторканності Президента Порошенка, який мав широке громадське обговорення, де була позиція громадських активістів і експертів. Насправді, ви так само вже зараз обмежили право законодавчої ініціативи депутатів від опозиції, адже ви спочатку скоротили термін подання альтернативних законопроектів. По-друге, ви навіть і це не виконали, тому що менше ніж 5 днів дали на обговорення і можливість зібрати 150 підписів і вже сьогодні ставити на голосування. І, насправді, це вже є дуже яскравим прикладом до того як ви ставитесь до опозиції, до меншості, яка представляє 40 відсотків виборців, які делегували нас сюди, і як ви ставитесь насправді до експертної думки. Ну, і ключове. Шановний пане Голово, я хочу сказати, що всі парламенти, які до цього працювали всі скликання тут, при змінах Конституції обов'язково Голова Верховної Ради направляв законопроекти на експертизу Венеціанській комісії. Ми звертаємося до вас, всі ці 7 законопроектів, які сьогодні голосує сесійна зала, вашим рішенням направити до Венеціанської комісії. Якщо ви цього не зробите, це буде не тільки ознака непрофесійності, але і порушення так само демократії. І ми, наша політична сила вже напрацювала проект Постанови про направлення до Венеціанської комісії цих законопроектів. І ми переконані, що хоть тут ті фракції, які сказали, що вони в меншості, проявлять, що вони дійсно не є правою і лівою рукою підпівалої партії влади підпишуть ці постанови, ми їх разом внесемо в порядок денний, проголосуємо і направимо закони всі ці до Венеціанської комісії на експертизу. Подивимося, що вони вам скажуть на ваші недолугі оці рішення написані на одному… ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Ростислав Миколайович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
16:53:42 ПАВЛЕНКО Р.М. Ростислав Павленко, "Європейська солідарність". Шановна президія, шановні колеги, народні депутати, знаєте, подібні ініціативи нагадують такого персонажу історії з 90-х таксиста, який на питання, куди їдемо і за скільки відповідає: "Ти сідай, а там подивимось". Тому що законопроект такого рівня, який дає народу право законодавчої ініціативи зобов'язаний мати конкретику щодо підстав такого права, суб'єкта такого права, механізму реалізації такого права, тому що інакше, справді, як тут уже говорили колеги, виглядає, що це законопроект про обмеження народних депутатів України. Бо в портфелі ми бачимо проекти законів номер 1038 – про те, як всі народні депутати мають входити до фракцій і груп; 1039 – про те, уже тепер буде регулюватися, яким чином обговорювати законопроекти в другому читанні. Колеги з більшості, ви слухайте, тому що це так само стосується і вас. Проект 1040, де визначається, що не народний депутат має подавати проекти законів, а вони мають групуватися за фракційним чи більшістю в комітеті принципом. Знаєте, коли нещодавно ви говорили про те, що журналісти зайві, тепер ми бачимо, що депутати стають зайвими. Виникає питання: хто буде зайвим для вас на наступному етапі? Тому, шановні колеги, закликаємо не голосувати, не підтримувати цей законопроект. Закликаємо його відкликати, обговорити справді з експертами, з колегами, подати таку версію, яка передбачатиме, як це є в інших країнах (і в Польщі, і в Італії, і в інших), яким чином народ може реалізовувати свою законодавчу ініціативу. Потім уже вносити і проходити обговорення, і отримувати підтримку. І підтримую пропозицію колеги щодо спрямування до Венеціанської комісії тих проектів, які все-таки будуть проголосовані. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Бондарю Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
16:55:45 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, слово Сюмар Вікторії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово.
16:55:53 СЮМАР В.П. Дякую. Шановні колеги, ну очевидно, що законодавче право народу воно має бути реалізовано і реалізовується воно в усіх країнах світу шляхом проведення референдуму. Ми закликаємо наших колег зараз почати роботу над розробкою закону нового, який би давав народу таке право. Але вносити таку норму в Конституцію, не регламентуючи, а в який спосіб народ буде здійснювати своє право законодавчої ініціативи, – ну це, даруйте, теж такий певний правовий нігілізм. Це перше. А друге, очевидно, що цей закон більше про обмеження права законодавчої ініціативи якраз народних депутатів України і звісно, в першу чергу – опозиції, прав опозиції. Ось мене зараз прикрив колега, мене навіть не видно, бачите, отаке обмеження вже відбувається. (Шум у залі) Ну, я думаю, що у нас спеціально так розсадка була здійснена, тому я так традиційно привіт з гальорки, все-таки, передаю. Але хочу зазначити, що, колеги, треба все-таки нам би було чітко вказати, що це за особливий порядок? Тому що під час виборів народ України обирав народних депутатів під конкретно взяті зобов'язання і під конкретно взяті права, зокрема, під право суб'єкта законодавчої ініціативи окремо взятого депутата. І змінювати ці умови станом на зараз це є обмеження, і ніяк не інакше. Більше того, що це за порядок, скільки людей там має бути? Зважаючи на ті обставини, як складається ситуація в залі, це дійсно досить серйозна зміна і, я думаю, що це загроза для парламентаризму в Україні, як така, тому що у нас лишаються тоді у повних правах Президент, у нас лишається Кабінет Міністрів, а депутати своїм особливим порядком очевидно будуть, знаєте, такими десь на узбіччі процесу. Я б тоді, не говорячи довго, закликала колег не перетворювати себе у підставки під зелені кнопки на табло своїх моніторів. Дякую. Ви народні депутати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. По-перше, я думаю, що права і обов'язки всіх в цьому залі рівні, у всіх народних депутатів, незважаючи на партійну приналежність або навіть стать. Це перше. Друге. Щодо направлення закону до Венеціанської комісії? Одне іншому не буде заважати і одночасно з направленням до Конституційного Суду, ми також можемо направити до Венеціанської комісії. І я запрошую до слова Кальченка Сергія Віталійовича, фракція політична партія "Слуга народу", з місця.
16:58:42 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні колеги, я теж погоджуюся з колегами з Комітету з європейської інтеграції, які прийняли рекомендацію направити ті проекти про внесення змін до Конституції, одночасно з прийняттям рішень про направлення до Конституційного Суду, направити до Венеціанської комісії Ради Європи, оскільки це є авторитетний орган і впродовж, це, скажемо так, не є обов'язковість, але оскільки Україна є країною, яка є членом цивілізованої Європи, то це певною мірою і покладає обов'язок врахувати ті думки. Але це треба робити із щирими намірами, не так як це було із законопроектом 7203, коли через два роки після того, як був прийнятий документ Венеціанською комісією був внесений законопроект про внесення змін до Конституції, а через рік з'явилася підстава і, власне, загальмувати цей процес. Тому хороша ідея, якщо дійсно вона буде реалізована зробити це зараз. І на мою думку для цього не потрібно навіть і прийняття окремого рішення Верховної Ради, оскільки Голова як керівник парламенту може це зробити самостійно і є така практика. Але ж, знову таки, після того, коли буде думка Венеціанської комісії, її теж треба використовувати щиро, щоб не було так, як із законопроектом 5522. Коли Венеціанська комісія надавала висновок щодо законопроекту про внесення змін до Регламенту. Отримали висновок і що? І цей законопроект навіть не був прийнятий в першому читанні, він навіть не є серед перехідних. Тому давайте, все ж таки, слідувати такій традиції, щось робити з добрими намірами, щирими намірами, добросовісно, а потім це добросовісно реалізовувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується… До заключного слова запрошується народний депутат України представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Володимирович Веніславський.
17:00:45 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую шановний головуючий! Шановна президія, шановні колеги! Сьогодні ми з вами почули дуже багато страшилок про те, чому не можна народу надавати право законодавчої ініціативи. Тому що народ не здатний, народ дурний, народ не може адекватно реагувати на ті виклики, які стоять перед нашою державою тощо. Шановні народні депутати! Я хочу, щоб ми з вами не спекулювали на рівні нашого народу, народ наш досить мудрий і він показував це неодноразово, в самих скрутних ситуаціях нашої історії. Що стосується по суті законопроекту. Перше, на зауваження наших колег про те, що порядок та підстави реалізації права народу на свою законодавчу ініціативу будуть передбачені Конституцією і законом України. На сьогоднішній день в Конституції чітко передбачені випадки особливих суб'єктів реалізації права законодавчої ініціативи. Мова йде про ті самі законопроекти про внесення змін до Конституції України, де потрібно особливе коло суб'єктів. Мова йде про проект Закону про Державний бюджет, де виключне право подавати такий законопроект має лише Кабінет Міністрів України, а інші суб'єкти права законодавчої ініціативи такого права не мають. Тобто на сьогоднішній день Конституція України і так передбачає конкретні підстави, випадки реалізації права законодавчої ініціативи щодо конкретних сфер. Тому саме в законопроекті, який зараз пропонується для внесення до порядку денного та направлення до Конституційного Суду України і застосована формула, що у порядку і випадках передбачених Конституцією і законом України. Тому жодних проблем на наш погляд зараз немає, просимо вас законопроект за реєстраційним номером 1015 підтримати, включити до порядку денного сесії і направити до Конституційного Суду для отримання висновку на його відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується… до заключного слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.
17:03:06 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, я хочу звернути увагу на два моменти: одна із політичних сил заявила, що, якщо ми надамо право народу вносити законопроект, то це обмежить опозицію. У зв'язку із цим у мене до вас риторичне запитання: у чиїх інтересах діє тоді така опозиція? Це перше запитання і друге запитання щодо… друге запитання… друга репліка щодо того, що в Конституції не містяться відповідні процедури. Конституція - це засадничий основоположний документ, усі процедури, які пов'язані з реалізацією її положень будуть виписані у відповідному законі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, ви… ми можемо тут дуже багато сперечатись та вести дискусію з приводу того, а зможе народ, а не зможе народ. Я б хотів вам нагадати, що всі ми сьогодні в цьому залі завдяки народу, який прийшов, віддав за нас голоси, щоб ми тут працювали. Тому, якщо він нас сюди обрав, зможе він гарні законодавчі ініціативи вносити. Тому пропоную переходити до прийняття рішення. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1015/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статті 93 Конституції України щодо законодавчої ініціативи народу і про його направлення до Конституційного Суду. Прошу підтримати та голосувати. 17:04:58 За-338 Дякую. За – 338, проти – 43, утрималися – 4. Покажіть по фракціям. Рішення прийнято, постанова прийнята в цілому. "Слуга народу" – 245, "Опозиційна платформа" – 32, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 18, "За майбутнє" – 16, "Голос" – 0, позафракційні – 27. Колеги, дякую. Пропоную переходити до наступного питання порядку денного. Шановні народні депутати, на наш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1016) про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення. Слово для доповіді надається народному депутату України, представнику Президента України у Конституційному Суді України Веніславському Федору Володимировичу. (Оплески)
17:05:59 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановна президія, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону за реєстраційним номером 1016 – про внесення змін до статей 85 і 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України). Зміст цього законопроекту полягає в наступному. На сьогоднішній день за статтею 101 Конституції України в Україні діє інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини. Разом з тим практика сучасного життя свідчить, що в окремих сферах потрібні інші спеціалізовані уповноважені Верховної Ради, які б здійснювали так само парламентський контроль за додержанням законодавства в окремих сферах суспільних відносин. Зокрема, мова йде про те, що окрім Уповноваженого Верховної Ради з прав людини на практиці виникає необхідність існування уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини, уповноваженого Верховної Ради з прав військовослужбовців, уповноваженого Верховної Ради по захисту персональних даних, уповноваженого Верховної Ради про доступ до персональних даних, про доступ до інформації тощо. Тобто на сьогоднішній день реальне життя вимагає існування незалежних інститутів парламентського контролю в різних сферах. Так само вимогою наших західних партнерів є утворення незалежних уповноважених парламенту за певними сферами суспільного життя, про які я вже сказав, зокрема про захист персональних даних. Тому пропонується цим законопроектом розширити право Верховної Ради України, про що сьогодні вже закликали окремі народні депутати. Як бачите, Президент турбується не лише про розширення своїх конституційних повноважень, а вірніше, про закріплення тих конституційних повноважень, які на сьогодні в нього юридично вже є, але і про закріплення більш широких повноважень Верховної Ради України утворювати уповноважених в окремих сферах. Тому просимо вас підтримати цей законопроект, включити його до порядку денного сесії і направити до Конституційного Суду України для отримання висновку щодо його відповідності вимогам статей 156, 157 Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка, для запитань. Слово надається Шкрум Альоні Іванівні, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
17:08:53 ШКРУМ А.І. Дякую. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Знову ж таки дякую, шановний пане доповідач, за те, що трошки пояснили нам концепцію, про яких же саме уповноважених йдеться мова. Але дивіться, в чому тут історія для мене, наприклад. Я буду голосувати за направлення в Конституційний Суд, все ж таки це лише направлення в Конституційний Суд, але мені б дуже хотілося, щоб перед тим, як ми направляли проект змін до Конституції, навіть до Конституційного Суду ми розуміли хоча б приблизно концепцію, хто це буде, що це будуть за уповноважені, в яких сферах, яка буде процедура їх обрання. Мені, наприклад, надзвичайно важливо, щоб це були не депутати Верховної Ради, яких подають від конкретних політичних сил і фракцій, а як у Швеції це були не політики, а професійні або, наприклад, правозахисники, якщо це уповноважений з прав людини, або інші експерти в тих сферах, які ви перелічили. І мені принципово важливо розуміти і процедуру їх обрання і призначення, і з яких питань вони будуть доповідати і слідкувати, і які у них будуть механізми. Для голосування в першому читанні мені принципово важливо розуміти ці речі і щоб було громадське обговорення з цих питань. Я думаю, це буде правильно.
17:10:06 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Я хочу нагадати шановним колегам, що на сьогоднішній день Уповноважений Верховної Ради з прав людини так само лише закріплений в Конституції України як інститут, а порядок його обрання, вимоги до членів, до претендента на посаду уповноваженого, строк його повноважень тощо закріплено на рівні закону. Тому ми з вами шановні колеги, через законодавче регулювання передбачимо саме ті процедури, які будуть найбільше відповідати інтересам українського народу, західній, найбільш передовій європейській практиці. І я думаю, що ми це зможемо ефективно врегулювати. Зараз, ще раз підкреслюю, мова йде про включення до порядку денного та направлення до Конституційного Суду для отримання висновку. Доки ми отримаємо висновок Конституційного Суду, в нас буде можливість вже почати активно працювати над проектом відповідного закону, який буде передбачати якраз ті питання, про які ви щойно говорили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Князевич Руслан Петрович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
17:11:02 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово. Шановний доповідач, я вас не бачу, на жаль, бо тут молоді колеги дещо потомилися, ходять по залу і перешкоджають, але справа те в тім. В мене питання наступного характеру. От в мене таке враження, що суб'єкт права законодавчої ініціативи цей законопроект не читав. Бо, якщо б він його читав, він дізнався б про те, що ми породжуємо інститут гаранта додержання Конституції України, яким є Президент, у вигляді ще якихось уповноважених Верховної Ради України. У нас за частиною другою статті 102 Конституції він є єдиним гарантом додержання Конституції України. А ви тут, ви сказали про те, що вони будуть гарантами додержання законів, чомусь сором'язливо упустили про Конституцію. Але в тексті йде про Конституцію України. Уявіть собі, ми маленьких гарантиків плодимо рішенням парламенту через такі зміни в Конституції? Для чого це робиться?
17:11:56 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Мова йде про те, що в Конституції України буде передбачено окремі інститути, які будуть здійснювати саме функцію парламентського контролю за дотриманням законодавства в окремих сферах за аналогією, яку сьогодні здійснює Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Уповноважені Верховної Ради в окремих сферах будуть здійснювати функцію парламентського контролю за дотриманням Конституції, за дотриманням законодавства України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".
17:12:38 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Насправді цей законопроект породжує більше запитань ніж надає відповіді. Я повністю погоджуюся із позицією колеги Князевича, ми не можемо створювати десяток квазі-президентів, які відповідають за свою галузь контролю, дотримання Конституції, саме Конституції, це по-перше. По-друге, шановні колеги, цей законопроект зменшує повноваження відповідних комітетів. Тому що, за станом на сьогоднішній день, контроль за дотриманням законодавства належить до повноважень парламентських комітетів. Третє, коли нам говорять, що байдуже, коли ми подамо звернення до Венеціанської комісії, це не зовсім так. Тому що, як тільки ми законопроект відправили до Конституційного Суду для отримання висновку, після отримання висновку ми не можемо в цьому законопроекті змінити жодної коми, а відтак ми не зможемо імплементувати будь-які висновки Венеціанської комісії, якщо вони надійдуть. Тому це все в комплексі залишає значно більше питань плюс нам вчергове пропонують воза… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити, будь ласка. ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Нам вчергове пропонують поставити воза поперед коня. Ми не бачимо ні концепції, виступаючий, доповідаючий сказав, ну будуть такі уповноважені, а завтра він вирішить, що будуть ще такі уповноважені, а потім він вирішить, що уповноважених буде у десять разів більше, у п'ятнадцять, це є не коректно. Запропонуйте концепцію, основні її засади відображайте в Конституції, а потім пропонуйте закон. Чому так не було зроблено? Ось питання.
17:14:22 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за запитання. Я хочу нагадати, що не доповідач буде визначати, яка кількість і яких саме уповноважених, а ми разом з вами, шановні народні депутати. Це парламентський інститут, інститут парламентського контролю. Що стосується вашої репліки, про додержання Конституції, то я хочу зверну увагу вашу, шановні народні депутати, на статтю 101 Конституції України, чинну редакцію, парламентський контроль, парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради. Коли ми говоримо про уповноважених, які будуть здійснювати так само парламентський контроль за додержанням конституційних і законодавчих положень в окремих сферах, жодних проблем я не бачу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Федоре Володимировичу. Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Ользі Володимирівні Совгирі.
17:15:23 СОВГИРЯ О.В. Шановна президія, шановні колеги! Комітет Верховної Ради з питань правової політики за дорученням Голови Верховної Ради на своєму засіданні від 30 серпня 2019 року розглянув поданий Президентом, як невідкладний законопроект про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України щодо Уповноважених Верховної Ради України та дійшов таких висновків. Проаналізувавши статтю 145 та 146 Закону "Про Регламент Верховної Ради України" Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді поданий Президентом, як невідкладний законопроект про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради) (реєстраційний номер 1016, від 29 серпня 2019 року). Включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Доповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради від комітету визначено заступника голови комітету Совгирю О.В. Додаючи відповідні матеріали просимо розглянути це питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Володимирівна. Чи є запитання до… Хто б сумнівався? Запишіться, будь ласка. Слово надається Савченко Ользі Станіславівні, політична партія "Слуга народу".
17:17:07 САВЧЕНКО О.С. Прошу... Доброго дня. Я прошу передати слово Кальченку Сергію Віталійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Кальченку Сергію Віталійовичу, будь ласка.
17:17:17 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні, шановні народні депутати, знаєте, перше обговорення сьогодні законопроекту 7203, як на мене, засвідчили якусь тенденцію в порівняно з тим, що було 29 числа. Була якась... Сьогодні зранку ми почули якийсь конструктив. Коли ми перейшли до другої частини цього, уже нічого подібного немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга.
17:17:58 СОВГИРЯ О.В. Я не зрозуміла, в чому суть вашого запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. СОВГИРЯ О.В. Сформулюйте запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає, я зрозумів. Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група "За майбутнє"
17:18:11 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Лубінець, депутатська група "За майбутнє". Ну, хотілося б... Колега, можна я побачу народного депутата, який стоїть на трибуні, колеги. Да, я вибачаюсь. Хотілося б, пані Ольга, почути конкретну відповідь. Ну, ми зараз голосуємо за щось таке віртуальне, створення уповноважених з різних питань. З яких саме питань, скільки їх буде ми бачимо тільки в тексті, що це множина, їх буде 2 чи 20, чи 100. Чим вони будуть займатися, процедура призначення – ніхто не розуміє. Саме головне – звіт, вони будуть робити перед Верховною Радою щорічно, щоквартально? Тобто, розумієте, ми не проти підтримати ініціативу Президента і вашу, ми готові за це проголосувати. Але на даний час, окрім запитань, яких дуже багато, ми не розуміємо за що, дійсно, ми голосуємо. Дуже вам дякуємо. Хотілося б почути відповідь.
17:19:21 СОВГИРЯ О.В. Дякую. Ми зараз голосуємо за світову практику здійснення парламентського контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, яка полягає в спеціалізації омбудсменів, які здійснюють такий парламентський контроль, це з питань прав людини, з питань військовослужбовців, національних меншин і інших особливо вразливих верств населення щодо людей з обмеженими можливостями і так далі. Що стосується суб'єкта якого представлятиме, це парламентський контроль, ці суб'єкти представлятимуть нас з вами Верховну Раду України, це наші допоміжні органи. Процедура їх призначення буде передбачена у відповідному законі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іонова Марія Миколаївна, фракція "Європейська солідарність".
17:20:03 ІОНОВА М.М. Дякую. Прошу передати слово Артуру Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов. Включіть мікрофон, будь ласка.
17:20:14 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, одна з ключових функцій парламенту це є контрольна функція, коли народний депутат може викривати корупцію, може заходити на підприємства державні і дивитися на всі недоліки в їх роботі. І навіть сьогодні вранці від представників вашої власної фракції "Слуга народу" я чув, що ви вже почали це робити. А тепер питання до шановної доповідачки. Чи правильно я розумію, що цей законопроект повністю позбавляє народних депутатів контрольної функції, і вони не зможуть більше це робити. Тільки зможуть це робити через уповноважених. Так чи ні? Відповідайте під стенограму. Дякую.
17:20:58 СОВГИРЯ О.В. Відповідаю під стенограму. Звичайно - ні. (Оплески) І під протокол теж. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до обговорення від депутатських фракцій та народних депутатів. Прошу записатись від фракцій і депутатських груп. Дякую, Ольга Володимирівна. Папієв Михайло Миколайович, фракція "Опозиційна платформа – За життя".
17:21:40 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Прошу передати слово Королевській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська Наталія Юріївна.
17:21:49 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, ну ідея ведення посад уповноважених за дотриманням Конституції та законів України, ну, непогана ідея. Але проте, добре було би ще взяти і під контроль виконання рішень Конституційного Суду України. Тому що протягом останніх декілька років ми через Конституційний Суд разом з Німченком зверталися та добилися відновлення пільг та компенсацій ветеранам Великої Вітчизняної війни, героям праці, чорнобильцям, афганцям і іншим категоріям осіб, які ці пільги відібрала попередня парламентська коаліція. Проте, ці рішення найголовнішого суду в нашій країні досі так і невиконані. І це говорить про те, що у нас існуючий механізм дотримання конституційних прав громадян взагалі не працює. Тому замість того, аби плодити чергові зміни до Конституції, ми би пропонували спочатку зобов'язати уряд виконати рішення Конституційного Суду України. Це стосується поновлення пільг людей. Це стосується признання неконституційною пенсійної реформи України. І це стосується неконституційних рішень попереднього парламенту. Тому ми звертаємося до вас, пане спікер, з проханням це питання поставити на особистий парламентський контроль, та проконтролювати, щоб уряд виконав рішення Конституційного Суду України. І друге питання. І це найголовніше питання ми вважаємо, це питання миру. Фракція "Опозиційна платформа – За життя" зареєструвала пакет законопроектів. Це 25 законопроектів. І найголовніше питання, яке ми там ставимо, це питання щодо досягнення миру та соціального захисту людей. Шановні колеги, ну, це безумовно, ми можемо і далі вносити зміни до Конституції безкінечно. Але сьогодні вся країна чекає від нас відповідальних рішень. Рішень, які б дійсно змінювали б життя людей сьогодні, а не після того, як в Конституцію будуть внесені якісь зміни. Тому ми наполягаємо на тому, щоб наступний парламентський тиждень ми розпочали, розглянувши питання, які стосуються миру, соціального захисту громадян та захисту кожної родини та кожної людини в нашій країні. Дякуємо вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але, шановні колеги, давайте все ж таки йти по тим питанням, які сьогодні розглядаються. Я думаю, що це буде коректно і по відношенню до наших колег, і по відношенню до телеглядачів. Слово надається Цимбалюку Михайлу Михайловичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
17:24:58 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Альоні Шкрум. ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Альоні Шкрум, будь ласка.
17:25:04 ШКРУМ А.І. Дякую. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, так само, як і з попереднього питання, це питання, ви бачите, викликає бурхливу дискусію, тому що ми не розуміємо на сьогодні до кінця концепції змін до законодавства: хто будуть ці уповноважені, з яких предметів вони будуть, з яких предметів відання, як вони будуть обиратися або призначатися, які функції вони будуть мати; чи будуть вони незалежними, чи будуть вони представниками політичних сил або політичних фракцій. І, розумієте, диявол завжди в деталях. Тому фракція "Батьківщина" готова голосувати за направлення до Конституційного Суду цього законопроекту, але до першого читання ми б дуже хотіли розпочати велике парламентське обговорення, громадське обговорення і розуміти ту концепцію, яка на сьогодні закладена, я так розумію, паном Президентом Зеленським, і нагадати вам, що, все ж таки, інститут омбудсмена – це інститут парламентського контролю. Не президентського, а саме парламентського контролю. І уповноважений, він представляє всю Верховну Раду, і саме, щоб він був незалежним з будь-якої сфери, якою він буде займатися, це і є велика задача для цього парламенту і для цього скликання. Я також мала колись честь вивчати інститут омбудсмена в Швеції, де він з'явився в свій час в ХVІ столітті, якщо я не помиляюся, і тоді якраз Карл ХІІ був зайнятий війною, і йому треба був уповноважений, який би контролював за виконанням прав і свобод людини проти свавілля чиновників. Це я буквально цитую, це як передбачався цей інститут. В Швеції на сьогодні існує, якщо я не помиляюся, близько чотирьох уповноважених. Я так розумію, що ця ж системи і була взята тут. Але я нагадаю, що це має бути саме контроль за дотриманням прав і свобод людини, а не як зазначає на сьогодні Президент Зеленський, контроль за дотриманням законів і Конституції. Тому що контроль за дотриманням законів і Конституції, гарантом є сам Президент. А цей контроль виконує в тому числі Верховна Рада як орган, який має контролювати виконавчу владу і має контролювати дотримання законів та Конституції України, які ми ухвалюємо від імені українського народу. Тому "Батьківщина" буде голосувати зараз "за", ми прийняли це рішення. Але нам треба розуміти до першого читання, вже після розгляду в Конституційному Суді, будь ласка, – концепцію цього законопроекту, концепцію взагалі інституту омбудсмена. Як ви його бачите, з яких предметів, з якими функціями, хто буде ним обиратися, хто буде наділятися такими функціями і якими повноваженнями ці люди будуть наділятися? І тільки після великого громадського обговорення, я думаю, що ми зможемо приймати цей законопроект в першому читанні. Розумієте, можна наплодити велику кількість інститутів влади. Але важливо, щоб всі інституції працювали, щоб вони були незалежними і від парламенту, і від Президента. Особливо такі інституції як Рахункова палата, Центральна виборча комісія, Антимонопольний і уповноважений. Не так багато є парламентських інституцій контролю, які мають слідкувати за дотриманням законів, прав і свобод людини. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Лубінцю Дмитру Валерійовичу, депутатська група "За майбутнє".
17:28:12 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановна президія, шановні колеги! Ну, вкотре ми сьогодні обговорюємо подання до Конституційного Суду. Нова ініціатива, як я казав вже, незрозуміла. Сама логіка ініціативи нібито добра. З іншого боку, у мене виникають прості питання. Комітетів потрібно Верховної Ради, щоб стало менше. Міністерств потрібно, щоб стало менше. Депутатів потрібно, щоб стало менше. А уповноважених Верховної Ради за дотриманням Конституції та різних сфер – стало більше. Якщо виходити з цієї логіки, ми створили комітети. Комітети розподіляються по предметах відання. Функція кожного комітету Верховної Ради є контролююча. Фактично кожний комітет контролює в своїй сфері виконання законів України і Конституції України, також дотримання прав людей і громадян, навіщо створювати ще додаткові органи, які не зрозуміло, за рахунок чого будуть фінансуватися, це додаткове навантаження на бюджет. Яким чином ми будемо їх призначати? Хто буде подавати кандидатуру? Я, безперечно, підтримую те, що казала наша колега з "Батьківщини", якщо це будуть політичні діячі – це одне, якщо це будуть діячі громадськості – це інше. Бо зараз ми обговорюємо нібито непогане питання, але настільки багато запитань у народних депутатів, що просто проста порада до більшості: наступного разу, коли ви будете пропонувати, ну дайте хоча б принаймні подивитись заздалегідь, яка конкретика у даному законопроекті. Тому депутатська група "За майбутнє" підтримує і голосує за направлення цього законопроекту до Конституційного Суду. При цьому ми зазначаємо, що якщо після отримання висновку Конституційного Суду ми побачимо хоч якісь недотримання Конституції, ми не будемо голосувати і не будемо множити органи, яких і так у нашій державі багато. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається першому заступнику голови фракції "Слуга народу" Корнієнку Олександру Сергійовичу.
17:30:36 КОРНІЄНКО О.С. Прошу передати слово Денису Монастирському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, будь ласка, Денису Анатолійовичу Монастирському.
17:30:45 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановні колеги, протягом останніх років ми з вами чуємо одну з найбільших проблем українського парламентаризму – недостатній парламентський контроль. Це питання полягає і в предметах відання кожного конкретного комітету. Давайте також згадаємо з вами, коли ми з вами визначали перелік комітетів і скорочували цей перелік, які звучали до нас зауваження? Ви скорочуєте певні предмети і певні сфери будуть не покриті певними комітетами і за ними не буде здійснюватись контроль. У даному випадку ми з вами цим законопроектом разом з Президентом посилюємо наші з вами спроможності здійснювати парламентський контроль, тому я пропоную підтримати цей законопроект. Ми наступного разу, звичайно, надамо і вивчимо разом з вами практику інших країн, які згадувались іншими доповідачами. Вона є в Швеції, про яку згадувалось, і в інших країнах. Я думаю, що український парламент має використати всі засоби для того, щоб належним чином здійснювати парламентський контроль. І ми з вами погоджуємось, що кожен комітет, це завдання кожного комітету, один, з яких я сьогодні також представляю і очолюю, є посилення по всіх напрямках парламентського контролю. І якщо будуть спеціалізовані уповноважені, це лише додасть нам додаткових можливостей. Тому пропоную підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
17:32:29 ФЕДИНА С.Р. Федина Софія, "Європейська солідарність". Прошу передати слово Олегові Синютці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово передається Олегу Синютці. 17:32:37 СИНЮТКА О.М. Шановні народні депутати України, я переконаний, що на перший погляд кожен народний депутат, який звернеться до цього законопроекту про зміни в Конституції, він бачить, що цей законопроект нібито передбачає нам додаткові повноваження. І якщо глянути на нашу передвиборчу риторику, ми всі обіцяли людям, що ми будемо змінювати країну і для цього, звичайно, нам потрібні як українському парламенту добрі повноваження і добрі можливості. І на перший погляд, тому цей законопроект, можливо, і виглядає привабливо. Але, шановні колеги, давайте вдумаємося в суть цього законопроекту, по-перше, і це підтверджує дискусія, яка відбувається в цьому залі, це продовження тієї практики, яка була під час передвиборчої кампанії, нам не показали самого законопроекту і кожен з народних депутатів уявляє собі, що в цих змінах до Конституції буде щось своє, про що думає він і, уявляючи ці речі, він, напевно, хоче голосувати за це. Але, маючи таке різноманіття в поглядах, я думаю, що має право на життя іще одне трактування, яке сьогодні прозвучало в цьому залі, в кулуарах. Мені здається, що це просто хтось, не вміючи чи не вдало, чи, навпаки, хочучи перекладати з російської, переклав інститут "смотрящих" як уповноважених. І мені здається, що це є на сьогоднішній момент величезна загроза. Я в першу чергу хочу звернутися до депутатів від партії "Слуга народу". У нас є Закон України про комітети Верховної Ради. І стаття 14 цього закону чітко говорить: контрольна функція комітетів. Шановні колеги, я закликаю вас, щоби ви не купилися і ви "не купили кота в мішку". І таким чином проголосувавши за цей законопроект і давши старт конституційній процедурі, щоб не вийшло так, що просто ті контрольні функції, які згідно чинного законодавства передбачаються за комітетами Верховної Ради, вони будуть просто передані якійсь одній людині. І не факт, що ця людина буде компетентна і буде відображати позицію профільного комітету з того чи іншого питання. Я ще більше переживаю, щоби комусь не захотілося, маючи такі зміни до Конституції України, взагалі втручатися в систему правосуддя. Тобто сьогодні очевидно, що можливе дублювання цих функцій. Я вже не хочу говорити про це, тому що прозвучало, що ми всі, ідучи на вибори з гаслом про скорочення, створюємо додатковий штат чиновників, який будемо утримувати за рахунок коштів. І ще одна річ, і мені дуже шкода, я вже не буду говорити про процедуру порушення підготовки законопроектів, але Комітет з питань правової політики у своєму заключенні вважає недоцільним направляти законопроект на розгляд науковців, юридичні і інші речі. Мені… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. СИНЮТКА О.М. Мені здається, що це є певний страх і боязнь фахової позиції. Зважаючи на це, "Європейська солідарність" не буде підтримувати цей законопроект і закликає народних обранців не підтримувати даний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Ярославу Юрчишину, фракція політичної партії "Голос". Включіть, будь ласка, мікрофон.
17:36:26 ЮРЧИШИН Я.Р. Так, дуже дякую. Я буду з місця, тому що насправді зауваження коротке. В пояснювальній записці написано не зовсім правду, да. Тобто ми обіцяли нашим виборцям, що ми будемо щиро говорити. В пояснювальній записці написано, що введення додаткових уповноважених, які будуть дублювати функції от власне Уповноваженого з прав людини, які будуть дублювати функції контролю, які і так мають комітети Верховної Ради, не потребують жодних фінансових витрат. Це абсурд. Тому що, якщо ми подивимося на те, що навіть Офіс Уповноваженого з прав людини, який постійно скаржиться про недоукомплектованість, про потребу розширення повноважень, зараз з бюджету має окрему статтю витрат. Тому, шановні виборці, шановні колеги по залу, ця пуста, по факту, норма, яка не створює додаткові можливості, а просто дублює функції, ще буде витягати гроші з бюджету. Ми прийшли під гаслами економії, а зараз нам пропонують розширити фактично витрати з бюджету і додатково витрачати на те, на що народ України і так кошти витрачає, тобто утримуючи офіс Уповноваженого з прав людини, а також – парламентські комітети. Нема потреби дублювати функції, нема потреби додатково залазити в кишеню виборців, є можливість на рівні законів давати якісні повноваження. Знову ж таки перелік уповноважених, який був зачитаний колегою з трибуни, чітко говорить, що вносити в Конституцію ці зміни не є доцільним. Ефективна влада – це та влада, яка робить те, що треба, і не робить зайвого. В даному випадку ми витратили бюджетний час на розгляд цього законопроекту. Ми зараз створюємо умови, коли ми додатково будемо витрачати бюджетні кошти. Наші громадяни не настільки заможні, щоб додатково утримувати ще уповноважених. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записуватись на виступи від народних депутатів України. Слово надається Герасимову Артуру Володимировичу, фракція "Європейська солідарність".
17:38:55 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Особливо шановні колеги з монобільшості – з фракції "Слуга народу"! Фракція "Європейської солідарності" займає конструктивну опозиційну позицію. Чому це важливо? Тому що завжди ми підказуємо в рішеннях і підказуємо, де дійсно є проблеми, які треба вирішувати. І сьогодні я звертався до вас, щоб дослухалися до виступів представників усіх фракцій, які сьогодні звертають вашу увагу на я б сказав, грубі порушення. І от питання: свідомі чи несвідомі, які допущені в тексті цього законопроекту. Тому що коли ми говоримо про гарантії Конституції, то єдиним гарантом Конституції в цій державі є Президент України. Шановні колеги, ви тепер вирішили, я так розумію, ліквідувати пост Президента України, якщо ви переносите сюди це. Гарантії конституційних прав, так погоджуюся, - це правильна конструкція. Але гарантії Конституції зверніться до будь-якого фахового юриста-конституціоналіста, і він вам про це скаже. Наступне питання. Я отримав відповідь від колеги, яка співдоповідала рішення комітету. Я думаю, що всім представникам, особливо фракції "Слуга народу" треба запам'ятати цю відповідь, що контрольна функція парламенту збережеться і жодним чином не постраждає. Тому що виникає стійке враження, що на жаль, на жаль, після того законами може бути повністю припинена контрольна функція народного депутата, повністю припинена контрольна функція парламентських комітетів, повністю припинена контрольна функція тимчасових слідчих комісій, тому що будуть уповноважені і народні депутати будуть так сказати, делегувати контрольні повноваження до цих уповноважених. Я хотів би сказати, що виникає стійке враження, що у багатьох законопроектах є подвійне дно, є подвійний смисл, подвійний сенс. Шановні колеги, звертаюся до вас з тим, щоб ви більш чітко виписували особливо ті законопроекти, які стосуються змін до Конституції і розсіювали всілякі сумніви, а підхід до цього дуже простий, це так, як робили весь час під час президентства Петра Порошенка. Перше. Це обов'язково спрямовувати законопроект особливо, який стосується змін до Конституції, до Венеційської комісії. І друге питання - широке громадське обговорення. Обговорення з експертами, обговорення з громадськістю, обговорення з фахівцями і пояснення їм, що там відбувається, щоб помилок, особливо стратегічних помилок для держави допущено не було. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Яценко Антон Володимирович, позафракційні.
17:41:49 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, наприклад, я не проти, щоб були уповноважені Верховної Ради, але не зрозуміло, що в Конституції не написано їх функціонал, що вони будуть робити. По-друге, дуже цікаво і хотілось би побачити, що ще ми в Конституцію внесли, які зміни про опозицію. І найкращий контроль – це опозиція саме, а не якісь незрозумілі такі, ну, посади. Крім того, дуже хотілось би зрозуміти, що ці уповноважені, наскільки вони будуть забезпечуватися Верховною Радою? Вони мають мати апарат, приміщення, бюджетне фінансування. Скільки це буде коштувати бюджету? І ще нагадаю, що в нас є контрольні функції комітетів Верховної Ради, які також ніхто не відміняв, тому можна було би внести зміни і про контрольні функції комітетів і так само закріпити певні комітети за опозицією і так далі. Тобто хотілось би все ж таки, щоб ми мали якийсь комплексний підхід до вирішення проблеми парламентського контролю. А просто записати "уповноважені"!.. Добре, ми зараз проголосуємо. Але що потім? Який їх потенціал, який їх функціонал, які повноваження, яка відповідальність за те, що хтось перешкоджає їх діяльності і так далі, і так далі? Чи можуть бути народні депутати чи не можуть бути уповноваженими? І навпаки. Тобто хотілось би нормальний системний підхід. І прохання до пана спікера розглянути можливість утворити робочу групу по цьому питанню, залучити туди представників різних депутатських груп і фракцій, просто депутатів позафракційних. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Сухову Олександру Сергійовичу, позафракційні.
17:43:26 СУХОВ О.С. Олександр Сухов, 107 округ, Луганщина. Прошу передати слово Сергію Вельможному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Сергію Вельможному, будь ласка.
17:43:36 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Дякую Олександру Сухову за надане слово. Вельможний, Луганщина, 112 округ. Команда Шахова і ми з Луганщини народні депутати, підтримуємо цей законопроект. З приводу того, що необхідний парламентський контроль за дотриманням Конституції України, законів України на тому окрузі, де нам дали довіру. І якщо ми побачимо, які законопроекти будемо ми голосувати наступні, це перехід на пропорційну систему виборів. І після цього вже, я думаю так, що мало буде представників, народних депутатів, обранців в окрузі і таким чином я вважаю, що, це моя суб'єктивна думка, буде відсутній контроль з боку народного депутата, якого обирали, якому оказали довіру, який на даний час може проконтролювати виконання законів і в наступному це буде лягати на тих працівників Верховної Ради, які будуть контролювати дотримання законів, які ми будемо приймати. Ми будемо підтримувати цей закон і голосувати за нього. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сушко Павло Миколайович, фракція політичної партії "Слуга народу".
17:45:19 СУШКО П.М. Прошу передати слово Ірині Венедіктовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Венедіктова, фракція "Слуга народу".
17:45:28 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Колеги, дуже дякую за слово. Насправді сьогодні дійсно в нас йдуть дуже важливі зміни до Конституції. Ці зміни назріли і їх треба приймати, тому що ми пам'ятаємо, що Конституція – це соціальний договір з суспільством. Коли ми слухаємо наших парламентарів сьогодні в сесійній залі, то з одного боку вони говорять про те, що їх дуже обмежують в правах. Але буквально через 5 хвилин вони навпаки говорять, що права занадто незрозумілі, розширені і так далі. Тому давайте будемо послідовними все ж таки. Якщо ми говоримо, що ми хочемо розвивати парламентаризм, якщо ми хочемо дійсно залучати до цього і народні ініціативи, то треба розуміти, що ми стоїмо всі насправді, представники всіх політичних сил, на тому, що людина є найвищою цінністю в державі. Якщо це так, то давайте робити ті речі, які дійсно від нас вимагає суспільство. З'явлення уповноважених від Верховної Ради, по-перше, це дійсно надає нам додаткові можливості і для парламентського контролю в тому числі, і для збереження і підтримання нашого виборця. Тому залякувати народних депутатів, які знаходяться в цій залі, як ви кажете, несистемними змінами, немає сенсу. Тому що Конституцію не треба роздувати регламентними нормами. Конституція – це наша біблія, це базові принципи, за якими ми живемо. А вже надалі в законодавчій діяльності нашій ми можемо пропонувати, і ви так само можете пропонувати законопроекти, яким чином ви бачите врегулювання цих правовідносин. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я пропоную закінчити обговорення та для заключного слова запрошується народний депутат України, представник Президента України у Конституційному Суді України Веніславський Федір Володимирович.
17:47:32 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую. Шановні, шановні народні депутати, мені трошки дивно як фахівцю в галузі права слухати більшість зауважень щодо цього останнього законопроекту, який ми зараз розглядаємо, щодо включення до порядку денного. Я хочу повернутися в ретроспективному аспекті до 1996 року. Нагадую, що 28 червня 1996 року було ухвалено Конституцію України. В статті 101 Конституції України міститься дуже чітка і однозначна норма: парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Стаття 85 Конституції України, яка закріплює повноваження Верховної Ради, містить пункт 2... я перепрошую, містить пункт 17, який говорить, що до повноважень Верховної Ради належить призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, заслуховування щорічних позачергових доповідей Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Нагадую, це відбулося 96-го року 28 червня. Лише 27 грудня 97-го року Верховна Рада України, тобто через півтора року спромоглася ухвалити закон, який саме регламентував в якому порядку буде призначатися Уповноважений Верховної Ради з прав людини Верховною Радою, які вимоги від уповноваженого, які сфери його повноваження, які акти реагування уповноваженого, яка юридична сила цих актів, які юридичні наслідки, тощо. І це нікого не зупиняло перед тим, що в Конституцію було запроваджено норму, яка лише через півтора роки отримала законодавче регулювання. На відміну від цього у нас на сьогоднішній день розглядається питання про включення до порядку денного і направлення до Конституційного Суду України. У нас є тривалий проміжок часу до того моменту доки цей законопроект, який запропонований Президентом Зеленським як невідкладний, буде розглянутий і остаточно схвалений 300-ми голосами народних депутатів України чи більше, для того, щоб ми мали можливість запропонувати прийнятну для всіх нас модель формування уповноважених Верховної Ради, визначення критеріїв до представників на ці посади, кола їх повноважень, тощо. Але, те, що уповноважені Верховної Ради з прав людини за здійсненням саме парламентського контролю в окремих сферах потрібні в цьому ні в кого не викликає сумнівів. І на завершення хочу сказати, що жодна норма Конституції, яка на сьогоднішній день передбачає спеціальні інститути парламентського контролю, а саме комітети, тимчасові спеціальні, тимчасові слідчі комісії, не скасовується. Тому говорити про те, що парламентський контроль зазнає якихось вразливих порушень жодних підстав немає. Тому закликаю підтримати внесення цього… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд. ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Закликаю народних депутатів України підтримати внесення цього законопроекту до порядку денного сесії і направлення до Конституційного Суду для отримання висновку на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович. Для заключного слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.
17:51:12 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, ми закликаємо не монополізувати парламентський контроль за народними депутатами, комітетами чи тимчасовими спеціальними комісіями. А згадати, що за 98 статтею Конституції України парламентський контроль за надходженням і витрачанням коштів державного бюджету здійснює Рахункова палата. За 113 статтею Конституції України Кабінет Міністрів підконтрольний Верховній Раді України. Парламентський контроль – це дуже багатогранна функція Верховної Ради України. І тому давайте регулювати цю функцію відповідно до провідних, світових тенденцій парламентаризму. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1016/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статі 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України) і про його направлення до Конституційного Суду України. Прошу підтримати та голосувати. 17:52:43 За-298 Дякую. Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому. За – 298, проти – 42, утримались – 18. Покажіть по фракціям, будь ласка. "Слуга народу" – 242, "Опозиційна платформа – За життя" – 21, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 17, "За майбутнє" – 2, "Голос" – 0, позафракційні – 16. Дякую, колеги. Пропоную переходити до наступного питання порядку денного. Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1017) про внесення змін до статі 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення. Слово для доповіді надається народному депутату України представнику Президента України в Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському. (Оплески)
17:53:52 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановна президія, шановні народні депутати, законопроект, який було щойно озвучено під номером 1017 стосується внесення змін до двох статей Конституції України. Стаття 76 Конституції України передбачає, що… в чинній редакції передбачає, що конституційний склад Верховної Ради України 450 народних депутатів України. Президентом пропонується внести зміни до цієї частини статті 76 Конституції України і закріпити скорочену кількість народних депутатів, яка має працювати в парламенті, мова йде про 300 народних депутатів. необхідність скорочення кількісного складу народних депутатів України обумовлена кількома важливими чинниками. По-перше, якщо вийти на вулицю і запитати громадян України про те, чи згодні вони з тим, що в Україні 450 народних депутатів це занадто багато, ми почуємо 90 відсотків відповіді, а можливо навіть і 100, про те, що да, 450 народних депутатів України забагато. По-друге, треба мати на увазі, що, коли була закріплена в 1996 році норма Конституції, про яку зараз ідеться, про кількісних склад народних депутатів України, населення України, народ України складав більше 50 мільйонів – 52 мільйони. На сьогоднішній день за самими оптимістичними даними кількість народу України суттєво скоротилася. Тому відповідне пропорційне представництво по відношенню до кількості громадян України, які представляють певну… які уповноважують певного народного депутата на представництво їх інтересів, також має бути скорочено. Окрім того, статтю 76 Конституції України пропонується також… вірніше, зі статті 76 Конституції України пропонується вилучити положення про те, що вибори народних депутатів України відбуваються на певних конституційних засадах – на засадах вільного… вільних виборів загального, рівного, прямого виборчого права, таємного голосування. Але я хочу закликати всіх уникнути спекуляцій на цьому питанні, тому що мова йде виключно про економію конституційного тексту. Справа в тому… (Шум у залі) Справа в тому, шановні народні депутати, що ці самі конституційні принципи, які були перераховані в статті 76, закріплено в статті 71 Конституції України. Дві статті Конституції, причому, я звертаю вашу увагу, що стаття 71 Конституції України закріплена в Розділі ІІІ Конституції України, який має підвищений рівень правового захисту, тобто належить до засад конституційного ладу України. І стаття 71 говорить про те, що вибори є вільними, відбуваються на засадах загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Іншими словами, дублювати таку саму один в один норму через дві статті Конституції жодного сенсу немає. Окрім того, в статті 76 Конституції України закріплено ще одну важливу вимогу до майбутніх народних депутатів. В статті 76 закріплено, що однією з умов бути обраним народним депутатом України є наявність такої кваліфікаційної вимоги як володіння українською мовою. Я думаю, що стаття 10 Конституції України, яка також належить до засад конституційного ладу, про що неодноразово зазначав в своїх рішеннях Конституційний Суд України, прямо закріпила, що державною мовою є українська мова. Відповідно закріплення вимоги до представників українського народу у Верховній Раді володіти державною мовою є обов'язком, який має бути виконаний кожним, хто бажає стати народним депутатом України. Тому Президент Зеленський в своєму законопроекті акцентував особливу увагу на тому, що одним із ключових моментів для майбутнього народного депутата є обов'язкове володіння українською мовою. Це що стосується статті 76. Стаття 77 Конституції України зазнала лише однієї зміни. В статті 77 закріплено, що Верховна Рада України обирається за пропорційною виборчою системою. Навіщо це зроблено. Це зроблено, знову ж таки для того, щоб уникнути можливих спекуляцій щодо підлаштування типу виборчої системи під формування того складу парламенту, який бажано отримати певним політичним силам. Ми неодноразово вже спостерігали за історією незалежності України, коли тип виборчої системи… До речі, Конституційний Суд України сказав, що тип виборчої системи – це є питання політичної доцільності, але його треба розглядати в контексті інших норм Конституції, інших положень. Закріплення на рівні Конституції пропорційного типу виборчої системи унеможливить будь-які майбутні спекуляції щодо штучного формування потрібного складу парламенту в угоду певним політичним силам. Тепер для того, щоб змінити закон з пропорційної виборчої системи на будь-яку іншу, буде необхідна ревізія Конституції. А це, звичайно, буде неможливо з точки зору ситуативних політичних інтересів. Що стосується конкретного типу пропорційної виборчої системи, то це якраз буде питання законодавчого регулювання. Тобто в Законі про вибори народних депутатів або у Виборчому кодексі буде прямо передбачено, який саме тип виборчої системи пропорційної необхідно застосовувати для виборів народних депутатів України. Тому закликаю вас підтримати законопроект за реєстраційним номером 1017, який внесений Президентом України Володимиром Зеленським як невідкладний для внесення до порядку денного сесії і направлення до Конституційного Суду України для отримання висновку на його відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи є запитання до доповідача? Записуйтесь, будь ласка. Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група "За майбутнє".
18:00:36 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановний колего, у мене запитання просте: чому 300? Це 300 спартанців чи у вас інші якісь асоціації? Ви в своєму виступі сказали, що коли вийдете на вулицю і запитаєте у людей, то 450 багато. Ви вийдіть на вулицю і запитайте, вам скажуть: 50 – це багато. Так давайте скорочувати, а може взагалі парламент скоротимо, навіщо він тут треба. Це вам скаже на вулиці десь немала кількість людей. Тому давайте виходити з того, що повинен функціонувати законодавчий орган. А кількість народних депутатів розраховується по кількості населення. І це дійсно. Я, наприклад, знаю в Польщі там під 500 депутатів. У нас приблизно теж саме, але ви скорочуєте до 300. І друге. Якщо ви кажете… Друге запитання. Якщо ви кажете про пропорційну систему, то чому ви в змінах до Конституції прямо не пишете, як ви обіцяли в передвиборчих обіцянках, пропорційна система… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте, будь ласка. ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую. То чому тоді прямо в Конституції не прописати: "Пропорційна система відкритих списків". А так ви закладаєте просто пропорційну, яку, вибачте, можна…
18:02:03 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Ну, з приводу кількісного складу народних депутатів України. Цей кількісний склад 300 народних депутатів взятий, звичайно, не з… невідомо звідки, а було враховано волю українського народу, яка була висловлена на всеукраїнському референдумі, де народ прямо в тому числі сказав, що кількість народних депутатів має бути 300, в тому числі інше - це приведення у відповідність якраз кількості населення, кількості народу, про що я вже сказав. Окрім того, зменшення кількості народних депутатів України призведе до суттєвої економії бюджетних коштів на оплату праці народних депутатів України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович Микола Романович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
18:02:49 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Прошу передати слово Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Руслану Князевичу, будь ласка.
18:02:55 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дуже дякую, пане Голово. Шановний доповідачу, от я хочу сказати вам, що ваша економія може призвести до дещо таких непередбачуваних наслідків. Ми вчора з вами дискутували, я сьогодні продовжую дискусію. Дивіться, в "Перехідних положеннях", я не знаю чи всі народні депутати дочитали, написана дуже цікава річ, написано, що ця Верховна Рада здійснює свої повноваження тільки до того моменту, коли відбудуться вибори народних депутатів України. Ви зекономили на видів виборів, ви не вказали, у нас є 4 види виборів народних депутатів України: чергові, позачергові, повторні і проміжні. І якщо так читати і тлумачити розширено, то будь-яке проведення проміжних виборів в одномандатному окрузі - це теж вибори народних депутатів України. І буде сумнівною надалі легітимність і повноваження цього парламенту. Чи в цьому була мета законопроекту? Дякую.
18:03:49 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Я думаю, жодної сумнівності в легітимності цього парламенту не буде по тій простій причині, що доки буде працювати ця Верховна Рада дев'ятого скликання буде діяти стара виборча система, за якою в тому числі ті проміжні вибори, про які ви говорили, будуть приведені у відповідність до чинного законодавства. Що стосується… Що стосується "Перехідних положень"… Я перепрошую, що стосується Розділу XV "Перехідні положення", про які ви говорили, то я хочу зазначити, що є загальна норма Конституції, яка говорить про те, що повноваження народних депутатів України припиняються в день відкриття першої сесії новообраної Верховної Ради. Мова в "Перехідних положеннях" іде виключно про те, що будь-яка наступна Верховна Рада буде обрана вже за новими правилами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Яценко Антон Володимирович, позафракційні.
18:04:42 ЯЦЕНКО А.В. Шановний доповідачу! От у мене дуже просте питання. Від партії "Слуга народу", яку ви представляєте сьогодні, пройшло 130, якщо я не помиляюся, мажоритарників, які давали якісь обіцянки, що будуть працювати на округах, їх розвивати і так далі. Не пройшло, як кажуть, я пожартую, півроку, як тут же внесли Закон про відміну мажоритарної системи. А насправді мажоритарна система є не лише в Україні, вона є, наприклад, у Франції, в певній мірі вона є в Сполучених штатах Америки і багатьох інших країнах. То в мене до вас питання. Чому саме пропорційна закрита система так вас приваблює? В чому така, яка кажуть, вибачте, для виборців "замануха" має бути? Дякую.
18:05:31 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Жодної "заманухи" в нашому законопроекті немає і бути не може, по-перше. По-друге. Говорити про пропорційну виборчу систему із закритими списками жодних правових підстав у вас також немає. Оскільки буде в Законі про вибори або у Виборчому кодексі передбачено саме пропорційна виборча система з відкритими списками. Що стосується мажоритарної виборчої системи, ви абсолютно праві: в багатьох демократичних країнах західного світу діє мажоритарна виборча система. Але практика проведення українських виборів свідчить про те, що 99 періодів виборів по мажоритарних виборчих системах відбувалися з грубим порушенням виборчого законодавства, а саме у формі підкупу виборців різноманітними способами. Тому, шановні… Я маю на увазі, до останніх виборів. До останніх виборів, які є екстраординарними, тому що тут політична сила, яка була представлена насамперед партією "Слуги народу" показала, що навіть гречка не завжди працює. Але це було виключення із загального правила, загальне правило, на превеликий жаль, таке, що гречка дуже часто була визначальною при визначенні результатів волевиявлення виборців у мажоритарних округах. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
18:06:41 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федору Володимировичу. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Ользі Володимирівні Совгирі. Будь ласка, Ольга Володимирівна.
18:06:56 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, Комітет Верховної Ради з питань правової політики, за дорученням Голови Верховної Ради від 30 серпня 2019 року, на своєму засіданні 2 вересня 2019 року, протокол номер 2, розглянув, поданий Президентом як невідкладний, законопроект про внесення змін до статей 76, 77 Конституції (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстраційний номер 1017) від 29 серпня 2019 року. Проаналізувавши законопроект на відповідність його статтям 145, 146 Закону "Про Регламент Верховної Ради України", Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України, поданий Президентом як невідкладний, законопроект про внесення змін до статей 76, 77 Конституції (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстраційний номер 1017) від 29 серпня 2019 року, включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції, додаючи відповідні матеріали, просимо розглянути. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Володимирівно. Чи будуть питання до співдоповідача? Будуть. Будь ласка, записатися по фракціях. Дякую. Прошу народний депутат Яценко, прошу.
18:08:32 ЯЦЕНКО А.В. Шановна доповідач, у мене до вас і до попереднього оратора дуже просте питання. От казали, що тут депутати-мажоритарщики гречкосії і так далі, а наскільки мені відомо, що ОБСЄ сказало, що все добре, що у нас в Україні кримінальна відповідальність за підкуп і таких серйозних порушень не було. І друге питання, чи не вважаєте ви, що все ж таки потрібно питання, як голосувати, скільки має бути депутатів і по якій виборчій системі це робити? Треба винести саме на референдум, а не просто так вносити з коліна закон під якусь конкретну політичну ситуацію. Давайте це питання винесемо на референдум і задамо питання людям, яка система подобається: мажоритарна, відкриті списки, закриті списки і так далі, скільки має бути депутатів? Просто дуже дивує такий підхід галопом, як кажуть і треба поважати людей, які також мають свою думку і обирали мажоритарників. Дякую.
18:09:38 СОВГИРЯ О.В. Дякую за запитання. Щодо першого запитання, я не можу висловлювати свою особисту точку зору щодо порушень, є офіційна позиція Центральної виборчої комісії, яка встановила підсумки голосування на виборах народних депутатів України, в тому числі, які обиралися за одномандатними виборчими округами. Що стосується другого вашого питання про можливість винесення цього питання на всеукраїнський референдум. Якщо буде відповідна ініціатива проведення такого референдуму, я думаю, що це питання може бути предметом всеукраїнського референдуму. Але поки є законопроект про внесення змін до Конституції в цій частині, ми повинні його розглядати і комітет рекомендує його внести до Конституційного Суду України для отримання відповідного висновку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Володимирівна. Будь ласка, народний депутат Цимбалюк, фракція "Батьківщина".
18:10:25 ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк, "Батьківщина". Вельмишановна президія, шановна доповідач! У мене питання по суті, коли ми кажемо про європейську практику, то в сусідній Угорщині один депутат, як кажуть, представляє 48 тисяч виборців, сусідня Польща більше 80-ти, у нас десь приблизно 93 тисячі виборців на одного депутата. Але, коли ми наділяємо народ правом законодавчої ініціативи, то можливо і взагалі депутатів треба менше 300. Але питання в іншому, в проекті записано, щодо, і закріплено право, що депутат має володіти державною мовою. Як ви передбачаєте іспити для кандидатів в депутати, яким чином будуть перевіряти цю норму. Дякую.
18:11:28 СОВГИРЯ О.В. Дякую за запитання. А щодо цензу володіння державною мовою. Механізм перевірки відповідності кандидата цьому цензу може бути аналогічним до того, які встановлені Законом "Про громадянство України". При поданні кандидатом в громадяни України особа, яка бажає бути прийнятою до громадянства України відповідних документів, коли проводиться відповідний іспит на знання мови, так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Володимирівно. Сідайте, будь ласка. Шановні депутати, переходимо до обговорення від депутатських фракцій та народних депутатів. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп, будь ласка. Дякую. Я запрошую народного депутата Устінову, від фракції "Голос". Будь ласка.
18:12:21 УСТІНОВА О.Ю. Дякую. Передаю слово Ярославу Юрчишину. 18:12:30 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, шановні виборці! Пригадую, у дитинстві, коли моя бабуся пекла пиріжки, вона вчила не їсти їх завчасно, поки вони ще гарячі з печі, і потрібно, щоб вони остигли, інакше буде шкода для здоров'я. На жаль, сьогоднішня процедура прийняття, власне, не до кінця готових змін до Конституції нагадує, власне, цей процес намагання впихнути, власне, народу України і українській державі оці пиріжки гарячі тільки щойно з печі, які не остигли, не могли пройти жодного обговорення логічного та ще й моментами напханими мухами замість родзинок. По-перше, це проблема скороченої процедури. Насправді, ми не мали змоги нормально оцінити законодавчі ініціативи, і навіть наш профільний комітет антикорупційний зібравшись і давши свої висновки, ці висновки не були враховані по жодному законопроекту головним профільним комітетом. Це проблема навіщо нам комітети, якщо вони не виконують свої функції. В той же час по даній ініціативі ми як фракція "Голос" готові підтримати скорочення кількості народних депутатів. Дискутувати можна по цифрі, але насправді ми навіть подали відповідну пропозицію до Президента України подати зміни до Конституції в розрізі реформи парламентаризму як цілісний концепт. Не вирвані з контексту, а, власне, цілісний концепт. На жаль, був обраний трошки інший шлях, і ми би, можливо, і проголосували за скорочення до трьохсот, хоча в пояснювальній записці жодного нема пояснення, чому саме така кількість, але тут є нюанси, власне, в самому законопроекті, який показує, що він готувався поспіхом. Ну, наприклад, сьогодні говорили про те, що введення пропорційної системи виборів – це є запобігання корупції. Я хочу нагадати, як в історії України була пропорційна система виборів, закрита, коли місця в списку партій куплялися не дешевше, ніж куплялися округи. Тому в даному випадку, якщо вводити таку норму, то варто би було прописати, зазначити "відкрита партійна система" і дати нашим громадянам голосувати не лише за партії, а й визначати, кого саме в партії ви підтримуєте. Зрештою, це і є у Виборчому кодексі. Далі наплутано, забрано одне слово, що обраним може бути депутат… не може бути депутат, і є певні обмеження. Тобто якщо раніше балотуватися не міг кандидат, який не відповідає певним параметрам, то зараз фактично балотуватися, якщо читати прямо, може будь-хто, а вже як він стає депутатом, будуть знімати з нього повноваження. Власне, ми подали пропозиції Президенту, ми сподівалися, що "пиріжок", тобто пропозиція буде готова для вживання. Зараз це – субпродукт, і тому підтримати цю пропозицію ми не можемо, але саму логіку скорочення кількості депутатів фракція "Голос" підтримує. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую народного депутата Гузь від групи "За майбутнє". Будь ласка.
18:15:54 ГУЗЬ І.В. Доброго дня, шановні друзі! Нас дивляться, я сподіваюся, і подивляться мільйони людей, і це стосується обговорення їх. Зараз ми попадаємо в якийсь такий анекдот, шановні друзі, всі тут присутні. 5 років під стінами парламенту громадськість, наші міжнародні партнери кричали в один голос: "Дайте відкриті списки!" Всі це чули. Парламент минулого скликання декілька років до цього не міг народити, але останній рік через чотири тисячі поправок, через масу дискусій нарешті прийняв Закон про відкриті списки. Він прийнятий, до нього можна вносити якісь там поправки і так далі. Він лежить на підписі в Президента. Очевидно, суспільство було готове до відкритих списків. Очевидно, Президент, як на мене, мав би підписати або сьогодні бути тут і сказати нам: "Шановні депутати дев'ятого скликання, у мене є зауваження, у мене є інше бачення" і так далі. Що ми бачимо сьогодні? Дається папірець, де написано: пропорційна система, крапочка. Що далі? Це закриті, відкриті, закриті списки, я вибачаюсь, це система 2006-7 року. Я нагадаю виборцям, у 2006-7 році не було округів, погана мажоритарка. Були тільки партійні списки, де керівник партії брав собі коханку, конюха, водія і так далі і набирав отакий список депутатів, які не мали жодного відношення до конкретного регіону. Мені 37 років і останні 17 я обираюся депутатом виключно в округах, один раз – в міську, двічі – в обласну, тепер – у Верховну Раду. Я завжди, особисто я, і тут багато серед вас таких, в кінці кінців "Слуга народу" отримала більше мандатів по мажоритарці. Тому я не агітую зберегти мажоритарку, ні, це рудимент. Але "Слуга народу" має сказати: пропорційна система за відкритими списками. Вчора я прочитав інтерв'ю одного із заступників голів вашої найбільшої фракції, коаліції, який сказав: "Відкриті списки – це для Нідерландів". Друзі, давайте розберемося! Я читав програму партії "Слуга народу", я не побачив там інформації про закриту пропорційну систему. Тому я би хотів, щоб Президент України або керівництво вашої монобільшості чітко зараз сказало: за цією крапочкою, пропорційна система, – ви якийсь закон будете пропонувати, чи ви готові підписати і Президент Закон про відкриті списки? Я застерігаю і українців тут присутніх людей не можна приймати закон про закриті списки. Я впевнений, якщо це буде робитися, ніхто не перекриє ці ряди, буде перше блокування цього, цієї трибуни. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єдине одразу, я… Одразу я от хочу зауважити шановному виступаючому, що Виборчий кодекс, про який ми так довго говорили, надійшов до Офісу Президента підписаним з усіма порушеннями строків з Верховної Ради тільки 27.08 цього року. І обов'язково Президент України у відведений йому строк визначиться щодо того, яким чином буде поступлено з Виборчим кодексом. Але позиція Президента України Володимира Зеленського однозначна – ми завжди були прихильниками відкритої виборчої системи з відкритими списками. Дякую. (Оплески) Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
18:19:48 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, слово надається Соболєву Сергію Владиславовичу. Івченко, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
18:20:02 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я не буду вам розповідати про економію Конституції, як це говорили, але скажу вам, що "Батьківщина" вважає виправданим зменшення кількості народних депутатів. В 91-му році, коли ми оголошували незалежність, нас було 52 мільйони, ви про це говорили. Зараз в Україні постійно проживає трішки більше ніж 30. Тому, звичайно, сьогодні і люди, і ті, хто сьогодні за нас голосували, і ми як парламентарі вважаємо, що зменшення кількості депутатів – це виправданий крок. Зміна системи, виборчої системи – це теж вірно. "Батьківщина" завжди говорила, що ми маємо перейти до пропорційної системи з відкритими виборчими списками. І, колеги, повірте, для нас головне не зменшення кількості депутатів, а все ж таки їх якість. Їх якість повинна з кожним скликанням зростати, мають приходити лідери громадської думки, мають приходити люди, які безпосередньо фахово розбираються в певних галузях, в певних законопроектах. Мають приходити люди, які можуть захищати відповідні напрямки і презентувати відповідні зміни. Колеги, але мушу визнати, європейський досвід говорить по-іншому. Мої колеги вже говорили про країни така як Угорщина – 48 тисяч населення представляє один депутат. В Польщі – 560 депутатів, правда, там дві палати. В Німеччині – 81 мільйон населення, але там 699 депутатів. Румунія – 58 тисяч населення. У нас, колеги, буде збільшено народовладдя, тобто у нас сьогодні буде недоступність людей до, скажімо, тих, кого…, тих представників, яких вони обирають. Колеги, я хочу сказати, що "Батьківщина" не буде голосувати за закон за основу і в цілому, в першому читанні ми підтримаємо, якщо ви не внесете Виборчий кодекс. Він так і не підписаний минулим Головою Верховної Ради. Ми маємо побачити, що це буде пропорційна система з виборчими списками. І наостанок. Все ж таки, колеги, якість – це головне. І звичайно, цей закон не має ніякого економічного зиску, але ми підтримуємо його в першому читанні і вважаємо, що виважені рішення і по зменшенню кількості народних депутатів, і по скасуванню мажоритарки, за яке ми так постійно говорили, але наразі вона існує. І не зрозуміло, чи новий Виборчий кодекс, який ви внесете, він буде без мажоритарки. А там давайте дискутувати, яким чином ми дамо новим молодим людям, які можуть давати певні зміни, які можуть говорити про певні напрямки, дати можливість зайти у ті пропорційні виборчі списки. Щоб не було так, як думають наші люди, що у пропорційних виборчих списках то водії, то секретарі лідера фракції або інший обслуговуючий персонал. Там мають бути лідери. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Нестору Івановичу Шуфричу, фракція "Опозиційна платформа – За життя".
18:23:20 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, безумовно, цікава дуже пропозиція і я пропоную відкрити дискусію навколо запропонованих Президентом України змін до Конституції. По-перше, наша фракція вносить альтернативний закон. Ми сподіваємось, що ви нас підтримаєте. А саме: в 76 статті після слів… Я вибачаюсь, пану Парубію може надамо слово, щоб він міг виступити…. Дякую, пане Андрію, я вам не заважаю? Дякую, дякую. Трішечки, добре, потерпіть, будь ласка… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте порядок в залі, будь ласка. ШУФРИЧ Н.І. Я прошу потім повернути мені цей час. Щодо слів після "володіє державною мовою", добавити наступні "і не має громадянства, підданства іншої держави і держав". Ну ви пам'ятаєте історію "у меня не два гражданства, а три, поэтому на меня это не распространяется". Наступне, наступне: щодо списків. Ми як відчули вашу біль і пропонуємо, відповідно, в 77 статті наступну редакцію: "Верховна Рада України обирається за пропорційною виборчою системою з відкритими виборчими списками" і щоб це було в тексті Конституції. Я бачу мажоритарники радіють, я вам дуже радий, я вірю у вашу щирість. І останнє, і останнє. Де ж логіка? Я хотів, на жаль, не встиг запитати, де логіка про 300 народних депутатів України? От, колега, який говорив, виступав переді мною, каже нас стало менше. Так ми за чотири роки маємо зробити так, щоб нас стало більше. Тому що повернулись люди, просили українське громадянства, саме так я дивився у фільмі "Слуга народу-3" до цього ми маємо йти. І ми можемо зробити, щоб українців було більше. Тому виходячи, шукаючи логіку, ми не можемо погодитись з цифрою 300. Якщо ми змінюємо виборчу систему на пропорційну за відкритими списками, то логічно, що нам не потрібні відповідні місця для мажоритарників. І ми пропонуємо кількість Верховної Ради 225 народних депутатів. Стадіон, так стадіон. Що це нам дасть? Це нам, до речі, дасть суттєву економію бюджетних коштів, приблизно півмільярда гривень, вже порахували. Потрібно буде щось витратити на переобладнання залу, буде 225 місць з такими проекційними моніторами в стилі діджиталізації. Ми ж рухаємося в цьому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити. ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Тому наша фракція відкриває дискусію, пропонує, я ще раз фіксую, 225 народних депутатів України, пропорційні списки відкриті, щоб кожен мав у себе в регіоні розуміти за кого голосує. І, безумовно, ми маємо не допустити кандидатів у народні депутати, які мають інше ніж українське громадянство, оце буде по-настоящому, оце будуть реальні зміни. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Луценко Ірина Степанівна, фракція політична партія "Європейська солідарність". Андрій Володимирович Парубій, фракція "Європейська солідарність".
18:27:29 ПАРУБІЙ А.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, українці, мій виступ, перш за все, про політичну відповідальність. Ви знаєте, не так давно, кілька годин тому багато виступаючих з цієї трибуни говорили, ми обіцяли дати недоторканність, давайте проголосуємо і ми проголосували, сьогодні стоїть те ж саме запитання. Напередодні виборів більшість політичних сил і найбільша політична сила в Україні виступали за систему з регіональними відкритими списками. В тексті, який нам розданий, зазначено Верховна Рада України обирається за пропорційною виборчою системою. Я розумію всю необхідність економити місце в Конституції, але для трьох слів можна було знайти місце, через кому, з регіональними відкритими списками. Три слова треба додати, щоб мати відповідність ваших обіцянок до того, що відбувається сьогодні в залі, бо це не вперше. Я нагадаю, що першим законопроектом, який вніс Президент України Зеленський, був власне законопроект про закриті партійні списки в цьому залі. І, на превелике щастя, попередня Верховна Рада України його не підтримала. І сьогодні на підписі у Президента лежить Виборчий кодекс з відкритими регіональними списками. Так само як і лежить Закон про тимчасові слідчі комісії. Закон про Пласт, який не підписується вже десятки днів і місяці. Пластуни є у всіх фракціях. Це нормально є? Підпис закону це не право Президента це його обов'язок, який він сьогодні не виконує. Так само як Президент України немає права давати доручення Верховній Раді України як це було на останній нараді. Верховна Рада України - це не підрозділ Офісу Президента. І з таким підходом, ви знаєте, у відношенні до Верховної Ради України, кількість депутатів можна скоротити і до двох, ще і написати в Конституції поіменно Зеленський кома Богдан. Бо за таких умов парламент немає будь-якого значення в системі прийняття рішень. Отже, дві речі необхідно зробити. Перша, Президент України має підписати Виборчий кодекс з відкритими списками. Друга, відкликати даний проект і тут додати три слова "з регіональними відкритими списками". Тоді ми зможемо голосувати і тоді це буде відповідність тим виборчим обіцянкам з якими ми йшли на вибори. А поки що це обман і лукавство. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Семінському Олегу Валерійовичу. Кальченко Сергію Віталійовичу, фракція політична партія "Слуга народу".
18:30:32 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія! Шановні народні депутати! Шановні колеги! Я дуже люблю давати якусь, продовжувати тему яку говорив попередній виступаючий, особливо коли це не стосується безпосередньо його предмету. Стосовно спадщини, яку, до речі, отримав Президент Зеленський, то він отримав ще і один закон, який був проголосований Верховною Радою кілька років тому, був направлений попередньому Президенту кілька років тому, до речі, суб'єктом законодавчої ініціативи щодо того законопроекту був Президент і він був прийнятий в першому читанні і в цілому, і він так і залишився не підписаним. Тому Президенту Зеленському в спадщину ще і дісталося те, що не підписав попередній Президент. А тепер стосовно цього питання, які ми зараз обговорюємо про внесення до порядку денного і звернення до Конституційного Суду. Оскільки кілька разів сьогодні згадувалась позиція Венеціанської комісії Ради Європи з тих чи інших питань… А я хотів би нагадати, що однією із таких ідеологічних чи концептуальних засад, якою керується Венеціанська комісія, вона її сповідує – це стабільність виборчого законодавства. І особливо те, що стосується виборчої системи. Традиційно в Україні ми бачимо нестабільність виборчого законодавства. Якщо я не помиляюсь, то тільки та Верховна Рада, повноваження якої припинялись достроково, не встигала поміняти закон про вибори. І через це і вибори 2007 року проводилися за тим же законом, як і шостого, і вибори в 14-му і в 19-му році проводились за законом, який приймався в 11-му році. Я хотів би нагадати, що вперше стосовно пропорційної системи згадував Закон 2222, який був прийнятий 8 грудня 2004 року, де було сказано, що наступні вибори відбуваються за пропорційною системою. Тому новел тут ніяких нема. Це лише певною мірою повторення тієї історії, яка була, яка вже є і в практиці конституційного законотворення в Україні. І я хотів би нагадати так само, що коли постало питання про зміну виборчої системи і влітку 11-го року раптом центр дискусії перемістився в Міністерство юстиції, а більше на Банкову, і коли був прийнятий навіть законопроект, який оцінювала восени 2011 року Венеціанська комісія, то вона сказала навіть те, що вона дуже багато не каже іншим: в Україні потрібна пропорційна виборча система. Правда, потім сталось так, що набралось більше конституційних… конституційна більшість сформувалась в Раді в 11-му році і прийняли, повернулися до змішаної мажоритарної пропорційної системи. Тому наступні вибори мають відбутися, безумовно, за пропорційною системою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися на виступи від народних депутатів України. Шахов Сергій Володимирович, позафракційні. Немає Сергія Володимировича? А, є.
18:34:05 ШАХОВ С.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановний український народе! У цій залі сидить як мінімум 50 відсотків обраних мажоритарників. Я, Сергій Шахов, обрався на Луганщині в 114 окрузі саме там, де йде розмежування з Росією, саме там, де йде війна. З моєї команди також обралися і Сергій Вельможний, і Олександр Сухов по мажоритарці, також Олександр Лукашев. Скажіть, будь ласка, що нам говорити людям, якщо сьогодні прийметься закон про скорочення і взагалі знищення мажоритарної системи, яка є у всьому світі? До кого сьогодні будуть стукатися люди з шахти "Гірської", які сидять в шахті під землею; з Рубіжного, де немає сьогодні тепла; Чертково, Мілове, де не можуть перейти через місток 40 метрів; Дьомино-Олександрівка, Благовіщенка, де 6 кілометрів, всього-на-всього, до лікарні, а 70 кілометрів треба їхати до Щастя. Люди з Щастя, які сьогодні можуть лишитися взагалі без мосту. Губернатор тільки вішає в Луганщині ці медальки тим негідникам, які зайшли на крові Сергія Самарського, журналіста в Сєвєродонецьку. Я звертаюся сьогодні до кожного з вас, до мажоритарників: подумайте перед тим, як голосувати, бо люди віддавали вам свої голоси, тим, хто йшов по дворам, від двері до двері, і давали не просто обіцянки, а давали слово зробити щось для країни. Я сьогодні звертаюся до вас як до людей, які прийшли сьогодні щось змінювати. Коли вніс Президент Зеленський законопроект, 450 аркушів дрібним шрифтом, за закритими списками і 3 відсотки зниження бар'єру проходження партій, його просто підставили. Сьогодні вас також можуть підставити. Команда Шахова буде голосувати за зменшення кількості народних депутатів в цій залі, як сказав Нестор Шуфрич, 225 народних депутатів по всіх округах дуже добре. Але треба подумати, що взагалі в країні була мажоритарна система, люди самі повинні обирати, дивлячись віч-на-віч кожному з вас в очі, тим народним депутатам, хто відчуває своєю шкірою як люди сьогодні не тільки голодують, бідують, як поїхали з країни, як мої колись батьки, Царство Небесне, і не приїхали, батько приїхав в урні спалений з Москви, шахтар, коли затоплювалися шахти, коли діти залишалися один на один самі по собі. Заходиш на цвинтар, а там одні пасочки, як кажуть, розумієте, дітей, які залишилися без батьків, сиротами. Тому ще раз хочу і закликаю кожного з народних депутатів з кожної фракції, тисячі разів подумайте перед тим як голосувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. ШАХОВ С.В. … перед тим як голосувати за цей законопроект. Я запрошую кожного з вас і партійних, і обраних по мажоритарній системі, до Луганщини, як я запрошував всі 3 роки, і уряд, у кожного народного депутата приїхати і подивитися як живуть люди, ями як могили, я не жартую, шахтарі по 30 діб сидять в шахті, коли вони до партії будуть стукатися, в офіси будуть… ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, регламент, регламент. Дякую. Герасимов Артур Володимирович. Ні? Олексій Гончаренко, фракція "Європейська солідарність".
18:37:53 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Олексію Гончаренку, "Європейська солідарність". Дякую.
18:38:08 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, північ Одещини, "Європейська солідарність". Ну, перше, я хотів би… Під час свого минулого виступу я, нарешті, зрозумів чому опозиція вся на галерку. Я спочатку думав, що це тому що, ну, знаєте, за старими звичками теж на шоу "95 кварталу" перші місця, вони дорожчі, там сидять поважні люди, а десь позаду сидять не дуже поважні. Але виявилось, що інша мета, щоб можна було закричати будь-який виступ, який не подобається. Шановні колеги, сьогодні ви влада, завтра, воно життя, можете будете опозицією. Я б не зловживав на вашому місці цим правом. Тепер щодо суті того, про що ми зараз з вами кажемо. Перше. Нам кажуть, давайте зробимо пропорційну систему. І для цього… Ну тут був просто хіт і перл новий, це мем - для економії конституційного тексту. Що це таке, знає тільки пан Веніславський. Ну, але, знаєте, давайте зекономимо конституційний текст. На підписі у Президента знаходиться проголосований Закон про пропорційну систему за відкритими списками. Нащо ще вся ця канитель? Підпиши ручкою, одна секунда. Гарно, може навіть під час зняття фільму чергового оголоси, і все - в країні пропорційна система. Але ми чомусь ідемо іншим шляхом. Друге. 300 депутатів. Яка цікава новела. Слухайте, а у мене інша пропозиція. А чого 300? Давайте зробимо 95, щоб вже був повний квартал 95 тут. Вже воно було повністю відповідало духу і позиції Президента. Чого 300? А чого 95? Може один? Я, до речі, підготував законопроект про 95. Хто хоче приєднатись, будь ласка, підписуйте, зробимо 95 депутатів. Але по суті, що нам кажуть? Що мета цього – економія державних грошей. Шановні колеги, є набагато простіший спосіб ніж чекати ще чотири роки і тільки тоді зменшити кількість парламенту, щоб зекономити гроші. Давайте зараз знизимо наші з вами зарплати. Сьогодні зарплата депутата - 28, плюс депутатські - 35, разом 63 тисячі. А давайте зробимо, я вніс відповідний законопроект, прошу колег підтримати, щоб зробити дві мінімалки 9500, і ми сьогодні втри рази зменшимо видатки держави на народних депутатів, і не треба нічого чекати, не треба вигадувати, змінювати Конституцію під такі ваші ідеальні пропозиції. Черговий приклад банального, дешевого популізму. Тільки червона кнопка. Тільки проти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Яценко Антон Володимирович. Позафракційні.
18:40:46 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, от знаєте, тут у нас в Києві є готель, він має назву колись "Москва" називався, зараз він "Україна" називається і готель "Київ". Як вони з'явились? Вони з'явились, коли була радянська система і депутати по партійній системі приїжджали і просто раз на місяць, там місяць проводили у Києві і голосували, десь мали жити. Тобто не було парламенту самодостатнього, а був просто парламент такий "маріонеточний", скажімо так. І ми всі розуміємо, що, все ж таки, у країнах розвинутих діє саме мажоритарна система, – та ж сама Франція, ті ж самі Сполучені Штати Америки. Сенатор, наприклад, від штату Аризона чи просто від партії, да ну, може бути симбіоз. Але от як зараз просто пропонується взяти і відмінити мажоритарну систему і ще це закріпити в Конституції – це неправильно. Ми маємо запитати людей, тут зараз сьогодні у парламенті 199 мажоритарників, я можу запитати як мажоритарник зі стажем і як людина, яка отримала перше місце по Україні 70 відсотків підтримки людей, - майже 51 тисяча, чи хтось з вас казав своїм виборцям, коли йшов на вибори, що я прийду і перше, що я проголосую, щоб відмінити мажоритарну систему. Чи ви розповідали, що ви будете розвивати округи і території, і так далі. Чому спекуляції, які сьогодні йдуть навколо мажоритарки? Ми маємо сьогодні до восьми років в'язниці, якщо буде, не дай Боже, підкуп. Тому це все просто розмови. І чи не є підкупом сьогодні фінансування партій політичних, які переможці, це фактично - нерівні умови. Тому, на мою думку, ми маємо, все ж таки, зараз відкласти цей проект і просто запитати людей, провести референдум це буде демократично. І, до речі, про референдум було дуже багато розмов, коли у нас була і президентська кампанія, і парламентська, а зараз якось так воно кудись пішло. Тому ще раз давайте дуже хорошо думати над цим питанням і, все ж таки, давайте розуміти, що ми демократична країна, а не просто якийсь придаток, як кажуть, когось. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, до слова… для заключного слова запрошується народний депутат України представник Президента України в Конституційному Суді України Веніславський Федір Володимирович.
18:43:15 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановна президія, шановні народні депутати! Законопроект про внесення змін до статей 76 і 77 Конституції України повністю відповідає очікуванням українського народу щодо скасування мажоритарної виборчої системи. Під цими гаслами йшли, в тому числі, на вибори ті народні депутати, на сьогоднішній день обрані, яких висувала політична партія "Слуга народу". Про скасування мажоритарної виборчої системи заявляв Президент Зеленський, і це – виконання його передвиборчої обіцянки, яку політична партія "Слуга народу" повністю підтримує. Що стосується кількості народних депутатів - 300, ще раз хочу сказати, що попередня влада за 20 років незалежності України довела кількість населення з 52 мільйонів до трошки більше чи трошки менше 30-и. Точно ніхто не знає, оскільки влада так і не змоглася здійснити перепис населення. Що стосується типу пропорційної виборчої системи, яку пропонується закріпити в статті 77 Конституції України, то багато дуже різновидів пропорційної виборчої системи з відкритими списками регіональними, з преференціями і так далі, закріплювати на рівні Конституції конкретний тип пропорційної виборчої системи абсолютно недоцільно. Тим більше, що Президент Зеленський неодноразово заявляв про те, що буде відстоюватися саме пропорційна виборча система з відкритими списками. І на завершення хочу сказати, шановні народні депутати, на ті закиди, які лунають представників окремих політичних сил, що Президент Зеленський має зараз Виборчий кодекс, який можна підписати, оприлюднити і набути… щоб він набув чинності. Так, Президент Зеленський отримав Виборчий кодекс 28 серпня 2019 року. Тобто попереднє керівництво Верховної Ради внесло, передало, вірніше, на підпис Президенту підписаний Виборчий кодекс з грубим порушенням всіх, передбачених Законом про Регламент строків. На сьогоднішній день, враховуючи, що є дуже багато запитань до процедури ухвалення цього законопроекту, дуже багато питань по змісту, Президент розглядає цей Виборчий кодекс, і у встановлені Конституцією України строки буде прийнято рішення про його підписання або про його ветування, відповідно до повноважень Президента. Що стосується законопроекту, який ми розглядаємо, про внесення змін до статті 76 і 77 Конституції України, я закликаю народних депутатів України підтримати про внесення… підтримати внесення цього законопроекту до порядку денного сесії і про направлення до Конституційного Суду на предмет перевірки його на предмет відповідності вимогам статей 156 і 157 Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Для заключного слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.
18:46:33 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, змішана виборча система, яка на сьогодні існує в Україні, притаманна для держав, в яких існують перехідні режими. Україна прагне будувати державу зі стабільним демократичним режимом. Тому ми просимо вас проголосувати за пропорційну виборчу систему, а отже проголосувати за стабільність, демократію в політичній системі і за стабільність і демократію в українському парламентаризмі. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І за те, що так коротко, теж окреме "дякую", Ольга Володимирівна. Шановні народні депутати! Переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1017/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статті 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) і про його направлення до Конституційного Суду України. Готові голосувати? Шановні народні депутати, ставлю на голосування та прошу підтримати. 18:48:06 За-258 Дякую. 258 – за, 27 – проти, утримались – 50. Рішення прийнято. Постанова прийнята, постанова прийнята в цілому. По фракціях. "Слуга народу" – 237, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 14, "За майбутнє" – 1, "Голос" – 0, позафракційні – 6. Дякую. Рішення прийнято. Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1027) про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення. Слово для доповіді надається народному депутату України представнику Президента України у Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському.
18:49:17 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановна президія, шановні народні депутати України! Законопроект під реєстраційним номером 1027 стосується внесення змін до статті 81 Конституції України з метою передбачити додаткові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України. Про які дострокові підстави, додаткові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України йдеться? Ідеться про те, що наша політична сила обіцяла під час виборів: що народні депутати будуть голосувати і працювати в парламенті так само, як прості звичайні люди на будь-якому місці роботи. Тому що, на превеликий жаль, виборці до останнього часу мали можливість спостерігати напівпусті парламентські зали, в якій ми зараз працюємо. Сьогоднішнє наше голосування, сьогоднішня наша робота, вона якраз ламає шаблони, ламає стереотипи, тому що народні депутати України, які представляють політичну партію "Слуга народу", якраз демонструють свою готовність працювати на повну силу у парламентській залі. Разом з тим дуже часто ми спостерігаємо, коли на табло для голосування висвітлюється 226 і більше, а в залі сидить декілька десятків народних депутатів України, карточки яких голосують самі по собі за допомогою інших народних депутатів. Саме для того, щоб унеможливити на майбутнє такої ганебної практики, Президент Зеленський вніс законопроект, який передбачає, що у випадку, якщо народний депутат України проголосував за іншого народного депутата України, або якщо надав можливість проголосувати за себе, то це буде підставою для втрати депутатського мандату, якщо такий юридичний факт буде встановлено рішенням суду, яке набуде законної сили. Іншими словами, шановні народні депутати, мова йде про те, що втратить депутатський мандат і той, хто дав свою карточку для голосування, і той, хто проголосував чужою карточкою. Це нормальна традиція має бути для українського парламенту. Якщо наші народні депутати представляють своїх виборців, які можуть бути звільнені з роботи за прогул протягом дуже короткого часу, а народні депутати України місяцями не працюють у парламенті, то це ганьба для таких народних депутатів. І цю практику треба припиняти. Тому підстава дострокового припинення народного депутата України у разі неособистого голосування має бути підтримана народними депутатами у майбутньому під час ухвалення цього закону попередньо і в цілому, а зараз при направленні, при включенні цього законопроекту до порядку денного і при направленні до Конституційного Суду для отримання висновку. І друга підстава, яка передбачається, додатково внести, внести яку додатково передбачається до статті 81 Конституції України, мова йде про те, що народні депутати можуть бути визнані такими, які втратять депутатський мандат, за прогули на зразок якраз з прогулами звичайних виборців на робочому місці. За прогули - мається на увазі відсутність народного депутата України на одній черговій сесії, яка складається з пленарних засідань та засідань комітетів, сумарно більше однієї третини. Відсутність більше однієї третини на робочому місці буде підставою для втрати депутатського мандата. Тому, шановні колеги, я думаю, для того, щоб нам не соромно було дивитися в очі своїм виборцям, для того, щоб ми ефективно працювали і не зловживали своїми правами при голосуванні, не надавали можливість іншим депутатам голосувати за себе і не голосували за інших. Для того щоб народні депутати сиділи і працювали у залі пленарних засідань, на засіданнях комітетів, на засіданнях тимчасових спеціальних і тимчасово слідчих комісій та інших органів парламенту, які він утворює, ми з вами якраз і маємо підтримати цей законопроект про внесення його до порядку денного сесії і про направлення до Конституційного Суду для отримання висновку на його відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу. Чи є запитання до доповідача? Є. Запишіться, будь ласка, на запитання. Шкрум Олена Іванівна, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
18:54:22 ШКРУМ А.І. Прошу передати слово Івану Крульку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович Крулько, фракція "Батьківщина".
18:54:31 КРУЛЬКО І.І. Шановний доповідачу, ну, по-перше, я хотів би сказати, що питання персонального голосування – це є одна з базових вимог до того, щоби парламент був дійсно демократичним. І я хотів би відмітити, що за час роботи парламенту нового скликання не зафіксовано жодного прикладу неперсонального голосування. Це важливо. Тому, підтримуючи норму про політичну відповідальність за неперсональне голосування, хотів би в той же час у вас запитати, чим керувалися автори цього законопроекту, коли визначили, що саме третина прогулів в комітетах або на засіданнях Верховної Ради є підставою для позбавлення мандата народного депутата. Я хотів би звернути увагу, що для звичайного працівника, який працює в різних органах влади, в органах місцевого самоврядування, один... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити, будь ласка. КРУЛЬКО І.І. Один прогул для українського громадянина є підставою для того, щоб його звільнили з роботи. Чому саме третина, прошу пояснити таку логіку. Дякую.
18:55:47 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Логіка законопроекту, який передбачає, що депутатський мандат буде втрачено у випадку, якщо одну третину робочого часу народний депутат України не буде на робочому місці, ми обґрунтовуємо, що чергова сесія, яка починається першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року триває 3 з лишнім місяці. Тобто для того, щоб народний депутат України мав можливість відстоювати в тому числі через відсутність на засіданні парламенту, на засіданні комітету свою політичну позицію, про що вчора йшлося у нас на засіданні комітету, для того, щоб він мав можливість покинути засідання парламенту в знак політичного протесту, але щоб це не перетворювалося на зловживання народними депутатами, коли вони за політичними мотивами відсутні на робочому місці місяцям – саме така логіка і була покладена в основу закріплення 30-відсоткового чи однієї третини, вірніше, пропусків на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. … засіданні пленарних парламенту, на пленарних засіданнях і на засіданнях комітетів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Камельчук Юрій Олександрович, фракція політичної партії "Слуга народу".
18:57:10 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Доброго дня! 124-й виборчий округ, Червоноград, Сокальський район, частина Кам'янка-Бузького. Я хочу висловити свою підтримку цьому законопроекту: за прогули, за кнопкодавство однозначно виганяти і звільняти. Це перше. А друге. Хотів би навіть внести додаткову пропозицію, оскільки знаю, що попередник на моєму окрузі дуже мало проводив часу і мало, власне, приймав своїх виборців, і це величезна проблема, я думаю, не тільки в моєму окрузі була раніше. Я думаю, що варто додатково якимось чином ввести можливість виборцям на місцях відкликати свого народного обранця за певною розумною якоюсь процедурою. Дякую.
18:57:58 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Так, це вже не запитання, а пропозиція. Будемо над цієї пропозицією разом думати, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Синютка Олег Михайлович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
18:58:05 СИНЮТКА О.М. Передаю слово Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Княжицький.
18:58:11 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний доповідачу, закон встановлює санкцію як елемент конституційно-правової відповідальності, яка може застосовуватися лише внаслідок норм, які вказані в Конституції. Конституція справді забороняє неперсональне голосування. Може бути за це санкція, але Конституція не забороняє відвідувати більше чи менше третини засідань, як і не забороняє інших причин. А статті 58, 61 Конституції кажуть, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. А ви пропонуєте поставити санкції за те, що правопорушенням не визначено, окрім не персонального голосування. Де тут правова логіка, крім без правового популізму? Дякую.
18:58:58 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Правова логіка не особистого голосування абсолютна очевидна, ви на це звернули увагу. Народний депутат голосує особисто і передавати повноваження іншому депутату він не має жодного права. Разом з тим, що стосується дострокового припинення повноважень народного депутата у випадку відсутності на засіданнях парламенту пленарних або на засіданнях комітетів, то треба мати на увазі, шановні народні депутати, що ми з вами в даному випадку є працівниками українського народу, працівниками парламенту. Ми в парламенті представляємо інтереси українського народу і працюємо тут на постійній основі. Статус народного депутата України не може бути суміщений з жодними іншими оплачуваними видами діяльності. Тому саме, якщо народний депутат України, який порушує вимоги в даному випадку працювати, вимоги народу, вимоги виборців працювати у Верховній Раді, ухвалювати рішення, якщо він ігнорує вимоги народу, то це має бути якраз і підставою для конституційно-правової відповідальності у формі дострокового припинення повноважень народного депутата. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу. До слова для співдоповіді запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.
19:00:16 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань правової політки за дорученням Голови Верховної Ради від 30 серпня 2019 року розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року, протокол № 2, поданий Президентом як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 81 Конституції України щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України, реєстраційний номер 1027 від 29 серпня 2019 року. Проаналізувавши відповідність законопроекту вимогам статей 145, 146 Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України поданий Президентом України як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата) (реєстраційний номер 1027 від 29 серпня 2019 року) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції України. Додаючи відповідні матеріали, просимо розглянути. І на запитання колеги щодо того, де передбачено обов'язок народного депутата бути присутнім на засіданнях Верховної Ради та її органів. Пункт 3 частини першої статті 24 Закону "Про статус народного депутата України" – народний депутат зобов'язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Володимирівна. Чи є запитання? Артур Володимирович, у вас лише одного є запитання. Давайте запишетесь на запитання, будь ласка. Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність".
19:02:25 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги, я думаю, ми всі сьогодні вражені цим мемом – економія конституційного тексту. Бо мені здається, що в залі вже котру годину поспіль відбувається економія здорового глузду. І в цьому контексті у мене два запитання не так до вас, пані, як до Голови Верховної Ради України. Мені здається, що найкращий взагалі запоручник для особистого голосування – це введення сенсорної кнопки. І попередня Верховна Рада все зробила для того, щоб ми могли вже з вересня її впровадити. Коли ви це зробите? Це перше питання. А друге питання. В рамках економії здорового глузду, от, ми зараз сидимо тут, так бурхливу діяльність імітуємо. А хто заважає завтра о 10 годині ранку, як того і вимагає Регламент Верховної Ради України, зібратися і продовжити оцю економію, знаєте, часу і обговорення цих новел, які викликають насправді сміх навіть самих "слуг", але поки що вони бояться голосно сміятися? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, Ольга Володимирівна, якщо ви не заперечуєте, то до мене було запитання, я спробую відповісти. Щодо першого. Я хотів би нагадати, що сенсорна кнопка встановлена багато-багато років, вона сьогодні не сертифікована, вона не передбачена Регламентом і, на жаль, вона (це моя особиста думка) не відповідає тим викликам, які сьогодні є перед суспільством. Вона не дає можливість персонального голосування. Тому що, якщо ми говоримо про персональне, було б непогано, щоб це було за відбитками пальців, наприклад. І я впевнений, що незабаром ми це все ж таки зможемо зробити, але щоб це відповідало і тим вимогам часу, які є сьогодні, і українському законодавству та не підводило нас під час голосування. Щодо другого. Я хотів би нагадати, що ми з вами під час Погоджувальної наради прийняли рішення, що з середи по п'ятницю ми будемо працювати в комітетах. Тому, на жаль, у нас немає можливості завтра о 10-й продовжити засідання. І я впевнений, що у нас, не в нас, а у багатьох народних депутатів було достатньо часу відпочити, і ми можемо попрацювати навіть понаднормово. Я впевнений, що це невелика проблема для українського суспільства. Дякую. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Я додам хвилину. Дякую. Бакунець Павло Андрійович, позафракційні.
19:05:00 БАКУНЕЦЬ П.А. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні депутати! Позафракційний, Бакунець, Яворівський район. Звертаюся до вас можливо як співмешканець знаної легендарної королівської 24-ї бригади. Якби наші хлопці на сході пропустили 15 процентів чи третину свого часу, якого вони там сьогодні стоять, напевно ми не змогли б тут сидіти. Тому насамперед вважаю, що це гарна поправка, вона дисциплінуватиме нас у майбутньому. А від народних депутатів сьогодні прошу підтримати оплесками наших героїв на сході. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, оскільки я забрав хвилину, Шкрум Альона Іванівна, фракція "Батьківщина".
19:05:54 ШКРУМ А.І. Дуже вам дякую за те, що дали можливість задати питання, у мене 2 коротеньких питання. Перше. Скажіть, будь ласка, як співвідноситься заява голови вашої фракції "Слуга народу" Давида Арахамії про те, що депутати мають голосувати дистанційно і взагалі можуть не знаходитися на роботі? Я цю заяву на ефірі чула особисто. Чи співвідноситься вона з цим законопроектом, який ми зараз розглядаємо, позбавлення мандату за прогули? А друге дуже коротке питання. Мені подобається відверто ідея щодо того, що за неперсональне голосування треба також позбавляти мандату. Ми намагалися слідкувати в минулому скликанні, це робити, але не змогли прослідкувати, така величезна кількість кнопкодавства була. Але я особисто виступаю не за санкції, а за автоматизовані рішення, коли взагалі неможливо зробити кнопкодавство, да, або за допомогою електронної картки, або за допомогою відбитка пальця. І я точно знаю, що у вас у фракції є круті айтішники, наприклад, пан Жмеренецький, який може допомогти зробити автоматизовану систему, щоб ніколи не було в цьому парламенті більше кнопкодавства. Дякую.
19:06:59 СОВГИРЯ О.В. Щодо… Щодо дистанційного голосування, уточню, маються на увазі ті випадки, коли народний депутат в силу певних обставин, наприклад, перебуває у відрядженні тощо, не може бути присутній, але бажає підтримати рішення, яке було прийнято в залі пленарних засідань. Це не системне рішення, да, для організації роботи парламенту. Щодо другого питання. Так, дякуємо, в нашій фракції є фахівці високого рівня в різних сферах – це правда. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Переходимо до обговорення від депутатських фракцій та народних депутатів. Прошу записатись на виступи від депутатських фракцій та груп. Слово надається Цимбалюку Михайлу Михайловичу… Крульку Івану Івановичу, фракція, депутатська фракція "Батьківщина".
19:08:03 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ну, якраз цей проект змін до Конституції є, мабуть, тим, який дійсно варто, щоб підтримала максимальна кількість депутатів в цьому залі, тому що це стосується персонально кожного. Ми всі говорили, ідучи на вибори, про те, що не буде фактів не персонального голосування. Якщо таких фактів не буде в цій сесійній залі, то норма про те, що можна буде позбавити депутата на цій підставі мандату, вона можливо і не буде реалізована. Але як запобіжник буде працювати дуже добре. Тому що не персональне голосування було підставою для скасування законів в Конституційному Суді. Тому що не персональне голосування було корупційною складовою, коли потрібні закони голосувалися так званими піаністами. Тому очевидно, що така відповідальність має бути. Що стосується питання прогулів. Я недарма задавав питання з цієї трибуни доповідачу. Шановні колеги, якщо кожен громадянин України не з'явився на роботу, його з роботи можуть звільнити. Чому депутат може обратися до цієї сесійної зали, отримувати свою заробітну плату і не приходити на сесійні засідання? Це наш обов'язок, який прописаний в Законі про статус народного депутата, який прописаний в Регламенті Верховної Ради, який прописаний в Законі про комітети. Очевидно, що такі зміни до Конституції потрібно голосувати. А тут в цій сесійній залі була пропозиція зменшити заробітну плату народних депутатів від однієї з фракцій. Так я хотів би сказати, що так, за останні п'ять років стільки набралися, що тепер можете і без зарплати попрацювати. Розуміємо, розуміємо, але не підтримуємо це. Тому що народний депутат має відповідально ставитись до своєї роботи, приходити на засідання, і його робота має бути винагороджена, а народ повинен це контролювати. Ми як "Батьківщина" будемо ці зміни підтримувати. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Іванович. До слова запрошується Корнієнко Олександр Сергійович, фракція політичної партії "Слуга народу". ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Батенко Тарас Іванович, група "За майбутнє". 19:10:36 БАТЕНКО Т.І. Шановний пане Голово, шановні депутати Верховної Ради, ми плідно дуже з вами працюємо. Я пригадав, що Конституція Сполучених Штатів Америки нараховує всього лише понад 200 років, і за ці 200 років Сполучені Штати Америки Конституцію поміняли, змінили поправок і прийняли тільки 27. Останній раз поправку приймали всередині 70-х років. А ми за два дні роботи цього парламенту ну, приблизно наблизилися до рівня Конституції Сполучених Штатів Америки. Ви знаєте, я думаю, що ми трошки захопилися революційною доцільністю, хоча я розумію настрої суспільства. Я розумію, що всі, кожний з нас, не без гріха і треба наводити порядок у своїх лавах, треба дисциплінувати депутатів Верховної Ради з огляду на ту негативну традицію, яка мала місце парламенту минулих скликань. Але я вважаю, що ми занадто захопилися революційною доцільністю і забули про те, що депутат насамперед має високий мандат народної довіри. Знаєте, можна так захопитися, що я запропоную ввести скажімо, а давайте введемо принцип остротизму - черепкування. Пригадаю вам друзі, що скажімо, кожний громадян Афін Стародавньої Греції раз на рік мав право вийти на центральну площу, взяти глиняний черепок і на поверхні на шкрябати ім'я людини, яку вважав небезпечною, і так на 10 років у Афінах можна було позбутися політично неугодних. Жертва взагалі могла не провинитися громаді, навпаки часто виганяли таланових політиків, політиків наділених, власне, довірою громадян. Шановні друзі, нас цікавить насамперед техніка питання, давайте не захоплюватися цією методикою боротьби всередині власних лав шукаючи політично неугодних, техніка питання, яка залишає багато можливостей для зловживань. Я наведу такі зловживання: позбавлення мандату, коли хтось голосує за народного депутата, може бути інструментом тиску на депутатів. Адже були випадки виготовлення дублікатів, скажімо, карток для голосування і голосувань за законопроекти без відома депутата, таких випадків у Верховній Раді України попередніх скликань було чимало. Чимало! Таким чином депутат не вчинивши жодного правопорушення буде позбавлений мандату, а довести правоту в суді, в нашому суді, якому не довіряє 75 відсотків населення, за останніми соціологічними опитуваннями центру Разумкова, власне, я думаю, що буде дуже складно в сучасних українських реаліях. Законопроект, друзі, залишає широке поле для визначення поняття "поважних причин відсутності народного депутата України", хоча мав би чітко їх визначити для уникнення вільного трактування цього поняття. Не визначено, хто ініціює розгляд питання поважності причин відсутності нардепа на засіданнях. Також не визначається, хто приймає рішення, чи поважна ця причина. Ми з огляду на ці технічні речі, які багато залишають питань над відповідями, залишаємо за собою право не голосувати по цьому питанню порядку денного. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Папієв Михайло Миколайович, фракція "Опозиційна платформа - За життя".
19:13:57 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Це вже не перший законопроект, і всі бачать, що… Знаєте, от я завжди із сумнівом відношуся до того, чи брати слово по виступу з того чи іншого питання, чи достатньо я глибоко розуміюся в цьому питанні для того, щоби донести свою думку до колег, які є теж фаховими людьми, до громадян України. І знаєте, от сьогодні я бачу ці законопроекти, і навіть оцей, який ми зараз маємо в розгляді, і знаєте, от я хочу уявити собі отого або радника, або помічника, або ще когось там, або грантоїда, хто написав цей законопроект. Він абсолютно маргінально політизований. В мене от завжди питання було до всіх Голів Верховної Ради України. Знаєте, таке враження, що всім Головам Верховної Ради України і всім керівникам фракцій завжди було вигідно не мати технічних засобів голосування, яке б унеможливило неособисте голосування. От у мене таке враження. І те, що ви називаєте сенсорною кнопкою, просто прошу вас більше не називати її так. Це ніяка не сенсорна кнопка, це просто засіб для голосування двома руками – і нічого іншого. У нас сьогодні, в ХХІ столітті, і я впевнений у тому, і наша фракція могла би стати ініціатором цього, можна абсолютно спокійно за місяць зробити нову систему "Рада", ну, нехай не за місяць, а три місяці, із сертифікацією, з усім, і з тим, щоб ми взагалі зняли це питання, щоб у нас технічно неможливим було неособисте голосування. Це робиться отак, на один раз. Значить, це комусь не вигідно. А те, що закладається в цей закон, воно може містити ще і можливість і політичного тиску, і якихось інтриг, і ще якихось підстав. Да я сам бачив, як маса людей абсолютно, знаєте, якось випадково голосували не за себе. А те, що говорили, що дати такі механізми ще людям, які мають якісь інші наміри, так, це дуже небезпечно. Наступне питання. От ви говорите, що відсутність на засіданнях Верховної Ради України. Я просто як автор всіх трудових кодексів України питаю вас. Скажіть, будь ласка, що це за показник? Тобто ви кажете, що народний депутат України виконав свою місію, якщо він прийшов зранку, письмово зареєструвався, поставив картку (це ж у вас все, присутній), і після цього після обіду теж розписався, поставив картку і пішов з зали Верховної Ради. Тобто ви якось робите такі підходи, які не обраховують те, що є різні законопроекти, є різні голосування і маса інших голосувань. Тобто, якщо якийсь показник оціночний… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. ПАПІЄВ М.М. Якщо показник якийсь оціночний ставиться, то він має чимось і якось обліковуватися. Тобто ну виникає дуже багато питань, не буду наголошувати на них. На завершення скажу. У нас ХІІІ розділ Конституції України спеціально передбачає обмеження, обмеження по внесенню… ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Миколайовичу, регламент. Регламент, Михайло Миколайовичу. Дякую. Павленко Ростислав Миколайович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
19:17:44 ПАВЛЕНКО Р.М. Прошу передати слово Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, фракція "Європейська солідарність". 19:17:53 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановний пане Голово! Шановні колеги депутати! Знаєте, успіх України, як на мене, залежить від демократії і від верховенства права в Україні. А те, що ми сьогодні спостерігаємо в стінах парламенту, дуже нагадує активні кроки по узурпації влади і шлях до беззаконня і до диктатури. В гонитві за швидкими рішеннями ви пропонуєте нам непродумані і достатньо небезпечні ініціативи. Шановні депутати, саме вам – кожному з вас виборець дає можливість представляти свої інтереси в цьому законодавчому органі. І тільки виборець може забрати у вас право представляти його на цих високих трибунах і в цьому високому залі. І це не власність, народний депутат не є власністю фракції або партії, бо народний депутат, мандат народного депутата – це легітимізований акт народного волевиявлення. А розширюючи перелік тих підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата, ви, на жаль, пропонуєте уможливити маніпуляції, які зможуть призвести до заперечення результатів виборів виборців. Якщо ви це називаєте народовладдям, то це мало має відношення до народовладдя. Якщо ви хочете дисципліни, то дисципліна – це є одна частина і відповідальність – це є друга частина. Подивіться на Михайла Бондаря, який потрапив у ДТП і на другий день вже… у серйозне ДТП і на другий день виконує обов'язки народного депутата і працює в цьому залі разом з вами. А демократія неможлива без політичної діяльності, без свободи політичної діяльності і без вільного мандату депутатського, і без вільного волевиявлення, і безперешкодного здійснення народним депутатом України своїх повноважень. А якщо вам потрібна суто дисципліна, посадіть роботів, вони будуть за помахом якоїсь кнопки включати свої кнопки. Ми не хочемо перетворювати, дати вам можливість перетворювати Раду на російську Думу. Тому залякуванням і маніпуляціями відповідальну правову і політичну культуру парламентарів ви, на жаль, не сформуєте. І запам'ятайте, це не є європейський шлях. У західних демократіях є спеціальні процедури голосування, які продумані так, щоби неперсональне голосування не було можливим і не було фальсифікації голосування. А ваші пропоновані так звані удосконалені демонструють повну недовіру насамперед до членів його політичної партії і відповідно є сумніви у їхній відповідальності і справжній законодавчій… і зацікавленості у справжній законодавчій роботі саме від лідерів цієї політичної сили. Сумно. Колеги, ми з "Європейської солідарності" не підтримуватимемо спрямування цього законопроекту… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. … до Конституційного Суду, але ми будемо все-таки наполягати, щоб усі законопроекти були спрямовані, що сьогодні розглядаються, зміни до Конституції, до Венеційської комісії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович, фракція політичної партії "Голос".
19:21:36 МАКАРОВ О.А. Прошу передати Осадчуку Андрію. ГОЛОВУЮЧИЙ. До трибуни запрошується Осадчук Андрій.
19:21:52 ОСАДЧУК А.П. Добрий вечір, шановні колеги, пане спікер. Минула Верховна Рада, безумовно, ввійшла в історію, бо прославилася тим, що тупо не ходила на роботу. Ми всі пам'ятаємо ці чудесні кадри цього залу, особливо в п'ятницю, депутатів просто не було, чим, власне, вони і вбили довіру українського народу до інституції, до українського парламенту. Так само депутати минулого скликання, власне як і попереднього, зловживали кнопкодавством, чим прямо порушували Конституцію, чим так само вбили довіру українського народу до парламенту. Це треба виправляти, з цим треба боротися. Тут звучало багато різних тез, я буквально по двом позиціям. Щодо персонального голосування. Я вам підтверджую як безпосередній учасник роботи Київської міської ради, я склав достроково повноваження буквально декілька тижнів тому, там після Революції Гідності, ви пам'ятаєте, там повністю зруйнували зал, був ремонт і там встановили систему для голосування "Рада-4". Я так розумію, це той самий виробник, який колись робив цю систему "Рада-3". "Рада-4" працює в Київській міській раді вже 3,5, 4 фактично роки і я стверджую, знову ж таки як учасник цієї роботи, що депутати, а в нас там різні депутати, як і кругом, не придумали як голосувати за сусіда. Тобто система "Рада-4", вона виконує ту функцію, для якої вона створена – для персонального голосування і в результаті депутати Київської міської ради вимушені ті, хто не дуже хоче, але ходити на засідання Київської міської ради, бо інакше не працює. Тому нам не треба багато чого видумувати, ми просто можемо застосовувати кращі практики, які вже працюють тут недалеко, на вулиці Хрещатик. Я не думаю, що це дуже дорого, і це можна зробити і впровадити в нашому залі. Друге – щодо прогулів. Представник Президента, який презентував проект рішення, в принципі, все дуже гарно сказав, але, як завжди, "devil in the details". "Відсутні без поважних причин" - написано в цьому проекті. Я як фахівець стверджую, що ми можемо провести 100 робочих груп, але ми з вами не домовимося, що таке поважні причини, хто їх встановлює і як визначати, кому поважна, кому неповажна. Це шлях в нікуди. Але вихід, можливо, є. В цьому залі років, напевно 15 тому, була приблизно аналогічна дискусія, коли ухвалювався Закон про статус депутатів місцевих рад. І там так само є норма про підстави відкликання депутата місцевої ради. І підставою є неучасть у більше ніж половині засідань. Тобто, підкреслюю, неважливо поважна причина, неповажна, ти можеш хворіти, все з тобою може статися, але якщо ти фізично не можеш бути присутнім, ти не можеш виконувати свої обов'язки перед людьми. І тому не треба встановлення фактів. Я до того, що ми можемо просто скопіювати, знову ж таки, практику, яка вже є в українському законодавстві 15 років, яке не потребує цієї маніпулятивної дискусії, поважна, неповажна причина, хто і як її буде визначати. Тому проект, очевидно, правильний по суті, але... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка. ОСАДЧУК А.П. Він правий не по суті, але дуже дефектний по формі. Йога треба доопрацьовувати, тому за нього, напевно, ще рано голосувати в цілому. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні, шановні народні депутати, прошу записатись на виступи від народних депутатів України. Кальченко Сергій Віталійович, фракція "Слуга народу".
19:25:41 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні колеги, у більшості, більше половини складу парламенту нинішнього не мають попереднього досвіту, я його так само не маю, і доводиться дечому вчитися, а деяким речам вчитися просто не хочу. Відкрию таємницю: в перший день до мене підходить один із депутатів, він має досвід, він працював у Раді попереднього скликання і каже: "В Інтернеті гуляє проект календарного плану на чергову сесію, то там треба поміняти в одному місяці день пленарних засідань і день роботи з виборцями. – А чому? – Тиждень дитячих канікул. Ну, то треба там не проводити тиждень пленарних засідань, щоб була робота з виборцям, бо діти ж малі, треба ж канікули!" Я подумав, що це жарт, а виявляється, це серйозно, бо ще один народний депутат сказав те саме. Я не маю ніякого досвіду парламентської діяльності, мені це було дико. А якщо це навіть робота з виборцями, причому цей депутат мажоритарник, і він якби, ну, по суті повинен бути зацікавлений в тому, щоб підтримувати цей зв'язок. Хоча Конституція каже, що всі депутати представляють, і Конституційний Суд це підтверджував, представляють, є представниками українського народу не залежно від того, чи вони обрані за пропорційною системою чи за мажоритарною. Але по суті мажоритарщик повинен бути в цьому зацікавлений. А от виявляється, що роботу з виборцями можна замінити чимось іншим і використати на особисті. Так само сьогодні дико чути, що, виявляється, брати участь у роботі комітетів чи у пленарному засіданні – це не обов'язок. Я думаю, ви знаєте, я практикуючий юрист у минулому, і мені було просто ганебно, я вважаю, коли Європейський суд з прав людини в лютому 2013 року, справа Волкова, Олександр Волков проти України встановлював, чому рішення порушили в тому числі право, гарантоване 8-ю статтею, тому що у Верховній Раді відбувалося неособисте голосування. Європейський суд з прав людини, те, на що свого часу Конституційний Суд України закривав очі. Це вже в останні роки Конституційний Суд відійшов від позиції, що він лише суд права і став дивитися на факти: і в тому числі приклади неособистого голосування визначав порушенням конституційної процедури. А ще в 2013 році на це звернув увагу Європейський суд з прав людини. Тому давайте ті традиції, які треба продовжувати в радах, які починаються з 90-91 років, правильні продовжувати, а від деяких слід відмовлятися. І цей законопроект слід включити в порядок денний і направити в Конституційний Суд. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Віталійовичу. Слово надається Фріз Ірині Василівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
19:28:38 ФРІЗ І.В. Дякую. Прошу передати слово Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, фракція "Європейська солідарність".
19:28:45 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово. Руслан Князевич, "Європейська солідарність". Тут, відверто кажучи, вже багато чого сказано, не хочеться повторюватися. Я думаю, що є сенс тільки зупинитися на тих речах, які ще не були предметом обговорення, а вони наступні. Знаєте, там, де стосується дострокового припинення повноважень за невідвідуваність, рішення відповідне має прийняти Верховний Суд. Причому передбачено, навіть в одному рядочку написано, що він це робить разом з випадком, коли депутат займається іншими видами діяльності. Навіть не розшифровано, до речі, якими видами діяльності, але це вже питання інше. Є в цій залі низка депутатів, вони вам з власної практики можуть розказати, як буває чудить Верховний Суд, чи колись ще, наприклад, Вищий адміністративний суд, якими бувають рішення і які аргументи депутатів враховуються, як не враховуються, і як це ефективно використовувалося проти опозиції, наприклад, впродовж 2012-14 років – дуже ефективно. І я вам скажу, до цих пір ми маємо з цим проблеми. Тут було згадано про рішення і Конституційного Суду, і Європейського суду з прав людини. Так давайте згадувати і в цій частині. Але що було, те було. Дуже сподіваюся, що цього не буде. Скажіть мені, будь ласка, а чому тоді в частині не персонального голосування ми передбачаємо встановлення факту не Верховним Судом, а звичайним судом загальної юрисдикції, першої інстанції? Друзі, та ми далеко зайдемо! Нас, починаючи із Закарпаття до Луганська, я вас запевняю, цікаві рішення судів чекають. Цікаві! Тому що юридичний факт на думку суду встановлений, а ви йдіть потім спробуйте якимось чином це рішення скасуйте в апеляційній інстанції. Якщо суд скаже: "А я вважаю, що в такий спосіб було встановлення факту, оскільки хтось десь натиснув замість депутата". Депутат ні сном, ні духом не знає. Або, на превеликий жаль, буває, ще й так трапляється, сьогодні ж було оголошено десятки випадків, коли система не спрацювала, і він не проголосував чи проголосував, чи за нього проголосували. І це вже буде точно встановленим юридичним фактом і непоборна буде річ для того, що ви змушені в такий же спосіб прийняти цей юридичний факт. Тут нічого не треба. Юридичний факт, встановлений судом, є кінцевою, уявить собі, кінцевою точкою для того, щоб вас позбавили мандату. Я не знаю, хто писав цей проект. Але ми вчора дискутували на комітеті і представник Президента запевняв нас, що йде мова про Верховний Суд. І для нього, я думаю, навіть було одкровенням, що він дізнався, що йде мова про звичайний суд. І я думаю, що такого роду ляпи є невипадковими, а хтось дуже чітко запрограмував на майбутнє про належну роботу народних депутатів цього скликання і всіх наступних скликань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, фракція політичної партії "Батьківщина".
19:31:37 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, ми зараз будемо багато розказувати казок про те, що хтось вперше прийшов, хтось раніше прийшов. Скажіть, будь ласка, всі, хто ще півроку назад працювали на заводах, в офісах, яким чином ви потрапляєте на робоче місце? Та дві третини сьогодні підприємств обладнані системою електронного входу. Вас не дивує, як ви потрапляєте в цей зал? Та що таке, ти зранку прийшов, натиснув кнопку "за" і ти вже вважаєшся, що ти відпрацював зміну? А далі йди, гуляй? Ну, саме ж таке пропонується далі як реалізація цього закону? Колеги, ви не розумієте, в яку пастку ви всі потрапляєте. Фракція "Батьківщина" не просто так голосує за кожен із цих законопроектів. Ви зрозумійте тільки одне: якщо рівно за півроку, а не раніше, будуть вноситись остаточні зміни в Конституцію, ця сесійна зала не ухвалить близько двох десятків законів, включаючи і Закон про регіональні відкриті списки, жодного голосу ви не тільки від нас, а від багатьох інших фракцій не отримаєте. Тому той, хто вважає, що все завершиться сьогодні, ні, шановні, Президент давав рік термін всім? Не буде ніякого року. Реально відлік часу вже почався. Годинник вже тікає, і колокол вже дзвонить. Якщо негайно робоча група Верховної Ради по реформуванню роботи Верховної Ради… А, до речі, знову пан Кокс, бувший голова Європейського парламенту, направив листи на всі фракції. Те, що напрацювали робочі групи минулого скликання, тільки, на жаль, політично волі не було, це є готові рішення, які вже можна реалізовувати. У нас залишились реальні місяці. Якщо за цей час ми не ухвалюємо два десятки нормативних актів, включаючи і порядок реєстрації і входу народних депутатів, і, вибачте, виходу народних депутатів з сесійної зали, ви не пропустите жодного рішення в 300 голосів. Я це вам гарантую. Тому все тільки почалося. І вже не вийде ситуація, коли хтось зранку натисне "за" і буде вважати, що він відпрацював у цій сесійній залі. Ні. Саме тому фракція "Батьківщина" підтримує всі ці рішення. Вона готова увійти в робочі групи негайно, які будуть утворені. Ми пропонуємо Голові Верховної Ради це зробити і напрацювати той перелік законів, який реалізує ці всі речі. Щоб ми потім не слухали казки про те, що ми Конституцію змінюємо для того, щоб зменшити текст. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, дійсно, і політична реформа, і реформа Регламенту для нас є пріоритетними. Я впевнений, що ми разом з вами будемо опрацьовувати це в найкоротший термін. Для заключного слова запрошується народний депутат України, представник Президента України у Конституційному Суді України Федір Володимирович Веніславський.
19:35:05 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні народні депутати, шановна президія, мова йде про те, що у Верховній Раді України має бути звичайний, нормальний робочий порядок. Не може бути ситуації, коли у Верховній Раді депутати ігнорують вимоги законодавства і займаються іншими цікавими справами в той час, коли всі громадяни України на підприємствах, установах, організаціях мають працювати відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку. Народні депутати України відповідно до Закону про статус народного депутата повинні працювати. І цей законопроект якраз спрямований на те, що всі народні депутати працювали над законопроектами, працювали в комітетах над іншими питаннями, які відносяться до розгляду Верховної Ради України і не зловживали своїм статусом, який до сьогоднішнього дня дозволяв їм уникати юридичної відповідальності за відсутність у сесійній залі, за відсутність взагалі в країні, коли парламент працює. Для того, щоб такого не було і пропонується внести ці зміни до статті 81 Конституції України. Що стосується нашого сьогоднішнього рішення, то я закликаю в черговий раз підтримати внесення цього законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради України і направлення його до Конституційного Суду щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу. До слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.
19:36:44 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, Комітет з питань правової політики згідно з раніше оголошеним висновком комітету просить підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, переходимо до прийняття рішення. Прошу зайняти всіх свої місця. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1027/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) і про його направлення до Конституційного Суду України. Всі готові голосувати? Прошу голосувати та підтримати. 19:37:50 За-279 За – 279, проти – 19, утримались – 35. Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому. Покажіть по фракціях, будь ласка. "Слуга народу" – 240, "Опозиційна платформа - За життя" – 15, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 14, "За майбутнє" – 0, "Голос" – 0, позафракційні – 10. Ще раз дякую, колеги, рішення прийнято. Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1028) про внесення змін до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України). Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення. Слово для доповіді надається народному депутату України представнику Президента України в Конституційному Суді України Федору Володимировичу Веніславському.
19:38:52 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановна президія, шановні народні депутати, слава Богу, ми наблизилися до останнього законопроекту, який було внесено Президентом України визначено як невідкладний для того, щоб ми його внесли до порядку денного сесії…(Шум у залі) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я все-таки закликав би не тільки до порядку, а до елементарної культури народних депутатів. Дякую. ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні народні депутати, мова іде про доповнення статті 85 Конституції України одним положенням, яке передбачає право Верховній Раді України утворювати консультативно-дорадчі органи. Про що іде мова? Мова іде про те, що, відповідно статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої, судової влади здійснюють свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Без наявності конституційних повноважень Верховна Рада України жодних органів непередбачених Конституцією України, жодних повноважень, які незакріплені статтею 85 Конституції України, реалізовувати немає права. На вчорашньому засіданні Комітету з правової політики, ми вже з'ясували за допомогою пана Князевича, що Верховна Рада України вже порушила Конституцію України утворивши інститут законодавства Верховної Ради саме як допоміжний орган Верховної Ради. Справа в тому, що за статтею 85 Конституції України, Верховна Рада виконує інші повноваження, передбачені Конституцією. Якщо в інших повноваженнях Верховної Ради право утворювати будь-які органи не передбачено, то це не відповідає Конституції України, саме для приведення у відповідність до Конституції України право Верховної Ради України реалізовувати інші свої повноваження, закріплені статтею 85 Конституції України, ми і пропонуємо… Президент України Володимир Зеленський пропонує цей законопроект. Навіщо взагалі потрібні консультативно-дорадчі органи? Однією з головних… одним з головних завдань партії "Слуга народу" у Верховній Раді, я сподіваюсь глибоко усіх народних депутатів, є наведення елементарного ладу в тому масиві законодавства, яке на сьогоднішній день існує. Мова йде про кодифікацію законодавства, про скасування після проведеної ревізії тих законів, які є мертвими і саме консультативно-дорадчий органи, наприклад, Кодифікаційна комісія може це зробити найкращим чином. До такої Кодифікаційної комісії будуть входити не лише народні депутати України, якщо вони забажають, наприклад, для прикладу, можуть виходити фахівці в галузі права, експерти, які будуть фахово займатися цими проблемами. Тому ми пропонуємо включити законопроект про створення Верховною Радою України дорадчо-консультативних органів до порядку денного сесії і направити до Конституційного Суду для отримання висновку на предмет відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції України. Дякую.
19:42:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу. Чи будуть запитання до доповідача? Будуть. Прошу записуватись. Дякую. Прошу народний депутат Крулько Іван Іванович, фракція "Батьківщина".
19:42:43 КРУЛЬКО І.І. Шановний доповідачу, у мене є до вас запитання наступного змісту: на сьогоднішній день у парламенті створений Апарат Верховної Ради, в рамках Апарату Верховної Ради діє, зокрема, Науково-експертне управління, яке дає висновки стосовно всіх законопроектів, у Апараті Верховної Ради діє Головне юридичне управління, яке готує законопроекти до другого читання. У мене у зв'язку з цим питання. Ці всі органи є допоміжними консультативними органами, які забезпечують роботу парламенту. Що зараз заважає в рамках бюджетних видатків створювати органи без необхідності внесення відповідних змін до Конституції? Дякую.
19:43:38 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Відповідь на ваші запитання дуже проста. Справа в тому, що Конституція України прямо передбачає існування Апарату Верховної Ради, тому що керівник Апарату призначається Верховною Радою України. Тобто, це абсолютно передбачений Конституцією України орган. Інші органи, які не передбачені Конституцією України, парламент утворювати не може. Тому що, ще раз підкреслю, парламент діє в межах, передбачених Конституцією. Рішення неодноразово Конституційного Суду України було… в рішенні Конституційного Суду України неодноразово було зазначено, що парламент через закони не може навіть розширювати свої власні повноваження. Тобто якщо в Конституції ці повноваження не передбачені, парламент їх реалізовувати не має права, а отже ті органи, які створені Верховною Радою без дотримання права їх створювати, передбачено саме Конституцією, вони є сумнівно легітимними з точки зору Конституції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
19:44:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Батенко Тарас Іванович, депутатська група… Лубінець? Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група "За майбутнє".
19:44:47 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую. Шановні колеги, ну, я хотів би продовжити запитання, яке вам задав мій колега пан Крулько, і ви на нього не відповіли. Перше. Головне науково-експертне управління, воно існує в Апараті Верховної Ради. Чи прописано його створення в Конституції? Ні. Управління будинками, чи прописано? Ні. Скажіть мені, будь ласка, навіть при комітетах створюються громадські ради, залучаються експерти, вони всі займаються одним і тим самим – вони розбираються в законодавстві. Навіщо створювати додаткові органи через внесення зміни в Конституцію, якщо ми можемо… На наступний рік нам потрібно створити якийсь новий орган – пишеться бюджетний запит, виділяються кошти, створюється орган в рамках нашого штатного розпису, і він у нас з'явився. Навіщо зміни в Конституцію? Дякую.
19:45:51 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Ще раз хочу вам дати ту відповідь, яку я вже сьогодні давав. Верховна Рада України має право діяти лише на підставі Конституції. Якщо право в Конституції не закріплено, то створення будь-яких органів буде сумнівним легітимно з точки зору легітимності. Що стосується Апарату Верховної Ради, Головного науково-експертного управління, то це державні службовці, це патронатна служба, яка виконує відповідно до відповідного законодавства свої повноваження по забезпеченню роботи Верховної Ради України. В нашому випадку мова йде якраз про консультативно-дорадчий орган, який може бути утворено Верховною Радою у тому випадку, коли вона за це проголосує, тобто ніякого автоматичного створення органів не буде, ми лише легітимізуємо повноваження парламенту утворювати будь-які органи, які парламент вважатиме за потрібне. На сьогоднішній день такого права у парламенту немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Луценко Ірина Степанівна, депутатська група… депутатська фракція "Європейська солідарність".
19:46:57 ЛУЦЕНКО І.С. Знову і знову лунає Руслан Князевич. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич.
19:47:06 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Шановний пане Голово! Дякую, Ірина Степанівна. У мене питання до представника Президента наступного чину. Ви знаєте, ми, справді, вчора дискутували, але мене насторожує особисто той приклад, який ви навели. Ви навели приклад кодифікаційної комісії, і у нас є, справді, певний острах, тому що кодифікаційна комісія, яка буде легітимізована на рівні Конституції, буде ситом для того, щоби, як ви сказали, визначати: який з законопроектів мертвий, який живий, який напівживий, який треба оживити, який треба внести, який треба умертвити, я не знаю, і так далі. Це неприродні і неконституційні повноваження, які передаються якомусь допоміжному органу при парламенті. Для чого тоді парламент? Для чого Апарат? Для чого комітети, для чого секретаріати комітетів? Для чого науково-експертне, юридичне, той же Інститут законодавства, який ви згадали? Це величезна кількість людей, помічники депутатів. У нас в Апараті і довкола помічників Верховної Ради працює тисячі людей. Більше того, ми можемо наукову експертизу будь-якому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, 10 секунд. КНЯЗЕВИЧ Р.П. У нас є серйозні побоювання, розвінчайте ці побоювання, що мова йде зовсім про інше, ніж те, про що ви сказали.
19:48:19 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Насправді жодних побоювань у нас бути не може, оскільки, ще раз підкреслюю, ніякого автоматизму на рівні Конституції не передбачено – ніяких кодифікаційних комісій конкретно в нашому законопроекті не передбачено. Я навів це лише як приклад для того, щоб показати, що Верховна Рада, ми з вами, народні депутати, можемо проголосувати у порядку, визначеному Конституцією, Законом України "Про Регламент Верховної Ради України". Якщо наше рішення спільне набере 226 і більше голосів, то ми той орган, який вважатимемо, створимо в порядку, якраз передбаченому Конституцією і Законом України про Регламент Верховної Ради. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Величкович Микола Романович, фракція "Європейська солідарність".
19:49:11 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Прошу передати слово Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич. Включіть мікрофон.
19:49:15 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я не хочу, щоб це вже перетворювалося на абсурд у постійній дискусії, але все ж таки скажіть, будь ласка, а які ще органи, крім такого характеру, який ви назвали, ви передбачаєте? Назвіть ці приклади. Тому що те, що ви назвали, в мене особисто певні заперечення одразу виникають. Якщо ви кажете – будь-які інші, назвіть хоча би ще 2-3, бо той, який ви запропонуєте, він з чіткою метою. Я про це ще раз підкреслюю. Ви можете назвати хоча би 2, 3, 5 органів для того, щоб їх на конституційному рівні закріплювати? Якщо це тільки один орган, то під цей орган вносити зміни в Конституцію, – це абсурд.
19:49:57 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Насправді мова йде, і я вже говорив, про легітимізацію тих органів, які вже існують: того самого Інституту законодавства Верховної Ради України, який існує без повноважень Верховної Ради про його утворення. І про утворення тих органів консультативно-дорадчих, які Верховна Рада вважатиме за потрібне. Якщо Верховна Рада розгляне якесь питання чи для підготовки до розгляду якогось питання вважатиме, що їй необхідна фахова експертна допомога групи правознавців, то якраз в рамках оцього повноваження вона може створити таку фахову експертну групу з вузьких фахівців у конкретній сфері для того, щоб послухати пропозиції, рекомендації, поради і ухвалити або не ухвалити відповідне рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович. Дякую. До слова запрошується, до співдоповіді запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Володимирівна Совгиря.
19:50:55 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, Комітет Верховної Ради з питань правової політики за дорученням Голови Верховної Ради від 30 серпня 2019 року розглянув на своєму засіданні 2 вересня 2019 року, протокол номер 2, поданий Президентом як невідкладний законопроект про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України) (реєстраційний номер 1028, від 29 серпня 2019 року) та, проаналізувавши його на предмет відповідності статтям 145, 146 Закону "Про Регламент Верховної Ради України", рекомендує поданий Президентом України як невідкладний законопроект про внесення зміни до статті 85 Конституції України (реєстраційний номер 1028) (від 29 серпня 2019 року) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції України. Додаємо відповідні матеріали та просимо розглянути. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Володимирівна. Чи є запитання до доповідача? Якщо запитань немає, дякую. Переходимо до обговорення від депутатських фракцій та народних депутатів. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій. До слова запрошується Макаров Олег Анатолійович, фракція політичної партії "Голос".
19:52:42 МАКАРОВ О.А. Ось ми перейшли до розгляду останнього проекту порядку денного, який Президент визначив як невідкладний. Щодо кожного питання виходили доповідачі і розказували, що дуже-дуже невідкладний проект, треба нам його терміново прийняти, жодного разу не пояснивши, чому ми не могли це прийняти відповідно до Регламенту, відповідно до встановленої процедури. Ніхто не пояснив, чому головний комітет не послухав висновки комітету бюджетного відповідно до статті 93 і Регламенту. Ніхто і не пояснив, чому не послухали висновок Комітету з питань запобігання корупції, чому не дав висновок комітет, який відповідає за міжнародне співробітництво України. Ніхто не пояснив, чому до проектів нашого... до проектів рішень не додано висновків Науково-експертного управління. Ніхто не пояснив, яка була необхідність збирати терміново Комітет з питань правової політики, питань, міжсесійно. А відповідь така: щодо кожного законопроекту, в кожному законопроекті можна знайти або популізм, або бажання Президента збільшити свої повноваження, або бажання Президента зменшити і урізати повноваження народних депутатів. Вислухавши всі обговорення, вислухавши аргументацію доповідачів і опонентів цих законопроектів, я абсолютно стверджую, що жодної необхідності розглядати ці питання в позарегламенту процедуру без висновків відповідних комітетів і без висновків Венеціанської комісії не було. Тому я вважаю, що ми в подальшому повинні дуже прискіпливо відноситись до всіх ініціатив, які виходять від Офісу Президента, в тих випадках, коли нас переконують, що питання є невідкладне. І всі прошу в подальшому, якщо ви аргументуєте невідкладність якогось проекту, будь ласка, аргументуйте його таким чином, щоб було зрозуміло і депутатам від фракцій меншості, і депутатам від фракцій більшості, і виборцям, і журналістам. І відповідайте на ці питання не тільки в залі, а й журналістам. І обґрунтовуйте так, щоб це було зрозуміло, бо жодної аргументації не було. Пропоную вам закінчити вже цей… Сьогодні це голосування. І в майбутньому при формуванні порядку денного більше дослухатися до представників фракцій меншості. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Бондару Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
19:55:49 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, Ростиславу Павленку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ростислав Павленко, прошу на трибуну.
19:56:06 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Шановна президіє, шановні колеги народні депутати, шановні виборці! Знаєте, розгляд питань порядку денного сьогодні трохи нагадує відому юридичну притчу про незаконне і нелогічне. Бо у нас, з одного боку, законопроекти розглядаються, які можна ввести в умовний такий узурпаційний пакет. Я думаю, ще багато з тих проектів, які ми будемо розглядати в цьому залі, конкретизують багато тих положень і дадуть відповідь, чому в багатьох моментах зміни Конституції ми не почули конкретики, ми у відповідь на запитання почули досить загальні фрази, і в моментах, коли абсолютно необхідно конкретизувати механізми, наприклад, щодо законодавчої ініціативи народу, ми натомість побачили лише піврядка тексту. Бо економія конституційного тексту – це не привід і не мотивація для роботи із законами. А друга частина питань – це такі, які ми розглядаємо зараз, це такі собі питання про те, що сонце сходить зранку. Тому що є Апарат Верховної Ради, в його межах можна створювати будь-які допоміжні, консультативні і будь-які інші підрозділи. А те, що прозвучало, що вони є державними службовцями, так, може, і добре, що вони працюють на державу і виходять з державного інтересу, і, може, вони будуть тоді одним із методів стримування певних таких нестримних ініціатив, які ми уже бачимо в тих законопроектах, які зареєстровані. Тож ми не будемо підтримувати цього проекту змін до Конституції. І хотів би нагадати ще одну важливу річ. З червня в Офісі Президента України знаходиться проект Закону № 1098 про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України. Це вже обговорювалося сьогодні, у відповідь почули, що а от ви в свій час. Знаєте, яка вже різниця, як ви в свій час? Є дуже конкретні питання, є дуже конкретні документи, тож якщо хочете справді удосконалити роботу парламенту, то, будь ласка, приймайте рішення щодо прийнятих документів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович, політична партія "Батьківщина". 19:58:15 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний головуючий, президія, шановні депутати, всі ті, хто нас дивиться і чує, насправді спроба Президента привести у відповідність всі ті структури, дорадчі органи, консультативні, які діють при Верховній Раді, отримає підтримку фракції "Батьківщина", але ми хотіли б, щоб все-таки до читання, до розгляду цього законопроекту після оцінки Конституційного Суду ми побачили чіткий перелік всіх цих дорадчих консультативних органів, щоб все-таки дотримувалася штатна дисципліна, і депутати Верховної Ради, громадськість і все українське суспільство побачило хто, на яких умовах буде працювати в цих органах: чи це з числа народних депутатів, з громадських активістів і який буде бюджет. Я хотів би побажати, щоб все-таки ми менше говорили про те, як діяла попередня Верховна Рада, але все-таки ті законопроекти, більшість із них яких ми розглядали сьогодні, це все є недопрацювання депутатів восьмого скликання. Фракція "Батьківщина" буде голосувати "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група "За майбутнє". 19:59:56 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановні колеги, депутатська група "За майбутнє" не буде підтримувати цей законопроект. Ми пояснимо чому. Ну, знаєте, ми всі розуміємо, що потрібно підтримувати ініціативи, але ми не можемо зрозуміти чому для створення допоміжних органів Верховної Ради України потрібно міняти Конституцію України? Навіщо вносити зміни в Основний закон. Навіщо йти по настільки серйозній та довгій процедурі? В Конституції, я хотів би поправити свого колегу, який представляв цей законопроект, він сказав, що Верховна Рада України користується в своїй діяльності Конституцією України. Так от, в Конституції прописано, що Верховна Рада України користується Конституцією України і Законом "Про Регламент Верховної Ради України". Правильно, ми можемо внести просту зміну в Закон України про Регламент, ми можемо внести зміну в Закон України про комітети, ми можемо навіть внести зміни в Закон України про статус народного депутата. 226 – і все, і ми створюємо любі допоміжні органи, любі консультативні органи. Я завтра проводжу перше засідання Комітету з прав людини та реінтеграції Донецької і Луганської області. Там 5 років тому був створений консультаційний орган – рада при комітеті, громадська рада при комітеті – без жодної норми закону, без жодної оплати. Вони користуються всіма правами, вони мають посвідчення науковців, працюють, приходять, допомагають розбиратись в законодавстві. Разом з ними прийнято не один закон. Для чого вносити зміни в Конституцію, друзі? Таке враження у нас сьогодні, що Конституція – це просто якась іграшка, якою сьогодні вирішили погратись. Я розумію: серйозні зміни, ми їх проголосували і разом підтримали зміни в частині недоторканності депутатів. Бо це, я розумію, суспільство вимагає зміну Основного Закону нашого суспільства. Скажіть мені, на якій підставі ми не можемо зробити, створити будь-який орган без зміни Конституції? Я вам скажу, можемо. Я вам сказав, що в Конституції України немає такого органу як Головне науково-експертне управління, але воно є, воно діє і воно допомагає всім народним депутатам приймати закони. Тому, друзі, давайте закінчувати це, бо це погано… Оця процедура, зміна до законодавства, ми призведемо просто до маразму: будь-яке, що ми захочемо внести в будь-який закон, давайте запишемо в Конституцію України. Моє глибоке переконання: те, що вимагає суспільство, в Конституцію потрібно вносити. І ми сьогодні це зробили. Усе решта, ми можемо міняти закони України, що стосуються Верховної Ради України. І закликаємо не підтримувати зміни в цій частині… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Нестор Іванович Шуфрич, фракція політична партія "Опозиційна платформа – За життя".
20:03:27 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пане головуючий, за таке представлення в черговий раз сьогодні. Шановні колеги, ви знаєте, я згадав один випадок із свого депутатського життя. Це 2000 рік, якщо не помиляюсь, так звана Оксамитова революція, ми засідаємо в Українському домі і у нас є таке натхнення – голосуємо, голосуємо, голосуємо. І приходить міністр фінансів Мітюков і питає мене: "Несторе, а мы может и бюджет проголосуем?" І тоді всі зупинились. Тобто, мабуть, прийшов час зупинитись щодо внесення змін до Конституції. Я поважаю ініціативу щодо залучення консультантів. Нормально. Але я абсолютно переконаний і погоджуюсь з попередніми виступаючими, що це не є предметом Конституції. Ми маємо поважати наш Основний закон. Ми сьогодні і так стільки наініціювали і навідправляли, і це теж, я так відчуваю, направимо до Конституційного Суду, що наші конституційні судді просто, ну, дай Бог їм здоров'я, з цим всім впоратись. Щодо можливості залучення консультантів, то я би не хотів зараз образити наших, дійсно, дуже досвідчених, кваліфікованих експертів і працівників Головного науково-експертного та юридичного управлінь та інших відділів та управлінь Верховної Ради України. Повірте мені, якщо ми в наших законодавчих ініціативах в чомусь будемо помилятись, вони дуже коректно, з повагою до нас вкажуть на наші помилки в своїх висновках. Що таке зовнішні консультанти? Це означає,що ми не віримо в самих себе як законодавців. Я уже з вами провожу один день, майже одну ніч, цілий день і вже… Ну, до речі, я сказав, що до 8 години закінчимо. І ви знаєте, я вірю вам, я вірю в ваші таланти і в ваші можливості, і в наші можливості самим генерувати закони. І я вдячний за бажання допомогти нам, але це якраз той випадок "помогите сначала себе". Я думаю, що ми як народні депутати України не тільки зібралися для того, щоб тут ночувати і знаки народних депутатів носити, а і для того, щоб генерувати закони, які потрібні країні. І ми вдячні за консультації. Потрібно буде - зможемо залучити експертів, в межах нашого кошторису зможемо оплатити консультації, але конкретні, в разі конкретної необхідності. А сьогодні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд, будь ласка. ШУФРИЧ Н.І. А сьогодні я би хотів, щоб ми нашим голосуванням не образили тих наших спеціалістів, які зараз працюють з нами в сесійній залі і поза сесійною залою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте договорити. Дайте договорити. ШУФРИЧ Н.І. Ви ж сказали 30 секунд? І щоб ми не ображали і вірили в самих себе. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатись на виступи від народних депутатів України. Стефанчук Микола Олексійович, фракція політичної партії "Слуга народу".
20:07:23 СТЕФАНЧУК М.О. Доброго дня. Я дуже радий, що ми вже підійшли до останнього питання. Але мене тривожить такий сум, що будь-яка законодавча ініціатива, яка виходить від Президента, вона піддається сумніву без різниці, яка б це не була ініціатива чи то питання відповідальності народного депутата, чи то питання зменшення кількості народних депутатів, чи то питання народної ініціативи. Зараз ми маємо питання щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради. І, знову ж таки, ми чуємо цілий ряд сумнівів з боку наших колег депутатів. Я не можу зрозуміти, чому відбувається таке протистояння? Чому народні депутати не можуть піти назустріч народові України і покращити життя кожного українця? Створити ефективну систему створення законодавства? Дати можливість Верховній Раді створювати консультативні, дорадчі органи для більш ефективної діяльності? Звичайно, у нас є Інститут законодавства при Верховній Раді. Це є дуже фаховий і ефективний орган. Але ми неповинні забувати про ті верств населення, які потребують допомоги кожного народного депутата. Ми повинні дати можливість створити консультативні, дорадчі органи для ветеранів. Ми повинні дати можливість для створення консультативних і дорадчих органів для пенсіонерів, для соціально незахищених верств населення, для сім'ї, молоді, спорту, лікарів. Чому на сьогодні ми маємо таке протистояння? Більше того, ми не маємо сьогодні голосування, ми просто пропонуємо цей проект на розгляд Конституційного Суду. Всі ви говорите, що потрібна фахова оцінка. Хто може дати більш фахову оцінку як Конституційний Суд України? Ніхто. Тому я прошу вас зібратися і дати можливість оцінити Конституційному Суду України законодавчу ініціативу Президента. Давайте ми будемо працювати ефективно, тому що нас уповноважив на це народ України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Павліш Павло Васильович, фракція політичної партії "Слуга народу".
20:10:04 ПАВЛІШ П.В. Дякую за запрошення. Я хочу сказати, що тут я так сьогодні слухав ці виступи сьогодні, і я повністю згоден з Стефанчуком Миколою щодо сказаного, і у мене такий на думку припав вислів, знаєте, є таке поняття "професійна деградація" і те, що і зараз відбувається в такому навіть легкому питанні, да, щодо відправлення до Конституційного Суду на отримання висновку Конституційного Суду. І питання, яке стосується впорядкування нашого законодавства впорядкування Конституції от і воно підлягає такому і супротиву, і такому складному обговоренню до цього питання ми будемо ще приходити, як мінімум, два рази. От і тому я думаю, що всі питання ці, які сьогодні озвучувались і будуть озвучуватися, необхідно уже буде висловлювати після того, як ми отримаємо висновок саме Конституційного Суду. А зараз, я думаю, що народ України від нас чекає реальних дій, а не обговорення чи відправляти, чи не відправляти. Давайте відправимо цей законопроект на висновок Конституційному Суду, отримаємо цей висновок, вивчимо його, а потім вже будемо разом з вами обговорювати як саме діяти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Бондару Михайлу Леонтійовичу, фракція "Європейська солідарність".
20:11:41 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ, фракція "Європейська солідарність". Передайте, будь ласка, Вікторії Сюмар. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторії Сюмар включіть, будь ласка, мікрофон.
20:11:52 СЮМАР В.П. Дякую. Шановні колеги, а давайте от подумаємо, чим ми з вами зараз тут займаємося 20 година 11 хвилин, ми розглядаємо законопроект, який я би так назвала приблизно про необхідність "парламентських прокладок", тому що парламент вирішив, що йому не вистачає якихось органів. Ну, якось раніше вистачало і все нормально працювало. Зараз якісь виникли проблеми і називається це голосними словами, ми виявляється інтереси народу України відстоюємо і права народу захищаємо. Які права ми тут захищаємо, розглядаючи законодавчий спам, який немає жодного змісту, колеги? Я вам скажу чим ми займаємося. Ми займаємося піаром, бо піар рулить. Я розумію, що треба показати величезну працездатність правлячої партії, яка заставила працювати всіх у 20:12 замість того, щоб завтра провести нормальне засідання об 10 ранку? і розглянути оце все. Я вже не говорю про цей законопроект, який, ну, реально, вже всі сказали, він не має жодного змісту. Я може відкрию вам велику таємницю, але комітети є достатніми майданчиками для всіх стейкхолдерів при розгляді всіх законодавчих питань, і це нормально працює завжди. І в принципі, люди, які мали коли-небудь справу із законодавством, вони це дуже добре знають. Приходьте на комітети, не нівелюйте їхнє значення. Давайте подякуємо нашому науково-експертному управлінню, там працюють надзвичайно фахові юристи. (Оплески) В нас є навіть цілий Інститут підвищення кваліфікації, колеги. Тому ми можемо створювати скільки завгодно "прокладок", прикриваючись інтересами народу, але до інтересів народу це не має жодного значення. Продайте, будь ласка, автопарк Верховної Ради, буде більше користі для народу і бюджету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Лабі Михайлу Михайловичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
20:13:49 ЛАБА М.М. Шановні колеги, сьогодні достатньо було аргументів не працювати, напевно, і затягувався для того і процедурний час. Запитань було багато, для телебачення напрацювалися на камери. Пропоную підтримати. Один колега наш із "Європейської солідарності" навіть хоче на кастинг у "95-й квартал". Але це – його питання. "Пиріжки пиріжками", а проти Веніславського не попреш. Пропоную підтримати і проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, для заключного слова запрошується… А? Фактично вперше за сьогодні запрошується народний депутат України представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Володимирович Веніславський. (Оплески)
20:14:41 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую. Шановні народні депутати, шановна президія! Я хотів би підсумувати багато інсинуацій, які сьогодні пролунали з приводу цього останнього законопроекту. Те, що Верховна Рада України утворювала якісь органи, не маючи на це конституційних повноважень, то це проблема тої Верховної Ради, яка це робила. В партії "Слуга народу" є професійні правознавці, які стверджують, що Верховна Рада України не має права робити того, чого не передбачено Конституцією. Закон про Регламент… (Оплески) Закон "Про Регламент Верховної Ради України" не закріплює додаткових повноважень, шановні народні депутати, Закон про Регламент лише визначає порядок роботи Верховної Ради. А в цьому законопроекті мова йде про те, що Верховна Рада наділяється конституційним правом утворювати ті органи, які вона вже утворила всупереч вимогам Конституції для того, щоб під неї, під ці органи підвести конституційну основу. І ніхто не говорить, шановні народні депутати, про те, що закріпивши в статті 85 Конституції України право утворювати якісь дорадчі консультативні органи, це автоматично призведе до їх утворення. Ще раз підкреслюю, це повноваження, яке Верховна Рада зможе реалізовувати у тих формах, які закріплено Конституцією України. Тому жодних проблем з цим останнім законопроектом немає і бути не може. Називати його законодавчим спамом, це, принаймні, не зовсім чітко розуміти конституційно-правовий статус парламенту. Тому я закликаю народних депутатів України підтримати включення цього законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради України і направити до Конституційного Суду України для отримання висновку на предмет його відповідності вимогам статей 156, 157 Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Володимировичу. До слова, до заключного слова запрошується заступник голови Комітету з питань правової політики Совгиря Ольга Володимирівна.
20:16:55 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, Комітет з питань правової політики згідно з раніше оголошеним висновком просить підтримати цей законопроект про внесення змін до Конституції України. Дякуємо всім. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я прошу займати місця, ми переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 1028/П) про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроекту про внесення змін до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України) і про його направлення до Конституційного Суду. Чи готові голосувати народні депутати? Прошу голосувати та підтримати. 20:18:08 За-264 За – 264, проти – 23, утримались – 35. Рішення прийнято, постанова прийнята в цілому. Прошу показати по фракціях. "Слуга народу" – 243, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0, "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" – 13, "За майбутнє" – 2, "Голос" – 0, позафракційні – 6. Ще раз дякую, колеги. Шановні колеги, ми… Руслане Олексійовичу, вам слово для доповіді.
20:18:41 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановні колеги, я не буду говорити, що до нас прийшли ще сто законів, але я просто мушу сказати про те, що в нас є записки від народних депутатів про те, що знову не спрацювали кнопки. Це потрібно для стенограми. Від народного депутата… від народного депутата України Ткаченка Олександра Михайловича: прошу зарахувати мій голос "за" за проект Закону 1027. Від народного депутата Гетманцева: прошу зарахувати мій голос "за", проект Закону про внесення змін до Конституції, статті 81 (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата). Не спрацювала кнопка. Від народного депутата Кальченка: при голосуванні за Постанову 1027 не спрацювали кнопка "за". Прошу зарахувати. Від народного депутата Шуфрича: у зв'язку з тим, що не спрацювала моя кнопка за законопроект 1015/П, прошу врахувати мій голос "за". Від народного депутата Ковальова заява: прошу зарахувати мій голос "за" за законопроект 1015 у зв'язку з тим, що не спрацювала кнопка. Від народного депутата Михайлюк: прошу врахувати мій голос "за" при призначенні Баканова Головою СБУ. Прошу, – від Сушка, – врахувати голос "за" за проект Постанови про звільнення з посади члена ради НБУ Милованова. Знову від народного депутата Михайлюк: прошу врахувати мій голос "за" про звільнення з посади члена Ради Національного банку Милованова. Від народного депутата Кісєль: прошу врахувати мій голос "за" при голосуванні проекту Закону 1015. Від народного депутата Зуба: прошу врахувати мій голос "за" по законопроекту 1015. Від народного депутата Гуріна: прошу врахувати мій голос "за" щодо проекту постанови 1016. Прошу врахувати мій голос "за" за проект постанови 1016 – від народного депутата Юрченко. Прошу врахувати мій голос "за"… ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) СТЕФАНЧУК Р.О. Прошу проголосувати за постанову 1016 – від народного депутата ………чи ….…… , перепрошую, да. Від народного депутата Василенко – прошу голос "за" за проект закону 1016. Від народного депутата Сови – зарахувати мій голос "за" за 1016. Від Воронової – "за" за проект 1017. Від Наталухи – "за" за 1017. Від Стріхарського – "за" за 1016. І останнє. Під час голосування, від народного депутата Радуцького, не спрацювала кнопка за 1017. Дякую.
20:21:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для інформації надається Верещук Ірині. Включіть мікрофон, будь ласка, Верещук.
20:21:34 ВЕРЕЩУК І.А. Шановні депутати, дозвольте одне маленьке оголошення. Вчора наша дефлімпійська збірна України, а це спортсмени з обмеженим слухом, повернулися з чемпіонату світу з плавання, який проходив в Бразилії. Наша команда показала відмінний результат, зайняла 3 загальнокомандне місце: 3 золотих, 13 срібних, 4 бронзових медалей. Давайте привітаємо їх. (Оплески)
20:22:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина. Шановні колеги, ми сьогодні дійсно зробили історичну річ – ми зняли депутатську недоторканність. Я хотів би всім за це ще раз подякувати, подякувати за роботу Апарату. І дозвольте вам нагадати, що цього тижня з середи по п'ятницю народні депутати України працюють в комітетах та депутатських фракціях і групах. Чергове пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться у вівторок 10 вересня 2019 року о 10 годині ранку. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 03.09.2019
| |||
