|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 18.09.2019
ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ Зал засідань Верховної Ради України 18 вересня 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. 10:02:06 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прохання займати свої місця. Руслане Олексійовичу, ми трошки запізнюємось, якщо ви не заперечуєте.
10:04:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, доброго ранку ще раз всім! Шановні гості Верховної Ради України! Народні депутати, будь ласка, займайте свої місця, підготуйтесь до реєстрації. Підготуйтесь до реєстрації. Шановні народні депутати, прохання підготуватись до реєстрації, розмістити свої картки. Прошу народних депутатів України реєструватись. 10:05:26 Дякую. В залі зареєстровано 386 народних депутатів України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, нам необхідно включити до порядку денного другої сесії законопроекти, розгляд яких не був завершений Верховною Радою України попереднього скликання. Крім того, надійшли листи від депутатських фракцій з пропозицією включити до порядку денного другої сесії законопроекти від цих фракцій. Цю інформацію запропонували майже всі депутатські фракції та групи, які представлені у Верховній Раді України. Згідно з частиною третьою статті 93 Регламенту Верховної Ради України всі законопроекти мають бути попередньо розглянуті комітетами. Комітети повинні ухвалити висновки щодо доцільності включення законопроектів до порядку денного Верховної Ради України. Враховуючи викладене, даю доручення… Шановні колеги, враховуючи вищевикладене, даю доручення комітетам якнайшвидше розглянути ці законопроекти та надати висновки щодо включення їх до порядку денного сесії. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України, фракція "Слуга народу", Олександра Валерійовича Маріковського. Вітаю вас, Олександре Валерійовичу. бажаю вам успіхів, здоров'я та реалізації у новому амплуа. Так що ще раз зі святом вас. Відповідно до статті 25 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів із внесення пропозицій, заяв та повідомлень. Прошу народних депутатів записатись на виступи. Забродський Михайло Віталійович, фракція "Європейська солідарність". Геращенко Ірина Володимирівна. Ви по одному не ходите, я зрозумів.
10:07:54 ГЕРАЩЕНКО І.В. Доброго дня, шановні колеги, шановна президія, шановні виборці. Минулої ночі трапився ганебний випадок, коли була спалена будівля екс-голови Національного банку України Валерії Гонтаревої. До того була спалена машина її дітей. Цей ганебний випадок уже отримав бурхливу реакцію не тільки українського бізнесу, не тільки банківської системи, не тільки політиків і політичних партій, яким ми дякуємо так само за жорстке засудження подібних провокацій і хуліганства, м'яко кажучи, а, і що найважливіше, ця історія отримала дуже жорстку реакцію посольств країн Європейського Союзу, "Великої сімки", Сполучених Штатів Америки, і, мабуть, вперше за останні місяці ми мали таку жорстку реакцію відносно того… провокації, яка відбулася навколо Валерії Гонтаревої. Так само є реакція Президента Зеленського, правоохоронних органів. Це важливо. Але дуже важливо, щоб були дії. І наша політична сила, по-перше, ми висловлюємо свою солідарність пані Гонтаревій, яка в найважчі для української економіки і банківського сектору часи взяла на себе відповідальність для проведення реформ. Реформи – це завжди дуже болюча історія. І дуже, дійсно, дивно, що пані Гонтарева сьогодні говорить, що вона постійно отримує погрози, приниження за те, що вона вичищала авгієві стайні. І насправді так само та атмосфера терору, яка сьогодні накриває країну – це неправильно. Дуже важливо, щоби ми зберегли Україну демократичну. Тільки демократичну Україну шанує і буде підтримувати світ. Наша політична сила підготувала низку запитів до правоохоронних органів, зокрема до Служби безпеки України, до Міністерства внутрішніх справ до інших компетентних органів, з проханням взяти під особливу увагу, особисту увагу, керівників цих органів, розслідування цієї справи. І ми будемо вважати за потрібне, щоби вони звітували про розслідування цієї справи. Це дуже поганий сигнал не тільки українству, не тільки людям, які мають, як правильно зазначив Президент Зеленський, почуватися в безпеці в Україні, які б політичні погляди не сповідували люди. Це дуже поганий сигнал інвесторам, бізнесовим колам і інше. І ми сподіваємося, що всі інші політичні сили підтримають цю заяву і цю вимогу нашої політичної сили. Ми в свою чергу ще раз висловлюємо солідарність пані Гонтаревій. Бажаємо почути розслідування, щоб були знайдені замовники цього зухвалого злочину і його виконавці. І бажаємо пані Гонтаревій одужання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лерос Гео Багратович, фракція "Слуга народу". Прошу до слова. Немає в залі?
10:10:59 ЛЕРОС Г.Б. Шановні народні депутати, я хотів би звернутися до тих, хто апелює ситуацією стосовно пані Гонтаревої. Хотів би сказати, що правоохоронні органи зроблять все можливе, щоб розслідувати це. І ніхто не зацікавлений в затягуванні цієї ситуації. Тому не треба спекулювати тим, що кому це вигідно, кому не вигідно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина". Крулько Іван Іванович. Ой, я вибачаюсь. Святослав Іванович Вакарчук.
10:11:56 ВАКАРЧУК С.І. Доброго дня, шановні колеги! Теж почну з неприємної вчорашньої події. Вчорашній випадок, черговий випадок тиску з підпалом будинку, приватного будинку колишнього чиновника, Голови Національного банку Валерії Гонтаревої, є абсолютно неприпустимим в країні, в якій Президент з цієї трибуни заявляє, що людина в центрі уваги і держава для людини. Події, які були навколо Валерії Гонтаревої останнім часом, в цивілізованій країні демократичній не мають права місце ставатися. Ми закликаємо і Президента, і Службу безпеки, і Міністерство внутрішніх справ не просто давати заяви і оцінки, а якомога швидше знайти організатора і замовника, передати до суду справу, і злочинці повинні бути покарані. Ви знаєте, незалежно від того, як ми можемо оцінювати діяльність того чи іншого чиновника в Україні і реформи, які вони проводили, ми не маємо права дозволяти будь-кому тиснути, в тому числі і в такий грубий кримінальний спосіб на людей, які змінюють нашу країну. Дякую. Це раз. Друге. В п'ятницю, на жаль, волюнтаристським способом, не маючи на це підстав, все-таки зала Верховної Ради підтримала звільнення зі своїх посад членів Центральної виборчої комісії. Ми були проти цього, оскільки вважаємо, що це порушує базовий принцип: закон важливіший за політичну доцільність. Але сталось так, як сталося. І ми змушені за законом були в одноденний термін подати свою кандидатуру, що ми і зробили. Ми подали кандидатуру пана Андрія Гевка як свого кандидата на члена ЦВК. І очікуємо і від інших фракцій, а головне від Президента, який в триденний термін мав визначитись зі своїми кандидатурами, зробити крок до прозорості, до відкритості і оприлюднити членів ЦВК, яких він пропонуватиме нам тут для голосування. Ми б хотіли ознайомитись з їх біографіями, зрозуміти, хто ці люди, поговорити з ними. Якщо у нас "держава в смартфоні", давайте в смартфоні або у Фейсбуці зробимо заяву, але нам потрібно йти до прозорості. І останнє. Сьогодні о третій годині відбудеться відкрите засідання двох комітетів – закордонних справ та європейської інтеграції, на яке запрошені міністр закордонних справ, віце-прем'єр з європейської інтеграції та представник Офісу Президента, на якому будуть обговорюватися нарешті питання засад основ зовнішньої політики, нашої взаємодії з НАТО, з Євросоюзом, ПАРЄ і, найголовніше, наша взаємодія і наша політика по відношенню до Росії. Останнім часом лунають багато різних заяв як від офіційних осіб, так і від просто політиків, які називають різні формули… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка. ВАКАРЧУК С.І. Різні формули з різними іменами українськими та іншими, за якими насправді стоїть туман і незрозумілість. Фракція "Голос" вимагає пояснити чітку політику, що означає прагнення до миру, якою ціною, що ми будемо для цього робити. Тому що поки що складається враження, що за туманними словами є велика підозра чи свідомо, чи несвідомо просто йти до втрати суверенітету України. Фракція "Голос" закликає дуже виважено підійти… ГОЛОВУЮЧИЙ. Святослав Іванович, я вибачаюся, але регламент. Іван Іванович Крулько, фракція "Батьківщина".
10:16:02 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Ми по суті як парламент вступили в бюджетний процес, і 15 вересня до Верховної Ради України урядом поданий бюджет на 2020 рік. Що таке бюджет країни? Бюджет країни – це і є в цифрах виражена філософія уряду стосовного того, як він буде керувати країною, які будуть прийматися програми для людей, які будуть першочергові видатки фінансуватися. В цьому парламенті я бачив кілька бюджетів і можу сказати, що якщо проаналізувати бюджети за 2018, 2017 і бюджет, який поданий в 2019 році, там немає нічого відмінного. Тобто це той бюджет, який не підготовлений фактично вже новою владою, а який перекочував з попередньої влади, я так це розумію. Я хотів би сказати тільки деякі параметри бюджету, щоб ми розуміли, про що ми говоримо. Скажімо, в бюджеті на 2020 рік передбачається зростання ВВП: в 2020 році – на 3,3 відсотка, в 2021 році – на 3,6 відсотка, в 2022 році на – 4,1 відсотка. У мене виникає питання: а де 40 відсотків зростання ВВП про яке говорив прем'єр Гончарук, коли його призначили на посаду. Ми очікували, що буде зростання на 40 відсотків, але цього немає. Друге питання. Питання прожиткового мінімуму, який впливає на рівень пенсій, рівень мінімальних заробітних плат, на тарифні розряди для працівників всієї бюджетної сфери. Мінімальний прожитковий мінімум зростає на 62 гривні. Хоча за розрахунками того ж самого Кабінету Міністрів він мав би складати 4 тисячі 251 гривню. Тобто Кабінет Міністрів сам говорить, що за прожитковий мінімум, який поданий в бюджеті, який в два рази менший ніж має бути, люди прожити місяць прожити реально не можуть. Ще один момент, мінімальна пенсія, яка з 1 січня 20-го року встановлюється 1 тисяча 638 гривень. А за розрахунками самого Кабінету Міністрів вона має складати 3 тисячі 94 гривні. Ось і виникає питання: чи це закінчення епохи бідності, чи йде продовження того, чому люди на виборах минулу владу фактично вигнали і проголосували за нову владу. Що потрібно зараз робити? Зараз є для нас один варіант, як потрібно діяти. Якщо ми дійсно розуміємо, що Кабінет Міністрів після програми діяльності уряду для того, щоб виконати зобов'язання, з якими йшли на вибори, планує подати інший бюджет, принципово інший, який дійсно буде підвищувати соціальні стандарти, який дійсно буде виконувати ті вимоги і ті зобов'язання, які на себе брали влада, коли йшла на вибори, цей проект треба відправляти на доопрацювання, не боятися… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка. КРУЛЬКО І.І. І нехай Кабінет Міністрів України разом з програмою діяльності уряду подає новий проект Закону про Державний бюджет, який буде реально включати ті параметри, за які люди можуть жити, який буде включати зниження тарифів, якого чекають люди, який буде включати підвищення соціальних стандартів, яке є критично необхідне для України, і який буде мати реальну дохідну базу, коли офшори будуть закриті, і гроші повернуться в українську економіку. Це та концепція, яку ми як "Батьківщина" пропонуємо, і той реально єдиний шанс, яким ми повинні йти, щоб мати бюджет збалансований, і бюджет, який будуть підтримувати українські громадяни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович, колеги, я дуже з великим проханням до всіх звертаюся: притримуватися регламенту. Ми досить сильно вибиваємося. Вакарчук Святослав Іванович, фракція "Голос".
10:20:08 ВАКАРЧУК С.І. Да, це тепер моє слово, раніше мені передали. Я коротко. Значить, продовжуючи слова про засідання двох комітетів сьогодні. Оскільки це відкрите засідання, я запрошую на нього всіх бажаючих народних депутатів (воно відбудеться сьогодні о третій годині на шостому поверсі, на Садовій), а також журналістів. І давайте разом у відкритому режимі проведемо дискусії про те, хто так чи не так говорить речі публічно, як і що ми можемо говорити, як ми будемо вибирати слова. І головне, яка наша спільна позиція по відношенню до такого вкрай чутливого питання, як компроміс або некомпроміс у питаннях якомога швидшого завершення війни. Ми теж, як і всі українці, хочемо, щоб в Україні настав мир. Але мир на наших умовах. І ми розуміємо, що дипломатія часто вимагає тиші. Але тиша і приховування – це два різних слова. І мир і примирення – це два різних слова. Нам не потрібно приховування і примирення ціною приниження, нам потрібна перемога і нам потрібен мир на наших умовах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Колтуновичу Олександру Сергійовичу, фракція "Опозиційна платформа – За життя" .
10:21:30 КОЛТУНОВИЧ О.С. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Я, безумовно, хотів би звернутися і до наших громадян, і до вас, колеги, щодо того проекту бюджету, який був внесений на 2020 рік. Я хочу звернути увагу на найголовніше. Безумовно, питання бюджету і питання тарифів, вони взаємопов'язані. І що ми бачимо в цьому бюджеті? Перше. З одного боку, в бюджеті пропонується підвищити мінімальну пенсію на 74 гривні. Вдумайтеся: на 74 гривні зросте з 1 січня мінімальна пенсія! На цьому фоні уряд пропонує зменшити обсяг субсидій, які виділяються на компенсацію комунальних послуг, цифра зменшується з 55 мільярдів гривень до 47,6 мільярдів гривень. Але виникає логічне запитання: ви, що, можливо, колеги, знизили тарифи чи, можливо, у нас в уряді також знизили тарифи? Якщо ви знижуєте нашим громадянам кількість субсидій, а це означає, що зменшиться не тільки обсяг, але й кількість субсидіантів. Тому у зв'язку з цим… Це – перший момент. Другий момент. Фракція "Опозиційна платформа – За життя" в питанні якраз тарифоутворення запропонувала проект Закону 2126, який якраз і визначає економічні механізми щодо зниження ціни на газ мінімум удвічі, а це означає, що має бути переглянутий тариф на опалення і гаряче водопостачання. Тоді за таких умов зменшення часткове вашої кількості субсидій, воно виглядає логічним. Але без цього, без зменшення тарифів скорочення кількості субсидіантів виглядає антисоціальною мірою. Це – перший момент. І другий момент, не менш важливий – щодо драйверів економічного зростання. Безумовно, колеги, ми, вже було сказано щодо бюджету, що цей бюджет фактично повторює ті бюджети, які були у попередні роки, а це означає, що це бюджети не розвитку, а бюджети проїдання. Для прикладу я хочу звернути увагу на боргове питання. Нам завжди всі розказують, колеги, щодо того, що нам необхідно повертати зовнішні запозичення. У цьому році, а точніше, у 2020-му році 438 мільярдів гривень іде на обслуговування і повернення попередніх запозичень. Але у нас якраз в дохідній частині бюджету понад 383 мільярди гривень, і це майже 40 відсотків дохідної частини бюджету формується, насамперед, формується за рахунок знову нових запозичень, і це найгірша норма, яка була збережена з попереднього бюджету. Наступний, третій момент – щодо ефективності результатів і діяльності Верховної Ради України. Наша Верховна Рада в турборежимі напрацювала таким чином, що жодного економічного механізму нового не закладено в бюджетну політику наступного року. А що це означає? Що ті два тижні, які були проведені, вони були неефективні. Нам необхідно змінити принципово нову економічну політику, фіскальну політику для того, щоб сформувати економічне підґрунтя для підвищення рівня соціальних стандартів у 2020 році. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вельможний Сергій Анатолійович, позафракційні.
10:24:49 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Добрий день, колеги! Шановні народні депутати, шановні виборці! Сергій Вельможний, Луганщина, 112 виборчий округ. Сьогодні хочу звернутися до Президента та Прем'єр-міністра України. Шановні Володимире Олександровичу та Олексію Валерійовичу, прошу вас втрутитися у вирішення проблеми та взяти на особистий контроль ситуацію на підприємстві "Первомайськтеплокомуненерго", яке забезпечує теплопостачання у місті Гірське і Золоте Луганської області, щоб запобігти зриву опалювального сезону. Проблема в тому, що власник підприємства первинні документи та 70 відсотків виробничих потужностей разом з активами підприємства залишились на непідконтрольній українській владі території. Таким чином підприємство не може скористатися нормативно-правовими документами, які діють на підконтрольній території України для підписання договорів з компанією НАК "Нафтогаз України" та забезпечити населення теплом. Прошу негайно втрутитися у ситуацію, бо опалювальний сезон не за горами. Люди, які проживають на території розмежування вже і так достатньо зазнали лиха. Шановні колеги народні депутати, я підготував депутатський запит на Президента України та Прем'єр-міністра України. Тому прошу вас у п'ятницю підтримати та проголосувати, щоб не шукати виходу із ситуації, коли вже станеться неминуче. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Костюк Дмитро Сергійович, фракція "Слуга народу". Прошу до слова. Підготуватися Брагару Євгенію Вадимовичу.
10:27:10 КОСТЮК Д.С. Дякую за можливість виступити. Дмитро Костюк, 65 мажоритарний округ, Новоград-Волинський, Баранівський, Пулинський та Ємільчинський райони. Зараз триваю бюджетний процес. Дуже важливо, що в цьому бюджеті ми передбачили кошти на, справді, необхідні витрати. І не менш важливо, щоб ми контролювали, як саме ці кошти витрачаються. Зокрема, в проекті бюджету передбачили зростання витрат на оборони і безпеку, це правильно. Витрат на оборони і безпеку передбачені на рівні 5,4 відсотків від ВВП. Але важливо, щоб не лише зростали витрати, а щоб, справді, кошти витрачалися саме на і речі, на які потрібно. Зокрема, я прошу народних депутатів, особливо представників з бюджетного комітету звернути увагу на необхідність передбачити витрати на військові медичні заклади, зокрема на відновлення роботи Новоград-Волинського військового шпиталю. Новоград-Волинський – це військове місто, де з 56 тисяч населення 13 тисяч – військові: це або ветерани війни, ветерани МВС, діючі військовослужбовці. В місті базується дві… окремий полк, дві окремі бригади і 30-а, вже легендарна 30-а окрема механізована бригада, бійці якої пройшли бої за Дебальцеве, бої під Горлівкою, Рубіжне. 250 військових загинули на полі бою, 1300 отримали серйозні поранення. Лише в Новоград-Волинському районі близько тисячі інвалідів АТО. І при цьому всьому бійці що з Новоград-Волинського району, що з інших районів округу змушені лікуватися, їздити в єдиний шпиталь військовий в Житомирі, який знаходиться в складному стані. Бійці, які залишилися без ніг, змушені періодично проходити медичну перевірку на підтвердження групи інвалідності. В той самий час в Новоград-Волинському є будівлі військового шпиталю, шпиталю, який був відкритий в 1937 році і існував аж до 2013 року. В ньому бачили потребу, він існував. В 13-му році бюджет Міноборони був 15 мільярдів гривень, минулого року – 100 мільярдів. При цьому на п'ятому році війни досі цей військовий шпиталь не відновлено. В 13-му році його закрили, продали все обладнання, звільнили всіх медиків, але шпиталь досі, будівля, чотириповерхова будівля, величезна стоїть в хорошому стані, в кращому стані ніж в тому самому Житомирі. Вона стоїть і числиться на балансі Міноборони, нічого з нею не відбувається. В гарному місці біля річки в лісі. Чомусь попри лозунги "Армія. Мова. Віра.", які були лише на біл-бордах, кошти не передбачили на військову медицину. Кошти йшли на схеми, на схеми "Укроборонпрому" і інші нам відомі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, 10 секунд. КОСТЮК Д.С. Дякую. Прошу народних депутатів звернути увагу на проблему того, що в Україні відсутня достатня кількість військових закладів медичних для підтримки наших військовослужбовців. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Брагар Євген Вадимович, фракція "Слуга народу". Підготуватись Федині Софії Романівні.
10:30:40 БРАГАР Є.В. Доброго дня. Брагар Євгеній Вадимович, фракція "Слуга народу". Неодноразово в останні дні йшла активна дискусія щодо того чи варто, чи не варто було розпускати ЦВК. Але дозволю нагадати, за що саме було розпущена ЦВК. ЦВК у минулому його складі неодноразово призводило до порушень, неодноразово були здійсненні самовільні трактування закону, що є безсумнівним порушенням закону та перевищенням службових повноважень. Центральною виборчою комісією було затягнуто терміни щодо оголошення результатів парламентських виборів, що відбулися 21 липня 2019 року. Також варто зазначити, що цим складом ЦВК останні вибори були мало не зірвані, коли "Рух нових сил" Саакашвілі самовільно не зареєстрували. Потім рішення суду було і потім його не сильно хотіли вводити в дію. Саме тому попрошу припинити активні політичні спекуляції на тему ЦВК та подавати свої кандидатури щодо нового складу ЦВК. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Федина Софія Романівна, фракція "Європейська солідарність". Олексій Олексійович Гончаренко.
10:32:10 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність", північ Одещини. Шановні друзі! Дійсно, сьогодні найважливіше питання, насправді, як і в будь-якій родині в нашій державі, – це ми починаємо розгляд бюджету, бюджету України на наступний рік. І тут ми бачимо, знаєте, дуже цікаву річ: шалену невідповідність між тим, що нам розповідають і тим, що насправді закладають. Дивіться, коли з цієї трибуни виступав кандидат в Прем'єр-міністри Олексій Гончарук, він фактично назвав тільки одну цифру в своєму виступі, яку він як Прем'єр-міністр збирається реалізувати – це зростання на 5 відсотків ВВП наступного року. Далі – по 7, а за 5 років – разом 40. Ми всі це чули. Але ж 5 відсотків. Потім подається проект Державного бюджету і як ви думаєте, яка там цифра? 3,3 відсотка – зростання ВВП! Може, хтось скаже, ну, 3,3 - 5 відсотків – яка різниця. Шановні громадяни України, ця різниця – це десятки мільярдів гривень! Куди вони зникли? Чому нам обіцяє Прем'єр 5 відсотків, а потім виявляється, що подає інший бюджет абсолютно?! Давайте подивимось на пріоритети, які є в нової влади. Ми всі чули на виборах, команда Зеленського казала нам, що буде у нас зростання зарплат вчителів аж до 4 тисяч доларів на місяць! Ми всі чули це, особливо педагоги, вони чекають на таке рішення. Що побачили насправді освітяни? Збільшення видатків на освіту на рівні інфляції. Тобто фактично на жодну реальну гривню не підвищується зарплата освітян. Більше того, уряд минулий в липні місяці прийняв тарифну сітку, яка передбачала суттєве збільшення зарплат освітян. На це немає жодної копійчини в Державному бюджеті. Видатки на міністерства… Фактично видатки на Міністерство оборони, фактично видатки на Національну гвардію, на СБУ вони находяться на рівні минулого року. А які ж видатки зросли? Звичайно, Офіс Президента України. Замість переїзду з Банкової, як нам розповідали, до якихось відкритих офісів, де все буде дешево, просто, і у нас Офіс Президента буде фактично, ну, знаєте такий трішки може більше ніж офіс "95 кварталу". Замість цього ми бачимо, що все навпаки: офіс зростає, видатки зростають і пріоритети ми бачимо. Якщо на оборону чи на державну безпеку – 0 зростання чи на освітян, а на себя любимого гроші знаходяться. З такими пріоритетами ми нікуди добре не заїдемо. І люди рано чи пізно відчують величезну різницю між риторикою, яка сьогодні збирає 80 відсотків підтримки в суспільстві, і реальними справами, які ще поки що не відчули, але обов'язково відчують. То ж я прошу схаменутися, поки не пізно, виконати ваші обіцянки, ми готові вам в цьому допомогти… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити дайте, будь ласка. ГОНЧАРЕНКО О.О. І, дійсно, зробити бюджет таким, якого сьогодні потребує Україна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кнгяжицький Микола Леонідович, фракція "Європейська солідарність".
10:35:50 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні друзі, сьогодні зранку до мене звернулися представники кіноспільноти, це сотні українських режисерів, акторів, виконавців, це представники громадських організацій, які працюють в сфері кіно, які наполегливо просять тих людей, які займаються гуманітарною політикою у Верховній Раді і в уряді, зустрітися з ними. Кіноспільнота обурена спробами ручного керування кіногалуззю, спробою скасувати результати одинадцятого пітчингу або конкурсу кніопроектів, який нещодавно відбувся. Кіноспільнота обурена тими фактами, коли українським кіновиробникам відмовляють в державній субсидії у вигляді рібейтів. Це лише одна з проблем, яка існує в нашій гуманітарній галузі. Буквально, вчора на одному з комітетів відправили на доопрацювання мені законопроект про прозорість медіа-власності і медіа-фінансування. На нашому комітеті сказали, мовляв, це складно сприймається індустрією. Натомість чиняться дії для того, щоб знову в ручному режимі зберегти монополію так званого провайдера "Зеонбуду", тільки взяти його до себе в руки. Чиняться дії для того, щоб скасувати прозорість в призначенні членів національного регулятора Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Всі ці кроки є прямим свідченням згортання процесів свободи сова і демократії в нашій країні і відповідності європейським принципам розвитку. Я прошу міністра Бородянського, керівництво профільних комітетів Верховної Ради зустрітися з представниками кіноспільноти і обговорити, як в подальшому розвиватиметься український кінематограф, який за останні роки, справді, досяг великих висот. Не потрібно його зараз нищити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час для виступів вичерпано. Переходимо до розгляду питань порядку денного. Народні депутати, прохання зайняти свої місця. Звернулося дві фракції з проханням замінити перерву на виступ. Сергій Владиславович Соболєв.
10:38:03 СОБОЛЄВ С.В. Шановний Голово Верховної Ради, шановні колеги, я хотів би звернутися з приводу ключового питання – це питання формування порядку денного. Я хотів нагадати, що минулого тижня всі голови фракцій і голова групи наполягали на тому, щоб на цьому тижні першим питанням було розглянуто питання до включення в порядок денний тих питань, які були… не були включені на першому засіданні. Чому це так важливо? Перше. Норма Регламенту вимагає розгляд питань комітетами лише тих, які включені в порядок денний сесії. І тому в інший спосіб ці питання не можуть бути розглянуті. Більше того, кожна фракція і група подали десятки питань, які стосуються в тому числі і питання формування дохідної і видаткової частини бюджету. Так, наприклад, від фракції "Батьківщина" є цілий ряд питань, які формують мінімальний прожитковий рівень, мінімальну пенсію, дохідну частину, яка стосується наповнення безпосередньо ключових норм. Без цього ми не зможемо розглянути бюджет. Тому дуже велике прохання, Дмитре Олександровичу, виконати те рішення, яке ми разом з вами ухвалювали. У Апарату є всі питання порядку денного, давайте їх включимо. Далі буде розгляд комітетами і комітети вже будуть рекомендувати або не рекомендувати розглядати конкретні питання. Для нас це дуже важливо так само, оскільки там врегульовані цілий ряд норм, які стосуються і порядку земельної реформи, і медичної реформи. Без цього депутати будуть позбавлені, і цілі фракції, права мати свою власну точку зору і подавати ці законопроекти. Тому прохання: якщо не сьогодні, то завтра зранку сформувати порядок денний всієї сесії і далі дати доручення комітетам це розглянути. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Владиславович, ми про це дійсно говорили. І зараз ми почали сьогодні свою роботу про те, що згідно статті Регламенту 93 комітети розглянуть ці питання і ми після цього внесемо їх до порядку денного сесії, другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Дякую. Шановні народні депутати, вам розданий проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 10.09.2019 року про прийняття в цілому як закону України проекту Закону про особливу процедуру усунення Президента України з посади (про імпічмент) (реєстраційний номер 1012-П). Нам потрібно розглянути цю Постанову. Слово для доповіді надається народному депутату України Княжицькому Миколі Леонідовичу. Микола Леонідович, прошу до слова.
10:41:26 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні друзі! Якщо обіцяєш мир, то це не капітуляція. Якщо обіцяєш скласти мандат і якщо кнопкодавиш, то це не вибачення. А якщо обіцяєш закон про імпічмент, то це закон про імпічмент, а не закон про неможливість імпічменту, який був поданий в Верховну Раду і всупереч закону проголосований. Чому всупереч закону? Я навіть не торкаюся тих серйозних порушень, які через цей закон не унеможливлюють імпічмент, і треба було Президенту просто підписати Закон про тимчасові комісії, який в нього лежить, якщо він справді хотів, щоб така можливість була. Згідно з частиною другою статті 114 Регламенту після прийняття законопроекту за основу Верховна Рада може прийняти рішення про прийняття законопроекту в цілому за умови дотримання вимог Регламенту, передбачених частиною четвертою статті 102. Однак Верховною Радою було порушено зазначену норму. Відповідно до якої, за рішенням Верховної Ради, допускається остаточне прийняття законопроекту, крім проектів, кодексів і законопроектів, які містять понад 100 статей, пунктів, відразу після першого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів України, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради. Під час розгляду законопроекту в сесійній залі народними депутатами висловлювались зауваження щодо змісту законопроекту. Однак на голосування було винесено питання про визнання проекту Закону номер 1012 таким, що не потребує доопрацювання, а також проголосовано прийняття законопроекту в цілому як закону. Обидва рішення підтримані виключно членами депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Всупереч вимогам Регламенту був прийнятий закон одразу в цілому, що серед іншого позбавило можливості народних депутатів об'єктивно розглянути відповідне питання і прийняти рішення, яке б відповідало запиту суспільства. Відповідно до частини першої статті 48 Регламенту України рішення Верховної Ради можуть бути скасовані Верховною Радою до підписання відповідного акта Президентом. Зважаючи на вкладене, пропонується скасувати рішення Верховної Ради… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд завершити, будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …від 10 вересня про прийняття в цілому як закону України проекту Закону про особливу процедуру. Друзі, якщо ми цього не зробимо, оскільки ми всі – президенти, то всі на… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. То всі на своїх італійських вілах будемо … наших фахівців з Мін'юсту, які будуть їздити до Венеціанської комісії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається голові комітету для співдоповіді з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченку Сергію Віталійовичу. Нагадую, що питання розглядається за скороченою процедурою, згідно статті 48 Регламенту Верховної Ради України.
10:44:19 КАЛЬЧЕНКО С.В. Дякую. Шановна президія, шановні народні депутати! Прозвучала цитата на частину першу статті 48. Все ж таки рішення Верховної Ради можуть бути скасовані до підписання акта Головою Верховної Ради, а не Президентом. Ну, а тепер, комітет 13 вересня на своєму засіданні розглянув проект Постанови Верховної Ради реєстраційний номер 1012, яким пропонується скасувати рішення, прийняте парламентом 10 вересня цього року, про прийняття в цілому як закону проекту Закону про особливу процедуру усунення Президента з поста (імпічменту). І під час розгляду цього проекту постанови на засіданні нашого комітету народні депутати висловили свої зауваження, пропозиції і в підсумку ухвалили висновок та прийняли рішення запропонувати парламенту визначитися шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення зазначеного проекту постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися по фракціям: два – за, два – проти на виступи. Бондарєв Костянтин Анатолійович, фракція "Батьківщина".
10:45:41 БОНДАРЄВ К.А. Будь ласка, передайте слово Власенку Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".
10:45:58 ВЛАСЕНКО С.В. Добрий день, шановні колеги! Я виступав з трибуни Верховної Ради під час обговорення цього законопроекту перед його прийняттям і нагадував нам передвиборчу програму кандидата в Президенти Володимира Олександровича Зеленського, який говорив про необхідність скасування взагалі каст недоторканних в країні і створення рівності для всіх. Хочу нагадати, що у нас за законом було три касти недоторканних. Це народні депутати, недоторканність з яких знята з 1 січня вже, ми проголосували зміни до Конституції, які підписані. Друга каста недоторканних – це судді, недоторканність яких знімає Вища рада правосуддя. І третім недоторканним у нас в країні є Президент України Володимир Зеленський. Саме для зняття недоторканності з усіх в своїй передвиборчій програмі кандидат в Президенти Зеленський обіцяв внести в парламент законопроект про зняття недоторканності з Президента, депутатів і суддів. Якщо зняти недоторканність з Президента, ніяка процедура імпічменту не потрібна. Якщо внести зміни в 105 статтю Конституції і скасувати недоторканність Президента, то тоді все буде просто і зрозуміло: Президент стане такий, як всі, як кожен громадянин України. Я думаю, що саме це обіцяв кандидат в Президенти під час виборів, напевно, саме до цього нам треба і йти. Але Закон про імпічмент – це точно не закон про рівність, це закон про те, що у нас залишається в країні касти недоторканних, що у нас є судді, що у нас є Президент, які сьогодні не можуть бути притягнуті у звичайній процедурі за скоєння кримінального злочину. Тому я думаю, що фракція "Батьківщина" підтримає всі ініціативи, направлені на обмеження недоторканності, але ми будемо наполягати на тому, що необхідно виконати передвиборчі обіцянки і внести зміни в 105 статтю Конституції, скасувавши як таку недоторканність Президента і зробити Президента рівним з усіма громадянами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Веніславському Федору Володимировичу, фракція "Слуга народу".
10:48:12 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановна президія! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Я хотів би звернути увагу на те, що Президент України Володимир Зеленський в своїй передвиборчій програмі обіцяв, що буде прийнято закон про усунення Президента з поста в порядку імпічменту. За весь час дії Конституції України з 96-го року Верховна Рада попередніх скликань так і не змогла ухвалити цей спеціальний закон, незважаючи на те, що це пряма вимога Конституції України. В статті 111 прямо передбачено, що Президент усувається з поста в порядку особливої процедури – імпічменту. Для того, щоб цю процедуру реалізувати, необхідно чітко законодавчо регламентувати порядок утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії, правовий статус спеціальних прокурорів, спеціальних слідчих, вимоги, які висуваються до цих категорій осіб, тощо. Саме з метою того, щоб ту процедуру, яка на сьогоднішній день закріплена в Конституції, зробити реальною з точки зору механізму її реалізації і було запропоновано цей законопроект: Законопроект про усунення Президента з поста в порядку імпічменту на сьогоднішній день абсолютно відповідає Конституції України. І тому підстав для того, щоб ставити під сумнів його відповідність… ефективність на сьогоднішній день немає. Що стосується глобального питання про те, що, дійсно, в країні мають бути всі рівні. Про це неодноразово заявляв Президент Володимир Зеленський, і та конституційна робоча група, вірніше, в складі комісії по правовій реформі, як я вже неодноразово говорив, напрацьовує комплексні зміни до Конституції України, де і це питання також буде вирішено. Тому ніяких маніпуляцій немає. Президент виконує свої конституційні обов'язки, виконує свої конституційні передвиборчі обіцянки, а партія "Слуга народу" підтримує повністю ініціативи Президента. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тарас Іванович Батенко, депутатська група "За майбутнє".
10:50:15 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, шановні друзі. Ми, на жаль, бачимо предмети не такими, якими вони є, а ми бачимо предмети такими, якими ми є. І ми, друзі, пишемо закони не під окремого Президента діючого, незалежно яке його прізвище, ми пишемо закони на десятиліття. Хотілося б, щоб ми писали закони на століття. Тому, очевидно, цей Закон про імпічмент ми розглядаємо як такий і пам'ятаємо про те, що будь-яка влада є вразлива. Природа людини така, яка є у владі, що вона має спокусу до збагачення у цій владі, спокусу до узурпації цієї влади. І, очевидно, що такі запобіжники ми повинні завжди пам'ятати і встановлювати в будь-якому законопроекті, який стосується розмежування правил у владі, і таким законом важливим є Закон про імпічмент Президента . Ми нагадуємо про те, що поряд із Законом про імпічмент Президента має бути скоригована стаття 105, про що мої колеги вже говорили, яка стосується повної недоторканності Президента, має бути обмежена недоторканність Президента як посади, а не конкретного прізвища. Ми говоримо про те, що має бути Закон про Тимчасові слідчі комісії, який розшифровує Закон про імпічмент Президента, тому що ми розуміємо, що, не дай Боже, після Президента Зеленського прийде людина, яка захоче узурпувати владу, то такий механізм обмежень Президента і скасування і усунення Президента шляхом імпічменту ніколи не буде застосований у цьому парламенті, тому що і парламент може бути ручний, і 338 голосів ніколи в ньому не знайдеться. Шановні друзі, думаймо не про перший день, не про перший рік роботи парламенту, а про наступні десятиліття. Так, я вважаю, від нас вимагають наші виборці і вимагає демократія в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Величкович Микола Романович. Ірина Володимирівна Геращенко.
10:52:25 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане Голово, шановні колеги! Постанова, яку підготувала наша політична сила, вона стосується двох блоків: перший – це порушення процедури прийняття закону, і друге – це дійсно тіла самого закону. Дуже важливо, щоби назва закону завжди відповідала змісту. Всі попередні виступаючі показали, що це не є так. На жаль, Закон про імпічмент є законом про неможливість імпічменту. Наша політична сила завжди стоїть на тому, що українське законодавство має базуватися на стандартах законодавства Європейського Союзу і розвинутих країн. Так ось, друзі, в усіх країнах світу процедура імпічменту, вона передбачена через створення Тимчасових слідчих комісій у парламенті. І тому ми ще раз закликаємо і Голову Верховної Ради України звернутися до Президента Зеленського з проханням, щоби Закон про ТСК, який був прийнятий Верховною Радою України попереднього скликання, було підписано, було прийнято, і… він був прийнятий конституційним числом колег депутатів восьмого скликання. Це важливо пам'ятати, що цей закон тоді об'єднав залу. Дійсно, Закон про імпічмент має бути не про прізвища. Сьогодні є новий Президент, він має велику довіру суспільства, але це закон про інституції. І дуже важливо, щоби ми тут бачили не подвійні стандарти, а саме спільний стандарт того, як має базуватися законодавчо зняття недоторканності з різних абсолютно категорій і інституцій влади. Ну, і що стосується процедури. Дійсно, цей закон, на жаль, був прийнятий відразу в цілому з порушенням Регламенту Верховної Ради України. Ми пам'ятаємо, що цей день став і днем таких емоційних виступів, в тому числі я контраверсійний виступ дозволила собі у Верховній Раді України. Але, друзі, я повністю погоджуюсь з тим, що парламент – це не те місце, де може використовуватися мова ворожнечі. Але це має бути місце для дискусій, де більшість в першу чергу шанує меншість і усвідомлює, що наше право на зміну законодавства – це через поправку, через альтернативу, через слово. Я хочу привести тут слова Олега... ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершення дайте. ГЕРАЩЕНКО І.В. ...Сенцова, який сказав, що він повернувся в країну, де всі воюють з усіма. Мені здається, що це страшний діагноз, який ми з вами разом маємо виправити. Наш ворог точно в Кремлі, і от давайте навколо цієї теми... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лозинський, "Голос". Останній виступ і переходимо до голосувань. А, ні, "Опозиційна платформа" ще буде.
10:55:06 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги! Роман Лозинський, фракція "Голос". Я хочу нагадати вам всього одну річ. Ті, хто підтримав Закон про імпічмент, хто за нього голосував? Це був один позафракційний депутат і це була одна єдина фракція – фракція монобільшості. Чому так відбулося? Тому що цей закон було прийнято всупереч Регламенту, причому дуже цинічно і жорстко, це було переламування через коліно і нічого іншого. Я хочу нагадати, що імпічмент в першу чергу є інструментом в руках опозиції і в руках фракцій, які не входять в більшість. І таким чином подібні рішення приймати наш парламент не має права. Тому ми точно підтримаємо проведення цього законопроекту по іншій процедурі. Вчора один законопроект, який теж хотіли голосувати в цілому, 400 правок, 400 правок. Цей законопроект не дали можливість доопрацювати, його точно потрібно перезавантажувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Павленко, фракція "Опозиційна платформа – За життя".
10:56:25 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний Голово! Шановні народні депутати України! "Опозиційна платформа – За життя" підтримує дану постанову. Ми вважаємо, що законопроект, який стосується імпічменту Президента, має бути скасований в зв'язку з тим, що був прийнятий з грубим порушенням Конституції і Закону про Регламент України. Але в мене є одне питання, зокрема, і до керівництва Верховної Ради, і до більшості Верховної Ради. От що ми виграли від того, що цей закон був проголосований в такий брудний спосіб тиждень тому назад? Він до сих пір не підписаний, і дана постанова його заблокувала. Чому не можна було відповідно до Регламенту прийняти, відповідно до процедури, і тоді б ні в кого не виникало претензій і проблем, що цей закон ухвалений в такий спосіб, який порушує Конституцію і закони. Крім того, "Опозиційна платформа – За життя" наполягає на скасуванні і президентської недоторканності в повній мірі, бо даний закон не вирішує… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте, будь ласка. ПАВЛЕНКО Ю.О. Бо, на жаль, даний закон не вирішує проблеми обмеження недоторканності Президента і процедури імпічменту, а навпаки, робить її неможливою… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до голосування. Ставлю на голосування Постанову про скасування рішення Верховної Ради від 10.09.2019 року про прийняття в цілому як закону України проекту Закону про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент). Прошу визначатися та голосувати. 10:58:34 За-101 Проти – 14, утримались – 249. Рішення не прийнято. Переходимо до… По фракціям покажіть, будь ласка. "Слуга народу" – 3, "Опозиційна платформа - За життя" – 35, "Європейська солідарність" – 24, "Батьківщина" – 1, "За майбутнє" – 1, "Голос" – 18, позафракційні – 19. Рішення не прийнято. Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні колеги, вам розданий проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" (реєстраційний номер 1025). Слово для доповіді надається голові Комітету з питань антикорупційної політики Красносільській Анастасії Олегівні. Анастасія Олегівна! Шановні колеги з комітету, будь ласка, запросіть голову комітету до доповіді з питання. Анастасія Олегівна, я думаю, що кави можна випити і в перерві.
11:00:23 КРАСНОСІЛЬСЬКА А.О. Я щиро перепрошую, колеги. Шановне панство, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики розглянув для другого читання законопроект 1025 і пропонує, і пропонує залу підтримати цей законопроект в другому читанні і в цілому, колеги. Я нагадаю, про що цей законопроект. Мета цього законопроекту – це, власне, розблокувати роботу Вищого антикорупційного суду. Це законопроект, який дозволить Антикорупційному суду сфокусуватися виключно на справах високопосадової корупції. Без цього законопроекту Антикорупційний суд буде заблокований тисячами, колеги, я підкреслюю, тисячами дрібних справ, і люди просто не отримають справедливості, на яку вони чекають понад… Я перепрошую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тиша в залі. КРАСНОСІЛЬСЬКА А.О. Люди просто не отримають справедливості, на яку вони чекають понад 5 років. Такого ми з вами, колеги, допустити не можемо. І відповідно ми маємо ухвалити законопроект, який дозволить Вищому антикорупційному суду сфокусуватися на справах високопосадової корупції. Комітет отримав до цього законопроекту 16 поправок, колеги, з яких 5 були відкликані авторами і з яких 11, колеги, враховані. Я підкреслюю, це поправки, розроблені комітетом. Ці поправки підтримані представниками щонайменше 4 фракцій Верховної Ради України. І відповідно станом на зараз законопроект повною мірою готовий до ухвалення в другому читанні. Я зверну увагу, колеги, що правки, які ми пропонуємо до другого читання, вони носять суто технічний характер. Ми насправді дублюємо в Кримінальний процесуальний кодекс ті норми, які є, які були ухвалені в законопроекті в першому читанні. Далі, колеги, ми впорядковуємо питання строків набрання чинності цим законопроектом і цими нормами. Відповідно це питання абсолютно технічного характеру, колеги. І, нарешті, ми впорядковуємо деякі питання, такі як: що робити із підсудністю справ по об'єднаним провадженням, що робити з підсудністю справ у разі зміни кваліфікації в суді. Таким чином, колеги, ще раз наголошую, законопроект готовий, на нашу думку, до ухвалення в другому читанні і в цілому. І, колеги, дуже просимо цей законопроект підтримати для того, щоб нарешті дати людям справедливість у справах високопосадової корупції, яку вони чекають дуже багато років. Дякую дуже, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анастасія Олегівна. Сідайте, будь ласка. Шановні народні депутати, під час підготовки законопроекту до другого читання були враховані комітетом всі правки, які були запропоновані до розгляду. Виходячи з цього… Шановні народні депутати, я прошу підготуватись та зайняти свої місця. Колеги по фракціям, будь ласка, підготуйтесь. Оскільки всі правки були враховані комітетом, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд". Я пропоную його прийняти в другому читанні та в цілому. Шановні народні депутати, прошу підготуватись до голосування. Всі готові голосувати? Фракція, будь ласка. Прошу підготуватись до голосування. Прошу підтримати та проголосувати. 11:04:48 За-323 Проти – 5, утримались – 13. Закон про внесення змін до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" (реєстраційний номер 1025) прийнято в другому читанні та в цілому. По фракціях покажіть, будь ласка. "Слуга народу" – 230, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 22, "Батьківщина" – 19, "За майбутнє" – 19, "Голос" – 18, позафракційні – 15. Рішення прийнято. Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні народні депутати, вам розданий проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес (реєстраційний номер 1080). Слово для доповіді надається голові підкомітету Комітету з питань правоохоронної діяльності Бакумову Олександру Сергійовичу. Олександре Сергійовичу, прошу до слова.
11:05:48 БАКУМОВ О.С. Доброго дня, шановний головуючий, шановні народні депутати України! До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес (реєстраційний номер 1080 від 29 серпня 2019 року), який 10 вересня 2019 року прийнято за основу із скороченим строком підготовки до другого читання. Законопроект спрямований на усунення практики застосування статті 205 Кримінального кодексу України як інструмент зловживань та у спосіб, що не відповідає меті кримінальної відповідальності. Коротко нагадаю зміст закону. Внести зміни до Кримінального кодексу України, згідно з яким виключити статтю 205 Кримінального кодексу України, за якою визнається кримінально караним створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Друге – це підвищити розмір сум фактичного ненадходження до бюджету податків, зборів, інших обов'язкових платежів для встановлення наявності ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених статтею 212 Кримінального кодексу України. Комітет з питань правоохоронної діяльності підготував законопроект до другого читання. До законопроекту надійшло 5 поправок, які розглянуті на засіданні комітету 17 вересня 2019 року. З них 4 поправки відхилено, 1 поправка підтримана. Таким чином комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект реєстраційний номер 1080 в другому читанні та в цілому як закон. Прошу підтримати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, представник комітету, залиштесь на трибуні, Олександре Сергійовичу, тому що зараз будемо проходити по поправкам, і, можливо, буде необхідність їх обговорити. Правка номер 1, народний депутат Скороход. Правка була відхилена. Наполягаєте чи ні? Наполягаєте? ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так, а немає автора. ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає автора. Далі. Правка номер 3, Неклюдов. Правка була відхилена. Неклюдов, наполягаєте?
11:07:53 НЕКЛЮДОВ В.М. Ні, не наполягаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка номер 4, Цимбалюк. Правка була відхилена. Наполягаєте? Одна хвилина для виступу, Цимбалюк, з місця включіть, будь ласка.
11:08:00 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний пане Голово, шановна президія, колеги! Насправді, фракція "Батьківщина" в першому читанні голосувала за цей законопроект 1080. І. справді, ми вважаємо, що статтю 205 "Фіктивне підприємництво" потрібно ліквідувати. Але, що стосується внесення змін до статті 212 Кримінального кодексу України, ми вважаємо, що передчасно піднімати саме штрафи від 3 тисяч до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів. Тому що, якщо ми кажемо про зменшення тиску на бізнес, то саме підвищення накладень суми штрафів на підприємців і на малий (середній) бізнес, то це не складається. Ми вважаємо, що потрібно все-таки залишити попередню редакцію, де сума штрафів значно менша. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович, 30 секунд.
11:09:12 БАКУМОВ О.С. Так. З приводу правки номер 4 народного депутата Цимбалюка, хочу зазначити те, що тут ваша правка не стосується розміру штрафу, він встановлює розмір коштів під значним розміром, яка кількість коштів необхідна, тобто сплати цих несплати обов’язкових платежів. А тому вважаю, що саме розмір штрафу не є предметом обговорення, оскільки правка не стосується розміру штрафу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Цимбалюк, ви наполягаєте на правці чи ні, на голосуванні? Включіть, будь ласка… Ні, без обговорення. Наполягаєте чи ні?
11:09:46 ЦИМБАЛЮК М.М. Я наполягаю. Я вважаю, що потрібно внести з голосу саму цю правку щодо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, з голосу ми не будемо вносити правку. ЦИМБАЛЮК М.М. Щодо зменшення суми штрафів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді прошу щодо правки номер 4 поставити її на голосування. І прошу народних депутатів визначатись. Прошу визначатись. 11:10:20 За-21 Проти – 51, утримались – 181. Рішення не прийнято. Переходимо до наступної правки. Правка номер 5. Народний депутат Яценко. Відхилена. Наполягаєте? Не наполягаєте, дякую. Всі правки ми з вами пройшли. Тому, шановні народні депутати, якщо… Пропоную перейти до голосування за Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес (реєстраційний номер 1080). Пропоную прийняти його в другому читанні та в цілому. Шановні народні депутати, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування. Прошу підтримати та проголосувати. 11:11:36 За-347 Проти – 0, утримались – 5. Рішення прийнято. Покажіть, будь ласка, по фракціям: "Слуга народу" – 234, "Опозиційний блок" – 22, "Європейська солідарність" – 20, "Батьківщина" - 14, "За майбутнє" – 20, "Голос" – 17, позафракційні – 20. Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес (реєстраційний номер 1080) прийнято в цілому. Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні народні депутати, вам розданий проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (реєстраційний номер 1050). Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань цифрової трансформації Федієнку Олександру Павловичу.
11:12:47 ФЕДІЄНКО О.П. Доброго дня, шановний головуючий! Доброго дня, шановні депутати! За дорученням Комітету з питань цифрової трансформації представляю до другого читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (реєстраційний номер 1050.) Проектом закону пропонується замінити ліцензування видів діяльності у сфері телекомунікацій на надання повідомлення суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій, про початок провадження діяльності. Законопроект було прийнято за основу із скороченим строком підготовки – 10 вересня цього року. 17 вересня на своєму вечірньому засіданні Комітет з питань цифрової трансформації розглянув законопроект 1050 до другого читання. Від народних депутатів надійшло 16 правок та пропозицій до законопроекту. На засіданні комітету 13 правок було враховано, одна врахована редакційно. Прийняття законопроектних змін дозволить запровадити простий та дієвий механізм започаткування діяльності для суб'єкта господарювання, які бажають здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, а також наблизити законодавство України до законодавства ЄС. За результатами розгляду Комітет з питань цифрової трансформації рекомендує Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти в другому читанні і в цілому як закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, переходимо до розгляду правок. Одну хвилинку. Перша відхилена правка комітетом. Правка номер 9, народний депутат Івченко Вадим Євгенович. Наполягаєте на правці? Включіть, будь ласка, мікрофон.
11:14:32 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Я основну правку бачу, що комітет підтримав, і я дякую комітету. Там, де ми говорили про те, що якщо будуть неповні відомості або відомості, які не підтверджуються, то регулятор може вивести з реєстру таку компанію, вивести з реєстру повністю з переліку компаній тих, хто надає такі відомості. Я впевнений в тому, що цей закон потрібно підтримати, і ми вже говорили про те, що він точно врегульовує питання, якого чекає ця сфера з 2015 року, коли ми під законами дерегуляції не змогли узгодити Закон про телекомунікації, і ця галузь, цілий спектр компаній, вони сьогодні і отримують ліцензії, вони сьогодні і продовжують ліцензії і так далі, і навіть сплачують за це. Тому я пропоную, щоб ми підтримали. Я дякую комітету, що вони врахували мою основну правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Павлович, 30 секунд.
11:15:40 ФЕДІЄНКО О.П. Дякую за те, що ви віднеслися до порозуміння. Ми також, дійсно, врахували редакційно вашу правку. Тому ще раз звертаюся до Верховної Ради України прийняти в другому читанні і в цілому дані зміни до діючого закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, скажіть, будь ласка, наполягаєте? Не наполягаєте. Правка номер 15, теж народний депутат Івченко. Чи наполягаєте на цій правці? Не наполягаєте. Шановні народні депутати, переходимо до голосування. Прошу підготуватись до голосування, народні депутати. Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (реєстраційний номер 1050). Пропонується прийняти в другому читанні та в цілому. Шановні народні депутати, чи готові до голосування? Якщо так, ставлю на голосування. Прошу підтримати та голосувати. 11:17:06 За-349 Проти – 0, утримались – 0. Покажіть, будь ласка, по фракціям: "Слуга народу" – 230, "Опозиційна платформа – За життя" – 20, "Європейська солідарність" – 22, "Батьківщина" – 19, "За майбутнє" – 17, "Голос" – 18, позафракційні – 23. Рішення прийнято. Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (реєстраційний номер 1050) прийнято в цілому. Дякую. Руслан Олексійович.
11:17:45 СТЕФАНЧУК Р.О. Добро дня, шановні колеги, я декілька оголошень, поки ми готуємо далі наше ведення. Насамперед надійшла інформація до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. "Інформую вас, що в п'ятницю 13 вересня моя картка не спрацювала під час голосування за відставку ЦВК, прошу зарахувати мій голос проти. З повагою Ірина Геращенко". Далі. Декілька оголошень про створення міжфракційних об'єднань. Перше. Це відповідно до статті 60 зі значком "прим." Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Львівщина". Співголовами цього об'єднання обрано народних депутатів України: Синютку Олега Михайловича, Батенка Тараса Івановича, Васильченко Галину Іванівну, Тістика Ростислава Ярославовича та Цимбалюка Михайла Михайловича. Прекрасно. Вітаємо чергове МФО. Далі наступне. Відповідно до статті 60 зі значком "прим." Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Тернопільщина". Співголовами цього об'єднання було обрано народних депутатів України: Калаура Івана Романовича, Кубіва Степана Івановича, Цабаля Володимира Володимировича, Чайківського Івана Адамовича та Гевка Володимира Леонідовича. Вітаємо Тернопілля. Добре, я решту дочитаю, передаю Дмитру Олександровичу.
11:19:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Трошки пізніше. Я пропоную перейти до наступного питання порядку денного. Шановні народні депутати, вам розданий проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Пріоритети екологічної політики парламенту на наступні 5 років" (реєстраційний номер 2088). Для того, щоб розглянути це питання за скороченою процедурою нам необхідно 150 голосів народних депутатів України. Прошу підтримати та проголосувати. 11:20:06 За-288 Проти – 4, утримались – 29. Рішення прийнято. Переходимо до розгляду питання за скороченою процедурою. Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Маріковському Олександру Валерійовичу. А де наш ювіляр? Голова фракції, будь ласка, забезпечте присутність народних депутатів. Давиде Георгійовичу, Маріковський. Маріковський. Ну, у людини сьогодні День народження, я думаю, що йому можна вибачити.
11:21:05 МАРІКОВСЬКИЙ О.В. Вітаю, колеги. Дякую за вітання. Друзі, те, що ми зазвичай бачимо у голлівудських фільмах про майбутнє, це вже частина творіння наших з вами рук. Картинка у фільмах здебільшого сіра, металева, густим шаром пилу покрита та попелом. В цих фільмах природу виносять на інші планети. Що ми, людство, з нею зробили? Її винесли. А тепер уявіть собі один день життя сучасної України: незаконні копачі під кришуванням мафії відправили тону сонячного бурштину в Китай; підприємства Маріуполя, Кривого Рогу, Запоріжжя, Дніпра викинули тонни небезпечних речовин у повітря, а екологічних інспекторів не допустили до перевірки; десяток вагонів цінної деревини, що зрубана у Карпатах під видом санітарної рубки, перетнула кордон з Польщею, а натомість не посаджено жодного нового дерева. Політика сталого розвитку. Суть цієї політики – передача наступним поколінням не гірші умови, ніж маємо ми з вами тут та зараз. Володимир Зеленській на своїй інавгураційній промові закликав об'єднатися всім українцям світу, але хіба вони зможуть об'єднатися на нашій території, хіба повернуться у країну екологічного лиха? Достатньо глянути на 17 цілих сталого розвитку ООН, і можна зрозуміти, що запровадження сталого розвитку – це не якісь обмеження для людини, це шанс на існування нормального майбутнього прийдешніх поколінь. 23 вересня збираються на саміті ООН з питань клімату лідери країн світу, а 20 вересня проходить міжнародний марш за клімат. Давайте й ми тут та зараз зробимо наш внесок у збереження клімату. Я ініціював проведення парламентських слухань, на яких ми визначимо пріоритети екологічної політики України на наступні 5 років. Вірю, що 27 листопада ми з вами разом з експертами, представниками уряду, науковцями… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. МАРІКОВСЬКИЙ О.В. …дійсно, вагомими людьми в екологічній політиці, зможемо зробити, розробити ці пріоритети. Прошу підтримати та проголосувати дану постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися: два – за, два – проти на виступи від фракцій. Пашковський Максим Ігорович, фракція "Слуга народу".
11:23:50 ПАШКОВСЬКИЙ М.І. Доброго дня! Прошу передати слово Дмитру Люботі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, кому? ПАШКОВСЬКИЙ М.І. Прошу передати слово Дмитру Люботі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Любота, фракція "Слуга народу".
11:23:58 ЛЮБОТА Д.В. Любота Дмитро, 177 округ. Світова глобалізація та вимоги колективної екологічної безпеки національного розвитку, необхідність інтеграції України в Європейське співтовариство та її функціонування в системі європейської економічної безпеки вимагає осучаснення державної екологічної політики. Вже наше покоління починає пожинати плоди варварського відношення людської цивілізації до навколишнього середовища. І глобальне потепління – це лише верхівка айсбергу екологічних проблем. Наприклад, в Німеччині, де екологія – це пріоритет державної політики номер 1, в результаті дослідження 2,5 тисяч дітей у віці від 3 до 17 років в аналізах виявлено 11 видів отруйних пластифікаторів. А вже говорити про Україну? Наприклад, в моєму 177 виборчому окрузі в Харківській області міста та села скоро потонуть побутових та промислових відходах і так практично повсюди. Тому нам нарешті необхідно перейти від розмов про екологічні проблеми до їх вирішення в інтересах людей. І саме тому я підтримую проведення парламентських слухань про пріоритети екологічної політики парламенту на наступні 5 років. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Івченко Вадим Євгенович, фракція "Батьківщина". Івченко.
11:25:35 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, знаєте, ми більше не можемо оправдувати прогалини в екологічній політиці і жити пострадянськими стандартами. Ми маємо приймати ці виклики і маємо ефективно на це реагувати. Хочу нагадати, що в антирейтингу самих забруднюючих країн (там їх 15) Україна посідає 9-е місце. І ці проблеми, ми фактично можемо говорити, це: забруднююче повітря, земля, водні ресурси. Колеги, рідне місто Президента – Кривій Ріг, там випадає жовтий сніг. На Вінниччині внаслідок того, що забруднюють річку Рось, потрапляють відповідні інсектициди, які сьогодні роблять так, що масово гине риба. Колеги, в місті Дніпрі назріває екологічна катастрофа. У річку масово потрапляють нечистоти, і в окремих місцях утворюються сміттєві острови. Через забруднюваність може стати солоною вода в Дніпрі тільки подумайте, річка Самара сьогодні, яка впадає в Дніпро на Дніпропетровщині, має 4 проміле солоності, а Азовське море має 12. Що буде через декілька років? В місті Марганці Дніпропетровської області майже два тижні поспіль горіло сміттєзвалище. Колеги, в Узині, неподалік Києва, люди задихаються, вони не можуть виховувати дітей. Діти хворіють на онкологію, тому що відповідно підприємства, які там працюють, безпосередньо не виконують екологічні стандарти. Курортне селище Кирилівка, колеги! В смузі Молочного лиману розташований полігон побутових відходів. І багато-багато інших. Ми маємо адекватно реагувати, і ці парламентські слухання мають показати, яким чином влада і владні структури мали реагувати або мають реагувати на такі виклики. Ми підтримуємо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити 10 секунд. ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, ми підтримуємо цю постанову і будемо брати активну участь по захисту екології нашої країни і виведення відповідних стандартів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Фріз Ірині Василівні, фракція "Європейська солідарність".
11:28:08 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Михайлу Бондарю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Бондар. Михайло Леонтійович.
11:28:20 БОНДАР М.Л. Дякую. Шановні колеги, на сьогоднішній день питання природоохоронної політики України є надзвичайно актуальним та нагальним для вирішення. На основі Угоди про асоціацію з ЄС в нашій державі розпочався активний етап реформування у сфері навколишнього середовища, зокрема шляхом імплементації відповідних директив ЄС, прийняття яких є обов'язковим етапом виконання умов цієї угоди. Особливо гостро сьогодні стоїть питання цивільного захисту населення, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру та подолання негативного впливу на довкілля, завданого збройним конфліктом на території Донецької та Луганської областей. Затоплення шахт призводить до виходу шахтних вод на поверхню, забруднення та отруєння підземних вод. Відбувається постійне знищення, забруднення родючих земель внаслідок розсіювання хімічних речовин, розривів снарядів, мін, бомб, зруйнування місць їх зберігання. Не менш катастрофічна ситуація наразі і в окупованому Криму, де в результаті викиду невідомих речовин на хімічному заводі "Кримський титан" у місті Армянську потерпає і північ окупованого півострова, а також прикордонна Херсонщина. Така ситуація ставить перед нами ряд викликів, на які треба оперативно реагувати. Проведення парламентських слухань матиме об'єднуючу роль для суспільства та має закласти фундамент для напрацювання відповідних нормативно-правових актів, впровадження стратегії ефективної державної екологічної політики. З огляду на сказане, фракція "ЄС" підтримує постанову 2088 щодо проведення парламентських слухань з метою визначення екологічної політики парламенту на наступні 5 років. Дякуємо за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Колтуновичу Олександру Сергійовичу, фракція "Опозиційна платформа – За життя".
11:30:09 КОЛТУНОВИЧ О.С. Вельмишановний пане Голово, шановні народні депутати, безумовно, ми будемо підтримувати постанову про пріоритети екологічної політики парламенту на наступні 5 років. Але я хотів би звернути першого доповідача увагу на те, що необхідно не просто говорити за абстрактні речі, а реальні конкретні приклади, які сьогодні відбуваються в Україні. Тому що, якщо ми говоримо про зміни клімату, то це питання абсолютно прикладне, яке стосується абсолютно усіх регіонів України, особливо в посушливих південних регіонах, і тут питання уже вирішені – стимулювання водогосподарсько-меліоративного підкомплексу. Якщо ми говоримо про євроінтеграцію, це також не абстрактні речі, а є конкретні директиви, які направлені на підвищення якості і споживання питної води, і повітря, і багатьох інших речей. І найголовніше на завершення. Якщо ми хочемо реально підвищити рівень екологічної безпеки, світова практика наступна. Необхідно сформувати економічну стимулюючу "подушку" впровадження процесів модернізації. Без цього ми нікуди не підемо. Це світова практика, це світовий досвід. І ми маємо в парламенті в першу чергу запропонувати фіскальні механізми, які будуть стимулювати впровадження… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Піпа, Наталія Романівна, фракція "Голос". 11:31:36 ПІПА Н.Р. Доброго дня, шановні українці! Я як донька лісника і мама двох дітей хочу звернути всіх нашу увагу, хто ще не знає, що зараз надзвичайна екологічна ситуація в світі і рівень вуглекислого газу найбільший за всю історію людства. І Україну це не мине. І це чудово, що ми розвиваємо економіку і прийняли вже багато законів для її стимулювання. Але ми дуже занепокоєні тим, що Міністерство екології і Міністерство енергетичних ресурсів на сьогодні об'єднано. Ця практика, зазвичай, веде до негативних змін, зокрема в країнах Африки. Ми дуже вітаємо, що є ці парламентські слухання. І перш за все, закликаємо дійти до практики реалізації і підняття рівня екологічної безпеки в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Лубінцю Дмитру Валерійовичу, депутатська група "За майбутнє". І після цього переходимо до голосування, попереджаю голів фракцій.
11:32:28 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановна президія, шановні колеги! Депутатська група "За майбутнє" буде голосувати і підтримувати парламентські слухання з питань екології. І хочу вам сказати, що ми як група народних депутатів, обраних в одномандатних виборчих округах, мажоритарники, кожен день стикаємось з екологічними проблемами. І хочемо довести до парламенту одну величезну проблему. Особливо ті області, де фактично найбільш забруднені – це і Донецька, і Луганська область, і Херсон, і Одеса. Але, коли голосувався законопроект про Державний бюджет на 2018 рік, в 2017 році ми забрали екологічний податок, який зараховується до обласного бюджету, з 55 відсотків до 30. І у нас виявився парадокс, де на найбільші екологічні проблеми залишалось найменше коштів. Тому давайте, якщо ми голосуємо за парламентські слухання по питанню екології, чітко зазначимо і при голосуванні до Державного бюджету на 2020, що ми розуміємо, наскільки це… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд завершити, будь ласка. ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Наскільки це величезна проблема, і повернемо екологічний податок 55 відсотків до обласних бюджетів, які ці питання і вирішують на місцях. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі виступили, тому переходимо до голосування. Шановні колеги, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Пріоритети екологічної політики парламенту на наступні 5 років", які відбудуться 27 листопада 2019 року (реєстраційний номер 2088). Пропоную проголосувати та прийняти цю постанову в цілому. Всі готові? Прошу підтримати та голосувати. 11:34:37 За-359 Шановні колеги, Постанова про проведення парламентських слухань на тему: "Пріоритети екологічної політики Парламенту на наступні 5 років" (реєстраційний номер 2088) прийнята в цілому. Дякую. Переходимо до наступного питання порядку денного. За було 359, проти – 0, утримались – 0. Рішення прийнято. Покажіть, будь ласка, ще по фракціях. "Слуга народу" – 234, "Опозиційна платформа – За життя" – 28, "Європейська солідарність" – 23, "Батьківщина" – 18, "За майбутнє" – 16, "Голос" – 16, позафракційні – 24. Всім дякую. Проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення" (6 листопада 2019 року) (реєстраційний номер 2129). Слово надається голові Комітету з питань свободи слова Шуфричу Нестору Івановичу. Вибачте, Несторе Івановичу, почекайте, почекайте. Пропоную розглянути вищезазначену постанову за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 11:35:56 За-277 Проти – 2, утримались – 32. Рішення прийнято. Постанова буде розглядатися за скороченою процедурою. Слово для доповіді надається Шуфричу Нестору Івановичу.
11:36:07 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, це питання дещо з бородою, воно залишилось нам від наших колег народних депутатів України попереднього скликання. Два роки тому Національна спілка журналістів України звернулася з ініціативою провести відповідні парламентські слухання. І я хочу подякувати своїм колегам членам комітету, які позитивно із… позитивно сприйняли цю інформацію і, відповідно, ініціативу. На 6 листопада, якщо зараз буде на то наша воля, ми зможемо провести відповідні парламентські слухання, і без всякого перебільшення, я думаю, що час настав. Яка головна проблема, з якою ми вже зіткнулися, яку ми аналізуємо? Безумовно, всім нам болить кожний випадок нападу на журналіста, а тим паче коли внаслідок цих нападів журналісти втрачають своє життя, близькі і колеги втрачають своїх рідних. І потім вже є відповідні реакції, деколи адекватні, миттєві, а деколи такі, відповідь на які ми не знаємо і зараз. Я мав честь особисто бути знайомим з Георгієм Гонгадзе. І в мене у самого до сьогоднішнього дня більше запитань ніж відповідей відносно того, що там справді відбулося, навіть зважаючи на слідчі дії відносно Пукача. Я також був знайомий з Павлом Шереметом. Я вважаю, що це питання честі всієї України відповісти на те, хто підірвав Павла. Журналісти звертаються до правоохоронних органів і попереджають, що є загрози. Але, на жаль, в більшості випадків реагують вже тільки на напади. Я сподіваюсь, що все це ми зможемо проаналізувати, проговорити і дати рекомендації, щоб мінімізувати можливість нападу на журналістів і забезпечити їх безпеку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Несторе Івановичу. Прошу записатись: два – за, два – проти по фракціям. Микиша Дмитро Сергійович, фракція "Слуга народу".
11:38:38 МИКИША Д.С. Прошу передати слово Євгенію Брагару. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Брагару Євгену… Включіть мікрофон Брагару Євгенію Вадимовичу.
11:38:45 БРАГАР Є.В. В першу чергу хочу розказати про ситуацію, яка сталась нещодавно в нашому комітеті. До мене як до народного депутата, а згодом уже до нас як до комітету, звернувся чернігівський журналіст Ігор Стах. Ігор нас сповістив про те, що на нього неодноразово скоювалися погрози. Погрози життю, погрози здоров'ю, погрози зґвалтуванням. І також був здійснений на нього напад із побиттям. Справа в тому, що це ганебна практика, яка має бути врешті-решт припинена. Саме тому наше завдання як комітету є перегляд підходів щодо політики держави у сфері свободи слова і більша дія на превентивному рівні. Саме тому наше завдання буде боротися з виявами придушення свободи слова на тому етапі, коли журналісту погрожують, а не з самими наслідками. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Волошин Олег Анатолійович, фракція "Опозиційна платформа – За життя".
11:40:07 ВОЛОШИН О.А. Шановні народні депутати, сьогодні тут деякі наші колеги дуже голосно кричали про те, що підпал приватної власності, що належить одній із колишніх чиновників колишньої влади, є великою проблемою для нашого міжнародного іміджу. Я переконаний, що це велике перебільшення. Правоохоронні органи займаються і буде якийсь результат. Але, що є дійсна проблема, яка підриває довіру до України як до країни, в які панує демократія і повага до прав людини – це масові і нерозслідувані злочини проти журналістів. А це питання обговорюється на рівні Парламентської Асамблеї Ради Європи, в Європейському парламенті, піднімалось на рівні ООН, на рівні різних посольств і різних міжнародних організацій. Ситуація в країні, коли журналістів можна вбивати, підпалювати телеканали, загрожувати їм розправою за неправильну позицію, позбавляє нас всіх можливості заявляти, що ця країна, дійсно, претендує на статус європейської. Тому що свобода слова є не загальною якоюсь умовою, це базовий пріоритет на основі якого будується демократія в будь-якій країні, незалежно від того, подобається нам те, що пишуть журналісти чи показують певні телеканали, чи не подобається. Це питання 9 вересня було стосовно безпеки наших журналістів, обговорено на підкомітеті з питань прав людини Європейського парламенту за участі спеціального представника Європейського Союзу з питань прав людини. І якщо в цій ситуації Верховна Рада не підтримає розгляд цього, то буде дивно, що в Європейському парламенті є більше охочих і більше бажання займатися безпекою наших журналістів ніж в нашому парламенті. Я сподіваюсь, що це не так. Я переконаний, що наші колеги, представники всіх фракцій, підтримають ці слухання, і ми зможемо нарешті просунутися вперед в питанні розслідування всіх резонансних злочинів. А головне, вказати тим, хто вважає, що можна погрожувати журналістам, що таким людям не місце в нашому суспільстві, журналісти є пріоритетом, і маємо їх всі захистити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лубінець Дмитро Валерійович, депутатська група… Батенко Тарас Іванович.
11:42:17 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги! Депутатська група "За майбутнє", безумовно, підтримує проект постанови про проведення відповідних парламентських слухань. Ми хочемо звернути увагу на те, що, як ви знаєте, є міжнародна організація Freedom House, яка кожного року визначає так званий індекс демократії, демократичних – недемократичних країн в світі, виходячи з тих сигналів, які надходять до Freedom House і до різних міжнародних організацій з тої чи іншої країни світу. І Україна в цьому індексі демократії в графі "частково вільна країна, країна репресована". Тобто ті сигнали, які ми подаємо з точки зору дотримання прав і свобод громадянина, з точки зору поводження з засобами масової інформації з боку чиновників, є далеко невтішними і недостатніми для того, щоби ми вважали, що ми є вільною країною і до кінця демократичною країною. Ми звертаємо увагу на те, що моніторингова місія ООН цього року проаналізувала, попрацювавши в Україні, проаналізувала стан дотримання прав і свобод громадянина і зауважила суттєвий ріст випадків втручання в роботу працівників засобів масової інформації, фізичних нападів, залякувань з боку цілого ряду суб'єктів і висловила своє занепокоєння. Ми звертаємо увагу на те, що у 2018 році слідчими Національної поліції України було розпочато досудове розслідування 258 кримінальних проваджень за злочинами, пов'язаними із перешкоджанням законній діяльності журналістів, в тому числі 176 проваджень за статтею Кримінального кодексу України, 171. Але до суду було передано всього 26 таких справ. Наша країна… наша правоохоронна система не хоче і не вміє до кінця захищати журналістику і свободу слова в Україні. Тому, безумовно, такі парламентські слухання однозначно потрібні, наша депутатська група голосує "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Гончаренко. Сюмар Вікторія Петрівна, фракція "Європейська солідарність".
11:44:11 СЮМАР В.П. Справедливо було сказано тут, колеги, що наш комітет неодноразово у попередньому скликанні ухвалював рішення про проведення таких парламентських слухань. На жаль, їх так і не було проведено, і, очевидно, що дуже вдалою є дата 6 листопада, оскільки у світі 2 листопада відзначають день, власне, запобігання безкарності злочинів проти журналіста. І що ми маємо сьогодні? Давайте зробимо таку об'єктивну оцінку для того, щоб ці слухання були не просто про поговорити, а про те, щоб вони мали якісь наслідки і дали якийсь результат. На законодавчому рівні формат захисту журналістів пропрацьований в Україні достатньо добре. Тому що у нас передбачена кримінальна відповідальність за перешкоджання професійній діяльності журналістів. У нас немає кримінальної відповідальності за дифамацію, ми в цьому плані абсолютно відповідаємо європейським стандартам. Де з'являються проблеми? Проблеми з'являються на такій ланці, яка називається правоохоронна система України, яка злочини проти журналістів дуже часто не розслідує або навіть покриває, або навіть свідомо закриває від розслідувань. Оскільки треба розуміти, що специфіка роботи журналіста, вона в чому полягає? Журналісти стежать за органами влади, і тут конфлікт найчастіше виникає між можновладцями і самими журналістами. І, звісно, що влада в цій ситуації дуже часто покриває сама себе. Тому ми вважаємо, що зараз з голосу я би пропонувала додати, що на ці парламентські слухання мають бути запрошені обов'язково представники профільних правоохоронних органів – і Генеральної прокуратури, і Національної поліції – які скажуть, чому у нас так мало вироків по 171-й? І ще одне, це судова система, тому що вироки виносять вони, і там теж є дуже багато нюансів, які треба виправляти. Судді мають пояснити, чого їм не вистачає, щоб реально у нас були покарання за злочини проти журналістів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Соболєв Сергій Владиславович, хвилина з мотивів.
11:46:28 СОБОЛЄВ С.В. Фракція "Батьківщина", без сумніву, підтримує такі парламентські слухання, бо, на наш погляд, дуже важливо не просто формально провести захід, а дуже важливо, щоб ці парламентські слухання закінчились рекомендаціями для профільних комітетів. І це не лише Комітет свободи слова, це і комітет, який регулює діяльність правоохоронних органів щодо розслідування таких фактів і підняття статусу журналістів і їх захисту. Можливо, дійсно, єдині, хто може претендувати на захист в цій державі навіть в конституційному праві, це є журналісти. Це ще дуже важливо і з точки зору розгляду судової практики. Зараз в Бердянську розглядається дуже важлива справа щодо вбивства активіста "Сармата" Олешка. По справі проходить 11 обвинувачених, які мають два десятки адвокатів, які зривають засідання суду, погрожують суддям, погрожують прокурорам. Тому ми звертаємо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка. СОБОЛЄВ С.В. …що саме внесення змін і доповнень за нашими наслідками обговорень щодо парламентських слухань будуть дуже важливим принципом захисту журналістів і цієї професії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги… Шахов Сергій Володимирович, і після цього переходимо до голосування. Прошу підготуватись народних депутатів. Включіть, будь ласка, мікрофон з мотивів Шахову.
11:48:04 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина. Шановні колеги, безумовно, ми будемо підтримувати цей проект рішення, і це дуже важливо, тому що попередники цього ще не зробили. Але хочеться зауважити, що не доведена справа Катерини Гандзюк, не доведена справа за 2 роки Сергія Самарського, якого вбили серед білого дня у місті Сєвєродонецьку. Я неодноразово заявляв, що вбивці сидять у місцеві раді і грабують сотні мільйонів гривень, в обласному місті, області, в якій йде війна, не побудована інфраструктура, грабується по-чорному. Це підприємство "ТАОЛ", це те, що знайшов Самарський… крадіжка газу, крадіжка електроенергії. Це все на плечах лежить тих, хто зняв мера чотири рази. Тому я прошу сьогодні звернути увагу всіх силовиків саме на справи, які ще по гарячих слідах можна розслідувати. Ми будемо підтримувати цю постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до розгляду… Ні. Від фракції був виступ, Несторе Івановичу. Переходимо до голосування по проекту Постанови проведення парламентських слухань на тему: "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення" (6 листопада 2019 року) (реєстраційний номер 2129). Пропоную прийняти за основу та в цілому. Прошу підтримати… Готові голосувати? Так. Прошу підтримати та проголосувати. З пропозицією Сюмар. 11:50:06 За-335 Проти – 0, утримались – 0. Рішення прийнято. Постанова про проведення парламентських слухань на тему: "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення" (реєстраційний номер 2129) була прийнята в цілому. Дякую. З пропозиціями. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:50:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доінформую вас про ті оголошення, які надійшли до президії Верховної Ради. Від народного депутата України Буймістер: "Прошу зарахувати реєстрацію на засіданні 18 вересня, оскільки під час реєстрації картка не спрацювала". Ну, це… (Шум у залі) Я знаю, я просто оголошую, я мушу оголосити, друзі. Шановні колеги, оголошення. Відповідно до статті 60 зі значком "прим." Регламенту Верховної Ради повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Бізнес-Варта". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Лабазюка Сергія Петровича. Є ще одне міжфракційне… "Бізнес-Варта". Далі, наступне оголошення. Відповідно до статті 60 зі значком "прим." Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Кіровоградщина". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Дануцу Олександра Анатолійовича. Вітаємо Кіровоградщину. Наступне оголошення. Відповідно до статті 60 зі значком "прим." Регламенту Верховної Ради України повідомляю, що створення… перепрошую, повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Чернігівщина". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Полякова Антона Едуардовича. Вітаємо Чернігівщину. І останнє оголошення. Відповідно до статті 60 зі значком "прим." Регламенту Верховної Ради повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Друзі Івано-Франківська". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Савчук Оксану Василівну. Вітаю друзів Івано-Франківська. Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин. Прошу рівно о 12:30 бути тут з тим, що ми продовжимо роботу нашого засідання. (Після перерви)
12:36:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо наше засідання. Ми переходимо до розгляду питання щодо проекту Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї, вчинених у місті Києві 30 жовтня 2000 року (реєстраційний номер проекту 0004). Шановні колеги, я попрошу вас сідати, тому що ми повинні розглянути питання про розгляду цього питання за скороченою процедурою. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, готові до голосування? Шановні колеги, я ставлю на голосування питання про розгляд за скороченою процедурою проекту Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї, вчинених у місті Києві 30 жовтня 2000 року. Я прошу поставити на голосування і прошу підтримати скорочену процедуру розгляду цього питання. Будь ласка. 12:38:00 За-233 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до доповіді заступника міністра фінансів Гелетія Юрія Ігоровича. Будь ласка, Юрій Ігорович.
12:38:20 ГЕЛЕТІЙ Ю.І. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати та присутні! Вашій увазі пропонується проект Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї, вчинених у місті Києві 30 жовтня 2000 року. Хотів би зазначити, що проект Закону підготовлений з метою виконання внутрішніх державних процедур, необхідних для того, щоб протокол набирав чинності у стосунках між двома країнами. Відповідно до статті 9 Закону України "Про міжнародні договори України" протокол підлягає ратифікації Верховною Радою України. Зазначений протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування було вчинено в місті Давос 24 січня 2019 року. Положення зазначеного протоколу відповідають вимогам модельної Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку та новітнім стандартам Організації економічного співробітництва та розвитку, правилам протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування, якими, зокрема, передбачено: збільшення розміру ставок оподаткування процентів та роялті з нуля до п'яти відсотків; доповнення новою статтею щодо вдосконалення процедури взаємного узгодження; також передбачено розширення механізмів обміну інформацією. Хотів би зазначити, що реалізація проекту Закону не потребує додаткового бюджетного фінансування. Просимо підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Ігоровичу. Я запрошую до слова співдоповідача голову Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Яременка Богдана Васильовича. Прошу, Богдане Васильовичу.
12:40:09 ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую. Шановні колеги, Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні 16 вересня 2019 року розглянув внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї, вчинених у Києві 30 жовтня 2000 року, і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України ратифікувати зазначений протокол. Метою проекту нормативно-правового акту є ратифікація згаданого протоколу. Укладення цього протоколу пояснюється тим, що в процесі переговорів швейцарською стороною були узгоджені зміни, які необхідно внести до існуючої угоди. Такі зміни стосуються передовсім і зокрема: збільшення розміру ставок оподаткування процентів та роялті; розширення можливості сторін щодо обміну податковою інформацією та інших питань. Ратифікація протоколу сприятиме подальшому розвитку взаємних економічних відносин зі Швейцарською Федерацією та поглибленню співробітництва у питаннях оподаткування з метою створення таких умов, що унеможливлять ухилення від сплати податків. Згідно з пояснювальною запискою за підписом міністра фінансів України реалізація закону не потребуватиме додаткового бюджетного фінансування. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не має заперечень проти ратифікації цього протоколу. Тож, шановні колеги, прошу підтримати рішення комітету та ратифікувати запропонований міжнародний договір. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Богдане Васильовичу. Вельмишановні колеги, переходимо до процедури обговорення. Я прошу записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, запис на виступ. Я надаю слово народному депутату від політичної партії "Слуга народу" Святославу Андрійовичу Юрашу. Будь ласка.
12:42:06 ЮРАШ С.А. Передаю слово Олені Хоменко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу передати.
12:42:11 ХОМЕНКО О.В. Шановна президія, шановні колеги, на засіданні комітету ми розглянули запропонований проект закону. Але, на жаль, в нас не було роз'яснень щодо ситуації, за якою на ратифікацію протоколу знадобилося майже 19 років. Така ситуація вочевидь не сприяла іміджу України як міжнародного партнера і в результаті цього Україна недоотримувала надходження до державного бюджету за рахунок податків на пасивні доходи, проценти, роялті, дивіденди. Це дозволяло недобросовісним платникам виводити з України капітал. Ми хочемо це виправити, а також виконати свої зобов'язання як партнера. Просимо підтримати даний проект закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова народного депутата Ольгу Анатоліївну Стефанишину, політична партія "Голос".
12:43:06 СТЕФАНИШИНА О.А. Прошу передати Ярославу Железняку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте Ярославу Железняку, будь ласка.
12:43:12 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, ми дуже часто чуємо різні заклики для того, щоб боротися з офшорами. Так ось, вот ця угода, яка додатково нам дає можливість саме подолати один із засобів оптимізації, або по-простому уникнення оподаткування, в нашій країні. Вона, на жаль, була підписана досить давно, і ми ще минуле скликання, напевно, могли це ратифікувати, але чомусь це не зробило. Тому давайте все ж таки її підтримаємо, і я дуже сподіваюсь, що ця Верховна Рада і це скликання буде такі речі просувати значно швидше. І разом з імплементацією плану BEPS, і разом з іншими змінами до податкового законодавства ми все ж таки закриємо ті можливості для податкової оптимізації, які, на жаль, існують в нашій країні. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Ярославе Івановичу. Я запрошую до слова народного депутата Артура Володимировича Герасимова, політична партія "Європейська солідарність". Будь ласка. Прошу передати Марії Іоновій. Будь ласка.
12:44:20 ІОНОВА М.М. Дуже дякую. Шановні колеги, я хотіла би звернути вашу увагу, що до цієї ратифікації Протоколу між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою ми ратифікували саме Модельну конвенцію щодо податків на доходи і капітал, що використовується майже всіма країнами світу. І це якраз і була така основа для переговорів щодо двосторонніх податкових угод. І якраз в 2018 році уряд завершив переговори зі швейцарською стороною і були узгоджені зміни, які необхідні внаслідок конвенції. Тому ратифікація означає, що завершення внутрішньодержавних таких процедур і набрання чинності. "Європейська солідарність" буде підтримувати дану ратифікацію. Тому що ми зацікавлені, дійсно, щоб договірна база, вона була приведена до єдиних світових стандартів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова народного депутата Олександра Сергійовича Колтуновича, політична партія "Опозиційна платформа - За життя". Будь ласка.
12:45:23 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний головуючий. Я хотів би насамперед звернутися до виступаючого, який презентував якраз нам даний проект закону, а це заступник міністра фінансів, щодо того, який ми будемо мати економічний ефект під запровадження даного Протоколу і ратифікації його щодо подвійного оподаткування? Тому що є певна міжнародна практика і міжнародний досвід, який показує, що це не завжди сприяє тій країні, одній чи іншій країні. І тому в даному випадку нам важливо розуміти, в чому тут наш економічний інтерес, і насамперед розуміти, який економічний ефект, перше – для національної економіки, друге – для експортерів, імпортерів і кінцевого споживача. Це перше. Ну, і друге. Безумовно, "Опозиційна платформа – За життя" вважає дану норму економічно конструктивною, раціональною. І ми будемо її підтримувати за даний проект закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми зараз тоді… Обговорення завершили. Зараз переходимо до голосування. Я попрошу підготуватися всіх народних депутатів. За голосування щодо проекту Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї, вчинених у місті Києві 30 жовтня 2000 року (реєстраційний номер проекту 0004). Чи готові до голосування? Тоді я ставлю на голосування. І прошу голосувати та підтримати. Дякую. 12:47:21 За-307 Рішення прийнято. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:47:27 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Проект Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (реєстраційний номер 0005). Пропоную розглянути цей закон за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 12:48:07 За-271 Проти – 0, утрималось – 35. Рішення прийнято. Переходимо до розгляду питання за скороченою процедурою. Слово для доповіді надається заступнику міністра фінансів Гелетею Юрію Ігоровичу.
12:48:28 ГЕЛЕТІЙ Ю.І. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати та присутні! Вашій увазі пропонується проект Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно. Проект закону підготовлений з метою виконання внутрішніх державних процедур, необхідних для того, щоб протокол набрав чинності у стосунках між двома країнами. Відповідно до статті 9 Закону України "Про міжнародні договори України" протокол підлягає ратифікації Верховною Радою України. Протокол про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно було вчинено 9 жовтня 2017 року в місті Києві. Положення зазначеного протоколу повністю відповідають модельній Конвенції організації економічного співробітництва та розвитку щодо податків на доходи і капітал, якими, зокрема, передбачено розширення терміну "резидент" відповідно до положень модельної Конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку, передбачає нову редакцію статті щодо обміну інформацією, нову статтю відносно допомоги у стягненні податків, згідно з якою довірені держави надаватимуть одна одній допомогу у стягненні податкових заборгованостей. Реалізація проекту закону не потребує додаткового бюджетного фінансування. Просимо підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається голові Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Яременко Богдану Васильовичу для співдоповіді.
12:50:03 ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую. Шановні колеги, Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні 16 вересня 2019 року розглянув внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно. І ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України ратифікувати зазначений протокол. Метою проекту нормативно-правового акту є ратифікація згаданого протоколу. Необхідність його укладення пояснюється тим, що в процесі переговорів з турецькою стороною були узгоджені зміни, які необхідно внести до угоди. Перш за все такі зміни стосуються уточнення визнань термінів "резидент договірної держави", "дивіденди", "роялті"; уточнення порядку оподаткування прибутків, одержаних підприємством договірної держави від експлуатації морських, річкових, повітряних суден, дорожнього або залізничного транспорту у міжнародних перевезеннях уточнення податку, обміну інформацією тощо. Ратифікація протоколу сприятиме подальшому розвитку взаємних економічних відносин та поглибленню співробітництва у питаннях оподаткування з метою створення таких умов, що унеможливлять ухилення від сплати податків. Згідно з пояснювальною запискою за підписом міністра фінансів реалізація закону не потребуватиме додаткового бюджетного фінансування. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради не має заперечень по ратифікації. Тож прошу підтримати ратифікацію цього договору. Колеги, для того, щоб не залишились без відповіді, якщо можна, 20 секунд, питання колег про… які виникли при ратифікації попереднього документу щодо економічних наслідків ратифікації. Ну, за наявною інформацією, з моменту укладення Угоди зі Швейцарською Федерацією, в один найкращий рік виплата дивідендів з України в Швейцарію складала понад 200 мільйонів доларів. Таким чином оподаткування їх на рівні 5 відсотків означає десятки мільйонів додаткових надходжень в бюджет України. Тому з Турецькою Республікою, звичайно, ці процеси поки що відбуваються… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. ЯРЕМЕНКО Б.В. Ми очікуємо так само достатньо серйозні надходження додаткові до нашого бюджету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдане Васильовичу. Прошу записатись по фракціям: два – за, два – проти. Клочко Андрій Андрійович, фракція "Слуга народу".
12:52:45 КЛОЧКО А.А. Добрий день. Прошу передати Олені Хоменко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Хоменко, фракція "Слуга народу".
12:52:53 ХОМЕНКО О.В. Шановні колеги, таке ж саме питання виникає щодо Протоколу між урядом України і урядом Турецької Республіки, бо він був вчинений у жовтні 17-го року. Тобто ми витратили 2 роки на ратифікацію. Метою укладання даного протоколу є упорядкування міжнародних відносин між Україною та Туреччиною. І укладення даного проколу пояснюється тим, що в процесі переговорів з турецькою стороною були узгоджені зміни, які необхідно внести до Угоди. Просимо підтримати цей проект закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Іоновій Марині Миколаївні, фракція "Європейська солідарність".
12:53:44 ІОНОВА М.М. Дякую. Шановні колеги, "Європейська солідарність" буде підтримувати дану ратифікацію. Тому що, дійсно, дуже важливо, що положення зазначеного протоколу, вони також відповідають модельній конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку щодо податків на доходи і капітал. Тому вони передбачають той весь перелік, який вже голова комітету зазначив в своєму виступі. Ще раз повторююсь, ми будемо підтримувати дану ратифікацію. Тому що, дійсно, робота тривала. І ми будемо… Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Григорію Немирі, фракція "Батьківщина".
12:54:24 НЕМИРЯ Г.М. Дякую. Григорій Немиря, фракція "Батьківщина". Це перші два законопроекти з достатньо великої групи проектів, які стосуються змін до конвенцій або угод про уникнення подвійного оподаткування. Крім сьогоднішніх Швейцарії і Туреччини ще є Великобританія, є Кіпр, є Малайзія і ще деякі інші. Є два аспекти, на які фракція "Батьківщина" хотіла б звернути особливу увагу. Перше – це принцип взаємності. Тобто це набуває дії, коли інша сторона також виконала те, що сьогодні виконує парламент України, а саме ратифікувала ці зміни до конвенції або угоди. За наявною інформацією, поки що ані Швейцарія, ані Туреччина такі речі… заходи не зробила. Тому ми звертаємося до Міністерства закордонних справ, Міністерства фінансів, відповідно, стимулювати і звернути увагу інших сторін на необхідність пришвидшення виконання їх відповідних внутрішньодержавних процедур. І друге питання, другий аспект, який також заслуговує на увагу, він піднімався вже. Коли Міністерство фінансів зазначає, що виконання і реалізація цього законопроекту не потребує додаткових витрат, цього замало. Треба також давати оцінку, ми будемо наполягати, а яку фінансову вигоду і в якій осяжній перспективі, скажемо, на наступний фінансовий рік, ратифікація таких змін принесе Україні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Пропоную переходити до голосування. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно пропонується прийняти в цілому (реєстраційний номер 0005). Шановні народні депутати, готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:56:52 За-320 Проти – 0, утрималися – 1. Рішення прийнято. Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам розданий проект Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії (реєстраційний номер 1084). Пропоную… Правка номер 1, Радуцький Михайло Борисович. Була відхилена. Наполягаєте? Не наполягаєте. Правка номер 2, Пушкаренко Арсеній Миколайович. Наполягаєте? Не наполягаєте. Правка номер 3, Радуцький Михайло Борисович. Врахована частково. Правка номер 4. Вибачте, правка номер 5, Радуцький. Врахована в новій редакції. Правка номер 7. Відхилено. Радуцький. Не наполягаєте? Все, всі правки. 8-у на підтвердження. Дайте слово хвилину, будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванні Орестівні.
12:58:17 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановні колеги, правка номер 8 була, власне кажучи, в ніч перед комітетом і без належного оприлюднення, і належного інформування членів комітету. Вона, насправді, як порушує Регламент Верховної Ради України, але одночасно і пропонує нам з вами порушити Угоду про асоціацію України з Європейським Союзом через те, що вона встановлює дискримінаційні та непрозорі умови продажу імпортованої електроенергії. Власне, ми недавно Верховною Радою попереднього скликання ухвалили додаток 27 (оновлений) до Угоди про асоціацію, який дозволяє нам інтегруватися до енергетичних ринків Європейського Союзу. Ця ж правка… І це передбачає консультації з Європейським Союзом щодо нашого енергетичного законодавства. Ця правка не має по суті ніякого відношення до законопроекту про ядерну енергію. Прошу поставити її на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Герусу, голові комітету Андрію Герусу, голові Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
12:59:26 ГЕРУС А.М. Дякую. Шановна президія! Шановні народні депутати! Ця правка не встановлює дискримінаційні умови, а вона якраз знімає дискримінаційні умови. Тому що у нас на сьогоднішній день з усіх країн може йти імпорт електроенергії або на ринок на добу наперед, або по прямих договорах. Те, що було прописано раніше в законі, я думаю, це лобісти прописали не даремно, для певних країн, зокрема для Білорусі, стоїть обмеження, що можна лише на ринок на добу наперед. Якщо ми дозволимо і знімемо це обмеження, щоб були прямі двосторонні договори, це означає, що на ринку покращиться конкуренція. Це означає, що локальний монополіст буде заробляти менше або він змушений буде понизити тарифи. Тому якщо ми хочемо пониження тарифів, нам треба будувати конкуренцію. Окрім того, позавчора у мене була зустріч з Енергетичним Співтовариством, і вони взагалі були в такому легкому шоці, звідки ця правка взялася і чому вона є в нашому законодавстві, тому що більше таких правок немає в жодній країні світу. Тому її потрібно знімати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ставимо на голосування. Прошу підтримати та проголосувати цю правку. 13:00:49 За-239 Проти – 3, утримались – 55. Правка підтверджена. Шановні колеги, оскільки всі правки пройдені, ми переходимо до голосування за проект закону. Ви щось забули, Андрію Михайловичу? А, вибачте. Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії (реєстраційний номер 1084). Пропоную прийняти в другому читанні та в цілому. Шановні народні депутати, чи готові голосувати? Тоді прошу підтримати та проголосувати. 13:01:54 За-265 Проти – 2, утримались – 45. Рішення прийнято. Законопроект… закон прийнятий в цілому. Переходимо до наступного питання, це питання про включення до порядку денного сесії. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (реєстраційний номер 2036). Слово для доповіді надається голові Комітету з інформаційної політики Ткаченку Олександру Владиславовичу. Про включення. Про включення. Якщо не треба, можемо просто проголосувати. Про включення. Голосуємо тоді, прошу підтримати та проголосувати. Про Національну раду (2036), про включення до порядку денного сесії. Це ми не будемо зараз його розглядати, це про включення. Подання комітету роздано, шановні колеги, прошу підтримати. Ставлю на голосування про включення до порядку денного сесії. 13:03:27 За-252 Проти – 4, утримались – 49. Рішення прийнято. Законопроект про внесення змін до Закону України "Про Національну України з питань телебачення і радіомовлення" щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (реєстраційний номер 2036) включено до порядку денного сесії. Шановні колеги, вам розданий проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмних послуг багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям (реєстраційний номер 2035). Також пропонується включити його до порядку денного сесії. Прошу підтримати та… З мотивів. Одну хвилинку, зупиніть! З мотивів – Івченко Вадим Євгенович.
13:04:22 ІВЧЕНКО В.Є. Шановний пане Голово, фракція "Батьківщина" ще раз наполягає, і ми вас просили, у нас, у депутатів, є право законодавчої ініціативи. Наша фракція подала безліч законопроектів – соціальних законопроектів, законопроектів по наповненню бюджету, законопроектів бюджетних, законопроектів антикорупційних і також законопроекти, які ми працювали в минулому скликанні, які є перехідні. Ми просили вас, щоб ви скопом всі, не порушуючи права депутатів, подали все це, щоб ми цей порядок денний, всі закони поставили у порядок денний, ми голосуємо – і далі комітети починають працювати. Це правильно. А виключаєте по одному. Тобто у мене стоїть питання: нам не потрібно тепер подавати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, я вас перебив. Вадим Євгенович, я ще раз повторюю: першим питанням, яке сьогодні розглядалося, що надійшли листи так само і від фракції, шановної фракції "Батьківщина", так само і від інших фракцій. Ці законопроекти надійдуть до комітетів, і комітети запропонують включити до порядку денного сесії. А ці законопроекти, вони рекомендовані комітетами щодо включення. Геращенко з мотивів.
13:05:47 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановний пане Голово Верховної Ради України, для того, щоби комітети мали можливість розглядати ці законопроекти, ми маємо включити їх до порядку денного для того, щоб це було доручення відповідне до комітетів працювати над цими законопроектами. І в даному випадку ми хочемо підтримати ініціативу наших колег з проханням, щоби ті законопроекти, які фракції меншості пропонують внести до порядку денного сесії, це не значить, що ми їх сьогодні будемо розглядати чи навіть цього тижня, але сесії, включити голосуванням до порядку денного. І також я зараз звертаю вашу увагу, шановний пане Дмитре, ви роздати табличку депутатам, послухайте уважно, будь ласка, відносно тих законопроектів, які ви пропонуєте включити до порядку денного. Там є кілька законопроектів, наприклад, 0996, 0927… вибачте, 0926. Ми вже проголосували ці законопроекти в цілому під іншими номерами якраз минулого тижня. Тому ось цю табличку дайте доручення, щоби її проаналізував Апарат, і давайте разом включимо в порядок денний... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, а ми сьогодні ці питання не розглядаємо. Це раніше було роздано Апаратом, але ці питання ми не вносимо в порядок денний сесії, про ті, про які ви зараз говорите. Щодо того питання, з якого ми починали, це стаття 93, якщо не помиляюсь, Регламенту Верховної Ради України. Після цього, коли вони будуть опрацьовані комітетом і комітети запропонують їх включити до порядку денного сесії, комітети будуть розглядати ці питання по суті. Тому, шановні колеги... Колтунович Олександр Сергійович, з мотивів.
13:07:35 КОЛТУНОВИЧ О.С. Шановний пане Голово, я хочу приєднатися до побажання колеги Івченка і звернути увагу на пріоритети у виборі і формуванні питань порядку денного. У нас 27 днів до початку опалювального сезону, у нас в п'ятницю перше читання державного бюджету, у нас є прикладні насущні соціально-економічні проблеми, які сьогодні необхідно і має вирішувати в тому числі парламент, це не робота уряду. Тому я звертаю вашу увагу і колег наших по фракції, давайте, насамперед, і до кінця тижня попрацюємо у цьому напрямку для того, щоб все-таки достойно зайти в опалювальний період. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович. Комітети, я к комітетам зранку звернувся у терміновому форматі опрацювати всі пропозиції, які надійшли. Ну я можу це повторити для кожної фракції, але давайте теж не затягувати цей процес, якщо ви не заперечуєте. Тому пропоную… Сергій Іванович Рахманін. Включіть мікрофон, будь ласка, з мотивів.
13:08:37 РАХМАНІН С.І. Дякую. Дмитре Олександровичу, мені повторювати ще раз не треба, я все почув, але просто звертаю вашу увагу на одну важливу деталь. Коли ви говорите про те, що цей законопроект ми пропонуємо включити, тому що він отримав схвальний відгук від комітету, це, при всій повазі, не є аргументом. Тому що навіть, якщо комітет не рекомендує включити до порядку денного, відповідно до Регламент ви все одно маєте включити в порядок денний сесії, і сесія і тільки сесія голосуванням визначає: є цей проект в порядку денному чи ні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я думаю, що я почув і вашу позицію, я сподіваюся, що ви почули і мою, і у нас буде далі конструктивна робота в цьому напрямку. Якщо ви не заперечуєте, то ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмних послуг багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям (реєстраційний номер 2035) для того, щоб включити його до порядку денного сесії. є схвальне рішення комітету. Прошу підтримати та проголосувати. 13:10:02 За-245 Проти – 0, утримались – 69. Шановні народні депутати, у нас ще є декілька оголошень, які зачитає Руслан Олексійович Стефанчук.
13:10:16 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановні колеги, у нас міжнародні… о Боже, міжфракційні депутатські об'єднання знову примножилися. І відповідно до статті 60 зі значком прим. Регламенту Верховної Ради повідомляє про створення в Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Економіка. НАУ". Співголовами цього об'єднання обрано народних депутатів України Бєлькову Ольгу Валентинівну, Железняка Ярослава Івановича та Наталуху Дмитра Андрійовича. Вітаємо. Да, серйозний комітет… Ой, перепрошую, серйозне міжфракційне об'єднання. Серйозне міжфракційне об'єднання. Також є ще дві заяви про те, щоб зарахувати голос "за", це від народного депутата Васильковського, за законопроект про імпічмент. Він помилково нажав "за", тому зарахувати як "утримався". І про Вищий антикорупційний суд – не спрацювала картка. Прошу зарахувати голос "за" за прийняте рішення. А також від народного депутата Тищенка: прошу врахувати мій голос по проекту Закону 0004 як "за". Дякую. 13:11:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, порядок денний сьогоднішнього засідання вичерпаний. І оскільки в комітетах багато питань, які треба опрацьовувати, в нас буде напружений завтра день, післязавтра, тому я пропоную раніше почати роботу в комітетах. Всім дякую. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
|