ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ
Зал засідань Верховної Ради України
03 грудня 2021 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:02:34
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати та гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів підготуватися до електронної реєстрації. Нагадую, що після початку реєстрації необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути на зелену кнопку "За" та утримувати їх разом до кінця реєстрації, тобто до появи результатів на табло.
Шановні депутати, готові реєструватися? Прошу зареєструватися.
10:03:13
В залі зареєстровано 125 народних депутатів. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати! Україна щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1992 році. Цей день покликаний привернути суспільну увагу до проблем людей, до захисту їхніх прав, гідності та благополуччя.
Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів. Давайте привітаємо. (Оплески)
Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю з 10 години проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була ухвалена пропозиція депутатських фракцій і груп про заслуховування на "годині запитань до Уряду" інформації Кабінету Міністрів України про обороноздатність України у 2021 році: безпекові підсумки року і перспективи.
Шановні колеги, пропонується наступний порядок проведення "години запитань до Уряду". Доповідь міністра оборони з визначеної тематики – до 20 хвилин. Відповіді доповідача на запитання від депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини. Відповіді Прем'єр-міністра та членів уряду на запитання від народних депутатів України – до 20 хвилин.
Заперечень немає. Тоді, шановні колеги, на трибуну для доповіді запрошується міністр оборони Олексій Юрійович Резніков. Будь ласка, Олексій Юрійович. (Оплески)
10:04:56
РЕЗНІКОВ О.Ю.
Шановний пане Голово, шановний пане Прем'єр-міністр, члени уряду, шановні народні депутати! Завтра виповниться місяць, як мене було призначено на посаду міністра оборони. І ці 30 днів разом з командою ми проводили аналіз поточної ситуації, формували план оперативних заходів до кінця цього року та визначали пріоритети на 2022 рік. Після 6 грудня в офіційних засобах масової інформації Міноборони буде оприлюднено матеріали, в яких ми докладно розкриємо основні кроки по найважливіших напрямах. І суть наших планів зводиться до двох тез.
Перше. Міністерство оборони має стати однією з найкращих корпорацій України з точки зору ефективності управління, а Збройні Сили одним з найкращих роботодавців.
Друге. Ми повинні перейти від тактичних рішень до системного розвитку фундаментальних спроможностей Збройних Сил.
Я би хотів сьогодні зупинитися на наступному. За 30 днів на цій посаді 7 днів я разом з Головнокомандувачем Збройних Сил України паном Валерієм Залужним відвідували наших воїнів у зоні проведення операції Об'єднаних сил та на півдні України, щоб на власні очі побачити ситуацію там, де є найбільша загроза.
Вісім днів я перебував у відрядженні, в тому числі з візитами до Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю, і вийшло надзвичайно це все змістовно. Крім цього, спілкувався з міжнародними радниками і партнерами в різних форматах.
Ми мали кілька днів інтенсивної роботи з профільним комітетом. І я хочу подякувати голові комітету Олександру Завітневичу і всім членам комітету за дуже конструктивну взаємодію.
Так само я дякую Міністерству фінансів, нам вдалося успішно пройти робочу ситуацію і вчасно перерахувати грошове забезпечення та бойові нашим військовим. Все це дозволило поглянути на стан справ під різними кутами і комплексно.
Щодо безпекової ситуації. Перше. Наше бачення чергових приготувань Російської Федерації співпадає з оцінками іноземних партнерів, розвідки взаємодіють дуже інтенсивно. Єдина відмінність - у сприйнятті. Для нас ця війна триває майже вісім років, і ми вдячні нашим партнерам, які почали говорити про російську агресію і загрозу відкрито, проте, коли її зафіксовано і визнано ними, ми пропонуємо сконцентруватися на формуванні спільної відповіді.
Росія впродовж року застосовує тактику своєрідних хвиль. Відбулася концентрація військ неподалік наших кордонів, потім особовий склад відводився у місця постійної дислокації, а техніка залишалась. Це дозволяє противнику скоротити час на розгортання. У квітні та вересні цього року Росія стягувала до наших кордонів понад 50 батальйонних тактичних груп. Зараз навколо України та в тимчасово окупованому Криму в постійній готовності перебуває 41 батальйонна тактична група, з яких 33 – на постійній основі, 8 – додатково перекинуті до Криму. Сумарна кількість військ на території Російської Федерації, а також на тимчасово окупованих територіях, які можуть бути задіяні для ескалації, сьогодні оцінюються в 94,3 тисячі осіб.
У Росії стартував зимовий навчальний період, противник вже розпочав навчання поблизу України: активізував свою розвідку, перевіряє зв'язок та здійснює заходи з маскування. Протягом минулого тижня відбулося посилення танками та бронетехнікою угрупувань в Брянській та Смоленській областях. У разі входження двох великих десантних кораблів Балтійського флоту Середземного та Чорного моря до Чорного моря їх загальна кількість в регіоні збільшиться до дев'яти. Разом з катерами це дозволить противнику одночасно перекидати до 3 тисяч військовослужбовців і до 250 одиниць бойової броньованої техніки. Це свідчить про збереження рівня напруженості в Азово-Чорноморському регіоні. За цими маневрами спостерігаємо не тільки ми, і тому жодних сюрпризів не буде. Навпаки, наші військові зміцнюють напрями з найбільшими ризиками.
Друге. Наша розвідка аналізує усі сценарії, включно з найгіршими. Вона відзначає, що вірогідність масштабної ескалації з боку Росії існує. Найбільш вірогідним часом досягнення готовності для ескалації буде кінець січня. Наголошую, ескалація є вірогідним сценарієм, але не обов'язково. І наше завдання – відвернути його. Чим краще ми спрацюємо самі і разом з нашими партнерами, тим меншою буде загроза ескалації. Спосіб – зробити ціну можливої ескалації неприйнятною для агресора. Україна найбільш зацікавлена у політично-дипломатичному сценарії врегулювання, жодних силових провокацій з нашого боку, в принципі, бути не може. Водночас шлях умиротворення агресора не розглядається, у разі потреби Україна дасть відсіч.
Третє. Противник вже застосовує серію невійськових заходів: інформаційних, економічних, енергетичних тощо. Його мета – спровокувати внутрішню дестабілізацію, яка послабить нашу оборону.
Так само після де-факто аншлюсу Білорусі у нас з'явилося додатково понад тисячу кілометрів кордону, який потрібно захищати, особливо в зимовий період, ми розуміємо ці ризики і готуємось. Під координацією РНБО вже відпрацьовано алгоритм взаємодії усіх силових структур на випадок можливої гібридної атаки мігрантами з території Білорусі, армія буде готова виконати свою частину роботи, якщо рівень загрози зростатиме.
Паралельно ми ведемо інтенсивні консультації з міжнародними партнерами. І за цей місяць я спілкувався з міністрами оборони Сполучених Штатів Америки, Великої Британії та Ізраїлю. Сьогодні запланована розмова з канадським колегою, наступного дня зустріч із трьома європейськими міністрами оборони, невдовзі робота у форматі "Квадрига" з Туреччиною.
Ми говоримо про конкретні, швидкі і наочні кроки, публічні і непублічні. Усі партнери, з якими я вже спілкувався, висловлюють повну підтримку України. Зокрема, вчора Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про посилення практичної співпраці з Україною у рамках Європейського фонду забезпечення миру. ЄС виділить 31 мільйон євро для наших шпиталів, а також для посилення наших інженерних кібер і логістичних спроможностей.
Колеги, це прецедент: рішення надати практичну допомогу саме для оборони на рівні ЄС у такому форматі приймається вперше. Вчора я зустрічався з Главою представництва ЄС в Україні паном Матті Маасікасом і висловив йому вдячність і євроспільноті за підтримку України.
Підсумовуючи цей блок: ситуація у Збройних силах стабільна, бойовий дух наших захисників і захисниць високий, армія майже на 95 відсотків вакцинована від COVID, наші воїни готові виконувати свій обов'язок, а нам тільки треба їх підтримати.
Стосовно виконання плану оборонних закупівель. Станом на 1 грудня Держказначейством обліковано зобов'язань по ДОЗу на 19,5 мільярда гривень, а заплановано 23,1 мільярда, що складає майже 85 відсотків від плану. До кінця цього року ще майже чотири банківських тижні, ми вживаємо усіх заходів, щоб максимально ефективно використати ті кошти за призначенням.
Також ми розбираємо причини, які заважали протягом року діяти нам ритмічно. Один із чинників – це був перший рік дії нового Закону "Про оборонні закупівлі" і не вистачало необхідних підзаконних актів. Через низку обставин не було залучено потенціал державних гарантій. Під час розгляду у комітеті я побачив, де можна підвищити якість планування на рівні виконавців. І ми це взяли в роботу, і дякую комітету за ілюстрацію та демонстрацію і допомогу. Усі оборонні закупівлі будуть просіюватися через призму розвитку фундаментальних спроможностей Збройних Сил і забезпечення боєготовності їх підрозділів.
Серед пріоритетів - ракетна програма і розвиток спроможності флоту. Ми переходимо до практичної стадії будівництва двох військово-морських баз у Бердянську та Очакові та інших контрактів у рамках домовленостей із Сполученим Королівством.
Зараз по окремим позиціям ДОЗ ми бачимо змагання деяких лобістів. Є приклади, коли десятиліттями фінансувалися виробництва чи розробки без чіткого розуміння, який результат буде отримано і чи буде взагалі він актуальним. Такі речі ми будемо припиняти, щоб сконцентрувати ресурси на тому, що дійсно необхідно і має перспективу. Розраховуємо на тісну співпрацю з Міністерством стратегічної промисловості.
Тепер стосовно результатів за рік і планів. Минулого тижня разом з Головнокомандувачем ми були присутні на нараді в Одесі, яка була присвячена результатам Збройних Сил за 2021 рік. Перед цим на полігоні "Широкий Лан" ми спостерігали за застосуванням українських "байрактарів" та українських "джавелінів". З деталями ми ознайомимо профільний комітет, оскільки там є достатньо прикладні речі.
Стосовно Міністерства оборони. За поточний рік моїми колегами було зроблено чимало для зміцнення обороноздатності: сформовано пакет базових документів оборонного планування, підписано важливу Рамкову угоду про співробітництво із Сполученими Штатами, укладено Угоду з Великою Британією про залучення 1,7 мільярда фунтів на розвиток флоту. Є напрацювання, які ми зараз підхоплюємо і наповнюємо змістом.
Разом з тим, є кілька напрямків, де я вважаю своїм завданням посилити роботу. В понеділок ми відзначатимемо 30-у річницю заснування Збройних Сил України. Три чверті своєї новітньої історії наша армія існувала в режимі демонтажу, який переривався кількома спробами провести реформи, і чверть історії йде війна.
З одного боку, є проблеми, які накопичувались десятиліттями, запрограмовані ще у радянські часи, а є наслідки того, що під час війни доводилось приймати нагальні рішення для порятунку ситуації. Зараз стоїть завдання продовжувати зміни у воюючій армії, надати цим процесам системності. Я відзначу шість позицій.
Перше. Реалізацію оборонної реформи для перетворення Міноборони на ефективний цивільний орган влади, який формує політику, а також здійснює військово-політичне та адміністративне управління Збройними Силами і забезпечує цивільно-демократичний контроль.
Найближчим часом я планую затвердження нової структури міністерства, в якій на функціональному рівні будуть відображені найголовніші напрямки: стратегія, управління фінансовими ресурсами, забезпечення і логістика; озброєння, цифрова трансформація; розвиток людського капіталу, потенціалу; міжнародне співробітництво і комунікації.
Вже розпочалася поступова демілітаризація посад у міністерстві, військові будуть сконцентровані у Генеральному штабі. До кінця року заплановано створення п'яти міжструктурних комітетів, які дозволять підвищити ефективність прийняття рішень. Це імплементація принципів НАТО на основі рекомендацій наших стратегічних радників.
Ми ще не досконалі, але ми змінюємося і певні зрушення вже є. Наприклад, профільний комітет вже схвалив проект рішення щодо допуску іноземних підрозділів для участі у навчанні. Скоро цей документ, Указ Президента, внесуть на розгляд зали, а минулого разу це рішення було схвалено наприкінці січня. Зараз є можливість ухвалити його вчасно. Я вас прошу підтримати.
Друге. Серед першочергових заходів – побудова ефективної, прозорої системи закупівель. Ми плануємо створити в Міністерстві оборони аналог Агентства НАТО з питань підтримки та закупівель на кшталт NSPA.
Структурно воно міститиме частину, яка здійснюватиме закупівлю товарів, робіт та послуг оборонного призначення, а також частину, яка відповідатиме за забезпечення харчування, паливо, речове забезпечення та інше.
Третє. Пріоритетом є комплексна цифрова трансформація сектору оборони. Йдеться про запровадження Міністерством оборони системи IRP для управління ресурсами і бізнес-процесами в міністерстві.
Протягом року ми плануємо запустити процес тотальної інвентаризації всього оборонного сектору, що стосується і майна, і кадрів, і інших ресурсів. Керувати однією з найбільш воєнних організацій в Європі без відповідних даних – це нонсенс.
Стосовно Збройних Сил. Йдеться про розгортання автоматизованих систем управління стратегічного, тактичного, галузевого рівнів. Це питання давно перезріло, і ми будемо вирішувати його максимально оперативно. З цього приводу у нас повний консенсус з Головнокомандувачем паном Валерієм Залужним.
Четверте – кадрова реформа. Працюємо над тим, щоб підвищити грошове забезпечення нашим воїнам, але механічне збільшення виплат, без зміни підходу в роботі з кадрами, не вирішить існуючої проблеми, і на це не вистачить ніяких грошей. На перший план має вийти прозора система управління кар'єрою військового, яка прив'язана не до посади, а до військового звання. Так само до військового звання буде прив'язано базову ставку грошового забезпечення. Одночасно буде переглянуто штатно-посадові категорії, щоб роботу лейтенантів чи капітанів не виконували полковники.
Ми будемо поступово підвищувати грошове забезпечення, щоб зробити оплату працю військових конкурентною в цілому по економіці. Мета – справедлива, зрозуміла система, яка дозволить залучати найкращих.
Впровадження цієї реформи триватиме не менше трьох років, але ми повинні її розпочати, адже викликом є не тільки військова загроза з боку Росії, за кілька років постануть серйозні демографічні виклики, і ми маємо готувати відповідь вже зараз. У тих, хто займатиме моє нинішнє чи ваші крісла років через п'ять, просто вже не буде часу на підготовку.
П'яте. Системне управління фінансовими ресурсами. Дякую парламенту за врахування пропозицій Міноборони до другого читання Державного бюджету. Обсяг видатків порівняно з першим читання збільшено на два з половиною мільярда гривень, і це дозволить гарантувати людям ритмічну виплату грошей і деякі підвищення.
Разом з державними гарантіями обсяг ресурсу для Міноборони складатиме понад 148 мільярдів гривень – це найбільший бюджет Міністерства оборони за всю історію незалежної України. Водночас у бюджеті наступного року частка видатків загалом на оборону хоч і складає близько 3 відсотків ВВП, але це не вирішує важливих завдань. Понад 70 відсотків ресурсу Міноборони йде на утримання. Бойова підготовка і озброєння фінансується на 15-20 відсотків від потреби. І це тягнеться не один десяток років.
Ми зробимо все, щоб підвищити ефективність використання коштів, зокрема, щоб знайти внутрішні резерви. Одразу після призначення я запросив Державну аудиторську службу для здійснення комплексної перевірки.
Так само в плані на найближчий період запуск енергоаудиту оборонного сектору, але без збільшення бюджетних видатків і зміни їхньої структури ми нашу армію не переозброїмо. Тому протягом 2022 року ми хочемо розпочати діалог з парламентом про структурні зміни у забезпеченні армії, і щоб у бюджеті на 2023 рік це вже знайшло своє відображення.
Шосте. Потрібна нова якість військової дипломатії. Аташе з питань оборони військово-технічного представництва отримують чіткі завдання для країн перебування. За інерцією ми просимо про якісь точкові речі - і отримуємо те, що дають, а не те, що нам потрібно. Мета – розвивати фундаментальні спроможності в першу чергу в повітрі, на морі, у кіберпросторі, у сфері радіоелектронної боротьби тощо. Ми аналізуємо існуючі домовленості, щоб вони не конфліктували з нашими потребами і між собою.
Окремо треба відзначити питання взаємодії з НАТО. Я вже говорив, що хочу зробити акцент на інтеграції де-факто. Стандарти альянсу і взаємодія нам цікаві, тому що вони дають переваги, і це стосується не тільки сектору оборони. Річна програма містить багато політичних економічних питань. Як тільки ми поставимося до цього як до потреби внутрішнього вдосконалення, нам буде простіше вести діалог з партнерами.
За низкою напрямків кінцевих відповідей ще немає. Найперше – це забезпечення військових житлом. Історія з наданням житла у власність після певного терміну вислуги вже не працює, її треба припиняти. У нас понад 40 тисяч тих, кому держава винна квартири. Це сніговий ком. Чергу треба проаналізувати і поступово виконати ці зобов'язання, але від цієї практики треба якнайшвидше відмовлятися.
Акцент має бути зроблений на дві речі. Перше – адекватне забезпечення штатно-посадовим житлом під час служби. Друге – накопичувальні програми, які створюють для військового можливість в певний момент придбати власне житло за дієвого сприяння держави. Це стосується у форматі пільгової іпотеки, компенсації, лізингу й інших форм. Ми обраховуємо різні моделі, дивимося сьогодні на реальні можливості Міністерства оборони і запропонуємо пакет рішень. Потрібно кілька місяців, адже питання чутливе, рішення має бути зваженим.
Також буде відпрацьована оптимальна модель організації територіальної оборони національного супротиву, щоб оборона була дійсно всеохоплюючою.
Шановні народні депутати, як вже було згадано, 6 грудня ми відзначатимемо 30 річницю створення Збройних Сил України. Ворог нам показав, навіщо потрібна армія і що буває, коли про неї не дбаєш. Не кожна нація має такий привілей, як своя армія. Недарма армія – це символ державності і держави як такої, суверенної, незалежної. Модернізація армії – це захист права на власну державу і право обирати майбутнє для нащадків. Міністерство оборони і Збройні Сили України готові до виконання покладених на нас завдань. Я закликаю весь український парламент до співпраці.
Дякую за увагу. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую, Олексій Юрійович.
Шановні народні депутати, переходимо до запитань до міністра оброни України від депутатських фракцій і груп. Прошу записатися на запитання. Нагадую, що на це відводиться до 21 хвилини. Будь ласка.
Слово надається народному депутату України Івченку Вадиму Євгеновичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
10:23:03
ІВЧЕНКО В.Є.
Прошу передати слово колезі Цимбалюку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович, будь ласка.
10:23:12
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане міністр, ми бажаємо вам успіху на цій відповідальній посаді. В непростий час ви прийшли на цю посаду, але були часи, дай боже, і гірші. Я маю три запитання.
Перше. Міністр закордонних справ публічно заявив в одному із інтерв'ю, що двері для України в НАТО зачинені. Як ви це прокоментуєте?
Друге питання. Чи є ще заборгованість військовослужбовцям по всіх виплатах, які були раніше?
І третє. Скажіть в абсолютних цифрах, на скільки наступного року зросте грошове утримання військовослужбовця? І скільки буде отримувати за контрактом молода людина, яка прийшла на службу, як мінімум?
Дякую.
10:24:08
РЕЗНІКОВ О.Ю.
Дуже дякую за запитання.
Коротко. Прийняття рішення щодо вступу України в НАТО буде носити політичний характер, це політичне рішення усіх країн Альянсу. І ви знаєте, що в Альянсі нема сьогодні злагоди з цього приводу. Є деякі країни, які продовжують дотримуватися тактики "don't provoke Russia". Але нам потрібно не чекати і бути готовими до вступу де-факто, а де-юре відбудеться тоді, коли буде наш з вами день.
Друге – щодо боргу. Станом на сьогоднішній день заборгованості немає, але, звісно, вона може з'явитися, і ми над тим працюємо. У нас повна взаємодія, співпраця з міністром фінансів паном Сергієм Марченком. Я думаю, що ми не будемо доводити до повторення таких казусів.
Третє. Наскільки зросте повністю, я вам зараз не зможу сказати, тому що маємо прораховувати і можливості державного бюджету. Але мінімальна моя задача: сьогодні в середньому солдат отримує 10 тисяч 200 гривень, а середня мінімальна можливість заробляти 14 тисяч 300 гривень. Тому, як мінімум, моя задача – на 30 відсотків збільшити і по сітці вверх таку можливість.
Для того, щоб це відбулося в наступному році, треба плюс 18 мільярдів гривень. Їх, на жаль, сьогодні в державному бюджеті такого ресурсу немає, тому ми будемо шукати компромісні рішення. І, як я сказав, протягом трьох років вибудуємо модель зрозумілу, прозору, а саме головне – справедливу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається народній депутатці України Фріз Ірині Василівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:25:38
ФРІЗ І.В.
Дякую дуже.
Пане міністре, я так розумію, що якщо ви не налаштовані підвищувати матеріальне, грошове забезпечення для солдатів на наступний рік, то відповіді щодо погашення заборгованості за цей рік, яка станом на сьогодні вже складає 2 мільярди 325 мільйонів гривень, у вас також не буде.
Крім того, я б хотіла отримати від вас відповідь на питання оцінки державного оборонного замовлення. В якому воно зараз стані? Як ви його оцінюєте? Скільки нових контрактів на постачання армії було укладено станом на 1 листопада? І скільки в процентному відношенні цих контрактів виконується цього року?
Дякую.
10:26:31
РЕЗНІКОВ О.Ю.
Дякую вам.
Я не знаю, чому ви зробили висновок, що я не налаштований на підвищення. Я тільки що відповідав колезі на це запитання і в своїй промові це сказав, що це один із ключових пріоритетів – саме підвищення грошового забезпечення і вирівнювання його до ринкових умов, що саме Збройні Сили будуть одним з найкращих роботодавців. Я так розумію, це був ваш коментар.
На сьогоднішній день, в своєму виступі я сказав чітко, що сьогодні на 85 відсотків за зобов'язання, які на обліку в Держказначействі, вже виконано державне оборонне замовлення. У нас ще залишається чотири банківських тижні, по яких ми плануємо повністю закрити всі плани, які закладені в ДОЗі. Ми в тісній співпраці з профільним парламентським комітетом, і будь-які зміни до ДОЗу, навіть якщо вони негативного характеру, ми там узгоджуємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершили, так?
Будь ласка, Кулініч Олег Іванович, група "Довіра".
10:27:28
КУЛІНІЧ О.І.
Доброго дня, шановні колеги. Олег Кулініч, депутатська група "Довіра".
Шановний Олексій Юрійович, запитання такого плану. Україна перебуває в стані війни вже восьмий рік. Зараз ми бачимо чергове загострення на сході нашої держави, бачимо збільшення російських Збройних сил, російських угрупувань на кордонах нашої держави, і в цьому контексті нам вкрай необхідна сучасна, нова система протиповітряної оборони нашої держави, розвал якої почався ще з 2012 року. На озброєнні перебувають старі літаки ще радянських часів, старі зенітно-ракетні комплекси радянських часів.
Як ви вважаєте, що необхідно нам для того, щоб в цій ситуації створити потужну сучасну систему протиповітряної оборони, яка вкрай необхідна в цих реаліях?
Дякую.
10:28:25
РЕЗНІКОВ О.Ю.
Я дуже дякую за запитання.
Дві речі. Перше. Це є пріоритетом, і тому ми говоримо про ракетну програму, у нас вона прописана до 2032 року. Звісно, на це потрібні кошти, але сьогодні ми приймаємо рішення по деяким напрямкам з нашими партнерами і тому один з контрактів зі Сполученим Королівством передбачає якраз вирішення однієї з цих задач. Але основна ставка має бути на український оборонно-промисловий комплекс, який здатний робити сучасні і ракети, і зенітно-ракетні комплекси.
Я вчора мав вже одну зустріч з нашим провідним підприємством, таке як КБ "Луч", з паном Коростельовим. Ми проговорювали, що держава повинна інвестувати у власне військово-промислове виробництво (комплекс) для того, щоб ми були абсолютно незалежні навіть від наших дружніх партнерів. У нас має залишатися своя стратегічна незалежність, працюємо над тим. Головна потреба – це велика сума грошей, і тут я сподіваюсь на підтримку парламенту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, слово надається народному депутату Костенку, фракція "Голос". Будь ласка.
10:29:51
КОСТЕНКО Р.В.
Доброго дня, пане міністр. Роман Костенко, фракція "Голос". Пане міністр, надзвичайно важливим зараз є процес стратегічного планування у сфері національної безпеки і оборони, однак у нас випала прогалина трохи. У 2020 році у нас втратила вже свою чинність програма розвитку Збройних Сил України, вона була до 2020 року. Тому поясніть, будь ласка, на якому зараз етапі стан підготовки цієї програми до 2025 року. Це перше питання.
І друге. 26 серпня Президентом було підписано указ про створення кібервійськ. Ми розуміємо, що це може у перспективі бути однією зі зброй стримування для нас. Тому скажіть, будь ласка... І ми розуміємо те, що для цього потрібно прийняти і закони у Верховній Раді. Тому на якому зараз етапі це важливе для України створення цих кібервійськ?
І останнє. Скажіть, так ми застосовували "джавеліни" на фронті чи ні? Бо суспільство питає.
Дякую.
10:31:00
РЕЗНІКОВ О.Ю.
Дякую. Дякую дуже за запитання.
Щодо програми і стратегії. Ми трішки затримались, це правда. Місяць тому мала би вона вже бути запропонована для початку профільному комітету. Але у зв'язку з тим, що дві оновлених команди, ми відпрацьовуємо з Офісом, з Генеральним штабом і з Головнокомандувачем. Главком вже підписав свою частину, воно зараз вже зайшло до мене в міністерство. Я думаю, протягом тижня ми вже її зробимо для вас, для комітету доступною.
Стосовно створення кібервійськ. Абсолютно чіткий план, і я на всіх своїх візитах і зустрічах обговорював з нашими партнерами дружніми їх допомогу з цього приводу, тому що кіберзагрозу вони теж зазначають як одну з п'яти головних загроз з боку нашого з вами недружнього сусіда. І на сьогоднішній день, оскільки це складова Збройних Сил, ми так само з Главкомом і з Генеральним штабом відпрацьовуємо саме структуру, і до вас прийдемо з проектом відповідного законодавчого врегулювання. Це пріоритет один з п'яти.
І третє. Я скажу так: ми не порушуємо Мінських домовленостей, ми не атакуємо в зоні проведення операції Об'єднаних сил. В разі, якщо ворог, окупаційні війська здійснюють порушення режиму тиші, вбивають наших військових, ми попереджаємо через режим СЦКК, через СММ ОБСЄ про те, щоб вони припинили порушення Мінських домовленостей, режиму тиші. В разі, якщо цей механізм не спрацьовує, Збройні Сили, користуючись статтею 51 Статуту ООН "Право на самозахист", застосовують всі необхідні сили та засоби і відповідь зразу відповідно.
Як приклад, ви знаєте всім відомий факт, коли ми були змушені застосувати "байрактар" з одним чітким пострілом по відповідній гарматній установці. За даними нашої розвідки, сьогодні в окупаційних військах вже бояться записуватися на контракт і служити в таких установках. Вони розуміють, чим це може завершитись.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається Олександру Сергійовичу Колтуновичу, фракція "Опозиційна платформа - За життя".
10:33:11
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Пане Голово, я прошу передати слово Анатолію Петровичу Бурмічу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович.
10:33:18
БУРМІЧ А.П.
Шановний пане міністр, наш український народ сплачує вже практично 7 чи 8 років збір на армію по півтора відсотка. За моєю інформацією, багато, левова частка цих грошей йде на покращення добробуту і керівництва самого апарату міністерства.
Чи готові ви разом з Рахунковою палатою провести перевірку цільового використання цих коштів та прозвітувати перед Верховною Радою і українським народом, за що вони платять?
Дякую.
10:33:58
РЕЗНІКОВ О.Ю.
Я дуже дякую за запитання. Я ще раз нагадаю, у своїй промові я сказав, що одним з перших листів, який я підписав, – це звернення до Державної служби аудиту з проханням провести перевірку.
По-друге, вже на сьогоднішній день пряма комунікація з Рахунковою палатою. Вже є певні матеріали, які були зроблені ще до того, як я був призначений за вашим рішенням, парламенту, на цю посаду. І як тільки ми проаналізуємо, що там є, а там дійсно є багато цікавого. Я готовий буду звітувати відкрито і публічно перед українським парламентом, а в його особі і перед українським народом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Батенку Тарасу Івановичу, депутатська група "Партія "За майбутнє".
10:34:40
БАТЕНКО Т.І.
Шановний пане міністре, з великою повагою до вас, ми уважно прослухали вашу доповідь, ну, все-таки досить мало ми почули про ситуацію на кордоні.
У мене от питання, яке лунає з усіх телеканалів і з усіх стрічок новин. Все-таки світ з великою пересторогою ставиться до цієї ситуації, яка сьогодні на кордоні. Ви не так давно казали, що ви вважаєте, що ця ситуація не настільки загрозлива, як описується. Буквально вчорашні заяви Блінкена і Столтенберга говорять про трошки інше. Різночитання так само з керівником Головного управління розвідки паном Будановим.
У мене питання. Якою мірою… Чи ваша позиція помінялася? І якою мірою це серйозно?
І друге питання. Якою мірою міністерство готується до залучення резервістів в особливий період без мобілізації, якщо справді нам доведеться чекати серйозної ситуації, серйозного загострення на фронті в січні місяці наступного року?
Дякую.
10:35:44
РЕЗНІКОВ О.Ю.
Я дуже вам дякую, але маю зробити одне уточнення. Є помилкове сприйняття моєї позиції в зв'язку з тим, що моє інтерв'ю у Вашингтоні під час перебування пані Мирославі Гонгадзе, відео подивились не всі, а роздруківку почитали багато хто. Але вона помилилася, за що вона вибачилась.
На відео вона мене спитала, чи вірю я в те, що росіяни зможуть захопити Україну і Україна буде повалена і програє в цій війні. Я сказав, що я в це не вірю, і пояснив чому. А в роздрукованому варіанті чомусь написали: "Вірите ви в те, що Путін піде у наступ?". А відповідь мою взяли: "Я не вірю". Тому тут різночитання, виправлення було, і на сайті Міністерства оборони ми про це написали, і пані Мирослава Гонгадзе публічно вибачалися і виправила цю історію. Тому з оцінками ми всіма співпадаємо.
Єдине в чому, я ще раз повторюю, я не маю права як міністр оборони сіяти паніку, і Головнокомандувач. Тому я закликаю вас всіх keep calm (будьте спокійні), зважені, ми готові до відсічі. Але якщо ми будемо панікувати, ми програємо вже морально. А ми з вами переможна нація, ми маємо переможні Збройні Сили. Не потрібно бути й в стані ейфорії, але не бути і в стані паніки. Але ми всі ризики зважуємо, і, повірте, на всіх рівнях. Я просто не можу вам навіть розказати в деталях певні консультації, які я провів на рівні міністрів оборони, але їх реакція буде дуже жорсткою проти агресора, і у нас є домовленість, що вони це будуть робити на випередження, а не потім. І Кремлю це донесено досить-досить артикульовано.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається народному депутату України Кузнєцову Олексію Олександровичу, фракція "Слуга народу".
10:37:33
КУЗНЄЦОВ О.О.
Прошу передати слово - Вікторія Кінзбурська.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Кінзбурська, будь ласка.
10:37:40
КІНЗБУРСЬКА В.О.
Доброго дня. Вікторія Кінзбурська, фракція "Слуга народу", місто Харків. Пане міністре, у мене до вас два запитання.
Перше. Для запуску оборонних закупівель нам потрібен реєстр виробників, без цього ДОЗ буде під загрозою. Яка ситуація в цьому питанні?
І друге питання, яке здебільшого цікавить жителів Харківської області. В нас у період до 2019 року в Україні було знищено низку арсеналів. Чи проведено розслідування і яка ситуація з відновленням?
Дякую.
10:38:30
РЕЗНІКОВ О.Ю.
Вибачте, не почув перше запитання.
По другому запитанню, по складах. Є дві складових. Перевірка, чому це сталося, цим займається відповідно ДБР і інші правоохоронні органи. Але є декілька ключових речей, на які звернув увагу профільний комітет, коли я з ним знайомився, це будівництво нових складів або їх трансформація. Є деякі сумнівні контракти, по яких робота зроблена не до завершення, є кримінальні справи. Ми зараз перевіряємо разом з правоохоронними органами стан виконання робіт. Але я гарантую, що ці склади ми добудуємо і зробимо, а винуватці, які вкрали гроші, підуть в тюрму, це точно.
І тут ще не пасивна роль засобів масової інформації. Я спілкувався з деякими журналістами-розслідувачами, тому, я думаю, невдовзі ми отримаємо правду.
Перше питання не почув. А, по реєстру. Ми у співпраці працюємо з Міністерством стратегічної промисловості, і новий міністр пан Павло Рябікін, ми на взаємодії. Попередньо я отримав інформацію, що в січні має бути завершена робота по цьому реєстру. Тому що дійсно по новому законодавству плануванням займається Міністерство стратегічної промисловості, а замовником є Міністерство оборони в інтересах Збройних Сил. Тому цей тандем у нас гарантований, по суті, ми за руку маємо триматися разом із профільним комітетом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні народні депутати, ми завершили запитання до міністра оборони. Дякую вам, Олексію Юрійовичу. Прошу, займіть своє місце.
Шановні колеги, ми переходимо до запитань до Прем'єр-міністра України та членів уряду від народних депутатів. Прошу народних депутатів записатися на запитання.
Слово надається народній депутатці України Савчук Оксані Василівні, позафракційна, будь ласка.
10:40:39
САВЧУК О.В.
Оксана Савчук, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Прикарпаття. У мене сьогодні є питання дуже важливе і вчергове до Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.
Дивіться, у нас склалася така ситуація, яка тягнеться вже роками, щодо екологічних викликів. Сьогодні таким екологічним викликом на Прикарпатті є Бурштинська ТЕС. Нещодавно там сталася велика аварія, від чого постраждали чотири людини. Сьогодні на роботу бояться йти працівники, тому що вони не відчувають, що вони мають безпечне місце праці.
Але, Денисе Анатолійовичу, вже два роки є нова влада. В мене ключове питання: чому ніхто не допустив державну інспекцію за останніх два роки на це виробництво? Саме тому прорвало котел і сьогодні люди постраждали, і, як наслідок, можливо, у нас є великі екологічні забруднення в повітрі.
В мене є одне питання. Як ми будемо спільно вирішувати ці проблеми, які сьогодні турбують…
10:41:48
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше важливе питання.
Стосовно техногенної аварії, або технологічної, аварії на Бурштинській ТЕС. Там дійсно це порив труби в котлі, воно ніяк з екологічним допуском екологічної інспекції на територію підприємства не пов'язано. Дійсно, на жаль, постраждали люди. Ми, міністерство контролює стан цих людей. Там четверо працівників постраждало: двоє знаходяться в важкому, але стабільному стані, двоє – в середньому, стані середньої тяжкості. Ці речі всі нам відомі і на контролі уряду і міністра особисто.
Стосовно допуску екологічної інспекції я передам слово виконуючому обов'язки міністра охорони довкілля, для того щоб він прокоментував цю ситуацію. Прошу пана Стрільця, прокоментувати.
10:42:35
СТРІЛЕЦЬ Р.О.
Дякую, Денис Анатолійович.
Шановні депутати, питання недопуску Державної екологічної інспекції до перевірок, воно з'явилось не сьогодні, це дійсно системна проблема, над якою на сьогоднішній день працює міністерство.
Хочу сказати, що у Верховній Раді України є законопроект 3091, який покликаний для вирішення багатьох системних проблем у сфері роботи Державної екологічної інспекції.
Я хочу подякувати тим народним депутатам, які проголосували за цей законопроект в першому читанні. Я дуже сподіваюсь на те, що в короткий термін цей законопроект потрапить в зал до другого читання і більшість таких проблем буде вирішено.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається народному депутату України Прощуку Едуарду Петровичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:43:35
ПРОЩУК Е.П.
Прошу передати слово Олексію Леонову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Леонов, будь ласка.
10:43:41
ЛЕОНОВ О.О.
Доброго дня, шановні колеги! Місто Одеса, Олексій Леонов. У мене питання до Прем'єр-міністра.
Перше. Вчора ми прийняли бюджет країни, в якому, на жаль, зовсім не приділили уваги нашим митникам. На жаль, за цим рішенням заробітна платня митника наступного року буде менша майже на тисячу гривень, ніж у цьому. Я вже мовчу про необхідний розвиток цієї структури.
Питання. Чи планує Кабінет Міністрів якісь додаткові програми або резерви для фінансування нашої заробітної платні митникам? Це перше.
А друге – в мене до Вадима Марковича, міністра спорту. Вадим Маркович, я вас офіційно запрошую на відкриття спортивного комплексу "Олімпієць" в Одесі. Завдяки вашим зусиллям та зусиллям депутатів обласної ради цей спорткомплекс в Одесі за 10 років вперше відреконструйований, виділено завдяки програмі Президента майже 100 мільйонів гривень, і він може відкрити двері для наших маленьких одеситів. Ми вас чекаємо на відкриття.
Дякую.
10:44:47
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше питання.
Я, перед тим як переадресувати міністру фінансів, попрошу його більш детально доповнити. Але хочу вас запевнити, що є ціла програма реформування митної служби, відповідно там включена не лише зарплата, а там включені і роботи, і основні принципи.
Ми також дуже тісно співпрацюємо з Європейським Союзом, з Європейською комісією. Буквально минулого тижня і цього тижня під час візиту в Євросоюз ми говорили про запровадження стандартів і об'єднання наших правил митних перевірок на кордонах з ними також, це також включає реформування митниці.
А більш детально попрошу, Сергій Михайлович Марченко, доповніть, будь ласка.
10:45:31
МАРЧЕНКО С.М.
Хочу запевнити, що коштів на утримання органів митних справ не зменшено, в бюджеті коштів передбачено достатньо. Останнє рішення Кабінету Міністрів було місяць тому щодо збільшення чинних окладів митників. При можливості ми будемо збільшувати заробітні плати митниці, і сподіваємося на їх ефективну роботу в наповненні державного бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершили, так?
Йдемо далі тоді. Слово надається народному депутату України Павленку Ростиславу Миколайовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:46:09
ПАВЛЕНКО Р.М.
Дякую. Прошу передати слово Олексію Гончаренку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
10:46:15
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Дякую.
Олексій Гончаренко. В мене наступні питання, шановний пане Прем'єр-міністр.
Перше питання – щодо виплати тисячі повністю вакцинованим громадянам. Скільки ми запланували? Вчора був проголосований закон, яка сума остаточна піде в цьому році?
Друге. Коли ви будете затверджувати порядок? Я звертаюсь до вас, щоб люди змогли це витратити не тільки на кінотеатри, спортзали і концерти "95 кварталу", а я прошу вас, щоб була запропонована людям можливість платити за комунальні послуги та /або, можливо, ліки.
Друге в мене питання – по ситуації по шахтарям. Чи є зараз заборгованість по шахтарям? І якщо є, коли і як вона буде сплачена? Бо ми бачили, що люди вже не виходять на поверхню і бастують.
В мене третє запитання – стосовно так званого національного авіаперевізника. Зрозуміло, я вважаю взагалі цю ідею безглуздою. Але якщо це буде робитись, чи будуть закуповуватись українські літаки за ці кошти, чи ми будемо відправляти їх за кордон?
Дякую.
10:47:23
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваші питання.
Отже стосовно тисячі гривень на підтримку бізнесу і мотивацію вакцинації українських громадян. Дякую народним депутатам, вчора під час голосування змін до бюджету на цей рік закладено на ці потреби цього року 8 мільярдів гривень. Тобто 8 мільйонів громадян України, які, ми очікуємо, що звернуться і скористаються цією можливістю цього року, всі будуть забезпечені цими коштами.
В середу уряд прийме відповідний порядок використання цих коштів, і відповідно, як і обіцяно, з 19 грудня дана програма в повній мірі буде працювати зі зручним використанням додатку або порталу Дія.
Стосовно другої частини питання – шахтарі. Держава виконує всі свої зобов'язання по виплаті дотацій шахтарям. Крім того, за моєї ініціативи було прийнято рішення уряду ще в липні місяці: зобов'язати директорів шахт сплачувати не менше 80 відсотків виручки надходжень за реалізовану продукцію у вигляді заробітної плати шахтарям. Тобто це обов'язок директорів шахт, не всі його виконують.
Відповідно Міністерство енергетики вживає заходів і дисциплінарного стягнення, зокрема для таких директорів, і має вживати. Тобто фактично, виконуючи свої зобов'язання по виплаті дотацій на сто відсотків, держава… фактично заборгованість по заробітних платах виникає через неналежне виконання деякими керівниками шахт своїх зобов'язань сплачувати 80 відсотків від виручки на заробітну плату,
І стосовно третьої частини запитання - по внутрішньому авіаперевізнику (національним авіалініям України) Звичайно, АНи будуть там використовуватися. Ви знаєте, що вже сьогодні АН будує три літаки для Збройних Сил…(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Качурі Олександру Анатолійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:49:35
КАЧУРА О.А.
Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Шановні колеги, я в першу звертаюся до керівників усіх фракцій: зверніть увагу, у воюючій країні виступає міністр оброн - пустий зал. Забезпечте, будь ласка, присутність народних депутатів під час того, коли виступає уряд, тому що це неповага не до уряду - це неповага до партій своїх, це неповага в першу чергу до виборців, які вас обрали, і до української армії. Особливо до тих фракцій я звертаюся, які дуже люблять у фейсбуці армію.
У мене питання до міністра оборони новообраного. У нас в Україні є практика строкової служби. Я думаю, що хотіли б всі українці зараз почути відповідь, коли українська армія стане контрактною, які плани. Чи пропрацьовуєте ви зараз це питання? Що буде у майбутньому? На що розраховувати строковим призовникам майбутнім?
Дякую.
10:50:37
РЕЗНІКОВ О.Ю.
Дякую за запитання.
Це дійсно дуже важливе й актуальне питання. Сьогодні у нас є одночасно і контрактний підхід, і одночасно призов. Ви знаєте, що 250 тисяч згідно з законом чисельність, і 11 тисяч буде додано за рішенням парламенту. Але поки що на сьогоднішній день ми вивчаємо разом з Головнокомандувачем, з Генеральним штабом доцільність і потребу саме призову на строкову військову службу.
Моя позиція поки що приблизно така: можливо, нам не потрібно на такий довгий період, можливо, його робити більш коротким і готувати потенціал наших майбутніх захисників (захисниць) для того, щоб вони були готові.
Дуже буде важливим аспектом все ж таки впровадження Закону про територіальну оборону, національний спротив, який почне діяти з 1 січня. Це основний наш з вами базовий резерв, а далі вже відповідно будемо наповнювати.
Тому сьогодні я попрошу у вас ще невеличкий час на дослідження цієї ситуації, і ми публічно суспільству звітуємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається народному депутату України Осадчуку Андрію Петровичу, фракція політичної партії "Голос".
Народний депутат Осадчук.
10:51:48
ОСАДЧУК А.П.
Будь ласка, Сергію Рахманіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Іванович Рахманін, будь ласка.
10:52:06
РАХМАНІН С.І.
Дякую.
В мене два запитання до Прем'єр-міністра. Перше. Як щойно зауважив міністр оборони, потреби… точніше, бюджет на зброю і озброєння фінансується на 15-20 відсотків від потреби, натомість військовий збір щорічно приносить до державного бюджету України 25 мільярдів гривень.
У мене питання. Як ви ставитеся до того, щоб ці гроші все-таки потрапляли не в загальний фонд, а хоча б частина цих коштів потрапляла в спеціалізований, щоб потреба українців в озброєнні фінансувалася хоча б на 50-70 відсотків, а не на 20?
І друге питання. Два тижні тому міністр внутрішніх справ Денис Монастирський казав, що для облаштунку українсько-російського, українсько-білоруського кордону йому потрібно на рік 17 мільярдів гривень. Натомість у бюджеті, який вчора був ухвалений, на облаштунок кордону закладено – увага! – 900 мільйонів гривень. В мене питання: чи вважаєте ви цю суму достатньою? І де знайдуться кошти на облаштунок кордону?
Дякую.
10:53:14
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваші питання.
Отже, перша частина. За оперативною інформацією, станом на 1 грудня 2021 року державними замовниками за оборонним замовленням виконується 390 державних контрактів, з них 275 – пролонговані і 115 контрактів – це нові контракти. Загальна сума, що становить 83 відсотки від передбачених обсягів фінансування оборонного замовлення. Тобто абсолютно не ті цифри, які ви називаєте, шановний пане народний депутат.
Відповідно взяті державними замовниками замовлення, зобов'язання бюджетні профінансовані більш ніж на 74 відсотки. Відповідно Міноборони за державним оборонним замовленням виконує 250 державних контрактів на загальну суму, що становить 87 відсотків від передбачених обсягів фінансування оборонного замовлення для потреб Міноборони. Це конкретна відповідь.
Друга частина – стосовно облаштування державного кордону. На наступний рік в бюджеті передбачено 17 мільярдів гривень. Фактично буде фінансуватися в 2022 році інженерне облаштування державного кордону з Російської Федерацією, Республікою Білорусь.
21 жовтня ми схвалили концепцію Державної цільової правоохоронної програми з облаштування державного кордону. Розробили відповідні постанови, згідно з якими в 2022 році фінансування цієї програми в основному планується через Мінінфраструктури в обсязі 15,9 мільярда гривень, а через Держприкордонслужбу - 1 мільярд гривень. Додатково рішеннями уряду від 15 і 24 листопада цього року виділено 205 мільйонів гривень з резервного фонду, з них 175 – на посилення найбільш вразливих ділянок кордону України з Республікою Білорусь і ще додатково 30 мільйонів гривень. 175 мільйонів гривень, якщо я обмовився, перепрошую…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат України Ковальчук Олександр Володимирович, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:55:26
КОВАЛЬЧУК О.В.
Олександр Ковальчук, "Слуга народу", Рівненщина. Прошу передати слово Ігорю Васильєву.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Васильєв, будь ласка.
10:55:39
ВАСИЛЬЄВ І.С.
Васильєв Ігор, "Слуга народу", Сумщина. Запитання до міністра інфраструктури пана Кубракова.
По-перше, хочу подякувати від всієї Сумщини за ту роботу, яку ви робите, оскільки всі бачать зміни в дорогах, в інфраструктурі. Також окрема подяка за те, що ми можемо в наступному році запустити електрифікацію ділянки Ворожба-Суми, за нашу плідну співпрацю.
В той же час, дуже багато звернень йде стосовно Укрпошти. Останнє звернення від Хотинської громади, Краснопільської, Ворожби. Відділення закриваються, а громади в той же час, вони готові і співфінансувати, утримувати частково ці відділення, оскільки вони також носять і соціальну функцію.
Хочу запитати, чи буде робота в цьому напрямку здійснена для того, щоб менше було скарг від…
10:56:47
КУБРАКОВ О.М.
Доброго дня. Дякую за запитання.
Давайте ми розглянемо. Якщо дійсно є така пропозиція з боку громад співфінансувати відділення Укрпошти, то я думаю, що ми знайдемо точно можливість не закривати такі відділення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України В’ятровичу Володимиру Михайловичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:57:14
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Прошу передати слово Михайлу Бондарю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Бондар, будь ласка.
10:57:22
БОНДАР М.Л.
Дякую.
Бондар Михайло, "Європейська солідарність". Дивно чути від Прем'єр-міністра, що шахтарі власні кошти не витрачають собі на заробітну платню, в той час, коли ціна вугільної продукції втричі нижча за ту ціну імпортного вугілля, яке вони закупляють. Тому це логічно, що різницю в собівартості вугільної продукції закладали в бюджет держави і сплачували заборгованість шахтарям по заробітній платні.
В мене питання тоді. Ми з колегами анонсуємо ще один законопроект по змінам в бюджет на 21-й рік. Чи готовий уряд підтримати ті зміни і закласти 1,1 мільярда для виплати заборгованості шахтарям по заробітній платні? Чітко скажіть, тому що вчора ви мені пояснювали, що міністр енергетики вам сказав, що ніякої заборгованості перед шахтарями немає. Чи готовий уряд підтримати цей законопроект і внести зміни?
Дякую.
10:58:29
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую. Прошу міністра енергетики дати відповідь на дане питання.
10:58:31
ГАЛУЩЕНКО Г.В.
Дякую дуже за запитання.
Насправді стосовно… Тут два аспекти. Перше – це, безумовно, стосовно ціни на вугілля. Насправді на сьогодні ціна складає 3,5 тисячі гривень, і ця ціна, яка склалася відповідно в ринковий спосіб, вона вже більш-менш відповідає реальній ринковій вартості вугілля. І тому ми говоримо про те, що насправді підприємства дійсно на сьогодні мають можливість… От там згадували ситуацію нещодавно, яка була на шахті "Добропіллявугілля", де дійсно працівники страйкували у зв'язку з виплатою заробітної плати. Але знову ж таки ця шахта, вона взагалі не перебуває на державній підтримці, і відповідно фактично є можливості всі, з точки зору економіки процесу, економіки підприємства, належним чином забезпечити виплату зарплати, враховуючи ту ціну, яка на сьогодні склалася на ринку. І відповідно це і було зроблено: за наступний день ці кошти були акумульовані, підприємством отримані, і погашена та заборгованість, яка на сьогодні є, була на шахті.
Стосовно вашого другого аспекту питання. Насправді, я не говорив… Ми говоримо про те, що сьогодні є заборгованість перед шахтарями по заробітній платі. І на сьогодні є відповідні кошти, ще залишились в бюджеті, передбачені на грудень місяць, які зараз якраз ми спільно з Міністерством фінансів...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, у нас завершилась… "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо уряду за участь в роботі Верховної Ради України. Дякуємо.
Шановний уряд та народних депутатів попрошу залишитись в залі, тому що є інформація.
Шановні народні депутати, сьогодні у день відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю у Верховній Раді України перебуває делегація Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Члени делегації виявили бажання взяти участь у пленарному засіданні Верховної Ради та виступити з короткими промовами.
Відповідно до вимог статей 6 та 34 Регламенту Верховної Ради України нам необхідно прийняти відповідне процедурне рішення і проголосувати 150 голосів народних депутатів.
З огляду на викладене, шановні колеги, прошу зайняти свої місця.
Вноситься пропозиція відповідно до статей 6 та 34 Регламенту Верховної Ради України запросити до зали засідань Верховної Ради України разом із супроводжуючими особами амбасадора ЮНІСЕФ з питань інклюзії Яніса МакДевіда та українську активістку, що захищає права людей з інвалідністю Ліну Дешвар. І надати їм слово для виступу. Зрозуміла сутність пропозиції?
Шановні колеги, прошу проголосувати.
11:02:21
За-224
Рішення прийнято.
Шановні колеги, запрошую шановних гостей до зали засідань Верховної Ради України, і прошу їх привітати. (Оплески)
Дякую, шановні народні депутати.
Запрошую до слова мотиваційного спікера з Німеччини, амбасадора ЮНІСЕФ з питань інклюзії Яніса МакДевіда. Будь ласка, пане Яніс.
11:03:40
ЯНІС МАКДЕВІД
Hello! Для мене велика честь тут опинитися. Мені би хотілося подякувати вам всім за цю особливу можливість. І мені хотілось би сказати подяку ЮНІСЕФ за їхнє запрошення, що мені видалася можливість виступати перед вами тут, на цьому місці, в рамках Міжнародного дня людей з інвалідністю.
І для мене дуже велика честь розказати вам свою візію. Перед тим, як я розпочну, мені хочеться поставити вам особисте одне запитання. Якщо ви на мене подивитися зараз, може, ви собі захочете поставити декілька тоді запитань. Може, ви захочете себе спитати, що він тут робить перед нами? І ви, може, вже помітили щось одне. І, звичайно, я визначаюся різними характеристиками. Мене визначають, наприклад, тим, що я блондин, маю сині очі, але, як ви уже помітили, в тому числі в тому, що немає кінцівок, верхніх і нижніх. Це одна з таких характеристик, яка мене визначає в тому числі. Але це лише одна така характеристика порівняно з іншими характеристиками.
Отже, мені би насправді хотілося зараз використати цей час для того, щоб поговорити про ці характеристики, про характеристики, які характеризують людей через те, що ми всі визначаємося цінним розмаїттям цих рис, характеристик, наприклад, які нас відрізняють один від одного, а деякі нас, навпаки, єднають.
Отже, коли я був малюком, я насправді не розумів, що я чимось відрізнявся від своїх сверстников. Насправді я відчував себе нормальною дитиною. І також я завжди… ну, я хотів насправді їздити на поліцейському мотоциклі. Да, ну, звичайно, факт того, що немає верхніх і нижніх кінцівок, я розумів це, і я розумів, що я їжджу на візку. Отже, коли я був малим, ви розумієте, для мене це було не актуально, я просто проживав таке життя, як нормальна дитина проживає. І цікавість полягає в тому, що всі в моєму оточенні, навколо мене також вони не знали, що є оці відмінності.
У дитячому садочку в мене було багато дітей, вони не вбачали ці відмінності між мною та рештою дітей. Тобто діти, не бачать вони цю різницю, діти не бачать інвалідності. Отже, це те, що я уже зрозумів, що є інвалідність, коли уже перестав бути дитиною. Тобто ви вже стаєте свідомими інвалідності, це пізніше уже стає. Тобто дорослі вже вчать дітей оцим відмінностям завдяки освіті, завдяки поведінці.
Отже, коли я був малим, це був мій світ, який був зруйнований в один час. Тобто, коли мені виповнилося 8 років, я був вдома, я подивися у дзеркало - і в перший раз в житті я збагнув: боже, та ти ж не такий нормальний, як всі! Тобто те, що я побачив у дзеркалі, воно взагалі не стосувалося того іміджу, образу, який я собі придумав. Я собі придумав такий образ: ой, дивіться, у мене рук, ніг немає, але для мене це мало актуально. Але тепер я уже почав розуміти, що це було актуально. Раптом мій світ рухнув моїм власним сприйняттям. Але також завдяки тому світу, який був навколо мене, раптом цей світ почав мені казати, що ти ж ненормальний, ти ж інвалід, тебе треба виключити внаслідок того, що в тебе немає ні рук, ні ніг.
В той момент часу мені було цікаво просто. Мені цікаво було, отже, звідки оця диференціація створилася, чого ж вона трапилася. Може, я відмінний від того, що у мене сині очі або курчаве біле волосся. Я просто хотів жити нормальним життям, а не життям інваліда. Я хотів жити нормальним життям у нашому суспільстві. І це може трапитися лише за умови того, через те, що я жив у прийомній родині, які завжди мене вчили, які завжди мені говорили: той факт, що у тебе немає кінцівок, це не мусить бути причиною, що ти не можеш чогось робити. Вони навпаки мене надихали, щоб я по максимуму прожив життя повноцінним. Вони завжди мене навчали: у тебе немає кінцівок - і це не актуально. І я дуже дякую своїм батькам за це. І дякую суспільству, в якому я зростав, тому суспільству, яке думало і так себе поводило, щоби забезпечити інклюзію.
Мені хотілось би використати цю особливу можливість для того, щоби розказати вам власну візію. Через те, що моя візія для нашого майбутнього, для нашого майбутнього суспільства, полягає в тому, я хочу жити в такому світі, де характеристики людини, які відрізняють одну людину від іншої, щоб вони не призвели до виключення. Я хочу жити в такому світі. Тобто не важливо, звідки ви приїхали, як ви виглядаєте, чи є у вас інвалідність, чи ні, я хочу жити у такому світі, де всі мають одні і ті ж можливості.
І я дуже задоволений зараз перед вами говорити з цією промовою у цьому місці, мені дуже приємно знаходитися в Україні в Києві декілька днів завдяки запрошенню ЮНІСЕФ. І я буду ще зустрічатися з рештою активістів через те, що ми мусимо просувати і далі ці дебати щодо інклюзії.
Якщо ми будемо говорити з вами про інклюзію, ми не говоримо про якесь соціальне зобов'язання. Якщо ми говоримо про інклюзію, ми з вами говоримо про права: про право того, щоби знаходитися тут, про право участі і про право здійснення власного внеску у процеси, які є актуальними для суспільства і для усіх громадян.
Я мрію про таке суспільство, де ми будемо розуміти з вами, який потенціал знаходиться саме у цій царині, якщо ми будемо рівномірно до всіх ставитися, якщо кожному громадянину ми даємо шанс зробити свій внесок у наше суспільство найоптимальнішим і найкращим способом. І без власних батьків, без мислення інклюзивності я би жодного разу не зміг би нічого зробити такого, щоб приїхати до вас зараз і говорити перед вами.
І ви, будучи парламентарями, ви контролюєте ці речі. Саме ви можете задавати законодавчі норми і, наприклад, мріяти про такі законодавчі норми, які, наприклад, виведуть Україну на блискучий щабель інклюзивності.
Я мрію про таке суспільство, де всі будуть мати однакові шанси. Однак, якщо ми з вами говоримо про інклюзію, то ми також мусимо не забувати про зобов'язання, які всі на себе беруть. Нам треба, щоб всі наші громадяни у суспільстві йшли за нами, нам треба, щоб у нас були потужні люди із сильним голосом, які будуть торувати вперед цей шлях, показуючи власний приклад, які будуть говорити про потенціал, про рішення, про нашу візію.
І отже, мені хотілося б подякувати вам від всього серця за дану можливість ще раз, а також за ті зобов'язання, які ви взяли на себе, щоб щільно з нами співпрацювати, разом співпрацювати, співробітничати з ЮНІСЕФ над створенням кращого світу.
Дякую дуже. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народні депутати, до слова запрошується українська активістка, що захищає права людей з інвалідністю Ліна Дешвар. Будь ласка, пані Ліно.
11:12:54
ЛІНА ДЕШВАР.
Всім доброго дня! Мене звати Ліна і я є громадською діячкою у сфері захисту прав дітей з інвалідністю та дітей, які перебувають в інтернатах. Я, з вашого дозволу, трішечки просто переживаю, буду трішечки користуватися підказками, які я зробила, і розпочну свою промову. Я не кожного дня просто перед такою публікою виступаю. (Оплески)
Ви знаєте, мене завжди просять розповідати свою історію, як я прожила 19 років в інтернатних установах. Вони всі були різними, були закриті види, але весь час там діти з інвалідністю були. І, ви знаєте, я коли росла, завжди мінялися працівники, дорослі, і не було людини, якій би я могла довіритись, або яка б мене точно знала, яка я є. Але про цю всю історію я розповідала рівно 5 років тому назад в цій залі. Тому сьогодні я хочу сказати про тих, хто не може сказати вам тут і не бути почутими.
І знаєте, я хочу почати з двох слів – це інклюзія і деінституціалізація. В нашій країні, на жаль, не зрозуміли, що інклюзія і деінституціалізація – це два слова і два поняття, які йдуть пліч-о-пліч. І якщо в нашій державі почнуть робити соціальні послуги, тоді деінституціалізація у нас відбудеться. Деінституціалізація – це право дитини на освіту, на соціальні послуги і головне – це на родину, це прописано в наших державних законах.
І багато хто не розуміє, навіщо потрібна інтернатна реформа. Інтернатна реформа потрібна для того, щоб ми в кожній громаді створили соціальні послуги як альтернативу інтернатній системі.
Я працюю в ГО "Бачити серцем", і ми створили, наша команда створила дуже класний проект "Школа соціалізації підлітків з комплексними порушеннями". Що це таке? Це коли в одній дитині два і більше діагнозів, ми показали, що можна соціалізувати дитину у суспільстві.
Я вам розповім одну історію з нашої школи. У нас був хлопчик Ія, і він дуже боявся бути в колективі. Ми покроково з ним цілий рік працювали, щоб інтегрувати його до нашого колективу. І ви не повірите, яка наша радість була, коли в кінці року (за весь рік він не підходив до колективу) він взяв обох дітей у колі на чотири секунди. Це наша була перемога. І це так було класно. На сьогоднішній день цей хлопець тепер повністю з нами в колективі буває і навіть займається на заняттях.
Також я хочу вам сказати, що в нашій команді є дуже класне гасло: у дитинства немає інвалідності. Дійсно, кожна дитина – це дитина, це особистість і це всесвіт. Кожна дитина нас вчить і ми вчимося у неї, у кожної, незалежно від того, чи є в неї інвалідність, чи немає.
І хочеться сказати вам про те, коли я працюю в нашій школі соціалізації для підлітків, я розумію, що все те, що ми надаємо нашим підліткам, цього ніколи не буде в інтернаті. Повірте мені, в інтернатах дуже багато дітей, а працівників на одну дитину може бути 10. Тому, як правило, такої от опіки і таких перемог, навіть ті 4 секунди, коли дитина підходить і ми радіємо, цього не буде в інтернаті.
Також я хочу вам розповісти історію, минулого року вона сталася. До мене подзвонив хлопець з інтернату і каже: "Лін, через 6 днів у мене буде день народження, я мрію про торти, я мрію про привітання, так, як я бачив це по телевізору". Я не згаяла часу, написала, звичайно, у фейсбук. І ви не повірите, в цей день цей хлопець отримав сотні привітань, сотні дзвінків. І потім йому ще принесли, звичайно, торт і свічки, і він вперше за 31 рік задув цю свічку на торті і загадав бажання мати друзів. (Оплески)
До мене кожного дня звертаються декілька, ну, багато випускників інтернатів, кожного дня, і кожного дня ці випускники або вони перебувають в інтернатній систем, або вже поза нею. Нам потрібно в державі створити послуги – альтернативу для інституційного догляду. Повірте мені, кожна мама, кожен тато захоче відвести або дитину в спеціальну школу, але без інтернату, або ж в загальноосвітню школу без інтернату. І ви побачите, наскільки зміниться ставлення батьків до соціальних послуг. У них буде просто вибір: або дитину відправити в спеціальний центр на соціалізацію, або ж дитину за 100 кілометрів відправити в інтернатну установу, де будуть порушуватися її права, тільки тому що не зробили альтернативу інтернатним закладам.
І наостанок я хочу сказати, я дуже пишаюся, що в нашій країні є громадські організації, які довели, що можна захистити права дитини, довели свою спроможність, що можна захистити права дитини завдяки послугам. Але чому так відбувається? Ці послуги повинна створювати держава. Тому я вас всіх закликаю, кожного з вас – ті, хто мене бачать, ті, хто мене чують: давайте почнемо створювати послуги, які так сильно потрібні хлопцям та дівчатам і молодим людям з інвалідністю і без. І ви побачите, наскільки наша країна почне розцвітати. І тоді точно буде й інклюзія, і деінституалізація.
Дякую вам за увагу. (Оплески) І слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! (Оплески)
Шановний пан Яніс, пані Ліна, хочемо подякувати вам від імені всієї нашої Верховної Ради, від нашого парламенту, тому що ви справді сказали дуже важливі для всіх слова. Спасибі. І всього найкращого! Спасибі. (Оплески)
Шановні колеги, ми продовжуємо нашу роботу. Шановні колеги, у мене є три перерви з заміною на три виступи, але у мене є спочатку пропозиція, давайте ми проголосуємо.
Є така пропозиція: сьогодні скасувати перерву з 12 до 12:30 і працювати без неї до 12:30, після цього почати оголошення депутатських запитів і після того провести "Різне". Не буде заперечень, колеги? Тобто, ще раз, просто скасовуємо перерву з 12 до 12:30, працюємо в режимі пленарному до 12:30, після цього переходимо до запитів, після цього ми слухаємо "Різне". Погоджуємося?
Шановні колеги, прошу проголосувати за цю пропозицію.
11:22:27
За-252
Рішення прийнято.
Шановні колеги, є три перерви, як я сказав, з заміною на виступ. Я запрошую спочатку народного депутата Ковальчука.
11:22:56
КОВАЛЬЧУК О.В.
Шановні колеги, президія, українці, сьогодні 3 грудня у всьому світі відзначають День людей з інвалідністю. Цей день є нагадуванням нам усім про обов'язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини нашого суспільства. Але ще важливо дати таким людям "не рибу, а вудку", як говорять в народі. Адже дуже часто після повноліття молоді люди з обмеженими можливостями стають непоміченими, окрім їх батьків, їм дуже важко знайти роботу та інтегруватися в суспільство.
Хочу на прикладі міста Рівне розповісти, як нам вдалося допомогти молодим хлопцям та дівчатам, які мають порушення роботи опорно-рухового апарату, реалізуватися і отримати нову спеціальність та офіційне працевлаштування. Зараз на ваших екранах саме кадри з цього проекту "Іди і роби", як діти з інвалідністю працюють в центральній міській лікарні і печуть хліб.
Разом з Рівненськім міським центром зайнятості ми ініціювали проект "Іди і роби". В чому його суть. Шестеро хлопців та дівчат з інвалідністю протягом 3 місяців навчалися на пекарів-кондитерів у Рівненському центрі професійно-технічної освіти. Нам було важко знайти місце роботи перше після цього навчання, але завдяки тому, що голова міської лікарні Євген Кучерук пішов нам назустріч, сьогодні ці хлопці і дівчата працюють в пекарні міської лікарні міста Рівне. Буквально вчора, вибачте, 1 грудня був їх перший офіційний робочий день, і вони своїми руками спекли ті булочки, той хліб, який зараз знаходиться в кулуарах Верховної Ради. Я запрошую всіх колег, всіх народних депутатів, незалежно від політично окрасу, фракції, назв, підійти пригоститись булочкою, випеченою цією командою, і, можливо, поширити цей класний проект на своєму окрузі.
Багато батьків, які виховують людей з особливими потребами, вранці і ввечері засинають тільки з однією думкою: що буде, коли ця дитина виросте, що буде, коли мене не стане. І наш проект "Іди і роби" в першу чергу покликаний подати надію батькам, сигнал про те, що є механізм, як діти можуть працювати, соціалізуватися, отримувати зарплатню, і головне – відчувати себе повноцінними членами суспільства і гідними українцями, гідними громадянами своєї країни.
Це унікальний випадок не лише для нашого міста, а й для всієї країни. Вірю, що ми станемо гарними прикладами для кожного куточка нашої країни. Моя команда, я особисто, ми готові поділитись тим досвідом, який отримали в цьому процесі. Ніяких великих інвестицій і грошей не потрібно, потрібно ваше бажання і наші зусилля. У нас є протоколи, у нас є сценарій, як це потрібно робити. Будь ласка, долучайтеся. Підтримайте нас.
Дякую всім. І слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Ще одна перерва з заміною на виступ. Слово надається Южаніній Ніні Петрівні. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.
11:26:26
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановна президія, шановні колеги і українці! Вчора при прийнятті двох проектів законів, 6297 і 6298, відбулось порушення закону України. Висновок щодо ступеня цього порушення, я думаю, мають дати інші компетентні органи, в тому числі Апарат Верховної Ради. Я просила би послухати вас, тому що вчора ви всі, колеги, голосували по цим двом проектам законів.
Хто взяв таблицю чи хто заходив на сайт комітету, який запропонував таблицю до другого читання, бачили її форму і зміст. І найголовніше, чого немає в цій таблиці, – це тексту, запропонованого комітетом до прийняття в залі. Тобто є текст першого читання, є поправки народних депутатів, є думка комітету, тобто пропозиція комітету, але відсутня остаточна редакція статей законопроекту, що пропонується головним комітетом для прийняття в другому читанні. Тому у вас, пане Голово Верховної Ради, немає тексту для того, щоб підписати закон, прийнятий вчора, і передати на підпис Президенту.
Подивіться, будь ласка, я півтора року доводила в компетентних органах про те, що в деяких проектах законів виникає така ситуація, що після голосування в залі правої колонки, що відповідає статті 118 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", додаються якісь інші слова чи цілі речення при підписанні Головою Верховної Ради. І це є грубим порушенням, бо це є підробка тексту закону.
В даному випадку, вчора голосуючи по проекту Закону 6297, ми зовсім не маємо цієї остаточної редакції, за яку мали голосувати, а по проекту Закону 6298 є тільки щодо двох статей. Тобто колонка, яка відповідно до вказаної статті закону має бути обов'язково представлена, ми не голосували той текст, який має бути законом України.
Тому я все ж таки, очевидно, розумію, що ви точно не можете підписати закони, бо вони не прийняті, маєте зробити висновки. І після того, в залежності які висновки будуть зроблені Апаратом Верховної Ради, я думаю, що всі народні депутати тут, не розділяючись на опозицію, на чинну владу, ми маємо звертатися спільно в правоохоронні органи для того, щоб текст закону, який має вийти, відповідав тим позиціям, які були проголосовані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшла ще одна перерва з заміною на виступ. Слово надається народному депутату України Сушку Павлу, будь ласка.
11:29:40
СУШКО П.М.
Шановні колеги, шановні українці, всіх вітаю! Я хочу подякували Ліні Дешвар, яка тут виступала, та амбасадору ЮНІСЕФ Янісу МакДевіду за актуалізацію тих питань і тих завдань, які робить тимчасова слідча комісія Верховної Ради.
Сьогодні Україна, як і увесь світ, відзначає Міжнародний день осіб з інвалідністю. В нашій країні проживає 2 мільйони 703 тисячі людей з інвалідністю. За даними Держстату, серед осіб з інвалідністю майже 164 тисячі дітей. Відомо, що рівень розвитку суспільства і держави визначається забезпеченням в ній прав осіб з інвалідністю, ступенем їх включення у суспільне життя, спроможністю реалізувати себе.
На сьогодні завдяки ініціативі першої леді щодо створення безбар'єрного суспільства ми стали на крок ближчими до цього. Ми, народні депутати України, в свою чергу залучаємо всі важелі, щоб питання захисту осіб з інвалідністю були в пріоритеті.
З перших днів роботи в парламенті створено міжфракційне об'єднання депутатське "За права дітей з особливими освітніми потребами". Згодом зареєстровано профільну ТСК, до складу якої увійшли депутати майже всіх політичних сил у парламенті. Серед першочергових завдань слідчої комісії – захист прав дітей з інвалідністю. Маємо змогу наочно побачити ті проблеми, що існують на місцях, спільними зусиллями деякі з них вже вдалося вирішити.
Звісно, це лише початок великого шляху до створення гідних умов життя, розвитку, освіти та реабілітації дітей з інвалідністю і загалом людей з інвалідністю у всій країні.
На парламентському рівні завдяки нашій спільній роботі прийняли низку законів, що стосуються соціального захисту осіб з інвалідністю; надали право людям з інвалідністю та особам з інвалідністю, та особам, які їх супроводжують, безперешкодного позачергового перетину державного кордону; посилили соціальний захист осіб з інвалідністю з дитинства; підвищили людям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розмір державної соціальної допомоги.
Важливо розуміти, що держава має підтримувати осіб з інвалідністю не лише шляхом соціальних виплат, а і створити умови для самореалізації та соціалізації. Ми саме в цьому бачимо перспективу підходу до питання створення гідних умов життя людей з інвалідністю.
Конвенція про права людей з інвалідністю є дорожньою картою наших дій. Ми – за деінституціалізацію. На рівні ПАРЄ ми приймаємо участь в обговоренні. Громада є базою для реалізації взятих країною на себе міжнародних зобов'язань.
І на завершення. Важливо, щоб про дітей та про людей з інвалідністю згадували не лише раз на рік 3 грудня, і не лише говорили про проблеми, а й об'єднували зусилля для їх вирішення і створення гідних умов життя.
Дякуємо за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, прошу зайняти ваші місця, ми йдемо далі працювати. Надійшла пропозиція… (Шум у залі) З порядку денного спочатку. Перед вами надійшла пропозиція.
Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко.
11:33:02
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Дуже дякую.
Шановні колеги, я хочу увагу керівництва Верховної Ради і колег з монобільшості звернути на наступне. От зараз ми бачили тут виступи людей, дітей з інвалідністю. Дуже важливо, що це відбувається в день, міжнародний день, коли ми говоримо про цю проблему. І ви знаєте, нам катастрофічно, як показує цей тиждень, коли до зали запрошували і так само мам багатодітних і інше, нам не вистачає формату, який є регламентним, – парламентських слухань.
Вже півтора року в залі не проводяться парламентські слухання, мотивуючий це тим, що у нас ідуть обмеження, пов'язані з COVID, в той же час сесійні зараз засідання перетворюються по суті на такий міні формат парламентських слухань.
Тому наша фракція вимагає від керівництва парламенту і монобільшості не змішувати сесійні засідання і парламентські слухання і негайно повернутися до проведення парламентських слухань. Пропонуємо перше слухання провести саме присвячене проблематиці осіб з інвалідністю. Це дуже…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за цю пропозицію, вона вже врахована. І після того, як ми прийняли правила допуску до парламенту, ми вже прийняли рішення відновити парламентські слухання.
Будь ласка, Железняк, я так розумію. Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк. Пропозиція є узгоджена з усіма фракціями.
11:34:22
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Шановні колеги, справді, є пропозиція щодо зміни календарного плану на цю сесію, 6381, він є в порядку денному. Дякую, що підготували. Є, я так розумію, нестримне бажання його підтримати, і підтримати без обговорення. Тому прошу, да, поставити на голосування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, чи є заперечення, щоб ми зараз без обговорення прийняли Постанову 6381? Немає заперечень? Немає заперечень.
Шановні колеги, тоді з вашого дозволу ставлю пропозицію зараз прийняти в цілому проект Постанови про внесення зміни до календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (реєстраційний номер 6381).
Готові голосувати? Шановні колеги, прошу голосувати.
11:35:27
За-276
Рішення прийнято.
Шановні колеги, зараз ми переходимо до проекту постанов про скасування рішення Верховної Ради України від 30.11.2021 про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".
Доповідаю, що відповідно до частини дев'ятої статті 48 це питання розглядається за скороченою процедурою та без включення до порядку денного пленарного засідання.
Шановні колеги, я запрошую тоді почергово авторів цих постанов для представлення свого бачення.
Слово надається народному депутату України Герасимову Артуру Володимировичу, автору постанови першої, я так розумію, 5600-П. Будь ласка.
Немає його, так? Далі йдемо. Добре, дякую.
Наступний. Я запрошую до слова автора наступної постанови 5600- П1 Тимошенко Юлію Володимирівну.
Цимбалюк Михайло Михайлович, будь ласка.
11:36:47
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні українці! Ухваленням законопроекту за номером 5600 вперше зі сталінських часів ви оподатковуєте селянина-одноосібника, який буде платити – увага! – 50 сотих і більше з гектара 1 тисячу 500 гривень податку. Не було такого ніколи зі сталінських часів.
Вперше цим законопроектом ви оподатковуєте селянина, який виростив сільськогосподарську продукцію і продає – увага! – на 6 тисяч гривень в місяць. Ви його заставляєте, оподатковуєте, стягуєте майже 2 тисячі гривень з того, що він продасть: молока, м'яса, овочів чи фруктів. Це вперше. Вперше цим законопроектом ви оподатковуєте кожного українця, бо зростуть ціни на сільськогосподарську продукцію.
Вперше цим законопроектом ви заставляєте, не має значення, хто продає в рік третю ділянку землі, - податок. Нерухомість, немає значення, гараж, будка – податок.
Цим законопроектом вперше ви розділили розуміння рентної плати на руду: на залізну – вперед, а на іншу, марганцеву – вниз. Це вперше.
Вперше ви даєте надзвичайні повноваження податковій контролюючій службі, яка за цим законопроектом буде мати право без суду і слідства накладати арешти на рахунки, стягувати гроші, а тоді – доказуй.
Команда "Батьківщина" не голосувала за такий законопроект і просить підтримати скасування і ухвалити цю постанову.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається автору наступної постанови 5600-П2 Геращенко Ірині Володимирівні. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
11:39:07
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Дорогі українці, ви знаєте, спочатку монобільшість назвала цей законопроект антиолігархічним, але навіть ті, хто не читають законопроекти, десь там зрозуміли, що нічого спільного з боротьбою з олігархами ось ця бздура не має, і назвали його ресурсним. Тому що, дійсно, це ресурсний законопроект, а ресурсом будете ви – фермери, представники малого, середнього бізнесу, з яких будуть тепер тягти за все.
Чи знаєте ви, що рента на руду залишається в Україні після голосування за цей законопроект - а вже він, хочуть, щоб став законом, - найнижчою в світі. Тобто олігархи не просто не постраждали – вони виграли. Так само, як і екоподаток для всіх шкідливих там підприємств, власниками яких точно є не ФОПи, а олігархи, не піднімаються цим законом. Але от пенсіонери, які ще до вчора були обмежені, були без податку на свою землю, тепер будуть платити дійсно півтори тисячі гривень за свою землю, за те, що вони не можуть прожити на пенсію і обробляють цю землю.
Автори закону нам говорять про те, що, ви знаєте, в нас є тіньовий ринок землі, який обробляється, з якого там не сплачуються податки, там три, п'ять хтось має гектарів землі, ці паї. Так вибачте, будь ласка, пане Зеленський, у ваших руках сьогодні і у монобільшості всі важелі влади. Це ж ваша податкова, це ж ваше сьогодні Міністерство внутрішніх справ, це ж ваша сьогодні поліція. Так ви не збирайте, будь ласка, оці хабарі, а збирайте податки, але не ставте людей на межу виживання. І вдарить цей закон не тільки по селу, а й по місту, тому що зростуть ціни.
Сьогодні ось ми тут слухали цього тижня Зеленського, який розповів, що ціни в Україні найнижчі, все добре. Так, звичайно, за конверти, ви знаєте, люди ці не відчувають, як зросли ціни сьогодні в Україні, а кожен з українців, чи він живе в селі, чи він живе в місті, стане заручником Закону 5600. Тому закликаємо вас бути чесними перед людьми…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається автору наступної постанови 5600-П3 – Ар’єву Володимиру Ігоровичу. Будь ласка, Володимир Ігорович.
11:41:30
АР’ЄВ В.І.
Шановні друзі, я вже звертаюся не до цієї зали, я звертаюся до громадян України. Ви знаєте, цей потяг летить, але попереду зовсім не вокзал, попереду – стіна. І те, що було зроблено законопроектом 5600… Я не буду вдаватися в процесуальні порушення, вони були, просто опозиції тупо заткнули рот, щоб ви не чули, що ми говоримо про це законопроект, про його наслідки. Але зараз ви почуєте.
Тому що олігархам, які всім розказували, що у них буде велике оподаткування, рента на руду і так далі, так от, ціни на руду такі, що ренти буде менше в наступному році – 240 мільйонів плюс-мінус для олігархів. Зате малий і середній бізнес заплатить 20 мільярдів додаткових за рахунок того, що в цьому законопроекті оподатковують збитки. Тобто вже не прибутки оподатковують, а збитки. Лише 50 відсотків, які переносяться на наступний період, вони просто не оподатковуються. Тобто ФОПи, малий бізнес, він, який і так на сьогоднішній день терпить збитки через зниження ділової активності внаслідок пандемії, через те, що влада сьогодні і так уже затискає остаточно, він сьогодні має платити ще й податок на збитки. А фіскальним органам надаються просто драконівські повноваження.
І повірте мені, кожен із вас, крім того, що він заплатить податки, ви знаєте, як буде це, коли фіскали отримають повноваження, він заплатить ще і податок на корупцію. А корупція – це 5600.
Тому я закликаю всіх все ж таки подумати ще раз і скасувати цей законопроект, для того щоб не драконити людей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається автору ще однієї Постанови номер 5600-П4 – народному депутату України Павленку Ростиславу Миколайовичу.
11:43:55
ПАВЛЕНКО Р.М.
Дякую, Руслан Олексійович.
Шановні колеги, шановні українці, знаєте, є такий інструмент сільськогосподарський – граблі називається. І от коли дивишся на такі законопроекти, як от 5600, згадуєш, що є, на жаль, такий національний спорт – біг по цих граблях. І згадуються недоброї пам'яті часи пана Азарова з його винаходами: безакцептне писання, безспірне стягнення і подібні речі, які, на жаль, повертаються до життя отакими проектами законів. Тому що посиленням прав податкової не вирішується питання збору коштів, тому що громадяни України, голосуючи за цю владу, за склад парламенту, ставили інші задачі. Вони говорили про те, що податки мають бути справедливими, щоб платили їх всі, але вони не мають убивати тих, хто їх платить. Знаєте, в цьому, може, найбільш філософська проблема цього законопроекту і інших подібних, які спрямовані на те, щоб визискувати, щоб посили можливість придушити, але не дати ініціативи.
Колеги говорили, що і при прийняті були проблеми з виконанням Регламенту, тому і за змістом, і за формою, і за процедурою цей законопроект не повинен стати законом.
Шановні колеги, пропонуємо дослухатися і скасувати голосування за цей проект, повернутися до цього питання і ухвалити такий закон, який сприятиме розвитку економіки, а не поверненню "азаровщини".
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається автору наступної Постанови 5600-П5 – Бондарю Михайлу Леонтійовичу. Будь ласка.
11:45:59
БОНДАР М.Л.
Дякую.
Бондар Михайло Леонтійович, 119 виборчий округ, Львівщина, "Європейська солідарність". Моя колега говорила, що дійсно цей закон раніше думали назвати антиолігархічним, а потім назвали ресурсним. І дивно звучить, коли принимались закони, які напряму підігравали олігархам. Я маю на увазі, це і списання боргів Коломойському по Укрнафті, це списання боргів Фірташу по облгазах – фактично ті закони, які не дали можливості дійсно наповнити державний бюджет. А зараз законопроектом 5600 якраз пробують викрутити руки малому і середньому бізнесу.
Тому якраз не треба було принимать именно ті закони, дійсно, які підіграли повністю олігархам. Не треба було занижувати ціну на вугільну продукцію. Сьогодні міністр розказував, що вже ціна піднялася до трьох з половиною тисяч, а чомусь він не сказав, яка вона була раніше. І коли шахтар, добуваючи тонну вугілля, розумів, що ціни за цю продукцію не хватить йому на заробітну платню. І сьогодні уряд повністю відхрещується від шахтарів, не даючи вказівки, наприклад, не підтримуючи ті законопроекти, які дадуть можливість закрити заборгованість по заробітній платні шахтарям.
Тому, шановні колеги, голосувати не треба було за ті дійсно олігархічні закони, якими ви підтримали олігархів Коломойського, Фірташа. А цей законопроект 5600 ми пропонуємо з колегами скасувати. Тому підтримайте наші постанови і не дайте можливості підписати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Зінкевич Яні Вадимівні, авторці ще однієї Постанови 5600-П6. Будь ласка, Яна Вадимівна.
Немає. Так, добре.
Далі. Слово надається народній депутатці Климпуш-Цинцадзе Іванні Орестівні, авторці ще однієї Постанови 5600-П7. Будь ласка, Іванна Орестівна.
11:48:38
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.
Шановні колеги, я думаю, що ви вже всі зрозуміли, що ви дійсно порушили Регламент Верховної Ради України, відповідно порушили закон, не давши опозиції висловитися з цього приводу, з цього законопроекту, вплинути на ваше рішення, достукатися до вас і змінити хоча би частково ці норми закону, які ви нав'язуєте сьогодні українцям.
Власне, я хотіла би зараз звернутися до українців, тому що відбулося те, що ви повертаєте цим законом "азаровщину" в її найгірших проявах, на жаль. Наприклад, забороною директорам підприємств, які мають податкові заборгованості, виїжджати за кордон, ви перетворюєте Україну на Північну Корею, де для кожного громадянина країна є концтабором. Власне, ви робите директорів підприємств заручниками податкової, якій дозволяєте надсилати запити не виключно за порушення, а за підозрою у несплаті податків.
Колеги, це не має нічого спільного з тією країною фантастичної мрії, яку щойно днями тут нам намалював Президент Зеленський під час свого послання. То, я не розумію, або ви не є політичною силою, яка підтримує Президента, або ви свідомо просто ставите йому палки в колеса, він не зможе побудувати ту країну мрії, про яку розпинався тут з цієї трибуни.
Тому, колеги, прошу переглянути ваше рішення і, власне, затвердити хоча б одну з наших пропонованих постанов для того, щоб це безчинство податкової, яке ви пропонуєте своїми новелами, не було розповсюджене на наших громадян.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається автору альтернативної постанови, ще однієї, 5600-П8 – Гончаренку Олексію Олексійовичу. Будь ласка.
11:50:49
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні громадяни України, подивіться, як працює наша монобільшість. Класична вже історія. Оголошується певна тема і далі кажуть: ми боремося, ми боремося з олігархами і цілий Закон про деолігархізацію будемо приймати для того, щоб взяти з них гроші, щоб вам було добре, шановні громадяни. А чим все це завершується? Я вам скажу, хто став головними олігархами. Ітак, в нас кожен, в кого є такий мобільний телефон, тепер олігарх, тому що ви будете сплачувати більше, тому що цей закон підняв плату за використання частот. Друзі, ви всі олігархи.
Ще олігархами виявились люди, які обробляють ділянки. Наприклад, мають за межами населеного пункту якусь ділянку, вирощують там картоплю і продають на ринку десь там на залізничній станції. Я так і бачу, що це, напевно, Ігор Валерійович Коломойський виростив картоплю і поніс її туди. Це по ньому удар нанесли, коли підняли для них податки. Ну і це не все.
Нам казали: дивіться, саме головне – це залізна руда. Ми піднімемо ренту залізної руди, тому що її більшість видобуває Рінат Ахметов, вдаримо по ньому. Друзі, нам врешті-решт в державний бюджет додали по залізній руді – 240 мільйонів, але про марганцеву руду, яку монопольно видобуває Ігор Валерійович Коломойський, і там мова йде про вдвічі більше цифри – 500 чи 600 мільйонів гривень, забули. Друзі, розумієте, ми просто забули. Ми одну руду пам'ятаємо, а іншу руду не пам'ятаємо.
Оце називається деолігархізація, коли весь державний апарат бореться з одним конкретним бізнесменом Ахметовим, але його не цікавить ні один інший бізнесмен в цій державі. А взагалі держава має боротися не з бізнесом і не з громадянами, з Росією має боротися і припиняти співпрацю з дійсними олігархами, і припиняти знущатися з людей, які сьогодні беруть останнє через цей законопроект…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається автору ще однієї постанови (реєстраційний номер постанови 5600-П9) – Івченку Вадиму Євгеновичу, будь ласка.
11:53:10
ІВЧЕНКО В.Є.
Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, прийняттям антиолігархічного закону ви завершили прийняття безпосередньо антиселянського закону. Вдумайтесь, із 18 мільярдів, які ви мали зібрати в бюджет, 12 мільярдів ви пропонуєте зібрати з людей, яким держава не платить пенсії, яким держава не індексує пенсії. Ви хочете зібрати з людей 12 мільярдів податків! А я вам нагадаю, це 4 мільйони людей, які називаються одноосібні селянські господарства. І держава їм дала Закон про одноосібні селянські господарства, вони не працюють по Закону "Про господарські товариства", їм держава не дає можливості індексувати пенсії.
Ви назвали цей закон "на прибуток", але цей закон на збиток, колеги. Останній раз, коли такий закон приймався після великої війни, в 40-х роках при Сталіні, селяни почали вирізати худобу. Ви побачите країну бур'янів. Ви не побачите тих прибутків, які ви хочете закласти в бюджет.
Колеги, ви почали вже не чути навіть асоціації. Федерація роботодавців говорить про тотальний тиск цього закону на бізнес. Європейська бізнес-асоціація проти, Американська торгова палата проти, і вони надають свої висновки.
Колеги, що ви робите, ви ж слуги народу? Чотири мільйони людей, на сьогоднішній день, опиняться під тиском податкової і вони тепер будуть надавати податкові звітності. Та краще їм дайте пенсію, краще їм підніміть прожитковий мінімум, а ви оподаткували на сьогоднішній день українське село.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається автору альтернативної ще однієї постанови – Софії Романівні Федині, це щодо Постанови 5600-П10. Будь ласка, Софія Романівна.
11:55:29
ФЕДИНА С.Р.
У сталінські часи комуністичні кати себе називали слугами народу, отак виглядає, що повторюється історія. Тому що у час найважчий для громадян України, у час економічної, коронавірусної кризи влада не додумалася ні до чого кращого, як взяти і обдерти абсолютно до нитки людей.
Ви називаєте законопроект 5600 ресурсним. Так насправді таке враження, що ресурс ви намагаєтеся здобути собі у свої власні кишені і для своїх олігархів, яким ви служите. Тому що насправді сьогодні ви позбавляєте людей елементарних засобів до існування.
Коли людина вирощує щось на землі у своєму селі і намагається це продати на базарі, коли ще й поліція за нею бігає, переслідуючи, намагаючись щось забрати, це означає, що у людини немає іншого засобу до існування і вона сьогодні виживає всупереч державі. Держава тепер буде максимально обкладати людей, які працюють на своїй землі, податками. Держава піднімає податки на нерухомість, на воду, на ліс, на мобільний зв'язок.
Але якщо ми подивимося, заможнім людям ні холодно, ні жарко від цих податків, а найбільше будуть покутувати саме громадяни, які не мають грошей для елементарного виживання. Щобільше, наголошу, що ви зараз порушили всі норми елементарної моралі і Податкового кодексу, де передбачається, що такі зміни не можуть прийматися менш ніж за півроку до початку наступного бюджетного року. Але, як я говорила кілька днів тому, і Зеленському, і вам, владі, глибоко начхати на людей, і за це ви отримаєте вдячність.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається автору ще однієї блокуючої постанови. Сюмар Вікторія Петрівна, Постанова 5600-П11, будь ласка.
11:57:53
СЮМАР В.П.
Я, напевно, не буду забирати багато часу і повторювати всі ті аргументи, які сказали мої колеги. Але якщо вам так подобається танцювати по граблях, то 5600 – це якраз танці по граблях.
Якщо хтось думає, що це призведе до росту бюджету, то насправді це відбудеться не за рахунок обіцяних поборів з олігархів, які дуже добре себе почувають і заплатять насправді мізер від ренти на руду, це відбудеться за рахунок простих селян, яких сьогодні варто було би підтримувати.
Мене лякають особисто ріст цін на хліб, ріст цін на м'ясо, на ту ж курятину, про що вже заявлено відповідними виробниками. Лякають, тому що до цього призводить, насправді, та політика, яка сьогодні проводиться діючою владою, і 5600 цю позицію лише посилює.
Знаєте, нам як опозиції, напевно, вигідно, коли влада танцює на граблях. Але ми державники і ми розуміємо, що це не правильно. У вас є шанс відмотати цей закон назад, і це, напевно, варто було б зробити, бо це далеко не той успіх, як вам хочеться це бачити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народна депутатка Іонова Марія Миколаївна, автор Постанови 5600-П12.
11:59:30
ІОНОВА М.М.
Шановні колеги, шановні громадяни! Ви знаєте, декілька днів назад, на жаль, опозиції, "Європейській солідарності" не вдалося обговорити всі норми, які мають і несуть загрозливий зміст для українського бізнесу. На жаль, ми не змогли широко обговорити кожну норму, поставити вас до відома, тому що, давайте будемо чесними, не всі народні депутати ознайомились з тими правками, які були внесені до другого читання.
І ми не змогли виконати функцію як народних депутатів, "слуги народу" не дали нам цієї можливості. Цим законом ще більше розширили повноваження податкової, права податківців. І тому дуже прикро, що якраз обманюють український бізнес. І хотілось би так само, продовжуючи виступ моєї колеги, щоб ви знайшли здоровий глузд. І вам все одно доведеться повертатись до цього законопроекту, до цього закону і виправляти, якщо ви не хочете, щоб бізнес в нашій країні, в принципі, перейшов повністю в тінь.
Про негативні наслідки так само мої колеги вже зазначали. Знову ж таки ви не чуєте українських підприємців, український бізнес. Колись один вже Президент так дотягнув, що зараз знаходиться в Ростові, тому не повторюйте його помилок, тому що без поваги до бізнесу, без поваги до українських підприємців держава стає банкрутом.
І Зеленський дуже обіцяв такі привабливі картинки майбутнього, а своїми діями він просто веде країну до руїни. Не повторюйте помилок тих людей, які зараз не в Україні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається автору Постанови 5600-П13 Южаніній Ніні Петрівні.
Ні-ні, спочатку давайте 2 хвилин. Потім Синютка, а потім решта.
12:01:37
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, я перш за все звертаюся до Голови Верховної Ради ще раз про те, що під час розгляду проекту Закону 5600 була порушена стаття 45 Регламенту Верховної Ради України, у зв'язку з чим пов'язані всі ці подання про відміну рішення. Але, я ще раз звертаюся до вас, якщо ви порушите інші статті Закону України про Регламент роботи Верховної Ради і підпишете ті два попередні закони, про які я наголошувала, це вже буде означати, скоріш за все, кримінальну вашу відповідальність.
Тому зараз повернемося до наших постанов. Отже, я впевнена, що якби ми розглядали по тій процедурі, яка передбачена, і все ж таки і "Європейській солідарності", і мені особисто дали можливість пояснити декілька норм, то більшість із вас в залі не підтримала би їх.
Тепер я прошу вашої уваги для того, щоб ви зрозуміли, що ж все-таки було проголосовано. Почнемо з самого початку. Чи знає хто, чи повідомляють вам на засіданнях фракцій, чи пояснюють вам ті норми, за які боровся, ще раз повторюся, звільнений вами із служби повністю і назавжди пан Олейніков? Це зміни до статті 78-1 Податкового кодексу. Що на сьогодні є?
Якщо платник податку отримає письмовий запит від податкової і не надасть інформації або надасть неповну інформацію, на думку податкового органу, це є підставою для проведення позапланової документальної перевірки. Так от, уявіть собі, у 2019 році позапланових перевірок проведено 33 тисячі – це більше у 5 разів, чим планових, а у 2020 році їх проведено 24 тисячі.
Я вам розповім і про інші норми, коли буду представляти наступні постанови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається автору наступної Постанови 5600-П14 – народному депутату України Синютці Олегу Михайловичу. Будь ласка, Олег Михайлович.
12:03:56
СИНЮТКА О.М.
Шановні колеги народні депутати! Законопроект 5600, як і все у сьогоднішньої влади: красива назва, ресурсний законопроект - і гнила сутність. Бо якщо мова йде про те, що нам потрібно збільшити надходження в бюджет, то в першу чергу ці кошти треба отримати від оподаткування олігархів, від оподаткування грального бізнесу, від оподаткування природних монополій. І влада представляє цей законопроект як оподаткування олігархів і їхньої діяльності, але насправді, якщо провести обрахунки, то ми побачимо, що оподаткування руди в наступних періодах не тільки не збільшиться, а навпаки стане зменшеним у зв'язку із тими трендами, які сьогодні є на світових ринках.
Я вже навіть не кажу про те, що влада використовує цей законопроект в політичних мотивах: ті, хто її критикує отримують більші податки, а свої, домашні олігархи, ті, які причетні до марганцевої руди, навпаки уникають оподаткування.
Але найгірше, що цей законопроект спрямований проти наших виробників – проти дрібних підприємців, проти фермерів, - ому що саме за їх рахунок влада хоче отримати додаткові надходження. І складається таке враження, що просто люди, які сьогодні займаються власною господарською діяльністю, зайві для цієї влади у нашій країні. Бо немає ні 500 тисяч нових створених робочих місць, про які говорив Прем'єр-міністр, немає повернення заробітчан, про які говорив Президент Зеленський. Бо по факту сьогодні станом за 10 місяців ми отримали від наших заробітчан на 23 відсотки більше надходжень, ніж за минулий період. Чи їм стали платити більше грошей? Ні, це означає, що наші люди такими законопроектами витісняються з країни.
Тому прошу підтримати постанову...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається народній депутатці України Южнаніній Ніні Петрівні. Чотири наступних постанови ваші, то, будь ласка, по дві хвилини чотири – вісім хвилин.
12:06:21
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, отже, я зрозуміла, що нам треба зараз провести з вами як би інформаційну таку роботу щодо саме прав, які надані податковому органу. Тому що до ресурсів, до підвищення, до індексації ставок ви вже чули від усіх виступаючих.
Я наголошую ще раз, у 2020 році позапланових перевірок проведено майже 24 тисячі, а це більше у 12 разів, чим планових, і це в умовах мораторію. Тобто ви всі вважаєте, що зараз діє мораторій на перевірки суб'єктів господарювання в зв'язку з пандемією, але цього мораторію нема. Так от, можете собі уявити, що зараз, якщо податкова має мати підстави для звернення до платника податку, ви надали їй право звертатися в любому випадку, якщо вона може подумати про ймовірні порушення суб'єктом господарювання.
Це означає, що тепер платники податків тільки мають працювати весь час на податкову, надаючи їй до сих пір копії документів і пояснень. І ви обмежили права платника захистити себе щодо безпідставності такого звернення з боку податкової. Саме на це звертають увагу всі, від малих до великих підприємств. Ви зробили неймовірними умови для тиску на бізнес, і це буде все полягати в оцих запитах, які нібито не має права подавати податковий орган, а він буде це робити.
Скажіть, будь ласка, чи думали ви, що зараз у нас суб'єкти первинного фінансового моніторинг, велика кількість суб'єктів господарювання - це всі, починаючи від нотаріуса, юриста, аудитора, бухгалтера, закінчуючи фінансовими компаніями, - це є суб'єктами первинного фінансового моніторингу? Так от, однією із норм ви сказали про те, що якщо такий суб'єкт провів перевірку неповну або в якійсь певній мірі не все перевірив, що вимагається по закону, не зумів провести перевірку до кінця, то такий суб'єкт господарювання також буде включений в позапланову перевірку і буде податкова його перевіряти.
До чого тут податковий орган і фінмоніторинг? До чого тут функції, які нав'язані суб'єкту первинного фінансового моніторингу, до його господарської діяльності? Але ви цю норму, на жаль, приймаєте.
Коли говорити про те, що ви обмежили можливості фізичних осіб, які є директорами підприємств, і ми вже цю ситуацію дуже добре розбирали, що якраз підприємства-боржники, які там очолюються "фунтами" або які є насправді компаніями, які надають певні незаконні послуги, то ці директори якраз будуть звільнені на наступний день після такої операції. А директори великих підприємств, суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями, які під час пандемії насправді не мають обігових засобів, які мають заборгованість, вони будуть обмежені в праві виїзду. І це в основному директори наших державних підприємств, на жаль, із тих, які працюють, переважна більшість із них мають велику заборгованість перед бюджетом. Змінити такого керівника не вдасться, тому що людину знайти… Хіба що бомжа, вибачте, ви зможете поставити на керівника такого державного підприємства.
А тепер дуже важливий пункт, що стосується обмеження для великих платників податків права на перенесення збитків минулих років не більше 50 відсотків. Ви вчора бачили в проекті закону, вже в Законі прийнятому про Державний бюджет на 2022 рік, якраз передбачено збільшення надходжень по податку на прибуток в результаті цієї норми з 5600 21 мільярд гривень. 21 мільярд гривень ви хочете взяти і зі збитків великих підприємств, які точно є нашими головними інвесторами в країні, які точно працюють, тому що ще мають якусь можливість і фінансову стійкість. Так от, цю фінансову стійкість ви у них забираєте.
Я не знаю, чому ви не спілкуєтеся з представниками різних асоціацій. Мені здається, що не звертати увагу на той крик, який ми чуємо від них, що не робіть цього, бо саме в 14-му році, починаючи, мені здається, з 16-го року, була припинена практика неврахування збитків. Це саме за наполяганням міжнародних інвесторів, які не розуміють, чому фінансовий результат не враховує збитки, які отримані під час діяльності.
Всі пояснення, які лунали тут в залі, нічого не мають спільного з реальною ситуацією, тим більше в цей час. Я вам приводила приклад, що уже в 2021 році великі підприємства задекларували ймовірний збиток - ці опитування провела Федерація роботодавців України, - 140-200 мільярдів гривень. І ви говорите їм, що вони мають заплатити додатково в бюджет, не допомагаючи їм жодною програмою, жодними реальними діями держави, в результаті чого ми втрачаємо полки вже в європейських країнах, в результаті чого ми маємо на своїх прилавках молочну продукцію із Польщі, тому що ми є неконкурентоздатними з виробниками сусідніх країн.
Замість того, щоб ми зараз обговорювали з вами про доцільність програм по якраз підтримці підприємств, проблема з енергоносіями нікуди не ділась. Наші всі переробні підприємства, наші всі виробники купують газ по ринковій ціні. Він не є можливим для операційної діяльності, маржинальність наших підприємств нижче була 10 відсотків, а з ціною на газ вони всі отримують збитки.
Таке враження, що наша країна абсолютно не оцінює ситуацію в економіці в глобальному розмірі, уже не говорячи, не оцінюючи ситуацію, як ведуть себе поряд сусіди. Чому ви не думаєте про те, що наша велика кількість суб'єктів господарювання перереєструються, переходять в інші держави?
В Польщі, я знаю, вже деякі наші великі супермаркети перереєструвалися на Польщу як платник податку. Це означає, що ми не те що знижуємо конкурентну здатність наших підприємств, ми просто взагалі не даємо можливості залишатися працювати в Україні. Ми не даємо можливості новим приходити, тому що, коли ми дивилися цифри по Державному бюджету на 2022 рік, то такого адекватного підходу або хоча би якогось, щоб можна було продемонструвати, що ось, держава вирішила дбати про вас, взагалі немає.
Тому, звичайно, в любому випадку ми маємо переходити до того, як детінізувати економіку, і саме про це дбали би ми зараз з вами. І 5600, я впевнена, мав би перетворитися саме в нову систему, яку ви пропонуєте для того, щоб дати можливості працювати легально і цим наповнювати бюджет. Розширення бази оподаткування – це наша мета, а не збільшення податків.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це ви виступили по 5600-П15, П16, П17, П18.
5600-П19 - Герасимов, але його немає.
Ще дві постанови: 5600-П20, П21, П22. Ніна Петрівна – 6 хвилин. І після цього ще буде Власенко Сергій Володимирович. І після цього будемо переходити до голосування, мабуть.
Будь ласка.
12:14:48
ЮЖАНІНА Н.П.
Наступне, що я хотіла би, все ж таки, блок, зупинитися – це все-таки про детінізацію економіки. Ви самі визнали про те, що не вдалася вам боротьба з тіньовим сектором економіки по підакцизним товарам.
Я знаю, що в нас на комітеті дуже багато питань лунає до податкової служби і до митної служби щодо ринку продажу нелегальної продукції тютюнових, наприклад, виробів. Ви знаєте, що ви програли цю боротьбу. Навіщо ви змінюєте систему так, щоб цей ринок ще більше був в тіні? Невже не зрозуміло, що слабка система адміністрування, а вірніше, те, що деякі правоохоронні органи прямо лобіюють чи кришують певні сфери, є причиною всіх проблем.
Ви говорите про свою політичну волю. У вас керівники ваших правоохоронних органів заявляють про свої цілі, мету, здібності і таке інше. Але ж проявіть її, якраз у нас є можливість, якщо говорити про якраз тіньовий сектор економіки по підакцизним товарам, то він зараз складає більше 60 відсотків. Порахуйте, скільки це додаткових надходжень. Це десятки мільярдів гривень.
Коли ми говоримо про те, що елементарні речі, заробітна плата так і продовжує знаходитись в тіні. Чому ви не піднімаєте питання через допустимі, наприклад, податкові знижки, розширювати їх і добиватися того, щоб самі працівники завжди вимагали у роботодавця офіційної зарплати? Це ж той інструмент, яким користуються всі цивілізовані країни. Чому для нас він не є інструментом? Чому нам це нецікаво?
Ви говорите про те, що у нас проблема з пенсійною системою. Я, подивившись на дефіцит Пенсійного фонду на 22-й рік, дуже здивована, що 200 мільярдів гривень вас не злякали, що ви тільки зараз говорите про другий рівень пенсійної реформи. Звісно, я це підтримую. Але ніколи цей другий рівень не запрацює, якщо у нас така велика кількість робітників в тіні. Вони в солідарну систему нічого не платять, то, звісно, вони ж не будуть і платити добровільні внески в пенсійні фонди.
Тому очевидно, що якраз в цьому напрямі мали би ви рухатися. І для цього треба зрозуміти: не давати преференції, як ви там збираєтесь окремим галузям, а це має стосуватися всіх громадян, які знаходяться в тіні і працюють нелегально.
Тому якраз щодо оподаткування доходів фізичних осіб ви нічого не зробили. І на жаль, подальші дії, пов'язані з пенсійною реформою, вони теж будуть приречені на неуспіх, тому що величезна кількість людей, від 5 мільйонів і більше, знаходиться в тіні, тобто отримує заробітну плату в нелегальний спосіб. І ми нічого для цього не зробили в цьому проекті закону.
Тому, очевидно, що мені говорити про те, яким би мав би стати новий проект про зміни в Податковий кодекс, ну, не доводиться, це вже вам не цікаво, тому що через збільшення податків ви бачите швидкий і зручний спосіб отримати додатково гроші. Але ви добре знаєте, я не хотіла би доходити до тих порівнянь: чим більше ви вижимаєте соки з людини, яку не можете кормити, то, вибачте, людина ніякої віддачі не дає.
Ви знаєте про цю проблему з двома мільйонами фізичних осіб-підприємців. Мені здається, вже добігають до кінця наші дні роботи в парламенті в цьому році. Невже ви думаєте, що те, рішення, яке ви прийняли, воно є правильним і встановлення вимог щодо обов'язкового застосування касових апаратів принесе вам якісь позитивні речі? Ну, абсолютно очевидно, що практика вже прийнятих вами раніше рішень доказує все з точністю до навпаки. Виключно розумний підхід може призвести до того, що переважна більшість платників податків будуть воліти сплачувати податки.
І тут вчора, наприклад, було дуже багато питань від людей, які говорять: "Ви все правильно говорите, але як ми будемо сплачувати податки, коли вони витрачаються з бюджету, як було написано, шахер-махер?" А це правда, тому що вчора проголосовані закони, ніхто не розуміє їх зміст. Звідки взялися за п'ять днів 48 мільярдів гривень, ніхто не зрозумів дохідну частину. Де вони там в повітрі за п'ять днів були намальовані?
А щодо видаткової частини, то, я впевнена, взагалі ніхто не розібрався, тому що по одному з проектів законів додали фінансування до кінця цього року всім правоохоронним органам. Ніхто не доповідав про це, і чомусь голова парламенту на сьогодні веде себе так, що при представленні проекту закону до другого читання не дає доповідачу повідомити нас, народних депутатів, а які ж зміни внесені між першим і другим читанням.
Тому маємо ситуацію, коли ви голосуєте за незрозумілі норми. Я думаю, що після мого невеликого виступу ви зможете, прибувши на свої місця, свої округи, поговорити зі своїми підприємцями. Я впевнена, що мажоритарники мали би зараз підтримати наші постанови. Закликаю підтримати просто бізнес, не наші постанови, а ще раз звернути увагу на неправильне прийняте рішення вами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Власенку Сергію Володимировичу, автору Постанови 5600-П23. Будь ласка, Сергій Володимирович.
12:21:07
ВЛАСЕНКО С.В.
Насправді, колеги, ми розуміємо, я думаю, що всі автори постанов розуміють, що рішення Верховної Ради про прийняття в другому читанні і в цілому законопроекту 5600 скасовано не буде. Ми це розуміємо. Тому що, на жаль, законопроект 5600 – це ідеологічний закон. Це закон, який відображає ідеологію діючої влади саме в проведенні тотальної фіскалізації, саме в проведенні утиску фізичних осіб-підприємців, саме у введенні додаткових податків на найбільш незахищених і в першу чергу на селян-одноосібників. Саме в цьому є ідеологія сьогоднішньої влади в цьому парламенті і поза його межами. Саме на це був скерований законопроект 5600, і саме тому він скасований не буде.
Це ідеологія, це важливе засадниче питання. Це не ситуація з гральним бізнесом, по якому нам теж обіцяли десятки мільярдів гривень в бюджет, потім знизили всі податки - і потім все нормально працює і шалених цих коштів в бюджеті немає. Але селян-одноосібників дотиснуть, малий бізнес дотиснуть, ФОПів дотиснуть шляхом збільшення повноважень податкової, і ці кошти, на відміну від коштів за гральний бізнес, у бюджет будуть стягнуті.
Але я ще раз хочу сказати, що з такою ідеологією, на жаль, ми нормальної квітучої країни не побудуємо. Колеги, міняйте ідеологію вашої влади, повертайтеся обличчям до людей.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович.
Шановні колеги, можемо переходити до прийняття рішень, правильно? Прошу народних депутатів зайняти свої місця, ми достатньо обговорили цей проект. Я буду почергово ставити на голосування ті проекти, які є.
Я ж запитав, чи є необхідність обговорення. Немає. Тому що в нас ще дуже важливі законопроекти попереду, шановні колеги, давайте перейдемо. Дякую.
Ставлю на голосування проект 5600-П – проект скасування рішення Верховної Ради України від 30.11.2021 про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" (5600-П).
Прошу голосувати.
12:24:16
За-80
Рішення не прийнято.
Наступний проект Постанови (5600-П1) про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" (5600-П1).
Прошу голосувати.
12:24:47
За-83
Рішення не прийнято.
Наступний проект Постанови (5600-П2) – це теж про скасування рішення Верховної Ради України від 30.11.2021 про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".
Прошу голосувати, шановні колеги.
12:25:19
За-86
Рішення не прийнято.
Наступний проект Постанови (5600-П3) про скасування рішення Верховної Ради України від 30.11.2021 про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" (5600-П3).
Прошу голосувати.
12:25:50
За-80
Рішення не прийнято.
Наступний - 5600-П4 з аналогічною назвою. Шановні колеги, прошу голосувати.
12:26:13
За-83
Рішення не прийнято.
Наступний проект - 5600-П5 з аналогічною назвою. Шановні колеги, прошу голосувати.
12:26:38
За-85
Рішення не прийнято.
Наступний 5600-П6 з аналогічною назвою – про скасування рішення Верховної Ради від 30.11.2021 про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Прошу голосувати.
12:27:10
За-86
Рішення не прийнято.
Наступний проект Постанови - 5600-П7 з аналогічною назвою.
Шановні колеги, прошу голосувати.
12:27:32
За-82
Рішення не прийнято.
Наступний проект Постанови номер 5600-П8 з аналогічною назвою.
Прошу, шановні колеги, голосувати.
12:27:54
За-83
Рішення не прийнято.
Наступний проект Постанови (5600-П9) про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".
Шановні колеги, прошу голосувати.
12:28:23
За-84
Шановні колеги, я продовжу на 15 хвилин тому що у нас є ще багато, декілька важливих законопроектів, які треба прийняти.
Наступний, 5600-П10, про скасування рішення Верховної Ради України від 30.11.2021 про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".
Прошу голосувати.
12:28:58
За-83
Рішення не прийнято.
Наступний проект - 5600-П11 з аналогічною назвою.
Шановні колеги, прошу голосувати.
12:29:19
За-86
Рішення не прийнято.
Наступний - 5600-П12 з аналогічною назвою.
Шановні колеги, прошу голосувати.
12:29:41
За-85
Рішення не прийнято.
Наступний 5600-П13 – законопроект про скасування рішення Верховної Ради України від 30 листопада 2021 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".
Прошу голосувати.
12:30:11
За-84
Шановні колеги, 12:30. У нас два варіанти: або перейти до запитів, або все-таки проголосувати питання, які стосуються громадянства і всього іншого. (Шум у залі)
Друзі, дивіться, ви ж розумієте, для чого це робиться, тому що, якщо не буде згоди, це будуть підстави для визнання того, щоб воно було… (Шум у залі)
Підійдіть, будь ласка, Ірина Володимирівна.
Шановні колеги, переходимо до запитів. Немає компромісу.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
КОНДРАТЮК О.К.
12:31:27
ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня, шановні колеги! Отже, протягом пленарного тижня внесено 102 депутатські запити, з них: до Президента України - 9, до органів Верховної Ради - 6, до Кабінету Міністрів України - 49, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування - 35, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності - 3. З минулого пленарного тижня неоголошеними залишились 9 депутатських запитів до Президента України. Всього для оголошення внесено 111 депутатських запитів.
Отже, шановні колеги, я прошу всіх приготуватися до розгляду депутатських запитів до Президента України. Хотіла би також наголосити, щоб у нас не було такої ситуації, як говорять класики: розказує і показує. Знаєте, я буду оголошувати, і попрошу, щоб ніхто не реагував нічим: ні пальцями, і нічим іншим також. І пам'ятати, що ви представляєте інституцію України.
Отже, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Ірини Геращенко до Президента України щодо втручання Президента України Володимира Зеленського у виборчі процеси в Україні та необхідності неухильного дотримання Конституції України і законів України Володимиром Олександровичем Зеленським під час виконання ним своїх обов'язків.
Прошу голосувати.
12:32:57
За-68
Рішення не прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Королевської, Солода та інших) до Президента України щодо виконання рішень Конституційного Суду України, якими поновлено порушені права громадян у сфері соціального захисту населення.
Будь ласка, голосуємо.
12:33:30
За-80
Рішення не прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Вячеслава Рубльова до Президента України щодо недопущення закриття стаціонарних поштових відділень Укрпошти у Волинській області.
Будь ласка, голосуємо.
12:34:02
За-242
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України.
Будь ласка, голосуємо.
12:34:28
За-272
Рішення прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Романа Костенка до Президента України щодо надання державної охорони ексспівробітникам Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які проводили розвідувальні заходи з документування участі російських військових і найманців у війні проти України.
Будь ласка, голосуємо.
12:35:08
За-236
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Будь ласка.
12:35:31
За-239
Рішення прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Качури, Кучеренка, Гривка) до Президента України щодо зниження ціни на газ для населення. Будь ласка, голосуємо.
12:36:03
За-201
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Будь ласка.
12:36:28
За-197
Рішення не прийнято.
Увага, шановні колеги! Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Олександра Качури до Президента України щодо ініціювання створення робочої групи по удосконаленню Регламенту Верховної Ради України для унеможливлення витрачання коштів власників податків та робочого часу парламенту на беззмістовний політичний хайп через оголошення депутатських запитів, поданих окремими народними депутатами України.
Прошу голосувати.
12:37:22
За-94
Рішення не прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Геращенко, Іонової, Костенка) до Президента України про надання державної охорони ексспівробітникам Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які брали безпосередню участь у спецоперації із затримання найманців приватної військової компанії "Вагнер".
Будь ласка, голосуємо, шановні колеги.
12:38:02
За-110
Рішення не прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Савчук, Бакунця та інших. Всього 19 депутатів) до Президента України щодо необхідності розміщення адміністративних офісів Meta Platforms (Facebook, Instagram, WhatsApp) та Google (YouTube) на території України з метою захисту національної безпеки України.
Будь ласка, голосуємо.
12:38:44
За-226
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України.
Будь ласка, голосуємо.
12:39:10
За-223
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, будь ласка, увага! Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності (це вперше у нас йде зараз запит від комітету Верховної Ради України) до Президента України щодо надання інформації про правовий статус Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" (щодо відрядження поліцейських до органів державної влади, підприємств, установ, організацій, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та присвоєння спеціальних звань відрядженим (прикомандированим) поліцейським)".
Будь ласка, голосуємо.
12:40:10
За-275
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України.
Будь ласка, голосуємо.
12:40:33
За-276
Рішення прийнято. Вітаю комітет Верховної Ради України.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Марії Іонової та Ростислава Павленка до Президента України про надання інформації щодо особливостей правового статусу позаштатних працівників (радників) патронатної служби Президента України та керівників Офісу Президента України.
Будь ласка, голосуємо.
12:41:11
За-108
Рішення не прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Тетяни Скрипки до Президента України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) загиблому командиру 128 окремої гірсько-штурмової бригади Євгену Коростельову.
Будь ласка, голосуємо.
12:41:45
За-288
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо.
12:42:08
За-293
Рішення прийнято.
Шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Олексія Гончаренка до Президента України про надання згоди прийняття в дар від народного депутата України Гончаренка О.О. синтезатор для підтримки сценічних навичок та підготовки другого випуску широковідомого глядачам шоу "Брати Цицько - гра без штанів" через падіння довіри громадян України.
Шановні колеги, може, ми давайте думати все ж таки про інституції, коли ми говоримо про такі запити. Моя справа його зачитати, ваша справа його голосувати.
Будь ласка, голосуємо.
12:43:08
За-8
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Соломії Бобровської до Президента України стосовно надання Офісом Президента України документів, необхідних для надання Демченку Р.М. статусу учасника бойових дій.
Будь ласка, голосуємо.
12:43:44
За-174
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України.
Будь ласка, голосуємо.
12:44:07
За-201
Рішення не прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Юрія Камельчука до Президента України щодо включення до програми Президента України "Велике будівництво" недобудованої будівлі Давидівської гімназії Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області з метою забезпечення належних умов навчання учнів, які сьогодні навчаються у пристосованих аварійних приміщеннях.
Будь ласка, голосуємо.
12:44:55
За-206
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України.
Будь ласка, голосуємо.
12:45:17
За-224
Рішення не прийнято.
По фракціям, будь ласка, покажіть.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Артема Дмитрука до Президента України щодо забезпечення приміщенням Комунальної установи "Обласний центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді" яке буде відповідати санітарно-епідемічним умовам.
Голосуємо, шановні колеги.
12:46:01
За-204
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування рішення про направлення попереднього підтриманого депутатського запиту до Президента України.
Будь ласка, голосуємо.
12:46:24
За-215
Рішення не прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту групи народних депутатів (Кицака, Кузьміних та інших. Всього 17 депутатів) до Президента України щодо "Бердичівського ліцею-інтернату спортивного профілю".
Голосуємо.
12:46:57
За-261
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування рішення про направлення попереднього підтриманого депутатського запиту до Президента України.
Будь ласка, голосуємо.
12:47:22
За-265
Рішення прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Гео Лероса до Президента України про забезпечення Володимира Зеленського памперсами на випадок нової акції протесту.
Будь ласка, голосуємо.
12:47:50
За-10
Рішення не прийнято.
Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Гео Лероса до Президента України про заслужене переселення Володимира Зеленського до ексрезиденції Януковича "Межигір'я", до більш гідних умов проживання могутнього лідера, у тому числі до золотого унітазу.
Шановні колеги, я, чесно кажучи, я не маю права не читати. Хочете, можуть мої колеги по президії прочитати це?
Будь ласка, голосуємо.
12:48:36
За-2
Рішення не прийнято. Це всі депутатські запити на Президента України.
Наступні запитати народних депутатів до інших органів державної влади і інституцій.
Юлії Клименко до Прем'єр-міністра України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України щодо персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Ірини Геращенко до Голови Верховної Ради України стосовно надання офіційної позиції щодо керівництва депутатської фракції політичної партії "Голос" у Верховній Раді України дев'ятого скликання та усунення порушень норм Регламенту Верховної Ради України.
Ірини Геращенко до Голови Верховної Ради України щодо доручення голові Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України розглянути випадки порушення вимог депутатської етики і загальновизнаних вимог моралі головою депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" Давидом Арахамією та народними депутатами України, членами депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" Камельчуком Юрієм Олександровичем та Ковальчуком Олександром Володимировичем.
Групи народних депутатів (Геращенко, Фріз, Іонової) до Прем'єр-міністра України, Керівника Офісу Президента України про надання інформації щодо стану реалізації проектів, представлених на щотижневих форумах "Всеукраїнський форум "Україна 30" у 2021 році.
Групи народних депутатів (Геращенко, Фріз, Іонової) до Прем'єр-міністра України, Керівника Офісу Президента України про надання інформації щодо стану реалізації проектів у межах програми "Велике будівництво".
Групи народних депутатів (Геращенко, Фріз, Іонової) до міністра інфраструктури України, виконуючого обов'язки директора Державного підприємства обслуговування… Групи народних депутатів (Геращенко, Фріз, Іонової) до міністра інфраструктури України, виконуючого обов'язки директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про надання інформації щодо стану реалізації окремих інфраструктурних проєктів в Одеській області.
Групи народних депутатів (Геращенко, Фріз та інших) до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про надання правової оцінки дискримінаційним висловлюванням Президента України Володимира Зеленського на прес-марафоні "30 запитань Президенту України" 26 листопада 2021 року та голови депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" Давида Арахамії 27 вересня 2021 року в ефірі програми "Час Голованова" на телеканалі "Україна 24".
Яни Зінкевич до міністра оборони України, Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України щодо перерахунку заробітної платні військовим медикам.
Ігоря Кривошеєва до міністра внутрішніх справ України щодо пошкодження стратегічного нафтопроводу "Самара - Західний напрямок", що спричинило небезпечну екологічну ситуацію на території Закарпатської області.
Олександра Бакумова до тимчасово виконуючого обов'язки голови Харківської обласної державної адміністрації, голови Харківської обласної ради щодо фінансового та матеріального забезпечення комунального закладу "Харківський музичний фаховий коледж імені Б.М. Лятошинського" Харківської обласної ради.
Сергія Стернійчука до міністра інфраструктури України щодо недопущення зміни місця розташування пункту видачі дозволів.
Максима Дирдіна до Прем'єр-міністра України щодо призначення Барабаша М.О. на посаду заступника Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Андрія Бобляха до міністра охорони здоров'я України, Голови Національної служби здоров'я України, Керівника Полтавської обласної прокуратури, голови Полтавської обласної ради, голови Полтавської обласної державної адміністрації щодо припинення діяльності відділення паліативної допомоги комунального підприємства "Обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД" Полтавської обласної ради.
Групи народних депутатів (Забродського, Герасимова та інших. Всього 23 депутатів) до голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України про надання відповіді щодо окремих питань діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України.
Максима Березіна до міністра внутрішніх справ України щодо необхідності створення Авіаційної академії Міністерства внутрішніх справ України.
Максима Березіна до міністра охорони здоров'я України щодо створення на базі КНП "Гадяцька міська центральна лікарня" Гадяцької міської ради кластерної лікарні госпітальної мережі для надання медичної допомоги населенню міста Гадяч Миргородського району та суміжних районів Полтавської області.
Максима Березіна до голови Полтавської обласної державної адміністрації щодо збереження та подальшого функціонування регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у місті Гадяч Миргородського району Полтавської області.
Олександра Дануци до Прем'єр-міністра України щодо надання пропозицій встановлення на законодавчому рівні обов'язковості заміни на автотранспорті літньої шини на зимову у відповідну пору року.
Юрія Павленка до міністра юстиції України, Прем'єр-міністра України про кількість дітей, народження яких зареєстровано у відповідності до вимог статті 126 Сімейного Кодексу України.
Групи народних депутатів (Юрчишина, Юраша та інших. Всього 9 депутатів) до міністра культури та інформаційної політики України щодо передачі Костелу святого Миколая у власність римо-католицькій громаді у постійне користування.
Соломії Бобровської до Голови Служби безпеки України стосовно подання Службою Безпеки України документів необхідних для надання Демченку Р.М. статусу учасника бойових дій.
Михайла Бондаря до голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування щодо доопрацювання законопроекту №5655.
Михайла Бондаря до голови Львівської обласної державної адміністрації щодо ремонту фасаду Народного дому в селі Купче.
Олександра Гереги до міністра охорони здоров'я України щодо виплати медичним працівникам до 300 відсотків заробітної плати посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов'язкових доплат, надбавок.
Дмитра Шенцева до Прем'єр-міністра України щодо приєднання газорозподільних мереж Вовчанського району Харківської області до Єдиної газотранспортної системи України та недопущення надзвичайної ситуації з постачання природного газу.
Юрія Камельчука до Прем'єр-міністра України стосовно включення до програми Президента "Велике будівництво" недобудованої будівлі Давидівської гімназії Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області з метою забезпечення належних умов навчання учнів, які сьогодні навчаються у пристосованих аварійних приміщеннях.
Ірини Констанкевич до голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання, реалізації права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку (модернізації) соціальних послуг стосовно отримання коштів субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.
Ірини Констанкевич до міністра інфраструктури України, Прем'єр-міністра України щодо збільшення квоти дозволів для перевезення вантажів у міжнародному сполученні.
Ірини Констанкевич до міністра освіти і науки України, Прем'єр-міністра України щодо отримання коштів субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.
Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо необхідності державної підтримки промислового сектору та активізації інвестиційної діяльності.
Олександра Гайду до міністра освіти і науки України щодо окремих питань оголошення конкурсів на заміщення посад керівників закладів вищої освіти.
Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Офісу Генерального прокурора щодо перевірки фактів неналежного проведення досудового розслідування.
Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Кабінету Міністрів України, Київської міської державної адміністрації щодо необхідності будівництва об'єктів транспортної інфраструктури.
Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" щодо вжиття заходів для ліквідації аварійної ситуації.
Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України щодо необхідності скасування Наказу Мінрегіонбуду України від 22 листопада 2018 року № 315 "Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг".
Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України з приводу критичної ситуації щодо наявної заборгованості вуглевидобувних підприємств Волинської області, за користовану електроенергію через ДП "Регіональні електричні мережі".
Ігоря Гузя до міністра охорони здоров'я України щодо необхідності перегляду державної програми по забезпеченню кульшовими суглобами громадян, на предмет її ефективності.
Олександра Качури до Голови Державної міграційної служби України, Голови Служби безпеки України, Голови Державної прикордонної служби України щодо проведення перевірки наявності у народних депутатів України Арахамії Давида Георгійовича та Рудик Кіри Олександрівни громадянства (підданства) іншої держави.
Олександра Качури до Віце-прем'єр-міністра України - міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій щодо розробки порядку отримання грошової допомоги у розмірі 1000 гривень вакцинованим громадянам, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.
Павла Мельника до міністра інфраструктури України, Голови Державного агентства автомобільних доріг України, Начальника Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, Голови Національної поліції України щодо інформування про заходи зі збереження відремонтованих автомобільних доріг Запорізької області.
Олександра Куницького до міністра внутрішніх справ України щодо необхідності належного реагування на обмеження права громадян на отримання адміністративних послуг в органі державної влади.
Іванни Климпуш-Цинцадзе до міністра внутрішніх справ України, виконуючого обов'язки Директора Державного бюро розслідувань щодо можливого неналежного розслідування питання незаконного переслідування адвоката О. Бегларян.
Іванни Климпуш-Цинцадзе до Голови Верховної Ради України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо подальшої роботи телеканалу "Рада".
Дмитра Лубінця до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора щодо нанесення тяжких тілесних ушкоджень під час засідання чотирнадцятої чергової сесії Селидівської міської ради VIII скликання депутату від партії "За Майбутнє" Артуру Сукову та депутатці від партії "Слуга народу" Мухаметвелієвій Тетяні.
Артема Дмитрука до Прем'єр-міністра України стосовно забезпечення приміщенням Комунальної установи "Обласний центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді" яке буде відповідати санітарно-епідемічним умовам.
Артема Дмитрука до Прем'єр-міністра України щодо сприяння у вирішенні проблеми із коригуванням рахунків на оплату послуг постачання природного газу.
Максима Заремського до Прем'єр-міністра України, міністра освіти і науки України, голови Чернівецької обласної державної адміністрації про включення проектів по завершенні будівництва Давидівської гімназії та добудови харчоблоку в Старожадівському ліцеї до переліку тих, що можуть бути реалізовані у 2022 році в рамках Програми Президента України "Велике будівництво".
Максима Заремського Прем'єр-міністра України, голови Чернівецької обласної державної адміністрації про виділення коштів державного бюджету на будівництво пішохідного переходу через річку Сірет в селищі міського типу Берегомет Вижницького району Чернівецької області.
Так, шановні колеги, це все, що ми зараз встигли зачитати. Але у нас лишилося не так багато депутатських запитів, я думаю, що ми наступному сесійному тижні зможемо їх дозачитати, щоб вони були належно потім виконані.
А зараз ми переходимо нашого кінцевого вже питання на сьогодні - це "Різне".
Будь ласка, можна записатися на виступи. Шановні колеги, будь ласка, записуємося.
Будь ласка, слово надається Владлену Неклюдову, політична партія "Слуга народу". Будь ласка. Так, з трибуни, будь ласка.
13:01:35
НЕКЛЮДОВ В.М.
Доброго дня, шановні колеги, доброго дня, дорогі українці! Позавчора депутат із фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко запропонував мені заспівати пісню на французькому. Досить така несподівана пропозиція, оскільки вони самі співають ті пісні, які мало коли співпадають з інтересами українського народу. І я подумав, а про що ж заспівати пісню? Можливо, заспівати пісню про шоколад, про діяльність корпорації "Рошен" на території країни-агресора в той час, коли йде війна, коли ті гроші, які корпорація "Рошен" сплачує в якості податків, йдуть у бюджет держави-агресора.
Можливо, заспівати пісню про ще одну корпорацію - Газпром, яка дивним чином має пряме відношення до діяльності цього депутата, яка надала йому, як він свідчив про те, що 700 тисяч доларів він отримав від Газпрому і задекларував їх.
Можливо, заспівати пісню про такого собі героя популярного "Труфальдіно із Бергамо", такий, знаєте, слуга двох хазяїв, який не знав, кому служити і служив двом хазяям, щоб отримувати зарплатню і там, і в іншого хазяїна. Мені чомусь нагадує його діяльність, його підбурювання постійне от служіння двом хазяям: спочатку він кричав і підтримував Партію регіонів і її напрямок у дружніх стосунках з Росією, зараз він кричить, що він вже іншого формату.
Я вважаю, що ті підбурювання, які лунають з його боку, вони жодним чином не відповідають тим гаслам, що необхідні, які можуть реально надихнути та підтримувати. Вони спрямовані на розпалювання ворожнечі у суспільстві, і тому, я думаю, весь цей бруд, що ллється, він не може знайти жодного підтвердження у людей, він розколює суспільство.
І хочу сказати, Олексій…
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:04:44
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Мазурашу, бо вони помінялися з Мельником місцями. Будь ласка, Георгій Георгійович.
13:04:51
МАЗУРАШУ Г.Г.
Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203-й округ, Чернівецька область.
Для початку я звернуся до Прем'єра і до міністра охорони здоров'я. Я як двічі щеплений закликаю, звісно що, всіх співгромадян вакцинуватися, тому що медики нас запевняють, що це нам допоможе в разі захворювання COVID легше перенести це, пройти через це випробування. Але я звернувся і отримав відписку від міністра охорони здоров'я.
Будь ласка, треба щоб наші дії мали все-таки певну логіку, не певну, а абсолютну логіку. Тому що, якщо вакцинування не дозволяє нам уберегтися від зараження і від передачі цієї ковідної зарази, то немає сенсу обмежувати громадян і не допускати до роботи або не допускати до отримання базових певних там послуг (транспортних і так далі) через відсутність сертифікату про вакцинацію, тому має бути все логічно.
Друге. Цього тижня у нас знову мало місце дуже багато маніпуляцій з цієї трибуни. Цим грішать, як правило, представники однієї фракції з маніпулятивною назвою навіть. Маніпуляції, брехня і навіть некоректність з їхніх вуст тут звучить з цієї трибуни. І, ні, там є в тій фракції і нормальні люди, з якими приємно спілкуватися і співпрацювати навіть в законодавчому полі, як кажуть. Але є декілька, вибачте за некоректність, політичних "шавок" на чолі з "сивочолим х…етьманом" цим, так, який стільки поганого приніс нашій країні, які просто замість того, щоб займатися законотворчістю, для чого їх обрали, на жаль, обмануті вкотре ними виборці, але всі мають право на свій вибір, вони виходять і постійно тут маніпулюють, брешуть з цієї трибуни. І це дуже погано.
Зараз їх немає в залі, от вони того разу маніпулювали, що нібито немає "слуг народу" в залі, от їх немає в залі. Але звертаюсь, хай вони передадуть, або "сивочолому х…етьману" передаю, що це він, ми пам'ятаємо і громадяни, що він створював Партію регіонів, яка тепер заборонена в Україні. Це він діяв там з іншими діячами СДПУ(о) і так далі. Це він розвалив Помаранчеву революцію після революції 2004-2005 років. Це він з того бульдозера обманув народ і дорвався до президентської посади і далі діє, як і раніше, на розкол і на розвал нашої країни.
Але ми цього йому не дамо зробити. Ми, команда Президента, проведемо країну до миру…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Фролову, Павлу Фролову, "Слуга народу". Будь ласка, Павло Валерійович.
13:08:06
ФРОЛОВ П.В.
Доброго дня, шановні українці! Я хочу привернути вашу увагу до того, як сьогодні парламентський день фактично був викинутий у смітник, тому що сьогодні ми розглядали 24 постанови про скасування прийнятого рішення Верховної Ради. Такої практики, щоби реєструвати постанови про скасування рішень, прийнятих Верховною Радою, нема в жодному цивілізованому парламенті світу.
На відміну від цього, ми сьогодні прослухали 24 сесії олігархічного телебачення, яке перемістилося з ток-шоу на вечірніх каналах, які належать олігархам, вже воно перемістилося у зал пленарних засідань Верховної Ради. Ми більше години слухали про те, як депутати однієї фракції "Євросолідарності" один перед одним змагалися за те, як краще розкритикує закон, який надає до бюджету 20-25 мільярдів гривень, який збільшує рентну плату за видобування надр, які належать українському народу. Ці гроші від видобування надр підуть на освіту українських дітей.
Тому, шановні народні депутати, я закликаю усіх до того, щоби парламент перестав займатися обструкцією. Ну давайте працювати, давайте ефективно використовувати парламентський час. Сьогодні ми не прийняли звернення Верховної Ради України до Бундестагу Німеччини про визнання Голодомору українського народу 32-33-го років геноцидом українського народу. Ми не прийняли, ми не встигли це прийняти за цим поправочним і постановочним спамом, ми не встигли проголосувати важливий Закон про спрощення надання іноземцям, які захищали Україну, надання українського громадянства тим людям, які зі зброєю захищають український народ, щоб депутати були тут у Києві в спокої.
Тому я закликаю обов'язково змінити Регламент і прибрати оці речі, яких немає в жодному парламенті світу, в цивілізованому парламенті. Будь ласка, шановна опозиція, давайте захищати ваші права, права на конструктивну роботу, права на дискусію, але не просто ви заблокували сьогодні на понад годину трибуну цими постановами безглуздими. Постанова про скасування рішення Верховної Ради… Є конституційні заходи: звернення до Конституційного Суду, вето Президента, законопроект про скасування прийняття рішення. Будь ласка, використовуйте конституційні інструменти і не знищуйте права українців на те, щоб депутати, яких вони обрали, працювали. Просто дайте працювати нам, будь ласка.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна 1 хвилина, право на репліку.
13:11:22
ЮЖАНІНА Н.П.
На жаль, народний депутат, мабуть, зовсім не слухав представлені постанови про скасування рішення. На жаль, народний депутат, який приймає там якусь участь в законотворчій роботі, абсолютно не знає головного закону України, по якому працює Верховна Рада, – про Регламент Верховної Ради, і тому робить такі заяви.
Всі українці пересвідчилися, що абсолютно порушивши процедуру прийняття проекту Закону 5600, спричинили якраз і таку кількість постанов, адже не дали нікому з опозиційних сил представити поправки на підтвердження, пояснюючи їх зміст. Звісно, якби розглядали по процедурі, то було би більше можливостей у депутатів прийняти рішення і, можливо, не підтримати частину поправок або не підтримати закон в цілому. Тому ми скористалися своїм правом. І я прошу всім українцям дати висновки… і зробити висновки, дати оцінку...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Овчинниковій Юлії Юріївні, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:12:36
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю.
Дуже дякую.
Доброго дня, шановні колеги! Ви знаєте, я хотіла би сьогодні виступити на таку тему – тему захисту прав внутрішньо переміщених осіб, і, зокрема, закладів переміщених вищої освіти.
Хотіла би розпочати з особистої історії, тому що я звертаюсь і як внутрішньо переміщена особа, і як людина, яка працювала і продовжує працювати викладачем, доцентом в Донецькому національному університеті. Це перший переміщений заклад вищої освіти – Донецький національний університет імені Василя Стуса.
Я не просто підіймаю це питання, тому що я втомилася листуватися з Міністерством освіти та науки, тому що ми повинні підняти питання стратегії збереження, я не кажу зараз про розвиток, а про збереження закладів вищої освіти. Тому що, коли в 2014 році, коли розпочалась війна і співробітники, на прикладі Донецького національного університету, на собі вивозили прапори нашої країни, прапори університету для того, щоб дати можливість нашим студентам, нашим громадянам України навчатися в безпечному середовищі і продовжувати освоювати нові обрії науки та освіти.
Ми маємо більше 17 закладів переміщеної освіти. Але на тому тижні був реорганізований вже другий заклад вищої освіти – Луганський національний аграрний університет, який в цьому році відмітив сторіччя свого існування. Це був єдиний аграрний заклад освіти в Донецькій і Луганській областях. Я мала комунікації з різними міжнародними організаціями, які вкладали в розвиток переміщених закладів вищої освіти великі кошти для того, щоб налагодити інфраструктуру, для того, щоб надати можливість стартувати на новому місці свою діяльність з нуля. Але питання залишається все тим же, що студенти фактично зараз всі через пандемію навчаються на дистанційній формі, вони фактично не можуть захистити також свої права.
Інші питання – соціальні. Чи збережуть своє місце роботи всі співробітники, які реорганізувались і перейшли в інший заклад вищої освіти? Питання залишається відкритим.
Я мала комунікацію з першим заступником міністра, який пообіцяв, що ми обов'язково зберемося. Я хотіла би знову з трибуни звернутися, щоб таке засідання відбулось як можна швидше.
Окрім того, що ми більше ніж три звернення направили в Міністерство освіти та науки, ми звернулися до віце-прем'єра та, зрозуміло, що міністра з питань реінтеграції. Я щиро вірю в те, що Ірина Андріївна об'єднає нас в цьому питанні також.
Колеги, шановні колеги депутати, давайте об'єднуватись і вирішувати. Тому що це ті заклади освіти, які навчають, які починали з того, що писали на аркуші латинь студентам, сиділи …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається народному депутату Волинцю Михайлу Яковичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
13:15:50
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Дякую, пане Голово. Шановні українці, ми спостерігаємо, як з 1 грудня зима входить у свої права. Бачимо, що зараз і на вулиці твориться, яка насувається зимова буря. Але чи впевнені українці в тому, що ми пройдемо осінньо-зимово-весняний період спокійно? Чи не буде віялових відключень, чи будемо ми в теплі? Чи в тому випадку, якщо будуть ці віялові відключення, чи не будуть мерзнути українці, і чи не будуть у зв'язку з цим хворіти? І що можна зробити, чи робиться для того, щоб уникнути катаклізмів у цей період?
Давайте розберемося по порядку. На сьогоднішній день мало б бути на складах теплових електростанцій 921 тисяча тонн гарантованих, тобто недоторканних, запасів, нижче яких не можна спускатися. Але насправді є 409 тисяч -у два з половиною рази менше, ніж передбачено недоторканними запасами.
Розпочався активний відбір дорогого імпортного природного газу, та й власного видобутку. У порівнянні від 1 листопада: зменшення запасів у сховищах на 1,5 мільярда кубічних метрів менше. Ми бачимо, що ситуація розвивається вкрай негативно.
Ми намагалися виправити цю ситуацію і ще півтора місяця назад ініціювали як члени енергетичного комітету провести підготовку та заслухати на комітеті представників центральних органів влади, всіх гравців, які працюють на ринку, на енергетичному ринку України. Але голова енергетичного комітету Андрій Герус, саме той Андрій Герус, який і завів російську електроенергію на ринок України ще в 19-му році, який привів до зупинки українських шахт, а потім подальшого їхнього банкрутства, який банкрутив своїми діями теплові генерації в Україні, саме Андрій Герус блокував проведення засідання комітету з таким порядком дня. В кінці кінців засідання відбулося три тижні назад, але він же його і зірвав. На цьому тижні декілька днів назад відбулося накінець засідання, але Андрій Герус перетворив його в такий круглий стіл, де поважні представники енергетичного ринку просто поговорили і ніяких пропозицій не було напрацьовано. Крім того, всі законопроекти, які я напрацював з групою народних депутатів з різних фракцій, вони ним заблоковані і заблоковані моновладою.
Наступне. На сьогоднішній день заборгованість по заробітній платі в шахтарських колективах державних шахт складає 2 мільярди 270 мільйонів гривень. На кінець року заборгованість по зарплаті складе…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Брагару Євгену Вадимовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:19:03
БРАГАР Є.В.
Вітаю вас! Нещодавно українці отримали змогу завдяки нашій команді сплачувати штрафи та виконавчі провадження завдяки додатку Дія. На жаль, цей процес не став безпроблемним. Далеко не завжди штрафи, які надходять українським громадянам, відображаються в цьому додатку. Це не є провиною Мінцифри, а є, скоріше, провиною Мін'юсту. Крім того, у випадку невідображення цих штрафів потім на людей складається виконавче провадження, у людей блокуються картки, у людей блокується майно, накладається арешт. В кращому випадку складаються ці провадження державними виконавцями, в гіршому випадку – приватними, які, крім того, хочуть отримати ще свій ґешефт у вигляді офіційних платежів. Дана ситуація є, на мою думку, абсолютно несправедливою, її треба виправити.
Крім того, існує така проблема, що навіть у випадку сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху виконавче провадження все одно відкривається, і іноді їх досить проблемо закрити, зважаючи на те, що відбувається певна правова колізія.
Крім того, існує проблема, існує проблема з фіктивними боргами, але це скоріше проблема "чорних" нотаріусів, які так само через приватних виконавців блокують картки громадянам України.
Тож я хочу, щоб цей мій виступ сприйняли як звернення до Міністерства юстиції, а саме до міністра Дениса Малюськи, для того щоб навели лад у всіх базах, щоб всі штрафи підтягувались, щоб всі громадяни вчасно отримали сповіщення. І та цифровізація, на яку ми взяли курс, вона отримала своє успішне завершення і мала свій позитивний результат.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається народному депутату Арешонкову Володимиру Юрійовичу, депутатська група "Довіра".
13:21:20
АРЕШОНКОВ В.Ю.
Шановний пане Голово, шановні українці! Ще раз хочу при не зовсім такій заповненій нашій сесійній залі привернути увагу з цієї трибуни до надзвичайно важливої теми, яка пов'язана з розвитком системи освіти і науки України.
Безперечно, як позитив треба визнати те, що Президент Володимир Зеленський в своєму посланні акцентував увагу на важливості і пріоритетності цієї тематики. І це, мені здається, пряме завдання всім, починаючи з Кабінету Міністрів, представникам влади на місцях вжити всі необхідні заходи для того, щоб покращити умови для функціонування навчальних закладів всіх типів, для того, щоб створити необхідні умови для тих, хто працює в цих навчальних закладах, хто вчить наших дітей, їх виховує, хто працює з молоддю.
Якщо говорити про загальнотеоретичний напрямок, то мені здається, що все ж потрібно повернутись до питання прийняття загальнонаціональної стратегії розвитку системи освіти і науки України до 2030 року як програмного, глибокого документу, який би увібрав в себе всі складові цієї галузі. І це, мені здається, забезпечить її більш якісне і повноцінне фінансування.
Якщо говорити з практичних завдань, створення нового університету, як називають Президентського, я розглядаю особисто як надзвичайно важливе питання створення вищих начальних закладів нового типу: наукових технологічних сучасних центрів, які можуть зібрати на навчання найбільш талановитих і здібних наших дітей, які спроможні сьогодні забезпечити прорив в сучасних технологіях і бути конкурентоздатними на світових ринках.
Ну і нарешті про практичне завдання, яке поставив Президент України, – це підняття в наступному році заробітної плати для вчителів, для педагогів на рівень не нижчий, ніж медичним працівникам, а це мова йде про 20 тисяч гривень і більше. Мені здається, це завдання номер один.
Я зараз звертаюсь, шановні колеги депутати до вас, ми маємо все зробити для того, щоб в наступному році, підкоригуючи бюджет року, забезпечити вже з 1 вересня 2022 року введення такої системи оплати праці. Це буде наша спільна відповідь усім педагогам, вчителям, майстрам виробничого навчання, викладачам, за їх роботу.
Дякую за увагу і прошу підтримати ці важливі завдання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую
Слово надається народному депутату України Мельнику Павлу Вікторовичу фракція політичної партії "Слуга народу".
13:24:32
МЕЛЬНИК П.В.
Павло Мельник, 81 виборчий округ, фракція "Слуга народу". Шановний головуючий, шановні колеги, дорогі українці! Хотів би привернути вашу увагу до ситуації щодо поточного ремонту доріг у Запорізькій області. Цього року Запорізька область стала лідером за темпами і обсягами ремонту доріг серед програми "Велике будівництво".
Питання ремонту доріг у регіоні я взяв під особистий контроль ще з початку моєї каденції. За цей час спрямував десятки депутатських запитів та провів велику кількість зустрічей з високопосадовцями, всі ці дії дали вагомі результати. За 2 роки дороги у Запорізькій області стали комфортнішими та безпечнішими. Завдяки заходам депутатського реагування вдалося отримати позитивні результати. Вже активно іде ремонт дороги Токмак-Пологи та Токмак-Оріхів. Ці траси десятками років були поза увагою і без якісного ремонту, а стан дорожнього покриття спричиняв небезпеку скоєння ДТП.
Новина, яку чекали багато років: вже зроблена дорога від Якимівки до курортної Кирилівки. Ремонт проводився більше ніж на 40 кілометрах автошляху і вже чудова дорога дозволяє нашим відпочивальникам влітку комфортно дістатися до курортної Кирилівки. Також зараз іде ремонт курортного напрямку траси М-14 від Приморська до Приазовського і до Мелітополя. Ця дорога також є пріоритетною.
У Запорізькій області відновлюються і мости на державних дорогах активними темпами. Так на трасі національного значення Н-30 Василівка-Токмак-Бердянськ ремонтується аварійний міст через річку Кільтиччя. А для продовження ремонтів і для внесення планів на 2022 рік мною вже подані депутатські запити щодо необхідності ремонту дороги Веселе-Мелітополь. Тому що Веселівська громада увійшла до складу Мелітопольского району і де знаходиться переважна більшість державних установ, тому дорога з Веселого до Мелітополя, вона дуже важлива.
Не можна оминути увагу і необхідність оновлення дорожнього покриття на трасі з Панфілівки до Приморська. На прилеглих до цієї дороги територіях розташовані великі села, а саме: Панфілівка, Мануйлівка, Петрівка та Новоолексіївка. І для мешканців дорога з Панфілівки до Приморська є дуже важливою. І серйозним завданням є також збереження вже існуючих доріг.
Також мною подано депутатські запити щодо ремонту дороги з Токмака до Молочанська, з Молочанська до Мелітополя, а також дороги з Токмака до Чернігівки. А для збереження доріг мною вже подані відповідні депутатські запити до Національної поліції, Національного агентства автомобільних доріг України, тому що треба будувати, а треба також і зберегти ті якісні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Михайлюк Галині Олегівні, і це завершальний на сьогодні виступ, фракція політичної партії "Слуга народу".
Будь ласка, народний депутат Микиша.
13:27:54
МИХАЙЛЮК Г.О.
Прошу передати слово Дмитру Микиші. Дякую.
13:28:06
МИКИША Д.С.
Добрий день! Микиша Дмитро, 181 округ, "Розумна політика", Харківщина. Я хотів би підняти питання реформи вищої освіти в Україні. Дивіться, я звертаюсь до Міністерства освіти і науки України з одним єдиним питанням: чому Харків та Харківська область є експериментальним майданчиком з реформи саме вищої освіти?
Я неодноразово зі своїми колегами по міжфракційному депутатському об'єднанню "Слобожанщина" звертались до всіх владних органів, в першу чергу до МОН, щодо абсолютно безглуздого, незрозумілого об'єднання чотирьох вищих закладів освіти аграрного спрямування. Створили Харківський державний біотехнологічний університет, до якого увійшли два національних. Це абсурд. Як так може бути?
Далі. Не вщухли емоції всіх стейкхолдерів, всіх учасників саме цих протестів, як нові протести. Харківський університет архітектури та будівництва приєднують до Харківського національного університету міського господарства. Постійні пікети, постійні мітинги, супротив всіх учасників, у першу чергу тих, хто має відношення до Університету архітектури та будівництва. І що? Ми бачимо, що Кабмін приймає рішення та об'єднує ці університети.
Далі. Взагалі відсутня логіка. Також міжфракційне об'єднання "Слобожанщина" зверталося до МОНУ в першу чергу, та до Кабміну, і до Прем'єр-міністра з питанням… з пропозиціями продовжити надавати пакет навчальних послуг медичного спрямування для Харківської медичної академії післядипломної освіти. Їм відмовили. І саме цікаве що: що через пару місяців цей пакет послуг, навчальних послуг медичного спрямування отримує Харківський національний університет "Харківський політехнічний інститут".
Ще раз я вам повторюю, навчальний пакет медичного спрямування отримує політехнічний інститут. Це абсурд, це нонсенс. Як так може бути? Харківщина є однією з провідною галуззю науки. 38 вищих навчальних закладів – це столиця науки.
Я ще раз звертаюсь до МОНУ і закликаю: будь ласка, не робіть з Харкова і Харківщини експериментальний майданчик в реформі вищої освіти, давайте до цього підходити зважено, продумано та послідовно.
Дякую.
13:31:02
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми завершили виступи. Нагадую, що наступного тижня народні депутати працюють у комітетах, комісіях, фракціях та групах.
Чергове пленарне засідання відбудеться у вівторок 14 грудня о 10 годині.
Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
