|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 20.10.2021
ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ Зал засідань Верховної Ради України 20 жовтня 2021 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:05:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати та гості Верховної Ради! Шановні колеги, прошу підготуватися до електронної реєстрації. Я нагадую, що після початку реєстрації необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути на зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до кінця реєстрації, тобто до появи результатів на табло. Шановні колеги, готові реєструватися? Прошу реєструватися. 10:06:25 У залі зареєстровано 170 народних депутатів. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Железняка Ярослава Івановича. Давайте його привітаємо, побажаємо міцного здоров'я і усіляких гараздів. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням заяв і повідомлень. Прошу народних депутатів записатися на виступи. Слово надається народному депутату України Мазурашу Георгію Георгійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:07:24 МАЗУРАШУ Г.Г. Прошу передати слово Федієнку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово народному депутату Федієнку.
10:07:39 ФЕДІЄНКО О.П. Доброго дня, шановні колеги та громадськість! Олександр Федієнко, політична партія "Слуга народу". Змушений знову говорити про болюче питання, про яке говорив у цьому залі декілька тижнів тому. Мова про проблеми майже 10 тисяч українських дітей, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет. Це діти, які потребують постійної опіки та регулярного використання різних медичних засобів. Після свого виступу в цьому залі направив депутатське звернення до міністра охорони здоров'я України пана Ляшка. Нагадаю основні положення мого виступу та звернення. Життя дітей, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет, залежить від постійного нагляду та допомоги сторонніх осіб. Без необхідної соціальної допомоги діти, які сьогодні позбавлені належної компенсації захворювання, швидко отримають хронічні ускладнення. Якщо не буде належної допомоги цим дітям, сьогодні-завтра багатьох з них очікує гемодіаліз та трансплантація нирок, ампутація кінцівок та операції по відновленню зору та інші ускладнення. У більшості випадків лікарські консультативні комісії відмовляють дітям, хворим на інсулінозалежний діабет, у встановленні інвалідності підгрупи А. Причиною цього є нерозуміння лікарями Постанови Кабінету Міністрів України № 917. Саме ця постанова регулює встановлення інвалідності дітям. У своєму зверненні я вимагав від міністра доопрацювати Постанову Кабінету Міністрів України № 917 та роз'яснення до неї в частині своєчасного та справедливого надання інвалідності підгрупи А дітям, хворим на цукровий діабет І типу. Отримав відповідь, яка є класичною чиновницькою відпискою. Змушений процитувати. "Підставою для встановлення дитині категорії "дитина з інвалідністю підгрупи А" є виключно висока міра втрати здоров'я та надзвичайна (повна) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду та фактична нездатність до самообслуговування". Тобто у відповідь мені просто процитували текст Постанови № 917. Саме тієї постанови, зміни та розгляд до якої я вимагав. І як з цієї відповіді зрозуміти, чому лікарські консультаційні комісії відмовляють в наданні інвалідності дітям, які, починаючи з дитячого садочку, повинні отримувати щоденно багаторазові ін'єкції? Ці діти у зв'язку з своїм віком не здатні самостійно зважувати їжу, прорахувати в ній кількість вуглеводів, розрахувати самостійну потребу дозу інсуліну, самостійно робити собі укол. Пане Ляшко, я був серед тих депутатів, які голосували за призначення вас на посаду міністра. Не змушуйте мене розчаровуватись в цьому голосуванні. Повторно звертаюсь до міністра охорони здоров'я України та вимагаю приділити особисту увагу цій проблемі. Це занадто важлива проблема, щоб відписка, яку ви… Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Костенку Роману Васильовичу.
10:10:51 КОСТЕНКО Р.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, сьогодні ми будемо розглядати бюджет, і, дійсно, ми говорили про те, що зараз більше, ніж в минулому році, надано силам безпеки і оборони. Але я хотів би все ж таки звернути увагу, що цього недостатньо, ми є воюючою країною і повинні збільшувати наші бюджети в такій прогресії, щоб ми могли ставити на озброєння нові зразки озброєння, які могли б протистояти Російській Федерації, бо зараз ми, дійсно, дали більше Збройним Силам. Але якщо, дивлячись на те, що зараз у нас Збройним Силам потрібно буде сплачувати більше за ті ж комунальні послуги, сплачувати більше за газ, який ми будемо подавати на наші військові частини, буде дуже багато питань, чи вистачить нам коштів на те, щоб закупити нове озброєння. Розмовляючи безпосередньо з представниками сил безпеки та оборони, вони кажуть, що ми навіть зараз не даємо мінімальних потреб, які потрібно. Я хочу звернути увагу на те, що, витрачаючи кошти на безпеку і оборону, ми витрачаємо лише як 30-а країна в світі, тоді коли наші противники – Російська Федерація витрачає 60 мільярдів проти наших 5,5. Що ми маємо з цього? В першу чергу це ми маємо недобудови, які зараз є в Міністерстві оборони. Це квартири для наших військовослужбовців, це стосується службового житла. Службове житло, є деякі частини – це є бердичівська частина, смт Десна, де добудовані на 90 відсотків, і вже два роки стоять з 19-го року і туди не можуть заселитися офіцери. Це питання надання коштів на підготовку матеріально-технічної бази Збройних Сил України. Останні кошти в військових частинах виділялися теж у 19-му році. Тому у мене прохання. У мене є правки до бюджету, де ми збільшуємо фінансування Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Збройних Сил, Служби безпеки України зараз, коли ми реформуємо, і це дуже доречно, безпосередньо Збройних Сил. Ми повинні збільшити їм бюджети. Ми воююча країна, і потрібно по максимум фінансувати, тому що ті 5 відсотків, які прописані зараз в Законі про національну безпеку, є недостатніми під час агресії з Російською Федерацією. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України Морозу Володимиру Вікторовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
10:13:58 МОРОЗ В.В. Добрий день, шановні друзі! Мороз Володимир, 59 виборчий округ, Донеччина. Я хотів би торкнутися теми опалювального сезону на прифронтових територіях, на тих територіях, де зовсім немає опалювання, центрального опалювання, немає котелень, газових котелень, вугільних котелень. Люди, які сьогодні всі сидять, як ми кажемо в народі, "на розетці". Сьогодні похолодало, люди починають вмикати електроприлади. Тухнуть цілі квартали. Ми знаємо, що нашими зусиллями в тому році в опалювальний сезон мали тариф про 90 копійок до 3 тисяч кіловат. Сьогодні ці пільги зняті у людей на прифронтових територіях. Це Мар'янка, це Красногорівка, це Новогродівка, вони не можуть оплатити сьогодні ці тарифи, які будуть по 1 гривні 68. Я звертаюся до нашого уряду, я звертаюсь до Президента: жити в квартирах в Києві, мати опалювання – це не жити в містах прифронтових, де йде війна. Люди, які виїхали звідти, вони не мають зовсім робочих місць, вони не мають заробітної платні, там остаються інваліди, там остаються пенсіонери, що їм робити? Зверніть, будь ласка, на це увагу. Якщо ми будемо споживати там, на місці, 2 тисячі, 3 тисячі кіловат, ми повинні будемо оплачувати біля 5-6 тисяч гривень в опалювальний сезон. Я благаю і прошу вас всіх, зверніть увагу, надайте людям компенсатори, дайте сьогодні пільги людям, щоб вони могли платити по 90 копійок в опалювальний сезон. Ви знаєте, це вже верх цинізму, коли тут люди голосують за ігровий бізнес, люди голосують за продажу землі - і сьогодні не можуть виділити компенсатори людям на прифронтових територіях. Там живуть шахтарі, які вже третій місяць не получають заробітної плати. Як вижити шахтарям в COVID, війну, невиплачених заробітних платах? Що ми будемо робити? Як виживати людям на цих територіях? Якщо ви не звернете увагу на них, ви просто будете живцем хоронити людей на прифронтових територіях. Президент і уряд, зверніть увагу на всі города, які сьогодні опалюються… ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Ковальчуку Олександру Володимировичу.
10:17:13 КОВАЛЬЧУК О.В. Прошу передати слово Михайлюк Галині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайлюк Галина Олегівна, будь ласка.
10:17:24 МИХАЙЛЮК Г.О. Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! У березні 2012 року набув чинності Закон України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", почалося реформування залізничної галузі, і з грудня 2015 року розпочала свою роботу Укрзалізниця. Якщо на державному рівні відбувається програма децентралізації, то у залізничній галузі все навпаки. Підприємства отримали централізоване управління, що спричинило істотне погіршення ситуації. Ми маємо постійні корупційні скандали навколо Укрзалізниці, черга дійшла до формування залізничних лікарень, однією з них є Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті. Це один з найкращих закладів охорони здоров'я в регіоні, де висококваліфіковані фахівці пліч-о-пліч працюють з викладачами Одеського національного медичного університету. Сучасне обладнання, фахові лікарі, медичні сестри - все це зробило лікарню відомим в країні брендом. До 2015 року мережа державних лікувальних закладів Укрзалізниці утримувалася за рахунок державного бюджету, а також коштів трудових колективів залізниць. Після включення лікарень до Укрзалізниці, до публічного акціонерного товариства у 2015 році з її статусом структурних підрозділів, філій, Центр охорони здоров'я, державне фінансування лікарень припинилося, почався занепад. Позбавлення лікарень статусу юридичних осіб та надмірна централізація функцій управління лікарнями позбавили їх можливості самостійно забезпечити лікувально-діагностичний процес, дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, управляти кадрами та інше. Утворена філія протягом 6 років саботувала та продовжує саботувати проведення процедур закупівлі товарів та послуг, що негативно впливає на стан лікувально-діагностичного процесу, забезпечення лікарень матеріальними ресурсам, зменшує ринкову привабливість лікарень. У березні 2020 року керівником філії була призначена Білинська Наталія Ярославівна, вона відразу презентувала свою програму реформування залізничних лікарень шляхом їх продажу як непрофільного збиткового активу. Після цього Білинська в ніч з 7 на 8 травня 2020 року змінила структуру всіх залізничних лікарень, ввела в них посади генеральних директорів та призначила своїх людей. Фактично мало місце рейдерське захоплення залізничних лікарень, і все це твориться в умовах карантину. Шановні колеги, необхідно залізничні лікарні вивести зі складу Укрзалізниці, надати їм самостійності, статусу юридичних осіб, підпорядкувати Міністерству охорони здоров'я, створити на їх базі університетські клініки або клініки швидкої екстреної допомоги. А саме головне, лікарні зможуть розвиватися, а громадяни України, в тому числі залізничники, зможуть отримати якісну медичну допомогу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Івченку Вадиму Євгеновичу, фракція "Батьківщина". Соболєв Сергій Владиславович. А, він буде? Івченко Вадим Євгенович, я перепрошую.
10:20:33 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, на минулому тижні урядовці рапортували про те, що у нас 100 днів діє ринок землі. 100 днів – це термін сакральний, за ці дні можна було щось зробити, але багато можна було і зруйнувати. Держгеокадастр рапортує про те, що 28 тисяч угод на 70 тисяч гектарів землі. І це показує те, що українці не сприйняли ринок землі. Це серед 6 мільйонів пайщиків і 26 мільйонів розпайованих земель. А де ж, колеги, валютне цунамі? Де ж, колеги, фонд підтримки господарств, який має надавати безкоштовні кредити? Де, колеги, підтримка держави першого внеску? Де, колеги, дешеві кредити? А, де ціна, про яку ви говорили, що громадяни України отримають найкращу ціну? Де все це? У нас ціна на землю в декілька разів менша, ніж це в Європейському Союзі. Зате, колеги, коли ми дивимось аналітичний звіт Land Matrix – це аналітична глобальна структура, - так вона ставить Україну поряд з такими країнами, як Папуа-Нова Гвінея, як Індонезія, Бразилія. А знаєте чому? Тому що вони чітко вказують, що 3,3 мільйона гектарів землі сьогодні контролюються фінансовими спекулянтами. І це означає, що не громадяни України отримують прибуток, а саме фінансові спекулянти, колеги. Ви говорили про Кубу, ви говорили про Венесуелу, коли розповідали, що у нас діє мораторій. Так зараз це Папуа-Нова Гвінея, де поряд стоїть Україна і не контролюють 3,3 мільйони гектарів землі. Я вам скажу більше, колеги, вони чітко вказують про те, що якщо так і далі буде розвиватися сільське господарство, тому що корпорації будуть висасувати все безпосередньо з української землі, то 40 відсотків українських земель втрать родючість. Тут потрібно, колеги, зовсім інша аграрна політика. Потрібно рапортувати за те, що у нас був термін безпосередньо, коли 100 гектарів в одні руки. Ці 100 гектарів це мав бути вновь створений фермер, нове фермерське господарство. Має рапортувати Міністерство аграрної політики про створення мільйонів робочих місць, про стимули тим фермерам, які мають реєструватися як сімейні ферми, а не заганяти їх в податки на один гектар і зганяти з української землі, тим часом підігруючи тим фінансовим спекулянтам, які вже отримують прибутки і кормлять своїх пенсіонерів і своїх громадян. Задумайтесь над тим, що відбувається в Україні з аграрною політикою, і це негайно потрібно змінювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Салійчуку Олександру В'ячеславовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:23:41 САЛІЙЧУК О.В. Прошу передати слово Радуцькому Михайлу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Борисович Радуцький, будь ласка.
10:23:53 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Доброго дня, шановний головуючий, шановні колеги! Колеги, не дуже весела в мене сьогодні інформація. Україна на сьогоднішній день має в середньому на добу більше 18 тисяч захворівших на COVID. Україна сьогодні є другою країною, на жаль, першою зверху по кількості померлих. На сьогоднішній день 436 людей померло за минулу добу. Позаминула доба більше - 500 людей. Черга до київського крематорію сьогодні з катафалків складає близько двох годин. Тому, шановні колеги, звертаюсь до вас, а особисто до керівництва Верховної Ради України: колеги, ми не можемо вимагати від людей берегти своє здоров'я, ми не можемо вимагати від людей виконувати вимоги карантинних обмежень, якщо ми самі їх порушуємо. Колеги, 80 відсотків Верховної Ради не розуміє, що масковий режим - це обов'язково для виконання. Колеги, не більшість, але дуже велика кількість депутатів, робітників Апарату Верховної Ради, секретаріатів комітетів не вакциновані по сьогоднішній день, не маючи на це протипоказань. Що ми вимагаємо від людей, колеги? Ще раз дуже прошу керівництво, по-перше, надати доручення Апарату Верховної Ради знову організувати щеплення для бажаючих в приміщеннях Верховної Ради, для робітників Апарату, депутатів Верховної Ради і робітників секретаріату Верховної Ради. Друге. Все ж таки більш ретельно вимагати виконання карантинних обмежень, що стосуються носіння масок в закритих приміщеннях Верховної Ради всіх. Четверте. Колеги, дуже прошу, завтра буде Постанова по боротьбі з COVID саме в стінах Верховної Ради, дуже прошу її підтримати. Це перше. Друге. Колеги, ми сьогодні, скоріше за все, встигнемо голосувати закон. На щастя, в світі з'явилися інноваційні ліки, які на сьогоднішній день мають пряму дію проти захворювання на COVID-19. Для того, щоб ми могли їх використовувати для наших громадян, нам треба так само, як ми з вами в минулому році прийняли закон, який дозволяє екстрене використання вакцин, нам треба зробити сьогодні такі самі зміни для того, щоб лікувати людей. Нам треба внести зміни, щоб дозволити екстрене використання цих ліків. Тому дуже вас прошу Закон 6121 сьогодні підтримати. І якщо ми знайдемо голоси, і якщо деякі люди, які кажуть про експерименти, не будуть заважати, то прийняти його за основу і в цілому, для того щоб громадяни України отримали своєчасну якісну допомогу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Борисович. Слово надається народному депутату Костюху Анатолію Вячеславовичу.
10:27:11 КОСТЮХ А.В. Прошу передати Неклюдову Владлену. ГОЛОВУЮЧИЙ. Владлен Неклюдов, будь ласка.
10:27:19 НЕКЛЮДОВ В.М. Дорогі українці, шановні колеги! Владлен Неклюдов, фракція "Слуга народу". Хто з нас не знає чи не знав про всесвітньо відому шоколадну фабрику Карла Маркса? Ця фабрика була заснована наприкінці XIX сторіччя купцем Єфимовим, який успішно почав виготовляти шоколад та цукерки, прославляючи Київ та Україну. В 1923 році ця фабрика була націоналізована і перейменована у фабрику Карла Маркса. Десятки тисяч киян працювали на ній, на цьому підприємстві, збільшуючи обсяг виробництва шоколаду. Після 1945 року, після страшної війни з нацизмом, де загинули мільйони українців, десятки тисяч киян почали відновлювати це підприємство. Недосипали, недоїдали, працювали цілодобово. Цей шоколад годував усю Європу, ним пишались усі українці. Йшли роки, нарешті ми вибороли незалежність, і, на жаль, за часів Кучми фабрика Карла Маркса була приватизована майбутнім п'ятим Президентом. Він почав експлуатувати її на свій розсуд, почав випускати шоколад зі скаженою кількістю трансжирів, які вбивали і вбивають людей. Прикриваючись своєю кар'єрою політичного державного діяча та політика, він забезпечив собі, п'ятий Президент майбутній, забезпечив собі досить спокійне життя. Але мова зараз не про це. З 2014 року, тобто вже восьмий рік поспіль після початку війни на сході, п'ятий Президент продовжує вести свій брудний бізнес у країні-агресорі і заробляти у Росії гроші, одночасно поповнюючи бюджет Росії, який у свою чергу виділяє гроші на зброю та боєприпаси, щоб убивати наших людей. Нонсенс, цинізм? Та людина, яка, будучи Президентом України, лобіювала внесення змін до Конституції і щодо курсу до євроінтеграції і до НАТО, продовжує заробляти у Росії. Як таке може бути? Задля чого тоді тисячі киян будували, розвивали, відновлювали фабрику Карла Маркса? Невже задля того, щоб цей п'ятий Президент заробляв гроші в Росії під час війни з нею? Невже задля того, щоб годувати окупантів? Невже задля того, щоб армія країни-агресора стала сильнішою? Невже задля того, щоб Росія вбивала наших людей на гроші цього п'ятого Президента? Остап Бендер колись навчав Кісу Вороб'янінова: побільше цинізму, Кіса, людям це нравится. Так от, нам це не подобається. Я вважаю, що той, хто заробляє гроші в Росії, дії п'ятого Президента, вони мають бути предметом розгляду на РНБО, оскільки діяльність корпорації "Рошен" загрожує національній безпеці. Той, хто заробляє на крові українців і веде такі "ігри кальмара" з українцями, має понести відповідальність, встановлену законом. Дякую за увагу. Про що і буде мій депутатський запит. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Ісаєнку Дмитру Валерійовичу. Передає Загородньому. Будь ласка.
10:30:35 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Дякую, шановний головуючий. Шановні українці, завтра виповнюється рівно два з половиною роки одноосібного правління Президента Володимира Олександровича Зеленського, екватор його президентства, тож сьогодні я звертаюся насамперед до всіх, до тих в тому числі, хто голосував за Володимира Олександровича Зеленського. Дорогі українці, час визнати, що ми помилилися. Ми обирали два з половиною роки назад кінець епохи бідності, а обрали епоху жебрацтва і злиднів. Ми голосували за соціальну справедливість для українського народу, а отримали еру розкоші та безкарності для Президента та його оточення. Ми обирали силу права, а отримали право сили ділків "95 кварталу". Ми сподівалися отримати нові обличчя, але отримали нові обличчя в старих схематозах. Про "шефірні" офшори Зеленського і Баканова говорить весь світ, а українці позбавлені права отримати правду і почути правду, тому що незалежні правдиві популярні телеканали закриті антиконституційним рішенням Ради національної безпеки і оборони. Два з половиною роки своєї каденції Президент Зеленський витратив на встановлення особистої диктатури, а не на боротьбу з бідністю і жебрацтвом, не на боротьбу, щоб встановити мир в Україні. Весь цей час він боровся не з корупцією і з бідністю, а він боровся зі своїм головним опонентом - Віктором Медведчуком. Боровся, але не поборов. Як би він не намагався змусити Віктора Володимировича відмовитись від політичної боротьби, йому цього не вдалося зробити, і не вдасться, тому що сьогодні ідеї і напрацювання Віктора Медведчука визнає Україна і визнає світова спільнота. Я вам розповім, як фабрикувалися справи проти Медведчука Віктора Володимировича. В серпні 19-го року Президент натякнув на гучну справу, яка погано закінчиться. Потім, у січні 20-го року, з'явилися плівки, де Баканов зізнається, як вони дискутували з Володимиром Олександровичем про кримінальні справи проти Медведчука. Потім, лютий 21-го року – санкції проти Медведчука Віктора Володимировича, Оксани Марченко, Тараса Козака, закриття каналів. Травень 21-го року – фабрикація справи про державну зраду і арешт. 12 жовтня 21-го року нова справа і новий арешт, а 17 жовтня Президент говорить про те, що він би обійняв Віктора Володимировича Медведчука, але йому цього не можна зробити. Не зможе зробити і не вдасться, тому що Медведчук і партія продовжують боротьбу, і ця боротьба завершиться перемогою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народній депутатці України Приходько Наталії Ігорівні, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
10:33:51 ПРИХОДЬКО Н.І. Прошу передати слово Качному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Качний, будь ласка.
10:34:10 КАЧНИЙ О.С. Доброго дня, шановні українці, шановні народні депутати! Чого чекає від нас сьогодні вся країна, чого чекають від нас люди? Вони думають, що ми сьогодні збираємось для того, щоб покращити їх життя, для того, щоб, може, виділити більше грошей на субсидії, для того, щоб компенсувати сьогодні тим виробникам, від яких залежить харчова промисловість нашої країни, ті збитки, які вони повинні отримати від того, що вони отримають сьогодні за 40 тисяч гривень газ. А ви знаєте, що в собівартості багато харчових продуктів, в яких більше 50 відсотків – це ціна на газ? Яка буде величезна інфляція, яке буде зростання цін! Чи про це думає сьогодні народний депутат, який сидить в залі в монобільшості? Ми сьогодні бачимо зовсім інші низки питань. І той бюджет, який буде розглядатися на слідуючий рік, говорить про одне - це бюджет бідності, бюджет боргів. Ми з вами думаємо, що ми забезпечили своїх батьків і нам не потрібно думати про тих батьків, діти яких не отримали сьогодні мандати? А ви знаєте, що за минулий рік, при тих ще тарифах, 70 відсотків від середньої пенсії – це тариф на комунальні послуги? А що буде сьогодні при тих тарифах, які сьогодні будуть в країні? Нам кажуть, що не буде підніматися ціна. А ми знаємо, що вже сьогодні для населення ОТГ готові видавати ціни, вдвічі дорожчі, гігакалорії, від тих, які були 2 місяці тому і в минулому році. Люди сьогодні, не можуть сьогодні люди платити такі тарифи. Тому ми сьогодні, "Опозиційна платформа - За життя", подали низку законопроектів, які дають можливість дати весь той газ нашого видобутку по тій ціні, яка сьогодні є в країні, а це близько 3 тисяч гривень з усіма накрутками, дати населенню. Змішати з дешевим газом, який ми можемо отримати при прямих поставках. Це все те, що сьогодні чекають від нас наші люди. Тому, шановні друзі, шановні колеги, в країні сьогодні наростає криза. І те, що ми бачимо в лікарнях, те, що ми бачимо сьогодні в дитячих садочках, люди не знають, по якій ціні вони будуть отримувати комунальні платежі. Ви готуєте сьогодні країну до локдауну. Я чую, що сьогодні говорить Михайло Радуцький, про ті жахливі речі, які сьогодні відбуваються. Для того, щоб закрити бюджетні установи, зекономити сьогодні на фінансуванні комунальних послуг бюджетних установ, садків, шкіл, от що сьогодні думає наша влада. Тому, шановні колеги, "Опозиційна платформа... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Федина Софія Романівна. Ірина Володимирівна Геращенко. Після цього ми переходимо до роботи. Будь ласка.
10:37:34 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дорогі українці, сьогодні день народження політв'язня Зеленського генерала Ігоря Павловського - генерала, який керував сектором "М", обороняючи Маріуполь. Сьогодні бойовий генерал Павловський знаходиться в тюрмі. Так, так, ті, кого звинувачують в державній зраді, вони знаходяться вдома, а ті, хто, знаєте, обороняли Україну, вони сьогодні за вироком Зеленського знаходяться в тюрмі. Ми познайомилися з генералом Павловським холодної осені 14-го року, і він показав нам от такі цупленькі військові костюми, які шили тоді на десантників в часи Януковича, крадучи в армії навіть на костюмах для десантників. А "офшор-95" тоді не платили податків, а витанцьовували перед Путіним і Януковичем. І сьогодні ця безумна влада бореться не тільки з бойовими генералами - вона бореться з шоколадом. До речі, корпорація "Рошен" заплатила з 14-го року 12 мільярдів гривень, на відміну від "офшор-95", які заплатили 0 гривень в українську армію. Знаєте, за що Зеленський сьогодні судить бойового генерала? За те, що той посмів не тільки одягти і нагодувати українську армію, а за те, що він у часи, коли Росія вкрала наш флот, дозволив собі купити українські катери. Ці катери йшли на параді військовому, який приймав, Господи прости, Верховний Головнокомандувач Зеленський цього року. І, ви знаєте, він пишався цими кораблями, як і іншою зброєю, яка була випущена в тому числі за податки корпорації "Рошен". Тому що "офшор-95" заплатив 0 податків в 14-му році. І якщо я говорю неправду, тут є Юзик, який завжди може мене підправити, але він жодного разу не виступив. Ви знаєте, на одному з ефірів з Девідом Брауном, тодішнім волонтером, який возив в армію одяг, бо там нічого не було, ми домовилися разом піти до бойового генерала Павловського. Девіде, я думаю, сьогодні найкращий день разом сходити провідати його, можемо взяти з собою шоколад, тому що "офшор 95" нічого, окрім гидотних серіалів, для цієї країни не випускає. А також завтра ми закликаємо всіх людей, в яких залишилася совість, разом піти на суд до генерала Павловського і взяти його на поруки. Дорогий генерале, з днем народження! Все буде Україна! Ми пишаємося вами, а одноразові, одноденні депутати зникнуть, як роса на сонці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є дві заяви про перерву з заміною на виступ. Я запрошую до слова Сергія Владиславовича Соболєва. А, Юлію Володимирівну Тимошенко. І після цього народний депутат Синютка, і переходимо до роботи.
10:40:59 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я прошу в залі хвилину уваги, тому що інформація, про яку я скажу, вона заслуговує, мені здається, на увагу. Вчора відбулося екстрене зібрання президії Федерації роботодавців України. Вони представляють, по суті, той сектор нашого життя, який називається "економіка". Я хочу процитувати вам зараз, просто послухайте, що вони сказали: "Катастрофічна ситуація, що склалася на ринках енергоносіїв України. Для захисту промисловості та економіки України в цілому потребуються термінові, невідкладні дії". І вони звернулися до Верховної Ради, до уряду, до Президента. Сьогодні, в цей час, коли ми тут на трибунах щось обговорюємо, сотні підприємств в Україні зупиняються, тому що вони не можуть не укласти контракти на постачання природного газу і вони не можуть, якщо і є пропозиції, заплатити ту ціну - до 50 гривень за кубометр. Я хочу, щоб ви в це вдумалися. Сьогодні буде розглядатися бюджет. Ви розумієте, що в цьому бюджеті нічого немає для підтримки країни на наступний рік, яка б захистила нашу промисловість від енергетичної кризи? Що вимагають від парламенту. Я цитую: роботодавці вимагають від парламенту негайно прийняти постанову про визначення поточної ситуації на ринку енергоносіїв надзвичайною ситуацією згідно Закону "Про ринок природного газу". І вони вимагають у вказаній постанові визначити заходи для виходу з кризової ситуації, взявши до уваги пропозиції Європейської комісії. Дорогі друзі, ні в парламенті, ні в уряді - ніде сьогодні не розробляється жодного заходу для того, щоб захистити Україну. В ці хвилини, зараз частина людей в Україні не отримують тепло. Наприклад, Ковпаківський район міста Сум: Сумиоблгаз просто вимкнув 80 тисяч людей від постачання тепла. І так по всій країні. Я хочу показати вам комюніке Європейської комісії, де по пунктам передбачено, що потрібно робити кожній країні для того, щоб захиститися від енергетичної кризи. У нас зеро. Я пропоную зараз негайно прийняти постанову Верховної Ради про введення надзвичайного стану в енергетиці, де прописати по пунктам все, що зазначено в європейському комюніке. Там зменшення податків, прямі дотації, компенсації для цілих галузей. Нам треба діяти негайно. Не думайте, що це завершиться без наслідків, треба діяти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще одна заява з перервою на виступ. Надається слово народному депутату Синютці, будь ласка.
10:44:20 СИНЮТКА О.М. Шановні народні депутати України, шановні члени територіальних громад і шановні українці! Ми звертаємося до вас з приводу законопроекту про зміни до Бюджетного кодексу під номером 6062, який влада хоче винести першим на розгляд в цьому сесійному залі. Ми всі пам'ятаємо, що децентралізація – це було базовим успіхом українських реформ. Більше того, ми всі чули від сьогоднішньої влади підтримку децентралізації, але виявляється, що підтримка децентралізації з вуст сьогоднішньої влади – це брехня. Це така сама брехня, як про зменшення вдвічі тарифів, як про вакцинацію 50 відсотків мешканців України до Дня Незалежності. Це така сама брехня, як у справі "вагнергейту". Це така сама брехня, яка лунала з вуст влади у справі відмивання грошей по офшорних скандалах. Бо про що сьогодні йдеться в цьому законопроекті 6062? А влада пропонує в цьому законопроекті позбавити територіальні громади реальних фінансових ресурсів. Ви вдумайтесь тільки, що пропонується в цьому законопроекті. По-перше, ліквідація бюджетів розвитку для територіальних громад. Тобто будь-який розвиток територіальних громад ця влада цими змінами хоче просто зупинити. Друга річ. Ви пропонуєте 70 відсотків від продажу земель комунальної власності забирати до державного бюджету, тому що вам не вистачає грошей на "велике крадівництво"? Більше цього, ви сьогодні пропонуєте, щоби ті кошти, які громади зекономили від освітньої субвенції і планували спрямувати на розвиток освіти, забрати назад до державного бюджету. І як зелена вишенька на гнилому вашому торті, ви пропонуєте, щоби Міністерство фінансів, державні адміністрації мали право зупиняти фінансування місцевих бюджетів, аж до рішення суду. Ми вважаємо, що такі речі неприпустимі. Ми сьогодні закликаємо територіальні громади, місцеві органи влади стати разом по одну сторону, бо мова йде не про політику - мова йде про реальне життя кожного українця, яке визначається якраз рівнем забезпечення територіальних громад. Ми вважаємо, що сьогодні місцеві ради повинні звернутися до парламенту України зняти це питання з розгляду. Ми вимагаємо, я розумію, що цього питання не буде в темниках з Банкової, тому що ми сьогодні підтримуємо журналістів, які будуть чесно говорити про це. І ми вимагаємо законопроект 6062 зняти з розгляду. Це неприпустимо - наступати на децентралізацію, це неприпустимо - забирати у територіальних громад… ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшла ще одна заява з вимогою перерви із заміною на виступ від депутатських фракцій "Слуга народу" і "Довіра". Слово надається Бужанському Максиму Аркадійовичу, будь ласка.
10:47:46 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, тільки що ми бачили, як одна з фракцій, котра не так давно довела країну до повного цугундера, начебто бажала щось розповісти нам про генерала Павловського. Ми всі цього очікували, але раптом почули про шоколад. Це було несподівано. Далі знову ми очікували, що нарешті буде розказ про генерала Павловського, а почули чомусь про "Рошен". Я звертаюся до наших колег з проханням. Якщо вас турбує генерал Павловський, кажіть про нього, не про шоколад, не про "Рошен", не про Путіна, там, де тисне руку, обіймає, ми всі пам'ятаємо, кажіть про нього. Якщо вас, і ми знаємо, що це так і є, турбує шоколад, то кажіть, будь ласка, про шоколад. Ця тема нам знайома, наші колеги внесли законопроект щодо заборони використання шкідливої олії пальмової, ми про це залюбки поговоримо. Де шоколад - там шоколад, ми знаємо, де він. Де генерали - там генерали. Будь ласка, дотримуйтеся цього правила. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з процедури Мотовиловець.
10:49:14 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Ми просимо зняти Закон 6062 урядовий з порядку денного у зв'язку з неузгодженістю. Просимо поставити на голосування і зняти з порядку денного. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури по хвилині, будь ласка. Будь ласка, Олександр Сергійович. Після цього Володимир Юрійович Арешонков. Олександр Сергійович Колтунович. І після цього Ірина Володимирівна Геращенко.
10:49:44 КОЛТУНОВИЧ О.С. Руслан Олексійович, я розумію, що, можливо, зараз, коли підняли шум щодо 6062, хочуть його тишком-нишком забрати. А я хотів би сказати, в цьому законопроекті хочуть обікрасти місцеві бюджети, звузити доходи місцевих бюджетів. Уже, правильно колеги сказали, стаття 71, бюджет розвитку місцевих бюджетів, вилучити, виключити його - ось, що пропонує нинішня влада. Далі: 103 стаття. Пропонується, щоб з субвенцій місцевих бюджетів залишки коштів також вилучати до державного бюджету. Ось яке обкрадання здійснюється під соусом бюджетної децентралізації. Насправді вилучаються кошти з місцевих бюджетів. Такі ганебні речі не мають попадати в зал, давайте всі скажемо нашу позицію, всіх фракцій, щоб більше його не було. Це перше. А друге, ми ж пам'ятаємо ситуацію, яка була в бюджеті минулого року, коли планували забрати акциз на пальне так само з місцевих бюджетів. І наша фракція тоді, і інші тоді наполягли, щоб це залишилось в місцевих бюджетах. Ганебний закон, не можна його взагалі голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Арешонков Володимир Юрійович.
10:50:54 АРЕШОНКОВ В.Ю. Шановний пане Голово, шановні колеги! Депутатська група "Довіра" наполягає на тому, щоб законопроект 6062 був зараз знятий з розгляду, тому що питання приниження прав місцевого самоврядування - абсолютно неможливо цього допустити. Тому потрібно переглянути все, що стосується формування місцевих бюджетів, субвенцій і таке інше. Але я хочу ще звернутись зараз до шановної президії і до вас, дорогі мої колеги. Перше. Я дякую президії за те, що вона в масках захисних. Друге. Я хочу просити вас, пане Голово, звертайтесь постійно до колег депутатів: одягніть маски захисні! Сьогодні я неприємно здивую вас, колеги, у Верховній Раді є вже багато випадків, коли наші колеги захворіли, вірус в сесійній залі. Тому, будь ласка, вживайте всі засоби, щоб не допустити розповсюдження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Юрійович. Я теж хочу ще раз звернутися з проханням. Шановні колеги, будь ласка, одягніть маски. І не знімайте їх через дві хвилини після того, як я це скажу. Ірина Володимирівна Геращенко. Потім Тарас Іванович Батенко, потім Ярослав Іванович Железняк і Сергій Владиславович Соболєв. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.
10:52:24 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, законопроект 6062 повертає нас в часи Януковича, коли Зеленський танцював у нього на корпоративах, а глави ОДА сиділи в приймальні з чемоданами сала, ковбаси і просили, щоб на регіони виділили хоч якісь гроші. Ми цю ганьбу через реформу децентралізації зупинили, а ви повертаєте найгірші часи Януковича не тільки в регіони, але й в медіа з цензурою. Наша фракція висловлює вимогу поставити зараз цей законопроект, щоб провалити його, щоб подібна ганьба - вбивство децентралізації, ніколи не з'являлося більше в сесійні залі. І закликаємо медіа розказати про те, що сьогодні вбиває децентралізацію, і проявити журналістську солідарність з журналістами Суспільного, які перші чесно сказали те, що очевидне: "темники" Януковича повернулися в медіа. Туди "ми с Тамарой ходим парой", "слуги" ходять по четверо-п'ятеро, для того щоб виконувати "темники" Банкової. Ми цього недопустимо! Ганьба вам! ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине, я хотів би, щоб якась синхронізована пропозиція була від фракції, тому що народний депутат Синютка попросив зняти, а ви попросили зараз ставити. Тому давайте визначимося голосуванням. Тарас Іванович Батенко.
10:53:44 БАТЕНКО Т.І. Шановний пане Голово, шановна президія! Ми, депутатська група "За майбутнє", ще на Погоджувальній раді у понеділок виступали проти цього законопроекту (6062) і пропонували його зняти з порядку денного. На жаль, Кабінет Міністрів України не прислухався - і він сьогодні в порядку денному. І ми сьогодні годину часу тратимо на цю дискусію, коли могли просто зняти і доопрацьовувати його. Але позаяк він не знятий, ми вважаємо, що всі мажоритарники, які у Верховній Раді України, як мінімум мажоритарники, і ті депутати, які вболівають за свої мажоритарні округи, за децентралізацію, повинні провалити цей законопроект, якщо він буде сьогодні поставлений, або зняти і суттєво доопрацювати. Ми за смерть децентралізації в Україні голосувати не будемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Івану Івановичу Крульку. І потім Ярослав Іванович Железняк, і переходимо до голосування за пропозицію Мотовиловця. Будь ласка.
10:54:38 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Ми як фракція "Батьківщина" вважаємо, що не просто потрібно знімати законопроект, який зараз пропонується - Бюджетний кодекс. Його треба відправляти на доопрацювання до уряду, тому що ми не можемо погодитися з тим, коли по суті бюджети розвитку місцевих громад, які завжди були в українських громадах, зараз просто знищується, щоб його зовсім не було. Коли 70 відсотків коштів від викупу земель комунальної власності долучаються до державного бюджету, не лишаються на місцях, коли по суті місцеві бюджети залишаються від власних доходів. Але у нас є пропозиція як у фракції "Батьківщина". Давайте замість цього законопроекту розглянемо законопроект Юлії Тимошенко 4680 про те, щоб газ українського видобутку йшов виключно для українського народу. Ось це ми покажемо українцям, що ми турбуємося про них. Зняли один законопроект - давайте 4680 розглянемо, 300 голосів буде в залі, і віддамо український газ українцям в цей період, коли фактично є… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз Ярослав Іванович Железняк. Після цього переходимо до голосування за пропозицію народного депутата Мотовиловця. Будь ласка.
10:55:54 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, насправді така дуже дивна ситуація. Буде сьогодні прийнятий бюджет в так званому першому читанні. Міністерство фінансів разом з урядом, разом з іншими колегами не підготували досі нормальної редакції Бюджетного кодексу. Я згоден з колегами, що те, що запропонували, його не можна голосувати. І, я впевнений, і не проголосується ніколи в цьому залі. Друге. Немає розуміння по Податковому кодексу, хоча нам це дуже довго обіцяли. Просте питання: а як ви будете потім бюджет зводити? На яких розрахунках, на яких цифрах? Чи буде впевненість, що воно запрацює? Там багато речей, які пов'язані, навіть окремі зміни потрібно в Бюджетний кодекс приймати. Тому я вношу від нас пропозицію. Можете його, оцей законопроект, знімати, або краще винести і одразу відправити на доопрацювання або відхилення автору законодавчої ініціативи. Це хоча б буде і по Регламенту, і по логіці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, народні депутати, прошу зайняти свої місця. Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мотовиловця зняти сьогодні з порядку денного розгляд законопроекту 6062. Шановні колеги, готові голосувати? Готові голосувати? Прошу проголосувати. 10:57:42 За-290 Рішення прийнято. Це питання ми сьогодні не розглядаємо. Шановні колеги, оскільки ми не розглядаємо це питання, ми переходимо до розгляду питання про Державний бюджет України. Шановні народні депутати, переходимо до розгляду проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік. Я перепрошую, ми зайшли в питання. Я не можу ні з мотивів, ні з процедури, ми зайшли в питання вже. Ми перейшли до питання - розгляд бюджету (реєстраційний номер 6000) у першому читання. Згідно з вимогами статті 157 Регламенту Верховної Ради України розгляд питання проводиться за процедурою повного обговорення. Відповідно до Регламенту пропонується наступний порядок розгляду цього питання. Доповідь голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрія Юрійовича Арістова – до 5 хвилин. Відповіді представника комітету на запитання – до 6 хвилин. Виступ міністра фінансів Сергія Михайловича Марченка – до 5 хвилин. Відповіді міністра фінансів на запитання – до 6 хвилин. Виступ голови Рахункової палати Валерія Васильовича Пацкана – до 5 хвилин. Виступи представників депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини, по 3 хвилини на виступ, виступи народних депутатів – до 9 хвилин, 3 хвилини на виступ. І після цього прийняття рішення. Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питання. (Шум у залі) Дивіться, якщо це тільки з процедури. Якщо це знову про велике майбутнє, я виключу мікрофон одразу. Будь ласка, слово надається Герасимову Артуру Володимировичу. І після цього Івану Івановичу Крульку.
10:59:36 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслане Олексійовичу, про велике майбутнє "слуг народу" говорити не можна, тому що його немає, але я з процедури конкретно ведення цього питання. Ви сказали, що на відповіді народним депутатам, на відповіді на питання народних депутатів до міністра фінансів та представника голови комітету ви до шести хвилин виділяєте. Велике прохання, як ми це робили в попередні рази, зробити це по дев'ять хвилин, тобто додати ще по одному питанню. Буду щиро вдячний за це. Прошу зал підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, Іван Іванович Крулько, і після цього Олександр Сергійович Колтунович, переходимо до розгляду питання. Будь ласка.
11:00:11 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги народні депутати, от щойно ми в сесійній залі зняли з розгляду питання Бюджетного кодексу. Питання Бюджетного кодексу нерозривно зв'язане з питанням бюджету, тому що якраз за рахунок того, що позабирали від місцевих бюджетів їх доходи, планувалося збільшення дохідної частини державного бюджету. У мене виникає запитання, а яким чином ми можемо розглядати державний бюджет, не маючи принаймні розглянутого у першому читанні Бюджетного кодексу? На основі чого цей бюджет буде формуватися і буде прийматися? Так само, як ми не маємо в сесійній залі розгляду Податкового кодексу, бо 5600 – це є абсолютно неприйнятний закон, який на завтра стоїть, який по суті обдирає підприємців. Тому я хотів би сказати, що бюджет можна розглядати тоді, коли ми маємо ресурсну базу, а саме Бюджетний кодекс в першому читанні і Податковий кодекс, який дає розуміння, які будуть доходи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович. І після цього продовжуємо розгляд питання. Будь ласка.
11:01:23 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дивіться, Іван Іванович дуже слушно щойно озвучив, ми щойно провалили Бюджетний кодекс, але у нас проект Закону про Державний бюджет, ми його зараз не можемо розглядати, бо Мінфін зверстав уже Закон України про Державний бюджет на основі цих змін до Бюджетного кодексу. Йому необхідно тоді переробляти і фактично змінювати показники в дохідній частині, це відповідні додатки. Вони мають бути змінені. Або ж тоді яким чином ми сьогодні мали розглядати? Очевидно, що Кабмін цілеспрямовано вносив законопроект 6062, що в нього уже пораховані відповідні додатки відповідно в законопроекті 6000. З цієї точки зору вони мають зараз, міністр фінансів під стенограму озвучити і сказати, чи має відношення законопроект 6062, параметри, що стосуються доходів місцевих бюджетів, міжбюджетні трансферти і так далі, до тіла закону 6000. Дякую. Руслан Олексійович, це важливе питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз ще надам Данилу Олександровичу теж з процедури. Але я хочу сказати, що зараз буде доповідь і голови комітету, і міністра фінансів. Плюс, я думаю, що ми дослухаємося до пропозиції збільшити на 3 хвилини запитання до кожного з доповідачів. У вас буде повна можливість запитати в колег всі ті питання, які турбують. Данило Олександрович, будь ласка.
11:02:40 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Дякую. Шановні колеги, сьогодні, у великий бюджетний день, ми розглядаємо в першому читанні проект Державного бюджету на 2022 рік. З міністром фінансів щодо зв'язаного законопроекту проводилися консультації. Не пов'язано, ми можемо розглядати цей проект бюджету. Крім цього, завтра 5600 – це ресурсний законопроект, який ми з вами, маю надію, приймемо в другому читанні і він ляже в основу другого читання бюджету. Ніяких проблем немає. Давайте відмовимося від маніпуляцій, від політиканства і займемося справами, які потрібні врешті-решт для країни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питання. Для доповіді щодо висновків і пропозицій та результатів розгляду проекту Державного бюджету запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрій Юрійович Арістов. Будь ласка, Юрію.
11:03:54 АРІСТОВ Ю.Ю. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, Комітет з питань бюджету здійснив підготовку законопроекту про Державний бюджет на 2022 рік до розгляду в першому читанні. Законопроект опрацьований з урахуванням висновків Рахункової палати і Головного експертного управління. У листі висновку комітету наведено узагальнений аналіз положень і показники законопроекту, включаючи порівняння з поточним роком та оцінку відповідності норм Бюджетного кодексу та іншого законодавства. При підготовці законопроекту до першого читання комітет за участю Міністерства фінансів і Рахункової палати розглянув 3 тисячі 284 своєчасно подані пропозиції народних депутатів і комітетів. Однак слід зазначити, що окремі пропозиції не відповідають вимогам Регламенту щодо збалансованості. Деякі народні депутати подали пропозиції, лише формально збалансовані. Запропоновані джерела для додаткових видатків не підтверджуються належними розрахунками, відповідно не можуть вважатись реалістичними. Окремі пропозиції містять зміни до інших законів, хоча відповідно до Регламенту законопроект про державний бюджет не може містити подібні положення. За попередньою оцінкою, для врахування поданих пропозицій необхідно 80 трильйонів гривень. За підсумками проведеної роботи в комітеті комітет підготував проект Постанови Верховної Ради щодо висновків та пропозицій до законопроекту та таблицю пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи. Комітет пропонує врахувати повністю або частково 1 тисячу 501 пропозицію та відхилити 1 тисячу 783 пропозиції. Зокрема підтримати пропозиції щодо уточнення окремих положень законопроекту для узгодження їх з нормами Бюджетного кодексу; збільшення або передбачені видатки державного бюджету на заходи на боротьбу з COVID-19 під час навчального процесу в загальних закладах середньої освіти, придбання обладнання для їдалень, харчоблоків закладів загальної середньої освіти; організацію державних інвестиційних проектів, визначивши видатки на рівні поточного року; реалізацію Загальнодержавної програми "Питна вода України"; забезпечення заходів з розвитку аеропортової інфраструктури; здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій; реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери. Джерелом покриття додаткових видатків пропонується збільшення доходів від ПДВ з ввезених товарів. Водночас комітет пропонує доручити уряду до другого читання опрацювати питання щодо підвищення державних соціальних стандартів, насамперед прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, виходячи з фінансових можливостей держави. Збільшення окремих видатків, зокрема у сфері освіти, медицини, екології, науки, культури, спорту, економічного розвитку, інфраструктури, за поданими пропозиціями, виходячи із наявних фінансових ресурсів бюджету та оцінки обґрунтованості потреби у коштах; належного фінансового забезпечення реалізації Указу Президента щодо підвищення зарплати медичним працівникам; збільшення на наступний рік частки податку на доходи фізичних осіб, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування в рамках виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та гарячої води. Крім того, у проекті постанови доручається уряду при підготовці законопроекту до другого читання додатково опрацювати відхилені пропозиції народних депутатів та комітетів Верховної Ради у відповідній таблиці пропозицій. Враховуючи зазначене, Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді прийняти за основу та в цілому підготовлений комітетом проект Постанови 6000-П щодо висновків та пропозицій законопроекту. Прошу підтримати рішення комітету. З прийняттям зазначеної постанови законопроект про Державний бюджет на 2022 рік буде вважатися прийнятим у першому читанні. Ухвалення такого рішення дасть можливість Кабінету Міністрів підготувати законопроект до другого читання з врахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради. Таким чином, остаточне вирішення ключових бюджетних питань на наступний рік відбудеться після подання урядом до Верховної Ради доопрацьованого до другого читання законопроекту. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Юрійовичу. Шановні колеги, як ми й домовлялися, 9 хвилин на запитання до кожного доповідача. Прошу народних депутатів записатися на запитання до доповідача. Герасимов Артур Володимирович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:09:06 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Софії Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.
11:09:12 ФЕДИНА С.Р. В умовах зростання цін на газ промислові підприємства в більшості країн світу переходять на нафтопродукти. Це спричиняє підвищений попит і в результаті збільшення ціни на барель нафти, вже з 64 піднялося на 85, прогнозується до 100. В українському випадку це катастрофічно вплине на торговельний баланс України. І вже сьогодні енергетична криза, вона зупинила експортні галузі української економіки, натомість в країнах Європейського Союзу оголосили нові пакети підтримки виробників для порятунку галузей. Що пропонує моновлада сьогодні, а не колись там в майбутньому? І як ці заходи відображені в проекті Державного бюджету на 2022 рік?
11:10:04 АРІСТОВ Ю.Ю. Бюджетні висновки, які ви маєте бачити в проекті, вбачають всі пропозиції, які подали народні депутати та комітети. І ми сьогодні можемо відповісти, що практично на всі пропозиції народних депутатів всіх фракцій, а це 1 тисяча 500 пропозицій, які були враховані… Таких пропозицій… Назвіть номер правки. Тому мені важко відповісти, якщо не має чіткої вашої пропозиції, як вона звучить. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Тищенку Миколі Миколайовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:11:04 ТИЩЕНКО М.М. Вітаю! У нас є пропозиція і питання: чому саме сьогодні в Україні не розвивається стратегія щодо Фонду енергоефективності? Ми з депутатами давали правки до бюджетного комітету від нашого МФО по енергоефективності, нам відмовили. І сьогодні так, стратегія працює, але вона працює щодо Міністерства регіональної політики, цей фонд не працює. Тому ми сьогодні будемо вивчати саме ті пропозиції, які від бюджетного комітету, і в нас є багато питань. Дякую.
11:11:51 АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую за запитання. Фонд енергоефективності, на жаль, не працює, це я підтверджую. Але змінювати умови праці цього фонду можливо тільки з нашими партнерами Європейського Союзу. Тому пропозиції ваші - відпрацювати питання енергоефективності, вони є в дорученнях уряду, ви можете їх там побачити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Нальотову Дмитру Олександровичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:12:32 НАЛЬОТОВ Д.О. Прошу передати слово Михайлу Лабі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Лаба, будь ласка.
11:12:38 ЛАБА М.М. Доброго дня! Юрій Юрійович, багато претензій, напевно, від депутатів мажоритарних округів буде саме до міністра фінансів. І, як ви уже сказали, що буде до другого читання опрацьовувати Кабінет Міністрів за окремими дорученнями, хотів би наголосити і зараз присутньому тут міністру фінансів, будь ласка, врахувати всі стратегічні плани Президента, уряду і Верховної Ради в один концепт. Йде мова про те, що мали плани будувати десять аеропортів до 2023 року, поновлювати і реконструювати, адже це важливо для логістики в Україні. І ми бачимо, що в бюджеті цифра доволі така невелика. І так по багатьох речах, які стосуються регіональної політики. Просимо врахувати її, просимо міністра фінансів відредагувати до другого читання ці всі правки і питання врахувати. Дякую.
11:13:46 АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую за підняте питання. Можу підтвердити, що в висновках комітету є доручення уряду розглянути можливість збільшення Фонду державного регіонального розвитку щодо регіональних програм. Є запланована робота і в Офісі Президента. Маю надію, що всі пропозиції, які ми давали на ці проекти, "Велике будівництво", я думаю, буде Міністерство фінансів реалізовувати, тому що, підтверджую позицію Данила Олександровича, законопроект 5600 буде давати ресурс, можливості для реалізації ваших пропозицій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народній депутатці Славицькій Антоніні Керимівні, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
11:14:46 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу передати слово колезі Колтуновичу Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.
11:14:53 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, Руслан Олексійович. Приємно бачити посмішку з президії. Я хотів звернутися до голови комітету щодо того, що 6062, про який ми сьогодні говорили, що стосується місцевих бюджетів, комітет сказав, дав рішення прийняти за основу, очевидно, що це позиція така комітету. У зв'язку з цим уже по бюджету у мене питання, який обсяг (а оскільки у вас бюджетний комітет, у мене будуть питання, і хотів би відповіді почути в цифрах), який обсяг чи сума місцевих доходів, місцевих бюджетів запланована на наступний рік? Який обсяг міжбюджетних трансфертів? І третє: яка загальна частка їх у зведеному бюджеті? Для чого я запитую ці цифри, нам важливо зрозуміти, чи вони зменшуються, чи зростають у порівнянні з попереднім періодом, з цим роком, з поточним, і з іншими, з минулими. І ще одне питання буде стосуватися фрагментарності в підходах у виборі фінансування округів, тому що ви окремим депутатам видаєте значні кошти на соціально-економічний розвиток, а іншим нічого. В чому визначена вибірковість така вашого комітету? Дякую.
11:16:01 АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую за запитань багато, зараз відповім. Що касається Бюджетного кодексу, так, ми мали сьогодні розглядати його і брати за основу. Тому що я вважаю, що у нас була можливість на друге читання подати пропозиції і його доопрацювати в тому вигляді, який був би прийнятний. Але прийняли рішення зняти це питання, ну добре, це пропозиція залу. Щодо соціально-економічного розвитку, на цей рік пропонується збільшити обсяг його. А розподіл його, як ви знаєте, є комісія Міністерства фінансів, рішення приймається… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Костенку Роману Васильовичу, фракція політичної партії "Голос".
11:17:19 КОСТЕНКО Р.В. Передайте, будь ласка, слово Інні Совсун. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте, будь ласка.
11:17:27 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Пане голово комітету, я продовжу запитання колеги з приводу видатків на заходи енергоефективності. Зараз ми бачимо, наскільки критичною є ситуація з тарифами. Ми так само знаємо, що ефективні заходи з енергозбереження дозволяють економити людям до 50 відсотків вартості їхньої платіжки. Натомість на наступний рік ви пропонуєте нищівно мало інвестувати в заходи енергоефективності, особливо якщо порівнювати з видатками на дороги. Пане голово комітету, скажіть, будь ласка, чи вважаєте ви адекватним співвідношення того, скільки ви пропонуєте інвестувати в дороги, і тим, скільки ви пропонуєте інвестувати в заходи енергоефективності, аби зменшити платіжки для українських громадян? Дякую.
11:18:21 АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую за запитання. Відповім наступне. Будувати дороги, як показав минулий рік, це робочі місця, це підвищення логістики. Тому порівнювати видатки на ці дві програми - це некоректно, по-перше. Згоден з вами, що розвернути таку ж програму по енергоефективності, як є на сьогодні "Велике будівництво", це доцільно. У висновках комітету є пропозиції, точніше доручення, до Міністерства фінансів відпрацювати це питання і на друге читання винести, підвищивши видатки на ці програми. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, завершився виступ голови Комітету з питань бюджету. Юрій Юрійович, будь ласка, займіть своє місце. Слово для виступу надається міністру фінансів України Сергію Михайловичу Марченку, до 5 хвилин, і після цього 9 хвилин запитання.
11:19:54 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Руслан Олексійович! Шановні народні депутати! Шановні українці! Майже місяць тому уряд представив вашій увазі проект Державного бюджету на 2022 рік, який мав чітку основу – це бюджет інвестицій в людину, в країну, в майбутнє. За цей час ми з вами мали змогу ретельно його доопрацювати, були числення обговорення кошторису країни, залучались експерти, профільні асоціації, міжнародні партнери. Хочу вас запевнити, що за результатами цих обговорень ми ще раз, в черговий раз переконалися, що бюджет на 2022 рік, проект бюджету, є цілком реальний, збалансований і реальний до виконання. В рамках роботи Місії Міжнародного валютного фонду ми також обговорювали проект бюджету на 2022 рік. Проект бюджету знайшов схвальні відгуки, тому що він повністю відповідає критеріям збалансованості і реальності виконання, і чітко відповідає програмі, яку ми з вами спільно виконуємо. Перше. Цей бюджет розроблявся на основі Бюджетної декларації, яку ми з вами спільно прийняли, тобто цей бюджет мав вже чітку основу, по якій ми йшли. Він враховує стратегічні напрямки розвитку України, визначені Президентом України, парламентом та урядом. Як міністр фінансів я несу персональну відповідальність за цей документ. І хочу вас запевнити, що в проекті бюджету передбачено достатньо коштів для фінансування всіх пріоритетних потреб держави в межах чинного законодавства, чинного податкового законодавства і в межах чинного бюджетного законодавства. Це відповідь на питання щодо того, чи впливає законопроект 6062, який був відкладений. На показники бюджету в 6000 не впливає. Тому, будь ласка, це питання більше не задавайте. Але хотілось би мати більш широку дискусію по Бюджетному кодексу, тому що у нас, ми вважаємо, є досить серйозні аргументи і ми не дозволимо маніпулювати Бюджетним кодексом. Разом з тим, у відповідності до вимог Бюджетного кодексу народними обранцями, фракціями, групами та комітетом було подано більше 3 тисяч пропозицій до проекту бюджету на рекордну суму понад 86 трильйонів гривень. Це по суті додатково ще 57 бюджетів. У плідній співпраці представників парламенту, Міністерства фінансів, депутатських груп і фракцій ми спільно відпрацювали проект Постанови Верховної Ради про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет на 2022 рік. Відображені ініціативи щодо збільшення видатків на суму 6,5 мільярда гривень. Йдеться про додаткове фінансування розвитку територій, додаткове фінансування реалізації інфраструктурних проектів, розвиток в тому числі аеропортів, протиковідні заходи, реалізація програми "Питна вода України", розвиток об'єктів соціальної і культурної сфери. Міністерство фінансів у разі підтримання вами бюджетних висновків та пропозицій ретельно їх відпрацює та намагатиметься їх врахувати, виходячи з пріоритетних видатків та можливості дохідної частини. За умови схвалення парламентом законопроекту 5600 це є цілком реальним. До другого читання ми з вами вийдемо на більш якісний документ з розширеною інвестиційною складовою. Хочу подякувати всім народним депутатам за продуктивну дискусію і розуміння важливості збалансованості бюджету. Сподіваюсь, що головний фінансовий документ країни буде підтримано вами. І відповідно до строків, передбачених у Бюджетному кодексі, ми готові його доопрацювати і внести на друге читання для голосування в цілому. Дякую вам за увагу. Прошу підтримати законопроект про Державний бюджет на 2022 рік. Готовий відповісти на всі ваші запитання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу народних депутатів записатись на запитання до міністра фінансів. Будь ласка, слово надається народному депутату Немирі Григорію Михайловичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
11:24:53 НЕМИРЯ Г.М. Прошу передати слово колезі Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, будь ласка.
11:24:59 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Пане міністре, ми уважно проаналізували всі ті зміни, які подав профільний комітет і які рекомендуються, і які є обов'язковими для врахування. Скажіть, будь ласка, чому ми не бачимо окремого антиковідного фонду, як це було в бюджеті попередньому, де ми чітко повинні розуміти, скільки коштів піде безпосередньо на прямі програми, на підтримку малого підприємництва, на роботу в умовах локдауну? Чому ми в бюджеті не бачимо взагалі окремих програм, які пов'язані з світовою енергетичною кризою? Це ті кошти, які повинні піти на підтримку окремих галузей, окремих підприємств, які є наденергозатратними. Якщо ми це не побачили, чи не могли б ви оці дві ключові статті визначити як такими, які ми можемо знайти в проекті бюджету? Дякую.
11:26:05 МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутат, дякую вам за ваші запитання. Дійсно, в проекті бюджету не передбачається створення різних фондів: ковідних, антиковідних. Тому що за два роки боротьби з пандемією уряд вже чітко розуміє, які заходи, які програми яким чином фінансувати. У нас немає невизначеності з цього питання. Зокрема, в Програмі медичних гарантій передбачено додатково 22 мільярди гривень саме на боротьбу з пандемією. Зокрема, передбачені кошти конкретно в школи для заходів протиепідемічних. Зокрема, передбачені кошти в інших міністерствах і відомствах щодо боротьби з пандемією. Тому сказати, що коштів на COVID немає, це буде неправда. Кошти є, коштів більше, більше, ніж у цьому році, більше, ніж було в 2020 році. І в нас є чітке розуміння, яким чином ми ці питання зможемо далі, якщо буде потреба, врегулювати. Щодо підтримки бізнесу. У нас є єдиний механізм підтримки бізнесу - це компенсація відсоткових ставок за кредитами і програма "5-7-9" кредитування бізнесу. Інших прямих форм підтримки бізнесу не є і не передбачається, тому що бюджет не є тим джерелом, який має фінансувати розвиток бізнесу. Але в частині кредитування ми готові підставити плече бізнесу, який страждає через високі ціни на енергоносії в тому числі. Ми готові рефінансувати кредити під 0 відсотків ставку, ми готові надавати нові кредити. І я вважаю, що бізнес, який працював з програмою "5-7-9", чітко зрозумів її ефективність. Уже на сьогоднішній момент видано близько 65 мільярдів гривень кредитів. Тобто бізнес може скористатися цією формою підтримки у складних умовах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Нальотову Дмитру Олександровичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:28:06 НАЛЬОТОВ Д.О. Доброго дня. Нальотов Дмитро, мажоритарник з міста Полтава. Я хотів вас запитати щодо нових бюджетних програм для Міністерства охорони здоров'я, а саме в якому обсязі планується фінансування. Я бачу тут декілька важливих статей щодо створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку та будівництво клініко-симуляційного центру "Української медичної стоматологічної академії", розташованої за адресою: місто Полтава, вулиця Шевченка, 23. Питання стосується, чи заплановано фінансування в наступному році? Бо ці проекти стосовно симуляційного центру є переможцем декількох інвестиційних проектів уже протягом трьох років, але фінансування він так і не отримав. Це є нова сучасна база для тренування медиків та підготовки. Якщо потрібно, ми можемо разом з медичним комітетом, з Комітетом освіти прийти до вас, пояснити важливість таких заходів. І чи можливо фінансувати це в цьому році? Дякую.
11:29:12 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Звичайно, заходи і програми, які фінансуються в цьому році, йде мова про інвестиційні проекти, вони будуть перерозподілені. Тому що фактично між першим і другим читанням до цієї програми додані будуть кошти в бюджетних висновках, і, зокрема, на Національний інститут раку будуть знайдені додаткові в тому числі кошти, ми вже передбачили, будуть знайдені кошти, і на зазначені заходи інституту, про які ви зазначали. Тому я не бачу жодних питань в частині охорони здоров'я. Охорона здоров'я на наступний рік є пріоритетом, пріоритетом уряду, пріоритетом Президента України і пріоритетом парламенту. Тому всі кошти, які є і буде потреба винайти на охорону здоров'я, в тому числі в частині зміцнення матеріально-технічної бази, закупівлю необхідного обладнання, вони або будуть, або будуть знайдені між першим і другим читанням. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народній депутатці України Устенко, народному депутату, перепрошую Устенку Олексію Олеговичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:30:14 УСТЕНКО О.О. Доброго дня, пане міністр. Два запитання таких дуже важливих. Перше – це питання субсидій. Скажіть, будь ласка, чи вистачить нам, дійсно, грошей на субсидії, тому що ми розуміємо, що ціни на енергоносії в цьому році, фони фактично б'ють рекорди? І друге запитання – це з приводу нашої боргової політики. Дійсно, ми розуміємо, що сьогодні ви залучаєте кошти під більш низькі відсотки, ніж це було раніше. Скажіть, чи зможемо ми далі розраховувати на те, що наші дорогі "короткі" гроші ми зможемо, які ми запозичували до цього, ми зможемо замінювати на дешеві і більш "довгі" гроші, тому що об'єктивно там нам вже дісталася така ситуація, коли боргова нагрузка на державу була достатньо велика? Дуже дякую.
11:31:18 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Розпочнемо з субсидій. Розуміючи можливі шоки високих цін на енергоносії, урядом було спільно з вами відпрацьовано проект Закону з внесення змін до бюджету на 2021 рік, № 6052, який ви підтримали, дякую вам за це. В цьому законопроекті додатково передбачалося на субсидії, програму субсидій 12 мільярдів гривень. Хочу вам сказати, що 9 мільярдів гривень з 12 – це фактично на авансування субсидій 2022 року. Ми вважаємо, що коштів, які закладені на субсидії, достатньо для опалювального сезону 2021-2022 років. Щодо дефіциту і державного боргу. Ми послідовно проводимо політику стабільного зменшення державної частки державного боргу. В нас передбачається зменшення дефіциту бюджету на 2 відсотки: з 5,5 відсотка в цьому році і до 3,5 відсотка в наступному році. Це, зокрема, дозволить нам суттєво зміцнити наші борги і показники. Ми зможемо запозичити за більш низькими ставками. Структура боргу також зазнає змін. В структурі боргу в цьому році превалюють в основному річні, дворічні і трирічні інструменти, тобто ми відмовляємося від практики короткострокових запозичень. І ставка запозичень у нас постійно наближається до тих рівнів, які враховують облікову політику Національного банку, є ринковими і прийнятними. Тому ми вважаємо, що рівень боргової політики на сьогоднішній момент є досить активним і він здійснюється з урахуванням інтересів держави Україна і наступних поколінь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народній депутатці України Совсун Інні Романівні. І це крайнє запитання до міністра фінансів. Будь ласка.
11:33:22 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Пане міністре, два питання, прошу на обидва відповісти вичерпно. Питання перше. Я повторю питання про те, чи вважаєте ви за необхідне перескерувати частину ресурсів на заходи енергоефективності? Тому що зараз ця сфера є критично недофінансованою. Питання друге стосується освіти. Пане міністре, я пам'ятаю, що коли ви були заступником міністра фінансів, сталася легендарна історія, коли в вас студенти обурені кинули тортом через те, що ви були за те, щоб реформувати систему стипендій. Зараз все, що я від вас чую щодо освіти, що ви плануєте підвищувати стипендії студентам. Але я не чую жодних кроків з приводу того, скільки ви плануєте інвестувати у викладачів, які зараз тікають з університетів, у вчителів, для яких не вистачає грошей для підвищення кваліфікації, я вже не кажу про підвищення їхніх зарплат. І у наших дітей, які втратили 2 роки в дистанційному навчанні, але я не бачу жодних кроків з боку уряду, жодного фінансування на те, аби подолати наслідки пандемії в освіті. Я дуже…
11:34:35 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Ви знаєте, ми послідовно вирішуємо ті проблеми, які з'являються. Але з приводу проблем з енергоефективності, це питання було відомо давно. Був створений відповідний фонд. В наступному році цей фонд отримає суттєву частку державного фінансування. А разом з іншими партнерами цей фонд дозволить провести ті заходи з енергоефективності, які нам ми можемо дозволити. Наступне питання - з приводу стипендій, з приводу стипендій в освітній галузі. 17 мільярдів передбачено додатково порівняно з 2021 роком на програму освіти, тобто в освітні програми збільшили суттєво обсяги коштів. З приводу вчителів, викладачів. Дійсно, ця сфера потребує реформування. Ви знаєте, що у нас вузи є самоврядними організаціями. І питання визначення нових механізмів фінансування освітньої галузі, крім шкільної освіти або загальнодержавної освіти першого і другого рівнів, також назріли. І ми будемо активно ці питання комунікувати з Міністерством освіти, ставити свої запобіжники і вимагати шляхом фінансових механізмів дореформування галузі освіти в тому числі, як це ми робили разом з вами в частині стипендій. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вельмишановний міністр. Займіть своє місце, Сергій Михайлович. Шановні народні депутати, слово для виступу надається голові Рахункової палати Валерію Васильовичу Пацкану. Будь ласка, Валерій Васильович, до 5 хвилин.
11:36:32 ПАЦКАН В.В. Шановний Руслане Олексійовичу, народні депутати, члени уряду! Рахункова палата здійснила експертизу проекту Закону про Державний бюджет на 22-й рік і направила Верховній Раді відповідні висновки. Зупинюсь на деяких з них. Перше. Уряд вперше запровадив Бюджетну декларацію на три роки. І Державний бюджет 2022 має формуватися з врахуванням її показників та визначених стратегічних орієнтирів. Але, на жаль, наразі видатки бюджетів для окремих розпорядників не відповідають граничним обсягам, визначеним в Бюджетній декларації. Друге. Уряд прогнозує зростання ВВП на 3,8 відсотка. За нашою оцінкою, це дещо оптимістично. Динаміка основних економічних показників цього року, тенденції на світових ринках свідчать, що таке зростання може не відбутися. Жовтневе погіршення прогнозу розвитку економіки України від МВФ тільки підтверджує цей факт. Як наслідок, зростає ризик недонадходження коштів бюджету у визначених обсягах, що може збільшити тиск на бюджетну систему. Третє. У 2022 році номінальний прожитковий мінімум на одну особу зросте на 8,2 відсотка, або 196 гривень, до 2 тисяч 589 гривень. Але реально прожитковий мінімум зросте лише на 2 відсотки. Рахункова палата неодноразово наполягала на необхідності змін підходів до формування розміру прожиткового мінімуму, адже реальний прожитковий мінімум, розрахований Мінсоцполітики, в 1,7 разу більший, ніж закладений в проекті бюджету. Четверте. Рахункова палата знайшла додаткові резерви за чотирма джерелами доходів, які не враховані в законопроекті, загалом майже на 33 мільярди гривень. Я сподіваюся, що в остаточній редакції вони будуть враховані. П'яте. При доопрацюванні проекту бюджету пропонуємо звернути увагу на формування окремих видатків. Зокрема, наступного року на виплату пільг і житлових субсидій передбачено на 3,2 мільярда гривень більше, ніж цього року. Але якщо зростатиме ціна на газ і збільшиться кількість субсидіантів, може виникнути додаткова потреба в цих коштах. На 5,3 мільярда гривень ми збільшуємо видатки для Пенсійного фонду. Шановні колеги, при цьому вже за цей рік на 10 мільярдів ми взяли позику з Єдиного державного казначейського рахунку для Пенсійного фонду. Зазначу, що станом на 1 жовтня цього року Пенсійний фонд має заборгованість перед казначейством понад 75 мільярдів гривень. Нарощення позик Пенсійного фонду, неповернення їх в кінці року, що спостерігається два роки поспіль, є значним фіскальним ризиком для бюджетної стабільності. Шосте. За низкою бюджетних програм на 15,5 мільярда гривень не розподілені субвенції між місцевими бюджетами. Це посилює ризик несвоєчасного перерахування і неефективного використання коштів платників податків. Сьоме. Як і в попередні роки, уряд пропонує зупинити дію окремих норм Бюджетного кодексу. Йдеться про рівень дефіциту державного бюджету і надання державних гарантій. Це порушення Бюджетного кодексу і Регламенту Верховної Ради. Восьме. 571 мільярд гривень, запозичені в наступному році, повністю підуть на погашення та обслуговування державного боргу - це майже третина всіх надходжень бюджету. Але існує ризик, що заплановані позики не вдасться вчасно залучити в повному обсязі та у визначені терміни. Дев'яте. Загальний обсяг боргу на кінець 2022 року має збільшитись до 3,1 трильйона гривень. За рік борг збільшиться на 178 мільярдів гривень, або 4,3 тисячі гривень, на кожного громадянина. Шановні колеги, фактично кожний українець наприкінці 22-го року буде мати 75 тисяч боргу, а за його обслуговування та погашення кожен з нас в наступному році заплатить 14 тисяч гривень. Але я сподіваюся, що попри всі виклики, які нас очікують в наступному році, уряд продовжить розпочату ним політику на зменшення дефіциту державного бюджету та боргу. До речі, 22 жовтня Рахунковій палаті виповнюється 25 років. З самого початку наші фахівці здійснюють експертизу проекту бюджету. За цей час ми знайшли понад 160 мільярдів резервів збільшення доходів. Шановні народні депутати, шановні члени Кабінету Міністрів, Рахункова палата готова до подальшої співпраці для напрацювання збалансованого та реалістичного до виконання бюджету на 22-й рік. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С. 11:41:32 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, прошу записатися на виступи від депутатських фракцій та груп. Тут питання не передбачені. Будь ласка, "Опозиційна платформа – За життя", Микола Леонідович Скорик. До трибуни? Три хвилини. 11:41:58 СКОРИК М.Л. Доброго дня, шановні колеги, шановні громадяни України! Перше, на чому я хотів наголосити увагу тих, хто нас дивиться, це те, що "Опозиційна платформа – За життя" ні в якому разі не планує підтримувати зазначений проект, який був тільки що представлений. Я вдячний дуже Голові Рахункової палати за адекватну оцінку цього бюджету, з одного боку. З іншого, якби були передбачені питання, мені б хотілося спитати Валерія Васильовича, як його спеціалісти встигли провести перевірку всієї Верховної Ради за одну ніч і надати відповідний висновок. Що стосується проекту бюджету. Ми надали, я маю на увазі фракція "Опозиційна платформа – За життя" надала свої пропозиції щодо того, як він, з нашої точки зору, має бути змінений. Перше – це пакет наших законодавчих пропозицій щодо активізації економічного життя в країні, в тому числі економічного розблокування, на жаль, поки що неконтрольованих територій Донбасу, що дало б загалом надходжень, додаткових надходжень до бюджету більше 145 мільярдів гривень. Крім того, ми вважаємо, що можна було б перерозподілити неефективні видатки бюджету і таким чином отримати ще майже 47 мільярдів гривень. Ці кошти мали б бути спрямовані в першу чергу на підтримку наших громадян в умовах фактично… Ви знаєте, ми зараз знаходимося уже не на порозі, а в стані розгортаючоїся енергетичної кризи. Ця енергетична криза неодмінно призведе до масштабної соціально-політичної кризи. І проблема не в тому, що ця криза вдарить по діючій владі, а проблема в тому, що ця криза може вдарити по українських громадянах в першу чергу і українській державі. Ми вважаємо, що в цій ситуації, ви коли давали макроекономічні показники, завжди коли доповідали, при всій моїй повазі до керівництва Міністерства фінансів, одним з ключових макроекономічних показників для бюджету України завжди була ціна на газ. На сьогоднішній день ми не знаємо цієї ціни на газ, і розповіді про те, що начебто громадяни не відчують підвищення комунальних тарифів, це неправда. А в першу чергу – це відчує промисловість. Я розумію, що за 3 хвилини не можна оцінити весь проект бюджету. В мене дуже багато питань і щодо боргових зобов'язань, що вони зростають, і про це тільки що сказав пан Пацкан, до кінця року більше 3,3 трильйона, а починали ці влади з 584 мільярдів ще в 2014 році. Тільки за останні 2 роки боргове зобов'язання збільшилося майже на 500 мільярдів гривень. У мене дуже багато питань щодо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Фракція "Слуга народу", Кузнєцов Олексій Олександрович.
11:45:43 КУЗНЄЦОВ О.О. Прошу передати слово Забуранній Лесі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леся Михайлівна Забуранна, 3 хвилини.
11:45:55 ЗАБУРАННА Л.В. Дякую. Шановні колеги, що хотілось би головне зазначити. Наразі ми маємо унікальний проект Державного бюджету, тому що вперше за роки незалежності України Державний бюджет формувався на основі прийнятої в липні Бюджетної декларації. А отже, ми переходимо від короткострокового планування до середньострокового з врахуванням основних векторів і основних важливих напрямів для функціонування держави. Відповідно до Бюджетної декларації, відповідно до низки законопроектів, які були прийняті нашим парламентом ми спостерігаємо у наявному проекті Державного бюджету дуже багато позитивних і важливих тенденцій. Зокрема, хотілося б наголосити, що ми бачимо зниження дефіциту державного бюджету, що є вкрай важливим. Ми бачимо те, що підвищується дохідна частина, значним чином саме за рахунок детінізації економіки, що стало можливим внаслідок прийнятих нами законодавчих ініціатив. Головними, пріоритетними напрямами в даному бюджеті, які є вкрай важливими, я хотіла б зауважити, це є доволі рекордні видатки на медицину, які будуть складати 197 мільярдів. Так, вони ще не сягають 5 відсотків ВВП, але вони є найвищими, і відповідно держава дбає про здоров'я кожного українця. Також важливим є те, що видатки на освіту є на високому рівні, видатки на оборону складають близько 6 відсотків. Хотілося б зауважити, що з'явилася низка важливих програм, які будуть позитивно впливати в тому числі на наше молоде покоління. Зокрема, ми передбачаємо субвенцію місцевим бюджетам на придбання харчоблоків для закладів середньої освіти, які фактично не модернізувалися останні 30 років, на це закладено близько 1,5 мільярда гривень. Що стосується безпосередньо уваги до регіонів, то хотіла б звернути вашу увагу на те, що на регіональний розвиток закладено більше 53 мільярдів гривень плюс ДФРР, кошти на ДФРР. Ми сьогодні розглядаємо бюджет у першому читанні, і хотілося б зауважити, що було подано більше 3 тисяч 300 правок, пропозицій від народних депутатів, близько 1,5 тисячі були враховані, з вкрай важливими ініціативами, і передані для вивчення урядом і можливості їх врахування. Але бюджет однозначно є збалансованим, дає абсолютну впевненість на довгострокове планування, і відповідно,ми будемо його підтримувати, і закликаємо відповідально віднестися до найважливішого фінансового документу. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:49:08 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:49:16 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко.
11:49:27 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні громадяни України! Шановні представники уряду! Шановні колеги! Ви знаєте, дуже важко зараз говорити про цей бюджет, реально. Тому що кожного року є якась надія, що, може, хоч чомусь навчились, зробили якісь висновки, щось покращиться. Але, на жаль, кожного разу відповідь: ні, ні, ні. Ми чуємо гучні і гарні заяви, що цей бюджет – це інвестиції в людину, в країну, в майбутнє. Дійсно, це інвестиції в людину, і ми навіть знаємо ім'я цієї людини, її звати Володимир Зеленський. В неї ці інвестиції можна побачити в повному обсязі, деяких інших, окремих людей з його оточення. Наприклад, ми бачимо знову зростання Генеральної прокуратури, видатків на неї, Офісу Генерального прокурора, так собі, ни много ни мало, на 2 мільярди гривень, і це вже котрий рік поспіль. Збільшення видатків на Службу безпеки України, на всіх тих, хто забезпечують цю теплу ванну для Зеленського. Незважаючи на те, що тепло стає дорожчим, але теплу ванну для нього треба підтримувати, і на це грошей не шкодується. Ми чуємо, що це інвестиції в країну. Я хочу спитати, в яку країну, друзі? Може, в Білорусь і в Російську Федерацію, звідки ми збираємося купувати електроенергію? Може, в Туреччину через "Велике будівництво", коли колосальний обсяг робіт виконують саме турецькі компанії, а не українські компанії? В яку країну ми інвестуємо, скажіть мені, будь ласка? Я тут шукав інвестиції в Україну. Я знайшов: інвестиції в енергоефективність, друзі, 2,5 мільярда гривень? Це все? Одна тисячна ВВП? При тому, що ціна на газ перебила тисячу доларів у світі. При тому, що зростають ціни на енергоносії, і ми сьогодні залежні від енергоносіїв з інших країн. Так ви що, знущаєтесь з нас, це ж має бути головна стаття цього бюджету? Де вкладення в енергоефективність, де інвестиції? Де інвестиції в збільшення видобутку газу? Де вони? Де інвестиції у власну вугільну промисловість, коли ми сьогодні знову не маємо вугілля на складах перед зимою? Нічого цього немає абсолютно. І тому нам кажуть, що це інвестиції у майбутнє. А в яке ж майбутнє ці інвестиції, коли ми бачимо, що державний борг сягне більше 3 трильйонів гривень - трильйонів? Шановні друзі, це означає, як порахувала Рахункова палата, і кожний з вас може порахувати, що кожен громадянин України, від немовля до сторічної бабусі, винен 75 тисяч гривень буде на кінець майбутнього року. 75 тисяч гривень! І це означає інвестиції в майбутнє? Фракція "Європейська солідарність" – єдина фракція Верховної Ради, яка жодного разу не голосувала за жодний бюджет від діючої влади. І цього разу, хоч ми і подали багато правок, так як вони не враховані і цей бюджет є проти майбутнього, проти людини, ми за нього голосувати не будемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Ковальову Олександру Івановичу, депутатська група "Довіра". Будь ласка, Павло Андрійович Бакунець.
11:52:47 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановний міністре, дорогі депутати! Звичайно, що ухвалення бюджету на наступний рік - це не лише план розвитку нашої держави, це також і дороговказ для наших громад. Саме зараз майже 1 тисяча 500 новостворених громад слідкують за вами в залі і дивляться, як відбувається це творення плану розвитку на наступний рік. Громади чекають конкретики, які все ж таки програми будуть фінансуватися в найпершу чергу, аби зрозуміти, як треба складати свої проекти до фінансування. Це насамперед ДФРР, це Фонд енергоефективності щодо утеплення будинків наших ОСББ, що потрібно додавати. Це, звичайно, і інші речі: на дороги, на садочки, на школи. І звичайно, що зараз громади дивляться, що ми закладемо, відповідно й вони будуть це закладати у своїх бюджетах розвитку, які ми збережемо і не дамо знищити жодним бюджетним кодексом. І звичайно, що, попри ряд цих можливостей для громад, є і негативи, які потрібно негайно виправити. Тому ми, народні депутати, особливо мажоритарники, доручаємо вам, уряду, профільному міністерству до другого читання виправити ситуацію з обороною, тобто передбачити збільшення фінансування на оборону. Щоб не було так, як в цьому році: в третій декаді не вистачало вже коштів на їжу навіть і на зарплати для наших захисників. Щодо освіти. Ми закликаємо збільшити обсяг видатків на 6 мільярдів для освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Адже стаття 53 Конституції говорить, що саме держава повинна забезпечити середню безкоштовну освіту, а не повинно це лягати на дофінансування з місцевих бюджетів. Щодо медицини. Потребує збільшення екстрена медична допомога: закупівля карет, закупівля аеродинамічної евакуації, тренінгові центри. Це все дуже і дуже важливо, і кошти на це потрібно збільшувати. Не говорячи вже про громади, адже без субвенції на покриття витрат на енергоносії, кошти наших громад в прямому сенсі будуть спаленими протягом періоду утеплення. Тому нам потрібно дбати за громади, потрібно збільшити ПДФО, потрібно збільшити обсяг фінансування з ренти до 10 процентів місцевим бюджетам. І найголовніше, таким чином робити крок на зустріч нашим людям, адже люди в процесі децентралізації очікують, що у них буде розвиток: нова дорога, нова доріжка, нова школа, новий садочок. А все це ми разом з вами доручаємо збільшити видатки місцевому самоврядуванню нашому уряду. І я думаю, що до другого читання цей документ буде… ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бондарю Віктору Васильовичу. Буде Тарас Іванович Батенко. Будь ласка. Депутатська група "Партія"За майбутнє".
11:56:16 БАТЕНКО Т.І. Доброго дня, шановні колеги, шановний уряд. Спершу, що ми хочемо сказати від імені нашої групи мажоритарних депутатів "Партії"За майбутнє" в контексті Бюджетного кодексу, який ми щойно відсунули, відтермінували розгляд, про те, що наша група категорично засуджує такі підходи і не буде голосувати за знищення ідеї децентралізації і ідеї місцевого самоврядування. Тому ми не хочемо вкотре повторювати про те, що повинні наголошувати на дієве збільшення мінімальної зарплати в країні, прожиткового мінімумі і мінімальної пенсії. Це, я вважаю, альфа і омега для будь-якого уряду, незалежно від кольорів, які представлені тут, у сесійній залі, пам'ятати про те, що люди не повинні виживати в непростих економічних умовах. Ми закликаємо уряд доопрацювати суттєво проект Державного бюджету до другого читання, ґрунтовно, інакше ми не будемо за нього голосувати. Фактично ми спостерігаємо значне недофінансування більшості статей видатків, і ключових із них, на яких ми зараз наголосимо. Йдеться про Програму державних гарантій медичного обслуговування населення. Ми бачимо недофінансування більше 20 мільярдів гривень. Всупереч законодавству потреби медицини в цілому недофінансовані на понад 70 мільярдів гривень. Це в умовах, коли країна горить від COVID, коли у нас не вистачає лікарів, реаніматологів й інших, і коли ця тенденція тільки ускладнюється. Згідно наявних згадок у ЗМІ потреба, і те, що ми бачимо в бюджетному комітеті, потреба оборонки так само суттєво більша, ніж ми бачимо в проекті бюджету. Хоча у нас є претензії до менеджменту Міністерства оборони, і нас суттєво засмутила ситуація із боргами перед військовослужбовцями, які були щойно недавно погашені. Ми також говоримо про збільшення розміру додаткової дотації місцевому самоврядуванню на заклади освіти та охорони здоров'я до їх реальної потреби, а це не менше 20 мільярдів гривень, а не передбачені урядом 3 мільярди гривень, що в два рази менше від виділених коштів на поточний 2021 рік. Ми закликаємо передбачити вже в самому державному бюджеті розподіл усіх основних дотацій безпосередньо між бюджетами місцевого самоврядування і на формульній основі. А не те, як пропонує уряд: розподіл дотацій лише між обласними бюджетами, і фактично створює елемент суб'єктивності ручного регулювання при розподілі дотацій облдержадміністраціями. Ми говоримо про освітню субвенцію і недофінансування на кілька десятків мільярдів гривень. Ми вимагаємо також передбачення більших субсидій громадянам на оплату послуг житлово-комунального господарства. Тому що входимо у важкий період проходження опалювального сезону, і ми не знаємо до кінця, як цей період ми пройдемо 2021-2022 років. Тому, друзі, ми готові позитивно розглянути цей проект бюджету при суттєвому його доопрацюванні в другому читанні, і сподіваємося, що уряд це зробить разом з депутатським корпусом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Івановичу. Без однієї хвилини 12. Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин. Ми продовжимо розгляд після перерви. Дякую. (Після перерви)
12:31:30 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершилася перерва, продовжуємо розгляд питань порядку денного. І я запрошую до слова Ярослава Романовича Юрчишина, фракція політичної партії "Голос". Галина Васильченко, будь ласка.
12:31:52 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Шановні народні депутати, дорогі українці! Галина Васильченко, об'єднання "Справедливість", 118 виборчий округ, Львівщина. Одним з пріоритетів нашого об'єднання є фінансова спроможність громад. Саме в рамках цього ми подавали найбільше пропозицій. І дуже сподіваємося, що до другого читання тепер вже уряд, і зокрема Міністерство фінансів, врахує хоча б частину цих пропозицій. Бо, завершивши реформу децентралізації, влада повинна бути відповідальна перед громадами і забезпечити належний фінансовий ресурс для того, щоб на місцях громади могли ефективно виконувати свої повноваження. Так, зокрема, ми наполягаємо на тому, щоб в 2022 році уряд передбачив окрему субвенцію для оплати праці вихователям дитячих садочків. Зараз це покладено на громади. Крім того, ми наполягаємо, щоб були передбачені кошти на розвиток мережі ЦНАПів. Також ми пропонуємо уряду забезпечити фінансування, зокрема компенсацію пільг за транспортні перевезення пасажирів, що також є зараз покладено на громади, і для них це вкрай важко забезпечувати таке фінансування. І, звісно, не можемо не згадати про наш законопроект 5066, про те, щоб додати 5 відсотків ПДФО, яке б зараховувалося в громади. Нагадаю, що зараз це 60 відсотків ПДФО йде в громади, ми пропонуємо, щоб як мінімум 65 відсотків йшло в громади, для того щоб вони могли належним чином виконувати свої повноваження. На превеликий жаль, в цьому бюджеті ми не побачили жодного рядочка про підтримку малого і середнього бізнесу. Ми побачили величезну діру у 100 мільярдів у сфері медицини. Ми побачили недофінансовану освіту. І ми побачили величезні проблеми з енергоефективністю. А зважаючи на ті тарифи, які зараз змушені будуть платити наші громади і наші громадяни загалом, ситуація з енергоефективністю справді є складна. За минулий рік уряд не спромігся, на превеликий жаль, нічого зробити у сфері енергоефективності, щоб платіжки наших українців були хоч трохи меншими. Бюджетний комітет частково врахував наші деякі пропозиції. І тепер вже, як я сказала, останнє слово за урядом, за Кабінетом Міністрів. Ми дуже сподіваємося, що вони будуть відповідальними перед громадами і врахують наші пропозиції і громади… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Михайлу Яковичу Волинцю, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.
12:35:27 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, якщо я не помиляюся, то, здається, це третій бюджет країни під керівництвом нової влади - партії "Слуга народу". Третій бюджет – це, можна сказати, вже по суті бюджет, який точно декларує, яку політику робить влада "слуг народу". Бюджет – це концентрована стратегія розвитку держави. І ми тут можемо побачити, а чи насправді в Україні щось змінилося на третьому бюджеті. Це, вважайте, 3 роки вашої влади, це більша частина вашої влади. Так що я хочу сказати. Перше. Чи ви пам'ятаєте, чи ні, у нас було таке гарне, класне гасло: "Кінець епохи бідності". Класне гасло, супер! Я хочу, щоб ви почитали ваш бюджет і просто зробили висновки. Ви знаєте, що в країні існує мінімальний прожитковий рівень? Мінімальний прожитковий рівень – це фізіологічна межа, нижче якої якщо людині платиш, ну, вона не виживає, вона мусить померти. Так я хочу вас проінформувати, що в цьому бюджеті – в бюджеті крайньої бідності – закладено 50 відсотків прожиткового мінімуму практично для всіх категорій: для працюючих людей, для непрацюючих (читайте – пенсіонерів). І навіть для діток заклали - для тих, кому треба соціальну допомогу виплачувати, 50 відсотків прожиткового мінімуму. Це той мінімум, який заклався в бюджеті. Ви розумієте, що ви робите? У нас були різні президенти, прем'єри, уряди, але ніхто не звалювався до такої ницості. Друге. Я вас просто інформую, що ніякої індексації взагалі не закладено на жодні виплати: ні на пенсії, ні на заробітні плати. Без індексації при тій інфляції, яка буде в цьому році внаслідок цін на енергоносії, це буде катастрофа, і ви робите бюджет катастрофи. Енергетична колосальна проблема. Жодного слова в бюджеті немає. Субсидії. Ми порахували по житлово-комунальним послугам по вашим же цінам на газ: 70 мільярдів треба. Ви закладаєте 31 мільярд. Я дуже добре пам'ятаю, як ви розповідали про те, що в нас пенсії будуть захмарні. Сьогодні 7 мільйонів пенсіонерів будуть отримувати менше прожиткового рівня. Це нуль. Я хочу нагадати про кінець епохи корупції. Де в доходах бюджету доходи від митниці 4 мільярди доларів на рік? Їх немає, продовжується контрабанда. Де тіньова економіка, яка виведена із тіні? Все продовжується. Це бюджет повної недієздатності цієї влади, це бюджет падіння нормального управління країною, і його не можна ні в якому випадку приймати. Це просто кінець державної політики. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Данило Гетманцев - репліка. Я так розумію, була згадана фракція. Гетманцев Данило Олександрович.
12:38:42 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, от що таке цинізм? Цинізм – це коли політики, які 20 років, 20 років перебувають при владі, зараз звинувачують бюджет-2022 у низькому прожитковому мінімумі, який був встановлений при них же в 2015-2016 році, коли вони приймали рішення про те, аби люди не змогли прожити на цей прожитковий мінімум. І те, що ми зараз це виправляємо шляхом зусиль, шляхом мобілізації, шляхом детінізації, шляхом тих рішень, які ми приймаємо: і щодо медиків (зверніть, будь ласка, увагу, безпрецедентно високий бюджет на медиків), шляхом індексації пенсій. Не треба брехати, ми індексуємо пенсії, індексуємо пенсії в березні, і ми індексуємо пенсії для військових пенсіонерів, ми вже збільшили пенсії на 25 відсотків. Але те, до чого ви привели країну за 28 років, не лікується за рік і не лікується за два. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… (Шум у залі) Я бачу вас. Я слухаю вас. Будь ласка, з процедури. Будь ласка, яке у вас з процедури питання? Власенку включіть, будь ласка.
12:40:12 ВЛАСЕНКО С.В. Пане головуючий, згідно з пунктом 1 статті 29 роблю вам зауваження за порушення Регламенту. Не було згадано, ані пана Гетманцева, ані фракцію, яку він представляє… ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція була згадана. ВЛАСЕНКО С.В. Ми говоримо про 3 роки влади серіалу "Слуга народу", саме про це мова йшлася. Не згадувалася фракція, не згадувався пан Гетманцев. Тому в порушенні Регламенту ви надали зараз слово на репліку, на яку, на жаль, не мали права. А що стосується самого виступу пана Гетманцева, який вчергове бреше українцям, який вчергове маніпулює фактами, які не мають ніякого відношення до реальності. І хочу вам нагадати, пане Гетманцев, що встановлений в 2009 році, в 2008 році мінімум був трошки інший у відношенні до долара США. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте домовимося так. Як тільки буде в негативному сенсі хтось згадуватися, чи фракція, чи депутат, ще раз кажу, я буду надавати право на репліку, і це правильно. Друге. З приводу цього я вже не можу надати Данилу Олександровичу, тому що репліка на репліку не надається. Шановні колеги, йдемо дальше. Давайте все-таки дотримуватися якогось балансу, паритету, поваги один до одного. Є стільки багато синонімічних слів, які можна вжити для того, щоб не виникало право на репліку. Шановні колеги, прошу записатися на виступи від народних депутатів до 9 хвилин, 3 хвилини на виступ. Народний депутат Немиря Григорій Михайлович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
12:42:18 НЕМИРЯ Г.М. Прошу передати слово Юлії Тимошенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.
12:42:42 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". З великим задоволенням продовжу свою оцінку цього поточного бюджету. І хочу сказати, що, знаєте, колись був такий анекдот, що на першому році можна посилатися діючій владі на попередників, на другому – пояснювати, чому не отримали нічого, ніякого результату, а на третьому році – треба писати заяви і йти геть, якщо не впоралися. І тому припиніть посилатися на попередників, у вас абсолютна влада, у вас абсолютна можливість міняти все в країні, але абсолютна бездарність будь-що зробити. І тому посилатися на попередників змісту ніякого немає. Я також хочу продовжити про цей бюджет декілька слів. Я хочу сказати про те, що ми практично не маємо сьогодні на охорону здоров'я тих необхідних грошей, які навіть цією ганебною реформою мусять бути передбачені. Як ви думаєте, який дефіцит на охорону здоров'я в цьому бюджеті закладений? Ну, я переконана, що цю цифру ніхто не знає, але я вам просто нагадаю: сьогодні дефіцит охорони здоров'я 221 мільярд. Яке право ви маєте при 221 мільярді гривень дефіциту бюджету охорони здоров'я щось закладати на свої відкати на "Велике будівництво"? У вас що, життя людини, здоров'я людини не пріоритет в цьому бюджеті? Я хочу сказати, що таких бюджетів в Україні не було ніколи, при жодній владі. Те, що ви робите, знищуючи охорону здоров'я, знищуючи життя і здоров'я людей, це говорить про те, що ви нічого спільного не маєте з розумінням, що потрібно сьогодні державі. Крім того, освіта, можливо, ми не пам'ятаємо, або пам'ятаємо, скільки, 4000 євро чи доларів обіцяли ви, коли йшли до влади, освітянам заробітну плату? Що сьогодні ви маєте? Ви сьогодні навіть не виконали існуючий закон, який передбачає, що освітянам, особливо в школах, не можна платити менше чотирьох мінімальних прожиткових рівнів. Ви заклали в цьому бюджеті на освіту нуль, продовжуєте закриття шкіл, продовжуєте звуження мережі. Це політика? Це не може бути політикою, і такого бюджету в країні не може бути. Крім того це бюджет безкінечного боргу, кожна третя гривня мусить бути по видаткам віддана на борги. Це бюджет руйнації країни. Кожен, хто за нього проголосує, буде спільником в справі руйнації держави. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова народну депутатку України Фріз Ірину Василівну, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
12:45:50 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Михайлу Бондарю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Бондар, будь ласка.
12:45:59 БОНДАР М.Л. Дякую, Михайло Бондар, "Європейська солідарність". Сьогодні всі виступаючі, чи вони говорили про медицину, чи про освіту, чи про аграріїв, так чи інакше зверталися в кінцевому результаті до енергетики, тому що фактично кожна галузь, про яку згадувалося, пов'язана з цим. Я буду говорити про одну з галузей енергетики – це вугільну галузь, яка фактично вбита за існування цієї "зеленої" влади за попередні два роки. Ви бачите, яка криза зараз у Європі, які ціни на енергоресурси. І те, що не вкладалося у вугільну галузь ці останні роки, ми надіялися, що влада, побачивши проблему, мінімум хоча б зверне увагу на ті поправки, які подав я як народний депутат, голова підкомітету, які комітет подав, і врахує ті пропозиції по вугільній галузі: на модернізацію, на охорону здоров'я, на модернізацію, і в тому числі на виплату заборгованості по заробітній платні. На жаль, це не було враховано. Розраховувалося цією владою, що, дійшовши до опалювального періоду і не вкладаючи в галузь, можна буде купити імпорт, в першу чергу в Російській Федерації, привезти його на державну контролюючу Центренерго, контролюючу Коломойським, і відповідно так пройти опалювальний період. Але, бачите, як-то кажуть, життя вносить свої корективи. Зараз купити вугілля фактично нереально. І вбита майже до кінця наша вугільна галузь. Якщо навіть сьогодні їй виділити кошти на модернізацію, на відкриття нових лав, це буде процес, це мінімум – пів року, максимум - рік. Це тендера, це закупівля, це розробка нових лав, і тільки аж тоді почнеться добича вугілля, і доставка її на ТЕЦи і ТЕСи, де зможуть з цього вугілля виробити електроенергію. Тому, шановна "зелена" влада, дослухайтеся до тих пропозицій, які подавав комітет, я особисто, вкладіть у вугільну галузь, спасіть енергетичну безпеку нашої держави і підтримайте шахтарів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Веніславському Федору Володимировичу.
12:48:37 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Прошу передати слово Володимиру Гевку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Гевко.
12:48:48 ГЕВКО В.Л. Володимир Гевко, Тернопільська область. Пане Голово, пане міністре, шановні колеги! Перш за все хочу закликати всіх підтримати цей проект бюджету в першому читанні. Так, це дійсно складний бюджет, який формувався в тих умовах, в яких ми живемо сьогодні. Я хочу сьогодні всім нагадати, що у нас триває війна, що у нас йде зараз боротьба з пандемією, яка тягне на себе ті витрати, яких ми ніколи не передбачали в попередніх бюджетах. Дійсно, до цього проекту бюджету є багато пропозицій, багато зауважень, і це нормально. Я не пам'ятаю жодного проекту бюджету, який розглядала ця сесійна зала і який був схвалений всіма одноголосно, до якого не було жодних зауважень. І дуже важливо, що в цьому бюджеті за підсумками розгляду комітету було враховано ряд важливих речей, таких як реалізація загальнодержавної програми "Питна вода". Ми всі знаємо, в якому стані питана вода у наших містах. Ми повинні вживати вже негайних заходів, щоб виправляти цю ситуацію. Передбачені заходи на боротьбу з COVID під час навчального процесу в закладах загальної і середньої освіти. Здійснено і передбачено видатки на реалізацію багатьох соціально-економічних, інфраструктурних проектів. Враховано додатково підтримку місцевим бюджетам та багато іншого. І тому я ще раз закликаю всіх підтримати цей проект бюджету в першому читанні. Я переконаний, що до другого читання ми разом з вами спільно доопрацюємо цей проект бюджету. Я вважаю його зараз досить збалансованим, але разом, спільними зусиллями ми зробимо його ще кращим, ще більш орієнтованим на людину, ще більш орієнтованим на подолання тих викликів перед якими ми стоїмо сьогодні, і ще більш орієнтованим на розвиток нашої держави. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. У нас, в принципі, ще одна хвилина. Гевко виступав, не буде вже. Тоді слово надається ще народному депутату Рудику Сергію Ярославовичу - і на цьому завершуємо. І я прошу запросити народних депутатів до зали, тому що після цього будемо голосувати бюджет за основу. Будь ласка, Сергій Ярославович.
12:51:33 РУДИК С.Я. Шановні колеги, у кожного з нас під час підготовки бюджету до голосування в першому читанні був шанс дати свої пропозиції і спробувати його трошки покращити. Хтось цим правом скористався, хтось – ні. Я подав пропозиції до дев'яти бюджетних програм: Міністерства освіти, Міністерства довкілля, Міністерства регіонального розвитку і будівництва. З того, що я побачив, у таблиці немає однозначної оцінки. По чотирьох програмах бюджетний комітет написав: "виконано частково". Що значить частково? Я попросив знайти кошти на ремонт гуртожитків Черкаського національного університету і Чернівецького національного університету. Написали "частково". Я попросив знайти кошти на ремонт ліцеїв у Смілі, у Кам'янці, по всій Черкаській області. Знов "частково". Я попросив знайти кошти на чистку річок: Тясмин, Дніпро, Сріблянка. Знов "частково". І нарешті водопостачання у сільській місцевості. Що таке "частково"? Це ніби й так, а ніби й ні. Я звертаюся до уряду, на жаль, поки що цих цифр ми не знаємо. Тому що "частково" – це дати доручення уряду знайти ці кошти. Якщо ви знайдете ці кошти, я буду голосувати за цей Державний бюджет, який би він не був складний для всієї нашої держави. Але якщо ви знов залишите університети, ліцеї, річки без нагляду і це закінчиться простою профанацією, це буде бюджет, який не буде життєздатний. Тому що ми приїжджаємо до людей і змушені робити те, чого не робили ви. Ви говорили про лікарні, а їх, по суті, немає в цьому бюджеті в достатній кількості. І я погоджуюся з тим, що вже говорили попередні виступаючі. Ви говорили про освіту, але, на превеликий жаль, поки що того, що в бюджеті є, цього мало. Ви говорили про армію, про оборону, але там ще працювати і працювати. І велика кількість соціальних сфер в нашому житті потребують уваги уряду. Процедура розгляду бюджету полягає в тому, що депутатські ініціативи закінчилися 30 вересня, а наступне, друге скликання, лягає на плечі уряду. Тому, пане міністре фінансів, на жаль, немає тут Прем'єр-міністра, сподіваюсь, що він не захворів, доопрацюйте бюджет так, щоб, крім слова "збалансований", він був ще й такий, щоб по ньому можна було жити весь 2022 рік. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення по першому читанню проекту Закону про Державний бюджет України на 2022 рік завершено. Зараз ми переходимо до прийняття рішення, і я прошу народних депутатів зайняти свої місця, тому що це дуже важливо зараз проголосувати. Тому що в іншому випадку маємо йти по всіх 3 тисячах поправок. Тому я дуже прошу сконцентруватися зал. Шановні колеги, відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради ставлю на голосування підготовлений Комітетом з питань бюджету проект Постанови (реєстраційний номер 6000-П) про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет на 2022 рік для прийняття за основу. Шановні колеги, ви готові голосувати? Прошу голосувати. 12:55:48 За-264 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Шановні колеги, чи будуть народні депутати, які будуть ставити на голосування ті чи інші поправки? Будуть. У мене є бачення від "Європейської солідарності", так, "Голос" буде, "Батьківщина" буде, декілька депутатів з "Слуги народу" будуть, "Опозиційна платформа - За життя". Яким чином підемо ми? (Шум у залі) Ні, по таблиці – це 3 тисячі поправок. Можливо, ми все-таки визначимо ті поправки, які мають бути? Чи підемо пофракційно, колеги? Пофракційно? Юлія Володимирівна, ви як пропонуєте? Пофракційно, так? Почнемо з кого? (Шум у залі) Одну секундочку. Шановні колеги, з процедури: Юлія Володимирівна Тимошенко, потім Олександр Сергійович Колтунович, потім "Європейська солідарність". І тоді приймемо рішення. Будь ласка.
12:57:16 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я хочу просто повідомити всім депутатам Верховної Ради, що практично 99,9 ваших поправок, над якими працювали ваші партії, ваші фракції, ваші команди, вони відхилені. І навіть ті таблиці, які робочі групи підготували, теж відхилені. Я можу сказати, що це невідомо взагалі, звідки цей бюджет взявся. І тому наша команда вважає, наша фракція вважає, що такий документ як бюджет фундаментальний – стратегія життя країни на наступний рік, і по суті стратегія життя України, вона не може розглядатися по скороченим процедурам. Треба йти по таблиці по правках, хто хоче - той хай говорить свої правки, хто не хоче - хай не називає. Я не думаю, що буде 3 тисячі правок, тому що насправді, я думаю, що тут більшість фракцій відмовиться від своїх правок. Але ми хотіли б оголосити свої правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я от хочу повідомити. Річ у тому, що оскільки ми тільки що проголосували за основу, тому може ставити тільки той депутат, який є автором цієї правки. І тому ми йдемо за цією логікою. Нам передала перелік поправок "ЄС", я сподіваюсь, такий самий перелік поправок передадуть інші фракції. Давайте будемо йти по тих поправках. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.
12:58:46 КОЛТУНОВИЧ О.С. Шановний Руслан Олексійович, від фракції ми подали 283 поправки. Очевидно, що ми на всіх фізично не будемо наполягати, але є декілька фундаментальних, наприклад, що стосується мінімальних фіксованих доходів, там, де є невідповідність, наприклад зростання доходів на 3 відсотки мінімальної заробітної плати і рівня інфляції, і так далі. Тобто ми хотіли б їх озвучити для того, щоб поставили на голосування. Але пропозиція в чому, чому щоб ми йшли по порядку, по поправкам? Тому що є вони певні тематичні. Наприклад, який сенс: колеги озвучують по мінімальній заробітній платі, а ми пішли до держборгу, потім ми знову повернулися до мінімальної заробітної плати, потім ми пішли до мінімальної пенсії, потім до доріг, знову до пенсій? Тобто щоб був системний підхід розгляду тих чи інших пропозицій. Тому пропозиція йти саме по таблиці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ще хто хоче з процедури? Немає. Олександре Сергійовичу, дивіться, оскільки ви самі сказали, що з усього масиву майже 300 ваших фундаментальних поправок ви будете ставити декілька, то, мені здається, логічніше виокремити їх декілька, щоб ви сконцентрували свою думку на обґрунтуванні саме цих поправок. Колеги теж, вони ґрунтують саме перелік поправок, вони мені передали. Тому, якщо така можливість є, ми готові розглянути. Давайте тоді почнемо з "Європейської солідарності", оскільки у них вже підготовлений перелік поправок, і підемо далі. Так? Хто в нас перший буде? Южаніна Ніна Петрівна. Прошу кожного автора починати з номера поправки, про який говориться. Южаніна Ніна Петрівна.
13:00:19 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, прошу подивитися на поправку 1325. Вона врахована частково, доручення уряду. Дякую за те, що реально є можливість передбачити на Державну цільову науково-технічну програму розвитку авіаційної промисловості 2 мільярди гривень щорічно, що передбачено законом, прийнятим нами нещодавно. Хотіла звернути увагу, шановні колеги, що є прямі норми закону, які ми приймали раніше, які передбачають ті чи інші кошти на фінансування програм, але чомусь в державному бюджеті вони не передбачені. Ми зараз зробимо аналіз всіх таких норм, тому що я звернула на це увагу, оскільки це було зовсім недавно, і тут в залі пообіцяли врахувати саме фінансування цієї програми, для того щоб у нас "євробляхи-літаки" зникли, і ми змогли забезпечити виробництво власних літаків. Тому просила би звернути увагу ще на джерела фінансування цієї програми. Шановний... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніна Петрівна. Шановні колеги, перша поправка, яку вносить Ніна Петрівна, – 1325-а. Я правильно говорю? Ця поправка врахована частково, але автор наполягає на повному врахуванні, так? Тому, шановні колеги, прошу... Будь ласка. Юрій Юрійович, ви знайшли поправку 1325? Поясніть, що таке "враховано частково".
13:01:58 АРІСТОВ Ю.Ю. Враховано частково – це означає, що це є в дорученні уряду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ця поправка пішла в доручення уряду? АРІСТОВ Ю.Ю. Це враховано, так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я не ставлю. Яка наступна ваша? Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
13:02:19 ЮЖАНІНА Н.П. Наступна поправка 1755, яка відхилена. Шановний доповідач, я передбачала джерела фінансування двох моїх поправок - це 4 мільярди 449 мільйонів. Вивчивши всі видатки, які ви плануєте на правоохоронні органи, я якраз підійшла з розумінням того, на скільки можуть зростати видатки на оплату праці порівняно з усіма бюджетними установами і організаціями, на скільки можуть зростити видатки розвитку, і відкоригувала їх. Чи будуть враховані поправки, які зменшують заплановані видатки на ті структури, які вказані в моїй поправці? І чому відхилена поправка, яка передбачає кошти на обладнання пунктів пропуску та пунктів контролю? Це ж якраз те, що вкрай необхідно для того, щоб ефективно працювала митниця не на словах, а на ділі. Ми справді б отримали ті додаткові надходження по ПДВ від імпорту товарів, які ви передбачили в... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ніна Петрівна, я перепрошую, який номер поправки? Нагадайте ще раз, бо я не встиг записати тут. ЮЖАНІНА Н.П. 1755. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1755. Одна секундочка. 1755. Зараз-зараз. 1755. Так, я знайшов її. Да-да, вона відхилена. Шановні колеги, поправка 1755 комітетом відхилена. Але автор наполягає на її врахуванні. Тому прошу визначатись та голосувати. 13:04:22 За-112 Рішення не прийнято. Будь ласка, В'ятрович, Володимир В'ятрович. Ми домовлялися: замість ваших 10 правок 3 хвилини виступу. Будь ласка.
13:04:34 В’ЯТРОВИЧ В.М. Шановні колеги, справді, у мене 10 пропозицій, і всі стосуються галузі культури. Прошу один виступ. Отже, цей проект є бюджетом цілеспрямованого знищення української культури. І справа аж ніяк в тому, що бракує грошей. Адже видатки бюджету на 2022 рік зростають порівняно з нинішнім роком більш ніж на 100 мільярдів, майже на 8 відсотків. Але при цьому єдина галузь, на яку видатки зменшуються, - це галузь культури. З і без того мізерних 0,55 відсотка видатків цього року влада знижує видатки на культуру на жалюгідних 0,46 відсотка, менше 7 мільярдів гривень з півторатрильйонного бюджету на рік. Я подав 10 пропозицій до бюджету, які передбачали лише найнеобхідніші речі у сфері захисту культури. І, до речі, всі ті пропозиції підтримали всі члени гуманітарного комітету від усіх фракцій, сподіваючись на те, що бюджетний комітет зупинить цю політику руйнації культури. Із цих пропозицій бюджетним комітетом враховано станом на сьогодні нуль, рівно нуль! Я наполягаю на повному врахуванні таких пропозицій в частині збільшення видатків. Отже, перелічую, це такі пропозиції. 698. Підтримка Українського інституту Міністерства закордонних справ. 932. Комісія зі стандартів державної мови. 1829. Будівництво об'єктів загальнодержавного значення у сфері культури. 1834. Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини у заповідниках. 1845. Закупівля книг для бібліотек та інші програми Українського інституту книги. На закупівлю книг в цьому бюджеті передбачено нуль гривень. 1852. Збільшення видатків на суспільне телерадіомовлення дорівнює визначеному законом, а не скорочення знов-таки цих видатків, тому що комусь не подобається критика влади на суспільному телебаченні. 1896 і 1901 – видатки на політику національної пам'яті, перш за все на Меморіал Небесної Сотні, Музей Майдану, архів Українського інституту національної пам'яті. 3028. Збільшення до цьогорічного рівня субвенції на ремонт пам'яток культури, що перебувають у комунальній власності. Ухвалення бюджету без цих змін є відвертим злочином проти української культури. І кожен, хто натисне зелену кнопку за такий бюджет, стане співучасником цього злочину. Просто поставити на голосування дев'ять пропозицій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте почнемо з першої. 698 поправка народного депутата В'ятровича. Пропозиція врахована частково, однак автор наполягає на повному врахуванні своєї пропозиції. Все правильно, так? Шановні колеги... Комітет наполягає, щоб вона залишилася в тій редакції. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатися та голосувати. 13:07:35 За-92 Рішення не прийнято. Наступна поправка 932, так? Зараз, одну секундочку, я подивлюся по ній рішення. 932-а народного депутата В'ятровича. Вона відхилена комітетом. Автор наполягає на її врахуванні. Шановні колеги, прошу визначатися та голосувати. 13:08:09 За-86 Рішення не прийнято. Наступна поправка, про яку ви говорите, 1829. Зараз, одну секундочку. Ця поправка відхилена комітетом. Автор пропонує врахувати її. Шановні колеги, ставлю пропозицію автора. Прошу визначатися та голосувати. 13:08:49 За-85 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1845. Це теж авторства народного депутата В'ятровича, але вона врахована частково. 1834? А ми ж її тільки що проголосували ніби? А, я перепрошую, ні, ні. 34-а, да, да. 1834, вона відхилена. Автор наполягає на повному, вірніше, на її врахуванні. Ставлю пропозицію автора, але комітет залишається при своїй думці. Тому прошу визначатись та голосувати. 13:09:40 За-87 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1845 народного депутата В'ятровича. Комітет її врахував частково, але автор наполягає на повному врахуванні цієї поправки. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатись та голосувати. 13:10:14 За-85 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1852 теж авторства шановного Володимира В'ятровича. Вона відхилена комітетом, але ви наполягаєте, щоб вона була врахована. Ставлю вашу пропозицію, але пропозиція комітету відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 13:10:47 За-86 Рішення не прийнято. Правка залишається відхиленою. Наступна поправка 1896 теж авторства народного депутата В'ятровича. Вона комітетом відхилена. Автор наполягає на врахуванні. Тому прошу визначатись та голосувати. 13:11:20 За-84 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1901 теж авторства народного депутата В'ятровича. Вона відхилена комітетом. Автор наполягає на її врахуванні. Тому прошу визначатись та голосувати. 13:11:51 За-86 Рішення не прийнято. І крайня правка, про яку ви говорили, 3028-а. Ну, ми ж домовилися. Давайте все-таки тримати домовленості. Дякую. 3028-а. Зараз я її знайду, тому що я ж по цьому… А, щоб коментар був? Зараз я дам, добре, да. Юрій Юрійович, 3028-у ви знайшли поправку? Вона відхилена. 3028-а, вона стосується збільшення видатків загального фонду за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджетного фонду місцевим бюджетам на реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам'яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності", 3028-а. Знайшли, Юрій Юрійович?
13:13:07 АРІСТОВ Ю.Ю. Так. Позиція комітету – відхилити цю правку, тому що вона не збалансована, немає у нас фінансово-економічного обґрунтування її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку 3028. Комітет пропонує її відхилити. Водночас автор наполягає на врахуванні. Тому прошу визначатись та голосувати. 13:13:50 За-89 Рішення не прийнято. Дякую. Далі в мене записана народна депутатка Іонова, три поправки. Будь ласка, назвіть одразу номери.
13:14:12 ІОНОВА М.М. Вибачте, в мене чотири поправки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чотири, назвіть номери. ІОНОВА М.М. 1223-я, 1281-а, 1831-а і 1996-а. Але я хочу кожну окремо захистити і кожну коментувати, не 4 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре-добре, а можна другу, другий номер який? Я не почув. ІОНОВА М.М. 1223, 1281, 1831, 1996. ГОЛОВУЮЧИЙ. Починаємо з 1223, будь ласка. ІОНОВА М.М. Якщо можна, час з початку дати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Обнуліть час, будь ласка. 13:14:47 ІОНОВА М.М. Дуже дякую. "Європейська солідарність" все ж таки вимагає врахувати в повній мірі нашу поправку, тому що для нас дуже важливо, щоб додатково в бюджеті було передбачено 16,6 мільярда гривень саме на виплату пільг і субсидій на житлово-комунальні послуги для наших громадян, особливо виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого побутового палива і скрапленого газу в грошовій формі. Для нас надзвичайно важливо, щоб не було… заборонити органам влади вимагати у людей додаткові документи, довідки, декларації, а також спростити доступ українців для отримання субсидій і зняти абсолютно абсурдні обмеження. Тому в мене прохання. Ця правка врахована частково, пояснити голові комітету, що таке врахована частково, що для наших громадян враховано з вашої точки зору? Для нас важливо, щоб наша правка була врахована повністю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, позиція комітету, Юрій Юрійович.
13:15:56 АРІСТОВ Ю.Ю. Шановна колего, враховано частково означає, що на сьогодні ми не знайшли ресурсу збалансувати вашу правку, тому доручили Кабінету Міністрів знайти таку можливість. Це позиція комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміла позиція. Шановні колеги, я тоді ставлю, поправка 1223, вона врахована комітетом частково, водночас автор наполягає на повному врахуванні. Я ставлю пропозицію автора врахувати повністю, тому прошу визначатися та голосувати, будь ласка. 13:16:48 За-96 Рішення не прийнято. Залишається в тій редакції, яка в комітеті. Наступна 1281.
13:16:54 ІОНОВА М.М. Дуже дякую. 1281. Дуже дивна позиція голови комітету, тому що, знаєте, для балансування у вас кошти знаходяться для каральних органів, правоохоронних, ДБР, Генеральна прокуратура, СБУ, для переслідування опозиції, але, на жаль, не знаходяться для громадян України для субсидій. Але правка 1281 теж врахована частково, але ми вимагаємо, "Європейська солідарність", врахувати в повній мірі. Це передбачити додаткові кошти з Пенсійного фонду у розмірі 15 мільярдів гривень для індексації пенсій з 1 січня 2022 року на 17 відсотків, виходячи саме з показників інфляції та прогнозу на 2022 рік. Тому ми вимагаємо, "Європейська солідарність", в повній мірі врахувати нашу правку. І прошу прокоментувати голову комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Юрійович, будь ласка.
13:17:50 АРІСТОВ Ю.Ю. На сьогодні ресурсу збалансувати цю правку немає, тому доручили Кабінету Міністрів знайти таку можливість. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, правка 1281, вона врахована частково комітетом, але автор наполягає на повному врахуванні, тому ставлю пропозицію автора. Прошу визначатися та голосувати. 13:18:28 За-95 Пропозиція не підтримана. Правка залишається врахованою частково в редакції комітету. Наступна поправка 1831.
13:18:38 ІОНОВА М.М. Дуже дякую. "Європейська солідарність" вимагає передбачити додатково 200 мільйонів гривень за збереження історико-культурної та архітектурної спадщини національних і державних заповідників. Тому що гроші на "велике крадівництво" влада чомусь знаходить, а культура у нас по остаточному принципу чомусь фінансується. Як ви знаєте, питання культури зараз, в часи російської агресії, для нас є теж питанням національної безпеки. Тому ми вимагаємо, щоб наша правка була в повній мірі врахована. Прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не на підтвердження, а на врахування, оскільки ця поправка, вона не врахована, вона відхилена. Шановні колеги, я ставлю пропозицію автора по поправці 1831, врахувати її. Водночас комітет її відхилив. Тому прошу визначатись та голосувати. 13:19:42 За-90 Рішення не прийнято. І крайня правка народної депутатки Іонової, 1996. Все правильно. Будь ласка.
13:19:50 ІОНОВА М.М. Наша правка, ми вимагаємо, щоб Службі безпеки України скоротили на більше ніж на 1 мільярд гривень їх фінансування, тому що у нас, вибачте, якась поліцейська держава вибудовується. Я хотіла би нагадати владі Зеленського те, що навіть РНБО порекомендували на оборону виділити 319 мільярдів, а ви тільки передбачили біля 280. Тому, будь ласка, ви краще ці кошти на Збройні Сили перерахуйте, тому що нам треба закупляти ракети, транспорт та інші необхідні речі для Збройних Сил України, зарплати підняти нашим військовим, щоб вони були вмотивовані. Але, якщо можна, щоб голова комітету більш компетентно пояснював свою позицію, чому саме СБУ, які у них такі пріоритети, що їм збільшують більше ніж на 1 мільярд гривень їх бюджет. Хай це залишається бюджет на рівні 2020 року. Чому їм збільшують? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, коротко. Юрій Юрійович, 1996.
13:21:27 АРІСТОВ Ю.Ю. У комітету немає можливості скоротити ніякі видатки, що стосуються боєздатності країни, це відбувається за рішенням СНБО. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку 1996. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 13:22:07 За-94 Рішення не прийнято. Наступний автор - народний депутат Павленко, теж три поправки. Назвіть, будь ласка, одразу номерами, щоб ми могли швидко шукати.
13:22:31 ПАВЛЕНКО Р.М. Так, шановні колеги, тут дві поправки: 358 і 387. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 358-а. ПАВЛЕНКО Р.М. Шановні колеги, ми чуємо багато про те, що не збалансовано, не знайдено балансу і подібне. Так давайте знайдемо цей баланс. Бо сьогодні доповідав голова Рахункової палати і зазначив, що мінімум 32,7 мільярда гривень не враховано в дохідній частині. І так само близько 70 мільярдів гривень є, власне, не кредит, а фактично подарунок від МВФ, який так само не обрахований і знову буде пущений на "крадівництво". Щоб цього не було, пропонується збільшити доходи за рахунок надходжень від акцизного податку із ввезення на митну територію України тютюну, рідин для електронних сигарет і інших подібних товарів, щоб потім ми не чули про те, що немає грошей і раптом у вас виникає з тим проблема. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 358, вона врахована частково, але автор наполягає на повному врахуванні. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію автора, тому прошу визначатись та голосувати. 13:24:22 За-91 Рішення не прийнято. Правка залишається врахованою частково. Наступна 387-а. Будь ласка.
13:24:31 ПАВЛЕНКО Р.М. Шановні колеги, тут йдеться про збільшення доходів державного бюджету за рахунок неподаткових доходів. Це те, що завжди любить використовувати і Офіс Президента, і Кабінет Міністрів, вихваляючи, що у них раптом перевиконання надходжень. Так от, щоб це перевиконання не йшло на різні проекти "крадівництва", а йшло на забезпечення армії, допомогу лікарям і зарплату вчителів, прохання врахувати в бюджеті на 49 мільярдів гривень обсяг цих надходжень. Прошу підтримати і голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Поправка 387, вона відхилена комітетом, але автор наполягає на врахуванні цієї поправки. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатись та голосувати. 13:25:35 За-90 Рішення не прийнято. Дякую. Наступний народний депутат Бондар. Будь ласка, Михайло Леонтійович. Які поправки, одразу скажіть? У вас там дві-три, по-моєму, теж?
13:25:45 БОНДАР М.Л. Так, будь ласка: 1107, 1113 і 1118. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 1107. БОНДАР М.Л. Обнуліть, будь ласка, мені. ГОЛОВУЮЧИЙ. Обнуліть час, будь ласка. 13:25:59 БОНДАР М.Л. Дякую. В продовження вугільної галузі і забезпечення якраз її фінансово в бюджеті на 22-й рік я, напевне що, почну з гірничорятувальних заходів. У зв'язку з невкладанням у галузь, немодернізацію її з кожним днем більше і більше випадків якраз нещасних, які стаються на шахтах. Тому вкладення в гірничорятувальні заходи є дуже великою потребою. Тому всі, хто вболіває за шахтарів, за вугільну галузь, прошу підтримати цю поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 1107 народного депутата Бондаря. Вона відхилена комітетом. Прошу визначатись та голосувати. 13:27:03 За-87 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1113. Будь ласка, Михайло Леонтійович.
13:27:09 БОНДАР М.Л. Що, бачимо, що рятувати шахтарів ніхто не хоче, мінімум на їх підприємствах. Побачимо, чи ви хочете їх рятувати, виділивши їм фінанси на реструктуризацію. Пропонується поправкою збільшити видатки на 7,4 мільярда, у тому числі на споживання – це 4,4 мільярда і на розвиток – це 2,9 мільярда гривень. Шановні колеги, це наша вугільна галузь, ми будемо тоді енергонезалежні. Будь ласка, підтримайте цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 1113 народного депутата Бондаря. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 13:28:12 За-102 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1118. Бондар, будь ласка, Михайло Леонтійович.
13:28:18 БОНДАР М.Л. Ми з кожною поправкою набираємо голосів. Є ДП, при яких шахти не входять у ці ДП. Наприклад, на Львівщині є шахта "Надія". Я цією поправкою, коли спілкувався з замміністра, він казав, що від ліквідації шахт там будуть закладені кошти, в тому числі на виплату заборгованості отаким шахтам, як шахта "Надія", наприклад. Тому я прошу колег всіх проголосувати, щоб були кошти в бюджеті для виплати заборгованості по заробітній платні тих шахт, які не входять в державні підприємства, об'єднання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку 1118 народного депутата Бондаря. Комітет пропонує відхилити цю поправку, тому прошу визначатись та голосувати. 13:29:27 За-104 Рішення не прийнято. Дякую, Михайло Леонтійович. Далі у мене три поправки від Іванни Орестівни Климпуш-Цинцадзе. Будь ласка, Іванна Орестівна, назвіть, будь ласка, одразу поправки, щоб ми могли знайти їх.
13:29:37 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шість поправок, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шість? КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте номери. КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Номери: 48, 744, 881, 1816, 1840 і 1972. ГОЛОВУЮЧИЙ. 48-а. Будь ласка, обнуліть час. Іванна Орестівна, будь ласка. 13:30:02 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановні колеги, ми бачимо, що ви пропонуєте дати Кабінету Міністрів України можливість брати на себе гарантії, державні гарантії давати до 50 мільярдів гривень. Ми вважаємо, що цю суму можна суттєво змінити і зменшити її, якраз знайти можливості для гарантування інших, виняткових потреб держави, і це можна зробити за рахунок вашої пропозиції, щоб фінансувати забезпечення виконання боргових зобов'язань за запозиченнями Державного агентства автомобільних доріг України. Ми пропонуємо це відмінити, тому що на своє "велике крадівництво" ви і так перерозподіляєте кошти з різних інших статей державного бюджету, а тут ви ще пропонуєте і дофінансовувати це втридорога "крадівництво", втридорога будівництво так зване доріг через боргові зобов'язання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 48 поправку народної депутатки Климпуш-Цинцадзе. Вона відхилена комітетом. Прошу визначатися та голосувати. 13:31:20 За-97 Рішення не прийнято. Наступна поправка 744. Будь ласка.
13:31:25 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. 744 поправка частково врахована. І тут я хочу звернути... хочу наполягати на повному її врахуванні, оскільки йдеться про додаткові кошти на Збройні Сили України. Я вважаю, і вся наша фракція "Європейська солідарність" вважає, що завдання номер один для країни є забезпечити Збройні Сили України не тільки всім необхідним, а і, власне кажучи, мінімально зарплатнею, яка би складала 125 відсотків від середньої зарплати в промисловості. Ми наполягаємо на повному врахуванні цієї поправки, щоби та ганьба, яку ви допустили цьогоріч, про заборгованість перед Збройними Силами України, і ще й брехню стосовно того, що цієї заборгованості, мовляв, немає, не повторилася наступного року. ГОЛОВУЮЧИЙ. 744 поправка, вона врахована частково комітетом, водночас автор наполягає на повному врахуванні. Ставлю пропозицію автора, прошу визначатись та голосувати. 13:32:41 За-92 Рішення не прийнято. Поправка залишається врахованою частково. Наступна поправка 881. Іванна Орестівна, будь ласка.
13:32:49 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Колеги, ми наполягаємо на тому, що держава, яка претендує на майбутнє, вона має вкладати в дослідницькі програми, вона має фінансувати дослідницьку діяльність. А держава, яка тільки хизується діджиталізацією, але ніяким чином не фінансує додатково досліджень в різних інших галузях, вона, на жаль, приречена на поразку. Ми цього не хочемо допустити, і тому ми пропонуємо передбачити додатково 150 мільйонів гривень на забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантову підтримку наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок. Прошу підтримати, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 881 поправка. Вона комітетом відхилена водночас автор наполягає на її врахуванні. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатись та голосувати. 13:34:05 За-98 Рішення не прийнято, правка відхилена залишається. Наступна поправка 1816. Іванна Орестівна, будь ласка.
13:34:11 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Колеги, тут уже мої колеги з фракції говорили про те, що, на жаль, фінансування на культуру є абсолютно мізерним. Знову ж таки хочу нагадати, якщо ми не вкладаємося в українську культуру, в розвиток нашої спроможності проектувати цю культуру на світ, то ми, власне, будемо програвати велику війну проти російської агресії, проти Російської Федерації. Тому ми наполягаємо на тому, щоб додатково передбачити 175 мільйонів гривень на загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтва, охорони культурної спадщини. Я переконана, колеги, що якщо ви щиро заявляєте про свої великі реставрації, про свою підтримку культури, про необхідність виплачувати роялті і авторські права нашим українським музикантам, то ви підтримаєте, власне, цю поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 1816 народної депутатки Климпуш-Цинцадзе. Вона комітетом відхилена. Авторка наполягає на її врахуванні. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатись та голосувати. 13:35:38 За-97 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1840.
13:35:44 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Мені просто прикро спостерігати за тим, що голова бюджетного комітету навіть не може прокоментувати підстави до відхилення ось цих поправок, абсолютно змістовних. Але що стосується поправки 1840, колеги, знову ж таки принципова річ. Ви з самого початку, в принципі, не спромоглися закласти коштів до якраз фінансування Інституту книги. Ми вважаємо, що те мізерне фінансування, яке на сьогодні є в бюджеті, в проекті бюджету, воно недостатнє для того, щоб ця інституція забезпечувала ті функції, які закладалися в неї тоді, коли ми починали робити цю реформу. Тому наполягаємо на тому, щоб додатково передбачити 200 мільйонів гривень на Український інститут книги. І прошу пояснити керівника бюджетного комітету, власне, чому ви або відхиляєте, або тільки частково враховуєте наші поправки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 1840, яка врахована частково. Будь ласка.
13:36:49 АРІСТОВ Ю.Ю. Позиція комітету - дати доручення уряду. На даний момент ця правка не збалансована, тому ми доручаємо уряду вирішити це питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 1840. Вона врахована частково, але авторка наполягає на повному врахуванні. Ставлю на голосування пропозицію авторки. Прошу визначатися та голосувати. 13:37:24 За-91 Рішення не прийнято. І крайня поправка Іванни Орестівни 1972. Будь ласка.
13:37:31 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Колеги, власне, ви кажете, що наші поправки не збалансовані, але ми бачимо, що ви ігноруєте також наші пропозиції зменшити фінансування на ваші так звані незалежні правоохоронні органи, які на сьогодні використовуються виключно як інструменти для політичного переслідування ваших політичних опонентів, зокрема на Державне бюро розслідувань. Тому ми вважаємо, що якраз зараз було б доречно зменшити фінансування на Державне бюро розслідувань, яке не виконує покладених на нього функцій, а тільки атакує незгодних з нинішньою владою. Тому на 216,9 мільйона гривень пропонуємо скоротити витрати на Держбюро розслідувань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 1972, вона комітетом відхилена, водночас автори наполягають на врахуванні. Прошу визначатись та голосувати. 13:38:56 За-86 Рішення не прийнято. Дякую, Іванна Орестівна. Далі Ірина Фріз. У вас теж, по-моєму, три правки, так? Будь ласка, пані Ірина. Назвіть, будь ласка, номера.
13:39:07 ФРІЗ І.В. Дякую. У мене буде п'ять правок: 711, 728, 433, 442 і 959. ГОЛОВУЮЧИЙ. Почнемо по порядку чи так, як ви назвали? Давайте 711-а тоді. Будь ласка. 13:39:29 ФРІЗ І.В. Шановні колеги, я прошу вас підтримати наступну правку. Перше. Після утворення Міністерства у справах ветеранів законодавча ініціатива стосувалася саме розробки єдиного реєстру ветеранів. Цей реєстр є вкрай необхідним для фахового і якісного функціонування Міністерства у справах ветеранів. Я закликаю вас, пане головуючий, та монобільшість в даному випадку не частково, а в повному обсязі підтримати цю правку для того, щоб державний реєстр ветеранів набув спроможності функціонувати. Від цього залежить захист і надання допомоги та підтримки нашим ветеранам. Прошу вас підтримати та проголосувати за цю правку, вона є вкрай важливою для наших захисників. Не словом, а ділом продемонструйте свою готовність захищати їх в стінах цього парламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 711, вона врахована комітетом частково. Водночас автор наполягає на повному врахуванні цієї поправки, тому прошу визначатись та голосувати. 13:40:52 За-103 Рішення не прийнято. Поправка залишається врахованою частково. Наступна поправка 728. Пані Ірина, будь ласка.
13:40:59 ФРІЗ І.В. Дуже дякую, пане головуючий. Я знову ж таки буду звертатися до всіх присутніх в цій залі. Ми знаємо, що, на жаль, надання підтримки та допомоги, зокрема психологічної підтримки та допомоги, в нас зараз фінансується за вигадковим, або остаточним принципом. Я закликаю вас, представників монобільшості та всіх депутатів в незалежності від фракційної приналежності, підтримати правку, яка дозволить дофінансувати питання психологічної реабілітації в належному обсязі. Міністерство у справах ветеранів останні два роки фінансується за остаточним принципом. Питання надання вчасно психологічної допомоги дозволить нам не бачити в новинах, що ветеран скоїв те чи інше. Це окреме прохання від всіх, хто розуміє, в який спосіб психологічний травматичний синдром може вражати людину після того, як вона повернулася з бойових дій додому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування 728 поправку, вона врахована частково. Водночас автор наполягає на повному врахуванні цієї поправки, тому прошу визначатись та голосувати. 13:42:30 За-110 Рішення не прийнято. Правка залишається врахованою частково. Наступна поправка 433. Будь ласка, пані…
13:42:36 ФРІЗ І.В. Я дякую всім, хто голосував за попередні дві правки. І сподіваюсь, що все ж таки до другого читання ці правки будуть враховані не частково, а в повному обсязі. Наступна правка 433. Ми пропонуємо видатки на Державне управління справами скоротити на 235,5 мільйона гривень. З огляду на те, що бездарно був розбазарений фонд протиковідний, і ми маємо сьогодні шалені цифри по смертності та захворюваності, тобто увійшли не готовими до четвертої хвилі пандемії, я прошу, щоб ми ці гроші від ДУС спрямували на медиків, відповідним чином зменшивши обсяг фінансування Державного управління справами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 433 поправка, вона відхилена комітетом. Водночас автор наполягає на її врахуванні, тому прошу визначатись та голосувати. 13:43:50 За-96 За – 296. Рішення не прийнято. А, за – 96, перепрошую. Рішення не прийнято. Наступна поправка 442. Будь ласка, пані Ірино.
13:44:01 ФРІЗ І.В. Дякую дуже. 442 правка стосується того, щоб зменшити фінансування Секретаріату Кабміну, який довів свою неспроможність справлятися з викликами та загрозами, які сьогодні існують в державі, і спрямувати ці гроші знову ж таки на медиків. Я наголошую, що за останні 20 днів ми маємо понад 5 тисяч смертності в державі. Відповідним чином уряд, який сьогодні намагається дофінансувати свій Секретаріат, жодним способом не забезпечив ані медиків, ані українців. Відповідно ми просимо скоротити їхнє фінансування і спрямувати його безпосередньо на медицину і захист українців від коронавірусу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 442 поправку. Комітет її відхилив. Водночас автор наполягає на її врахуванні. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатись та голосувати. 13:45:12 За-88 Рішення не прийнято. І крайня поправка 959. Будь ласка, пані Ірина.
13:45:18 ФРІЗ І.В. Дякую. На жаль, монобільшості ближче чиновники та бюрократи, аніж медики. Але я сподіваюсь все ж таки, що ця правка 959, яка є головною для нашої держави у питаннях захисту нашого суверенітету та незалежності, набере більшу кількість голосів та отримає можливість бути врахованою в цьому проекті бюджету. Правка стосується того, щоб передбачити окрему бюджетну програму для медичних працівників по запобіганню та реабілітації наслідків від COVID у розмірі 5 мільярдів гривень. Ви достатньо грошей, достатньо мільярдів закатали в асфальт. В мене прохання до вас подумати про здоров'я нації, про медиків та про необхідність подолати четверту хвилю пандемії, не входивши або не увірвавшись у "червону зону" для того, щоб жоден українець не мав можливості не виїхати із країни. У нас був Голодомор, а зараз ви нас вводите в коронавор. ГОЛОВУЮЧИЙ. 959 поправка, комітет пропонує її відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 13:46:41 За-95 Рішення не прийнято. Дякую, пані Ірино. Наступний - Синютка Олег Михайлович. Мені теж сказали, що десь близько три, чотири поправки у вас. Назвіть, будь ласка, спочатку.
13:46:52 СИНЮТКА О.М. Я прошу чотири поправки поставити на голосування: 293, 304 (це стосується дохідної частини бюджету) і 2371 і 3191, які стосуються видаткової частини бюджету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, спочатку 293-я. Обнуліть час. Будь ласка, Олег Михайлович. 13:47:13 СИНЮТКА О.М. У мене прохання, правка 293 стосується доходів від збільшення податку на прибуток на 19,2 мільярда, і ці кошти можна отримати передусім від ефективної роботи державних компаній. Я думаю, що голові бюджетного комітету теж має бути цікаво послухати, звідки можна отримати додаткові кошти до державного бюджету. Тому що за 2020 рік внаслідок вашої неефективної організації і роботи Укренерго отримало 27 мільярдів збитків, Державна продовольча компанія - 29, Украерорух - 1,5, Енергоатом - 4,8. Чи можна було отримати ці кошти? Звичайно, що так. Бо той же Енергоатом у 2018 році отримав 4,6 мільярда прибутків, і так само всі інші компанії. Тому треба позбавитися корупції і треба налагодити ефективну роботу державних підприємств, і можна отримати ці кошти. ГОЛОВУЮЧИЙ. 293 поправка, вона врахована частково. Водночас автор наполягає на повному врахуванні. Я ставлю пропозицію автора, прошу визначатись та голосувати. 13:48:49 За-87 Рішення не прийнято. Наступна поправка, Олег Михайлович, ви сказали, 304-а. Будь ласка.
13:48:54 СИНЮТКА О.М. 304-а. 304 поправка стосується можливості отримання додаткових 1,2 мільярда гривень від збільшення рентної плати. Я хочу наголосити, що внаслідок непрофесійної діяльності сьогоднішньої влади у нас вже другий рік поспіль падає видобуток газу. Якщо з 2015 року по 2018 рік він наростився з 19 мільярдів кубів до 21 мільярда кубів, то з 2018 року і першому півріччі 2021 року він досягнув історичного мінімуму в 9,75 мільярда кубів. Я вважаю, що це є насправді кроки по подальшій енергетичній залежності від агресора – Російської Федерації. І якщо ви плануєте зменшити відповідно ренту, значить, ви не плануєте піднімати видобуток газу власного виробництва, а це означає, що ви не плануєте будувати енергетично незалежну країну. ГОЛОВУЮЧИЙ. 304 поправка, вона врахована комітетом частково, водночас автор наполягає на повному врахуванні. Ставлю пропозицію автора, прошу визначатись та голосувати. 13:50:22 За-86 Рішення не прийнято. Поправка залишається врахованою частково. Наступна 2371-а. Олег Михайлович, будь ласка.
13:50:31 СИНЮТКА О.М. Ця поправка стосується додаткових коштів для освітян в сумі 8,85 мільярда гривень. І я хотів би тут звернутися до всіх мажоритарників, до депутатів від всіх фракцій. "Європейська солідарність" не займається популізмом, і ми не обіцяли перед виборами 4 тисячі доларів заробітної плати для наших освітян, але сьогодні є реальна можливість підняти заробітну плату освітян як мінімум на індекс інфляції, а це 17 відсотків за 2021-й і прогнозована інфляція на 2022 рік. Я прошу депутатів, особливо депутатів-мажоритарників, які приїдуть до себе на округи, які підуть у школи спілкуватися з освітянами, ми зобов'язані підняти заробітну плату для освітян, ми зобов'язані виділити додаткові кошти освітньої субвенції на підняття заробітної плати. Я хотів би побачити, хто не проголосує за підняття заробітної плати для освітян. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 2371. Вона врахована частково. Водночас автор наполягає на повному врахуванні. Тому прошу визначатись та голосувати. 13:52:03 За-117 Рішення не прийнято. І крайня поправка, Олег Михайлович, 3191. Будь ласка.
13:52:09 СИНЮТКА О.М. Я дуже шкодую тих вчителів, які виховали таких учнів, які не хочуть для них проголосувати за підняття заробітної плати. Але наступна правка стосується відшкодування коштів для теплоенерго. І це відшкодування коштів за ті рішення, які ви приймаєте внаслідок абсолютно неефективної політики в енергетичній галузі. Меморандум, який був підписаний навесні, кошти заплачені за рахунок місцевих бюджетів, вони не відшкодовані. Сьогоднішні папірці, які підписані були за участю влади, вони також не мають ніякого фінансового підґрунтя. Ця правка стосується можливості отримати місцевим територіальним громадам кошти на різницю в тарифах на відшкодування відповідних коштів, які будуть скеровані на неефективну діяльність сьогоднішньої влади у сфері енергетики. Підтримаємо територіальні громади, дамо кошти на теплоенергетику громадам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 3191. Комітет її відхилив. Автори пропонують врахувати. Ставлю пропозицію авторів, прошу визначатися та голосувати. 13:53:39 За-105 Рішення не прийнято. Дякую, Олег Михайлович. І крайній представник "Європейської солідарності", який висловився з поправками, Олексій Олексійович Гончаренко. Скільки ви будете поправок? Якщо можна, назвіть їх спочатку. Олексій Олексійович, будь ласка.
13:53:53 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую дуже. Маю низку правок і буду зараз доповідати по кожній з них. Хочу сказати вам наступне… ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер назвіть, будь ласка. ГОНЧАРЕНКО О.О. Номери, будь ласка, 48-а… Слухайте, їх багато, я буду вам зараз довго їх перераховувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте 48-му почнемо. ГОНЧАРЕНКО О.О. Давайте почнемо з 48-ї. Значить, шановні друзі, хочу сказати, чому будуть присвячені… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, 48-му ми вже голосували, її представляла Климпуш-Цинцадзе. ГОНЧАРЕНКО О.О. Вибачте, 49-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте 49-у. ГОНЧАРЕНКО О.О. Пане Руслане, 49 правка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 49-а. ГОНЧАРЕНКО О.О. Я хочу коротко представити, чому будуть призначені мої правки. Перше. Вони будуть, звичайно, призначені на покращення державного бюджету, тому що він цього дуже потребує. А друге, він буде призначений на лікування склерозу у Володимира Олександровича Зеленського. Тому що він стільки наобіцяв за цей рік людям, але всього цього немає в бюджеті, тож мені довелося це пропонувати. І я думаю, що "слуги народу" зараз це підтримають. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 49 поправку народного депутата Гончаренка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 13:55:19 За-84 Рішення не прийнято. Наступна поправка. Олексій Олексійович, одразу називайте номер, щоб я встигав шукати.
13:55:22 ГОНЧАРЕНКО О.О. Наступна правка 224. І я хочу підняти наступну тему, надзвичайно важливу. В проекті бюджету нам пишуть, що збираються збільшити інвестиції в Україну і залучати інвесторів. Шановні колеги, я хочу нагадати яка катастрофічна ситуація у нас склалася на ринку альтернативної енергетики, "зеленої" (чистої) енергії, яка згідно зобов'язань держави, закону, який ми приймали, і прийнятих, підписаних Президентом, має отримувати підтримку. На жаль, замість підтримки ми маємо зараз десятки мільярдів боргів, ми маємо вже судові позови проти держави. Ми маємо повністю знищений інвестиційний клімат держави, тому що вже в усьому світі говорять про те, що Україна не виконує свої зобов'язання. Таким чином, якщо не врахувати мою правку, це остаточно знищить інвестиційний клімат і ніколи не буде в нас інвесторів. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 224 поправку. Комітет пропонує відхилити. Це поправка народного депутата Гончаренка. Прошу визначатись та голосувати. 13:56:49 За-89 Рішення не прийнято. Наступна поправка, Олексій Олексійович, номер?
13:56:53 ГОНЧАРЕНКО О.О. Наступна поправка – поправка номер 115. Вона присвячена абсолютно тій же темі. Хочу ще раз підкреслити, що ми маємо сьогодні. Держава Україна проголосила певні зобов'язання. До речі, хочу згадати, що в нас у Конституції прописано європейський курс нашої держави, що ми хочемо стати частиною Європейського Союзу. Сьогодні Європейський Союз прийняв так званий Green course – Green Deal. Тобто мова йде про те, що ті країни, які виробляють свою продукцію з використанням так званої брудної енергії і не використовують чисту енергетику, їхні товари через певний час взагалі не зможуть бути представлені на ринках Євросоюзу. І тому, коли ми кажемо, що Україна має стати членом Євросоюзу, так давайте рухатись разом з Європою щодо чистої енергії, її розвитку. І коли це робилося в 2014-2019 роках, ми отримали шалений сплеск інвестицій. А сьогодні ми маємо не те що відтік інвестицій, а, ще раз повторюю, судові позови проти держави. Якщо не врахувати мою правку, ситуація тільки ще погіршиться. Прошу врахувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 115 поправку народного депутата Гончаренка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 13:58:18 За-88 Рішення не прийнято. Наступна поправка, Олексій Олексійович, який номер?
13:58:21 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Наступна правка 269. До речі, якщо в когось з'явиться бажання, може, в голови комітету, прокоментувати, я, звичайно, буду цьому радий. Наступна правка - про альтернативну енергію, вона теж важлива. Знов-таки вона піднімає тему, коли ми бачимо, що, наприклад, щодо інвестиційного клімату маємо ситуацію, коли одна з норвезьких компаній, а сума інвестицій в альтернативну енергетику в Україні склала мільярди євро, насправді більше 10 мільярдів, що є найбільш інвестиційно привабливою, було, на жаль, було, галуззю в Україні, так ось, ми мали ситуацію, коли одна з норвезьких компаній, вклавши гроші в Україну, після того, як через борги і через те, що Україна не виконує свої зобов'язання, повідомила про це, ця компанія є публічною і її акції мають котирування на біржі, вона впала на пів мільярда євро, її ціна. І звичайно, що після того очікувати, що хтось прийде до нас з інвестиціями… Друзі, якщо ми зараз не приймемо правильні рішення, ніхто до нас не прийде. Прошу врахувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 269 поправку народного депутата Гончаренка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 13:59:49 За-90 Рішення не прийнято. Шановні колеги, 1359. Ми просто не встигнемо проголосувати наступну поправку, тому я попрошу все-таки фракції і групи підготувати перелік поправок, на яких ви будете наполягати. Ми продовжимо завтра, а сьогодні пленарне засідання оголошую закритим. Зустрінемося завтра о 10 годині. Дякую.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 20.10.2021
| |||
